Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський Національний Університет Будівництва та Архітектури

КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ

Методичні вказівки
до виконання курсового проекту
з дисципліни “Кондиціювання повітря”

для студентів спеціальності

“Теплогазопостачання, вентиляція та
використання вторинних енергоресурсів”

Харків – 2011 р.
 Укладачі: Щекін І.Р., Холодков В.В., Чайка Ю.І.

Рекомендовано кафедрою теплогазопостачання, вентиляції та

використання теплових вторинних енергоресурсів ХНУБА

У методичних вказівках дається опис порядку (алгоритм) виконання

розрахунків систем кондиціювання повітря сучасного цеху прецезійної
технології на базі центральних секційних кондиціонерів.
Для студентів усіх форм навчання.

Рецензент:

2
 ЗМІСТ

ВСТУП 4
1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 5
1.1. Розрахунково-пояснювальна записка 5
1.2. Графічна частина 5
1.3. Вимоги до змісту розділів розрахунково-пояснювальної записки 3
2. ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИХІДІН ДАНІ 7
3. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ 8
КОНСТРУКЦІЙ ЦЕХУ
4. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВТРАТ 9
5. РОЗРАХУНОК НАДХОДЖЕНЬ ТЕПЛОТИ ТЕПЛИЙ ПЕРІОД 11
РОКУ.
6. РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ 13
6.1. Розрахунок теплого періоду року 13
6.1.1. Прямоточна система обробки повітря 13
6.1.2. Система обробки повітря з рециркуляцією 16
6.2. Розрахунок холодного періоду року 17
6.2.1. Прямоточна система обробки повітря 17
6.2.2. Система обробки повітря з рециркуляцією 20
7. АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОВІТРОПРОВОДІВ 21
8. ПІДБІР ОБЛАДНАННЯ КОНДИЦІОНЕРА 21
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ 22
Додаток А. Дані для теплотехнічного розрахунку і розрахунку 23
тепловтрат
Додаток Б. Установки центральних кондиціонерів. Базові схеми 28
Додаток В. Камери зрошування 35
Додаток Г. Повітронагрівники 44
Додаток Д. Фільтри повітряні 55
Додаток Е. Камера обслуговування КО-3 59
Додаток Ж. Камери повітряні КВ 0,5-3; КВ I - 3 62
Додаток И. Блоки приймальні 66
Додаток К. Блоки приєднувальні 70
Додаток Л. Вентиляторні агрегати 75

3
 ВСТУП
Методичні вказівки складені в допомогу студентам, що виконують
курсовий проект, який завершує курс дисципліни «Кондиціонування повітря».
Структурно курсовий проект формується таким чином, що охоплює
одержані студентом знання не тільки по курсах «Опалення», «Вентиляція» і
«Кондиціювання повітря», але й комплексу решти дисциплін: «Будівельні
матеріали і конструкції», «Теплотехніка», «Аеродинаміка вентиляції»,
«Теплопостачання», «Водопостачання і каналізація», «Електропостачання»,
«Автоматика і контрольно-вимірювальні прилади», «Охорона праці». Окрім
цього проект базується на знаннях студентами фізичних законів, основ вищої
математики і уміння працювати на комп'ютері.

4
 1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Проект складається з двох частин: розрахунково-пояснювальна записки і
графічної частини.

1.1. Розрахунково-пояснювальна записка

Розрахунково–пояснювальна записка складається з таких розділів:
- вступ, що включає в себе: мету і задачі кондиціювання об’єкту,
завдання на проектування, кліматологічні дані району будівництва;
- початкові дані – повна характеристика об'єкта проектування
(архітектурно-будівельні рішення);
- ухвалені проектні рішення по будівельних конструкціях об'єкта, його
вибухопожежної та пожежної небезпеки, теплозахисту;
- розрахунок системи кондиціювання повітря в теплий період року;
- розрахунок системи кондиціювання повітря в холодний період року;
- вибір компонування кондиціонера і розрахунок його основних секцій і
камер;
- аеродинамічний розрахунок і вибір припливних і витяжних
(рециркуляційних) повітроводів та пристосувань;
- розрахунок трубопроводів теплопостачання установок кондиціювання
повітря;
- вибір насосно-бакового господарства кондиціонера;
- розрахунок трубопроводів водопостачання (холодної і отепленої
води);
- висновки та основні показники за проектом;
- список використаної літератури.

1.2. Графічна частина

Графічна частина проекту складається:
- план виробничого цеху з розведенням систем припливних і при
необхідності витяжних (рециркуляційних) повітроводів з місцями установки
дахових витяжних вентиляторів;
- план машинного залу з розміщенням установок кондиціювання
повітря;
- розріз цеху з вказівкою місць проведення повітроводів і систем
повітроподавання і видалення витяжного повітря;
- розріз машинної зали в місці установки кондиціювання повітря;
- план підвального приміщення з розміщенням насосно-бакового
господарства;
- аксонометрична схема однієї з систем кондиціювання повітря;
- викопіювання з I-d діаграми процесу обробки повітря в теплий період
року;
- викопіювання з I-d діаграми процесу обробки повітря в холодний
період року;
- таблиця-специфікація основних матеріалів установки кондиціювання
повітря;
5
 - таблиця-характеристика опалювально-вентиляційного обладнання;
- таблиця з основними показниками проекту.

