Види техногенних аварій, які

виникли внаслідок воєнних дій.

Дії під час хімічної та радіаційної
небезпеки. Контакти з озброєними
людьми на окупованих територіях.
Мета уроку:
1. Пригадати поняття НС та її види
2.Назвати можливі ризики під час бойових дій
3.Поглибити знання щодо видів і наслідків техногенних небезпек
4.Розвивати навики поводження під час аварій та катастроф
техногенного характеру
5.Дотримуватись правил безпеки на окупованих територіях
 З а г р о з а вибуху

Ризики в зоні З а г р о з а потрап ляння

бойових дій, під обстріли
на З а г р о з а радіоактивного
окупованих і зараження
звільнених
територіях. З а г р о з а отруєння
небезпечними хімічними
речовинами
 За характером походження небезпеки бувають:

• природного характеру (стихійні лиха, заразні хвороби тварин та рослин);

• техногенного характеру (транспортні аварії, пожежі, неспровоковані вибухи,

аварії з викидом небезпечних хімічних і радіоактивних речовин тощо);

• соціально-політичні небезпеки (політичні небезпеки: тероризм, збройні

конфлікти, війни та інші; соціальні небезпеки: злочинність, бродяжництво,
алкоголізм, тютюнопаління та інші);

• комбіновані небезпеки (природно-техногенні небезпеки: озонові діри,

кислотні дощі, опустелювання, парниковий ефект тощо; природно-соціальні
небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні
захворювання, СНІД).
 Небезпеки техногенного характеру – чому вони виникають?
Що є причиною частого їх виникнення ?
Назвіть наслідки цих небезпек…
Аварія – це вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій, споруд внаслідок порушення
технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при
проектуванні, будівництві, внаслідок стихійних лиха, а також під час воєнних дій.

Види аварій, які зустрічаються найчастіше:

• аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот,
чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
• аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
• пожежі та вибухи;
• аварії на транспорті та інші.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини,
тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить на межу існування усю
біосферу.
Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС із викидом в атмосферу

радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення
місцевості на величезних площах.
Найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка
відбулася в 1986 році на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил
експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди.
Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками
для довкілля, здоров’я та життя людей.
Радіаційне забруднення величезних територій та
водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони
людей, які довго проживають на забруднених територіях
дозволяє назвати масштаби Чорнобильської
катастрофи глобальними, а ситуацію – надзвичайною.
 Сьогодні в Україні захоплено дві атомні станції, одна з яких Чорнобильська АЕС,
символ трагедії безвідповідального ставлення людей до «мирного атома». Світова
спільнота зобов'язана докласти максимум зусиль, щоб розібратися у ситуації та
встановити відкритий контроль над АЕС.
Інакше може повторитися катастрофа, яка не тільки забрав людські життя, а й
призведе до забруднення великих площ сільськогосподарських територій. Що
безпосередньо вдарить по продовольчій безпеці та може викликати голод у світі.

«Це не шоу, за яким ми можемо спостерігати із боку. Кожен із нас має прийняти
відповідальність за те, що відбувається сьогодні в Україні», – зазначив
канадський експерт Гордон Едвардс.

