МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторних робiт з дисципліни “Безпека життєдіяльності”
у дистанційній формі
для студентів усіх спеціальностей та форм навчання

Харків 2022
 ЗМІСТ

Вступ
1. Оцінка впливу чинників виробничого середовища на здоров'я людини.
2. Дослідження небезпеки трифазної електричної мережі змінного струму
напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.
3. Дослідження заходів та засобів захисту людини від виробничого шуму.
Додаток А. Бланк звіту з лабораторної роботи №1.
Додаток Б. Бланк звіту з лабораторної роботи №2.
Додаток В. Бланк звіту з лабораторної роботи №3.
 ВСТУП

У сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення й

переробки матеріальних ресурсів, використання енергії, переробка інформації,
також на людину та її здоров’я під час всього періоду існування людства,
негативно впливають природні катаклізми.
Потрібно наголосити, що кожний регіон України характеризується своїм
переліком небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і
профілем продуктивних сил.
Протягом свого життя та професійної діяльності людина має вміти
визначати та аналізувати потенційні небезпеки, наслідки їх впливу, а також знати
та вміти впроваджувати методи, заходи і засоби усунення або захисту від
небезпек. У своїй діяльності фахівець будь-якої галузі має враховувати, що
вимоги до безпеки умов праці є органічною частиною процесу створення нової
техніки і технології: життя людини та її здоров'я являють собою вищі цінності
цивілізованого суспільства.
Представлені лабораторні роботи мають за мету навчити студентів
ідентифікувати небезпеки, оцінювати їх вплив на життя, працездатність людини
чи на стан навколишнього середовища, а також обирати та застосовувати засоби
та заходи захисту від них. Таким чином, запропоновані лабораторні роботи
призначені для найбільш повного та якісного засвоєння теоретичного матеріалу з
дисципліни «Безпека життєдіяльності», а також придбання необхідних
практичних навичок роботи у цій галузі.
Дані методичні вказівки містять посилання на теоретичний матеріал,
вивчення якого є необхідним для виконання роботи. Для виконання розрахунків
наведені вихідні дані, відповідно до заданого варіанту.
 1 ОЦІНКА ВПЛИВУ ЧИННИКІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА
ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

1.1 Мета роботи

Побудувати систему «Людина-Машина-Середовище» на основі аналізу

небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що виникають при роботі в
промислових приміщеннях. Оцінити дію цих чинників на здоров'я людини.

1.2 Методичні вказівки щодо самостійної роботи студентів

Безпека життєдіяльності (БЖД) людини складається з:

- БЖД в умовах виробничої діяльності людини;
- БЖД в повсякденних умовах побуту;
- БЖД в надзвичайних ситуаціях і екстремальних умовах.
Безпека життєдіяльності людини визначається її взаємодією з навколишнім
середовищем. Розглядаючи людину в нерозривному зв'язку й у безперервній
обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, виділимо об'єктом вивчення
безпеки життєдіяльності систему «Людина-Машина-Середовище» (Л-М-С), а
предметом вивчення – небезпеки і їхній вплив на людину в процесі
функціонування і розвитку всієї системи.
Розробка та аналіз системи «Людина-Машина-Середовище» ставить за мету
наступне:
- досягти позитивного результату в процесі діяльності людини;
- уникнути небажаних наслідків цієї діяльності для свого здоров'я.
З позицій БЖД головною в системі Л-М-С є безпека людини.
Виконаємо декомпозицію системи Л-М-С, використовуючи функціонально-
структурний підхід. Представимо елемент «Людина» трьома функціональними
частинами:
Л1 - людина, що виконує певні цілеспрямовані дії (управління
технологічним устаткуванням, прибирання квартири, приготування сніданку і ін.);
Л2 - людина, що розглядається з погляду безпосереднього впливу на
середовище (тепло- і волого виділення, споживання кисню і ін.);
Л3 - людина з погляду свого психофізіологічного стану під впливом
зовнішніх факторів (втома, неприємні відчуття при жаркій погоді і ін.).
Елемент «Машина» також представимо трьома функціональними
частинами:
М1 - основне технологічне устаткування (комп’ютер, верстат, лабораторна
установка та ін.);
М2 - устаткування, що виконує функції аварійного захисту, виключає
виникнення небезпечних чинників (системи заземлення, автоматичне вимкнення,
герметизація шкідливих речовин, екранування, засоби індивідуального захисту та
ін.);
М3 - вплив технологічного устаткування на виробниче середовище і
людину, тобто виникнення шкідливих виробничих чинників, (підвищення
концентрації пилу в приміщенні, зміна параметрів мікроклімату та ін.).
 Елемент «Виробниче середовище» – простір, в якому відбувається трудова
діяльність людини.
Елемент «Предмет праці» – це результат цілеспрямованих дій людини за
допомогою машини (код програми, мікросхема, будівельна конструкція та ін.).
На рис. 1.1 приведена узагальнена структурна схема системи Л-М-С. При
аналізі конкретної системи Л-М-С необхідно «наповнювати» реальним змістом
елементи цієї системи і зв'язки між ними.

