МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЙ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ОХОРОНИ

ПРАЦІ

ЖУРНАЛ
практичних та лабораторних робіт
з дисципліни
ЕКОЛОГІЯ

для студентів усіх спеціальностей, денної та заочної форм

навчання

Роботу виконав студент Малдар Аміна Тейранівна

Факультет БТФ курс 1 група БЦІ-19Б
Роботу прийняла Журавська Наталія Євгеніївна

Київ 2022
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
«Визначення радіоактивного забруднення атмосфери та
будівельних матеріалів»
Мета роботи: ознайомлення (прилади та обладнення та інше,
https://ips.ligazakon.net/document/view/re10832?an=5) та визначення (при наявності
доступу) кількісної оцінки параметрів радіаційного забруднення атмосферного повітря та
будівельних матеріалів та порівняння отриманих даних із допустимими нормами.
ЗМІСТ РОБОТИ:
1.Ознайомитися з загальними відомостями про види та основні властивості
радіоактивного випромінювання*.
2.Вивчити одиниці вимірювання, прилади та експресні методи визначення радіоактивного
забруднення атмосферного повітря та будівельних матеріалів.
3.Ознайомитися з нормативними оцінками радіоактивного забруднення.
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ. Іонізаційне випромінювання - потік часток
(електронів, протонів, нейтронів, позитронів), квантів (гамма-випромінювання,
рентгенівські промені), електромагнітне випромінювання, проходження яких крізь
речовину призводить до іонізації та збудження атомів і молекул цієї речовини
[https://brom.ua/UK/shop/category/radiation]. На мал. А:
α-випромінювання - іонізаційне випромінювання а - часток (ядер гелію).
β-випромінювання - іонізаційне випромінювання електронів.
γ-випромінювання - іонізаційне випромінювання фотонів.
Внутрішнє опромінення - опромінення тіла людини джерелами іонізаційного
випромінювання. [https://atomtex.com/ru/products/indikatory-radioaktivnosti], індикатор
радіоактивності ІР-АТ2522 (Альфа-сенсор). Оперативна оцінка забруднення поверхонь альфа-активними
радіонуклідами, зокрема, полонієм-210. Прилади прості в роботі, підходять для використання персоналом
будь-якої кваліфікації, в тому числі в побуті (мал. 5, Б).
Ультрафіолетове випромінювання і видиму частину світлового спектру не відносять
до іонізаційного випромінювання. Зазначені вище види випромінювання мають різну
проникаючу здатність (мал. А), що залежить від носія та енергії випромінювання.

Малюнок. А. Види радіоактивних випромінювань і їх проникаюча здатність

[http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-3/section-3/3-2/3-2-5]
* ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАДІОАКТИВНОСТІ.
Явище радіоактивності було відкрито в 1896 р А. Беккерелем, який виявив проникаюче випромінювання сполук
урану, що діє на емульсію фотопластинки. При цьому він встановив, що інтенсивність випромінювання визначається
тільки кількістю урану в препараті й абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто ця властивість
характерна не сполукам, а конкретному хімічному елементу – урану. Явище самовільного випускання хімічними
елементами випромінювання, що має високу проникаючу здатність та іонізуючі властивості, отримало назву природної
радіоактивності. Елементи, які випускають таке випромінювання, називаються радіоактивними. Радіоактивними є всі
елементи з порядковим номером більше 83 в таблиці Менделєєва (Z > 83), а також окремі ізотопи більш легких
елементів. Радіоактивність полягає в тому, що ядра радіоактивних елементів самовільно розпадаються з випусканням
α-,β-частинок і γ-квантів чи шляхом ділення; при цьому вихідне ядро перетворюється в ядро іншого елемента. Вже в
перших дослідженнях було виявлено, що α-,β-промені відхиляються магнітним полем в різні боки, а γ-промені не
відхиляються зовсім. Природна радіоактивність – самовільний розпад ядер елементів, які зустрічаються в природі. Зараз
налічується близько 70 радіонуклідів природного походження. Послідовність нуклідів, кожен з яких самовільно завдяки
радіоактивному розпаду переходить у наступний до тих пір, поки не буде отримано стабільний ізотоп,
називається радіоактивним рядом. Вихідний нуклід називається материнським, а всі інші нукліди в ряду
називають дочірніми. Всі вони генетично пов'язані між собою і знаходяться в певному співвідношенні. Радіоактивні
елементи природного походження умовно можуть бути розділені на три групи: радіоактивні ізотопи, що входять до
складу радіоактивних сімейств, родоначальниками яких є уран 238U, торій 232Th і актиноуран 235AcU; окремі
радіонукліди, які не мають генетичного зв'язку між собою: калій 40К, кальцій 48Са, рубідій 87Rb та ін; радіоактивні
ізотопи, які безперервно виникають на Землі в результаті ядерних реакцій, під впливом космічних променів, в першу
чергу вуглець 14С, берилій 7Ве і тритій 3Н. Радіація заповнює весь Всесвіт. Радіоактивні речовини увійшли до склада
Землі із самого її зародження. Вони знаходяться в гірських породах, воді, рослинах та тваринах. Навіть в органах людини
завжди присутня певна незначна кількість радіоактивних елементів. Основну частину опромінення населення земної кулі
одержує від природних джерел радіації. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них зовсім неможливо.
Радіоактивні речовини можуть знаходитися поза організмом і опромінювати його зовні (зовнішнє опромінення). Вони
також можуть опинитися в повітрі, в їжі або у воді й потрапити всередину організму (внутрішнє опромінення). Штучна
радіоактивність – самовільний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом через відповідні ядерні реакції, –
відкрита французькими фізиками Фредеріком та Ірен Жоліо-Кюрі в 1934 р. На даний час відомо понад 1500 штучно-
радіоактивних ізотопів, тоді як природно-радіоактивних ізотопів існує лише близько 40, а кількість стійких
(нерадіоактивних) ізотопів дорівнює 260. Принципової різниці між природною і штучною радіоактивністю немає,
оскільки ядерні перетворення можна викликати за допомогою заряджених частинок (протонів? - частинок тощо),
фотонного випромінювання або нейтронів. Однак серед штучно-радіоактивних речовин часто зустрічається ще інший
тип розпаду, не властивий природнорадіоактивним елементам. Це розпад з випусканням позитронів – частинок, які
мають масу електрона, але несуть позитивний заряд (е+). За абсолютною величиною заряди позитрона й електрона рівні.
Основна маса радіоактивних ізотопів отримана штучно в ядерних реакторах і прискорювальних установках в результаті
взаємодій іонізуючих випромінювань зі стабільними ізотопами [http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-3/section-3/3-
2/3-2-2]. УВАГА! Кількість енергії, поглиненої одиницею маси опромінюваного організму, називається поглиненою
дозою і вимірюється в системі СІ в греях (Гр). Розмірність грею – джоуль, поділений на кілограм маси (Дж / кг).
Перераховану таким чином дозу називають еквівалентною дозою, яка в системі СІ вимірюється в зівертах (Зв).
Розмірність зіверта така ж, як у грея, – Дж /кг. Доза, отримана за одиницю часу, класифікується в системі СІ як
потужність дози і має розмірність Гр/ с або Зв/с. У системі СІ припустиме застосування несистемних одиниць виміру
часу, таких як година, доба, рік, тому при розрахунку доз застосовують такі розмірності, як Зв / год, Зв / доба, Зв / рік. До
цього часу в геофізиці, геології і частково в радіоекології застосовується несистемна одиниця дози – рентген. Ця
величина була введена у вжиток ще на зорі атомної ери (в 1928 р.) і використовувалася для вимірювання величини
експозиційної дози. Рентген дорівнює такій дозі γ-випромінювання, яка створює в одному кубічному сантиметрі сухого
повітря загальний заряд іонів, рівний одній одиниці електричного заряду. При вимірюванні в повітрі експозиційної дози
γ-випромінювання використовуються співвідношення між рентгеном і греєм: 1 Р = 8,77 мДж / кг або 8,77 мГр.
Відповідно 1 Гр = 114 Р.
Сцинтиляційний геологорозвідувальний прилад СРП68-01.
Радіометр, СРП 68-01 призначений для визначення радіоактивного забруднення
атмосфери та будівельних матеріалів, для вимірювання потужності експозиційної дози γ
(гамма) - випромінювання до 3∙103 мкР/год з похибкою ± 10 %. Діапазон вимірів
складається з п’яти піддіапазонів.
Принцип дії радіометра СРП68-01: у деяких речовинах випромінювання викликає
сполохи світла. Ці сполохи можна зареєструвати направляючи їх на фотокатод та
реєструючи вибиті електрони за допомогою електронного примножувача, у якому енергія
спалахів завдяки фотоефекту перетворюється на імпульси електричного току. (Процес
перетворення кінетичної енергії швидкої зарядженої частинки у енергію, світлового
спалаху називається сцинтиляцією). Датчиком імпульсів у приладі: служить
сцинтиляційний лічильник, який складається з сцинтилятору - кристала йодистого натрію
(діаметр якого 30 мм, а висота - 25 мм) та фотоелектронного примножувача. Такий
лічильник являє собою найбільш чутливий та ефективний прилад для реєстрації
випромінювання. Прилад складається з пульту для вимірів та блоку детектора, які з'єднані
між собою гнучким кабелем (мал. 1).

