Tretyakov - Muranova - -Практичні Заняття з Фізики

І. Г. Третяков, Η. Π.
Муранова
ПРАКТИЧНІ
ЗАНЯТТЯ
Навчальний
посібник
І. Г. Третяков, Η. Π. Муранова
ПРАКТИЧН
ЗАНЯТТЯ
з ФІЗИКИ
Навчальний посібник
Київ
Книжкове видавництво
Національного авіаційного університету
2006
УДК 53(075.8)
ББК В 30я7
Τ 666
Тиражувати без офіційного дозволу НАУ забороняється
Рецензенти:
В. В. Обуховський, д-р фіз.-мат. наук, проф.
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченко)
М. В. Головко, канд. пед. наук, доц.
(Інститут педагогіки АПН України)
Видання друкується за рішенням Вченої ради НАУ

Протокол № 10 від 21.12.2005 р.
Третяков І. Г., Муранова Η. Π.

Τ 666 Практичні заняття з фізики: Навч. посібник. — К.: Книж
кове вид-во НАУ, 2006. — 448 с.
ISBN 966-598-287-7
Навчальний матеріал посібника відповідає програмі з фізики для вступ
ників до вищих навчальних закладів України та чинній програмі з фізики
для спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій.
Матеріал посібника розподілено на окремі заняття. Кожний розділ міс
тить теоретичний матеріал, поданий у вигляді основних формул і законів,
загальні зауваження та приклади розв'язування задач. Для кожного практи
чного заняття чітко виділені задачі, які потрібно розв'язувати в аудиторії і
вдома. Задачі для самостійного розв'язання диференційовані за складністю:
задачі середнього рівня подані на початку послідовного ряду, а задачі під
вищеної складності — наприкінці.
Для учнів Авіакосмічного ліцею, слухачів підготовчих курсів Інституту
довузівської підготовки та абітурієнтів, які вступають до НАУ на денне та
заочне відділення. Може бути корисним для самостійної роботи учнів стар
ших класів середніх шкіл, ліцеїв, гімназій під час підготовки до вступного
іспиту з фізики у вищі навчальні заклади.
УДК 53(075.8)
ББК В 30я7
© І. Г. Третяков,
Η. Π. Муранова, 2006
ISBN 966-598-287-7 © НАУ, 2006
ВСТУП
Посібник призначений для інтенсивного повторення і системати

зації знань з фізики та підготовки до конкурсного іспиту, особливо
на завершальному етапі. Знання законів фізики передбачає вміння
не тільки формулювати ці закони, але й застосувати в конкретних
випадках під час розв'язування задач. Для розв'язування задач недо
статньо формального знання фізичних законів, але необхідно вміти
аналітично мислити, знати спеціальні методи, загальні прийоми для
розв'язання певних груп задач. Насамперед потрібно вивчити та по
вторити теоретичний матеріал, звертаючи увагу на засвоєння сфор
мульованих понять, фізичних законів та явищ. Необхідний обсяг ма
теріалу викладено в шкільних підручниках, які також викорис
товують на цьому етапі. Вивчення теорії завершується розглядом
прикладів розв'язування задач з розділу «Задачі для самостійного
розв'язування».
У вивченні фізики розв'язання та аналіз задач мають надзвичай
но важливе значення: дають можливість зрозуміти і запам'ятати ос
новні закони і формули фізики, дають уявлення про їхні характерні
особливості та межі застосування; розвивають уміння та навички
користування загальними фізичними законами для вирішення конк
ретних питань, які мають практичне і пізнавальне значення. Вміння
розв'язувати задачі є кращим критерієм оцінки глибини вивчення
програмного матеріалу та його засвоєння. Під час розв'язування фі
зичної задачі щоразу в мініатюрі відтворюються елементи процесу
наукового пізнання навколишнього світу, виділення суттєвих боків
явища природи, побудова явища, визначення фізичних величин, які
характеризують це явище.
Приклади розв'язування задач, які розміщені після теоретичного
матеріалу кожного розділу, добиралися так, щоб, по-перше, допов
нити теоретичний матеріал, проілюструвати його прикладами засто
сування розглянутих законів і формул; по-друге, показати основні
способи розв'язування задач. Перевага надавалась обчислювальним
задачам, оскільки задачі такого типу найчастіше використовуються
на вступних іспитах.
Під час самостійного повторення певного розділу рекомендується:
1) уважно ознайомитися з теоретичними відомостями даного
розділу;
2) виконати відповідні завдання для самоконтролю;
3) звернутися до відповідного розділу підручника, якщо матеріал
засвоєно неповно.
Розв'язуючи задачі, необхідно дотримуватися таких вимог:
• записати умову задачі у скороченому вигляді, застосовуючи
для позначення фізичних величин, даних в умові, літери латинсько
го або грецького алфавіту. Рекомендується використовувати літери,
які найчастіше застосовують для позначення фізичних величин у
підручниках для середньої школи та навчальних посібниках з фізи
ки; не допускається в умовах однієї задачі позначати однаково різні
фізичні величини; всі задані величини необхідно виражати в одини
цях системи СІ;
• якщо це дозволяє характер задачі, слід обов'язково зробити по
яснювальний рисунок;
• кожну задачу треба спочатку розв'язати в загальному вигляді,
тобто вивести кінцеву формулу, в якій шукана величина має бути
виражена через задані величини й універсальні константи, супрово
джуючи розв'язування короткими коментарями;
• перевірити одиницю вимірювання шуканої величини підстанов
кою одиниць вимірювання заданих величин і констант у розрахун
кову формулу;
• якщо одиниця вимірювання не відповідає шуканій величині,
знайти помилку;
• переконавшись у правильності загального розв'язку, у кінцеву
формулу замість буквених позначень величин підставляють їх чис
лові значення, виражені, безумовно, в одній системі одиниць (СІ);
• обчислити числове значення шуканої величини та оцінити до
стовірність одержаного результату.
Треба зазначити, що в посібнику наведено достатню кількість
прикладів, ознайомлення з якими повинно навчити послідовно під
ходити до розв'язування конкретної задачі й обирати спосіб її
розв'язування. Конкретні рекомендації до розв'язування задач пода
но в кожному розділі.
4
ЧАСТИНА І
О С Н О В И КІНЕМАТИКИ
1.1. Прямолінійний рівномірний та змінний рух
Основні формули
1. Цілях— скалярна фізична величина, яка характеризує зміну
положення тіла (матеріальної точки) на траєкторії руху і вимірюється
довжиною траєкторії. Переміщення і шлях визначаються за формулами
Ar = v-t, S = x-x0 = v t.
2. Швидкість — векторна величина, яка характеризує стримкість
переміщення тіла у просторі й визначається відношенням перемі
щення тіла Аг до часу, за який це переміщення було здійснено:
-»
_ _ Аг _ \Аг\
t t
В разі прямолінійного рівномірного руху в одному напрямі мо-
—»
дуль |Δτ| = 5 , тоді:
S
ν = —.
t
У міжнародній системі одиниць СІ за одиницю швидкості прий
нято один метр за секунду (1 м/с)— швидкість рівномірного руху,
за якого матеріальна точка проходить шлях завдовжки один метр за
одну секунду.
3. Координату тіла за рівномірного прямолінійного руху визна
чають так:
X - Х0 ± V · t ,
де х0 — початкова координата; ν — модуль вектора швидкості.

Знак «+» відповідає рухові в додатному напрямі осі ОХ, знак
«-» — у від'ємному.
6
4. Відносність руху. Закон додавання швидкостей.
Відносність руху полягає в тому, що рух одного й того самого ті
ла неоднаково описується в різних системах відліку. Траєкторія ру
ху тіла, шлях, переміщення і швидкість залежать від вибору системи
відліку, тобто механічний рух відносний. Так, відносним буде рух
людини в різних системах відліку, зображених на рисунку.
У, У
S'
Ή "Щ
σ Ж О'
—Щ
о
s'
Як видно з рисунка, пройдений шлях S' і швидкість ν' людини

відносно автомобіля менші, ніж пройдений шлях S і швидкість ν
відносно Землі. Пройдений шлях S відносно Землі за малий інтервал
часу t дорівнює сумі пройдених шляхів за цей час автофургона від
носно Землі S0 і людини відносно автомобіля S':
S = S0 + S' або v-t = v0t + v-t,
звідки швидкість людини відносно Землі
v-v0 + v' a6ov = v + v0.
5. Змінний рух. а) Середня швидкість. Якщо тіло за будь-які од
накові інтервали часу здійснює неоднакове переміщення, його рух
називається нерівномірним абс змінним. Змінний прямолінійний
рух характеризується середньою швидкістю.
Нехай тіло за послідовні інтервали часу tx,t2,...,tn проходить відпові
дно відрізки шляху Sl,S2,...,S„. За час руху t = tl+t2+... + tn тіло прой
де шлях S = 5, + S2 +... + Sn. б) Середня шляхова швидкість дорівнює
S' . , St+S2 + ... + Sn Σ5,

v = — або ν = —
t
h+t2+... + tn
ι'=1
Середня шляхова швидкість — скаляр.

Основна одиниця шляху в СІ — метр — [S] = м.
Основна одиниця часу в СІ — секунда — [t] = с.
7
Співвідношення між одиницями часу:
1 доба = 24 години (год) = 1440 хвилин (хв) = 86 400 секунд (с).
1 година (год) = 60 хвилин (хв) = 3600 секунд (с).
Співвідношення між одиницями швидкості:
1 м/с = 3,6 км/год; 1 км/год = — м/с.
3,6
Одиниці, які не ввійшли до СІ:
1 вузол = 1 морська миля/годину = 1,852 км/год = 0,514 м/с.
1 миля/годину = 1,609 км/год = 0,9144 м/с.
1 ярд/с = 3,294 км/год = 0,9144 м/с.
1 фут/с = 1,0973 км/год = 0,3048 м/с.
Загальні зауваження до розв'язування задач
Кінематика вивчає механічний рух з геометричної точки зору, без

аналізу сил, які діють на тіло. Розв'язуючи задачі з кінематики, необ
хідно насамперед вибрати систему координат, визначити її початок і
додатний напрям на координатні осі. Під просторовою системою ко
ординат розуміють три лінійно незалежні напрямлені прямих (коор
динатні осі), які виходять з однієї точки (початок відліку). Відповідно
до характеру задач, які будуть розглядатися, ми користуватимемося в
разі прямолінійного руху системою координат, яка складається з од
нієї прямої лінії, вздовж якої відбувається рух, з початком відліку.
Розпочинаючи розв'язувати задачі з кінематики, потрібно насам
перед з'ясувати зміст задачі й установити, які фізичні параметри та
закономірності становлять її основу, які з описаних у ній процесів є
головними, а якими можна знехтувати. Розраховуючи, наприклад,
рух автомобіля чи літака, виходять із таких спрощень: тіло вважа
ють матеріальною точкою, опір повітря не враховують. Прийняті
припущення позначають під час аналізу задачі.
Задачі в кінематиці поділяються на два типи:
1)за відомими значеннями швидкості (прискорення) визначити
рівняння руху.
2) за відомими рівняннями руху тіла з'ясувати параметри його руху,
тобто знайти координату, переміщення, швидкість або прискорення.
Розв'язуючи задачі з кінематики, а також з інших розділів фізи
ки, слід дотримуватися такого порядку:
1. Набратися терпіння і завзятості.
2. Згадати, а якщо необхідно, вивчити основні поняття й форму
ли кінематики.
8
3. Уважно вивчити умову задачі, її зміст і запитання.
4. Проаналізувати дані й установити доцільність зведення їх до
певної системи одиниць (СІ).
5. Визначити тип задачі (якісна, обчислювальна).
6. Зробити короткий запис умови задачі за допомогою умовних
позначень і вхідних даних в обраній системі одиниць.
7. Встановити характер руху (рівномірний, рівнозмінний) і його
вид (прямолінійний, криволінійний, обертальний), обрати тіло від
ліку й напрями осей координат так, щоб математичні описи були
якомога простішими.
8. Виконати рисунок в обраній системі координат, вказати на
прями переміщення, швидкості і прискорення. Рисунок слід викону
вати акуратно з дотриманням (по можливості) масштабу й основних
правил креслення, оскільки правильність та чіткість рисунка визна
чають можливість аналізу наступної дії.
9. Взяти проекцію на координатні осі векторів переміщення, швид
кості або прискорення й записати рівняння руху в загальному вигляді.
10. Виконати математичні перетворення виразів для визначення
шуканих величин.
11. Визначити одиницю фізичної величини та її числове значення.
12. Проаналізувати знайдені результати.
13. Записати відповідь та її короткий фізичний зміст.
Приклади розв'язування задач
Задача 1. Тіло рухається прямолінійно зі сталою швидкістю

72 км/год. У початковий момент часу воно перебуває на відстані
10 м від точки А і віддаляється від неї. На якій відстані від точки А
перебуватиме тіло через 45 с? Чому дорівнює шлях, пройдений ті
лом за час руху? Побудувати графіки залежності від часу: пройдено
го шляху, координати.
Розв 'язання
Рух тіла по прямій лінії зі сталою
Дано: СІ швидкістю є рівномірним і прямолі
Ό = 72 км/год; 20 м/с нійним, а тому обираємо вісь Ох в на
х0 = 10 м; прямі руху з початком в точці А. Для
/=45с розв'язання задачі скористаємося фо
S—? х—1 рмулами для рівномірного руху:
S = x-xQ=v-t; x = x0+v-t.
9
Підставляючи числові значення величин, знаходимо:
5' = 20м/с-45с = 90м;
х = 10м + 90м = 100м.
Графіки залежності шляху (а), пройденого тілом, і його коорди
нат {б) від часу мають такий вигляд:
ι
Χ, Μ
100
80
60
40 / '
2Q s s*
*С.—І 1 1 1 1 1 > ςτ
1,5 3,0 4,5 '' c
Задача 2. З пункту А до пункту В, відстань між якими / = 7,5 км,

одночасно назустріч один одному почали рухатися два велосипеди
сти — перший зі швидкістю 18 км/год, другий — 9 км/год. Визначи
ти час, через який вони зустрінуться, і відстань від пункту А до міс
ця зустрічі.
СІ Велосипедисти рухаються рівно

Дано:
7500 м мірно і прямолінійно, рух доцільно роз
/ = 7,5 км; глядати в системі відліку, пов'язаній із
у, = 18 км/год; 5 м/с
2,5 м/с Землею, помістивши початок відліку в
v2 = 9 км/год пункті А, а напрям осі обрати від А до В.
•?/ — ? У момент зустрічі (точка Q координа
ти велосипедистів будуть однакові.
JLL·
о^ V2
О - * ? .X
ХА хс хв
Запишемо рівняння руху велосипедистів, ураховуючи, що в по
чатковий момент (ί = 0) перший велосипедист має координату хА - 0,
10
а другий — у точці В, координату хв - /. Для велосипедиста, котрий
рухається з пункту A, xx=vx-t.
Для велосипедиста, що рухається з пункту В, х2 = І - υ2 • t.
У момент зустрічі хг-Х], тобто
/
υ,ί = / - v2t => vxt + v2t = I => t .
υ, 4- v2
Перевіримо одиницю вимірювання:
[/] = 1 — = 1с.
м/с
7,5-Ю3 3
Обчислення: t = — = 10 с.
5 + 2,5
Місце зустрічі (координата точки Q :
vxl
х с =о,г = -
v,+v2
м/с-м
[jcj = 1 = 1 м.
м/с
пг 5·7,5·10 3 . , . ,
Обчислення: хг = = 5 · 10 м .
7,5
Відповідь: ί = 103 с; хс = 5 · 103 м.
Задача 3. Моторний човен першу половину шляху рухався по озе
ру зі сталою швидкістю 36 км/год, а другу— зі швидкістю 18 км/год.
Чому дорівнює середня швидкість моторного човна на всьому шляху?
Дано: За початок відліку візьмемо поло

СІ
ження моторного човна в пункті, з яко
го розпочався його рух, а вісь X спря
муємо в напрямі його руху.
У, = 36 км/год; 10 м/с За визначенням середня швидкість
v2 = 18 км/год 5 м/с човна
Ό — ? St+S2
с
ί,+ί2
11
Для першої половини шляху у, = — <=> /, _s.
=
Для другої половини шляху v2 = — <=> t2 = —

/2 - ι>2
За умовою задачі 5і, = 52 = —, де S— увесь шлях, що його прой
шов моторний човен.
Підставимо значення t\ і /2 У формулу для vQ, враховуючи, що
S,=S2 = -S:
S/2 + S/2 2v
Pi
S S v
i+v2
2v, 2v2 2v{ 2v2
Перевіримо одиницю вимірювання
м/с · м/с
[vc] = l = 1 м/с.
м/с
210-5
Обчислення: і> = -6,7 м/с.
10 + 5
Відповідь. Середня швидкість моторного човна на всьому шляху
дорівнює 6,7 м/с.
Задача 4. Першу третину шляху автомобіль їхав зі швидкістю
10 км/год, другу третину — зі швидкістю 20 км/год і останню — зі
швидкістю 60 км/год. Знайти середню шляхову швидкість на всьому
шляху.
Дано: За визначенням
СІ
υ ι - 10 км/год; 2,8 м/с
Vj - 20 км/год; 5,6 м/с 5
Уз = 20 км/год; 16,6 м/с "·'!·
12
де S - Sx + S2 + Si — шлях, пройдений автомобілем, a t\, h, h — час
руху на першій, другій і третій ділянках ш л я х у . Тоді середню швид
кість на всьому шляху визначимо за ф о р м у л о ю
S
v = .
Α νλ ν2 ν?, Β Χ
• » * » · » « *.
V. А Л )
Υ Υ Υ
Si S2 S3
За початок відліку візьмемо в точці початку його руху, а вісь X
с п р я м у є м о в напрямі його руху. Оскільки на кожній ділянці шляху
автомобіль рухався рівномірно, знайдемо інтервал часу на кожній
ділянці.
Для першої третини шляху
a S 5, S. S
1
3 ' /, ' и, Зи,
Для другої третини шляху
ϋ =-2.=>/2=-2- = .
t2 v2 3v2
Для третьої третини шляху
S3 S3 S
f3 ν2 3ι>3
Підставивши значення t\, h i h у формулу д л я vc, дістанемо
5 _ 3i7,i72i;3
C
JL + JL + J L ν2ν, + νχν,+νχν2
3^ 2>ν2 3σ 3
П е р е в і р и м о о д и н и ц ю вимірювання:
г , , м/с-м/с-м/с , .
[»с1 = 1 ; ;— =1м/с·
м/с · м/с
Обчислення: ν„ = - = 5 м/с .
с
5,616,6 + 2,8·16,6 + 2,8·5,6
Відповідь. Середня швидкість автомобіля на всьому шляху дорі
внює 5 м/с.
13
Задача 5. З якою швидкістю має летіти та якого курсу повинен
триматися літак відносно меридіана, щоб за час 0,5 год він пролетів
у північному напрямі шлях 248,4 км, якщо дме північно-східний ві
тер під кутом 60° до меридіана зі швидкістю 36 км/год?
Розв 'язапня
СІ Коли б літак летів у безвітряну
Дано: погоду, то його швидкість уздовж
/ = 0,5 год; 1800 с
меридіана дорівнювала б
5 = 248,4 км; 248.4· 103 м
α = 60°; S 248,4· 103м , , . .
ϋ, = 36 км/год υ =—= 1 = 138 м/с.
10 м/с t 1800 c
Ό2 — ? γ — ?
Оскільки літак під час польоту зноситься вітром у південно-

західному напрямі зі швидкістю vi, то його швидкість уздовж ме
ридіана Ό відрізняється від шуканої швидкості літака ν2, яка дорі
внює згідно з рисунком
V = U, + Ό2 => Ό2 = Ό - У,.
Північ Значення швидкості літака знаходимо за тео

ремою косинусів:
ν2 =л/о 2 + u f — 2p,ycosp.
β = 180°-α; cosp = -cosa.
v2 = yjv2 + υ] — 2vvt cosa.
Підставивши числові значення величин в оди
ницях СІ, дістанемо
Ό = Vl382 +102 +2-13810-cos 60° = 143,26 м/с.

Для визначення курсу літака відносно мериді
ана, тобто для визначення кута γ, скористаємось
Південь теоремою синусів:
sinB sin γ v. sin В
—- = -, звідки siny = —! - ;
ν ν, ν
10sinl20° 10-cos 30°
siny=- -0,060; γ = 3°26'.
143,26 143,26
Відповідь: ν = 143,26 м/с, γ = 3°26'.
14
Рівномірний прямолінійний рух
1-1. Моторний човен проходить відстань між пунктами А і В,

розміщеними на березі річки, за 3 год, а пліт— за 12 год. Скільки
часу буде потрібно моторному човну на зворотний шлях? (6 год)
1-2. На станції метрополітену кут нахилу до горизонталі ескала
тора дорівнює 30°, швидкість його переміщення — 80 см/с, а час
піднімання пасажирів становить 2,5 хв. Визначити вертикальну та
горизонтальну складові швидкості. Яка довжина ескалатора і глиби
на залягання тунелю в місці, де розташована станція? (0,69 м/с, 0,4 м/с,
60 м, 120 м)
1-3. Ескалатор піднімає людину, котра стоїть на ньому, за 1 хв;
якщо ж людина йде по нерухомому ескалатору, на піднімання по
трібно 3 хв. Скільки часу знадобиться для піднімання, якщо людина
піднімається ескалатором, що рухається вгору? (45 с)
1-4. Зі станції вийшов товарний потяг зі швидкістю 36 км/год.
Через ЗО хв у тому ж напрямі вийшов експрес зі швидкістю 72 км/год.
Через який час і на якій відстані експрес наздожене товарний потяг?
(1 год; 36 км)
1-5. Пункти А і В розміщено на відстані 1080 км один від одного.
Літак летів із пункту А в пункт В і назад зі швидкістю 390 км/год
відносно повітря. Скільки часу знадобиться літаку на весь політ,
якщо на трасі польоту безперервно дме сильний вітер зі швидкістю
150 км/год? Розглянути два випадки: а) вітер дме вздовж прямої АВ;
б) вітер дме під прямим кутом до АВ. (а) 6,5 год; б) 6 год)
1-6. Пароплав пливе по річці з точки А до точки В униз за течією
зі швидкістю 15 км/год, а назад — зі швидкістю 10 км/год. Знайти:
1) середню швидкість пароплава відносно води, вважаючи її одна
ковою; 2) швидкість течії річки. (1)12 км/год; 2) 0,69 м/с)
1-7. Першу половину шляху автомобіль рухався зі швидкістю
80 км/год. Другу — 40 км/год. Визначити середню швидкість руху
автомобіля. (53,3 км/год)
1-8. Першу половину часу автомобіль рухався зі швидкістю
80 км/год. Другу — 20 км/год. Визначити середню швидкість руху
автомобіля. (50 км/год)
1-9. Першу третину шляху автомобіль рухався прямолінійно і
проїхав його зі швидкістю 3 м/с, решту шляху — зі швидкістю 9 м/с.
Знайти середню швидкість на цьому шляху. (5,4 м/с)
1-10. Рух вантажного автомобіля описується рівнянням дг, =
= —270+12/, а рух пішохода на узбіччі того ж шосе— рівнянням
х2 =-\,5t. Зробити пояснювальний рисунок (вісь Xнапрямити пра-
15
воруч), на якому зазначити положення автомобіля і пішохода в мо
мент початку спостереження. З якими швидкостями й у якому на
прямку вони рухалися? Коли і де вони зустрінуться? (12 м/с, право
руч; 1,5 м/с, ліворуч; 20 с; -30 м)
1-11. Літак летить відносно повітря зі швидкістю 800 км/год. Ві
тер дме із заходу на схід зі швидкістю 15 м/с. З якою швидкістю лі
так рухатиметься відносно Землі й під яким кутом до меридіана тре
ба тримати курс, щоб переміщення відбулося: а) на південь; б) на
північ; в) на схід; г) на захід? (а) α = 3°52', ν ~ 798 км/год; б) α = 3°52',
ν = 798 км/год; в) ν = 746 км/год; г) ν = 854 км/год)
1-12. Першу чверть шляху потяг пройшов зі швидкістю 60 км/год.
Середня швидкість на всьому шляху становила 40 км/год. З якою
швидкістю потяг пройшов другу частину шляху? (36 км/год)
Задачі для самостійного розв'язування
1-13. Відстань між двома пунктами А і В моторний човен прохо

дить за течією за 10 хв, а проти течії— за ЗО хв. За який час цю від
стань пропливе пліт? (30 хв)
1-14. Ескалатор метро рухається зі швидкістю 0,75 м/с. Знайти
час, за який пасажир переміститься на 20 м відносно Землі, якщо він
сам іде в напрямі руху ескалатора зі швидкістю 0,25 м/с у системі
відліку, пов'язаній з ескалатором. (20 с)
1-15. Людина, котра йде вниз ескалатором, який опускається, ви
трачає на спуск 1 хв. Якщо людина йтиме вдвічі швидше, то вона
витратить на 15 с менше. Скільки часу людина спускається, стоячи
на ескалаторі? (1,5 хв)
1-16. Два потяги рухаються назустріч один одному зі швидко
стями 72 і 54 км/год. Пасажир першого потяга помічає, що другий
потяг проходить повз нього протягом 14 с. Яка довжина другого по
тяга? (490 м)
1-17. З двох міст назустріч один одному виїхали одночасно два
автомобілі. Рухаючись зі швидкостями по 60 км/год, вони через
20 хв зустрілися посередині між містами. Визначити відстань між
містами. (4 · 104м)
1-18. Моторний човен переправляється на протилежний берег,
рухаючись відносно води зі швидкістю 6 м/с у напрямі, перпендикуля
рному до її течії. Ширина річки дорівнює 300 м, а швидкість течії —
3,6 км/год. На яку відстань знесе течія човен за час переправи? (50 м)
1-19. Легковий і вантажний автомобілі, відстань між якими в по
чатковий момент часу дорівнювала 500 м, рухаються рівномірно по
16
прямолінійній ділянці дороги в одному напрямі зі швидкостями 72 і
54 км/год. Визначити, на якій відстані від свого початкового поло
ження легковий автомобіль наздожене вантажний. (2000 м)
1-20. У вагоні потяга, що має швидкість 20 м/с, у напрямі його
руху йде людина зі швидкістю 3,6 км/год відносно вагона. Визначи
ти її переміщення за 3 с відносно вагона й залізничного полотна. Рух
вважати прямолінійним і рівномірним. (З м; 63 м)
1-21. Кондуктор пасажирського потяга, швидкість якого 54 км/год,
помітив, що зустрічний товарний потяг, довжина якого 150 м,
пройшов повз нього за 6 с. Визначити швидкість товарного потяга
відносно землі. (10 м/с)
1-22. Рух велосипедиста і мотоцикліста задано відповідно рів
нянням χ, =700 + 6ί, χ2 =20t (в СІ). Визначити: а) координати ве
лосипедиста і мотоцикліста через 20 с; б) місце і час їх зустрічі;
в) моменти часу, для яких відстань між велосипедистом і мотоциклі
стом становить 140 м. (а) 820 м; 400 м; б) 1000 м; 50 с; в) 40 с; 60 с)
1-23. Рухи двох велосипедистів задані такими рівняннями:
xl=5t, Л : 2 = 1 5 0 - 1 0 Л Побудувати графіки залежності x(t). Знайти
час і місце зустрічі графічно і аналітично. (10 с; 50 м)
1-24. Пліт завширшки 12 м пливе річкою зі швидкістю 2 м/с від
носно берега. Поперек плота рухається рівномірно людина. За 24 с
вона проходить його від одного краю до іншого й повертається на
зад. Знайти швидкість, зміну швидкості, переміщення людини і
пройдений нею шлях: а) відносно плота; б) відносно берега, (а) 1 м/с;
2 м/с; 0; 24 м; б) 2,24 м/с; 48 м; 54 м)
1-25. Пліт завдовжки 15 м пливе річкою зі швидкістю 1 м/с від
носно берега в прямому і зворотньому русі людини. Уздовж плота
рухається рівномірно людина. За 20 с вона проходить його від одно
го краю до іншого й повертається назад. Знайти швидкість, перемі
щення і пройдений людиною шлях а) відносно плота; б) відносно
берега, (а) 1,5 м/с; 0; 30 м; б) 2,5 м/с; 0,5 м/с; 20 м; 50 м)
1-26. Першу половину часу свого руху велосипедист їхав зі швид
кістю 10 км/год, а другу — зі швидкістю 20 км/год. Знайти середню
швидкість на всьому шляху. (15 км/г)
1-27. Першу половину свого шляху велосипедист їхав зі швидкі
стю ЗО км/год, а другу— зі швидкістю 15 км/год. Знайти середню
швидкість на всьому шляху. (20 км/г)
1-28*. Вагон завширшки 2,4 м, який рухається зі швидкістю
15 м/с, був пробитий кулею, яка летіла перпендикулярно напряму
руху потяга. Зміщення отворів у стінках вагона відносно один до
одного дорівнює 6 · 10 2 м. З якою швидкістю рухалася куля?
(600 м/с)
17
1-29*. З пункту А до пункту В, які розташовані на відстані 150 км
на схід, летить літак. Швидкість літака відносно повітря v2 =
= 300 км/год. Знайти тривалість польоту, якщо: 1) вітру немає; 2) вітер
дме із заходу на схід; 3) вітер дме з півдня на північ. Швидкість віт
ру у, =10 м/с. (1) 15хв;2) 13,4 хв; 3) 15,1 хв)
1-30*. З порту А відправляється теплохід зі швидкістю ν під ку
том α до прямої АВ. Під яким кутом β до лінії АВ має вирушити з
порту В катер із швидкістю и, щоб зустрітися з теплоходом? Катер і
V
теплохід починають рух одночасно. (ρ = arcsin — sin α )
u
A B
1-31*. Від А що В річкою пливе човен зі швидкістю у, =3 км/год
відносно води. Назустріч човну одночасно з ним від В до А відхо
дить катер, швидкість якого відносно води v2 =10 м/с. За час руху
човна від А до В катер встигає пройти двічі туди й назад і прибуває в
В одночасно з човном. Яка швидкість течії річки? Який напрям те
чії? (0,51 км/год; у напрямі від В до А)
1.2. Рівноприскорений прямолінійний рух

1. Прискорення— векторна величина, яка характеризує стрім
кість зміни швидкості за модулем і напрямом:
- v-va ,_ _ Αν
а = або а = — ,
t At
де Αν - ν - ν0 — зміна швидкості; At = t — t0 — інтервал часу, протя
гом якого ця зміна відбулася. Одиниця прискорення в СІ — [а] = 1 м/с 2 .
2. Значення вектора швидкості в момент часу / за рівноприскоре-
ного руху обчислюється за формулою
ν = v0 + at.
Якщо v0 = 0, то v = at.
3. Пройдений шлях за прямолінійного руху зі сталим прискорен
ням визначається за формулою
18
, α*2
S = x-x0 = v0t±—.
л- - - - at2
4. Переміщення Аг = r - r0 - v0t -\ .
Л -Л -Л
Якщо va -0, то 5 = , Ar = , r = ra+ .
2 2 2
5. Формула для визначення пройденого шляху, що не містить часу:
2а
6. Формула для визначення швидкості, що не містить часу:
ν = ^[vJ+2aS або ν2 - ν2 = 2aS.
7. Формула для визначення прискорення, що не містить часу:
ν1-vl
а=-
2S
8. Координата матеріальної точки за прямолінійного руху зі ста
лим прискоренням:
at2
x = x0 + v0t +—.
На стані аналізу умови задачі треба засвоїти основні кінематичні

характеристики: переміщення, шлях, траєкторія, швидкість, приско
рення. Не плутати поняття «шлях» і «координата», оскільки шлях —
це сумарна довжина пройдених відрізків траєкторії, а значення ко
ординат тіла, яке рухається, залежить від вибору початку координат.
Треба вміти за графіками швидкості та шляху визначити вид ру
ху (рівномірний, рівноприскорений, рівносповільнений). Звернути
увагу на різницю між поняттями «середня швидкість» і «миттєва
швидкість». Середня швидкість визначається відношенням перемі
щення тіла до інтервалу часу, за який це переміщення відбулося, а
миттєва швидкість — це межа, до якої прямує середня швидкість за
нескінченного зменшення інтервалу часу:
_ ,. _ .. Аг dr ,. AS dS
ν = hm г> = hm — = — ; u = h m — = — .
Δ/-*Ο ΔΙ-+Ο Δ / dt Δ»-» 0 At dt
19
Задача 1. Автомобіль почав рухатися зі стану спокою зі ста

лим прискоренням 0,5 м/с2 і рухається прямолінійно з пункту А в
пункт В. Початкова відстань від автомобіля до пункту А дорівнює
1 км. На якій відстані від А перебуватиме автомобіль через хви
лину після початку руху? Який шлях він пройде за цей час? Чому
дорівнює швидкість наприкінці шляху? Побудувати графіки за
лежності від часу: координати, шляху, швидкості і прискорення
автомобіля.
Дано: СІ Оскільки автомобіль рухається по

х0 -1 км; 1000 м прямій дорозі необхідно використати
а = 0,5 м/с; формули для рівнозмінного прямолі
/ = 1,0хв 60 с нійного руху:
5—? Ό — ?
at
χ = х0 + v0t + ; ν = υ0 + at.
Автомобіль починає рух зі стану спокою, тому v0 = 0, а приско

рення є додатнім. Тоді ν = at. Одиниця вимірювання очевидна.
Обчислення: Ό = 0,5 · 60 = 30 м/с.
at2. _ _af_
0
2 2
Перевіримо одиницю вимірювання: [х] = 1мс

—— = 1 м
60
Обчислення: χ = 1000 + 0,5 = 1900 м; S = 900 м.
2
Графіки координати автомобіля (а), шляху (б), пройденого авто
мобілем, і швидкості руху (в), прискорення (г) мають такий вигляд:
20
k а, м/с2А
1
1,0
η
0,5
>-
0 10 20 30 40 50 60 /, c 0 10 20 30 40 50 60 /, c
a б
2
Відповідь, χ = 1900 м; ν = 30 м/с, а = 0,5 м/с , S = 900 м.
Задача 2. Переміщення тіла при рівноприскореному русі за пер
ші два рівні послідовні інтервали часу по 2 с кожен відповідно дорів
нюють 12 м і 32 м. Знайти початкову швидкість і прискорення тіла.
За початок відліку візьмемо почат
Дано: кове положення тіла, а вісь X спряму
=
/ , = / 2 = ґ = 2 с; XQ = 0 ємо вздовж руху тіла.
5,=12м; Опишемо залежність S{t) для ґ, і t2,
S2 = 32 м маючи на увазі, що кінцева швидкість,
ν0—Ί а- 9 набута тілом за час t{, є початковою
для часу t2:
я/, at2
Х Х —
\ 0 ~ "і * V l ~*~" О-, — Vent-, +
де ^2 — переміщення за час і2; ν02 початкова швидкість на дру-

гій ділянці шляху. Вона дорівнює:
v02=v0+atl.
Розв'яжемо систему трьох рівнянь, ураховуючи, що за умовою
задачі tl=t2=t:
л
at
5, = v0t +
аґ
S2=v02t +
v02=v0+at
21
Підставивши значення v02 з третього рівняння в друге, дістанемо:
, at2 3 , ^ 2 ^2 З
5, =ζλ/ + αΓ + =>S, =vat +—at =>v0 = ——at.
2 0 2
2 2 t t 2
Тепер підставимо v0 у перше рівняння:
с с 3 ,2 at2 2at2 2
St=S2 at Η =>Sl=S2 = S2-at .
Звідси знаходимо прискорення:

S2-S,
а- t2 — '
Тоді
_S 2 3(£2-5,)_35,-52
°~ t 2 t2 ~ It
Перевіримо одиниці вимірювання:
м м
[а] = 1 _ = 1 _ ;
с с
M M
[г, ] = ! _ = ! _ .
с с
Обчислення:
4
312-32
1 м/с.
2-2
Відповідь. Початкова швидкість тіла v0 = 1 м/с; прискорення
<з = 5 м/с2.
Задача 3. Матеріальна точка, переміщуючись зі сталим приско

ренням, проходить послідовно два відрізки шляху по 10 м кожний.
Перший відрізок шляху було пройдено за 1,05 с, другий — за 2,2 с.
Знайти прискорення матеріальної точки та її швидкість на початку
першого відрізка шляху.
22
Si S-,
Дано: ν ν χ
α ι 2
/,=1,05с; За умовою задачі відрізки шляху, що

ґ2=2,2^_ розглядаються, рівні між собою, тобто
Г-?р,-? 5, =S2 =S. Вказівка, що прискорення
стале, свідчить про те, що рух рівно-
змінний.
Рівняння першого та другого відрізків шляху мають такий вигляд:
де г>2 — швидкість на початку другого відрізка шляху.

Оскільки v2 =u, +att, то рівняння другого відрізка шляху можна
записати так:
at2
^2 =(Vl +at\)f2 +
З цього рівняння знаходимо значення V\. Підставивши його в рі

вняння шляху 5,, знаходимо прискорення:
2S(f,-/ 2 )
а=

м-с
[а]-- = м/с'
с 2 -с
2.Ю( 1 ,05-2,2) _ з , 0 6 м / с ' .
1,05-2,2(1,05 + 2,2)
Підставивши одержане значення прискорення у формулу шляху
S] та розв'язавши її відносно швидкості νχ, дістанемо:
S, at, 10 3,06 1,05 , , , , ,

L
ν, = — = +— — = 11,13 м/с.
ί, 2 1,05 2
Відповідь, а = -3,06 м/с ; у, =11,13 м/с.
23
Задача 4. Потяг рухається зі швидкістю 20 м/с. При гальмуванні
до повної зупинки він пройшов відстань 200 м. Визначити час, за
який відбулося гальмування.
Рух потяга рівносповільнений, а < 0,
Дано:
тобто в рівняннях для проекції швидкості
ν0 =20 м/с;
та переміщення перед проекцією приско
ν = 0;
рення треба поставити знак «-».
5 = 200м
Запишемо систему з двох рівнянь і
/ —? розв'яжемо її відносно інтервалу часу t,
враховуючи, що ν = 0:
2 1
at 0 = vo~at
S = v0t +
at2
S = v0t
ν - v0 + at
2 J *•"- Vi,
Звідси
S =^ t = ™.
Γ Ί , Μ , МС ,
|7] = 1 =1 =1с
м/с Μ
2-200
t-- :20 c.
20
Відповідь. Час гальмування потягу дорівнює 20 с.
Задача 5. В одному напрямі з однієї точки рухалися два велоси

педисти. Перший — зі сталою швидкістю 15 м/с. Другий — зі стану
спокою з прискоренням 1 м/с2. Через який час після початку руху
другий велосипедист наздожене першого? Відомо, що другий вело
сипедист почав рух через 20 с після першого. Побудувати графік
руху велосипедистів.
24
Оскільки велосипедисти почали рухатися
Дано: з однієї точки і знову порівнялися, то шлях,
Vx=\5 м/с; пройдений першим велосипедистом, дорів
Р 02 =0; нює шляху, пройденому другим велосипеди
а2 = \ м/с2; стом:
Д/ = 20с S.= S2.
Перший велосипедист рухається зі сталою
швидкістю, тому
Другий велосипедист рухається з прискоренням зі стану спокою,

тому
s2 = 22
2
Тоді
α,ί.
іу,=-
Другий велосипедист починає рухатись через час At після пер

шого, тобто
ti=t2+ At.
Тоді
vx {t2 + At) = -L1- =>—/ 2 - iy 2 - vxAt = 0.
Розв'язавши отримане квадратне рівняння, знайдемо:

t2 =43,7 с; ίλ =63,7 с.
S, м ι
1250
1000
750
500
250
Пг ' (>т ' * ' ' »
0 10 20 30 40 50 60 70 t,c
25
Графіком руху першого велосипедиста є пряма, яка виходить з
початку координат.
Графіком руху другого велосипедиста є парабола, вона почина
ється в точці / = 20 с.
Точка перетину графіків дозволяє визначити час руху велосипе
дистів, коли другий наздожене першого, і шлях, пройдений кожним
велосипедистом.
Відповідь. Другий велосипедист наздожене першого через 43,7 с
після початку його руху.
Задача 6. Рух тіла описується рівнянням x = \5t + 0,4t2. Знайти

початкову швидкість і прискорення тіла, а також координату і швид
кість тіла через 5 с.
Дано: Порівняємо це рівняння руху тіла із

загальним виглядом:
Λ·(0 = 15/ + 0,4ί2;
at2
/, = 5 с χ = х0 + v0t н ;
— ?ι>ο — ?хі— ?ϋι— ?
х = 15/ + 0,4/ 2 ,
Тобто при х0 = 0 коефіцієнти при / і t2 дорівнюють:
У 0 = 1 5 М / С і—= 0,4 м/с2,

звідки
а = 0,8 м/с2.
Координату тіла через 5 с знайдемо з рівняння, підставивши за
мість t\ час:
х,=15-5 + 0,4-5 2 =85м.
Швидкість тіла визначимо за формулою
v1 =v0+ati =15 + 0,8-5 = 19 м/с.
Відповідь, а = 0,8 м/с2; VQ = 15 м/с; χ = 85 м; σ, = 19 м/с.
Задача 7. Рівняння руху матеріальної точки має вигляд χ -

-3ί22. Як
= -3ί Який це рух? Визначити переміщення і швидкість точки
через 2 с.
26
Порівняємо ці рівняння з рівнянням руху
Дано: матеріальної точки в загальному вигляді:
х(() = -З/ 2 ;
ґ, = 2 с аГ
χ - х0 + vQt + -
V\
х = —ЗГ ,
де *о - 0; у0 - 0.
Тоді — = - 3 м/с2 => а = - 6 м/с2.
2
Це рух рівноприскорений. Запишемо рівняння швидкості:
ν = v0 + at => ν = -6t.
Через 2 c швидкість матеріальної точки дорівнюватиме:
νλ = - 6 - 2 = -12 м/с.
Матеріальна точка рухається проти обраного додатнього напря
му осі (руху) Ох.
Рівняння переміщення має такий вигляд:
at
S = v0t +
Звідси
З м2
5, = - -З/, 3-22=-12м.
Відповідь. V\——\2 м/с; 5Ί = -12 м.
Рівноприскорений прямолінійний рух
1-32. За який час автомобіль, рухаючись зі стану спокою з при

скоренням 0,6 м/с2, пройде 30 м? (10 с)
1-33. Знайти швидкість автомобіля, набуту через 8,7 с, і шлях,
пройдений за цей час, якщо він рухається з прискоренням автомобі
ля 0,6 м/с2, а початкова швидкість дорівнює нулю. (5,22 м/с; 22,7 м)
1-34. Під час аварійного гальмування автомобіль, який рухався зі
швидкістю 72 км/год, зупинився через 5 с. Знайти гальмівний шлях. (50 м)
1-35. В одному напрямі одночасно з однієї точки почали рухати
ся два тіла: одне — рівномірно зі швидкістю 98 м/с, друге — рівно-
прискорено з прискоренням 9,8 м/с2. Через скільки секунд друге тіло
наздожене перше? (20 с)
27
1-36. Швидкість потяга протягом 10 с збільшилася з 10 до 15 м/с,
далі протягом 18 с він рухався рівномірно. Побудувати графік
швидкості. Визначити пройдений шлях і середню швидкість на
всьому шляху. (395 м; 14,1 м/с)
1-37. Тролейбус за 10 с пройшов шлях 120 м. Якої швидкості на
був він наприкінці шляху і з яким прискоренням рухався, якщо по
чаткова швидкість руху дорівнює 10 м/с? (14 м/с; 0,4 м/с2)
1-38. Тіло, яке вийшло з деякої точки О, рухалося зі сталим за
значенням і напрямом прискоренням. Швидкість його наприкінці
п'ятої секунди була 1,5 м/с, наприкінці шостої секунди тіло зупини
лося. Знайти шлях, пройдений тілом до зупинки, і визначити швид
кість, з якою тіло вийшло з точки О. (27 м; 9 м/с)
1-39. Тіло починає рухатись прямолінійно зі сталим прискорен
ням і за шосту секунду проходить 12 м. Знайти прискорення тіла і
шлях, пройдений за шістнадцяту секунду. (2,2 м/с2; 34м)
1-40. Тіло рухається рівноприскорено з початковою швидкістю
1 м/с і, пройшовши деяку відстань, набуває швидкості 7 м/с. Якою
була швидкість тіла на половині цієї відстані? (Оскільки v] -v2Q= lal і
ν1 - vl - 2а— , то v = J— = 5 м/с .)
0
2 V 2
1-41. Який шлях пройде моторний човен, коли він рухається
прямолінійно протягом 5 с зі сталою швидкістю 1 м/с, а потім про
тягом 5 с — з прискоренням 1 м/с2? Накреслити графік швидкості
ν - f} (/), графік прискорення а = /,(/)· (=23 м)
1-42. За другу секунду після початку руху автомобіль проїхав
1,2 м. З яким прискоренням рухався автомобіль? Визначити перемі
щення за десяту секунду. (0,8 м/с2; 7,6 м)
1-43. Потяг, рухаючись під ухил, пройшов за 20 с шлях 340 м і
розвинув швидкість 19 м/с. З яким прискоренням рухався потяг і
якою була швидкість на початку ухилу? (0,2 м/с2; 15 м/с)
1-44. Залежність швидкості матеріальної точки від часу задана
формулою vx = бЛ Записати рівняння χ = x(t), якщо в початковий
момент (/ = 0) рухома точка була на початку координат (х = 0).
Обчислити шлях, пройдений матеріальною точкою за Юс. (д: = 3 г;
300 м)
1-45. Рівняння руху матеріальної точки має вигляд χ = -0,2г2.
Який це рух? Знайти координату точки через 5 с і шлях, пройдений
нею за цей час. (рівноприскорений; -5 м; 5 м)
28
1-46. Швидкість автомобіля збільшилася від 7,2 до 25,2 км/год на

шляху 18 м. Визначити прискорення автомобіля і час, протягом яко
го збільшувалася швидкість. (1,25 м/с2; 4 с)
1-47. Реактивний літак починає посадку на аеродром зі швидкістю
576 км/год. Через скільки секунд літак зупиниться, рухаючись із при
скоренням -8 м/с2? Який шлях він пройде за цей час? (20 с; 1,6 км)
1-48. Тролейбус за 12 с проїхав 120 м. Якої швидкості набув він
наприкінці шляху і з яким прискоренням рухався, якщо початкова
швидкість руху дорівнює 10 м/с? (10 м/с; 0 м/с")
1-49. Автомобіль за 18 с проїхав 120 м. Якої швидкості набув він
наприкінці шляху і з яким прискоренням рухався, якщо початкова
швидкість руху дорівнює 10 м/с? (33 м/с; -0,37 м/с2)
1-50. Два велосипедисти, виїхавши одночасно з пунктів А і В, ру
хаються з початковими швидкостями 14,4 та 21,6 км/год і однако
вим прискоренням 0,5 м/с2 назустріч один одному. Через який час і
на якій відстані від пункту А вони зустрінуться, якщо відстань між
пунктами А і В дорівнює 150 м. (10 с; 65 м)
1-51. Потяг рухається рівносповільнено і за 1 хв зменшує свою
швидкість від 40 км/год до 28 км/год. Знайти прискорення потяга й
відстань, пройдену ним за час гальмування. (-0,055 м/с2; 566 м)
1-52. Потяг починає гальмувати зі швидкістю 54 км/год з прис
коренням 0,5 м/с2. Через який час і на якій відстані від початку гальму
вання потяг зупинився? (30 с; 225 м)
1-53. Відстань між двома станціями метрополітену становить
1,5 км. Першу половину цього шляху потяг рухався рівноприскоре-
но, другу — рівносповільнено з тим самим по модулю прискорен
ням. Максимальна швидкість потяга між станціями дорівнювала
50 км/год. Знайти прискорення і час руху потяга між станціями.
(0,13 м/с2; 3,6 хв)
1-54. Рухаючись рівноприскорено зі стану спокою, тіло за п'яту
секунду пройшло шлях 18 м. Чому дорівнює прискорення і який
шлях тіло пройшло за 5 с? (4 м/с2; 50 м)
1-55. Тіло, рухаючись рівноприскорено зі стану спокою, за шосту
секунду пройшло шлях 22 м. Який шлях тіло пройшло за перші 6 с?
(72 м)
1-56. Тіло, рухаючись зі сталим прискоренням -1,2 м/с2 пройшло
за четверту секунду шлях 4,2 м. Знайти початкову швидкість, а та
кож переміщення тіла за 10 с. (8,4 м/с; 24 м)
29
1-57. Рівняння руху матеріальної точки має вигляд χ = 0,4t. За
писати формулу залежності vx{t) і побудувати графік. Заштрихувати
на графіку площу, яка чисельно дорівнює шляху, пройденому точ
кою за 4 с, і обчислити цей шлях, (ν = 0,8 t; 6,4 м)
1-58. Рівняння швидкості руху тіла має вигляд ν = 3 t. Визначити
початкову швидкість і прискорення даного тіла. Побудувати графік
швидкості і знайти модуль переміщення тіла за перші 3 с руху. (0;
З м/с; 13,5 м)
1-59*. Залежність швидкості матеріальної точки від часу має ви
гляд υχ - 6 t. Запишіть залежність координати тіла від часу, якщо в
початковий момент t = 0 точка була в положенні з координатою
хо - 6 м. Обчислити шлях, пройдений точкою за 10 с. (х = 6 +З/ 2 ;
300 м)
1-60*. Рухи двох автомобілів по шосе задані рівняннями
χ 1 =2ί + 0,2ί2 і х 2 = 8 0 - 4 ґ . Описати картину руху; знайти: а) час і
місце зустрічі автомобілів; б) відстань між ними через 5 с від почат
ку відліку часу; в) координату першого автомобіля в той час, коли
другий перебував на початку відліку, (а) 10 с; 40 м; б) 45 м; в) 120 м)
1-61*. Тіло одну четверту частину шляху рухалося зі сталою
швидкістю V\ - 2 м/с, потім третину шляху, що залишився, — зі ста
лою швидкістю Уг — 1 м/с, а решту шляху — зі сталим прискоренням
і наприкінці шляху мало швидкість Уз = 7 м/с. Визначити середню
швидкість за весь час руху. (2,46 м/с)
1.3. Рух тіла під дією сили тяжіння. Вільне падіння.

Рух тіла під дією тільки сили тяжіння і рух поблизу поверхні Зе
млі за відсутності дій на нього інших (крім Землі) тіл відбувається з
прискоренням, яке називається прискоренням вільного падіння.
1. Висота падіння тіла вертикально вниз зі стану спокою опису
ється формулою
де g = 9,8 м/с2 — прискорення вільного падіння; t — час падіння.

2. Висота падіння тіла, початкова швидкість якого напрямлена
вертикально вниз, описується формулою
ЗО
Rt2 v2
h-vQt + £—
2 або h = - 2g
де Vo — початкова швидкість.
3. Якщо тіло кинуто вертикально вгору з початковою швидкістю
Ό його висота підняття визначається за формулою
2 ~> 2
h = v0t-£- або h=V'°~V

2g
4. Миттєва швидкість тіла в момент t при вільному падінні вниз
зі стану спокою (v0 = 0) описується формулою
ν = gt або ν = yj2gh ,
де А — висота, яку пролетіло тіло.
5. Якщо тіло кинуто вертикально вгору з початковою швидкістю
Vo, його миттєва швидкість зменшується й визначається за формулою
ν = v0 - gt або ν2 = vl - 2gh.
6. Максимальна висота підняття тіла визначається за формулою
h = -£.
max ^
2g
7. Тіло кинули горизонтально зі швидкістю і?0 з висоти h над Зе
млею (див. рис. а).
У будь-який момент польоту швидкість ν напрямлена по дотич
ній до траєкторії. Розкладемо вектор ν на горизонтальну νχ і вер
тикальну ν складові. Модуль горизонтальної складової швидкості
в будь-який момент часу залишається сталим vy = v0 = const, а мо
дуль вертикальної складової лінійно зростає з часом vy = gt. Оскіль
ки vx _L νγ, то модуль швидкості ν у будь-який момент польоту до
рівнює
v = ,Jv; + v2y =Jv20+g2t2.
Час падіння до поверхні Землі
31
Дальність польоту
s = v 2h
oJ—-
V g
Модуль швидкості падіння тіла на Землю
v = yjv20+2gh.
0 ν0 χ
,\
ϋ
\ χ = ?0
h
У Ν.»
' 'У \
ι su χ
s Ί
8. Рух тіла, кинутого під кутом α до горизонту з початковою
швидкістю Vo (див. рис. б).
Рівняння руху вздовж осей ОХ та OY:
x = {vQcosa)t; >> = (z; 0 sina)/- gt'
Виключаючи час t з рівнянь руху, легко здобути рівняння траєк

торії:
y = (tga)x- g
2vl cos2 a
Максимальна висота підняття над Землею:
vl sin2 a
κ=—·
2g
Дальність польоту обчислюється за формулою
_ vl sin 2a
g
32
Вільним падінням називають рух тіла в безповітряному просторі

під дією лише сили тяжіння. Спостереження свідчать, що такий
рух— рівноприскорений. Значення прискорення вільного падіння
однакове для тіл будь-яких розмірів та маси: a - g - 9,8 м/с2.
Падіння тіл близько поверхні Землі можна вважати вільним
падінням, якщо сила опору повітря незначна й нею можна зне
хтувати.
Рух тіла, кинутого горизонтально з висоти, є криволінійним і при
скореним. Характеристики руху можна розкласти на дві складових
вздовж осей Ох і Оу. За відсутності сил опору прискорення тіла по го
ризонталі (вісь Χ) αχ = 0. По вертикалі (вісь Y) на тіло діє сила тяжіння, і
воно рухається з прискоренням g.
Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту, можна подати так
само.
Задача 1. Тіло кинули з поверхні Землі вертикально вгору з по

чатковою швидкістю 30 м/с. Коли воно досягло максимальної висо
ти, з поверхні Землі з тією самою швидкістю кинули друге тіло. На
якій висоті вони зустрінуться?
Визначити невідому висоту можна, якщо
Дано:
VQ = 30 м/с
відомий час руху до зустрічі одного з тіл:
А,
Тіла зустрінуться на висоті hx,. На рисунку показана точка пере

тину графіків руху першого і другого тіл. Час руху тіл можна розді
лити на два етапи:
1) рух першого тіла вгору до висоти максимального підняття t\\
2) рух першого тіла вниз до зустрічі з другим тілом і одночасно
рух другого тіла вгору до зустрічі з першим тілом t2.
33
Друге тіло починає рух, тоді ко
ли перше перебуває у верхній точці,
а тому час руху першого тіла вниз
дорівнює часу руху другого тіла
вгору.
Оскільки обидва тіла кидають з
однаковими швидкостями, час руху
другого тіла дорівнює половині ча
су руху першого тіла з верхньої то
чки до падіння на Землю або поло
вині часу підняття на максимальну
висоту:
2 л max
2g'
Тоді висота, на якій зустрінуться тіла,
2 2g Sg 8 g
(м/с)2 м2-с2
[й] = - 2 • = м.
м/с м-с
З-ЗО2
= 34,4 м
8-9,8
Відповідь. Тіла зустрінуться на висоті 34,4 м.
Задача 2. Тіло кинули горизонтально з вертикальної стінки висо

тою 10 м зі швидкістю 5 м/с. З якою швидкістю та під яким кутом
тіло впаде на Землю?
Розв 'язаиня
Дано: Розмістимо початок координат у точці ки

А= 10 м; дання тіла, вісь 7 спрямуємо вертикально вниз.
У\ = Ур = 5 М/с
Швидкість тіла напрямлена по дотичній
до траєкторії. У будь-який час вона дорівнює
?а
V = V_ + V..,
34
де vx - v0, vy - gt.
ΛΑ A\ v0 в
уи
За теоремою Піфагора
v = jv; + v;=Jvl+g2t2
Час падіння тіла визначимо за формулою
gtz =>ί= Ι—
h-^—
2А
або ν = V Jlgh.
2 \}g >
Тоді швидкість обчислюється так:
v = . \vl+-^— = Jv\+2gh.
g
[υ] = χΙΙ—τ- + Μ—Γ = 1 м/с.

с с
Обчислення: ν = yj52 + 210-9,8 =14,8 м/с.
З рис. видно:
tgoc = — ; a = arctg—
35
Оскільки vx = vQ ; vy - gt; t - — , το α = a r c t g - p = , ν - yjigh.
V g №gh
Обчислення: oc = arctg . 5 =arctg^- = 20°

^210-9,8 14
Відповідь. У момент падіння тіла на Землю його швидкість дорів
нює 14,8 м/с під кутом α = 20°.
Задача 3. Тіло кинули горизонтально з висоти 45 м зі швидкістю
6 м/с. Визначити значення і напрям швидкості тіла через 2 с після
початку руху і в момент падіння на Землю.
У будь-який момент часу швидкість тіла
Дано: дорівнює векторній сумі швидкостей тіла у
Vo - 6 м/с; вертикальному і горизонтальному напрямах.
ti-- = 2 c ; Швидкість руху в горизонтальному на
h =: 4 5 M прямі не змінюється, а тому швидкість νχ до
v2 — ? o c 2 --? рівнює швидкості тіла в момент кидання:
vn — ? a „ -. 9 V0=Vx2=Ox.
Швидкість руху тіла у вертикальному напрямі в процесі руху

збільшується:
vy = v0y + gt.
Оскільки тіло кинули горизон
тально, початкова швидкість у
вертикальному напрямі Voy дорів
нює нулю, а тому
vy = gt.
Тоді швидкість тіла в будь-
який момент часу
v = s]v20+g2t2
і напрямлена під кутом 0Сг:
tga : _^ _ 0
J
xl
36
З отриманих формул можна знайти значення швидкості тіла і її
напрям через дві секунди після початку руху:

/м2 Μ2
№ ••£•(?)'«• =1
\ c
y 2 =V6 2 + 9,82· 22 = 20,5 м/с.
tga2 = ж
Μ
1
^r-
Μ
[tga 2 ] = - £ - -
Μ Μ
c
t g a 2 = - ^ - ^ = 3,27; a 2 =73°.
Для знаходження значення швидкості та її напряму в момент па

діння на Землю необхідно знайти час падіння тіла з висоти 45 м.
У попередніх прикладах було показано, що час падіння тіла визна
чається за формулою
Тоді
t g a „ ^ = ^
Підставляючи числові значення величин, знаходимо:

г>„=30,3м/с, ос„ = 79°.
Відповідь. Через 2 с після початку руху тіла його швидкість дорів
нює 20,5 м/с і напрямлена під кутом 73° до горизонту. У момент па-
37
діння тіла на Землю його швидкість дорівнює 30,3 м/с і напрямлена
під кутом 79° до горизонту.
Задача 4. Тіло кинули під кутом 60° до горизонту зі швидкістю

5 м/с. На якій відстані від точки кидання тіло впаде на Землю? Чому
дорівнює максимальна висота підняття тіла?
У цій задачі, як і в попередньому прикладі,
Дано:
рух тіла в горизонтальному напрямі є рівно
Vo = 5 м/с;
мірним, а тому відстань між точками кидання
α = 60°
й падіння тіла (див. рисунок) можна знайти за
С 9 h
формулою
де vx — швидкість тіла в горизонтальному напрям; /р — час руху тіла.
Утах = Л,
Швидкість тіла у горизонтальному напрямку дорівнює проекції

швидкості VQ на вісь X:
vx=v0x=v0-cosa.
Час руху тіла складається з часу підняття й часу падіння тіла.
Оскільки час підняття й час падіння тіла однакові, то
tn = 2t„,
ρ η'
де /„ — час підняття на максимальну висоту.
38
Згідно з принципом незалежності руху, рух тіла у вертикальному
напрямі є рухом тіла, кинутого вертикально вгору з початковою
ШВИДКІСТЮ Voyl
v
= vox - gt„ = vo sin α - gtn => v0 sin α - gtn = 0;
pnsinot
η max '
g
тобто
_ v · sin α
t = 2 - 5n .
g
Тоді формула, яка визначає відстань S, матиме такий вигляд:
2
Ί
S = (и0 cos α) · 2—sin α = — - · sin α · cos α.
g g
м/с мс~
2·5 2
S= 0,5-0,866 = 2,2 м.
9,8
Максимальна висота підняття тіла дорівнюватиме:
%. _ (losing) 2
2g 2g
\2 ..2 2
г, і , (м/с) , м -с
м/с м·с
( 5 .sin60°)'
2-9,8
Відповідь. Тіло впаде на Землю на відстані 2,2 м від точки кидан
ня. Максимальна висота підняття тіла дорівнює 0,96 м.
39
Задача 5. Тіло кинули зі швидкістю 100 м/с під кутом 60° до го
ризонту. Обчислити значення та напрям швидкості тіла через 5 с пі
сля початку руху.
Тіло, кинуте під кутом до горизонту, руха
Дано:
ється по параболі. Швидкість у довільній точці
v0= 100 м/с; криволінійної траєкторії напрямлена по доти
α = 60°; чній до неї. Горизонтальна складова швидкості
/ = 5с υχ = ν0 · cos α лишається сталою, а вертикальна
V- - ? α — ? складова змінюється з часом, тому що вона
дорівнює різниці вертикальної складової почат
кової швидкості та швидкості вільного падіння, яка залежить від ча
су, тобто
vy = v0sina-gt.
Наприкінці п'ятої секунди горизонтальна та вертикальна складо

ві відповідно дорівнюють:
м · 0,5 = 50 м/с;
vx = vn cos60° = 100—
с
Ό =v0 sin 60°-gt = 1 0 0 - 0,866 - 9 , 8 4 " 5 c = 37,6 м/с.
c c
Числове значення швидкості тіла наприкінці п'ятої секунди зна
ходимо за формулою
Одиниця вимірювання очевидна.

Обчислення: ν = yj502 м 2 /с 2 +37,6 2 м2/с2 = 62,5 м/с.
Напрям цієї швидкості визначаємо за тангенсом кута а:
_ vy _ 37,6 м/с
tga, • = 0,75,
υ, 50 м/с
звідки (Χι = 36°56'.
40
Відповідь. Через 5 с після початку руху тіла його швидкість дорів
нює 62,5 м/с і напрямлена під кутом 36°56'до горизонту.
Вільне падіння
1-62. Г. Галілей, вивчаючи закони вільного падіння (1589 p.), ки
дав без початкової швидкості різні предмети з похилої вежі в місті
Піза, висота якої дорівнює 57,5 м. Скільки часу падали предмети з
цієї вежі і яка їхня швидкість під час удару об Землю? (3,4 с; 33,6 м/с)
1-63. Тіло вільно падає з висоти 80 м. Яке його переміщення в
останню секунду падіння? (35 м)
1-64. Тіло падає з висоти 2000 м. За який час воно пройде перші
100 м і останні 100 м? (4,5 с; 0,51 с)
1-65. Тіло кинули вертикально вгору зі швидкістю 30 м/с. На якій
висоті і через який час швидкість тіла (за модулем) буде втричі мен
шою, ніж на початку піднімання? (40 м; 2 с)
1-66. Знайти початкову швидкість тіла, яке кинули вертикально
вгору, якщо через 10 с воно рухається вниз зі швидкістю 20 м/с? (78 м/с)
1-67. Тіло кинули вертикально вгору з початковою швидкістю Όο.
Коли воно досягло найвищої точки, з тієї самої початкової точки із
такою ж початковою швидкістю кинули вгору друге тіло. На якій
висоті тіла зустрінуться? (h = 3vo2/Sg)
1-68. Два тіла кинули вертикально вгору з однієї точки з однако
вою початковою швидкістю 19,6 м/с з інтервалом часу 0,5 с. Через
який час після кидання другого тіла і на якій висоті тіла зустрінуться?
(ґ = ^ + І = 2,25с; h = y2 = ^ - ^ 1 = 19,3 м)
1-69. Хлопчик кинув горизонтально м'яч із вікна, яке розміщене
на висоті 20 м. Скільки часу летів м'яч до Землі та з якою швидкіс
тю його кинули, якщо він упав на відстані 6 м від фундаменту буди
нку? (2 с; 3 м/с)
1-70. Камінь кинули горизонтально з даху будинку. Через 3 с ве
ктор швидкості каменя напрямлений під кутом 45° до горизонту.
Знайти початкову швидкість каменя. (~ 29 м/с)
1-71. Тіло, кинуте горизонтально, у момент падіння мало швид
кість 30 м/с, напрямлену під кутом 60° до горизонту. З якої висоти
та з якою швидкістю кинули тіло? Які дальність та час польоту тіла?
Опір повітря не враховувати. (33,8 м; 15 м/с; 39,36 м; 2,6 с)
1-72. Тіло кинули горизонтально з висоти 45 м з початковою
швидкістю 10 м/с. З якою швидкістю і під яким кутом до горизонту
буде рухатись тіло через 1 і 2 с після початку руху? (22,4 м/с; 63°26')
41
1-73. Камінь, кинутий горизонтально з початковою швидкістю
10 м/с, упав на відстані 10 м від точки кидання. З якої висоти кинули
камінь? (4,9 м)
1-74. Камінь, кинутий горизонтально з даху будинку зі швидкіс
тю 15 м/с, упав на землю під кутом 60° до горизонту. Яка висота бу
динку? (= 34,4 м)
1-75. Тіло кинули під кутом 60° до горизонту. Визначити відно
шення висоти підняття тіла до дальності його польоту. (0,43)
1-76. Камінь кинули під кутом 30° до горизонту зі швидкістю 50 м/с.
Знайти висоту підняття й дальність польоту каменя, (h - 32 м; S = 160 м)
1-77. Тіло, кинуте під кутом до горизонту, перебувало в польоті
4 с. Якої найбільшої висоти воно досягло? (19,6 м)
1-78. Тіло кинули з поверхні землі під кутом 30° до горизонту.
Початкова швидкість тіла дорівнює 25 м/с. Чому дорівнює час польоту
тіла? На якій відстані від місця кидання впаде тіло? (2,5 с; 32,6 м)
1-79. З літака, який летить горизонтально на висоті 500 м зі ста
лою швидкістю 300 м/с, скинули бомбу на нерухому ціль. На якій
відстані по горизонталі до цілі мали скинути бомбу, щоб вона влу
чила в ціль? (3000 м)
1-80. На деякій висоті з однієї точки одночасно кинули два ті
ла — одне вгору, друге — вниз, обидва зі швидкістю 30 м/с під ку
том 60° до вертикалі. Визначити різницю рівнів, на яких перебува
тимуть ці тіла через 2 с. (уі -у2 - 2v0t · cos α = 60 м)
1-81.3 вежі висотою 25 м кинули камінь зі швидкістю 15 м/с під
кутом 30° до горизонту. Скільки часу рухається камінь? На якій від
стані від основи вежі він упаде на землю? З якою швидкістю він
упаде на Землю та під яким кутом до горизонту буде напрямлена ця
швидкість? (3,17 с; 41,2 м; 26,8 м/с; 61°)
1-82. Тіло кинули з висоти 12,7 м над поверхнею землі зі швидкіс
тю 27,4 м/с під кутом 45° до горизонту. Знайти: 1) максимальну ви
соту підняття над поверхнею землі; 2) час польоту; 3) горизонтальну
дальність польоту; 4) швидкість під час удару об землю. (31,8 м;
4,52 с; 87,6 м; 31,6 м/с)
1-83. М'яч, кинутий вертикально вгору, упав у вихідну точку че

рез 3 с. Знайти початкову швидкість м'яча. (= 15 м/с)
1-84. Тіло, що вільно падає, пролетіло останні 30 м за 0,5 с. З якої
висоти падало тіло? (198,9 м)
42
1-85. За останню секунду вільного падіння тіло пройшло половину
свого шляху. З якої висоти і скільки часу падало тіло? (57 м; 3,4 с)
1-86. Тіло падає з висоти 500 м. Який шлях воно пролетить за пе
ршу та за останню секунди падіння? (5 м; 95 м)
1-87. Тіло вільно падає протягом 5 с. Визначити висоту падіння
тіла: а) за 5 с; б) за п'яту секунду падіння, (а) 122,5 м; б) 44,1 м)
1-88. Тіло, що вільно падає, пролетіло останні 10 м за 0,25 с. Ви
значити висоту падіння і швидкість у момент приземлення. (86,8 м;
41,2 м/с)
1-89. З висоти 2 м вертикально вгору кинули тіло з початковою
швидкістю 5 м/с. Через який час тіло досягне поверхні землі? Знай
ти переміщення і пройдений тілом шлях за цей час. (1,3 с; 2 м; 4,6 м)
1-90. Перше тіло перебуває на висоті 100 м. Друге — на землі.
Перше тіло починає вільно падати зі стану спокою, друге тіло кида
ють вертикально вгору з початковою швидкістю 5 м/с. Тіла почина
ють рухатись одночасно. Через який час і на якій висоті тіла зустрі
нуться? (2 с; 80,4 м)
1-91. Перше тіло, перебуваючи в стані спокою, починає вільно
падати з висоти 80 м. В той же час друге тіло кидають вертикально
вгору. Чому дорівнює швидкість другого тіла, якщо відомо, що тіла
впали на землю одночасно? (19,8 м/с)
1-92. М'яч, кинутий горизонтально з висоти 2 м над землею, упав
на землю на відстані 7 м по горизонталі від точки кидання. Знайти
початкову й кінцеву швидкості м'яча. (~ 11 м/с; ~ 13 м/с)
1-93. Дальність польоту тіла, кинутого в горизонтальному на
прямі зі швидкістю 10 м/с, дорівнює висоті кидання. З якої висоти
кинули тіло? (20 м)
1-94. Тіло на висоті 2 м кидають у горизонтальному напрямі так, що
біля поверхні землі його швидкість спрямована під кутом 45° до гори
зонту. Яку відстань по горизонталі пролітає тіло? (5 = 2H/tg α = 4 м)
1-95. Камінь кинули горизонтально з даху будинку з початковою
швидкістю 15 м/с. Через який час його швидкість буде напрямлена
під кутом 45° до горизонту? (t = vo/g « 1,5 с)
1-96. М'яч кинули під кутом 30° до горизонту з початковою
швидкістю 10 м/с. Визначити горизонтальну й вертикальну складові
початкової швидкості, висоту підняття, час і дальність польоту
м'яча. (~ 8,7 м/с; ~ 5 м/с; = 1,3 м; 1 с; ~ 8,7 м)
1-97. Тіло кинули під кутом 30° до горизонту з початковою швид
кістю 100 м/с. Через скільки часу тіло буде на висоті 50 м? (9,1 с)
1-98. Тіло кинули з висоти 12,7 м над поверхнею землі зі швидкі
стю 27,4 м/с під кутом 40° до горизонту. Знайти: 1) максимальну ви
соту підняття над поверхнею землі; 2) час польоту; 3) горизонтальну
43
дальність польоту; 4) швидкість під час удару об землю. (28,5 м;
4,21 с; 88,3 м; 32,6 м/с)
1-99. Під яким кутом до горизонту слід кинути тіло, щоб даль
ність польоту дорівнювала висоті підняття? (76°)
1-100. Тіло кинули з поверхні землі зі швидкістю 10 м/с під ку
том 60° до горизонту. Знайти його швидкість через 0,4 с. (6,9 м/с)
1-101. Снаряд вилітає з гармати з початковою швидкістю 1000 м/с
під кутом 30° до горизонту. Який час снаряд перебуває в повітрі? На
яку висоту піднімається? На якій відстані від гармати він упаде на
землю? (102 с; 12,7 • 103 м; 88,4 · 103 м)
1-102. Снаряд вилітає з гармати з початковою швидкістю 490 м/с
під кутом 30° до горизонту. Знайти висоту, дальність і час польоту
снаряда. (3060 м; 21,2 · 103 м; 50 с)
1-103*. З висоти Η над поверхнею землі кинули тіло під деяким
кутом до горизонту зі швидкістю Όο- З якою швидкістю тіло впаде на
Землю? (ν = ylv20+2gH )
1-104*. Бомбардувальник пікірує зі швидкістю 600 км/год під ку
том 60° до горизонту і на висоті 1600 м скидає бомбу. На якій від
стані в горизонтальному напрямі від цілі потрібно скинути бомбу,
щоб вона влучила в ціль? (1492 м)
1-105*. Снаряд вилітає з гармати під кутом 30° до горизонту зі
швидкістю 600 м/с. Через який час і на якій відстані, рухаючись у го
ризонтальному напрямі від місця пострілу, перебуватиме снаряд на
висоті400м? Вважати, mog = 10 м/с2. (30465 м; 711,9 м; 58,6 с; 1,37 с)
1-106*. Ліфт починає підніматися з прискоренням 2,2 м/с2. Коли
його швидкість досягла 2,4 м/с, зі стелі кабіни ліфта починає падати
тіло. Чому дорівнюють час падіння тіла і його переміщення віднос
но землі за цей час? Висота кабіни ліфта становить 2,5 м. (0,654 с;
тіло переміщується відносно землі на 0,49 м униз)
Вказівка. Тіло падає з прискоренням g відносно землі та з при
скоренням g + а відносно ліфта. Його початкова швидкість відносно
ліфта дорівнює нулю, а відносно Землі v.
1.4. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу.

Доцентрове прискорення
1. Обертальний рух тіла навколо осі — це рух, за якого траєкто
рія руху всіх точок є колами з центрами, що лежать на одній прямій,
яку називають віссю обертання.
44
2. Період обертання Τ— скалярна фізична величина, яка харак
теризує часові параметри обертального руху й вимірюється часом,
за який тіло робить один повний оберт.
Одиниця періоду обертання в СІ — секунда [7] = 1 с.
3. Частота обертання ν, η — скалярна фізична величина, яка харак
теризує швидкість обертального руху й вимірюється відношенням
кількості обертів до інтервалу часу, протягом якого вони здійснені:
Ν ι
κ
ν = — , або ν = —
/ Τ
де Ν— кількість обертів, які здійснюються тілом за час Λ
Одиниця частоти обертання в СІ — герц (Гц) або оберти/с [ν] = 1 Гц.
4. Кут повороту (кутове переміщення) — φ — скалярна фізична
величина, яка характеризує зміну положення тіла в просторі за обер
тального руху.
Одиниця кута повороту в СІ — радіан (рад): 1 рад = 57,3°.
5. Лінійна швидкість під час рівномірного руху по колу — вели
чина, що чисельно дорівнює шляху, який проходить тіло за одини
цю часу:
/
Ό=-,
t
де / — довжина дуги кола, пройдена за час Λ
6. Кутова швидкість тіла, що рівномірно рухається коловою тра
єкторією, чисельно дорівнює відношенню кута φ, на який поверта
ється її радіус-вектор, до часу руху (/):
φ , Δφ
ω=— або ω = —ч
t At
Одиниця кутової швидкості в СІ — радіан за секунду [ω] =
= 1рад/с = 1 с .
7. Шлях, що його проходить тіло вздовж траєкторії:
кут повороту
φ = ω · / або φ = 2π-Ν,
де Ν — кількість обертів.
8. Частота та кутова швидкість пов'язані такими формулами:
2π
ω = 2 π · ν = 2π·« = — .
Τ
45
9. Зв'язок між лінійною та кутовою швидкостями виражається
формулою
v = (u-R,
де Λ — радіус кола.
10. Прискорення, що характеризує спритність зміни вектора мит
тєвої швидкості матеріальної точки під час її руху по колу назива
ється доцентровим. Модуль доцентрового прискорення дорівнює
a^=?- = (u2R = 4n\2R.

Κ
Миттєва швидкість напрямлена по дотичній до траєкторії (зав

жди перпендикулярна до радіуса). Вектор доцентрового прискорен
ня Здоц напрямлений по радіусу до центра кола, тобто перпендику
лярно до вектора миттєвої швидкості.
Загальні зауваження до розв 'язування задач
Під час рівномірного руху по колу модуль швидкості має стале

значення, а напрям вектора швидкості змінюється з часом. Вектор
зміни швидкості (Αν = ν-ν0) завжди йапрямлений до центра кола.
Тому рівномірний рух по колу — це рух з прискоренням:
_ Αν
α = —.
At
Треба пам'ятати, що рух тіла (матеріальної точки) по коловій
траєкторії є окремим випадком криволінійного руху. Цей рух зав
жди є прискореним, оскільки швидкість змінюється за напрямом.
Якщо при цьому змінюється і значення (модуль) швидкості, то по
вне прискорення дорівнює векторній сумі тангенціального ατ (доти
чного до траєкторії) прискорення і нормального 5п прискорення:
α = α4+α„.
Слід мати на увазі, що вектор ώ — осьовий, напрямлений
вздовж осі обертання в бік поступального руху правого гвинта, що
повертається за напрямом обертання тіла (матеріальної точки). Век
тори, спрямовані по осі обертання називають осьовими (або аксіаль
ними), їх напрям залежить від напряму обертання.
46
• / і Приклади розв'язування задач
Задача 1. Шків робить 100 обертів за 1 хв. Яка частота обертання

щківа і період обертання?
Розв 'нзання
Дано: За визначенням частота обертання шкі

СІ
S = 100; ва за 1 с:
t = 1 хв 60 с N 1 0 0
лп х,
ν =η=—= = 1,7 об/с .
ν — ΊΤ— ?
t 60
Період обертання:
і 60
т=N = 0,6 с.
100
Період обертання можна визначити й іншим способом:
Т = - = — = 0,6 с.
ν 1,7
Відповідь, ν = 1,7 об/с; Г= 0,6 с.
Задача 2. Велосипедист рухається по заокругленню дороги раді

усом 100 м зі швидкістю 10 м/с. З яким прискоренням він проходить
заокруглення?
Дано: Велосипедист рухається рівномірно по ду
зі кола радіусом R, а тому має доцентрове
R= 100 м;
Ό = 10 М/С
прискорення, яке можна знайти за формулою:
„2
R
м
Μ
м
Коц] = і — = і 2
Μ с -м
%2
1 0
1 / 2
Обчислення: а
•- : Ш = 1М/С
·
Відповідь. адоц = 1 м/с .
47
Задача 3. Який радіус кривини заокруглення дороги, якщо по ній
автомобіль рухається з доцентровим прискоренням 2 м/с при швид
кості 72 км/год?
З формули доцентрового прискорен
Дано: СІ ня визначимо радіус кривини заокруг
аДОц = 2 м/с2; лення дороги:
ν = 72 км/год 20 м/с
ν2 „ у2
R ДОи
J? г,

г,>-. , м2 с2 ,
[Л] = 1 — — = їм.
м/с 2
202 400
Обчислення: R = = 200 м.
Відповідь. R = 200 м.
Задача 4. Знайти лінійну швидкість і доцентрове прискорення

точок земної поверхні на: 1) екваторі; 2) широті 45°, обумовлені
обертанням Землі. Радіус земної кулі взяти рівним 6400 км.
Кутова швидкість усіх точок поверх
Дано: СІ
ні Землі однакова й дорівнює
7/=24год; 8,64· 104с
φ = 45°; 0,79 рад 2π
R0 = 6400 км 6,4· 106м со = — .
Τ
Ό\ — / V2 •
Лінійна швидкість і доцентрове при
СдОЦІ ' #доц2 ' скорення пов'язані з кутовою швидкіс
тю співвідношеннями
ω,
а
ν-ω-R, доц=«2Л,
^^<2-jrv де R — радіус кола, що його окреслює

і г
точка при обертанні Землі:
для точки A: RA=R0;
а
А 1 для точки В: RB =r = R0cos(p; (див.
рис).
48
Тобто для точки Α (φ = 0°):
2π
2 4π2
^=ôui=w/?o=-^rA·
Одиниці вимірювання очевидні.

2-314
Обчислення: ν, = ν. = — Γ ·6,4-ΙΟ 6 =465,2 м/с,
' 8,64· ΙΟ4
4-9,86
6,4 10 = 3,4· 1(Г м/с".
74,6·10°
Для точки S (φ = 45°):
νΒ -ν2 -ω- R0 -cos9 = U! -coscp,
а
в = адо«2 =(°2RO- cos9 = a, · cos φ.
Відповідь. V\ = 465,2 м/с; адоці = 3,4 · 10~2 м/с2; z?2 = 330,3 м/с; амш2 -
= 2,4· 10~2м/с2.
Задача 5. З якою частотою обертається колесо автомобіля, якщо

точки колеса, які дотикаються дороги, рухаються з прискоренням 1
км/с2, а радіус колеса дорівнює 45 см? Вважати, що рух автомобіля
рівномірний прямолінійний.
Дано: СІ Частота обертання пов'язана з пері

одом обертання співвідношенням
R = 45 см; 0,45 м
а = 1 км/с2 103м/с2 1
п =—.
я—? Τ
Період обертання
2KR
Т=
υ
де 2π · R = І — довжина кола. Тобто
ν
п-- 2n-R
49
ν2 г—
Тоді
In-R 2K\R
Обчислення: ν
2-3,14 1/0,45
Відповідь: Частота обертання колеса автомобіля становить 8 с '.
Криволінійний рух
1-107. Знайти частоту і кутову швидкість обертання колеса віт

рового двигуна, якщо за 2 хв воно зробило 50 обертів. (0,42 с~';
0,83π рад/с)
1-108. Вітрове колесо, радіус якого 2 м, робить 40 об/хв. Яке до
центрове прискорення кінцевих точок лопатей колеса? За якої час
тоти обертання прискорення буде вдвічі більшим? (35,3 м/с2; 0,94 с~')
1-109. Частота обертання повітряного гвинта літака 1500 об/хв.
Скільки обертів робить гвинт на шляху 90 км за швидкості польоту
180 км/год? (45 000 обертів)
1-110. Яке доцентрове прискорення потяга, який рухається заок
ругленням радіусом 800 м зі швидкістю 20 м/с? (0,5 м/с2)
1-111. Період обертання молотильного барабана комбайна «Ни
ва» діаметром 600 мм дорівнює 0,046 с. Знайти швидкість точок, які
лежать на ободі барабана, та їх доцентрове прискорення. (41 м/с;
5,6· 103м/с2)
1-112. Знайти доцентрове прискорення точок колеса автомобіля,
які дотикаються до полотна шляху, якщо автомобіль рухається зі
швидкістю 72 км/год і при цьому частота обертання колеса 8 с_1.
(103м/с2)
1-113.3 якою швидкістю автомобіль має проходити середину
опуклого моста радіусом 40 м, щоб доцентрове прискорення дорів
нювало прискоренню вільного падіння? (20 м/с)
50
1-114. Велосипедист рухається по велотреку з лінійною швидкіс
тю 32,4 км/год. Визначити доцентрове прискорення велосипедиста і
його кутову швидкість на одному із заокруглень треку, який має ви
гляд півкола завдовжки 157 м. Вказівка. Радіус заокруглення R і дов
жина дуги (півкола) / пов'язані співвідношенням 1 = KR. (О10„ =
= 5,832 м/с2; 0,18 с ')
1-115. Визначити лінійну швидкість і доцентрове прискорення
точок, які лежать на поверхні Землі: 1) на екваторі; 2) на широті 56°.
(1) 463 м/с, 3,37 · 10~2 м/с2; 2) 259 м/с, 1,88 · 10 2 м/с2)
1-116. Камінь кинули горизонтально зі швидкістю 10 м/с. Знайти
радіус кривини траєкторії каменя через 3 с після початку руху.
(305 м)
1-117. Визначити кутові швидкості валів, які обертаються з пері

одами 7Ί = 10 с, Тг = 0,05 с, Г3 = 10 3 с. (0,63 с'1; 130 с"1; 6,28 · 103 с"1)
1-118. Визначити кутові швидкості валів, частоти обертання яких
24; 60 та 1800 об/хв. (2,5 с"1; 2π с '; 60π с ')
1-119. Знайти швидкість тіла, що рухається рівномірно по колу
радіусом 3 м, коли доцентрове прискорення дорівнює 12 см/с .
(0,6 м/с)
1-120. Колесо радіусом 50 см котиться по горизонтальній повер
хні без проковзування. Який шлях воно пройде, зробивши 10 повних
обертів? (31,4 м)
1-121. Штучний супутник Землі рухається по коловій орбіті зі
швидкістю 7,8 км/год і періодом обертання 88 хв. Визначити висоту
польоту супутника над поверхнею Землі і його кутову швидкість.
(1,58· 103м; 1,2· 10 V і )
1-122. Колесо велосипеда має діаметр 80 см. З якою швидкістю
їде велосипедист, якщо колесо велосипеда робить 150 об/хв? Яка
кутова швидкість обертання колеса в цьому русі? (6,28 м/с; 15,7 с~')
1-123. Знайти максимально допустиму кількість обертів шліфу
вального круга діаметром ЗО см, якщо гранична лінійна швидкість
для кругів на керамічній основі дорівнює 30 м/с. (31,8 об/с)
1-124. Велосипедист рухається рівномірно по колу радіусом
100 м і робить 0,5 об/хв. Визначити шлях і переміщення за а) 60 с;
б) 120 с. (314 м; 200 м; 628 м; 0)
1-125. Вітрове колесо, радіус якого 2 м, робить 40 об/хв. Знайти:
а) доцентрове прискорення кінцевих точок лопатей колеса; б) куто-
51
ву швидкість обертання, за якої доцентрове прискорення буде вдвічі
більшим? (~ 36 м/с"; 6 с~')
1-126. Визначити радіус колеса, коли відомо, що під час його
обертання лінійна швидкість точки на ободі у 2,5 раза більша від лі
нійної швидкості точки, що лежить на 5 см ближче до осі колеса.
(8,3 · 10"2 м)
1-127. На свердлильному верстаті роблять отвір діаметром 20 мм
за швидкості зовнішніх точок свердла 400 мм/с і подачею 0,5 мм на
1 оберт свердла. Скільки потрібно часу, щоб просвердлити отвір у
деталі завтовшки 150 мм? (47 с)
1-128. Лінійна швидкість точок, розміщених на ободі маховика,
дорівнює 5 м/с, а точок, що лежать ближче до осі на 20 см, 4 м/с.
Визначити радіус маховика і його кутову швидкість. (1 м; 5 с"1)
1-129*. Два диски, щільно насаджені на один вал двигуна, роб
лять 103 об/хв. Перпендикулярно до поверхні дисків здійснюється
постріл. Визначити швидкість кулі, якщо кутове зміщення між отво
рами 30°. Відстань між дисками 1 м. (200 м/с)
1-130*. Хлопчик обертає у вертикальній площині камінь,
прив'язаний до мотузка завдовжки 0,5 м, роблячи 3 об/с. На яку ви
соту злетить камінь, якщо мотузок обірветься в момент, коли швид
кість каменя напрямлена вертикально вгору? (4,5 м)
1-131*. З якою лінійною швидкістю і в якому напрямі має летіти
літак над екватором на висоті 10 км над Землею, щоб його екіпажеві
здавалось, що Сонце нерухомо стоїть на небі? (4,6 • 102 м/с; зі сходу
на захід)
1-132*. З літака, який летить горизонтально зі швидкістю
720 км/год, відокремлюється тіло. Знайти радіус кривини в точці
траєкторії, де воно буде через 5 с після початку руху. (4263 м)
1-133*. З вежі кинуто тіло в горизонтальному напрямі зі швидкі
стю 40 м/с. Яка швидкість тіла через 3 с після початку руху? Який
кут утворює з площиною горизонту вектор швидкості в цей момент?
Знайти радіус кривини в точці через 3 с. (50 м/с; α = 36°; 319 м)
52
Розділ 2
ОСНОВИ ДИНАМІКИ
2.1. Динаміка поступального руху

Інертність тіл. Сила. Закони Ньютона.
Імпульс тіла. Закон всесвітнього тяжіння.
Сила тертя. Сила пружності
1. Інертність тіл— властивість усіх тіл зберігати стан спокою
або рівномірного прямолінійного руху.
2. Густина речовини ρ — величина, що дорівнює відношенню
маси тіла т до його об'єму V:
т
Одиниця густини в СІ — кілограм на кубічний метр (кг/м ).

3. Сила F— векторна фізична величина, яка є мірою взаємодії
тіла з іншим тілом або полем. Сила повністю визначена, якщо задані
її модуль, напрям і точка прикладання.
і Одиниця сили в СІ — ньютон (Н):
1 Η = 1 кг • 1 м/с2.
1 Η — це сила, яка надає тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с2.
4. Перший закон Ньютона формулюється так: існують такі сис
теми відліку відносно яких тіло зберігає стан спокою або рівномір
ного прямолінійного руху, якщо на нього не діють інші тіла (сили)
або дія тіл (сил) компенсована.
Фізичний зміст першого закону Ньютона полягає в тому, що він
підтверджує факт існування інерціальних систем відліку.
Системи відліку, в яких виконується перший закон Ньютона,
тобто системи, де вільне тіло перебуває в стані спокою або рухаєть
ся рівномірно й прямолінійно, називають інерціальними системами.
5. Другий закон Ньютона: прискорення, що його надає сила F,
спрямоване в напрямі діючої сили, прямо пропорційне значенню ці
єї сили й обернено пропорційне масі тіла т:
а=— або F = ma.

т
53
6. Імпульс тіла — це векторна величина, що є мірою механічного
руху й дорівнює добутку маси тіла на швидкість його руху:
ρ = mv.
Одиниця імпульсу — кілограм на метр за секунду (кг • м/с).
Ураховуючи, що а = , підставимо цей вираз у рівняння
t
другого закону Ньютона:
- ^ mv-mv0 р-р0 ίφ
г = та = = =—,
/ t t
або
F-t = Ap,
де добуток сили F на час / її дії називають імпульсом сили. Тепер
другий закон Ньютона можна сформулювати в загальному вигляді
так: у результаті дії сили змінюється імпульс тіла.
7. Третій закон Ньютона: сили, з якими тіла взаємодіють одне з
одним, рівні за модулем, протилежно напрямлені й діють уздовж
прямої, яка сполучає ці тіла:
Fx=-F2.
8. Сили пружності. Для пружних деформацій експериментально
встановлений закон Гука: сила пружності Fnv, яка виникає під час
пружної деформації тіла, прямо пропорційна видовженню тіла χ і
напрямлена в бік, протилежний до напряму переміщень частинок ті
ла під час деформації:
де А: — коефіцієнт жорсткості, його значення залежить від розмірів

та матеріалу тіла. Значення к чисельно дорівнює силі пружності, що
виникає під час видовження на χ = 1 м. Одиниця жорсткості — нью
тон на метр (Н/м).
9. Сили тертя. Експериментально встановлено, що сила тертя ков
зання завжди напрямлена проти швидкості відносного руху й за зна
ченням прямо пропорційна силі нормального тиску тіла на опору:
де μ — коефіцієнт, який називають коефіцієнтом тертя; iV— сила

нормальної реакції.
54
Коефіцієнт тертя залежить від матеріалу та якості обробки стич
них поверхонь: він показує, яку частину становить сила тертя від
сили нормальної реакції:
F
μ = -=*-.
N
10. Сила тяжіння.
Сила тяжіння FT — сила, з якою Земля діє на кожне тіло й надає
йому прискорення. Відповідно до другого закону Ньютона сила тя
жіння тіла масою т дорівнює:
FT = та = mg,
де g — прискорення вільного падіння. Значення g залежить від гео
графічної широти місця та його висоти над рівнем моря.
На висоті h над Землею прискорення вільного падіння можна ви
значити за формулою
(Ri+h)2 δ
(/?з+//)2
Сила всесвітнього тяжіння, або гравітаційна сила — це сила вза
ємного притягання між усіма матеріальними тілами. Визначають
гравітаційну силу за законом всесвітнього тяжіння: сила всесвітньо
го тяжіння між двома матеріальними точками прямо пропорційна їх
масам пі], т2 і обернено пропорційна квадратові відстані г між ними:
F = G т) -т-,
де (7 = 6,67 · 10'" Η · м2/кг2 — гравітаційна стала.

Силу притягання тіла до Землі відповідно до закону всесвітнього
тяжіння знаходимо за формулою
М,т
F G
- -RT>
де Мт, - 5,98 · 1024 кг — маса Землі; R3 = 6,38 · 106 м — радіус Землі.
11. Вага тіла — це сила, з якою тіло внаслідок його притягання
До Землі діє на опору чи підвіс. Якщо опора чи підвіс нерухомі
або рухаються зі сталою швидкістю, вага за модулем дорівнює
силі тяжіння:
P = mg.
55
Залежність сили тяжіння і ваги від географічної широти
місцевості
Тіло, що міститься на поверхні Землі на широті екватора, оберта
ється разом з усіма оточуючими тілами навколо земної осі. Отже,
тіло рухається з доцентровим прискоренням:
де ω — кутова швидкість добового обертання Землі. Основний за

кон динаміки (див. рисунок) у цьому разі має такий вигляд:
F + Ne=mami
або G —2^ - N =/жо2Л3·

Л
Звідси знаходимо силу реакції земної
«' поверхні We на екваторі
„ ., ^ М,т -> „
Pe=N=G^-.— /ЖЙ2Л3.
/?2
Сила тяжіння на екваторі Fe зменшується порівняно із силою
тяжіння на полюсі Fn:
F=F-m(u2R,.
Динамікою називають частину механіки, яка відповідає на пи

тання, чому, з якої причини тіла рухаються тим чи іншим чином.
Основна задача динаміки полягає у визначенні положення рухомого
тіла за відомим початковим положенням тіла, початковою швидкіс
тю й силами, які діють на тіло.
Розв'язуючи задачі динаміки, слід ураховувати, що вони поділя
ються на два типи:
I тип — за відомими значеннями сил, що діють на тіло, необхід
но встановити рівняння руху;
II тип — за відомим рівнянням руху знайти сили, що діють на тіло.
В основу динаміки покладено три закони Ньютона, що є основ
ними законами класичної механіки і не можуть бути виведені з ін-
56
тих, простіших законів. Для розв'язання задач динаміки використо
вують закони Ньютона й кінематичні закономірності. У задачах ди
наміки вважається, що вся маса тіла зосереджена в центрі мас тіла,
тобто тіла вважаються матеріальними точками. Якщо в задачі не
обумовлено інше, то нитки, стержні, троси вважаються нерозтяж-
ними і невагомими, тобто зв'язані ними тіла мають однакові при
скорення, а сила натягу в усіх точках троса або стержня однакова.
У механіці розглядаються сили пружності, тертя та гравітаційні
сили. Зауважимо, що сили пружності й сили тертя є проявом більш
загальних сил електромагнітної взаємодії.
Розв'язування задач з динаміки має такі особливості:
1. Побудова моделі фізичного явища повинна супроводжуватися
схематичним рисунком, на якому слід вказати сили, що діють на ті
ло, а також напрями прискорення і швидкості.
2. Обирати напрями осей системи відліку слід так, щоб принай
мні одна з них збігалася з напрямом прискорення.
3. Записати другий закон Ньютона у векторній та у проекціях на
осі системи координат треба для кожного тіла окремо.
Задача 1. На тіло масою 0,2 кг, яке перебувало в стані спокою,

впродовж 5 с діє сила 1 Н. Якої швидкості набуде тіло і який шлях
пройде воно за цей час?
Дано: Тіло рухається рівноприскорено. Сила, на
т = 0,2 кг; дає тілу прискорення, також напрямлене в бік
/ = 5с; дії сили. За другим законом Ньютона можна
F=l Η визначити прискорення тіла:
_ ? 5 —? _ F
σ а = —.
т
Якщо напрямити координатну вісь уздовж лінії дії сили, то прое
кції векторів сили і прискорення будуть додатними. Тоді в скалярній
формі рівняння має такий вигляд:
F
а = —.
т
57
Швидкість тіла можна визначити за формулою
ν = vu + at,
але о0 = 0, тоді
v = at.
Знайдемо шлях, пройдений цим тілом:
at2 _ at2
0
2 2
Підставивши у формули для визначення Ό і означення а, дістанемо
Ft
v= .
т
с кгм/с 2 •с
[V] = . н '
кг с
кг 2
Ft
S
2т
с2 , к г м · с"
m- , н = 1 м.
кг кг
ν= = 25 м/с;
0,2
1-52
S= = 62,5 м.
2-0,2
Відповідь. р = 25м/с; 5 = 62,5 м.
Задача 2. Автомобіль масою 1020 кг, рухаючись рівносповільне-
но, зупиняється через 5 с, проїхавши відстань 25 м. Знайти початко
ву швидкість автомобіля і силу гальмування.
Дано: За другим законом Ньютона
т = 1020 кг; FT = та, (1)
г = 5с;
S = 25 м де Fr — сила гальмування.
Оскільки автомобіль рухається рівноспові-
Vo — ? F r — ? льнено, вектор його прискорення напрямлений
58
протилежно швидкості, тому рівняння кінематики рівносповільне-
ного руху можна записати так:
Ό = Ό0- at,
at (2)
S = v0t-
де ν — модуль кінцевої швидкості.

