Розв’язки завдань ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики

11 клас

Задача 1

Під час польоту літака за нормальних умов на невеликій висоті над землею
повітря всмокчується до турбореактивного двигуна через повітрозабірники
площею 𝑆 = 1м2 . У камері згорання повітря підтримує процес згорання рідкого
полива (гасу). 12000 кг палива вистачає на 3 год 30 хв. роботи двигуна, який
створює силу тяги 170 кН.
Визначте швидкість витоку газів із сопел двигуна в режимі польоту зі
сталою швидкістю 𝑣 =900 км/год.
кг
За нормальних умов густина повітря 𝜌 = 1,3 3.
м

Розв’язок

Швидкість витоку газів розрахуємо із ІІ закону Ньютона у вигляді ∆𝑝 = 𝐹𝑡,

де ∆𝑝 – зміна імпульсу газів, що витікають із сопел двигуна в режимі польоту.
За 𝑡 = 1 с імпульс газів змінюється на величину ∆𝑝 = 𝑀𝑢, де 𝑢 – швидкість
витоку газів, 𝑀 – їх маса.
Отже, 𝑀𝑢 = 𝐹𝑡 (1).
Із сопла витікають гази, які утворилися під час згорання рідкого палива, та
𝑚
залишку повітря: 𝑀 = ∆𝑚 + 𝜌𝑉 = + 𝜌𝑉, де ∆𝑚 – витрати пального за 1
𝑡
секунду, 𝑉 – об’єм повітря, яке всмокталося через повітрозабірники, за одну
секунду.
За 1 секунду літак долає відстань 𝐿 = 𝑣𝑡, тому об’єм повітря, що
прокачується під час польоту на дану відстань, дорівнює 𝑉 = 𝑆𝐿 = 𝑆𝑣𝑡.
𝑚
Отже, 𝑀 = + 𝜌𝑆𝑣𝑡 (2).
𝑡
𝑚
Підставимо вираз (2) у (1): ( + 𝜌𝑆𝑣𝑡)𝑢 = 𝐹𝑡.
𝑡
𝐹𝑡
Звідси 𝑢 = 𝑚 ;
𝑡
+𝜌𝑉𝑆𝑣𝑡
170 000 Н∙1с м
𝑢= 12000 кг кг км = 527,1 .
+1,3 3 ∙1м2 ∙900 год∙1с с
3 год 30 хв м

Задача 2

Для колонізації планет учені пропонують використовувати повітряні міста

у вигляді плівкових оболонок. Оцініть вантажопідйомність повітряного міста (у
кг на 1 м2 площі) на Венері, яке має вигляд диску діаметром декілька кілометрів
і висотою 200 м. У такому місті будуть жити люди, дихаючи тим самим повітрям,
що й на Землі за атмосферного тиску 0,1 МПа і температури 30℃. Плівка має
г
поверхневу густину 𝜎 = 80 2. Прискорення вільного падіння на поверхні
м
 г
Венери становить 0,9 від земного. Молярна маса карбону 12 , оксигену – 16
моль
г г
, нітрогену – 14 .
моль моль

Тиск біля Температура біля

Планета Склад атмосфери
поверхні планети поверхні планети
96,5 % 𝐶𝑂2 ,
Венера 9,2 МПа 462℃.
3,5% 𝑁2
78% 𝑁2 ,
Земля 0,1 МПа 15℃.
22% 𝑂2 ,

