КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний аграрний університет

Навчально-науковий інститут лісового
і садово-паркового господарства
Лісогосподарський факультет

Кафедра відтворення лісів

та лісових меліорацій

Курсовий проект
з лісової меліорації на прикладі ДП
«Євпаторійський ЛГ»
Поштового р-н. Кримської обл.

Склав ст. Белінський М.В. гр. 2

курс 4
Керівник Соваков О.В.
Проект здано 03.12.2022р.
Захист проекту 2022р.

Київ – 2022 р.
 ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Природно-історичні умови району розташування об'єкта проектування і
обґрунтування необхідності створення системи захисних насаджень
1.1.Місцезнаходження
1.2.Клімат
1.3.Геологічна будова, рельєф, гідрографія і гідрологія
1.4.Ґрунти
1.5.Рослинність
1.6.Фауна
1.7.Економічні умови
Розділ 2. Організація території та види лісомеліоративних насаджень
2.1. Загальні відомості.
Розділ 3. Конструкції запроектованих лісомеліоративних насаджень, добір порід,
типи культур, схеми змішування та принципи їхнього розміщення
3.1.Види лісомеліоративних насаджень, їх функції, призначення та розміщення
3.2.Вимоги до добору порід і лісомеліоративна характеристика видів
3.3.Конструктивні особливості, типи культур та схеми змішування
лісомеліоративних насаджень
3.4.Господарське впорядкування запроектованих насаджень
Розділ 4. Технологія створення лісонасаджень: обробіток грунту, способи
створення культур, догляд за грунтом до змикання насаджень та їх охорона
4.1 Технологія обробітку грунту
4.2 Садіння лісових культур
4.3 Строки та способи догляду за насадженнями до змикання крон
4.4 Заходи по охороні
Розділ 5. Економічна ефективність полезахисних лісових смуг в умовах
господарства
 ВСТУП
Лісова меліорація як наука займається вивченням проблем створення
насаджень на землях, які раніше ніколи не були зайняті лісом або були лісовими
землями у далекому минулому. Основними насадженнями, які створюються
лісівниками для поліпшення навколишніх умов та захисту навколишнього
середовища, є лісові смуги; із смуг найчастіше створюються полезахисні лісові
смуги (ПЛС, ПЗЛС) для захисту сільськогосподарських угідь від несприятливих
чинників навколишнього середовища, зокрема ерозії, та підвищення
продуктивності угідь.
Підвищення продуктивності сільського господарства значною мірою
залежить від оптимального співвідношення, розташування, взаємодії та взаємного
впливу компонентів лісоаграрним ландшафтів. На сучасному етапі
агролісомеліоративна наука дійшла висновку, що майбутнє сільського
господарства - за біолого-екологічним землеробством, невід'ємною ланкою якого
повинні стати відновлювальні багатокомпонентні біологічні агроландшафтні
системи з обов'язковою участю необхідних захисних лісових насаджень.
Нині у степовій зоні України, крім заповідних ділянок, вже не зустрінеш
власне степового ландшафту. Полезахисні лісові смуги разом з іншими видами
захисних насаджень перетворили його на лісоаграрний ландшафт. Варто
зазначити, що ландшафтні зміни позитивно впливають на екологічні та соціальні
умови всієї території України.
Середня розораність території (площа орних земель) нашої держави складає
понад 55%. Без урахування земель держлісфонду та гірських районів Карпат та
Криму цей показник сягає загрозливих 70%, а у степових районах - 80-90%, що
далеко виходить за розумні межі допустимих норм високої культури
землеробства. Майже 40% земель України охоплено ерозійними процесами.
Втрати зерна, спричинені лише ерозією, щороку сягають 10-12 млн. тонн, або 40-
50% (враховуючи, що в цілому по Україні щорічний врожай становить 25-30 млн.
тонн).
Саме тому спеціалісти лісового господарства повинні дбайливо "гризти
граніт" такої досить складної науки, як лісова меліорація та компетентно
підходити до справи вирішення агролісомеліоративних проблем. Адже кому, як
не нам, у найближчому майбутньому допомагати молодій державі підніматися з
колін розрухи, своєю плідною працею підвищуючи її авторитет та здобутки на
міжнародній арені, зокрема і на ринку продовольства, який ми свого часу так
необачно покинули: згадаймо, ще 1,5-2 століття тому наша держава, нехай і у
складі Росії, була житницею Європи. Саме лісова меліорація у коаліції з
сільськогосподарськими працівниками покликана повернути нашій державі це
заслужене протягом віків і нещодавно втрачене звання.
Розділ 1. Природно-історичні умови району розташування об'єкта
проектування і обґрунтування необхідності створення системи захисних
насаджень
1.1. Місцезнаходження, географічне
положення, адміністративне
підпорядкування
Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, провулок Лісовий
1.2.Клімат.
Кліматична зона об’єкту Степ. Агролісомеліоративний район Південний Степ.
Центральний Крим
Сума річних опадів 450, мм
Сніговий покрив у січні, 94 днів, товщина-9, см
Температура повітря, °С середня річна 7,1
Температура повітря, °С середня січня /червня -6,7 /21,7
Температура повітря, °С мінімальна/ максимальна – 42/ 41
Дата першого 1.Х та останнього 29.ІV морозу середня
Дата першого 31.VII та останнього 30.ІІІ морозу найраніша
Дата першого 31X та останнього 5.VI морозу найпізніша
Тривалість вегетаційного періоду 204, днів
Важливим показником для районування є річна кількість опадів і кількість
вологи, яка випаровується з поверхні ґрунту.
Омброевапарометричний корелятив рівний 0,71 що вказує нам на приналежність
території до північного Степу.
Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 0,93 отже це зона з недостатнім
ступенем зволоження.
Дані повторюваності суховійних вітрів (%)(табл.1.1)
Таблиця 1.1
Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ
6 29 21 14 5 5 7 13
 Роза вітрів відображена на рис.1.1

1.3.Геологічна будова, рельєф, гідрографія і гідрологія

В основі регіону лежить епігерцінська Скіфська плита, складена відкладеннями
неогенового і четвертичного періодів. Рельєф Степового Криму досить
різноманітний. У північній і північно-східній частині він представлений кількома
низинностями (Присиваською, Північно-Кримською, Індольською та іншими) з
абсолютними висотами, що не перевищують 30 метрів над рівнем моря.
На заході півострова в рельєфі різко виділяється Тарханкутська височина. Однак
височиною її можна назвати лише з натяжкою. Адже максимальна точка
Тарканкута - всього 178 метрів. Проте завдяки приморському положенню перепади
висот тут досить значні. Деякі берегові обриви височіють над морськими водами на
40-50 метрів.
Рельєф регіону сприяє житловому будівництву, прокладці автомобільних і
залізниць, активному сільськогосподарському освоєнню земель.
1.4.Ґрунти.
Ґрунти Бурі гірсько-лісові ґрунти на схилах гір зайняті лісами,
чорноземні ґрунти в передгір'ях і на яйлах — степовою рослинністю,
коричневі ґрунти — під шибляками й залишками субсередземноморських лісів.
Баланс вологи в степовому Криму є негативним, супроводжуючись великою
нестійкістю зволоження. Це тягне за собою такі кліматичні явища, як посухи і
суховії, що може завдавати істотної шкоди садам і виноградникам, викликати
загибель зернових і баштанних культур, поширених на території цієї країни, а
також обміління і пересихання коротких річок.
На темно-каштанових, іноді солонцюватих, і чорноземних ґрунтах, не розораних
під сільськогосподарські культури, простягаються типчаково-ковилові і полиново-
злакові степи.
Серед чорноземних ґрунтів основним підтипом є чорнозем звичайний,
підстелений лісовидними суглинками і карбонатними глинами. Це найбільш
родючий тип ґрунтів. Верхній півтораметровий шар ґрунтів має водостійку
труднувато-зернисту структуру, добру гумусованість.
Потужність гумусованого профілю 81-103 см., потужність гумусованого
горизонту 34-65 см. На цих ґрунтах формувались суха берестово - пакленова і
свіжа кленово - липова діброва з ростучими дубово-ясеневими насадженнями ІІ-
ІІІ другого третього класу бонітету.
Друга група ґрунтів – середньо-потужні або власне горно земель звичайні.

