Фразеосемантична група «Зовнішній вигляд людини» у сучасній українській

літературній мові»

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………... 0
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ 0
1.1. Фразеологія як мовознавча наука…………………………………. 0
1.2. Фразеологізм і його ознаки………………………………………… 0
1.3. Види фразеологічних одиниць та їхня класифікація…………..….0
Висновки до розділу 1……………………………………………… 0

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ТА ЇХ СТРУКТУРНА
ХАРАКТЕРИСТИКА................................................................................. 0
2.1. Фразеосемантична група «Зовнішній вигляд людини»:
структурований план…………………………………………………………. 0
2.2. Фразеологічні одиниці, що являють собою предикативні
структури….…..…………………………...………………………………… 0
2.3. ФО, співвідносні за своїми моделями зі словосполученням.… 0
Висновки до розділу 2………………………………………………… 0

ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 0
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………0
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….0
 Перелік умовних скорочень

ФО – фразеологічна одиниця
 ВСТУП
Актуальність дослідження.

Мета роботи − комплексне дослідження лексико-семантичної і

структурної характеристики фразеосемантичної групи «Зовнішній вигляд
людини».
Поставлена мета передбача єрозв’язання таких завдань:

Об’єктом дослідження у роботі стали фразеологічні одиниці, які

позначають зовнішній вигляд людини.
Предметом дослідження слугувала структура та семантика
фразеологічних одиниць на позначення зовнішнього вигляду людини.
При виконанні магістерської роботи використані такі методи
дослідження фактичного матеріалу: метод лінгвістичного
спостереження та опису, метод компонентного аналізу, статистичний
метод і метод фразеологічної ідентифікації.
Теоретичне значення роботи полягає у спробі дослідити
фразеологічну мікросистему «Зовнішній вигляд людини», що матиме
значення для подальшого опрацювання інших тематичних мікросистем
української фразеології.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання
досліджуваного матеріалу у практиці викладання української мови у
закладах вищої освіти при розробці спецкурсів з фразеології,
етнолінгвістики, при написанні курсових і магістерських робіт; а також у
шкільній практиці на аспектних уроках та в позаурочній діяльності,
зокрема у роботі на лінгвістичних гуртках, спецкурсах тощо.
 Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, двох
розділів, висновків і списку використаних джерел (… позицій). Обсяг
картотеки – … одиниць. Загальний обсяг роботи – … сторінок.
 РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ТА ЇХ СТРУКТУРНА
ХАРАКТЕРИСТИКА

2.1. Фразеосемантична група «Зовнішній вигляд людини»:

