ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО

ТУРИЗМУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 Екологічний туризм

 Згідно даних Світового Інституту Ресурсів, в той час як туризм взагалі

зростає темпами 4% на рік,
 екотуризм – більш ніж на 10% щороку.


 Екологічний туризм (екотуризм) — це пізнавальний і відпочинковий

вид туризму, зосереджений на природних (малозмінених людиною)
територіях, який передбачає заняття різними формами активної
рекреації у природних ландшафтах без заподіяння шкоди
навколишньому середовищу.
 Екологічний туризм

 " Синонімом поняття "екотуризм" є зелений туризм (green tourism),

природничий туризм (nature tourism).

 Від традиційного туризму екотуризм відрізняється такими ознаками:

 — перевага природних, а не культурних об'єктів туризму;
 — стійке природокористування;
 — менша ресурсо- й енергоємність;
 — особиста участь у соціально-економічному розвитку
територій;
 — екологічна освіта туристів.
Рис. 1. Види сталого екологічного туризму
 Об’єкти екологічного туризму в Одеській області

 Існуючі
 "0 км" у дельті Дунаю;

 Перспективні
 Нижнєдністровський національний природний парк;
 регіональний ландшафтний парк "Тилігульський";
 регіональний ландшафтний парк "Ізмаїльські острови".
 Об’єкти сільського туризму з натяками на екологічність
 1.Міні-готель КУБА-ДАЛЕКО
 Екскурсії до м. Вилкове, на "0" км, дельту Дунаю, страусине ранчо. Фотополювання
і риболовля: дельта Дунаю, Стенцівські плавні, морське узбережжя, озеро Сасик.

 2. Етно-екохата "Білочі"
 Хату побудовано з екологічно чистих матеріалів біля підніжжя пологого схилу,
попереду – заплавні луки зі смородиновою галявиною й сімома джерелами
кришталево чистої води, позаду – підйом на терасу з оглядовим майданчиком,
їдальнею та пічним комплексом.
Натуральне харчування – традиційні страви з домашніх продуктів приготовані на
живому вогні та джерельній воді, хліб та здоба з печі, цілющі напої. Знайомство з
місцевою флорою та фауною, риболовля, полювання, збір грибів та ягід.

 3. Садиба " Лагуна"

 На березі річки Турунчук у дельті Дністра, в оточенні озер і плавнів. Готельні
номери із зручностями знаходяться у новозбудованому дерев'яному будинку з
усіма атрибутами сільської хатини. Відпочиваючим пропонується полювання,
риболовля, водні прогулянки по дельті Дністра. У зимовий час - підлідна рибалка і
полювання.
 Об’єкти сільського туризму з натяками на екологічність
 4. Кемпинг "Эко-Дача"
 На Будакській косі. Особливості - піщаний пляж і особлива роза вітрів.
 5. Усадьба «Сафьяни»
 На березі р.Турунчук (притока Дністра). Дика природа з заплавними озерами,
плавневим лісом, богатой флорой и фауной.
 6. Бессарабське подвір’я
 Поруч з озерами, неподалік від Ізмаїла. Тут створено жаб’ячу ферму, інвестиції у
ферму склали близько $100 тис. "Поголів’я" ферми сьогодні складає близько 3
тисяч особин. Ферма спеціалізується не тільки на вирощуванні земноводних, але і
на "зеленому" туризмі.
 Крім, кухні, як бессарабської, так і на основі страв з жаб’ячого м’яса, туристам
пропонують відвідати дунайські плавні, місця гніздування птахів у дельті річки та
навіть колонії ховрахів. Найближчим часом керівництво ферми планує розширити
виробництво ще на два болота.
 7. База відпочинку "Садиба на Кодимі"
 Активний відпочинок та оздоровлення: велопробіг; катер; катамаран; водні лижі;
купання в річці; рибалка. Екскурсія: «Дика природа» - споспостереження за дикою
природою краю (флора та фауна місцевості). Екскурсія проводиться на катері та в
пішому порядку.
 Екологічні ризики розвитку екологічного туризму в регіоні

 На території Одеської області налічується 212 комплексів каналізаційних

очисних споруд загальною проектною потужністю 1557,8 тис.м3/добу, з них
80 - розташовані на базах відпочинку, санаторіях та пансіонатах у
рекреаційній зоні Білгород-Дністровського, Овідіопольського,
Комінтернівського та Татарбунарського районів.
 Проблема якісної питної води
 На сьогодні загальна мінералізація річкової води коливається в межах
350 - 840 мг/дм3 з середніми значеннями близько 500 мг/л, жорсткість -
від 3,7 до 7,0 мг-екв./дм3, завислі речовини в середньому - 20-30 мг/дм3,
але в період паводку можуть досягати 120 мг/дм3.
 Вміст фторидів і раніше низький - менше 0,5 мг/л.
 Існуюча технологія очищення води на станціі «Дністер»: відстоювання,
коагуляція, фільтрування і хлорування, - не забезпечує гарантованої
якості питної води в умовах сформованого рівня забруднення
вододжерела.
 У водопровідній воді періодично виявляється на рівні ГДК залізо,
перевищення вмісту хлорорганічних сполук, в періоди паводків і
зливових скидів можуть короткочасно зростати показники мутності.
 Таблиця1
Поширення екзогенних геологічних процесів

