1

«35 років трагедії на Чорнобильській АЕС»

Автор: Кирпа Анастасія Павлівна, школа №5.

Керівник: Нікітєнко Оксана Валеріївна.

Вступ

Розглянемо трагедію на Чорнобильській АЕС,через призму часу. Як за

останні роки змінився ландшафт та стан ураженої території і що сьогодні
можна зробити кожному з нас.

Основна частина

На території, де в перші дні аварії випала величезна кількість радіонуклідів

і знищила всю рослинність, самосівом виросли трави та листяні дерева,
повернулися птахи.

Рідкісний птах Чорний лелека в'є гніздо.

Світ диких тварин в лісах навколо Чорнобиля став дивно різноманітним.

Популяції багатьох рослин і тварин перевершують за розміром ті, що були до
катастрофи.
 2
Вчені встановили в зоні відчуження 42 відеокамери, що реагують на рух, і
почали перепис лісових мешканців. Дослідники з подивом виявили, що на
більшості ураженої зони дика природа Чорнобиля швидко відроджується.

Фото пастки дозволили, крім бурого ведмедя, зафіксувати оленів, лосів,

рисей і вовків.
 3

На початку 1990-х вчені-зоологи нараховували 50-70 вовків. Зараз, за

різними методами розрахунків, ідеться про 100-200 вовків у зоні відчуження і
про стільки ж особин рисі».

Рисі добре відчувають себе в чорнобильській зоні.

 4
Коні Пржевальського, яких випустили в зоні невдовзі після аварії, швидко
адаптувалися і розмножилися.

У річках забрудненої зони – велика кількість риби різних видів. Одну з

найбільших популяцій має голавль. Косяки риб можна побачити, просто
кинувши шматок хліба на воду плеса.

Звичайно, деякі відхилення все ж є. Наприклад, серед птахів нерідко

зустрічаються альбіноси, тривалість життя комах в "мертвому лісі" коротше,
ніж за його межами, а гризуни дають значно менше потомство.
Однак в цілому природне розмаїття вражає. За словами вчених, тварини
виявилися куди більш стійкі до радіації, ніж очікувалося, і змогли швидко
 5
адаптуватися до сильного випромінювання. Не останню роль тут зіграло і
повна відсутність на цій території людей.
При цьому радіаційне забруднення всередині "мертвого лісу" вкрай
нерівномірно. Канадський біолог Тімоті Муссо порівнює його з ковдрою з
клаптиків. Деякі ділянки дуже, дуже радіоактивні, а ось інші - розміром до
кілометра або навіть двох - можуть виявитися абсолютно чистими.

Але, за словами віце-президента Професійної асоціації екологів України

Валентина Щербини, починаючи з аварії на ЧАЕС, в Чорнобильській зоні
відбулося близько 1800 пожеж.

Після масштабної пожежі навесні 2020 року карти забруднення

Чорнобильської зони відчуження змінилися, оскільки підняті у повітря
радіонукліди розсіюються там, де раніше було відносно безпечно, де можна
було здійснювати якусь господарську діяльність, можна було проводити
туристичні маршрути - все це змінилося. У результаті пожежі радіонукліди
мігрують здійснюючи вторинне радіоактивне забруднення.
У Чорнобильській зоні відчуження від пожеж постраждали 20 тисяч гектар
територій, з яких 30% складають ліси.
Як підкреслюють екологи, у наш час не проводиться в необхідних обсягах
належний догляд за лісовими екосистемами, тому в умовах зміни клімату
ліси масово гинуть через низьку стійкості до пожеж, шкідників та хвороби
лісу.
Якщо пожежі та неналежний догляд за насадженнями не зміниться вже
нікому буде виконувати основну бар'єрну функцію - акумуляцію і
затримання радіонуклідів.
 6
Висновки

Чорнобильська трагедія відкрила нам очі на степінь людського впливу на

екологію планети.
Мені здається, що достатньо просто любити природу, розуміючи як вона
може страждати від людської діяльності. І тоді рука людини не підніметься
ні кинути сміття на землю, ні скидати не замислюючись в річки відходи
промисловості, або не загасити після себе багаття...
На мій погляд у Чорнобильській зоні відчуження потрібно зробити
заповідник. Не заселяти цю територію і не втручатися в життя дикої природи,
дати їй можливість самій подолати наслідки зараження, щоб хоч так
вибачитись перед нею за нанесену їй шкоду.

Список використаних джерел

 Фотографії Дениса Синякова разом з Greenpeace;

 матеріал Виталия Червоненко Українська служба Бі-бі-сі
 інтерв'ю кандидата біологічних наук та провідного інженера-біолога
ДСП «Екоцентр» Ігора Чижевського;
 інтерв'ю голови правління Національного екологічного центру України
Ярослава Мовчана;

 інтерв'ю канадського біолога Тімоті Муссо;

 матеріал Радіо Свободи;

 інтерв'ю кореспондента з питань науки Миколи Вороніна.