1.3. Вимоги до змісту розділів розрахунково-пояснювальної записки

Вступ.
Повинен містити оцінку технічних рішень, що плануються застосувати в
проекті.
Вихідні дані для розробки проекту.
Вихідні дані надаються відповідно до обраного варіанту, користуючись
табл. 1 та поясненнями до неї.
Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій цеху.
Приймається опір теплопередаванню і товщини зовнішніх
огороджувальних конструкцій цеху.
Розрахунок тепловтрат
Для холодного періоду року підраховуються тепловтрати цеху.
Розрахунок тепловтрат виконується згідно з [1], користуючись методиками
дисциплін, вивчених на попередніх курсах і оформлюється у вигляді таблиці.
Розрахунок теплонадходжень
Для теплого періоду року підраховуються теплові надходження і
надходження вологи в приміщення цеху. Необхідно враховувати
теплонадходження від працівників, джерел освітлення, сонячної радіації,
обладнання та електродвигунів.
Надходження вологи в приміщення цеху враховуються лише від
працівників.
Розрахунок системи кондиціонування повітря.
Першим виконують розрахунок для теплого періоду року, потім для
холодного періоду. Розрахунки виконуються математичним та графічним (за
допомогою I-d діаграми вологого повітря, додаток А) методами.
Аеродинамічний розрахунок і вибір припливних та витяжних
(рециркуляційнних) повітроводів.
Цей розрахунок виконують, користуючись методиками дисциплін,
вивчених на попередніх курсах
Вибір компонування кондиціонера та розрахунок його основних
секцій та камер.
Вибір компонування кондиціонера виконується за технічною
документацією центральних кондиціонерів КТЦ3, що надається в додатках.
Розрахунок і вибір насосно-бакового господарства кондиціонера.
Виконується розрахунок баків холодної та отепленої води, а також
підбір насосів.
Зміст.
Необхідно включити найменування усіх розділів, підрозділів, пунктів і
підпунктів з зазначенням номерів сторінок, з яких починається структурні
розділи.

6
 2. ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИХІДНІ ДАНІ
Проектом передбачається створення у виробничому цеху прецизійного
машинобудування (збирання, наладка, випробування радіоелектронних
приладів, деталей холодильних герметичних компресорів, обробки Р-Н
переходів і подібних виробів, що вимагають особливих температурно-
вологісних умов повітряного середовища) цілорічного кондиціонування
повітря.
Варіанти завдання наведені в табл. 1.

Таблиця 1–Варіанти завдань

Кількість теплоти від освітлення,

обладнання та електродвигунів

Коефіцієнт переходу сонячної

Площа скла, від площі стін, %
Кількість працівників, м2/чол
Номер за списком в журналі

радіації крізь перекриття

Цілорічна температура

Кількість теплоти від

вологість повітря, %
Цілорічна відносна

Довжина цеху, м

Ширина цеху, м

Висота цеху, м
кондиціонера
Базова схема
повітря, ° С

Вт/м2

Вт/м2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 18±2 50 прямоток 48 24 8 10 20 40 15 0,3
2 20±2 55 рециркуляція 36 18 10 9 22 50 16 0,4
3 22±2 50 рециркуляція 48 18 10 8 24 45 17 0,5
4 18±2 55 прямоток 42 24 12 12 26 50 18 0,4
5 20±2 50 прямоток 36 24 8 11 28 40 19 0,3
6 22±2 55 рециркуляція 48 18 10 10 30 40 20 0,4
7 18±2 50 рециркуляція 42 18 10 9 28 30 19 0,5
8 20±2 55 прямоток 36 24 12 8 26 40 18 0,4
9 22±2 50 прямоток 48 24 8 12 24 45 17 0,3
10 18±2 55 рециркуляція 42 18 10 11 22 40 16 0,4
11 20±2 50 рециркуляція 36 18 10 10 20 40 15 0,5
12 22±2 55 прямоток 48 24 12 9 18 30 16 0,4
13 18±2 50 прямоток 42 24 8 8 16 35 17 0,3
14 20±2 55 рециркуляція 36 18 10 12 18 40 18 0,4
15 22±2 50 рециркуляція 48 18 10 11 20 35 19 0,5
16 18±2 55 прямоток 42 24 12 10 22 40 20 0,4
17 20±2 50 прямоток 36 24 8 9 24 45 19 0,3
18 22±2 55 рециркуляція 48 18 10 8 26 50 18 0,4
19 18±2 50 рециркуляція 42 18 10 12 28 30 17 0,5
20 20±2 55 прямоток 36 24 12 11 30 35 16 0,4
21 22±2 50 прямоток 48 24 8 10 28 40 15 0,3
22 18±2 55 рециркуляція 42 18 10 9 26 45 16 0,4
23 20±2 50 рециркуляція 36 18 10 8 24 50 17 0,5
24 22±2 55 прямоток 48 24 12 12 22 30 18 0,4
25 18±2 50 прямоток 42 24 8 11 20 35 19 0,3
26 20±2 55 рециркуляція 36 18 10 10 18 40 20 0,4
27 22±2 50 рециркуляція 48 18 10 9 16 50 19 0,5
28 18±2 55 прямоток 42 24 12 8 18 30 18 0,4