1.5.Рослинність.
Влітку степові райони Криму нагадують безжиттєву пустелю з вигорілою від
спекотного сонця травою. Але навесні регіон оживає, покриваючись
різнокольоровим килимом квітучих рослин. Основні представники флори
кримських степів - ковиль, типчак, мятлик, полин, житняк та інші злаки. На
території району росте близько 30 видів лікарських рослин. Аптеками району
було заготовлено в 1991 році 3,8т. різних лікарських рослин; в 1992 р. – 3,1т.; в
1993 р. – близько 3т. Лісові угіддя в районі складають 10656 га, польові – 128273
га, водно-болотні – 2279 га. В районі ростуть хвойні, листяні та змішані ліси.
Економія і комплексне вирощування деревної сировини сприяє не тільки
підвищенню ефективності використання одного з цінних природних ресурсів, але
й покращенню стану навколишнього природного середовища.
Використання харчових ресурсів лісу, багатих на вітаміни, білки, вуглеводи,
є одним з шляхів задоволення потреб населення.. В районі росте більше як 100
видів дерев і кущів, які дають їстівні плоди і ягоди, більшість з яких мають
лікувальні властивості. Дикорослі плоди (терен, глід, шипшина, абрикоса, вишня,
калина, ліщина) використовуються ще далеко не повністю. Харчові ресурси,
поряд з бджільництвом, сінокосінням, лікарською і технічною сировиною,
утворюють ресурси побічного використання.
 1.6.Фауна.

Завдяки сприятливим природним умовам, тваринний світ Кримських гір

різноманітний. У лісах живуть олень благородний, косуля, муфлон європейський,
куниця кам’яна, борсук, лисиця кримська, заєць, білка, дика свиня.

У гірських лісах мешкає багато птахів: сойка кримська, дятел строкатий, синиця
чорна, шишкар ялиновий, соловей. У горах гніздяться хижі птахи: гриф чорний,
пугач, сокіл сапсан, сип білоголовий, орлан-білохвіст. З-поміж плазунів водяться
ящірка скельна, полоз леопардовий, черепаха болотна. У гірських річках є струмкова
і райдужна форель.

Кримські гори населяють різні комахи: метелики, жуки, бабки, джмелі, цикади. Серед
них рідкісними є вусач альпійський, богомол, турун кримський. До Червоної книги
занесено кам’яну куницю, чорного грифа, сипа білоголового, вусача альпійського,
туруна кримського та інших.

У Криму в державному підприємстві "Мисливське господарство "Алуштинське"

випустили з вольєр у живу природу для розведення диких мисливських тварин
(кабана, муфлона, оленя благородного) з метою збагачення фауни Криму.

1.7.Економічні умови.
У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу
мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та металообробка,
паливна промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання
частка продовольчих товарів становить 60%. Загалом у регіоні на самостійному
балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих
промислових підприємства.
Промислове виробництво займає одне з найважливіших місць
в економіці Автономної Республіки Крим. В наш час[коли?] у галузях економіки
Автономної Республіки Крим промисловість відіграє основну роль при тому, що в
її галузях зайнято тільки 17% працюючих. Вартість промислових підприємств
становить 23,1% вартості всіх основних фондів.
Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів
економічної діяльності, причому частка видобувної промисловості – 7,6%
загального обсягу виробництва, обробної – 76,0%, виробництва та розподілу
електроенергії, тепла, газу та води – 15,8%. Головне місце належить таким видам
економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%),
хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться
70% загального обсягу виробництва.
Підприємства харчової промисловості виробляють м'ясні продукти, ковбасні
вироби, масло тваринне, молочні продукти, сири, олію, консерви, кондитерські
вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби,
мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та інше.
Розділ 2. Організація території та види лісомеліоративних насаджень

2.1. Загальні відомості.

Для проектування системи захисних лісонасаджень на певній території з
розрахунком захисту сільськогосподарських угідь від посух та суховіїв, боротьби
з дефляцією та ерозією ґрунтів, необхідно цю територію розподілити на ерозійні
фонди (зони): привододільний, присітковий та гідрографічний. Кути схилів
визначаються за формулою (у %):
h
I  100%
l
Де I- кут схилу, (%); h - перевищення верхньої точки схилу над нижньою, (м);
l горизонтальне прокладення, (м).
На плані в горизонталях виділяються земельні фонди: рівні ділянки та слабо
положисті схили крутістю до 20- привододільний, положисті крутістю схилів від
2 до 40 і слабопохилі схили від 4 до 90 – присітковий, а більше 90, в т.ч., яри, дно
ярів і балок, лощини, долини рік- гідрографічний.
 Таблиця 2.1
Земельні фонди (за Козьменко О.С.) та їх використання
Земельні ерозійні Крутизна схилів Основне
фонди використання в Лісомеліоративні
град tg а в% сільському заходи
господарстві
Полезахисні
1 .Привододільний до 2 0,035 до 3,3 Польові сівозміни
Лісосмуги
Ґрунтозахисні сіво-зміни (контурне Стокорегулюючі
2. Присітковий 2-4 0,035-0,070 3,5-7,0
землеробство) лісосмуги (СЛС)

Ґрунтозахисні сівозміни (контурне

3. Присітковий 4-9 до 0,153 до 15,3 СЛС, ПрЛС,ПвЛС
земле- робство)

Інші види викорис- тання (залуження, Яружно-балкові

4. Гідрографічний >9 >0,153 >15,3
багаторічні плодово-ягідні насадження) насадження
Водоохоронні
Інші види викорис –тання (залуження,
5. Гідрографічний насадження та
можливо овочева
( заплавні території) залісення річкових
сівозміна)
пісків

