МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Чернігівська політехніка»

ННІ електронних та інформаційних технологій
Кафедра електричної інженерії
та інформаційно-вимірювальних технологій

САМОСТІЙНА РОБОТА
з дисципліни «ЗАГАЛЬНА ФІЗИКА»

Доповідь на тему: Оптичні квантові генератори (лазери). Використання

лазерного випромінювання в сучасних технологіях.

Перевірив: Виконав:

ст. викладач кафедри ЕІ ІВТ студент групи ЕМ – 201

Журко В.П. Тур В.В.

Прізвище, ініціали студента

Чернігів 2021
 ЗМІСТ
Оптичні квантові генератори (лазери). Використання лазерного випромінювання в сучасних
технологіях.......................................................................................................................................................3
1 Оптичні квантові генератори (лазери).....................................................................................................3
1.1 Мазери................................................................................................................................................3
1.2 Лазери.................................................................................................................................................3
2 Використання лазерного випромінювання в сучасних технологіях......................................................5
2.1 Причини використання лазеру.........................................................................................................5
2.2 Лазерне свердління...........................................................................................................................6
2.3 Лазерне розділення (різання)...........................................................................................................6
2.4 Лазерне зварювання та наплавлення...............................................................................................6
2.5 Лазерне модифікування....................................................................................................................7
2.6 Лазерне маркування і гравіювання..................................................................................................7
 ОПТИЧНІ КВАНТОВІ ГЕНЕРАТОРИ (ЛАЗЕРИ). ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНОГО
ВИПРОМІНЮВАННЯ В СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ.

1 Оптичні квантові генератори (лазери)

Відомо, що поглинання і розсіювання, які виникають при взаємодії випромінювання з

речовиною, приводять до послаблення потоку випромінювання. Але можливі процеси, при
яких потік випромінювання, проходячи через речовину, буде навпаки посилюватися, на що
вперше вказав Фабрикант (1939 р, радянський вчений). Ці процеси лежать в основі роботи
принципово нових джерел випромінювання, які отримали назву мазерів і лазерів, в
залежності від діапазону випромінювання. [1.]

1.1 Мазери

Під мазерами мають на увазі відповідні прилади (генератори і підсилювачі), які

працюють в сантиметровому діапазоні радіохвиль. Слово «мазер» виникає із перших літер
англійської назви «Microwave Amplification by Stimulated Emission of Radiation» (підсилення
мікрохвиль за допомогою вимушеного випромінювання).
Використання вимушеного випромінювання для підсилення електромагнітних хвиль в
мікрохвильовому діапазоні було запропоновано в 1953 р. незалежно радянськими вченими
Басовим і Прохоровим і американським вченим Таунсом, за що вони в 1964 р. були
нагороджені Нобелівською премією. [1.]

1.2 Лазери

Лазерами називаються генератори і підсилювачі світла в видимій і ближній

інфрачервоних областях (в оптичному діапазоні). Лазер («Light Amplification by Stimulated
Emission of Radiation» (підсилення світла за допомогою вимушеного випромінювання))
вперше був створений в 1960 р. Мейманом (США). Іноді лазери називають оптичними
квантовими генераторами.
Одним з перших оптичних квантових генераторів с твердим тілом в якості
підсилюючого середовища був лазер на рубіні. Кристал рубіну представляє собою окис
алюмінію (Al2O3) з невеликою (0,03 – 0,05 %) добавкою окису хрому (Cr2O3). В даному
випадку в кристалічній решітці окису алюмінію визначена частка томів алюмінію Al замінена
іонами Cr3+, іони Cr3+ є активною речовиною, в якій відбуваються вимушені переходи, а
алюміній і кисень залишаються інертними.
Конструкція лазера показана на (Рис. ) Тілом слугує циліндр із рубіну, довжина якого
приблизно 5 см, а діаметр стержня – 1 см. Торці рубінового стержня ретельно відполіровані і
паралельні з високим ступенем точності. Один торець покритий непрозорим шаром срібла,
інший – таким шаром срібла, який пропускає ~ 8% діючої на нього енергії. Рубіновий
циліндр оточений витками спіральної імпульсної лампи, за рахунок енергії випромінювання
якої і відбувається збудження. Спрощена енергетична схема рівнів Cr3+ зображена на (Рис. )
 Рисунок  Конструкція лазера