Розв’язок
Уважатимемо, що вантажопідйомність – це маса вантажу, який можна
розмістити в місті-оболонці, щоб оболонка плавала біля поверхні планети. За
умовою задачі вантажопідйомність необхідно оцінити як масу людей та вантажу
на 1 м2 площі оболонки.
Щоб оболонка міста плавала біля поверхні Венери, необхідно, щоб
урівноважувалися сили, що на нього діють:
𝐹𝐴 = (𝑚вант + 𝑚пов + 𝑚о )g В (1),
кг
де g В = 0,9g З – прискорення вільного падіння на Венері (g З = 9,8 3 прискорення
м
вільного падіння на Землі); 𝑚о – маса оболонки, 𝑚пов – маса повітря в місті, 𝑚вант
– маса людей та вантажу, 𝐹𝐴 – сила Архімеда.
Маса оболонки:
ℎ
𝑚о = 𝜎𝑆 = 𝜎(2 ∙ 𝜋𝑟 2 + ℎ ∙ 2𝜋𝑟) = 𝜎 ∙ 2𝜋𝑟 2 (1 + ).
𝑟
ℎ
За умовою задачі діаметр міста – декілька кілометрів, тому щонайменше
𝑟
в 10 разів менше за одиницю. Отже, масою стінки оболонки можна знехтувати.
Тоді 𝑚о = 𝜎 ∙ 2𝜋𝑟 2 (2).
Оцінимо масу атмосфери в місті, використовуючи рівняння Менделєєва-
Клапейрона:
𝑚 𝑃 V 𝑀
𝑃З V𝑀 = пов 𝑅𝑇З , де V𝑀 = ℎ ∙ 𝜋𝑟 2 . Звідси 𝑚пов = З 𝑀 пов .
𝑀пов 𝑅𝑇З
Молярну масу повітря розрахуємо для суміші газів:
𝑚 𝑚 𝑚 𝑚пов г
𝑀пов = пов = пов = 0,78𝑚пов пов
0,22𝑚пов = 0,78𝑚пов 0,22𝑚пов ≈ 28,9 .
𝜈 𝜈𝑁 +𝜈𝑂 + г + г моль
𝑀𝑁 𝑀𝑂 28 32
моль моль
Сила Архімеда 𝐹𝐴 = ρВ g В V𝑀 , де ρВ – густина атмосфери біля поверхні
Венери, V𝑀 – об’єм міста.
Густину атмосфери Венери ρВ оцінимо за допомогою рівняння
Менделєєва-Клапейрона:
𝑚 𝜌 𝑃 𝑀
𝑃В VВ = В 𝑅𝑇В або 𝑃В = В 𝑅𝑇В . Звідси 𝜌В = В В .
𝑀В 𝑀В 𝑅𝑇В
Молярну масу атмосфери Венери 𝑀В розрахуємо для суміші газів
аналогічно, як для розрахунку молярної маси повітря в місті:
𝑚 𝑚В 𝑚 𝑚 г
𝑀В = В = = 0,035𝑚В В0,965𝑚В = 0,035𝑚В В0,965𝑚В ≈ 43,4 .
𝜈 𝜈𝑁 +𝜈𝑂 + г + г моль
𝑀𝑁 𝑀С 28 44
моль моль
 З урахуванням зазначеного вираз (1) набуде вигляду:
𝑃 V 𝑀
ρВ g В V𝑀 = (𝑚вант + З 𝑀 пов + 𝜎 ∙ 2𝜋𝑟 2 )g В ;
𝑅𝑇З
𝑃З V𝑀 𝑀пов
ρВ V𝑀 = 𝑚вант + + 𝜎 ∙ 2𝜋𝑟 2 ;
𝑅𝑇З
𝑃В 𝑀В 𝑃З 𝑀пов ℎ∙𝜋𝑟 2
. ℎ ∙ 𝜋𝑟 2 = 𝑚вант + + 𝜎 ∙ 2𝜋𝑟 2 .
𝑅𝑇В 𝑅𝑇З
𝑃В 𝑀В 𝑃З 𝑀пов ℎ∙𝜋𝑟 2 𝑃В 𝑀В
Звідси 𝑚вант = . ℎ ∙ 𝜋𝑟 2 − − 𝜎 ∙ 2𝜋𝑟 2 = 𝜋𝑟 2 (ℎ −
𝑅𝑇В 𝑅𝑇З 𝑅𝑇В
𝑃З 𝑀пов ℎ
− 2𝜎).
𝑅𝑇З
𝑚вант 𝑃В 𝑀В 𝑃З 𝑀пов ℎ
= ( − ) − 2𝜎.
𝑆 𝑇В 𝑇З 𝑅
6 −3 кг кг
𝑚вант 200 9,2∙10 Па∙43,4∙10 моль 0,1∙106 Па∙28,9∙10−3 кг
𝑆
=
𝑅
( (462+273)К
− (15+273)К
) − 2 ∙ 80 ∙ 10−3
моль
м2
≈
кг
100 .
м2

Задача 3

На тонке дротяне кільце радіусом 𝑅 вільно

надіта намистинка масою 𝑚. Кільце нерухоме і
займає горизонтальне положення в полі сили
тяжіння. Коефіцієнт тертя ковзання між
намистинкою і кільцем дорівнює 𝜇. У початковий
момент намистинка рухається зі швидкістю 𝑣0 .
Визначте прискорення намистинки в початковий
момент.
Розв’язок
Рух кульки відбувається під дією трьох сил – сили тяжіння 𝐹⃗т = 𝑚g⃗⃗, сили
⃗⃗ та сили тертя 𝐹⃗тр .
реакції опори 𝑁

