Державна інспекція ядерного регулювання України

«Основи ядерного законодавства

України з питань радіаційної безпеки
використання
джерел іонізуючого випромінювання»

Наталія БІЛОКІНЬ – головний спеціаліст-державний інспектор

сектору радіаційного захисту пацієнтів Департаменту з безпеки
радіаційних технологій та поводження з радіоактивними відходами

1
 Зміст
1. Основні джерела опромінення населення.
2. Типи опромінення.
3. Вимірювання радіоактивності, доза.
4. Біологічна небезпека опромінення.
5. Радіаційна безпека та захист від іонізуючого випромінювання.
6. Основні законодавчі аспекти.
7. Групи радіаційно-гігієнічних регламентів.
8. Ліміти доз опромінення.
9. Протирадіаційних захист персоналу на підприємстві.
10. Забезпечення радіаційної безпеки в практичній діяльності.
11. Дозиметричний контроль опромінення населення та персоналу.
12. Державне регулювання у сфері безпеки використання ДІВ.
13. Корисні посилання.

2
 Основні джерела опромінення населення

природні
Техногенно-
підсилені
штучні
джерела
Опромінення
природного Аварійне
при
походження опромінення
практичній
радон у діяльності
приміщеннях
радіонукліди Природні та створені
води і людиною радіонукліди
будсировини (джерела)

3
 Джерела іонізуючих випромінювання
Природні Техногенно-підсилені Штучні

4
Техногенно-підсилене джерело природного походження (ТПДПП)
джерело іонізуючого випромінювання природного походження, що в результаті
господарської та виробничої діяльності людини були піддані концентруванню
або збільшилася їхня доступність, внаслідок чого утворилося додаткове (до
природного радіаційного фону) випромінювання (будівельні матеріали, з
ізотопами калію, радію, торію, урану).

Індустріальне джерело іонізуючого випромінювання

штучного походження, яке цілеспрямовано використовується у виробничій,
науковій, медичній та інших сферах з метою отримання певної користі.
Джерела створені людиною, але в основі яких лежать радіонукліди природного
походження теж відносяться до індустріальних.

Галузі використання індустріальних джерел:

Медицина (діагностика, лікування)
Ядерна енергетика (отримання електроенергії)
промисловість (дефектоскопія та методи технологічного контролю,
опромінення об'єктів для стерилізації)
Рентгеноструктурний та рентгеноспектральний аналіз
Геологія (нейтронний каротаж свердловин)
Наукові дослідження (радіобіологія, фізика, радіохімія)
Військово-промисловий комплекс, космічна галузь.

5
 Приклади ДІВ

штучні джерела (нерадінуклідні, радіонуклідні)

лінійний прискорювач

Портативні рентгенівські
дефектоскопи для проведення
неруйнівного контролю

техногенно-підсилені (будматеріали, труби нафто-газової п-ті тощо)

6
 нерадіонуклідні ДІВ
Рентгенівське випромінювання є мутагенним чинником.
Рентгенівське
випромінювання є
іонізуючим, впливає на
тканини живих
організмів і може бути
причиною променевої
хвороби, променевих
опіків і злоякісних
пухлин. Унаслідок
цього при роботі з
рентгенівським
випромінюванням
необхідно
дотримуватись заходів
захисту.

7
Засоби індивідуального захисту
 Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) - фізичний об’єкт, крім
ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій,
який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання[1].
закрите радіонуклідне ДІВ - ДІВ, у якому радіоактивна речовина, повністю укладена в тверду
захисну оболонку з нерадіоактивного матеріалу чи інкапсульована у тверду захисну оболонку,
достатньо міцну, щоб запобігти будь-якому розповсюдженню речовини за нормальних умов
експлуатації протягом установленого строку служби [2] (брахітерапія, каротаж свердловин, рівнеміри тощо)

відкриті радіонуклідні ДІВ - ДІВ, під час використання яких можливе розповсюдження радіоактивних
речовин (радіофармацевтичні препарати, радіоактивні розчини, що використовуються під час
калібрування, у наукових дослідженнях; радіохімічні препарати, що використовуються в радіохімічних
лабораторіях, тощо) у робочих приміщеннях, на робочих поверхнях і навколишньому природному
середовищі [2]

нерадіонуклідні ДІВ - пристрої (установки), що не містять радіоактивних речовин, але за певних умов
здатні генерувати іонізуюче випромінювання (рентгенодіагностичні і
рентгенотерапевтичні апарати, установки для проведення рентгеноструктурного та
рентгеноспектрального аналізу, рентгенодефектоскопи, прискорювачі тощо) [2]

1. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку

2. Постанова КМУ від Порядок державної реєстрації джерел іонізуючого, здійснення контролю та ведення обліку індивідуальних доз
опромінення від №1718

9
10
 Типи опромінення

Іонізуюче (електромагнітне, корпускулярне) випромінювання, що при взаємодії з

речовиною безпосередньо або непрямо викликає іонізацію та збудження її атомів та
Альфа (α)–
молекул. корпускулярне іонізуюче
випромінювання, яке складається з
альфа-частинок (ядер гелію), що
випромінюються при радіоактивному
розпаді чи при ядерних реакціях,
перетвореннях (ізотопи з α розпадом
торій, уран, плутоній);
Бета (β)– корпускулярне електронне
або позитронне іонізуюче
випромінювання з неперервним
енергетичним спектром, що виникає
при перетвореннях ядер чи
нестабільних частинок (наприклад,
нейтронів). Характеризується
граничною енергією спектра Еβ, чи
середньою енергією спектра;
11
Гамма (γ) випромінювання -
короткохвильове електромагнітне
випромінювання з довжиною хвилі
< 0,1 нм, що виникає при розпаді
радіоактивних ядер, переході ядер із
збудженого стану в основний, взаємодії
швидких заряджених частинок з речовиною
(див. гальмівне випромінювання);

Нейтронне (n) – випромінювання

нейтронів (незаряджені частинки) виникають
під час ядерних реакцій, наприклад, під час
поділу ядер урану чи плутонію. Таке
випромінювання виникає, зокрема, під час
роботи прискорювачів заряджених частинок
і реакторів, які утворюють потужні потоки
теплових та швидких нейтронів.

