ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ОРІХІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ТАВРІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРОТЕХНОЛОГІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ»

Курсовий проект
з дисципліни

„Ремонт машин та обладнання”

Студента 41 – М групи

Закладного Віктора Вікторовича

2019
 ЗМІСТ
Вступ
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Організація проведення ремонтів у майстерні
1.2 Вибір режиму роботи майстерні та дільниці
2. РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ
2.1 Розрахунок фондів часу
2.2 Визначення кількості технічних обслуговувань і ремонтів та розподіл
за місцем
виконання
2.3 Вибір трудомісткості ремонтів та визначення загального обсягу
ремонтних
робіт та розподіл по видах робіт
2.4 Складання річного календарного плану і побудова графіку
завантаження
2.5 Розрахунок штату працівників дільниці
2.6 Підбір технологічного обладнання дільниці
2.7 Розрахунок площі дільниці
3.ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Розробка технологічного процесу на ремонт ( деталі)
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Інженерні рішення щодо поліпшення умов праці (розрахунок
освітлення, вентиляції)
4.2 Основні положення з охорони праці стосовно дільниці
4.3 Заходи з охорони навколишнього середовища
5. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТНИХ РІШЕННЬ
5.1 Розрахунок собівартості ремонту (деталі)
6.Висновки та пропозиції
7.Література
Графічна частина проекту
 АНОТАЦІЯ
Пояснювальна записка курсового проекту на тему «Організація та
планування виробничого процесу ремонтно-монтажної дільниці майстерні з
розробкою технологічного процесу ремонтугальмівної системи автомобіля ЗІЛ-
130» виконаний на ____ аркушах і двох креслярсько - графічних робіт.
Пояснювальна записка складається із вступу та п’яти розділів, висновку та
бібліографічного списку літератури.
Курсовим проектом було проведено аналіз роботи господарства і
безпосередньо ремонтної майстерні стосовно ремонто-монтажної дільниці. На
підставі проведеного аналізу курсового проекту було запропоновано зробити
реконструкцію дільниці і організувати роботу на робочому місці по сучасним
нормативам.
Курсовим проектом також було розраховано фонди часу майстерні та
розраховано кількість технічних обслуговувань та ремонтів, і по ним був
складений графік завантаження майстерні. Також були проведені розрахунки по
визначенню собівартості ремонту гальмівної системи автомобіля ЗІЛ-130.
 ВСТУП
У вирішенні проблеми підвищення якості ремонту техніки велике значення
має технічний рівень ремонтних підприємств.
Технічне переоснащення ремонтних підприємств дозволяє з найменшими
затратами підвищувати продуктивність праці і якість ремонту, збільшувати
об’єм випуску продукції на тих самих площах, економити матеріали і паливно-
енергетичні ресурси, переводити підприємства на ремонт нових типів машин.
Організація своєчасного і якісного ремонту тракторів і
сільськогосподарських машин, подальша спеціалізація ремонтних підприємств,
комплексне вирішення інженерними службами завдань, які поставлені перед
ремонтною галуззю – все це дозволить значно підвищити ефективність
використання техніки в сільськогосподарському виробництві, якісно і в
оптимальні строки виконати завдання, які поставлені Продовольчою програмою
України.
Тема курсового проекту актуальна і відповідає останнім рішенням уряду.
Основну роль в підготовці сільськогосподарської техніки на селі повинні
відігравати машинні двори, стаціонарні і пересувні пункти технічного
обслуговування (ПТО) і центральні ремонтні майстерні (ЦРМ).
Курсове проектування закріпляє і систематизує знання, допомогає оволодіти
навиками самостійного вирішення конкретних завдань, пов’язаних з
плануванням, організацією, технологією і економікою технічного
обслуговування і ремонту машин.
Курсовий проект завершує підготовку спеціаліста по технічному
обслуговування і ремонту машин, підготовлює до виконання дипломного
проекту.
 1 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Організація проведення ремонту у майстерні

Організація технічного обслуговування машин передбачає планування

строків його проведення, підбір виконавців кожного виду робіт, визначення
місця та режиму їх роботи, вибір необхідного обладнання та порядок його
використання, встановлення способів контролю, розробку заходів матеріального
та морального стимулювання, економічної та адміністративної відповідальності
за результати роботи техніки і людей. Крім вказаних поточних питань,
безпосередньо пов’язаних з технічним обслуговуванням МТП, спеціалістам
інженерно-технічної служби доводиться постійно вирішувати перспективні
питання і проблеми, пов’язанні з розвитком виробничо-технічної бази,
підготовкою, підвищенням кваліфікації та атестації ремонтно-обслуговуючого
персоналу, дотриманням вимог охорони праці, створенням відповідних
соціально-побутових умов на виробництві.
Спосіб організації технічного обслуговування характеризується вибором,
взаємодію засобів та об’єктів обслуговування. Виділяють централізований,
пересувний та комбінований способи.
При централізованому способі організації технічного обслуговування
машини переміщують до засобів(стаціонарних пунктів) технічного
обслуговування. При пересувному – засоби технічного обслуговування
(пересувні) переміщуються до об’єктів на місця їх роботи. При
комбінованому(змішаному) – використовують обидва вказані варіанти. Цей
спосіб найбільше розповсюджений.
Форма організації технічного обслуговування визначає конкретних
виконавців робіт. При цьому розрізняють бригадно-індивідуальну та
спеціалізовану форми організації робіт. При бригадно-індивідуальній формі
технічне обслуговування проводить тракторист-машиніст, і лише при виконанні
складних операцій їм допомагають бригадир тракторної бригади(його помічник)
чи механік відділку. Спеціалізована форма передбачає створення спеціальної
ланки слюсарів наладчиків, оснащеної засобами механізації та необхідними
приладами.
Метод організації технічного обслуговування визначає ступінь механізації,
кооперування та взаємозв’язки не лише окремих виконавців, а й усієї інженерної
служби господарства з ремонтно-обслуговуючим підприємством у системі
агропромислових об’єднань.
При цьому розрізняють такі методи організації обслуговування:
 власними силами господарства;
 силами господарства за участю ремонтно-обслуговуючих підприємств
районного або міжрайонного рівня;
 силами та засобами районних ремонтних підприємств.
 В ремонтних майстернях невеликих ремонтних підприємств застосовують
індивідуальний та агрегатний методи ремонту, причому останній найбільш
поширений і економічно-обґрунтований.
Агрегатний метод дозволяє скоротити тривалість перебування машин в
ремонті та їх простої в період експлуатації із-за відказів, значно спрощує
технологічний процес ремонту, використовуючи при цьому менш складне
обладнання, більш якісно виконувати поточний ремонт складних машин.
Індивідуальний метод приводить до скорочення витрати запасних частин за
рахунок відновлення деталей та зниження собівартості ремонту машин.
Негативною стороною є те, що машини в ремонті знаходяться тривалий час.
При вибирані метода необхідно враховувати стан ремонтної бази
господарства, наявність кваліфікованих кадрів ремонтних робітників,
віддаленість господарства від ремонтно-технічних підприємств та інші фактори.
В ремонтному виробництві розглядають тупиковий та поточний спосіб
ремонту. В випадках невеликої програми ремонту в майстернях господарства
головним чином застосовують тупиковий спосіб.
З у сих перелічених способів необхідно вибрати найбільш привабливий для
майстерні вашого господарства.

