ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………4
Розділ 1. Цілі та підходи щодо вивчення статистики у загальноосвітній школі. .8
1.1. Цілі вивчення елементів статистики.................................................................8
1.2. Неперервність вивчення елементів статистики...............................................10
1.3. Міжпредметні зв’язки при вивченні елементів статистики...........................11
Розділ 2. Методичні рекомендації щодо формування статистичного мислення
учнів....................................................................................................................16
2.1. Пропедевтика вивчення елементів статистики в початковій та основній
школі...................................................................................................................16
2.2. Методичні рекомендації щодо вивчення елементів статистики в 9 класі...25
2.3. Методика реалізації статистичної лінії в 11 класі..........................................32
2.4. Задачі для формування понять центральних тенденцій вибірки.................41
2.5. Задачі для закріплення поняття статистичної таблиці....................................48
2.6. Задачі на формування навичок і вмінь будувати ряди розподілу та їх наочне
зображення.........................................................................................................51
2.7. Задачі на формування поняття середнього значення і його практичного
застосування.......................................................................................................55
Висновки....................................................................................................................58
Список використаної літератури ………………………………………………….59
Додаток. Проект «Статистика та її методи у нашому житті»..............................61

3
 ВСТУП

Сьогоднi надзвичайно важливим i актуальним є активізація навчально –

пiзнавальної діяльності учнiв при вивченнi основ математичної статистики.
Впровадження комп’ютерних технологій створює реальні можливості
широкого впровадження методів математичної статистики для розв'язання
різного роду економічних задач. Як самостійна наукова дисципліна
математична статистка є складовим елементом статистичної науки взагалі, її
специфічним методом дослідження. Відповідаючи на питання різних наук,
математична статистика сформувалася в найбагатший арсенал математико-
статистичних прийомів обробки емпіричних даних. При цьому гармонічно
поєднуються її наукова методологія, інтерпретація явищ на основі філософії і
специфічні методи статистичної науки. Враховуючи невелику кількість
навчальних годин на вивчення математичної статистики і з огляду на її широке
використання в інформаційному суспільстві при організації навчального
процесу доцільно залучати нетрадиційні підходи, які б сприяли ґрунтовному
вивченню понять «статистика», «генеральна сукупність», «вибірка»,
«мода»,«медіана», «дисперсія», «середнє квадратичне відхилення»,
формуванню міжпредметних зв’язків навчальних курсів, прикладній
спрямованості елементів математичної статистики в шкільному курсі
математики.
Проблему формування статистичних уявлень учнів досліджують вітчизняні
й зарубіжні вчені М. І. Жалдак, Н. М. Кузьміна, Я. С. Бродський, Л. О. Бичкова,
Ю. І. Волков, В. Д. Селютін, З. І. Слєпкань, І. С. Соколовська. Незважаючи на
різноплановість досліджень, простежується спільна позиція науковців у тому,
що статистичні поняття доцільно вивчати в школі не лише на абстрактному
матеріалі, а як прикладні, у процесі розв’язування задач, зміст яких відображає
реальні ситуації. Однак використовувати тільки прикладні задачі для
формування стійких навичок і вмінь зі статистики не достатньо. Якщо учень
обробляє й аналізує готову статистичну інформацію, але не бере участі в
процесі її накопичення й систематизації, то набуті знання будуть формальними.
Потрібно, щоб учень мав досвід самостійного, на скільки це можливо,
отримання статистичної інформації - умів проводити статистичні
спостереження, фіксуючи їх результати.
Незначна кількість годин, відведених у програмі з математики на вивчення
елементів статистики в школі, не дає можливості проводити статистичні
дослідження на уроках математики, тому вчителі пояснюють стохастичний
матеріал та формують навички обчислень на абстрактних числових
сукупностях. Зважаючи на це, можна стверджувати,що предмети природничого
циклу і їх експериментальні методи дослідження явищ навколишньої дійсності
4
є базою для ознайомлення учнів зі статистичними методами аналізу даних. На
уроках фізики, хімії, біології, природознавства учні самостійно проводять
експерименти, самостійно ведуть облік результатів досліджень та аналізують
їх.
Вивчення елементів статистики в тісній інтеграції зі змістом курсів інших
шкільних предметів має стати потужним засобом формування в учнів навичок
повсякденного користування математичними знаннями, сприяти виробленню
вміння використовувати статистичний апарат при дослідженні закономірностей
з інших шкільних дисциплін.
Актуальність вивчення елементів стохастики обумовлена тим, що вона
покликана розвинути один із спеціальних типів мислення — ймовірнісно-
статистичний, який необхідний сучасній людині як у загальнокультурному
плані, так і для професійного становлення.
Сучасна концепція шкільної математичної освіти орієнтована, насамперед,
на індивідуальність дитини, її інтересів і схильностей. Цим визначаються
критерії відбору змісту у вимогах до математичної підготовки учня. І з цієї
точки зору, коли мова йде не тільки про навчання математиці, але і формування
особистості за допомогою математики, необхідність розвитку у всіх школярів
ймовірнісної інтуїції і статистичного мислення стає нагальним завданням.
Саме ймовірнісно-статистична лінія, вивчення якої неможливе без опори на
процеси, що спостерігаються в навколишньому світі, на реальний життєвий
досвід дитини, здатна сприяти поверненню інтересу до самого предмету
«математика», пропаганді його значущості і універсальності.
Знайомство школярів з дуже своєрідною областю математики, пов’язаною
з навколишнім світом, з повсякденним життям, сприяє тому, що учні бачать
безпосередній зв’язок математики з навколишньою дійсністю, реальним
життям.
У сучасному світі всі закономірності масових процесів: природних,
наукових, технологічних, соціально-економічних або психологічних,
підпорядковуються закономірностям, що мають статистичну, вірогідну форму
вираження. Високий ступінь пізнання й уміння враховувати та застосовувати у
своїй діяльності статистичний характер масових процесів потрібний для
успішної діяльності фахівців різних галузей науки, наприклад, медичної,
біологічної, суспільних, керівників усіх рангів, менеджерів на виробництві,
державних і муніципальних діячів, представників законодавчої та судової гілок
влади. Звідси випливає потреба загальної безперервної багаторівневої
статистичної освіти всього населення. Саме ці тенденції стали основою для
введення вступу до статистики, її елементів, початків теорії ймовірностей у
шкільну математичну освіту. Досягнення кожним випускником середньої
школи розуміння ймовірнісно-статистичного характеру масових процесів та
5
їхніх законів у навколишньому світі - це основна мета вивчення елементів
статистики в школі. Саме ці знання є основою для усвідомлення необхідності та
важливості методів статистики у будь-якій сфері діяльності.
Про важливість вивчення в школі елементів статистики мова йде дуже
давно. Адже саме вивчення і осмислення статистичних проблем особливо
потрібно в нашому перенасиченому інформацією світі. Сучасна концепція
шкільної математичної освіти орієнтована, насамперед, на облік
індивідуальності дитини, її інтересів і схильностей. Цим визначаються критерії
відбору змісту, розробка та впровадження нових інтерактивних методик
викладання, зміни у вимогах до математичної підготовки учня. І з цієї точки
зору, коли мова йде не тільки про навчання математиці, але і формуванні
особистості за допомогою математики, необхідність розвитку у всіх школярів
ймовірнісної інтуїції і статистичного мислення стає нагальним завданням.
Причому мова сьогодні йде про вивчення ймовірнісно-статистичного матеріалу
в обов'язковому основному шкільному курсі «математики для всіх» у рамках
самостійної змістовно-методичної лінії протягом усіх років навчання.
Дослідження психологів (Ж. Піаже, Е. Фішбейн) показують, що людина
спочатку погано пристосована до ймовірнісної оцінки, до усвідомлення та
правильної інтерпретації ймовірнісно-статистичної інформації. Роботи
психологів стверджують, що найбільш сприятливий для формування
ймовірнісних уявлень вік 10-13 років (це 5-7 класи). Досвід роботи в 5 і 6
класах з пропедевтики імовірнісних уявлень, проведення експериментів з
випадковими наслідками та обговорення на якісному рівні їх результатів
показало, що цей не закріплений формальними «обов’язковими результатами»
період дає хороший розвиток ймовірнісної інтуїції і статистичних уявлень
дітей.
Згідно з даними вчених - фізіологів і психологів у середній ланці школи
помітно падіння інтересу до процесу навчання в цілому і до математики
зокрема. На уроці математики в основній школі, у 5 – 9 класах, що проводяться
за звичною схемою і на традиційному матеріалі, в учня часто створюється
відчуття непроникної стіни між досліджуваними об’єктами і навколишнім
світом. Саме ймовірнісно-статистична лінія, вивчення якої неможливе без
опори на процеси, що спостерігаються в навколишньому світі, на реальний
життєвий досвід дитини, здатна сприяти поверненню інтересу до самого
предмету «математика», пропаганді його значущості і універсальності.
Знайомство школярів з дуже своєрідною областю математики, де між
чорним і білим існує цілий спектр кольорів і відтінків, можливостей і варіантів,
сприяє усуненню вкоріненого відчуття, що відбувається на уроці математики
ніяк не пов'язане з навколишнім світом, з повсякденним життям. Учні бачать

6
безпосередній зв’язок математики з навколишньою дійсністю, реальним
життям.
Мета роботи - показати методику вивчення елементів статистики на
уроках математики, теоретично обґрунтувати даний підхід, скласти систему
завдань і вправ спрямованих на засвоєння нових знань.
Показати доступність і важливість вивчення теми, неперервність між
початковою, основною і старшою школою при вивченні теми.

7
 РОЗДІЛ 1. ЦІЛІ ТА ПІДХОДИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ СТАТИСТИКИ У
ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

1.1. ЦІЛІ ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТИСТИКИ

Тема «Відомості про статистику» вивчається в 9 класі в темі “ Елементи

прикладної математики” в 11класі в темі “Елементи теорії ймовірностей та
математичної статистики”. Наявні підручники з математики для 5—6-х класів
містять мало матеріалу, пов’язаного з статистикою. У підручниках з алгебри
для 7- 8 х класів його зовсім немає, але є багато завдань на складання таблиць,
на побудову діаграм, графіків, що сприяє підготовчому періоду до вивчення
елементів статистики.
Головною метою вивчення елементів статистики в школі є формування
навичок первинної обробки статистичних даних, зображення й аналіз кількісної
інформації, представленої у різних формах (у вигляді таблиць, діаграм, графіків
реальних залежностей), формування уявлень про важливі статистичні ідеї, а
саме: ідеї оцінювання та ідеї перевірки статистичних гіпотез; формування
навичок порівняння ймовірностей настання випадкових подій із результатами
конкретних статистичних експериментів.
У результаті цієї діяльності учень має вміти:
зображати результати експериментів, спостережень, опитувань у вигляді
таблиць, графіків, діаграм;
інтерпретувати таблиці, схеми, діаграми, графіки;
проводити нескладні опитування, спостереження, збирати кількісну
інформацію;
обчислювати та застосовувати різні вибіркові характеристики;
оцінювати невідомі параметри за статистичними даними у найпростіших
випадках;
перевіряти у найпростіших випадках гіпотези за статистичними даними;
порівнювати ймовірності випадкових подій, математичні сподівання
випадкових величин з відповідними статистичними характеристиками.
Добираючи зміст навчального матеріалу потрібно враховувати той факт,
що на сучасному етапі розвитку суспільства статистика виконує три основні
функції: інформаційну, прогностичну й аналітичну.
Інформаційна функція статистики полягає в збиранні, узагальненні та
поданні своєчасної і досить достовірної інформації про актуальні соціально-

8
економічні процеси, що відбуваються у країні, про природні умови та різні
сторони діяльності людини.
Прогностична функція статистики полягає в оцінці ймовірності тих чи
інших значень важливих економічних, соціальних і природних показників умов
життя населення, діяльності виробництва, економічних параметрів під час
прогнозування умов розвитку суспільства, техніки, економіки і науки.
Аналітична функція статистики полягає, по-перше, у кількісному
дослідженні тенденцій розвитку та зміни будь-яких масових природних,
економічних, соціальних, технологічних процесів; по-друге, у вивченні варіації
суспільних і наукових явищ у статистиці та динаміці; по-третє, у вимірюванні
та моделюванні економіко-статистичних зв’язків між явищами, чинниками
науки і виробництва; по-четверте, у дослідженні структурних процесів, що
відбуваються в суспільстві.
Зміст навчання статистичного матеріалу у шкільному курсі математики
має певною мірою розкривати освітні функції статистики. Добираючи зміст,
важливо правильно визначити, які знання потрібні сучасній людині в
повсякденному житті та діяльності, які з них знадобляться учням під час
вивчення інших шкільних предметів, для продовження освіти, який внесок
можуть зробити ці знання у формування різних сторін інтелекту учнів, у
засвоєнні єдиної картини світу.
Така наука як статистика відіграє важливу роль у розвитку творчого
мислення учнів, вони знаходять застосування у повсякденному житті, науці,
техніці тощо, допомагають дитині стати “розумним авантюристом” і часом
покладатися у пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе
зробити справжнє відкриття.
В розбудові національної системи освіти головну роль відіграє
модернізація змісту і методичного забезпечення шкільної освіти, головне
завдання якої полягає в забезпеченні розвитку особистих якостей людини,
розкритті її творчого потенціалу, підвищенні ефективності навчально-
виховного процесу для надання навчальній діяльності творчого,
дослідницького характеру.
Шкільний вік -  найсприятливіший період для розкриття творчих
можливостей людини. Адже це те джерело творчого потенціалу нашої країни,
яке треба вчасно не упустити в своєму розвитку .

9
 1.2. НЕПЕРЕРВНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТИСТИКИ

 Закордонний досвід і дослідження вітчизняних методистів свідчать про

те, що ознайомлення учнів з елементами статистики доцільно (і це можливо)
починати з початкової школи.
На всіх етапах навчання фактично формуються ті самі види діяльності,
але на різних рівнях і різними засобами.