12
 Захист від випромінювання

Альфа, бета, гамма – важкі елементи, свинець

Нейтрони–легкі, водомісткі елементи (парафін, бетон)

13
 Засоби вимірювання іонізуючого вимпромінювання

Розрізняють:

дозиметричні дослідження - виміри доз, потужності доз у прямому

струмені і за екраном (розсіяне випромінювання),визначення
індивідуальної дози опромінення (ТЛД-дозиметрія, дозиметри, що
прямо показують);

радіометричні —визначення сумарної та питомої активності проб

об’єктів оточуючого середовища, продуктів харчування, питної води,
вимірювання рівнів радіоактивного забруднення поверхонь;

спектрометричні - визначення енергетичного спектру випромінювання

— якісного та кількісного радіонуклідного складу проб об’єктів
оточуючого середовища, продуктів харчування, питної води.
Спектрометри використовуються для ідентифікації забруднення об'єктів
зовнішнього середовища, кількісного визначення активності об'єктів за
рахунок певних радіонуклідів;

за допомогою радіохімії
Прилади радіаційного контролю

Гамма- радіометр,
Дозиметры- стаціонарний
радиометры
МКС-АТ1125,А РКГ-АТ1320М

Спектрометри
Портативний
портативні
регістратор
МКС-АТ6102,
спектрів ПРС-01
МКС-АТ6102А
Вчені, чиї імена використовуються в якості одиниць, в яких
вимірюються радіаційно-асоційовані величини

16
 Вимірювання радіоактивності, доза
Доза – кількість енергії, що поглинута одиницею маси.
Поглинута енергія викликає розриви хімічних зв’язків з утворенням
високоактивних хімічних сполук - вільних радикалів (іонізація
тканин).
Дози: поглинута, експозиційна, еквівалентна, ефективна.
Потужність дози – енергія, що отримується речовиною за одиницю
часу.
Ліміт дози – максимально допустиме значення дози опромінення за
визначений період яку не можна перевищувати
для окремої особи.
Активність – кількість атомних розпадів за секунду (швидкість
розпаду).
1 Беккерель (Бк) – розпад одного ядра за секунду.
1 Кюри (Ки) – активність 1 граму радію або розпад 37 млрд атомів у
секунду.
Мілізіверт (мЗв) - похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та
ефективної доз опромінення - зіверт (Зв) (у системі СІ).
Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера).
Питома активність – масова або об’ємна.
17
 Розрізняють види доз:

Доза поглинена (D) – відношення середньої енергії dе,, що

передана іонізуючим випромінюванням речовині в
елементарному об’ємі до маси речовини dm в цьому об’ємі.

D = dе/dm, Грей, Гр

Доза еквівалентна (Нт) – величина, яка визначається як

добуток поглиненої дози Dт в окремому органі або тканині Т на
радіаційний зважуючий фактор Wr

Нт = Dт * Wr, Зіверт, Зв (1 Зв = 100 бер)

Доза ефективна (Е) – сума добутків еквівалентних доз Нт в

окремих органах і тканинах на відповідні зважуючі фактори Wт

Е = ∑ Нт * Wт, Зіверт, Зв
18
 Біологічна небезпека опромінення

• Ефекти детерміністичні (нестохастичні) - ефекти

радіаційного впливу, що виявляються тільки при
перевищенні певного дозового порогу і тяжкість наслідків
яких залежить від величини отриманої дози (гостра
променева хвороба, променеві опіки та ін.).

Наслідкамим детерміністичних ефектів можуть бути:

порушення функцій органів або всього організму, загибель
тканин.
Пошкодження тканин і органів, внаслідок зміни їх різних
функцій, можуть викликати запальні реакції.
(Смерть при досить великих дозах настає в результаті виснаження
однієї або декількох систем життєво важливих органів)
Тканини відрізняються по чутливості до іонізуючого
випромінювання. Найбільш чутливими є кістковий мозок,
насінники, яєчники, кришталики очей (публікація МКРЗ 41,
1997 року).

19
• Ефекти стохастичні - безпорогові ефекти радіаційного
впливу, імовірність виникнення яких існує при будь-яких
дозах іонізуючого випромінювання і зростає із збільшенням
дози, тоді як відносна їх тяжкість виявлень опромінення від
дози не залежить. До стохастичних ефектів належать
злоякісні новоутворення (соматичні стохастичні ефекти) та
генетичні зміни, що передаються нащадкам (спадкові
ефекти).
Для стохастичних ефектів характерна віддаленість в часі, дуже
невелика ймовірність їх виникнення (десь 0,01% на 10мЗв
отриманої дози) та неспецифічність ( ті ж самі форми раку
можуть бути спровоковані багатьма іншими причинами)
В результаті багаторічних спостережень за опроміненими людьми
встановлено, що індуковані іонізуючим випромінюванням
злоякісні захворювання виявляються після латентного періоду,
який складає
2-5 років (у разі лейкозу) і близько 10 років і більше в разі
виникнення інших злоякісних новоутворень

20
 ДОЗА - ЕФЕКТ
Доза
Понад 3000 мЗв = 3 Зв = 3 Гр = 300 Рентген
Понад 1000 мЗв = 1 Зв = 1 Гр = 100 Рентген
Понад 200 мЗв = 02, Зв = 02, Гр = 20 Рентген
Понад 100 мЗв = 0,1 Зв = 0,1 Гр = 10 Рентген
Від 1 до До 100 мЗв ,
до 0,1 Зв = до 0,1 Гр = до 10 Рентген
Ефект
Загроза життю
Доза, що викликає променеву
хворобу
Доза, що збільшує ризик різних
захворювань, включаючи ракові
(ризик зростає із збільшенням
дози)
Доза опромінення плоду, при якій
можливі вади розвитку
Доза, при якій позитивні або
негативні зміни здоров’я не
реєструються
Радіаційна безпека - дотримання
допустимих меж радіаційного впливу на
персонал, населення та навколишнє
природне середовище, встановлених
нормами, правилами та стандартами з
безпеки.