1.2 Вибір режиму роботи майстерні та дільниці

Режими роботи майстерні характеризуються кількість робочих днів неділі,

кількістю змін та їх тривалістю.
Тривалість робочої зміни в усіх цехах та дільницях майстерні господарства
(за винятком шкідливих, таких як мідницьке, зварювальне, ремонт паливної
апаратури, гальванічне, ремонт гумо технічних виробів) складають 7 годин
шестиденної робочої неділі. В шкідливих цехах (дільницях) згідно з трудовим
законодавством тривалість зміни 6 годин. При п’ятиденній робочій неділі
тривалість робочої зміни 8 годин, а в шкідливих – 7 годин. Тривалість робочої
неділі не повинна перевищувати 40 годин.
Майстерні господарств як правило працюють в одну зміну. В період
напружених сільськогосподарських робіт окремі дільниці (токарна, зварювальна)
при необхідності проводять двозмінну роботу.
Майстерня господарства працює при шестиденній робочій неділі з
тривалістю робочої зміни 7 годин в одну зміну, але бувають такі періоди коли
проходить збір зернових чи посів і техніка працює в півтори, чи дві зміни і іноді
виходить з ладу то залишають на чергування зварювальників та токарів на
випадок непередбачених ремонтів, а також працює дільниця з ТО і діагностики.
 2. РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

2.1 Розрахунок фондів часу

Розраховується номінальний фонд часу робітника, обладнання майстерні.

Номінальний фонд часу майстерні при шестиденному робочому тижні
розраховується за формулою:
Фн.м. = (Дк – Дс – Дв) × Тзм –2 (Дп.с + Дп.в) (1)
де Дк , Дс , Дв - відповідно кількість календарних, святкових та вихідних
днів на рік;
Дп.с , Дп.в - відповідно кількість передсвяткових, передвихідних днів
на рік;
Тзм - тривалість змін, год.

Фн.м. =(365-11-52) х 7-2(10-52) = 2198 год.

При однозмінній робочій неділі

Фн.м = Фн.р = Фн.о
де Фн.р, Фн.о – відповідно номінальній фонд часу робітника,
та обладнання, год.
Дійсний фонд часу робітника визначається за формулою

Фд.р = [(Дк – Дс – Дв – До) × Тз.м – 2(Дпс +Дпв)] × Кр (2)

де До – кількість відпускних днів на рік

Кр – коефіцієнт, що враховує витрати часу робітника
по поважним причинам (Кр = 0,96).

Фд.р = ¿365-11-52-25)×7−2(10+52)¿× 0,96=¿ 1742,12 год.

Дійсний фонд часу обладнання визначається за формулою:

Фд.о = Фн.о × Ко (3)
де Ко – коефіцієнт, що враховує простоювання обладнання під час
обслуговування і ремонті (Ко = 0,95)

Фд.о = 2198× 0.95=¿2088,1 год.

2.2 Визначення кількості технічних обслуговувань і ремонтів та розподіл

за місцем виконання

Основними вихідними даними для визначення кількості ремонтів і технічних

обслуговувань машинно-тракторного парку є данні подані в завданні на
курсовий проект.
 Розрахунки кількості ремонтів і технічних обслуговувань можуть
виконуватись аналітичним методом, графічним і по коефіцієнту охоплення
ремонтами і технічними обслуговуваннями.
Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для тракторів визначається за
формулами:
В р ×n м
Нкр = М кр
(4)
В р ×n м
−Н кр
Нпр = М пр (5)
В р ×n м
−( Н кр + Н пр )
Нто-3 = М то−3
(6)
В р ×n м
−( Н кр + Н пр + Н то−3 )
Нто-2 = М то−2
(7)
В р ×n м
−( Н кр + Н пр + Н то−3 + Н то−2 )
Нто-1 = М то−1
(8)
Нсто = nм ¿ К сто
(9)
Нзбер = nм ¿ Кзб
(10)

де Нкр, Нпр, Нто-3, Нто-2, Нто-1, Нсто, Нзбер – відповідно, кількість капітальних,
поточних ремонтів і технічних обслуговувань ( ТО – 3, ТО – 2, ТО – 1, СТО,
зберігання техніки);
Вр – річний плановий наробіток (для тракторів в літрах витраченого палива)
К сто - коефіцієнт охоплення сезонним обслуговуванням (К сто = 2)
nм – кількість тракторів даної марки;
Мкр, Мпр, Мто-3, Мто-2, Мто-1 – відповідно, періодичність проведення
ремонтів і технічних обслуговувань, л;
Кзб – коефіцієнт охоплення тракторів при зберіганні; (для гусеничних
тракторів Кзб = 0,7, для колісних - Кзб = 0,3

