Professional Documents
Culture Documents
Четвертий агрегатний стан речовини та його особливості
Четвертий агрегатний стан речовини та його особливості
28.03.2023
Що таке «плазма»?
Плазма (грец. πλάσμα, «[щось] сформоване») — у фізиці та хімії іонізований, електрично-квазінейтральний стан речовини.
Плазма вважається четвертим (після твердого, рідкого й газоподібного) агрегатним станом речовини. Слово «іонізований» означає, що від
значної частини атомів або молекул відокремлений принаймні один електрон. Слово «квазінейтральний» означає, що, незважаючи на
наявність вільних зарядів (електронів і йонів), сумарний електричний заряд плазми дорівнює нулю. Присутність вільних електричних
зарядів робить плазму провідним середовищем, що зумовлює її значно більшу (в порівнянні з іншими агрегатними станами речовини)
взаємодію з магнітним і електричним полями. «Четвертий стан речовини» відкрив Вільям Крукс у 1879, а назву «плазма» запропонував
Ірвінг Ленгмюр у 1928.
Як і речовина в будь-якому іншому агрегатному стані, плазма є зовні нейтральною, оскільки є сумішшю позитивних і негативних іонів у
такій кількості та концентрації, що їх заряди компенсують один одного. Плазма має властивості схожі як на газоподібний стан речовини
(частинки рухаються вільно та відстань між частинками значно більша за розмір частинок), так і на рідкий (велика в'язкість) і твердий
(електрони рухаються вільно від ядер атомів).
Плазма — високоіонізоване квазінейтральне суцільне середовище. На відміну від газу або рідини, в плазмі має місце далекосяжна
кулонівська взаємодія між частинками, що і визначає її різноманітні властивості. Плазмові об'єкти у природі — зорі, планетарні
туманності, верхні шари атмосфери — йоносфера. Штучно плазма створюється у тліючому газовому розряді, газорозрядних лампах, мас-
спектрометрах, термоядерному синтезі, при роботі йонних двигунів, генераторів і т. д. Зокрема, плазму застосовують у термоелектронних і
магнітоплазмодинамічних (МПД) генераторах — перетворювачах тепла безпосередньо в електричну енергію (минаючи перетворення в
механічну).
28.03.2023
◦ Всі зорі складаються з плазми, і навіть простір між ними заповнений
Форми плазми
плазмою, хоча і дуже розрідженою. Наприклад, планета Юпітер
зосередила в собі практично всю речовину Сонячної системи, що
перебуває в «неплазмовому» стані (рідкому, твердому та
газоподібному). При цьому маса Юпітера становить всього лише
близько 0,1 % маси Сонячної системи, а об'єм ще менший: всього
10−15%. При цьому дрібні частки пилу, що заповнюють космічний
простір і несуть на собі певний електричний заряд, в сукупності
можуть бути розглянуті як плазма, що складається з надважких
заряджених іонів (вона ж пилова плазма).
◦ Природна плазма: блискавка, Вогні святого Ельма, Іоносфера, язики
полум'я (низькотемпературна плазма), Сонце та інші зірки (ті, які
існують за рахунок термоядерних реакцій), сонячний вітер,
космічний простір (простір між планетами, зорями і галактиками),
Міжзоряні туманності.
◦ Штучна плазма: Плазмова панель (телевізор, монітор), речовина
всередині люмінесцентних і неонових ламп, Газорозрядна корона
озонового генератора, термоядерний синтез, електрична дуга при
дуговому зварюванні, плазмова лампа, дуговий розряд від
трансформатора Тесли, вплив на речовину лазерним
випромінюванням, епіцентр ядерного вибуху.
28.03.2023
◦ Основною відмінністю плазми від газу є те, що суттєвою складовою
◦ Характерною особливістю плазми, на відміну від інших агрегатних станів, є екранування електростатичної взаємодії.
В газі, твердому тілі чи рідині поляризація атомів і молекул призводить до зменшення взаємодії між зарядами на
величину, яка визначається діелектричною сталою. В плазмі взаємодія не просто зменшується, вона дуже швидко,
експоненційно, затухає із збільшенням віддалі між зарядами. Це екранування зумовлене перебудовою густини зарядів
протилежного знаку навколо будь-якого заряду. Завдяки екрануванню електрони і йони в плазмі рухаються наче в
усередненому полі, і їх можна трактувати як вільні частинки.
◦ Завдяки екрануванню зовнішнє електричне поле не проникає в плазму на віддалі, суттєво більші, ніж довжина
екранування. Однак, в плазму може проникати магнітне поле. Плазма, в якій магнітне поле достатньо сильне, щоб
впливати на рух заряджених частинок називається намагніченою. Критерієм намагніченості плазми є відсутність
зіткнення між частинками за один оберт у магнітному полі. Часто виникають випадки, коли електрони вже
намагнічені, а йони ще ні. Намагнічена плазма анізотропна — її властивості залежать від напрямку відносно
магнітного поля.
23:34 28.03.2023
Використання
◦ Інтерес до плазми виник у зв'язку з дослідженнями газового
розряду (використовується, зокрема, у люмінесцентних
лампах). Робота над проблемою керованого термоядерного
синтезу підвищила цей інтерес, оскільки будь-яка речовина
за умови досягнення її частинками енергій, достатніх для
термоядерних реакцій, переходить до стану плазми. У
зв'язку з перспективним використанням плазми в ядерному
синтезі важливе значення має проблема її утримання в
обмеженому об'ємі за допомогою зовнішнього магнітного
поля.
◦ Плазму застосовують також у термоелектронних і
магнетоплазмодинамічних (МПД) генераторах —
перетворювачах тепла безпосередньо на електричну
енергію (минаючи перетворення в механічну).
28.03.2023
28.03.2023