23
 Радіаційна безпека та захист
Основні аспекти

1. ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ ДО РОБОТИ З ДІВ ПО ВІКУ, СТАНУ ЗДОРОВ’Я, РІВНЯ

ПОПЕРЕДНЬОГО НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ РБ;
2. ЗАСТОСУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ;
3. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДІАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО
ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ.

24
 Основні законодавчі аспекти
ЗАКОН УКРАЇНИ ВІД 8.02.1995 № 39/95-ВР «ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ
ТА РАДІАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ»
ЦЕЙ ЗАКОН Є ОСНОВОПОЛОЖНИМ У ЯДЕРНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ. ВІН ВСТАНОВЛЮЄ
ПРІОРИТЕТ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ ТА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПРАВА І
ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ, РЕГУЛЮЄ ДІЯЛЬНІСТЬ,
ПОВ'ЯЗАНУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК ТА ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО
ВИПРОМІНЮВАННЯ, ВСТАНОВЛЮЄ ТАКОЖ ПРАВОВІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
УКРАЇНИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ.
ЗАКОН УКРАЇНИ ВІД 14 СІЧНЯ 1998 РОКУ N 15/98-ВР «ПРО ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ВІД
ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ»
ЦЕЙ ЗАКОН СПРЯМОВАНИЙ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ'Я ТА МАЙНА ЛЮДЕЙ
ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ, СПРИЧИНЕНОГО ПРАКТИЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ, А ТАКОЖ У ВИПАДКАХ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ, ШЛЯХОМ ВИКОНАННЯ ЗАПОБІЖНИХ
ТА РЯТУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ І ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ.
«ОСНОВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ»
ЗАТВЕРДЖЕНІ НАКАЗОМ МОЗ УКРАЇНИ ВІД 02.02.2005 № 54, ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ВСІ ВИДИ
ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ А ТАКОЖ НА ВСІ СИТУАЦІЇ ВТРУЧАННЯ, В УМОВАХ ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ
ЧИ МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ ОПРОМІНЕННЯ ЛЮДИНИ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА/АБО В ПОБУТІ БУДЬ-ЯКИМИ
ДЖЕРЕЛАМИ ПРИРОДНОГО ТА/АБО ШТУЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ
«ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕНТГЕНІВСЬКИХ
КАБІНЕТІВ І ПРОВЕДЕННЯ РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕДУР», ЗАТВЕРДЖЕНІ
НАКАЗОМ МОЗ УКРАЇНИ 04.06.2007 № 294.
ВСТАНОВЛЮЮТЬ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ, ВИМОГИ ТА НОРМИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ
ПЕРСОНАЛУ МЕДИЧНОГО, ВІДНЕСЕНОГО ДО КАТЕГОРІЙ А ТА Б, ПАЦІЄНТІВ І НАСЕЛЕННЯ ПРИ
ПРОВЕДЕННІ МЕДИЧНИХ РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕДУР З ДІАГНОСТИЧНОЮ, ПРОФІЛАКТИЧНОЮ,
ТЕРАПЕВТИЧНОЮ ТА ДОСЛІДНИЦЬКОЮ МЕТОЮ.

25
 НОРМИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНІ ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ,
ЗАТВЕРДЖЕНІ ПОСТАНОВОЮ ГОЛОВНОГО ДЕРЖАВНОГО САНІТАРНОГО ЛІКАРЯ
УКРАЇНИ ВІД 01 ГРУДНЯ 1997 Р. № 62 (НРБУ-97/Д-2000).
ВКЛЮЧАЮТЬ СИСТЕМУ ПРИНЦИПІВ, КРИТЕРІЇВ, НОРМАТИВІВ ТА
ПРАВИЛ, ВИКОНАННЯ ЯКИХ Є ОБОВ'ЯЗКОВОЮ НОРМОЮ ПОЛІТИЦІ
ДЕРЖАВИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ
ЛЮДИНИ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ.
Головні принципи, що покладені в основу
радіаційного нормування

принцип виправданості –
будь-яка діяльність, що супроводжується
опроміненням людей, не повинна здійснюватися,
якщо вона не дає більшої користі опроміненим
особам або суспільству в цілому порівняно
з шкодою, якої вона завдає;

принцип неперевищення –
дози опромінення від усіх видів діяльності
не повинні перевищувати встановлені норми;

принцип оптимізації –
індивідуальні дози опромінення та кількість
опромінених осіб повинні бути настільки малими,
наскільки це можливо з урахуванням економічних
та соціальних чинників.
26
Групи радіаційно-гігієнічних регламентів, мета їх встановлення
та умови застосування
Мета встановлення Умови застосування Основні регламентовані величини
Група
регламе
нтів
Перша Обмеження Нормальна 1. Ліміти доз
професійного експлуатація 2. Похідні рівні
опромінення індустріальних 3. Допустимі рівні
джерел 4. Контрольні рівні
Друга Обмеження Медична практика 1. Рекомендовані граничні
медичного рівні
опромінення
Третя Відвертання Радіаційні 1. Рівні втручання
втручанням доз та радіаційно-ядерні 2. Рівні дій
аварійного аварії
опромінення
Четверта Відвертання техногенне 1. Рівні втручання
втручанням доз підсилення 2. Рівні дій
опромінення від природних
техногенно джерел
підсилених
природних
джерел
• Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи
тимчасово працюють безпосередньо з джерелами
іонізуючого випромінювання.
• Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо
не зайняті роботою з джерелами іонізуючого
випромінювання, але у зв’язку з розташуванням
робочих місць можуть отримувати додаткове
опромінення.
• Категорія В – усе населення. За певних обставин
окремі особи (крім хворих) можуть брати участь у
рентгенівському дослідженні або бути присутніми в
рентгенодіагностичному кабінеті під час досліджень.