Рисунок 1.1 – Узагальнена структурна схема системи Л-М-С

Зв’язки в системі «Людина-машина-середовище» та їх зміст наведені в

табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Зв’язки в системі «Людина-Машина-Середовище»

Напрямок
№ Зміст і пояснення зв'язку
зв’язку
Вплив людини на технологічне устаткування.
1 Л1 - М1 Працівник виконує певну роботу, використовує комп’ютер
для написання і налагодження програми, проводить
наукові дослідження і т.п.
Вплив аварійного захисту на психофізіологічний і
стан людини. За відсутності відповідного устаткування
(наприклад захисного заземлення або автоматичного
вимикача) працівник може бути підданий дії електричного
2 М2 - Л3 струму. Через це працівник може отримати електричні
травми, аж до летального результату. Якщо ж
устаткування, що виконує ці функції справно, проводиться
періодичний і постійний контроль його роботи, то людина
буде упевнена в своїй безпеці в процесі праці.
Вплив устаткування на психофізіологічний стан
 людини (на фізичний і психічний стан) В процесі роботи
підвищений рівень шуму від устаткування викликає
перенапруження слухових аналізаторів, нервове
3 М3 - Л3 перенапруження. Перенапруження слухових аналізаторів
може викликати туговухість. Нервове перенапруження -
гіпертонію з подальшим інфарктом. Вплив фізичного
стану людини на психофізіологічний стан. При розвитку
різних захворювань у людини пропадає інтерес до процесу
праці, з'являється дратівливість, зниження імунітету.
Вплив психофізіологічного стану людини на
працездатність. При розвитку різних захворювань людина
не в змозі повноцінно трудитися, знижується
4 Л3 - Л1 працездатність, аж до її повної втрати. Коли людина
знаходиться в роздратованому стані або коли
спостерігається перенапруження аналізаторів або
центральної нервової системи, працездатність падає.
Вплив технологічного устаткування на функції
5 М1 - М2 аварійного захисту. При підвищеній напрузі і попаданні
людини під дію електричного струму спрацьовує система
автоматичного відключення устаткування від сіті.
Вплив функцій аварійного захисту на технологічне
6 М2 - М1 устаткування. При спрацьовуванні функції аварійного
захисту технологічне устаткування вимикається
Вплив технологічного устаткування на виробниче
7 М3 - ВС середовище. При технологічному процесі можуть
змінюватися параметри мікроклімату (підвищується
температура повітря, можуть поступати хімічні речовини,
пил в повітря робочої зони що опосередковано впливає на
здоров'я працівника
Вплив середовища на психофізіологічний стан
людини. Робота в приміщенні з несприятливими умовами
викликає роздратування, нервові розлади, що негативно
8 ВС - Л3 впливає на працездатність. Людина працюючий в
приміщенні може дихати повітрям з підвищеною
концентрацією пилу, що може викликати розвиток
професійного захворювання.
Вплив предмету праці на працівника. Якщо ПТ не
9 ПП - Л1 виходить, то працездатність людини може збільшитися,
або навпаки – знизитися в результаті погіршення
емоційного стану
10 М1 - ПП Вплив технологічного устаткування на предмет праці
Вплив психофізіологічного стану людини на зміну
11 Л3 - Л2 інтенсивності протікання обмінних процесів в організмі.
Наприклад перенапруження аналізаторів може викликати
підвищення потовиділення , споживання кисню
 Вплив людини як біологічного об'єкта на виробниче
12 Л2 - ВС середовище. Підвищення потовиділення, споживання
кисню наприклад в результаті стресу або перенапруження
аналізаторів може змінити параметри мікроклімату в
приміщенні

Система Л-М-С застосовується для аналізу умов життєдіяльності людини і

для розробки захисних заходів, що забезпечують безпеку людини.
Важливим елементом аналізу системи Л-М-С є виділення небезпечних та
шкідливих виробничих чинників, які потенційно можуть існувати на даному
робочому місці.
Фактори небезпеки поділяються на небезпечні, шкідливі й вражаючі.
Небезпечний фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє
середовище в певних умовах призводить до різкого погіршення здоров'я людини
або погіршенню стану навколишнього середовища внаслідок нанесення йому
матеріального або соціального збитку.
Шкідливий фактор – фактор, вплив якого на людину або навколишнє
середовище в певних умовах приведе до захворювання або зниження
працездатності людини, а також до поступового погіршення стану навколишнього
середовища, обумовленому зміною його параметрів.
Вражаючий фактор – фактор небезпеки, що має "крайню форму" впливу
на людину й навколишнє середовище та характеризується суттєвими
несприятливими наслідками для людини й суспільства в цілому.
За ГОСТ 12.0.003-74 всі чинники небезпеки діляться на фізичні, хімічні,
біологічні і психофізіологічні чинники небезпеки.
До фізичних чинників небезпеки відносяться чинники, взаємодія яких з
людиною і навколишнім середовищем заснована на перетворенні енергії.
Хімічні чинники небезпеки – це токсичні речовини різного агрегатного
стану, здатні викликати які-небудь види загальної, місцевої або віддаленої
несприятливої дії на організм людини.
Біологічними чинниками небезпеки є:
а) патогенні мікроорганізми, до яких відносяться бактерії, рикетсії, гриби,
віруси, спірохети, найпростіші і продукти їх життєдіяльності – токсини;
б) організми, до яких відносяться тварини, комахи, рослини.
Психофізіологічні чинники небезпеки (або чинники трудового процесу)
визначаються видом виконуваних робіт, тяжкістю праці, нервовими
навантаженнями, що виникають при виконанні роботи.

1.3 Порядок виконання роботи

1. Обрати операцію в технологічну (побутовому) процесі.

2. Описати приміщення, технологічну операцію та робоче місце, на якому
вона здійснюється.
3. Описати устаткування (інструмент), яке використовуються на робочому
місці.
 4. На основі проведеного вивчення особливостей безпеки робочого місця
скласти систему Л-М-С.
5. На основі аналізу побудованої системи Л-М-С скласти перелік небезпек,
небезпечних та шкідливих виробничих чинників та можливих наслідків, які
потенційно можуть існувати на даному робочому місці.

