Есе на тему

«Чому маніпуляції в медіапросторі небезпечні для окремої людини і

суспільства загалом?»
Маніпуляції в медіа стали серйозною загрозою для окремих осіб і
суспільства в цілому. Справжність та об'єктивність інформації знаходяться
під загрозою через розмаїті техніки маніпулювання, які використовуються з
метою впливу на переконання, поведінку та відносини в суспільстві.
По-перше, маніпуляції в медіа сприяють формуванню спотвореної
картини світу. Відбір і підкреслення певних фактів, приховування інших,
вигадування чи перекручення інформації. Це може призвести до
спотвореного сприйняття реальності та неправильних рішень, які люди
приймають на основі маніпульованої інформації. По-друге, маніпуляції в
медіапросторі можуть впливати на важливі суспільні процеси, такі як
вибори. Рекламні кампанії, фейкові новини та інші форми маніпуляцій
можуть спрямовувати громадську думку у тому чи іншому напрямку. По-
третє, маніпуляції в медіапросторі сприяють поділу суспільства. Фальшиві
новини та маніпулювання інформацією можуть підштовхувати різні
соціальні групи одна проти одної, поглиблюючи конфлікти та розбіжності.
Це загрожує соціальній стабільності та міжособистісним відносинам.
У висновку, маніпуляції в медіапросторі мають потенційно серйозні
наслідки для суспільства та окремих осіб. Збереження незалежності
масових засобів інформації, розвиток медіаграмотності та активна участь
громадян у критичному аналізі інформації є важливими кроками у боротьбі
з цією проблемою.
Приклад маніпулювання у медіа
У заголовку новини «У країні введуть вакцинацію трьома дозами» на
сайті «Волинь24» є маніпуляція. Видання не вказує у заголовку про те, де
саме будуть робити таку три дози вакцини. Насправді у тексті новини
йдеться про Швецію, тому це суттєва деталь, яка впливає на актуальність
новини для волинян.
Приклад феків у медіа
Інколи російська пропаганда йде вкрай лобовим шляхом і просто
підроблює матеріали західних ЗМІ. Так, наприклад, у квітні
мережею ширилось відео, зняте нібито закордонною службою ВВС. У
ньому «журналісти» досліджували залишки зброї на місці удару по вокзалу
Краматорська і «доводили», що саме цією зброєю користуються українці,
отже, удар по мирним жителям нанесла саме українська армія.
Творці відео використовували вкрадену айдентику BBC News, однак
ідентифікувати фейк було легко за рахунок поганої і нехарактерної
англійської. Досить швидко BBC спростували причетність до цього відео і
закликали аудиторію довіряти матеріалам на їхньому офіційному сайті.
«Цей кліп з’явився на російському державному телебаченні і згодом
поширився серед прокремлівських телеграм-каналів», — заявила прес-
служба у твіттері.
Приклади мови ворожнечі у медіа

Зростання вмісту, що пропагує ненависть в мережі, пов’язують зі

зростанням та поширенням дезінформації.

До прикладу, з розгортанням російської агресії зросла кількість

проявів мови ненависті в інформаційному просторі.

Серед основних меседжів РФ можна виділити такі:

Україна — держава, що не відбулася;

Агресивна критика української влади;

Нагнітання паніки, нібито Польща також хоче забрати наші території;

Дискримінація російськомовних;

Стереотипи про українців (бендерівці).