Наприклад: в господарстві нараховується тракторів марки К-701

n = 2 шт Вр = 39200 літ

B р × n 39200 × 2
H кр =
M кр
=
3840 00
=0,2 Приймається 0 рем

Bp× n 39200× 2
H np=
M np
−H кр =
128000
−0.2=0.4 Приймається 0 рем

B p× n 39200× 2
H mo−3= −( H кр + H np) = −( 0.2+0.4 )=¿
M mo−3 64000
 ¿ 0,6 Приймається 1 обсл
B p× n
H mo−2= − ( H кр + H np + H mo−3 ) =¿
M mo−2

39200× 2
¿ −(0.2+0,4 +0,6)=1,25 Приймається 1 обсл
32000

Bp × n
H mo−1= −( H кр + H np + H mo−3 + H mo−2 ) =¿
M mo−1

39200× 2
¿ −( 0.2+0,4+ 0,6+1,25 )=7,35 Приймається 7 обсл
8000
H cmo =n × K cmo =2 ×2=4

H збер=n × K зб=2× 0.3=0,6 Приймається 1 збер

Аналогічно виконуються розрахунки по інших марках тракторів. Результати

розрахунків заносяться в таблицю 2
Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для автомобілів розраховують
за формулами:

B p× n
H кр =
M кр
(11)
T np=0.001 ×T мр × n× B p (12)
B p× n
H mo−2=
M mo−2
−H кр (13)
B ×n
H mo−1= p −(H ¿ ¿ кр+ H mo−2)¿ (14)
M mo−1
H сто =2× n
(15)
де Тпр – загальна трудомісткість поточного ремонту автомашин даної марки,
люд.год
Тн – нормативна трудомісткість поточного ремонту автомобіля на
1000км пробігу, люд.год
Наприклад: В господарстві нараховується автомобілів марки ГАЗ – 53
nм = 5 шт Вр = 27800 км

Розрахунки ведуться за формулами 11…15

B p × n 27800× 5
H кр =
M кр
=
257600
=0,53 Приймаємо 1 рем

T np=0.001 ×T мр × n× B p=0.001 ×5,9 ×5 ×27800=820 люд.год

B p× n 27800 ×5
H mo−2=
M mo−2
−H кр =
11200
−0,53=11,8 Приймаємо 12 обсл
 Bp × n
H mo−1= −(H ¿ ¿ кр + H mo−2)=¿ ¿
M mo−1
27800× 5
¿ −( 0,53+11,8 )=37,3 Приймаємо 37 обсл
28 00
H сто =2× n=2×5=10

Розрахунок кількості ремонтів і технічних обслуговувань для

зернозбиральних комбайнів виконуються за коефіцієнтами охоплення, по
формулах:

Нкр = nм × ηкр (16)

Нпр = nм × ηпр (17)
Нто-2 = nм × ηто-2 (18)
Нто-1 = nм × ηто-1 (19)
Нпсо = nм × ηпсо (20)
Нзбер = nм × ηзб (21)

де ηкр, ηпр, ηто-2, ηто-1, ηпсо, ηзб – відповідно, коефіцієнт охоплення капітальним і
поточними ремонтами, технічним обслуговуванням ТО-2, ТО-1 і після сезонним
обслуговуванням, постановка на зберігання

Наприклад: В господарстві нараховується зернозбиральних комбайнів марки

ДОН-1500 nм = 1

H кр =n × ηкр =1× 0.25=0.25 Приймається 0 рем

H пр=n× ηпр=1 ×0.6=0.6 Приймається 1 рем
H mo−2=n × ηmo−2=1 ×1=1 Приймається 1 обсл
H mo−1=n × ηmo−1=1 ×3=3 Приймається 3 обсл
H псо=n× ηпсо=1 ×1=1

H збер=n ×η збер=1 ×1=1

Аналогічно виконуються розрахунки по іншим маркам зернозбиральних

комбайнів. Результати розрахунків заносяться в таблицю 2

Кількість ремонтів і технічних обслуговувань для іншої не складної

сільськогосподарської техніки (плуги, культиватори і т.д.) визначаються по
формулах 17, 20, 21

Наприклад: В господарстві нараховується плугів:

 n= 4 шт. ηпр = 0,80 , ηпсо = 2 , ηзб = 1

Нпр =5 ×0.80=4 Приймається 4 рем

Нто-1 =5 ×2=10 Приймається 10 обсл
Нзбер =4 ×1=4

2.3 Вибір трудомісткості ремонтів та визначення загального обсягу

ремонтних робіт та розподіл по видах робіт

Для того, щоб визначити загальну трудомісткість ремонтів і технічних

обслуговувань по кожній марці машин необхідно з таблиці 2 колонку 8
перемножити на колонку 10 і результати записати в колонку 11.
Загальна трудомісткість ремонтів і технічних обслуговувань по машинно-
тракторному парку (ΣТМТП) господарства визначається за формулою:

ΣТМТП = ΣТтр + ΣТавт. + ΣТк + ΣТс.г.м. люд.год (22)

де ΣТтр , ΣТавт., ΣТк, ΣТс.г.м – відповідно загальна трудомісткість ремонтів і

технічних обслуговувань тракторів, автомобілів, комбайнів і
сільськогосподарських машин, люд. год. (таблиця 2 колонка 11)