Малюнок. 1. Прилад СПР68-01: 1 – перемикач діапазонів; 2 – ручка звукової сигналізації, 3

– перемикач режиму роботи; 4 – коректор стрілки прилалу; 5 – шкала приладу; 6 –
контрольне джерело; 7 – батарейний відсік; 8 – блок детектування; 9 – гумовий ковпачок
блока детектування; 10 – ручка блока детектування; 11 - кабель
[https://www.google.com/search?q=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BB
%D0%B0%D0%B4+%D0%A1%D0%9F%D0%A068-
01&rlz=1C1SQJL_enUA886UA886&tbm=isch&source=iu&ictx=1&fir=hTWoFyhQ9GnwGM
%252CjphQO-6Z6_TazM%252C_&vet=1&usg=AI4_-kQTGgBL-
jnsvmwiX2x_wKYCqG4DCg&sa=X&ved=2ahUKEwir2u3-
04ztAhVsAxAIHaJxBogQ9QF6BAgLEAY#imgrc=hTWoFyhQ9GnwGM]

Органи управління приладом: 1 - перемикач меж вимірів - вибирається вид вимірів

та межі вимірів: 3 - перемикач режимів роботи - задаються режими роботи; 2 - «уров.» -
встановлюється звукова сигналізація.
ХІД РОБОТИ:
1.Перемикач меж вимірів переводимо у положення для вимірів потужності експозиційної
дози.
2.Включаємо прилад, переводячи перемикач режимів роботи у положення «БАТ». По
відхиленню стрілочного приладу визначаємо таким чином працездатність приладу.
3.Переводимо перемикач режиму роботи у положення «5». При цьому показання
стрілочного приладу відповідає потужності експозиційної дози у місці розміщення блоку-
детектора в залежності від положення перемикача меж вимірів (відстань між блоком
детектування та об’єктом досліджень не повинна перевищувати 1- 1,5 см).
4.Провести 10-15 вимірів (атмосферне повітря та різні будівельні матеріали). Результати
занести до протоколу.
5.Зробити висновок, порівнявши отримані дані з нормативними. Згідно нормам (НРБУ-97
- норми радіоактивної безпеки України 1997(також є 2000, 2010рр.)) - р і в е н ь
радіаційного забруднення: у приміщенні не повинен перевищувати 15 мкР/год, на вулиці -
20 мкР/год.
[https://ips.ligazakon.net/document/MOZ396], НРБУ-2010…
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0883282-07#Text]
Головнийй центр спец. контролю (ГЦСК), моніторинг радіац. обстановки, прогноз
космічної погоди [https://gcsk.gov.ua/radionuklidnij-monitoring/]

Україна, Житомирська обл., Радомишльський р-н, смт. Городок, вул. Космічна, 1.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 |
«Визначення радіоактивного забруднення води та продуктів
харчування»
Мета роботи: ознайомлення (прилади та обладнення та інше) та визначення (при
наявності доступу) кількісної оцінки параметрів радіаційного забруднення продуктів
харчування, порівняння отриманих даних з допустимими нормами.
ЗМІСТ РОБОТИ:
1.Ознайомитися з загальними відомостями про види та основні властивості
радіоактивного випромінювання.
2.Вивчити одиниці виміру та нормативні оцінки радіоактивного забруднення.
3.Ознайомитися з приладами і експресними методами визначення радіоактивного
забруднення харчових продуктів і води.
Радіометр «Бета» (мал. 2) призначений для експрес-вимірів питомої
масової та об'ємної активності, β-випромінювання (з часток проб об'єктів
навколишнього середовища, продуктів харчування. Датчиком імпульсів у
приладі служить газорозрядний лічильник. При появі в об'ємі газового лічильника
іонізуючих часток у лічильнику з'являється електричний розряд, в результаті чого
на виході лічильника фіксуються імпульси, які за допомогою електричної схеми
перетворюються у цифрову інформацію та відображаються на табло. Для
зменшення впливу зовнішнього гамма-випромінювання газорозрядний лічильник
та проби речовин, що вимірюють, розмішують у свинцевому будиночку.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
Ознайомлення: ЧАС ВИМІРУ(t - одиниця виміру, с) - час, вибраний користувачем і
встановлений за допомогою кнопки «РЕЖИМ».
КІЛЬКІСТЬ ВІДЛІКІВ (N, безрозмірна величина) - кількість імпульсів, що
зареєстровані під час виміру. При вимірюванні рівня фону кількість відліків
зазначено Nф.
ШВИДКІСТЬ ЛІЧБИ (І, одиниця виміру і/с) - кількість імпульсів, що
реєструються за 1 с. При вимірюванні фону швидкість лічби зазначається Іф.
Величина І визначається за формулою: I=N/t, (1)
ГРАДУЮВАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ (Ка, одиниця виміру с∙Ки/ кг) -
коефіцієнт, що зв'язує швидкість лічби І з питомою активністю Ат. Значення Ка
вибирається в залежності від речовини по таблицям.
ПИТОМА АКТИВНІСТЬ (Аm, одиниця виміру Ки/кг) - відношення активності
радіонукліду в зразку до маси зразка. Величина активності може бути віднесена до
об'єму зразка (тоді одиниця виміру Ки/л). Величина Аm визначається за формулою:
Аm=Ka∙(I-Iф-Iк), [Ки/кг] (2)
де: І - загальна швидкість лічби (β-частинки від впровадженого радіонукліду фон
β-частки, зумовлені наявністю радіоактивного елементу «Калія-40»), Іф -
швидкість лічби для фону (вода), Ік - швидкість лічби радіоактивного елементу
«Калія-40» (таблична величина, встановлена для окремих видів продуктів
харчування). Вклад природного радіонукліду «Калій-40» слід враховувати у
випадку, якщо наявність «Калія-40» викликає істотні зміни величини питомої
активності, що вимірюється.
Хід роботи:
1.Для виміру радіоактивного фону у свинцевий будиночок вміщуємо кювету з
дистильованою водою. Встановлюємо 5 режим виміру. (-> 1-І 000 с)
2.Натискаємо кнопку «ПУСК». Вмикаємо перемикач звукової сигналізації. По
закінченні часу виміру знімаємо показання фонових відліків Мф. За підсумками
виміру обчислюємо швидкість лічби бета-імпульсів для фону іф за формулою (І).
3.Вміщуємо у свинцевий будиночок кювету з пробою. Встановлюємо 5 режим
вимірювання. (=> 1 = 1000 с)
4.Натискаємо кнопку «ПУСК» Вмикаємо перемикач звукової сигналізації. По
закінченні часу виміру знімаємо показання відлікуN. За підсумками виміру
обчислюємо швидкість лічби бета-імпульсів для проби І за формулою (1).
5.Обчислюємо питому активність β-часток у пробі за формулою (2).
6.Робимо висновок про ступінь радіоактивного забруднення проби, порівнявши
отриману питому активність проби з допустимим рівнем вмісту радіонуклідів у
продуктах харчування (НРБУ - 97).

Малюнок. 2. Радіометр «Бета»

[https://www.google.com/search?q=%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BC
%D0%B5%D1%82%D1%80+%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%B0+%D1%81%D0%BE+
%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%BC+%D0%B4%D0%BE
%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE
%D0%BC&sa=X&rlz=1C1SQJL_enUA886UA886&biw=1366&bih=657&tbm=isch&source=iu&ictx=1&fir=zo0
vBu1AaXJkuM%252Cv7P5JnewrkeeYM%252C_&vet=1&usg=AI4_-
kRRx7vpd20pgO8RcBBjQg2gT3xU5Q&ved=2ahUKEwi_spGe1YztAhUE2SoKHavtDBMQ9QF6BAgPEA4#imgrc=z
o0vBu1AaXJkuM]

Інші версії (ДОДАТОК)…Різновиди випромінювань, які можна вимірювати за допомогою

дозиметра або індикатора радіоактивності. Для людини в побуті інтерес представляють альфа, бета
і гамма випромінювання. Тільки деякі прилади можуть похвалитися чутливістю до трьох видів
випромінювань. На жаль, в більшості дозиметрів, щоб виміряти альфа- або бета-випромінювання,
необхідно проводити попередні процедури або виміри радіації. З усієї маси дозиметричних
приладів, потрібно виділити дозиметр RADEX RD1008, який може одночасно вимірювати два
види випромінювань (мал. 3), бета- і гамма. У приладі RADEX RD1008 застосовуються два
датчика радіації, один БЕТА-2 чутливий до альфа-, бета- і гамма випромінювання, а другий БЕТА-
2М тільки до гамма-випромінювання.

