Додаток № 1

до постанови президії ЦП УТОГ

від "04" червня 2020 р. № 82/2020

Правила етичного спілкування

працівників Українського товариства глухих
з особами з порушеннями слуху

І. Загальноприйняті правила
при спілкуванні працівників Українського товариства
глухих з особами з порушеннями слуху

1. Дані правила етичного спілкування працівників Українського товариства глухих

врегульовують виключно професійні відносини при виконанні ними своїх посадових
обов'язків у свій робочий час та не поширюються на правовідносини поза робочим
часом, за винятком таких відносин обумовлених окремим договірними відносинами,
оформленими у встановленому порядку.
2. Під час виконання своїх посадових обов'язків працівники Українського товариства
глухих (далі – Працівники) зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних
етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої
культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної
інтонації, емоційності), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів
людини і громадянина, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, не допускати
проявів свавілля або байдужості до правомірних дій та вимог співрозмовників.
3. Під час прийому особи з порушеннями слуху Працівнику забороняється відволікатись
на сторонні розмови, в тому числі на телефонні, крім екстрених випадків та випадків
безпосередньо пов’язаних зі зверненням особи. В присутності глухої особи не
допускається спілкування Працівника словесною мовою без супроводу перекладом
жестовою мовою.
4. Під час прийому особи з порушеннями слуху Працівник зобов'язаний забезпечити
найбільш комфортні умови комунікації, а саме:
- обрати найбільш оптимальний для співрозмовника спосіб спілкування - жестовою
мовою чи калькованим жестовим мовленням, жестово-словесною, словесною або
письмовою мовами;
- забезпечити достатнє освітлення під час ведення прийому, встановити достатній
зоровий контакт із співрозмовником та забезпечити доступність для нього зорового
сприймання свого обличчя (не затуляти його волоссям або шарфом). Не допускається
розташування Працівника під час розмови спиною до світла чи вікна;
- у випадку наявності у співрозмовника проблем із зором необхідно переконатися у
комфортності для нього умов спілкування та, за потреби, пересісти ближче до нього.
5. При веденні особистого прийому Працівник повинен забезпечити спілкування по суті
звернення та впевнитися у взаємному розумінні суті розмови. За необхідності
Працівник має повторити зміст розмови, перефразовуючи речення та використовуючи
прості фрази та словосполучення, обраним способом спілкування.
У випадку, якщо інформація є складною для сприймання чи запам'ятовування
 (контактна інформація, юридичні терміни тощо), в залежності від ситуації, Працівник
має забезпечити отримання або надання такої інформації в письмовому вигляді.
6. Працівник зобов'язаний уважно та терпляче вислухати співрозмовника, дочекавшись
закінчення розповіді. Для уточнення ситуації – допускається ставити короткі
запитання, які потребують коротких відповідей.
7. При демонстрації предмету або ознайомлення з документом тощо, Працівник (якщо
ситуація не є критичною) повинен діяти поступово: спочатку забезпечити
демонстрацію предмета чи документа і, лише після цього, розповісти про нього, або
навпаки.
8. У випадку долучення до участі у розмові третьої особи – Працівник зобов'язаний
забезпечити комфортне спілкування також з цією особою, зокрема, шляхом
здійснення, за потребою, перекладу жестовою мовою або залучення перекладача
жестової мови.
9. Не допускається спілкування Працівника з іншою особою, в присутності глухої особи,
словесною мовою без супроводу перекладом жестовою мовою.
10. Працівнику заборонено розголошувати інформацію про персональні дані фізичних
осіб та будь-яку іншу інформацію, яка може бути конфіденційною або розголошення
якої може завдати шкоди особі, отриману під час спілкування з особами з
порушеннями слуху або під час надання послуги перекладу жестовою мовою, крім
випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної
безпеки, економічного добробуту та прав людини.
11. Якщо Працівнику стало відомо про загрозу чи факти розголошення інформації
отриманої в процесі професійної діяльності, вони повинні негайно повідомити про це
свого безпосереднього керівника.
12. Працівник, спілкуючись, під час виконання посадових обов'язків, зобов'язаний
використовувати лише перевірену інформацію та, за потреби, вказувати дані чи
джерело, що її підтверджують.
13. Працівник зобов'язаний використовувати у своїй роботі коректні терміни: людина або
особа з порушеннями слуху, людина з інвалідністю зі слуху, глухий, напівглухий,
слабкочуючий тощо. Неприпустимим є використання термінів: інвалід, глухонімий,
німий, вади слуху, особлива людина.
14. У випадку звернення за наданням послуг особи з порушеннями слуху у стані
алкогольного, наркотичного сп’яніння чи у випадку її неетичної поведінки,
використання нею нецензурної лексики, Працівник залишає за собою право
відмовитися від продовження розмови та надання послуги перекладу жестовою
мовою, що вважатиметься вагомою причиною і не буде порушенням етики
спілкування.
ІІ. Правила спілкування
працівників Українського товариства глухих
із слабкочуючими особами

