Завдання по географії для підготовки до ЗНО 11 – А класу

Приклади задач із поясненнями та розв’язками.

І. Розв”язування задач на зміну температури повітря з висотою:

При піднятті вгору на 1 км (1000 м) температура знижується на 6 °С.
Задача 1.
На вершині гори температура повітря –12˚С, а біля підніжжя +23˚С. Визначте, яка висота цієї
гори в метрах.
Розв’язання:
1. 23˚С – (–12˚С) = 35˚С (різниця між температурою повітря біля підніжжя гори та на її
вершині);
2. Пам’ятаємо, що із підняттям вгору на кожні 1000 метрів температура знижується на
6˚С. Отже: 35˚С : 6˚С × 1000 м = 5833 м (висота гори в метрах).
Відповідь: висота гори в метрах – 5833 метри.
Задача 2
Визначте температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м, якщо на рівні моря вона
становить 10˚С.
Розв’язання:
1. Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на
висоту 1500 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С.
Отже: 1500 : 1000 ∙ 6 = 9˚С.
2. Далі визначаємо температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м:  10˚С – 9˚С
= 1˚С
Відповідь: температура повітря в Кримських горах на висоті 1500 м становитиме 1˚С.
Задача 3
Якою буде температура повітря на вершині гори Джомолунгма, якщо біля підніжжя (2620
метрів над рівнем моря) вона становить 15˚С.
Розв’язання:
Для розв’язання цієї задачі ми повинні пам’ятати висоту Джомолунгми. У атласах для 6
класу зазначається, що її висота – 8850 м.
1. Визначаємо відносну висоту між вершиною гори і підніжжям: 8850 – 2620 = 6230 м;
2. Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на
висоту 6230 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С.
Отже: 6230 : 1000 ∙ 6 = 37,38˚С;
3. Далі визначаємо, якою буде температура повітря на вершині гори: 15 – 37,38 = –
22,38˚С.
Відповідь: температура повітря на вершині гори Джомолунгма становитиме –22,38˚С.  

ІІ. Задача на визначення місцевого часу:

Якщо місцевий час у Харкові становить 13 год, то на якому меридіані буде 14 год?
Розв’язання:
1. Визначаємо за атласом для 8 класу географічну довготу Харкова - 36º сх.д.;
2. Визначаємо різницю у часі між Харковом і шуканим меридіаном: 14 год – 13 год = 1
год;
3. Далі визначаємо різницю в градусах між шуканим меридіаном і м. Харків:1 год = 60
хв, а 4 хв = 1º, отже: 60 хв : 4 хв = 15º;
4. Оскільки час на шуканому меридіані більший і становить 14 год, то зрозуміло, що цей
меридіан знаходиться східніше від Харкова, тому і географічна довгота цього меридіана
буде більшою: 36º сх.д. + 15º = 51º сх.д.
Відповідь: 14 год за місцевим часом буде на меридіані 51º сх.д.

ІІІ. Теорія та задачі до теми "Атмосферний тиск":

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при
зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується
в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися),
щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому
баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід
наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому –
10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
 
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм
рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті
183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878
м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м.
Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст.,
знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм
рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.,
визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м  
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С.
Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить
15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура
знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м:
(баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
Тут ви знайдете інші задачі з теми
"Атмосфера": http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-geografiyi

ІV. Задачі з теми "Внутрішні води" :

Вивчаючи тему «Внутрішні води», слід звернути увагу на питання, що стосуються
гідрографії й водного режиму річок.
Вплив рельєфу на течію річок
Під час будівництва водосховищ, електростанцій,  зрошувальних і судноплавних каналів
важливо знати величину падіння й середній похил річок, що залежать від рельєфу території,
по якій протікає річка. Падінням річки називають перевищення рівня її витоку над гирлом,
виражене в метрах. падіння ж на окремій ділянці річки – це різниця висоти між двома
точками, взятими на певній відстані одна від одної. Падіння річки визначають за формулою:
П = h1 – h2, де П – падіння річки;  h1– висота витоку; h2 – висота гирла. Наприклад, висота
витоку Південного Бугу становить 321 м над рівнем моря, а гирло знаходиться на висоті 0 м
від рівня Чорного моря; падіння Південного Бугу дорівнює: 321 м – 0 м = 321 м; падіння на
окремій ділянці Південного Бугу від його витоку до м. Первомайська, де уріз води в річці
над рівнем моря становить 32 м, дорівнює: 321 м – 32 м = 289 м.
Похилом річки називають відношення її падіння (в сантиметрах) до довжини річки (в
кілометрах). Похил річки обчислюється за формулою:Пр = П / L, де Пр – похил річки, П –
падіння річки, L – довжина річки. Так, довжина річки Південний Буг 806 км. Тож, середній
похил річки – 32100 см : 806 км = 39,8 см на 1 км довжини річки. При такому незначному
похилі швидкість течії невелика. Це рівнинна річка. Величина похилу залежить від рельєфу,
а від величини нахилу залежить швидкість течії річки.
Похили рівнинних річок незначні: до 10 м/км у верхів’ях та 1 м/км і менше у пониззях;
швидкість течії становить 0,2 – 0,5 м/с.
Похили гірських річок більші й становлять 60-80 м/км у верхів’ях та 5-10 м/км – у пониззях,
а швидкість течії дорівнює від 1 до 4,5 м/с і більше. В Україні максимальні величини падіння
характерні для річок Українських Карпат і Кримських гір, найменші – для рівнинних річок
(зокрема, Чернігівського Полісся, північної частини Волинського Полісся).
Приклади завдань, що можуть бути використані під час вивчення теми «Внутрішні води».
Задача 1. Визначте падіння і похил річки, довжина якої 3000 км, висота витоку – 260 м, а
гирла – (– 20 м).
Розв’язання:
Дано:
L = 3000 км
h1 = 260 м
h2 = – 20 м            П = h1 – h2 = 260 – (– 20 м) = 280 м;
                               Пр = 28000 см : 3000 км = 9,3 см/км.
Падіння - ?(П)
Похил - ?(Пр)    
Відповідь: падіння річки дорівнює 280 метрів, а похил річки – 9,3 см на кілометр довжини.
З а д а ч а 2. Визначте похил річки, довжина якої 502км, висота витоку – 256 м, а висота
гирла – 100 м.
Відповідь: похил річки дорівнює 31 см/км.
Задача 3. Похил Дніпра 11 см/км, довжина – 2201 км. Визначте, на якій висоті над рівнем
моря Дніпро бере початок.
Відповідь: витік Дніпра знаходиться на висоті 242,11 м.
Тестові завдання
1. Визначте похил річки Сули довжиною 363 км, якщо її витік знаходиться на висоті 155 м, а
гирло – на висоті 80 м над рівнем моря.
А 58 см/км
Б 44 см/км
В 21 см/км
Г 64 см/км
2. Визначте похил річки Південний Буг довжиною 806 км, якщо її витік знаходиться на
висоті 321 м, а гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.
А 40 см/км
Б 72 см/км
В 21 см/км
Г 54 см/км
3. Визначте похил річки Дніпра довжиною 2201 км, якщо її витік знаходиться на висоті 242
м, гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.
А 11 см/км
Б 81 см/км
В 42 см/км
Г 34 см/км
4. Визначте похил річки Дністер довжиною 1362 км, якщо її витік знаходиться на висоті 1000
м, а гирло – на висоті 0 м над рівнем моря.
А 42 см/км
Б 73 см/км
В 18 см/км
Г 50 см/км
5. Визначте похил річки Сіверський Донець довжиною 1053 км, якщо її витік знаходиться на
висоті 200 м, а гирло – на висоті 5,5 м над рівнем моря.
А 38 см/км
Б 49 см/км
В 74 см/км
Г 18 см/км
(Правильні відповіді на тестові завдання: 1 – В; 2 – А; 3 – А; 4 – Б; 5 – Г).