Малюнок 3. Дозиметричний прилад

Слід пам'ятати, що найбільш небезпечним вважається гамма випромінювання. При цьому і
виявити його легше. Щоб перевірити на радіацію об'єкт або предмет правильно і максимально
точно, потрібно прилад підносити якомога ближче до об'єкта, майже впритул. Необхідно також
стежити, щоб дозиметр не «забруднився", наприклад, якщо пил або інший дрібнодисперсний
об'єкт досліджень буде з підвищеним рівнем радіоактивності, і він потрапить непомітно на корпус
дозиметра, тоді показники будуть невірними. Шукати місце розташування джерела
випромінювання потрібно переміщаючи пристрій працювати над поверхнею досліджуваного
об'єкта. При цьому орієнтуватися варто на частоту звукових сигналів (в настройках меню: поріг -
відключений, дзвінок - включений). Чим ближче ви наближаєтеся до джерела, тим частота буде
зростати, а в міру віддалення - спадати.
ВИЗНАЧАЄМО РІВЕНЬ РАДІАЦІЇ В ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ
Що стосується продуктів харчування, то джерелами радіоактивного випромінювання
можуть бути дикорослі ягоди, гриби і рослини. За рахунок особливої пористої структури саме
гриби здатні особливо швидко накопичувати радіацію в великих кількостях. Всім грибникам
надзвичайно важливо мати дозиметр при кожному поході в ліс. Якщо виявлено перевищення дози
хоча б на 50 % більше природного фону, то краще пройти мимо. Подібні вимірювання можна
проводити на ринку або в магазині. Для визначення рівня радіації продуктів харчування, потрібно
тільки наблизити включений дозиметр до об'єкту дослідження на відстань близько 1 см. Якщо
доводиться мати справу з рідиною, то дослідження потрібно проводити над відкритою поверхнею
рідини. Потрібно стежити, щоб вода не потрапила на прилад. Для цього можна використовувати
поліетиленовий пакет, не більше одного шару.
ВИМІР радіації В БУДИНКУ АБО КВАРТИРІ
Житло є тим місцем, де ми проводимо більшу частину життя. Тому не завадить перевірити
квартиру на радіацію перед її покупкою. Та й в процесі проживання потрібно регулярно проводити
вимірювання, тому що ми регулярно приносимо в будинок нові об'єкти, які потенційно можуть
бути радіоактивними. Важливо, щоб фон в квартирі або будинку не перевищував природний фон,
більш ніж на 0,2…0,3 мк3в / год. Питання: «Як перевірити рівень радіації в квартирі?». Потрібно
обійти з приладом квартиру, тримати дозиметр при цьому ближче до стін або підлоги. Якщо
виявите збільшення його показань більш ніж на 0,2…0,3 мк3в/ год, зупиніться і спробуйте
наближати дозиметр до підозрілого місця і відносити його в середину кімнати. Якщо і при цьому
показання будуть збільшуватися у стіни і зменшуватися в міру віддалення, значить стіна з
прихованим джерелом випромінювання. Важливо провести вимірювання в різних місцях, адже
крім стін, випромінювати радіацію можуть різні старовинні речі, меблі та інші предмети.
Наприклад, підносити дозиметр до стін в приватному будинку, де є піч із цегли, потрібно на деякій
відстані від неї. Справа в тому, що цегла може давати підвищений рівень радіоактивності (майже в
2 рази). І щоб провести вимір правильно, потрібно віддалити дозиметр від грубки на 40…50 см і
поступово наближати.
ОСОБЛИВОСТІ ИЗМЕРЕНИЙ НА ВУЛИЦІ ЧИ В ПОХОДІ
Не менш важливо проводити виміри на вулиці, адже джерелами радіації можуть бути опади
і повітря. Також є ризики підвищення рівня радіоактивності, якщо спостерігається вітер з боку
промислових підприємств. В умовах мегаполісу випромінювання може відбуватися з різних
джерел, часом непередбачуваних. Наприклад, під час транспортування радіоактивних речовин, в
деяких місцях в повітрі можна також виявити підвищену дозу радіації.
Дозиметри RADEX можуть допомогти в туристичних походах. На які місця потрібно
звертати увагу при пошуку місця для ночівлі? Якщо ви перебуваєте в гірській місцевості, то
джерелами радіації можуть бути різні мінерали або рослини. Перед тим, як розбити табір, краще
зробити виміри радіації в декількох місцях. Спектрометр UPRtek MK350N (мал. 4).

Малюнок 4. Спектрометр

СИГНАЛІЗАТОРИ - це ті ж індикатори, але у них є одна корисна властивість -

спрацьовування сигналізації при досягненні певного порогу фону. Корисні для сталкерів, дигерів і
працівників, пов'язаних з обов'язку служби з ДІВ. Найпоширеніша з цієї серії – Терра (мал. 5, а).