Таблиця 2.2
Характеристика земельних ерозійних фондів
Стрімкість Класи
Земельні Переважаюча Господарське Лісомеліоративні
схилів Категор.
ерозійні фонди ерозія грунтів використання проти ерозійні
(град.) земель
заходи
Полезахисні лісосмуги
Клас А, І-ІІ Слабка водна та Польові
Привододільний 0-2 (основні, допоміжні,
кат. вітрова ерозія сівозміни
граничні)
Клас А, ІІ- ІІІ Середня водна Грунтозахисні Стокорегулюючі
Присітковий 2-4
кат. та вітрова сівозміни лісосмуги
ерозія
Клас А, IV Середня та Стокорегулюючі,
Грунтозахисні
Присітковий 4-9 кат. сильна водна прибалкові, прияружні
сівозміни
Клас Б, V кат. та вітрова лісосмуги
ерозія
Сильна і дуже
сильна водна
Інші види Прибалкові,
Клас Б, V кат. ерозія,
використання, прияружні, лісосмуги,
Гідрографічний >9 Клас В, VI і утворення ярів,
сіножаті, луки, масивні і
більше кат. наявність водно
виногрвдники кольматуючі
ерозійних
насадження
ударних схилів
Відмічаються
донні розмиви і Протизаплавні
Долина наливи, берегозахисні
річки, абразійні Інші види лісосмуги,
Гідрографічний Клас В
заплавні процеси берегів використання лісонасадження на
території річок і пасовищах та с/г
водоймищ, удіддях.
заплави річок
 Таблиця 2.3
Характеристика земель у плані
П лоща
№ Крутизна Категорія у відсотках (%)
п/п схилів, град. земельних фондів га від загальної
площі
1 0-2 Привододільний 1109,58 63,2
2 2-4 Присітковий 102,8 5,8
Разом 1212,38 69,0
9 і більше,
яри і балки,
3 Гідрографічний 100,4 5,7
дно ярів,
балок
4 Ставок Гідрографічний 5,3 0,3
Разом 105,7 6,0
Інші види використання земель та угідь:
багаторічні насадження,
кар’єри,
5 437,8 25,0
річки, ставки,
дороги,
населені пункти тощо
Разом 437,8 25,0
Всього земель в плані 1755,88 100
 На рівнинних землях та пологих схилах при вододільного фонду
розташовують поля основної сівозміни з значною долею просапних культур. Тут
розміщують полезахисні лісові смуги. Основні смуги і довші сторони полів
сівозмін розташовуються перпендикулярно шкідливим вітрам, з урахуванням
напрямку стоку та господарських вимог.
На силових землях присіткового фонду розміщують поля ґрунтозахисної
сівозміни, яка містить великий відсоток культур суцільного посіву, багаторічних
трав.
На землях гідрографічного фонду розміщують прияружні лісові смуги,
насадження на крутих схилах балок, кольматуючі насадження (мулофільтри),
насадження на відкосах і по дну ярів і балок, на конусі виноса ярів, насадження
навколо ставків, вздовж річки, на землях не придатних для с/г користування, а
також проектуються виноградозахисні лісові смуги і придорожні лісові смуги.
 Таблиця 2.4
Прояв ерозійних процесів і лісомеліоративні протиерозійні заходи

№ Земельні Лісомеліоративні
Прояв ерозійних процесів грунтів
п/п Фонди протиерозійні заходи
Схильність до прояву слабкої Полезахисні лісосмуги
1 Привододільний
водної і вітрової ерозії (основні, допоміжні, граничні)

2 Присітковий Прояв середньої водної і вітрової ерозії Стокорегулюючі лісосмуги

Прояв середньої і сильної водної і вітрової Стокорегулюючі, прибалкові,

3 Присітковий
ерозії прияружні лісосмуги
Прояв сильної і дуже сильної водної Прибалкові, прияружні
4 Гідрографічний ерозії, утворення ярів, наявність лісосмуги, масивні і
вітроерозійних ударних схилів кольматуючі лісонасадження
Слабоерозійні землі, відміча-ються донні
Призаплавні, берегозахісні
розмиви та коль-матаж твердої частини
лісосмуги, лісонасадження на пасовищах
5 Гідрографічний стоку (глинисто-піщані відклади), абразійні
та с.-г угід-дях, масивні лісонасад-ження
процеси берегів
на пісках і конусах виносів
річок і водоймищ, заплави річок
Садозахисні, придорожні
6 Інші види використання земель лісосмуги, озеленювальні
роботи

Розділ 3. Конструкції запроектованих лісомеліоративних насаджень, добір

порід, типи культур, схеми змішування та принципи їхнього розміщення

3.1.Види лісомеліоративних насаджень, їх функції, призначення та

розміщення
Для проектування системи захисних лісонасаджень на певній території з
розрахунком захисту сільськогосподарських угідь від посух та суховіїв, боротьби
з дефляцією та ерозією ґрунтів необхідно цю територію розділяють на ерозійні
фонди (зони): привододільний, присітковий та гідрографічний.
Виділення фондів ми проводили у Розділі 2 шляхом вимірювання кутів
нахилу місцевості і встановлення меж ділянок з нахилом 3° (5%) та менше -
привододільний'фонд, від 3° (5%)'до 8-9° (15%) - присітковий, вище 9° (15%) -
гідрографічний фонд.
Поля сівозмін розташовують таким чином, щоб по їх межах було доцільно
запроектувати лісові смуги. Отже, розмір та напрям довгих сторін полів ув'язують
з найбільш доцільним розміщенням лісових смуг.
На плані землекористування поля сівозмін нумерують. Під час цього в
чисельнику римськими цифрами позначають номер поля, а в знаменнику
(арабськими цифрами)—його площу. Площа полів, оточених смугами, повинна
забезпечувати ефективну роботу сільськогосподарських машин.
Запроектовані лісомеліоративні насадження наносять на план за допомогою
умовних позначок, якими позначається окремо кожен вид насаджень. Всі
запроектовані насадження нумеруються на плані в напрямі з північного заходу на
південний схід. Порядковими номерами при цьому кожному відрізку смуги,
обмеженому основними розривами, надається окремий номер. Нумерація
насаджень проводиться у розрізі їх окремих видів таким чином: у чисельнику
позначається вид насадження, порядковий номер та площа, а в знаменнику - рік
створення, головна порода та ширина смуги.
Полезахисні лісові смуги.
На пологих схилах та рівнинних ділянках привододільного фонду
розміщують полезахисні лісові смуги. Основні (поздовжні) смуги, як і довші
сторони полів сівозмін, розташовуються перпендикулярно шкідливим вітрам, з
урахуванням напряму стоку та господарських вимог. При цьому допустимі
відхилення смуг від перпендикуляру до напряму шкідливих вітрів ±30°. Напрям
шкідливих вітрів визначається за розою суховійних вітрів. Відстань між
основними смугами у господарстві складає 500 м, так як воно розміщене в зоні
Степу. Для захисту полів від вітрів інших напрямів перпендикулярно основним
розміщують допоміжні смуги. Відстань між ними не повинна перевищувати
2000 м. Оскільки за розою вітрів (мал. 1) переважаючими шкідливими вітрами є
вітри східних румбів, напрямок основних полезахисних смуг обираємо з півночі
на південь. Окружні полезахисні смуги розміщуємо на південній та східній межах
землекористування.
Запроектувавши полезахисні лісосмуги на плані землекористування,
отримали 15 полів, 13 основних лісосмуг, 6 допоміжних лісосмуг і 1 окружну.
У місцях перетину полезахисних лісових смут—створюються розриви
шириною до 30 м для вільного роз'їзду сільськогосподарської техніки. Крім того,
в основних полезахисних смугах через кожні 500 м створюються розриви
шириною до 6 м з тією ж метою.
Стокорегулюючі лісові смути.
В першу чергу лісосмуги закладають по межах землекористування та межах
полів сівозмін. На схилах привододільного фонду, які перевищують 2°,
розміщують стокорегулюючі лісові смуги. Стокорегулюючі лісові смуги
розміщують і на присітковому фонді. Напрям цих смуг повинен бути близьким до
напряму горизонталей. Приймають відстань між стокорегулюючими лісовими
смугами на схилах до 4°- 350 м, на схилах крутизною більше 4° відстань між
смугами зменшують до 200 м. У нашому випадку ми пропонуємо створити 6
стокорегулюючі лісові смуги.
Прияружні лісові смуги.
Прияружні лісові смуги розміщуються у нижній частині водозбору і
захищають береги балок та відкоси ярів від ерозії; поглинають поверхневий стік і
переводять його у ґрунтовий; попереджують знесення снігу з полів у балки і яри;
підвищують зволоження схилів та ярів, затінюючи їх; сприяють заселенню їх
трав'янистою та деревною рослинністю.
Прияружні смуги зазвичай закладають з обох боків яру. Ширина їх може
коливатися від 12,5 до 21 м.
Масивні насадження на крутих схилах балок.
На крутих і пологих схилах зі змитими і розмитими ґрунтами, на
прилягаючих до природного кута укосу ярів та на інших непридатних до
сільськогосподарського виробництва малородючих земель створюються масивні
захисні лісові насадження. Балкові насадження попереджують або максимально
зменшують ерозію на захищеній ними ділянці, кольматують твердий стік.
Створюючи насадження на сильно еродованих землях, потрібно добирати породи,
які утворюють потужну розгалужену кореневу систему.
Насадження на конусі виносу ярів.
Насадження на конусі виносу ярів створюються для того, щоб закріпити
мулисті частинки, які зносяться з вододілу та схилів яру, а також щоб очистити
поверхневий стік від мулистих частинок та перевести його у ґрунтовий.
Насадження навколо ставків.
Насадження навколо ставків створюються з метою запобігання замуленню та
забрудненню ставка, укріплення берегів, поліпшення санітарно-гігієнічного стану
водойми. Насадження у вигляді смуг по периметру називають
берегозакріплювачами. Вони перешкоджають руйнуванню берегів хвилями. їх
створюють у вигляді зближених рядів чагарників, які переносять тимчасове
затінення. Ці смуги розміщують на берегах від горизонту рослинності до
максимально піднятого горизонту, який піддається руйнуванню. Встановлено, що
коли ширина хвилеломної смуги з чагарників не менша за довжину хвилі,
руйнування берегів припиняється.
Прируслові насадження вздовж річки.
Прируслові лісові смуги мають велику водоохоронну та ґрунтозахисну роль.
Вони створюються для укріплення берегів річок, захисту їх від розмиву та
розпаду; для попередження заносу русла, засмічення річкових вод, затримання
твердого стоку з водозбірних площ. Як правило, проектуються по обох берегах.
 Насадження на розбитих пісках.
Піски, непридатні для ведення сільського господарства, використовуються під заліснення. Залісненню підлягають і
досить родючі піщані ґрунти сільськогосподарського значений, У нашому випадку - це створення системи захисних
насаджень, бажано масивних, які захищатимуть ґрунт від водної та вітрової ерозії.
Садозахисні лісові смуги.
Суховії та сильні вітри завдають великої шкоди плодовим садам: взимку здувають сніг, висушуючи ґрунт та сприяючи
вимерзанню рослин; навесні згубно діють у період цвітіння; у період достигання врожаю збивають стиглі плоди. З метою
захисту від негативних природних явищ проектуємо садозахисну одинарну смугу звичайної конструкції.
Придорожні лісові смуги.
Смуги вздовж автодоріг захищають дороги та дорожні споруди від піщаних та снігових заметів, руйнуючої дії водних
потоків, зсувів та осипів, мають санітарно-гігієнічне та естетичне значення. Крім того, вони захищають прилеглі польові
угіддя від забруднення важкими металами, котрі виділяє транспорт разом із вихлопними газами.