Вид (ЕГП) Площа Кількість проявів, %

поширення, км2 шт. ураженості
регіону
1. Підтоплення територій міст, 1762,0 км 2 - 5,3
містечок,
селищ області:
2. Зсуви ґрунтів 3,2 км 2 31 (активних) 0,210
3. Абразія (розмив) морського 11341,0 м2 Узбережжя -
узбережжя Чорного
моря
4. Ерозія 12800,0 км 2 - 38,4
5. Просідання лесових грунтів - 63 -
6. Підземні пустоти (карст, - 17 -
гірничі виробки)
 Екологічні ризику розвитку екологічного туризму

 Особливе значення в розвитку курортно-рекреаційного

комплексу області займає Шаболатський (Будакський) лиман -
це водоймище у північно-західній частині Чорного моря з
унікальним поєднанням кліматичних, грязьових і
бальнеологічних ресурсів. На березі лиману розташоване селище
Сергіївка - екологічно чистий приморський
кліматобальнеологічний курортний регіон.

 У 1986 році на курорті Кароліно-Бугаз були зареєстровані спалахи

холери, а у 1994 році на Будакській косі, на базі відпочинку
«Виноградар», внаслідок низького ступеня санітарного
благоустрою і поганого забезпечення водою відбулося зараження
холерою 18 відпочиваючих. У 1995 році зареєстровано
захворювання холерою на базі відпочинку «Кооператор
Буковини» - 11 осіб, «Колос» - 2 особи, «Незабудка» - 1 особа.
Основним джерелом антропогенного забруднення прибережних
вод у створі Іллічівськ - Кароліно-Бугаз є скид недостатньо
очищених стічних вод Іллічівська в районі села Санжейка.
Екологічні ризики розвитку сільського (зеленого) і екологічного туризму

 Підтоплення територій області. Процес підтоплення на території

області має досить широке поширення. Станом на 01.12.2013 р. площа
території з глибиною залягання рівня ґрунтових вод від 0 до 4 м
оцінювалася у 20575 км2, або приблизно 2/3 території області.
 Площа підтоплених земель зросла в 2,5 рази.

 Всього на території області виявлено 392 населених пункти, які

знаходяться під впливом підтоплення різного ступеню (33% від загальної
кількості). При цьому систематично підтоплюються 65 сільських
населених пункти. Зокрема, села Мирне і Яськи Біляївського району, села
Суворове та Багате Ізмаїльського району, с. Струмок Татарбунарського
району, а також окремі сільські населені пункти у Великомихайлівському,
Котовському, Роздільнянському, Фрунзівському, Саратському та
Білгород-Дністровському районах.
Екологічні ризики розвитку сільського (зеленого) і екологічного туризму
 Особливо небезпечним чинником підтоплення будівель є
вірогідність опромінення радоном. Саме він надає 3/4 річної дози
опромінення, одержуваного людиною від земних джерел радіації.
 Радон вивільнюється з земної кори повсюдно, вміст його в
атмосферному повітрі може суттєво різнитися. В помірному
кліматі концентрація радону в закритих приміщеннях в
середньому приблизно у 8 разів вища, ніж назовні. Радон
надходить всередину приміщення внаслідок просочування через
фундамент і підлогу з ґрунту або, рідше, вивільнюючись з
матеріалів, які використовувались в конструкції будинку.
Оскільки цей газ важчий за повітря, він осідає і концентрується в
нижніх поверхах і підвалах.
 Розпад ядер радону в легеневій тканині викликає мікроопіки, а
підвищена концентрація газу в повітрі може викликати
захворювання на рак. Також альфа-частинки, які утворюються
при розпаді радону, викликають пошкодження в хромосомах
клітин кісткового мозку людини, що збільшує ймовірність
розвитку лейкозів. Найбільш уразливі для радону найважливіші
клітини – статеві, кровотворні та імунні.
Екологічні ризики розвитку сільського (зеленого) і екологічного туризму

 Велику небезпеку для навколишнього природного середовища

становить забруднення ґрунтів важкими металами. Локальне
забруднення сільськогосподарських угідь важкими металами
можуть спричинити транспортні засоби. Вздовж автодоріг з
високою інтенсивністю руху (10-20 тис. машин за добу)
забруднення зазнає придорожня смуга на відстані до 200 м із
переважанням свинцю, що міститься в антидетонаційних
присадках до бензину. З продуктами дизельного палива,
мастильними матеріалами та відходами автопокришок у довкілля
потрапляють кадмій та цинк.
Екологічні ризики розвитку сільського (зеленого) і екологічного туризму