V. Витрата води в річці й річний стік:

Для практичних цілей (судноплавства, водопостачання населених пунктів, будівництва
гідроелектростанцій, зрошення полів) важливо знати витрату води в річці. витрата води – це
об’єм, що проходить через поперечний переріз водотоку за одиницю часу. Як правило,
витрати води в річці обчислюють у літрах за секунду (л/с) або в кубічних метрах за секунду
(м3/с). Витрата води в річці W (м3/с) дорівнює площі поперечного перерізу річки S (м2),
помноженій на швидкість течії V (м/с). Отже, W = S × V. Витрата води в річках неоднакова
протягом року. Найбільшою вона буває під час повені або паводка. Скажімо, на рівнинних
річках України найбільша витрата води навесні, під час танення снігу.
Задача 4. Ширина річки – 20 м, середня глибина – 1,5 м, швидкість течії річки – 2 м/с.
Визначте витрату води в річці на цій ділянці.
Відповідь: витрата води в річці на даному відрізку дорівнює 60 м3/с.
На річках установлюють гідрометеорологічні пости, які ведуть постійні спостереження за
погодою і станом річки. У різні пори року вимірюють витрату води за одну секунду,
обчислюють середньодобові її величини, а потім середньорічну витрату. Найбагатоводніша
річка України – Дніпро. її середньорічна витрата води в гирлі становить майже 1700 м3/с.
Витрату води в річці за рік називають річним стоком.Якщо нам відомо витрати води за
секунду, то, знаючи кількість секунд у році, ми можемо визначити середню величину річного
стоку. Величина річного стоку визначається за формулою:R = W × t, де R – річний стік,  W –
витрати води, t – час (кількість секунд у році). Вимірюється ця величина у кубічних метрах
або кубічних кілометрах.
Задача 5. Визначте річний стік річки Дніпра, якщо його пересічна витрата води у гирлі
становить – 1700 м3/с.
Відповідь: річний стік Дніпра дорівнює 5361120 · 104 м за рік, або 53,6 км³/рік.
Отже, річний стік Дніпра в гирлі понад 53,5 км3. Для порівняння – в інших річок України
річний стік такий:
Десни – 11,4 км³, Дністра – 8,7 км³, Сіверського Дінця – 5 км³. А пересічна багаторічна
величина загального річного стоку річок України (без Дунаю) становить 87,1 км3/рік. якщо
відомі показники річного стоку й кількість секунд у році (60 с · 60 хв ·  24 год · 365 діб =
31536000 с), то можна визначити витрати води в річках.
Задача 6. Визначте витрати води в річці Тиса, якщо її річний стік становить 6,3 км³.
Розв’язання: Якщо річний стік становить 6,3 км³, а кількість секунд у році 31536000 с, то:
6,3 км³ : 31536000 с = 199,8 м³/с.
Відповідь: витрати води в річці Тиса становлять 199,8 м³/с.
Величина річного стоку річок залежить передусім від клімату. На півночі України, де
коефіцієнт зволоження перевищує одиницю, річки повноводні, у них великий річний стік. На
півдні та південному сході, де коефіцієнт зволоження менший за одиницю, менший і стік.
На величину стоку впливають також геологічна будова басейну річки, його рельєф,
ґрунтовий і рослинний покрив. Якщо територія басейну складається із щільних кристалічних
гірських порід, то стік більший. Пухкі породи вбирають воду – і стік зменшується. На
рівнинних територіях стік менший, а на гірських – більший. Якщо на берегах річок
поширений лісовий покрив, він затримує і зменшує стік.

VI. Теорія та задачі з теми "Водяна пара в атмосфері":

В атмосфері завжди є певна кількість водяної пари. Вона потрапляє в повітря завдяки
випаровуванню. Вивчаючи цю тему, ми знайомимося з такими поняттями, як абсолютна й
відносна вологість повітря.
Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).
Відносна вологість повітря  – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого
при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за
формулою: r = q / Q × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан
насичення.
Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення
повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно
вже містить.
Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає
насиченим.
Отже, наступним етапом математичного вирішення географічних завдань є задачі на
знаходження відносної і абсолютної вологості повітря.
 
Задача 1. Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³
повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г
водяної пари).
Розв’язок: відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в
повітрі, до можливої при даній температурі, виражене у відсотках. Отже, 15/17 × 100% =
88,2%   
Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.
Задача 2.   Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну
вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.
Розв’язок: щоб визначити відносну вологість повітря, потрібно знайти відношення тієї
кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі.
1.    Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної
пари:
17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³.
2. Далі визначаємо відносну вологість повітря:
13,8/17 × 100% = 81%
Відповідь: відносна вологість повітря 81%.
Задача 3. Класна кімната має розміри 6 м × 4 м × 3 м. Визначити, при якій кількості водяної
пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо  температура у класній кімнаті 20°С.
Розв’язок:
1.    Визначаємо об’єм класної кімнати:
6 м × 4 м × 3 м = 72 м³
2.    Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись в повітрі, (відомо, що точка роси
при температурі 20°С становить 17г/м³):
72 м³ × 17 г/м³ = 1224 г = 1 кг 224 г
Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме
1224 г.

VII. Задачі з теми "Кліматичні умови та ресурси України":

Вивчаючи тему «Кліматичні умови та ресурси України», учні ознайомлюються з основними
кліматотвірними чинниками, одним з яких є сонячна радіація, величина якої залежить і від
кута падіння сонячних променів, тобто від висоти Сонця над горизонтом. Пропонуємо
теоретичний матеріал, а також зразки тестів і задач з цієї теми.
Висота Сонця над горизонтом залежить від географічної широти місцевості. Із збільшенням
географічної
широти місцевості полуденна (максимальна) висота Сонця зменшується. Висота Сонця над
горизонтом залежить і від пори року та часу доби. Наприклад, залежно від пори року на
екваторі вона може змінюватися від
90º до 66º 30΄; на 45º пн. ш. від 68º 30΄ до 21º 30΄, а на Північному і Південному полюсах від
23º 30΄ до 0º.
У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в
зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця визначають за формулою:h = 90º – φ,де h –
кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, φ – географічна широта місця
спостереження.
У Києві вона становитиме: 90º – 50º 30΄ = 39º 30΄; на екваторі: 90º– 0º = 90º; на полюсах: 90º–
90º = 0º В інші дні полуденна висота визначається за формулою: h = 90º – φ ± δ, де δ –
схилення Сонця.
Влітку (22 червня), коли Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака),
полуденна висота
його для Північної півкулі збільшується на 23º 27´, оскільки географічна широта Північного
тропіка становить
23º 27´пн. ш., тобто δ = + 23º 27´, звідси h = 90º – φ + δ, і для Києва вона становитиме: h = 90º
– 50º 30´ + 23º 27´; h = 62º 57´ (це максимальна висота Сонця над горизонтом для м. Києва).
А взимку (22 грудня), коли Сонце перебуває в зеніті над Південним тропіком, 23º 27´ пд. ш.
(тропіком Козерога), полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на 23º 27´,
тобто δ = – 23º 27´, і для Києва вона
становитиме: h = 90º – 50º 30´ – 23º 27´; h = 16º 03´ (це мінімальна висота Сонця над
горизонтом для м. Києва).
В усі інші дні потрібно знати, на скільки і в бік якої півкулі схилилося Сонце, тобто над якою
широтою воно
в зеніті опівдні. Як правило, величину схилення для кожного дня визначають на кілька років
і фіксують в
астрономічних щорічниках. 1. Визначте висоту полуденного Сонця у дні рівнодення для
міста Києва (50° 30΄ пн. ш., 30° 30΄ сх. д.).
А 39°30΄
Б 63° 30΄
В 23° 30΄
Г 50°30΄
2. Виберіть варіант, у якому правильно зазначено максимальний кут падіння сонячних
променів на тери-
торії України.
А від 90º на півдні до 82º на півночі
Б від 69º на півдні до 61º на півночі
В від 23º на півдні до 15º на півночі
Г від 46º на півдні до 38º на півночі
(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – а;2 – Б).
З а д а ч а. Відстань від Києва до пункту А, що лежить від нього на північ на меридіані 30°
сх. д., становить 1000 км. Визначте висоту полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього
і весняного рівнодення та у дні зимового і літнього сонцестояння.
Розв’язання: якщо відстань від Києва до невідомого пункту становить 1000 км, то у
градусній величині це буде дорівнювати: 1000 км : 111,1 км = 9°
Географічна широта Києва – 50° 30΄ пн. ш. Невідомий об’єкт матиме географічну широту
приблизно 60° пн. ш.: 50° 30΄ пн. ш. + 9° = 60° 30΄пн. ш.
У дні осіннього і весняного рівнодення (21березня та 23 вересня) δ = 0°, тому висота сонця
над горизонтом опівдні становитиме 30°: h = 90º – 60° ± 0° = 30°
У день літнього сонцестояння (22 червня) δ = +23° 27΄, тому в цей день висота сонця опівдні
буде становити майже 53,5°: h = 90º – 60° + 23° 27΄= 53,5°
У день зимового сонцестояння (22 грудня) δ = – 23° 27΄, тому в цей день висота сонця
опівдні становитиме близько 7°: h = 90º – 60° – 23° 27΄ = 7°
Відповідь: висота полуденного сонця у цьому пункті у дні осіннього і весняного рівнодення
становитиме 30°, а у дні зимового і літнього сонцестояння – 7° та 53,5° відповідно.

