Professional Documents
Culture Documents
Шпілька
Марія Петрівна
Дипломна робота
на здобуття освітнього рівня
«Бакалавр»
Напрям підготовки 6.040102 – біологія*
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
КОЛЕСНИК О.Б
КАНД.БІОЛ.НАУК,ДОЦЕНТ
УЖГОРОД – 2019
1
2
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….4
Розділ 1.Огляд літератури……………………………………………….….6
Розділ 2. Фізико-географічна характеристика досліджуваного регіону…7
2.1 Географічне положення і площа…………………………………….….7
2.2 Геоморфологія і геологічна будова території…...……………………..9
2.3 Клімат.…………………………………………………………………..11
2.4 Грунти…………………………………………………………………...13
2.5 Гідрографія……………………………………………..……………….15
2.6 Рослинний покрив…………………………………………………..….17
Розділ 3. Методика та об’єкт дослідження……………………………….20
Розділ 4. Біоморфологічна характеристика……………………………....26
4.1 Хорологія………………………………………………………………..26
4.2 Загальна морфологія………………………………………………...…27
Розділ 5. Репродуктивна біологія………………………………………….29
5.1 Цвітіння та запилення………………………………………………….29
Розділ 6. Вживання заходів охорони даного виду………………...……..31
Висновки……………………………………………………………………33
Список використаної літератури………………………………………….35
3
Вступ
Проблема охорони природи на сучасному стані є однією з
найважливіших. В останні роки в багатьох розвинених країнах заговорили
про глобальну екологічну кризу. Екологічні ідеї проникають у всі сфери
життя людства , в тому числі і політику. Тепер неможливо уявити собі
політичне життя без участі партій "зелених", або інших організацій
захисників навколишнього середовища.
Актуальність теми. Основою забезпечення довгострокового
економічного прогресу є його пов'язаність з дієвою охороною
навколишнього середовища. Впродовж останніх десятиліть збереження
навколишнього середовища набуває особливої актуальності у зв'язку з
неухильним збільшенням розмірів антропогенного впливу на природні
екосистеми та, як наслідок, інтенсивним збідненням різноманітності біоти
загалом та рослинного світу зокрема. Серед загрожуваних таксонів
опиняються представники фітобіоти, котрі представляють науковий і
практичний інтерес та місця зростання котрих зникають або зазнають
негативного впливу внаслідок господарської діяльності людини. Сюди
відносяться і ефемероїдні геофіти, біолого-екологічні властивості котрих
обумовлюють їх вразливість. Переважна більшість видів роду Crocus L.
(Iridaceae) у зв'язку з їх високими декоративними властивостями знаходяться
під загрозою зникнення, внаслідок їх безконтрольного використання. В той
же час висока атрактивність, особливі строки цвітіння (як ранньовесняного,
так і осіннього) обумовлюють популярність та перспективність видів
роду Crocus в декоративному квітникарстві та озелененні. Результати
вивчення поширення, біологічних, еколого-географічних, фітоценотичних
особливостей видів роду є теоретичною основою розробки методів їх
раціонального використання та розробки й проведення природоохоронних
заходів по їх збереженню.
Отже, актуальним є критико-систематичний перегляд та уточнення
видового складу роду Crocus в Українських Карпатах, встановлення
4
біологічних, еколого-ценотичних особливостей представників роду,
визначення сучасного стану їх популяцій на основі комплексу як класичних,
так і сучасних методів досліджень.
Метою курсової роботи був критико - систематичний аналіз та
характеристика виду Crocus heuffelianus в умовах Закарпатської області,
Міжгірського району, з’ясування сучасного стану популяцій даного виду та
підготовка пропозицій по їх охороні.
Для досягнення мети були поставлені наступні основні завдання:
- уточнити сучасний ареал виду Crocus heuffelianus в досліджуваному регіоні;
- дослідити мінливість морфологічних ознак видів;
- дослідити важливіші демографічні показники популяцій даного виду на
території;
-дати оцiнку та з’ясувати наслiдки впливу антропогенного навантаження на
флору;
5
РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Шафран Гейфеля є однією з найдавніших культивованих рослин.