3.2.Вимоги до добору порід і лісомеліоративна характеристика видів

Оскільки жодна з порід не може задовольнити всі вимоги, лісомеліоративні насадження створюємо з різних порід. Так, в
насадженнях берези, гледичії та інших порід з ажурними кронами доцільно домішувати породи з густими кронами
– липи, клена. В насадженнях з дубом, який повільно росте в молодому віці, ефективним буде домішок швидкоростучих
порід.
Не слід вводити в насадження барбарис і крушину, які є проміжними господарями грибів, що визивають іржу хлібних
злаків.
Всі рекомендовані деревно-чагарникові породи поділяються на групи: головні, супутні та кущові.
Головні породи є основою полезахисних смуг, вони утворюють верхній полог насадження і виконують головну
вітровальну роль. Від їх висоти залежить дальність впливу лісових смуг. Супутні породи разом з головними створюють
ефективний захист від вітрів в середній частині повздовжнього профілю смуг, затінюють густими кронами грунт, створюють
більш сприятливі для головної породи мікрокліматичні умови, сприяє росту у висоту і очищенню сучків. Чагарникові
породи використовуються для формування грунтово-захисного пологу, регулювання теплового і водного режиму грунту,
створення в смугах середовища близько до лісу, що забезпечує кращий ріст деревних порід.
 Перелік головних деревних порід
Характеристика деревних і кущових порід
Екологічні фактори
Лісомеліоративна
середовища. Відношення
Довгов характеристика
до:
Видова назва ічність,
розмір основні інші
років форма спосіб волог
рослин функції властивост світла тепла ґрунту
крони розмноження и
и в насадженні і
Дуб звичайний

ксером

мезотр
вибагл

вибагл

езофіт
Головна крона Вітростійк

ивий

ивий
(Quercus robur 200 Д1 Жолудями

оф
порода щільна ий
L.)
Акація біла

оліготр
ксероф
ьовиба
середн
вибагл

глива
Головна Крона

ива
(Robinia 100 Д1 Насінням Зимостійка

оф
іт
порода ажурна
pseudoacacia L.)
Абрикоса

ксером

мегатр
вибагл

вибагл

езофіт
Допоміжний Крона Насінням або

ива

ива
(Armeniaca 100 Д3

оф
вид розлога вегетативно
vulgaris Lam.)
Тополя Головна і

мезогігр
вибагли

вибагли

мегатро
канадська 150- допоміжна крона

офіт
Д1 Насінням

ва

ва

ф
(Populus 200 порода 1 щільна
canadensis) ярусу
Клен польовий

гливий
ьовиба

мезофі
середн

мегатр
вибагл
100- Допоміжний крона Живцювання

ивий
(Acer campestre Д3

оф
т
200 вид густа м, насінням
L.)
 Середн

гливий

гливий
ьовиба

ьовиба

мезофі
середн

мегатр
Горіх волоський Головна Щепленням,
100 Д1 щільна

оф
т
(Juglans regia L.) порода насінням

Вишня

ксером

мегатр
вибагл

вибагл

езофіт
Допоміжний крона Живцями,

ива

ива
(Cerasus incana 40-50 Д1-Д2

оф
вид щільна насінням
Spash.)
Груша лісова

ксером

мегатр
вибагл

вибагл

езофіт
Допоміжний крона

ива

ива
(Pirus communis До 100 Д1-Д2 Насінням

оф
вид щільна
L.)
Яблуня лісова

оліготро
ксероме
овибагл

овибагл
середнь

середнь
(Malusт Допоміжний Крона Супутня

зофіт
ива

ива
50-100 Д2 насінням

ф
silvesyris (L.) вид розлога дубу
Mill.)
Д1 або
Ліщина

мегатро
овибагл

овибагл

мезофіт
середнь

середнь
чагарн Крона Живцями,

ива

ива
(Corylus avellana 80 Чагарник

ф
ик (5-8 розлога насінням
L.)
м)
Смородина Середн

Мезофі

оліготр
ьовиба

ьовиба
середн

середн
глива

глива
(Ribes aureum 20-25 ьоросл Чагарник - Вегетативно

оф
т
Pursh) ий кущ
Бузина чорна

ьовиба

ьовиба

Мезогі
середн

середн

вибагл
грофіт
глива

глива
Велики

ива
(Sambucus nigra 60 Чагарник - Вегетативно
й кущ
L.)
Бузок

ксером
середн

середн

середн
езофіт
ьовиб

ьовиб

ьовиб
Кущ 6- Морозості
(Syringa vulgaris 130 Чагарник - Вегетативно
8м йкий
L.)
 Скумпія