Оскільки кінцева швидкість ν = 0, то з рівнянь (2) знаходимо:
(3)
t
ν/ 25
S = v0t- => Vг. —
It t
2-25
Обчислення: vn =
5
Підставивши рівняння (3) в (1), дістанемо
F=-
t
Обчислення: F = '— = 2040 Н.

5
Відповідь. v0=\0 м/с; F = 2040 Η = 2,04 кН.
Задача 3. Дві гирі масами т\ = 1 кг і /я2 - 2 кг з'єднані ниткою і

перекинуті через невагомий блок. Знайти прискорення а, з яким ру
хаються гирі, і силу натягу нитки Т. Тертям у блоку знехтувати.
Разе 'язання
Дано: Розглянемо сили, які діють на кожний тя
»»і = 1 кг; гарець окремо і на блок. На перший тягарець
/»2 = 2 кг діє дві сили: сила тяжіння m\g і сила пружно
сті яка дорівнює силі натягу нитки Т\. Спрое-
° · ·* · ктуємо ці сили на вісь ОХ, яку спрямуємо ве
ртикально вниз, і запишемо рівняння руху (другий закон Ньютона):
mxg-Tx=-m,a. (1)
59
На другий тягарець діють сила тяжіння rrtjg і сила натягу нитки
Т2. Рівняння для другого тягарця:
m2g-T2=m2a- (2)
Тепер розглянемо обертальний рух диска. До
диска з протилежних боків прикладено сили на
тягу ниток 7J' і Т2, які утворюють моменти сил
Т[г і Т2г відносно осі перпендикулярно площи
ні рисунка. Під дією цих моментів сил блок обер
f; П тається. Оскільки за умовою задачі блок можна
вважати невагомим, а тертя в осі блока немає, то
модулі моментів сил Т' і Т2 однакові: Т[г - Т2г,
4 звідки Т{ = Т2.
Згідно з третім законом Ньютона Tt = Тх,
'S//SSSS,
/ss/tsss*
Т2- Т2. Тому й Т] - Т2. Отже, якщо вважати
блок невагомим, сили натягу правої і лівої ниток
\ будуть однаковими. Покладаючи Т\-Т2- Т, за
щш m2g пишемо рівняння (І) і (2) у вигляді системи:
\m2g-T = m2a.
Звідси знайдемо прискорення вантажів і силу натягу ниток:
w, -w,
а =- -g,
т2 +т2
2тхт2
т2 + ті g
2-1
Обчислення: а = 9,8 = 3,3 м/с2;
2+1
212
9,8 = 13 Н.
2+1
Відповідь, а = 3,3 м/с2; Т= 13 Н.
60
Задача 4. Два тіла, маси яких відповідно дорівнюють 10 кг і 5 кг,
закріплено так, як показано на рисунку. Визначити прискорення, з
яким рухаються тіла, та силу натягу каната.
Вісь /спрямована вниз. Запишемо рів
Дано: няння другого закону Ньютона для обох
т і = Юкг; тіл у векторній формі:
т2 ~ 5 кг
« і — ? а2 — 1FH
m2a2=m2g + FH2.
Вважаємо, що тягарець масою пі\ опускається. Тоді в проекціях
на вісь У рівняння мають такий вигляд:
-m2a2=m2g-2Fn.
Канат нерозтяжний, тому тягарець ма '/////////////У////
сою т2 проходить за будь-які рівні інтер
вали часу вдвічі меншу відстань, ніж тя
гарець /И|. Модулі прискорень перебува
ҐЛ,
ють у співвідношенні ,^->
а2 =0,5о,.
Рівняння руху тягарців матимуть та HI
кий вигляд: Уи
w,a, =mtg-FH =>FH =«1,(^-0,);
2F
H = ™2g + m2 ~. w,g ™2g
2(2w, -m2) 2m, + m,

Отже: а. =
4/и, + m-, a2 = — - g-
4/и, + m2
Знайдемо силу натягу каната:
F 2(2mi -m2)
H=mi(S-al)^>FH=ml g- Am +m j
x 2

1 Н
[α,] = [α2] = ΐ 4 ; [FH] = l к г / ^ - ^ Ь -
с \с с /
61
2(2-10-5) п*н /2 0,67 n „ c / 2
Обчислення: а, = = 0,67 м/с ; a-, = = 0,335 м/с ;
1 2
410 + 5 2
F H =10(9,8-6,53) = 32,8H.
Відповідь. a\ = 0,67 м/с2; a2 = 0,335 м/с2; F H =32,8 H.

Задача 5. Дерев'яний брусок масою 2 кг рухається по горизонта
льній поверхні під дією тягарця масою 0,5 кг, підвішеного за кінець
шнура, перекинутого через нерухомий блок. Коефіцієнт тертя брус
ка об поверхню дорівнює 0,1. Знайти прискорення руху тіл і силу
натягу шнура.
Розглянемо сили, які діють на кожне з тіл
Дано:
(див. рисунок). На брусок діють: mtg — сила
/мі = 2 кг;
пг2 = 0,5 кг; тяжіння; N — сила реакції поверхні; Tt —
μ = ο,ΐ; , сила натягу шнура; FTep — сила тертя.
g = 9,8 м/с2 На тягарець т2 діють сили: m2g — сила
а- _ ? γ—9
тяжіння; Т2 — сила натягу шнура. Запишемо
другий закон Ньютона для руху обох тіл у век
торній формі:
2.
N m^ + N + F^ + T^m^-
m m2g + T2 = m2a.
тер
Візьмемо до уваги, що модулі сил натя

гу однакові, тобто
ν
Щ8 ό
\fl\ = \f2\ = T = F.
Перейдемо до запису другого закону
Ньютона в проекціях сил на напрям руху
кожного тіла:
\*
[m2g-T = m2a.
m2g Склавши рівняння почленно, знайдемо
прискорення:
™2g- тер
а =-
mi+m2
62
Оскільки F' =μΝ = μιη^, το
g{m2-\xmx)
α=
ml + m2
9,8(0,5-0,1-2) 2
Обчислення: а = -1,2 м/с .
0,5 + 2
Силу натягу знайдемо з рівняння руху другого тіла:
Τ -m2g- т2а = m2{g- a).
[Г] = 1 к г м / с 2 = 1 Н .
Обчислення: Т= 0,5 (9,8 - 1,2) « 4,3 Н.
Відповідь, а =1,2 м/с2; Т= 4,3 Н.
Задача 6. Автомобіль масою 3,5 τ рушає з місця й перші 100 м

проходить за 5 с. Знайти силу тяги двигуна автомобіля, якщо коефі
цієнт опору дорівнює 0,05.
Дано: СІ На автомобіль діють чотири сили: си

ти = 3,5 т; 3500 кг ла тяжіння Ртяж, сила реакції дороги Ν ,
5= 100 м; сила тяги F T , сила тертя ^ тер . Під дією
/ - 5 с; цих сил автомобіль рухається прискорено.
μ = 0,05 Запишемо другий закон Ньютона у
FT — ? векторній формі:
I F ; =η,α^Ρτ +РТЯЖ + Р +N = ma
У проекції на координатні осі:

на вісь OX: FT - F =ma=>FT=ma + F ;
на вісь ΟΥ: Ν - mg - 0 => /V = mg.
Оскільки F = UJV, TO сила тяги двигуна
FT = ma + \img.
63
Ул N>\
a
F
тер
^ ^
0 X
тяж = mg
Знайдемо прискорення а автомобіля. За умовою задачі рух рів-

ноприскорений без початкової швидкості (vo = 0). Отже,
2S
5 = аг
Тоді сила тяги автомобіля

2S
Fj =m— + \xmg.
[FT] = l K r -м- = lH.

с
з 2 100
Обчислення: F7 = 3,5 · 10 2 + 0,05·3,5·!0 3 ·9,8 = 29,7·10 3 Η.
5
Відповідь: R = 29,7 · 103 Η .
Задача 7. На похилій площині, яка утворює з горизонтом кут 60°,

розміщений брусок, який рухається вниз. Маса бруска 3 кг, коефіці
єнт тертя 0,3. Яку мінімальну силу необхідно прикласти до бруска
перпендикулярно до похилої площини, щоб він не рухався вниз?
Дано: Коли тіло розміщене на похилій площині, в

т = 3 кг; результаті складання сил тяжіння і сили реак
μ = 0,3; ції опори виникає сила зісковзування. Під дією
α = 60° цієї сили брусок зісковзує вниз. Зісковзуванню
бруска перешкоджає сила тертя. Якщо сила зі
1
mm сковзування більша, ніж сила тертя, брусок
рухатиметься вниз із прискоренням. Якщо си
ла сковзання FCK дорівнює силі тертя FTep, брусок рухатиметься зі
сталою швидкістю або перебуватиме в стані спокою.
64
За умовою, у векторній формі другий закон Ньютона має вигляд
У проекціях на вісь Ох:

F -F =0.
тер ск
У проекціях на вісь Оу:
цv -f -F1 . =0
- ' S min "'
звідки
F =N — F F
ti теру
де
FN =mg cos a.
Λ
Формула сили тертя:
F =μΝ, тоді Ν--
F 4?
Силу сковзання визначаємо з рис: x
* /F
\a ^•r /
Fcit = mg sin a. *•»"
mg
оскільки FTep = FCK, то:
FTep=mg sin a.
mgsin а.
N-
μ
отже
wgsina mg .
F . =—2 mgcosa = ——(sina^cosa).
μ μ
с
Обчислення: Fmin =^-(sin60°-0,3cos60°) = 70,17 Η.
Відповідь. Fmm=70,n H.
Задача 8. Вантажівка взяла на буксир легковий автомобіль ма

сою 2 τ і, рухаючись рівноприскорено, за 50 с проїхала шлях 400 м.
На скільки видовжиться при цьому трос, який з'єднує автомобілі,
якшо його жорсткість дорівнює 2-Ю 6 Н/м? Тертям знехтувати.
65
Спрямуємо вісь координат по руху
Дано: СІ
автомобілів. Під час буксирування трос
т - 2 τ; 2 · 103кг
розтягується і діє на легковий автомо
f=50c;
біль із силою пружності. Цю силу можна
S = 400 м;
визначити, користуючись законом Гука:
v0 = 0;
* = 2 · 106Н/м
^Р=-ЬГ.
χ—?
Звідси можна визначити видовження троса:
F
пр
х=-
Сила пружності, яка діє на легковий автомобіль, надає приско
рення, тобто модуль цієї сили можна визначити за другим законом
Ньютона:
/г
пр='«а.
Прискорення можна знайти з формули переміщення:
S = vJ +—.
За умовою задачі v0 = 0, тобто
S
~ 2'
звідки
2S
а =-
Тоді видовження тросу знаходимо за формулою
2mS
х = -kt2
кгм , КГ'М-М
М = 1Н/м-с 2 1 к г м / с—--
с 2 = 1 м.
66
2 · 2 ·ΙΟ3 -4-Ю2
Обчислення: χ = -. τ— = 3,2 · 10"4 = 0,32 · 10"3 Μ.
2-Ю6 ·502
Відповідь. Трос збільшить свою довжину на 0,32 мм.
Задача 9. Паровий молот масою 2 τ падає з висоти 2 м, створю

ючи під час удару силу 14,7· 105Н. Визначити тривалість удару,
якщо удар непружний.
Для визначення тривалості удару ско
Дано: СІ
ристаємося другим законом Ньютона:
т - 2 т; 2 · 103 кг
5
F= 14,7· ΙΟ Η; -FAt — mv2 - mvt = -mv.
/? = 2 м
Δί Оскільки перед ударом молот мав
імпульс mv, а після удару він дорів
нює нулю, зміна імпульсу A{mv) до-
рівнюватиме mv. Отже,
At • F = mv => At =mv
Кінцева швидкість падіння молота дорівнює
v = Jlgh.
Тоді
4igh
At = -т
г „. , KTVM/C2 · Μ , кг· м/с

[At] = 1 Η; = 1кг · м/с- τ = 1 с.
Д, = ^ ± ° ^ 5Щ = 0,85.,0->,
14,7·10
Відповідь. At = 0,0085 с.
67
Задача 10. Дві пружини однакової довжини, з'єднані одними кін
цями, розтягують за вільні кінці руками. Пружина жорсткістю
200 Н/м видовжилася на 4 см. Яка жорсткість другої пружини, якщо
її видовження дорівнює 2 мм?
Дано: СІ Під дією сили рук пружини дефор
кт = 200 Н/м; 4 · 10 2 м муються й виникає сила пружності, яку
X] = 4 см; 2 · 10 З м можна визначити за законом Гука:
х2 = 2 мм
F n p =-Ax
кг — 1
Для першої пружини модуль сили пружності
Аналогічно для другої пружини

ЛіР2 =—к2х2·
За умовою задачі сили, прикладені до пружин, тобто і сили пру
жності, які виникають у пружинах, також однакові:
/*пр1 — ·Γ„Ρ2 ^ «i*i — кгх2>
звідки
к VL

2 102 4 10"2
Обчислення: к-, = 4000 Н/м.
2-Ю"3
Відповідь. Жорсткість другої пружини дорівнює 4000 Н/м.
Задача 11. На яку висоту від поверхні Землі піднявся космічний

корабель, якщо прилади зафіксували зменшення прискорення віль
ного падіння до 4,9 м/с2?
Дано: На висоті h прискорення вільного падіння
g = 4,9 м/с2 можна знайти за формулою
_ go*3
g
68
Звідси знаходимо висоту
h = R, 1 .
VV 8 J
Обчислення: h = 6,4 · 106 •1 2,5610 6 м.
Відповідь, h = 2,56 · 106 м.
Динаміка поступального руху

2-1. З яким прискоренням рухався під час розбігу реактивний лі
так масою 60 т, якщо сила тяги двигунів — 90 кН? (1,5 м/с2)
2-2. Порожній вантажний автомобіль масою 4 τ почав рух із при
скоренням 0,3 м/с2. Яка маса вантажу, прийнятого автомобілем, як
що за тієї ж сили тяги він рушає з місця з прискоренням 0,2 м/с2? (2 т)
2-3. Потяг по горизонтальному шляху розвиває сталу силу тяги
15· 104Н. На відрізку шляху завдовжки 1000 м швидкість потяга
збільшилася з 10 м/с до 20 м/с. Визначити силу опору рухові. Маса
потяга—10 5 кг. (13,5· 104Н)
2-4. Маса потяга 3-Ю 6 кг. Коефіцієнт тертя — 0,02. Якою має
бути сила тяги потяга, щоб потяг набрав швидкість 60 км/год через
2 хв після початку руху? (1,08 · ΙΟ6 Η)
2-5. Через який час після початку аварійного гальмування зупи
ниться автобус, який рухається зі швидкістю 12 м/с, якщо коефіці
єнт тертя при аварійному гальмуванні дорівнює 0,4? (З с)
2-6. Автобус, маса якого з повним навантаженням дорівнює 15 т,
рушає з місця з прискорення 0,7 м/с2. Знайти силу тяги, якщо коефі
цієнт опору руху дорівнює 0,03. (15 кН)
2-7. Однакові тягарці масами 120 г причепили до нитки, переки
нутої через невагомий блок. На один з тягарців діє вертикально вниз
сила 0,48 Н. Знайти шлях, що проходить кожен з тягарців за 1 с.
Якої швидкості вони набудуть? (1 м; 2 м/с)
2-8. Два вантажі масами т\ - 2 кг і т^ - 3 кг, з'єднані між собою
ниткою, лежать на горизонтальній поверхні. До тіла т\ прикладають
горизонтальну силу 40 Н. Коефіцієнт тертя між тілами і поверхнею
становить 0,4. З яким прискоренням почнуть рухатися тіла? Чому
дорівнює при цьому сила натягу нитки між тілами? (4 м/с2; 24 Н)
2-9. Через невагомий блок перекинуто нитку, до кінців якої
прив'язано тягарці масою т{ =0,3 кг; /«2 = 0,34 кг. Визначити при
скорення тягарців. (0,6125 м/с2)
69
2-10. Дві гирі масою 3 кг та 6 кг висять на кінцях нитки, переки
нутої через невагомий блок. Перша гиря розміщена на 2 м нижче,
ніж друга. Гирі почали рухатися без початкової швидкості. Через
який час вони будуть на однаковій висоті? (0,78 с)
2-11. Визначити прискорення тіла, яке зісковзує з похилої пло
щини, якщо її кут нахилу 30°, а коефіцієнт тертя між тілами і похи
лою площиною 0,3. (2,4 м/с2)
2-12. Тіло зісковзує без початкової швидкості з похилої площи
ни. Кут нахилу площини до горизонту 30°, довжина похилої площи
ни 2 м. Коефіцієнт тертя тіла об площину 0,3. Яке прискорення тіла?
Скільки часу триває зісковзування? (2,4 м/с2; 1,3 с)
2-13. Тіло масою 0,75 кг зісковзує без початкової швидкості з по
хилої площини. Кут нахилу площини до горизонту — 45°. Коефіці
єнт тертя об площину 0,14. Яку мінімальну силу необхідно приклас
ти до бруска паралельно площині, щоб брусок не зісковзував униз?
(4,5 Н)
2-14. Дві пружини однакової довжини, скріплені одними кінця
ми, розтягують за вільні кінці руками. Пружина жорсткістю 100 Н/м
видовжилась на 5 см. Яка жорсткість другої пружини, якщо її видов
ження дорівнює 1 см? (0,5 кН/м)
2-15. Знайти видовження буксирного троса жорсткістю 100 кН/м
під час буксирування автомобіля масою 2 τ із прискоренням 0,5 м/с2.
Тертя не враховувати. (1 см)
2-16. З якою швидкістю має летіти хокейна шайба масою 160 г,
щоб її імпульс дорівнював імпульсу кулі масою 8 г, яка летить зі
швидкістю 600 м/с? (30 м/с)
2-17. Молекула масою 5 · 10~26 кг летить зі швидкістю 500 м/с і
пружно вдаряється у стінку під кутом 45° до неї. Знайти імпульс си
ли при ударі. (3,5 · ΙΟ 23 Η · с)
2-18. М'яч масою 100 г, який летів зі швидкістю 20 м/с, ударився
об горизонтальну площину. Кут падіння дорівнює 60°. Знайти зміну
імпульсу, якщо удар абсолютно пружний, а кут відбивання дорівнює
куту падіння. (2 кг · м/с)
2-19. У 1970 р. радянський космічний апарат «Лунохід-1» масою
50 кг досяг поверхні Місяця. Знайти силу тяжіння, що діє на апарат
на поверхні Землі і на поверхні Місяця. (490 кН; 81 кН)
2-20. На скільки зменшується сила тяжіння, що діє на літак ТУ-
154 масою 90 т, під час польоту на висоті 11 км, де прискорення ві
льного падіння дорівнює 9,77 м/с2? Прискорення вільного падіння
на поверхні Землі вважати 9,81 м/с2, (на 3,6 кН)
70
< 2-21. Космічна ракета під час старту з поверхні Землі рухається
вертикально з прискоренням 20 м/с2. Знайти вагу космонавта в кабі
ні, якщо його маса — 80 кг. (2,4 кН)
2-22. Знайдіть швидкість руху Місяця відносно Землі та період
його обертання навколо неї. Вважайте, що Місяць рухається по ко
ловій орбіті радіусом 384 000 км. (1000 м/с; 27,9 діб)
2-23. Сила притягання між двома кулями 0,0001 Н. Яка маса од
нієї з куль, якщо відстань між їхніми центрами І м, а маса другої ку
лі 100 кг? (= 1,5 · 104кг)
2-24. Висота супутника над поверхнею Землі 1,7 · 103 км. Визна
чте його швидкість і період обертання. Радіус Землі 6,4· 106 м.
(7· 10 3 м/с;7,2· 103с)
2-25. Трактор, сила тяги якого на гаку — 15 кН, надає причепу

прискорення 0,5 м/с2. Яке прискорення надає тому самому причепу
трактор, що розвиває силу тяги 60 кН? (2 м/с")
2-26. Сила 60 Η надає тілу прискорення 0,8 м/с2. Яка сила на
дасть цьому тілу прискорення 2 м/с2? (150 Н)
2-27. Тіло масою 4 кг під дією якоїсь сили набуло прискорення
2 м/с2. Якого прискорення набуває тіло масою 10 кг під дією такої
самої сили? (0,8 м/с2)
2-28. Потяг масою 2000 т, рухаючись прямолінійно, збільшив
швидкість з 36 до 72 км/год. Знайти зміну імпульсу. (2 · 107 кг · м/с)
2-29. Кулька масою 100 г, що має швидкість 1,5 м/с, пружно від
бивається від стінки. Знайти зміну імпульсу кульки. (0,3 кг · м/с)
2-30. Молотком, що рухається зі швидкістю 5 м/с, забивають не
великий цвях. Маса молотка — 0,8 кг. Знайти середню силу удару,
якщо тривалість удару 0,1 с. (40 Н)
2-31. Під дією сили 2,5 кН швидкість автомашини масою 5 τ зро
сла з 54 до 72 км/год. Визначити час і шлях розгону. Тертям знехту
вати. (Юс; 175 м)
2-32. На горизонтальній ділянці шляху 400 м швидкість автобуса
збільшилася з 15 до 25 м/с. Визначити середню силу тяги двигуна,
якщо маса автобуса — 10 т, а сила опору рухові дорівнює 1 кН.
(6· 103Н)
2-33. Потяг масою 800 τ рухається зі швидкістю 54 км/год. Через
який час він зупиниться під дією гальмівної сили 105 Н? (2 хв)
71
2-34. На горизонтальній ділянці шляху 600 м під дією сили тяги
14,7 · 104 Η швидкість потяга збільшиться з 36 до 54 км/год. Визна
чити силу опору рухові, вважаючи її сталою. Маса потяга 1000 т.
( - 4 , 3 · 104Н)
2-35. Через невагомий блок перекинули нитку, до кінців якої
прив'язали гирі масами т\ — 2 кг і m-ι = 3 кг. Знайти прискорення, з
яким будуть рухатися гирі, і силу натягу нитки. (1,96 м/с; 15,68 Н)
2-36. До кінців шнура, перекинутого через невагомий блок, під
вісили тягарці з масами т\ = 100 г і т2 - 150 г. Знайти прискорення
тягарців і силу натягу шнура. (2 м/с2; 1,2 Н)
2-37. На одному кінці мотузки, перекинутої через невагомий
блок, висить гиря масою 7 кг. З якою силою треба тягнути вниз дру
гий кінець мотузки, щоб гиря піднялася з прискоренням 1,2 м/с2 ?
(77 Н)
2-38. Через блок перекинули нитку, на кінцях якої висять гирі
масою по 200 г. Яку вертикальну силу треба прикласти до однієї з
гир, щоб вона могла рухатися з прискоренням 50 см/с2? (0,2 Н)
2-39. Тіло масою 2 кг лежить на горизонтальній поверхні. Знайти
горизонтальну силу, яка необхідна, щоб надати тілу прискорення
0,2 м/с2 ? Коефіцієнт тертя між тілом і поверхнею 0,01. (0,6 Н)
2-40. Сила 20 Η приводить у рух по горизонтальній поверхні
предмет масою 10 кг з прискоренням 1,5 м/с2. Визначити коефіцієнт
тертя між предметом і поверхнею. (0,2)
2-41. Середній гальмівний шлях автомобіля під час руху зі швид
кістю 30 км/год на горизонтальній асфальтованій дорозі становить
11 м. Визначити коефіцієнт тертя ковзання коліс автомобіля. (0,32)
2-42. Сани масою 60 кг рівномірно з'їжджають із гори, схил якої
становить 40 м на кожні 100 м довжини. Визначити коефіцієнт тертя
саней. (0,44)
2-43. Яку силу треба прикласти для піднімання вагонетки масою
600 кг по естакаді з кутом нахилу 20°, якщо коефіцієнт опору руху
дорівнює 0,05? (2,3 кН)
2-44. На похилій площині помістили кубик, коефіцієнт тертя якого
0,5. Кут нахилу площини 30°. Визначити прискорення кубика. За якого
коефіцієнта тертя він перебуватиме в стані спокою? (а — 0,69 м/с2;
μ = 0,57)
2-45. Вантаж масою 100 кг рухається рівноприскорено по гори
зонтальній поверхні, приклавши силу 200 Н, напрямлену під кутом
30° до горизонту. З яким прискоренням рухається вантаж, якщо
коефіцієнт тертя дорівнює 0,1. Початкова швидкість дорівнює ну
лю. (0,85 м/с2)
72
2-46. Визначити видовження троса жорсткістю 2-10 Н/м під час
буксирування автомобіля масою 3 · 103 кг з прискоренням 0,2 м/с2.
Тертям знехтувати. (З · 10"3 м)
2-47. За допомогою пружинного динамометра піднімають вантаж
масою 2 кг з прискоренням 2,5 м/с2. Визначити видовження пружинно
го динамометра, якщо жорсткість пружини дорівнює 103 Н/м. (2,5 см)
2-48. Дві пружини жорсткістю 3 · 102 і 8 · 102 Н/м з'єднані послі
довно. Визначити видовження першої пружини, якщо видовження
другої дорівнює 1,5 см. (4 см)
2-49. Якого прискорення повинні надати космічному кораблю в
міжпланетному просторі реактивні двигуни, щоб космонавт мав ви
гу 720 Н? Маса космонавта 75 кг. (9,6 м/с')
2-50. Знайти перевантаження, якого зазнає космонавт під час вер
тикального піднімання ракети з прискоренням 35 м/с2. Маса космо
навта 75 кг. (Вага космонавта збільшується в 4,6 раза)
2-51. В якій точці прямої, що з'єднує центри Місяця і Землі, тіло
притягується Місяцем і Землею з однаковою силою? Вважати, що
відстань від Землі до Місяця дорівнює 60 земним радіусам, а маса
Місяця у 81 раз менша від маси Землі. (6 R Землі від центра Місяця)
2-52. Рухаючись як супутник біля поверхні невідомої планети по
коловій орбіті, космічний корабель при швидкості 9 км/с облетів
планету за 2 год. Визначити масу й густину речовини планети.
(1,3· 10 25 кг;2700кг/м 3 )
2-53. Яку швидкість повинен мати штучний супутник Місяця,
щоб обертатися по коловій орбіті біля його поверхні? Маса Місяця
7,35 · 10Г9 т, його діаметр 3,47 · 103 км. (1,68 · 103 м/с)
2-54*. На екваторі деякої планети тіла важать удвічі менше, ніж
на полюсі. Густина речовини планети 3-10' кг/м\ Визначити період
обертання планети навколо своєї осі. (162 хв)
2-55*. З вершини похилої площини, довжина якої 10 м і висота
5 м, починає рухатися без початкової швидкості тіло. Який час руха
тиметься тіло до основи похилої площини, якщо коефіцієнт тертя 0,2?
Визначити його швидкість біля основи похилої площини. (2,5 с; 8 м/с)
2-56*. На кінцях нитки, перекинутої через нерухомий блок,
прив'язано два тягарі масою 30 кг. Тягарі рухаються з прискоренням
0,3 g. Знайти маси тягарів. Масою блока і нитки і тертям в осі блока
знехтувати. (10,5 кг; 19,5 кг)
2-57*. Щоб утримувати візок на похилій площині з кутом нахилу
а, треба прикласти силу F\, напрямлену вгору вздовж похилої пло
щини, а щоб витягати вгору, треба прикласти силу F2. Знайти кое-
F -F
фіцієнт тертя. (μ = — - tg α )
F2+F{
73
2-58*. Парашутист масою 70 кг вистрибнув з літака і, пролетівши
100 м, розкрив парашут. Визначити силу натягу строп, якщо протя
гом 5 с з моменту розкриття парашута швидкість парашутиста змен
шилась до 4,3 м/с. Опором повітря до розкриття парашута знехту
вати. (1,27 кН)
2-59*. Два тягарці масами М\ і М2, зв'язані шнуром, лежать на
горизонтальній поверхні. Шнур витримує силу натягу Т. Коефіцієнт
тертя між кожним із тягарців і поверхнею дорівнює μ. З якою ста
лою силою F можна тягнути перший тягарець паралельно шнуру,
( Μ
щоб шнур не порвався? (Fmm = (Μ, + М2 )(amax +\ig) = T 1 + ^ 4 , де
ΜJ
T-yMlg
M2
2.2. Закони збереження

Механічна робота. Потужність.
Кінетична і потенціальна енергія. Закони збереження
1. Механічна робота — фізична скалярна величина, яка дорівнює
скалярному добутку сили і переміщення під дією сили
A= F-S-cosa.
Одиниця роботи в СІ — [ А] = 1 Дж (джоуль).
2. Потужність — величина, яка показує кількість роботи, що ви
конується за одиницю часу:
t
Одиниця потужності в СІ — ват (Вт).
3. Якщо під дією сталої тяги Fj тіло рухається рівномірно зі швид
кістю ν, то потужність дорівнює
А F S
м ' и
N - —= -F-v.
t t
4. Коефіцієнт корисної дії (ККД) дорівнює відношенню корисної
роботи Ак, яка виконується машиною, до всієї виконаної (повної)
роботи Апов:
74
ц = ^- або η = - 4 ^ · 100%.
Оскільки А = N •/, то можна записати

Ν Ν
л = - ^ - а б о η=—£--100%.
Ν Ν
пов пов
5. Потенціальна енергія — це енергія взаємодії, що залежить від
розміщення тіл. Потенціальна енергія тіла т, піднятого на висоту h
над Землею, дорівнює
Еп = mgh.
Зміна енергії завжди пов'язана з виконанням роботи, тому ка
жуть, що енергія — це величина, що вказує на здатність тіл вико
нувати роботу.
6. Робота сил тяжіння дорівнює зміні потенціальної енергії тіла,
взятій з протилежним знаком:
А = -(mgh2 - mgh, ) = -(Еп2-Еп2) = -Δ£„.
7. Потенціальна енергія деформованої пружини:
_ L·2
де k — жорсткість пружини, χ — видовження (стиснення).
8. Робота сил пружності дорівнює зміні потенціальної енергії
пружного деформованого тіла, узятій з протилежним знаком:
Λ = - ( ^ - ^ ) = -£π2-£π2=-ΔΕπ.
9. Кінетична енергія. Знайдемо роботу, яку виконує стала сила F

по переміщенню тіла масою т на відстань S по гладенькій горизон
тальній площині. Якщо напрям сили збігається з напрямом перемі
щення, а початкова швидкість тіла дорівнює нулю, тоді з кінематич
ної формули знайдемо прискорення:
Ί V"
ν2 = 2 α 5 = > α = — .
2S
Робота сили дорівнює
2 2
v mv
A — F-S = maS — m S= .
2S 2
75
mV . . _
Скалярну величину , яка має розмірність роботи, називають
кінетичною енергією. Кажуть, що за рахунок виконаної над тілом
роботи воно досягає певної швидкості й набуває кінетичної енергії.
Кінетичною енергією називають енергію, яку має тіло внаслідок
руху:
ті'2
10. Робота сили або рівнодійної сили, прикладених до тіла, дорів

нює зміні кінетичної енергії тіла:
mv\ mv) , .„
А-—~ '- або A = AEW.
2 2
Останнє твердження й формулу, що його виражає, називають
теоремою про кінетичну енергію.
] 1. Закон збереження енергії. Для повної механічної енерги ^ЇЛ^УЛ
збереження енергії формулюється так: у будь-який момент часу по
вна механічна енергія замкненої системи тіл залишається сталою,
якщо β системі діють сили тяжіння або пружності:
£,
. ю » - = £ , к + ^ „ = COnSt.
]2.Закон збереження імпульсу: повний (сумарний) імпульс за
мкнутої системи залишається сталим за будь-якої взаємодії тіл цієї
системи.
Закон збереження імпульсу для абсолютно пружного удару:
mlvl +m2v2 =тхщ + т2и2,
де ν — швидкість тіл до взаємодії; и — після взаємодії.
13. Для абсолютно непружного удару закон збереження імпульсу
зани І;^'-СЯ так:
тх vx +m2v2 = (mx + т2 )и,
де и — швидкість тіла після удару.
14. Закон збереження і перетворення повної енергії для абсолют
но попружного удару двох тіл запишеться так:
m(u] | m2v\ =(m,+m2)u2 f ^
2 2 2
де Л/7^ — енергія тіл, яка під час непружного удару перетворюєть
ся на внутрішню.
76
Відомо, що робота сили тяжіння визначається тільки рі ; ;*-,

цею висот у початковому та кінцевому положеннях. Якщо m····
спуску по будь-якій траєкторії тіло повертається в початкову ΤΟΊΚ>
то робота на такій замкненій траєкторії дорівнює нулю. Щодо робо; и
сил пружності, то вона також визначається лише початковим і кін
цевим положеннями пружини. Під час розтягу (стиску) пружі-г-г :
повернення її у вихідне положення робота дорівнює нулю.
Отже, якщо тіло під дією сил тяжіння або пружності пере> ·
ється по замкненій траєкторії й повертається в початкове поле.,
ня, робота дорівнює нулю· Сили, які мають таку властивість, нази
вають консервативними. Сили тяжіння та пружності— консер
вативні сили. Сили тертя — неконсервативні, їхня робота по зам
кнутій траєкторії ніколи не дорівнює нулю. Тож консервативні сис
теми (сили) — us, wpêc» "г&е> Ї й с т т и , у яких не відбувається пере
творення механічної енергії в інші види (внутрішню, електромагніт
ну, хімічну тощо).
Треба пам'ятати, що механічна енергія — фізична величина, яка
є загальною мірою різних видів механічного руху й різних взаємо
дій. Закон збереження енергії розкриває фізичний зміст поняття ро
боти. Той факт, що та сама робота спричиняє збільшення кінетичної
енергії, означає, що робота дорівнює енергії, яка перетворилася з
одного виду в інший.
Розв'язуючи задачі цього підрозділу, використовують закон збе
реження енергії. У задачі зазвичай трапляється тільки одна часткова
форма кінетичної енергії. При русі тіла до Землі зміною кінетичної
енергії земної кулі можна знехтувати. У цьому разі закон збережен
ня енергії можна записати тзк:
mv] , mv\
— - + mgk = — - + mgh-, = const.
2 2
Варто мати на увазі, що механічна енергія в замкненій системі не
зберігається, якщо всередині системи діють сили тертя, які залежать
від швидкості. Робота сил тертя має при цьому завжди розглядатись
як робота зовнішніх сил.
Механічна енергія тако# не зберігається за непружного удару.
У разі такого удару механічна енергія повністю або частково пере
ходить у зовнішню. Закон збереження повної енергії для абсолютно
непружного удару двох тіл запишеться так:
77
m(u] m2v\ _ (w, + m2)u2
+ Δ£ Β „,
де АЕт — енергія тіл, яка під час непружного удару перетворюєть

ся на внутрішню.
Задача 1. Автомобіль, маса якого 3 т, починає рухатися зі стану

спокою по горизонтальній ділянці шляху з прискоренням 2 м/с2. Ко
ефіцієнт опору руху дорівнює 0,02. Визначити роботу, яка викону
ється за перші 10 с руху, середню потужність за цей інтервал часу,
миттєву потужність наприкінці 10-ї секунди.
Дано: СІ Вісь X спрямуємо паралельно до на
т = 3 т; 3000 кг пряму руху автомобіля. Робота дорівнює
a - 2 м/с2; >i = F„ r .S.
(=10с;
μ = 0,02 У проекції на обрану вісь рівняння
другого закону Ньютона має такий ви
A — ?Ncp--1N — ?
гляд:
" ^гср = та => ^тяг = та + \lrng = т(а + \ig),
де FKf=)img • сила тертя.
і l
N
F, 0 F
тер
Шлях, що його проходить автомобіль під час розгону, знаходимо

зі співвідношення
аґл
S = v0t +
78
ОСКІЛЬКИ VQ = 0 , TO
2
Отже,
а{2
ч
[^] = 1 к г ( 4 + 4 ) 4 с 2 = 1 к г м / с 2 м = 1Н-м = 1Дж.

\С" С"/С~
Λ = 310 3 (2 + 0,02-9,8) - ^ - ^ - = 6,610 5 Дж.
Середню потужність визначаємо за формулою
Одиниця потужності очевидна.

6,610 5 £ £ і п 4 4„
N ср =•- — = 6,6- О Вт.
10
Миттєва потужність
N = F
,« •v = F1„r-at = m(a + Vg)-at,
де у = at — швидкість наприкінці десятої секунди.
..... , / м м\ м . ,2 ι , м м , Дж
[N] = l кг — + -Т -^--0 = 1 кг-м/с -м/с = І Н· —= 1 = 1 Вт.
\с с* / с с с
7V = 3-103(2 + 0,02-9,8)2 10 = 13,2·104Βτ.
Відповідь. А = 6,6 · 105 Дж; Wcp =6,6-10 4 Вт; N = 13,2 · 104 Вт.
Задача 2. По похилій площині завдовжки 5 м і заввишки 1,5 м
піднімають вантаж вагою 1800 Н. Визначити силу, необхідну для рі
вномірного підйому вантажу. Чому дорівнюють корисна робота і
ККД? Коефіцієнт тертя становить 0,3.
79
Λλϊ« 'язання
Дано: На вантаж, який лежить на похилій пло
L. -- 5 ν», щині (див. рисунок) діють: вага тіла P — mg;
h— 1.5 м. реакція площини Ν, сила тертя FKfi та сила,
P- -- 1800 Η,
яка необхідна для рівномірного підняття ван
μ=
у - - ? Я к — ? η — ? тажу, F.
У векторній формі другий закон Ньютона має такий вигляд:

F + Fiep +mg + N = 0.
У проекціях на вісь X:
F- F - mg sin α = 0,
У проекціях на вісь Υ: Ν = Fl — mg cos a.

Тоді
F = \xmg cos α + mg sin α = mg (μ cos α + sin a).
Оскільки sina-.-j/L, ю cosa = v l - s i n 2 a = Vl-A 2 //, 2 .

Тоді сіла, необхідна для рівномірного підняття вантажу, дорівнює:
F = mg{\ij\-h2/ L2 +h/L).
\ ^j ~: кг м/с2 W1 - м2/м2 + м/м) •= кі · м/с2 = Н.
Обчислення. :-"*=1800-(0,3Vl-2,25/25 + 1,5/5) = 1058 Н.
80
Корисна робота
Ак = mgh.
[Ак ] = 1 кг · м/с2 · м = 1 Η · м = 1 Дж
Обчислення: \ = 1800 · 1,5 = 2700 Дж.
Тоді затрачена робота
Л з = ^ - £ = 1058-5 = 5290Дж.
Тепер визначимо ККД:
, , mgh 2700 п , ,
ц = А /Д = - £ - = = 0,51.
1
^ ^ FL 5290
Відповідь. F = 1058H; Д,=2700Дж; η = 0,51.
Задача 3. Підйомний кран піднімає вантаж 5 τ на висоту 15 м.. 1ь
який час підніметься цей вантаж, якщо потужність двигуна дорів
нює 100 кВт, а коефіцієнт корисної дії — 80 %. Швидкість руху ван
тажу стала.
Дано: СІ У цій задачі вантаж піднімається зі
т = 5 т; 5· 103кг сталою швидкістю, а тому робота по під
N= 100 кВт; 105Вт няттю вантажу дорівнює зміні потенціа
ΔΑ = 15 м; льної енергії вантажу:
η = 80 % 0,8
А = Επί - Еп2 = mghx - mgh2 = mgAh.
t—Ί
Корисну роботу, яка здійснюється краном, можна визначити з
формули ККД крана
А
Роботу, яка здійснюється краном, можна знайти через потуж
ність крана: Ап = N-t. Скористаємося формулою корисної роботи,
дістанемо:
Ак = Μη.
Тоді
mgAh
Μη = mgh Ah => і ~
Μη
81
н
[/]^£^£І^і -м^1Джс^1с.
Вт Дж/с Дж
пл , 5 · 103 · 9,8 15 п л
Обчислення: t = — = 9,2 с.
10 5 0,8
Відповідь. Вантаж піднімається на висоту 15 м за 9,2 с.
Задача 4. Куля, яка летить зі швидкістю 400 м/с, потрапляє в зем
ляний вал і проходить до зупинки 0,5 м. Визначити опір земляного
вала руху кулі, якщо її маса 24 г.
Роле 'язання
Дано: СІ Вісь X спрямуємо паралельно до
Vo = 400 м/с; напряму руху кулі.
5 = 0,5м; Кут між напрямами сили опору і
т = 24 г; 2.4- 10"2кг переміщення ос = 180", coscc = - I . Тож
17 = 0 сила опору здійснює від'ємну роботу:
/—? A-FS cos α = -FS.
Застосуємо теорему про кінетичну енергію і запишемо:
тобто робота, яка виконується, дорівнює зміні кінетичної енергії кулі.

Оскільки з умови задачі Ек2 =0 — куля зупиняється, то
<*=-£«=•
2S
Тоді
-FS = - mvn F mvn
2 IS
гт ,K£Jw 2 /c 2 , м
[F ] = 1 = 1 кг · —τ- = 1 Η.
м с
2,4 10-·(400) 2
Обчислення: F • = 38,4·102 Η.
2-0,5
Відповідь. F = 3,84 · 103 Η = 3,84 κΗ.
82
Задача 5. Тіло масою 10 кг зісковзує по похилій площині завдо
вжки 1,4 м. Визначити роботу сили тяжіння, якщо кут нахилу пло
щини до горизонту 30°.
Дано: Роботу сили тяжіння можна визначити як
m = Юкг; зміну потенціальної енергії тіла, піднятого над
/=1,4м; Землею:
α = 30°;
£ = 1 0 м/с2 A--(K2-Eni) = Eni-En2,
Оскільки Eln=mgh];En2=mgh2, тоді
A = mg(h,-h2) = mgh,
де h— висота похилої площини. У цьому разі робота сили тяжіння
додатна (а = 30°).
Висоту похилої площини можна визначити, користуючись спів
відношенням у прямокутному трикутнику:
h
• - sin a => h = / · sin α.
І
Тоді
А = mgl sin α.
[А] = 1 кг · м/с2 · м = 1 Η · м = 1 Дж.
Обчислення: А = 10-10· 1,4·sin30 = 140-0,5 = 70 Дж.
Відповідь. /1 = 70 Дж.
Задача 6. Знайти роботу, яку необхідно виконати, щоб стиснути

пружину жорсгкістю 29,4 Н/см на 20 см. Деформацію вважати пружною.
Дано: СІ Робота зовнішньої сили по стис
*і = 0 ; ненню пружини дорівнює зміні її по
•*2 = 20 см; 0,2 м тенціальної енергії:
к ~ 29,4 Н/см 2,94-103 Н/м
π2 η Λ = (£
π - £ , ) = Δ£ .
Α— Ί
Потенціальна енергія деформованої пружини збільшується
_ кх2
83
"Годі при стисканні пружини робота дорівнює
кх2
[А] = \— м : = 1 Н-м = І Дж.

м
2 94 · 103 • 0 22
Обчислення: А = ' ' = 58,8 Дж.
2
Відповідь. А = -58,8 Дж, робота додатна, а потенціальна енергія
пружини збільшилася.
Задача 7. Визначити потужність тепловоза, якщо відомо, що за

швидкості руху 43,2 км/год сила тяги дорівнює 105 кН.
Розв 'язапня
Дано: СІ Потужність визначимо за форму
ν = 43,2 км/год; 12 м/с лою
F T = 105 кН 1,05· 105Н
N=-
Ν—Ί
Сила тяги здійснює додатну роботу:
A= FT-S-cosa-Fj-S,
де а = 0, cos0°= 1.
Рух тепловоза рівномірний і прямолінійний, тому
F •S
N =t ^ = FT-v.
[*] = ін.-5! = і ^ = івт.

с с
Обчислення: N = 1,05 · 105 · 12 = 12,6 · 1015 Вт.
Відповідь. N = 12,6 • 105 Вт = 1260 · 103 Вт.
Задача 8. Якою буде середня витрата води Братської ГЕС за 1 с,

якщо відомо, що її потужність 4 500 000 кВт за різниці рівнів води
96 м? ККД генератора η, = 93 %.
84
Дано: СІ Витрата води за 1 с повинна
Г=1с; забезпечити не лише корисну по
Μ - 4 500000 кВт; 4,5· 109Вт тужність, але й потужність, що
Я=96м; витрачається на втрати в турбінах
η = 98,1%; 0,981 та генераторах. Отже, для визна
η, = 9 3 % 0.93 чення повної витрати води за 1 с
V—Ί необхідно знайти потужність, яку
створює падаюча вода, а за цією
потужністю — і витрату води.
Потужність, створена надаючою водою, дорівнює
N_mgh_pygh
t t
де ρ — густина води; V— об'єм води, що протікає через турбіни за
час t;h — висота падіння.
Корисна потужність, що віддається гідротурбінам, дорівнює
її можна розглянути як повну потужність, необхідну для обер

тання роторів генераторів. Тоді корисна потужність, тобто потуж
ність, що її віддають генератори, дорівнюватиме
Nt =η·τν κ =η-η,,ν,
звідки
Ν,
Ν =-
η·η,
Прирівнявши праві частини двох рівнянь повної потужності, діс
танемо:
pgVh ,V, Ntt

Вт · с , Дж/с · с . Η • м2 с , кг · м·м · с , τ
[К] = 1 Λ —=1 = 1 Μ'.
кг м кг/м · 1/с кг
— · -у ·М кг · с
Μ С
4,5·10 9 ·1
Обчислення: V = - 3
= 5,2-10 3 м 3 .
9,8·10 ·96·0,93·0,981
Відповідь. Κ = 5,2·103 м3.
85
Задача 9. Потяг масою 1200 τ рухається по горизонтальному
шляху зі сталою швидкістю 54 км/год. Визначити коефіцієнт тертя,
якщо тепловоз розвиває корисну потужність N - 882 кВт.
Дано: СІ На потяг діє чотири сили: сила
т- 1200 т; 1,2· 10 6 кг тяжіння mg , сила реакції опори Ν ,
υ - 54 км/год; 15 м/с сила тяги FT І сила тертя. Оскільки
Ν=882κΒτ; 8,82 · 10s Вт потяг рухається рівномірно, то по
g= 10 м/с2;
а=0 модулю mg = N і Fl. = F . Сила тер
тя дорівнює
μ-?
Потужність тепловоза
N - Fr • ν = \xmg • у,
звідки
Ν
mgv
М 2
Вт Η · м · с" • с кг · с~
— •м·с
[μ] = 1 •= 1 =1 = 1.
Μ Μ
скгм кг-м2
кг
8,82-10 5
Обчислення: и = - = 4,9·10" 3 .
е
1.2 -10 -10 -15
Відповідь, μ = 4,9- 10"3.
Задача 10. На яку висоту за 1 хв зможе підняти 400 м3 води на

сос, який розвиває корисну потужність 2 - Ю 3 кВт?
Дано: СІ Потужність можна визначити за
t- 1 хв; 60 с формулою
V = 400 м ; А
N = 2- Ю 3 кВт; 2 · 10" Вт N =-
t
р в = 1000 кг/м і.
g= 10 м/с 2 Насос виконує роботу:
A = FScosa = FS,
86
де α = 0°, а вага води F - mg. Тоді
А = mgS = mgh,
jifiS-h. Тоді потужність має такий вигляд:
t mg
Масу піднятої води визначимо за формулою
т = р-У,
де ρ — густина води. Остаточна формула має вигляд:
Α~£ί-.
v-v-g
г,, , Вт · с , Η • м ·с·с 2 . кг-м-с 2 ,
[А] = 1 = 1 —\ = 1 —--, = 1 м.
кг і3 м с кг-м с кг
— -м -- 2 -
м с
и 2-Ю 6 -60 ЗОЮ 6
Обчислення: А = —: —Ί = -.— = JO м.
10 3 ·4·10 2 ·10 ΙΟ6
Відповідь, h - 30 м.
Задача 11. Снаряд масою і 00 кг, який летів зі швидкістю 500 м/с
по горизонталі, потрапляє на платформу з піском масою 10 τ і за
стряє в ньому. Знайти швидкість платформи, якщо вона рухалася зі
швидкістю 36 км/год назустріч снаряду.
Дано: СІ Систему тіл — снаряд і платформу з
т, = 100 кг; піском — можна вважати замкненою.
»і = 500 м/с; Згідно із законом збереження імпульсу
т2= Ют; 104кг т{дх + m2v2 =(w, +m2)v.
v2 = 36 км/год 10 м/с
Виберемо напрям осі X, який збіга
Ό— ?
ється з напрямом руху снаряда.
Візьмемо проекції векторів швидкості снаряда і платформи на
вісь X, дістанемо:
m.v. ~m2v2 -ІЩ +rn2)v,
87
звідки
P
g-W,P,-W2 2
тх + m.
100-500-І0 4 -10 10 4 (5-10)
Обчислення: v = - -5 міс.
100 + 104 10100
Знак «-» вказує на те, що платформа рухається в напрямі, проти
лежному осі X, тобто напрям руху платформи не змінився.
Відповідь. V--5 м/с.
Задача 12. Камінь кинули з поверхні Землі вертикально вгору зі

швидкістю 20 м/с. Знайти максимальну висоту підняття каменя і ви
соту, на якій кінетична енергія каменя дорівнює його потенціальній
енергії. Опором повітря знехтувати.
Дано: Оскільки в умові задачі сказано, що опором
v0 ~ 20 м/с повітря можна знехтувати, то слід вважати, що
рух здійснюється в ізольованій системі. Тоді
Я, •?к — ?
сума кінетичної й потенціальної енергій каменя
у поверхні Землі дорівнює сумі кінетичної й
потенціальної енергій каменя у верхній точці
траєкторії (див. рисунок):
Ην © £,
Et=E,=>EKi + Eni = Ex + £...
У поверхні Землі
я.,-— £,„=0.
У верхній точці підняття каменя
X
Е2 £кз=°; Em=mgHmn.
Тоді
mv = *ngH„
*u n Висновок цього рівняння полягає ось у чо

му: вся кінетична енергія, яку мав камінь у мо
мент кидання, за час підняття каменя перетво
рилася на потенціальну енергію каменя, під
нятого над землею.
З отриманого рівняння
*^ max _
2g
м2
м м -с
с2
202
Обчислення: / / „ = = 20,4 м.
шах 2 д g
Для другого випадку необхідно знайти висоту, на якій кінетична
й потенціальна енергії каменя будуть однакові.
У поверхні Землі, як і раніше,
Ε =^І. β = ο
На невідомій висоті hx камінь матиме такі кінетичну і потенціа
льну енергії:
Е
*і =—*•'> EBl=mghx
Тоді на основі закону збереження енергії

mvl mv]
2 2
Оскільки на невідомій висоті кінетична й потенціальна енергії
однакові, то
mv]
— - = mghr.
2
Тому можна записати:
mvl
~~- = mghx + mghx = 2mghx,
звідки
Χ
4g
89
202
Обчислення: hr = = 10,2 м.
4-9,8
Відповідь. Максимальна висота підняття каменя 20,4 м; висота,
на якій кінетична і потенціальна енергії каменя однакові, дорівнює
10,2 м.
Задача 13. У тіло масою 1,5 кг, яке висить на нерозтяжній нитці
завдовжки 55 см, влучає куля масою 10 г. Куля летить зверху вниз
під кутом α = 30° до горизонту. Швидкість кулі 400 м/с. На який кут
відхилиться тіло з кулею?
Дано: СІ Розглянемо застосування двох зако
Μ = 1,5 кг; нів збереження для розв'язання цієї за
/ = 55 CM; 0,55 м дачі. Згідно з рисунком кут β можна ви
т ~ 10 гр; 0,01 кг значити як
ос = 30°;
ν = 400 м/с a l h
~ ft l h
~
β-? cos p = / => ρ = arccos - /
Для визначення висоти h скористаємося законом збереження
енергії, позначивши швидкість системи й «куля — тіло» після влу
чення кулі:
(М+т)и2 ...
= (М +m)gh,
звідки
А=-
2g
Швидкість й визначимо
за законом збереження ім
пульсу.
тд = (М + т)й.
М+т У проекціях на напрям
ΰ закон збереження імпу
льсу запишеться так:
mv • cos α = (Μ + m) • u.
90
Отже,
my-cos α
u =•
Μ +m
Підставивши и у формулу для h, дістанемо:
m'v1 cos2 α
h=
2g(M + m)2
ПА u 0>012-4002-cos230° . „
h = •••• — = 0,27 м.
2
2 -9,8 (1,5 + 0,01)
_ l-h 0,55-0,27 n . , _ ζ η
cosb = = = 0,51; В = 59є.
H H
/ 0,55
Відповідь, β = 59°.
Закони збереження
2-60. Візок масою 2 τ рівномірно переміщують по горизонталь

ному шляху. Яку роботу треба виконати на шляху 100 м і яку роботу
здійснює сила тертя, якщо коефіцієнт тертя дорівнює 0,01?
(А = 19,6 кДж; Лтер = -19,6 кДж)
2-61. Вагонетка канатної підвісної дороги піднімається з приско
ренням 0,4 м/с під кутом 30° до горизонту. Знайти роботу, яку ви
конує двигун вагонетки протягом перших 5 с руху, якщо маса ваго
нетки 10 т. (270 кДж)
2-62. На горизонтальній ділянці шляху завдовжки 2 км швидкість
потяга збільшилася з 54 км/год до 72 км/год. Визначити роботу та
середню потужність, що розвивається електровозом на цій ділянці,
якщо вага потяга 8 • 106 Н, а коефіцієнт тертя 0,005. (1,5 · 108 Дж;
1,32· 106Вт)
2-63. Потяг вагою 6 · ΙΟ6 Η відходить від станції й через 300 с піс
ля відправлення має швидкість 20 м/с. Яку середню потужність роз
виває потяг, якщо коефіцієнт тертя 0,005? (7-Ю 5 Вт)
2-64. Автомобіль вагою 1,5 · ΙΟ4 Η та потужністю 7,5 · 104 Вт під
німається вгору з нахилом 30°. Яку максимальну швидкість може
розвинути автомобіль, якщо коефіцієнт тертя дорівнює 0,05?
(9,26 м/с)
2-65. Знайти потенціальну й кінетичну енергії тіла масою 3 кг,
яке вільно падає з висоти 5 м, на відстані 2 м від поверхні землі.
(60 Дж; 90 Дж)
91
2-66. Знайти потенці&чьну енергію тіла масою 100 г, кинутого вер-
тик&чьно вгору зі швидкістю 10 м/с, у вищій точці піднімання. (5 Дж)
2-67. Камінь кинули вертикально вгору зі швидкістю 10 м/с. На
якій висоті кінетична енергія каменя дорівнює його потенціальній
енергії? (2,6 м)
2-68. Визначити кінетичну енергію тіла масою 1 кг, кинутого з
висоти горизонтально зі швидкістю 20 м/с, наприкінці четвертої се
кунди його руху. (1000 Дж)
2-69. Автомобіль масою 5 τ підходить до підйому, довжина якого
200 м і висота 4 м, зі швидкістю 15 м/с. Наприкінці піднімання швид
кість зменшилася до 5 м/с. Коефіцієнт опору дорівнює 0,09. Знайти:
а) зміну потенціальної енергії; б) зміну кінетичної енергії; в) роботу
сили опору; г) роботу сили тяги; д) силу тяги автомобіля. (200 кДж;
-500 кДж; -900 кДж; 600 кДж; 3 кН)
2-70. Літак масою 2 τ рухається в горизонтальному напрямі зі
швидкістю 50 м/с. Перебуваючи на висоті 420 м, він переходить на
зниження при вимкненому двигуні й досягає доріжки аеродрому,
маючи швидкість 30 м/с. Визначити роботу сили опору повітря під
час планерування. (-10 МДж)
2-71. Куля масою 9,6 г вилітає зі ствола кулемета зі швидкістю
825 м/с. Через 100 м швидкість кулі зменшується до 746 м/с, а через
200 м — до 675 м/с. Знайти роботу сили опору повітря на перших і
других ста метрах шляху. (-0,6 кДж; -0,48 кДж)
2-72. Ракета, маса якої без заряду 400 г, при згорянні 50 г палива
піднімається на висоту 125 м. Визначити швидкість виходу газів з
ракети. (396 м/с)
2-73. У тіло масою 990 г, що лежить на горизонтальній поверхні,
влучає куля масою 10 г і застряє в ньому. Швидкість кулі напрямле
на горизонтально й дорівнює 700 м/с. Який шлях пройде тіло до зу
пинки, якщо коефіцієнт тертя між тілом і поверхнею 0,05? (50 м)
2-74. Людина масою 80 кг переходить з одного кінця човна на
інший. На скільки переміститься човен відносно води в результаті
руху людини? Довжина човна — 6 м, а його маса — 112 кг. (2,5 м)
2-75. Вагон масою 25 τ рухається зі швидкістю 2 м/с і стикається
з нерухомою платформою масою 15 т. Знайти швидкість спільного
руху вагона і платформи після того, як спрацює автозчеп. (1,3 м/с)
2-76. Ящик масою 10 кг рухається по горизонтальній поверхні зі

швидкістю 2 м/с під дією горизонтальної сили 5 Н. Яку роботу ви
конує ця сила за 1 хв? (6-Ю Дж)
92
2-77. Яка робота виконується під час рівномірного переміщення
ящика масою 100 кг по горизонтальній поверхні на відстань 49,6 м,
якщо коефіцієнт тертя 0,33, а мотузок, за допомогою якого тягнуть
ящик, утворює з горизонтом кут 30°? (13,5 кДж)
2-78. Потяг масою 6-10 5 кг рівномірно піднімається на гору.
Підйом гори — 5 м на 1 км шляху. Сила тертя ΙΟ4 Η. Швидкість по
тяга — 72 км/год. Визначити потужність потяга. (800 кВт)
2-79. Літак для зльоту повинен мати швидкість 25 м/с і довжину
пробігу 100 м. Яка потужність двигунів під час зльоту, якщо маса
літака 1 т, а коефіцієнт тертя 0,02? (73,7 кВт)
2-80. Автомобіль, вага якого 15 кН, рухається рівномірно зі швид
кістю 27 км/год. Коефіцієнт тертя дорівнює 0,02. Знайти потужність
двигуна та роботу, що її виконує двигун на кожному кілометрі шля
ху. (2,3 кВт; 300 кДж)
2-81. Потяг масою 4000 τ рушає з місця з прискоренням 0,2 м/с\
Визначити роботу локомотива за перші 1,5 хв руху, якщо коефіцієнт
опору дорівнює 0,05. (2200 МДж)
2-82. Після вимкнення двигуна автомобіль пройшов шлях 200 м.
Знайти роботу сили опору за час руху. Маса автомобіля 1,5 т, коефі
цієнт опору дорівнює 0,02. (-59 кДж)
2-83. З якою швидкістю повинен рухатись автомобіль масою 2 т,
щоб володіти такою самою кінетичною енергією, як снаряд масою
10 кг, який рухається зі швидкістю 800 м/с? (=* 57 м/с)
2-84. Тіло кинули горизонтально з початковою швидкістю 15 м/с.
За скільки секунд кінетична енергія тіла збільшилася вдвічі? Опір
повітря не враховувати. (1,5 с)
2-85. Куля масою 20 г, яку випущено під кутом до горизонту, у
верхній точці траєкторії має кінетичну енергію 88,2 Дж. Визначити
кут, під яким випустили кулю, якщо початкова швидкість кулі
660 м/с. (9°)
2-86. Тіло масою 500 г кинули горизонтально з певної висоти зі
швидкістю 20 м/с. Знайти кінетичну енергію тіла наприкінці другої
секунди руху. (0,2 кДж)
2-87. Підйомний кран піднімає гранітну брилу масою 5 τ на ви
соту 18 м протягом 3 хв. Визначити корисну потужність, що її роз
виває кран. (4,9 • 103 Вт)
2-88. Тіло кинули зі швидкістю VQ вертикально вгору. На якій ви
соті над поверхнею Землі його кінетична енергія дорівнюватиме по
тенціальній?
93
2-89. Ракета масою 0,2 кг вилетіла з ракетниці вертикально вгору
зі швидкістю 50 м/с. Визначити кінетичну й потенціальну енергію
ракети через 1 с після пострілу, вважаючи, що маса ракети за цей
час не змінилася. (160 Дж; 88 Дж)
2-90. Яку роботу треба виконати, щоб підняти вантаж масою
100 г на висоту 2 м і надати йому швидкості 3 м/с? (2,41 Дж)
2-91. Автомобіль масою 2 τ розганяється з місця на гору з ухи
лом 0,02. Коефіцієнт опору дорівнює 0,05. Автомобіль набуває
швидкості 97,2 км/год на ділянці завдовжки 100 м. Яку середню по
тужність розвиває двигун? (Рср = 120 кВт)
2-92. Куля масою 9 г, що летить горизонтально зі швидкістю
400 м/с, пробиває колоду завтовшки 30 см і вилітає з неї зі швидкіс
тю 100 м/с. Яка середня сила опору рухові кулі в колоді? (2,25 кН)
2-93. Літак масою 5 τ рухався горизонтально зі швидкістю
360 км/год. Потім він піднявся на висоту 2 км. При цьому його швид
кість стала 200 км/год. Знайти роботу, затрачену двигуном на підні
мання літака. (8,07 · 10~7 Дж)
2-94. Під дією ракетоносія ракету підняли на висоту 4 · 104 м, і
вона набрала швидкості 1,4· 103м/с. Визначити повну механічну
енергію ракети на цій висоті, якщо маса ракети 0,5 т. (6,9 · 108 Дж)
2-95. Куля масою 10 г, що летить горизонтально зі швидкістю
600 м/с, пробиває колоду завтовшки 4 см і вилітає з неї зі швидкістю
400 м/с. Яка середня сила опору рухові кулі в колоді? (-2,5 · І О4 Н)
2-96. Насос, двигун якого розвиває потужність 25 кВт, піднімає
100 м3 нафти на висоту 6 м за 8 хв. Знайти ККД установки. (40 %)
2-97. Яку роботу треба виконати, щоб стиснути на 2 см пружину,
жорсткість якої дорівнює 29,4 Н/см? (58,8 Дж)
2-98. Вагон масою 12 τ рухався зі швидкістю 1 м/с. Наскочивши
на пружний буфер, він зупинився, стиснувши пружину буфера на
10 см. Визначити жорсткість пружини. (1,2 · 106 Н/м)
2-99. На скільки зросте потенціальна енергія ресорної пружини
вагона, якщо її стиснути на 0,2 м? Для стиску на 3 см потрібна сила
9 · 104Н. (6· 104Дж)
2-100. Вагон масою 40 т, що рухається зі швидкістю 2 м/с,
наприкінці запасної колії вдаряється об пружний амортизатор.
На скільки стиснеться пружина, якщо її жорсткість дорівнює
2,25· 105 Н/м? (0,84 м)
2-101. На яку висоту підніметься кулька масою 10 г, випущена з
дитячого пістолета вертикально вгору, якщо пружину завдовжки
15 см було стиснуто до 5 см, а її жорсткість 9,8 Н/см? (50 м)
2-102. Кулька масою 10 г, випущена з дитячого пістолета верти
кально вгору, піднялася на висоту 1 м. Визначити абсолютну дефор-
94
манію пружини перед натисканням на курок, якщо коефіцієнт жор
сткості пружини дорівнює 400 Н/м. (х - 2,2 · 10 2 м)
2-103. Пружину жорсткістю 1 кН/м було стиснуто на 4 см. Яку
роботу треба виконати, щоб стискання пружини збільшилося до
і8см?()5,4Дж)
2-104. Визначити потужність ГЕС при напорі води 5 м та її ви
траті 3 м3/с. (150 кВт)
2-105. Визначити потужність сільської ГЕС, якщо на лопаті тур
біни з висоти 4 м щохвилини падає 180 м3 води. ККД турбіни дорів
нює 90 %. (106 кВт)
2-106. Потужність ГЕС 73,5 кВт. Чому дорівнюють витрати води
за 1 с, якщо ККД станції 75 % і гребля піднімає рівень води на висо
ту 10 м?(10 3 м3/с)
2-107. Платформа масою 20 τ переміщується по горизонтальній
ділянці залізничної колії зі швидкістю 1,5 м/с. її наздоганяє плат
форма масою 10 т, що рухається зі швидкістю 4 м/с. Яка буде їхня
швидкість після зчеплення? (2,3 м/с)
2-108. Дві непружні кулі масами 0,6 і 0,4 кг, що рухаються зі
швидкостями 5 і 10 м/с, напрямленими під кутом 90° одна до одної,
зіткнулись і потім рухались як одне ціле. Визначити швидкість, ім
пульс і напрям руху після зіткнення. (5 м/с; 5 кг · м/с; 53°)
2-109. Ракета масою 4 · Ю3 кг летить зі швидкістю 0,5 км/с. Від
неї відокремлюється головна частина масою 103 кг і летить зі швид
кістю 800 м/с. З якою швидкістю продовжуватиме політ частина ра
кети, що залишилася? (400 м/с)
2-110. Людина масою 70 кг перейшла з носа човна на корму. Маса
човна 140 кг і довжина 3 м. На скільки змістився при цьому човен? (1 м)
2-111*. Сидячи в нерухомому човні, людина кидає камінь під ку
том 60° до горизонту зі швидкістю 10 м/с. Маса каменя 1 кг, маса
людини і човна — 150 кг. Визначити відстань між точкою падіння
каменя і човном у момент, коли камінь доторкнеться до води. (8,7 м)
2-112*. Платформа з гарматою загальною масою 2 · 104 кг стоїть
на горизонтальній прямолінійній залізничній колії. Маса снаряда
50 кг, його початкова швидкість дорівнює 600 м/с. Визначити дов
жину відкочування платформи під час пострілу паралельно колії,
якщо коефіцієнт тертя становить 2-10 3. (57 м)
2-113*. В тіло масою 2 кг, яке висить на нерозтяжній нитці за
вдовжки 2 м, влучає куля масою 10 г. Тіло з кулею відхиляється на
30° від вертикального положення нитки. Визначити швидкість кулі.
(458 м/с)
2-114*. Дві пружні кульки масами т\ = 200 г і т2 - 100 г підві
шені поряд так, що їхні центри містяться на одному рівні. Першу
95
кульку відхиляють на висоту 18 см і відпускають. На яку висот>
ґ \2
χ
підніметься кожна з кульок після удару? (hl=H ' тх - т2 • 2 см;
ι т
fh=4H = 32 CM)
\mx+mU
2-115*. Куля масою 10 r, що летіла горизонтально зі швидкістю
200 м/с, влучає в тіло масою 0,49 кг, підвішене на нитці завдовжки
2,5 м, і застряє в ньому. Визначити кут відхилення даного маятника.
(47°)
2-116*. Стальні кульки масами 0,1 і 0,2 кг підвішені на нитках
завдовжки по 50 см так, що нитки паралельні, а кульки дотикаються
одна до одної. Меншу кульку відхилили на кут 90°, після чого від
пустили. Яку швидкість матиме більша кулька після удару? (2 м/с)
2.3. Динаміка обертального руху

Момент сили. Вага тіл,
що рухаються опуклою або вгнутою поверхнею
1. Моментом сили називається величина, що характеризує обер
тальну дію сили F; числове значення момента сили дорівнює добут
ку сили на плече /:
M = FI.
Одиниця момента сили — ньютон на метр (Н · м).
Плече сили — це найкоротша відстань від осі обертання до лінії
дії сили.
2. Модуль рівнодійної сил, під дією яких тіло рухається коловою
траєкторією, дорівнює:
г = та^„ =т— або г = т(й Κ = т4п η R-т

ЛОЦ шу fj-i
де v = u>R = 2mR.
3. Вага тіла, що рухається опуклою поверхнею радіусом R, з до
центровим прискоренням, спрямованим до центра цього кола:
N = p = m(g~aaJ ν2
= ( m^g-—.
96
З цієї формули випливає, що під час руху опуклою поверхнею
вага тіла менша, ніж на горизонтальній поверхні.
За деякого значення швидкості υ вираз у дужках дорівнює нулю:
звідки швидкість тіла
При досягненні такої швидкості вага тіла на опуклій поверхні

дорівнює нулю (стан невагомості).
4. Вага тіла, що рухається увігнутою поверхнею:
( V2
N = P = m{g + a „ ) = w i g + —
З цієї формули випливає, що під час руху такою поверхнею вага
тіла зростає порівняно з вагою на горизонтальній ділянці (стан пе
ревантажених) .
Слід мати на увазі, що рівномірний рух тіла по колу — це

рух із прискоренням. Цього прискорення, яке називають доцентро
вим, надає тілу одна або кілька сил, рівнодійна яких напрямлена
вздовж радіуса до центра кола.
Наприклад, автомобілю, який повертає, рухаючись на шосе, до
центрове прискорення надає сила тертя колеса з дорогою, а штуч
ному супутнику Землі, що рухається коловою орбітою, — сила тя
жіння між супутником і Землею.
Підкреслимо, що рух тіла по колу здійснюється не в результаті
дії якихось спеціальних сил, а в результаті реальної дії тіла з іншими
тілами (наприклад, з ниткою, із Землею). Головне, щоб їх результу
юча сила мала проекцію на радіус, який сполучає тіло і центр кола.
Тому в задачах, як правило, достатньо спроектувати сили на радіус,
що сполучає тіло з центром кола, яким воно рухається, і записати
основний закон динаміки в проекціях на цей напрям.
Задачі на динаміку обертального руху слід розв'язувати так само,
як і задачі на динаміку прямолінійного руху. Насамперед феба
з'ясувати, які сили діють на рухоме тіло, і вказати на рисунку їх на
прям, а також напрями прискорення і швидкості. Потім необхідно
записати рівняння руху.
97
Згідно з другим законом Ньютона
lFi=mT
де TlFi — сума проекцій сил на напрям радіуса. Якщо сила напрям-
/-•і
лена до центра, її можна вважати додатною, а якщо від центра —
від'ємною.
Цю суму проекцій сил часто називають доцентровою силою.
Треба мати на увазі, що у природі немає особливих доцентрових
сил. Це сума проекцій тих сил, які взагалі розглядаються в механіці і
які коротко розглядалися в динаміці прямолінійного руху.
Задача 1. Мотоцикліст їде по горизонтальній дорозі зі швидкіс

тю 54 КМ/ГОД, роблячи поворот радіусом кривини 100 м. На який кут
від вертикалі повинен нахилитися мотоцикліст, щоб не впасти на
повороті?
Дано: СІ На мотоцикліста діє сила тяжіння
ν - 54 км/год; 15 м/с F^mg і сила реакції N ділянки доро
R= ЮОм ги. Коли мотоцикліст рухається прямо
лінійно (див. рис. а), ці сили врівнова
ос
жують одна одну.
Ayv N.
>?F
is
98
Для виконання повороту виникає результуюча сила Ря (див. рис. б),
яка створює доцентрове прискорення. Для того щоб мотоцикліст не
впав на повороті, сила реакції ділянки дороги мас проходити через
центр тяжіння мотоцикліста. Сила Рл у цьому разі с результуючою
силою тяжіння й сили реакції дороги та знаходиться за формулою
„ mv1
г, - та....... R
Тоді згідно з рис. б з трикутника сил знаходимо tga:

mv
tga =
mg Rg
Перевіримо розмірність вимірювання:
. м"/с" , м с
tga = l- _ = ]-Γ_τ = ί.
м-м/с с -м
152
Обчислення: tga = = 0,23 =>ос = 13°.
100-9,8
Відповідь. Для виконання повороту мотоцикліст повинен відхи
литися від вертикального положення на 13°.
Задача 2. Кулька масою т, прикріплена до нитки, обертається по
колу в горизонтальній площині. Довжина нитки 0,5 м, кут між нит
кою і вертикаллю 60°. Скільки обертів зробити кулька за J 0 с?
Розв 'язанпя
Дано: Кількість обертів, які зробила кулька, зна
/ = 0,5 м; ходимо за формулою
a = 60°;
N = n-t,
t = Юс
еп
дг__ 9 Д — кількість обертів за 1 с. Для визначення
η розглянемо рух кульки і знайдемо доцентрове
прискорення. Па кульку діють сила тяжіння FT і сила натягу нитки
Т. їхня рівнодійна F надає кульці доцентрового прискорення ядои і
лежить у площині обертання. За другим законом Ньютона
f + FT=maaoa.
99
у, ,
! α\
.._L_.
F\ ~£
І Χ
ι
\ F
T
Враховуємо, що алі
R
Тоді сила
F = та..п.. =mv
де R — радіус траєкторії кульки, який дорівнює

R = l-sina.
З трикутника сил знаходимо
F
•= t g a = > / r = w g t g a .
mg
Тоді
mv • mg-tga або arR-g tga,
~R~
де ν-ω·/?.
Якщо ω=2π·«, рівняння запишеться в такому вигляд
4π /r/sina = g-tga,
звідки
gtga l Я
4π /-sina 2π V / c o s a
Підставивши в розрахункову формулу А?, дістанемо
N = nt = -
2π V / c o s a
100
10 9,8
Обчислення: N = - = 10 об.
2-3,14 V0,5-0,5
Відповідь. Ν = 10 обертів.
Задача 3. Кулька масою т, прикріплена до нитки, описує коло в

горизонтальній площині. Довжина нитки 1 м, кут між ниткою і вер
тикаллю 45°. Знайти період обертання кульки.
Дано: На кульку діють сила FT і сила натягу нит
/=1м; ки f. їхня рівнодійна F надає кульці доцент
α = 45°
рового прискорення Йдоц і лежить у площині
обертання (див. рис. задачі 2). За другим зако
ном Ньютона
FT + T = ma;im,
Враховуючи, що ддоц = — , з трикутника сил знаходимо

R
tga = — =>F = FT t g a
F
l
Тоді
mV _ ν
—— = mgtga або — = g t g a .
Λ Λ
Виразивши лінійну швидкість кульки через кутову швидкість
2π „ , .
ω = — , а радіус R = І • sin a , дістанемо
4π2 , .
—r-/-sina = g-tga
Тоді
_ „ //sina-cosa „ /cosa
Τ = 2π . = 2π .
gsma 8
101
[ 7 > l J ^ = lc.
V2
Обчислення: Τ = 2 • 3,14\ -2- = 2,37с.
9,8
Відповідь. Період обертання кульки дорівнює 2,37 с.
Задача 4. Кулька, підвішена на нерозтяжній і невагомій нитці за

вдовжки 3 м, здійснює коливальні рухи у вертикальній площині.
У певний момент часу кут відхилення кульки від стану рівноваги
дорівнює 45°. За якої швидкості кульки сила натягу нитки дорівнює
силі тяжіння?
Дано: На кульку діють сила FT і сила натягу нит
/ = 3м;
α = 45° ки Тн . Рівнодійна цих сил змушує кульку повер
татись до стану рівноваги.
ν Спрямовуємо вісь Υ уздовж нитки, на якій
підвішено кульку. Запишемо другий закон Ньютона у векторній фор
мі: шаят=т§ + Тн.
С&Л
у FT=mg
У проекціях на вісь Υ
ma T
^ = H-mgcosa,
ДЄО;ш=-
102
Тоді
mv = F„ - mg cos α.
За умовою задачі Ти = FT = mg. Тому
mv~ mv = mg(l - cos α) <=> ν = Vg/(/-cosoc).

• mg - m cos α:

M
г τ ι / іМ
[V] = l J— - м = 1 - ,
c c
i? = ±V9,8-3(l-cos45°)=±J9,8-3[l -](м/с) = ±2,97 м/с.
Відповідь. Швидкість кульки, за якої сила натягу нитки дорівнює

силі тяжіння, υ = 2,97 м/с. Додатне значення відповідає руху кульки
до стану рівноваги, від'ємне — від цього положення.
Задача 5. Літак летить зі швидкістю 360 км/год. Визначити радіус

«петлі Нестерова», яку може описати літак, якщо пілот витримує
п'ятикратне навантаження.
Дано: СІ Максимального перевантаження
ν = 360 км/год; 100 м/с пілот зазнає в нижній точці. На піло
та діє сила тяжіння FT і сила реакції
£=5 сидіння N.
Запишемо другий закон Ньютона
R— ? у векторній формі:
ma^ ~ mg + Τ.
Напрям осі Υ оберемо вздовж радіуса «петлі». За
пишемо рівняння другого закону Ньютона у проекціях
на вісь Υ:
mv2 mv2
maam=N-mg=>~—- = N-mg^>R = ~- .
R N -mg
103
Урахувавши, що
N_
••5 <?> N = 5FT => N = 5mg,
дістанемо
mv" „ ν
R = - mv
Smg - mg R= =>/? = — .
4mg 4g
2/ 2
r „. M/C
[R] = м/с"
— — = м.
2
100
Обчислення: R = • = 250M.
4-9,8
Відповідь. Радіус «мертвої петлі», яку може описати літак, має
бути не меншим за 250 м.
Задача 6. На краю горизонтальної платформи радіусом 2 м ле

жить вантаж. З якою найбільшою частотою може обертатися пла
форма, навколо вертикальної осі, щоб вантаж не впав із платформи.
Коефіцієнт тертя між платформою і вантажем дорівнює 0,2.
Дано: Систему координат пов'яжемо із платфор
Я = 2 м; мою, спрямувавши вісь Υ вертикально, а вісь
μ = 0,2 X— по радіусу центра.
На вантаж діє сила тяжіння Fr, сила реакції
опори N І сила тертя (/^rep = \ιΝ). Вантаж руха
ється прискорено, доценірового прискорення йому надає сила тер
тя. Запишемо другий закон Ньютона у векторній формі:
mS
tm = ™S +-Ν +F .
тер
Y\,
і
'Ν
^ Р
X
І
сУ 1 •
m?
104
У проекціях на осі:
• на вісь X: maami = Fjep;
• на вісь Υ: Ν - mg = 0.
Ураховуючи, що F^-μΝ, а лоц =ш 2 /? (де ω = 2πη), рівняння
мають такий вигляд:
та
лои - ΜЇЇ=> war/? =μΝ, де N = mg.
Тоді mufR - ]img => m4n2n2R - \xmg <=> /7 =

2KV R
м/с" _ J _ _ об
Μ c c
1 /0,2-9,8 об
Обчислення: п = - = 0,156
2-3,14\ 2 c
Відповідь. Максимальна частота, за якої вантаж утримується на
платформі, дорівнює 0,156 об/с.
Задача 7. Автомобіль масою 9 τ рухається зі сталою швидкістю

72 км/год. З якою силою тисне автомобіль на середину:
а) горизонтального містка;
б) опуклого;
в) вгнутого містка, радіус кривини яких 400 м?
Дано: СІ а) На автомобіль діють сила тяжіння
т = 9 т; 9 · 103кг FT і сила реакції N ділянки містка
ν-Ί2 км/год; 20 м/с (див. рис. а).
R = 400 м Запишемо другий закон Ньютона у
JV, — ? N2 — ? /3 — ? векторній формі:
m'g + N^ = 0.
У проекціях на вісь Y: Nx = mg.
[#,] = ! к г ~м = 1Н.
105
Ν. = 9·Ι0 3 ·9,8 = 88,2·103 Η.
У, ι
''yV,
1 υ
'• F T = mg
б) Під час руху по опуклому містку у верхній точці автомобіль

V
має доцентрове прискорення αΆ -—, яке напрямлене вниз (див. рис. о).
R
Запишемо другий закон Ньютона у векторній формі:
тал = mg + N2.
У проекції на вісь Y:
тал = mg - N2 => N2 = m(g - аг)
<^N2=m\g—- .
R
202
ΝΊ=91029 , 8 - ^ Η = 79,2·103 Η.
400,
в) Під час руху по вгнутому містку доцентрове прискорення на
прямлене вгору (див. рис. в). Запишемо другий закон Ньютона у ве
кторній формі:
тал =mg + Nv
106
У проекціях на вісь Y:
тал = N3 ~ mg => N3 = тад + mg =>
N?i=m(a:i+g)=>Ni=m\[^- + gj.

ГАГ π , Γ М2/С2 Μ ^ / Μ Μ\
[#,] = 1кг- + — =1кг- — + — = 1Н.
V Μ С" / \ С" С /
Обчислення: N, = 9 · 10 · [ — + 9,8 1 = 97,2 · 103 Н.

3
U00 У
Відповідь. iV, = 88,2 · і О3 Н; yV2 = 79,2 • 103 Н; yV3 = 97,2 • 103 Н.
Динаміка обертального руху
2-117. Мотоцикліст їде по горизонтальній дорозі зі швидкістю

72 км/год, роблячи поворот радіусом кривини ] 00 м. На який кут від
вертикалі при цьому він повинен нахилитися, щоб не впасти на по
вороті? (22°)
2-118. Велотрек мас заокруглення радіусом 40 м. У цьому місці
він має нахил 40° до горизонту. На яку швидкість руху розрахова
ний такий шлях? (18 м/с)
2-119. З якою максимальною швидкістю може їхати мотоцикліст
по горизонтальній площині, описуючи дугу радіусом 100 м, якщо
коефіцієнт тертя гуми об ґрунт 0,4? На який кут від вертикального
положення він при цьому відхиляється? (20 м/с; 22°)
2-120. Кулька на нитці завдовжки 2 м рівномірно рухається по
колу в горизонтальній площині. При цьому нитка весь час утворює з
вертикаллю кут 30°. Знайти період обертання кульки. (2,64 с)
2-121. Кульку масою 100 г, підвішену на нерозтяжній і неваго
мій нитці, відхилили від стану рівноваги на кут 90° і відпустили.
Якою має бути сила натягу нитки, щоб кулька не обірвала її?
(T=3mg = 2,94 Н)
2-122. Автомобіль, маса якого 1000 кг, рухається по опуклому
містку, який має радіус кривини 50 м, зі швидкістю 36 км/год.
З якою силою автомобіль тисне на середину містка? (7800 Н)
2-123. Автомобіль масою 2000 кг рухається зі швидкістю 36 км/год
по вгнутому містку. Радіус кривини містка 100 м. З якою силою тис
не автомобіль на середину містка? (== 21 600 Н)
107
2-124. Куля, прикріплена до нитки завдовжки 0,6 м, обертаєть
ся по колу в горизонтальній площині. Кут між ниткою і вертикал
лю дорівнює 45°. Чому дорівнює частота обертання кульки?
(я = 0,74 об/с)
2-125. Літак описує «петлю Нестерова». Радіус петлі 200 м. Швид
кість літака 280,8 км/год. Маса пілота 70 кг. Визначити вагу пілота у
верхній і нижній точках петлі. (Рв = 1435 Н; Рн - 2807 Н)
2-126. Горизонтально розташований диск обертається навколо
власної осі з кутовою швидкістю 4,5 с '. Відстань від осі обертання
до тіла, яке утримується на диску, дорівнює 100 мм. Визначити кое
фіцієнт тертя тіла об диск. (0,2)
2-127. Мотоцикліст робить поворот по дузі радіусом 160 м, ру

хаючись зі швидкістю 72 км/год. Під яким кутом до горизонту він
повинен нахилитися, щоб зберегти рівновагу? (76°)
2-128. Ковзаняр рухається по колу зі швидкістю 18 км/год. Чому
дорівнює радіус кола при відхиленні спортсмена від вертикального
положення на 10°? (14,5 м)
2-129. Якою має бути швидкість руху мотоцикліста по колу внут
рішньої поверхні вертикального кругового циліндра радіусом 5 м
(цирковий трюк), щоб не впасти вниз? Коефіцієнт тертя ковзання
0,5. (10 м/с)
2-130. Який найменший радіус кола, по якому може проїхати ко
взаняр, котрий рухається зі швидкістю 20 км/год, якщо коефіцієнт
тертя ковзання між ковзанами й поверхнею льоду 0,2? Який найбіль
ший кут нахилу ковзаняра, за якого він ще не падатиме на заокруг
ленні? (16м; \\°\Т)
2-131. Поїзд рухається зі швидкістю 54 км/год по заокругленню
радіусом 103 м. Ширина залізничної колії 1,5 м. На скільки зовнішня
рейка має бути розміщена вище від внутрішньої? (3,4 см)
2-132. Шосе має віраж з нахилом 10° при радіусі заокруглення
дороги 100 м. На яку максимальну швидкість розрахований віраж?
(13,2 м/с)
2-133. Тягарець, підвішений на нитці завдовжки 60 см, рухаю
чись рівномірно, описує в горизонтальній площині коло. З якою
швидкістю рухається тягарець, якщо під час його руху нитка утво
рює з вертикаллю сталий кут 30°? (ν = yfgl sin α tg α = 1,3 м/с)
108
2-134. Для підвищення стійкості організму космонавтів до пере
вантажень застосовують тренування на центрифузі. Знайти частоту
обертання центрифуги радіусом 6 м, якщо космонавт масою 70 кг
тисне на спинку сидіння із силою 7 кН. (0,65 об/с)
2-135. До нитки підвішено кульку масою 2 кг. Нитку відхиляють
до горизонтального положення й відпускають. Визначити вагу куль
ки в момент проходження нею стану рівноваги. (59 Н)
2-136. Вантаж масою 10 кг обертається на канаті завдовжки 5 м у
горизонтальній площині, здійснюючи 30 об/хв. Який кут із верти
каллю утворює канат і яка сила його натягу? (78°; 0,49 кН)
2-137. Під час пікірування швидкість бомбардувальника досягає
1,8 · 103 км/год. Якого максимального перевантаження зазнає пілот
масою 80 кг під час виведення бомбардувальника з піке, якщо при
цьому літак рухається по дузі кола радіусом 3,8 км? (6 кН; 7,7)
2-138. У скільки разів горизонтальна сила, що діє на частинку
молока в сепараторі, більша від її сили тяжіння, якщо його обертан
ня навколо власної осі 10 об/с? (у 24,1 раза)
2-139. На кінці стержня завдовжки 1 м прикріплений тягарець
масою 0,4 кг, якому надається обертання у вертикальній площині зі
сталою частотою обертання. З якою силою діє тягарець на стержень
у верхній і нижній точках траєкторії за частоти обертання: а) 0,4 с"1;
б) 1 с - '? (а) 1,4 Н; 6,6 Н; б) 12 Н; 20 Н)
2-140. Літак, що летить зі швидкістю 540 км/год, описує «петлю
Нестерова» радіусом 250 м. Якого перевантаження зазнає пілот у
найвищій і найнижчій точках петлі? Маса пілота 80 кг. (6,4 кН,
8-кратне; 8 кН, 10-кратне)
2-141. Літак описує «петлю Нестерова» у вертикальній площині.
Визначити радіус петлі, якщо пілот у нижній точці траєкторії зазнає
шестикратного перевантаження. Швидкість літака в цій точці
720 км/год. (820 м)
2-142. З якою швидкістю автомобіль масою 5 τ має проходити
середину опуклого моста з радіусом кривини 50 м, щоб його вага
дорівнювала 4,54 · ΙΟ4 Η? (6 м/с)
2-143. Автомобіль масою 2 τ проходить по опуклому мосіу, який
має радіус кривини 40 м, зі швидкістю 36 км/год. З якою силою ав
томобіль давить на міст на його середині? (15 кН)
2-144. На горизонтальній круглій платформі, що обертається на
кульковому підшипнику, на відстані 50 см від вертикальної осі обер
тання лежить вантаж. Коефіцієнт тертя між вантажем і платформою
0,05. За якого значення кількості обертів за секунду вантаж почне
зісковзувати? (п > ~ 0,16 об/с)
109
2-145. Диск обертається в горизонтальній площині з частотою
ЗО об/хв. На відстані 20 см від осі обертання на диску лежить тіло
масою 1 кг. Яким має бути коефіцієнт тертя, щоб тіло утрималося на
диску? (0,2)
2-146*. Кулька масою 50 г обертається в горизонтальній площині
на гумовому шнурі, роблячи 180 об/хв. На скільки розтягується
шнур під час обертання, якщо під дією сили 9,8 Η шнур розтягуєть
ся на 1 см? Довжина шнура в нерозтягнутому стані 30 см. (0,55 см)
2-147*. Яку швидкість повинен мати вагон, який рухається по за
округленню радіусом 98 м, щоб куля, підвішена на нитці до стелі
вагона, відхилилася від вертикалі на кут 45°? Чому дорівнює натяг
нитки, якщо маса кулі 10 кг? (31,1 м/с; = 137 Н)
2-148*. Велосипедист повинен проїхати по «чортовому колесу»
радіусом 8 м. З якої найменшої висоти він повинен починати рух,
щоб не впасти у верхній точці колеса? (/? = 20 м)
110
4 ОСНОВИ СТАТИКИ
Рівновага тіл. Центр тяжіння і центр мас. Момент сил.

Умови рівноваги простих механізмів
1. Статика — розділ механіки, в якому вивчаються умови рівно
ваги тіл. Рівновага тіл — стан механічної системи, в якому тіла за
лишаються нерухомими відносно обраної системи відліку.
2. Перша умова рівноваги тіл за відсутності осі обертання: тверде
тіло, яке не обертається, перебуває в рівновазі, якщо рівнодійна всіх
прикладених сил (тобто їх векторна сума) дорівнює нулю:
F\+F2 +... + f"„ =0 або Σ^=0.
3. Момент сили (М) це добуток сили на плече:

M = Fd,
де d - - плече сили — наикоротша відстань від осі обертання до лінії
дії цієї сили.
Одиниця моменту сили — ньютон на метр (Н · м).
Момент сили, який обертає тіло проти годинникової стрілки,

вважається від'ємним, а момент сили, який обертає тіло за годинни
ковою стрілкою, — додатним.
111
4. Друга умова рівноваги тіла, що має вісь обертання: тіло пере
буває в рівновазі тоді, коли алгебраїчна сума моментів сил, які при
кладені до тіла, дорівнює нулю.
Зауважимо, що тіло перебуває в рівновазі, якщо одночасно вико
нуються обидві умови рівноваги.
5. Центром тяжіння тіла називають точку, в якій прикладена сила
тяжіння даного тіла.
6. Центром мас, або центром інерції, називають точку, в якій
вважається зосередженою маса тіла під час його поступального руху.
ІтІтІТІтІТІТІТІТІТІ
*FT
7. Координату центра мас XQ системи матеріальних точок масами
nt\, тг,..., т„, розміщених на одній прямій, знаходять за формулою
_ т1х] +т,х2 +... + тпхп

X.
т} + т2 +... + тп
де х\,х2,.., х„ — координати точок.
8. Умова рівноваги простих механізмів. Прості механізми — це
механічні пристрої, що дають змогу використовувати меншу за ве
личиною силу для врівноваження даної сили. До простих механізмів
відносять важіль, блок, похилу площину, клин, гвинт тощо.
«Золоте правило механіки» — використовуючи прості механізми, у
стільки разів виграємо в силі, у скільки разів програємо у відстані.
Рівновага важеля. Важіль — будь-яке тіло, що має вісь обертан
ня, до якого прикладені сили, які повертають його в різні боки. Умо
ва рівноваги важеля:
F1=F2L або -5- = ^-.
F І
Ь\ Τ τ ?.- Λ- •'.· •'.· .Τ·*7?.- Λ" ~
V/·-'".-' V-.V·.'".·'·.1:
mm
'•'·;'.'··'.'· κ • *'. · •'. •• •". ·". •· ·*. • •"."- -". •· -". -.'• · ' • • -" - - . · . · / . · . • • - . · • - • • • · . • \
^ ι Ak ''
/.
'^ h Κ'
а
112
1 Нерухомий і рухомий блоки. Блок— це колесо із жолобом, через
який перекинуто нитку (мотузку, трос).
Нерухомий блок виграшу в силі не дає: F\ = F2, а змінює лише
напрям дії сили (див. рис. а).
Рухомим називають блок, вісь якого піднімається разом з ванта
жем. Такий блок можна розглядати як нерівноплечий важіль з опо
рою в точці О (див. рис. б). Плече сили F\ дорівнює радіусу ОА, пле
че сили Fi — діаметру ОВ. Оскільки ОВ вдвічі більша за ОА, то сила
Ft вдвічі менша за силу F\\
№ Ж'mm
р
Л(Т\В ог 1 :
гіЛ
^
ν'
Це умова рівноваги рухомого блока. Таким чином, рухомий блок
дає виграш у силі в два рази, а при витягуванні троса за допомогою
рухомого блока на довжину / вантаж піднімається на висоту 1/2. От-
же, і рухомий блок не дає виграшу в роботі.
Розв'язуючи задачі статики, як і задачі з динаміки, треба

насамперед з'ясувати, які сили діють на тіло в стані рівноваги. Ці
сили необхідно показати на рисунку.
У статиці використовують два типи рівнянь, які виражають умову
η
рівноваги тіл: £ / ν = 0 — сума проекцій діючих на тіло сил на будь-
який напрям дорівнює нулю і Σ М,- = 0 — сума моментів сил на будь-

1=1
який напрям нерухомої осі дорівнює нулю. Методами статики можуть

розглядатись умови рівноваги сил і в рухомих системах відліку.
Якщо тіло не обертається, а може рухатися тільки поступально і
при цьому перебуває в рівновазі, то рекомендується така послідов
ність розв'язування задач:
113
1. Виконати рисунок, вказавши на ньому всі сили, що діють на
тіло або матеріальну точку. Вектори сил на рисунку бажано викону
вати з дотриманням масштабу.
2. Обрати систему відліку. Напрями осей координат обрати так,
щоб було зручно визначати проекції сил, що діють на тіло.
3. Записати рівняння рівноваги. Якщо сил не більше трьох, то
зручно побудувати трикутник сил і, використовуючи теорему Піфа-
гора, синусів або косинусів та інші властивості трикутника, знайти
невідому величину.
Якщо тіло має вісь обертання, треба:
1. Виконати рисунок, вказавши на ньому сили, і позначити лінії
дії сил.
2. Скласти рівняння моментів сил. Якщо вісь обертання за умо
вою задачі не задано, треба вибрати таку точку тіла, яку можна, роз
глядаючи умову рівноваги, вважати нерухомою. Через цю точку
провести вісь, відносно якої визначити обертальні моменти з ураху
ванням їх знаків.
3. Записати рівняння моментів сил (умову рівноваги тіла).
4. Розв'язати складену систему відносно невідомої величини.
Щоб знайти центр мас системи тіл, найпростіше, як правило, роз
глянути момент сил відносно осі, яка проходить через центр тяжіння.
Рівність нулю суми моментів сил тяжіння відносно цієї осі являє со
бою рівняння для відстані, яке визначає положення центра тяжіння.
Задача 1. Дерев'яна рейка завдовжки 2 м, масою якої можна знех

тувати, покладена своєю серединою на опору і навантажена тягар
цями так, як показано на рисунку. У якому напрямі і яку за значен
ням силу треба прикласти до рейки на відстані 1 м від її середини,
щоб утримувати рейку в рівновазі? Якою буде сила реакції опори,
якщо прикласти цю силу?
Да по: Під дією прикладених сил рейка може обер
/ = 2 м; татися навколо нерухомої осі О.
тх = 0,2 кг; Моменти сил, які обертають рейку за годин
т2 = 0,4 кг; никовою стрілкою, будемо вважати додатними:
тг = 1,6 кг
F3/3 > 0, тоді FJj < 0, F2l2 < 0.
FA — ? Fs — ?
114
*^4
Ο 0,2 0,4 0,6 0,8 10 1,2 і,4 1,6 1,8 2,0

І І І І І І І 1 І І А І І І 1 І ІІ
[0 да, COтг И«3
"F "F, "А
Для спрощення розрахунків візьмемо g= 10 м/с".

