ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

 
Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%
 
Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність
 
Похил річки = падіння / довжина.
Падіння річки = висота витоку - висота гирла.
Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)
Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість
 
Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.
Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.
Різниця між найвищою і найнижчою t повітря
називається амплітудою коливань t.
 
Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.
Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.
 
1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км
1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км
Екватор ≈ 40 тис. км
 
1 га = 10 000 м2 = 100 ар
1 а = 100 м² = 0,01 га
 
Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.
φ (фі) - географічна широта об’єкта
δ (дельта) – схилення Сонця
δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;
у день літнього сонцестояння +23º27'
у день зимового сонцестояння –23º27'
 
Всього 360º = 24 пояси
15º = годинний пояс = 1 година
1º = 4хв
 
Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення
 
Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань
Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань
 МАСШТАБ
 
Масштаб записують як частку, діленим якої є одиниця, а дільником — число, що
вказує, у скільки разів реальні розміри більші, ніж розміри на карті чи плані.
Наприклад, якщо на плані задано масштаб 1 : 1000, то це означає, що 1 см на плані
відповідає 1000 см на місцевості, що становить 10 м.
Швидке переведення з числового в іменований масштаб: відкидаємо 2 нулі – отримуємо
метри (1:600=в 1см 6м), відкидаємо 5 нулів – отримуємо кілометри (1:2000000 = в 1с
20км).
 
Приклад 1.
Маємо карту з масштабом 1 : 10 000 000, відстань між містами Київ і Харків дорівнює 4,5
см на карті. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?
 
Зрозуміло, що масштаб показує, що реальна відстань між містами більша від відповідної
відстані на карті у 10 000 000 разів. Тому шукана відстань дорівнює 4,5 · 10 000 000 = 45
000 000 см = 450 км. Отже, відстань між Києвом і Харковом 450 км.
 
Таким чином, щоб знайти відстань між двома містами, якщо відома відстань між їх
зображеннями на карті масштабом 1 : п, треба:
1) виміряти відстань між цими містами на карті;
2) помножити отриману відповідь на число.
 
Приклад 2.
Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро має довжину близько 150 км. Яка довжина
водосховища на карті масштабом 1 : 3 000 000?
 
Розв'язання. Масштаб показує, що відстань на карті буде меншою за відстань на
місцевості у 3 000 000, отже, щоб знайти відстань на карті, треба: 150 км : 3 000 000 = 150
000 000 : 3 000 000 = 15 см.
Відповідь. 15 см.
 
Отже, щоб знайти відстань на карті з масштабом 1: п, якщо відома відстань на місцевості,
треба відстань на місцевості виразити у сантиметрах і отриману відповідь поділити на п.
 
Задача 1. На топографічній карті масшатабу 1:200 000 відстань між двома селами
дорівнює 9 см. Яка відстань між цими селами на місцевості (у кілометрах)?
Розв’язання:
Отже, в 1 см 200 000 см = в 1см 2000м = в 1 см 2 км.
А у нас на карті 9 см. Якщо кожний = 2 км*9см, то відстань = 18 км.
Відповідь: 18. 

Задача 2.  Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см.
Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000?
Розв’язання:
1) Знайдемо реальну відстань. Для цього проаналізуємо масштаб першої карти: 1:200 000 -
це в 1 см 2 км.
2) А на карті відстань займає 2 см, отже в реальності - 2*2км = 4 км.
3) Проаналізуємо масштаб другої карти: 1:50 000 - це в 1 см 0,5 км. А у нас 4 км.
4 км : 0,5 = 8 см на карті.
Відповідь: 8.

Задача 3. Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см.
Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000
 Розв’язання:
Масштаб першої карти – в 1 см 2 км. Значить, реальна відстань – 4 км.
Масштаб другої карти-  в 1 см 5 км. Значить, відстань займатиме 0,8 см.