7
 Продовження таблиці 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
29 20±2 50 прямоток 36 24 8 12 20 35 17 0,3
30 22±2 55 рециркуляція 48 18 10 11 22 45 16 0,4
31 18±2 50 рециркуляція 42 18 10 10 24 50 15 0,5
32 20±2 55 прямоток 36 24 12 9 26 30 16 0,4
33 22±2 50 прямоток 48 24 8 8 28 35 17 0,3
34 18±2 55 рециркуляція 42 18 10 12 30 40 18 0,4
35 20±2 50 рециркуляція 36 18 10 11 28 45 19 0,5
36 22±2 55 прямоток 48 24 12 10 26 40 20 0,4
37 18±2 50 прямоток 42 24 8 9 24 50 19 0,3
38 20±2 55 рециркуляція 36 18 10 8 22 30 18 0,4
39 22±2 50 рециркуляція 48 18 10 12 20 35 17 0,5
40 18±2 55 прямоток 42 24 12 11 18 40 16 0,4

Місто розташування цеху на території України студент обирає

самостійно за принципом – перша літера прізвища студента – перша літера
назви міста.
Машинну залу (зала для кондиціонерів) розташувати з одного боку цеху.
Габарити машинної зали для розташування обладнання установок
кондиціонування повітря обирають самостійно студентом за результатами
розрахунку систем кондиціювання, відповідно до вимог чинних нормативних
актів щодо проектування.
Рециркуляція можлива в об’ємі до 90%, але слід перевіряти, щоб
кількість припливного повітря була б не меншою 60 м3/год на одну людину.
Рухомість повітря робочої зони приймається не більше 0,5 м/с.
Вибір будівельних конструкцій зовнішньої огорожі, перекриття покрівлі,
підлоги, розмірів вікон, ворота та дверей виконується студентами самостійно
відповідно до вимог чинних нормативних актів з будівництва. Також
самостійно визначаються теплозахисні якості вищевикладених будівельних
конструкцій.
Крок колон в цеху приймається 6х6 м, воріт двоє розміром 4х4 м.
Категорія робіт в цеху – середньої важкості.

3. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ

КОНСТРУКЦІЙ ЦЕХУ

За фактичні значення опорів теплопередаванню необхідно прийняти

нормативні опори теплопередаванню згідно з додатком Б таким чином:
1) необхідно визначити місто на території України, де розташована
будівля;
2) за рисунком Б.1 визначити температурну зону будівництва;
3) з таблиці Б.1 виписати опори теплопередаванню огороджувальних
конструкцій (стін, вікон, без горищного покриття). Для вікон, за визначеним
опором теплопередаванню за таблицею Б.5 вибрати конструкцію
світлопрозорої огороджувальної конструкції.

8
 Опір теплопередаванню підлоги визначаємо для не утепленої підлоги на
ґрунті [теплопровідність шарів більш 1,2 Вт/(м·°С)] - для смуги, найближчої до
зовнішніх стін (I зона) RНП = 2,1; для наступної смуги (II зона) RНП = 4,3; для
третьої смуги (III зона) RНП = 8,6; для іншої площі підлоги в глибині
приміщень (IV зона) RНП = 14,2 м·°С/Вт/
Необхідний опір теплопередачі для воріт Rдв визначаємо за таблицею Б.1
додатка Б.

4. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВТРАТ

Розрахункові теплові втрати Q, Вт, повинні розраховуватися для

кожного елемента огороджувальної конструкції
Визначення втрат теплоти приміщеннями провадиться згідно з [1].
Тепловтрати опалюваних приміщень складаються з основних і додаткових.
Втрати теплоти приміщенням визначаються складанням втрат через окремі
огороджувальні конструкції.
Потужність теплового потоку крізь огородження QО, Вт, визначаємо за
формулою:
QО =
AІ
(t В − t З )n(1 + ∑ β ), (4.1)
RО
де: AІ - площа i-ї огороджувальної конструкції, що розглядається, м2; площа
зовнішніх і внутрішніх огороджень при розрахунку тепловтрат приміщень
обчислюються з точністю до 0,1 м2, дотримуючи правила обмірювання
огороджень за планами і розрізами будинку. Ці правила враховують
складність теплопередачі на границях огороджень, передбачаючи умовне
збільшення й або зменшення площ для відповідності фактичним тепловтратам.
Для визначення площі зовнішніх стін (скорочене позначення -з.с.) її
геометричні розміри вимірюють (з точністю до 0,1 м):
- за планами - довжину стін кутових приміщень по зовнішній поверхні
від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін, не кутових приміщень - між осями
внутрішніх стін;
- по розрізах - висоту стін від зовнішньої поверхні підлоги, яка
розташована безпосередньо на ґрунті до верха конструкції безгорищного
покриття (у місці перетинання з внутрішньою поверхнею зовнішньої стіни).
Площа вікон [скорочене позначення вікна (до)], дверей (д) і воріт (в)
визначають по найменших розмірах будівельних прорізів.
Площа стелі (ст) і підлоги вимірюють між осями внутрішніх стін і
внутрішньою поверхнею зовнішніх стін. У цих же межах обчислюють площа
чотирьох умовних зон підлоги, розташованих безпосередньо на ґрунті,
причому при визначенні загальної площі першої зони ділянка підлоги
розміром 2,0 • 2,0 м, що примикає до зовнішнього кута, враховується двічі.
RО - загальний опір теплопередачі i-ї огорожі, (м2·°С)/Вт;
tВ - температура внутрішнього повітря приміщення, °С, що приймається
за завданням. При розрахунках тепловтрат в умовах конвективного опалення

