Практичне заняття № 4. Основні комунікативні ознаки мовлення.

Точність мовлення

Тема: «Точність мовлення»

Питання заняття

1.Точність мовлення як комунікативна ознака культури мовлення.

2.Предметна і понятійна точність.

3.Умови створення точного мовлення.

4.Засоби створення точного мовлення.

5. Виконати контрольно-тренувальні вправи.

1.Точність мовлення як комунікативна ознака культури мовлення.

Точність мовлення - одна з головних ознак культури мовлення. Р. Будагов підкреслював:

«Сама суспільна природа мови забезпечує точність і недвозначність усіх її ресурсів,
зокрема в галузі лексики і в галузі граматики». Оскільки свідомість людини не лише
відтворює об'єктивний світ, а й творить його, то можливість неточностей у мовленні
зберігається на всіх етапах розвитку мови. Розвиваючись, мова за суспільною
функціональною суттю постійно прагне до цілковитої відповідності слова певному
поняттю. Вона дана людині об'єктивно. Отже, предмет і назва предмета в різних мовах
можуть мати різну співвіднесеність (залежно від того, яка диференційна ознака покладена в
основу назви), але в межах однієї мови для кожного її носія вони повинні зберігати точну
співвіднесеність.

Точним можна назвати таке мовлення, коли вжиті слова повністю відповідають їх мовним
значенням - значенням, що усталились у мові в даний період її розвитку. «Точність
мовлення, - зауважує Б.М. Головін, - залежить не лише від вибору слів, а й від уміння або
невміння автора строго зіставити слово і предмет, слово і дію, слово і поняття».

Точність мовлення – одна з найважливіших властивостей висловлення, яка характеризує,

насамперед, його зміст. Залежить точність від умінь мовця дібрати такі слова, які повністю
співвідносяться з предметами, явищами, діями, котрі їх називають.

Точність мовлення передбачає, з одного боку, знання і вживання точних значень слів,
словосполучень, речень, що відповідають нормам літературної мови, а з другого – уміння
виражати свої думки так, щоб вони однозначно були сприйняті адресатом мовлення.
Вимога точності впливає на добір мовних засобів для побудови усного чи писемного
висловлення.

Творячи мовлення, ми вільно вибираємо слова з тим чи іншим значенням. Але при цьому
враховуємо, чи зрозуміє нас співрозмовник. Отже, точність мовлення залежить не від
кількості використаних слів, а від їх доступності, недвозначності. Точність мовлення – це
ввічливість, чемність, мовна етика в усіх сферах спілкування.
2.Предметна і понятійна точність.

Щоб вільно володіти мовою, необхідно не лише засвоїти норми, а й знати їх можливі
соціальні функції, тобто вміти точно відібрати таку одиницю, яка забезпечить досягнення
мети. О.М. Грушевський писав: “Трудність мовного спілкування зростає прямо
пропорційно до числа тих, що спілкуються, і там, де одна із сторін, які спілкуються, є
невизначеною множинністю, там ця трудність досягає максимуму”. Спілкування можливе
не лише завдяки тому, що співрозмовники говорять однією мовою, а й тому, що за кожним
словом обидві сторони бачать один і той же предмет реальної дійсності, однакові
об’єктивні зв’язки і т.д., тобто називають предмети, явища, процеси точно.

В реальному розмовному процесі поняття не виступають у відчуженому, ізольованому

вигляді; вони завжди функціонують у єдності і взаємопроникненні з наочними моментами
уявлень і зі словом, яке будучи формою існування поняття, завжди є водночас і певним
слуховим чи звуковим образом.

Точність буває понятійною і предметною. Використання слів відповідно до їх значенням

забезпечує понятійну точність мови, а відповідність інформації реальному стану речей
необхідна для дотримання точності предметної. Понятійна точність ґрунтується на виборі
вдалого, відповідного за змістом і ситуації слова, а пошук потрібного слова виявляється
іноді досить складним і болісним процесом.

Точність мовлення (предметна і понятійна) визначається рівнем знань навколишнього світу

і мови як засобу спілкування людей у ньому, етикою мовця, яка не дасть можливості
висловлюватись неточно. Точність мовлення сприяє пізнанню дійсності – прагнення до
точності спонукає мовця всебічно вивчати і об’єктивну дійсність і суб’єктивні враження від
неї. Той, хто поважає співрозмовника і не хоче бути перед ним некомпетентним, не
дозволить собі знати предмет розмови поверхово.