1.4 Зміст звіту

Звіт виконується за формою, наведеною у додатку А. Звіт має містити:

1. Мету роботи.
2. Аналіз системи Л-М-С з поясненням елементів та зв’язків між ними.
Елементи системи повинні відображати конкретний зміст щодо обраної
технологічної (побутової) операції та робочого міста.
3. Перелік небезпек, а також відповідних чинників небезпеки
(небезпечних та шкідливих виробничих чинників) та можливих наслідків, що
можуть виникнути на даному робочому місці.
4. Висновки та рекомендації щодо зменшення дії на людину чинників
небезпеки.
 2 ДОСЛІДЖЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ТРИФАЗНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ
МЕРЕЖІ ЗМІННОГО СТРУМУ НАПРУГИ ДО 1000 В З
ГЛУХОЗАЗЕМЛЕНОЮ НЕЙТРАЛЛЮ

2.1 Мета роботи

Метою роботи є оцінка небезпеки трифазної мережі змінного струму з
глухозаземленою нейтраллю у разі непрямого дотику людини, а також вивчення
необхідних методів і засобів безпеки.

2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи

Під час підготовки до виконання роботи необхідно вивчити наступні
питання:
- види електричних мереж;
- прямий і непрямий дотик;
- однофазний (однополюсний) дотик до струмоведучих частин;
- напруга дотику;
- аналіз небезпеки трифазної електричної мережі змінного струму напруги
до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю (система TN-C);
- забезпечення безпечної експлуатації трифазної електричної мережі
змінного струму напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.
Дана лабораторна робота виконуються шляхом математичного
моделювання. Для цього студенти можуть використовувати будь-яке доступне
математичне забезпечення (наприклад, Excel, Visual Studio, Mathcad, MatLab,
Maple, Smath Studio тощо), яке дозволяє виконувати обчислення елементарних
математичних функцій з побудовою 2D- і 3D-графіків. Слід пам'ятати про
необхідність дотримання ліцензійної угоди.

2.3 Порядок виконання лабораторної роботи

Ознайомившись з теоретичним матеріалом стосовно аналізу та безпечної
експлуатації трифазної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю до
1000В, студент має виконати 4 задачі згідно варіанту за завданням викладача.
Кожна задача передбачає проведення розрахунків та побудову графіків
вказаних залежностей, діапазони вимірів також вказано у кожній задачі.

2.3.1 Дослідити вплив площі перетину провідника та його матеріалу на

струм короткого замикання в петлі «фаза-нуль»
Струм короткого замикання (КЗ, надструм, рис. 2.1) визначається фазною
напругою, повним опором петлі «фаза-нуль» і опором обмотки трансформатора
джерела:

UФ UФ
I КЗ = = , (2.1)
Z L + Z PEN + Z ТР Z П + Z ТР
3 3

де U Ф – фазна напруга, В;
 Z L і Z PEN – повні опори, відповідно, фазного та нейтрального (захисного)
проводів в ланцюзі «фаза-ноль», Ом;
Z ТР
3 – повний опір обмотки трансформатора джерела, Ом;
Z П – повний опір ланцюга «фаза-ноль», Ом.

а б
Рисунок 2.1 – Схеми електромережі з пошкодженою електроустановкою:
а - загальна електрична схема мережі; б - еквівалентна електрична схема
локальної мережі (однієї фази) з урахуванням опору проводів

Пунктиром на рис. 2.1 показаний ланцюг «фаза-ноль» при виникненні КЗ.

Індуктивні опори мідних і алюмінієвих проводів малі. Тому ними можна
знехтувати, і вважати повні опори проводів в даних умовах приблизно рівними
своїм активним опорам:
Z l
Z L ( Z PEN ) = П ≈ RL ( RPEN ) = ρ , (2.2)
2 S

Ом ⋅ мм 2
де ρ – питомий опір матеріалу проводу, ;
м
l – довжина проводу, м;
S – площа перетину проводу, мм2.
Перетин, довжину і матеріал всіх проводів в кожному випадку будемо
вважати однаковими. Значення питомого опору матеріалу алюмінієвого проводу
Ом ⋅ мм 2 Ом ⋅ мм 2
дорівнює 0,028 ; мідного проводу - 0,018 .
м м
Струм короткого замикання є важливою характеристикою, за якою
вибирають пристрій максимального струмового захисту з метою надійного та
своєчасного відключення пошкодженої електроустановки.
В результаті виконання даного пункту необхідно побудувати графіки
залежності струму КЗ від площі перетину провідників в заданому інтервалі зміни
площі перетину, кількість точок - не менше десяти. Дослідження необхідно
виконати окремо для алюмінієвого та мідного матеріалів, поєднавши графіки на
одному рисунку.
Вихідні дані для виконання розрахунків наведені в таблиці 2.1.
 Таблиця 2.1 – Вихідні дані для виконання розрахунків
Межі
Довжина Повний опір зміни
Номер проводів ( l ) від обмотки Фазна площі
варіанта нейтралі до трансформатора напруга U Ф , перетину Електро-
електроприймача, Z ТР В проводів приймач
( 3 ), Ом
м ( S ), мм2
0 300 0,075 220 2,5…50 однофазний
1 100 0,075 220 4…70 те ж
2 150 0,047 220 6…120 -//-
3 200 0,068 220 2,5…50 -//-
4 250 0,03 380 4…70 трифазний
5 300 0,043 220 4…120 однофазний
6 100 0,014 380 6…120 трифазний
7 150 0,009 380 6…120 те ж
8 200 0,011 380 6…120 -//-
9 250 0,068 220 4…120 однофазний

2.3.2 Дослідити вплив опору петлі «фаза-нуль» на час спрацьовування

запобіжника при КЗ
На рис. 2.2 зображена схема електромережі з пошкодженою
електроустановкою та плавким запобіжником. Час спрацювання ( ∆t ) запобіжника
розраховується за емпіричною формулою:

1500
∆t = 2 , с. (2.3)
I КЗ

Струм короткого замикання розраховувати за формулою (5.1). Перетин,

довжину та матеріал всіх проводів в кожному випадку вважати однаковими.
Індуктивними опорами проводів та їх взаємоіндукцією знехтувати.