9
для приміщень висотою до 4 м. При розрахунках тепловтрат приміщень
висотою більш 4 м для підлоги і вертикальних огороджень висотою до 4 м від
поверхні підлоги, приймають нормовану температуру в робочій зоні tВ, для
стін і світлових прорізів, розташованих вище 4 м - середню температуру по
висоті приміщення tСР = 0,5 (tВ + tВЗ), для покриття і світлових ліхтарів -
температуру повітря у верхній зоні tВЗ = tВ + ∆t (НП - 2) причому в приміщенні
висотою НП м, без значних тепловиділень ∆t — 0,3 - 0,7 °С/м, зі значними
тепловиділеннями ∆t = 0,7 — 2,0 °С/м;
tЗ - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування
опалення (додаток Б, таблиця Б.2, четвертий стовпчик), °С;
n - коефіцієнт зменшення розрахункової різниці температури tВ – tЗ,
прийняти рівним одиниці;
Σβ - сума коефіцієнтів, що враховують надбавки на тепловтрати для i-ї
огорожі, приймається: для зовнішніх вертикальних огороджень, орієнтованих
на напрямки, відкіля в січні дує вітер зі швидкістю, - перевищуючої 4,5 м/с з
повторюваністю не менш 15 % згідно зі СНІП 2.01.01-82, у розмірі 0,05 при
швидкості вітру до 5 м/с і в розмірі 0,10 при швидкості 5 м/с і більш. Дані про
швидкість і повторюваність вітру дивись в додатку Б, таблиця Б.3;
Втрати теплоти на інфільтрацію, однократний повітрообмін не
розраховуємо, тому що будівля буде мати систему кондиціювання повітря.
Втрати теплоти QВ, Вт, на нагрівання зовнішнього повітря, що проникає у
вхідні вестибюлі (холи) і сходові клітки через зовнішні двері, що
відкриваються в холодний час року також не розраховуємо
Результати підрахунку втрат теплоти зводимо в таблицю (додаток Б,
таблиця Б.4).
Розрахунок тепловтрат проводимо у наступному порядку:
1) Визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу.
Позначаємо назви огороджень в розрахунковій таблиці наступним чином: зс -
зовнішня стіна, пз - подвійне засклення, оз - одинарне засклення, ст
безгорищне покриття, пл - підлога на ґрунті, в - ворота і визначаємо лінійні
розміри і площу огороджувальних конструкцій.
2) Приймаємо розрахункові температури внутрішнього і зовнішнього
повітря, tВ і tЗ.
3) Знаходимо значення коефіцієнта n для кожного огородження в
приміщенні.
4) Виписуємо значення 1/Rо, знайдені при виконанні теплотехнічного
розрахунку.
5) Розраховуючи тепловтрати через стіни, площу вікон не віднімаємо
від площі стін, але при розрахунку тепловтрат через вікна в графі 9 додатку А,
таблиця А.4 записуємо різницю (1/Rопз − 1/Rозс). Втрати теплоти через підлогу,
яка розташована на ґрунті, визначаємо по зонах.
6) Знаходимо основні тепловтрати за формулою (4.1).
7) Згідно з орієнтацією огородження, швидкістю вітру у січні
приймаємо додаткові втрати на орієнтацію і розраховуємо їх.

10
 8) До графи 16 заносимо загальні втрати теплоти приміщеннями з
урахуванням основних, додаткових тепловтрат, кількості теплоти на нагрів
повітря. Далі сумуємо тепловтрати по окремих огороджувальних конструкціях
і отримуємо загальну величину тепловтрат для кожного приміщення.

5. РОЗРАХУНОК НАДХОДЖЕНЬ ТЕПЛОТИ І ВОЛОГИ В

ТЕПЛИЙ ПЕРІОД РОКУ

Складаємо тепловологісний баланс приміщення:

Загальні надходження теплоти в приміщення цеху у теплий період року
знаходимо в Вт за формулою:
ΣQ = QЛ + QОС+ QСР+ QN, (5.1.)
де - QЛ – теплонадходження від людей, Вт; QОС – теплонадходження від
освітлення, Вт; QСР – теплонадходження від сонячної радіації, Вт; QN –
теплонадходження від електрообладнання, Вт.
Кількість людей, що працюють у приміщенні цеху, n визначємо за
формулою:
F
n= , (5.2)
FПИТ

де F – площа цеху, м2; FПИТ – площа на 1 людину (приймається за

завданням), м2/л.
Теплонадходження від людей в Вт визначаємо за формулою:
QЛ = n ⋅ Q1Л , (5.3)
де Q1Л – тепловіддавання однією людиною, Вт, приймається за [1] залежно
від температури повітря в цеху і ступеня важкості робіт, які виконує людина
(за завданням).
Теплонадходження від освітлення в Вт знаходимо за формулою:
QОС = F ⋅ qОС , (5.4)

де qОС – питоме надходження теплоти від освітлення, Вт/м2, приймається

за завданням.
Теплонадходження від обладнання та електродвигунів в Вт знаходимо за
формулою:
QЕЛ = F ⋅ qЕЛ , (5.5)

де qЕЛ – питоме надходження теплоти від обладнання та електродвигунів,

Вт/м2, приймається за завданням.
Теплонадходження від сонячної радіації через покрівлю в Вт знаходимо
за формулою:
QСР = F ⋅ qСР ⋅ kСР , (5.6)
де qСР – сонячна радіація, яка надходить на кровлю будівлі, Вт/м2,
приймається: 698 Вт/м2, на широті 40 град північної широти, 582 Вт/м2, на

11
широті 50 град північної широти, 465 Вт/м2, на широті 60 град північної
широти, kср – коефіцієнт переходу сонячної радіації крізь перекриття.
У разі коли QЛ , QОС , QСР , QN знайдено у різних одиницях виміру -
ккал/год, Вт, кВт, їх необхідно привести до виміру в шкалі СІ.
Загальні надходження вологи в приміщення цеху у теплий період року
знаходимо за формулою:
ΣW = WЛ , (5.7)
де WЛ – надходження вологи від людей, г/год;
Надходження вологи від людей
WЛ = n ⋅W1Л , (5.8)
де W1Л - виділення вологи однією людиною, г/год, приймається за [2]
залежно від температури повітря в цеху і ступеня важкості робіт які виконує
людина (за завданням).

6. РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ

6.1. Розрахунок теплого періоду року

6.1.1. Прямоточна система обробки повітря
Визначаємо кутовий коефіцієнт променя процесу (тепловологісне
відношення) ε в кДж/кг або за формулою:
ε = 3,6 ∑
Q
, (6.1)
∑W
де ∑Q – кількість теплоти, яка надходить в приміщення
(теплонадходження), Вт;
∑W – кількість вологи, яка надходить в приміщення
(вологонадходження), кг/год. У в а г а . Основна помилка, коли
вологовиділення від людей у г/год забувають перевести у кг/год.
На I-d діаграми наносимо точки З і В.
Точка З (точка зовнішнього повітря) наноситься за tЗБ ,0С та IЗБ, кДж/кг
(дані беруться з [1], додаток 8 параметри Б).
Точка В (точка внутрішнього повітря) наноситься за tВ ,0С і φВ,% (дані
беруться з таблиці 1 – варіанти завдання).
За умови, що ε→∞ стратегічний процес кондиціонування повітря на I-d
діаграмі буде мати вигляд: З→КЗ→В (рисунок 1). Умовно вважаємо, що точка
КЗ показує параметри повітря в камері зрошення.
Для визначення реального положення точки зупинки процесу
охолодження повітря у камері зрошення - КЗ' скористуємося формулою
визначення коефіцієнта ефективності повного теплообміну Е:
tЗБ − tКЗ'
Е= Б . (6.2)
tЗ − tКЗ

12
 О
tС

ε→∞
З
Б
tз
ϕ=100%
tВ В
Б
Iз

ϕВ
t Wср, t ПР ,t КЗ W СР , ПР, КЗ

Рисунок 1 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціонування повітря

в теплий період при застосуванні прямоточної системи обробки
повітря(ідеальний процес).

Коефіцієнт ефективності повного теплообміну Е беремо в межах 0,75-

0,92 з [2] в залежності від виду процесу обробки повітря в камері зрошення. У
даному випадку - політропного.
В нашому випадку коефіцієнт ефективності – це коефіцієнт корисної дії,
який показує відношення «реального процесу» до «ідеального»
реальний процес З − КЗ
/

Е= = .
ідеальний процес З − КЗ
При охолодженні повітря з параметрами (точка З) холодною водою з
параметрами (точка КЗ (WСР)) реальний процес зупиняється в точці КЗ’ не
доходячи до променю процесу ε→∞ (геометричне місце точок припливного
повітря). Коректуємо реальний процес - переносимо точку КЗ’ на лінію ε→∞.
Найбільш точне перенесення відбувається за лінією рівної відносної вологості
φКЗ/ . Отримуємо нову точку КЗ’’ (на лінії ε→∞).
Задаємося Е і визначаємо tКЗ', 0С:
tКЗ' = tЗБ − Е(tЗБ − tКЗ ) . (6.3)
Точку КЗ´ визначаємо наступним чином – проводимо ізотерму tКЗ ' до
перетину з лінією З-КЗ і наносимо точку КЗ´ на І-d діаграму.
Переносимо точку КЗ' по лінії рівної відносної вологості на промінь
процесу та отримуємо точку КЗ'' (рисунок 2)
Визначаємо реальний коефіцієнт ефективності Е' за формулою:

13
 О
tС

ε→∞
З
Б
tз
ϕ=100%
tВ В ϕКЗ'' Б
Iз
t ПР ПР
t КЗ' КЗ'
t КЗ'' I ПР
ϕ В КЗ'' I КЗ''
t Wср, t ПР ,t КЗ W СР , ПР, КЗ
t W'ср I W'
W'СР ср
Рисунок 2 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціонування повітря
в теплий період при застосуванні прямоточної системи обробки повітря
(реальний процес).

tЗБ − tКЗ''
Е '= Б . (6.4)
tЗ − tW /
СР

Значення реального коефіцієнту Е' повинно бути ≤ Е заданого. Якщо

умова виконується побудова процесу закінчуються. У разі невідповідності цієї
умови ми знову не потрапили на лінію променя процесу ε→∞ і тому необхідно
знову коректувати процес обробки повітря. Для цього за Е приймаємо Е' знову
знаходимо tКЗ', за формулою (6.3), коректуємо процес, як описано вище і за
(6.3) визначаємо реальну ефективність камери зрошення. Розрахунки і
побудову виконуємо поки не буде виконана умова Е' ≤ Е.
Визначаємо положення точки Пр. Для цього до температури tКЗ ' ' додаємо
0,5-1 ºС (підігрівання повітря у вентиляторі центрального кондиціонера і
повітропроводах).
Визначаємо повітропродуктивність в м3/год кондиціонера за формулою:

14
 3,6 ⋅ ∑ Q − 2 ⋅ VПРИМ (І В − І ПР )
L = 2 ⋅VПРИМ + , (6.5)
cρ∆t Р
де VПРИМ - об’єм приміщення, ( 2 ⋅VПРИМ - подвійний об’єм повітря на
створення підпору в приміщені з кондиціюванням повітря), м3
∑Q – кількість теплоти, яка надходить в приміщення
(теплонадходження), Вт;
с – питома тепломісткість повітря, с=1,005 кДж/кг 0С;
ρ – густина повітря, кг/ м3, ρ=1,2 кг/м3;
∆tР=tВ-tПР – робоча різниця температур,
I В - ентальпія внутрішнього повітря (див. рис.2), кДж/кг,
I ПР - ентальпія припливного повітря, кДж/кг.
Визначаємо асиміляційну витрату холоду (корисну кількість холоду, яка
використовується в об’єкті кондиціювання) в Вт за формулою:
Lρ ( I В − I ПР )
QХА = . (6.6)
3,6
Визначаємо холодопродуктивність кондиціонера в Вт за формулою:
Lρ ( I ЗБ − I КЗ ' ' )
QХУКП = . (6.7)
3,6
де I ЗБ - ентальпія зовнішнього повітря, кДж/кг, I КЗ " - ентальпія повітря в
камері зрошення, кДж/кг.
Визначаємо витрату холоду холодильної станції в Вт за формулою:
Lρk ( I Б З − I WСР ' )
QХС
Х = . (6.8)
3,6
де k – коефіцієнт, який враховує втрати в трубопроводах, k=1,1; I W ' - СР

ентальпія води в камері зрошення за реальним процесом, кДж/кг.

Визначаємо необхідну кількість води в м3/год, що розбризкується в
камері зрошення за формулою:
W = µL, (6.9)
де µ – коефіцієнт зрошення, кг води ⁄ кг повітря.
Коефіцієнт зрошення визначається за формулою:
I ЗБ − IWСР '
µ= , (6.10)
4,19(tWК − tWП )
tWП , tWК – відповідно початкова та кінцева температура води в камері
зрошення, 0С, tWП = 6 0С.
Кінцева температура tWК в 0С виводиться з формули:
tWП + tWК
tWСР = (6.11)
2
Температуру tWCР визначаємо з I-d діаграми.
Об’єм бака – охолодженої, отепленої води в м3 знаходимо за формулою:
W
V= , (6.12)
k
де k – коефіцієнт запасу, k = 60 при τ =1 хв.

15
 За знайденим об’ємом баку, визначаємо його розміри і наносимо баки у
масштабі 1:100 на план підвалу.
За довідниками
За умови, що ε ‹ 20000 процес кондиціонування повітря на I-d діаграмі
буде мати такий вигляд (рисунок 3).
У цьому випадку для розрахунку повітропродуктивності кондиціонера L,
робочою різницею температур ∆tР=tП-tПР' задаємося (∆tр=3-8 °С). Після цього
для перевірки правильності обраного значення ∆tр, що визначає
повітропродуктивність кондиціонера, виконуємо розрахунок
повітророзподілення. Цей розрахунок викладений в [3,4]. Решта розрахунків
системи кондиціонування в теплий періоду року виконується аналогічно, як
зазначено вище.

О
tС

0
00
20 ϕВ
ε=

З
Б
tз
tВ ПР' В ϕ=100%
t ПР' ПР ϕКЗ''
t ПР Iз
Б

t КЗ' КЗ' I ПР
t КЗ'' КЗ'' I КЗ''
t Wср, t ПР ,t КЗ W СР , ПР, КЗ

t W'ср I W'
W'СР ср
Рисунок 3 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціонування повітря
в теплий період при застосуванні прямоточної системи обробки повітря.

6.1.2. Система обробки повітря з рециркуляцією

Кількість зовнішнього повітря приймається більшою, розрахованою з
умов, забезпечення вимог санітарних норм, компенсації витяжної вентиляції
або забезпечення необхідного підпору (надлишкового тиску в цеху, який
запобігає інфільтрації зовнішнього повітря).
За умови, що ε→∞ процес кондиціонування повітря на I-d діаграмі буде
мати такий вигляд (рисунок 4). Процес кондиціювання буде таким:
(З+В') → С, С → КЗ →В.
На I-d діаграмі (рис.4) tВ' - tВ =1°С – це температура рециркуляційного
повітря після його підігріву у вентиляторі та повітропроводі.

16
 У зв’язку з тим, що за умовами курсового проекту допускається
рециркуляція до 90 % , В'С= 1/10 В'З.
Алгоритм визначення повітропродуктивність в м3/год кондиціонера
аналогічний, як і при застосуванні прямоточної системи обробки повітря.
Після цього визначаємо витрату зовнішнього повітря в м3/год для за
формулою:
LВ ' С
LЗ = . (6.13)
В' З
Порівнюємо LЗ з вимогами табл. Б.6 додатка Б та обираємо більше
значення витрати зовнішнього повітря. У разі, коли LЗ більше, ніж
запропоноване у додатку приймаємо значення L, як остаточне та продовжуємо
розрахунок. В іншому разі (LЗ менше запропонованого в додатку) змінюємо
розташування точки С на I-d діаграмі у бік точки З та наново знаходимо
значення LЗ. Розрахунок виконуємо доти, поки LЗ бути більше
запропонованого у додатку.
О
tС
ε→∞

ϕВ
З
Б
tз
С ϕ=100%
tС
t В' В' Б
Iз
tВ В ϕКЗ''
IС
ПР
t ПР КЗ'
t КЗ' I ПР
t КЗ'' КЗ'' I КЗ''
t Wср, t ПР ,t КЗ W СР , ПР, КЗ

t W'ср I W'
W'СР ср
Рисунок 4 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціювання повітря в
теплий період з рециркуляцією.