Рисунок  Спрощена енергетична схема

Вона вміщує близькі до головного рівня дві широкі полоси – 2, і подвійний рівень – 3,
переходи з якого на основний рівень – 1 відповідають довжині хвилі червоного світла 6943А.
При інтенсивному опроміненні рубіну зеленим світлом потужної імпульсної лампи
відбувається перехід іонів хрому на рівні широкої полоси, звідки найбільш вірогідним
являється безвипромінювальний перехід (2−>3) на подвійній рівень з передачею надлишку
енергії кристалічної решітки рубіну (можливі також спонтанні переходи 2−>1, але вони
незначні). Перехід (3−>1) заборонений правилами відбору, тому середній період життя іона в
стані 3 (~103) приблизно в 105 разів перевищує період життя в звичайному збудженому стані.
Таким чином можна створити умови, при яких населеність іонами подвійного рівня буде
перевищувати населеність головного рівня і отримати оптичний генератор на цих лініях,
тобто будуть відбуватися переходи 3−>1 (ймовірність заборонених переходів значно менше,
ніж дозволених, але відмінна від нуля) з випромінюванням фотона з λ=6943А. Якщо тепер на
рубін направити світло такої ж довжини хвилі, тобто створити вимушене випромінювання, то
перехід іонів хрому 3−>1 буде відбуватися значно швидше, ніж при спонтанному
випромінюванні, тобто початковий сигнал багаторазово підсилюється. Як уже було сказано,
фотони, які виникають при вимушеному випромінюванні, прямують в тому ж напрямку, куди
і падаючі фотони.
До початку імпульсу іони хрому знаходяться в основному стані.
Світло накалювання переводить більшість іонів в збуджений стан. Каскад починає
розвиватися, коли збуджені іони спонтанно випромінюють фотони в напрямку, паралельному
осі кристала, фотони ж, випущені по іншим напрямкам, із кристалу виходять. Фотони
розмножуються за рахунок вимушеного випромінювання, процес розвивається, так як фотони
зазнають багаторазового відбиття від торців. При достатній інтенсивності пучка, його
частина виходить через напівпрозорий торець.
Хоча лазери на рубіні і працюють в імпульсному режимі, але всередині кристалу
виділяється велика кількість тепла, тому приміняють систему охолодження (рідке повітря).
+Використання в якості робочої речовини газу (наприклад, перший газовий лазер
працював на суміші гелію і неону, 1961 р.) дозволило зробити лазери неперервної дії. Перші
напівпровідникові лазери були створені в 1963 році, проводяться пошуки підходящих
речовин для рідких лазерів. [1.]

2 Використання лазерного випромінювання в сучасних технологіях.

2.1 Причини використання лазеру.

Промінь лазера суттєво відрізняється від звичайного променя світла, що визначає його
широке застосування. Випромінювання лазерів характеризується наступними особливостями:
а) часова і просторова когерентність (просторова когерентність значить, що визначені
фазові співвідношення зберігаються не тільки на проміжку часу в даній точці простору
(тимчасова когерентність), але і між коливаннями в різних точках простору);
б) сувора монохроматичність ( );
в) велика потужність;
г) вузькість пучка.
Зважаючи на високу когерентність і гостру направленість випромінювання оптичних
генераторів, вони можуть з високою ефективністю використовуватися для зв’язку, локації,
отримання високих температур. Наприклад, при ширині смуги випромінювання в 1А на
довжині хвилі в 1 мкм теоритично можливо здійснити передачу 10000 радіопередач. За
допомогою сучасних молекулярних генераторів можна здійснювати зв’язок на відстані ~ 10
світових років. Енергія імпульсу лазера порядку 1 Дж, а час імпульсу ~ 1 мксек. Внаслідок
чого, потужність імпульсу – 1000 Вт. Якщо такий промінь сконцентрувати на поверхні з
площею в 100 МКМ2, то питома потужність під час імпульсу складатиме 109Вт/см2 , при якій
будь-які тугоплавкі матеріали перетворюються в пар. Звідси виникають преспективи
використання лазерів для обробки тугоплавких і надміцних матеріалів. [1.]

2.2 Лазерне свердління

Лазерне свердління (прошивання) отворів малих розмірів (від 10 мкм) застосовують при
виготовленні діафрагм, сит та інших деталей у машино- та приладобудуванні. При цьому
забезпечують регулювання форми отворів від циліндричної до конічної та навіть гранованої.
Головним обмеженням під час виготовлення якісних отворів є товщина матеріалу (до 5…10
мм). Продуктивність прошивання малих отворів може досягати десятків і навіть тисяч на
секунду. Особливо ефективним є оброблення мікро- та наноотворів у деталях із надтвердих
матеріалів — діаманта, сапфіра, рубіна, новітніх композитів тощо. Прошивання отворів
виконують переважно завдяки використанню густини потужності, що спричиняє не лише
розплавлення, але і випаровування та навіть вибухове викидання матеріалу із зони дії
сфокусованого лазерного випромінювання. На деяких режимах ініціюється процес
локального руйнування матеріалу — абляція (сублімація), що дозволяє отримати вищу якість
оброблення. Діапазон густини потужності для цієї операції становить 106…109 Вт/см². [2.]