Знайдемо значення прикладених сил:
F,=m,g = 2H; F 2 =/w 2 g = 4H; F 3 =m 3 g = 16H.
Припустимо, що сила F 4 , яку треба прикласти, напрямлена вер
тикально вгору. Запишемо другу умову рівноваги: Σ А/,. =0.
-F,/,-F 2 / 2 +F 3 / 3 -F 4 / 4 =0=>
F / -F / -F,/,
F4/4=F3/3-F2/2-F,/,«F4 = 3 3 2 2
Λ
Нм
[^4І = 1 = 1Н.
Μ
160,6-40,4-20,8
Обчислення: F. — = 6,4 Н.
1
Відповідь. Додатне значення F 4 = 6,4 Η підтверджує правильність
вибраного напряму цієї сили.
Щоб знайти силу реакції, реакцію опори (F5), візьмемо проекцію
всіх сил, прикладені до рейки, на вісь У, яку спрямуємо вертикально
вгору. Тоді
F5 +F 4 = F, + F2 + F,=>F,=Fl+F2 + F3 - F 4 ;
[F5] = H.
Обчислення: F5 = 2H + 4H + 16H-6,4H = 15,6 H.
Відповідь. На рейку діє сила реакції опори 15,6 Η.
Задача 2. На важіль, який перебуває в рівновазі, діють дві сили:

сила F] — прикладена перпендикулярно важелю і дорівнює 100 Н;
сила F 2 — прикладена до важеля під кутом 60°. Відстань від осі обер
тання до точки прикладання сили F\ дорівнює 0,5 м, до точки при
кладання сили F2 — 0,75 м. Чому дорівнює значення сили F2?
115
Дано: Важіль перебуває в рівновазі, коли сума мо
F, = 100Н; ментів сил, які діють на нього відносно осі обер
х\ =0,5 м; тання, дорівнює нулю.
х2 - 0,75 м; У цій задачі на важіль діють дві сили — F\
α = 60° \ F2 — і відповідно два моменти сили — М\ і
М2. Один обертає важіль за годинниковою
F2 — ?
стрілкою, другий — проти. Тому важіль пере
буватиме в рівновазі, коли момент сили М\ дорівнює моменту
сили М2.
М\ = М2.
Момент сили визначається за формулою
M = F-l,
де / — плече сили.
Із рисунка видно:
/, =*,; /, =.x2-sinoc.
Тоді
М2 = F] • χ,, M2=F2!2=F2-x2- sin α.
Оскільки важіль перебуває в рівновазі, дістанемо
Fx • х] = F2x2 sin a => F2 = f] —!-sin α.

x2
[F,] = 1 H - = 1H.
Μ
0,5
Обчислення: F27=\00——sin60° = 58 Η.
0,75
Відповідь. Значення сили F2 дорівнює 58 Н.
116
Задача 3. Вантаж масою 50 кг підвішено на кронштейні, який
складається з поперечної балки АВ і укосини ВС. Визначити сили
пружності, які виникають у балці й укосині, якщо ZABC - 45°.
Дано: У точці прикладені такі сили: сила пружно
ти = 50 кг; сті F2 розтягнутої балки АВ, сила пружності Р]
α = 45°
стиснутої укосини ВС і сила тяжіння Р, яка
F\ — ЧРг дорівнює вазі тіла P = mg. Рівнодійна сил і
врівноважує силу тяжіння Ρ:
F1 + Fi+P = 0.
Систему координат обираємо так, як показано на рисунку.
w
FT=mg
У проекціях на відповідні осі координат:

на вісь X: Fx cos α - / у •. 0 => F2 = F, cos a;
me
на вісь Υ: Fx sin a - Ρ = 0 => Fx sin a - mg = 0 <=> r, = .
sin a
Μ
Ή ] = 1 Κ Γ"Τ
~ = 1Η.
117
„ 50-9,8 50-9,8 72
F= - _ =343 Η ; F, =343 = 240 Η.
1
sin45° V2 " 2
Відповідь: Fx = 343 Η; F2 = 240 Η.
Задача 4. На вертикальній ідеально рівній поверхні в точці А на

тонкому тросі завдовжки 2 м підвішено кулю. Радіус кулі 20 см, а її
маса — 20 кг. Визначити силу натягу троса й силу тиску кулі на стін
ки. Тертям між кулею і стінкою знехтувати.
Дано: СІ На кулю діють такі сили: сила тя
/=2м; жіння FT = mg, сила реакції стінки N
Λ = 20 см; 0,2 м ( я к а дорівнює силі тиску кулі на стінку
т = 20 кг F), сила натягу троса f . Спрямуємо
IF—? осі так, як показано на рисунку. Запи
шемо першу умову рівноваги:
f + N + FT=0=^f + N + mg = 0.
У проекціях на осі:
на вісьЛГ:
-Tcosa + Ν = 0<=> Ν = Tcosa;
на вісь Y:
Tsma-mg = 0<^>T mg
sin α
З ААОВ знайдемо sin α і cos α:
ΑΒ ΑΒ
sma: • since = -
ΑΟ l + R'
AB = J(AO)2-(OB)2 AB = yl(l + R)2-R2;
V(/+*)2 Rl OB R
sina = cosa = - COS CO
l+R OA l+R
mg{l + R) l+R R mgR
Тоді Т = ; N-mg- N=
^{l + Rf-R 2 2
yfl +2/R l + R + 2/R s
118
Оскільки F = Ν, то
mgR
F
2
Λ// +2!Я'
Μ
[7-] = 1кг м 1 кг-м/с 2 -м/м = 1 Н;
7 їм
[F] = l K r м м = 1 кг · м/с · м/м = 1 Н.
п* JT 20-9,8-0,2
Обчислення: F = . + 2-2-0,2 =17,8 Н.
V?
т 20.9,8.(2,0.2) =|96Н
2 2
V(2 + 0,2) -0,2
Відповідь. F = 17,8 Н; Г= 196 Н.
Задача 5. Однорідна балка вагою 25- 103 Η лежить на опорах,

відстань між якими АВ= 1,8 м, і виступає за одну опору на
5С = 0,7 м. На середину між опорами на балку діє сила 15 • 103Н,
яка напрямлена вниз. На кінці балки лежить вантаж вагою 10 Н.
Визначити сили тиску на опори.
Дано: Позначимо через RA і RB сили реакції опор А
Р- 25· 103Н; і В. Балка закріплена в точці А і може обертати
/> =:АВ = 1,8м; ся навколо точки А. Тоді умова рівноваги за
/2 = вс = 0,7 м; пишеться так:
3
Λ = 154• 10 Н;
Рг = 10 Η PlAO + PAO,+P2AC-R!}AB = 0.
ЯА ? Лв — ?
звідки
Р.АО + Р-АО. + Р.-АС Р-0,9 + Р-\,25 + Р2-2,5
R.
АВ Ι,ί
119
"RA
Rn
0 O, [B
c
A"
Μ
+P
1^10^0,9 + 25·10^1,25 + 1 0 - . 2 , 5 = 3 8 7 5 ( ) Η
1,8
З рівності сил маємо:
Обчислення: RA = 15-103 +1010 3 + 2510 3 -38,75-10 3 =11 250Н.

Відповідь. R,=\\ 250Н; Я„ =38750Н.
Задача 6. Дві кулі вагою ЗО і 50 Η з'єднані стержнем, вага якого —

20 Н. Визначити положення центра тяжіння, якщо радіус першої ку
лі — 5 см, другої — 7 см, довжина стержня — 30 см.
Дано: СІ Система перебуватиме в рівновазі від
Рі=30Н; носно осі, яка проходить через її центр
Рг = 50 Н; 5 · 10-2 м тяжіння С (див. рисунок), а тому алгебра
Рг = 20 Н; 1 • ΙΟ"2 Μ їчна сума моментів усіх сил відносно то
/?і = 5 см; 0,3 Μ
чки С дорівнюватиме 0, тобто
R2 = 7 см;
/ = 30 CM
χ—?
120
Тоді
х=
Р,+Р2-Р3 '
50·7·1(Γ 2 -30·5-1(Γ 2 +20·(Χ]5 ηΜΑ
х= = 0,034 м.
30 + 50 + 20
Відповідь, χ = 0,034 м.
Основи статики
3-1.3 якою мінімальною силою, яка напрямлена горизонтально,

треба притиснути плоский брусок до стінки, щоб він не зісковзнув
униз? Маса бруска — 5 кг, коефіцієнт тертя між стінкою і бруском —
0,1? (490 Н)
3-2. Вантаж масою 100 кг підвішено до кронштейна, який скла
дається з поперечної балки АВ і укосини ВС (див. рисунок до зада
чі 3). Визначити сили пружності, які виникають у балці й укосини,
якщо кут α = 60°. Масою балки й укосини знехтувати. (1132,9 Н;
566,5 Н)
3-3. Ліхтар масою 10 кг висить посеред вулиці завширшки 10 м.
Припустима сила натягу каната — 500 Н. На якій висоті Η треба за
кріпити кінці каната, щоб точка підвісу ліхтаря містилася на висоті
А = 5 м? (зі співвідношення Н-И -1/2 · tgoc; виражаючи tgoc через
mgl
sin α, дістанемо Η - h Η ρ ••• — = 5,5 м )
2V4r2-(wg)2
3-4. Однорідний стержень, на одному з кінців якого лежить тяга
рець масою 1,2 кг, перебуває в рівновазі в горизонтальному поло
женні, якщо його підвісили на нитці на відстані 1/5 довжини стерж
ня від тягарця. Чому дорівнює маса стержня? (0,8 кг)
3-5. Два робітники несуть залізну трубу масою 80 кг. Один робі
тник підтримує трубу на відстані 1 м від її кінця, а другий тримає про
тилежний кінець труби. Визначити силу тиску, яка припадає на кож-
τηνΐ
ного робітника, якщо довжина труби 5 м. ( f j = = 400 Η;
2{L-a)
mg{L-2a) =
2(L-a)
121
3-6. До стержня завдовжки 120 см і масою 8 кг підвішено два тя
гарці: до лівого кінця — вагою Р\ = ЗО Н, до правого вагою
Рг - 90 Н. Стержень підвісили горизонтально на одній нитці так, що
він перебуває в рівновазі. Де розміщена точка підвісу? (На відстані
78 см від лівого кінця стержня)
3-7. Однорідну кулю масою т і з радіусом R підвішено до гладе
нької вертикальної стіни на нитці завдовжки /. Знайти силу Τ натягу
нитки і силу Fтиску кулі на стіну. ( / = . = ;/' = , =)
yll{l + 2R) 4W+2R)
3-8. Чотири однорідні кулі масами пі\ = 1 кг, пн - 2 кг, іщ = 7 кг,
ггі4 - 3 кг закріплені на невагомому стержні так, що їхні центри розта
шовані на рівних відстанях 0,2 м один від одного. На якій відстані від
центра третьої кулі розміщений центр тяжіння системи? (.ν = 5 см)
/гД 1
Ш —
~*———"* —~~-~-—-———__——__.
3-9. До однорідної балки масою іп\ =400 кг і завдовжки 7 м під
вішено вантаж масою т2 = 700 кг на відстані a - 2 м від одного з кі
нців. Балка своїми кінцями лежить на опорах. Яка сила тиску на ко
жну з опор? (6,9 кН; 3,9 кН)
А в 3-10. До кронштейна підвішено вантаж масою 50 кг.
Визначити сили пружності, які виникають у балці АВ і
укосині ВС, якщо довжина балки — 0,6 м, а укосини —·
1 м. (див. рисунок) (0,37 кН; 0,61 кН)
3-11. Двоє туристів переносять рюкзак, підвішений
до жердини завдовжки 1,5 м. Де слід підвісити рюкзак,
щоб сила дії на одного туриста була вдвічі більшою, ніж
на другого. Вагою жердини знехтувати. (1 м; 0,5 м)
3-12. Вантаж масою 20,4 кг укріплено на підвісі £
(див. рисунок) Визначити сили пружності бруска АВ і
дроту ВС. (115 Н; 231 Н)
3-13. Тіло масою 10 кг лежить на похилій площині
завдовжки 3 м і заввишки 2 м. Яку силу треба приклас
ти до тіла, щоб утримати його в рівновазі? З якою си
лою воно тисне на похилу площину? (65 Н; 73 Н)
3-14. На похилій площині під кутом 60° до горизонту
лежить дерев'яний брусок масою 3 кг. Яку мінімальну
силу потрібно прикласти перпендикулярно до площини, щоб брусок не
зісковзнув? Коефіцієнт тертя бруска об площину — 0,3. (70,56 Н)
122
3-15. Тіло масою 10 кг лежить на похилій площині завдовжки 3 м
і заввишки 2 м. Яку силу треба прикласти до тіла, щоб утримати його в
рівновазі? З якою силою воно тисне на похилу площину? (65 Н; 73 Н)
3-16. До гладенької вертикальної стіни на мотузку завдовжки
4 см підвішено кулю масою 300 г. Визначити силу тиску кулі на сті
ну, якщо її радіус 2,5 см. (1,23 Н)
3-17. Під яким кутом до ідеально гладенької стіни треба приста
вити драбину масою 10 кг, щоб на ній могла піднятися до самого
верху людина масою 70 кг? Коефіцієнт тертя драбини об підлогу
0,5. (28°)
3-18. Дві кулі масами 3 і 5 кг скріплено стержнем, маса якого
2 кг. Визначити положення спільного центра мас, якщо радіус пер
шої кулі 5 см, другої — 7 см, довжина стержня 30 см. (0,25 м)
3-19. Стержень однакового поперечного перерізу завдовжки
0,4 м складається наполовину своєї довжини зі свинцю й наполови
ну — із заліза. Знайти центр тяжіння стержня. (0,18 м)
3-20. На мотузці завдовжки 5 м, прикріпленій до стелі, висить
куля масою 10 кг. її відводять убік від вертикалі на 2 м. Визначити
силу натягу мотузки. (107 Н)
3-21*. На середину телеграфною проводу, натягнутого між дво
ма опорами, відстань між якими 6 м, сів птах масою 2 кг. Внаслідок
цього провід провис на 0,3 м. Визначити силу пружності про
воду. (98 Н)
3-22*. На стержень діють дві паралельні сили F\ = 10 Η і F2 - 25 Η,
напрямлені в протилежні боки. Визначити точку, відносно якої сис
тема перебуватиме в рівновазі, якщо сили F] і F2 розташовані на від
стані 1,4 м. Стержень вважати невагомим, (на 0,4 м від сили F2)
123
ЧАСТИНА II
Розділ 1
МЕХАНІКА Р І Д И Н І ГАЗІВ
Гідростатика та аеромеханіка
І.Тиск (Р)— фізична скалярна величина, яка дорівнює відно
шенню сили, що діє перпендикулярно до поверхні (F), до площі цієї
поверхні (S):
> - ! •
де результат дії сили залежить на тільки від модуля сили, а й від

площі тієї поверхні, на яку вона діє.
Одиниця тиску в СІ — паскаль (Па): [Р] = 1 Па = 1 —γ.
м
Одиниці, які не ввійшли до СІ:
1 бар =10 5 Па;
1 мм. рт. ст. = 133,2 Па;
1 атм = 1,013· 105Па.
2. Закон Паскаля: рідина або газ, що містяться в посудині, пере
дають зовнішній тиск, який чиниться на них, в усіх напрямах одна
ково. Тиск рідини на дно посудини залежить лише від густини і ви
соти стовпа рідини:
Ρ - pgh,
де ρ — густина рідини; h — глибина занурення або висота стовпа
рідини; g - 9,8 м/с2.
Повний тиск у рідині на глибині занурення h дорівнює сумі ат
мосферного тиску PQ та гідростатичного тиску:
P = P0+pgh.
3. Гідравлічний прес — дві циліндричні посудини різного діаме
тра, з'єднані між собою трубкою. Всередині посудини переміщуються
щільно притиснуті до стінок поршні, і сили, що діють на поршні,
прямо пропорційні їх площам (S2 » S,) F, = P]S{, F2 - P2S2.
124
/»2 = Л , а б о | - = | г - ,
де 5г, 5Ί — площі поршнів.

Під дією сили F\ поршень з меншою площею опускається на ви
соту h\ (хід поршня); при цьому поршень з більшою площею підні
мається на висоту h2. Внаслідок того, що рідина майже не стиску
ється, об'єми рідини, що перейшли з одного циліндра в другий,
однакові: S\h\ = S2h2. Звідси
h2 5, f] '
1) Звідси: Ах = Fxhx = F2h2 = A2.

2) Отже, скільки ми виграємо в силі, стільки програємо у від
стані, і виграшу в роботі гідравлічний прес не дає («золоте прави
ло» механіки):
4. Закон сполучених посудин: у відкритих сполучених посудинах
рівень тієї самої рідини однаковий.
У двох сполучених посудинах, в які налито різні рідини, що не
переміщуються, рівновага рідин у посудинах встановлюється так,
що висоти їхніх стовпчиків над рівнем поділу обернено пропорційні
густинам рідин:
Κ Ρι '
5. Закон Архімеда: рідина (або газ) діє на занурене в неї тіло з
виштовхувальною силою, напрямленою вгору й рівною вазі витіс
неної тілом рідини (газу):
FA = mg = ppVg,
де рр — густина рідини (або газу); V— об'єм частини тіла, яка зану

рена в рідину (або газ).
Виникнення сили Архімеда зумовлено тим, що на верхню й ниж
ню поверхні зануреного в рідину тіла з боку рідини діють різни сили
гідростатичного тиску (F2 > F\).
6. Рівняння нерозривності: під час стаціонарного руху рідини по
трубі змінного перерізу через кожний переріз за певний інтервал ча
су At пройдуть однакові маси рідини, які мають однакові об'єми:
V{ = V2=> 5,y,Ai = S2v2At => 5,и, = S2v2.
125
Останню рівність називають рівнянням нерозривності потоку і
скорочено записують так:
r- v. 5,
S ν - const, або —- = —,
v2 5,
де V], v2 — швидкість рідини в різних частинах труби; S\, S2 — пло
щі перерізів труби.
7. Рівняння Бернуллі пов'язує зміну тиску Ρ в потоці ідеальної
рідини зі зміною швидкості течії ν і висоти h розміщення частинок
рідини над рівнем відліку:
2
1- peh + Р = const.
2
8. Закон Бернуллі: тиск рідини, яка тече в трубі, більший у тих
частинах труби, де швидкість течії менша, і навпаки, в тих частинах,
де швидкість течії більша, тиск менший:
ν Р,
v->>V\ => Ρ-, < Ρ], або — = —2-.
ν2 Ц
9. Піднімальна сила крила літака. Різниця статичних тисків у
різних точках поверхні твердого тіла, яке рухається в рідині або
газі, може викликати не тільки силу опору, а й так звану підніма
льну силу.
Причиною виникнення піднімальної сили є вихровий рух рідини
або газу навколо тіла, яке обтікає потік. Якщо потік повітря налітає
зліва, то вихровий рух біля заднього краю крила відбуватиметься
проти годинникової стрілки. У системі «крило — набігаючий потік»
при цьому мас виникати вихровий рух повітря навколо профілю
крила за годинниковою стрілкою. Вна
слідок цього результуюча швидкість по
току повітря над крилом буде більшою,
ніж під крилом, тож статичний тиск
над верхньою поверхнею буде менший,
ніж під нижньою. Перепад тисків вик
ликає силу F, що діє на крило. її верти
кальна складова є піднімальною силою,
а горизонтальна — силою опору. Остан
ня врівноважується силою тяги двигуна
літака (див. рисунок).
126
/ Ο ρ Загальні зауваження до розв'язування задач
.^^^jj-.—, _ ™__—, _ _ _ _ _ .____. „. _ _
Розв'язуючи задачі гідростатики, треба врахувати, що рі

дини розглядаються в стані рівноваги, тобто за відсутності механіч
ного руху.
Необхідно пам'ятати, що гідравлічна машина дає виграш у силі у
стільки разів, у скільки площа її великого поршня більша, ніж пло
ща малого. Отже, підтверджується золоте правило механіки— скі
льки виграємо в силі, стільки програємо у відстані, і виграшу в ро
боті гідравлічна машина не дає.
Слід мати на увазі, що атмосферний тиск — це тиск на тіла,
спричинений силою тяжіння атмосферного повітря. Нормальним
атмосферним тиском називають тиск атмосферного повітря на рівні
моря, врівноважується при 0 °С (273 К). Він врівноважується стовп
чиком ртуті заввишки 760 мм. Значення нормального атмосферного
тиску А) приблизно дорівнює 105 Па.
В задачах, де тіла занурені в рідину, необхідно проаналізувати
умови їх плавання на основі закону Архімеда. Плавання — це
стан рівноваги твердого тіла, частково чи повністю зануреного в
рідину.
Треба пам'ятати, що рівняння Бернуллі виражає для рухомої рі
дини закон збереження механічної енергії. З рівняння Бернуллі мо
жна вивести формулу Торічеллі, яка дає можливість визначити швид
кість витікання рідини з малого отвору:
v = sf2gh ,
де h — відстань від отвору до верхнього рівня рідини.
Задача 1. У посудину, яка має циліндричну форму, налито гас і

ртуть. Маси гасу і ртуті однакові. Загальна висота рідин — 73 см.
Визначити тиск рідин на дно посудини.
127
Розв 'язания
Дано: СІ Густина ртуті більша за густину гасу.
тр~ т,- т ; Тому ртуть міститиметься в нижній час
h - 73 CM; 0,73 м тині посудині, а гас — у верхній.
Загальний тиск, який чинять ртуть і
рр= 13600— · гас, дорівнює:
Μ"
Р = РР + РГ.
р, = 800 — Цей тиск гідростатичний, отже:
м
Ρ— ?
Отже,
P^ppgbp+PrgK-
Ураховуючи, що h = hp + hr і tnp = тг = т, знайдемо hp.
тр = Р/Р = PpShp; mt = ρ,У, = prSh,.
, ι
Тоді
PpShp = prShr =>ρρΛρ = ρ,.ΑΓ.
/я,. Κ
Оскільки
1
Ι hT~h- hp,
ТОДІ
Щ
'! • РрЛр = Р,(Л-Л р ),
звідки
к= P,h
Рр+Рг
Тепер знайдемо загальний тиск:

η РгЛ
r=pPg——+prg I РР+РГ
Рр+Рг
кг
кг м -мгз - М Η
И = ім^3 с2 кг = 1 ІПа.
м
м
128
Ρ = Ι3600.9,8ί8000·73) + 800.9.8ίθ,73-800·0-73
13600 + 800/ ізбоо+80о;
4
= 1,07· 10 Па
Відповідь. Ρ = 1,07 · Ю4 Па = 10,7 кііа.
Задача 2. На піднімання вантажу масою 3 τ за допомогою гідра

влічного преса було затрачено роботу 60 Дж. При цьому поршень з
малою площею зробив 10 кроків, переміщуючись за один крок на 10 см.
У скільки разів площа великого поршня більша за площу малого?
Дано: СІ Сили, що діють на поршні:
т = 3т; 3-103кг Г| = г]оі; г2 ~ Р^г
А = 60 Дж;
h = 10 см 0,1 м Для гідравлічного преса справедливе
таке співвідношення:
2 _ F,
Я = />,=>-*-
Оскільки вантаж піднімається великим поршнем, то F2 - mg. Си

лу F\, яка діє на малий поршень, визначимо за формулою
А - F\h\ = Fxnh,
де h] — загальне переміщення малого поршня за η кроків; h ие-
реміщення поршня за один крок.
Звідси
F=- =—
Κ nh
Тоді
}
2 _ mgnh
А
м м
кг- •м кг · — · м
=1 =1 с = 1.
Дж
Нм
129
S2 3-Ю3 -9,8 100,1
= 490.
60
Відповідь. Площа великого поршня в 490 разів більша за площу
малого.
Задача 3. Алюмінієва куля з внутрішньою порожниною важить

2 Η у повітрі та 1,2 Η у воді. Визначити об'єм внутрішньої порож
нини кулі.
Дано: Вага тіла в повітрі відрізняється від ваги у
Л = 2Н; воді на силу Архімеда:
Λ = 1,2 Н;
рв=1000-^;
м За законом Архімеда
Раї = 2700 кг
Μ
де V— об'єм кулі.
Vn
Об'єм кулі можна подати як суму об'єму матеріалу кулі та
об'єму порожнини:
Тоді
Об'єм алюмінію
V - Р>
'аі
ЯРаї
Підставивши Vai в попереднє рівняння, дістанемо
Ρ = Ρ • •Р.8уа-
Раї
Звідси виразимо Vn:
-Ρ,
V = Pal>
£Рв
130
н/*г/< кг · м/с2
Ю^-^і^
кг/м · м/с 3 2 н
кг/м3 · м/с2
=1 1 З
кг/м3 · м/с2= 1 м .
21 і - ™ 0 ) - 1 , 2
Обчислення: У„ - 2700/ = 6,М0"*м 3
9,8-1000
Відповідь. К„ = 6 , 1 - І 0 % 3 .
Задача 4. У воді плаває кусок льоду рівномірної товщини, 7 см

якого виступає над поверхнею води. Знайти масу льоду, якщо площа
його основи дорівнює 10 м2. Густина льоду 900 кг/м3, густина води
1000 кг/м3. На скільки відсотків шматок льоду занурено у воду?
Дано: СІ На лід, що плаває у воді, діє сила
5 = 10 м2; тяжіння FT - wqg і виштовхувальна си
Лі = 7 см; 7· 10~2м
ла Архімеда FA = pBgKB.
р в = 1000 кг Оскільки лід плаває, запишемо умо
Μ ву рівноваги:
кг
Рл = 900
^7 Вісь У (див. рисунок) спрямуємо
тл -? ε . вздовж напряму дії сили FA .
У проекції на вісь Υ умова рівноваги запишеться так:
FA~FT = 0 або pBgVB-mg = 0,
де VB — об'єм витісненої води, який дорівнює об'єму зануреної час
тини льоду:
VB = Sh2.
Тоді
FA = pBgSh2.
Масу льоду тл можна знайти че
рез його об'єм:
тл = Кл рл = Sh рл => FT = Shpng.
З умови рівноваги знайдемо ви
соту льоду:
131
pBgSh2-Shpag => РвЛ2 = /грл => h = h2
Рл
Згідно З рисунком Λ2 = h- h\.
Тоді
рв(/г - Αι) = /грл => h = hx-
Р "P.!
Знаходимо масу льоду:
Рв-Рл
ΚΓ ΚΓ
[,„] = ім2.мм!_мі = і м 2Ξ.3 = 1 кг.

кг м
м
ПХ ІП П 1П-2 ЮОО-900
Обчислення: т., = 10 · 7 · 10 1000-900 = 63 кг.
Δ/ζ A-Aj _ 0,7-0,07

= 0,9.
h Λ 0,7
Відповідь. тп - 63 кг; лід занурений у воду на 90 %.
Задача 5. В U-подібну трубку наливають ртуть. Потім в одне з
колін трубки наливають масло, а в друге — воду. Рівень масла й во
ди в обох колінах однаковий. Визначити висоту стовпа води, якщо
висота стовпа масла — 30 см, густина масла рм = 800 кг/м3, густина
води рв = 1000 кг/м3, густина ртуті рр = 13 600 кг/м3.
Дано: СІ
Ии - 30 см;
Рм = 800 кг
кг
рв=1000^;
м
Μ
р р =13 600-^-
0,3 м
1 κ ι
і
м
132
Оскільки рівні води і масла в колінах нерухомі, то це означає, що
гідростатичний тиск стовпа води врівноважується гідростатичним
тиском стовпа масла і деякого стовпа ртуті
ρ А = рмЛм + рр (Ав - А м ),
де Κ - hM = hp — висота стовпа ртуті (згідно з рисунком).

Звідси знаходимо висоту стовпа води:
h=h.Pp~ Рм
.
Рр-Рв
Розмірність одиниці вимірювання очевидна.
пя и η , 13600-800
Обчислення: h =0,3 = 0,305 м.
13600-1000
Відповідь. hB = 0,305 м.
Задача 6. Під час польоту тиск повітря під крилом літака дорівнює
97,8 кН/м2. Площа крила 20 м2. Визначити піднімальну силу літака.
Дано: СІ Піднімальна сила літака
м
96,8 ю34- F=APS,
м
3 де АР = Рг-Р\ — різниця тисків
/>2 = 9 7 , 8 ^2 ; 97,8
м
ю4 повітря під крилом і над крилом лі
5 = 20 м2 м така. Тоді
F— ? F=(P2-P{)S.
[F] = l(4)-M 2 =1H.
Обчислення: F= (9,78 · 104 - 9,68 • 104) · 20 = 20 · 103 Н.

Відповідь. Піднімальна сила літака дорівнює 20 кН.
Задача 7. Якою має бути висота циліндричної посудини радіу

сом 5 см, заповненої водою, щоб сила тиску води на дно дорівнюва
ла силі тиску на бічну поверхню?
133
Дано: СІ За означенням тиску сила тиску на
R = 5 см 0,05 м дно посудини F = PS. Оскільки тиск Ρ
на
L 9 Д н о посудини гідростатичний
Ρ = pgh,
де ρ — густина води; h — висота стовпа води, то вираз для сили ти
ску матиме такий вигляд:
F-pghnR2,
де S = πϋ2 — площа посудини.
Аналогічно сила тиску на бічну поверхню посудини
/"б = PcS5,
де Рс — середній тиск води на бічну поверхню посудини; S6 — пло
ща бічної поверхні посудини.
pgh
Ураховуючи, що Рс = та 5 6 = 2nRh, дістанемо
F6 ^ pgnRh2.
Оскільки F = F6, або pghnR2 = pgnRh2, то h = R
h = 0,05 м.
Відповідь, h = 0,05 м.
Задача 8. Знаючи вагу виготовленої для царя Гірона корони в

повітрі (/' = 9,81 Н) та у воді (Р2 = 9,22 Н), Архімед, не руйнуючи
виробу, ЗМІГ установити, що корону зроблено не з чистого золота.
Як міркував Архімед, якщо він знав, що густина чистого золота
19,3-103кг/м3?
Дано: Вагу тіла в повітрі Ρ називають справж
/' = 9,81 Н; ньою, а вагу тіла в якому-небудь середовищі
Рг = 9,22 Н; Р'— позірною. Знаючи ці величини, Архімед
„і 3 кг визначив густину корони та порівняв її з гус
р, = 1 0 — ; тиною золота. Густина корони
м
Ρ2=19,3·1034 m _Р_
м Р=- (1)
V gV'
де Ρ — вага корони в повітрі; V — її об'єм.
134
Об'єм корони дорівнює об'єму витісненої води, який визначаєть
ся через вагу води Р, та її густину р, за формулою
SPl
За законом Архімеда вага витісненої води дорівнює виштовхува-
льній силі:
Рі=Р-Р2.
Тому
Р-Р
V=t—^. (2)
gPi
Підставивши значення об'єму (2) у формулу (1), визначимо шу
кану густину корони:
Ρ
Р= Рі·
Р-Р2Х
9 81 кг
Обчислення: р = ' 103 = 16,610 3 —г.
9,81-9,22 м3
Відповідь. Знайдена величина ρ < рг, отже, корону булу виготов
лено не з чистого золота.
Гідростатика та аеромеханіка рідин і газів

1-1. У циліндричну посудину налили рівні за масою кількості во
ди і ртуті. Загальна висота стовпа рідини в посудині — 140 см. Знай
ти тиск на дно посудини. (2,6 · 104 Па)
1-2. У циліндричне відро діаметром 25 см налили воду, яка зай
має об'єм 13 л. Чому дорівнює тиск води на стінку відра на висоті
10 см від дна? Яка сила діє на дно відра? (1,4 кПа; 120 Н)
1-3. На яку найбільшу висоту можна піднімати воду поршневим
Насосом за атмосферного тиску 100 кПа? (10 м)
1-4. Під час піднімання вантажу 2 τ за допомогою гідравлічного
преса було виконано роботу 40 Дж. При цьому поршень з меншою
Площею перемістився на висоту 20 см. У скільки разів площа вели
кого поршня більша за площу малого? (у 100 разів)
1-5. Малий поршень гідравлічного преса за один хід опускається
На відстань 0,2 м, а великий поршень піднімається на 0,01 м. З якою
силою прес діє на затиснуте в ньому тіло, якщо на малий поршень
діє сила 500 Н? (10 кН)
135
1-6. У дві сполучені циліндричні трубки різного діаметра налили
ртуть. Потім у широку трубку, що має площу перерізу 8 см2, нали
вали 272 г води. Знайти різницю рівнів ртуті у трубках. (2,5 см)
1-7. У сполучених посудинах, які мають діаметри 3 см та 7 см,
міститься вода. У вузьке коло наливають рідину масою 80 г, густина
якої менша, ніж у воді. На скільки знизиться рівень води у вузькому
коліні? (~ 9,56 см)
1-8. Яка висота стовпчика ртуті у ртутному барометрі, який по
містили в ліфт, що рухається вниз із прискоренням 2,5 м/с2, якщо
тиск дорівнює 750 мм рт. ст.? (1 м)
1-9. Надводна частина айсберга має об'єм 500 м3. Знайти об'єм
айсберга. Густина льоду — 900 кг/м3. (5 • 103 м3)
1-10. Крижина рівномірної товщини плаває, виступаючи над рів
нем води на висоту 2 см. Знайти масу крижини, якщо площа повер
хні її основи дорівнює 200 см2. (3,6 кг)
1-11. Прямокутна коробочка, маса якої дорівнює 76 г, площа
дна — 38 см , висота — 6 см, плаває у воді. Знайти висоту надводної
частини коробочки. (4 см)
1-12. Один кінець нитки закріплено на дні, а до іншого
прив'язано корковий поплавець масою 2 кг, при цьому 75 % його
об'єму виявилося зануреним у воду. Знайти силу натягу нитки. Гус
тина корка дорівнює 0,25 г/см3. (40 Н)
1-13. Вага тіла у воді в 5 раз менша, ніж у повітрі. Знайти густи
ну матеріалу тіла. (1,25 · 103 кг/м3)
1-14. Вага тіла у воді втричі менша, ніж у повітрі. Знайти густину
матеріалу тіла. (1,5 · 103 кг/м3)
1-15. Шматок скла в повітрі важить 1,4 Н, у воді — 0,84 Н. Знай
ти густину скла. (2,5 · 103 кг/м3)
1-16. Мідна куля з порожниною важить у повітрі 2,7 Н, а у во
ді — 2,2 Н. Знайти об'єм порожнини. Густина міді ρ = 8,8 • 103 кг/м3.
(2· 10 4 м3)
1-17. Шматок сплаву плаває у ртуті, при цьому 75 % його об'єму
виявилося зануреним у ртуть. Визначити густину сплаву.
(1200 кг/м3)
1-18. Шматок сплаву золота та срібла, що міститься у повітрі,
розтягує пружину динамометра із силою 14,7 Н. Якщо його опусти
ти у воду, то покази динамометра зменшуються на 1,274 Н. Знайти
маси золота та срібла у зливку. (296 г; 1204 г)
1-19. Повітряна куля масою 50 кг і об'ємом 100 м3 піднімається
вертикально вгору. Вважаючи її рух рівноприскореним, визначити,
на яку висоту підніметься куля за 10 с. (790 м)
136
1-20. З води повільно зі сталою швидкістю витягують алюмініє
вий циліндр завдовжки 2 м з площею поперечного перерізу 100 см2.
Коли над поверхнею опинилася половина циліндра, шнур обірвався.
Визначити максимальну силу натягу, яку може витримати шнур.
(440 Н)
1-21. По трубі змінного перерізу тече вода. На ділянці труби з
площею перерізу 15 см швидкість потоку дорівнює 2 м/с. Визначи
ти швидкість потоку води на ділянці з площею перерізу 10 см2.
(З м/с)
1-22. По горизонтальній трубі на широкій ділянці вода тече зі
швидкістю 8 см/с і під тиском 1,5 · 10 Па. З якою швидкістю вода
тече на вузькій ділянці труби, де тиск дорівнює 1,4 · 105 Па? (8,6 см/с)
1-23. У циліндричну посудину налили рівні за масою кількості

води і ртуті. Загальна висота стовпа рідини в посудині 29,2 см.
Знайти тиск на дно посудини. (5331,2 Па)
1-24. Гідростат глибинної бомби встановлено на тиск води
5 · 105 Па. На якій глибині вибухне бомба? (49,5 м)
1-25. За якої висоти рідини в циліндричній посудині радіусом
5 см сили тиску на дно та на бічну стінку будуть однаковими? (5 см)
1-26. У циліндричну посудину налили рівні за масою кількості во
ди й гасу. Загальна висота стовпа рідини в посудині — 450 см. Знайти
загальний тиск на дно посудини. Густина гасу — 800 кг/м3. (3,9 кПа)
1-27. Площа меншого поршня гідравлічного преса дорівнює
1 см2, більшого — 5 см2. На менший поршень діє сила З Н. Чому до
рівнює сила, яка діє на більший поршень? (15 Н)
1-28. За допомогою гідравлічного підйомника необхідно підняти
вантаж масою 1000 кг на висоту 4 см. Відношення площі більшого
поршня до площі меншого поршня дорівнює 200. Яка сила має діяти
на менший поршень під час піднімання вантажу? На скільки перемі
ститься менший поршень під час піднімання вантажу? (49 Н; 8 м)
1-29. Під час піднімання вантажу масою 1,2 τ за допомогою гід
равлічного преса було виконано роботу 40 Дж. При цьому менший
поршень перемістився на 20 см. У скільки разів площа більшого пор
шня більша за площу меншого поршня? (у 60 разів)
1-30. В U-подібній трубці в нерухомому стані містяться вода і
гас. Висота стовпа води дорівнює 400 мм, гасу — 410 мм. Чому до
рівнює густина гасу? (784 кг/м3)
137
1-31. У циліндричних сполучених посудинах міститься ртуть. Ді
аметр однієї посудини вдвічі більший, ніж другої. У вузьку посуди
ну наливають стовп води заввишки 0,7 м. На скільки підніметься рі
вень ртуті в одній посудині й опуститься в другій? (= 1 см; = 4 см)
1-32. Коли однорідне тіло зважують у повітрі, динамометр пока
зує 8,4 Н, а у воді — 5 Н. Чому дорівнює густина тіла? (2500 кг/м3)
1-33. Алюмінієва куля з внутрішньою порожниною важить у повіт
рі 4000 Н, а у воді — 1200 Н. Визначити об'єм внутрішньої порожнини
кулі. Виштовхувальною силою повітря знехтувати. (13,5-10" м )
1-34. Алюмінієва куля має порожнину. Якщо кулю опустити у
воду, то вона розтягує пружину динамометра із силою 0,24 Н. Якщо
ж кулю опустити в бензин, то ця сила дорівнює 0,33 Н. Знайти об'єм
порожнини. Густина бензину — 0,7 г/см .
1-35. Колода довжиною 3,5 м і діаметром 30 см плаває у воді.
Якої маси людина може стояти на колоді, не замочивши ніг? Густи
на дерева дорівнює 700 кг/м3. (~ 74 кг)
1-36. Тіло масою 3 кг і об'ємом 2 дм" міститься у воді на глибині
З м. Яку роботу буде виконано, якщо повільно піднімати тіло на ви
соту 5 м над поверхнею води? (180 Дж)
1-37. У пожежному шлангу діаметром 7 см тече вода зі швидкіс
тю 9 м/с. Який треба взяти внутрішній діаметр трубки брандспойта,
щоб вода витікала з нього зі швидкістю 129,6 км/год? (3,5 • 10~2 м)
1-38. Швидкість течії води в широкій частини труби — 5 см/с.
Визначити швидкість течії в тій частині труби, яка має: а) удвічі
менший діаметр; б) удвічі меншу площу поперечного перерізу,
(а) 0,2 м/с; б) 0,1 м/с)
1-39. Швидкість течії крові в капілярі 0,5 мм/с, швидкість крові в
аорті 40 см/с. Визначити, у скільки разів сума поперечних перерізів
усіх функціонуючих капілярів більша від перерізу аорти. (800)
1-40. Визначити потужність сільської ГЕС, якщо на лопаті турбі
ни з висоти 4 м щохвилини падає 180 м3 води. ККД турбіни 90 %.
(106 кВт)
1-41. Потужність ГЕС 73,5 кВт. Чому дорівнюють витрати води
за 1 с, якщо ККД станції 75 % і гребля піднімає рівень води на висо
ту 10 м? (1000 м3)
1-42. Піднімальна сила літака 25 кН. Під час польоту літака тиск
повітря під крилом дорівнює 105 кПа, а над крилом — 103 кПа. Ви
значити площу крила літака. (11,5 м2)
138
Ϋο$ό\\ 2
МОЛЕКУЛЯРНА Ф І З И К А
2.1. Молекулярно-кінетична теорія речовини

1. Відносна молекулярна (або атомна) маса речовини Мг— вели
чина, що дорівнює відношенню маси т0 однієї молекули (чи атома)
цієї речовини до 1/12 маси одного атома вуглецю тос:
1
12 ° с
2. Кількість речовині вимірюється в молях і визначається як від
ношення маси т речовини до молярної маси М:
т N
ν = — або ν = ,
Μ ΝΑ
де Ν— кількість молекул у речовини; /VA — число Авогадро.
3. Молярна маса Μ— маса одного моля речовини:
M = m0NA,
де т0 — маса однієї молекули.
Зручно визначити молярну масу Μ через відносну молекулярну
масу Мг:
моль
4. Кількість молекул, що містяться в речовині масою т:
т т
Ν = νΝΑ=ΝΑ— або N = — .
N т0
5. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газу:
139
Ν . . . .
де п0 - — — концентрація молекул (кількість молекул в одиниці
γγΐ Ί}~
об'єму газу); Ек =——— — середня кінетична енергія поступально

го руху молекул. __
6. Середня кінетична енергія Ек поступального руху молекули
пов'язана з абсолютною температурою:
2 2
де k— стала Больцмана — чисельно дорівнює зміні середньої кіне
тичної енергії молекули ідеального газу при зміні температури газу
на 1 К.
7. Середня квадратична швидкість молекул газу
— 3/сТ 3RT _ _ 2RT

v = = аб v =
™ — ~^Г ° » \П^Г'
m0 Μ VΜ
Μ
ГАГ В
де w0 = , κΝΑ - R— універсальна газова стала.

8. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального
газу:
Р
P = -m0n0vl або = ~РКЯ,
де Ρ — тиск газу; ш0 — маса молекули; щ — концентрація молекул;

угт — квадрат середньої квадратичної швидкості молекул газу;
пт0 = ρ — густина газу.
9. Залежність тиску газів від концентрації молекул і температури
можна визначити з основного рівняння молекулярно-кінетичної те
орії, взятого в такому вигляді:
Р = п0кТ.
10. Визначення діаметра молекули речовини. Вважатимемо, що
молекули щільно прилягають одна до одної, тоді на кожну молекулу
діаметром d припадає об'єм V\ = d3, звідки
d=ijvx.
140
Об'єм Vx знайдемо, якщо молярний об'єм Vm речовини поділити
на кількість молекул у молі, тобто на число Авогадро NA:
т '
Ρ
тому можна записати, що
v-JL
' Λ^ΛΡ'
Підставивши цей вираз у першу формулу, дістанемо
На етапі аналізу умови задачі та створення математичного

опису моделі явища слід звернути особливу увагу на мікроскопічні
властивості речовини, тобто на закономірність поводження окремих
атомів або молекул, які мають статистичний характер. Це поясню
ється хаотичністю руху молекул, скінченністю їхніх розмірів. Кіль
кість молекул у макроскопічних тілах величезна. Так, у 1 см3 металу
міститься близько 1023 атомів, і простежити за поводженням кожної
молекули (атома) неможливо. Тож властивості тіл визначаються як
середній результат поводження всіх молекул.
Молекули простих речовин складаються з однакових атомів, а склад
них — з різних атомів, об'єднаних хімічними зв'язками. Розміри моле
кул становлять 10"7 — Ю~10 м, а їхня маса — порядку 10 23 — ш 5 кг.
Умови задач, у яких ідеться про властивості речовини, слід ана
лізувати так, щоб точно встановити, чи застосовні до розглядувано
го явища чи його етапу мікроскопічні положення. Наприклад, для
аналізу речовини слід розглядати сили взаємодії між мі:л_.ч'улами,
які визначаються одночасно силами притягання та відштоь.-., * ання,
а також використовувати такі поняття, як розмір та маса молекул.
Варто мати на увазі, що основне рівняння молекулярно-кіне
тичної теорії ідеального газу визначає тиск газу, який він чинить на
стінки посудини, що містить цей газ. Молекули газу, рухаючись ха
отично, пружно вдаряються по стінках посудини. Під час ударів мо
лекули надають стінці згідно з другим законом Ньютона імпульс си
ли. Силу, віднесену до площі, або величину що чисельно дорівнює
силі, яка діє на одиницю площі, називають тиском.
141
Ijffl Приклади розв'язування задач
Задача 1. Визначити відносну та абсолютну масу молекули води.

Хімічна формула води — Н2О. Відносна атомна маса водню дорів
нює \.Л кисню — 16. Скільки молів міститься в 1 кг води?
Дано: Відносна молекулярна маса будь-якої хімічної
16 а.о.м; сполуки дорівнює сумі відносних мас атомів, які
Мн = 1 а.о.м; входять до складу молекули. Очевидно, відносна
т =1 К г молекулярна маса води дорівнює сумі двох від
носних мас атомів водню і однієї відносної масі
Чн , >" ?
г атома кисню:
тй — ?
•2МгП+Мг0,
ν —? м.
Λ/ Μ Ν 0 =2· 1 + 16= 18 а.о.м.
Відповідно, абсолютна маса молекули дорівнює:
т0 = МгІі:О-\,66-\0-21;
т 0 = 181,661(Г 27 = 29,9· 10 27 кг,
де 1,66 · 10"27 кг= 1 а.о.м. атомна одиниця маси.
Молярна маса води
КГ КГ
М=М 1(Г3 = 1810"
моль моль
Кількість молів в 1 кг води можна визначити за формулою
_ т

кг
М =і КГ
= 1 моль.
моль
1
Обчислення: ν = = 55,6 моль.
18 10 3
Відповідь. МГИ 0 = 18 а.о.м.; т0 =29,9-10 -27 кг; ν = 55,6 моль.
142
Задача 2. Визначити масу однієї молекули аміаку NH3 та їхню
кількість у балоні місткістю 2 · 10~2 м3 за нормальних умов. Яка се
редня квадратична швидкість молекул?
Дано: Кількість молекул, які містяться в од
М= 17-10 кг/моль; ному молі речовини, дорівнює числу Аво-
Ко = 2-10- 2 м 3 : гадро. Якщо відоме це число, легко ви
jVA = 6,02- 10'3 моль'1 значити масу т0 однієї молекули аміаку:
Μ
іяо-?^--?^»-? m 0 =-

г , , кг/моль ,
К ] =1 — = 1кг.
моль
17-Ю"3
(Зачислення: тп= — = 2,82 10 кг.
23
6,02-Ю
Кількість молекул Ν, які містяться в цій масі газу т, визначимо
за формулою
Ураховуючи, що за умовою задачі газ перебуває у нормальних

умовах (7Ό = 273 К, Р0 = 1,013 • 105 Па), густину газу можна знайти в
довідковій таблиці: ρ = 0,77 кг/м3. Тоді масу газу т знайдемо за фор
мулою
т - р0К0.
Дістанемо кінцеву розрахункову формулу
т0
кг з
—м
[N] = l* = 1.
кг
2 - = 5,46-1023.
Обчислення: VV = ^ - ^ 1 * 26
2,82-10"
143
Середню квадратичну швидкість молекул газу знайдемо за фор
мулою
Έ =. w " o:
2
З іншого боку, на підставі основного рівняння молекулярно-
кінетичної теорії газів середня кінетична енергія поступального ру
ху однієї молекули дорівнює
2
де к -^ стала Больцмана.
Прирівнявши праві частини цих рівнянь, дістанемо
2 2
звідки
*_=££
Дж
Ураховуючи, що к - R/NA, де R = 8,31 —— — універсальна
моль•Κ
газова стала, дістанемо
І 3RT
v.... =
(««Лл
Оскільки М= moNA, T= То, то
=.'3/?Го
ν
Μ
Дж _ к
[ ? J = _ == 11 ^Д ж = 1
1 JMO^K__
моль
/3-8,31-273 , , „ „ м
Обчислення: ь\и - Λ — = 632,2 —.
3
17-10" с
Відповідь. N"- 5,46 - 1023; ш0 = 2,82· 10 26 кг; νΚΒ= 632,2 м- .
с
144
Задача 3. Де і в скільки разів більше міститься атомів У склян-
ці води чи у склянці ртуті?
Дано: З умови задачі відомо, що об'єми во
Кв = v = V; ді і ртуті однакові. Кількість молекул,
v
М,г= 18· 10"3 кг/моль; що містяться в речовині масою т, дорів
3
нює за формулою
мР--= =10201
3
• ί ο - 3 кг/моль;
кг/м
Рв 1
3 т оУ
РР = 13 600кг/м
А А
Μ Μ
N. — ?
Λ де V— об'єм рідини; ρ — її густина.
Тобто для ртуті і води відповідно
Мр Мв
де М„, Мр, рв, рр — молярна маса й густина води та ртуті відповідно.
Звідси
*Р ΡρΛ/.'
Зверніть увагу: у задачі запитується не про співвідношення кіль
кості частинок (молекул) ртуті і води, а про співвідношення кількос
ті атомів, а одна молекула води містить три атоми, тоді як одна час
тина ртуті містить один атом. Тобто правильну відповідь на запи
тання задачі на основі відношення ΝΒ/Νρ запишемо так:
^. а Т г г Зр в А/ р
Розмірність очевидна.
iV„aT 3 1000 -201 10"3
Обчислення: 2,5.
N,р. ат 136001810 -з
Відповідь. У склянці води атомів у 2,5 раза більше.
Задача 4. Визначити ефективну молярну масу повітря за масовим

вмістом у ньому: азоту — 80 %; кисню 16 % і вуглекислого газу —
4%.
145
Дано Візьмемо якусь масу т повітря і знай
m
s7~ - 80 %; демо кількість молекул:
w
o,"- 1 6 % ; т
Л
w
co 2 — 4 %; Μ
ΚΓ Звідси молярна маса повітря
м»2 = 28·10"3
моль
3 ΚΓ
м0і = 32· ΙΟ"
моль Далі вважаємо, що загальна маса по
3 ΚΓ вітря m дорівнює сумі мас газів, які вхо
MCo_ = 44-10"
моль дять до його складу, тобто
Μ— ? т гп\+ mj + /из,
а загальна кількість частинок повітря дорівнює сумі частинок тих
газів, які входять до складу повітря, тобто
N = дг, + N2 + N3,
де ш\, т2, тт, та N\, N2, N} — маси і кількість частинок азоту, кисню й
вуглекислого газу відповідно.
Знову скориставшись формулою для молярної маси, можемо за
писати:
( т , + m, + W 3 )JV A тх+т2 + т ,
А/ = -
N> m, · +т-, т. т, • + т-, т.
+ А/,
-
Μ,. І А/,
іУі г
А/,
' " з / А/,
'" І А/,
'"2 J
"3
де Л/|, А/2, А/з — молярні маси відповідних газів, або

0 , 8 т + 0,16m + 0,04m 0,8 + 0,16 + 0,04
М =
0 , 8 т 0,16да 0 , 0 4 т 0,8 0,16 0,04
_ ' — + —— + — -А/,
^ + ——
А/, + -
М, А/, А/3 А/,
0,8 + 0,16 + 0,04
М=- = 28,65 10"3 кг - 2 9 1 0 " кг
0,8 0,16 0,04 моль моль
28-10" 3 + -32-10 + 44-10" 3
з кг
Відповідь: Μ = 29-10
моль
146
Задача 5. Для того щоб охарактеризувати забрудненість води
нафтопродуктами, природоохоронні служби вказують характерис
тику забрудненості J (м /м3), яка дорівнює площі плівки, що може
утворитися на поверхні з нафтопродуктів, які містяться в І м3 забруд
неної води. Визначити масу нафтопродуктів у 1 м3 для J-0,6 м2/м3
та оцінити середнє значення молекулярної маси нафти, якщо серед
нє значення густини нафти дорівнює 800 кг/м3, а товщина плівки
становить приблизно 8 • 10~10 м.
Дано: Утворення мономолекулярного шару
J=0,6M2/M3; (плівки) на поверхні води є одним з під
</=8· ΙΟ"10 м; тверджень правил молекулярно-кінетич-
ρ = 800 ΚΓ/Μ3; ної теорії та вказує на існування межі
ΝΑ = 6,02· ΙΟ23 моль"' подільності речовин. Товщина плівки не
m- -ΊΜ—7 може бути меншою за діаметр молекули.
Якщо вважати, що площа поперечного
ггерерізу молекули 5Ό = d', то можна оцінити кількість молекул, що
покривають площу S.
Об'єм нафтопродуктів у плямі V - Sd, маса нафти, яка відповідає
даному забрудненню, дорівнює
m = pV = pdS = pd/V ,
де J = характеристика забруднення.
, , кг м2 з ,
[w| = l — - м · — - · Μ =1кг.
м" м
Обчислення: т = 800 · 8 · 10"'° · 0,6 = 3,84 · 10'7 кг.
Кількість молекул нафтопродуктів, які містяться на поверхні во
ди, дорівнює
тоді кількість молів речовини

TV S
ν =- 2
^А d NA
147
Знаходимо молярну масу нафтопродуктів:
m_pVd2NA
М= •Pd3NA.
ν ~ S
[М] = 1 І І . М 3 - — кг
М' МОЛЬ моль
Обчислення: М = 800 · (8-10 ' Т · 6,02 · 10ZJ = 0,245 кг
ї 2 3 _ ,
моль
Відповідь, т = 0,384 мг; М= 0,245 кг
моль
Задача 6. Який тиск на стінки посудини створював би ідеальний
газ, концентрація молекул якого дорівнює 10 й мм~3, їхня середня
квадратична швидкість 1 км/с, а маса молекули 3 · 10 27 кг?
Розв'язання
Дано: СІ Щоб розв'язати цю задачу, скорис
и 0 =10" мм"3; 10 2 0 м 3 таємось основним рівнянням молеку
27 .
w0 = 3 - 10" Ζ 'ΚΓ; лярно-кінетичної теорії:
ν - 1 км/с 103м/с
Р— ? P = -num0vls.
[P]= _L. Kr .^L = iiL=ina.

м с м
Обчислення: Ρ = - • 10 • 3 · 10" -Ю6 =0,1 Па.
20 27
Відповідь. Ρ = 0,1 Па.
Задача 7. Обчислити середню кінетичну енергію молекул гелію

за температури 27 °С.
Дано: СІ Середня кінетична енергія молекул
/ = 27 °С 300 Κ газу гелію дорівнює
Ε. — ?
148
Середня квадратична швидкість молекул газу дорівнює
— злг
кв
Μ
тому
3m RT
ρ - °
деМ = NAm0.
Замінивши відношення сталою Больцмана к= 1,38 • 10 23 ,
Ν, Κ
дістанемо
κ 2

[ £ .) = 1 ^ = 1Дж.
= 3·1,38·Ι0~23·300 , . , 1Λ_21 _
Обчислення: ЕК =—- = 6,21-10 Дж.
2
Відповідь. £ г =6,21-10 _2 ' Дж.
Задача 8. Визначити діаметр молекули води, вважаючи молеку

ли кульками. Густина води дорівнює 1000 кг/м3, молярна маса во
ди — 18 г/моль.
Дано: Знайдемо кількість молекул в 1 м3 води:
3
ρ =1000 кг/м ;
М= 18· 10 3 кг/моль ρ · 1 м3
Ν = ΝА
Μ
Об'єм, що припадає на одну молекулу, дорівнює
Вважаючи, що кожна молекула міститься в центрі кубічної комір

ки об'ємом V0, знайдемо середню відстань між молекулами:
'-<Ή£
149
г , /кг-мольм 3
[d] = l fl = 1м.
моль · кг
іи
Обчислення: d = H ^ ^ г =3,1-10" м.
23 3
\6,02-10 -10
Відповідь, сі =2,1 • 10 % .
Задача 9. Визначити середній об'єм атома в монокристалі міді.

Дано: Якщо в умові задачі названо конк
А - М=64 • 10 3 кг/моль; ретний матеріал, то це означає, що в
ρ = 8900 кг/м3; розв'язку ми маємо право використову
ΝΑ = β,02- 1023 моль"1 вати будь-які його табличні параметри.
у 9 Зокрема, у цьому разі ми застосуємо та
кий табличний параметр, як густина міді
ρ = 8900 кг/м . Користуючись періодичною системою елементів,
можна визначити її молярну (атомну) масу: М= 64 · 10 3 кг/моль.
Знайдемо кількість атомів в 1 м3 міді:
т oV
А
Μ Μ
3
де т = рК= ρ · 1 м — маса міді.
Звідси об'єм, який припадає на один атом міді, дорівнює
к
1
Ν Ν ρΝΑ
кг
моль
[К] = 1 = 1м 3 .
кг _,
—г-МОЛЬ
Μ
Обчислення: V. = ^-^ - = 11,9 · 10-30 м3.

23
8900 • 6,02 10
Відповідь. К, = 11,9· 10"30м3.
150
Задача 10. Визначити середню квадратичну швидкість частинок
газу, густина якого за його тиску 50 кПа становить 0,041 кг/м .
Дано: СІ З основного рівняння молекулярно-
ρ = 0,041 кг/м ; кінетичної теорії
/> = 50кПа 5 · 104Па Ρ = яп*7"
zL— ? можемо записати
р-О-и;
V
де Κ— об'єм газу; N— кількість частинок у його об'ємі.
Ураховуючи, що
т
А
деот— маса газу в об'ємі V; А — його атомна маса, дістанемо
mNA _Р^А
Р= •кТ кТ,
AV
де ρ = m густина газу.
Оскільки середня кінетична енергія частинки одноатомного ідеа
льного газу
2 2
то
*г = М
де wo— маса однієї частинки; νκΒ — середня квадратична швид
кість частинки.
Підставивши останнє рівняння у формулу для тиску, дістанемо
З
Ураховуючи, що кількість частинок в одному молі речовини
151
співвідношення для тиску набуває такого вигляду:
Ρ -J——, звідки νΚΒ = — .
' кг іікг V с2кг с

м3
Обчислення: о β±ί^.1913ϋ.
І 0,041 с
_ м
Відповідь. vm = ] 913 —.
с
Задача 11. Знайти середню квадратичну швидкість молекул газу

густиною 1,8 кг/м3 за тиску 150 кПа.
Дано: СІ Розглянемо спрощений варіант роз
ρ = 1,8 кг/м3; в'язування задачі.
Р= 150 кПа 1,5· 105Па З основного рівняння молекуляр
но-кінетичної теорії ідеального газу
P = -n0m0v2KB.
Оскільки «о — концентрація молекул, а то — маса однієї моле

кули, то р = п0т0.
Тоді
звідки
V =
152
_Н_
[*„] = ! | ^ = 1 Ь і = 1 Е ^
KBJ
= 1м
'КГ \|ΚΓ V С 2 -КГ с
3
м
3·1,5·105 епп м
Обчислення: г> -А = 500 —.
V 1,8 с
_ м
Відповідь. vm =500 —.
Молекулярно-кінетична теорія речовини
2-1. Визначити відносну й абсолютну масу молекули кисню. Хі

мічна формула молекули кисню — 0 2 . (32; 5,31 · 10 2 кг)
2-2. Чому дорівнює відносна й абсолютна маса молекули вугле
кислого газу? Хімічна формула вуглекислого газу — ССЬ. (44;
7,3· 10~26кг)
2-3. Визначити: молярну масу води; скільки молів міститься в
100 г води. Хімічна формула води — НгО. (18 · 10~3 кг/моль; 5,6 моля)
2-4. Визначити: кількість молекул води, яка має густину 1000 кг/м3 і
займає об'єм 1 мм3; масу молекули води. (3,34 · Ю19 молекул; 3 · 10~26 кг)
2-5. Яка кількість молекул вуглекислого газу міститься в колбі
об'ємом 500 см3 за нормальних умов? (1,35 • 1022 молекул)
2-6. За 10 діб повністю випарувалося зі склянки 100 г води. Скі
льки в середньому вилітало молекул з поверхні води за 1 с?
(3,82 · 1018 молекул/с)
2-7. Скільки молекул міститься в 1 см3 кисню, якщо тиск кисню
дорівнює 5 · 105 Па, а температура — 20 °С? (1,24 · 1020)
2-8. Визначити ефективну молярну масу суміші повітря за масо
вим змістом у ньому: азоту— 80%, кисню— 16%, вуглекислого
газу — 4 %. (29 · 10~* кг/моль)
2-9. Середня квадратична швидкість молекул гелію дорівнює
500 м/с, густина газу — 18 кг/м3. Знайти тиск газу та середню кіне
тичну енергію його молекул. (1,5 · 106 Па; 8,3 · 10"2 Дж)
2-10. Визначити середню квадратичну швидкість молекул газу,
якщо тиск, під яким він перебуває, дорівнює 3,5 · 105 Па, а концент
рація молекул дорівнює 5,2 · 1025 м~3. Молярна маса газу дорівнює
44· 10"3 кг/моль. (526 м/с)
153
2-11. У посудині об'ємом 0,01 м3 під тиском 760 мм рт. ст. міс
титься газ. Середня кінетична енергія хаотичного руху однієї моле
кули дорівнює 5,6 · 10 2| Дж. Яка кількість молекул міститься в цьо
му газі? (2,7 · 1023)
2-12. Визначити концентрацію молекул аргону, якщо тиск газу
дорівнює 7 атм, а середня квадратична швидкість молекул дорівнює
500 м/с. Відносна маса молекули — 40. (1,26 · 1026 м 3)
2-13. Чому дорівнює температура газу, який міститься в компре
сорі реактивного двигуна, якщо відомо, що концентрація молекул
дорівнює 17,2 · 1025 м , а тиск — 10 атм? (426 К)
2-14. Скільки молекул міститься в 1 см" водню, якщо тиск водню
дорівнює 5-Ю 5 Па, а температура — 27 °С? (1,33 · 1020 молекул)
2-15. Визначити середню кінетичну енергію поступального руху
молекул повітря за нормальних умов, якщо концентрація молекул
повітря за нормальних умов дорівнює 2,7 · 1025 м 3. (5,6 · 10 2] Дж)
2-16. Визначити тиск, за якого газ об'ємом 1 м3 містить 2,4 · 1026
молекул за температури газу 60 °С. (1,1 · І О6 Па)
2-17. Визначити густину кисню за тиску 1,3 · 105 Па, якщо серед
ня квадратична швидкість його молекул 1,4 · 103м/с. (0,099 кг/м3)
2-18. Чому дорівнює діаметр молекули води, якщо відомо, що її
густина 103 кг/м3. (3,1 · 10~10 м)
2-19. Крапелька олії масою 0,08 мг і густиною 720 кг/м3 на по
верхні води утворила плівку площею 200 см2. Визначити діаметр мо
лекули олії, вважаючи, що він дорівнює товщині плівки. (4,3 · 10 9 м).
2-20. Крапля олії об'ємом 1 мм3 на поверхні води утворила плів
ку площею 0,6 м". Визначити діаметр молекули олії, вважаючи, що
він дорівнює товщині плівки. (1,7 · 10 м)
2-21. Обчислити масу однієї молекули озону 0 3 , вуглекислого га

зу С0 2 і метану СН4. (8 · 10 26 кг; 7,3 · 10"26кг; 2,7 · 10"26кг)
2-22. Маса кіломоля вуглекислого газу — 44 кг. Визначити гус
тину цього газу за нормальних умов і масу молекули. (1,96 кг/м3;
7,3 · 10 26кг)
2-23. Обчислити молярну масу кисню Ог, метану СН4 і сірковод
ню H2S. (32 · 10"3 кг/моль; 16 · 10"3 кг/моль; 34 • 10~3 кг/моль)
2-24. Де і в скільки разів міститься більше атомів — у склянці
води чи у склянці ртуті? (у склянці ртуті у 2,5 раза)
2-25. Знайти кількість молекул в 1 м вуглекислого газу за нор
мальних умов. (2,69 · 1025 м~3)
154
2-26. Чому дорівнює маса 4,5 моля кухонної солі? Скільки моле
кул міститься в цій кількості солі? Хімічна формула солі — NaCl.
(0,333 кг; 2,71 · 1024 молекул)
2-27. В озеро з середньою глибиною 10 м і площею 10 км2 кину
ли кристал кухонної солі масою 0,1 кг. Скільки іонів хлору містить
ся в 1 л води, якщо вважати, що сіль повністю розпалася на іони й
рівномірно розподілилась у воді озера? (1010)
2-28. В озеро із середньою глибиною 5 м і площею 4 км' кинули
кристал кухонної солі NaCl масою 10 мг. Через дуже тривалий час з
озера зачерпнули склянку води об'ємом 200 см\ Скільки іонів на
трію з кинутого кристала виявилося в цій склянці, якщо вважати, що
сіль повністю розпалася на іони? (109)
2-29. У балоні ємністю 3 л міститься 4 г кисню. Визначити кіль
кість речовини газу й концентрацію його молекул. (0,125 моль;
2,5· 10 25 м 3 )
2-30. Визначити молярну масу суміші кисню 25 г і азоту масою
75 г. (З- 10 2 кг/моль)
2-31. У посудині міститься суміш кисню і водню. Маса суміші
дорівнює 3,6 г. Маса кисню становить 0,6 від загальної маси суміші.
Визначити кількість речовини суміші кожного з газів окремо. (0,788
моля; 0,0675 моля; 0,72 моля)
2-32. Середня кінетична енергія поступального руху молекул га
зу за температури 500 °С дорівнює 1,6 · 10 20 Дж. Знайти енергію
молекул газу за температур -273 °С та 1000 °С. (0; 2,6 · 10"20 Дж)
2-33. Знайти температуру газу, якщо середня енергія поступаль
ного руху його молекул дорівнює 1,6 • 10 19 Дж. (7700 К)
2-34. Знайти тиск газу, якщо в 1 см3 міститься 106 молекул, а тем
пература газу дорівнює 87 °С. (5 · 10 9 Па)
2-35. Який тиск газу, якщо середня квадратична швидкість його
молекул дорівнює 500 м/с, маса газу — 3 · 10~3 кг, а його об'єм —
5 · 10 4 м 3 ?(5· 105Па)
2-36. Визначити середню кінетичну енергію поступального руху
однієї молекули гелію, що має за тиску 100 кПа густину 0,12 кг/м .
Яка середня квадратична швидкість руху молекул і температура газу
за цих умов? (8,3 · 10"21 Дж; 1,6 • 103 м/с; 400 К)
2-37. У посудині об'ємом 20 л міститься 2,4 кг газу. Який тиск
газу в посудині, якщо середня квадратична швидкість його молекул
дорівнює 500 м/с? (103 Па)
2-38. Визначити густину бензолу, якщо відомо, що діаметр моле
кули бензолу дорівнює 0,55 · 10~9 м. Хімічна формула бензолу —
СбН6. (800 кг/м3)
155
2-39. Крапелька олії масою 8 · 10 4 г і густиною 9-Ю 2 кг/м3 на
поверхні води утворила плівку площею 0,55 м2. Визначити діаметр мо
лекулу олії, вважаючи, що він дорівнює товщині плівки. (1,6 · 10'9 м)
2-40. Крапелька гасу на поверхні води утворила плівку радіусом
4 м. Молярна маса гасу дорівнює 52 · 10~3 кг/моль, середній діаметр
молекули — 0,8 · 10 9 м. Визначити масу гасу, вважаючи, що діа
метр дорівнює товщині плівки. (7 · 10 6 кг)
2.2. Закони ідеального газу

1 · Ізотермічний процес (коли Τ = const) описується законом Бой-
ля—Маріотта:
Рух - P2V2 при Гі = Т2, m = const.
2. Ізохоричний процес (коли V = const) описується законом Шарля:
Ρ Ρ
— = — при V\ = Vz, m = const.
Τ Τ
3. Ізобаричний процес (коли Ρ = const) описується законом Гей-
Люссака:
V V
—- = — при Р\ = Р2,т = const.
Τ Τ
4. Закон Авогадро: за однакових тисків і температур в однакових
об'ємах різних газів міститься однакова кількість молекул. Згідно із
законом Авогадро 1 моль будь-якого ідеального газу за нормальних
умов займає об'єм
V- 22,4 л, або V - 22,4 · 10 3 м3.
5. Рівняння стану ідеального газу (рівняння Клапейрона). Для
1 моля газу виконується об'єднаний газовий закон:
PV PV PV
об'єднаний ——!- = —2—-, або = const=R (Клапейрона).
/, І2 І
6. Рівняння Менделєєва—Клапейрона — рівняння стану ідеаль
ного газу для будь-якої маси газу:
PV= — RT,
Μ
156
де R = kNA — чисельно дорівнює зміні суми кінетичних енергій мо
лекул 1 моля ідеального газу за зміни його температури на 1 К:
моль·Κ
7. Закон Дальтона: тиск суміші газів, які хімічно не взаємодіють,
дорівнює сумі парціальних тисків:
Р*РІ + Р2+...Р„.
Парціальний тиск — це тиск, який створював би газ, що входить до
складу суміші, якби він сам займав весь об'єм і перебував за тієї са
мої температури, що й температура суміші.
Задачі, в яких розглядаються процеси з ідеальними газами,

слід аналізувати для точного визначення типу процесу (ізотерміч
ний, ізохоричний, ізобаричний) на кожному етапі перебігу явища.
Визначаючи ідеальний газ, слід показати, що як ідеальний газ можна
розглядати будь-який газ, який перебуває за низького тиску й висо
кої температури.
Задачі, для розв'язання яких треба виконати перетворення опи
сання процесу з газом у певній системі термодинамічних параметрів
(PV, VT, РТ) в іншу систему (наприклад, «Опишіть процес, графік
якого подано координатах PV, графіком у координатах VT), потре
бують точного визначення типу процесу на кожному етапі.
Одним із головних питань розділу є рівняння стану ідеального
газу. Покажіть, що з рівняння стану виходять усі газові закони: Бой-
ля—Маріотта, Гей-Люссака., Шарля. Зверніть увагу на те, що кож
ний газовий закон описує процес зміни стану системи, якщо один із
параметрів системи — Τ, Ρ або V — залишається сталим. Основне
рівняння молекулярно-кінетичної теорії виходить із рівняння стану
ідеального газу.
Задача 1. Повітря міститься в циліндрі, площа основи якого до

рівнює 0,1 м2. Об'єм газу— 0,4 м3, температура— 10 °С. Чому до
рівнює переміщення поршня при нагріванні повітря до 27 °С? Про
цес вважати ізобарним.
157
Дано: СІ Переміщення поршня залежить
5 = 0,1 м 2 ; від зміни об'єму газу і площі пор
V} = 0,4 м 3 ; шня:
/, = Ю °С; 283 Κ \у у -у
h = 27 °С 300 Κ ΔΑ = — = -12—1L.
S S
Ah — ?
Оскільки нагрівання газу відбувається при ізобарному процесі,
зміну об'єму газу можна знайти із закону Гей-Люссака:
V, 7;
Τ. Τ, - 7]
Тоді переміщення поршня
ίΤ ^
S u
[М] = 1 = 1 м.
Обчислення: Ah = —— 1 =0,24 м.
0.R283 J
Відповідь. 0,24 м.
Задача 2. У результаті нагрівання газу в закритій посудині на
140 Κ тиск збільшився в 1,5раза. Чому дорівнює початкова темпе
ратура газу?
Дано: Оскільки газ міститься в закритій посудині,
Δ Γ = 140 Κ; об'єм газу не змінюється, тому для знаходження
Pi=hSPi початкової температури газу необхідно викори
стати закон Шарля:
Ρ Ρ
звідки
р
Ρ,
158
Температура газу після нагрівання дорівнює
Г2 = Γ,+ΔΓ.
Тоді
ТІ=(Т.+АТ)
Ρ
звідки
AT
Т,=
ρ
ІТІИ^-ІК.
Па
1,5
Обчислення: Г. =140: 1 =280 К.
1
Відповідь: Т, = 280 К.
Задача 3. Яка густина повітря в балоні, якщо тиск дорівнює

10 атм, а температура — 15 °С?
Розв 'нзання
Дано: СІ З умови задачі видно, що всі три па
Р= 10 атм; 10· 106Па раметри газу відрізняються від його па
г = 15 °С 288 Κ раметрів за нормальних умов, а тому при
1— 9 наближеному розв'язанні цієї задачі ско
ристаємося рівнянням стану ідеального газу:
PV_WO
τ τ
де Ρ 0 — 1,013 - 105 Па; Т0 = 273 Κ; V0 = 22,4 · 10"3 м3 за нормальних

атмосферних умов.
Виразивши початковий та кінцевий об'єми газу через його масу
та густину
ν*Ξ ν-—
Ρ Ρο
159
та підставивши значення об'ємів у рівняння газового стану, дістанемо
звідки
Р0Т
г η , ПаКкг/м3 , .з
Грі = 1 = 1 кг/м .
Па Κ
10 ΙΟ5 2731,3 , „ n , ,з
Обчислення: ρ- : = 12,03 кг/м .
1,013·105 -288
Відповідь, ρ = 12,03 кг/м3.
Задача 4. Повітря міститься в циліндрі об'ємом 200 см3 під тис
ком 105 Па. Чому дорівнює тиск, якщо повітря займе об'єм 10 см3, а
його температура не зміниться?
Дано: CI Якщо для даної маси газу під час
Рі = 105Па; стиснення температура не змінюється,
νλ = 200 см3; 2 · КГ* Μ3 то такий процес можна розглядати як
К2= 130 см3; 1,3· 10 4 м3 ізотермічний.
m - const; За законом Бойля—Маріотта
Ά = Τ2
Pi — t PlV]=P2V2, a 6 o 4 = -rf>
Ρ-,
звідки
PV
Рг=~-
V2
ΙΟ5 -2-Ю"4
5
Обчислення: Ρ, = ;— = 1,5 · 10 Па.
2 4
1,3-Ю"
Відповідь. Ρ2-\,5· 105 Па.
Задача 5. Визначити тиск 4 кг кисню, що міститься в балоні міс

ткістю 2 м3 за температури 29 °С.
160
Дано: СІ Щоб розв'язати цю задачу, ско
М- 32 · 10"3 кг/моль; ристаємося рівнянням Менделєє
т = 4 кг; ва—Клапейрона
К=2м 3 ;
т
t = 29°C 302 Κ PV = — RT;
Μ
ЗВІДКИ
mRT
МУ
Дж
кг- •Κ
[Я] = 1 моль Κ • = 1 Дж = 1 Η м = 1Па.
кг • м
моль
4-8,31-302
Обчислення: Р = 3
= 1,5710 5 Па.
32-10" -2
Відповідь. Ρ =1,57 · 105Па.
Задача 6. У балоні об'ємом 1,2 м міститься суміш 10 кг азоту і

4 кг водню за температури 300 К. Визначити тиск ./молярну масу
суміші газів.
Дано: Щоб розв'язати задачу, скористаємо
V- 1,2 м·; ся рівнянням Менделєєва—Клапейрона,
тх = 10кг; застосувавши його до азоту і водню:
т2 - 4 кг;
"і, „_ „ т,! RT
Т = 300 К; RV=—LRT=>P=-
М\ = 28-10 кг/моль; М, V
3 м,
м, = 2- 10" кг/моль
Р- - ? М — ? P,v=-a±.RT=>r,=-m*RT
Μ-, Μ-, V
де Р\ — парціальний тиск азоту; m\ — маса азоту; М\ — молярна
маса азоту; V— об'єм балона; Τ— температура газу; Рг — парціа
льний тиск водню; т і — маса водню; Мг — молярна маса водню.
161
За законом Дальтона тиск суміші дорівнює сумі парціальних ти
сків газів, які входять до складу суміші:
( т, т- ^ RT
P=R+P7=-i + —2 + •
1 2 V M, М2 V
му му
и = 1( кг W K =1 Дж=1н^= ЇПа-
\кг/моль/ м м" м
28-10"3 2-Ю" 3 ; 1,2

Знайдемо молярну масу суміші газів за формулою
Μ = —! -,
V V
l+ 2
де V| — кількість молів азоту; v2 — кількість молів водню.

Кількість молів азоту і водню знайдемо за формулами
У, Уг
~м/ ~~мй'
Підставивши в останню формулу значення Vi і V:, дістанемо
Λ/, М2
10 + 4 кг
Обчислення: М-—— — = 610~ 3 .
Ю 4^_ моль
28 10 3 2-Ю' 3
кг
Відповідь. Ρ = 4,9· 106 Па; Μ = 6·10~3 .
моль
Задача 7. Знайти числове значення газової сталої в одиницях си

стеми СІ.
162
Дано: Якщо рівняння стану ідеального газу
Κο = 2,24· 104мУмоль;
Г0 = 273 Κ; PV PV
Λ>= 1,013· 105 Па
Λ —?
віднести не до довільної маси газу, а до одного моля будь-якого газу,
PV
то за нормальних умов -'•' ° — стала величина, яку називають газо-
'о
PV
вою сталою R: R- - ^ - ^ .
Τ 1
Перевіримо одиницю
1\
вимірювання:
. , Па-м 3 /моль Н-м'Умоль Дж

[R | = 1 ; — 1 ——^ —1
Κ м -Κ моль•Κ
1,013·105-22,4-10"3 Дж
Обчислення: R = = 8,31
273 моль Κ
Дж
Відповідь: /? = 8,31
моль Κ
Задача 8. У балоні міститься газ метан під тиском 200 атм за тем
ператури 27 °С. Знайти густину газу в балоні.
Дано: СІ Аналізуючи рівняння Менде
Ρ = 200 атм; 2 · 107 Па лєєва—Клапеирона для будь-
3
М= 16 · 10 кг/моль; якої кількості газу
/ = 27 °С 300 Κ
т
Μ
ми бачимо, шо в ньому є дві величини т та V, через які визначається
густина ρ = m/V. Розв'язуючи рівняння Менделєєва—Клапеирона
відносно густини, дістанемо
_т _РМ
9
~~V~~RT'
163
кг
Па·
моль = 1 П а к т = 1 Η кг
ΚΓ
[р] = 1-
-&?—.К. Дж м Η Μ
моль·Κ
2· ΙΟ7 16 10" ΚΓ
Обчислення: ρ = 1,28 —3 .
8,31-300 м
Відповідь: ρ = 1,28 кг
Μ
Задача 9. У посудині об'ємом 1 л міститься 0,28 г азоту, який на

гріто до температури 1500 °С. За цієї температури 30 % молекул азо
ту дисоційовані на атоми. Визначити тиск у посудині.
Дано: СІ Відповідно до закону Дальтона тиск
V= і л; 10"3м3 у посудині можемо визначити як суму пар
т = 0,28 г; 0,28· 10 3 кг ціальних тисків двох різних газів: неди-
t= 1500 °С; 1773 Κ соційованого (молекулярного) азоту Ν2 і
α = 30 % 0,3 дисоційованого (атомарного) Ν, тобто
Ρ— Ί Р = Р}+ Рг.
Недисоційованими є (1 а) п частинок, де η — загальна кількість
молекул Ν2, яка міститься в 0,28 г азоту. Дисоційованими є an моле
кул, у результаті чого маємо 2ап частинок атомарного азоту.
З рівняння Менделєєва—Клапейрона можемо записати:
"-(1-а)"/гГтаР2=-^/?7\
NAV NAV
де
_(1-а)пМ 2апМ
JVA
звідки
(1 + е ф
Р=Р1 + Р2 = RT.
Помножимо чисельник і знаменник правої частини цього спів

відношення на подвійну масу атома азоту (т^) і врахуємо, що
2«WN - т та що 2NAm^ - Μ, де Μ = 2А — молекулярна маса азоту,
А — його атомна маса. Тоді дістанемо:
164
p_0+a)mRT=(\ + a)mRT
MV 2A V
Дж_
ΚΓ' •Κ Дж і Н м
[Р] = \ моль Κ =1
Н
= 1 — r - =, l —т = 1in Па.
ΚΓ Μ
•м
моль
(1 + 0,3)0,28-10"' 8,311773
Р= = 3,8 10-Па.
14-10"3 -10 3
Відповідь. Ρ = 3,8 105 Па.
Задача 10. З балона зі стисненим воднем ємністю 10 л витікає

газ. За температури 7 °С тиск становив 510 кПа, через деякий час
температура піднялася до Π °С, тиск залишився незмінним. Визна
чити масу газу, що витік.
Дано: СІ З рівняння Менделєєва—Кла-
К=10л; 10-м 3 ; пейрона
U = 7 °С; 280 К; т
/2 = 17 °С; 290 К; PV= — RT
Р = 510кПа; 5,1 · 106Па Μ
3
М = 2 · 10" кі /моль знайдемо початкову масу газу т\
Am — ? та кінцеву масу газу тг.
Ρ УМ PVM
та т , - -
RT, RT,
Маса газу, який витік з балона, дорівнює
PVM PVM PVM ( 1
Am = m,—m-,=-
RT, RT, R КТ, Т2;
Η з кг
__.м моль=1 Н м к г
^ 1 к г .
[Am] = 1 -Μ Дж Дж
Κ
моль·Κ
165
Обчислення: Ат = — =1,5-10 кг.
8,31 V280 290 J
Відповідь. Am = 1,5 · 10"5 кг.
Газові закони ідеального газу
2-41. Зі зміною температури газу від 13 до 52 °С його тиск під

вищився на 120 мм рт. ст. Визначити початковий тиск газу. Процес
ізохоричний. (1,17 · 105Па)
2-42. Який тиск створюють 40 л кисню за температури 107 °С, якщо
за нормальних умов цей кисень займає об'єм 13 л? (4,57 · 104 Па)
2-43. Газ повільно стиснули за сталої температури від об'єму 6 л
до 4 л. При цьому його тиск підвищився на 200 кПа. Знайти почат
ковий тиск газу. (4 · 105 Па)
2-44. Визначити температуру газу в закритій посудині, якщо вна
слідок нагрівання його на 150 Κ тиск збільшився в 1,5 раза. (100 К)
2-45. Визначити температуру газу в закритій посудині, якщо тиск
газу після його нагрівання на 4 Κ збільшився на 1 % від початково
го. (400 К)
2-46. Об'єм бульбашки повітря під час спливання її з дна озера
на поверхню збільшився в 3 рази. Яка глибина озера? Атмосферний
тиск дорівнює 105 Па. (20,4 м)
2-47. Яка частина газу залишиться в балоні, в якому тиск дорів
нював 120 атм, температура — 27 °С, після того як тиск зменшився
до 1 атм, а температура знизилася до -23 °С? (0,84)
2-48. До якої температури потрібно нагріти відкриту колбу, в
якій міститься повітря за температури 27 °С, щоб густина повітря
зменшилась в 1,5 раза? (450 К)
2-49. Скільки молекул повітря виходить з кімнати об'ємом 120 м3
в разі підвищення температури від 15 до 25 °С? Атмосферний тиск
750 ммрт.ст. (1,01 · 1026)
2-50. Азот, який міститься в закритому балоні об'ємом 1,5 м3, на
гріли від 27 до 87 °С, при цьому тиск зріс на 8 атм. Визначити поча
тковий тик азоту і його масу. Розширенням балона знехтувати.
(4· 10 6 Па;67кг)
2-51. Газ у посудині перебував під тиском 200 кПа за температу
ри 127 °С. Знайти тиск у посудині після того, як половину маси газу
випустили, а температура знизилася на 50 °С. (8,8 · 104 Па)
2-52. Тиск водню в колбі дорівнює 70 кПа. У тій самій колбі за
такої самої температури тиск вуглекислого газу становить 50 кПа.
166
Який тиск матиме суміш цих газів у колбі за тієї самої температури9
(120 кПа)
2-53. Гумова куля містить 2 л повітря під тиском 760 мм рт. ст.
Який об'єм займатиме повітря, якщо кулю опустити у воду на гли
бину 10 м? (1,01 · 10~3м3)
2-54. Пальник витрачає 10 г водню за 1 год. На який час виста
чить водню, котрий міститься в балоні об'ємом 10 л, якщо тиск вод
ню дорівнює 200 атм, а температура — 0 °С. (17,65 год)
2-55. Два балони об'ємами 500 см3 та 800 см3 заповнено однако
вими газами: перший —- під тиском 53 кПа за температури 370 К,
другий — під тиском 20 кПа за температури 300 К. Балони з'єднали
трубкою з краном, об'ємом якої можна знехтувати. Визначити тиск і
температуру в балонах, якщо відкрити кран. (32,8 кПа; 340 К)
2-56. Дві посудини з'єднали тонкою трубкою краном. В одній
посудині міститься 1,5 л азоту під тиском 400 кПа, а в другій — 3 л
кисню під тиском 250 кПа. Знайти тиск, що встановиться в посуди
нах, коли відкрити кран. Температура газів стала. (З · 105 Па)
2-57. Визначити об'єм 3 г вуглекислого газу, який має темпера
туру 27 °С і тиск 10 мм рт. ст. (0,128 м3)
2-58. У балоні об'ємом 20 л міститься вуглекислий газ масою
500 г під тиском 1,3 МПа. Визначити температуру газу. (275 К)
2-59. Газ за температури 309 Κ і тиску 0,7 МПа має густину
12 кг/м3. Визначити молярну масу газу. (44 · 10 3 кг/моль)
2-60. У балонах об'ємом 20 л і 44 л міститься газ. Тиск у пер
шому балоні дорівнює 2,4 МПа, у другому— 1,6 МПа. Визначити
загальний тиск і парціальні тиски Р\ і Р2 після з'єднання балонів,
якщо температура газу залишилася сталою. (1,85 МПа; 0,75 МПа;
1,1 МПа)
2-61. Суміш 40 г водню і 80 г неону міститься в посудині об'ємом
0,8 м3 за тиску 0,5 МПа. Визначити температуру газу. (1,2 · 103 К)
2-62. Газ за температури 27 °С займає об'єм V. До якої темпера

тури його слід охолодити, щоб об'єм дорівнював 0,25 V. (75 К)
2-63. У циліндрі під поршнем ізобарично охолоджується 10 л га
зу від температури 323 Κ до 273 К. Знайти кінцевий об'єм газу.
(8,5 · 10 3 м3)
2-64. Об'єм бульбашки газу, яка піднялася з дна озера на поверх
ню, збільшився вдвічі. Знайти глибину озера. (10 м)
167
2-65. Балон, заповнений повітрям за нормальних умов, закрили
клапаном, що має поверхню 10 см2 і вагу 200 Н. До якої температу
ри треба нагріти повітря в балоні, щоб воно відкрило клапан?
(819 К)
2-66. За нормальних умов деяка маса повітря займає об'єм 6 м .
Який об'єм займе ця сама маса повітря за ізотермічного стиснення
до 3,04· 10 6 Па?(0,2м 3 )
2-67. Балон містить кисень за температури 12 °С і тиску 2,53 · 106 Па.
За якої температури виникає небезпека вибуху, якщо балон може
витримати тиск не більш як 3,04 · 10 Па? (342 К)
2-68. Газ стиснено ізотермічно від об'єму 12 л до 10 л. Його тиск
збільшився на 6 · 103 Па. Який був початковий тиск? (З · 104 Па)
2-69. Тиск у кабіні космічного корабля за температури 290 Κ до
рівнює 9,7 · 104 Па. Як зміниться тиск повітря з підвищенням темпе
ратури на 8 К? (Зросте на 2,56 · 103 Па)
2-70. Повітря за температури 0 °С під тиском 100 кПа займає
об'єм 1 л. За якої температури об'єм повітря дорівнюватиме 2 л, ко
ли тиск становить 2,56 · 10ҐПа? (1093 К)
2-71. У вертикальній трубці, запаяній знизу, міститься стовпчик
повітря заввишки 30 см, закритий зверху крапелькою ртуті. На скі
льки опуститься крапелька ртуті в разі зміни температури від 17 до
-12 °С? (З· 10"2м)
2-72. Перед тактом стиснення тиск суміші в циліндрі двигуна
внутрішнього згоряння дорівнює 8-Ю 4 Па, а температура — 50 °С.
Визначити температуру суміші в кінці такту стиснення, якщо об'єм
суміші в процесі стиснення зменшився в 5 раз, а тиск збільшився до
7 · 105Па. (565 К)
2-73. Яка різниця в масах повітря, що заповнює приміщення
об'ємом 50 м , узимку й улітку, якщо влітку температура приміщен
ня досягає 40 °С, а взимку падає до 0 °С? Атмосферний тиск вважа
ти нормальним. (8,3 кг)
2-74. Балон об'ємом 75 л наповнено киснем за тиску 2,4 · 106 Па і
температури 293 К. Газорізальник вирізав 3 фланці листового мате
ріалу, після чого тиск у балоні став 4 - Ю 5 Па, а температура —
283 К. Визначити масу кисню, витраченого на вирізування одного
фланця. (0,6 кг)
2-75. Під час газового зварювання в балоні зі стисненим киснем
тиск зменшився від 1,5 · 107 до 3 · 106 Па. Скільки процентів кисню
при цьому було витрачено? (80 %)
2-76. Пляшку, заповнену газом, щільно закрили корком з площею
поперечного перерізу 2,5 см2. До якої температури треба нагріти газ,
щоб корок вилетів із пляшки, коли сила тертя, що утримує корок,
168
дорівнює 11,8 Н? Початковий тиск газу в пляшці і зовнішній тиск
становить 105 Па, а температура З °С. (397 К)
2-77. У балоні об'ємом 5 л міститься 5 кг кисню за температури
300 К. Яку масу газу треба випустити з балона, щоб за температури
350 Κ тиск зменшився на 2,026 · 104 Па? (0,715 кг)
2-78. У балоні об'ємом ПО л міститься 8 г водню і 14 г азоту.
Знайти тиск суміші на стінки балона, якщо температура суміші
27 °С. (102 кПа)
2-79. Балон об'ємом 30 л містить суміш водню і гелію за темпе
ратури 300 Κ і тиску 828 кПа. Маса суміші дорівнює 24 г. Визначити
масу водню і масу гелію. (16 г; 8 г)
2-80. Суміш складається з 32 г кисню (СЬ) і 22 г вуглекислого газу
(СОг). Знайти густину суміші за температури 0 °С і тиску 100 кПа.
(1,6кг/м3)
2-81. У гумовій кулі міститься 2 л повітря за температури 20 °С і
нормального атмосферного тиску. Який об'єм займе повітря, якщо
кулю опустити у воду на глибину 10 м? Температура води 4 °С.
(9,4· 10Лч 3 )
2-82. Тиск повітря в посудині дорівнює 768 мм рт. ст. Об'єм роз-
ріджувальної помпи втричі менший за об'єм посудини. Який тиск
установиться в посудні після трьох ходів поршня? Вважати, що
Τ = const. (4,3 · 104 Па)
169
Розділ Ь
ВЛАСТИВОСТІ Р І Д И Н
Поверхневий натяг.
Капілярні явища. Вологість
1. Сила поверхневого натягу
F = $', .
де σ— коефіцієнт поверхневого натягу; /— довжина контуру межі
рідини.
2. Якщо під дією сил поверхневого натягу зменшується плота
поверхневого шару рідини, енергія цього шару теж зменшується.
При цьому сили поверхневого натяіу здійснюють роботу, рівну за
модулем і протилежну за знаком зміні енергії поверхневого шару AW:
A = -AW = -oAS,
де AS — зміна площі поверхневого шару рідини.
3. Висоту піднімання рідини в капілярі (/?) обчислюють за фор
мулою
h= ,
де σ— коефіцієнт поверхневого натягу; ρ— густина рідини; г —

радіус капіляра.
4. Абсолютною вологістю називають величину р, яка дорівнює
масі водяної пари, що міститься в 1 м3 повітря за даної температури:
т
Абсолютну вологість прийнято вимірювати в г/м3.

5. Відносна вологість (φ) — відношення густини ρ водяної пари
за даної температури до густини рн насиченої пари за тієї самої тем
ператури:
φ = -£-·100% або φ = —-100%,
де Ρ — тиск пари за даної температури; Р„ — тиск насиченої пари за

тієї самої температури.
170
/ί Загальні зауваження до розв 'язування задач
Розв'язуючи задачі цього розділу, треба врахувати, що рі

дина розглядається в стані рівноваги, тобто за відсутності механіч
ного руху. Методами статики можуть розглядатись умови рівноваги
сил у системах відліку.
Умови задач, у яких ідеться про утворення мономолекулярних ша
рів, слід аналізувати так, щоб точно встановити, чи застосовні до роз
глядуваного явища або його стану мікроскопічні описи. Наприклад,
при утворенні плівки на поверхні рідини може розглядатися зміна ене
ргії поверхневого натягу (макроскопічний опис, який використовує по
няття сил поверхневого натягу) або утворення мономолекулярного шару
на поверхні води, для якого слід використовувати такі поняття, як роз
мір молекули, маса молекули, між якими діють міжмолекулярні сили.
Слід мати на увазі таке: якщо притягання між молекулами рідини
слабші від зчеплення між молекулами рідини і твердим тілом, то рі
дина змочує поверхню твердого тіла. Якщо ж взаємне притягання
молекул рідини між собою більше, ніж притягання їх до молекул
твердого тіла, рідина не змочує твердого тіла.
На етапі аналізу умови задачі та створення математичного опису
моделі явища слід звертати особливу увагу на умови перебігу дано
го явища, оскільки від цього залежатиме правильність побудови мо
делі. Рекомендується така послідовність розв'язування задач:
1. Виконати рисунок, вказавши на ньому всі сили, що діють на тіло.
2. Обрати систему відліку.
3. Записати рівняння рівноваги.
Задача 1. Змочуваний водою кубик масою 20 г плаває на повер

хні води. Ребро кубика має довжину 3 см. На якій відстані від по
верхні води міститься нижня грань кубика? Коефіцієнт поверхнево
го натягу води — 0,073 Н/м.
Дано: СІ Векторну діаграму сил, які діють на
т - 20 г; 0,02 кг кубик згідно з рисунком, можемо за
а = 3 см; 0,03 м писати так:
σ = 0,073 Н/м
FB+mg + Fn=0,
А—?
171
де FB —- відштовхувальна сила, яка діє на кубик; Fn — сила поверх
невого натягу води.
У проекції на вісь Y:
Fe - mg -Fn =0 або pgha2 -mg- Aa<5 = 0,
де р = 1000 кг/м3 — густина води.

Звідси
mg + 4aO
А=
F
І
l. Y
\
, Перевіримо одиницю вимірювання:
. '
~4ΞΓ— Ξ- h м
Η Н
І
[A] = l ι і і
mg КГ Μ 2 кг · м Η
F -—•--•м Μ
Μ С" с" -м
nr u 0,02-9,8 + 4-0,03-0,072 . . . .
Обчислення: п = ; = 0,023 м.
1000-9,80,03-
Відповідь. h = 0,023 м.
Задача 2. Яким має бути радіус капілярної трубки, щоб за повно

го змочування вода піднялася на 8 см? Коефіцієнт поверхневого на
тягу дорівнює 7 · 10~2 Н/м.
Дано: СІ При повному змочуванні сила по
h = 8 см; 8 · 10~2 м верхневого натягу, що діє на рідину по
σ = 7 · 10-Н/м; лінії поділу поверхні рідини і стінок
g = 9,8 м/с2 трубки, дорівнює за модулем вазі стов
па води, що піднялась у трубці:
mg = c2nr або pnr2hg = 2nra,

де ρ = 1000 кг/м3 — густина води.
Тоді
_ 2σ
pgh
ліг
l· π 2r
Η Η ,,
И =1 м =1 • = 1 м. 1,
кг м _Н h
•Μ ' ι
Μз C" м"
Обчислення: ' ν \
2-7-10"2 --
J -mg
г =••
2
1,7-1(Гм.
1000·8·10" ·9,8
Відповідь, г = 0,17 мм.
Задача 3. Капілярну трубку опустили одним кінцем у воду. Раді

ус трубки 2 мм. Яка кількість теплоти виділиться під час підняття
води по капіляру? Коефіцієнт поверхневого натягу води дорівнює
0,073 Н/м.
Разе язаиня
Дано: СІ Роботу з підняття води в капілярі
г = 2 мм; 2- 10 З м виконує сила поверхневого натягу:
σ = 0,073 Н/м;
р = 1000 кг/м3 A = Fnh = o2nrh,
Д0 — ? де А — висота підняття стовпчика во

ди в капілярі (див. рисунок).
Потенціальну енергію цього стовпчика води визначимо за поло

женням його точки центра мас:
-*- -*- Wa=mg- = pnr h-g- = - ^ ,

, 1
де т — маса води в капілярі; ρ — густина

h води.
й/2 Кількість теплоти, яка виділяється під
час підняття води, дорівнює:
~~ "
AQ= A-Wa = itrh( 2<s-?£—).
Визначимо висоту підняття стовпчика води в капілярі на основі

того, що в рівноважному стані сила тяжіння, яка діє на стовпчик,
урівноважена силою поверхневого натягу:
173
mg = σ2πΓ або pnr hg = a2nr,
звідки
Pgr
Підставивши значення висоти у формулу для теплоти, дістанемо
розрахункову формулу
д., 4πσ 2 2πσ 2 2πσ2
AQ =-
gp gp gp
З розрахункової формули видно, що половина роботи поверхне
вого натягу йде на зміну потенціальної енергії води, яка входить у
капіляр, а інша половина перетворюється в тепло внаслідок тертя об
поверхню стінок капіляра й тертя між частинками рідини.
M
1[AQ]
і£1 =l ' = 1-^1—^ = 1 Н-м = 1Дж.
м_ _кг_ н
с2 V
Обчислення: Д О = 2 ' 3 , 1 4 ' 0 , 7 3 ^3,35-Ю" 4 Дж.
101000
Відповідь. Δβ = 3,35-10"4 Дж.
Задача 4. Визначити діаметр nop паперу, якщо вода піднімається

в ньому на висоту 30 см, а коефіцієнт поверхневого натягу води до
рівнює 0,073 Н/м.
Дано: СІ Висоту підняття рідини в капілярі
h = 30 см; 0,3 м знаходимо за формулою
σ = 0,073 Н/м
р=1000кг/м і Л=
2σ
pgr
звідки діаметр капілярів
2·2σ
d = 2r
pgh
174
Η Η
[d] = \ кг Μм = 1-*- = 1м.
Н
•Μ
м3 с2
Обчислення: d = — 4 0 ' 0 7 3 = 9,93 • 10"5 м.