Згадка про дану рослину датується 1500 роком до нашої ери у Єгипетських
медичних текстах. У письмових джерелах шумерської цивілізації згадка про
Шафран Гейфеля більш рання. Він є не тільки в писемностях шумерської
цивілізації,а й зберігся розпис на стінах Кносського палацу на острові
Криті,що відноситься до 1500 року до н.е.,де зображені люди,які збирають
Шафран.
У праці Мигаля А.В. «Біолого-екологічна характеристика видів роду
Crocus L. В Українських Карпатах та заходи по їх охороні»,описано
морфологічну мінливість видів, ареал і еколого-фітоценотичну
приуроченість,зокрема:хорологію,екологію і фітоценологію. Також описано
біоморфологічну характеристику,питання охорони видів роду Crocus та їх
прктичне використання.
У видавництві Крічфалушій В.В., Будніков Г.Б., Мигаль А.В.
«Червоний список Закарпаття»:описано види рослин та рослинні
угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення.-Ужгород:Закарпаття,
1999.-196 с.
Соломаха В.А. Тюх Ю.Ю. Рослинність НПП «Синевир» // Український
фітосоціологічний збірник .- Київ, 1997 описано рідкісні види рослин,у тому
числі і Шафран Гейфеля,що знаходяться на межі зникнення.
У видавництві Тюх Ю.Ю., С.М.Зиман, М.Ю.Дербак Рослинний покрив
Національного Природного Парку «Синевир»(Українські Карпати)-Ужгород:
Ліра, 2011.-160 с.,описано загальну характеристику Шафрана Гейфеля,та
місцезростання популяції.
Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.:
Глобалконсалтинг, 2009.– 900 с. У даному видавництві детально описано
морфологічні ознаки даної рослини та місцезростання популяції по всій
Україні.
6
РОЗДІЛ 2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
НПП "СИНЕВИР"
8
2.2 Геоморфологія і геологічна будова території
9
Млака (1242 м н.р.м.), Дарвайка (1502 м н.р.м.), Стримба (1717 м н.р.м.),
Негровець (1707 м н.р.м.), Барвінок (1461 м н.р.м.).
Максимальна висота в НПП "Синевир", до якої піднімається границя лісу
1510 м н.р.м., мінімальна 530 м н.р.м. Схили мають переважно пологу форму, а
гострі вершини більшості хребтів вирівняні широкі. Максимальна крутизна
схилів досягає 20-25 °, середня - 15 °, мінімальна - 4°.
10
2.3 Клімат
12
2.4. Грунти
14
2.5 Гідрографія
Гідрографічна сітка досліджуючої території густа, а чим густіша річкова
сітка, тим більше розчленована місцевість.
Основною водною магістраллю НПП "Синевир" являється річка Теребля,
вона бере свій початок в північно - східній частині НПП "Синевир" на границі з
Івано - Франківською областю і впадає в річку Тису.
15
Водний режим гідрологічної мережі суттєво змінюється протягом року.
Характерною особливістю внутрішнього розподілу стоку є наявність повеней
протягом більшої частини року, з нестійкою літньо-осінньою меженню, яка
формується талими і дощовими водами. Весь теплий період року
характерезується частими зливовими дощами, внаслідок чого виникають
паводки (5 -10 в рік), ерозіїта зсуви.
Річка замерзає в другій половині грудня, розмерзається в кінці лютого, або
на початку березня. Найшвидші гірські потічки і в самі люті морози лишаються
вільними від льоду.
На території НПП "Синевир" розташоване знамените Синевирське озеро,
або як його ще називають "Морське око". Цю другу назву Синевирське озеро
одержало за глибину водойми. Дзеркало озера розташоване на висоті 989
метрів над рівнем моря. В центрі озера ніби велика зіниця, знаходиться
піщаний острівок, який тільки у весняні паводки скривається під водою. Площа
водойми не велика і дорівнює 7 гектарів, але вода її на диво прозора. Навіть у
самому найглибшому місці озера, рівному 20 метрів, в сонячний день видно
камінисте дно, видно як бороздить водну глибінь озірна форель. Середня
глибина озера 15 метрів. Воно утворилось в результаті гірського обвалу, або
землетрусу , який закрив глибоку улоговину камінням. Про це говорить той
факт, що нижче дзеркала, приблизно в 100 метрах від берега, озірна вода з
шумом проривається крізь каміння, утворюючи гірський потічок, який теж
називається "Озеро".