28
 ЛІМІТИ ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ (мЗв·рік1)
(НРБУ 97, Табл.5.1)
Категорія осіб, які зазнають опромінення
А Б В
DLЕ(ліміт ефективної дози) 1
20 2
на рік від усіх
дозволених
видів
практичної
діяльності.

Ліміти еквівалентної дози

зовнішнього опромінення:
DLLENS (для кришталика ока) 20* 15 15
DLSKIN (для шкіри) 500 50 50
DLEXTRIM (для кістей та стіп) 500 50 -
*Примітка: внесення змін до ст. 6 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого
випромінювання» від 23.08.2023р.
Для вагітних жінок які працюють з ДІВ ефективна доза не перевищує 1 мЗв за весь період вагітності.
Числові значення лімітів доз встановлюються на рівнях, що виключають можливість
виникнення детерміністичних ефектів опромінення і, одночасно, гарантують настільки
низьку імовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є
прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.
 Рекомендовані рівні медичного опромінення
• При проведенні профілактичного обстеження річна
ефективна доза не повинна перевищувати 1 мзв;

• Особи, як добровільно надають допомогу пацієнтам при

проведенні діагностичних та терапевтичних процедур, не
повинні зазнавати опромінення у дозах більше 5 мзв на рік;

• Для жінок репродуктивного віку (до 45 років) з

діагностованою чи можливою вагітністю, а також у період
грудного годування дитини необхідно уникати проведення
радіологічних та рентгенологічних процедур, за винятком
ургентних випадків;

• При проведенні радіологічних процедур (введення радіо-

фармацевтичних препаратів) потужність дози гамма-
випромінювання на відстані 1 м від пацієнта не повинна
перевищувати 10 мкзв на рік (при виході з радіологічного
відділення).

30
 Необхідний рівень протирадіаційного захисту персоналу
підприємств забезпечується:

 радіаційно-гігієнічними та організаційно-технічними заходами для

забезпечення умов праці, що відповідають вимогам чинного
законодавства України, норм радіаційної безпеки та Правил;
 обмеженням у встановленому порядку допуску до роботи з ДІВ осіб у
залежності від їхнього віку, статі та стану здоров’я;
 достатністю захисних бар’єрів, включаючи фактори, що лімітують
відстань до джерела і час роботи з ним;
 достатньою надійністю і безвідмовністю конструкцій, механізмів, інших
засобів та систем, що забезпечують низькі проектні рівні ймовірності
критичних подій, щодо джерел потенційно опромінюючих;
 системою підготовки і підтримки досить високої кваліфікації персоналу і
дотриманням правил роботи з джерелом;
 забезпеченням персоналу лікувально-профілактичними засобами захисту
від опромінення;
 організацією системи інформування про радіаційний стан;
 установленням контрольних рівнів;
 організацією і здійсненням радіаційного контролю, що відповідає вимогам
Правил та інших профільних санітарних правил;
 плануванням і проведенням ефективних заходів щодо захисту персоналу
у випадку загрози і під час виникнення радіаційної аварії.
31
 Контрольні рівні
Контрольні рівні встановлюються виходячи із досягнутого на об’єкті рівня
радіаційної безпеки та з метою фіксації цього рівня.
КР узгоджуються з органом виконавчої влади - Держпраці України
Контрольні рівні встановлюються з ціллю:
- фіксації досягнутого рівня радіаційної безпеки;
- вдосконалення системи дозиметричного контролю;
- оперативного виявлення усіх випадків незапланованої зміни
радіаційної обстановки;
- практичної реалізації принципу неперевищення лімітів доз.
Значення контрольних рівнів встановлюються на рівні нижчому за
відповідні дозові ліміти і не більше 70% від них
Розрізняють:
Проектні контрольні рівні–для нових об’єктів. Розраховуються із
отриманих потужностей доз та припущенні певного режиму роботи
закладу;
Експлуатаційні –виходячи із отриманих по факту доз персоналу.

32
 Установлюється три категорії підприємств і об’єктів.

До категорії I належать підприємства, на яких під час їх роботи чи аварії

є можливим радіаційний вплив на населення. До них належать АЕС,
установи, що мають промислові та дослідницькі ядерні реактори,
транспортні ядерні установки, критичні складання, підприємства з
видобутку і переробки уранових руд, а також радіохімічні виробництва,
підприємства з переробки ядерних матеріалів, підприємства з переробки і
захоронення радіоактивних відходів.
До категорії II належать підприємства та об’єкти, на яких радіаційний
вплив обмежується санітарно захисною зоною. До цієї категорії належать
установи, що мають прискорювачі протонів і інших важких частинок, а
також електронів з енергією більше 25 МеВ, потужні гамма-установки,
підприємства з виробництва виробів із незбагаченого урану, пункти
захоронення і переробки низькоактивних відходів, підприємства з
видобутку і переробки кольорових і рідкісних металів, видобутку нафти і
газу, деякі підприємства з виробництва мінеральних добрив.
До категорії III належать підприємства та об’єкти, на яких радіаційний
вплив обмежується територією або приміщенням, де проводяться роботи
з ДІВ. До цієї категорії належать установи, що мають гамма-терапевтичні
установки, лабораторії та відділення радіонуклідної діагностики і терапії,
стаціонарні гамма-дефектоскопічні установки, прискорювачі електронів
з енергією менше 25 МеВ, а також лабораторії радіонуклідної
діагностики, радонові лабораторії, рентгенотерапевтичні та
рентгенодіагностичні кабінети, включаючи флюорографічні, відділення
радонотерапії.
33
 Практична діяльність на підприємстві повинна здійснюватися
відповідно до інструкцій з радіаційної безпеки, у яких викладаються:
- порядок проведення робіт, обліку, зберігання, видачі та
транспортування джерел, збору і видалення радіоактивних
відходів, утримання приміщень;
- заходи і засоби індивідуального захисту;
- заходи радіаційної безпеки під час робіт із джерелами;
- заходи попередження, виявлення і ліквідації радіаційних
аварій;
- організація здійснення радіаційного контролю.