Рисунок 2.2 – Схема електромережі з пошкодженою електроустановкою та

плавким запобіжником
 Час спрацювання запобіжника є важливою характеристикою, яка дозволяє
оцінювати безпеку електроустановки. Згідно ПУЕ, нормований час
спрацьовування запобіжника в мережах з фазною напругою 220 В і робочим
струмом до 32 А має бути не більше 0,4 с. У мережах з фазною напругою 380 В і
робочим струмом до 32 А – не більше 0,2 с.
В результаті виконання даного пункту потрібно побудувати графіки
залежності часу спрацювання плавкого запобіжника від опору петлі «фаза-нуль».
Графіки потрібно побудувати для двох заданих значень фазної напруги,
помістивши їх на одному рисунку. Кількість точок - не менше 6.
Вихідні дані для виконання розрахунків наведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Вихідні дані для виконання розрахунків

Номер ZТР Межі зміни опору
,Ом
варіанта 3 U Ф ,В петлі «фаза-ноль»
( Z П ), Ом
0 0,075
1 0,075
2 0,047
3 0,068
4 0,03 220; 380 0…5
5 0,043
6 0,014
7 0,009
8 0,014
9 0,068

2.3.3 Дослідити розподіл електричного потенціалу відносно землі

уздовж необірваного захисного проводу
Схема мережі без повторного заземлення захисного проводу приведена на
рис. 2.3.

а б
Рисунок 2.3 – Мережа без повторного заземлення захисного проводу:
а - загальна електрична схема мережі; б - схема локальної мережі з
урахуванням опору проводів
 Індуктивним опором та взаємоіндукцію проводів знехтувати. Матеріали,
довжину і перетин фазного і нейтрального проводів в кожному випадку вважати
однаковими. Відстань х змінювати від 0 до L (не менш п`яти значень).
Розрахунок електричного потенціалу ϕ (x) в мережі без повторного
заземлення захисного проводу виконується за формулою:

ZП
UФ
ϕ ( x) = 2 ⋅x
Z ТР , В, (2.4)
+ ZП L
3

де U Ф – фазна напруга, В;
Z П – опір петлі «фаза-ноль», Ом;
Z ТР
3 – повний опір обмотки трансформатора джерела, Ом;
x – відстань від нейтралі до досліджуваної точки, м;
L – довжина захисного проводу на ділянці від нейтралі до пошкодженого
електроприймача, м.
Схема з повторним заземленням захисного проводу приведена на рис. 2.4.

а б
Рисунок 2.4 – Мережа з повторним заземленням захисного проводу:
а – загальна електрична схема мережі; б – схема локальної мережі з
урахуванням опору проводів

Розрахунок електричного потенціалу ϕ (x) в мережі з повторним

заземленням захисного проводу виконувати за формулою:

ZП
UФ
2 x R0
ϕ= ⋅( − )
Z ТР L R0 + R П , В, (2.5)
+ ZП
3

де R0 – опір заземлення нейтралі, Ом;

R П –- опір повторного заземлення захисного проводу, Ом.
 Повторне заземлення захисного проводу знижує високий електричний
потенціал на одних електроустановках за рахунок його підвищення на інших
електроустановках до відносно небезпечних значень. Тобто небезпека
знижується там, де вона є найбільш критичною. При обриві захисного проводу
повторне заземлення є єдиною захисною мірою, виконуючи роль захисного
заземлення.
В результаті виконання даного пункту потрібно побудувати графіки
розподілу електричного потенціалу ( ϕ (x) ) відносно землі уздовж необірванного
захисного проводу для двох випадків: 1) для мережі без повторного заземлення
захисного провода; 2) для мережі з повторним заземленням. Обидва графіка
помістити на одному рисунку.
Вихідні дані для виконання розрахунків наведені у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Вихідні дані для виконання розрахунків

Номер UФ , R0 , Ом Z ТР Z П , Ом R П , Ом L, м
, Ом
варіанта В 3
0 220 8 0,075 0,672 20 300
1 220 4 0,075 0,112 10 100
2 220 4 0,047 0,06 10 150
3 220 8 0,068 0,448 20 200
4 380 2 0,03 0,2 5 250
5 220 4 0,043 0,48 10 300
6 380 2 0,014 0,08 5 100
7 380 2 0,009 0,12 5 150
8 380 2 0,014 0,117 5 200
9 220 4 0,068 0,147 10 250

2.3.4 Дослідити вплив опору повторного заземлення необірваного

захисного проводу на напругу дотику при короткому замиканні (КЗ)
Електроприймачі 1 і 2 розташовані поблизу відповідних заземлювачів (рис.
2.5). Напруга дотику на електроприймачі 1 дорівнює падінню напруги на
резисторі R0 , а напруга дотику на електроприймачі 2 дорівнює падінню напруги
на резисторі RП .
Індуктивним опором і взаємоіндукцією проводів знехтувати. Матеріали,
перетин і довжину фазного і нейтрального (захисного) проводів в кожному
випадку вважати однаковими.
 а б
Рисунок 2.5 – Мережа з повторним заземленням нейтрального (захисного)
проводу: а – загальна електрична схема мережі; б – схема локальної мережі

Напруга дотику на електроприймачі 1 розраховується за формулою

ZП R0
U ПР1 = I КЗ . (2.6)
2 R0 + R П

Напруга дотику на електроприймачі 2 розраховується за формулою

ZП RП
U ПР 2 = I КЗ (2.7)
2 R0 + R П .