Витрата рециркуляційного повітря в м3/год визначається за формулою:

LР = L − LЗ , (6.14)
Решта розрахунків системи кондиціювання в теплий періоду року
виконується аналогічно, як зазначено вище.

17
 За умови, що ε ‹ 20000 процес кондиціювання повітря на I-d діаграмі
буде мати такий вигляд (рисунок 5).
У цьому випадку усі розрахунки виконуємо аналогічно, як викладено
вище.

О
tС З

0
00
20
Б
tз

ε=
С
tС В'
t В'
tВ В Б ϕ=100%
ПР' Iз
t ПР' ПР IС
t ПР ϕКЗ''
ϕВ

КЗ' I ПР
t КЗ'
t КЗ'' КЗ'' I КЗ''
t Wср, t ПР ,t КЗ W СР , ПР, КЗ

t W'ср I W'
W'СР ср

Рисунок 5 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціонування повітря

в теплий період за схемою з рециркуляцією та другим підігрівом повітря.

6.2. Розрахунок холодного періоду року

6.2.1. Прямоточна система обробки повітря
Визначаємо кутовий коефіцієнт променя процесу ε або тепловологісне
відношення за формулою (6.1) і наносимо його на I-d діаграму.
В холодний період року загальна сума теплонадходжень в цех ∑ Q
складається з тепловиділень від працівників, джерел освітлення, обладнання та
електродвигунів. Надходження тепла за рахунок сонячної радіації в холодний
період не враховуються. З суми теплонадходжень вираховуються тепловтрати
цеху при розрахункових умовах.
Визначаємо температуру припливного повітря tпр °C за формулою:
3,6 ⋅ ∑ Q
t ПР = t В − , (6.15)
c⋅ρ ⋅L
В формулі (6.15)та при розрахунку ε в холодний період ∑Q мають
однакове значення.
Проводимо ізотерму t ПР до перетину з променем процесу ε, точку
перетину позначаємо як ПР.
На I-d діаграми (рис.6) будуємо точки З і В.

18
 Точка З будується по tЗБ ,0С та IЗБ , кДж/кг (дані беруться з додатка 8 [1]
параметри Б).
Точка В будується по tВ ,0С и φВ,% (дані беруться з таблиці 1).
Процес кондиціювання повітря на I-d діаграмі зображений на рисунку 6.
Стратегічний процес кондиціювання буде таким: З→ IП→КЗ →Пр→В.
О
tС
ε

t I'П I'П ϕВ
ПР
t ПР IП
tIП В ϕ=100%
tВ ϕ
КЗ'' I ПР
t КЗ'' МТ
t КЗ' КЗ' I I'П ' I КЗ''
t МТ
t КЗ КЗ

Б З
tз
Б
Iз
Рисунок 6 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціювання повітря в
холодний період при застосуванні прямоточної системи обробки повітря.

Для визначення реальної точки КЗ' скористуємося формулою визначення

коефіцієнта ефективності повного теплообміну Е:
tI П − tКЗ'
Е= . (6.16)
tІ П − tКЗ
Звідкіля визначаємо tКЗ' в 0С за формулою:
tКЗ' = tI П − Е(tI П − tКЗ ) (6.17)
Коефіцієнт ефективності повного теплообміну Е беремо в межах 0,75 -
0,92 з [2] в залежності від процесу. У даному випадку – ізоентальпійне
зволоження.
Переносимо точку КЗ' по лінії рівної відносній вологості процес
підігрівання повітря у повітропідігрівачах другого підігріву КЗ'' (рисунок 6).
Коректуємо процес обробки повітря в камері зрошення, для цього через точку
КЗ'' проводимо лінію IП’→МТ паралельну лінії IП→КЗ.

19
 Визначаємо новий коефіцієнт ефективності повного теплообміну Е' за
формулою:
tI П ' − tКЗ''
Е' = . (6.18)
tI П ' − tМТ
Значення нового коефіцієнта Е' повинно бути ≤ Е заданого.
Значення реального коефіцієнту Е' повинно бути ≤ Е заданого. Якщо
умова виконується побудова процесу закінчуються. У разі невідповідності цієї
умови ми знову не потрапили на лінію підігрівання повітря у
повітропідігрівачах другого підігріву і тому необхідно знову коректувати
процес обробки повітря. Для цього за Е приймаємо Е' знову знаходимо tКЗ',
переносимо її, як описано вище і за (6.18) визначаємо реальну ефективність
камери зрошення. Розрахунки і побудову виконуємо поки не буде виконана
умова Е' ≤ Е.
Визначаємо витрату тепла (Вт) у повітропідігрівачах першого підігріву:
L ⋅ ρ ⋅ (I I П ' − I Б З )
QI П = . (6.19)
3,6
Визначаємо витрату тепла (Вт) у повітропідігрівачах другого підігріву:
L ⋅ ρ ⋅ ( I ПР − I КЗ '' )
QІІП = . (6.20)
3,6
Для визначення витрат тепла на опалення та вентиляцію користуємося
рисунком 7 [5].
Визначаємо витрату тепла в Вт на опалення I підігріву за формулою:
L ⋅ c ⋅ ρ ⋅ (t В − t Б З )
QIОП = (6.21)
П
3,6
Визначаємо витрату тепла в Вт на опалення II підігріву за формулою:
L ⋅ c ⋅ ρ ⋅ (t В − t КЗ '' )
QIIОП = (6.22)
П
3,6
Визначаємо сумарну витрату тепла в Вт на опалення за формулою:
QIОП+ II = QIОП + QIIОП .
П П П П
(6.23)
Визначаємо витрату тепла в Вт на вентиляцію I підігріву за формулою:
L ⋅ c ⋅ ρ ⋅ (t I П ' − t В )
QIВЕНТ = . (6.24)
П
3,6
Визначаємо витрату тепла в Вт на вентиляцію II підігріву за формулою:
L ⋅ c ⋅ ρ ⋅ (t ПР − t В ).
QIIВЕНТ = (6.25)
П
3,6
Визначаємо сумарну витрату тепла в Вт на вентиляцію за формулою:
+ II = QI
QIВЕНТ + QIIВЕНТ .
ВЕНТ
П П П
(6.26)
П