3.Умови створення точного мовлення.

Точність мовлення створюється за таких умов:

1) знанням предмета мовлення (спочатку ми пізнаємо реальний світ, а потім висловлюємося

про результати свого пізнання: пізнавальна здатність людини залежить і від її досвіду, і від
набутих знань у відповідній галузі і в мові);

2) знанням мови, мовної системи усіх її рівнів, оволодінням стилістичними ресурсами,

мовними засобами вираження емоційності та інш.;

3) умінням узгодити знання про предмет зі знанням мови (тобто уміннм вибрати
найточнішу для конкретної ситуації спілкування назву предмета, явища, процесу тощо).

4.Засоби створення точного мовлення.

Точність реалізується насамперед лексичними ресурсами мови, тобто виявляється на рівні

слововживання. Найбільше можливостей для точного співвідношення предмета і його
назви мають синоніми, омоніми, пароніми, полісемантичні слова.  Значні труднощі
викликають слова іншомовні, професійні, а також фразеологізми.
Невичерпним джерелом семантичного багатства мови є багатозначні слова. Вправність у
використанні полісемічних слів є виявом багатства індивідуального мовлення,
стимулятором пізнавальної діяльності в галузі слововживання.

Навички точного мовлення виробляються такими способами:

1) усвідомленням необхідності корегувати мовлення;

2) засвоєнням складових елементів культури мовлення (точність, логічність, виразність,

чистота, інтонування);

3) загальною культурою, коли норми етики є переконанням;

4) свідомим ставленням до мови, тобто як не до одного із вузівських курсів, а як до

загальнонародного надбання, якому тисячі років;

5) доречним використанням слів з прямим і переносним значенням, іншомовних слів.

5. Виконати контрольно-тренувальні вправи.

1. Поясніть значення і вживання наведених слів. Кожне слово введіть у контекст, який
найбільш виразно підтвердить дані пояснення. При потребі користуйтесь тлумачним
словником.

Затінок - місце, захищене, прикрите, заступлене чим-небудь від променів сонця або від
будь-якого іншого джерела світла.
Батько з сином виходять із затінку на сонце

Катівня - місце тортур, катувань у в’язниці тощо.

Полонені фашистських катівень.

Захист - дія за значенням захищати, захистити і захищатися, захиститися.

Сьогодні справжні чоловіки стоять на захисті нашої держави.

Оборона - дія за значенням обороняти і оборонятися. військ. Система вогневих точок,

укріплень і т. ін.
Вже декілька років триває оборона кордонів держави.

Досвід - сукупність знань, уміння, які здобуваються в житті, на практиці.

Мати власний досвід.

Дослід - відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних

умовах з метою вивчення, дослідження; експеримент.
На уроці хімії ми проводили дослід.

Особа - людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т.

ін. Уживається замість імені якої-небудь людини, яке з певних причин не називається.
Просити допомоги у високопотавленої особи. Ця особа просить аудієнції.
Особистість - конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і
т. ін.; індивідуальність, особа.
Провідним завданням педагогіки є виховання особистості.

Переписка - дія за значенням переписувати, переписати.

Отримую додаткові кошти за рахунок переписки.

Листування - дія за значенням листуватися.

Їх листування було тривалим.

Зумовлювати - бути причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти.

Погана поведінка зумовлює негативні наслідки.

Обумовлювати - те саме, що зумовлювати.

Він обумовлює це своїм бажанням.

Переказувати - передавати кому-небудь, доводити до чийого-небудь відома на словах або в

листі доручення, прохання і т. ін. Оповідати, передавати своїми словами почуте або
прочитане.
Переказувати вітання. Стисло переказувати прочитаний текст.

Висвітлювати - робити відомим, пояснювати, роз’яснювати, розкривати що-небудь у

деталях.
Тематика журналу — висвітлення подій світової історії .

Зміст - те, про що говориться, розповідається де-небудь, те, що описується, зображується

(перев. у книзі, статті і т. ін.). Суть, внутрішня особливість чого-небудь. Перелік розділів,
частин, оповідань і т. ін. книги, збірки, рукопису тощо.

Передав йому зміст розмови. Зміст завдання. Зміст подано на початку підручника.

Смисл - уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. Внутрішній зміст, суть чого-
небудь; значення.
Надати усьому інший смисл. Смисл наших почуттів.

