Professional Documents
Culture Documents
12. Радіаційна гігієна
12. Радіаційна гігієна
Іонізуюче випромінювання як
чинник навколишнього
середовища та виробнича
шкідливість.
Протирадіаційний захист.
Біоетичні аспекти впливу
радіаційного чинника на людину.
План лекції:
• 1. Вступна частина.
• 2. Іонізуючі випромінювання як чинник
навколишнього середовища, їх джерела:
природні, техногенно-підсилені природного
походження, індустріальні.
• 3. Класифікація іонізуючих випромінювань за
природою та походженням.
Якісні та кількісні характеристики іонізуючих
випромінювань та радіонуклідів, їх одиниці.
• 4. Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
Сучасні уявлення про її механізми, умови від
яких вона залежить, її особливості.
Детерміністичні та стохастичні ефекти
опромінення людей, умови їх виникнення,
використання цих знань в практичній
діяльності лікарів.
• 5. Радіаційна безпека населення в місцях
його мешкання, чинники, що її визначають.
Закономірності формування променевого
навантаження населення, його гігієнічна
оцінка та шляхи зниження.
Законодавчі та нормативні документи.
• 6. Біоетичні аспекти впливу радіаційного
чинника на людину.
Радіаційна гігієна – галузь гігієнічної науки і санітарної
практики, метою якої є забезпечення безпеки для
працюючих з джерелами іонізуючої радіації та для
населення України в цілому. Її завданнями є:
- дотримання санітарного законодавства
стосовно радіаційного фактора;
- здійснення запобіжного і поточного
санітарного нагляду за об’єктами, що
використовують джерела іонізуючої
радіації;
- дотримання вимог гігієни і охорони праці
персоналом, що працює з джерелами
іонізуючої радіації та який працює в
суміжних приміщеннях і на території
контрольованих зон;
Завдання радіаційної гігієни (продовження)
- контроль за рівнями радіоактивності
об’єктів навколишнього середовища
(атмосферного повітря, повітря робочої
зони, води водойм, питної води,
харчових продуктів, ґрунту та інших);
- контроль за збором, зберіганням,
видаленням та знешкодженням
радіоактивних відходів або їх
похованням тощо.
Закон України «Про захист людини від впливу
іонізуючих випромінювань» (1998 р.) ст. 17.
«Забезпечення захисту людини під час лікування
та здійснення медичної діагностики»
Від медичних працівників він вимагає,
щоб використання у медичній практиці
будь-яких джерел іонізуючого
випромінювання здійснювалося з
обов’язковим застосуванням засобів
індивідуального захисту та контролю
доз опромінення пацієнтів.
• Дози опромінення пацієнтів під час лікування
та здійснення медичної діагностики повинні
бути настільки низькими, наскільки це
можливо для діагностичних або лікувальних
цілей та не перевищувати затверджених в
установленому порядку норм.
• Доза опромінення, отримана пацієнтом
при медичному втручанні, повинна
реєструватися, а інформація щодо дози
опромінення повинна зберігатися в архівах
медичних установ протягом 50 років, а по
закінченню зазначеного строку передаватися
до Національного архівного фонду.
• Пацієнту надається на його вимогу
повна інформація про очікувану чи
отриману ним дозу опромінення та
про можливі її наслідки.
• Пацієнт має право відмовитися від
медичного втручання, пов’язаного з
його опроміненням, за винятком, коли
таке втручання пов’язане з
виявленням небезпечних інфекційних
захворювань.
Особливо зростає кількість
рентгенологічних досліджень у сучасній
стоматології.
• За даними Міжнародної комісії з
радіологічного захисту, частина
рентгенологічних досліджень у
стоматології серед усіх видів
рентгенологічних досліджень
прогресивно збільшується й складає у
Великобританії 32%, США - 38%, Японії
- 43%, Швеції - 68%.