ΣТМТП = 2515+1788,3+634 +962=5936 люд.год

Трудомісткість додаткових робіт обчислюється у відсотках від річної

(загальної) трудомісткості основних робіт, що виконуються в майстерні
господарства:
ΣТ д . р=Т р . о+Т в+Т ві+Т т. ф+ Т н . р (23)
де Тр.о - ремонт обладнання майстерні – 10%
Тв - відновлення та виготовлення деталей – 7%
Тві - ремонт і виготовлення інструменту - 5%
Тт.ф - ремонт обладнання тваринницьких ферм – 8%
Тн.р - непередбачені роботи (послуги населенню) – 20%

Т р .о=(0,08 … 0,1)× Σ Т МТП (24)

Т р .о=0,08× 5936=474,2 люд.год
Т в =(0,05 … 0,07)× Σ Т МТП (25)
Т в =0.06 ×5936=355,6 люд.год
Т ві=(0,03 … 0,05)× Σ Т МТП (26)
Т ві=0,04 × 5936=237,1 люд.год
Т т .ф =( 0,05 … 0,08 ) × ΣТ МТП (27)
Т т .ф =0.07 ×5936=414,9 люд.год
 Т н . р=(0,15 … 0,2)× Σ Т МТП (28)
Т н . р=0.2 ×5936=1185 люд.год

ΣТ д . р=474,2+355,6+ 237,1+ 414,9+1185=2667 люд.год

Загальну річну трудомісткість ремонтних робіт майстерні визначають за

формулою:

ΣТ Ц .Р . М =Σ Т МТП + Σ Т д . р (29)
ΣТ Ц .Р . М =5936+2667=8594 люд.год

2.4 Складання річного календарного плану і побудова графіку завантаження

Планування робіт в майстерні здійснюється рівномірним на протязі всього

року, тобто майстерня повинна працювати ритмічно на протязі року.
Об’єм робіт підприємства в річному плані розподіляють так, щоб
забезпечити готовність об’єктів не пізніше як за 20 днів до початку польових
робіт і планується з урахуванням сезонності та завантаження.
Практика показує, що 65-85% тракторів ремонтують в зимовий період і
тільки 15-35% в літній період. До того ж 25-30% річної потреби в технічному
обслуговувані тракторів повинно виконуватися в зимовий період, а 70-75% в
весняно-літній-осінній період.
Сезонне технічне обслуговування проводиться два рази на рік при переході
на осінньо-зимовий та весняно-літній періоди.
Відремонтована та підготовлена до експлуатації техніка ставиться на
зберігання на обладнаних майданчиках чи в боксах.
Традиційні строки готовності машин до польових робіт:
 Ґрунтообробні та посівні машини – 1 лютого;
 Трактора та автомобілі – 1 березня;
 Зернозбиральна техніка – 1 травня;
 Силосозбиральна – 1 червня;
 Кукурудзозбиральні комбайни – 1 серпня.
Рівномірність завантаження майстерні може бути досягнута за рахунок
коректування періоду ремонту комбайнів, сільськогосподарських машин, а
також не польових видів (додаткових видів) робіт.
Виконання додаткових видів робіт можна передбачити на ті місяця, які не
завантажені номенклатурними роботами. Загальна місячна трудомісткість
ремонтно-обслуговуючих робіт повинна бути однаковою.
Розподіл строків виконання робіт та їх трудомісткість заносимо в таблицю
додатка 2.
Для побудови графіка завантаження необхідно розрахувати напруженість
робіт по кожному місяцю і на підставі розрахунків будувати графік.
 Н=Тр/Фр, люд.год./день; (30)

Де : Тр- трудомісткість даного виду робіт в даному місяці;

Фр- кількість робочих днів в даному місяці;

Наприклад, визначити напруженість робіт в січні місяці при ремонті тракторів.

Н= 275 / 24 = 11,45 люд.год./день;

Побудова графіка зображено на ватмані А1 в графічній частині.

Головна мета побудови графіка полягає в тому, щоб роботи були виконані:
1. Вчасно;
2. Завантаження ремонтного підприємства повинно бути рівномірним на
протязі року;
3. Задіяні постійні робітники.
Графік завантаження будується в координатах:
- По осі абсцис - номінальний фонд часу майстерні (години, дні)
- По осі ординат - напруженість робіт, необхідна для виконання
відповідного виду робіт.

2.5 Розрахунок штату працівників дільниці

Перш ніж приступати до розрахунку кількості робочих місць, необхідно зробити

розподіл трудомісткості ремонтних робіт за видами.
Трудомісткість конкретного виду робіт на дільниці визначається за
формулою:
Т р .в =0,01 ×Т ЦРМ × Х в (31)

де Тв - трудомісткість даного виду робіт на дільниці, люд.-год;

Тр - річна трудомісткість ремонтних робіт у майстерні, люд.-год;
Хв - відсоток даного виду робіт від річної трудомісткості робіт у майстерні. Додаток
8
Кількість робочих місць відділення визначається за формулою:

Nм= Тв/Фдо (32)

де Nм - кількість робочих місць;

Тр - річна трудомісткість ремонту у відділені, люд.-год;
Фдо - фонд часу робітника, год.
Визначаємо кількість робітників дільниці ремонто-монтажній

Nм=2008/1742=1,15 ;
Приймається Nм=1 робітник з до навантаженням іншими видами роботами

2.6 Підбір технологічного обладнання дільниці

Вибір типу ремонтно-технологічного обладнання, визначення кількості та

закріплення його за робочим місцем є найвідповідальнішими питаннями при
організації робочих місць.
Надлишок обладнання приводить до його неповного використання,
збільшення витрати на утримання та площі на розміщення. Недостатня кількість
обладнання призводить до невиконання певного обсягу робіт.
Прийняте обладнання та інструменти повинні забезпечити виконання і
контроль якості ремонтних робіт, закріплених за робочим місцем.
Якщо річна трудомісткість ремонтних робіт на робочому місці менша за
дійсний фонд часу обладнання (при однозмінній роботі), то кількість його
приймають відповідно до технологічної потреби.
Вибір типу і моделі обладнання залежить від виду робіт, які виконуються на
робочому місці.
Прийняте на підставі технологічної потреби обладнання і технічне
оснащення кожного робочого місця зводимо у таблицю 2 користуючись
додатком 5
Таблиця 2 Перелік обладнання дільниці ремонто-монтажна