Початкова школа
Проведення експериментів, реєстрація результатів цих експериментів,
зображення їх, наприклад, у вигляді таблиць, та їх інтерпретація. Читання
таблиць, зокрема таблиць розмірами 2x2.

5—6-й класи
Збір, реєстрація статистичних даних, зображення їх у вигляді таблиць,
діаграм. Читання таблиць і діаграм. Проведення експериментів.

7—9-й класи
Первинна обробка статистичних даних. Графічне зображення
статистичних даних. Вибіркові характеристики (середнє арифметичне, мода,
медіана тощо).
10—11-й класи
Дискретна випадкова величина, закон її розподілу. Числові характеристики
дискретної випадкової величини та їх властивості. Вибіркові характеристики.
Поняття про закон великих чисел.
Вибірковий метод у статистиці. Оцінювання невідомих параметрів.
Перевірка гіпотез.

10
 1.3. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ ПРИ ВИВЧЕННІ ЕЛЕМЕНТІВ
СТАТИСТИКИ

Міжпредметні зв’язки - це дидактична умова, яка сприяє підвищенню

науковості та посильності навчання, значному посиленню пізнавальної
діяльності учнів, поліпшенню якості їх знань.
В даний час, мабуть, немає необхідності доводити важливість
міжпредметних зв’язків у процесі викладання. Вони сприяють кращому
формуванню окремих понять всередині окремих предметів, груп і систем, так
званих міжпредметних понять, тобто таких, повне уявлення про які неможливо
дати учням на уроках якої-небудь однієї дисципліни (поняття про будову
матерії, різних процесах, видах енергії).
Сучасний етап розвитку науки характеризується взаємопроникненням наук
однієї в іншу, і особливо проникненням математики в інші галузі знання.
Зв’язок між навчальними предметами є перш за все відображенням
об’єктивно існуючих залежностей між окремими науками, зв’язку наук з
технікою та з практичною діяльністю людей. Необхідність бачення та
використання міжпредметних зв’язків диктується також дидактичними
принципами навчання, виховними завданнями школи, зв’язком навчання з
життям, підготовкою учнів до практичної діяльності.
Міжпредметні зв’язки в шкільному навчанні є конкретним вираженням
інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці і в житті суспільства.
Ці зв’язки грають важливу роль в підвищенні практичної і науково-
теоретичної підготовки учнів, істотною особливістю якої є оволодіння
школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності. Здійснення таких
зв’язків сприяє формуванню в учнів цілісного уявлення про явища природи та
взаємозв’язки між ними і тому робить знання практично більш значущими і
застосовними. Це допомагає учням ті знання і вміння, які вони здобули при
вивченні одних предметів, використовувати при вивченні інших предметів, дає
можливість застосовувати їх у конкретних ситуаціях, при розгляді приватних
питань, як у навчальній, так і в позаурочній діяльності, у майбутньому
виробничому, науковому та громадському житті, вже будучи випускниками
середньої школи. За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків не
тільки на якісно новому рівні вирішуються завдання навчання, розвитку та
виховання учнів, а також закладається фундамент для професійного
самовизначення учнів середніх загальноосвітніх закладів. Саме тому
міжпредметні зв’язки є важливою умовою і результатом комплексного підходу
в навчанні і вихованні школярів. Міжпредметні зв’язки слід розглядати як
11
відображення в навчальному процесі міжнаукових зв’язків, що складають одну
з характерних рис сучасного наукового пізнання.
При всьому різноманітті видів міжнаукової взаємодії можна виділити три
найбільш загальні напрямки:
а) комплексне вивчення різними науками одного й того об’єкта;
б) використання методів однієї науки для вивчення різних об’єктів в інших
науках;
в) залучення різними науками одних і тих же теорій і законів для вивчення
різних об’єктів.
У сучасних умовах виникає необхідність формування у школярів не
приватних, а узагальнених умінь, що мають властивість широкого перенесення.
Такі вміння, будучи сформованими в процесі вивчення якого-небудь предмету,
потім вільно використовуються учнями при вивченні інших предметів і в
практичній діяльності.
В даний час у зв’язку зі збільшенням обсягу інформації, що підлягає
засвоєнню в період шкільного навчання, і в зв’язку з необхідністю підготовки
всіх учнів до роботи з самоосвіти, особливо важливе значення набуває
вивчення ролі міжпредметних зв’язків в активізації пізнавальної діяльності
учнів.
Успіх вивчення елементів статистики багато в чому залежить від того, чи
буде матеріал застосовуватися у таких предметах, як фізика, хімія, біологія,
історія, географія. І навпаки, чи буде матеріал із цих дисциплін
використовуватися на уроках математики для мотивації вивчення нових понять,
фактів, методів як ілюстрації до матеріалу, що вивчається, як джерела побудови
математичних моделей тощо.
Наведемо деякі приклади, які покажуть природність і корисність цих
зв’язків.
У курсі фізики учні вивчають броунівський рух. Їм пояснюють, що
заздалегідь не можна передбачити поведінку молекули газу у певний момент
часу, нічого певного не можна сказати ні про швидкість її руху, ні про напрям,
ні про її температуру, ні про тиск. Вони є випадковими. Для кожної молекули
це неможливо. Але для всієї сукупності молекул ці характеристики можна
визначити.
На уроках фізики вживаються такі поняття як середня енергія
поступального руху, середня довжина вільного пробігу, середня відстань між
молекулами, середня кількість молекул, що вдарилась в пластину, середній
імпульс тощо. Безумовно, тут маються на увазі не тільки статистичні поняття, а
йдеться про математичне сподівання випадкової величини. Під час виконання
лабораторних робіт з фізики часто пропонують учням деяку величину
вимірювати кілька разів і потім за істинне значення параметра, що вимірюється,
12
прийняти середнє арифметичне результатів вимірювання. Виникає два за-
питання:
1) Чому взагалі середнє арифметичне результатів вимірювання можна
вважати наближеним значенням тієї величини, яка вимірюється?
2) Чому це наближене значення краще, ніж результат кожного
вимірювання?
Відповіді на ці запитання можна отримати, якщо звернутися до
математичної статистики.
Важливо реалізувати двосторонні міжпредметні зв’язки статистики з
іншими навчальними предметами. У хімії під час розв’язування задач досить
часто використовують показник середнього арифметичного простого і
зваженого. Наприклад, вивчаючи поняття «ізотопи», розв’язують задачі на
визначення «відносної атомної маси елементів» і «відносної атомної маси
окремого нукліда», які використовуються для розв’язування задач на
визначення молярної маси газової суміші.
Задача 1.
Природний хлор має два нукліди: 35Cl і 37Cl. Відносна атомна маса хлору
35,46. Визначити молярну частку кожного нукліда хлору.
Розв’язання
Складемо математичний вираз для визначення відносної атомної маси
елемента хлору, позначивши молярну частку 35Cl як х%, а молярну частку 37Cl
як (100 – х) %. Тоді
35 х +37 (100−х )
35,46 = ,
100
звідси х = 77 %.

Відповідь. Молярна частка 35Cl у природному хлорі 77 %, а 37Cl – 23 %.

Задача 2.
Визначити відносну атомну масу бору (В), якщо молярна частка нукліда
11
В у природному борі 80,4 %, а нукліда 10В – становить 19,6 %.
Розв’язання

За умовою задачі відомо, що х (10В) = 19,6 % (0,196), х ( 11В) = 80,4 %

(0,804).
Відносна атомна маса елемента є середнім арифметичним відносних
атомних мас нуклідів. Отже, відносна атомна маса бору:
10 ·0,196 + 11 · 0,804 = 10,8

Відповідь. 10,8
13
 Статистика є математичним апаратом розв’язування самих різних задач
предметів природничого курсу. Тому введення елементів статистики в
шкільний курс математики істотно підвищує його прикладну спрямованість.
Справді, виникає можливість навіть за допомогою того невеликого
математичного апарату, яким оволодіють учні під час вивчення вступу до
статистики, розв’язувати задачі, що мають суспільну цінність. Статистичний
матеріал може ефективно використовуватись у навчанні учнів математичному
моделюванню - найважливішому виду математичної діяльності. Проте, щоб
принцип прикладної спрямованості навчання не залишився звичайною
декларацією, він має реалізовуватися на всіх етапах планування та організації
навчального процесу: під час цілепокладання, вибору змісту, методів, органі-
заційних форм і засобів навчання.
Вивчення вступу до статистики, як і інших розділів математики, має бути
диференційованим. Найефективнішим способом диференціації є залучення
учнів до індивідуальної та диференційованої творчої роботи під керівництвом
учителя. Труднощі такої роботи пов’язані насамперед з пошуком тем
досліджень, які б відповідали можливостям учнів. 
У біології статистичні значення допомагають під час вивчення генетики,
фізіології, екології. Нині жодна серйозна експериментальна робота з біології,
медицини не обходиться без статистично обґрунтованого обсягу виконаних
експериментів і довірчої оцінки отриманих результатів.
Прикладами задач із біології можуть бути такі.
1. Скільки в середньому яєць має одна кладка?
2. Скільки у середньому мікроорганізмів міститься в 1 мг лісового ґрунту?
3. Яка середня тривалість життя населення в деякій області та як вона
зміниться згодом?
Статистичну основу мають закони Менделя (закон одностайності першого
покоління гібридів, закон розщеплення та закон незалежного комбінування
ознак). У цих законах на основі численних спостережень зроблено висновок
про стійкий характер відносних частот і вибіркових середніх та говориться про
можливість отримання кількісної характеристики тієї величини, яка
досліджувалася.
В 8 класі на уроках з основ безпеки життєдіяльності учні виконують
лабораторні роботи ,однією з яких є «Оцінка та складання раціону харчування»,
де складають таблицю, вчаться використовувати табличні дані, записувати
статистичний ряд, знаходити середні значення, робити статистичні висновки.
Перелік таких прикладів можна продовжити. Зрозуміло, що для свідомого
засвоєння наведеного матеріалу учень, а ще більше вчитель суміжних
предметів, має володіти відповідними статистичними поняттями та фактами. З
іншого боку, вчитель математики має бути ознайомленим із застосуваннями
14
елементів математичної статистики у шкільних предметах, використовувати їх
на уроках математики. 
Введення елементів статистики в шкільний курс математики істотно
підвищує його прикладну спрямованість, оскільки математична статистика
відіграє важливу роль в аналізі та подальшому практичному застосуванні
методів біології, медицини, психології, соціології, економіки, фізики,
страхування, сільського господарства тощо. Використання міжпредметних
зв’язків статистики з іншими навчальними курсами також реалізує прикладну
(практичну) спрямованість курсу математики і сприяє формуванню всебічно
розвиненої творчої особистості, яка оволоділа системними знаннями,
загальнонауковими уміннями та навичками і вміє застосовувати міжпредметне
перенесення знань й умінь для розв’язування нових пізнавальних задач.

15
 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ
СТАТИСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

2.1. ПРОПЕДЕВТИКА ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТИСТИКИ В

ПОЧАТКОВІЙ ТА ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Формування статистичного мислення має починатися в початковій і
основній школі на наочному, інтуїтивному рівні. Важливим елементом
стохастичної лінії є робота з даними: збір даних, опрацювання, представлення,
аналіз, практичні висновки. Учнів слід залучати до проведення експериментів,
реєстрування їх результатів у вигляді таблиць. У цьому процесі учні мають
коментувати свої дії, пробувати охарактеризувати отримані результати і
формулювати висновки. Експерименти можуть бути штучно створеними і
такими, що не залежать від зовнішнього контролю, наприклад, зміна темпера-
тури повітря упродовж дня в травні, ведення календаря погоди.
В 5-6 класах необхідно навчати учнів не лише роботі з уже готовими
даними, але і самостійно збирати інформацію та представляти її в різних
формах. Щодня нам необхідна різноманітна інформація, яка може бути
представлена в різній формі, і одним з найпоширеніших способів подання
інформації є таблиці. Учні в своєму житті часто стикаються з різного роду
таблицями - це розклад уроків, сторінка класного журналу, програма
телепередач, турнірні таблиці, тощо.
Основними завданнями на етапі підготовки стохастичної лінії в 5-8класах є:
- вироблення вмінь і навичок працювати з таблицею;
- витягувати з таблиць інформацію та аналізувати її;
- вироблення вмінь заповнювати в таблиці порожні графи (рядки, стовпці);
- формування умінь читати діаграми, графіки витягати необхідну інформацію.
Учні повинні вміти аналізувати дані, використовуючи таблиці і діаграми.
Це дозволяє в подальшому при вивченні статистики не зупинятися на навчанні
учнів роботі з табличними даними і дозволяє сконцентрувати увагу саме на
навчанні учнів робити статистичні та практичні висновки. Одним з таких
прикладів є складання меню для учня (лабораторна робота з основ здоров’я).
Завдання. Оцінка та складання раціону харчування включає два напрямки
роботи.
1. Визначення загальної кількості калорій, необхідних на день (робота з
таблицею). Зразкові енерговитрати при різних видах роботи (дані
наведені в ккал/год на 60 кг маси тіла).

