Загальна Фізика.механіка (Збірник Задач, Брошура)

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка
СЕРГІЙ МОХУН
ЗАГАЛЬНА ФІЗИКА. МЕХАНІКА.

Збірник задач
Навчальний посібник
для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних
вузів
Пробне видання
ТЕРНОПІЛЬ – 2018
1
ББК 22.3+22.2
М 86
РЕЦЕНЗЕНТИ:
СКОРЕНЬКИЙ ЮРІЙ ЛЮБОМИРОВИЧ – кандидат технічних наук,

доцент, завідувач кафедри фізики Тернопільського національного
технічного університету імені Івана Пулюя
АЛІЛУЙКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ – кандидат фізико-
математичних наук, доцент кафедри економіко-математичних методів
Тернопільського національного економічного університету
ЧОРНИЙ ВІКТОР ЗІНОВІЙОВИЧ – кандидат фізико-математичних
наук, доцент, завідувач кафедри математики та методики її навчання
Рекомендовано до друку науково-методичною радою

Тернопільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка
(Протокол № __ від __________2019 р.)
Мохун С. «Загальна фізика. Механіка. Збірник задач»: Навч. посібн. –

Тернопіль: ТНПУ, 2019. – 260 с.: іл.
Збірник складено відповідно до діючої програми курсу загальної фізики (розділ

«Механіка») для педагогічних закладів вищої освіти. Структура кожної теми є наступною:
короткі викладки теоретичного матеріалу, приклади розв’язування типових задач з даної
теми, задачі для самостійного розв’язування з відповідями.
Збірник може використовуватися викладачами як методичний матеріал, а також
студентами для аудиторної та самостійної роботи.
Усі права захищено. Книгу в цілому чи будь-яку її частину не можна

відтворювати без письмового дозволу власників прав.
© Мохун С.
2
Зміст
§1. ОСНОВИ КІНЕМАТИКИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ.................. 4
§2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ ТА
ПОСТУПАЛЬНОГО РУХУ ТВЕРДОГО ТІЛА .................................. 45
§3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІМПУЛЬСУ ТА МЕХАНІЧНОЇ
ЕНЕРГІЇ ..................................................................................................... 90
§4. ДИНАМІКА ОБЕРТАЛЬНОГО РУХУ ТВЕРДОГО ТІЛА ..... 133
§5. МЕХАНІКА РІДИН І ГАЗІВ .......................................................... 172
§6. МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ ......................................... 195
§7. ЕЛЕМЕНТИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ МЕХАНІКИ ...................... 249
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................ 259
3
§1. Основи кінематики матеріальної точки
§1. ОСНОВИ КІНЕМАТИКИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ

Положення матеріальної точки у просторі задається радіус-вектором:
r  xi  yj  zk , (1.1)
де i , j , k – одиничні вектори (орти), які задають масштаб довжини і напрями
координатних осей, x, y, z – координати точки.
Миттєва швидкість матеріальної точки:
dr
  xi   y j  z k , (1.2)
dt
dx dy dz
де  x  , y  , z  – проекції вектора швидкості  на координатні осі.
dt dt dt
Середня швидкість за час t:
t
r 1
t t 0
    dt , (1.3)
де r – переміщення матеріальної точки за час t.

Модуль вектора миттєвої швидкості  матеріальної точки:
  x2   y2  z2 . (1.4)
Розрізняють ще скалярну середню швидкість, якою часто користуються на практиці.
Скалярною середньою швидкістю називають відношення пройденого тілом шляху до часу
проходження:
s
ск  . (1.5)
t
Рух тіла відносно нерухомої системи відліку називають абсолютним, відносно
рухомої системи відліку – відносним, а рух рухомої системи відліку відносно нерухомої –
переносним.
Закон додавання швидкостей Галілея: швидкість матеріальної точки відносно
нерухомої системи відліку дорівнює векторній сумі відносної і переносної швидкостей
абс  відн  пер . (1.6)
Прискорення:
d d 2 r
a  . (1.7)
dt dt 2

Вектор прискорення a в декартових координатах:
a  ax i  a y j  az k , (1.8)
d x d 2 x d d2y d d 2 z
де ax   2 ; a y  y  2 ; az  z  2 – компоненти прискорення, які
dt dt dt dt dt dt
дорівнюють першим похідним від швидкості або другим похідним відповідних координат
за часом.
Модуль вектора прискорення a в декартових координатах:
a  ax2  ay2  az2 . (1.9)
Часто замість виразу вектора прискорення a через три його проекції на осі координат
зручніше представляти його у вигляді геометричної суми лише двох складових,
направлених по дотичній і нормалі до траєкторії:
4
d 2
a  n, (1.10)
dt R
де  , n – орти дотичної та нормалі до траєкторії, R – радіус кривизни траєкторії в точці,
d 2
a   – вектор тангенціального прискорення, an  n – вектор нормального
dt R
прискорення.
Рівняння кінематики матеріальної точки мають наступний вигляд:
t2
r (t )  r0     t  dt , (1.11)
t1
t2
 (t )  0   a  t  dt , (1.12)
t1
де r0 та 0 – радіус-вектор, що характеризує початкове положення матеріальної точки, та

її швидкість в цей момент відповідно.
Шлях, що пройшла матеріальна точка:
t2
s    dt . (1.13)
t1
Миттєва кутова швидкість:

d
 . (1.14)
dt
Кутове прискорення:
d
 . (1.15)
dt
Кінематичні рівняння обертального руху:
t2
 (t )  0    (t )dt , (1.16)
t1
t2
 (t )  0    (t )dt , (1.17)
t1
де 0 та 0 – початковий кут повороту матеріальної точки та її кутова швидкість в цей

момент відповідно.
Зв’язок між лінійними і кутовими величинами:
    r  , a    r  , an      r  , (1.18)
   R , a   R , an   2 R   ,
2
(1.19)
R
де r – радіус-вектор, проведений від миттєвого центра кривизни траєкторії до
матеріальної точки, R – радіус кола, по якому відбувається рух матеріальної точки.
Модуль повного прискорення матеріальної точки:
 R    2 R  .
2
a
2
(1.20)
Методичні рекомендації до розв’язування задач

1) Уважно прочитайте умову завдання і стисло запишіть його у вибраній системі
одиниць вимірювання (СІ).
2) Зробіть короткий аналіз умови завдання: охарактеризуйте рух тіл(а) (рівномірний або
змінний, прямолінійний або криволінійний).
5
3) Виконайте схематичне креслення, що пояснює умову завдання. При розв’язанні задачі
векторно-координатним методом:
a) вкажіть початкову координату тіла, напрям швидкості і прискорення;
b) виберіть систему відліку, позначивши початок системи координат і напрям
координатних осей (вибір системи координат довільний, але вибирати її
необхідно кожного разу залежно від умов завдання так, щоб математичний
розв’язок був найпростіший).
4) На підставі проведеного аналізу запишіть кінематичні закони руху у векторній і
координатній формах, при цьому уважно стежте за знаками проекцій векторів на
відповідні осі; поясніть всі введені Вами позначення.
5) Розв’яжіть отриману систему рівнянь щодо шуканої величини (Якщо число невідомих
більше числа рівнянь, додайте рівняння, що зв’язують невідомі величини між собою).
6) З отриманого виразу перевірте розмірність шуканої величини.
7) Зробіть числовий розрахунок і оцініть розумність отриманого результату.
Приклади розв’язування задач
Приклад 1. Людина біжить по рухомому ескалатору. Вперше вона налічила n1 = 50
сходинок, другий раз, рухаючись в ту ж сторону зі швидкістю відносно
ескалатора втричі більшою, вона налічила n2 = 75 сходинок. Скільки сходинок
налічила б людина на нерухомому ескалаторі?
Розв’язання.
Оскільки в першому випадку і в другому випадку людина бігла з різною швидкістю,
то і час вона затрачала різний. Крім того, людина пробігає в кожному випадку і різний
шлях, оскільки ескалатор теж рухається, і з кожною секундою відстань, яка відділяє
людину від кінця ескалатора, увесь час зменшується. Тому нехай в першому випадку наш
пасажир рухався з швидкістю  і пройшов шлях S1 за час t1, а в другому випадку швидкість
руху 3, час руху t2, S2 – пройдена відстань. Тоді:
S1  t1 , S2  3t2 (1)
Шляхи, пройдені в першому і другому випадку, різні, але переміщення – одне і те ж!
Людина досягла мети: спустилася зверху вниз. Позначимо переміщення l. Тоді відносно
землі людина в першому випадку рухається зі швидкістю  + u, де u – швидкість
ескалатора, а в другому – 3 + u:
l  t1   u   t1  l   u 
(2)
l  t2  3  u   t2  l  3  u 
Підставимо знайдений час в (1):
S1   l   u 
(3)
S 2  3 l  3  u 
Поділимо друге рівняння (3) на перше і проведемо деякі математичні перетворення:
 
3   1
S2 3   u           
 
S2 u 
  , S2  3  1  3S1   1  75  3  1  3  50   1 .
S1 3  u S1   u   u   u  u 
3 1
u
Тут шлях в першому і другому випадках вважаємо пропорційним до кількості
сходинок. Після неважких математичних перетворень отримаємо:   u . Підставивши
отриманий результат в (3), отримаємо:
3 4
S2  3l  3     l  l  S2 .
4 3
Звідси знаходимо відстань l, виражену в кількості сходинок l =100.
Відповідь: 100.
6
Приклад 2. Два автомобілі рухаються по двох взаємно перпендикулярним і
прямолінійних дорогах у напрямку до перехрестя з постійними
швидкостями 50 км/год і 100 км/год. У початковий момент часу перший
автомобіль перебував на відстані 100 км від перехрестя, а інший – на
відстані 50 км. Через скільки часу відстань між ними буде мінімальною?
Шлях, який кожної з машин залишається пройти до перехрестя через деякий про
проміжок часу t, складе (див. рис.): а  s1  1t , b  s2  2t .
Відстань s між машинами є гіпотенузою трикутника, яка є функцією часу і

визначається за теоремою Піфагора:
s  а 2  b2   s1  1t    s2  2t 
2 2
.
За умовою задачі видно, що спочатку машини зближуються, а потім віддаляються.
Таким чином, буде спостерігатися лише одне екстремальне значення, в нашому випадку
мінімальне. Для визначення часу tmin, який відповідає мінімуму функції S(t) візьмемо
першу похідну по часу і прирівняємо її до нуля:
1
ds 1  2 
  s1  1t    s2  2t   2   2  s1  1t 1  2  s2  2t 2 
2
dt 2  
ds  s   t    s2  2t 2
 1 1 1
2 .
dt  s  t    s  t 
2
1 1 2 2
Таким чином, отримуємо: 

 s1  1tmin 1   s2  2tmin 2 0.
 s1  1tmin    s2  2tmin 
2 2
Дріб тільки тоді дорівнює нулю, якщо дорівнює нулю чисельник, тобто:
 s1 1tmin 1   s2 2tmin 2  0 .
s11  s22
Звідси tmin 
12  22 .
Відповідь: tmin = 0,8 год.
Приклад 3. Два човнярі повинні перепливти річку з пункту А в пункт В. Один з них
направляє човен по прямій АВ і, досягнувши протилежного берега,
опиняється в точці С. Для того, щоб потрапити в пункт В, він рухається
проти течії від пункту C до пункту В. Другий човняр направляє човен так,
що відразу, досягнувши протилежного берега, опиняється в пункті В. Хто
з них потрапить в пункт В швидше і в скільки разів? Швидкість човна
відносно води в обох випадках однакова і дорівнює  = 5,2 м/с, швидкість
течії води u = 1,2 м/с.
Першого човняра зносить течією. Отже, поки він долає відстань АВ зі швидкістю  і
AB
витрачає на це час t  , течія зносить його з швидкістю u і знесе на відстань

7
AB  u
BC  ut  . Цю відстань йому доведеться долати проти течії зі швидкістю  –u, і він

ВС AB  u
витратить на це час t1   .
  u    u 
AB  u 
Загальний час переправи першого човняра складе t  t1  1
    u 
.
Тепер другий човняр. Він направляє човен так, щоб потрапити в точку В відразу, отже,
він направляє ніс човна під певним кутом проти швидкості течії (див. рис.), і його
швидкість відносно берега  2 (нерухома система відліку) дорівнює векторній сумі його
швидкості відносно річки (рухомої системи відліку) і швидкості самої річки: 2    u .
За теоремою Піфагора його швидкість дорівнює 2   2  u 2 .
AB AB
Тоді час, який він витратить на переправу: t2   .
2  2  u2
t  t1  2  u2  u 
Знайдемо відношення часів руху човнярів:  1    1, 26 .
t2    u 
Відповідь: другий човняр потрапить в точку В в 1,26 разів швидше першого.
Приклад 4. Кінематичне рівняння руху тіла, яке можна вважати матеріальною точкою,
має вигляд x  b  ct  dt 3 , де b = 10 м, c = 1,5 м/с, d = –0,5 м/с3. Знайти
координату x, проекції швидкості  x і прискорення ax точки в момент
часу t1 = 3 c, а також модуль вектора середньої швидкості |  | і середню
шляхову швидкість  u  за інтервал часу від t0 = 0 с до t1 = 3 c.
Для розв’язання завдань задачі використаємо визначення відповідних величин. Також
приймемо до уваги, що напрямок руху тіла протягом досліджуваного інтервалу часу
змінюється. Останнє розглянемо більш детально.
В момент часу t0 тіло знаходилось в точці A (координата x0) і рухалось в додатному
напрямку осі X. Далі його швидкість зменшується і в точці B (координата xзуп) тіло
зупиняється. Потім тіло рухається в зворотному напрямку до осі X і в момент часу t1
знаходиться в точці C з координатою x(t1 )  x1 .
Перейдемо до розв’язання задачі. Координату x(t1 )  x1 в момент часу t1 знайдемо

використовуючи кінематичне рівняння руху
8
x(t1 )  b  ct1  dt13 . (1)
Проекція миттєвої швидкості  x на вісь X за визначенням є першою похідною від
координати x за часом. Тому
dx d (b  ct  dt 3 )
x    c  3dt 2 . (2)
dt dt
Швидкість в момент часу t1 буде
x (t1 )  c  3dt12 . (3)
Проекція прискорення ax на вісь X за визначенням є першою похідною від проекції
швидкості  x за часом. Тому
dx d (c  3dt 2 )
ax    6dt . (4)
dt dt
Прискорення в момент часу t1 буде
ax (t1 )  6dt1 . (5)
Середня швидкість   за визначенням чисельно дорівнює відношенню
r
переміщення r до часу t:    .
t
При прямолінійному русі вздовж осі X модуль вектора переміщення | r || AC |
дорівнює модулю проекції вектора переміщення на вісь X | rx || x || x1  x0 | за час від
t0 = 0 с до t1. Тому модуль вектора середньої швидкості дорівнює
| x  x | | b  ct1  dt13  b |
|  | 1 0  | c  dt12 | . (6)
t1  t0 t1  t0
Для визначення середньої шляхової швидкості використаємо її визначення
S
   , (7)
t
де S – шлях, який тіло пройшло за час t. Знайдемо шлях за час від t0 = 0 с до t1. Як було
вказано вище, під час руху в момент часу tзуп має місце зупинка ( x (t зуп )  0 ) та зміна
напрямку руху тіла (зміна напрямку вектора швидкості). Тому нам потрібно з’ясувати
моменти часу зупинок tзуп ( x (t зуп )  0 ) за час руху ( t0  t зуп  t1 ) та шляхи руху тіла в
одному напрямку. Загальний шлях буде дорівнювати S  S1  S2  ... .
Визначимо час зупинки виходячи з того, що в цей момент часу tзуп швидкість x (t зуп )
дорівнює нулю  x (t зуп )  c  3dt зуп  0 .

2
Звідси знаходимо:
t зуп1   c / ( 3d )  1 с, t зуп 2   c / (3d )  1 с. (8)
Час t зуп 2  -1 с не входить до досліджуваного проміжку часу руху від t0 = 0 c до t1 =
3 с. Тому будемо розглядати зупинку лише в момент часу t зуп  t зуп1  1 с. Неважко
переконатись, що швидкість в цей момент змінює знак. Тому шлях, який проходить тіло
за час від t0 до t1 дорівнює
S  S1  S2 . (9)
Виходячи з рисунку знаходимо, що
9
S1 | xзуп  x0 | , S2 | xзуп  x1 | .
Координату xзуп та x0 знайдемо з кінематичного рівняння руху
xзуп  b  ct зуп  d  t зуп
3
; x0  b  c·0  d·03  A . (10)
Тоді, використовуючи співвідношення (7)-(10) знаходимо середню шляхову
швидкість
b  ct зуп  dt зуп
3
 b  b  ct зуп  dtзуп
3
 (b  ct1  dt13 ) 2ct зуп  2dtзуп
3
 ct1  dt13
   (11) 
t1  t0 t1  t0
Запишемо фізичні величини, що входять в розрахункові формули (1)-(4) та (11), в
одиницях СІ й виконаємо обчислення
x(t1 )  b  ct1  dt13  (10  1,5·3  0,5·33 ) м = 1 м; x (t1 )  c  3dt12  (1,5 - 3  0.5  32 ) м/с = –
12 м/с; ax (t1 )  6d  t1  6·(-0,5)·3 м/с2 = –9 м/с2; |  || c  dt12 ||1,5  (-0,5)·32 | м/с = 3
2ct зуп  2dt зуп
3
 ct1  dt13
2 1,5·1  2  0,5·13  1,5·3  0,5·33 м
м/с;      3,67 м/с.
t1  t0 30 с
В останньому співвідношенні використали, що у відповідності до (8)
t зуп   c / ( 3d )  1,5 / ( 3·0,5) с = 1 с.
Відповідь: x(t1 )  1м ; x (t1 )  –12 м/с ; ax (t1 )  9 м/с2 ; |  | 3 м/с ; t зуп  1с ;
  3,67 м/с
Приклад 5. Визначити залежність шляху пройденого тілом від часу, якщо прискорення
тіла пропорційне квадрату швидкості і направлене в протилежний бік до
напрямку руху. У початковий момент часу швидкість дорівнювала 0 .
Розв’язання
d
За умовою  k , де k – коефіцієнт пропорційності.
2
dt
Розділяючи змінні та інтегруючи, одержуємо:
d d 1
 kdt   2  k  dt   kt  С , де С = const.
2
  
У початковий момент часу t = 0, швидкість дорівнює   0 , звідки:
1 1 1 kt0  1 0
С   kt   . Тоді швидкість дорівнює:   .
0  0 0 kt0  1
Оскільки dS = dt, то після інтегрування отримаємо:
0 1
S dt  ln  kt0  1  C1 .
kt0  1 k
При t = 0 константа С1 визначається початковим положенням, тобто С1 = S0. Остаточно
1
отримуємо: S  S0  ln  kt0  1 .
k
1
Відповідь: S  S0  ln  kt0  1 .
k
Приклад 6. Матеріальна точка починає рухатися вздовж осі X з прискоренням, величина

якого змінюється з часом за законом ax  a1 t , де a1 = 0,5 (м/с5/2).
Визначити середню швидкість матеріальної точки в інтервалі часу від
10
t1 = 4 с до t2 = 9 с від початку руху.
Як випливає з умови задачі, рух матеріальної точки відбувається з прискоренням, що
змінюється з часом (не рівноприскорений рух).
Виходячи з означення середньої швидкості, можемо записати
x x
  x  2 1 , (1)
t2  t1
де x2  x1 – проекція переміщення матеріальної точки на вісь X за час t2  t1 Цю різницю
координат неважко знайти, використовуючи визначення швидкості:
x t
dx 2 2
x  , dx  x dt , x2  x1   dx    x dt . (2)
dt x1 t1
Проекцію швидкості x  x (t ) в довільний момент часу t знайдемо, використовуючи

x
d x t
визначення прискорення: ax  , dx  ax dt ,  x  0 x   d x   ax dt

dt 0 x t0
або
t
2
 x   a1 tdt  a1t 3/2 . (3)
t0
3
Для отримання співвідношення (3) використали, що згідно до умови задачі в момент
часу t0  0 швидкість тіла дорівнювала нулю 0 x  0 . Далі підставляємо (3) в (2), а потім
в (1) і знаходимо шукану середню швидкість:
t
x2  x1   a1t 3/2 dt  a1  t25/2  t15/2  ,

2
2 4
t1
3 15
a1  t25/2  t15/2  /  t2  t1  .
4
  x  (4)
15
Запишемо фізичні величини, що входять в розрахункову формулу (4), в системі СІ й
виконаємо обчислення:
4a t 5/2  t15/2 4  0,5 95/2  45/2
  x  1 2   5,63 м/с.
15 t2  t1 15 94
a1  t25/2  t15/2  /  t2  t1   5,63 м/с.

4
Відповідь:   x 
15
Приклад 7. Швидкість течії річки по ширині змінюється за законом  р  х   a  d  x  x  c

де а – деякий коефіцієнт; d – ширина річки; c – коефіцієнт, який визначає
швидкість течії біля берегів; x – відстань човна від берега в даний момент
часу. На яку відстань знесе човен течією при переправі, якщо його швидкість
відносно води дорівнює 0 і спрямована перпендикулярно до протилежного
берега?
Розглянемо рух човна в проекціях на осі OХ і OY (див. рис.). Уздовж осі OХ човен
рухається рівномірно і прямолінійно зі швидкістю х  0 , тоді час переправи
d
дорівнюватиме tn  .
0
Перебуваючи від берега на відстані 0  х  d , швидкість човна за течією, тобто
11
вздовж осі OY, буде дорівнює швидкості течії річки, тоді, за умовою задачі, маємо:
y  х   р  х  a d  x x  c .
Розподіл векторів швидкостей течії річки наведено на рисунку. Тоді за час dt човен
зміститься вздовж осі OY на величину: dy   р  х  dt .
В цьому випадку, відстань S, на яку знесе човен, дорівнює:
tП tП
S    р  х dt    a  d  x  x  c dt .
0 0
За той же час dt в напрямку осі OX човен переміститься на dx  0dt , звідки

dx
отримуємо dt  . Переходячи від змінної інтегрування dt до dx:
0
d
1 ax3 adx2  d ad 2 
d
  a  d  x  x  c dx  
1
S  cx     c  .
0 0 0  3 2 0 0  6 
d  ad 2 
Відповідь: S   c  .
0  6 
Приклад 8. Снаряд вилітає з гармати з швидкістю 0 під кутом  до горизонту. Знайти
координати снаряда у момент часу t. Через скільки часу та на якій відстані
від гармати снаряд впаде на землю? Яка найбільша висота підняття цього
снаряда? Знайти нормальне і тангенціальне прискорення тіла в момент
часу t після початку руху, а також радіус кривизни траєкторії в даний
момент часу.
Вважаємо, що снаряд рухається тільки під дією сили тяжіння. Такий рух, як відомо,
називають вільним падінням. Його особливість полягає у тому, що прискорення цього руху
є сталою і однаковою величиною для будь-якого тіла (різної маси, форми і т.д.) і дорівнює
прискоренню вільного падіння
ag. (1)
Вісь Y направлена так, як показано на рисунку.

Таким чином рух снаряда є рівнозмінним рухом, і тому для розв’язання задачі
використаємо відому кінематичну залежність r  r0  0t  at 2 / 2 .
Перейдемо до безпосереднього розв’язання задачі. Координатні осі вибираємо так,
щоб рух відбувався тільки в площині XY. Запишемо попереднє співвідношення для
12
снаряда через проекції на осі X та Y відповідних векторів
a t2 a t2
x  x0  0 xt  x , y  y0  0 y t  y . (2)
2 2
Тут використали те, що радіус-вектора тіла визначається співвідношенням
r  xi  yj  zk . З геометричних міркувань неважко знайти проекції векторів
швидкості та прискорення:
x0  0 , y0  0 , 0 x  0 cos , 0 y  0 sin  , ax  0 , a y   g .(3)
Початок системи координати вибираємо так, щоб у момент часу вильоту снаряду з
гармати t0  0 , він мав координати x0  0 , y0  0 . Далі підставляємо співвідношення (3)
в (2) і отримуємо шукані координати снаряда в момент часу t
gt 2
x  0 cos t , y  0 sin  t 
. (4)
2
Використаємо результат (4) для знаходження часу tпад , коли снаряд впаде на землю.
Зрозуміло, що в момент падіння t  tпад координата y снаряда буде дорівнювати нулю.
Тобто
g (tпад )2
y(tпад )  0 або 0 sin  tпад  0.
2
Звідси знаходимо, що
2 sin 
tпад  0 . (5)
g
Для знаходження відстані від гармати до точки падіння (вздовж осі X) у формулу (4)
для координати x(t ) підставимо час падіння (5)
20 sin  02 2sin  cos  02 sin 2
xпад  x(tпад )  0 cos    . (6)
g g g
Для знаходження максимальної висоти підняття проведемо дослідження координати
y  y(t ) на екстремум. Для цього знайдемо похідну від координати y за часом та
прирівняємо її до нуля
dy dy
 0 або  0 sin   gt1  0 . (7)
dt dt
Звідси знаходимо точку екстремуму
 sin 
t1  0 . (8)
g
dy dy
Неважко впевнитись, що коли t  t1 , то  0 , а коли t  t1 , то  0 Це означає,
dt dt
що в момент часу t1 координата y приймає максимальне значення. Максимальне значення
легко можна знайти, підставивши t1 з (8) в співвідношення (4):
gt 2 ( sin  )2
ymax  y (t1 )  0 sin  t1  1  0 . (9)
2 2g
Можна дати співвідношенню (7) фізичну інтерпретацію. Згідно до визначення,
dy
проекція швидкості на вісь Y має вигляд  y  . Це означає, що в найвищій точці
dt
траєкторії вертикальна складова швидкості дорівнює нулю  y  0 . Тобто рух снаряду
вертикально вгору в цій точці припиняється, а далі тіло починає опускатись вниз.
13
Повним прискоренням є прискорення вільного падіння g . Воно розкладається на
тангенціальну і нормальну складові.
Повна швидкість тіла направлена по дотичній до траєкторії, її можна розкласти на
горизонтальну складову υx і вертикальну складову – υy. Трикутники швидкостей і
прискорень прямокутні і кут між υу і υ такий же, як і між aτ і g (оскільки aτ і υ направлені
по дотичній до траєкторії, а υy і g – по осі у). Так, щоб знайти an і aτ, потрібно визначити в
даний момент часу υx, υу, υ.
x  0 x  0 cos  ,  y  0 sin   gt ,   x2   y2 .
a  y an  x y 
З подібності трикутників маємо:  ,  , звідси a  g , an  x g .
g  g   
2 2 3
Радіус кривизни траєкторії визначається з умови: an  , значить R   .
R an g x
gt 2 20 sin  02 sin 2
Відповідь: x  0 cos t , y  0 sin  t  , tпад  , xпад  ,
2 g g
(0 sin  ) 2  3
ymax  , a  y g , an  g cos  , R  .
2g  0 g cos 
Приклад 9. Повітряна куля починає підніматися з поверхні землі. Швидкість її підняття

постійна і дорівнює 0 . Завдяки вітру куля отримує горизонтальну
компоненту швидкості x   y , де  – постійна, y – висота підняття. Знайти
як залежить від висоти підняття: а) величина зносу кулі x( y) ; б) повне,
тангенціальне і нормальне прискорення кулі.
Для розв’язання завдання (а) використаємо визначення для проекцій швидкості
dy dx
 y ,  x , (1)
dt dt
а також відомості про ці величини з умови задачі. Розв’язуючи отримані рівняння,
знаходимо шукану залежність x( y) .
Реалізуємо вище викладений план розв’язання. Використовуючи умову задачі та
перше рівняння (1) знаходимо
dy
  y  0  const . (2)
dt
Звідси
y t
dy  0dt ,  dy    dt ,
0 y  y0  0 (t  t0 ) . (3)
y0 t0
За умовою відомо, що в початковий момент часу t0  0 тіло знаходилось на поверхні

землі (за умовою задачі «повітряна куля починає підніматися з поверхні землі»), тобто
y0  0 . Підставляємо t0  0 та y0  0 в (3) і отримуємо
y  0t . (4)
Далі використаємо друге рівняння (3) та умову задачі знаходимо
dx
  x   y  0t . (5)
dt
В цьому рівнянні використали (4). Далі проводимо інтегрування
14
x t
0 0t 2
dx  0tdt ,  dx    tdt ,
0 0
0 x0
2
.
2
(t 2  02 ) , x 
(6)
Тепер в (6) заміняємо час у відповідності з співвідношенням (4) і знаходимо шукану

залежність x( y)
x  0t 2 / 2  0 ( y / 0 )2 / 2  (a / (20 )) y 2 . (7)
Для розв’язання завдання (б) використаємо формули для нормального та
тангенціального прискорень (1.10):
a  d / dt , a  an2  a2 . (8)
Зазначимо, що повне прискорення пов’язане з проекціями прискорення на
координатні осі наступним чином:
a  ax2  ay2  az2  ax2  ay2 ( az  0 ) (9)
Проекції прискорень неважко знайти
d d (0t ) d d (0 )
ax  x   0 , ay  y  0 . (10)
dt dt dt dt
У формулах (10) використали співвідношення (1), (5). Тепер у відповідності з
рівнянням (9) знаходимо повне прискорення:
a  ax2  ay2  (0 )2  02  0 . (11)
Тангенціальне прискорення знайдемо, використовуючи перше рівняння в (8):
d d (  x   y ) d
  (0 ) 2 t
2 2
a    (0t ) 2  02  . (12)

dt dt dt (0t ) 2  02
Тепер в (12) заміняємо час у відповідності з співвідношенням (4) і знаходимо шукану
залежність a ( y) :
(0 ) 2 ( y / 0 ) 2y
a   . (13)
(0 ( y / 0 ))  
2 2
0 ( y / 0 ) 2  1
Щоб знайти нормальне прискорення використаємо друге рівняння в (8) та (11):
2
 2y  0
an  a  a  (0 )  
2 2 2
  . (14)
 1  ( y /  ) 2  1  ( y / 0 ) 2
 0 
Таким чином, отримали формули (7), (13), (11) та (14), які є розв’язками задачі.
Відповідь: а) x  ( / (20 )) y 2 ; б) a  0 , a   2 y / 1  ( y / 0 ) 2 ,
an  0 / 1  ( y / 0 ) 2
Приклад 10. Дві точки М1 і М2 рухаються по одному колі в одну сторону відповідно до
рівнянь s1  8  2t 2 , s2  t 4 , де шлях s виражений в сантиметрах, а час t – в
секундах. Початком відліку відстаней s1 і s2 служить одна точка. Визначити
час першої зустрічі обох точок і значення їх швидкостей і прискорень в цей
момент, якщо радіус кола R = 16 см.
Швидкості точок М1 і М2 можуть бути знайдені як похідні шляху по часу:
ds ds
1  1  4t , 2  2  4t 3 .
dt dt
Тангенціальні прискорення цих точок знаходяться як похідні лінійної швидкості по
часу:
15
d d
a1  1  4, a 2  2  12t 2 .
dt dt
Нормальне прискорення при криволінійному русі виражається через швидкість
матеріальної точки і радіус кривизни траєкторії, тоді з урахуванням однієї з попередніх
 2 16t 2  2 16t 6
формул, отримаємо: an1  1  , an2  2 
R R R R
Повне прискорення точки, що рухається по криволінійній траєкторії, може бути
знайдене (див. рис.) як геометрична сума тангенціального прискорення, спрямованого по
дотичній до траєкторії, і нормального прискорення, спрямованого до центру кривизни
траєкторії:
а  an  a , а  aп2  a2 .
Тоді з урахуванням попередніх формул модулі повних прискорень а1 і а2 першої та
16t 4 16t 8
другої точок відповідно дорівнюють: a1  4 1  2
, a2  4t 2 9  2 .
R R
Напрямок повних прискорень визначається кутом між повним прискоренням і

лінійною швидкістю або, відповідно, тангенціальним прискоренням:
a a
cos 1  1 , cos  2  2 .
a1 a2
Час, що минув від початку руху до моменту першої зустрічі точок, можна знайти,
прирівнявши відстані s1 і s2:
8  2t 2  t 4  t 4  2t 2  8  0
Розв’язуючи це рівняння для часу t > 0, отримуємо: t = 2 с.
Тоді:
1  4t  8см/с, 2  4t 3  32см/с , a  4 см/с 2 , a  12t 2  48см/с 2 ,
1 2
12 22
an1   4см/с , an2 
2
 64см/с ,
2
R R
16t 4 16t 8
a1  4 1  2
 4 2 см/с2 , a2  4t 2 9  2  80см/с2 , 1  45, 2  53
R R
Відповідь: 1  8см/с, 2  32см/с ; a1  4 см/с 2 , a 2  48см/с 2 ; an1  4 см/с 2 ,
an2  64 см/с 2 ; a1  4 2 см/с2 , a2  80см/с2 ; 1  45 , 2  53 .
Приклад 11. Тверде тіло обертається навколо нерухомої осі Z за законом  z  at  bt 3 , де

a = 6,0 рад/с, b = 2,0 рад/с3. Знайти: а) середні значення кутової швидкості і
кутового прискорення за проміжок часу від t1 =0 с до часу t 2 зупинки; б)
кутове прискорення в момент зупинки тіла.
Для знаходження, кутової швидкості, кутового прискорення, середньої кутової
швидкості, середнього кутового прискорення використаємо визначення цих величин
16
z  dz / dt ,  z  dz / dt , (1)
 z 2   z1  z 2   z1
 z  ,   z  . (2)
t2  t1 t2  t1
Час зупинки t 2 знайдемо, використовуючи умову
(t2 )  0 (3)
Реалізуємо вище викладений план розв’язання задачі. З формул (1) знайдемо
залежності від часу кутової швидкості та кутового прискорення
d d (at  bt 3 )
z  z   a  3bt 2 , (4)
dt dt
dz d (a  3bt 2 )
z    6bt . (5)
dt dt
Використовуючи умову (3) та формулу (4), знайдемо час t 2 зупинки твердого тіла
z 2  a  3bt22  0 , t2  a / (3b) . (6)
Тоді середню кутову швидкість і середнє кутове прискорення знаходимо з формул (2):
   z1  z (t2 )   z (t1 ) at2  bt23  (at1  bt13 ) 2a
  z  z 2    , (7)
t2  t1 t2  t1 t2  t1 3
 z 2   z1  z (t2 )   z (t1 ) a  3bt22  (a  3bt12 )
z      3ba (8)
t2  t1 t2  t1 t2  t1
У формулах (7) та (8) використали, що за умовою t1  0 , а t2  a / (3b) з (6).

Значення кутового прискорення в момент t 2 зупинки твердого тіла знайдемо,
підставивши (6) в (5),
 z (t2 )  6bt2  2 3ba . (9)
Таким чином, отримали формули (7), (8) та (9), які є розв’язками задачі.
Відповідь: а)    4 рад/с,    6 рад/с2; б)   12 рад/с2.
Приклад 12. При обертанні маховика його кутове прискорення змінювалося за законом
  a  b , де a і b – деякі сталі. Якою буде кутова швидкість маховика через
t секунд після початку гальмування, якщо перед гальмуванням її значення
було 0?
За визначенням кутове прискорення – це перша похідна кутової швидкості по часу:
d d
 або   , оскільки вісь обертання не змінюється. Здійснимо розділення
dt dt
d
змінних і отримаємо:  dt .
a  b
У початковий момент часу кутова швидкість дорівнює 0, до моменту часу t кутова
швидкість стане , проінтегруємо отримане диференціальне рівняння, тобто

d
t
1 
 a  b  0 dt   b ln  a  b  0  t 0 .
t
1 1 1 a  b0
 ln  a  b   ln  a  b0   t  t  ln .
b b b a  b
Продовжуючи обрахунки, отримаємо:
17
a  b0 a  b0 а а 
bt  ln  еbt        0  еbt .
a  b a  b b b 
а а 
Відповідь:      0  еbt .
b b 
Приклад 13. Вісь колеса радіусом R = 0,5 м рухається поступально зі швидкістю 0 = 1

м/с. Радіус колеса обертається з частотою  = 2 об/с. Скласти рівняння
руху точки А, яка лежить на ободі колеса (див. рис.) та визначити як
змінюється модуль її швидкості з часом. Визначити, як рухається колесо
відносно дороги: ковзає чи пробуксовує.
Будь-яка точка ободу, наприклад точка В (див. рис.) бере участь в двох рухах –
поступальному зі швидкістю 0 і обертальному зі швидкістю об , тоді загальна
швидкість точки дорівнює:
  0  об .
Положення точки В в момент часу t визначається кутом   t  2 t , тоді в

проекціях на вибрані осі х і у попередній вираз має вигляд:
х :х  0 об cos  0  R cos t ,
y :  y  об sin    R sin t .
Модуль повної швидкості   x2   y2 дорівнює:
 0  R cos t   R sin t   02   2 R2  20 R cos t .

2 2
За визначенням dx  х dt , dy   y dt . Проінтегрувавши ці вирази, визначимо

значення координат х і у в довільний момент часу t і з того, що точка А в момент часу t =
0, має координати х(0) = 0, y (0) = 0:
 t 
t t
x   0   R cos t  dt  0t  R sin t , y    R sin t  dt  2 R sin 2   .
0 0  2 
Точка А буде дотикатися до поверхні дороги в моменти часу, при якому у = 0. Отже:
 t  2 n n
sin 2    0  t   .
 2  
де n = 1,2,3,... У ці моменти часу, складові швидкості дорівнюють:
м
 х  0   R  0  2 R  5, 28 ,  y  0 .
с
Оскільки х  0 , то колесо буксує.
м
Відповідь:  х  5, 28 , колесо буксує.
с
18
Приклад 14. Матеріальна точка рухається за законом r   sin  5t  i   cos2  5t  j , де  =

2 м,  = 3 м. Визначити вектор швидкості, вектор прискорення і траєкторію
руху матеріальної точки.
Знаходимо компоненти радіус-вектора:
x  t    sin  5t  , y  t    cos2  5t  , z  t   0 .
Таким чином, рух матеріальної точки відбувається в площині XOY. Далі визначимо
компоненти вектора швидкості:
dx  t  dy  t 
x   5 cos  5t  ,  y   5 sin 10t  .
dt dt
Тоді вектор швидкості   x i   y j :
  5 cos 5t  i  5 sin 10t  j ,   10cos 5t  i 15sin 10t  j ,
а її модуль   x2   y2 :
 5 cos 5t   5 sin 10t   5cos 5t   2  4 2 sin 2 5t  ,
2 2
  10cos  5t  1  9sin 2 5t  .

Тоді вектор прискорення: а  аx i  а y j :
а  25 sin 5t  i  50 cos 10t  j , а  50  sin  5t  i  3cos 10t  j  .
Знаходимо компоненти вектора прискорення:
d  t  d  t 
аx  x  25 sin  5t  , аy  y  50 cos 10t  ,
dt dt
а його модуль а  аx2  а y2 :
 25 sin 5t   50 cos 10t   25sin 5t   2  4 2 cos 2 5t  ,
2 2
a
a  50sin  5t  1  9cos2  5t  .
Для отримання рівняння траєкторії руху виключимо час t з першої системи рівнянь:
 x  t    sin  5t 
 x2 y
 y  t    cos  5t   2   sin  5t   cos  5t  .
2 2 2
  
 z  t   0
x2 y x2 y 3
 1   1  y  3  x2 .
 2
 4 3 4
Це рівняння параболи.
Відповідь:   10cos 5t  i 15sin 10t  j ,   10cos  5t  1  9sin 2 5t 
а  50  sin  5t  i  3cos 10t  j  , a  50sin  5t  1  9cos2  5t  , матеріальна точка
3
рухається по параболі y  3  x 2 .
4
19
Завдання для самостійного розв’язування
Рівномірний рух. Середня шляхова швидкість. Відносність руху.
1.1. Залежність швидкості автомобіля від часу подана на рисунку. Визначити середню
швидкість автомобіля.
(21,4 км/год)
1.2. При рівномірному русі матеріальної точки вздовж осі ОХ її координата за 5 с

змінилася від 2 м до 12 м. Знайдіть модуль і напрям швидкості матеріальної точки.
Запишіть рівняння залежності координати від часу і знайдіть шлях, пройдений за
10 с від початку руху.
(x(t) = 2+2t, 20 м)
1.3. Велосипедист проїхав першу половину шляху із швидкістю 16 км/год, другу – із
швидкістю 12 км/год. Визначити середню шляхову швидкість руху
велосипедиста.
(13,7 км/год)
1.4. Потяг половину шляху проїхав зі швидкістю 72 км/год, а другу половину – в 1,5
рази повільніше. Визначити середню шляхову швидкість на всьому шляху.
(16 м/с)
1.5. Потяг першу половину шляху їхав зі швидкістю в 1,5 рази більшою, ніж другу
половину шляху. Середня шляхова швидкість потягу на всьому шляху 43,2
км/год. Які швидкості потяга на першій і другій половинах шляху?
(54 км/год, 36 км/год)
1.6. Три чверті свого шляху автомобіль проїхав зі швидкістю 60 км/год, іншу частину
шляху – зі швидкістю 80 км/год. Яка середня шляхова швидкість автомобіля?
(54 км/год)
1.7. Велосипедист проїхав першу половину часу свого руху із швидкістю 16 км/год, а
другу – із швидкістю 12 км/год. Визначити середню шляхову швидкість руху
велосипедиста.
(14 км/год)
1.8. Тіло третину часу рухалося зі швидкістю 30 м/с, а дві третини часу, що
залишився, зі швидкістю 15 м/с. Чому дорівнює середня шляхова швидкість тіла
за весь час руху?
(20 м/с)
1.9. Мотоцикліст за перші дві години проїхав відстань 90 км, а наступні 3 години
рухався зі швидкістю 50 км/год. Яка середня шляхова швидкість на всьому
шляху?
(48 км/год)
1.10. Велосипедист проїхав половину шляху зі швидкістю 16 км/год. Далі половину
часу, що залишився, він їхав зі швидкістю 12 км/год, а потім до кінця шляху йшов
пішки зі швидкістю 5 км/год. Визначити середню шляхову швидкість на всьому
шляху.
(11,1 км/год)
1.11. Велосипедист їхав з одного міста в інше. Половину шляху він проїхав зі
швидкістю 12 км/год. Далі половину часу, що залишився, він їхав зі швидкістю 6
км/год, а потім йшов пішки зі швидкістю 4 км/год. Визначити середню шляхову
швидкість.
(7 км/год)
1.12. Матеріальна точка рухалася впродовж 15 c зі швидкістю 5 м/с, 10 c зі швидкістю
8 м/с і 6 с зі швидкістю 20 м/c. Яка середня шляхова швидкість матеріальної
точки?
20
(8,87 м/с)
1.13. Автомобіль, їдучи з одного міста в інше, на ділянки шляху, довжини яких
відносяться як 1:2:3:4, витратив часи, які відносяться як 4:3:2:1. Яка була середня
швидкість руху автомобіля, якщо його швидкість на останній ділянці шляху
дорівнювала 120 км/год?
(30 км/год)
1.14. Два автобуси одночасно виїхали з пункту A в пункт B. Один з них першу половину
шляху їхав зі швидкістю 1, а другу половину – зі швидкістю 2. Другий автобус
рухався зі швидкістю 1 першу половину часу свого руху від A до B, а другу
половину – зі швидкістю 2. Визначити середню швидкість руху кожного
автобуса, якщо 1 = 30 км/год, a 2 = 40 км/год.
(37,5 км/год; 40 км/год)
1.15. Ескалатор піднімає людину, що стоїть на ньому, за 1 хвилину. По нерухомому
ескалатору людина піднімається за 3 хвилини. За який час людина підніметься по
рухомому ескалатору?
(45 с)
1.16. Протягом якого часу пасажир, що сидить біля вікна потяга, що їде зі швидкістю
54 км/год, бачитиме зустрічний потяг, що рухається зі швидкістю 36 км/год, якщо
його довжина – 150 м?
(6 с)
1.17. Автоколона довжиною 2 км рухається по шосе зі швидкістю 40 км/год.
Мотоцикліст виїхав з хвоста колони зі швидкістю 60 км/год. За який час він
досягне головної машини автоколони?
(6 хв)
1.18. З середини колони автомобілів, яка рухається зі швидкістю 10 км/год, одночасно
виїжджають два мотоциклісти, один в голову колони, інший – у хвіст. З якою
швидкістю рухалися мотоциклісти, якщо їх швидкості були однаковими, а час
руху одного мотоцикліста виявився удвічі меншим, ніж іншого?
(30 км/год)
1.19. По дорозі їде колона автомобілів зі швидкістю 20 км/год. З середини колони
одночасно вирушають два мотоциклісти: один в голову колони, інший – у хвіст.
Перший мотоцикліст приїхав до кінцевого пункту на 6 хвилин раніше другого.
Яка довжина колони, якщо швидкість мотоциклістів однакова і дорівнює 30
км/год?
(2,5 км)
1.20. По двох паралельних дорогах в одному напрямку їдуть два потяги: товарний
завдовжки 630 м зі швидкістю 48,6 км/год і електричка завдовжки 120 м зі
швидкістю 102,6 км/год. Протягом якого часу електричка обганятиме товарний
потяг?
(50 с)
1.21. Два автомобілі, виїхавши одночасно з одного пункту, рухаються прямолінійно в
одному напрямку. Залежність пройденого ними шляху задається рівняннями
s1 = At + Bt2 і s2 = Ct + Dt2 + Ft3. Визначити відносну швидкість u автомобілів.
(u = А– С+ 2(B–D)t–3Ft2)
1.22. Два тіла рухаються назустріч один одному і відстань між ними зменшується на 16
м за кожних 10 с. Якщо ці тіла з такими ж швидкостями рухаються в один бік, то
відстань між ними збільшується на 3 м за кожних 5 с. Знайти їх швидкість.
(1,1 м/с; 0,5 м/с)
1.23. Легковий автомобіль рухається зі швидкістю 20 м/с за вантажним, швидкість
якого 16,5 м/с. У момент початку обгону водій легкового автомобіля побачив
зустрічний автобус, який рухався зі швидкістю 25 м/с. При якій найменшій
відстані до автобуса можна починати обгін, якщо на початку обгону легковий
автомобіль був в 15 м від вантажівки, а до кінця обгону він має бути попереду
вантажівки на 20 м?
21
(450 м)
1.24. Відстань між пунктами А і В дорівнює 80 км. З пункту А у напрямку АВ виїжджає
мотоцикл зі швидкістю 50 км/год. Одночасно з пункту В в тому ж напрямку
виїжджає автомобіль зі швидкістю 30 км/год. Коли і на якій відстані від пункту А
мотоцикл наздожене автомобіль? Розв’язати задачу аналітично і графічно.
(4 год, 200 км)
1.25. По шосе з двох міст назустріч один одному виїхали два автобуси: один – зі
швидкістю 15 м/с, другий – зі швидкістю 20 м/с і на 30 хвилин пізніше першого.
Довжина маршруту кожного з них 34 км. Через скільки часу після виїзду першого
автобуса вони зустрінуться? На якій відстані від першого міста відбудеться
зустріч?
(33 хв 20 с, 30 км)
1.26. З пунктів А і В, відстань між якими дорівнює l, одночасно назустріч один одному
почали рухатися два тіла: перше зі швидкістю υ1, друге – υ2. Визначити, через
скільки часу вони зустрінуться і відстань від точки А до місця їх зустрічі.
Розв’язати задачу також графічно.
𝑙 𝑙𝜐
(𝑡 = ,𝑥= 1 )
𝜐1 +𝜐2 𝜐1 +𝜐2
1.27. Через який час і де зустрілися б тіла з попередньої задачі, якби вони рухалися в
одному і тому ж напрямі АВ, причому з точки В тіло почало рухатися через t0
𝑙−𝜐 𝑡 (𝑙−𝜐2 𝑡0 )𝜐1
секунд після початку його руху з точки А? (𝑡 = 2 0, 𝑥 = )
𝜐1 −𝜐2 𝜐1 −𝜐2
1.28. Спортсмени біжать колонною довжиною L з однаковою швидкістю . Назустріч
біжить тренер із швидкістю u < . Кожен спортсмен, порівнявшись з тренером,
біжить назад з тією ж швидкістю. Якою буде довжина колони, коли усі
спортсмени розвернуться?
(L1 = L( + u))
1.29. Автомобіль, що рухається, видає звуковий сигнал тривалістю t1. Сигнал
відбивається від стіни великої будівлі, що знаходиться у напрямі руху автомобіля.
Тривалість відбитого сигналу, виміряна в автомобілі, дорівнює t2. З якою
швидкістю рухається автомобіль, якщо швидкість звуку в повітрі дорівнює c?
( = c(t1 + t2))
1.30. Пароплав пливе по річці з одного пункту в інший зі швидкістю 10 км/год, а
повертається – зі швидкістю 16 км/год. Знайти середню шляхову швидкість руху
пароплава і швидкість течії річки.
(12,3 км/год, 3 км/год)
1.31. Моторний човен проходить відстань між двома пунктами А і В за течією річки за
3 години, а пліт – за 12 годин. Скільки часу витратить моторний човен на
повернення?
(6 год)
1.32. Катер рухається за течією річки з пункту A в пункт B 3 години, а повертається за
6 годин. За який час пропливе відстань AB рятівне коло?
(12 год.)
1.33. З човна, що рухається за течією річки, упустили у воду рятівне коло. За годину
після цього вирішили підібрати його і повернули назад. Через який час човен
зустріне рятівне коло?
( 1 год)
1.34. Катер проходить відстань між двома пунктами на річці за течією за 3 години, а
проти течії за 6 годин. Середня швидкість катера при русі туди і назад 10 км/год.
Знайти власну швидкість катера і швидкість течії річки.
(11,25 км/год; 3,75 км/год)
1.35. Між двома пунктами, розташованими на річці на відстані 100 км один від одного,
курсує катер. Катер проходить цю відстань за 4 години, а повертається – за 10
годин. Визначити швидкість течії річки і швидкість катера відносно води.
(7,5 км/год; 17,5 км/год)
22
1.36. Рибак пливе вгору по річці. Проїжджаючи під мостом, він впустив у воду запасне
весло. За годину він виявив втрату і, повернувши назад, наздогнав весло на
відстані 6 км нижче за мостом. Яка швидкість течії річки, якщо рибак весь час гріб
однаково?
(3 км/год)
1.37. Повз пристань проходить пліт. У цей момент в пункт, що знаходиться на відстані
15 км від пристані, вниз по річці вирушає моторний човен. Він доплив до цього
пункту за 3/4 години і, повернувши назад, зустрів пліт на відстані 9 км від нього.
Які швидкість течії річки і швидкість човна відносно води?
(4 км/год; 16 км/год)
1.38. Першу половину часу тіло рухається зі швидкістю 60 м/с під кутом 30° до
заданого напряму, а другу – під кутом 120° до того ж напряму зі швидкістю 80
м/с. Знайти середню швидкість переміщення.
(50 м/с)
1.39. Автомобіль, який рухається паралельно довгій стіні, видає короткий звуковий
сигнал. Через час t водій почув відбитий від стіни сигнал. Визначити швидкість
автомобіля, якщо він їде на відстані L від стіни, а швидкість звуку дорівнює c.
(   c 2  (2 L / t ) 2 )
1.40. Два автомобілі одночасно виїжджають з міста A в місто B. Один автомобіль їхав з
постійною швидкістю  по прямій, що з’єднує міста A і B. Другий їхав по дузі
півкола, діаметром якого є пряма AB. У місто B автомобілі приїхали одночасно.
Визначити середню швидкість другого автомобіля.
(0,5π)
1.41. Теплохід рухається по озеру паралельно берегу зі швидкістю 25 км/год. Від берега
відходить катер зі швидкістю 40 км/год. Через який найменший час катер зможе
наздогнати теплохід, якщо в початковий момент теплохід і катер знаходилися на
одній нормалі до берега і відстань між ними була 1 км?
(0,032 год)
1.42. Вагон шириною 2,4 м рухається зі швидкістю 15 м/с. Куля, що летіла
перпендикулярно руху вагону, пробиває його так, що зміщення отворів в стінках
вагону – 6 см. Яка швидкість кулі?
(600 м/с)
1.43. Рибалка на човні переправляється через річку перпендикулярно берегу. На яку
відстань знесе човен, якщо ширина річки 100 м, а швидкість човна відносно води
удвічі більша швидкості течії річки?
(50 м)
1.44. Рибалка на човні переправляється через річку шириною 100 м. Швидкість човна
відносно води удвічі менша швидкості течії. На яку мінімальну відстань відносно
берега може знести човен? Яку відстань при цьому пройде човен?
(176 м; 200 м)
1.45. Через скільки часу плавець перепливе річку зі швидкістю течії 0,3 м/с і шириною
40 м, якщо траєкторія його руху – пряма, перпендикулярна берегу, а швидкість
руху плавця в стоячій воді 0,5 м/с?
( 100 с)
1.46. Моторний човен, що має власну швидкість 8 м/с, повинен переправитися через
річку по найкоротшому шляху. Під яким кутом до берега слід направити човен,
якщо швидкість течії 1,5 м/с? Скільки часу займе переправа, якщо ширина річки
2358 м?
( 290 с,  80)
1.47. Першу половину часу руху гвинтокрил летів на північ зі швидкістю 30 м/с, другу
половину часу – на схід зі швидкістю 40 м/с. Знайдіть середню швидкість його
руху і середню швидкість його переміщення.
(35 м/с, 50 м/с)
23
1.48. Крапля дощу при швидкості вітру 11 м/с падає під кутом 30° до вертикалі.
Визначити, при якій швидкості вітру крапля падатиме під кутом 45°.
(19 м/с)
1.49. Яка швидкість крапель дощу, що падає прямовисно, якщо шофер легкового
автомобіля помітив, що краплі дощу не залишають сліду на задньому склі,
нахиленому під кутом 60° до горизонту, коли швидкість автомобіля більша 30
км/год?
(14,4 м/с)
1.50. Поїзд рухається в східному напрямку із швидкістю 27 км/год і пасажирові
здається, що вітер дме з півночі. Зберігаючи початковий напрямок руху, поїзд
збільшив швидкість до 54 км/год і пасажирові вже здається, що вітер дме з
північного сходу. Визначити напрямок вітру і його швидкість.
(вітер дме з північного заходу зі швидкістю 10,6 м/с)
1.51. З якою швидкістю і як повинен летіти літак, щоб за 2 години пролетіти точно на
північ 300 км, якщо під час польоту дме північно-західний вітер під кутом 30° до
меридіана зі швидкістю 27 км/год?
(174 км/год, на північний захід під кутом 4027′ до меридіана)
1.52. Два автомобілі наближаються до перехрестя (дороги взаємно перпендикулярні)
зі швидкостями 15 м/с. Знайти швидкість зближення автомобілів.
(21,2 м/с)
1.53. Два тіла рухаються взаємно перпендикулярними курсами зі швидкостями 6 м/с і
8 м/с. Чому дорівнює величина швидкості першого тіла відносно другого?
(10 м/с)
1.54. Два автомобілі рухаються по двох прямолінійних і взаємно перпендикулярних
дорогах у напрямку до перехрестя з постійними швидкостями 50 км/год і 100
км/год. Перед початком руху перший автомобіль перебував від перехрестя на
відстані 100 км, другий – 50 км. Через який час після початку руху відстань між
автомобілями буде мінімальною? Яка відносна швидкість руху автомобілів?
(0,8 год, 111,8 км/год)
1.55. Хлопчик зростом 1,5 м біжить зі швидкістю 3 м/с під ліхтарем, який висить на
висоті 3 м. З якою швидкістю переміщується тінь від голови хлопчика?
(6 м/с)
1.56. Літак летить з пункту А в пункт В і повертається назад в пункт А. Швидкість літака
у безвітряну погоду дорівнює 𝜐⃗. Знайти відношення середніх швидкостей усього
перельоту для двох випадків, коли під час перельоту вітер дме: а) вздовж лінії АВ;
б) перпендикулярно лінії АВ. Швидкість вітру дорівнює 𝑢 ⃗⃗.
(√𝜐 2 − 𝑢2 /𝜐)
1.57. Корабель пливе на захід зі швидкістю 6,5 м/с. Відомо, що вітер дме з південного
заходу. Швидкість вітру відносно палуби корабля дорівнює 9,3 м/с. Визначте
швидкість вітру відносно Землі. Який напрямок вітру показували прилади щодо
курсу корабля?
(3,5 м/с; 165)
1.58. Дві дороги перетинаються під кутом 60. Від перехрестя по них віддаляються
автомобілі. Один – зі швидкістю 60 км/год, інший – 80 км/год. Визначити
швидкості віддалення одного автомобіля щодо іншого. Перехрестя машини
пройшли одночасно.
(122 км/год; 72,2 км/год)
1.59. По двох прямих дорогах, кут між якими дорівнює 60, віддаляючись від
перехрестя, рухаються два автомобілі зі швидкостями 10 м/с і 20 м/с. У момент t
= 0 відстань між автомобілями дорівнює 300 м. Через який час відстань між ними
подвоїться?
( t  10 3 c 17,3 c )
1.60. Людина знаходиться на відстані S від прямої дороги, по якій їде автобус зі
24
швидкістю . У той момент, коли людина помітила автобус, відстань між ними
була L. З якою найменшою швидкістю повинна бігти людина, щоб встигнути
зустрітися з автобусом?
( min   S / L )
1.61. Дві частинки рухаються зі швидкостями 1 і 2 по двох взаємно
перпендикулярним прямих до точки їх перетину. У момент t = 0 частинки
знаходилися на відстанях L1 і L2 від перехрестя. Через який час відстань між
частинками буде мінімальною?
( t  ( L11  L22 ) / (12  22 ) )
1.62. Два тіла рівномірно рухаються по прямих, які перетинаються
під кутом . Швидкості тіл однакові і дорівнюють . У момент
t = 0 тіла знаходилися в точках O1 і O2. Відстань O1O2 = L. Через
який час відстань між тілами буде найменшою і яка ця відстань?
( t  L / 2; Lmin  L sin( / 2) )
1.63. Два кораблі пливуть назустріч один одному зі швидкостями 1 і 2. У момент,
коли відстань між ними була L, з одного з кораблів злітає голуб і летить до іншого
корабля. Долетівши до нього, голуб розвертається і летить назад. Повернувшись
до першого корабля, голуб знову розвертається і летить до другого і т.д. Яку
відстань пролетить голуб до моменту зустрічі кораблів, якщо він літає із
швидкістю ?
( L1  L / (1  2 ) )
1.64. Три черепахи знаходяться у вершинах рівностороннього трикутника зі стороною
а. Вони починають одночасно рухатися з постійними за модулем швидкостями υ,
причому перша черепаха весь час тримає курс на другу, друга – на третю, а третя
– на першу. Через який час черепахи зустрінуться і яку відстань вони пройдуть до
зустрічі?
( t  2a / 3; L  2a / 3 )
1.65. Корабель виходить з пункту А і рухається зі
швидкістю  ⃗⃗, яка напрямлена під кутом  до лінії
АВ. Під яким кутом  до цієї лінії слід випустити
з пункту В торпеду, щоб вона вразила ціль?
Торпеду треба випустити у той момент, коли корабель знаходився в пункті А.
Швидкість торпеди дорівнює u ⃗⃗.

(𝛽 = 𝑎𝑟𝑐𝑠𝑖𝑛 ( 𝑠𝑖𝑛𝛼))
𝑢
1.66. Стержень завдовжки 1 м шарнірно сполучений з муфтами А і В,
які переміщуються по двох взаємно перпендикулярних рейках.
Муфта А рухається з постійною швидкістю 30 см/с. Знайти
швидкість муфти В в той момент, коли кут ОАВ = 60°.
Вважаючи початком відліку часу момент, коли муфта А
знаходилася в точці О, визначити відстань ОВ і швидкість муфти як функцію часу.
см
(𝐵 = 𝐴 𝑐𝑡𝑔𝛼 = 17,3 , 𝑂𝐵 = √𝑙2 − 2 𝑡 2, 𝐵 = 2 𝑡/√𝑙2 − 2 𝑡 2)
с
Прямолінійний змінний рух
1.67. На рисунку подано графік залежності швидкості
автомобіля від часу. При цьому середня швидкість
автомобіля дорівнює 30 км/год. Визначити швидкість
автомобіля на ділянці рівномірного руху.
(40 км/год)
1.68. Відстань між двома станціями, що дорівнює 3 км, потяг метро проходить із
середньою швидкістю 54 км/год. При цьому на розгін він витрачає 20 с, потім їде
рівномірно деякий час і на сповільнення до повної зупинки витрачає 10 с.
Побудувати графік швидкості руху потягу і визначити найбільшу швидкість
25
потягу.
(16,2 м/c)
1.69. Графік залежності швидкості деякого
тіла від часу зображено на рисунку.
Накреслити графіки залежності
прискорення і координати тіла, а також
пройденого ним шляху від часу.
1.70. Графік залежності прискорення тіла від
часу зображений на рисунку. Накреслити
графіки залежності швидкості, зміщення і
шляху, пройденого тілом, від часу.
Початкова швидкість тіла дорівнює нулю
(на ділянці розриву прискорення дорівнює
нулю).
1.71. Який рух описують приведені залежності?
Відповідь доповніть графіками залежності координат і проекції швидкості від
часу: а) x = 10 + 2t2; б) x = 2t + 3; в) x = 4t; г) x = 3(2t – 1); д) υ = 4 – t; е) υ = –
2.
1.72. Рівняння прямолінійного руху має вигляд x = At + Вt2, де А = 4 м/с; В = – 0,05
м/с2. Побудувати графіки залежності координати, шляху, швидкості та
прискорення від часу для даного руху.
1.73. Матеріальна точка рухається вздовж прямої так, що її прискорення лінійно
зростає, і за перших 10 с досягає значення 5 м/с2. Визначити наприкінці десятої
секунди швидкість точки та пройдений нею шлях.
(25 м/с, 83,3 м)
1.74. Автомобіль починає рухатися прямолінійно з постійним прискоренням і за 10 с
набуває швидкості 20 м/с. Знайти прискорення, пройдений шлях і середню
швидкість автомобіля.
(2 м/с2, 10 м/с, 100 м)
1.75. Тіло рухається рівноприскорено з початковою швидкістю 0. Визначити
прискорення тіла, якщо за 2 с воно пройшло шлях 16 м і його кінцева швидкість
дорівнює  = 30.
( 4 м/с2)
1.76. Швидкість автомобіля за 20 с зменшилася з 20 м/с до 10 м/с. З яким середнім
прискоренням рухався автомобіль?
(-0,5 м/с2)
1.77. Ракета, маючи початкову швидкість 4 км/с, рухається з постійним прискоренням
протягом 1000 с і в останню секунду проходить відстань 1 км. Визначити
прискорення ракети.
(– 3 м/с2)
1.78. Визначити початкову швидкість і прискорення автомобіля, якщо, рухаючись
рівноприскорено, за перших 3 с він пройшов шлях 18 м, а за перших 5 с – 40 м.
(3 м/с; 2 м/с2)
1.79. Тіло, рухаючись рівноприскорено, проходить послідовно два однакові відрізки
шляху завдовжки 10 м за 1,06 с і 2,2 с. Знайти початкову швидкість і прискорення
тіла.
(– 3 м/с2; 11 м/с)
1.80. За який час повз спостерігача пройдуть перші три вагони потяга, який рухається
рівноприскорено, якщо перший вагон пройшов повз нього за 4 с? Відстанню між
вагонами знехтувати, початкова швидкість потяга дорівнює нулю.
(  7 с)
1.81. Якщо повз пасажира, що стоїть на пероні, перший вагон потяга, що рухається зі
стану спокою, проходить за 10 с, то за який час повз нього проїде весь потяг, що
складається з 16-ти вагонів? Потяг рухається рівноприскорено.
26
(40 с)
1.82. Потяг рушає з місця і рівноприскорено проходить повз нерухомого пасажира. При
цьому перший вагон пройшов повз нього за час t1, а останній – за час t2. За який
час повз пасажира пройшов увесь потяг, якщо спочатку пасажир стояв у голові
потягу?
( t  (t12  t22 ) / 2t2 )
1.83. Тіло рухається рівноприскорено зі стану спокою. Знайти відношення швидкостей
тіла в кінці четвертого і в кінці першого метрів шляху
( 4 / 1  2 ).
1.84. Тіло рухається рівноприскорено зі стану спокою протягом деякого часу. Знайти
відношення середніх швидкостей руху тіла за другу і за першу половини часу
руху.
( 2 1  3 )
1.85. Рухаючись рівноприскорено зі стану спокою, тіло проходить деяку відстань.
Знайти відношення середньої швидкості тіла на другій половині шляху до
середньої швидкості на першій половині шляху.
( 2 / 1  2  1 )
1.86. Тіло рухається зі стану спокою рівноприскорено. У скільки разів шлях, пройдений
тілом за восьму секунду руху, більший за шлях, пройдений ним за третю секунду?
( S8 / S3  3 )
1.87. Тіло, що рухається рівносповільнено, проходить дві послідовні однакові ділянки
завдовжки L за часи t і 2t. Знайти швидкість тіла на початку першої ділянки і його
(   7L / 6t; a  L / 3t 2 )
1.88. Гальмування потяга почалося на відстані 200 м від станції. На якій відстані від
станції буде потяг, що їде зі швидкістю 30 м/с, через 7 с після початку гальмування
з прискоренням –5 м/с2?
(110 м)
1.89. Рухаючись рівноприскорено, тіло пройшло за першу секунду відстань 1 м, за
другу – 2 м, за третю – 3 м і так далі. Визначити початкову швидкість і
прискорення тіла.
(0,5 м/с; 1 м/с2)
1.90. Тіло рухається рівноприскорено. Початкова швидкість дорівнює 0,5 м/с, а
прискорення – 1 м/с2. Яку відстань проходить тіло за n-у секунду руху?
(n метрів)
1.91. Потяг починає гальмувати і зупиняється, пройшовши шлях 75 м. Знайти
початкову швидкість потяга, якщо за передостанню секунду гальмування він
пройшов 2,25 м.
(15 м/с)
1.92. Велосипедист, рухаючись з постійною швидкістю 4 м/с, проїжджає міст. Через 3
хвилини цей міст проїжджає мотоцикліст зі швидкістю 19 м/с і відразу після мосту
починає гальмувати з прискоренням 0,15 м/с2. Через який час після початку
гальмування і на якій відстані від мосту мотоцикліст наздожене велосипедиста?
(80 с; 1040 м)
1.93. Два тіла рухаються з постійними прискореннями. У момент t = 0 швидкості тіл
були 10 м/с і 20 м/с і направлені назустріч один одному, а прискорення направлені
в протилежні сторони і дорівнювали 2 м/с2 і 1 м/с2 відповідно. При якій
максимальній початковій відстані між тілами вони ще зустрінуться?
(150 м)
1.94. Від рухомого потягу відчіпляють останній вагон. Потяг продовжує рухатися з
тією ж швидкістю. Яке співвідношення між пройденими потягом і вагоном
27
шляхами до моменту зупинки вагону? Вважати, що вагон рухався
рівносповільнено. Розв’язати завдання також графічно.
(2:1)
1.95. Тіло починає рухатися рівноприскорено зі стану спокою. Через час t0 прискорення
тіла змінює знак на протилежний, залишаючись тим самим за модулем. Через який
час після початку руху тіло пройде через вихідну точку?
(t = t0(2 + 21/2))
1.96. Тіло, яке рухається з прискоренням 1 м/с2, в деякий момент часу проходить через
точку A зі швидкістю 10 м/с. На якій відстані від точки A знаходилося тіло секунду
тому?
(на відстані 9,5 м від точки A)
1.97. Тіло рухається рівноприскорено зі стану спокою з прискоренням a. Через час t
прискорення тіла стає від’ємним. При якій величині нового прискорення тіло
через час t пройде через вихідну точку?
( a1  3a )
1.98. Кулька, скочуючись з похилої площини, за першу секунду пройшла шлях 10 см.
Чому дорівнює шлях, пройдений кулькою за четверту секунду?
(70 см)
1.99. По похилій дошці пустили котитися знизу вверх кульку. На відстані 30 см від
початкового положення кулька побувала двічі: через 1 с і через 3 с після початку
руху. Визначити модуль прискорення кульки та її початкову швидкість, вважаючи
рух прямолінійним і рівнозмінним.
(0,2 м/с2; 0,4 м/с )
1.100. Тіло, яке вільно падає, в кінці першої половини шляху досягло швидкості 20 м/с.
З якої висоти падало тіло?
(40 м)
1.101. У скільки разів необхідно збільшити початкову швидкість кинутого вертикально
вверх тіла, щоб висота підняття збільшилася удвічі?
(у √2 рази)
1.102. Тіло, що вільно падає, за останню секунду падіння проходить шлях 50 м. Який
загальний час падіння?
( 5,05 с)
1.103. Тіло, що вільно падає, пройшло останні 30 м за 0,5 с. Знайти висоту падіння.
(195 м)
1.104. Тіло, що вільно падає, за останню секунду падіння пройшло 1/3 свого шляху.
Знайти час падіння і висоту, з якою впало тіло.
(5,45 с; 145 м)
1.105. Тіло вільно падає з висоти 540 м. Розділіть цю висоту на три частини, на
проходження яких тіло витрачає однаковий час.
(60 м; 180 м; 300 м)
1.106. Кинувши камінь в колодязь, спостерігач через час t почув сплеск води. Визначити
глибину колодязя. Швидкість звуку в повітрі дорівнює c.
(h = (c/g)(gt + c – (c(c + 2gt))1/2)
1.107. При падінні каменя в колодязь його удар об поверхню води доноситься через 5 с.
Приймаючи швидкість звуку 330 м/с, визначити глибину колодязя.
(109 м)
1.108. Тіло вільно падає з висоти 1 км. Нехтуючи опором повітря визначити, який шлях
пройде тіло: за першу секунду свого падіння; за останню секунду свого падіння.
(4,9м; 132 м)
1.109. Тіло вільно падає з висоти 1 км. Нехтуючи опором повітря визначити, за який час
тіло пройде: перших 10 м свого шляху; останніх 10 м свого шляху.
(1,43 с; 0,1 с)
1.110. Тіло вільно падає з висоти 100 м. За який час тіло проходить перший і останній
метри свого шляху? Який шлях проходить тіло за першу, за останню секунду
28
свого руху?
(0,45 с; 0,023 с; 4,9 м; 40 м)
1.111. Тіло, кинуте вертикально вниз із швидкістю 10 м/с, на першу половину шляху
затратило удвічі більший час, ніж на другу. З якої висоти кинуто тіло?
(240 м)
1.112. Тіло вільно падало з деякої висоти з середньою швидкістю 10 м/с. З якої висоти
падало тіло?
(20 м)
1.113. При вільному падінні середня швидкість тіла за останню секунду падіння удвічі
більша, ніж за попередню. З якої висоти падало тіло?
(31,25 м)
1.114. На висоті 100 м тіло, що вільно падає, мало швидкість 20 м/с. Чому дорівнюватиме
швидкість тіла на висоті 75 м?
(29,84 м/с)
1.115. Два тіла одночасно кинуто з однаковими швидкостями 0: одне вниз з висоти H,
інше вгору з поверхні землі. На якій висоті тіла зустрінуться?
1  gH 
( h  H 1  2  )
2  4o 
1.116. З точки, розташованої на висоті 300 м від поверхні землі, одночасно кидають два
тіла з однаковою швидкістю 20 м/с, перше – вертикально вниз, друге –
вертикально вгору. Визначити: через який час від початку руху тіла
знаходитимуться на відстані 200 м між собою; швидкість першого тіла у момент
удару об землю; через який час від моменту кидання впаде друге тіло.
(5 с, 80 м/с, 6 с)
1.117. Два м’ячі кинуто одночасно один назустріч другому з однаковими швидкостями:
один вертикально вгору з поверхні землі; інший вертикально вниз з висоти Н.
Знайти ці швидкості, якщо до моменту зустрічі один з м’ячів пролетів відстань
H/3.
( 0  3gH / 4 )
1.118. Тіло кидають вертикально вгору зі швидкістю 4,9 м/с. Одночасно з максимальної
висоти, яку може досягти це тіло, починає падати вниз інше тіло з тією ж
початковою швидкістю. Визначити час зустрічі.
(0,12 с)
1.119. Тіло, що знаходиться в точці В на висоті 45 м від поверхні землі, починає вільно
падати. Одночасно з точки А, розташованої на відстані 20 м нижче точки В,
кидають друге тіло вертикально вгору. Визначити початкову швидкість другого
тіла, якщо відомо, що обидва тіла впадуть на землю одночасно.
(7 м/с)
1.120. З висоти 100 м вільно падає камінь. Через 1 с з тієї ж висоти вертикально вниз
кидають ще один камінь. З якою швидкістю необхідно кинути другий камінь, щоб
два камені впали на землю одночасно?
(11 м/с)
1.121. Відстань між двома вільно падаючими краплями через 2 с після початку падіння
другої краплі була 25 м. На скільки пізніше першої почала падати друга крапля?
(1 с)
1.122. З даху висотної будівлі з інтервалом часу 2 с падають один за одним два тіла. Чому
дорівнює відстань між тілами через 2 с після початку падіння другого тіла?
(60 м)
1.123. Два тіла кинуто вертикально вгору з однієї і тієї ж точки з однаковою початковою
швидкістю 19,6 м/с з проміжком часу 0,5 с. Через який час після кидання другого
тіла і на якій висоті зустрінуться тіла? Також розв’яжіть задачу графічно.
(1,75 с; 19,3 м)
1.124. Дві важкі кульки кинуто з однаковими початковими швидкостями з однієї точки
29
вертикально вгору з інтервалом часу 3 с. Вони зустрілися в повітрі через 6 с після
вильоту першої кульки. Визначити початкову швидкість кульок.
(44,1 м/с)
1.125. З вежі кидають тіло зі швидкістю 1 м/с вертикально вгору. Через 2 с кидають інше
тіло зі швидкістю 1 м/с вертикально вниз. На якій відстані один від одного будуть
тіла через 5 с з моменту кидання першого тіла?
(108 м)
1.126. Тіло, кинуте вертикально вгору з початковою швидкістю 21 м/с, було на половині
свого найвищого підняття двічі. Визначити проміжок часу між цими двома
моментами.
(3,03 с)
1.127. Тіло, що падає з вершини вежі, пролетіло відстань L, коли друге тіло почало
падати з точки, розташованої на h нижче за вершину вежі. Обидва тіла досягли
землі одночасно. Визначити висоту вежі.
( H  ( L  h)2 / 4L )
1.128. З аеростата, що знаходиться на висоті 300 м, впав вантаж. Через скільки часу
вантаж досягне землі, якщо: аеростат нерухомий; аеростат опускається зі
швидкістю 5 м/с; аеростат піднімається зі швидкістю 5 м/с?
(7,74 с, 7,26 с, 8,26 с)
1.129. Ліфт піднімається з прискоренням 2 м/с2. У той момент, коли його швидкість
дорівнювала 2,4 м/с, зі стелі ліфта почав падати болт. Висота ліфта 2,47 м.
Визначити час падіння болта і відстань, яку пройшов болт відносно шахти.
(0,64 с; 0,52 м)
1.130. Тіло починає рухатися уздовж прямої з постійним прискоренням. Через 30 хвилин
прискорення тіла змінюється за напрямом на протилежне, залишаючись таким же
за величиною. Через який час від початку руху тіло повернеться у вихідну точку?
(102,3 хв)
1.131. Матеріальна точка почала рух уздовж осі ОХ з постійним прискоренням –2 м/с2.
У момент часу 10 c величина проекції прискорення стрибкоподібно набула
значення 3 м/с2, а у момент 15 c перетворилася в 0. Визначити координату і шлях,
пройдений тілом, через 20 с після початку руху. Початкова координата x0 = 0.
(–187,5 м; 187,5 м)
1.132. У момент t = 0 точка почала рух з початку координат уздовж осі ОХ. Її швидкість
змінюється згідно із законом,  = 0(1 – t/T), де 0 – вектор початкової швидкості
(0 = 10 м/с), а T = 5 с. Знайти координату точки у момент t1 = 6 с і шлях, пройдений
точкою за перші 8 с руху.
(24 м; 34 м)
1.133. Автомобіль рівноприскорено проходить відстань AB. Причому його швидкість в
точці A – 1, а в точці B – 2. Яка швидкість автомобіля посередині ділянки AB?
(   (12  22 ) / 2 )
1.134. Рух тіла уздовж осі х описується рівнянням x = 2 + 3t + t2 (м). Визначити середню
швидкість руху тіла за третю секунду.
(8 м/с)
1.135. Прямолінійний рух матеріальної точки задано рівнянням: x = –2+3t – 0,5t2 (м).
Який шлях пройшла точка за 8 с?
(15 м)
1.136. Координата тіла, виражена в метрах, залежить від часу, вираженого в секундах,
згідно закону: x = 3sin2t (м). Чому дорівнює максимальна швидкість тіла?
(6 м/с)
1.137. Прямолінійний рух матеріальної точки описується рівнянням х  0,5t 3  8t 2 .
Знайти екстремальне значення швидкості точки υ1 та момент часу t1 від початку
30
руху, коли ця швидкість стає екстремальною. У який момент часу t2 швидкість υ2
= 0?
(υ1 = –42,66 м/с; t1 = 5,3 c; t2 = 10,66 c)
1.138. Швидкість частинки, яка рухається прямолінійно, змінюється за законом
  At  Bt 2 , де А = 12 м/с і B = 2 м/c2. Знайти: екстремальне значення швидкості
частинки; координату х частинки для цього ж моменту часу, якщо в момент t = 0,
х0 = 0.
(υ = 18 м/с; х = 36)
1.139. Рівняння руху матеріальної точки вздовж прямої має вигляд: x  A  Bt  Ct 2 , де
А = 4 м, В = 2 м/с, С = – 5 м/c². Знайти момент часу, в який швидкість точки  = 0.
Чому дорівнює координата х і прискорення а точки в цей момент часу?
(t = 0,2 c; x = 4,2 м; a = – 10 м/с2)
1.140. Кінематичні рівняння руху двох матеріальних точок мають вигляд x1 =
A1t + B1t2 + C1t3 і x2 = A2t + В2t2 + С2t3, де В1 = 4 м/с2, C1 = –3 м/с3, В2 = –2 м/с2, С2 = 1
м/с3. Визначити момент часу, для якого прискорення цих точок будуть
однаковими.
(0,5 с)
1.141. Рівняння руху двох матеріальних точок вздовж прямої лінії, мають вигляд: х1 =
A1 + B1t + С1t2, де B1 = 12 м/с, С1 = – 4 м/с2 і х2 = A2 + B2t + С2t2, де B2 = 2 м/с, С2 =
0,5 м/с2. У який момент часу швидкості цих точок будуть однаковими? Чому
дорівнюють швидкості і прискорення точок у цей момент часу?
(t = 1,1 c; υ1 = 3,11 м/с; а1 = – 8 м/с2; υ2 = 3,11 м/с; а2 =1 м/с2)
1.142. Рухи двох матеріальних точок визначаються рівняннями х1 = A1 + B1t + С1t2 і х2 =
A2 + B2t + С2t2, де А1 = 20 м, В1 = 2 м/с, С1 = –4 м/с2; А2 = 2 м; В2 = 2 м/с, С2 = 0,5 м/с2.
В який момент часу швидкості матеріальних точок будуть однаковими?
Визначити швидкості і прискорення точок в цей момент.
(t = 0 c; υ1 = 2 м/с; а1 = – 8 м/с2; υ2 = 2 м/с; а2 =1 м/с2)
1.143. Дві матеріальні точки рухаються згідно з рівняннями х1 = A1 + B1t + С1t2 і х2 = A2 +
С2t2, де А1 = 10 м; В1 = 32 м/с; С1 = – 3 м/с2; А2 = 5 м; С2 = 5 м/с2. В який момент часу
швидкості точок будуть однаковими? Визначити швидкості і прискорення точок
у цей момент.
(2 с, 20 м/с, –6 м/с2, 10 м/с2)
1.144. Кінематичні рівняння руху двох матеріальних точок мають вигляд x1 = A1 + B1t +
C1t2 і x2 = A2 + В2t + С2t 2, де С1 = –2 м/с2, С2 = 1 м/с2. Визначити: момент часу, для
якого швидкості цих точок будуть однакові; прискорення а1 і а2 для цього
моменту.
(0;а1 = –4 м/с2, а2 = 2 м/с2)
1.145. Рух тіла вздовж осі х описується рівнянням x = 2 + 3t + t2 (м). Визначте середню
швидкість руху тіла за третю секунду.
(8 м/с)
1.146. Закон руху точки: x(t) = 2t – t2/2. Визначити середню швидкість точки в інтервалі
часу від 1 с до 3 с.
(0,5 м/с)
1.147. Матеріальна точка рухається прямолінійно згідно рівняння x = At + Bt3, де А = 6
м/с; В = 0,125 м/с3. Знайти середню швидкість та середнє прискорення точки в
інтервалі часу від t1 = 2 с до t2 = 6 с.
(12,5 м/с, 2,5 м/с2)
1.148. Точка рухається прямолінійно згідно рівняння x = At + Bt3, де А = 3 м/с; В = 0,06
м/с3. Знайти швидкість і прискорення точки в моменти часу t1 = 0 і t2 = 3 с.
Визначити середні значення швидкості і прискорення за перші 3 с руху.
(υ1 = 3 м/с; а1 = 0; υ2 = 4,62 м/с; а = 1,08 м/с2; 〈𝜐〉 = 3,54 м/с)
1.149. Тіло рухається уздовж осі х так, що його швидкість змінюється за законом υ =
(x)1/2 ( = const). Визначити залежність швидкості тіла від часу і середню
31
швидкість за перші S метрів шляху. Початкова координата x0 = 0.
(  (t )   2t / 2;  v   S / 2 )
1.150. Залежність пройденого тілом шляху від часу задається рівнянням x = A – Bt + Ct2
+ Dt3 (A = 6 м, В = 3 м/с, С = 2 м/с2, D = l м/с3). Визначити для тіла в інтервалі
часу від t1 = 1 с до t2 = 4 с середню швидкість та середнє прискорення.
(28 м/с; 19 м/с2)
1.151. Залежність пройденого тілом шляху від часу задається рівнянням x = А + Bt + Ct2
+ Dt3 (С = 0,1 м/с2, D = 0,03 м/с3). Визначити, через скільки часу після початку
руху прискорення тіла дорівнюватиме 2 м/с2; середнє прискорення тіла за цей час.
(10 с; 1,1 м/с2)
1.152. Протягом часу τ швидкість тіла задається рівнянням вигляду υ = А + Bt + Сt2 (0 ≤
t ≤ τ). Визначити середню швидкість за час τ.
𝐵𝜏 𝐶𝜏2
( 〈𝜐〉 = А + + )
2 3
1.153. Координати матеріальної точки змінюються з часом за законами: х = 4, у = 3t, z =
0, де х, у, z – координати, м; t – час, с. Встановити залежність пройденого шляху
від часу. Який шлях пройде точка за проміжок часу від 0 c до 5 с?
(𝑠 = 3𝑡, 15 м)
1.154. Частинка рухається по прямій за законом x  A  Bt  Ct 3 , де А = 3 м, В = 2,5 м/с,
С = 0,25 м/c³. Знайти середні значення модулів швидкості 〈𝜐〉 і прискорення 〈𝑎〉 в
інтервалі від t1 = 1 c до t2 = 6 c.
(〈𝜐〉 = 13,25 м/с; 〈𝑎〉 = 5,25 м/с2)
1.155. Матеріальна точка рухається прямолінійно. Рівняння руху s = 2 + 3t + 0,01t3, де s
– шлях, м; t – час, с. Чому дорівнюють модулі швидкості і прискорення точки в
моменти часу 0 с і 10 с? Визначити середнє значення модулів швидкості 〈𝜐〉 і
прискорення 〈𝑎〉 за перші 10 с руху.
(υ = 3(1 + 0,01t2), 3 м/с, 6 м/с; а =0,06t, 0, 0,6 м/с2; 42 м/с, 0,6 м/с2)
1.156. Матеріальна точка рухається прямолінійно. Залежність пройденого шляху від
часу описується рівнянням s = 0,5t + t2, де s – шлях, м; t – час, с. Визначити
залежність швидкості і прискорення від часу, середню швидкість точки за другу
секунду руху та шлях, який пройшла точка за п’яту секунду.
(υ = 0,5 + 2t, м/с; 3,5 м/с; 9,5 м)
1.157. Рух матеріальної точки задано рівняннями: х = 8t2 + 4, у = 6t2 – 3, z = 0, де х, у, z –
координати, м; t – час, с. Визначити модулі швидкості і прискорення точки.
(υ = 20t, м/с; а = 20 м/с2)
1.158. Частинка рухається вздовж прямої згідно з рівнянням x = Аt3 + Bt, де А = –0,36
м/с3, В = 2 м/с. Обчислити середнє значення модуля швидкості 〈𝜐〉 і модуль
середньої швидкості |〈𝜐⃗〉| та модуль переміщення |x(t)| за перші 3 с руху.
(2,45 м/с, 1,24 м/с, 3,72 м)
1.159. Швидкість частинки змінюється за законом 𝜐 = 𝐴𝑡 2 + 𝐶𝑒 𝐵𝑡 , де А = 3 м/с3, В = 1 с-
1
, С = 1 м/с. Обчислити прискорення а частинки наприкінці першої секунди руху,
шлях s, пройдений частинкою, і середню швидкість 〈𝜐〉 за цей час.
(8,72 м/с2, 2,72 м, 2,72 м/с)
1.160. Рух матеріальної точки задано рівнянням x = Аt + 2Bt2, де A = 0,8 м/с, В = – 0,1
м/с2. Обчислити середнє значення модуля швидкості 〈𝜐〉 за перші 4 с руху.
(0,4 м)
2𝜋
1.161. Частинка рухається згідно з рівнянням 𝑥 = 𝐴𝑠𝑖𝑛 𝑡, де А = 1 м, Т = 1 с, t – час, с.
𝑇
Визначити: шлях s, що пройшла частинка за 10,25 с; середнє значення модуля
швидкості 〈𝜐〉 за цей час; модуль середньої швидкості |〈𝜐⃗〉| за цей час.
(41 м, 4 м/с, 9,76 см/с)
1.162. Швидкість частинки змінюється згідно з рівнянням 𝜐 = 𝐴𝑡 + 𝐵, де А = 2 м/с2, В =
30 м/с. Обчислити шлях, який проходить частинка протягом перших 10 с руху.
Вважати, що в початковий момент часу s = 0.
32
(400 м)
1.163. Частинка рухається згідно з рівнянням 𝑟⃗ = 3𝑡 2 𝑖⃗ + 4𝑡 2 𝑗⃗. Визначити шлях s, що
пройшла частинка за перші 4 с руху.
(80 м)
1.164. Частинка рухається прямолінійно з прискоренням а = 2В, де B = – 0,5 м/c². У
момент часу t = 0 координата частинки x0 = 0, швидкість υ0 = A, де А = 2 м/с.
Знайти: швидкість частинки в кінці третьої секунди; координату частинки через
3 с після початку руху; шлях, пройдений частинкою за цей час.
(υ = – 1 м/с; х = 1,5 м; S = 1,5 м)
1.165. Ракета стартує із Землі вертикально вгору з прискоренням а = At2, де А = 1
м/с . На висоті h = 100 км від Землі двигуни ракети вимкнули. Через скільки часу
4
(вважаючи з моменту виключення двигунів) ракета впаде на Землю? Визначити

швидкість ракети у момент виключення двигунів. Опором повітря знехтувати.
(12,1 км/с, ракета не повернеться на Землю)
1.166. Частинка рухається з прискоренням 𝑎⃗ = 𝐴𝑡𝑖⃗ + 𝐵𝑡𝑗⃗, де А = 2 м/с3, В = 4 м/с3.
Визначити модуль швидкості υ1 частинки в момент часу t1 = 2 с, якщо при t = 0 її
швидкість була 𝜐⃗ = 𝐶(𝐴𝑖⃗ + 𝐵𝑗⃗), а С = 5 с2.
(31,3 м/с)
Криволінійний рух. Вільний рух тіла, кинутого горизонтально та під кутом до
горизонту
1.167. З вежі висотою 30 м в горизонтальному напрямку кинуто тіло з початковою
швидкістю 10 м/с. Визначити: 1) рівняння траєкторії тіла у(х); 2) швидкість υ тіла
у момент падіння на Землю; 3) кут, який утворює вектор швидкості з горизонтом
в точці його падіння.
𝑔
(1) 𝑦 = 2 𝑥 2 ; 2) 26,2 м/с; 3) 67,8°)
2𝜐0
1.168. З вежі висотою 45 м горизонтально кинуто камінь із швидкістю 10 м/с. На якій
відстані від вежі він впаде на землю?
(35 м)
1.169. З вежі кинули камінь в горизонтальному напрямку. Через 10 с він впав на відстані
50 м від вежі. Визначити початкову швидкість каменя.
(5 м/с)
1.170. З крутого берега річки заввишки 20 м кидають горизонтально камінь із швидкістю
15 м/с. Знайти час падіння і швидкість каменя при падінні у воду.
(2 с, 25 м/с)
1.171. Хлопчик пірнає у воду з крутого берега заввишки 5 м, маючи після розгону
горизонтальну швидкість 6 м/с. Які величина і напрям швидкості хлопчика при
досягненні ним води?
(11,7 м/с, вектор швидкості напрямлений під кутом 31  до вертикалі)
1.172. Тіло з висоти 4 м кидають в горизонтальному напрямку так, що воно підлітає до
землі під кутом 45°. Яку відстань по горизонталі пролетіло тіло?
(8 м)
1.173. Тіло кинуто горизонтально із швидкістю 4 м/с. При цьому виявилось, що
дальність його польоту дорівнює висоті кидання. З якої висоти кинули тіло?
(3,2 м)
1.174. Дальність польоту тіла, кинутого в горизонтальному напрямі із швидкістю 10 м/с,
дорівнює висоті кидання. З якої висоти кинуто тіло?
(20 м)
1.175. Яка дальність польоту кулі, що вилетіла із швидкістю 700 м/с з рушниці,
розташованої горизонтально на висоті 1,5 м?
( 383 м)
1.176. Куля вилітає із ствола в горизонтальному напрямі зі швидкістю 1000 м/с. На
скільки знизиться куля під час польоту, якщо щит з мішенню знаходиться на
відстані 400 м?
(78,4 см)
33
1.177. Хлопчик кинув горизонтально м’яч з вікна, розміщеного на висоті 15 м. Скільки
часу летів м’яч до землі і з якою швидкістю він був кинутий, якщо м’яч впав на
відстані 5,3 м від основи будинку?
(1,67 с, 2,9 м/с)
1.178. Тіло, кинуте горизонтально з висоти 19,6 м, впало на землю на відстані 80 м від
місця кидання (по горизонталі). Визначити швидкість кидання і кут, який утворює
вектор швидкості з горизонтом у момент падіння тіла.
(40 м/с, 26)
1.179. Камінь кинутий горизонтально із швидкістю 15 м/с. Через який час вектор його
швидкості буде спрямований під кутом 45° до горизонту?
(1,5 c)
1.180. Камінь кинуто в горизонтальному напрямку. Через 3 с його швидкість була
направлена під кутом 45° до горизонту. Яка початкова швидкість каменя?
(30 м/с)
1.181. У мішень з відстані 20 м зроблено два постріли при горизонтальному наведенні
рушниці. Швидкість першої кулі 100 м/с, другої – 200 м/с. Визначити відстань між
пробоїнами в мішені.
(15 см)
1.182. З горизонтально встановленої рушниці стріляють в мішень, яка розташована на
відстані 300 м від рушниці. При цьому куля потрапляє в центр мішені. На скільки
потрібно пересунути мішень по горизонталі, щоб куля попала в неї на 25 см вище
за центр? Швидкість вильоту кулі 600 м/с.
(31 м)
1.183. З обриву в горизонтальному напрямку кидають камінь зі швидкістю 27 м/с. Через
який час тангенціальне прискорення каменя дорівнюватиме нормальному?
(2,7 с)
1.184. Тіло кинуто горизонтально із швидкістю 15 м/с. Знайти нормальне і тангенціальне
прискорення тіла через 1 с після початку руху.
(5,36 м/с2, 8,2 м/с2)
1.185. З вершини гори в горизонтальному напрямку кинуто камінь, який впав на відстані
L від вершини. З якою швидкістю кинули камінь, якщо схил гори складає кут  з
горизонтом?
( 0  gL cos 2  / 2sin  )
1.186. Літак летить в горизонтальному напрямі на висоті 10 км зі швидкістю 720 км/год.
На якій відстані від мети (по горизонталі) льотчик повинен скинути бомбу, щоб
попасти в ціль?
(8944 м)
1.187. З літака, що летить горизонтально на висоті H, із швидкістю 𝜐0 скинули вантаж.
На якій висоті його швидкість буде направлена під кутом  до горизонту?
02tg 2
Н
( )
2g
1.188. Тіло кинуто горизонтально зі швидкістю 0 = 15 м/с. Нехтуючи опором повітря,
визначити радіус кривизни траєкторії тіла через 2 с після початку руху.
(102 м)
1.189. Тіло А кинуто вертикально вгору зі швидкістю 20 м/с, тіло В кинуто
горизонтально із швидкістю 4 м/с з висоти 20 м одночасно з тілом А. Відстань по
горизонталі між початковими положеннями тіл дорівнює 4 м. Визначте швидкість
тіла А у момент його зіткнення з тілом В.
(10,2 м/с)
1.190. З точки B кидають камінь в горизонтальному напрямі BC з початковою швидкістю
10 м/с. Одночасно з точки A, що лежить на 10 м вище за горизонталь BC починає
34
вільно падати другий камінь. Через який час відстань між каменями буде
мінімальною і чому вона дорівнює? Відстань BC = 10 м.
(1 c; 10 м)
1.191. З двох точок, розташованих на одній висоті і на відстані l один від одного,
одночасно кидають два тіла: одне вертикально вгору зі швидкістю 1; інше
горизонтально зі швидкістю 2 у напрямі першого тіла. Знайти найменшу відстань
між тілами.
( d min  l1 / 1  2 )
2 2
1.192. З вежі з двох різних точок одночасно горизонтально кинуто два камені з
однаковими швидкостями 5 м/с. Різниця висот точок кидання дорівнює 10 м,
а різниця відстаней від точок падіння до вежі дорівнює 5 м. З якої висоти кинули
кожен камінь?
(1,25 м; 11,25 м)
1.193. Із однієї точки простору кидають два тіла: одне – горизонтально, інше –
вертикально вгору з однаковими швидкостями 0. На якій відстані l перебу-
ватимуть ці тіла через час t?
( l  2ot )
1.194. З гармати вилітає снаряд під кутом  до горизонту з початковою швидкістю 0.
Нехтуючи опором повітря й кривизною земної поверхні, визначити:
горизонтальну υx і вертикальну υy складові та повну  швидкості руху снаряда як
функції часу; час t руху снаряда від моменту пострілу до його падіння на землю;
залежність кута між вектором швидкості снаряда і горизонтом від часу;
залежність координат х і у снаряда від часу.
(𝜐𝑥 = 𝜐0 𝑐𝑜𝑠𝛼, 𝜐𝑦 = 𝜐0 𝑠𝑖𝑛𝛼 − 𝑔𝑡, 𝜐 = √𝜐02 + 𝑔2 𝑡 2 − 2𝜐0 𝑔𝑡𝑠𝑖𝑛𝛼, 𝑡 = 2𝜐0 𝑠𝑖𝑛𝛼⁄𝑔,
𝛽 = 𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(𝑡𝑔𝛼 − 𝑔𝑡 2 ⁄𝜐0 𝑐𝑜𝑠𝛼 ), 𝑥 = 𝜐0 𝑡𝑐𝑜𝑠𝛼, 𝑦 = 𝜐0 𝑡𝑠𝑖𝑛𝛼 − 𝑔𝑡 2 ⁄2)
1.195. Камінь, кинутий з вежі вгору під кутом 60° до горизонту з початковою швидкістю
10 м/с, впав на землю через 3 с. Чому дорівнює висота вежі?
(19 м)
1.196. М’яч, кинутий під кутом 60° до горизонту, через 1 с попадає в точку, що
знаходиться на висоті 1 м. Знайти відстань, яку пролетів м’яч по горизонталі.
(L = (h + gt2/2)ctg)
1.197. Тіло, кинуте під кутом 45° до горизонту, через 2 с мало вертикальну складову
швидкості 10 м/с. Визначити дальність польоту тіла.
(180 м; 20 м)
1.198. Тіло кинуто зі швидкістю 10 м/с під кутом 60° до горизонту. Визначити швидкість
тіла у верхній точці траєкторії.
(5 м/с)
1.199. Камінь, кинутий під кутом до горизонту, впав на землю через 2 с. Чому дорівнює
дальність польоту каменя, якщо за час польоту його максимальна швидкість була
удвічі більша мінімальної?
(12 м)
1.200. Тіло, кинуте зі швидкістю 10 м/с під кутом 60° до горизонту, двічі проходить
висоту 1,6 м. На якій відстані знаходяться точки проходження цієї висоти?
(7 м)
1.201. Кинувши камінь під кутом 45° до горизонту, необхідно попасти в ціль, що
знаходиться на відстані 12 м від місця кидання і на висоті 2 м. З якою
швидкістю необхідно кинути камінь?
(12 м/с)
1.202. Човен пливе зі швидкістю 10 м/с паралельно берегу на відстані 5 м від нього.
Хлопчик кидає камінь в човен в момент, коли він пропливає повз нього. З якою
швидкістю хлопчик повинен кинути камінь, якщо кут кидання 45° до горизонту?
(14,5 м/с)
35
1.203. Тіло, кинуте з 10-метрової висоти, впало на землю через 2 с на відстані 3 м по
горизонталі від місця кидання. З якою швидкістю кинули тіло?
(5,25 м/с)
1.204. М’яч, кинутий одним хлопчиком іншому під кутом до горизонту зі швидкістю 20
м/с, досяг найвищої точки траєкторії через секунду. На якій відстані знаходяться
хлопчики?
(34,6 м)
1.205. Через який час після початку руху вектор швидкості тіла, кинутого під кутом 45°
до горизонту з початковою швидкістю 10 м/с, утворюватиме з горизонтом кут
30°?
(0,3 с і 1,14 с)
1.206. Тіло кинуто з поверхні землі під кутом 30° до горизонту з початковою швидкістю
10 м/с. Нехтуючи опором повітря, встановити: швидкість тіла в момент часу 0,8
с; рівняння траєкторії; час підняття і час падіння, дальність польоту; радіус
кривизни траєкторії в найвищій точці траєкторії.
(9,12 м/с, 𝑦 = 𝑥𝑡𝑔𝛼 − 𝑔𝑥 2⁄2 𝜐02 𝑐𝑜𝑠 2 𝛼, 0,51 с, 8,83 м, 8,92 м)
1.207. Обчислити нормальне і тангенціальне прискорення тіла, яке кинуто з початковою
швидкістю 10 м/с під кутом 30° до горизонту, через 0,7 с з початку польоту. В
яких точках траєкторії ці прискорення будуть найбільшими і чому
дорівнюватимуть?
(9,59 м/с2, 2,07 м/с2, 9,81 м/с2, 4,91 м/с2)
1.208. Тіло кинуто під кутом до горизонту. При якому куті кидання радіус кривизни
траєкторії в точці максимального підняття дорівнюватиме висоті цієї точки?
(54,7)
1.209. Дальність польоту тіла, кинутого під кутом до горизонту, дорівнює 10 м, а час
польоту 5 с. Визначити найбільшу висоту підняття тіла, кут кидання і радіус
кривизни траєкторії в точці найбільшого підняття.
(31 м; 72; 0,4 м)
1.210. Тіло кинуто зі швидкістю 20 м/с під кутом 30° до горизонту. Визначити радіус
кривизни траєкторії тіла через час 1,2 с після початку руху.
(31,06 м)
1.211. Гармата розміщується на горі, висота якої h. Під час пострілу снаряд вилітає із
ствола зі швидкістю υ0. Нехтуючи опором повітря, визначити кут стрільби, при
якому дальність польоту є максимальною. Чому вона дорівнює?
(𝑠𝑚𝑎𝑥 = 𝜐0 √𝜐02 + 2𝑔ℎ/𝑔, 𝛼𝑚𝑎𝑥 = 𝑎𝑟𝑐𝑡𝑔(𝜐0 /√𝜐02 + 2𝑔ℎ) )
1.212. Дальність польоту тіла, кинутого під кутом до горизонту, дорівнює 10 м, а час
польоту 5 с. Визначити найбільшу висоту підйому тіла, кут кидання і радіус
кривизни траєкторії в точці найбільшого підйому.
(31,25 м; 85,4; 0,4 м)
1.213. Тіло кинуто із швидкістю υo під кутом α до горизонту. Визначити радіус кривизни
траєкторії в точці кидання і в точці максимального підняття.
(R1 = υo2/gcos; R2 = υo2cos/g)
1.214. Тіло кинуто зі швидкістю  під кутом  до горизонту. Максимальна висота
підйому тіла h = 3 м і радіус кривизни траєкторії у верхній точці R = 3 м. Знайти
 і .
(9,4 м/с; 55)
1.215. Камінь кинуто зі швидкістю 10 м/с під кутом 45° до горизонту. На якій висоті
вектор його швидкості буде направлений під кутом 30° до горизонту?
(1,67 м)
1.216. Тіло кинуто з обриву зі швидкістю υ0 під кутом α до горизонту. Через який час
напрям швидкості тіла стане перпендикулярним напряму початкової швидкості?
( t  o / g sin  )
36
1.217. Тіло кинуте зі швидкістю υ0 під кутом α до горизонту. Через який час радіус-
вектор тіла, проведений з точки кидання, і вектор його швидкості будуть
перпендикулярними?
 