Мезофі ксером
ьовиба

ьовиба

ьовиба
середн

середн

середн
езофіт
глива

глива

глива
Велики
(Cotinus 10 Чагарник Вегетативно
й кущ
coggygria Scop.)
Бирючина Середн

ьовиба

ьовиба

ьовиба
середн

середн

середн
глива

глива

глива
(Ligustrum 10 ьоросл Чагарник Насінням

т
vulgare L.) ий кущ
 Дуб звичайний (Qercus robur L.) – дерево першої величини, в сприятливих
умовах висота досягає 35-40 м, має потужну, глибоко прониклу кореневу систему.
Дуб порівняно морозостійкий, витримує засоленість грунту, засухостійкий тому
придатний для захисного лісорозведення в степовій зоні. Середньовибагливий до
світла і маловибагливий до вологості повітря.
Насадження відновлюються насіннєвим і порослевим шляхом. В перші роки
посіви і посадки дуба ростуть повільно і потребують ретельного догляду так як
заглушаються бур΄янами.
Кращими супутніми породами є липа, клен гостролистий і польовий, граб,
груша звичайна, клен татарський, ліщина, скумпія. Завдяки високим захисним
властивостям, стійкості і довголіттю дуб є основною головною породою для
смугового і масивного степового лісорозведення.
Акація біла (Robinia pseudacacia L.) — швидкоросла порода заввишки 25—
30 м, довговічна (живе до 220 років). У молодому віці приріст по висоті становить
80—120 см за рік. Порода досить теплолюбна і світлолюбна, невибаглива до
грунту, посухостійка, витримує засолення грунту.
Коренева система досить потужна, довжина коренів горизонтальної
орієнтації 20—40 м. Корені розташовані переважно на глибині близько 40 см.
Більш глибокі шари грунту засвоюються вертикальним відгалуженням від
горизонтальних кореиів, які досягають глибини 4 м. Добрий медонос.
Широко розповсюджена в зоні сухого степу на чорноземах, темно- і світло-
каштанових грунтах. На Північному Кавказі та на півдні України
використовується як головна порода. Здатна утворювати густу поросль і кореневі
паростки, тому придатна для закріплення ярів та залісення балок. Поряд із
акацією білою як основною породою слід вводити тіневитривалі породи дерев і
кущів.
Тополя канадська (Populus alba L.) – Дерево першої величини.
Швидкоростуча, мяколистяна, невибаглива до родючості та вологості ґрунту
порода, яка добре розмножується паростками від пенька, а отже утворює могутню
кореневу систему.
Супутні породи:
Клен польовий живе 100-200 років, тіневитривалий, більш теплолюбний, ніж
клен гостролистий, посухостійкий, вибагливий до родючості грунту, але
солевитривалий. Використовується як супутня порода у лісомеліоративних
насадженнях усіх видів. Широко застосовується в насадженнях із дубом
звичайним на півдні України, Північному Кавказі, у Молдові.
 Вишня звичайна - дерево або кущ висотою 1.5-10 м. Невибаглива до
грунтово-кліматичних умов. Коренева система стрижнева, формує вертикальні і
горизонтальні скелетні корені. Засухостійка, зимостійка, світлолюбива.
Рекомендується для закріплення схилів, ярів, для галявин захисних смуг.
Чагарники:
Смородина золотиста (Ribes aureum Pursc.) Кущ, висотою до 2м. Порода
дуже невибаглива до ґрунтових умов, виносить значне засолення, добре
переносить ґрунтову і атмосферну засуху, відрізняється високою зимостійкістю.
Краще росте при повному освітленні, але переносить і затінення, її можна
вводити у всі ряди смуг.
Бузок звичайний – кущ висотою 5-8 м висотою. Рослина формує могутню
кореневу систему. Світлолюбна і теплолюбна рослина, морозо- та зимостійка,
вітростійка.

3.3.Конструктивні особливості, типи культур та схеми змішування

лісомеліоративних насаджень
Для кожного виду проектних захисних насаджень з урахуванням грунтових
відмінностей, потрібно встановити, конструкції захисних лісомеліоративних
насаджень, добір порід для них та схеми змішування.
Вплив лісових смуг на мікроклімат прилеглих полів залежить від їх
конструкції, обумовлюючи їх вітропроникність. В практиці полезахисного
лісорозведення застосовують чотири види конструкцій лісових смуг. Щільність
смуг визначається за допомогою ажурності (кількості просвітів між стовбурами в
кронах дерев). Конструкції лісових смуг - це будова їх по вертикальному
профілю.
Зумовлює ступінь і характер вітропроникності лісових смуг, який залежить
від ширини, густоти і їх щільності. Характеризуються ажурністю або відсотком
відношення площі просвітів у покритому листям стані у вертикальному профілі
до його загальної площі. З конструкцією пов'язані аеродинамічні властивості
лісових смуг і, в зв'язку з цим, діяльність і ступінь їх захисного впливу. За
конструкцією лісові смуги поділянь на такі типи: щільна (не продувна), ажурна,
продувна і ажурно-продувна (табл. 3.1.)
Таблиця 3.1
Ажурність, %
Конструкція
Між стовбурами В кронах
Щільна 0-10 0-10
Ажурна 15-35 15-35
Продувна 30-80 0-10
Ажурно – продувна 30-80 15-35
Конструкція лісової смуги залежить від її ширини, складу деревиних та
чагарникових порід і типу їх змішення, а також від профілю поперечного
перерізу.
Визначають три типи культур лісових смуг:
1). Деревно – тіньовий тип (100% деревних порід);
2). Деревно – чагарниковий (50% деревних і 50% чагарникових
порід); 3). Змішаний або комбінований (в пропорції 70% до 30%).
Підбір порід для складання схеми проводимо на основі аналізу грунтово-
кліматичних умов господарства.
Біологічні властивості порід, що використовуються, повинні відповідати
умовам місцезростання. Крім того підібрані породи повинні забезпечувати
захисні властивості насаджень.
Конструкція лісосмуг залежить від типу культур, за якими вони
створюються. Тип культур залежить від відсотка використання деревних і
чагарникових порід.
Під час створення лісових смуг використовують змішані насадження. Існує
подеревне, планове та рядове змішування порід.
Подеревне змішування представляє чередування порід в ряду і
використовується при необхідності введення в ряди повільноростучих порід які
потребують повного заліснення з боків, підгону.
При плановому змішування породи в ряду чергуються ланками, що
складаються з кількох дерев одного виду.
 Рядове змішування передбачає чередування порід чистими рядами і для
смугових насаджень є найбільш вдалим.
В Степу використовується ажурна конструкція. Ажурна конструкція
характеризується рівномірним розподілом просвітів по всьому профілю насадження,
який складає 15-35%. Зазначений вид конструкції використовується для полезахисних
лісових смуг Степу та у стокорегулювальних насадженнях всіх лісорослинних зон.