аВстановлен
Тип, марка або Габарити, Площа, м²
Кількість

Найменування обладнання ГОСТ мм

аЗагальн
одинНа

Стенди для розбирання ГОСНИТИ 1 830х700 0,26 0,2

коробки передач і задніх 6
мостів
Стенд для розбирання і ОПР-1402М 1 1900х1350 2,65 2,6 7,5
складання кареток 5
Стенд для обкатки коробки 1 1500х700 1,06 1,0 4,5
передач 6
Стенд для обкатки кареток 1 1500х800 1,2 1,2 2,2
Верстак слюсарний на 2 ОРГ-1019-104 1 2400х800 1,92 1,9
робочих місця 2
Верстак слюсарний на 1 ОРГ-1019-104 2 1200х800 0,96 1,9
роб. місце 2
Барабан для 1 1,5 1,5
транспортування гусениць
Кран балка ГОСТ 7890-67 1 1200х800 0,96 0,9 4,35
6
Всього: 11,47 18,55
 2.7 Розрахунок площі дільниці

Перевірні розрахунки площі дільниці необхідні для того, щоб визначити чи

забезпечить наявну виробничу площу встановлення прийнятого обладнання, а в
розбирально-складальних дільницях – розміщення машин, які планується
ремонтувати з урахуванням існуючих норм і вимог безпеки.
Вся площа ремонтної дільниці ділиться на виробничу і допоміжну.
До виробничої площі відноситься площа зайнята технологічним обладнанням
(стендами, верстатами та ін.), транспортним обладнанням (конвеєрами та ін.),
об’єктами ремонту (машини, агрегати та ін.), що знаходиться на робочих місцях
або біля них, а також проходами між обладнанням і робочими місцями.
По площі пола, зайнятої обладнанням і перехідним коефіцієнтом
підраховуємо виробничу площу дільниці по формулі:

F д=F 0 × K , (33)
де F 0- площа зайнята обладнанням, м²;
K - перехідний коефіцієнт, що враховує робочі зони, переїзди та проходи.

Fд=11,47×4=45,88 м2.

Враховуючи будівельні норми відносно розмірів приміщень, приймається

площа дільниці ремонто-монтажної Fд=45 м2, що складає розмір приміщення 9×5
м.
 3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Розробка технологічного процесу на ремонт гальмівної системи

автомобіля ЗІЛ-130

Після розбирання гальмівної системи необхідно визначити придатність

деталей для подальшого використання. Для цього деталі проходят очищення і
дефектацию. Дефектация полягає в контролі технічного стану деталей і
сортуванні їх по групах придатності. В процесі контролю, керуючись
технічними умовами, деталі сортують на придатних до подальшої роботи без
ремонту, непридатних і придатних для відновлення. Ці роботи виконують на
спеціальній ділянці або постах. Загальна методика дефектациі полягає у
виявленні відхилень технічного стану деталей від вимоги технічних умов.

При сортуванні деталей до придатних відносять ті деталі, розміри і

показники яких не вийшли за межі допустимих за технічними умовами без
ремонту. Деталі, розміри і показники яких знаходяться за граничними,
остаточно вибраковують. На відновлення направляють деталі, розміри і
показники яких знаходяться в діапазоні між допустимими без ремонту і
граничними. Для того, щоб уникнути змішення деталей різних груп придатності,
їх маркірують фарбою. При цьому в придатних деталей маркіровку ставлять
білою фарбою на неробочій поверхні, в непридатних - червоною фарбою
закрашують ту частину, із-за дефекту якої бракують деталь; в деталей, що
направляються на відновлення, зеленою фарбою відзначають дефектні місця.
Правильна організація і виконання дефектувальних робіт роблять істотний
вплив на якість ремонту і економічні показники роботи ремонтного
підприємства. Пропуск дефектних деталей на збірку знижує якість
відремонтованих машин, може привести до передчасного виходу їх з буд або
навіть до аварії. Необгрунтоване вибраковування деталей, придатних для
подальшого використання, приведе до перевитрати запасних частин, збільшення
вартості ремонту. Тому до роботи по контролю і сортуванню деталей повинні
допускатися дослідні фахівці, обізнані умови роботи деталей і заводську
технологію ремонту. Причини виникнення дефектів багатообразні і можуть бути
зведені до наступних груп:

- конструктивні дефекти, як результат недосконалості конструкції

складальних одиниць і деталей (помилки при виборі матеріалів деталей,
розрахунках розмірів деталей, встановленні режимів термічної обробки і тому
подібне);

- технологічні дефекти, порушення технологічних процесів виготовлення або

ремонту деталей, складальних одиниць і машин, що виникають в результаті. До
цих дефектів відносять порушення геометричних розмірів, посадок, режимів
термообробки, тріщини різного походження і т.п.;

– експлуатаційні дефекти, зношування, що виникають в результаті, втомі,

корозії, а також неправильній експлуатації.