( t  o 3sin   9sin 2   8 / 2 g )
1.218. Під яким кутом до горизонту треба кинути тіло, щоб висота його підняття
дорівнювала дальності польоту?
( 76)
1.219. Тіло кинуто під кутом до горизонту. Виявилось, що максимальна висота підняття
h = s/4 (s – дальність польоту). Нехтуючи опором повітря, визначити кут, під яким
було кинуто тіло.
( 45°)
1.220. Тіло кинуто зі швидкістю 15 м/с під кутом 30° до горизонту. Нехтуючи опором
повітря, визначити висоту підняття тіла; дальність польоту (по горизонталі) тіла;
час його руху.
(2,87 м; 19,9 м; 1,53 с)
1.221. Снаряд вилітає із ствола гармати під кутом 30° до горизонту із швидкістю 600 м/с.
Через який проміжок часу і на якій відстані по горизонталі, знаходитиметься
снаряд на висоті 400 м? Яка швидкість снаряда у найвищій точці траєкторії?
(1,31 с, 593,3 м/с, 519,6 м/с)
1.222. Тіло кинуто зі швидкістю 20 м/с під кутом 30° до горизонту. Нехтуючи опором
повітря, визначити для моменту часу 1,5 с після початку руху нормальне і
тангенціальне прискорення.
(9,47 м/с2; 2,58 м/с2)
1.223. На яку максимальну відстань можна кинути м’яч в спортивному залі заввишки 8
м, якщо початкова швидкість м’яча 20 м/с? Розглянути випадок H = 15 м?
(40 м)
1.224. З якою мінімальною швидкістю необхідно кинути м’яч, щоб він перелетів через
будинок заввишки 25 м і шириною 12,5 м?
(25 м/с)
1.225. На деякій висоті одночасно з однієї точки кинуто два тіла під кутом 45° до
вертикалі зі швидкістю 20 м/с: одне вниз, інше вгору. Визначити різницю висот,
на яких будуть тіла через 2 с. Як рухаються ці тіла один відносно одного?
(56,4 м, тіла віддаляються з постійною швидкістю)
1.226. З однієї і тієї ж точки одночасно кидають два камені з однаковими початковими
швидкостями 10 м/с: один – вертикально вгору, інший – під кутом 30° до
горизонту. Визначити відстань між каменями через 2 с після кидка.
(20 м)
1.227. З висоти 2 м вниз під кутом до горизонту 60° кинуто м’яч з початковою швидкістю
8,7 м/с. Визначте відстань між двома послідовними ударами м’яча об землю.
Удари вважати абсолютно пружними.
(8,7 м)
1.228. Два тіла одночасно кинуті з однієї точки з однаковими швидкостями o під кутами
 і /2– до горизонту. Як залежить від часу відстань між тілами?
( l (t )  ot 2(1  sin 2 ) )
1.229. З точки А вільно падає тіло. Одночасно з точки В під кутом  до горизонту
кидають інше тіло так, щоб обидва тіла зіткнулися в повітрі. Показати, що кут 
не залежить від початкової швидкості тіла, кинутого з точки В, і визначити цей
кут.
(60)
1.230. Два тіла кидають з однієї точки в одному напрямі під кутом 30° до горизонту з
інтервалом 2 секунди з однаковою швидкістю 60 м/с. Через який час після
кидання першого тіла відстань між тілами в процесі польоту буде мінімальною?
37
(4 c)
1.231. Кинувши камінь під кутом до горизонту, необхідно вразити ціль, що знаходиться
на висоті h і на відстані L від місця кидання. З якою мінімальною швидкістю
необхідно кинути камінь?
( 0  g (h  L2  h 2 ) )
1.232. Тіло кинуто під кутом  до горизонту. При цьому відношення максимальної
висоти підняття до дальності польоту H/L = . Яким буде відношення H1/L1, якщо
тіло кинути під кутом 1 = 90° –  до горизонту?
( H1 / L1  1/16a )
1.233. На горизонтальній поверхні лежить півсфера радіусом R. З якою мінімальною
швидкістю υ0 і під яким кутом до горизонту α необхідно кинути камінь, щоб він
перелетів через півсферу, не зачепивши її?
( 0  3gR ;  = 54,7)
1.234. Людина знаходиться на відстані 5 м від вертикальної стіни. З якою мінімальною
швидкістю людина повинна кинути м’яч, щоб після пружного зіткнення він
повернувся назад?
(10 м/с)
1.235. Літак летить на висоті 1500 м зі швидкістю 200 м/с. З гармати стріляють по літаку,
коли він знаходиться точно над нею. Під яким кутом до горизонту слід стріляти,
якщо початкова швидкість снаряда 900 м/с?
(  77,2)
1.236. Літак летить горизонтально на висоті h зі швидкістю υ0. Льотчик повинен скинути
вантаж в ціль, що знаходиться попереду літака. Під яким кутом до горизонту
льотчик повинен бачити ціль у момент скидання вантажу?
( tg  gh / 2o )
2
1.237. У сферичній лунці стрибає кулька, пружно вдаряючись об її стінки

в двох точках, розташованих на одній горизонталі. Проміжок часу
між ударами при русі кульки зліва направо завжди Т1, а при русі
справа наліво T2 (T2  T1). Визначити радіус лунки.
( R  gTT
1 2 /2 2 )
1.238. З гармати випустили послідовно два снаряди з однаковими швидкостями 0 = 250

м/с, перший – під кутом 1 = 60 до горизонту, другий – під кутом 2 = 45 до
горизонту. Азимут один і той же. Нехтуючи опором повітря, знайти інтервал часу
t між пострілами, при якому снаряди зіткнуться.
2 sin(1   2 )
( t  0  11с )
g cos  2  cos 1
1.239. З висоти Н на похилу площину, що утворює з горизонтом кут  = 45°, вільно падає
м’яч і пружно відбивається з тією ж швидкістю. Знайти відстань від місця
першого удару до другого, потім від другого до третього і т. д. Вирішити завдання
в загальному вигляді (для будь-якого кута ).
(s1 = 8Hsin, s1:s2:s3 = 1:2:3)
1.240. Тіло кинуто зі швидкістю 10 м/с під кутом 30° до горизонту. Встановити шлях,
пройдений тілом.
(14,6 м)
1.241. Радіус-вектор матеріальної точки змінюється з часом згідно закону 𝑟⃗ = t 3⃗i + 3t 2⃗j,
де i, j – орти осей х і у. Визначити для моменту часу t = 1 с: модуль швидкості;
модуль прискорення.
(6,7 м/с; 8,48 м/с2)
38
1.242. Матеріальна точка рухається згідно рівняння r  t   At 3i  Bt 2 j . А = 2 м/с3 і В = 1
м/с2. Отримати залежності  t  і а t  . Для моменту часу t = 2 с визначити модуль
швидкості і прискорення.
(   t   6t i  2tj ; а t   12ti  2 j ; 24,3 м/с; 24,08 м/с2)
2
1.243. Радіус-вектор матеріальної точки змінюється з часом згідно закону 𝑟⃗ = 4t 2⃗i +

⃗⃗. Визначити модуль швидкості та прискорення у момент часу t = 2 с.
3tj⃗ + 2𝑘
(16,3 м/с, 8 м/с2)
1.244. Рух матеріальної точки задано рівнянням r  t    A  Вt 2  i  Сtj Тут: A =
10 м, B = 5 м/с2, C = 10 м/с. Накреслити траєкторію. Отримати залежності  t  і

а t  . Для t = 1 с визначити: модуль швидкості; модуль прискорення; модуль
тангенціального прискорення; модуль нормального прискорення.
(1,41 м/с; 10м/с2; 7,07 м/с2; 7,07 м/с2)
1.245. Рух точки по кривій задано рівняннями: x = At3 і y = Bt. Тут: A = 1 м/с3, B = 2 м/с.
Для моменту часу t = 0,8 с знайти: рівняння траєкторії; швидкість точки; повне
(y3  8x = 0; 2,77 м/с; 4,8 м/с2)
1.246. Частинка рухається згідно з рівняннями x = υt,y = at2 + bt, z = ct2, де a, b, c, υ –
сталі. Визначити швидкість частинки, її прискорення та модуль переміщення r за
перші t секунд руху.
(𝜐⃗ = 𝜐i⃗ + 2t(а𝑗⃗ + с𝑘⃗⃗), а⃗⃗ = 2(а𝑗⃗ + с𝑘) ⃗⃗⃗⃗⃗, 𝑟 = t√𝜐 2 + (a2 + c 2 )t 2 )
1.247. Радіус-вектор точки 𝑟⃗ = At 2⃗i + Btj⃗ , де А, В – сталі; і, j – орти осей Ох і Оу.
Встановити рівняння траєкторії точки в явному вигляді у(х) та залежність
швидкості 𝜐⃗, прискорення а⃗⃗ і модулів цих величин від часу.
(y = ±B√x⁄A, 𝜐⃗ = 2Ati⃗ + B𝑗⃗, а⃗⃗ = 2Ai⃗, 𝜐 = √B 2 + 4A2 t 2, 𝑎 = 2A)
1.248. Радіус-вектор частинки має вигляд 𝑟⃗ = (ct 3 + kt)b ⃗⃗, де b = 2і⃗⃗ + 3𝑗⃗, с = 0,5 м/с3, к
= 2 м/с. Визначити, як залежать від часу 𝜐⃗, а⃗⃗, s і модуль швидкості.
⃗⃗ = (3t 2 + 4)i⃗ + ⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗⃗
(υ (4,5t 2 + 6)j, а⃗⃗ = 2Ai⃗, s = (1,8t 3 + 7,21) м, υ = (5,41t 2 + 7,21)
м/с)
1.249. Рух точки по кривій задано рівняннями x=A1t3 і y = A2t, де А1 = 1 м/с3, А2 = 2 м/с.
Записати рівняння траєкторії точки, її швидкість і повне прискорення у момент
часу t = 0,8 с.
( y  2 3 x , 2,7 м/с, 4,8 м/с2)
1.250. Частинка рухається згідно з рівняннями х = xt, у = A sin t, де x = 5,5103 м/с; A
= 10-3 м;  = 5,5103 с-1. Встановити рівняння траєкторії частинки в явному вигляді
та швидкість  і прискорення а частинки в момент часу t = π с.
(y = Аsin(ωx⁄υx ), 5,5 км/с, 9,1 м/с2)
Кінематика руху по колу
1.251. Маховик робить 3 оберти за хвилину. Знайти кутову швидкість обертання
маховика.
(0,314 с-1)
1.252. Лінійна швидкість точки, що знаходиться на ободі диска, що обертається, в три
рази більша, ніж лінійна швидкість точки, що знаходиться на 6 см ближче до його
осі. Визначити радіус диска.
( 9 см)
1.253. Лінійна швидкість точок на ободі маховика 5 м/с, а точок, що знаходяться ближче
до осі на 0,2 м – 4 м/с. Визначити радіус маховика і його кутову швидкість.
(1 м, 5 рад/с)
39
1.254. Стержень завдовжки 50 см обертається навколо осі перпендикулярної стержню.
При цьому лінійні швидкості кінців стержня дорівнюють 10 см/с і 15 см/с. Знайти
кутову швидкість обертання стержня.
(0,5 м/с)
1.255. Швидкість точки A диска, що обертається, дорівнює 50 см/с, а швидкість точки B,
що знаходиться на 10 см ближче до осі диска, дорівнює 40 см/с. Визначити кутову
швидкість обертання диска.
(1 с-1)
1.256. Швидкість точки A диска, що обертається, дорівнює 50 см/с, а швидкість точки
B, що знаходиться на 10 см ближче до осі диска – 40 см/с. Визначити кутову
(1 с-1)
1.257. Дані кінематичні рівняння руху точки по колу: S = 2t (м) і φ = 5t (рад). На якій
відстані від осі обертання знаходиться вказана точка?
( 0,4 м)
1.258. Яка швидкість потягу, якщо його колеса діаметром 1,2 м, роблять 160 обертів за
хвилину?
(10 м/с)
1.259. Дзиґа, обертаючись з частотою 60 об/с, вільно падає з висоти 1,5 м. Скільки
обертів зробить вона за час польоту?
(32 об)
1.260. Тіло рухається по колу з постійною швидкістю 10 м/с. Визначити зміну
швидкості тіла за чверть періоду; півперіоду; період.
(14,15 м/с; 20 м/с; 0)
1.261. Через який час зустрічаються хвилинна і годинна стрілки годинника?
(65,5 хв.)
1.262. Хвилинна стрілка годинника в 1,5 рази довша годинної. У скільки разів лінійна
швидкість кінця хвилинної стрілки більша кінця годинної?
(у 18 разів)
1.263. Маховик протягом 2-х хвилин обертається з кутовою швидкістю 10 рад/с, а
подальші 4 хвилини з кутовою швидкістю 14,5 рад/с. Яка середня кутова
швидкість маховика за цей час?
(13 рад/с)
1.264. Матеріальна точка зробила 100 обертів по колу з кутовою швидкістю 10 рад/с, а
подальші 300 обертів з кутовою швидкістю 20 рад/с. Яка середня кутова
швидкість матеріальної точки?
(16 рад/с)
1.265. Велосипедист рухається по колу, причому першу чверть кола зі швидкістю 8 м/с,
а другу чверть зі швидкістю 10 м/с. Знайти середню швидкість руху і середню
швидкість переміщення велосипедиста.
(8,9 м/с, 5,7 м/с)
1.266. Частинка рухається по колу, радіус якого 10 см, зі швидкістю 10 см/с. Визначити
середнє значення модуля швидкості і модуль вектора середньої швидкості
частинки за час руху 3,14 с.
(0,1 м/с, 6,37 см/с)
1.267. Електрон в атомі водню за теорією Бора рухається по колу, радіус якого 52,9 пм,
зі швидкістю 2,18 Мм/с. Визначити кутову швидкість і нормальне прискорення
електрона.
(4,121016 рад/с, 8,981022 м/с2)
1.268. За проміжок часу 10 с точка пройшла одну шосту кола, радіус якого 150 см.
Обчислити за час руху середнє значення модуля швидкості, модуль вектора
середньої швидкості, модуль вектора середнього тангенціального прискорення,
якщо модуль тангенціального прискорення не змінювався, а початкова швидкість
дорівнювала нулеві.
40
(15,71 см/с, 15 см/с, 3,14 см/с2)
1.269. Тіло рухається по колу, радіус якого R = 1 м, зі швидкістю  = a0t, де а0 = 2 м/с2.
Визначити вектор середньої швидкості і середнє значення модуля швидкості тіла
за першу секунду руху.
(0,96 м/с)
1.270. Земля обертається навколо Сонця із середньою швидкістю 29,8 км/с. Сонце
рухається в напрямі сузір’я Лебедя зі швидкістю 250 км/с. Визначити шлях і
модуль переміщення Землі за 365 діб. Вважати, що Земля рухається по гвинтовій
лінії.
(7,94 Тм, 7,88 Тм)
1.271. Шлях, пройдений матеріальною точкою при русі по колу радіусом 1 м,
змінювався згідно із законом S = 6,28t. Визначте кутову швидкість, частоту і
період обертання точки.
(6,28 рад/с, 1 Гц, 1 с)
1.272. Тіло рухається згідно з рівняннями х = 5 sin 2πt, у = 5 cos 2πt, де х, у – координати,
м; t – час, с. Обчислити шлях s, який проходить тіло за 10,25 с. Чому дорівнює
модуль переміщення за цей час?
(322,01 м, 7,07 м)
1.273. Рух матеріальної точки заданий рівнянням
r  t   A  i cos(t )  j sin(t )  . Тут: А = 0,5 м,  = 5 рад/с. Накреслити
траєкторію точки. Визначити модуль швидкості і нормального прискорення.
(2,5 м/с; 12,5 м/с2)
1.274. Точка рухається по колу радіусом R = 2 см. Залежність шляху від часу дається
рівнянням S = Ct3. Тут: С = 0,1 см/с3. Знайти нормальне і тангенціальне
прискорення точки в момент часу, коли її лінійна швидкість дорівнює 0,3 м/с.
(4,5 м/с2; 0,06 м/с2)
1.275. Точка рухається по колу радіусом R = 4 м. Закон її руху заданий рівнянням s = A
+ Bt2, де А = 8 м; В = – 2 м/с2. Знайти момент часу t, коли нормальне прискорення
точки 9 м/с2; швидкість; тангенціальне і повне прискорення точки в цей момент.
(1,5 с, 6 м/с, –4 м/с2, 9,85 м/с2)
1.276. Залежність пройденого тілом шляху по колу радіусом r = 3 м задається рівнянням
s = At2 + Bt (A = 0,4 м/с2, В = 0,1 м/с). Визначити для моменту часу t = 1 с після
початку руху прискорення: нормальне; тангенціальне; повне.
(0,27 м/с2; 0,8 м/с2; 0,84 м/с2)
1.277. Колесо радіусом R = 0,3 м обертається згідно з рівнянням  = At + Bt3, де А = 1
рад/с; В = 0,1 рад/с3. Визначити повне прискорення точок на поверхні колеса в
момент часу t = 2 с.
(1,45 рад/с)
1.278. Точка рухається по колу радіусом R = 0,1 м згідно з рівнянням  = A + Вt + Сt2,
де А = 10 рад; В = 20 рад/с; С = – 2 рад/с2. Знайти повне прискорення
точки в момент часу t = 4 с.
(1,64 м/с2)
1.279. Кут повороту радіус-вектора частинки, що рухається по колу радіуса R = 10 см,
визначається рівнянням φ = At2 +Bt + C, де А = 1 рад/с2; В = 2 рад/с; С = 3 рад.
Визначити за перші 2 с руху: шлях, який пройшла частинка; максимальні кутові
швидкість і прискорення; кут між векторами повного й тангенціального
прискорень частинки.
(1,1 м, 6 рад/с, 2 рад/с2, 86,82)
1.280. Диск, радіус якого 10 см, обертається згідно з рівнянням φ = АеВt, де А = 10 рад; В
= 0,1 с-1. Визначити тангенціальне, нормальне і повне прискорення точок краю
диска для моменту часу 10 с.
(2,72102 м/с2, 0,74 м/с2, 0,74 м/с2)
1.281. Диск, радіус якого 10 см, обертається згідно з рівнянням φ = At2 + Bt + С, де А =
41
0,1 рад/с2; В = -1 рад/с. Для моменту часу 1 с визначити повне прискорення точок
кола диска та кут між векторами тангенціального і повного прискорень.
(0,067 м/с2, 72,65)
1.282. Колесо, радіус якого 0,1 м, обертається так, що залежність кута повороту радіуса
колеса від часу описується рівнянням φ = A sin (Bt) + Ct2, де А = 1 рад; В = 3 с-1;
С = 2 рад/с2. Для точок на ободі колеса обчислити через 2π/3 с після початку руху
кутову та лінійну швидкості, кутове, тангенціальне та нормальне прискорення.
(11,38 рад/с, 1,41 м/с, 4 рад/с2, 0,4 м/с2, 12,94 рад/с2)
1.283. Нормальне прискорення точки, що рухається по колу радіусом r = 4 м, задається
рівнянням аn = А + Bt + Ct2 (А=1 м/с2, В = 6 м/с3, С = 9 м/с4). Визначити: 1)
тангенціальне прискорення точки; 2) шлях, пройдений точкою за час t1 = 5 с після
початку руху; 3) повне прискорення для моменту часу t2 = 1 с.
(1) 6 м/с2; 2) 85 м; 3) 6,32 м/с2)
1.284. Диск радіусом R = 10 см обертається навколо нерухомої осі так, що залежність
кута повороту радіусу диска від часу задається рівнянням φ = A+Вt+Ct2+Dt3
(В = 1 рад/с, С = 1 рад/с2, D = 1 рад/с3). Визначити для точок на ободі диска вкінці
другої секунди після початку руху: тангенціальне прискорення aτ; нормальне
прискорення аn; повне прискорення а.
(1,4м/с2; 28,9 м/с2; 28,9 м/с2)
1.285. Диск обертається навколо нерухомої осі так, що залежність кута повороту
радіусу диска від часу задається рівнянням φ = At2 (A = 0,1 рад/с2). Визначити
повне прискорення а точки на ободі диска вкінці другої секунди після початку
руху, якщо лінійна швидкість цієї точки у цей момент υ = 0,4 м/с.
(0,26 м/с2)
1.286. Диск радіусом R = 10 см обертається так, що залежність лінійної швидкості
точок, що лежать на ободі диска, від часу задається рівнянням υ = At + Bt2 (A =
0,3 м/с2, B = 0,1 м/с3). Визначити момент часу, для якого вектор повного
прискорення а утворює з радіусом колеса кут φ = 4°.
(2 с)
1.287. Точка починає рухатися по колу радіусу R з тангенціальним прискоренням a. Як
залежить від часу кут між векторами швидкості і повного прискорення?
( tg  at 2 / R )
1.288. Точка рухається по колу зі швидкістю  = a0t, де а0 = 1 м/с2. Визначити її повне
прискорення а після того, як вона зробить повний оберт.
(2,7 м/с2)
1.289. Кутова швидкість обертання лопатей колеса вітродвигуна 6 с-1. Знайти
доцентрове прискорення кінців лопатей, якщо їх лінійна швидкість дорівнює 20
м/с.
(120 м/с2)
1.290. Період обертання платформи 3,14 с. Знайти нормальне і доцентрове прискорення
крайніх точок платформи, якщо її діаметр 5 м.
(10 м/с2)
1.291. У скільки разів нормальне прискорення точки, що лежить на ободі колеса, що
обертається, більше її тангенціального прискорення для того моменту, коли
вектор повного прискорення точки складає кут α = 30 з вектором її лінійної
швидкості?
(аn/аτ = 0,58)
1.292. Колесо обертається з кутовим прискоренням  = 2 рад/с2. Через час t = 0,5 с після
початку руху повне прискорення точок на ободі колеса a = 13,6 м/с2. Знайти радіус
R колеса.
(6,1 м)
1.293. Через 2 с після початку руху вектор повного прискорення точки, що лежить на
ободі колеса, складає кут 60° з вектором її лінійної швидкості. Знайти кутове
42
прискорення колеса.
(0,43 рад/с2)
1.294. Точка рухається по колу радіусом R = 10 м. В деякий момент часу нормальне
прискорення точки ап = 9 м/с2. Вектор повного прискорення в цей момент утворює
з вектором нормального прискорення кут 60°. Знайти швидкість і тангенціальне
прискорення точки.
(9,48 м/с, 15,58 м/с2)
1.295. Матеріальна точка починає рухатися по колу радіусом r = 12,5 см з постійним
тангенціальним прискоренням аτ = 0,5 см/с2. Визначити: 1) момент часу, при
якому вектор прискорення а утворює з вектором швидкості υ кут α = 45°; 2) шлях,
пройдений за цей час.
(1) 5 с; 2) 6,25 см)
1.296. Точка рухається по колу радіусом 10 см з постійним тангенціальним
прискоренням. До кінця п’ятого оберту після початку руху лінійна швидкість
точки 79,2 см/с. Знайти тангенціальне прискорення точки.
(0,1 м/с2)
1.297. Точка рухається по колу радіусом 10 см з постійним тангенціальним
прискоренням. За час t1 точка зробила п’ять обертів і її швидкість у момент часу
t1 дорівнювала 10 см/с. Знайти нормальне прискорення у момент часу t2 = 20 с.
(0,01 м/с2)
1.298. По дузі кола радіусом 10 м рухається точка. У деякий момент часу нормальне
прискорення точки дорівнює 4,9 м/с2 і вектори повного і нормального
прискорень утворюють кут 60°. Знайти швидкість і тангенціальне прискорення
точки.
(7 м/с; 8,5 м/с2)
1.299. Визначити швидкість і прискорення точок поверхні Землі, що знаходяться на
широті 30°. Радіус Землі 6400 км.
(400 м/с; 2,5 см/с2)
1.300. Місяць обертається навколо Землі по орбіті радіусом 384·10 3 км. Визначити його
доцентрове прискорення, якщо період обертання Місяця навколо Землі 27,3 діб.
(0,072 м/с2)
1.301. Визначити нормальне прискорення точок поверхні Землі, внаслідок її обертання
навколо своєї осі, на екваторі, на полюсах. RЗ = 64·105 м.
(3,5 мм/с2)
1.302. Через блок радіусом 50 мм, що обертається навколо горизонтальної осі,
перекинута нитка. Вантажі, прив’язані до кінців нитки, рухаються з постійною
швидкістю 20 см/с один відносно одного. Визначити кутову швидкість обертання
блоку.
(2 Гц)
1.303. З якою швидкістю і в якому напрямку повинен летіти літак над екватором на
висоті 10 км. над Землею, щоб Сонце здавалося нерухомим, тобто знаходилося
весь час на одній і тій же висоті над горизонтом? RЗ = 6400 км.
(464 м/с, з заходу на схід)
1.304. Циліндр радіусом R затиснутий між двома паралельними рейками. Рейки
рухаються паралельно з постійними швидкостями 1 і 2. Визначити кутову
швидкість обертання циліндра і лінійну швидкість його центру. Проковзування
немає.
(   (1  2 ) / 2R; 0  (1  2 ) / 2 )
1.305. Пропелер літака радіусом 1,5 м обертається з частотою 2000 об/хв. Швидкість
літака відносно землі 162 км/год. Визначити швидкість точки на кінці пропелера.
Яка траєкторія руху цієї точки?
43
(316 м/с)
1.306. По горизонтальній дорозі без проковзування котиться тонкий
обруч радіусу R із швидкістю 0. Знайти залежність швидкості
точок обруча від кута .
(  ( )  2o cos  )
1.307. Точка рухається по колу зі швидкістю  = at, де a = 0,5 м/с2. Знайти її повне
прискорення, коли вона пройде 0,1 довжини кола після початку руху.
( a  a 1  4 2 / 25  0,8 м/с2)
1.308. Якщо колесо котиться по горизонтальній дорозі без проковзування, то
траєкторією будь-якої точки обода колеса є лінія, яка називається циклоїдою.
Визначити радіус кривизни циклоїди у верхній точці, якщо радіус колеса R.
(4R)
1.309. По вертикальній циліндричній дротяній спіралі з постійною швидкістю 
зісковзує намистинка. Визначити прискорення намистинки, якщо радіус витків
спіралі – R, а крок спіралі – h.
( a  4 2 R2 2 / R(4 2 R2  h2 ) )
1.310. Тіло рухається по колу радіусу R з швидкістю, яка залежить від часу згідно із
законом: (t) = kt. Знайти залежність повного прискорення від часу.
( a(t )  k 1  k 2t 4 / R 2 )
1.311. Залежність координат тіла від часу мають вигляд: x(t) = Rsint; y(t) = Rcost.
Визначити траєкторію руху і прискорення тіла.
(коло радіусом R; a   2 R )
1.312. Якір електродвигуна, що має частоту обертання 50 с-1, після виключення струму,
зробивши 628 обертів, зупинився. Визначити кутове прискорення якоря.
(12,5 рад/с2)
1.313. Колесо автомашини обертається рівносповільнено. За 2 хв воно змінило частоту
обертання від 240 до 60 хв-1. Визначити: кутове прискорення колеса; число
повних обертів, зроблених колесом за цей час.
(0,157 рад/с2; 300)
1.314. Колесо обертається з постійним кутовим прискоренням ε = 3 рад/с2. Визначити
радіус колеса, якщо через t = 1 с після початку руху повне прискорення колеса
а = 7,5 м/с2.
(79 см)
1.315. Точка рухається по колу радіусом R = 15 см з постійним тангенціальним
прискоренням аτ. До кінця четвертого оберту після початку руху лінійна
швидкість точки υ = 15 см/с. Визначити нормальне прискорення аn точки через
t = 16 с після початку руху.
(1,5 см/с2)
1.316. Тіло, що обертається, збільшило свою кутову швидкість від значення 2 рад/с до
64,8 рад/с за час, протягом якого відбулось 100 повних обертів. Обчислити кутове
прискорення тіла.
(3,34 рад/с2)
1.317. Вал обертається з кутовим прискоренням –1 рад/с2. Його початкова кутова
швидкість 10 рад/с. Обчислити середню кутову швидкість вала за 15 с руху.
(4,17 рад/с)
1.318. Кутове прискорення вала –1 рад/с2. Скільки обертів N зробить вал у разі
зменшення частоти обертання від 1440 хв-1 до 360 хв-1? За який час це
відбудеться?
(1696 об., 113 с)
44
§2. Динаміка матеріальної точки та поступального руху твердого тіла
§2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ ТА ПОСТУПАЛЬНОГО

РУХУ ТВЕРДОГО ТІЛА
На відміну від кінематики динаміка вивчає закони руху з врахуванням причин, що
обумовлюють характер даного руху. Однією з основних величин в динаміці є сила.
Нагадаємо, що сила – фізична величина, що є причиною прискорення частинки, тобто
причиною зміни швидкості частинки.
Рівнодійна сила – це векторна сума всіх прикладених до частинки сил.
n
F  F1  F2  ...  Fn   Fi . (2.1)
i 1
Замкнена або ізольована система – це система матеріальних точок, на яку не діють
зовнішні сили або рівнодійна зовнішніх сил дорівнює нулю.
Імпульс частинки
p  m (2.2)
Імпульс системи частинок
n
P   pi . (2.3)
i 1
pi
де – імпульс і-ої частинки, n – кількість частинок у системі.
Рівняння руху частинки та поступального руху системи частинок:
dp 2 
 F або m d r  F , (2.4)
dt dt 2
n
де F   Fi – рівнодійна всіх сил, що діють на частинку.
i 1
У проекціях на осі декартових координат отримуємо три диференціальні рівняння:

 dpx d d 2x
  m x  m 2  max  Fx
 dt dt dt
 dp y d d2y
  m y  m 2  ma y  Fy (2.5)
 dt dt dt
 dpz d d 2z
  m z  m 2  maz  Fz
 dt dt dt
де Fx , Fy , Fz – проекції вектора сили на координатні осі.

Зміна імпульсу частинки дорівнює імпульсу сили, що діє на частинки:
t2 t2
p2  p1   Fdt , де  Fdt
t1
– імпульс сили. (2.6)
t1
Нагадаємо, що повне прискорення є векторною сумою нормальної і тангенціальної

складових прискорення.
У проекціях на дотичну і нормаль до траєкторії в даній точці
F  F  Fn n , де F  m d , Fn  m  .
2
(2.7)
dt R
Радіус-вектор центра мас
1 n
rc   mi ri
m і 1
(2.8)
де mi – маса однієї частинки, r – її радіус-вектор, m – маса всієї системи.

45
Закон руху центра мас
d
m с F (2.9)
dt
де с – швидкість центра мас.
Закон Всесвітнього тяжіння
mm
F  G 1 3 2 r , (2.10)
r
де F – сила взаємодії двох частинок, т1, т2 – маси взаємодіючих частинок, r – вектор,
який визначає положення другої частинки відносно першої.
Сила тяжіння:
F  mg (2.11)
Вага тіла – це сила, з якою тіло тисне на опору або підвіс внаслідок дії сили тяжіння –
часто позначається як P (не плутати з імпульсом).
При вертикальному русі:
Р  m g  а (2.12)
де m – маса тіла, g – прискорення вільного падіння, a – прискорення тіла, знак «+»
відповідає прискоренню, спрямованому вгору.
Сила пружності (закон Гука)
Fх  kx , (2.13)
де k – коефіцієнт пружності, x – абсолютна деформація.
Для пружного однорідного стержня закон Гука має наступний вигляд:
  Е , (2.14)
де E – модуль Юнга,   Fn S – нормальне механічне напруження в матеріалі, Fn –
нормальна складова сила,  – відносна деформація, S – площа поперечного перерізу.
Сила тертя ковзання, а також максимальна сила тертя спокою визначаються законом
Амонтона-Кулона:
Fт   N , (2.15)
де  – коефіцієнт тертя; N – сила нормального тиску.
Рівняння руху частинки відносно неінерціальної системи відліку К:
ma  F  Fін (2.16)
де a  – прискорення частинки в системі К, F – сила, що діє на частинку з боку інших
тіл, Fін – сила інерції.
Рівняння руху частинки в неінерціальній системі відліку, яка обертається зі сталою
кутовою швидкістю  відносно нерухомої осі:
ma  F  m 2 R  2m  ,   , (2.17)
де R – вектор, що лежить в площині обертання і проведений від осі обертання до
частинки,   – швидкість частинки відносно системи К.
Методичні рекомендації до розв’язування задач.
При вирішенні завдань на динаміку поступального руху рекомендується керуватися
наступними правилами:
1) Вибрати систему відліку, відносно якої буде розглядатися рух тіла чи системи тіл.
2) Визначити всі сили, що діють на тіло, і зобразити їх на рисунку.
3) Вибрати і зобразити на рисунку координатні осі. Якщо тіло рухається без
прискорення або перебуває в стані спокою, прагніть вибрати таку систему взаємно
46
перпендикулярних координатних осей, щоб більша частина сил була паралельна
цим осям – це значно спростить рівняння.
4) Записати динамічні рівняння руху (другий закон Ньютона у векторній формі).
5) Спроектувати всі сили, що діють на тіло, на вибрані координатні осі і розписати
динамічні рівняння руху через проекції сил. Зверніть увагу на кут, який дана сила
утворює з даною координатною віссю. Залежно від взаємного розташування сили
і кута залежить використання відповідної тригонометричної функції. Ключем до
вирішення багатьох завдань є другий закон Ньютона, який математично
записується у вигляді векторного динамічного рівняння. Але в більшості випадків
цей закон зручно записувати в проекціях на вибрані координатні осі, якщо
проекція прискорення на дану вісь дорівнює нулю, то права частина динамічного
рівняння для цієї осі також перетвориться в нуль. Якщо F   , то другий закон
Ньютона запишеться як F  man . Якщо F  , то другий закон Ньютона запишеться
як F  ma .
6) Якщо в завданні розглядається система тіл, то для кожного тіла окремо
вибирається система відліку і складаються динамічні рівняння. Зверніть увагу на
те, що розрахунок сили тертя для тіла, рух якого розглядається, починається з
розрахунку сили реакції опори N, яка чисельно дорівнює силі нормального тиску.
Нагадаємо, що сила реакції опори завжди перпендикулярна площині опори і
прикладена з боку опори до тіла, на відміну від сили нормального тиску, яка
прикладена до опори. Тільки після розрахунку сили реакції опори N можна
розрахувати силу тертя Fтр = N, де  – коефіцієнт тертя.
7) Розв’яжіть отриману систему рівнянь щодо шуканої величини. (Якщо число
невідомих більше числа рівнянь, додайте рівняння, що зв’язують невідомі
величини між собою).
8) З отриманого виразу перевірте розмірність шуканої величини. Зробіть числовий
розрахунок і оцініть розумність отриманого результату.

Динаміка поступального руху
Приклад 1. Через нерухомий блок перекинута нитка з вантажами
масами 3 кг і 5 кг. Визначити прискорення системи, силу
натягу нитки і силу тиску на вісь блоку.
На кожен вантаж (див. рис.) діє сила тяжіння m1 g , m2 g і сила
натягу нитки T1 і T2
На блок діють сила реакції N з боку осі і сили натягу лівої T1
і правої T2 ниток. Блок не рухається поступально. Запишемо

динамічні рівняння руху для вантажів і блока у векторному вигляді:
m1 g  T1  m1а1

m2 g  T2  m2 а2 . (1)

 N  T1  T2  0
Оскільки блок невагомий і нитка невагома і нерозтяжна, то натяг повністю
передається вздовж всієї нитки від точки до точки, тобто:
T1  T2  T1  T2  T .
Крім того, оскільки нитка нерозтяжна, то а1  а2  а .
47
Шукана сила тиску F на вісь блоку пов’язана з силою реакції осі N третім законом
Ньютона: F   N або F  N .
З (1) знаходимо прискорення руху системи і силу натягу нитки:
m g  T  m a  m1 g  T  m1a  m2  m1
 1 a  m  m g
1 1 1
 
m2 g  T2  m2 a1   m2 g  T   m2 a   1 2 .
  F  2T T  2m1m2 g
 
 N  T1  T2  0   m m
 1 2
Рівняння можна розв’язувати як в загальному вигляді з подальшою підстановкою

даних величин в отриману робочу формулу, так і підстановкою в самі рівняння даних
величин.
Відповідь: a = 2,5 м/с2, T = 37,5 Н; F = 75 Н.
Приклад 2. Вантаж масою m1 = 5 кг, зв’язаний нерозтяжною і невагомою ниткою,

перекинутою через нерухомий блок, з іншим вантажем масою m2 = 1,2 кг,
рухається вниз по похилій площині. Знайти силу натягу нитки і прискорення
вантажів, якщо коефіцієнт тертя між
першим вантажем і площиною
дорівнює  = 0,1. Кут нахилу площини
до горизонту α = 30°. Масою блоку, а
також тертям у блоці знехтувати.
Розглянемо рух кожного вантажу зокрема,
вказавши попередньо всі на сили, що діють на
кожен вантаж (див. рис.). Другий закон Ньютона
для першого вантажу в векторному вигляді
виглядає наступним чином: m1 g  N  T1  FТР  m1а1 .
Проектуючи це рівняння на осі 0x1 та 0y1, отримуємо систему рівнянь:
m1 g sin   T1  FТР  m1а1
 . (1)
m1 g cos   N  0
З другого рівняння отриманої системи (1) знаходимо: N  m1 g cos  , тоді,
використовуючи закон Амонтона (закон сухого тертя), маємо:
FТР   N  m1g cos . (2)
Підставимо значення сили тертя (2) в перше рівняння системи (1):
m1g sin   T1  m1g cos  m1а1 . (3)
Запишемо другий закон Ньютона для другого вантажу: m2 g  T2  m2 а2 .
Спроектувавши це рівняння на вісь 0x2, отримуємо:
m2 g  T2  m2 а2 (4)
В силу того, що нитка нерозтяжна: а1  а2  а . Оскільки масою блоку і тертям в
блоці можна знехтувати, то: T1  T2  T .
Додаючи (3) і (4) отримуємо: m1g sin   m1g cos   m2 g   m1  m2  а .
Звідси
m1 g sin    m1 g cos   m2 g
а . (5)
m1  m2
Силу натягу нитки отримаємо з рівняння (4):
48
m m g 1  sin    cos  
T  m2  а  g   1 2 . (6)
m1  m2
Відповідь: a = 1,37 м/с2; T = 13,4 H.
Приклад 3. Автомобіль масою m спускається з гори, кут нахилу якої , і за час t його
швидкість лінійно змінюється від 1 до 2 . Визначити силу тяги (або силу
гальмування) двигуна, якщо коефіцієнт тертя дорівнює .
На автомобіль діють сили: сила тяжіння mg , сила реакції
опори N , сила тяги двигуна FT (припустимо, що автомобіль
спускається з працюючим двигуном), направлена вздовж
площини вниз, сила тертя Fтр .
Динамічне рівняння має вигляд:
FТ  N  mg  Fтр  ma . (1)
В проекціях на координатні осі з (1) отримаємо:
OX : FТ  mg sin   Fтр  ma
 . (2)
OY : mg cos   N  0
Оскільки Fтр = N, то з другого рівняння (2) маємо:
Fтр   N   mg cos  . (3)
Враховуючи (3) та використовуючи перше рівняння (2), знайдемо:
FТ  ma  mg sin   mg cos . (4)

Оскільки швидкість змінюється лінійно, то прискорення a  .
t
  
Відповідь: FТ  m   g sin    g cos   .
 t 
Приклад 4. Маляр масою m1 = 75 кг працює в підвісному кріслі масою m2 = 15 кг. З якою

силою f йому потрібно тягнути за мотузку вниз, щоб почати підніматися з
прискоренням а = 0,5 м/с2. Визначити з якою силою маляр тисне на крісло, а
також знайти повне навантаження F на балку? Прийняти g = 9,8 м/с2.
На маляра діють сила тяжіння m1 g , сила реакції опори (крісла) N , сила натягу
мотузки f , яку маляр тягне руками. Другий закон Ньютона для маляра в проекції на вісь
0y, яка спрямована вертикально вгору має вигляд:
m1g  f  N  m1а . (1)
На крісло діють сила тяжіння m2 g , сила нормального тиску FТ з боку маляра, яка
відповідно до третього закону Ньютона дорівнює по модулю N; сила натягу мотузків, що
49
діють на рухомий блок, пов’язаних з кріслом, яка дорівнює 2 f . Другий закон Ньютона
для крісла в проекціях на вісь 0y, має вигляд:
m2 g  2 f  N  m2а . (2)
Вирішуючи спільно рівняння (1) і (2), отримаємо:
 m  m2  а  g  , F  N   2m1  m2  а  g  .
f  1 (3)
Т
3 3
Повне навантаження, що діє на балку, зводиться до дії трьох ділянок мотузки:
F = 3f. (4)
Підставивши числові значення у вирази (3) і (4), отримаємо f = 309 H, FТ = 463,5 H, F
= 927 H.
Відповідь: f = 309 H, FТ = 463,5 H, F = 927 H.
Приклад 5. Швидкість усталеного руху тіла, що падає з великої висоти дорівнює 80 м/с.
Визначити час, протягом якого швидкість цього тіла досягає половини
усталеної. Силу опору повітря прийняти пропорційною швидкості тіла.
Прискорення вільного падіння прийняти 9,8 м/с2.
На тіло діють дві сили: сила тяжіння і сила опору повітря. Сила опору повітря за
умовою пропорційна швидкості і протилежна за напрямком: Fоп  r , де r –
коефіцієнт пропорційності, що залежить від розмірів, форми тіла і властивостей
навколишнього середовища. Рівняння руху тіла в векторному вигляді:
d
m  mg  Fоп . (1)
dt
Спроектуємо всі векторні величини на вертикальну вісь 0y, спрямовану
d
вниз і запишемо рівняння (1) в скалярному вигляді: m  mg  r .
dt
d dt
Після розділення змінних маємо:  .
mg  r m
Проінтегруємо цей вираз і підставимо межі інтегрування, враховуючи, що при зміні
1
часу від 0 до τ, швидкість зростає від 0 до  уст :
2
1
 уст 1
 уст 

2
d dt 1 t ,
  ln  mg  r 
2

0
mg  r 0 m

r 0

m0
1 mg  0,5r уст  m  mg 
 ln     ln  . (2)
r mg m r  mg  0,5r уст 

Коефіцієнт пропорційності r визначимо з наступних міркувань. При усталеному русі
швидкість постійна, значить прискорення дорівнює нулю, тоді і алгебраїчна сума проекцій
на вісь 0у сил, що діють на тіло, згідно з другим законом Ньютона, дорівнює нулю, тобто
mg  r уст  0 . Звідси:
mg
r . (3)
 уст
Підставимо значення r з (3) в вираз (2):
m уст  mg   уст
 ln   ln 2 .
mg  mg  0, 5mg  g
Відповідь:   5,7 c .
50
Динаміка обертального руху матеріальної точки
Задачі на динаміку обертального руху матеріальної точки в загальному випадку можна
класифікувати наступним чином:
1. Рух у горизонтальній площині.
До цього класу задач можна віднести рух автомобіля або велосипедиста по колу, рух
зі зміною радіуса обертання для тіла, що лежить на диску, а також конічний маятник
та ін.
2. Рух у вертикальній площині.
Тут розглядаються питання обертання тіла на нитці та на стержні, рух по
опуклому мосту у вигляді півкола та ін.
3. Рух планет та супутників по коловій орбіті.
Рух у горизонтальній площині.
Приклад 6. Рух конічного маятника. Визначити колову частоту (кутову швидкість)
конічного маятника , якщо відома його маса m та відстань від точки підвісу
до площини коливання – h. Маятник обертається зі сталою швидкістю.
Конічним маятником є точкове тіло закріплене
одним кінцем на нитці, яке обертається у
горизонтальній площині. Нитку вважаємо
нерозтяжною.
На кульку діє сила тяжіння mg та сила натягу
нитки T . Тобто при рівномірному обертанні по
коловій траєкторії прискорення є доцентровим, ІІ
закон Ньютона набуде вигляду:
mg  T  mадоц . (1)
Спроектуємо сили на осі координат і перепишемо ІІ закон Ньютона у проекціях:
OX : T sin   maдоц
 . (2)
OY : T cos   mg  0
Отже, і це видно з формули (2), сила тяжіння буде компенсуватися силою натягу
нитки. Точніше, її вертикальною складовою. Тому руху в вертикальній площині не буде.
З відомих формул випливає:
2 ( R)2
aдоц    2R , (3)
R R
звідки
aдоц
 . (4)
R
Виражаючи в системі (2) з другого рівняння силу натягу і підставляючи її в перше,
маємо:
mg  tg  maдоц , aдоц  g  tg . (5)
R
Як видно з рисунку tg  . Підставляючи цей вираз у (4) та врахувавши (5),
h
отримаємо:
g
 . (6)
h
Ми отримали формулу для колової або циклічної частоти конічного маятника залежно
від відстані між точкою закріплення та площиною обертання – від h. Цікавим є те, що ця
частота не залежить від маси тіла, що обертається. Тепер, використовуючи
тригонометричні формули, можна з’ясувати залежність від R, l чи , тобто ці параметри
пов’язані з h у прямокутному трикутнику. Зауважимо, що R, l і  будуть входити в
51
залежність (6) тільки парою і одночасно. У цьому розумінні h є найбільш інформативним
параметром даної системи – конічного маятника.
За допомогою формули (5) та формул кінематики обертального руху, можна знайти й
інші обертальні параметри конічного маятника, а з системи рівнянь (2) можна знайти силу
натягу нитки.
Приклад 7. Рух мотоцикліста по колу. З якою максимальною швидкістю може їхати

мотоцикліст, рухаючись коловою дорогою радіусом R, якщо коефіцієнт тертя
–  ? Визначити кут нахилу мотоцикліста до горизонтальної поверхні.
Розв’язуючи першу частину задачі, можна розглядати мотоцикліста як матеріальну
точку (довжина мотоцикла значно менша довжини кола, яке описує мотоцикліст при русі).
Сила тертя спокою у загальному випадку
Fтр   N . (1)
За ІІ законом Ньютона: Fтр  mg  N  maдоц .

Вибравши осі координат як показано на попередньому рисунку, запишемо ІІ закон
Ньютона у проекціях:
OX : Fтр  maдоц . (2)-(3)

OY : mg  N
Підставимо значення величин з (3)-(2) в (1) й отримаємо нерівність:

m 2
 mg   або   g  R .
R
Отже, максимально можлива швидкість мотоцикліста: max   gR .
Дійсно, з останньої формули випливає, що за відсутності тертя мотоцикліст рухатися
не може. Так і є насправді.
Для того, щоб мотоцикліст не впав, він повинен під час руху утворювати кут з
горизонтальною площиною. Утворювати так, щоб результуюча сила сили тяжіння та сили
реакції опори мотоцикла була напрямлена до центра кола, яке описує мотоцикліст при
русі. Більш того, повинна виконуватись рівність: Fдоц  mg  N .
mg 1
З рисунка видно, що: tg  . Але Fдоц  Fтр   mg , тому tg  .
Fдоц 
1
  arctg . (4)

Отже, щоб мотоцикліст міг здійснювати обертальний рух зі швидкістю max , йому
необхідно нахилитися на кут , що визначається за (4).
Приклад 8. Рух тіла на диску, що обертається. Тіло масою m лежить на горизонтальному

диску на відстані R від осі. Диск починає настільки повільно обертатися, що
радіальна складова сили тертя набагато більша тангенціальної. Визначити
52
залежність сили тертя від кутової швидкості обертання диска . Коефіцієнт
тертя між диском і тілом – .
За умовою задачі обертальний рух можна розглядати як рівномірний. Отже зобразимо
момент процесу обертання на рисунку, та позначимо сили, що діють на досліджуване тіло.
За ІІ законом Ньютона:
Fтр  mg  N  maдоц . (1)
Вибравши осі координат як показано на рисунку, запишемо ІІ закон Ньютона у
проекціях:
OX : Fтр  maдоц
 . (2)
OY : mg  N
2
Оскільки aдоц    2 R перше рівняння (2) можна переписати у вигляді:
R
Fтр  m   2 R . (3)
Тобто Fтр  . Але ми знаємо, що Fтр   N . Отже маємо усі необхідні дані для
2
побудови залежності Fтр ( )

Fтр  m 2 R,   max , (4)
Fтр   mg ,   max , (5)
Покажемо схематичний графік залежності (див. рис.). Тіло буде ще лежати на диску,
g
коли max  . З’ясуємо, що відбудеться при   max . Тоді сила тертя досягне свого
R
максимального значення й буде вже не в змозі компенсувати відцентрову силу і тіло почне
рухатися від центру. Тобто при   max тіло почне ковзати по диску.
Рух у вертикальній площині
Приклад 9. Рух шайби по сфері. З вершини півсфери починає ковзати шайба без тертя.
Довести, що шайба відірветься не доходячи до краю півсфери.
Треба довести, що існує така висота h  0 , що
як тільки шайба її досягне, то відразу відірветься
від поверхні півсфери. Одразу ж відмітимо, що
коли шайба відірвалася від поверхні півсфери, на
неї перестає діяти сила реакції опори, тобто:
N відриву  0 . (1)
Спрямувавши осі, як показано на рисунку,
запишемо ІІ закон Ньютона у векторній формі та в проекції на вісь ОХ: mg  N  ma .
mg cos   N  maдоц . (2)
53
Отже, врахувавши рівності (2) та (1), запишемо рівняння руху в момент відриву:
m 2
mg cos   , звідки
R
2 .
cos   (3)
gR
З рисунка видно: h  R cos  або, підставляючи в (3):
2 .
h (4)
g
З (4) видно, що h  0 . На цій висоті на шайбу перестає діяти сила реакції опори. А це
означає, що шайба відірветься від півсфери не доходячи до землі.
Приклад 10. Обертання тіла на стержні. Тіло обертається у вертикальній площині на

стержні довжиною R, причому вісь обертання проходить через один з його
кінців. Стержень обертається з кутовою швидкістю . Розрахувати, яку
максимальну масу може мати тіло, щоб стержень не зруйнувався, якщо він
витримує навантаження F?
За ІІ законом Ньютона:
T  mg  maдоц . (1)
Виберемо вісь ОХ спрямовану до центра кола, тоді (1) у проекції на обрану вісь
прийме вигляд:
T  mg cos   m 2 R . (2)
Стержень діє на тіло силою T , тоді за ІІІ законом Ньютона на стержень діє деяка
сила, яка за модулем дорівнює Т. При сталій кутовій швидкості залежність T ( ) згідно (2)
приймає вигляд:
T  m( 2 R  g cos  ) , (3)
тобто T cos.
Отже, сила Т, що діє на стержень, буде максимальною, коли cos - максимальний. Але
(cos  )max  1 , звідки   0 . Тому
Tmax  m( 2 R  g ) . (4)
Стержень не розірветься за умови:
Tmax  F . (5)
Аналогічно розмірковуючи, можемо знайти найменшу силу Т – тоді (cos )min  1 ,
що відповідає   1800 . З (3) маємо:
Tmin  m( 2 R  g ) . (6)
Підставляючи граничне значення з нерівності (5) у формулу (4), отримаємо значення
максимально допустимої маси вантажу:
F
mmax  2 . (7)
 Rg
54
Також зазначимо, що при:
g
 , (8)
R
в рівності (6) сила, що діє на стержень може бути “від’ємною”. Насправді є від’ємною
проекція сили. Тобто за умови (8) у верхній точці траєкторії вантаж буде тиснути на
стержень. Отже до умови нерозривності стержня в загальному випадку треба додати ще
умову “незламності”:
Tmin  F . (9)
Звідки знаходимо (за умови (8)):
F
mmax  . (10)
2R - g
Тобто:
F
mmax  (11)
g - 2R
Аналізуючи обидва графіки бачимо, що якщо стержень не розірвався внизу, то він не
зламається зверху. Тобто справджується формула (7). Такого висновку можна дійти
аналітично, порівнюючи формули (7) і (10).
Сили в механіці
Гравітаційна взаємодія
Приклад 11. Дві кульки масами m1  m2  m 2 з’єднані стержнем малої маси так, що
утворюють гантель. Відстань між центрами кульок l. Знайти силу, яка діє
на гантель в полі тяжіння точкової маси М, що знаходиться на відстані r від
середини гантелі. r  l . Дослідити отримані вирази для сили при r l ,
r l , при якому r вона максимальна і чому дорівнює.
Запишемо відстань від кожної з кульок до точкової маси М (див. рис.):
2
l
R  r2    .
2
Тоді сили взаємного притягання кожної з кульок і
маси М такі:
2
l mM m1M
F1  F2  R  r 2     G 1 2  G 2 .
2 R l
r2   
2
Кожну з цих сил можна розкласти на дві складові – на вектори, спрямовані від однієї
кульки до іншої, уздовж гантелі (вони компенсуються), і перпендикулярні до гантелі. Ці
дві складові співнапрямлені, тому саме їх сума визначає силу взаємодії.
Визначимо ці складові сил:
r r r m1M r
F  F cos  , cos    , F  F G 2 .
R  
l
2
 
l
2
 l  l
2
r  
2
r  
2 r 2
   r  
2
2 2 2 2

Оскільки ці сили однакові, і співнапрямлені, додамо їх:
mM r mMr
F G 2
F G 3 .
  2
r 2    r 2   l 
l  2  l 2  2
2 2  r    
 2 
55
За умови r l нехтуватимемо величиною r в знаменнику, тоді
mMr 8GmMr
F G 3
 .
l3
 
2
0,5l 2
GmMr GmM
За умови r l нехтуватимемо величиною l в знаменнику, тоді F   2 .
r3 r
mMr 8GmMr GmM
Відповідь: F  G 3 , F , F 2 .
 2 l 2
 2 l3 r
 r    
 2 
Приклад 12. Три матеріальні точки масами m1 = 6,4 кг, m2 = 12,5 кг, m3 = 10 кг знаходяться
в точках з радіус-векторами r1  2i  j , r2  i  7 j , r3  2i  3 j . Знайти
гравітаційну силу, яка діє на частинку масою m3 з боку частинок масами m1 і
m2.
З рисунка видно, що сила, яку ми шукаємо, – це рівнодійна сил
F1 і F2. Знайти її можна як векторну суму цих сил.
Для визначення сил тяжіння між масами нам потрібно знати
відстані між ними. Визначимо їх, знаючи радіус-вектори точкових
мас, так само, як визначають довжину відрізку по координатах
його кінців. Тоді
1   3  4 , r2   1  2   7  (3)  5 .
2 2 2
r1 
mm
Модуль сили F1 дорівнює F1  G 1 2 3 . Модуль сили F2
r1
m2 m3
дорівнює F2  G .
r22
Рівнодійна цих сил: F  F1  F2 . Сила F1 направлена вздовж осі
j, оскільки тіла масами m1 і m3 лежать на одній вертикалі F1  F1 j .

Силу можна розкласти на дві складові, направлені вздовж осей:
F2i   F2 sin  i , F2 j   F2 cos  j .
Тоді рівнодійна F  F1  F2i  F2 j . Оскільки F2  3i  4 j , то sin   3 5 і cos   4 5 .

mm mm mm
Тоді: F  F1i  F2i i  F2 j j , F  G 1 2 3 i  G 2 2 3 i  G 2 2 3 j .
r1 r2 r2
Підставляючи числові значення, отримаємо: F  3Gi  2 1010 i .
Відповідь: F  2 1010 i .
Приклад 13. З якою силою притягується до центру Землі тіло масою m, що знаходиться в
глибокій шахті, якщо відстань від нього до центру Землі дорівнює r? Густина
Землі постійна і дорівнює .
Тут потрібно розуміти, що тіло притягуватиметься тільки тією частиною маси
планети, яка знаходиться «під» ним. Сили, з якими тіло притягуватиме та частина планети,
що знаходиться "вище" за тіло, будуть компенсовані силами, з якими тіло притягуватиме
та частина планети, яка знаходиться «вище» за тіло, але в протилежній півкулі.
56
mM
F G ,
r2
4 r 3
тут М – маса «внутрішньої частини» планети, M  V   .
3
4 r 3  m 4 r  m
Отже, маємо: F  G  G.
3r 2 3
4 r  m
Відповідь: F  G.
3
Приклад 14. Визначити силу натягу троса, що з’єднує два супутники масою m кожен, які
обертаються навколо Землі на відстанях R1 і R2 так, що трос завжди
спрямований радіально. Маса Землі М.
Силою притягання між супутниками знехтуємо. Отже,
на кожного з них діє сила тяжіння землі, сила натягу троса і
відцентрова сила.
Оскільки канат завжди спрямований радіально (по
радіусу), то у супутників одна і та ж кутова швидкість:
 
1  2 , 1  2 .
R1 R2
12
Доцентрове прискорення першого супутника: a1 
R1
 2
другого – a2  2
. Відцентрова сила, яка діє на перший
R2
m12 m 22
супутник: F1  , на другий – F2 
R1 R2
Рівняння другого закону Ньютона для першого супутника: F1  FТ1  Т .
Рівняння другого закону Ньютона для другого супутника: F2  FТ 2  Т .
mM mM
Тут FT1 і FT2 – сили тяжіння між супутниками і Землею: FТ 1  G , FТ 2  G 2 .
R12 R2
Додаємо рівняння, складені за другим законом Ньютона. Отримаємо:
m12 m22  R2  R2 
F1  F2  FТ 1  FТ 2 ,   GmM  2 2 2 1  ,
R1 R2  R1 R2 
12 R2  22 R1  R2  R2   R 2  R12 
 GM  2 2 2 1   12 R2  22 R1  GM  2 .
R1 R2  R1 R2   R1R2 
R1
Оскільки кутова швидкість супутників однакова, то можна записати, що 1  2 .
R2
Підставивши цей вираз в останню рівність, після нескладних перетворень одержимо:
R12  R22
 22  GM .
 R1  R2  R12
57
Визначимо тепер силу натягу троса: Т  F2  FТ 2  m2  G mM
2
2
. Підставивши в
R2 R2
останню рівність знайдене значення квадрату швидкості другого супутника, отримаємо:
R23  R13
Т  GmM .
 R1  R2  R12 R22
Відповідь: Т  GmM R23  R13 .
 R1  R2  R12 R22
Приклад 15. У космосі побудована конструкція у вигляді широкого кільця з внутрішнім

радіусом R1 = 30 м, зовнішнім радіусом R2 = 300 м і товщиною h = 1 м.
Середня об’ємна густина цієї конструкції досить однорідна і дорівнює ρ =
103 кг/м3. Визначити силу гравітаційної взаємодії цієї конструкції з
космонавтом масою m0 = 180 кг, який знаходиться на осі симетрії, яка
проходить перпендикулярно площинам кільця на відстані L = 100 м.
Виділимо тонке кільце радіусом r і радіальною товщиною dr. Об’єм виділеного кільця
дорівнює dV  2 rhdr . Маса цього кільця:
m   dV  2 hrdr . (1)
Якщо виділити з цього кільця два діаметрально протилежних досить малих однакових
сегмента масами dmсег, то їх можна уявити матеріальними точками. Тоді для опису їх
взаємодії з космонавтом, якого також будемо вважати матеріальною точкою, можна
застосувати закон всесвітнього тяжіння:
m0 dmсег
dF  G . (2)
r 2  L2
Крім того видно, що результуюча df x сил dF і
dF  направлена по осі симетрії, оскільки складові
dF і dF компенсують одна одну. Таким чином,
необхідно враховувати внесок лише компоненти
L
dFx  dF cos  , де cos   . Сумарна дія
r  L2
2
всіх сегментів тонкого кільця на космонавта

визначається цієї ж формулою з тією лише різницею,
що замість маси сегмента треба взяти масу всього
тонкого кільця dm, яка визначається формулою (1). Таким чином:
2 m0 hLrdr
dFx  G . 3
(3)
r 2
 L2  2
Проінтегрувавши отриманий вираз по r в межах від R1 до R2, отримаємо:
 1
 
1
Fx  2G m0 hL  R12  L2  2   R22  L2  2  .

(4)
 
Відповідь: F  0,5 104 H .
Сили тертя і пружності
Приклад 16. Два дерев’яні бруски масою по 1 кг кожен лежать на дерев’яній дошці. Яку
силу потрібно прикласти, щоб витягнути нижній брусок з-під верхнього?
Коефіцієнт тертя на обох поверхнях нижнього бруска дорівнює 0,3.
58
Коли нижній брусок почнуть витягати з-під верхнього, то протидіяти силі, з якою ми
станемо впливати на брусок, будуть дві сили тертя. Сила
тертя по верхній поверхні: Fтр1   N1   mg , сила тертя
по нижній поверхні: Fтр 2   N 2  2 mg .
Тоді за другим законом Ньютона:
F  Fтр1  Fтр 2   mg  2 mg  3 mg
Відповідь: 8,8 Н.
Приклад 17. Дерев’яний брусок масою 2 кг тягнуть рівномірно по дерев’яній дошці,

розташованій горизонтально, за допомогою пружини жорсткістю 100 Н/м.
Коефіцієнт тертя дорівнює 0,3. Знайти видовження пружини.
Протидіяти силі, що розтягує пружину, буде сила
тертя. Визначимо її: Fтр   N   mg . З іншого боку,
з того, що рух рівномірний, з динамічного рівняння
руху отримаємо: Fтр  k x .
Тоді, прирівнюючи дві рівності, визначимо видовження пружини:
 mg
 mg  k x  x  .
k
Відповідь: 0,0588 м = 5,88 см.
Приклад 18. Система з трьох вантажів масами m, M, і 3m, з’єднана двома легкими
пружинами жорсткістю k = 56 Н/м кожна, підвішується один раз за вантаж
m, а інший – за вантаж 3m. У першому випадку довжина системи виявилася
на 14 см більшою, ніж в другому. Знайти значення m.
На обидві пружини діє сила тяжіння, тільки на верхню – одна, а на нижню – інша.
Визначимо розтяг x1, x2, x3, x4, адже при підвішуванні за іншу точку ці величини
будуть різними (див. рис.).
У першому випадку верхня пружина:
F
x1  1 , F1   M  3m  g .
k
У першому випадку нижня пружина:
F
x2  2 , F2  3mg .
k
В другому випадку верхня пружина:
F
x3  3 , F3   M  m  g .
k
F4
В другому випадку нижня пружина: x4  , F4  mg .
k
За умовою задачі довжина системи в першому випадку більша, тобто:
x1  x2  0,14  x3  x4 .
 M  3m  g  3mg  0,14   M  m  g  mg  m  0,14k .
k k k k 4g
Відповідь: m = 0,196 кг.
59
Приклад 19. Система з трьох вантажів, розташованих вздовж однієї прямої і з’єднаних
двома однаковими легкими пружинами жорсткістю 14 Н/м кожна,
знаходиться в стані спокою на горизонтальній поверхні. Систему кладуть на
гладку похилу площину з кутом нахилу  = 30 і утримують у спокої за вантаж
масою М. Довжина усієї системи збільшилася на 7 см. Знайти значення m.
На вантажі діє тільки сила
тяжіння, оскільки за умовою
поверхня площини гладка. Спочатку
пружини не розтягнуті – коли
система лежить горизонтально.
Потім, коли ми покладемо систему на
похилу площину, на пружину 1
діятимуть вантажі 2m і 3m, а на
пружину 2 – тільки 3m.
Введемо систему координат так, щоб вісь OX була перпендикулярна до площини, а
вісь OY – співпадала з нею (див. рис.). Тоді на першу пружину діє сила F1  5mg sin  , a
на другу – F2  3mg sin  .
F1 F
Тоді розтяг першої пружини – x1  , а другої – x2  2 . За умовою задачі,
k k
F1 F2 8mg sin 
довжина системи збільшилася на 7 см, тобто l  x1  x2    . Звідси
k k k
lk
m .
8 g sin 
Відповідь: m = 0,0245 кг.
Сили інерції
Приклад 20. На гладкій горизонтальній поверхні знаходиться призма масою M з кутом
нахилу α і на ній брусок масою m. Коефіцієнт тертя між призмою і бруском μ
> tgα. У момент часу t = 0 на призму почала діяти горизонтальна сила F = bt,
де b – постійна. Знайдіть шлях, пройдений призмою до моменту початку
ковзання бруска по призмі.
При aвідн  0 рівняння рівноваги бруска
відносно призми матиме вигляд:
mgsin  Fін cos –  N  0
 .
 N  Fін sin – mgcos  0
З цієї системи знайдемо Fін:
mg   cos   sin  
Fін  .
cos    sin 
g   cos   sin  
Оскільки Fін = ma, то a  – при такому значенні прискорення
cos    sin 
призми брусок почне ковзати.
Згідно II закону Ньютона прискорення руху призми з бруском:
bt g   cos   sin  
a  , звідки знайдемо час руху призми:
M m cos    sin 
M  m   cos   sin  
t g .
b  cos    sin  
60
Шлях, пройдений призмою за цей час, дорівнює S = Δx = x при x0 = 0, де Δx – зміна
координати призми.
d bt bt 2 dх
Оскільки a  , то a    . Оскільки   , то:
dt M m 2  M  m dt
bt 3
x .
6  M  m
Підставляючи в це рівняння значення t, отримаємо:
 M  m
2 3
  cos  - sin  
Sx g  .
 cos    sin  
2
6b
 M  m
2 3
  cos  - sin  
Відповідь: S  g  .
6b 2  cos    sin  
Приклад 21. На каруселі, що обертається з постійною кутовою швидкістю, підвішений на

легкій нитці довжиною l на відстані b від осі обертання кулька маси m. Нитка
відхилена від вертикалі на кут α. Знайти кутову швидкість ω.
В НІСВ, що обертається разом з каруселлю, на кульку діють
сила тяжіння mg , сила натягу нитки Т і відцентрова сила
інерції Fвідц  m r . В цій системі відліку кулька перебуває в
2
 m 2 r  T sin   0

стані спокою: 
T cos   mg  0
 .
r  b  l sin 
g
З цих рівнянь знайдемо:   .
bctg  l cos 
g
Відповідь:   .
bctg  l cos 
Приклад 22. Людина йде вздовж радіусу платформи, що обертається, з постійною

швидкістю 1 м/с відносно платформи. Знайти відцентрову і коріолісову
сили інерції на відстані 2 м від осі обертання. Кутова швидкість платформи
2 рад/с.
На рисунку вказані вектори кутової швидкості,
швидкості людини відносно платформи, сили Коріоліса
і відцентрової сили інерції.
Знайдемо ці сили у співвідношенні з силою
тяжіння, що діє на людину:
Fвідц m 2 r  2 r
   0, 4
,
mg mg g
Fk 2mвідн 2відн
   0,8 .
mg mg g
Відповідь: Fвідц  0, 4mg , Fk  0,8mg .
61
Динаміка поступального руху
2.1. Тіло масою m = 2 кг рухається прямолінійно згідно закону s = A – Bt + Ct2 – Dt3
(C = 2 м/с2, D = 0,4 м/с3). Визначити силу, що діє на тіло наприкінці першої
секунди руху.
(3,2 Н)
2.2. Координата тіла масою 1 кг, що рухається прямолінійно, змінюється з часом
згідно закону y = at2 – bt3, де а = 2 м/с2, b = 1 м/с2. Визначте силу, яка діє на тіло
наприкінці другої секунди руху.
(F = m(2a – 6bt); F = –8 Н)
2.3. Координати х і y тіла масою 2 кг змінюються з часом за наступними законами
відповідно: х = А1 – В1t + C1t2, y = A2 + D2t3, де С1 = 2 м/с2, D2 = 2 м/с3. Визначте
прискорення тіла на початку шостої секунди та силу, яка діє на нього.
( a  4C1  36 D2 t  60 м/с , F  120 Н )
2 2 2 2
2.4. До тіла, що лежить на гладкій горизонтальній поверхні, прикладена деяка сила,

під дією якої тіло, рухаючись зі стану спокою, на шляху 1 м набуло швидкість 10
м/с. Яку силу приклали до тіла, якщо його маса 1 кг?
(50 H)
2.5. Під дією деякої сили візок, рухаючись зі стану спокою, пройшов шлях 0,4 м. Коли
на візок поклали вантаж масою 0,2 кг, то під дією тієї ж сили за цей ж час візок
пройшов зі стану спокою шлях 0,2 м. Яка маса візка, якщо ми тертям нехтуємо?
(m = 0,2 кг)
2.6. Тіло масою m = 70 кг рухається під дією постійної сили F = 63 H. Визначити, на
якому шляху S швидкість цього тіла зросте в n = 3 рази в порівнянні з моментом
часу, коли швидкість тіла була υ0 = 1,5 м/с.
(10 м)
2.7. Після включення гальмівної системи тепловоз масою m = 100 т пройшов шлях S
= 200 м до повної зупинки за час t = 40 с. Визначте силу гальмування.
2S
( F  m 2  25 кН )
t
2.8. Потяг масою m = 150 т рухався із швидкістю  = 72 км/год. При гальмуванні до
повної зупинки потяг пройшов шлях S = 500 м. Визначте силу опору руху.
2
(F m  60 кН )
2S
2.9. Автомобіль масою m = 2000 кг зупиняється за t = 6 с, пройшовши відстань S = 30
м. Визначити: початкову швидкість; силу гальмування.
(10 м/с; 3,33 кН)
2.10. Визначте вагу пасажира масою 60 кг, що знаходиться в ліфті, на початку і вкінці
підйому, а також на початку і вкінці спуску. Прискорення (по модулю) ліфта для
усіх випадків вважати однаковим.
(720 Н; 480 Н; 480 Н; 720 Н)
2.11. З якою силою тисне вантаж масою m = 60 кг на підставку, якщо підставка разом з
вантажем рухається рівносповільнено вниз з прискоренням а = 1 м/с2?
(F = m(g + a) = 600 Н)
2.12. Космічна ракета рухається вертикально вгору з прискоренням 5 м/с 2. Визначте
вагу космонавта, якщо його маса 75 кг.
(Р = 1125 Н)
2.13. Космічний корабель здійснює м’яку посадку на Місяць (g поблизу поверхні
Місяця дорівнює 1,6 м/с2). При цьому корабель рухається рівносповільнено у
вертикальному напрямі (відносно Місяця) з прискоренням 8,4 м/с2. Визначте вагу
космонавта масою 70 кг, що знаходиться в цьому кораблі.
(700 Н)
62
2.14. Тіло масою m = 2,5 кг рухається вертикально вниз з прискоренням а = 19,6 м/с2.
Визначте силу F, яка діє на тіло одночасно з силою тяжіння mg під час руху. Сила
опору повітря 10 Н.
(F = m(a – g) + Fоп = 34,5 Н)
2.15. На гладкій горизонтальній поверхні лежать два тала масами m1 і m2, зв’язані
ниткою. Силу F, направлену горизонтально, прикладають спочатку до тіла m1, а
потім до тіла m2. Знайти силу натягу нитки в обох випадках.
( T1  Fm2 / (m1  m2 ); T2  Fm1 / (m1  m2 ) )
2.16. На гладкому горизонтальному столі лежать чотири тіла однакової маси m, зв’язані
нитками. До крайнього тіла прикладена горизонтальна сила F. Знайти
прискорення системи і сили натягу всіх ниток.
( a  F / 4m; F12  3F / 4; F23  F / 2; F34  F / 4 )
2.17. Два вантажі (m1 = 500 г і m2 = 700 г) зв’язані невагомою ниткою і лежать на
гладкій горизонтальній поверхні. До вантажу m1 прикладена горизонтально
направлена сила F = 6 H. Нехтуючи тертям, визначити прискорення вантажів і
силу натягу нитки.
(5 м/с2; 3,5 H)
2.18. Два тіла, маси яких 50 г і 100 г, зв’язані невагомою ниткою і лежать на гладкій
горизонтальній поверхні. З якою силою можна тягнути перше тіло, щоб нитка,
здатна витримати навантаження 5 Н, не обірвалася?
(7,5 H)
2.19. Два тіла, зв’язані ниткою, піднімають, діючи на перше з них силою 60 Н,
направленою вертикально вгору. Маса першого тіла 2 кг, другого – 3 кг. Знайти
силу натягу, яка виникає в нитці, що зв’язує ці тіла, при їх русі.
(36 Н)
2.20. Два зв’язані ниткою тіла, рухаються вниз з прискоренням удвічі більшими
прискорення вільного падіння. У скільки разів сила натягу нитки, за яку тягнуть
тіла більша сили натягу нитки, що зв’язує тіла? Маса нижнього тіла в три рази
більша маси верхнього.
( T1 / T2  4 )
2.21. До нитки підвішений вантаж масою m = 500 г. Визначити силу натягу нитки, якщо
нитка з вантажем: піднімається з прискоренням 2 м/с2; опускається з
прискоренням 2 м/с2.
( 5,9 Н; 3,9 H)
2.22. Сталевий дріт витримує вантаж масою 450 кг. З яким найбільшим прискоренням
можна піднімати вантаж масою 400 кг на цьому дроті, щоб він не обірвався?
(1,2 м/с2)
2.23. Два тіла масами m1 і m2 прив’язані до нитки, перекинутої через невагомий
нерухомий блок. Знайти прискорення вантажів і силу натягу нитки.
( a  g (m1  m2 ) / (m1  m2 ); T  2m1m2 g / (m1  m2 ) )
2.24. Через нерухомий блок перекинута нитка, до кінців якої прикріплено два вантажі
масами 1 кг кожен. Якою буде швидкість вантажів через 0,5 с після того, як на
один з них поклали додатковий вантаж масою 500 г?
(1 м/с)
2.25. Через нерухомий блок перекинута нитка, до кінців якої підвішено два вантажі
масою 200 г. Який додатковий вантаж треба помістити на один з вантажів, щоб
кожен з них перемістився на 150 см за 5 с.
(  5 г)
2.26. Через блок перекинутий шнур, до кінців якого прикріплені вантажі масами m1 =
3 кг і m2 = 6 кг. Блок підвішений до пружинних ваг. Визначте покази ваг при русі
вантажів (масою блоку і шнура, а також тертям в блоці нехтуємо).
63
4m1m2
(F g  80Н )
m1  m2
2.27. Через невагомий блок перекинута невагома, нерозтяжна нитка, до кінців якої
прив’язані вантажі масами m1 і m2. З якою силою потрібно тягнути за блок, щоб
він піднімався з прискоренням а?
( F  4m1m2 ( g  a) / (m1  m2 ) )
m2 m1
m1
m2 m1 m2 m 2m 3m
до 2.28 до 2.29 до 2.30 до 2.31
2.28. Визначити прискорення вантажів і силу натягу нитки в системі з рухомого і

нерухомого блоків (див. рис). Нитка і блоки ідеальні, маси вантажів m1 і m2.
( a1  g (2m2  m1 ) / (m1  4m2 ); a2  2a2 ; T  3m1m2 g / (m1  4m2 ) )
2.29. Визначити прискорення вантажів в системі з рухомого і нерухомого блоків (див.
рис). Блоки і нитки ідеальні, маси вантажів m1 і m2.
( a2  g (m2  2m1 ) / (4m1  m2 ); a1  2a2 )
2.30. Знайти прискорення тіл системи (див. рис). Маси брусків m1 і m2, нитка і блок
ідеальні.
( a2  g (2m1  m2 ) / (4m1  m2 ); a1  2a2 )
2.31. Визначити прискорення вантажів в системі (див. рис). Нитка і блоки ідеальні.
( a1  a2  0, 2g; a3  0,6g )
2.32. Стержень довжиною l лежить на горизонтальному гладкому столі. На один з
кінців стержня вздовж його осі починає діяти сила F. Яка сила діє в поперечному
перерізі, що знаходиться на відстані x від цього кінця?
( Fx  F (1  x / l ) )
2.33. Два тіла масами m1 і m2 зв’язані ниткою,
що витримує силу натягу T. До тіл
F1 m1 m2
прикладені змінні сили F1 = t і F2 = 2t. F2
В який момент часу нитка обірветься?
Тертя немає.
( t  T (m1  m2 ) /  (2m1  m2 ) )
2.34. Брусок ковзає по гладкій горизонтальній площині під B
дією нитки АВ. Маса бруска m, прискорення точки B m A a
дорівнює а і направлене горизонтально, кут нахилу 
нитки до горизонту – . Знайти силу тиску бруска на
площину і силу натягу нитки.
( N  m( g  atg ); T  ma / cos  )
2.35. До країв столу прикріплені нерухомі блоки, через які
перекинуто два шнури, прив’язані до бруска масою m = 3 кг,
що лежить на столі. (Силою тертя між столом і бруском
нехтуємо). До кінців шнурів підвішені вантажі, маси яких m1
64
= 1,5 кг і m2 = 2,5 кг. Визначте силу натягу кожного з шнурів. (Масою блоків і
тертям в блоках знехтувати).
( Fнат1 = m1(g + a) = 17,1 Н; Fнат2 = m2(g – a) = 21,5 Н)
2.36. У першому випадку тіло лежить на гладкому горизонтальному столі. До нього
прив’язана невагома нитка, перекинута через блок на краю столу, до іншого кінця
якої підвішене таке ж тіло. У другому випадку це ж тіло тягнуть з горизонтальною
силою, яка дорівнює силі тяжіння. У скільки разів відрізняються прискорення тіла
в цих випадках?
( a2 / a1  2 )
2.37. Вантаж закріплений на візку на чотирьох нитках.
Сили натягу горизонтальних ниток рівні T1 і T2, а
вертикальних – T3 і T4. З яким горизонтальним
прискоренням рухається візок?
( a  g (T2  T1 ) / (T4  T3 ) )
2.38. До стелі вагона, що рухається зі швидкістю 18 км/год,
підвішений на нитці вантаж. На який кут відхилиться нитка при гальмуванні
вагона, якщо він зупинився через 5 с після початку гальмування?
( 5,7)
2.39. Яку горизонтальну силу необхідно прикласти до
візка масою M, щоб тіла масами М1 і М2 відносно
нього не ковзали? Тертя немає.
( F  (M  М1  М 2 ) gМ 2 / М1 )
2.40. Дві невеликі однакові кульки, зв’язані легкою
ниткою довжиною l, лежать на гладкому столі
висотою H. При цьому H трішки більша ніж l. Одна з кульок переважується із
столу і система зісковзує із столу. На якій відстані від столу впаде друга кулька?
( L  2H / (1  1  2H / l ) )
2.41. При виключенні двигуна автомобіль, який рухався зі швидкістю 54 км/год,
проїхав за інерцією 100 м. Визначте коефіцієнт тертя автомобіля об поверхню
дороги.
2
(  0, 38 )
2 gS
2.42. Запущена по поверхні льоду шайба зі швидкістю 30 м/с зупинилася через 50 с.
Визначте силу опору руху і коефіцієнт тертя, якщо маса шайби 500 г.