А Б В в
Малюнок 5. А - годинник-дозиметр СИГ-РМ1208М; Б – індикатор; В, в -
дозиметр-радиометр
 Це хороший сигналізатор і індикатор і не більше. Як пошуковик вона занадто повільний, а
як вимірювач - малочутливий. Стильна іграшка. Датчик дуже малочутливі. Стати в нагоді хіба що
працівникам атомної індустрії. Може просигналізувати, якщо поруч запустять атомний реактор або
ви потрапите під промінь дефектоскопа. За ту ціну, по якій її продають, загалом, дорога модель,
ніж корисний прилад…ДОДАТОК. Коротка довідка: лічильник Гейгера - це деталь, датчик
іонізуючого випромінювання в дозиметричної апаратури. Він сам не здатний щось вимірювати і
показувати, дозиметр - прилад, що визначає накопичену дозу іонізуючого випромінювання,
радіометр - прилад, що показує потужність дози іонізуючого випромінювання в даний момент часу
в даній точці, рентгенометр - радіометр для вимірювання ренгенівського і гамма-випромінювання.
Багато сучасні дозиметри мають також і функцію радіометра. Дозиметри поділяються на кілька
основних категорій:
ІНДИКАТОРИ. Прості прилади з невисокою чутливістю і малою точністю. Здатні
визначати виражені радіоактивні аномалії. Вартість їх не висока. Якщо Ви хочете просто
перевірити деякі предмети на наявність підвищеного радіоактивного фону, тут підійде звичайний
індикатор. Він без праці відрізнить старі радіоактивний годинник з радієвої светомассой або
радіоактивні запчастини від радіоапаратури, визначить контрольний джерело. Це найпоширеніша і
широковживаних група приладів на випадок, якщо вам треба «знайти щось радіоактивне».
Стандартному обивателю часто вистачає однієї з моделей цієї групи (мал. 5, Б).
СИГНАЛІЗАТОРИ. Можна сказати, що це різновиди індікторов, здатні розрізняти різкі
коливання радіаційного фону навколо. Сигналізатори відрізняються трьома характерними рисами:
вони мають чітко-який встановлюється поріг сигналізації, великий ресурс батареї живлення і
невеликі розміри. Коли, радіаційний фон поруч з сигналізатором різко змінюється, вище
встановленого порогу, прилад включає звукову або світлову сигналізацію і повідомляє про
можливу небезпеку. Вартість хороших сигналізаторів може становити від півтора до трьох сотень
доларів. Часто сигналізатори з'єднують в собі так само якості примітивних вимірників і
індикаторів. Якщо Ви плануєте побувати в місцях, де є ймовірність піддатися дії іонізуючого
випромінювання - тут Вам потрібен саме Сигналізатор. Він тихо і мирно буде лежати в кишені, а в
потрібний момент за допомогою звуку або вібродзвоника повідомить, що Ви потрапили в
небезпечну зону.
ВИМІРЮВАЧІ. Ці прилади призначені для вимірювання радіаційного фону навколишнього
середовища і конкретних об'єктів. Вони забезпечені досить чутливими і досконалими датчиками,
вимагають значного часу на завмер, мають високу чутливість і точність вимірювань. Вимірювачі
використовуватися і як індикатори. Ціна становить до кількох сотень доларів. Якщо Вам потрібно
вимірювати рівень радіаційного фону від будматеріалів, товарів, ювелірних прикрас, рівень
забрудненості ґрунту або продуктів харчування - тут потрібно Вимірювач.
ПОШУКОВИКИ. Зазвичай, це типові радіометри. Вони володіють низькою точністю
вимірювання, власне кажучи, вимірювачі з них взагалі ніякі. Зате у них дуже висока чутливість і
швидкість реакції на зміну навколишнього фону. Вони призначені для пошуку радіоактивних
аномалій, предметів, рудних мінералів та інш. Хороші пошуковики дуже дорогі. Пошуковик
потрібно для пошуку радіоактивних джерел, наприклад в металобрухті, для виявлення
радіоактивних руд.
ТИПИ ДАТЧИКІВ. Основа будь-якого дозиметра з вищенаведених категорій - це його
датчик, який безпосередньо чутливий до іонізуючого випромінювання. Найчутливіші датчики -
сцинтиляційні кристали, вони зазвичай застосовуються в пошукових системах, а іноді в
измерителях і сигналізаторах. Потім йдуть торцеві слюдяні лічильники Гейгера-Мюллера - вони
дуже чутливі до бета-випромінювання і, іноді, до альфа. Застосовуються в першу чергу, в
измерителях, іноді в сигналізаторах і пошукових системах. Найпоширеніший тип детектора -
трубки типу СБМ. Вони добре детектируют гамма-випромінювання і частково жорстке бета-
випромінювання. Але зовсім не чутливі до Альфи і «м'якої» беті. Найбільш уживаний з них - СБМ-
20 і його різновиди. Є ще моделі типу СБМ-10 і СБМ-21 - це трубки для портативних приладів,
маленького розміру, але по чутливості вони значно поступаються.
ДОЗИМЕТР-РАДИОМЕТР МКС-АТ1117М … переносний комбінований багатофункціональний
прилад, який в залежності від виконуваних завдань, комплектується виносними інтелектуальними
блоками детектування різного призначення. [https://atomtex.com/ru/dozimetry-radiometry/dozimetr-
radiometr-mks-at1117m] оперативного пошуку джерел іонізуючих випромінювань і радіоактивних
матеріалів (мал. 5, В, в).
В ПОБУТІ
Для роздуму…Шкідливий джерело радіації в побуті - це рентген-апарат. Рентгенівські
промені мають більш низьку частоту, ніж гамма-промені, проте у великих дозах здатні нашкодити
організму. Вчені радять робити рентгеном знімки тільки в випадках, коли це дійсно необхідно для
здоров'я. Природним джерелом радіації також є сонячне світло, проте в більшості випадків він не
становить загрози для здоров'я. Мобільні телефони, Wi-Fi станції та інші пристрої зв'язку не є
джерелами радіації, оскільки працюють в мікрохвильовому діапазоні, частота якого нижче, ніж
частота видимого світла. Однак в останні роки вплив мобільників на здоров'я людини стало
предметом багатьох наукових досліджень. У 2011 році Міжнародне агентство з дослідження раку
заявило, що мобільні телефони, можливо, є канцерогенними, однак для підтвердження цього
потрібно провести широке ґрунтовне дослідження. Після такої заяви ВООЗ уточнила, що "на
сьогодні не встановлено ніяких несприятливих наслідків для здоров'я, викликаних використанням
мобільних телефонів". І все ж відомий вчений, пані Кравець застерігає, що випромінювання від
мобільного телефону може шкодити здоров'ю. Вона радить відразу після набору номера тримати
трубку подалі від вуха, так як в цей момент інтенсивність випромінювання від телефону висока.
Як шкідливі дози радіації впливають на організм? Коли опромінюється жива істота, це
підвищує рівень активних форм кисню в клітинах тіла… Звичайний кисень видозмінюється в
форми, які можуть руйнувати макромолекули клітин - ДНК і білки. Більшість негативних наслідків
пов'язані саме з пошкодженням ДНК, пояснює вчений. Пошкодження ДНК відбуваються в
організмі весь час, але зазвичай їх мало, і вони можуть усувати захисні системи клітини. Однак
коли рівень пошкоджень перевищує критичний, це призводить до серйозних збоїв в роботі клітин.
Деякі пошкодження ДНК можуть передаватися у спадок, але це дуже рідкісний процес, і
ймовірність спадкових порушень дуже низька, каже доктор Кравець. "Таких високих доз
опромінення, які привели б до помітного зростання спадкових захворювань, не отримали ні
українці, ні японці (після аварії на Фукусімі - Ред.)", - говорить Олександра Кравець.
Як захистити організм від шкідливого впливу радіації? Богато є інфо… Одно з них…..
Щоденне вживання капусти допоможе запобігти небажані зміни в ДНК… "Я вважаю, що
незалежно від того, чи загрожують українцям наслідки Чорнобиля, нам всім потрібно вести
здоровий спосіб життя", - говорить Кравець. Під здоровим способом життя вона має на увазі
заняття спортом, активний рух, контроль над вагою тіла і багату мінералами дієту, в якій
переважають неочищені крупи. Доктор біологічних наук, г-жа Кравець пропонує розроблену нею
дієту для захисту від радіації, яка складається з трьох кроків. 1. Зробити все для того, щоб організм
засвоював менше радіонуклідів. Для цього потрібно забезпечити його всіма можливими
біогенними мінералами, перш за все - калієм і кальцієм. Ці мінерали є в достатку в овочах і
неочищених крупах і злаках, таких, як гречка, вівсянка, коричневий рис. Вчений також радить їсти
хліб з борошна грубого помолу. 2. Забезпечити ферменти, які захищають організм від активних
форм кисню, необхідними для них мікроелементами: цинком, міддю, селеном, сірої, марганцем і
залізом. Продукт "номер один" на цьому етапі - соняшникове і гарбузове насіння, багаті залізом і
магнієм. Джерелом сірки є часник, а міді, якої особливо бракує в поліських грунтах, - шпинат.
Багато антиоксиданти містяться також в моркві. Червоне вино теж має антиоксидантну
властивість, каже доктор Кравець, проте не надто високим. 3. Стимулювати відновлювальні
процеси ДНК. Для цього також потрібні цинк, залізо і магній, які є в насінні, неочищених злаках і
крупах. Запобігти змін в ДНК допомагають також всі види капусти: білокачанна, броколі,
брюссельська або кольорова. "Потрібно вживати якомога простіші продукти", - робить висновок
доктор Кравець.Чи варто боятися радіації? "Моє персональне враження, що радіація безпечна в
межах встановлених норм. Я б нікому не хотів побажати, щоб люди її боялися. Тому моє
персональне враження, що саме страх може викликати проблеми. Чи не радіація, а саме страх", -
говорить доктор Каденко, завідувач кафедри ядерної фізики в українському університеті. Кафедру
створили в 1945 році, розраховуючи, що вона допоможе в розвитку програми ядерних озброєнь
СРСР. Природно, що в такому місці зосереджено багато приладів, робота яких пов'язана з
радіоактивним випромінюванням. Через кафедру, розповідає вчений, минуло багато людей, які все
своє життя працювали там і залишалися здоровими. "У мене працює співробітник, який брав
участь у Великій Вітчизняній війні, літав на літаку і бомбив Кенігсберг. Йому зараз 87 років.
Людина ходить на роботу, він дуже активний, я не знаю, що б я робив без нього", - розповідає Ігор
