МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки

Кафедра електронних приладів

Практична робота №1

з дисципліни:

«Професійна та цивільна безпека»

на тему:

«Дослідження та розрахунок природного освітлення»

Виконав:

студент гр. ЕЛЕП-11

Соловій Б.В.

Прийняв:

професор каф. цивільної безпеки

Корж Г.І.

Львів 2019
 Теоретичні відомості
Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в
процесі праці, світлу відводиться одне із чільних місць. Адже відомо, що майже 90%
всієї інформації про довкілля людина отримує через органи зору.
Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору
втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці, при цьому зростає
потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість
джерел світла може спричинити головний біль, розлад гостроти зору, а світлові
відблиски – тимчасове засліплення.
Забезпечення раціонального освітлення виробничих приміщень і робочих
місць надає позитивного психофізіологічного впливу на працюючих, сприяє
продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує рівень втомлюваності і
виробничого травматизму та зберігає високу працездатність в процесі праці.
Існують науково розроблені міжнародні стандарти ISO щодо освітленості
робочих місць в залежності від виду діяльності та призначення приміщень:
• офіси з використанням комп’ютерів – 500 лк;
• офіси великої площі – 750 лк;
• офіси з креслярськими роботами – 1000 лк;
• конференц-зали – 300 лк;
• сходи та ескалатори – 150 лк;
• коридори та холи – 100 лк.
Раціональне освітлення повинно відповідати наступним умовам: бути
достатнім (відповідно до встановлених норм) для виконання заданої роботи, бути
рівномірним та постійним, щоб уникнути частої переадаптації органів зору, не
створювати глибоких тіней (особливо рухомих) на робочій поверхні, не повинно
бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що
знаходяться в полі зору, напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному
виконанню роботи, спектральний склад світла повинен відповідати характеру
роботи (ця вимога особливо суттєва для забезпечення правильної кольоропередачі).
 Тому сучасний фахівець будь якої спеціальності та кваліфікації повинен знати
види та системи освітлення, методи нормування та розрахунку рівнів освітлення на
робочих місцях, основні принципи роботи систем освітлення.
Хід роботи
Мета роботи: Ознайомлення з приладами та методикою визначення
фактичного та розрахункового значення природного освітлення та порівняння
результатів з нормативними значеннями.
Варіант №8
Вхідні дані:
розряд зорової роботи А-2;
розміри приміщення l n ∙ B=6 ∙ 8 м ;
висота приміщення h=3,3 м;
орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту: північ;
вид світлопропускного матеріалу, оправи конструкції покриттів, сонцезахисні
пристрої: віконне листове одинарне скло, дерев’яна спарена, залізобетонні ферми,
горизонтальні козирки з кутом 45°;
відношення відстані між даним будинком і протилежним будинком до висоти

P
розміщення карнизу протилежного будинку над підвіконником вікна H =4 ;
буд

відстань розрахункової крапки від зовнішньої стіни l=1,5 м ;

середньозважений коефіцієнт відбивання ρсер =0,4 ;
площа одного вікна S B=2,25 м 2.
Розрахунок:
Роблю попередній розрахунок площі світлових отворів, при боковому
односторонньому освітленні:
Sn ∙ e N ∙ K З ∙η B ∙ K буд 48 ∙ 1,08∙ 1,2 ∙21 ∙1 1306
S0= = = =29,97 м2 ;
r 1 ∙ τ 0 ∙ 100 1,15 ∙ 0,378∙ 100 43,57
де Sn−¿ площина приміщення, м 2;
e N −¿ нормоване значення КПО;

K з−¿ коефіцієнт запасу ( K з=¿1,2);

η B−¿ світлова характеристика вікна;

K буд−¿ коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками;

r 1−¿ коефіцієнт, що враховує КПО при боковому освітленні завдяки світлу, що

відбивається від поверхонь приміщень;

τ 0−¿ загальний коефіцієнт світлопропускання світлових прорізів.

Знаходжу площу приміщення:

Sn=l n ∙ B=6 ∙ 8=48 м2 ;
де l n−¿ довжина приміщення, м;
B−¿ глибина приміщення, м.

Знаходжу нормоване значення КПО:

e N =e н ∙n в =1,2∙ 0,9=1,08 ;

де n в- коефіцієнт світлового клімату;

e н – нормоване значення КПО, %;

n в=0,9 для північної орієнтації світлових прорізів за сторонами горизонту;

e н=1,2 для зорової роботи що характеризується дуже високою точністю.

Знаходжу коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними

будинками залежно від відношення відстані між даним будинком і протилежним
будинком P до висоти розміщення карнизу протилежного будинку над
підвіконником вікна H буд, що розглядається:
P
=4 → K буд=1.
H буд

Знаходжу r 1:
для цього необхідно:
розрахувати відношення відстані l розрахункової крапки від зовнішньої стіни до
глибини приміщення B:
l 1,5
= =0,1875 ;
B 8
розрахувати відношення довжини приміщення l n до його глибини:
ln 6
= =0,75≈ 1 ;
B 8
розрахувати відношення глибини приміщення B до висоти від рівня умовної робочої
поверхні до h1 верха вікна:
B 8
= =3,52≈ 4 ;
h1 2,27

для цього розраховую висоту від рівня умовної робочої поверхні до h1 верха вікна:
h1 =√ 1,5 2+1,7 2=2,27 м .

Згідно отриманих даних r 1=1,15 .

Знаходжу значення світлової характеристики вікон η B:
ln B
η B=21 при ≈ 1 та h ≈ 4 .
B 1

Розраховую загальний коефіцієнт світлопропускання світлових прорізів:

τ 0=τ 1 ∙ τ 2 ∙ τ 3 ∙ τ 4 ∙ τ 5=0,9 ∙ 0,7 ∙ 0,8∙ 0,75 ∙1=0,378 ;

де τ 1 −¿ коефіцієнт пропускання світла матеріалом;

τ 2−¿ коефіцієнт, який враховує втрати світла в оправі світлового отвору;

τ 3 −¿ коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях;

τ 4−¿ коефіцієнт, який враховує втрати в сонцезахисних пристроях;

τ 5 −¿ коефіцієнт, який враховує втрати в захисній сітці (τ 5 =1¿ ;

τ 1 =0,9 при використанні одинарного скла віконного листового;

τ 2=0,7 при використанні дерев’яних спарених рам;

τ 3 =0,8 при використанні залізобетонних ферм;

τ 4=0,75 при використанні горизонтальних козирків з кутом 45°.

Розраховую кількість вікон n:

S0 29,97
n= = =14 вікон .
S B 2,25
Висновок: згідно проведених розрахунків для нормальної освітленості
приміщення площею 48 м 2 необхідно 14 вікон (віконне листове одинарне скло,
дерев’яна спарена оправа, залізобетонні ферми, горизонтальні козирки з кутом 45°).
Розрахунки проведено згідно ДБН-В 25-28:2018.