VIII. Задачі з теми "Ландшафти і фізико-географічне районування України":

Звертаємо увагу на таке поняття, як коефіцієнт зволоження. 
Коефіцієнт зволоження – це величина, що показує співвідношення між річною кількістю
опадів та максимально можливою їх випаровуваністю. З цим поняттям учні ознайомилися
під час вивчення теми «Кліматичні умови та ресурси».
Коефіцієнт зволоження – це важливий кліматичний показник, який повною мірою
характеризує умови зволоження території, впливає на особливості розвитку сільського
господарства і т. ін., а також зумовлює закономірну зміну природних зон і підзон.
Розрізняють три типи зволоження території:
1) надмірне зволоження (к > 1), це коли атмосферних опадів випадає більше, ніж
максимально може випаруватися. Такий показник характерний для зони мішаних лісів та
зони широколистих лісів;
2) достатнє зволоження (к = 1), це коли кількість атмосферних опадів дорівнює максимально
можливому випаровуванню. Такий тип зволоження характерний для зони лісостепу;
3) недостатнє зволоження (к < 1), це коли кількість атмосферних опадів менша, ніж
максимально може випаруватися вологи на тій чи іншій території. Таке зволоження
спостерігається у степу.
Зволоження вважається  бідним, якщо коефіцієнт зволоження менший за 0,33.
Коефіцієнт зволоження визначають за формулою: к = О/в,де к – коефіцієнт зволоження;  О –
кількість опадів за певний період; в – випаровуваність. Випаровуваність – це максимальна
кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за
умови, що запаси води необмежені). Для закріплення цього поняття можна запропонувати
такі задачі.
З а д а ч а 1. Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там
буває 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.
Розв’язання: використовуючи формулу к = О/в, визначаємо коефіцієнт зволоження:к = 504
мм : 800 мм;к = 0,63.
Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська становитиме 0,63.
Якщо потрібно визначити випаровуваність за умови, що нам відомі кількість опадів і
коефіцієнт зволоження,
використовуємо таку формулу: в = О/к
З а д а ч а 2. Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а
коефіцієнт зво-
ложення – 1,08.
Розв’язання: к = О/в, звідси в = О/к
в = 700 мм : 1,08;
в = 648 мм.
Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.
Якщо відомі випаровуваність і коефіцієнт зволоження, то кількість опадів визначаємо за
формулою:
О=в ×  к
З а д а ч а 3. У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а випаровуваність – 1400 мм
на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.
Розв’язання:
к = О/в, звідси О = в × к
О = 1400 мм × 0,54;
О = 756 мм.
Відповідь: у м. Алжир на рік випадає близько 756 мм опадів.
 
Тестові завдання
1. Визначте величину випаровуваності за рік для м. Кривого Рогу, якщо річна кількість
опадів становить
425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.
А 425 мм
Б 800 мм
В 225 мм
Г 600 мм
2. Визначте річну кількість опадів для м. Коломиї, якщо величина випаровуваності за рік
становить
530 мм, а коефіцієнт зволоження 1,17.
А 800 мм
Б 620 мм
В 700 мм
Г 530 мм
3. Визначте величину випаровуваності за рік для м. Рівного, якщо річна кількість опадів
становить 700
мм, а коефіцієнт зволоження 1,08.
А 756 мм
Б 684 мм
В 648 мм
Г 700 мм
4. Визначте річну кількість опадів для м. Дніпропетровська, якщо величина випаровуваності
за рік становить 800 мм, а коефіцієнт зволоження 0,63.
А 404 мм
Б 800 мм
В 608 мм
Г 504 мм
5. Визначте річну кількість опадів для м. Чернівці, якщо величина випаровуваності за рік
становить 525 мм, а коефіцієнт зволоження 1,2.
А 630 мм
Б 730 мм
В 525 мм
Г 438 мм
(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – Б; 2 – Б; 3 – а; 4 – Г; 5 – а).

IX. Теорія і задачі з розв"язками до теми "Літосфера":

Літосфера – це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора і верхній шар
мантії.
При вивченні теми «Літосфера» звертається увага на такі поняття, як абсолютна і відносна
висота.
Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот.
Абсолютна висота – це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними
висотами пунктів становить їх відносну висоту.
Відносна висота – це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по
прямовисній лінії та визначається за формулою:
 h = h1 – h2 , де h – відносна висота, h1,h2 – абсолютна висота 1 і 2 пунктів.
Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.
 Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.
Розв’язок: Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а
найнижчою – Маріанський жолоб – 11022 м. Тому відносна висота буде становити 19870 м:
8848 м – (– 11022 м) = 19870 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить
19870 м.
Задача 2. Обчисліть відносну висоту між найвищим і найнижчим пунктами материка
Євразія.
Розв’язок: Найвищий пункт материка Євразія – гора Джомолунгма (8848 м), а найнижчий –
западина Мертвого моря (– 400 м). Отже, відносна висота буде становити 9248 м:
8848 м – (– 400 м) = 9248 м  
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія 
становить 9248 м.
Задача 3. Найнижчий пункт Північної Америки (Долина Смерті) знаходиться нижче рівня
океану на 85 м, а відносна висота між найнижчим і найвищим пунктами становить 6279 м.
Визначте абсолютну висоту найвищого пункту материка та вкажіть його назву.
Розв’язок: 6279 = Х –  (– 85)
Х = 6279 м + (– 85м) = 6279 м – 85 м  
Х = 6194 м
Відповідь:  найвища точка Північної Америки – гора Мак-Кінлі – має висоту 6194 м.
 
