Українська мова за професійним спрямуванням

Філософський факультет, І курс

Лектор – канд. філол. наук., доц. Фецко І. М.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

ПЛАН
1. Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної
мови на сучасному етапі.
2. Основні ознаки літературної мови.
3. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1. Дайте визначення таким поняттям: “мова”, “рідна мова”, “літературна

мова”, “державна мова”, “національна мова”, “офіційна мова”, “регіональна мова”,
“мовна політика”, “мовна ситуація”.

1. Мова: Мова - це система спілкування, яка використовується для передачі думок, ідей,
почуттів і інформації між людьми. Вона складається з звуків, слів, граматичних правил
і має свою синтаксичну структуру.
2. Рідна мова: Рідна мова - це мова, якою особа вивчила спілкуватися в дитинстві, яка є
частиною її культурної та ідентичності.
3. Літературна мова: Літературна мова - це варіант мови, який використовується в
літературних творах, наукових текстах та інших видах письма. Вона може відрізнятися
від розмовної мови і мати більш вишуканий стиль.
4. Державна мова: Державна мова - це мова, яка визнана офіційною мовою держави і
використовується для офіційних документів, освіти, адміністративних процедур і
комунікації в урядових структурах.
5. Національна мова: Національна мова - це мова, яка є символом національної
ідентичності і культурної спадщини певної нації або народу.
6. Офіційна мова: Офіційна мова - це мова, яка визначена в законодавстві держави як
мова офіційних документів і офіційних подій.
7. Регіональна мова: Регіональна мова - це мова, яка використовується в певному
регіоні або місцевості і може відрізнятися від національної або офіційної мови.
8. Мовна політика: Мовна політика - це набір стратегій, рішень і дій, які приймаються
державою або іншими організаціями з метою регулювання використання мов у
суспільстві.
9. Мовна ситуація: Мовна ситуація - це опис того, які мови використовуються в
конкретному регіоні або спільноті, і які фактори впливають на їхнє використання та
статус. Мовна ситуація може бути одномовною, багатомовною або інтерферентною,
залежно від кількості мов, які використовуються та їхніх ролей в суспільстві.

Завдання 2. Запишіть по 6 прикладів, які б ілюстрували діалектні особливості на

чотирьох мовних рівнях: фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному.
Фонетичний рівень (особливості вимови):

1. Фонетичний (Київський діалект): "гарбуз" вимовляється як "ґарбуз".

2. Фонетичний (Галицький діалект): "ріка" вимовляється як "річка".
3. Фонетичний (Полтавський діалект): "груша" вимовляється як "ґруша".
4. Фонетичний (Закарпатський діалект): "зима" вимовляється як "зіма".
5. Фонетичний (Волинський діалект): "малюнок" вимовляється як "малюнець".
6. Фонетичний (Прикарпатський діалект): "дерево" вимовляється як "дірево".

Лексичний рівень (особливості словникового запасу):

1. Лексичний (Східний діалект): "телевізор" замість "телевізійний апарат".

2. Лексичний (Південний діалект): "баран" замість "вівця".
3. Лексичний (Західний діалект): "петля" замість "петлея".
4. Лексичний (Північний діалект): "стежка" замість "тропа".
5. Лексичний (Центральний діалект): "картопля" замість "перуниця".
6. Лексичний (Сільський діалект): "колосся" замість "вушко".

Морфологічний рівень (особливості структури слів):

1. Морфологічний (Південний діалект): "дерева" замість "дерево" (множина).

2. Морфологічний (Західний діалект): "гуляємо" замість "гуляти" (дієслово в
нинішньому часі).
3. Морфологічний (Східний діалект): "мамі" замість "мама" (родовий відмінок).
4. Морфологічний (Центральний діалект): "сестриця" замість "сестра"
(пестливий відмінок).
5. Морфологічний (Північний діалект): "чоловіка" замість "чоловік" (родовий
відмінок).
6. Морфологічний (Сільський діалект): "чоловіків" замість "чоловіки"
(множина).

Синтаксичний рівень (особливості структури речень):

1. Синтаксичний (Південний діалект): Змінений порядок слів у питальних

реченнях, наприклад, "Що ти робиш?" замість "Ти що робиш?".
2. Синтаксичний (Західний діалект): Використання специфічних синтаксичних
конструкцій, наприклад, "Якщо діти будуть вдома, то піду в магазин" замість
"Якщо діти будуть вдома, я піду в магазин".
3. Синтаксичний (Східний діалект): Використання дієслів у формі дійсного
наказового способу, наприклад, "Зачекайте мене" замість "Зачекай мене, будь
ласка".
4. Синтаксичний (Центральний діалект): Використання складних речень з
численними вставками та об'єднаними пропозиціями.
5. Синтаксичний (Північний діалект): Використання коротких та простих речень
для вираження думок та ідей.
 6. Синтаксичний (Сільський діалект): Використання більш простих і прямих
синтаксичних конструкцій у мовленні.

Завдання 3. Назвіть описані норми мови.

Акцентуаційні: передбачають дотримання правил наголошування слів. Йдеться, звичайно,
про виділення складу в слові та слова в реченні чи фразі.
Граматичні: охоплюють правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у
словосполучення та речення. Ці норми вивчають у морфології та синтаксисі, закріплені в
граматиках української мови, довідниках, правописі.
Пунктуаційні: це система правил вживання розділових знаків у реченні, тексті.
Стилістичні: регламентують доцільність використання мовних засобів у конкретних стилях
мови.
Орфоепічні: це сукупність правил вимови голосних, приголосних звуків та
звукосполучень у потоці мовлення.
Лексичні: регламентують використання слів відповідно до їхнього лексичного значення та
не допускають вживання жаргонних, діалектних, просторічних слів.
Орфографічні: це єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі, а
саме: написання слів і їх частин, вживання великої літери, написання слів разом, окремо і
через дефіс, правила переносу слів із рядка в рядок.
Словотвірні: встановлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові
словотвірними моделями.