На території Синевирського ПОНДВ розташоване ще одне невелике озеро
Озірце (Дике озеро). На території, наданій парку в постійне користування,
площу 36,4 га займають болота, в тому числі унікальне оліготрофне болото
«Глуханя», яке розташоване на висоті 620 м н. р. м. на захід від с. Негровець
біля підніжжя гори Мирша і правого берега річки Тереблі й займає площу 17 га.
16
2.6. Рослинний покрив
19
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для дослідження Crocus heuffelianus Herb. Збір матеріалу проводився в
Урочищах «Квасовець», «Присліпець» гора Дарвайка (околиці села Колочава
Міжгірського району Закарпатської області). На території музею «Старе
село» та на околицях села Синевир.
Досліджувані локалітети шафрана Гейфеля знаходяться в гірському
поясі на висоті від 800 до 1000 м.
20
В процесі виконання роботи проводили напівстаціонарне, маршрутне та
лабораторне дослідження.
Період цвітіння майже на всіх локалітетах різний. Це пов’язано з опадами
снігу і кількістю сонця. Особливо важливою є кількість снігу на полонині,якщо
ще є суцільний сніговий покрив більше 10 сантиметрів,то крокус просто не
проб’ється. Щоб на такій території масово з’явилися квіти,то треба щоб сніг
звільнив великі площі. Так,на горі Дарвайка цього року перші крокуси зацвіли
29 березня. Настає певний період, коли товщина снігу стає такою, що через неї
сонце вже не може нагрівати грунт. Цибульки крокусів, які є в землі,
пробуджуються від цього тепла, і починається вегетація. Це називається –
сумою ефективних температур.
Якщо говорити про низовинні локації,то це переважно села, де ведеться
господарська діяльність, землі розбиті під городи. В Колочаві унікальність в
тому,що шафрани ростуть на території скансену, де їх охороняють. Водночас
їх там ніхто не садив,бо це дикий вид. Цього року перші квіти на даному
локалітеті з’явились 14 березня і масово цвіли до 10 квітня. Тут свій
мікроклімат. Якщо погода дозволить крокусам розцвісти тут, то на вершинах це
буде на 2-3 тижні пізніше. І то, якщо знову не засніжить.
22
Для вивчення біоморфологічних особливостей рендомним методом
відбирали 25 генеративних особин, котрі досліджували за висотою рослини
над рівнем грунту (мм).
Отримані цифрові дані опрацювали варіаційно-статистичними
методами (Лакин, 1990).
23
РОЗДІЛ 4. БІОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
4.1 Хорологія
Шафран Гейфеля називають квіткою Місяця. Річ у тім, що період вегетації
рослини залежить від фаз нічного небесного світила. Чим більше місячних днів,
тим швидше розвивається рослина.
В систематичному відношенні рід Шафран (Crocus L.) належить до
родини півникових (Iridaceae Juss.). Рід нараховує біля 80 видів; в Україні
поширено 9 видів. Одні з них зацвітають весною, а інші – восени.
Загальне поширення шафрана Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.) в
Україні, в Угорщині, Чехії, Словаччині, Румунії та Сербії. За О.В. Фоміним і
Є.І. Бордзіловським (1950, цит. за: Комендар, Неймет, 1980), цей вид
зустрічається в південно-західній частині України, рідше в Тернопільській і
Хмельницькій областях (Мельник, 1993), частіше – в Карпатах, на
Закарпатській рівнині.
Для шафрана Гейфеля характерний суцільний ареал в Українських
Карпатах. Він, в основному, є гірським і високогірним видом. Зарості шафрана
Гейфеля зустрічаються у більшості дубових, дубово-грабових і букових лісів
вулканічних Карпат, на субальпійських луках.
Вид названий на честь ботаніка XIX сторіччя Йогана Гейфеля. У народі ці
рослини також називають маслянками, серенками або брандушками (через
схожість з брандушкою різнобарвною). Втім слід зазначити, що схожість ця
суто зовнішня, а в систематичному відношенні ці види не є близькими, оскільки
належать до різних родин.
Шафрани, як правило, зростають великими або малими острівцями
посеред лісу, на галявинах, узліссях, на полонинах. Розвиток у них починається
у січні під снігом. На початку березня квіти виходять з-під землі і зростають
густою щетиною, утворюючи своєрідний килим. Часто буває і таке, що
шафрани пробивають спресований сніг, і тоді темно-фіалкові квіти гарно
контрастують з білим фоном, утвореним снігом.