X. Ізотермічний горизонт, геотермічний градієнт, геотермічний ступінь:
На теплові процеси літосфери впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибини
20-30 м, а більшою мірою – процеси радіоактивного розпаду, що відбуваються в надрах
Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1-2 м, а річні – значно
глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають
глибини 20-30 м, де залягає шар постійної температури – ізотермічний горизонт.
Отже, ізотермічний горизонт – це шар постійної температури земної кори, яка не залежить
від пори року і часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює
середньорічній температурі даної місцевості.
Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.
Геотермічний градієнт – це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням
на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100
м глибини.
Геотермічний ступінь – це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опуститися,
щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/°С.
З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється, і всередині Землі вона
досягає 4000-5000°С.
 Задача 1. Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845м, якщо
середньорічна температура у цій місцевості 8,4°С, геотермічний градієнт – 30°С на кожен
кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?
Розв’язок: 1) Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то збільшення
температури відбуватиметься на протязі 825 м:
845 м – 20 м = 825 м;
2) Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститися на глибину 825м:
 825м : 1000м × 30°С = 24,75°С;
3) Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура
(температура ізотермічного горизонту) становить 8,4°С:
 8,4°С + 24,75°С = 33,15°С
Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33°С.
Задача 2. В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських
порід 0,7 м/ºС. Середня річна температура 14ºС. Визначити, на якій глибині температура
становитиме 100ºС, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.
 Розв’язок:
Дано:
Гт. ст. (геотермічний ступінь) – 0,7м/ºС; а середній – 33м/ºС;
Середня річна температура – 14ºС;
Із.г. (ізотермічний горизонт) – 10 м.
Визначити: глибину, де температура становитиме 100ºС.
1.    100ºС – 14ºС = 86ºС;
2.    0,7 м/ºС  × 86ºС = 60,2 м;
3.    60,2 м + 10 м = 70,2 м.
Відповідь: температура 100ºС буде приблизно на глибині 70 м.
Задача 3. Один з найбільших геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама
(США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині
11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна
температура 16ºС.
Розв’язок:
Дано:
Температура 100ºС – 11584,2 м;
Ізотермічний горизонт – 9 м;
Середня річна температура – 16ºС;
Геотермічний ступінь (м/ºС) - ?
Розв’язок:
1.    11584,2 м – 9 м = 11575,2 м;
2.    100ºС – 16ºС = 84ºС;
3.    11575,2 м : 84ºС = 137,8 м/ºС.
Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ºС.

XI. Задачі з теми "Топографічна карта":

Вивчаючи тему «Джерела географічної інформації»,учні поглиблюють знання та навички
роботи з топографічними картами. Учень повинен вміти визначати напрями, відстані та
висоти на місцевості за допомогою топографічної карти. Навчальною програмою також
передбачається опис місцевості та розв’язування задач за навчальними топографічними
картами, що розширює знання про карту як одне з головних джерел географічної інформації,
а також поглиблює практичні навички у використанні географічних карт і картографічного
матеріалу на заняттях з географії, а саме орієнтуватися на місцевості й описувати її за
допомогою великомасштабних карт.
Для перевірки навчальних досягнень учнів з цієї теми, поглиблення і закріплення знань,
формування умінь і навичок роботи з топографічними картами пропонуються такі тестові
завдання:
1. Визначте масштаб аркуша карти земної кулі, якщо він має форму трапеції розміром 4° по
широті і 6° по довготі та номенклатуру М–36.
А 1 : 1 000 000
Б 1 : 200 000
В 1 : 500 000
Г 1 : 100 000
2. Визначте масштаб топографічної карти, якщо за основу було взято аркуш топографічної
карти масштабу 1 : 1 000 000 і розділено його паралелями та меридіанами на 144 рівні
частини.
А 1 : 10 000
Б 1 : 25 000
В 1 : 50 000
Г 1 : 100 000
3. Використовуючи прямокутні координати, визначте точку, розташовану до екватора
найближче.
А X = 5 533 350; Y = 6 655 347
Б X = 6 750 445; Y = 4 375 563
В X = 4 385 780; Y = 5 330 750
Г X = 5 555 000; Y= 3 280 500
4. Визначте масштаб топографічної карти, якщо за основу взято аркуш топографічної карти
масштабу 1 : 50 000 і розділено його паралеллю та меридіаном на 4 рівні частини.
А 1 : 10 000
Б 1 : 25 000
В 1 : 5 000
Г 1 : 12 500
5. Визначте масштаб топографічної карти, якщо її аркуш має номенклатуру М–36–142.
А 1 : 10 000
Б 1 : 50 000
В 1 : 100 000
Г 1 : 25 000
6. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить
480 км, а на карті – 48 см.
А 1 : 1 000 000
Б 1 : 10 000 000
В 1 : 10 000
Г 1 : 100 000
7. Визначте номенклатуру топографічної карти, якщо її масштаб 1 : 25 000.
А У-36-84-В
Б У-36-84-В-а
В У-36-84-В-а-3
Г У-36-84
8. Визначте площу України на карті півкуль із масштабом 1 : 22000000, якщо її площа 604
тис. км².
А 12,5 см²
Б 1,25 см²
В 2,76 см²
Г 27,6 см².
9. Визначте масштаб топографічної карти, якщо її номенклатура М-36-142-В-а.
А 1 : 25 000
Б 1 : 100 000
В 1 : 50 000
Г 1 : 10 000
10. Аркуш топографічної карти має номенклатуру N-34-37-В-в. Визначте номенклатуру
суміжного північного аркуша топографічної карти:
А N-34-37-В-г
Б N-34-37-В-е
В N-34-37-В-б
Г N-34-37-В-а
(Правильні відповіді на тестові завдання: 1 – А; 2 – Г; 3 – В; 4 – Б; 5 – В; 6 – А; 7 – Б; 8 – А; 9
– А; 10 – Г).

XII. Задачі з теми "ФГП України, місцевий і поясний час":

Під час вивчення теми «Фізико-географічне положення України» пропонуються задачі на
визначення розмірів території, віддаленості її географічних об’єктів один від одного, а також
від інших об’єктів, розташованих за її межами. При цьому учні повторюють матеріал
попередніх курсів, поглиблюють і закріплюють навички роботи з географічною картою та
визначення географічних координат.
З а д а ч а 1. Визначте протяжність України з півночі на південь, якщо крайня північна та
крайня південна точки України мають такі географічні координати: с.Грем’яч (52° 22´ пн. ш.,
33° 11´ сх. д.); мис Сарич (44°23´ пн. ш., 33° 44´ сх. д.).
Для учнів, які вміють добре визначати географічні координати, завдання можна
сформулювати по-іншому. Наприклад, з а д а ч а 2. Визначте географічні координати
крайніх точок нашої держави та її протяжність з півночі на південь у градусах і кілометрах.
З а д а ч а 3. Визначте, де розташований географічний центр України, використовуючи
знання про географічні координати крайніх точок.
З а д а ч а 4. Визначте протяжність території України із заходу на схід по 50-й паралелі, якщо
довжина дуги
1° на ній становить 71,7 км.
З а д а ч а 5. Використовуючи знання про географічні координати, визначте, на скільки
градусів і кілометрів
по меридіану Київ віддалений від чорного моря та від державного кордону з Білоруссю.
З а д а ч а 6. Визначте відстань у градусах і кілометрах від столиці нашої держави до західної
та східної
точок України по прямій лінії, якщо довжина дуги 1° на 50-й паралелі становить 71,7 км.
З а д а ч а 7. Визначте, на скільки градусів і кілометрів віддалена столиця нашої держави від
Північного
полюса, екватора, Південного тропіка, Північного полярного кола і т. ін.
Виконання таких типів задач розвиває в учнів відчуття території і просторової орієнтації,
уявлення розмірів
держави, дає змогу повторити й закріпити знання про географічні координати крайніх точок
та інших географічних об’єктів, розташованих на території України та за її межами, а також
сформувати відповідні вміння й навички.
Як приклад, розв’яжемо задачу 7.
Розв’язання: ще з курсу загальної географії (6 клас)учні пам’ятають географічні координати
м. Києва, або
можуть їх визначити (50° 30´ пн. ш., 30° 30´ сх.д.), а географічна широта Північного полюса
90° пн. ш.;
екватора – 0° ш.; Південного тропіка – 23° 27´ пд. ш.; Північного полярного кола – 66° 33´
пн. ш.
Для того щоб визначити відстань до зазначених об’єктів, потрібно зробити певні обчислення.
Якщо точки розташовані щодо екватора в одній півкулі, то для визначення відстані між ними
у градусах потрібно від більшого значення географічної широти відняти менше, а якщо у
різних півкулях, то навпаки – додати. Визначаємо відстань до Північного полюса:
1) 90° – 50° 30´ = 39° 30´, або 39,5° (відстань у градусах). Далі градуси переводимо у
кілометри:
2) 39,5°´ × 111,1 км = 4388,45 (км). Визначаємо відстань від Києва до Південного
тропіка: 3) 50° 30´ + 23° 27´ = 74° (відстань у градусах). 4) 74° × 111,1 км = 8221,4 (км).
За таким же принципом визначають відстані й до інших географічних об’єктів. А після
виконання задачі учні обов’язково записують відповідь.
Відповідь: Київ віддалений по прямій від Північного полюса на 39° 30´, що дорівнює 4388,45
км, від Південного тропіка – на 74°, або 8221,4 км, і т. д.
По-друге, у цій же темі можна запропонувати задачі на визначення поясного і місцевого
часу. Крім задач,
можна запропонувати й завдання. Наприклад, завдання з вибором однієї правильної
відповіді. У завданнях такого типу рекомендується чотири можливі варіанти відповідей, з
яких правильною є лише одна. В окремих завданнях для визначення правильного варіанта
потрібно провести певні розрахунки. Приклади таких завдань:
1.Визначте, яка протяжність одного годинного поясу.
А 10°
Б 7° 30’
В 15°
Г 20°
2. Визначте меридіан, який є середнім для другого годинного поясу.
А 30° сх. д.
Б 15° сх. д.
В 45° сх. д.
Г 20° сх. д.
3. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Києва (30° 30’ сх. д.) і Вінниці (28°
30’ сх. д.)
А 2 хв
Б 4 хв
В 8 хв
Г 10 хв
4. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Львова (24° сх. д.) та Одеси (30°
30’ сх. д.).
А 6 хв 30 с
Б 13 хв
В 24 хв 30 с
Г 26 хв.
5. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час чернівців (26° сх. д.) і Миколаєва
(32° сх. д.).
А 24 хв
Б 12 хв
В 6 хв
Г 30 хв
6. Визначте різницю у часі між двома географічними об’єктами, які віддалені один від
одного на 4°.
А 1 хв
Б 4 хв
В 8 хв
Г 16 хв
7. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Черкас (32° сх. д.) і Харкова (36°
сх. д.).
А 10 хв
Б 12 хв
В 16 хв
Г 4 хв
8. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час у м. Сімферополі (34° сх. д.) та у
м. Дніпропетровську (35° сх. д.).
А 4 хв
Б 5 хв
В 1 хв
Г 10 хв
Можна запропонувати і складніші задачі чи завдання, подавши в умові не тільки географічну
довготу об’єкта, а й географічну широту. Це дасть змогу перевірити, чи зрозуміли учні, що
зміна часу залежить не від зміни географічної широти, а саме від зміни географічної довготи.
9. Визначте, на скільки хвилин відрізняється місцевий час Миколаєва (47° пн. ш., 32° сх. д.)
та Ужгорода (48° 30’ пн. ш., 22° 30’ сх. д.).
А 38 хв
Б 6 хв
В 9 хв 30 с
Г 20 хв
(правильні відповіді на тестові завдання: 1 – в; 2 – а;3 – в; 4 – Г; 5 – а; 6 – Г; 7 – в; 8 – а; 9 –
а).