структурований план

Українська фразеологія як важливий складник фразеологічної

системи національної мови має особливості е тільки щодо кількості
відповідного матеріалу, а й з погляду семантики та лексики. Аналiз цього
своєрiдного шару засобів вербальної комунікації потребує як загальноï
характеристики його складу, так і конкретного опису його фрагментів,
зокрема за фразеосемантичними полями.
З 80-их рр. ХХ ст. у лінгвістиці значно посилюється увага до
системного вивчення саме фразеологічного складу мови та його
тематичного опису. Світова практика пропонує зразки ідеографічних
описів, які здійснені на матеріалі німецької, польської, чеської мов В.
Фрідеріхом, Ф. Чермаком та ін. В ідеографічному напрямі працювали і
українські вчені: М. Алефіренко, А. Івченко, Ю. Прадід, В. Ужченко й ін.
Метою будь-якої тематико-ідеографічної класифікації Ю. Прадід
вважає «створення цілісної картини, в якій із окремих «камінчиків»
складається мозаїка національної фразеологічної системи» [Прадід Ю. Ф.
Історія української фразеографії / Мовознавство. 2012. № 1. 31–39 с., с.
35]. Отже, ідеографічний опис відображає цілісний, глобальний образ
світу, що формується внаслідок синтезу результатів пізнавальних та
оцінних процесів, тобто картину світу, властиву певній мовній спільноті,
або її частину. Досвід ідеографічного групування фразеологічних одиниць
вже достатньо узагальнено в працях науковців. Проте сьогодні відсутня
загальноприйнята фразеоідеографічна систематизація й існують різні
форми тезаурусобудування.
Темою фразеополя може бути концепт, що виконує функцію
маркера введення у своєрідний мовний простір, оскільки будь-який
концепт є рубрикою ідеографічної класифікації, яка відповідає
природному членуванню реального світу [Краснобаєва-Чорна Ж. В.
Концептуальний аналіз як метод концептивістики (на матеріалі концепту
ЖИТТЯ в українській фраземіці) / Ж. В. Краснобаєва-Чорна // Українська
мова. 2009. № 1. 41–52 с.].
У другому розділі дипломної роботи ми спробували проаналізувати
ФО на позначення зовнішнього вигляду людини. Зовнішній вигляд
людини пов’язаний зі сприйняттям таких понять, як врода (краса,
привабливість, акуратність) і неврода (непривабливість, потворність,
неохайність) тощо. Зовнішній вигляд включає ряд варіантно-синонімічних
груп, тому ми розділили ФО за такими параметрами. У дослідженні
проаналізовано 208 фразеологічних одиниць. Матеріалом для дослідження
став фразеологічний словник …
До фразеосемантичної групи «Зовнішній вигляд» зараховано
фразеологізми на позначення різних понять, в яких є протилежні семи:
ФО гарний/негарний
[Аж] вбирати брати [в себе очі] (око) Вабити своєю красою,
яскравістю барв, кольорів і т. ін. (Б., с. 54), хоч видивись Дуже гарний,
вродливий. (Б., с. 69), радувати око Приємно хвилювати, вабити кого-
небудь своїм виглядом. (Б., с. 590), любо оком глянути, перев. зі
словоспол. такий, що Гарний, привабливий. (Б., с. 149), милувати око
(очі, зір) чин і без додатка. 1. Викликати відчуття радості, задоволення,
захоплення і т. ін. 2. Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. (Б.,
с. 388), очі відбирати Вабити, приваблювати своєю яскравістю,
приємним виглядом і т. ін. (Б., с. 95), очей не відведеш (не відірвеш) від
кого – чого і без додатка, тішити (веселити) око (очі, зір і т. ін.).
Справляти приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим.
(Б., с. 713), запасти в око кому. Дуже сподобатися. (Б., с. 250), ні (ані) в
казці сказати (розказати), ні (ані) пером описати ([не] списати), перев. зі
словоспол. такий, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий;
чудовий. (Б., с. 653).Хто-небудь гарний, вродливий або що-небудь
привабливе зовні. (Б., с. 97), хоч у рамці (рямця) вправ кого. Хто-небудь
дуже гарний, вродливий. (Б., с. 128), хоч з лиця води напийся (воду пий).
Дуже гарний, вродливий. (Б., с. 424), як (мов, ніби і т. ін.) скупаний у
молоці Гарний зовні; виплеканий, випещений. (Б., с. 661),
приковувати/прикувати [до себе] очі (зір) чиї (чий). Привертати чиюсь
увагу, приваблюючи своїм виглядом. (Б., с. 563), хоч куди Гарний,
чудовий, прекрасний. Івась парубок – хоч куди! (Панас Мирний) (Б., с.
319).
Наші спостереження показали, що часто дівоча врода зіставляється
з образом квітів, цвіту взагалі: як мак цвіте (процвітає, розцвітає і т. ін.).
Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). (Б., с. 364), як (мов,
ніби і т. ін.) [та] квіточка (квітка). Дуже гарна. (Б., с. 290).
Народний образ досконалої краси пов’язаний із певними діями, де
супровідним словом здебільшого виступає прикметник / дієприкметник:
як (мов, наче і т ін.) писанка 1.Який вражає надзвичайною гармонією барв,
ліній і т. ін.; дуже гарний. 2. Гарний на вроду; дуже вродливий (перев. про
жінку, дівчину). (Б., с. 502), як (мов, немов і т. ін.) перемитий Дуже
гарний. (Б., с. 496), як (мов, наче і т. ін.) лялечка Дуже гарний, вродливий
(про людину). (Б., с. 361), як картина Дуже гарний, вродливий. (Б., с.
288), хоч картину малюй з кого і без додатка. Хтось дуже гарний,
вродливий і т. ін. (Б., с. 366), хоч малюй кого і без додатка. Хтось дуже
гарний, вродливий і т. ін. (Б., с. 366), як (мов, наче і т. ін ) намальований
Дуже вродливий, гарний. (Б., с. 422), хоч в раму клади Дуже гарний,
вродливий. (Б., с. 299), манити [до себе] Очі чиї, кого, чим і без додатка.
1. Приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т. ін. 2. Викликати
інтерес; цікавити. (Б., с. 366), на диво Гарний, чудовий, незвичайний. І
виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолиця (Т. Шевченко) (Б., с.
199).
Фразеологічних одиниць на позначення непривабливості значно
менше: і глянути гидко – дуже поганий, бридкий. Коли б вона була
гарна, то мені не так було б жаль, атож така тобі погана, що й
глянути гидко (І. Нечуй-Левицький). (Б., с. 149), ні з плечей, ні з очей
Зовні непривабливий, непоказний (про людину). (Б., с. 519), ні пава й ні
ґава (ні ворона). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про
людину). (Б., с. 479), дерти очі кому. Неприємно вражати, дратувати