Деталі контролюють в такій послідовності: зовнішній огляд для виявлення

явних дефектів (поверхневі тріщини, отколи, пробоїни і тому подібне),
виявлення прихованих дефектів (внутрішні тріщини, раковини і ін.) методами
дефектоскопії або гідравлічним випробуванням; виміру для встановлення міри
зносу, вигину і скручування. Основними дефектами пневматичного гальмівного
приводу є: знос деталей кривошипно-шатунового і клапанного механізмів;
пошкодження діафрагм гальмівного крану і гальмівних камер; ризики на
клапанах і сідлах клапанів; поломка і втрата пружності пружин; знос втулок і
отворів під важелі. Після ремонту автомобіля та перед здачею його проводять
діагностику. При діагностуванні гальм вимірюють наступні основні параметри:
гальмівна дорога автомобіля (дорога, прохідна автомобілем з моменту
натиснення на гальмівну педаль до повної зупинки) в заданих умовах;
уповільнення автомобіля при гальмуванні; гальмівне зусилля на кожному колесі.
Силовий роликовий стенд для перевірки гальм може включати два ролики або
дві пари роликів. Стенд з двома парами роликів дозволяє звільнити оглядову
канаву і зробити зручнішим доступ до гальмівних механізмів. Для виміру
гальмівної дороги автомобіль переміщають по трапу заїзду і встановлюють
колесами на ролики. Від приводу стенду через ролики колеса згодяться в
обертання з необхідною частотою. У момент початку гальмування привід
відключають, і кожне колесо продовжує вільно обертатися на роликах.
Одночасно з початком гальмування включаються лічильники, що показують
величину гальмівної дороги кожного колеса і час спрацьовування гальм.
Інерційні датчики дозволяють судити про стан гальма кожного колеса по
величині максимального уповільнення.
 Для виміру гальмівного зусилля на педалі гальма на колесі автомобіля
створюють гальмівний момент, який викликає гальмівну силу в місці зіткнення
колеса з роликом. Гальмівна сила, у свою чергу, створює момент на ролику. Цей
момент передається на корпус мотора-редуктора, який встановлений в
підшипникових опорах. Реактивний момент корпусу через важіль сприймається
датчиком виміру зусилля, далі сигнал з виходу датчика перетвориться і
передається на індикатор. Після збірки компресор повинен пройті прироблення
на стенді без навантаження протягом 5-10 мин.

В процесі прироблення перевіряють, чи немає підтікання масла, перегріву

підшипників і ненормальних стуків. Потім виробляють випробування
компресора на продуктивність і герметичність. Випробування здійснюються на
стенді при частоті обертання колінчастого валу 1200-1350 об/мін. Тиск масла,
що поступає в компресор, має бути в межах 0,15-0,3 МПа (1,5-3,0 кгс/см). Після
збірки гальмівні камери випробовують на міцність і повітронепроникність при
тиску повітря 0,7 МПа (7 кг\см), змочуючи мильною водою місця з'єднань:
протягом 30 мин. не повинно бути мильних міхурів, що свідчать про
негерметичну камери. Гальма вантажних автомобілів перевіряють на стенді КИ-
4998. На стенді визначають: гальмівні сили, що виникають при контакті коліс
автомобіля з опорною поверхнею роликів; зусилля натиснення на гальмівну
педаль; час і неодночасність спрацьовування гальм; елліпсность гальмівних
барабанів; гальмівні якості гальма стоянки. Підключивши повітряний балон
автомобіля до пневматичного пульта стенду перевіряють герметичність системи
приводу гальм. Допустиме падіння тиску в системі при одному натисненні на
педаль 0,05 МПа протягом 15 мин. Для перевірки елліпсності гальмівних
барабанів натискують на педаль до тиску в гальмівній камері 0,3 МПа, роблять
витримку протягом 6-10 мін і заміряють коливання стрілки мікроамперметра
(допустиме вагання 10 ділень). Плавно натискуючи на педаль до відключення
стенду (блокування коліс) при тиску в гальмівній системі 0,7 МПа, фіксують за
свідченнями приладів максимальну гальмівну силу на кожному колесі. Різниця
гальмівних сил лівого і правого коліс однієї осі не повинна перевищувати 20%
набутого максимального значення гальмівної сили. Перевірка вільного ходу
педалі гальма здійснюється спеціальною лінійкою. Величина вільного ходу
педалі гальма - 40-60 мм.
Отже, усунення несправностей в гальмівних механізмах і приладах
пневматичного приводу в умовах експлуатації обмежується 'заміною що вийшли
з ладу механізмів і приладів новими, одержуваними в якості запасних частин, а
також відновленням їх працездатності без виготовлення' нових деталей.
Механізми і прилади, що надійшли в ремонт, потрібно перевірити для
визначення дефекту. Потім вузол розбирають, всі деталі очищають і промивають
від бруду. Деталі й вузли оглядають, дефектні деталі і вузли виправляють або
замінюють. Після цього механізму або прилад збирають і випробовують.
Збірка повинна проходити в умовах, що виключають можливість попадання
на що збираються деталі і вузли стружки, абразивного пилу і т.п. Особлива увага
при складанні слід звертати на правильність взаімоположенія деталей.
З гумовими деталями (ущільнювачами, мембранами, клапанами, чохлами і
т.д.) потрібно звертатися обережно, щоб виключити можливість їх пошкодження
при складанні. Наявність на поверхнях гумових деталей порізів, рисок і т.п. не
допускається.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

4.1 Інженерні рішення щодо поліпшення умов праці на дільниці

(розрахунок освітлення, вентиляції)

Розрахунок освітлення

Розрахунок природного освітлення

При проектуванні всіх виробничих і допоміжних приміщень повинно

передбачатись природне освітлення. Враховуючи високу біологічну і гігієнічну
цінність природного освітлення, прагнуть максимального його використовувати
в світлий період доби.

Fв.к = (0,25 …0,35) ×Fg , м2 (34)

де Fв.к – загальна площа вікна, м. кв

Fg - площа дільниці, м.кв.

Fвк=0,25×45=11,25 м2;

Кількість вікон визначається за формулою:

Nв=Fв . к /Fв (35)

де F– площа одного вікна, м.кв.

Fв = h × bм.кв. (36)

Де, b – ширина вікна;

h – висота вікна;

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон.

Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 і висотою 2,4 м.
 Fв=1,5×2,4=3,6 м2.

Розрахунок ведеться для дільниці слюсарно – механічна.

Nв =11,25/3,6=3,1вікон.

