ФІЗИЧНІ ОСНОВИ

ЛАЗЕРНОЇ МАС-
СПЕКТРОМЕТРІЇ

Виконала:
Студентка 33 групи ПГФ
Баланюк Ірина
 Процеси, що відбуваються при взаємодії
лазерного випромінювання з поверхнею зразка

Взаємодія лазерного променя з речовиною залежить від низки факторів: довжини

хвилі й густини потужності випромінювання лазера, здатності твердого тіла до
його відбиття та поглинання, а також теплових властивостей об'єктів

Якщо лазерний пучок служить тільки для випаровування зразка, то можна використовувати
будь-який часовий режим його роботи (неперервний, імпульсний, вільної генерації). Такий
характер взаємодії починається з певної критичної щільності потоку випромінювання q0,
вище якої відбувається інтенсивне випаровування. Оцінюється критична щільність
випромінювання за допомогою аналізу задачі про теплопровідність.
 Для металу за потоків малої
щільності

T
q  ci ii
2

де
 – тривалість лазерного імпульсу,
Т – максимальна температура поверхні речовини за даного потоку
випромінювання,

ci – теплоємність кристалічної ґратки,

ii
– коефіцієнт електронної теплопровідності.
 У роботі використовується режим роботи лазера в модульованій добротності, в
якому потужність лазера в тисячі разів збільшується за рахунок скорочення
тривалості імпульсу

Максимально можлива щільність потоку, яка

застосовується, перевищує критичне
значення в 100 разів і дорівнює q ~ 109
Вт/см2.

Локальна температура на поверхні мішені сягає миттєвого значення ~ 10 4 К зі

швидкістю ~ 1010 К/с. За таких температур миттєво випаровуються будь-які матеріали
практично без поділу на фракції й відбувається майже стовідсоткова іонізація речовини
та утворення біля поверхні мішені плазмового згустку.
 Методика лазерної мас-спектрометрії ґрунтується на таких фізичних
властивостях:

•можливості гострого фокусування випромінювання лазера, який працює в режимі

модульованої добротності, що дозволяє одержувати короткочасний імпульс потоку
енергії дуже високої щільності q ~ 1010 Вт/см2;
•можливості регулювання щільності потоку лазерного випромінювання та області
його дії на мішень у широких межах шляхом зміни параметрів лазера і фокусуючої
оптики;
•можливості локального дуже швидкого нагріву приповерхневого шару зразка до
температур Т~104 К, тобто всі матеріали (навіть найтугоплавкіші) сублімують без
фракційності, характерної для багатокомпонентних об'єктів за звичайних способів
випаровування.
 Ефективність утворення іонів

Іони у плазмі, що генерується лазерним пучком, утворюються за рахунок таких

процесів: фотоіонізація, іонізація в електричному полі, термоіонізація в об'ємі й на
поверхні. Імовірності цих процесів зростають неоднаково зі збільшенням щільності
потоку випромінювання.

Іонізація відбувається за рахунок процесу

одночасного поглинання атомом багатьох
фотонів, причому основною умовою такого
процесу є надзвичайно висока щільність
кількості фотонів на одиницю площі зразка.

У режимі виникають сприятливі умови для багатократної іонізації елементів, яким

у мас-спектрах відповідають окремі піки, що значно ускладнює розшифровку
спектрів.
 Енергетичний та кутовий розподіл іонів

Плазмовий згусток на ранніх стадіях його

розльоту можна поділити на три зони, які
різняться щільністю частинок та характером
газодинамічного руху

Схема зон :
Зона І – щільне гаряче ядро факела, що поглинає
лазерне випромінювання, зона ІІ – зона
прискорення, в якій проходить перехід теплової
енергії плазми в кінетичну енергію
Зони у плазмі, що розлітається. АА –
направленого гідродинамічного руху, зона III – каустика лазерного випромінювання,
зона, в якій швидкість руху частинок плазми r0 – початковий розмір плазмового
згустку
виходить на асимптотичне значення, а теплова
енергія плазми суттєво менше енергії
направленого руху.
Виявилось, що існує процес додаткового
прискорення утворених іонів, яке
відбувається за рахунок того, що у
плазмовому згустку електрони, як більш
легкі частинки, летять трохи попереду,
утворюючи із згустком подвійний
електричний шар (конденсатор), у полі якого
Фотографії, що показують
і прискорюються іони
розширення з часом плазмового
факела
від зразка Al у вакуумі 10–6 тор

З виникненням такого самопогодженого електростатичного

поля енергії іонів можуть сягати сотень електрон-вольт.
Наприклад, у роботі [4] показано, що при q = 1011 Вт/см2 на
відстані 5 мм від мішені напруженість поля становить 1900 В/см.
Вивчення енергетичного спектра іонів лазерної плазми N

показало, що вони мають великий розкид за енергіями,

величина якого значною мірою залежить від щільності
5

потоку випромінювання q і менше – від матеріалу 4

мішені. 6
2

Схематичне зображення процесів, які відбуваються на поверхні

зразка 
при взаємодії з променем лазера, що працює в режимі
модульованої добротності:
1 – поверхня зразка; 2 – промінь лазера; 3 – кратер на поверхні 1 3
зразка; 4 – плазма;
5 – швидкі електрони; 6 – іони, що прискорюються полем
електронів;
 – кут розльоту іонів

Наявність у потоці, що відлітає від поверхні мішені, іонів із широким розподілом за

енергіями, потребує встановлення на вході в мас-аналізатор сепаратора за енергіями
іонів (монохроматора). У роботі використовується монохроматор, настроєний на
пропускання іонів з енергіями 100 еВ.
 Еmax слабо залежить від маси іона і є функцією максимальної зарядності іона Zmax,

тобто відношення Еmax/Znmax (де n = 12) не залежить від атомного номера елемента в

усьому діапазоні досліджених елементів і щільностей потоку лазерного

випромінювання, що свідчить про сильний вплив електростатичного прискорення на
формування енергетичного спектра іонів лазерної плазми.

Енергетичні розподіли іонів H+, D+, Li+,

Zr+ за різних значень q:
а) – q = 109 Вт/см2, б) – q = 1010 Вт/см2,
в) – q = 1011 Вт/см2, мішень LiD;
г) – q = 1010 Вт/см2,мішень ZrH [2]
Просторовий розподіл іонів, що відображає картину розльоту речовини після впливу на
неї лазерного імпульсу, не залежить від кута падіння лазерного променя й має
витягнутий вперед уздовж нормалі до поверхні мішені вигляд. Більшість частинок
лазерного факела рухається перпендикулярно до поверхні мішені і має найбільшу
енергію. Картина просторового розподілу частин плазмового факела симетрична
відносно нормалі до мішені. Кут розкиду іонів у цьому випадку може становити 100–
120о