кого-небудь своїм виглядом. (Б., с. 195), вдарити в очі (у вічі) кому і
без додатка. Неприємно вразити надзвичайною яскравістю,
незвичністю вигляду і т. ін. (Б., с. 55).
В окремих фразеологізмах, які передають зовнішню людську
непривабливість, говориться про її причини, зумовлені, як правило,
вродженими або набутими у результаті певної хвороби: як свиня в хомуті,
зі сл. виглядати, ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в
тому, що він [Лубенець] перший пошив собі форму .. і, одягтись у неї,
прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський). (Б.,
с. 631), ні з лиця, ні з росту, жарт. Такий, що зовні нічим не
відзначається; непримітний, звичайний і т. ін. (про людину). (Б., с.
340).
ФО «червоний/червона»
Мотивація фразем цього семантичного ряду пов’язана з тимчасовою
зміною кольору лиця як виявом психоемоційної поведінки людини: як
(мов, наче і т. ін.) [печений (варений)] рак Дуже червоний (перев. від
сорому). (Б., с. 593), пекти/спекти раків (раки, рака). Червоніти перев. від
сорому, ніяковіти і т. ін. (Б., с. 488), наливатися/налитися кров’ю
Червоніти від злості, напруження і т. ін. (Б., с. 422), зайтися (залитися)
рум’янцем Почервоніти від хвилювання, сорому, збудження і т. ін. (Б.,
с. 243), наливатися/налитися жаром (фарбою). Червоніти від сорому,
збудження і т. ін. (Б., с. 422), [аж] кров кинулася до обличчя в обличчя, в
лице і т. ін.) кому. Хто-небудь раптово почервонів. (Б., с. 314), кров з
молоком Здоровий, рожевовидий, рум’яний (про людину та її
обличчя). (Б., с. 315), вогнем (огнем, полум’ям) горіти Дуже червоніти
(про обличчя). (Б., с. 161).
Порівняння зі цвітом маку має культурно-національний підтекст,
напр.: як маків цвіт Гарний, вродливий. (Б., с. 756). Червоний мак
символізує красу, молодість та їхню скороминущість. Вінок із червоних
маків – символ дівочої чистоти [Войтович В. М. Українська міфологія / В.
М. Войнович. [вид. 2-е,стереотип]. К. : Либідь, 2005. 662, [4] с, с. 439].
ФО товстий/худий
Цей фразеосемантичний ряд надає особам негативно забарвлені
оцінки з високим ступенем експресивності. Вони містять порівняння
(часто зооморфні одиниці), у яких проведені паралелі між огрядною
людиною та твариною хоч пацюки (цуценят) бий, зневажл. Дуже повний,
одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). (Б., с. 27), вбиватися/вбитися в
тіло (зневажл. в сало). Ставати товстим, гладким; поправлятися,
гладшати. (Б., с. 54), [аж] шкура репає/репне в кого, на кому – чому.
Хто-небудь дуже товстий або щось дуже товсте. (Б., с. 777), хоч обіддя
гни, рідше зі словоспол. такий, що. Дуже товстий, дебелий, гладкий
тощо. (Б., с. 150), шість на дев’ять (на шість), розм, ірон. Дуже товстий
(про людину). (Б., с. 776), розпливатися/розпливтися від жиру, несхв.
Ставати дуже товстим, гладким. (Б., с. 613), запливати/запливти жиром,
зневажл. Ставати гладким, повніти. (Б., с. 250), в (при) тілі Не худий, в
міру повний (про людину). (Б., с. 712), як не лусне, зневажл. Гладкий,
товстий і т. ін. (Б., с. 357), не втовпиться (потовпиться) в двері (в
шкуру), зневажл. Дуже товстий. (Б., с. 136).
Найчастіше худорлявого, виснаженого чоловіка порівнюють із
тонкими предметами, що названі іменниками чоловічого роду, а жінку – з
предметами, що названі переважно іменниками жіночого роду. Дуже часті
є паралелі з органами тіла: як (мов, ніби і т. ін.) скіпка, зі сл. сухий, худий
і под. Дуже, надзвичайно. (Б., с. 657), як (мов, ніби і т. ін.) тріска зі сл.
худий. Дуже, вкрай. (Б., с. 723), хребет чухати через живіт, жарт. Бути
дуже худим. (Б., с. 773)., світити ребрами Бути дуже худим, виснаженим.
(Б., с. 636), [аж] ребра світяться в кого. Хто-небудь дуже худий. (Б., с.
596), аж ребра знати на кому. Хто-небудь дуже худий. (Б., с. 269),
самі вуха та зуби Дуже худий. (Б., с. 141), показувати/показати [свої
ребра] Бути худим, виснаженим. (Б., с. 534), живіт присох до спини (до
хребта) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже худий. (Б., с. 235),
перепастися на смик (на сухар). Дуже схуднути, охлянути, виснажитися.
(Б., с. 497), тільки очі ростуть у кого і без додатка. Хтось дуже худий,
схуд або худне. (Б., с. 478), як (мов, наче і т. ін.) мощі 1. Хтось дуже худий,
виснажений і т. ін. наче живі мощі – Підходжу я до цього сухого, як
тараня [чоловіка], .. ну, наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М.
Стельмах). 2. зі сл. худий, схуднути і т. ін. Уживається для підсилення
зазначених слів; дуже. Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок). (Б., с. 410), аж
кістки торохтять, зі сл. худий. Надто, дуже. (Б., с. 297), [самі (тільки)]
кістки та шкіра (шкура). Дуже, надто худий. (Б., с. 297), сходити/зійти
нанівець Зменшуватися у розмірах, вазі і т. ін. до повного щезання;
зникати. (Б., с. 703), стягнутися на сітку Дуже схуднути. (Б., с. 700), на
сухар, зі сл. схуднути. Дуже, надзвичайно. (Б., с. 701),
ФО охайний/неохайний
«охайність/неохайність має значно вужчу сферу фразеологічної
репрезентації та переважно представлений порівняльними фраземами: як у
віночку (у вінку). Дуже гарно, чисто, охайно. (Б., с. 110), як цяцька (мов,
наче і т. ін.) цяцька. Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений,
оформлений, оздоблений і т. ін. (Б., с. 760), як (мов, наче і т. ін.)
вилизаний [язиком] Дуже чистий. (Б., с. 75),
Гарно та чисто одягнена жінка викликає схвалення, що передано
порівняннями з павою, писанкою: як (мов, ніби і т. ін.) пава У яскравому,
барвистому або багатому вбранні. (Б., с. 479).
Набагато вужча сфера вживання фразем на позначення святкового,
чистого одягу: як нова копійка Чепурний, охайно одягнений, чистий. (Б.,
с. 307), у [повному] параді В ошатному, святковому або офіційному одязі,
вбранні. (Б., с. 484), [як] з голочки Новий, щойно і добротно пошитий,
зроблений тощо. (Б., с. 160), вилазити (вилізати) / вилізти з дрантя
Почати гарно одягатися. (Б., с. 74), як (мов, ніби і т. ін.) на тебе (на мене,
на його і т. ін.) шитий – добре припасований (про одяг, взуття). (Б., с. 776),
як (мов, ніби і т. ін.) влитий, зі сл. сидіти. Дуже добре (про одяг).
(Б., с. 117)