(F m  0,34 Н ;     0,06 )
t gt
2.43. Шайба зупинилася через 5 с після удару ключкою на відстані 20 м від місця удару.
Маса шайби 100 г. Визначити силу тертя між шайбою і льодом.
(0,16 H)
2.44. По поверхні льоду пущена шайба, яка, пройшовши шлях S = 400 м, зупинилася
через t = 40 с. Визначити коефіцієнт тертя шайби об лід.
2S
(   2  0, 05 )
gt
2.45. Яка сила потрібна для того, щоб тілу масою 2 кг, що лежить на горизонтальній
поверхні, надати прискорення 20 см/с2? Коефіцієнт тертя між тілом і поверхнею
0,02.
(0,79 Н)
2.46. Тіло масою 2 кг падає вертикально з прискоренням 5 м/с2. Визначити силу опору
при русі цього тіла.
(9,62 H)
65
2.47. Тіло масою m = 100 г падає з висоти h = 20 м за час t = 2,5 с. Визначити середню
за час падіння силу опору повітря.
( F  m( g  2h / t 2 )  0,36 H )
2.48. На нитці, що витримує силу натягу 10 Н, піднімають вантаж масою 500 г зі стану
спокою вертикально вгору. Вважаючи рух рівноприскореним, а силу опору руху
постійною і рівною 1 Н, знайти граничну висоту, на яку можна підняти вантаж за
1 с.
(h = 3,92 м)
2.49. При якій максимальній силі F верхній брусок ще m1 F
не ковзатиме по нижньому? Маси брусків m1 і m2, m2
коефіцієнт тертя між брусками , поверхня столу
гладка.
( F  m1 g (1  m1 / m2 ) )
2.50. Яку силу необхідно прикласти до нижнього бруска,
щоб висмикнути його з-під верхнього? m1
Коефіцієнти тертя для верхнього і нижнього m2
брусків – 1 і 2, а їх маси m1 і m2. F
( F  g (1  2 )(m1  m2 ) )
2.51. На горизонтальній поверхні знаходиться брусок, маса якого m1 = 2 кг. Коефіцієнт
тертя бруска об поверхню дорівнює μ1 = 0,2. На бруску знаходиться інший брусок
масою m2 = 8 кг. Коефіцієнт тертя μ2 між верхнім і нижнім брусками дорівнює
0,3. До верхнього бруска прикладена горизонтальна сила F. Визначити: значення
сили F1, при якому розпочнеться спільне ковзання брусків по поверхні; значення
сили F2, при якому верхній брусок почне проковзувати відносно нижнього.
( F1  1 (m1  m2 ) g  19,6 Н, F2   2  1  (m2 m1 )(m1  m2 ) g  39, 2 Н )
2.52. Тепловоз тягне 5 однакових вагонів з прискоренням а = 10 м/с2. Визначте силу
натягу зчеплення між третім і четвертим вагонами, якщо маса кожного вагону m
= 100 кг, а коефіцієнт опору  = 0,1.
(F = m(n – k)(a + g), де n = 5; k = 3; k + 1 = 4, F = 2200 Н)
2.53. На тіло, що лежить на горизонтальній поверхні, починає діяти горизонтальна
сила, яка по величині дорівнює силі тяжіння тіла. Через час t сила припиняє діяти,
а через час 3t тіло зупиняється. Визначити коефіцієнт тертя.
( = 0,25)
2.54. Шайбу штовхають по горизонтальному столу. Якщо штовхнути її із швидкістю
1, то вона проїде до зупинки відстань 16 см. Якщо штовхнути її із швидкістю 2,
то вона проїде відстань 36 см. Яку відстань проїде шайба, якщо штовхнути її з
швидкістю 1 + 2?
(100 см)
2.55. Брусок лежить на горизонтальній поверхні. Якщо йому надати швидкість 1, то
він проїде до зупинки відстань 30 см. Якщо ж йому надати в перпендикулярному
напрямку швидкість 2, то він проїде відстань 40 см. Яку відстань проїде брусок,
якщо йому надати швидкість  = 1 + 2?
(70 см)
2.56. При русі в повітрі кулі масою m = 20 г її швидкість зменшилася від0 = 700 м/с до
 = 100 м/с за час t = 1 с. Вважаючи силу опору повітря пропорційною квадрату
швидкості, визначте коефіцієнт опору руху k (Дією сили тяжіння нехтуємо).
m 0  
(k  1, 7 104 кг/с )
t 0
2.57. Катер масою 1500 кг, рушаючи з місця, протягом деякого часу досягає швидкості
5 м/с (вважати, що рух катера відбувається в стоячій воді). Сила тяги мотора
постійна і дорівнює F = 103 Н. Приймаючи, що сила опору Fоп руху катера
66
пропорційна швидкості (Fоп = k, де коефіцієнт опору k = 100 кг/с), визначте час,
за який катер досягає вказаної швидкості.
m F
( t  ln  10, 4 с)
k F  k
2.58. Снаряд масою m = 20 кг випущений вертикально вгору з швидкістю 0 = 700 м/с.
Визначте час підйому снаряда на висоту, яка дорівнює половині максимальної
висоти, вважаючи силу опору постійною і пропорційною швидкості руху
(коефіцієнт опору руху k = 0,2 кг/c).
m mg  k0
( t  ln  26,5 с ).
2k mg
2.59. З великої висоти на Землю скинутий вантаж масою m = 20 кг. Приймаючи, що
сила опору повітря руху вантажу змінюється пропорційно швидкості, визначте,
через який проміжок часу t прискорення руху вантажу дорівнюватиме одній
третині прискорення вільного падіння. (Коефіцієнт опору руху k = 10 кг/с).
m
( t  ln 3  2,18 с )
k
2.60. При гальмуванні автомобіля масою m, гальмівна сила змінюється пропорційно часу
до зупинки: F = –kt, де k = const. Нехтуючи тертям, визначити час гальмування
автомобіля до повної зупинки. Знайти гальмівний шлях. У момент початку
гальмування швидкість автомобіля була 0.
2m0 2 2m0
(t  , S  0 )
k 3 k
2.61. Підводний човен, маса якого т, рухається зі швидкістю 0. Сила опору змінюється
зі швидкістю за законом F = –k2, де k – стала. Встановити залежність швидкості
човна  від шляху x, який він проходить після зупинки двигуна.
k
 x
(   0 е m )
2.62. Визначити час tn підйому тіла, маса якого т, кинутого вгору зі швидкістю 0.
Вважати, що сила опору руху залежить від швидкості за законом F = –k.
( tп  m ln 1  k0 mg  k )
2.63. Початкова швидкість кулі, маса якої 10 г, дорівнює 700 м/с. При горизонтальному
русі в повітрі за 0,1 с її швидкість зменшилася до значення 600 м/с. Визначити
коефіцієнт опору, вважаючи, що сила опору пропорційна квадратові швидкості
кулі.
(2,3810-5 кг/м)
2.64. На гладкій похилій площині з кутом при основі 30 знаходиться тіло масою 50 кг,
на яке діє горизонтально направлена сила 294 Н. Визначити прискорення тіла і
силу, з якою воно тисне на площину.
(10 м/с2, 277,3 Н)
2.65. На гладкій похилій площині лежить брусок. З яким
горизонтальним прискоренням повинна рухатись похила
площина, щоб брусок по ній не ковзав? Кут нахилу
площини дорівнює .
( a  g  tg )
2.66. Два однакові вантажі масами 1 кг з’єднані ниткою, перекинутою через невагомий
блок, закріплений на вершині похилої площини з кутом при основі 30°. Знайти
прискорення вантажів і силу натягу нитки. Тертям знехтувати.
(2,45 м/с2, 7,35 Н)
67
2.67. Для рівномірного підняття вантажу масою m = 100 кг вгору по похилій площині з
кутом при основі 30° необхідно прикласти силу F = 600 Н, направлену уздовж
площини. З яким прискоренням ковзатиме вантаж, якщо його відпустити?
(a = 4 м/с2)
2.68. З однієї точки на довгій похилій площині одночасно пускають два тіла з
однаковими швидкостями: перше – вгору уздовж площини, друге – вниз. Знайти
відношення відстаней, пройдених тілами до моменту зупинки першого тіла. Тертя
немає.
( l2 / l1  3 )
2.69. Тіло масою m = 1 кг лежить біля основи похилої площини з кутом нахилу 30°. На
тіло починає діяти постійна сила F, направлена вгору вздовж площини. Через час
t0 сила припиняє діяти, а опісля ще 3to тіло повертається назад до основи площини.
Визначити величину сили F, якщо тертя немає.
( F  16mg sin  / 7  11,4 H )
2.70. На гладкій горизонтальній поверхні лежить гладкий клин масою M з кутом
нахилу . На клин кладуть брусок масою m. З якою горизонтальною силою
потрібно діяти на брусок, щоб він не ковзав по клину?
( F  mgtg (1  m / M ) )
2.71. Визначити прискорення клину в системі (див. рис.). Тертя
немає, нитка і блок ідеальні. Верхня ділянка нитки
горизонтальна.
( a  mg sin  / (M  2m(1  cos  )) )
2.72. Клин з кутом нахилу  і масою M лежить на горизонтальній поверхні. На нього
кладуть брусок масою m, до якого прив’язана нитка, перекинута через блок. З
якою горизонтальною силою треба тягнути за нитку, щоб брусок по клину не
ковзав? Тертя немає.
( F  mg (M  m)sin  / (M  m(1  cos  )) )
2.73. Клин з кутом нахилу  при основі рухається в горизонтальному напрямку з
прискоренням а. З яким прискоренням a1 щодо похилої площини рухатиметься
вантаж масою m, поміщений на ній? Тертям знехтувати. Знайти силу тиску N
вантажу на похилу площину.
( a1  g sin   a cos ; N  m(a sin   g cos ) )
2.74. Гладкий клин масою M може ковзати без тертя по горизонтальній площині. На
його грань, що утворює кут  з горизонтом, поклали брусок масою m. Визначити
прискорення клину a.
mg sin 2
(a )
2( M  m sin 2  )
2.75. Визначити модуль прискорення вантажів (див. рис.), силу
натягу нитки і сили тиску вантажів на похилі площини.
Маса вантажів M і m, кути при основі площини –  і , нитки
невагомі і нерозтяжні, блок невагомий. Тертя немає.
M sin   m sin  mM (sin   sin  )
(a g; T  g ; N M  Mg cos  ; N m  Mg cos  )
M m M m
2.76. Визначити прискорення тіла масою М в системі(див.
рис.). Масою блоків і силами тертя знехтувати.
М  т1  т2   4т1т2 sin 
(а g)
М  т1  т2   4т1т2
68
2.77. Визначити прискорення кожного з тіл в системі (див.
рис.). Нитки нерозтяжні. Масою блоків і ниток
знехтувати. Тертя немає. Маса вантажів m1 = 0,1 кг, m2
= 0,6 кг. Кут  = 30.
( a1   2
2 g т  2т1 sin   a
 9,8 м/с 2 , a2  1  4,9 м/с 2 )
4т1  т2 2
2.78. Візок утримується на похилій площині вантажем
масою m (див. рис.). Тертям у всіх частинах
конструкції можна знехтувати. Знайдіть масу візка.
4т
(М  )
sin 
2.79. Похила площина довжиною l = 1 м нахилена під кутом  = 30o до горизонту.
Зверху без початкової швидкості відпускають невелике тіло. Одночасно знизу
вверх вздовж площини штовхають таке ж тіло. З якою швидкістю необхідно
штовхнути нижнє тіло, щоб верхнє після абсолютно пружного зіткнення з нижнім
доїхало до своєї початкової точки. Тертя немає.
( 0  2 g / sin  )
2.80. Два однакові вантажі масами 1 кг з’єднані ниткою, перекинутою через невагомий
блок, закріплений на краю столу, так, що один вантаж висить, а другий ковзає по
столу з коефіцієнтом тертя 0,1. Знайти силу натягу нитки і прискорення вантажів.
(5,4 Н, 4,5 м/с2)
2.81. Тіло починає ковзати по похилій площині з кутом при основі 45. Пройшовши по ній
відстань 0,355 м, тіло набуло швидкості 2 м/c. Визначити коефіцієнт тертя тіла об
площину.
( μ  0,2)
2.82. З вершини клину, довжина якого l = 2 м і висота h = 1 м, починає ковзати невелике
тіло. Коефіцієнт тертя між тілом і клином 0,15. Визначити: прискорення, з яким
рухається тіло; час проходження тіла уздовж клину; швидкість тіла біля основи
клину.
(3,63 м/с2; 1,05 с; 3,81 м/с)
2.83. З яким максимальним прискоренням може рухатися повнопривідний автомобіль,
якщо коефіцієнт тертя коліс об асфальт µ, кут нахилу гори .
( a   g cos   g sin  )
2.84. Тіло ковзає вздовж похилої площини, розташованої під кутом 45° відносно
горизонту. Залежність пройденої відстані від часу задається рівнянням s = Bt2, де
В = 1,73 м/с2. Визначити коефіцієнт тертя тіла відносно площини.
(0,5)
2.85. Тіло розміщено на похилій площині з кутом нахилу . Коефіцієнт тертя . У
скільки разів мінімальна сила F1, з якою треба подіяти на тіло, щоб витягнути
його на похилу площину, більша за силу F2, потрібну для утримання тіла на
похилій площині?
( F1 F2  (tg   ) (tg   ) , якщо tg    ; якщо tg    , то F2 дорівнює
нулеві)
2.86. На похилій площині, кут нахилу якої до горизонту складає 30, лежить тіло масою
1 кг. Коефіцієнт тертя тіла об площину 0,5. Визначте силу тертя, яка діє на тіло.
Визначте залежність сили тертя від кута нахилу  площини до горизонту.
(Fтр = mgsin = 5 H; Fтр = mgsin, при tg  ; Fтр = mgcos, при tg  )
2.87. Уздовж похилої площини, що утворює з горизонтом кут , підіймають тіло.
Коефіцієнт тертя . Під яким кутом  до похилої площини треба спрямувати силу,
щоб вона була найменшою?
( = arctg)
69
2.88. Кут нахилу дошки до горизонту можна змінювати від 0 до 90. На дошці
знаходиться вантаж, який починає ковзати при значенні кута  = 0 = 30.
Визначте прискорення вантажу при його русі по дошці, якщо кут  = 1 = 60.
(а  3,7 м/с2)
2.89. По похилій площині ковзають два вантажі масами m1 = 1 кг і m2
= 2 кг, зв’язані невагомою нерозтяжною ниткою. Коефіцієнти
тертя між вантажами і площиною відповідно дорівнюють: 1 =
0,7; 2 = 0,6. Визначте силу натягу нитки, якщо кут нахилу
площини до горизонту  = 30.
m m g cos 
( Fнат  ( 1 - 2 ) 1 2  0,58Н )
m1  m2
2.90. Визначте силу натягу нитки в системі тіл, зображеній на
рисунку, де m1 = 2 кг; m2 = 3 кг; m3 = 5 кг. Коефіцієнт тертя
між тілами 1 і 2  = 0,2. Кут нахилу площини до горизонту 
= 45 (Тертям між тілом 2 і похилою площиною, а також
тертям в блоці нехтуємо).
(Fнат = 32,75 Н)
2.91. Два вантажі масами 1 кг з’єднані ниткою, перекинутою через невагомий блок,
закріплений на вершині похилої площини, що складає з горизонтом кут 30°.
Знайти силу натягу нитки і прискорення вантажів. Коефіцієнт тертя вантажів об
площину дорівнює 0,1.
(6,9 Н, 2,9 м/с2)
2.92. Тіло зісковзує з похилої площини висотою h і кутом нахилу  до горизонту і
рухається далі по горизонтальній ділянці. Приймаючи коефіцієнт тертя на всьому
шляху , визначити відстань S, пройдену тілом на горизонтальній ділянці, до
повної зупинки.
(S = h(l–ctg)/)
2.93. Тіло ковзає спочатку по похилій площині, розміщеній під кутом  до горизонту,
а потім по горизонтальній поверхні. Визначити коефіцієнт тертя, якщо відомо, що
шляхи, пройдені по похилій і по горизонтальній поверхнях, є однаковими.
sin 
( )
1  cos 
2.94. Невелике тіло пустили знизу вверх по похилій площині, з кутом нахилу  до
горизонту. Знайдіть коефіцієнт тертя між тілом і площиною, якщо час підйому
тіла в 2 рази менший часу спуску.
3
( tg )
5
2.95. На яку максимальну відстань S по похилій площині з кутом при основі  зможе
піднятися тіло, що має початкову швидкість 0? Визначити час підйому t1 і спуску
t2 тіла. Коефіцієнт тертя .
(S 02 0 0
; t1  ; t2  )
2 g (sin    cos  ) g (sin    cos  ) g sin 2    2 cos 2 
2.96. По похилій площині з кутом при основі  = 30°, ковзає тіло. Визначити швидкість
тіла вкінці другої секунди від початку ковзання,
якщо коефіцієнт тертя 0,15.
(7,26 м/с)
2.97. На площині з кутом нахилу  лежить брусок m
a
масою m, прив’язаний ниткою до площини.
Похила площина рухається вправо з 
прискоренням а. Знайти силу натягу нитки і силу
70
тиску бруска на площину. При якому прискоренні брусок відірветься від
площини?
( T  m( g sin   a cos ); N  m( g cos   a sin  ); a1  g  ctg )
2.98. Два тіла масами m1 = 2 кг і m2 = 1 кг зв’язані ниткою, перекинутою через блок.
Тіло m1 лежить на похилій площині з кутом нахилу  = 20o, а тіло m2 висить на
нитці. Коефіцієнт тертя µ = 0,1. Знайти прискорення тіл.
( a  g (m2  m1 sin    m1 cos  ) / (m1  m2 )  0, 43 м/с2 )
2.99. Визначите сили натягу ниток, що зв’язують вантажі в
системі, зображеній на рисунку. Маси тіл відповідно m1 =
1 кг; m2 = 2 кг; m3 = 4 кг. Коефіцієнт тертя першого тіла об
похилу площину 1 = 0,1, коефіцієнт тертя другого тіла об
похилу площину 2 = 0,2. Кут нахилу площини до
горизонту  = 30. (Тертям в блоці нехтуємо).
(Fнат1 = 8,8 Н; Fнат2 = 28,2 Н)
2.100. З похилої площини без тертя скочується візок, на m
якому лежить вантаж масою m. Яка сила тертя між
вантажем і візком, якщо верхня площина візка
горизонтальна? Кут нахилу площини . При якому
граничному значенні кута вантаж ще не ковзатиме по 
візку, якщо коефіцієнт тертя ?
( Fmp  mg sin  cos  ;  пр  arctg  )
2.101. Два однакові вантажі 1 і 2 масами m знаходяться
на різних схилах похилої площини. Коефіцієнти m2
тертя вантажів об площину 1 і 2, а кути нахилу m1
схилів  і  відповідно. Тіло 2 починає ковзати
вниз. Знайти прискорення тіл.
 
( a  g (sin   sin   2 cos   1 cos ) / 2 )
2.102. Брусок штовхнули зі швидкістю 10 м/с вгору вздовж дошки, нахиленої під кутом
30 до горизонту. Назад він повернувся зі швидкістю 5 м/с. З якою швидкістю
повернеться брусок, якщо його штовхнути з тією ж швидкістю вздовж тієї ж
дошки, нахиленої під кутом 45° до горизонту?
(6,97 м/с)
2.103. На вершині рівнобедреного клину з кутом при основі  = 45 знаходиться
невагомий блок, через який перекинута нитка. До нитки прив’язано два бруски
масами m1 і m2. Якщо бруску m1 надати деяку швидкість, направлену вниз, то
система зупиниться через час t1, якщо з тією ж швидкістю штовхнути вниз брусок
m2, то система зупиниться через час t2. Визначити відношення мас m1/m2, якщо
відомо, що t1/t2 = 2, а коефіцієнт тертя між брусками і клином  = 0,5.
( m1 / m2  (3  ctg ) / (3  ctg )  0,714 )
2.104. Похила площина розділена по довжині на дві рівні частини. Якщо тіло відпустити
без початкової швидкості зі самого верху, то воно доїде донизу з нульовою
швидкістю. Який коефіцієнт тертя між тілом і площиною на нижній половині
площини, якщо на верхній половині він дорівнює 1? Кут нахилу площини – .
( 2  2tg  1 )
2.105. На похилій площині лежить шайба. Причому коефіцієнт тертя між шайбою і
похилою площиною  > tg, де  – кут нахилу площини. До шайби прикладають
горизонтальну силу. При цьому шайба починає рухатися в горизонтальному
напрямку з постійною швидкістю 1. Знайти сталу швидкість 2 зісковзування
шайби з площини.
71
( 2  1tg /  2  tg 2 )
m2
2.106. На гладкій похилій площині з кутом нахилу  лежать
два бруски з масами m1 і m2, зв’язані ниткою, m1
перекинутою через нерухомий блок. Коефіцієнт тертя
між брусками – µ. При якому відношенні мас бруски 
будуть нерухомі?
( 1  2ctg  m1 / m2  1  2ctg )
2.107. На похилій площині лежить шайба. Кут нахилу площини , коефіцієнт тертя ,
маса шайби m. Відомо, що  > tg. Яку горизонтальну силу F, направлену вздовж
площини, паралельно нижньому ребру, треба прикласти до шайби, щоб зрушити
її з місця?
( F  mg cos    tg  )
2 2
2.108. Клин масою M лежить на горизонтальній площині. По його бічній грані,

нахиленій під кутом  до горизонту, ковзає без тертя
брусок масою m. При якому коефіцієнті тертя між
клином і площиною клин стоятиме на місці?
(   mgtg / (M (1  tg 2 )  m) )
m
m
2.109. Визначити прискорення тіл в приведеній системі. 
Маси тіл однакові, коефіцієнт тертя теж однаковий і
дорівнює µ. Нитка і блок ідеальні.
( a1  3g (sin    cos ) / 5; a2  a1 ) m1
2.110. Вантаж масою m1 лежить на горизонтальному столі.
До нього прив’язана нитка, перекинута через
нерухомий блок, до іншого кінця якої прив’язаний
вантаж масою m. Знайти силу натягу нитки, якщо
a m2
стіл рухається з прискоренням а. Коефіцієнт тертя
.
( T  m2 g  a , якщо   кр  a / g  m2 1  (a / g ) / m1 ;
2 2 2
T  m1m2 ( g 2  a2   g  a) / (m1  m2 ), якщо   кр )

2.111. Візок масою M = 12,5 кг може без тертя рухатися по
горизонтальному столу. На візку лежить брусок
масою m = 10 кг. До бруска прив’язана нитка,
перекинута через блок, яку починають тягнути m
вгору з силою F = 80 Н. Знайти прискорення візка,
якщо коефіцієнт тертя між бруском і візком
M
дорівнює  = 0,6.
( a  ( F - mg ) / M  1,6 м / с )
Динаміка обертального руху
2.112. Тіло масою m рухається в площині ху за законом x = Acosωt, y = Bsinωt, де A, В і ω
– деякі постійні. Визначити модуль сили, що діє на це тіло.
( F  m x2  y 2 )
2
2.113. Підвішену на нитці кульку масою m = 200 г відхиляють на кут α = 45°. Визначити
силу натягу нитки в момент проходження кулькою положення рівноваги.
(3,11 H)
2.114. Вантаж масою m = 150 кг підвішений на сталевому дроті, що витримує
навантаження 2,94 кН. На який найбільший кут можна відхилити дріт з вантажем,
щоб він не розірвався при проходженні вантажем положення рівноваги?
(60)
72
2.115. Математичний маятник складається з кульки масою m = 50 г, підвішеної на нитці
довжиною l = 1 м. Визначити найменшу силу натягу нитки, якщо кулька
проходить положення рівноваги зі швидкістю  = 1,4 м/с.
( T  mg (1  2 / 2gl )  0, 44 H )
2.116. Нитка маятника відхилена до горизонтального положення і відпущена. Яка
повинна бути мінімальна міцність нитки, щоб вона могла витримати натяг при
проходженні маятником масою 1 кг положення рівноваги?
( T  3mg  30 H )
2.117. Людина масою m = 70 кг гойдається на гойдалці. Довжина шнурів l = 8 м. Людина
проходить положення рівноваги зі швидкістю  = 6 м/с. Яка сила натягу шнурів у
цей момент?
( T  m / 2( g   2 / l )  500 H )
2.118. Визначте вагу тіла масою 40 кг в положеннях А і В, якщо
радіуси траєкторій в цих точках відповідно R1 = 20 м і R2
= 10 м, а швидкості руху тіла відповідно 1 = 10 м/с і 2 =
5 м/с.
( РА = 600 Н; РВ = 300 Н)
2.119. Автомобіль масою m = 1000 кг в’їхав на опуклий міст довжиною l = 156 м із
швидкістю 0 = 36 км/год. По мосту він рухається з прискоренням а = 1 м/с2.
Визначити силу тиску автомобіля посередині мосту, де радіус кривизни R = 200
м.
( N  m( g  (02  al ) / R)  8500 H )
2.120. Камінь, прив’язаний до мотузка довжиною l = 50 см, рівномірно обертається у
вертикальній площині. При якій частоті обертання мотузок розірветься, якщо
відомо, що він розривається при силі натягу, рівній десятикратній силі тяжіння,
що діє на камінь?
(2,1 с-1)
2.121. У вертикальній площині обертається вантаж вагою 20 Н з частотою 2 об/с. Шнур,
на якому підвішений вантаж, може витримати навантаження 320 Н. Чи витримає
шнур навантаження в ті моменти, коли вантаж проходить через найвищу і
найнижчу точки кола? Визначте максимальну і мінімальну сили натягу шнура,
якщо його довжина 1 м.
(Fmax = 368,6 H; Fmin = 328,6 H)
2.122. Літак виконує “мертву петлю” радіуса R = 1 км. Визначити вагу пілота Р, маса
якого т = 70 кг, у момент, коли швидкість літака  = 720 км/год, а вектор
швидкості утворює кут  = 45° з горизонталлю.
(Р1 = 3,32 кН, Р2 = 2,36 кН)
2.123. Тіло масою m = 0,1 кг обертається у вертикальній площині на нитці довжиною l
= 1 м. Вісь обертання розташована над підлогою на висоті H = 2 м. При
проходженні нижнього положення нитка обривається і тіло падає на підлогу на
відстані L = 4 м (по горизонталі) від точки обриву. Визначити силу натягу нитки
у момент її обриву.
 L2 
( N  mg 1  9 H )
 2( H  l )l 
2.124. Вантаж масою m, прив’язаний до нерозтяжної нитки, обертається у вертикальній
площині. Знайти різницю сили натягу нитки в нижній і верхній точках траєкторії.
( T  6mg )
2.125. Кульці, підвішеній на нитці, надали деяку початкову швидкість, після чого вона
почала обертатися по колу у вертикальній площині. Визначити масу кульки m,
якщо відомо, що сила натягу нитки у верхній точці траєкторії T1 = 1 H, а в нижній
точці траєкторії T2 = 2 H. Опором повітря знехтувати.
73
( m  (T2 - T1 ) / 6g  0,017 кг )
2.126. З вершини ідеально гладкої сфери радіусом R = 1,2 м зісковзує невелике тіло.
Визначити висоту h (від вершини сфери), з якої тіло зірветься зі сфери.
(40 см)
2.127. До стелі вагону на нитці підвішена кулька. На який кут від вертикалі відхилиться
нитка, якщо вагон їде з постійною швидкістю  по колу радіусом R? Положення
нитки вважати сталим.
(   arctg ( 2 / gR) )
2.128. Маленька кулька масою m = 100 г підвішена на довгій нитці до стелі вагону, який
рівномірно рухається по криволінійній ділянці шляху зі швидкістю 72 км/год. З
якою силою T натягнута нитка, якщо радіус заокруглення ділянки шляху R = 200
м?
(T = 1 H)
2.129. Кулька, підвішена на нитці довжиною l, обертається в горизонтальній площині
так, що нитка складає кут  з вертикаллю. Визначити швидкість обертання
кульки.
(   gl sin   tg )
2.130. Кулька, підвішена до нитки, рухається в горизонтальній площині по колу з
постійною швидкістю. Відстань від точки підвісу до горизонтальної площини h.
Визначте період кульки.
( T  2 h / g )
2.131. Вантаж на нитці, обертаючись із швидкістю 1 об/с, описує в горизонтальній
площині коло радіусом 10 см. Який кут утворює нитка з вертикаллю?
(  22)
2.132. Кулька підвішена на нитці завдовжки 1 м. Кульку розташували так, що вона
почала рухатися рівномірно по колу в горизонтальній площині з періодом 1,57 с.
При цьому кут, утворений ниткою з вертикаллю, дорівнює /6 рад. Визначте
лінійну швидкість і доцентрове прискорення при русі кульки по колу.
( = 2 м/с; адоц = 8 м/с2)
2.133. Важка кулька, підвішена на нитці довжиною l =1 м, описує коло в горизонтальній
площині. Знайти період обертання кульки, якщо маятник знаходиться в ліфті,
який рухається вниз з постійним прискоренням а = 5 м/с2. Нитка складає з
вертикаллю кут  = 60о.
( T  2 l cos   2 c )
g a
2.134. Кулька масою m, підвішена на нитці довжиною l, приведена в обертальний рух в
горизонтальній площині. Яка повинна бути міцність нитки F, щоб радіус R кола,
по якому рухається кулька, дорівнював 2l / 5 ?
( F  mg 5 )
2.135. Вертикальний вал обертається. З валом шарнірно сполучений невагомий стержень
довжиною l =10 см, на іншому кінці якого є маленька масивна кулька. На який кут
від вертикалі відхилиться стержень при кутовій швидкості обертання валу  = 14
c–1?
( = 60)
2.136. До нижньої частини вертикального вала за допомогою
горизонтальної осі підвішена невагома штанга довжиною 1
м з вантажем масою 10 кг на кінці. Вал обертається з
кутовою швидкістю 2 рад/с. Як зміниться сила натягу
штанги, якщо кутова швидкість зростає до 4 рад/с? Вантаж
вважати матеріальною точкою.
74
( Т  ml 22  12   120 Н )
2.137. Нехтуючи тертям, визначити найменшу висоту h, з якої повинен скочуватися візок
з людиною по жолобу, що переходить в петлю радіусу R = 6 м, і не відірватися від
нього у верхній точці петлі.
(15 м)
2.138. Горизонтально розташований диск обертається навколо вертикальної осі з
частотою  = 10 об/хв. На якій відстані від центру диска може втриматися
невелике тіло, якщо коефіцієнт тертя  = 0,2?
( r   g / 4 2 2 )
2.139. Диск обертається навколо вертикальної осі з частотою 30 об/хв. На відстані 20 см
від осі обертання на диску лежить тіло. Яким повинен бути коефіцієнт тертя між
тілом і диском, щоб тіло не скотилося з диска?
(0,2)
2.140. На горизонтальному диску лежить невеликий брусок, прив’язаний ниткою
довжиною l до осі диска. Нитка натягнута і складає з вертикаллю кут . Диск
починають поволі розкручувати. При якій кутовій швидкості обертання диска
брусок відірветься від нього? Яка при цьому буде сила натягу нитки? Маса бруска
m.
(   g / l cos  ; T  mg / cos  )
2.141. На горизонтальному столику, що обертається, на відстані R = 50 см від осі
обертання лежить вантаж вагою P = 10 Н. Коефіцієнт тертя між вантажем і
поверхнею столу 0,25. Яка сила тертя, що утримує вантаж, якщо частота
обертання столика  =12 об/хв? При якій кутовій швидкості вантаж почне ковзати
по столику?
 g
( Fmp  m 2 R  0,8 H;   2 ; max   2, 2 c-1 )
60 R
2.142. На горизонтальному диску на відстані R = 1 м від його осі лежить невеликий
брусок. Диск починає розкручуватися з кутовим прискоренням  = 4 с–2. Через
який час брусок починає ковзати по диску, якщо коефіцієнт тертя  = 0,5?
( t   g / R  0,55 c )
2
2.143. Кругла платформа обертається навколо вертикальної осі з кутовою швидкістю .

На платформі знаходиться кулька масою m, прикріплена до осі ниткою. Кут
нахилу нитки , довжина нитки L. Визначити натяг нитки у момент відриву
кульки від платформи.
(F = m2L)
2.144. Доріжка для велосипедних перегонів має закруглення радіусом 40 м. У місці
закруглення доріжка виконана з нахилом 40 до горизонту. На яку швидкість їзди
розрахований такий нахил?
(   Rgsin  16 м / c )
2.145. Велосипедист їде по закругленню дороги радіусом R = 45 м з найбільш можливою
в цих умовах швидкістю max = 15 м/с. (Це гранична швидкість, при якій
велосипедиста не заносить). Визначте коефіцієнт тертя ковзання між шинами і
асфальтом, а також кут відхилення велосипедиста від вертикалі.
(     0,5;  = arctg  = 27)
2
Rg
2.146. Визначте найменший радіус R кола, по якому зможе проїхати велосипедист з
швидкістю  = 30 км/год, якщо коефіцієнт тертя ковзання між колесами і землею
 = 0,25. Визначте також найбільший кут нахилу велосипеда, при якому
велосипедист ще не падатиме.
75
2
(R  27,8 м;  = arctg  = 14)
g
2.147. Потяг рухається по закругленню радіусом 500 м. Ширина залізничної колії 152,4
см. Зовнішня рейка розташована на 12 см вище внутрішньої. При якій швидкості
руху потяга на закругленні колеса не чинять тиск на рейки?
( 19,64 м/c)
2.148. З якою максимальною швидкістю може стійко, не перевертаючись, рухатися
вагон по закругленню радіусом R = 150 м, якщо висота центру мас вагону від рівня
рейок Н = 1,8 м, а відстань між рейками d = 1,5 м.
dgR
(   25 м/с)
2H
2.149. Якою повинна бути найменша швидкість мотоцикла для того, щоб він міг їхати
по внутрішній поверхні колового циліндра радіусом R по горизонтальному колу?
Коефіцієнт тертя ковзання між шинами мотоцикла і поверхнею циліндра .
( gR /  )
2.150. Якою повинна бути швидкість руху мотоцикліста, щоб він міг описувати
горизонтальне коло на внутрішній поверхні вертикального кругового циліндра
радіуса r, якщо при їзді по горизонтальній поверхні з таким же коефіцієнтом тертя
ковзання мінімальний радіус повороту при швидкості 1 дорівнює R?
g
(  Rr )
1
2.151. У цирковому атракціоні мотоцикліст рухається по внутрішній поверхні сфери
радіусом 8,5 м, залишаючись весь час на 5,1 м вище за центр сфери. При якій
мінімальній швидкості це можливо? Коефіцієнт тертя між колесами і поверхнею
сфери 0,92.
(26 м/с)
2.152. Мотоцикліст бере участь в перегонах по вертикалі і їде по внутрішній поверхні
вертикального циліндра радіусом R = 15 м, при цьому центр тяжіння мотоцикла з
людиною розташований на відстані d = 75 см від поверхні циліндра. Кут нахилу
мотоцикліста до площини горизонту  = 30. Чому дорівнює коефіцієнт тертя
покришок коліс мотоцикла об поверхню циліндра? З якою мінімальною
швидкістю min повинен їхати мотоцикліст, щоб не зірватися?
g (R  d )
(   tg  0,58 ; min   15, 7 м/с)

2.153. Площина з кутом нахилу  до горизонту обертається з кутовою швидкістю 
навколо вертикальної осі. На похилій площині лежить вантаж. Визначити відстань
R між віссю обертання і центром мас вантажу. Тертям знехтувати.
gtg
(R )
2
2.154. Площина з кутом нахилу  до горизонту обертається з кутовою швидкістю 

навколо вертикальної осі. На похилій площині на відстані R від осі обертання
лежить вантаж. При якому мінімальному коефіцієнті тертя він не ковзатиме по
площині?
(    R 2 gtg )
2
g   Rtg
2.155. Намистинка може ковзати по обручу радіусом 4,5 м, який обертається відносно
вертикальної осі, що проходить через його центр і лежить в площині обруча, з
кутовою швидкістю 2 рад/с. На яку максимальну висоту відносно нижньої точки
обруча може піднятися намистинка?
76
(h = 2 м)
2.156. Напівсферична чаша радіусом R = 1 м обертається навколо вертикальної осі з
кутовою швидкістю  = 4,4 с–1. У чаші лежить кулька, що обертається разом з нею.
У якому місці чаші вона знаходиться? Місце визначити кутом.
g 1
(   arccos 2  arccos  60 )
 R 2
2.157. Чаша у формі півсфери радіусом R = 0,8 м обертається з постійною кутовою
швидкістю  навколо вертикальної осі. Разом з чашею обертається кулька, що
лежить на її внутрішній поверхні. Відстань від кульки до нижньої точки чаші
дорівнює її радіусу. Визначити кутову швидкість обертання чаші.
2g
(   5 c-1 )
R
2.158. На внутрішній поверхні сфери радіусом 0,1 м, що обертається навколо
вертикальної осі, знаходиться невеликий предмет. З якою постійною частотою
повинна обертатися сфера, щоб предмет знаходився в точці, напрям на яку складає
кут 45? Коефіцієнт тертя між предметом і поверхнею сфери дорівнює 0,2.
(1,55 об/с)
2.159. На внутрішній поверхні вертикально розташованого конуса, кут розхилу якого
90°, лежить невелике тіло. Конус обертається навколо своєї вершини з деякою
кутовою швидкістю. При яких значеннях кутової швидкості тіло перебуватиме в
стані рівноваги на відстані 20 см від вершини конуса, якщо коефіцієнт тертя між
тілом та поверхнею конуса 0,4?
(min = 5,45 рад/с, max = 12,72 рад/с)
2.160. Маленьке тіло зісковзує без початкової швидкості по внутрішній поверхні
півсфери з висоти, що рівна її радіусу. Одна половина півсфери абсолютно гладка,
а інша – шорстка, причому на цій половині коефіцієнт тертя між тілом і поверхнею
 = 0,15. Визначити прискорення а тіла в той момент, як тільки воно перейде на
шорстку поверхню.
( a  g 9 2  4  20,5 м/с2 )
Гравітаційна взаємодія.
2.161. Вважаючи радіус Землі і прискорення вільного падіння поблизу її поверхні
відомими, знайдіть залежність прискорення вільного падіння від висоти над
поверхнею Землі.
R
( g)
Rh
2.162. Перша космічна швидкість для Землі 8 км/с. Яка перша космічна швидкість для
планети, маса якої така ж як у Землі, а радіус в два рази більший?
(   3 / 2  5, 6 км/с )
2.163. Яка перша космічна швидкість для планети, густина якої така ж як у Землі, а радіус
в 2 рази більший?
( = 23 = 16 км/с)
2.164. Якою буде перша космічна швидкість, якщо Землю стиснути, зменшивши її радіус
вдвічі?
(  11,2 км/с)
2.165. Штучний супутник рухається в екваторіальній площині Землі зі сходу на захід по
коловій орбіті радіусом 1104 км. Визначте швидкість цього супутника відносно
Землі.
(7 км/с)
2.166. Вважаючи відомим прискорення g вільного падіння біля поверхні Землі і її радіус
R, визначте радіус колової орбіти штучного супутника, який рухається по ній зі
швидкістю .
77
(gR2/2)
2.167. Космічний корабель рухається по коловій орбіті радіусу R навколо Землі із
швидкістю , яка вдвічі більша швидкості вільного руху по тій же орбіті. Яку силу
тяги розвивають двигуни корабля, якщо його маса дорівнює M?
( F  3M  2 / 4 R )
2.168. Відстань від Землі до Місяця 380000 км, а маса Місяця в 81 раз менша маси Землі.
На якій відстані від центру Землі рівнодійна сил тяжіння дорівнює нулю?
(l  342000 км)
2.169. Радіус орбіти Нептуна в 30 разів більший радіусу орбіти Землі. Яка тривалість року
на Нептуні?
(164 р.)
2.170. Тіло масою m = 3 кг знаходиться на поверхні Землі. Визначте зміну сили тяжіння
при підйомі тіла на висоту h = 7 км над поверхнею Землі.
(64,5 мН)
2.171. На яку відстань від поверхні Землі віддалилося б тіло, кинуте вертикально вгору
із швидкістю 5 км/с за відсутності атмосфери біля поверхні Землі.
(1590 км)
2.172. Ракета, запущена з поверхні Землі вертикально вгору з першою космічною
швидкістю, повертається на Землю недалеко від місця старту. Скільки часу вона
знаходилася у польоті?
( 69 хв)
2.173. Два богатирі на полюсі Землі кидають вертикально вверх булави. Перша впала на
Землю через тиждень, друга – через 30 днів. Визначте, на скільки відрізнялися їх
початкові швидкості.
( 70 м/с)
2.174. Визначте силу, з якою притягується до Землі тіло масою 1 кг, що знаходиться на
поверхні Місяця.
(2,73103 Н)
2.175. Знаючи, що сонячний диск видно із Землі під кутом  = 5, визначити середню
густину Сонця.
(   24 / GT 2 3  1, 7 кг / м3 )
2.176. Яке співвідношення між силами тяжіння, що діють на ракету на поверхні Землі і на
висоті, яка дорівнює радіусу Землі?
(4)
2.177. Як зміниться сила гравітаційного притягання між кулями, виготовленими з
матеріалу однакової густини, якщо об’єм однієї кулі в 2 рази збільшити, а іншої
– в 2 рази зменшити, не змінюючи відстань між центрами куль?
(зменшиться в 2 рази)
2.178. Дві однакові однорідні кулі, виготовлені з однакового матеріалу, дотикаються між
собою. Як зміниться сила гравітаційного притягання цих куль, якщо масу кожної
кулі збільшити в 5 разів за рахунок збільшення їх розмірів, не порушуючи при
цьому дотику куль?
(збільшиться в 8,55 разів)
2.179. Три однакових свинцевих кулі радіусом r = 20 см кожна дотикаються між собою.
Визначити гравітаційну силу F, яка діє на кожну кулю з боку двох інших. Густина
свинцю 11,3103 кг/м3.
( F  3 G  2  2r 4 / 18  12,83 пН )
2.180. Прискорення вільного падіння на Місяці дорівнює 0,17g, де g – прискорення
вільного падіння на Землі. Діаметр місяця в 3,7 рази менший діаметра Землі. У
скільки разів маса Землі більша маси Місяця?
(81)
2.181. На якій висоті прискорення вільного падіння зменшується в 2 рази? Радіус Землі
R3 = 6400 км.
78
(H  2656 км)
2.182. На якій відстані від поверхні Землі прискорення вільного падіння дорівнює 1 м/с2?
(13,6103 км)
2.183. На якій висоті повинен обертатися штучний супутник Землі, щоб він знаходився
увесь час над однією і тією ж точкою Землі?
(Н = 82400 м)
2.184. На якій відстані від поверхні Землі сила тяжіння космічного корабля в 9 разів
менша, ніж на старті?
(1,28104 км)
2.185. Прискорення вільного падіння на поверхні планети g1, а на висоті h – g2. Знайти
радіус планети.
( R  H / g1 / g2  1 )
2.186. Яку відстань пролетить за 1 секунду тіло, що вільно падає з висоти 1000 км? Радіус
Землі R = 6400 км.
(S gR 2t 2
 3, 7 м )
2  R  h
2
2.187. Радіус білого карлика Сиріус B складає 0,02 радіуса Сонця, а маса дорівнює масі
Сонця. Знайти прискорення вільного падіння на поверхні Сиріуса B і його
густину. Радіус Сонця – RC = 696 тис. км, радіус земної орбіти – R = 150 млн. км.
( g  104  2 R33 / T 2 RC2  7,5 105 м / с 2 ;   3 106  R33 / 8GT 2 RC3  1, 75 108 кг / м3 )
2.188. Знайти вагу тіла масою 1 кг, що знаходиться між Землею і Місяцем на відстані 108
м від центру Землі.
(0,04 Н)
2.189. При якій тривалості доби тіла на екваторі Землі були б невагомими?
( T  2 R3 / g  1, 39 год )
2.190. Пасажир масою m = 70 кг знаходиться в автобусі, який їде із швидкістю  = 72
км/год вздовж екватора Землі, спочатку із заходу на схід; потім у зворотному
напрямку. Визначити різницю ваги пасажира в цих випадках.
( P  8 m / T  0, 407 H; (T  24 год) )
2.191. Вага тіла на полюсі планети в n разів більша, ніж на екваторі. Визначити середню
густину планети, якщо тривалість доби на ній дорівнює T.
(   3 n / GT 2 (n  1) )
2.192. Вага тіла на екваторі астероїда на 10% менша ваги на полюсі. Який період
обертання астероїда навколо своєї осі, якщо астероїд вважати кулею з густиною
речовини  = 5103 кг/м3.
(280 хв)
2.193. Припустимо, що на екваторі деякої малої планети, густина речовини якої 3 г/см3,
усі тіла важать в 1,2 рази менше, ніж на полюсі. Яким має бути період обертання
планети навколо осі, щоб виконувалося це припущення?
(4,67 год)
2.194. Вага тіла на полюсі Землі – Р0, а прискорення вільного падіння g0. Знайти вагу тіла
на широті .
( P  P0 1  4 2 R3 cos 2  (2  4 2 R3 / g 0T 2 ) / g 0T 2 )
2.195. Ракета стартує вертикально вгору і рухається рівноприскорено з прискоренням а =
0,5g. На якій висоті вага космонавта дорівнює звичайній?
( H  R3 ( 2  1)  2650 км )
2.196. Прискорення вільного падіння на екваторі Землі g = 9,8 м/с2. З якою силою тіло
масою m = 1 кг притягує Землю?
( F  m( g  4 2 R3 / T 2 )  9,83 H )
2.197. Визначте прискорення вільного падіння на поверхні деякої планети, середня
79
густина якої дорівнює середній густині Землі, але радіус в n разів більший
земного.
(9,8n)
2.198. Супутник обертається навколо планети на малій висоті з періодом T. Яка середня
густина планети?
(   3 / GT 2 )
2.199. Визначте мінімальний період обертання супутника нейтронної зорі густиною  =
1017 кг/м3.
(1,2103 с)
2.200. Супутник рухається по коловій орбіті, радіус якої складає n радіусів планети. Яка
густина речовини планети, якщо період обертання супутника T? Планету вважати
однорідною кулею. Гравітаційна стала G.
(   3 n3 / GT 2 )
2.201. Всередині однорідної кулі з густиною  є сферична порожнина, центр якої
знаходиться на відстані l від центру кулі. Знайти напруженість поля тяжіння
всередині порожнини.
( 4G / 3 )
2.202. Навколо планети радіусом R по коловій орбіті рухається супутник. Період
обертання супутника T, а прискорення вільного падіння біля поверхні планети g.
Визначити радіус орбіти. Як змінюватиметься швидкість супутника, якщо він
почне гальмувати у верхніх шарах атмосфери?
( R  3 gR2T 2 / 4 2 )
2.203. Для здійснення всесвітнього телевізійного зв’язку досить мати три супутники
Землі, що обертаються по коловій орбіті в площині екватора із заходу на схід і
розташованих один відносно одного під кутом 120. Період обертання кожного
супутника Т = 24 год. Визначити радіус орбіти і лінійну швидкість такого
супутника.
(R = 4,23107 м;  = 3103 м/с)
2.204. Оцінити масу Землі за наступними даними: гравітаційна стала G = 6,6721011
м3/(кгсм2), радіус Землі R3 = 6378,5 км.
(M = 5,981024 кг)
2.205. Визначте масу Землі, якщо супутник, який рухається в її екваторіальній площині із
заходу на схід по коловій орбіті радіусом 2104 км, з’являється над деяким пунктом
на екваторі через кожних 11,6 год.
(61024 кг)
2.206. Визначте масу Сонця, якщо відомо, що середня кутова швидкість руху Землі
навколо Сонця дорівнює 0,99 за добу.
(1,981030 кг)
2.207. Як змінилася б тривалість земного року, якби маса Землі зрівнялася з масою Сонця,
а відстань між ними залишилася б тією самою?
(256 діб)
2.208. Період обертання Юпітера навколо Сонця в 12 разів більший відповідного періоду
для Землі. Вважаючи орбіти планет коловими, визначте, в скільки разів відстань
від Юпітера до Сонця перевищує відстань від Землі до Сонця.
(5,2)
2.209. Планета Марс має два супутники – Фобос і Деймос. Перший з них знаходиться на
відстані 9500 км від центра Марса , а другий – на відстані 24000 км. В скільки
разів період обертання навколо Марса Деймоса більший, ніж період обертання
Фобоса?
(4)
2.210. Велика вісь орбіти одного з штучних супутників Землі менша великої осі орбіти
другого супутника на 700 км. Період обертання навколо Землі першого супутника
80
дорівнює 78 хв. Визначте величину великої осі другого супутника.
(1,28107 м)
2.211. Мінімальне віддалення космічного корабля від поверхні Землі дорівнює 182 км, а
максимальне – на 68 км більше мінімального. Визначте період обертання
космічного корабля навколо Землі.
(89 хв)
2.212. Супутник знаходиться в перигеї над Південною півкулею Землі на висоті близько
500 км, а в апогеї – на висоті близько 40000 км над Північною півкулею. Яке
відношення кутових швидкостей обертання цього супутника в перигеї і апогеї?
(45)
2.213. Із збільшенням висоти польоту штучного супутника Землі його швидкість
зменшилася з 7,79 км/с до 7,36 км/с. На скільки збільшився період обертання
супутника навколо Землі?
(15 хв)
2.214. Два супутники обертаються навколо деякої планети по колових орбітах, радіуси
яких відносяться як R2/R1 = 2. Як відносяться періоди їх обертання T2/T1?
( T2 / T1  ( R2 / R1 )  2 2 )
3
2.215. Маса двох зір m1 і m2, відстань між ними l. Знайти період обертання цих зір по
колових орбітах навколо їх загального центру мас.
( T  2 l / G (m1  m2 ) )
2.216. Подвійна зоря – це система двох зір, які рухаються навколо загального центру мас.
Відстань l між компонентами подвійної зорі і період Т її обертання відомі.
Вважаючи, що l не змінюється, визначте сумарну масу подвійної зорі.
(42l3/GT2)
2.217. Дві матеріальні точки масами m1 і m2 обертаються з кутовою швидкістю  навколо
загального центру мас. Визначте відстань r між цими точками, вважаючи, що в
процесі їх обертання відстань r не змінюється.
G(m1  m2 )
( 3 )
2
2.218. Радіус одного з астероїдів 5 км. Припустивши, що густина астероїда 5,5 г/см 3: 1)
знайти прискорення сили тяжіння на його поверхні; 2) визначити, на яку висоту
піднялася б людина, що знаходиться на астероїді, яка підстрибнула із зусиллям,
достатнім для стрибка на висоту 5 см на Землі (астероїд має форму кулі).
(0,008; 64)
2.219. Визначте період обертання навколо Сонця штучної планети, якщо відомо, що
велика піввісь її еліптичної орбіти більша великої півосі земної орбіти на 1,51010
м.
(13,86 міс.)
2.220. Найбільша відстань від Сонця до комети Галлея дорівнює 35,4 радіусу земної
орбіти, а найменша – 0,6. Її проходження поблизу Сонця спостерігалося в 1986
році. У якому році відбулося її попереднє проходження?
(у 1910 р.)
2.221. Космічна ракета рухається навколо Сонця по орбіті, яка практично співпадає з
орбітою Землі. При включенні гальмівних двигунів ракета швидко втрачає
швидкість і починає падати на Сонце. Вважаючи, що початкова швидкість падіння
ракети дорівнює нулю, визначте, скільки часу триватиме падіння.
(65 діб)
2.222. Знайти зміну прискорення вільного падіння тіла на глибині h від поверхні Землі.
На якій глибині прискорення вільного падіння складе 0,3 від прискорення
вільного падіння на поверхні Землі? Густину Землі вважати постійною.
(h = 0,7R)
2.223. За яким законом падало б тіло у трубі, прокладеній від Північного до Південного
81
полюса через центр Землі? За який проміжок часу воно пройшло б цю відстань за
відсутності опору? Землю вважати однорідною сферою.
(    R / g0 )
2.224. У металевій кулі радіусом R = 1 м зроблена сферична
порожнина радіусом r = 0,5R, яка торкається поверхні
кулі, як показано на рисунку. На відстані l = 10 м від
центру кулі знаходиться маленька кулька, яку можна
розглядати як матеріальну точку. У скільки разів сила F
гравітаційної взаємодії кулі без порожнини більша сили F1 гравітаційної взаємодії
кулі з порожниною з маленькою кулькою?
(1,16)
2.225. З якою силою взаємодіють кулька масою m1 = 10 г
і свинцева куля, що має сферичну порожнину?
Радіус кулі R1 = 20 см, радіус порожнини R2 = 10
см, відстань між кулькою m1 і поверхнею кулі l = 80
см. З якою силою свинцева куля буде діяти на
кульку, якщо остання перебуватиме всередині порожнини?
4G  R13  R23  m1
(F  2, 2 1010 H , F1  0 )
3  R1  l 
2
2.226. З якою силою F взаємодіє частинка, маса якої т1, з

тонким однорідним стрижнем, що має масу т2 і
довжину l, якщо вони лежать на одній прямій і
ближній кінець стержня розміщується на відстані а від частинки?
m1m2
( F G )
a a  l 
2.227. На відстані 0,25 м від нескінченно довгої тонкої дротини навпроти її середини
знаходиться матеріальна точка масою 10 г. Маса дротини рівномірно розподілена
по довжині з лінійною густиною 0,01 кг/м. Визначте величину сили
гравітаційного притягання матеріальної точки до дротини.
(53,4 фН)
2.228. Тонкий однорідний диск радіусом R має масу М. Визначити силу гравітаційної
взаємодії між цим диском і матеріальною точкою масою m, яка знаходиться в цен-
трі диска.
(F = 2GmM/R2)
2.229. На осі кільця радіусом R, виготовленим з тонкого дроту, знаходиться матеріальна
точка. При якому співвідношенні між відстанню l від центру кільця до
матеріальної точки і радіусом R сила гравітаційної взаємодії між кільцем і
матеріальною точкою має максимальне значення?
(l R/ 2 )
2.230. Сила гравітаційної взаємодії між кільцем, виготовленим з тонкого дроту, і
матеріальною точкою, що знаходиться на осі кільця, має максимальне значення,
коли точка знаходиться на відстані lmax від центру кільця. У скільки разів сила
гравітаційної взаємодії між кільцем і матеріальною точкою, що знаходиться на
відстані l = 0,5lmax від центру кільця, менша максимальної сили?
(1,3)
2.231. Тонке однорідне півкільце радіусом R має масу М. Знайти вираз для сили взаємодії
між цим півкільцем і тілом масою m, поміщеним в центрі кривизни.
Mm
( F  2G )
 R2
2.232. Знайти вираз для сили гравітаційної взаємодії між тонким однорідним кільцем
радіусу R і масою М і матеріальною точкою масою т, що знаходиться на висоті h
82
на перпендикулярі, поставленому з центру кільця до його площини.
Mmh
( F G 3/2 )
R  h2
2

Сили пружності
2.233. Дві пружини жорсткістю 0,3 кН/м і 0,8 кН/м з’єднані послідовно. Визначити
абсолютну деформацію першої пружини, якщо друга деформована на 1,5 см.
(4 см)
2.234. Дві пружини з коефіцієнтами жорсткості k1 і k2 з’єднують один раз послідовно,
другий – паралельно. Якої жорсткості треба взяти пружини, щоб ними можна було
замінити у кожному випадку ці системи з двох пружин?
k k k
( kпосл  k1k2 / (k1  k2 ) , пар 1 2
)
2.235. Як зміниться жорсткість пружини, якщо її довжину зменшити у п разів?
(зросте в п разів)
2.236. Спортсмен з висоти h = 12м падає на пружну сітку. Нехтуючи масою сітки,
визначити, в скільки разів найбільша сила тиску спортсмена на сітку більша його
сили тяжіння, якщо прогинання сітки під дією сили тяжіння спортсмена 15 см.
(13,7)
2.237. До пружини жорсткістю 500 Н/кг підвісили вантаж масою 1 кг, при цьому
довжина пружини стала 0,12 м. До якої довжини розтягнеться пружина, якщо до
неї підвісити ще один вантаж масою 1 кг?
(l2 = 0,14 м)
2.238. Вертикально розташована пружина сполучає два вантажі. Маса верхнього
вантажу 2 кг, нижнього – 3 кг. Коли система підвішена за верхній вантаж,
довжина пружини дорівнює 0,1 м. Якщо ж систему поставити вертикально на
підставку, довжина пружини стане 4 см. Визначити довжину ненавантаженої
пружини.
(0,064 м)
2.239. Вертикально розташована пружина з’єднує два вантажі. Маса верхнього вантажу
3 кг, нижнього – 4 кг. Якщо цю систему поставити вертикально на підставку,
довжина пружини дорівнює 3 см. Якщо ж систему підвісити за верхній вантаж, а
до нижнього вантажу ще прикріпити вантаж масою 1 кг за допомогою додаткової
нитки, то довжина пружини стане 12 см. Визначте довжину ненавантаженої
пружини. Результат запишіть в сантиметрах і округліть до цілого числа.
(6 см)
2.240. Якщо до пружини по черзі підвішувати вантажі з масами m1 і m2, то її довжина
дорівнюватиме відповідно l1 і l2. Визначити жорсткість пружини і її власну
довжину.
( k  g (m1  m2 ) / (l1  l2 ); l0  (m1l2  m2l1 ) / (m1  m2 ) )
2.241. Два тіла масами m1 і m2 сполучено пружиною жорсткості k.
На тіло m2 починає діяти постійна сила F у напрямку тіла
m1. Знайти деформацію пружини при сталому русі. Яким буде прискорення тіл
відразу після припинення дії сили? Тертя немає.
( l  Fm1 / k (m1  m2 ); a1  F / (m1  m2 ); a2  Fm1 / m2 (m1  m2 ) )
2.242. Тіло масою m тягнуть по гладкому горизонтальному столі двома послідовно
сполученими пружинами, жорсткість яких дорівнює k1 і k2. Знайти сумарне
видовження пружин, якщо прикладена сила дорівнює F.
( l  F (k1  k2 ) / k1k2 )
2.243. На горизонтальному столі лежать два однакові вантажі масою
m, скріплені пружиною жорсткості k. До вантажів на нитці,
перекинутій через нерухомий блок, підвішений третій такий же
вантаж. Знайти видовження пружини при сталому русі системи. Тертя немає.
83
( l  mg / 3k )
2.244. Дві кулі з масами M і m сполучено ниткою і підвішено до
пружини як показано на малюнку. Якщо перерізати нитку у
випадку а), то куля M прийде в рух з прискоренням a1. Яке
буде прискорення кулі m, якщо перерізати нитку у випадку б)?
( a2  g 2 / a1 )
2.245. Два тіла масами m1 і m2 сполучені пружиною і підвішені на нитці до стелі. Нитку
перерізають. З якими прискореннями почнуть рухатися тіла?
( a1  g (1  m2 / m1 ); a2  0 )
2.246. Вантаж масою m, прикріплений пружиною жорсткості k до вертикальної осі,
рухається навколо цієї осі по горизонтальному колу радіусом R з кутовою
швидкістю . Яка довжина недеформованої пружини?
( L0  R(1  m 2 / k ) )
2.247. На платформі, що обертається з частотою 3 об/хв, знаходиться вантаж масою 0,2
кг. Вантаж прикріплений до центру платформи невагомою абсолютно пружною
пружинкою завдовжки 10 см. При обертанні платформи пружинка розтягується
на 2 см. Визначте силу реакції пружини, зважаючи на силу тертя (спокою) між
вантажем і платформою.
(1,2 мН; 60 мН/м)
2.248. Тіло масою m = 0,01 кг, прикріплене до пружини завдовжки l0 = 0,3 м, рівномірно
обертається в горизонтальній площині. При якій частоті обертання пружина
видовжиться на l = 0,05 м, якщо жорсткість пружини 400 Н/м.
1 k l
(   12 об/с )
2 m(l0  l )
2.249. Кулька масою m, прикріплена до гумового шнура, здійснює обертальний рух в
горизонтальній площині з кутовою швидкістю . Довжина нерозтягнутого
гумового шнура l0. Визначте радіус кола R, по якій рухатиметься кульку і силу
натягу Fнат шнура, вважаючи, що при розтягуванні шнура виконується закон Гука,
тобто сила натягу шнура пропорційна його розтягу (Fнат = kl, k – коефіцієнт
жорсткості пружини).
kl0 m 2 kl0
( R  l0  l  , Fнат  k l  )
k  m 2 k  m 2
2.250. Тонке гумове кільце жорсткістю k і масою m, що лежить на горизонтальній
поверхні, починають поволі розкручувати навколо його осі. При якій кутовій
швидкості довжина кільця збільшиться вдвічі? При якій кутовій швидкості кільце
обов’язково розірветься? Вважати, що закон Гука виконується аж до моменту
розриву кільця.
(    2k / m ; пр  2 k / m )
2.251. До гумового шнура прикріплена кулька масою m = 50 г. Довжина шнура в
нерозтягнутому стані l = 30 см. Відомо, що під впливом сили F = 9,8 Н, шнур
розтягнеться на l = 1 см. Вважаючи розтягування шнура пропорційним
прикладеній силі, визначите, на скільки видовжиться шнур при обертанні кульки
зі швидкістю 180 об/хв.
4 2 m 2l
( l1   5,5 мм )
k  4 2 m 2
2.252. До вертикальної дротини довжиною 5 м і площею поперечного перерізу 2 см2
підвішений вантаж масою 5,1 кг. В результаті дротина видовжилася на 0,6 мм.
Знайти модуль Юнга матеріалу дротини.
(208 ГПа)
84
2.253. Сталева дротина діаметром 1 мм має довжину 5 м, коли на ній висить вантаж
вагою 20 Н. На скільки видовжиться дротина, якщо вантаж збільшити ще на 10
Н?
(0,32 мм)
2.254. Верхній кінець свинцевого дроту діаметром 2 см і довжиною 60 м закріплений
нерухомо. До нижнього кінця підвішений вантаж масою 100 кг. Знайти механічну
напругу матеріалу: біля нижнього кінця; посередині; біля верхнього кінця.
(3,12 МПа; 6,45 МПа; 9,78 МПа)
2.255. На дротині довжиною l висить вантаж Р. Дротину склали вдвічі і підвісили цей
же вантаж. Порівняйте абсолютне і відносне видовження.
( l1 l2  4, 1  2  2 )
2.256. Сталевий канат, який витримує вагу нерухомої кабіни ліфта, має діаметр 8 мм.
Ліфт під час роботи при раптовій зупинці отримує прискорення 8g. Визначте,
скільки таких канатів слід з’єднати паралельно при встановленні ліфта.
(9)
2.257. Свинцева дротина підвішена в вертикальному положенні за верхній кінець. Яку
найбільшу довжину може мати дротина, не розриваючись під дією сили тяжіння?
Межа міцності свинцю дорівнює 12,3 МПа.
(111 м)
Сили інерції
2.258. Кабіна ліфта, висота якого 3 м, почала підніматися з прискоренням 1,3 м/с2. Через
1 с після початку підняття із стелі кабіни почав падати болт. Знайти час вільного
падіння болта. Завдання вирішити відносно системи відліку, пов’язаної з ліфтом.
(0,735 с)
2.259. У ракеті встановлений математичний маятник завдовжки l. Чому дорівнює період
коливань такого маятника, якщо ракета почне підніматися із Землі вертикально
вгору з прискоренням а. Що відбудеться з маятником в стані невагомості, якщо
ракета буде виведена на орбіту і стане штучним супутником Землі?
( T  2 l / ( g  a) )
2.260. Як зміниться період коливань математичного маятника при переміщенні його
точки підвісу : 1) в горизонтальному напрямі з прискоренням 4,9 м/с2; 2) у вагоні,
що рухається із швидкістю 90 м/с на повороті радіусом 100 м.
( 0,946Т; 0,347Т)
2.261. Знайти дальність польоту тіла, кинутого з швидкістю 0 = 10 м/с під кутом  =
30 до горизонту, в неінерційній системі відліку, яка рухається з прискоренням а
= 1 м/с2 в горизонтальному напрямі, який співпадає з напрямом польоту тіла.
(S = 8,3 м)
2.262. Тіло кинуте з швидкістю 0 = 10 м/с під кутом  = 30 до горизонту в
неінерціальній системі відліку, яка рухається з прискоренням а = 1 м/с2, яке
співпадає з напрямом польоту тіла. Під яким кутом до горизонту тіло впаде на
Землю?
( = 33,2)
2.263. Через невагомий блок перекинутий мотузок з вантажами масами m і М. Блок
рухається вгору з прискоренням а. Нехтуючи тертям у блоці, знайти тиск блоку
на вісь, силу натягу мотузка і прискорення вантажів.
2mM ( g  a) (M  m)( g  a)
(F = 2T; T  , aвідн  )
mM (m  M )
2.264. Вантаж масою М знаходиться на столі, який рухається
горизонтально з прискоренням а. До вантажу приєднана
нитка, перекинута через блок. До іншого кінця нитки
підвішений вантаж масою m. Знайти силу натягу нитки і
прискорення вантажів.
85
( aвідн 
m a 2  g 2  Ma
mM
, T
mM
mM
 
a2  g 2  a )
2.265. Через блок, закріплений на краю гладкого столу, перекинутий

мотузок, що сполучає вантажі масами m і М. Стіл рухається
вниз з прискоренням а. Знайти прискорення вантажу m.
Тертям і масою блоку знехтувати.
m( g  a )
( aвідн  )
mM
2.266. Тіло масою m1 = 1 кг знаходиться на похилій площині рухомого клину масою m2
= 5 кг. Площина клину складає кут  = 30 з горизонтом. Знайти величину сили
інерції, яка діє на тіло масою m1 у системі відліку, пов’язаній з клином. Силами
тертя знехтувати.
(Fін = m1gsincos/(sin2 + m2/m1) = 0,8 Н)
2.267. Відерце з водою, прив’язане до мотузка завдовжки l = 60 см, рівномірно
обертається у вертикальній площині. Знайти найменшу швидкість обертання, при
якій вода не виливається з відерця у верхній точці траєкторії. Завдання
розглянути з точки зору системи відліку, що обертається.
(2,42 м/с)
2.268. Тіло масою m = 1 кг, прив’язане до нитки завдовжки l = 1 м, рівномірно обертають
у вертикальній площині. З якою максимальною частотою можна обертати нитку,
щоб вона не порвалася, якщо максимальний вантаж, який може витримати нитку,
дорівнює 25 кг. Завдання розглянути відносно системи відліку, що обертається.
(v = 2,44 с1)
2.269. Тонкий стержень довжиною l = 1 м обертається з кутовою швидкістю  = 5 рад/с
навколо одного з кінців, описуючи конус. Знайти кут відхилення стержня від
вертикалі. Завдання розглянути з точки зору системи відліку, що обертається.
( = 54)
2.270. Горизонтально розташований стержень обертається навколо вертикальної осі, що
проходить через його кінець. Відстань від осі до іншого кінця стержня l = 1,5 м.
На стержень надіта муфта масою m = 200 г. Муфта закріплена за допомогою
нитки на відстані l = 0,3 м від осі обертання. У момент t = 0 нитку перепалюють,
муфта починає ковзати і, через час  = 0,5 с, злітає із стержня. Знайти кутову
швидкість обертання стержня і силу, з якою стержень діє на муфту в момент .
Тертям знехтувати.
( = 4,59 рад/с; F = 12,5 Н)
2.271. Стержень ОА обертається відносно вертикальної осі ОВ з
кутовою швидкістю . Кут між віссю і стержнем . По стержню
без тертя ковзає муфта масою М, з’єднана з точкою О пружиною
жорсткістю k. У недеформованому стані довжина пружини l0.
Визначити положення муфти при обертанні.
(l = (kl0 – Mg cos)/(k – M2sin2))
2.272. Невелике тіло помістили на вершину гладкої кулі радіусом R. Потім кулі надали
в горизонтальному напрямі постійне прискорення а0, і тіло почало ковзати вниз.
Знайти швидкість тіла відносно кулі у момент відриву.
2
(  gR )
3
2.273. Мотоцикліст здійснює крутий поворот, рухаючись по дузі кола радіусом 20 м із
швидкістю 20 м/с. Під яким кутом до горизонту він повинен нахилитися, щоб
зберегти рівновагу? Завдання розглянути з точки зору системи відліку, що
обертається.
( = 63,9)
86
2.274. Трамвайний вагон масою m = 5 т їде по заокругленню радіусом R = 128 м. Знайти
силу бічного тиску F коліс на рейки при швидкості руху  = 9 км/год. Завдання
розглянути з точки зору системи відліку, що обертається.
(4106 Н)
2.275. Потяг масою m = 2000 т рухається на широті  = 60. Визначити: а) модуль і
напрям сили бічного тиску потягу на рейки, якщо він рухається вздовж меридіана
з швидкістю  = 54 км/год; б) у якому напрямі і з якою швидкістю повинен
рухатися потяг, щоб результуюча сил інерції, які діють на потяг в системі відліку
"Земля", дорівнювала нулю.
(F = 2msin = 3,8кН (на праву шпалу);  = (R/2)cos = 420 км/год)
2.276. Літак літає на постійній висоті по колу радіусу R з постійною швидкістю . У
кабіні літака встановлений пружинний і маятниковий годинник. Який час
польоту t покаже маятниковий годинник, якщо час, виміряний пружинним
годинником, дорівнює t. Силу Коріоліса, зважаючи на її малість, не враховувати.
(t = t(1 + 4/4R2g2))
2.277. Якою повинна бути найменша швидкість мотоцикліста для того, щоб він міг їхати
по внутрішній поверхні вертикального циліндра радіусом 4 м по
горизонтальному колу? Коефіцієнт тертя ковзання між шинами мотоцикла і
поверхнею циліндра дорівнює 0,4. Завдання розглянути з точки зору системи
відліку, що обертається.
(   gR /   9,9 м/с )
2.278. Вода тече по горизонтально розташованій трубі діаметром d = 0,2 м з
заокругленням радіусом R = 20 м. Знайти бічний тиск води, викликаний
відцентровою силою. Витрата води через поперечний переріз складає mt = 300
т/год.
(р = 4mt /2d2R2)
2.279. Маємо горизонтально розташовану рушницю, дуло якої
співпадає з віссю вертикального циліндра. Циліндр обертається
з кутовою швидкістю . а) Вважаючи, що куля, випущена з
рушниці, летить горизонтально з постійною швидкістю ,
знайти зміщення s точки В циліндра, в яку потрапляє куля,
відносно точки А, яка знаходиться проти дула в момент
пострілу. Вирішити завдання двома способами: в нерухомій системі відліку і в
системі відліку, пов’язаній з циліндром. б) чи залежить результат від того,
обертається рушниця разом з циліндром чи ні?
(S = R2/; не залежить)
2.280. Рушницю навели на вертикальну мітку мішені, що знаходиться точно в
північному напрямі, і вистрілили. Нехтуючи опором повітря, знайти, на скільки
сантиметрів і в яку сторону куля, потрапивши в мішень, відхилиться від мітки.
Постріл здійснений в горизонтальному напрямі на широті  = 60, швидкість кулі
 = 900 м/с, відстань до мішені s = 1,0 км.
(h = (S2/) sin = 7 см)
2.281. На широті  = 45 з рушниці, закріпленої горизонтально в площині меридіана,
зроблений постріл по мішені, встановленій на відстані l = 100,0 м від дула
рушниці. Центр мішені знаходиться на осі ствола. Вважаючи, що куля летить
горизонтально з постійною швидкістю  = 500 м/с, визначити, на яку відстань і в
яку сторону відхилиться куля від центру мішені, якщо постріл здійснений в
напрямі: а) на північ; б) на південь.
(х = l2 sin / = 1,03 мм вправо на схід; х = 1,03 мм вправо на захід.
2.282. На екваторі з висоти h = 500 м на поверхню Землі падає тіло (без початкової
швидкості відносно Землі). На яку відстань і в яку сторону відхилиться від
вертикалі тіло при падінні
87
( x  (2 / 3)h 2h / g  24см )
2.283. На екваторі вистрілили вертикально вгору кулею з рушниці. На яку відстань і в
яку сторону відхилиться від вертикалі куля при піднятті на максимальну висоту?
Початкова швидкість кулі 500 м/с.
2  3
( x   63м )
3 g2
2.284. Горизонтально розташований диск обертається навколо осі, що проходить через
його центр, з кутовою швидкістю  . По диску рівномірно рухається на
незмінній відстані від осі обертання частинка. Знайти миттєве значення:
швидкості частинки відн відносно диска, при якій сила Коріоліса
врівноважуватиметься відцентровою силою інерції. Виразити відн через
миттєве значення радіус-вектора r , проведеного до частинки з центру диска;
швидкості частинки  відносно нерухомої системи відліку за тих же умов.
1 1
(а) відн   r ,   ; б)    , r  )
2 2
2.285. По діаметру диска, що обертається, рухається невелике тіло масою m = 0,3 кг з
постійною відносно диска швидкістю  відн = 0,5 м/с. Коли тіло знаходиться на
відстані r = 20 см від осі обертання, диск діє на тіло силою F = 3 Н. Знайти кутову
(1,86 рад/с)
2.286. Кулька масою m = 500 г, рухається з відносною швидкістю відн = 1 м/с вздовж
жорсткого стержня, що обертається навколо нерухомої осі, яка перпендикулярна
до площини обертання, з кутовою швидкістю 100 рад/с. Чому дорівнює сила
бічного тиску кульки на стержень?
(F = 100 Н)
2.287. Горизонтальний диск обертають з кутовою швидкістю  = 6,0 рад/с навколо
вертикальної осі, що проходить через його центр. По одному з діаметрів диска
рухається невелике тіло масою m = 0,50 кг з постійною відносно диска швидкістю
 відн = 50 см/с. Знайти силу, з якою диск діє на це тіло, коли воно знаходиться
на відстані r = 30 см від осі обертання.
( F  m g   r  (2дн )  8Н )
2 4 2 2
2.288. Гладкий горизонтальний диск обертають з кутовою швидкістю  = 5,0 рад/с

навколо вертикальної осі, що проходить через його центр. У центрі диска
помістили невелику шайбу масою m = 60 г і надали їй горизонтальну швидкість
0 = 2,6 м/с. Знайти модуль сили Коріоліса, яка діє на шайбу в системі відліку
"диск" через t = 0,50 с після початку руху.
( FK  2m0 1   2t 2  4, 2Н )
2.289. По поверхні диска, що обертається з кутовою швидкістю  з центру по радіусу
починає рухатися тіло. Відстань від тіла до осі обертання залежить від часу як r
= bt2. Визначити прискорення тіла як функцію часу.
( a  (2b   bt )  (4bt ) )
2 2 2 2
2.290. Пластинка радіусом 20 см рівномірно обертається в горизонтальній площині,

здійснюючи 33 оберти за хвилину. Від центру пластинки до її краю повзе вздовж
радіусу маленький жучок. Його швидкість відносно пластинки постійна за
величиною і складає 10 см/с. При якому мінімальному коефіцієнті тертя жучка
об поверхню пластинки він зуміє дістатися до краю пластинки?
88
( = 0,14)
2.291. Муфта А може вільно ковзати уздовж гладкого стержня, зігнутого
у формі півкільця радіусу R. Систему привели в обертання з
постійною кутовою швидкістю  навколо вертикальної осі ОО.
Знайти кут , який відповідає стійкому положенню муфти.
(1) при 2R > g 1 = 0 і 2 = arcos(/2R); 2) при 2R < g 1 = 0)
2.292. Горизонтально розташований гладкий стержень АВ обертають з
кутовою швидкістю  = 2,00 рад/с навколо вертикальної осі, що
проходить через його кінець А. По стержню вільно ковзає муфта
масою m = 0,50 кг, яка починає рух з точки А з початковою швидкістю 0 = 1,00
м/с. Знайти діючу на муфту силу Коріоліса (у системі відліку, пов’язаній із
стержнем) в момент, коли муфта знаходилася на r = 50 см від осі обертання.
( Fкор  2m r 1  (0 / r )  2,8Н )
2 2
2.293. Горизонтально розташований гладкий стержень АВ обертають з кутовою

швидкістю  = 2 рад/с навколо вертикальної осі, що проходить через його кінець
А. По стержню вільно ковзає муфта масою m = 0,5 кг, яка рухається з точки А з
деякою початковою швидкістю. У той момент, коли муфта знаходиться на
відстані r = 50 см від осі обертання, на неї діє сила Коріоліса 3 Н. Знайти
початкову швидкість муфти.
2
 F 
( 0  r  2 
 1  1,1м/с )
 2m r 
2.294. По поверхні диска, що обертається з кутовою швидкістю  від його центру по
радіусу починає рухатися невелике тіло. Прискорення тіла відносно диска
дорівнює aвідн . Знайти залежність від часу прискорення тіла відносно Землі.
2
 1 
( a   aвідн   aвіднt    2aвіднt  )
2 2 2
 2 
89
§3. Закони збереження імпульсу та механічної енергії
§3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІМПУЛЬСУ ТА МЕХАНІЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Зміна імпульсу незамкненої системи
t2
p1  p2   F  t  dt , (3.1)
t1
де p1 , p2 – імпульси системи в моменти часу відповідно t1, t2, F – результуюча всіх

зовнішніх сил.
Якщо F = 0, має місце закон збереження імпульсу
p  const . (3.2)
Рівняння динаміки тіла змінної маси т
d dm
m F u, (3.3)
dt dt
де  – швидкість тіла; и – швидкість речовини, що відокремлюється від даного тіла або
приєднується до нього, відносно системи відліку, яка зв’язана з тілом.
Елементарна робота сили
 
 
dA  Fdr  Fdr cos  Fr dr , (3.4)
F
де r – проекція сили на напрям елементарного переміщення; dr – модуль елементарного
переміщення;  – кут між вектором сили і переміщення.
Робота змінної сили на шляху s:
r2

A12   Fdr   Fs ds 
r1 s
. (3.5)
Робота гравітаційної сили під час переміщення частинки в центрально-симетричному
полі тяжіння
1 1
A12  GmM     П1  П 2 , (3.6)
 r1 r2 
де G – гравітаційна стала; M – маса джерела поля; т – маса частинки, що переміщується;
r1 i r2 – відповідно початкова і кінцева відстані від центра джерела; П – потенціальна
енергія гравітаційної взаємодії.
Робота зовнішньої сили під час переміщення тіла поблизу поверхні Землі (в од-
норідному полі сили тяжіння Землі)
A = mgh, (3.7)
де g – прискорення вільного падіння; h – збільшення відстані між тілом і поверхнею
Землі.
Робота пружної сили при деформації пружини
kx12 kx22
A12    П1  П2 , (3.8)
2 2
де х1, х2 – відповідно початкова і кінцева абсолютні деформації пружини.
Миттєва потужність
dA
N  ( F ) , (3.9)
dt

Знаючи потужність сили F , можна знайти роботу, яку здійснює ця сила за проміжок
часу t.
90
t2 t2
A12   ( F )dt   Ndt . (3.10)

t1 t1
Якщо робота виконується за деякий проміжок часу t =t2 – t1 , то середня потужність:

A
N  12 . (3.11)
t
Ефективність роботи пристроїв прийнято характеризувати коефіцієнтом корисної
дії (ККД):
A
  К  100% , (3.12)
AВ
де АК – корисна робота; АВ – виконана робота.
Кінетична енергія тіла, що рухається,
m 2 р2
K  , (3.13)
2 2m
Приріст кінетичної енергії частинки
К2 – К1=А, (3.14)
де А – робота результуючої всіх сил, що діють на частинку.
Закон збереження механічної енергії для консервативної системи
Е = К +П =const. (3.15)
Якщо в замкненій системі, крім консервативних сил, діють також дисипативні сили
або система незамкнена, то повна механічна енергія системи не зберігається:
стор
Е2  Е1  А12 (3.16)
Потенціальна енергія пружно деформованого стержня:
E 2
П V . (3.17)
2
Густина енергії пружно деформованого тіла дорівнює потенціальній енергії одиниці
об’єму тіла:
П E 2
w  . (3.18)
V 2
Методичні рекомендації до розв’язування задач на закон
збереження імпульсу
1) Уважно проаналізувавши умову задачі, зробіть рисунок, вказавши на ньому для
кожного тіла вектори імпульсів на початку і в кінці процесу взаємодії.
2) Встановіть, чи є дана система замкнутої чи ні.
3) Якщо система замкнута або виконується одна з наступних умов: а) зовнішні сили
врівноважуються, б) час взаємодії малий, в) проекція рівнодійної зовнішніх сил на
якийсь напрямок дорівнює нулю, то слід записати закон збереження імпульсу в
векторному вигляді (3.2).
4) Якщо ж система незамкнута і не виконується жодна з попередніх умов, то записати
другий закон Ньютона в імпульсній формі (3.1), розглядаючи рух всіх тіл системи в
одній інерціальній системі відліку.
5) Спроектувати записані рівняння на вибрані осі координат. Їх вибирають так, щоб
легко було визначити геометричні, а за ними і алгебраїчні проекції імпульсів на
відповідні напрями.
6) Якщо є необхідність, то слід доповнити систему отриманих рівнянь кінематичними і
динамічними рівняннями руху, і вирішити отриману систему відносно шуканої
величини.
7) З отриманого виразу перевірте розмірність шуканої величини.
8) Зробіть числовий розрахунок і оцініть розумність отриманого результату.
91
Методичні рекомендації до розв’язування задач на закон
збереження і перетворення енергії
1) Уважно проаналізувавши умову задачі, зробіть рисунок, зазначивши на ньому
положення тіла (включаючи початкове).
2) Виберіть нульовий рівень відліку потенціальної енергії і пов’яжіть з ним одну з
координатних осей, а іншу вісь виберіть в площині руху тіла. Якщо тіло рухається під
дією сили тяжіння, то за нульовий рівень прийміть найнижче його положення і
запишіть формулу для розрахунку повної механічної енергії.
3) Необхідно з’ясувати, які сили в даній системі є зовнішніми, внутрішніми,
консервативними і неконсервативними.
4) Для замкнутої системи, в якій діють тільки консервативні сили, записуємо закон
збереження енергії (3.15). Якщо в замкнутій системі діють дисипативні сили (сили
тертя) або якщо система незамкнута і зовнішні сили здійснюють роботу, то необхідно
записати закон перетворення енергії (3.16).
5) Скласти в разі потреби додаткові рівняння з динаміки або кінематики, або доповнити
систему законом збереження імпульсу.
6) Вирішити отриману систему рівнянь щодо невідомої величини, перевірити
розмірність і проаналізувати отриманий результат.
Приклад 1. Тіло масою 1 кг рухається рівномірно по колу зі швидкістю 2 м/с. Визначити
зміну імпульсу тіла після того, як воно пройде чверть кола, половину кола.
Після того, як тіло пройде чверть кола, вектор його швидкості повернеться на 90
градусів, як показано на рисунку (  2 ).
Зміну швидкості можна визначити як   2  1  2   1  . За теоремою

Піфагора можна знайти довжину вектора зміни швидкості   21  2 2 м/с . Тоді
зміна імпульсу тіла в цьому випадку р  m  2 2 кгм/с.
Коли тіло пройде половину кола, вектор його швидкості повернеться в протилежний
бік ( 3 ). Тоді довжину вектора зміни швидкості можна визначити як
  3  1  3   1  . Видно, що   21  4 м/с.
Зміна імпульсу тіла в цьому випадку р  m  4 кгм/с.
Відповідь: 2 2 кгм/с, 4 кгм/с.
Приклад 2. Дві однакові кульки масою т = 2 кг кожна рухаються поступально і

прямолінійно в горизонтальній площині зі швидкостями  = 4 м/с так, що кут
між швидкостями куль дорівнює   120 . Чому дорівнює імпульс системи
куль?
92
Оскільки потрібно знайти імпульс системи куль,
то необхідно знайти імпульс кожної з куль, а потім
векторно додати імпульси з урахуванням їх
напрямків p  p1  p2 .
Щоб знайти імпульс системи, доведеться один з
імпульсів розкласти на складові:
p2  p2 sin   p2 cos  .
Оскільки між швидкостями кут   120 , то кут між горизонталлю і напрямком
швидкості другого кулі – 60, а між нею і вертикаллю – 30, що і показано на рисунку.
Імпульс всієї системи ( p1  p2  т ): p   p1  p2 sin 30   p2 cos30
2 2
= 8 кгм/с.
Можна було відразу здогадатися, що вектори імпульсів p, p1, p2 утворюють
правильний трикутник, тому третя сторона – імпульс системи – дорівнює двом іншим.
Приклад 3. Молекула летить зі швидкістю  = 500 м/с і пружно вдаряється об поршень,

що рухається назустріч. Швидкість молекули складає кут   60 з нормаллю
поршня. Визначити величину і напрям швидкості молекули після удару.
Швидкість поршня u = 20 м/с.
Визначимо швидкість руху молекули щодо поршня (після удару). Так як удар
абсолютно пружний, то швидкість після удару дорівнює швидкості молекули до зіткнення
з поршнем).
Для цього швидкість молекули розкладемо на дві складові:  sin  – спрямована

паралельно поверхні поршня і  cos  – спрямована перпендикулярно поверхні. Перша
залишається незмінною незалежно від руху поршня. Другу додамо до швидкості поршня
і отримаємо швидкість зближення молекули і поршня відносно поршня:  cos   u .
Тепер, щоб перейти до системи відліку «земля», необхідно до швидкості молекули в
системі відліку «поршень» додати швидкість самої системи відліку, тобто швидкість
поршня щодо землі:  cos   u  u  2u   cos  .
Таким чином, отримали дві складові швидкості молекули в системі відліку «земля»,
які можемо додати (векторно), щоб визначити швидкість молекули в цій системі відліку.
Щоб отримати довжину вектора, необхідно скористатися теоремою Піфагора:
1   2u   cos     sin  
2 2
.
Залишилося визначити напрям швидкості. Це можна зробити, якщо визначити кут між
складовими швидкості, а їх буде пов’язувати функція тангенса даного кута:
 sin 
  arctg .
2u   cos 
Відповідь: 1 = 521,2 м/с,   49 .
Приклад 4. Два однакові човни рухаються зі швидкостями 1 = 10 м/с і 2 = 15 м/с під

кутами 1  30 і 2  45 до деякого напрямку. Коли човни опиняються
на дуже близькій відстані, пасажир другого човна перекладає на перший
93
вантаж так, що швидкість його човна не змінюється. Вважаючи масу
кожного човна разом з пасажиром в п = 20 разів більшою за масу вантажу,
знайти швидкість першого човна. Опір води не враховувати.
Виконується закон збереження імпульсу системи тіл. Сумарний імпульс човнів до

того, як вантаж переклали, дорівнює сумарному імпульсу після цього. Позначимо масу
вантажу т, тоді маса човна без вантажу – 20т, а з вантажем – 21т.
p11  p21  p12  p22
.
20m1  21m 2  21m  20m 2
Швидкість кожного з човнів зручно розкласти на складові, спрямовані паралельно
обраним напрямам і перпендикулярно до них (див. рис.).
Спроектуємо векторне рівняння на вибрані координатні осі (див. рис.).
На горизонтальну вісь: 20m1 cos30  21m2 cos 45  21mx  20m2 cos 45 .
На вертикальну вісь: 20m1 sin 30  21m2 sin 45  21m y  20m2 sin 45 .
Розв’язавши ці рівняння, отримаємо:  x = –7,73 м/с ,  у = –5,26 м/с.

Мінус говорить про те, що у човна ці складовіі швидкості спрямовані проти вибраних
осей.
Тоді швидкість першого човна можна отримати з теореми Піфагора:
  x2   y2
Відповідь: 9,35 м/с.
Приклад 5. Струмина води вдаряється в стінку і стікає по ній. Оцінити тиск струмини на
стінку, якщо швидкість течії води в ній 10 м/с?
Оскільки струмина стікає, а не відбивається, то удар не є пружним. Тоді зміна
імпульсу струмини:
dp  md  Fdt
Маса води в струмині довжиною l і площею поперечного перерізу S: m  V  lS .
lSd  Fdt .
l l F
Час можна визначити з dt  . Тоді  lSd  F і  Sd  . Отже,
d d d
F
F   S  d  . Тиск – це сила, що діє на одиницю площі, тому Р     d  .
2 2
S
Відповідь: Р = 105 Па.
Приклад 6. На кормі і на носі човна на відстані l один від одного сидять рибалки, маси
яких m1 кг і m2 кг. Рибалки міняються місцями. Яке при цьому
переміщення човна, якщо його маса М кг? Чи може переміщення човна
бути більше її довжини?
Запишемо закон збереження імпульсу для системи тіл – човен і два рибалки. Рибалки
переміщуються одночасно, тобто з однією швидкістю, але в різних напрямках, тому
94
імпульси їх матимуть різні напрямки. Направимо горизонтальну вісь уздовж човна так,
що перший рибалка йде по ній в додатному напрямку. Тоді:
m11  m21   m1  m2  М 2  0
Тут для рибалок ми знаємо напрямки їх імпульсів і ставимо відповідні знаки, а для
човна поки ставимо «плюс» – а потім з’ясується, були ми праві чи ні. Справа в рівнянні
стоїть нуль, тому що сумарний імпульс системи був нульовим до того, як рибалки почали
m   m11 m2  m1
рух. Тоді: 2  2 1  1 .
m1  m2  М m1  m2  М
l l
Швидкість переміщення рибалки 1  або t  . Переміщення човна відбувається
t 1
за цей же проміжок часу:
m2  m1 m2  m1 l m2  m1
l1  2t  1t  1  l .
m1  m2  М m1  m2  М 1 m1  m2  М
При m2  m1 отримаємо від’ємне значення переміщення. Це означає, що вибраний
нами напрямок руху човна є неправильним і від переміститься на відстань l1 , але у
протилежний бік.
m2  m1
Відповідь: l1  l . Переміщення човна ніколи не може бути більше його
m1  m2  М
довжини, так як маса човна з рибалками завжди більша за масу рибалок.
Приклад 7. Жаба масою т сидить на кінці дошки масою М і довжиною l. Дошка плаває
на поверхні ставка. Жаба стрибає під кутом  до горизонту уздовж дошки.
Якою має бути швидкість жаби  , щоб вона потрапила на інший кінець
дошки?
Горизонтальна складова швидкості жаби дорівнює x   cos  .
Тоді закон збереження імпульсу системи тіл (жаба-дошка): т cos   ММ ,
т cos 
де М – швидкість дошки. Звідси М  .
М
Вертикальна складова швидкості жаби  y   sin  . Вона дорівнює нулю в
gt 2 sin 
найвищій точці польоту жаби, тому  sin   t  .
2 g
Оскільки під час стрибку жаби вперед дошка почне рухатися в протилежному
напрямку, то необхідно, щоб за час t сумарна швидкість дошки та жаби (швидкість
зближення) забезпечувала потрапляння жаби на інший кінець дошки, тобто:
х  М  t  l .
Підставимо отримані раніше рівності та знайдемо кінцеву формулу для знаходження
швидкості жаби:
 т cos   2 sin  lg
 cos     l   .
 М  g  m
sin 2 1  
 M
Відповідь:   lg .
 m
sin 2 1  
 M
95
Приклад 8. На залізничній платформі, що рухається за інерцією зі швидкістю 0 ,
закріплено гармату, ствол якої спрямований в бік руху і складає з горизонтом
кут . Після пострілу швидкість платформи з гарматою стала 1  0 3 .
Знайдіть швидкість  снаряду відносно гармати при вильоті зі ствола. Маса
снаряду m, маса платформи з гарматою m0.
З’ясуємо можливість вирішення завдання застосуванням закону збереження імпульсу.
Зовнішніми для даної системи є сила тяжіння  m  m0  g і сила нормальної реакції N
рейок (тертям між платформою і рейками нехтуємо порівняно з іншими силами взаємодії).
До пострілу ці сили врівноважували одна одну, а під час пострілу сили взаємодії між
платформою і рейками зросли через явища віддачі. Відповідно, під час пострілу система
не буде замкненою, її повний імпульс зміниться.
Однак проекція імпульсу на горизонтальний
напрямок (на малюнку вісь 0х в системі відліку,
пов’язаній із Землею) збережеться, оскільки проекція
суми зовнішніх сил на цей напрямок дорівнює нулю. До
пострілу ця проекція дорівнювала (m + m0)0, а після
пострілу m01 + m2cos.
Швидкість 2 є векторної сумою шуканої
швидкості  снаряда відносно гармати і швидкості 1 платформи з гарматою відносно
Землі (див. рис.): 2    1 .
Проекція даного векторного рівняння на вісь 0х дорівнює: 2cos =cos +1.
Прирівнюючи вирази для проекції імпульсу на вісь 0х до і після пострілу (m + m0)0
= m01 + m2cos та врахувавши попередню рівність, отримаємо: (m + m0)0 = m01 +
m(cos +1).
2  m  m0 
Звідси, з врахуванням того, що 1  0 3 , отримаємо:   0 .
3mcos
2  m  m0 
Відповідь:   0 .
3mcos
Приклад 9. Снаряд, випущений з гармати, встановленої під кутом   45 до горизонту на

плоскій горизонтальній рівнині, розривається у верхній точці своєї траєкторії
на два уламки однакової маси. Перший уламок падає прямо під точкою
розриву снаряда через 20 секунд після розриву. На якій відстані впаде другий
уламок, якщо розрив відбувся на висоті 2 км? Опором повітря знехтувати.
Оскільки відома висота розриву снаряда,
значить, по-перше, ми можемо визначити
швидкість, з якою був випущений снаряд, і ще ми
можемо відповісти на питання, яку початкову
швидкість мав той уламок, який впав під місцем
розриву.
Визначаємо початкову швидкість випущеного снаряда.
Вертикальна складова його швидкості дорівнює  sin  і, оскільки снаряд піднявся в
найвищу точку, то ця складова зменшилася до нуля:
 sin 
 sin   gt  0  t  – час польоту снаряда до найвищої точки.
g
96
За цей час снаряд пролетів по вертикалі відстань 2000 м, яку також можна визначити
gt 2
за формулою:  sin  t   2000 .
2
Тепер є можливість знайти швидкість снаряда при вильоті з гармати. Підставимо в
попередню формулу вираз для часу:
2
 sin  g   sin    2 sin 2 
 sin      2000   2000    80000 м/с.
g 2 g  2g
Визначимо, яку початкову швидкість при розриві снаряда отримав уламок, який впав
вертикально вниз. Він падав відомий нам час – 20 с. Якщо він мав початкову швидкість
0 , то знайдемо її:
gt 2 400 g
0t   2000  200   2000  0  0 .
2 2
Отже, цей уламок падав вільно, без початкової швидкості.
Тепер можемо записати закон збереження імпульсу для цієї системи: імпульс снаряда
в точці розриву дорівнює сумі імпульсів уламків. У цій точці снаряд вже не мав
вертикальної складової швидкості, а лише горизонтальну  cos . Тоді:
т т
т cos    0   u  u  2 cos  .
2 2
Нарешті, можемо визначити як далеко з цією швидкістю наш уламок відлетить. Його
політ по горизонталі відбувається з постійною знайденої нами швидкістю u, а триває такий
же час, який знадобився снаряду до розриву, щоб досягти найвищої точки. Тоді він
пролетить відстань: S  ut  2 cos   sin    sin 2  8000 м.
2
g g
Відповідь: 8000 м від точки розриву.
Приклад 10. Модель ракети зі стартовою масою m0 = 1,5 кг, починає рух зі стану спокою
вертикально вгору і при цьому викидає безперервний струмінь газів з
постійною щодо неї швидкістю u = 600 м/с. Витрата палива μ = 0,3 кг/с.
Визначте, яку швидкість отримає ракета через 1 с після початку руху, якщо
вона рухається: 1) за відсутності зовнішніх сил; 2) в однорідному полі сили
тяжіння.
1) За відсутності зовнішніх сил ракета в деякий момент часу t має масу (m0 – μt) і
рухається відносно нерухомої системи відліку зі швидкістю  , тоді в момент часу t + dt її
маса зменшується на dm = μdt і швидкість збільшується на d  . За цей же час струмінь газу
масою dm викидається в протилежному напрямку зі швидкістю  – u відносно нерухомої
системи.
Тоді за законом збереження імпульсу маємо:
 m0 – t    m0 – t  dm  d   d   u  .
Розкриваючи дужки, перетворимо цей вираз врахувавши малість добутку dm  d :
u  dt
 m0 – t  d  u dt  d  .
m0 – t
Проінтегрувавши цей вираз, отримаємо:
 t
 dt m
0 d  u 0 m0 – t    u ln m0 –0 t  134 м/с.
2) В однорідному гравітаційному полі крім реактивної сили Fр = μu слід враховувати
силу тяжіння (m0 – μt)g, яка спрямована протилежно:
97
d  u 
 m0 – t    u   m0 – t  g  d    g  dt .
dt  0
m –  t 
m0
Проінтегрувавши цей вираз, отримаємо:   u ln  gt  124 м/с.
m0 – t
Відповідь: 1)  = 124 м/с; 2)  = 134 м/с.
Приклад 11. Куля, маса якої т, пробиває ящик масою М, що стоїть на площині. Куля
підлітає до ящика зі швидкістю  , а вилітає з нього зі швидкістю  2 . Яка
кількість теплоти виділиться при русі кулі в ящику? Початкову і кінцеву
швидкості кулі вважати горизонтальними.
Кінетична енергія кулі при підльоті до ящика була
m 2 m 2
К1  .Кінетична енергія кулі при вильоті з нього К2 
2 8
Зміна кінетичної енергії кулі дорівнює:
3m 2
К  К1  К 2  .
8
Ця різниця передалася ящику. Але не вся ця енергія перетворюється в тепло, частина
перейде в кінетичну енергію ящика. Згідно із законом збереження імпульсу:
m m
 ММ  М  , де М – швидкість ящика.
2 2М
Тоді кінетична енергія ящика дорівнює: К М  М  М  М  m   m  .