Тому важливо сприяти тому, щоб уряди не заплющували очі на ситуацію в

Чорнобильській та Запорізькій АЕС. Для цього ми можемо писати відкриті листи,
використовувати соціальні мережі, закликати МАГАТЕ відправити представників, а
країни встановити мораторій на будь-які воєнні дії у районі атомних електростанцій.
 Після захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС, український регулятор та МАГАТЕ втратили
можливість контролю за переміщенням радіоактивних матеріалів на території станцій. Тобто фактично
українські фахівці не можуть повноцінно виконувати свої функції відповідно до міжнародних угод. Однак і
на Чорнобильській та на Запорізькій АЕС вони продовжують свою героїчну роботу.
Взятий у полон персонал продовжує працювати, прикладаються всі зусилля для того, щоб
забезпечити безперебійну подачу електрики на станції та сховища з відпрацьованим ядерним паливом.
Проте повідомлення, що надходять із захоплених АЕС, цензуруються.
Ризики аварії на захоплених станціях оцінюються як дуже високі.
 Особливості дії радіоактивних речовин на
живий організм
Іонізуюче випромінювання має в и с о к у біологічну активність. З а л е ж н о від
дози опромінення, чутливості до нього і багатьох інших чинників, воно
здатне негативно впливати н а людину, тварин, рослини, а, за певних умов,
призводити до їх загибелі. Найзагрозливішою для ж и т т я формою, с п р и -
чиненою к о р о т к о ч а с н и м опроміненням в исокої дози, є гостра променева
хвороба. Якщо л ю д и н а піддалася невисокій дозі опромінення, в и н и к а є
за- гроза захворювань: н а лейкемію – протягом п’яти років, н а р а к – через
10-15 років. Але розвиток ц и х хвороб не є обов’язковим насл ідком о п р о -
мінення. Діти і ембріони відносяться до г р у п и найвищого ризику,
о с к і л ь к и радіація м о ж е привести до мутацій у ДНК
 Як діяти при радіоактивному зараженні
1.Якщо Ви знаходитесь н а вулиці, негайно застосуйте
найпростіші засоби захисту органів дихання та укрийтеся в
будинку.
2.Якщо Ви вдома: вікна, двері закрийте щільною тканиною;
помістіть в тару, я к а щільно закривається, запас харчових
продуктів і води н а 3 доби, зберіть документи, гроші, л і к и та інші
необхідні речі; не виходьте з приміщення без гострої потреби;
у в а ж н о слухайте і н ф о р м а ц і ю з м е р е ж оповіщення.
3.При евакуації: використовуйте найпростіші засоби захисту,
н а забрудненій території не сидіть н а землі, приймайте ї ж у
тільки у закритих приміщеннях, попередньо ретельно
помивши р у к и й п р о п о л о с к а в ш и рот 0,5% розчином харчової
соди.
При отриманні інформації п р о
необхідність проведення йодної
п р о фі л ак т и к и :
Наносити н а поверхню к і н ц і в о к
р у к настоянку йоду у вигляді
сітки 1 раз н а день протягом 7 діб. Приймати 5%
настоянку йоду після ї ж і 3 рази на день: дітям від двох
р о к і в та дорослим по 3-5 к р а п е л ь на с т а к а н води (дітям
до двох р о к і в по1-2 к р а п л і на 100 мл. молока, суміші.
Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:
• обмеження надходження радіонуклідів з їжею;
• гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;
• підвищення захисних сил організму.
Рекомендації американського вченого доктора Р. Гейла (щодо збереження здоров’я в умовах довгострокової
дії малих доз випромінювання):
1. Добре харчування.
2. Щоденне випорожнення.
3. Вживання:
• відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносних трав;
• соків з червоними пігментами (виноградний, томатний);
• чорноплідної горобини, гранатів, родзинок;
• вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;
• хрону, часнику;
• крупи гречаної, вівсяної;
• активованого вугілля (1–2 таблетки перед їжею);
• сирів, вершків, сметани;
• овочів і фруктів (знімати верхній шар до 0,5 см, з капусти видаляти верхні три листки); цибуля й часник мають здатність
поглинати з організму радіоактивні елементи.
4. Щедре пиття, щоб частіше потіти.
5. Із м’ясних продуктів краще вживати свинину й птицю. М’ясні бульйони виключити. При приготуванні м’яса перший відвар
злити. Вживати продукти з антирадіоактивною дією (радіопротектори): моркву, яблука, рослинну олію, сир, ягоди обліпихи,
морську капусту (ламінарію).
Не можна вживати: холодець, кістковий відвар і жир. Більш за все радіонуклідів містить яловичина.
Не рекомендується їсти варені яйця (краще вживати смажені), оскільки в їх шкаралупі накопичується стронцій, який під час
варіння переходить у білок.
 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на
підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних
спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
До найголовніших джерел хімічних аварій та катастроф можна віднести:
• викиди та витоки небезпечних хімічних речовин оксид азоту, аміак, хлор, синильна кислота, сірчистий газ,
сірководень
• загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням
навколишнього середовища;
• аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів.
Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримування
техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей та воєнні дії.