16
 Види робіт Енерговитрати (ккал)
Сон, відпочинок 60
Заняття в школі, слухання лекцій, доповідей 100
Самостійні розумові заняття 90
Спокійний відпочинок 75
Читання вголос, розмови, писання 85
Робота на комп'ютері 115
Особиста гігієна 40
Різні види домашньої роботи, фіззарядка 160
Ходьба на роботу 220
Біг 315
Прийом їжі 90

Для розрахунку добових енергетичних витрат перемножте час (в годинах)

тієї чи іншої діяльності на кількість енергії, яка при цьому витрачається.
Нормальним вважається, якщо калорійність харчового раціону людини
перевищує не більш ніж 5 %.
2. Складання харчового раціону. Розраховують харчовий раціон в
залежності від енерговитрат. Для цього спостерігають свій енергообмін
протягом декількох днів і визначають середні дані. Складають добовий раціон
харчування з того розрахунку, що кількість білків, жирів, вуглеводів,
необхідних на добу, має приблизно відповідати співвідношенню 1:1:4, і що в
добу підліткам 15-16 років необхідно приблизно 10 - 120 г білків, 90 - 110 г
жирів, 450 - 500 г вуглеводів. Треба пам’ятати, що в раціоні має бути достатня
кількість вітамінів, мікроелементів. Використовуючи табличні дані про
калорійність різних продуктів, учні складають меню чотириразового
харчування так, щоб на сніданок, обід, полуденок і вечерю доводилося
відповідно 25%, 50%, 15%, 10% добового раціону. Результати розрахунків
заносять у таблицю.
Режим Продукт Маса, Зміст у взятому кількості Калорійність
роботи г продукту, г в кДж
Білки Жири Вуглеводи
1-й
сніданок
2-й
сніданок
Обід
Вечеря

17
 Дітям потрібно наголосити, що у житті даною проблемою займаються
дієтологи, вони допомагають у складанні раціону, підбирають оптимальну дієту
(до речі, дієту повинен встановити професіонал, інакше можна нашкодити
своєму здоров’ю). Ця професія стала актуальною і затребуваною в даний час,
так як намітилася стійка тенденція: люди все більше звертають увагу на своє
здоров’я, свій зовнішній вигляд.
Можна показати практичну значимість таблиць, побудованих за
результатами опитування громадської думки (в класному житті такі таблиці
можуть бути використані, наприклад, для організації дозвілля).
Для подання різних даних також дуже зручно використовувати діаграми.
Діаграма є дуже наочним способом представлення інформації та різних даних і
дозволяє легше аналізувати отримані результати. Щоб показати це учням,
доцільно згадати як працювати з діаграмами.

Задача 1. Користуючись діаграмою, що відображає площі найбільших

водосховищ України, встановіть:

Дністровське
Дніпровське
Водосховища

Дніпродзержинське
Канівське
Київське
Каховське
Кременчуцьке
0 500 1000 1500 2000 2500

Площа, км²

1) Яке водосховище має найбільшу площу?

2) Яке з водосховищ має найменшу площу?
3) Площа якого з водосховищ, Київського чи Канівського, більша?

Задача 2. Користуючись діаграмою, на якій зображено відсотковий вміст солі у

воді деякий водойм, встановіть:
1) У якій з наведених водойм найсолоніша вода?
2) У якій з даних водойм найменш солона вода?
3) У якому з морів, Середземному чи Червоному, вода солоніша?

18
 35

30

25
Вміст солі у воді, у%

20

15

10

0
Червоне море Атлантичний Чорне море Середземне Мертве море
океан море

Водосховища

Вивчаючи у 6 класі тему «Відношення і пропорції», учні знайомляться з

поняттям діаграми, зокрема, вчаться зображати та порівнювати величини за
допомогою спочатку лінійної діаграми, наприклад, порівнювати довжини за
допомогою відрізків відповідної довжини. Зазначається, що коли замість
відрізків накреслити прямокутники, то отримаємо стовпчасту діаграму, яку в
статистиці називають гістограмою.
Тут виникає реальна можливість провести невелике статистичне
дослідження та опрацювати його результати. Наприклад, напередодні уроку
учням пропонують удома дізнатися розмір свого одягу (запитати у батьків).
На уроці учитель запитує в учнів (за списком у журналі) про розмір
їхнього одягу і записує відповіді на дошці. У результаті утворюється,
наприклад, такий набір чисел: 38, 34, 34, 36, 36, 38, 36, 34, 36, 38, 40, 40, 38, 36,
36, 36, 38, 36, 36, 40, 34, 34, 34, 36, 38, 38, 36, 38, 38, 36.
За такою послідовністю можна легко визначити розмір одягу кожного з
учнів (наприклад, п’ятий за списком учень класу носить одяг 36 розміру,
двадцятий учень - 40 розміру), але не можна визначити загальні закономірності
для всього класу в цілому. Учитель пропонує учням підрахувати, як часто
трапляється той чи інший розмір, результати записати у таблицю і побудувати
відповідну стовпчасту діаграму.

Розмір 34 36 38 40
Кількість 6 12 9 3

19
 40

38

Розмір
36

34

0 2 4 6 8 10 12 14

Кількість

Використовуючи таблицю (діаграму) дати відповіді:

1) Скільки учнів у класі мають 38 розмір одягу?

2) Який розмір трапляється частіше. Який рідше?
3) Чи можна стверджувати, що більшість учнів класу носять одяг 36 та 38
розміру?

Можна запропонувати дану таблицю змоделювати на круговій діаграмі та

провести аналіз даних.

розмір 34
розмір 36
розмір 38
розмір 40

У 5 класі вводиться поняття й означення середнього арифметичного. До

пропонованих підручником задач можна додати таку.

Задача 3.Відомості про оплату комунальних послуг, електроенергії та

телефону (в грн.) сім’єю з трьох осіб за три місяці подано у таблиці

20
 Витрати Лютий Березень Квітень
Комунальні 113,86 113,86 112,18
послуги
Електроенергія 31,20 23,40 15,60
Телефон 21,24 15,69 17,46
Разом 166,30 152,95 145,24

Обчислити середні витрати сім’ї за комунальні послуги, електроенергію,

телефон. Скільки в середньому щомісяця витрачає сім’я на оплату всіх послуг?

Розв’язання

На комунальні послуги в середньому витрачено:

2∙ 113,86+112,18
= 113,30 грн,
3

21,24+15,69+17,46
на телефон: 3
= 18,13 грн

31,20+23,40+15,60
на електроенергію: 3
= 23,40 грн.

166,30+ 152,95+145,24
Середні витрати сім’ї на всі послуги: 3
=154,83 грн.

Такий же результат можна отримати, додавши знайдені середні значення з

оплати комунальних послуг, електроенергії, телефону:
113,30 + 18,13 + 23,40 = 154,83 грн.

Цікавою та корисною буде така задача.

Задача 4. Порівняйте врожайність на вашому городі з врожайністю
картоплі у фермера, з середньою врожайністю по Україні. В яких регіонах
України врожайність найвища? Скласти таблицю урожайності (по району, по
Україні). Побудувати діаграму за даними таблиці.
Учні при розв’язуванні таких задач вчаться працювати з таблицями,
оперувати табличними даними, знаходити середнє значення.
Вивчаючи тему «Відсотки» в 6 класі, учні знайомляться з поняттям
відсоткового відношення, яке в статистиці трансформується в поняття частки.
Тут доцільно розв’язати задачу, в якій задано загальну кількість сукупності та
кількість її складових частин, а потрібно знати відсоткову частку кожної
складової частини.

21
 Задача 5. У 6-А класі навчається 25 учнів, з них на «10», «11» і «12»
вчаться 4 учні, на «7», «8», «9» - 12 учнів, на «4», «5», «6» - 7 учнів, на «З», «2»
і «1» - 2 учні. У 6-Б класі - 20 учнів, з них на «10», «11» і «12» вчаться 4 учні, на
«7», «8», «9» - 10 учнів, на «4», «5», «6» - 5 учнів, на «З», «2» і «1» - 1 учень.
Порівняйте успіхи у навчанні учнів цих двох класів, запишіть дані за
допомогою таблиць і побудуйте діаграму.

Розв’язання

6–А 6-Б
Бал 1- 3 4-6 7-9 10-12 Бал 1- 3 4-6 7-9 10-12
Кількіст 2 7 12 4 Кількіст 1 5 10 4
ь учнів ь учнів
Кількіст 8 28 48 16 Кількіст 5 25 50 20
ь учнів, ь учнів,
% %

Порівнюючи дані в третьому рядку таблиць, можна зробити висновок, що

учні 6 – Б класу навчаються краще за учнів 6 – А класу.

Такий висновок також добре ілюструє діаграма.

60

50

40
Частка у %

30
6-А
6-Б
20

10

8 5 28 25 48 50 16 20
0
1-3 4-6 7-9 10-12
Бали

Під час вивчення додатних та від’ємних чисел у 6 класі можна

запропонувати учням провести впродовж тижня статистичні спостереження за
температурою повітря вранці перед виходом до школи. За зібраними даними
22
знайти середню температуру повітря за тиждень (з точністю до десятих) та
відхилення температури (різницю між значенням температури у вказаний день
та середнім значенням за тиждень). Результати занести до таблиці.

День тижня Температура, °C Відхилення, °C

Понеділок 5 2,7
Вівторок 6 3,7
Середа 5 2,7
Четвер 3 0,7
П’ятниця 0 -2,3
Субота -1 -3,3
Неділя -2 -4,3
Середня температура 2,3

За допомогою таких завдань школярі вчаться не тільки самостійно

конструювати таблицю, а й виконують нескладні арифметичні підрахунки.
Завдання такого типу підкреслюють зручність використання таблиць в
порівнянні з громіздким текстом, і на це варто звернути увагу школярів при
виконанні цього завдання. Система завдань з цієї теми обов’язково повинна
включати завдання, що формують уміння шукати і аналізувати інформацію,
представлену в таблиці, а також вміння надавати необхідну інформацію у
вигляді таблиці.
Підручник 5 і 6 класів містять лише готові таблиці для роботи і мало
завдань на складання таблиць за даними. Тому в якості домашнього завдання
можна запропонувати учням самим провести невеличке опитування серед
однокласників і друзів на різноманітні теми і отримані відомості представити у
вигляді таблиці. Наприклад, можна з’ясувати, як добираються до школи учні
вашого класу, які гуртки або секції відвідують ваші однокласники, які свійські
тварини є у них вдома і т. д. і подати зібрану інформацію у вигляді таблиці .
Поступово необхідно підвищувати складність завдань: пропонувати вже
більш великі таблиці даних, за якими складніше орієнтуватися і
використовуючи їх, заповнити нову таблицю.

Задача 6. У журналі реєструвалися спостереження за погодою протягом 3

літніх місяців. Заповніть за поданими даними таблицю, яка містить дані про те,
скільки яких днів було в кожному з трьох літніх місяців і за все літо.

Місяць Ясно Хмарно Дощ

Червень
Липень
Серпень
РАЗОМ 23
 Число Погода Число Погода Число Погода
Червень Липень Серпень
1 ☼ 1 ☼ 1 ☼
2 ◘ 2 ☼ 2 ☼
3 ☼ 3 ☼ 3 ☼
4 ☼ 4 ☼ 4 ☼
5 ◘ 5 ☼ 5 ☼
6 ◙ 6 ☼ 6 ◘
7 ☼ 7 ☼ 7 ☼
8 ◘ 8 ☼ 8 ◙
9 ☼ 9 ☼ 9 ☼
10 ☼ 10 ☼ 10 ◘
11 ☼ 11 ☼ 11 ◘
12 ◙ 12 ☼ 12 ◘
13 ☼ 13 ◘ 13 ◙
14 ◘ 14 ◘ 14 ◙
15 ◘ 15 ◘ 15 ◙
16 ◙ 16 ◘ 16 ☼
17 ◙ 17 ◙ 17 ☼
18 ☼ 18 ◙ 18 ☼
19 ◙ 19 ◙ 19 ☼
20 ☼ 20 ◙ 20 ☼
21 ◙ 21 ◙ 21 ☼
22 ☼ 22 ◘ 22 ☼
23 ☼ 23 ◘ 23 ☼
24 ◙ 24 ☼ 24 ◙
25 ◘ 25 ☼ 25 ◙
26 ◘ 26 ☼ 26 ◙
27 ◘ 27 ☼ 27 ☼
28 ☼ 28 ☼ 28 ☼
29 ☼ 29 ☼ 29 ☼
30 ☼ 30 ☼ 30 ◘
31 ☼ 31 ◘
☼ - ясно ◘ - хмарно ◙ - дощ

Після того, як діти навчилися працювати з таблицями в 6 класі, вони

швидше навчаться будувати діаграми.

