МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки

Кафедра електронних приладів

Практична робота №3

з дисципліни:

«Професійна та цивільна безпека»

на тему:

«Розрахунок систем вентиляції»

Виконав:

студент гр. ЕЛЕП-11

Соловій Б.В.

Прийняв:

професор каф. цивільної безпеки

Корж Г.І.

Львів 2019
 Теоретичні відомості
Спожита комп’ютером „зайва” енергія перетворюється в тепло, що призводить
до підвищення температури в робочому приміщенні. Крім цього в приміщення
виділяються при кімнатній температурі в незначних кількостях такі хімічні сполуки,
як діоксини і фуран, які не мають запаху і є канцерогенними речовинами,
відносяться до протипожежних засобів, які є необхідні для корпусу монітору і плат.
При роботі лазерного принтера може виділятися озон, який теж є канцерогенною
речовиною. Відповідно до “Державних санітарних правил і норм роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”
ДСанПІН 3.3.2.007-98 встановлені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів
навколишнього середовища приміщень з комп’ютерною технікою.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує
видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари,
пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні. Основне
завдання вентиляції – вилучити з приміщення забруднене, вологе або нагріте
повітря та подати чисте свіже повітря. Системи вентиляції можна умовно
класифікувати за такими основними ознаками:
- спосіб організації повітрообміну
- природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна
вентиляція);
- спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-
витяжна);
- призначення (загальнообмінна та місцева).
- за призначенням – робоча, аварійна.
Аварійну вентиляцію влаштовують у тих виробничих приміщеннях, в яких
можуть статися аварії з виділенням значної кількості шкідливостей, а також, коли
при виході з ладу робочої вентиляції в повітрі можуть утворюватись небезпечні для
життя працівників або вибухонебезпечні концентрації. Аварійна вентиляція, як
правило, проектується витяжною.
Природна вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору.
Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує різниця температур та
густини внутрішнього та зовнішнього повітря. Вітровий напір зумовлений тим, що
при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск,
а підвітряної – розрідження. Природна вентиляція може бути неорганізованою і
організованою. При неорганізованій вентиляції об’єми повітря, що надходять та
вилучаються із приміщення невідомі., а сам повітрообмін залежить від випадкових
чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього
повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію –
просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях та
провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.
Аерацією називається організована природна загальнообмінна вентиляція
приміщень в результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що
відкриваються, і ліхтарів. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для
надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі
встановлюють спеціальні пристрої (ліхтарі) для видалення відпрацьованого повітря.
Повітрообмін регулюють різним ступенем відкривання фрамуг (у залежності від
температури зовнішнього повітря чи швидкості і напрямку вітру). Цей спосіб
вентиляції знайшов застосування в промислових будинках, що характеризуються
технологічними процесами з великим тепловиділенням.
Штучна (механічна) вентиляція дає можливість очищувати повітря перед його
викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх
утворення., обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати),
більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Види механічних вентиляцій:
1) Загальнообмінна (з усього приміщення збирає повітря або подає свіже) Для
зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція – повітря, яке
забирається з місць, де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2 метрів від
землі. Викид назовні не вищий від гребеня даху. Якщо вилучаються речовини важчі
за повітря: 60% з верхніх зон (вентилятор, калорифер), 40%-нижня зона (розміщення
у вентиляційних камерах). Витяжка на даху. Основне завдання розрахунку
загальнообмінних систем штучної вентиляції – визначити кількість повітря, що
необхідно подати і вилучити з приміщення.
 2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучити шкідливі речовини або створювати
на робочому місці відповідний мікроклімат. Може бути припливною і витяжною.
Здійснюється у вигляді :
- витяжного зонта;
- витяжної панелі;
- витяжної шафи;
- бортового відсмоктувача.
Хід роботи
Мета роботи: Розрахувати повітрообмін за газовиділенням, за надлишковою
вологістю, за надлишковим теплом у приміщенні; розрахувати, скільки раз за
годину необхідно змінити повітря в приміщенні і встановити на основі ДБН В2.5-
67:2013, яка вентиляція необхідна.
Варіант №8
Завдання 1. Розрахунок повітрообміну за газовиділенням.
Вхідні дані:
параметри приміщення: 7 ∙ 8 ∙2,5 м ;
речовина: хлор;
г
кількість речовини: 0,5 год ;

кількість працюючих: 8 осіб.