15. Якщо людина з порушеннями слуху бажає спілкуватись словесною мовою, Працівник
має забезпечити відповідний звуковий фон (тишу), проговорювати слова в звичайному
темпі з артикуляцією, не підвищуючи голос, якщо це не передбачається контекстом
розмови. При спілкуванні калькованим жестовим мовленням – вимоги такі ж, як при
спілкуванні жестовою мовою, але з обов’язковою чіткою артикуляцією всіх звуків.
16. При спілкуванні із слабкочуючою людиною у телефонному режимі - за необхідності,
припустимо підвищити голос, але не кричати. Говорити слід чітко і розбірливо, а у
разі необхідності ще раз повторити інформацію, або – перефразувати її іншими,
простішими словами.
17. Якщо людина з порушеннями слуху бажає спілкуватись письмово – необхідно писати
акуратним, розбірливим почерком.

ІІІ. Правила спілкування

працівників Українського товариства глухих
із сліпоглухими особами

18. Сліпоглуха особа - це особа, яка має значні порушення зору та слуху, це може бути
тотальна сліпота з порушенням слуху, зниження зору з тотальною втратою слуху.
Найважчий випадок – повна відсутність слуху і зору.
19. Способи спілкування з сліпоглухою особою:
- словесне спілкування, враховуючи залишки слуху у сліпоглухої людини;
- тактильно-жестове спілкування (рука сліпоглухої особи кладеться на руку
співрозмовника, який передає інформацію жестами);
- тактильно-словесне спілкування (співрозмовник бере палець сліпоглухої людини та
виводить ним букви по гладкій поверхні або по долоні сліпоглухої людини).
20. Працівник зобов'язаний забезпечити найбільш комфортне спілкування із сліпоглухими
особами в залежності від наявності чи відсутності у них залишків слуху чи зору, а
саме:
- обрати найбільш оптимальний спосіб для налагодження комунікації (див. п. 17);
- за наявності залишків зору у спіпоглухого співбесідника забезпечити достатнє
освітлення під час розмови, потурбуватись, щоб співбесіднику було добре видно
обличчя та уникати розташування спиною до світла чи вікна;
- при підозрі, що людина сприймає інформацію не в повному обсязі - уточнити в неї,
чи комфортно їй спілкуватись, за потребою пересісти ближче, перейти на тактильну
передачу жестової мови «з руки в руку», писати на руці повільніше тощо.
IV. Правила етичного спілкування перекладачів жестової мови
Українського товариства глухих
21. У випадку виконання Працівником функції перекладача жестової мови – на нього
поширюються правила етичного спілкування перекладачів жестової мови.
22. Особа з порушеннями слуху має право на отримання послуги перекладу від
конкретного перекладача жестової мови, якщо він працює в тій організації, куди
звернулась глуха людина, а надання ним послуги перекладу жестовою мовою не
порушує його посадові обов'язки.
23. Перекладач жестової мови зобов'язаний обрати оптимальне місце та вправі вимагати
створення належних умов для надання послуги перекладу жестовою мови,
враховуючи освітлення, кількість осіб з порушеннями слуху, для яких буде надаватися
послуга, звуковий фон тощо.
24. Під час супроводу особи з порушеннями слуху, перекладач жестової мови заходить до
потрібного кабінету чи спеціаліста після особи, яку супроводжує та, відповідно,
спочатку представляє особу з порушеннями слуху, а потім представляється сам. При
необхідності перекладач пред’являє своє службове посвідчення та додаток до
посвідчення.
25. У випадку неможливості перекладачем жестової мови здійснювати переклад при
зверненні особи — він зобов'язаний вказати вагому причину та запропонувати особі з
порушеннями слуху послуги іншого перекладача жестової мови.
26. У випадку необхідності здійснення синхронного перекладу тривалих заходів -
залучається не менше двох перекладачів жестової мови, які здійснюють переклад
позмінно. Забезпечення перекладу одним перекладачем жестової мови при цьому
здійснюється не довше 20 хвилин, після чого відбувається зміна перекладачів. При
цьому процес зміни перекладачів здійснюється з мінімальним впливом на процес
перебігу заходу.
27. У випадку виникнення ситуації під час якої застосовується ненормативна лексика -
перш ніж перекладати далі перекладач жестової мови може уточнити у особи з
порушеннями слуху, чи потрібно перекладати їй нецензурну лексику, в інших
випадках переклад здійснюється в повному обсязі.
28. У випадку використання ненормативної лексики по відношенню до перекладача