XIII. Азимути і румби:

Орієнтувальні кути позначаються: дійсний азимут Ад, магнітний азимут Ам,  дійсний
румб Rд, магнітний румб Rм, дирекційний кут а,дирекційний румб Rх.
Азимут – це кут (напрям руху) у градусах між північним кінцем меридіана за ходом
годинникової стрілки і заданою лінією. Азимути вимірюються від 0 до 360°. Вони
називаються магнітними або дійсними залежно від того, який з меридіанів є початковим
напрямом.
Румбом  (англ. – напрям)  називається напрям руху або лінії візування у градусах, відлічених
від найближчого меридіана, тобто від його північного чи південного кінця. Для визначення
румбів виділяють чотири чверті – по 90° у кожній (мал. 8) – і відлічують їх за годинниковою
стрілкою від північного кінця меридіана. Вони називаються: перша (І)–  Пн Сх (північно-
східна); друга (II) – ПдСх (південно-східна); третя (III) – ПдЗх (південно-західна) і четверта
(IV) – ПнЗх (північно-західна).
Градусна величина румбів напрямів може бути однаковою, тому перед нею ставлять назву
чверті, наприклад: ПнСх 40°, ПдЗх 40°.
Залежно від того, який меридіан є початковим напрямом, румби бувають дійсними або
магнітними, а якщо їх відлічують від осьового меридіана зони, то вони називаються
дирекційними або осьовими. Румби й азимути – величини взаємозалежні (див. табл. 1 і мал.
9).
Таблиця  1
Залежність між румбами й азимутами

XIV. Розв’язування задач з переведення числового масштабу

в іменований і навпаки :
Задача 1. Переведіть числовий масштаб настінної фізичної карти України в іменований.
Розв’язання: Учні визначають, що числовий масштаб карти 1: 1 000 000.
А це означає, що 1 см на цій карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.
1 000 000 см потрібно спочатку перевести у метри, а потім у кілометри. Якщо 1 м = 100 см,
то тоді 1 000 000 : 100 = 10 000 м (перевели сантиметри у метри).
1 км = 1 000 м, значить 10 000 : 1000 = 10 км (перевели метри у кілометри).
Отже, іменований масштаб карти: в 1 см 10 км.
Відповідь: в 1 см 10 км.
Задачі на визначення масштабу карт і глобусів
Якщо потрібно визначити масштаб глобуса чи карти, то це можна зробити в тому випадку,
коли відома відстань між двома об'єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на
глобусі чи карті, складаємо відношення:
М = L (глобуса) : L (місцевості), де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на
глобусі і карті.
 
Задача 1
Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить
480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.
Розв'язання:
для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до
відстані на місцевості:
М = Lк : Lм = 48 см : 480 км =1 см : 10 км
Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто
кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000.
Відповідь: масштаб карти 1 : 1 000 000.
 Задача 2
Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю
становить 2,2 см.
Розв'язання:
для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це
відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник – відстань між цими об'єктами на
місцевості.
1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.
Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо,
становить 111,1 км: 10° х 111,1 км= 1111 км;
2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2
см:
М = Lг : Lм = 2,2 см : 1111 км = 1 см : 500 км
Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 1 : 50 000 000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.
 Задача 3
Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на
місцевості.
Розв'язання:
складаємо відношення, у якому запишемо, як відстань на карті відноситься до відстані на
місцевості:
М = Lк : Lм = 10 см : 1000 км = 1 см : 100 км
Таким чином ми отримали іменований масштаб, який переведемо у числовий:
1 : 10 000 000.
Відповідь: масштаб карти 1:10 000 000.
 Задача 4
Визначте масштаб глобуса, якщо довжина 60-ї паралелі на ньому становить 40,2 см.
Розв'язання:
 з теми «Форма і розміри Землі» пам'ятаємо, що довжина екватора становить 40076 км, а
довжина 60-ї паралелі дорівнює половині довжини екватора. Отже, довжина 60-ї паралелі –
20 038 км.
Складаємо відношення:
М = Lг : Lм = 40,2 см : 20038 км = 1 см : 500 км
Відповідь: масштаб глобуса - в 1 см 500 км, або 1:50 000 000.
 
На глобусі спотворення практично відсутні. Що ж стосується карт дрібнішого масштабу
(крім топографічних), то потрібно пам'ятати, що на них існують спотворення величин площ,
конфігурацій об'єктів та відстаней між ними. Це пов'язано з тим, що при створенні карт
куляста форма Землі переноситься на плоску поверхню. Тому при роботі з картами потрібно
знати, які види спотворень існують на них та їхню величину. Наприклад, на карті півкуль
майже немає спотворень при зображенні об'єктів лише у пунктах перетину екватора і
середнього меридіана, а з віддаленням від них величини спотворень наростають.
 Задача 5
На карті якого масштабу парк займає площу 1см², якщо на карті масштабу
1:10 000 він має площу 25 см²?
Розв'язання:
якщо площа парку на одній карті у 25 разів більша, ніж на іншій, то масштаб другої карти є
дрібнішим у 5 разів, тобто 1 : 50 000.
Відповідь: парк займає площу 1 см² на карті масштабу 1: 50 000.
 Задача 6
Яку площу займає Україна на карті півкуль, що має масштаб 1 : 22 000 000?
Розв'язання:
в 1 см цієї карти 220 км, в 1 см² – 48 400 км² (220 x 220);
площа України 603 700 км²;
603 700 км² : 48 400 км²= 12,47 см².
Відповідь: на карті масштабу 1: 22 000 000 Україна займає площу 12,47 см².