Схема змішування №1
для основних полезахисних лісових смуг
в умовах Степу

К-сть посадкових місць К-сть на 1га

Умовні
Порода сіянців, тис.
познач. шт./га % насіння, кг
шт.
Дуб звичайний 3200 60 3200 -

Клен польовий 2133 40 2133 -

Всього - 5333 100 5333 -
 Схема змішування №2
для допоміжних полезахисних лісових смуг
в умовах Степу

К-сть посадкових місць К-сть на 1га

Умовні
Порода сіянців, тис.
познач. шт./га % насіння, кг
шт.
Дуб звичайний 2666 50 2666 -

Клен польовий 667 12,5 667 -

Яблуня лісова 667 12,5 667 -

Бирючина
1333 25 1333 -
звичайна
Всього - 5333 100 5333 -
 Схема змішування №2
для граничних полезахисних лісових смуг
в умовах Степу

К-сть посадкових місць К-сть на 1га

Умовні
Порода сіянців, тис.
познач. шт./га % насіння, кг
шт.
Акація біла 3200 60 3200 -

Груша лісова 2133 40 2133 -

Всього - 5333 100 5333 -
3.4.Господарське впорядкування запроектованих насаджень
Таблиця 3.2
Відомість запроектованих лісомеліоративних
насаджень.
 Довжина, м
Ширина, м
№ категорії

Площа, га
насаджень

№ лісової

закладки
№ схеми
захисних

Головна
порода
смуги
№п/п

Рік
Назва запроектованих насаджень

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Полезахисні смуги 2 15,0 2000 3,0 Дз 1 2022
3 15,0 1267 1,9 Дз 1 2022
4 15,0 1467 2,6 Дз 1 2022
5 15,0 1000 1,5 Дз 1 2022
6 15,0 1000 1,5 Дз 1 2022
7 15,0 1333 2,0 Дз 1 2022
8 15,0 1200 1,8 Дз 1 2022
9 15,0 1267 1,9 Дз 1 2022
основні 10 15,0 1400 2,1 Дз 1 2022
11 15,0 1133 1,7 Дз 1 2022
12 15,0 1200 1,8 Дз 1 2022
13 15,0 1000 1,5 Дз 1 2022
14 15,0 1200 1,8 Дз 1 2022
1 15 15,0 1133 1,7 Дз 1 2022
16 15,0 800 1,2 Дз 1 2022
17 15,0 1333 2,0 Дз 1 2022
18 15,0 1400 2,1 Дз 1 2022
19 15,0 1067 1,6 Дз 1 2022
20 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
21 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
22 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
23 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
24 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
допоміжні І 25 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
26 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
27 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
28 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
29 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
30 12,0 500 0,6 Дз 2 2022
Разом - - - 40,3 - - -
Iв 1 15,0 1500 2,1 Дз 4 2023
Ів 2 15,0 1750 1,7 Дз 4 2023
2 Стокорегулюючі лісові смуги
Ів 3 15,0 1750 1,9 Дз 4 2023
Ів 4 15,0 1375 1,5 Дз 4 2023
Разом - - - 7,2 - - -
Разом лісомеліоративних насаджень 47,5
 Площа
Номер Площа Площа розривів, Площа поля,
лісової
ділянки ділянки, га га га
смуги, га
1 68,21 3 0,01 65,2
2 63,91 2,5 0,01 61,4
3 52,11 3,2 0,01 48,9
4 52,91 2,1 0,01 50,8
5 52,21 2,1 0,01 50,1
6 49,51 2,6 0,01 46,9
7 56,71 2,4 0,01 54,3
8 53,21 2,5 0,01 50,7
9 45,2 0 0 45,2
10 53,81 2,6 0,01 51,2
11 54,01 2,4 0,01 51,6
12 53,41 2,1 0,01 51,3
13 51,81 2,4 0,01 49,4
14 54,61 1,7 0,01 52,9
15 54,51 1,2 0,01 53,3
16 57,71 2 0,01 55,7
17 57,01 2,1 0,01 54,9
18 57,11 1,6 0,01 55,5
19 62,51 1,8 0,01 60,7
20 59,1 0 0 59,1
∑ 1109,58 40,3 0,18 1069,1

Лп = (Sплс+Sслс) / (Sосн.+Sгрунт.) , де Лп– лісистість полезахисна; Sплс– площа

полезахисних лісових смуг; Scлс– площа стокорегулюючих лісових смуг; Sосн.–
площа полів основної сівозміни; Sгрунт.– площа полів грунтозахисної сівозміни.
Дані для розрахункі беремо з практичної роботи 2 (площі основних і
грунтозахисних сівозмін), та з таблиці 4.2.
Лп = (40,3+7,2) / (1109,58+102,8)*100%=3,9%
Враховуючи те, що оптимальна полезахисна лісистість для Степу визначена в
межах 1,9-6,2%, можна стверджувати, що наші зусилля по створенню захисних
насаджень мають позитивний результат.
Розділ 4. Технологія створення лісонасаджень: обробіток грунту, способи
створення культур, догляд за грунтом до змикання насаджень та їх охорона