Багато фразем характеризують одяг людей: український народ
висміює зім’ятий, обідраний, неохайний одяг: пібдитий (підшитий) вітром
– старий, виношений, благенький (про одяг). (Б., с. 506), рубець на рубці –
латаний, дуже старий, зношений (про одяг). (Б., с. 618), не першої
свіжості – не дуже чистий, трохи заношений (про одяг). (Б., с. 631), дірка
на дірці – дуже порваний, пошматований (про одяг). (Б., с. 206), латка
на латці (лата на латі) – дуже старий, зношений, позашиваний у
багатьох місцях (перев. про одяг, взуття і т. ін.); полатаний. (Б., с.
329), з чужого плеча – невідповідний за розміром або вже ношений ким-
небудь іншим (про одяг). (Б., с. 518), у чому (у чім, як) був – роздягнений
або вдягнений. (Б., с. 46), риб’ячим пухом підбитий, ірон. Який не тримає
тепла, погано гріє; старий, виношений (про одяг). (Б., с. 506), Христя в
намисті, ірон. Неохайно, без смаку вдягнена дівчина або жінка. (Б., с.
753), не мати чим хребта (хребет, тіло і т. ін.) прикрити Бути дуже
бідним, погано одягненим; обноситися. (Б., с. 381), до дірок, зі сл.
зачитувати. До зовсім пошарпаного, затертого вигляду. (Б., с. 206).
ФО високий/низький
Зріст людини у фразеології має здебільшого асоціативно-
порівняльний характер з істотами невисокого росту та малими
предметами. Такі іронічні фраземи в основному набувають негативної
семантики верства келебердянська (пирятиіїська, чугуївська, мальована
і т. ін.), жарт, або несхв. Дуже висока на зріст людина. (Б., с. 57),
підпирати плечима [(головою)] стелю Мати дуже високий зріст. (Б., с.
512).
Від горшка два (три) вершка – невеликий, низький на зріст;
малий. (Б., с. 58), з наперсток – дуже малий на зріст або величиною,
розміром і т. ін. (Б., с. 424),
ФО повний сил/виснажений
Найважливішим аспектом у житті людини постає її власне здоров’я
та здоров’я оточення. Здорового чоловіка найчастіше порівнюють із
тваринами (віл, бик, кінь), оскільки цих тварин вважають найсильнішими,
або з неістотами (дуб, грім): як (мов, ніби і т. ін) грім Фізично
витривалий, сильний, дужий (про людину). (Б., с. 170), може волові
(волу) роги скрутити, фам. Дужий, сильний і т. ін. (про людину). (Б., с.
401), аршин у плечах Широкоплечий, дужий (про людину). (Б., с. 21),
міцно збитий Здоровий на вигляд; дебелий, кремезний. (Б., с. 257),
обростати/обрости пір’ям, жарт. Набувати сили, впевненості в собі;
мужніти, міцніти і т. ін. Юрко швидко відчув під собою деякий грунт,
набирав громадської ваги і починав обростати пір’ям (С. Чорнобривець).
(Б., с. 456), дивитися козирем Мати хвацький, молодецький або
гордовитий вигляд. (Б., с. 197), як молоко та кров Здоровий, з рум’янцем
на щоках (про людину). (Б., с. 403).
 Фразеологізми зі значенням виснаженої (хворої) людини мають
протилежну семантику, яка реалізована за допомогою компонентів –
зовнішніх характеристик людини: блідість, млявість, худорлявість тощо.
Здоровим, повних сил людям протиставляються хворі та виснажені.
Діапазон значень фразеологічних одиниць на цю тему досить широкий:
а) блідість: без [жодної] кровинки Дуже блідий (перев. про
обличчя, губи і т. ін.). (Б., с. 316), [нема (не було)] ані (ні, і) кровинки в
чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). (Б., с. 430),
як (мов, наче і т. ін .) з воску (із гіпсу) виліплений Надзвичайно блідий
(про обличчя). (Б., с. 76), як (мов, немов і т. ін ) з воску зліплений Дуже
виснажений, блідий, змарнілий. (Б., с. 266), як віск, зі сл. жовтий. Дуже,
надзвичайно. – Як ти змарніла, Гаїночко! – промовив Зінько.. – Сам
гарний: жовтий як віск, а худий, як скіпка, ще й очі позатягало (Б.
Грінченко) (Б., с. 111).
б) млявість: [аж] мінитися/перемінитися в лиці (на лиці, на обличчі і
т. ін.). Набувати незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу
(обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти,
бліднути і т. ін. (Б., с. 391), і муха крилом уб’є кого, ірон. Когось легко
здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. (Б., с. 412), як (мов, ніби і т. ін.)
сонна муха, ірон. Млявий, інертний, байдужий і т. ін. На дворі лазять, мов
сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський). (Б., с. 413), як (мов, ніби і т. ін.) з
хреста знятий Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. (Б., с.
271).
в) худорлявість: одна (тільки) тінь залишилася (зосталася) від кого.
Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. (Б., с.
713), лантух (мішок) із кістками (з маслаками), ірон. Дуже худа,
виснажена людина. (Б., с. 328),
г) хворобливість: перебуваючи у стані хвороби, немічності, кволості
люди вірять у потойбічне життя, переплітають явища життя та смерті, що
зафіксовано у фразеологічних одиницях: ходячий (живий) мрець
(мертвець) – дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. (Б., с. 410),
лиця нема (немає, не знати, не було) / не стало на кому. Хто-небудь
змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання,
приступу хвороби і т. ін. (Б., с. 430).
ФО постава і будова тіла
У фразеологічній системі тілобудова людини, яку сприймають
візуально, представлена атрибутивно-порівняльними фраземами зазвичай
із вираженою іронією.
З позитивною характеристикою: як (мов, ніби і т. ін.) витончений.
Який має правильну, досконалу форму або витончені лінії; стрункий.
Уся [дівчина] – як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і
обвивається круг тонкого стану (М. Старицький) (Б., с. 89), як (мов,
наче і т. ін.) свічка зі сл. рівний, стрункий і под. Дуже. Наталочка. Вона ж
у нас струнка, мов свічечка (І. Кочерга). (Б., с. 637), твердо (міцно)
стояти на ногах (на землі). Мати владну і невимушену поставу (про
фігуру). (Б., с. 697), гарно скроєний Хто-небудь має пропорційну,
правильну будову тіла. (Б., с. 659), як у людей Такий як треба;
звичайний. І сорочка на ньому — не як у людей; замість білої, як
закон повеліва, вона в нього або червона, або синя (Г. Квітка-
Основ’яненко). (Б., с. 357).
З негативної сторони: мішок мішком, жарт. 1. ірон. Огрядна,
неповоротка і т. ін. постать людини. Ну й фігура, мішок мішком іде (3 усн.
мови). 2. Завеликий одяг, що не прилягає до тіла і робить постать