Звалища побутових відходів. Екологічний ризик для

туристів у сільській місцевості може посилювати
проживання поряд із звалищем. Загрозу несуть отрути і
продукти розпаду відходів: сірководень, аміак, метан, а
також канцерогенні речовини - діоксини.
 Таблиця 3
Сміттєзвалища (полігони)
Назва адміністративно- територіальної Кількість Площі під твердими
одиниці області побутовими відходами,
га
Ананьївський район 18 22,43
Арцизький район 26 33,8
Балтський район 34 17,94
Б – Дністровський район 34 57,28
Біляївський район 25 208
Березівський район 67 78,3
Болградський район 18 49,79
Великомихайлівський район 22 38,4
Іванівський район 7 18,2
Ізмаїльський район 19 32,5
Кілійський район 15 27,5
Кодимський район 24 18,69
Комінтернівський район 19 67,78
Екологічні ризики розвитку сільського (зеленого) і екологічного туризму
 На території Одеської області розташовані два склади озброєння, на
яких зберігаються непридатні до використання боєприпаси.
 Це склад артилерійських боєприпасів у с. Біленьке Білгород-
Дністровського району.
 Склади боєприпасів військової частини розташовані на березі
Будакського лиману на схід від с. Біленьке – 5 км, від м. Білгород-
Дністровський – 27 км. У 10-ти кілометрову небезпечну зону входять 3
селища міського типу – Шабо (7км), Сергіївка (10км), Затока (10км).

 Склади боєприпасів та вибухонебезпечних предметів розташовані на

березі Куяльницького лиману на відстані 4 км від с. Котовка Біляївського
району. Територія частини займає площу 64 га.
 У 10-ти кілометрову зону входять 2 населених пункти, у тому числі
селища Котовка (4к м) та Августова (9 км). Територія складів
розташована поблизу зсувонебезпечної ділянки узбережжя
Куяльницького лиману.
Екологічні ризики розвитку сільського (зеленого) і екологічного туризму

 Сільський туризм передбачає споживання екологічно чистих

продуктів, вирощених і вироблених у сільській місцевості. При
цьому є великий ризик споживання генномодифікованих
рослин. ГМО (генетично модифіковані організми) вирощуються
у 21-й країні світу.
 Майже 8,5 млн. осіб зайняті в цій галузі сільського господарства,
причому більшість з них (приблизно 60%) вирощують трансгенну
сою, 24% займаються вирощуванням ГМ-кукурудзи, 11% - ГМ-
бавовни, 5% вирощують ГМ-ріпак. Південь Одеської області –
зона інтенсивного вирощування саме кукурудзи і ріпаку.
 Висновки і рекомендації:
 Для реалізації регіональної екологічної політики використовуються такі
механізми: законодавчо-правовий, управлінський, економічний.

 1. Законодавчо-правові механізми.
 Розробка законодавчої та нормативної бази щодо порядку виявлення, оцінки,
інвентаризації ресурсів, придатних для екотуризму, їх паспортизації,
реєстрації, визначення правового режиму туристичних ресурсів та
маркування ресурсів, їх моніторингу на відповідність нормативним вимогам.

 Удосконалення механізмів резервування земель під наступне заповідання

через внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд
України».
 У законодавчому порядку необхідно зафіксувати вимогу щодо відображення
меж зарезервованих під наступне заповідання земель в планувально-
будівельній та містобудівній документації, що потребуватиме внесення змін
до Законів України „Про планування і забудову територій”, „Про Генеральну
схему планування території України”
 Висновки і рекомендації:
 2. Управлінські механізми.
 Визначення та впровадження в практику управління рівнів гранично
допустимого екологічного навантаження для рекреаційних зон і
морських акваторій;
 забезпечення дотримання режимів округів і зон санітарної охорони
курортів, рекреаційних територій, законодавства щодо використання
земель лікувально-оздоровчого та рекреаційного призначення та
раціонального використання природних лікувальних ресурсів.
 Обов'язкове проведення державної екологічної експертизи проектів
будівництва та реконструкції об'єктів у приморській зоні.
 Проведення інвентаризації та паспортизації, ліквідація
несанкціонованих сміттєзвалищ з дотриманням норм екологічного
законодавства.

3. Економічні механізми.
Подальше створення «територій пріоритетного інвестиційного
розвитку» із спрощеними термінами та процедурами отримання усіх
документів дозвільного та погоджувального характеру.
Розвиток екологічно чистого землеробства.
 з а ува гу!
Д якую