24
 2.2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ
СТАТИСТИКИ В 9 КЛАСІ
Програма з математики в темі «Елементи прикладної математики» на
вивчення математичної статистики в 9 класі орієнтовно виділяє 3 години.
Статистичні дані.
Способи подання даних.
Середнє значення.
Державні вимоги до рівня навчальних досягнень: Учень (учениця):
Наводить приклади: подання статистичних даних у вигляді таблиць,
діаграм, графіків.
Описує поняття: середнє значення статистичних вимірювань.
Розв’язує задачі, що передбачають: подання статистичних даних у вигляді
таблиць, діаграм, графіків; знаходження середнього значення.
На першому уроці потрібно ознайомити учнів зі статистикою як наукою, її
методами. При цьому слід мати на увазі, що терміни «статистичні дані»,
«статистичний звіт», «за даними статистики» учні неодноразово чули у засобах
масової інформації (преса, радіо, телебачення). Ними користуються фахівці в
повсякденному житті. Енциклопедичний словник так тлумачить термін
«статистика»: «Статистика (італ. status- держава) вивчає кількісний бік
суспільних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їхнім якісним змістом».
Простіше кажучи, статистика - це наука, що збирає, обробляє та вивчає різні
дані, які пов’язані з масовими явищами, процесами, подіями.
Статистику поділяють на описову та пояснювальну. Добір потрібної для
різних фахівців інформації - справа описової статистики. Як приклад можна
навести збір даних для медичних установ про кількість тих, хто захворів на
грип у Народицькому районі взимку 2015-2016pp., зокрема визначення
кількості школярів, які захворіли (у різних школах району). Описовою
статистикою учні фактично займалися на уроках природознавства, коли
спостерігали температуру о 9 год ранку кожного дня тижня, та на уроках
хімії, фізики, біології, коли записували дані експерименту під час проведення
лабораторних робіт. Якщо на основі отриманих статистичних результатів
описової статистики роблять висновки, будують прогнози, приймають рішення,
то застосовують пояснювальну статистику. Наприклад, на основі описової
статистики приймають рішення з приводу оголошення карантину в школах у
зв’язку з хворобою на грип.
Доцільно дати коротку історичну довідку щодо виникнення, розвитку і
застосування статистики. Статистика виникла з практичних потреб людей, їх
25
господарської діяльності, необхідності обліку земельних угідь, майна, кількості
населення, вивчення роду його занять, вікового складу тощо. Уже в країнах
Давнього світу склалися розвинені системи державного й адміністративного
обліку. Це відображено у священних книгах різних народів. Наприклад, у Біблії
в Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого
населення, здатного носити зброю. Із часів Середньовіччя залишилася
унікальна пам’ятка - «Книга страшного суду», в якій подано зведення даних
перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання відомостей про
масові суспільні явища набуло регулярного характеру.
З розвитком теорії ймовірностей удосконалювалися методи статистичного
аналізу та розширювалися межі їх застосування. У XX ст. статистичні методи
було запроваджено майже в усі галузі знань. Статистику використовують під
час вивчення народонаселення, життєвого рівня різних груп населення у
країнах, громадської думки з приводу оцінки подій і явищ у суспільстві, в
біології, медицині, агротехніці, в оцінюванні підприємницьких і фінансових ри-
зиків, у маркетингу, страхуванні тощо. У XVII ст. людей, які займалися
збиранням даних із суспільного життя, називали «політичними арифметиками»,
одним із представників яких був В. Петті (1623 – 1687рр.), англійський
економіст і статистик, основоположник класичної політекономії. Він заклав
основи теорії трудової вартості, досліджував проблему заробітної плати,
прибутку та земельної ренти.
Оскільки статистика будується на окремих статистичних дослідженнях, то
виникає потреба ввести поняття статистичного спостереження та його видів.
Взагалі, будь-яке статистичне дослідження має три етапи.
1. Збирання первинного статистичного матеріалу за допомогою реєстрації
масових даних про будь-які соціально-економічні чи технічні явища або
процеси. Цей перший етап статистичного дослідження називають статистичним
спостереженням.
2. На другому етапі систематизують та групують дані, переходячи від
характеристики кожного елемента до узагальнення.
3. Третій етап полягає в аналізі результатів і оформленні висновків.
Розрізняють три основні типи статистичних спостережень:
а) за часовою ознакою;
б) за способом організації;
в) за ступенем повноти охоплення одиниць.
Як окрема наукова дисципліна математична статистика визначилася в
другій половині XIX сторіччя. До цього часу значні успіхи вже були досягнуті в
теорії ймовірностей, яка дала теоретичну основу для математичної статистики.
Поштовхом до її розвитку були експериментальні дослідження в галузі наук
про природу.
26
 Учні повинні вміти знаходити основні статистичні характеристики в
нескладних випадках та розуміти їх практичний сенс у конкретних ситуаціях.
Тому ввести перші статистичні характеристики можна, використовуючи ряд
чисел, складений з оцінок отриманих за семестр. Для школярів дуже актуальне
питання про те, яка оцінка вийде у них за півріччя. Кожному учню заздалегідь
можна виписати його оцінки за даний навчальний період. Учитель виписує на
дошці деякий ряд оцінок, і на його прикладі вводить поняття середнього
арифметичного і моди ряду чисел. Діти для закріплення цих понять, знаходять
ці статистичні характеристики кожен для свого ряду.
При введенні поняття моди потрібно звернути увагу, що моду може мати
не тільки числовий ряд. Наведемо приклад: припустимо, у вашому класі
провели опитування - кожному учню задали питання: «Який ваш улюблений
предмет?», або «Хто ваш улюблений вчитель?». Отримані відповіді будуть
складати ряд, модою якого буде відповідь, яка найбільш часто зустрічається.
Мода - це показник, який широко використовується в статистиці. Одним з
найбільш частих використань моди є вивчення попиту. Наприклад, при
вирішенні питання, в пачки якої ваги фасувати масло, які відкривати нові
автобусні маршрути і т.п. попередньо вивчається попит і виявляється мода -
найбільш часто зустрічається замовлення.
Однак знаходженням середнього арифметичного чи моди ряду далеко не
завжди можна робити надійні висновки на основі статистичних даних.
Наприклад, на планеті Меркурій середня температура +15 ˚. Виходячи з цього
статистичного показника, можна подумати, що на Меркурії помірний клімат,
зручне для життя людей. Однак насправді це не так. Температура на Меркурії
коливається від -150 ˚ до +350 ˚.
Застосування статистичних методів і моделей для статистичного аналізу
конкретних даних тісно пов’язане з проблемами відповідної області. Хоч
математичний апарат практично один і то й же, проте при зборі даних та їх
аналізі потрібно враховувати специфіку певної області і специфіку самого
дослідження. Особливо це стосується початкових етапів постановки
експерименту (чи спостереження) та збору даних, оскільки при їх
неправильному здійсненні можна одержати непрезентабельні дані, які можуть
привести до хибних висновків. В результаті можна знайти в даних щось чого
насправді не існує, або ж навпаки не помітити чогось істотного. В ідеалі будь-
які результати статистичного дослідження повинні перепровірятись як шляхом
неодноразової перевірки процесу аналізу статистичних даних так і шляхом
здійснення повторного дослідження.
Значить, якщо у нас є ряд даних, то для обгрунтованих висновків і
надійних прогнозів на їх основі, крім середніх значень, треба ще вказати,
наскільки використані дані відрізняються між собою. Одним зі статистичних
27
показників відмінності або розкиду даних є розмах. Розмах - це різниця
найбільшого і найменшого значень ряду даних. Для температури на Меркурії,
наприклад, розмах дорівнює 350 ˚ - (-150 ˚) = 500 ˚. Звичайно, такого перепаду
температур людина витримати не може.
Крім розмаху, у багатьох випадках важливі самі найбільші або найменші
значення даних. Наприклад, якщо надсилається супутник для дослідження того
ж Меркурія, то необхідно, щоб прилади працювали і при максимальних, і при
мінімальних можливих там температурах.
Спочатку потрібно розглянути задачі, де дано конкретний ряд даних і
потрібно визначити його середнє арифметичне, моду і розмах. А потім перейти
до завдань, де необхідно розуміти зміст цих характеристик. Доцільно, щоб
задача дозволяла побачити практичну значимість даних статистичних
характеристик.
Задача 1. Якийсь житель м. Житомир вирішив переїхати, а от чи у с.Базар
чи у с. Діброва він ще розмірковує. Відомості про врожайність картоплі (ц / га)
у двох селах за останні роки такі:
Село Базар: 180,50,60,100, 170,60, 150, 90, 120,70, 60,160, 90, 170,90,180, 160.
Село Діброва: 100, 110, 120, 100, 100, 110, 100, 120, 130, 130, 100, 130, 110.
Якому з цих сіл він віддасть перевагу?
Що ж може послужити критерієм прийняття рішення. Якщо порахувати
середнє значення, то отримаємо, що в селі Базар середня врожайність трохи
вища, ніж у селі Діброва. Але тут потрібно звернути увагу і на інший
статистичний показник - розмах ряду, тому що ми можемо помітити, що в селі
Базар врожайність, порівняно з середнім значенням, коливається. У селі Базар
розмах значень урожайності більший, ніж у селі Діброва. У селі Базар розмах
дорівнює 130, а в селі Діброва розмах дорівнює 30. Виходячи з отриманих
даних, можна зробити висновок, що, мабуть, краще вибрати дещо менше
значення середньої врожайності, але при більшій її стабільності. Стійкість
врожаю особливо важлива для людини, що не має досвіду присадибного
господарства.

Задача2. У відділі чоловічого взуття універмагу протягом дня проводився

облік розмірів купленого взуття. Були отримані наступні результати: 44, 40, 43,
39, 42, 42, 45, 41, 43, 43, 41, 42, 46, 40, 41, 42, 39, 42, 45, 42, 43, 44, 44 , 41,
42.Подайте ці результати у вигляді таблиці:
Розмір Кількість купленого взуття Разом
39
40
...

28
 Який розмір взуття найбільш поширений?
Виходячи із запитання, робимо висновок, що в даній задачі нам потрібно
знайти моду ряду розмірів, тобто дізнатися, який розмір користується великим
попитом. Таблиця дозволяє швидко це зробити.

Задача 3. Бензоколонка працює цілодобово без вихідних. За січень

виручка склала 717960 грн. Яка була в січні середня виручка за добу?
У цьому завданні необхідно розуміти, що потрібно знайти. Якщо потрібно
знайти середню виручку, то робимо висновок, що необхідно знайти середнє
арифметичне. Але до цього учні мали справу безпосередньо з рядом даних. У
даній ситуації ми маємо, що сума виручки за 31 день склала 717960грн. Тоді ми
можемо порахувати середнє арифметичне (717960: 31) = 23160, це і буде
середня виручка за добу.

Задача 4. Середнє арифметичне ряду, що складається з десяти чисел,

дорівнює 15.До цього ряду приписали число 37.Чому дорівнює середнє
арифметичне нового ряду чисел?
Так як середнє арифметичне низки чисел дорівнює 15, а число його членів
дорівнює 10, то сума членів дорівнює 15 ∙ 10, тобто 150. Після додавання числа
37 сума стала рівною 150 +37, тобто 187, а число членів ряду виявилося рівним
11. Значить, середнє арифметичне нового ряду : 187: 11 = 17.

Задача 5. При вивченні якості продукції, випущеної цехом, визначали

кількість бракованих деталей у кожному з 50 довільним чином вибраних
ящиків з однаковим числом деталей. Результати перевірки записали у вигляді
таблиці:
Число бракованих деталей 0 1 2 3 4
Число ящиків 8 22 13 5 2

Знайдіть середнє арифметичне, розмах і моду ряду даних.

Спочатку випишемо упорядкований ряд даних про кількість бракованих
деталей у ящиках. З таблиці ми обчислюємо, що наш ряд містить 8 нулів, 22
одиниці і т.д.: 0 ... 0 1 ... 1 2 ... 2 3 ... 3 4 4.
Таким чином, щоб обчислити середнє арифметичне, необхідно, обчислити
суму всіх його членів, а кількість усіх членів ряду відомо з умови задачі (50
ящиків). Сума всіх членів буде дорівнює 0 × 8 +1 ×22 +2 × 13 +3 × 5 +4 × 2 = 71,
а кількість усіх членів буде 50, тоді середнє арифметичне буде 71:50 = 1,42,

29
тобто частіше зустрічаються ящики, в яких може бути одна бракована деталь.
Про це ж говорить нам і мода, яка дорівнює 1.
Щоб обчислити розмах, необхідно знати найбільше і найменше значення,
тобто яке найбільше і найменше число бракованих деталей може зустрітися в
ящику, з таблиці ми бачимо, що це 0 і 4. Тоді розмах дорівнює 4.
Мода теж дуже легко знаходиться за таблицею, оскільки відразу видно, що
найбільше число ящиків з одною бракованою деталлю.
Як бачимо, таблиця є зручним засобом для роботи з інформацією. Отже,
важливим є вміння обчислювати статистичні характеристики за даними
представленими у вигляді таблиць.
Далі потрібно ввести нову статистичну характеристику - медіану. Зручно
ввести це поняття на прикладі: у таблиці показано витрати електроенергії в
травні мешканцями дев’яти квартир.

1 2 3 4 5 6 7 8 9
Номер квартири
Витрата електроенергії 85 64 78 93 72 91 72 75 82

в кВт / год

Складемо з отриманих даних упорядкований ряд:

64, 72, 72, 75, 78, 82, 85, 91, 93.

У ньому дев’ять чисел. У середині ряду розташоване число 78: ліворуч від
нього записані чотири числа і справа теж чотири. Кажуть, що число 78 є
медіаною.
Нехай до даних про витрату електроенергії додалися дані для десятої
квартири: 10 квартира - 83 кВт / год.
Отримаємо новий упорядкований ряд даних:
64, 72, 72, 75, 78, 82, 83, 85, 91, 93.
Цей ряд складається з парного числа цифр і має два числа розташованих в
середині - 78 і 82, тоді медіаною цього ряду буде середнє арифметичне цих
двох чисел (78 +82): 2 = 80
Таким чином, медіаною ряду, що складається з непарної кількості чисел,
називається число даного ряду, яке виявиться посередині, якщо його
впорядкувати. Медіаною ряду, що складається з парного кількості чисел,
називається середнє арифметичне двох чисел, що стоять посередині цього
ряду.

30
 Задача 6. У таблиці наведені витрати старшокласника за 4 дні:

День Понеділо Вівторок Середа Четвер

к
Витрати 18 25 24 25

Визначити яку статистичну характеристику знаходили в кожному завданні:

а) 18 +25 +24 +25 = 92; б) 18, 24, 25, 25;

92:4 = 23; (24 +25): 2 = 24,5;
___ 23 грн. ___ 24,50 грн.

г) 25-18 = 7;
в) 18, 25, 24, 25;
___ 7 грн.
___ 25 грн.

Потрібно розглянути завдання, в яких потрібно знайти різні статистичні

дані (мода, розмах, середнє значення), у тому числі і з використанням діаграм.
Задача 7. Стовпчаста діаграма показує кількість деталей виготовлених
робітником протягом робочого дня.

Праця робітника за день

13
12
11
10
Кількість деталей

9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
1 2 3 4 5 6 7

Години протягом дня

1. Протягом якої години робітник виробив найбільше деталей?

2. Протягом якої години робітник виробив найменше деталей?

31
 3. Знайдіть розмах цих даних.
4. Знайдіть середнє арифметичне цього ряду даних.
5. Знайдіть моду і медіану цього ряду даних.