2 2 2 2
2 2  2М  8М
3m 2 m2 2 m2 2  3M 
Кількість теплоти, яка виділиться: Q  K  К М      1 .
8 8М 8М  m 
m2 2  3M 
Відповідь: Q    1 .
8М  m 
Приклад 12. Візок масою M = 0,8 кг рухається за інерцією зі швидкістю  = 2,5 м/с. На
візок з висоти h = 50 см падає шматок пластиліну масою m = 0,2 кг і прилипає
до неї. Розрахуйте енергію, яка перейшла у внутрішню при цьому ударі.
Оскільки кінетична енергія шматка пластиліну в момент удару об візок дорівнює його
потенціальній енергії на висоті h, то повна енергія системи «пластілін-візок» в момент
M 2
удару шматка пластиліну дорівнює: Е1  тgh  .
2
Оскільки пластилін після удару об візок прилипає, то удар непружний. У момент
удару шматка пластиліну його швидкість спрямована вертикально, тобто
перпендикулярно до напрямку руху візка, і тому «сила удару» шматка пластиліну
спрямована також вертикально. Застосовуючи закон збереження імпульсу системи
«пластилін-візок» в горизонтальному напрямку, маємо:
M = (M + m)u,
де u – швидкість системи «пластилін-візок» після прилипання пластиліну.
M
З останнього виразу отримуємо: u  u.
M m
98
Тепер можемо записати вираз для енергії системи «пластилін-візок» після
прилипання пластиліну: Е2 
 M  т u 2  M 2  2 .
2 M m
Шукану величину Q знайдемо, застосовуючи закон повної енергії для системи
M 2 M2 Mm
«пластилін-візок»: Q  Е1  Е2  тgh    2  тgh  2 .
2 M m 2  M  m
Відповідь: Q = 1,5 Дж.
Приклад 13. Пластмасова куля масою М лежить на підставці з отвором. Знизу в кулю
через отвір потрапляє кулька масою т, яка летить вертикально і пробиває її
наскрізь. При цьому куля масою М підскакує на висоту h. На яку висоту H
над підставкою підніметься куля масою т, якщо її швидкість перед
попаданням дорівнювала 0 ?
Швидкість кулі при підльоті була 0 .
Швидкість кулі при вильоті 1 .
Згідно закону збереження імпульсу:
m 0  1   ММ .
Звідси швидкість кулі масою М:
m 0  1 
М  .
М
М М2 М  m 0  1   m 0  1 
2 2 2
Її кінетична енергія: К М      .
2 2  М  2М
Коли куля масою М підскочить на максимальну висоту, її кінетична енергія перейде в
m2 0  1 
2
M
потенціальну:  Мgh  1   2 gh  0 .
2М m
Кінетична енергія кульки масою т на вильоті з кулі теж перейде в потенційну, коли
куля досягне максимальної висоти:
m12 12 .
 тgH  H 
2 2g
Підставимо раніше знайдену швидкість кулі 1 :
2
12    
2
1  M M
H   2 gh  0    0   h .
2g 2g  m   2 gh m 
2
  M
Відповідь: H   0   h .
 2 gh m 
 
Приклад 14. Ящик з піском масою М, підвішений на тросі довжиною l. Довжина троса
набагато більша лінійних розмірів ящика. Куля, маса якої т, летить в
горизонтальному напрямку, потрапляє в ящик і застрягає в ньому. Трос
після попадання кулі відхиляється від вертикалі на кут . Визначте
швидкість кулі.
99
Запишемо закон збереження імпульсу для системи
т
тіл (куля-ящик): т   М  m  u  u  , де u –
М m
швидкість руху ящика з кулею після їх взаємодії. Таким
чином, ящик отримує кінетичну енергію, яка дорівнює
 М  m u 2 . Ця енергія переходить в потенціальну (закон
2
збереження енергії), коли ящик досягає найвищого положення:
 М  m u 2  М  m gh  u  2gh .
 
2
Тепер залишилося знайти, на яку ж висоту підніметься ящик. Для цього розглянемо
рисунок. З нього видно, що h = l – b, а b – катет прямокутного трикутника з гострим кутом
 і гіпотенузою l. Тоді b  l cos  , h  l  l cos 
Підставляємо в формулу швидкості ящика: u  2 g  l  l cos   .
Залишилося визначити швидкість кулі:  

 М  m u   М  m 2 gl 1  cos   .
т т
Відповідь:  
 М  m 2 gl 1  cos  
т
Приклад 15. Кулька скочується з гірки і робить мертву петлю радіусом R. Яка мінімальна
висота цієї гірки? Тертям знехтувати.
Розглянемо рисунок. На початку свого руху
кінетична енергія кульки нульова. Зате вона має
потенціальну енергією, оскільки знаходиться на
висоті Н. Приймемо основу петлі за нульовий рівень
потенціальної енергії, тоді П1  тgH .
Коли кулька скотиться вниз, його потенціальна
енергія перейде в кінетичну, і вона буде мати
швидкість 1 . Кінетична енергія кульки
m12
дорівнюватиме К1  . Ця енергія дорівнює його потенціальній енергії в точці старту:
2
m12 12 .
П1  К1  тgH  H 
2 2g
Розглянемо кульку у верхній точці петлі. Тут, щоб втриматися, вона повинна мати
мінімальне доцентрове прискорення. А мінімальним воно буде, якщо буде дорівнює
прискоренню вільного падіння:
22
ад   g  22  gR .
R
m22
Кінетична енергія кульки у верхній точці петлі К2  . Потенціальна енергія
2
кульки у верхній точці петлі П2  2тgR .
Таким чином, кінетична енергія, яку кулька мала в нижній точці петлі, частково
перейде в потенціальну, коли вона підніметься в її верхню точку:
100
m22 m 2 2 2
К2  П2  К1   2тgR  1  2  2 gR  1 .
2 2 2 2
Врахувавши, що 22  gR , отримаємо: 12  5gR .
Знайдемо тепер висоту старту: H  1  5 gR  5 R .

2
2g 2g 2
Відповідь: H  2,5R .
Приклад 16. З верхньої точки нерухомої кулі радіусом R ковзає зі стану спокою тіло,
розміри якого набагато менші розмірів кулі. На якій висоті над поверхнею
землі тіло відірветься від кулі?
Тіло відірветься від кулі, коли сила реакції опори буде дорівнювати нулю. Запишемо
для цього тіла рівняння другого закону Ньютона (вже у скалярній формі, спроектувавши
на вісь, вказану на рисунку): maд   N  тg cos  .
Якщо сила реакції опори дорівнює нулю, то
2 2 .
maд  тg cos   aд   g cos   cos  
R gR
2
Висота тіла в момент відриву h  R  k , k  R cos   .
g
Запишемо тепер закон збереження енергії для тіла:
m 2 2
П1  П2  К2  2тgR  тg  R  k    gR  gk  .
2 2
2 2
Звідси, врахувавши, що k  , маємо:  2  gR .
g 3
2 5
Тоді висота тіла в момент відриву: h  R  R cos   R   R
g 3
5
Відповідь: h  R.
3
Приклад 17. Визначте величину сили, що піднімає тіло масою m = 10 кг зі стану спокою
по похилій площині з кутом нахилу  = 30 і коефіцієнтом тертя  = 0,1 на
висоту h = 10 м з прискоренням а = 1,5 м/с2. Прискорення сили тяжіння g =
9,8 м/с2. Розрахуйте роботу цієї сили і визначте складові роботи, пов’язані зі
зміною потенціальної і кінетичної енергії тіла і кількістю теплоти, що
виділяється при терті.
На тіло діють сили (див. рис.):
 сила тяги Fт , спрямована уздовж похилої
площині;
 сила тяжіння mg , яку слід розкласти на дві
складові – mgsin, яка паралельна до похилої
площини, і mgcos, яка перпендикулярна до
похилої площини;
 сила реакції опори N , яка перпендикулярна до
похилої площини;
101
 сила тертя Fтр , яка спрямована уздовж похилої площини.
Сила тертя і сила реакції опори відповідно до закону Амонтона-Кулона пов’язані
співвідношенням Fтр = N, де  – коефіцієнт тертя.
Запишемо другий закон Ньютона для даного тіла у векторній формі:
ma  Fт  mg  N  Fтр .
Перепишемо це рівняння в проекціях на взаємно перпендикулярні осі 0х і 0у –
паралельну і перпендикулярну до похилої площини (див. рис.):
ma  Fт  mg sin   Fтр
 .
0  N  mg cos 
Вирішуючи отриману систему рівнянь з урахуванням закону Амонтона-Кулона щодо
сили тяги, знаходимо:
Fт  mg sin   ma   mg cos   m  g  sin    cos    a  .
Підстановка числових значень дає: Fт = 72,5 Н.
Робота сили тяги визначається як добуток величини сили на переміщення l і косинус
кута між напрямком сили і напрямком переміщення (в нашому випадку ці напрямки
збігаються, тобто кут між ними дорівнює нулю і косинус нуля дорівнює одиниці): А = Fтl.
h
Як видно з рисунка l  .
sin
У рівняння для роботи підставимо вираз для сили Fт і переміщення та отримаємо:
h
А   mg sin   ma   mg cos    mgh  mal  Fтрl .
sin
Звідси видно, що робота сили тяги складається з трьох доданків, перший з яких
визначає зміну потенціальної енергії тіла при підйомі П  mgh , другий доданок – зміна
m 2 m 2
кінетичної енергії тіла К  (дійсно, mal  , оскільки при рівноприскореному
2 2
at 2
русі l  , а   at , з урахуванням того, що початкова швидкість дорівнює нулю).
2
Третій доданок – кількість теплоти, що виділяється при терті, яка дорівнює роботі
сили тертя:
Q  Fтрl   mgl cos  .
Отже: А  П  К  Q .
Відповідь: А  1450Дж, П  980Дж, К  300Дж, Q  170Дж.
Приклад 18. Брусок масою m і довжиною l лежить на межі двох горизонтальних

поверхонь. Яку мінімальну роботу треба виконати, щоб перетягнути брусок
з першої поверхні на другу, якщо коефіцієнт тертя між бруском і
поверхнями відповідно 1 і 2.
Розглянемо проміжне положення бруска, при
якому частина бруска довжиною х вже знаходиться
на другій поверхні.
Сили, що діють на брусок в цей момент часу,
показано на рисунку. Щоб виконати мінімальну
роботу з перенесення бруска, до нього необхідно
прикласти горизонтальну силу F , яка по модулю
102
повинна дорівнювати модулю результуючої сил тертя Fтр1 і Fтр 2 , що діють з боку першої
та другої поверхонь:
F  Fтр1  Fтр 2 . (1)
m
Маса тієї частини бруска, яка лежить на першій поверхні, дорівнює m1   l  x  , на
l
m
другій поверхні – m2  x.
l
Згідно закону сухого тертя і з урахуванням третього закону Ньютона маємо:
m
Fтр1  1 N1  1m1 g  1  l  x  g , (2)
l
m
Fтр 2  2 N 2  2 m2 g  2 xg . (3)
l
Підставляючи (2) і (3) в (1), отримуємо:
m m
F  Fтр1  Fтр 2  1  l  x  g  2 xg . (4)
l l
Таким чином, сила, з якою треба тягнути брусок, під час його перетягування
змінюється і відповідно мінімальна робота дорівнює:
l l
 m m    2
Amin   Fdx    1  l  x  g  2 xg dx  1 mgl .
0 0  l l  2
1  2
Відповідь: Amin  mgl .
2
Приклад 19. Яку мінімальну роботу повинен виконати двигун космічного апарату масою
m = 2000 кг, щоб перевести його з орбіти висотою h1 = 2000 км над поверхнею
Землі на орбіту висотою h2 = 1000 км? Радіус Землі R = 6400 км.
Згідно закону збереження енергії робота А, що здійснюється двигуном космічного
апарату з переходу супутника з однієї орбіти на іншу дорівнює приросту повної механічної
енергії
А  Е  Е2  Е1 . (1)
Повна механічна енергія в момент, коли літальний апарат знаходиться на орбіті
висотою h, дорівнює сумі кінетичної і потенціальної енергій:
m2 mM
Е G . (2)
2 Rh
Літальний апарат знаходиться в полі сили тяжіння Землі і рухається по коловій орбіті.
Згідно другого закону Ньютона:
F  maдоц , (3)
mM 2
де F  G – гравітаційна сила, aдоц  – доцентрове прискорення.
 R  h Rh
2
Підставимо ці величини в рівняння (3):

mM 2 mM
G  G 2 . (4)
 R  h Rh Rh
2
GM
Поблизу поверхні Землі h << R прискорення вільного падіння g  , отже:
R2
103
GM  gR2 . (5)
Підставимо послідовно (4) і (5) в (2) та отримаємо:
mM mM mM mgR 2 .
Е G G  G  (6)
2  R  h  R  h 2 R  h 2R  h
Вираз (6) визначає повну механічну енергію на довільній висоті h. Таким чином:
mgR 2 mgR 2 .
Е1   Е2   (7)
2  R  h1  2  R  h2 
Підставимо (7) в (1) і визначимо мінімальну роботу:
mgR 2  h2  h1 
А . (8)
2  R  h1  R  h2 
Відповідь: А = –6,5 кДж.
Приклад 20. Визначте корисну потужність Р водяної турбіни з ККД  = 90%, якщо вода
надходить в неї зі швидкістю 1 = 6 м/с, а виходить з неї зі швидкістю 2 =
1 м/с на рівні, що знаходиться на h = 4 м нижче рівня входу. Об’ємна витрата
води Q = 20 м3/с. Густина води  = 1000 кг/м3. Прискорення сили тяжіння g =
9,8 м/с2.
Відповідно до закону зміни повної механічної енергії, зміна повної механічної енергії
системи дорівнює роботі неконсервативних (сторонніх) сил, які діють на систему:
А  П  К .
Зміна кінетичної енергії К дорівнює різниці кінетичних енергій води масою m на
вході і виході з турбіни:
m12 m22 1
К 
  V 12  22  ,
2 2 2
де V – об’єм води масою m і густиною .
Зміна потенціальної енергії П дорівнює: П  mgh  Vgh , де h – різниця висот на
вході і виході з турбіни.
 12  22 
1

Отже: А  П  К  V 1  2  Vgh  V 
2 2
  gh  .
2  2 
Потужність водяної турбіни Р дорівнює роботі А, виконаній за одиницю часу:
А V  12  22    2  22 
Р    gh    Q  1  gh  .
t t  2   2 
 12  22 
Корисна потужність Р за визначенням дорівнює: Р   Р   Q   gh  .
 2 
Підставляючи числові значення, отримаємо Р = 1 МВт.
Відповідь: Р = 1 МВт.
Приклад 21. Один кінець горизонтальної пружини прикріплений до вертикальної стіни, а

інший – до дерев’яного бруска масою М = 990 г, який лежить на гладкому
столі. В цей брусок потрапляє і застрягає куля масою m = 10 г, що летить
горизонтально зі швидкістю  = 500 м/с, яка спрямована уздовж осі пружини.
Визначити максимальну величину стиску пружини, якщо коефіцієнт її
жорсткості k = 1104 Н/м.
104
Будемо вважати, що удар кулі відбувається настільки
швидко, що брусок не встигає помітно зміститися від
початкового положення до того часу, поки куля зупиниться.
Іншими словами, час деформації пружини значно більший
часу руху кулі усередині бруска. Тому цю подію можна розділити на два етапи:
1) взаємодія кулі з бруском, причому брусок нерухомий відносно столу;
2) стиск пружини в результаті руху бруска разом з кулею.
Під час першого етапу куля проникає на деяку відстань всередину бруска і
зупиняється. Цей процес можна розглядати як непружний удар, під час якого частина
механічної енергії кулі переходить в теплоту через дію внутрішніх сил тертя, які
гальмують рух кулі. Тому закон збереження механічної енергії на цьому етапі не
виконується. Швидкість руху бруска безпосередньо після того, як удар закінчився (в кінці
першого етапу), можна знайти, застосовуючи закон збереження імпульсу в
горизонтальному напрямку до системи «куля-брусок».
У горизонтальному напрямку імпульс зовнішніх сил (сили тяжіння і сили реакції
опори) дорівнює нулю, так як ці сили спрямовані вертикально, а дію пружини на брусок
(силу пружності) не враховуємо, так як в нашому припущенні пружина не встигає помітно
деформуватися. Тому в горизонтальному напрямку імпульс системи «куля-брусок»
повинен залишатися постійним.
До удару імпульс кулі дорівнює m , а бруска – нулю. Після удару імпульс бруска з
кулею дорівнює  m  М  u , де u – їх швидкість в кінці удару. Згідно із законом збереження
імпульсу системи: m   m  М  u .
Очевидно, що напрями векторів  і u збігаються, тому в скалярному вигляді
m
отримаємо m   m  М  u , звідки знаходимо: u  
mМ .
На другому етапі кінетична енергія бруска з кулею переходить в потенціальну енергію
стиснутої пружини. Таким чином, повна механічна енергія системи «брусок з кулею-
пружина» в початковому стані дорівнює тільки кінетичній енергії бруска з кулею:
mМ 2
Е1  К1  u , а в кінцевому стані – потенціальній енергії стиснутої пружини:
2
kx 2
Е2  П2 
2 .
Оскільки на другому етапі механічна енергія в інші види енергії не переходить (тертям
бруска об стіл нехтуємо), то відповідно до закону збереження механічної енергії:
m  М 2 kx 2
Е1  Е2  u  .
2 2
З цього співвідношення визначаємо максимальну величину стиску пружини х:
mМ mМ m m
x u  .
k k mМ k m  М 
Підставляючи числові значення, отримаємо: х = 5 см.
Якби в цьому завданні була відома величина максимального стиску пружини х, то
можна було б розрахувати величину швидкості кулі, визначаючи її з отриманого
співвідношення.
Для вимірювання швидкості кулі можна використовувати і іншу методику.
Дерев’яний брусок масою М висить на невагомій нерозтяжній нитці довжиною ℓ, так, що
брусок з ниткою можна прийняти за математичний маятник. Куля масою m, яка летить
горизонтально зі швидкістю  , попадає в брусок і застрягає в ньому. За максимальним
кутом відхилення нитки від вертикалі (за максимальною висотою підняття бруска з кулею
по відношенню до положення рівноваги) можна розрахувати швидкість кулі. Міркування
105
ті ж самі, що і в цьому завданні: на першому етапі застосовують закон збереження
імпульсу; на другому етапі застосовують закон збереження механічної енергії – кінетична
енергія бруска з кулею перетворюється в їх потенціальну енергію при максимальній висоті
підняття від положення рівноваги (при максимальному куті відхилення нитки від
вертикалі).
Відповідь: х = 5 см.
Приклад 22. Біля підніжжя гладкою гірки, що має профіль дуги кола (майже чверть кола)
лежить тіло масою т. На відстані S від нього на горизонтальній поверхні
знаходиться інше таке ж тіло. Яку початкову швидкість  0 потрібно надати
цьому тілу, щоб після абсолютно пружного зіткнення перше тіло піднялося
на вершину гори? Коефіцієнт тертя між тілом і горизонтальною поверхнею
дорівнює . Яка максимальна сила тиску тіл на поверхню гірки?
Друге тіло, рухаючись до першого, частину енергії витратить на роботу сили тертя:
m02 m 2 02 2
  тgS     gS  .
2 2 2 2
Всю свою швидкість (оскільки тіла
однакової маси) це тіло передасть першому:
  02   gS .
Перше тіло підніматиметься вгору,
перетворюючи кінетичну енергію в потенціальну
m 2
тgR  , звідки 2gR    0   gS  0     gS .
2 2 2
2
Максимальна сила тиску тіл на гірку, очевидно, буде біля її основи. Для тіла біля
2 2
підніжжя гірки можна записати, що maд  N  тg  m  N  тg  N  m  тg .
R R
Оскільки m  2тgR , то N  3тg .
2
Відповідь: 0     gS , N  3тg .
2
Приклад 23. Куля масою М = 2 кг пружно зіштовхується з нерухомою кулею масою m =

1 кг. На який найбільший кут може відхилитися куля, що рухається, від свого
початкового напрямку руху?
Нехай швидкість кулі масою М до зіткнення
дорівнює 0 , а після зіткнення дорівнює 1 , при
цьому швидкість другої кулі стала 2 . Тоді закон
збереження імпульсу в векторному вигляді
виглядає наступним чином:
М0  М1  т2 , (1)
звідси швидкість другої кулі після удару дорівнює:
М 0  1 
2  . (2)
т
Оскільки при пружному зіткненні повна механічна енергія системи зберігається, то
закон збереження енергії зводиться до закону збереження кінетичної енергії:
М02 М12 т22
  , (3)
2 2 2
106
Підставимо рівняння (2) в (3) попередньо спроектувавши його на горизонтальну вісь,
направлену вздовж руху куль:
М 2 02  201 cos   12 
М 02  М 12  . (4)
т
Отже:
cos  
 М  т 12   М  т 02 . (5)
2 М 0
При заданій швидкості 0 кут α залежить від величини швидкості 1 . Оскільки cosα
зменшується зі зростанням кута α, то для того щоб визначити найбільше значення кута,
необхідно розв’язати задачу на екстремум рівняння (5). Знайдемо такі значення модуля
швидкості 1 , при яких функція
f 1  
 М  т 12   М  т 02 . (6)
1
мінімальна. Для цього необхідно взяти похідну і прирівняти її до нуля:
df 1  2  М  т 13   М  т 12   М  т 02
 0. (7)
d1 12
Тоді шукана швидкість першої кулі дорівнює:
М т
1  0 . (8)
М т
Оскільки найменше значення кута α дорівнює нулю (центральний удар), то кут α, який
відповідає отриманому значенню 1 , буде максимальний, таким чином, підставляючи
(8) в (5), отримаємо:
cos  max 
 М  т02   М  т 02 М т m2
 1 2 . (9)
2M00 М т M
Використовуючи основну тригонометричну тотожність, отримаємо:
т
sin  max  1  cos 2  max  . (10)
М
т
Підставивши числові значення в рівняння (10), отримаємо:  max  arc sin  30 .
М
Відповідь: max  30 .
Імпульс. Закон збереження імпульсу
3.1. Матеріальна точка масою m рухається з постійною кутовою швидкістю  по колу
радіусом R. Визначити зміну імпульсу за 1/4 періоду.
( p  2mR )
3.2. Матеріальна точка масою 2 кг, рухаючись рівномірно по колу, проходить шлях,
який дорівнює довжинам двох з половиною кіл, тобто S = 2,52R. Визначте,
скільки разів протягом усього часу руху зміна імпульсу точки дорівнюватиме
подвоєному значенню її початкового імпульсу. Визначте зміну імпульсу точки,
якщо вона пройшла три чверті кола радіусом 1 м за 6 с.
(N = 3; Р  2,2 (кгм)/с)
3.3. Тіло масою m обертається з постійною швидкістю  по колу радіусом R.
Визначити модуль середнього значення доцентрової сили через: чверть періоду;
півперіоду; період.
( 2m
2
2 /  R  ;2m 2 /  R  ; 0)
107
3.4. Кулька масою 200 г вільно впала з висоти 5 м на горизонтальну масивну плиту і
відскочила від неї вгору після пружного удару. Визначте імпульс, отриманий
плитою при ударі кульки, а також середню силу, яка діяла на кульку при ударі,
що тривав протягом t = 0,1 с.
(Рпл = 4 (кгм)/с; Fср = 40 Н)
3.5. Металева кулька масою 20 г, падаючи з висоти 1 м на стальну плиту, відскакує від
неї на висоту 81 см. Знайти імпульс сили, отриманий плитою за час удару, і
кількість теплоти, що виділилася при ударі. У скільки разів зменшується імпульс
кульки при ударі?
(0,17 нс; 37,2·10-3 Дж, в 0,9 рази)
3.6. Металева кулька масою m падає на металеву горизонтальну поверхню. У момент
зіткнення швидкість кульки  і направлена під кутом  до нормалі. Зіткнення
абсолютне пружне. Визначити зміну імпульсу кульки, якщо: поверхня нерухома;
поверхня рухається зі швидкістю u назустріч кульці вздовж нормалі.
( 2m cos  , 2m( cos   u) )
3.7. М’ячик масою 400 г пружно вдаряється об нерухому вертикальну стінку зі
швидкістю 20 м/с, яка спрямована під кутом 60 до поверхні стінки. Визначте
зміну імпульсу м’ячика і імпульс, отриманий стінкою в результаті зіткнення.
(Р =2mcos = 13,8 (кгм)/с; Рст = 13,8 (кгм)/с)
3.8. Кулька масою 200 г рухається зі швидкістю 10 м/с під кутом 30° до площини
стінки. Після удару кулька відскочила від стінки, причому модуль її швидкості не
змінився. Визначити імпульс, отриманий стінкою.
(2 кгм/с)
3.9. Струмина перерізом 6 см2 вдаряє з брандспойта в стінку під кутом 60° до нормалі
і під тим же кутом пружно відбивається від неї. Швидкість струмини 15 м/с. З
якою силою струмина тисне на стіну?
(135 H)
3.10. Кулька падає на стіну під кутом 30° до неї. Під яким кутом кулька відскочить від
стіни, якщо  = 0,1?
(   arctg  ctg  2   33,13; Якщо ctg  2 , то    2 )
3.11. Залежність координати тіла масою 0,5 кг, яке рухається прямолінійно, задана
рівнянням х = А + Вt – Ct2 + Dt3, де B = 1 м/с, С = 5 м/с2 і D = 5 м/с3. Визначити
імпульс тіла і діючу на нього силу після 10 с після початку руху.
(Р = 2200 (кгм)/с; F = 145 Н)
3.12. На тіло діє сила, модуль якої змінюється за законом F = At2 + Bt, де А = 3 Н/с2; В
= 2 Н/с. Визначити модуль імпульсу тіла р в момент часу 2 с, якщо при t = 0
імпульс дорівнював нулеві.
(12 кгм/с)
3.13. Автомобіль масою m = 2∙103 кг рухається зі швидкістю  = 90 км/год. В момент
часу t = 0 на нього починає діяти гальмівна сила F, яка зростає за лінійним
законом. Через який час автомобіль зупиниться?
( t  2m / tg  10 c )
3.14. Два вантажі масами m1 і m2 підвішено на кінцях нитки, перекинутої через блок.
Обидва вантажі спочатку нерухомі і знаходяться на одній висоті h над
горизонтальною підставкою. Знайти величину зміни імпульсу системи вантажів
p за час, що пройшов від початку їх руху до моменту, коли один з вантажів
торкнеться підставки. Нитка невагома і нерозтяжна, блок невагомий.
( p | m2  m1 | 2 gh | m2  m1 | /(m2  m1 ) )
3.15. Тіло масою 4 кг кинуто горизонтально з деякою початковою швидкістю з висоти
45 м. Визначте зміну імпульсу тіла за час його руху, а також імпульс сили, яка діє
на тіло за цей час (Силою опору повітря нехтуємо).
108
(Р = 120 (кгм)/с; Ft = Р = 120 (кгм)/с)
3.16. Тіло масою 3 кг кинуто під кутом 60 до горизонту з початковою швидкістю 20
м/с. Визначте, на скільки змінився імпульс тіла у верхній точці траєкторії в
порівнянні з початковим імпульсом.
(Р = m0sin  52 (кгм)/с)
3.17. Тіло масою m кинули під кутом до горизонту з початковою швидкістю 0.
Нехтуючи опором повітря, знайти приріст імпульсу тіла за перших t секунд руху.
( p  mgt )
3.18. Тіло масою m кинуто під кутом  до горизонту з початковою швидкістю 0.
Знайти зміну імпульсу тіла за час польоту.
( p  2m0 sin  )
3.19. Тіло масою 1 кг кинуто під кутом до горизонту. За час польоту його імпульс
змінився на p = 10 кг∙м/с. Визначити найбільшу висоту підняття тіла.
( h  p 2 / 8m 2 g   1, 25 м )
3.20. Під яким кутом до горизонту необхідно кинути камінь, щоб модуль зміни
імпульсу за весь час польоту дорівнював модулю початкового імпульсу?
( = 30)
3.21. З гармати робиться постріл таким чином, що дальність польоту снаряду в 2 рази
перевищує максимальну висоту траєкторії. Вважаючи відомою величину
початкового імпульсу снаряду p0 = 1000 кг∙м/с, визначте величину його імпульсу
p у верхній точці траєкторії.
( p  p0 / 1  16 /  2  447 кг  м / с )
3.22. Яка середня сила тиску на плече при стрільбі з автомата, якщо маса кулі 10 г, а
швидкість кулі при вильоті з каналу ствола 300 м/с? Автомат здійснює 300
пострілів за хвилину.
(15 H; 60 c)
3.23. Тіло масою m, яке рухається зі швидкість 0, потрапляє у в’язке середовище, сила
опору руху тіла якого пропорційна його швидкості: F = , де  – відомий
коефіцієнт. Визначте шлях, пройдений тілом до зупинки.
(S = m0/)
3.24. Частинки масою m потрапляють в область, де на них діє зустрічна гальмівна сила.
Глибина х проникнення частинок в цю область залежить від імпульсу р частинок
як х = р, де   задана постійна. Знайти залежність модуля гальмівної сили від х.
(F = x / (m2))
3.25. Дві кульки, виготовлені з одного і того ж матеріалу, падають в хмарі пилу. У
скільки разів відрізняються швидкості падіння кульок, якщо діаметр однієї з них
удвічі більший діаметра іншої? Пил не прилипає до кульок, і їх маса в процесі
руху не змінюється.
(швидкість більшої кульки в 2 разів більша)
3.26. Два бруски масами m1 і m2 висять на невагомій нитці, перекинутій через
нерухомий невагомий блок. Знайти прискорення центру мас системи при
вільному русі брусків. Тертя немає.
( a  g ( m1  m2 ) 2 / ( m1  m2 ) 2 )
3.27. На тіло, що рухається зі швидкістю 0, починає діяти постійна сила. Через час t
швидкість тіла стає перпендикулярною до початкової, не змінившись за модулем.
Якою стане швидкість тіла через проміжок часу 2t?
(   0 5 )
3.28. Космонавт масою m1 наближається до космічного корабля масою m2 за допомогою
легкого троса. Спочатку корабель і космонавт нерухомі, а відстань між ними l.
Яку відстань пройдуть корабель і космонавт до зустрічі?
109
(l1 = lm2/(m1 + m2); l2 = lm1/(m1 + m2))
3.29. Куля масою m потрапляє в нерухомий брусок, що лежить на гладкій
горизонтальній поверхні. Маса бруска M, швидкість кулі 0 направлена
горизонтально. Куля застрягає в бруску. Визначити швидкість руху бруска після
попадання в нього кулі.
( u  m0 / (m  М ) )
3.30. Візок з піском котиться зі швидкістю 2 = 1 м/с по горизонтальній поверхні без
тертя. Назустріч візку летить куля масою m = 2 кг з горизонтальною швидкістю 1
= 7 м/с. Куля після зустрічі з візком застрягла в піску. В який бік і з якою
швидкістю u покотиться візок після попадання кулі? Маса візка М = 10 кг.
(u = 0,33 м/с)
3.31. Брусок масою m = 1 кг лежить на горизонтальній поверхні. Коефіцієнт тертя між
бруском і поверхнею  = 0,1. На бічну грань бруска спрямована горизонтальна
струмина води зі швидкістю  = 10 м/с. Площа перерізу струмини S = 2 см2. З якою
швидкістю рухається брусок?
( u    mg /  S )
3.32. Куля масою m, що летить горизонтально зі швидкістю 0 потрапляє в брусок, що
лежить на гладкій підлозі, і пробиває його наскрізь. Маса бруска M, швидкість
кулі після вильоту . Визначити швидкість руху бруска.
( u  m(0   ) / M )
3.33. Візок масою m1 разом з людиною масою m2 рухається зі швидкістю u. Людина
починає йти з постійною швидкістю по візку в тому ж напрямі. При якій
швидкості людини відносно візка вона зупиниться? Тертям коліс візка об землю
знехтувати.
 m1 
(   u 1  )
 m2 
3.34. Два однакові візки рухаються один за одним за інерцією (без тертя) з однією і тією
ж швидкістю 0. На задньому візку знаходиться людина масою m. У деякий
момент людина стрибнула в передній візок зі швидкістю u відносно свого візка.
Вважаючи масу кожного візка М, знайти швидкості, з якими вони рухатимуться
після цього.
(задн = 0 – um/(M + m); пер = 0 + umM/(m + M)2)
3.35. Три човни масою М кожен рухаються за інерцією один за одним з однаковими
швидкостями . З середнього човна в крайні одночасно перекидають вантажі
масою m кожен зі швидкістю u відносно човнів. Які швидкості матимуть човни
після перекидання вантажів?
(1 = M + m( + u)/(M + m); 2 = ; 3 = M + m( – u)/(M + m))
3.36. На візок масою M, що рухається зі швидкістю , зверху падає вантаж масою m.
Визначити швидкість візка u після падіння вантажу.
( u  M / (M  m) )
3.37. Ковзаняр масою M, що стоїть на льоду, кидає під кутом  до горизонту камінь
масою m. Визначити швидкість ковзаняря після кидка, якщо швидкість каменя 0.
( u  m0 cos / M )
3.38. На скільки зміститься нерухомий човен масою 280 кг, якщо людина масою 70 кг
перейде з носу на корму? Відстань від носа до корми 5 м, опором води знехтувати.
(1 м)
3.39. Два рибалки ловлять рибу на озері, сидячи в нерухомому човні. Куди і на скільки
зміститься човен, якщо рибалки поміняються місцями? Маса човна 280 кг, маса
одного рибалки 70 кг, другого – 140 кг, відстань між ними 5 м. Опором води
можна нехтувати.
110
(0,71 м)
3.40. На краю плоту масою 140 кг і довжиною 3 м стоїть людина масою 70 кг. З якою
найменшою швидкістю і під яким кутом до горизонту повинна стрибнути людина,
щоб потрапити на протилежний край плоту?
( 2,24 м/с)
3.41. У човні масою 240 кг стоїть людина масою 60 кг. Човен пливе зі швидкістю 2 м/с.
Людина стрибає з човна в горизонтальному напрямку зі швидкістю 4 м/с
(відносно човна). Знайти швидкість човна після стрибка людини: в напрямку руху
човна; в протилежному напрямку.
(1 м/с, 3 м/с)
3.42. Людина, яка знаходиться в човні, що рухається зі швидкістю 1 м/c, стрибає проти
руху з корми у воду під кутом 30 до горизонту зі швидкістю 5 м/c відносно човна.
Маса човна 180 кг, маса людини 60 кг. Знайти дальність стрибка відносно дна.
( 0,94 м/с)
3.43. Людина, що сидить в човні, кидає камінь під кутом 60° до горизонту. Маса каменя 1
кг, маса людини і човна 150 кг, початкова швидкість каменя відносно берега 10
м/с. Знайти відстань між точкою падіння каменя і човном в момент, коли камінь
торкнеться води.
( m1  m2 )02 sin 2
(S  8, 8 м)
m2 g
3.44. Артилеристи стріляють так, щоб ядро потрапило у ворожий табір. У момент
пострілу ядра з гармати на нього верхи сідає барон Мюнхгаузен, і тому ядро падає,
не долітаючи до мети. Яку частину шляху Мюнхгаузену доведеться пройти пішки,
щоб дістатися до ворожого табору? Прийняти, що Мюнхгаузен уп’ятеро важчий
за ядро. Посадку барона на ядро вважати абсолютно непружним ударом.
l 35
(  )
l0 36
3.45. Людина масою 70 кг стоїть на візку масою 210 кг, що рухається горизонтально зі
швидкістю 3 м/с. Після того, як людина стрибнула у напрямку, протилежному до
напрямку руху візка, швидкість візка стала 4 м/с. Визначити, з якою швидкістю
відносно візка стрибнула людина.
(6 м/с)
3.46. По похилій площині з кутом нахилу 30 з’їжджає лижник масою 60 кг. Проїхавши
20 м від вершини, він стріляє вгору сигнальною ракетою. Визначити швидкість
лижника після пострілу. Маса ракети 0,5 кг, її початкова швидкість 100 м/c. Тертя
не враховувати.
( 14,7 м/с)
3.47. На клин, що лежить на гладкому горизонтальному столі масою M = 1 кг, з висоти
h = 10 г відскакує кулька під кутом 30 до горизонту. Знайти швидкість клину 
після удару. Зіткнення між кулькою і клином вважати абсолютно пружним.
(   2,7 см / с )
3.48. Гармата масою 800 кг вистрілює ядро масою 10 кг з початковою швидкістю 200
м/с щодо Землі під кутом 60° до горизонту. Яка швидкість відкату гармати?
Тертям нехтувати.
(1,25 м/с)
3.49. На залізничній платформі, що рухається по інерції зі швидкістю 3 км/год,
закріплено гармату. Маса платформи з гарматою 10 т. Ствол гармати направлений
у бік руху платформи. Снаряд масою 10 кг вилітає під кутом 60° до горизонту.
Визначити швидкість снаряда (відносно Землі), якщо після пострілу швидкість
платформи зменшилася в 2 рази.
(835 м/с)
111
3.50. Платформа з піском загальною масою 2 т стоїть на рейках на горизонтальній
ділянці шляху. У пісок потрапляє снаряд масою 8 кг і застрягає в ньому. Нехтуючи
тертям, визначити, з якою швидкістю рухатиметься платформа, якщо у момент
попадання швидкість снаряда 450 м/с, а її напрям – зверху вниз під кутом 30° до
горизонту.
(1,55 м/с)
3.51. Снаряд, що мав імпульс р = 5000 кгм/с, розірвався в повітрі на два уламки з
імпульсами р1 = 3000 кгм/с і р2 = 4000 кгм/с. Визначити кути між векторами р і
р1 та р і р2.
(53,13; 36,87)
3.52. Снаряд масою 5 кг, що вилетів із гармати, у верхній точці траєкторії має швидкість
300 м/с. У цій точці він розірвався на два уламки, причому більший уламок масою
3 кг полетів у зворотному напрямі зі швидкістю 100 м/с. Визначити напрямок і
швидкість меншого уламка.
(900 м/с)
3.53. Снаряд масою 10 кг у верхній точці траєкторії має швидкість 300 м/с. В цей момент
він розірвався на два уламки. Менший уламок масою 2 кг отримав швидкість 500
м/c, спрямовану вперед під кутом 60° до площини горизонту. З якою швидкістю і
в якому напрямку полетів більший уламок?
( 331 м/с,  19,1)
3.54. Граната, що летить зі швидкістю 10 м/с, розірвалася на два уламки. Більший уламок,
маса якого складала 0,6 маси всієї гранати, продовжував рухатися в тому ж
напрямку зі швидкістю 25 м/с. Знайти величину і напрямок швидкості меншого
уламка.
(–12,5 м/с)
3.55. Граната масою m = 1 кг розірвалася на висоті h = 6 м над землею на два уламки.
Безпосередньо перед розривом швидкість гранати була направлена горизонтально
і за модулем дорівнювала  = 10 м/с. Один уламок масою m1 = 0,4 кг полетів
вертикально вниз і впав на землю під місцем розриву зі швидкістю 1 = 40 м/с.
Визначте модуль швидкості другого уламка відразу після розриву?
( 2  m 2 2  m12 (12  2 gh) / (m  m1 )  30, 6 м/с )
3.56. Снаряд, що вилетів із гармати зі швидкістю 0, розривається на два однакові уламки
у верхній точці траєкторії на відстані l (по горизонталі). Один з уламків полетів у
зворотному напрямку зі швидкістю руху снаряду до вибуху. Нехтуючи опором
повітря, визначити, на якій відстані (по горизонталі) від снаряду впаде другий
уламок.
(s = 4l)
3.57. Снаряд, маса якого т = 10 кг, мав початкову швидкість 0, напрямлену під кутом
 до горизонту. У верхній точці траєкторії він розірвався на два уламки. Один
уламок, маса якого т1 = 4 кг, полетів у зворотному напрямі по траєкторії руху
снаряда. У скільки разів п другий уламок пролетів більшу відстань по горизонталі,
ніж перший?
(п =(т +т1)/(т – т1) = 2,33 рази)
3.58. Снаряд, маса якого 10 кг, мав початкову швидкість 800 м/с, напрямлену під кутом
60° до горизонту. Через деякий час після пострілу снаряд розірвався на два
уламки. Один уламок масою 3 кг через 30 с від моменту пострілу мав швидкість
600 м/с, напрямлену горизонтально. Визначити швидкість другого уламка в той
самий момент часу, вважаючи, що всі тіла рухались у вертикальній площині.
Опором повітря нехтувати.
(758,5 м/с)
3.59. Снаряд, що летів по вертикалі, розривається у верхній точці траєкторії на три
уламки однакової маси. Один з них, рухаючись по вертикалі, впав на землю через
112
час t1 після вибуху. Два інших впали одночасно через час t2. Знайти висоту, на якій
розірвався снаряд. Опором повітря знехтувати.
gt1t2  2t2  t1 
(h )
2  2t1  t2 
Рух тіла змінної маси
3.60. В одному винаході пропонується на ходу наповнювати платформи потяга
вугіллям, яке падає вертикально на платформу з бункера. Яка повинна бути
прикладена до платформи сила тяги, якщо на неї потрапляє m =10 т вугілля за
час t = 2 c і при цьому вона рухається рівномірно і проходить відстань S = 10 м?
Тертям при русі платформи знехтувати.
m
( F  2 S  2500 Н )
t
3.61. При маневруванні космічного корабля з його двигунів виривається струмінь газів
зі швидкістю  = 850 м/с, при цьому витрата пального складає 0,25 кг/с. Визначте
реактивну силу двигунів корабля.
( F  ma  m   212,5 Н )
t
3.62. На катері масою 4,5 т знаходиться водомет, що викидає щосекунди зі швидкістю
6 м/с щодо катера 25 кг води. Нехтуючи опором руху катера, визначити:
швидкість катера через 3 хв після початку руху; гранично можливу швидкість
катера.
(3,8 м/с; 6 м/с)
3.63. Двигун катера забирає воду з річки і викидає її зі швидкістю u = 10 м/с відносно
катера назад. Маса катера М = 1000 кг. Маса води, яка щомиті викидається, стала
і дорівнює m = 10 кг/с. Нехтуючи опором руху катера, визначити: швидкість
катера через 1 хв після початку руху; якої граничної швидкості може досягти
катер.
(v = u[1 – е-mt/M] = 4,5 м/с; max = u = 10 м/с)
3.64. Ракета, маса якої в початковий момент часу 2 кг, запущена вертикально вгору.
Відносна швидкість виходу продуктів згорання 150 м/с, витрата палива 0,2 кг/с.
Нехтуючи опором повітря, визначити прискорення ракети через 3 с після початку
руху. Поле сили тяжіння вважати однорідним.
(11,6 м/с2)
3.65. Ракета масою 1,5 т, запущена вертикально вгору з поверхні Землі, піднімається з
прискоренням а = 1,5g. Визначити швидкість викиду газів, що вириваються з
сопла, якщо витрата пального складає 25 кг/с.
(   m( g  a)  1,5 103 м с )
m / t
3.66. Ракета, маса якої в початковий момент 300 г, починає викидати продукти згорання
з відносною швидкістю 200 м/с. Витрата палива 100 г/с. Нехтуючи опором повітря
і зовнішнім силовим полем, визначити: за який проміжок часу швидкість ракети
дорівнюватиме 50 м/с; швидкість, якої досягне ракета, якщо маса палива 0,2 кг.
(0,66 с; 220 м/с)
3.67. Через нерухомий блок перекинуто трос, до одного кінця якого прикріпили вантаж
масою 100 кг, а до другого – контейнер з піском такої самої маси. Маса
порожнього контейнера 20 кг. Із контейнера починає висипатися пісок зі
швидкістю 20 кг/с. Визначити швидкість вантажу в момент часу, коли з
контейнера висипався пісок масою 20 кг. Вважати трос і блок невагомими.
(0,51 м/с)
3.68. Ракета масою т0 починає викидати струмину газу зі швидкістю и відносно ракети.
Щосекунди викидається газ масою . Записати рівняння руху ракети. Чому
дорівнює швидкість ракети  через t секунд після початку руху?
113
(  m0   t  d dt   u  mg ;   u ln  m0  m0  t    gt )
3.69. Частинка льоду (градинка) падає вниз крізь грозову хмару і при цьому її маса
зростає зі швидкістю  (кг/с). Сила тяжіння в кожний момент часу
врівноважується силою опору повітря F0 = –k, де k – стала. Знехтувавши
початковою масою градинки, визначити її швидкість  через t секунд руху.
(   g  m  t  k )
3.70. На ракету, що піднімається вертикально вгору, діє донизу постійна результуюча
зовнішня сила F, маса ракети в початковий момент часу т0, витрати газу  (кг/с),
а швидкість викидання струмини газу відносно ракети и. За наведеними даними
записати рівняння руху ракети. Визначити швидкість ракети як функцію часу.
(  m   t  d dt  F  u;    F  u  ln  m0  m0  t    )
Робота. Потужність. Енергія. Комплексні задачі на закони збереження механічної
енергії і імпульсу
3.71. Тіло масою 5 кг піднімають з прискоренням 2 м/с2. Визначити роботу сили
протягом перших п’яти секунд.
( 1,48 кДж)
3.72. Вітрильник масою m  2  10 3 кг під дією сталої сили рухається прямолінійно,
причому залежність координати вітрильника від часу задається виразом
x  At  Bt 2 , де A  3 м/с, B  0,5 м/c2 . Знайти роботу сили вітру за проміжок
часу від t1  0 до t2  30 c .
(1,08 МДж)
3.73. Тіло масою 1 кг під дією постійної сили рухається прямолінійно згідно закону s =
(2t2 + 4t + 1) м. Визначити роботу сили за 10 с від початку її дії.
(А = 960 Дж)
3.74. Сила тяги автомобіля змінюється з пройденим шляхом за законом F  B  DS , де
B  8 H , D  0,5 Н м . Визначити роботу сили на ділянці шляху від положення
S1  2 м до положення S2  10 м .
(80 Дж)
3.75. Автомобіль рухається під дією сили тяги, яка змінюється залежно від пройденого
шляху за законом F  (2  6S  3S 2 )H . Визначити роботу сили на ділянці шляху
від положення S1  3 до положення S2  10 км .
(9370 МДж)
3.76. Швидкість поїзда, маса якого 10 т, змінюється за законом   (6  t 2 ) . Визначити
роботу сили тяги за проміжок часу від t1  5c до t2  30 c.
(4,1 ГДж)
3.77. Прискорення човна на підводних крилах змінюється за законом
a  (103  2S  0,01S 2 ) 104 м с . Його маса дорівнює m  5  10 3 кг. Знайти
2
роботу з переміщення човна на ділянці шляху від положення S1  0 м до

положення S2  103 м .
(2,67 МДж)
3.78. Двигун гальмівної системи розвиває силу тяги, яка пропорційна часу: F = –kt, де
k – const. Нехтуючи тертям, визначити час зупинки тіла масою m, на якому
встановлено такий двигун. У момент включення двигуна швидкість тіла 0.
Вважати, що маса двигуна набагато менша маси тіла. Визначити роботу
гальмівного двигуна за першу секунду.
114
k0t 2 k 2t 4
( А  )
2 8m
3.79. Із шахти глибиною 600 м підіймають клітку масою 3 т на тросі, кожний метр якого
має масу 1,5 кг. Яка робота виконується при підніманні клітки на поверхню землі?
(44 МДж)
3.80. Тіло масою m піднімається без початкової швидкості з поверхні Землі під дією
сили F, що змінюється з висотою підйому y згідно закону F = –2mg(1 – Ay) (де А
– деяка додатна стала), і сили тяжіння mg. Визначити: весь шлях підйому; роботу
сили F на першій третині підйому; приріст потенціальної енергії тіла в полі
тяжіння Землі на першій половині шляху підйому. Поле сили тяжіння вважати
однорідним.
(H=1/А; AF = 5mg/(9A); U = mg/2А)
3.81. Матеріальна точка масою 1 кг рухалася під дією деякої сили згідно закону
s = A – B + Ct2 –Dt3 (В = 3 м/с, С = 5 м/с2, D = l м/с3). Визначити потужність, що
витрачається на рух точки у момент часу 1 с.
(16 Вт)
3.82. Тіло масою m починає рухатися під дією сили F  2ti  3t 2 j , де i та j –
відповідно одиничні вектори координатних осей х і у. Записати залежність
потужності від часу N(t).
( N(t) = (2t3 + 3t5)/m)
3.83. Насос викидає струмінь води діаметром d = 2 см зі швидкістю  = 20 м/с. Знайти
потужність N, необхідну для викидання води.
(N = 23/8 = 1,26 кВт)
3.84. Катер масою m = 2,5 т розвиває максимальну швидкість max = 30 м/с. Після
виключення двигунів протягом часу t = 30 с катер втрачає половину своєї
швидкості. Визначити потужність, що розвивається катером при включених
двигунах. (Прийняти, що сила опору руху катера змінюється пропорційно
квадрату швидкості).
mmax
(N  2,5 103 Вт )
t
3.85. Невеликому тілу масою m, що знаходиться на горизонтальній площині, надали
швидкість 0. Залежність коефіцієнт тертя від пройденого шляху s задається
законом  = s, де   постійна. Знайти максимальну миттєву потужність сили.
m02
( Pmax  g )
2
3.86. Поїзд масою 600 т рухається під гору з нахилом 0,3° і за 1 хв розвиває швидкість
18 км/год. Коефіцієнт тертя 0,01. Визначити середню потужність локомотива.
( 195 кВт)
3.87. Автомобіль масою 1,8 т рухається по похилій площині вгору, нахил якої складає
3 м на кожних 100 м шляху. Визначити: роботу, що здійснюється його двигуном
на шляху 5 км, якщо коефіцієнт тертя 0,1; потужність, що розвивається двигуном,
якщо відомо, що цей шлях був подоланий за 5 хвилин.
(11,5 кДж; 38,3 кВт)
3.88. Визначити роботу, що здійснюється при підйомі вантажу масою 50 кг по похилій
площині з кутом нахилу 30° до горизонту на відстань 4 м, якщо час підйому 2 с, а
коефіцієнт тертя 0,06.
(1,48 кДж)
3.89. Трактор масою m = 10 т, що розвиває потужність N = 147,2 кВт, піднімається вгору
зі швидкістю  = 5 м/с. Визначити кут нахилу гори. Опором знехтувати.
(   arcsin( N / mg )  17 )
115
3.90. Скачуючись під уклін  = 6°, автомобіль масою m = 103 кг розганяється при
вимкненому двигуні до максимальної швидкості  = 72 км/год, після чого рух стає
рівномірним. Яку потужність розвиває двигун автомобіля при підйомі з такою ж
швидкістю і по тій же дорозі вгору?
( N  2mg sin   41 кВт )
3.91. Автомобіль масою m = 1500 кг їде по горизонтальній ділянці дороги зі швидкістю
 = 72 км/год. На яку величину збільшується потужність, що розвивається
двигуном, при русі автомобіля з тією ж швидкістю в гору, кут нахилу якої складає
0,1 рад? Силу опору вважати в обох випадках однаковою.
( N  mg sin   29, 4 кВт )
3.92. Автомобіль масою 1,8 т спускається при вимкненому двигуні з постійною
швидкістю 54 км/год по похилій площині (кут до горизонту 3°). Визначити, якою
повинна бути потужність двигуна автомобіля, щоб він зміг підніматися на такий
же підйом з тією ж швидкістю.
(27,7 кВт)
3.93. Автомобіль піднімається по похилій площині зі швидкістю 60 км/год.
Спускаючись по тій же похилій площині з вимкненим двигуном, він рухається
рівномірно з тією ж швидкістю. Яку потужність розвиває двигун на підйомі?
Нахил дорівнює 0,05. Маса автомобіля 2 т.
(33 кВт)
3.94. Автомобіль рухається вгору по пологому схилу зі швидкістю 6 м/с і спускається
по тій же дорозі зі швидкістю 9 м/с. З якою швидкістю їхатиме цей автомобіль по
горизонтальній ділянці цієї ж дороги? Потужність двигуна на всіх трьох ділянках
однакова. Опором повітря знехтувати.
(7,2 м/с)
3.95. Посадочний модуль зависає над поверхнею планети з працюючим двигуном.
Визначити потужність, що розвивається двигуном, якщо маса модуля m,
прискорення вільного падіння поблизу поверхні планети g, а швидкість вильоту
продуктів згорання .
( N  mg / 2 )
3.96. Тіло масою 2 кг рухається так, що його координати y і z змінюються з часом.
Залежність y(t) задана співвідношенням у = В1t + C1t2, залежність z(t) визначається
виразом z = В2t  C2t2, де В1 = 2 м/с; С1 = 4 м/с2; В2 = 1 м/с; С2 = 2 м/с2. Визначити
кінетичну енергію тіла наприкінці третьої секунди руху.
(К = 605 Дж)
3.97. Тіло масою 5 кг вільно падає з висоти 20 м. Визначити суму потенціальної і
кінетичної енергій тіла в точці, що знаходиться від поверхні Землі на висоті 5 м.
Тертям тіла об повітря знехтувати.
(1 кДж)
3.98. Тіло кинуто вертикально вгору зі швидкістю 20 м/с. Нехтуючи опором повітря,
визначити, на якій висоті кінетична енергія тіла буде дорівнювати його
потенціальній енергії.
(10,2 м)
3.99. Тіло, вільно падаючи з деякої висоти, у момент зіткнення із Землею володіє
імпульсом 100 кг∙м/с і кінетичною енергією 500 Дж. Визначити: з якої висоти
падало тіло; масу тіла.
(5,1 м; 10 кг)
3.100. З вежі висотою 20 м горизонтально зі швидкістю 10 м/с кинуто камінь масою 400
г. Нехтуючи опором повітря, визначити для моменту часу 1 с після початку руху
кінетичну та потенціальну енергії.
(39,2 Дж; 59,2 Дж)
3.101. Камінь масою 10 кг піднімають на висоту 10 м, прикладаючи постійну силу 200
Н. Яку роботу при цьому виконують? Чому дорівнює зміна потенціальної енергії?
116
(2 кДж; 0,98 кДж)
3.102. Невелика кулька масою 0,5 кг, кинута вертикально вниз з висоти 120 м,
заглибилася в пісок на глибину 0,1 м. Визначити середню силу опору ґрунту,
якщо початкова швидкість падіння кульки 14 м/с. Опір повітря не враховувати.
(6,4 кН)
3.103. Тіло масою 0,5 кг кидають зі швидкістю 10 м/с під кутом 30° до горизонту.
Нехтуючи опором повітря, визначити кінетичну, потенціальну і повну енергії
тіла: через 0,4 с після початку руху; у найвищій точці траєкторії.
(19,0 Дж, 5,9 Дж, 24,9 Дж; 18,7 Дж, 6,2 Дж, 24,9 Дж)
3.104. Тіло кинуто під кутом 45° до горизонту із швидкістю 15 м/с. Використовуючи
закон збереження енергії, визначити швидкість тіла у найвищій точці його
траєкторії.
( υ = υ0cosα = 10,6 м/с)
3.105. Ядро масою 5 кг кидають під кутом 60° до горизонту, витрачаючи при цьому
роботу 500 Дж. Нехтуючи опором повітря, визначити: через який час ядро впаде
на землю; яку відстань по горизонталі воно пролетить.
(2,5 с; 17,6 м)
3.106. Басейн площею 100 м2 заповнений водою до рівня 2 м і розділений навпіл
рухомою вертикальною перегородкою. Перегородку поволі пересунули так, що
вона розділила площу басейну у співвідношенні 1:3. Яку роботу довелося при
цьому виконати? Вода не проникала через перегородку і не переливалася через
край басейну.
(650 кДж)
3.107. Для відкачування нафти з глибини Н = 1000 м поставлений насос потужністю N
= 10 кВт. Коефіцієнт корисної дії насоса  = 0,8. Яка маса m викачаної нафти за t
= 10 год роботи насоса при подачі нафти на поверхню землі зі швидкістю  = 0,1
м/с. Який радіус труби, по якій подається нафта? Вважати, що рівень нафтового
пласту не знижується.
 Nt m
(m  2,9 104 кг ; R   5, 7  10 2 м )
0,5 2  gH  t
3.108. Матеріальна точка масою 20 г рухається по колу радіусом 10 см з постійним
тангенціальним прискоренням. До кінця п’ятого оберту після початку руху
кінетична енергія матеріальної точки дорівнювала 6,3 МДж. Визначити
тангенціальне прискорення.
(0,1 м/с2)
3.109. Гнучкий однорідний канат довжиною l лежить на гладкому горизонтальному
столі. У деякий момент від невеликого поштовху канат почав рухатися,
безперервно зісковзуючи із столу. Якою буде швидкість канату до моменту
сповзання із столу?
(   gl )
3.110. Ланцюжок масою m = 0,8 кг і довжиною l = 1,5 м лежить на шорсткому столі так,
що один його кінець звішується зі столу. Ланцюжок починає сам зісковзувати,
коли його частина, що звішується, складає  = 1/3 довжини ланцюжка. Яку роботу
виконають сили тертя, які діють на ланцюжок, при його повному зісковзуванні зі
столу?
(A = (1 – )mgl/2 = 1,3 Дж)
3.111. Ланцюжок масою m = 1,0 кг і довжиною l = 1,40 м висить на нитці, торкаючись
поверхні столу своїм нижнім кінцем. Після перепалювання нитки ланцюжок впав
на стіл. Знайти повний імпульс, який він передав столу.
2m
( p 2 gl  3,5 (кг  м) / с )
3
117
3.112. Тонкий ланцюжок масою m = 25 г і завдовжки l = 100 см лежить на столі у вигляді
невеликої купки. До одного з кінців ланцюжка приклали спрямовану вертикально
вгору силу F = y, де  = 0,47 Н/м; y – висота підйому від поверхні столу. Знайти
швидкість ланцюжка у момент відриву його нижнього кінця від столу.
(   l ( l / m  g )  3 м с )
3.113. Прямий ланцюжок масою m = 50 г і довжиною l = 52 см лежить на гладкій
горизонтальній напівплощині на межі з іншою горизонтальною напівплощиною,
де коефіцієнт тертя  = 0,22. Ланцюжок розташований перпендикулярно межі
поділу напівплощин. Яку роботу необхідно виконати, щоб, діючи
горизонтальною силою на кінець ланцюжка, що знаходиться біля межі поділу,
повільно перетягнути увесь ланцюжок через цю межу?
(А = mgl/2 = 28 мДж)
3.114. Легку пластмасову кульку для гри в настільний теніс упускають з висоти h. У
нижній точці його траєкторії по ній знизу вдаряють ракеткою, після чого кулька
підстрибує на висоту, в n разів більшу початкової. Визначити швидкість ракетки
в момент удару. Вважати удар пружним, опором повітря нехтувати. Маса ракетки
багато більша маси кульки.
( u  gh / 2( n  1) )
3.115. Ящик масою 100 кг тягнуть за допомогою мотузка, нахиленого під кутом 80 до
горизонту. Коефіцієнт тертя між ящиком і підлогою  = 0,5. Яку найменшу роботу
потрібно виконати, щоб пересунути ящик на відстань S = 100 м по прямій.
( A  mgS cos  / (cos    sin  )  38 кДж )
3.116. Тіло масою 1 кг рухається прямолінійно зі стану спокою під дією постійної сили.
Яку роботу повинна виконати ця сила, щоб швидкість тіла була 10 м/с?
(A = 100 Дж)
3.117. Тілу, що знаходилося на горизонтальній поверхні, надали швидкість 0. Яку
відстань пройде тіло до повної зупинки, якщо коефіцієнт тертя тіла об поверхню
дорівнює ?
( S  02 / 2 g )
3.118. Ковзаняр вагою Р = 700 Н, стоячи на ковзанах на льоду, кидає в горизонтальному
напрямі камінь масою 3 кг зі швидкістю  = 8 м/с. Знайти, на яку відстань
відкотиться при цьому ковзаняр, якщо відомо, що коефіцієнт тертя ковзанів об лід
 = 0,02.
( S   m   g  0, 3 м )
2 2
 P  2
3.119. До невеликого бруска масою m = 50 г, що лежить на горизонтальній площині,
приклали постійну горизонтальну силу F = 0,10 Н. Знайти роботу сил тертя за час
руху бруска, якщо коефіцієнт тертя залежить від пройденого шляху х як  = х, де
  стала.
(Атр = 2F2/mg = 0,12 Дж)
3.120. З якою за величиною і напрямом швидкістю повинна стрибнути людина масою m,
що стоїть на краю візка масою М і завдовжки l, щоб потрапити на інший кінець до
моменту зупинки візка. Коефіцієнт тертя візка об землю дорівнює .
gl m
(   sin 2 , a  arctg )
(m cos  ) 2 2 M
2 M 2
3.121. На гладкій горизонтальній площині лежить дошка АВ завдовжки l = 100 см, на
кінці А якою знаходиться невелика шайба. Маса дошки в  = 10 разів більша маси
шайби, коефіцієнт тертя між ними  = 0,15. Яку початкову швидкість потрібно
надати шайбі в напрямі від А до В, щоб вона змогла зісковзнути з дошки?
118
( 0  2 gl (1   )  1,8 м / с )
3.122. Невелике тіло масою m тягнули на гору, діючи силою F, яка в кожній точці
направлена по дотичній до траєкторії. Знайти роботу цієї сили, якщо висота гори
h, довжина її основи l і коефіцієнт тертя .
( A  mgh  mgl )
3.123. Тіло масою 0,4 кг зісковзує з похилої площини заввишки 10 см і завдовжки 1 м.
Коефіцієнт тертя тіла на всьому шляху 0,04. Визначити: кінетичну енергію тіла у
основи площини; шлях, пройдений тілом на горизонтальній ділянці до зупинки.
(0,24 Дж; 1,53 м)
3.124. Санки масою 20 кг піднімають по гладкому схилу на висоту 2,5 м, прикладаючи
силу 300 Н, направлену вздовж схилу. Санки рухаються з прискоренням 3 м/с 2.
Яка робота здійснюється при підйомі? Чому дорівнює зміна потенціальної енергії
санок? Чому дорівнює кінетична енергія санок на вершині гори?
(612,5 Дж; 490 Дж; 122,5 Дж)
3.125. Брусок масою 1 кг ковзає по похилій площині; у початковий момент на вершині
його швидкість дорівнює нулю. Біля основи похилої площини швидкість бруска
дорівнює 100 м/с. Яку роботу здійснює сила тертя? Чому дорівнює стала сила
тертя? Якщо покрити похилу площину масляною плівкою і зменшити силу тертя
в 10 разів, то яким буде значення швидкості бруска біля основи похилої площини?
(0,48 Дж; Fтр = 2,4 Н;  = 1,365 м/с)
3.126. За допомогою електролебідки вгору по похилій площині піднімають вантаж,
причому канат паралельний похилій площині. При якому куті нахилу площини до
горизонту швидкість вантажу буде мінімальною, якщо коефіцієнт тертя 0,4, а
потужність двигуна 1,5 кВт?
( = arctg(1/) = 6812)
3.127. Тіло ковзає по похилій площині з висоти h. Площина нахилена під кутом  до
горизонту. Коефіцієнт тертя між тілом і площиною дорівнює . Визначити
швидкість тіла в кінці площини.
(   2 gh(1  ctg ) )
3.128. Шайба масою m = 50 г зісковзує без початкової швидкості по похилій площині, з
кутом при основі  = 30 і, пройшовши по горизонтальній площині відстань l = 50
см, зупиняється. Знайти роботу сил тертя на усьому шляху, вважаючи усюди
коефіцієнт тертя  = 0,15.
(А = mgl/(1 – ctg) = 0,05 Дж)
3.129. Ковзаняр, розігнавшись до швидкості 0 в’їжджає на крижану гору. На яку висоту
від початкового рівня в’їде ковзаняр, якщо схил гори складає кут  с горизонтом,
а коефіцієнт тертя ковзанів об лід дорівнює ?
( h  02 / [2 g (1  ctg )] )
3.130. Санки з’їжджають з гори, довжина основи якої 5 м, а висота 2 м, і проїжджають
до зупинки ще 35 м по горизонталі. Знайдіть коефіцієнт тертя, вважаючи його
однаковим на всьому шляху.
(0,05)
3.131. З гірки висотою h = 2 м з кутом нахилу  = 45о починають ковзати санки. Знайти
швидкість санок  при основі гірки, якщо на верхній половині гори коефіцієнтом
тертя можна знехтувати, а на нижній половині коефіцієнт тертя  = 0,1.
(   gh(2  ctg )  6,1 м/с )
3.132. Брусок масою m = 2,0 кг повільно підняли по шорсткій похилій поверхні на висоту
h = 51 см за допомогою нитки, паралельної цій площині. При цьому виконали
роботу А = 16 Дж. На висоті h нитку відпустили. Знайти швидкість бруска, коли
він досяг початкового положення.
119
(   2(2 gh  A / m)  2 м с )
3.133. Вантаж масою m повільно піднімають на висоту h по похилій
площині за допомогою блоку і троса. При цьому
здійснюється робота А. Потім трос відпускають, і вантаж
ковзає вниз. Яку швидкість він буде мати, зісковзнувши до
вихідної точки?
(   4 gh  2 A / m )
3.134. На похилій площині з кутом нахилу  = 30 знаходиться
кубик. До кубика прикріплена невагома пружина, інший
кінець якої закріплений в точці А. Кубик знаходиться в
положенні, в якому пружина не деформована. Кубик
відпускають без початкової швидкості. Визначте
максимальну швидкість кубика в процесі руху. Маса кубика m = 1 кг, жорсткість
пружини k = 10 кН/м, коефіцієнт тертя  = 0,1 ( < tg ).
(0,04 м/с)
3.135. В атракціоні потяг скочується з гори заввишки 50 м, проходить по схилу відстань
120 м і потім знову піднімається на висоту 40 м. Яка при цьому максимальна сила
тертя Fтр, що діє на потяг масою 500 кг? (Якби Fтр була б більшою, то потяг не
зміг би досягти другої вершини. Силу Fтр вважати постійною).
(Fтр = 3267 Н)
3.136. З похилої площини, з кутом при основі  = 45, зісковзує тіло і вдаряється об
виступ, перпендикулярний до похилої площини. Вважаючи удар об виступ
абсолютно пружним, знайти, на яку висоту h підніметься тіло після удару.
Початкова висота тіла H = 1 м, коефіцієнт тертя тіла об площину  = 0,5.
( h  H (1  ctg ) / (1  ctg )  0,33 м )
3.137. Брусок масою m1 = 4 г зісковзує без початкової швидкості з висоти h = 10 м по
похилій площині. Інший брусок масою m2 = 2 г рухається по цій площині від
основи вгору з початковою швидкістю 0 = 10 м/с. Бруски починають рух
одночасно. На деякій висоті бруски стикаються, після чого рухаються як єдине
тіло. Визначити швидкість  цього тіла при основі похилої площини. Тертя
брусків об площину не враховувати.
(   2 gh m2o / (m1  m2 ) 2 gh  m1 / (m1  m2 )  12 м/с )
2 2 2
3.138. Тіло масою 2 кг зісковзує з гори висотою 4,5 м по похилій поверхні, що плавно
переходить в циліндричну поверхню радіусом 2 м. Визначити силу тиску тіла на
циліндричну поверхню в її верхній точці, якщо робота сил тертя при русі тіла до
цієї точки A = 40 Дж.
(10 H)
3.139. Тіло масою m = 0,2 кг зісковзує з висоти H = 8 м по похилій площині, яка плавно
переходить у вертикальну петлю радіусом R = 2 м. Визначити роботу сили тертя
при русі тіла до верхньої точки петлі, якщо тиск тіла на петлю у верхній точці N
дорівнює 2 Н.
( Amp  mgH  2, 5mgR  0, 5RN  4 Дж )
3.140. Автомобіль отримує легкий поштовх в положенні
А і починає рух фактично з нульовою швидкістю.
Потім він ковзає по гладкому жолобу і далі
рухається по внутрішній поверхні круглої петлі
радіусу R. Висота h така, що автомобіль здійснює
"мертву петлю", не втрачаючи дотику з жолобом.
Виразіть висоту h через R. Яка сила реакції жолоба
на автомобіль в точці В?
120
 2h 
( N  mg   5  )
R 
3.141. Кулька зісковзує без тертя по похилому жолобу, що утворює "мертву петлю"
радіусом R. З якої висоти кулька повинна почати рух, щоб не відірватися від
жолоба у верхній точці петлі?
(h = (5/2)R)
3.142. Невелика шайба А зісковзує без початкової швидкості з
вершини гладкої гірки заввишки Н, що має горизонтальний
трамплін. При якій висоті h трампліну шайба пролетить
найбільшу відстань S? Чому вона дорівнює?
(h = H/2, Smax = H)
3.143. На горизонтальній поверхні знаходиться гладка півсфера радіусом R. З верхньої
точки без початкової швидкості зісковзує тіло. На якій висоті від основи сфери
тіло відірветься від її поверхні.
(H = 2R/3)
3.144. Тіло ковзає з найвищої точки куполу, що має форму півсфери. Яку дугу опише
тіло, перш ніж відірватися від поверхні куполу? Тертям знехтувати.
( = arcсos (2/3) = 0,268 рад)
3.145. Невелике тіло масою 0,99 кг лежить на вершині гладкої півсфери радіусом 1 м. У
тіло потрапляє куля масою 0,01 кг, що летить горизонтально із швидкістю 200 м/с,
і застрягає в ньому. Нехтуючи зсувом тіла за час удару, визначте висоту (у см), на
якій воно відірветься від поверхні півсфери.
(80)
3.146. Невелика шайба масою m = 5,0 г починає ковзати, якщо її покласти на шорстку
поверхню півсфери на висоті h1 = 60 см від горизонтальної основи півсфери.
Продовжуючи ковзати, шайба відривається від півсфери на висоті h2 = 25 см.
Знайти роботу сил тертя, які діють на шайбу при її зісковзуванні.
(Атр = mg(3h2/2 – h1) = 11 мДж)
3.147. Вантаж масою m =1000 кг опускається за допомогою лебідки з постійною
швидкістю  = 4 м/с. Якою буде максимальна сила натягу тросу при раптовій
зупинці лебідки, якщо жорсткість тросу k = 5105 Н/м?
( Tmax   km  mg  105 H )
3.148. Два однакові вантажі потрібно підняти на дах будинку. Один робочий вирішив
піднімати вантаж на мотузку вертикально вгору, другий – тягнути вантаж вгору
по трапу, кут нахилу якого до горизонту  = 60, а коефіцієнт тертя між вантажем
і трапом  = 0,05. У скільки разів  відрізняються роботи, здійснені при підйомі
вантажів на дах обома робочими?
(   1  ctg  1,03 )
3.149. При киданні тіла під деяким кутом до горизонту була виконана робота A = 58,8
Дж. На якій відстані S від місця кидання тіло впало на землю, якщо його маса m =
1 кг, а максимальна висота підйому H = 3 м?
( S  4H A /  mgH   1  12 м )
3.150. Кулька масою m = 100 г підвішена на нитці довжиною l = 1 м. Її приводять в рух
так, що вона обертається по колу в горизонтальній площині, яка знаходиться на
відстані l/2 від точки підвісу. Яку роботу потрібно виконати для надання кульці
такого руху?
( A  5mgl / 4  1, 2 Дж )
121
3.151. Схил гори, плавно переходить в горизонтальну
поверхню, яка являє собою (в перерізі) дванадцяту
частину кола радіусу R. Яку мінімальну роботу
потрібно затратити, щоб витягти на гірку санки з
вантажем загальної маси m? Спочатку санки
знаходяться біля підніжжя гори, їх тягнуть за
мотузку, яка складає постійний кут  з напрямком швидкості. Коефіцієнт тертя
ковзання між санками і гіркою μ.
mgR   3
( A   1   )
1  ktg  2 2 
3.152. Початкове положення кабіни ліфта і противаги зображено на
рисунку. На яку величину U зміниться потенціальна енергія
системи при переміщенні кабіни вгору на відстань h = 10 м, якщо
початкова різниця рівнів противаги і кабіни H = 15 м, маса кабіни
M = 1 т, маса противаги m = 0,5 т, а маса одиниці довжини троса,
що сполучає кабіну з противагою,  = 10 кг/м.
( U  gh(M  m)   gh(H  h)  55 кДж )
3.153. Візок масою 50 кг рухається зі швидкістю 2 м/с по гладкій горизонтальній
поверхні. На візок з висоти 20 см падає вантаж масою 50 кг і залишається на ній.
Знайдіть кількість теплоти, що виділилася.
(150 Дж)
3.154. На прямолінійній горизонтальній ділянці шляху стоять N = 5 окремих вагонів.
Проміжки між сусідніми вагонами однакові і дорівнюють L = 30 м. До крайнього
вагону підкочується ще один такий же вагон зі швидкістю 0 = 2 м/с. В результаті
N послідовних зіткнень, в кожному з яких вагони, що стикаються, зчіплюються
разом, всі N + 1 вагонів з’єднуються в одну систему. Знайти час t між першим і
останнім зіткненням. Силами опору руху вагонів знехтувати.
( t  L( N 2  N  2) / 20  210 c )
3.155. На гладкому горизонтальному столі знаходиться «гірка», кут нахилу якої плавно
змінюється від деякого значення до нуля. З вершини «гірки» зісковзує без тертя
невелике тіло масою m. Яка буде швидкість тіла після зісковзування, якщо висота
«гірки» h, маса M.
( u  2 gh / (1  m / M ) )
3.156. Верхня поверхня однорідного клина являє собою чверть
кола радіусом R = 1 м. Клин знаходиться на горизонтальній
площині. З верхньої точки клина без початкової швидкості
зісковзує шайба, маса якої дорівнює масі клина. Визначити,
на які відстані відносно початкового положення змістяться
по горизонталі обидва тіла до моменту, коли шайба,
рухаючись по горизонтальній площині, зупиниться. Коефіцієнт тертя між шайбою
і площиною  = 0,2, а тертям між клином і площиною знехтувати.
R 1 1 1 
( хшайби   1    3 м, хклина  R     5, 5 м )
2  2 
3.157. Перешкода масою M = 10 кг, що має циліндричну
поверхню з радіусом R = 0,2 м, розташована на
горизонтальній площині. Тіло масою m = 1 кг з
початковою горизонтальною швидкістю 0 = 3 м/с,
ковзаючи, піднімається по цій поверхні. Визначити
швидкість тіла на висоті, яка дорівнює радіусу R (у точці
A). Тертям знехтувати.
122
(   (1  mM / (m  M )2 )02  2 gR  2, 06 м/с )
3.158. Два невеликі тіла, що знаходяться на кінцях
горизонтального діаметру гладкої півсфери радіусу R = 20
см, зісковзують без початкових швидкостей назустріч
один одному. Після зіткнення тіла «злипаються» і
рухаються як одне ціле. Знайти відношення мас тіл, якщо
максимальна висота над нижньою точкою півсфери, на яку піднімаються тіла
після зіткнення, h = 5 см. Тертя не враховувати.
(   (1  h / R) / (1  h / R )  3 )
3.159. На горизонтальній площині лежить дерев’яний брусок масою M = 100 г. В брусок
потрапляє куля масою m = 10 г, що летить горизонтально зі швидкістю 1 = 800
м/с, і пробиває його наскрізь. Швидкість кулі після вильоту з бруска 2 = 200 м/с.
Яка кількість енергії Q перейшла в тепло? Тертям знехтувати.
( Q  m(1  2 )[1  2  m(1  2 ) / M ] / 2  2820 Дж )
3.160. Куля, що летить горизонтально, потрапляє в нерухому кулю з пінопласту з масою
в 5 разів більшою, ніж у кулі, і пробиває її по діаметру. Після вильоту з кулі
швидкість кулі стала в 2 рази меншою. Скільки відсотків початкової енергії кулі
перейшло при цьому в тепло?
(70)
3.161. Граната кинута з поверхні землі під кутом  = 30 до горизонту з початковою
швидкістю 0 = 10 м/с. У верхній точці траєкторії граната розривається на два
однакові уламки, швидкості яких відразу після вибуху направлені горизонтально.
На якій відстані l один від одного впадуть осколки, якщо кінетична енергія, яка
надана їм при вибуху, E = 18 Дж, а маса гранати m = 1 кг? Опором повітря
( l  20 sin  2 E / m / g  6 м )
3.162. З пристані на палубу не пришвартованого нерухомого катера маси M = 500 кг
кидають з горизонтальною швидкістю  = 5 м/с ящик масою m = 50 кг, який в
результаті тертя об палубу зупиняється на ній. Яка кількість тепла Q виділиться
при терті ящика об палубу? Опором води руху катера знехтувати.
( Q  mM 2 /  2(m  M )  568, 2 Дж )
3.163. Людина масою M = 70 кг, що нерухомо стояла на ковзанах, кинула вперед в
горизонтальному напрямку сніжку масою m = 3,5 кг. Яку роботу A виконала
людина при кидку, якщо після кидка вона відкотилася назад на відстань S = 0,2 м?
Коефіцієнт тертя ковзанів об лід  = 0,01?
( A  M (1  M / m)  gS  29, 4 Дж )
3.164. З духової рушниці стріляють в сірникову коробку, яка лежить на відстані l = 30
см від краю столу. Куля масою m = 1 г, що летить горизонтально із швидкістю 0
= 150 м/с, пробиває коробку і вилітає з неї із швидкістю 0/2. Маса коробки М =
50 г. При яких значеннях коефіцієнта тертя між коробкою і столом коробка впаде
із столу?
 
(   m202 / M 2 8gl  0,38 )
3.165. Гармата, маса ствола якої M = 400 кг, стріляє в горизонтальному напрямку. Маса
снаряду m = 8 кг, його початкова швидкість 0 = 1000 м/с. При пострілі ствол
відкочується на S = 50 см. Визначити середнє значення сили гальмування, що
розвивається в пристрої противідкату гармати.
(  F  m 202 / 2 MS  160 кН )
3.166. Дві однакові маленькі кульки сполучено невагомим жорстким стержнем
довжиною l = 60 см. Стержень стоїть вертикально впритул до вертикальної
123
площини. При зсуві нижньої кульки вправо на малу відстань система з кульок
приходить в рух. Знайти швидкість нижньої кульки  у момент часу, коли верхня
кулька знаходиться на висоті h = 40 см над горизонтальною площиною. Вважати,
що при русі кульки не відриваються від площин, тертям знехтувати.
(   h 2 g (l  h) / l  1,33 м/с )
3.167. Нитка довжиною l з прив’язаною до неї кулькою масою m відхилили на 90° від
вертикалі і відпустили. На якій найменшій відстані під точкою підвісу треба
поставити цвях, щоб нитка, зачепившись за нього, порвалася, якщо вона витримує
силу натягу Т?
( xmin  l T  mg при Т  mg)
T  mg
3.168. Невелика кулька масою m = 50 г прикріплена до кінця пружної нитки, жорсткість
якої k = 63 Н/м. Нитку з кулькою відвели в горизонтальне положення, не
деформуючи нитку, і обережно відпустили. Коли нитка проходила вертикальне
положення, її довжина була l = 1,5 м і швидкість кульки  = 3,0 м/с. Знайти силу
натягу нитки в цьому положенні.
( F  km(2 gl   2 )  8 Н )
3.169. У деякий момент дві однакові частинки, що утворюють замкнуту систему,
знаходяться на відстані l0 одна від одної і мають швидкості
, напрям яких складає кут  з прямою, що їх сполучає.
Маса кожної частинки m, сила відштовхування залежить від
відстані r між ними як а/r2, де а – відома постійна. Знайти
найменшу відстань, на яку зближуватимуться частинки.
(lmin = al0/(a + l0m2cos2))
3.170. Потенціальна енергія частинки в деякому полі має вигляд П = a/r2 – b/r, де а і b –
додатні сталі; r – відстань від центру поля. Знайти: значення r0, яке відповідає
рівноважному положенню частинки; з’ясувати, чи стійке це положення;
максимальне значення сили тяжіння; зобразити графіки залежностей П(r) і Fr(r).
(r0 = 2a/b, стійке; Fmax = b3/27a2)
3.171. Метеорит на висоті 720 км над поверхнею Землі мав швидкість 85,1 м/с. Після
падіння він зупинився, заглибившись в пісок на глибину 3,25 м. Нехтуючи опором
повітря, знайти: швидкість метеорита в момент часу безпосередньо перед ударом
об пісок; роботу, яку виконає пісок при гальмуванні метеорита (маса метеорита
575 кг); середню силу, яка діє на метеорит з боку піску; кількість виділеної при
ударі теплової енергії.
(υ = 3,56 км/с; A = 3,65ГДж; F = 1,12 ГН; Q = 3,65 ГДж)
3.172. Кінетична енергія супутника на коловій орбіті дорівнює К. Чому дорівнює його
потенціальна енергія?
(2К)
3.173. Знайдіть суму кінетичної і потенціальної енергії планети масою m, що обертається
навколо Сонця по еліпсу, велика піввісь якого дорівнює а.
(  GmM C )
2a
3.174. Яку роботу необхідно виконати, щоб вивести тіло масою 500 кг на орбіту штучної
планети Сонячної системи?
(5,23109 Дж)
3.175. Яку найменшу роботу необхідно виконати, щоб доставити космічний корабель
масою m = 2103 кг з поверхні Землі на Місяць? Опором атмосфери Землі
(1,3108 кДж)
124
3.176. Яку мінімальну роботу потрібно виконати, щоб перемістити тіло масою m з
поверхні Місяця на Землю? Вважати, що в процесі руху взаємна відстань Н між
Місяцем і Землею не змінюється.
( A  Gm  M М  M З  M М  MЗ   M М  M З M М  r – відстань від
  ; r0    H, 0

 r0 H  r0 RМ H  RМ  MЗ  MМ
 
Місяця до точки, де сила тяжіння дорівнює нулю)
3.177. Відношення роботи А1 на підняття супутника на висоту h над поверхнею Землі до
роботи А2 на надання супутнику швидкості руху по коловій орбіті дорівнює 1,8.
Визначити радіус орбіти цього супутника.
(1,21107 м)
3.178. Супутник запущений на колову орбіту, що проходить на висоті h = 350 км над
поверхнею Землі. Через деякий час супутник перевели на іншу колову орбіту,
радіус якої на h = 25 км менший. На яку величину змінилася при цьому кінетична
енергія супутника по відношенню до початкового значення?
(   h / ( R  h  h)  3, 7 10 3 )
3.179. Дві однорідні кулі радіусами R1 і R2 стикаються. Як зміниться потенціальна
енергія гравітаційної взаємодії цих куль, якщо радіус кожної кулі збільшити в 2
рази, не порушуючи при цьому дотику куль?
(збільшиться в 32 рази)
3.180. Частинка знаходиться в двовимірному силовому полі, де її потенціальна енергія
U = xy,  = 6,0 Дж/м2. Знайти модуль сили, яка діє на частинку в точці, де U =
0,24 Дж і вектор сили складає кут  = 15 з ортом осі у.
( F  2U / sin 2  2,4 Н )
3.181. В однорідній сфері густиною  і радіусом R зроблено вздовж осі вузький
циліндричний отвір. Визначити роботу, яку потрібно виконати проти
гравітаційної сили при переміщенні тіла малої маси m з центру сфери на її
поверхню А0.
(А0 = 2GmR2)
3.182. Матеріальну точку масою m перемістили з центру основи однорідної півкулі маси
М і радіусу R на нескінченність. Яку роботу виконала при цьому гравітаційна
сила, яка діє на матеріальну точку з боку півкулі?
(3GmM/2R)
3.183. Визначити власну потенціальну енергію гравітаційної взаємодії речовини, що
утворює тонкий однорідний сферичний прошарок масою m і радіусом R.
(Gm2/2R)
3.184. Яким має бути радіус однорідної сфери густиною 5500 кг/м3, щоб потенціальна
енергія П молекули азоту, розташованої біля поверхні сфери, в гравітаційному
полі цієї сфери дорівнювала 1,61020 Дж?
(R 3П
 4, 7 105 м )
4 G  m
3.185. Вагон масою 40 т, що рухається зі швидкістю 0,1 м/с, вдаряється об стінку. При
цьому буферні пружини стискаються на 10 см. Визначити максимальну силу
стискання пружин.
(2кН)
3.186. Вагон масою 20 т рухався зі швидкістю 1 м/с. При зіткненні з нерухомою стінкою
він зупинився, стиснувши пружину буфера на 10 см. Визначити жорсткість
пружини.
(2МН/м)
3.187. Пружина жорсткістю 104 Н/м стиснена силою 200 Н. Визначити роботу
зовнішньої сили, що додатково стискає цю пружину ще на 1 см.
(1,5 Дж)
125
3.188. Пружина жорсткістю 1000 Н/м була стиснена на 5 см. Яку роботу необхідно
виконати, щоб стиснути пружину ще на 10 см?
(10 Дж)
3.189. Гиря, покладена на верхній край вертикально розміщеної пружини, стискає її на 2
мм. На скільки стисне пружину та сама гиря при її падінні на пружину з висоти 5
см?
(14 мм)
3.190. Гиря, покладена на верхній кінець спіральної пружини, стискує її на 1 мм.
Наскільки стискуватиме пружину ця гиря, кинута вертикально вниз з висоти 0,2
м з швидкістю 1 м/с?
(х = 8102 м)
3.191. Акробат масою 60 кг стрибає з висоти 10 м на розтягнуту сітку. На скільки
прогнеться при цьому сітка? Коли акробат стоїть нерухомо на сітці, її статичний
прогин дорівнює 5 см
(1 м)
3.192. До стелі прив’язаний гумовий шнур, вільний кінець якого знаходиться на висоті
h над підлогою. Якщо підвісити до нього вантаж, який потім плавно опустити, то
кінець шнура з вантажем опуститься на відстань h/3. На яку найменшу висоту над
підлогою потрібно підняти вантаж, щоб після того, як його відпустять, він
ударився об підлогу. Як зміниться відповідь при заміні гумового шнура
пружиною?
(Н1 = (3/2)h; Н2 = (4/3)h)
3.193. Дві пружини, жорсткість яких 1 кН/м і 3 кН/м, з’єднані паралельно. Визначити
потенціальну енергію даної системи при її навантаженні силою 200 Н.
(1,28 мДж)
3.194. Дві пружини жорсткостями k1 = 0,3 кН/м і k2 = 0,5 кН/м скріплені послідовно і
розтягнуті так, що абсолютна деформація х2 другої пружини дорівнює 3 см.
Визначити роботу А розтягу пружини.
( A  1 k2  k  k  x 2  0, 6 Дж )
1 2 2
2 k1
3.195. Визначити роботу розтягу трьох послідовно з’єднаних пружин жорсткостями k1 =
400 Н/м, k2 = 250 Н/м і k3 = 200 Н/м, якщо перша пружина при цьому розтягнулася
на l1 = 2 см.
( A  k1l1 1  k1  k1  )
2  k 2 k3 
3.196. З якою швидкістю вилетить із пружинного пістолету кулька масою 10 г, якщо
пружина була стиснена на 5 см, а жорсткість пружини 200 Н/м?
(7,07 м/с)
3.197. Куля масою m1 = 10 г вилітає зі швидкістю  = 300 м/с з дула автоматичного
пістолета, маса m2 затвора якого дорівнює 200 г. Затвор пістолета притискається
до ствола пружиною жорсткістю k = 25 кН/м. На яку відстань l відійде затвор після
пострілу? Вважати пістолет жорстко закріпленим.
( l  m12 2 / (km2 )  4, 25 см )
3.198. При пострілі з пружинного пістолету вертикально вгору куля масою 20 г
піднялася на висоту 5 м. Визначити жорсткість пружини, якщо вона була стиснена
на 10 см.
(200 Н/м)
3.199. До нижнього кінця пружини жорсткістю k1 приєднана інша пружина жорсткістю
k2, до кінця якої прикріплена гиря. Нехтуючи масою пружин, визначити
відношення потенціальних енергій пружин.
(П1|П2=k2|k1)
126
3.200. Два тіла, які спочатку знаходилися в стані спокою на гладкій горизонтальній
площині, розштовхуються затиснутою між ними пружиною і починають рухатися
поступально зі швидкостями 1 = 3 м/с і 2 = 1 м/с. Обчислити енергію Е, яка була
запасена в пружині, якщо відомо, що сумарна маса обох тіл M = 8 кг. Пружина
невагома. Тертя відсутнє.
( Е  M12 / 2  12 Дж )
3.201. Два тіла масами m1 і m2 сполучені недеформованою пружиною жорсткості k.
Потім до тіл одночасно приклали протилежно спрямовані сили F. Знайдіть
максимальну кінетичну енергію тіл і максимальну потенціальну енергію
пружини. Яка найбільша відносна швидкість тіл?
(Кmax = F2/2k; Пmax = 2F2/k; відн  F (m1  m2 ) / (km1m2 ) )
3.202. Прикріплений до вертикальної пружини вантаж поволі опускають до положення
рівноваги, причому пружина розтягується на довжину x0. На скільки розтягнеться
пружина, якщо тому ж вантажу надати можливість падати вільно з такого
положення, при якому пружина не розтягнута? Якої максимальної швидкості
досягне при цьому вантаж? Масою пружини знехтувати.
( x  2 x0 ,   gx0 )
3.203. Легка пружина з жорсткістю k стоїть вертикально на столі. З висоти H на неї падає
невелика кулька масою m. Яку максимальну швидкість матиме кулька при своєму
русі вниз? Яким буде максимальний стиск пружини?
( max  (2 gH  mg 2 ) / k ; xmax  mg 1  2kH / mg / k )
3.204. Два вантажі масами m1 і m2, сполучені між собою пружиною, лежать на
горизонтальному столі. Пружина в початковий момент не натягнута. З якою
мінімальною силою F потрібно потягнути перший вантаж, щоб при цьому другий
зрушився з місця? Коефіцієнт тертя між столом і вантажем .
( F   g (m1  m2 / 2) )
3.205. Брусок масою m = 1 кг лежить на горизонтальній поверхні. До нього прикріплена
пружина жорсткості k = 20 Н/м. Яку роботу A потрібно виконати для того, щоб
зрушити брусок з місця, розтягуючи пружину в горизонтальному напрямку, якщо
коефіцієнт тертя між бруском і поверхнею  = 0,2?
( A  (  mg ) 2 / 2k  0,1 Дж )
3.206. Брусок масою 90 г лежить на гладкій підлозі і сполучений з вертикальною стінкою
недеформованою пружиною. Вісь пружини горизонтальна, жорсткість пружини 4
кН/м. У бруску застрягає куля масою 10 г, швидкість якої дорівнює 100 м/с і
паралельна осі пружини. Чому дорівнює деформація пружини?
(5 см)
3.207. На підставці лежить гиря масою m = 1,00 кг, підвішена на недеформованій
пружині жорсткістю k = 80 Н/м. Підставку почали опускати з прискоренням а =
5,0 м/с2. Нехтуючи масою пружини, знайти максимальний розтяг пружини в
цьому процесі.
 