Розрахунок штучного освітлення

Розрахунок штучного освітлення при реконструкції дільниць майстерні

виконується згідно з діючими нормами СНіП П-А 9-71; СНіП 2-М

K × Fg× E
Fсп= , лм (37)
Kс . г

де Fg – площа підлоги приміщення, м. кв.;

E - мінімальна нормативна освітленість, лк;
Kсп – коефіцієнт використання світлового потоку (Ксп = 0,45);
K - коефіцієнт запасу освітленості, що враховує його зниження внаслідок
забруднення ламп.
Кількість ламп підрахуємо за співвідношенням:
Пл=F сп/ Fл (38)

де Fл – світловий потік однієї електролампи, лм.

Розрахунок ведеться для дільниці слюсарно – механічна

0,30 ×45 ×12
Fсп = 0,45
=360лм.

П л = 360/150=2,4 приймається 2 лампи по 150 Вт.

Розрахунок вентиляції.

Проектування вентиляції виробничих приміщень ремонтної майстерні

виконується в відповідності з будівельними нормами та правилами так, щоб
забезпечити на робочих місцях і в робочій зоні при проведені всіх видів робіт
метрологічних умов, а вміст шкідливих сумішей в повітрі було в межах
встановлених санітарними нормативами і правилами.

Розрахунок природної вентиляції зводиться до визначення площі фрамуг або

кватирки.
 Природна вентиляція проектується в приміщеннях де годинна кратність
обміну менша трьох. Площа фрамуг або кватирок береться в розмірі 2 … 4 % від
площі підлоги дільниці.

Об’єм дільниці визначається

Vg=Fg × h м.куб (39)

де h – висота дільниці, м

Fg – площа підлоги дільниці , м.кв

Розрахунок ведеться для дільниці ремонто-монтажна

Vg =45×3,5=157,5 м.куб.

Примусова вентиляція застосовується на дільницях, де критичність обмін

повітря за годину встановлена більше трьох.

Визначити необхідну продуктивність вентилятора за формулою:

Wb=Vg × K (40)

де К – кратність обміну повітря за годину.

Розрахунок ведеться для дільниці:

Wb =157,5×5,5=866,25м.куб.

Потужність електродвигуна для приводу вентилятора визначають за

формулою:
Wb × Hb× R
Hсп. дв .= (41)
3600× 102 Rb

деWb – продуктивність вентилятора, м. куб за год;

Hb - потужність вентилятора кч.с/м.кв

R - коефіцієнт запасу потужності (R = 1,1 … 1,5)

Rb - коефіцієнт корисної дії вентилятора

866,25× 25 ×1,3
Hсп.дв = 3600× 102× 0,35 =0,21 кч.с/м.кв.
 Отже виходячи з розрахунків було прийнято для дільниці слюсарно-
механічної номер вентилятора 2 з типом електродвигуна А63А2 з потужністю
0,40 кВт оскільки розрахункова показала 0,21 кВт.

4.2 Основні положення з охорони праці стосовно дільниці

Атестація робочих місць в майстерні повинна проводитись згідно вимог

СНІП. Потрібно забезпечити повну комплектність робочих місць і забезпечення
інструментами, обладнанням в повному складі. Повинна задовольняти вимогам
знаки безпеки, кольори стін та обладнання.
Організаційні вимоги.
Охорона праці на підприємстві накладається на роботодавця. Він
зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі
умови праці відповідно до нормативно правових актів, а також забезпечити
додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління

охорони праці, а саме:
- створює відповідні служби та призначає посадових осіб;
- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів;
- впроваджує прогресивні технології;
- забезпечує усунення причин. Що призводять до нещасних випадків;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим.
Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених
вимог. Відповідно до закону України «Про охорону праці» працівник
зобов’язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я
оточуючих людей;
- знати і виконувати вимоги нормативно – правових актів з охорони
праці;
- проводити у встановленому законодавством порядку попереднього та
періодичного медичного огляду.
За порушення зазначених вимог працівник несе безпосередньо
відповідальність.
Основні правила безпечних прийомів роботи

- заміна виробничих процесів та операцій. Пов’язаних з виконанням

небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- застосування комплексної механізації, автоматизації та дистанційного
керування;
- створення санітарно – гігієнічних умов праці;
- впровадження засобів очистки навколишнього середовища від
шкідливих випадків;
- завантаження устаткування відповідно до його практичної здатності
та нормального режиму роботи обслуговуючого персоналу;
 - застосування заходів колективного захисту працюючих;
- запобігання можливого загорання або пожежі.
Санітарні та гігієнічні вимоги в господарстві треба покращити, ввести
обов’язковими для працівників їх дотримання. Виділити в майстерні місця для
перевдягання, а також забезпечити працівників спецодягом. Середня внутрішня
температура повинна бути : для виробничих приміщень +15оС, адміністративних
приміщень +18…20оС, електро-газозварюючих +12…14оС.

Охорона праці при виконанні робіт по ремонту гальмівної системи.

Робоче місце оснащується обладнанням. Розбирати та складати вузли

необхідно на спеціально відведених місцях, обладнаних відповідними стендами.
Встановити температуру +14…16оС для того, щоб робітнику підходили теплові
умови, застосовувати вентиляцію з низькою швидкістю повітря обміну, через те
щоб працівник не застудився. Також проводити інструктажі з охорони праці
перевіряють справність і комплектність засобів пожежогасіння.

Біля верстатів, стелажів, стендів повинні бути встановлені плакати. Які

повинні показувати безпечні і небезпечні прийоми виконання операцій, які
повинні виконуватися на даному місці. Ці плакати повинні запобігати
травматизму робітників. В робітників повинен бути спецодяг. Який не повинен
заважати їм вільно рухатися.
На дільниці повинна бути медична аптечка, вогнегасник та встановлений
рукомийник.
По закінченню зміни збирають інструменти і проводять вологе прибирання
дільниці.