Наразі цей ризик доволі високий, оскільки багато підприємств потрапило у зону бойових дій. Це, зокрема
“Азовсталь” і ПАТ “Ілліча” в Маріуполі на Донеччині. А приміром, в Луганській області 5 травня росіяни обстріляли
залізничне господарство Сєвєродонецького “Азоту”, який до війни був одним з найбільших в Україні виробників
аміаку. Також ми пам’ятаємо ситуацію, коли в Рубіжному на Луганщині снаряд влучив у цистерну з хлором.
Інша причина хімічної атаки – хімічна зброя, яку може застосувати ворог. Це такі токсичні речовини, як
фосген, зоман, зарин, дисфосген, хлорциан, табун. Їх можуть розповсюджувати з літаків, дронів, за допомогою
артилерії, ракет або диверсійних груп. Небезпеку для людей становить розлив отруйних речовин, їх випаровування
та горіння.
 Щоб зрозуміти, чи сталася хімічна аварія чи інша надзвичайна подія із небезпечними хімічними
речовинами (НХР), варто звертати увагу на:

- наявність розлитих невідомих речовин;

- підозрілі невідомі ємності та їхні етикетки;
- сліди сипучих речовин
- калюжі, хмари, дим, походження яких неможливо пояснити і які мають незвичайний колір (зелений,
жовтий)
- Відчувати запахи, появу яких не можна пояснити

У навколишньому природному середовищі також можуть спостерігатись нетипові явища. Наприклад, неприродно
низькі хмари чи туман. Мертві тварини, риби, комахи, птахи на території подїі та поблизу неї. Маслянисті плями або
краплини на поверхні води. Хмари пилу або частинки, поява яких не пояснюється погодою чи інцидентом (наприклад, обвал
будинку). Пожухла або знебарвлена рослинність в районі події.

Також варто звертати на стан людей в зоні події. У них можуть бути плями на тілі невідомого походження. Різна
кількість жертв у приміщеннях та на відкритому повітрі. Наявність постраждалих без видимих причин і травм. У
постраждалих присутні однакові симптоми або травми, походження яких є незрозумілим. Люди відчувають утруднене
дихання чи кашель, не пов’язані з механічними травмами, мають пухирі або подразнення на шкірі, не пов’язані з
вогнем. Подразнення очей, яке неможливо пояснити.
 ЯК ДІЯТИ ПРИ ВИКИДІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН
Небезпечні хімічні речовини здатні переноситись за
напрямком вітру н а великі відстані, п р о н и к а т и у
негерметизовані приміщення, в и к л и к а т и у р а ж е н н я не тільки
в результаті безпосереднього впливу на людей, але і через
забруднену воду, харчові продукти, оточуючі речі.
Хімічні речовини, які п р и певній кількості, що перебільшує
гранично допустимі величини концентрації, м о ж у т ь
призвести до загибелі, гострого чи хронічного захворювання
або отруєння людей, називають небезпечними хімічними
речовинами. Найбільш поширеними з них є хлор, аміак,
сірководень, нітратна (азотна)кислота, сірчаний ангідрид.
 Як діяти п р и аварії з викидом
небезпечних хімічних речовин
1.Я к щ о Ви знаходитесь н а вулиці, н е г а й н о застосуйте н а й п р о с т і ш і засоби
захисту о р г а н і в д и х а н н я та, в і д пов і д но д о о т р и м а н о ї і н ф о рм ац і ї , виходьте
із зони з а р а ж е н н я у в к а з а н о м у н а п р я м к у .
2. Я к щ о відсутня м о ж л и в і с т ь залишити небезпечну зону, зайдіть
у н а й б л и ж ч е п ри м і щ ен ня і візьміть у час т ь у й о г о герметизації ( г о л о в н а
небезпека – це п е р ш і години, з ч а с о м к о н ц е н т р а ц і я зменшується і
відноситься вітром).
3.Я к щ о Ви вдома, в и м к н і т ь газ і елек тропос тачання , н а д і й н о
загерметизуйте приміщення, х а р ч о в і п р о д у к т и і с тв оріть в є м нос т я х
з а п а с води,чекайте пов ід ом лень п р о с и т у ац і ю , я к а с к л а л а с я .
4. Почувши з повідомлень , щ о небезпека минула, пом ийтесь з
милом, ретель но вимийте очі і п р о п о л о щ і т ь рот, зніміть в е р х н і й одяг і
п р о в і т р і т ь й о г о н а вулиці, п р и й м і т ь д у ш
 Окупація означає, що країна або її частина була захоплена збройними силами іншої країни.
Під час окупації територія держави перебуває під контролем ворога, а її представники прагнуть
утвердитися як офіційна влада. Вони намагаються завоювати підтримку та довіру місцевого
населення і тримати його в незнанні.