( x  g  2 ga  a 2 m  23 см )
max
k
3.208. Брусок масою 490 г лежить на горизонтальній площині і сполучений з
вертикальною стіною недеформованою пружиною. Вісь пружини горизонтальна,
жорсткість пружини 180 Н/м. У бруску застрягає куля масою 10 г, швидкість якої
паралельна осі пружини, внаслідок чого пружина стискається на 10 см. Чому
дорівнює початкова швидкість кулі? Коефіцієнт тертя між бруском і тілом 0,2.
(100 м/с)
3.209. Стрижень зі сталі довжиною 2 м і площею поперечного перерізу 2
см2 розтягується деякою силою, причому його видовження 0,4 см. Обчислити
потенціальну енергію розтягнутого стержня і об’ємну густину енергії.
127
(160 Дж; 400кДж/м3)
Непружний удар
3.210. Бойок молота масою m1 = 500 кг падає з деякої висоти на палю масою m2 = 100 кг.
Знайти ККД удару бойка, вважаючи удар непружним. Зміною потенціальної
енергії палі при її заглибленні знехтувати.
( = m1/(m1 + m2) = 0,833)
3.211. Бойок автоматичного молота масою 100 кг падає на заготовку деталі, маса якої
разом з ковадлом 2000 кг. Швидкість молота в момент удару 2 м/с. Вважаючи
удар абсолютно непружним, визначити енергію, що йде на деформацію заготовки.
(Е = 190 Дж)
3.212. Тіло масою 3 кг рухається із швидкістю 2 м/с і вдаряється в нерухоме тіло такої ж
маси. Вважаючи удар центральним і непружним, визначити кількість теплоти, що
виділилася при ударі.
(3 Дж)
3.213. Тіло, що рухається, зіштовхується з нерухомим тілом, після чого вони рухаються
разом зі швидкістю, яка в 4 рази менша початкової швидкості тіла, що рухалося.
Яка частина (у відсотках) кінетичної енергії тіла, що рухалося, перейшла в тепло?
(75)
3.214. Перша куля масою 10 кг рухається зі швидкістю 4 м/с, а друга куля масою 4 кг –
зі швидкістю 12 м/с. Визначити швидкість куль після їх непружного зіткнення,
якщо вони рухалися до удару: назустріч; друга куля наздоганяла першу.
(0,57 м/с, 6,3 м/с)
3.215. Дві шайби масами т1 = 1 кг і т2 = 2 кг мають швидкості 1  2i  j (м/с) і
 2  i  2 j (м/с). Визначити швидкості u1, u2 шайб після їх непружного
зіткнення.
( u1  u2  1, 67 j )
3.216. Дві кулі масами т1 = 2 кг і т2 = 3 кг рухаються у взаємно перпендикулярних
напрямах зі швидкостями 1 = 2 м/с і 2 = 1 м/с. Визначити швидкості u1, u2 куль
після їх непружного зіткнення.
(u1 = u2 = 1 м/с)
3.217. Куля масою 5 кг рухається зі швидкістю 2 м/с і зіштовхується з нерухомою кулею
масою 3 кг. Визначити роботу деформації куль при непружному центральному
ударі.
(3,25 Дж)
3.218. Ядро атома розпадається на дві частини масами 1,6⋅10-25 кг і 2,3⋅10-25 кг. Визначити
кінетичні енергії кожної частини, якщо сума їх кінетичних енергій 2,2⋅10-11 Дж.
(0,9⋅10-11 Дж, 1,3⋅10-11 Дж)
3.219. Молекула розпадається на два атоми. Маса одного з атомів в n = 3 рази більша,
ніж іншого. Нехтуючи початковою кінетичною енергією і імпульсом молекули,
визначити кінетичні енергії Е1 і Е2 атомів, якщо їх сумарна кінетична енергія Е =
0,032 нДж.
( E  nE  24 нДж ; E  E  8 нДж )
n 1 n 1
1 2
3.220. Пластилінові кульки мають однакову масу m і взаємно перпендикулярні

швидкості 1 і 2, що лежать в одній площині. В результаті зіткнення кульки
злипаються і рухаються як одне ціле. Яка кількість теплоти Q виділилася при
зіткненні, якщо m = 1 г, а швидкості, відповідно 2 м/с і 4 м/с.
( m(12   22 ) / 4  5 103 Дж )
3.221. Дві однакові пластилінові кулі, які рухаються з однаковими за величиною
швидкостями, здійснюють непружний удар, після якого злипаються в одне ціле.
Який кут складали вектори швидкостей куль до удару, якщо при ударі  = 1/2
початкової кінетичної енергії куль перейшло в тепло?
128
(90)
3.222. Кулька масою m = 200 г рухається рівномірно із швидкістю 1 = 10 м/с. Назустріч
рухається кулька такої ж маси із швидкістю 2 = 8 м/с. Після зіткнення перша
кулька почала рухатися перпендикулярно до напряму руху до зіткнення із
швидкістю  = 5 м/с. Яка кількість тепла Q виділилася при зіткненні кульок?
( Q  m(1 2  u12 )  11 Дж )
3.223. Гладка непружна кулька з м’якого свинцю налітає на таку ж нерухому кульку.
Після зіткнення друга кулька летить під кутом  до напряму швидкості першої
кульки до зіткнення. Визначити кут , під яким розлітаються кулі після зіткнення.
Яка частина кінетичної енергії перейде при зіткненні в тепло?
( = arctg (2tg); Q  1 cos 2  )
К 2
3.224. Два тіла масами m1 = 3,8 кг і m2 = 6 г прикріплені до невагомої нитки, перекинутої
через нерухомий блок. В початковий момент часу вантаж масою m2 знаходиться
на висоті h = 1 м над горизонтальною поверхнею і обидва вантажі нерухомі. Потім
вантажі відпускають. Визначити кількість теплоти Q, що виділилася при
непружному ударі тіла масою m2 об горизонтальну поверхню, якщо це тіло відразу
після удару зупиняється. Блок невагомий.
( Q  m2 gh(m2  m1 ) / (m2  m1 )  1,32 10 2 Дж )
3.225. Із гармати масою 5 т вилітає снаряд масою 100 кг. Кінетична енергія снаряда при
вильоті 7,5 МДж. Яку кінетичну енергію отримує гармата внаслідок віддачі?
( 150 кДж)
3.226. Дві кулі масами m1 = 9 кг і m2 = 12 кг підвішені на нитках довжиною l = 1,5 м.
Спочатку кулі стикаються між собою, потім меншу кулю відхилили на кут α = 30°
і відпустили. Вважаючи удар непружним, визначити висоту h, на яку піднімуться
обидві кулі після удару.
( h  ( m1 )2 l (1- cos  )  3, 7 см )
m1  m2
3.227. Вантаж масою 10 кг підвішений на нитці довжиною 2 м. У вантаж влучає і
застрягає в ньому куля масою 5 г. Визначити швидкість кулі до удару, якщо нитка
з вантажем відхилилася від вертикалі на кут 3°.
(468,5 м/с )
3.228. Куля масою 15 г, що летить горизонтально із швидкістю 200 м/с, потрапляє в
балістичний маятник довжиною 1 м і масою 1,5 кг і застрягає в ньому. Визначити
кут відхилення маятника.
( 36,9°)
3.229. Куля, що летить горизонтально із швидкістю 0 = 400 м/с, потрапляє в брусок,
підвішений на нитці довжиною l = 4 м, і застрягає в ньому. Визначити кут, на який
відхилиться брусок, якщо маса кулі m = 20 г, а маса бруска M = 5 кг.
(   arccos(1  02 / [2 gl (1  M / m) 2 ]  15 )
3.230. Дерев’яний брусок висить на мотузку довжини l. У брусок вистрілили, куля
застрягла в ньому, і мотузок відхилився від вертикалі на кут ? Яка швидкість
кулі? Маса бруска М, маса кулі m. Куля летіла горизонтально.
(   2 M  m gl sin( / 2) )
0
m
3.231. Куля масою 12 г, що летить з горизонтальною швидкістю 0,6 км/с, потрапляє в
мішок з піском масою 10 кг, що висить на довгій нитці, і застрягає в ньому.
Визначити: висоту, на яку підніметься мішок, відхилившись після удару; частину
кінетичної енергії, витраченої на пробиття піску.
(2,64 см; 99,9 % )
129
3.232. Брусок В нерухомо лежить на абсолютно гладкій (без тертя)
горизонтальній поверхні. Такий самий брусок А закріплений
на нитці завдовжки R. Потім брусок А відпускають в
горизонтальному положенні, і він зіштовхується з В. При
зіткненні обидва бруски злипаються і після зіткнення
рухаються як єдине ціле. Чому дорівнює швидкість брусків
після зіткнення? Як високо вони можуть піднятися над поверхнею?
( u  gR ; h  R )
2 4
3.233. Тіло масою m0 = 0,1 кг підвішено на довгій невагомій нитці. Нитку відхилили так,
що тіло піднялося на висоту h = 0,4 м. Після цього тіло відпустили. В той момент,
коли воно проходило нижню точку траєкторії, в тіло потрапила пластилінова
кулька, яка прилипла до тіла, після чого тіло зупинилося. З якою швидкістю летіла
кулька, якщо її маса m1 = 7 г.
( 1  m0 2 gh / m1  40 м / с )
3.234. Куля масою M = 1 кг підвішена на нитці довжиною l = 1,25 м. У кулю потрапляє
кулька масою m = 10 г, що летіла із швидкістю  = 500 м/с під кутом  = 45 до
горизонту, і застрягає в ній. Визначити максимальний кут  відхилення нитки від
вертикалі.
(   arccos[1  m 2 2 cos 2  / 2 gl (m  M ) 2 ] )
3.235. Кулька, що летить горизонтально, потрапляє в кулю, підвішену на невагомому
жорсткому стержні, і застрягає в ній. Маса кульки 5 г, маса нерухомої кулі 0,5 кг.
Швидкість кульки 500 м/с. При якій граничній відстані l від центру кулі до точки
підвісу стержня куля від удару кулі підніметься до верхньої точки кола?
(0,64 м)
3.236. У кулю масою 440 г, що висить на легкому стержні завдовжки 40 см, потрапляє і
застрягає куля масою 10 г, що летить горизонтально. При якій мінімальній
швидкості кульки куля після цього зробить повний оберт у вертикальній площині?
(180 м/с)
3.237. У кулю масою 250 г, що висить на нитці завдовжки 50 см, потрапляє і застрягає
кулька масою 10 г, що летить горизонтально. При якій мінімальній швидкості
кульки куля після цього зробить повний оберт у вертикальній площині?
(130 м/с)
Пружний удар
3.238. При центральному пружному ударі тіло масою m1 вдаряється в тіло масою m2, що
знаходиться в стані спокою, внаслідок чого швидкість першого тіла зменшується
в 2 рази. Визначити у скільки разів маса першого тіла більша маси другого тіла;
кінетичну енергію другого тіла безпосередньо після удару, якщо початкова
кінетична енергія першого тіла дорівнює 800 Дж.
(у 3 рази; 450 Дж)
3.239. Визначити, в скільки разів зменшиться швидкість кулі, що рухається зі швидкістю
1, при його зіткненні з кулею, що знаходиться в стані спокою, маса якої в n разів
більша маси налітаючої кулі. Удар вважати центральним абсолютно пружним.
(в (1+n)/(1– n) рази)
3.240. В результаті пружного лобового зіткнення частинки масою m1 з нерухомою
частинкою масою m2 обидві частинки розлетілися в протилежні сторони з
однаковими швидкостями. Знайти масу нерухомої частинки. Удар абсолютно
пружний.
(m2 = 3m1)
3.241. У скільки разів зменшиться швидкість атома гелію після пружного зіткнення з
нерухомим атомом водню, маса якого в чотири рази менша маси атома гелію?
(в 5/3 рази)
130
3.242. Куля масою 2 кг рухається зі швидкістю 3 м/с і зіштовхується з кулею масою 1 кг,
що рухається назустріч зі швидкістю 4 м/с. Визначити швидкості куль після
абсолютно пружного центрального удару.
(5/3 м/с, 16/3 м/с)
3.243. Дві шайби масами т1 = 2 кг і т2 = 1 кг мають швидкості 1  4i  3 j (м/с) і
2  8i  6 j (м/с). Визначити швидкості u1, u2 шайб після їх пружного зіткнення.
( u1  4i  3 j , u2  8i  6 j )
3.244. Дві частинки масами m1 і m2 зі швидкостями 1 і 2 зіштовхуються абсолютно
пружно. Визначити швидкості частинок після зіткнення, яке є центральним.
( u1  [(m1  m2 )1  2m22 ] / (m1  m2 ), u2  [(m2  m1 )2  2m11 ] / (m1  m2 ) )
3.245. Визначити максимальну потенціальну енергію пружної деформації при прямому
центральному абсолютно пружному ударі тіл масами m1 і m2, які до удару
рухалися зі швидкостями 1 і 2 відповідно.
( Пmax  m1m2 (1  2 )2 /  2(m1  m2 ) )
3.246. Кулька, що рухається зі швидкістю , налітає на стінку, яка рухається із
швидкістю u (u < v) в тому ж напрямку, і вдаряється об неї абсолютно пружно.
Площина стінки перпендикулярна швидкості руху кульки. Визначити швидкість
кульки після удару в системі відліку, пов’язаній із Землею.
( – 2u)
3.247. В передню башту танка, що їде зі швидкістю u = 72 км/год, вдаряється куля, що
летить зі швидкістю 0 = 750 м/с назустріч танку і пружно відскакує від стінки
башти. З якою швидкістю щодо землі полетить куля, що відскочила? Стінка
нахилена до вертикалі під кутом  = 60.
(   (0  u )2  2(0  u cos(  2 )  u 2  780 м/с )
3.248. Куля масою m, яка рухається зі швидкістю , налітає на нерухому кулю масою m/2
і після пружного удару змінює напрямок свого руху на кут 30°. З якими
швидкостями рухаються кулі після удару?
(  / 3; 2 / 3 )
3.249. На горизонтальній площині лежить куля. З нею зіштовхується інша куля такої ж
маси. Удар абсолютно пружний і непрямий. Визначити кут розльоту куль.
(90)
3.250. Тіло масою m1, що рухається зі швидкістю , налітає на нерухоме тіло і після
зіткнення відскакує від нього під кутом 90 до початкового напрямку свого руху
із швидкістю /2. Визначити масу нерухомого тіла.
(m2 = 5m1/3)
3.251. Дві однакові кулі лежать нерухомо, дотикаючись між собою. Третя така ж куля
налітає на них, рухаючись по прямій до точки дотику куль зі швидкістю . Знайти
швидкості куль після зіткнення. Удар абсолютно пружний.
( u1   / 5; u2  u3  2 3 / 5 )
3.252. Частинка масою m зіштовхується з нерухомою частинкою масою M, в результаті
якого частинка m відхилилася на кут /2, а частинка М відскочила під кутом  =
30 до початкового напряму частинки m. На скільки відсотків і як змінилася
кінетична енергія цій системи після зіткнення, якщо М/m = 5,0?
(Е/Е = ((1 + m/M)tg2 + m/M – 1)100 %)
3.253. Частинка масою m1 = 1024 г має кінетичну енергію Е1 = 9 нДж. В результаті
пружного зіткнення з нерухомою частинкою масою m2 = 41024 г вона надає їй
кінетичну енергію Е2 = 5 нДж. Визначити кут , на який відхилиться частинка від
свого початкового напряму.
131
(   arccos E1  ( E1  E2 )  (m2 / m1 ) E2  144 )
2 E1 ( E1  E2 )
3.254. Дві гладкі пружні кулі з одного матеріалу, радіусом r лежать, стикаючись одна з
одною, на горизонтальній площині. Третя пружна куля радіусом 2r, рухається із
швидкістю  по тій же площині і вдаряється одночасно в обидві кулі. Знайти
швидкість великої кулі після удару.
(u = 25/39)
3.255. Частинка, що рухається у вакуумі із швидкістю 1 = 1000 м/с, налітає на нерухому
частинку, маса якої в 3 рази більша маси першої частинки. Відбувається пружне
нецентральне зіткнення, після якого друга частинка починає рухатися під кутом
45 до початкового напрямку руху першої частинки. Визначити величини
швидкостей обох частинок після зіткнення.
( u1  101 / 4  791 м/с; u2  21 / 4  354 м/с )
3.256. Дві однакові кульки налітають одна на одну з швидкостями 1 і 2 під кутом  і
розлітаються після абсолютно пружного удару з швидкостями u1 і u2. Знайти кут
 розльоту кульок після зіткнення.
(   arcos[(12  22  u12  u22  212 cos  ) / 2u1u2 ] )
3.257. Дві кулі масами 3 кг і 2 кг підвішено на нитках завдовжки 1 м. Спочатку кулі
стикаються між собою, потім важчу кулю відхилили від положення рівноваги на
кут 60° і відпустили. Вважаючи удар абсолютно пружним, визначити швидкість
другої кулі після удару.
(3,76 м/с)
3.258. Дві кулі масами m1 = 200 г і m2 = 400 г підвішено на нитках завдовжки l = 67,5 см.
Спочатку кулі стикаються між собою, потім першу кулю відхилили від положення
рівноваги на кут α = 60° і відпустили. Вважаючи удар абсолютно пружним,
визначити на яку висоту h підніметься друга куля після удару.
( 4m2l (1  cos ) )
h 1  15 см
(m1  m2 ) 2
3.259. Дві пружні кулі з масами 200 г і 100 г підвішено поряд так, що їх центри
знаходяться на одному рівні. Першу кулю відхиляють так, що вона піднімається
на висоту 18 см, і відпускають. На яку висоту підніметься кожна з куль після
удару?
(2 см; 32 см)
132
§4. Динаміка обертального руху твердого тіла
§4. ДИНАМІКА ОБЕРТАЛЬНОГО РУХУ ТВЕРДОГО ТІЛА

Момент інерції матеріальної точки відносно нерухомої осі обертання
І  mr 2 , (4.1)
де m – маса точки; r – відстань від точки до осі обертання.
Момент інерції довільного твердого тіла
n
І   mi ri 2 , (4.1*)
i 1
де ri – відстань елемента маси ∆mi від осі обертання.
Це ж співвідношення в інтегральній формі (для тіл правильної геометричної форми)

І  r 2 dm. (4.2)
Якщо тіло однорідне, тобто його густина ρ однакова по всьому об’єму, то

І   r 2 dV , (4.3)
де V – об’єм тіла.
Моменти інерції найпростіших тіл:
Вісь, відносно якої Формула моменту

Тіло
визначається момент інерції тіла інерції тіла
Однорідний тонкий стержень Проходить через центр тяжіння ml 2

I
масою m і довжиною l стержня перпендикулярно до нього 12
Однорідний тонкий
Проходить через кінець стержня ml 2
стержень масою m і І
перпендикулярно до нього 3
довжиною l
Тонке кільце, обруч, труба Проходить через центр тяжіння
радіусом R і масою m, маховик перпендикулярно до площини І = mR2
радіусом R і масою m основи
Круглий однорідний диск Проходить через центр тяжіння
mR 2
(циліндр) радіусом R і масою перпендикулярно до площини І
m основи 2
Однорідна куля масою m і 2mR 2

Проходить через центр кулі І
радіусом R 5
Якщо вісь обертання не проходить через центр мас, для розрахунку моменту інерції
використовують теорему Штейнера: момент інерції твердого тіла або матеріальної точки
відносно довільної осі обертання, але обов’язково паралельній до осі, що проходить через
центр мас тіла, дорівнює
I = I0 + ma2, (4.4)
де І0 – момент інерції цього тіла відносно осі, що проходить через центр мас тіла; a –
відстань між паралельними осями; m – маса тіла.

Моментом сили M відносно осі обертання називається векторний добуток радіус-
 
вектора r та сили F :
M  r , F  . (4.5)
Модуль моменту сили F, що діє на тіло відносно осі обертання
M  Fl , (4.6)
де l – плече сили – найкоротша відстань від осі обертання до лінії дії сили.
Вектор моменту імпульсу матеріальної точки дорівнює
133
L   r , m  , (4.7)
де r – радіус-вектор; mυ – імпульс матеріальної точки .
Момент імпульсу твердого тіла, що обертається відносно осі
L  І, (4.8)
де I – момент інерції твердого тіла щодо даної осі, ω – кутова швидкість його обертання.
Рівняння динаміки обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
dL
 M зовн , (4.9)
dt
де M зовн – результуючий момент зовнішніх сил; L – вектор моменту імпульсу тіла.
У випадку постійного моменту інерції
M  І , (4.10)
де I – момент інерції твердого тіла, щодо осі обертання,  – його кутове прискорення, М –
сумарний момент сил, що діють на тіло щодо даної осі.

Якщо M  0 (система замкнена), то має місце закон збереження моменту імпульсу
 
L  I  const . (4.11)
Елементарна робота зовнішньої сили при обертанні твердого тіла
dA  Md , (4.12)
де М – момент сил (відносно осі обертання), що діють на тверде тіло, d – елементарний
кут повороту тіла.
Робота зовнішніх сил при повороті на скінченний кут дорівнює:

A   Md . (4.13)
0
Робота, що здійснюється за одиницю часу (потужність), дорівнює:
dA d
N M  M. (4.14)
dt dt
Кінетична енергія обертального руху твердого тіла:
I 2 .
K (4.15)
2
Кінетична енергія абсолютно твердого тіла, яке здійснює плоский рух:
m 2 I  2
K C  C , (4.16)
2 2

де т – маса тіла;  C – швидкість поступального руху центра мас, I C – момент інерції

тіла відносно осі, що проходить через центр мас,  – кутова швидкість обертального
руху з навколо осі, яка проходить через центр мас.
У задачах з курсу загальної фізики зазвичай розглядають обертання твердого тіла
лише навколо нерухомої осі або осі, яка рухається в просторі паралельно собі. В цьому
випадку всі векторні величини, що характеризують обертальний рух тіла –  ,  , M , L –
спрямовані уздовж осі обертання, що дозволяє відразу переходити до алгебраїчного
(скалярного) запису відповідних рівнянь. Деякий напрямок обертання вибирається за
додатній, використовуючи, наприклад, напрямок поступального руху правого гвинтового
свердлика: перед величинами, вектори яких протилежно направлені, будуть використані
знаки «мінус». При прискореному обертанні тіла знаки всіх чотирьох величин збігаються;
при сповільненому русі дві пари величин  , L і M ,  – мають протилежні знаки.
Момент сили F , що діє на тіло, відносно осі обертання визначається за формулою
(4.6).
134
Момент імпульсу тіла L , що обертається відносно нерухомої осі, визначається за
формулою (4.8). Для визначення моменту імпульсу матеріальної точки у випадку відомого
імпульсу використовують (4.7).
Для системи тіл використовують вираз L   Li .
Момент інерції тіла І залежить в загальному випадку від його маси, розподілу маси в
тілі, розмірів і форми тіла та положення осі обертання.
Момент інерції відносно осі обертання:
а) матеріальної точки (див. формулу (4.1));
б) дискретного твердого тіла (див. формулу (4.1*));
в) суцільного твердого тіла (див. формули (4.2), (4.3)).
У випадку безперервного розподілу маси тіла (суцільне однорідне тверде тіло), воно
ділиться на нескінченно малі маси і, вважаючи їх матеріальними точками, знаходяться їх
моменти інерції відносно осі обертання, а потім проводиться інтегрування.
Якщо вісь обертання не проходить через центр мас тіла, то момент інерції тіла
відносно цієї осі можна визначити за теоремою Штейнера (див. формулу (4.4)).
Момент інерції системи окремих тіл дорівнює І   Іi .
При розв’язуванні задач основне рівняння динаміки обертального руху твердого тіла
відносно нерухомої осі у випадку постійних моменту сили і моменту інерції
використовується у вигляді (4.10), або M t  J  , де зміна моменту імпульсу тіла, що
обертається, дорівнює добутку середнього моменту сил, що діє на тіло, на час дії цього
моменту.
У загальному випадку в момент сил можуть входити: обертаючий момент сил, момент
сил тертя, моменти сил натягу ниток (при розв’язуванні задач на блоки, через які
перекинута нитка і т.д.). При розв’язуванні завдань на блоки необхідно враховувати масу
блоку, і, отже, момент інерції блоку, що призводить до того, що сили натягу ниток по
обидва боки блоку не будуть однаковими і як наслідок до появи обертаючого моменту сил.
При розв’язуванні задач на рівновагу тіл рекомендується зробити малюнок, показати
всі сили, що діють на тіло (або систему тіл), що знаходяться в положенні рівноваги,
вибрати систему координат і визначити напрямок координатних осей.
Для тіла, що не має осі обертання, записати першу умова рівноваги в векторній формі:
F   Fi , потім записати цю умову рівноваги в проекціях на осі координат і отримати
рівняння в скалярній формі.
Для тіла з закріпленою віссю обертання, слід визначити плечі всіх сил відносно цієї
осі і використати другу умову рівноваги (правило моментів) М   М i , враховуючи при
цьому знаки моментів сил.
При визначенні центру ваги тіла або системи жорстко зв’язаних між собою тіл
використайте правило моментів, припускаючи при цьому, що вісь обертання проходить
через центр ваги.
Якщо з умови задачі випливає, що вісь обертання тіла не закріплена, то необхідно
використовувати обидві умови рівноваги. При цьому положення осі обертання слід
вибирати так, щоб через неї проходило найбільше число ліній дії відомих сил.
Вирішити отриману систему рівнянь і визначити шукані величини.
При вирішенні завдань на обертальний рух широко використовуються закони
збереження. Так при вирішенні завдань, у випадку нерівномірного обертання, що
відбувається під дією змінного моменту сил, зручно скористатися законом збереження
енергії. Потрібно тільки пам’ятати, що кінетична енергія руху твердого тіла складається з
кінетичної енергії його поступального руху зі швидкістю центру інерції і кінетичної
енергією обертання навколо осі, що проходить через центр мас. Закон збереження
моменту імпульсу, як і закон збереження імпульсу при поступальному русі, дозволяє
виключити з розгляду будь-які сили, в тому числі сили тертя. Тому цей закон застосовують
в задачах на обертальний рух твердого тіла (або системи тіл), де характер зміни з часом
сил взаємодії між частинами системи складний або взагалі невідомий.
135
Приклад 1. Обчислити момент інерції тонкого однорідного стержня масою m і довжиною
l відносно осі, що проходить через його
кінець перпендикулярно до стержня.
Знайдемо момент інерції стержня відносно осі z.
Для цього розіб’ємо стержень на нескінченно малі
ділянки масою dm (один з них виділений на рисунку).
m ,
dm  dr (1)
l
де m l – поверхнева густина стержня; dr – довжина виділеної ділянки.
Оскільки ділянку масою dm можна вважати матеріальною точкою, то момент інерції
цієї ділянки відносно осі ОО:
dІ  r 2 dm . (2)
Після підстановки (1) в (2) отримуємо:
m
dІ  r 2 dr . (3)
l
Додаючи моменти інерції усіх ділянок, проінтегруємо отриманий вираз в межах від 0
до l:
l l
m m m r 3 l m l 3 ml 2 .
I   r 2 dm   r 2 dr   r 2 dr  0  (4)
0
l l 0 l 3 l 3 3
Якщо вісь проходить через середину стержня перпендикулярно до нього, то в цьому
випадку:
l l
2
m m 2
m r3 m l3 ml 2 . (5)
I   r dm  2  r  r dr  2 l
l
2
dr  2
2 2 2
2 
l 8  3 12
0
0
l l 0
3
2 2
Відповідь: I  ml , I  ml .
3 12
Приклад 2. Знайти момент інерції плоскої однорідної прямокутної пластини масою 0,8 кг
відносно осі, що збігається з однією з її сторін, якщо довжина іншої сторони
дорівнює а = 0,3 м.
Знайдемо момент інерції пластини відносно осі ОО. Для цього розіб’ємо пластину на
нескінченно малі ділянки масою dm (один з них виділений на рисунку).
dm    dS , (1)
де   m – поверхнева густина пластини; dS  bdx –
S
площа виділеної ділянки пластини.
Оскільки ділянку масою dm можна вважати
матеріальною точкою, то момент інерції цієї ділянки
відносно осі ОО:
dІ  x2 dm . (2)
Після підстановки (1) в (2) отримуємо:
m
dІ  x 2 dx . (3)
a
Додаючи моменти інерції усіх ділянок, проінтегруємо отриманий вираз в межах від 0
до а:
136
a a
m ma 2 .
І   dІ   x 2 dx  (4)
0 0
a 3
Підставивши числові значення, отримаємо: I = 2,410-2 кгм2.
Відповідь: І = 2,410-2 кгм2.
Приклад 3. Знайти момент інерції однорідного диска щодо осі, що перпендикулярна до

площини диска і проходить через його центр. Маса диска m, радіус основи R.
Запишемо загальний вираз моменту інерції у вигляді

І  r 2  dV   r 2 dV
д  (1)
V V
де  – густина матеріалу диска; r – відстань від осі
елементу об’єму dV; ці відстані неоднакові для різних dV.
Виходячи з міркувань симетрії, подумки розіб’ємо
диск на кільця радіусом r, шириною dr і товщиною b, яка
співпадає з товщиною диска. Всі точки такого кільця
знаходяться на однаковій відстані r від осі ОО. Об’єм
такого кільця
dV  2 r  b  dr (2)
Підставивши (2) в (1), отримаємо
R R
R4 1
I д    r 2  2 r  b  dr  2 b  r 3 dr 2 b    b R 4 (3)
0 0
4 2
В даному випадку  є об’ємною густиною матеріалу диска, тобто
dm m
  const  (4)
dV  R 2b
Враховуючи (3) і (4) остаточно отримаємо I д  1 mR 2 .
2
1
Відповідь: I д  mR . 2
2
Приклад 4. Знайти момент інерції однорідної кулі масою m і

радіусом R відносно осі, яка проходить через її центр та
осі, яка дотикається до кулі.
Вирішимо задачу в декартовій системі координат, початок
відліку якої сумістимо з центром кулі. Моменти інерції розрахуємо
відносно осей z і z.
1) Враховуючи адитивність моменту інерції і симетрію кулі з
метою спрощення розрахунків врахуємо, що
z
I кулі  2I півкулі
z . (1)
Розіб’ємо кулю (півкулю) на нескінченно тонкі диски товщиною dz і радіусом r. Об’єм
такого диска
dV   r 2 dz (2)
Враховуючи (2) і вводячи густину матеріалу кулі, для моменту інерції диска, що є
елементарним моментом інерції кулі щодо тієї ж осі, можемо записати
1 1 1
z
dI кулі  r 2 dm  r 2  dV   r 4 dz (3)
2 2 2
Оскільки в межах півкулі значення z змінюються в межах від 0 до R, проінтегрувавши
(3) і враховуючи (2), отримаємо:
137
R
1
 2   r ( z ) dz
z 4 (4)
I кулі
2 0
Використавши теорему Піфагора, виразимо вираз r ( z )4 , що входить в (4).
r 2  R2  z 2 , r 4  ( R2  z 2 )2 (5)
Підставимо (5) в (4):
R R R R 
z
I кулі    ( R 2  z 2 )2 dz     R 4 dz   2 R 2 z 2 dz   z 4 dz  
0  0 0 0  (6)
 2 1  8
   R5  R5  R5    R5
 3 5  15
Густина матеріалу кулі, що входить в (6), пов’язана з відомою за умовою завдання
масою кулі m співвідношенням:
4
m  V    R3 . (7)
3
Враховуючи (7), з (6) остаточно отримаємо для моменту інерції кулі відносно осі z:
2
I кулі  mR 2 (8)
5
2) Для знаходження моменту інерції кулі відносно осі z використаємо теорему
Штейнера і отриманий вище результат (8):
Z 7 (9)
I кулі  I кулі
Z
 mR 2  mR 2
5
7
Відповідь: 1) 2 mR 2 , 2) mR 2
5 5
Приклад 5. Знайти момент інерції прямого

однорідного конуса масою m і радіусом
основи R.
Розіб’ємо конус на циліндричні диски товщиною dr. Маса такого диска
dm = r2dr, (1)
де  – густина матеріалу, з якого виготовлений конус.
Момент інерції цього диска, який можна вважати елементарним моментом інерції
конуса, враховуючи (1) та вираз для моменту інерції диска:
1 1
dI  r 2 dm   r 4 dr . (2)
2 2
Додаючи моменти інерції усіх дисків (2), проінтегруємо отриманий вираз в межах від
0 до R (зміна радіусу диска):
  R5 .
R R
І   dI  r
4
dr  (3)
0
2 0
10
Залишається виразити момент інерції конуса через його масу:
 R3 .
R R
m   dm    r 2 dr  (4)
0 0
3
Враховуючи (4) з (3) отримаємо момент інерції конуса: І   R 3R  3 тR 2 .

3 2
3 10 10
Відповідь: І  3 тR 2 .
10
138
Приклад 6. Два вантажі масами т1 = 2 кг і т2

= 1 кг зв’язані невагомою
ниткою, яка перекинута через
нерухомий циліндричний блок
масою т0 = 0,8 кг. Знайти
прискорення вантажів а і сили
натягу ниток Т1 і Т2. Тертям
Запишемо рівняння руху вантажів і
блоку окремо. Вантаж масою т1 рухається
вниз поступально з прискоренням a . На
нього діють дві сили: сила тяжіння m1 g і
сила натягу нитки T1 (див. рис.). За другим законом Ньютона у векторній та скалярній
формах з урахуванням обраної системи координат:
m1a  m1 g  T1  m1a  m1 g  T1 . (1)
Вантаж масою т2 рухається вгору теж поступально з таким же, як і вантаж т1,
прискоренням a . На нього діють дві сили: сила тяжіння m2 g і сила натягу нитки T2 .
Оскільки масою блоку, а значить і його моментом інерції знехтувати не можна, момент
сили натягу M 1 , спрямований згідно правила правогвинтового свердлика ліворуч,
більший моменту сили натягу M 2 , який спрямований праворуч.
За другим законом Ньютона у векторній та скалярній формах:
m2 a  m2 g  T2  m2 a  T2  m2 g . (2)
Застосуємо до блоку, який обертається навколо нерухомої осі, основне рівняння
динаміки обертального руху
І   M1  M 2  І   M1  M 2 . (3)
Підставимо в (3) основні параметри І, , М1, М2. Момент інерції однорідного циліндра:
m0 R 2
І , (4)
2
де R – радіус блока.
Кутове прискорення
a
 , (5)
R
де a  a – тангенціальне прискорення.
З огляду на те, що нитка невагома і нерозтяжна T1  T1  T1 і T2  T2  T2 момент
М1 сили натягу Т1:
M1  T1 R . (6)
Момент М2 сили натягу Т2:
M 2  T2 R . (7)
Підставляючи (4), (5), (6) і (7) в (3), отримаємо:
m0 a  2(T1  T2 ) . (8)
Розв’язуючи спільно (1), (2) і (3):
139
g (m1  m2 ) 9,8(2  1)
a   2,9 м/с , T1  m1 ( g  a)  2(9,8  2,9)  13,8 Н,
2
m1  m2  0,5m0 2  1  0,5  0,8

T2  m2 ( g  a)  1(9,8  2,9)  12,7 Н.
Відповідь: а = 2,9 м/с2, Т1 = 13,8 Н, Т2 = 12,7 Н.
Приклад 7. Однорідний диск радіусом R = 0,2 м і масою m = 5 кг обертається навколо осі,

що проходить через його центр перпендикулярно до площини диска.
Залежність кута повороту диска від часу дається рівнянням
 (t )  A  Bt  Ct 2 , де С = 2 рад/с2. Обертанню диска протидіє гальмівний
момент сил тертя Mтр = 1 Нм. Визначити
величину додаткової, дотичної до обода
диска сили F.
Дотична сила F , прикладена до обода диска, створює
момент сил M , який за визначенням моменту сил дорівнює
добутку величини цієї сили F і її плеча; плече в нашому
випадку – це радіус диска, тому
M  FR . (1)
Моменту сил M протидіє момент сил тертя M тр .
Відповідно до основного рівняння динаміки обертального руху добуток моменту
інерції диска і вектора його кутового прискорення дорівнює векторної сумі моментів сил,
прикладених до диска відносно осі обертання.
І   M  M тр (2)
Оскільки вектори моментів сил M і M тр протилежно направлені (див. рис.), то в

проекціях на вісь ОХ отримаємо:
І   M  M тр . (3)
Момент інерції диска відносно осі обертання визначається за формулою:
mR 2
І . (4)
2
Кутове прискорення диска знайдемо як другу похідну кута повороту диска по часу:
d (t ) d  (t )
 (t )   B  2Ct ,    2C . (5)
dt dt
Вирішуючи спільно (1)-(5), отримуємо:
M тр
F  mRC  . (6)
R
Відповідь: F = 7 Н.
Приклад 8. Внаслідок дії припливів тривалість доби на Землі збільшується за час

t  100 років на T  10-3 с. Визначити припливну силу тертя. Землю
вважати однорідною кулею масою т = 61024 кг і радіусом R = 6,4106 м.
З основного рівняння динаміки обертального руху зміна моменту імпульсу Землі
дорівнює добутку моменту припливної сили на час її дії:
( І  )  М t (1)
Момент інерції Землі:
140
2
І  mR 2. (2)
5
Зміна кутової швидкості Землі дорівнює:
2 2 2T 2T ,
     (3)
T T  T T (T  T ) T2
де Т – період обертання Землі (24 год = 8,64104 с); T  T .
Момент припливної сили тертя:
M  Fтр R . (4)
Після підстановки (2), (3) і (4) в (1), отримаємо: 2 mR 2  2T  F Rt , звідки
тр
5 T2
0,8 mRT
Fтр  . (5)
T 2 t
Відповідь: 6109 Н.
Приклад 9. Однорідна тонка балка АВ масою 100 кг спирається одним кінцем на гладку
горизонтальному поверхню, а іншим – на гладку площину, нахилену під
кутом 30° до горизонту. Кінець балки В підтримується мотузкою з
вантажем, перекинутим через блок С. Визначити масу вантажу і сили
нормальної реакції підлоги
і похилої площини. Тертям
в блоці знехтувати.
Розглянемо сили, які діють на балку:
m1g – сила тяжіння; N1 і N2 – сили
нормальної реакції підлоги і похилої
площини; Т – сила натягу мотузки.
Під дією цих сил балка знаходиться в
рівновазі. Запишемо для балки першу
умову рівноваги:
m1 g  N1  N2  T  0 . (1)
Вибравши напрям осей OX і OY (як показано на рисунку), спроектуємо на них
векторне рівняння (1), отримуємо:
ОХ : N 2 sin  Tcos   0 . (2)

OY : m1 g  N1  N 2 cos   Tsin   0
Запишемо для балки другу умову рівноваги відносно осі, що проходить через точку В:
М1 – М2 = 0. (3)
Тут M1 = N1·d1, М2 = m1gd2 – моменти сил N1 і m1g відносно вибраної осі, де
d1  Lcos , d 2  L cos – плечі сил N1 і m1g, де L – довжина балки.
2
Підставивши значення М1 і М2 в (3) отримаємо:
L mg
N1 Lcos  m1 g cos  0  N1  1 . (4)
2 2
Підставивши числові значення, отримаємо N1 = 490 Н.
Підставивши (4) в (2) отримаємо:
m gsin .
Т 1 (5)
2
Оскільки система знаходиться в рівновазі, то Т   m2 g , причому Т  Т  .
141
T m
Тоді m2   1 sin . Підставивши числові значення, отримаємо m2 = 25 кг.
g 2
Підставивши числові значення для Т знайдемо N2: N 2  Tcos   m1 g cos  .

sin 2
Підставивши числові значення, отримаємо N2 = 426 Н.
Відповідь: m2 = 25 кг, N1 = 490 Н, N2 = 426 Н.
Приклад 10. Однорідний стрижень, підвішений на нитці до стелі за один кінець, іншим
кінцем торкається підлоги. Стрижень і нитка мають однакову довжину і
утворюють між собою кут 60°. Визначити коефіцієнт тертя між стрижнем і
підлогою.
Під дією сил, показаних на рисунку, стрижень знаходиться в рівновазі.
Стрижень є однорідним, тому центр ваги стрижня знаходиться посередині. Однак
маса стержня не задана в умові завдання. Отже, доцільно вибрати вісь обертання таким
чином, щоб вона проходила через середину стержня перпендикулярно площині креслення
(точка O).
Запишемо умову рівноваги стрижня щодо зазначеної осі:
М1  М 2  М 3  М 4  0 . (1)
де М 1 – момент сили тяжіння; М 2 – момент сили натягу нитки; М 3 – момент сили
нормальної реакції опори; М 4 – момент сили тертя.
Нитка і стрижень утворюють правильний
трикутник, тому модулі зазначених моментів
визначаються наступними формулами:
сили тяжіння M1 = 0, оскільки сила тяжіння
прикладена до осі обертання (радіус-вектор,
проведений від осі обертання до точки прикладання
сили тяжіння, дорівнює нулю);
сили натягу нитки M2 = Tr2sinα2, де T – модуль
сили натягу нитки; r2 = l/2 – модуль радіус-вектора,
проведеного від осі обертання (середина стрижня) до
точки прикладання зазначеної сили (верхній кінець стрижня); l – довжина стрижня; α2, =
180° – 60° = 120°;
сили нормальної реакції опори M3 = Nr3sinα3, де N – модуль сили нормальної реакції
опори; r3 = l/2 – модуль радіус-вектора, проведеного від осі обертання (середина стрижня)
до точки докладання зазначеної сили (нижній кінець стрижня); α3 = 180° – 60° = 120°;
сили тертя M4 = Fтрr4sinα4, де Fтр = μN – модуль максимальної сили тертя спокою; μ –
коефіцієнт тертя; r4 = l/2 – модуль радіус-вектора, проведеного від осі обертання (середина
стрижня) до точки прикладання зазначеної сили (нижній кінець стрижня); α4 = 180° – 30°
= 150°.
Напрямки моментів зазначених сил визначимо за правилом правогвинтового
свердлика: сили натягу нитки – «від нас»; сили нормальної реакції опори – «до нас»; сили
тертя – «від нас».
Виберемо напрямок осі обертання. Вісь доцільно направити в ту сторону, в яку
направлено більшість моментів сил; в даному випадку – «від нас». Тоді після проектування
(1) на вказану вісь, з врахуванням наведеного вище, отримаємо:
М2  М3  М4  0
l l l . (2)
Т sin120  N sin120   N sin150  0
2 2 2
Т sin 60  N sin 60   N sin 30  0
142
Скористаємось умовою відсутності поступального руху центру мас стержня:
mg  T  N  Fтр  0 , (3)
або в проекціях на координатні осі:
Ox : Tcos30  Fтр  0 . (4)

Oy : Tsin30  N  mg  0
З урахуванням Fтр = μN та (2), (4) повна система рівнянь виглядає наступним чином:
Т sin 60  N sin 60   N sin 30  0
 . (5)
Tcos30   N  0
Tsin30  N  mg  0

Виразимо відношення T/N з першого і другого рівнянь (5):
 T sin60   sin30 sin30 
N   1   1
 sin60 sin60 3 3 .
   0,58
T
   2  3

 N cos30
 3
Відповідь:   0,58 .
Приклад 11. Легка драбина довжиною 12 м приставлена до

гладкої стіни під кутом 45° до підлоги.
Максимальна сила тертя між драбиною і
підлогою дорівнює 532 Н. На яку висоту
може піднятися по драбині людина масою
75 кг, перш ніж драбина почне ковзати?
Під дією сил, показаних на рисунку, драбина
знаходиться в рівновазі.
Вісь обертання вибираємо таку, що проходить через
верхній кінець драбини перпендикулярно площині
креслення (через точку O).
Запишемо умови рівноваги драбини у вигляді системи рівнянь:

 N1  N 2  Fтр  P  0 ,
 (1)
 M1  M 2  M 3  M 4  0

де N1 – сила нормальної реакції стіни, яка діє на верхній кінець драбини; N 2 – сила
нормальної реакції підлоги, яка діє на нижній кінець драбини; Fтр – сила тертя між
драбиною і підлогою; P – вага людини; M 1 – момент сили нормальної реакції стіни; M 2
– момент сили нормальної реакції підлоги; M 3 – момент сили тертя між драбиною і
підлогою; M 4 – момент ваги людини.
Силу тяжіння драбини вважаємо рівною нулю, оскільки драбина є легкою; силу тертя
між драбиною і стіною також вважаємо рівною нулю, бо стіна є гладкою.
Модулі моментів і їх напрями визначаються наступними формулами:
сили нормальної реакції стіни M1 = N1⋅0 = 0, оскільки сила нормальної реакції стіни
прикладена до осі обертання;
сили нормальної реакції підлоги ⊗M2 = N2lsin135°, де l – довжина драбини;
сили тертя ⊙M3 = Fтрlsin135°, де Fтр – модуль максимальної сили тертя спокою;
ваги людини ⊙M4 = Pl0sin45°, де P = Mg – вага людини; M – маса людини; g – модуль
прискорення вільного падіння; l0 – відстань від осі обертання до людини.
143
Нехай вісь обертання Oz спрямована «до нас», а координатні осі Ox і Oy – так, як
показано на малюнку. Тоді умови рівноваги (1) в проекціях на координатні осі мають
вигляд:
Ox : N1  Fтр  0
 . (2)
Oy : N 2  Mg  0
Oz : -N l  F l  Mgl  0
 2 тр 0
Розв’язок системи (2) відносно величини l0 дає:

 Fтр  ,
l0  l  1   (3)
 Mg 
що дозволяє розрахувати шукану висоту підняття за формулою
Fтр
h   l  l0  sin 45  l sin 45 , (4)
Mg
Відповідь: h  6 м.
Приклад 12. Диск масою 5,2 кг знаходиться на похилій площині з кутом при основі 60°.
Кочення диска немає завдяки тертю і горизонтально розташованій нитці, яка
одним кінцем прикріплена до вершини похилої площини, а іншим – до
найвищої точки диска. Знайти модуль сили натягу нитки.
Під дією сил, показаних на рисунку, диск знаходиться в рівновазі.

Нехай вісь обертання проходить через точку диска, що дотикається до похилої
площини, перпендикулярно площині рисунка (через точку O).
Запишемо умову рівноваги диска в наступному вигляді:
M1  M 2  M 3  M 4  0 . (1)
де M 1 – момент сили нормальної реакції похилої площині; M 2 – момент сили тертя; M 3
– момент сили тяжіння; M 4 – момент сили натягу нитки.
Модулі зазначених моментів і їх напрями визначаються наступними формулами:
сили нормальної реакції похилої площини M1 = N1⋅0 = 0, оскільки сила нормальної
реакції похилої площини прикладена до осі обертання;
сили тертя M2 = Fтр⋅0 = 0, оскільки сила тертя також прикладена до осі обертання;
сили тяжіння ⊙M3 = mgRsinθ, де m – маса диска; g – модуль прискорення вільного
падіння; R – радіус диска;
сили натягу нитки ⊗M4 = Txsinβ, де T – модуль сили натягу нитки; x – відстань від осі
обертання до точки прикладання зазначеної сили.
Нехай вісь обертання Oz спрямована «до нас». Тоді умову рівноваги (1) в проекції на
зазначену вісь запишемо у вигляді:
mgRsin θ – Txsin β = 0. (2)
Звідси випливає, що модуль шуканої сили натягу нитки визначається виразом
144
R sin  mgR 1 .
T  mg  (3)
x sin  x sin  sin 
Для обчислення модуля сили натягу нитки по даній формулі необхідно встановити
значення виразу R 1 .
x sin  sin 
Згідно теореми синусів x/sinθ = R/sinφ; звідси слідує, що R

 sin  , тобто вираз
x sin 
(3) набуває вигляду:
sin  .
T  mg (4)
sin 
Визначимо кути φ і β, що входять в даний вираз. Кут γ дорівнює куту при основі
похилої площини α: γ = α = 60°. З чотирикутника, протилежні кути якого γ і θ, а два інших
– прямі, знайдемо кут θ: θ = 360° – 90° – 90° – γ = 180° – 60° = 120°. Трикутник, показаний
на рисунку, є рівнобедреним; отже, кут φ визначається формулою φ = (180° – θ)/2 = 30°.
Знайдемо кут β: β = 180° – 60° = 120°.
Підстановка кутів φ і β в (4):
sin 30 3.
T  mg  mg (5)
sin120 3
Відповідь: 30 Н.
Приклад 13. До вертикально розташованої осі ротора відцентрової машини

перпендикулярно прикріплений стрижень, на кінцях якого знаходяться
обмежуючі колодки. На стрижні насаджені по обидва боки однакові
вантажі масами m і моментами інерції І0 відносно вертикальної осі, що
проходить через центр мас вантажу. Вантажі можуть без тертя ковзати по
стрижні. Спочатку вантажі були з’єднані ниткою і в цьому стані їх центри
мас перебували на відстані R1 від осі. Розкрутивши вісь ротора до деякої
кутової швидкості 1, відключають
зчеплення з роторною машиною.
Момент інерції рухомої частини
роторної машини дорівнює ІР. Потім
перепалюють нитку, після чого вантажі
віддаляються до обмежуючих колодок
так, що центри мас вантажів знаходяться
на відстані R2 від осі. Якою буде кутова
швидкість обертання ротора в цьому
випадку?
До перепалювання нитки момент імпульсу систем відносно осі обертання L1 = I11. В
кінцевому стані система володіла моментом імпульсу L2 = I22. Оскільки за час переходу
з першого стану в другий зовнішніми моментами сил можна знехтувати, то за законом
збереження моменту імпульсу маємо:
L1  L2 (1)
Оскільки вісь обертання не проходить через центр мас вантажів, то для визначення
моменту інерції необхідно скористатися теоремою Штейнера.
Момент інерції системи в початковому стані дорівнює:
 
І1  2 І 0  mR12  І Р . (2)
Момент інерції системи в кінцевому стані дорівнює:
 
І 2  2 І 0  mR22  І Р . (3)
145
Підставляючи вирази (2) і (3) в рівняння (1), отримуємо:
 0  2 
Р 1  0 1 
 2 І  mR 2  І     2 І  mR 2  І   .
Р 2  (4)
Відповідь:
2 
 
2 І 0  mR22  І Р
1 .
 
2 І 0  mR12  І Р
Приклад 14. Людина масою m1 = 60 кг знаходиться на нерухомій платформі масою m =

100 кг. Яке число обертів за хвилину здійснюватиме платформа, якщо людина
рухатиметься по колу радіусом r = 5 м навколо осі обертання? Швидкість
руху людини відносно платформи дорівнює υ = 4 км/год. Радіус платформи R
= 10 м. Вважати платформу однорідним диском, а людину – точковою масою.
Оскільки сила тяжіння, що діє на людину
і платформу паралельні вертикальній осі, то
момент зовнішніх сил відносно осі
обертання, яка співпадає з геометричною
віссю платформи, дорівнює нулю, тому
момент імпульсу системи платформа-людина
залишається постійною.
L  І   const (1)
Спочатку платформа з людиною перебувала в стані спокою, момент імпульсу цієї
системи дорівнював нулю. Коли людина почне рухатися по платформі, платформа
обертатиметься в протилежному напрямку.
З (1) можна для цього випадку записати:
Lдо  Lпісля  0  Lпісля  0  L1  L2  0  L1  L2  L1  L2 .
Якщо відстань від людини до осі обертання платформи r, то лінійна швидкість
платформи в місці знаходження людини u = r. Таким чином, якщо людина рухається
відносно платформи з швидкістю υ, то відносно землі вона рухатиметься із швидкістю υ –
r, її момент імпульсу відносно осі платформи (людина – точкова маса):
L1 = m1(υ – r)r. (2)
Момент імпульсу платформи відносно осі:
L2 = – I, (3)
де I – момент інерції платформи.
Оскільки платформа є однорідним диском, то її момент інерції відносно осі, що
проходить через центр мас:
1
І  mR 2 . (4)
2
Запишемо закон збереження моменту імпульсу для даної системи, врахувавши (2)-(4):
1
m1 ( –  r )r  mR 2
2
Звідси можна визначити кутову швидкість обертання платформи:
m1υr .

1
m1r 2  mR 2
2
Число обертів платформи за хвилину визначиться із співвідношення:
ω 30 m1υr .
  60   0,49 об/хв
2π  m r 2  1 mR 2
1
2
Відповідь:   0,49 об/хв .
146
Приклад 15. Система, що складається з циліндра радіуса R і гирі, які зв’язані ниткою,
перекинутою через блок, під дією сили тяжіння гирі починає рухатися зі стану
спокою. Визначити прискорення а центру інерції
циліндра і силу натягу нитки Т. Яку швидкість
набуде гиря, якщо вона опуститься з висоти h? Маса
циліндра m, маса гирі m1, масою блоку та тертям
кочення знехтувати, нитка нерозтяжна.
Перший спосіб. Циліндр бере участь в двох рухах –
обертається навколо осі і рухається поступально. Записавши
рівняння руху для даної системи, отримаємо систему трьох
рівнянь для Т, F і a:
T  Fтр  ma
 . (1)
 M  Fтр R  І 

T  m1 g  m1a
Розв’язуючи (1), врахувавши, що І  1 mR 2 та   а , маємо:
2 R
2m1 3тm1
a g, T  g . (2)
3m  2m1 3m  2m1
Знаючи прискорення гирі з (2), знайдемо швидкість гирі за формулою:
m1 gh .
  2ah  2 (3)
3m  2m1
Зауваження. Дія сили тертя не пов’язана з тертям кочення. Вона виникає як сила
реакції опори, що протидіє виникненню ковзання катка по площині. При зникненні сили
натягу нитки зникає і сила тертя.
Другий спосіб. За вісь обертання приймемо вісь, яка проходить через точку дотику
циліндра з площиною (точка О на рис.), тобто розглядатимемо кочення тіла, як обертання
навколо миттєвої осі. Обертаючим моментом відносної цієї осі є момент сили натягу,
тому:
ТR  І  . (4)
Момент інерції циліндра відносно цієї осі знайдемо за теоремою Штейнера:
1 3
І   mR 2  mR 2  mR 2 . (5)
2 2
Далі, як і в першому способі, складемо систему рівнянь:
T  Fтр  ma
 . (6)
 M  ТR  І 

T  m1 g  m1a
Проектуючи на осі і розв’язуючи систему (6), отримаємо ті ж результати для a і T.
Швидкість знаходиться так само, як і в першому випадку.
Третій спосіб. Аналізуючи умову задачі, ми з’ясували, що на каток діє сила тертя.
Незважаючи на це, до системи «каток-гиря» можна застосувати закон збереження
механічної енергії, тому що ця сила є силою тертя спокою. На відміну від сили тертя
ковзання і тертя кочення, ця сила не виконує роботи, пов’язаної зі зменшенням механічної
енергії системи.
Початкова енергія системи E1 – це потенціальна енергія піднятих над Землею тіл. При
цьому, оскільки потенціальна енергія катка не змінюється за весь час руху, не будемо її
враховувати при складанні рівняння, що виражає закон збереження енергії. Виберемо
нульовий рівень відліку потенціальної енергії вздовж пунктирної лінії (див. рис.). Тоді
147
отримаємо:
Е1  m1 gh . (7)
Кочення циліндра є результатом двох рухів: поступального зі швидкістю  центру
інерції і обертального навколо осі, що проходить через центр інерції. Оскільки тіла
зв’язані ниткою, то їх швидкості однакові і, коли гиря опуститься з висоти h, кінцева
енергія системи буде дорівнювати:
т 2 І  2 т1 2 .
Е2    (8)
2 2 2
На основі закону збереження енергії, врахувавши (7)-(8) запишемо:
т 2 І  2 т1 2
Е1  Е2  m1 gh   
2 2 2
. (9)
2  
2
1
т 2 2
mR   т  2 3т 2 т  2
  R  1   1
2 2 2 4 2
З (9) маємо:
m1 gh . (10)
2
3m  2m1
Вже згадана система рухається під дією постійних сил, отже, її прискорення стале.
Тоді, порівнюючи вираз (10) з формулою швидкості рівноприскореного руху  2  2аh ,
отримаємо для прискорення знайдений раніше вираз (2).
Для розрахунку сили натягу нитки T знову скористаємося законом збереження енергії.
На основі цього закону робота сили T при переміщенні центру інерції катка на відстань h,
дорівнює кінетичній енергії, отриманій катком при цьому переміщенні, тобто
т 2 І  2 ,
Тh  
2 2
звідси, з урахуванням попередніх формул також можна отримати формулу для T у вигляді
(2).
Відповідь: a  2m1 3тm1 m1 gh .
g, T  g ,2
3m  2m1 3m  2m1 3m  2m1
Приклад 16. Однорідний тонкий стрижень довжиною l = 1,5 м і масою М = 10 кг може

обертатися навколо нерухомої осі, що проходить через його верхній кінець. В
середину стрижня вдаряє куля масою m = 10 г, що летить в горизонтальному
напрямку зі швидкістю 0 = 500 м/с, і застрягає в стрижні. На який кут φ
відхилиться стрижень після удару?
Взаємодія кулі і стержня за умовою задачі є непружною,
тому відразу ж після удару куля і стрижень будуть рухатися
як одне тіло.
Тоді стрижень набуває кутової швидкості , а куля –
лінійну швидкість , яка дорівнює лінійній швидкості точок
стержня, що знаходяться на відстані l/2 від осі обертання,
таким чином  = l/2 .
Значення кутової швидкості ω визначимо із закону
збереження моменту імпульсу відносно осі обертання
стержня:
L01  L02  L1  L2 , (1)
148
де L01  0 – момент імпульсу стрижня до удару; L02  m0l – момент імпульсу кулі до
2
удару, l/2 – відстань точки попадання від осі обертання; L1  I  – момент імпульсу
стрижня після удару; L2  ml  ml – момент імпульсу кулі після удару. Підставимо
2
2 4
ці значення в рівняння (1):
m0 l m l 2 2m0 l .
 I    (2)
2 4 4 І  ml 2
2
Момент інерції стержня І  ml , оскільки вісь обертання проходить через кінець
3
стрижня. За умовою задачі маса кулі набагато менша маси стрижня, це означає, що момент
2
інерції кулі набагато менший моменту інерції стержня: ml 2  I  Мl . Тоді в знаменнику
3
2
(2) можна знехтувати доданком ml :
3m0 .
 (3)
2 Мl
Таким чином, відразу ж після удару куля і стрижень починають обертатися з
початковою кутовою швидкістю ω, при цьому володіючи кінетичною енергією (масою
кулі в подальшому також можна знехтувати):
I 2 .
К (4)
2
При подальшому русі стрижень повертається на шуканий кут  і на мить зупиняється,
причому його центр мас піднімається на висоту:
l 
h  1  cos   lsin2 . (5)
2 2
У цьому відхиленому положенні система «стрижень-куля» володіє тільки
потенціальною енергією:

П  Mgh  Mglsin2 . (6)
2
Потенціальна енергія отримана за рахунок кінетичної енергії і дорівнює їй за законом
збереження енергії. Прирівнявши праві частини рівностей (4) і (6), отримаємо:
 I 2 .
Mglsin2  (7)
2 2
Отже
 . l
  2arcsin    (8)
 6g
Підставивши (3) в (8), отримаємо:
 m0 3 
  2arcsin   .
 М 8 gl 
Відповідь:   9°,16 .
Приклад 17. Знайти з яким прискоренням будуть скочуватися без ковзання з похилої
площини з кутом при основі α однорідні: а) обруч; б) диск; в) куля.
За законом збереження енергії з урахуванням відсутності дисипативних сил:
149
т 2 І  2 .
mgh   (1)
2 2
Оскільки немає ковзання, то  =R. Висота h, на якe
опускається тіло, і пройдений шлях l пов’язані
співвідношенням h = lsin.
Моменти інерції тіл (для обруча І  mR2 , для диска
1
І  mR 2 , для кулі І  2 mR 2 ) можна пов’язати одним
2 5
загальним виразом І   mR 2 , при цьому для обруча β = 1; для диска β = 0,5; для кулі β =
2/5.
З огляду на вищесказане, перетворимо вираз (1):
т 2  m 2 .
mglsina   (2)
2 2
Звідси
2
glsina  1    . (3)
2
Оскільки рух рівноприскорений, то маємо:
 2 02  2аl . (4)
У початковий момент часу 0  0 . З рівнянь (3) і (4), отримаємо
 2 gsina .
а  (5)
2l 1  
Таким чином, підставляючи відповідні значення β в вираз (5), отримаємо:
gsina , 2 gsina , 5 gsina
аобруча  адиску  акулі  .
2 3 7
Приклад 18. Однорідний пластмасовий конус радіусом R1 = 10 см і масою m1 = 1 кг

обертається з кутовою швидкістю ω1 = 10π
рад/с без тертя навколо вертикальної осі, що
проходить через його центр. Під ним на
невеликій відстані знаходиться сталева
платформа у вигляді суцільного диска
радіусом R2 = 2R1 і масою m2 = 3m1, яка може
обертатися без тертя навколо цієї ж осі.
Конус опускають на платформу уздовж осі
обертання, і при цьому він продовжує
обертатися, ковзаючи по поверхні
платформи, приводячи її в рух. Знайти: 1)
усталену кутову швидкість обертання цих тіл ω2; 2) час, за яке це
відбудеться; 3) роботу сил тертя.
За законом збереження моменту імпульсу:
І11   І1  І 2  2 , (1)
де І  3 m R 2 – момент інерції конуса; І 2  1 m2 R22 – момент інерції платформи.

1 1 1
10 2
2
Звідси:  
І11 3 m1  R1 
   1 = 0,5 рад/с.
І1  І 2 5 m2  R2 
2
За законом збереження енергії робота зовнішньої сили (сила тертя) йде на приріст
150
механічної енергії (кінетичної):
 І1  І 2  22
І112 .
А  К   (2)
2 2
Підставимо в (2) значення для моменту інерції тіл і їх кутові швидкості, отримаємо:
А  14, 21 2 т1R12 = –1,4 Дж. (3)
Конус тисне на платформу силою m1g, яка розподіляється по поверхні платформи
площею  R1 (R2 > R1), створюючи тиск m1 g .
2
 R12
Виділимо на основі конуса кільцевий елемент радіусом r і шириною dr, площа якого
дорівнює 2rdr. Сила нормального тиску, яка припадає на цей елемент дорівнює
mg
dN  12 2rdr . При ковзанні виникає сила тертя по периметру кільцевого елемента:
R1
 m1 g
dFтр   dN  2rdr . (4)
R12
Момент цієї сили дорівнює:
 m1 g 2 .
dМ  dFтр r   dN  2r dr (5)
R12
Загальний момент сил тертя між поверхнями конуса і платформи:
2 m1 g 1 2 2 m1 gR1 .
R
М   dМ 
R1 0
2
r dr  (6)
3
Момент сил тертя ковзання величина постійна, отже, конус сповільнюється, а
платформа розганяється з постійними прискореннями, причому за однакових кутових
швидкостей цих тіл момент сили тертя ковзання зникає. Тоді за шуканий час t кутова
швидкість конуса визначається відповідно до закону:
2  1  1t . (7)
а кутова швидкість платформи:
2   2t . (8)
Кутові прискорення знайдемо з основного рівняння динаміки обертального руху,
врахувавши (4) та підставивши вирази для моментів інерції конуса та платформи:
М 20 g М g .
1   , 2   (9)
І1 9 R1 І 2 9 R1
З виразів (5) і (6) визначимо час t гальмування:
1 30 R1 .
t  (10)
1   2 7 g
Відповідь: ω2 = 0,5 рад/с; t = 0,45 с; А = –1,4 Дж.
Момент інерції
4.1. Дві маленькі кульки масами m1 і m2 знаходяться на відстані l. Визначити момент
інерції системи відносно її центру мас.
2
( I  m1m2 l )
m1  m2
4.2. Дві маленькі кульки масами m = 10 г кожна сполучені тонким невагомим
стержнем завдовжки l = 20 см. Визначити момент інерції системи відносно осі,
перпендикулярної стержню і а) що проходить через центр мас; б) зміщена
відносно центру по перпендикуляру до стержня на відстань l/2.
(І1 = 2104 кгм2; І2 = 4104 кгм2)
151
4.3. Визначити момент інерції тонкого однорідного стержня довжиною 50 см і масою
360 г щодо осі, перпендикулярної стержню, яка проходить через: кінець стержня;
точку, віддалену від кінця стержня на 1/6 його довжини.
(3·10-2 кг·м2; 1,75·10-2 кг·м2)
4.4. Визначити момент інерції тонкого однорідного стержня довжиною 30 см і масою
100 г відносно осі, перпендикулярної до стержня, яка проходить через: його
кінець, його середину; точку, що віддалена від кінця стержня на 1/3 його довжини.
(3.10-3 кг.м2; 0,75.10-3 кг.м2; 10-3 кг.м2)
4.5. Визначити момент інерції І тонкого однорідного стержня, маса якого т і довжина
l, відносно осі, що проходить паралельно стрижню на відстані а від нього.
(I = ma2)
4.6. Визначити момент інерції однорідного стержня завдовжки l і масою m відносно
осі, що проходить через середину стержня і розміщена під кутом  до нього.
( І  1 ml 2 sin 2  )
12
4.7. Система складається з двох, з’єднаних між собою, однорідних,
взаємно перпендикулярних стержнів масами m1 і т2 і
довжинами l1 і l2. Знайти момент інерції системи відносно осі,
що проходить через точку O і перпендикулярна площині
системи.
( І  1 m1l12   1 m2 l22  m2 l12  )
 12 
3  
4.8. Система складається з двох, з’єднаних між собою,
однорідних, взаємно перпендикулярних стержнів масами m1 і
т2 і довжинами l1 і l2. Знайти момент інерції системи відносно
осі, що проходить через точку O і перпендикулярна площині
системи.
( І  1 m l 2   1 m l 2  m  l 2   l2    )
2
  
 12  2   
11 2 2 2 1
3 

4.9. Визначити момент інерції І тонкого однорідного стержня, що має масу т і
довжину l, відносно осі, яка перетинає його під довільним кутом  так, що кінці
стержня знаходяться від осі на однакових відстанях а.
(I = ma2/3)
4.10. Визначити момент інерції суцільного однорідного диска радіусом 40 см і масою 1
кг відносно осі, що проходить через середину одного з радіусів перпендикулярно
до площини диска.
(0,12 кг·м2)
4.11. Обчислити момент інерції прямокутника з дроту зі сторонами 12 см і 16 см
відносно осі, що лежить у площині прямокутника і проходить через середини
малих сторін. Маса дроту рівномірно розподілена по довжині з лінійною
густиною 0,1 кг/м.
(1,44.10-4 кг.м2)
4.12. Прямокутник зі сторонами a і b виготовлений з однорідного дроту. Маса одиниці
довжини дроту дорівнює . Визначити момент інерції прямокутника відносно
осі, яка співпадає із стороною, довжина якої дорівнює а.
( І  b2  2 b  a  )
 
3 
4.13. Знайти момент інерції тонкого однорідного кільця радіусом 20 см і масою 100 г
відносно осі, що лежить у площині кільця і проходить через його центр.
(2.10-3 кг.м2)
152
4.14. Визначити момент інерції кільця масою 50 г і радіусом 10 см відносно осі,
дотичної до кільця.
(7,5.10-4 кг.м2)
4.15. Визначити момент інерції І тонкого однорідного кільця, маса якого 200 г і радіус
30 см: а) відносно осі, що проходить уздовж діаметра кільця; б) відносно осі, що
є дотичною до кільця.
(I = mR2/2 = 9103 кгм2, I = 3mR2/2 = 2,7102 кгм2)
4.16. Знайти момент інерції рівностороннього трикутника, сторонами якого є
однорідні стержні довжиною l = 20 см і масою m = 10 г, відносно осі, що
проходить через перетин висот цього трикутника і перпендикулярна до його
площини.
(2104 кгм2)
4.17. Знайти момент інерції рівностороннього трикутника, у вершинах якого
знаходяться кульки масою m = 10 г. Кульки сполучені невагомими стержнями,
довжини яких l = 20 см. Момент інерції визначити: а) відносно осі, яка
перпендикулярна площині трикутника і проходить через центр описаного кола;
б) відносно осі, що лежить в площині трикутника і проходить через центр
описаного кола і одну з вершин.
(І1 = 4104 кгм2; І2 = 2104 кгм2)
4.18. З однорідного дроту зроблений правильний трикутник. Маса сторони трикутника
m, її довжина l. Визначити момент інерції трикутника відносно осі: а) що
проходить через центр трикутника і перпендикулярна до його площини; б) яка
співпадає з однією із сторін трикутника; в) що проходить через вершину і
паралельна протилежній стороні трикутника.
(а) І  1 ml 2 ; б) І  1 ml 2 ; в) І 3  5 ml 2 )
1 2
2 2 4
4.19. Чотири кулі однакового радіусу R = 10 см закріплено на кінцях двох взаємно
перпендикулярних невагомих стержнів. Відстань між центрами куль l = 1 м. Маса
кожної кулі m = 1 кг. Стержні перетинаються в центрі їх симетрії. Знайти момент
інерції системи відносно осі, що проходить через центр мас і перпендикулярна
до площини, в якій лежать стержні: а) вважаючи кулі об’ємними тілами; б)
вважаючи кулі матеріальними точками.
(І1 = 1,016 кгм2; І2 = 1 кгм2)
4.20. Обчислити момент інерції І пластинки, яка має вигляд прямокутного
паралелепіпеда зі сторонами а = 0,3 мм, b = 200 мм, с = 300 мм, відносно осі, що
проходить через центр інерції пластинки перпендикулярно до найбільшої грані.
Густина матеріалу пластинки  = 21,5 г/см3.
(І = abc(b2 +c2)/12 = 4,19103 кгм2)
4.21. В однорідному диску масою m = 1 кг і радіусом R = 30 см вирізаний круговий
отвір діаметром d = 20 см. Центр отвору віддалений від осі диска на відстань l =
15 см. Визначити момент інерції тіла відносно осі, що проходить через центр
диска і перпендикулярно його площини.
(І = 4,2102 кгм2)
4.22. З однорідного диска радіусом R вирізаний круглий отвір радіусом r. Відстань між
центрами диска і отвору – а, маса фігури – m. Визначити момент інерції фігури
відносно осі, що проходить через центр диска і перпендикулярна до його
площини.
2 2
( І  1 m( R 2  r 2 )  mr a )
2 R  r2
2
Момент імпульсу. Рівняння динаміки обертального руху

4.23. Конічний маятник, маса якого т = 50 г, підвішений на нитці завдовжки l = 50 см
і обертається з кутовою швидкістю  = π рад/с, описуючи конус з кутом розхилу
153
 = 60°. Визначити момент імпульсу L маятника відносно точки підвісу і вказати
його напрям у просторі.
( L  ml 2 sin   2  0,02 кг  м2 / с , описує конус розхилом 120)
4.24. Два невеликих штучних супутники однакової маси обертаються навколо Землі
по колових орбітах. Відстань супутників від поверхні Землі відповідно R1 і R2.
Визначте момент імпульсу першого супутника як функцію (m, MЗ, G і RЗ).
( L1  GM З ( RЗ  R1 ) )
4.25. Тонкий обруч, маса якого m = 1 кг і радіус R = 0,5 м, котиться без проковзування
зі швидкістю  = 2 м/с по горизонтальній поверхні. Визначити модуль моменту
імпульсу L обруча відносно точки торкання його з поверхнею (відносно
миттєвого центра обертання).
( L  2m R  2 кг  м 2 / с )
4.26. Залежність моменту кількості руху системи, що обертається, відносно нерухомої
осі визначається рівнянням: L = a – ct2. Визначити залежність  = f(t) і яким буде
рух, якщо с = 3а .
(   1  at  1 bt 3  , сповільненим)
 
mR 2  3 
4.27. Знайти момент інерції і момент кількості руху земної кулі відносно осі
обертання, якщо прийняти Землю за однорідну кулю масою m = 5,961024 кг і
радіусом R = 6,37106 м.
(І = 9,71037 кгм2; L = 21033 кгм2/с)
4.28. Сила F = 1 Н прикладена до вершини куба зі стороною а = 0,2 м уздовж його
ребра. Знайти момент сили відносно вершин куба.
( М1  0, М 2  0, 2і , М 3  0, 2 j , М 4  0, 2  і  j  )
4.29. Тонкий однорідний стержень довжиною 50 см і масою 400 г обертається з
кутовим прискоренням 3 рад/с2 навколо осі, що проходить перпендикулярно до
стержня через його середину. Визначити обертальний момент.
(М = 0,025 Н.м)
4.30. Тонкий стержень довжиною 40 см і масою 0,6 кг обертається навколо осі, що
проходить через середину стержня перпендикулярно до нього. Закон обертання
стержня  = Аt + Вt3, де А = 1 рад/с; В = 0,1 рад/с3. Визначити обертальний момент
сил в момент часу 2 с.
(38,4 мН·м)
4.31. Куля радіусом 10 см і масою 5 кг обертається навколо осі симетрії згідно
рівняння φ = А + Вt2 + Сt3 (В = 2 рад/с2, С = –0,5 рад/с3). Визначити момент сил
для моменту часу 3 с.
(–0,1 Н·м)
4.32. Однорідний диск масою m = 10 кг і радіусом 20 см обертається навколо осі, що
проходить через його центр перпендикулярно площини. Рівняння обертання має
вигляд:  = 5 + 4t2 – t3 рад (час в секундах). За яким законом змінюватиметься
момент сили, яка діє на диск, і яке його значення при t = 2 с?
(М = mR2(4 – 3t); Mt=2 = 0,8 Нм)
4.33. Диск радіусом 0,2 м і масою 7 кг обертається згідно з рівнянням  = A + Вt +Сt3,
де А = 3 рад; В = – 1 рад/с; С = 0,1 рад/с3. Визначити закон, за яким змінюється
обертальний момент сил, що діє на диск. Визначити момент сил в момент часу 2
с.
(М = 0,084t Нм, М = 0,168 Нм)
4.34. Горизонтально розташований однорідний диск обертається навколо вертикальної
осі, що проходить через його центр. Маса диска m = 5 кг, радіус R = 0,2 м.
Залежність кутової швидкості обертання диска від часу дається рівнянням  = А
154
+ Вt, де В = 8 рад/с2. Знайти величину дотичної сили, прикладеної до обода диска.
Тертям знехтувати.
(F = 4 Н)
4.35. Горизонтально розташоване кільце радіусом R = 0,2 м і масою m = 5 кг обертається
навколо вертикальної осі, що проходить через його центр. Залежність кутової
швидкості обертання кільця від часу задається рівнянням:  = А + Bt, де А = 5
рад/с; В = 8 рад/с. Знайти: а) момент сили, прикладеної до кільця; б) момент
імпульсу на третій секунді.
(М = 1,6 Нм; L = 5,8 кгм2/с)
4.36. На кульку діє сила, дотична до її бічної поверхні, яка змінюється згідно із законом
F = At + Bt2 Н, де А = 10 Н/с; В = 2 Н/с2. Через який час після початку руху кулька
зупиниться?
(t = 7,5 с)
4.37. Диск радіусом 20 см і масою 5 кг обертається з частотою 8 об/с. При гальмуванні
він зупинився через 4 с. Визначити гальмівний момент сил.
(М = – 1,256 Нм)
4.38. На диск, що обертається з кутовою швидкістю 100 рад/с, протягом 10 с діє
гальмівна сила 5 Н. Якою буде кутова швидкість диска після дії сили, якщо його
радіус 10 см, а маса 5 кг?
(2 = 50 рад/с)
4.39. Два однакових маховика обертаються з однаковою кутовою швидкістю 63 рад/с.
Внаслідок тертя один маховик зупинився через 1 хв, а інший зробив до зупинки
360 обертів. У якого маховика гальмуючий момент сил більший і в скільки разів?
(М1/М2  0,6)
4.40. Маховик радіусом 10 см обертається навколо горизонтальної осі. На обод
маховика намотаний шнур, до якого прив’язаний вантаж масою 800 г. При
рівноприскореному опусканні вантаж пройшов відстань 160 см за 2с. Визначити
момент інерції маховика.
(0,092 кгм2)
4.41. Визначити момент сили, який необхідно прикласти до блока, що обертається з
частотою 12 c-1, щоб він зупинився впродовж 8 с. Діаметр блока 30 см. Масу
блока 6 кг вважати рівномірно розподіленою по ободу.
(M = 1,27 H.м)
4.42. Електродвигун потужністю 1,2 кВт обертає зі сталою частотою 600 хв-1 насос.
Момент інерції насоса 1,52 кг·м2. Який час обертатиметься насос після
вимкнення двигуна, якщо вважати, що момент сили опору залишатиметься
незмінним?
(5 с)
4.43. Махове колесо, момент інерції якого 245 кг·м2, обертається з частотою 20 об/с.
Через 1 хв після того, як на колесо перестав діяти момент сил, воно зупинилося.
Знайти момент сил тертя і число обертів, яке зробило колесо до повної зупинки
після припинення дії сил. Колесо вважати однорідним диском.
(513 Н·м; 600)
4.44. Маховик у вигляді суцільного диска, момент інерції якого 150 кг·м2, обертається
з частотою 240 об/хв. Через 1 хв, як на маховик почав діяти момент сил
гальмування, він зупинився. Визначити: момент сил гальмування; число обертів
маховика від початку гальмування до повної зупинки.
(62,8 Н·м; 120)
4.45. Частота обертання маховика, момент інерції якого дорівнює 120 кг·м2, складає
240 об/хв. Після припинення дії на нього обертаючого моменту, маховик під дією
сил тертя в підшипниках зупинився за  хв. Вважаючи тертя в підшипниках
постійним, визначити момент сил тертя.
(16 Н·м)
155
4.46. На нерухомий маховик, момент інерції якого 4,5 кг·м2, починає діяти обертаючий
момент. Скільки обертів зробить маховик до моменту, коли його кутова
швидкість досягне величини, яка відповідає частоті 100 об/хв?
(N = 3,14)
4.47. До обода однорідного суцільного диска радіусом 0,5 м прикладена постійна
дотична сила 400 H. При обертанні диска на нього діє момент сил тертя 2 Н·м.
Визначити масу диска, якщо відомо, що його кутове прискорення дорівнює 16
рад/с2.
(24 кг)
4.48. Кулька масою 10 г знаходиться в склянці. Обертаючи склянку, кульку розкрутили
так, що вона стала обертатись з частотою 10 об/с. Систему надали самій собі.
Через 10 с кулька зупинилася. Визначити силу тертя кульки об дно і стінки
склянки.
(Fтр = 6,28102 Н)
4.49. Однорідний стержень довжиною 1 м і масою 0,5 кг обертається у вертикальній
площині навколо горизонтальної осі, що проходить через середину стержня. З
яким кутовим прискоренням обертається стержень, якщо на нього діє момент сил
98,1 мН·м?
(2,35 рад/с2)
4.50. Суцільний циліндр масою 12 кг може обертатися навколо горизонтальної осі. На
циліндр намотали шнур і прив’язали гирю масою 1 кг. Визначити силу натягу
шнура і прискорення гирі під час її опускання.
(8,41 Н, 1,39 м/с2)
4.51. На однорідний суцільний циліндричний вал радіусом 50 см намотана легка
нитка, до кінця якої прикріплений вантаж масою 6,4 кг. Вантаж, розмотуючи
нитку, опускається з прискоренням 2 м/с2. Визначити: момент інерції валу; масу
валу.
(6,25 кг·м2; 50 кг)
4.52. На горизонтальну вісь насаджений шків. На шків намотаний шнур, до якого
прив’язаний вантаж m1. Опускаючись рівноприскорено, вантаж пройшов за перші
3 с відстань h = 1,8 м. Маса шківа m = 480 г рівномірно розподілена по ободу.
Використовуючи основний закон динаміки обертального руху, визначити масу
підвішеного до шнура вантажу.
(m1  430 г)
4.53. На масивний нерухомий блок у вигляді циліндра радіусом R намотана нитка, до
вільного кінця якої підвішений вантаж масою m. У момент t = 0 систему
відпускають. Написати залежність моменту імпульсу системи відносно осі блоку
від часу. Тертя немає.
( L(t )  mgRt )
4.54. Навколо горизонтальної осі може обертатися барабан радіусу R і моментом інерції
І. На барабан намотаний гнучкий невагомий шнур. По шнуру вгору лізе мавпа
масою m. Визначити прискорення мавпи, якщо її швидкість відносно Землі
постійна.
2
( a  mR g )
І
4.55. Нитка, з прив’язаними до її кінців тягарцями масою 50 г і 60 г, перекинута через
блок діаметром 4 см. Визначити момент інерції блока, якщо під дією сил натягу
ниток він одержав кутове прискорення 1,5 рад/c2?
(2,43.10-3 кг.м2)
4.56. Через блок радіусом 3 см перекинутий шнур, до кінців якого підвішені вантажі
масами 0,1 кг і 0,12 кг. Вантажі рухаються з прискоренням 0,3 м/с2. Визначити
момент інерції блока.
(0,402.10-3 кг.м2)
156
4.57. На обод маховика діаметром 60 см намотана мотузка, до кінця якої прив’язаний
вантаж масою 2 кг. Визначити момент інерції маховика, якщо він, обертаючись
рівноприскорено, за 3 с набув кутової швидкості 9 рад/с.
(1,78 кг·м2)
4.58. Через блок, що має форму диска, перекинутий шнур. До кінців шнура прив’язали
тягарці масами 100 г і 110 г. З яким прискоренням будуть рухатися тягарці, якщо
маса блока дорівнює 400 г? Тертям при обертанні блока знехтувати.
(а = 0,24 м/с2)
4.59. Через нерухомий блок у вигляді однорідного суцільного циліндра масою 0,2 кг
перекинута невагома нитка, до кінців якої прикріплені тіла масами 0,35 кг і 0,55
кг Нехтуючи тертям в осі блоку, визначити: прискорення вантажів; відношення
сил натягу нитки.
(1,96 м/с2; 1,05)
4.60. Блок, що має форму диска масою 0,4 кг, обертається під дією сили натягу мотузки,
до кінців якої підвішені тягарці масами 0,3 кг і 0,7 кг. Визначити сили натягу
мотузки з обох боків блока.
(4 H; 9,66 H)
4.61. Через блок масою m = 0,2 кг перекинутий шнур, до кінців якого підвішені вантажі,
маса яких m1 = 0,3 кг і m2 = 0,5 кг. Визначити сили натягу шнура по обидві сторони
блоку під час руху, якщо масу блока вважати рівномірно розподіленою по ободу.
Шнур невагомий. Тертям знехтувати.
(Т1 = 3,92 Н; Т2 = 3,27 Н)
4.62. Два вантажі масами m1 і m2 сполучено між собою невагомою і нерозтяжною
ниткою, перекинутою через блок. Блок може обертатися без тертя навколо
горизонтальної осі, а вся його маса M зосереджена в ободі. Нехтуючи
проковзуванням нитки по блоку, визначити прискорення а вантажів.
( a  (m2  m1 ) g / (m2  m1  M ) )
4.63. Два тіла масами m1 = 0,25 кг і m2 = 0,15 кг зв’язані тонкою ниткою, перекинутою
через блок. Блок закріплений на краю горизонтального столу, по поверхні якого
ковзає тіло масою m1. З яким прискоренням а рухаються тіла і чому дорівнюють
сили Т натягу нитки по обидві сторони від блока? Коефіцієнт тертя тіла об
поверхню столу дорівнює 0,2. Маса m блока дорівнює 0,1 кг і її можна вважати
рівномірно розподіленою вздовж обода. Масою нитки і тертям у підшипниках осі
блока знехтувати.
(а = 1,96 м/с2, Т1=0,98 Н, Т2 = 1,18 Н)
4.64. Суцільний однорідний диск радіусом R = 10 см, що має початкову кутову
швидкість 0 = 50 рад/с (відносно осі, яка перпендикулярна до площини диска і
проходить через центр мас), кладуть на горизонтальну поверхню. Скільки обертів
зробить диск до зупинки, якщо коефіцієнт тертя між поверхнею і диском  = 101
і не залежить від кутової швидкості обертання диска?
( N  3R0  15 )
2
16 g
Рівновага твердих тіл
до задачі 4.65 до задачі 4.66 до задачі 4.67 до задачі 4.68 до задачі 4.69
4.65. Знайти сили натягу ниток АВ і ВС, якщо m = 1 кг, а  = 30°.