Розрахунок:
Розраховую необхідний об’єм повітря для введення в приміщення:
q
L= ;
C 1−C2
мг
де q – кількість шкідливої речовини, год ;

С1 і С2 – гранично допустима концентрація і фактична концентрація шкідливої

мг
речовини відповідно, год .
С 2=0.3 С1 ;
q 0,5 ∙10 3 м3
L= = =714 .
0,7 C 1 0,7 ∙1 год
Розраховую кратність повітрообміну (скільки разів за годину потрібно змінити
повітря в приміщенні):
 L 714
K= = =5,1 .
V пр 7 ∙8 ∙ 2.5
Так як 1 < К < 8, то у цьому випадку необхідно використати механічну
вентиляцію.
Завдання 2. Розрахунок повітрообміну за надлишковою вологістю.
Вхідні дані:
параметри приміщення: 7 ∙ 8 ∙2.5 м;
категорія роботи: важка ІІІ;
відносна вологість у приміщенні: 83%;
відносна вологість зовнішнього повітря: 62%;
температура повітря у приміщенні: 25ОС.
Розрахунок:
Розраховую об’єм повітря, яке необхідно ввести в приміщення:
Σm 2360 3
L= = =210 м ;
ρвн ( α вн−α зовн ) 1,162 (16,18−6,51 )
г
де Σm – кількість вологи, яка виділяється від перебування людей в приміщенні, год ;
кг
ρвн −¿ густина повітря, ;
м3
г
α – абсолютна вологість, год .
кг
Густина повітря за заданої температури та тиску повітря ρвн = 1.162 .
м3
Розраховую кількість вологи, яка виділяється від перебування людей в
приміщенні:
г
Σ m=n∙ W =8 ∙295=2360 ;
год
де n – кількість працівників;
г
W – вологовиділення від однієї людини (W = 295 год );

Розраховую абсолютну вологість:

ρнвн ∙ φвн 19,5 ∙ 83 г
α вн= = =16.18 ;
100 100 год
ρнзовн ∙ φ зовн 10,5∙ 62 г
α зовн = = =6.51 ;
100 100 год
 г
де ρн – максимальний вміст вологи, ;
м3
φ – відносна вологість, %.
Температура зовні на 10ОС менша, ніж у приміщенні.
г
ρвн =19,5 ;
кг
г
ρ зовн =10,5 .
кг
Розраховую кратність повітрообміну (скільки разів за годину потрібно змінити
повітря в приміщенні):
L 210
K= = = 1,5.
V пр 7 ∙8 ∙ 2.5
Так як 1 < К < 8, то у цьому випадку необхідна механічна вентиляція.
Завдання 3. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом.
Вхідні дані:
параметри приміщення: 7 ∙ 8 ∙2.5 м;
ккал
надлишкове тепло обладнання; 7000 год ;

кількість працівників: 9 осіб;

площа вікон: 12 м2;
потужність освітлення: 1,1 кВт;
лампи освітлення: розжарювання.
Розрахунок:
Розраховую повітрообмін за надлишковим теплом:
Q надл 9258 м3
L= = =3222 ;
c ∙ ρ зовн ( t вн−t зовн ) 0.239 ∙1.202 ∙10 год
ккал
де Qнадл – надлишкове тепло від обладнання, освітлення, через вікна і від людей, год

;
ккал
с−¿ теплоємність повітря (0.239 ¿;
кг∗❑ОС
ρзовн – густина зовнішнього повітря (1.202 кг/м3).
Розраховую надлишкове тепло, яке надходить у приміщення від обладнання,
освітлення, через вікна і від людей:
ккал
Q надл =Q надх −Q відх =11223−1965=9258 ;
год
для цього необхідно розрахувати Qнадх та Qвідх :
ккал
Q надх =Q 1+Q 2+Q 3 +Q 4=7000+2244,6+1080+ 898,7=11223 ;
год
ккал
де Q1 – тепло, що надходить від обладнання (7000 год );
ккал
Q2 – тепло, що надходить від людей, год ;
ккал
Q3 – тепло, яке надходить від вікон, год ;
ккал
Q4 – тепло, яке надходить від освітлення в приміщення, год .

Розраховую тепло, що надходить від людей:

ккал
Q 2=860 ∙ n ∙ q люд=860 ∙ 9 ∙ 0.29=2244,6 ;
год
мг
де qлюд – тепло, що виділяється від однієї людини (290 год ).