4.1 Технологія обробітку грунту

Основний обробіток ґрунту забезпечує: поліпшення структури ґрунту;
оптимізацію водно-повітряного і температурного режиму, сприяє накопиченню
вологи у корененаселеному шарі ґрунту, знищує трав’яну рослинність, яка
активно конкурує з молодими деревними рослинами за вологу і поживні речовини
ґрунту, світло. При створенні лісових смуг важливо визначити відстані між
рядами і деревами (чагарниками) в ряду. Від цього залежить кількість садильних
місць на 1 га.
Слід керуватися такими положеннями: 1) чим вища вологість ґрунту і чим
ближча вона до оптимальної, тим більшу кількість сіянців потрібно висаджувати
на одиницю площі; 2) швидкорослі породи слід висаджувати не так густо, як
повільноростучі. В даних ґрунтово-кліматичних умовах ширина міжрядь повинна
бути 2,5 м. Така відстань між рядами забезпечує механізований обробіток ґрунту
в міжряддях. У рядах відстань між посадковими та посівними місцями має
становити 0,5...1; 1,5 м. На схилах від 4° до 6° з середньо та сильнозмитими
грунтами оранку здійснюють на глибину гумусового горизонту з одночасним
поглибленням до 35 см або проводять глибоке розпушення грунту.
На схилах від 6° до 12° грунт обробляють смугами з залишенням незораних
буферних смуг або проводять наоране терасування із застосуванням звичайного
трактора, а на схилах від 12° до 20° - крутосхилого.
На берегах гідрографічної сітки зі схилами 12°-40° та пухким
ґрунтопідґрунтям влаштовують нарізні тераси з полотном завширшки 2,5-5 м з
протилежним кутом нахилу (5-7°). На терасах грунт обробляють одночасно з
нарізкою їх або слідом за нею.
На дрібних ділянках крутосхилів та берегів балок малодоступних дня
механізації, тераси завширшки 0,8-1,0 м влаштовують із застосуванням кінної
тяги. В Лісостепу на недоступних для трактора ділянках можна проводити
смугову кінну оранку або прокладати борозни. В умовах неможливості
застосування кінної тяги готують площадки вручну. Розмір площадок 0,5x1 м з
відстанню між їх центрами 1,5x1,5 м або 1,5x2 м.
На пісках та піщаних землях обробіток ґрунту проводиться із застосуванням
протидефляційних прийомів.
До ширини смуги включають також закрайки, ширина яких з кожного боку
смуги становить половину ширини міжряддя. Підготовку ґрунту під лісосмуги
здійснюють один раз перед посадкою сіянців. Від її якості залежить
приживлюваність і ріст лісових культур. Тому її слід провадити дуже ретельно.
Особливу увагу слід звернути на глибину обробітку ґрунту.
При вирощуванні полезахисних смуг провадять спеціальну підготовку
ґрунту, як правило, за системою чорного пару, а на землях, що зазнають вітрової
ерозії, за системою ранього пару. Грунт обробляють за системою чорного пару.
Зораний восени на зяб ґрунт слід відразу заборонувати. До настання морозів треба
провести декілька культивацій. Це дає змогу знищити бур’яни і підтримувати
ґрунт у розпушеному стані. Влітку наступного року провадять культивації ґрунту
на глибину від 6 до 14 см, підтримуючи його в розпушеному і чистому від
бур’янів стані.
Восени провадиться обробіток пару плугами без полиць на глибину 35...40
см. Навесні провадять передпосадковий обробіток ґрунту, як і в попередньому
випадку. Краще створювати лісосмуги навесні. Садять дерева і чагарники в ранні
строки, відразу після відтавання снігу, до розпускання бруньок. Восени дерева
садять під час масового листопаду за 3...4 тижні до замерзання ґрунту. Якщо
восени стоїть суха погода і ґрунт пересихає, садити дерева у цей час не слід. Для
садіння використовують стандартні сіянці. Деякі породи висаджують живцями
(тополю, чагарникові верби, тамарикс), заготовленими восени після листопаду,
або навесні, до розпускання бруньок.
4.2 Садіння лісових культур
При створенні лісових смуг сіянці викопують у розсаднику безпосередньо
перед садінням. Дуже важливо при заготівлі і транспортуванні садивного
матеріалу запобігати висушуванню коріння. Для цього дерева упаковують у
вологу солому, а після доставки на місце відразу прикопують.
При садінні потрібно дотримуватися таких обов’язкових правил: 1) корені
сіянців повинні охоронятися від висушування і пошкодження, для цього їх
поміщають у земляну бовтанку в відрах; 2) шийка кореня сіянцю повинна бути
нижче поверхні ґрунту на 4...5 см при весняному і 6...8 см при осінньому садінні;
3) корені сіянців треба загортати в ґрунт щільно, попередньо розправити. Загини
коренів і наявність пустот поблизу них недопустимі; 4) ряди повинні бути суворо
прямолінійними і паралельними, а встановлена ширина міжрядь і відстань між
сіянцями в рядах витримані; 5) сіянці слід висаджувати відповідно до прийнятої
схеми; 6) живці мають бути щільно зароблені врівень з поверхнею землі
верхівками бруньок угору.
При садінні лісових смуг використовують лісосадильні машини СЛЧ, ССЛН-
1 і СЛН-1. Відразу після садіння провадять перевірку. Сіянці, висаджені з
порушеннями зазначених вище правил, пересаджують вручну.
На невеликих площах садіння провадять вручну під лопату, а на легких за
механічним складом - під меч Колесова.
4.3 Строки та способи догляду за насадженнями до змикання крон
Перший лісокультурний догляд за грунтом проводить відразу після посадки.
Надалі здійснюють систематичний догляд, який полягає в розпушенні ґрунту в
рядах і міжряддях до змикання культур. З віком кількість доглядів зменшується. У
перший рік провадять 4 догляди, на другий - 3, на третій – 2, четвертий- 1
 У міжряддях провадять пошарову культивацію навісними культиваторами на
глибину від 6 до 14 см. У рядах догляд за ґрунтом здійснюють спеціальними
лісовими культиваторами КРЛ-1 і КБЛ-1. Якщо засобів механізації нема, догляд
здійснюють вручну сапками, а для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди.
Восени міжряддя розпушують на глибину 16 см з обов’язковим боронуванням, а
закрайки переорюють на глибину 20 см і також боронують.
При належному догляді за ґрунтом у лісових смугах і ретельній закладці їх
можна мати високі показники приживаності культур навіть у посушливих умовах.
Якщо випадання сіянців становить більше 15%, а у разі випадання куртинами і
при меншому відсотку, провадять доповнення посадок. Здійснюють його рано
навесні, висаджуючи добре розвинені сіянці порід, що випали, або рівнозначні їм.
У міру змикання у лісових смугах догляд за ґрунтом припиняють і
розпочинають лісогосподарські заходи догляду, які дістали назву рубок догляду.
Рубки догляду провадять для створення біологічно стійких насаджень з високими
показниками захисної ефективності.
У молодих полезахисних насадженнях, які ще не повністю зімкнулись,
вирубують хворі дерева і чагарники та видаляють бічні гілки супутніх порід, що
пригнічують головні.
У зімкнених полезахисних лісових смугах провадять рубки догляду,
спрямовані, в основному на формування бажаної конструкції. Для створення
продувної конструкції вирубують чагарники, якщо вони введені в смугу, а у дерев
видаляють нижні гілки спочатку до висоти 1 м, а потім - до 1,5...2 м. При
формуванні смуг ажурної конструкції видаляють частину чагарників, слабкі та
пошкоджені дерева з тим, щоб мати потрібну кількість наскрізних просвітів по
всьому поздовжньому профілю смуги. Надалі рубки догляду в полезахисних
лісових смугах полягають у підтриманні бажаної конструкції та біологічної
стійкості.
Рихлення грунту в рядах поводиться мотиками, по мірі змикання крон, в
наступні роки догляд припиняють. В міжряддях проводиться послойна
культивація на глибину 6 см. Догляди за грунтом повинні проводитися в першій
половині вегетаційного періоду.
4.4 Заходи по охороні
Для знищення бур’янів можна застосовувати гербіциди або їх суміші, склад
та дозу яких встановлюють залежно від ґрунтових умов, породного складу
насаджень та видового складу бур’янів. Найчастіше використовують ґрунтовий
гербіцид симазин. Обприскування гербіцидами проводиться тільки в рядах. Для
цього використовують навісний обприскувач. Для захисту сіянців від хвороб
проводять агротехнічні і хімічні заходи: обприскування розчином вапняно-
сірчаного відвару, бордоською сумішшю.
 Таблиця 4.1.Розрахунково технологічна карта
на створення 1га полезахисних лісосмуг із дуба по системі чорного пару
Послуги
Затрати праці автотранс Послуги тракторного парку Матеріали
порту

кількість машинозмін
основних відрядних
Обєм
№ Одини Змінн
робіт Всьго

вартість, грн

вартість, грн

вартість, грн
п/ Опис робіт ця а

необхідно
людинодні

кількість

кількість
на витрат

ціна, грн
ціна, грн
Розряд
п виміру норма

Назва
назва
1га

зарплата по

розцінках
в
1 2 3 4 5 6 7 8 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
І-й рік створення
Лущення стерні V 0,05 1,33 Дт-75М 13,83
1 Га 1,0 20,0 0,05 250 12,50
на глибину 5-6см ЛДГ-10А
Оранка грунту
V 0,19 4,93 Дт-75М 49,37
2 на глибину 28 Га 1,0 5,4 0,19 240 44,44
ПЛН-4-35
см.
V 0,06 1,60 Дт-75М 12,66
3 Снігозатримання Га 1,0 16,6 0,05 230 11,06
СВУ-2,6
ІІ-й рік створення
4-х разова
культивація з V 0,19 5,12 Дт-75М 49,35
1 Га 4,0 20,8 0,19 230 44,23
одночасним КПС-4
боронуванням
Безполицева V 0,56 14,79 Дт-75М 148,12
2 Га 1,0 1,8 0,56 240 133,33
оранка ППН-40
ІІІ-й рік ствррення
Культивація
V 0,05 1,28 Дт-75М 12,34
1 зодночасним Га 1,0 20,8 0,05 230 11,06
КПС-4
боронуванням
Перевезення
III 0,02 0,33 Сіянці 193,39
2 садивного тис. шт 3,3 212 5,78 Газ-53 3,3 56,75 187,28
дуба
матеріалу
 Підготовка
3 сіянців до тис. шт 3,3 11,4 ІІІ 0,29 4,39 ручне 4,39
посадки
Маркіровка 0,05 1,33 Д-75М 13,33
4 Га 1,0 20,0 V 0,05 240 12,00
площі СН-35М
9,05 9,05
2V 0,17 МТЗ-82
5 Посадка Га 1,0 6,0 0,27 235 63,51
4ІІІ 10,11 2ССН-1 73,62