(FAB = 20 H; FBС = 17,3 H)
157
4.66. Знайти рівнодійну сил: F1 = 50 Н; F2 = 100 Н; F3 = 60 Н; F4 = 200 Н;  = 30°,  =
60°.
(F = 73 H; кут між силою F і силою F1 приблизно 60°)
4.67. Знайти рівнодійну сил: F1 = 100 Н; F2 = 50 3 , F3 = 50 Н;  = 60°;  = 30°.
(сили зрівноважуються)
4.68. Визначити сили в елементах АВ і ВС, якщо m = 120 кг, а  = 45°.
(FAB = 1200 H; FBС = 1730 H)
4.69. Визначити сили в елементах АС і ВС, якщо АВ = 1,5 м; АС = 3 м; ВС = 4 м; m = 200
кг
( F  mg AC  4000 H ; F  mg BC  5400 H )
AC BC
AB AB
4.70. Вантажі ml і m2 висять як показано на рисунку. Знаючи
кути  і  та масу m1, знайти масу т2.
( m  m tg  )
tg
2 1
4.71. Вантажі ml і m2 висять на нитці, перекинутій через нерухомий

блок. У рівновазі:  = 30°,  = 60°. Знаючи, що m2 = 2 кг, знайти
m1.
( m1  m2  tg  cos   sin    2,3 кг )
4.72. Однорідна балка лежить на платформі, звішуючись з неї на
0,25 своєї довжини. Коли кінець B балки потягнули вниз з
силою F = 300 Н, протилежний кінець почав відриватися від
платформи. Чому дорівнює вага балки?
(300 H)
4.73. При зважуванні на нерівноплечних вагах, на одній чашці ваг маса тіла виявилася
m1 = 3 кг, а на іншій – m2 = 3,4 кг. Яка справжня маса тіла?
( m  m1m2  3, 2 кг )
4.74. Тонкий однорідний стержень довжиною l = 5 м і масою m = 500 кг лежить на двох
опорах, розташованих по його кінцях. Одну з опор прибрали. Яке буде
максимальне навантаження на опору, що залишилася? (1226 Н)
4.75. Однорідна балка, сила тяжіння якої 20 кН і довжина 0,4 м, своїми кінцями лежить
на опорах. На балці підвішені вантажі масами 6·103 кг, 2·103 кг. Вантажі
розташовані на відстанях 0,1 м і 0,3 м від лівого кінця балки. Визначити сили
тиску балки на опори.
(60 кН, 35 кН)
4.76. Рейку довжиною 10 м, розташовану горизонтально, піднімають рівномірно на
двох паралельних тросах. Знайти силу натягу тросів, якщо один з них закріплений
на кінці рейки, а інший - на відстані 1 м від протилежного кінця. Сила тяжіння,
що діє на рейку, 9 кН.
(4 кН, 5 кН)
4.77. Труба довжиною 16 м лежить горизонтально на двох опорах, розташованих на
відстані 4 м і 2 м від її кінців. Яку мінімальну силу треба прикласти по черзі до
кожного кінця труби, щоб підвести її за той або інший кінець, якщо на трубу діє
сила тяжіння 21 кН.
(7 кН, 9 кН)
4.78. До середини гумового шнура довжиною 2 м, розташованого горизонтально,
підвішена гиря масою 0,5 кг Під дією гирі шнур провис на 0,5 м. Визначити
жорсткість шнура, якщо деформація шнура пружна. Масою шнура знехтувати.
(47,4 Н/м)
4.79. Однорідна балка масою М і завдовжки L підвішена на двох однакових тросах
завдовжки L (2l > L). Троси прикріплені до кінців балки і підвішені до стелі в одній
точці. З якою силою стискується балка?
158
(F  MgL )
2 4l 2  L2
4.80. Однорідний стержень АВ масою m підвішений
горизонтально на двох вертикальних нитках. У точці С на
відстані 1/4 довжини стержня від кінця А до нього
підвішений вантаж масою М. Визначити сили натягу ниток.
( T  1 g (M  2m); T  1 g (3M  2m)
1 2
4 4
4.81. Однорідна дошка масою М одним кінцем впирається в стіну і нахилена до підлоги
під кутом . Яку мінімальну силу необхідно прикласти до її протилежного кінця,
щоб утримати її в такому положенні?
(F 1
min  Mg cos  )
2
4.82. До верхньої грані прямокутного бруска прикладають
горизонтальну силу. Розміри бруска дорівнюють a і b, його маса
m. При якій силі брусок перекинеться? При якому значенні
коефіцієнта тертя це можливо?
( F  mgb ;   b )
2a 2a
4.83. Прямокутний брусок із сторонами a і b лежить меншою основою
на шорсткому столі. Впираючись вістрям олівця в бічну грань,
намагаються зрушити брусок з місця. При цьому помітили, що,
якщо h < h0, то брусок починає ковзати, а якщо h > h0, то брусок
перевертається. Визначити коефіцієнт тертя бруска об стіл.
(  b )
2h0
4.84. Прямокутний брусок із сторонами а і b лежить на плоскій дошці.
Дошку піднімають за один кінець. При якому значенні кута нахилу
дошки брусок перекинеться? При якому значенні коефіцієнта тертя
це можливо?
(   arctg  b  ;   b )
 
a a
4.85. На нерухомій стрічці транспортера, нахиленій під кутом  до
горизонту, лежить ящик розмірами a і b. Стрічка починає рухатися
з дуже великим прискоренням. При якому значенні коефіцієнта
тертя ящик перекинеться? Розглянути випадки руху стрічки вгору і
вниз.
(  b )
a
4.86. На похилій площині з кутом нахилу  до горизонту стоїть циліндр радіуса R. Якою
може бути найбільша висота H циліндра, при якій він не перекинеться, якщо
циліндр виготовлений з однорідної речовини?
( H  2Rctg )
4.87. Циліндричний коток потрібно підняти на сходинку, висота
якої h. Яку силу F при цьому треба прикласти до центра котка
в горизонтальному напрямі, якщо маса котка т, а радіус R (R
> h).
( F  mg  2R  h  h  R  h 
159
4.88. Однорідний стержень АВ спирається об шорстку підлогу і об
гладкий виступ С. Кут нахилу стержня до підлоги дорівнює 45°,
відстань ВС = 0,25АВ. При якому коефіцієнті тертя можливе така
рівновага?
( > 1/2)
4.89. Драбина спирається на гладку стіну. Коефіцієнт тертя драбини об підлогу
дорівнює . При якому мінімальному значенні кута нахилу драбини до підлоги
вона ще не ковзає?
(  min  arctg (2 ) )
4.90. Легка драбина спирається на гладеньку стіну, утворюючи з підлогою кут  = 60°.
Коефіцієнт тертя між драбиною і підлогою  = 0,4. На яку висоту може піднятися
по драбині людина, якщо довжина драбини l = 3 м? Масою драбини знехтувати.
( h  l sin   tg  1,8 м )
4.91. Драбина довжиною 8 м і масою 2 кг приставлена до гладкої вертикальної стіни.
Вона утворює з горизонтальною опорою кут 60°. Визначити, яким повинен бути
коефіцієнт тертя між драбиною і опорою, щоб утримати драбину від ковзання,
коли людина масою 80 кг знаходиться на відстані 2 м від її верхнього кінця.
( 0,44)
4.92. Драбина приставлена до стіни. Кут між драбиною і підлогою повільно
зменшується. Якщо коефіцієнт тертя драбини об підлогу  = 0,25, то при якому
мінімальному куті вона почне ковзати? Вважати, що тертя між драбиною і стіною
відсутнє.
(63°)
4.93. Драбина складається з двох однакових половинок, скріплених вгорі шарнірно.
Маса кожної половинки дорівнює М. Драбину розкривають на кут  і ставлять на
підлогу, а щоб половинки не роз’їжджалися внизу них зв’язують мотузком.
Знайти силу натягу мотузка. Тертя немає.
( T  1 Mg  tg    )
2
2  
4.94. Драбина складається з двох половинок однакових за розмірами, але різної маси. Її
ставлять на горизонтальну поверхню. На який максимальний кут можна розвести
половинки, якщо коефіцієнт їх тертя об підлогу  = 0,5? Маси половинок 3m і m.
(   2arctg   (3m1  m2 )   82 )
 
 m1  m2 
max
4.95. Кубик стоїть похило в кутку кімнати. При якому найменшому

значенні кута  можлива така рівновага, якщо коефіцієнт тертя
скрізь однаковий і дорівнює ?
( tg  1   )
1 
4.96. Однорідний стержень одним кінцем впирається у вертикальну
стіну, а інший його кінець утримується за допомогою нитки,
довжина якої дорівнює довжині стержня. При яких значеннях кута
 стержень буде в рівновазі, якщо коефіцієнт тертя між ним і стіною
 = 0,3?
(   arctg 3 )

4.97. Тонкий однорідний стержень закріплений шарнірно в точці A і
утримується в рівновазі горизонтальною ниткою. Маса стержня m = 1
кг, кут  = 45°. Знайти величину сили реакції в шарнірі.
( N  1 mg 5  11 H )
2
160
4.98. Куля маси М і радіусу R висить на нитці завдовжки L біля вертикальної стіни.
Знайти силу натягу нитки і силу тиску кулі на стіну. Тертя немає.
( T  Mg ( L  R) ; N  MgR )
L( L  2 R ) L( L  2 R )
4.99. Циліндр масою М і радіусом R утримується на похилій площині
намотаною на нього ниткою. Нитка розташована горизонтально, кут
нахилу площини . Знайти силу натягу нитки. При якому значенні
коефіцієнта тертя це можливо?
( T  mg sin  ;   sin  )
1  cos  1  cos 
4.100. Від однорідного стержня відрізали шматок завдовжки 40 см. На скільки змістився
центр тяжіння стержня?
(на 20 см)
4.101. Якою має бути висота x трикутної частини тонкої однорідної
пластини, щоб центр тяжіння пластини знаходився в точці O?
Довжина прямокутної частини l.
(xl 3 )
4.102. Стержень спаяний з двох однакових по перерізу стержнів,
виготовлених з матеріалів густиною  і 2. При якому
відношенні довжин стержнів l1/l2 центр тяжіння системи
знаходитиметься в площині спаю?
( l1  2 )
l2
4.103. З однорідного диска радіусом R вирізаний круглий отвір радіусом r, центр якого
знаходиться на відстані R/2 від центру диска. На якій відстані від центру диска
знаходиться центр тяжіння системи?
(x Rr 2 )
2( R 2  r 2 )
4.104. У вершинах квадрата із стороною a знаходяться точкові маси: m,
2m, 3m і 4m. З квадратом пов’язана система координат. Знайти
координати центру тяжіння системи.
( xС  0,7a; yС  0,5a )
4.105. Визначити положення центра мас дротяної рамки, що має форму
рівностороннього трикутника, якщо дві сторони рамки зроблені з алюмінієвого
дроту, а третя – із залізного. Дріт має однакову площу перерізу. Довжина сторони
рамки а = 0,5 м.
(Відстань від середини сторони із залізного дроту до центра мас
рамки – 8,86 см)
4.106. Квадрат із стороною a складений з чотирьох тонких стержнів
однакового перерізу, зроблених з різних матеріалів з густиною: ,
2, 3 і 4. З квадратом пов’язана система координат. Знайти
координати центру тяжіння системи.
( xС  0,6a; yС  0, 4a )
4.107. Металевий прут зігнуто навпіл так, що його частини утворюють кут
 = 60°. Прут підвішений за один кінець на шарнірі. Знайти кут ,
який утворює з вертикаллю верхня частина прута в положенні
рівноваги.
(   19,1 )
161
4.108. Квадратна рамка виготовлена з однорідного дроту. У неї відрізали
одну сторону. Знайти кут між середньою стороною і вертикаллю,
якщо рамку підвісити на нитці за: а) вершину A; б) вершину B.
(   arctg 4  53 ,   arctg 2  33, 7 )
3 3
4.109. Стержень завдовжки l, складений з двох половинок, висить на двох нитках
завдовжки l. Який кут складає стержень з горизонтом в рівновазі, якщо половинки
виготовлені з матеріалів густиною  і 2?
(   arctg  1   5,5 )
 
6 3
4.110. Дротяний прямокутний трикутник з кутом  = 30°
поставлений вертикально. По катетах трикутника без тертя
можуть ковзати дві намистинки зв’язані ниткою. Маси
намистинок m1 = 100 г і m2 = 300 г. Визначити силу натягу
нитки і кут  в положенні рівноваги. Чи буде рівновага стійкою?
( T  m1 g sin   2,65 H ,   arctg  m2 ctg   79 )
 
cos   m1 
4.111. Дві гладкі похилі площини нахилені під кутами 30° і 60° до
горизонту і утворюють двогранний кут. У цей кут кладуть
гладкий однорідний стержень. Який кут складатиме стержень з
горизонтом в положенні рівноваги? Чи буде положення
рівноваги стійким?
(30; буде. Вказівка: лінії дії сили тяжіння і сил реакції площин в стані рівноваги
повинні перетинатися в одній точці)
4.112. Однорідна балка масою М і завдовжки L утримується
горизонтально двома роликовими упорами і може рухатися в
горизонтальному напрямі. Знайти мінімальну і максимальну
силу тиску балки на нижній упор, якщо відстань між упорами
по горизонталі дорівнює l.
( N  Mg ; N  MgL )
min max
2l
4.113. Диск насаджений на горизонтальний вал. Радіус диска R = 20 см, а радіус валу – r
= 2 см. Для того, щоб стягнути диск з валу, його треба тягнути з силою F = 100 Н.
Для полегшення цієї дії до обода диска прикладають дотичну силу F1 = 8 Н і
одночасно тягнуть його з силою F2. При якому значенні F2 диск почне зніматися з
валу?
2
( F  F 2  F 2  R   60 H )
2 1  
r
4.114. Однорідний прямокутний ящик лежить на гладкій
горизонтальній поверхні на двох опорах. Висота ящика a,
довжина – h, а маса – m. Горизонтальну силу прикладають
спочатку в точці A, а потім в точці B. При якому значенні сили
одна з опор відірветься від поверхні?
( F  mg b )
a
4.115. На гладкій горизонтальній поверхні лежить дошка, притиснута
однорідним стержнем. Стержень нахилений до горизонту під
кутом , а верхній кінець його шарнірно закріплений. Для того,
щоб витягнути дошку з під стержня, до неї потрібно прикласти
горизонтальну силу F1, спрямовану вліво, або F2, спрямовану вправо. Знайти
162
коефіцієнт тертя між дошкою і стержнем. При якому значенні коефіцієнта тертя
дошку неможливо буде витягнути вправо?
(   ctg F2  F1 ;   ctg )
F2  F1
4.116. Якої максимальної довжини дошку можна забити між двома
вертикальними стінками. Відстань між стінками l, коефіцієнт тертя
між ними і дошкою , масою дошки знехтувати.
( L  l 1 2 )
4.117. Ящик розмірами a і b стоїть з одного боку на коліщатках, а з
іншого – на жорсткій упорі. Ящик ставлять на похилу площину
коліщатками вниз. При цьому він починає ковзати, коли кут
нахилу площини  = 15°. При якому куті нахилу почне ковзати
ящик, якщо його поставлять на похилу площину коліщатками
вгору? Прийняти b = a. Розмірами коліс і упорів знехтувати.
(   arctg  btg  )
   36, 2
 b  a (1  tg ) 
4.118. Три однакові циліндри знаходяться між двома вертикальними
стінками, утримуючись силами тертя. Вважаючи коефіцієнт тертя
скрізь однаковим, знайти при якому мінімальному значенні
коефіцієнта тертя можлива така рівновага?
(   3 3  1, 04 )
5
4.119. Тонкий стержень AB масою m = 1 кг рухається поступально з
прискоренням a = 1 м/с2 під дією двох сил F1 і F2. Відстань між
точками прикладання сил АС = 20 см. Сила F2 = 5 Н. Знайти
довжину стержня.
(100 см)
4.120. Невагомий обруч, до якого прикріплений невеликий
вантаж, стоїть на дошці, яка рухається з горизонтальним
прискоренням a. Кут  відомий і постійний. Знайти
прискорення. Обруч по дошці не ковзає.
( a  пgctg  )
2
Закон збереження моменту імпульсу
4.121. У процесі гравітаційного стиску радіус зірки, що обертається навколо своєї осі,
зменшився в 500 разів. Визначити, у скільки разів змінилась швидкість
обертання.
(2,5105 разів)
4.122. Дві краплі ртуті радіусами 1 мм і 2 мм обертаються з кутовими швидкостями
відповідно 5 рад/с і 4 рад/с, осі обертання яких паралельні одна одній. Визначити
кутову швидкість краплі, що утворилась внаслідок злиття крапель.
(3,4 рад/с)
4.123. Два шорстких диски, моменти інерції яких 2 кгм2, 3 кгм2, вільно обертаються з
кутовими швидкостями 10 рад/с і 15 рад/с навколо однієї вертикальної осі.
Встановити усталену кутову швидкість після опускання верхнього диска на
нижній. Розглянути два випадки обертання дисків.
(13 рад/с, 5 рад/с)
4.124. Два горизонтально розташованих диска обертаються навколо загальної осі. Вісь
проходить через їх центри. Моменти інерції дисків відносно цієї осі дорівнюють:
І1 = 5 кгм2, І2 = 10 кгм2, а кутові швидкості: 1 = 2 с1 і 2 =  с1. Після падіння
верхнього диска на нижній, завдяки тертю між ними, обидва диски через деякий
163
час починають обертатися як одне ціле. Знайти загальну кутову швидкість
системи з двох дисків і роботу, яку виконали сили тертя.
(   І11  І 22  1,3 с 1 ; Q  І1 І 2 (2  1 )  16, 4 Дж )
2
І1  І 2 2( І1  І 2 )
4.125. Є дві однакові шайби А і Б. Шайба А лежить нерухомо на абсолютно гладкій
поверхні, а шайба Б рухається поступально і обертається з кутовою швидкістю Б
= 2 рад/с. Визначити кутову швидкість обертання системи з двох шайб після
зіткнення, якщо удар був центральним і абсолютно непружним.
( = 0,33 рад/с)
4.126. Горизонтальна платформа масою 25 кг і радіусом 0,8 м обертається з частотою
18 хв-1. У центрі стоїть людина і тримає в розставлених руках гирі. Вважаючи
платформу диском, визначити частоту обертання платформи, якщо людина,
опустивши руки, зменшить свій момент інерції від 3,5 кг·м2 до 2 кг·м2.
(23 хв-1)
4.127. Студент на лаві Жуковського тримає на витягнутих руках гантелі і обертається з
кутовою швидкістю 1. Потім він притискає руки до грудей. У першому
положенні відстань між гантелями l1 = 120 см, а у другому l2 = 20 см. Вважаючи,
що момент імпульсу платформи і студента багато менший моменту імпульсу
гантелей, порівняєте початкову і кінцеву кутову швидкості обертання.
(1/2 = 0,028)
4.128. На краю горизонтальної платформи у формі диска радіусом 1 м стоїть людина
масою 80 кг. Момент інерції платформи 120 кг⋅м2. Платформа обертається
навколо вертикальної осі без тертя з частотою 6 об/хв. З якою частотою буде
обертатися платформа, якщо людина перейде в її центр? Людину вважати
матеріальною точкою.
(10 об/хв)
4.129. Людина масою 60 кг, яка стоїть на краю горизонтальної платформи масою 120
кг, що обертається за інерцією навколо нерухомої вертикальної осі з частотою
10 хв-1, переходить до її центру. Вважаючи платформу круглим однорідним
диском, а людину – точковою масою, визначити, з якою частотою тоді
обертатиметься платформа.
(20 хв-1)
4.130. Платформа, що має форму суцільного однорідного диска, може обертатися за
інерцією навколо нерухомої вертикальної осі. На краю платформи стоїть людина,
маса якої в 3 рази менша маси платформи. Визначати, як і в скільки разів
зміниться кутова швидкість обертання платформи, якщо людина перейде ближче
до центру на відстань, яка дорівнює половині радіусу платформи.
(зросте в 1,43 рази)
4.131. Людина, що стоїть на лаві Жуковського, тримає в руках стержень довжиною
2,5 м і масою 8 кг, розташований вертикально уздовж осі обертання лави. Ця
система (лава і людина) володіє моментом інерції 10 кг·м2 і обертається з
частотою 12 хв-1. Визначити частоту обертання системи, якщо стержень
повернути в горизонтальне положення.
(8,5 хв-1)
4.132. На лаві Жуковського стоїть людина і тримає в руках стержень, розміщений
вертикально вздовж осі обертання лави. Сумарний момент інерції людини і лави
6 кг⋅м2. Довжина стержня 2,4 м, його маса 8 кг. Лава обертається з кутовою
швидкістю 1 рад/с. З якою кутовою швидкістю буде обертатися лава, якщо
повернути стержень в горизонтальне положення?
(0,61 рад/с)
4.133. На нерухомій лаві Жуковського стоїть людина і тримає в руках стержень,
розміщений вертикально вздовж осі обертання лави. Стержень є віссю обертання
колеса, розміщеного на верхньому кінці стержня, яке обертається з частотою 10
164
об/с. Сумарний момент інерції людини і лави 6 кг⋅м2, радіус колеса 20 см. Маса
колеса 3 кг розподілена вздовж його ободу. З якою кутовою швидкістю буде
обертатися лава, якщо людина поверне стержень з колесом на 180°?
(0,8π рад/с)
4.134. Однорідний диск вільно обертається навколо вертикальної осі з частотою 90 хв -1.
Маленький шматок замазки, маса якого 5 г, упав вертикально на диск (і прилип)
на відстані 10 см від осі. Частота обертання диска при цьому зменшилась до 87
хв-1. Визначити момент інерції диска.
(1,45⋅10-3 кг⋅м2 )
4.135. На лаві Жуковського стоїть людина на відстані 0,8 м від осі обертання лави і
ловить м’яч масою 0,4 кг, що летить горизонтально зі швидкістю 20 м/с.
Сумарний момент інерції людини і лави 6 кг⋅м2. З якою кутовою швидкістю буде
обертатися лава після того, як людина спіймає м’яч?
(1,023 рад/с)
4.136. В центрі горизонтальної платформи у формі диска радіусом 1,5 м і масою 180 кг
стоїть людина масою 60 кг. Платформа обертається навколо вертикальної осі без
тертя з частотою 10 об/хв. Яку швидкість відносно землі буде мати людина, якщо
вона перейде на край платформи? Людину вважати матеріальною точкою.
(1 м/с)
4.137. На краю горизонтальної платформи у формі диска радіусом 2 м і масою 200 кг
стоїть людина масою 80 кг. Платформа може обертатися навколо вертикальної осі
без тертя. З якою кутовою швидкістю буде обертатися платформа, якщо людина
буде йти вздовж її краю зі швидкістю 2 м/с відносно платформи?
( = 0,8 с1)
4.138. На краю горизонтальної платформи у формі диска масою 240 кг стоїть людина
масою 60 кг. Платформа може обертатися навколо вертикальної осі без тертя. На
який кут повернеться платформа, якщо людина пройде вздовж краю платформи і,
обійшовши її, повернеться у вихідну точку? Людину вважати матеріальною
точкою.
( = 180)
4.139. Людина, маса якої 80 кг, стоїть на горизонтальній платформі, що має форму диска
радіуса 10 м. Маса платформи 100 кг. Платформа спирається на вертикальну вісь,
яка проходить через її центр, і може обертатися навколо цієї осі. Людина почала
рухатись зі швидкістю 7,2 км/год відносно платформи по колу радіуса 5 м навколо
її центра. Визначити кутову швидкість платформи. Людину вважати
матеріальною точкою.
( = 0,144 рад/с)
4.140. На краю платформи масою 200 кг і радіусом 2 м стоїть людина, маса якої дорівнює
70 кг. Платформа обертається з кутовою швидкістю 1 рад/с. З якою кутовою
швидкістю обертатиметься платформа, якщо людина піде по її краю із швидкістю
5 км/год відносно платформи? Розглянути два випадки: а) людина рухається по
ходу обертання; б) проти ходу.
(1 = 0,51 рад/с; 2 = 1,49 рад/с)
Комплексні задачі на роботу, енергію та закони збереження при обертальному русі
твердого тіла
4.141. Повна кінетична енергія диска, що котиться по горизонтальній поверхні
дорівнює 24 Дж. Визначити кінетичну енергію поступального і обертального
руху диска.
(16 Дж, 8 Дж)
4.142. Куля і суцільний циліндр, виготовлені з одного і того ж матеріалу, однакової
маси, котяться без ковзання з однаковою швидкістю. Визначити, в скільки разів
кінетична енергія кулі менша кінетичної енергії суцільного циліндра.
(в 1,07 рази).
165
4.143. Обруч і суцільний циліндр піднімаються вгору по похилій площині і досягають
однакової висоти підйому. Визначити відношення їх лінійних швидкостей на
початку підйому.
( 1 / 2  3 2 )
4.144. Пустотілий тонкостінний циліндр масою 0,5 кг, що котиться без ковзання,
вдаряється об стіну і відкочується від неї. Швидкість циліндра до удару об стіну
1,4 м/с, після удару 1 м/с. Визначити кількість теплоти, що виділялася при ударі.
(0,48 Дж)
4.145. Куля масою 1 кг, що котиться без ковзання, вдаряється об стінку і відскакує від
неї. Швидкість кулі до удару 10 см/с, після удару 8 см/с. Знайти кількість теплоти,
що виділилася при ударі.
(Q = 2,52 Дж)
4.146. Маховик, що має кінетичну енергію 160 Дж, зупиняється під дією гальмівного
моменту 1 Нм. Скільки обертів зробить маховик до повної зупинки?
(N = 25,5)
4.147. До обода однорідного суцільного диска масою 10 кг, насадженого на вісь,
прикладена постійна дотична сила 30 H. Визначити кінетичну енергію диска
через 4 с після початку дії сили.
(1,44 кДж)
4.148. Кінетична енергія валу, що обертається з частотою 5 об/с дорівнює 60 Дж. Знайти
момент імпульсу L валу.
(3,8 кг·м2/с)
4.149. Обруч і суцільний циліндр, які мають однакові маси 2,6 кг, котяться без ковзання
з однаковою швидкістю 6 м/с. Знайти кінетичні енергії цих тіл.
(Коб.= 93,6 Дж; Кц = 70,2 Дж)
4.150. Суцільний циліндр обертається навколо осі, яка співпадає з однією з твірних
циліндра. Маса циліндра m = 10 кг, його радіус R = 20 см. Частота його обертання
1 об/с. Визначити: імпульс циліндра; його кінетичну енергію.
(Р = 12,56 кгм/с; К = 11,8 Дж)
4.151. Диск масою 1 кг і діаметром 60 см обертається з частотою 20 об/с навколо осі, яка
проходить через центр, перпендикулярно до площини диска. Яку роботу треба
виконати, щоб зупинити диск?
(А = 1,42 кДж)
4.152. Маховик у вигляді диска масою 80 кг і радіусом 30 см перебуває в стані спокою.
Яку роботу А1 потрібно виконати, щоб надати маховику частоту 10 с-1? Яку
роботу А2 довелося б виконати, якби при тій самій масі диск мав меншу товщину,
але вдвічі більший радіус?
(А1 = 7,11 кДж, А2 = 28,4 кДж)
4.153. Мідна куля радіусом R = 10 см обертається, роблячи 2 об/с навколо осі, що
проходить через його центр мас. Яку роботу треба виконати, щоб збільшити
кутову швидкість обертання в два рази? Прийняти густину міді  = 3,6103 кг/м3.
(А = 34,6 Дж)
4.154. Тверде тіло, момент інерції якого І, обертається з кутовим прискоренням  і
миттєвою кутовою швидкістю  навколо своєї осі. Чому дорівнює потужність,
надана тілу?
(P = (1/2)J)
4.155. Вентилятор обертається з частотою 600 об/хв. Після виключення він почав
обертатися рівносповільнено і, зробивши 50 обертів, зупинився. Робота А сил
гальмування рівна 31,4 Дж. Визначити: момент сил гальмування; момент інерції
вентилятора.
(0,1 Н·м; 15,9 мН·м)
4.156. Маховик у вигляді суцільного диска, момент інерції якого 1,5 кг·м2, обертаючись
при гальмуванні рівносповільнено, за 1 хв зменшив частоту обертання з 240 об/хв
166
до 120 об/хв. Визначити: кутове прискорення маховика; момент сили
гальмування; роботу гальмування.
(0,21 рад/с2, 0,047 Н·м; 355 Дж)
4.157. Маховик починає обертатися із стану спокою з постійним кутовим
прискоренням 0,4 рад/с2. Визначити кінетичну енергію маховика через 25 с після
початку руху, якщо через 10 с після початку руху момент імпульсу маховика
складав 60кг·м2/с.
(75 Дж)
4.158. На однорідний суцільний циліндричний вал радіусом 20 см, момент інерції якого
0,15 кг·м2, намотана легка нитка, до кінця якої прикріплений вантаж масою 0,5
кг. До початку обертання барабана висота вантажу над підлогою складала 2,3 м.
Визначити: час опускання вантажу до підлоги; силу натягу нитки; кінетичну
енергію вантажу у момент удару об підлогу.
(2 с; 4,31 Н; 1,32 Дж)
4.159. Людина масою 60 кг, яка стоїть на краю горизонтальної платформи радіусом 1 м
та масою 120 кг, що обертається за інерцією навколо нерухомої вертикальної осі
з частотою 10 хв-1, переходить до її центру. Вважаючи платформу круглим
однорідним диском, а людину – точковою масою, визначити роботу, що
здійснюється людиною при переході від краю платформи до її центру.
(65,8 Дж)
4.160. Маховик у вигляді обруча на спицях приводиться в рух через приводний пас
двигуном потужністю N. Маса маховика рівномірно розподілена по ободу
маховика і дорівнює m. Радіус маховика R. Визначити число обертів маховика
через час t. Вважати, що втрат потужності немає.
( n   8Nt )
mR 2
4.161. Тонкий стержень підвісили за кінець. На відстані l від точки підвішування на
стержень починає діяти горизонтальна сила F. Яку роботу А виконає сила під час
повороту стержня на кут φ?
(A = Flsinφ)
4.162. Тонкий обруч радіусом R розкрутили до кутової швидкості  і поклали на стіл.
Через час t обруч зупинився. Визначити коефіцієнт тертя між обручем і столом.
(   R )
gt
4.163. Однорідний стержень, маса якого 3 кг і довжина 0,5 м, лежить на горизонтальній
поверхні. Яку мінімальну роботу треба виконати, щоб обернути стержень на кут
2π навколо вертикальної осі, що проходить через кінець стержня? Коефіцієнт
тертя 0,6.
(27,24 Дж)
4.164. Однорідний диск, маса якого 10 кг і радіус 0,2 м, лежить на горизонтальній
поверхні. Яку роботу треба виконати, щоб повернути диск навколо його осі на кут
90°? Коефіцієнт тертя диска об поверхню 0,4.
(2,62 Дж)
4.165. По площині, нахиленій під кутом  до горизонту, котиться без проковзування
тонкий обруч. При якому значенні коефіцієнта тертя вантаж, що ковзає по
похилій площині, матиме швидкість, яка дорівнює швидкості обруча? Маса
вантажу і обруча однакова, початкові швидкості дорівнюють нулю.
(   tg ( ) / 2 )
4.166. Яку висоту має похила площина, якщо лінійна швидкість центра кулі, що
скотилась з неї без ковзання, дорівнює 2,65 м/с. Початкова швидкість кулі
дорівнювала нулю.
(h = 0,49 м)
167
4.167. Суцільний однорідний диск скочується без ковзання по похилій площині, яка
утворює кут  з горизонтом. Визначити лінійне прискорення а центру диска.
(a = 2gsinα/3)
4.168. Колесо радіусом 30 см і масою 3 кг скочується по похилій площині завдовжки 5
м і кутом нахилу 25°. Визначити момент інерції колеса, якщо його швидкість в
кінці руху складала 4,6 м/с.
(0,259 кг·м2)
4.169. Тонкий обруч скачується без проковзування з похилої площини з кутом нахилу .
Знайти прискорення центру обруча. Яким має бути коефіцієнт тертя, щоб не було
проковзування?
(   1 g sin  ,   1 tg )
2 2
4.170. Однорідна куля скочується з похилої площини з кутом нахилу α. Знайти
прискорення центру кулі. Яким має бути коефіцієнт тертя, щоб куля не ковзала?
(   5 g sin  ;   2 tg )
7 7
4.171. З похилої площини, кут при основі якої складає 30°, скочується без ковзання
кулька. Нехтуючи тертям, визначити час руху кульки по похилій площині, якщо
відомо, що її центр мас при скочуванні знизився на 30 см.
(0,585 с)
4.172. Однорідний циліндр радіусом R = 0,2 м, що обертається з кутовою швидкістю 0
= 40 рад/с ставлять без початкової поступальної швидкості біля основи похилої
площини, що утворює кут  = 30 з горизонтом і починають котити вгору.
Визначте час, протягом якого циліндр досягне найвищого положення на похилій
площині.
( t  R0  2,5 с )
2 g sin 
4.173. На гладкій похилій площині з кутом при основі  = 30 знаходиться котушка з
ниткою, кінець якої прикріплений до вертикальної стінки так, що нитка
паралельна похилій площині. Маса котушки m = 200 г, її момент інерції відносно
власної осі І = 0,45 гм2, радіус намотаного шару ниток r = 3,0 см. Знайти
прискорення осі котушки.
( mg sin  )
a  0,14 м / с
2
І
m
r2
4.174. На горизонтальній площині лежить котушка масою m,
момент інерції якої відносно осі симетрії І. З яким
прискоренням a буде рухатися вісь котушки, якщо тягнути
за нитку з силою F, яка спрямована під кутом α до
горизонту? Знайти силу тертя між котушкою і столом, якщо котушка рухається
по поверхні без ковзання.
( a  F  R cos   r  R , F  F  І cos   mRr  R )
тр
І  mR 2 І  mR 2
4.175. Суцільний циліндр котиться по горизонтальній площині зі швидкістю 10 м/с. Яку
відстань пройде циліндр до зупинки? Коефіцієнт тертя 0,02.
(375 м)
4.176. Кулька, маса якої т = 50 г, скочується без проковзування по жолобу з висоти H =
30 см і описує вертикальну петлю радіуса R = 10 см. З якою силою кулька тисне
на жолоб у нижній і верхній точках петлі по нормалі до неї?
(2,59 Н; 0,91 Н)
168
4.177. Кулька скочується по похилому жолобу, який описує вертикальну петлю радіуса
R. З якої мінімальної висоти Н має рухатися кулька, щоб не відірватися від жолоба
у верхній точці петлі?
(H = 2,7R)
4.178. З якої найменшої висоти повинен з’їхати велосипедист, щоб за інерцією (без
тертя) проїхати доріжку, що має форму "мертвої петлі" радіусом R = 3 м, і не
відірватися у верхній точці петлі? Маса велосипедиста з велосипедом М = 75 кг,
причому на масу коліс доводиться m = 3 кг. Колеса вважати обручами.
( H  2R  R 1  m   7,56 м )
 
2 M
4.179. З вершини сферичної поверхні радіуса R скочується без проковзування маленька
кулька. На якій висоті H над центром сфери кулька відділиться від поверхні
сфери й полетить вільно?
(H = R/1,7)
4.180. Олівець завдовжки l = 15 см, поставлений вертикально, падає на стіл. Яку кутову
і лінійну швидкість матимуть в кінці падіння середина і верхній кінець олівця?
(ωс= ωк =14 рад/с; υс = 1,05 м/с, υк = 2,1 м/с)
4.181. Кулька масою 50 г, прив’язана до нитки завдовжки 1 м, обертається з частотою 1
об/с, описуючи коло в горизонтальній площині. Нитку вкоротили до значення 0,5
м. З якою частотою при цьому обертатиметься кулька?
(4 об/с)
4.182. На який кут треба відхилити однорідний стержень, довжина якого 1 м, підвішений
за верхній кінець, щоб його нижній кінець під час проходження положення
рівноваги мав швидкість 4 м/с?
(α = 62,85)
4.183. На який кут треба відхилити тонкий однорідний стержень довжиною 1,2 м,
підвішений на горизонтальній осі, що проходить через верхній кінець стержня,
щоб його нижній кінець при проходженні положення рівноваги мав швидкість 4,9
м/c?
(α = 60)
4.184. Однорідний стержень завдовжки l = 1,0 м може вільно обертатися навколо
горизонтальної осі, що проходить через один з його кінців. У інший кінець
потрапляє куля масою m0 = 7 г, що летить перпендикулярно стержню, і застрягає
в ньому. В результаті стержень почав обертатися з кутовою швидкістю  = 3,78
рад/с. Визначити масу стержня, якщо швидкість кулі дорівнювала 0 = 360 м/с.
(m = 2 кг)
4.185. Тонкий однорідний стержень, маса якого 3 кг, а довжина 1 м, може вільно
обертатися навколо осі, що проходить через його верхній кінець. У стержень на
відстані 0,6 м від нижнього кінця влучає куля масою 10 г, що летіла горизонтально
зі швидкістю 300 м/с. На який кут відхилиться стержень після удару, якщо
удар непружний?
(α = 18)
4.186. Однорідний тонкий стержень, маса якого т1 = 500 г і довжина l = 1 м, підвішений
на відстані l/3 від його кінця й може вільно обертатися навколо горизонтальної
осі, яка проходить через точку підвісу. У верхній кінець стержня влучає
пластилінова кулька масою т2 = 50 г, що рухається горизонтально зі швидкістю
 = 1 м/с. Визначити кутову швидкість стержня одразу після удару.
(   3m2  0, 27 рад / с )
(m1  m2 )l
4.187. На столі лежить стержень завдовжки 10 см. Перпендикулярно стержню летить
кулька з пластиліну із швидкістю 20 м/с масою 20 г і потрапляє в кінець стержня.
Який момент імпульсу був переданий стержню при зіткненні?
(8102 кгм2/с)
169
4.188. У лабораторії для дослідження магнітних полів використовують магнітну стрілку
на підставці. Муха, що летить на захід, сіла на кінець стрілки. Визначити
початкову кутову швидкість стрілки після посадки. Прийняти: масу стрілки 20 г;
довжину стрілки 7 см; масу мухи 5 г; швидкість польоту 5 м/с.
( = 71,4 рад/с)
4.189. Горизонтально розміщений дерев’яний стержень масою 0,8 кг і довжиною 1,8 м,
може обертатися навколо вертикальної осі, яка проходить через його середину.
У кінець стержня попадає куля масою 3 г, яка летить перпендикулярно до осі
стержня з швидкістю 50 м/с. З якою кутовою швидкістю почне обертатися
стержень, якщо удар непружний?
(0,68 рад/с)
4.190. Флюгер у вигляді однорідного стержня може обертатися навколо вертикальної
осі, що проходить через центр симетрії. Маса флюгера М = 100 г, а довжина l = 20
см. Хлопчик вистрілив в нього з рогатки шматочком пластиліну масою m = 30 г.
Пластилін летів під кутом  = 30 до лінії флюгера в площині обертання
останнього, і, потрапивши в його кінець, прилип. При цьому флюгер отримав
початкову кутову швидкість  = 2 рад/с. Визначити жорсткість гуми рогатки,
якщо хлопчик розтягнув її на х = 10 см. (Врахувати, що у рогатки дві гумки).
(k = 0,25 Н/м)
4.191. Однорідний твердий стержень, маса якого т і довжина l, лежить на гладенькій
горизонтальній поверхні. Кулька масою т1, що летить зі швидкістю 0
перпендикулярно до стержня, пружно вдаряє в його кінець. Визначити кутову
швидкість  обертання стержня після удару.
(   12m10 )
(4m1  m)l
4.192. Тонкий стержень довжиною l і масою M стоїть вертикально на гладкій
горизонтальній поверхні. У його верхній кінець потрапляє куля масою m, що
летить горизонтально (m << М) і застряє в ньому. При якій мінімальній швидкості
кулі стержень відразу відірветься від поверхні?
(   M 1 gl )
min
3m 2
4.193. На гладкій горизонтальній поверхні ковзає невелика шайба із швидкістю .
Рухаючись перпендикулярно до стержня, шайба ударяє абсолютно пружно
стержень в кінець. Маса стержня в  разів більша маси шайби, а його довжина
дорівнює l. Визначити: а) швидкість шайби і кутову швидкість обертання стержня
після зіткнення; б) значення , при якому швидкість шайби після удару
дорівнюватиме нулю; в) значення , при якому шайба змінить напрям руху на
зворотній.
( u  4 -  ,   12 ;  = 4;  > 4)
4  (4   )l
4.194. Маховик у вигляді диска радіусом R і масою М може обертатися навколо
горизонтальної осі. На його циліндричну поверхню намотаний шнур. До іншого
кінця шнура прив’язаний вантаж масою m. Вантаж підняли на висоту h і вільно
відпустили . Після падіння з висоти h вантаж натягнув шнур і привів маховик в
обертальний рух. З якою кутовою швидкістю почав обертатися маховик?
(   2m 2 gh )
(2m  M ) R
4.195. Однорідний суцільний циліндр радіусом R може вільно обертатися навколо
нерухомої горизонтальної осі, підвішеної до стелі. На циліндр в один ряд
намотаний тонкий шнур довжиною l і масою m. Знайти залежність кутового
прискорення циліндра від довжини Х шнура, що звішується, при розкручуванні.
170
( 2mgX )

 2mX 
Rl  M  2m  
 l 
4.196. Система складається з вантажу m1 = 1 кг, невагомого блоку і
суцільного циліндра масою m2 = 10 кг і радіусом R = 10 см.
Вантаж m1 рухається по горизонтальній площині без тертя.
Одночасно з циліндра змотується шнур. Визначити: а)
прискорення центру мас циліндра; б) прискорення вантажу
m1; в) силу натягу нитки; г) кутове прискорення циліндра.
( a  2  m2 / m1 g  9,1 м / с 2 ; a  m2 / m1 g  7,5 м / с 2 ; T  m2
g  7,5 Н ;
С
3  m2 / m1 3  m2 / m1
1
3  m2 / m1
2  m2 / m1 )
 g  15,1 с 1
(3  m2 / m1 ) R
4.197. Гіроскоп одним кінцем закріплений в підшипнику. На
інший кінець гіроскопа подіяли силою F = 10 Н. Вважаючи,
що елементарне кутове зміщення осі обертання у напрямі
дії сили дорівнює d, визначите кутову швидкість прецесії
гіроскопа, якщо відомо, що його довжина l = 20 см, а момент імпульсу L0 = 1,5
кгм2/с.
( = 1,3 рад/с)
171
§5. Механіка рідин і газів
§5. МЕХАНІКА РІДИН І ГАЗІВ

Тиском Р називається фізична величина, що дорівнює модулю нормальної складової
сили, яка діє на одиницю площі поверхні тіла:
dF
P n . (5.1)
dS
Закон Паскаля: в рівноважному стані рідини і гази передають тиск, прикладений до
них, рівномірно в усіх напрямках.
Тиск, зумовлений висотою стовпа рідини, називається гідростатичним тиском.
Pz   P0  gz , (5.2)
де P0 – тиск на висоті z = 0.
На будь-яке тіло, занурене в рідину (газ), з боку рідини (газу) діє виштовхувальна
сила, яка дорівнює вазі витісненої тілом рідини (газу). Ця сила напрямлена вертикально
вгору і прикладена до центра мас витісненого об’єму рідини (закон Архімеда):
FА   рVТ g . (5.3)
Витрата рідини в трубці, через яку вона тече:
а) об’ємна витрата рідини QV = S;
б) масова витрата рідини Qm = S,
де S – площа перерізу трубки;  – швидкість протікання рідини;  – густина рідини в
трубці.
Рівняння нерозривності струмини
1S1  2 S2 , (5.4)
де S1 і S2 – площі двох різних перерізів; 1 і 2 – відповідні швидкості течії.
Рівняння Бернуллі для ідеальної нестисливої рідини в загальному випадку
1 2  2 2
p1   gh1  p2   gh2 , (5.5)
2 2
де р1 і р2 – статичні тиски у двох умовно виділених перерізах трубки; 1 і 2 – швидкості
рідини в цих перерізах; 1 і  2 – динамічні тиски рідини в цих самих перерізах; h1 і
2 2
2 2
h2 – їх висота над деяким рівнем, прийнятим умовно за нульовий; gh1 і gh2 –
гідростатичні тиски.
Якщо обидва перерізи розміщені на одній висоті, рівняння Бернуллі буде мати такий
вигляд:
12 22 .
p1   p2  (5.6)
2 2
Швидкість витікання ідеальної рідини крізь малий отвір у широкій посудині (фор-
мула Торрічеллі)
  2gh , (5.7)
де h – глибина, на якій міститься отвір відносно верхнього рівня рідини в посудині.
Модуль сили тертя між двома шарами рідини
d ,
F  S (5.8)
dz
де  – динамічна в’язкість рідини; S – площа поверхні контакту шарів рідини; d –
dz
модуль градієнта швидкості (передбачається, що шари рідини рухаються лише у напрямі,
перпендикулярному до осі Оz.
Число Рейнольдса для потоку рідини в довгих трубках
172
  d,
Re  (5.9)

і для руху кульки в рідині
 d ,
Re  (5.10)

де <> – середня швидкість протікання рідини;  – швидкість кульки; d – діаметр трубки
або діаметр кульки.
Якщо Re << Reкр – течія рідини ламінарна; Re >> Reкр – рух рідини переходить у
турбулентний, де Reкр – критичне число Рейнольдса; (для руху кульки в рідині Reкр = 0,5;
для потоку рідини Reкр = 2300).
Лобовий опір тіла, що міститься в ламінарному потоці в’язкої рідини,
F  r , (5.11)
де  – швидкість течії; r – коефіцієнт, що залежить від форми та розмірів тіла.
Сила опору при русі кулі у в’язкому середовищі або при обтіканні нерухомої кулі
описується законом Стокса
F  6r , (5.12)
де R – радіус кулі.
Формула Стокса справедлива для швидкостей при яких Re << 1.
При ламінарній течії об’єм рідини V, яка проходить крізь трубку завдовжки l і радіуса
R за час t, визначається за формулою Пуазейля
 PR 4 ,
V t (5.13)
8l
де P – різниця тисків на кінцях трубки.
Для турбулентного потоку при великих швидкостях течії лобовий опір
F  C x S  2 , (5.14)
де Сх – коефіцієнт лобового опору, що залежить від форми тіла та числа Рейнольдса; S -
площа міделя;  – густина середовища.
При розв’язуванні завдань на рівновагу рідин і газів потрібно зробити рисунок,
показати на ньому всі рівноважні рівні рідини, які вона займала в різних станах, зобразити
межу розділу різних рідин (якщо це необхідно за умовами задачі).
Вибрати нульовий (горизонтальний) рівень для відліку висот стовпів різних рідин.
Зазвичай його вибирають так, щоб він проходив по нижній межі розділу середовищ.
Записати умову рівноваги рідини в точках, розташованих на одному горизонтальному
рівні в нерухомій рідині.
Якщо до встановлення рівноваги відбувалося переливання рідини з однієї частини
посудини в іншу, то до умови рівноваги слід додати умову нестисненості рідини ΔV1 =
ΔV2, де ΔV1 – зменшення об'єму рідини в одній частині посудини і ΔV2 – збільшення його
в іншій частині посудини.
Вирішити отриману систему рівнянь і визначити шукані величини.
При вирішенні завдань, в яких розглядається рівновага або рух твердих тіл в рідині і
газі, слід врахувати закон Архімеда і використати загальні рекомендації, наведені в
попередніх розділах.
При розв’язуванні завдань на рух ідеальної рідини потрібно використовувати
рівняння неперервності та рівняння Бернуллі, виділивши попередньо два перерізи рідини.
Якщо цих рівнянь недостатньо, то потрібно використати рівняння динаміки матеріальної
точки, наведені в попередніх розділах.
При розв’язуванні завдань на рух в’язкої рідини спочатку необхідно вияснити
характер течії (ламінарний чи турбулентний). Також потрібно пам’ятати, що при русі
твердих тіл у в’язкій рідині виникають сили опору, які залежать від їх відносної швидкості,
форми тіла та властивостей самої рідини.
173
Приклад 1. Дві високі посудини, діаметр однієї з яких в два рази більший, в нижній
частині з’єднані тонким шлангом. Площа перерізу широкої посудини
дорівнює 10 см2. Система заповнена рідиною
густиною 6 г/см3. У вузьку посудину
додають 0,12 кг рідини густиною 2 г/см3, а
потім – 0,12 кг рідини густиною 4 г/см3.
Знайти різницю рівнів рідин в посудинах.
У сполучених посудинах неоднорідна рідина
встановлюється на різних рівнях таким чином, що
гідростатичний тиск на обраному рівні є однаковим:
p1 = p2, (1)
де p1 – тиск в широкій посудині; p2 – тиск у вузькій посудині.
На рисунку пунктирною лінією позначений рівень, на якому будемо розраховувати
гідростатичний тиск в широкій і вузькій посудинах.
Гідростатичний тиск на обраному рівні:
в широкій посудині
p1 = ρ1gh1, (2)
де ρ1 – густина рідини, що заповнює систему спочатку; g – модуль прискорення вільного
падіння; h1 – висота стовпа рідини в широкій посудині;
у вузькій посудині
p2 = ρ2gh2 + ρ3gh3, (3)
де ρ2 – густина першої рідини, доданої в вузьку посудину; h2 – висота стовпа першої
рідини; ρ3 – густина другої рідини, доданої в вузьку посудину; h3 – висота стовпа другої
рідини.
Рівність тисків на зазначеному рівні (1) та врахувавши (2)-(3)
ρ1gh1 = ρ2gh2 + ρ3gh3,
дозволяє визначити висоту стовпа рідини в широкій посудині:
1
h1    2 h2  3 h3  , (4)
1
де висоти рідин h2 і h3 визначаються відповідними масами і густинами:
для першої рідини h  m2 ; для другої рідини h  m3 , де S2 – площа поперечного
2
2 S2
3
3 S 2
перерізу вузької посудини; m2 – маса першої рідини, доданої в вузьку посудину; m3 – маса
другої рідини, доданої в вузьку посудину.
Підстановка h2 і h3 в формулу (4) дає
1  m m  m  m3 .
h1    2 2  3 3   2 (5)
1   2 S2 3 S 2  1 S2
Площі поперечного перерізу посудин пов’язані з їх діаметрами формулою:
для широкої посудини S   d1 , для вузької посудини S   d 2 , де d1 = 2d2 – діаметр
2 2
1 2
4 4
широкої посудини ; d2 – діаметр вузької посудини.
Відношення площ дозволяє знайти площу вузької посудини: S2 = S1/4.
Таким чином, висота стовпа рідини в широкій посудині (5) визначається виразом
4  m2  m3  . (6)
h1 
1 S 2
Висота стовпа рідини над зазначеним рівнем у вузькій посудині:
m m 4 m m 
h2  h3  2  3   2  3  . (7)
 2 S2 3 S2 S1   2 3 
174
Шукана різниця верхніх рівнів рідин у вузькій (h2 + h3) і широкій h1 посудинах,
врахувавши (5) та (7):
4  m m m  m3  . (8)
h  h2  h3  h1   2  3  2 
S1   2 3 1 
Відповідь: h  20 см
Приклад 2. Тіло масою 4 кг виготовлене з матеріалу, густина якого дорівнює 6,4 г/см 3. З
внутрішньої частини тіла видаляють певну масу матеріалу, а утворену
порожнину заповнюють іншим
матеріалом густиною 1,4 г/см3.
Знайти об’єм порожнини, заповнення
якої матеріалом зазначеної густини
забезпечить стан байдужої рівноваги
тіла в рідини густиною 2 г/см3.
Стан байдужої рівноваги тіла в рідини
означає, що тіло може плавати на будь-якій
глибині; тіло при цьому повністю занурене в
рідину.
У стані байдужої рівноваги на тіло діють дві сили, показані на рисунку:
сила тяжіння, модуль якої визначається формулою
F1 =(m1 + m2)g, (1)
де m1 = (M – Δm) – маса тіла після видалення матеріалу з порожнини; M – початкова маса
тіла (зазначена в умові завдання); Δm – маса матеріалу, вилученого з порожнини; m2 – маса
матеріалу, що заповнює порожнину; g – модуль прискорення вільного падіння;
сила Архімеда, модуль якої визначається формулою
F2 = FA = ρ0Vg, (2)
де ρ0 – густина рідини; V – об’єм тіла.
Під дією зазначених сил тіло знаходиться в стані байдужої рівноваги (плаває на будь-
якій глибині); умова рівноваги визначається рівністю
F1  F2  0 , (3)
або в проекції на вертикальну вісь
 F1  F2  0 , (4)
Після підстановки в (4) рівняння (1)-(2):
 m1  m2  g  0Vg , (5)
Перетворимо рівність (5), замінивши маси добутком густини і об’єму.
Для маси m1: m1 = M – Δm = M – ρ1V0; для маси m2: m2 = ρ2V0, де ρ1 – густина матеріалу,
з якого складається тіло; ρ2 – густина матеріалу, що заповнює порожнину; V0 – об’єм
порожнини. Підстановка виразів, отриманих для мас, в (5) дає рівність M – ρ1V0 + ρ2V0 =
ρ0V, що дозволяє визначити шукану величину:
M – 0V , (6)
V0 
1   2
Об’єм тіла знайдемо як відношення V  M і підставимо в (6):
1
M 1 – 0 ,
V0  (7)
1 1  2
Відповідь: таким чином, об’єм порожнини, що забезпечує тілу стан байдужої
рівноваги в зазначеній рідині V0  M 1
 – 0
 550 см3 .
1 1  2
175
Приклад 3. Прямий дерев’яний циліндр плаває на поверхні води так, що в воді

знаходиться 0,9 його висоти. На поверхню води наливають шар олії
густиною 0,8 г/см3 таким чином, щоб циліндр повністю занурився в рідину.
Яка частина висоти циліндра буде зануреною у воду? Густина води 1 г/см3.
Розглянемо умову рівноваги циліндра в рідині (див. рис.):
для циліндра, що плаває у воді,
mg = FA, (1)
де m – маса циліндра; g – модуль прискорення вільного падіння; FA = ρ1gV′ – модуль сили
Архімеда, що діє на циліндр, який плаває у воді; ρ1 – густина води; V′ – об’єм частини
циліндра, зануреної у воду;
для циліндра, що плаває в двошаровій рідині «вода-олія», як показано на рисунку,
mg = FA1 + FA2, (2)
де FA1 = ρ1gV1 – модуль сили Архімеда, що діє на циліндр з боку
води; V1 – об’єм частини циліндра, зануреної в воду; FA2 = ρ2gV2
– модуль сили Архімеда, що діє на циліндр з боку масла; V2 –
об’єм частини циліндра, зануреної в масло.
Об’єми виразимо як добуток відповідних висот на площу
поперечного перерізу циліндра S: для циліндра V = Sh; для
частини циліндра, зануреної в воду V1 = Sh1; для частини
циліндра, зануреної в олію V2 = Sh2, де h – висота циліндра; h1 –
висота частини циліндра, зануреної в воду; h2 – висота частини
циліндра, зануреної в олію.
Шуканою величиною є відношення:
h V
 1 1. (3)
h V
Для його визначення запишемо систему рівнянь з умов рівноваги циліндра у воді (1) і
в двошаровій рідині «вода-олія» (2), підставивши вирази для сил і записавши масу
циліндра у вигляді добутку m = ρV, де ρ – густина матеріалу циліндра.
Зазначена система має вигляд:
  gV  1 gV  V  V  0,9   0,9 
 . (4)
   1
  gV  1 gV1   2 gV2  V  1V1   2V2

Доповнимо систему рівнянням V = V1 + V2. Підстановка першого рівняння (4) в друге
дає:
0,9 1V  1V1   2V    V  V V 0,9 1  2
  1  0,9V  V1   V  V1  1  0,9  1   1  1 ,   1   0,5
V  V1  V2 2 2  V V V 1  2
.
Відповідь: циліндр плаває, занурившись у воду на половину своєї висоти.
Приклад 4. Тіло довільної форми масою 1,5 кг лежить на дні

посудини, яка заповнена рідиною, густина якої
дорівнює 2 г/см3. Густина тіла – 4 г/см3. Тіло
занурене в рідину на половину свого об’єму, між ним
і дном посудини є прошарок рідини. Посудину з
тілом помістили в ліфт, що рухається з
прискоренням 3,2 м/с2, спрямованим вгору. Знайти
модуль сили тиску тіла на дно посудини.
Пов’яжемо систему відліку, в якій будемо розглядати тіло, з
ліфтом. Ліфт є неінерціальною системою відліку (НІСВ). Щодо неї тіло знаходиться в
стані спокою.
176
Сили, що діють на тіло в зазначеній системі відліку, показані на рисунку.
Шукана сила тиску тіла на дно посудини тиску дорівнює по модулю і протилежна за
напрямком силі нормальної реакції опори, що діє на тіло з боку посудини:
Fт   N . (1)
Запишемо другий закон Ньютона у векторній формі:
N  mg  FA  Fi  0 . (2)
або в проекції на координатну вісь
N  mg  FA  Fi  0 . (3)
де N – модуль сили нормальної реакції дна посудини; m – маса тіла; g – модуль
прискорення вільного падіння; FA = ρ0gV’ – модуль сили Архімеда; ρ0 – густина рідини; V’
= 0,5V – об’єм зануреної частини; V – об’єм тіла; Fі = ma* – модуль сили інерції; a* –
модуль прискорення ліфта.
Виразимо з (3) модуль сили реакції опори і запишемо його у явному вигляді:
N  Fi  mg  FA  m  a *  g   0,50 gV . (4)
Об’єм тіла визначимо з рівності m = ρV, де ρ – густина тіла. Таким чином, враховуючи
(1) та (4) для розрахунку модуля сили тиску тіла на дно посудини отримаємо формулу:
   
Fт  N  m  a *  g 1  0   . (5)
  2  
Відповідь: Fт  16 Н .
Приклад 5. Площа поперечного перерізу

поршня в шприці S1 = 2 см2, а голки
– S2 = 1 мм2. Скільки часу
витікатиме ідеальна рідина з
горизонтально розташованого
шприца, якщо діяти на поршень з
силою F = 5 H, а хід поршня l = 5 см? Тертям знехтувати.
Оскільки зі шприца витече вся рідина, то
S1l  S22t , (1)
де  2 – швидкість витікання ідеальної рідини.
Для розв’язання задачі використаємо рівняння Бернуллі для ідеальної рідини:
12 22
  gh1  p1    gh2  p2 . (2)
2 2
Шприц розташований горизонтально, отже, h1 = h2. Тоді з (2), врахувавши, що на
поршень крім атмосферного тиску ще діє тиск прикладеної сили, маємо:
12 F 22 . (3)
  p0   p0
2 S1 2
де p0 – атмосферний тиск, 1 – швидкість руху поршня.
З рівняння неперервності струмини
S11  S22 . (4)
Розв’язуючи спільно рівняння (3)-(4), отримаємо:
12 S2222 F 22 2FS1 . (5)
   2 
2S1 S1 2   S12  S22 
Підставляючи (5) в (1), отримаємо:
177
S1l Sl   S  S22 
2
t  1
1
. (6)
S22 S2 2 FS1
Оскільки S2 << S1 , то можна записати:
 S1   Sl
2
S1l S   S1 . (7)
t 1   2   1
S2 2F   S1   S2 2F

Відповідь: t  S1l  S1
4с .
S2 2F
Приклад 6. З водопровідного крана, діаметр вихідного отвору

якого дорівнює D, а площина поперечного перерізу
горизонтальна, витікає вода зі швидкістю 1 .
Визначити: діаметр d поперечного перерізу
витікання струмини на відстані h нижче отвору,
вважаючи, що h < hкр, де hкр – відстань від вихідного
отвору труби до того місця струмини, нижче якого
вона розділяється на окремі краплі. В’язкістю
Оскільки при невеликих швидкостях води рух ламінарний, то можна застосувати
рівняння Бернуллі, в якому можна порівняти між собою два перерізи потоку рідини –
переріз вихідного отвору крана та переріз струмини, де потрібно визначити діаметр:
12 22
  gh  p0   p0 , (1)
2 2
де р0 – атмосферний тиск.
Звідси отримуємо:
2  12  2gh . (2)
Відповідно до рівняння нерозривності струмини (оскільки h < hкр) маємо:
S11  S22 , (3)
де S   D , S 2   d – площі поперечних перерізів струмини. Тоді з урахуванням (2)

2 2
1
4 4
отримаємо:
 1 . (4)
dD 1 D
2 12  2gh
Відповідь: d  D 1 .
12  2gh
Приклад 7. У боковій стінці циліндричної бочки є два

отвори, площею S кожен, що знаходяться
один над одним на відстані H. Через ці
отвори щомиті витікає об’єм води V1,
стільки ж води вливається в бочку. Знайти
точку перетину струмин, що витікають з
отвору.
178
Введемо прямокутну систему координат 0xy, початок якої співпадає з нижнім
отвором. Вісь y направимо вниз. Складемо кінематичні рівняння руху будь-якої "краплі"
води, яка витікає з першого (верхнього) отвору:
 x  1t
 . (1)
 gt2
 y  H 
 2
де 1 – швидкість витікання води з першого отвору.
Шуканої точки (x0, y0) вона досягне після вильоту через час t1, таким чином:
 x0  1t1
 g x02
 gt12  y0  H . (2)
 y0   H  2 12
 2
Аналогічно розглянемо рух будь-якої краплі, яка витікає з другого отвору,
врахувавши, що точки (x0, y0) вона досягне в момент часу t2:
 x0  2 t2
 g x02 (3)
 gt22  y0 
 y0  2 22
 2
де  2 – швидкість витікання води з другого отвору.
Вирішуючи спільно рівняння (2) і (3) знайдемо:
 2H
 х0  12
 g  22  12  .
 (4)

 H12
 y0   2   2
 2 1
Для знаходження 1 і  2 скористаємося формулою Торрічеллі:

12  2 gh . (5)
 2  22  12  2 gH
2  2 g  h  H 
де h – відстань від першого отвору до верхнього рівня води в бочці.
За умовою завдання щомиті виливається стільки ж води, скільки і вливається, тоді:
S S S
1 2 V
S   S   V     1 ,
1 1 2 2 1 1 2
(6)
S
Підставивши (6) у (5), отримаємо:
2 gHS .
22  12  2 gH  2  1 2  1   2 gH  2  1  (7)
V1
Отже, з (6) і (7) отримаємо систему рівнянь, з якої знайдемо швидкості:
 V  V1 gHS
1  2  1 1  2S  V .
 S  (8)
  1
2  1  2 gHS   V1  gHS


 V1 

2
2S V1
Підставивши (5) і (8) в (4), отримаємо:
  1 V
2
 gHS  
2
 х0  1 2   1     . (9)
 g g  2S   V1  
 


2
12
1  V1 gHS 
 y0     
 2 g 2 g  2S V1 
179
Приклад 8. Колодязь глибиною h і площею дна S повністю заповнений водою, яка
викачується насосом через циліндричну трубу з внутрішнім діаметром D.
Вода подається на поверхню землі. Яку роботу А
виконує насос, якщо всю воду він викачує за час t?
Робота йде на піднімання води і на приріст кінетичної енергії,
оскільки вода прокачується зі швидкістю  . Центр мас води було
піднято на висоту h/2, тому вода збільшила свою потенціальну
енергію на mgh/2.
Таким чином, робота, що здійснюються насосом, дорівнює:
m 2 m
А  mgh    gh   2  . (1)
2 2
де m  0V  0 Sh , 0 – густина води.
Через переріз труби S тр   D

2
за час t пройде стовп води довжиною  t , тобто
4
об’ємом S тр t , отже:
 D2 4Sh .
Sтрt  hS  t  hS    (2)
4  D2t
 Sh 2  16 S 2 h .
А 0 g 2 4 2 
(3)
2   Dt 
Відповідь: А   0 Sh  g  16 S h .
2 2

2   2 D 4t 2 
Приклад 9. В посудині з рідиною, густина якої 0 , падає кулька, виготовлена з матеріалу

густиною  . Визначити максимальне значення діаметра кульки, при якому
рух шарів рідини, викликаний падінням кульки, ще є ламінарним. Рух
вважати сталим.
Якщо в в’язкій рідині рухається тіло, то разом з ним, як одне ціле, рухається і
суміжний шар рідини. Цей прошарок рідини внаслідок внутрішнього тертя захоплює за
собою і сусідні шари. Рух рідини, що виникає при цьому є ламінарним або турбулентним
в залежності від розмірів і форми тіла, а також його швидкості. Характер руху залежить
також від властивостей рідини і визначається безрозмірним числом Рейнольдса.
Якщо тіло, що рухається в рідині, має форму кулі діаметром d, то число Рейнольдса
визначається за формулою
 d
Re  0 . (1)

Критичне значення цього числа Reкр вказує на перехід течії рідини з ламінарного в
турбулентний режим. Швидкість кульки визначимо, виходячи з таких міркувань. На
кульку, що падає в рідині, діють три сили:
1
а) сила тяжіння кульки mg  Vg   gd , де V – об’єм кульки;
3
6
1
б) виштовхувальна сила, яка визначається за законом Архімеда FA   0Vg  0 gd
3
6
;
180
в) сила внутрішнього тертя, що визначається за формулою Стокса
Fст  6r  3d , де  – коефіцієнт в’язкості рідини.
При усталеному русі кульки в рідині сила тяжіння кульки врівноважується сумою
виштовхувальної сили і сили внутрішнього тертя:
1 1
 gd 3  0 gd 3  3 d . (2)
6 6
З (2) отримаємо вираз для швидкості кульки
  0 2
 gd , (3)
18
який підставимо в (1) для знаходження її діаметра:
  0 2

0    0  d 3 g
gd
 d 18
18 2 Re
Re   Re  d  3 .
 18 2
0    0  g
18 2 Re
Відповідь: d  .
0    0  g
3

Елементи гідростатики. Тиск в рідинах.
5.1. Рідина знаходитися між двома поршнями площею S1 і S2.
На великий поршень діє сила F. Нехтуючи атмосферним
тиском, знайти тиск в рідині.
( p  F / ( S1  S2 ) )
5.2. У рідині знаходиться прямокутна призма, розміри якої
вказані на рисунку. Знайдіть суму сил, які діють на
передню і нижню грань призми, якщо тиск рідини 2105
Па. Чому дорівнює сума сил, які діють на призму?
( F  2000 2 H . Нуль )
5.3. Результуюча сила, яка діє з боку рідини на три грані
правильного тетраедра, дорівнює F. Довжина ребра тетраедра а. Визначити тиск
рідини.
( p  4F )
3a 2
5.4. Куля перекриває отвір радіусу r в плоскій стінці, що розділяє
рідини з тисками 3P і Р. З якою силою притискається куля до
отвору?
( F  2 r 2 p )
5.5. Конічна пробка перекриває відразу два отвори в плоскій
посудині, заповненій рідиною при тиску Р. Радіуси отворів r і R.
Визначити силу, яка діє на пробку з боку рідини.
( F   (R2  r 2 ) p )
5.6. Тіло у формі куба, ребро якого 20 см, знаходиться у воді. Нижня грань куба
віддалена від поверхні води на відстань 1 м. Чому дорівнює сила, яка діє з боку
води на нижню грань? Верхню грань? Яка сила діє на бічну грань куба? Знайдіть
векторну суму сил, які діють на тіло.
(Fн = 392 H, Fв = 314 H, Fб = 353 H, F = 78 H)
5.7. Нижня грань правильного тетраедра з ребром а, повністю зануреного в рідину
густиною , віддалена на відстань h від поверхні рідини. Визначити силу, яка діє
з боку рідини на бічну грань тетраедра. Прискорення вільного падіння g.
181

( F  1  ga 2 3 3h  2a )
12

5.8. На дні посудини, яка складає кут  з горизонтом, стоїть куб з
ребром а, зроблений з матеріалу густиною . Знайдіть силу, з
якою куб діє на дно, якщо в посудину налита рідина густиною
0. Верхнє ребро куба знаходиться на відстані h від поверхні
рідини. Між дном посудини і кубом рідини немає.
( F||  a3 (   o ) g sin  , F  a 3  g   cos   1 sin   h  )
 o  
 o 2 a
5.9. У циліндричну посудину налили дві рідини однакової маси, що не змішуються.
Густини рідин 1 = 1 г/см3 і 2 = 0,9 г/см3, а загальна висота стовпа рідин Н = 40
см. Знайти тиск рідин на дно посудини. Атмосферний тиск не враховувати.
( p  2 1  2 gH / ( 1   2 )  3,8 103 Па )
5.10. До якої висоти треба налити воду в циліндричну посудину радіусом R, щоб сили
тиску води на дно і на бічну поверхню були однакові?
(h = R)
5.11. Три посудини з водою закрито поршнями. До
поршнів шарнірно прикріплена на вертикальних
стержнях горизонтальна планка. У якому місці
треба прикласти до неї силу F, щоб планка
залишилася горизонтальною? Діаметри посудин і
відстані між ними вказані на рисунку.
( l  d1  d 3 a від центру планки)
2 2
d12  d 22  d 32
5.12. Гідравлічний прес, заповнений водою, має поршні перерізів 100 см2 і 10 см2. На
більший поршень стає людина масою 80 кг. На яку висоту підніметься після цього
інший поршень?
(h = 727 см)
5.13. Дві сполучені посудини, площі перерізів яких S1 і S2, закрито невагомими
поршнями. Під поршнями знаходиться рідина густиною . На скільки підніметься
один з поршнів, якщо на інший поставити гирку масою m?
( h  m /  ( S1  S2 ) )
5.14. У сполучені посудини діаметр яких d1 і d2 налита рідина густиною . На скільки
підніметься рівень рідини в посудинах, якщо в одну з них покласти тіло масою m
з матеріалу, густина якого менша ?
(x 4m )
 (d12  d 22 )
5.15. Два вертикальних сполучених циліндра заповнені водою і
закриті поршнями масами m1 = 1 кг і m2 = 2 кг. У положенні
рівноваги перший поршень розташований вище другого на
величину h = 10 см. Коли на перший поршень помістили гирю
маси m = 2 кг, поршні в положенні рівноваги виявилися на
одній висоті. Як розташуються поршні, якщо гирю помістити на другий поршень?
(H = 25 см)
5.16. В U-подібній трубці знаходиться ртуть. На скільки підніметься рівень ртуті в
одному коліні, якщо в інше налити стовп води заввишки H = 136 мм?
( h  в H / 2  pm  5 мм )
5.17. Кінці U-подібної трубки знаходяться на l = 26 см вище за рівень ртуті. Якої
максимальної висоти стовп води можна налити в одне з колін трубки?
182
(h  2  pm
 27 см )
2  pm  в
5.18. Три однакові вертикальні посудини утворюють систему з трьох сполучених
посудин. У систему залили ртуть. На скільки підвищиться рівень ртуті в середній
посудині, якщо в одну з крайніх налити води заввишки H1 = 102 мм, а в іншу –
висотою Н2 = 153 мм.
(6,25 мм)
5.19. Підводна опора, забита в глинистий грунт водойми глибиною
h = 3 м, являє собою два співвісних циліндра різного
діаметру. Знайти силу, що діє на опору з боку води у водоймі,
якщо площа циліндра меншого діаметру, забитого в грунт,
дорівнює S = 1 м2, об’єм частини опори АВС, що знаходиться у воді, V = 4 м3,
густина води ρ = 1 г/см3.
(F = 104 H)
5.20. Трубка радіусу r закрита знизу металевим диском і занурена
в рідину на глибину l. Радіус диска R, висота h. Вісь диска
знаходиться від осі трубки на відстані а. Густина рідини 0,
густина металу . До якої висоти треба наливати рідину в
трубку, щоб диск відірвався від трубки?
( x  l  R 1  a     1 h )
2
r 2  r   o 
5.21. У бак з рідиною опущена довга трубка діаметром d, до якої знизу
щільно прилягає циліндричний диск завтовшки h і діаметром D.
Густина диска д більша густини рідини р. На якій глибині диск
відірветься, якщо трубку повільно витягувати з рідини?
( H  h д   р D )
2
р d2
5.22. У кришці посудини з водою є циліндричний отвір, щільно
закритий рухомим поршнем. У поршень вставлена вертикальна
трубка. Радіус поршня 50 см, радіус трубки 5 см, маса поршня
разом з трубкою 20 кг. Визначити висоту стовпа води в трубці при
рівновазі системи.
(h = 85 см)
5.23. Поршень, що перекриває циліндричну трубку внутрішнього радіусу
10 см, може переміщуватися за допомогою довгого вертикального
штока. Трубка з поршнем, що займає крайнє нижнє положення,
опущена в циліндричний колодязь радіусу 1 м на глибину 0,5 м. На
яку висоту від початкового рівня води в колодязі можна підняти воду
в трубці? Атмосферний тиск 105 Па.
(h = 10,1 м)
5.24. Циліндрична посудина масою М і висотою h поставлена дном вгору
на рівну горизонтальну гумову поверхню. У дні посудини є
маленький отвір, в який вставлена довга тонка трубка. Через трубку
посудина заповнюється водою. До якої максимальної висоти можна
налити воду в трубку? Площа дна посудини S.
( H  h  M ; вода почне підносити посудину і витікати з-під неї, коли сила тиску
в S
води на дно посудини в g ( H  h) дорівнюватиме силі тяжіння посудини Mg)
183
5.25. Порожниста тонка півсфера масою М і радіусом R лежить на рівній
горизонтальній гумовій поверхні. У верхній частині півсфери є
маленький отвір, в який вставлена довга тонка трубка. Через трубку
півсфера заповнюється водою. До якої максимальної висоти можна
налити воду в трубку?
( H  2 R  M ; Сила, з якою півсфера і вода тиснуть на
3 в R 2
поверхню: N  в gHS , де N – сила тиску півсфери; S   R2 . З іншого боку, ця
сила дорівнює сумарній силі тяжіння системи: g (M  вV ) – де V – об’єм
півсфери (масу води в трубці не враховуємо). Коли вода почне підводити півсферу
і витікати з-під неї, сила тиску півсфери на поверхню дорівнюватиме нулю)
5.26. У циліндричній посудині радіусу R, наповненій рідиною
густиною , в бічній стінці є отвір, заткнутий пробкою. Яку
роботу треба виконати, щоб всунути пробку на довжину l?
Пробка має вигляд циліндра радіусу r. Центр отвору
знаходиться на глибині h. Посудина досить висока, щоб вода з
неї не виливалася. Тертя не враховувати.
( A   r 2  h  1 l r   gl )
2
 
 2 R2 
5.27. Під яким кутом до горизонту розташується поверхня рідини в посудині, що ковзає
по похилій площині, з кутом при основі ? Коефіцієнт тертя .
(     arctg  )
5.28. Цистерна, яка частково заповнена рідиною густиною , рухається горизонтально
з прискоренням а. Як зміниться тиск у рідині в напрямі нормалі до її поверхні?
( p   h g 2  a 2 , h – товщина шару води, яку відмірюють від її поверхні )
5.29. Бак у вигляді куба зі стороною 1 м повністю заповнений водою і рухається
горизонтально з прискоренням 2 м/с2. Визначити силу тиску рідини на дно бака.
( F  l 3  2 g  a  2  10,81 кH )
5.30. U-подібна трубка рухається горизонтально з
прискоренням а. Визначити різницю рівнів між колінами
трубки, якщо відстань між колінами L, радіус трубки r <<
L, капілярними ефектами знехтувати.
(Δh = (a/g)L)
5.31. Закритий циліндр радіусу R, заповнений на 3/4 свого об’єму рідиною густиною ,
обертається в невагомості разом з рідиною з кутовою швидкістю  навколо своєї
осі. Як змінюється тиск в рідині залежно від відстані до стінок циліндра?
(Тиск p(x) можна знайти з умови, що сила тиску на внутрішній переріз тонкого
циліндричного об’єму дорівнює m 2 y , де y – відстань від центру циліндра до осі
обертання, m – маса виділеного об’єму. p( x)  1  2 [( R  x)2  1 R] )

2 4
5.32. Знайдіть форму поверхні рідини у вертикально розташованій циліндричній
склянці, яка обертається навколо своєї осі з кутовою швидкістю . Прискорення
вільного падіння g.
( 1 2 2 )
y x
2 g
Елементи гідростатики. Закон Архімеда. Плавання тіл
5.33. Тіло плаває у воді, занурившись в неї на 3/4 свого об’єму. Знайти густину
матеріалу тіла.
(750 кг/м3)
184
5.34. Тіло плаває у воді, занурившись в неї на  = 0,75 свого об’єму. Яка частина об’єму
тіла буде занурена в спирт, густина якого сп = 0,8 г/см3?
(   в / cn  0,94 )
5.35. Айсберг у вигляді прямої призми, висота якої 100 м, плаває у воді. Яка висота
надводної частини айсберга? Густина води 1,03 г/см3, густина льоду 0,9 г/см3.
(12,62 м)
5.36. Куля масою 1 кг наполовину занурена у воду і тисне на дно з силою 8 Н. Знайти
густину матеріалу кулі.
(2500 кг/м3)
5.37. Куля плаває у воді, занурившись в неї на 3/4 свого об’єму. Яка частина кулі
повинна виступати з води, щоб її сила тиску на дно дорівнювала половині сили
тяжіння кулі?
(0,625)
5.38. Тіло масою m, що тоне в рідині з густиною 1, тисне на дно з силою F. Яка частина
тіла буде занурена в рідину з густиною 2, на поверхні якої воно плаває?
( V2  1 mg )
V 2 mh  F
5.39. Шматок заліза важить у воді 1 H. Визначте його об’єм. Густина заліза 7,8 г/см3.
(V = 147 см3)
5.40. Тіло у воді важить в три рази менше, ніж в повітрі. Яка густина тіла?
( = 1,5 г/см3)
5.41. Вага тіла в рідині з густиною 1 дорівнює P1, а в рідині з густиною 2 – P2. Знайти
густину тіла.
(   P1  2  P2 1 )
P1  P2
5.42. Тіло масою P, занурене в рідину з густиною 1, важить P1, а занурене в рідину з
невідомою густиною 2, важить Р2. Знайти 2.
(    P  P2 )
P  P1
2 1
5.43. Суцільна металева кулька радіусом r = 20 см була зважена у воді, потім в деякій
рідини. Різниця показів ваг склала ΔP = 65,7 Н. Визначте густину рідини, якщо
густина води ρ0 = 1 г/см3.
3Р
(   0   0,8 г / см3 )
4 r 3 g
5.44. До коромисла терезів підвішені два вантажі однакової маси. Якщо один з вантажів
помістити в рідину густиною 1, а інший в рідину густиною 2, то рівновага
збережеться. Знайдіть відношення густин вантажів.
( n  1 / 2 )
5.45. На чашах занурених у воду рівноплечних терезів знаходяться алюмінієва і залізна
кулі однакової маси m. Визначити масу суцільної кулі з міді, яку необхідно додати
для відновлення рівноваги. Густини алюмінію, заліза і міді: а, з і м.
( m  m ( в /  a )  ( в /  ж ) )
1  ( в /  м )
м
5.46. Шматок сплаву міді і срібла важить в повітрі P = 2,94 Н, а у воді – P1 = 2,65 Н.
Скільки срібла і міді в шматку? Густина: міді – м = 8,9 г/см3, срібла – с = 10,5
г/см3.
( m  c [ P1  м  P(  м  в )  0, 211 кг ; m  P  m  0, 082 кг )
c
в ( c   м ) g м
g
c
5.47. Яким повинен бути об’єм порожнини залізного буя, для того, щоб він міг плавати
на поверхні води? Об’єм буя V, густина заліза і води – з і в.
185
( V  V 1  в  )
 
 з 
n
5.48. Два тіла: одне густиною 1 = 1,5 г/см3 і об’ємом V1 = 0,5 см3; друге густиною 2 =
0,5 г/см3 і об’ємом V2 = 1,5 см3 зв’язали разом і опустили у воду. Яка частина їх
загального об’єму буде занурена у воду?
(   1V1  2V2  0, 75 )
в (V1  V2 )
5.49. Тіло плаває на межі поділу двох рідин, що не змішуються, з густинами 1 і 2 (1
< 2) При цьому відношення об’ємів, занурених у верхню і в нижню рідину V1/V2
= n. Визначити густину тіла.
(   1n   2 )
n 1
5.50. На межі поділу двох рідин, що не змішуються, з густинами 1 і 2 плаває тіло
густиною  (1 <  < 2). Яка частина об’єму тіла знаходиться у верхній рідині?
( V1   2   )
V  2  1
5.51. На межі поділу двох рідин, що не змішуються, з густинами 1 і 2 плаває шайба з
густиною  (1 <  < 2). Висота шайби h. Визначити глибину її занурення в другу
рідину.
( x  (   1 )h / ( 2  1 ) )
5.52. Тонкостінний стакан масою т вертикально плаває на межі поділу рідин густинами
1 і 2. Визначити глибину занурення стакана в нижню рідину, якщо дно стакану
має товщину h і площу S і стакан заповнений рідиною густиною l.
( x  (m  h1S ) / S ( 2  1 ) )
5.53. Крижина площею 2 м2 плаває у воді. Коли на неї стала людина масою 70 кг, висота
верхнього краю крижини над водою зменшилася удвічі. Яка товщина крижини?
(0,7 м)
5.54. Колода довжиною L = 3,5 м і поперечним перерізом S = 0,04 м2 плаває у воді. Яку
найбільшу масу може мати людина, щоб колода не потонула, коли людина стане
на неї? Густина дерева д = 500 кг/м3.
( mmax  LS ( в  д )  70 кг )
5.55. У воді плаває дошка масою М. Густина дошки удвічі менша густини води. Коли
на кінець дошки сіла жаба, верхній край дошки з цього кінця опустився якраз до
рівня води. Знайти масу жаби.
(m  1M )
4
5.56. Крижину товщиною Н = 1,5 м винесло з річки в океан. На скільки піднялася
крижина над поверхнею води в порівнянні з початковим рівнем? Густина льоду ρл
= 0,9 г/см3, густина прісної води ρпр = 1 г/см3, густина солоної води ρс = 1,03 г/см3.
(  л  с  пр  )
h  H  2,62 см
с пр
5.57. Велика плоска крижина плаває у воді. У крижині зробили ополонку площею S =
300 см2. Вода в ополонці виявилася на глибині h = 10 см. Яку максимальну
кількість масла можна налити в ополонку? Густина масла м = 800 кг/м3.
( m   м в Sh  12 кг )
в   м
5.58. Для взяття проби ґрунту на дно океану на сталевому тросі опускається прилад.
Знайти граничну глибину занурення, якщо межа міцності сталі на розрив  =
4,810 Н/м2. Густина стали ст = 7800 кг/м3. Масою приладу знехтувати.
186
(h   )
 7, 2 км
g ( cm  в )
5.59. У циліндричній банці висота рівня води складає h0 = 15 см. Коли в неї опустили
плавати порожню латунну чашку, рівень води піднявся на h = 2,1 см. Яка буде
висота рівня води в банці, якщо чашку втопити? Густина латуні л = 8,4 г/см3.
( h  h  h в  15, 25 см )
0
л
5.60. У циліндричній склянці з водою плаває кусок льоду, прив’язаний
ниткою до дна. Коли він розтанув, рівень води знизився на h. Який
початковий натяг нитки? Площа дна склянки S.
( T  в gS h )
5.61. Всередині вертикальної вузької склянки стоїть вертикальна пружина,
довжина якої дорівнює висоті склянки. Якщо в склянку поставити
однорідний стержень, довжина якого теж дорівнює висоті склянки, то
його четверта частина висуватиметься із склянки. Якщо в склянку доверху
налити воду, то із склянки висуватиметься половина стержня. Знайти
густину матеріалу стержня.
(   3 в  1500 кг / м3 )
2
5.62. Визначити натяг нитки, що зв’язує дві кульки об’ємом 10 см3, якщо верхня кулька
плаває, наполовину занурившись у воду. Нижня кулька в три рази важча верхньої.
( F  1, 2 102 Н )
5.63. Визначити натяг нижньої волосіні у поплавка, зображеного на
рисунку, якщо він занурений у воду на 2/3 своєї довжини. Маса
поплавка 2 г.
(F = 9,8 мH)
5.64. Легкий стержень вільно висить, торкаючись нижнім кінцем поверхні
води. Верхній кінець стержня закріплений шарнірно. Вода починає
прибувати і її рівень піднімається. Як залежить кут відхилення
стержня від вертикалі від висоти підняття рівня води? Довжина
стержня l, густина стержня в n разів менша густини води. Висота
підняття рівня води відраховується від її початкового рівня.
(  h n )
cos   1  
 l  n 1
5.65. Однорідна паличка, шарнірно прикріплена до стінки басейну,
висовується з води на 0,1 своєї довжини. Знайти густину матеріалу
палички.
(810 кг/м3)
5.66. Тонкий однорідний стержень завдовжки l = 1 м, зроблений з
матеріалу густиною  = 0,91 г/см3, шарнірно прикріплений до стінки
басейну і спирається на дно так, що складає кут  = 60° з
вертикаллю. У басейн починають наливати воду. При якій висоті
рівня води стержень перестане тиснути на дно?
( h  l cos  1  1     0,35 м )
 
 в 
5.67. До кінця однорідної палички масою m = 4 г підвішена на нитці
куля радіусом r = 0,5 см. Паличка лежить на краю склянки. У
рівновазі куля занурена у воду рівно наполовину. У якому
відношенні ділиться паличка точкою опори? Густина кулі  = 2,7
г/см3.
187
( l1  1  4 r (2   в )  1, 6 )
3
l2 3m
5.68. З якою силою давить важка паличка на дно водойми, якщо жорстко
пов’язана з паличкою порожниста кулька радіусу r занурилася в
рідину наполовину? Густина рідини , довжина палички l.
( F  2  r 3  g 1  2 r  )
 l 
3 
5.69. Дві однакові колоди розташовано так, як показано на рисунку.
Нижня колода прив’язана до вертикальної стінки тросом під кутом
45°. Верхня колода наполовину занурена у воду. Визначити
густину колод.
( 2/3 г/см3)
5.70. Однорідна дерев’яна рейка масою m і довжиною l плаває у воді між
двома вертикальними стінками. Відстань між стінками d < l, а
відношення густин рейки і води  < 1. З якою силою рейка тисне на
стінки? Тертя немає.
( N  mgd (1   ) )
2 l2  d 2
5.71. Визначити силу тиску колод маси m на стінки каналу. Верхня
колода занурена у воду наполовину, а нижня торкається верхнім
краєм поверхні води.
( F  mg / 3 )
5.72. Три однакові колоди плавають у воді між вертикальними стінками
каналу. Відстань між стінками дещо більша подвоєного діаметру
колод, а верхні колоди занурені у воду наполовину. З якою силою
колоди тиснуть на стінки каналу, якщо маса кожної колоди m? Тертя
немає.
( F  mg  0,144mg )
4 3
5.73. Як залежить сила, що притискує два однакові напівциліндри плаваючого
батискафа, від глибини його занурення Н, якщо площина дотику напівциліндрів:
а) вертикальна; б) горизонтальна? Радіус батискафа R, довжина L, густина рідини
.
( F  2 gRHL , якщо H  L / 2 ; F  2 gR( H  L / 2) , якщо H > L/2;
 1 1 H 1 H 3  , якщо H < R; F   gR 2 H , якщо H > R)
F   gR 3    3 
3 2 R 6 R 
5.74. Конічна пробка висотою 10см з кутом при вершині 90° перекриває
отвір радіусу 5 см. Якою має бути маса цієї пробки, щоб вона не
спливала при зміні рівня води в посудині?
(m = 520 г)
5.75. Розв’язати попередню задачу за умови, що отвір радіусу r перекриває куля
радіусом R, а густина рідини .

( m  4  R2  r 2 
3/ 2
)
3
5.76. Нахил кубічної коробки, наполовину зануреної в рідину,
дорівнює . Визначити масу кожного з двох протилежних
ребер коробки. Масою інших частин коробки знехтувати.
Густина рідини , довжина ребер коробки a.
( m  1  a3 (6  5tg  tg 3 ) ; m2  1  a3 (6  5tg  tg 3 ) )
1
24 24
188
5.77. Циліндрична посудина радіусом R, заповнена рідиною густиною , обертається
навколо своєї вертикальної осі з кутовою швидкістю . У посудині знаходиться
маленька кулька радіусом r і густиною 2 (r << R). З якою силою кулька тисне на
бічну поверхню посудини?
( F  4  2 r 3 R )
3
5.78. Циліндрична посудина радіусу R, частково заповнена рідиною,
обертається разом з рідиною навколо своєї осі. До бічної стінки
посудини на нитці довжиною l прив’язана повітряна кулька радіусу
r; під час обертання нитка утворює із стінкою кут . Визначити
кутову швидкість обертання. Поле тяжіння спрямоване вздовж осі
посудини.
(  gtg )
R  (l  r ) sin 
5.79. Тіло масою m тоне у воді з прискоренням а. З якою силою його треба тягнути
вгору, щоб воно піднімалося з тим же прискоренням? Опір не враховувати.
( F  2ma )
5.80. Дві однакові за розміром кульки масами m1 і m2 (m1 < m2) зв’язані ниткою і тонуть
у воді з постійною швидкістю. Визначити силу натягу нитки.
( T  1 (m  m ) g )
2 1
2
5.81. Перша кулька спливає у воді з постійною сталою швидкістю 0. Інша така ж за
розміром кулька тоне у воді з постійною сталою швидкістю 20. З якою постійною
сталою швидкістю тонутимуть ці кульки, якщо зв’язати їх ниткою? Вважати, що
сила опору пропорційна швидкості.
(   0,50 )
5.82. Дві кульки, виготовлені з одного матеріалу об’ємами V і 3V зв’язали невагомою
ниткою, перекинутою через нерухомий блок, і відпустили над поверхнею води.
Коли одна з кульок занурилася у воду, прискорення системи змінилося на
протилежне. Знайти густину матеріалу кульок. Опір води і тертя не враховувати.
(   3 в  750 кг / м3 )
4
5.83. Дерев’яна кулька, падаючи з висоти h1 = 60 см, занурилася у воду на глибину h2 =
60 см. На яку висоту виплигне з води ця кулька? Опір води вважати постійним,
густина дерева д = 0,8 г/см3.
( h  2h  в  1  h  10 см )
2  1
 д
3

5.84. Гумовий м'яч масою 200 г і об’ємом 220 см3 занурюють під воду на глибину 3 м і
відпускають. На яку висоту (в метрах) від поверхні води підстрибне м'яч? Опір
води і повітря при русі м'яча не враховувати. Густина води 10 3 кг/м3.
( Н  h   вV  1  0, 3 м )
 m 
 
5.85. Повітряна куля опускається з постійною швидкістю. Коли з неї викинули вантаж
масою m, вона почала підніматися з тією ж постійною швидкістю. Знайти силу
опору повітря при цій швидкості.
( F  1 mg )
2
5.86. Повітряна куля опускається з постійною швидкістю. Загальна маса оболонки і
вантажу М, об’єм оболонки – V, густина повітря – п, густина газу в оболонці – .
189
Якої маси вантаж треба викинути, щоб куля почала підніматися з тією ж
постійною швидкістю? Вважати, що сила опору пропорційна швидкості.
( m  2(M  V ( в  г )) )
5.87. Аеростат, наповнений воднем, піднімається з прискоренням 1 м/с 2. Маса
оболонки аеростата з вантажем 700 кг. Густина повітря 1,29 кг/см3. Який об’єм
аеростата?
m g  a
(V   647 м 3 )
п g   g  a  в
5.88. Дерев’яний куб з ребром 0,5 м плаває в озері, на 2/3 занурений у воду. Яку
мінімальну роботу потрібно виконати, щоб втопити куб? (A = 32,5 Дж)
5.89. Яку роботу необхідно виконати, щоб втопити плоску крижину масою M = 1000 кг
і площею S = 2 м2?
2
( A  m g  в  1  30,9 Дж )
2
 
2 в S   л 
5.90. Яку мінімальну роботу потрібно виконати, щоб витягнути з дна моря на борт
судна батискаф радіусу 2 м? Маса батискафа 35 т, глибина моря 100 м, висота
борту судна 3 м.
(A = 283 кДж)
3.260. Людина стрибає у воду з висоти 10 м. На яку глибину вона б при цьому
занурилася, якби можна було знехтувати силами опору повітря і води? Маса
людини 60 кг, об’єм її тіла 66 л.
(100 м)
5.91. У циліндричну посудину з площею дна S налита рідина густиною .
Згори безпосередньо на рідині лежить масивний поршень з пробкою.
Поршень і пробка виготовлені з одного матеріалу, мають однакову
товщину h і можуть рухатися без тертя. Яку роботу потрібно
виконати, щоб витягнути пробку? Площа пробки S1.
( A  1  gh 2 S 1  S1  ; робота дорівнює різниці потенціальних енергій
1  S 
2 
системи в кінцевому і початковому станах. Якщо за нуль потенціальної енергії
взяти нижню грань поршня в кінцевому стані, то початкова і кінцева енергії
системи: Е  (m  m ) g (h  1 h)  1  Sgh 2 і Е  1 m gh  3 m gh  1  S gh2 , де m1
1 1 2 1 1 2 1 2 1
2 2 2 2 2
і m2 – маса поршня і пробки; h1 – висота на яку опустився поршень при
витягуванні пробки. Додаткові співвідношення: Sh  S h; m1  S  S1 )
1 1
m2 S1
5.92. Яка кількість тепла виділиться у водоймі при спливанні в ній повітряної кулі
радіусом R = 0,1 м з глибини H = 10 м? Густина води .
( Q  4  R3 H  g  410 Дж )
3
Елементи гідродинаміки. Рух ідеальної рідини
5.93. Вода тече в горизонтально розташованій трубі змінного перерізу. Швидкість υ1
води в широкій частині труби дорівнює 20 см/с. Визначити швидкість υ2 у вузькій
частині труби, діаметр d2 якої в 1,5 рази менший від діаметра d1 широкої частини.
(0,45 м/с)
5.94. Насосна станція міста підтримує у водопроводі на рівні першого поверху тиск 5
атм. Визначити (нехтуючи тертям) швидкість струмини води, яка витікає з крана
на першому, другому і третьому поверхах, якщо крани кожного наступного
поверху розташовані на 4 м вище. На який поверх вода по водопроводу вже не
підніметься?
(28,0; 27,3; 26,5 м/с. На дванадцятий поверх)
190
5.95. Визначити максимальну силу Fmax, з якою вітер тисне на стіну будівлі, площа
поверхні якої S = 2000 м2. Густина повітря  = 1,23 кг/м3, швидкість вітру  = 20
м/с і він дме перпендикулярно до стіни.
( F   2 S  984 кН )
5.96. Струмінь води діаметром 2 см, що рухається зі швидкістю 10 м/с, вдаряється об
нерухому плоску поверхню, поставлену перпендикулярно до струменя.
Визначити силу тиску струменя на поверхню, вважаючи, що після удару об
поверхню швидкість частинок води дорівнює нулю.
(31,4 Н)
5.97. На яку висоту h підніметься вода через бічну трубку, яка
впаяна в вузьку частину горизонтальної водопровідної
труби діаметром D1 = 2 см, якщо в широкій частині труби
D2 = 6 см швидкість води  = 30 см/с за тиску 1 атм.
(h = 36см)
5.98. У горизонтально розташованій трубі з площею
поперечного перерізу S1 = 20 см2 тече рідина. В одному
місці труба має звуження, у якому площа перерізу S2
дорівнює 12 см2. Різниця Δh рівнів у двох манометричних
трубках, встановлених у широкій і вузькій частинах труби,
дорівнює 8 см. Визначити об’ємну витрату рідини Qv.
2 g h
(Q  S  S S  1,88 л/с (1 – швидкість рідини
S12  S2 2
v 1 1 1 2
в широкій частині труби)).