Струм короткого замикання розраховується за формулою (2.1).

Зі збільшенням опору повторного заземлення захисного проводу на одній
електроустановці напруга дотику знижується, а на другій електроустановці
збільшується. Відносна безпека всіх електроустановок досягається
дотриманням нормативних значень опорів R0 та R П . У мережах з фазною
напругою 380 (220) В опір R0 повинен бути не більше 2 (4) Ом., а загальний опір
всіх повторних заземлювачів - не більше 5 (10) Ом.
Для виконання даного пункту необхідно побудувати графіки залежності
напруги дотику від опору повторного заземлення захисного проводу при КЗ.
Графіки побудувати для електроприймачів 1 і 2. Кількість точок - не менше
шести.
Вихідні дані для виконання розрахунків наведені у табл. 2.4.
 Таблиця 2.4 – Вихідні дані для виконання розрахунків

Номер Z ТР ZП , Ом UФ , В R0 , Ом Межі зміни

, Ом
варіанта 3 величини R П , Ом
0 0,075 6 220 3
1 0,075 6 220 4
2 0,047 5 220 4
3 0,068 8 220 3,5
4 0,03 7 380 2 0…50
5 0,043 8 220 4
6 0,014 6 380 1
7 0,009 7 380 2
8 0,011 7 380 1,5
9 0,068 5 220 4

2.4 Зміст звіту

Звіт виконується за формою, наведеною в додатку Б.
Графіки повинні містити осі із зазначенням фізичних величин, чисельних
значень і одиниць виміру. На графіках вказати допустимі значення відповідних
величин, згідно вимог нормативних документів.
Висновки мають являти собою кількісний та якісний аналіз результатів,
виконаний з точки зору захисту людини від електричного струму.

2.5 Контрольні запитання і завдання

1. Зобразіть схему і векторну діаграму напруг трифазної електричної мережі
змінного струму з глухозаземленою нейтраллю. Назвіть основні електричні
параметри мережі.
2. Дайте визначення поняттям: «електрична мережа», «низька напруга»,
«електроустановка», «струмоведучі частини», «відкриті провідні частини»,
«захисне заземлення».
3. Що називається граничним відчутним, граничним невідпускаючим і
граничним фібриляційним струмом? Чому дорівнюють їх значення?
4. Назвіть область застосування і особливості системи заземлення типу TN-
С. Що означають ці літери?
5. Які існують умови ураження людини електричним струмом в трифазних
мережах змінного струму?
6. Зобразіть електричні схеми і діаграми напруг трифазної
чотирьохпровідної мережі змінного струму при неповному і глухому замиканні
фази на землю. Який з цих випадків є більш небезпечним для людини при
однофазному дотику?
7. Які параметри трифазної мережі змінного струму з глухозаземленою
нейтраллю впливають на результат ураження людини електричним струмом при
однофазному і двофазному дотиках?
 8. Що називається захисним автоматичним відключенням живлення при КЗ?
Розгляньте принципи його дії і умову спрацьовування.
9. Побудуйте графік розподілу потенціалу вздовж PEN-провідника при
замиканні фази на відкриту провідну частину. (Повторного заземлення PEN-
провідника і його обриву немає).
10. Побудуйте графік розподілу потенціалу вздовж PEN-провідника при
замиканні фазної напруги на відкриту провідну частину. При цьому повторне
заземлення відсутнє, присутній обрив PEN-провідника.
11. Побудуйте графік розподілу потенціалу вздовж PEN-провідника при
замиканні фази на відкриту провідну частину. (Повторне заземлення є, обриву
PEN-провідника немає).
12. Перелічіть засоби для захисту людини від прямого і непрямого
(відповідно) дотику до струмоведучих частин даної мережі.
 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД
ВИРОБНИЧОГО ШУМУ

3.1 Мета роботи

Метою роботи є вивчення методів гігієнічної оцінки виробничого шуму, а

також способів та засобів захисту від нього.

3.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи

Під час підготовки до виконання заняття необхідно вивчити наступні

питання:
- дія шуму на організм людини;
- класифікація шумів, правило складання шумів;
- прямий та відбитий (дифузний) звук всередині приміщення;
- вимірювання та нормування виробничого шуму;
- заходи та засоби захисту від виробничого шуму.

3.3 Порядок виконання завдання та методичні вказівки до його

виконання

3.3.1 Дослідити ефективність звукоізоляції

У виробничому приміщення знаходиться джерело підвищенного тонального
шуму. Для захисту персоналу всередині приміщення потрібно звести
звукоізолюючу перегородку. Для проведення цього дослідження необхідно:
1) Побудувати графіки залежності рівня звукового тиску тонального
шуму від маси одного квадратного метра (1м2) звукоізолюючої перегородки для
заданных частот, згідно табл. 3.1. Графіки поєднати на одному рисунку. Масу
1м2 звукоізолюючої перегородки змінювати в межах 0-2000кг. Звукопоглинанням
всередині приміщення знехтувати.
Рівень звукового тиску у приміщенні ( L ПЕР ), у якому джерело відокремлено
від людей перегородкою, розраховується за формулою

LПЕР = L1 − ∆LІЗ , дБ, (3.1)

де L1 - рівень звукового тиску без перегородки, дБ; ∆LІЗ - ефективність

звукоізоляції за рахунок перегородки.