У разі зміни умов роботи до інструкцій повинні вноситись

необхідні зміни. Основні положення з інструкцій з
радіаційної безпеки, що визначають порядок проведення
конкретних робіт, рекомендується вивішувати на видному
місці в приміщенні або на робочих місцях. Інструкції з
радіаційної безпеки повинні бути погоджені начальником
головного управління Держпродспоживслужби (Державна
санітарно-епідеміологічна служба)

34
 Підприємство зобов'язане (1):

- отримати ліцензії на проведення робіт із джерелом;

- забезпечити отримання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи
на технічні умови виготовлення продукції, яка містить джерела
випромінювання та саму продукцію, що виготовляється;
- забезпечити порядок допуску до робіт із джерелом;
- підготувати та здійснити технічні, організаційні, гігієнічні заходи,
необхідні для забезпечення протирадіаційного захисту персоналу,
населення і фізичного захисту джерел;
до моменту отримання джерела:
- призначити наказом по підприємству осіб з персоналу, що належать до
категорії А, які працюватимуть з цими джерелами, і забезпечити їхнє
належне навчання, підготовку та інструктаж, у тому числі в галузі
радіаційної безпеки, а також періодично здійснювати перепідготовку і
підвищення кваліфікації персоналу з метою забезпечення необхідного
рівня компетенції;
- призначити наказом по підприємству осіб (особу), відповідальних за
радіаційну безпеку, облік і зберігання джерел, за організацію збору,
зберігання і здавання радіоактивних відходів на захоронення, за
радіаційний контроль, за підготовку і реалізацію програм навчання
персоналу;

35
 Підприємство зобов'язане (2):
- розробити правила внутрішнього розпорядку, які визначатимуть
обов’язки персоналу щодо робіт із джерелами;
- розробити та погодити в Державній службі України (далі Держпраці)
КР на підприємстві, санітарно захисній зоні і ЗС, а також Інструкції з
радіаційної безпеки на підприємстві, Аварійні плани, Інструкцію з дій
персоналу у випадку радіаційних аварій, Положення про роботу служби
радіаційної безпеки підприємства (відповідальну за радіаційний контроль
особу або підрозділи);
- повідомляти в Державну інспекцію України (далі
Держатомрегулювання) про всі зміни в практичній діяльності, пов’язаній
з використанням джерела, якщо ці зміни послаблюють або можуть
послабити рівень існуючого протирадіаційного захисту персоналу,
населення, а також фізичного захисту джерела, погодити новий рівень
протирадіаційного і фізичного захисту;
- проводити навчання, інструктаж і перевірку знань з радіаційної
безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та інших правил і постійно
контролювати дотримання їх персоналом;
- проводити позачерговий інструктаж і перевірку знань правил
радіаційної безпеки у випадку зміни характеру і класу робіт із
джерелами;
- організовувати своєчасне проходження персоналом категорії А
медичних оглядів;
- щорічно у встановлені терміни подавати до територіальних інспекцій
Держатомрегулювання України Щорічний Звіт;
- під час припинення робіт із джерелами інформувати про це відповідні
органи виконавчої влади (Держатомрегулювання, Держпраці).
36
До обов’язків персоналу категорії А в частині, що стосується радіаційної безпеки, належать:

- дотримання норм, правил і відомчих інструкцій з радіаційної

безпеки;
- дотримання вимог інструкцій з експлуатації приладів,
призначених для моніторингу, захисного обладнання, а також
правил користування ЗІЗ і спецодягом;
- дотримання правил з охорони праці, техніки безпеки, пожежної
безпеки і виробничої санітарії, що діють на підприємстві, у цеху і
на даній ділянці;
- негайне інформування відповідальних осіб про всі порушення в
роботі устаткування, невідповідність засобів індивідуального
захисту вимогам до них та інші відхилення від нормального
режиму роботи;
- відмова від виконання або припинення виконання будь-яких
операцій, не передбачених технічним процесом, посадовими
інструкціями, інструкціями з техніки безпеки і радіаційної
безпеки та іншими нормативними документами, якщо ці дії не
спрямовані на вжиття екстрених заходів із запобігання аварій та
інших обставин, що загрожують здоров’ю працівників і
нормальній роботі підприємства;
- виконання встановлених службою радіаційної безпеки
процедур, регламентних робіт і сприяння здійсненню
індивідуального дозиметричного контролю.
37
 Завданнями радіаційного контролю в залежності від
особливостей та масштабів практичної діяльності є:
 - розрахунок поточних і прогнозованих рівнів опромінення
персоналу категорії А і Б, населення, а також оперативне і
довгострокове планування цих рівнів для контролю
неперевищення лімітів дози та/або контрольних рівнів;
- підтвердження відповідності вимогам ядерного та
санітарного законодавства радіаційно-гігієнічних умов на
робочих місцях і виявлення тенденцій у забезпеченні
радіаційної безпеки (далі-РБ), у тому числі при модифікації
технологій і технологічних регламентів;
- контроль якості та надійності радіаційних технологій та
ефективності радіаційного захисту персоналу і населення;
- забезпечення вихідною інформацією для розрахунку доз і
підтримки прийняття рішень у випадку аварійного
опромінення, опромінення у нещасних випадках;
- розробки оптимізаційних процедур;
- супроводу та планування медичних обстежень персоналу
кат. А;
- дозиметричної підтримки епідеміологічних спостережень
за опроміненими професійними контингентами.
38
У залежності від особливостей технології та характеру робіт система
дозиметричного контролю (далі-СДК) підприємства включає:

- апаратні засоби радіаційного моніторингу технології, території

та робочих місць, а також санітарно-захисної зони і ЗС;
- апаратні засоби запобігання потенційному опроміненню -
персоналу (датчики, аварійні системи сигналізації), оснащені
інтерфейсом для управління елементами захисту, блокування і
- контролю доступу (наприклад, блокування дверей);
- вимірювальне обладнання для індивідуального дозиметричного
контролю персоналу (стаціонарне, портативне і таке, що носиться
персоналом);
- підрозділ дозиметрії підприємства, оснащений дозиметричним,
радіометричним, спектрометричним і радіохімічним
обладнанням, комп’ютерними засобами збору та зберігання
первинних даних;
- обчислювальні засоби і програмне забезпечення для обробки
первинних даних, розрахунку і планування індивідуальних доз
опромінення персоналу;
- кваліфікований персонал;
- програму дозиметричного контролю;
- методичні документи та інструкції, що забезпечують
експлуатацію окремих компонентів СДК;
- базу даних доз опромінення і параметрів радіаційної обстановки
в динаміці. 39
 Прилади радіаційного контролю

Портативний
много-
функціональний
сцинтиляційний
гамма-
спектрометр
МКС-АТ6101Д
Гамма-спектрометр
сцинтиляційний СЕГ-001

Cигнализатор СРК-АТ2327 – Бета-спектрометр

многоканальна стаціонарна СЕБ-01
система
 СДК підприємства розробляється на стадії технічного проекту спеціалізованою
організацією, що має кваліфікованих спеціалістів у галузі організації та проведення
дозиметричного контролю.

Під час проектування чи модернізації підприємства

(технології, що контролюється, існуючої СДК) до складу
проектної документації повинен включатись окремий том
(або окрема глава) «система дозиметричного контролю», в
якому обґрунтовуються і визначаються:
- організаційна структура і склад СДК, що забезпечує
повний та надійний контроль усіх факторів і шляхів
опромінення;
- організація взаємодії СДК, що проектується, з
компонентами СДК, що надаються іншими підрозділами або
організаціями (наприклад, централізоване забезпечення
індивідуального дозиметричного контролю (далі-ІДК);
- перелік і розміщення необхідного обладнання;
- параметри, що реєструються, діапазони вимірювань,
- пороги виявлення і допустима похибка на нижніх рівнях
реєстрації;
- перелік нормативних і методичних документів;
- склад і функціональні характеристики програмного
забезпечення;
- штат працівників, що здійснюють дозиметричний контроль. 41
Програма дозиметричного контролю включає:
- види, обсяг і періодичність контролю;
- перелік необхідних радіометричних і дозиметричних приладів,
допоміжного обладнання, а також технічних вимог та інструкцій з
їх експлуатації;
- розміщення обладнання стаціонарного і періодичного
контролю;
- об’єкти контролю, в тому числі приміщення, в яких повинен
здійснюватися контроль, а також об’єкти зовнішнього
середовища в межах СЗЗ і ЗС;
- параметри, що контролюються;
- контрольні та допустимі рівні (спеціальні допустимі рівні)
параметрів, що контролюються;
- затверджені інструктивно-технічні документи, на основі яких
здійснюється контроль;
- порядок допуску персоналу до робіт (у тому числі – за
нарядами);
- порядок обліку та планування доз;
- установлені форми звітності з зазначенням порядку надання
звітів до Держатомрегулювання;
- програму поточного дозиметричного контролю;
- програму спеціального дозиметричного контролю;
- програму операційного дозиметричного контролю;
- програму аварійного дозиметричного контролю;
- систему забезпечення якості під час здійснення
дозиметричного контролю;
- штат працівників, що здійснюють контроль. 42
З метою утримування на належному рівні якості СДК у Програмі
дозиметричного контролю повинні передбачатись:

- періодичний перегляд (не рідше 1 разу на 3 роки) систем

контролю з метою удосконалення окремих її складових,
включаючи гарантії якості вимірювань;
- періодична (в установлені терміни) метрологічна
атестація всіх інструментальних засобів дозиметричного
контролю;
- програми періодичного зіставлення результатів
вимірювання спеціальних зразків за участю інших
організацій спрямовані на:
- підтвердження надійності вимірювань радіаційно-
гігієнічних параметрів;
- забезпечення єдності інтерпретації первинних даних ІДК
і розрахунку доз опромінення.

43
У залежності від обсягів виконуваних в установі робіт
дозиметричний контроль здійснюється або штатною
службою РБ, або спеціально виділеною особою, або
сторонньою організацією, що має відповідний дозвіл.
Чисельність служби встановлюється таким чином, щоб
забезпечити ефективний контроль у кожній зміні, а також у
санітарно-захисній зоні і зоні спостереження.

- Персонал служби РБ (відповідальна за дозиметричний

контроль особа) призначається з числа співробітників, які
пройшли спеціальну підготовку. Адміністрація установи
відповідальна за регулярне підвищення кваліфікації
персоналу служби радіаційної безпеки (відповідальної за
дозиметричний контроль особи).

- Керівник служби радіаційної безпеки підприємства,

установи (відповідальна за дозиметричний контроль особа)
призначається адміністрацією установи з числа осіб, що
пройшли курс навчання з радіаційної безпеки під час роботи
із джерелами даного типу та мають досвід роботи з ними.
44
Дозиметричний контроль опромінення населення для підприємств
I і II категорій включає:

за нормальної експлуатації:
- моніторинг скидів і викидів;
- контроль за збором, видаленням, зберіганням і
захороненням твердих і рідких радіоактивних відходів;
- контроль рівнів забруднення об’єктів зовнішнього
середовища за межами підприємства (в межах СЗЗ і ЗС);
- оцінку рівнів опромінення населення на основі
розрахунку доз опромінення критичних груп;
- у випадку радіаційної аварії:
- посилений моніторинг радіаційних показників у зоні
аварії об’єктів зовнішнього середовища і опромінення
населення у відповідності з аварійними планами установи;
- прогноз доз опромінення населення;
- підтримку прийняття рішень про втручання.