Каденко. При цьому завкафедрою каже, що жоден з його колег не перевищує дозволених 20
мілізіверт опромінення в рік. "Ніколи, це абсолютно виключено. Це дуже жорстко, і за
недотримання відповідних норм є кримінальна відповідальність", - говорить він.
Таблиця 1
Перелік товарів, що можуть містити природні радіонукліди
СЛОВНИЧОК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
Активність – величина яка характеризує швидкість радіоактивного розпаду атома.
Одиниця вимірювання активності у системі СІ – бекерель (Бк);
Активність питома – активність, що припадає на одиницю маси (масова питома
активність, Аm), об’єму (об’ємна питома активність, Аv) або поверхні (поверхнева питома
активність; одиниці вимірювання: бекерель на кілограм (Бк·кг-1), бекерель на кубічний метр
(Бк·м-3) або бекерель на квадратний метр (Бк·м-2).
Альфа-випромінювання (α-випромінювання) – корпускулярне іонізувальне
випромінювання, яке складається з альфа-часток (ядер гелію), що випромінюються при
радіоактивному розпаді чи при ядерних реакціях, перетвореннях .
Бета-випромінення (β-випромінення) – корпускулярне електронне або позитронне
іонізуюче випромінювання, яке виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних часток
(наприклад, нейтронів).
Гамма-випромінювання (γ-випромінення) – короткохвильове електромагнітне
випромінювання з довжиною хвилі 0,1 нм. Інспектор – державний інспектор з охорони
навколишнього природного середовища, інша посадова особа, яка проводить радіаційний контроль
у пункті пропуску через державний кордон України.
Джерело іонізуючого випромінювання (ДІВ) – об’єкт, що містить радіоактивну речовину,
або технічний пристрій, який створює або за певних умов здатний створювати іонізуюче
випромінювання.
Доза випромінювання – кількість енергії поглинутої одиницею об’єму середовища. Доза –
у межах НРБУ узагальнена назва ефективної, еквівалентної, або поглиненої дози.
Доза в органі (DT) – середня в органі чи тканині поглинена доза, розраховується: DT =
=εT / mT , де εT – сумарна енергія, що виділилася в органі чи тканині T, mT – маса органу чи
тканини.
Доза еквівалентна в органі або тканині T (HT) – величина, яка визначається як добуток
поглиненої дози DT в окремому органi або тканинi T на радіаційний зважуючий фактор wR: HT =
DT · wR Одиниця еквівалентної дози в системі СI – зiверт (Зв).1 Зв = 100 бeр.
Доза ефективна (E) – сума добутків еквівалентних доз HT в окремих органах i тканинах на
відповідні тканинні зважуючі фактори wT: E = ∑HT · wT.
Контрольні рівні (КР) – числові значення параметрів радіаційної обстановки, які
встановлені з метою обмеження опромінення персоналу, населення, для проведення радіаційного
контролю.
Контрольні фактори – фактори, що викликають підозру і можуть бути ознаками
ненавмисного або несанкціонованого (незаконного) перевезення радіоактивних матеріалів.
Контрольована зона – територія, доступ до якої обмежується під час виконання заходів з
реагування на виявлення підозрілого матеріалу/об’єкта або радіонуклідного джерела іонізуючого
випромінювання, у незаконному обігу і за межами якої рівень потужності дози гамма-
випромінення не перевищує трикратної величини потужності дози природного радіаційного фону.
Незаконний обіг радіоактивних матеріалів – перебування ядерних матеріалів, радіоактивних
відходів та джерел іонізуючого випромінювання, поза державними системами обліку і контролю
радіоактивних матеріалів та/або системами їх фізичного захисту. Об’єкт з поверхневим
радіоактивним забрудненням – твердий об’єкт, що сам собою не є радіоактивним, а містить
радіоактивний матеріал, розподілений на його поверхні.
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) включають систему принципів, критеріїв,
нормативів та правил, виконання яких є обов’язковою нормою в політиці держави щодо
забезпечення протирадiацiйного захисту людини та радіаційної безпеки.
Опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться
поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині
організму людини (внутрішнє опромінення).
Пакувальний комплект – сукупність елементів, потрібних для повного розміщення і
утримання радіоактивного матеріалу. Пакувальний комплект може бути у формі ящика, коробки,
бочки чи аналогічної Робочий зошит з питань радіаційного контролю 52 приймальної ємності, але
може бути і вантажним контейнером, резервуаром або контейнером середньої вантажопідйомності
для масових вантажів. ПЕД гамма-випромінювання – потужність еквівалентної дози гамма-
випромінювання на поверхні об’єкта (з урахуванням природного радіаційного фону).
Підозрілий матеріал/об’єкт – фізичний об’єкт, який має зовнішні ознаки
(попереджувальні написи про радіаційну небезпеку, маркування, спеціальні знаки тощо) та/або
фізичні характеристики радіоактивних матеріалів. Поглинена доза випромінювання (D) – це
величина що визначається енергією випромінювання (Дж), що поглинається одиницею маси (кг)
опромінюваної речовини. За одиницю дози в системі СІ прийнято грей (Гр): D =
1Дж/1кг=1 Гр.
Природний радіаційний фон – рівень іонізаційного випромінювання, що створюється
космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами. Протокол
радіаційного обстеження – документ, що містить результати радіаційного обстеження об’єкта.
Радіація (випромінювання), що супроводжує процес радіоактивного розпаду атомів – енергія, що
випромінюється атомом у вигляді хвиль (хвильове випромінювання) або часток (корпускулярне
випромінювання).
Радіаційна безпека (РБ) – дотримання допустимих меж впливу іонізаційного
випромінювання, встановлених нормами, правилами стандартами з безпеки.
Радіаційний контроль – дозиметричні вимірювання й розрахунки, спрямовані на оцінку
доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану навколишнього
середовища, транспортних засобів та вантажів з метою виявлення їх можливого радіоактивного
забруднення й запобігання несанкціонованому переміщенню через державний кордон України.
Радіаційно небезпечний об’єкт – будь-який матеріал чи об’єкт (транспортний
засіб, вантаж тощо), що містить ядерні матеріали або джерела іонізаційного
випромінювання. Радіоактивне забруднення – наявність або поширення радіоактивних
речовин понад їх природний вміст у навколишньому середовищі та/чи на тілі людини.
Радіоактивне забруднення поверхні, що знімається (нефіксоване) – частина забруднення
поверхонь радіонуклідами (радiоактивними речовинами), що самочинно або під час експлуатації
переходить із забрудненої поверхні у навколишнє середовище або знімається засобами
дезактивації.
Радіоактивне забруднення поверхні, що не знімається (фіксоване) – частина
забруднення поверхонь радіонуклідами (радіоактивними речовинами), яка самочинно чи під час
експлуатації не переходить у навколишнє середовище та не видаляється методами дезактивації (без
порушення їх цілісності).
Радіоактивні матеріали (РМ) – ядерні матеріали, радіоактивні відходи та джерела
іонізаційного випромінювання.
Радіоактивність – властивість самочинного перетворення атомних ядер на ядра інших
елементів. Супроводжується іонізаційним випромінюванням. Відомо чотири типи радіоактивності:
альфа-розпад, бета-розпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна радіоактивність.
Радіологічний контроль – вимір надходження радіоактивних речовин (радіонуклідів) у навколишнє
природне середовище, до організму людини і визначення їх походження, питомої активності та
вмісту в продуктах харчування, одязі, взутті, а також у об’єктах довкілля, речовинах, товарах та
інших предметах. Радіонуклід – радіоактивні атоми з певним масовим числом i атомним номером.
Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами.
Радіонуклідне джерело відкрите – ДІВ, під час проведення робіт з яким можливе надходження
радіонуклідів, що містяться у ньому, у навколишнє середовище. Радіонуклідне джерело закрите –
це радіоактивна речовина, повністю укладена в тверду захисну оболонку з нерадіоактивного
матеріалу чи інкапсульована в тверду захисну оболонку, достатньо міцну, щоб запобігти будь-
якому розсіюванню речовини у навколишнє середовище. Характеристики підозрілого
матеріалу/об’єкта – зовнішній вигляд (наявність попереджувальних написів, знаків радіаційної
небезпеки), фізичні та хімічні характеристики, на підставі яких можна зробити висновки щодо
його природи, властивостей, радіонуклідного та хімічного складу, а також можливого призначення,
походження тощо.
Ядерний матеріал (ЯМ) – матеріал, який здатний розщеплюватися за схемою ланцюгової
реакції за спеціальних технологічних умов.
Зверніть увагу! У законодавчо-нормативних актах використано термін «іонізуюче
випромінювання». У зв’язку з тим, що Засади і правила розроблення стандартів на терміни
і визначення понять (ДСТУ 3966:2009) не допускають вживання активних
дієприкметникових форм із суфіксом -уюч-, -ююч-, -аюч-, -яюч-, замість терміну
«іонізуюче випромінювання» слід вживати термін «іонізаційне випромінення, іонізаційна
радіація» (випромінення як результат процесу випромінювання). Див. також: Марія
Волощак. Неправильно-правильно. Довідник з українського словоспоживання. – К.:
Просвіта, 2000. – С. 95
Нанесення знаків небезпеки [6.39, 6.44, НРБУ-97] Кожна упаковка, кожний
транспортний пакет і кожний вантажний контейнер повинні мати знаки небезпеки згідно зі
зразками, наведеними на малюнках 6, 7 або 8 (za056-06) відповідно до належної категорії,
крім великих вантажних контейнерів і резервуарів, для яких дозволяється використовувати
знаки, указані в альтернативних положеннях. Крім того, кожна упаковка, кожний
транспортний пакет і кожний вантажний контейнер, що містять подільний матеріал,
повинні мати знаки небезпеки згідно зі зразком, наведеним на малюнку 9; будь-які знаки
небезпеки, не пов’язані з вмістом, видаляються або закриваються.