1
∆L ІЗ = 10 lg ≈ 20 lg(mf ) − 47,5 , дБ, (3.2)
α ПРОН
де m – маса одного квадратного метра перегородки, кг; f – частота звуку, Гц.

Таблиця 3.1. Вихідні дані для виконання розрахунків п. 3.3.1

Номер Рівень звукового
варіанта тиску без
перегородки, L1 , дБ
0 105
1 92
2 100
3 97
4 90
5 87
6 95
7 92
8 98
9 95
Частота
Види трудової діяльності тонального
шуму f , Гц
Робота у вимірювальній
лабораторії; робота за токарним 125; 4000
верстатом
Адміністративна діяльність;
програмування 125; 1000
Вікладання та навчання;
адміністративна діяльність 250; 2000
Аналітична робота у
лабораторії; творча діяльність 125; 500
Адміністративна діяльність;
робота за токарним верстатом 125; 1000
Операторська робота з
інструкцією; проектування 2000; 4000
Програмування;
конструювання; робота у 500; 2000
вимірювальній лабораторії
Робота у вимірювальній
лабораторії; викладання та 125; 1000
навчання
Творча діяльність; робота у
вимірювальній лабораторії 250; 2000
Операторська робота з
інструкцією; робота за 1000; 4000
шліфувальним верстатом

2) На графіку відкласти допустимі рівні звукового тиску (табл. 3.2) для

заданого виду трудової діяльності;
3) Визначити необхідне значення маси одного квадратного метра
звукоізолюючої перегородки з метою досягнення допустимого рівня звукового
тиску.
Таблиця 3.2. Допустимі характеристики шуму на робочих місцях (ДСН 3.3.6.037 –
99. Санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку)
Рівні звукового тиску (дБ)
в октавних смугах з середньо
геометричними частотами Рівень шуму та
Вид трудової діяльності, (Гц) еквівалентний
робоче місце рівень шуму,
дБА
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000

1. Творча та наукова діяльність;

адміністративна діяльність із підвищеною
увагою; конструювання; проектування;
програмування; викладання та навчання; 71 61 54 49 45 42 40 38 50
програмісти обчислювальних машин у
лабораторіях для теоретичних робіт та
обробки даних.
2.Творча та наукова діяльність;
адміністративна діяльність із підвищеною
увагою; конструювання; проектування;
програмування; викладання та навчання; 79 70 63 58 55 52 50 49 60
програмісти обчислювальних машин у
лабораторіях для теоретичних робіт та
обробки даних.
3. Робота, що виконується з акустичними
сигналами та вказівками, що часто
надходять; робота, яка потребує постійного 83 74 68 63 60 57 55 54 65
слухового контролю; операторська робота
з точним графіком та з інструкцією.
4. Робота з підвищеними вимогами до
процесу спостереження та дистаційного
керування виробничими циклами: робочі
місця за пультами у кабінах спостереження
91 83 77 73 70 68 66 64 75
та дистанційного керування без голосового
зв'язку по телефону; у приміщеннях із
гучним обладнанням, гучними агрегатами
обчислювальних машин.
5. Виконання всіх видів робіт (крім
перерахованих у п. 1-4 та аналогічних їм)
94 87 82 78 75 73 71 70 80
на постійних робочих місцях у виробничих
приміщеннях та на території підприємств.

3.3.2 Дослідити ефективність звукопоглинання

Для захисту персоналу від тонального шуму в зоні відбитого звуку потрібно
обробити стіни та стелю приміщення шляхом нанесення звукопоглинаючого
покриття. Для виконання даного дослідження необхідно:
1) Побудувати графіки залежності рівня звукового тиску тонального
відбитого звуку від площі звукопоглинаючого покриття. Графіки побудувати для
заданих частот, згідно з табл. 3.1, поєднавши їх на одному рисунку.
Звукопоглинаючим матеріалом можна покрити лише стелю та стіни.
Звукопоглинанням вікон, дверей, світильників, меблів, обладнання та людей
знехтувати. Інші вихідні дані дивитись у табл. 3.3 та табл. 3.4.
 Рівень звукового тиску відбитого звуку всередині приміщення зі
звукопоглинаючим покриттям ( L ПОКР ) розраховується за формулою

L ПОКР = L 2 − ∆L ПОГЛ , дБ, (3.3)

де L 2 - рівень звукового тиску відбитого звуку до обробки, дБ; ∆L ПОГЛ -

ефективність звукопоглинання за рахунок покриття поверхонь приміщення

∑ α 2S 2
∆L ПОГЛ = 101g =
∑ α1S1

S ПІДЛ α ПІДЛ + ( S СТ + S СТЕЛ − S ПОКР )α СП + S ПОКРα ПОКР

= 10 lg , дБ. (3.4)
S ПОЛ α ПОЛ + ( S СТ + S СТЕЛ )α СП

де α1 та α2 – коефіцієнти звукопоглинання матеріалів, що огороджують

приміщення на певній середньогеометричній частоті октавної смуги, відповідно,
до і після обробки; S1 та S2 – значення площі огороджувальних матеріалів (м)
відповідно, до та після обробки; S ПОЛ α ПОЛ ; S ПОКР α ПОКР - відповідно, добуток площі
та коефіцієнта звукопоглинання підлоги та звукопоглинаючого покриття; S СТ та
S СТЕЛ - відповідно, значення площі стін та стелі; α СП - коефіцієнт звукопоглинання
стін та стелі до покриття (стіни та стеля виконані з одного матеріалу). Змінна
величина S ПОКР може змінюватись в межах від 0 до ( S СТ + S СТЕЛ ).