2.3 Лазерне розділення (різання)

Різання матеріалів спочатку розглядалося лише як специфічна операція для розділення

надтвердих кристалічних та аморфних матеріалів шляхом генерування локальних напружень
з подальшим крихким терморозколюванням матеріалу в напрямку дії лазерного
випромінювання. Лазерне терморозколювання забезпечує високоякісне розділення таких
крихких матеріалів, як скло, ситали, сапфір, алюмооксидна кераміка при густині потужності
лазерного випромінювання 103 Вт/см² і швидкості різання до 5 м/хв. Різновидом такої
операції стало виготовлення мікрощілин і мікропазів у матеріалах (лазерне скайбування), що
важко або зовсім неможливо було обробляти традиційними методами.
З появою нових ефективніших лазерних систем стало можливим використовувати
лазерне випромінювання для розкрою габаритних деталей із листових матеріалів для різних
машинобудівних галузей — автомобілебудування, авіакосмічної промисловості,
суднобудування, енергетичного комплексу тощо. Швидкість розрізання таких матеріалів
може досягати залежно від товщини матеріалу до кількох десятків метрів на хвилину при
забезпеченні високої якості та точності і значної. Густина потужності сфокусованого
випромінювання становить 108…109 Вт/см². [2.]

2.4 Лазерне зварювання та наплавлення

Лазерне зварювання матеріалів стало вже майже традиційним у аерокосмічному

комплексі, енергетиці, автомобілебудуванні, електроніці та інших виробничих галузях.
Широке застосування цієї нової технології сталося завдяки високій якості оброблення,
можливості досягнення значної швидкості, особливо в умовах автоматизації процесу,
з'єднання різних за властивостями матеріалів. Зварювання проводять із забезпеченням
густини потужності сфокусованого лазерного випромінювання на рівні 104…107 Вт/см²,
достатнього для розплавлення матеріалу із тривалістю впливу імпульсів від 10 −2…10−3 с до
неперевного випромінювання. Лазерне зварювання дозволяє з'єднувати деталі зі швидкістю
формування зварного шва до 10 м/хв. Лазерним методом зварюють високоміцні сталі, сплави
(титанові, алюмінієві, нікелеві, молібденові тощо), композиційні матеріали, кераміку, а також
різнорідні матеріали (наприклад, сталь-мідь, сталь-вольфрам, сталь-кераміка).
Лазерне наплавлення — метод відновлення зношенихабо підвищення міцності
новихдеталей машини, за допомогою створення на поверхні виробу плакувального шару з
порошкового матеріалу, із проплавленням його лазерним променем.
Існує три способи лазерного наплавлення:
 з подаванням матеріалу в зону плавлення (газопорошкове лазерне наплавлення);
 оплавлення попередньо нанесених порошкових паст (шлікерних покрить);
 оплавлення напилених шарів (лазерне переплавлення напилених покрить).
[2.]

2.5 Лазерне модифікування

Модифікування матеріалу є результатом термічного впливу на нього. Воно

проявляється у формі різних металографічних структурних перетворень під дією
локалізованого нагрівання та надшвидкісного охолодження за рахунок високої
теплопровідності металевих матеріалів. Такі процеси відбуваються в умовах опромінення
металевих матеріалів лазерним променем з густиною потужності 10 3…104 Вт/см². Серед
різновидів модифікування — поверхневе зміщення та поверхневе легування. У
машинобудуванні широко використовуються:лазерна обробка поверхні, що підвищує (у
декілька разів, а іноді і у десятки разів)зносостійкість, границю витривалості та інші
механічні властивості деталей. [2.]

2.6 Лазерне маркування і гравіювання

Одна з найпоширеніших лазерних технологій у різних галузях — маркування та

гравіювання. Її особливість, на відміну від традиційних методів, — безконтактність, велика
швидкість нанесення та зчитування інформації, можливість нанесення інформації на носії з
будь-яких матеріалів. Завдяки цій технології глобального поширення набуло штрих-
кодування виробів майже в усіх галузях виробництва. Головними механізми нанесення
знаків: випаровування, розплавлення, абляція (для відповідальних виробів електронних
приладів) тощо. [2.]
 ПЕРЕЛК ДЖРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. (Оптичні квантові генератори (лазери)). (Електричний ресурс). Режим доступу: https://studfile.net/preview/6832733/page:17/,
(Дата звертання: 28.04.2021).
2. (Використання лазерного випромінювання в сучасних технологіях). (Електричний ресурс). Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD
%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F /, (Дата звертання: 29.04.2021).