24
4.2 Загальна морфологія
Crocus heuffelianus Herb.- багаторічна трав’яниста рослина висотою
10,1-19,5 см. Бульбоцибулина округла, трохи сплюснута зверху та знизу, 9,8-
12,0 мм у діаметрі, заввишки 7,4-11,0 мм. Вона покрита темно-коричневою
тунікою, яка складається з сухих лускоподібних низових листків. На
бульбоцибулині знаходиться дуже короткий квітконос завдовжки 2,3-4,0 см.
Під час плодоношення квітконос росте, значно збільшуючись в розмірах.
Квітконос покритий верховим листком, який починається при його основі.
Листки лінійні, злаковидні, завширшки 2,1-7,1 мм, з загорнутими краями і
сріблястою смужкою на осі вздовж усього листка. Листків 2-3, завдовжки
7,7-16,6 см, вони ростуть і повністю розвиваються після цвітіння рослини,
іноді досягаючи довжини 20 см. При основі їх охоплюють прозорі низові
листки.
Насіння округле, довгасте, з двох боків трохи загострене, діаметром
кілька міліметрів (2-44 мм) темно-коричневого кольору.
25
Формула квітки: Р3+3А3+О4(3). Колір квітки C. heuffelianus варіює в
широких межах – від темно-фіалкового до чистого білого.
Квітки актиноморфні, поодинокі, фіалкові, зрідка білі. Оцвітина проста,
віночковидна. Листочки оцвітини виразно увігнуті, біля основи у середині
голі, видовжено-оберненояйцевидні, зовнішні 3,2-4,3 см завдовжки, 1,2-1,6
см завширшки, внутрішні 3,1-3,9 см. завдовжки і 1,1-1,5 завширшки. На
верхніх кінцях пелюсток знаходиться V-подібна темно-фіалкова пляма.
Приймочка помаранчева, 7,8-12,0 см завдовжки, 3-роздільна, по довжині
найчастіше перевищує тичинки. Зав’язь 3-гнізда, довжина її сягає 6,3-7,4 мм,
під час цвітіння знаходиться під землею, під час плодоношення виноситься
над поверхнею грунту квітконосом.
Плід – 3-гнізда коробочка, яка на час дисемінації знаходиться над
поверхнею грунту на висоті 5-8 см. При повному достиганні коробочка
висихає і розтріскується трьома поздовжніми щілинами зверху донизу. При
цьому насіння висипається з коробочки.
Біоморфологічна характеристика рослин кожної вікової групи наведена на
підставі вимірів 25 особин.
Np/p Висота Довжина Довжина Ширина
рослин листків, мм. листочків листочків
и, см. оцвітини, мм. оцвітини, мм.
1 18.5 8.1 36.5 11.2
2 17.2 7.4 38.8 13.8
3 16.3 9.6 36.9 12.4
4 18.7 8.3 40.1 14.6
5 19.6 8.8 40.6 16.7
6 20.1 7.9 42.8 15.3
7 15.4 9.6 47.9 12.8
8 17.6 9.7 48.3 12.4
9 18.9 9.1 32.4 11.7
26
10 14.2 8.4 34.5 13.8
11 16.3 8.5 39.8 14.2
12 17.4 9.3 42.5 14.6
13 13.5 9.0 47.5 15.8
14 15.8 9.4 44.9 13.7
15 22.3 8.4 36.5 13.0
16 21.6 8.7 37.9 13.9
17 23.2 7.6 37.0 14.7
18 18.3 7.7 38.4 12.9
19 17.6 8.2 43.6 15.6
20 19.4 9.6 39.8 15.4
21 15.6 9.0 37.5 16.3
22 16.3 7.5 38.5 15.1
23 20.1 7.9 41.4 14.5
24 18.9 8.4 46.6 16.9
25 14.7 8.3 42.3 15.7