Таблиця 3.3. Вихідні дані для виконання розрахунків п. 3.3.2

Рівень
звукового Матеріал Матеріал
тиску Вид трудової Матеріал покриття покриття стін
Номер дифузного діяльності Розміри покриття стін та та стелі після
варіанта звуку L 2 , приміщення, підлоги стелі до обробки
м обробки
(дБ)
Лінолеум
0 62 Робота у (товшина 5
вимірювальній 8х12х4 мм) на Плита ПА/О
лабораторії твердій
основі
Операторська лінолеум
штукатурка суха

робота з точним (товшина 5

1 64 графіком та 5х7х3,5 мм) на «Винипор»
інструкцією твердій напівжорсткий
основі

2 46 Викладання та Деревина Плита

навчання 6х7х3,5 лакована АГП
лінолеум
3 82 Робота за (толшина 5 Плита
фрезерним 7х12х4,5 мм) на мінераловат-
верстатом твердій на
основі ПА/С
 лінолеум
4 81 Робота за (товшина 5 Плита
токарним 10х15х4,5 мм) на «Акмігран»
верстатом твердій
основі
Операторська
робота з точним лінолеум
5 61 графіком та 9х14х5 (товшина 5 Плита ПА/О
інструкцією мм) на
твердій
основі
6 53 Викладання та Деревина
навчання 5х7х3,5 лакована «Ізолайт-50»
лінолеум
7 79 Робота за (товшина 5 «Винипор»
свердлильним 8х12х4,5 мм) на напівжорсткий
верстатом твердій
основі
лінолеум
8 56 Робота у (товшина 5 Плита
вимірювальній 6,5х8,5х4,2 мм) на АГП
лабораторії твердій
основі
Викладання та Деревина
9 53 навчання 5х8х3,2 лакована Плита ПА/О

Таблиця 3.4. Значення коефіцієнтів звукопоглинання деяких будівельних

матеріалів.
Коефіцієнти звукопоглинання
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц
Матеріал
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
Штукатурка суха - 0,02 0,05 0,06 0,08 0,08 0,05 -
Деревина лакована - 0,18 0,11 0,19 0,39 0,95 0,56 -
лінолеум (товшина 5 мм) на твердій - 0,02 0,02 0,03 0,03 0,04 0,04 -
основі
Плита ПА/О 0,02 0,03 0,17 0,68 0,98 0,86 0,45 0,20
Плита АГП 0,02 0,18 0,55 0,85 0,95 1 0,97 0,97
Плита ПА/С 0,08 0,2 0,52 0,98 0,85 0,80 0,45 0,20
Плита «Акмігран» 0,01 0,15 0,25 0,56 0,85 1 1 1
Плита «Ізолайт-50» - 0,11 0,25 0,64 0,92 0,95 0,96 -
«Винипор» напівжорсткий - 0,23 0,46 0,93 1 1 1 1

2) На графіку відкласти допустимий рівень звукового тиску для заданого

виду трудової діяльності.
3) Визначити необхідну площу звукопоглинаючого покриття з метою
досягнення допустимого рівня звукового тиску.
 3.3.3 Дослідити захист відстанню

Для проведення робіт просто неба потрібно визначити ближню межу робочої
зони, що знаходиться на безпечній відстані від ізотропного джерела
широкосмугового постійного шуму. Для виконання даного дослідження
необхідно:
1) Побудувати графіки залежності рівня шуму від відстані до джерела.
Відстань змінювати в межах 1-20м. Графіки побудувати для джерел різної
потужності, згідно з табл.3.4, поєднавши їх на одному рисунку. Фоновим шумом,
звукопоглинанням землі та навколишніх предметів знехтувати.
Рівень шуму на відстані x (м) від ізотропного джерела, що знаходиться на
поверхні землі, обчислюється за формулою

W
LВІДСТ = 10 lg( ) , дБА (3.5)
2πI 0 x 2

де W – звуковая мощность источника, Вт; I0 – пороговое значение силы звука

(I0=10-12 Вт/м2).

Таблиця 3.4. Вихідні дані для виконання розрахунків п. 3.3.3

Звукова потужність джерела W, Вт
Номер варіанта джерело1 джерело 2 джерело 3
0 5 ⋅10 −2 2,5 ⋅10 − 2
10 −2
1 6 ⋅10 −3 3 ⋅10 −3 10 −3
2 8 ⋅10 −3 4 ⋅10 −3 10 −3
3 5 ⋅10 −2 2,5 ⋅10 −2 10 −2
4 6 ⋅10 −3 3 ⋅10 −3 10 −3
5 8 ⋅10 −3 4 ⋅10 −3 10 −3
6 5 ⋅10 −2 2,5 ⋅10 −2 10 −2
7 6 ⋅10 −3 3 ⋅10 −3 10 −3
8 7 ⋅10 −3 3,5 ⋅10 −3 10 −3
9 4 ⋅10 −2 2 ⋅10 −2 10 −2

2) На графіку відкласти умовний допустимий рівень шуму 80 дБА.

3) Визначити мінімальну відстань від межі робочої зони до джерела.