Розраховую тепло, яке надходить від вікон:

ккал
Q 3=S в ∙ qскл ∙ k=12 ∙ 100∙ 0 .9=1080 ;
год
де Sв −¿ площа вікон, м2;
qскл – надходження тепла на 1 м2 (100 ккал для південного сходу);
k – коефіцієнт конструктивних особливостей (0.9 для вікон з подвійною рамою);
Розраховую тепло, яке надходить від освітлення в приміщення:
ккал
Q 4 =860 ∙ N ∙ k =860∙ 1,1 ∙0,95=898,7 ;
год
де N – потужність освітлення.
S ст ∙ λ ∙ ( t вн−t зовн ) 131∙ 0,75 ∙ ( 25−15 ) ккал
Q відх = = =1965 ;
σ 0,5 год
де Sст – площа стін, м 2;
ккал
λ – теплопровідність стін (0.75 ¿;
год ∙ ❑ОС ∙ м 2
σ – товщина стін (0.5 м).
Розраховую площу стін:
Sст =a ∙ b+2 ∙ h∙ ( a+ b )=7 ∙ 8+2 ∙2,25 ∙ ( 7+8 ) =131 м 2 .
Розраховую кратність повітрообміну (скільки разів за годину потрібно змінити
повітря в приміщенні):
 L 3222
K= = =23.
V пр 7 ∙8 ∙ 2,5
Так як К > 8, то у цьому випадку приміщення неможливо забезпечити
необхідною вентиляцією.
Завдання 4. Розрахунок теплообміну за теплом від ПК.
Вхідні дані:
параметри приміщення: 7 ∙ 8 ∙2,5 м;
кількість ПК: 5;
загальна потужність монітора: 80 Вт;
загальна потужність системного блоку: 210 Вт;
потужність освітлення: 920 Вт;
тип освітлення: Лд-60.
Розрахунок:
Розраховую повітрообмін за надлишковим теплом:
588,61 м3
L= =205,1 ;
0.239 ∙1.202 ∙10 год
де Qнадл – надлишкове тепло від обладнання, освітлення, через вікна і від людей;
ккал
с−¿ теплоємність повітря (0.239 ¿;
кг∗❑ОС
ρзовн – густина зовнішнього повітря (1.202 кг/м3).
Розраховую надлишкове тепло, яке надходить у приміщення від обладнання,
освітлення, через вікна і від людей:
ккал
Q надл =Q надх −Q відх =2553,61−1965=588,61 ;
год
кВт
для цього необхідно розрахувати Qнадх (Qвідх =1965 год з минулого завдання):
ккал
Q надх =Q 1+Q 2+Q 3 +Q 4=328,95+649,3+1080+ 495,36=2553,61 ;
год
ккал
де Q1 – тепло від ПК, год ;
ккал
Q2 – тепло від людей, год ;
ккал
Q3 – тепло, що надходить через вікна (1080 год з попереднього завдання);
ккал
Q4 – тепло, що надходить від освітлення, год .
 Розраховую тепло від ПК:
ккал
Q 1=860 ∙ n ∙ ( K м ∙ N м + K c ∙ N c ) =860 ∙5 ∙ ( 0,3 ∙80 ∙ 10−3 +0,25 ∙ 210∙ 10−3 ) =328,95 ;
год
ккал
де 860−¿ тепловий еквівалент, кВт ;

n – кількість ПК;
K – коефіцієнт втрат;
N – потужність, кВт.
K м =0,3 ;
K c =0,25.
Розраховую тепло від людей:
ккал
Q 2=860 ∙ n ∙ q люд=860 ∙ 5 ∙0.151=649,3 .
год
Тепло, що надходить через вікна (з попереднього завдання):
ккал
Q 3=1080 .
год
Розраховую тепло, що надходить від освітлення:
ккал
Q 4 =860 ∙ N л ∙ n ∙ k=860∙ 60 ∙10−3 ∙ 16 ∙ 0.6=495,36 ;
год
де N л −¿ потужність лампи, кВт;
n−¿ число ламп;

k −¿ коефіцієнт втрат (0,6).

Розраховую число ламп:

N заг 920
n= = =16 ламп;
N Λ 60

де N заг −¿ потужність освітлення, Вт;

N Λ −¿ потужність однієї лампи, Вт.

Розраховую кратність повітрообміну (скільки разів за годину потрібно змінити

повітря в приміщенні):
L 205,1
K= = =1,46.
V пр 7 ∙8 ∙ 2.5
Так як 1 < К < 8, то у цьому випадку необхідна механічна вентиляція.
Висновок: на основі проведених розрахунків було встановлено, що в
приміщенні з параметрами 7 ∙ 8 ∙2.5 м за завданням 1 необхідна механічна вентиляція,
у приміщенні за завданням 2 необхідна механічна вентиляція, у приміщенні за
завданням 3 необхідне переобладнання приміщення, так як неможливо забезпечити
необхідну вентиляцію, у приміщенні за завданням 4 необхідна механічна
вентиляція.
Висновки було зроблено за ДБН В2.5-67.2013 «Опалення, вентиляція та
кондиціонування».