45
Дозиметричний контроль персоналу в залежності від особливостей
технології та характеру робіт включає:

 - моніторинг радіаційно-гігієнічних параметрів на робочих місцях, у

приміщеннях, на проммайданчику, санітарно-захисної зони і ЗС;
- ІДК персоналу;
- систему оперативного та довгострокового планування, обліку та
зберігання індивідуальних доз опромінення персоналу.
МОНІТОРИНГ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД
ХАРАКТЕРУ ЗДІЙСНЮВАНИХ РОБІТ, ВКЛЮЧАЄ:

- контроль потужності дози рентгенівського та гамма-

випромінювання, щільності потоків бета-частинок, нейтронів та
інших видів іонізуючого випромінювання на робочих місцях, у
суміжних приміщеннях, на проммайданчику підприємства;
- контроль рівня забруднення радіоактивними речовинами робочих
поверхонь обладнання та приміщень, транспортних засобів;
- контроль об’ємної активності радіоактивних газів і аерозолів у
повітрі, а також контроль запиленості повітря робочих та інших
приміщень підприємства та на проммайданчику (моніторинг
повітряного середовища);
- контроль збору, видалення та знешкодження твердих і рідких
радіоактивних відходів;
- контроль рівнів забруднення об’єктів на території підприємства.

46
 Індивідуальний дозиметричний контроль ТЛД

Індивідуальні ТЛ дозиметри –визначення накопичувальної дози

Індивідуальні електронні
дозиметри–

47
ТЛД зчитувач Harshaw 5500
• Зчитувач
термолюмінесцентних
елементів Harshaw 5500,
призначений для зчитування
одноелементних ТЛ
дозиметрів

• Його касета має більшу

місткість, і дозволяє
зчитувати до 50 окремих
елементів за одне
завантаження
 ТЛД системи HARSHAW використовуються в таких
галузях:

Ядерна енергетика

Лабораторії ядернофізичних досліджень

Таможня, індивідуальна дозиметрія при роботі з ДІВ

Гігієна оточуючого середовища

Радіологічні дослідження продуктів харчування

Ядерна медицина

49
• ІДК є обовязковим для:
• осіб категорії А, у яких сумарна річна ефективна доза може
досягати 10 мЗв/рік (в нормальних або аварійних умовах);
• для жінок дітородного віку (до 45 років) не залежно від
очікуваної дози;
• для всіх категорій медичного персоналу, діяльність якого
пов'язана з використанням закритих і відкритих ДІВ.

• Для категорії Б:
• Контроль за опроміненням персоналу категорії Б
здійснюється, як правило, шляхом спостереження за
потужністю дози зовнішнього випромінювання на робочих місцях
і об'ємною активністю радіонуклідів у повітрі робочих
приміщень.

50
 Державне регулювання в сфері безпеки використання
ядерної енергії

Забезпечується: Держатомрегулювання та її
державними інспекціями з ядерної та радіаційної безпеки.

Повноваження визначені:
Указом Президента України від 06.04.2011 №403/2011;
Законом України «Про використання ядерної енергії та
радіаційну безпеку».
Законом України «Про дозвільну діяльність в сфері
використання ядерної енергії».

51
 ОСНОВНИМИ ФУНКЦІЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ
ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ
БЕЗПЕКИ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ Є:

• визначення критеріїв, вимог і умов щодо безпеки під час

використання ядерної енергії (нормування);

• видача дозволів та ліцензій на проведення діяльності в

зазначеній сфері на підставі матеріалів, що надаються
ліцензіатом, для підтвердження відповідності своєї діяльності
вимогам з безпеки (оцінка безпеки та ліцензування);

• здійснення державного нагляду за додержанням законодавства,

норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та
вжиття передбачених законодавством санкцій у разі їх порушень
(нагляд та вжиття примусових заходів).

52
 Дозвільна система складається з :

1) інформування суб'єктом діяльності про намір здійснення

діяльності з використання та /або виробництва ДІВ;

2) реєстрації ДІВ - Державний облік та контроль ДІВ, є

обов'язковою та невід'ємною частиною дозвільної діяльності
відповідно до порядку державної реєстрації джерел
іонізуючого випромінювання, здійснення контролю та
ведення обліку індивідуальних доз опромінення,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
16. 11. 2000 р. №1718;

3) ліцензування - Що здійснюється відповідно до статтей 6

та 7 закону України «про дозвільну діяльність в сфері
використання ядерної енергії» ліцензуванню підлягають ДІВ
з високим та середнім рівнем потенційної небезпеки.

53
 Диференційований підхід до регулювання джерел з
урахуванням ступеню їх безпеки

Критерії, за якими діяльність з використання джерел

іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування,
які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16
листопада 2011 року № 1174 (далі – Критерії).

Технічний регламент закритих джерел іонізуючого

випромінювання (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від
05.12.2007 № 1382)

Рівні звільнення від регулюючого контролю джерел

іонізуючого випромінювання за питомою та сумарною
активністю
(Додаток 3 до Порядку державної реєстрації джерел іонізуючого
випромінювання, затв. Потсановою КМУ від 16 листопада 2000 р.
N 1718 )

54
 Критерії, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого
випромінювання звільняється від ліцензування
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1174
Діяльність з використання закритих джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування:
• активність або питома активність радіонуклідів на робочому місці/майданчику за нормальних умов експлуатації
та в аварійних умовах не перевищує 15-ти рівнів звільнення від регулюючого контролю радіоактивних
матеріалів (додатки 1 і 2);
• джерело іонізуючого випромінювання належить до п'ятої категорії
Діяльність з використання нерадіонуклідних установок та пристроїв, які генерують іонізуюче випромінювання,
звільняється від ліцензування за таких умов:
1) для дентальних рентгенівських апаратів для прицільної рентгенографії - при величині номінальної напруги на
рентгенівську трубку не більш як 90 кВ та за умови розміщення в окремому кабінеті або виконання не більш
як 100 знімків на тиждень

2) для дентальних рентгенівських апаратів панорамної рентгенографії (пантомографії, ортопантомографії) та

