Гігієна – наука про вивчення впливу

факторів навколишнього середовища на

здоров’я людини з метою його
збереження шляхом здійснення
профілактичних заходів.

Санітарія – це практичне застосування

розроблених гігієною правил та
рекомендацій.
 Вивчення гігієни дає лікарю стоматологу:
знання гігієнічних вимог до земельної ділянки та будівлі
для стоматологічної клініки;

знання вимог до внутрішнього планування та

забезпечення необхідним обладнанням приміщень
(освітлення, водопостачання, опалення, вентиляції,
каналізації та видалення відходів);

знання умов праці стоматолога, дії шкідливих

професійних чинників та способів зниження виробничих
шкідливостей;
знання основних документів, які використовують для
поточного та запобіжного санітарного нагляду у
стоматологічній клініці.
Вентиляція – процес
обміну повітря
в приміщенні
на атмосферне
для видалення надлишків
теплоти, вологи, пилу та
хімічних забруднювачів з
метою забезпечення
оптимального мікроклімату

Кондиціювання – процес підтримки

у приміщенні усіх або окремих
параметрів повітря (температури,
вологості, чистоти тощо) з метою
забезпечення оптимального
мікроклімату.
 Інші види мікрокліматичної техніки

Очищувач Клапан Бризер

Рекуператор Зволожувач Осушувач

Кліматичні системи
 Види вентиляції
1. За способом спонукання руху повітря:
Природна – відбувається за рахунок різниці
температури у приміщення та зовні, а також вітру.
Організована – через спеціально створені
конструктивні елементи: витяжні канали, шахти,
аераційні ліхтарі.
Неорганізована – через нещільності будівельних
конструкцій, вікна та кватирки.
Штучна (механічна) – відбувається за рахунок
роботи вентиляторів з електричним приводом.
 Види вентиляції
2. За розташуванням вентиляційних отворів:
Місцева – забір чи подача повітря проводиться
безпосередньо на робочому місці.
Загальнообмінна – забір чи подача повітря
здійснюється рівномірно по всьому приміщенню.
Комбінована (Суміщена)
 Види вентиляції (продовження)
3. За напрямком руху повітря:
Припливна – подається у приміщення.
Витяжна – повітря забирається з приміщення на
зовні.
Припливно-витяжна – одночасне застосування
припливної і витяжної системи вентиляції.
 Види вентиляції (продовження)

4. За призначенням:

Робоча вентиляція – призначена для постійного

забезпечення виробничого процесу.

Аварійна вентиляція – застосовується при

раптовому відключенні робочої вентиляції у
випадках, коли таке відключення може викликати
отруєння людей, вибух, пожежу, порушення
технологічного процесу тощо.
 Методи оцінки ефективності вентиляції(5 методів)
1. Розрахункові:
2. Органолептичні – суб’єктивне відчуття людиною
якості
2.1. повітря (свіжість,
Коефіцієнт вологість, запах
аерації – відношення прощітощо).
всіх
кватирок до площі підлоги.
2.2. Потрібний об’єм вентиляції – кількість свіжого
повітря, яку слід подати в приміщення на 1 людину за
1 годину, щоб вміст вуглекислого газу не
перевищував допустимого рівня.

Визначається за формулою:

K n
V ;
  0,04
де, V – потрібний об’єм вентиляції у м3;
K – кількість CO2 яку людина видихає за 1 годину (22,6 л.);
n – кількість людей у приміщенні;
φ – максимально допустима концентрація СО2 у приміщені
(1,0 л/м3, що відповідає 0,1%);
0,04% – концентрація СО2 у атмосфері.
3.Фізичні методи оцінки ефективності вентиляції:
Кратність обміну повітря – число, що показує
скільки разів протягом 1 години повітря
приміщень змінюється на атмосферне.
Визначається за формулою:
Vв.п. v  S  n  t
КОП   ;
Vп. V
де, КОП – кратність обміну повітря;
V в.п. – об’єм вентиляційного повітря (м3);
V п. – об’єм приміщення (м3);
S – площа вентиляційного отвору (м3);
v – швидкість руху повітря (м/с);
n – кількість вентиляційних отворів;
t – час (3600 с).
4. Хімічні методи оцінки ефективності вентиляції:
4.1. За вмістом вуглекислоти – метод заснований на
підрахунку кількості балончиків повітря атмосфери i
повітря приміщення, що були витрачені на
знебарвлення 10 мл. лужного розчину (600 мл. води, 1
крапля 25% аміаку, 2 краплі фенолфталеїну) у поглиначі Петрі.

Розраховується за формулою:

A  0,04
Вміст CО2 %  ;
де,
В
А – кiлькiсть балончикiв атмосферного повітря,
що витрачено на знебарвлення лужного розчину;
В – кiлькiсть балончикiв повітря
в примiщеннi, що витрачено на знебарвлення;
0,04 – вміст вуглекислоти в атмосферному повiтрi (%).
4.2. За вмістом хімічних речовин, що
використовуються за технологією виробництва.
5.Мікробіологічні методи оцінки вентиляції:.
Мікробне забруднення – досліджуване повітря
протягується через апарат Кротова, в якому
відбувається посів на чашку Петрі з живильним
середовищем. Після інкубації у термостаті
підраховують кількість колоній, що виросли.
Визначається за формулою:

А  1000
МЗ 
Т V
де МЗ  кількість мікробних тіл в 1 м3 повітря;
А  кількість колоній на чашці Петрі;
Т  тривалість забору проби повітря в хв.;
V  швидкість аспірації повітря приладом Кротова, л/хв.
Апарат Кротова Пробовідбірник
бактеріологічний
"Тайфун" Р-40
 Гігієнічне нормування

СНіП 2.08.02-89 → СНіП 2.04.05-91 → ДБН В.2.5-67:2013

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ
НОРМИ УКРАЇНИ 
ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЯ ТА
КОНДИЦІОНУВАННЯ
ДБН В.2.5-67:2013
 Гігієнічне нормування мікроклімату приміщень
Регламентується:
ГОСТ 12.01.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-
гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»;
«Державні санітарні норми виробничого мікроклімату»
(ДСН 3.3.6.042-99) та інші нормативні документи.
Оптимальні показники мікроклімату у приміщеннях для
розумової та легкої фізичної роботи (Іа категорія
важкості):
Середня температура має складати 22 – 24 Сº в холодний
період року, або 23 – 25 Сº в теплий період року.
Перепад температури по горизонталі – не більше 4 Сº.
Перепад температури по вертикалі – не більше 3 Сº
Відносна вологість 40 – 60 %.
Швидкість руху повітря – не більше 0,1 м/с.
Поверхнева щільність потоку ІЧ-випромінювання:
при опроміненні менше 25 % поверхні тіла – 100 Вт/м2
при опроміненні 25 – 50 % поверхні тіла – 70 Вт/м2