You are on page 1of 5

ЛЕКЦІЯ 5

Змістовий модуль 2. «Методика проектування систем електрифікації, автоматизації і енергопостачання в


аграрному виробництві»
ТЕМА 5.: «ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ»
5.1. Загальні положення
5.2Аналіз взаємозв’язків між споживачами, існуючою та проектованою системами
теплопостачання
5.3. Розрахунок теплових навантажень на технологічні потреби
5.4. Перелік літератури по наведеним питанням
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
МЕТА ЛЕКЦІЇ: Надати студентам уяву про методику проектування систем
теплопостачання, аналізу стану об’єкту теплопостачання

5. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ


5.1. Загальні положення
Система теплопостачання включає пристрої призначені для виробництва, транспортування
і використання теплоти. У її склад входять: джерела теплоти, теплові мережі, теплові пункти і
споживачі теплоти.
Споживачі теплоти в сільському господарстві діляться на дві групи: виробничі і комунально-
побутові.
До виробничих споживачів відносяться: тваринництво, птахівництво, рослинництво,
міжгосподарські підприємства й об'єкти.
У тваринництві і птахівництві теплота використовується головним чином для опалення і
вентиляції будинків. Витрата теплоти на технологічні потреби складає 10...30% загального
теплоспоживання у тваринництві.
У рослинництві теплота використовується для обігріву споруджень захищеного ґрунту, для
сушіння зерна, виробництва трав'яної муки.
На об'єктах загально виробничого призначення теплота використовується для здійснення
різноманітних технологічних процесів.
Комунально-побутові споживачі використовують теплоту для опалення, гарячого
водопостачання і на інші цілі.
З загальної кількості теплоти споживаної в сільському господарстві 65...70%
використовується безпосередньо для потреб сільського населення.
У залежності від характеру зміни у часі, теплові споживачі розділяють на сезонні і цілорічні.
До сезонних теплових споживачів відносяться опалення, вентиляція і кондиціонування
повітря. Їхня споживана потужність залежить від кліматичних умов. Вони мають змінний річний
графік теплоспоживання і порівняно постійний добовий графік.
Цілорічне теплове споживання (технологічні потреби і гаряче водопостачання)
характеризується різко перемінним добовим графіком і порівняно постійним річним графіком.
У залежності від розташування і потужності джерел теплової енергії розрізняють
централізовані і нецентралізовані системи.
При довжині теплових мереж більш 0,5…0,6 км у с/г доцільно використовувати місцеві
джерела теплопостачання.
За способом споживання теплоносія розрізняють відкрити і закрити системи.
За схемою підключення теплових споживачів до теплогенераторів розрізняють однотрубні,
двотрубні і багатотрубні водяні і парові системи.
Остаточний вибір системи теплопостачання залежить від конкретних умов, які
характеризують дане господарство або групу господарств і провадиться на основі техніко-
економічних розрахунків.

5.2Аналіз взаємозв’язків між споживачами, існуючою та проектованою системами


теплопостачання

Необхідність електрифікації того чи іншого виробничого об’єкту повинна бути показана у