XV. Задачі на зміну часу (поясний і місцевий час) http://geographer.com.ua/content/zadachi-

na-misceviy-chas
Задачі на зміну часу (поясний і місцевий час):
Задача 1. Котра година у Києві, якщо у Лондоні 12.00?
Розв’язок:
За картою часових поясів (географічний атлас для 7 класу) визначаємо у яких часових поясах
розташовані міста Лондон і Київ:
Лондон – 0 часовий пояс;
Київ – ІІ часовий пояс.
Різниця у часі 2 год.
Оскільки Київ розташований на схід від Лондона, то час у Києві буде більшим ніж у
Лондоні.
Звідси: 12 + 2 = 14 год.
Відповідь: у м. Києві буде 14 год.
Задача 2. Котра година у Варшаві, якщо у Києві 10 год.?
Розв’язок:
Задача розв’язується аналогічно задачі 1.
Варшава – І часовий пояс;
Київ – ІІ часовий пояс.
Різниця у часі 1 год.
Оскільки Варшава розташована на захід від Києва, то час у Варшаві буде меншим ніж у
Києві.
Звідси: 10 – 1 = 9 год.
Відповідь: у Варшаві 9 год. ранку.
Задача 3. Який поясний час у Києві, якщо на 180 меридіані 2 год. ночі, Київ – ІІ часовий
пояс?
Розв’язок: 
За картою часових поясів визначаємо у якому часовому поясі знаходиться 180 меридіан.  
180 меридіан – ХІІ часовий пояс
Різниця в часі 10 год.
Оскільки Київ знаходиться на захід від 180 меридіана, то час у Києві буде меншим, ніж на
180 меридіані.
Звідси: 2 год. – 10 год. = 16 год.
Відповідь: у Києві 16 год., але попередньої доби. Тобто, якщо умовно, на 180 меридіані 12
жовтня, то у Києві 11 жовтня, 16 год. дня.
Задача 4. Визначте місцевий час у пункті, який розташований східніше на 45 градусів
від Лондона, у якому полудень.
Розв’язок:
Різниця в часі 3 години.
1 год. – 15 градусів
3 год. – 45 градусів
Оскільки пункт розташований східніше від Лондона, то час у ньому буде більшим ніж у
Лондоні.
Звідси: 12 + 3 = 15 годин.
Відповідь: у даному пункті буде 15 годин.
Задача 5.  Визначте місцевий час у Харкові (50 градусів пн.ш., 36 градусів сх.д.), якщо у
Лісабоні (38 градусів пн.ш., 9 градусів зх.д.) на цей момент місцевий час становить 14
год. 55 хв.
Розв’язок:
1) 36 градусів сх. д. + 9 градусів зх.д. = 45 градусів – відстань в градусах між містами Харків
і Лісабон;
2) 45 × 4 хв.= 180 хв. = 3 год. – різниця в часі між цими містами;
3) 14 год.55хв. + 3 год. = 17 год. 55 хв. – місцевий час у Харкові.
Відповідь: у Харкові буде 17 год. 55 хв.
Ще задачі на визначення місцевого часу: http://geographer.com.ua/content/zadachi-na-
misceviy-chas
Тестові завдання і задачі на визначення часу: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-
temi-fgp-ukrayini-misceviy-i-...

XVI. Задачі на визначення температури повітря:

Інші задачі з теми "Атмосфера" ви знайдете
тут: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-geografiyi
Вертикальний температурний градієнт – це величина, на яку змінюється температура
повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний температурний
градієнт становить приблизно 0,6°С на  кожні 100 м).
Сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1°С на кожні
100 м.
Термічний ступінь – це величина, яка показує, на яку висоту в метрах потрібно піднятися,
щоб температура знизилась на 1°С. У тропосфері він в середньому становить 200 – 166 м/°С.
 
Задача 1.  Визначте, якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря вона
становить 22°С.
Розв’язання:
Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з підняттям на
1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів знизиться
температура при піднятті на 2 км:
1. 2 × 6 = 12°С.
Далі визначаємо, якою буде температура на висоті 2 км:
1. 22 – 12 = 10°С.
Відповідь: на висоті 2 км температура становитиме10°С.
 
 Задача  2. Визначте, якою буде температура повітря за бортом літака, який летить на висоті
10 000 м, якщо біля земної поверхні вона становить 20°С.
Розв’язання:
На кожні 1000 м підйому температура знижується на 6°С.
Звідси можна визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на висоту
10 000 м:
1. 10 000 : 1000 × 6 = 60°С.
Далі визначаємо температуру повітря за бортом літака:
20 – 60 = – 40°С.
Відповідь: температура повітря за бортом літака становить – 40°С.
 
Задача 3. Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при
температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м.
Розв’язання:
Визначимо температуру повітря на висоті 6500 м:
27°С – (6500 : 1000м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.
Відповідь: – 12°С.
 
Задача 4. Визначте температуру повітря на одній з вершин Кримських гір, де атмосферний
тиск становить 646 мм рт. ст., якщо біля підніжжя гори у цей момент атмосферний тиск – 756
мм рт. ст., а температура повітря – +13 °С.
Розв’язання:
1. Різниця в атмосферному тиску між вершиною і підніжжям:
756 – 646 = 110 мм рт. ст.
1. Різниця у висоті:
 100 мм рт. ст. – 1 км
110 мм рт. ст. – Х км, Х = 1,1 км.
1. Різниця температур:
1 км – 6°С
1,1 км – Х°С, Х = 6,6°С.
1. Температура на вершині гори:
13° – 6,6° = 6,4°С.
Відповідь: 6,4°С.
 
Задача 5.  Визначте, якою буде температура за бортом літака, який летить на висоті 5 км,
якщо біля земної поверхні вона становить 12°С?
Розв’язання:
1. 5 × 6°С = 30°С;   
2. 12°С – 30°С = – 18°С.
Відповідь: – 18°С.
 
Приклади задач.
Задача 1. Визначте, якої температури слід чекати альпіністам при підйомі на гору Ельбрус на
висоті 2000 м; 4000 м та на вершині 5642 м, якщо біля підніжжя гори в цей час вона
становить +2 С.
Задача 2. Над узбережжям Чорного моря летить літак Ан-225 «Мрія» на висоті 6 км.
Температура повітря за бортом літака становить –18°С. Визначте, якою буде температура в
цей момент на березі моря?
Задача 3. На вершині гори абсолютною висотою 1545 м (г. Роман-Кош) температура повітря
становить +15ºС. Визначте, якою буде ймовірна температура повітря  на висоті 545 м?
Задача 4. Визначте, якою буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо
біля підніжжя вона становить +22°С.

XVII. Інші задачі з теми "Атмосфера" ви знайдете

тут: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-geografiyi
Задачі на зміну температури повітря з висотою
Інші задачі з теми "Атмосфера" ви знайдете
тут: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-geografiyi:

При піднятті вгору на 1 км (1000 м) температура знижується на 6 °С.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою
коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.
Приклади задач із розв’язками.
Задача 1.
Визначте температуру повітря на висоті 2061 м (г. Говерла), якщо біля підніжжя вона
становить 16 °С.
Розв’язання: 
Відомо, що при піднятті на 1 км температура знижується на 60.
Якщо 1 км = 6 °С,
то 2,061 км = Х °С.
Х = 2,061 × 6 / 1= 12,366 °С.
Біля підніжжя 16 °С, значить на висоті 2061 м вона становитиме: 16 – 12,366 = 3,634 °С. 
Відповідь: 3,634 °С. 
 