3.4 Зміст звіту

Звіт виконується за формою, наведеною в додатку В.
Графіки повинні містити осі із зазначенням фізичних величин, чисельних
значень і одиниць виміру. На графіках треба вказати допустимі значення
відповідних величин, згідно нормативних вимог.
Висновки мають являти собою кількісний та якісний аналіз результатів,
виконаний з точки зору захисту людини від підвищеного шуму.
 3.5 Контрольні запитання і завдання

1. Що таке шум? Як він впливає на людину?

2. Якими фізичними величинами характеризується шум? Запишіть їх
математичні вирази і вкажіть розмірності.
3. Запишіть вираз для сумарного рівня шуму від декількох джерел.
4. Що таке октава і середньогеометричні частоти октавних смуг?
Перерахуйте стандартні значення частот октавних смуг.
5. Як залежить чутливість слухових аналізаторів людини від частоти та
інтенсивності звуку?
6. Якими приладами вимірюють рівні шумів? Які частотні характеристики
застосовують в них? З якою метою їх застосовують?
7. Як поділяються шуми за часовим характеристикам?
8. Як розрізняють шуми за характером спектру?
9. Які існують методи вимірювання та нормування шуму? Наведіть їх
порівняльну характеристику.
10. Що таке звукоізоляція? Від чого залежить її ефективність? Якими
фізичними величинами вона характеризується?
11. Що таке звукопоглинання? Від чого залежить його ефективність? Якими
фізичними величинами воно характеризується?
12. Чим відрізняється прямий звук в приміщенні від відбитого (дифузного)?
Якими методами їх можна знизити?
13. Які існують методи та засоби зниження шуму? Які фізичні процеси в
них відбуваються ?
 ДОДАТОК А

Бланк звіту з лабораторної роботи №1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра «Охорона праці»

ЗВІТ
з лабораторної роботи
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
на тему «Оцінка впливу чинників виробничого середовища на здоров'я людини»

Виконав(ла) Прийняв (ла):

ст. гр. _____________________
__________________________

Харків 2022
1. Мета роботи

2. Аналіз системи ЛМС для заданого робочого місця

Рисунок 1 - Структурна схема системи «Л-М-С»:

М1 - _________________________________________________________
М2 - _________________________________________________________
М3 - _________________________________________________________

«Людина» - ___________________________________________________
Л1 - _________________________________________________________
Л2 - _________________________________________________________
Л3 - _________________________________________________________

«Виробниче середовище» - ______________________________________

«Предмет праці» - _____________________________________________

67
 Таблиця 1 – Зв’язки в системі «Людина-Машина-Середовище»

Напрямок
№ Зміст і пояснення зв'язку
зв’язку

3. Перелік небезпек, відповідних чинників небезпеки (небезпечних

та шкідливих виробничих чинників) та можливих наслідків, що можуть
виникнути на даному робочому місці.

68
 Висновки та рекомендації щодо зменшення дії на людину
чинників небезпеки

69
 ДОДАТОК Б
Бланк звіту з лабораторної роботи №2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра «Охорона праці»

ЗВІТ
з лабораторної роботи
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
на тему : «ДОСЛІДЖЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ТРИФАЗНОЇ
ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ ЗМІННОГО СТРУМУ НАПРУГИ
ДО 1000 В З ГЛУХОЗАЗЕМЛЕНОЮ НЕЙТРАЛЛЮ »

Виконав(ла) Перевірив(ла)

ст. гр. _______________ _____________________

_____________________

Варіант №

Харків 2022
70
 1 Мета роботи
_____________________________________________________________
__________________________________________________________________

2 Вплив площі перетину проводу та його матеріалу на струм

короткого замикання (КЗ) в ланцюзі «фаза-нуль»

Рисунок 1 – Схема включення електроприймача і запобіжника у

мережу

Рисунок 2 – Залежність струму КЗ від площі перетину проводу

3 Вплив опору петлі «фаза-нуль» на час спрацьовування

запобіжника при КЗ

Рисунок 3 – Залежність часу спрацьовування плавкого запобігачу від

опору петлі «фаза-нуль»
71
 4 Розподіл електричного потенціалу відносно землі уздовж
необірваного захисного провода

Рисунок 4 – Закон розподілу електричного потенціалу ϕ (x) відносно

землі уздовж необірваного захисного провода

5. Вплив опору повторного заземлення необірваного захисного

проводу на напругу дотику при КЗ

Рисунок 5 - Схема мережі з повторним заземленням нейтрального

(захисного) проводу та двома електроприймачами

Рисунок 6 - Залежність напруги дотику на першому (1) та другому (2)

електроприймачі від опору повторного заземлення захисного проводу

6 Висновки
_____________________________________________________________
__________________________________________________________________

72
 ДОДАТОК В
Бланк звіту з лабораторної роботи №3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра «Охорона праці»

ЗВІТ
з лабораторної роботи
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
на тему : «ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
ВІД ВИРОБНИЧОГО ШУМУ»

Виконав(ла) Перевірив(ла)

ст. гр. _______________ _____________________

_____________________

Варіант №

Харків 2022

73
 1 Мета заняття

2 Дослідження звукоізоляції

Рисунок 1 – Залежність рівня звукового тиску від маси одного

квадратного метра звукоізолюючої перегородки.

3 Дослідження звукопоглинання

Рисунок 2 - Залежність рівня звукового тиску відбитого (дифузного)

тонального звуку від площі звукопоглинаючого покриття.

74
 4 Дослідження захисту відстанню

Рисунок 3 – Залежність рівня шуму від відстані до джерела.

5 Висновки

75