Professional Documents
Culture Documents
Практична третяяяяя
Практична третяяяяя
Практична робота №3
з дисципліни:
на тему:
Виконав:
Соловій Б.В.
Прийняв:
Корж Г.І.
Львів 2019
Теоретичні відомості
Спожита комп’ютером „зайва” енергія перетворюється в тепло, що призводить
до підвищення температури в робочому приміщенні. Крім цього в приміщення
виділяються при кімнатній температурі в незначних кількостях такі хімічні сполуки,
як діоксини і фуран, які не мають запаху і є канцерогенними речовинами,
відносяться до протипожежних засобів, які є необхідні для корпусу монітору і плат.
При роботі лазерного принтера може виділятися озон, який теж є канцерогенною
речовиною. Відповідно до “Державних санітарних правил і норм роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
ДСанПІН 3.3.2.007-98 встановлені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів
навколишнього середовища приміщень з комп’ютерною технікою.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує
видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари,
пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні. Основне
завдання вентиляції – вилучити з приміщення забруднене, вологе або нагріте
повітря та подати чисте свіже повітря. Системи вентиляції можна умовно
класифікувати за такими основними ознаками:
- спосіб організації повітрообміну
- природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна
вентиляція);
- спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-
витяжна);
- призначення (загальнообмінна та місцева).
- за призначенням – робоча, аварійна.
Аварійну вентиляцію влаштовують у тих виробничих приміщеннях, в яких
можуть статися аварії з виділенням значної кількості шкідливостей, а також, коли
при виході з ладу робочої вентиляції в повітрі можуть утворюватись небезпечні для
життя працівників або вибухонебезпечні концентрації. Аварійна вентиляція, як
правило, проектується витяжною.
Природна вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору.
Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує різниця температур та
густини внутрішнього та зовнішнього повітря. Вітровий напір зумовлений тим, що
при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск,
а підвітряної – розрідження. Природна вентиляція може бути неорганізованою і
організованою. При неорганізованій вентиляції об’єми повітря, що надходять та
вилучаються із приміщення невідомі., а сам повітрообмін залежить від випадкових
чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього
повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію –
просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та
провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.
Аерацією називається організована природна загальнообмінна вентиляція
приміщень в результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що
відкриваються, і ліхтарів. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для
надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі
встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря.
Повітрообмін регулюють різним ступенем відкривання фрамуг (у залежності від
температури зовнішнього повітря чи швидкості і напрямку вітру). Цей спосіб
вентиляції знайшов застосування в промислових будинках, що характеризуються
технологічними процесами з великим тепловиділенням.
Штучна (механічна) вентиляція дає можливість очищувати повітря перед його
викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх
утворення., обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати),
більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Види механічних вентиляцій:
1) Загальнообмінна (з усього приміщення збирає повітря або подає свіже) Для
зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція – повітря, яке
забирається з місць, де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2 метрів від
землі. Викид назовні не вищий від гребеня даху. Якщо вилучаються речовини важчі
за повітря: 60% з верхніх зон (вентилятор, калорифер), 40%-нижня зона (розміщення
у вентиляційних камерах). Витяжка на даху. Основне завдання розрахунку
загальнообмінних систем штучної вентиляції – визначити кількість повітря, що
необхідно подати і вилучити з приміщення.
2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучити шкідливі речовини або створювати
на робочому місці відповідний мікроклімат. Може бути припливною і витяжною.
Здійснюється у вигляді :
- витяжного зонта;
- витяжної панелі;
- витяжної шафи;
- бортового відсмоктувача.
Хід роботи
Мета роботи: Розрахувати повітрообмін за газовиділенням, за надлишковою
вологістю, за надлишковим теплом у приміщенні; розрахувати, скільки раз за
годину необхідно змінити повітря в приміщенні і встановити на основі ДБН В2.5-
67:2013, яка вентиляція необхідна.
Варіант №8
Завдання 1. Розрахунок повітрообміну за газовиділенням.
Вхідні дані:
параметри приміщення: 7 ∙ 8 ∙2,5 м ;
речовина: хлор;
г
кількість речовини: 0,5 год ;
;
ккал
с−¿ теплоємність повітря (0.239 ¿;
кг∗❑ОС
ρзовн – густина зовнішнього повітря (1.202 кг/м3).
Розраховую надлишкове тепло, яке надходить у приміщення від обладнання,
освітлення, через вікна і від людей:
ккал
Q надл =Q надх −Q відх =11223−1965=9258 ;
год
для цього необхідно розрахувати Qнадх та Qвідх :
ккал
Q надх =Q 1+Q 2+Q 3 +Q 4=7000+2244,6+1080+ 898,7=11223 ;
год
ккал
де Q1 – тепло, що надходить від обладнання (7000 год );
ккал
Q2 – тепло, що надходить від людей, год ;
ккал
Q3 – тепло, яке надходить від вікон, год ;
ккал
Q4 – тепло, яке надходить від освітлення в приміщення, год .
n – кількість ПК;
K – коефіцієнт втрат;
N – потужність, кВт.
K м =0,3 ;
K c =0,25.
Розраховую тепло від людей:
ккал
Q 2=860 ∙ n ∙ q люд=860 ∙ 5 ∙0.151=649,3 .
год
Тепло, що надходить через вікна (з попереднього завдання):
ккал
Q 3=1080 .
год
Розраховую тепло, що надходить від освітлення:
ккал
Q 4 =860 ∙ N л ∙ n ∙ k=860∙ 60 ∙10−3 ∙ 16 ∙ 0.6=495,36 ;
год
де N л −¿ потужність лампи, кВт;
n−¿ число ламп;