Задача 2.
У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найвисокогірніша метеорологічна станція України
«Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині
Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті
працює ця метеостанція. 
Розв’язання: 
Абсолютну  висоту,  на  якій  розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h1,
висоту  Говерли – h2 (2061  м).  Температурний  градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м .
Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:
h1 = h2 – (t1 – t2) : t : h, де t1 – t2 – різниця температур. Підставивши в цю формулу дані,
знаходимо: h1  =  2061 –  3,8  :  6  :  1000  =  2061  –  3,8  ×  100  :  6  = 1430 (м).
Отже, найвисокогірніша метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м. 
Відповідь: 1430 м.
 
Задача 3.
На якій приблизно висоті в горах з’явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя
середня річна температура становить +16 °С?
А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.
Розв’язання: 
1 км – 6 °С
Зона снігів з'явиться при 0 °С, отже,
16 : 6 = 2,6 км. 
Відповідь: правильна відповідь Б.
 
Задача 4.
Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює – 4°С, а біля її
підніжжя на висоті 400 м над рівнем моря + 2°С. Визначте абсолютну висоту гори.
Розв'язання:
Було 2 °С, а стало – 4 °С. Різниця становить 6 °С. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у
1 кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км °С – висота гори.
Відповідь: висота гори 1,4 км.
 
Задача 5.
Визначте, чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959 м), якщо
температура повітря біля її підніжжя становить + 24 °С.
Розв'язання:
Піднімаючись на кожен 1 км віднімаємо 6 °С , приблизна висота гори 7 км, отже потрібно 7
× 6 = 42 °С.
Візьмемо 6 °С, тоді 24 – (7 × 6) = – 18 °С.
Відповідь: температура на вершині гори Аконкагуа складе  – 18 °С.
 
Задача 6.
За даними таблиці визначте річну амплітуду коливань середньомісячних температур повітря:
Січень = – 6 °С
Лютий = – 4 °С
Березень = 2 °С
Квітень = 9 °С
Травень = 15 °С
Червень = 18 °С
Липень = 20°С
Серпень = 19 °С
Вересень = 14 °С
Жовтень = 8 °С
Листопад = 2°С
Грудень = –2 °С
Розв'язання:
Амплітудою називається різниця між екстремальними значеннями тієї чи іншої величини, в
даному випадку температури. Це важлива характеристика клімату тієї чи іншої місцевості.
 За зазначеним даними знайдіть найвищу температуру і найнижчу. Відніміть з другої першу.
Ви отримаєте числове значення амплітуди.
Отже, 20 – (– 6) = 20 + 6 = 26 °С.
Відповідь: 26 °С .
 
Задача 7.
Визначте річну амплітуду середніх місячних температур повітря в Києві упродовж 1961-2005
років, якщо середня температура січня становила −2,9°С, а середня температура липня
+20,9°С.
Розв'язання:
Отже, 20,9 – (– 2,9) = 20,9 + 2,9 = 23,8 °С.
Відповідь: 23,8°С.
 
Задача 8.
Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості
проходить ізотерма січня +16 °С, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур
становить 8 °С? 
Розв'язання:
Отже, 16 – 8 = 8 °С.
Відповідь: +8 °С.
 
Задача 9.
Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27
°С  і піднявся на висоту 6500 м.
Розв'язання:
Визначаємо температуру повітря на висоті 6500м:
27°С – (6500 м : 1000 м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.
Відповідь: температура повітря за бортом літака становитиме – 12°С.
 
Задача 10.
Чи може утворитися льодовик на вершині гори Кіліманджаро в Африці, якщо температура
біля підніжжя гори +25°С ? А через кожен км висоти температура повітря знижується в
середньому на 6°.
Розв'язання:
Висота гори Кіліманджаро – 5 895 м або 5,895 км ~5,9 км.
1. На скільки знизиться температура повітря з підняттям на вершину гори? 
2. 5,9 км × 6° С = 35,4 °С (на стільки знизиться температура повітря).
3. Яка температура на вершині гори?
4. +25° – 35,4°С= – 10,4 ° С (температура на вершині гори).
Відповідь: отже, на вершині гори Кіліманджаро сніг танути не буде і утвориться льодовик.
 
Задача 11.
Яка температура на вершині г. Джомолунгма, якщо біля підніжжя вона становить +30 °С.
Розв'язання:
Висоту Джомолунгми ми можемо заокруглити до 9000 м, або 9 км, адже точна її висота –
8850 м.
1)  6° × 9 км = 54°С – на стільки знизиться температура повітря;
2) 30°– 54 °= – 24°С – температура на вершині гори.
Відповідь: температура на вершині Джомолунгми становитиме – 24°С.  
Інші задачі з теми "Атмосфера" ви знайдете
тут: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-geografiyi

XVIII. Задачі на визначення місцевого часу:

Задача 1
За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом
у Києві?
Розв'язання: Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.;
1) визначаємо різницю довготи:
32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';
2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;
3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час
буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.
Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.
Задача 2
За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті,
який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має
географічну довготу 40° 15' сх. д.
Розв 'язання: 1) Київ - 30° 30' сх. д.; Червона Зірка - 40° 15 'сх. д.;
2) 40° 15'сх. д. - 30° 30' сх. д. = 9° 45';
3) 9° 45' х 4хв = 39хв;
4) 6 год + 39 хв = 6 год 39 хв.
Відповідь: у пункті, що знаходиться поблизу крайньої східної точки України, місцевий час
становить 6 год 39 хв.
Задача 3
За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Червона Зірка (40° 15'сх. д.), 9 год.
Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України
(22°сх.д.)?
Розв'язання: 1) 40° 15'сх. д. - 22° сх. д. = 18° 15';
2) 18° 15'х 4хв = 73 хв= 1 год 13 хв;
3) 9 год - 1 год 13 хв = 7 год 47 хв.
Відповідь: місцевий час поблизу крайньої західної точки України становить 7 год 47 хв.
Задача 4
Визначте час і дату:
а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1
год 30 хв, а дата - 12 березня.
Розв'язання:
а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;
2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;
3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);
4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно
додати до відомого часу:
1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.
б) 1) Лондон-0° д.;
2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;
3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;
4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:
1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня
в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;
2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну
довготу потрібно додавати:
30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;
3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;
4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня
Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30 хв,
11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня.
Задача 5
Визначте місцевий час: а) у Харкові; б) у Сіднеї; в) у Ріо-де-Жанейро, якщо на нульовому
меридіані місцевий час становить 13 год.
Розв'язання: а) 1) Географічна довгота Харкова - 36°сх. д., а Лондона - 0° д.;
2) різниця в градусах: 36° сх. д. - 0° д. = 36°;
3) 36° х 4 хв = 144 хв = 2 год 24 хв;
4) 13 год + 2 год 24 хв = 15 год 24 хв.
б) 1) Сідней-151° сх. д.;
2) 151°сх.д.-0°д. = 151°;
3) 151°х 4хв = 604хв= 10 год 04 хв;
4) 13 год + 10 год 04 хв = 23 год 04 хв.
в) 1) Ріо-де-Жанейро - 43° зх. д.;
2) 43° зх. д. - 0° д. = 43°;
3) 43°х 4 хв = 172 хв = 2 год 52 хв;
4) 13 год - 2 год 52 хв = 10 год 08 хв.
Відповідь: якщо на нульовому меридіані 13 год, то місцевий час у Харкові - 15 год 24 хв; у
Сіднеї - 23 год 04 хв; у Ріо-де-Жанейро - 10 год 08 хв.
Задача 6
Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15
год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.
Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;
2) 3 год х 157год = 45°;
3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.
б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;
2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;
15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″
4) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.
в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;
2) 6 год х 15°/год =90°,
3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';
4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.
Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.;
14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