Задача 4. Відстань між двома селами на карті, масштаб якої 1 : 250 000, дорівнює 10 см.
Якою буде ця відстань (км) на місцевості?
Розв'язання:
Іменований масштаб карти: в 1 см 2,5 км.
На карті відстань між селами дорівнює 10 см. Якщо в 1 см 2,5 км, то чому дорівнює
реальна відстань в 10 см на карті?
1 см = 2,5 км
10 см = х км
х= 25 км.
Відповідь: 25

Задача 5. Визначте відстань між двома об'єктами на місцевості (у кілометрах), якщо ця

відстань на карті, масштаб якої 1:500 000, становить 12см (або 14 см - в іншому варіанті).
Розв'язання:
Переводимо масштаб в іменований:
1:500000 = в 1 см 500000 см = в 1 см 5 км
За умовою відстань на карті дорівнює 12 см (14 см).
На місцевості вона дорівнюватиме 12*5 = 60 км або ж 14*5=70 км
Відповідь: в залежності від варіанту
де 12 см – 60,
де 14 см – 70.

Задачі до теми "Атмосферний тиск"

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також
при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск
знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися
(опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1
мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним
тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску
слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м
підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740
мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті
183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м =
1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м.
Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст.,
знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760
мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.,
визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м  
Відповідь: висота гори 2100 м

Задачі на визначення температури повітря

Вертикальний температурний градієнт – це величина, на яку змінюється
температура повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний
температурний градієнт становить приблизно 0,6°С на  кожні 100 м).
 
Задача 1. Визначте, якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря
вона становить 22°С.
Розв’язання:
1.Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з
підняттям на 1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів
знизиться температура при піднятті на 2 км: 2 км × 6 °С = 12°С.
2. Далі визначаємо, якою буде температура на висоті 2 км: 22 °С – 12 °С = 10°С.
Відповідь: на висоті 2 км температура становитиме 10°С.
 
 Задача 2. Визначте, якою буде температура повітря за бортом літака, який летить на
висоті 10 000 м, якщо біля земної поверхні вона становить 20°С.
Розв’язання:
На кожні 1000 м підйому температура знижується на 6°С.
1.Звідси можна визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на
висоту 10 000 м:10 000 м : 1000 м × 6 °С = 60°С.
2.Далі визначаємо температуру повітря за бортом літака: 20 °С – 60°С = – 40°С.
Відповідь: температура повітря за бортом літака становить – 40°С.

Задача 3. Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при

температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м.
Розв’язання:
Визначимо температуру повітря на висоті 6500 м:
27°С – (6500 м: 1000м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.
Відповідь: – 12°С.

Задача 4.  Визначте, якою буде температура за бортом літака, який летить на висоті 5 км,
якщо біля земної поверхні вона становить 12°С?
Розв’язання:
1. 5 км × 6°С = 30°С;   
2. 12°С – 30°С = – 18°С.
Відповідь: – 18°С.

Задача 5. У таблиці подано інформацію про середньомісячну температуру повітря на

одній з метеорологічних станцій. Визначте річну амплітуду коливань температури
повітря.
I -8 (або -9)
II -7
III +1
IV +9
V +17
VI +22
VII +23
VIII +21
IX +18
X +10
XI +1
XII -6
Розв'язання:
Амплітуда температур - це різниця між найбільшим та найменшим значеннями
температури.
Найбільше значення - у липні, найменше - у січні.
Не забуваємо про те, що відняти від'ємне число - це його додати. Отже,
Амплітуда = 23 - (-8) = 23 + 8 = 31 градус або ж якщо в січні -9, то 23+9=32
Відповідь: 31 (або 32, якщо в січні -9).
 Задачі на азимут
 Азимут — це горизонтальний кут мiж напрямком на північ i напрямком на обраний
об’єкт.
 Кут відраховують тільки за годинниковою стрілкою.
 Азимут вимірюється в градусах від 0°до 360°.

Азимути та їх напрями
Позна- Позна-
Сторони чення Сторони чення
Азимут Азимут
горизонту горизонту

пн. пд.
Північ 0° або 360° Південь 180°
пн. сх. пд.зх.
Північний схід 45° Південний захід 225°

Схід сх. 90° Захід зх. 270°

пд. сх. пн. сх.
Південний схід 135° Північний захід 315°

Задача 1. В якому напрямку ви будете повертатись додому, якщо в школу йшли за
азимутом 90º ? Зобразіть схематично.
Відповідь: Рухалися на схід, отже повертатися будемо в напрямку на захід.
90° 270°

Задача 2. Вкажіть, яким сторонам горизонту відповідають азимути 315° і 135°?