1000-9,80,3
Відповідь, d = 9,93 · 10"5 м = 0,993 мкм.
Задача 5. Дві мильні бульбашки радіусами 2 см та 3 см злива

ються в одну. Визначити енергію, що виділяється під час цього про
цесу, якщо коефіцієнт поверхневого натягу бульбашки дорівнює
0,045 Н/м.
Дано: СІ Оскільки поверхня двох бульбашок
г\ = 2 см; 2 · 10~2м більша за поверхню бульбашки, що
г2 = 3 см; 3 · 10 2 м утворилася внаслідок злиття їх в одну,
σ = 0,045 Н/м частина енергії поверхневої плівки
W—1 звільняється. Відомо, що за ізотерміч
ного зменшення поверхні рідини на
один квадратний метр виділятиметься енергія, що чисельно дорів
нює коефіцієнту поверхневого натягу рідини. Отже, для знаходжен
ня енергії, яка виділиться під час злиття двох бульбашок в одну, не
обхідно визначити, на яку величину їхня поверхня була більшою від
поверхні новоутвореної бульбашки.
Зовнішня поверхня двох бульбашок до їх злиття дорівнює
2 2 : 2 2
S = S] + S2 • 4щ + 4пг2 =4π(η + г2 ) = 4-3,14(4 + 9) = 163,28см =
= 163,2 10"4 м2
Щоб визначити зовнішню площу поверхні бульбашки, що утво

рюється внаслідок злиття двох бульбашок, потрібно знайти радіус
новоутвореної бульбашки, який можна визначити з рівності об'ємів
бульбашок до та після їх злиття, тобто
ν = ν{+ν2=-π{ гї+ї ) = _.3,14(8 +27) 10"6= 146,5 ·10" 6 Μ 3
175
звідси шуканий радіус
»"«•»"· .3,WM.
4π V 4-3,14
Площа поверхні нової бульбашки
5 ' = 4кг2 =4-3,І4(3,27-10 -2 ) 2 =134,27 10" м
Зменшення зовнішньої площі поверхні
AS = S -S' = (163,28-134,27) ·10^= 29,01 - K T V .
Оскільки бульбашка має дві поверхні, то повне зменшення площі
поверхні дорівнюватиме 2AS. Тоді енергію, що виділяється під час
утворення нової бульбашки, можна визначити за формулою
W = 2σΔ5.
[W] = \— -м 2 =1Н-м = 1Дж.

м
Обчислення: W = 2 0,045· 29,01 · \<Ґ = 2,61 · 10"4 Дж.
Відповідь. W = 2,61 · 10"4 Дж = 261 · 10"* Дж.
Задача 6. Визначити абсолютну вологість повітря, якщо парціа

льний тиск пари в ньому 14 кПа, а температура 60 °С.
Дано: СІ Абсолютна вологість повітря ви
Р= 14кПа; 14- 103Па значається густиною водяної пари за
t = 60 °С 333 Κ даної температури. Щоб знайти гус
тину водяної пари, скористаємося рів
нянням Менделєєва—Клапейрона:
PV=~RT або P =——RT = £-RT,

Μ Μ V Μ
звідки
ΡΜ
Ρ =·
RT '
де Μ— молярна маса водяної пари, яка дорівнює молярної масі во
ди, тобто М- 18 · 10 3 кг/моль.
176
кг Η
Па кг·
[р] = 1 моль •= 1 кг
Дж Н-м
•К
моль·Κ
1,4-104 181Q-3
Обчислення: ρ = = 9,1 10~3 кг
8,31-333 м
3кг
Відповідь, ρ = 9,1-Ю" -~
Задача 7. Визначити абсолютну вологість повітря, якщо його тем

пература 15 °С, а відносна вологість 80 %.
Дано: СІ Відносна вологість повітря
/ = 15 °С; 288 Κ
φ == 80 %; 0,8 φ = ^-·Ι00%,
3 3 Ро
Ро = 12,8 - І О" кг/м
де ρ та ро — густина відповідно
р -_? водяної пари і насиченої пари за
даної температури.
Тоді
Ρ = φ · Ро,
де ро — густина насиченої пари за температури 288 К, яку знаходи
мо згідно з таблицею: р0 = 12,8 • 10 3 кг/м".
Обчислення: ρ = 0,8 · 12,8 · 10"3 = 1,024 · 10"2 кг/м3.
Відповідь, ρ = 1,024 · W2 кг/м3.
Задача 8. Відносна вологість повітря в кімнаті дорівнює 43 %,

температура — 19 °С. Яку температуру повинен показувати вологий
термометр психрометра?
Дано: СІ Визначимо за психрометричною табли-
t = 19 °С; 292 Κ цею різницю температур сухого й вологого
φ = 43 % 0,43 термометрів. Відповідно до температури су-
ХОго
f 9 термометра 19 °С в цьому рядку зна
ходимо значення вологості 43 % і у верти
кальному стовпчику знаходимо різницю температур. Вона відпові
дає Δ? = 7 °С.
177
Отже, показання вологого термометра
4ол= 19 ° С - 7 °С =12 °С.

Тоді температура вологого термометра
Гвол= 12 + 273 Κ = 285 Κ.
Відповідь. Вологий термометр показує температуру 12 °С або 285 К.
Властивості рідин
3-1. Яку масу має крапля води, що витікає з капілярної трубки ді
аметром 1 мм, якщо вважати, що діаметр краплі дорівнює діаметру
трубки? (2,2· 10"5кг)
3-2. Визначаючи коефіцієнт поверхневого натягу спирту методом
відриву крапель, отримали 580 крапель, які зайняли об'єм 6 см3.
У момент відриву діаметр шийки краплі дорівнює 1,15 мм. Густина
спирту дорівнює 790 кг/м . Визначити коефіцієнт поверхневого на
тягу спирту. (22 · 10 3 Н/м)
3-3. Пропустивши через піпетку 4 см3 олії, отримали 304 краплі.
Діаметр отвору піпетки становить 1,2 мм, густина олії дорівнює
900 кг/м3. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу олії. (0,03 Н/м)
3-4. Кільце масою 16 г із зовнішнім діаметром 55 мм та внутрі
шнім діаметром 50 мм відривається від поверхні води із силою
0,18 Н. Визначити коефіцієнт поверхневою натягу води. (7 · 10 2 Н/м)
3-5. Алюмінієве кільце заввишки 10 мм, внутрішнім діаметром
50 мм та зовнішнім діаметром 52 мм міститься у воді. Яку силу тре
ба прикласти до кільця, щоб відірвати його від поверхні води?
(6,58· 10 2 Н)
3-6. Яку роботу може виконати мильна плівка за зменшення
площі її поверхні на 1 см , якщо коефіцієнт поверхневого натягу
мильної плівки дорівнює 0,045 Н/м? (4,5 · 10~6 Дж)
3-7. Яку енергію необхідно витратити на утворення мильної бу
льбашки радіусом 6 см за сталої температури? Коефіцієнт поверхне
вого натягу мильної плівки 0,045 Н/м2. (3,6 мДж)
3-8. При злитті дрібних водяних краплин однакового розміру в
одну велику краплину радіусом 4 мм вивільняється енергія 14 мДж.
Визначити радіус малих краплин, вважаючи коефіцієнт поверхнево
го натягу води 0,073 Н/м. (4,2 мкм)
3-9. У воду опустили вертикально дві скляні трубки, одна з внут
рішнім радіусом 1 мм, друга— 1,5 мм. Різниця підняття рівнів ріди-
178
ни у трубках становить 5 мм. Визначити коефіцієнт поверхневого
натягу води. (7,35 · 10 2 Н/м)
3-Ю. У бензол опустили капіляр із внутрішнім діаметром 0,4 мм.
Визначити масу бензолу, який увійшов у капіляр, якщо коефіцієнт
поверхневого натягу бензолу становить 0,03 Н/м. (3,9 мг)
3-П. Змочуваний водою кубик масою 4 г плаває на поверхні во
ди. Довжина ребра кубика — 3 см. На якій глибині міститься нижня
грань кубика? Коефіцієнт поверхневого натягу води дорівнює
0,072 Н/м. (5,4 мм)
3-12. Капілярну трубку опустили одним кінцем у воду. Радіус
трубки 0,4 мм. Яка кількість теплоти виділяється під час підняття
води по капіляру? Коефіцієнт поверхневого натягу води дорівнює
0,072 Н/м, її густина становить 1000 кг/м3. (3,4 мкДж)
3-13. Оцтова кислота в капілярній грубці піднімається на висоту
30 мм. На яку висоту підніметься ефір у капілярній трубці з удвічі
більшим діаметром? Для оцтової кислоти й ефіру коефіцієнти поверх
невого натягу становлять 0,028 Н/м та 0,017 Н/м, а густини дорів
нюють 1050 кг/м3 та 710 кг/м3 відповідно. (13,5 мм)
3-14. Який радіус повинен мати алюмінієвий дріт, щоб його
шматок завдовжки 2 см, натертий парафіном, міг перебувати у воді
вертикально, занурившись рівно наполовину? (0,34 мм)
3-15. За температури 25 °С відносна вологість у приміщенні дорів
нює 70 %. Скільки води випаде з кожного кубічного мефа повітря в
разі зниження температури до 16 °С? Густина насиченої пари за темпе
ратур 25 °С та 16 °С дорівнює відповідно 0,023 та 0,0136 кг/м3. (2,5 г)
3-16. Визначити абсолютну вологість повітря, якщо його температу
ра дорівнює 15 °С, а відносна вологість — 80 %. (р = 1,024 · 10 2 кг/м3)
3-17. Температура повітря становить 23 °С, а його відносна воло
гість — 45 %. Визначити абсолютну вологість повітря. Густина на
сиченої пари за температури 23 °С дорівнює 20,6 г/м . (9,27 г/м3)
3-18. У кімнаті об'ємом 120 м3 за температури 15 °С відносна во
логість повітря дорівнює 60 %. Визначити масу водяної пари в повіт
рі кімнати. Тиск насиченої водяної пари за температури 15 °С дорів
нює 1,7 кПа. (922 г)
3-19. Показання сухого термометра у психрометрі 15 °С, волого
го — 12 °С. Визначити відносну вологість повітря. (71 %)
3-20. На яку висоту піднімається вода в ґрунті внаслідок його по

ристості, якщо діаметр ґрунтових капілярів дорівнює 7,5 · 10 5 м, а
179
вода повністю змочує фунт? Коефіцієнт поверхневого натягу во
ди — 0.073 Н/м (0,4 м)
3-21. Трубка має діаметр 0,2 см. Па нижньому кінці трубки пови
сла крапля води, що має в момент відриву вигляд кулі. Визначити
діаметр цієї кулі. (4,4 мм)
3-22. Сірник завдовжки 4 см плаває на поверхні води, температу
ра якої 293 К. Якщо по один бік від сірника обережно налити миль
ний розчин, то сірник почне рухатися. Знайти значення сили, що зу
мовила рух сірника. (1,3 · 10 ' Н)
3-23. Яка кількість енергії поглинається при розбитті великої
краплини води масою 2 г на маленькі краплини радіусом 10 см?
Коефіцієнт поверхневого натягу води 0,073 Н/м. (4,38 Дж)
3-24. Змочуваний водою кубик масою 20 г з довжиною ребра
З см плаває на поверхні води. На якій відстані від поверхні води мі
ститься його нижня грань? Коефіцієнт поверхневого натягу води
дорівнює 0,073 Н/м. (2,3 см)
3-25. Тонке алюмінієве кільце радіусом 7,8 см і масою 7 г доти
кається до розчину мила. Яку вертикально напрямлену силу треба
прикласти, щоб відірвати кільце від розчину? Коефіцієнт поверхне
вого натягу розчину мила дорівнює 0,04 Н/м. (0,11 Н)
3-26. Яку роботу треба виконати, щоб краплю масла масою 1 г
роздробити у воді на крапельки радіусом 10 4 см? Процес дроблення
вважати ізотермічним, коефіцієнт поверхневого натягу межі вода—
масло дорівнює 1,8 · 10 ~: Н/м, густина масла — 0,9 г/см3. (6 · 10 2 Дж)
3-27. Щоб визначити коефіцієнт поверхневого натягу води, вико
ристали піпетку з діаметром вихідного отвору 1,8 мм. Виявилося,
що маса 51 краплі дорівнюс 2,1 г. Знайти коефіцієнт поверхневого
натягу води. (71,4 мН/м)
3-28. З капельниці накрапали однакові маси спочатку холодної
води, а потім гарячої. Як і в скільки разів змінився коефіцієнт по
верхневого натягу води, якщо в першому випадку утворилося 40, а в
другому— 48 крапель? Густину води вважати однаковою. (Змен
шився в 1,2 раза)
3-29. Щоб визначити коефіцієнт поверхневого натягу води, була
використана піпетка з діаметром вихідного отвору 2,3 мм. Виявило
ся, що маса 42 крапель дорівнює 2,2 г. Знайти коефіцієнт поверхне
вого натягу води. (0,073 Н/м)
3-30. Переміщуючи дротину завдовжки 3 см, розтягують мильну
плівку. Під час переміщення дротини на 2 см було виконано роботу
5 · 10~5 Дж. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу мильної плів
ки. (4 • І О"2 Н/м)
180
3-31. У капілярній трубці радіусом 0,5 мм рідина піднялася на
11 мм. Знайти густину цієї рідини, якщо коефіцієнт її поверхневого
натягу дорівнює 22 мН/м. (820 кг/м3)
3-32. У воду опущено на досить малу глибину скляну трубку з
діаметром внутрішнього каналу 1 мм. Визначити масу води, що за
йшла в трубку. (2,3 · 10~2 г)
3-33. Дві капілярні трубки різних діаметрів опускають спочатку в
ефір, а потім у гас. Різниця висот підняття ефіру в капілярах стано
вить 2,4 мм, гасу — 3 мм. Визначити коефіцієнт поверхневого натя
гу гасу. Коефіцієнт поверхневого натягу ефіру становить 0,017 Н/м.
Густина ефіру дорівнює 710 кг/м3, а густина гасу —• 800 кг/м3.
(0,024 Н/м)
3-34. За температури 25 °С відносна вологість у приміщенні до
рівнює 70 %. Скільки води випаде з кожного кубічною метра повіт
ря в разі зниження температури до 16 °С? Густина насиченої пари
води за температур 25 °С та 16 °С дорівнює відповідно 0,023 та
0,0136 кг/м3. (2,5 г)
3-35. У 4 м3 повітря за температури 16 °С міститься 40 г водяної
пари. Знайти відносну вологість. (74 %)
3-36. Відносна вологість у кімнаті за температури 16 °С дорівнює
65 %. Як зміниться вона в разі зниження температури повітря на
4 К, якщо парціальний тиск водяної пари залишиться незмінним?
(Збільшиться на 19 %)
3-37. Температура повітря дорівнює 20 °С, точка роси — 12 °С.
Визначити тиск насиченої пари й відносну вологість повітря.
(1,4 кП а; 60%)
3-38. Відносна вологість повітря в кімнаті за температури 293 Κ
становить 60 %. За якої температури зовнішньою повітря почнуть
запотівати шибки у вікнах? (285 К)
3-39. Відносна вологість повітря в приміщенні об'ємом 50 м" за
температури 20 °С становить 30 %. Яку масу води треба випарувати
в цьому приміщенні, щоб за температури 20 °С дістати вологість
60 %? (0,26 кг)
3-40. У кімнаті об'ємом 150 м3 за температури 20 °С є водяна па
ра. Точка роси — 10 °С. Визначити масу водяної пари й відносну
вологість за температури 20 °С. (1,36 кг; 52,5 %)
3-41. Сухий термометр психрометра показує. 16 °С, а вологий —
8 °С. Відносна вологість, виміряна волосяним гігрометром, дорів
нює 30 %. Чи правильні показання гігрометра? (Правильні)
3-42. Сухий термометр психрометра показує 10 °С, а вологий —
8 °С. Знайти відносну вологість, парціальний тиск і густину водяної
пари. (76 %; 9,65 · 10і Па; 7,1 · 10~2 кг/м3)
181
МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Т В Е Р Д О Г О ТІЛА
Теплові та механічні властивості твердого тіла
1. Теплове лінійне розширення твердого тіла. У процесі зміни
температури від /, до h лінійні розміри твердого тіла змінюються за
законом
l = l0(\ + at),
де /о— початкова довжина тіла при 0°С; α— коефіцієнт лінійного
розширення.
2. Теплове об'ємне розширення твердого тіла
V = Vn(l + $t),
де VQ — початковий об'єм тіла при 0°С; β — об'ємний коефіцієнт
розширення твердого тіла.
3. Абсолютним видовженням металевого тіла називають різницю
довжин видовженого й невидовженого дроту:
Δ/ = / - / 0 = / 0 α ( ί 2 - / , ) ,
для об'єму
AV = V-V0 = V0V(t2-tt).
4. Відносне видовження — величина ε, що дорівнює відношенню
абсолютного видовження (Δ/) до початкової довжини дроту (/о):
_Д/
Є
"/о '
5. Стан деформованого тіла характеризують механічною напру
гою, або просто напругою — скалярною величиною σ, що дорівнює
відношенню сили пружності ^ д о площі поперечного перерізу тіла:
F
σ =—.
S
Одиниця напруги — [σ] = 1 Па = 1 Н/м2.
182
6. Закон Гука (1660 p.) для однобічного розтягу (стиску): під час ма
лих деформацій напруга прямо пропорційна відносному видовженню:
σ = £|ε|,
де £ — коефіцієнт, що його називають модулем пружності, або мо
дулем Юнга.
Підставивши у формулу закону Гука значення σ = F/S і ε = Δ///0,
дістанемо:
F= ^\M\.
Позначимо SE/Io - к. Маємо закон Гука для пружини:

F = k\M\ = -kAx,
де к — жорсткість пружини.
Рівняння, які виражають залежність лінійних розмірів від

температури згідно з пунктами (1) і (2) основних формул, є прибли
зними, оскільки в них не береться до уваги залежність коефіцієнтів
теплового розширення α і β від температури. Під час розрахунків за
цими формулами треба брати до уваги, що отримані результати мо
жуть бути точними тільки в інтервалах температур, в яких зміна ко
ефіцієнтів мала порівняно зі значенням цих коефіцієнтів.
У тих випадках, коли в задачах даються початкові довжина або об'єм
за температур, які не дорівнюють нулю (0 °С), часто починають
розв'язувати задачі з визначення /0 і К0 і дістають вираз, який має вигляд
/,=-Α_ ( ι + α , 2 ).
1 + а/,
Такий метод розрахунку недоцільний. Справді, помноживши чи
сельник і знаменник цієї формули на 1 - α ί , , дістанемо:
_/,[і + а(г 2 -/,)-аУ 2 ]
1-а2/,2
Оскільки а » а , то члени, в які входить а2, відкидаємо. У ре
зультаті формула для визначення довжини /, набуває просту і достат
ньо точну для всіх практичних випадків формулу:
183
Для об'єму також маємо
^ = κ,[ΐ+β(/ 2 -ο].
На етапі аналізу умови задачі і створення математичного опису
моделі твердого тіла слід звертати увагу на умови перебігу даного
явища, оскільки від цього залежатиме правильність побудови моде
лі. Головна особливість кристала — залежність фізичних властивос
тей від вибраного в кристалі напряму. Таку залежність називають
анізотропією. Крім того, кристалічним тілам притаманний дальній
порядок^ тобто таке впорядковане розташування у просторі атомів
або іонів, яке повторюється у всьому об'ємі тіла на відстані тисяч та
десятків тисяч періодів кристалічної решітки. Якщо періодичне роз
ташування атомів або іонів існує на невеликих відстанях, кажуть
про ближній порядок. Він властивий аморфним тілам та рідинам.
Усі аморфні тіла ізотропні, їхні властивості однакові у всіх на
прямах. Часто та сама речовина може перебувати в кристалічному і
аморфному стані, наприклад кварц.
Під дією зовнішніх сил виникає деформація твердих тіл. У цьому
разі залежно від умови задачі й середовища крім сил пружності мо
жуть діяти сили тяжіння й виштовхувальна сила Архімеда, які знач
но впливають на пружні деформації. Для пружних поздовжніх де
формацій справедливий закон Гука.
Розв'язуючи задачі, у яких ідеться про механічні властивості
твердого тіла, слід уважно аналізувати умови задач, оскільки споча
тку треба з'ясувати, які сили діють на тіло. Ці сили необхідно вказа
ти на рисунку.
Варто мати на увазі, що в деформованому тілі виникають сили
пружності. Під час пружних деформацій після припинення дії зов
нішньої сили частинки деформованого тіла поїч-ртаються до своїх
вихідних положень, і тіло цілком відтворює початкові розміри і фо
рму. ІІепружні, або пластичні, деформації твердого тіла не зника
ють після того, як зовнішня сила припиняє свою дію, і в тілі збері
гаються так звані залишкові деформації.
За малих деформацій, тобто малих значень відносного видов
ження, згідно із законом Гука механічна напруга в розтягнутому
зразку лінійно зростає зі збільшенням деформації. Максимальне
значення напруги, за якої ще справджується закон Гука, називають
границею пропорційності і позначають σ„. Максимальна напруга, за
якої ще не виникають помітні залишкові деформації, — це границя
пружності σ,,ρ.
184
Починаючи з повного навантаження, розміри тіла продовжують
збільшуватися за сталого навантаження. Точка на цій діаграмі роз
тягу відповідає межі міцності σ4 —- максимальній напрузі, яку ви
тримує тіло без руйнування його кристалічної структури. А тому
для кожного матеріалу беруть запас міцності η = 3. Запас міцнос
ті — це число, яке показує, у скільки разів межа міцності σΜ більша
за допустиме значення ал: η = σΜ / σΛ.
jftt Приклади розв'язування задач
Задача 1. Яка механічна напруга виникає в стальному стержні,

кінці якого нерухомо закріплені, якщо навколишня температура змі
нюється від -ЗО °С до +30 °С?
Дано: СІ Механічна напруга виникає внаслі
Ε = 2,2- 10"Н/м 2 ; док теплового розширення стержня,
а = 1,2· 10"5К''; тому умову задачі слід доповнити зна
Λ =-30 °С; 243 Κ ченням модуля Юнга для сталі й тем
Ь = +30 °С 303 Κ пературним коефіцієнтом лінійного роз
σ —? ширення сталі.
Згідно із законої*л Гука
.Δ/
Εε = Ε
Теплове лінійне розширення

Δ/ = / 0 α ( / 2 - /,) = /,,αΔ?,
звідки відносне теплове розширення

Δ/
= αΔ?.
F
її F
/„
Тоді
σ = ΕαΔί.
Η Η
[σ] = 1-4-·ΙΓ'·Κ = 1
м* м
185
Η
Обчислення: σ = 2,2 · 10і' · 1,2 • 10~5 · 60 = 1,58 • 108. 2 -
Відповідь. σ = 1,58·ΙΟ8-^ = 1,58-10* Па.

м
Задача 2. Верхній кінець стального стержня завдовжки 5 м та з
площею поперечного перерізу 4 см2 жорстко закріплено, до нижньо
го підвісили тягар масою 2-Ю 3 кг. Визначити: напругу матеріалу
стержня; абсолютне та відносне видовження стержня.
Дано: СІ Механічну напруїу розтягнутого
£ = 1 9 , 6 · 1010Н/м2; стержня визначають за формулою
/ = 5 м; F
S = 4CM 2 ; 4 · 10 4 м2
3
т-2- 10 кг
де F— сила, яка діє вздовж осі
σ — ?Δ/ — ?ε — ? стержня й дорівнює силі тяжіння.
Тому
mg
σ =
S '
м
кг·
[σ] = Ι
? 1(V Q Χ Η
Обчислення: σ = 4
' = 49 · 10Ь -Ц-.
4-Ю" м-
Абсолютне видовження визначимо згідно із законом Гука:
σ = £ε = Ε—,
де Ε — модуль пружності (модуль Юнга), звідки
σ/
Δ/: Ε'
Η
м
[Δ/] _=ι 1 Μ
• = 1 м.
м"
186
49 106 -5
Обчислення: Δ/ = — = 12,5-10 м.
19,610 і "
Відносне видовження стержня дорівнює
А/а12,5-10^ _4
/ 5
Відповідь, σ = 49 · 106 Н/м2; Δ/= 12,5 • 10 4 м; ε = 2,5 · 1θΛ
Задача 3. Обчислити діаметр стального стержня, розрахованого

на навантаження 8· ΙΟ4 Η, якщо необхідно забезпечити шестикрат
ний запас міцності. Запас міцності дорівнює 108 Н/м2.
Розв 'язаїшя
Дано: Діаметр стержня має бути таким, щоб під
Р=8- !0 4 Н- час підняття вантажу Ρ допустима напруга не
σ Μ =10 8 Η/Μ'; перевищувала σΜ / η, тобто
η — σΜ / Од — 6
J—? η
де η — запас міцності.
Отже,
псі2
F = од5 =
4 '
звідки
d J4«F
=.
Перевіримо одиницю вимірюв ання:
Η
ki=iJ- = 1 м.
Обчислення: d-A — = 7,8-10 2 м.

8
V 3,14-10
Відповідь. t/ = 7,8-10"2 м.
187
Механічні властивості твердого тіла
4-1. Виготовляючи деякі точні прилади, необхідно забезпечити

сталість різниці довжин двох стержнів за зміни температури. Які
довжини повинні мати залізний та мідний стержні за температури
0 °С, щоб різниця їхніх довжин не залежала від іемператури й за
лишалась рівною 10 см? (34 см і 24 см; різниця Δ/ - /] - /2 = /щ -
-/ 0 2 + («ι/οι - ατ/οζ) t не залежить від температури, якщо вираз у
дужках дорівнюс нулю)
4-2. У залізну циліндричну цистерну заввишки Η м і діаметром
20 м налили нафту так, щоб за температури 50 °С рівень її нижчий
верхнього краю цистерни на 20 см. Визначити, за якої температури
нафта почне виливатися через край цистерни. Коефіцієнт об'ємного
розширення нафти дорівнює 0,001 Κ '. (304,7 Κ)
4-3. Під час розтягу алюмінієвого дроту завдовжки 2 м у ньому
виникла механічна напруга 35 МПа. Знайти відносне й абсолютне
видовження. (0,0005; 1 мм)
4-4. Балка завдовжки 5 м з площею поперечного перерізу 100 см2
під дією сил по 10 кН, прикладених до її кінців, стиснулася на 1 см.
Знайти відносний стиск і механічну напругу. (0,002; 1 МПа)
4-5. Скільки погрібно взяти стальних дротів діаметром 2 мм, щоб
виготовити трос, розрахований на піднімання вантажу масою 16 т?
(Не менш як 100)
4-6. Краї горизонтального стального стержня з площею попереч
ного перерізу 2 см" міцно закріплено за температури 15 °С. З якою
силою стержень буде стиснуто, якщо його нагріти до температури
150 °С? (32,4· 104Н)
4-7. Визначити модуль пружності для заліза, якщо відомо, що за
лізна дротина завдовжки 1,5 м з площею поперечного перерізу б"6 м2
під дією сили 200 Η видовжується на 1,5 мм. (£" = 2 · 10м Па)
4-8. Знайти площу поперечного перерізу алюмінієвого стержня,
до якого підвісили люстру масою 250 кг при запасі міцності стерж
ня 4. Межа міцності для алюмінію дорівнює 1,1 • 108 Па. Яка віднос
на деформація стержня? (5= 8,9 · 10" м2; ε = 3,92 · 10"4)
4-9. Брусок з площею поперечного перерізу 4 см2 при наванта
женні ΙΟ4 Η видовжується на 0,025 % своєї початкової довжини.
Визначити модуль Юнга для матеріалу бруска. Вважати, що видов
ження бруска відбувається в межах пружної деформації. (10 й Па)
4-10. З якою силою тиснутиме на стіни залізна балка, наглухо за
кріплена в них, якщо її температура зросте від 0 °С до 30 °С? Площа
поперечного перерізу балки дорівнює 20 см". (141 120 Н)
188
І Задачі для самостійного розв'язування
4-11. За температури О °С довжина алюмінієвого стержня /0і = 50 см,

а залізного /()2 = 50,05 см. Площі поперечних перерізів стержнів од
накові. За якої температури будуть однаковими довжини стержнів?
Коефіцієнт лінійного розширення алюмінію ct| = 24 · 10 6 Κ', заліза
α 2 = 1 2 · 10 6 Κ '. Г?= /о2
~ /о1 =83,4 °СЛ
α _
V 'θΐ ΐ '02^2 /
4-12. За'іізний стержень із площею поперечного перерізу 20 см'
нерухомо закріплений між двома стінами за температури 0 °С. Ви
значити пружну силу стиснення, яка виникла в стержні при підви
щенні температури до 20 °С. [F = ESa (ί2 - Λ) = 9,4 • 104 Η]
4-13. Чому дорівнює абсолютне видовження стального стержня
завдовжки 5 см з площею поперечного перерізу 8 · 10" м" під дією
вантажу в 1,96 кН? (5,8 · 10 4 м)
4-14. Під дією якої сили, напрямленої вздовж осі стержня, у ньо
му виникає напруга 1,5 · 108 Па? Діаметр стержня дорівнює 0,4 см.
(1,9 кН)
4-15. До кінців сталевого дроту завдовжки 3 м з площею по
перечного перерізу 1 мм2 прикладено розтягуючі сили по 210 Η кожна.
Знайти абсолютне й відносне видовження. (3,15 · 10~4 м; 1,05 · 10 4)
4-16. Верхній кінець стального дроту діаметром 2 мм і завдовжки
6 м закріплено нерухомо. До нижнього кінця підвішено вантаж ма
сою 100 кг. Визначити напругу матеріалу дроту. (312 МПа)
4-17. Зі скількох стальних дротин діаметром 2 мм повинен бути
виготовлений трос, розрахований на піднімання вантажу масою
3,14 · 10' кг, якщо запас міцності становить 2,9, а запас міцності ста
лі дорівнює 5,8 · 108 Па? (49)
4-18. Верхній кінець дроту закріплено нерухомо. До нижнього
кінця вертикального дроту завдовжки 5 м з площею поперечного
перерізу 2 мм2 підвішено вантаж масою 5,1 кг, унаслідок чого дріт
видовжився на 0,6 мм. Визначити модуль Юнга для матеріалу дроту.
(208· 109Па)
4-19. Дріт завдовжки 3 м і діаметром 0,8 мм висить вертикально.
До вільного кінця дроту підвісили вантаж масою 5 кг. Довжина дро
ту збільшилася на 0,6 мм. Визначити напругу, відносне видовження
дроту і модуль пружності. (9,8 · 107 Па; 2 · 10 4; 1,6 · 10" Па)
4-20. Верхній кінець троса закріплено нерухомо. До нижнього
кінця стального троса підвішено вантаж масою 5 т. Довжина тро
са— 0,5 м, загальна площа поперечного перерізу всіх його дро-
189
тин — 2 см2. Яким має бути запас міцності троса, якщо межа міцно
сті для сталі дорівнює 1,25 · 109 Па? Визначити відносне видовжен
ня троса та енергію пружної деформації троса. (5,1; 1,1 · 10"; 14 Дж)
4-21. На скількох палях діаметром 10 см можна розмістити
платформу масою 20 т, якщо допустима напруга на стиск дорівнює
10 7 Па?(25)
4-22. Визначити відносне видовження мідного стержня, якщо під
час його розтягування робота пружної сили дорівнює 0,24 Дж. Дов
жина стержня дорівнює 2 м, а площа його поперечного перерізу —
2 мм2. (10 3)
4-23. Визначити енергію деформації та її об'ємну густину в ста
льному дроті діаметром 1,5 мм і завдовжки 4,5 м, до якого підвіше
но вантаж масою 40 кг. (0,93 Дж; 1,2 · 105 Дж/м3)
190
Розділ 5
О С Н О В И ТЕРМОДИНАМІКИ
5.1. Внутрішня енергія. Рівняння теплового балансу

1. Середня кінетична енергія молекул газу
Ек=^-ЛкТ,
2 2
де к - 1,38 · 1(Г23 Дж/К — стала Больцмана.
2. Внутрішня енергія газу, який складається з N одноатомних мо
лекул,
и^ЛЩ-н^тЛШ-нтЛру,
2Μ 2Μ 2
де
пі m
N=~N., PV= — RT.
Якщо Μ Μ
m _
Λ/ '
тоді
U=-RT.
2
3. Теплоємність тіла показує кількість теплоти, яка потрібна для
нагрівання цього тіла на 1 К:
С--Я-.
AT
де Q — кількість теплоти (енергія, передана тілу внаслідок теплообміну).
4. Питома теплоємність — це величина, що дорівнює кількості
теплоти, яку отримує чи віддає 1 кг речовини зі зміною його темпе
ратури на 1 К:
m mAT
191
Дж
Одиниця питомої теплоємності в СІ [с] = 1
кт-К
5. Кількість теплоти, яка необхідна для нагрівання тіла (речови
ни), можна обчислити за формулою
Q = стАТ -сш(Т2 -Тх).
6. Кількість теплоти, необхідна для перетворення твердого тіла

на рідину (плавлення), дорівнює
де λ — питома теплота плавлення. Така сама кількість теплоти виді

ляється під час кристалізації маси m речовини.
7. Кількість теплоти, яка необхідна для перетворення рідини в газ
(пару),
Q = rm,
де г- питома теплота пароутворення. Під час конденсації пари в
рідину виділяється така сама кількість теплоти.
8. Кількість теплоти, яка виділяється при повному згорянні палива,
Q = qm,
де q —- питома теплота згоряння.
9. Рівняння теплового балансу. Алгебраїчна сума кількостей теп
лоти, якими обмінюються тіла теплоізольованої системи в проце
сі теплопередачі (теплообміну) дорівнює нулю:
іа=о.
ϋ | Загальні зауваження до розв'язування задач
На етапі аналізу умови задачі та створення математичного

опису моделі явища слід звертати увагу на те, що найлегше обчис
лити внутрішню енергію ідеального газу, оскільки в ньому немає
взаємодії між молекулами й потенціальна енергія молекул дорівнює
нулю. Тому внутрішня енергія одноатомного ідеального газу є су
мою лише кінетичних енергій поступального руху молекул.
При визначенні ідеального газу треба сказати, що як ідеальний
газ необхідно розглядати будь-який газ, який перебуває за низького
тиску й високої температури.
192
Дуже уважно слід аналізувати умови задач, у яких розглядаються
процеси теплообміну, що супроводжуються переходом речовини з
одного агрегатного стану в інший, оскільки на певних етапах пере
бігу явища іноді необхідно провести обчислення для того, щоб пе
ресвідчитися, чи справді можливі ті чи інші процеси. Наприклад, за
дачі, в яких розглядаються фазові перетворення (плавлення, випаро
вування) одною тіла внаслідок зменшення внутрішньої енергії ін
шого, потребують аналізу повноти передбачуваного перетворення.
До таких задач належать задачі типу: «Яка встановиться температу
ра в теплоізольованому калориметрі з водою після того, як у кало
риметр опустили кусок льоду з певною температурою?». У цьому
разі енергії, яку можна отримати, охолоджуючи масу води й кало
риметра до температури танення льоду, може не вистачити для пов
ною плавлення льоду. І це можна з'ясувати, лише провівши матема
тичне обчислення на основі теплового балансу.
Задача 1. Як зміниться внутрішня енергія одноатомного ідеаль

ного газу при ізобарному нагріванні на 100 К, якщо кількість газу
5 моль?
Розв 'язсіння
Дано: Внутрішня енергія одноатомного ідеального газу
ΔΓ= ШОК:
ν = 5 моль
Δ (У- ·-? ЇМ 2
Годі зміна внутрішньої енергії визначається за формулою
AU = -vRAT.
2
Лж
[Δί/] = 1 м о л ь — - = 1 Дж.
моль-Κ
З
Обчислення: Ш = — 5 -8,3 -100 = 6225 Дж.
2
Відповідь. MJ = 6225 Дж.
193
Задача 2. При зменшенні об'єму газу в 3,6 раза його тиск збіль
шився на 20 %. У скільки разів змінилася його внутрішня енергія?
Дано: Перший спосіб
= 3,6; Внутрішня енергія ідеального газу

v2
Р2-Р, U = -RT,
= η =20% == 0,2 2
отже,
Ч±-Тг
?
υ,
З рівняння стану ідеального газу
т
PV= — RT.
Μ
Ураховуючи, що маса й молярна маса залишаються незмінними,
можна записати для його першого і другого станів відповідно:
Р2УгМ
Γ,
mR mR
або, враховуючи умову задачі,
(1 + η)/»Κ,Α/
Т2 =
bmR
Підставивши співвідношення температур у співвідношення внут
рішніх енергій, дістанемо
ί/, b
U 1 + 0,2_]_
Обчислення: 2
и, 3,6 "з"
Відповідь. Зменшилась у 3 рази.
Другий спосіб
Виходячи з формули внутрішньої енергії ідеального газу
З З
U = -RT = -PV,
2 2
194
де RT - PV, можемо записати
t/,=-^P (1)
і, відповідно,
3 3 V
υ2=-Ρ,ν2=-(\ + τ\)Ρχ-!-. (2)
2 2 b
Розділивши співвідношення (2) на співвідношення (1), дістанемо
Ц2 _1 + η _ 1
U~ b ~3"
Задача 3. У балоні міститься гелій масою 0,5 кг за температури

10 °С. Як зміниться внутрішня енергія гелію, якщо його температура
збільшиться до 30 °С?
Дано: СІ Внутрішня енергія ідеального
т = 0,5 кг; газу до підвищення температури
U = 10 °С; 283 Κ
h - 30 °С; 303 Κ U^HLRT,
М-4 • 10 3 кг/моль;
R = 8,31 Дж/(моль · К) гм '
At/—? Після підвищення температури
внутрішня енергія гелію збільшиться:
З т
£/,= RT.
їм
Знайдемо зміну внутрішньої енергії газу:
3/и 3/я 3 т
AU -U-, -U. = RT., RT = RAT.
ЇМ 2М 2М
Дж
кг- моль-К •К
"=1Джмол ь
[АЩ = 1 = 1Дж
кг моль
моль
195
\U=-· ° ' 5 -8,31(303-283J = 31,2-10* Дж.

2 4-Ю' 3
Відповідь. AU = 31,2 кДж.
Задача 4. Який тиск одноатомного газу, який займає об'єм 2 л,

якщо його внутрішня енергія дорівнює 300 Дж?
Дано: СІ Внутрішня енергія одноатомного іде
3 3
У=2л; 2-Ю" м ального газу
£/=300Дж
Ρ—Ί їм
Згідно з рівнянням Менделєєва—Клапейрона для стану газу
т
Μ
Тоді, підставивши значення другого рівняння в перше, дістанемо
U=-PV,
2
звідки тиск одноатомного газу
2U_
Р=
З V'
Дж Н
ім Н
И = 1 ^ = 1_ _ = 1__ = ,1Па.
π
М" М М
2-300
Обчислення: Р = - = 105Па = 100кПа.
3
3 - 2 -10"
Відповідь. Ρ = 100 кПа.
Задача 5. У калориметр, де міститься 100 г льоду за температури
0 °С, пускають водяну пару за температури 100 °С. Скільки води
буде в калориметрі безпосередньо після того, як розтане весь лід?
Теплоємність калориметра не враховувати. Питома теплота плавлення
льоду дорівнює 3,3 · 105 Дж/кг, питома теплота пароутворення —
2,26· 106 Дж/кг.
196
Дано: СІ Споживачем тепла є лід, який
ія л = ЮОг; 0,1 кг перетворюється на воду за сталої
h=0 °С; 273 Κ температури плавлення 0 °С. На
/ 2 =100 °С; 373 Κ момент, коли лід повністю розта
λ = 3.3· 105 Дж/кг; не, кількість отриманої ним тепло
r = 2,26· 10 " Дж/кг; ти становитиме
с„ = 4200Дж/(кг-К)
mB — ? Qt=hnr
Постачальником тепла є пара, яка при конденсації виділяє кіль
кість теплоти
і утворена з цієї пари вода охолоджується до температури плавлення

льоду, виділяючи при цьому кількість теплоти
Qy=cBm„(T2-Tl),
де тп — маса пари.
Складемо рівняння теплового балансу:
або
λ/я., = rm^ + cjn^-T,).
Звідси маса пари, яка сконденсувалась у воду, дорівнює
λ/Μ.,
т ~ = .
r + cRmn{T2-Tx)
Загальна кількість води в калориметрі
/я = т, +т„ —т 1 + -
г + с{Тг-Т,)
Дж
К ] = 1кг = 1 кг.
Дж_
кг
кг-Kj
ґ
3,310 5
Обчислення: т. =0,1 І + - = 112,5· ΙΟ"3 кг.
2,26·106 + 4,2·10 -100
Відповідь. тв =112,5 г.
197
Задача 6. У посудині за нормального атмосферного тиску нагрі
вається 1 кг води та 50 г льоду. Початкова температура води та льо
ду дорівнює 0 °С. Через який час закипить вода, якщо потужність
нагрівача 500 Вт, а його ККД 0,6? Теплоємність посудини та нагрі
вача не враховувати.
Дано: СІ Коефіцієнт корисної дії нагрівача
гп\ - 1 кг;
т2 = 50 г; 0,05 кг
?,=0°С; 273 Κ η =α
t2 = 100 °С; 373 Κ
Ρ = 500 Вт; де QK — корисна теплота, яка пішла
η = 0,6; на нагрівання води та льоду; Q,—
λ = 3,3· 105 Дж/кг; загальна затрачена теплота.
с. = 4200 Дж/(кг · Κ) Щоб нагріти воду до кипіння і
розплавити лід, треба надати кіль
τ— ? кість теплоти
де Q\ ~ Хт2 — теплота, затрачена на плавлення льоду;

Q2 = с (т\ + т2) (Т2 - Т\) — теплота, затрачена на нагрівання води
до кипіння.
Кількість теплоти, що її віддає нагрівач, дорівнює
Тоді
Хт2 +с(ті + т2)(Т2-Т])
Ά
Ρτ
ЗВІДКИ
ληι2 +c(mi +m2)(T2 -Γ,)

Дж
кг-К
кг-К
W=l :1^-=1С.
Вт Дж/с
3,3-105 0,05 + 4200(1 + 0,05)· 100 , с ,
τ= :—:—— — — = 1,510 с.
0,6-500
3
Відповідь, τ = 1,5· 10 с.
198
Задача 7. З якою швидкістю повинна летіти свинцева куля, щоб
при ударі об перешкоду вона розплавилася? Початкова температура
кулі дорівнює 100 °С. При ударі в теплоту перетворилося 60 % енер
гії кулі.
Дано: СІ До удару повна енергія кулі визна
/, = 100 °С; 373 Κ чається її кінетичною енергією:
η = 60 % = 0,6;
λ = 2,5· 104Дж/кг;
с= 120Дж/(кг-К) W=- mv
ν—Ί
У момент удару в теплоту перетворюється 60 % цієї енергії, тобто
Q = 0,6W =0,6mv • 0,3mv~.
При цьому куля нагрівається від початкової температури до тем

ператури плавлення свинцю:
Q^cm{Tm-Tx).
Щоб куля розплавилась, необхідна теплота
Q2=bn.
За законом збереження енергії
β = 0 + & . або 0,3mv2 = cm (Tm - Γ,) + Xm,
звідки швидкість кулі дорівнює
ciTn-TJ + k
V-
0,3
кг-м-м м
кг-К V кг с2 · кг с
120(600-373) + 2,5-104 ,,.м
Обчислення: ν = .\ =314—.
0,3
Відповідь, υ = 314 м
199
Внутрішня енергія. Рівняння теплового балансу
5-І. На скільки змінюється внутрішня енергія гелію масою 200 г

зі збільшенням температури на 20 °С? (12,5 кДж)
5-2. Яка внутрішня енергія 5 моль одноатомного газу за темпера
тури 10°С?(1,8кДж)
5-3. Азот масою 5 кг нагріли на 150 Κ за сталого об'єму. Знайти:
кількість теплоти, яку надано газу; зміну внутрішньої енергії.
(3,34 · 105 МДж; 3,34-10 5 МДж)
5-4. Дві свинцеві кулі однакової маси рухаються зі швидкостями
ν і 2v назустріч одна одній. Визначити підвищення температури
AT куль у результаті непружного удару. (ΔΓ = 9v2 /8c)
5-5. На скільки градусів нагрівається уламок сталі масою 2 кг від
удару молота вагою 3600 Н, якщо молот падає з висоти 2 м, а на на
грівання уламка сталі витрачається 50 % енергії молота? (3,7 К)
5-6. Кімната з пічним опаленням втрачає 40 кДж за хвилину че
рез стіни й вікна. Скільки дров треба спалити, щоб у кімнаті підтри
мувати сталу температуру впродовж доби, якщо ККД печі дорівнює
20 %? (28,5 кг)
5-7. Для приготування ванни змішали холодну воду за темпера
тури 10 °С з гарячою водою за температури 70 °С. Яку кількість хо
лодної й гарячої води необхідно взяти, щоб одержати 500 кг води за
температури 40 °С? (250 кг)
5-8. Скільки теплоти виділиться при конденсації 0,2 кг водяної
пари, яка має температуру 100 °С, і в процесі охолодження одержа
ної з неї води до 20 °С?"(5,24 · 105 Дж)
5-9. Середній тиск газу в циліндрі становить 1.2 МПа. Площа пор
шня дорівнює 300 см2, а довжина ходу — 0,5 м. На скільки зміню
ється внутрішня енергія газу за один хід поршня? (18 кДж)
5-10. У радіатор автомобіля влили 2 л води за температури 40 °С,
а потім долили 4 л води за температури 85 °С. Знайти температуру
суміші в стані рівноваги. (60 °С)
5-11. У латунний калориметр, маса якого 200 г, влили 400 г води
за температури 17 °С і вкинули 600 г срібла за температури 85 °С.
Після встановлення рівноваги в калориметрі температура стає 22 °С.
Знайти питому теплоємність срібла. (230 Дж/(кг · К))
5-12. Скільки кілограмів кам'яного вугілля потрібно спалити для
того, щоб перетворити в пару 100 кг льоду, взятого за температури
0 °С? ККД нагрівника дорівнює 70 %. (14,5 кг)
5-13. Водяну стоірадусну пару впустили в калориметр, де міс
титься шматок льоду, маса якого 5 кг, а температура — 50 °С. Визна
чити масу впущеної пари, якщо шматок льоду розплавився. (0,82 кг)
200
5-14. На електроплитці, яка має потужність 600 Вт і ККД 45 %,
нагрілося 2,5 кг води від 20 °С до кипіння і 10 % її перетворилося на
пару. Скільки часу відбувалося нагрівання? (17,6 хв)
5-15. У суміш, що складається з 20 л води і 10 кг льоду за темпе
ратури 0 °С, вливають свинець за температури плавлення. Уся су
міш набуває температури 100 °С, і 200 г води при цьому перетворю
ється в пару. Визначити, скільки було вилито свинцю. (310 кг)
5-16. Для розплавлення 1 τ сталі використовується електропіч
потужністю 100 кВт. Скільки часу триває плавлення, якщо виливок
до початку плавлення треба нагріти на 1500 °С? Питома теплоємність
сталі — 500 Дж/(кг · К), питома теплота плавлення — 2,7 · 105 Дж/кг.
(2 год 50 хв)
5-17. Яка внутрішня енергія гелію, який заповнює аеростат об'є

мом 50 м3 за тиску 80 кПа? (6 МДж)
5-18. Обчислити внутрішню енергію одного кіломоля вуглекис
лого газу за температури 300 К. (8,736 МДж/кмоль)
5-19. Обчислити внутрішню енергію 8 г кисню за температури
300 К. (1,56 кДж)
5-20. Яка кількість теплоти необхідна для нагрівання 0,002 кмоля
кисню на 100 °С за сталого тиску? (5824 Дж)
5-21. Як змінилася внутрішня енергія одноатомного газу при ізо
барному нагріванні на 100 К, якщо кількість газу 5 моль? (6225 Дж)
5-22. Температура повітря в циліндрі становить 150 °С, а тиск
800 кПа. Газ ізохорно охолоджують, при цьому кінцевий тиск ста
новить 2-Ю 5 Па. Знайти, на скільки змінилася внутрішня енергія 1 кг
повітря, а також його кінцеву температуру. Питома теплоємність пові
тря за сталого об'єму дорівнює 0,7 кДж/(кг · К). (220 кДж/кг; 106 К)
5-23. 1 л повітря нагрівають за сталого об'єму від температури
0 °С до 100 °С. На скільки зміниться внутрішня енергія повітря? Пи
тома теплоємність повітря за сталого об'єму дорівнює 0,7 кДж/(кг • К).
(AU = cvmAT=90R7K)
5-24. У теплоізольованій посудині об'ємом 5,6 л міститься ки
сень за температури 66 °С і тиску 0,25 МПа. Для нагрівання газу до
температури 68 °С необхідно надати газу теплоту 21 Дж. Визначити
питому теплоємність кисню за цих умов. Теплоємністю і тепловим
( QRT, ^ п Дж ^
!
розширенням посудини знехтувати, с - -{Тг-Т^)МРУ ~ 660 кг-К
201
5-25. 1 кмоль одноатомного ідеального газу нагрівають за сталого
об'єму. Визначити кількість теплоти, переданої газу. (1,25 · 10'' Дж)
5-26. Свинцева куля, що летить зі швидкістю 104 м/с, влучивши в
дошку, застряє в ній. На скільки градусів підвищилася температура
кулі, якщо половина виділеної під час удару теплоти витрачається
на її нагрівання? (293 К)
5-27. Як зміниться внутрішня енергія 5 кг ртуті внаслідок охоло
дження від 288 до 228 К? (Зменшиться на 100 кДж)
5-28. Змішали 0,4 м3 води за температури 20 °С і 0,1 м3 води за
температури 70 °С. Знайти температуру суміші після встановлення
рівноваги. (303 К)
5-29. До латунного калориметра масою 128 г з 240 г води за тем
ператури 8,1 °С опускають металеве тіло масою 192 г, нагріте до тем
ператури 100 °С. Остаточна температура системи становить 21,5 °С.
Визначити питому теплоємність речовини тіла, якщо питомі тепло
ємності латуні й води дорівнюють відповідно 380 та 4190 Дж/(кг · К).
(786 Дж/(кг · К))
5-30. У теплоізольованій посудині міститься 500 г води і 54,4 г
льоду за температури 0 °С. У посудину подають суху насичену пару
масою 6,6 г за температури 100 °С. Якою буде температура після
встановлення теплової рівноваги? (283,5 К)
5-31. Скільки дров треба спалити в грубці з ККД 40%, щоб
одержати з 200 кг снігу, взятого за температурі -10 °С, воду при
20 °С? (22 кг)
5-32. Скільки сталі, взятої за температури 20 °С, можна розпла
вити в печі з ККД 50 %, спалюючи 2 τ кам'яного вугілля? (40 т)
5-33. Щоб нагріти 2 кг води від 10 °С до кипіння на пальнику з
ККД 20 %, необхідно 100 г пального. Яка кількість теплоти виділя
ється при згорянні 1 кг пального? (3,77 · 107 Дж/кг)
5-34. У посудину з водою за температури 20 °С помістили
100 г льоду за температури -8 °С. Яка температура встановиться
в посудині? Теплоємність посудини з водою дорівнює 1,67 кДж/К.
(273 К)
5-35. У посудину з 10 кг води за температури 293 Κ влили 7 кг
розплавленого свинцю, взятого за температури плавлення 600 К.
При цьому утворилось 0,05 кг пари. Яка температура встановиться в
посудині після того, як свинець затвердне? Теплоємністю посудини
знехтувати. (301 К).
5-36. Змішують 300 г води за температури 10 °С і 400 г льоду,
взятого за температури -20 °С. Визначити температуру суміші, що
утворилася, і проаналізувати агрегатні перетворення. (273 К; 412,5 г
льоду; 287,5 г води)
202
5-37. У посудині нагрівають 1 л води і 50 г льоду. Початкова їх
температура дорівнювала 273 К. Скільки потрібно часу, щоб вода
закипіла, якщо потужність нагрівника — 500 Вт, а його ККД —
60 %? (25,4 хв)
5-38. У посудину з 10 кг води за температури 10 °С поклали
шматок льоду за температури -50 °С, після чого температура водя
ної маси в посудині становила -4 °С. Чому дорівнює маса льоду, що
його поклали в посудину? Теплоємністю посудини знехтувати. (40 г)
5.2 Перший закон термодинаміки.

Робота в термодинаміці
1. Перший закон термодинаміки — це закон збереження й пере
творення енергії під час теплових процесів:
Q = AU + A,
де Q — кількість теплоти, надана системі; AU— зміна внутрішньої
енергії; А — робота, виконана цією системою.
2. Робота в термодинаміці. Роботу, що її виконує ідеальний газ
під час ізобаричного розширення, визначають за формулою
A=PAV,
деАК= ν2~Κ —зміна об'єму.
Якщо газ розширюється, AV> 0, робота при розширенні додатна:
А > 0. Якщо газ стискається, AV < 0 і А < 0.
3. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів у
ідеальних газах.
Ізобаричний процес. Перший закон термодинаміки для ізобарич
ного процесу в ідеальному газі формулюють так: під час ізобарич
ного процесу кількість теплоти, надана газу, йде на його нагрівання
(тобто на підвищення внутрішньої енергії) і на роботу розширення,
що газ здійснює проти сил зовнішнього тиску:
Q = AU + A,a5oQ = AU + PAV.
Якщо в ізобаричному процесі одноатомний газ за сталого тиску
нагрівається від температури Т\ до Т2 і розширюється при цьому від
об'єму V\ до V2, то робота визначається рівнянням
PAV = — RAT.
Μ
203
Тому зміна внутрішньої енергії в ізобаричному процесі дорівнює
ш = иг-ихЛИ-ктг-І!!!-ПТхА!!ї.ііьтЛрьу.
2М 2М 2М 2
Тоді
Q
И
= AU + A = -PAV + A = -A + A = -A,
2 2 2
звідки
2 З
A=-Q, AU=-Q.
5 5
Ізохорний процес. Під час ізохорного процесу вся надана газу те
плота йде на збільшення його внутрішньої енергії, тому й не вико
нується робота:
AV = V2-V{ = 0 = ^ Л = 0.
Перший закон термодинаміки для ізохорного процесу в ідеаль
ному газі має таке визначення: під час ізохорного процесу вся нада
на газу теплота йде на збільшення його внутрішньої енергії:
Q = AU.
Ізотермічний процес. Під час ізотермічного процесу температура
газу не змінюється, тому не змінюється й внутрішня енергія газу:
АТ = Т2-Т1=0 => AU = U2-Ut=0.
Тому перший закон термодинаміки для ізотермічного процесу в
ідеальному газі формулюється так: під час ізотермічного процесу
вся надана газу теплота йде на виконання роботи під час розширен
ня газу:
Q = A.
Адіабатичний процес. Адіабатичним називають процес, за якого
система не дістає ззовні і не віддає теплоти (Q - 0). Перший закон
термодинаміки для адіабатичного процесу в ідеальному газі форму
люється так: в адіабатичному процесі газ виконує роботу за рахунок
зменшення своєї внутрішньої енергії
A--AU.
4. Коефіцієнт корисної дії (ККД) теплового двигуна. Ефектив
ність роботи теплового двигуна характеризується його ККД, який
дорівнює відношенню кількості теплоти, перетвореної двигуном у
механічну роботу, до кількості теплоти Q\, отриманої від нагрівника:
204
Q\-Qi A
0 Є,
де (Tj — кількість теплоти, яку робоче тіло віддає холодильнику.
5. Цикл Карно — це ідеальний цикл двигуна, в якому усунуто
будь-які втрати, крім передачі енергії холодильнику. ККД циклу
Карно не залежить від конструкції теплового двигуна та природи
робочого тіла й має максимально можливе теоретичне значення, яке
дорівнює
η=ΖΙζΖΙ=1_Ζ1.
τ τ
Слід мати на увазі, що в термодинаміці всі явища розгля

даються не з погляду їх механізму, а з точки зору перетворень енер
гії, що відбуваються в цих явищах.
Перший закон термодинаміки доводить неможливість створення
вічного двигуна першого роду — пристрою, здатного виконувати
необмежену кількість роботи без отримування енергії ззовні. Якщо
до системи не надходить теплота (Q = 0), то робота згідно із законом
може бути виконана лише за рахунок зменшення внутрішньої енер
гії. Так працює, наприклад, тепловий двигун — у ньому робота здій
снюється за рахунок згоряння палива. Коли запас палива вичерпано,
тоді AU = 0, а отже, й А = 0.
Розв'язуючи задачі, в яких розглядається виконання механічної
роботи за рахунок згоряння пального в тепловому двигуні, слід на
етапі аналізу умови задачі та побудови фізичної моделі явища звер
нути увагу на те, про яку потужність або роботу йдеться в умові за
дачі. Потужність, яку може розвинути двигун, не завжди повністю
використовується, коефіцієнт корисної дії теплового дв> ι уна, як
правило, не враховує втрат потужності в механізмах, що передають
механічний рух від двигуна до коліс.
Задача 1. Визначити зміну внутрішньої енергії кисню масою

0,5 кг при ізохорному підвищенні температури на 15 °С.
205
Розв язанпя
Дано: СІ Згідно з першим законом термоди
т = 0,5 кг; наміки в загальному вигляді
V = const;
At=\5°C; 15К Ш-Q-A.
су = 653 Дж/(кг • К) Робота газу А = 0, оскільки V = const.
Δί/—?
Отже, внутрішня енергія газу збільшується за рахунок отримання
кількості теплоти. Кількість теплоти, яку дістав кисень, знайдемо за
формулою
Q - cv тАТ,
де Су — питома теплоємність кисню за сталого об'єму (су знахо
дять з таблиці або за формулою с¥ = ).

Перевіримо одиницю вимірювання: 2 А/
Дж
[£?]=! кг · Κ = 1 Дж.
кг-К
Обчислення: AU= 653 · 0,5 · 15 = 4897,5 Дж.
Відповідь. AU = 4897,5 Дж = 4,9 кДж.
Задача 2. У циліндрі під поршнем міститься 1,25 кг повітря. Для

його нагрівання на 4 °С за сталого тиску було витрачено 5 кДж теп
лоти. Визначити зміну внутрішньої енергії повітря, молярна маса
якого дорівнює 0,029 кг/моль.
Розв 'язаїшя
Дано: СІ ρ = const
ш = 1,25 кг; Запишемо перший закон тер
At = 4 °С; 4Κ модинаміки
Ρ - const; Q = AU + A,
Є = 5кДж; 5 · 103Дж
Μ- 0,029 кг/моль; де Q— кількість теплоти, яка
R = 8,31 Дж/(моль Κ) надається системі і йде на зміну
внутрішньої енергії системи AU
Δί/—? та на виконання системою робо
ти А проти зовнішніх сил.
Тоді зміна внутрішньої енергії
AV-Q-A.
206
Робота газу при ізобарному нагріванні
А=РАУ.
Згідно з рівнянням Менделєєва—Клапейрона
т
PV •RT,
Μ
при Ρ = const
т
PAV= — RAT.
Μ
Тоді
m
A= — RAT.
Μ
кг Дж
[А] = \ • Κ = 1 Дж.
кг/моль моль Κ
Зміна внутрішньої енергії
AU = Q-—RAT.
Μ
Обчислення: Δί/ = 5 · 1 0 3 — ^ - - 8 , 3 1 -4 = 3567Дж.
0,029
Відповідь. AU = 3567 Дж = 3,567 кДж.
Задача 3. У теплоізольованому циліндрі з поршнем міститься
азот масою 0,3 кг за температури 20 °С. Розширюючись, газ виконує
роботу 6705 Дж. Визначити зміну внутрішньої енергії та температу
ру газу після розширення.
Дано: СІ Розширення азоту відбувається в теп
т = 0,3 кг; лоізольованому циліндрі, а тому процес
Г,= 20°С; 293 Κ відбувається без теплообміну системи із
А = 6705 Дж; зовнішнім середовищем (адіабатичний
с к =745Дж/(кг-К) процес). Оскільки Q - 0, то перший за
кон термодинаміки матиме такий ви
AU—lTj — l
гляд: А = - AU.
207
Отже, внутрішня енергія газу при розширенні зменшується на
6705 Дж, тобто MJ = -6705 Дж.
Мірою зміни внутрішньої енергії є кількість теплоти, тобто
AU = cym(T2 -Tl) = cymT2-cvmTl,
звідки
_AU + cvmTl_AU
J2 - - + 7,.
Cyin cvm
Дж
№і • = 1К.
•кг
кг-К
Обчислення: Т,=—^-
2
+ 293 = 293-30 = 263 Κ
745-0,3
Відповідь: ДІ/=-6,705 Дж; Т2 =263 Κ (t2 = -10 °С).
Задача 4. Над незмінною кількістю ідеального газу здійснено

замкнутий процес, що відповідає графіку на рис. а, максимальні
значення тиску й об'єму в 5 разів більші за мінімальні. Визначити
ККД циклу і відношення кількостей відданого й отриманого тепла.
Чому дорівнює ККД ідеальної теплової машини, яка працює за
циклом Карно і температура нагрівача якої дорівнює максималь
ній температурі цього циклу, а температура холодильника — його
мінімальній температурі?
Р,
5Р, І
р,
Ί ...
4
ι і 1 ι — * •
208
Дано Оскільки величину роботи газу графічно зобра
Ρ = Ρί жують площею циклу на діаграмі p-V, то (див.
1
min рис. б) робота циклу
Ρ
л
= 5/ϊ;
V
max
• = ^,; A'APAV
mm
ν = 5Κ,; і через параметри Λ можемо записати зміну його
Τ max = τ,; внутрішньої енергії
иаг
Τ = τ>
хол AU=-PAV або -APV,
& д
2 2
9
то доцільно побудувати графік процесу в коорди
χόστρ натах P-V (див. рис. б).
η«- 9 Визначимо, на яких ділянках процесу газ отри
мував, а на яких віддавав тепло:
nu- ? 1—2 — ізохоричний процес, V = const (AV]2 = 0 ) ,
звідки Al2 = 0.
AU]2=~APnV] -4^, :6ЯК,
тож згідно з першим законом термодинаміки

Q=AU+A
бачимо, що на ділянці 1—2 газ отримує тепло, причому його кіль
кість іде на зміну внутрішньої енергії:
2—3 — ізобаричний процес, Ρ = const, AV23 = 5VX -Уі= 4К,, тобто

A23 = 5Pl-4Vt=20P]Vu
Δί/ 23 =-A = -5P]V] =30^K„
отже, на цій ділянці газ дістав кількість теплоти
Qn = Δί/23 + /42з = ЗО/5, Κ, + 20 />, Γ, = 50 Ρ, Vx.
З—4 — ізохоричний процес, 5 Vx - const (Δ VJ4 = 0), звідки A}4 = 0.
Δί/34=|ΔΡ34·5Κ,=|(7»-5/ί)·5Γ1=-30^„
отже, на цьому етапі внутрішня енергія газу зменшується:
Q34 = AU34 + А34 = -30/»і К, + 0 = -ЗОЛ Vu
209
гоото газ віддає тепло.
4—1 — ізобаричний процес, АКц = V\-5V\=- 4VU тобто
AAi = PiAV4l=Pl(-4Vi) = -4PiVi,
Δί/ 4 1 =|/>(Κ 1 -5Κ 1 ) = -6/>Η„
отже,
Q4]=AUu+Au=-\OPiVl,
тобто його внутрішня енергія зменшується, газ віддає тепло.
Отже, у цьому коловому процесі газ дістав кількість теплоти
а віддав
Є.ід = Єз4 + £?4І=-40/' 1 К 1 ,
тобто їх відношення
Тоді ККД циклу

g-n,-|eJ = 16 = 2 = o,29.
Οη, 56 7
З рисунка очевидно, шо найвищою в цьому процесі є температу
ра, яка відповідає точці З, яку ми й беремо як температуру нагрівана
ідеальної теплової машини:
-* нагр І З·
Найнижчою температурою, яку ми візьмемо за температуру хо

лодильника, є та, що відповідає точці 1 цього графіка:
З рівняння Менделєєва—Клапейрона знаходимо:
vR ·' vR
де ν — кількість речовини газу. Звідси
Τ -Τ 24
η Η = ^ - ^ = — = 0,96.
Т3 25
Відповідь. \Q»A = -- т] ц =0,29; η,, =0,96.
iiurp '
210
Задача 5. Ідеальна теплова машина, яка працює за циклом Карно,
отримує від нагрівача за кожен цикл 2500 Дж теплоти. Температура
нагрівача — 400 К, холодильника — 300 К. Яку механічну роботу
виконує дана машина за один цикл та яка кількість теплоти при
цьому віддається холодильнику? Визначити ККД машини.
Дано: Оскільки теплова машина працює за ідеальним
ρ, = 2500 Дж; циклом Карно,то
Г, = 400 К; Q,-Q2_T,~T2
Т-, = 300 Κ г|ц = Г|кабо
А- Звідси
_9
£Яіі = - 1 ^ £ 2
QJi
=
α Ά
А = ρ, - Q2
Коефіцієнт корисної дії
71-7;
η« = •

_. _ 2500-300
Обчислення: ϋ2 = 1875 Дж.
400
Λ =2500-1875 = 625 Дж.
400-300
η4= = 0,25.
400
Відповідь. Q2 = 1875 Дж; А = 625 Дж; ηΜ = 0,25.
Задача 6. Ідеальна теплова машина Карно віддає холодильнику

2/3 теплоти, одержаної від нагрівача. Визначити температуру холо
дильника, якщо температура нагрівача дорівнює 200 °С.
Дано: Сі Оскільки теплова машина працює за ідеа
0,2 = 2/3 QU льним циклом Карно, то
Т{ = 200 °С 473 Κ
Ά-Τι
Г2 — ? 1·
211
ККД будь-якої теплової машини
Тоді
Пц = Лк. а б ° і - — = 1
-7Г'
звідки

2
Обчислення: Т2 - 473 · - = 315,4 К.
З
Відповідь. Т2 = 315,4 К.
Перший закон термодинаміки
5-40. При ізотермічному розширенні ідеального газу було вико

нано роботу 15 кДж. Яку кількість теплоти отримав газ? (15 кДж)
5-41. Обчислити зміну внутрішньої енергії кисню масою 5 кг при
ізохорному нагріванні його на 20 °С. (38,9 кДж)
5-42. 0,2 кг азоту нагрівають за сталого тиску від 20 до 80 °С. Яка
кількість теплоти поглинається при цьому? Яку роботу виконав газ?
Питома теплоємність азоту за сталого тиску Ср = 108 Дж/(кг · К).
(Q = 12кДж;Л = 3,69 кДж)
5-43. Для ізобарного нагрівання газу на 300 °С, кількість речови
ни якого 400 моль, йому надали кількість теплоти 5,4 МДж. Обчис
лити роботу газу і приріст його внутрішньої енергії. (А = 9,972 · 105
Дж;А£/ = 4,4МДж)
5-44. У циліндрі під поршнем міститься газ, об'єм якого дорів
нює 200 см3, а температура — 50 °С. Маса поршня дорівнює 0,6 кг, а
площа — 50 см2. Визначити роботу, яка витрачається на підняття
поршня при нагріванні газу до 150 °С. Зовнішній тиск становить
98 кПа. Тертя не враховувати. (6,14 Дж)
5-45. У циліндрі під поршнем міститься 6 г кисню за темпера
тури 17 °С. Під час нагрівання за сталого тиску об'єм газу збіль
шився вдвічі. Знайти роботу розширення газу, зміну внутрішньої
енергії та кількість наданої теплоти. (А =451,3 Дж; AU - 676,9 Дж;
Q=\ 128,2 Дж)
212
5-46. В адіабатичному процесі гелій масою 2 кг виконав роботу
125 кДж. На скільки змінилася його температура? (20 К)
5-47. Тиск газу під поршнем циліндра становить 800 кПа, а тем
пература — 150 °С. Яку роботу виконає 1 кмоль газу і яку він мати
ме температуру при ізобарному нагріванні, якщо об'єм зростає вдві
чі? (3,5 МДж; 846 К)
5-48. Ідеальна теплова машина Карно отримує від наїрівача
1000 Дж теплоти і виконує роботу 200 Дж. Температура нагрівана
100 °С. Визначити температуру холодильника. (298,4 К)
5-49. Температура нагрівача 150 °С, а температура холодильни
ка— 20 °С. Від нагрівача взяли 105 кДж тепла. Яку роботу виконала
теплова машина, якщо вона ідеальна? (3,1 · 104 кДж)
5-50. В ідеальній тепловій машині за рахунок кожного кілоджоу
ля енергії, одержуваної від нагрівача, виконується робота 300 Дж.
Визначити ККД машини і температуру нагрівача, якщо температура
холодильника 280 К. (30 %; 400 К)
5-51. Ідеальна теплова машина працює за циклом Карно. При
цьому 80 % теплоти, отриманої від нагрівача, передається холоди
льнику, температура якого становить 0 °С. Визначити температуру
нагрівача і ККД машини. (341 К; 0,2)
5-52. Реактивний літак має чотири двигуни, які розвивають силу
тяги 2 · ΙΟ4 Η кожний. Скільки пального витрачають двигуни на пе
реліт 5000 км? ККД дорівнює 25 %. (3,72 · 104 кг)
5-53. Знайти потужність двигуна автомобіля, коли витрати бен
зину становлять 38 л на 100 км шляху за умови, що середня швид
кість руху дорівнює 35 км/год. ККД двигуна взяти 22,5 %. (26 кВт)
5-54. Скільки потрібно дизельного палива для тепловоза потуж
ністю 1,1 · 106Вт, який їде зі швидкістю 50 км/год, на проїзд 200 км?
ККД тепловоза дорівнює 30 %. (1256 кг)
5-55. Яку середню потужність розвиває двигун мотоцикла, якшо
за швидкості руху 108 км/год витрати бензину становлять 3,7 л на
100 км шляху, а ККД двигуна — 25 %? (8,9 кВт)
5-56. Автомобіль рухається зі швидкістю 72 км/год. Потужність
двигуна дорівнює 60 кВт, ККД 30 %. Які витрати бензину на 1 км
шляху? (0,22 кг)
5-57. 6 г ідеального газу за температури 30 °С розширюється за

сталого тиску, збільшуючи свій об'єм удвічі внаслідок припливу те-
213
пла ззовні. Відносна молекулярна маса — 16. Визначити роботу роз
ширення, зміну внутрішньої енергії газу та подану йому кількість
теплоти. (472 Дж; 708 Дж; 1,18 кДж)
5-58. У циліндрі під поршнем міститься кисень масою 2 кг. Для
його нагрівання на 5 °С за сталого тиску було витрачено 9160 Дж
теплоти. Визначити питому теплоємність кисню, роботу, виконану
ним під час розширення, та зміну внутрішньої енергії. (916 Дж/(кг · К);
А = 2590 Дж; AU= 66570 Дж)
5-59. У теплоізольованому циліндрі з поршнем міститься азот
масою 0,2 кг за температури 20 °С. Розширюючись, газ виконав ро
боту 4470 Дж. Визначити зміну внутрішньої енергії та температуру
газу після розширення. Питома теплоємність азоту за сталого об'єму
дорівнює 745 Дж/(кг · К). (-4470 Дж; 263 К)
5-60. У циліндрі під тиском 1,98 · 105 Па міститься 1 м3 повітря за
температури 273 К. Яку роботу буде виконано при його ізобарному
нагріванні на 10 К? (7,1 кДж)
5-61. Тиск газу під поршнем циліндра дорівнює 490 кПа. Яку ро
боту виконує газ, якщо він, розширюючись за сталого тиску, нагрі
вається до температури, вдвічі більшої від початкової? Початковий
об'єм газу — 0,01 м3. (4,9 кДж)
5-62. У циліндрі об'ємом 190 см3 під поршнем міститься газ за
температури 323 К. Визначити роботу розширення газу при ізобар
ному процесі під час нагрівання його на 100 К, якщо вага поршня
дорівнює 1,2 кН, його площа — 50 см2, а атмосферний тиск —
100 кПа. (20 Дж)
5-63. При ізохорному охолодженні 320 г кисню, взятого за тем
ператури 127 °С, його тиск зменшується в 5 раз. Потім газ ізобарно
розширюється до нового стану з температурою 127 °С. Подати про
цес на графіку в координатах Р, V і визначити виконану газом робо
ту. (2,66 · Ю4Дж)
5-64. В адіабатичному процесі об'єм аргону змінився від 20 л до
100 л, а тиск — від 200 кПа до 13,7 кПа. Яку роботу виконав газ у
цьому процесі? (3,95 кДж)
5-65. В ідеальному двигуні абсолютна температура нагрівача
втричі більша за температуру холодильника. Нагрівач передав газу
40 кДж теплоти. Яку роботу виконав газ? (27 кДж)
5-66. Ідеальна теплова машина Карно має температуру нагрівача
200 °С, холодильника — 100 °С. Машина одержує від нагрівача теп
лоту 100 Дж. Визначити ККД машини і тепло, передане холодиль
нику. (0,4; 59,8 Дж)
5-67. Температура нагрівача ідеальної теплової машини дорівнює
117 °С, а холодильника — 27 °С. Кількість теплоти, одержаної ма-
214
шиною від нагрівача за 1 с, дорівнює 60 кДж. Обчислити ККД ма
шини, кількість теплоти, що передається холодильнику за І с, і по
тужність машини. (23 %; 46 кДж; 14 кВт)
5-68. Реактивний літак має чотири двигуни, кожний з яких роз
виває силу тяги 30 кН. ККД двигунів дорівнює 25 %. Знайти витрати
часу на переліт завдовжки 4000 км. (т = 42 г)
5-69. Реактивний літак пролітає зі сталою швидкістю 900 км/год
шлях 1800 км, витративши лри цьому пальне масою 4 т. Потужність
двигуна літака дорівнює 5,9 · 10h Вт, ККД — 23 %. Яка питома теп
лота згоряння палива, шо використовується на літаку? (4,6 · 107 Дж/кг)
5-70. Потужність двигуна автомобіля становить 50 кВт. Знайти
витрати бензину за 1 год, якщо ККД двигуна дорівнює 0,25. (22 л/год)
5-71. Річкове судно на підводних крилах розвиває потужність
1500 кВт при ККД 30 % на швидкості 72 км/год. Визначити витрату
пального з питомою теплотою згоряння 50 МДж/кг на 1 км шляху.
(5 кг)
5-72. Знаючи потужність і масу палива, яке витрачається за пев
ний час, знайти ККД: 1) тракторного двигуна, що розвиває потуж
ність 95 кВт і витрачає за 2 год 50 кг дизельного палива; 2) усіх дви
гунів реактивного літака Іл-62, які розвивають потужність 30 МВг,
якщо повного запасу палива ТС-1 масою 82,5 τ вистачає на 10 год
безупинного польоту. (32,6 %; 30,4 %)
5-73. Автомобіль масою 4,6 τ рушає з місця на підйомі, який до
рівнює 0,025, і, рухаючись рівноприскорено, за 40 с проходить
200 м. Знайти витрату бензину (у літрах) на цій ділянці, якщо коефі
цієнт опору дорівнює 0,02, а ККД — 20 %. (0,1 л)
215
\
ЕЛЕКТРОСТАТИКА
'\0ί
6.1. Закон Кулона. Напруженість поля

ї. Закон збереження електричного заряду: алгебраїчна сума заря
дів всіх частинок ізольованої (замкнутої) системи залишається не
змінною за будь-яких їх взаємодії:
д, + q2 + <7з +· ·.+ Цп - const.
2. Закон Кулона: сила електричної взаємодії двох нерухомих точ
кових зарядів у вакуумі прямо пропорційна добутку абсолютних ве
личин їх зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані між ними:
•ш
* O = *J
1
де к=- коефіцієнт пропорційності, значення якого в СІ дорів
4πεη
нює к = 9 • ΙΟ9 Η · м2/Кл2, ε0 = 8,85 · 1СГ12 Ф/м — електрична стала:
Φ Кл2
1 —= 1-
м Н*м
Для однорідного діелектрика
Е=кшш=жт
4πε0ελ-2
гг~
де ε — відносна діелектрична проникність середовища, яка показує,
у скільки разів зменшується сила електростатичної взаємодії між за
рядами в даному середовищі порівняно з вакуумом. Абсолютна ді
електрична проникність — добуток ЄоЄ.
3. Напруженість електричного поля — силова характеристика,
що чисельно дорівнює відношенню сили, яка діє на заряд, вміщений
у дану точку простору, до значення цього заряду:
Е =-
Яо
216
Вектор Ε спрямований в напрямі сили, яка діє на позитивний заряд.
З цієї формули випливає, т о на заряд q0 з боку електричного по
ля діє сила
F = qaE.
4. Напруженість електричного поля точковою заряду:
для вакууму модуль вектора напруженості
Е=
4ге„г
для однорідного діелектрика
Е- W
4т0ег'
5. Напруженісіь електричною поля рівномірно зарядженої не
скінченної площини
£ =- ^ , а б о £ = - Ч
2ε0ε 2ε(,ε5
q
де σ = — -- - поверхнева густина заряду.
6. Напруженість електричного поля сфери або кулі радіусом R,
заряд якої рівномірно розподілений по її поверхні, дорівнює
F- M
4ПЕ„Г
де R < г, при r< R для провідної сфери або кулі Ε = 0.
7. Принцип суперпозиції полів — напруженість електричного
поля, створеного системою точкових зарядів у даній точці, дорівнює
геометричній сумі напруженості полів, створених у цій точці кож
ним зарядом окремо:
Е = £ , + £ 2 + . . . + £„.
У випадку двох електричних полів з напруженостями £, і Ε-,, які
утворені двома незалежними зарядами, абсолютне значення вектора
напруженості знаходять за формулою
Ε -sJE2 + Е22 + 2Е]Е2 cos α ,
де α — кут між векторами £, і £,.

217
8. Електричне зміщення D пов'язано з напруженістю електрич
ного поля співвідношенням
/З = ε 0 ε£.
Д
І J (І Загальні зауваження до розв'язування задач
З'ясувати, що, на відміну від гравітаційних сил, сили елек

тростатичної взаємодії можуть бути не тільки силами притягання, а
також і відштовхування, які визначаються законом Кулона.
Взаємодія більш як двох зарядів згідно з принципом незалежнос
ті дії сили визначається як сума парних взаємодій. Взаємодія елек
тричних зарядів відбувається за рахунок поля.
Розв'язувати задачі, у яких розглядається взаємодія нерухомих
зарядів, слід починати з виконання рисунка. Електричне поле зо
бражається за допомогою силових ліній. Проводячи силові лінії,
слід пам'ятати таке:
1. Силові лінії електростатичного поля розімкнені, неперервні й
ніколи не перетинаються.
2. Вони починаються на позитивно заряджених тілах і закінчу
ються на негативно заряджених.
3. Густота силових ліній більша поблизу заряджених тіл, де бі
льша напруженість поля.
Однак потрібно усвідомити, що реально існує тільки електричне
поле, а лінії напруженості — це лише один зі способів його опису
(графічного зображення).

L
==-~ii
Задача 1. З якої силою взаємодіяли б два заряди по 1 Кл кожний
на відстані 1 км один від одного у вакуумі?
д ано:
= q2 = 1 Кл;
СІ Силу взаємодії двох зарядів визначи
мо за законом Кулона:
Ц\
г- = 1 км; 103 Μ
9 Η Μ2
k = 9 · 10
Кл2 F = k \Ч\1\Я2
F-
218
Ην·κ.·κ..|Η-
Юг-м'
11
Обчислення: F = 9 1 0 9 = 910 3 Н.
(103)2
Заряди відштовхуються, сила Fi2=-F2], тобто сила/-'21, з якою
заряд <7і діє на заряд q2, дорівнює по модулю і протилежна за напря
мом силі F]2, з якою заряд q2 діє на заряд qx.
Відповідь. F = 9 · 103 Η = 9 кН.
Задача 2. Два позитивні заряди q і 2q перебувають на відстані

10 мм. Заряди взаємодіють із силою 7,2- 10 4 Н. Знайти величину
кожного заряду.
Дано: СІ Запишемо закон взаємодії точкових
Ч\~Ч\ зарядів у вакуумі, тобто закон Кулона:
Цг - 2q;
г- 10 мм; 10 2 м F = k]-
4
F =7,2- 10 Н ;
Нм2 Підставимо у формулу значення за
к = 9- 10у 2 рядів згідно з умовою задачі:
Кл
q\—lq2 — ?
г г
звідки
л РҐ Fr _ \F_
q = або q = Ґу
2к 2к ~ І2к'
>.ρ£μ.^κ.
і=І7,2-10-*-иҐ = ν ^ Π ^ = νπ^-^2·10-9^.
9
V 2-910
Тоді ql=2-W~*Kn;q2 = 2q= 4-10~9Кл.
Відповідь: q] = 2 • 10""9 Кл; q2 = 4 · 10"9 Кл.
219
Задача 3. Два заряди 9ί/ і q закріплено на відстані 50 см один
від одною. Третій заряд q-, може персміїнувагися тільки вздовж пря
мої, яка проходить через заряди. Визначній положення заряду ί/?, за
якою він перебуватиме в рівновазі. Визначити знак заряду, за якого
рівновага буде стійкою.
Роїв ЯІШІНЯ
Дано: СІ Заряд с/;, перебуватиме в рівновазі тоді,
</і ~ <></; коли векторна сума сил, які діють на заряд,
42 - </; дорівнюватиме нулю. Це означає, т о на за
/ -• 5 0 с м 0.5 м ряд е/з повинні діяти дві сили, рівні за абсо
лютним значенням і протилежні за напря
</.< мом. Розглянемо на рисунку, на якій із
трьох ділянок І, Іі, III може бути виконана ця умова. Для визначено
сті вважатимемо, що заряд с/? позитивний. Треба пам'ятати, т о рів
новага буде сіійкою, коли за незначного відхилення від стану рівно
ваги виникає рівнодійна сила, яка повертає тіло до стану рівноваги.
F, f-\ 9q
-ff—r-r
На ділянці І (див. рис. а) на заряд q діють дві протилежно напря

млені сили F] і F2. Сила F, діє з боку заряду 9q і в будь-якій точці
цієї ділянки буде більшою, ніж сила F2, яка діє з боку заряду - с/,
тому що більший (за абсолютним значенням) заряд 9q завжди пере
буває тим ближче до заряду q:„ чим менший заряд -q. Отже, вихо
дить, що на цій ділянці рівновага неможлива.
На ділянці II (див. рис. в) обидві сили Ff і F2 напрямлені в один
бік — до заряду -q. Отже, і на другій ділянці рівновага неможлива.
220
На ділянці III (див. рис. б) сили /·", і F2 напрямлені в протилежні
боки, як і на ділянці І, але, на відміну від ділянки І менший (за абсо
лютним значенням) заряд ц завжди перебуває ближче до заряду </;,
ніж більший заряд *•)(/. Це означає, шо можна знати таку точку на
прямій, де сили І·] і /·", буду іь однакові за абсодюіним значенням,
тобто
/· = /-;.
Нехай відстань від меншого заряду до заряду с/у дорівнює .г, тоді
від більшою заряду буде / + .v. Підставивши заміси, l·] і F2 відпові
дно до закону Кулона, дістанемо:
9дс/, = (/д,
(І + .х)2 х2 '
Скоротивши на цц\ і здобувши із двох частин рівняння квадрат
ний корінь, одержимо
/ 1 - . V = 3.V,
звідки
д- = / / 2 ; . г = — = 0.25 м.
2
Визначимо знак заряду, за якою рівновата буде стійкою. Розгля
немо зміщення заряду цу у двох випадках: 1) заряд позитивний і
2) заряд негативний.
1. Якщо заряд </·, позитивний, тоді при зміщенні його вліво обид
ві сили /·, і F- збільшуються, але сила Ft збільшується повільніше,
оскільки заряд 9с/ перебуває далі, ніж ц. Отже, сила F2 більша, ніж
/*,, і на заряд <·/_, діятиме результуюча сила, напрямлена також уліво.
Підсліпо цієї сили заряд </:! віддаляється від стану ріимовагп. Те саме
виникає і при зміщенні заряду t/\ вправо. Сила /\ зменшується
швидше порівняно з F.. Векторна сума сил у цьому разі напрямлена
вправо. 'Заряд під дією цієї сили також буде змішуватися вправо,
тобто віддалятися від етапу рівноваги. Отже, у випадку позитивною
заряду рівновага буде нестійкою.
2. Якщо заряд (/} негаїивний, тоді при його зміщенні вліво будуть
збільшуватися сили /-J і F2, але сила /·, збільшується повільніше
порівняно із силою /·",. тобто І/·', і > І/'і І. Результуюча сила буде на
прямлена вправо. Під дією цієї сиди заряд </, повертається до стану
рівноваги. При зміщенні ц\ вправо сила /;", зменшується швидше,
ніж Ζ-,, тобто І/-"!І>І/·'.,І, тоді результуюча сила напрямлена вліво і
221
заряд <7з знову повертається до стану рівноваги. Отже, рівновага бу
де стійкою за негативного заряду.
Відповідь, χ = 0,25 м; негативний.
Задача 4. Дві однакові кульки масою 0,1 г кожна підвішено на
нитках завдовжки 25 см. Після надання кулькам однакових зарядів,
вони віддалилися на відстань 5 см одна від одної. Визначити заряди,
які надали кулькам. Для повітря ε = 1.
Дано: СІ Перший спосіб. На кожну кульку
Ш] = m-> = 0 , 1 r; 104кг діють сила тяжіння Fr=mg, сила
/ = 25 CM; 2 5 · 10 2 м натягу нитки Τ і електрична сила
r - 5 CM; 5· 102м взаємодії кульок FK (див. рис. 1).
k = 9- Ю'Н-м 2 /Кл 2 ;
Запишемо умову рівноваги для
Ч\=Чг = Ц
кожної кульки у векторній формі:
q-Ί
f + FK +ΡΊ =0=> f + FK + mg = 0.
Виберемо осі координат, як по
/ Iа казано на рисунку, і запишемо рів
\ у
' няння рівноваги, ураховуючи, що
III
Λ-- F-ki-
г
а у проекції на вісь X:
2
И1
X - r s i n a + Z^ =0=> Tsina^k^j;
-r >
• mg у проекції на вісь Y:
Τ cos a - mg = 0 => Τ cos a = mg.
Рис. 1
Розділімо почленно перше рівняння на друге:
Γ sin a
• t g a = £-f—.
Τ cos a mg r mg
Оскільки кут α малий, то tga = sina =—.

2/
Тоді
11 r mg
222
ЗВІДКИ
rmg
q=r
~2ki'
м · кг
[</] = ! м
2
с2 = 1 м і £ £ = 1кл.
Η м м
-Μ
5 1 0 - 10 -9,8
Обчислення: q = 5·10 2 :5,2-1(Г
9
КІІ.
ι 2-25-10 2 -910 9
Відповідь, q - 5,2 · 10" Кл = 5,2 нКл.
Другий спосіб
Після надання заряду і відхилення на ку
льки діють тіж самі сили: сила тяжіння mg,
1 /a
сила кулонівської взаємодії FK і сила реак
ції нитки Т; оскільки кожна кулька знахо l/ /
диться в рівновазі, то, в очевидь, сила N
(рис. 2), яка є сумою N = mg + FK врівно
A
важує силу Т. Тобто, можна записати A
HI α
mg + Рк + Τ = 0, або N + f = 0
• \
з трикутника сил: mg1
tgot = Рис. 2
mg
Оскільки кут малий, то tg α = sin α =
2/
Тоді
2/ r mg
звідки
rmg
q=r
223
:
5-Ю ·10 4 -9,8
£/ = 5-10 = 5,2-10""Кл.
2-25-10 "-9·10'
Відповідь, q = 5,2-10"" Кл = 5.2 нКл.
Задача 5. Точкові електричні заряди ц\ ~ q2 - qy - 1 · 10 fi Кл
розміщені у вершинах рівносюрон нього трикутника зі сторонами 20 см.
Знайти силу, яка діє на один із цих зарядів з боку двох інших у повітрі.
Разе 'язиішн
Дано: СІ Визначимо силу згідно з ри
ί/ι = q2 ~ qi - 1 • 10 ' Кл; сунком, яка діє на заряд д3, роз
а — 20 CM; 0,2 м ташований у точці С. Оскільки
всі заряди позитивні, тобто одно
*= 9.|0 -Т чН йменні, то діють сили відштов
Кл- хування. Заряд ц\ діс на заряд q}
Fi - - 7 із силою /Г.,, яка напрямлена
вздовж сторони АС від точки С;
заряд q2 також діє із силою F.,, яка напрямлена вздовж ВС від точки
С, Результуючу силу в точці С можна знайти за правилом паралело
грама як векторну суму сил FM і Fv, тобто
F} = F}l + F,z.
а = /-АСВ - ZMCD - 60°. як вертикальні.
Згідно до закону Кулона
c
1Ч) і • h\ = /1іі>_ І </., ι
/г -*!2м_і^1і,2
АС
F, k,l'l·/:
ВС1 а
З умови задачі АС - ВС; q\ = q2 = q?.
тобто /•",, = Fn.
α
Отже, CDMN — ромб, тоді β = - = 30°.
FT, -— велика діагональ ромба.
Тоді
СК = Fn • cos 30° = Fi/2.
F} = 2F32 cos 30°,
224
Підставивши значення сили F32, дістанемо
а
Н м 2 Кл2
№і Кл2 м
= 1Н.
10 е 1Q"6 7з
Обчислення: F, = 2 • 9 · 10і = 0,39 Н.
0,22 2
Відповідь. F 3 = 0,39 Н.
Задача 6. Заряди q\ = 4q та qz = -q перебувають на відстані 10 см

один від одного. На якій відстані від заряду q2 напруженість поля
дорівнює нулю?
Дано: СІ Напруженість електричного поля Ε у точці
Ч\ = Ц\ А, що міститься на відстані χ від заряду qz і
qi = -q; створюється обома зарядами, дорівнює
r = 10 см 0,1 м
χ— Ί Е = К+Е„
або
£ = £, -Е2=) k *« 2 kq 22 ·
Є(г + Х) £X
З умови задачі Ε - 0, 42
E2 .4 Ex
підставивши в цю фор
мулу числові значення J
r X
величин, дістанемо
4
" і , *"J-οι
г(г + х) гх
або
Aq q
2
e(r + X) £X2
4x2-(r + x) =>2x-r + x=>x = r.
Обчислення: χ — 0,1 м.
Відповідь, х - 0,1 м.
225
Задача 7. Напруженість електричного поля в деякій точці дорів
нює 0,4 кН/Кл. Визначити силу, з якою поле в цій точці діятиме на
заряд 4,5 мкКл.
Дано: СІ Згідно з визначенням, напруже
£ = 0,4кН/Кл; 4 · 102Н/Кл ність електричного поля
q = 4,5 мкКл 4,5· 10 6 Кл
F— ?
тобто сила, з якою поле в цій точці діє на заряд, дорівнює
F = Ец.
[F] = l — -Кл = 1Н.
Кл
Обчислення: F = 4· 10 ·4,5 ·1О"6 = 1,8 10 3 Н.
2
Відповідь: f = 1,8·10"3 Н=1,8іиН.

Задача 8. Два однакові позитивні заряди по 10 Кл кожен пере
бувають у повіїрі на відстані 8 см один від одного. Визначити напру
женість поля в точці О, що лежить на середині відрізка, який з'єднує
заряди, і в точці А, розміщеній на відстані 5 см від кожного з зарядів.
Дано: СІ За принципом суперпозиції ре
q\-q2- 10~7Кл; зультуюча напруженість поля, що
ε=1; створюється зарядами q\ і qj, визна
d-% см; 8· 10 2 м чається векторною сумою напру
r = 5 CM; 5- 10 2 м женостей Ех і Е2, які створюються
І2
ε0 = 8,85· 10" Ф/м кожним зарядом у даній точці поля:
Ео — 1ЕА — ? £ = £,+£2.
У точці О вектори Е[0 і Е20 на
прямлені від точки О, згідно з ри
сунком, убік від зарядів, які ство
рюють поле. Крім того, заряди q\ і
qi рівні й розміщені на однаковій
відстані від точки О, отже, £ю = Со
тому, ураховуючи напрями векто
рів, дістанемо:
Ео ~ Е]0 - £2о - 0.
226
У точці А результуючий вектор напруженості є діагоналлю ромба,
утвореного векторами Е] і Е2 (£, = Е2, з тих самих міркувань), а отже,
ΕА = 2£і · cos a,
а.
9.
де £. = -
4πε0ε/^
і2
2
Оскільки cos α = hlr, a h = Аг , то напруженість поля в точ
ці А дорівнює
Ε =2 Чі
4πε„ελ-
•
V
r
4 _2^r
єг 2 H-
r„ , . Нм2Кл м2 .Η .Β
Кл ·Μ ЇМ Кл м
„ 2·9-10 9 ·10- 7 , 1Γ8-10-2 V ,Β

Обчислення: ЬЛ = 1 (5-Ю- 2 )"τ—Jl- 4,32-10
V 4 5·1(Γ4 Μ
Відповідь. Ε0 = 0; £ , = 4,32 · 105 —.