20
 О
tС
ε

t I'П I' П
ПР
t ПР
В
tВ
КЗ'' ϕ=100%
t КЗ'' I В I ПР
I I'П ' I КЗ''

опалювальне навантаження
Б З
tз вентиляцыйне навантаження
Б
Iз

Рисунок 7 – Визначення витрат тепла на опалення та вентиляцію.

Визначення сумарну витрату тепла в Вт на опалення та вентиляцію за

формулою:
QIОП+ +IIВЕНТ = QIОП+ II + QIВЕНТ
П П + II . П
(6.27)
П П П

6.2.2. Система обробки повітря з рециркуляцією

Для побудови процесу кондиціонування повітря необхідно
проаналізувати процес змішування потоків зовнішнього та рециркуляційного
повітря в камері змішування та оптимально вибрати точку суміші, тобто
правильно визначити пропорції змішування (рисунок 8).
При цьому мінімальна дозволена витрата зовнішнього повітря
визначається розрахунком теплого періоду року (п. 6.1.2). Об’єм рециркуляції
в загальній повітропродуктивності кондиціонера може складати до 90%.
З точки зору енергозбереження найбільш оптимальним є режим С3.
Точку суміші, при відомих повної повітропродуктивності кондиціонера L
(визначається в теплий період) та мінімальної дозволеної витраті зовнішнього
повітря LЗ , визначаємо за формулою:
LЗ
ВС = ЗВ. (6.28)
L
Відкладаємо від точки В відрізок ВС в мм, знаходимо на прямій суміші
положення точки С, параметри якої визначають стан суміші повітря, що
потрапляє в калорифер першого підігріву.

21
 О
tС
ε

t I'П I' П ϕВ
ПР
t ПР IП
tIП В ϕ=100%
tВ
t С3 С3 ϕ
t С2 КЗ'' I ПР
t КЗ''С 2 МТ
t С1 С1
t КЗ' КЗ' I I'П ' I КЗ''
t МТ
t КЗ КЗ

tз
Б
З
Б
Iз
Рисунок 8 – Побудова на I-d діаграмі процесу кондиціювання повітря в
холодний період з застосуванням першої рециркуляції.

Остаточного рішення розташування точки С на лінії суміші зовнішнього

та рециркуляційного повітря приймаємо враховуючи таке:
- витрата зовнішнього повітря LЗ повинна бути не менше мінімально
дозволеної;
- об’єм рециркуляції в загальній повітропродуктивності кондиціонера
повинен складати не більше 90%;
- максимальна економія теплоти та холоду енергії.

7. АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОВІТРОПРОВОДІВ

Аеродинамічний розрахунок повітропроводів виконується відповідно до

вимог [1] та враховуючи, знання одержані студентами під час вивчення
дисципліни “Вентиляція”.

8. ПІДБІР ОБЛАДНАННЯ КОНДИЦІОНЕРА

В курсовому проекті виконується підбір такого обладнання:

- кондиціонера (тип);
- фільтра повітряного;
- повітропідігрівачів першого і другого підігріву;
- камери зрошування;

22
 - камер обслуговування;
- камер повітряної;
- блока приймального;
- блока приєднувального;
- вентиляторного агрегату.
Підбір обладнання необхідно виконувати, користуючись додатками до
цих методичних вказівок.

23
 БІБЛІОГРАФІЯ

1. СНиП 2.04.05-96. Отопление, вентиляция и кондиционирование.

1996. – 66 с.
2. Щекин Р.В., Кореневский С.М., Бем Г.Е., Чечик Е.И. и др.
Справочник по теплоснабжению и вентиляции, книга 2. Вентиляция и
кондиционирование воздуха. – К.: Будівельник, 1976.
3. Пеклов А.А., Степанова Т.А. Кондиционирование воздуха. – К.: изд.
объединение “Вища школа”. Головное издательство. 1978. 328 с.
4. Богословский В.Н., Шепелев И.А., Эльтерман В.М. и др. Внутренние
санитарно-технические устройства. В 2-х ч. Под редакцией И.Г. Староверова.
Изд. 2-е, перераб. и доп. Ч. 2. Вентиляция и кондиционирование воздуха. – М.:
Стройиздат, 1977. – 502 с.
5. Щекін І.Р. Підвищення енергетичної ефективності вентиляційно-
опалювальних систем (принципи енергоаудиту). Навчальний посібник. – Х.:
Вид-во “Форт”, 2003. 164 с.
6. Росковшенко Ю.К. Центральні системи кондиціонування повітря:
навчальний посібник. – К.: ІВНВКП «Укргеліотех», 2008. – 216 с.

24