Відповідь: 315°-пн.зх., 135°-пд.сх..
Задача 3. Визначте азимут, за яким пройде траса водогону вздовж стежки в напрямку від
річки Андоги до загону для худоби. Який азимут буде, коли він відхилиться на 6° від
напрямку на схід?

Азимут , за яким пройде траса водогону вздовж стежки в напрямку від річки Андоги до
загону для худоби дорівнює 90°, а якщо він буде відхилятися на 6° від напрямку на схід,
то 90°-6°=84°
Відповідь: 90°, 84°.

Задача 4. Який напрям і азимут на Полярну зірку ?

Відповідь: 360°, напрям-північ

КООРДИНАТИ
 
Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.
Існують Північна та Південна півкулі, Західна та Східна півкулі.
 
Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину)
дорівнює 111,1км ≈ 111 км
Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км
Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює
1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за картою.
 
Задача 1.  Визначити протяжність Південної Америки вздовж екватора, якщо
1=111,3 км 111 км
Розв'язання: 111 км (81°зх.д. - 48° сх.д.)= 111 км x 33 = 3663 км.
Відповідь: 3663 км.
Задача 2. Визначте протяжність Північної Америки по 10-ій паралелі за
градусною сіткою в градусах і кілометрах (довжина дуги 1 по 10-ій паралелі -
109,6км).
Розв'язання: географічна довгота східної точки 78 зх. д., географічна довгота
західної точки 36 зх. д..
1) протяжність в градусах:
78 - 36  = 42;
2)протяжність в км:
довжина дуги 1 на 10-ій паралелі -109,6 км
109,6 км х 42 = 4603,2км.
Відповідь: 4603,2км

Альбедо
Альбе́до — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла
відбивати та розсіювати випромінення (світло).
Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках
випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної
радіації, що надходить).
Цей показник вимірюється у відсотках.
 
Альбедо = відбите випромінення / поглинене випромінення * 100%
 
Задача 1.  Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за
місяць:
пряма - 200,
розсіяна - 100,
відбита -150
Розв’язання:
Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 300. А відбила вона 150, тобто половину.
Отже, альбедо = 50%
 
Задачі на місцевий та поясний час
 Коли на Гринвіцькому меридіані полудень, то на довготі 180° - північ, на довготі 90°
сх. д. - вечір, а на довготі 90° зх. д. - ранок.
 Місцевий час — це час меридіана даного місця, що визначається положенням Сонця.
 Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, тобто будь-яка точка, що
розташована на її поверхні, проходить коло довжиною 360°. Отже, за годину Земля
повертається на 15°:
360°: 24 год = 15год.
На 1° Земля повертається за 4 хв (60хв: 15° = 4хв).
Тому місцевий час двох пунктів, відстань між якими за довготою становить 1°,
відрізняється на 4 хвилини. Отже, чим більша відстань по довготі між пунктами, тим
більша різниця місцевого часу між ними.
 Поясний час - це місцевий сонячний час середнього основного географічного
меридіана даного часового поясу, тобто того меридіана, що проходить посередині певного
поясу і відрізняється від сусідніх меридіанів на 15°.
 За міжнародною угодою поверхню Землі умовно поділили на 24 часових пояси (від
нульового до 23-го). У межах поясу відлік часу ведуть за тим меридіаном, який проходить
посередині. Наприклад, меридіан 15° сх. д. є середнім для першого часового поясу
(15:15=1); 30° сх. д. - для другого (30 : 15 = 2); 120° сх. д. -для восьмого (120 : 15 = 8) і т. д.
 Відлік часових поясів ведеться від нульового (Гринвіцького) меридіана, а початок нової
доби - на 180-му меридіані. Його ще називають лінією зміни дат.
 Якщо рухатися із сходу на захід і перетнути лінію зміни дат, то одна доба додається.
Наприклад, після 1 квітня настає 2 квітня. А якщо рухатися у зворотному напрямку, то
одну і ту саму добу ми відлічуємо двічі. Наприклад, після 1 квітня знову буде 1 квітня.
 Літній час (з кінця березня по кінець жовтня) стрілки годинників переводять на одну
годину вперед.

