1.

Предмет і завдання курсу «Українська мова за професійним

спрямуванням»
Предметом вивчення курсу є сучасна українська літературна мова професійної сфери.
Завдання курсу:
•сформувати компетенцію майбутніх фахівців, що містить знання і практичне оволодіння
нормами літературної професійної мови.
•навички оперування(використання) фаховою термінологією редагування, корегування та
перекладу наукових текстів
•навички самоконтролю за дотримання мовних норм у спілкуванні

2. Поняття мови її значення в житті суспільства. Мовне законодавство

та мовна політика в Україні.
Мова є однією з найважл. складових культури та суспільства. Вона виконує безліч функцій:
Комунікація між людьми
Соціалізація: мова передає культурні норми, цінності та традиції.
Збереження культурної спадщини: дозволяє зберігати та передавати з покоління в
покоління унікальні аспекти культури, літератури та історії.
Відповідно до ст.10 Конст. Укр. прийнятою Верх. Радою Укр. з 28 червня 1996 р. укр мова є
державною мовою України.
14 грудня 1999 р. - укр мова повинна використовуватися органами держ. влади, місцевого
самоврядування та у навчальному процесі в навчальних закладах України.
Мовна політика- це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних)
спрямованих на регулювання мовних відносин, зміну чи збереження мовної ситуації в
державі.

3. Загальнонародна мова та її диференціація. Літературна мова, її

ознаки
Загальнонародна мова - мова, яка є спільною для всього народу чи країни. Однак навіть у
країнах з однією загальною мовою може виникати диференціація або розрізнення цієї
мови на різні діалекти, територіальні діалекти, соціальні діалекти.
Літературна мова - унормування форма загально-народної мови, яка характеризується
існуванням усного і писемного варіантів, розвинутої системи стилів і обслуговує усі сфери
діяльності суспільства.
Ознаки:

1) Наявність 2х форм: усної і писемної 4) Поширення на всій мовній території

2) Унормованість (кодифікація) 5) Наддіалектний характер
3) Загальноприйнятість 6) Стилістична диференціація
 4. Основні функції мови. Мова і мовлення.

Мова - це система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка розвивається і

забезпечує потреби людини у спілкуванні та пізнанні.
Мовлення- це процес використання мови, практична реалізація її одиниць, звʼязків між
ними, правил поєднання та функціонування мовних одиниць.

Мова Мовлення
Не лінійна Лінійне
стала Динамічне, змінне
Суспільний характер Індивідуальний
Відносна осталеність безмежне

Функції мовлення
1. Комунікативна – мова служить для спілкування між членами суспільства
2. Мислеоформлювана - формування і формулювання думки
3. Репрезентативна (інформаційна) - люди передають одне одному інфу про позамовну
дійсність
4. Пізнавальна - у процесі історичного розвитку люди навчились пізнавати світ навколо
себе.
5. Емоційна (виразова) - це вираження ставлення мовця до змісту його повідомлення
6. Експресивна - це вираження в тексті не ставлення мовця, а самого мовця. Кожен текст,
акт говоріння несе в собі певну інфу про позамовну дійсність містить і інфу про автора.
7. Імпресивна - вплив мови на слухача

5. Мова професійного спілкування. Мовна, мовленнєва, комунікативна професійна

компетенція.
Мова професійного спілкування - це функціональний різновид української
літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва,
професії, роду занять.
Мовна компетенція передбачає володіння мовними одиницями (фонетичними,
лексичними, граматичними) відповідно до тем, ситуаціями і сферами спілкування,
а також навичками оперування цими одиницями в комунікативних цілях.
Мовна компетенція трактується в сучасній методиці як:

• всеосяжне знання про мову

• володіння мовою
• система операцій і дій з мовним матеріалом поза умовами комунікації
 • здатність розуміти (продукувати) необмежену кількість правильних в мовному
відношенні пропозицій за допомогою засвоєних мовних знаків і правил їх
з'єднання поза умовами комунікації
• складова феномена «володіння іноземною мовою».
Мовленнєва компетенція — це вміння адекватно й правильно використовувати
мову на практиці (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо),
послуговуватися при цьому як мовними, так і позамовними (міміка, жести, рухи),
інтонаційними засобами виразності мовлення.
Комунікати́вна компете́нтність — здатність особистості встановлювати, застосувати
і підтримувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії та
необхідні контакти з оточуючими людьми, певна сукупність знань, умінь та навичок
роботи у групі, що забезпечують ефективне спілкування, передбачають уміння
змінювати глибину і коло спілкування, розуміти й бути зрозумілим для партнера у
процесі спілкування

6. Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Функції документа.

Офіційно-діловий стиль - це стиль мови ділових паперів: розпоряджень, постанов,
програм, указів, актів, законів, наказів, анкет, розписок тощо. Основна функція
офіційно-ділового стилю - інформативна . Функція цього стилю полягає в тому, що
він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому людським
стосункам - офіційно-ділового характеру.

7. Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення. Класифікація

документів.
Реквізитами називають елементи, з яких складаються документи. Сукупність
реквізитів і становить формуляр документів. Він залежить від його призначення,
конкретного змісту. До елементів документів належать дата, підпис, адреса,
заголовок та ін., а також текст. Організаційно-розпорядчі документи повинні
складатися у суворій відповідності до ГОСТу Реквізити - це сукупність обов'язкових
даних у документі, без яких він не може бути підставою для обліку й не має
юридичної сили.
Вимоги оформленя:
Кожний із реквізитів має свою довжину, визначену у формулярі-зразку. Довжина
реквізиту - це кількість графічних знаків та пробілів, потрібна для запису реквізиту
на документі. Робоча площа документа - це площа уніфікованої форми чи бланка
документа, призначена для заповнення основними реквізитами. Береги
документа - це площі, призначені для закріплення документа в технічних засобах
зберігання, а також для нанесення спеціальних позначок та зображень.