Поради , які допоможуть організувати відносну безпеку та бути готовими до потенційних

загроз чи провокацій..
• Співпрацюйте з іншими людьми на окупованій території, яким ви можете довіряти, щоб краще
справлятися разом. Якщо у вас є можливість – допоможіть тим, хто цього потребує. Подбайте про
людей з інвалідністю, жінок з дітьми, людей літнього віку, яким потрібна підтримка.
• Якщо вам доводиться пересуватися, то краще робіть це пішки або на велосипеді, і, якщо це
можливо, лише засвітла.
• Уникайте контактів з бійцями окупаційних військ і не
ризикуйте своїм життям провокуючи їх (наприклад,
публічна зйомка чи фотозйомка, прицілювання
предметом, схожим на зброю, публічний опір).
 Рекомендовані дії, якщо ви опинилися
в захопленій терористами будівлі:
• зберігати с п о к і й та намагатись уникнути к о н т а к т у з
терористами;
•якомога тихіше повідомити правоохоронним органам
п р о терористичну атаку, а т а к о ж п р о своє
місцеперебування;
• не н а б л и ж а т и с я до дверей та вікон;
• чітко виконувати інструкції та к ом анди правоохоронців;
• сховати свої документи та візитні к а р т к и .
 Якщо ви опинилися в
захопленому терористами транспортному засобі:
• не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон,
визначте місця м о ж л и в о г о укриття на в и п а д о к стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що
відбувається,
• зніміть ювелірні п р и к р а с и ;
• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не
відкривайте с у м к и без їхнього дозволу;
• не реагуйте н а про в ок аці йну або зухвалу поведінку;
• ж і н к а м у мініспідницях б а ж а н о п р и к р и т и ноги;
•я к щ о представники влади почнуть спробу штурму – лягайте
на підлогу м і ж к р і с л а м и й залишайтеся там до закінчення
штурму;
• після звільнення – негайно залиште л і т ак (автобус), тому що не
 Запитання для закріплення:
1.Назвіть причини і наслідки техногенних небезпек
2.На яких об’єктах може статися викид радіоактивних речовин
3.Які особливості дії радіоактивних речовин на організм?
4.Дії людини при радіоактивному зараженні
5.Назвіть сильнодіючі хімічні речовини
6.Назвіть об’єкти де це може статися чи сталось під час бойових дій на
нашій території
7.За якими ознаками можна зрозуміти, що стався витік ХНР
8.ЯК ДІЯТИ ПРИ ВИКИДІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН?
9.Яких правил слід дотримуватись, щоб зберегти своє життя і здоров’я на
окупованих територіях?