двох аспектах: з точки зору потреб даного підприємства (спеціалізації підприємства, планових
та фактичних показників собівартості, фінансових можливостей, трудових ресурсів, кваліфікації
персоналу) та з точки зору вимог самих технологічних процесів (логіка удосконалення
технологічних процесів, шляхи усунення недоліків, можливості електрифікації та автоматизації).
Починаючи даний розділ проекту, слід знати, що і характеристика сільгосппідприємства і
аналіз його діяльності необхідні ні самі по собі, а для обґрунтування необхідності електрифікації
обраного об’єкту, а у випадку позитивного рішення – для обґрунтування і вибору найкращого
варіанту проектного рішення.
Аналіз стану об’єкту проектування проводять по матеріалам обстеження підприємства, в
якому планується будівництво або реконструкція виробничого об’єкту, і поділяють на слідуючи
етапи: загальна характеристика підприємства; виробничо-господарська характеристика
підприємства; характеристика існуючих технологічних процесів та обладнання на об’єкті
проектування (при реконструкції); аналіз стану електрифікації та автоматизації об’єкту; висновки по
стану об’єкту електрифікації та пропозиції по розробці проекту.
Результати аналізу стану об’єкту є вихідними даними для проектування. Від якості
необхідних даних для проектування в великій мірі залежить якість самого проекту та час, який
потребується для його розробки.
У випадку позитивного вирішення питання о необхідності вводу додаткових потужностей
необхідно визначити: кількість сировини, яка підлягає переробці або зберіганню; кількість тварин,
птиці та інших видів, яку планується утримувати, вирощувати та ін. З цією метою із загальної маси
сировини, яке підлягає переробці і зберіганню або продуктивних тварин, віднімається сумарна
потужність існуючих об’єктів з урахуванням прогнозує мого розвитку та її збільшення. Виходячи із
кількості та асортименту продукції рослинництва або кількості тварин, розробляються варіанти
проекту виробничої програми підприємства в цілому або окремого виробничого підрозділу.
При дослідженні та опису технологічних процесів слід вказувати:
1. Найменування та призначення технологічних процесів (ліній), які забезпечують
отримання кінцевого продукту.
2. Кількість та перелік технологічних операцій, які входять до технологічного
процесу або лінії, з переліком технологічних машин та агрегатів, виконуючих ті
чи інші операції.
3. Яка послідовність виконання технологічних операцій (направлення руху потоку
продукції при запуску, роботі та зупинці технологічного процесу).
4. Наявність паралельних технологічних ланок технологічного процесу або
кількість технологічних схем процесу.
5. Тривалість технологічного процесу на протязі доби, сезону, року.
6. Які часові діаграми технологічного процесу.
7. Види теплоносіїв, які необхідні для здійснення технологічного процесу (пар,
горяча та холодна вода, газ, електрична енергія, паливо та ін..), їх кількісна
оцінка.
8. Яка категорійність технологічного процесу по ступеню надійності забезпечення
теплоносіями.
9. Чи усі технологічні процеси повинні бути теплофіковані
10. Кількісні та якісні показники технологічного процесу на його вході і виході та їх
взаємозв’язок зі зміною складу вихідної сировини та параметрами потоків
теплоносіїв.
11. Перелік параметрів, які підлягають управлінню, контролю і регулюванню.
12. Які діапазони зміни параметрів, що підлягають управлінню, точність їх
установки.
13. Діапазони регулювання параметрів процесу.
14. Яким чином проводяться виміри параметрів, які підлягають управлінню
(наявність вимірювальних приладів, первинних перетворювачів).
15. Необхідність та наявність попереджувальної сигналізації про початок та
закінчення процесу.
16. Які прилади, засоби автоматизації, пульти та щити (з урахуванням їх
характеристик) комплектно поставляються з технологічним обладнанням або
вже встановлені на ньому.

5.3. Розрахунок теплових навантажень на технологічні потреби


Теплообмін у помешканні. Потік теплоти від повітря усередині помешкань до внутрішньої
поверхні зовнішнього огородження

Q в=α в⋅F⋅( t В−t В . О .)


, (5.1)

де aв - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огородження, Вт/м 2К;


tв - температура повітря в помешканні, °С;
tв.о.- температура внутрішніх поверхонь зовнішніх огороджень, °С;
F - площа внутрішньої поверхні зовнішнього огородження, м2.
Потік теплоти, що проходить через зовнішнє огородження

λ
Qо . к.= F(t в −t З )
δ , (5.2)

де l - коефіцієнт теплопроводності матеріалу зовнішнього огородження, Вт/м.К;


d - товщина конструкції , що захищає, м.
tЗ - температура зовнішньої поверхні огородження, °С;
Для багатошарового огородження
m
λi
Qo . к.=∑ F (t в−t З )
1 δi , (5.3)
де m – кількість шарів.
Потік теплоти від зовнішньої поверхні огородження до зовнішнього повітря

Q З =α З F(t З−t З. П ) , (5.4)


де aЗ - коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні огородження до зовнішнього повітря, Вт/м 2К;
tЗ.П – температура зовнішнього повітря, 0С.

При стаціонарному процесі теплообміну може бути прийняте

Q в=Q о. к .=QЗ =Q=k⋅F⋅( t В −t З ) , Вт (5.5)

1
k=
1 δi 1
+∑ +
де
αв λi α З . (5.6)

Теплотехнічні характеристики конструкцій. Величина зворотна коефіцієнту


теплопередачі має назву загальний опір теплопередачі огородження

m
1
Ro = =R в + ∑ Ri + R З
k i , (5.7)

де Rв – опір теплопередачі внутрішньої поверхні, м2 К/Вт;


1
RВ =
αВ
Ri –опір теплопередачі і-го шару огородження, м2 К/Вт;
δі
Rі =
λі
RЗ - опір теплопередачі зовнішньої поверхні, м К/Вт.
2

1
RЗ =
αЗ
Чисельне значення для кожного зовнішнього огородження повинно бути не менше
необхідного (мінімально припустимого)

Ro ≥R о. необх. . (5.8)

Значення Rо. необх. визначається за формулою

n
Rо . необх .=R в (t в −t З )⋅
Δt З , (5.9)

де n - коефіцієнт, що залежить від положення зовнішнього огородження стосовно зовнішнього


повітря (із довідкових даних);
DtЗ = tв – tв.о. - нормований перепад температур повітря в помешканні і внутрішньої поверхні
огородження (із довідкових даних).