незграбною. Не сукня, а мішок мішком (З усн. мови); Пальто – мішок
мішком (3 усн. мови). (Б., с. 399), як (мов, неначе і т. ін.) граблі
Задубілий від холоду і позбавлений здатності рухатися, діяти;
нерухомий (про руки, пальці). (Б., с. 165).
 ФО схожий/ не схожий
У фразеосемантичному полі «Зовнішній вигляд» виділено
фразеологізми із семою «схожий». У Фразеологічному словнику
української мови зафіксовано наступні значення: ваш брат Ти, ви і
подібні до тебе, до вас. (Б., с. 37), їхній брат Вони і подібні до них.
(Б., с. 37), наш брат Ми; такий, як ми; подібний до нас. (Б., с. 37), як з
ока випав, зі сл. схожий. Зовсім, повністю, надзвичайно. – Ось не
балакайте, – переконувала тітка, – на матір воно схоже, як з ока
випало (О. Донченко). (Б., с. 78), одним ликом шиті, ірон. Дуже схожі
між собою в чомусь; однакові (про людей). (Б., с. 776), одним миром
мазані (рідше помазані), ірон. Дуже схожі між собою в чомусь (перев.
негативному); з однаковим ставленням до кого-, чого-небудь, з
однаковими рисами; однакові (про людей). (Б., с. 363). одного роду,
одного плоду Дуже схожі між собою звичками, манерами, зовнішністю і т.
ін. (Б., с. 603), один від одного недалеко відбігли (відскочили, відбіг і т. ін.),
ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові.
(Б., с. 460), один в один Чимось дуже схожі між собою, хороші зовні,
характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т.
ін. (Б., с. 460), око в око Дуже схожий на когось; такий самий, як хтось
інший. (Б., с. 464), на одне лице Такі, що майже нічим не відрізняються;
дуже схожі, однакові. (Б., с. 339), обоє рябоє, зневажл. Схожі між собою
якимись рисами характеру, поведінкою і т. ін.; однакові в чомусь. (Б., с.
455), з однієї глини зліплений Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний,
схожий, такий же. (Б., с. 266).
Біла ворона Той, хто виділяється серед інших чимсь незвичайним,
зовсім не схожий на інших. (Б., с. 125), не того тіста книш Не такий,
як хтось, не схожий на інших. (Б., с. 302).
 ФО вік людини старий/молодий
ФО про вік людини, її молодість, старість наповнені філософськими
роздумами про смисл буття, про скороминучість людського життя. ФО з
опорними словами вік, роки, літа життя побудовані здебільшого з
використанням слова літа: входити/ввійти в літа – ставати дорослим;
виростати. (Б., с. 142), з літ іти Старіти. (Б., с. 277), літа (роки)
виходять/вийшли кому і без додатка. Хтось досягає певного віку (про
повноліття, зрілість тощо). (Б., с. 348), у літах Немолодий, похилого
віку. (Б., с. 349), загнатися в літа Постаршати, постаріти, стати
немолодим. (Б., с. 242), дійти [до] літ [своїх] Стати дорослим, вирости.
(Б., с. 203), виходити/вийти з літ (з років, з віку). Ставати немолодим;
старіти. (Б., с. 92), під вусом Дорослий (про хлопця). (Б., с. 139), вмочити
в молоко, жарт. Стати сивим (про голову, вуса, бороду); посивіти. (Б.,
с. 119), доживати/дожити [свого] віку Бути в похилому віці,
закінчувати життєвий шлях. (Б., с. 213), аж мохом вкритися Бути
надзвичайно старим. (Б., с. 116), обрости мохом, жарт. Постаріти,
зістаритися, ставши байдужим до всього (перев. про неодружених). (Б., с.
456), не першої молодості, жарт. Не дуже молодий. (Б., с. 402), стара
торба, зневажл., фам. Людина похилого віку. (Б., с. 717), ледве
триматися купи Бути ветхим, дуже старим. (Б., с. 723), тирса сиплеться з
кого. Хтось дуже старий. (Б., с. 711), як світ, зі сл. старий, давній, древній
і т. ін. Дуже, надзвичайно. (Б., с. 635), світити дірками Бути дуже старим,
не придатним для використання. (Б., с. 635), світити сивиною [сивим
волоссям] Бути немолодим, старим; старитися. (Б., с. 636), у роках
Немолодий, літній. (Б., с. 617), порохня (рідше порох, порохно і т. ін.)
сиплеться з кого, перев. жарт. Хтось дуже старий. (Б., с. 546), побачити
віку Бути дуже старим, давнім. (Б., с. 522), не до Петра , а до Різдва кому.
Хто-небудь немолодий, похилого віку. (Б., с. 501), їхати (повертати) з
ярмарку (з торгу). Ставати немолодим; старіти. (Б., с. 283).
 Ранню дитинство: смоктати мамину цицю, ірон. Бути дуже малим.
(Б., с. 671), у сповитку (у сповиточку). У віці немовляти; немовлям. (Б., с.
683), під стіл пішки ходити (бігати), грон. Бути дуже малим, малою
дитиною. (Б., с. 748), з повивача З раннього дитинства, з наймолодшого
віку. (Б., с. 525), з повиточку З раннього дитинства, з наймолодшого віку.
(Б., с. 525), з пелюшок З раннього дитинства; змалку. (Б., с. 488), через
поріг не перелазити Перебувати в дитячому віці; бути малим. (Б., с. 494),
без штанів під стіл бігати (ходити), ірон. Бути зовсім малим, в
дитячому віці. (Б., с. 31), рачки лазити Бути малою дитиною. (Б., с. 325),
на припічку кашу їсти Бути в дитячому віці. (Б., с. 282), у колисці Ще
зовсім дитина, малолітній. (Б., с. 304).
Найкраща пора в житті людини – молодість: [ще] [матирене] молоко
на губах не обсохло (рідше не висохло) у кого, рідко кому і без додатка,
зневажл. або жарт. Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.
ін. (Б., с. 403), у цвіті [літ] Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил.
(Б., с. 756). [Ще] губи в молоці у кого, жарт. Хтось дуже молодий,
недосвідчений. (Б., с. 173), жовтороте пташеня (пташа). Молода,
недосвідчена людина. (Б., с. 583), ще мак [росте (цвіте, сходить і т. ін.)] у
голові у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (Б., с.
364), у сини (у дочки, в онуки і т. ін.) годитися кому. Бути набагато
молодшим від кого-небудь. (Б., с. 154), мало каші з’їв Дуже молодий,
недосвідчений. (Б., с. 265).
Аналіз семантичних типів об’єктів фразеологізмів засвідчує
надзвичайну різноманітність асоціацій і паралелей, під час опису
зовнішнього вигляду людини. Формування уявлень про людину
відбувається під впливом реалій навколишнього світу, характерних для
певної території та культури.
Окрім того, аналіз досліджуваного матеріалу свідчить, що за
структурою ФО можна поділити на 2 групи: фразеологізми, які структурно
організовані за моделями речення, і фразеологізми, співвідносні за своєю
будовою із словосполученнями.