Малюнок 6. Знак небезпеки категорії I-БІЛА (za056-06). Колір фону знака небезпеки –
білий, колір основного знака радіаційної небезпеки (трилисника) і написів – чорний, колір
смуги, що позначає категорію, – червоний.

[6.40, НРБУ-97] Знаки небезпеки, які відповідають зразкам, наведеним на рис. 6, 7, 8

(za056-06), необхідно кріпити до двох протилежних зовнішніх поверхонь упаковки або
транспортного пакета, або до зовнішніх поверхонь усіх чотирьох боків вантажного
контейнера, або резервуара. Знаки небезпеки, що відповідають зразку, наведеному на рис.
9, у належних випадках повинні кріпитися поруч зі знаками небезпеки, що відповідають
зразкам, наведеним на рис. 6, 7, 8. Ці знаки небезпеки не повинні закривати маркування,
вказане в [п.6.46-6.52, НРБУ-97].

Малюнок 7. Знак небезпеки категорії II-ЖОВТА (za056-06). Колір фону верхньої

половини знака небезпеки – жовтий, нижньої половини – білий, колір основного знака
радіаційної небезпеки (трилисника) і написів – чорний, колір смуг, що позначають
категорію, – червоний. d) транспортний індекс: див. [п. 6.29 та 6.30, НРБУ-97]
(транспортний індекс для категорії «I-БІЛА» не проставляється).

d) транспортний індекс: [див. пункти 6.29 та 6.30, НРБУ-97] (транспортний індекс для
категорії «I-БІЛА» не проставляється).

Малюнок 8. Знак небезпеки категорії III-ЖОВТА (za056-06). Колір фону верхньої

половини знака небезпеки – жовтий, нижньої половини – білий, колір основного знака
радіаційної небезпеки (трилисника) і написів – чорний, колір смуг, що позначають
категорію, – червоний.

Позначення інформації про безпеку з критичності на знаках небезпеки. [6.42,

НРБУ-97]. На кожному знаку небезпеки, що відповідає зразку, малюнок 9 (za056-06),
повинен бути вказаний індекс безпеки з критичності (CSI), зазначений у сертифікаті про
затвердження для спеціальних умов або в сертифікаті про затвердження для даної
конструкції упаковки, що видаються компетентним органом.

Малюнок 9. Знак небезпеки індексу безпеки з критичності (za056-06). Колір фону

знака небезпеки – білий, колір написів – чорний.
Нанесення попереджувальних знаків [6.44, НРБУ-97], Великі вантажні контейнери,
у яких перевозяться упаковки, за винятком звільнених упаковок, і резервуари повинні мати
чотири попереджувальні знаки, які відповідають зразку на мал. 5 (za056-06).
Знаки повинні бути прикріплені вертикально на кожному боці, а також на передній
і задній стінках великого вантажного контейнера або резервуара.
Будь-які знаки, не пов’язані з вмістом, повинні бути зняті. Замість паралельного
використання знаків небезпеки і попереджувальних знаків дозволяється застосовувати
тільки збільшені знаки небезпеки відповідно до зразків, показаних на мал. 6, 7, 8 і 9, з
мінімальними розмірами, вказаними на мал. 10.

Малюнок 10. Попереджувальний знак (za056-06). За винятком випадків, обумовлених у

пункті [7.20, НРБУ-97]. Мінімальні розміри повинні відповідати розмірам, указаним на
рисунку; при використанні інших розмірів необхідно зберігати відповідні пропорції.
Висота цифри «7» повинна бути не менше 25 мм. Колір фону верхньої половини знака –
жовтий, нижньої половини – білий, колір основного знака радіаційної небезпеки
(трилисника) і написів – чорний. Використання слова «РАДІОАКТИВНО»
(«RADIOACTIVE») у нижній частині не обов’язкове, що дозволяє як варіант
застосовувати цей знак для зображення відповідного номера ООН для вантажу
[https://www.osce.org/files/f/documents/2/b/107099.pdf]

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
«Оцінка екологічних ситуацій за допомогою екологічних карт»
Мета: Ознайомлення з екологічною ситуацією території за допомогою
екологічних карт.
Зміст роботи: Вивчення екологічних карт. Опис екологічної ситуації на
обраній території або в обраному місті. [https://www.ecoleague.net/diialnist/vydannia-vel/ekolohichni-
karty]
Загальна частина:
1.Базою для оцінки характеру забруднення компонентів природи на
наших територіях, вивчення поведінки елементів-забруднювачів у
природному середовищі та розробки заходів по реабілітації території є
екологічне картографування. Екологічні дослідження, що спираються на
картографічне моделювання, супроводжується збиранням, накопиченням та
опрацюванням значних обсягів різнопланової фактологічної та
картографічної інформації про стан навколишнього середовища. Екологічні
карти характеризуються надзвичайно широким діапазоном відтвореної
інформації щодо природно-антропогенних процесів та об’єктів, особливостей
просторового розподілу наслідків взаємодії природних та антропогенних
факторів.
2.Сьогодні при створені екологічних карт найчастіше використовують
геоінформаційні системи (ГІС)** – це апаратно-програмний комплекс,
спрямований на збір, накопичення, обробку, відновлення, поширення
просторового орієнтованих даних для розв’язування задач аналізу,
прогнозування та управління навколишнім середовищем. ГІС можуть
інтегрувати і використовувати різнорідну інформацію з різних джерел.
BC Якість повітря
[http://www.env.gov.bc.ca/epd/bcairquality/readings/find-stations-map.html]
Це можуть бути наявні паперові карти, плани, креслення і схеми, відскановані та оцифровані, дані
космічного та аерознімання, що мають велику інформаційну місткість та є найбільш актуальними екологічні
електронні карти [https://www.google.com/search?rlz=1C1SQJL_enUA886UA886&source=univ&tbm=isch&q=%D0%95%D0%BA
%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0+%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0+
%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD
%D0%B0+%D0%BA
%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8&sa=X&ved=2ahUKEwjVzMLk1YztAhX0kcMKHXUVAtwQjJkEegQIDBAB&biw=1366&bih=657].
**Додаток: Сфери практичного застосування ГІС. Дистанційне зондування Землі:
1)СФЕРИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГІС. ГІС та геоінформаційні технології мають широке застосування в
різноманітних сферах і напрямах діяльності: кадастр (земельний, лісовий, нерухомості тощо); містобудування та
муніципальне управління; проектування, будівництво, експлуатація об’єктів; геологічні дослідження; сільське, лісове та
водне господарство; вивчення й прогнозування погоди; охорона здоров’я; природокористування та екологічний
моніторинг; торгівля та маркетинг; демографія та дослідження трудових ресурсів; планування та прогнозування;
оборона, безпека й надзвичайні ситуації; політика й управління державою; туризм; освіта та наука тощо. Ознайомтеся,
як ГІС змінює світ: gisgeography.com/gis-applications-uses/. Застосування ГІС-технологій дає змогу накопичувати й
аналізувати просторову інформацію, оперативно знаходити потрібні дані й відображати їх у зручному для використання
вигляді, різко збільшувати оперативність та якість роботи порівняно з традиційними «паперовими» методами (мал.11).
ГІС використовують для вирішення завдань управління та планування, пов’язаних з аналізом великої кількості
географічних даних, частиною яких є так звані позиційні дані, що можуть характеризувати теперішнє, минуле або
майбутнє місце розташування об’єктів. Ці дані необхідні для вирішення завдань, пов’язаних із перетворенням
географічного простору.