Докоряти - виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у

чому-небудь; дорікати.
Вона весь час докоряла мені.

Дорікати - виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у

чому-небудь.
Дорікала в тому, що я не завжди уважна.

Нерушимий - який не може бути порушеним, перерваним ким-, чим-небудь; непорушний.

Нерушима святиня.

Непорушний - який не перебуває в русі, а залишається в нерухомому стані. Який не змінює

свого виразу (про обличчя, погляд і т. ін.); нерухомий. Який твердо встановився; незмінний,
постійний.
Він був непорушний. Її погляд був непорушний. Наш дідусь мав непорушний авторитет.
Лобний - природне підвищення в якому-небудь пункті, що є його центром. 
На лобному місці, де колись стояла трухлява дерев'яна церковка, тепер стоїть будинок
школи-одинадцятирічки.

Лобовий - спрямований прямо перед собою, в лоб; фронтальний. Який міститься в передній

частині чого-небудь; передній.
Вогонь партизанів був лобовим огнем з прекрасно замаскованих позицій.

Звичайний - який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних,

визначних особливостей, якостей; простий. Буденний, прозаїчний.
Звичайні люди. Все було звичайне

Звичний - який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку.

Його поведінка була звичною.

Облік - засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь.

На виробництві ведеться постійний облік препаратів.

Обличчя - передня частина голови людини. Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-
небудь.
Вигляд його обличчя ні про що не говорив. У нього ніби з’явилося нове обличчя.

Здібний - який має природні здібності; обдарований, талановитий.

Він був здібним учнем.

Здатний - який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе
певним чином.
Здатний на самопожертву.

2.  Поясніть, якими відтінками у значенні різняться одиниці поданих нижче синонімічних
рядів (користуйтеся словниками синонімів). Придумайте речення з цими словами.

1. Зажурений, сумний, замріяний, задуманий, тужливий.

2. Основний, головний, найважливіший, найактуальніший, першочерговий.
3. Повідомити, сповістити, довести до відома, дати знати.
4. Давній, старий, колишній, древній, стародавній, старожитній.
5. Завірити, запевнити, дати слово, дати обіцянку, гарантувати, датигарантію.
6. Зазнаватися, заноситися, дерти носа, високо нестися, кирпу гнути.
1.Зажурений, сумний, тужливий, замріяний, задуманий(контекстуальні)
Вона сиділа задумана, замріяна. Замріяний погляд.

2.Основний, головний, найважливіший, найактуальніший, першочерговий.(стилістичні)

Основним у його житті була робота. Найважливішим у житті кожної людини повинна
бути родина. Найактуальніші події сьогодення.

3.Повідомити, сповістити, довести до відома, дати знати(стилістичні).

Повідомити сумну новину. Довести до відома співробітників. Дати знати про
себе.
4.Давній, старий, колишній, древній, стародавній, старожитній(семантичні).
Давні весільні обряди. Це було за стародавніх часів.

5.Завірити, запевнити, дати слово, дати обіцянку, гарантувати, дати гарантію (стилістичні).
Він вимагав від мене дати обіцянку. Вони гарантували мені недоторканість. Дати
особисті гарантії.

6.Зазнаватися, заноситися, дерти носа, високо нестися, кирпу гнути(фразеологічні).

В колективі не можна зазнаватися. Бачу, ти себе високо несеш.

3. Виправте речення, замінивши неточно вжиті слова, перебудувавши, де треба,

структури.

1. Особисті речі Сашка було винесено з кімнати. 2. У виставі були такі дійові особи... 3.
Захоплення музикою не заважає моєму навчанню. 4. Вони мовчали протягом усього часу. 5.
Вони йшли далі, освітлюючи шлях ліхтариком. 6. Сашко познайомився з дівчиною,
рятуючи її від пожежі.7. В музичну школу може вступити будь-яка дитина, що має
музикальні слух і голос. 8. На екзамені я витягнув легкий білет. 9. Марійка взула чоботи й
побігла зустрічати матусю. 10. Виявилося, що ми з Олександром мешканці сусідніх
будинків.

4. Прочитайте текст, уважно вивчіть його словниковий склад, випишіть: а) слова, які
можуть мати синоніми (подати ці синоніми); б) слова, які мають інше значення, аніж те,
з яким вони вжиті в даному тексті; в) слова вузької сфери вживання (описати їх функції).