Середнє 17.9 8.5 40.5 14.3
значення
Околиці С.Синевир
27
7 22.6 9.6 43.8 15.9
8 16.4 9.8 42.3 14.8
9 17.9 9.2 39.6 16.1
10 17.6 8.8 35.7 15.4
11 17.2 9.1 34.7 15.9
12 18.4 9.4 36.9 15.3
13 15.6 8.6 41.4 12.4
14 20.3 8.5 44.6 13.5
15 21.4 7.7 41.8 13.7
16 20.6 8.1 43.1 13.2
17 20.1 8.3 46.3 14.8
18 22.3 8.6 47.1 15.4
19 18.9 7.9 44.8 15.0
20 19.7 8.8 43.5 12.9
21 20.8 9.2 38.4 13.4
22 20.7 9.3 37.0 13.9
23 19.4 9.6 39.5 14.9
24 17.6 8.4 45.6 13.7
25 21.3 8.7 42.3 15.2
Середнє 20.0 8.8 42.3 14.7
значення
Старе село
28
2 16.2 7.8 36.8 12.8
3 15.3 8.6 35.9 12.2
4 15.7 7.3 39.1 13.6
5 16.6 7.8 38.5 14.7
6 17.1 7.6 37.8 15.3
7 14.9 7.6 39.9 16.8
8 17.6 7.7 38.3 16.4
9 17.9 8.1 37.4 15.7
10 17.2 8.7 38.5 14.8
11 16.3 7.5 37.8 16.2
12 16.4 8.3 40.5 15.6
13 14.5 8.0 40.5 15.2
14 15.2 8.4 38.9 14.7
15 17.3 8.4 35.5 14.0
16 20.6 7.7 36.9 13.9
17 19.2 7.7 37.0 15.7
18 17.3 8.7 37.4 14.9
19 16.6 7.2 40.6 19.6
20 17.4 8.6 39.8 15.4
21 16.6 8.0 36.5 16.1
22 17.3 7.0 37.5 16.1
23 19.1 7.6 38.4 15.5
24 18.0 8.0 37.6 15.9
25 15.7 7.3 39.3 14.7
Середнє 16.2 7.8 38.0 15.1
значення
квасовець
29
Np/p Висота Довжина Довжина Ширина
рослин листків, мм. листочків листочків
и, см. оцвітини, мм. оцвітини, мм.
1 18.7 9.1 39.5 14.2
2 19.2 8.9 38.5 14.8
3 17.3 9.6 36.7 14.4
4 19.7 8.9 40.6 14.6
5 19.6 8.8 40.6 15.7
6 20.1 8.9 42.8 15.3
7 18.4 9.6 47.9 16.8
8 17.6 9.2 48.3 16.4
9 19.9 9.1 39.4 16.7
10 17.2 8.9 34.5 13.8
11 18.3 8.9 39.8 14.2
12 17.4 9.3 42.5 14.6
13 16.5 8.8 46.5 16.8
14 17.8 9.1 42.9 15.7
15 22.1 8.9 39.5 16.0
16 21.9 9.5 37.9 13.9
17 23.2 8.6 37.4 16.7
18 18.3 9.4 38.9 15.9
19 19.6 9.0 43.6 15.6
20 18.9 9.8 37.8 15.6
21 15.6 8.6 37.5 16.3
22 17.3 9.5 38.5 15.1
23 19.1 8.9 40.4 17.5
24 18.9 9.4 42.6 15.9
25 16.7 9.7 44.3 15.7
30
Середнє 18.7 9.1 40.7 15.5
значення
даравайка
31
РОЗДІЛ 5. РЕПРОДУКТИВНА БІОЛОГІЯ
5.1 Цвітіння та запилення
Квітки роду Crocus поодинокі, прямостоячі, двостатеві, антиноморфні.
Оцвітина складається з довгої трубки та відгину, утвореного шістьма
сегментами, що розташовані в два кола. Зав’язь нижня, знаходиться під
поверхнею грунту. В основі відгину знаходяться нектарники, утворені
септальними залозами. У C. heuffelianus на верхніх кінцях сегментів
зовнішнього кола оцвітини знаходиться V-подібна темно-фіалкова пляма.
Тичинок 3, в основі зрослих з верхньою частиною трубки оцвітини.
Пиляки прямі, довгасті, розкриваються поздовжніми щілинами. У
C.heuffelianus пиляки обернені щілинами в напрямку гінецею. Стовпчик
маточки нитковидний, довгий, довжина його дуже часто сягає понад 10 см.
Приймочка маточки трилопатева, забарвлена в інтенсивно-жовтий колір,
перевищує тичинки або знаходиться на одному рівні з ними.