⃗⃗1 ⃗⃗
𝑁
𝑁

𝑣⃗0
⃗⃗2
𝑁

𝐹⃗тр

𝑚g⃗⃗
⃗⃗ має дві складові: вертикальну 𝑁
Cила реакції опори 𝑁 ⃗⃗1 , яка компенсується силою
тяжіння 𝐹⃗т (𝑁1 = 𝑚g), та горизонтальну 𝑁 ⃗⃗2 , яка забезпечує рух намистинки по
𝑣2
колу та наявність доцентрового прискорення намистинки (𝑁2 = 𝑚𝑎д = 𝑚 0 ):
𝑅
 2
𝑣2
𝑁 = √𝑁12 + 𝑁22 = √(𝑚g)2 + (𝑚 0 ) .
𝑅
Сила тертя гальмує кульку, надаючи їй тангенціальне прискорення 𝑎𝜏 :
𝐹тр = 𝑚𝑎𝜏 .
2 2
𝑣2 𝑣2
Сила тертя 𝐹тр = 𝜇𝑁 = 𝜇𝑚√g 2 + ( 0 ) . Отже, 𝑎𝜏 = 𝜇√g 2 + ( 0 ) .
𝑅 𝑅

Повне прискорення кульки: 𝑎⃗ = 𝑎⃗𝜏 + 𝑎⃗𝑛 ;

2
𝑣2
𝑎 = √𝑎𝜏2 + 𝑎𝑛2 = √(𝜇g)2 + (1 + 𝜇2 ) ( 0 ) .
𝑅 𝑎⃗𝑛
𝑣⃗0 𝑎⃗

𝑎⃗𝜏
Задача 4

Дано електричне коло з приладами, параметри яких указано на схемі.

1. Визначте напругу на конденсаторі з ємністю С при розімкнутому ключі К.
2. Визначте силу струму через резистор з опором 3𝑅 після замикання ключа К.
3. Яка напруга стане на конденсаторі С після закінчення усіх перехідних
процесів?

Розв’язок
У початковий момент при розімкнутому ключі К струм у контурі з
конденсаторами С та 3С не протікає. Еквівалентна схема цього контуру
зображена на рис. 1.

рис. 1
 Сумарний заряд, зосереджений на верхніх обкладках конденсаторів С та
3С, дорівнює нулю. Отже,
𝑞 𝑞 4𝑞
Ɛ = 𝑈𝐶 + 𝑈3𝐶 = + = .
𝐶 3𝐶 3𝐶
3𝐶Ɛ
Звідси 𝑞 = .
4
𝑞 3𝐶Ɛ 3Ɛ
Напруга на конденсаторі з ємністю С: 𝑈𝐶 = = = .
𝐶 4𝐶 4
Після замикання ключа К заряд та напруга на конденсаторі 2С відсутні.
Запишемо друге правило Кірхгофа для контуру 1 (рис. 2):

рис. 2

Ɛ = −𝐼1 𝑅 + 𝑈𝐶 + 𝑈3𝐶 + 𝐼3 ∙ 3𝑅
Оскільки Ɛ = 𝑈𝐶 + 𝑈3𝐶 , то рівняння спрощується:
𝐼1 𝑅 = 𝐼3 ∙ 3𝑅 та 𝐼1 = 3𝐼3 .
Друге правило Кірхгофа для контуру 2:
7Ɛ
2Ɛ = 𝐼2 ∙ 2𝑅 + 𝑈3𝐶 + 𝐼3 ∙ 3𝑅 або 2𝐼2 + 3𝐼3 =
4𝑅
7Ɛ
За першим правилом Кірхгофа: 𝐼2 = 𝐼1 + 𝐼3 = 4𝐼3 . Тоді 𝐼3 = .
44𝑅
3. Після завершення перехідних процесів, струм у контурах 1 та 2
відсутній. Еквівалентна схема цього кола зображена на рис. ?

Сумарний заряд, зосереджений на верхніх обкладках конденсаторів С, 2С

та 3С дорівнює нулю: 𝑞1 + 𝑞2 = 𝑞3 .
𝑞 𝑞
Для контура 1: Ɛ = 1 + 3 .
𝐶 3𝐶
𝑞2 𝑞3
Для контура 2: 2Ɛ = + .
2𝐶 3𝐶
Розв’язуючи отриману систему рівнянь, знаходимо:
 1 𝑞1 1
𝑞1 = СƐ, 𝑈1 = = Ɛ.
6 𝐶 6