5.99. Насос повинен подавати щомиті об’єм Q води на висоту h по трубі постійного
перерізу S. Якою повинна бути потужність насоса? Густина води .
2
( N   Q( gh  Q ) )
2
2S
5.100. У широкій частині горизонтально розташованої труби нафта тече із швидкістю 2
м/с. Визначити швидкість нафти у вузькій частині труби, якщо різниця ∆р тисків
у широкій і вузькій її частинах дорівнює 6,65 кПа.
(4,33 м/с)
5.101. З широкої посудини через вузьку циліндричну трубку витікає
рідина густиною . Як розподілені по вертикалі тиск і швидкість
рідини в посудині і трубці? Тиск повітря р0.
(У посудині p  p0   gx ; у трубці p  p0   g ( x  H ) )
5.102. По зігнутій під прямим кутом трубі поперечного перерізу S із швидкістю  тече
рідина густиною . З якою силою рідина діє на трубу, якщо тиск рідини на виході
з труби p? Силою тяжіння знехтувати.
( F  2( p   2 )S )
5.103. Густина рідини . У початковий момент вона заповнює вертикальну ділянку
довжиною l в тонкій L-подібній трубці. Знайдіть, як залежить від часу висота рівня
рідини. Знайдіть розподіл тиску в момент, коли висота стовпа зменшиться вдвічі.
( h  l cos g / lt . p  x  g / 2 у вертикальній частині трубки, p  y  g / 2 в
горизонтальній частині трубки]
5.104. На яку висоту підніметься струмінь води, що витікає зі шланга, якщо
надлишковий тиск води у водопроводі 0,1 МПа? Опором повітря знехтувати.
(10,19 м)
5.105. Плита масою m втримується на місці в горизонтальному положенні N струминами
рідини, що б’ють вертикально вгору з отворів перерізу S кожний. Швидкість
рідини на виході з отворів . На якій висоті над отворами втримується плита?
191
1  2  mg  )
2
(
h     
2g 
   SN  
5.106. По похилій площині стікає широкий потік води. На відстані l за течією глибина
потоку зменшилася вдвічі. На якій відстані глибина потоку зменшиться в 4 рази?
(x = 5l)
5.107. У стінці посудини з водою зроблено один над одним два отвори площами S = 0,2
см2 кожен. Відстань між отворами Н = 50 см. В посудину щосекунди вливається
Q = 140 см3 води (при цьому рівень води в посудині залишається постійним).
Знайти точку перетину струменів води, що витікають з отворів.
(x = 120 см, y = 130 см (від рівня води))
5.108. Посудина з водою підвішена до стелі. Висота води в посудині h. На скільки
зміниться натяг підвісу, якщо в дні посудини відкрити маленький отвір, з якого
витікає струмина площею перерізу S? Густина води .
( T  2 g  hS )
5.109. Циліндрична склянка радіуса R1 наповнена водою. Висота стовпа води h0. У дні
склянки утворився отвір малого діаметра. Внаслідок цього за час t вода зі склянки
повністю витекла. Визначити радіус R2 отвору в дні склянки.
( R2  R1 2h0 / g t )
5.110. Циліндричний бак, розташований вертикально, наповнений водою та мазутом.
Висота води в баку h1 = 1 м, густина мазуту 900 кг/м3. У днищі бака зроблено отвір,
крізь який витікає вода з початковою швидкістю  = 9,5 м/с. Визначити висоту h2
шару мазуту в баку. В’язкість води й мазуту не враховувати.
(4 м)
5.111. З отвору в дні високої посудини витікає вода. Площа перерізу посудини S1, площа
перерізу струмини S2. Знайдіть прискорення, з яким переміщується рівень води в
посудині.
( a  g ( S2 / S1 ) 2 )
5.112. До поршня шприца, розташованого горизонтально, прикладена сила F = 15 Н.
Визначити швидкість  витікання води з наконечника шприца, якщо площа S
поршня дорівнює 12 см2.
(5м/с)
5.113. За який час t можна витиснути ідеальну рідину зі шприца, якщо на поршень діє
сила F = 20 Н, об’єм рідини в шприці V = 10 см3, а площі поршня та внутрішнього
перерізу голки відповідно S1 = 1 см2, S2 = 0,3 мм2? Тертя не враховувати. Густина
рідини  = 1 000 кг/м3.
( t  V S1  / 2 F S 2  1, 67 c )
5.114. Насос являє собою розташований горизонтально циліндр з поршнем площі S і
вихідним отвором площі s, розташованим на осі циліндра. Визначити швидкість
витікання струмини з насоса, якщо поршень під дією сили F переміщується з
постійною швидкістю. Густина рідини .
(   2FS /  ( S 2  s 2 ) )
5.115. Горизонтальний циліндр насоса має діаметр 20 см. У ньому рухається із
швидкістю 1 м/с поршень, виштовхуючи воду через отвір діаметром 2 см. З якою
швидкістю буде витікати вода з отвору? Яким буде
надлишковий тиск води в циліндрі?
(100 м/с; 5 МПа)
5.116. Зігнуту трубку опустили в потік води. Швидкість потоку
відносно трубки  = 2,5 м/с. Закритий верхній кінець трубки
має невеликий отвір і знаходиться на висоті h0 =12 см. На
яку висоту h підніматиметься струмінь води, що витікає з
отвору?
192
(20 см)
5.117. Бак висотою h = 1,5 м до країв наповнений водою. На відстані d = 1 м від
верхнього краю бака утворився отвір малого діаметра. На якій відстані l від баку
буде падати на підлогу струмінь води, що витікає з отвору.
(1,4 м)
5.118. Бак висотою Н = 2 м до країв наповнений рідиною. На якій висоті h повинен бути
зроблений отвір у стінці бака, щоб місце падіння струменя, що витікає з отвору,
було на максимальній від бака відстані.
(1 м)
5.119. Струмінь води з площею перерізу S1 = 4см2, витікає в
горизонтальному напрямі з брандспойта,
розташованого на висоті Н = 2 м над поверхнею
Землі, і падає на цю поверхню на відстані l = 8 м.
Нехтуючи опором повітря руху води, визначити
надлишковий тиск р води в рукаві, якщо площа S2 поперечного перерізу рукава
дорівнює 50 см2.
(    gl [1  ( S1 ) 2 ]  77,9 кПа )
2
4H S2
Елементи гідродинаміки. Рух в’язкої рідини
5.120. Простір між двома паралельними площинами заповнений рідиною в’язкості .
Одна з площин рухається із швидкістю 0, інша нерухома. Знайдіть розподіл
швидкостей рідини між площинами і силу в’язкості, яка діє на одиницю площі
кожної з площин. Відстань між площинами h.
(   0 x / h, 0  x  h; F  0 / h )
5.121. Знайдіть розподіл швидкостей при сталій течії рідини між двома площинами.
Відстань між площинами h, в’язкість рідини . Знайдіть витрату рідини на
одиницю ширини потоку, якщо перепад тиску на одиницю довжини (у напрямі
руху рідини) p.
(   p x(h  x) , 0 < x < h; Q  h2 p )
2h 
5.122. По горизонтальній трубі радіуса 25 мм тече вода із середньою швидкістю 0,1 м/с.
Визначити характер течії і перепади тиску на одиницю довжини труби. Динамічна
в’язкість води 1 мПа.с. Вважати, що критичне число Рейнольдса 3000.
(ламінарна, 1,28 Па/м)
5.123. Латунна кулька діаметром d = 1 см падає у посудині з гліцерином. Визначити:
швидкість усталеного руху кульки; чи є при цій швидкості обтікання кульки
ламінарним?
(   ( 1   2 ) gd 2 / 18  6, 71 мм/с (  1 і  2 – густини латуні і гліцерину);
обтікання кульки ламінарне)

5.124. У широкій посудині, заповненій касторовим маслом, падає сталева кулька зі
сталою швидкістю 0,2 м/с. Динамічна в’язкість касторового масла при
температурі досліду 2 Па.с. Визначити діаметр кульки.
(1,1 мм)
5.125. Обчислити швидкість усталеного руху краплі води, діаметр якої 0,05 мм, що падає
в повітрі. Динамічна в’язкість повітря 17 мкПа.с. Вважати, що рух повітря при
обтіканні краплі є ламінарним.
(3,2 мм/с)
5.126. Обчислити максимальне значення швидкості потоку води в трубі, що має діаметр
2 см, при якому рух рідини залишається ламінарним. Вважати, що критичне число
Рейнольдса – 3000. В’язкість води 1 мПа.с.
(0,15 м/с)
193
5.127. По трубі тече машинне масло. Максимальна швидкість, при якій рух масла в цій
трубі залишається ще ламінарним, дорівнює 3,2 см/с. При якій швидкості рух
гліцерину в тій самій трубі переходить з ламінарного в турбулентний? Динамічна
в’язкість машинного масла 100 мПа.с, а гліцерину 1480 мПа.с.
(1,94 см/с)
5.128. За 1 с крізь поперечний переріз труби протікає вода, об’єм якої 0,5 л. Динамічна
в’язкість води за даних умов 1 мПа.с, критичне число Рейнольдса – 3000. Яким
має бути діаметр труби, щоб рух залишився ламінарним?
(0,21 м)
5.129. При русі кульки радіусом r1 = 2,4 мм у касторовому маслі ламінарне обтікання
спостерігається при швидкості 1 кульки, що не перевищує 10 см/с. При якій
мінімальній швидкості 2 кульки радіусом r2 = 1 мм у гліцерині обтікання стане
турбулентним? Динамічні в’язкості касторового масла і гліцерину відповідно
дорівнюють 987 мПа.с і 1480 мПа.с, а густини відповідно 960 кг/м3 і 1260 кг/м3.
(   1r12  27 ,7 см/с )
2
2 r21
5.130. Рідина перетікає з однієї посудини в іншу через довгу трубку радіусу R і довжини
l. Визначити залежність швидкості рідини від відстані до стінки трубки, якщо
різниця тисків на кінцях трубки p, в’язкість рідини .
(   p( R2  x2 ) /  4l  )
5.131. Довгий циліндр радіуса R1 рухається вздовж своєї осі зі сталою швидкістю 0
всередині коаксіального з ним нерухомого циліндра, радіус якого R2. Простір між
циліндрами заповнений в’язкою рідиною. Обчислити швидкість  рідини як
функцію відстані r від осі циліндрів, вважаючи, що течія є ламінарною.
(   0 ln  r R2  / ln  R1 R2  )
5.132. Визначити витрату рідини на одиницю ширини плоского потоку, що стікає по
похилій площині під кутом  до горизонту. В’язкість і густина рідини  і .
Товщина потоку h.
( Q  h  g sin  )
3
8
194
§6. Механічні коливання і хвилі
§6. МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ

Кінематика гармонічного коливального руху
Гармонічне коливання описується законом
x  x t   Acos(t  0 ) , (6.1)
де х – значення величини, що здійснює коливання, у даний момент часу, А – амплітуда, що
дорівнює абсолютному значенню найбільшого зміщення;   2 Т – циклічна частота
коливань; t  0 – фаза коливань, що однозначно визначає значення коливальної
величини у момент часу t; 0 – початкова фаза. Вибором початкової фази закон гар-
монічних коливань завжди можна звести до функції синуса від аргументу  t . (У
подальших формулах використовується закон косинуса.)
Швидкість і прискорення також змінюються за гармонічним законом:
  
   A cos t  0   
  2 . (6.2)
a  A 2 cos t      
  0 
Додавання двох гармонічних коливань однакового напряму з однаковими частотами:
а) амплітуда результуючого коливання
A  A12  A22  2 A1 A2 cos 2  1  , (6.3)
б) початкова фаза результуючого коливання
A sin 1  A2 sin 2
tg  1 . (6.4)
A1 cos 1  A2 cos 2
Додавання двох гармонічних коливань однакового напрямку, коли їх частоти мало
відрізняються:
Рівняння
результуючого

 x1=A0 cos(ω1t+φ) коливання
 ω -ω   ω +ω 
  x=2A0 cos  1 2 t  cos  1 2 t+φ . (6.4 а)
 x2 =A0 cos(ω2t+φ)
  2   2 
Рівняння траєкторії точки, що одночасно бере участь у двох коливаннях однакової
частоти, напрями яких є взаємно перпендикулярними:
x2 y 2 xy
 2 cos 2  1   sin 2 2  1  . (6.5)
A12 A22 A1 A2
Динаміка гармонічних коливань. Гармонічний осцилятор
Сила, під дією якої система здійснює гармонічні коливання, пропорційна зміщенню й
напрямлена протилежно до нього:
Fx = –kx, (6.6)
де k – постійний коефіцієнт квазіпружної сили; x – відхилення системи від положення
рівноваги.
Рух одновимірного гармонічного осцилятора масою т описується диференціальним
рівнянням
d 2x
 2 x  0 , (6.7)
dt 2
розв’язок якого має вигляд x  A cos(t  0 ) , де  – власна частота гармонічного
осцилятора.
Періоди гармонічних коливань простих коливальних систем:
а)пружинного маятника з коефіцієнтом жорсткості пружини k
195
m
T  2 ; (6.8)
k
б) математичного маятника завдовжки l
l ;
T  2 (6.9)
g
в) фізичного маятника з моментом інерції І відносно осі коливань і відстанню d від
центра мас тіла до точки підвісу
I
T  2 ; (6.10)
mgd
г) крутильного маятника з моментом інерції І відносно осі коливань і жорсткістю D
тонкого стержня по відношенню до крутіння
I
T  2 . (6.11)
D
Фазова площина осцилятора – двовимірний простір, осями якого є х і р(х).
Кінетична і потенціальна енергії гармонічного осцилятора
m 2 A2 2
K sin t  0  , (6.12)
2
m 2 A2
П cos2 t  0  . (6.13)
2
Повна енергія осцилятора
mA2 2
E . (6.14)
2
Якщо повна енергія системи виражається квадратичною функцією від деякої змінної
q та її похідної за часом і зберігається, а саме:
   dq 
2
Е q2     const , (6.15)
2 2  dt 
тоді система здійснює гармонічні коливання q t   q0 cos(t  0 ) , циклічна частота яких
 .
 (4.16)

Величину q називають узагальненою координатою (зміщення, кут повороту тощо), 
і  – додатними сталими.
Довільний рух коливальної системи з кількома ступенями вільності (зв’язані ос-
цилятори) можна зобразити як суперпозицію нормальних коливань (мод). У системах, які
містять N зв’язаних гармонічних осциляторів, кількість мод дорівнює N.
Згасаючі механічні коливання
Диференціальне рівняння згасаючих коливань
d 2x dx
 2  02 x  0 ; (6.17)
dt 2 dt
його розв’язок (для   02 )
x(t )  A0e  t cos(t  0 ) , (6.18)
де  – коефіцієнт згасання;  – частота згасаючих коливань,
 2  02   2 . (6.19)
Логарифмічний декремент згасання  і добротність Q коливальної системи:
r
  T  T; (6.20)
2m
196
   2   2
Q    0 , (6.21)
 T  2 2
2
де Т – період згасаючих коливань, T  .

Закон втрат енергії осцилятора з часом
E  E0 e 2  t . (6.22)
Вимушені механічні коливання
Диференціальне рівняння вимушених коливань
d 2x dx
 2  02 x  f 0 cos t , (6.23)
dt 2 dt
f r k
де f 0  ,  ,  02 , має розв’язок в усталеному режимі
m 2m m
x  A cos(t   ) , (6.24)
де А – амплітуда вимушених коливань; φ – зсув фаз між силою і зміщенням:
f0
A ; (6.25)
0     4 2 2
2 2 2

2  
  arctg   2 
, (6.26)
 0   
2
Резонансна частота
 рез  02  2 2 . (6.27)
Резонансна амплітуда
f0
Арез  . (6.28)
2  02   2
Пружні хвилі. Елементи акустики
Рівняння плоскої стаціонарної хвилі, яка поширюється в напрямі осі Ох:
  x, t   f  at  bx  , (6.29)
де   x, t  – зміщення частинки середовища, яка виконує коливання під час проходження
хвилі; f – довільна однозначна функція; а і b – сталі;  = а/b – фазова швидкість поширення
хвилі.
Рівняння плоскої гармонічної хвилі, що поширюється вздовж осі Ох:
  x, t   A sin t  kx  , (6.30)
2 
де А – амплітуда хвилі;  – циклічна частота; k – хвильове число, k   , тут  –
 
довжина хвилі,  = Т.
Рівняння сферичної і циліндричної хвиль відповідно
A0
  r, t   cos t  kr  , (6.31)
r
A0
  r, t  
cos t  kr  , (6.32)
r
де А0 – розмірні сталі, що чисельно дорівнюють амплітуді коливань на відстані 1 м від
джерела хвилі.
Одновимірне хвильове рівняння
197
d 2 1 d 2
 . (6.33)
dx 2  2 dt 2
Фазова швидкість поздовжніх пружних хвиль у тонких стержнях і наближено в
суцільному пружному середовищі
E
 (6.34)

де Е – модуль Юнга;  – густина середовища.
Фазова швидкість поперечних хвиль
G
 (6.35)

де G – модуль зсуву.
Для плоскої поздовжньої хвилі, що поширюється вздовж осі Ох, відносна деформація
ділянки середовища
d
 , (6.36)
dx
механічне напруження (закон Гука)
d
 E . (6.37)
dx
Об’ємна густина енергії середовища під час поширення в ньому пружної хвилі:
w   A2 2 cos2 t  kx  . (6.38)
Густина потоку енергії (вектор Умова):
j  w . (6.39)
Амплітуда звукового тиску (акустичний тиск)
p0   A , (6.40)
де А – амплітуда коливань частинок середовища.
Інтенсивність звуку в газах
p02
I , (6.41)
2 
Амплітуда плоскої хвилі, яка поширюється в однорідному поглинальному сере-
довищі,
A  A0e kx , (6.42)
де А0 – амплітуда хвилі, що падає на середовище; k – коефіцієнт поглинання; х – відстань,
яку проходить хвиля.
Рівень гучності у децибелах (дБ)
I
L  10lg , (6.43)
I0
де І – інтенсивність звуку; І0 – поріг чутності, І0 = 10-12 Вт/м2.
Акустичний ефект Доплера
  
   0 (6.44)
 u
де  – частота, яку реєструє приймач; 0 – частота, яку випромінює джерело;  – швидкість
звуку; , u – швидкості відповідно приймача і джерела звуку відносно середовища, в
якому поширюються звукові хвилі. Верхні знаки беруться у разі зближення, нижні –
віддалення джерела і приймача.
Умови інтерференційних максимумів при інтерференції гармонічних хвиль довжиною
:
max  n , n = 0, 1, 2, ... (6.45)
198
Умови мінімумів:

 min    2n  1 , n = 0, 1, 2, ..., (6.46)
2
де  – різниця ходу хвиль від їх джерел до точки спостереження.
Рівняння стоячої гармонічної хвилі, яка виникає у разі накладання двох плоских хвиль
з однаковою амплітудою:
  2 A0 cos kx sin t . (6.47)
Зв’язок групової та фазової швидкостей (формула Релея):
d
u    . (6.48)
d
До вирішення завдань, що описують коливальні процеси, застосовують ті ж методи,
що і для вирішення завдань з механіки, оскільки коливання – це окремий випадок
механічного руху. Нагадаємо, що до них належать такі методи, розглянуті раніше:
кінематичний, динамічний і енергетичний. Коливання маятників можна вважати
гармонічними тільки в тому випадку, якщо амплітуда коливань мала (кут відхилення
маятників не перевищує 3-5; розтяг пружини в межах пропорційності).
Завдання на гармонічні коливальні рухи можна умовно розбити на два типи:
1) завдання на кінематику коливального руху;
2) завдання на динаміку коливального руху.
Завдання першого типу вимагають застосування загальних рівнянь гармонічних
коливань. Вони вирішуються із застосуванням рівнянь (6.1), (6.2).
Із цих рівнянь випливає, що максимальному зміщенню при гармонічному коливанні
відповідає нульова швидкість і максимальне прискорення, спрямоване протилежно
зміщенню (в бік рівноваги). У положенні рівноваги (х = 0) швидкість максимальна, а
прискорення дорівнює нулю.
Для знаходження амплітуди і початкової фази коливання, отриманого додаванням
двох однаково направлених гармонічних коливань однакової частоти, використовують
формули (6.3) і (6.4), якщо додаються більше, ніж два коливання, то більш ефективним є
метод векторних діаграм.
Для знаходження амплітуди і фази коливання, яке є результатом додавання двох
гармонічних коливань однакового напрямку, частоти яких мало відрізняються,
використовують формулу (6.4 а).
У завданнях на визначення траєкторії точки, яка бере участь одночасно в двох взаємно
перпендикулярних коливаннях, слід виключати час t з рівнянь коливань. Для цього можна
використовувати тригонометричні співвідношення.
Зверніть увагу! Формулою (6.5) можна користуватися тільки в тому випадку, якщо
додаються коливання однакової частоти.
Циклічна частота згасаючих коливань завжди менше власної циклічної частоти
коливань. Таким чином, наявність сил тертя (опору) призводить до зменшення частоти і
збільшення періоду коливань.
Якщо опір невеликий, то цією зміною можна знехтувати і розраховувати період
коливань за формулами (6.8), (6.9), (6.10).
Завдання на динаміку коливального руху. Якщо на тіло діє кілька сил, і в результаті
тіло здійснює гармонічні коливання, то сума сил дорівнює квазіпружній силі, яка
змінюється за законом (6.6). Прикладом є коливання маятників, ареометра в рідині,
вертикальні коливання тіла у рідині і т.д.
Якщо тіло здійснює коливання під дією квазіпружної сили, то незалежно від природи
цієї сили циклічна частота і період коливань визначаються формулами:
k m
0  , T  2 .
m k
де k – коефіцієнт квазіпружної сили.
199
В окремому випадку, якщо коливання обумовлені силою пружності пружини, то k є
коефіцієнтом жорсткості пружини.
При вирішенні завдань про маятники, перш за все треба з'ясувати тип маятника.
Періоди коливань маятників знаходять за формулами (6.8), (6.9), (6.10), а також
використовують формулу, яка є визначенням періоду коливання: Т = t/N, де N – кількість
коливань, які відбулись за час t.
Слід пам'ятати, що формула (6.9) для розрахунку періоду коливань математичного
маятника може застосовуватись тільки в тому випадку, коли точка підвісу знаходиться в
рівновазі в полі земного тяжіння.
Зверніть увагу! При розрахунку періоду коливань фізичного маятника момент інерції
розраховується відносно осі коливань. Для його розрахунку необхідно застосовувати
теорему Штейнера.
У рівнянні (6.30) плоскої біжучої хвилі амплітуда зміщення всіх частинок середовища
постійна при відсутності поглинання хвиль середовищем.
Рівняння біжучої хвилі   x, t   A sin t  kx  не плутайте з рівнянням
гармонічного коливального руху x  t   A cos(t  0 ) .
Рівняння коливального руху описує зміщення від положення рівноваги однієї і тієї ж
точки. Рівняння біжучої хвилі описує відхилення від положення рівноваги різних точок у
напрямку поширення хвилі в зазначений момент часу. Рівняння хвилі дає картину, яку в
деяких випадках можна спостерігати в природі (наприклад, хвилі в шнурі), а рівняння
гармонічного коливання – це тільки математичний вираз залежності зміщення х від часу t.
Чітко розмежовуйте два поняття: швидкість коливання точок середовища і швидкість
поширення хвилі.
Швидкість гармонічного коливання точок середовища – це миттєва швидкість точки,
вона змінюється з часом.
Швидкість поширення пружних хвиль для даного середовища є величиною
постійною. Її називають фазовою швидкістю, оскільки вона характеризує швидкість
поширення будь-якої фази в просторі.
Формула (6.44) відноситься до випадку, коли джерело і приймач звукових коливань,
рухаються по одній прямій. При розрахунках необхідно враховувати знак швидкостей.
Якщо в умові завдання не зазначене середовище, в якому поширюється хвиля, то
мається на увазі, що поширення хвиль відбувається в вакуумі, а значить швидкість хвилі
дорівнює швидкості світла у вакуумі с = 3·108 м/с.
Приклад 1. Амплітуда гармонічних коливань дорівнює 50 мм,
період 4 с і початкова фаза π/4. Записати рівняння
цього коливання; знайти зміщення точки, що
коливається, від положення рівноваги в
початковий момент часу і через 1,5 с від початку
руху; накреслити графік цього руху.
Рівняння коливання записується у вигляді (6.1): x =
Аcos(t + 0).
За умовою відомо період коливань. Через нього можна виразити циклічну частоту
2
 . Решта параметрів відома. Отже:
T
а) рівняння гармонічних коливань матиме вигляд:
 
х  0,05cos  t   . (1)
2 4
 
б) зміщення x при t = 0: х  0, 05cos    0, 0355 м ,
4
200
 3  
зміщення x при t = 1,5 c: х  0,05cos      0,05cos    0,05 м .
2 2 4
в) побудуємо графік функції (1):
 
Відповідь: х  0,05cos  t   , 0,0355 м, – 0,05 м.
 2 4
Приклад 2. Матеріальна точка здійснює гармонічні коливання згідно рівнянню x =

0,02cos(πt + π/2), м. Визначити: амплітуду коливань; період коливань;
початкову фазу коливань; максимальну швидкість точки; максимальне
прискорення точки; через скільки часу після початку відліку точка
проходитиме положення рівноваги?
Рівняння коливання записується у вигляді (6.1): x = Аcos(t + 0).
З вигляду рівняння гармонічного коливання, наведеного в умові задачі x = 0,02cos(πt
2 
+ π/2), отримаємо: А = 0,02 м; T   2 с , 0  .
 2
З (6.2) маємо:
  
   A cos t  0       A    0, 02 м/с
  2    max   max 2 .
a  A 2 cos t       amax  A amax  0, 02 м/с
2 2
  0 
При t = 0, x = 0,02cos(πt + π/2) = 0. Точка буде проходити положення рівноваги через
ті проміжки часу, через які косинус набуватиме нульового значення:
πt+ π/2 = (2m+1)π/2; (m = 0, 1, 2, 3, …).
m
Отже, t   m, с .


Відповідь: А = 0,02 м; T  2 с , 0  , max  0,02 м/с, amax  0, 02 2 м/с2 , t  m, с
2
Приклад 3. Матеріальна точка здійснює гармонічні коливання. Період коливань 2 с,

амплітуда 50 мм, початкова фаза дорівнює нулю. Знайти швидкість точки у
момент часу, коли її зміщення від положення рівноваги дорівнює 25 мм.
1 спосіб. Рівняння гармонічних коливань матеріальної точки має вигляд:
2
x = 0,05cost, оскільки    . (1)
T
Швидкість матеріальної точки у момент часу t:
dx
   –0, 05 sin t . (2)
dt
З (1) знаходимо момент часу t1, коли зміщення матеріальної точки дорівнює 0,025 м:
1 
0, 025  0, 05cos t1  cos t1    t1  .
2 3
Підставляємо це значення у вираз для швидкості (2):

  0, 05 sin  0,136 м/c .
3
2 спосіб. Повна енергія коливального руху:
201
mA2ω2
Е ,
2
де А – амплітуда,  – циклічна частота, m – маса матеріальної точки.
У кожен момент часу вона складається з потенціальної і кінетичної енергії:
mυ2 kx2 mω2 x 2
К , П , де k = m2, отже, П  .
2 2 2
Згідно закону збереження повної механічної енергії:
ma 2ω2 mυ2 mω2 x2
   a2 2   2   2 x2     a2  x2 .
2 2 2
Відповідь: υ = 0,136 м/c.
Приклад 4. Додаються коливання однакового напрямку, які

виражаються рівняннями x1=A1cosω(t+τ1 ) і
x2=A2cosω(t+τ2 ) , де А1 = 1 см, А2 = 2 см, τ1 = 1/6 с, τ2
= 1/2 с, ω = π с-1. Визначити початкові фази φ1 і φ2
коливань, що додаються. Знайти амплітуду А і
початкову фазу φ результуючого коливання.
Рівняння гармонічних коливань має вигляд:
x = Аcos(t + 0). (1)
Перетворимо рівняння, задані в умові завдання, до того ж вигляду:
x1=A1cos(ωt+ωτ1 )
. (2)
x2 =A2 cos(ωt+ωτ 2 )
З порівняння виразів (1) і (2) знаходимо початкові фази першого і другого коливань:
φ1=ωτ1=π/6 рад і φ2 =ωτ 2 =π/2 рад.
2. Для визначення амплітуди А результуючого коливання зручно скористатися
векторною діаграмою, представленою на рисунку.
Згідно теореми косинусів, отримаємо

A  A12  A22  2 A1 A2cos  , A  A12  A22  2 A1 A2cos(2  1 )  2,65 102 м .
Початкова фаза результуючого коливання, згідно (6.4) визначається:
A sin 1  A2 sin 2
tg  1  2 3    73, 4 .
A1 cos 1  A2 cos 2
Відповідь: A  2,65 102 м,   73,4 .
Приклад 5. На рисунку приведений графік биття майже

гармонічних коливань зі змінною
амплітудою, які отримуються в результаті
додавання двох однаково напрямлених
гармонічних коливань з частотами, які мало
відрізняються. Визначити частоти і
амплітуди цих коливань.
Частота результуючого коливання дорівнює півсумі частот коливань, що додаються
(6.4 а):
ω1+ω2 2 1+2 2  +
ω  2    1 2 . (1)
2 2 2
202
З графіка визначаємо, що за час t = 1 с відбулося N = 9 коливань. Отже  = 9 Гц.
Частота, з якою змінюється амплітуда, називається частотою биття.
ω -ω 2 1 -2 2  -
ωБ  1 2  2 Б   Б  1 2 . (2)
2 2 2
З рисунка випливає, що за одну секунду відбулося 2 повних цикли зміни амплітуди.
Отже, Б = 2 Гц. Підставимо значення  = 9 Гц і Б = 2 Гц в рівняння (1) і (2) і розв’яжемо
отриману систему:
 1+ 2
 9
 2
   1  11 Гц, 2  7 Гц .
 1 - 2  2

 2
Амплітуда биття в будь-який момент часу визначається рівнянням
 ω -ω 
А  t =2A0 cos  1 2 t  .
 2 
 ω -ω 
При cos  1 2 t   1 амплітуда биття приймає максимальне значення А(t) = 2А0.
 2 
З графіка визначаємо, що 2А0 = 2 см. Звідси А0 = 1 см.
Відповідь:  1  11 Гц, 2  7 Гц, А0  1 см.
Приклад 6. Матеріальна точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних

ω
гармонічних коливаннях, рівняння яких x=A1cosωt , y=A2 cos t , де А1 = 1
2
см, А2 = 2 см, ω = π с-1. Знайти рівняння траєкторії точки. Побудувати
траєкторію з дотриманням масштабу, визначити швидкість матеріальної
точки в момент часу 1/3 с і вказати напрямок руху матеріальної точки.
Щоб знайти рівняння траєкторії матеріальної точки, виключимо час t із заданих
рівнянь. Для цього скористаємося формулою
cos( α )= (1/2)(1+cosα) .
2
ω
В даному випадку    t , тому y=A2 cos t=A2 (1/2)(1+cosωt) .
2
Оскільки cosωt=x/A1 , то рівняння траєкторії
y  A2 (1 / 2)(1  x / A1 ) . (1)
Підставивши дані з умови завдання, отримаємо:
y  2(1  x) . (2)
Рівняння (2) можна звести до вигляду:
y2
х 1 . (3)
2
Цей вираз є рівнянням параболи, вісь якої збігається з віссю Ох. За умовою, після
підстановки числових значень, рівняння коливань матеріальної точки запишуться у
вигляді:

x=cos t , y=2cos t . (4)
2
З (4) випливає, що зміщення матеріальної точки по осях координат обмежене від –1
до +1 см по осі 0х і від –2 до +2 см по осі 0у.
Траєкторія матеріальної точки та напрям її руху показано на рисунку.
203
Швидкість точки в будь-який момент часу спрямована по дотичній до траєкторії руху.
Знайдемо положення точки в момент часу t = 1/3 с, підставивши це значення в рівняння
(4), отримаємо: х = 0,5 см, y = 1,73 см. Вектор швидкості (див. рис.) можна розкласти на
складові по осях 0х і 0y:
   x   y     х2   y2 . (5)
Значення складових швидкості знайдемо диференціюванням відповідних рівнянь (4):
dx dy 
 х = =- sin t ,  y = =- sin t (6)
dt dt 2
2
 
   sin t 2   sin
2 
t . (7)

Підставивши числове значення часу в формулу (7),
отримаємо  = 3,14 см/с.
Визначимо напрямок руху точки. У початковий момент t =
0 координати точки х0 = 1 см, у0 = 2 см (точка А на рис.). В
наступний момент часу, наприклад при t1 = 1 c, x1 = –1 см, у1 = 0.
Знаючи положення точки в початковий і подальший (близький)
момент часу, можна вказати напрямок руху точки по траєкторії.
На рисунку цей напрямок руху зазначено стрілкою (від точки А
вниз). Після того, як в момент t2 = 2 с коливна точка досягне
точки D, вона буде рухатися в зворотному напрямку.
y2
Відповідь: х   1 см,  = 3,14 см/с.
2
Приклад 7. Матеріальна точка бере участь в двох коливаннях з

однаковими періодами і початковими фазами.
Амплітуди коливань А1 = 3 см і А2 = 4 см. Знайти
амплітуду результуючого коливання, якщо: 1)
коливання відбуваються в одному напрямку; 2)
коливання взаємно перпендикулярні.
1) Якщо коливання відбуваються в одному напрямку, то амплітуда результуючого
коливання (згідно (6.3)) визначиться як:
А  A12  A22  2 A1 A2cos(1  2 ) ,
де А1 і А2 – амплітуди коливань, 1 і 2 – початкові фази. За умовою початкові фази
однакові, отже 2 – 1 = 0.
Тому:
А  A12  A22  2 A1 A2  ( A1  A2 )2  A1  A2  7 см .
2) Якщо коливання взаємно перпендикулярні, то рівняння результуючого руху
(згідно (6.5)) буде:
x2 y 2 xy
 2 cos 2  1   sin 2 2  1  .
A12 A22 A1 A2
Оскільки 2 – 1 = 0, то це рівняння запишеться у вигляді:
2
x2 y 2 xy  x y  x y
 2  0      0   .
A12 A22 A1 A2  A1 A2  A1 A2
Отримане співвідношення між x і у можна зобразити на графіку, наведеному на
рисунку.
204
З графіка видно, що результуючим буде коливання точки на прямій MN. Амплітуда
цього коливання визначиться як: А  A12  A22  5 см .
Відповідь: 7 см, 5 см.
Приклад 8. Максимальна швидкість вантажу пружинного маятника 1 м/с, маса вантажу

100 г, максимальне відхилення від положення рівноваги 1 см. Знайти
найбільше значення сили, що діє на вантаж і записати рівняння гармонічних
коливань, якщо в початковий момент часу зміщення дорівнює нулю. Записати
залежність кінетичної енергії вантажу від часу.
Оскільки вантаж здійснює гармонічні коливання, то сила, що діє на нього, може бути
виражена співвідношенням: F = –kx, де k – жорсткість пружини, х – зміщення вантажу від
положення рівноваги. Максимальна сила буде при максимальному зміщенні, що дорівнює
амплітуді: Fmах  kА .
Жорсткість пружини виразимо через циклічну частоту коливань: k  m 2 .
Максимальна швидкість і максимальне відхилення вантажу від положення рівноваги
пов'язані співвідношенням: mах   А .
mах
Звідси знайдемо циклічну частоту коливань:    100 с 1 .
А
Знайдемо значення максимальної сили:
  2
2
12
Fmах  kА  m 2 А  m  mах  А  m mах  0,1   10 H .
 А  А 0, 01
Рівняння гармонічних коливань: x = Аcos(t + 0).
Амплітуда коливань задана в умові завдання. Знайдемо початкову фазу коливань. Для
моменту часу t = 0 рівняння коливань приймає вигляд 0 = Аcos0,

звідки початкова фаза дорівнює  0   . Рівняння коливань набуде вигляду:
2
 
x  0,01cos 100t   , м або x  0,01sin(100t ), м .
 2
Приймемо для даної задачі, що рівняння коливань має вигляд x  0,01sin(100t ), м .
Запишемо залежність кінетичної енергії від часу. Оскільки рівняння коливань
x  0,01sin(100t ), м , то залежність швидкості від часу задається рівнянням
dx
  cos(100t ), м/с.
dt
m 2 m 2
Отже, рівняння для кінетичної енергії має вигляд: К   max cos2 t  .
2 2
Після підстановки числових значень отримаємо: К  0, 5cos 2 100t  , Дж .
Приклад 9. На кінцях тонкого стержня довжиною l = 1 м і масою m3 = 400 г закріплені

кульки малих розмірів масами m1 = 200 г і m2 = 300 г. Стержень коливається
навколо горизонтальної осі, яка перпендикулярна до стержня і проходить
через його середину. Визначити період Т коливань стержня.
Період коливань фізичного маятника, яким є стержень з кульками, визначається
співвідношенням:
205
І
Т  2 , (1)
mglc
де І – момент інерції маятника відносно осі коливань; m – його маса; lс – відстань від центра
мас до осі коливань.
Момент інерції даного маятника дорівнює сумі моментів інерції кульок І1 і І2 і стержня
І3:
І= І1 +І2 +І3. (2)
Приймаючи кульки за матеріальні точки, виразимо їх моменти
інерцій: І1=m1(l/2)2 , І 2 =m2 (l/2)2 . Оскільки вісь коливань проходить
через середину стержня, то його момент інерції відносно цієї осі
І 3 = m3l 2 12 . Підставивши значення моментів інерції в (2), знайдемо
загальний моменту інерції фізичного маятника:
І=m1(l/2)2 +m2 (l/2)2 +m3l 2 /12=(3m1+3m2 +m3 )l 2 /12 .
Провівши обчислення, отримаємо І = 0,158 кг∙м2.
Маса маятника складається з мас кульок і маси стержня:
m=m1+m2+m3=0,9 кг.
Відстань lc центру мас маятника від осі коливань знайдемо, виходячи з таких
міркувань. Якщо вісь х направити вздовж стержня і початок координат сумістити з точкою
O, то шукана відстань l дорівнює координаті центру мас маятника, тобто
lc =xc =
 mi xi = m1(-l/2)+m2 (l/2)+m3  0 ,
 mi m1+m2 +m3
(m2 -m1 )l (m -m )l
lc = = 2 1  lc =5,55  10-2 м .
2(m1+m2 +m3 ) 2m
Підставивши отримані значення в (1), матимемо:
0,158
T=2  3,14 =11,2 с .
(0,9  9,8  5,55  10 -2 )
Відповідь: Т = 11,2 с.
Приклад 10. Горизонтальна підставка, на якій лежить брусок, починає рухатися у

вертикальному напрямку так, що її координата змінюється за законом y =
Asіnωt, де A = 20 см. При якій максимальній циклічної частоті брусок не
буде відриватися від підставки?
Запишемо другий закон Ньютона для бруска в проекції на вертикальну вісь y:
N – mg = may,
d2y
де аy  2   A sint .
2
dt
 
Сила реакції N  m g  A sint залишається додатною під час руху тільки при
2
A  g .
2
g рад
При максимальній циклічної частоті   7 брусок ще не буде відриватися,
A с
оскільки N наближається до нуля тільки в певні моменти часу (коли sint  1 ). При
більших частотах брусок почне відриватися від підставки.
206
Приклад 11. Ареометр (прилад для вимірювання густини рідин) масою m = 0,2 кг плаває
в рідині. Якщо трішки занурити його в рідину і відпустити, то він почне
коливатися з періодом Т = 3,4 с. Вважаючи коливання незгасаючими, знайти
густину рідини, в якій плаває ареометр. Діаметр вертикальної циліндричної
трубки ареометра d = 1 см.
На ареометр, що знаходиться в рідині, діють сила тяжіння з боку Землі і
виштовхувальна сила (сила Архімеда) з боку рідини.
Виконаємо схематичний рисунок. Розставимо сили. Виберемо додатній напрямок осі.
Якщо ареометр знаходиться в рідини в рівновазі (а), то на основі другого закону

Ньютона можна записати
mg  FA1  0 . (1)
Cила Архімеда
FA1   gV , (2)
де V – об'єм зануреної частини ареометра,  – густина рідини.
Якщо ареометр змістити від положення рівноваги на величину х (б), то зміниться
величина виштовхувальної сили. Рівнодійна сил в цьому випадку буде дорівнює
F  mg  FA2  mg   g V  V  , (3)
d2
де V  x – зміна об’єму зануреної частини.
4
Підставимо цей вираз в (3), розкриємо дужки і з урахуванням (1) отримаємо:
 d 2 g
F  x  kx , (4)
4
де k – стала величина.
 d 2 g
k . (5)
4
Таким чином, на ареометр діє сила, пропорційна зміщенню, взятому з протилежним
знаком, тобто квазіпружна сила. Величина k буде коефіцієнтом квазіпружної сили.
Циклічна частота коливань пов'язана з коефіцієнтом квазіпружної сили співвідношенням
k  m 2 . (6)
2
Враховуючи що   , прирівнявши (5) і (6), отримаємо:
T
4  d 2 g 16m
2
m 2
  2 2 .
Т 4 d Т g
Підставивши числові значення, отримаємо  = 886 кг/м3.
Відповідь:  = 886 кг/м3.
207
Приклад 12. На горизонтальній пружині закріплене тіло масою 10 кг, що лежить на
абсолютно гладкому столі. У це тіло потрапляє і застрягає в ньому куля
масою 10 г, що летить зі швидкістю 500 м/с, яка спрямована уздовж осі
пружини. Тіло разом з кулею починає коливатися з амплітудою 10 см.
Вважаючи початком коливань момент попадання кулі в тіло, запишіть
рівняння коливань системи. Масою пружини і опором повітря знехтувати.
Куля, яка потрапляє в тіло, надає йому кінетичну
енергію, в результаті чого тіло разом з кулею
приходить в рух і стискає пружину. Це відбувається до
тих пір, поки кінетична енергія тіла з кулею повністю
не перейде в потенціальну енергію стиснутої пружини.
Зворотний процес призводить до виникнення
незгасаючих коливань, оскільки сили тертя відсутні.
Рівняння коливань запишемо у вигляді:
х  t   Asin t  0  (1)
Для знаходження початкової фази врахуємо, що за умовою задачі x(0) = 0. Тоді з
рівняння (1) маємо: sin 0   0  0  0 .
Для знаходження циклічної частоти скористаємося співвідношенням
2
 ,
Т
М т
де Т  2 – період коливань тіла масою M з кулею масою m.
k
Тоді
k
 . (2)
М т
Коефіцієнт жорсткості пружини знайдемо із закону збереження енергії, згідно якого
потенціальна енергія стиснення пружини дорівнює кінетичній енергії тіла з кулею в
початковий момент руху з деякою швидкістю u:
kA2  M  m u  M  m u 2 .
2
ПК  k  (3)
2 2 A2
Для знаходження швидкості u скористаємося законом збереження імпульсу. До
зіткнення імпульс системи дорівнював m , після попадання і застрягання кулі імпульс
системи став  M  m  u . Прирівнюючи ці вирази і проектуючи отримане рівняння на
вісь пружини, знаходимо:
m
u . (4)
M m
Вирішуючи спільно рівняння (2), (3), (4), отримуємо
m рад
 5 .
A M  m с
Підставляючи знайдені значення в (1), отримуємо: х t   0,1sin5t .
Відповідь: х t   0,1sin5t , м.
Приклад 13. Пружина жорсткістю k одним кінцем приєднана до осі колеса масою m, яке
здатне котитися без проковзування, а іншим кінцем приєднана до стінки.
Який період коливань системи? Маса колеса однорідно розподілена по ободу.
208
Введемо систему відліку, розташувавши координатну
вісь горизонтально. Нуль на осі координат виберемо в
такому положенні центру колеса, коли пружина не
деформована. При такому виборі нуля деформація
пружини  l і координата центру колеса x збігаються
l  x .
Повна механічна енергія системи складається з
потенціальної енергії пружно деформованої пружини
k l 2 kx 2 m 2 І 2
П  , кінетичної енергії поступального K пост  і Kоб 
2 2 2 2
обертального руху колеса.
Момент інерції колеса дорівнює І  тR 2 . Тоді:
тR 2 2 т  R 
2
т 2
K об    об .
2 2 2
Колесо котиться без проковзування, отже, швидкість обертального руху точок на
ободі дорівнює швидкості поступального руху колеса, тобто швидкості центру колеса
m 2
об   .Тоді K об  .
2
При русі колеса без проковзування повна механічна енергія системи залишається
незмінною:
kx2 m 2 m 2 kx2
П  Kпост  Kоб      m 2  const . (*)
2 2 2 2
Диференціюючи вираз (*) за часом:
d  kx 2  d dx d
  m 2    const   kx  2m 0.
dt  2  dt dt dt
Врахуємо, що швидкість поступального руху центру колеса – це похідна від
dx
координати по часу   . Тоді похідна від швидкості буде другою похідною від
dt
d d 2 x
координати  :
dt dt 2
dx dx d 2 x d 2x d 2x k
kx  2m 2
 0  kx  2m 2  0  2  x0 .
dt dt dt dt dt 2m
k
Введемо позначення  2  і отримаємо диференціальне рівняння гармонічних
2m
d 2x
коливань   2 x  0 . Колесо, прикріплене до пружини, здійснює гармонічні
dt 2
коливання.
k
Циклічна частота коливань системи:   .
2m
2m
Період коливань системи: Т  2 .
k
2m
Відповідь: Т  2 .
k
209
Приклад 14. Комбінований маятник складається з невагомого стержня довжиною l = 1 м,
маленької кульки масою m = 200 г і пружини жорсткістю k = 20 Н/м. Маятник
відхилили від положення рівноваги на кут φ = 10 і відпустили. Доведіть, що
при малих відхиленнях від вертикалі коливання маятника будуть
гармонічними. Чому дорівнює період цих коливань? Знайдіть максимальну
швидкість кульки в процесі коливань.
Виведемо маятник з положення рівноваги, відхиливши його на малий кут φ. На

маятник будуть діяти сила тяжіння вантажу, сила пружності пружини, прикладена в точці
кріплення пружини до стрижня, і сила реакції опори в точці А. Сили тяжіння і пружності
створюватимуть обертовий момент щодо точки А. Момент сили реакції опори відносно
точки А дорівнює нулю, бо ця сила прикладена в точці А.
Запишемо основний закон динаміки обертального руху, з огляду на те, що сила
тяжіння і сила пружності створюють обертаючі моменти одного напрямку
І   М mg  M Fпр . (1)
Момент сили тяжіння з урахуванням малості кута відхилення φ дорівнює:
М mg  mgl sin   mgl . (2)
Знак «–» поставлений тому, що кут відхилення φ, як це видно з рисунка, від’ємний, а
обертання під дією сили тяжіння має відбуватися в додатному напрямку відліку кутів.
Момент сили пружності з урахуванням малості кута відхилення φ дорівнює:
l l l l l2 l2
M Fпр   Fпр cos   k l cos   k sin  cos   k sin 2  k  (3)
2 2 2 2 8 4
Момент інерції матеріальної точки І = ml2.
Врахуємо, що кутове прискорення – це друга похідна від кута повороту по часу. Тоді
врахувавши (2) і (3) рівняння (1) набуде вигляду:
d 2 l2 d 2  l2 
ml 2 2  mgl  k   ml 2 2   mgl  k    0
dt 4 dt  4
. (4)
d  g
2
k  d2
      0    2
  0
dt 2  l 4m  dt 2
g k
Тут    – циклічна частота коливань.
l 4m
Отже ми отримали диференціальне рівняння гармонічних коливань (4). Це значить,
що при малих кутах відхилення маятник здійснює гармонічні коливання з періодом
2
Т .
g k

l 4m
Повна механічна енергія системи складається з двох частин: кінетичної і
потенціальної енергії:
ЕКП . (5)
Маятник коливається в полі сили тяжіння і в полі сили пружності, отже, потенціальна
енергія системи складається з енергії вантажу в полі тяжіння і енергії пружно
деформованої пружини
210
l 2
П  mgh  k . (6)
2
Повна механічна енергія, яка зберігається, має вигляд:
l 2 m 2
Е  mgh  k  . (7)
2 2
Виберемо нульовий рівень для відліку висоти h в положенні рівноваги вантажу. При
відхиленні маятника на кут φ він піднімається над нульовим рівнем на висоту h = l(1 –
cosφ).
Кут відхилення маятника від положення рівноваги малий, тому можна вважати, що
пружина залишається в горизонтальному положенні. Величина деформації пружини
l  ltg . Врахувавши це, повна енергія системи (7) приймає вигляд:
l 2tg 2 m 2
Е  mgl (1 – cos )  k  . (8)
2 2
В крайньому положенні кінетична енергія відсутня, повна енергія системи
складається тільки з потенціальної енергії. У положенні рівноваги відсутня потенціальна
енергія, бо пружина не деформована і маятник знаходиться на нульовому рівні. У цьому
положенні повна енергія системи складається тільки з кінетичної енергії вантажу.
Записуємо закон збереження механічної енергії:
в крайньому положенні в положенні рівноваги
l tg 2 2
m 2
mgl (1 – cos )  k  . (9)
2 2
Знаходимо швидкість вантажу під час проходження ним положення рівноваги – це і є
максимальна швидкість вантажу в процесі коливань:
kl 2tg 2
  2 gl (1 – cos )  . (10)
m
Відповідь: Т = 1,06 с,  = 1,85 м/с.
Приклад 15. Період згасаючих коливань Т = 4 с,

логарифмічний декремент згасання  = 1,6,
початкова фаза дорівнює нулю. Зміщення
точки при t = Т/8 дорівнює 4,5 см. Записати
рівняння цього коливання та побудувати
його графік.
Рівняння згасаючих коливань з нульовою
початковою фазою має вигляд:
2
x(t )  A0e   t cos t . (1)
Т
Для підстановки числових значень не вистачає величин початкової амплітуди А0 і
коефіцієнта згасання .
Коефіцієнт згасання можна визначити із співвідношення для логарифмічного
декремента згасання:  = Т.

Таким чином:  
1
 0, 4 с .
Т
Початкову амплітуду можна визначити наступним чином:
 2 4   
4
0,4
4,5  A0e 8 cos     A0e 0,2 cos    A0  7, 75 см . (2)
 4 8 4
Остаточне рівняння руху:
211
0,4 t 
x(t )  0, 0775e cos t . (3)
2
Графік цієї функції наведений на рисунку.

Відповідь: x(t )  0, 0775e 0,4t cos t.
2
Приклад 16. Пружинний маятник масою 500 г і жорсткістю пружини 32 Н/м здійснює
згасаючі коливання. Визначити період цих коливань, якщо за час, протягом
якого відбулося 88 коливань, амплітуда зменшилася вдвічі.
Циклічна частота згасаючих коливань визначається формулою
  02   2 , (1)
звідки шуканий період коливань:
2
T . (2)
0   2
2
k
Враховуючи, що 02  – циклічна частота власних коливань; β – коефіцієнт
m

згасання, який через логарифмічний декремент згасання виражається формулою   ,
T
шуканий період коливань (2) буде:
2
T . (3)
2
02 
T2
Перетворимо вираз (3):
^2  22 
 Т 2  02  2   4 2  02Т 2   2  4 2 .
T
  T  2
02  2
T
Розв’язавши це квадратне рівняння відносно Т і відкидаючи від’ємний корінь,
знайдемо:
4 2   2
T . (4)
0
Для знаходження логарифмічного декремента згасання запишемо рівняння згасаючих
коливань:
x(t )  A0e  t cos t  0  . (5)
Амплітуду A0e  t виразимо таким чином: A  A0e  t  A0e t / T , звідки

N t / T A
e N  .
A0
A ln2 ln2
Логарифмуючи цей вираз, отримуємо  N  ln  ln2      7, 9  103 .
A0 N 88
З врахуванням того, що  2  4 2 , в формулі (4) можна знехтувати членом  2 і тоді
2 2 2
шукана величина дорівнює: T     0, 78 с.
0 k/m 8
212
Приклад 17. Тіло масою 100 г, здійснюючи згасаючі коливання, за 1 хвилину втратило 40%
своєї енергії. Визначити коефіцієнт опору середовища.
Рівняння згасаючих коливань:
x(t )  A0e  t cos t  0  , (1)
r
де   – коефіцієнт згасання, звідки r  2 m – коефіцієнт опору середовища.
2m
Повна енергія тіла, що коливається, визначається співвідношенням:
E  mA2 2 , (2)
де А  A0e  t .
Знайдемо вираз для зміни енергії за проміжок часу t :
 
2
 t
E t 
2
m A0e e2  t
   e2 t , (3)
E  t  t 
 
2  ( t t )
   t t 
2
m A0e 2 e
1 1 1
Враховуючи (3) та умову завдання, отримаємо: e2t    ln .
0, 6 2t 0, 6
т 1
Отже, r  2 m  ln  8, 51104 кг / с .
t 0, 6
Відповідь: r = 8,51·10-4 кг/с.
Приклад 18. При незмінній амплітуді

змушуючої сили амплітуда
вимушених коливань
виявляється однаковою для
циклічних частот ω1 = 100
с-1 і ω2 = 300 с-1. Визначити
резонансну частоту.
Згасанням знехтувати.
Амплітуда вимушених коливань при частоті ω1 < ω0 дорівнює:
f0
A1  ; (1)
 
2
02  12  4  212
Амплітуда вимушених коливань при частоті ω2 > ω0 дорівнює:
f0
A2  ; (2)
 
2
02  22  4 222
При малих затуханнях (   0 ) формули (1) і (2) набувають вигляду:

 f0
 A1   2   2
 0 1
(3)

A  f0
 2 02  22
З умови завдання випливає, що А1 = А2. Тому з (3) маємо:
12  22
02  12  02  22  0   224 с 1 .
2
213
Резонансна частота дорівнює  рез  02  2 2 . При малому згасанні резонансна
частота практично збігається з власною частотою, тобто  рез  0  224 с 1 .
Відповідь:  рез  224 с 1 .
Приклад 19. Пружинний маятник здійснює вимушені коливання у в'язкому середовищі з

коефіцієнтом опору r = 2·10-2 кг/с. Жорсткість k пружини дорівнює 10 Н/м, маса
m вантажу – 0,1 кг. Визначити коефіцієнт згасання  і резонансну амплітуду
Арез, якщо амплітудне значення змушуючої сили f0 = 10 мН.
Коефіцієнт згасання механічних коливань визначається співвідношенням:
r
 , (1)
2m
де r – коефіцієнт опору; m – маса вантажу.
Резонансна амплітуда визначається співвідношенням:
f0
Aрез  . (2)
2т 02   2
Власна циклічна частота пружинного маятника:
k
02  . (3)
m
Підставимо (3) в (2), отримаємо:
f0
Aрез  . (4)
k
2 т 2
m
1
Відповідь:   0,1 с , Арез  5 см .
Приклад 20. Вагон масою m = 80 т має чотири ресори. Жорсткість k пружин кожної ресори
дорівнює 500 кН/м. При якій швидкості  вагон почне сильно розгойдуватися
внаслідок поштовхів на з’єднанні рельсів, якщо довжина l рельси дорівнює 12,8 м.
Вагон почне сильно розгойдуватися, якщо виконається умова резонансу, тобто якщо
частота власних коливань вагону буде дорівнювати частоті змушуючої сили;
0   , (1)
де 0 – частота власних коливань вагона;  – частота змушуючої сили.
Частота коливань вагону:
k0
0  , (2)
m
де k0 – загальна жорсткість чотирьох ресор.
Оскільки ресори з'єднані паралельно, то
k0 = 4k. (3)
Роль змушуючої сили виконують поштовхи на з’єднанні рельсів. Частота поштовхів:
2 
  2 , (4)
Т l
l
де Т  – час між двома послідовними поштовхами.

Співвідношення (2), (3) і (4) підставимо в (1), отримаємо:
214
4k 
 2 . (5)
m l
Знайдемо швидкість руху вагона:
l k
 . (6)
 m
Відповідь:   10, 2 м/с .
Приклад 21. Літак летить горизонтально на висоті Н = 4 км над поверхнею землі з

надзвуковою швидкістю. Звук дійшов до спостерігача через час τ = 10 c
після того, як над ним пролетів літак. Визначте швидкість  літака.
Швидкість звуку с = 330 м/с.
Звукова хвиля «тягнеться» за
літаком у вигляді конуса Маха з кутом
c
розхилу 2, де sin  = .

Спочатку літак пролетів над
головою людини (пройшов через точку
В, див. рис.), тільки після цього, через
час τ = 10 c, до людини дійшов фронт
звукової хвилі. Звук, що дійшов до
людини, був виданий літаком в точці А. За цей час літак з В перемістився в С, пролетівши
відстань ВС = τ.
Розглянемо подібні трикутники ACD і ВСD:
ct H c2 H2 cH
  2     584 м .
t H 2   
2  H   
2 2
H 2   c 
2
Відповідь:   584 м .
Приклад 22. Рівняння незгасаючих коливань має вигляд   0,1sin 0,5 t , м. Записати
рівняння хвилі, якщо швидкість поширення коливань  = 300 м/с. Знайти
амплітуду, частоту коливань і довжину хвилі?
Процес поширення коливань в просторі – хвиля. При поширенні хвилі в просторі
відбувається деформація середовища. Зміщення частинок середовища від положення їх
рівноваги в загальному вигляді описується виразом  (t, х)  Asin t  kx  , яке
називається рівнянням плоскої монохроматичної хвилі.  (t , х) – зміщення частинок

середовища; А – амплітуда зміщення частинок; ω – циклічна частота коливань; k  –

хвильове число.
З врахуванням початкових умов завдання рівняння хвилі має вигляд:
  
 (t , х)  0,1sin  0,5 t  x . (1)
 600 
Отже,   0,5 рад/с.
 2
З того, що k  , отримаємо вираз для знаходження довжини хвилі:
 
2
  1200 м .

215
Приклад 23. Поперечна хвиля поширюється вздовж пружного шнура зі швидкістю  =
15 м/с. Період Т коливань точок шнура дорівнює 1,2 с, амплітуда А = 2 м.
Визначити: довжину хвилі; фазу коливань, зміщення, швидкість і
прискорення точки, яка знаходиться на відстані х = 45 м від джерела хвиль
у момент t = 4 с; різницю фаз коливань двох точок, що лежать на промені
і віддалені від джерела хвиль на відстані х1 = 20 м і х2 = 30 м.
Довжина хвилі дорівнює відстані, яку хвиля проходить за один період, і може бути
знайдена із співвідношення   Т  18 м .
Запишемо рівняння хвилі:  (t, х)  Asin t  kx  .
Фаза коливань точки з координатою х у момент часу t визначається виразом, що стоїть
в рівнянні хвилі під знаком синуса:
 2  x  10
  t  kx  t  x   t     рад .
 Т   6
Зміщення точки визначимо, підставивши в рівняння (1) значення амплітуди А і фази
φ:
 (t, х)  2sin300   3 м .
Швидкість точки знаходимо, взявши першу похідну від зміщення по часу:
d d 2 A 2  x 
  A sin t  kx    A cos t  kx   cos t   
dt dt Т Т  
.
d  2  2 2  45  2  2 10 м
 cos  4     
dt 1, 2 1, 2  15  1, 2  2 6 с
Прискорення є першою похідною від швидкості по часу, тому
d 2 d 4 2 A 2  x 
  A cos t  kx     A 2 sin t  kx    2 sin t   
dt 2
dt Т Т  
d 2 4 2  2 2  45  2 м
 sin  4    9, 62 2 .
dt 2
1, 44 1, 2  15  с
Різниця фаз:
10
  x  (2 /  )  ( x2  x1 )  (2 /  )    (30  20)  (2 / 18)   .
9
10 d 10 м d 2 м
Відповідь:   18 м ,    рад ,  (t, х)   3 м ,   ,  9,62 2 2 ,
6 dt 6 с dt 2 с
10
   .
9
 x 
Приклад 24. Плоска звукова хвиля має вигляд:   20 105 cos103  t   , м.
 330 
Визначити: кінетичну, потенціальну, повну
енергію, що переносить хвиля за 2 хвилини крізь
площадку площею S = 10 см2, встановлену
перпендикулярно до напрямку поширення хвилі;
середнє значення повної енергії; максимальне
значення об'ємної густини енергії; максимальну
інтенсивність хвилі. Густина повітря 1,2 кг/м3.
Виділимо в просторі, де поширюється хвиля, елемент об'єму V (див. рис.). Цей
виділений об'єм середовища володіє додатковою енергією, принесеною хвилею
Е = К +П, (1)
216
де К – кінетична енергія рухомих частинок середовища; П – потенціальна енергія
деформованого об'єму.
mчаст
2
d
Враховуючи, що К  , m  V , част  , де ρ – густина повітря, V – виділений
2 dt
об'єм, і
 x d  x
ξ  t,x =Acos  t   ,част    Asin  t   ,
  dt  
отримаємо:
1  x
К   A2 2Vsin2  t   . (2)
2  
Потенціальна енергія пружно деформованого об'єму середовища дорівнює:
1
П   2 V ,
2
де ε – відносна деформація середовища; Е – модуль Юнга.
   x
   A sin  t   ,
x   
де  – швидкість поширення хвилі, яка пов'язана з модулем Юнга Е і густиною
E
середовища співвідношенням   . Отже:

1  x
П  A2 2Vsin2  t   . (3)
2  
Повна енергія згідно (1):
 x
Е   A2 2Vsin2  t   . (4)
 
 x
Повна енергія змінюється з часом за законом sin2  t   . Середнє значення цієї
 
2  x
енергії за період визначається середнім значенням sin   t   , яке дорівнює 1/2. Таким
 
чином
1 V  Sct 1
Е   A2 2V  Е   A2 2 Sct .
2 2
З умови завдання маємо: А = 20·10-5 м , ω = 10-3π рад/с ,  = 330 м/с, тоді
1
 Е  1,2  ( 20 10 5 )2  (10 3  )2 10 3  330 120  9 ,4 10 12 Дж .
2
Відношення повної енергії, що переносить хвиля, до об'єму, називається об'ємною
густиною енергії:
Е  x
w   A2 2 sin2  t   . (5)
V  
 x
Максимальне значення wmax буде, якщо sin2  t    1 , тобто
 
Е
wmax    A2 2 . (6)
V
3
wmax  1,2  (20 105 )2  10    4,74 1013 Дж/м3 .
2
217
Інтенсивність хвилі визначається енергією, яку переносить хвиля за одиницю часу
через одиничну площадку, встановлену перпендикулярно до напрямку поширення хвилі,
тобто
Дж Вт
,I   2  2 .
W
I
S t м с м
Інтенсивність хвилі пов'язана з об'ємною густиною енергії співвідношенням
І  w .
Максимальне значення інтенсивності визначається максимальним значенням об'ємної
густини, тобто
Вт
І max  wmax   A2 2 , I max  4,74 1013  330  1,56 1010 2 .
м
1 1  x
Відповідь: К  П  Е   A2 2Vsin2  t   ;  Е  9,4 1012 Дж ;
2 2  
Дж Вт
w max  4,74 1013 ; I max  1,56 1010 2 .
м3 м
Приклад 25. Інтенсивність звукової хвилі дорівнює 7,5·10-8 Вт/м2. Яка гучність звуку, що
сприймається людиною? Поріг чутності для середньої людини прийняти
10-12 Вт/м2. Як зміниться гучність звуку, якщо інтенсивність хвилі зросте
вдвічі?
Гучність звуку (у децибелах) визначається виразом
I
L  10lg , (1)
I0
де І – інтенсивність звукової хвилі, І0 – поріг чутності – мінімальна інтенсивність хвилі,
яка ще може викликати слухові відчуття у людини.
Після підстановки в (1) числових значень отримаємо:
I 7,5·108
L1  10 lg 1  10 lg  48,8 дБ .
I0 1012
Така гучність спостерігається при звичайній тихій розмові.
Якщо інтенсивність звукової хвилі зросте вдвічі, то
2I  I 
L2  10 lg 1  10  lg 2  lg 1   51, 2 дБ .
I0  I0
Важливо зауважити, що залежність гучності звуку від інтенсивності хвилі не є
лінійною! Збільшення інтенсивності хвилі в два рази призводить до збільшення гучності
всього лише на 3 дБ.
Відповідь: L1  48,8 дБ , L2  51, 2 дБ
Приклад 26. У концертній залі звучать два роялі одночасно. Гучність звучання першого
L1 = 80 дБ, другого L2 = 70 дБ. Який результуючий рівень гучності звуку в
залі?
Визначаємо інтенсивність хвилі, що випускається першим інструментом:
I
L1  10 lg 1  80  I1  108 I 0 .
I0
218
Визначаємо інтенсивність хвилі, що випускається другим інструментом:
I
L2  10lg 2  70  I 2  107 I 0 .
I0
Результуюча інтенсивність звуку: І  I1  L2  108 I 0  107 I 0  108 1  0,1 I 0  1,1108 I 0 .
1,1  108 I 0
 10 lg 1,1  108   80, 4 дБ .
I
Результуючий рівень гучності: L  10 lg  10 lg
I0 I0
З точки зору фізики другий музикант міг би і не грати – його зусилля не потривожать
сон слухача, який відвідав цей концерт.
Відповідь: L  80, 4 дБ .
Приклад 27. Два катери рухаються назустріч один одному. З першого катера, що
рухається зі швидкістю υ1 = 10 м/с, надсилається ультразвуковий сигнал
частотою ν1 = 50 кГц, який поширюється у воді. Після відбивання від
другого катера цей сигнал прийнятий першим катером з частотою ν2 = 52
кГц. Вважаючи швидкість поширення звукових коливань у воді υ = 1,54
км/с, визначити швидкість руху другого катера.
Якщо джерело і приймач звуку переміщуються відносно середовища в якому
поширюється звук, то частота звукових коливань, що реєструється приймачем звуку,
пов'язана з частотою коливань джерела співвідношенням:
  
   0 , (1)
 u
де  – частота, яку реєструє приймач; 0 – частота, яку випромінює джерело;  – швидкість
звуку; , u – швидкості відповідно приймача і джерела звуку відносно середовища, в
якому поширюються звукові хвилі. Верхні знаки беруться у разі зближення, нижні –
віддалення джерела і приймача.
Для нашої задачі згідно (1) частота сигналу після відбивання від другого катера:
  2
 1   . (2)
  1 1
Частота сигналу, який прийнятий першим катером:
  1
2   . (3)
  2 1
  1   2   2   1  2
Підставимо (2) в (3):  2       .
  2   1 1   2   1  1
  1  2 b 1
Введемо позначення і запишемо кінцеву формулу:   b  2  .
  1  1 b 1
Відповідь:  2 = 20,2 м/с.
Приклад 28. Два динаміки розташовані на відстані d =

2,5 м один від одного і відтворюють один і
той же музичний тон на певній частоті,
який реєструється приймачем, що
знаходиться на відстані l = 3,5 м від центру
динаміків. Якщо приймач пересунути від
центральної лінії паралельно динамікам на
відстань x = 1,55 м, то він фіксує перший
інтерференційний мінімум. Швидкість звуку υ = 340 м/с. Визначити частоту
219
звуку.
Запишемо формулу для частоти:


 . (1)

Швидкість υ нам відома, залишається знайти довжину хвилі.
Скористаємося умовою інтерференційних мінімумів при інтерференції гармонічних
хвиль:
 
 min  s2  s1   2n  1 , n  0   min  . (2)
2 2
З рисунка випливає, що:
2 2
 d  d
s1  l 2   x   , s2  l 2   x   . (3)
 2  2
Таким чином, враховуючи (1), (2) і (3) розрахункова формула для частоти набирає
вигляду:
  
   . (4)
 2  s2  s1    d
2
 d
2 
2 l2   x    l2   x   
  2  2 
 
Відповідь: ν =175 Гц.
Приклад 29. Плоска звукова хвиля частотою 100 Гц падає нормально на гладку стіну. На
якій відстані від стіни частинки повітря матимуть а) максимальну; б)
мінімальну амплітуду? Швидкість звуку в повітрі прийняти 340 м/с. Записати
рівняння стоячої хвилі, якщо амплітуда біжучої хвилі дорівнює 0,01 м.
Падаюча хвиля відбивається від стіни. В результаті інтерференції падаючої і відбитої
хвиль між джерелом і стіною виникає стояча хвиля. Положення точок з максимальною
амплітудою відповідає координатам пучностей, положення точок з мінімальною
амплітудою – координатам вузлів.
Відбивання відбувається від більш щільного середовища, тому відбита хвиля змінює
фазу на π. В цьому випадку в точці відбивання утворюється вузол, а координати наступних
вузлів визначаться співвідношенням:

хвузл  n , n  0,1,... . (1)
2
Пучності знаходяться між вузлами. Їх координати визначаються співвідношенням:

хпучн   2n  1 . (2)
4
Довжина хвилі пов'язана з частотою і швидкістю поширення хвилі наступним чином:

 . (3)

Зробивши заміну в (1) і (2), отримаємо:
 
хвузл  n , хпучн   2n  1 . (4)
2 4
Підставивши числові значення величин в формули (4), отримаємо
хвузл  0;1,7; 3, 4; 5,1... , хпучн  0,85; 2,55; 4, 25...
Стояча хвиля описується рівнянням:
220
  2 A0 cos kx sin t .
2 2
Хвильове число: k   , циклічна частота –   2 .
 
Розрахуємо значення хвильового числа і циклічної частоти: k  0,59 м1 ,
  200 рад/с . Запишемо рівняння стоячої хвилі з числовими коефіцієнтами:
  0,02cos  0,59 x  sin  200 t  , м .
Відповідь: хвузл  0;1,7; 3, 4; 5,1... , хпучн  0,85; 2,55; 4, 25... ,
  0,02cos  0,59 x  sin  200 t  , м .
Кінематика гармонічних коливань. Рівняння гармонічних коливань
6.1. Точка здійснює гармонічні коливання за законом х = 4sіn(0,5πt + 0,25π), де х –
зміщення, см. Зобразити на одному рисунку у відповідному масштабі графіки
залежності від часу зміщення, швидкості і прискорення.
6.2. Точка здійснює гармонічні коливання згідно із законом х = 3cos(0,5πt + 0,25π),
м. Визначити: період коливань; максимальну швидкість точки; максимальне
прискорення точки. Зобразити на одному рисунку у відповідному масштабі
графіки залежності від часу зміщення, швидкості і прискорення.
(Т = 4 с; υmax = 4,71 м/с, аmax =7,4 м/с2)
6.3. Матеріальна точка здійснює гармонічні коливання згідно закону х = 0,02cos(πt +
0,5π), м. Визначити: амплітуду, період, початкову фазу коливань; максимальну
швидкість та прискорення точки; через скільки часу після початку руху точка
проходитиме через положення рівноваги. Зобразити на одному рисунку у
відповідному масштабі графіки залежності від часу зміщення, швидкості і
(2 см, 2 с; π/2; 6,28 см/с; 19,7 см/с2; t = m, де m = 0, 1, 2, ....)
6.4. На рисунку зображено графіки гармонічних коливань. Для кожного графіка
обчислити період, частоту, амплітуду, початкову фазу коливання, а також
зміщення від положення рівноваги через деякий час після початку кожного з
коливань: ta = 6 с, tб = 200 с, tв = 2,5 год.
(Та = 8 с, а = 0,125 Гц, Аа = 3 м, φа = 0, ха = -3 м; Тб = 600 с, б = 1,67 мГц, Аб =
100 м, φб = π/2, хб = -50 м; Тв = 120 с, в = 8,33 мГц, Ав = 20 м, φв = 3π/2, хв = -20
м)
а б в
6.5. За графіками гармонічних коливань встановити закон
руху кожного з них.
(х1 = 0,2sіn(2,5πt), х2 = 0,1sіn(5πt) , х3 = 0,3sіn(5πt/6))
6.6. Записати закон гармонічного коливального руху, якщо
швидкість точки в момент проходження положення
рівноваги υmax = 3,14 см/с, період коливань Т = 4 с,
зміщення точки від положення рівноваги у початковий
момент часу х(0) = 1,41 см, а точка рухається при цьому:
а) від положення рівноваги; б) до положення рівноваги.
(х = 2cos(0,5πt – 0,25π), см; х = 2cos(0,5πt + 0,25π), см)
221
6.7. Матеріальна точка здійснює гармонічні коливання так, що в початковий момент
часу зміщення 0,04 м, а швидкість 0,1 м/с. Визначити амплітуду коливань, якщо
їх період 2 с.
(5,11 см)
6.8. У скільки разів час проходження точкою, що гармонічно коливається, першої
половини амплітуди менший часу проходження другої половини амплітуди?
(2)
6.9. Точка здійснює гармонічні коливання з періодом 6 с і початковою фазою, яка
дорівнює нулеві. Визначити, за який час від початку руху, точка зміститься від
положення рівноваги на половину амплітуди.
(1 с)
6.10. Точка здійснює гармонічні коливання уздовж прямої. Знаючи, що максимальна
швидкість точки дорівнює 10 м/с, знайти середню швидкість її руху.
(6,4 см)
6.11. Знаючи амплітуду і максимальне значення швидкості, знайти циклічну частоту
гармонічних коливань.

(   max )
A
6.12. Знаючи амплітуду швидкості і амплітуду прискорення, знайти амплітуду
зміщення і циклічну частоту гармонічних коливань.
a 2
(   max ; A  max )
max amax
6.13. Точка здійснює гармонійні коливання з амплітудою 10 см і періодом 5 с.
Визначити максимальну швидкість і максимальне прискорення.
(12,6 см/с; 15,8 см/с2)
6.14. Визначити максимальні значення швидкості і прискорення точки, що здійснює
гармонійні коливання з амплітудою 3 см і періодом 4 с.
(υmax = 4,71 см/с; аmax = 7,4 см/с2)
6.15. Амплітуда гармонічних коливань точки 5 см, амплітуда швидкості 7,85 см/с.
Обчислити циклічну частоту коливань і максимальне прискорення точки.
(1,57 с-1, 12,32 см/с2)
6.16. Матеріальна точка коливається гармонічно за законом x  A cos t з частотою
0,5 с-1. Амплітуда коливань 0,03 м. Визначити швидкість точки в момент часу,
коли її зміщення становить 1,5 см.
(8,16 см/с)
6.17. Рівняння коливань має вид: x(t) = Asіnt. Відомо, що при фазі коливання 1 = /6
зміщення x1 = 2 см. Визначити амплітуду коливань і зміщення при фазі 2 = 3/4.
sin 2
( x2  x1  2,8 см )
sin 1
6.18. Матеріальна точка коливається гармонічно з частотою 0,5 с-1. Амплітуда
коливання дорівнює 0,05 м, початкова фаза відсутня. Визначити швидкість точки
в момент, коли її прискорення 0,04 м/с2.
(0,7 м/с)
6.19. Точка здійснює гармонічні коливання. У момент t0 = 0 координата точки x0 = 25
см, а швидкість 0 = 100 см/с. Визначити координату і швидкість точки у момент
t = 2,4 с, якщо  = 4 рад/с.
 x   x
(   arctg  0   ; A  0 ;   A cos t  0   81,1 см/с )

 0  4 sin 
222
6.20. Точка здійснює гармонійні коливання згідно закону x(t) = Asіnt. У деякий
момент зміщення точки від положення рівноваги x1 = 5 см. При збільшенні фази
коливань удвічі зміщення x2 = 8 см. Знайти амплітуду коливань.
2 x12
( A  8,3 см )
4 x12  x22
6.21. Матеріальна точка здійснює коливання за законом x = Asіnt. У деякий момент
часу зміщення точки дорівнює 15 см. При зростанні фази коливань в два рази
зміщення точки – 24 см. Визначити амплітуду коливань.
(25 см)
6.22. Точка здійснює гармонічні коливання. При цьому на відстанях x1 і x2 від
положення рівноваги швидкості точки 1 і 2. Визначити амплітуду і циклічну
частоту коливань точки.
x1222  x2212  2  2
( A ;   22 12 )
2  1
2 2
x1  x2
6.23. Точка здійснює гармонічні коливання. При зміщенні точки від положення
рівноваги на x1 = 2,4 см її швидкість 1 = 3 см/с, а при зміщенні на x2 = 2,8 см –
швидкість 2 = 2 см/с. Знайти амплітуду і період коливань точки.
12  22 12
(  ; A  x12   3,1 см )
x x
2
2
2
1 2
6.24. Точка здійснює коливання за законом синуса з періодом 12 с. У деякий момент
часу зміщення точки дорівнювало 1 см. Коли фаза коливань збільшилась удвічі,
швидкість точки стала дорівнювати 16 см/с. Визначити амплітуду коливань.
(2 см)
6.25. Точка здійснює коливання за законом х = 10sіn(3t), де х – зміщення, см. У деякий
момент часу прискорення дорівнює 45 см/с2. Визначити модуль швидкості точки
в цей момент часу.
(26 cм/с)
6.26. Матеріальна точка, що здійснює гармонічні коливання з частотою 1 Гц, в
початковий момент часу проходить положення, що визначається координатою 5
см зі швидкістю 15 см/с. Визначити амплітуду коливань.
(5,54 см)
6.27. Точка здійснює гармонічні коливання. В деякий момент часу зміщення точки
дорівнює 5 см, її швидкість 20 см/с, прискорення – 80 см/с2. Знайти циклічну
частоту, період коливань, амплітуду, фазу в цей момент часу.
(4 рад/с, 1,57 с, 14,14 см, –π/4)
6.28. Точка, що здійснює гармонічні коливання за законом косинуса, у певний момент
часу зміщення точки 4 см, швидкість 5 см/с і прискорення –80 см/с2. Визначити:
амплітуду і період коливань; фазу коливань у момент часу, що розглядається;
максимальні швидкість та прискорення; час проходження шляху, що дорівнює
половині амплітуди коливань при русі: з положення рівноваги; з точки,
координата якої А/2, у напрямі від положення рівноваги.
(4,15 см, 1,4 с, 0,09πt + 2kπ, 18,56 см/с, 83 см/с2, 0,12 с, 0,24 с)
Кінематика гармонічних коливань. Додавання коливань
6.29. Різниця фаз двох однаково направлених гармонічних коливань однакового
періоду з амплітудами А1 = 4 см і А2 = 8 см φ = 45°. Визначити амплітуду
результуючого коливання.
(11,2 см)
6.30. Амплітуда результуючого коливання при додаванні двох однаково направлених
гармонічних коливань однакової частоти, з різницею фаз φ = 60°, дорівнює А =
6 см. Визначити амплітуду А2 другого коливання, якщо A1 = 5 см.
(1,65 см)
223
6.31. Різниця фаз двох однаково направлених гармонічних коливань однакового
періоду Т = 4 с і однакової амплітуди А = 5 см складає π/4. Записати рівняння руху
додавання цих коливань та побудувати його графік, якщо початкова фаза одного
з них дорівнює нулю.
( x  9, 24cos  0,5 t  0, 25  , см)
6.32. Визначити різницю фаз двох однаково направлених гармонічних коливань
однакової частоти і амплітуди, якщо амплітуда їх результуючого коливання
дорівнює амплітудам коливань, що додаються.
(120°)
6.33. Додаються два гармонічні коливання одного напрямку, що описуються
рівняннями х1 = 3cos2πt, см і x2 = 3соs(2πt + π/4), см. Визначити для
результуючого коливання амплітуду і початкову фазу. Записати рівняння
результуючого коливання і представити векторну діаграму додавання амплітуд.
(5,54 см; π/8; x  5,54cos  2 t  0,125  , см)
6.34. Встановити закон руху, що здійснюється внаслідок додавання двох однаково
напрямлених гармонічних коливань, які задані рівняннями: а) х1 = 5sіn(10t +
0,75π), см і x2 = 6sіn(10t + 0,25π), см; б) х1 = 2sіn2t, см і x2 = 4соs2t , см.
(х = 7,8sіn(10t + 0,47π), см; x = 4,47соs(2t –0,148 π), см)
6.35. Точка бере участь одночасно у двох коливаннях однакового напряму, які
відбуваються за законами x1 = Acost і x2 = Acos2t . Визначити швидкість і
прискорення точки через час t = Т/12 після початку коливань, а також
максимальну швидкість точки.
(   2, 23 А, а  2,87 А 2 , max  2,73 А )
6.36. Користуючись методом векторних діаграм, визначити амплітуду результуючого
коливання при додаванні однаково напрямлених коливань: а) х1 = 6 cos(πt + 0,5π),
х2 = 8 cosπt ; б) х1 = А1cos(t – φ), х2 = А2cos(t – φ + 0,5π), х3 = А3cos(t – φ + π)
за додаткової умови А1 > А3, а початкова фаза результуючого коливання має
дорівнювати нулеві; в) х1 = 5cost , х2 = 5cos(t +π/3), х3 = 5cos(t +7π/6).
Записати рівняння результуючого коливання в кожному випадку.
(х = 10 cos(πt + 0,64), х   А1  А3   А22 cost , х = 10cos(t +π/3))
2
6.37. На рисунку зображено графік, який

є результатом додавання двох
гармонічних коливань одного
напряму з однаковими амплітудами
й початковими фазами, що
дорівнюють нулеві. Визначити
амплітуди та частоти цих коливань.
(ω1 = 210π c-1, ω2 = 190π с-1; А1 = А2 = А = 2,5 см)
6.38. Знайти рівняння результуючого коливання, отриманого при додаванні двох
коливальних рухів одного напряму: x1=40cos18πt і x2=40cos20πt . Визначити
період биття.
( x=80cosπtcos19πt ; Tб = 1с)
6.39. Частоти коливань двох камертонів налаштовані відповідно на 560 і 560,5 Гц.
Визначити період биття.
(2 с)
6.40. Два камертони звучать одночасно, їх частоти 256 Гц і 258 Гц. Визначити період
зміни результуючої амплітуди.
(0,5 с)
6.41. В результаті додавання двох коливань, період одного з яких Т1 = 0,02 с, отримують
биття з періодом Тб = 0,2 с. Визначити період Т2 другого коливання.
(22,2 мс)
224
6.42. Додаються два гармонічні коливання одного напрямку, що мають однакові
амплітуди і однакові початкові фази, з періодами Т1 = 2 с і Т2 = 2,05 с. Визначити
період результуючого коливання та період биття.
(2,02 с; 82 с)
6.43. Результуюче коливання, що отримується при додаванні двох гармонічних
коливань одного напрямку, описується рівнянням вигляду x = Acostcos45t (t – в
секундах). Визначити: циклічні частоти коливань; період биття результуючого
коливання.
(ω1 = 46 c-1, ω2 = 44 с-1; Т = 6,28 с)
6.44. Точка бере участь одночасно в двох гармонічних коливаннях, що відбуваються у
взаємно перпендикулярних напрямах, що виражаються рівняннями x=4cosπt , см
і y=8cosπ(t+1) , см. Записати рівняння траєкторії руху точки та побудувати її,
вказавши напрям руху.
(y = -2x)
взаємно перпендикулярних напрямках і описуються рівняннями x = 3cosωt, см і
у = 4cosωt, см. Записати рівняння траєкторії руху точки та побудувати її,
вказавши напрям руху.
(y = 4х/3)
6.46. Точка бере участь одночасно в двох гармонійних коливаннях, що відбуваються у
взаємно перпендикулярних напрямках, які описуються рівняннями x = 3cos2ωt,
см і у = 4cos(2ωt + π), см. Записати рівняння траєкторії руху точки та побудувати
її, вказавши напрям руху.
(у = –4х/3)
взаємно перпендикулярних напрямках, які описуються рівняннями x = cos 2πt і у
= cos πt. Записати рівняння траєкторії руху точки та побудувати її, вказавши
напрям руху.
(2у2 –х = 1)
6.48. Точка здійснює одночасно два гармонічних коливання, які відбуваються у
взаємно перпендикулярних напрямах і описуються рівняннями: а) x = 5sіnωt і
у = 2sіnωt; б) x = 2sіnπt і у = 2sіnπ(t +0,5); в) x = 2cosωt і у = –cos2ωt, тут х, у –
зміщення, см. Записати рівняння траєкторії руху точки та побудувати її, вказавши
(y = 2х/5, х2/4 + у2 = 1, y = –х2/2 + 1)
взаємно перпендикулярних напрямках, які описуються рівняннями x = Asіn ωt і
y = Bcos ωt, де А, В і ω – додатні сталі. Записати рівняння траєкторії руху точки
та побудувати її, вказавши напрям руху.
(х2/А2 + у2/В2 = 1)
6.50. Точка бере участь одночасно в двох гармонійних коливаннях однакової частоти,
що відбуваються у взаємно перпендикулярних напрямках, які описуються
рівняннями х = Asіn(ωt + π/2) і y = Asіnωt. Записати рівняння траєкторії руху
точки та побудувати її, вказавши напрям руху.
(х2 + у2 = А2)
взаємно перпендикулярних напрямках, які описуються рівняннями x = Asіnωt і у
= Asіn2ωt. Записати рівняння траєкторії руху точки та побудувати її, вказавши
(у2 = 4х2(1 – х2/А2))
6.52. Точка здійснює одночасно два гармонічних коливання, які відбуваються у
взаємно перпендикулярних напрямах і описуються рівняннями x = Asіnωt і у =
Acos2ωt. Встановити рівняння траєкторії руху точки, а також модулі швидкості і
прискорення точки як функції часу.
225
(у = A – 2х2/А,   А cos t 1  16sin 2 t , a  А2 sin2 t  16cos2 2t )
Динаміка гармонічних коливань. Сила та енергія в гармонічних коливаннях
6.53. Матеріальна точка масою 100 г здійснює гармонічні коливання з амплітудою 20
см і максимальною швидкістю 40 см/с. Написати рівняння коливань і знайти
максимальне значення сили, що діє на точку.
(x = 0,2cos(2t), 20 мН)
6.54. Матеріальна точка масою 5 г коливається гармонічно з частотою 0,5 с-1.
Амплітуда коливань 3 см. Визначити максимальну силу, що діє на точку.
(14 мН)
6.55. Визначити повертаючу силу у момент часу 1,25 с та повну механічну енергію
матеріальної точки, маса якої 10 г, а коливання здійснюються за законом
x = 0,1cos(πt/3 + π/4), де х – зміщення, м.
(0,55 мН; 55 мкДж)
6.56. Матеріальна точка здійснює гармонічні коливання за законом x = Acosωt, де А =
5 см і ω = π/12 с-1. Коли повертаюча сила вперше досягає значення –12 мН,
потенціальна енергія точки дорівнює 0,15 мДж. Визначити цей момент часу і
фазу, що йому відповідає.
(4с; π/3)
6.57. Матеріальна точка здійснює гармонічні коливання за законом х = 0,1sіn2t, м. У
деякий момент часу, коли сила, що діє на точку, набуває значення –0,01 Н,
потенціальна енергія точки 0,2 мДж. Встановити цей момент часу й відповідну
фазу коливання.
(0,21 с, ωt = 0,42 рад)
6.58. Точка здійснює гармонічні коливання, рівняння яких х = 0,05sіn(πt/5). В момент
часу, коли точка мала потенціальну енергію 0,110-3 Дж на неї подіяла повертаюча
сила 810-3 Н. Знайти цей момент часу.
(5,8 с)
6.59. Матеріальна точка, маса якої 10 г, здійснює гармонічні коливання за законом
косинуса з періодом 2 с без початкової фази. Повна механічна енергія точки 0,1
мДж. Визначити амплітуду коливань і записати закон руху точки. Обчислити
максимальне значення сили, що діє на точку.
(x = 0,045cosπt, 4,44 мН)
6.60. Повна енергія точки, що гармонічно коливається, дорівнює 10 мкДж, а
максимальна сила, що діє на неї, дорівнює –0,5 мН. Записати рівняння руху цієї
точки, якщо період коливань 4 с, а початкова фаза π/6.
(x = 0,04cos(πt/2 + π/6), м)
6.61. Тіло масою 10 г здійснює гармонічні коливання за законом x = 0,1cos(4πt+π/4) м.
Визначити максимальні значення повертаючої сили і кінетичної енергії.
(0,158 Н; 7,89 мДж)
6.62. Матеріальна точка масою 50 г, здійснює коливання за законом х = 10sіn(2t+π/3).
Визначити максимальні значення повертаючої сили і кінетичної енергії.
(0,02 Н, 1 мДж)
6.63. Матеріальна точка масою 20 г здійснює гармонічні коливання за законом
x = 0,1cos(4πt + π/4) м. Визначити повну енергію цієї точки.
(15,8 мДж)
6.64. Матеріальна точка масою 50 г здійснює гармонічні коливання за законом
x  0,1cos1,5 t м. Визначити повертаючу силу для моменту часу 0,5 с;
повну енергію точки.
(78,5 мН; 5,55 мДж)
6.65. Рівняння коливань матеріальної точки масою 0,01 кг х = А sіnωt, де ω = 8π с-1; А
= 0,2 м. Знайти повертаючу силу в момент часу 0,1 с, а також повну енергію точки.
(55,3 мН, 126,2 мДж)
226
6.66. Тіло здійснює гармонічні коливання з періодом T. Через який проміжок часу
кінетична і потенціальна енергії тіла стануть однаковими?
(0,25Т)
6.67. Визначити відношення кінетичної енергії точки, що здійснює гармонічні
коливання, до її потенціальної енергії, якщо відома фаза коливання.
(tg2(ω0t + φ))
6.68. На матеріальну точку, маса якої 10 г, що рухається вздовж осі Ох, діє сила Fx =
0,02 – х, де х – координата, м; Fx – сила, Н. У початковий момент часу матеріальна
точка перебувала в положенні, яке визначалося координатою х0 = 0,02 м, і їй було
надано імпульс р0 = 410-3 кгм/с. Встановити, який рух здійснює точка та записати
диференціальне рівняння її руху. Якій координаті відповідає положення
рівноваги? Записати закон руху точки. Знайти повну механічну і потенціальну
енергії точки в момент часу 2 с.
d 2x
(гармонічні коливання, 2  100 x  2  0 , 2 см, х = 0,02(1 + 2sіn10), 0,8 мДж, 0,67
dt
мДж)
6.69. Матеріальна точка, маса якої 10 г, здійснює гармонічні коливання. Амплітуда
коливань 3 см, частота 10 с-1, початкова фаза коливань відсутня. Встановити
закон, за яким змінюється сила, що діє на точку. Визначити повну механічну
енергію точки, значення діючої сили та відношення потенціальної енергії до
кінетичної для моменту часу, коли точка відхилена від положення рівноваги на 2
см.
(F = 1,2cos20πt, 0,018 Дж,0,8 Н, 0,8)
Динаміка гармонічних коливань. Пружинний маятник
6.70. Вантаж масою m висить на пружині жорсткістю k. У момент t = 0 вантажу
поштовхом надали швидкість  уздовж осі пружини. Написати залежності від
часу зміщення, швидкості і прискорення вантажу.
m  k   k  k  k 
( x(t )   sin  t  (t )   cos 
 m  ,
t a(t )  
 m  ,
sin 
 m  )
t
k     m  
6.71. До спіральної пружини жорсткістю k = 40 Н/м підвішено тягарець, маса якого т
= 0,1 кг. Тягарець відтягнули вниз від положення рівноваги на х0 = 8 см і надали
початкової швидкості, спрямованої вниз, 0 = 2,8 м/с. Записати закон руху
тягарця.
( x(t )  0,16 cos  20t   3 )
6.72. Вантаж масою m висить на двох пружинах, жорсткості яких k1 і k2. Пружини
сполучені: а) послідовно; б) паралельно. Який період коливань системи?
m(k1  k2 ) m
(а) T  2 ; б) T  2 )
k1k2 k1  k2
6.73. Визначити період гармонічних коливань систем, зображених на рисунку. Маса
усіх вантажів дорівнює m, жорсткість усіх пружин – k. Пружини і блоки невагомі,
нитки невагомі і нерозтяжні, тертя немає.
m m m  m 5m
(а) T  4 ; б) T   ; в) T  16 ; г) T  ; д) T  2 ; в) якщо
k k k 4 k k
ми відпустимо вантаж вниз на величину x відносно положення рівноваги, то пружина
1
розтягнеться на величину x  x . При цьому сила, яка діє на вантаж:
8
1 1
F  Fnp  k x д) Якщо ми опустимо вантаж вниз на величину x відносно
8 8
положення рівноваги, то верхня пружина розтягнеться на x1, а нижня – на x2.
227
Причому x – x2 = 2x1. Крім того: 2kx2 = kx1. Повертаюча сила, яка діє на вантаж:
kx2)
6.74. Яку частину періоду вантаж маятника знаходиться в межах 1 см від положення
рівноваги, якщо амплітуда його коливань дорівнює 2 см?
(1/3)
6.75. Тіло, що висить на пружині, мало період вертикальних коливань T1. Коли масу
тіла змінили, період коливань став T2. На скільки змістилося при цьому
положення рівноваги?
( h 

g T22  T12
)

4 2
6.76. До динамометра підвісили вантаж. При цьому виникли коливання з частотою 2
Гц. На якій відстані від нульової відмітки зупиниться покажчик динамометра,
коли коливання припиняться?
(6,3 см)
6.77. Коли вантаж нерухомо висить на пружині, він розтягує її на 5 см. Який період
коливань вантажу на цій пружині?
(0,45 с)
6.78. До спіральної пружини підвішено тягарець, внаслідок чого пружина
розтягнулася на 9 см. Яким буде період коливань тягарця, якщо його відтягнути
вниз від положення рівноваги, а потім відпустити?
х
( T  2  0,6 с )
k
6.79. На скільки розтягнеться спіральна пружина у разі навантаження її тягарцем, який
здійснює на ній малі коливання з частотою 2 Гц?
(6,2 см)
6.80. Спіральна пружина має жорсткість 25 Н/м. Визначити, тіло якою маси повинно
бути підвішене до пружини, щоб за 1 хв здійснювалося 25 коливань.
(3,65 кг)
6.81. Якщо збільшити масу вантажу, підвішеного до спіральної пружини, на 600 г, то
період коливань вантажу зростає вдвічі. Визначити масу початкового вантажу.
(0,2 кг)
6.82. Брусок масою m здійснює горизонтальні гармонічні коливання з амплітудою A
на пружині жорсткості k. На відстані A/2 від положення рівноваги встановили
масивну плиту, від якої брусок абсолютно пружно відскакує. Яким став період
коливань?
4 m
(T   )
3 k
6.83. Вантаж масою M здійснює вертикальні коливання на пружині жорсткістю k з
амплітудою A. Коли вантаж знаходився в крайньому нижньому положенні, на
нього поклали тіло масою m, внаслідок чого коливання припинилися. Знайти m.
kA
(m )
g
228
6.84. Тіло масою m1 здійснює горизонтальні гармонійні коливання на пружині з
амплітудою A1. Коли воно проходить положення рівноваги, на нього вертикально
падає тіло масою m2 і прилипає. Знайти нову амплітуду коливань.
m1
( A2  A1 )
m1  m2
6.85. На вантаж масою M, що висить на пружині, кладуть ще один вантаж масою m,
утримуючи систему в початковому положенні. Потім вантажі відпускають.
Знайти максимальну силу, яка діє на верхній вантаж з боку нижнього.
M  2m
( Fmax  mg )
M m
6.86. Від вантажу, що висить на пружині жорсткості k, відділяється частина масою m.
На яку максимальну висоту підніметься після цього частина вантажу, що
залишилася?
mg
( hmax  )
k
6.87. Брусок, маса якого т = 0,5 кг, лежить на гладкому столі. Його
з’єднано горизонтальною пружиною жорсткістю k = 32 Н/м зі
стіною. У початковий момент часу пружину стиснули на x0 =
1 см і відпустили. Встановити закон руху бруска. Тертям знехтувати.
 k 
( x(t )  х0 cos  t   0, 01cos8t )

 m 
6.88. На гладкій горизонтальній поверхні знаходиться брусок масою M, зв'язаний з
вертикальною стіною пружиною жорсткості k. На бруску лежить інший брусок
масою m. Систему відхиляють від положення рівноваги і вона починає
здійснювати гармонічні коливання. При якій максимальній амплітуді коливань
вони будуть ще гармонічними, якщо коефіцієнт тертя між брусками ?
M m
( Amax   g )
k
6.89. Два однакові бруски масою m кожен лежать один на одному
і зв'язані пружинами жорсткістю k1 і k2 з вертикальною
стінкою. Система здійснює горизонтальні коливання по
гладкій горизонтальній поверхні. При якій максимальній
амплітуді коливань бруски ще не ковзатимуть один по
одному, якщо коефіцієнт тертя між ними ? Положення рівноваги для пружин
співпадають.
2 mg
( Amax  )
| k1  k2 |
6.90. Вантаж має масу m = 1 кг, а жорсткість пружини k = 2500 Н/м.
Якою буде амплітуда коливань вантажу, якщо його відхилити
від положення рівноваги на l = 3 см і надати швидкість  = 2
м/с?
m 2
( A  l2   4 см )
2k
6.91. Визначити період Т малих поздовжніх коливань тіла, маса якого
m, у системі, зображеній на рисунку, якщо жорсткості пружин
k1 і k2. Масами пружин і тертям знехтувати.
т
( Т  2 )
k1  k2
229
6.92. Вантаж, що лежить на гладкій
горизонтальній поверхні, прикріплений
пружиною завдовжки l до вертикальної
стіни. Пружину розрізали на дві частини
завдовжки l1 і l2 і з'єднали їх з тим же вантажем між двома стінками. Знайти
період горизонтальних коливань вантажу в другому випадку, якщо в першому
випадку період дорівнював T0.
l1l2 m
( T  T0 . Період коливань вантажу в другому випадку: T  2 , де
l k1  k2
l
k1,2  k – жорсткість утворених пружин, k – жорсткість вихідної
l1,2
пружини)
6.93. Вантаж масою m = 0,25 кг лежить на гладкій горизонтальній поверхні між двома
пружинами, жорсткість яких k1 = 150 Н/м і k2 = 250 Н/м. Спочатку пружини
ненавантажені. У деякий момент кінець пружини k2 різко зміщують на відстань
a = 4 см у бік вантажу і закріплюють. Визначити амплітуду і максимальну
швидкість коливань, що при цьому виникли.
ka k2 a
( A  2  2,5 см ;  max  1 м с )
k1  k2 m(k1  k 2 )
6.94. Система складається з двох брусків масами m і 2m, між якими знаходиться
пружина жорсткості k. Систему поставили вертикально. При якій максимальній
амплітуді коливання верхнього бруска масою m будуть гармонічними?
3mg
( Amax  )
k
6.95. Тіло масою m здійснює горизонтальні гармонічні коливання на пружині
жорсткістю k з амплітудою A. Визначити максимальну потужність, що
розвивається силою пружності пружини.
3
1  k 2
( N max  mA2   )
2 m
6.96. Вантаж, підвішений до спіральної пружини, коливається у вертикальній
площині з амплітудою 8 см. Визначити жорсткість пружини, якщо відомо, що
максимальна кінетична енергія вантажу 0,8 Дж.
(250 Н/м)
6.97. Тягарець масою т = 0,1 кг, підвішений на спіральній пружині, розтягує її на х
= 0,1 мм. Яку амплітуду А матимуть коливання тягарця, якщо повна механічна
енергія Е = 1 Дж?
2 Е х
( А  1, 43 см )
mg
6.98. Вантаж, підвішений до спіральної пружини, коливається у вертикальній
площині з амплітудою 6 см. Визначити повну енергію коливань вантажу, якщо
жорсткість пружини 500 Н/м.
(0,9 Дж)
6.99. При підвішуванні вантажів масами 600 г і 400 г до вільних пружин останні
видовжилися однаково (l = 10 см). Нехтуючи масою пружин, визначити: періоди
коливань вантажів; який з вантажів при однакових амплітудах володіє більшою
енергією і в скільки разів.
(T1 = Т2 = 0,63 с; вантаж більшої маси, в 1,5 рази)
230
6.100. Пружинний маятник вивели з положення рівноваги й відпустили. Через який час
(у частинах періоду Т) кінетична енергія тіла, що коливається, дорівнюватиме
потенціальній енергії пружини?