В 9 класі учні вже вміють будувати діаграми, працювати з таблицями і

тому підсумком вивчення теми можна зробити проектну роботу учнів. Це
покаже дітям практичне застосування математичної статистики, бо протягом
трьох уроків учні не встигають глибоко осмислити і творчо опрацювати
навчальний матеріал. На першому уроці клас об’єдную у групи, і роздаю
учасникам проекту критерії оцінювання їх роботи, теоретичні і практичні
питання до захисту проектів. Потім проводжу урок-лекцію по темі «Статистика.
Завдання статистики. Методи збору та опрацювання інформації» і практикум,
на якому показую розв’язування всіх типів завдань, які поставлені перед
учнями. Потім діти протягом двох тижнів самостійно працюють над проектом і
проводиться урок-захист проектів. Такий спосіб вивчення теми має багато
переваг: глибоке засвоєння теми, оцінки тільки високі, маса можливостей
проявити індивідуальність.
Додаток

2.3. МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТАТИСТИЧНОЇ ЛІНІЇ В 11 КЛАСІ

Програма з математики на вивчення математичної статистики в 11 класі

академічного рівня виділяє орієнтовно 4 години та включає теми:
Вибіркові характеристики: розмах вибірки, мода, медіана, середнє
значення.
Графічне подання інформації про вибірку.
Державні вимоги: Учень (учениця):
пояснює зміст середніх показників та характеристик вибірки;
знаходить числові характеристики вибірки даних.
Основні завдання:
- на основі усіх раніше одержаних знань показати їх застосування для
статистичного дослідження;
- ознайомити з такими поняттями як генеральна сукупність, репрезентативна
вибірка, вибіркове обстеження, інтервальний ряд;
- ознайомити з новими видами графічного представлення результатів
статистичного дослідження - полігонами і гістограмами.
   

32
 В11класі потрібно показати практичне застосування математичної
статистики, звернувши увагу на поняття вибіркової сукупності або вибірки,
генеральної сукупності, об’єму сукупності, репрезентативність вибірки.
Термін вибірка означає деяку групу, відібрану із сукупності. Певна
характеристика сукупності називається параметром сукупності. Наприклад,
розглянемо сукупність бухгалтерів України, їхня середня заробітна плата буде
являти собою параметр сукупності. Але якщо відібрати 100 бухгалтерів, то це
буде вибірка, а їхня середня заробітна плата буде статистичним показником,
який характеризує параметр сукупності.
У 11 класі потрібно розглядати статистичні дослідження, на прикладах,
близьких життєвому досвіду учнів. Це - «Дослідження якості знань школярів»,
«Чи зручно розташована школа?» , «Куди піти працювати?».
Розглянемо дослідження якості знань школярів, на прикладі вивчення
математичної підготовки школярів. Припустимо, що в одному з регіонів
вирішили з’ясувати рівень знань одинадцятикласників з математики і склали
контрольну роботу з 6 завдань. Досить складно організувати у всіх школах
регіону одночасне проведення, перевірку та обробку отриманих результатів.
Але, як стверджує статистика, для отримання цілком достовірної інформації
достатньо провести вибіркове обстеження, тобто перевірити лише частину
школярів.
Всі одинадцятикласники регіону будуть представляти собою генеральну
сукупність, про яку будемо судити за репрезентативною вибіркою. Зазвичай
обмежуються обстеженням 5-10% всієї досліджуваної сукупності, при цьому
здійснюється випадковий відбір, забезпечуючи однакову ймовірність
попадання у вибірку будь-якого об’єкта генеральної сукупності.
Розглянемо можливі результати такого вибіркового обстеження по
деякому регіону. Нехай у районі проживають 710 одинадцятикласників, з яких
випадковим чином було вибрано 50. Проти кожного прізвища виставили
кількість вірно розв’язаних завдань і отримали такий ряд: 4, 2, 0, 6, 2, 3, 4, 3, 3,
0, 1, 5, 2, 6, 4, 3, 3, 2, 3, 1, 3, 3, 2, 6, 2; 2, 4, 3, 3, 6, 4, 2, 0, 3, 3, 5, 2, 1, 4, 4, 3, 4, 5,
3, 2, 3, 1, 6, 2, 2.
На підставі цього ряду важко зробити якісь певні висновки, і щоб зручніше
було аналізувати інформацію, в подібних випадках числові дані ранжирують,
розташовуючи їх у порядку зростання. У результаті ранжування ряд прийме
такий вигляд: 0; 0; 0; 1; 1; 1; 1; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 3;
3; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 4; 4; 4; 4; 4; 4; 4; 4; 5; 5; 5; 6; 6; 6; 6; 6.
Ми бачимо, що ряд розбився на 7 груп. Кожна група представляє певний
результат експерименту: не розв’язано ні одного завдання, розв’язане одне
завдання і т.д. З цього ряду ми можемо підрахувати частоту для кожного
результату експерименту. Наприклад, частота появи події «одинадцятикласник
33
не розв’язав жодного завдання» дорівнює 3. Відносна частота дорівнює
3
відношенню його частоти до обсягу вибірки, тобто 50 або 6%.
Для наочності, розглянемо табличне і графічне представлення результатів.

Число правильно 0 1 2 3 4 5 6
розв’язаних завдань
Частота 3 4 12 15 8 3 5
Відносна частота (у%) 6 8 24 30 16 6 10

Побудуємо діаграму:

35

30

25
Кількість у %

20

15

10

0
0 завдань 1 завдання 2 завдання 3 завдання 4 завдання 5 завдань 6 завдань

Розв′язано

Крім діаграм для графічного представлення результатів використовують

так звані полігони. Для їх побудови в системі координат відзначають точки,
абсциси яких - результати випадкового експерименту, а ординати - відповідні
їм частоти.

35

30

25
Кількість у %

20

15

10

0
0 завдань 1 2 3 4 5 завдань 6 завдань
завдання завдання завдання завдання

Розв′язано

34
 Так як ми вважаємо, що вибірка була репрезентативною, то на підставі
отриманих результатів можна з достатньою впевненістю судити про рівень
знань всіх одинадцятикласників міста.
Наприклад, у вибірці 10% школярів розв’язали всі завдання. Значить
можна очікувати, що і з 710 учнів приблизно 10% впораються з усіма шістьма
завданнями. Це означає, що близько 70 одинадцятикласників міста володіють
високим рівнем математичної підготовки.
Розглянемо, які ще висновки ми можемо зробити на основі отриманих
даних. Вважаємо, що школяр, який розв’язав не менше двох завдань, досяг
обов’язкового рівня знань з математики. Судячи по вибірці таких 12 +15 +8 +3
+5 = 43 людини, що становить 86% від загального обсягу. Тобто ми можемо
припускати, що 86% одинадцятикласників міста мають мінімально необхідний
рівень знань.
Також ми можемо знайти основні статистичні характеристики: моду -
найбільш часто зустрічається результат (у нашому прикладі це результат
«розв’язано 3 задачі»), середнє арифметичне також дорівнює 3, тобто в
середньому одинадцятикласник вирішує 3 завдання.
Чим же важливі подібні дослідження? Наприклад, місцеве управління
освітою можуть цікавити середні результати по школах, відсоток учнів, які не
справляються з програмою. Вищі навчальні заклади напевно зацікавить
кількість учнів з високим рівнем математичної підготовки.
Перевага обстеження за репрезентативною вибіркою, в тому, що не завжди
вигідно проводити обстеження всієї генеральної сукупності, так як часто це
буває просто безглуздо. Наприклад, при перевірці якості продукції,
перевіряючи пропечений хліб, чи придатні консерви, абсолютно безглуздо
перевіряти всю продукцію, так як тоді доведеться розкрити, а фактично
зіпсувати саму продукцію.
Розглядаючи статистичне дослідження питання «Чи зручно розташована
школа?», стикаємося з тим, що маємо багато різних значень, тому ранжування
не дозволить нам виявити характерні риси ряду даних. У цьому випадку
будують інтервальні ряди, при побудові яких можна по-різному розбивати їх на
проміжки. На основі отриманих інтервальних рядів будуються гістограми.
Якщо дозволяє час можна розглянути питання «Куди піти працювати?»,в
процесі розгляду якого вводяться такі поняття, як вибіркова дисперсія і середнє
квадратичне відхилення.
На другому уроці доцільно розглянути способи опрацювання даних, ввести
поняття ранжування, варіанти, варіювання, частоти варіанти, дискретного
варіаційного ряду, статистичної таблиці, частоти значення ознаки та наочного
подання статистичного розподілу - графічного зображення варіаційних рядів за
допомогою діаграм, графіків, гістограм, полігонів. Велика кількість понять і
зображень, які доводиться розглядати на цьому уроці, потребує ґрунтовної

35
підготовки відповідних таблиць для конкретних прикладів, зображення гісто-
грами, полігона.
Слід звернути увагу учнів на те, що статистичні таблиці складають у два
етапи. На першому проектують макет таблиці, на другому заповнюють таблицю
статистичними даними.
Складаючи таблиці, потрібно дотримуватися певних правил їх технічного
оформлення. Хоч учні раніше заповнювали таблиці, з правилами їх оформлення
слід ознайомити всіх.
1. Таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо
характеризує об’єкт дослідження. Потрібно уникати зайвої, другорядної
інформації.
2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими,
лаконічними, без скорочень.
3. У заголовку таблиці та бічних заголовках після коми зазначають одиниці
вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (т, кВт, грн тощо).
Якщо одиниця вимірювання єдина для всіх даних таблиці, її наводять у назві
таблиці, відокремлюючи комою.
4. Рядки та графи доцільно нумерувати. У цьому разі графу з назвою
підмета (об’єкта дослідження) позначають літерою алфавіту, інші графи -
арабськими цифрами.
5. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці, узагальнюється
підсумковим рядком «Разом» або «У цілому за сукупністю». Числа за
можливості слід округлювати, причому в межах того самого рядка чи графа з
однаковою точністю.
6. Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:
а) буквою «х», якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути
заповнена;
б) трьома крапками «...» або «н. від.», якщо відомості про явища відсутні;
в) тире « -», якщо саме явище відсутнє;
7. Дуже малі числа записують «0,0» або «0,00».
8. Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення цифрових даних,
то до таблиці додають примітку.
Доцільно відразу навести приклад складання таблиці до певних задач.
Задача 1. Спроектувати макет таблиці, яка характеризує склад населення
регіону (тис. осіб) за працездатністю (допрацездатне, працездатне, старше за
працездатне) з урахуванням поділу даних за статтю.

36
 Населення Чоловіки Жінки Разом

Допрацездатне

Працездатне

Старше за
працездатне

Разом

Задача 2. (Доцільно запропонувати додому)

За наведеними даними скласти статистичну таблицю, назвати її, визначити
підмет і присудок.
«Домогосподарства,бюджети яких обстежують, умовно поділяють на три
групи сукупного доходу: з високим доходом, середнім і низьким. Відомо, що
домогосподарства відповідно витрачають 18, 52, 30 % свого бюджету.»
Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості,
групові та комбінаційні. У простій таблиці подають перелік елементів
сукупності, у груповій підметом є групування за однією ознакою, у
комбінаційній – за двома і більше ознаками. Методику групування доцільно
розглянути на прикладі бюджетного обстеження 20 домогосподарств. У простій
таблиці подають кількість членів домогосподарства і загальний грошовий дохід
у гривнях

Порядковий номер Кількість членів Загальний грошовий

домогосподарства домогосподарства дохід, грн

А 1 2

1 2 195

2 3 268

3 4 539

4 2 193

5 3 473

6 3 324

7 4 710

8 3 172

37
 9 4 248

10 2 350

11 3 516

12 3 374

13 4 450

14 3 603

15 3 229

16 2 368

17 4 313

18 3 346

19 3 447

20 4 392

У першому групуванні за ознаку можна взяти кількість членів у

господарстві. Групування зводиться до підрахунку кількості домогосподарств
для кожного значення ознаки і матиме вигляд, наведений у таблиці.

Кількість членів домогосподарства Кількість домогосподарств

2 4
3 10
4 6
Разом 20

Оскільки межі варіації доходу досить широкі – від 172 до 710 грн, то
доцільно скласти інтервальний ряд розподілу за чотирма інтервалами: менше за
200 грн, 200 – 399 грн, 400 – 599 грн, більше 600 грн.

Загальний грошовий дохід Кількість домогосподарств

домогосподарства, грн
Менше за 200грн 3
200 – 399 грн 10
400 – 599 грн 5
Більше 600 грн 2
Разом 20

38
 Зауваження. Інтервальний ряд складають так: знаходять розмах варіації
R = хmах - хmіn , де хmах – найбільше значення ознаки, хmіn – найменше значення
ознаки. Розмах варіації ділять на k частинних інтервалів, кількість яких
вибирають з умови k ≈ √ n або обчислюють за формулою Стерджерса k = 1 +
R
3,322 lnn, де n – обсяг вибірки. Довжина інтервалу l = k .

Після цього можна скласти комбінаційну таблицю за двома ознаками 

Кількість членів Загальний грошовий дохід домогосподарства, Разом

домогосподарства грн
до 200 200-399 400-599 понад 600
2 2 2 - - 4
3 1 5 3 1 10
4 - 3 2 1 6
Разом 3 10 5 2 20

Така комбінаційна таблиця поглиблює аналіз і дає підставу для

формулювання загальних висновків.
З метою створення візуального відображення статистичної інформації
користуються різними графіками. Найпоширеніші види графічного
відображення статистичної інформації — це полігони і гістограми. Графічне
зображення варіаційних рядів за допомогою полігона чи гістограми допомагає
отримати наочне уявлення про закономірності про можливі зміни
спостережуваних значень.
Полігон, як правило, використовують для відображення дискретного
варіаційного ряду.
Можлива побудова полігона частот не тільки для дискретного варіаційного
ряду, а й для інтервального статистичного ряду. В ситуації з інтервальним
статистичним рядом при побудові полігонів як абсциси відповідних кінців
¿
z
відрізків обирають точки i .
Гістограми використовують для зображення винятково інтервальних
варіаційних рядів. Для її побудови в прямокутній системі координат на осі
абсцис відкладають відрізки, що є частковими інтервалами спостережень. На
цих відрізках, як на основах, будують прямокутники з висотами, що
дорівнюють частотам — абсолютним або відносним.

Для кращого засвоєння принципу побудови гістограми і полігону і

розуміння відмінностей між ними,побудувати їх можна на одному графіку.

39
Задача 3. Економіст, аналізуючи тарифні розряди працівників одного з цехів
заводу, вибрав документи 20 робітників і склав статистичну
таблицю розподілу вибірки.

Тарифний розряд 2 3 4 5 6
Кількість 3 5 6 5 1
робітників

Полігон частот Гістограма

Формування вмінь виконувати відповідні побудови для конкретних рядів

розподілу забезпечується на уроці і вдома відповідною системою задач.