Механізований
догляд за 0,51 13,44 МТЗ-82 122,03
6 Га 5,0 9,9 V 0,51 215 108,59
культурами 5- КРЛ-1А
разовий
Ручний догляд за
7 культурами 5- 6250 400,0 ІІІ 15,63 236,88 ручне 236,88
м2
разовий
IV-й та наступні роки створення
Доповнення
(15%) з 0,77 13,06 сіянці 41,44
1 шт 500 650 ІV ручне дуба
500 56,75 28,38
підвезенням і
підготовкою
Механізований
догляд за 1,01 26,89 МТЗ-82 265,78
2 Га 10,0 9,9 V 1,11 215 238,89
культурами (4-3- КРЛ-1А
2-1)
Ручний догляд за
1250 31,25 419,38 419,38
3 культурами(4-3- м2 400,0 ІІ ручне
0
2-1)
Щорічна осіння
безполицева 2,22 59,16 Дт-75М 543,37
4 Га 4,0 1,8 V 2,11 230 484,21
оранка узлісних ППН-40
рядів
Ручна обрізка
узлісних нижніх
4,45 67,41 ручне 67,41
5 гілок та посадка шт 1334 300 ІІІ
чагарників на
пень
Всього 890,47 5,78 1163,82 215,66 2275,73
Розділ 5. Економічна ефективність полезахисних лісових смуг в умовах
господарства
Економічну ефективність полезахисного лісорозведення оцінюємо як
ефективність додаткових капітальних вкладень у сільськогосподарське
виробництво на створення лісових смуг, які спрямовані на збільшення
виробництва продукції рослинництва та зниження її собівартості.
Одним із найважливіших показників економічної ефективності капітальних
вкладень є період їх окупності, який включає витрати на створення лісових смуг,
враховуючи вартість вилучених земель.
Економічну ефективність полезахисних смуг розраховуємо на основі
наступних показників:
1. Захисна висота лісових смуг у метрах.
2. Площа поля в зоні ефективного впливу лісової смуги.
3. Середня прибавка додаткового врожаю в зоні впливу лісової смуги.
4. Витрати на збирання та транспортування 1 ц додаткового врожаю.
5. Недоотриманий прибуток від 1 га землі, зайнятого лісовою смугою.
6. Витрати на створення і утримання лісової смуги.
7. Щорічний прибуток від прибавки врожаю.
Розрахунок економічної ефективності проводимо за формою табл. 5.1.
У графі 1 проставляємо вік смуг, починаючи з віку смуги, в якому захисна
висота її має господарське значення. З виробничого досвіду відомо, що цей вік
для смуг із звичайних порід, як правило, дорівнює 5-рокам. Тому розрахунок
починаємо з 5-річного віку до року їх повної самоокупності, настання якої
очікується до 15-річного віку.
Захисну висоту для віку 5-10 років, 10-15 років вираховуємо методом
інтерполяції значень, наведених у вищезгаданій таблиці.
Площу поля, що знаходиться в зоні ефективного впливу 1 га лісової смуги
(графа 3), вираховуємо в гектарах за формулою

S=10000/P*25H

де S - площа поля, що знаходиться в зоні ефективного впливу 1 га лісової

смуги, м2, Р – ширина лісової смуги, м; Н – висота смуги у відповідному віці, м.
Наступним кроком є визначення додаткового врожаю зернових з
частини поля, захищеної лісовою смугою. Він встановлюється, виходячи з
довідкових даних щодо впливу полезахисних лісосмуг на врожай озимої
пшениці. Цей показник становить 4,8 ц з гектара поля. Загальний додатковий
врожай дорівнює добутку додаткового врожаю з гектара на площу поля,
захищеного смугою.
Після цього визначаються втрати прибутку від землі, що відійшла під
захисні лісові насадження, шляхом добутку врожаю зернових на 1 га
незахищеного поля на чистий прибуток від 1 ц зернових.
Щорічна сума витрат на утримання лісосмуги, тобто на догляди, хімічну
боротьбу з шкідниками тощо становить 8% від собівартості створення, або
284,36 грн.
Після цього обчислюється залишок від погашення витрат та чистий
щорічний прибуток у гривнях.
Відповідно, після виконання всіх цих розрахунків обчислюється
рентабельність як відношення чистого прибутку від лісових смуг до затрат на їх
утримання та недоотриманого прибутку від врожаю з площі, зайнятої смугами.
Повні розрахунки; наведені у відомості обчислення економічної
ефективності полезахисних лісових смуг (табл. 5.2).
 Таблиця 5.1
Кошторис прямих витрат на створення 1 га ПЛС
Тарифна Відрахування Вартість Вартість Вартість Накладні Всього
Премія Доплата
заробітна Разом на соцстрах автотранспорту тракторів і садивного Разом витрати (повна сб
25% 7%
плата 38,4% машин матеріалу 23% створ.)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
890,47 222,62 62,33 1175,42 451,36 5,78 1163,82 215,66 3012,04 692,77 3704,81

Таблиця 5.2
Розрахунок економічної ефективності полезахисних лісових смуг
Щорічний Щорічний Щорічний Витрат на Щорічні Чистий
Вік Захисна Площа поля, Залишок від
додатковий врожай з прибуток від недоотриманий створення 1 витрати на щорічний Рентабе-
смуг, висота захищена 1 га погашення,
поля, захищеного 1 прибавки прибуток від 1 га смуги, утримання прибуток, льність, %
років смуги, м смуги, га грн
га смуги, ц врожаю, грн га землі, грн 1 га смуги, грн
зайнятої
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
5 2,0 3,33 16,00 3840 24000 3704,81 -23864,81
6 2,5 4,17 20,00 4800 4800 296,38 -24161,19
7 3,0 5,00 24,00 5760 4800 296,38 -23497,57
8 3,5 5,83 28,00 6720 4800 296,38 -21873,95
9 4,0 6,67 32,00 7680 4800 296,38 -19290,33
10 4,5 7,50 36,00 8640 4800 296,38 -15746,71
11 5,1 8,50 40,80 9792 4800 296,38 -11051,09
12 5,7 9,50 45,60 10944 4800 296,38 -5203,47
13 6,3 10,50 50,40 12096 4800 296,38 1796,15 1796,15 35
14 6,9 11,50 55,20 13248 4800 296,38 9947,77 9947,77 195
15 7,5 12,50 60,00 14400 4800 296,38 19251,39 19251,39 378
20 11,0 18,33 88,00 21120 4800 296,38 35275,01 35275,01 692
25 13,0 21,67 104,00 24960 4800 296,38 55138,63 55138,63 1082
30 15,0 25,00 120,00 28800 4800 296,38 78842,25 78842,25 1547
 Список використаної літератури

1. Лісова меліорація. Методичні вказівки до курсового проектування для

студентів лісогосподарського факультету // Штофель М. О., Малюга В. М.,
Дудурець С. М.– К., 2019. – 89 с.
2. Лісова меліорація. Методичні поради до проведення практичних занять та
виконання самостійної роботи студентів лісогосподарського факультету //
Дудурець С. М., Малюга В. М., Романець О.М., Соваков О.В.
3. Инструкция по проектированию и выращиванию защитных лесонасаждений
на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР.-К.: 1979.-39с.

4. Герасименко П.І.Лесная мелиорация. – К.: “Вища школа”, 1990.

5. Юхновський В.Ю. Лісоаграрні ландшафти рівнинної України:

оптимізація, нормативи, екологічні аспекти. - К.: Інститут аграрної економіки,
2003. - 273 с.