2.2. Фразеологічні одиниці, що являють собою предикативні

структури

Першу частину фразеологізмів цієї групи складають ФО, що

побудовані за моделлю двоскладного речення. Переважно вони
утворюються за схемою іменник + відмінкова форма дієслова. Часто ці
фразеологізми можуть бути доповненi другорядними членами речення.
Наприклад: хребет чухати через живіт, жарт. Бути дуже худим. (Б., с.
773), [аж] шкура репає/репне в кого, на кому – чому. Хто-небудь дуже
товстий або щось дуже товсте. (Б., с. 777), хоч обіддя гни, рідше зі
словоспол. такий, що. Дуже товстий, дебелий, гладкий тощо. (Б., с.
150), [аж] ребра світяться в кого. Хто-небудь дуже худий. (Б., с. 596),
аж ребра знати на кому. Хто-небудь дуже худий. (Б., с. 269), аж
кістки торохтять, зі сл. худий. Надто, дуже. (Б., с. 297).
До другої частини можна віднести ФО, що за структурою
відповідають односкладному реченню. Ця частина є однією з найбільш
чисельних: любо оком глянути, перев. зі словоспол. такий, що Гарний,
привабливий. (Б., с. 149), не втовпиться (потовпиться) в двері (в шкуру),
зневажл. Дуже товстий. (Б., с. 136), аж ребра знати на кому. Хто-
небудь дуже худий. (Б., с. 269), вилазити (вилізати) / вилізти з дрантя
Почати гарно одягатися. (Б., с. 74), не мати чим хребта (хребет, тіло і т.
ін.) прикрити Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. (Б., с.
381), може волові (волу) роги скрутити, фам. Дужий, сильний і т. ін. (про
людину). (Б., с. 401), обростати/обрости пір’ям, жарт. Набувати сили,
впевненості в собі; мужніти, міцніти і т. ін. Юрко швидко відчув під
собою деякий грунт, набирав громадської ваги і починав обростати пір’ям
(С. Чорнобривець). (Б., с. 456), [аж] мінитися/перемінитися в лиці (на
лиці, на обличчі і т. ін.). Набувати незадоволеного, часом нездорового і т.
ін. виразу (обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервувати,
червоніти, бліднути і т. ін. (Б., с. 391), як (мов, ніби і т. ін.) з хреста
знятий Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. (Б., с. 271),
підпирати плечима [(головою)] стелю – мати дуже високий зріст. (Б., с.
512).