Μ
Закон Кулона. Напруженість електричного поля
6-1. Заряди 40 і -10 нКл перебувають на відстані 10 см один від

одного. Який треба взяти третій заряд і де слід його розмістити, щоб
рівнодійна сил, які діють на нього з боку інших зарядів, дорівнюва
ла нулю? (40 нКл; за 10 см від заряду -10 нКл й за 20 см від заряду
40 нКл).
6-2. Дві однакові провідні заряджені кульки, що мають заряди 24
нКл та 6 нКл, перебувають на відстані 4 см одна від одної. Кульки
доторкнули одну до одної, а потім віддалили на попередню від
стань. Знайти силу взаємодії кульок до та після доторкання. (0,81 мН;
1,26 мН).
227
6-3. Дві кульки однакового радіуса й маси підвішено в повітрі
так, що їхні поверхні торкаються. Після того як їм разом надали за
ряд 8· 10 7 Кл, кульки розійшлися на кут 60°. Знайти масу однієї
кульки, якщо довжина підвісу до центру кульок становить 0,2 м
( / » г ) . (6,36- 10"3кг)
6-4. На нитках завдовжки 0,62 м, закріплених в одній точці, під
вішено дві кульки масою 10"4 кг кожна. При наданні кулькам рівних
однойменних зарядів нитки розійшлися, утворивши кут 60°. Знайти:
1)силу взаємодії зарядів; 2) заряд кожної кульки. (6,34·10~ 4 Η;
1,8· 10 7 Кл).
6-5. У вершинах квадрата розташовані негативні заряди по
-5 · 10 4 Кл кожний. Який позитивний заряд треба помістити в то
чку перетину діагоналей, щоб система перебувала в рівновазі?
(4,5· ІО^Кл)
6-6. Сила взаємодії двох зарядів у воді становить 0,3 мН. З якою
силою взаємодіятимуть ці заряди в плексигласі? (7,4 мН)
6-7. Знайти напруженість електричного поля в точці, в якій на
точковий заряд 5 нКл діє сила 30 мкН. Яку величину має точковий
заряд, що утворив це поле, якщо відстань між зарядами дорівнює
100 мм? (6 кВ/м; 6,7 нКл)
6-8. Знайти напруженість електричного поля посередині між дво
ма точковими зарядами 4 і -5 нКл, якщо відстань між ними 0,6 м.
(0,9 кВ/м)
6-9. Два заряди q\ = 9 · 10~8 Кл і q2 = 1,6 · 10"7 Кл перебувають на
відстані 5 см один від одного. Визначити напруженість поля в точці,
віддаленій від першого заряду на 3 см і від другого на 4 см.
(1,27· 106В/м)
6-10. П'ять однакових точкових зарядів, утворених 300 електро
нами кожен, рівномірно розміщені на півколі радіусом 1 мм. Знайти
напруженість поля в центрі кривини. (1 В/м)
6-11. Електрон зі швидкістю 1,6 · 105 м/с влітає в однорідне елект
ричне поле вздовж силової лінії. Який шлях пройде електрон до повної
зупинки? Напруженість електричного поля 90 В/м. (8,1 · 10"^ м)
6-12. Дві однаково заряджені кульки, підвішені на нитках одна
кової довжини, занурюють у гас. Якою має бути густина матеріалу
кульок, щоб кут відхилення в повітрі і в гасі був однаковим?
(1600кг/м3)
6-13. Заряджена кулька масою 0,18 г перебуває в рівновазі в рід
кому діелектрику, в якому створено однорідне електричне поле, на
прямлене вгору, напруженістю 45 кВ/м. Знайти, зі скількох елемен
тарних зарядів складається заряд кульки. Густина матеріалу кульки
дорівнює 1800 кг/м3, а діелектрика — 900 кг/м3. (1,2 · 10 )
228
6-14. Знайти середню поверхневу густину зарядів на пластині за
вдовжки 5 м і завширшки 4 м, якщо на пластині міститься заряд
20 мкКл. (0,5 мкКл/м2)
6-15. Електричний заряд 9 нКл рівномірно розподілений по по
верхні провідної кулі радіусом 1 м. Знайти напруженість електрич
ного поля на відстанях 0,5 м, 1 м і 2 м від центра та побудувати гра
фік залежності напруженості електричного поля від відстані. (0;
81 В/м; 20 В/м)
6-16. Велику заряджену пластину з поверхневою густиною заря
ду 40 нКл/м2 занурено в олію. Знайти напруженість поля поблизу
середини пластини. Діелектрична проникність олії 2,5. (90 В/м)
6-17. У запропонованій Бором моделі атома водню електрон руха
ється по коловій орбіті навколо протона. Радіус орбіти 5,3 · 10 9 см. Яка
швидкість електрона на цій орбіті? (2,2 · 10 м/с)
6-18. Загальний заряд двох маленьких позитивно заряджених

кульок дорівнює 5 · 10 5 Кл. Як розподілено цей заряд між кульками,
якщо вони, перебуваючи на відстані 2 м одна від одної, відштовху
ються із силою 1 Н? (3,8 · 10 5 Кл; 1,2 · 10"5 Кл)
6-19. З якою силою взаємодіють дві маленькі кульки у вакуумі,
якщо їхні заряди дорівнюють 6 · 10-9 Кл і -3 · 10 9 Кл? Відстань між
кульками — 5 см. З якою силою взаємодіятимуть ці кульки, якщо їх
привести в дотик, а потім розвести на попередню відстань? (6,5 · 10~5 Н;
8,1 • 10^ Н)
6-20. Заряди 90 і 10 нКл перебувають на відстані 4 см один від
одного. Де треба розмістити третій заряд, щоб сили, які діють на
нього з боку двох інших зарядів, були рівні за модулем і протилежні
за напрямом? (за 1 см від меншого заряду)
6-21. Заряди 10 і 16 нКл перебувають на відстані 7 мм о^ин від
одного. Яка сила діятиме на заряд 2 нКл, розміщений у точці, що
віддалена на 3 мм від меншого заряду і на 4 мм від більшого?
(2 мН)
6-22. Електричне поле утворено двома зарядами 5 10 і -5 • 10 Кл,
що перебувають на відстані 10 см один від одного в точках А та В.
Яка сила діятиме на крапельку, що міститься на перпендикулярі,
побудованому до середини відрізка АВ на відстані 5 см від АВ. Заряд
крапельки дорівнює заряду 10 електронів. (1,7 · 10~9 Η)
229
6-23. Два заряди перебувають у вакуумі на відстані г один від
одного. На якій відстані треба розмістити ці заряди в середовищі з
діелектричною проникністю ε, щоб сила їхньої взаємодії не зміни
лася? ( г і ν ε )
6-24. Визначити, у скільки разів електростатична сила, т о діє
між електронами і протонами, більша від гравітаційної. (2,3 · 1039)
6-25. На нитках завдовжки 0,87 м, закріплених в одній точці, під
вішено кульки масою 8,9 · 10~4 кг кожна. При наданні кулькам рів
них однойменних зарядів кульки розійшлися, утворивши кут 21°.
Знайти: 1) силу взаємодії зарядів; 2) заряд кожної кульки. (1,62 · 10 3 Н;
1,34· 10 f Кл)
6-26. У вершинах квадрата містяться заряди по 1 мкКл. Який не
гативний заряд треба помістити в точку перетину діагоналей, щоб
уся система перебувала в рівновазі? (-0,96 мкКл)
6-27. Визначити кінетичну енергію електрона в атомі водню та
силу притягання його до ядра атома, якщо електрон перебуває на
орбіті, радіус якої 5 • 10"" м. (2,3 • 10"18 Дж; 9,2 · 10 8 Н)
6-28. Два точкові заряди 9q і -q перебувають на відстані 8 см
один від одного. На якій відстані від другого заряду напруженість
електричного поля дорівнює нулю? (4 см)
6-29. У трьох вершинах квадрата, сторона якого дорівнює 40 см,
розміщені однакові позитивні заряди по 5 нКл кожен. Знайти на
пруженість поля в четвертій вершині. (540 В/м)
6-30. Два точкові заряди 5 • 10 8 і 10 8 Кл перебувають на відстані
10 см один від одного. Визначити напруженість поля зарядів у точці,
віддаленій на 8 см від першого і на 6 см від другого заряду.
(1,26· 105В/м)
6-31. Визначити напруженість електричного поля в точці, розмі
щеній посередині між зарядами 2 · 10 7 і 4 - 10 7 Кл, що перебувають
у скипидарі на відстані 10 см один від одного. (106 В/м)
6-32. Електрон, маса якого 9,1 · 10"31 кг, під дією однорідного
електричного поля напруженістю 91 В/м рухається з прискоренням.
Визначити прискорення електрона. (1,6· 107 м/с2)
6-33. Краплина масла діаметром 0,1 мм піднімається зі сталим
прискоренням 0,2 м/с2 в однорідному вертикальному електричному
полі. Чому дорівнює напруженість поля, якщо заряд краплі 10~12 Кл,
а густина масла 8-Ю 2 кг/м3? (4,2 кВ/м)
6-34. Яку відстань пролетить електрон у вертикальному елект
ричному полі з напруженістю 150 В до зупинки, якщо він влітає з
початковою швидкістю 5-Ю 6 м/с у напрямі ліній напруженості
поля? (0,47 м)
230
6-35. Визначити напруженість електричного поля, створеного
двома паралельними нескінченними зарядженими площинами з по
верхневими густинами заряду 4 - 1 0 7 і 10 7 Кл/м 2 . (2,83 · 104 В/м;
1,7· 10 4 В/м)
6-36. Електричне поле створено двома нескінченними паралельни
ми площинами з однаковою поверхневою густиною заряду 10 9 Кл/м 2 .
Визначити напруженість поля між пластинами й поза ними. (0;
113 В/м)
6-37. Електричне поле утворено двома паралельними нескінченними
площинами з поверхневими густинами зарядів 2 · 10 9 і - 5 · 10 9 Кл/м2.
Визначити напруженість поля між пластинами і поза ними. Побуду
вати фафік зміни напруженості вздовж лінії, перпендикулярної до
пластини. (396 В/м; 170 В/м)
6-38. Куля діаметром 4 см заряджена з поверхневою густиною
6,7 · 10 7 Кл/м 2 . На відстані 18 см від поверхні кулі в точці В перебу
ває заряд 6,7 · 10 9 Кл. Визначити напруженість електричного поля в
точці В і силу, що діє з боку поля на цей заряд. (7,6 · 10 В/м; 5-Ю" 5 Н)
6-39. В однорідне електричне поле, утворене двома паралельни
ми пластинами, помістили кульку масою 2 г, підвішену на тонкій
шовковій нитці. Кульці надали заряд 10 Кл. Визначити напруже
ність поля, якщо нитка відхилилася на 30° від вертикалі. (1,1 · 10 В/м)
6.2. Робота електростатичного поля. Потенціал.

Конденсатори. Енергія електричного поля
1. В однорідному полі з напруженістю Ε робота з переміщення

заряду q на відстань S під кутом α до напряму силової лінії визнача
ється за формулою
А = qES • cos ос.
2. Роботу, що її виконує електричне поле, утворене точковим за
рядом qu під час переміщення заряду qi з однієї точки поля в іншу,
обчислюють за формулою
л Ч\Яг Ч\Чі _ Ч\Чг (\ О

4πε0ερ, 4πε0ε^2 4πε 0 ε γ #-, r2 j
де r\ і г2 — відстань точок від заряду q\. Отже, робота електричного

поля залежить лише від початкової та кінцевої точок траєкторії від
носно заряду q\.
231
3. Потенціальна енергія взаємодії зарядів q і q0, що перебувають
на відстані г один від одного, обчислюється за формулою
4πε 0 εΓ
4. Потенціал — скалярна величина, яка характеризує потенціаль
ну енергію заряду в даній точці поля:
φ = Wn I qo або φ = А І go-
Одиниця потенціалу в СІ — вольт (В): [φ] = 1 В = 1 Дж/Кл.
5. Потенціал результуючого поля дорівнює алгебраїчній сумі поте
нціалів, які створюються в даній точці окремими зарядами {принцип
суперпозиції):
η
φ = φ, + φ2+ ... + φ„ або φ = Σφ,-
1=1
Знак потенціалу φ визначається знаком заряду, який створює поле.

6. Потенціал електростатичного поля точкового заряду
Ч
<Р =
471Є„ЄГ
де ε — діелектрична проникність середовища (для повітря або ваку

уму ε = 1); г— відстань від заряду q.
7. Енергію системи точкових зарядів визначають за формулою
1 1"
W = -{q\V\+ ?2<P2+ ... + <7„φ«) = -Σ<7,<Ρ„
2 2 ί=ι
де φι — потенціал, створений зарядами q2, qi, ...,q„y точці, де пере
буває заряд q\, і т. д. (<рі потенціал у точці, де перебуває qi).
8. Різниця потенціалів або напруга між точками 1 і 2 електроста
тичного поля дорівнює
А, 2
фі-ф2= — ·
Ч
Тоді робота, яка виконується силами електростатичного поля з
переміщення заряду qo з точки 1 поля в точку 2, дорівнює добутку
заряду і різниці потенціалів між цими точками:
А = ?о(фі - ф2) = - 4ο(ψι ~ фі).
Замість зміни потенціалу Δφ = φ 2 - φι використовують іншу ве

личину — напругу U:
U = φι - φ 2 = - Δ φ =>A=q0U.
232
9. Зв'язок між напруженістю електричного поля і різницею потен
ціалів для однорідного поля
Е = ^ ^ , або Е = ¥-,
Δ/ Δ/
де φι - ф2 — різниця потенціалів між точками, що розміщені на од
ній силовій лінії на відстані Δ/.
10. Електроємність поодинокої провідної кулі, або сфери
С = 4πεοε/?,
де У? — радіус кулі сфери.
11. Електроємність плоского конденсатора
d '
де S— площа однієї з двох однакових пластин; d— відстань між
пластинами.
12. З'єднання конденсаторів у батареї. Паралельне з'єднання кон
денсаторів. Ємність батареї дорівнює
С = Сі + С2 + ...+С„.
Послідовне з'єднання конденсаторів. Ємність батареї знаходять
за формулою
1 1 1 С С
* ^ ґ 2
— =— +—, або С- ' -
13. Енергія зарядженого конденсатора
с
2С 2 2 '
де q — заряд однієї пластини; U— напруга на конденсаторі.
14. Енергія електричного поля
де V = Sd— наприклад, об'єм простору між пластинами.

15. Об'ємна густина енергії електричного поля
WE ε 0 ε£ 2
V 2
233
Розв'язувати задачі, у яких розглядається взаємодія неру

хомих зарядів, слід починати з виконання рисунка. Для обчислення
потенціалу електричного поля треба спочатку проаналізувати умову
задачі з метою визначення точки з нульовим потенціалом. Треба
пам'ятати, що електростатичне йоле потенціальне. Це означаг, що
робота електричних сил з переміщення заряду q0 залежить лише від
початкового й кінцевого положень та не залежить від форми траєкторії
і визначається різницею потенціальних енергій заряду в цих точках.
Слід мати на увазі, що електроємність конденсатора — це фізич
на величина, яка залежить лише від розмірів, форми обкладок, влас
тивостей середовища, що заповнює конденсатор чи оточує провід
ники, і не залежить від величини заряду та різниці потенціалів між
обкладками чи потенціалу провідника, через які вона може бути ви
значена кількісно. Поняття електроємності конденсатора відносить
ся до ємності системи з двох або більше тіл, між якими встановлю
ється різниця потенціалів.
Говорячи про електроємність провідника вважають, що інші
провідники достатньо віддалені і не змінюють його електроємності.
У такому разі тіло називають поодиноким. Електроємність поодино
кого провідника не залежить від роду речовини й маси провідника, а
залежить від його розмірів і форми, властивостей оточуючого сере
довища і наявності інших провідників.
Конденсатор має властивість накопичувати і зберігати електрич
ні заряди та пов'язане з ними електричне поле. Властивість конден
сатора накопичувати енергію використовують у радіотехніці й елек
троніці для згладжування пульсацій у випрямлячах змінного струму,
в електричних коливальних контурах радіопередавачів і радіоприй
мачів для настроювання на потрібну хвилю.
Задача 1. Поле утворено точковим зарядом q - 1,2 · 10 7 Кл. Яку

роботу виконує поле під час переміщення однойменного заряду
1,5 · 10 |0 Кл з точки В, віддаленої від заряду q на відстань 0,5 м, у
точку А, віддалену від заряду q на відстань 2 м? Середовище —
повітря.
234
Дано: η
7
я - : 1.2· 10 10Кл;
й\- 1,5 • 10 Кл; ^>
гв~ = 0,5м; і'в Ч\
гА ='-2 м;
е= 1 Робота поля під час переміщення заряду q\
А -_ ? по будь-якому шляху з точки В у точку А ви
значається за формулою А = qi ( φ 8 - φ^)
( \ 1
А = - 94, qq{ • = k ЧЧУ
4πε„ε>·β 4πε0ε/-4 \'в A J
Оскільки £ = 9 · 10 Н · м7Юг, то робота поля
A=9)09qqi
М] = 1 - У ^ К л 2 - = 1Н-м = 1Дж.
Кл" м
Λ = 9·10 9 ·1,2·]0- 7 ·1,5·10"'° - — - | = 2,43·10- 7 Дж.

0,5 2 ,
Відповідь. А = 2,43 · 10"7 Дж = 0,243 мкДж.
Задача 2. Електрон вилітас з точки, потенціал якої 300 В, зі швид

кістю 0,6· 10 7 м/с у напрямі силових ліній поля. Визначити потенці
ал точки поля, у якій швидкість електрона дорівнюватиме нулю.
Дано: Ε
Фі = 300 В; ;
•*
у = 0,6 • 1 0 м/с;
,
и, = 0;
Ч > 2 - -&ЇФі
е = 1,6· 1 0 - 1 9 Кл;
Електричне поле виконує роботу з перемі
те = 9,1 • 10"11 кг
щення електрона
Ψ2 7
Λ=<?(φ,-φ 2 )
235
Сила, що діє на електрон, спрямована проти його швидкості
(див. рис.) і тому гальмує електрон.
Внаслідок роботи поля кінетична енергія зменшується, тобто:
A = -AW = W]-W1,
m 'е"2
v]
A = w,-w
1 2=^ "
mev\ mev22
Є(ФІ-Ф2) =
v2 = 0
φ, - φ 2 = -
2е
Тоді
φ2 = φ, —
2е
.2
Μ
кг·
[(р] = 1 _с1 =1 Д^=1 ^ £ = 1В.
Кл Кл Кл
,^Μ^^ιοΥ в
2
2-1,610 1 9
Відповідь. <р2 =198 В. В напрямі руху електрона потенціал поля
зменшується.
Задача 3. Металева куля, радіус якої 10 см, заряджена до потен
ціалу 200 В. Знайти потенціал і напруженість поля в точці, віддале
ній від поверхні кулі на 5 см.
Дано: СІ
ε=1;
R - 10 см; 0,1 м
г\ - г - 5 см; 5 · 10'2 м
Фк = 200 В
φ, — 1Ελ — ?
φ 5 — ЧЕВ--?
236
Потенціал електричного поля, створеного зарядженою кулю в точ
ці А, визначимо за формулою
Я - ,, Я
φ^ = 4те ег
0
= к-R + r
Напруженість поля в точці А
Я Я
ЕА =
4тг£0ег
= к {R + r)1
де </ — заряд металевої сфери; к = 9 • ΙΟ9 Η · м2/Кл2.
Заряд металевої кулі знайдемо за формулою
Я
фк =
4πε0ε/? Як
Тоді потенціал у точці А дорівнює
R+r
Напруженість у точці А
ЕА- к φκΛ
. _ <М
k{R + rf (R + r)2
З властивостей провідника в електростатичному полі відомо, що
напруженість електростатичного поля в точці В (в середині металу
Ев = 0), а потенціал на відстані rx = R - г = 5 см від поверхні кулі
(див. рис.)
<р в =<р,=200Я.
Обчислення. Одиниця вимірювання очевидна.
200-0,1 , „ , п
Фл = „ . _ =133,3 В.
0,15
200-0,1
ЕЛ = 2
= 888,9 =889 В/м.
(0,1 + 0,05)
Відповідь. φΑ =133,3 В; Ел = 889 В/м; φΒ =200 В; £ в =0.
Задача 4. Визначити заряд на обкладках конденсатора ємністю
10 мкФ, який зарядили до напруги 100 В.
Дано: СІ Електрична ємність конденсатора визна
С- ІОмкФ; 10~5Ф чається за формулою
£7=100 В
С = Я_ =Ч_
φ,-φ2 ί/'
237
звідки заряд кожної з обкладок конденсатора дорівнює
q = C-U.
Кп
М = 1 Ф В = 1—В = 1Кл.
ічі В
Обчислення: q = 10 5 • 100 = 10 3 Кл.

Відповідь, q - 10~3 Кл = 1 мКл.
Задача 5. Плоский конденсатор, площа пластин якого 12 см , а

відстань між ними 5 см, має ізолятор зі скляної пластини. Конденса
тор зарядили до напруги 100 В, після чого від'єднали від джерела
напруги. Визначити механічну роботу, яку треба виконати, щоб вийняти
скляну пластину з конденсатора. Тертям і масою пластини знехтувати.
Дано: СІ Шукана робота дорівнює зміні енергії
S= 12 см"; 12· 10 4 м 2 конденсатора. Енергія конденсатора змі
d=5 CM; 5 · 10 2 м нюється внаслідок зміни електроємності
ί/=100Β; конденсатора при вийманні пластини:
ε=7
A = W2-W\.
Α—Ί
За умовою задачі діелектрик видаляєть
ся після від'єднання від джерела напруги. За такої умови заряд конденса
тора залишається незмінним і тому енергію слід визначити за формулою
2 2 2
W=2—, тобто W. = — ; W, = - £ - .
2С 2С, 2С,
Тоді
А-- я2(с,-с2)
С, С, 2С,С2
q — знайдемо з початкових умов.
C.=2-=>q = C.U.
Враховуючи q, отримуємо
2 2 2
i C, i/ (C,-C 2 )_C 1 i/ (C 1 C 2 ) i
А=-
2С,С2 :с2
εε 0 5 Г - ε £
2 0^ • Q-C-, =^Γ(ε-ε2):
α
238
eet)SU2z0S(e- ε2 )d _ ee0SU2 (ε - ε 2 )
A=
d • d2e2e0S 2ί/ε2
2
ε 0 5/7 ε(ε-1)
Отже, враховуючи, що ε2 = 1 А =
2d
Ф/мм 2 В 2
= 1 Ф-В 2 =1 В 2 =І Дж.
В
8,85·10" ι2 ·42·12·10" 4 ·100 2
А= : 446,04· ІО'10 Дж.
2-5-10"2
Відповідь. А = 446,04 • 10"10 Дж.
Задача 6. Конденсатор ємністю Сі зарядили до напруги 500 В і,
від'єднавши від джерела, з'єднали паралельно з незарядженим кон
денсатором ємністю 4 мкФ. При цьому вольтметр показав 100 В.
Знайти ємність С\.
Дано: СІ Оскільки джерело від'єднали від кон
ί/ι = 500 В; денсатора, то заряд системи конденсаторів
ί/2 = 0; залишається незмінним. Початковий заряд
С? = 4 мкФ; 4- 1 0 6 Ф першого конденсатора
и= шов
с,—? Після з'єднання конденсаторів заряд роз
поділився між ними. Для паралельного з'єднання загальний заряд
q = q\+ Чг,
де <у = С, £/,, <у, = GU, q2 = C2U.
Тобто
CW=C\U+C2U,
звідки
C,i/
с,= t / , - ί /
Ф-В 2
[С,] = 1 = 1Ф.
в
239
4·1(Γ·100
С,= = 10"6 Ф.
500-100
Відповідь. С, =10"6 Ф = 1 мкФ.
Задача 7. Електрон, прискорений різницею потенціалів 10 В, влі
тає в горизонтальний плоский конденсатор паралельно до його пла
стин. Довжина пластин 10 см, відстань між ними 2 см, різниця поте
нціалів між пластинами 300 В. Визначити вертикальне зміщення
електрона при виході його з конденсатора.
Дано: СІ Набута електроном у прискорюючому
£/=10 4 В; полі кінетична енергія дорівнює роботі
/ = Юсм; 0,1 м електричних сил А - eU, тобто
d-2 см; 0,02 м
U\ = 300 В
eU=- ту
е = 1,6-10'І9Кл
те = 9,1 ·10'31κτ
де є — заряд електрона; U— прискорюю
y-Ί ча різниця потенціалів; те — маса елект
рона; ν — його швидкість. З цієї рівності визначаємо швидкість, з
якою електрон влітає в конденсатор:
2eU
v=. (1)
т.
1) У полі конденсатора на електрон діє електрична сила (з визна
чення напруженості): FeX = eE, спрямована вздовж осі у (див. рис),
ι яка надає йому прискорення а в
_ _ _ _ _ тому ж напрямі. Силою тяжіння мож
Ε Ι
ι ι ι
на знехтувати, тому що для елект
рона meg«Fe. Проекція початко
d
і 0 вої швидкості ν на вісь у:
1 Й' Χ
1 ' y=h
' Тому вертикальне зміщення елект-
-'
! и + + + + + рона визначається рівнянням
,* * atл
- Υ
де / — час руху електрона в конденсаторі.

У-
Ύ (2)
За другим законом Ньютона Fe = та.

240
F e- Ε
Отже, а-— .
те те
Для однорідного поля конденсатора
L
Ь = —- => а = -
де £/, — напруга (різниця потенціалів) на конденсаторі;

d— відстань між його пластинами.
2) Проекція прискорення на горизонтальну вісь Ох (вздовж плас
тин) ах=0, швидкість υχ~ν не змінюється. Тому кінцева коор
дината руху електрона χ = І в конденсаторі визначається рівнянням
χ -1 — ν • t.
Звідси час руху електрона в конденсаторі
1_
V
Враховуючи значення швидкості (1), отримуємо
, = ' = , ' " · • ·
2eU V 2eU
Тоді вертикальне зміщення електрона

at2eU, ml1
y —h=- Ί
22med 2eU
UJ2
zz>y = h = - r
Ad-U
м-В
y = h= ' " ' 4. =3,75·1(Γ 3 м = 3,75мм.

У 2·0,02·2·10
2 0,02 ~ - 4
Відповідь. h = 3,75 мм.
241
Робота електричного поля. Потенціал
6-40. Два заряди по 6 нКл кожен перебувають на відстані 100 см

один від одного. Яку роботу треба виконати, щоб наблизити їх на
відстань 50 см? (3,24 • 10~7 Дж)
6-41. Поле утворено точковим зарядом q = 1,2 · 10 7 Кл. Яку ро
боту виконає поле під час переміщення однойменного заряду
1,5 · 10 5 Кл із точки В, яка віддалена від заряду q на відстань 0,5 м,
у точку Λ, віддалену від заряду q на відстань 2 м? Середовище —
повітря. (2,43 · 10"~ Дж)
6-42. В однорідному електричному полі, що має напруженість
6-Ю 5 В/м, перемістили заряд 70 нКл на відстань 8 см під кутом 60°
до вектора напруженості. Знайти роботу зовнішньої сили з перемі
щення заряду. (1,68 · 10 3 Дж)
6-43. При переміщенні заряду 2 мкКл проти напряму вектора на
пруженості електричного поля виконано роботу 0,8 мДж. Знайти рі
зницю потенціалів між цими точками. (400 В)
6-44. В однорідному електричному полі напруженістю 1 кВ/м
перемістили заряд 25 нКл у напрямі силової лінії на 2 см. Знайти
роботу поля, зміну потенціальної енергії заряду і напругу між почат
ковою й кінцевою точками переміщення. (-0,5 мкДж; 0,5 мкДж; 20 В)
6-45. Електрон перемістився в прискорюючому полі з точки з по
тенціалом 200 В у точку з потенціалом 300 В. Знайти кінетичну ене
ргію електрона, зміну його потенціальної енергії і набуту швидкість.
Початкову швидкість електрона вважати нульовою. (1,6· 10 17 Дж;
1,6· 10 , 1 Дж;5,9- І О6 м/с)
6-46. Є два заряди +10 нКл та -10 нКл. Знайти потенціал точки,
розташованої на відстані 10 см від першого заряду і на відстані
20 см від другого. (0,45 кВ)
6-47. При переміщенні заряду 10~7Кл в однорідному електрич
ному полі вздовж силової лінії було виконано роботу 5 · 10 6 Дж.
Визначити потенціал поля наприкінці шляху і напруженість електрич
ного поля, якщо потенціальна енергія заряду на початку шляху дорів
нювала 10~5 Дж, а відстань, пройдена зарядом, 5 см. (50 В; 103 В/м)
6-48. Електрон, рухаючись в однорідному електричному полі,
вилітає з точки, потенціал якої 6000 В, зі швидкістю 3-Ю 7 м/с вздовж
силової лінії. Визначити потенціал точки, в якій швидкість електро
на зменшиться вдвічі. (4080 В)
6-49. Електричний заряд першої кульки дорівнює 200 нКл, а дру
гої 10 · 10 8 Кл. Кульки мають ємності 2 пФ та 3 пФ відповідно.
Знайти заряди кульок після того, як їх з'єднаїи дротом. (1,2 · 10 7 Кл;
1,8· 10~7Кл)
242
6-50. Площа кожної пластини плоского конденсатора дорівнює
520 см2. На якій відстані одна від одної треба розташувати пластини
в повітрі, щоб ємність конденсатора дорівнювала 46 пФ? (1 см)
6-51. Є конденсатори ємностями 2 мкФ та 4 мкФ. Знайти ємність
системи з цих конденсаторів, якщо їх з'єднали: а) паралельно; б) по
слідовно. (6 мкФ; 1,3 мкФ)
6-52. Плоский конденсатор, відстань між пластинами якого 5 см,
заряджено до напруги 200 В і від'єднали від джерела. Визначити,
яку роботу необхідно виконати, щоб розсунути пластини до 10 см, і
яка при цьому буде напруга на конденсаторі. Площа кожної пластини
12 см2. (4,25- 10 9 Дж;400В)
6-53. Конденсатору ємністю 10 мкФ надали заряд 4 мкКл. Яка
енергія зарядженого конденсатора? (800 нДж)
6-54. Площа кожної з пластин плоского конденсатора — 200 см",
а відстань між ними — 1 см. Яка енергія поля, якщо напруженість
електричного поля дорівнює 500 кВ/м? (220 мкДж)
6-55. Два заряди по 50 нКл кожен перебувають на відстані 100 см

один від одного. Яку роботу треба виконати, щоб наблизити їх на
відстань 50 см? (2,25 нДж)
6-56. Електричне поле в гліцерині утворено точковим зарядом
9 нКл. Яка різниця потенціалів двох точок, які віддалені від заряду
на відстані 3 см і 12 см? Яку роботу виконує поле під час перемі
щення між цими точками заряду 5 нКл? (52 В; 2,6 · 10 7 Дж)
6-57. Знайти потенціали й напруженість електричного поля у то
чках В і С, які розташовані від заряду 1,7 · 10 Кл на відстанях
Г\ - 5 см і г2 - 20 см. Визначити роботу електричних сил по перемі
щенню заряду 10~9Кл з точки В в точку С. (£^ = 6-10 В/м;
£ с = 3,75- 104В/м;фд = 3 · 10 4 Β;φ Γ = 7,5· 10 Ґ В;2,25· 10"5Дж)
6-58. Визначити потенціальну енергію системи двох точкових
зарядів 400 нКл та 20 нКл, які перебувають на відстані 5 см один від
одного. (1,44 мДж)
6-59. Заряд ςτ, =0,1 Кл віддалений від заряду q2 = 0,2 Кл на від
стань 20 см. Чому дорівнює потенціал поля посередині відрізка,
який з'єднує ці заряди? (2,7 · 104 В)
6-60. Частинка пилу масою 10 5 г, яка несе на собі заряд 10"8 Кл, по
трапляє в електричне поле в напрямі силових ліній. Після проходження
різниці потенціалів 150 В частинка мала швидкість 20 м/с. Якою була
швидкість частинки до того, як вона потрапила в поле? (10 м/с)
243
6-61. Вісім рівних за величиною та однаково наелектризованих
крапель зливають в одну. У скільки разів потенціал краплі, що утво
рилася в результаті злиття крапель, буде більшим від потенціалу
окремих крапель до їх злиття? (У чотири рази)
6-62. Пилинка масою 10 нг висить в однорідному електричному
полі між паралельними горизонтальними пластинами, до яких при
кладено напругу 6 кВ. Відстань між пластинами — 6 см. Знайти за
ряд пилинки. (9,8 · 10'16Кл)
6-63. Між двома паралельними пластинами відстань дорівнює 2 см,
а різниця потенціалів — 300 В. Як зміниться різниця потенціалів, як
що, не змінюючи заряду, розсунути пластини до 6 см? (Δί/~ 600 В)
6-64. Різниця потенціалів між двома паралельними пластинами
дорівнює 1 кВ, відстань між пластинами 10 см. Яка сила діє на заряд
10"^ Кл, що міститься між пластинами? (1 Н)
6-65. Скільки електронів містить заряджена порошинка масою 10 и г,
якщо вона вільно висить у повітрі між паралельними горизонталь
ними пластинами, до яких прикладено різницю потенціалів 76,5 В?
Відстань між пластинами — 5 мм. (40 електронів)
6-66. Різниця потенці&тів між двома паралельними горизонталь
ними пластинами дорівнює 700 В, відстань між ними — 0,4 см. Між
пластинами вільно висить у повітрі краплина олії радіусом 1,5 мкм.
Знайти заряд краплини. Густина олії — 0,8 г/см\ (6,4 · 10~'9 Кл)
6-67. Усередині конденсатора паралельно його горизонтальним плас
тинам завдовжки 6,5 см летять електрони зі швидкістю 85 -103 км/с.
Коли на пластини конденсатора подається напруга, електрони зміщу
ються на виході в напрямі до однієї з пластин на 1,8 мм. Визначити на
пруженість електричного поля в конденсаторі. (3,5 · 10 В/м)
6-68. Пучок електронів напрямлений паралельно пластинам пло
ского конденсатора завдовжки 5 см і відстанню між пластинами
З см. З якою швидкістю влетіли електрони в конденсатор, коли ві
домо, що вони відхиляються за час польоту в конденсаторі на 3 мм?
Різниця потенціатів між пластинами 700 В. Визначити кінетичну
енергію електронів. (4,1 · 10~7 м/с; 7,8 · 10 Дж)
6-69. Між пластинами плоского конденсатора міститься слюда.
Площа пластин конденсатора 15 см2, відстань між ними 0,02 см. Знай
ти ємність конденсатора. (400 пФ)
6-70. Якою має бути прискорююча різниця потенціалів, щоб на
дати електрону швидкості 103 км/с? (2,8 В)
6-71. Який заряд мають обкладки повітряного конденсатора пло
щею 200 см2 кожна, якщо відстань між обкладками дорівнює 0,1 см,
а різниця потенціалів між ними 600 В? (1,06 • 10 7 Кл)
6-72. Визначити електроємність конденсатора, для виготовлення
якого використано смужку алюмінієвої фольги завдовжки 2 м і за-
244
вширшки 0,1 м. Товщина парафінового паперу —- 10 4 м, ε = 2. Яка
енергія конденсатора, якщо різниця потенціалів між обкладками до
рівнює 400 В? (3,5 · 10 8 Ф; 2,8 · 10 3 Дж)
6-73. На пластинах плоского конденсатора рівномірно розподі
лений заряд 5· 10" Кл. Площа обкладок дорівнює 100 см , а від
стань між ними — 3 мм. Заряджений конденсатор від'єднаний від
батареї. Яку роботу треба виконати, щоб розсунути пластини до
8 мм? (7,06· 10 5 Дж)
6-74. Два конденсатори ємностями С\ - 3 мкФ і Сг - 6 мкФ
з'єднали між собою і приєднали до акумулятора ЕРС 120 В. Визна
чити заряди на конденсаторах і різницю потенціалів між їхніми об
кладками, якщо конденсатори з'єднані: 1) паралельно; 2) послідов
но. (1) 360 мкКл; 720 мкКл; 120 В; 2) 240 мкКл; 80 В; 40 В)
6-75. Є конденсатори ємностями 4, 5, 10 і 20 мкФ. Знайти ємність
системи цих конденсаторів, якщо їх з'єднали: а) паралельно; б) по
слідовно, (а) 39мкФ; б) 2,7 мкФ)
6-76. Два конденсатори електроємністю по 1,2 мкФ кожен уві
мкнено послідовно. До них прикладено напругу 900 В. Яка буде на
пруга на пластинах конденсаторів? (450 В)
6-77. Два конденсатори електроємністю по 10 8 Φ кожен з'єднані
паралельно. Послідовно до них приєднано конденсатор електроємніс
тю 0,01 мкФ. Знайти електроємність батареї конденсаторів. (6,7 нФ)
6-78. У плоский конденсатор вноситься ебонітова пластинка. На
скільки потрібно розсунути пластини конденсатора, щоб дістати по
передню електроємність, якщо товщина ебонітової пластини дорів
нює 0,5 см? (0,3 CM)
6-79. Знайти силу, з якою одна пластина конденсатора площею
100 см2 притягується другою, якщо різниця потенціалів між пласти
нами дорівнює 100 В, а відстань між ними — 1 см. (4,43 мкН)
6-80. Конденсатор електроємністю 10 мкФ заряджено до різниці
потенціалів 400 В. Чому дорівнює енергія конденсатора? (0,8 Дж)
6-81. Визначити роботу, яку потрібно виконати для того, щоб
пластини плоского конденсатора, що перебувають на відстані 1 см
одна від одної, розсунути на відстань 4 см, якщо площа кожної пла
стини дорівнює 100 см2, а різниця потенціалів між ними — 500 В і
при розсуванні пластин не змінюється. (8,3 · 10 7 Дж)
6-82. Знайти енергію електричного поля конденсатора, якщо йо
го ємність дорівнює 20 мкФ, а напруга між обкладками — 200 В.
(0,484 Дж)
6-83. Яка кількість теплоти виділяється в провіднику під час роз
рядження через нього конденсатора ємністю 100 мкФ, зарядженого
до напруги 1,2 кВ? (72 Дж)
245
Розділ 7
ЗАКОНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
7.1 Сила струму. Напруга. Закони Ома.

Робота і потужність
1. Сила струму— фізична величина, яка чисельно дорівнює за
ряду Δ</, що переноситься за одиницю часу через поперечний пере
різ провідника:
А?
А/'
Сила струму — величина скалярна. Основна одиниця сили стру
му в системі СІ— [ / ] = 1А (ампер). Технічним напрямом струму
вважається напрям руху позитивних зарядів.
2. Густина струму
j = I/S,
де S— площа поперечного перерізу провідника; / — сила струму в
ньому. Одиниця густини струму — А/м2.
3. Напруга— величина, яка чисельно дорівнює роботі перемі
щення одиничного позитивного заряду на ділянці кола:
U = Alq.
Одиниця напруги в СІ — [U] - 1 В (вольт).
4. Закон Ома для ділянки кола: сила струму прямо пропорційна
напрузі на ділянці кола та обернено пропорційна його опору R:
I=UI R.
5. Опір однорідного провідника постійного перерізу площею S і
завдовжки / дорівнює
*-Р£.
де ρ — питомий опір (опір провідника з поперечним перерізом 1 м2
і завдовжки 1 м). Одиниця опору в СІ — Ом.
246
Питомий електричний опір
RS
р=
т·
Одиниця питомого опору в СІ — Ом метр (Ом · м).
6. Електрорушійна сила (ЕРС) — енергетична характеристика
сторонніх сил на ділянці кола, яка чисельно дорівнює роботі сторонніх
сил з переміщення одиничного позитивною заряду на ділянці кола:
Ч
Одиниця ЕРС в СІ — [£] = 1 В (вольт).
7. Закон Ома для замкненого повного кола: сила струму в за
мкнутому колі прямо пропорційна ЕРС джерела й обернено пропор
ційна сумі зовнішнього і внутрішнього опорів:
R+r
Напруга на зовнішній ділянці кола:
U= IR=$-Ir.
8. Закон Ома для неоднорідної ділянки (тобто для ділянки кола,
що містить ЕРС):
/ = (φ,-φ 2 ) + £
г
де φι - φ2 — різниця потенціалів на кінцях ділянки кола; £ — ЕРС
джерела струму, яке входить до ділянки; г — опір ділянки кола.
9. Послідовне з'єднання трьох провідників:
/? = /?і + Л2 + /?з-
10. Паралельне з'єднання провідників:
1 1 1 1
—- = • + —+ Д- або R = -
R я. д2 з R2R3 + RlR3 + R]R2
11. Послідовне з'єднання η однакових джерел струму:
R + nr'
де £ — ЕРС; г — внутрішній опір джерела.
247
12. Паралельне з'єднання η однакових джерел струму:
/=-
Ґ
R+ -
13. Опір шунта, який підключається паралельно до амперметра,
щоб збільшити границі вимірювань, визначається за формулою
п-\
де η = / / /А; / — струм у мережі; 1А — струм, який проходить через
амперметр.
14. Додатковий опір, який підключається послідовно до вольт
метра з метою розширення межі вимірювання, визначають за фор
мулою
/гд = Л у ( і и - 1 ) ,
де т = UI Uy\ U— напруга в мережі; ί/ ν — напруга на вольтметрі.
15. Робота електричного струму на ділянці кола за час /:
А = IUt.
16. Потужність електричного струму
t R
17. Закон Джоуля—Ленца: кількість теплоти, яка виділяється в
провіднику під час проходження струму, дорівнює
Q = I2Rt.
18. ККД джерела струму дорівнює
Λ IUt U R
η-—*-- -—
An l $ t ^ R+r
де Ак — корисна робота струму; А„ — повна робота струму в зам
кнутому колі. Якщо R =г, тоді
η = 0,5 = 50 %.
248
Слід мати на увазі, що електричний струм — це явище на

прямленого руху електричних зарядів, а сила струму — фізична ве
личина для кількісної оцінки цього явища, яка характеризує кіль
кість електрики, або заряд, що переносяться за одиницю часу через
поперечний переріз провідника.
Розв'язувати задачі, у яких розглядається проходження електри
чного струму, слід починати з виконання рисунка. Щоб спростити
знаходження способу розв'язування задачі на розрахунок електрич
них кіл, слід послідовно виділяти в складних колах ділянки з пара
лельними та послідовними з'єднаннями. Доцільно проаналізувати
коло, щоб знайти точки з однаковим потенціалом і виключити з роз
гляду провідники, які їх з'єднують.
Не варто забувати про те, що робота електричною струму — це
робота електричних сил, а повна робота виконується за рахунок сто
ронніх сил джерела.
Якщо ділянка кола містить ЕРС, то електрична напруга на ділян
ці визначається як величина, що чисельно дорівнює повній роботі,
яку виконують кулонівські та сторонні сили під час переміщення
позитивного заряду вздовж ділянки кола з однієї точки в іншу.
Задача 1. Електричне коло складається з трьох послідовно з'єд

наних провідників і джерела струму напругою 24 В. Опір першого
провідника — 4 Ом, другого — 6 Ом, напруга на кінцях третього
провідника — 4 В. Знайти силу струму в колі, опір третього провід
ника і напругу на кінцях першого і другого провідників.
Дано: Ri Ri
U- = 24 В; -CZD-
R}- -4 Ом;
R?: = 6 Ом;
- U +
ί/з = 4 В
При послідовному з'єднанні провідників
I- - ? R3 — ?
С/і — ? и2 — ? U= С/, + и2 + £/з => U-U3 = Ui + U2.
249
Запишемо закон Ома для ділянки кола ас:
}_иас_и]+и2 _и-и,
Rac Rl + R2 Rl+R2
В
LіJ =і — = іА .
Ом
[(/,]= 1 А-Ом В. [R]= 1 — = 1 Ом.
А
4+ 6
{/,= / • & ; £ / , = 2 - 4 В = 8 В; ί/, = / · / ? , =2-6 В = 12 В;
R -U> Я, = - = 2 0м.
3
2
Відповідь. / = 2A; ί/, = 8 В; U2 = 12 В; Л3 = 2 Ом.
Задача 2. Який опір можна отримати за допомогою трьох резис
торів опором по 2 Ом кожен?
Дано: 1. Загальний опір для ділянки кола при
Ri=R2=Ri = R = 2 0M послідовному з'єднанні (див. рис. а) до
рівнює
R,
# w = Я, + /?2 + /?з = З Λ = 6 ОМ.
Лі , ,
л, Лз R,
-0 0- -0
b
2. Загальний опір для ділянки кола при паралельному з'єднанні

резисторів (див. рис. б) можна визначити за формулою:
1 _ 1 _1_ 1 _R2R3 + RiR3 + RlR2 _3R2 З
3
R. Λ, R2 Л-j Л | /?2 R і Λ Λ
звідки
Λ = - = - = 0,67Ом.
заг
З З
250
3. Резистори R\ і R2 з'єднані пара
лельно (див. рис. в), тоді Ля
0 D—0
/?І2 Л| Λ, Λ,Λτ Α" Λ

л, л,
ЗВІДКИ
12
2 г
Резистори /?і2 і Л*з з'єднані послідовно, тоді
Λ з/?
Λ Μ Γ =/? 1 2 +Λ3=γ + Λ = γ = 3θΜ.
4. Резистори ΛΊ і /?2 з'єднані послідовно (див. рис. г):

= =
R\2 Λ] + Л2 2л.
Загальний опір при паралельному з'єднанні R\2 і /?з знаходимо за

формулою
1 _ J _ J__J_ j__ З
Л\а, /?,, Л, 2R R 2R
звідки
Л\аг = — = — = ί = 1,33 Ом.
3 3 3
2 4
Відповідь. 1) /?, = 6 Ом; 2) Л, = - Ом; 3) Л, = 3 Ом; 4) Л, = - Ом.
Задача 3. Визначити ЕРС і внутрішній опір батарейки кишень

кового ліхтарика, якщо, при замиканні її на опір 1,65 Ом, напруга на
її клемах становить 3,3 В, а при опорі 3,5 Ом, вона дорівнює 3,5 В.
Дано: Згідно із законом Ома для повного кола
t/j = 3,3 В;
Rr-= 1,65 Ом; / , = •
Ri- = 3,5 Ом; Я, +г

и2 = 3,50 В Звідки £ = /, (Лі +r) = l\R\+hr = Ui+ /,r.
ε —- ? R — ?
251
Аналогічно до другого випадку
£ = /2 (R2 + r) = I2R2 + hr = U2 + I2r.
Вважатимемо, що ЕРС батарейки $ - const. Тоді
<7, + hr =U2 + hr ^>U2- Ux = Іхг - hr = (h - h) r,
звідки внутрішній опір батарейки
v2'
h та /2 можна знайти, скориставшись законом Ома для ділянки кола:
1 2
V V
Нарешті, підставивши ці вирази в попередню формулу, дістанемо
Ч±_ил. УА.~иЛ U,R2-U2R, '

/?, ~R2 R,R2

(В-ВХ)м» = 1 В^1 = 10м-
ВОм-ВОм В-Ом
(3,5-3,3)1,653,5 п о п
г= = 0,2 Ом.
3,3-3,5-3,5-1,65
Підставивши значення внутрішнього опору у формулу для ЕРС,
дістанемо:
£ = І/, + hr = 3,3 + 2 • 0,2 = 3,7 В,
де/, = ί/,/Λ,= 3,3/1,65 = 2 А.
Відповідь, г - 0,2 Ом; £ = 3,7 В.
Задача 4. Знайти внутрішній опір і ЕРС джерела струму, якщо за

сили струму в зовнішній частині кола 30 А потужність, що виділя
ється на ній дорівнює 180 Вт, а за сили струму 10 А, потужність 100 Вт.
252
Дано:
/.= = 30 А;
Λ= 180Вт;
h = А;
=10
Рг = 100 Вт
г —- ? £ — ?
Для визначення сили струму в обох випадках скористаємося зако
ном Ома для повного кола:
g g
. . j -
J
' 2 ~
R,+r R2+r
Звідси визначимо $:
Отже,
/,/?,+ /,г = I2R2+I2r.
Тоді внутрішній опір джерела струму визначимо за формулою
/ 2 # 2 -/,/?,
h-h
Опори Ζ?, і /?2 знайдемо з виразів для потужності:
/>=/,2Л, =>/?,=-£-; r2=l22R2=>R2=^

Отже,
Ρ Ρ Рг Ps
2
/2 '/2
г = '2 Ί
h-h А-/ 2
А Ом
[г] = 1 = 10м.
А
100 180
г = _Ш_30_ = Л о м = 0,2Ом.
30-10 20
253
Щоб визначити ЕРС джерела струму, скористаємося формулою

1 ОА
Обчислення: β = + 30-0,2 = 12 В.
30
Відповідь, г - 0,2 Ом; $= 12 В.
Задача 5. ЕРС джерела струму — 8 В. За сили струму 2 А ККД
джерела струму дорівнює 0,75. Визначити внутрішній опір джерела
струму.
Дано: Корисну потужність електричного струму, яка ви
£=8В; діляється на зовнішньому опорі, визначимо за фор
/ = 2 А; мулою
η = 0,75 P.=I2R.
Тоді загальна потужність джерела струму
ККД джерела струму дорівнює
А, />, W $ І '
Скористаємося законом Ома для повного кола:
R+r I
Звідси r = R.
Підставивши R, знайдемо:
г = і_£п а б о г = £(1_л).
/ / І '
254
80-0,75) . , η
r = = 1,1 Ом.
Відповідь, г- 1,1 Ом.
Задача 6. Електрокип'ятильник, опір спіралі якого 160 Ом, помі

стили в посудину з 0,5 л води за температури 20 °С й увімкнули в
мережу напругою 220 В. Через 20 хв кип'ятильник вимкнули. Яка кіль
кість води википіла, якщо ККД електрокип'ятильника дорівнює 80 %?
Дано: СІ ККД електрокин'тильника зна
η = 80 %; 0,8 ходимо за формулою
m = 0,5 кг;
t\ = 20 °С; 7Ί = 293 Κ
i 2 =100°C; Т2 = 373 Κ
ί/ = 220Β; Корисна теплота йде на:
τ = 20 хв; 1,2· 103с 1) нагрівання води від 7Ί до ТЇ.
Дж
с = 4,2- ΙΟ3 к г К ' β, = cm (7Ί - Т2);
2) перетворення деякої частини
Дж.
/- = 2,3- ΙΟ6 5 води на пару:
кг
R- 160 Ом Qi = " « і ,
оті—? де гп\ — маса води, яка перетворю

ється на пару.
Загальна кількість теплоти, що виділяється під час роботи кип'я
тильника, дорівнює (за законом Джоуля-Ленца):
Тоді
[cmjTt-TJ + rmJR
η= υ2τ
звідки
T)-U2x-cm(T2-T,)R
m, =- rR
255
Дж
[с/яАГЛ] = 1 і д ^ - - к г - К - О м = 1 К л ' В ' В = 1 В ^ с .
кг-К
В2 В -скгА
[m,] = l =1 : 1 КГ.
(Дж/кг)-Ом В· А с В
0,8·220 2 · 1,2· 1 0 3 - 4 , 2 10 3 -0,5(373-293)-160
т, 5,3 Ю 2 кг.
2 , 3 1 0 -160
Відповідь, т. = 5,3 · 10": кг = 53 г.
Задача 7. Два елементи з'єднано паралельно однаковими полю

сами. ЕРС і внутрішній опір першого елемента відповідно 1,5 В і
0,2 Ом, другого — 2 В і 0,3 Ом. Визначити напругу утвореної бата
реї та спад напруги на внутрішніх опорах елементів.
Дано: Джерела струму £, і £ 2 увімкнено назустріч од
ε, = 1,5 В; не до одного. Струми, які вони утворюють, напря
ε7 = 2 В; млені протилежно. Напрям результуючого струму
r\ -= 0,2 Ом; визначається більшою ЕРС ( £ 2 ) . Джерело струму
п- = 0,3 Ом £і працюватиме в режимі споживача струму. А тому
напруга на його затискачах
U- - ? І/, — ?
и2 ? ί/,= 0, + Λ·,.
Напруга на затискачах U2 дорівнює: U2 = $2 + Іг2.
Оскільки опором з'єднувальних провідників можна знехтувати, то
с/, = и2 = и,
де U— напруга на затискачах батареї.
Тоді
£, +/г, = ^ 2 + /г 2 ,
звідки
/=-
Г +Г
1 2
256
Підставивши це значення струму у вираз для U\, дістанемо:
r{+r2
2-1 5
Обчислення: U = l,5 + —0,2 = 1,7 В.
0,2 + 0,3
Напруга на внутрішніх опорах дорівнює:
2-1 5
U =Ir ^hzK.r = ' 0,2 = 0,2 В;
1
' г, +г2 ' 0,2 + 0,3
U2 = /г, = £^&-· г2 = 2 ~ 1 , 5 0,3 = 0,3 В.

2 2
" r,+r 2 0,2 + 0,3
Закони Ома. Робота і потужність
7-1. Знайти силу струму в стальному провіднику завдовжки 10 м

та з площею поперечного перерізу 2 мм2, на який подано напругу 12
мВ. (20 мА)
7-2. У провіднику за 30 хв проходить електричний заряд 1800 Кл.
Визначити силу струму і час, протягом якого проходить заряд 600 Кл.
(1 А; 10 хв)
7-3. Чотири лампи, розраховані на напругу З В і силу струму
0,3 А, треба ввімкнути паралельно і живити від джерела напругою
5,4 В. Резистор якого опору треба ввімкнути послідовно лампам?
(2 0м)
7-4. Знайти силу струмів і напруги в колі згідно з рисунком, якщо
амперметр показує 2 А, а опір резисторів /?| = 2 Ом, R2 - 10 Ом,
Я, = 15 Ом, /?4 = 4 Ом. (£/2 = U3 = 30 В; /2 = З А; /, = /2 = 5 А; £/, = 10 В;
U4 = 20 В; £/ав = 60 В)
Лі _| μ ^4
0—• 1 ΖΤ І CZh-f
7-5. Площа перерізу провідника — 1,2 мм2. За 0,4 с через цю

площу проходить 6 - 1 0 8 електронів. Знайти густину струму.
(2 МА/м2)
257
7-6. Загальний опір двох провідників при послідовному з'єднан
ні— 50 Ом, а при паралельному— 12 0м. Знайти опір кожного
провідника. (20 Ом; ЗО Ом)
7-7. Знайти площу поперечного перерізу й довжину алюмінієвого
дроту, якщо його опір дорівнює 0,1 Ом, а маса — 54 г. (2,4 · 10"6 м"; 8,5 м)
7-8. Моток дроту, виготовлений із міді, має опір 0,83 Ом і масу
0,21 кг. Знайти довжину дроту і площу поперечного перерізу. (33,9 м;
0,695 мм2)
7-9. ЕРС батареї — 6 В, її внутрішній опір — 0,5 Ом. Клеми ба
тареї з'єднали резистором 11,5 Ом. Знайти силу струму в колі, на
пругу на клемах батареї та спад напруги всередині батареї. (0,5 А;
5,8 В; 0,25 В)
7-10. До батарейки з ЕРС З В підключили послідовно два резис
тори з опором /?і = 12 Ом та Ri = 8 Ом. Спад напруги на резисторах
при цьому дорівнює 2 В. Визначити силу струму короткого зами
кання джерела ЕРС. (0,3 А)
7-11. Вольтметр, підключений до затискачів гальванічного еле
мента, показав 1,2 В за струму 0,4 А і 1 В за струму 0,8 А. Обчисли
ти ЕРС, внутрішній опір елемента та струм короткого замикання.
(1,4 В; 0,5 Ом; 2,8 А)
7-12. Джерело ЕРС 2 В, внутрішній опір якого 0,8 Ом, замкнули
нікеліновим дротом завдовжки 2,1 м з площею поперечного перерізу
0,21 мм2. Знайти напругу на клемах джерела струму. (1,7 В)
7-13. Яку довжину повинна мати сталева дротина з площею по
перечного перерізу 0,2 мм2, щоб, замкнувши нею елемент з ЕРС 2 В
і внутрішнім опором 1,2 Ом, дістати струм у колі 250 мА? (11 м)
7-14. ЕРС джерела струму — 12 В. За сили струму 4 А ККД джере
ла струму дорівнює 0,6. Визначити внутрішній опір джерела. (1,2 Ом)
7-15. Генератор з ЕРС 132 В та внутрішнім опором 0,4 Ом дає
струм для живлення 50 паралельно з'єднаних ламп з опором 180 Ом
кожна. Визначити силу струму в мережі. Опір з'єднувальних прові
дників не враховувати. (33 А)
7-16. Гальванічний елемент спочатку замикають провідником з
опором 0,64 Ом, а потім — з опором 2,25 Ом. В обох випадках теп
лова потужність струму виявилась однаковою. Який внутрішній
опір елемента? (1,2 Ом)
7-17. Чотири акумулятори, ЕРС кожного з яких дорівнює 2 В,
внутрішній опір — 0,8 Ом, з'єднали послідовно в батарею. До бата
реї підключили провідник, що має опір 4,8 Ом. Знайти силу і поту
жність струму в усьому колі. (1 А; 8 Вт)
7-18. Скільки паралельно ввімкнених електроламп, розрахованих
на напругу 110 В, може живити батарея акумуляторів з ЕРС 130 В та
258
внутрішнім опором 2,6 Ом, якщо опір кожної лампи 200 Ом, а опір
провідників — 0,4 Ом? (12)
7-19. На скільки градусів нагрівається алюмінієвий провідник з
площею поперечного перерізу 18 мм2, якщо крізь нього тече струм
ЗА — протягом 20 хв? Вважати, що вся виділена енергія йде на на
грівання проводу. (0,379 К)
7-20. Електричний чайник з 600 см3 води за температури 0 °С,
опір обмотки якого дорівнює 16 Ом, забули вимкнути. За який час
після вмикання вся вода википить? Напруга в мережі — 220 В, ККД
чайника — 60 %. (925,6 с)
7-21. За який час підйомний кран піднімає вантаж масою 5 τ на
висоту 3 м, якщо сила постійного струму у двигуні дорівнює 60 А
при напрузі 220 В? ККД крана — 80 %. (14 с)
7-22. Визначити густину струму, якщо за 10 с через поперечний

переріз провідника площа якого дорівнює 5 мм2, протікає заряд у
100 Кл. (2· 106А/м2)
7-23. При вмиканні в електричне коло провідника діаметром
0,5 мм та завдовжки 4,5 м різниця потенціалів на його кінцях дорів
нювала 1,2 В за струму 1 А. Чому дорівнює питомий опір матеріалу
провідника? (5,3 · 10~8 Ом · м)
7-24. Ділянка кола складається зі сталевого дроту завдовжки 2 м
3 площею поперечного перерізу 0,48 мм2, з'єднаного послідовно з
нікелевим дротом завдовжки 1 м з площею поперечного перерізу
0,21 мм2. Яку напругу треба підвести до ділянки, щоб одержати
струм 0,6 А? (1,5 В)
7-25. Площа перерізу ніхромового дроту 0,55 мм2. При приєднан
ні цього дроту до джерела з напругою 120 В у колі тече струм 2,4 А.
Знайти довжину дроту. (25 м)
7-26. Моток дроту, виготовлений з алюмінію, має опір 16,1 Ом і
масу 3,24 кг. Знайти довжину дроту і площу поперечного перерізу.
(831 м; 1,44 мм2)
7-27. Яка напруженість електричного поля в алюмінієвому про
віднику з площею поперечного перерізу 1,4 мм за сили струму 1 А?
(26 мВ/м)
7-28. Коло складається з трьох послідовно з'єднаних провідників,
приєднаних до джерела напругою 24 В. Опір першого провідника
4 Ом, другого — 6 Ом, напруга на кінцях третього провідника 4 В.
259
Знайти силу струму в колі, опір третього провідника і напруги на кі
нцях першого і другого провідників. (2 А; 2 Ом; 8 В; 12 В)
7-29. Знайти опір і довжину нікелевого дроту, що має масу 88 г
та площу поперечного перерізу 0,5 мм\ (20 м; 16,8 Ом)
7-30. Знайдіть повний опір показаного на рисунку кола, якщо
/?і = R2 - R5 = Rb - 3 Ом; /?3 = 20 Ом; R4 = 24 Ом. Знайдіть силу стру
му, який проходить через кожен резистор, якщо до кола прикладено
напругу 36 В (Я = 180 м; / , = / 2 = 2 Л ; /, =1,2Л).
я, R2
0—ΠΏ—ι ΠΏ—ι
Лі R*
0 С
7-31. У мережу 220 В послідовно ввімкнули дві лампи. Яка на

пруга припадає на кожну лампу, якщо опір першої лампи вдвічі бі
льший, ніж другої? (73,4 В; 146,6 В)
7-32. ЕРС джерела — 100 В. За зовнішнього опору 49 0м сила
струму в колі дорівнює 2 А. Визначити внутрішній опір джерела і
спад напруги на ньому. (1 Ом; 2 В)
7-33. ЕРС джерела струму — 10 В. Коли до нього приєднали опір
2 Ом, сила струму в колі становила 4 А. Визначити струм короткого
замикання. (20 А)
7-34. Батарею акумуляторів, що має ЕРС 16 В, замкнено на при
лад. Сила струму в приладі — 2 А. ККД батареї дорівнює 0,75. Ви
значити внутрішній опір батареї. (2 Ом)
7-35. ЕРС акумулятора 6 В, а внутрішній опір — 6 · 10~2 Ом. Що
показує вольтметр, приєднаний до клем акумулятора, замкненого на
споживач потужністю 54 Вт? (5,4 В)
7-36. Коло складається з акумулятора та ламп. При цьому напру
га на затискачах акумулятора U\ = 20 В. При паралельному підклю
ченні ще однієї такої самої лампи напруга падає до t/> - 15 В. Знай
ти опір кожної лампи. Внутрішній опір акумулятора — 1 Ом.
Вважати, що опір лампи не залежить від її розжарення. (2 Ом)
7-37. ЕРС батареї дорівнює 16 В, внутрішній опір — 3 Ом. Ви
значити опір зовнішньої ділянки кола, коли відомо, що виділена в
ній потужність дорівнює 16 Вт. Визначити ККД батареї. (1 Ом; 9 Ом;
0,25; 0,75)
7-38. Якщо клеми джерела замкнути опором 1 Ом, то напруга на
них 1,5 В, а якщо опір кола 2 Ом, то напруга— 2 В. Знайти ЕРС
джерела та його внутрішній опір. (З В; 1 Ом)
260
7-39. Знайти внутрішній опір і ЕРС джерела струму, якщо за си
ли струму ЗО А потужність у зовнішньому колі дорівнює 180 Вт, а за
сили струму 10 А ця потужність становить 100 Вт. (0,2 Ом; 12 В)
7-40. Від генератора з ЕРС 250 В та внутрішнім опором 0,1 Ом
необхідно протягти до споживача двопроводову лінію завдовжки
100 м. Яка маса алюмінію піде на її виготовлення, якщо максималь
на потужність споживача 22 кВт і він розрахований на напругу
220 В? (5 кг)
7-41. Потужність споживача дорівнює 10 кВт за напруги 400 В.
Знайти спадіння напруги на мідних проводах лінії, якщо площа по
перечного перерізу проводу — 26 мм , а відстань генератора до спо
живача — 500 м. (18 В)
7-42. Два елементи з'єднано послідовно. ЕРС і внутрішній опір
першого елемента дорівнюють відповідно 2 В і 0,5 Ом, другого —
1 В і 1,5 Ом. Опір зовнішньої ділянки кола — 5 Ом. Визначити на
пругу на зовнішній ділянці кола, падіння напруги на внутрішніх
опорах елементів, напругу на затискачах кожного з них та ККД
установки. (2,15 В; 0,21 В; 0,65 В; 1,78 В; 0,35; 0,72)
7-43. Два елементи з'єднано паралельно. ЕРС і внутрішній опір
першого елемента дорівнюють відповідно 1,5 В і 0,3 Ом, другого —
1 В і 0,5 Ом. Визначити напругу на затискачах утвореної батареї та
спад напруги на внутрішніх опорах елементів. (1,31 В; 0,19 В; 0,31 В)
7-44. За допомогою амперметра, що має опір 0,9 Ом та розрахо
ваний на вимірювання максимального струму 10 А, необхідно виміря
ти струм до 100 А. Якої довжини повинен бути залізний провідник з
площею поперечного перерізу 0,28 мм2 для виготовлення шунта?
(0,28 м)
7-45. Міліамперметр зі шкалою, розрахованою на 20 мА, треба ви
користати як амперметр для вимірювання струмів до 1 А. Розрахувати
опір шунта, якщо опір міліамперметра дорівнює 7 Ом. (0,14 Ом)
7-46. Амперметр мас опір 0,02 Ом, його шкала розрахована на
струм 1,2 А. Яким має бути опір шунта, щоб цим амперметром мо
жна було виміряти струм до 6 А? (0,005 Ом)
7-47. Який додатковий опір необхідно приєднати до вольтметра,
що має опір 1500 Ом, щоб ціна кожної поділки на шкалі збільши
лась у 5 разів? (6000 Ом)
7-48. Вольтметр, розрахований на вимірювання напруг до 30 В,
має внутрішній опір 3 кОм. Який додатковий опір треба приєднати
до вольтметра, щоб ним можна було виміряти напруги до 300 В?
(27 кОм)
7-49. Якої довжини треба взяти дріт з нікелю площею поперечно
го перерізу 0,84 мм2, щоб виготовити нагрівач на 220 В, за допомо-
261
І
гою якого можна було б нагріти 2 л води від 20 °С до кипіння за
10 хв при ККД 80 %? (69 м)
7-50. У посудині міститься 1 л води і 50 г льоду в термодинаміч
ній рівновазі. У воду опускають нагрівам потужністю 500 Вт, тепло
ва віддача якого становить 60 %. За який час закипить вода? Тепло
ємністю посудини знехтувати. (2.5 хв)
7-51. Електровоз рухається зі сталою швидкістю 43,2 км/год, роз
виваючи середню силу тяги 43,7 кН. Знайти силу струму, яку спожи
ває двигун, якщо перебуває під напругою 1500 В. ККД двигуна —
92 %. (380 А)
7-52. Підйомний кран рівномірно піднімає на висоту 10 м вантаж
масою 0,5 τ за 20 с. Двигун крана працює під напругою 220 В. Яка
потужність двигуна і який він споживає струм, якщо ККД установки
дорівнює 0,8? (3,1 кВт; 14 А)
7-53. Знайти довжину та площу поперечного перерізу ніхромово
го дроту, з якого треба виготовити нагрівач, що має потужність
480 Вт і призначений для вмикання в мережу 120 В. Допустима гус
тина струму — 10 АУмм2. (11м; 0,4 мм2)
262
РозсКл &
Е Л Е К Т Р И Ч Н И Й СТРУМ У Р І З Н И Х
СЕРЕДОВИЩАХ
8.1 Електричний струм у металах, в електролітах,

напівпровідниках, у вакуумі і газах
1. Сила струму в металах пропорційна середній швидкості ν
впорядкованого руху електронів та їх концентрації п0:
1= n0ev S,
де є — заряд електрона; S — площа поперечного перерізу провідника.
2. Густина струму в металах дорівнює
/
J = - = nnev.
3. Залежність електричного опору металів від температури:
R = Ro(l +Ш),
де /?о — опір за температури 0 °С; α — температурний коефіцієнт
опору; t — температура в градусах Цельсія.
4. У металевих провідниках питомий опір під час нагрівання зро
стає за лінійним законом, якщо не враховувати зміну розмірів
Ρ = ро (1 + а / ) ,
Ofi Ро — опір за температури 0 °С; α — температурний коефіцієнт
Опору; t — температура в градусах Цельсія.
5. Перший закон Фарадея для електролізу: маса речовини, що
Виділяється на електроді, прямо пропорційна значенню заряду, який
Пройшов через електроліт:
m-kq- kit,
Де к — електрохімічний еквівалент, що залежить від природи речо
вини; / — сила струму; / — час.
6. Другий закон Фарадея для електролізу: електрохімічні еквіва
ленти речовини прямо пропорційні їх хімічним еквівалентам:
263
, 1 1 Μ
*=-χ=-—>
F F η
де F= 96 485 Кл · моль ' — стала Фарадея; Μ— молярна маса речо
вини в атомарному стані; η — валентність.
7. Об'єднаний закон Фарадея для електролізу:
\ Μ г ІМГ
т= q, або т = //.
F η F η
8. Струм у газах. Газ проводитиме електричний струм, якщо його
іонізувати. Іонізація електричним ударом стає можливою тоді, коли
електрони під час вільного пробігу набувають кінетичної енергії, що
перевищує енергію зв'язку W-, електрона з атомом:
т Vі
-*—>W.,
2
де те — маса електрона; ν — швидкість електрона.
Wi —- енергія іонізації — це найменша енергія, яку треба надати
електрону для його виходу з атома.
Кінетичної енергії, завдяки якій відбувається ударна іонізація,
електрон набуває за рахунок роботи сил електричного поля:
^ - = А,=еЕІ, або И^- = еип

2 2
де є— заряд електрона; Ε— модуль напруженості електричного
поля; / — довжина вільного пробігу електрона; U/ — різниця потен
ціалів, яку проходить електрон на довжині вільного пробігу.
Задачі цього розділу описують явища, що супроводжують

проходження струму в різних середовищах і потребують опису явищ
на макроскопічному або мікроскопічному рівнях. Руху частинок у
різних середовищах ми безпосередньо не бачимо. Наявність струму
легко виявити за допомогою магнітної, теплової та хімічної дії
струму. Магнітна дія є основною дією струму, вона виявляється у
всіх без винятку провідниках за умови протікання (проходження) в
них струму. Хімічна дія струму спостерігається лише в розчинах та
розплавах електролітів, а нагрівання відсутнє у надпровідників.
264
Як відомо, для створення струму в якомусь середовищі потрібна
наявність у ньому заряджених частинок, здатних переміщуватися
під дією електричного поля. Цими частинками можуть бути й елект
рони, й іони. Розв'язуючи задачі, треба зв'ясувати природу струму,
тобто встановити, які саме заряджені частинки є носіями струму у
даному середовищі. Наприклад, розглядаючи проходження струму
через електроліти, користуємося законами Фарадея для електролізу
(макроскопічний рівень), а якщо є потреба визначити потенціали іо
нізації, рухомість іонів, тоді розглядаємо процеси на мікроскопіч
ному рівні, які відбуваються з одиничними атомами, молекулами.
Задача 1. Визначити середню швидкість напрямленого руху еле

ктронів у мідному провіднику, якщо площа його поперечного пере
різу 20 мм2, концентрація електронів провідності 9 · 1028 м~\ а сила
постійного струму дорівнює 5 А. За який час електрон перемістить
ся вздовж провідника на 1 см?
Дано: СІ Після прикладання електричної на
5 = 20 мм2; 2- 10 5 м 2 пруги до ділянки провідника під дією
по = 9 · Ю28м~3; електричного поля електрони почина
/ = 5А; ють переміщуватися впорядковано. Че
/ = 1 см; 10~2м рез поперечний переріз провідника пе
є =1,6· 10 19Кл реноситься заряд за будь-який час. Тоді
сила струму в металі
ν — It— ?
/ = n0eV S,
звідки
V =-
en0S
AMJ Клм м
[σ] = 1-ί •= 1
Клм' Клс
Час, за який електрон проходить шлях /, дорівнює
t = l/v.
5
Ό=- • = 1,74-1(Г м/с.
9-1(Г-1,6-10 ·2·ΐσ
265
1
(=
·10"2 чілп с.
= 5747
1,74
Відповідь, ν = 1,74 мм/с; ґ = 5747 с = 1,5 год.
Задача 2. Яку різницю потенціалів прикладено до кінців залізно
го дроту, що має довжину 10 м і температуру 140 °С, якщо густина
електричного струму в провіднику 5 А/мм ? Яка швидкість упоряд
кованого руху електронів у цьому провіднику? Вважати, що на 1 атом
припадає 1 вільний електрон.
Дано: СІ Різниця потенціалів (напруга)
/=10м; на кінцях провідника згідно з за
г=140°С; коном Ома для ділянки кола
/ = 5 А/мм2; 5 · 106А/м2
3 U = IR.
ρ = 7800 кг/м ;
pi =12- 10Г* Ом Μ
Виразивши струм через густину
v—f υ—Ί струму і площу поперечного пере
різу / ~jS, а опір формулою, що виражає залежність опору від тем
ператури,
Я = Ло(1+си) = Р з - ( 1 + аО,
де рз — питомий опір провідника за температури 0 °С; α — темпе
ратурний коефіцієнт опору, дістанемо
ІТ у-5(1 + Ш)-/-р 3 .„

д
[U] = 1 —(град- 1 · град) · м · Ом • м = 1 А · Ом = 1 В.
м
t/ = 510 6 (l + 4 1 0 - 3 1 4 0 ) 1 0 1 2 1 0 ~ 8 = 9 , 3 6 B .
Швидкість упорядкованого руху електронів знайдемо за формулою
j = n0ev,
звідки
V =-
j
en,о
266
З умови, концентрація вільних електронів дорівнює концентрації
атомів у металі, а останню знаходимо за формулою
т
N КТ Ρ Д7
«о= — = ΝΑ=—ΝΑ,
V M-V Μ
m
де Ν - — Ν4 — кількість електронів в об'ємі V; ρ — густина заліза;
Μ
Μ— молярна маса заліза; ΛΆ — стала Авогадро.
Підставивши у формулу швидкості концентрацію електронів,
знайдену з останнього співвідношення, дістанемо
- І-М
17=-
eNA-p
NA= 6,02 і О23, моль"1.
А/м · кг/моль _ А · м Кл · м м
[ϋ] = 1
Кл-моль"'кг/м3 Кл с-Кл с
5·10 6 -55,85·10"
= 3 , 7 1 0 ^ м/с.
1,6 -10~19 · 6,02 1023 - 7800
Відповідь. ί/=9,36 Β; ν = 3,7-Ю"4 м/с = 0,37 мм/с.
Задача 3. Який час триватиме нікелювання одного боку пласти

ни за густини струму 40 А/м2, якщо потрібно, щоб товщина покрит
тя дорівнювала 20 мкм?
Дано: СІ За законом електролізу Фара
/ = 40 А/м2; дея маса нікелю, що вкрила один
d- 20 мкм; 2-10" 5 м бік пластини, пропорційна силі стру
к = 0,304· Ю*кг/Кл; му/та часу нікелювання:
ρ = 8900 кг/м3
m = kit.
/ —?
Силу струму, що проходить через електроліт, знайдемо через гу
стину струму:
I=jS-
267
Масу нікелю можна визначити, знаючи густину й об'єм нікелю,
що відклався на пластині:
m~pV- pSd,
де 5 — площа пластини; d — товщина покриття нікелю.
Підставимо значення І та ту перший закон Фарадея:
pSd = kjSt,
звідки
pd
/ = —.
НІ
г . , кг/м3 м , Кл Кл-с
['] = ! 1- = 1 — = :ІС.
Кл
кг А А
Кл м'
8900·2-10"
-6
= 14,610 3 с.
0,304-10 -40
Відповідь. ί = 14,6·103 с « 4 г о д .
Задача 4. Скільки нікелю виділиться при електролізі за 1 год за сили

струму 10 А, якщо відомо, що молярна маса нікелю 0,0587 кг/моль,
а валентність нікелю 2?
Дано: СІ Скористаємося законом Фарадея:
t = 1 год; 3600 с
/ = 1 0 А; т - kit,
М= 5,87 • 10~2 кг/моль; , 1 Μ .
и = 2; де к- згідно з другим за-
F= 96485 Кл/моль
F η
m—Ί
коном Фарадея для електролізу.
Тоді маса нікелю, яка виділилася на електроді, дорівнює
Μ
т= /.
Fn
268
кг
• А с , кг • А · с , кг · Кл · с ,
[т) = \ моль :1 = 1 = 1 КГ.
Кл/моль Кл Кл-с
5,87-10"2 10-3600
т : 1,095-10-2 кг.
96485-2
Відповідь, т = 1,095 · 10"2 кг «11 г.
Задача 5. При електролізі розчину ZnS0 4 було витрачено енер

гію 20 гВт · год. Визначити масу цинку, яка виділилася на електроді,
якщо напруга на затискачах електродів дорівнює 4 В.
Дано: СІ За законом Фарадея
)Р=20гВттод; 7,2· І0 6 Дж т = kit.
(У=4В;
к = 0,34· Ю^кг/Кл Витрачена на електроліз енер
т—? гія дорівнює роботі електрич
ного струму, яку можна визна
чити за формулою
W = A=IUt,
звідки
_A__W_
е
~и ~ υ'
Тоді маса цинку, яка виділилася на електроді, дорівнює
т-к—,
U
де — електрохімічний еквівалент цинку (визначається за таблицею).
г кг Дж кг В-Кл ,
Г2
Гт| = 1 —=1 = 1 кг.
Кл В Кл В
Визначимо енергію в джоулях:
W= 20 гВт · год = 20 · 100 Вт · 3600 с = 72 · 105 Дж = 7,2 · 106 Дж.
269
7 210
1^0,34-Ю"6·- = 0,612 кг.
Відповідь, т = 0,612 кг = 612 г.
Задача 6. Визначити енергію іонізації атома гелю, якщо його по

тенціал іонізації дорівнює 24,5 В.
Дано: Необхідна енергія іонізації дорівнює:
Ц = 24,5 В;
19
є = 1 , 6 · 10"'''Кл Wi = eU„
Е\ — ? де є — заряд електрона.
[Wi] = 1 Кл • В = 1 Дж.
Обчислення: W-, = 1,6 · 10~19 · 24,5 = 3,92 · 10~18 Дж.
Відповідь. Wi = 3,92 · 10"18 Дж.
Задача 7. Енергія іонізації атомів ртуті дорівнює 10,4 еВ. З якою

найменшою швидкістю має летіти електрон, щоб відбулась іонізація
атома ртуті при ударі?
Дано: СІ Для того щоб іонізувати атом
-19
Wi = 10,4 еВ; 16,64· 10 1у Дж ртуті, електрон повинен мати
т е = 9,1 · 10~31 кг кінетичну енергію, яка дорівнює
енергії іонізації:
Wgl7roi
WK= Wu або " =Wit
де те — маса електрона; vmin — найменша швидкість електрона, за

якої відбувається іонізація. Тоді
т
. , , Дж Нм /кг-м-м м
кг кг с кг
270
(2·16,64·10-» м
тт 31
І 9Д-10- ' с"
Відповідь. p min =l,9-10 6 —.
Електричний струм у різних середовищах
8-1. Знайти середню швидкість упорядкованого руху електронів

у провіднику, якщо їх концентрація дорівнює 4 · 10"2 см~3. Площа
перерізу провідника — 0,5 см2, сила струму в ньому 8,2 А. (0,01 мм/с)
8-2. Знайти середню швидкість упорядкованого руху електронів
у сталевому провіднику, концентрація електронів провідності в яко
му дорівнює 1028 м 3, за напруженості 96 мВ/м. (0,5 мм/с)
8-3. По срібному провіднику з площею поперечного перерізу
1 мм2 проходить струм 1 А. Знайти середню швидкість упорядкова
ного руху електронів у цьому провіднику, вважаючи, що на кожен
атом срібла припадає один вільний електрон. (0,01 см/с)
8-4. У персональному комп'ютері від одного елемента до іншого
передається 3-Ю 8 імпульсів струму за 1 с. Яку найбільшу довжину
може мати провідник, що з'єднує ці елементи? (1 м)
8-5. Алюмінієвий дріт за температури 0 °С має опір 4,25 Ом.
Який опір матиме дріт за температури 200 °С? (7,8 Ом)
8-6. За якої температури опір срібного провідника стане удвічі
більшим, ніж за температури 0 °С? (250 °С)
8-7. Опір нитки електричної лампочки дорівнює 60 Ом, коли
лампочку вимкнуто. Розжарена нитка має опір 636 Ом. Знайти тем
пературу розжареної нитки. (1900 °С)
8-8. Скільки часу триває покривання виробу оловом масою 650 мг
за сили струму 1,8 А? (/ = 582 с = 9,7 хв)
8-9. Деталь треба покрити шаром хрому завтовшки 50 мкм. Скі
льки часу потрібно для цього, якщо густина струму під час хрому
вання дорівнює 2 кА/м2? (16,7 хв)
8-10. Визначити опір розчину сірчаної кислоти, якщо відомо, що
під час проходження струму за 2 год виділилося 0,72 г водню. Кіль
кість енергії, витраченої на нагрівання електроліту, 667 · 105 Дж. (1 Ом)
8-11. Якою є витрата електроенергії на отримання 1 кг алюмінію,
якщо електроліз ведеться за напруги 10 В, а ККД установки дорів
нює 0,8? (134,4 МДж)
271
8-12. Покривання за допомогою електролізу металевої пластини,
що має площу 48 см2, тривало 4 год за сили струму 0,15 А. Знайдіть
товщину шару металу, яким покрили пластину, якщо його густина
дорівнює 8800 кг/м3, молярна маса 58,7 · 10'3 кг/моль, а валент
ність 2. (16 мкм)
8-13. За якої напруги поля почнеться самостійний розряд у водні,
якщо енергія іонізації молекул дорівнює 2,5 · 10 ' 8 Дж, а середня до
вжина пробігу електрона — 5 мкм? Яку швидкість мають електрони
під час удару об молекулу? (3,1 МВ/м; 2,3 · 106 м/с)
8-14. Відстань між електродами в трубі, наповненій парами рту
ті, — 10 см. Яка середня довжина вільного пробігу електрона, якщо
самостійний розряд настає за напруги 600 В? Енергія іонізації атома
ртуті 1,7 · 10" 8 Дж. Поле вважати однорідним. (1,8 мм)
8-15. Яку мінімальну швидкість повинен мати електрон, щоб іо
нізувати атом водню? Потенціал іонізації атома водню — 13,5 В.
(2,2- 106м/с)
8-16. Концентрація іонізованих молекул повітря за нормальних
умов дорівнює 2,7 · 1022 м~3. Скільки процентів молекул іонізовано?
(0,1 %)
8-17. По провіднику з площею поперечного перерізу 50 мм2 про

ходить постійний струм. Середня швидкість упорядкованого руху
електронів дорівнює 0,282 мм/с, їхня концентрація — 7,9 · 102 м .
Знайти силу струму й густину струму у провіднику. (18 А; 0,36 А/мм2)
8-18. До кінців сталевого провідника опором 2,4 Ом і з площею
поперечного перерізу 1 мм2 прикладено напругу 3,6 В. Визначити
середню швидкість упорядкованого руху електронів у провіднику,
якщо їх концентрація — 4 · 1028 м"3. (2,3 · 10-4 м/с)
8-19. Знайти швидкість упорядкованого руху в мідному дроті з
площею поперечного перерізу 25 мм2 за сили струму 50 А, вважаючи,
що на кожен атом припадає один електрон провідності. (0,15 мм/с)
8-20. По мідному дроту з площею поперечного перерізу 1 см2
проходить струм 1 А. Визначити середню швидкість упорядковано
го переміщення електронів, вважаючи, що на кожен атом міді при
падає один електрон провідності. (7,4 · 10~7 м/с)
8-21. У мідному провіднику завдовжки 2 м з площею поперечно
го перерізу 0,4 мм2 проходить струм. При цьому щосекунди виділя-
272
сться 0,35 Дж теплоти. Скільки електронів проходить за 1 с через
поперечний переріз цього провідника? (1,3 · 1019)
8-22. Опір платинового провідника за температури 20 °С дорів
нює 20 Ом, а за температури 500 °С — 59 Ом. Визначити темпера
турний коефіцієнт опору пластини. (4,1 · 10"3 К 4 )
8-23. Яку довжину має вольфрамова нитка розжарення лампочки,
розрахованої на напругу 220 В та потужність 20 Вт? Температура
розжареної нитки 2700 К, діаметр нитки 0,03 мм. Під час розрахун
ків вважати, що питомий опір вольфраму прямо пропорційний абсо-
лютній температурі. (/ = - = 0,34 м, де р/р0 = Т/Т0)
8-24. Визначити довжину сталевої однопровідної телефонної лі

нії з площею поперечного перерізу 0,5 мм2, якщо відомо, що за змі
ни температури від 15 до 25 °С її опір збільшився на 10 Ом. (~ 738 м)
8-25. Скільки часу триває покривання виробу шаром срібла ма
сою 210 мг за сили струму 0,86 А? (3,6 хв)
8-26. Скільки алюмінію можна отримати електрохімічним спосо
бом, витративши 100 кВт · год енергії. Напруга між електродами
6 В. ККД установки — 80 %. (4,5 кг)
8-27. Визначити потужність електричного струму в електролітичній
ванні для добування алюмінію, якщо за 1 год у ній добувають 15 кг
алюмінію. Напруга на затискачах електродів дорівнює 4,8 В. (215 кВт)
8-28. При срібленні ложок струм 2 А протягом 5 год пропуска
ють через розчин солі срібла. Катодом слугують 10 ложок, кожна з
яких має площу поверхні 50 см2. Знайти товщину шару срібла.
(7,7- 10~5м)
8-29. При нікелюванні через електролітичну ванну протягом 5 хв
пропускали струм силою 3,2 А. Скільки іонів тривалентного нікелю
нейтралізувалось за цей час на катоді? (2 · 1021)
8-30. Визначити кількість речовини й кількість атомів двовален
тного металу, що відклався на катоді електролітичної ванни, якщо
крізь розчин протягом 5 хв проходив струм 2 А. (3,11 · 10~3 моль;
1,87· 1021)
8-31. Площа хромованих деталей в автомобілі становить 0,9 м2,
товщина покриття — 3 · 10~5 м. Скільки комплектів деталей можна
прохромувати при витраті електроенергії 3,7 · 108 Дж. Напруга на
затискачах ванни 4 В, густина хрому 7190 кг/м3, валентність 2. (128)
8-32. Під час електролізу води через ванну протягом 10 хв про
ходив струм 10 А. Визначити температуру виділеного кисню, якщо
він мав об'єм 0,5 л під тиском 2-Ю 5 Па. (387 К)
273
8-33. У двох електролітичних ваннах, з'єднаних послідовно, є
розчин мідного купоросу й золота. Скільки виділиться тривалентно
го золота, якщо на катоді відклалося 2 г міді? Скільки атомів міді й
золота відклалося на катодах? (4 г; 1,89 · 1022; 1,22 · 102')
8-34. Якою має бути напруженість електричного поля, щоб, маю
чи довжину вільного пробігу 5 · 10-6 м та швидкість 2,3 · 106м/с, еле
ктрон зміг іонізувати молекулу повітря? (З · 106 В/м)
8-35. Для того щоб електрон зміг іонізувати молекулу газу, його
кінетична енергія має бути більшою за 15 еВ. Яка напруженість поля,
що надає електрону такої енергії на шляху 6 · 10~3мм? (2,5 · 106 В/м)
8-36. Концентрація електронів провідності в германію за кімнат
ної температури и0 = 3 · 10і м~3. Яку частину становить кількість
електронів від загальної кількості атомів? (6,7 · 10 |0 )
8-37. Знайти опір напівпровідникового діода в прямому й зворо
тному напрямах струму, якщо за напруги на діоді 0,5 В сила струму
дорівнює 5 мА, а за напруги 10 В сила струму — 0,1 мА. (100 Ом;
100 кОм)
8-38. У діоді електрон підходить до анода зі швидкістю 8-Ю 6 м/с.
Знайти анодну напругу. Вважати, що початкова швидкість електро
на дорівнює нулю. (180 В)
8-39. У телевізійному кінескопі прискорююча анодна напруга
дорівнює lb кВ, а відстань від катода до анода — 30 см. За який час
електрони проходять цю відстань? Вважати, що початкова швид
кість електрона дорівнює нулю. (4 не)
8—40. В електронно-променевій трубці потік електронів, приско
рений полем з різницею потенціалів 5 кВ, рухається між пластинами
плоского конденсатора завдовжки 5 см. Напруженість поля між пла
стинами конденсатора — 40 кВ/м. Знайти вертикальний зсув проме-
Е12
ня на виході з простору між пластинами. ( у - = 0,5 см )
274
ЧАСТИНА III
Розділ 1
МАГНІТНЕ ПОЛЕ
Магнітне поле— здійснює особливу форму матеріальної взає

модії. Створюється провідниками зі струмами, рухомими зарядами і
діє на внесені в нього провідники зі струмами, магніти й рухомі заряди.
Магнітне поле постійного струму

І. Магнітна індукція — силова характеристика магнітного поля.
Модуль вектора індукції дорівнює відношенню максимального обер
тального момента А/тах усього контуру до магнітного момента цього
контуру р„:
Μ Μ
ρ — max _ max
IS
2. Магнітний момент контуру — векторна
величина. Його модуль визначається як добуток -l-f- *-β
сили струму / в контурі на його площу S. —І—
= IS. ±
3. Магнітна індукція В зв'язана з напруженістю поля Η спів
відношенням
В = \і0\хН,
- 7 Гн
де μ 0 =4π·10 магнітна стала; μ — відносна магнітна про
м
никність — показує, у скільки разів магнітна індукція в речовині В
відрізняється від магнітної індукції у вакуумі В0.
Β = μΒ0.
275
4. Магнітну індукцію поля нескінченного прямого провідника зі
струмом знаходять за формулою
В--—,
2пг
де г — відстань від осі провідника.
5. Магнітна індукція поля в центрі колового провідника зі струмом
2R '
де R — радіус кривини провідника.
6. Магнітна індукція поля всередині соленоїда по модулю дорівнює
Β = μ0μΙη,
де μ — відносна магнітна проникність речовини, що міститься все-
N . .
редині соленоїда; п = кількість витків на одиницю довжини
соленоїда.
7. Сила Ампера — це сила, яка діє на провідник зі струмом /, по
міщений у магнітне поле з індукцією В:
FA =IlBsina,
де / — довжина провідника; α — кут між напрямом густини струму
і напрямом магнітної індукції В.
8. Сила взаємодії двох прямих провідників зі струмами 7, та / 2
дорівнює
2nd
де / — довжина взаємодіючих провідників; сі— відстань між провід
никами.
9. Сила Лоренца. Сила Р"л, яка діє на заряд д, що рухається зі
швидкістю ν одночасна в магнітному полі з індукцією В, і елект
ричному з напруженістю Е. Магнітна складова сили Лоренца ви
значається за формулою
^лм = Φ• В]» а б ° ^лм = QvBsinα»
де α — кут між векторами ν і В.
276
Розв'язувати задачі про магнітні поля струмів слід почина

ти з виконання рисунка. Напрям вектора магнітної індукції магніт
ного поля струму визначається за правилом свердлика: якщо ручку з
правою різьбою обертати за напрямом струму в рамці, то напрям ве
ктора збігається з напрямом поступального руху свердлика. В усіх
випадках, коли йдеться про рівновагу провідника або зі струмом,
або рамки, на рисунку обов'язково треба зобразити й сили неелект-
ромагнітного походження та записати умову рівноваги. Якщо в за
дачі навколишнім середовищем провідника є повітря, то його відно
сна магнітна проникність дорівнює одиниці (μ = 1).
l/fll Приклади розв'язування задач
Задача 1. Плоска рамка площею 4 см2 перебуває в однорідному

магнітному полі з індукцією 0,05 Тл. Який максимальний оберталь
ний момент може діяти на рамку в цьому полі, якщо сила струму в
рамці 2 А?
Дано: СІ Максимальний обертальний момент,
S = 4 см2; 4- IQ-4 м2 яким магнітне поле діє на рамку зі стру
В = 0,05 Тл; мом, дорівнює
І = 2А
М тах — ? Mnm=B-l-S-N,
де TV = 1 — кількість витків у рамці. Тоді Мтт = В-1 S.

2
-1
[Л/ тах ] = 1Тл-А-м'=1 Н
·Α·Μ2=1Η·Μ.
AM
Обчислення: Мтт = 0,05 · 2 · 4 · 10^ = 0,4 · 10~4 Η · м.
Відповідь. М тах = 0,4 · 10-4 Н · м.
277
Задача 2. По двох паралельних провідниках, що перебувають
один від одного на відстані Ї / = 5 С М , у протилежних напрямах те
чуть струми по 20 А у кожному. Визначити напруженість магнітно
го поля й магнітну індукцію в точці А, що розташована на відстані
г - 5 см від одного та другого провідників.
Дано: CI На рисунку зображено переріз про
відників перпендикулярною до них пло
d- 5 CM; 5 · ΙΟ"2 Μ щиною. Переріз провідника зі стру
I, = h~ 20 A; мом, що проходить від нас до пло
r- 5 CM 5 · 10-2 м щини рисунка, позначено кружком зі
Я —? Д —? знаком «плюс» 2, а переріз зі струмом,
що тече до нас, позначено кружком із точкою /. "~\Л,
Вектор напруженості магнітного поля Нх стру
му /, що тече до нас, напрямлений по дотичній
до кола, радіус якого дорівнює відстані цієї то
чки від осі провідника. Напрям цього вектора
визначають за правилом свердлика. Аналогічно
знаходять напрям вектора напруженості Н2
магнітного поля струму 2, що тече від нас.
Результуючий вектор напруженості магнітного поля, створеного
струмами /, та /2 в точці А, знайдемо за правилом паралелофама.
Кут між //, та Н2 (див. рисунок) дорівнює 120°, а діагональ па
ралелограма — це сума векторів Н\ і Н2, що чисельно дорівнює його
стороні:
І
Η = Я, = Н2
2кг
Підставивши числові значення величин, дістанемо
20
Н= =63.7 А ,
2-3,140,05 м
Магнітну індукцію в точці А знайдемо за формулою зв'язку маг

нітної індукції й напруженості магнітного поля:
Β = μ0μΗ,
де μ0 — магнітна стала; μ — магнітна проникність.
278
Підставивши числові значення величин, дістанемо
β = 4·3,14·10~ 7 —·1·63,7 —= 8 0 0 В с / м 2 = 8 0 0 Тл.

м м
Відповідь. // = 63,7А/м; 2? = 800Тл.
Задача 3. Соленоїд із залізним осердям, відносна магнітна про

никність якого μ = 400, має 1000 витків. На скільки AN необхідно
збільшити кількість витків соленоїда, щоб за того самого струму,
коли вилучити осердя із соленоїда, магнітна індукція в ньому зали
шилась незмінною?
Дано: Магнітну індукцію поля в осерді соленоїда
μ =400; знаходимо за формулою
Ν= 1000 μ^^/V
AN—'!
де І — довжина соленоїда.
Магнітна індукція всередині соленоїда без осердя, тобто при
μ = 1, дорівнює
μ0ΊΝ
В
І
Для того щоб задовольнити умову задачі В = ВХ, необхідно збіль
шити кількість витків соленоїда без осердя на AN, тобто
μ0Ι{Ν + ΑΝ)
*,*= .
Тоді
\IM-I-N μ0-Ι(Ν + ΑΝ)
itsit = ™—\ 1 або μ-Ν^Ν + ΑΝ,
I I
звідки
ΑΝ = (μ-\)·Ν.
Обчислення: ΔΛΤ = (400-1)·1000 = 399000 витків.