( t   2п  1 , п  0,1, 2... )
8
6.101. Тіло може здійснювати горизонтальні гармонічні коливання на пружині. Тіло
відхилили від положення рівноваги і відпустили. Знайти відношення кінетичної
енергії системи до потенціальної через час t після початку коливань, якщо їх
період T. Масою пружини знехтувати.
К  2
(  tg 2  t )
П  T 
Динаміка гармонічних коливань. Математичний і фізичний маятники
6.102. Математичний маятник, що складається з нитки довжиною 1 м і свинцевої кульки
радіусом 2 см, здійснює гармонічні коливання з амплітудою 6 см. Визначити:
швидкість кульки при проходженні нею положення рівноваги; максимальне
значення повертаючої сили. Густина свинцю 11,3 г/см3.
(0,186 м/с; 69,5 мН)
6.103. Яка була довжина математичного маятника, якщо при зменшенні його довжини
на 5 см частота коливань збільшилася в 1,5 рази?
(9 см)
6.104. Два математичні маятники однакової маси, довжини яких відрізняються в 1,5
рази, коливаються з однаковими кутовими амплітудами. Визначити, який з
маятників володіє більшою енергією і в скільки разів.
(маятник більшої довжини, в 1,5 рази)
6.105. Один математичний маятник має період коливань 3 с, інший – 4 с. Який період
коливань маятника, довжина якого дорівнює сумі довжин вказаних маятників?
(5 с)
6.106. Два математичні маятники, довжини яких відрізняються на Δl = 16 см,
здійснюють за один і той же час один n1 = 10 коливань, інший – n2 = 6 коливань.
Визначити довжини маятників l1 і l2.
(l1 = 9 см, l2 = 25 см)
6.107. Невелика кулька масою m здійснює коливання з амплітудою A на нитці
завдовжки l (A << l). На скільки змінюється сила натягу нитки в процесі коливань?
2
3 A 2
( Tmax  Tmin    , якщо  1 , то cos   1  )
2 l  2
6.108. Математичний маятник завдовжки l здійснює коливання поблизу вертикальної
стіни. Під точкою підвісу на відстані l/2 від неї в стіну вбитий цвях. Який період
коливань маятника?
l  1 
( T  2 1  )
g 2
6.109. Математичний маятник здійснює малі коливання у вертикальній площині на
нитці завдовжки l. На відстані x під точкою підвісу вбитий цвях, на який
натикається нитка маятника. Визначити відношення кутів найбільших відхилень
нитки маятника від вертикалі.
 x 2
( 1  1  , якщо  1 , то cos   1  )
2 l 2
6.110. Математичний маятник здійснює малі коливання з кутовою амплітудою .
Швидкість вантажу в нижній точці . У крайньому положенні вантажу
поштовхом надають швидкість  в напрямі, перпендикулярному площині
231
коливань. По якій траєкторії рухатиметься вантаж? Через який час він знову
потрапить в ту ж точку?
2
(Траєкторією буде коло; T  )
g
6.111. У ракеті встановлений маятниковий годинник. Ракета стартує вертикально вгору
з прискоренням 0,5g. На висоті h ракета починає рухатися рівносповільнено з тим
же прискоренням. У момент старту годинник в ракеті показував точний час. На
якій висоті він знову показуватиме точний час? Зміною прискорення вільного
падіння з висотою знехтувати.
( H  1,94h )
6.112. Математичний маятник довжиною l = 50 см підвішений в кабіні літака.
Визначити період Т коливань маятника, якщо літак рухається: рівномірно;
горизонтально з прискоренням а = 2,5 м/с2.
(1,42 с; 1,4 с)
6.113. Математичний маятник довжиною l = 1 м підвішений до стелі кабіни, яка починає
опускатися вертикально вниз з прискоренням a1 = g/4. Через час t1 = 3 с після
початку руху кабіна починає рухатися рівномірно, а потім протягом 3 с
гальмується до зупинки. Визначити: періоди Т1, Т2, Т3 гармонічних коливань
маятника на кожній з ділянок шляху; період T4 гармонічних коливань маятника
при русі точки підвісу в горизонтальному напрямку з прискоренням а4 = g/4.
(Т1 = 2,32 с, Т2 = 2,01 с, Т3= 1,79 с, Т4 = 0,621 с)
6.114. Математичний маятник встановлений на візку. Період коливань маятника на
нерухомому візку T0. Яким буде період коливань, якщо візок почне котитися без
тертя з похилої площини з кутом нахилу ?
T0
(T  , в системі відліку візка прискорення вільного падіння g cos  )
cos 
6.115. Маятник є легким жорстким стержнем завдовжки l з вантажем на
кінці. Стержень може обертатися навколо осі, нахиленої до
вертикалі під кутом . Визначити період коливань маятника.
l
( T  2 )
g sin 
6.116. На горизонтальній поверхні знаходиться візок масою M зі встановленим на ньому
математичним маятником масою m і завдовжки l. Який період коливань системи?
Тертя немає.
M l
( T  2 , оскільки тертя немає, то центр мас системи знаходиться
( M  m) g
на одній вертикалі. А це означає, що коливання маятника відбуваються на нитці
завдовжки l1, яка дорівнює відстані від центру мас системи до вантажу m)
6.117. Математичний маятник завдовжки 40 см і тонкий однорідний стержень, довжина
якого 60 см, здійснюють малі синхронні коливання навколо горизонтальної осі.
Визначити відстань від центра мас стержня до цієї осі.
(10 см, 30 см)
6.118. Тверде тіло здійснює малі коливання навколо горизонтальної осі з періодом T0.
Яким буде період коливань тіла, якщо при незмінній густині усі його лінійні
розміри збільшити удвічі?
( T  2T0 )
6.119. Тонкий однорідний стержень довжиною l = 60 см може вільно обертатися навколо
горизонтальної осі, що проходить через верхній кінець стержня. Стержень
відхилили на кут α0 = 0,01 рад і в момент часу t0 = 0 відпустили. Вважаючи
коливання малими, визначити період коливань стержня і записати функцію α(t).
232
(1,27 с, α(t) = 0,01 cos1,57πt рад)
6.120. Однорідний стержень довжиною l = 0,5 м здійснює малі коливання у вертикальній
площині біля горизонтальної осі, що проходить через його верхній кінець. Знайти
період коливань Т стержня.
(1,16 с)
6.121. Тонкий однорідний стержень довжиною l = 60 см може вільно обертатися навколо
горизонтальної осі, яка знаходиться на відстані x = 15 см від його середини.
Визначити період коливань стержня, якщо він здійснює малі коливання.
(2,2 с)
6.122. Невагомий стержень завдовжки l шарнірно підвішений до стелі. На кінці і в
середині стержня закріплені дві однакові маленькі масивні кульки. Визначити
період малих коливань стержня.
5l
( T  2 )
6g
6.123. Коливальна система є легким стержнем, на кінцях якого закріплені маленькі
кульки масами m1 і m2. Стержень може без тертя обертатися навколо
горизонтальної осі O, що знаходиться на відстанях l1 і l2 від кульок. Знайти період
малих коливань системи.
m1l12  m2l22
( T  2 )
g (m1l1  m2l2 )
6.124. На кінцях тонкого стержня завдовжки l закріплені тягарці масами т1 та т2.
Стержень коливається навколо горизонтальної осі, що проходить через його
середину. Визначити період Т коливань стержня, якщо: а) стержень невагомий;
б) маса стержня т.
2l  m1  m2  l  3m1  3m2  m 
(T  , T  2 )
g (m2  m1 ) 6 g (m2  m1 )
6.125. Однорідний тонкий стержень коливається навколо горизонтальної осі, що
проходить через стержень і віддалена від одного з його кінців на відстань x. При
якому значенні x період коливань стержня буде найменшим, якщо довжина
стержня L. Тертя немає, коливання малі.
6  12
(xL  0, 21L )
12
6.126. Фізичним маятником є тонкий однорідний стержень завдовжки 35 см. Визначити,
на якій відстані від центру мас повинна бути точка підвісу, щоб частота коливань
була максимальною.
(10,1 см)
6.127. Однорідний стержень масою m і завдовжки l, шарнірно підвішений за один
кінець, здійснює малі коливання з кутовою амплітудою . Чому дорівнюють
період і повна енергія коливань стержня? Тертя немає.
2l 1
( T  2 ; Е  mgl 2 )
3g 4
6.128. Обруч діаметром D = 56,5 см висить на цвяху, вбитому в стіну, і здійснює малі
коливання в площині, паралельній стіні. Знайти період коливань Т обруча.
(1,5 с)
6.129. Тонкий обруч радіусом 50 см підвішений на вбитий в стіну цвях і коливається в
площині, яка паралельна стіні. Визначити період коливань обруча.
(2 с)
233
6.130. Однорідний диск радіусом 20 см коливається біля горизонтальної осі, що
проходить на відстані 15 см від центру диска. Визначити період коливань диска
щодо цієї осі.
(1,07 с)
6.131. Однорідний диск радіусом 30 см здійснює коливання навколо горизонтальної осі,
що проходить через: а) одну з твірних циліндричної поверхні диска; б) середину
одного з радіусів перпендикулярно до площини диска. Які періоди його
коливань?
(1,35 с)
6.132. Два тіла здійснюють малі коливання навколо однієї і тієї ж осі з кутовими
швидкостями 1 і 2. Моменти інерції тіл відносно цієї осі І1 і І2 відповідно. З
якою частотою коливатимуться тіла, якщо їх з'єднати разом?
І112  І 222
(  . При малих коливаннях: І   M  mgl , де m – маса тіла, l –
І1  І 2
відстань від центру мас тіла до осі обертання. Отже, частота коливань
ml
визначається:  
2
. Після з'єднання тіл їх маса буде m1 + m2, момент інерції
І
m l  m2l2
– І1 + І2, а відстань від загального центру мас до осі обертання – 1 1 .)
m1  m2
Інші гармонічні осцилятори
6.133. Посередині натягнутої струни завдовжки l = 50 см закріплено тягарець, маса
якого т = 10 г. Натяг струни F = 2 Н. Встановити період Т малих коливань
тягарця.
ml
(T  )
F
6.134. Диск, маса якого т = 1 кг і радіус R = 10 см, підвішено на сталевій дротині в
горизонтальному положенні. Під час повертання диска на кут φ = π/6 рад з
положення рівноваги в дротині виникає момент пружних сил М = 0,026 Нм.
Обчислити період Т коливань диска.
mR 2
( T  2 )
2M
6.135. Однорідний стержень, що висить на двох однакових вертикальних нитках
завдовжки l, повернули на малий кут навколо вертикальної осі, що проходить
через його центр, і відпустили. Який період малих коливань стержня?
l
( T  2 )
3g
6.136. На сталевій дротині радіуса 1 мм і завдовжки 1 м підвішено горизонтально
врівноважений тонкий стержень, довжина якого 30 см і маса 0,15 кг. На кінцях
стeржня закріплено мідні кулі радіусами 2,5 см. Визначити період крутильних
коливань стeржня.
(3 c)
6.137. Довгий потяг, який рухається за інерцією по горизонтальному шляху, починає
в'їжджати на гору з кутом нахилу . Через який час потяг зупиниться? Довжина
потягу L, тертя немає. Відомо, що потяг в'їхав на гору тільки частково.
 L
(t  )
2 g sin 
6.138. Дошка завдовжки L ковзає без тертя по льоду уздовж своєї довжини і в'їжджає
на асфальтовану ділянку. Через який час дошка зупиниться, якщо коефіцієнт
234
тертя між дошкою і асфальтом . Відомо, що дошка в'їжджає на асфальт лише
частково.
 L
(t  )
2 g
6.139. Між двома містами крізь землю проритий прямолінійний
тунель, в якому прокладені рейки. Скільки часу
рухатиметься потяг по цьому тунелю від одного міста до
іншого, якщо його відпустити без початкової швидкості?
Тертям і опором повітря знехтувати.
R3 Mm
(T   42 хв , другий закон Ньютона: ma  F sin  8 , де F  G 2 – сила
g R
4
тяжіння, яка діє на потяг в тунелі ( M   R 3  , де  – середня густина Землі).
3
Відхилення потяга від положення рівноваги x  R sin  . Звідси:
d 2 x(t ) 4
a   G  x – рівняння гармонічних коливань)
dt 2 3
6.140. Знайти період коливань рідини в U-подібній трубці постійного перерізу, якщо
загальна довжина трубки, яка заповнена рідиною l.
l
( T  2 )
2g
6.141. Рідину об'ємом V = 16 см3 налили в V-подібну трубку площею перерізу
S = 0,5 см2. Одне коліно трубки вертикальне, а інше нахилене до
вертикалі під кутом  = 30°. Визначити період коливань рідини в
трубці. В'язкість не враховувати.
V
( T  2  0,83 c )
gS 1  cos  
6.142. У пробірку насипали трохи піску і опустили її плавати у воду. Якими будуть
вертикальні коливання пробірки? Знайти їх період. Маса пробірки m, площа її
поперечного перерізу – S.
m
( T  2 )
в gS
6.143. Однорідний циліндр завдовжки l плаває у вертикальному положенні на межі
двох рідин, що не змішуються, з густинами 1 і 2 (1 < 2) і ділиться цією межею
навпіл. Нехтуючи опором, знайти період малих вертикальних коливань циліндра.
l ( 1  2 )
( T  2 )
2 g ( 2  1 )
6.144. Однорідний циліндр масою m і радіусом R коливається на
пружині жорсткості k в горизонтальній площині. Знайти період
коливань, якщо циліндр не проковзує. При якій амплітуді
коливань починається проковзування циліндра, якщо коефіцієнт
тертя між циліндром і площиною ?
3m 3 mg
( T  2 ; A . Рівняння руху циліндра: ma  F  Fmp , І   Fmp R , де
2k k
1
І  mR 2 ; a   R; F  kx – сила пружності)
2
235
6.145. Кулька коливається на тонкому сталевому
стержні з частотою 1. Потім цю кульку
підвішують до пружини, і вона коливається з
частотою 2. Якою буде частота  коливань
кульки, якщо її разом з пружиною прикріпити
до кінця стержня? Масами стержня й пружини знехтувати.
 1 2
(  )
 12  22
6.146. До маятника AB з кулькою масою M підвішений маятник BC з
кулькою масою m. Точка A здійснює горизонтальні коливання з
періодом T. Знайти довжину нитки BC, якщо нитка AB увесь час
залишається вертикальною.
gT 2  M  m 
( BC  . Оскільки нитка AB увесь час вертикальна, то
4 2 M
центр мас системи повинен знаходитися на одній вертикалі.)
6.147. Візок, маса якого т із закріпленим маятником (кулька
масою m2 на нитці завдовжки l) легко підштовхнули
вздовж містка. Визначити період Т коливань маятника, що
виникнуть у такій системі.
m1l
( T  2 )
g (m1  m2 )
6.148. На похилій площині знаходиться брусок, до якого на нитці
підвішена невелика шайба. Шайба без тертя здійснює
гармонічні коливання з періодом T0. Яким буде період
коливань шайби, якщо брусок відпустити? Кут нахилу
площини , коефіцієнт тертя між бруском і площиною ,
маса бруска набагато більша маси шайби.
tg l
( T  T0 . Період коливань математичного маятника: T  2 , де g ef
 g ef
– ефективне прискорення вільного падіння, тобто прискорення, з яким почне
рухатися тіло, якщо йому надати можливість вільно рухатися. У системі
відліку нерухомого бруска gef 1  g sin  , а в системі відліку бруска, який
рухається gef 2  g sin   a , де a  g (sin    cos  ) )
Закон збереження енергії у коливальних процесах
6.149. Тіло може без тертя обертатися навколо горизонтальної осі. Його розташували
так, що його центр мас виявився точно над віссю і відпустили без початкової
швидкості. При цьому тіло пройшло положення рівноваги з кутовою швидкістю
. Знайти період малих коливань тіла.
4 І 2
(T  . За законом збереження енергії: 2mgl  , де l – відстань від осі
 2
обертання до центру мас. При малих коливаннях рівняння руху: І   M , де
M  mgl – повертаючий момент сил)
6.150. Тонкий обруч масою M і радіусом R може без тертя обертатися навколо
горизонтальної осі, що проходить через центр обруча. На обручі закріплений
невеликий вантаж масою m. Знайти період малих коливань обруча.
R ( M  m)
( T  2 )
mg
236
6.151. Однорідний циліндр радіусом r катається по внутрішній
поверхні циліндра радіусом R. Знайти період малих коливань.
Проковзування немає.
3( R  r )
( T  2 . Якщо відхилити циліндр на малий кут  від положення
2g
рівноваги, то його потенціальна енергія буде:
1 2
П  mgh   g ( R  r )(1  cos  )  mg ( R  r ) (при малих кутах cos   1 
2
).
2 2
Кінетична енергія циліндра при проходженні положення рівноваги:
m 2 І  2 3 2
К   m . Але для гармонічних коливань: max  A0 , де max –
2 2 4
амплітуда швидкості; A – амплітуда зміщення; 0 – циклічна частота коливань.
2
В даному випадку: max  ; A   (R  r ) . Крім того, за ЗЗЕ: К  П , T  )
0
6.152. Однорідна кулька радіуса r катається по внутрішній
поверхні сферичної чашки радіуса R > r. Визначити власну
частоту 0 малих коливань кульки біля положення
рівноваги, якщо вона: а) ковзає; б) котиться без
проковзування.
g 5g
( 0  , 0  )
Rr 7R  r
6.153. Циліндр масою т і радіуса R з’єднаний зі стіною
невагомою пружиною жорсткістю k. Визначити період
Т малих коливань системи, якщо циліндр котиться по
поверхні без проковзування. Масою пружини й тертям
на осі циліндра знехтувати.
3m
( T  2 )
2k
6.154. Математичний маятник з’єднали пружиною зі стіною. Положен-
ня рівноваги коливальної системи і її параметри зображено на
рисунку. Визначити власну частоту малих коливань системи.
g k
( 0   )
l m
6.155. Визначити період коливань системи, зображеної на рисунку.
4ml
( T  2 . При відхиленні системи на малий кут  від
4mg  kl
вертикалі другий закон Ньютона можна записати у вигляді:
1 1
ma  mg  k l , де l  l – видовження пружини)
2 2
6.156. До центра мас С фізичного маятника прикріплено пружину
жорсткістю k = 20 Н/м, інший кінець пружини закріплено в стіні.
Маятником є однорідний стeржень, маса якого m1 = 0,5 кг і
довжина l1 = 60 см, з’єднаний з кулею. Маса кулі т2 = 2 кг, її радіус
R = 4 см. Вісь обертання проходить через верхній кінець стeржня.
У положенні рівноваги пружина не деформована. Визначити
частоту коливань маятника.
237
( 0 
 m1  m2  gl  kl 2
 4,61 c 1 )
I
6.157. Легкий стержень AB прикріплений шарнірно до стіни і
утримується горизонтально вертикальною ниткою CD
завдовжки l. На кінці стержня закріплена невелика масивна
кулька. Знайти період малих коливань системи.
2L
( T  2 . Через дві нерухомі точки A і C проходить вісь
g
обертання системи.)
6.158. Однорідний стeржень масою т і завдовжки l може
обертатися навколо горизонтальної осі, яка проходить
через його кінець. Іншим кінцем стeржень підвішений на
пружині жорсткістю k. У положенні рівноваги стeржень
розміщується горизонтально. Визначити частоту малих
коливань стeржня.
3k
( 0  )
m
6.159. Блок радіуса r з моментом інерції відносно осі обертання І, тягарець
масою т і пружина з коефіцієнтом жорсткості k з’єднані, як
показано на рисунку. Шнур не може проковзувати по блоку.
Визначити період Т коливань тягарця.
m  І r2
( T  2 )
k
6.160. Брусок масою M = 2 кг лежить на гладкій горизонтальній поверхні і сполучений
з вертикальною стінкою горизонтальною пружиною жорсткості k = 2 Н/см. Куля
масою m = 10 г, що летить горизонтально вздовж пружини із швидкістю  = 200
м/с, потрапляє в брусок і застряє в ньому. Написати рівняння x(t) коливань.
Положення рівноваги прийняти за x = 0.
m  k 
( x(t )  sin  t  0,1sin10t )
 M  m 
k ( M  m)  
6.161. На гладкому столі лежить вантаж масою 200 г, прикріплений до горизонтально
розміщеної пружини жорсткістю 500 Н/м. У вантаж влучає куля масою 10 г, що
летить вздовж осі пружини зі швидкістю 300 м/с, і застрягає у ньому. Визначити
амплітуду і період коливань вантажу.
6.162. Кусок пластиліну, маса якого m = 0,1 кг, упав на шальку пружинних
ваг з висоти h = 10 см і прилип до неї. Визначити амплітуду А і
період Т коливань шальки, якщо жорсткість пружини k = 40 Н/м.
Масами шальки і пружини знехтувати.
mg 2hk m
( A 1  7,5 см , T  2  0,3 с )
k mg k
6.163. Невагома горизонтальна платформа стоїть на чотирьох однакових вертикальних
пружинах. З висоти h на середину платформи падає шматочок пластиліну масою
m і прилипає до неї. Яка амплітуда коливань, які при цьому виникли? Жорсткість
кожної пружини k.
2
mgh  mg 
( A 
2k  4k 
)
238
6.164. Чашка масою M стоїть на вертикальній пружині жорсткості k. З висоти h в чашку
падає пластилінова кулька масою m і прилипає до неї. На яку максимальну висоту
від початкового положення опуститься при цьому чашка?
2
mg  mg  2m 2 gh
( hmax      . Після падіння кульки виникнуть коливання,
k  k  k ( M  m)
(M  m)12 k h2 kA2
амплітуду яких знайдемо із закону збереження енергії:  
2 2 2
m m mg
де 1   2 gh . h  – величина зміщення положення
M m M m k
рівноваги чашки, пов’язана із збільшенням її маси.)
6.165. Частинка масою m знаходиться в силовому полі, де її потенціальна енергія
залежить від координати згідно закону: П(x) = П0(l - cosx). Знайти період малих
коливань частинки біля положення рівноваги.
m П0 2 x 2
( T  2 2 . Для малих відхилень: П  , а для тіла на пружині:
П0 2
kx2
П )
2
Коливальні системи з двома ступенями вільності
6.166. Два вантажі масами т1 і т2 з’єднані невагомою
пружиною жорсткістю k і лежать на гладкій
горизонтальній площині. Пружину з вантажами трохи
розтягнули і відпустили. Визначити період Т коливань системи.
m1m2
( T  2 , центр мас системи нерухомий. Коливання системи можна
k (m1  m2 )
m2
представити як коливання вантажу m1 на пружині завдовжки l1  l , або
m1  m2
m1
коливання вантажу m2 на пружині довжиною l2  l , де l – загальна
m1  m2
F l l
довжина пружини. З закону Гука: E отримаємо k1,2  k –
S l l1,2
жорсткість частини пружини довжиною l1,2 .)

6.167. На гладенькій горизонтальній поверхні стоїть візок
масою М. Визначити період Т коливань горизонтального
пружинного маятника масою т, що міститься на візку.
Жорсткість пружини дорівнює k.
mM
( T  2 )
k (m  M )
6.168. Два тіла з однаковими масами т = 1 кг можуть
ковзати по поверхні без тертя. Тіла з’єднані зі
стінами і одна з одною трьома однаковими
невагомими пружинами. Коефіцієнт
жорсткості пружин k = 66,7 Н/м. Рівноважна
довжина пружин а. Визначити частоту й форму нормальних коливань (мод).
239
k
(мода 1 – маси зміщуються в один бік, 1   8, 2 с1 , мода 2 – маси
m
3k
зміщуються в протилежні боки, 1   14,1 с1 )
m
6.169. Два маятники з’єднані між собою пружиною і можуть коливатися
у вертикальній площині, яка проходить через лінію, що з’єднує
їхні точки підвісу. Які нормальні коливання (моди) маятників? Чи
обмінюватимуться маятники енергією, якщо вони здійснюють
нормальні коливання? Скільки мод матиме система, якщо
маятники можуть здійснювати коливання одночасно і в площині
рисунка, і в перпендикулярному напрямі?
l
(Мода 1 – маятники відхиляють на однакові кути в один бік, T  2 , мода 2
g
– маятники відхиляють на однакові кути в різні боки, при відхиленні кульки на
малий кут  на неї діє повертаюча сила F  mg  2kx , де x   l ,
m
T  2 , не обмінюватимуться, чотири моди)
2k  mg l
Згасаючі механічні коливання
6.170. Тіло, маса якого т = 1 кг, здійснює коливання під дією квазіпружної сили (k = 10
Н/м). Визначити коефіцієнт опору r в’язкого середовища, якщо період згасаючих
коливань Т = 2,1 с.
(2,1 кг/с)
6.171. Амплітуда згасаючих коливань маятника за 2 хв зменшилася в 2 рази. Визначити
коефіцієнт згасання.
(5,78·10-3 с-1)
6.172. Амплітуда згасаючих коливань за 20 с зменшилась у 2 рази. У скільки разів вона
зменшиться за 1 хв?
(У 8 разів)
6.173. Амплітуда згасаючих коливань математичного маятника за 1 хв зменшилася в 3
рази. Визначити, в скільки разів вона зменшиться за 4 хв.
(В 81 раз)
6.174. Початкова амплітуда згасаючих коливань маятника 3 см. Через 10 с від початку
коливань – 1 см. Визначити, через скільки часу амплітуда коливань досягне
значення 0,3 см.
(21 с)
6.175. При спостереженні згасаючих коливань з'ясувалося, що для двох послідовних
коливань амплітуда другого менша амплітуди першого на 60 %. Період
згасаючих коливань 0,5 с. Визначити: коефіцієнт згасання; для тих же умов
частоту незгасаючих коливань.
(1,83 с-1; 2,02 Гц)
6.176. Після 10 повних коливань точки її амплітуда коливань зменшилась від 10 см до 6
см. Коефіцієнт згасання 0,2. Записати закон руху точки та зобразити графік цього
руху.
(x = 0,1e-0,2t cos8πt, м)
6.177. Період згасаючих коливань – 1 с, логарифмічний декремент згасання – 0,3,
початкова фаза дорівнює нулю. Зміщення точки при t = 2Т складає 5 см. Записати
рівняння руху цього коливання та подати його графік.
(x = 9,1e-0,3t cos2πt, см)
6.178. Амплітуда коливань маятника завдовжки 1 м за 10 хв зменшилась у 2 рази.
Визначити логарифмічний декремент згасання системи.
240
(2,3·10-3 )
6.179. Тіло масою 0,6 кг, підвішене до спіральної пружини жорсткістю 30 Н/м, здійснює
в деякому середовищі пружні коливання. Логарифмічний декремент згасання –
0,01. Визначити час, за який амплітуда коливань зменшиться в 3 рази та кількість
коливань за цей період.
(97,6 с, 110)
6.180. Логарифмічний декремент згасання тіла, що коливається з частотою 50 Гц, –
0,01. Визначити: час, за який амплітуда коливань зменшитися в 20 разів; число
повних коливань тіла, щоб відбулося це зменшення амплітуди.
(6 с, 300)
6.181. Тіло масою 100 г, здійснюючи згасаючі коливання, за 1 хв втратило 40% своєї
енергії. Визначити коефіцієнт опору.
(8,51·10-4 кг/с)
6.182. Визначити кількість повних коливань, після яких енергія системи зменшилась у 2
рази. Логарифмічний декремент згасання 0,01.
(35)
6.183. За час, протягом якого система здійснює 50 повних коливань, амплітуда
зменшується в 2 рази. Визначити добротність системи.
(227)
6.184. За 100 с система здійснює 100 коливань. За цей самий час амплітуда коливань
зменшується в е разів. Обчислити: коефіцієнт згасання коливань; логарифмічний
декремент згасання; добротність системи; відносне зменшення енергії системи
за період коливань?
(10-2 с-1, 10-2, 314, 0,02)
6.185. Амплітуда згасаючих коливань осцилятора за 6,93 с зменшилась у 8 разів. Як за
цей час зменшилась механічна енергія осцилятора? Чому дорівнює коефіцієнт
згасання?
(у 64 рази, 0,3)
6.186. Якою буде добротність осцилятора, власна частота коливань якого 1 кГц, а час
релаксації 60 с?
(1,88·10-5 )
6.187. Вантаж підвішено на пружині, жорсткість якої 0,1 Н/м, і занурено в деяке
середовище. Коефіцієнт опору середовища 0,05 кг/с. Маса вантажу 1 кг.
Визначити добротність коливальної системи.
(20)
6.188. Вантаж масою 500 г, який підвішено до спіральної пружини жорсткістю 20 Н/м,
здійснює пружні коливання в деякому середовищі. Логарифмічний декремент
згасання коливань 0,004. Визначити кількість повних коливань, які має здійснити
вантаж, щоб енергія коливань зменшилась у 2 рази. За який час відбудеться це
зменшення?
(87, 1,44 хв)
6.189. Добротність коливальної системи 3, частота вільних коливань 150 с-1. Визначити
власну частоту коливань системи.
(152 с-1)
6.190. Частота вільних коливань деякої системи 65 рад/с, а її добротність – 2.
Визначити власну частоту коливань цієї системи.
(67 рад/с)
6.191. Визначити резонансну частоту коливальної системи, якщо власна частота
коливань 300 Гц, а логарифмічний декремент 0,2.
(300 Гц)
6.192. Власна частота коливань деякої системи складає 500 Гц. Визначити частоту
згасаючих коливань цієї системи, якщо резонансна частота 499 Гц.
(499,5 Гц)
241
6.193. Період згасаючих коливань системи складає 0,2 с, а відношення амплітуд
першого і шостого коливань – 13. Визначити резонансну частоту даної
коливальної системи.
(4,97 Гц)
6.194. Тягарець, маса якого 0,1 кг, закріплено на вертикальній пружині жорсткістю 10
Н/м. Сила опору руху пропорційна швидкості, коефіцієнт пропорційності 0,87
кг/с. Тягарець відхилили на відстань 2 см від положення рівноваги й відпустили
без поштовху. Записати закон руху тягарця. Визначити шлях, який пройшов
тягарець до зупинки та яку частку енергії втрачає система за півперіод коливань.
(x = 2,22e-4,36t cos(9t – 0,45), см, 3,12 см, 95,2 %)
Вимушені механічні коливання
6.195. На гармонічний осцилятор масою т = 10 г, який здійснює коливання з
коефіцієнтами квазіпружної сили k = 102 Н/м і згасання  = 1 с-1, діє змушуюча
сила, що змінюється за законом F = 0,1cos90t, де F – сила, Н. Встановити закон,
за яким відбуваються коливання. Порівняти значення амплітуди коливань з
амплітудою в резонансі.
(x = 0,52cos(90t – 0,09), см, А = 0,53 см, Арез = 5 см)
6.196. Період власних коливань пружинного маятника 0,55 с. У в’язкому середовищі
період цього самого маятника становить 0,56 с. Визначити резонансну частоту
коливань.
(1,75 Гц)
6.197. Частота вільних коливань системи 100 с-1, резонансна частота 99 с-1. Визначити
власну частоту і добротність цієї системи.
(101 с-1, 3,55)
6.198. Довга пружна дошка перекинута через канавку. Під дією ваги хлопчика, який
стоїть на ній нерухомо, дошка прогнулася на 10 см. Хлопчик іде зі швидкістю 3,6
км/год. Яка ширина кроку спричинить сильне розгойдування дошки?
(0,63 м)
6.199. Вантаж масою 0,5 кг підвішений на пружині, коефіцієнт пружності якої 0,49 Н/см,
і поміщений у масло. Коефіцієнт опору руху в маслі 0,5 кг/с. На верхній кінець
пружини діє вертикальна змушуюча сила, що змінюється за законом F =
0,98sіnt, де F – сила, Н. При якій частоті змушуючої сили амплітуда вимушених
коливань буде максимальною? Чому вона дорівнює?
(10 с-1, 0,2 м)
6.200. Вантаж масою 50 г, підвішений на нитці завдовжки 20 см, здійснює коливання в
рідині. Коефіцієнт опору 0,02 кг/с. На вантаж діє змушуюча сила F = 0,1cosωt, Н.
Визначити: частоту змушуючої сили, при якій амплітуда вимушених коливань
максимальна; резонансну амплітуду.
(ωрез = 7 рад/с; Арез = 0,714 м)
6.201. Кулька масою 50 г коливається на легкій нитці, довжина якої 1 м. Вважаючи, що
коефіцієнт опору повітря 0,1 кг/с, визначити: частоту власних коливань;
резонансну частоту коливань; резонансну амплітуду, якщо амплітудне значення
змушуючої сили 0,01 Н.
(0,5 Гц, 0,45 Гц, 3,37 см)
6.202. Тіло масою 0,1 кг підвішено на пружині жорсткістю 10 Н/м. Верхня частина
пружини перебуває під дією вертикальної сили F = 10-3cost, Н. Коливання
відбуваються у в’язкому середовищі. Визначити максимальну силу тертя, що
заважає рухові, якщо резонансна амплітуда 0,1 м.
(10-3 Н)
6.203. На тіло масою 10 г, яке здійснює коливання за законом х = 0,1e-6tcos 10,5πt, у
деякий момент часу почала діяти зовнішня періодична сила, внаслідок чого
коливання стали гармонічними, їх амплітуда 5 см і циклічна частота 10π с-1. За
яким законом змінюється змушуюча сила з часом? Визначити зсув фаз між силою
і зміщенням та період власних коливань.
242
(F = 0,2tcos 10πt, 70, 0,2 с)
Пружні хвилі. Елементи акустики
6.204. Визначити відстань між сусідніми точками хвилі, що знаходяться в однакових
фазах, якщо хвиля поширюється зі швидкістю 330 м/с, а частота коливань
дорівнює 256 Гц.
( 1,29 с)
6.205. Човен хитається на хвилях, що поширюються зі швидкістю 1,5 м/с. Відстань між
двома сусідніми гребенями хвиль дорівнює 6 м. Визначити період коливань
човна.
(4 с)
6.206. Хвиля поширюється уздовж гумового шнура зі швидкістю 3 м/с при частоті 2 Гц.
Яка різниця фаз коливань двох точок шнура, віддалених один від одного на
відстань 75 см?
()
6.207. Ехо від пострілу рушниці дійшло до мисливця через 6 секунд після пострілу. На
якій відстані від мисливця знаходиться перешкода, від якої відбулося відбивання
звуку?
(990 м)
6.208. Визначити швидкість звуку у воді, якщо коливання періодом 5 мс породжують
хвилю довжиною 7,175 м.
(1435 м/с)
6.209. У скільки разів зміниться довжина звукової хвилі при переході з повітря у воду?
Швидкість звуку у воді дорівнює 1480 м/с, а в повітрі – 340 м/с.
(Збільшиться в 4,35 рази)
6.210. Визначити різницю фаз Δφ коливань двох точок М і Р, які лежать на відстані Δl =
1 м, якщо довжина хвилі 0,5 м.
(Δφ = 4π, точки коливаються в однакових фазах)
6.211. Дві точки М і Р знаходяться на прямій, уздовж якої поширюється хвиля з
швидкістю 50 м/с. Період 0,05 с, відстань між точками 50 см. Знайти модуль
різниці фаз коливань в цих точках.
( |Δφ|=1,26 рад )
6.212. На рисунку показано залежність зміщення від часу
в деякій точці х0 осі Ох, уздовж якої поширюється
плоска синусоїдальна хвиля. Записати рівняння
хвилі, якщо х0 = 8 м, фазова швидкість хвилі  = 6
м/с.
π π 7π
( ξ=0,5sin( t - x+ ) , м)
3 18 9
6.213. Плоска незгасаюча хвиля задана рівнянням ξ=0,005sin800π(t-x/340) м. Визначити
амплітуду, частоту коливань частинок середовища, довжину хвилі, фазову
швидкість поширення хвилі.
( A=0,005 м, ω=800π рад/с, λ=0,85 м, с=340м/с )
6.214. Рівняння плоскої біжучої звукової хвилі має вигляд: ξ=60cos 1800t-5,3х  , де 
– в мікрометрах, t – в секундах, х – в метрах. Визначити швидкість хвилі та
амплітуду швидкості коливань частинок середовища.
( υ=340м/с;  dξ dx max =0,32мм/с )
6.215. Плоска гармонічна хвиля, період якої Т = 0,25 с і амплітуда А = 3 см, поширюється
в пружному непоглинальному середовищі вздовз осі Ох зі швидкістю  = 240 м/с.
Чому дорівнює зміщення ξ  х, t  точки середовища, що міститься на відстані х =
60 м від джерела хвилі тоді, коли від початку коливань джерела пройшов час t =
1,5 с? Початкова фаза хвилі дорівнює нулеві.
243
(3 см)
6.216. Рівняння незгасаючих коливань задано рівнянням ξ=sin2,5πt , см. Знайти
зміщення від положення рівноваги, швидкість і прискорення точки M, що
знаходиться на відстані 20 м від джерела коливань для моменту часу t = 1 с після
початку коливань. Швидкість поширення коливань дорівнює 100 м/с.
( ξ=0; υ=7,85  10-2 м/с; a=0 )
6.217. Плоска поздовжня гармонічна хвиля, період якої Т = 3,5 мкс і амплітуда А = 30
мкм, поширюється в пружному середовищі вздовж осі Ох. Різниця фаз коливань
у точках, що лежать на відстані Δх = 1 мм одна від одної, дорівнює π/3.
Визначити: швидкість поширення хвилі; зміщення, швидкість і прискорення для
точок, в яких відносна деформація середовища  = 3·10-3; амплітуду коливань
швидкості частинок середовища.
( υ=1,7км/с; ξ  30 мкм; dξ dt=-5,1м/с ; d 2ξ dt 2=-9,7  10 -7 м/с 2 ;  dξ dx max =54м/с )
6.218. Плоска поздовжня гармонічна хвиля поширюється вздовж осі Ох у пружному
середовищі, причому її джерело розміщується в площині х = 0. Початкова фаза
хвилі дорівнює нулеві. Яка відносна деформація  середовища в точці, віддаленій
від джерела на відстань х = /8 у момент часу, коли від початку відліку пройшов
час t = Т/3 (Т – період)? Максимальна швидкість частинок середовища
 dξ dx max = 0,7 м/с, швидкість хвилі  = 3,5 км/с.
( = 1,93·10-4)
 π
6.219. Коливання джерела задане рівнянням: ξ=20cos  ωt+  , мм. Знайти відношення
 3
зміщень у момент часу t1 = T/6 (Т – період коливань джерела) двох точок М і Р,
відстань між якими Δx=0,6λ , а відстань точки М від джерела – 0,1λ (λ – довжина
хвилі).
( ξМ t1  ξP t1   0,16 )
6.220. Хвиля розповсюджується в пружному середовищі зі швидкістю 150 м/с.
Визначити частоту коливань, якщо мінімальна відстань між точками середовища,
фази коливань яких протилежні, дорівнює 0,75 м.
(100 Гц)
6.221. Дві точки М і Р знаходяться на прямій, уздовж якої поширюється хвиля на
відстанях х1 = 4 м і х2 = 7 м від джерела коливань. Період коливань Т = 20 мс,
швидкість розповсюдження хвилі  = 300 м/с. Визначити різницю фаз коливань
цих точок.
(Δφ = π, точки коливаються в протилежних фазах)
6.222. Швидкість поширення пружної хвилі в середовищі 300 м/с. Знайти різницю фаз
коливань точок М і Р, віддалених від джерела коливань на відстані 60 м і 45 м.
Фаза коливань точки М у момент часу 0,3 с після початку коливань дорівнює π
радіан. Початкова фаза коливань джерела дорівнює нулю.
 Δ=90
6.223. Хвиля поширюється в пружному середовищі зі швидкістю 100 м/с. Найменша
відстань між точками середовища, фази коливань яких протилежні, дорівнює 1
м. Визначити частоту і довжину хвилі.
(50 Гц; 2 м)
6.224. Різниця фаз коливань двох точок М і Р дорівнює 120 градусів. Довжина хвилі
відповідних коливань дорівнює 15 см. Знайти найменшу відстань, на якій
знаходяться ці точки. Як зміниться ця відстань, якщо різницю фаз і довжину хвилі
збільшити в 2 рази?
( Δх1=5 см, Δх2=20 см )
244
6.225. Рівняння плоскої біжучої звукової хвилі має вигляд: ξ=69cos 1800t-5,3х  , де 
– в мікрометрах, t – в секундах, х – в метрах. Знайти: відношення амплітуди
зміщення частинок середовища до довжини хвилі, б) відношення амплітуди
коливань швидкості частинок середовища до швидкості поширення хвилі.
( А λ=5,1  10-5 , υmax υ=3,2  10-4 )
6.226. Зміщення від положення рівноваги точки М, віддаленої від джерела коливань на
відстані 4 м у момент часу t1 = T/3 (де Т – період коливань джерела) дорівнює
половині амплітуди. Знайти довжину хвилі λ і амплітуду швидкості коливань
точок. Швидкість хвилі 300 м/с, амплітуда зміщення А = 5 мм.
 λ=24 м, υmах  0,4 м/с 
6.227. Звукові коливання з частотою 450 Гц і амплітудою 0,3 мм розповсюджуються в
пружному середовищі. Довжина хвилі 80 см. Визначити швидкість
розповсюдження хвиль та максимальну швидкість частинок середовища.
(360 м/с; 84,8 см/с)
6.228. Коливання джерела задано рівнянням: ξ=0,1sin 100t  , см. Знайти відношення
швидкостей коливань в момент часу t1 = T/12 (Т – період коливань джерела) точок
2λ
М і Р, які знаходяться від джерела відповідно на відстанях y M = , yP =λ , де
3
λ – довжина хвилі.
( υM υP = - 1 )
6.229. Уздовж осі Ох у пружному непоглинальному середовищі поширюється плоска
гармонічна хвиля зі швидкістю  = 20 м/с. Дві точки середовища, які містяться на
відстанях х1 = 12 м і х2 = 15 м від джерела хвилі, коливаються з амплітудою А =
0,1 м і різницею фаз Δ= 3 4 . Початкова фаза хвилі дорівнює нулеві. Визначити
довжину хвилі  та записати рівняння хвилі. Обчислити зміщення  згаданих
точок у момент часу t = 0,5 с.
 х 
( = 8м, ξ  х, t =0,1сos5π  t -  , м, 1 = 0, 2 = –0,07 м)
 20 
6.230. Різниця фаз коливань двох точок М і Р, розташованих на відстані x  50 м ,
дорівнює π/4 радіан. Знайти зміщення точки М залежно від часу, якщо швидкість
поширення хвилі  = 300 м/с, а відстань від точки М до джерела 20 м. Коливання
π
джерела в початковий момент часу відповідають рівнянню: ξ0  t=0 =2cos , мм.
6
 3π π 
( ξМ =2сos  t+  , мм).
 2 15 
6.231. Визначити швидкість поздовжніх пружних хвиль у сталевому, мідному та
алюмінієвому стержнях.
(5,05 км/с, 3,54 км/с, 5,05 км/с)
6.232. Швидкість поширення повздовжніх хвиль в металевому стержні 550 м/с. Модуль
Юнга матеріалу стержня 7,95·1010 Па. Визначити густину металу.
( ρ=2,63  103 кг/м3 )
6.233. У скільки разів швидкість поздовжньої хвилі в міді є більшою, ніж швидкість
поперечної хвилі?
(1,64)
6.234. Плоска звукова хвиля, рівняння якої в одиницях СІ має вигляд
ξ=6  10-6 sin(600πt-2πx) , поширюється в повітрі, густина якого ρ=1,24 кг/м3 .
Визначити об'ємну густину енергії і інтенсивність хвилі (максимальне і середнє
245
їх значення). Середнє значення квадрата косинуса (або синуса) за період
дорівнює 1/2.
( <w>=8  10-4 Дж/м3 ; wmax=1,6  10-3 Дж/м3 ;
<I>=0,24 Вт/м2 ; I max =0,48 Вт/м2 )
6.235. Два когерентні джерела коливаються в однакових фазах з частотою 400 Гц.
Швидкість розповсюдження коливань в середовищі 1 км/с. Визначити при якій
найменшій різниці ходу спостерігатиметься: максимальне посилення коливань;
максимальне послаблення коливань.
(2,5 м; 1,25 м)
6.236. Два когерентні джерела посилають поперечні хвилі в однакових фазах. Періоди
коливань 0,2 с, швидкість розповсюдження хвиль в середовищі 800 м/с.
Визначити, при якій різниці ходу у разі накладання хвиль спостерігатиметься:
послаблення коливань; посилення коливань.
(±80(2m+l), м (m = 0, 1, 2, ...); ± 160m, м (m = 0, 1, 2, ...))
6.237. Два динаміки розташовано на відстані 0,5 м один від одного і відтворюють один і
той же музичний тон на частоті 1500 Гц. Приймач знаходиться на відстані 4 м від
центру динаміків. Приймаючи швидкість звуку 340 м/с, визначити, на яку
відстань від центральної лінії паралельно динамікам треба відсунути приймач,
щоб він зафіксував перший інтерференційний мінімум.
(90,7 см)
6.238. Звукові хвилі від двох джерел накладаються в деякій точці простору і збуджують
коливання однакового напряму, однакової частоти й початкової фази. Амплітуди
хвиль 0,3 мм та 0,4 мм, довжина хвилі 21 м. Точка лежить на відстані 8 м і 4,5 м
від кожного з джерел. Визначити амплітуду результуючого коливання.
(0,61 мм)
6.239. Є два когерентних джерела звуку, що здійснюють коливання в однакових фазах.
У точці, віддаленій від першого джерела на 2,3 м і від другого на 2,48 м, звук не
чути. Мінімальна частота, при якій це можливо, дорівнює 1 кГц. Знайти швидкість
звуку.
(360 м/с)
6.240. На поверхні води поширюються хвилі від двох когерентних джерел, які
здійснюють коливання в однакових фазах. Довжина кожної хвилі дорівнює 20 см.
В деякій області хвилі перекриваються. Яка амплітуда коливань частинок
поверхні води в точці, різниця ходу хвиль до якої складає: а) 20 см; б) 30 см; в) 5
см? У області накладання хвиль їх амплітуди однакові і дорівнюють 5 см.
(а) 10 см; б) 0; в) 5 2  7,1 см)
6.241. Камертон знаходиться поблизу краю високої циліндричної посудини, яка
заповнена водою. При повільному витіканні води з посудини перше посилення
звучання камертона відбулося, коли рівень води знаходився на 17 см нижче краю
посудини. На скільки ще повинен знизитися рівень води, щоб звучання знову
посилилося? Яка швидкість звуку в цьому експерименті, якщо частота камертона
дорівнює 500 Гц?
(34 см; 340 м/с)
6.242. Два точкових джерела S1 і S2, які випромінюють звукові хвилі однакової
амплітуди, частоти і фази, розміщені на відстані 10 см одне від одного в повітрі.
Інтерференція хвиль спостерігається на прямій, яка є паралельною відрізкові S1S2
і лежить на досить великій відстані 10 м від нього. Відстань між сусідніми
максимумами інтенсивності 20 см. Швидкість звуку 340 м/с. Визначити частоту
звуку.
(1700 Гц)
6.243. Визначити довжину хвилі, якщо відстань між першим і четвертим вузлами стоячої
хвилі дорівнює 30 см.
(20 см)
246
6.244. На струні довжиною 120 см утворилася стояча хвиля. Причому всі точки струни,
що мають амплітуду зміщення 3,5 мм, знаходяться одна від одної на однаковій
відстані 15 см. Знайти максимальну амплітуду зміщення і довжину хвилі.
(Amax = 5 мм;  = 60 см)
6.245. На струні завдовжки 1,5 м утворилась стояча хвиля, причому відстані між
точками, в яких коливання відбуваються з амплітудою 4 мм, дорівнюють 9 см і 16
см. Визначити довжину хвилі та амплітуду у пучності. Якому обертонові
відповідають ці коливання?
(50 см, 7,4 мм, 6 обертон)
6.246. Період коливань однакових зустрічних хвиль 6 с, амплітуда коливань 10 см.
Визначити зміщення точок, які лежать у пучності стоячої хвилі в момент часу,
коли фази коливань обох хвиль збігаються, а також через 0,5 с і 1 с після моменту
збігання фаз.
(20 см, 17 см, 10 см)
6.247. Стояча хвиля утворюється під час накладання падаючої хвилі і хвилі, відбитої від
межі поділу середовищ, перпендикулярної до напряму поширення хвилі.
Швидкість поширення звукових коливань 340 м/с, частота 3,4 кГц. Встановити
відстань від межі поділу середовищ вузлів і пучностей стоячої хвилі, якщо
відбиття відбувається: а) від менш густого середовища; б) від більш густого
середовища.
( хвуз   2п  1 4 ; хпучн  п 2 )
6.248. Сталева струна рояля, довжина якої 1 м, дає частоту основного тону 256 Гц.
Визначити швидкість хвилі на струні та силу натягу струни, вважаючи, що
діаметр струни 1 мм.
(512 м/с, 1620 Н)
6.249. Сталева струна рояля, довжина якої 1 м і діаметр 1 мм, натягнута із силою 4,7 кН.
Якою буде частота биття, якщо збудити коливання струни й камертона, частота
якого 440 Гц?
(3 Гц)
6.250. Труба завдовжки 170 см заповнена повітрям і закрита з одного кінця. Визначити
основну частоту та частоту третьої гармоніки можливих власних коливань
повітряного стовпа в трубі. Вважати, що швидкість звуку в повітрі 340 м/с.
(50 Гц, 250 Гц)
6.251. У відкритій з обох кінців трубі, яка заповнена повітрям, утворилися стоячі
звукові хвилі. Довжина труби 0,85 м. Визначити частоту перших трьох гармонік.
(200 Гц, 400 Гц, 600 Гц)
6.252. Для визначення швидкості звуку в повітрі методом акустичного резонансу
використовується труба з поршнем і звуковою мембраною, що закриває один з її
торців. Відстань між сусідніми положеннями поршня, при якому спостерігається
резонанс на частоті 2500 Гц, складає 6,8 см. Визначити швидкість звуку в повітрі.
(340 м/с)
6.253. Визначити швидкість звуку за нормальних умов у гелії, азоті та вуглекислому газі.
(972 м/с, 337 м/с, 262 м/с)
6.254. На відстані 3 км від спостерігача з висоти 4 км вертикально вдарила блискавка.
Який час спостерігач чутиме грім від неї?
(6 с)
6.255. Три звукові хвилі однакової інтенсивності 50 мВт/м2 поширюються в повітрі, воді
та сталевому стержні. Які амплітуди звукового тиску у цих середовищах?
Вважати, що швидкість звуку в повітрі 330 м/с, у воді 1500 м/с, у сталі 5100 м/с.
( р  2 І  , 6,53 Па, 387 Па, 2000 Па)
6.256. Амплітуда коливань тиску повітря у звуковій хвилі за нормальних умов 0,01 Па.
Якому рівневі гучності відповідає це значення?
(51 дБ)
247
6.257. Обчислити амплітуду швидкості частинок повітря, якщо рівень гучності звуку L
= 60 дБ. Вважати, що швидкість звуку 330 м/с.
(  d  dx max  2 І  = 0,07 мм/c)
6.258. Обчислити амплітуду коливань звукового тиску: а) біля порога чутності,
інтенсивність звуку Imin = 10-12 Вт/м2; б) поблизу больового порога, Imax = 10 Вт/м2.
(10-5 Па, 100 Па)
6.259. Два автомобіля рухаються з постійними швидкостями 1 і 2 по прямій дорозі.
Перший автомобіль подає звуковий сигнал частотою  0 . Якої частоти звук почує
водій другого автомобіля? Розглянути випадки: а) автомобілі їдуть назустріч один
одному; б) перший автомобіль їде за другим; в) другий автомобіль їде за першим.
Швидкість звуку в повітрі дорівнює с.
2 2 2
1 1 1
(а)  1   0 c ; б)    c ; в)    c )
1 2 0
1 3 0
1
1 1 1
c c c
6.260. Нерухомий спостерігач сприймає звукові коливання від двох камертонів, один з
яких наближається, а інший – з такою ж швидкістю віддаляється. При цьому
спостерігач чує биття з частотою  = 2 Гц. Знайти швидкість кожного камертона,
якщо їх частота коливань  0 = 340 м/с.
 
(  1    0   1 )
2
 0  
6.261. Точкове джерело, що рухається з постійною швидкістю  , випромінює в усі
сторони звукову хвилю. Написати залежність довжини хвилі від кута  між
напрямками поширення хвилі і швидкістю джерела. Довжина хвилі від
нерухомого джерела дорівнює 0, швидкість звуку дорівнює с.
  
(   o 1  cos   )
 c 
6.262. Два потяги їдуть з однаковими швидкостями 90 км/год по прямій колії один за
одним на відстані 2 км. У точці, що знаходиться на відстані 1 км від залізниці,
сидить спостерігач. У момент, коли потяги знаходяться на однаковій відстані від
цієї точки, вони одночасно видають звуковий сигнал однаковою частотою 500 Гц.
Який звук почує спостерігач? Швидкість звуку 350 м/с.
(Спостерігач почує звук частотою 500 Гц, амплітуда якого змінюється з
частотою 50 Гц)
6.263. По озеру з постійною швидкістю  уздовж берега і на відстані d від нього пливе
катер. На березі стоїть спостерігач. В деякий момент часу катер пропливає повз
спостерігача. Через якийсь час до спостерігача дійде хвиля від катера, якщо
швидкість поширення хвиль у воді дорівнює u і u <v?
d  2  u2
(t  )
u
248
§7. Елементи релятивістської механіки
§7. ЕЛЕМЕНТИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ МЕХАНІКИ
Перетворення Лоренца:
u
tx
x  ut c 2
x  , y  y , z   z , t  
2
u u2
1 2 1 2
c c
, (7.1)
u
t  x 2
x  ut
x , y  y , z   z , t  c
u2 u2
1 2 1 2
c c
де с – швидкість світла у вакуумі.
1 u
Коефіцієнт Лоренца   , де   .
1  2 c
Довжина стержня l , виміряна в системі відліку, в якій стержень рухається, менша,
ніж власна довжина l0 , виміряна в системі відліку, де стержень нерухомий:
u2
l  l0 1 
. (7.2)
c2
Проміжки часу між двома подіями виявляються різними в різних системах відліку
u2
  t 1  , (7.3)
c2
де   – власний час, визначений за нерухомим відносно рухомої системи відліку K 
годинником.
Інтервал між подіями (є інваріантною величиною відносно перетворень Лоренца).
Він визначає просторово-часову відстань між двома світовими точками у
чотиривимірному просторі-часі. Для двох нескінченно близьких подій інтервал записують
так:
dS 2  c2dt 2  dx2  dy2  dz 2 . (7.4)
Релятивістський закон додавання швидкостей:
u2 u2
 y 1   z 1  2
  u 2
c ,  c .
x  x , y  z (7.5)
u u u

1  x 2 
1  x 2 
1  x 2
c c c
Релятивістська маса та імпульс:
249
m0 m0
m , p . (7.6)
2 2
1 2 1 2
c c
Рівняння релятивістської динаміки частинки:
 
 
d  m0 
F . (7.7)
dt  2 
 1 2 
 c 
Енергія релятивістської динаміки частинки:
а) власна енергія:
E0  m0c 2 , (7.8)
б) кінетична енергія:
 
 
K  Е  Е0  m0c 2  1
 1 , (7.9)
 2 
 1 2 
 c 
в) повна енергія та зв'язок енергії та імпульсу:
m0
E  mc 2  c 2 , E  p c  m0 c .
2 2 2 2 4
(7.10)
2
1 2
c
За домовленістю вважають, що K – це рухома система відліку, а K – нерухома
(лабораторна) система.
Треба пам'ятати, що час тече повільніше в рухомій (K) системі відліку. Тобто
проміжок часу між двома подіями в рухомій (K) системі завжди менший, ніж проміжок
часу між цими ж подіями в нерухомій (лабораторній) системі   t .
Кінематичні формули СТВ пов'язують "власну" довжину з довжиною в лабораторній
системі відліку та "власний" час із часом у лабораторній системі відліку дуже простими
формулами через коефіцієнт Лоренца. Вирішуючи, треба ділити чи множити на 1  2 ,
слід пам'ятати, що ця величина завжди менша від одиниці. Тому результатом множення
на 1   2 будь-якої величини (це може бути проміжок часу або геометрична довжина
відрізків) буде зменшення цієї величини, а операція ділення приведе до її збільшення. Далі
треба пам'ятати, що під часу руху тіла його довжина зменшується, а під час руху
годинника його хід сповільнюється (проміжки часу збільшуються).
Задачі, які розв'язуються в курсі загальної фізики "Механіка" з цього розділу, пов'язані
з розглядом руху тіл тільки в інерціальних системах відліку.
Приклад 1. Система відліку «ракета» рухається вздовж осі 0х інерціальної системи відліку
«Земля» з постійною швидкістю u = 2∙108 м/с. В системі відліку «Земля»
розташований стержень довжиною l0 = 1 м під кутом 0 = 45 до осі 0х.
Знайти довжину стержня і кут його нахилу до осі 0х в системі відліку
«ракета». Осі 0х і 0х паралельні.
250
Довжина стержня в системі відліку «Земля» і «ракета» дорівнює відповідно:

l0   х2  х1    y2  y1 
2 2
. (1)
l  х2  х1    y2  y1 
2 2
Ефект скорочення довжини проявляється тільки в напрямку руху, тому згідно (7.1):
y1  y1, z1  z1,
u2 u2 , (2)
x1  x1 1 
2
, x2  x2 1  2
c c
Підставивши (2) в (1), отримаємо:
 u2 
l  х2  х1  1  2    y2  y1  .
2 2
(3)
 c 
З рисунка видно, що
х2  х1  l0 cos  0
. (4)
y2  y1  l0 sin  0
Враховуючи (3) і (4), маємо:
 u2 
l  l0 cos2  0 1  2   sin 2  0  0,88 м.
 c 
Шуканий кут знайдемо наступним чином:
y y y2  y1 tg 0
  arctg 2 1  arctg  arctg  53,3 .
х2  х1 u 2
u2
 х2  х1  1  2 1 2
c c
Відповідь: l  0,88 м,   53,3 .
Приклад 2. Скільки часу для земного спостерігача і для космонавтів займе космічна
подорож до зірки і повернення назад на ракеті, що летить зі швидкістю u =
2,9·108 м/c? Відстань до зірки (для земного спостерігача) дорівнює 40 св.
років.
Відстань S, яку пролетить космічний корабель в системі відліку, пов'язаній з Землею,
дорівнює S = 2,9·10 м/c 365·24·3600 с = 3,8·1017 м.
8
Отже, за годинником земного спостерігача політ корабля триватиме: t = 2S/u = 83

роки. Час, виміряний за годинником, який знаходиться на борту космічного корабля,
відповідно до ефекту сповільнення часу (7.3):
u2
2S 1 
  c 2  21,3 роки.
u
Відповідь: t = 83 роки,   21,3 роки.
251
Приклад 3. Тіло зі швидкістю υ0 налітає перпендикулярно на стінку, яка рухається
назустріч зі швидкістю υ. Користуючись формулами для релятивістського
додавання швидкостей, знайти швидкість υ1 тіла після відбивання.
Проаналізувати граничні випадки, якщо удар абсолютно пружний, маса
стінки набагато більша за масу тіла. Знайти швидкість υ1, якщо υ = υ0 = с/3.
Скористаємося правилом додавання швидкостей в релятивістській механіці (7.5):
  
x  x . (1)

1   x 2
c
Звідси отримаємо формулу для оберненого перетворення:
 
 x  x , (2)

1  x 2
c
де u – швидкість системи відліку К' відносно системи К.
Направимо вісь х вздовж початкової швидкості тіла υ0 і пов’яжемо систему відліку К'
зі стінкою. Тоді υх = υ0 і υ = –υ. В системі відліку К', початкова швидкість 0 тіла,
відповідно до (2), дорівнює:
x  
0  .

1  0
c2
Оскільки стінку можна вважати нескінченної маси, то за законом збереження енергії
після пружного удару тіло відіб’ється в зворотному напрямку з тим же (щодо стінки)
абсолютним значенням швидкості:
 
1  0   x . (3)

1  0 2
c
Повернемося тепер знову в систему відліку К. Підставляючи в (1) 1 з (3) замість  x
і враховуючи, що υ = –υ, після перетворень знаходимо шукану швидкість:
 2 
0 1  2   2
 
 
c 
1  1 . (4)
 20  2

1  1 2 1 2  2
c c c
Проаналізуємо граничні випадки.
1. Якщо швидкості тіла і стінки малі ( 0 с ,  с ), то можна знехтувати всіма
членами, де ці швидкості діляться на швидкість світла. Тоді з (4) отримуємо результат
класичної механіки 1   0  2  : швидкість кулі після відбивання збільшується на
подвоєну швидкість стінки і протилежно направлена. В релятивістському випадку цей
результат немає фізичного змісту. З нього випливає, що швидкість тіла після відбивання
буде дорівнювати 1  с , чого бути не може.
2. Нехай тепер на стінку налітає тіло, яке рухається зі швидкістю світла (промінь
світла відбивається від дзеркала, що рухається назустріч).
Підставляючи 0  с в співвідношення (4), отримуємо:
 2 
с 1  2   2
1   
c 
 с .
2с  2
1 2  2
c c
252
Звідси видно, що швидкість променя світла змінила напрямок, але не своє абсолютну
величину, як і повинно бути.
3. Розглянемо тепер випадок, коли стінка рухається з релятивістської швидкістю:
  с . У цьому випадку з (4) маємо:
2  2с
1   0  с .
2 с
2  20
c
Тобто тіло після відбивання також буде рухатися зі швидкістю, близькою до
швидкості світла.
4. Нарешті, підставимо в (4) значення υ = υ0 = с/3, тоді υ1 = 0,78с. Таким чином, на
відміну від класичної механіки, теорія відносності дає для швидкості після відбивання
значення, менше швидкості світла.
 2 
0 1  2   2
Відповідь: 1   
c 
, υ1 = 0,78с.
20  2
1 2  2
c c
Приклад 4. Тіло починає рухатися зі стану спокою під дією сили F. Знайти залежність
швидкості тіла від часу. Порівняти з класичним результатом.
Оскільки швидкість тіла в цьому випадку буде направлена вздовж лінії дії сили, можна
записати основне рівняння релятивістської динаміки (7.7) в скалярній формі:
 
 
d  m0  t  
 F,
2 
 1   t  
dt
 
 c2 
де υ(t) – швидкість тіла в момент часу t, причому υ(0) = 0. Інтегруючи, знаходимо:
 t  F
 t.
 t  m0
2
1 2
c
де a = F/m0 – класичне прискорення тіла. Піднімаючи рівняння до квадрату, отримуємо
залежність швидкості від часу:
аt с
 t    .
 аt 
2
c2
1 2 1 
 аt 
2
c
Таким чином, в будь-який момент часу υ(t) < c, а при t   швидкість тіла стає все
ближче до швидкості світла. У випадку невеликих значень часу ( t с а ) ми отримуємо
результат класичної нерелятивістської механіки для рівноприскореного руху:  t   аt .
аt с
Відповідь:   t    .
 аt 
2
c2
1 2 1
 аt 
2
c
Приклад 5. Релятивістська частинка з масою m і кінетичною енергією К налітає на

частинку, яка перебуває в стані спокою і має таку саму масу m. Знайдіть масу
і швидкість системи, складеної з двох частинок після співудару.
253
Позначимо масу системи, яку слід знайти, як M. Співвідношення (7.10) для системи
запишеться як
E 2  p 2 c 2  М 2 c4 . (1)
Закон збереження енергії в цьому випадку полягає в тому, що енергія окремих
частинок до удару, яка складається із кінетичної енергії К однієї частинки та енергії
спокою обох частинок, дорівнює релятивістській (повній) енергії системи:
К + 2m0c2 = E . (2)
Підставивши (2) в (1) та врахувавши зв'язок між К та p у релятивістській механіці,
маємо
 К  2m0c2   К  К  2m0c 2   М 2c4  М  1с 2т  К  2m0c 2  . (3)

2
Отриманий вираз показує, що маса системи, утвореної із частинок після співудару,

складним способом залежить від параметрів частинок до удару: від маси частинок m і
кінетичної енергії К рухомої частинки.
Швидкість руху утвореної системи:
K  К  2m0 c 2 
p 1 1 K
  с2  с2 c .
E с К  2m0 c 2 К  2m0 c 2
K
Відповідь:   c
К  2m0 c 2
Приклад 6. За якої швидкості кінетична енергія частинки дорівнює її енергії спокою?

Зробимо два зауваження:
1. Напевно в цьому прикладі йдеться про релятивістську частинку. Про це свідчить,
наприклад, згадування про "енергію спокою", яке для класичного випадку зазвичай
недоречне.
2. Інколи студенти спрощують розв'язування такої задачі до запису рівності кінетичної
енергії К та енергії спокою E0 і приходять до парадоксального висновку, у якому
швидкість частинки більша за швидкість світла у вакуумі. У чому хибність такого
підходу?
Закон, який пов'язує релятивістську (повну) енергію E з кінетичною енергією К та
енергією спокою E0 = mc2, задається співвідношенням (7.9). Величина енергії К, звичайно,
залежить від швидкості частинки, величина E0 від швидкості не залежить, але від
швидкості залежить сума цих енергій – релятивістська енергія частинки:
Е0 m0c 2
E  ,
2 2
1 1
c2 c2
тобто завжди правильно записувати так:
Е0
E  Е0  К   Е0  К .
2
1
c2
Саме тому спрощення, як в цьому прикладі, у вигляді К = E0 спотворює фізику
процесів. Для даного прикладу К = Е – E0 = E0. Урахувавши це, маємо:
 
 
Е0   1  Е0   
1 3
с  2, 6  108 м/с.
  2  2
 1 2 
 c 
Відповідь:   2, 6 108 м/с.
254
7.1. Яку швидкість повинно мати тіло, щоб його поздовжні розміри зменшилися
вдвічі?
(2,6108 м/с)
7.2. Мезони космічних променів досягають поверхні Землі з різноманітними
швидкостями. Знайти релятивістське скорочення розмірів мезона, що летить зі
швидкістю 0,95с.
(68,8 %)
7.3. В атмосфері Землі на відстані 20 км від її поверхні в космічних променях
утворився мюон. Рухаючись зі швидкістю 0,9996с відносно системи відліку,
зв’язаної із Землею, мюон досягає земної поверхні. До яких розмірів скоротиться
ця відстань, якщо не враховувати сповільнення часу?
(565,61 м)
7.4. Космічний корабель рухається відносно нерухомого спостерігача на Землі зі
швидкістю 0,99с. Знайти, як змінюються лінійні розміри тіл і густина речовини в
ракеті (по лінії руху) для нерухомого спостерігача.
(l = 0,14l0)
7.5. Стрижень, власна довжина якого дорівнює l0, перебуває в стані спокою в системі
відліку К': він розташований так, що складає з віссю х' кут . Який кут складе цей
стрижень з віссю х іншої системи відліку К? Чому дорівнює довжина цього
стрижня в системі К?
y  2
( tg   , l  l0 1  2 cos 2  )
x  c
7.6. В системі К розміщений нерухомий стрижень, власна довжина l0 якого дорівнює
1 м, так, що складає кут 0 = 45 з віссю х'. Визначте довжину l стержня і кут  в
системі К, якщо швидкість системи К відносно К' дорівнює 0,8с.
tg0
(l = 0,825 м;   arctg  59 )
2
1 2
c
7.7. В системі К знаходиться квадрат, сторона якого паралельна осі х'. Визначити кут
φ між його діагоналями в системі К, якщо система К' рухається щодо К зі
швидкістю 0,95c.
(7266')
7.8. Ребра куба орієнтовані паралельно осям координат. З якою швидкістю куб має
рухатися вздовж однієї з осей, для того щоб перетворитися на паралелепіпед із
об’ємом втричі меншим, ніж об’єм куба?
(0,0141с)
7.9. Фотонна ракета рухається до Землі зі швидкістю 0,6с. У скільки разів
сповільниться хід часу в ракеті з точки зору земного спостерігача?
(1,25)
7.10. На космічному кораблі-супутнику знаходиться годинник, синхронізований до
польоту з земним. Швидкість супутника становить 7,9 км/с. На скільки відстане
годинник на супутнику за вимірюваннями земного спостерігача за своїм
годинником за півроку?
( 0,57с)
7.11. Швидкість мюонів у циклотроні 0,99с, а власний час життя 2,2 мкс. Чому
дорівнює час життя мюона в системі відліку, зв’язаній із циклотроном?
(15,6 мкс)
7.12. Мезон, що входить до складу космічних променів, рухається зі швидкістю, що
складає 95% швидкості світла. Який проміжок часу за годинником земного
спостерігача відповідає одній секунді «власного часу» мезона?
255
(3,2 с)
7.13. У лабораторній системі відліку частинка, що рухалась зі швидкістю 0,95с,
пройшла до розпаду шлях 23,7 м. Чому дорівнював власний час життя частинки?
(26 нс)
7.14. Власний час життя нестабільної частинки 0 = 10 нс. Знайти шлях, який пройде ця
частинка до розпаду в лабораторній системі відліку, де час її життя  = 20 нс.
( S  c 1   /  0   5 м )
2
7.15. Космічний корабель рухається з постійною швидкістю (24/25)с у напрямку до

центру Землі. Яку відстань в системі відліку, яка пов'язана з Землею, пройде
корабель за проміжок часу 7 с, відрахований за корабельним годинником?
Обертання Землі і її орбітальний рух не враховувати.
(24 с)
7.16. Мю-мезони, експериментально виявлені на дні глибоких шахт, утворюються в
земній атмосфері і встигають до розпаду пролетіти відстань 6 км зі швидкістю
0,955с. Знайти час життя мю-мезона для земного спостерігача і його власний час
життя.
( 2105 с;  2106 с)
7.17. Яку відстань проходить +-мезон при  = 0,73 за середній час його життя 2,5108
с.
(800 см)
7.18. Знайти відстань, яку пролетіла в К-системі відліку нестабільна частинка від
моменту свого народження до розпаду, якщо час її життя в цій системі відліку 3,0
мкс, а власний час життя 2,2 мкс.
(0,6 км)
7.19. В К-системі відліку мю-мезон, що рухається зі швидкістю 0,99с, пролетів від
місця народження до точки розпаду відстань 3 км. Визначити: власний час життя
мезона; відстань, яку пролетів мезон в К-системі з «його точки зору».
(1,4 мкс, 0,42 км)
7.20. На циклотроні одержано пучок релятивістських піонів. Якщо не враховувати
релятивістське сповільнення часу, то піон має пройти за свій час життя відстань
5,8 м. Експеримент показує, що піон проходить відстань 8,8 м. З якою швидкістю
рухається піон відносно лабораторії? У скільки разів час життя піона у
лабораторній системі відліку більший за його власний час життя?
(0,75 с, 1,5)
7.21. Протон летить на північ зі швидкістю 0,7с, альфа-частинка – на південь зі
швидкістю 0,2с. Куди рухається центр мас цієї системи?
(на північ)
7.22. З космічного корабля, що віддаляється від Землі зі швидкістю 0,66с, під прямим
кутом до напрямку польоту (з точки зору спостерігача, що знаходиться на борту
корабля) запущений безпілотний модуль зі швидкістю 0,82с. Чому дорівнює
швидкість модуля і під яким кутом до напрямку руху космічного корабля він
летить з точки зору спостерігача на Землі?
(0,9с, 93)
7.23. Прискорювач надав радіоактивному ядру швидкість 0,4 с. У момент вильоту з
прискорювача з ядра вилетіла в напрямку свого руху -частинка зі швидкістю
0,75с відносно прискорювача. Знайти швидкість частинки відносно ядра.
(0,5 с)
7.24. Дві частинки рухаються назустріч одна одній зі швидкостями 0,8с і 0,9с відносно
лабораторної системи відліку. Визначити відносну швидкість частинок.
(0,99с)
7.25. Дві частинки рухаються назустріч одна одній зі швидкостями 0,9с. Визначити
відносну швидкість зближення частинок в системі відліку, що рухається разом з
однією з частинок.
256
(0,994с)
7.26. Дві частинки рухаються назустріч одна одній з однаковими швидкостями
відносно нерухомого спостерігача. Відносна швидкість частинок 0,9 с. Визначити
швидкість частинок відносно спостерігача.
(0,83с)
7.27. У лабораторній системі відліку віддаляються одна від одної дві частинки з
однаковими за модулем швидкостями. Їх відносна швидкість в тій же системі
відліку дорівнює 0,5с. Визначити швидкості частинок.
(0,268с)
7.28. Дві релятивістські частинки рухаються в лабораторній системі відліку зі
швидкостями 0,6с і 0,9с уздовж однієї прямої. Визначити їх відносну швидкість в
двох випадках: 1) частинки рухаються в одному напрямку; частинки рухаються в
протилежних напрямках.
(0,195с; 0,974с)
7.29. Час життя мюона в системі відліку, відносно якої він перебуває в спокої, 2,2 мкс,
його час життя в системах, що рухаються відносно нього та паралельно одна
одній, відповідно 2,5 мкс і 2,2 мкс. Чому дорівнює відносна швидкість вказаних
систем відліку?
(0,2с)
7.30. Дві частинки рухаються в К-системі відліку під кутом одна до одної, причому
перша зі швидкістю 1, а друга – зі швидкістю 2. Знайти швидкість однієї
частинки відносно іншої.
2
  
( 1  12  22   1 2  )
 c2 
7.31. Через якийсь час фотон перелетить галактику діаметром 10 5 світлових років за
спостереженнями з космічного корабля, що летить слідом за фотонами зі
швидкістю, що дорівнює 0,6с?
(через 50000 років.)
7.32. Діаметр Галактики дорівнює приблизно 105 світлових років. Скільки часу
потрібно протону з енергією 1010 ГеВ, щоб пролетіти крізь Галактику, з точки зору
спостерігача, пов'язаного з Галактикою, і «з точки зору протона».
(105 років;  5 хвилин)
7.33. Порівняйте величину релятивістського і класичного імпульсів електрона,
швидкість якого дорівнює 0,96с.
Pрел 25
(  )
Ркл 7
7.34. Яке релятивістське скорочення розмірів протона в синхрофазотроні з кінетичної
енергією 10000 МеВ?
(91,5 %)
7.35. Синхрофазотрон дає пучок протонів з кінетичної енергією 10000 МеВ. Яку
частину від швидкості світла становить швидкість протонів в цьому пучку?
(99,6%)
7.36. З якою швидкістю рухається частинка, якщо її релятивістська маса в три рази
більша за масу спокою?
(0,943с)
7.37. На скільки відсотків релятивістська маса частинки більша за масу спокою за
швидкості 30 Мм/с?
(0,5 %)
7.38. Який відсоток від швидкості світла повинна становити швидкість частинки, щоб
її кінетична енергія дорівнювала її енергії спокою?
( = 86,6 %)
257
7.39. Знайти швидкість космічної частинки, якщо її повна енергія в k разів перевищує
її енергію спокою.
c
(  k 2 1 )
k
7.40. Кінетична енергія релятивістської частинки дорівнює її енергії спокою. У скільки
разів зростає імпульс частинки, якщо її кінетична енергія збільшиться в n = 4 рази?
(2,82)
7.41. Імпульс Р релятивістської частинки дорівнює m0c. Під дією зовнішньої сили
імпульс частинки збільшується вдвічі. У скільки разів зросте при цьому енергія
частинки: кінетична? повна?
(2,98, 1,58)
7.42. Дві релятивістські частинки рухаються назустріч одна одній з однаковими (в
лабораторній системі відліку) кінетичними енергіями, які дорівнюють їх енергіям
спокою. Визначити швидкості частинок в лабораторній системі відліку, відносну
швидкість зближення частинок (в с) та кінетичну енергію однієї з частинок в
системі відліку, пов'язаною з іншого частинкою.
(0,866с, 0,9897с, 6m0с2)
7.43. Яку роботу необхідно виконати, щоб збільшити швидкість частинки з масою
спокою m0 від 0,6с до 0,8с? Порівняти отриманий результат зі значенням,
обчисленим за нерелятивістською формулою.
(0,42m0с2, 0,14m0с2)
258
Список використаних джерел
1. Загальний курс фізики: Збірник задач : Навч. посібник для студ. інж.-техн. і пед. спец.
вузів / І. П. Гаркуша, І. Т. Горбачук, В. П. Курінний; [та ін.]; за ред.: І. П. Гаркуша. –
2-ге вид., стереотип. – Київ : Техніка, 2004. – 557 с.
2. Загальна фізика в прикладах, запитаннях і відповідях. Механіка : навчальний посібник
/ В. Ф. Коваленко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет",
2011. – 223 с.
3. Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
“Фізика” /укладачі: О. В. Лисенко, В. В. Коваль, Ю. М. Ромбовський. – Суми:
Сумський державний університет, 2011. – Ч.1. – 175 с.
4. Збірник задач з фізики. Ч.1 (механіка, електрика, електромагнетизм) : навчальний посібник / С. Г.
Авдєєв, Т. І. Бабюк, О. С. Камінський. – Вінниця : ВНТУ, 2010. – 123 с.
5. Гольдфарб Н.И. Сборник вопросов и задач по физике. 5-е изд. — М.: Высшая школа,
1982. — 351 с.
6. Курс физики с примерами решения задач. Часть I. Механика. Молекулярная физика.
Термодинамика: учебное пособие / С.И. Кузнецов; под ред. В.В. Ларионова; Томский
политехнический университет. – 3-е изд., перераб. и доп. – Томск: Изд-во Томского
политехнического университета, 2013. – 413 с.
7. Механика: учебное пособие / А.Л. Суркаев, М.М. Кумыш, Г. А. Рахманкулова / ВПИ
(филиал) ВолгГТУ. – Волгоград, 2010. – 89 с.
8. Чернов И.П., Ларионов В.В., Тюрин Ю.И. Физика: Сборник задач. Часть I. Механика.
Молекулярная физика. Термодинамика: Учебное пособие.– Томск: Изд-во Том. ун-та,
2004. – 390с.
259
Навчальне видання
(пробне)
Мохун Сергій
ЗАГАЛЬНА ФІЗИКА. МЕХАНІКА.

Збірник задач
Підписано до друку ________.2018 р. Формат А4.

Друк Rizo. Гарнітура Times New Roman – 8.
Обсяг 13,7 др. арк. Наклад 50 прим.
Замовлення № 23
Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка
Адреса видавництва:
вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027
Свідоцтво про реєстрацію ТР № 241 від 18.11.1997
260

Загальна Фізика.механіка (Збірник Задач, Брошура)

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Загальна Фізика.механіка (Збірник Задач, Брошура)

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний педагогічний університет

ЗАГАЛЬНА ФІЗИКА. МЕХАНІКА.

СКОРЕНЬКИЙ ЮРІЙ ЛЮБОМИРОВИЧ – кандидат технічних наук,

Рекомендовано до друку науково-методичною радою

Мохун С. «Загальна фізика. Механіка. Збірник задач»: Навч. посібн. –

Збірник складено відповідно до діючої програми курсу загальної фізики (розділ

Усі права захищено. Книгу в цілому чи будь-яку її частину не можна

§1. ОСНОВИ КІНЕМАТИКИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ

де r – переміщення матеріальної точки за час t.

де r0 та 0 – радіус-вектор, що характеризує початкове положення матеріальної точки, та

Миттєва кутова швидкість:

де 0 та 0 – початковий кут повороту матеріальної точки та її кутова швидкість в цей

Методичні рекомендації до розв’язування задач

Відстань s між машинами є гіпотенузою трикутника, яка є функцією часу і

Таким чином, отримуємо: 

Перейдемо до розв’язання задачі. Координату x(t1 )  x1 в момент часу t1 знайдемо

дорівнює нулю  x (t зуп )  c  3dt зуп  0 .

Приклад 6. Матеріальна точка починає рухатися вздовж осі X з прискоренням, величина

Проекцію швидкості x  x (t ) в довільний момент часу t знайдемо, використовуючи

визначення прискорення: ax  , dx  ax dt ,  x  0 x   d x   ax dt

x2  x1   a1t 3/2 dt  a1  t25/2  t15/2  ,

a1  t25/2  t15/2  /  t2  t1   5,63 м/с.

Приклад 7. Швидкість течії річки по ширині змінюється за законом  р  х   a  d  x  x  c

За той же час dt в напрямку осі OX човен переміститься на dx  0dt , звідки

Вісь Y направлена так, як показано на рисунку.

Приклад 9. Повітряна куля починає підніматися з поверхні землі. Швидкість її підняття

За умовою відомо, що в початковий момент часу t0  0 тіло знаходилось на поверхні

Тепер в (6) заміняємо час у відповідності з співвідношенням (4) і знаходимо шукану

a    (0t ) 2  02  . (12)

Напрямок повних прискорень визначається кутом між повним прискоренням і

an2  64 см/с 2 ; a1  4 2 см/с2 , a2  80см/с2 ; 1  45 , 2  53 .

Приклад 11. Тверде тіло обертається навколо нерухомої осі Z за законом  z  at  bt 3 , де

У формулах (7) та (8) використали, що за умовою t1  0 , а t2  a / (3b) з (6).

Приклад 13. Вісь колеса радіусом R = 0,5 м рухається поступально зі швидкістю 0 = 1

Положення точки В в момент часу t визначається кутом   t  2 t , тоді в

Модуль повної швидкості   x2   y2 дорівнює:

 0  R cos t   R sin t   02   2 R2  20 R cos t .

За визначенням dx  х dt , dy   y dt . Проінтегрувавши ці вирази, визначимо

Приклад 14. Матеріальна точка рухається за законом r   sin  5t  i   cos2  5t  j , де  =

  10cos  5t  1  9sin 2 5t  .

1.2. При рівномірному русі матеріальної точки вздовж осі ОХ її координата за 5 с

(вважаючи з моменту виключення двигунів) ракета впаде на Землю? Визначити

1.237. У сферичній лунці стрибає кулька, пружно вдаряючись об її стінки

1.238. З гармати випустили послідовно два снаряди з однаковими швидкостями 0 = 250

1.243. Радіус-вектор матеріальної точки змінюється з часом згідно закону 𝑟⃗ = 4t 2⃗i +

10 м, B = 5 м/с2, C = 10 м/с. Накреслити траєкторію. Отримати залежності  t  і

§2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ ТА ПОСТУПАЛЬНОГО

У проекціях на осі декартових координат отримуємо три диференціальні рівняння:

де Fx , Fy , Fz – проекції вектора сили на координатні осі.

Нагадаємо, що повне прискорення є векторною сумою нормальної і тангенціальної

де mi – маса однієї частинки, r – її радіус-вектор, m – маса всієї системи.

Приклади розв’язування задач

і правої T2 ниток. Блок не рухається поступально. Запишемо

Рівняння можна розв’язувати як в загальному вигляді з подальшою підстановкою

Приклад 2. Вантаж масою m1 = 5 кг, зв’язаний нерозтяжною і невагомою ниткою,

Приклад 4. Маляр масою m1 = 75 кг працює в підвісному кріслі масою m2 = 15 кг. З якою

Приклад 7. Рух мотоцикліста по колу. З якою максимальною швидкістю може їхати

За ІІ законом Ньютона: Fтр  mg  N  maдоц .

Підставимо значення величин з (3)-(2) в (1) й отримаємо нерівність:

Приклад 8. Рух тіла на диску, що обертається. Тіло масою m лежить на горизонтальному

побудови залежності Fтр ( )

Приклад 10. Обертання тіла на стержні. Тіло обертається у вертикальній площині на

2 2 2 2