Малюнок 11. Застосування ГІС у картографічних роботах

Зараз геоінформаційні технології об’єднані з іншою потужною системою отримання й подачі географічної
інформації — даними дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) із космосу, літаків та інших літальних апаратів. Отримана в
такий спосіб інформація в сучасному світі стає більш точною та різноманітною, а можливість її здобуття й відновлення
— більш легкою й доступною. Десятки орбітальних систем передають високоточні космічні знімки з будь- якої території
нашої планети. Уже створені архіви й банки даних цифрових знімків величезної території земної кулі. їх відносна
доступність для користувача (пошук, замовлення й отримання в системі Інтернет), проведення зйомок будь-якої території
за бажанням користувача, можливість наступної обробки й аналізу фотографій із космосу за допомогою різних
програмних засобів, інтегрованість із ГІС-пакетами та ГІС-системами перетворюють союз ГІС—ДЗЗ на новий потужний
засіб географічного аналізу — перший і найбільш реальний напрям сучасного розвитку ГІС.
Другий напрям розвитку — спільне й широке використання даних високоточного глобального розташування
певного об’єкта, отриманих за допомогою систем GPS (США) або ГЛОНАСС (Росія). Ці системи, особливо GPS, широко
застосовуються в морській навігації, повітроплаванні, геодезії, військовій справі та інших галузях людської діяльності.
2)ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ. За допомогою ДЗЗ можна отримати інформацію про поверхню та об’єкти на
ній, атмосферу, океани, верхній шар земної кори безконтактними методами, за яких реєструючий прилад віддалений від
об’єкта досліджень на значну відстань. Сучасні системи ДЗЗ дозволяють вирішувати з космосу такі завдання: створення
й оновлення топографічних та спеціальних карт і планів, у тому числі до масштабу 1: 2000; створення цифрових моделей
рельєфу з точністю до 1…3 м по висоті; контроль за будівництвом об’єктів інфраструктури транспортування та
видобутку нафти й природного газу; лісовпорядні роботи, точна автоматизована інвентаризація й оцінювання стану лісів;
інвентаризація сільськогосподарських угідь, створення планів землекористування тощо; моніторинг стану посівів,
оцінювання засміченості, виявлення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, прогнозування врожайності;
автоматизоване створення великомасштабних карт і планів рослинності, ландшафтів та природокористування; оновлення
топографічної підоснови для розробки проектів генеральних планів перспективного розвитку міст, схем територіального
планування муніципальних районів; інвентаризація й моніторинг стану транспортних, енергетичних, інформаційних
комунікацій; широке коло завдань у галузі охорони навколишнього середовища. До матеріалів ДЗЗ належать будь-які
дані, отримані за допомогою сенсорів, сканерів, оптичних пристроїв, радарів і фотоапаратів, установлених на супутниках
або літаках. Споживачами даних ДЗЗ є державні та урядові відомства, національні військові та розвідувальні органи,
наукові установи, організації з контролю різних відомств, виробничі фірми, у тому числі держави, які не мають власних
засобів ДЗЗ. Указом Президента України від 29.02.1992 р. було створено Національне космічне агентство України (із
2011 р. — Державне космічне агентство України, ДКАУ), одним з основних пріоритетних завдань якого є розвиток
національної системи спостереження Землі з космосу. Поцікавтеся, яку дослідну роботу виконує ДКАУ сьогодні: http
HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua":// HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua"www HYPERLINK
"http://www.nkau.gov.ua/ua". HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua"nkau HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua".
HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua"gov HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua". HYPERLINK
"http://www.nkau.gov.ua/ua"ua HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua"/ HYPERLINK "http://www.nkau.gov.ua/ua"ua.
Перевагами ДЗЗ можна вважати оперативність; незалежність від погодних умов, добового або сезонного періоду;
можливість дослідження великих територій, у тому числі важкодоступних місць; можливість проведення комплексного
моніторингу, що охоплює різні характеристики об’єктів дослідження; відображення динаміки процесів; картографування
потенційно небезпечних ділянок. Ера ДЗЗ із космосу почалася після виведення на орбіту 23 липня 1972 р. американського
супутника ДЗЗ Landsat-1. Він був обладнаний камерами для отримання фотографічного зображення Землі у видимому
та ближньому інфрачервоному діапазоні. 18 жовтня 2001 р. на орбіту було виведено перший комерційний супутник
QuickBird американської компанії DigitalGlobe, дані якого на комерційних засадах стали доступними всім бажаючим.
ГІС та геоінформаційні технології сьогодні вийшли за межі географії та картографії й мають широке застосування в
різноманітних сферах і напрямах діяльності, освіти й науки. Отримання інформації про поверхню Землі та об'єкти на ній
шляхом ДЗЗ дозволяє вирішувати з космосу різні практичні завдання — від створення й оновлення карт і планів до
вирішення проблем у сфері охорони навколишнього середовища. Із 1992 р. в Україні працює Державне космічне
агентство (ДКАУ), одним з основних завдань якого є розвиток національної системи спостереження Землі з космосу.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ.
1. Доведіть, що практично застосовувати ГІС може будь-яка пересічна людина. 2. Обґрунтуйте, чому існує можливість
використання даних ДЗЗ державами, які не мають власних засобів. 3. Спрогнозуйте подальші напрями діяльності ДКАУ.
4. Оцініть основні переваги ДЗЗ. 5. Проаналізуйте можливості використання в різних
сферах[https://history.vn.ua/pidruchniki/maslyak-geography-11-class-2019-profile-level/13.php#:~:text=
%D0%93%D0%86%D0%A1%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE
%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD
%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BB
%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD
%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE
%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%3B
%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F]
3.Оцінюючи екологічні ситуації при складанні екологічних карт,
використовують такі поняття, як екологічне навантаження, рівень
техногенного навантаження. Оцінка екологічних ситуацій - це процес
порівняння сукупності екологічних станів об’єктів з певними
нормами, але слід враховувати і потенційно можливий вплив
зовнішніх факторів. За ступенем відхилення від норми, розрізняють
кілька видів екологічних ситуацій***:
- критичні (кризові), ( зникають окремі види біоценозів), що
практично не компенсуються, проходить швидке наростання загрози
виснаження і втрати природних ресурсів, унікальних природних
об’єктів. При цьому значно погіршуються умови проживання
населення, зокрема, зростає рівень захворювання людей,
погіршується якість харчових продуктів тощо. Такі екологічні
ситуації характерні для територій надмірного антропогенного
навантаження, територій систематичних природних негараздів тощо.
При припиненні зовнішнього впливу на систему, можлива
стабілізація її екологічного стану з частковим відновленням
компонентів природного середовища; катастрофічні - спостерігається
втрата генофонду біоти, унікальних природних об’єктів і комплексів.
Це зони екологічного лиха, наприклад, індустріальні пустелі тощо.
- складні, при припиненні зовнішнього впливу на екосистему,
можлива швидка нормалізація екологічного стану;
- помірної складності, окремі види біоценозу починають хворіти;
- близькі до нормальних (початково-негативні ), при яких
спостерігаються незначні зміни в екосистемах, які практично не
впливають на стан здоров’я людей. Ці відхилення зникають в
процесах саморегуляції…
- нормальні (умовно нормальні), при яких практично не
спостерігається відхилення екологічного стану об’єктів від їх норми.
Якщо ступінь відхилення екологічного стану від норми визначає
тип екологічної ситуації, то ступінь наближення стану екологічного
до критичної межі (після чого проходить деградація системи,
наприклад, екологічна катастрофа) визначає екологічний резерв
(запас міцності) системи (Ю.А. Ізраїль, 1984).
Екологічні ситуації формуються протягом значного проміжку
часу і при цьому можуть проходити як незначні, так і кардинальні
зміни в екологічних системах, при припиненні зовнішнього впливу на
систему, це може призводити до нормалізації екологічного стану цієї
системи, але тільки якщо цей вплив був незначним, нетривалим в
часі та проявлявся на невеликих ділянках. Повної нормалізації
екологічного стану систем, для яких екологічна ситуація оцінюється
як катастрофічна і кризова не проходить.
У відповідності з принципом Ле-Шательє - Брауна, будь який
зовнішній вплив на екосистему викликає в ній зміни, які намагаються
компенсувати цей вплив. Це проявляється в перебудові і зміні
крутообігів речовини, зміні трофічних ланцюгів тощо. Отже, будь-
який вплив на систему, як природний, так і антропогенний, буде
заломлюватись крізь властивості цієї системи, як послаблюватись,
так і послаблюватись, і тому наслідки, що виникають при
зовнішньому впливі, не завжди можна передбачити.
Поняття екологічної ситуації відрізняється від поняття
екологічний стан об’єкту, адже враховує можливий зовнішній вплив
інших об’єктів, які знаходяться за межами даної системи. Так, на
територіях поблизу АЕС, потужних промислових комплексів тощо,
екологічний стан об’єктів може оцінюватись як задовільний, але
екологічна ситуація завжди є напруженою. Це зумовлено
потенційною небезпекою впливу цих об’єктів внаслідок техногенних
аварій. Аналогічний стан і на територіях поблизу вулканів,
сейсмічних зон тощо.
Несприятливі екологічні ситуації можуть бути наслідками
впливу як антропогенних, так і природних факторів, причому частіше
всього їх розмежувати практично неможливо.
Характер змін в довкіллі залежить не тільки від впливу, але і
від властивостей об’єктів довкілля, що і зумовлює комплексний
вплив цих факторів. Проте, якщо природні екстремальні фактори
мають певні закономірності виникнення, то антропогенні -
здебільшого є випадковими.
Для визначення типу екологічної ситуації використовують
сукупність станів водойм, грунтів, рослинного та тваринного світів,
соціально-економічне становище регіону тощо.
Для оцінки екологічного стану компонентів системи
використовують різну кількість параметрів. Так, для екологічної
оцінки стану водойм використовують ЗО параметрів (див. розділ II),
а, в цілому, при оцінці екологічного стану використовують 138
параметрів, що значно ускладнює цю процедуру.
(УВАГА!!! Ми використовуємо в роботі значення з 5-7-10
карт!!!).
ХІД РОБОТИ
1.Обрати територію, регіон або місто для оцінки екологічної ситуації (табл.
2).
2.За допомогою екологічних карт оцінити екологічну ситуацію обраної
території за характеристиками, наведення в екологічних картах, такими як:
- медико-демографічні проблеми;
- загальна екологічна ситуація; забруднення природного середовища;
- екологічні проблеми природ. вод; стан питної води;
- екологічні проблеми атмосферного повітря;
- агроекологічна оцінка ґрунтів;
- радіаційна небезпека: контроль радіоактивного забруднення;
- еколого-економічне зонування території;
- еколого-економічне збалансованість території та інше.
3.Результати оцінки внести в протокол (табл. 1), та зробити висновки щодо
стану території, *** - з урахуванням отриманної інформації.
Протокол
Таблиця 2
Місто Львів
Екологічна оцінка за допомогою екологічних карт
№ Назва карти Отриман
і дані,
результа
ти
оцінки
1 Забрудненість атмосферного повітря Рівень:
Джерело високий
Малюнок 12
2 Екологічна ситуація та стан питних вод Екологічна
Джерело оцінка стану
[https://www.ecoleague.net/diialnist/vydannia-vel/ekolohichni повітря та
-karty/ekolohichna-sytuatsiia-ta-stan-pytnykh-vod-ukrainy] грунта:
забруднені
Чинники
погіршення
екологічної
ситуації:
забруднення
підземних вод
3 Якість поверхневих вод Екологіч
Джерело на оцінка
[https://www.ecoleague.net/diialnist/vydannia-vel/ekolohichni поверхне
-karty/ekolohichna-sytuatsiia-ta-stan-pytnykh-vod-ukrainy] вих вод:
дуже
брудна
4 Загальна захворюваність населення Сумарна
Джерело кількість
[https://www.ecoleague.net/images/vydannia/ecomaps/ захворюв
Medyko_demog_problemy_karta.pdf] ань (По
області):
близько
5млн
5 Техногенне навантаження на природне середовище Сумарна
Малюнок 15 забрудне
 ність
території
: дуже
висока
6 Стійкість природного середовища Потенціал
Малюнок 15 стійкості
природного
середовища до
техногенних
факторів:
Вище
середнього
7 Деградація грунтів Еродованість
Джерело ґрунтів (%):
[http://nature.org.ua/nr98/ukrvers/indicators/map_9.htm] помірна (від
20-40)
Деградація
осушених
земель:
Вторинне
заболочування
8 Використання питних вод (підземних і поверхневих) Переваж
… Джерело не
10 [https://www.ecoleague.net/diialnist/vydannia-vel/ використ
ekolohichni-karty/ekolohichna-sytuatsiia-ta-stan-pytnykh- ання
vod-ukrainy] підземни
х вод
ВИСНОВКИ: в ході досідження ми дізнались, що місто Львів має
доволі високий рівень збрунення атмосферного повітря, також дуже
забруднені грунти та поверхневі води в наслідок аналогічної
ситуації з підземними водами, техногенне навантаження на
природне середовище дуже високе а стійкість до ньго у природного
середовища вище середньго, деградація грунтів помірна, хоча є
проблеми з вториннив заболочуванням через використання
підземних вод. У Львівській області високий рівень захворюваность
в наслідок вище зазначених факторів. Можу поставити оцінку
екологічної ситиації складну, ажде якщо нормалізувати вплив
техногенного середовища, вирішити проблему зі скидом
недостатньо очищених стічних вод, то середовище з якимсь часом
може повернутися до норми.
Для вирішення даних проблем можу запропонувати втановити
більш досконалі водоочистні станції, на заводах зменшити викиди
таких шкідливих речовин, як SO 2, CO, CO2, NO2, що згубно
впливають на атмосферу та можуть викликати кислотні осади,
встановити більш жосткий контроль за екологічним станом. (*** з
урахуванням отриманих знань, визначення видів екологічної ситуації,
дивись вище!):
ДОДАТОК.
Приклад: частина карти по оцінки атмосферного забруднення (мал. 12), стану
повітря та грунтів (мал. 13, 14), навантаження на природне середовище… (мал. 15),
демографічна ситуація (мал.16), забрудненість поверхневих вод (мал. 17) ...
(До ВИСНОВКУ МОЖЛИВЕ САМОСТІЙНЕ, вільною формою,
ДОПОВНЕННЯ СТУДЕНТОМ ОСТАННІХ ІННОВАЦІЙ, ФАЙЛІВ,
ТЕХНОЛОГІЙ, ПРОГРАМ, ЛАЙФХАКІВ ТА ТРЕНДІВ… !!!)