Уночі палало село. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і,ховаючись у хмари,
тікав і з жахом озирався назад, на полум’я. Дерева хитались і, від страху наїживши голі
віти, ніби силкувалися втекти; а вітер гасав над полум’ям,зривав з його головні, шпурляв
ними в сусідні хати, розкидав і лютував свавільно й безпардонно. Побіля ж полум’я бігали,
метушились маленькі, безсилі люди, ламали руки і кричали до неба, до місяця, до полум’я.
Кричали до Бога, до чорта, до людей. Полум’я ж росло, вітер грався ним, місяць з жахом
тікав серед хмар, і не було порятунку ні від неба, ні від чорта, ні від людей (В.Винниченко).

А) Палало – горіло, дивився – глядів, злякано – сполошено, поблідлий – зблідлий,

сполотнілий, з жахом – зі страхом, озирався – оглядався, полум’я – вогонь, хитались –
гойдались, від страх – від жаху, голі – оголені, віти – гілки, гілля, силкувалися –
намагалися, гасав – літав, зривав – стягав, здіймав, шпурляв – жбурляв, кидав, хати – хижі,
лютував – гнівався, скаженів, безпардонно – нахабно, зухвало, побіля – поруч, поряд, бігали
– ганяли, гасали, метушилися – мотлялися, моталися, безсилі - знесилені, знеможені,
ламали – ломили, кричали – волали, росло – збільшувалося, грався – розважався, порятунку
– спасіння.

Б) ламали руки - жестами, виглядом виражати переживання, страждання; полум’я росло –

збільшувалося; місяць тікав – зникав; вітер грався ним, шпурляв.

В) шпурляв, наїживши, силкуватися, гасав, свавільно, безпардонно.

(Вживається для експресивності та емоційності зображуваного в тексті).

5. Мовлення вчителя повинно бути термінологічно точним. Перевірте, чи вмієте ви точно
визначати такі лінгвістичні поняття: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, асиміляція,
інтонація, орфограма, фонетика, морфема, звук. Запишіть визначення поданих термінів.

Синоніми – це слова, які мають близьке або тотожне значення, але різні за звучанням.

Антоніми – це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення.

Омоніми – це слова, які однаково звучать, але мають різне значення.

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням.

Асиміляція – це зміни голосних або приголосних унаслідок впливу попереднього звука на

наступний чи наступного – на попередній.

Інтонація визначається як сукупність кількох фонетичних компонентів: фразового

наголосу, пауз, ритміки, мелодики, тембру і темпу.

Орфограмою називається правильне(таке, що відповідає правилам або традиціям)

написання, яке потрібно вибрати із ряду можливих.

Фонетика – розділ мовознавства, в якому вивчається звукова система мови та різноманітні

звукові зміни, що відбуваються у мовному потоці.

Морфема – щонайменша неподільна значуща частина слова.

Звук – це матеріальна оболонка слів. У лінгвістиці звук – це членороздільний елемент

людської мови, утворений за допомогою органів мовлення.

6. До поданих іменників доберіть з дужок потрібні за змістом означення. Аргументуйте

свій вибір.

Складовий наголос(падає на певний склад), складне речення(має складну будову),

складений числівник(складається з двох і більше слів), складний ніж(той, що складається),
складальний цех(цех, в якому щось складають).

Читаюча молодь(молодь, яка багато читає), читальний зал(зал для читання), читана
книжка(яка вже прочитана), читацька конференція(обговорення творів певної тематики).

Материкові острови(неподалік материків), матеріалістичні погляди(на ідеях матеріалізму),

матеріальний стан(статки людини).

Льотна погода(можна літати), літальний апарат(використовується для літання), летучий

мітинг(швидкоплинний), літаюча риба.

Класове розшарування(на певні класи), класний твір(написаний у класі), класична

музика(створена класиком).

Особиста присутність(безпосередня), особовий займенник(розряд), особливий

випадок(чимось виділяється).
7.  Розкрийте дужки, утворюючи словосполучення. Дотримуйтесь точності мовлення.

1.Музична школа, музикальний слух. 2. Мешканець будинку, житель України. 3. Квиток на

поїзд, білет на екзамені. 4. Ставлення до людей, відношення між людьми. 5. Пам’ятка
архітектури, пам’ятник Т.Шевченку. 6. Поштова скринька, абонементний ящик. 7. Котра
година? 8. Недоліки у роботі, дефекти у приладі.