Відповідь. AN = 399000 витків.
279
Задача 4. На лінійний провідник завдовжки 50 см, який перебу
ває в однорідному магнітному полі з магнітною індукцією 0,1 Тл,
діє сила 0,05 Н. Знайти кут між напрямом струму й вектором магні
тної індукції поля, якщо сила струму в провіднику дорівнює 2 А.
Дано: СІ На провідник зі струмом у магніт
5 = 0,1 Тл; ному полі діє сила Ампера, модуль
/ = 50см; 0,5 м якої знаходять за формулою
FA = 0,05 Η;
/=2А
F. = І • І • В • s i n ос,
α—?
звідки
Ft
sinoc = -
І/В
Η Η· A M _
[sina] = l
Α·Μ·
_Н Α·Μ·Η~
AM
0,05
sina : = 5· 10"10 =0,5, a = arcsin0,5 = 30°.
2 0,5 0,1
Відповідь, a = 30°.
Задача 5. По двох паралельних нескінченних провідниках, що

перебувають один від одного на відстані 2 см, протікає струм по
100 А у кожному. Визначити силу взаємодії провідників зі струмом,
що припадає на одиницю довжини провідника.
Дано: СІ Сила, з якою магнітне поле провід
/ = 100 А; ника зі струмом /, діє на провідник зі
d = 2 CM; 2 · 10"2 м струмом / 2 , визначається за формулою
μ=1 Ампера:
F
9 F -Β.ΙΊ /sinα.
/
280
Магнітна індукція Вх, що створюється нескінченним прямим
провідником зі струмом /, на відстані с/, дорівнює
μ μ·Ί
В=>- 0
2nd
Тоді сила, яка діє на одиницю довжини провідника зі струмом,
дорівнює
/ 2nd
F. Гн/м·А·А _ В-с-А 2 Дж _Н
Ам ^ м
м
F 4·3,14·10" 7 100 2
/ 2-3,140,02 м
F Η
Відповідь. — = 0,1—. Напрям дії сили на кожен з провідників зі
/ м
струмом визначають за правилом лівої руки.
Задача 6. Протон в однорідному полі з індукцією 0,01 Тл описав

коло радіусом 10 см. Знайти швидкість протона й період його обер
тання.
Разе 'язаиня
Дано: СІ На протон, який рухається в маг
нітному полі, діє сила Лоренца:
В = 0,01 Тл;
# = 1 , 6 · 10"19Кл; /\, = Bqv · sin α.
т= 1,672· Ю""кг;
Λ = 10 см 0,1 м Оскільки протон рухається по ко-
- лу, то sin α = sin 90° = І, то
о — ? Т-
Fn = Bqv.
Ця сила напрямлена по радіусу до центра кривини й надає про
тону доцентрового прискорення:
V"
я„ =-
R
281
Тоді силу Fn можна записати за другим законом Ньютона
ν2
Fn = та^ -т—,
R
де т — маса протона.
Тоді
mv2
= Βαν.
R
Звідси
BqR
7)=
m
г[ , 1 Тл·Кл·м = ι, Η Кл · Μ · с= ι , кг • Μ ·= с1 _ ,. м
0] =
кг Α • Μ кг · с с · кг с
10 2 ·1,6·10- |9 ·0,1 _ . ,. 4 M
ν- .„,;? = 9,6-10 —.
1,672-10"
Період обертання протона в однорідному магнітному полі зн<
демо за формулою
T=2KR
м/с
Т = 2:ЗМУ =6,5-10- с.
9,6-10'
Відповідь. і; = 9,6-10 4 м/с; Г = 6,5-10"6 с.
282
Магнітне поле постійного струму
1-1. Плоска прямокутна рамка, сторони якої дорівнюють 10 см

і 5 см, має 200 витків і перебуває в однорідному магнітному полі
з індукцією 0,05 Тл. Який максимальний обертальний момент має
діяти на рамку в цьому полі, якщо сила струму в рамці — 2 А?
(0,1 Н м )
1-2. На замкнений контур радіусом 10 см, який перебуває між
полюсами магніту, діє максимальний механічний момент М та , -
= 6,5 мкН · м. Сила струму в контурі дорівнює 2 А. Визначити маг
нітну індукцію поля між полюсами магніту. (104 • 10~6 Тл)
1-3. Напруженість Η магнітного поля дорівнює 79,6 кА/м. Визна
чити магнітну індукцію 5 0 цього поля. (0,1 Тл)
1-4. Магнітна індукція В поля у вакуумі дорівнює 10 мТл. Знайти
напруженість / / магнітного поля. (7,96 кА/м)
1-5. По прямолінійному нескінченно довгому провіднику тече
струм 50 А. Визначити магнітну індукцію в точці на відстані 5 см
від провідника. (200 мкТл)
1-6. По двох паралельних нескінченно довгих провідниках, від
стань між якими 5 см, течуть в однаковому напрямі струми по 10 А.
Знайти напруженість магнітного поля в точці на відстані 5 см від
кожного з провідників. (55 В/м)
1-7. По двох паралельних нескінченно довгих провідниках течуть
струми силою /] = 20 А і /2 = 30 А в однаковому напрямі. Відстань
між провідниками дорівнює 10 см. Визначити магнітну індукцію в
точці на відстані 10 см від кожного із провідників. (87,2 мкТл)
1-8. Визначити напруженість та індукцію магнітного поля прямо
го нескінченно довгого провідника зі струмом у точці, яка розташо
вана на відстані 4 м від провідника, якщо сила струму дорівнює
100 А. (Н = 4А/м;В= 5-КГ*Тл).
1-9. Знайти магнітну індукцію в центрі кругового кільця, по яко
му тече струм силою 10 А. Радіус кільця дорівнює 5 см. (126 мкТл)
1-10. Який струм протікає по круговому контуру провідника ра
діусом R = 2 см, якщо він створює в центрі кругового провідника
напруженість магнітного поля Η = 500 А/м. (20 А)
1-11. Якої довжини має бути провідник кругового витка, щоб за
струму 10 А напруженість магнітного поля в центрі витка дорівню
вала 31,4 А/м? (1 м)
1-12. Визначити силу струму в соленоїді завдовжки 64 см, якщо
він має 820 витків і індукція магнітного поля всередині нього дорів
нює В =1,2- 10"3Тл. (0,74 А)
283
1-13. На прямий провідник завдовжки 0,5 м, розміщений перпен
дикулярно до магнітного поля з індукцією 2 · 10" Тл, діє сила 0,15 Н.
Знайти значення сили струму, що проходить у провіднику. (15 А)
1-14. На лінійний провідник завдовжки 50 см, який перебуває в
однорідному магнітному полі, діє сила 0,0314 Н. Знайти кут між на
прямами струму і поля, якщо струм у провіднику дорівнює 10 А, а
напруженість поля — 10 А/м. (30°)
1-15. В однорідному магнітному полі з індукцією 0,25 Тл перебу
ває прямолінійний провідник завдовжки 1,4 м, на який діє сила
2,1 Н. Знайти кут між напрямом струму і магнітного поля, якщо си
ла струму в провіднику — 12 А. (30°)
1-16. В однорідному магнітному полі з індукцією 0,2 Тл перебу
ває прямий провідник завдовжки 0,2 м. Визначити силу струму в
провіднику, якщо провідник силою тяжіння 0,4 Н, розташований пер
пендикулярно до лінії індукції поля, перебуває у зваженому стані. (10 А)
1-17. По горизонтально розташованому провіднику завдовжки
20 см і масою 4 г протікає струм силою 10 А. Знайти індукцію маг
нітного поля, в яке потрібно помістити провідник, щоб він перебу
вав у рівновазі. (210~ 2 Тл )
1-18. В однорідному горизонтальному магнітному полі перебуває
в рівновазі перпендикулярно до поля горизонтальний прямолінійний
алюмінієвий провідник зі струмом 10 А. Визначити індукцію поля,
якщо радіус провідника дорівнює 2 мм. (3,4· 10~2 Тл)
1-19. Під впливом однорідного магнітного поля в ньому по гори
зонтальній площині без тертя з прискоренням 0,2 м/с2 рухається
прямолінійний провідник з площею поперечного перерізу 1 мм2.
По провіднику тече струм 5 А, його напрям перпендикулярний до
поля. Обчислити індукцію поля. (1,1 10-4 Тл)
1-20. По двох паралельних провідниках завдовжки 2,5 м кожен,
що перебувають один від одного на відстані 20 см, протікає струм
по 1000 А у кожному. Визначити силу взаємодії провідників зі стру
мом. (2,5 Н)
1-21. По двох паралельних провідниках завдовжки ї м кожен
протікає струм однакової сили. Відстань між провідниками дорів
нює 1 см. Струми взаємодіють із силою 1 мН. Знайти силу струму в
провідниках. (7 А)
1-22. Визначити силу взаємодії провідників, що припадає на
одиницю довжини в лінії електропередачі, якщо струм у лінії дорів
нює 500 А, а відстань між провідниками — 50 см. (0,1 Н/м)
1-23. Визначити відстань між двома паралельними провідниками,
якщо за струму 120 А в кожному провіднику сила взаємодії між ни
ми дорівнює 0,4 Н/м. (0,72 см)
284
1-24. Електрон зі сталою швидкістю 107м/с влітає в однорідне
магнітне поле з індукцією 20 мТл перпендикулярно до лінії індукції.
Обчислити радіус кола, по якому рухатиметься електрон, і період
обертання електрона по колу. (2,8· 10"3 м; 1,8· 10~9 с).
1-25. Протон рухається зі сталою швидкістю 104 м/с в однорід
ному магнітному полі перпендикулярно до ліній індукції, яка дорів
нює 1 Тл. Знайти силу, яка діє на протон і радіус кола, по якому він
рухається. (1,6· 10"" Н; 1 м)
1-26. Протон у магнітному полі з індукцією 0,01 Тл описав коло
радіусом 10 см. Знайти швидкість протона та період його обертання.
(9,6-104 м/с; 6,5 106 с)
1-27. Двовалентний іон рухається зі швидкістю 480 км/год в од
норідному магнітному полі з індукцією 0,1 Тл. Визначити масу іона,
якщо він описує коло радіусом 10 см. (6,7 · 10"25 кг)
1-28. Протон та електрон, рухаючись з однаковою швидкістю,
потрапляють в однорідне магнітне поле перпендикулярно до ліній
напруженості. У скільки разів радіус кривини траєкторії протона бі
льший, ніж радіус кривини траєкторії електрона? (у 1840 разів)
1-29. У магнітне поле, утворене у вакуумі, перпендикулярно до
лінії індукції влітають електрони з енергією 1 еВ. Індукція магнітно
го поля— 1,26 мТл. Обчислити силу Лоренца й радіус траєкторії
електронів. (1,2· 10"16 Н; 2,7 10 3 м)
; Задачі для самостійного розв'язування
1-30. Яка сила діє на провідник завдовжки 0,1 м в однорідному

магнітному полі з магнітною індукцією 2 Тл, якщо струм у провід
нику — 5 А, а кут між напрямом струму та лініями індукції— 30°?
(0,5 Н)
1-31. На рамку площею 100 см", по якій тече струм 10 А, діє в
магнітному полі максимальний механічний момент 2-Ю" Н м .
Визначити модуль вектора магнітної індукції. (2 · 10~4 Тл)
1-32. Маленька котушка площею 50 см2, що містить 2 • 103 витків
тонкого дроту, розміщена в однорідному магнітному полі з індукці
єю 4 - Ю Тл. Визначити, який максимальний механічний момент
діє на неї під час проходження струму 8 А. (3,2 · 10~3 Η · м)
1-33. В однорідному магнітному полі з індукцією 0,8 Тл на про
відник зі струмом ЗО А, довжина активної частини якого 10 см, діє
сила 1,5 Н. Під яким кутом до вектора індукції розміщено провід
ник? (39°)
285
1-34. На провідник зі струмом в однорідному магнітному полі,
вектор магнітної індукції якого утворює з провідником кут 27°, діє
сила 2-10 3 Н. Визначити модуль вектора магнітної індукції, якщо до
вжина провідника 50 см, сила струму 20 А. (4,4 · 10"* Тл)
1-35. На дротяний виток радіусом 10 см, розміщений між полю
сами магніту, діє максимальний момент сил 6,5· 10"'Η-м. Сила
струму у витку 2 А. Визначити модуль вектора магнітної індукції.
(10 ц Тл)
1-36. Електрон влітає в однорідне магнітне поле з індукцією
1.4 · 10 3 Тл у вакуумі зі швидкістю 500 км/с перпендикулярно до
лінії індукції. Визначити силу, що діє на протон, і радіус кола, по
якому він рухається. (1,1-10"І6Н; 4,0610" 4 м)
1-37. В однорідному магнітному полі протон рухається зі швид
кістю 107 м/с перпендикулярно до магнітного поля з індукцією 1 Тл.
Визначити силу, що діє на протон і радіус кола, по якому він руха
ється. (1,6-10"12 Н; 0,104 м)
1-38. Пройшовши різницю потенціалів 2 · 103 В, електрон влітає
в однорідне магнітне поле з індукцією \,5 · 10 Тл і рухається в
ньому по колу радіусом 1 м. Визначити відношення заряду електро
на до його маси. (1,8 10" кг/Кл)
1-39. Електрон рухається в однорідному магнітному полі з індук
цією 4 · 10" Тл. Визначити частоту та період обертання електрона
по коловій орбіті. (1,1· 1 0 V ; 8,9-10"9 с)
1-40. Прискорений в електричному полі різницею потенціалів
1.5 · Ю5 В протон влітає в однорідне магнітне поле перпендикулярно
до ліній магнітної індукції й рухається рівномірно по колу радіусом
0,6 м. Визначити швидкість протона, модуль вектора магнітної інду
кції та силу, з якою магнітне поле діє на протон. (5,4-Ю6 м/с;
9,3-10 2 Тл; 8 1 0 ' 4 Н )
1-41. Електрон, рухаючись зі швидкістю ν, потрапляє в однорід
не магнітне поле, індукція якого В утворює з ν кут α . Чому дорів
нює робота сили, що діє на електрон? Знайти крок h гвинта, по яко-
му рухається електрон. А = 0; h = v- cos α
І eB )
1-42. В однорідне магнітне поле з індукцією 10 мТл перпендику
лярно до ліній індукції влітає електрон з кінетичною енергією 30 кеВ.
Який радіус кривини траєкторії руху електрона? Заряд електрона
1,6· 10"'9 Кл, його маса 9,1 · 10"31 кг. г = ^ - = 5,8см
еВ
286
foybin 2
ЕЛЕІСТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ.
ІНДУКТИВНІСТЬ
Закони електромагнітної індукції
1. Основний закон електромагнітної індукції Фарадея
ΔΦ
£,.=-#•
At
де £, — електрорушійна сила індукції; N— кількість витків у контурі.
2. Магнітний потік через поверхню площею S
Ф= BScosa,
де α — кут між напрямами вектора В і нормаллю Я до поверхні.
Одиниця вимірювання магнітного потоку в СІ — [ Ф ] = 1 Тл · м2 =
= 1 Вб (вебер)
3. Заряд, який проходить за час At через поперечний переріз про
відника,
£,.Δ/_ΔΦ_Δ(£5·)
?=-
R R R
4. Електрорушійна сила індукції в рухомих провідниках
fi=B-l-O-sina,
де В— модуль вектора магнітної індукції; /— довжина провідника;
Ό — швидкість руху провідника; α — кут між вектором швидкості
та вектором магнітної індукції.
5. Електрорушійна сила індукції, яка виникає в рамці при обер
танні її в однорідному магнітному полі з індукцією В зі сталою ку
товою швидкістю ω, дорівнює
СІФ
Φ = NBS cos ω/, £,. = = Ν • В • S • ω· sin ω/,
dt
де Ν— кількість витків у рамці; S — площа рамки.
287
6. Змінний струм у електричному колі — це вимушені електро
магнітні коливання:
, £, Λ ^ Λ Ο . . .
/ - —- = sin т - L sin ω/,
R R
де R ---• активний опір провідника; /о — амплітуда змінного струму.
Діючі значення сили струму й напруги в колі змінного струму
дорівнюють:
7. Електрорушійна сила самоіндукції, яка виникає в провіднику

(замкненому контурі) при зміні сили струму в ньому Δ/ за інтервал
часу Δ/,
де і — сталий для даного контуру коефіцієнт, який називають інду

ктивністю контуру.
8. Магнітний потік у контурі через площу поверхні, обмежену
самим контуром, пропорційний силі струму / в контурі:
Ф=І / , або BS = LI.
9. Індуктивність довгого соленоїда завдовжки / з площею витка S

та із загальною кількістю витків TV дорівнює
, μμ 0N2S lw
де μ0 — магнітна стала; μ — відносна магнітна проникність середо

вища; η— кількість витків на одиницю довжини; V=Sl — об'єм
соленоїда.
Робота переміщення замкненого контуру зі струмом у магнітно
му полі
А = ІАФ = І(Ф2-Ф)),
де Δ Φ — зміна магнітного потоку, який пронизує площу поверхні,
охопленої контуром; / — сила струму в контурі.
288
10. Енергія магнітного поля— це енергія магнітного поля, ство
реного струмом силою /, що тече в провіднику, яка визначається за
формулою
//- R1
W=^—, або W = V.
2 2μ0μ
W β2
ir пя> - ·
11. Об ємна густина енергії магнітного поля <у = —
V = - 2μμ0
'і h Загальні зауваження до розв'язування задач
Розв'язуючи задачі на основний закон електромагнітної ін

дукції, треба насамперед встановити причини та закон зміни в часі
магнітного потоку.
Слід усвідомити, що електрична й магнітна взаємодія є частиною
електромагнітної взаємодії, яка відбувається безпосередньо за раху
нок електромагнітного поля. Змінне магнітне поле збуджує змінне
електрчне поле, яке знову викликає появу змінного магнітного поля,
і т. д. У першому випадку в провіднику, який перебуває в змінному
магнітному полі, виникає електрорушійна сила — величина, яка ви
значається законом електромагнітної індукції. Явище самоіндукції —
це окремий випадок явища електромагнітної індукції.

• т = » » і г " — - • — — — - — — · — • • — — — - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - — *
Задача 1. За який проміжок часу магнітний потік змінюється на

0,04 Вб, якщо в контурі збуджується ЕРС індукції 16 В?
Дано: За законом електромагнітної індукції
ΔΦ = 0,04Β6;
£,.=16 В -ΔΦ
£,=- Δ/
Δ/ — ?
ЗВІДКИ
ΔΦ
At =
ft'
289
Знак «-» не враховуємо, оскільки t > 0.
_Н_ 2
M
B6 = TW = 1 A-M = { Н ^ ^ № ^ = ]с
В В В К л В Дж
Обчислення: At = ' 1 0 = 0,25 • 102 = 2,5 • 10"3 с.

16
Відповідь. Δ/ = 2,5 · 10"' с.
Задача 2. В однорідному магнітному полі, індукція якого 0,1 Тл,

розміщений перпендикулярно до силових ліній виток площею 10 3 м .
Опір витка — 1 Ом. Який заряд пройде по витку, якщо поле зникне?
Магнітне поле спадає зі сталою швидкістю.
Дано: За рівномірної зміни магнітного потоку у ви
β = 0,1 Тл; тку наводиться стала ЕРС індукції:
5 = 10 3 м2;
R= 1 Ом „ ΔΦ
=
q-Ι *' "5~·
За час At магнітний потік змінюється на величину ΔΦ =
= Ф2 - Φ , =-BS. Кінцевий магнітний потік Ф2 =0. Початковий ма
гнітний потік через виток Ф, =BS (В — початкове значення магніт
ної індукції). Унаслідок виникнення ЕРС індукції по витку прохо
дить постійний струм
і за час At через поперечний переріз провідника проходить заряд

q = I,At.
Отже,
_ fiAf _ ΔΦ _ BS
Я
~ R R ~ R'
Тл·м 2 Вб В·с·А
[q] = 1 = 1 —— = 1 = 1 Кл.
Ом В/А В
290
0,1-1(Г3Кл
Обчислення: q = = 1·10"4 Кл.
Відповідь. <7 = 10 Кл.
Задача 3. Літак ТУ-104, що має розмах крил 36,5 м, летить гори

зонтально зі швидкістю 850 км/год. Визначити ЕРС індукції, що ви
никає на кінцях його крил, якщо вертикальна складова індукції маг
нітного поля Землі 0,5· 10 4 Тл.
Дано: СІ ЕРС індукції, що виникає на кін
/ = 36,5 м; цях крил літака, визначають за фор
ν - 850 км/год; 236 м/с мулою
В= 0,5-Ю^Тл
£,.=£·/·ζ>.
ft-?
' с с е
Обчислення: £, = 0,5 · 10"4 · 36,5 · 236 = 0,43 В.

Відповідь. £ =0,43 В.
Задача 4. Рамка площею 400 см , що складається зі 100 витків,

обертається в однорідному магнітному полі з індукцією 10~2Тл,
причому період її обертання дорівнює 0,1 с. Знайти максимальне
значення ЕРС індукції, що виникає в рамці, якщо вісь обертання ра
мки перпендикулярна до ліній індукції магнітного поля.
Дано: Ci ЕРС індукції, що виникає в рамці з N
5 = 400 см2; 4-10"2M2 витками, знаходимо за формулою
В=Ю2Тл;
N=100; $.=-N— = -N—(BS-costot)=;
7 = 0,1 c dt dC
= (0NBSsm(ut, (Φ = 55 cos cot),
G,
де Ш— кут, на який повертається рамка за час t.
291
Максимальне значення ЕРС індукції буде, коли sin Ш = 1, тобто
£,. =(uNBS= — NBS.

Τ
с с-В
Обчислення: £ тах = 2 • 3,14 • 100· 10"2 · 4 · 10"2/θ, 1 = 2,5 В.

Відповідь. £ т а х = 2 , 5 В .
Задача 5. Скільки витків має котушка з індуктивністю 0,061 Гн,

в якій при зміні струму Δ/ = 4 Α виникає зміна потоку магнітної
індукції в одному витку 5 · 10"6Вб?
Дано: Магнітний потік, що пронизує провідний ко-
Ζ. = 0,001 Гн; нтур, зумовлений електричним струмом в кон
Δ/ = 4Α; турі називається магнітним потоком зчепленим
ΔΦΜ = 5· 10"6Вб з контуром і дорівнює:
N Φ -LI
Для котушки з N витків:
Φ =ΝΦ ,
ОМ ' Μ '
отже МЕ>М = LI.

При зміні сили струму в котушці відбувається зміна потоку, що
пронизує котушку.
Тобто
ΝΔΦ Μ =ΙΔ/.
звідси кількість витків
ΔΦ..
292
ΓΙΓΊ , Г н А , ОмсА В-А ,

[JV] = 1 —=1 =1 - = 1.
Вб Вс АВ
Обчислення: N = — — = 800 витків.

5-Ю"*
Відповідь. N = 800 витків.
Задача 6. Через соленоїд, індуктивність якого дорівнює 0,4 мГн і

площа поперечного перерізу 10 см2, проходить струм 0,5 А. Яка ін
дукція поля всередині соленоїда, якщо він має 100 витків? Поле вва
жати однорідним.
Дано: СІ Струм у котушці спричиняє появу
L = 0,4 мГн; 4-Ю" 4 магнітного поля, лінії індукції якого пер
/ = 0,5 А; Гн пендикулярні до площини витка. Зага
S= 10 см2; льний магнітний потік через котушку
7V=100 10~3м2
Є —? Φ = NBS.
'"max
З іншого боку, магнітний потік зв'язаний із силою струму спів
відношенням
Ф = І/.
Прирівняємо вирази однієї величини Ф:
NBS = LI,
звідки
LI
в =SN'
[ 5 ] = 1 Гн_А = 1 В^А = 1 Вб = 1 Т л _
м А-м" м
293
nr η 4-1(Г4-0,5 ιη _ 3 _
Обчислення: В ; = 2 1 0 Тл;
ΙΟ"3 100
Відповідь. В = 2 • 10"3 Тл = 2 мТл.
Електромагнітна індукція
2-1. В однорідне поле, індукція якого дорівнює 30 мкТл, поміс

тили виток радіусом 20 см. Визначити кут між площиною витка і
силовою лінією поля, якщо потік, що проходить через рамку, дорів
нює 1,8· 10 6 Вб. (30°)
2-2. Плоский контур, площа якого дорівнює 25 см2, перебуває в
однорідному магнітному полі з індукцією 0,04 Тл. Визначити магні
тний потік, який пронизує контур, якщо його площина утворює з лі
ніями індукції кут 60°. (50 мкВб)
2-3. Квадратна рамка зі стороною 10 см розміщена в однорідному
магнітному полі, нормаль до площини рамки утворює з лініями ін
дукції магнітного поля кут 60°. Знайти магнітну індукцію цього по
ля, якщо в рамці при вимкненні поля протягом 0,01 с виникає ЕРС
50мкВ. (0,1 Тл)
2-4. В однорідному магнітному полі розміщено виток, площа
якого дорівнює 50 см . Нормаль до площини витка утворює з векто
ром магнітної індукції кут 60°. Індукція магнітного поля 0,2 Тл. Ви
значити середнс значення ЕРС індукції у витку, якщо магнітне поле
зникає за 0,02 с. (25 мВ)
2-5. Який магнітний потік пронизував кожен виток котушки, що
має 1000 витків, коли при рівномірному зникненні магнітного поля
протягом 0,1 с у котушці індукувалась ЕРС 10 В? (10 3 Вб)
2.6. Замкнена накоротко котушка діаметром 10 см, яка має
200 витків, знаходиться в магнітному полі, індукція якого збільшу
ється від 2 до 6 Тл протягом 0,1 с. Визначити середнс значення ЕРС
індукції в котушці, якщо площина витків перпендикулярна до сило
вих ліній поля. (628 В)
2-7. Котушка має 75 витків, магнітний потік, який пронизує ко
жен виток, дорівнює 4,8 · 10" Вб. За який час повинен зникнути цей
потік, щоб у котушці виникла ЕРС індукції 0,74 В? (0,49 с)
2-8. Знайти середню ЕРС, що виникає при розмиканні електрич
ного струму обмотки котушки, якщо площа поперечного перерізу
дорівнює 30 см2, кількість витків— 1000, індукція магнітного по
ля — 1,6 Тл, час розмикання — 0,001 с. (4800 В)
294
2-9. Алюмінієве кільце розташоване в однорідному магнітному
полі так, що його площина перпендикулярна до вектора магнітної
індукції поля. Діаметр кільця — 25 см, товщина дроту кільця — 2 мм.
Визначити швидкість зміни магнітної індукції з часом, якщо при цьо-
му наприкінці виникає індуктивний струм 12 А. — = 1,6—
V dt Су
2-10. Плоский виток площею 10 см" перебуває в однорідному ма
гнітному полі перпендикулярно до лінії індукції. Опір витка —
1 Ом. Який струм тектиме по витку, якщо магнітна індукція поля
буде зменшуватися зі швидкістю 0,1 Тл/с? (1 · 10 4А)
2-11. Коротко замкнена котушка опором 100 Ом і діаметром
5 см, що складається з 1000 витків, розташована в однорідному маг
нітному полі так, що площини витків розміщені під кутом 60° до лі
нії магнітної індукції. Індукція магнітного поля рівномірно зменшу
ється від 0,8 до 0,3 Тл. Який заряд протече по котушці? (8,53 мКл)
2-12. Кільцевий провідник з опором 10 Ом перебуває в магнітно
му полі, яке рівномірно змінюється. Визначити кількість теплоти,
яка виділяється в провіднику за одиницю часу, якщо швидкість змі
ни магнітної індукції дорівнює 2,5 · 10" Тл/с, радіус кільця— 2 см.
(4,3· 10 2 Кл)
2-13. Плоский провідний контур опором 0,01 Ом, площина якого
перпендикулярна до силових ліній однорідного магнітною поля з
індукцією 0,05 Тл, рівномірно повертається на кут 30° навколо осі,
що лежить у площині контуру. Площа рамки — 100 см2. Визначити,
який заряд протече по контуру за час повороту контуру. (7 мКл)
2-14. У магнітному полі з індукцією 0,4 Тл перебуває котушка,
яка має 300 витків. Опір котушки — 40 Ом, площа котушки —
16 см2. Котушка розміщена під кутом 60° до напряму силових ліній
магнітного поля. Який заряд протече по котушці при зникненні маг
нітного поля? (24 · 10"4 Кл)
2-15. Котушку радіусом 3,0 см із кількістю витків 1000 вміщу
ють в однорідне магнітне поле, площина якої перпендикулярна до
ліній поля. Індукція магнітного поля змінюється зі сталою швид
кістю AB/At = 10 мТл/с. Який заряд буде на конденсаторі, під
ключеному до кінця котушки? Ємність конденсатора 20 мкФ.
АВ λ
а = ттСг2 — = 0,57 мкКл
At )
2-16. Провідник завдовжки 1 м рухається зі швидкістю 5 м/с пер
пендикулярно до лінії індукції однорідного магнітного поля. Визна
чити магнітну індукцію, якщо на кінцях провідника виникає різниця
Потенціалів 0,02 В. (4 мТл)
295
2-17. З якою швидкістю повинен рухатися перпендикулярно до
магнітного поля з індукцією 1,2 Тл провідник завдовжки 1 м, якщо
на його кінцях виникла напруга 12 В? (10 м/с).
2-18. Прямолінійний провідник довжиною 86 см рухається зі
швидкістю 14 м/с в однорідному магнітному полі з індукцією 0,025 Тл.
Визначити кут між векторами індукції поля і швидкістю, якщо в
провіднику індукується ЕРС 0,12 В. (и = 23,5° =23o30/).
2-19. Літак летить горизонтально зі швидкістю 900 км/год. Яка
напруга виникає на кінцях крил літака, якщо розмах крил дорівнює
36,5 м, а вертикальна складова напруженості магнітного поля Землі
Я = 40А/м. (0,5 В)
8-20. В однорідному магнітному полі з індукцією 2 Тл перебуває
прямий провідник завдовжки 10 см. Кінці провідника замкнені гнуч
ким провідником, що перебуває за полем. Опір електричного кола —
0,1 Ом. Яка потрібна потужність для того, щоб провідник рухати
перпендикулярно до лінії індукції магнітного поля зі швидкістю
10 м/с? (40 Вт)
2-21. Рамка, яка має 50 витків і площу 150 см2, рівномірно обер
тається в однорідному магнітному полі з індукцією 0,8 Тл. Рамка
здійснює 120 об/хв. Визначити ЕРС індукції. (7,5 В)
2-22. Рамка, яка має 250 витків, перебуває в однорідному магніт
ному полі, площина рамки перпендикулярна до вектора магнітної
індукції. Визначити середнє значення ЕРС індукції, яка виникає в
рамці при повороті її на кут 90° за час 0,16 с, якщо площа рамки —
4 см2, а значення магнітної індукції 0,96 Тл. (0,34 В).
2-23. Рамка рівномірно обертається в однорідному магнітному
полі з індукцією 4 мТл навколо горизонтальної осі з частотою 20 с .
Площа рамки 20 см2 і перпендикулярна до вектора індукції поля.
Знайти максимальний магнітний потік крізь площу рамки і ЕРС ін
дукції, яка виникає в рамці при її обертанні. Записати рівняння
£ = £(0- (Ф« = 8 мкВб; $т = 1 кВ; £ = 10 3-sin40;i/)
2-24. Магнітний потік у рамці, яка має 1000 витків і рівномірно
обертається в однорідному магнітному полі, змінюється за законом
Φ = 10" cos Kt. Визначити максимальне та діюче значення ЕРС, час
тоту струму. ($тм = 31,4 В, £д = 22,2 В, ν = 50 Гц)
2-25. Змінний струм / = 14COSJU протікає через опір 10 Ом. Ви
значити кількість теплоти, що виділяється на цьому опорі протягом
одного періоду. (1960 Дж)
2-26. Дротяна рамка площею 400 см2 має 100 витків і обертається
в однорідному магнітному полі з індукцією 10 мТл навколо осі, яка
перпендикулярна до ліній магнітної індукції. Період обертання 20 мс.
Кінці дроту рамки замкнені на опір 50 Ом. Визначити залежність
296
сили струму від часу / = / ( / ) . Чому дорівнює максимальне діюче зна
чення сили струму? Яка частота струму? Опором рамки знехтувати.
(Іт = 0,25 А; / д = 0,18 Α; ν = 50 Гц).
І Задачі для самостійного розв'язування
2-27. Визначити зміну магнітного потоку через котушку, якщо вона

має 2 • 103 витків і за 10 ~2 с у ній виникає ЕРС індукції 200 В. (10 3 Вб)
2-28. Магнітний потік, що пронизує контур провідника, рівномір
но змінився на 0,6 Вб так, що ЕРС індукції дорівнює 1,2 В. Визначи
ти час зміни магнітного потоку й силу індуктивного струму, якщо
опір провідника дорівнює 0,24 Ом. (0,5 с; 5 А)
2-29. Котушку опором 100 Ом, що має 103 витків і площу 5 см2,
внесено в однорідне магнітне поле. Протягом деякого часу індукція
магнітного поля зменшилася від 0,8 до 0,3 Тл. Який заряд індукова
но в котушці за цей час? (2,5 · 10~3Кл)
2-30. Дротяне кільце радіусом 5 см розміщене в магнітному полі
з індукцією 1 Тл так, що вектор індукції перпендикулярний до пло
щини кільця. Визначити ЕРС індукції, що виникає в кільці, якщо
його повернути на кут 90° за 0,1 с. (7,85 · 10 2 В)
2-31. Котушка з 103 витків замкнена накоротко і поміщена в маг
нітне поле, напрямлене вздовж її осі. Площа поперечного перерізу
котушки — 40 см2, її повний опір — 160 Ом. Яка потужність виділя
ється у вигляді теплоти, якщо індукція магнітного поля змінюється
зі швидкістю 1О 3 Тл/с?(10" 7 Вт)
2-32. Знайти швидкість зміни магнітного потоку в соленоїді з
2000 витків при збудженні в ньому ЕРС індукції 120 В. (60 мВб/с)
2-33. Реактивний літак, що має розмах крил 50 м, летить горизон
тально зі швидкістю 800 км/год. Визначити різницю потенціалів, що
виникає між кінцями крил, якщо вертикальна складова індукції маг
нітного поля Землі дорівнює 5-10" Тл. (0,55 В)
2-34. Реактивний літак з розмахом крил 43,3 м летить горизонта
льно зі швидкістю 800 км/год. Визначити різницю потенціалів, що
виникає між кінцями крил, якщо вертикальна складова індукції маг
нітного поля Землі дорівнює 5 · 10" Тл. (0,48 В)
2-35. Під яким кутом до ліній індукції однорідного магнітного
поля з індукцією 0,5 Тл треба переміщати провідник завдовжки
0,4 м зі швидкістю 15 м/с, щоб у ньому виникла ЕРС 2,21 В? (45°)
2-36. Рамка зі 100 витків дроту площею 100 см рівномірно обер
тається в однорідному магнітному полі з індукцією 0,8 Тл. Рамка
297
робить 120 об/хв. Визначити амплітуду і діюче значення ЕРС індук
ції в рамці. (15 В; 10,7 В)
2-37. Скільки витків дроту треба намотати на рамку площею
400 см2, яка обертається в однорідному магнітному полі з індукцією
0,5 Тл зі швидкістю 300 об/хв, щоб амплітудне значення індукованої
ЕРС дорівнювало 6,28 В? (10 витків)
2-38. Рамка з 200 витків і площею перерізу 300 см2 обертається в
магнітному полі з індукцією 1,5· 10 2 Тл. Визначити період обер
тання, якщо діюче значення ЕРС, що виникає в рамці, становить
10 В. (0,04 с)
2-39. Змінний струм виникає в рамці з 200 витків дроту з площею
витка 300 см2, яка обертається в магнітному полі з індукцією
1,5 · 10~2 Тл. Визначити ЕРС індукції через 10 ' с після початку руху
рамки з нейтрального положення. Амплітуда ЕРС — 7,2 В. (5,04 В)
2-40. Знайти індуктивність котушки, в якій рівномірна зміна струму
на 2 А протягом 0,25 с збуджує ЕРС самоіндукції 20 мВ. (2,5 мГн)
2-41. Яка індуктивність котушки, якщо при зміні в ній струму від
5 до 10 А за 0,61 с виникає ЕРС самоіндукції 20 В? (2,4 Гн)
2-42. На скільки амперів за секунду має змінитися струм, щоб в
обмотці електромагніта з індуктивністю 3,5 Гн збуджувалася ЕРС
самоіндукції 70 В? (20 А/с)
2-43. У котушці опором 5 0м проходить струм 17 А. Індуктив
ність котушки — 50 мГн. Якою буде напруга на затискачах, якщо
струм у ній рівномірно зростатиме зі швидкістю 103 А/с? (135 В)
2-44. При зміні сили струму від 2,5 до 14,5 А у котушці, що має
800 витків, магнітний потік збільшується на 2,4 · 10~3 Вб. Чому дорів
нює середня ЕРС самоіндукції в котушці, якщо зміна струму відбу
валася за 0,15 с? Визначити індуктивність котушки й енергію магні
тного поля в котушці за сили струму 5 А. (13 В; 0,16 Гн; 2 Дж)
2-45. У котушці за 0,01 с струм зростає від 1 до 2 А. При цьому в
котушці виникає ЕРС самоіндукції 20 В. Визначити індуктивність і
зміну енергії магнітного поля котушки. (0,2 Гн; 0,3 Дж)
2-46. Визначити енергію магнітного поля котушки, в якій за сили
струму 8 А виникає магнітний потік 0,6 Вб. (2,4 Дж)
2-47. Соленоїд завдовжки 50 см з площею поперечного перерізу
2 см2 має індуктивність 2 · 10~7 Гн. За якої сили струму об'ємна гус
тина енергії магнітного поля всередині соленоїда дорівнюватиме
10 3 Дж/м 3 ?(1 А)
2-48. У провіднику з довжиною активної частини 8 см сила стру
му дорівнює 50 А. Він перебуває в однорідному магнітному полі з
індукцією 20 мТл. Знайти роботу, виконану під час переміщення
провідника на 10 см перпендикулярно до ліній індукції. (8 мДж)
298
Розділ Ь
М Е Х А Н І Ч Н І К О Л И В А Н Н Я ТА ХВИЛІ
3.1. Механічні коливання

1. Рівняння гармонічних коливань
х = А cos (ω/ + ψο) або χ = A sin (ω/ + φ0),
де χ — зміщення від положення рівноваги; А — амплітуда; ω — ци

клічна чистота; φ = ш + φ0 — фаза коливань.
2. Циклічна частота пов'язана з частотою ν співвідношенням
ω = 2πν, або ω -- 2π / Τ,
де Γ— період коливань.
3. Швидкість точки, яка здійснює гармонічні коливання, дорівнює
d-x • /
v = x = — = -^cosin (Ш + φ0).
dt
4. Прискорення при гармонічних коливаннях
.. d"x 2
α-χ- 2 =-/icu cos(co/ + (p0).
dt
5. Диференціальне рівняння гармонічних коливань матеріальної
точки:
d2x
та = -кх, — = ω2 або + ωχ = 0.
т dt2
де т — маса точки; к — коефіцієнт жорсткості пружинного маятника.
6. Кінетична енергія коливального руху тіла масою т
mcu2/i2sin2(a>/ + (p0)
Е =
299
7. Потенціальна енергія тіла при коливальному русі
_L·2 _ kA2cos2((ut + %) _m(Q2A2cos2((ut + %)
п _ _ _ _ ^
8. Повна енергія коливальної системи (тіла)

тиґ A2 sin2 (Ш + %) ШОУ A2 cos2 (ω/ + φ0) nun2 A2
β— β -|- β _ 1 _
2 2 2
Отже, під час незагасаючих гармонічних коливань виконується
закон збереження механічної енергії.
9. Період вільних коливань математичного маятника
10. Період вільних коливань пружинного маятника

Τ = 2Tiyjmjk.
Вивчаючи розділ «Механічні коливання», необхідно усві

домити, що, незважаючи на різну фізичну природу, коливальні про
цеси описуються одним і тим самим рівнянням. Аналізуючи умову
задачі, слід визначити, яким є характер коливального руху, тобто
яким рівнянням він описується. Якщо закон коливального руху в за
дачі явно не описано або його треба визначити (пряма задача меха
ніки), то слід розглянути сили, що діють у коливальній системі. Слід
також з'ясувати, чи описується змушувальна сила залежністю її від
координат рівнянням, подібним до закону Гука (F„ = - кх), і для
яких значень зміщення χ цей закон справджується. Роль такої сили
може відігравати рівнодійна сили всесвітнього тяжіння і сили пруж
ності (математичний маятник, пружинний маятник, коливання рідини
в сполучених посудинах). Обов'язковими умовами виникнення коли
вального руху є виникнення рівнодійної сили, яка завжди напрямлена
до положення рівноваги, та наявність у тіла інертних властивостей.
Властивості тіл і силових полів, якщо в задачі вони не обумовле
ні, вважають такими: пружини невагомі й абсолютно пружні; силові
поля — однорідні й потенціальні; тіла — матеріальні точки; стерж
ні, нитки, на яких підвішене тіло, — неростяжні й невагомі.
300
i/fll Приклади розв'язування задач
Задача І. У Санкт-Петербурзі є найбільший у світі маятник за

вдовжки 100 м. Які його найбільші швидкість і прискорення, якщо
амплітуда коливань дорівнює 7 м?
Дано: Даний маятник можна вважати математич
/=100м; ним, а його коливання гармонійними. Зміщення
А= 7м матеріальної точки, що коливається гармоніч
_? но, знаходимо за формулою
χ = Αύΐ\ωί, де (ϋ = 2π/Τ, aT = 2ityJJJg.
Миттєва швидкість матеріальної точки v = — = A<ocos(ot. При-

dt
d2x _ dv
скорення а = -γγ2 = — - ~Ааґ sin Ш.
dt dt
Швидкість буде найбільшою тоді, коли cosco/= 1, а прискорен
ня — коли sin ω/ = 1. Враховуючи сказане, маємо:
.2π . 2π g
= Αω= А —Τ -А mjl/g'
т= = А'
V/'
г_ А 4π2 Ag
α „ = Αω =ΑΊ
4π2 l/g I
Г ТІ М
1 М
м-м м
L^max J —
її' 1 1 / τ / —
1 С— [в ] = 1 =1
-у/МС /Μ » м.с' с'
fM =2 ,19^, ^ = 7 ^ = 0,6864
Ίοο c ™* loo c2
Відповідь. νπαχ =2,19 м/с, атах =0,686 м/с 2
301
Задача 2. До пружини підвішено вантаж, при цьому період коли
вань був 0,8 с. Після того як до пружини підвісили додатковий ван
таж, період коливань став 0,9 с. Знайти відносне видовження пру
жини після підвішування додаткового вантажу.
Дано: Використаємо формулу для періоду /•///,
Ά = 0,8 с; коливань пружинного маятника:
Т2 = 0,9 с
Δχ m + Am
7:=2π Τ-, =2π
χ
Розділимо Tj на Т}2, і після перетворень дістанемо
Am _ Г22
m V
На вантаж в рівновазі діють дві сили: mg — сила тяжіння і Fn —
пружна сила реакції пружини. їх сума mg + Fn = 0, або в проекції на
Оу: Fn - mg = 0.
Оскільки сила тяжіння вантажу врівноважується силою пружно
сті пружини, то
mg - kx, (m + Am)g - к{х + Ах).
Розділимо почленно ці рівняння:
, Am , Δχ _ Δχ Am
1+ = 1 + — або — = .
Отже, m χ χ m
— = -4г - 1 або Δχ
χ
Ах 0,18-0,64
= 0,266.
0,64
Δχ
Відповідь. — = 0,266.
χ
Задача 3. Годинник з маятником завдовжки 1 м за добу відстає
на 1 год. На скільки потрібно змінити довжину маятника, щоб го
динник не відставав?
302
Дано: СІ Позначимо Т\ період коливань мая-
/ = 1 м; тника завдовжки /, а Т2 — період коли-
At = 1 гол; 3600 с вань маятника, що відповідає точному
t - 24 год; 24 · 3600 с ходу годинника. Цей маятник зробить
Δ/-? за добу кількість коливань N = / / Г2,
маятник завдовжки / цю саму кількість
коливань зробить за час / + Λ/, тому для гою шоб годинник ішов то
чно, маятник потрібно вкоротити. Отже,
τ=2π Ά=2π
Φ
Обидва маятника здійснюють однакову кількість коливань.
Тобто
t t + At
Τ,
або
t + At
tyfl={t + At)y/l-M.
iJLf 2*"
Поділимо цс рівняння на (t + At) і піднесемо у квадрат, отримаємо:
t
/ = /-Δ/.
t + At
Звідси
/
Д/ = / 1
t + At
24
А1 = \ = 1(1-0,92) = 0,08м.
25
Відповідь. Δ/ = 0,08 м.
Задача 4. Тягарець масою 2 кг, підвішений на пружині, колива

ється гармонічно, роблячи 7V = 10 коливань за 4 с. Чому дорівнює
повна енергія тягарця під час коливань, якщо перед початком коли
вань тягарець відхилили від положення рівноваги на відстань А - 8 см,
після чого його відпустили і він почав коливатися?
303
Дано: СІ Повна енергія пружинного маятника в
т - 2 кг; будь-який момент коливань дорівнює сумі кі
ЛГ=10; нетичної та потенціальної енергій системи тя
i = 4c; гарець.—пружина. При гармонічних коливан
А = 8 CM 0,08 м нях нема втрат енергії, повна енергія W коли
£ —? вальної системи залишається незмінною і рівною
кА2
W= (W = W =W ).
" ~. V її max κ max / ·
За визначенням, — = ω2 :=> & = mco2. Циклічна частота ω пов'я-

m
Ν . .
зана з частотою ν = — співвідношенням:
t
ω=2πν = 2π—.
Отже коефіцієнт жорсткості

4π2Ν2
к — та>~ = т
Підставивши цей вираз для к у формулу повної енергії пружин

ного маятника одержимо:
„, 2n2N2A2m
w=—T~.
г , ., м"кг кгм
[ІУ] = _ _ _ = — . — м = Н м = Д ж .
W = 2-3,\42-\02 0,0064 — = 1,58Дж.
Відповідь. и у =1,58Дж.
Задача 5. Знайти коефіцієнт пружності, що характеризує жорст

кість пружини ресор вагона, вага якого з вантажем — 5 · 105 Н, якщо
за швидкості 12 м/с вагон сильно розгойдується внаслідок поштовхів
на стиках рейок. Довжина рейки — 12,8 м. Вагон має 4 ресори.
304
Дано: Коливання вагона вимушені. Сильне розгойду
Р, = 5- Ю5 Η; вання вагона виникає внаслідок того, що період
ν - 12 м/с; власних коливань вагона з вантажем збігається з
/ = 12,8 м періодом сили, яка викликає його вимушені ко
ливання.
* . - ? Період дії сили, що викликає на стиках рейок
коливання вагона, знайдемо, поділивши довжину
рейки на швидкість вагона:
T-L.
V
Період власних коливань вагона з вантажем можна визначити за

формулою
Γ = 2π
звідки еквівалентний коефіцієнт пружності всіх ресор
4п2т 4π mv2
к = -Т2 Ґ
ρ
Ураховуючи, що на одну ресору припадає вага, що дорівнює —,
дістанемо для даного випадку 4
4π2Ρν2
4l2g '
Н-м 2 /с 2
[*,] = ! .їй.
м2 -м/с 2 Μ
η* ι 3,14 2 ·5·10 5 ·12 2 1п5Н

Обчислення: к. =— = 4,42 10 —.
1
Ι2,8 2 ·9,8 м
Η
Відповідь, к. =4,42 10
м
305
Механічні коливання
3-1. Знайти зміщення, швидкість та прискорення матеріальної
точки для будь-якого моменту часу, якщо амплітуда коливань дорів
нює 0,1 см, період- -0,5 с, початкова фаза — π/2, (χ = А • sin (ω/ + φ0))
3-2. Матеріальна точка коливається гармонічно. Період її коли
вань — 1 с, амплітуда— 10 см. Якою буде швидкість точки у той
момент, коли її зміщення дорівнює 5 см? (54,4 · 10 " м/с)
3-3. Визначити максимальне прискорення матеріальної точки, що
здійснює гармонічне коливання з амплітудою 15 см, якщо найбіль
ша швидкість точки 30 см/с. (0,6 м/с2)
3-4.Знайти максимальну швидкість і максимальне прискорення
точки, що коливається гармонічно, якщо її амплітуда дорівнює 6 см,
а період —5 с. (7,5 · 10~2м/с; 9,47 · 10 3м/с2)
3-5. Прискорення матеріальної точки, що коливається гармоніч
но, а = -2 sin/ м/с2. Знайти величину зміщення точки від положення
рівноваги через 1,57 с після початку коливань. (2 м)
3-6. Матеріальна точка здійснює коливання за законом косинуса.
Початкова фаза коливань дорівнює нулю, амплітуда коливань —
10см, період коливань-·- 2 с. Знайти зміщення точки відносно по
ложення рівноваги в момент часу і\ = ТІ А та h - 772. (0; -0,1 м)
3-7. Точка здійснює гармонічні коливання. Період коливань до
рівнює 2 с, амплітуда— 50 мм, початкова фаза— 0. Знайти швид
кість точки в момент часу, коли зміщення її відносно положення рів
новаги дорівнює 25 мм. (0,136 м/с)
3-8. Через яку частину періоду після проходження матеріальною
точкою положення рівноваги її лінійна швидкість дорівнюватиме
половині найбільшої швидкості? (1/67)
3-9. Знайти повну енергію маятника, що являє собою кульку ма
сою 10 г, підвішену на нитці завдовжки 30 см, якщо амплітуда коли
вань дорівнює 3 см. (1.47 • 10'4Дж)
3-10. Тіло масою 0,01 кг здійснює гармонічне коливання з амплі
тудою 0,05 м та частотою 10с' 1 . Знайти повну енергію тіла.
(1,25· 10_3Дж)
3-11. Тіло масою 10 г коливається за законом, вираженим рівнянням
χ = 5sin (κί / 5 + π / 4) см. Знайти максимальну силу, яка діє на тіло,
та повну енергію тіла, що коливається. (1,97 · 10"4Н; 4,93 · 10 6 Дж)
3-12. Тіло масою 400 г коливається на пружині з жорсткістю
250 Н/м. Амплітуда коливань— 15 см. Знайти повну енергію коли
вань і найбільшу швидкість руху тіла. (2,8 Дж; 3,7 м/с)
3-13. Підвішене на пружині тіло масою 100 г здійснює гармоніч
ні вертикальні коливання з амплітудою 4 см. Знайти період коли-
306
вань тіла, якщо на розтягування пружини на 1 м необхідна сила
0,1 Н. Знайти повну енергію коливань маятника. Масою пружини
знехтувати. (6,28 с, 8 · 10 3 Дж)
3-14. У кабіні ліфта висить маятник. У нерухомому ліфті період
коливань маятника І с. Якщо ліфт рухається з прискоренням, то пе
ріод коливань дорівнює 1,2 с. Знайти прискорення, з яким рухається
ліфт. (З м/с2)
3-15. Знайти довжину математичного маятника, якщо його мак
симальне зміщення від положення рівноваги 18 см, а максимальна
швидкість 16 м/с. (1,24 · 10 })
3-16. Два маятники одночасно починають коливатися. За час пер
ших 15 коливань першого маятника другий здійснив 10 повних ко
ливань. Знайти відношення довжин цих маятників. (2,25)
3-17. Два математичні маятники, різниця довжин яких дорівнює
50 см, здійснюють коливання. За однаковий проміжок часу перший
маятник зробив 5 коливань, а другий — 3. Знайти довжини маятни
ків. (0,28 м; 0,78 м)
3-18. Тягарець, підвішений до пружини, розтягує її на Δχ = 4 см.
Знайти період власних коливань тягарця на пружині. (7' = 2π^Δ//# =
= 0,4с. Вказівка. З умови рівноваги для тягарця, який висить неру
хомо, випливає, що mlk~ Δ// g)
3-19. Підвішений вантаж розтягує легку пружину на Л/= і 6 см.
Який період коливань вантажу на цій пружині? (0,8 с)
3-20. Знайти вагу вантажу, який на пружині з жорсткістю 250 Н/м
робить 20 коливань за 16 с. (2,76 · 10~2 Η)
3-21. З яким прискоренням і в якому напрямі має рухатися кабіна
ліфта, щоб математичний маятник, який перебуває в ній, за 150 с
зробив 100 коливань? Період коливань маятника в нерухомому стані
дорівнює 1 с. (5,5 м/с2, до низу)
3-22. У скільки разів необхідно зменшити довжину математично
го маятника, щоб період його коливань на висоті 100 км дорівнював
періоду коливань початкової довжини на поверхні Землі? (1,13)
3-23. Математичний маятник з періодом 1 с являє собою кульку
масою 16 г, яку підвішено на нитці з діелектрика. Кульку заряджа
ють негативним зарядом і поміщають в електричне поле, напрямле
не знизу вгору. Період коливань став 0,8 с. Визначити силу електри
чної дії поля на кульку. (8,82 · 10 2 Н)
3-24. За якої швидкості потяга математичний маятник завдовжки
44 см, підвішений у вагоні, матиме найбільшу амплітуду коливань,
якщо довжина рейок — 25 м? (18,8 м/с)
307
3-25. Підвішене на пружині тіло масою 100 г здійснює гармоніч
ні вертикальні коливання з амплітудою 4 см. Знайти період коли
вань тіла, якщо для розтягування пружини на 1 см необхідна сила
0,1 Н. Знайти повну енергію коливань маятника. Масою пружини
знехтувати. (0,628 с; 8 · 10 3 Дж)
А.
i f II Задачі для самостійного розв'язування
І Us-J И {| . г гі.ш, ι ,
3-26. Період гармонічних косинусоїдальних коливань матеріальної

точки — 1,2 с, амплітуда — 4 см, початкова фаза дорівнює нулю.
Визначити зміщення точки через 0,3 с після початку коливань. (0)
3-27. Рівняння руху тіла χ = 3 cos 4т см, де t вимірюється в секун
дах. Визначити амплітуду, частоту й період коливань, а також змі
щення для фази 60°. (З · 10 2 м; 2 Гц; 0,5 с; 1,5 · 10~2 м)
3-28. Визначити амплітуду гармонічних косинусоїдальних коли
вань, якщо для фази π/4 рад зміщення дорівнює 7 см. (0,1 м)
3-29. Рівняння гармонічних коливань частинки χ = 2 х
xcos(0,5w + 0,2π) см. Знайти період коливань, максимальну швид
кість та зміщення частинки в момент і- 1 с. (4с; 3,14· 10~2 м/с;
1,4· 10 2 м)
3-30. Кулька масою 100 г, яку підвішено до невагомої пружини із
жорсткістю 20 Н/м, гармонічно коливається. Визначити зміщення
кульки від положення рівноваги в момент, коли її прискорення дорі
внює 6 м/с2. (З · 10'2 м)
3-31. Матеріальна точка масою 10 г коливається за законом
χ = 0,05 sin (0,6? + 0,8) м. Визначити максимальну силу, що діє на то
чку. (1,8· 10 4 Н)
3-32. Швидкість тіла, що виконує гармонічні коливання у момент
проходження положення рівноваги дорівнює 0,4 м/с, повна енергія
тіла — 2 · 10 " Дж. Яка маса тіла? (0,25 кг)
3-33. Матеріальна точка коливається за законом χ = 0,08 cos27t/M.
Визначити координату, швидкість і прискорення через 1/6 с після
початку коливань. (0,04 м; -0,44 м/с; -1,6 м/с )
3-34. Тягарець, прикріплений до пружини, коливається за зако
ном χ - 0,1 cos 20/ м. Маса тягарця — 0,2 кг. Яка сила діє на тягарець
у крайньому положенні? (8 Н)
3-35. Тягарець масою 250 г, підвішений до пружини із жорсткіс
тю 100 Н/м, коливається з амплітудою 3 см. Записати рівняння руху
тягарця, (х = 0,03cos 20/)
3-36. Коливальний рух математичного маятника описується рів
нянням χ - 0,08 cos Kt м. Визначити довжину цього маятника. (1 м)
308
3-37. Тягарець, прикріплений до пружини, коливається з амплі
тудою 4 см. Визначити повну енергію коливань тягарця, якщо жорс
ткість пружини дорівнює 1 кН/м. (0,8 Дж)
3-38. Підвішений до пружини тягарець коливається вздовж вер
тикалі з амплітудою 6 см. Визначити повну енергію коливань тягар
ця, якщо жорсткість пружини дорівнює 0,5 кН/м. (0,18 Дж)
3-39. Тягарець масою 200 г, підвішений до пружини із жорсткіс
тю 80 Н/м, коливається з амплітудою 6 см. Визначити частоту коли
вань і найбільшу швидкість тягарця. (З Гц; 1,2 м/с)
3-40. Тягарець масою 0,3 кг коливається під дією пружини й за
1 хв виконує 60 коливань. Визначити жорсткість пружини. (J2 Н/м)
3-41. Визначити прискорення вільного падіння на Місяці, якщо
маятниковий годинник на його поверхні йде в 2,46 раза повільніше,
ніж на Землі. (1,62 м/с2)
3-42. Два маятники починають коливатись одночасно. Один мая
тник виконує 40 коливань, другий — 60 за такий самий час. Визна
чити відношення довжин цих маятників. (9 : 4)
3-43.За однаковий час один математичний маятник робить 30
коливань, а другий— 36. Визначити довжини цих маятників, якщо
один з них на 22 см коротший від другого. (0,72 м; 0,5 м)
3-44. Визначити частоту коливань пружинного маятника, якщо
пружина у вертикальному положенні розтягується під дією підвіше
ного до неї тягарця на 1 см. (5 Гц)
3-45. Визначити масу тягарця, який на пружині, що має жорст
кість 15 Н/м, робить 20 коливань за 16 с. (0,24 кг)
3.2. Хвилі в пружному середовищі

1. Рівняння плоскої хвилі
( х\ t
S(x,t) = Acos(u t— , або S(x,t) = Acos(<x>t -kx), S(x,t) = Acoslm
Τ λ '
де S{x, t) — зміщення точок середовища з координатою χ у момент t;
ω — циклічна частота; ν — швидкість поширення коливань у се
редовищі (фазова швидкість хвилі); к — хвильове число (к - 2π/λ, де
λ — довжина хвилі); А — амплітуда хвилі.
2. Довжина хвилі пов'язана з періодом Т, швидкістю ν і часто
тою ν співвідношеннями
λ = νΤ, λ = ν/ν.
309
3. Різниця фаз коливань двох точок середовища, відстань між
якими (різниця ходу) дорівнює Ах в один момент часу:
2πΑχ ,_ Л ωΑχ
Дф- ^ а 5о Δφ = .
λ ν
4. Рівняння стоячої хвилі:
χ
S = A cos ω—cos ω/, або S = A cos kx cos ω/.
5. Фазова швидкість поздовжньої хвилі у пружному середовищі,
i*" r • Щ
рідинах і газах ν- І— або в твердих тілах ν = —, де £ — модуль
VP VP
Юнга; ρ — густина речовини; к — модуль всебічного стискання.
Фазова швидкість поперечної хвилі ν= І—, де G—модуль зсуву.
VP
6. Енергія хвилі, яка поширюється в пружному середовищі,
2 '
де ρ — густина середовища.
7. Середня густина енергії хвилі
Ε ρω2Α2
w=— =-
V 2
і *** І! Загальні зауваження до розв 'язування задач
Коливальна система може віддавати енергію в зовнішнє се

редовище. Це передавання можливе внаслідок того, що частинки се
редовища беруть участь у коливальному процесі. Кожне збудження,
що виникає в певній ділянці середовища, буде поступово поширю
ватися, захоплюючи частинки, розміщені все далі від початкового
джерела коливань.
Аналізуючи умови задач, у яких розглядаються механічні хвилі,
слід звернути увагу на те, якими є ці хвилі — поздовжніми, попере
чними чи поверхневими (які поширюються по поверхні рідини).
Розглядаючи хвильовий рух у пружному середовищі, треба розріз
няти швидкість поширення хвиль і швидкість коливання частинок
середовища. При поширенні хвильового процесу частинки середо
вища не захоплюються рухомою хвилею, а лише здійснюють коли-
310
вальні рухи навколо положення рівноваги. При поширенні хвилі не
ма переносу речовини. Швидкість хвилі —- це не швидкість поступа
льного руху матеріальних частинок, це швидкість поширення імпуль
су, що спричиняє зміщення часинок. Оскільки проходження хвилі
супроводжується коливанням частинок середовища, то разом із хви
лею поширюється в просторі й енергія коливань.
Якщо в умові задачі немає прямої вказівки на вид хвильовою фрон
ту, то слід проаналізувати співвідношення між розмірами виділеної
ділянки хвильового фронту і відстанню до джерела хвиль. Якщо від
стань до джерела досить значна, то хвилю можна вважати плоскою.
β
Іβ\} Приклади розв'язування задач
Задача 1. Поперечна хвиля поширюється вздовж пружного шну

ра зі швидкістю 15 м/с. Період коливань шнура дорівнює 1,2 с, амп
літуда - 2 м. Визначити: 1) довжину хвилі; 2) фазу коливань, точки
яка перебуває на відстані 45 м від джерела хвиль у момент часу
/ = 4 с ; 3) різницю фаз коливань двох точок, які лежать на шнурі й
містяться від джерела хвиль на відстані х\ — 20 м і хг ~ 30 м.
Дано: 1. Довжина хвилі дорівнює відстані, на яку по
ν = 15 м/с; ширюється хвиля за період, і може бути визначена
Т- : 1 , 2 с ; за формулою λ = νΤ.
А- ~-2 м; Перевіримо одиницю вимірювання:
X- 45 м;
[λ] = 1 м/с-с = 1 м.
t- 4 с;
х\ : = 20м; Обчислення:
х2: = 30м
λ = 151,2 м = 18 м.
λ ?
9 2. Запишемо рівняння хвилі:
φ
Δφ — ? S = Acos((M-hc).
Фаза коливань точки з координатою χ у момент часу t визначаєть
ся виразом, який стоїть у рівнянні хвилі під знаком косинуса:
2π 2π 2π( χΝ
(a = (Ot-kx =—t x=— / .
Τ νΤ τ{ ν)
311
г Ί , рад.-с-м/м
[<р] = 1-£ '— -1 рад.
4-«"
Обчислення: φ = 2π 15 — V(4-3)рад = - π рад = 300°.
"U" 0,6 ' З
3. Різниця фаз коливань двох точок пов'язана з відстанню між
цими точками:
(х -х)
Δφ = φ, - φ 2 = ш-кх] -GM +fac2= &(х 2 -χ,) = 2 π — —.
λ
Обчислення: Δφ = 2π рад = — π рад = — 180° = 200°.
18 9 9
Відповідь, λ = 18 м; φ = 5,24 рад; Δφ = 3,49 рад.
Задача 2. Уздовж шнура зліва направо поширюється зі швидкіс

тю 15 м/с незгасаюча гармонічна хвиля. Період коливань точок
шнура дорівнює 1,2 с, амплітуда — 2 м. Визначити зміщення, швид
кість vs і прискорення as точки, яка знаходиться на відстані χ = 45 м
від джерела коливань у момент t = 4 с.
Дано: Зміщення точки визначимо, підставивши в рів
V = 15 м/с; няння хвилі значення амплітуди, періоду, швидко
т--= 1.2 с; сті в момент часу / і відстані:
А- -2 м;
х - 45 м; ( 2π
х
S = A cos((o? - кх) - A cos ω t- ) ω=-
/ = 4с ν)
V
5-— ?
v
s 7 2π 45
as ?
Обчислення: 5 = 2м-cos
ΰ 15
=1 Μ
Швидкість vs точки знайдемо, взявши першу похідну від змі

щення по часу:
dS Л . , , . 2πΑ . 2π( χΛ
ν, = — = -(uAsm((i)t-L·)- sin— / —
y
dt ' Τ Τ\ ν
312
або
2кА . 2π( Α 45 2кА (2π 2τιΑ .
-sin—I 4 -sin sin 300°
T{ 15 1,2 Τ
-2-3,14
Обчислення: vs = 2sin300° = 9M/c.
1,2
Прискорення — це перша похідна від швидкості по часу або дру
га похідна від зміщення по часу. Тоді
d2S civ? d 2 . , . 4π2Α 2π( xs
•-Αω cos(o)/-fcc) = — - τ - c o s — 1 / ~ -
ώζ lit Γ Τ
™ -4-3,14 2 -2cos300° .2
Обчислення: ας = r = -27,4 м/с .
5
1,22
Відповідь. S = 1 м; У5 = 9 м/с; α9 = - 27,4 м/с2.
Задача З. У пружному середовищі поширюється поздовжня хви

ля. Рівняння руху частинки середовища, яка розміщена на початку
координат, х-0,05sin0,02/, а швидкість поширення хвилі дорівнює
8 м/с. Записати рівняння руху частинки, яка перебуває на відстані 1
від початку координат, і визначити довжину хвилі.
Розв язання
Дано: У точку, розміщену на відстані / від початку
X- = 0,05sin 0,02/; координат, хвиля прийде із запізненням на час
V- = 8 м/с;
τ = —. Отже, рівняння коливань частинки на
/ = 0; ν
х0 = 0 х, == / відстані / матиме такий вигляд:
5 - - ? λ -_ ? S = 0,05sin0,02(7--c) = 0,05sin(0,02/-0,J25/).
Останнє рівняння називають рівнянням хвилі. За визначенням, до
вжина хвилі дорівнює відстані, на яку поширюється хвиля за період
, „ ν 2πν
λ = υ·Γ = — = .
ν ω
З рівняння, яке описує коливання частинки видно, що со = 0,02.
Тоді
λ = ^ - = Ι00πι>.
0,02
313
[\] = 1м/с-с"'=1м.
п , л 2-3,14-8
Обчислення: λ = = 2512 м.
0,02
Відповідь. S = 0,05sin(0,02/-0,0021); λ = 2512м.
Задача 4. Звукові коливання поширюються у воді зі швидкістю

1480 м/с, а в повітрі— зі швидкістю 340 м/с. У скільки разів змі
ниться довжина звукової хвилі при переході звуку у воду?
Дано: При переході хвилі з одного середовища в
у, =1480 м/с; інше ν частота і Г-період коливань не зміню
ν-, = 340 м/с ється, тому
λ, = ν{Τ =—,
V
звідки
λ2 ν2
λ 1 4 8 0
ПХ > Α ^
Обчислення: —- = = 4,35.
λ2 340
Відповідь. — = 4,35.
λ2
Задача 5. Визначити швидкість поширення поздовжньої зву
кової хвилі в мідному стержні.
Дано: Швидкість поширення поздовжнього зву
£ = 1176-108Н/м2 ку в мідному стержні можна знайти за фор
мулою швидкості поширення поздовжніх
р = 8900кг/м 3 хвиль у пружному середовищі:
де Ε — модуль Юнга, який визначають за таблицею, ρ — густина

міді, яку також визначають за таблицею.
314
ІН-м 3 /кг-м 2 м
VM КГ УС -КГ С
пг 11,/О-Ш Μ
Обчислення: ν =. / г— = 3630 —.
V 8,9I0 J c
Відповідь, ν = 3630 м/с.
Механічні хвилі
3-46. Рівняння механічної хвилі має вигляд 5 = Acos((ut~L·), де

Л=0,5см; ш = 628с~'; і = 2м"'. Визначити: 1) частоту коливань і
довжину хвилі; 2) фазову швидкість хвилі. (100 Гц; 3,14 м; 314 м/с)
3-47. Звукові коливання, які мають частоту 0,5 кГц і амплітуду
0,25 мм, поширюються в пружньому середовищі. Довжина хвилі —
70 см. Знайти швидкість поширення хвиль. (350 м/с)
3-48. Визначити довжину звукової хвилі у воді, якщо її довжина
в повітрі дорівнює 0,8 м. Швидкість поширення звуку в повітрі —
340 м/с, воді — 1480 м/с. (3,48 м)
3-49. Людина сприймає звук із частотою від 16 до 20 • 103 Гц. Ви
значити інтервал довжин хвиль, який сприймає людина. Швидкість
поширення звуку в повітрі — 340 м/с. (0,017—21,5 м).
3-50. З одного корабля на інший одночасно надсилаються два
звукові сигнали в повітрі та у воді. Один сигнал після другого було
прийнято через 1 с. Швидкість поширення звуку в повітрі —
340 м/с, а у воді — 1480 м/с. Визначити відстань між кораблями.
(441 м)
3-51. На поверхні води поширюється хвиля зі швидкістю 2,4 м/с,
частота якої — 2 Гц. Якою буде фаза коливань частинок води, від
далених на 80 см і на 120 см одна від одної на одному напрямі по
ширення? (φ, = 4,19; φ2 = 6,28)
3-52. Визначити швидкість поширення звуку у воді, якщо коли
вання з періодом 0,005 с утворюють звукову хвилю, довжина якої
7,175 м. (1435 м/с)
3-53. Знайти різницю фаз між двома точками звукової хвилі, які
Містяться одна від одної на відстані 25 см, якщо частота коливань
Дорівнює 680 Гц. Швидкість поширення звуку — 340 м/с. (Δφ =
= 2 π /2=180°).
315
3-54. Відстань між ближніми гребенями хвилі в морі — 20 м.
З якою швидкістю поширюється хвиля, якщо період коливань час
тинок у хвилі дорівнює 10 с? (2 м/с)
3-55. Звукові коливання з періодом 0,01 с поширюються в повітрі.
Знайти довжину хвилі й різницю фаз двох точок, які містяться на
одній прямій із джерелом коливань на відстані 1,7 м одна від одної.
Швидкість поширення звуку в повітрі дорівнює 340 м/с. (3,4 м; 180°)
3-56. Визначити різницю фаз коливань двох точок, які віддалені
від джерела коливань на відстані 12 і 14 м, якщо період коливань
дорівнює 0,4 с, а швидкість поширення коливань у середовищі —
10 м/с. (180°)
3-57. Період коливань точок дорівнює 0,01 с, а швидкість поши
рення хвилі — 340 м/с. Визначити різницю фаз двох точок, які лежать
на одній прямій, якщо відстань між точками дорівнює 3,4 м. (360°)
3-58. Визначити швидкість поширення хвилі в пружному середо
вищі, якщо різниця фаз коливань двох точок середовища, які міс
тяться на відстані 10 см одна від одної, дорівнює π / З . Частота коли
вань 25 Гц. (15 м/с)
3-59. Хвиля поширюється у пружному середовищі зі швидкістю
100 м/с. Найменша відстань між двома точками середовища, фази
коливань яких протилежні, дорівнює 1 м. Визначити частоту коли
вань. (50 Гц)
3-60. Визначити густину стержня, якщо його модуль пружності
Е= 1958 · 10х Н/м2, а швидкість поширення звуку в ньому дорівнює
5100 м/с. (=7,5 · 103кг/м3)
3-61. Знайти швидкість поширення поздовжніх хвиль у таких ме
талах: 1) алюмінії; 2) міді. (5,05 · 103 м/с; 3,31 · 103 м/с)
3-62. По циліндричній трубі діаметром 20 см, яка заповнена су
хим повітрям, поширюється звукова хвиля зі швидкістю 332 м/с і
середньою густиною енергії со = 50мДж/м 3 . Знайти енергію звуко
вого поля у трубі. (7,85 · 10 3 Дж)
3-63. Визначити відстань між двома найближчими точками, що

перебувають в однакових фазах, якщо хвилі поширюються зі швид
кістю 330 м/с, а частота коливань дорівнює 256 Гц. (1,3 м)
3-64. Яка різниця фаз коливань двох точок, що лежать на відстані
відповідно 9 і 17 м від джерела коливань? Період коливань дорівнює
З · 10~2 с, швидкість поширення хвиль — 300 м/с. (320°)
316
3-65. Визначити швидкість поширення хвилі, якщо частота коли
вань— 500 Гц, а відстань між точками, що лежать на одному про
мені, 5 см. Різниця фаз коливань у цих точках дорівнює π/6 рад.
(300 м/с)
3-66. Повз нерухомого спостерігача, який стояв на березі озера,
за 6 с пройшло 4 гребені хвиль. Відстань між першим і третім —
12 м. Визначити період коливань частинок води, швидкість поши
рення і довжину хвиль. (2 с; 3 м/с; 6 м)
3-67. Катер, проходячи по озеру, утворив хвилю, яка дійшла до
берега за 1 хв. Відстань між двома сусідніми гребенями хвиль —
0,8 м, а проміжок часу між двома послідовними ударами об берег —
2 с. Яка відстань від берега до катера? (24 м)
3-68. Визначити частоту звукових коливань у статі, якщо від
стань між найближчими точками звукової хвилі, що відрізняються
за фазою на 90°, дорівнює 1,54 м. Швидкість поширення звукових
хвиль у сталі 5000 м/с. (812 Гц)
3-69. Хвиля поширюється від джерела коливань уздовж натягну
того шнура зі швидкістю 3 м/с. Визначити різницю фаз коливань
двох точок, віддалених від джерела на відстані 4 і 4,3 м, якщо часто
та коливань дорівнює 4 Гц. (144°)
3-70. Точки, які лежать на одному промені і віддалені від джере
ла коливань на 12 і 14 м, коливаються з різницею фаз 3π/2. Визначи
ти швидкість поширення хвилі в цьому середовищі, якщо період ко
ливань джерела становить 10 3 с. (2,7 · 10' м/с)
3-71. Звукові хвилі, що мають частоту 500 Гц і амплітуду 0,25 мм,
поширюється в повітрі. Довжина хвилі — 70 см. Визначити швид
кість поширення хвиль і максимальну швидкість коливання части
нок повітря. (350 м/с; 0,785 м/с)
3-72. Поперечна хвиля поширюється вздовж пружного шнура зі
швидкістю 15 м/с. Період коливань точок шнура дорівнює 1,2 с, ам
плітуда коливань— 2 см. Визначити довжину хвилі, фазу і зміщен
ня точки, віддаленої на 45 м від джерела коливань, через 4 с після
початку коливань. (18 м; 1,7π)
3-73. Хвиля поширюється від джерела коливань уздовж прямої.
Зміщення точки в момент часу / = 0,57і становить 5 см. Точка відда
лена від джерела коливань на відстань λ/З. Визначити амплітуду ко
ливань. (5,8 см)
3-74. Спостерігач, що перебуває на відстані 4 · 103 м від гармати,
почув звук пострілу через 12 с після спалаху. Визначити швидкість
поширення звуку в повітрі. (333 м/с)
3-75. Стальну деталь перевіряють за допомогою ультразвукового
Дефектоскопа. На якій глибині виявлено дефект і яка висота деталі,
317
якщо після випромінювання ультразвукових сигналів зафіксовано
два відбиті сигнали через 1 • 10 4 і 2 • 10" с? Швидкість поширення
ультразвуку в сталі 5200 м/с. (0,26 м; 0,52 м)
3-76. Спостерігач, який стоїть на відстані 800 м від джерела зву
ку, сприймає спочатку звуковий сигнал, що дійшов через воду, а че
рез 1,85 с — сигнал, який дійшов через повітря. Визначити швидкість
поширення звуку у воді. Швидкість поширення звуку в повітрі —
332 м/с. (1430 м/с)
3-77. Визначити глибину, на якій перебуває косяк риби, якщо про
міжок часу між прийняттям сигналів ультразвуковим ехолотом, відби
тих від косяка і дна моря, дорівнює 2,5 с, а глибина моря становить
2 км. Швидкість поширення ультразвуку у воді — 1500 м/с. (125 м)
3-78. Біля отвору мідної труби завдовжки 366 м утворили звукові
хвилі, які досягли другого кінця труби металом на 1 с раніше, ніж
повітрям. Яка швидкість поширення звуку в міді? Температура пові-
тря—0 °С. (3600 м/с)
3-79. З першого корабля на другий посилають одночасно два
звукові сигнали в повітрі і воді. Один сигнал було прийнято після
другого через 2 с. Визначити відстань між кораблями, якщо швид
кість поширення звуку в повітрі дорівнює 341,5 м/с, а у воді —
1480 м/с. (883 м)
3-80. Один камертон розмістився біля вуха, а другий такий са
мий — на відстані 47,5 см від першого. Звуку не чути. Визначити
частоту коливань камертонів. (348 Гц)
3-81. Звук, що утворився від падіння каменя у криницю, чути че
рез 4 с після початку падіння каменя. Визначити глибину криниці,
якщо швидкість поширення звуку в повітрі дорівнює 330 м/с. (70 м)
318
Yoytis W
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ К О Л И В А Н Н Я
φ% ТА ХВИЛІ
4.1. Електромагнітні коливання.

Змінний електричний струм
1. Період електричних коливань у коливальному контурі з індук
тивністю L і ємністю С визначається за формулою Томсона:
Τ = IKJLC.
2. Частота електромагнітних коливань визначається за формулою
1
v=-
2nylLC
3. Електромагнітні коливання в ідеальному контурі є гармонічни
ми коливаннями й описуються формулами
q = qmcos(at, U = Um cos cat,
де ω — циклічна частота коливань; t — час; qm і ит — відповідно

амплітудні значення заряду і напруги на конденсаторі.
4. Циклічна частота вільних коливань у ідеальному коливально
му контурі визначається за формулою
1
LC
5. Сила струму в коливальному контурі дорівнює похідній заряду
по часу:
. . dq d{q „cos ω/)
at at
Останнє рівняння можна записати в такому вигляді:
/ = /„ · sin αν = / 0 sin (ut,
де Іт = qm(u — амплітуда струму.
319
6. Енергія електричного поля конденсатора змінюється з часом за
формулою
CU2
= = CUl cos2 ш
Е
~ 2 2
7. Енергія магнітного поля в котушці змінюється з часом за фор
мулою
LI2 Lll sin2 ω/
Wв =
,г
8. Максимальне значення енергії електричного поля конденсато

ра дорівнює максимальному значенню магнітного поля котушки ін
дуктивності:
CU2 LI2
Кожне з цих значень дорівнює повній енергії коливального кон

туру в будь-який момент часу:
2 2
9. У довільний момент повна енергія коливального контуру
складається з енергії електричного й енергії магнітного поля:
w +ιν _ Д ^ і " 2 « > / | С^/ 2 со 5 2 ш/ =

t в 2 2
= W cos2 a y + W sin2 wj = W = const.

Це математичний запис закону збереження енергії в коливально
му контурі за відсутності втрат. Або
„, CU2 LI2
W= h = const.
2 2
10. Активний опір у колі змінного струму визначається за фо
рмулою
R-U-
π?
де Um і lm — амплітудні значення напруги й сили струму.
320
11. Індуктивний опір у колі змінного струму
/ = ^
де (uL = X, — індуктивний опір. Тоді
'" XL
12. Ємнісний опір у колі змінного струму
/ = ^
т
хс'
у 1 . . .
де Хс=—- —ємнісний опір.
соС
13. Закон Ома для електричного кола змінного струму, яке міс
тить резистор, котушку і конденсатор:
4R2HXL-Xc? \Rпг2 +,(ω1__

шС
де ψΛ2 +(А"; - А^-)2 = Z — повний опір кола змінного струму.

14. Трансформатор. Дія трансформатора грунтується на явищі
електромагнітної індукції.
Коефіцієнт трансформації
N2 U2'
де N\ — кількість витків у первинній обмотці; N2 — кількість витків
у вторинній обмотці.
Коефіцієнт корисної дії
hU2
η =/,ί/,
- -
де I\U] — потужність змінного струму в первинній обмотці; hUi-
потужність змінного струму у вторинній обмотці.
321
Задачі, в яких розглядаються електромагнітні коливання,
можна умовно поділити на такі групи: задачі, в яких розглядаються
процеси в коливальному контурі, та задачі, в яких розглядається
проходження змінного електричного струму в колах, що містять ін
дуктивність, конденсатори, трансформатори та активні опори.
Аналізуючи умову задачі цього розділу, слід перш за все з'ясу
вати, чим обумовлена частота коливань струму — зміною ЕРС зов
нішнього джерела струму чи параметрами коливального контуру.
Треба запам'ятати, що процес збудження електромагнітних ко
ливань у контурі супроводжується періодичною зміною заряду й
напруги на обкладках конденсатора і сили струму, який проходить
через котушку індуктивності.
У процесі коливань енергія електричного поля зарядженого конден
сатора перетворюється в енергію магнітного поля котушки, і навпаки.
Для аналізу явищ у колах змінного струму слід звернути увагу на
те, що величина змінної ЕРС та індукований нею струм набувають
амплітудного значення за максимальної швидкості зміни магнітного
потоку.
Слід запам'ятати, що змінна ЕРС і струм змінюються з часом за
синусоїдальним законом
£ = £Msin(a)/ + <p0); / = / m sin(ay + (p0).
Під діючим (ефективним) значенням сили змінного струму розу
міють таке значення сили постійного струму, яке виділяє у провід
нику таку саму кількість теплоти, як і змінний струм, за однакові
проміжки часу:
/ =^
еф
л/2'
де Іт — амплітудне значення сили змінного струму.
Задача 1. Заряд на пластинах конденсатора коливального конту

ру змінюється з часом за законом ^r = 50cosl00w. Визначити період
і частоту коливань у контурі, циклічну частоту, амплітуду коливань
322
сили струму. Записати рівняння / = / ( / ) , залежності сили струму
від часу.
Дано: Запишемо рівняння зміни заряду за ча
«7 = 50cosl007tt, Кл сом у загальному вигляді й порівняємо йо
го з даним рівнянням:
Γ — ? ν .9
ω-? qn-l q = qmcos(at; q = 50cosl007t/.
Ія-1 / = /(/)-?
З рівняння бачимо, що амплітудне значення заряду qm - 50 Кл;
епічна частота коливань ω = 100 π с"'.
За визначенням циклічної частоти
2π .
ω = — = 2πν,
Τ
звідки період коливань заряду
т-2А
ω
частота коливань
ω 2π
ν=-
2π Τ-2π Τ
[r] = - L = l c ; [у] = - = 1с-'=1Гц.

c" c
Обчислення: Т = = — = 0,02 c, v = = 50Гц.

100π 50 0,02
Залежність сили струму від часу описується похідною від відпо
відної залежності для заряду:
/ = — - = qma>smu>Qt, або / = 50·100π5ΐη100π/ = 5000π5ΐη100π/.

dt
Тоді амплітудне значення сили струму / = 5000 π = 5 · 103π Α.
Відповідь. qm = 50 Кл; Т= 0,02 с; ν = 50 Гц; ω = 100 π с"1; lm =
= 5 · 103 π Α; / = 5000 π sin 100 ш.
323
Задача 2. Коливальний контур складається з конденсатора ємні
стю 10 мкФ і котушки індуктивністю 100 мГн. Знайти амплітуду ко
ливань напруги, якщо амплітуда коливань сили сіруму дорівнює 0,1 А.
Дано: СІ Згідно із законом збере
С = 1() мкФ; ΙΟ 10" ф = ΙΟ 5 Φ ження енергії максимальне
L- 100 мГн; Ι 00 • 10 3 Гн = 0,1 Гн значення енергії електрич
/« = 0,1 А ного поля конденсатора до
рівнює максимальній енер
t/- гії магнітного поля котушки
індуктивності:
2 2 '
дки
[ ]=IA
^ J1HA
VΦ
tes*- /В-с-В
VA-A-c Α
= 1 Β.
Обчислення: £/m=0,L
tauwiF = 0,1 102 = 10 Β.
Відповідь. £/„= 10 В.
Задача 3. Який індуктивний опір провідника з індуктивністю

0,05 Гн у колі змінного струму частотою 50 Гц?
Дано: За визначенням індуктивний опір
L = 0,05 Гн; XL = (0L,
ν = 50 Гц
де ω = 2πν — циклічна частота коливань, тоді
XL
XL = 2 π ν Ι .
[Α-λ] = 1Γα·ΓΗ = 1 ^ ^ = 1θΜ.
324
Обчислення: XL = 2 • 3,14 · 50 · 0,05 = 15,7 Ом.
Відповідь. Xt =15,7 Ом.
Задача 4. Конденсатор увімкнено в мережу змінного струму з

напругою 220 В і частотою 50 Гц. Сила струму в колі цього конден
сатора дорівнює 2,5 А. Яка ємність конденсатора?
Дано: Скористаємося законом Ома для ділянки кола й
£7=220 В; визначимо опір конденсатора в колі змінного струму:
/ = 2,5 А;
ν = 50 Гц X -IL
с—?
За визначенням ємнісного опору конденсатора
χ =_L = _J_
(
wC 2TZVC '
Звідси визначаємо ємність конденсатора:
і
С
2πχΧ(:
З урахуванням ємнісного опору Хс дістанемо остаточну формулу
C---J-.
2πνί7
ГцВ В В
25
Обчислення: С = ^ = 36 • 10~6 Φ = 36 мкФ.
2-3,14-50-220
Відповідь. С = 36 мкФ.
Задача 5. Напруга на обкладках конденсатора в коливальному
контурі змінюється за законом U= 50 cos 104π/, В. Ємність конден
сатора 9 10" Ф. Знайти індуктивність контуру, закон зміни з часом
сили струму в колі, а також довжину хвилі, яка відповідає цьому
контуру.
325
Дано: З рівняння гармонічних коливань в
C/ = 50cosl0 4 7tfB; коливальному контурі:
С = 9-1(Г7Ф
со =
L— ? /(f)—? λ — ? JLC
Звідси:
L=
со2С'
З умови задачі U = 50 cos 104πί бачимо, що ω = 104π.

1 Be2 , B e
= 1—= 1 = 1 — = 1Гн.
с -Φ Φ Кл А
L= = 1,12 ΙΟ-3 Гн = 1,12мГн.

7 8 2
9-10 ΙΟ ·3,14
Довжина електромагнітної хвилі

2к-с
Х = с-Т--
ω
де Т = — , ω = ] 0 π ι с = 3-Ю —.
ω с
[λ] = 1 м - = І м.
с-с
2-3,14.3.10·
Обчислення : λ =
Μ.
104 -3,14
Оскільки сила струму в контурі (у котушці) випереджає напругу
на конденсаторі на π / 2, то для сили струму / (t) можна записати
/ = /mcos (104π/ + π / 2) = -Im sin 104πί.
326
Ураховуючи, що
т
xL
де XL = (OL — індуктивний опір; U„ - 50 В, знаходимо
ωΖ,
[,.,., J t ^ . , А.
Все"'
50
= 1,42 А.
10 ·3,141,12·10~3
4
Остаточно закон коливань сили струму з часом у колі контуру

має вигляд:
/ = l,42sinl0 4 jt/A.
Відповідь. І = 1,12 мГн; λ = 6 · 104 м; / = 1.42 sin 10Λπί Α.
Задача 6. Конденсатор ємністю 2,4 нФ з'єднали з котушкою ін

дуктивністю 32 мкГн, яка має опір 2 Ом. Визначити резонансну час
тоту коливального контуру.
Дано: СІ Резонанс у коливальному контурі
С = 2,4 нФ; 2,4 1 0 9 Ф виникає, коли власна частота коливань
L — 32 мкГн; 3,2 10"5Гн збігається з частотою зовнішнього пе
Аі.= 2 0м ріодичного впливу, при цьому різко
зростає амплітуда вимушених ко
ω —?
ливань. Для цього випадку резонан
сна частота визначається формулою
ω.реї
ωρ„ = або рез
2π
де ω = 2πν — циклічна частота.
327
Опір котушки мало впливає на значення резонансної частоти, за
якого виникає максимальне значення амплітуди сили струму.
1 1 1
KeJ = - 2
:1с-'.
>/Гн-Ф /В-С-КЛ л/с -Кл-Кл-' С
А В
ft) • = 3,610 6 с-'.
5
>/з,2-10" -2,4-10^ 73,2-2,4-10"
Відповідь, α),»., = 3,6 · 106 с ', vpc, = 0,57 МГц.
Задача 7. Конденсатор і котушка з'єднані послідовно. Ємнісний

опір становить 5· 103О.м. Якою має бути індуктивність котушки,
щоб резонанс напруг настав за частоти струму 20 кГц.
Дано: СІ Резонансна частота визначаєть
Хс =5-10 3 Ом; ся за формулою Томсона:
ν = 20 кГц 2- 104 Гц
ω = аб <=
І —? - 7ΖΡ ° 7Ζ·
За визначенням ємнісний опір Хс = , звідки
ОХ....С
С =-
*с« р „
Підставимо ємність конденсатора у формулу частоти:
А
2 'с«рсз
ω:„ =
звідки
L= - ^ — ^
fty, 2πν
де (Орез ~ 2πν — циклічна частота.
328
[Ц^І— = Юмс = \Гн.