2.3. ФО, співвідносні за своїми моделями зі словосполученням

Фразеологізми цієї групи також можна умовно розділити на 2

частини. До першої належать словосполучення, що складаються з двох і
більше самостійних слів, а до другої – поєднання службового та
самостійного слів у словосполученні.
Уже враховуючи структурні особливості кожного фразеологізму
першої частини, їх можна розділити в окремі групи:
• іменник + іменник: мішок мішком, жарт. 1. ірон. Огрядна,
неповоротка і т. ін. постать людини. Ну й фігура, мішок мішком іде (3 усн.
мови). 2. Завеликий одяг, що не прилягає до тіла і робить постать
незграбною. Не сукня, а мішок мішком (З усн. мови); Пальто – мішок
мішком (3 усн. мови). (Б., с. 399),
• іменник + прийменник + іменник: кров з молоком Здоровий,
рожевовидий, рум’яний (про людину та її обличчя). (Б., с. 315), лантух
(мішок) із кістками (з маслаками), ірон. Дуже худа, виснажена
людина. (Б., с. 328).
• прийменник + іменник + числiвник + iменник: від горшка два (три)
вершка – невеликий, низький на зріст; малий. (Б., с. 58).
• дієслівні словосполучення: милувати око (очі, зір) чин і без
додатка. 1. Викликати відчуття радості, задоволення, захоплення і т. ін. 2.
Привертати увагу, приваблювати своїм виглядом. (Б., с. 388), очі
відбирати Вабити, приваблювати своєю яскравістю, приємним
виглядом і т. ін. (Б., с. 95), очей не відведеш (не відірвеш) від кого –
чого і без додатка, тішити (веселити) око (очі, зір і т. ін.). Справляти
приємне враження своїм виглядом; бути гарним, привабливим. (Б., с. 713),
запасти в око кому. Дуже сподобатися. (Б., с. 250).
• прикметник (дієприкметник) + іменник: верства келебердянська
(пирятиіїська, чугуївська, мальована і т. ін.), жарт, або несхв. Дуже
висока на зріст людина. (Б., с. 57), [печений (варений)] рак – дуже
червоний (перев. від сорому). (Б., с. 593), ходячий (живий) мрець
(мертвець) – дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. (Б., с. 410),
жовтороте пташеня (пташа). Молода, недосвідчена людина. (Б., с. 583).
• прислівник + дiсприкметник: міцно збитий Здоровий на вигляд;
дебелий, кремезний. (Б., с. 257), гарно скроєний Хто-небудь має
пропорційну, правильну будову тіла. (Б., с. 659).
Другу частину фо, що утворенi за моделлю поеднання службових та
самостійних слів у словосполученні, розділяємо на конструкції із
сурядними та підрядними сполучниками.
• ФО – конструкції зі сурядними сполучниками: ні з плечей, ні з очей
Зовні непривабливий, непоказний (про людину). (Б., с. 519), ні пава й ні
ґава (ні ворона). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про
людину). (Б., с. 479), ні з лиця, ні з росту, жарт. Такий, що зовні нічим
не відзначається; непримітний, звичайний і т. ін. (про людину). (Б., с.
340), ні (ані) в казці сказати (розказати), ні (ані) пером описати ([не]
списати), перев. зі словоспол. такий, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно
гарний, вродливий; чудовий. (Б., с. 653).Хто-небудь гарний, вродливий
або що-небудь привабливе зовні. (Б., с. 97).
• ФО – конструкції з підрядними сполучниками. Ця група є однією
із найчисельніших. Її особливістю є те, що стрижневим словом у них є
сполучник, із якого вони починаються. За видом сполучника групу можна
поділити ще на 2 частини:
1. ФО зі стрижневим допустовим сполучником хоч: хоч видивись
Дуже гарний, вродливий. (Б., с. 69), хоч у рамці (рямця) вправ кого. Хто-
небудь дуже гарний, вродливий. (Б., с. 128), хоч з лиця води напийся
(воду пий). Дуже гарний, вродливий. (Б., с. 424), як (мов, ніби і т. ін.) хоч
куди Гарний, чудовий, прекрасний. Івась парубок – хоч куди! (Панас
Мирний) (Б., с. 319), хоч картину малюй з кого і без додатка. Хтось дуже
гарний, вродливий і т. ін. (Б., с. 366), хоч малюй кого і без додатка. Хтось
дуже гарний, вродливий і т. ін. (Б., с. 366), як (мов, наче і т. ін )
намальований Дуже вродливий, гарний. (Б., с. 422), хоч в раму клади Дуже
гарний, вродливий. (Б., с. 299), хоч пацюки (цуценят) бий, зневажл. Дуже
повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). (Б., с. 27), хоч обіддя гни,
рідше зі словоспол. такий, що. Дуже товстий, дебелий, гладкий тощо.
(Б., с. 150).
2. ФО, структура яких побудована на основі порівняльних
сполучників як, мов, наче. Ці фразеологізми можуть існувати за моделлю
як, мов, наче + дієприкметник або як, мов, наче + iменник. До першої
групи можемо вiднести ФО як (мов, нiби і т. ін.): як (мов, ніби і т. ін.)
скупаний у молоці Гарний зовні; виплеканий, випещений. (Б., с. 661), як
мак цвіте (процвітає, розцвітає і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про
людину, людей). (Б., с. 364), як (мов, ніби і т. ін.) [та] квіточка
(квітка). Дуже гарна. (Б., с. 290), як (мов, наче і т ін.) писанка 1.Який
вражає надзвичайною гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. 2. Гарний
на вроду; дуже вродливий (перев. про жінку, дівчину). (Б., с. 502), як (мов,
немов і т. ін.) перемитий Дуже гарний. (Б., с. 496), як (мов, наче і т. ін.)
лялечка Дуже гарний, вродливий (про людину). (Б., с. 361), як картина
Дуже гарний, вродливий. (Б., с. 288), як (мов, наче і т. ін ) намальований
Дуже вродливий, гарний. (Б., с. 422), як свиня в хомуті, зі сл. виглядати,
ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в тому, що він
[Лубенець] перший пошив собі форму .. і, одягтись у неї, прибіг
похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський). (Б., с. 631),
як (мов, ніби і т. ін.) скіпка, зі сл. сухий, худий і под. Дуже, надзвичайно.
(Б., с. 657), як (мов, ніби і т. ін.) тріска зі сл. худий. Дуже, вкрай. (Б., с.
723), як (мов, наче і т. ін.) мощі 1. Хтось дуже худий, виснажений і т. ін.
наче живі мощі – Підходжу я до цього сухого, як тараня [чоловіка], .. ну,
наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М. Стельмах). 2. зі сл. худий,
схуднути і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже.
Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок). (Б., с. 410), як у віночку (у вінку).
Дуже гарно, чисто, охайно. (Б., с. 110), як цяцька (мов, наче і т. ін.)
цяцька. Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений, оформлений,
оздоблений і т. ін. (Б., с. 760), як (мов, наче і т. ін.) вилизаний [язиком]
Дуже чистий. (Б., с. 75), як (мов, ніби і т. ін.) пава У яскравому,
барвистому або багатому вбранні. (Б., с. 479), як нова копійка Чепурний,
охайно одягнений, чистий. (Б., с. 307), [як] з голочки Новий, щойно і
добротно пошитий, зроблений тощо. (Б., с. 160), як (мов, ніби і т. ін)
грім Фізично витривалий, сильний, дужий (про людину). (Б., с. 170), як
молоко та кров Здоровий, з рум’янцем на щоках (про людину). (Б., с. 403),
як (мов, немов і т. ін ) з воску зліплений Дуже виснажений, блідий,
змарнілий. (Б., с. 266), як віск, зі сл. жовтий. Дуже, надзвичайно. – Як
ти змарніла, Гаїночко! – промовив Зінько.. – Сам гарний: жовтий як
віск, а худий, як скіпка, ще й очі позатягало (Б. Грінченко) (Б., с.
111), як (мов, ніби і т. ін.) сонна муха, ірон. Млявий, інертний, байдужий і
т. ін. На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський). (Б., с.
413), як (мов, ніби і т. ін.) з хреста знятий Дуже блідий, змучений, з
хворобливим виглядом. (Б., с. 271), як (мов, ніби і т. ін.) витончений.
Який має правильну, досконалу форму або витончені лінії; стрункий.
Уся [дівчина] – як виточена, а довга коса, чорна, як гадюка, так і
обвивається круг тонкого стану (М. Старицький) (Б., с. 89), як (мов,
наче і т. ін.) свічка зі сл. рівний, стрункий і под. Дуже. Наталочка. Вона ж
у нас струнка, мов свічечка (І. Кочерга). (Б., с. 637), як світ, зі сл. старий,
давній, древній і т. ін. Дуже, надзвичайно. (Б., с. 635).
Отже, фразеосемантичне поле «Зовнішній вигляд людини» має
структуру: 9 основних груп на позначення різних аспектів зовнішності
людини – гарний/негарний, червоний/червона, товстий/худий,
охайний/неохайний, високий/низький, повний сил/виснажений, схожість,
вік людини, постава і будова тіла.
Найбiльш численними в описуваному фразеосемантичному полі є
характеристики за зіставлюваними фразеологогічними одиницями про вік
людини старий/молодий (43 одиниці). Дещо меншим, але так само
розлогим (34 одиниці) є ряд фразеологічних характеристик
гарний/негарний та товстий/худий (27 одиниць). Фразеологічні одиниці
охайний/неохайний – 21, повний сил/виснажений – 20. схожий/ не схожий
– 15 одиниць. Найменшим у нашому дослідженні є ряд фразеологічних
характеристик «червоний/червона» – 9 одиниць, постава і будова тіла – 7
одиниць, високий/низький – 4 одиниці.
За структурною характеристикою аналізовані фразеологізми можна
поділити на ФО предикативної структури та ФО, що побудованi за
моделлю словосполучення. Фразеологізми другої групи можуть
утворюватися за моделлю словосполучень двох і більше самостійних слів
або за моделлю поєднання службових та самостійних слів у
словосполученні. Проведене дослідження показало, що
найпродуктивнішою є фразеологічні конструкції з ФО, структура яких
побудована на основі порівняльних сполучників як, мов, наче (модель як,
мов, наче + дієприкметник або як, мов, наче + iменник). За цією моделлю
утворено близько 25 фразеологічних одиниць.
Висновки до розділу 2
 СПИСОК ВИКОРСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Венжинович Н. Концептуальна й семантична репрезентація стійких