У стоматологічній практиці найбільш
широко застосовується рентгенографія
Рентгеноскопія -при травмі, для визначення
локалізації сторонніх тіл, при ангіо-і
сіалографії (Сіалографія дозволяє одержати
дані про стан підщелепної слинної залози і її
проток (морфологічних змінах паренхіми -
появі в ній порожнин, пухлиноподібних
утворень, розширенні або звуженні проток і
ін.), а по швидкості виведення контрасту -
судити про функціональну здатність залози.).
Рентгенограма - двомірне зображення
тривимірного об'єкта
• Рентгенографія:- при ендодонтичному лікуванні;
-для визначення довжини кореневих каналів; -
перевірки правильності введення штифта для
дозволяє уникнення перепломбування або
недопломбування каналу.Кількість
рентгенівських знімків, потрібних в кожному
випадку, залежить від ситуації.
Рентгенограми відразу після завершення лікування
і виконані через рік дозволяють оцінити якість
обтурації каналу, визначити і виявити
регенерацію в осередку деструкції, необхідність в
хірургічному втручанні.
Особливості іонізуючого випромінювання
папір
алюміній
свинець
Іонізуюча здатність– кількість пар іонів, які утворюються
на всій довжині пробігу частинки чи кванта в одиниці
об’єму, маси або довжини треку .
• Іонізація (йонізація) — утворення позитивних і
негативних іонів і вільних електронів з електрично
нейтральних атомів і молекул шляхом відриву від
атому, що входить до складу молекули, одного або
декількох електронів з утворенням йона або за
рахунок переходу електрона (електронів) від однієї
частинки до іншої з набуттям ними зарядів.
• Іонізуюча здатність радіоактивного
випромінювання залежить від його типу і енергії, а
також властивості іонізуючої речовини і оцінюється
питомою іонізацією, яка вимірюється кількістю іонів
цієї речовини, що створюються випромінюванням на
довжині пробігу в 1 см.
Іонізуючі чинники
Електрони Альфа-частинки,
важкі ядра
Еквівалентна доза (Н) – доза будь-якого виду
іонізуючого випромінювання, яка спричиняє
такий же біологічний ефект, як стандартне
(еталонне) рентгенівське випромінювання з
енергією 200 КеВ.
Внутрішньоротові
контактні рентгенограми
21,22,11,12 260
23,24,25,13,14,15 265
26,27,28,16,17,18 330
260
31,41,32,42
265
33,34,35,43,44,45 140
36,37,38,46,47,48
ортопантомограма 260
оглядова рентгенограма
черепа 350
комп'ютерна томограма
черепа 400
• Враховуючи особливості розподілу
шкоди та користі при медичному
опроміненні (пацієнт завжди особисто
отримує одночасно і користь, і шкоду
від опромінення, тоді як в інших сферах
практичної діяльності це не завжди
виконується), основні вимоги до
обмеження опромінення у цих ситуаціях
розглядаються окремим розділом
даного документу.
Основні принципи забезпечення
радіаційної безпеки
1.Зменшення потужності джерел
випромінювання до мінімальних значень
(«захист кількістю»);
2.Скорочення часу роботи з джерелом
(«захист часом»);
3.Збільшення відстані від джерела до людини
(«захист відстанню»);
4.Екранування джерел випромінювання
матеріалами, що поглинають іонізуюче
випромінювання («захист екраном»).
Допустима частота рентгенівського
дослідження ротової порожнини:
• Малі діти (до наявності постійних зубів) -
виконуються прикусні і періапікальні
знімки 1 раз на 2 роки;
• Підлітки - періапікальна і прикусна
рентгенографія - 1 раз в 1,5-3 роки;
• Після 18 років - раз в 1-1,5 року;
• Дорослі - ортопантомографія,
панорамні та повноротові знімки за
показами
Окуляри рентгенозахисні призначені для
захисту кришталика ока. Свинцевий еквівалент
- Pb=0,8; 0,9 мм.
• Засіб індивідуального радіаційного
захисту очей персоналу.
Індивідуальні засоби захисту від ІВ
Комплект рентгенівського захисту для стола
хірургічного призначений для захисту персоналу при