жестової мови, після попередження про необхідність припинення образ, перекладач
жестової мови має право припинити надання такій особі послуги перекладу.
29. Перекладачу жестової мови забороняється здійснювати переклад, якщо він є
зацікавленою особою у кінцевому результаті справи, особливо, правового характеру.
30. Перекладачу жестової мови забороняється приймати рішення замість особи, якій або
від якої здійснюється переклад. При цьому на прохання особи з порушеннями слуху
перекладач жестової мови може висловити власну думку, але без застосування тиску.
31. Перекладач жестової мови зобов'язаний дотримуватися встановленого дрес-коду
заходу чи установи, де здійснюється переклад із врахуванням того, що одяг
перекладача повинен бути однотонного кольору та контрастним до шкіри рук. Не
рекомендується використовувати одяг світло-червоних відтінків, в смужку, блискучий,
з кольоровими принтами, оголеними плечима тощо.
V. Основні правила при здійсненні перекладу з використанням
технічних засобів відеозв'язку
32. Перекладач жестової мови зобов'язаний забезпечити використання необхідної
гарнітури (навушники, мікрофон) для забезпечення якісного сприйняття і передачі
звуків, а також оптимальну відстань до техніки (смартфону чи планшета тощо) під час
зв'язку. При цьому камера має бути розташована горизонтально, забезпечуючи вільний
простір для спілкування, на такій відстані, щоб було добре видно 1–2
співрозмовників та їх руки. Необхідним також є забезпечення гарного освітлення.
Неприпустимим є розташування під час спілкування через технічні засоби
відеозв'язку спиною до джерел світла (сонячного вікна, лампи тощо).
33. Перекладач жестової мови перед початком перекладу, при можливості, має
попередити співрозмовника, про необхідність для нього бачити і чути третю особу, з
якою буде спілкування. Особа з порушеннями слуху повинна забезпечити перекладачу
жестової мови можливість бачити і чути третю особу для здійснення якісного
перекладу.
34. Перекладач жестової мови при здійсненні телефонного перекладу має забезпечити
переклад всього, що відбувається в слухавці (наприклад, лунають гудки), а після того
як на іншому боці лінії взяли слухавку, представитись стандартною фразою: «Доброго
дня! Я перекладач жестової мови Українського товариства глухих (представити себе
по імені та по батькові). Зараз буду здійснювати переклад розмови між вами та глухою
особою».
35. У випадку відсутності відповіді на дзвінок чи зайнятої лінії — перекладач жестової
мови може запропонувати глухій особі почекати або повторно вийти на відеозв’язок
для здійснення дзвінка через певний час.
36. Під час телефонної розмови перекладач жестової мови зобов'язаний здійснювати
синхронний переклад. Неприпустимо, вести розмову з третьою особою без участі
особи з порушеннями слуху, передаючи їй зміст розмови лише після її закінчення.
37. У випадку роз'єднання, незалежно від причин, повторний виклик здійснює сама глуха
особа зі свого технічного пристрою.
38. Завершення розмови через технічні засоби відеозв'язку здійснює особа з
порушеннями слуху.
VІ. Відповідальність за порушення Правил етичного спілкування з
особами з порушеннями слуху
39. До Працівника, який грубо порушив Правила етичного спілкування з особами з
порушеннями слуху, можуть вживатися заходи дисциплінарного стягнення відповідно
до чинного трудового законодавства.
40. Керівник відповідної обласної організації чи підприємства УТОГ у разі виявлення чи
отримання повідомлення про порушення його Працівником Правил етичного
спілкування з особами з порушеннями слуху в межах своє компетенції відповідно до
чинного, на момент виявлення порушення, законодавства та Статуту УТОГ
зобов'язаний вжити заходів щодо припинення виявленого порушення і, по можливості,
усунення його наслідків.
41. Проведення розслідування фактів порушень здійснюється спеціально створеню
розпорядженням керівника комісією з можливим залученням членів обласної
атестаційної комісії за місцем роботи перекладача зі складанням відповідного акту.
42. Перекладачі жестової мови та працівники УТОГ, які грубо порушили Правила
етичного спілкування з особами з порушеннями слуху, допустили зловживання своїм
службовим становищем тощо можуть бути притягнуті до відповідальності згідно
чинного законодавства, а вчинені ними дії можуть бути розглянуті спеціально
визначеною комісією на відповідність особи займаній посаді.