Гц
5-Ю3
Обчислення: L-- = 0,4-10"' =0,04 Гн.
2-3,14-2-Ю-4
Відповідь. L = 0,04 Гн.
Задача 8. Напруга на первинній обмотці трансформатора для
живлення ламп — 220 В, сила струму в ній — 8 А. Визначити ККД
трансформатора, якщо напруга на вторинній обмотці становить
3200 В, а сила струму в ній — 0,5 А.
Дано: За означенням ККД визначається за формулою
[/, = 220 В;
_РКЇ00%
/, = 8А; Ч
U2 = 3200 В;
h = 0,5 А де Рк = I2U2 — корисна потужність змінного стру
му у вторинній обмотці; Р3 =/,£/[ — загальна по
η тужність у колі первинної обмотки.
Тоді
η=І2^-.100%.
η = ^?_Μ.100ο/ο = 90,9ο/ο.
220-8
Відповідь: т\ = 91 %.
Задача 9. Знижувальний трансформатор з коефіцієнтом транс
формації 5 увімкнено в мережу з напругою 220 В. Визначити ККД
трансформатора, якщо напруга на вторинній обмотці дорівнює 42 В.
Дано: За визначенням ККД трансформатора
1/і = 220 В;
U2 = 42 В; _ = iA. 1 0 0 o/
*=5 щ
де h та /] — навантажувальні струми в первин
η ній та вторинній обмотках.
329
Без урахування втрат енергії i/,7, =U2I2, тому струми в обмот
ках обернено пропорційні напругам:
UL=I±
и2 /,'
У свою чергу, напруги на обмотках прямо пропорційні кількості
їх витків:
U2 Ν,'
Оскільки ^L = k,m η = - ^ 1 0 0 % .
Ν2 £/,
5-42
Обчислення: η = 100 % = 95 %.
220
Відповідь: η = 95 % = 0,95.
Електромагнітні коливання
4-1. Коливальний контур складається з конденсатора ємністю

4,8 мкФ і котушки індуктивністю 24 мГн. Яка частота коливань у
контурі? (474 Гц)
4-2. Індуктивність і ємність коливального контуру відповідно до
рівнюють 70 Гн і 70 мкФ. Визначити період і частоту коливань у
контурі. (0,44 с; 2,3 Гц)
4-3. Коливальний контур складається з котушки індуктивності і
двох конденсаторів, з'єднаних паралельно. Період власних коливань
контуру — 20 мкс. Чому дорівнюватиме період, якщо конденсатори
ввімкнути послідовно. (10 мкс)
4-4. Заряд конденсатора коливального контуру генератора незга-
саючих коливань залежить від часу за законом q = 4 · 10"3 · sin 100π/.
Записати залежність сили струму в контурі від часу, визначити зна
чення сили струму в контурі в момент часу 0,01 с. Яку індуктивність
має котушка контуру, якщо значення ємності конденсатора стано
вить 1 мкФ? (1 = 0, Απ cos 100π/; / = -1,26 А; І = 10Гн)
4-5. Заряд на пластинах конденсатора коливального контуру змі
нюється з часом за законом q = 50cosl007tf. Визначити період і час
тоту коливань у контурі, циклічну частоту, амплітуду коливань заряду,
амплітуду коливань сили струму. Записати залежність сили струму в
330
контурі від часу. (<?„, = 50 Кл; Т- 0,02 с; ν = 50 Гц; ω=100π с~';
Ія = 5 · 103π А; / = -5000π·8ίη ІООїи)
4-6. Напруга на обкладках конденсатора в коливальному контурі
змінюється за законом U =50-cosl0 4 7tt. Ємність конденсатора —
0,1 мкФ. Знайти період коливань, індуктивність контуру, а також
довжину хвилі, яка відповідає цьому контуру. (0,2 мс; 10,15 мГн;
λ = 6·10 4 Μ)
4-7. Обчислити повну енергію коливального контуру, якщо мак
симальний струм у котушці індуктивності дорівнює 1,2 А, максималь
на різниця потенціалів на обкладках конденсатора становить 1200 В,
а частота коливань контуру — 105 с~\ (1,15 · 10 Дж)
4-8. Частота власних коливань контуру дорівнює 1600 Гц, індук
тивність контуру— 1 мГн. Максимальна напруга на конденсаторі
становить 200 В. Визначити максимальний заряд конденсатора й
максимальну силу струму в контурі. (1,98 · 10~3 Кл; 19,9 А)
4-9. Максимальна енергія магнітного поля коливального контуру
дорівнює 10 Дж за сили струму 0,8 А. Чому дорівнює частота коли
вань контуру, якщо максимальна різниця потенціалів на обкладках
конденсатора становить 1200 В? (7,64 Гц)
4-10. Індуктивність коливального контуру дорівнює 1,6 мГн, еле
ктроємність — 0,04 мкФ, а максимальна напруга, прикладена до
конденсатора — 200 В. Знайти максимальну силу струму в контурі.
Опір контуру можна не враховувати. (1 А)
4-11. У коло змінного струму ввімкнено послідовно резистор з
опором 1 кОм, конденсатор ємністю 0,5 Гн. Знайти ємнісний опір
Χι, індуктивний опір Хс і повний опір Ζ кола за частоти V] = 50 Гц і
ν2 = Ю кГц. (Ха = 3,2 кОм; Хи = 157 Ом; Ζ, = 3,2 кОм; Ха ~ 16 Ом;
XL2 = 31,4 кОм; Z2 = 31,4 кОм)
4-12. Знайти період змінного струму, для якого конденсатор єм
ністю 2 мкФ має ємнісний опір 8 Ом. (10^* с)
4-13. Сила струму в первинній обмотці знижувального трансфор
матора дорівнює 0,6 А за напруги на ії кінцях 120 В. Сила струму у
вторинній обмотці 4,8 А, а напруга — 12 В. Знайти ККД та коефіці
єнт трансформації. (80 %; 10)
4-14. Напруга на первинній обмотці трансформатора для живлення
ламп освітлення дорівнює 220 В, сила струму в ній — 8 А. Визначити
ККД трансформатора, якщо напруга на вторинній обмотці трансфор
матора становить 3200 В, а сила струму в ній — 0,45 А. (91 %)
4-15. Крізь замкнене кільцеве осердя трансформатора з напругою
U\ = 220 В, що знижує її до U2 = 42 В, пропущено кругової форми
провідник, кінці якого приєднано до вольтметра. Вольтметр показує
0,5 В. Скільки витків мають обмотки трансформатора? (440; 84)
331
4-16. Коливальний контур складається з котушки індуктивністю

1 мГн і повітряного конденсатора, що має дві дискові пластини діа
метром 20 см кожна, розміщені на відстані 1 см одна від одної. Ви
значити період вільних коливань у контурі. (10 6 с)
4-17. Яку ємність треба ввести в коливальний контур, щоб за індук
тивності 50 мкГн дістати вільні коливання частотою 10 МГц? (5 пФ)
4-18. Котушку якої індуктивності треба ввімкнути в коливальний
контур, щоб за ємності конденсатора 50 пФ частота вільних коли
вань контуру дорівнювала 10 Мгц? (5 · 10 6 Гн)
4-19. Частота вільних коливань у контурі становить 1,55 кГц, ін
дуктивність котушки— 12 мГн. Визначити електроємність конден
сатора контуру. (0,88 мкФ)
4-20. Напруга на конденсаторі коливального контуру змінюється
за рівнянням U = 70cosl047tt. Ємність конденсатора— 0,02 мкФ.
Обчислити максимальний заряд конденсатора й частоту електрич
них коливань у контурі. (1,4 · 10 6 Кл; 5 • 103 Гц)
4-21. У коливальному контурі ємність конденсатора дорівнює
4 мкФ, індуктивність котушки — 1,6 Гн. Конденсатор зарядили до
напруги 100 В. Обчислити електричну енергію, що її надано кон
денсатору, і максимальну силу струму в контурі. Активним опором
контуру знехтувати. (210 2 Дж; 0,16 А)
4-22. Яка довжина хвилі відповідає коливанням у проміжному
контурі передавача, якщо індуктивність опору становить 0,2 Гн, ма
ксимальна напруга на конденсаторі — 200 В, максимальне значення
сили струму— 0,1 А? Втратами на випромінювання та активним
опором контуру знехтувати. (188,4 м)
4-23. Визначити індуктивність котушки, якщо амплітуда змінної
напруги на її кінцях 160 В, амплітуда сили струму в ній 10 А, час
тота струму 50 Гц. Активним опором котушки знехтувати. (5,1-Ю"2).
4-24. Соленоїд із залізним осердям, що має індуктивність 1 Гн і
активний опір обмотки 10 Ом, увімкнуто спочатку в мережу постій
ного струму з напругою 100 В, а потім у мережу змінного струму з ді
ючою напругою 100 В і частотою 50 Гц. Визначити силу струму, що
проходить через соленоїд у першому і другому випадках. (10 А; 0,31 А)
4-25. До затискачів генератора приєднано конденсатор ємністю
0,1 мкФ. Визначити амплітуду напруги на затискачах, якщо амплітуда
струму дорівнює 2,2 А, період коливань струму — 2 • 10"4 с. (0,7 кВ)
332
4-26. За якої частоти струму котушка індуктивністю 1 Гн має
опір 2,5 кОм? (400 Гц)
4-27. Сила струму в котушці індуктивністю 0,5 Гн змінюється за
законом / = 0,lcos628/. Визначити залежність напруги на котушці
від часу та індуктивний опір (U = 31,4sin(628? + 7i/2); 314 Ом)
4-28. Напруга на конденсаторі змінюється за законом U =
= 308-cos(1007W-7i/2). Записати рівняння для миттєвого значення
сили струму, що проходить через конденсатор, якщо його ємність
дорівнює 20 мкФ. ( / = 1,92 cos 100π/)
4-29. У коло змінного струму напругою 125 В увімкнено котуш
ку з активним опором 15 Ом та індуктивністю 64 мГн. Визначити
частоту струму, якщо амплітудне значення сили струму становить
7 А. (50 Гц)
4-30. Сила струму в колі з активним опором 10 Ом змінюється за
законом / = Іт sin (Ш + π/6). У момент часу / = 7712 миттєве значення
сили струму дорівнює 1 А, Визначити амплітуду сили струму і кіль
кість теплоти, що виділяється за 1 хв. (1,15 А; 400 Дж)
4-М. У коло змінного струму частотою 50Гц і напругою 220 В
увімкнули послідовно конденсатор ємністю 40 мкФ, котушку індук
тивністю 0,5 Гн і резистор з опором 5 Ом. Визначити діюче значен
ня сили струму в колі. (2,85 А)
4-32. У колі змінного струму промислової частоти конденсатор
має опір 1000 Ом. Визначити опір цього конденсатора при вмиканні
його в коло змінного струму частотою 5 кГц. Яка ємність конденса
тора? (10 Ом; 3 мкФ)
4-33. Лампочку від кишенькового ліхтарика, розраховану на на
пругу 3,5 В і силу струму 0,28 А, з'єднали послідовно з конденсато
ром і ввімкнули в мережу з напругою 220 В і частотою 50 Гц. Якою
має бути ємність конденсатора, щоб лампочка мала нормальне роз
жарення? (4 мкФ)
4-34. Дійсне значення напруги на конденсаторі в контурі —
100 В. Визначити максимальне значення енергії конденсатора і ко
тушки в контурі, якщо електроємність конденсатора дорівнює 10 пФ.
(\¥„,= и/ел = іо- ? д ж )
4-35. У коливальному контурі до замикання кола конденсатора
ємністю 50 нФ заряджено до напруги 100 В. Після замикання кола
максимальне значення сили струму становило 0,2 А. Визначити час
тоту коливань контуру. Активним опором кола і випромінюванням
електромагнітних хвиль можна знехтувати. (6,37 · 10 Гц)
4-36. Котушку індуктивності, що має дуже малий активний опір,
увімкнули в коло змінного струму частотою 50 Гц. За напруги 157 В
сила струму дорівнює 5 А. Яка індуктивність котушки? (0,1 Гн)
333
4-37. Трансформатор потужністю 60 Вт у первинній обмотці має
1200 витків, у вторинній — 40 витків. Яку напругу потрібно подати
на первинну обмотку трансформатора, щоб у вторинній обмотці при
активному навантаженні проходив струм 10 А? Втратами енергії
знехтувати.(180 В)
4-38. Трансформатор, що підвищує напругу з 100 В до 3300 В,
має замкнене осердя у вигляді кільця. Через кільце пропущено про
відник круглої форми, кінці якого приєднано до вольтметра. Вольт
метр показує 0,5 В. Скільки витків мають обмотки трансформатора?
(первинна — 200; вторинна — 6600 витків)
4-39. Підвищувальний трансформатор увімкнено в коло з напру
гою 220 В. Яка сила струму в первинній обмотці, якщо напруга на
клемах вторинної обмотки дорівнює 2200 В і по ній проходить
струм 0,5 А? Втратами енергії в трансформаторі знехтувати.
4-40. Визначити опір вторинної обмотки трансформатора з кое
фіцієнтом трансформації 10, якщо при вмиканні первинної обмотки
в коло з напругою 120 В у вторинній обмотці проходить струм си
лою 5 А, а напруга на ній становить 6 В. Втратами енергії в первин
ній обмотці знехтувати. (1,2 Ом)
4-41. Знижувальний трансформатор з коефіцієнтом трансформа
ції 20 увімкнено в коло з напругою 220 В. Вторинну котушку
трансформатора приєднали до споживача, в якому проходить струм
0,5 А. Визначити опір споживача, якщо опір вторинної котушки
трансформатора дорівнює 2 Ом. (20 Ом)
4.2. Електромагнітні хвилі

1. Рівняння плоскої електромагнітної хвилі:
2π*Λ
Е = Е„- sin ω/- -Ет -sin((Bi-fct);
ν Τν j
Γ 2ш^
2JCX ι
# = # m s i n ωί =# m sin(coi-fcc).
V Tv )
Ці формули виражають закон зміни електричного та магнітного
полів у хвилі, яка поширюється в одному напрямі. Отже, процес
поширення електромагнітних коливань у просторі називається елек
тромагнітною хвилею.
334
2. Зв'язок довжини електромагнітної хвилі з періодом Τ і часто
тою коливань ν:
Х = сТ, або λ =—,
ν
де с — швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі. Швидкість
електромагнітних хвиль у середовищі
1 с
ν= -', с = ; ν =-
л/εε,,μμο' >/ε#Γ л/με'
де ε — відносна діелектрична проникність, μ — відносна магнітна
проникність середовища.
3. Енергія електромагнітної хвилі
εεηΕ2 В1
W=
2μμ 0
де V -IS —об'єм середовища.
4. Об'ємна густина енергії електромагнітної хвилі
εεϋΕλ В1
ω=—-—+-
2 2μμ 0
5. Густина потоку випромінювання
εεηΕ2 В2 λ
j-v<a=v •+ •
V 2μμ 0
де ν — швидкість поширення електромагнітної хвилі.
Задачі, в яких розглядаються електромагнітні хвилі, охоп

люють основні закономірності хвильових процесів, які мають уні
версальний характер і однаковою мірою справедливі для хвиль різ
ної фізичної природи: механічних хвиль у пружному середовищі,
хвиль на поверхні води, у натягнутій струні тощо. Однак, на від
міну від усіх інших хвиль, поширення яких завжди відбувається в
якому-небудь середовищі, електромагнітні хвилі можуть поши
рюватись і в пустоті.
335
Основною умовою випромінювання електромагнітних хвиль є
прискорений рух електричних зарядів. Для випромінювання елект
ромагнітних хвиль необхідно створити електромагнітні коливання
високої частоти у відкритому коливальному контурі.
Задача 1. Визначити частоту і довжину хвилі радіопередавача,

якщо період електричних коливань дорівнює 1О"6 с.
Дано: Частота коливань і період пов'язані співвід
Г=10" 6 с; ношенням
с = 3 - 108м/с 1
ν—? λ- ν =-
Довжина хвилі радіопередавача дорівнює
λ =—, або Х = сТ.
ν
м с
m
[λ] = і1 — =і 1 м.
с
1 3-Ю8
ν =- = 10 6 Гц = 1МГц; λ= = 310=300м.
10" 106
Відповідь, ν = 1 МГц; λ = 300 м.
Задача 2. Яка довжина хвилі відповідає коливанням у проміж
ному контурі передавача, якщо індуктивність контуру становить
0,2 мГн, а максимальна напруга на конденсаторі дорівнює 0,1 А. Втра
тами на випромінювання та активним опором контуру знехтувати.
Дано: СІ Оскільки контур радіопередавача
L = 0,2 мГн; 2·10"ΊΗ не під'єднаний до антени, контур є за
Um = 200 В; критим. Тому можна скористатися за
/„ = 0,1 А: коном збереження енергії.
С=3-10*м/с
λ—?
336
Довжина хвилі
V
де Τ = 2n-JLC. Тоді
Х = 2псу/ІС.
Lit CUl C-LIl

Ui'
Тому
2ncLIm
λ=
г. Ί , м · А · Гн , м · А · В • с ,
[Л] = 1 с-В = 1 с-В-А —;— = 1 м.
λ.2·3.Μ.3·1».2·ΙΙΤ'·Μ- 4|L
200
Відповідь, λ = 188,4 м.
Задача 3. Визначити електроємність конденсатора, який містить

ся в коливальному контурі, індуктивність якого дорівнює 1,5 мГн,
якщо він випромінює електромагнітні хвилі довжиною 500 м.
Дано: СІ За визначенням довжини хвилі
L = 1,5 мГн; 1,5· 10"3Гн
λ = 500 м;
с = 310 8 м/с де Τ = 2K\JLC — період коливань у
С—? контурі. Тоді
λ = 2TICVZC, λ2 = 4n2c2LC,
2
C=-
λ
ATCC'L
337
с 2 -А і К л
[C] = l ^ - ^ - =l і *
= 1 — = 1 Ф.
м · Гн Вс В
(5-10 2 ) 2
С =- 2 2 16 3
= 0,14· 10"9= 140· 10"І2Ф.
4·3,14 ·3 10 ·1,5·10-
Відповідь. С = 140 · 10"12 Φ = 140 пФ.
Задача 4. Індуктивність коливального контуру приймача дорів

нює 5 мГн. На яку довжину хвилі резонує контур приймача, якщо
відношення максимальної сили струму на індуктивності до макси-
мальної напруги на ємності при резонансі дорівнює 2— !
В
Дано: СІ При резонансі період коливань ве
L = 5 мГн; 5 · 10"2Гн кторів В і Ε в електромагнітній хви
лі дорівнює періоду власних коливань
контуру приймача Т. Тому довжина
с = 3-Ю8 м/с хвилі, на яку резонує контур,
X = cT = 2iic-yfLC,
де с— швидкість поширення електромагнітної хвилі; С— ємність
контуру; L — індуктивність.
За законом збереження енергії енергія магнітного поля котушки
індуктивності та енергія електричного поля конденсатора періодич
но перетворюються одна в іншу:
Lll CUl
звідки
LI2 ,
C = —=- = Ln2,
де η-
338
Тоді довжина хвилі
λ — 2ТІСУІ LLn2 =c-2nLn.
п м-В-с-А
[ЛІ = 1 = 1 м.
с-А-В
,4105м.
Обчислення: λ = 3· 108-2-3,14-5-10_3 ·2 = 18
Відповідь, λ = 188,4-105м.
Задача 5. Котушку індуктивністю 3 • 10~5 Гн приєднано, до плос
кого конденсатора з площею пластини 0,01 м2 і відстанню між ними
0,1 мм. Знайти діелектричну проникність середовища, яке заповнює
простір між пластинами, якщо контур настроєно на довжину хвилі
750 м.
Дано: Контур настроєно на приймання електромагні
L--= 3 · 1 0 " 5 Γ Η ; тної хвилі, тому період вільних електромагнітних
2 коливань у контурі дорівнює періоду коливань век
S--= 0,01м ;
тора напруженості електричного поля в електрома
d--= 10"· м; гнітній хвилі і визначається за формулою Томсона:
λ= = 750 Μ
ε ? Τ = 2к4ІС.
У свою чергу, період коливань можна визначити через довжину
хвилі:
Т-К
де с = 3 · 10s м/с швидкість поширення електромагнітної хвилі у
вакуумі.
Ємність плоского конденсатора
S
c_tto
тоді
λ \Ш08
с
339
звідки
X2d
ε= 2 2
c 4n L-S-£n
г , , Μ" -м-с ·Μ = с-АВ_сА_
[ε] = 1 2 _ . 2 = 1
Μ Γ Η Φ Μ Гн · Φ Β · с · Кл Кл
750 2 ·10^
Обчислення: ε = = 6.
9-Ю16 ·4-3,142 -3 10"5 ·8,85·10-' 2 -0,01
Відповідь, ε = 6.
Задача б. На якій відстані від радіолокатора перебуває літак, якщо

відбитий від нього сигнал приймається через 0,2 мс після моменту
його випромінювання?
Дано: СІ На радіолокаторі передавач і прий
/ = 0,2 мс; 2 · 10^с мач перебувають в одному й тому са
с = 3 · 10е м/с мому місці. Для випромінювання і прий
мання відбитих хвиль у радіолокаторах
використовується одна й та сама анте
на. А тому час, витрачений хвилею для руху до літака й назад, мож
на визначити за формулою
/
'= -,
ν
але / = 25=>
2S_
с
де S— відстань до об'єкта; с— швидкість поширення електромаг
нітних хвиль. Тоді відстань до літака
2-10 -3-108
Обчислення: S- = 310 4 м.
Відповідь. S = 3 · 104 м = 30 км.
340
Задача 7. Сила струму у відкритому коливальному контурі змі
нюється залежно від часу за законом / = 0,lcos6 1057W. Знайти дов
жину хвилі, що ним випромінюється.
Дано: Довжина хвилі визначається за формулою
/ = 0,lcos610 5 Tit;
с = 3 10 8 м/с Х = сТ = -.
λ—?
Запишемо закон зміни сили струму і порівняємо його з цим рів
нянням:
/ = Im cos Ш = Іт cos 2πν/;
/ = 0,lcos6-1057t/.
Звідси циклічна частота ω = 6 · 105π рад/с.
Частота коливань
ω
тоді
6··2π
λ=-
ω
[λ] = 1 ^ = ΐΜ.
с
_. , 3·10 8 ·2·3,14 з
Обчислення: к = ; = 10 м.
6-Ю5 -3,14
Відповідь. λ = 10 м = 1 км.
Електромагнітні хвилі
4-42. На яку довжину хвилі настроєний коливальний контур ра

діоприймача індуктивністю 0,2 мГн, якщо максимальна сила струму
в контурі дорівнює 0,1 А, а максимальна напруга на конденсаторі —
200 В? (λ = 188,5 м)
4-43. За зміни струму в котушці індуктивності на 1 А за 0,6 с у
ній індукується ЕРС 0,2 В. Яка довжина хвилі, що випромінюється
341
відкритим коливальним контуром, що складається з цієї котушки та
конденсатора ємністю 14 нФ? (7,5 · 104 м)
4-44. У відкритому коливальному контурі різниця на обкладках
конденсатора змінюється за законом U- 800 cos 104πΛ Ємність кон
денсатора— 10 пФ. Визначити індуктивність контуру та довжину
хвилі, що ним випромінюється. (1,01 · 105 Гн; 6 м)
4-45. Передавач випромінює електромагнітну хвилю, довжина
якої 300 м. Скільки електромагнітних коливань відбувається протя
гом одного періоду звукових коливань із частотою 500 Гц? (2000
коливань)
4-46. Коливальний контур радіопередавача настроєний на часто
ту 6 МГц. У скільки разів треба змінити ємність конденсатора кон
туру, щоб настроїти на довжину хвилі 150 м? (збільшити в 9 разів)
4-47. Радіолокаторна станція випромінює 10-сантиметрові хвилі.
Який період їх коливань? (1/3 · 10"9 с)
4-48. Якою повинна бути електроємність конденсатора, щоб за
індуктивності 25 мкГн можна було настроїти контур у резонанс на
хвилю довжиною 100 м? (110 пФ)
4-49. На яку довжину хвилі настроєний коливальний контур, якщо
він складається з котушки індуктивністю 2 · 10 " Гн та плоского кон
денсатора? Відстань між пластинами конденсатора дорівнює 1 см, ді
електрична проникність — 11, а площа пластин — 800 см2. (235 м)
4-50. Індуктивність котушки коливального контуру дорівнює
0,5 мГн. Цей контур необхідно настроїти на частоту 1 МГц. Якою
має бути ємність конденсатора в цьому контурі? (5 • 10"" Ф)
4-51. Приймальний контур має котушку індуктивністю 2 мкГн та
конденсатор ємністю 1800 пФ. На яку довжину хвилі настроєний
контур? (113 м)
4-52. У коливальному контурі міститься котушка, індуктивність
якої може змінюватися від 50 до 1000 мГн, та конденсатор змінної
ємності від 10 до 5000 пФ. Який діапазон частоти та довжин хвиль
можна приймати цим конденсатором? ((2,25—225) · 10 3 Гц; (13,3—
1,33) · 103 м)
4-53. Коливальний контур складається з плоского повітряного
конденсатора площа пластин якого дорівнює 200 см2 кожна, і котуш
ки індуктивністю 10 Гн. Контур резонує на довжину хвилі 40 м. Ви
значити відстань між пластинами конденсатора. (0,039 м)
4-54. Коливальний контур складається з плоского повітряного
конденсатора, площа пластин якого дорівнює 100 см2, а відстань між
ними — З мм, і котушки індуктивністю — · 10"8 Гн. Визначити, на яку
довжину хвилі резонує контур. (0,34 м)
342
4-55. На яку довжину радіохвиль розрахований контур приймача,

що складається з котушки індуктивністю 2 · 10 4 Гн і конденсатора
ємністю 450 пФ? (565 м)
4-56. У якому діапазоні може працювати приймач, якщо ємність
конденсатора в його коливальному контурі плавно змінюється від 50
до 500 пФ, а індуктивність котушки стала і дорівнює 2 · 10~5 Гн?
(60—190 м).
4-57. Коливальний контур радіоприймача має індуктивність 0,32 мГн
і конденсатор змінної ємності. Радіоприймач може приймати хвилі
довжиною від 188 до 545 м. В яких межах змінюється електроєм
ність конденсатора в приймачі? (31—260 иФ)
4-58. Коливальний контур складається з конденсатора ємністю
100 пФ і котушки індуктивністю 100 мГн. На яку довжину хвилі на
строєний контур і яка частота коливань струму в контурі? (1884 м;
159,2 кГц)
4-59. Ємність конденсатора в детекторному приймачі змінюється
в 4 рази. Визначити діапазон довжин хвиль контуру приймача, якщо
найменшій ємності конденсатора відповідає хвиля довжиною 800 м.
Індуктивність контуру не змінюється. (800—1600 м)
4-60. У радіоприймачі котушка коливального контуру має індук
тивність 2 · 10 ' Гн. В яких межах повинна змінюватись ємність
конденсатора, щоб можна було приймати короткі хвилі довжиною
35 до 45 м? (17—28 пФ)
4-61. Радіоприймач працює в діапазоні 20—40 МГц. Ємність
конденсатора його коливального контуру може змінюватись від 50
до 600 пФ. Як змінюється індуктивність його котушки? (1,25—
0,026 мкГн)
4-62. Контур радіоприймача настроєний на хвилю довжиною 200 м.
Як потрібно змінити індуктивність котушки коливального контуру,
щоб настроїти приймач на радіостанцію, що працює на частоті
600 кГц? Електроємність контуру залишається сталою. (Збільшуєть
ся в 6,25 раза)
4-63. Коливальний контур приймача настроєний на хвилю довжи
ною 200 м. Яка частота коливань струму в котушці та її індуктивність,
якщо ємність у контурі складається з двох паралельно з'єднаних
конденсаторів ємністю 200 і 50 пФ? (1,5 МГц; 4,5 · 10~5 Гн)
4-64. Коливальний контур генератора, що складається з котушки
індуктивності та конденсатора ємності С\, випромінює електромагніт-
343
ну хвилю довжиною ЗО м. Якщо паралельно конденсатору G під'єд
нати другий конденсатор ємністю 3 · 10~9 Ф, то довжина випроміню
ваної контуром хвилі стане 60 м. Визначити ємність С,.(10" 9 Ф)
4-65. На яку довжину хвилі резонує коливальний контур, що
складається з котушки індуктивністю 10 мГн і плоского конденса
тора з площею обкладок 5 см2, розділених парафіновим папером
(ε = 2,2) завтовшки 0,1 мм? (1884 м)
4-66. Визначити індуктивність коливального контуру, якщо він
настроєний на хвилю довжиною 1400 м. У контурі ввімкнено плоский
конденсатор з площею пластин 100 см2. Відстань між пластинами дорі
внює 1 мм, простір між ними заповнений слюдою (ε = 6). (10~3 Гн)
4-67. Через який час повернеться до радіолокатора відбитий від
об'єкта сигнал, якщо об'єкт перебуває на відстані 100 км від лока
тора? (6,6 · 1(Гс)
4-68. Якою має бути максимальна частота імпульсу радіолокато
ра, що розвідує об'єкти на відстані 60 км? (2,5 кГц)
4-69. Радіолокатор посилає 1000 імпульсів за секунду. Визначити
дальність дії цього радіолокатора. (150 км)
4-70. Радіолокатор працює на частоті 1500 Гц. Яка глибина роз
відки локатора?(105 м)
4-71. Сила струму в коливальному контурі змінюється за законом
/ = 0,2cosl5710 5 /. Визначити довжину електромагнітної хвилі,
яку випромінює контур. Усі величини вимірюють в одиницях СІ.
(1,2-10 3 м)
4-72. На якій хвилі працює радіопередавач, якщо в його антені
струм змінюється за законом / = 0,5cos6,2810 8 i? Усі величини ви
мірюють в одиницях СІ. (З м)
344
Розділ 5
ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
1. Закон заломлення світла

sin α
sin β = ",,,
де α — кут падіння; β — кут заломлення; я,, = -^- = —L - - відносний
показник заломлення другого середовища відносно першого, де

с с _
я, = — , п2= абсолютні показники заломлення першого і друго-
ν] ν2
го середовищ; с — швидкість світла у вакуумі; у, і г>, - - швидкості
світла в першому і другому середовищах.
2. Після проходження крізь плос-
копаралельну пластину промінь не
змінює свого напряму, а лише зміщу
ється на відстань χ паралельно самому
собі (див. рисунок)
sin ( α - β )
x =d
cos β
де χ — товщина пластини; α — кут падіння; β — кут заломлення.

Якщо врахувати, що
sin 2 α
ίηβ = — ,
sin cosP = V l - s i n 2 P = J l -
формулі можна надати вигляду χ = с/sin ос 1 - VT sin" α

V? •sin" α
345
3. Повне внутрішнє відбивання світла. Граничний кут повного
внутрішнього відбивання при переході з середовища оптично більш
густого в середовище оптично менш густе
Ні 1
або
де n2<nv Чим більший абсолютний показник заломлення середо

вища п, тим більша його оптична густина.
4. Оптична сила лінзи
_ 1_ ч -1 1 1
- +R
-
~ F~ v"c ) V*. 2J
де F— фокусна відстань лінзи; ηΊ — абсолютний показник залом

лення середовища лінзи; пс — абсолютний показник заломлення
навколишнього середовища (однакове з обох боків лінзи); R] і /?2 —
радіус кривини поверхонь лінзи. Якщо лінза перебуває в повітрі
(п = 1), тоді оптична сила тонкої лінзи
1 1λ
D = (n-\) — + —
V*. «2 J
де я — показник заломлення лінзи.

У наведених формулах радіуси опуклих поверхонь беруться зі зна
ком плюс, увігнутих — зі знаком мінус, для плоскої поверхні — = 0.
5. Формула тонкої лінзи
D = — = — +—,
F f d
д е / — відстань від оптичного центра лінзи до зображення; d— від
стань від оптичного центра лінзи до предмета.
Якщо фокус уявний (лінза розсіювальна), то величина F — від'єм
на. Якщо зображення уявне, то величина / від'ємна, а якщо дійс
не — додатна.
На основі двох останніх формул загальну формулу лінзи можна
записати так:
D=I+JL=(/, і) —1 + - 1
R.2 J
ν*.
346
6. Оптична сила двох тонких складених щільно лінз
D = D^+D2.
7. Збільшення лінзи
h
де Η — лінійний розмір зображення; h — лінійний розмір предмета.
Відомо, що — =—, тому збільшення лінзи можна визначити за
h d
формулою
τ-L.
d
8. Збільшення лупи дорівнює відношенню відстані найкращого
зору d0 до фокусної відстані лупи F:
Г =—, або Г = —,
F F
де d0 = 25 CM.
9. Проходження світла крізь тригранну призму. Існує зв'язок між
кутом заломлюючим призми φ, кутом падіння αϊ, кутом виходу
променя з призми β2 і кутом відхилення променя від початкового
напряму γ = φ(« 2 ! -1):
γ = α, +β 2 -φ,
де αϊ — кут падіння променя на грань призми.
0 | Загальні зауваження до розв'язування задач
Розв'язуючи задачі з геометричної оптики, треба застосу

вати закони відбивання і заломлення. Звернути особливу увагу на
той факт, що якщо світлові промені з оптично більш густого середо
вища потрапляють на межу поділу з оптично менш густим середо
вищем, то при кутах падіння більших, ніж граничний кут, заломлен
ня променя не відбувається, а спостерігається повне внутрішнє
відбивання. Під час розв'язування задач цього розділу дуже вели
ке значення має правильність побудови ходу променів у оптичних
347
приладах і середовищах. Тому рекомендуємо виконувати побудо
ви за допомогою лінійки й циркуля, дотримуючись масштабу.
Формулювання відповіді та опис проміжних побудов для задач
слід неодмінно доповнювати повною характеристикою зображен
ня (дійсне—пряме—обернене; збільшене—незмінних розмірів—
зменшене).

/1
Задача 1. Промінь світла, відбитий від дзеркальця, падає на
деяку поділку шкали, яка міститься на відстані 2 м від дзеркаль
ця. Дзеркальце повернулося на якийсь кут, причому світла пляма
змістилася по шкалі на h = 70 мм. На який кут повернулося дзер
кальце?
Дано: СІ При повороті дзеркальця на кут а,
1-ій; кут відхилення променя буде 2а. З пря
h = 70 MM 70· 10"3 м мокутного трикутника АОВ знаходимо:
a tg2a = А
y.
Обчислення: tg 2a = = 0,035,
звідки 2a = 2°, а a ^ 1°.
Відповідь, a = 1 °.
Задача 2. На скляну пластинку з показником заломлення т\ = 1,5

падає промінь світла. Кут між відбитим і заломленим променями
дорівнює 90°. Визначити кут падіння.
Дано:
я? ι = 1 , 5 ;
φ = 90°
a —?
348
З умови задачі відомо, що відбитий і заломлений промені перпе
ндикулярні один до одного. Побудуємо хід відбитого й заломленого
променів. З рисунка видно, що β + φ + α = 180°, звідки
β = 180-φ-α = 90-α.
Із закону заломлення на межі двох середовищ sin α = л2|

sin β
s ^ = s i n ( 9 0 - a ) = cosoc. Тоді
"->.
sin aa• = tg α,
cos
звідки a = arctg n2
Обчислення: α = arctg 1,5 = 59°.

Відповідь, α = 59°.
Задача 3. Знайти зміщення променя при його проходженні крізь

плоскопаралельну скляну пластинку завтовшки 3 см, якщо кут падіння
променя дорівнює 60°. Показник заломлення скла пластинки лс = 1,51.
Дано: СІ
α = 60°;
d - 3 CM; 3 10 2 м
я с = 1.51
χ—Ί
Шукану величину зміщення променя χ можна знайти зі співвід-

АВ
ношення х- ACsm(a-î), де АС = . Тоді
соф
АВ • sin(a - β) _ d • sin(oc - β)
х— cos β cos β
Кут β визначимо за законом заломлення світла:
. „ sina sin60° 0,866 п ,._,, п ^^_

5ΐηβ = = 1,51 = —1,51 = 0,574, а β = 35°.
349
3-KT 2 -sin25° 3-Ю"2 0,423 . сс 1Л_2
х= τη = —— = 1,55 · 10 м.
cos35c 0,819
Відповідь. х = 1,55 10 м.
Задача 4. Водолаз перебуває на дні озера на глибині 15 м. На

якій відстані від водолаза містяться ті частини дна, які він може ба
чити завдяки відбиванню променів світла від межі вода—повітря?
Дано:
h = 15 м;
и.= U33
R
Найкоротшу відстань водолаза до тих частин дна озера, які він

може побачити завдяки відбиванню променів від межі вода—
повітря, визначимо за граничним кутом повного відбивання a, a
останній знаходимо за показником заломлення води пв.
АВ
З рисунка видно, шо АС = R = 2АВ, а відношення = tea.
sin a 1 1 1 BO
З іншого боку, 0,752, а кут
sin 90° ив або sin ос = — =
и. 1,33
ос = 49°, тоді AB = BOtga = htga.
Остаточна розрахункова формула має такий вигляд:
R = AC = 2AB = 2higa.
Обчислення: R = 2-15 1,14 = 34,2 м.
Відповідь. R = 34,2 м і більше.
Задача 5. Граничний кут повного внутрішнього відбиття для ал

мазу на межі з повітрям дорівнює 38°. Знайти швидкість поширення
світла в алмазі.
350
Дано: За законом заломлення світла
α 0 =38° sin α w,
ν —? sin β л,
Повне внутрішнє відбивання світла в разі проходження світла з
більш оптично густого середовища в менш густе настає при куті за
ломлення β = 90°. Оскільки друге середовище — повітря, то п2 = 1,
а пх =—, а отже,
V
1
sina 0 = — = -
Звідси y = c-sina 0 .
Обчислення: ν = 3 · 108 · 0,62 = 1,86 · 10s м/с.
Відповідь, υ = 1,86-108 м/с.
Задача 6. Зі скла, що має показник заломлення 1,56, потрібно ви

готовити лінзу, оптична сила якої в повітрі має бути 8 дптр. Якими
мають бути радіуси кривини поверхонь лінз, якщо вони однакові?
Дано: Залежність оптичної сили лінзи від її показника
п = 1,56; заломлення та кривини поверхонь має такий вигляд:
D = 8дптр
1 1 1
/?,=/?, — ? D= = («-!) —+ —
ν*, R2 J
У нашому випадку радіуси кривини поверхонь лінз однакові:
2
/?, = R2= R, а тому можна записати формулу D = (n-\)—, звідси
_ (я-р-2
дістанемо R = .
D
Обчислення: R = (1,56 -1) • 2 - - = ° ' 5 6 " 2 = 0,14 м.
8 8
Відповідь: R = 0,14 м.
Задача 7. На якій відстані від двоопуклої лінзи потрібно встано

вити предмет заввишки 3 см, щоб одержати його зображення розмі
ром 12 см? Фокусна відстань лінзи 20 см. Предмет встановлюється
перпендикулярно до головної осі лінзи.
351
Дано: СІ Розглянемо два випадки.
h - 3 см; З · 10"2 м Випадок 1 — зображення дійсне.
Н= 12 см; 12· ΙΟ 2 Μ Лінійним збільшенням називають від
F=20CM 20 · ΙΟ"2 Μ ношення лінійних розмірів зображення
d—Ί Η до лінійних розмірів предмета h, a
останнє дорівнює відношенню відстані
зображення від лінзи до відстані предмету від лінзи, тобто
iL=L або ilU.

h d' 3 d
звідки f = 4cl. Підставивши це значення / у формулу лінзи
1 1 1 . I l l 5 . . 5F
— = —ν—, дістанемо — = —+ — — , звідки d = — .
F d f F d 4d 4d 4
ι 5-20-10-2 ο ς ... 2
Оочислення: d- = 25-10 м.
42
Відповідь, d = 25 · 10 м.
Випадок 2 — зображення уявне. Формула лінзи в цьому разі має
1 \_
вигляд —=
F d ґ 1 3 . , 2F
Підставивши f = 4d, дістанемо — = — •
= — , звідки d = — .
F d
3-20-10" 4d 4d 4
Обчислення: d = = 15·10"2 M.
Відповідь. d = l5\0~2 M.
Задача 8. За допомогою тонкої збиральної лінзи отримують збі

льшення дійсного зображення предмета в 4 рази. Потім лінзу пере
міщують на 15 см і дістають уявне зображення такого самого розміру.
Визначити фокусну відстань і оптичну силу лінзи.
Дано: СІ Якщо в першому випадку предмет
Г = 4; перебуває на відстані d\ від лінзи, а
/=15см 15- 10" Z M зображення — на відстані f\ від неї,
F—1D- -?
Λ звідки
то збільшення лінзи Г=^-,
d,
fx=T-dv то в другому випадку d2 ~dx-l.
352
Запишемо формулу тонкої лінзи для першого і другого випадків:
1 1
± = J_ _L 1
F dt fx' F d,-l /2
1 ·
У другій формулі доданок — взято зі знаком «мінус», оскільки
за умовою задачі зображення уявне.
Підставивши значення / і f2 у формули 'лінзи, дістанемо сис
тему двох рівнянь:
1 1 1
F </, Γί/,
0)
1 1 1
(2)
F </,-/ Γ(ί/,-/)
З рівняння (1) знаходимо
d,=F і+І
Підставивши це значення в рівняння (2), дістанемо
1
1 F F 2F
F 1
F 1+ -/
г г г
/Г
звідки дістанемо F —
15 · 10"2 · 4 ,
Обчислення: F = = 3 1 0 м.
Оптична сила лінзи D = — - —г = 3,3дптр.
F 3-Ю"1
Відповідь: F - 3 · 10"1 м; D = 3,3 дптр.
353
Задача 9. На скляну призму із заломлюючим кутом 45° і показ
ником заломлення, який дорівнює 1,6, падає промінь світла. Під
яким кутом падіння треба спрямувати промінь світла на грань приз
ми, щоб на другій грані спостерігалося повне внутрішнє відбивання?
Дано:
φ = 45°;
и = 1,6
α
Побудуємо рисунок. Граничний кут повного внутрішнього від

бивання α , при якому падаючий промінь не вийде із другої грані
призми, визначається з умови, що кут заломлення при цьому дорів
нює 90°.
sum = —, де я показник заломлення скла.
η
1
Тоді sin α = — = 0,625, а отже, а, =38°40'.
З побудови ходу променя на рисунку видно, що β + cc = γ = φ =

= 45°, тоді β = 45°-38 ο 40' = 6°20'.
Після цього скористаємося законом заломлення світла на межі
двох середовищ:
sin α
= η,
sin β
звідки
sin α = sin β · η.
Обчислення: sin α = 0,11· 1,6 = 0,176, або α = 10° 10'.

Відповідь: ос = 10° 10'.
354
Задача 10. Головна фокусна відстань об'єктива мікроскопа Ft =5,4мм,
а фокусна відстань окуляра F2 = 2 см. Предмет перебуває від об'єк
тива на відстані d{ = 5,6 мм. Знайти збільшення мікроскопа і від
стань між лінзами.
Дано: СІ Щоб розв'язати задачу, побудує
Ft = 5,4 мм; 5,4· 10"' м мо хід променів у мікроскопі. Опти
чна система мікроскопа складається з
F2 = 2см; 2-Ю"2 м
об'єктива О, і окуляра 02, оптичні
5,610 З м
4 = 5,6 мм осі яких збігаються.
г-_ ? / ?
Повне збільшення такої системи дорівнює добутку збільшень

кожної лінзи окремо, а тому збільшення мікроскопа дорівнює добу
тку збільшення окуляра й об'єктива: Г = Г, · Г2.
f
Збільшення, яке дає лінза об'єктива, дорівнює Г, =—.
Значення /J знайдемо через Fx, скориставшись формулою лінзи:

1 1 1 1 1 1 d,-F,
• + — => — = -
F, rf, Ά Ά Fx 4 FA
d-F A= Κ
звідки УІ=——— і Γ, = —
d,-F, d,-F,
Окуляр мікроскопа розташовують відносно зображення Λ,β, так,
щоб воно розглядалось через Ог, як у лупі. Щоб остаточне зобра
ження А2В2 було розташовано від 0 2 на відстані найкращого зору
L = 25 см = 25 · 10"2 м, відстань d2 від окуляра до проміжного зобра-
355
ження предмета (Λ, 5,) треба підбирати так, щоб вона задовольняла
1 1 1
рівняння — = .
F2 d2 L
Збільшення окуляра Г, = — .
d2
З формули лінзи знайдемо d2:
1 1 1 L-F2 L . LF2
•= — + —= = > < /2, = —
d2 F2 L F2L L + F2
Підставивши це значення у формулу збільшення, дістанемо
„ L _ L + F2 L
Г2 = — =>Г2 = - = — + 1.
d2 F2 F2
Повне збільшення мікроскопа
Γ.Γ,.Γ,-ΐ-ίίΰ..
F2 d,-F,
З рисунка видно, що довжина труби мікроскопа — це відстань
між лінзами:
d,F, LF,
/ = /у,+с/
+ < / 2 2==-
—' '-- 1
dj-Fj L + F2
2-Ю"2 25 ΙΟ" 2 +2·ΙΟ -2

5,6·10" 3 ·5,4·10" 3 25-10~ 2 -2·1(Γ
5,610" 3 -5,4-]0" 3 25·10" 2 +2·10"
Відповідь. Γ = 370; / = 0,17 Μ.
Задача 11. На відстані d\ =25 см від збиральної лінзи з фокус

ною відстанню F\ — 20 см розташовано предмет заввишки Λ = 2 см.
Друга збиральна лінза з фокусною відстанню F\ = 40 см перебуває
на відстані /=1,5 м від першої. їхні головні оптичні осі збігаються.
На якій відстані fo від другої лінзи міститься зображення предмета
після проходження променів через обидві лінзи? Яка висота отри
маного зображення?
356
Дано: CI
Зображення першої лінзи міститься
άχ =25 CM; 25-10~2м від неї на відстані /, і має висоту
F, =20 CM; 20 Ш"2 м
h = 2 CM; Я,=Г,.Й = 4-А.
2 10"2м
F2 = 40 CM; 40-10 2 м Від другої лінзи воно перебуває на
/ = 1,5M відстані d2=l- fx і, у свою чергу, є для
Λ - ? H2-, ? неї предметом.
Зображення другої лінзи міститься на відстані /2 від неї і має
висоту
Н 2 = Г 2 · Я, = — - Я,,
де Г2 —збільшення другої лінзи.

За формулою лінзи запишемо систему рівнянь:
-L--L _L _L=J_ _L
F d
7 2 A
Розв'язуючи систему рівнянь, знайдемо
F2(/(4-F,)-J,F,)
Λ (l-F2)(d,-F,)-d,F;
FllFllh
H 2 =r,.r 2 ./,=-
Μ·Μ·Μ Μ·Μ·Μ
[/] = 1 MM = іМ; [Я 2 ] = 1 MM
= 1м.
40·10-2[1,5·(25-10~2 -20·ΙΟ" 2 )-25-10~ 2 -20-10 -2 ]

f ν / = 2м
2
(ΐ,5-40·10" 2 )(25-10- 2 -20·10" 2 )-25·10- 2 ·20·10" 2
357
20·10" 2 -40·10" 2 ·2·10" 2 Λ ,„
н = - = 0,32 м.
(1,5-40 10- ) (25 10-2 - 2 0 · 10~ 2 )-25· ΙΟ"2 - 20-10 2
Відповідь. / 2 = 2 м; Я 2 = 0,32 м.
Відбиття і заломлення світла
5-1. На плоске дзеркало падає світловий промінь під кутом

а, = 20°. На скільки зміниться кут між падаючим і відбитим проме
нями, якщо промінь падатиме на дзеркало під кутом а, =35°? (збі
льшиться на 30°)
5-2. Два плоских дзеркала створюють двогранний кут а. Пло
щина падіння променя перпендикулярна до ребра кута. Знайти кут
між напрямом падаючого променя та променя, відбитого від обох
дзеркал. (2а)
5-3. За якого співвідношення між кутом падіння та показником
заломлення η відбитий промінь буде перпендикулярним до залом
леного? Яким у цьому разі буде кут падіння, якщо показник залом
лення « = 1,732? (tgoc = «; α = 60°)
5-4. На скляну пластинку, показник заломлення якої 1,5, падає
промінь світла. Знайти кут падіння променя, якщо відбитий промінь
буде перпендикулярним до заломленого, (а = 56,3° = 0,98 рад)
5-5. За якого кута падіння світла з повітря у воду відбитий та за
ломлений промені взаємно перпендикулярні? Показник заломлення
води дорівнює 1,33. (ос = 53°)
5-6. Промінь світла падає на плоскопаралельну скляну пластинку
під кутом 60°. Яка товщина пластинки d, якщо на виході з неї про
мінь змістився на 20 мм? Показник заломлення скла дорівнює
я = 1,5? (3,9-1<Г2м)
5-7. Кут падіння світла на скляну плоскопаралельну пластинку
60°. Пройшовши крізь пластинку, промінь змістився на 15 мм. Яка
товщина пластинки? (28 мм)
5-8. Скляна плоскопаралельна пластинка завтовшки 4 см має по
казник заломлення 1,6. На її поверхню падає промінь під кутом 55°.
Визначити зміщення променя відносно початкового напрямку при
виході з пластинки в повітря. (9,1 см)
5-9. На столі лежить аркуш паперу. By.: кші пучок світла, що па
дає на папір під кутом 45°, створює на *і>.-->му світлову пляму. На
скільки зміститься ця пляма, якщо на папір покласти скляну пласти
нку завтовшки 5 см? (0,025 м)
358
5-10. На горизонтальному дні водоймища завглибшки 1,2 м ле
жить плоске дзеркало. Промінь світла падає на поверхню води під
кутом 45° до поверхні води. На якій відстані від місця падіння про
мінь знову вийде на поверхню після відбиття від дзеркала? (0,79 м)
5-11. Тонкий промінь світла падає на воду під кутом 30°. На дні
водоймища завглибшки 2 м лежить дзеркало під кутом 10° до по
верхні води. На якій відстані від місця падіння цей промінь вийде з
води після відбиття від дзеркала? Показник заломлення води дорів
нює 1,33. (2,6 м)
5-12. Граничний кут повного відбивання для спирту дорівнює
47°. Знайти абсолютний показник заломлення спирту. (1,36)
5-13. Промінь світла виходить зі скипидару в повітря. Граничний кут
повного внутрішнього відбиття для цього випадку дорівнює 42°53'.
Визначити швидкість світла в скипидарі, (v = c s i n a 0 =1,9 ΙΟ8 м/с)
5-14. На дні посудини, яка заповнена до висоти 50 см водою,
міститься точкове джерело світла. На поверхні води плаває круг
лий диск так, що його центр розташований над джерелом. За яко
го мінімального діаметра диска промені від джерела не виходи
тимуть із води? Показник заломлення води дорівнює 1,33.
ν«2-ι
5-15. Промінь світла, виходячи зі скляної пластинки, падає на
межу поділу з повітрям під кутом, що дорівнює граничному куту
внутрішнього відбиття 47°. Визначити швидкість світла у склі та
намалювати хід променів. (2,19 108 м/с)
5-16. Визначити граничний кут повного внутрішнього відбиття
на межі поділу алмазу й повітря. (24°20')
5-17. Визначити граничний кут повного внутрішнього відбиття
( \
П-.
променя на межі поділу скла і води.
a = arcsin — = 62,5°
ν ".
Лінзи
5-18. Яка оптична сила лінз у діоптріях з такими фокусними від

станями: 10 см, 80 см, 0,3 м, 5 м? (10; 1,25; 3,33; 0,2)
5-19. У лінзи обидві поверхні мають однакові радіуси кривини.
Показник заломлення скла дорівнює 1,52. Якщо оптична сила лінзи
10 дптр, то який радіус кривини кожної поверхні? (10,4· 10~2 м)
359
5-20. Лінза має оптичну силу Юдптр. Радіуси кривини повер
хонь цієї лінзи 12 та 18 см. Чому дорівнює показник заломлення
скла лінзи? (1,72)
5-21. Для виготовлення плоско-опуклої лінзи взяли скло з показни
ком заломлення 1,6. Який радіус кривини повинна мати опукла повер
хня лінзи, щоб її головна фокусна відстань дорівнювала 20 см? (0,12 м)
5-22. Відстань від предмета до екрана 90 см. Де потрібно розміс
тити між ними лінзу з фокусною відстанню 20 см, щоб одержати на
екрані чітке зображення предмета? (ЗО см; 60 см)
5-23. Зображення предмета, віддаленого від тонкої збиральної
лінзи на відстань 0,4 м, збільшено у 5 разів. Визначити значення оп
тичної сили лінзи, якщо предмет встановлено перпендикулярно до
головної оптичної осі лінзи. Побудувати зображення. (З дптр)
5-24. Збиральна лінза дає на екрані зображення зі збільшенням
вдвічі. Відстань від предмета до лінзи перевищує її фокусну від
стань на 6 см. Знайти відстань від лінзи до екрана. (36 см)
5-25. Відстань від предмета до збиральної лінзи дорівнює 0,4 м.
При цьому зображення отримується на відстані 0,3 м від лінзи.
У скільки разів збільшиться зображення, якщо предмет розташувати
на відстані 0,2 м від лінзи? Побудувати зображення. (2 рази)
5-26. На відстані 15 см від двоопуклої лінзи, оптична сила якої
дорівнює 10 дптр, поставлено предмет заввишки 2 м перпендикуля
рно до оптичної осі. Знайти положення та висоту зображення. Побу
дувати зображення. (0,29 м; 3,86· 10~2 м)
5-27. За допомогою збиральної лінзи, оптична сила якої дорівнює
4 дптр, необхідно дістати зображення предмета, збільшене в 5 разів.
На якій відстані перед лінзою треба розташувати цей предмет? По
будувати зображення. (0,3 м)
5-28. Якщо відстань від предмета до лінзи dx = 36 см, то висота
зображення 7/,=10см, якщо с/ 2 =24см, то Я, = 20см. Визначити
фокусну відстань лінзи. (0,12 м)
5-29. Предмет міститься на відстані 8 см від переднього фокуса
лінзи, а його зображення — на відстані 18 см від заднього фокуса
лінзи. Знайти фокусну відстань лінзи. (0,12 м)
5-30. Предмет розташований на відстані 50 см від лінзи. Радіуси кри
вини поверхонь лінзи дорівнюють відповідно 12,5 і 20 см, а показник
заломлення лінзи — 1,52. Де міститься зображення предмета? (21 см)
5-31. Предмет заввишки 0,03 м розташований на відстані 0,15 м
від розсіювальної лінзи з фокусною відстанню 0,3 м. На якій відста
ні від лінзи міститься зображення та яка його висота? Побудувати
зображення предмета. ( / = -0,1 м; 0,02 м)
360
5-32. Розсіювальна лінза з фокусною відстанню 10 см дає уявне
зображення предмета, зменшене вдвічі. На якій відстані від лінзи
знаходиться предмет? Побудувати зображення предмета. ( J = 10CM)
5-33. Розсіювальна лінза має фокусну відстань 15 см. На якій від
стані міститься зображення, якщо предмет розташований на відстані
25 см від лінзи? Побудувати зображення предмета. (37,5 см)
5-34. Знайти оптичну силу розсіювальної лінзи, що дає зображення
предмета на відстані / = 6 см від самого предмета. Висота предмета —
f λ
{h-Hf
8 см, висота зображення — 4 см. D = ± *- = -8,Здптр
ті
5-35. Знайти кут заломлення призми, якщо промінь, що падає
перпендикулярно на одну з її граней, виходить уздовж другої. Пока
зник заломлення матеріалу призми дорівнює 1,56 (40°)
5-36. Промінь падає нормально на бічну грань скляної призми.
Знайти кут γ відхилення променя від початкового напрямку, якщо
кут заломлення φ призми дорівнює 30°. (23°)
5-37. На призму з кутом заломлення 40° падає промінь під кутом
30°. Визначити кут відхилення променя після виходу його з призми,
якщо показник заломлення матеріалу призми дорівнює 1,5. (22°)
5-38. Промінь світла входить у тригранну призму перпендикуля
рно до її бокової поверхні. Кут заломлення призми дорівнює 30°.
Визначити кут відхилення променя від його початкового напряму на
виході з призми. Показник заломлення призми дорівнює «пр = 1,8,
середовища— пс = 1,2. (19°)
Оптичні прилади і системи

5-39. З якої відстані зроблено фотографічний знімок будинку за
ввишки 6 м, якщо на знімку він має висоту 12 мм, а головна фокусна
відстань об'єктива 20 см? (=100 м)
5-40. Фокусна відстань об'єктива фотоапарата — 5 см. З якої від
стані зроблено знімок будинку заввишки 10 м, якщо висота зобра
ження на негативі дорівнює 24 см? (= 20 м)
5-41. Предмет, лінійні розміри якого h - 2 см, розглядається крізь
оптичну систему, яка складається із двох лінз. Фокусна відстань пер
шої лінзи Fl —10 см, другої— F2 = 15 см. Предмет розташований пер
пендикулярно до головної оптичної осі на відстані d = 10 см від пер
шої лінзи. Знайти лінійні розміри зображення предмета. Побудувати
/ і - N
зображення. Я = ^ » А = 3-10"2 м
1 J
361
5-42. Дві збиральні лінзи з фокусними відстанями /*^=12см та
F7 -15 см мають спільну головну оптичну вісь і містяться на відста
ні 36 см одна від одної. Предмет розташований перед першою лін
зою на відстані dx =48см від неї, На якій відстані f2 від другої лін
зи міститься зображення предмета? (/ 2 = 60 см)
5-43. У трубку вставлено дві збиральні лінзи з фокусною від
станню 12 см кожна. Предмет знаходиться на відстані d) = 3 м від
першої лінзи. На якій відстані /2 від другої лінзи знаходиться
зображення, якщо відстань між лінзами / = 25 см?
' FMt-FJ-dA = ^
{l-F2){d,-F,)-d,F,
5-44. У трубку вставлено дві збиральні лінзи з фокусними відста
нями /^ =80 мм і F2 =50 мм. Відстань між лінзами /= 16 см. Предмет
заввишки h = 20 мм розташовано на відстані d] = 40 см перед першою
лінзою. Де міститься зображення? Яка його висота? (За другою лінзою
на відстані 30 см від неї; // 2 = 25 мм. Вказівка. Перша лінза дає на від
стані 6 см від другої зменшене в 4 рази дійсне зображення.)
5-45. Дві тонкі збиральні лінзи з фокусними відстанями 0,1 м ко
жна мають спільну головну оптичну вісь і розташовані на відстані
/ = 24 см одна від одної. Побудувати зображення предмета, який мі
ститься на відстані ί/, = 3 см від першої лінзи, і визначити його ви
( F.p A
соту. Г = LL-L2 = 20
v (F2-l)(d-Fl) + F]d
5-46. Дві збиральні лінзи з фокусними відстанями 0,1 м кожна
мають спільну головну оптичну вісь і розташовані на відстані
/ = 0,25 м одна від одної. Предмет знаходиться перед першою лін
зою на відстані dt =0,2 м від неї. На якій відстані від предмета міс
титься його зображення після проходження променів цих двох лінз?
'xjF-(d + W-2F)d λ
v F(2d-F)-l(d-F) )
5-47. Відстань між фокусами об'єктива й окуляра всередині тру
бки мікроскопа дорівнює 16 см. Фокусна відстань об'єктива —
0,5 см. Чому дорівнює фокусна відстань окуляра, якщо мікроскоп
дає збільшення у 800 разів? (F2 = 1,1 см)
5-48. Знайти збільшення мікроскопа, якщо фокусна відстань
об'єктива Ft = 3 мм, а фокусна відстань окуляра F2 = 50 мм. Розгляду
ваний предмет міститься на відстані d = 3,1 мм від об'єктива. (Г = 150)
362
5-60. На дно акваріума, наповненого водою до висоти 20 см, по
містили маленьку лампочку. Якого найменшого радіуса круг з не
прозорої пластинки треба покласти на воду, щоб жоден промінь не
зміг вийти через поверхню води? (22,8 см)
5-61. На якій відстані від лінзи з фокусною відстанню 40 см тре
ба розмістити предмет, щоб дістати дійсне зображення на відстані
2 м від лінзи? Визначити збільшення і побудувати зображення пред
мета. (0,5 м; 4)
5-62. Відстань між свічкою і стіною дорівнює 2 м. Коли між ни
ми розмістили збиральну лінзу на відстані 40 см від свічки, то на
стіні утворилося чітке зображення свічки. Визначити фокусну від
стань лінзи. (32 см)
5-63. Відстань від предмета заввишки 20 см до розсіювальної
лінзи дорівнює 15 см. Фокусна відстань лінзи 10 см. Визначити від
стань від лінзи до зображення й висоту зображення (6 см; 8 см)
5-64. На якій відстані від лінзи з оптичною силою -4,5 дптр по
трібно розмістити предмет, щоб його зображення було зменшеним у
6 разів? (1,1 м)
5-65. Відстань між екраном і предметом дорівнює 1,2 м. Якою
має бути оптична сила лінзи, щоб на екрані утворилося зображення
предмета, збільшене в 5 разів? (6 дптр)
5-66. Лінза дає дійсне зображення предмета, збільшене в 4 рази.
Якщо лінзу відсунути на відстань 50 см, дійсне зображення предме
та буде зменшено в 4 рази. Визначити оптичну силу лінзи. (7,5 дптр)
5-67. Дві лінзи з оптичною силою 4 і 5 дптр містяться на від
стані 0,9 м одна від одної, перед першою з них на відстані 0,5 м
стоїть предмет. Головні оптичні осі обох лінз збігаються. Де буде
зображення предмета? Накреслити хід променів. (На відстані 0,4 м
від другої лінзи.)
5-68. Предмет розмістили на відстані 0,1 м від переднього фокуса
збиральної лінзи, а екран, на якому утворено чітке зображення
предмета, — на відстані 40 см від фокуса, розташованого з проти
лежного боку лінзи. Визначити фокусну відстань лінзи. Яке лінійне
збільшення лінзи? (0,2 м; 2)
5-69. У мікроскопі фокусна відстань об'єктива дорівнює 3 мм, а
окуляра— 50 мм. Відстань між об'єктивом і окуляром— 135 мм,
відстань від предмета до об'єктива — 3,1 мм. Визначити збільшення
мікроскопа. (187,5)
5-70. Фотоапаратом з фокусною відстанню об'єктива 12,5 см по
трібно сфотографувати рисунок форми зі сторонами 40 см так, щоб
на знімку квадрат мав сторони 8 см. Якою має бути відстань між ри
сунком і об'єктивом фотоапарата, між фотоплівкою й об'єктивом?
(75 см; 15 см)
364
ХВИЛЬОВА ОПТИКА
Електромагнітна теорія світла
6.1. Інтерференція світла

1. Швидкість світла в середовищі
с
v-
εμ
де с — швидкість світла у вакуумі; ε — відносна діелектрична про
никність речовини, μ — відносна магнітна проникніть речовини.
Для прозорих (немагнітних) середовищ μ = 1,
ν=
y/ε л'
де η — показник заломлення речовини.

2. Частота світла при переході з одного середовища в інше не
змінюється:
с ν λ0 с
ν= — ~ — або —- = — = п,
де λ0 — довжина хвилі світла у вакуумі; Хс — довжина хвилі світ

ла у середовищі.
3. Оптична довжина шляху світлової хвилі
L = nl,
де / — геометрична довжина шляху світлової хвилі в середовищі з

показником заломлення п.
365
4. Оптична різниця ходу світлових хвиль у плоскопаралельніи
скляній пластинці завтовшки d
λ
А = 2с/\/и2 -sin 2 α ± — або A = 2£/«cos0± —,
2 2
де α — кут падіння, β — кут заломлення. Другий доданок у цій фо

рмулі враховує зміну оптичної різниці шляху світлової хвилі на λ/2
при її відбитті (зміну фази світлової хвилі при відбиванні на межі
середовищ).
5. Зв'язок різниці фаз коливань із геометричною різницею хо
ду світлових хвиль:
2π
Δφ=—(*2-·*ι)·
λ
6. Умова максимумів інтенсивності світла за інтерференції:
7. Умова мінімумів інтенсивності світла за інтерференції:
±(2* + 1)λ
2
8. Радіуси світлих кілець Ньютона у відбитому світлі:
(2k + \)RX
де к — номер кільця (к = 0,1,..., п); R — радіус кривини поверхні

лінзи, яка дотикається до плоскопаралельк ї пластинки.
9. Радіуси темних кілець Ньютона при -.; диванні світла:
rk =JkRX.
366
η Загальні зауваження до розв'язування задач
У шкільному та ліцейному курсах розглядаються лише най

простіші явища поширення світла в різних середовищах та утворен
ня зображення в найпростіших оптичних приладах. Послідовність
вивчення матеріалу подано в посібниках, і її слід дотримуватися.
Розв'язуючи задачі цього розділу, дуже важливо правильно побуду
вати хід променів в оптичних приладах і плівках. Тому рекомендує
мо виконувати рисунки за допомогою лінійки й циркуля.
ί/fu Приклади розв'язування задач
Задача 1. Довжина хвилі світлового променя у повітрі дорівнює

576 нм. Яка довжина хвилі цього променя у воді?
Розв 'яміння
Дано: СІ Довжини світлової хвилі в повітрі
λ0 = 576 нм; 576· 10"9 м та у воді пов'язані зі швидкостями
"о=1; поширення цих хвиль у повітрі і воді
ив = 1,33 відношеннями
9
λ0=-:
ν0
де ν — частота світлових коливань, яка не змінюється при переході
світла з одного середовища в інше. Тоді
або — = —.
λ0 λ λ ν
За визначенням, абсолютний показник заломлення води:
с
V
Тоді
JL-,
367
ЗВІДКИ
λ=^.
576 10" -І
Обчислення: λ = = 433· 10"9 м.
1,33
Відповідь, λ = 433 · 10 9 Μ.
Задача 2. Екран міститься на відстані 2 м від двох точкових дже

рел світла, що дають когерентні хвилі довжиною 400 нм. Знайти
відстань між нульовим та першим максимумами, якщо відстань між
джерелами світла дорівнює 0,2 см.
Дано: СІ
1 = 2м;
λ = 400ΗΜ; 400· 10"9 м
d- 0,2 см 2 · 10 3 Μ
Якщо світлові хвилі, що йдуть від джерел S\ і S2 (згідно з рисун

ком), досягають точки А в однакових фазах, то в цьому місці на ек
рані спостерігається посилення світла— максимум освітленості.
У точці екрана О, що лежить на перпендикулярі, який проходить по
середині відстані між джерелами світла S] та S2, також буде поси
лення світла — нульовий максимум. Для нульового максимуму різ
ниця ходу променів дорівнює нулю. Відстань між серединою нульо
вого максимуму (точка О) і серединою першого максимуму (точка
А) позначимо х. З трикутників S\AB\ та S2AB2 маємо:
AS,2=l2 + χ AS2l=l2 + х + -
Віднявши від другої рівності першу, дістанемо
( d^ (χ d
AS22-AS2 = χ +—
I 2.
368
звідки знаходимо
(AS2 - AS,)(AS2 + ASt) = 2xd.
Перший множник лівої частини останньої рівності — це різниця
ходу променів (Δ), що проходять від джерел світла Si і S2, до точки
А. Другий множник наближено дорівнює 21, оскільки J та χ набагато
менші за /. Остання рівність після вказаних замін набуде такого ви
гляду:
xd
Δ-—.
/
Світлі лінії на екрані утворюватимуться в тих місцях, для яких
різниця ходу променів дорівнюватиме парній кількості довжин пів-
хвиль або цілій кількості довжин хвиль, тобто
2
де к = 0,1, 2,.... Перша лінія на екрані, що проходить через точку А,
утворюється променями, різниця ходу яких Δ дорівнює λ, тобто то
ді, коли к = \. Відстань цієї смуги від нульового максимуму дорів
нюватиме:
х=— = λ -
d d'
м м
г і і '
[х]-і = і1 м.
м
Обчислення: χ = :— = 0,4 · 10~3 м = 0,4 мм.

3
2-Ю"
Відповідь. х = 0,4 мм.
Задача 3. На плоскопаралельній скляній пластинці лежить тонка

плоско-опукла лінза, яка дотикається сферичною поверхнею в точці О.
Знайти радіус кривини поверхні лінзи, якщо відстань між двома
першими світлими кільцями Ньютона у випадку відбитого світла
дорівнює г2 — г, =0,5 мм. Оптична система освітлюється монохрома
тичним світлом з довжиною хвилі 589 нм, промені світла падають
на лінзу під кутом, близьким до нуля.
369
Розв 'язашія
Дано: СІ Радіус кривини поверхні лінзи
г2 -гх =0,5 мм; 3
0,5-10" м можна визначити, знаючи різни
цю радіусів інтерференційних кі
п = 1,505; лець Ньютона та довжину хвилі
Х = 589нм 589· 10 9 м світла, яким освітлюється систе
R—? ма. Кільця Ньютона є кривими рі
вної товщини, утвореними про
менями, що відбиваються в точках В, В' від межі скло—повітря
верхньої грані пластинки та межі повітря—скло в точках А, А'
сферичної поверхні лінзи. Інтерференційна картина має вигляд світ
лих і темних концентричних кілець, оскільки всі точки кільця з ра
діусом г мають однакову оптичну різницю ходу і дають або підси
лення, або послаблення світла.
Згідно з рисунком співвідношення між радіусом сферичної по

верхні лінзи, радіусами кілець Ньютона і товщиною повітряного
проміжку d має такий вигляд:
R2 = (R - d f + r2 = R2 - 2 R d + d2 + r2.
Відкидаючи за малістю d2, порівняно з R, знаходимо
Г = 2Rd, або г = у/ЇШ.
Визначаємо радіус першого інтерференційного кільця Ньютона:
370
Радіус сусіднього інтерференційного кільця
а різниця радіусів
Ar = r 2 -r, = yJ2Rd2 - ^ 2 / Ц .
Різниця ходу променів, про які йшлося вище, визначається за фор

мулою
A=i2c/V«2-sina±-.
2
Оскільки за умовою задачі кут падіння близький до нуля, а клин,
що утворився між пластинкою і лінзою, повітряний показник залом
лення якого близький до Одиниці п~\, і втрата півхвилі при відби
ванні світла від нижньої пластинки збільшує різницю ходу проме
нів, остання, яка відповідає світловому кільцю к, дорівнюватиме:
A = 2d + ~.
2
Світле кільце виникає за умови, що різниця ходу променів дорів
нює цілому числу довжин хвиль, тому
λ
тоді для сусіднього кільця
A i + 1 = 2 r f t + 1 + | = (* + l)X.
Різниця ходу променів, що дають інтерференційну картину, якщо

промені перпендикулярні до системи лінза—пластинка, для першого
світлого кільця виражається формулою
Δ ι. = 2 < ι/ . + 2- = λ,
а для другого — формулою
Δ 2 = 2 ί / 2 + - = 2λ.
371
З останніх рівнянь знаходимо 2dt та 2d2:
1 З
2d, =—λ, 2d, =—λ.
1
2 " 2
Підставивши 2ί/, та 2d2, виражені через λ, у формулу різниці
радіусів першого та другого кілець, дістанемо
&r = jR-h-]R-K або Дг= М (l ^ _ , \; Μ
\і 2 V 2 V2 V2
а д г2= М.о,73 2 ,
2
звідки
2Δτ2
/г =
0,73 2 λ'
[/г] = і ^м - = ім.
м
20,2510'
Обчислення: R =- = 1,6м.
0,732 -589 10"9
Відповідь. R = 1,6 м.
Задача 4. Визначити найменшу товщину прозорого покриття

(плівки) з показником заломлення 1,5, яке у відбитому світлі має
здаватися червоним, якщо довжина хвилі червоного світла дорівнює
600 нм. Промені світла падають на плівку під кутом, близьким до
нуля. Плівка освітлюється білим світлом.
Дано: СІ
п- 1,5;
λ = 600 нм 600· 10"9м
Інтерференційна картина, що спостерігається при освітленні плі

вки білим світлом, утворюється внаслідок відбивання променів І сві-
372
тла від основи, на яку нанесено покриття, та падаючих променів II
відбитих в точці А. Різниця ходу променів І і II, про які йдеться, ви
значається за формулою
A = 2dyjn2 -sin 2 α .
2
Для цього випадку
A= 2dn--.
2
У відбитому світлі покриття здаватимуться червоними тоді, коли
для червоного світла оптична різниця ходу променів дорівнює цілому
λ λ λ
числу довжин хвиль А = 2к—, тому 2dn = 2k—, де £ = 0,1,2,...,
2 2 2
звідки
2dn=-(2k + l); d= X^^-.
2 An
Найменше значення ί/буде при к — 0.
Обчислення: dn0 = — = 6 0 0 1 0 = 100· 10 9 м = 10"7 м.
4п 4-1,5
Відповідь. d0-\0' м.
Інтерференція світла
6-1. Визначити довжину хвилі червоного випромінювання у склі,

якщо довжина хвилі у вакуумі дорівнює 720 нм. (λ = 450 нм)
6-2. Визначити, на скільки зміниться довжина хвилі зелених
променів при переході з води в скло, якщо довжина хвилі зелених
променів у вакуумі 5,5 · 10~7 м (0,79 · 10 ~7 м )
6-3. На скільки зміниться довжина хвиль червоних променів при
переході з вакууму в скло, якщо показник заломлення скла дорівнює
1,5, а частота, що відповідає червоним променям,— 4-10І4Гц?
(0,25· 106м)
6-4. Дві когерентні світлові хвилі, що поширюються в повітрі,
приходять у деяку точку простору з різницею ходу 2,25 мкм. Який
результат інтерференції в цій точці (підсилення чи послаблення), якщо
світло: а) червоне — λ = 750 нм, б) зелене — λ = 500 нм? (λ = 750 нм —
максимум; λ = 500 нм — мінімум)
373
6-5. Два когерентні джерела S\ та S2 з довжиною хвилі випромі
нювання 500 нм містяться один від одного на відстані 2 мм. Знайти
різницю ходу хвиль до точки, що лежить навпроти джерела S\ на ек
рані, який віддалений від площини джерел на 2 м. Що буде спосте
рігатися в цій точці? (1 мкм; максимум)
6-6. Два когерентні джерела випромінюють світло з довжиною
хвилі 500 нм. Джерела містяться одне від одного на відстані 0,3 см.
Екран віддалений на 9 см від площини джерел. Знайти відстань між
сусідніми максимумами. 1,5 мм; хтт = —
V d)
6-7. На шляху світлової хвилі, яка поширюється в повітрі, поста
вили скляну пластинку завтовшки d = 1 мм. На скільки зміниться
оптична довжина шляху, якщо хвиля падає на пластинку нормачь-
но? (Збільшиться на 0,6 мм)
6-8. Пучок паралельних променів монохроматичного світла з до
вжиною хвилі 0,7 мкм падає на мильну плівку з показником залом
лення 1,33 під кутом 45°. За якої найменшої товщини плівки відбиті
промені будуть: а) максимально ослабленими внаслідок інтерферен
ції"? б) максимально підсиленими? (а) 0,3 мкм; б) 0,15 мкм)
6-9. Знайти всі довжини хвиль білого світла (від 0,76 до 0,38 мкм),
які будуть: а) максимально підсилені; б) максимально послаблені
при оптичній різниці ходу хвиль, які інтерферують, що дорівнює
1,8 мкм. ( а) 0,6 і 0,45 мкм; б) 0,72, 0,51 і 0,4 мкм)
6-10. Різниця ходу між двома когерентними променями до точки
на екрані становить 1,1 мкм. Якою може бути довжина хвилі світла,
щоб у цій точці спостерігався другий максимум? (550 нм)
6-11. На мильну плівку з коефіцієнтом заломлення /7 = 1,3, яка
міститься в повітрі, нормально падає пучок променів білого світла.
За якої найменшої товщини d плівки відбитий промінь із довжиною
хвилі λ = 0,55 мкм буде максимально підсилений у результаті ін
терференції? (0,1 мкм)
6-12. Льотчик, пролітаючи над нафтовою плямою радіусом 2 км,
помітив повну відсутність червоних відблисків. Оцінити масу вили
тої в море нафти (густина нафти дорівнює 0,85 г/м3, показник залом
лення— 1,4). (1,45 т)
6-13. Біле світло, що нормально падає на мильну плівку й відбите
від неї, дає у видимому спектрі інтерференційний максимум на хви
лі довжиною 630 нм та ближній до нього мінімум на хвилі 450 нм.
Яка товщина плівки? (295 нм)
6-14. Промінь світла падає на плоскопаралельну скляну пластин
ку під кутом 60°. Яка товщина пластинки, якщо відстань між напря-
374
мами вхідного і вихідного променів 20 мм? Показник заломлення
дорівнює 1,5. (38,46 · 10 3 м).
6-15. Плоско-опукла лінза з оптичною силою /) = 2лптр опуклою
стороною лежить на скляній пластинці. Радіус г4 четвертого темного кіль
ця Ньютона дорівнює 0,7 мм. Визначити довжину світлої хвилі. (490 нм)
6-16. Плоско-опукла лінза з радіусом кривини опуклої сторони
Я = 1 м лежить на плоскій скляній пластинці. Лінзу освітлюють зго
ри монохроматичним світлом з довжиною хвилі λ = 500 нм. Який
радіус /;, третього темного кільця? (г, =1,2 м)
6-17. Діаметр с/, другого світлового кільця Ньютона при спостере
женні у відбитому світлі дорівнює 1,2 мм. Довжина падаючого світла
λ = 0,6 мкм. Визначити оптичну силу D плоско-опуклої лінзи. (1,25 дптр)
гЩ,
/ ψ І Задачі для самостійного розв'язування
6-18. Частота коливань монохроматичного світла дорівнює 5-Ю14 Гц.

Яка довжина хвиль цього світла: а) у вакуумі; б) у склі? Показник
заломлення скла для світла даної частоти становить 1,5. (6· 10 7;
4 · 10 7м).
6-19. В око людині проникає електричне випромінювання з час
тотою 9,5 · 1014 Гц. Чи сприймає людина не випромінювання як світло?
Яка довжина хвиль цього випромінювання у вакуумі? (Ні; 3,16 • 10 7м)
6-20. На скільки зміниться довжина хвилі фіолетового випромі
нювання з частотою 7,5 · 1014 Гц при переході з води у вакуум, якщо
швидкість його поширення у воді дорівнює 2,23 · 10 км/с? (Збіль
шиться на 1,03 • 10 7 м)
6-21. Показник заломлення світла з довжиною хвилі 6,9· 10 м
для води становить 1,33, а для світла з довжиною хвилі 4,4 · 10 7 м
дорівнює 1,337. Для яких світлових променів швидкість світла у во
ді більша і на скільки? (На 106 м/с)
6-22. Воду освітлено червоним світлом, для якого довжина хвилі
в повітрі становить 7 · 10~7 м. Якою буде довжина хвилі у воді? Який
колір побачить людина, розплющивши очі під водою? (5,3 · 10"7м)
6-23. Монохроматичне світло натрієвої лампи з частотою коли
вань 5 · ΙΟ14 Гц переходить з вакууму в скло з показником запомлен-
ня 1,5. Визначити довжину хвилі при переході з вакууму в скло.
(6 - 10 7; 2 - 10 7 м)
6-24. Два когерентні промені світла з довжиною хвилі 400 нм пе
ретинаються. Що спостерігатиметься в точці перетину, для якої різ
ниця ходу хвиль дорівнює 0,5 мм: максимум чи мінімум коливань?
(Максимум)
375
6-25. У деяку точку простору надходять дві когерентні світлові
хвилі довжиною 600 нм з різницею ходу 1,2 · 10~6 м. Що станеться в
цій точці внаслідок інтерференції в повітрі, у воді, у склі з показни
ком заломлення 1,5? (Підсилення, послаблення, підсилення)
6-26. Два когерентні джерела світла з довжиною хвилі 5 · 10~7 м
розміщені на відстані 2 мм одне від одного. Паралельно лінії, яка
сполучає джерела, розміщено екран на відстані 2 м від них. Що спо
стерігатиметься в точці екрана, яка міститься під одним із дже
рел, — світла чи темна пляма? (Світла)
6-27. На мильну плівку з показником заломлення 1,33 падає нор
мально до її поверхні біле світло. Яка найменша товщина плівки,
якщо у відбитому світлі вона здається зеленою? (λ = 550 нм; 10~'м)
6-28. Тонка плівка завтовшки 0,5 мкм освітлюється жовтим світ
лом з довжиною хвилі 592 нм. Якою здаватиметься ця плівка у світ
лі, що проходить крізь неї, якщо показник заломлення речовини плі
вки дорівнює 1,48, а промені падають перпендикулярно до поверхні
плівки? Як змінюватиметься забарвлення плівки, якщо її нахилити
відносно променів? (Чорною; якщо нахилити пластинку, то вона
здаватиметься то жовтою, то чорною)
6-29. На скляну пластинку поклали опуклою стороною плоско-
опуклу лінзу. Радіус п'ятнадцятого темного кільця Ньютона у відби
тому світлі (λ = 6 · 10 7 м) дорівнює 3 мм. Знайти оптичну силу лін
зи. (0,5 дптр)
6.2. Дифракція і поляризація світла

1. Радіус к-ї зони Френеля
R] = кг0Х або Rk = yjkr0X,
де к- 1, 2, 3,... — номер зони Френеля; г 0 — найкоротша відстань

від фронту хвилі до точки М, в якій спостерігається дифракційна кар
тина; λ — довжина світлової хвилі.
2. Кількість зон Френеля для круглого отвору діаметром d
d2 , R2
n= або п =—,
4/· 0 λ r0X
де R — радіус круглого отвору.
376
3. Дифракція світла на дифракційній решітці за нормального па
діння променів. Умова максимумів інтенсивності світла
ds'mq> = ±kX,
де d — період (стала) дифракційної решітки; φ — кут відхилення
променя від початкового напряму (кут дифракції); к — порядковий
номер максимуму (порядок спектра); λ — довжина світлової хвилі.
Період дифракційної решітки
d = a + b,
де а — ширина прозорих щілин; b — ширина непрозорого проміжку.
4. Період решітки d пов'язаний з кількістю штрихів N, нанесених
на довжину решітки /, формулою
N
5. Роздільна здатність решітки визначає ширину спектральних
дифракційних максимумів
Д = — = kN = k-,
Δλ d
де Δλ = λ, - λ 2 — найменша різниця довжин хвиль спектральних лі
ній, які'спостерігаються окремо на екрані.
6. При дифракції світла на вузькій щілині дифракційні максиму
ми (підсилення світла) спостерігаються під кутами φ, які задоволь
няють умові
asin(p = (2m-l)—,
де т = 1, 2, 3,...; а — ширина щілини.

7. Умова спостереження дифракційних мінімумів (послаблення
світла) відповідає рівнянню:
λ
asin(p = 2m— (w = 1, 2, 3, ...).
8. Поляризація світла при відбитті залежить від кута падіння:

tg<Po="2P
«2
де «2і ~ — відносний показник заломлення другого середовища
">
відносно першого; за цього співвідношення відбитий промінь повні-
377
стю поляризований. Цей промінь охоплює тільки ті коливання, які
перпендикулярні до площини падіння. Ця формула називається за
коном Брюстера, а кут φ — кутом Брюстера, або кутом повної поля
ризації. Якщо відбитий промінь поширюється в повітрі, тоді щ = 1 і
9. Поляризатори, які використовують для дослідження поляриза

ції світла, називають аналізаторами. Для поляризованої світлової
хвилі, яка пройшла аналізатор, справедливий закон Малюса
/ = kl0 cos2 ос,
де / — інтенсивність хвилі на виході аналізатора, /0 — інтенсивність
до входу в нього світла, α — кут між площинами поляризації вхід
ного і вихідного світла, к— коефіцієнт прозорості аналізатора
(0<*«1).
Задача 1. Знайти площу другої зони Френеля у випадку плоского

фронту хвилі, якщо відстань від поверхні хвилі до точки спостере
ження г0 = 5 м, а довжина світлової хвилі λ = 0,6 мкм.
Дано:
г0 = 5 м;
λ = 0,6· 10
На відстані г0 від точки спостереження О проведемо площину,

яка являє собою плоску поверхню хвилі, зображену на рисунку пря
мою лінією.
Якщо з точки О радіусами rl=r0+ λ/2 і r2=r0+ 2λ/2 описати
сфери, то вони, перетинаючись із поверхнею хвилі, відріжуть другу
зону Френеля — кільце з радіусами R\ і R2. Радіуси першої і другої зон
Френеля знайдемо за допомогою геометричного методу й рисунка:
Rl = г0+-
4
378
R] = (r0 + λ) 2 - r0 = r02 + 2Γ0λ + λ2 - r0.
2
λ
Відкинувши члени, що мають у своєму складі — = 0, дістанемо
/?," = /"0λ, /?2 = 2Γ0λ.
Обчислення:S = 23,14-5 -0,6-10"6 =18,84-10~7 м2.

Відповідь. S = 18,84 -10"6 м2 = 92,2 нм.
Задача 2. На пластинку з отвором діаметром 2 мм нормально па

дає паралельний пучок променів довжиною хвилі Л = 0,5мкм. Ди
фракційне зображення отвору утворюється на екрані, розміщеному
на відстані 0,5 м від пластинки. Знайти кількість зон Френеля, які
укладаються на хвильовій поверхні отвору. Яку дію викличе хви
льова поверхня у точці дифракційного зображення?
Да πο: Кількість зон Френеля знайдемо з умови, що
d- 2· Ι Ο 3 м; радіус л-го кільця зони Френеля дорівнює
λ= = 0 , 5 · ΙΟ"6 Μ;
κ 0 , 5 Μ
ή _?
д е / г „ = - (« = 1,2,3,...).
d2
Тоді — = пг0Х, звідки η-
4r0X
4 10-
Обчислення: п = - = 4.
4 0,5 0,5-ΙΟ' 6
Відповідь. п — А; якщо в отворі укладається парна кількість зон,
на екрані в центрі буде темна пляма.
Задача 3. Знайти найбільший порядок спектра для жовтого світ

ла з частотою 5-Ю14 Гц, якщо період решітки дорівнює 2 мкм.
7*038 'язання
Дано: Використаємо формулу спостереження
у = 5-1014Гц; максимума інтенсивності при дифракції на
й? = 2мкм = 210~ 6 м решітці:
ds'm(p = k-X,
*«-?
379
де d — період (стала) дифракційної решітки; к — порядок макси
муму.
Найбільший порядок спектра спостерігається при максимально
му куті дифракції φ = 90° . Тоді sin φ = 1,
де λ = -
2-Ю"6 -5-Ю14
Обчислення: кт < = 3,3.
3-Ю8
За теорією к може бути тільки цілим числом, тож при спостере
женні дифракційної картини по обидва боки від нульового макси
муму спостерігатимуться три спектра.
Відповідь. кт = 3.
Задача 4. На дифракційну решітку нормально падає монохрома

тичне світло довжиною хвилі 590 нм. Скільки щілин на кожен мі
ліметр довжини має решітка, якщо кут між спектрами першого по
рядку α = 14°?
Дано: Кількість щілин N на одиницю довжини ре
λ = 590·10"9 м; шітки / можна визначити тоді, коли буде відома
/ = 1-10"3м; стала решітки d, оскільки d = — => N = —.
α = 14° N d
Ν- Сталу решітки можна знайти з умови спосте
реження першого максимуму {к- 1):
dsmq> = X,
α
по
де φ = — = 7°.
2
Тоді
/•sin φ
yv =
ΙΟ'3 sin7° 10_3-0,122

Обчислення: N = -9
:207.
590-10 590 10"
Відповідь. Ν = 207 щілин
380
Задача 5. Період дифракційної решітки І/ = 0,016ММ. Червона
лінія спектра другого порядку зміщена на екрані на 14,2 см від поча
ткового напряму поширення світла. Відстань від решітки до екрана
становить 1,5 м. Визначити довжину хвилі червоних променів і ши
рину спектра другого порядку якщо довжина хвилі фіолетових про
менів λψ = 4 -10 м.
Дано: СІ
d- 0,016 мм; 1,6· 10' 5 м
к = 2;
hr= 14,2 см; 14,2· 10"2м
/ = 1,5 м;
λ = 4 · 10 7 м
λΓ — ? Δ/г — і
З рівняння, що описує умови спостереження дифракційного мак

симуму к • λ = d • sin φ, знайдемо довжину хвилі для червоних променів:
. £/sin(p
Оскільки кут відхилення малий, то
sin<p = tgcp =
тоді
, dh.
Α., — •
kl
nr ι 1,6• ΙΟ"5· 14,2 ΙΟ'2 7
Обчислення: λ = 7,6 10 = 760нм.
2-1,5
Ширина спектра дорівнює
М = АГ-Аф.
Визначимо зміщення фіолетового спектра для другого порядку.
Оскільки
λΛΙ
λ , = - kl то
Підставивши значення зміщення спектрів у формулу ширини

спектра Ah, дістанемо
381
φ
ΔΑ = ΛΓ .
r
d
[ΔΛ] = 1 Μ Μ = 1 Γ\Λ.
Μ
2
14,2-10 - 4 - tO"7 2 1,5
Обчислення: ΔΛ = - = 6,710~ 2 м.
1,6 ΙΟ"5
Відповідь. λΓ = 760 нм; ΔΑ = 6,7 · 10~2 м.
Задача 6. Знайти кут повної поляризації світла при його відби

ванні на межі лід—вода, якщо показник заломлення льоду и, =1,308,
а води п2 =1,333.
Дано: Кут повної поляризації світла знаходимо за зако
л, = 1,308; ном Брюстера:
и 2 = 1,333
Фо
1 333
Обчислення: tgcp0 = ' =1,019. Тоді шуканий кут φ 0 = 4 5 , 5 ° .
1,308
Відповідь, φ = 45,5°.
Дифракція світла
6-30. Обчислити радіус десятої зони Френеля для плоскої хвилі,

якщо точка спостереження міститься на відстані 10 м від фронту
хвилі, а довжина хвилі світла дорівнює 0,49 мкм. При обчисленні
відкинути члени, які мають λ2. (7 · 10~3 м)
6-31. Знайти площу будь-якої зони Френеля у випадку плоского
хвильового фронту, якщо відстань від центральної зони до точки
спостереження дорівнює 5 м, а довжина світлової хвилі — 0,5 мкм.
(7,85· 10"6 м2)
6-32. На круглий отвір діаметром 4 мм нормально падає парале
льний пучок променів монохроматичного світла з довжиною хвилі
0,5 мкм. Точка спостереження знаходиться на осі отвору на відстані
г0 = 1 м від нього. Скільки зон Френеля вкладається на отвір? (8 зон)
382
6-33. Плоска світлова хвиля (λ = 0,5 мкм) нормально падас на
круглий отвір діаметром 1 см. На якій відстані г0 від отвору має міс
титися точка спостереження, щоб отвір відкривав: 1)одну зону
френеля? 2) дві зони Фрснеля? (50 м; 25 м)
6-34. На дифракційну решітку нормально до її поверхні падас
монохроматичне світло. Стала дифракційної решітки в 4,6 раза бі
льша за довжину світлової хвилі. Знайти загальну кількість дифрак
ційних максимумів, які можна спостерігати в цьому разі. (N=9)
6-35. Стала дифракційної решітки дорівнює 2,8 мкм. Визначити
найбільший порядок спектра для червоної лінії хвилі λ = 7·10"7Μ,
загальну кількість головних максимумів і кут відхилення останнього
максимуму. (к = 4; N-9; φ = 6°)
6-36. Дифракційна решітка має 500 штрихів на 1 мм. Визначити
найбільший порядок спектра, який може створити ця решітка, якщо
частота падаючого світла ν = 5 · 1014 Гц. Яку найбільшу довжину хвилі
можна спостерігати в спектрі цієї решітки? (ктт = 3; 6,1 · 10"' м).
6-37. Монохроматичне світло нормально падає на дифракційну
решітку, що має 500 штрихів на 1 мм. Який найбільший порядок спек
тра може створити ця решітка, якщо довжина хвилі світла λ = 520 нм?
(*„™=3)
6-38. Дифракційна решітка, що освітлена нормально падаючим
монохроматичним світлом, відхиляє спектр третього порядку на кут
30°. На який кут відхиляє вона спектр четвертого порядку? (41°50')
6-39. Дифракційна решітка має 120 штрихів на 1 мм. Знайти до
вжину хвилі монохроматичного світла, що нормально падає на ре-
ιιπ'τκν, якщо кут між двома спектрами першого порядку дорівнює 8°.
(580 нм)
6-40. Стала дифракційної решітки в 5 разів більша за довжину
хвилі монохроматичного світла, яке падає перпендикулярно до по
верхні решітки. Визначити кут між двома першими дифракційними
максимумами. (23°)
6-41. Період дифракційної решітки d=5 мкм. На решітку норма
льно падає світло з довжиною хвилі λ. Оцінити λ, якщо кут між спе
ктрами першого та другого порядку дорівнює 3°. Кути відхилення
вважати малими. (0,26 мкм)
6-42. На решітку нормально падає світло з довжиною хвилі
0,76 мкм. Який період решітки, якщо на екрані, що віддалений від
неї на 1 м, відстань між спектрами першого порядку дорівнює
15,2 см? (10 мкм)
6-43. На дифракційну решітку з періодом 1,2 мм нормально падає
монохроматична хвиля. Знайти довжину хвилі, якщо кут між спект
рами другого та третього порядків 2°30'. (520 нм)
383
6-44. Щоб визначити довжину світлової хвилі, застосували ди
фракційну решітку з періодом 0,01 мм. Перше дифракційне зобра
ження на екрані дістали на відстані 11,8 см від центрального зобра
ження і на відстані 2 м від решітки. Знайти довжину світлової хвилі.
(0,509 мкм)
6-45. Яка ширина всього спектра білого світла першого порядку,
що одержали на екрані, віддаленому на 3 м від дифракційної решіт
ки з періодом 0,01 мм?
6-46. На дифракційну решітку, на якій міститься 600 штрихів на
1 мм, нормально падає монохроматичне світло з довжиною хвилі
0,546 мкм. Визначити зміну кута відхилення променів першого ди
фракційного максимуму, якщо взяти решітку із 200 штрихами на
1 мм. (16° 10')
6-47. Дифракційна решітка довжиною 3 см має сталу 3 мкм. Яка
її роздільна здатність у спектрі другого порядку? (20 000)
6-48. Промінь світла, який поширюється в повітрі, падає на по
верхню рідини під кутом 54°. Визначити кут заломлення β променя,
якщо відбитий промінь повністю поляризований.
6-49. Граничний кут повного відбиття променя світла на межі рі
дини з повітрям дорівнює 43°. Визначити кут Брюстера для падіння
променя з повітря на поверхню цієї рідини. (55°45')
6-50. Кут Брюстера при падінні світла з повітря на кристал кам'яної
солі дорівнює 57°. Визначити швидкість світла в цьому кристалі.
(194· 106м/с).
6-51. За допомогою дифракційної решітки з періодом 2 • 105 м ді

стали дифракційний спектр першого порядку на відстані 2,43 · 10"2м
від центрального, а відстань від решітки до екрана дорівнює 1 м.
Визначити довжину світлової хвилі. (4,86 · 10~7 м)
6-52. На дифракційну решітку нормально до її поверхні падає
монохроматичний пучок світла з довжиною хвилі 500 нм. На відста
ні 1 м паралельно до решітки розміщено екран, на якому відстань
між центральним і третім дифракційним зображенням становить
15 см. Визначити період дифракційної решітки. (10~5 м)
6-53. Дифракційна решітка, на кожному міліметрі якої нанесе
но 75 штрихів, освітлюється монохроматичним світлом з довжи
ною хвилі 500 нм. На якій відстані від решітки розміщений екран,
на якому утворюється дифракційний спектр, якщо відстань від
.384
центрального зображення до другого спектра становить 11,25 см?
(1,5 м)
6-54. Знайти найбільший порядок спектра для жовтої лінії натрію
з довжиною хвилі 5,89 · 10~7м, якщо період дифракційної решітки
дорівнює 2 · 10"6 м. (3)
6-55. Дифракційна решітка, яка має 200 штрихів на 1 мм, розта
шована на відстані 2 м від екрана й освітлюється пучком білого сві
тла, який падає перпендикулярно до поверхні решітки. Визначити
ширину дифракційного спектра першого порядку. (0,144 м)
6-56. На дифракційну решітку нормально падає пучок світла.
Якою має бути стала дифракційної решітки, щоб під кутом 41° збі
галися максимуми двох ліній: λ, =6563 А і λ2 =4102 А? (5 • 10~5 м)
6-57. На дифракційну решітку нормально падає світло з довжи
ною хвилі 5890 А. При цьому для спектра третього порядку кут ди
фракції становить 10°1Г. Якою має бути довжина хвилі, щоб кут
дифракції для другого порядку дорівнював 6° 16'? (5460 А)
6-58. Дифракційна картина спостерігається на відстані 4 м від точ
кового джерела монохроматичного світла з довжиною хвилі 5-10" м.
Посередині між екраном і джерелом світла розміщена діафрагма з
круглим отвором. За якого радіуса отвору центри дифракційних кі
лець, які спостерігаються на екрані, будуть темнішими? (10" м)
385
Е Л Е М Е Н Т И ТЕОРІЇ В І Д Н О С Н О С Т І
Теорія відносності описує рух тіл з великими швидкостями, бли

зькими до швидкості світла.
Спеціальна теорія відносності

У спеціальній теорії відносності розглядаються тільки інерціаль-
ні системи відліку.
1. Відносність відстаней — довжина / рухомого предмета скоро
чується в напрямі руху:
/=Ui~p-=>'<O.
де /0 — довжина нерухомого предмета; ν — швидкість руху пред
мета в даній системі відліку; с — швидкість світла.
2. Релятивістське сповільнення ходу годинника — хід рухомою
годинника сповільнюється:
Δ/0
At =
'-£
де Δ/0 — інтервал часу, який вимірюється годинником, що перебу
ває в тій самій системі, у якій обидві події відбулися в одній і тій
самій точці простору; At— проміжок часу між двома подіями, який
вимірюється рухомим годинником.
3. Релятивістський закон додавання швидкостей, напрямлених
уздовж однієї прямої:
1+ ^ L
с
де v0 — швидкість руху однієї системи відліку відносно другої.
386
У·*
Μ*
о о'
•Γ 7~
4. Релятивістська маса — залежність маси тіла від швидкості:
тп тп
т= т-
№'
де т0 — маса спокою; ν — швидкість тіла; β — швидкість тіла,
виражена в частках швидкості світла.
5. Імпульс рухомого тіла:
ρ = mv-
6. Повна енергія релятивістської частинки:

Ε = тс1; Е0 = т0с2 або Ε = Ек + Е0,
„ . „ mv2
де Ь — повна енергія частинки; Ь0 = тас2 — енергія спокою;
кінетична енергія нерелятивістської частинки. Частинка називається
релятивістською, якщо швидкість частинки наближається до швид
кості світла.
7. Повна енергія рухомого релятивістської частинки
Е = тс
"7
де У — швидкість тіла, що наближається до швидкості світла.
8. Кінетична енергія релятивістської частинки
ЕК=Е-Е0=тс -т0с
387
9. Зв'язок між енергією та імпульсом:
Е2-р2с2=п$с4.
Необхідність використання співвідношень спеціальної тео

рії відносності виникає під час описування реальних рухів зарядже
них частинок у прискорювачах, частинок високих енергій у косміч
них променях. При швидкостях частинки, близьких до швидкості
світла (v—>c) спостерігається відхилення від законів Ньютона.
А тому найчастіше релятивістські співвідношення використовують
для розрахунків реальних процесів, що відбуваються у прискорюва
чах частинок і космічних променях.
Задача 1. Космічний корабель рухається зі швидкістю 0,9 с у на

прямі до центра Землі. Яку відстань пройде цей корабель у систе
мі відліку, яка зв'язана з Землею (К-система), за проміжок часу
1 с, відрахований за годинником, який міститься в космічному
кораблі (/Ґ-система)? Обертальним рухом Землі навколо Сонця
знехтувати.
Дано: Відстань /, яку пройде космічний корабель у сис
υ = 0,9с; темі відліку, пов'язаній із Землею (АГ-система), визна
Дґ 0 =1с чається формулою
/ / = ΌAt,
де At — інтервал часу, відрахований у ^-системі відліку. Цей ін

тервал часу зв'язаний з інтервалом часу, відрахований у К'-
системі, співвідношенням
AL
Δ/ =
388
Підставимо значення At у розрахункову формулу:
AL-V
ц
І_ 'о
Обчислення: І = , ° ' 9 с 1 = 619 · 106 м.

Vl-0,81
Відповідь. 619-106м.
Задача 2. Тіло рухається відносно рухомої системи відліку К' зі

швидкістю ν =0,2 с, а відносно нерухомої системи відліку Κ— зі
швидкістю ν = 0,8 с. З якою швидкістю рухається система відліку К'
відносно системи ΚΊ
Дано: Оскільки швидкість рухів, які розглядаються в
/ = 0,2с; задачі, наближаються до швидкості світла, слід ви
V користовувати релятивістський закон додавання швид
V- = 0,8с;
с- = 310 8 с костей:
ν' + •Ό
νη
^0
? 17 = -
1+
~ ^
Звідси
'(ν-ν)
νη=-
С -VO
м2 с2 м м
К ] =і 2 2 •
C M C С
(3-1 ОТ (0,8-0,2)
^ о = - ,8ч2
с = 0,714с = 214,310 м
(3·10Τ-0,8·0,2·(3·10 ί >
Відповідь. y 0 =214,3 10: м
389
Задача 3. З якою швидкістю має рухатись електрон, щоб його
маса змінилася вдвічі?
Дано: Маса електрона збільшиться, якщо він рухатиметься
зі швидкістю, яка наближається до швидкості світла.
Тоді релятивістська маса визначається за формулою
ν
тп або тп
т— т=
VTF"
де ζ; — швидкість електрона.
За умовою задачі т = 2т0, тоді
2/м0 = тп
Звідси швидкість руху електрона
Обчислення: v = c· ^ 0 , 7 5 = 0,87 с.
Відповідь. v = 0,87 с = 2,61 10* м
Задача 4. На скільки процентів зміниться маса протона після

g
проходження ним в однорідному полі з напруженістю Е-\05 —
м
відстані / = 10 см уздовж силових ліній?
Дано: За рахунок роботи сил поля кінетична
£ = 105В/м; енергія протона збільшиться:
/ = 10см =-0,ї м; AEK = A = Fl = e-E-l.
т р = 1 , 6 7 · 10~27кг;
На основі співвідношення Ейнштейна
е = 1,610 - , 9 Кл між масою і енергією знаходимо
Aw _ 9 АЕК Am АЕк
m
v Ат = —-f-, або = т -с
р
с т„
390
Підставивши значення АЕК, дістанемо розрахункову формулу
Am є-Ε І
•100%.
тр тр •с2
1,6
Обчислення: — = '! 7 ° ° Л х , · 100 % = 1,1 · 10 3 %.
тр 1,67-10 27 (3 10s)2
Відповідь. — = 1,1 · 10"3 %.
Простір, час, рух у теорії відносності
7-1. Яку швидкість повинен мати стержень, щоб його поздовжні

розміри зменшилися для спостерігача втричі? (.ν = 2,8· 108м/с).
7-2. З якою швидкістю має рухатися тіло відносно спостерігача,
щоб його довжина зменшилася на 50 %? (ν - 2,6 · 108 м/с)
7-3. У рухомій системі відліку К' перебуває стержень у стані
спокою, власна довжина якого дорівнює /0 = 1 м. Стержень розта
шований так, що збігається з координатою х. Визначити довжину /
стержня відносно нерухомої системи К, якщо швидкість ν0 системи
відліку К' відносно Κ дорівнює 0,8 с. (/ = 0,8 м)
7-4. Власний час життя нестабільної елементарної частинки μ-
мезона Δί0 = 2 мкс. Від точки його народження до точки розпаду в
лабораторній системі відліку μ-мезон пролетів відстань / = 6км.
Λ
З якою швидкістю рухався μ-мезон? у= = = 0,995с
τ
ι+ ^
/2
7-5. Космічна ракета віддаляється від нерухомого спостерігача зі
швидкістю ν = 0,6 с. Який час мине за годинником нерухомого спо
стерігача, якщо за годинником, який рухається разом з ракетою, ми
нуло 6 років? (At = 7,5 року)
7-6. Який інтервал часу пройде на космічному кораблі, що руха
ється відносно Землі зі швидкістю 0,4 с, якщо на Землі минає 10 ро
ків? (At = 9,16 років)
7-7. Частинка рухається відносно рухомої системи відліку К' зі
швидкістю и' = 0,6 с, а відносно нерухомої системи відліку Κ— зі
391
швидкістю ν = 0,9с, де с— швидкість світла у вакуумі. З якою
швидкістю рухається система відліку К' відносно системи відліку ΚΊ
(ν0 =0,366 с)
7-8. Дві частинки рухаються в нерухомій системі відліку рівно
мірно і прямолінійно у протилежних напрямах зі швидкостями
ν] =0,6 с і ν2 =0,7с вздовж однієї прямої. Визначити їхню віднос
V>+V
ну швидкість У21. Ό,.= i =0,974 с
1 + ^ώ-
с
7-9. З якою швидкістю має рухатись електрон, щоб його маса збі
льшилася в 4 рази? (ν = 2,9 · 108 м/с)
7-Ю. На скільки зміниться маса α-частинки, якщо її швидкість
збільшилася від початкової, яка дорівнює нулю, до швидкості 0,9 с?
(Д/и = 8,644-10-27кг)
7-11. З якою швидкістю ν рухається частинка, якщо її релятиві
стська маса втричі більша за масу спокою? (ν = 0,943с)
7-12. Електрон рухається зі швидкістю 0,6 с. Визначити реляти-
(•> Λί- ,«-22 ΚΓ·ΜΝ
вістськии імпульс електрона. 2,05-10
І с )
7-13. Протон рухається
/ зі швидкістю 0,7 с. Знайти імпульс і кіне-
|9
тичну енерпю протона. ρ = 4,91 . ю - ^ Л 1 ; £ к = 0,6 10- |0 Дж
с ,
7-14. Знайти імпульс, повну й кінетичну енергію електрона, який
рухається зі швидкістю 0,7 с. (/? = 2,68 10~22 ; £' = 11,4710~'4Дж;
с
£ к =3,28-10- 14 Дж)
7-15. Електрон рухається зі швидкістю 0,8 с. Визначити: масу
електрона, енергію спокою, повну й кінетичну енергію електрона.
( т = 1,52 10_30кг; Е0 =8,210-' 4 Дж; £ = 13,7-10-'4Дж; £к =5,5-10"14 Дж)
7-16. Електрон рухається зі швидкістю 0,8 с. Визначити кінетич
ну енергію електрона (в електрон-вольтах). (0,341 еВ)
7-17. Визначити швидкість електрона, якщо його кінетична енер
гія дорівнює 4 МеВ. ' і З , 8 - 1 0 6 -

с
392
7-18. Визначити релятивістський імпульс і кінетичну енергію
електрона, який рухається зі швидкістю 0,9 с. (р = 5,6-№~22 ;
І5
с
£ к =106-10" Дж)
/ т І/ Задачі для самостійного розв'язування
7-19. Визначити кінетичну енергію електрона за швидкості руху

0,75 с. Маса спокою електрона дорівнює 9,1 · 10~3' кг. (3,5 · 10~'4 Дж)
7-20. З якою швидкістю рухається електрон, якщо його маса
втричі більша від маси спокою? 2,83-10 8 -
7-21. Прискорювач надає протону кінетичної енергії 10 " Дж.