C. heuffelianus - перехреснозапильний ентомофільний вид з добре
розвинутою системою первинних (пилок, нектар) та вторинних (запах,
візуальні приманки) атрактантів. Основним органом приваблення комах є
оцвітина. Вона має великі розміри, яскраво-фіалкове (іноді біле) забарвлення
та сильний запах. Приваблює комах також забарвлення приймочки маточки
та яскраво-жовте забарвлення тичинок.
Цвітіння та запилення у C. heuffelianus відбувається в березні - першій
половині квітня на низовині та червні – першій декаді липня у високогір’ї.
Пиляки розтріскуються на другу-третю добу цвітіння і висипають
велику кількість пилку, котрий злипається в грудочки. Цвітіння однієї квітки
триває 5-8 діб. Квітки на ніч закриваються. Під час дощу або при похмурій
погоді квітки не розкриваються.
В умовах Східних Карпат основними запилювачами C. heuffelianus є
Apis mellifera L. та Bombus terrestris L. Для C. heuffelianus характерна
протандрія – пиляки достигають і починають функціонувати раніше, ніж
32
приймочка маточки. Це є захисним механізмом, котрий запобігає
самозапиленню. До цього ж механізму можна віднести і високе положення
приймочки маточки над тичинками.
33
РОЗДІЛ6. ВЖИВАННЯ ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ДАНОГО ВИДУ
Crocus Heuffelianus відноситься до групи загрожуваних видів рослин,
тобто до тієї групи флори , існування та виживання якої в тій чи іншій мірі
залежить від господарської діяльності людини,так і від ефективності
уживаних природоохоронних заходів.
Стан популяцій Crocus heuffelianus в Українських Карпатах є досить
вразливим, що пов’язано як з особливостями біології виду, так і з його
високою декоративністю. У зв’язку з цим C. heuffelianus відноситься до
групи загрожуваних видів рослин, тобто до тієї групи видів флори України,
існування та виживання котрих в тій чи іншій мірі залежить як від
господарської діяльності людини, так і від ефективності уживаних
природоохоронних заходів.
З метою забезпечення охорони досліджуваного виду вони внесені в
численні списки рідкісних рослин (Фодор, 1973; Стойко, 1977; Чопик, 1978;
Комендар, Фодор, Вайнагій, 1987; Крічфалушій, Будніков, Мигаль, 1999). На
Україні C. heuffelianus занесений до Червоної книги України (2009).
Досліджуваний вид є невибагливими в умовах культури, що відмічено
багатьма авторами (Schacht, 1976; Скворцова, 1977; Дьяченко, 1990; Собко,
Гапоненко, 1998 та ін.).
Що стосується забезпечення охороною досліджуваного виду як рідкісної
рослини в природних умовах у мережі існуючих при водоохоронних установ
України, то він в тій чи іншій мірі представлений на природоохоронних
територіях різних статусів. C. heuffelianus охороняється на територіях
Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку
“Синевир”, Карпатського національного природного парку.
Стан високогірних популяцій C. heuffelianus не викликає особливого
занепокоєння, хоча тут місцезростання виду знаходяться під впливом
інтенсивного випасання. На відміну від гірських популяцій C. heuffelianus, у
рівнинних популяціях C. heuffelianus найбільш відчутний антропогенний
34
вплив, в основному представлений масовим зриванням квітів, випалюванням,
витоптуванням, випасанням худоби.
Одним із відомих шляхів охорони загрожуваних видів рослин є їх
інтродукція та розведення в ботанічних садах.
Загалом, C. heuffelianus є невибагливим в умовах культури (Дяченко,
1990). Невибагливість в культурі, відносно високий рівень зимостійкості,
здатність до насіннєвого та вегетативного розмноження робить можливим
вирощування шафрану Гейфеля як у ботанічних садах, так і в приватному
секторі садівниками-любителями.
Впродовж останніх десятиліть збереження навколишнього середовища
набуває особливої актуальності у зв'язку з неухильним збільшенням розмірів
антропогенного впливу на природні екосистеми та, як наслідок, інтенсивним
збідненням різноманітності біоти загалом та рослинного світу зокрема.
Даний вид потребує значної охорони. Зникають місця де він може рости.
Йдеться про відкриті поля,на яких випасають худобу. Відповідно такі поля
пропадають і крокус там може не пробитися через чагарник. Таким чином
зменшується ареал розповсюдження виду.
35
Висновок
36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
38