Задача 1. За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за
місцевим часом у Києві?
Розв'язання:
1) Визначаємо географічну довготу міст:
Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.;
2) Визначаємо різницю довготи:
32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';
3) Визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;
4) Визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час
буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.
Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.

Задача 2. Визначте час і дату:

а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх.
д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.
Розв'язання:
а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;
2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;
3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);
4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно
додати до відомого часу:
1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.
б) 1) Лондон-0° д.;
2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;
3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;
4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:
1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня
в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;
2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну
довготу потрібно додавати:
30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;
3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;
4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня
Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30
хв, 11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня
Задача 3. Котра година у Києві, якщо у Лондоні 12.00?
Розв'язання:
1. Визначаємо за картою годинних поясів у яких годинних поясах знаходяться Київ та
Лондон.
Лондон – 0 часовий пояс;
Київ – ІІ часовий пояс.
2. Взнаємо різницю часу . Різниця у часі 2 год.
3. Дізнаємося, котра година в Києві.Оскільки Київ розташований на схід від Лондона, то
час у Києві буде більшим ніж у Лондоні.
Звідси: 12 + 2 = 14 год.
Відповідь. у м. Києві буде 14 год.

Задача 4. Котра година у Варшаві, якщо у Києві 12 год.?

Розв'язання:
1. Визначаємо годинні пояси. Варшава – І год.пояс; Київ – ІІ год. пояс.
2. Різниця у часі 1 год.
3. Оскільки Варшава розташована на захід від Києва, то час у Варшаві буде меншим ніж у
Києві. Звідси: 12 – 1 = 11 год.
Відповідь. у Варшаві 11 год. ранку.

Задача 5. Обчисліть, на скільки хвилин місцевий час у точці А відстає порівняно з

місцевим часом у точці В.

Розв'язання:
1.Визначаємо географічну довготу точо:
А- 30° сх. д.; В - 45° сх. д.;
3) Визначаємо різницю довготи:
45° сх. д.-30° сх. д. = 15°;
3) Визначаємо різницю в часі: 15° х 4 хв = 60 хв;
Відповідь: час в точці А відстає від часу в точці В на 60 хв.
 Задачі на абсолютну та відносну висоту.
Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.
Розв'язок. Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а
найнижчою — Маріанський жолоб — — 11022 м. Тому відносна висота становитиме
19870 м:
8848 м - (-11022 м) = 19870 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить
19870 м.
Задача 2. Обчисліть відносну висоту між найвищою і найнижчою точками материка
Євразія.
Розв'язок. Найвища точка материка Євразія — гора Джомолунгма (8848 м), а найнижча
— западина Мертвого моря (—395 м). Отже, відносна висота становитиме 9243 м:
8848 м - (-395 м) = 9243 м
Відповідь: відносна висота між найвищою і найнижчою точками материка Євразія
становить 9243 м.
Задача 3. Визначте абсолютну висоту, на якій знаходиться гирло річки Вирви (у метрах).

Відповідь:138 м.
Ріки
Похил річки = падіння / довжина.
Падіння річки = висота витоку - висота гирла.
Річний стік = витрати води * час (вимірюється в секундах). 

Задача 1. Визначте падіння річки Вирви (у метрах).

Розв’язання:Падіння річки = висота витоку - висота гирла.
Падіння=142-138=4 м.
Відповідь:4 м.

Задача 2. Визначте похил річки, довжина якої 502км, висота витоку – 256 м, а висота
гирла – 100 м.
Розв’язання:
1.Визначаємо Падіння річки = висота витоку - висота гирла=256-100=156 м.
2.Визначаємо Похил річки = падіння / довжина=156 м/502 км=15600 см/502км.= 31 см/км.
Відповідь: похил річки дорівнює 31 см/км.

ЧАС
 

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ 
Ресурсозабезпеченість - це співвідношення між запасами природних ресурсів і
обсягом їх використання. Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих
ресурсів, або їхніми запасами з розрахунку на душу населення.
Будьте уважні: зводьте числа до однакового виду, не діліть тисячі на мільйони.
 
Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
Ресурсозабезпеченість = запаси / кількість населення
 
Задача 1.  Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках)
за такими даними: загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток
склав 50 млн тонн.
 Розв’язання: Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток
1,5 млрд = 1500 млн
1500 млн / 50 млн = 30 років
 Відповідь: 30 років

Задача 2.  Визначте ресурсозабезпеченість держави нафтою, якщо запаси складають

близько 30 млрд. т., при річному використанні 402млн т. Населення країни 54 млн осіб.
 Розв’язання: Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між величиною запасів
природних ресурсів і розмірами їхнього використання. 
Ресурсозабезпеченість = 30 000 млн т / 402 млн т = 74,63 років.
Ресурсозабезпеченість = 30 000 млн т / 54 млн осіб =  555,56 млн т/особу

НАСЕЛЕННЯ
Для характеристики населення використовують такі показники: чисельність
населення, щільність (густота) населення, коефіцієнти народжуваності, смертності,
природного приросту, показник механічного руху (сальдо міграції) та інші.
Для обчислення  густоти населення використовують формулу:  Г = Ч / П, де Г -
густота населення (чол./км2); Ч - чисельність населення (чол.); П - площа (км2 або га).
Різниця між кількістю народжених у даному регіоні (пункті) і кількістю померлих
становить природний приріст населення :
(Пн = Н - П).
Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту визначаються
кількістю народжених, померлих людей. Коефіцієнти розраховуються на кожну тисячу
жителів (чол. на 1000 жит.,  або проміле - ‰).
Сальдо міграції - це різниця між кількістю населення, що прибула в даний регіон
(пункт), та тією кількістю, що вибула з нього. Буває додатнім, коли кількість вибулих 
більша за кількість прибулих, і від’ємним, коли навпаки.
Шоб знайти загальний приріст населення, потрібно врахувати як природний, так і
механічний прирости.
Рівень безробіття = кількість безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси=зайняті + безробітні
Густота населення = к-ть населення / площа
Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих
Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

 Задача 1.  Чисельність населення країни на 1 січня 2010 року становила 100 млн осіб.
Визначте, якою стала чисельність населення (у млн осіб) на 1 січня 2011 року, якщо в цій
країні показники руху населення у 2010 році були такими:
коефіцієнт народжуваності 14 осіб на 1000 мешканців,
коефіцієнт смертності 7 осіб на 1000 мешканців,
сальдо міграції 300 тис. осіб.
Розв’язання:
Так, маємо 100 млн. На 100 мешканців народилося 14 осіб. а на 100 млн? Складаємо
пропорцію, з якої маємо, що народилося (14 * 100 млн) / 1000 = 1 млн 400 тис. осіб.
Так само знаходимо, що померло 700 тис. осіб.
Отже, природний приріст склав 1,4 млн - 0,7 млн = 0,7 млн = 700 тис. осіб.
Тепер з сальдо міграції. Воно додатне, отже іммігранти переважали, значить, додаємо ці
300 тис.
За рік населення збільшилося на 700 тис. + 300 тис. = 1 млн осіб.
100 млн+1млн = 101 млн.
Відповідь: 101.

Задача 2. У країні з населенням 10 млн осіб і територією 60 тис.км2 міське населення

становить 70%. Визначте густоту сільського населення (осіб /км2) у цій країні.
Розв’язання:
1)Населення: а) міське; б) сільське
Отже, маємо 100%-70%=30% сільського населення.
2) Для визначення кількості складемо пропорцію:
100% - 10 млн осіб
30% - х млн осіб
х=30*10/100=3 млн осіб.
3) Густота дорівнює 3 млн осіб /60 тис. км2 = 3000 тис. осію /60 тис. км2 = 50 осіб /км2
Відповідь: 50.

Задача 3. Кількість населення адміністративного району за рік збільшилася з 30500 осіб

до 30850 осіб. Чому дорівнює сальо міграції в цьому районі, якщо природний приріст
населення становив 120 осіб за рік?
Розв'язання:
Зміни кількості населення можуть бути зумовлені:
1) природним приростом
2) механічним.
Приріст населення = природний приріст+механічний приріст. Невідомий другий доданок.
Приріст знаходимо як різницю між кількістю на кінець року і його початок.
Тобто 30850-30500 = 120 + х
350=120+х
х=230 осіб.
Відповідь: 230.
У деяких варіантах був варіант з природним приростом у 130 осіб, тому відповідь там 120
осіб.