Завдання 4. У яких, на Вашу думку, сферах суспільства найчастіше трапляється

порушення сучасних мовних норм? Проілюструйте свою думку прикладами (результати
соціальних та громадських опитувань, наукових досліджень тощо).

1. Медіа та соціальні мережі: Використання скорочень, лайків, емодзі та

інтернет-сленгу може призводити до відхилень від правил орфографії,
граматики та пунктуації в онлайн-комунікаціях. Медіа також інколи допускають
помилки у текстах і навіть у заголовках.
2. Освіта: Навчальні заклади, зокрема вищі навчальні заклади, можуть стикатися з
порушеннями мовних норм серед студентів та академічними співробітниками.
Недоліки в мовленні та письмі можуть виникати через відсутність мовних
навичок.
3. Публічний говір: Під час публічних виступів, дебатів і інших форм спілкування
велика увага приділяється мовному оформленню. Політики, громадські діячі та
інші особи впливу можуть допускати порушення мовних норм під час своїх
виступів.
4. Реклама і маркетинг: У рекламних кампаніях можуть виникати творчі вирази і
нестандартні використання мови, які можуть відхилятися від стандартних
мовних норм.
5. Масові комунікації: Засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо,
газети і журнали, можуть допускати помилки в мовленні, невідповідність
граматичним правилам або використовувати діалектичні особливості мови у
своїх програмах та матеріалах.
6. Комунальні послуги і офіційна документація: У публічних офіційних
документах, таких як декларації, регуляторні акти та інша офіційна інформація,
можуть з'являтися помилки у використанні мовних норм.
 7. Технології та автоматизація: Використання автоматизованих систем та
штучного інтелекту для створення текстів і генерації контенту може призводити
до помилок у використанні мови.

Завдання 5. Заповніть пропуски в тексті:

Правовий статус української як державної мови забезпечує Конституція України
Поняття “державна мова“ та “офіційна мова” потрібно розглядати як різні аспекти
мовної політики країни. Державна мова - це мова, яка має особливий статус в державі і
використовується для всіх офіційних цілей. Офіційна мова - це мова, яка визнається
офіційною в певних регіональних чи адміністративних одиницях країни і може
використовуватися поряд із державною мовою для спеціальних цілей.
Під регіональними мовами я розумію мови, які використовуються в певних
регіональних чи територіальних областях країни і можуть мати свої особливості
та відмінності від загальнонаціональної мови.
Мова є дзеркалом національної ментальності, про це яскраво свідчать такі факти як
використання специфічних виразів, мовних обертів і культурних відзнак у
мовленні, які відображають особливості думок та цінностей нації
Питання української мови завжди було питанням політичним, оскільки мова є
важливим елементом національної ідентичності та культурної самосвідомості.
Це питання визначало стосунки між різними політичними силами та
сприймалося як символ незалежності та суверенітету країни.

Завдання 6. Прочитайте уривок. Письмово викладіть ідеї щодо стабілізації

мовного питання в Україні, спираючись на історичний досвід інших країн.
“У нинішній складній ситуації державна мовна політика має поєднувати цілеспрямованість і
рішучість з розсудливістю і навіть обережністю в засобах. Цей підхід полягає в поступовому
створенні об’єктивних обставин, які робитимуть українську мову потрібною і престижною
для всіх, а українську культуру – привабливою і конкурентоспроможною на всіх рівнях.
Зробити це непросто з огляду на глибину зрусифікованості українського суспільства та
могутню дію стихії подальшої русифікації. Тут науковці – політологи, культурологи,
соціологи, історики – повинні запропонувати систему дій, виґрунтувану на аналізі реальності
й передбаченні перспектив” (І. Дзюба).

1. Мовна політика має бути балансованою: Важливо знайти рівновагу між

захистом державної мови і заохоченням інших мовних спільнот. Відкритість до
інших мовних культур сприяє розмаїттю і толерантності.
2. Освіта і просвіта: Система освіти повинна активно сприяти вивченню та
використанню державної мови. Історія та культура країни повинні бути вивчені
як частина мовного спадку.
3. Підтримка мовних меншин: Важливо забезпечити права мовних меншин на
використання своєї мови в освіті, медіа і в сфері культури.
4. Мовні стимули: Передбачення мовних стимулів для використання державної
мови, таких як надання певних переваг для мовної компетенції у роботі та
освіті.
5. Загальнодержавна підтримка: Важливо залучити всі галузі суспільства,
включаючи науковців, політиків, громадянське суспільство та ЗМІ, для
сприяння використанню державної мови та популяризації української культури.
 6. Контроль над мовною ситуацією: За допомогою моніторингу і наукових
досліджень слід відстежувати стан мовної ситуації та розробляти стратегії її
покращення.
7. Мовна інтеграція: Сприяти інтеграції різних мовних спільнот у спільність
держави шляхом спільного вивчення мови та культури.
8. Запобігання русифікації: Реалізація заходів, спрямованих на запобігання
русифікації та зміцнення статусу української мови.

Завдання 7. Опрацюйте чинні закони стосовно статусу й функціонування української

мови на території України.

Завдання 8. Опрацюйте новини з порталу мовної політики: http://language-policy.info/

- Визначте події, які, на Вашу думку, є найсуттєвішими (3−5подій) для
становлення мовної ситуації в Україні.