У скільки разів зростає маса протона? (7,7 раза)
7-22. Визначити, у скільки разів маса електрона, що має кінетичну
енергію 1,02 МеВ, більша від маси спокою електрона? (у 4 рази)
7-23. За якої швидкості кінетична енергія частинки дорівнює
/
енергії спокою? 2 , 6 1 0 s -
V с;
7-24. Маса рухомого електрона в 11 разів більша від його маси
спокою. Визначити кінетичну енергію електрона та його імпульс.
8,3.10-13Дж; 8,65· 10"22 JS£Ll£±
с
7-25. Яку різницю потенціалів має пройти протон, який перебу
вав у стані спокою, щоб його енергія стала в 11 раз більша за енер
гію спокою? У скільки разів збільшиться його маса? (9,38· 109 В; в
11 разів)
7-26. Яку різницю потенціалів має пройти електрон, щоб його
швидкість становила 95 % швидкості світла? (1,1 · 106 В)
393
Yoy>\s&
КВАНТОВА П Р И Р О Д А СВІТЛА
Фотоелектричний ефект. Ефект Комптона. Тиск світла

1. Енергія фотона
hc_
ζf = hv = — = йсо,
λ
де Λ — стала Планка; ν — частота; λ — довжина хвилі; ω — цик-
h
лічна частота; η* = — .
2π
2. Маса фотона
т/=7
3. Імпульс фотона
h hvc hv h
ρ =mc = -, p = — = — = -.
λ c c Κ
4. Кількість фотонів, що переносять енергію W світла, дорівнює
N_w__ w_
zf hv
5. Рівняння Ейнштейна для фотоефекту в загальному випадку:
де Αν — енергія кванта світла; Авт — робота виходу електрона з

металу (енергія, яку потрібно витратити, щоб вирвати електрон з
ч MP1
металу); — кінетична енергія вирваного електрона.
Фотоефект можливий при hv > Авт.
394
6. Червона межа фотоефекту — це гранична частота фотоефекту,
мінімальна частота світлової хвилі (максимальна довжина хвилі), за
якої можливий фотоефект:
ν 4 = ^ , або К=-^-.
7. Ефект Комптона. При взаємодії з речовиною електромагнітне

випромінювання з великою енергією фотонів з довжиною хвилі λ
розсіюється зі зміною довжини хвилі. У розсіюваному рентгенівсь
кому випромінюванні спостерігають дві довжини хвилі λ і λ'. При
цьому довжина хвилі випромінювання, що відхиляється на кут Θ,
збільшується на Δλ. Зміна довжини хвилі Δλ фотона при розсіюван
ні його на електроні на кут θ визначається за формулою
Δλ = λ ' - λ = (l-cos6), або Δλ = sin2—,

тес тс 2
де те — маса електрона; с — швидкість світла.
8. Тиск світла. За електромагнітною теорією Максвела тиск світ
ла на поверхню тіла залежить від освітленості Ε поверхні світлом та
відбиваючої здатності поверхні:
β
p =—(\ + k), або p = w(\ + k),
с
де с— швидкість світла у вакуумі; к— коефіцієнт відбиття світла
(к = 1 для дзеркальної поверхні й к = 0 для абсолютно чорного ті
ла); w — об'ємна густина енергії випромінювання.
Задачі, в яких розглядаються питання, що належать до да

ного розділу, описують взаємодію електромагнітного поля (світла,
рентгенівського випромінювання) з речовиною на основі квантової
теорії світла. Згідно з цією теорією світло поглинається (випроміню
ється) порціями. Поглинутися може тільки вся порція повністю. От
же, світло має переривчасту структуру, а квант енергії — це мініма
льна кількість електромагнітної енергії, яку система може погли
нути або випромінити інтенсивність світла. За Ейнштейном, інтен
сивність світла пропорційна кількості квантів енергії (фотонів) у
світловому пучку.
395
Під час підготовки до розв'язання задач необхідно повторити те
оретичний матеріал щодо фотоефекту, в якому треба звернути увагу
на закони фотоефекту, скласти фізичне уявлення про фотони і його
характеристики, які підтверджують квантову теорію світла.
Варто пам'ятати, що кінетична енергія фотоелектронів залежить
від частоти світла, що падає на поверхню металу, і не залежить від
роботи виходу, а червона межа фотоефекту — це мінімальна часто
та, за якої можливий фотоефект. Гранична частота для різних речо
вин різна, найменша вона для лужних металів.
І^ї Приклади розв'язування задач
Задача 1. Визначити енергію, масу та імпульс фотона видимого

світла з довжиною хвилі λ = 500ΗΜ.
Дано: СІ Енергія фотона:
\ = 500нм; 5 · 1(Г7 м
с = 3 108м/с; , he
Л = 6,62 1(Г 3 4 Джс; λ
ε —? т — ? ρ — ? Перевіримо одиницю вимі
рювання енергії:
г -, . Д ж е м , π
[ε] = 1 ^ = 1Дж.
мс
Маса фотона:
ε h
m= —2 =
с Хс
Перевіримо одиницю вимірювання маси:
2 Л2
[т] = 1Д ж с = 1 Д ж с Нмс кгм с

= 1 2 2 • = 1 кг.
м-м/с м Μ с -м
6,62кг 3 4 -310 8 4 .1 ,0П_191Т ж
є= 5 . 10 -7 = Д '
6 6210 34
т= ' -7 " =0,44 10-35=4,4 10-36 кг;
5-10 ·3-10"
396
6,62-10 , _, ,„_27 кг-м
P = 5 10- • = 1,3-10"
л -27 КГ-М
Відповідь. £ = 410~' у Дж; т=4,4-10" л кг; /7 = 1,3-10
Задача 2. Лазер безперервно випромінює світло з довжиною

хвилі 630 нм. Скільки фотонів випромінює лазер за одну секунду,
якщо його потужність дорівнює 2 мВт?
Дано: Енергія одного фотона
i = Ic;
, he
λ =^6,3-108 -7 м;
с- = 3-10 м/с;
h--= 6,62 10"3 Д ж с ; Енергія, що випромінюється за час /,
дорівнює
Р = 2-10"3Вт
he
N- _ ? f
λ
Кількість фотонів, що їх випромінює лазер за одну секунду,
знайдемо зі співвідношення
звідки
Ρίλ
N--
he
В Т С М
[N] = l = 1 ^ = 1 .
Дж · с · м/с с · Дж
2·10- 3 ·1·6,3·10" 7
Обчислення: N = · = 6,3·10'5.
6,62·10~34 -3-Ю8
Відповідь. N = 6,3 ·1015.
397
Задача 3. Енергія фотона дорівнює кінетичній енергії електрона,
який має початкову швидкість 106 м/с і прискорений різницею потен
ціалів 4 В. Знайти довжину хвилі фотона.
Дано: Енергія фотона
Е, = ε,; , he
Є =hv=—,
и-= 4 В;6
^0 = 10 м/с;
9 ЗВІДКИ
N = 1,6· ΙΟ"' Кл;
те = 9,1 •ΙΟ"3 кг he
λ=
λ 7
З умови задачі випливає, що
m„v
де те — маса спокою електрона; ν — швидкість електрона, який

пройшов різницю потенціалів й набув прискорення за рахунок елек
тричного поля.
Робота електричного поля дорівнює зміні кінетичної енергії еле
ктрона
Λ =ΔΕ=^1-^£,
звідки
mev2 _ mev\ + A
Е =
2 2
Оскільки робота електричного поля А = eU, то
m v2
e _ те°1 + eU,
де є — модуль заряду електрона.

Підставивши цей вираз у формулу довжини хвилі, дістанемо
he
λ=-
mv. ^ + eU
де ε, • + eU — енергія фотона.
398
Дж-с-м/с
Дж
6,62 · 10 34 -3-Ю8
Обчислення: λ = - ,6ч2
- = 1,8 10"7 м.
9,1· 10"" (10°)
+ 1,610-19
Відповідь. λ = 1,8·10"7Μ.
Задача 4. Визначити червону межу фотоефекту, якщо нри опро

мінюванні катода світлом із частотою 1,6 · 1015Гц фотострум при
пиняється при затримуючій напрузі 4,2 В.
Дано: За рівнянням Ейнштейна
ν == 1,6·1015Гц;
<Л = 4,2 В;
|е| = 1,610"19 Кл
Фотострум припиняється, якщо електрони,
ν4 ? що мають максимальну кінетичну енергію,
витрачають її на роботу проти сил електрич
ного поля:
те νтах
= еі/..
Тоді hv = Атх + еї/„ звідки Дих = Av -eU 3 .

Червона межа визначається за формулою
кя-eU. L eU.
Λν„ = А тоді v„ = =v -τ-
КлВ Дж
М=1 = - = 1Гц.
Дж · с Дж · с с
1,610"19 -4,2
Обчислення: ν„ =1,6 10
5
- = 0,585 10І5Гц.
6,62-10"34
399
Відповідь. v4 =5,85 1014 Гц; фотоефект не спостерігається, якщо
фотокатод опромінити світлом із частотою, меншою за фаничну,
яка дорівнює 5,85 · 1014 Гц.
Задача 5. У процесі ефекту Комптона фотон при зіткненні з еле

ктроном був відхилений на кут 90°. Енергія ε' розсіяного фотона
дорівнює 0,4 МеВ. Визначити енергію фотона до розсіювання.
Дано: СІ
θ = 90°;
ε'= 0,4 МеВ 0,4· 106· 10 ,9 = 0,64· 10 ІЗ Дж
ε—?
Щоб визначити енергію первинного фотона, скористаємося фор
мулою Комптона у вигляді:
A(l-cos6)
λ'-λ =
тс
Запишемо цю формулу в іншому вигляді. Замінимо довжини
хвиль λ' і λ через енергії ε і ε' відповідних фотонів, скориставшись
співвідношенням
he
ε = hv = •
λ'
звідки
he
λ=
Помноживши чисельник і знаменник правої частини на с, дістанемо
he he he
— = j-O-cosO),
ε ε mec
скоротимо на he і знайдемо з цієї формули шукану енергію:
ε =-
ε -тс гте
тес - ε'(1 - cos θ) т0с2 - ε'
де cos θ = cos 90° = 0; mec2 =EQ —енергія спокою.
400
гл* 0,64·10_13·9,1·10-31·1016 ΛΛί1Λΐ1ττ
Обчислення: ε = — τ. ^ гг = 2,96· 10 π Дж.
9,1·10'31 ·9·10' 6 -0,64·10 4 2
Відповідь. є = 2,9610"' 3 Дж = 1,85-106 еВ.
Задача 6. Знайти тиск світла на стінки електричної лампочки по

тужністю 100 Вт. Колба лампи являє собою сферу радіусом 5 см
і відбиває 10 % світла (тобто ρ = 0,1), яке падає на неї. Вважати, що
вся споживана енергія йде на випромінювання.
Дано: СІ Тиск світла, що падає на одиницю
Р= 100 Вт; площі поверхні колби лампочки за оди
R - 5 см; •5 · 10 2 ницю часу з коефіцієнтом відбиття знахо-
р = 0,1;
с = 3- 108м/с димо за формулою ρ =—(1 + к), тобто
р-7
4π/? 2 '
Світловий тиск на внутрішню поверхню колби лампи дорівнюва
тиме
Ρ
Ρ 4nR c
Вт Дж · с Η·м
[/>]= 2 , 2 - 2 = 2 = Па.
- 4
м -м/с
с-м -м м м м
100-1,1
Обчислення: ρ- 8
1,17 10"5 Па.
4·3,14·25·10 -3-Ю
Відповідь, р = 1,17 · 10"5 Па.
Квантова природа світла
8-1. Визначити енергію, масу та імпульс фотонів рентгенівського

випромінювання з довжиною хвилі 10 10 м. (1,99 · 10 '5 Дж; 2,27 · 10" кг;
6,62- 10~ 24 Н-с)
401
8-2 Якою є довжина хвилі, якщо відповідний їй фотон несе енер
гію, що дорівнює 10 17 Дж? (19,9 нм)
8-3. Визначити енергію, масу та імпульс фотона з довжиною
хвилі 1,6 · Ю 9 м. (1,2 · 10~17Дж; 1,3 · 10"34 кг; 3,9 · 10"26 ~ ^ ) .
8-4.3 якою швидкістю має рухатись електрон, щоб його кінетична
енергія дорівнювала енергії фотона з довжиною хвилі 5,2-10~7м?
(9,3 · 105 м/с)
8-5. Знайти енергію та довжину хвилі випромінювання, якщо ма
са фотонів дорівнює масі спокою електронів. (8,2 10"'4Дж;
λ = 2,43ιΐΜ)
8-6. Визначити довжину хвилі фотона, якщо його імпульс дорів
нює імпульсу електрона, який пройшов прискорювальну різницю
η
потенціалів 4,9 В. л- *
^2eUme ;
8-7. Око людини сприймає світло довжиною хвилі 0,5 мкм, якщо
світлові промені, які потрапляють в око, несуть енергію не менш як
2-Ю'2 Дж. Яка кількість квантів світла при цьому щосекунди по
трапляє на сітківку ока? (5,2 · 1030 с ')
8-8. Скільки фотонів падає на поверхню за 1 с на 1 см2, якщо во
на опромінюється з потужністю 0,001, гамма-променями з довжи
ною хвилі
8-9. При освітленні металу світлом, довжина хвилі якого дорівнює
0 , 4 - 1 0 6 м , фотоелектрони вилітають зі швидкістю 0,5-10 2 км/с.
Яка робота виходу з цього металу? (Ашх = 5 • 10 ІЧ Дж)
8-10. Робота виходу електрона з поверхні цезію дорівнює 1,6· 10 19Дж.
Визначити довжину хвиль світла, яким освітлюється цезій, якщо елек
трони, що вириваються, мають швидкість 6,3 · 105 м/с. (585 нм)
8-11. Робота виходу електрона з кадмію дорівнює 3,44· 10~'9Дж.
Визначити найбільшу кінетичну енергію електронів, вирваних з
калію монохроматичним світлом, довжина хвилі якого становить
313 нм. (2,88· 10-19Дж)
8-12. При послідовному освітленні поверхні деякого металу світ
лом з довжиною хвилі 0,35 мкм і 0,54 мкм виявили, що відповідні
максимальні швидкості фотоелектронів відрізняються між собою
вдвічі. Знайти роботу виходу з поверхні цього металу. (З · 10~'9 Дж)
8-13. На поверхню деякого металу падає фіолетове світло з дов
жиною хвилі λ, =0,40 мкм, при цьому затримуюча напруга для ви
битих світлом електронів Ux = 2 В. Чому дорівнює затримуюча на-
402
пруга U2 при освітленні того самого металу червоним світлом з до
., ,, he \
вжиною хвилі λ, =0,77 мкм? ί/ 2 = £ / , + — :0,51В
V λ, λ,'^J
є V.^2С
)
8-14. Вибиті світлом при фотоефекті електрони повністю затри
муються зворотним потенціалом 4 В, червона межа для металу дорів
нює 0,6 мкм. Визначити частоту падаючого світла. (9,6 · 1014 Гц)
8-15. Фотоелектрони, що вириваються з поверхні металу світлом
з частотою 2,2 · 10 Гц, повністю затримуються гальмуючим полем
при різниці потенціалів 7 В, а за частоти 4-10 15 Гц— при різниці
потенціалів 15 В. Визначити сталу Планка.
8-16. Червона межа фотоефекту для вольфраму дорівнює
2,75-10"7 м. Визначити роботу виходу електрона з вольфраму, мак
симальну швидкість фотоелектронів, що вириваються з вольфраму
світлом з довжиною хвилі 1,8 · 10" м. (4,51 еВ; 8,8 · 10 м/с).
8-17. Червона межа фотоефекту для літію дорівнює 520 нм. Яку
зворотну різницю потенціалів (затримуюча напругу) треба прикласти
до фотоелектрона, щоб затримати електрони, які виходять із літію під
дією ультрафіолетових променів з довжиною хвилі 200 нм? (3,86 В)
8-18. Робота виходу електрона з поверхні цезію дорівнює 1,94 еВ.
Яку різницю потенціалів треба прикласти до фотоелемента в зворот
ному напрямі, щоб затримати електрони, які вилітають з поверхні
цезію під дією променів з довжиною хвилі 200 нм? (0,17 В)
8-19. Для калію червона межа фотоефекту λ ^ =0,62 мкм. Яку
максимальну швидкість можуть мати фотоелектрони, що вилітають
при опромінюванні калію фіолетовим світом з довжиною хвилі
λ = 0,42 мкм? (5,2· 105м/с)
8-20. Визначити зміну довжини хвилі в ефекті Комптона, якщо
спостереження ведеться перпендикулярно до напряму початкового
пучка випромінювання (θ = 90°). (Δλ = 2,42·10~ нм)
8-21. Фотон з енергією ε = 0,25 МеВ при зіткненні з електроном
розсіявся і був відхилений на деякий кут. Енергія розсіяного фотона
дорівнює 0,2 МеВ. Визначити кут розсіювання. (60°40' або 229°20')
8-22. Знайти довжину хвилі опромінювання, яке треба спрямува

ти на поверхню цинку, щоб максимальна швидкість фотоелектронів
дорівнювала 2000 км/с. Червона межа фотоефекту для цинку дорів
нює 0,35 мкм. (83 нм)
403
8-23. Око людини сприймає світло з довжиною хвилі 5 10~7м,
якщо потужність світла, що падає на око, не менша за 2,1-10"17 Вт.
Яка кількість фотонів щосекунди потрапляє на сітківку ока?
(53 фотони)
8-24. На металеву пластинку падає світло, що має довжину хвилі
413 нм. Фотострум припиняється, коли затримувальна різниця потен
ціалів становить 1 В. Визначити роботу виходу електрона з поверхні
пластинки й червону межу фотоефекту. (3,2 · 1(Г19 Дж; 6,2 · 10~7 м)
8-25. Визначити довжину хвилі випромінювання, якщо енергія
фотона дорівнює енергії спокою електрона. (0,24 · 10~" м)
8-26. На поверхню золота падає випромінювання з довжиною хвилі
200 нм. Визначити роботу виходу електронів із золота, якщо їх макси
мальна кінетична енергія дорівнює 2,5 · 10~19 Дж. (7,43 · 10~19 Дж)
8-27. З якою швидкістю має рухатись електрон, щоб його імпульс
дорівнював імпульсу фотона випромінювання з довжиною хвилі
5,2· 10" 7 м?(1,4- 103м/с)
8-28. Визначити кінетичну енергію фотоелектронів під час опро
мінювання вольфраму світловою хвилею довжиною 1,8 · 10~7м, як
що довжина хвилі, яка відповідає червоній межі фотоефекту для во
льфраму, дорівнює 2,75 · 10~7. (3,8 · 10"19 Дж)
8-29. Визначити червону межу фотоефекту для цезію, якщо під
час освітлення його поверхні фіолетовими променями з довжиною
хвилі 400 нм максимальна швидкість фотоелектронів дорівнює
6,5· 105м/с. (650 нм)
8-30. Робота виходу електронів з поверхні цезію дорівнює 1,94 еВ.
Який потенціал потрібно прикласти, щоб затримати фотоелектрони,
якщо поверхня цезію опромінюється монохроматичним світлом з
довжиною хвилі 589 нм? (0,16 В)
8-31. Довжина хвилі, що відповідає червоній межі фотоефекту,
для цинку становить 370 нм. Яка довжина світлових хвиль, що
опромінюють цинк, якщо фотоефект припинився при затримуваль-
ному потенціалі 0,2 В? (349 нм)
8-32. Визначити довжину світлової хвилі, що опромінює поверх
ню стронцію, якщо фотоелектрони мають максимальну кінетичну
енергію 1,8 · 10 19 Дж, а довжина хвилі червоної межі фотоефекту
для стронцію дорівнює 550 нм. (367 нм)
8-33. Одну з обкладок плоского конденсатора, що перебуває у
вакуумі, опромінюють світлом з довжиною хвилі λ. Електрони, що
вилітають з обкладки внаслідок фотоефекту, потрапляють на другу
обкладку конденсатора. Знайти максимальний заряд на обкладках,
який можна отримати таким способом. Площа пластин дорівнює S,
404
відстань між ними— d, робота виходу електронів з металу А.
eS (he
A
V ed\,<. x j j
8-34. Рентгенівське випромінювання з довжиною хвилі 55,8 нм
розсіюється плиткою графіту (ефект Комптона). Визначити довжину
хвилі λ' світла, розсіяного під кутом θ = 60° до напряму падаючого
променя. (57 пм)
8-35. Визначити кут розсіювання фотона при взаємодії з вільним
електроном, якщо зміна довжини хвилі Δλ при розсіюванні дорів
нює 3,62 нм.(120° або 240°)
8-36. На чорну поверхню площею 100 см2 щохвилини падає 63 Дж
світлової енергії. Визначити світловий тиск. (3,5 • 10 7 Па)
8-37. На 1 см2 абсолютно чорної поверхні щосекунди падає 2,8 · 1017
квантів випромінювання з довжиною хвилі 400 нм. Який тиск ство
рює це випромінювання? (4,6 · 10"6 Па)
8-38. Знайти світловий тиск сонячного випромінювання на 1 м2
земної поверхні, перпендикулярної до променів. Розглянути два ви
падки: 1) земна поверхня абсолютно чорна; 2) земна поверхня абсо
лютно дзеркальна. ( 1) 4,65 · 10"* Па; 2) 9,3 · 10 6 Па)
405
Ф І З И К А АТОМА
Атом водню за теорією Бора

1. Момент імпульсу електрона на стаціонарній орбіті
Ln=mvr = nh (η = 1, 2, 3, ...),
де т — маса електрона; ν - швидкість електрона на орбіті; г —• ра
діус стаціонарної орбіти; η— номер орбіти електрона; Ь-
2π
стала Планка. Радіус орбіти в моделі атома знаходимо за формулою
г„=г,л2 = 0,528 ΙΟ"10 -η 2 .
2. Повна енергія електрона, що перебуває в стаціонарному стані,

що визначається квантовим числом η
_те 1
(ЛІС 1
8ε /ι ' я 5
2 2
де знак «мінус» означає, що електрони в атомі мають від'ємну енер

гію (перебувають у «потенціальній ямі»); є — заряд електрона.
Якщо η = 1, то за допомогою цієї формули визначають основний
стан атома водню з енергією Е\:
4
Е.=—^
1 =-2,17 10~,8Дж =-13,6 еВ.
8ε2,//2
3. Енергія фотона, який випромінюється атомом водню при пере
ході атома зі стаціонарного стану з більшою енергією у стаціонар
ний стан з меншою енергією, дорівнює
ef=hv = En2-Eni,
де ν — частота випромінювання; ЕпХ і Еп1 — енергії атома в ста

ціонарних станах, між якими відбувається перехід електрону
406
ε / = Ε,
me J 1_
ν "ι 2 2
"2 У 8ε^//2 ν "ι 2 «2 у
η2 > п] завжди.
4. Частота випромінювання або поглинання атомом водню при
переході електрона з одного стаціонарного стану в інший визнача
ється за формулою
Е,-Е. 1 1
ν=-
те = / L - c - '_L__L'
8ε;Α3 ЧИ1
2
И
2
2
те = 1,10 · 107 м~' -стала Рідберга.

де /?„ =—5—j—
Щіїс
Цей розділ містить задачі, в яких розглядаються процеси в

електронних оболонках атома.
Для розв'язання задач на випромінювання й поглинання енер
гії атома слід визначити, в якому стані він перебуває, оскільки
математичні описи, що ґрунтуються на постулатах Бора, можуть
бути застосовані лише для ізольованих атомів (атоми не взаємо
діють між собою).
Атом будь-якого хімічного елемента має певний набір енергети
чних рівнів, притаманний цьому елементу, і збуджені ізольовані
атоми випромінюють цілком певні довжини хвиль. Тому всі речови
ни в газоподібному стані (одноатомні гази чи пари металів) дають
лінійчасті спектри.
Квантова теорія будови атома водню грунтується на постулатах
Бора і дає змогу пояснити закономірності лінійчастих спектрів ато
ма водню, ядерну модель атома Резерфорда, квантовий характер ви
промінювання й поглинання світла.
Згідно з постулатами Бора атом поглинає один фотон електрома
гнітної енергії й переходить зі стаціонарного стану з меншою енер
гією в стаціонарний стан з більшою енергією. У такому новому для
себе стані електрон перебуває дуже мало часу (10~8 с) і знову повер
тається до свого попереднього стану, випромінюючи при цьому
квант енергії (фотон).
407
Задача 1. Визначити радіус першої орбіти атома водню та швид

кість електрона на цій орбіті.
Дано: Згідно з теорією Бора радіус елект
ронної орбіти і швидкість електрона на
Й == — = 1,05-1(Г34Д ж с ; ній пов'язані формулою
2π
е- 1,6-1(Г19Кл; h
ь.
те = 9,110~ ЗІ кг
Ί -- ? ! , , - ?
Оскільки в задачі треба визначити величини, які відносяться до
першої орбіти (п = 1), то формула набуває вигляду:
rjnv_ h.
Щоб визначити дві невідомі величини гх і У,, необхідне ще одне

рівняння. Використаємо рівняння руху електрона. Згідно з теорією
Бора електрон обертається навколо ядра. При цьому сила взаємодії
між електричними зарядами ядра й електрона надає електрону до
центрового прискорення. На основі другого закону Ньютона може
мо записати
1 1
або т,у, =-
4πε0η 4πε0 г,
Звідси
ν] =
4πε0 mj\
Підставивши це значення в першу формулу, знайдемо радіус

першої орбіти в атомі водню:
4кН2гп
те
408
ТТ 2 2 Φ
Дж -с · — Дж 2 -с 2 -Кл , Дж 2 -с 2 кг-м 2 -с2
[г,] = 1 -м.=і ~ - : — =1 - - - - =і
кг· Кл" кг • Кл2 · м · В кг · м · Дж = і м.
с2 · м · Дж
4-3,14·(1,05·1(ΡΥ -8,85-10
Обчислення: г, • = 5,29-10 " м.
9J-10- 3 ' -2,56-10 -38
З першого рівняння знаходимо швидкість електрона на першій
орбіті:
Й
тг
Дж-с Η·м·с , кг• м · с
[»,] = ! =1 • = 1 = 1—.
кг-м кг·с кг-с" с
-34
1,05-10"
Обчислення: ν, =- = 2,18-10 6 -.
9,1 10 Зі -5,29-10"
Відповідь, η =5,29-10"" м; ν, =2,18-10' м
Задача 2. Визначити енергію електрона в атомі водню в його

стаціонарному стані, а також обчислити потенціал іонізації атома.
Да но: Повна енергія електрона в атомі водню
п- = і; виражається формулою
h == 6,62-10"34 Дж-с;
1
те = 9,1-10""кг; Е = - т„е
8є Г пг
2
е = 1,6-10"19 Кл;
де η — ціле число (п = 1, 2, 3,...).
ч = 8,85-10 -12^
м У випадку атома водню η = 1 для ста
ціонарного стану, тоді
_?
£, - ? < р -
__ηψ_
1
8ε2/*2
409
кг · Кл" кг-Кл 4 -м 2 Κ Γ Μ
№] = 1 =1 • =ι1 — = 1. πДЖ-
Ф' 2 „2
•Дж2-с Кл2-В2с2
м В2
19 <4
9,1·1<Γ"·(1,6-1(Γ7 ІЛ
£ = - 8(8,85 ^ τ = -2,172-10 Дж.
10-'') (6,62 10 3 4 ) 2
Енергія, яку слід надати електрону, щоб вирвати його з атома,

тобто перетворити атом у позитивний іон, називається енергію іоні
зації атома. Робота А віддалення електрона з першої стаціонарної
орбіти на нескінченність дорівнює
£|=<?Фіон.
де φί0Η — потенціал іонізації атома, звідки
τ іон
Є
8
- 2 172· 10~'
Обчислення: <ріп„ - — пг- = 13,6 В.
-1,6· 10""
Відповідь. £, = -2,172 · 10 - ' 8 Дж; (ріо„ = 13,6 В.
Задача 3. При переході електрона в атомі водню з одного енер

гетичного стану на інший енергія атома зменшилася на 1,892 еВ.
При цьому атом випромінює фотон. Визначити довжину хвилі ви
промінювання.
Дано: СІ З постулатів Бора відо
АЕ = 1,892 еВ; 1,6· 10~19· 1,892 Дж мо, що
h = 6,62\0'34 Д ж с
ΔΕ = Ε2-Ε] = hv,
λ—?
де ν = частота випромінювання атома водню. Тоді
А.
he . ., he
АЬ =—, звідки λ= .
λ ΔΖΓ
410
м
Дж-с-
[λ]: · = 1 м.
Дж
6,62 10 34 -3-108
Обчислення: λ = = 6,5610 7 м.
1,610",у 1,892
Відповідь. λ = 6,56·10~7Μ.
Задача 4. Визначити для електрона в атомі водню радіус орбіти,

яка відповідає четвертому енергетичному рівню, і довжину елект
ромагнітної хвилі, що випромінюється під час переходу атома з чет
вертого енергетичного рівня на другий. У незбудженому стані елек
трон перебуває на першій орбіті, маючи енергію —13,6 еВ.
Дано: СІ Радіус орбіти в атомі
д;=0,528 10 _ш м; водню знаходять за фор
мулою
"2 = 2;
"4 = 4; Г
п = Г
\ · » .
13
£,=-13,6еВ -13,6-1,6-10" Дж
де « = 1,2,3,... — номер
Γ„-?λ-? орбіти.
Обчислення: гп =0,528·10 4 0 ·4 2 =8,448·10"'°Μ.
Відповідно до другого постулату Бора
(\
λ пА пг п\
V"4 п\ ,
або
Ґ 2 2 Λ
he 16-4 £·,-з
= -Е,
V«2-«4 2
J 16-4 16
звідки
\6ch
λ= -
3£, '
411
πΊ ,м·Дж•с
[λ] = 1 = 1м.
с-Дж
16·3·10 8 ·6,6210" 34
Обчислення: λ • = 4,89· 10"7 м.
313,61,610і9
Відповідь. гп = 8,448 • 10'10 м; λ = 4,89 · 10 7 м.
Задача 5. На скільки зміниться енергія електрона в атомі водню,

якщо випромінюється фотон з довжиною хвилі 4,8-10~7 м?
Дано: При переході атома з одного стаціона
λ = 4,8·1 О"7 м 5 рного стану з більшою енергією Е2 у ста
h = 6,62 10"-34 Д ж с ; ціонарний стан з меншою енергією Ех
м випромінюється фотон, енергія якого
с = 3 -108
с
hv = E2-El=AE.
ΔΕ — ?
с с
Довжина хвилі випромінювання λ =—, звідки ν = —.
ν λ
Отже, зміна енергії атома при випромінюванні фотона
ΔΕ =—.

м
Дж-с-
[АЕ] = 1 • = 1Дж.
м
Обчислення: Д Е = 6 ' 6 2 ' 1 0 '37'10 = 4,М0~19 Дж.
4,8-10"
Відповідь. АЕ = 4,1 · 10"19 Дж.
Задача 6. Користуючись теорією Бора, знайти радіус другої еле

ктронної орбіти в атомі водню, швидкість ν2 і прискорення а2 еле
ктрона на цій орбіті.
412
Даі ю: Згідно з теорією Бора електрон в атомі
η =••2; водню обертається навколо ядра по коловій
т = 9,1 10 31 кг;
с
орбіті. При цьому він має доцентрове при
скорення
й = 1,05 10"3 4 Д ж с ;
ν1
е = ι , 6 · ι ο - " Кл
h ?
V
2 ? де vn — швидкість електрона на п-й орбіті;
«2 ? г„ — радіус цієї орбіти.
Це прискорення викликає сила кулонівської взаємодії електрона
з ядром. Запишемо рівняння руху динаміки для цього електрона
F <
F
K=mean=me—,
де те — маса електрона.
За законом Кулона
/г L_£l :9·10 9 Λ
К л 2
4ж0гп
Прирівнявши праві частини останніх формул, дістанемо
9·10'4 = ^ - (1)
Згідно з теорією Бора з усіх орбіт дозволеними є ті, для яких ви
конується правило квантування:
rnmevn = rih, (2)
де п = \, 2,3,..., Й =
2π
Розв'язавши рівняння (1) і (2) відносно гп і νη, дістанемо:
П2-п2 є2-9-Ю9
т-е2-9-\09 v. =- nh
413
ккгг •м
м Ί,
Дж2с2 Н2м2 с 2
К1 = і- .- Н м 2 Л м;
2 кг-м 2 • н КГ
і
сг · Кл —
Кл2
Кл2Н--^ Нм2
[Όη] = ι——&- = ι - = ]
Джс Нм· с с
(1.05-10 -34 ) 2 -2 2 10
Г
2 2,1· 10" м·
9,1-10-"-(1,6-Ю" 1 9 ) 2 -9 •109
(1,6·10 _ , 9 ) 2 ·9·10 9 м
V
2 ~ , п г 1Л-34
= 1,09 •106
Підставимо значення гп і νη у формулу доцентрового приско

рення:
->6ч2
"•"•"У-Ьті-іо"^
2,1 - ΙΟ"10 с2
Відповідь. г 2 =2,1-10" , п м; σ2 = 1 , 0 9 1 0 6 - ; а2 = 5,71-10 2 1 -^.
с с
Будова атома
9-1. Орбітальна швидкість електрона в атомі водню дорівнює

107 м/с. Обчислити радіус цієї орбіти. (2,5 · 10~8 м)
9-2. Яку швидкість має електрон, що перебуває на другій борів-
ській орбіті атома водню? (1,1 • 106 м/с)
9-3. Визначити частоту обертання електрона в атомі водню на
другій орбіті. (8,3 · 1014 об/с)
9-4. Обчислити радіуси г2 і г3 другої та третьої борівських орбіт в
атомі водню, (гг - 2,5 · 10~8 м; г3 = 4,77 · 10 -10 м)
9-5. Визначити період і частоту обертання електрона в атомі вод
ню для першої орбіти. (1,67 · 10 - ' 9 с; 6 · 1015 Гц)
414
9-6. Згідно з теорією Бора радіус першої орбіти електрона в атомі
водню г\ = 0,53 -10 м. Визначити лінійну й кутову швидкість еле-
( \
ктрона на цій орбіті. р= , ~ = 2 , 2 - 1 0 "м- ; CU = 4 , 1 0 0 1 0 ' V
V
9-7. При переході електрона в атомі водню з одного стаціонарного
стану на інший випромінюється фотон з частотою 4,57 · 10м Гц. На
скільки змінилась енергія електрона в атомі за рахунок цього ви
промінювання? (30 · 10~20 Дж)
9-8. На скільки змінюється енергія електрона в атомі водню при
випромінюванні атомом фотона з довжиною хвилі 435 нм? (12,1 еВ)
9-9. Визначити частоту випромінювання при переході електрона
атома з третьої орбіти на другу. (4,6 · Ю14 Гц)
9-10. Визначити частоту коливань, що відповідає четвертій спек
тральній лінії серії Бальмера. (7,3 · 10 й Гц)
9-11. Обчислити потенціал збудження першої лінії серії Бальме
ра. (1,9 В)
9-12. При переході електрона в атомі водню з четвертої стаціонарної
орбіти на другу випромінюються фотони з енергією 4,04 · 10~'9 Дж.
Визначити довжину хвилі цієї лінії спектра. (0,49 мкм)
9-13. У скільки разів довжина хвилі випромінювання атома вод
ню при переході атомів з четвертої орбіти на другу більша, ніж дов
жина хвилі випромінювання при переході електрона з другої орбіти
на першу? (У 4 рази)
9-14. У скільки разів довжина хвилі випромінювання атома вод
ню при переході електрона з третьої орбіти на другу більша, ніж до
вжина хвилі випромінювання при переході електрона з другої орбі
ти на першу? (У 5,4 раза)
9-15. Під час опромінювання пари ртуті електронами енергія ртуті
збільшується на 4,9 еВ. Яка довжина хвилі випромінювання атомів у
результаті переходу їх в незбуджений стан? (0,25 мкм)
9-16. Під час переходу електрона в атомі водню з третьої стаціо

нарної орбіти на другу випромінюється фотон світла, якому відпові
дає довжина хвилі 652 нм. На скільки зменшилась енергія атома во
дню? (3,046 · 10 19Дж)
415
9-17. Унаслідок поглинання кванта світла енергія атома ртуті
змінилася на 7,84 · 10 19 Дж. Визначити довжину хвилі поглинутого
світла та масу кванта. (2,5 · 10~7 м; 8,7 · 10"36 кг)
9-18. Електрон в атомі вольфраму після поглинання кванта енергії
з довжиною хвилі 1,45 • 10 10 м переходить з однієї орбіти на іншу. Як
і на скільки змінилась енергія атома? (Збільшилася на 8,7 · 10 еВ)
9-19. У скільки разів енергія електрона в атомі водню на третій
орбіті більша, ніж на першій? (У 9 разів)
9-20. Орбітальна швидкість електрона в атомі водню дорівнює
107 см/с. Обчислити радіус цієї орбіти. ( = 2,5 · 10~6см)
9-21. Яку роботу потрібно виконати, щоб віддалити електрон
атома водню з другої орбіти за межі ядра? (5,44 · 10~19 Дж)
9-22. Визначити довжину дев'ятої борівської орбіти атома водню.
(=2,7· 10~8м)
9-23. Визначити довжини хвиль головних ліній серії Лаймана, Па-
шена, Брекентата Пфунда. (121,5 нм; 1878 нм; 4,05· 10 4 см;7,5мк)
9-24. Атом водню в основному стані при поглинанні кванта світ
ла з довжиною хвилі 121,5 нм перейшов у збуджений стан. Визначи
ти радіус електронної орбіти в збудженому стані. (212 пм)
9-25. Визначити найменшу єтіл і найбільшу енергію фотона в
ультрафіолетовій серії атома водню (серії Лаймана). (10,2 еВ; 13,6 еВ)
9-26. Визначити довжину хвилі, яка відповідає третій спектраль
ній лінії в серії Бальмера. (434 пм)
9-27. Скільки квантів різної енергії може випромінювати атом
водню, якщо його електрон міститься на третій орбіті? (Три)
9-28. Згідно з теорією Бора радіус першої орбіти електрона в
атомі водню г\ = 0,53 · 10 |0 м, а радіус другої орбіти — г2 = 4г\.
Знайти частоту обертання електрона на цих орбітах. Порівняти її з
частотою того фотона, що випромінюється при переході електрона з
другої орбіти на першу, якщо різниця енергії між ними дорівнює
14,4 · 10~'9 Дж. (6,63 · 1015 Гц; 8,3 · 10 й Гц)
416
Ф І З И К А А Т О М Н О Г О ЯДРА
І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК
Будова атомних ядер. Радіоактивність
1. Ядро позначається так, як і нейтральний атом:
де X— позначення хімічного елемента; Ζ — зарядове число, що до

рівнює кількості протонів; Α = Ζ + Ν — масове число, яке дорівнює
загальній кількості нейтронів і протонів у ядрі; Ν = Α~Ζ — кіль
кість нейтронів у ядрі.
2. Закон радіоактивного розпаду:
ι
T 2
N = N02 " =N0e~b,
де Ν— кількість ядер, які не розпалися в даний момент часу /;

NQ — кількість ядер у початковий момент часу t = 0; Τιη — період
піврозпаду; λ — стала розпаду.
3. Період піврозпаду TV2 — це інтервал часу, протягом якого кі
лькість радіоактивних атомів зменшується вдвічі. Період піврозпаду
пов'язаний зі сталою розпаду співвідношенням
_ 1 п 2 _ 0,693
1/2
λ " λ ·
4. Якщо проміжок часу Dt« Т]/2, то кількість атомів, які розпа
лися за час /, можна визначати за наближеною формулою
ЛЛ, и м 0,693-Ν0Δί
ΔΝ ~ XN0At ~ — —.
5. Енергетичний вихід ядерної реакції. У процесі ядерних реакцій,

як і хімічних, може виділятись і поглинатись енергія. Енергетичний
417
вихід ядерних реакцій можна розрахувати на основі закону збере
ження та перетворення енергії:
ΔΖ? = [Zmp + Nmn - w,) · с2,
де с2 — коефіцієнт пропорційності, швидкість світла
ν = 8 , 9 8 7 · 1 0 | 6 ^ = 8,987·10 1 6 ^
^ кг с
6. Згідно з релятивістською механікою маса спокою т стійкої сис

теми взаємозв'язаних частинок менша за суму мас спокою т] + т2 +
+т3+... + тп частинок, узятих у вільному стані. Різницю Ат =
= (т1+т2+т3+.,. + тп)-т називають дефектом мас системи час
тинок.
7. Енергія зв'язку атомних ядер прямо пропорційна дефекту мас
системи частинок:
ЕЗЙ=с2Ат,
де с — швидкість світла у вакуумі.
8. Дефект маси Am атомного ядра є різниця між сумою мас віль
них протонів і нейтронів і масою ядра
Am = Zmp + Nmn - тя,
де Ζ — кількість протонів у ядрі, що збігається з порядковим номером
елемента в таблиці Менделєєва; Ν = Α-Ζ — кількість нейтронів у
ядрі; т і тп — маси протона і нейтрона відповідно; тй — маса ядра.
9. Питома енергія зв'язку — це енергія зв'язку, яка припадає на
одну ядерну частинку (нуклон):
ρ зв
пит * '
А
де А — кількість нуклонів у ядрі.
10. Поглинута доза випромінювання дорівнює
о-Л,
т
де Ε — поглинута енергія випромінювання; т — маса опромінюва
ної речовини. Одиниця поглинутої дози випромінювання в СІ —
грей (Гр):
418
[/>] = ! * ϋ = 1 Γρ.
ΚΓ
11. Природний фон радіації дорівнює річній дозі 2-Ю"3 Гр. Гра
нично допустима доза — 0,05 Гр за рік. Разова доза 3 -н 10 Гр є смер
тельною для людини. На практиці широко застосовується позасис
темна одиниця — рентген (Р). 1 Ρ = 0,01 Γρ.
Цей розділ містить задачі, в яких розглядаються будова

атомних ядер, ядерні перетворення та ядерні реакції.
Слід пам'ятати, що фізичний зміст енергії зв'язку атомного ядра
АЕ — робота, яку необхідно виконати для розщеплення ядра на
окремі нуклони, а дефект маси — міра енергії зв'язку атомного ядра,
різниця між сумою мас усіх нуклонів ядра у вільному стані та ма
сою ядра.
Використовуючи прийняті в атомній фізиці одиниці — атомну
одиницю маси (а.о.м.) і одиницю енергії (МеВ), після підстановки
числового значення для швидкості світла дістанемо: дефект мас,
який дорівнює 1 а.о.м., відповідає енергії зв'язку ядра 931,5 МеВ.
^ = с2 = 8,99·1016 — = 931,5 МеВ,

Am кг
де 1Дж = 6,2 10ІкеВ; 1 кг = 6,02· 1026 а.о.м.
Треба вміти дати фізичну інтерпретацію виділення енергії у важких
ядрах, усвідомити, що поділ важких ядер на два менші ядра відповідає
збільшенню енергії зв'язку на нуклон. Такий процес супроводжується
виділенням енергії, яка пов'язана зі збільшенням дефекту мас.
Під час обчислення енергетичних ефектів ядерних реакцій, у
тому числі результатів, слід залишати чотири або й більше значущі
цифри.
Задача 1. Є якась кількість радіоактивного радону. Кількість радо

ну зменшилась у 8 разів за 11,4 доби. Який період піврозпаду радону?
419
Дано: Згідно із законом радіоактивного розпаду
^ = 8;
N N = N02 '1/2,
t = 11,4 доби
де N — кількість ядер, які не розпалися в даний
J
\/2 момент часу t; N0 — кількість ядер у початковий
момент часу t = 0; Tl/2 — період піврозпаду.
Відомо, що кількість радону зменшилась у 8 разів, або у 2" разів.
Із закону радіоактивного розпаду
N Т~
— = 2" 2 .
Звідси
2 3 =2 Г , / 2 , або 3=-L.
Тоді
11,4
Обчислення: Т.1/2 = 3,8 доби.
Відповідь. Tv2 =3,8 доби.
Задача 2. Скільки атомів радіоактивного ізотопу кальцію розпа

дається за 1 добу в 1 г цього ізотопу, якщо період його піврозпаду
становить 164 доби.
Дано: Визначимо початкову кількість атомів
m = 0,001г; ізотопу кальцію
Μ = 0,04 кг/моль;
1ΊΊ
Ти2 =164 доби;
t = 1 доба;
ЛГА=6,02-1023моль-' AW
a e = v кількість молів.
ΔΛΤ M
420
Із закону радіоактивного розпаду маємо
N= N0-2J~\
звідки знаходимо кількість атомів кальцію, які розпалися за 1 добу:
AN = N0-N = N0 1 - 2 Ά> А
1-2 Ά, 2
Μ
ι Λ
в 0,001
Обчислення: AN = 6,02 · 10 1-2 = 6,347 ΙΟ19.
0,04 J
19
Відповідь. ΔΝ = 6,347 ΙΟ атомів.
Задача 3. Обчислити енергетичний вихід такої ядерної реакції:

^N+'H-^He+'^C.
Дане : Енергетичний вихід реакції можна об
wN =--14,00725 а.о.м.; числити, якщо буде відомий дефект маси
ядерної реакції ±Ат, тоді
т}1 == 2,01474 а.о.м.;
т
н,- = 4,00386 а.о.м.; АЕ = ±Атс2.
тс = 12,00382 а.о.м. Якщо Am > 0, то це означає, що внаслі
док ядерної реакції енергія буде виділятися,
АЕ -_ ?
а якщо Am < 0, то енергія буде поглинатися.
Підрахуємо в атомних одиницях маси масу частинок до та після
реакції, а потім знайдемо різницю мас, тобто дефект маси Am.
Вихідні частинки Частинки, що утворилися

mN =14,00725 а.о.м. тНе =4,00386 а.о.м.;
тИ =2,01474 а.о.м. тс =12,00382 а.о.м.
16,02199 а.о.м. 16,00768 а.о.м.
Am = 16,02226 а . о . м . - 16,00768 а.о.м. = 0,0151 а.о.м.

Оскільки Am > 0, то це означає, що внаслідок ядерної реакції
енергія виділяється. Знайдемо величину цієї енергії:
А£ = Атс 2 =0,01431а.о.м.-1,662-10- 2 7 кг •с 2 .
а.о.м
421
[Δ£] = 1 а.о.м.· кг м = 1Дж.

а.о.м. с
А£ = 0,01516-1,6621(Г 27 -910 І6 =2,271(Г І2 Дж.
Відповідь. ДЕ = 2,27-10"12Дж.
Задача 4. При захопленні ядром берилію 'Be дейтерію 2Н бе

рилій перетворюється на ядро атома бору '"В. Записати рівняння
ядерної реакції та визначити, яка частинка при цьому утвориться.
Дано: Найпоширенішим видом ядерної реакції є взаємо
9
4 Ве;
дія легкої частинки з ядром, у результаті чого утворю
ється легка частинка й нове ядро. Тоді рівняння ядер
Ή ної реакції запишеться так:
В
lBe+)H-*w5B+lx\ lx=ln.
Отже, у цій ядерній реакції утворився нейтрон.
Задача 5. Ядерний реактор перетворює за добу в енергію 1 г

урану. Яка потужність урану?
Дано: СІ Енергію можна визначити за допо
t = 24 год; 8,64· 104с могою співвідношення Ейнштейна:
т=\г 10"3кг
Ε = тс'
Тоді потужність можна знайти за формулою
Ν =- тс
t t
10_3 -9-Ю16
Обчислення: Ν = τ - = 1,04·109 От.
4
8,64 ΙΟ
Відповідь. JV = 1,04 1 0 9 B T .
422
Задача 6. Який ізотоп утворюється з радіоактивного ізотопу лі
тію * Li після одного α-розпаду і одного β-розпаду?
Дано: За законом збереження кількості нук
лонів
8 = 4 + 0 + Л,
X-
звідки А = 4.
За законом збереження заряду
3 = 2-1 + Ζ,
звідки Ζ = 2. Ядру з таким зарядом та масовим числом відповідає
ядро атома гелію: \Х = 42Не.
Запишемо ядерну реакцію:
зТІ->2Не+>+2Не> аб
° 3Li->2!He+>-
Задача 7. Під час бомбардування ядер фтору '*F протонами

утворюється кисень 'gO. Які ще ядра виникають при цій реакції і
скільки енергії виділяється?
Дано За законом збереження нуклонів
l9 u
F+
»F+lp^> to+2x 19+1 = 16 +А,
Х—1 АЕ — ? звідки А = 4.
9 + 1 = 8 + Ζ,
звідки Ζ = 2. Ядру з таким зарядом та масовим числом відповідає
ядро атома гелію: \Х = 42Не.
Запишемо рівняння ядерної реакції:
l9 l
9F+lp^> lO+*He.
Виділення енергії при ядерній реакції обчислюється за універса

льним співвідношенням:
АЕ = Ат-с2,
де Am — дефект маси.
423
Am = Ylmi-$dmk = (mF +m )-{m0 +mHe),
*=i
де X mi — сума мас частинок до реакції; £ m t — сума мас части

ні *=і
нок, що утворилися після реакції.
Тоді енергія ядерної реакції
AE = [(mF+mp)-(mo+mHe)]-\,662-\0-21 с2.

п кг м
[АЕ] = 1 а.о.м. γ = 1 Дж.
а.о.м. с
Δ£ = [(18,99843 + 1,00783)-(15,99491 + 4,00260)]·1,662-10~27·9·10,6 =
= 1,3 10' 2 Дж.
Відповідь. АЕ = 1,3 · 10~12 Дж = 8,13 МеВ.
Задача 8. Уперше штучно отримано радіоактивний нуклід при бо

мбардуванні ядер алюмінію 273 А1 ос-частинками. Ядро якого елемента
утворилося в результаті реакції, якщо при цьому виділилися нейтрони?
Визначити енергію зв'язку отриманого ядра, якщо маса спокою нейт
рона тп =1,00899 а.о.м., маса спокою протона тр =1,00814 а.о.м., маса
спокою ядра тя =29,9783 а.о.м.
Дано: СІ Запишемо рівняння
-27 ядерної реакції, урахо
тп= 1,00899 а.о.м.; 1,00899-1,66-10 кг; вуючи, що а-частинка
27
тр = 1,00814 а.о.м.; 1,008141,6610 кг; є ядром атома гелію
27
т= 29,9783 а.о.м. 29,9783-1,66-10' кг Не:
Α
ζΧ-ΊΕ„ Âl+«He->z^ + >.
За законом збереження нуклонів (масового числа)
27 + 4 = А +1, звідки А = 30.
424
13 + 2 = Z + 0, звідки Z- 15.
З періодичної системи Д. І. Менделєєва знаходимо, що ]°ЬХ — ядро
атома фосфору ™Р. Остаточне рівняння реакції має такий вигляд:
" А І + ^ Н е - ^ Р + о'л.
Енергія зв'язку обумовлена наявністю дефекта мас і може бути

визначена за формулою
Езв=Ат-с2.
Дефект мас ядра Am визначимо за формулою
Am = Zmp +(A- Z)mn - тя,
де тл — маса спокою ядра, яку знаходимо за довідковою таблицею.
Підставивши дефект мас у формулу енергії зв'язку, дістанемо
розрахункову формулу:
Ет = (15 · 1,00814 +15 • 1,00899-29,9783)· 1,66• 10"27 • 9· 10'6 =
= 4,16-10"" Дж.
Відповідь. Е2В = 4,16 · 10"1' Дж = 260 МеВ, X™ — ядро атома фосфору.
Задача 9. Визначити питому енергію зв'язку, яка припадає на один

нуклон у ядрі атома "Na, якщо маса останнього дорівнює 22,9914 а.о.м.
(#я„ = 1,675-10"27 кг, тр = 1,672-10"27 кг, тя = 38,175252-10"27 кг).
Розе 'язання
Дано: Енергія зв'язку за відомими А \N-A-Z
/и„=1,675-10"27кг; визначається за формулою
тр = 1,672-10"27 кг; £
зв = (ZmP +(A~ZK -тЙ)-с2.
т =38,175252-10"27 кг
Питома енергія зв'язку (енергія, що
припадає на один нуклон) дорівнює
425
зв
F —
А
Запишемо формулу в остаточному вигляді:
JZmp + (A-Z)mn-m„)-c2
А
м2
пит J
нуклон нуклон
(11·1,672·1(Γ 27 +12·1,675·1(Γ 27 -38,175252·1(Γ 27 )·9·10"
£„ =
23
π Дж
= 0,12410"
нуклон
Відповідь. Елт = 0 , 1 2 4 1 0 - " - ^ - = 7 , 7 5 - ^ _ .

нуклон нуклон
Будова атомних ядер. Радіоактивність
10-1. Який період Γ піврозпаду ізотопу, якщо за добу розпадаєть-

ся в середньому 900 атомів з 1000? γ = - = 7,2 год
log ' N
KN0-AN
10-2. Період піврозпаду радіоактивного йоду-131 становить 8 діб.

За який час кількість атомів йоду-131 зменшиться в 100 разів?
10-3. Є 25 104 атомів радіоактивного радію. Скільки з них роз
падуться за 1 добу, якщо період піврозпаду радію дорівнює 1620 ро
ків? (30)
10-4. Визначити сталу розпаду ізотопу радію ^ R a . (693 с)
10-5. Яка частина початкової кількості атомів радіоактивного ак
тинію 2ggAc залишається через 5 діб; через 15 діб? (0,71; 0,36)
426
10-6. За який час / розпадається 1/4 початкової кількості ядер ізо
топу, якщо період піврозпаду Т1/2 = 24 год? (10,5 год)
10-7. Повний заряд ядра атома елемента дорівнює 4,8-1(Г18Кл.
Визначити номер елемента. Скільки електронів у електронній обо
лонці цього атома? (Цинк; ЗО елементів)
10-8. Чому дорівнює повний заряд ядра атома ванадію, атомний
номер якого 23? (3,68 · 10~18 Кл)
10-9. Назвати хімічний елемент, в ядрі атома якого містяться:
а) 6 протонів і 6 нейтронів; б) 19 протонів і 20 нейтронів; в) 50 про
тонів і 69 нейтронів.
10-10. Який ізотоп утворюється з радіоактивного талію 2180,Т1 пі
сля трьох послідовних β-розпадів і одного α-розпаду? (Ізотоп свин-
цю^РЬ).
10-11. Радіоактивний натрій 2<JNa, розпадаючись, випромінює
елктрон. Який повний елемент утворюється при цьому? ( ^ N a )
10-12. Унаслідок радіоактивного розпаду ~^2 U перетворюється в
2
8*РЬ. Скільки а- і β-розпадів при цьому відбувається? (8 α-роз
падів; 6 β-розпадів)
10-13. Визначити порядковий номер і масове число ізотопу, який
утворюється з торію 23920Th після трьох α-розпадів і двох β-розпадів.
(Z = 80, А = 220, цим елементом є радон).
10-14. Ядро берилію 'Be, поглинувши дейтерій 2 Н, перетворю
ється в ядро атома бору '°В. Записати рівняння ядерної реакції і ви
значити, яка частинка при цьому викидається. (Нейтрон)
10-15. Радіоактивний ізотоп азоту ',Ν, розпадаючись, перетво
рюється в ізотоп вуглецю "С. Записати рівняння ядерної реакції.
Яка частинка при цьому випромінюється? (Позитрон)
10-16. Під час опромінювання алюмінію "А1 а-частинками
утворюється фосфор ]°3 Р· Записати цю реакцію.
10-17. Яка енергія виділяється при синтезі одного ядра \\\е з
тритію й дейтерію? (17,6 МеВ)
10-18. У процесі поділу ядро урану розпадається на дві частинки,
загальна маса спокою яких менша за початкову масу ядра на 0,2 ма
си протону. Скільки енергії виділяється під час поділу одного ядра
урану?
10-19. Знайти енергію, що виділяється під час ядерної реакції:
7 Не
3У+ІН->2 + 2 Н · (17,3 МеВ)
427
10-20. Знайти енергію, що поглинається під час ядерної реакції:
' i N + j H e - ^ g O + j H . (1,16 МеВ)
10-21. Знайти енергію, що виділяється під час ядерної реакції:
ч
4Ве + *Н -> '°В + 'Н. (4,35 МеВ)
10-22. При поділі атома урану 2 Û на два уламки виділяється
енергія 200 МеВ. Якій кількості енергії відповідає спалювання в
ядерному реакторі 1 г 2 Û? (8,2-10ІОДж)
10-23. Визначити енергію ядерних реакцій: 1) 'Ве+ ^Н —» '°В+ 0'и;
2) £Ca + JH->i'K+*He; 3) ]ΐΐ + \Η->1&+*π, 4) ^Li + *He->'°B+>.
Поглинається чи виділяється енергія в цих реакціях? ( 1)43,6 МеВ,
виділяється; 2) 1,05 МеВ, поглинається; 3) 1,64 МеВ, поглинається;
4) 2,8 МеВ, поглинається)
10-24. Атомна електростанція потужністю 109 Вт має ККД
20 %. Яка маса урану-235 витрачається за добу? Вважати, що при
кожному поділі урану виділяється енергія Е0 = 200 МеВ.
( MN MPt , , 1
т= = = 5,3 кг
( NA X)NAE0 _ J
10-25. Яка кількість урану-235 витрачається за добу на АЕС по
тужністю 5 МеВ з ККД 17 %? При кожному поділі ядра урану виді-
ляєтся енергія EQ = 200 МеВ. (31 г)
10-26. Визначити енергію зв'язку ядра дейтерію ]Н і тритію ]Н.
(1,72 МеВ; 7,97 МеВ)
10-27. Визначити питому енергію зв'язку для ядра ізотопу кисню
І7
80. (7,76 МеВ)
10-28. Енергія зв'язку ядра, яке складається з двох протонів і од
ного нейтрона, дорівнює 7,72 МеВ. Визначити масу нейтрального
атома, який має це ядро. (тя - 2тр + т„ + Am - 3,01604 а.о.м.)
10-29. Визначити питому енергію зв'язку ядра '^С. (7,68 МеВ/нуклон)
10-30. Скільки радіоактивної речовини залишиться через 12 і 24 до

би, якщо спочатку її було 480 г? Період піврозпаду речовини дорів
нює 24 доби. (343 г; 240 г).
10-31. Початкова кількість атомів радію 25-104. Яка кількість їх
розпадається при радіоактивному розпаді за 1 добу, якщо період
піврозпаду радію дорівнює 1620 років? (30)
428
10-32. Період піврозпаду радону S6Rn дорівнює 3,8 доби. Через
який час маса радону зменшилася в 10 разів? (12,6 доби)
10-33. Була деяка кількість радіоактивного радону. За 11,4 доби
кількість радону зменшилась у 8 разів. Який період піврозпаду ра
дону? (3,8 доби)
10-34. Який елемент утворюється при α-розпаді ізотопу 2 „Ро?
10-35. Унаслідок захоплення нейтрона ядром магнію "|4Mg утво

рюється радіоактивний ізотоп натрію 24Na. Які частинки випуска
ються при цьому ядерному перетворенні? Записати рівняння реакції.
(Нейтрони)
10-36. Скільки а- і β-частинок утворюється при перетворенні яд
ра урану 2f2O в ядро вісмуту 2°зВі? (6 а- і 3 β-частинок)
10-37. Лічильник Гейгера зареєстрував за 1 хв 4000 β-частинок,
що виникли під час розпаду ядер радіоактивного ізотопу натрію
24
Na, а через добу — тільки 1000 розпадів за 1 хв. Визначити період
піврозпаду ізотопу. (0,5 доби)
10-38. Який ізотоп утворюється з радіоактивного ізотопу сурми
'"Sb після чотирьох β-розпадів? Обчислити заряд ядра нового ізо
топу. (8,8-10' ,8 Кл)
10-39. Під час взаємодії атома дейтерію з ядром літію ,Li ви
промінювання нейтрон. Записати рівняння ядерної реакції й обчис
лити енергію, яка виділяється під час цієї реакції. (15 МеВ)
10-40. Під час співударяння протона з ядром берилію відбуваєть
ся ядерна реакція з виділенням α-частинки. Записати рівняння ядер
ної реакції. Визначити енергію. (2,14 МеВ)
10-41. Яка енергія виділяється при утворенні 1г гелію 4Не з
протонів і нейтронів? (65 · 1010 Дж)
10-42. Яку кількість води можна нагріти від 0 °С до кипіння, як
що використати все тепло, що виділяється під час реакції
з Ь і + ] Н - » 2 4 Н е при повному перетворенні 1 г літію? (5,6-10'кг)
10-43. Якій зміні Am відповідає енергія, що утворюється за 1 го
дину на електростанції потужністю 2,5-103МВт? (Am = 1,0-10-4кг)
10-44. При поділі атома урану " ί υ виділяється енергія 200 МеВ.
Скільки води, взятої за температури 20 °С, можна перетворити на
пару, якщо використати всю енергію, яка виділяється в ядерному
реакторі з 1 г урану? (3,2 -104 кг)
429
10-45. Під час роботи ядерного реактора за добу виділяється
енергія, еквівалентна масі 1 г. Яка потужність такого реактора?
(1,04-10" Вт)
10-46. При поділі ядра урану 'Û на два уламки їх загальна маса
спокою менша за початкову масу ядра на 0,2 маси протону. Яка еле
ктрична потужність атомної електростанції, яка витрачає за добу
200 г ізотопу урану і має ККД 25 %? (4,4 · 107 Вт)
10-47. Визначити, яку кількість урану-235 витрачає за добу атом
ний криголам, якщо потужність його двигунів дорівнює 3,2 · 107 Вт,
а ККД— 17 %. Вважати, що під час поділу одного ядра урану-235
виділяється 200 МеВ енергії. (0,2 кг)
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Гончаренко С. У. Фізика: Проб. навч. посіб. для 11 кл. ліцеїв і гімна

зій природничо-наукового профілю. — К.: Освіта, 1995.
2. Гончаренко С. У. Фізика: Довідкові матеріали для абітурієнтів. — К.:
Либідь, 1996.
3. Гончаренко С. У. Методи розв'язування задач. — К.: Либідь, 1996.
4. Гончаренко С. У., Мисечко Т. Є. Контрольні роботи з фізики. — К.:
Освіта, 1998.
5. Латиський В. В., Терещук Б. М. Фізика: Основні поняття та закони:
Навч. посіб. — К.: А.С.К., 1998.
6. Гельфгат І. М., Генденштейн Л. Е., Кирик Л. А. 1001 задача з фізики
з відповідями і вказівками. — Харків: Гімназія, 1998.
7. Фізика абітурієнту / В. М. Кулішенко, Б. О. Мало, О. Я. Кузнєцова. —
К.:КМУЦА, 1998.
8. Каліта В. М, Стучинська Н. В. Фізика. Для учнів загальноосвіт. навч.
закладів та абітурієнтів. — К.: Книга плюс, 2003.
431
ПОДАТКИ
Правила наближених обчислень

В умові фізичної задачі завжди відображено якесь фізичне явище, і для
її розв'язання необхідно знати не тільки теорію цього явища, а й уміти ана
лізувати задану в умові фізичну ситуацію. Під час такого аналізу явища
свідомо або підсвідомо замінюють їх моделями. Досліджуючи останні за
відповідними методиками з використанням законів фізики, зазвичай отри
мують формулу. Розрахунки формули за допомогою мікрокалькулятора
дають попередній числовий результат. Цей результат, як правило, містить
велику кількість значущих цифр. Не розуміючи цього, учень часто-густо
старанно переписує з табло калькулятора всі цифри, вважаючи, що «так
треба для більшої точності». Однак це не так.
Числові значення величини, з якими доводиться мати справу, розв'я
зуючи фізичні задачі, у більшості випадків наближені.
До таких величин належить більшість сталих, які наводяться в довідни
ках. Наприклад, для нормального прискорення вільного падіння в довідни
ках дається значення 9,81 м/с2, для відношення довжини кола до діамет
ра — 3,14, для маси електрона — 9,11 · 10~33 кг. Для точнішого обчислення
або вимірювання ці величини насправді дорівнюють: g-9,8065 м/с",
π = 3,1416, т = 9,106-10" ' кг. Але й ці значення, у свою чергу, є набли
женими або внаслідок недостатньої точності вимірювання, або через те що
одержані заокруглюванням точніших значень.
Наведемо правила наближених обчислень, яких слід дотримуватися під
час розв'язування задач.
1. При додаванні або відніманні результат заокруглюють так, щоб не
мав значущих цифр у тих розрядах, яких немає хоча б в одній із заданих
величин. Наприклад:
5,0236 + 2,56 - 4,536 = 5,02 + 2,56 - 4,54 = 3,04.
2. При множенні або діленні співмножники заокруглюють так, щоб ко
жний містив стільки значущих цифр, скільки їх має співмножник з най
меншою кількістю таких цифр.
Наприклад, замість обчислення виразу
3,723-2,4-5,1846
432
обчислюють вираз
3,7-2,4-5,2.
У кінцевому результаті необхідно залишати таке саме число значущих
цифр, яке є у співмножниках після їх заокруглювання.
У проміжних результатах треба зберігати на одну значущу цифру більше.
Такого самого правила слід дотримуватися при діленні наближених чисел.
3. При піднесенні до квадрата чи куба необхідно в степені брати стільки
цифр, скільки їх є в основі степеня. Наприклад:
1,322 = 1,74.
4. Обчислюючи квадратний або кубічний корінь, у результаті потрібно
брати стільки значущих цифр, скільки їх є в підкореневому виразі. Наприклад:
Л/І,17-1(Г 8 «1,08-КГ4.
5. Під час складних виразів потрібно застосовувати вказані правила
відповідно до виконуваних дій. Наприклад:
(3,2 + 17,062)л/зЛ
5,1-2,007103
Співмножник 5,1 мас найменшу кількість значущих цифр — дві. Тому
результати всіх проміжних обчислень необхідно заокруглити до трьох зна
чущих цифр:
(3,2 + 17,062К/У7 20,31,73 35,1 3

5,1-2,007-103 10,3103 ~ 10,3103 ~ '
Після заокруглювання результату до двох значущих цифр дістаємо
3,4- 10-\
433
to to ю Μ to to to Ю ю to UJ to о
ЧО 41. tO ОО Оч ЧЛ U> чо 00 ^J σ^ чл 4^ -
ο оо ^1 Оч ЧЛ чО -J *» Μ - О о
Кути
о
ο О о о О о о о О о о о о о О О о О о о о о о ο о О О о о о о Vi
ЧЛ -t- 4»· -t- 4і ЧО ЧО U) U) Чо ЧО (О to
Ο оо .ь. 4І. U1
Оч чО •О
<-п 4і м ю
чО ~J
to to чП -J Κ) о о о о о о
Lft чл ОО ЮЧО О^1
* • ЧЛ 00 to ю
Оч о
чО ЧЛ
чл *». to о
ОО
^л w о 00 -о Чл 4»J »— о
о чо ~ ю σ\ σ· to 4^ ОЧ чО to чл ~J о ю ЧЛ -о о
ο О о О о о О о О о о о о О ο о о о о О О о О ο о о о о о о о
t-л и> чл ЧЛ U) чо 4>J ЧО to to to η
~J ЧЛ Чо 00 Оч
** 4i -&. 4*. *. U(X)
ОЧ 4^ ΙΟ О 00 ю KJ
Оч •ь- Ul ЧГ5 -J t — '
о
00 о
~4 ЧЛ о
W о о сю
^J * •
ГО *— 00
О Оч *.
чл
to о •U
4* 4^ ЧЛ Оч u» 4^ Оч 00
чл 4*. ωЮ о
чл -J О to чл ^1
~— о
4*. *. -о ОО •о о
ЧЛ ІЛ ЧЛ Іл ЧЛ чл чл ЧЛ (л VI *- 4*. *>. *>. 4*. *- 4^ 4і 4І- 4*. U» U1 ω LO U1 U» OJ 4*J UJ £

s ЧО 00 ~~ί Оч ЧЛ ΐ- u> to о чО 00 -О Оч чл 4- L>J to О чО 00 -ο Оч Чл 4І
u> to о ч
о
ο О о О о Ο Ο о о о о о о О О о О О О О О о о ο О о О о о о о ІЛ
00 оо 00 ОО 00 •^1 -о. -о. ^1 -о ^1 ~-1 -.1 Оч Оч ОЧ Оч Оч Оч Оч Оч ΙΛ іл чл ЧЛ ЧЛ
οο U0 І — *
-о Оч
--J чл 4*- 1*1 40 Оч ЧЛ 4> Ю 1 —
Ο 00 --J ЧЛ * > •
чл чл
ο Іл -ь. ЧО to о 40 ос ^J Оч ЧЛ ЧО ЧО
^ о
— ^4 ЧЛ ос
to Оч VJ ЧО Оч Νί 00 'Ό ч~> N — о
σ\ ~J 00 чО ЧО чО чо чО 00 ~ ^о *. чл о ЧЛ о
о о о О о О о Ο о о О о о о о
~j О Оч (л 4^ U1 to to О О чО ЧГ> чО 00 ос 00 -о •^1 -J —1 О ОЧ Оч Оч LA
UJ Оч 00 *. чо Μ ос Ul -.1 ЧО о Оч OJ О Оч '^J ос 1.Л -J 4^ -о оч
Ю 4*- о 4і UI ю •о.
ЧЛ -О чо чл
чл Ю — Оч о Оч U1 ЧО ЧО *-* 4^ ю
~J о ю о
ЧЛ -о
о О ос о о - ю о о о "* о чл чо
ЧО 00 по ОО 00 00 ос ОО 00 По ОО -о •о ^4 -О -J ^1 Ό -J -J --J Оч Оч Оч Оч Оч Оч о^ Оч Оч
π
О ЧО 00 ^1 Оч ЧЛ UI to о чО 00 •О. Оч чл 4г- UJ to О чО 00 ^J Оч чл 4ь чо ю о Η
*> о
χ
„ О о О о о о о о о о О о О О о о о о о о О о Ο о о О о о о о
чО 4t> чО чО siJ ЧО чО ОС 00 00 00 00 СЛ
О чО чг> чо чо ЧО ЧО чО чО чо чО чО чО 40 40 40 чо ЧО ЧО
чО ЧГ5 ЧО чО 00 ОО 00 -J •о ~J Оч Оч ЧЛ (Л 4^ 4^ UI to to чО 00 ~J Оч
о ЧО ЧО чо чо чО чГ> 00 ЧЛ Ю 00 Оч Оч Оч 4І -J 4і
— о ЧО о 4»J Оч
о чо 00 Оч ЧЛ OJ о 4=. О О чл чл
~ ~ " ~
ЧЛ N) чО 00 -о Оч чл Чл 4ь 4* 4^ ЧО Ui L*> Ui to ю Ю to to Ю ю to
-J ОО ЧО 4*. ЧЛ "t— U) Оч L»JО -J 4» to ЧО --J Оч 4ί>OJ to " h — о о 00 00 "-J сто
UJ Оч ЧО
—
4* 4Х
" ^4
*_ -J CO U» •Ό -о
"^
00 О <J\ 00 ОЧ <J\ 4*. ЧЛ Оч 00 CO
ю *- о о
Тригонометричні формули
sin(a ± β) = sin a cos β ± cos a sin β;

cos(a ± β) = cos a cos β ± sin a sin β;
sin2a = 2sinacosa;
cos2a = cos2 a - s i n : a = 2cos2 a - 1 = l - 2 s i n 2 a ;
. 7 l-cos2a
sin" a = ;
2
-> 1 + cos 2a
cos" a = ;
2
. α±β α+β
sina + sinp = 2sin cos ;
K
2 2
ft _ α+β α-β
cosa + cosp = 2cos cos ;
μ
2 2
„ _ . α+β . α - β
cosa-cosp = -2sm sin :
r
2 2
cosa+sina = V2cos a — =V2sin a+— ;
I 4j I 4)
c o s a - s i n a = v2cos a+— = -v2sin a — ;
a sin a + 6 cos a = V a2 +b2 sin(a + <p), де cp = arctg —
Теорема синусів і теорема косинусів
Нехай а, Ь, с— сторони трикутника ABC; α, β, γ — кути цього трикут

ника, що лежать відповідно проти сторін a, b, c; R — радіус кола, описано
го навколо трикутника. Тоді справедливі:
теорема синусів:
—А—=2Л;
sin α sin p sin γ
теорема косинусів:
a2+b2+c2-Ibccosa; b2 =a2 +c2 -2accos$; с2 =а2 +b2 -2abcosy.
435
О Д И Н И Ц І ВИМІРЮВАННЯ
ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН
Основні одиниці СІ
Одиниця
Величина
найменування позначення
Довжина метр м
Маса кілограм кг
Час секунда с
Термодинамічна температура кельвін Κ
Кількість речовини моль моль
Сила струму ампер А
Сила світла кандела Кд
Додаткові одиниці СІ
Одиниця Формула
Величина
для визначення
/
Плоский кут радіан рад
φ=-
г
S
Тілесний к у т стерадіан ер ω= —
R2
Деякі похідні одиниці

Величина для визначення
кілограм на кубічний т
Густина кг/м3 р=
метр 7
Сила ньютон Η F — та
Швидкість
Μ І
лінійна метр за секунду ν= -
с t
рад Φ
кутова радіан за секунду ω=—
с ι
436
Продовження таблиці
Величина
для визначення
метр на секунду в м V
Прискорення а=—
квадраті с2 1
Частота
1
обертання секунда в мінус п=—
є"1 Τ
першому степені
колова ω = 2π«
коливань герц Гц
τ
Потенціал вольт В φ= ~
ч
Різниця потенціалів вольт В ί / = φ , - φ , =-ί-

Я
Спад напруги вольт v В
Електрорушійна сила вольт В

4
Напруженість електрич вольт на метр В 11

ною поля ньютон на кулон м Кл Аг ц
Електрична ємність фарад Φ

υ
Електричний опір ом Ом
R ^
ι
питомий ом • метр Ом • м
R = PL
S
Електрична провідність сіменс См 6· = 1

R
ампер на квадратний А Ι
Густина струму
метр м2
Магнітна індукція тесла Тл

IS
437
Закінчення таблиці
Величина для визначення
Напруженість магнітного А
ампер на метр
поля м μμ0
Індуктивність генрі Гн /. = *
/
Магнітний потік вебер Вб Ф = В5
Світловий потік люмен Лм Ψ = 4π/
Освітленість люкс Лк Е ^
S
Активність радіоактивної один розпад
беккерель Бк
речовини за секунду
Поглинута доза випромі

грей Грей
нювання т
Позасистемні одиниці
Електрон-вольт 1 еВ = 1,6 · Ю"'9 Дж
Міліметр ртутного стовпчика 1 мм рт. ст. = 133 Па
Фізична атмосфера 1 атм = 1,013 • 105 Па
Технічна атмосфера 1 ат = — - = 0,98 · 105 Па
см
Кіловат-година 1 кВт · год = 3,6 · 106 Дж
Множники для утворення
десяткових, кратних і часткових одиниць
Скорочене позначення
Найменування Множник
українське міжнародне
5
Фемто ю-' Φ F
Піко ю'2 Π Ρ
Нано ю9 Η η
Мікро \0~6 мк μ
Мілі ю-3 Μ m
Санти ΙΟ" 2 с c
438
Закінчення таблиці
Скорочене позначення
Найменування Множник
українське міжнародне
Деци ю-' Д d
і
Дека 10 да da
2
Гекто іо г h
і
Кіло 10 κ k
6
Мега 10 Μ Μ
9
Гіга іо Γ G
12
Тера ю Τ Τ
5
Пета 10' Π
18
Екса 10 Ε
УНІВЕРСАЛЬНІ ФІЗИЧНІ КОНСТАНТИ
Атомна одиниця маси (а.о.м.) 1,660567 10~27кг

Гравітаційна стала 6,67-10-" Н м 2 / к г 2
Електрична стала 8,85 10-12 Ф/м
Елементарний заряд 1,6-10"19 Кл
Магнітна стала 1,26-10"6 Гн/м
Маса спокою електрона 9,11-Ю"31 кг
Маса спокою протона 1,67-10"27 кг
Маса спокою нейтрона 1,675-10-27 кг
Стала Больцмана 1,38-10-23 Дж/К
Стала Фарадея 9,65-104 Кл/моль
Стала Планка б, 62-10 -34 Д ж с
Швидкість світла у вакуумі 3-Ю8 м/с
Стала Авогадро 6,02 · 1023 моль - 1
Універсальна газова стала 8,31 Дж/(моль-К)
439
Додаткові таблиці
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ВЕЛИЧИН
1. Густини речовин
Тверді т'иіа, 103 кг/м 3
Алюміній 2,7 Олово 7,3

Германій 5,4 Свинець 11,3
Кремній 2,4 Срібло 10,5
Лід 0,9 Сталь 7,8
Мідь 8,9 Хром 7,2
Ніхром 8,4 Латунь 8,4
Рідини, 103 кг/м 3
Бензин 0,70 Нафта 0,80

Вода 1,0 Ртуть 13,6
Гас 0,80 Спирт 0,8
Гази (за нормальних умов), кг/м 3
Азот 1,25 Повітря 1,29

Водень 0,09 Кисень 1,43
2. Теплові властивості речовин

Тверді тіла
Питома теплоєм Температура Питома теплота

Речовина ність, кДж/(кг · К) плавлення, °С плавлення, кДж/кг
Алюміній 0,88 660 380
Лід 2,1 0 330
Мідь 0,38 1083 180
440
Продовження таблиці
Питома теплоєм Температура 1 Іитома теплота
Речовина плавлення, °С
ність, кДж/(кг · К) плавлення, кДж/кг
Олово 0,23 232 59

Свинець 0,13 3227 25
Срібло 0,23 960 87
Сталь 0,46 1400 82
Рідини
Питома Температура Питома теплота

Речовина теплоємність, пароутворення,
кипіння, °С
кДж/(кг · К) МДж/кг
Вода 4,19 100 2,3
Ртуть 0,12 357 0,29
Спирт 2,4 78 0,85
1
За нормального атмосферного тиску.
Гази
Речовина Питома теплоємність2, Температура

кДж/(кг • К) конденсації', °С
Азот 1,05 -196

Водень 14,3 -253
Повітря 1,01 —
Гелій 5,29 -269
Кисень 0,913 -183
' За нормального атмосферного тиску.

2
За сталого атмосферного тиску.
3. Коефіцієнт поверхневого натягу рідин при 20 °С, мН/м
Вода 73 Молоко 46
Бензин 21 Нафта 30
Гас 24 Ртуть 510
Мильний розчин 40 Спирт 22
441
4. Питома теплота згоряння палива, МДж/кг
Бензин 46 Порох 3,8
Деревина 10 Спирт 29
Дизельне паливо 42 Паливо для реактивних
43
Кам'яне вугілля 29 літаків (ТС-1)
Гас 46 Умовне паливо 29
5. Залежність тиску ρ і густини ρ насиченої водяної пари

від температури
ί, °С р, кПа ρ, г/м3 Λ °С ρ, кПа ρ, г/м

-5 0,40 3,2 11 1,33 10,0
0 0,61 4,8 12 1,40 10,7
1 0,65 5,2 13 1,49 11,4
2 0,71 5,6 14 1,60 12,1
3 0,76 6,0 15 1,71 12,8
4 0,81 6,4 16 1,81 13,6
5 0,88 6,8 17 1,93 14,5
6 0,93 7,3 18 2,07 15,4
7 1,0 7,8 19 2,20 16,3
8 1,06 8,3 20 2,33 17,3
9 1,14 8,8 25 3,17 23,0
10 1,23 9,4 50 12,3 83,0
6. Психрометрична таблиця
Показання Ρізниня показань сухого і вологого термометрів. ° "·

сухою 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
термометра,°С
3
Зідносна вологість, °/
0 100 81 63 45 28 11 _ — _ __ _
2 100 84 68 51 35 20 _ - _ - -
4 100 85 70 56 42 28 14 - - - -
6 100 86 73 60 47 35 23 10 - - -
8 100 87 75 63 51 40 28 18 7 _ . _
10 100 88 76 65 54 44 34 24 14 5 _
12 100 89 78 68 57 48 38 29 20 11 -
14 100 89 79 70 60 51 42 34 25 17 9
16 100 90 81 71 62 54 45 37 30 22 15
18 100 91 82 73 65 56 49 41 34 27 20
20 100 91 83 74 66 59 51 44 37 30 24
22 100 92 83 76 68 61 54 47 40 34 28
24 100 92 84 77 69 62 56 49 43 37 31
26 100 92 85 78 71 64 58 51 46 40 34
28 100 93 85 78 72 65 59 53 48 42 37
30 100 93 86 79 73 67 61 55 50 44 39
442
7. Границя міцності на розтяг σΜ і модуль пружності Ε
Речовина σΜ, МПа £, ГПа
Алюміній 100 70
Латунь 50 100
Свинець 15 17
Срібло 140 80
Сталь 500 210
8. Діелектрична проникність, ε
Речовина ε Речовина ε
Вініпласт 8,5 Парафіновий папір 2,2

Вода 81 Плексиглас 3,3
Гас 2,1 Слюда 6

Масло трансформат. 2,5 Скло 7
Парафін 2 Текстоліт 7
9. Питомий опір ρ (при 20 °С)

і температурний коефіцієнт опору α металів і сплавів
Р , ХІ0 Ом-.ч
Речовина або а, Ю'
-2 2
хІО Ом-мм /м
Алюміній 2,8 0,0042

Вольфрам 5,5 0,0048
Латунь 7,! 0,0017
Мідь 1,7 0,0043
Нікелін 42 0,0001
Ніхром ПО 0,0001
Свинець 21 0,0034
Срібло 1,5 0,004
Сталь 12 0,006
443
10. Електрохімічні еквіваленти, мг/Кл (10 6 кг/Кл)
Алюміній (А131) 0,093 Нікель (Ni 2+ ) 0,30

+
Водень (І-Ґ) 0,0104 Срібло (Ag ) 1,12
2 3
Кисень (О ") 0,083 Хром (Сг *) 0,18
2+
Мідь (Си ) 0,33
Цинк (Zn" + ) 0,34
2
Олово (Sn *) 0,62
Показник заломлення, /і
Речовина я Речовина η Речовина и

Алмаз 2,4 Повітря 1,003 Скло 1,6
Вода 1,3 Спирт 1,36 Скипидар 1,5
Робота виходу електронів, еВ
Метал Л,еВ Метал А,еВ

Платина 5,3 Літій 2,4
Срібло 4,3 Цезій 2,0
Цинк 4,2 Калій 2,2
Деякі астрономічні одиниці

Радіус Землі 6,38· 106 м
Маса Землі 5,98 1024 кг
Радіус Місяця 1,74106м
Маса Місяця 7,33-1022 кг
Маси атомів легких ізотопів, а.о.м.
Елемент Порядковий номер Ізотоп Маса
Ή 1,00783
2
Водень 1
З
н 2,01410
4
н 3,01603
Гелій 2 Не 4,00260
6
Літій 3 Li 6,01513
І2
Вуглець 6 С 12,00000
444
ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ЕЛЕМЕНТІВ Д . І . М Е Н Д Е Л Є Є В А
ІІКІМО.ЧПІ ι ι Π 1 іїі І ίν І ν [ vi І νΰ І vm
2 Порядковий
•Н.
Пдроген
1,0079 Не 4.0026
номер
Волеиь
5 7 О 8
Гелій Цяг
г 55,847 i-Fe
Li з І 5 Є 9оі2г R 6 N 9 Ne 10
Фирум
6.941 Карбон 12.011 1 , 1 *-*
14.007 Окснген
15.999 Φ.ινορ 18.998 20.179
1 3
Берилій 10,811 Вхтлець Нітроген
А-иїт
Кисень
Фтор
-Р назва
Традиційна
12 А1 із 14 р 15 17 18
N 3 2J990 Mg 24,305 Бор
Л 1
26,982
Si 28.086 * 30,974 s 3,Ш СІ Аг 39.948
маса
Атомна
просто* ревочини
Назва елементу
Натрій сфор Хлор Аргч
20 27
Κ 19 Ся 21 Сг 22
Ті 23 24
Сг 25 М п 26 Fe Сп 28 Ni
39.098 44,956 ' - " • ' 47,88 50.942 51.996 55.847 58.933 V ^ w
58.69
*->Л 40,078 54.9381YAli Фері'М Нікол
Калій Скандій Титан Хром Нікель
Залізо
29 Кальцій Манган
Сп ЗО 7п Пя зі Ge 32 Д е 33 S e 34 Br w as
,904 Кг
36
63.546 ^ U * - * с 72,59 r v a >-,с 78,96 83.80
К у п р у м 65,39 Л І І ν ,
«· 69.723 • 74,922
Гер.чаній Селен Бром Криптон
' Миь
37 Цинк Галій Арсен
41 4
Rh Sr 38 39 γ 40 уг Nh 945294 M O Тс 44
Ru 5 Rb 46
Pd
87.62 92.906 i
~ I J 101,07 102.91 **•" 106.42
* * · 1 » 85.468 88,906 * 91,224 * "
Рубідій Стронцій Молібден Технецій
48 ΓΑ
Ітрій
49 S nЦирконій
50 51 52 53
Г.87 A g 12.41 * - Ί Ι
In 114,82 J n
118.71 Sb 121,75
Те 126.90
Хе 54
131.29
Аргенрм Стаи\м c
Срібло Кадмій Олово, цнна * 127.60 Ксенон
73
C«s
^ »
55 В я
132.91 л
56 57
138.91
*Т
* -
я
, а
72 « f
180.95
Та
* «*
74
Телур
183.85 W 75 Re с
76
190.2 Os 77
192.22 Іг 78
195.08
Pt
" 137,33 178.49 " » 186.21 * *
Вольфрам Іридій
79 Барій Гафній
Au 80 Н е ТІ 81 Р Ь г
82 ВІ «З Ро 84 At 85 Rn 86
200.59 * * б " 207,2 * " [209] [210| [222]
196.97 4 * u Меркурій * ' 204.38 Плюмбум " * 208.98
Аурум СвИНеиь. U.1HW1
Ралон
Золото
Fr 87
[223|
Ra 88 Талій
89** Д е 104 П Ь 105
[227] '»•*•' [261] *·*** [262] [263] * v l Ji 106 Rf і»7 Bh 108
[265]
Нп 109
[266]
Mt ПО Щщ
i v a
226.03 [262] * * "
Францій Дубній Джоліотій Резерфордій Ганій Майтнерій УКУНМІЛІЙ
Радій
ЛДИТДНОІДИ Борій
58~Се 59 Р г 60 Nd 61 Р п і 62 Sm 63 Еи 64 G d 65 ТЬ 66 D v 67 П о 68 Er|69 T m 70 Y b 71 Lu
140,12 .40.91 144.24 |147] 150.16 151.96 157.25 158.93 162.50 · 164,93 167.26 168.93 173.04 174.87
Церій Празеодим Неодим Прометій Самарій Європій Гадоліній Тербій Диспрімій Гольмій Ербій | Тулій Ітербій ЛЮТЄЦІЙ
•АКТИНОЇДИ
90 Th 91 р 92 U 93 N o 94 р 97 99 lOOFm ιοί Md 102 N o

323.04 [231| 238,03
а
[237] Х ,
г [244]
и
(251J
Вк [252]
98 Cf Es 12581 [259]
юз Lr
Торій Протактиній Уран АмерниіЙ К ю р і й [247] Фермій Нобелій [260]
ПЛУТОНІЙ Каліфорній Ейнштейній Менделевій
Берклій Лоуренсій
ЗМІСТ
• ΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΜΙΐΙΙΙΙΙΜΙΙΊΙΙιΙΙΙΙΙΊΊΙΙΙΜΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙΙίΙΙΙΙΙΙιΙΙΙΙ Ι
Вступ З
Критерії оцінки розв'язання задач 5
Частина І
Розділ І. Основи кінематики 6
1.1. Рівномірний прямолінійний та змінний рух 6
1.2. Рівномірний прямолінійний рух 18
1.3. Рух тіла під дією сили тяжіння. Вільне падіння.... ЗО
1.4. Криволінійний рух. Рів мірний рух по колу 44
Розділ 2. Основи динаміки 53
2.1. Динаміка поступального руху 53
2.2. Закони збереження 74
2.3. Динаміка обертального руху 96
Розділ 3. Основи статики 111
Частина II
Розділ 1. Механіка рідин і газів 124
Розділ 2. Молекулярна фізика 139
2.1. Молекулярно-кінетична теорія 139
2.2. Закони ідеального газу 156
Розділ 3. Поверхневий натяг. Капілярні явища. Вологість 170
Розділ 4. Механічні властивості твердого тіла 182
Розділ 5. Основи термодинаміки 191
5.1. Внутрішня енергія. Рівняння теплового балансу . . 191
5.2. Перший закон термодинаміки. Робота в термоди
наміці 203
Розд'иі 6. Електростатика 216
6.1. Закон Кулона. Напруженість поля 216
6.2. Робота електростатичного поля. Потенціал Конден
сатори. Енергія електричного поля 231
Розділ 7. Закони постійного струму 246
Розділ 8. Електричний струм у різних середовищах 263
446
Частина НІ
Розділ 1. Магнітне поле 275
Розділ 2. Електромагнітна індукція 287
Розділ 3. Механічні коливання та хвилі 299
3.1. Механічні коливання 299
3.2. Хвилі в пружному середовищі 309
Розділ 4. Електромагнітні коливання та хвилі 319
4.1. Електромагнітні коливання. Змінний електричний
струм 319
4.2. Електромагнітні хвилі 334
Розділ 5. Геометрична оптика 345
Розділ 6. Хвильова оптика 365
6.1. Інтерференція світла 365
6.2. Дифракція і поляризація світла 376
Розділ 7. Елементи теорії відносності 386
Розділ 8. Квантова природа світла 394
Розділ 9. Фізика атома 406
Розділ 10. Фізика атомного ядра і елементарних частинок 417
Список літератури 431
Додатки 432
447
КРИТЕРІЇ ОШНЮВАННЯ
РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАОАЧ
Оцінку 12—10 балів виставляють, якщо учень правильно розв'я

зав контрольну задачу з необхідними поясненнями, перевіркою оди
ниць вимірювання, графіками, схемами і рисунками, що пояснюють
розв'язування, виведення розрахункової формули з основних зако
нів і визначення фізичних величин, що описують даний розрахунко
вий процес, із урахуванням чистоти оформлення.
Оцінку 9—7 балів виставляють, якщо учень розв'язав контроль
ну задачу, виконав пояснювальні рисунки, але припустився помилки
в розрахунках.
Оцінку 6—4 балів виставляють, якщо учень розв'язав контроль
ну задачу частково, навів пояснювальні рисунки, правильно записав
основні формули, що описують даний розрахунковий процес, але за
знає труднощів у перетвореннях і висновках, розрахункових форму
лах чи розв'язав задачу, використовуючи готові формули.
Оцінку 3—1 балів виставляють, якщо не розв'язано контрольну
задачу але виконані пояснювальні рисунки, записані окремі форму
ли, що описують розрахунковий процес.
Навчальне видання
ТРЕТЯКОВ Іван Григорович

МУРАНОВА Наталія Петрівна
ПРАКТИЧНІ
ЗАНЯТТЯ
з ФІЗИКИ
Навчальний посібник
Художник обкладинки Т. Зябліцева

Технічний редактор //. Андресва
Коректор Н. Путівкіна
Верстка О. Іваненко, Л. Богдаиова
Піди, до друку 24.07.06. Формат 60x84/16. Папір офсет. № 1.

Гарнітура Тип Тайме. Друк офсет. Ум. друк. арк. 26,04.
Обл.-вид. арк. 30,46. Наклад 2000 пр. Зам. № 06-086.
Книжкове видавництво Національного авіаційного університету

03058, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру
суб'єктів видавничої справи (серія ДК, № 977 від 05.07.2002)
Тел. (044) 406-78-33. Тел./факс: (044) 406-71-33
E-mail: publish@nau.edu.ua
Друк ПП «Гарант Сервіс»

03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 46
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру
суб'єктів видавничої справи (серія ДК, № 1256 від 10.02.2003)
Тел./факс: (044) 206-20-75; 206-20-76

Tretyakov - Muranova - -Практичні Заняття з Фізики

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Tretyakov - Muranova - -Практичні Заняття з Фізики

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

І. Г. Третяков, Η. Π.

Тиражувати без офіційного дозволу НАУ забороняється

Видання друкується за рішенням Вченої ради НАУ

Третяков І. Г., Муранова Η. Π.

Посібник призначений для інтенсивного повторення і системати­

1.1. Прямолінійний рівномірний та змінний рух

де х0 — початкова координата; ν — модуль вектора швидкості.

Як видно з рисунка, пройдений шлях S' і швидкість ν' людини

S' . , St+S2 + ... + Sn Σ5,

Середня шляхова швидкість — скаляр.

Загальні зауваження до розв'язування задач

Кінематика вивчає механічний рух з геометричної точки зору, без

Приклади розв'язування задач

Задача 1. Тіло рухається прямолінійно зі сталою швидкістю

Задача 2. З пункту А до пункту В, відстань між якими / = 7,5 км,

СІ Велосипедисти рухаються рівно­

Дано: За початок відліку візьмемо поло­

Для другої половини шляху v2 = — <=> t2 = —

Оскільки літак під час польоту зноситься вітром у південно-

Північ Значення швидкості літака знаходимо за тео­

Ό = Vl382 +102 +2-13810-cos 60° = 143,26 м/с.

1-1. Моторний човен проходить відстань між пунктами А і В,

Задачі для самостійного розв'язування

1-13. Відстань між двома пунктами А і В моторний човен прохо­

1.2. Рівноприскорений прямолінійний рух

Загальні зауваження до розв'язування задач

На стані аналізу умови задачі треба засвоїти основні кінематичні

Задача 1. Автомобіль почав рухатися зі стану спокою зі ста­

Дано: СІ Оскільки автомобіль рухається по

Автомобіль починає рух зі стану спокою, тому v0 = 0, а приско­

Перевіримо одиницю вимірювання: [х] = 1мс

де ^2 — переміщення за час і2; ν02 початкова швидкість на дру-

Звідси знаходимо прискорення:

Задача 3. Матеріальна точка, переміщуючись зі сталим приско­

/,=1,05с; За умовою задачі відрізки шляху, що

де г>2 — швидкість на початку другого відрізка шляху.

З цього рівняння знаходимо значення V\. Підставивши його в рі­

Перевіримо одиницю вимірювання

S, at, 10 3,06 1,05 , , , , ,

Перевіримо одиницю вимірювання:

Відповідь. Час гальмування потягу дорівнює 20 с.

Задача 5. В одному напрямі з однієї точки рухалися два велоси­

Другий велосипедист рухається з прискоренням зі стану спокою,

Другий велосипедист починає рухатись через час At після пер­

Розв'язавши отримане квадратне рівняння, знайдемо:

Задача 6. Рух тіла описується рівнянням x = \5t + 0,4t2. Знайти

Дано: Порівняємо це рівняння руху тіла із

Тобто при х0 = 0 коефіцієнти при / і t2 дорівнюють:

У 0 = 1 5 М / С і—= 0,4 м/с2,

Задача 7. Рівняння руху матеріальної точки має вигляд χ -

Рівноприскорений прямолінійний рух

1-32. За який час автомобіль, рухаючись зі стану спокою з при­

1-46. Швидкість автомобіля збільшилася від 7,2 до 25,2 км/год на

1.3. Рух тіла під дією сили тяжіння. Вільне падіння.

де g = 9,8 м/с2 — прискорення вільного падіння; t — час падіння.

h = v0t-£- або h=V'°~V

x = {vQcosa)t; >> = (z; 0 sina)/- gt'

Виключаючи час t з рівнянь руху, легко здобути рівняння траєк­

Вільним падінням називають рух тіла в безповітряному просторі

Приклади розв'язування задач

Задача 1. Тіло кинули з поверхні Землі вертикально вгору з по­

Тіла зустрінуться на висоті hx,. На рисунку показана точка пере­

Задача 2. Тіло кинули горизонтально з вертикальної стінки висо­

Посібник призначений для інтенсивного повторення і системати

СІ Велосипедисти рухаються рівно

Дано: За початок відліку візьмемо поло

Північ Значення швидкості літака знаходимо за тео

1-13. Відстань між двома пунктами А і В моторний човен прохо

Задача 1. Автомобіль почав рухатися зі стану спокою зі ста

Автомобіль починає рух зі стану спокою, тому v0 = 0, а приско

Задача 3. Матеріальна точка, переміщуючись зі сталим приско

З цього рівняння знаходимо значення V\. Підставивши його в рі

Задача 5. В одному напрямі з однієї точки рухалися два велоси

Другий велосипедист починає рухатись через час At після пер

1-32. За який час автомобіль, рухаючись зі стану спокою з при

Виключаючи час t з рівнянь руху, легко здобути рівняння траєк

Задача 1. Тіло кинули з поверхні Землі вертикально вгору з по

Тіла зустрінуться на висоті hx,. На рисунку показана точка пере

Задача 2. Тіло кинули горизонтально з вертикальної стінки висо

Дано: Розмістимо початок координат у точці ки

Для знаходження значення швидкості та її напряму в момент па

Наприкінці п'ятої секунди горизонтальна та вертикальна складо

1-83. М'яч, кинутий вертикально вгору, упав у вихідну точку че

Миттєва швидкість напрямлена по дотичній до траєкторії (зав

Дано: За визначенням частота обертання шкі

Задача 2. Велосипедист рухається по заокругленню дороги раді

Дано: СІ Частота обертання пов'язана з пері

1-107. Знайти частоту і кутову швидкість обертання колеса віт

1-117. Визначити кутові швидкості валів, які обертаються з пері

де ω — кутова швидкість добового обертання Землі. Основний за

Динамікою називають частину механіки, яка відповідає на пи

Візьмемо до уваги, що модулі сил натя

Дано: СІ На автомобіль діють чотири сили: си

Задача 8. Вантажівка взяла на буксир легковий автомобіль ма

Задача 9. Паровий молот масою 2 τ падає з висоти 2 м, створю