Поняття,якими оперує статистика, можна повторити користуючись

опорним конспектом.
Варіаційний Це спосіб запису вибірки, за якого її елементи впорядковані за
ряд величиною.
Варіанта Одне із значень вибірки
Розмах Це різниця між найбільшим і найменшим елементами
вибірки x
вибіркової сукупності: max min
−x
Частота Число, яке показує, скільки разів повторюється елемент вибірки
Відносна Відношення відповідної частоти до величини вибірки, записане
частота у відсотках
Об’єм Кількість елементів у вибірці
вибірки
Медіана Той її елемент, який поділяє варіаційний ряд навпіл. Причому,
вибірки якщо число елементів у вибірці парне, медіана – середнє
арифметичне двох чисел, які поділяють цей ряд навпіл
Мода вибірки Значення того елемента, який трапляється найчастіше. Якщо
таких чисел декілька, то вибірка – мультимодальна
Середнє Число, яке дорівнює середньому арифметичному усіх елементів
значення вибірки
вибірки

40
 2.4. ЗАДАЧІ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ ЦЕНТРАЛЬНИХ
ТЕНДЕНЦІЙ ВИБІРКИ
Мода і медіана. Середні значення та їх застосування до розв'язування
задач.
До характеристик центру розподілу належать середнє значення, мода та
медіана.
У статистиці середнє значення - це абстрактна, узагальнююча величина,
що характеризує рівень варіювальної ознаки в якісно однорідній сукупності.
Коливання індивідуальних значень ознаки, спричинені дією різних чинників,
урівноважуються в середній величині. Основними видами середніх є такі:
середнє арифметичне, середнє гармонічне, середнє геометричне і середнє
квадратичне. Програмою передбачено ознайомлення учнів з поняттям
середнього арифметичного. Залежно від подання даних його обчислюють за
формулами.

Задача 1. На заводі протягом семигодинного робочого дня робітник

виготовив: 10, 8, 11, 12, 11, 9, 7 деталей. Знайти моду, медіану, середнє
значення. Побудувати гістограму.
Розв’язання

Години 1 2 3 4 5 6 7
Кількість
деталей 10 8 11 12 11 9 7

Відповідь. Мода – 11, медіана – 10, середнє значення – 9.

Задача 2. Продавець на ринку, закупивши оптом лимони, продає їх

поштучно за такою ціною:
50 г – 60 г – 70 коп.
60 г – 70 г – 90 коп.
70 г – 80 г – 1 грн. 10 коп.
80 г – 90 г – 1 грн. 30 коп.
90 г – 100 г – 1 грн. 40 коп.
100 г – 120 г – 1 грн. 50 коп.
Складіть таблицю даних задачі. Побудуйте полігон частот та гістограму.

Розв’язання

Маса, г 50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-120

Ціна, коп. 70 90 110 130 140 150

41
 Продаж лимонів

160

140

120

100

80

60

40

20

0
50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-120

Гістограма

Продаж лимонів
160
140
120
100
80
60
40
20
0
50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-120

Полігон частот

Задача 3. Було опитано 50 навмання вибраних покупців магазинів про те,

якої жирності молоко вони споживають. Результати відобразили у таблиці.

Жирність, % 0 0,5 1 1,5 2,5 3,5 5

Частота 10 6 4 5 12 7 6

42
 Запропонуйте рекомендації заводу – виробнику щодо об’єму випуску
молока кожного виду, якщо молокозавод має випускати 2000 л молока
щоденно. Побудувати гістограму та полігон.

Розв’язання

Жирність,% 0 0,5 1 1,5 2,5 3,5 5

Частота 10 6 4 5 12 7 6
Відносна
частота 0,2 0,12 0,08 0,1 0,24 0,14 0,12
Кількість,л 400 240 160 200 480 280 240

43
 Задача 4. Взуттєвий цех має випустити 1000 пар кросівок молодіжного
фасону. Для визначення того, скільки кросівок і якого розміру потрібно
випустити, були виявлені розміри взуття 50 випадковим чином вибраних
підлітків.

Розмір 36 37 38 39 40 41 42 43 44
Частот 2 5 6 12 11 7 4 2 1
а

Скільки кросівок і якого розміру буде випускати фабрика?

Побудувати гістограму та полігон.

Розв’язання

Розмір
36 37 38 39 40 41 42 43 44
Частота 2 5 6 12 11 7 4 2 1
Відносна
частота 0,04 0,1 0,12 0,24 0,22 0,14 0,08 0,04 0,02
Пропонован
а кількість 40 100 120 240 220 140 80 40 20

44
 Задача 5. Результати контрольної роботи подано у такому вигляді:

Оцінка, бал 12 10 8 6 4 2 Разом

Частота 1 3 7 5 13 3 42

Як можна оцінити рівень навчальних досягнень учнів?

Розв’язання
Оскільки кількість робіт є число парне, то медіана буде середнім
8+6
арифметичним двадцять першого (8) та двадцять другого (6) елементів: 2 = 7.
Отже, із 42 оцінок 21 робота не перевищує оцінки 7балів, тобто половина
оцінок дорівнює 6, 4, 2 балам, що виявляє початковий та середній рівні
навчальних досягнень.
Крім того, мода дорівнює 4 балам, що означає, що більшість учнів засвоїла
навчальний матеріал на середньому рівні.

Задачі для самостійної роботи.

1.Дано вибірку жирності молока (у відсотках): 3,6; 3,4; 3.5; 3,6; 3.7; 3,7; 2,8;
3,7. Знайти моду цієї вибірки.
45
 2.Знайти медіану вибірки 1200 грн;1500 грн; 1500 грн; 1500грв; 1600 грн;
1800грн;1800грн;1800грн.

3.Знайти медіану вибірки 1400 грн; 1500 грн;1600 грн;1600 грн.

1700грн;1900грн; 1900 грн.

4. Обчисліть моду, медіану, середнє значення, середнє квадратичне відхилення

для вибірки 8; 12: 14; 15; 16; 16; 18; 19; 20.

5. Дано вибірку маси (у грамах) семи картоплин: 258, 224, 205, 211, 235, 208,
241. Знайдіть середнє значення, моду, медіану вибірки.

6. Дано вибірку схожості насіння (у відсотках): 98; 97; 98; 96; 95; 94; 96; 99;92;
98. Знайти моду, медіану, середнє значення.

7. У наслідок опитування жінок країн А, В, С щодо бажаної кількості дітей

отримали відомості, відображені у таблиці.

Кількість дітей А В С
0 - 1,0 0,5
1 8,8 35,3 28,4
2 22,1 53,5 38,2
3 48,2 9,4 22,6
4 13,7 0,8 8,2
5 і більше 7,2 - 2,1
Разом 100 100 100

Визначити модульну та медіанну кількість бажаних дітей у кожній країні.

Відповідь. А – 3 і 3, В та С – 2 і 2.

8. Протягом травня 2016 року ранкова температура повітря у Києві становила:

Дата Температура Дата Температура Дата Температура

1 5 11 20 21 30
2 4 12 21 22 29
3 6 13 19 23 31
4 11 14 20 24 29
5 19 15 26 25 28
6 15 16 25 26 29
7 16 17 25 27 30
8 19 18 26 28 27
9 14 19 28 29 26
46
 10 10 20 28 30 26
31 25

Знайдіть міри центральної тенденції отриманих даних.

9. При відгодівлі 10 тварин протягом п’яти днів зареєстровано такі прирости в

масі (у кілограмах): 2,0; 2,8; 2,5; 2,7; 2,8; 2,7; 3,0; 2,5; 2,8; 2,4;
Побудувати варіаційний ряд, скласти частотну таблицю, знайти середній
приріст маси однієї тварини.

10. Директор фірми отримує 20000 грн на місяць, два його заступники
10000грн, а решта 17 робітників фірми по 1500грн на місяць Знайдіть середнє
значення, моду, медіану заробітних плат в цій фірмі.

11. Для ткацького комбінату за даними таблиці побудувати гістограму в Ехсеl.

Міцність 120- 140- 160- 180- 200- 220- 240- 260-

нитки, Х 140 160 180 200 220 240 260 280
Кількіст 1 4 10 14 12 6 2 1
ь ниток,
м

12. За даними погоди на 10 днів скласти частотну таблицю та побудувати

полігон частот засобами електронних таблиць.

Вівторок 22 листопада мін. -1° макс. +1°

Середа 23 листопада мін. -2° макс.+2°
Четвер 24 листопада мін. -2° макс. +2°
П’ятниця 25 листопадамін. -1° макс. +2°
Субота 26 листопада мін. -2° макс. +1°
Неділя 27 листопада мін. +2° макс. +7°
Понеділок 28 листопада мін. -3° макс. +1°
Вівторок 29 листопада мін. -5° макс. -3°
Середа 30 листопада мін. -6° макс. -2°
Четвер 01 грудня мін.-5° макс. 0°.

47
 2.5. ЗАДАЧІ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ПОНЯТТЯ СТАТИСТИЧНОЇ
ТАБЛИЦІ
Задача 1. Було вироблено 100 приладів. Для перевірки їх працездатності
було відібрано 12 приладів. Знайти об’єм вибірки та об’єм генеральної
сукупності.
У цьому випадку об’єм вибірки n=12, а об’єм генеральної сукупності
N=100.
Задача 2. Нехай за спостереженнями випадкової величини виділено
вибірку із 40 елементів (цифр):1; 3; 4; 1; 3; 2; 0; 2; 0; 5; 4; 4; 2; 6; 5; 2; 3; 2; 5; 2;
3; 0; 6; 2; 1; 4; 2; 4; 3; 5; 2; 0; 5; 3; 4; 2;1; 7; 1; 0. Розташувавши ці дані за
порядком зростання, дістанемо варіаційний ряд спостережень: 0; 0; 0; 0; 0; 1; 1;
1; 1; 1; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 2; 3; 3; 3; 3; 3; 3; 4; 4; 4; 4; 4; 4; 5; 5; 5; 5; 5; 6; 6; 7.
У ньому налічується вісім варіант: 0; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7. Частотна таблиця матиме
вигляд.
Варіанта 0 1 2 3 4 5 6 7
Частота 5 5 10 6 6 5 2 1

Якщо кількість варіант досить значна, то сукупність їх значень

розділяють на інтервали. Існує кілька загальних правил групування значень ви-
бірки по інтервалах, які допомагають уникненню плутанини і забезпечують
ефективне складання таблиць. Наведемо найважливіші з них.
1. При виборі числа інтервалів групування краще за все орієнтуватися на
10—20 інтервалів.
2. Інтервали повинні мати однакову ширину.
3. Необхідно охоплювати всю область даних. Для цього потрібно знати
межі інтервалу даних.
4. Потрібно вибирати зручні інтервали групування. Якщо виразно
простежується певна однакова відстань між значеннями, то їх можна вико-
ристовувати як середини інтервалів.
Задача 3. Опитавши 25 жінок про розмір їхнього взуття, отримали такі
дані: 37, 34, 36, 35, 34, 36, 38, 36, 38, 35, 36, 35, 37, 39, 37, 37, 36, 36, 35, 37, 39,
38, 34, 35, 36. Складіть частотну таблицю. Вкажіть кількість варіант та частоту
варіанти під номером 4.
Розв’язання

Розмір 34 35 36 37 38 39
Частота 3 5 7 5 3 2

48
 Кількість варіант — 6.
Частота варіанти під номером 4 (розмір 37) — 5.

Задача 4. У математичній олімпіаді брало участь 12 учнів. Вони отримали

такі бали: 0, 1, 0, З, 1, З, З, 7, 9, 10, 11, 12. Складіть частотну таблицю. Вкажіть
кількість варіант та частоту результату 12 балів, 0 балів, 3 бали.

Задача 5. Визначити яка з таблиць є простою, груповою. Комбінаційною.

Пояснити свій вибір.

Планети Сонячної системи

Час Час
обертання обертання Середня Маса Діаметр
Планета навколо навколо своєї відстань від екватора,
(маса Землі = 1,
Сонця, осі, Сонця, маса Землі = 6 ·
км
земних млн. км 1021т)
(1 доба = 24 год)
років
Меркурій 0,24 58,65 доби 57,9 0,06 2439
(88 діб)
Венера 0,62 243,16 діб 108,2 0,82 6052
(225 діб)
Земля 1 23год 56хв4с 149,6 1,00 6378
Марс 1,881 24год37хв 23с 227,9 0,11 3393
Юпітер 11,86 9год 50хв 778,3 317,89 71398
Сатурн 29,46 10год 14хв 1427,0 95,17 6000
Уран 84,01 10год 49хв 2869,6 14,6 26200
Нептун 164,73 19 год 4496,7 17,2 24300
Плутон 247,70 6 год 38хв 5912,0 0,002 1125

Сучасне міське населення України

Міста Кількість міст

Малі (до 50 тис. жителів) 300
Середні (50 – 100 тис. жителів) 56
Великі (100 – 500 тис. жителів) 39
Дуже великі (500 тис – 1 млн жителів) 6
Міста – мільйонери (понад 1 млн.жителів) 5

49
 Результати останнього перепису населення України

Місце проживання Кількість населення

Всього Міське Сільське
Автономна республіка Крим 2031 1237 758
Вінницька обл. 1772 818 954
Волинська обл. 1061 533 528
Дніпропетровська обл. 3560 2953 607
Донецька обл. 4843 4366 477
Житомирська обл. 1389 775 614
Закарпатська обл. 1258 466 792
Запорізька обл. 1926 1455 471
Івано – Франківська обл. 1409 592 817
Київська обл. 1828 1053 775
Кіровоградська обл. 1129 679 450
Луганська обл. 2546 2191 355
Львівська обл. 2626 1558 1068
Миколаївська обл. 1264 838 426
Одеська обл. 2468 1623 845
Полтавська обл. 1630 957 673
Рівненська обл. 1173 549 624
Сумська обл. 1300 843 457
Тернопільська обл. 1142 485 657
Харківська обл. 2910 2284 626
Херсонська обл. 1174 705 469
Хмельницька обл. 1431 730 701
Черкаська обл. 1402 753 649
Чернівецька обл. 923 374 549
Чернігівська обл. 1236 721 515
м. Київ 2607 2607 -
м. Севастополь 378 357 21
Всього по Україні 48416 32538 15878

Відповідь. Перша таблиця є простою, оскільки у підметі наведено перелік

одиниць сукупності (сукупність - сонячна система, одиниці сукупності -
планети); друга - групова, оскільки у підметі одиниці сукупності (міста Украї-
ни) згруповано за однією ознакою (кількість жителів); третя - комбінаційна,
оскільки у підметі одиниці сукупності (жителі України) згруповано за двома
ознаками (регіон проживання і тип поселення).