словосполучень в українській мові. Українська мова. 2008. № 1. С.
117–124.
2. Венжинович Н. Фраземіка української літературної мови в контексті
когнітології та лінгвокультурології: монографія. Ужгород: ФОП
Сабов А.М., 2018. 463 с.
3. Войтович В. М. Українська міфологія / В. М. Войнович. [вид. 2-
е,стереотип]. К. : Либідь, 2005. 662, [4] с.
4. Григоренко Т.В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі
української літературної мови: монографія. Умань: ПП Жовтий. 2010.
216 с.
5. Демська-Кульчицька О. М. Фразеологія: навч. Посібник. 2008. Київ:
Києво- Могилянська академія. 74 с.
6. Жижома О.О.Сучасна українська літературнамова: Лексикологія.
Фразеологія : навч. Посібник. 2017 Маріуполь: ПДТУ. 285 с.
7. Краснобаєва-Чорна Ж. В. Концептуальний аналіз як метод
концептивістики (на матеріалі концепту ЖИТТЯ в українській
фраземіці) / Ж. В. Краснобаєва-Чорна // Українська мова. 2009. № 1.
41–52 с.
8. Матвіяс І. Г. Діалектна основа лексики і фразеології в
українській літературній мові. Мовознавство. 2007 . № 3. С. 23–27.
9. Полиняк Ю. Ю. Джерела української фразеології [Електронний
ресурс] Управління розвитком. 2013. № 15. С. 38–40. Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_15_21
10.Потапенко Л.М. Роль фразеологізмів у мовленні: Урок в 11 класі.
Вивчаємо українську мову та літературу. 2007. № 24. С. 15–17
11.Прадід Ю. Ф. Історія української фразеографії / Мовознавство. 2012.
№ 1. 31–39 с.
12.Проценко Т.В. Фразеологізми: Роль фразеологізмів у мовленні.
Вивчаємо українську мову та літературу. 2007. № 12. С. 21–23.
13.Редін П.О. Фразеологічна одиниця в мовній системі. Вивчаємо
українську мову та літературу. 2008. № 27. С. 35-37.
14.Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко, І. С.
Гнатюк, В. В. Дятчук та ін. К.: Наукова думка, 2008. 1097 с.

15.Соловець Лариса. Фразеологізми як засіб формування культури

спілкування. Українська мова і література в школі. 2007. № 6. С. 14–
19.
16.Тепляков І. Фразеологічна семантика (на матеріалі деяких
слов’янських мов). Проблеми слов’янознавства. 2005. Вип. 55. С.
156–163.
17.Тибій C. Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби
фразеології. Все для вчителя. 2006. № 22. С. 55–57.
18.Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія Сучасної української
мови. Київ.: Альма Матер. 2005. 400 с.
19.Харчук О.В. До питання про семантичні відношення у
фразеологічних одиницях. Наукові записки Ніжинського державного
університету ім. М. Гоголя. 2010. Кн.1. С. 41–44.