Малюнок 12. Частина карти оцінка забруднення атмосферного повітря…

Ма
люнок 13, 14. Частина та карта екологічна оцінка стану повітря та грунтів…

Малюнок 15. Частина екологічної карти…

Малюнок 16. Частина екологічної карти по демографічної ситуації…

Малюнок 17. Частина екологічної карти по забрудненості поверхневих вод

ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ, ПИТАННЯ ДЛЯ

САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Дайте визначення іонізаційного випромінювання.
Іонізаційне випромінювання - потік часток (електронів, протонів,
нейтронів, позитронів), квантів (гамма-випромінювання,
рентгенівські промені), електромагнітне випромінювання,
проходження яких крізь речовину призводить до іонізації та
збудження атомів і молекул цієї речовини.
2. α-випромінювання – це іонізаційне випромінювання α - часток
(ядер гелію).
β-випромінювання - це іонізаційне випромінювання електронів.
γ випромінювання - це іонізаційне випромінювання фотонів.
3. Внутрішнє опромінення – це опромінення тіла людини джерелами
іонізаційного випромінювання.
4. Що означає СРП 68-01, це сцинтиляційний геологорозвідувальний
прилад для визначення радіоактивного забруднення атмосфери та
будівельних матеріалів. Радіометр СРП 68-01 призначений для
вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання до
3∙103 мкР/год з похибкою ±10%. Діапазон вимірів складається з п’яти
піддіапазонів.
5. Згідно нормам (НРБУ-97: норми радіаційної безпеки України
1997року), рі ве нь радіаційного забруднення у приміщенні не
повинен перевищувати 15 мкР/год, на вулиці - 20 мкР/год.
6. Для чого призначений радіометр «Бета»? Призначений для
експрес-вимірів питомої масової та об'ємної активності , β-
випромінювання, для визначення радіоактивного забруднення
води та продуктів харчування.
7. Базою для оцінки характеру забруднення компонентів природи на
наших територіях, вивчення поведінки елементів-забруднювачів у
природному середовищі та розробки заходів по реабілітації території є
екологічне картографування.
8. Сьогодні при створені екологічних карт найчастіше використовують
геоінформаційні системи (ГІС). Геоінформаційна система – це
апаратно-програмний комплекс, спрямований на збір, накопичення,
обробку, відновлення, поширення просторового орієнтованих даних
для розв’язування задач аналізу, прогнозування та управління
навколишнім середовищем. ГІС можуть інтегрувати і використовувати
різнорідну інформацію з різних джерел. Це можуть бути наявні паперові
карти, плани, креслення і схеми, відскановані та оцифровані, дані
космічного та аерознімання, що мають велику інформаційну місткість та
є найбільш актуальними.
9. Оцінюючи екологічні ситуації при складанні екологічних карт,
використовують такі поняття, як екологічне навантаження, рівень
техногенного навантаження. Розрізняють кілька видів екологічних
ситуацій: критичні (кризові), складні, помірної складності, близькі
до нормальних (початково-негативні) та нормальні (умовно
нормальні).
Відповіді до контрольних питань:

1.Іонізаційне випромінювання - це потік α, β або γ часточок, що після

проходження через речовину призводять до її іонізації.
2. α-випромінювання, це потік атомів гелію, що мають позитивний заряд +2.
При зіткненні з речовиною відбирають 2 електрони зо призводить до
іонізації. Може бути зупинене навіть листом паперу, але несуть не менш
шкідливу шкоду ніж інші види випромінення, адже при попаданні в організм
призводять до руйнування ДНК та подальшого утворення мутацій.
β -випромінювання, потік електронів, що приєднуються до атомів речовини
призводячи до іонізації. Щоб зупинити вже їх потрібен шар металу або
якийсь фізичний об’єкт, такий як стіна. Більш шкідливий для здоров’я через
свою проникність.
γ-випромінювання, це потік фотонів, що після проходження через речовину
іонізують її. Зупинити гамма квант можна лише товстим шаром бетону або
свинцю. Аналогічно з бета випромінюванням, шкідливий для здоров’я через
свою ще більшу проникність.
3. Внутрішнє опромінення спричиняє видозмінення ДНК, що спричиняє
мутації, які є причиною раку. Велике внутрішнє опромінення призводить до
променевої хвороби, яка є смертельною та невиліковною.
4. СРП 68-01 - це радіометр призначений для визначення радіоактивного
забруднення атмосфери або будівельних матеріалів, виявляє гамма
випромінювання. Діапазон вимірів складається з п’яти піддіапазонів.
5. Згідно норм НРБУ-97 рівень радіації в приміщенні не має
перевищувати 15 мкР/год та 20 мкР/год поза ним.
6. Радіометр «Бета» призначений для вимірювання рівня бета
випромінювання в продуктах харчування та воді.
7. Екологічне картографування використовують для оцінки характеру
забруднення на території, та розробки методів для їх усунення
8. Геоінформаційна система (ГІС) спрямована на збір, та обробку даних
про стан навколишнього середовища та чинники що на нього
впливають. Джерелами такої інформації є паперові карти, відскановані
карти, дані космічного та аерознімання, що мають ключовий характер в
ГІСі, тощо.
9. Досліджуючи екологічну ситуацію, ми робимо висновки про стан
середовища або території, даємо один з видів ситуації (критична
(кризова), складна, помірна складність, близька до нормальної
(початково-негативна) та нормальна (умовно нормальна)), та даємо
пропозиції по вирішенню виявлених питань.