При Ro < R о.необх. збільшують термічні опори окремих огороджень з умови задоволення
цього співвідношення.
Повітропроникність огороджень. Розраховану з умов теплообміну конструкцію
огородження перевіряють на повітропроникність, що визначає інфільтрацію повітря в помешканні за
рахунок різниці тисків по обидва боки зовнішніх огороджень. Явище інфільтрації повітря змінює
теплозахисті властивості конструкцій , що захищають.
Опір повітряпроникненню багатошарового огородження (м2 год. Па/кг)
m
Ru =∑ Rui
1 , (5.10)
де R ui - опір повітряпроникнення матеріалу окремих шарів огороджень конструкції (СНиП П-3-79).

Значення Ru повинно бути не менше необхідного R u. необх.

Δp
Ru .тр .=
Gн , (5.11)
де ∆p – різниця тисків, Па;
GН - нормативна повітропроникність огородження, кг/м2ч, яка залежить від конструкції
огородження ( із довідкових даних).

Різниця тисків повітря на зовнішній і внутрішній поверхнях визначається двома факторами:


температурним і вітровим.
Чисельне значення різниці тисків визначається
2

p=5,5⋅H⋅( ρ З −ρв ) + 0,3⋅ρ З⋅υ , (5.12)
де Н - висота будинку, м;
u - середня швидкість за січень, м/c;
(rЗ -rв) - різниця щільностей зовнішнього і внутрішнього повітря, кг.м3.

Інтернет ресурси
1.http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/economics_energy.pdf - Федишин Б.П. Економіка енергетики
Навчальний посібник Тернопіль, 2003
2.http://www.tstu.ru/book/elib/pdf/2005/demin.pdf - О.Б. Демин, Т.Ф. Ельчищева Проектирование
агропромышленных комплексов
3.http://tgv.khstu.ru/downloads/kniga_tth_uchebnik_Amerhanov_2006.pdf - Р.А. Амерханов, Б.Х.
Драганов. Проектирование систем теплоснабжения сельского хозяйства: Учебник для студентов
вузов по агро-инженерным специальностям. Под ред. д.т.н, проф. Б.Х. Драганова. - Краснодар,
2001. 200с.
4.http://dwg.ru/dnl/5789 - + 49 Книги по электротехнике, электронике, электроснабжению и т.п.
5.http://www.diagram.com.ua/library/energ-energetika/energ-energetika.php?row=33 - справочник по
электроснабжению и электрооборудованию. Электроснабжение. Федоров А.А. (ред), 1986 .
6.http://www.ph4s.ru/book_elektroteh_zad.html - Электротехника задачи
7.http://javalibre.com.ua/paper_books/book/455171 - Электротехника. Электроснабжение,
электротехнология и электрооборудование строит.
8.http://www.ebdb.ru/Category.aspx?p=6&catId=1140583 - Каталог книг по электротехнике
9.http://www.ekomissionka.dn.ua/ru-i-offer-i-id-i-156307-i-knigi-po-elektrotehnike-elektrooborudovaniju-i-
elektrosnabzheniju.html - Книги по электротехнике ,
10.http://goraknig.org/apparatura/?kniga=MTI1NDM0NQ__ электрооборудованию и
электроснабжению - Техническая литература

5.4. Перелік літератури по наведеним питанням


5 – c. 76-81; 8 – с. 189 – 225; Л5;
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Надайте визначення направлення розвитку підприємств (нова будова, розширення, реконструкції
та технічне переозброєння діючого підприємства).
2. Які питання розглядаються при загальній характеристики об’єкту?
3. Методика аналізу стану теплофікації об’єкту?
4. Назвіть основні складові вихідних даних для проектування.
5. З яких позицій розглядається необхідність теплопостачання виробничого об’єкту?
6. В чому полягає необхідність у загальній характеристики об’єкту?
7. Що містять в собі виводи та пропозиції по проекту?
8. Який комплекс задач вирішується при проектуванні?
9. Якими чинниками визначаються умови навколишнього середовища?
10. Які питання вирішуються при визначенні умов теплопостачання?
11. Що містять технологічні вимоги до проекту теплопостачання виробничого об’єкту?
12. Назвіть основні складові теплотехнічної частини проекту теплопостачання
сільськогосподарського виробничого об’єкту?

You might also like