50
2.6. ЗАДАЧІ НА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК І ВМІНЬ БУДУВАТИ РЯДИ
РОЗПОДІЛУ ТА ЇХ НАОЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ

Задача 1.Методом опитування отримано такі відомості про вік (кількість

повних років) 25 студентів першого курсу: 17, 16, 17, 18, 20, 17, 17, 22, 16, 17,
17, 18, 18, 17, 21, 20, 17, 16, 19, 19, 18, 17, 19, 17, 18. Побудувати варіаційний
ряд, дискретний ряд розподілу частот, полігон частот.

Розв’язання. Для побудови варіаційного ряду запишемо дані у порядку

зростання: 16, 16, 16, 17, 17, 17, 17, 17, 17, 17, 17, 17, 17, 18, 18, 18, 18, 18, 19,
19, 19, 20, 20, 21, 22. Знайдемо частоту кожної варіанти і побудуємо дискретний
ряд розподілу частот.

Вік 16 17 18 19 20 21 22
Частота 3 10 5 3 2 1 1

За даними дискретного ряду будуємо полігон.

12

10
Кількість студентів

0
16 років 17 років 18 років 19 років 20 років 21 рік 22 роки

Вік

Задача 2.Результати 20 спостережень подано в таблиці

Варіант 2 6 10 12 14
а
Частота 1 5 7 3 4

51
 Побудувати статистичний розподіл частот.

Розв’язання

Для побудови статистичного розподілу обчислимо відповідну статистичну

частоту.

Варіанта 2 6 10 12 14

Відносн 1 5 7 3 4
20 20 20 20 20
а частота

Задача 3. Дані вимірювання частоти серцевих скорочень старшокласників

подано у вигляді:

Частота 65 69 70 71 72 73 74 75 76 77
скорочень
Кількість учнів 5 10 15 16 20 14 5 5 5 5

Потрібно:
а) побудувати графічне зображення даних таблиці;
б) згрупувати частоту серцевих скорочень у чотири групи і побудувати її
інтервальний ряд розподілу; виконати відповідне графічне зображення.

Розв’язання

а) наведена таблиця є дискретним рядом розподілу частоти серцевих

скорочень. Його графічним зображенням є полігон.
77−65
б) визначимо величину інтервалу: хmах = 77, хmіn = 65, l= 4
= 3.

Будуємо інтервальний ряд розподілу:

Частота скорочень 65-68 68-71 71-74 74-77

Кількість учнів 5 25 50 20

Графічним зображенням інтервального ряду є гістограма .

52
 Зауваження. В усіх інтервалах, крім останнього, нижню межу вважають
«включно», а верхню - «виключно». Наприклад, учні з частотою серцебиття 74
потрапляють у четверту групу.

Задачі для самостійної роботи.

1. Для групового статистичного ряду, побудуйте гістограму і полігон.

Номер інтервалу Границі інтервалу Середина Частота

інтервалу

1 1000-1200 1100 2
2 1200-1400 1300 4
3 1400-1600 1500 3
4 1600-1800 1700 2

2.Для заданого згрупованого статистичного ряду побудувати гістограму і

полігон частот.

Номер інтервалу Границі інтервалу Середина інтервалу Частота

1 10-12 11 2
2 12-14 13 4
3 14-16 15 8
4 16-18 17 12
5 18-20 19 16
6 20-22 21 10
7 22-24 23 3
Усього 10-24 11-23 55

3.Побудувати полігон частот за даними таких варіаційних рядів:

Розподіл робітників цеху за тарифними розрядами

53
Тарифний
розряд 1 2 3 4 5 6 Всього
Кількість
робітникі 3 5 14 25 40 13 100
в

54
 Розподіл юнаків, що навчаються у випускних класах, за зростом

Зріст,см
150 155 160 165 170 175 180 Всьог
о
Кількіст
ь 1 4 8 15 25 5 2 60
учнів

4.Побудувати дискретний варіаційний ряд і накреслити полігон для розподілу

45 пар чоловічого взуття, проданого магазином за день: 41, 40, 39, 40, 42, 41, 42,
40, 44, 41, 43, 42, 39, 41, 39, 41, 42, 43,37,41, 42, 43, 38, 41, 40, 42, 41,40, 40, 42,
40, 41, 39, 40, 44, 38, 41, 40, 39, 38, 43, 42, 41,45,46.

5.За даними таблиці про врожайність пшениці на різних ділянках посівної

площі побудувати гістограму.

Врожайність
ц/га 20-25 25-30 30-35 35-40 40-45 45-50

Частка ділянки
від загальної
посівної 5 10 33 21 25 6
площі,%

55
 2.7. ЗАДАЧІ НА ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ
І ЙОГО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Задача 1. З двох учнів треба вибрати одного в баскетбольну команду.
Відомі кількості їхніх влучень м’яча в корзину на кожні десять кидків під час
тренувань.
Розв’язування.
Знаходимо середню кількість влучень .
4+ 3+5+3+6 21
Для першого учня: 5
 = 5 =4,2.
5+4 +3+6+5 23
Для другого учня: 5
= 5 =4,6.
Отже, в команду слід узяти другого учня.

Задача 2. Щорічний видобуток нафти впродовж п’яти років становить

(млн.т): у 1992р. – 7,0; у 1993р. – 6,4; у 1994р. – 6,1; у 1995р. – 5,9; у 1996р. –
5,6. Визначити середньорічний видобуток нафти.
7,0+6,4+6,1+5,9+5,6
Відповідь. 5
= 6,2
Задача 3. П’ять експертів оцінювали якість трьох аналогічних товарів
балами від 1 до 4.  
Товар Експерт
1 2 3 4 5
А 1,6 2,0 1,8 2,2 1,4
В 3,8 4,2 3,9 3,7 4,0
С 2,7 2,0 2,2 2,4 1,9

Знайдіть середню оцінку кожного товару та зробіть висновки стосовно

якості товару, якщо відомо, що за х ̅ < 2,5 якість вважається критичною.

Розв’язання
1,6+2,0+1,8+2,2+1,4 3 ,8+ 4,2+3,9+3,7+ 4,0
хА = = 1,8 хВ = = 3,92
5 5

2,7+2,0+2,2+2,4 +1,9
хС = = 2,24
5

Відповідь. За оцінкою експертів вимогам якості задовольняє товар В.

Задача 4. Наприкінці останнього місяця навчання зібрали відомості про

кількість пропущених уроків математики учнями випускного класу за цей

56
місяць. Отримали такі дані: 2, 5, 0, 1, 6, 3, 0, 1, 5, 4, 0, З, З, 2, 1, 4, 0, 0, 2, З, 6, 0,
3, 0.
Визначити, яку кількість уроків пропустив у середньому кожен учень.

Розв’язання

Запишемо варіаційний ряд: 0, 0, 0, 0, 0, 0, 0, 1, 1, 1, 1, 2, 2, 2, 3, 3, 3, 3, 3, 4,

4, 5, 5, 6, 6.

Складемо таблицю частот:

Варіанта 0 1 2 3 4 5 6
Частота 7 4 3 5 2 2 2

Побудуємо полігон частот.

Кількість членів ряду становить 25. Медіана стоятиме на тринадцятому

місці, тобто Ме = 2. Робимо висновок, що половина учнів класу пропустила не
більше 2 уроків.
Мода становить 0. Тобто, для учнів цього класу є модним не пропускати
уроки.
Обчислимо середнє арифметичне:

0 ∙7+1 ∙ 4+ 2∙ 3+3 ∙ 5+4 ∙ 2+5 ∙2+6 ∙ 2

х= = 2,2
25
Кожен учень в середньому пропустив 2,2 уроки.

Задача 5. За наведеними у таблиці даними про попит на взуття для

молодших школярів визначити окремо для дівчаток і для хлопчиків модальні
розміри взуття, порівняти ці значення з медіанами та середніми.

Розмір Продано пар для

дівчаток хлопчиків
18 22 -
18,5 33 12
19 20 18

57
 19,5 18 20
20 6 34
20,5 1 16
Разом 100 100

Розв’язання

Для дівчаток: Мо = 18,5

Ме = 18,5
18∙ 22+18,5 ∙33+19 ∙ 20+19,5 ∙18+20 ∙ 6+20,5
х= = 18,78
100

Для хлопчиків: Мо = 20

Ме = 19,75
18,5∙ 12+19 ∙18+19,5 ∙ 20+20 ∙34 +20,5 ∙16
х= = 19,62
100

Задачі для самостійної роботи.

1.У таблиці наведено розміри відсоткових ставок деяких банків України за
строковими депозитами населення в національній валюті та суми вкладів у цих
банках.

Номер

банку 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

у
вибірці
Розмір

відсотково 11 17,2 11,3 14,5 14 14 11,9 15,8 12 15,5

ї

ставки, %
Сума

вкладів 2242 783 42 4793 2222 239 296 1204 2768 5564

млн. грн

1) Оцініть середнє значення вибірки розміру відсоткової ставки банків.

58
2) Який середній прибуток (у відсотках) отримують вкладники цих банків від
вкладів у національній валюті?

Відповідь дайте з точністю до сотих відсотка.

59
 ВИСНОВКИ
На сьогодні актуальною є проблема розв’язування практичних задач
математичними методами в різних науках. Саме такі розділи математики, як
математична статистика, є основним інструментом для наукових досліджень
досить широкого кола в багатьох галузях, таких як медицина, економіка,
юриспруденція, фармація, соціологія, психологія, фінанси, менеджмент тощо.
Поняття статистики складні, але дуже різноманітний світ завдань і вправ з цієї
теми дає можливість, починаючи з початкової школи, розвивати логіку дитини
її розумові здібності. Тому потрібно використовувати завдання з елементами
математичної статистики на уроках математики, фізики, біології, що зробить
уроки цікавішими, пов’язаними з життям. В підручниках 5-6 класів мало
завдань з елементами статистики, тому в роботі розроблено і розв’язано
систему завдань, які пов’язані з життєвими ситуаціями, є цікавими для учнів,
розвивають логічне і взагалі математичне мислення, здібності до розв’язування
нестандартних завдань, інтерес до математики як науки, пропедевтику
формування статистичних елементів. Розв’язування завдань з статистики дає
учням інструмент –вміння логічно мислити, проводити експерименти, робити
висновки, що дозволяє більш впевнено почувати себе в проблемних ситуаціях,
в тому числі і життєвих, що і є гуманізацією освіти.

60
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Книги 1. Глеман М., Варга Т. Імовірність в іграх і розвагах. -

М.: Освіта, 1979 .
2. Г.П.Бевз , В.Г. Бевз . Математика 6
3.Г.П.Бевз.В.Г.Бевз.Алгебра 9клас.
4.Методичні вказівки до вивчення теми «Випадкові
події» (Для слухачів ДПК). Я.С. Бродський, З.Я.
Хаметова, Ю.Е. Симонова. Донецьк. ДОНГУ,1984.

5.Афанасьєва О.М., Бродський Я.С., Павлов О.Л.,

Сліпченко А.К. Математика елементи теорії ймовірності
та математичної статистики – Донецьк:Дон ДУ,2000
6.А.Г.Мерзляк.Д.А.Номіровський, В.Б. Полонський,
М.С. Якір. Алгебра 11. Гімназія. 2011
Законодавчі та 7.Інструктивно-методичний лист про вивчення
нормативні математики у 2016-2017н. р.
документи 8.Програма з математики для 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів затверджена
наказом МОН від 14.07.2016 року №826.
9.Державний стандарт початкової загальної освіти
(поступово набирає чинності з 1 вересня 2012)
10.Державний стандарт повної загальної середньої
освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2013
11.Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
Статті 12. Вивчення теорії ймовірностей і статистики в
шкільному курсі математики. Програма для курсів
підвищення кваліфікації вчителів [текст] Булычев В.А.,
Бунимович Е.А. Математика в школі. - 2003.-№4.
13. Федосєєв В.Н. Елементи теорії ймовірностей для VII
- VIII класів середньої школи Математика в школі. -
2002. - №3.
14.Ткачева М.В., Федорова Н.Е. Елементи стохастики в
курсі математики VII-IX класів основної школи.[текст]
Математика в школі. - 2003.-№3
.15. Глотов Н.В., Глотова О.В. Імовірність і статистика в
школі: погляд біолога . Математика в школі. - 2002. -
№4.
16. Бродський Я. Про вивчення елементів

61
комбінаторики, імовірності, статистики в школі .
Математика. - 2004. - №31.
17.Я.С.Бродський. Про вивчення елементів
комбінаторики, ймовірності, статистики в школі.
Математика в школах України.2004.№35.
18.Бродський Я.С. ,Павлов О.Л.Про формування
комбінаторного та ймовірнісно-статистичного мислення
учнів початкової школи.Початкова освіта.Вид-во
Шкільний світ.2001.№42,№4
19.Бунімович Є.А.Ймовірнісно-статистична лінія в
базовому шкільному курсі математики. Математика в
школі. 2002.№3.

62
 Додаток. Проект «Статистика та її методи у нашому житті»

Анотація
У програмі та підручниках з математики для загальноосвітніх шкіл зовсім не
значне місце відводиться вивченню теми «Статистика». Але ця тема має
широке практичне застосування як у повсякденному житті, так і на уроках хімії,
фізики, економіки, географії, біології. Тому виникає потреба у глибокому і
міцному засвоєнні цієї теми кожним учнем, у розвитку обчислювальних
навичок, уміння будувати таблиці, користуватись таблицями, гістограмами,
застосовувати інформацію витягнуту з таблиць і гістограм у повсякденному
житті.