конусно-променевої комп'ютерної томографії за умови:
- якщо величина номінальної напруги на рентгенівську трубку не більш як 90 кВ для ортопантомографів і не більш
як 120 кВ для конусно-променевих комп'ютерних томографів;
- виконання не більш як 50 знімків на тиждень;
3) для діагностичних рентгенівських апаратів у разі неперевищення 10 мкЗв на годину потужності
амбієнтного* еквівалента дози (або потужності еквівалента направленої дози) на відстані 0,1 метра від фокусної
точки в усіх напрямках, крім напрямку цільового опромінення;
4) для рентгенівських апаратів, призначених для рентгеноструктурного аналізу, у разі неперевищення 20 мкЗв
на годину потужності амбієнтного еквівалента дози випромінювання на відстані 0,1 метра від доступної поверхні
апарата (у разі відсутності персоналу у приміщенні для використання джерел іонізуючого випромінювання) або
5мкЗв на годину цієї потужності над фоновим значенням (у разі перебування персоналу у приміщенні для
використання джерел іонізуючого випромінювання) та неперевищення прискорювальної напруги 85 кВ;
5) 6) 7)

55
 Основні нормативно-правові акти в сфері
регулювання безпеки ДІВ
1. Постанова Кабінету Міністрів України від від 18 листопада 2020 р. № 1141 «Деякі питання створення єдиної
державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1718 «

Деякі питання державного регулювання діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання».

3. Технічний регламент закритих джерел іонізуючого випромінювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 05.12.2007 № 1382.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1174 «Про затвердження критеріїв, за якими діяльність з
використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування».
5. Загальні правила радіаційної безпеки використання джерел іонізуючого випромінювання у медицині, затверджені
наказом Держатомрегулювання від 16.02.2017 № 51/151, зареєстровані в Мін’юсті України 16.05.2017р.
№636/30504.
6. Вимоги та умови безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого
випромінювання, затверджені наказом Держатомрегулювання від 13.08.2015 № 148, зареєстрований в Мін’юсті
03.09.2015 за № 1054/27499
7. Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання (НП 306.5.05/2.065-02), затверджені наказом Держатомрегулювання від 02.12.02 № 125,
зареєстрований в Мін’юсті 17.12.02 за № 978/7266.
8. Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання у променевій терапії (НП 306.5.140-2008), затверджені наказом Держатомрегулювання від
28.12.2007 № 193, зареєстровані в Мін’юсті від 18.01.2008 за № 31/14722;
9. Вимоги та умови безпеки (ліцензійні вимоги) під час провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання у радіоізотопній дефектоскопії НП 306.5.161-2010. Наказ Держатомрегулювання від 21.09.2010
№121, зареєстровані в Мін’юсті 20.10.2010 № 950/18245.
10. Правила з радіаційної безпеки прискорювачів електронів НП 306.5.192-2013. Наказ Держатомрегулювання від
05.08.2013 № 83, зареєстрований в Мін’юсті 21.08.2013 №1442/23974
11. Порядок звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності ,
затверджений наказом Державного комітету ядерного регулювання України 01.07.2010 N 84, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 за №718/18013.

56
 ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ
ДОЗВОЛУ (ЛІЦЕНЗІЇ) НА ВИКОРИСТАННЯ ДІВ
ПОЛОЖЕННЯ
про перелік та вимоги щодо форми та змісту документів, що подаються для отримання ліцензії на
провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, наказ Держатомрегулювання
від 06.08.2012 №153

1. Заява для отримання (переоформлення, внесення змін, дубліката) ліцензії

на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії
(додаток 1).
2. Звіт про аналіз безпеки об’єкта використання джерел іонізуючого
випромінювання (далі - ДІВ).
3. Настанова щодо системи управління (настанова з якості) діяльністю з
використання ДІВ в частині радіаційної безпеки, розроблена відповідно до
норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.
4. Висновок державної експертизи з радіаційної безпеки проектів ДІВ (у разі
введення в експлуатацію нових установок з ДІВ або додаткових ДІВ, що
потребують переоцінки рівня безпеки).
5. Положення про визначення доз опромінення пацієнтів при застосуванні ДІВ у
діагностичних цілях (включаючи методологію та протоколи щодо контролю
дозоформуючих параметрів обладнання).
6. Дозвіл, виданий територіальними органами Державної санітарно-
епідеміологічної служби (додається за наявності).
7. План аварійних заходів при провадженні діяльності з використання
радіонуклідних ДІВ.
8. Інструкція щодо дій персоналу у випадку радіаційної аварії при провадженні
діяльності з використання генеруючих пристроїв.
57
 Продовження переліку документів
9. Довідка про фінансові можливості відшкодування збитків, завданих
радіаційною аварією, що може статися під час провадження діяльності з
використання ДІВ, власними коштами, в тому числі за рахунок спеціальних
фондів, або засвідчена копія договору із страховою компанією про
відшкодування збитків за рахунок коштів страхової компанії.
10. Документи, що засвідчують рівень безпеки нових ДІВ: копія довідки про
підтвердження відповідності (для закритих ДІВ), копія сертифіката відповідності
(для генеруючих пристроїв), протоколи приймальних випробувань закритих ДІВ
тощо.
11. Методика виконання робіт щодо проведення випробувань закритих ДІВ з
метою визначення їх технічних характеристик та перевірки на герметичність,
узгоджена Держатомрегулювання України у встановленому законодавством
порядку.
12. Копія акта прийняття в експлуатацію об'єкта з використання ДІВ (для нових
об'єктів).
13. Програма зняття з експлуатації установки ДІВ 1 категорії відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1382 "Про
затвердження Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого
випромінювання", прискорювачів заряджених частин з енергією більше 15 МеВ.
14. Документи, що підтверджують забезпечення обліку та контролю ядерних
матеріалів (у разі наявності ядерних матеріалів):
копія наказу про призначення особи, відповідальної за ведення обліку та
контролю ядерних матеріалів; копія інструкції з обліку та контролю ядерних
матеріалів 58
ДП ДЕРЖАВНИЙ НАУКО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР З ЯРБ

59
 Державна інспекція ядерного регулювання

Питання?

Ел.пошта: na.bilokin@snriu.gov.ua

60
Державна інспекція ядерного регулювання
України

ВІРИМО В ЗСУ!

61