XIX. Теорія та задачі до теми "Коефіцієнт зволоження":

Коефіцієнт зволоження – це величина, яка показує відношення кількості опадів за певний
період до величини випаровуваності. Його визначають за формулою:
 К = О/В, де К – коефіцієнт зволоження; О – кількість опадів за певний період; В –
випаровуваність.
Випаровуваність – це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при
певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).
Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К > 1), тобто опадів випадає більше, ніж
максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним. Достатнім
вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому
випаровуванню (К = 1). Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів
менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт
зволоження менший за одиницю (К < 1). Зволоження вважається бідним, якщо коефіцієнт
зволоження менший  за 0,33.
Задача 1. Визначити коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там
випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.
Розв’язок:
Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження. Він буде становити
0,63:
К = 504 мм : 800 мм
К = 0,63.
Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська буде складати 0,63.
Якщо потрібно визначити випаровуваність при умові, що нам відомі кількість опадів і
коефіцієнт зволоження, то ми використовуємо таку формулу: В = О/К
Задача 2.  Визначити випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а
коефіцієнт зволоження – 1,08.
Розв’язок:
В = 700 мм : 1,08
В = 648 мм
Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.
Якщо відомі випаровуваність і  коефіцієнт зволоження, то кількість опадів визначаємо за
формулою : О = В × К
Задача 3.  У місті Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а випаровуваність – 1400 мм
на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.
Розв’язок:
Використовуючи формулу О = В × К, визначаємо, яка кількість опадів випадає у місті
Алжир:
О = 1400 мм × 0,54; О = 756 мм
Відповідь: у м. Алжир  на рік випадає приблизно 756 мм опадів.

 XX. Розв’язування задач на визначення вологості повітря:

Водяна пара в атмосфері
Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).
Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого
при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за
формулою: r = q / Q   × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан
насичення.
Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення
повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно
вже містить.
Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає
насиченим.
 
Задача 1.  Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³
повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г
водяної пари).
Розв’язання: Відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в
повітрі, до можливої при даній температурі, виражена у відсотках.
Отже, 15/17 × 100% = 88,2%
Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.
 
Задача 2.  Класна кімната має розміри 6м × 4м × 3м. Визначте, при якій кількості водяної
пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо  температура у класній кімнаті 20°С.
Розв’язання: 1) Визначаємо об’єм класної кімнати:
6 м × 4 м × 3 м = 72 м³;
2) Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись у повітрі, (відомо, що точка роси
при температурі 20°С становить 17 г/м³):
72 м³ × 17 г/м³ = 1224 г = 1 кг 224 г.
Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме
1224 г.
 
Задача 3. Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну
вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.
Розв’язання: Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г
водяної пари:
17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³;
2)  Далі визначаємо відносну вологість повітря:
13,8/17 × 100% = 81%.
Відповідь: відносна вологість повітря 81%.
 
Задача 4. Визначте відносну вологість повітря, якщо  абсолютна вологість становить 12 г/м³,
а вологість насичення за даної температури – 23 г/м³.
Розв’язання:
12 г/м³ : 23 г/м³× 100% = 52%
Відповідь: це значить, що повітря на 52% насичене водяною парою.
 
Задача 5. Визначити відносну вологість повітря, якщо в 1 м³ повітря міститься 10 г водяної
пари, а за даної температури могло б міститися 25 г.
Розв’язання:  Відносна вологість становить:
10/25 × 100% = 40%
Відповідь: повітря лише на 40% насичене водяною парою.
Приклади задач.
Задача 1. Знайдіть відносну вологість повітря при температурі 0°C, якщо абсолютна
вологість 2 г/м³, а за даної температури повітря стає насиченим за абсолютної вологості   6
г/м³.
Задача 2. Визначте абсолютну вологість повітря, якщо відносна вологість дорівнює 55%, а
вологість насичення за температури +15°С становить 12,8 г/м³.
Задача 3. Визначте відносну  вологість повітря, якщо абсолютна вологість становить 12 г/м³,
а вологість насичення – 23 г/м³.

XXІ. "Розв"язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з

висотою" :
ЗАДАЧА 1.
Найвища в Україні метеостанція розташована в Карпатах на схилі гори Пожижевська. На
вершині цієї гори (висота 1820 м) барометр показує атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на
станції – 605 мм рт. ст. Обчисліть висоту розташування метеостанції, якщо на кожних 100 м
підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.
Розв’язання:
1)    Якщо на висоті 1820 м - атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції - 605 мм рт. ст., то
зрозуміло, що станція розташована нижче, тому що з висотою атмосферний тиск знижується.
Визначаємо різницю між атмосферними тисками: 605 - 578 = 27 мм рт. ст. (різниця тисків).
2)    Далі визначаємо різницю висоти між станцією і вершиною гори, адже нам відомо, що на
кожних 100 м підйому атмосферний  тиск знижується на 10 мм рт. ст.: 27 : 10 * 100 = 270 м.
3)    1820 - 270 = 1550 м (висота місця розташування станції Пожижевська)
Відповідь: станція Пожижевська розташована на висоті 1550 м.

Ще задачі на зміну атмосферного тиску з

висотою: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-temi-atmosferniy-tisk
Задачі на зміну температури повітря з висотою: http://geographer.com.ua/content/zadachi-
na-zminu-temperatury-povitrya-z...
http://geographer.com.ua/content/zadachi-na-vyznachennya-temperatury-pov...
Інші задачі з теми "Атмосфера" ви знайдете
тут: http://geographer.com.ua/content/zadachi-z-geografiyi

XXІІ. Географічні задачі з розв"язками: 

Задача 1
Витік річки Рось знаходиться в балці Дубина між селами Левківка і Ординці 
Погребищенського району Вінницької області на висоті 270 м над рівнем моря. Гирло –
поблизу села Хрещатик  Черкаського району  Черкаської  області на висоті 70 м над рівнем
моря. Визначте падіння і похил річки Рось, якщо її довжина складає 346 км.
 Розв язок:
падіння: 270 м  – 70 м = 200 м;
похил: 200 м : 346 км = 0,58 м/км.
 
Задача 2
Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 4 см на ній відповідають 100 км на місцевості.
Розв язок:
4 см : 100 км            
100 : 4 = 25         
іменований масштаб  в 1 см   25 км;
в 1км  1000м;     
в 1м  100см;
тоді в 1км  100 000 см  
25 км  х  100 000 см = 2 500 000
Числовий масштаб:   1 : 2 500 000
 
Задача 3
Який масштаб плану, якщо земельна ділянка площею 0,16 га займає на ньому 64 см 
квадратних?                                                                                  
Розв язок:
0,16 га це 1600 м кв;  корінь квадратний з 1600 = 40 м лінійних
Корінь квадратний з 64 =  8 см лінійних.
8 см на плані  відповідають 40 м на ділянці;    40 : 8 = 5  
Іменований масштаб:   в 1 см  5 м;    оскільки   1 м = 100 см,   то   числовий  масштаб  буде   
1 :  500
 
Задача 4
Визначте температуру на дні шахти глибиною 700 м, якщо середньорічна температура
місцевості 7,8 градуса, глибина ізотермічного горизонту 20 м., а геотермічний градієнт
становить 3 градуси на 100 метрів.
Розв язок:
1. 700 – 20 = 680
2. 680 : 100 = 6,8
3. 6,8 х 3 = 20,4 градуса
4. 7,8 + 20,4 = 28,2 градуса  (приблизно)
 
Задача 5
Яким буде місцевий час у Черкасах (32 градуси сх. д.), якщо у Рівному (26 градусів сх. д.) за
місцевим часом 7 год 40 хв?
Розв язок:
1) 360 град : 24 год = 15 град/год     ( в 1 годині  15градусів)
2) 60 хв : 15 град = 4 хв     ( за 4 хвилини Земля обернеться на 1градус)
3) 32 град – 26 град = 6 град
4) 4 хв х 6 град = 24 хв
5) Черкаси на схід від Рівного, тому: 7 год 40 хв + 24 хв = 8 год 04 хв.
 
Задача 6
Визначте тиск  на вершині г. Роман-Кош (1545 м), якщо на рівні моря ПБК (Південного
берега Криму) він становить 750 мм. Баричний ступінь: 1мм рт. ст. на кожні 10 м висоти.
Розв язок:
1. 1545 : 10 = 154,5 мм
2. 750 мм – 154,5 мм = 595,5 мм.