Актуальність проекту. Навчити учнів проводити власні дослідження,

аналізувати результати й робити висновки - одне з головних завдань сучасної
освіти. Навички високого рівня, до яких відносять аналіз інформації, синтез,
вміння виділити головне інтерпретувати та узагальнити результат, інколи буває
досить складно сформувати. Статистика, яка займається збором, обробкою та
аналізом великої кількості інформації, набуває все більшого значення у
складному сучасному світі. На нас обрушуються потоки інформації - від
відомостей про стан економіки до оцінок ефективності зубної пасти, і для того,
щоб розібратися у вирі цих даних, необхідні хоча б елементарні знання з галузі
статистики. Без них сучасна людина не в змозі приймати правильні рішення.
Важко знайти таку галузь науки, в якій статистика не грала б життєво важливу
роль. Проект призначений для учнів 9 класу та спрямований на досягнення
належного рівня сформованості вміння досліджувати статистичні дані та на їх
основі робити прогноз. Під час роботи в проекті учні вивчають історію
виникнення статистики, як науки; проводять збір статистичної інформації та її
математичну обробку; з’ясовують практичне застосування статистики у різних
галузях; досліджують вплив статистики на погляди і думки людини.
Пропонується об’єднати учнів на три групи: історики-дослідники, медики і
менеджері. Свою роботу у проекті учні представляють у вигляді презентації,
та удосконалюють при цьому свої навики володіння Microsoft Office.

63
Заключним етапом проекту є проведення узагальнюючого уроку з підведенням
підсумків про виконану роботу.
Тема. Статистика та її методи у нашому житті.
Мета:
Навчальна:
- систематизувати відомості про предмет вивчення математичної
статистики та її застосування;
- досягнення належного рівня сформованості вміння досліджувати
статистичні дані та на їх основі робити прогноз;
- формувати уміння: наводити приклади подання статистичних даних у
вигляді таблиць та графіків (гістограм), розв’язувати задачі, що передбачають
подання статистичних даних у вигляді таблиць та графіків та знаходити
центральні тенденції вибірки;
- формувати розуміння значущості практичного застосування статистичних
досліджень для різних галузей;
- при створенні презентації, публікації продовжувати формувати вміння
планувати роботу, стисло подавати результати досліджень, добирати
відповідний ілюстративний матеріал, робити висновки;
- формувати вміння належно використовувати цифрові технології,
інструменти та комунікаційні мережі для доступу, управління, інтегрування,
оцінювання та створення інформаційних даних;
- озброїти дитину інструментарієм для вирішення життєвих проблем,
пошуку й досліджень у життєвих ситуаціях;
- підвищувати рівень мотивації навчання.

Розвивальна:
- розвивати пізнавальний інтерес, уяву, логіку, пам’ять учнів;
- розвивати уміння та навички самостійного здобуття знань та їх
застосування для розв’язання пізнавальних та практичних завдань;
- розвивати здатність працювати у різноманітних групах, виконуючи різні
соціальні ролі;
- розвивати уміння здійснювати дослідницьку діяльність;
- розвивати уміння працювати з інформаційними джерелами;
- формувати навички самооцінки та самоконтролю.

Виховна:
- виховувати лідерські якості;
- толерантність, вихованість;
- науковий підхід;
64
 - інтерес до математики через практичну спрямованість предмету.

Технологія проведення уроку: проектна (захист проекту).

Інноваційна ідея уроку: метод проектів – засіб продуктивного навчання на

уроці застосування знань.

Назва проекту:Статистика та її методи у нашому житті.

Проблема: чи впливає статистика на гнучкість прийняття рішення?

Мета проекту: активізувати пізнавальну діяльність учнів через формування

позитивної мотивації до предмету «Математика», сприяти якісному засвоєнню
статистичних понять, формуванню умінь їх застосовувати.

Основні завдання проекту:

- дізнатися історію виникнення статистики як науки ;
- визначити роль і місце українських вчених в математичній статистиці;
- дослідити і показати значимість статистичних досліджень для практичного
застосування в різних галузях;
- формувати інтерес до пошукової колективної роботи, вчити учнів здійснювати
проектну діяльність;
- вчити формулювати висновки на підставі проведених досліджень і роботи з
інформацією;
- вчити оформляти результати роботи (проектний продукт).

Очікувані результати: учні повинні:

- розуміти що досліджує математична статистика;
- розуміти для чого проводять статистичні спостереження;
- знати способи подання статистичних даних;
- знаходити частоту і відносну частоту значення вибірки;
- вміти знаходити центральні тенденції вибірки;
- оцінювати власну роботу в проекті, рівень знань.

План підготовки та реалізації проекту:

Проект призначений для учнів 9 класу. Назва проекту « Статистика та її

методи у нашому житті». Проект буде реалізовуватись паралельно з
виконанням основної навчальної програми. В межах реалізації проекту учні
класу одержали завдання згідно їх побажань та нахилів: група історики –
65
дослідники, менеджери, медики. Основні види діяльності учнів: робота з
інформаційними джерелами з даної теми, підготовка матеріалів і доповідей за
обраною темою, добір та розв’язування задач з обраної теми. Продукт
діяльності учнів у проекті: презентація-доповідь за темою. Працюючи над
проектом учні поглиблюють і розширюють отримані під час уроків знання.

Очікувані продукти: комп’ютерна презентація.

Етапи роботи над проектом:

- розподіл обов’язків;
- пошук інформації; оформлення матеріалів;
- пошук відповідей на тематичні питання, узагальнення результатів, досліджень
і створення звіту у вигляді презентації, фото.

Вступне слово вчителя.

Очікувані результати.
Після захисту проекту учні:
- знатимуть історію появи у математиці поняття математичної статистики;
- узагальнять і закріплять знання про центральні тенденції вибірки: моду,
медіану, середнє значення;

- дізнаються багато цікавого про різні сфери діяльності людини, де

застосовується статистика;
- розвиватимуть комунікативні навички.

Метод мікрофон.
1. Що досліджує математична статистика?
2. Що називається статистичним спостереженням ?
3. Які ви знаєте способи подання статистичних даних?
4. Які явища називають масовими?
5. Що таке вибірка?
6. Що таке частота вибірки?
7. Що таке відносна частота вибірки?
8. Назвіть центральні тенденції вибірки.
9. Що таке середнє значення вибірки?
10. Що таке мода?
11. Що таке медіана?

Тож розпочинаємо захист проекту.

66
 Група «Історики – дослідники»

Скажи мені
І я забуду;
Покажи мені
І я запам’ятаю.
Залучи мене,
І я навчуся.

Китайська мудрість

Історична довідка

«Статистика знає все» - такими словами починається друга частина роману

І.Ільфа і Є.Петрова «Дванадцять стільців». Щоб підкреслити значення
статистики у повсякденному житті, наведемо приклад прогнозування
результатів президентських виборів у США 1936 року. Тоді кандидатами на
виборах були Ф.Рузвельт і А.Ландон. Редакція одного вельми поважного
журналу вирішила провести опитування виборців за телефонними довідниками.
По всій країні були розіслані понад 10 мільйонів листівок із проханням назвати
прізвище майбутнього президента. Згодом журнал проінформував, що на
майбутніх виборах президентом США з великою перевагою буде обрано
А.Ландона.
Паралельне опитування здійснили соціологи Дж. Геллап і Е. Роупер,
опираючись на вибірку, яка нараховувала лише 4 000 респондентів.
Незважаючи на те, що редакція журналу опитала 10 мільйонів виборців,
витратила величезні кошти на розповсюдження листівок, збирання та обробку
даних, їх прогноз виявися хибним, бо опирався на думку лише тих виборців, які
мали телефони. Прогноз же соціологів майже збігся з результатами виборів.
Перші статистичні дослідження були проведені в Англії та Німеччині. У
середині ХVІІ ст. в Англії виник науковий напрямок, який отримав назву
«політична арифметика». Його започаткували У.Петті (1623 – 1687) та Дж.
Граунт (1620 – 1674), які на основі вивчення інформації про масові суспільні
процеси намагалися відкрити закономірності суспільного життя. Поряд зі
школою «політичної арифметики» в Англії розвивалася школа описової
статистики, або «державознавство», в Німеччині. Розвиток «політичної

67
арифметики» та «державознавства» сприяв появі науки статистики. Термін
«статистика» походить від латинського слова status, яке в перекладі означає
«стан» (речей, явищ).
Вперше використав слово «статистика» Ахенваль – німецький філософ,
економіст, історик, юрист, педагог, один з засновників статистики.

Готфрід Ахенваль народився 20

жовтня 1719 року в Ельбінзі (Німеччина) у
родині бізнесмена.
З 1738 по 1743 роки навчався у Йєнському
університеті ім. Ф.Шиллера, університеті
Галле Віттенберг та Лейпцігському
університеті.
З 1746 року читав лекції студентам у
Марбурському університеті. З 1748 року У
Гьотінгенському університеті – професор
філософії, права. Він викладав на кафедрі
історії та статистики, яку ж сам і заснував.
Ахенваль вважається засновником статистики
як науки тому, що він не тільки сформулював
точне означення всіх її складових та визначив її задачі та цілі, а й тому, що він
перший ввів у науковий обіг слово «статистика» в 1749 році.
Помер Г.Ахенваль 1 травня 1772 року у місті Гьотінгем.

Математичну статистику, як один з розділів прикладної математики,

започаткував швейцарський математик Якоб Бернуллі (1654–1705). Значних
результатів у цій царині досяг також відомий український математик Віктор
Якович Буняковський (1804–1889). Він народився в містечку Бар на Вінничині.
Після навчання у Парижі працював професором у Петербурзі. Буняковький є
автором понад 100 наукових праць, написаних в основному французькою
мовою. Був почесним членом усіх університетів Російської імперії, віце-
президентом Академії наук, головним експертом уряду з питань статистики
страхування.

68
Група «Медики»

69
 Нами була проведена дослідна робота за темою «Виявлення кількості
курців серед підлітків нашої школи».
На наш погляд, ця тема продиктована реальними проблемами.
Лікарі відзначають, що з кожним роком курці «молодшають». Прилучення до
паління найчастіше відбувається в шкільному віці. Коли людина пробує
запалити, вона не замислюється про тяжкі наслідки. За даними Всесвітньої
організації охорони здоров’я, паління є причиною смерті одного мільйона
чоловік щорічно.

План дослідницької роботи:

1. Розробити питання для анкети;

2. Провести анкетування серед підлітків;
3. Обробити отримані дані за допомогою електронної таблиці;
4. Проаналізувати результати, представивши їх у формі діаграм.

Анкетування проводилось анонімно серед учнів 8-11 класів.

Отримані дані ми занесли в таблицю.

Причини
Зі скількох років
Не палять
Опитано

Палять

палять
Вік

Палять
Нудно

Круто

друзі

13 р 4 3 1 12 р 1 2

14 р 4 2 2 14 р 1 1

15 р 5 5 0 12 р 2 3

70
 16 р 3 3 0 13 р 1 2

Вік опитуваних 13, 14, 15, 16 років.

4
кількість

3 палять
не палять
2

0
13 років 14 років 15 років 16 років
вік

З 4 юнаків 13-річного віку палять 3 юнаки, не палить 1.

З 4 юнаків 14-річного віку палять 2 юнаки, не палять 2.
З 5 юнаків 15-річного віку палять 5 юнаків.
З 3 юнаків 16-річного віку палять 3 юнаки.

Загальна: серед 16 юнаків - 13 палять,

Наступна гістограма показує зі скількох років палять хлопці.
палять з

14,5
зі скількох років палять

14
13,5
13
палять з
12,5
12
11,5
11
13 років 14 років 15 років 16 років
вік

Також ми з’ясували причини паління та отримали, що серед

запропонованих варіантів відповідей найбільш часто зустрічаються відповіді:
1) нудно;
2) бо курять друзі;

71
 3) це круто.

На діаграмі це добре видно.

3,5

2,5
кількість

нудно
2
круто
1,5
палять друзі
1

0,5

0
13 років 14 років 15 років 16 років
вік

Висновок: Проблема паління серед підлітків справді є актуальною і

необхідно вживати заходів. Наприклад, вести роз'яснювальну бесіду, не
продавати цигарки підліткам, більше проводити спортивних заходів, тим самим
рекламуючи здоровий спосіб.

Група «Менеджери»

Директор магазину «Взуття» м. Малин

вирішив замовити в взуттєвому цеху 1000 пар
кросівок молодіжного фасону.
Він запропонував нам дослідити скільки
кросівок і якого розміру потрібно замовити.

Було опитано розміри взуття 100

випадковим чином вибраних підлітків, дані яких
ми занесли в таблицю.

Розмір 36 37 38 39 40 41 42 43 44
Частот 4 10 12 24 22 14 8 4 2
а
72
 Скільки кросівок і якого розміру буде замовляти директор ми знайшли
таким чином.

розмір 36 37 38 39 40 41 42 43 44
частота 4 10 12 24 22 17 8 4 2
відносна
частота 0,04 0,1 0,12 0,24 0,22 0,14 0,08 0,04 0,02
кількість 40 100 120 240 220 140 80 40 20

1. Склали частотну таблицю значення вибірки.

2. Знайшли відносну частоту значення вибірки.
3. Обчислили кількість кросівок кожного розміру, які потрібно закупити, щоб
взуття користувалось попитом.
4. Побудували гістограму.

кількість

300
250

200
150 кількість
100

50
0
36 37 38 39 40 41 42 43 44

розмір

Оцінювання та рефлексія

Під час роботи над завданнями проекту кожній групі відповідно,

пропонується форма оцінювання презентації. Для того, щоб учні усвідомили
те, що вивчили, пропонується заповнювати щоденники рефлексії.
Наприкінці роботи над проектом проводиться опитування методом
«Мікрофон» та захист створеної презентації. Також учням пропонується
заповнити форму самооцінки роботи у проекті.

73
74