4.3 Заходи з охорони навколишнього середовища

При проектуванні виробничого процесу на дільниці необхідно передбачити

нейтралізацію, утилізацію або заховання різних шкідливих речовин,
використаного матеріалу що застосовують при технічному обслуговуванні і
ремонті машин. Не дозволяється, щоб стічні води зносили шкідливі речовини на
дитячі та ігрові майданчики, житлові масиви, поля, водосховища.
Проектом передбачено організувати відведення води використаної при митті
і її очищення та повторного використання. При потребі слід проектувати
розробку пристроїв для видалення осадів та речовин, які впливають на
фільтрування та хімічне очищення миючих розчинів з метою одержання
замкнутого зворотного циклу миття без змивання їх в каналізацію. При змиванні
відпрацьованих розчинів у загальну каналізацію пропонується встановити
вловлювачі нафтопродуктів, нейтралізації шкідливих речовин.
Організація виведення осадів, відпрацьованих розчинів та інших шкідливих
речовин має велике значення, так як використання не передбачених умовами
машин призводять до витікання, розсипання шкідливих матеріалів в навколишнє
середовище.
При реконструкції майстерні слід пам’ятати, що хімічне зараження повітря,
питної води, шкідливими розчинами і газами викликає тяжкі захворювання,
згубно впливає на навколишнє середовище.

5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТНИХ

РІШЕНЬ

5.1 Розрахунок собівартості ремонту корпусу КЗП трактора ЮМЗ-6

Повну собівартість ремонту визначають за формулою:

С п=З зп +С зх +С рм + Н р, грн (42)

де З зп - заробітна плата виробничих робітників з нарахуванням, грн.;

С зх - витрати на запасні частини, які становлять 50...70% від оптової ціни
відремонтованої деталі, грн.;
С рм - витрати на основні ремонтні матеріали, які складають 7...10% витрати
на запасні частини, грн.;
Н р - сума накладних витрат, яка складає 20...30% від суми основної і
додаткової заробітної плати виробничих робітників, грн..

С п=175,2+1800+180+ 41,16=2196,36 грн

Заробітну плату виробничих робітників з нарахуванням визначають за

формулою:

З зп =С о+С д +С соц, грн., (43)

де С о - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

С д - додаткова заробітна плата виробничих робітників, яка складає 20%

від основної, грн.;
С соц - нарахування на заробітну плату 37%, грн..

З зп =124,8+12,4+38=175,2, грн
 Основна заробітна плата визначається за формулою:

С о=С год ×Т к × К д , грн (44)

де С год - година ставка, яку нараховують за середнім розрядом, грн.;

Т к - трудомістскість ремонту, люд.год.
К д - коефіцієнт, який враховує доплату до основної заробітної плати
С о=13 ×10 × 0,96=124,8 грн

Додаткова заробітна плата визначається за формулою:

С д=0,1 ×С о, грн. (45)

С д=0,1 ×124,8=12,4 , грн.

Нарахування на соціальне страхування визначаємо за формулою:

С соц=0,277 ×(С о+С д ), грн.. (46)

С соц =0,277 × ( 124,8+12,4 )=38 грн.

Проводимо розрахунок заробітної плати виробничого робітника з

нарахуванням.
Вартість запасних частин і матеріалів можуть бути визначенні, як по
фактичній витраті, так і в процентному співвідношенні.

С зх =( 0,5 … 0,7 ) ×С оц грн (47)

С рм =(0,07 …0,10)×С зх грн (48)

де С оц - оптова ціна відремонтованої деталі, грн.;

С зх =0,6 ×3000=1800 грн

С рм =0,1× 1800=180 грн

Накладні витрати визначають а процентному співвідношенні за формулою:
Нр = (Со +Сд )*0,3 (49)

Н р=¿124,8+12,4)× 0,3=41,16 грн

Отже можна зробити висновок, що повна собівартість ремонту корпусу

складає Сп=7584,67 грн., а заробітна плата робітнику складає Ззп=262,9 грн.
 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В даному курсовому проекті розроблено питання з організації роботи
дільниці ремонто-монтажна. З урахуванням передового досвіду діючих вимог
для забезпечення високого рівня організації праці та якості ремонту і
обслуговування машин.
Виконання капітальних ремонтів тракторів та машин планується обмежено
на базі вузлів і агрегатів за виключенням енергонасичених тракторів. Для
забезпечення робітників рівномірною завантаженістю роботою, виконання
ремонтно обслуговуючих робіт планується по кругло – годовому графіку по мірі
звільнення машин від робіт. Форма організації праці пропонується бригадно –
індивідуальна.
Приймається шести денний робочий тиждень. З робочим часом зміни 7
годин.
Згідно розрахунків кількість робітників на дільниці ремонто-монтажної
складає один чоловік з до навантаженням іншими видами робіт. Було
розраховано площу дільниці ремонто-монтажної, що складає 45 м2 і має такі
розміри 9*5 м. також було підібрано обладнання відповідне для робіт на даній
дільниці. Також були проведені розрахунки по визначенню кількості вікон в
відділенні прийняли 3, підрахували скільки потрібно ламп для освітлення було
прийнято 2 ламп потужністю 150 Вт.
В третьому розділі було розроблено технологічний процес ремонту
гальмівної системи автомобіля ЗІЛ-130 де було розглянуто виявлення дефектів
та шляхів їх усунення, а також перевірки його в роботі.
Було розглянуте питання що до охорони праці стосовно дільниці,
проведення заходів при виконанні робіт та дотримання вимог з охорони праці, а
також розглянули питання що до заходів з охорони праці навколишнього
середовища.
Також були проведені розрахунки, що до визначення собівартості ремонту
гальмівної системи.
 ЛІТЕРАТУРА
1. Лауш П.В. Курсове і дипломне проектування. – К.: Вища школа, 1984 – 202
ст.
2. Матвеев В.А., Пустовалов И.И. Техническоенормированиеремонтных робот
в сельском хозяйстве – М.: ГОСНИТИ, 1985.
3. Черепанов С.С. Справочник. Оборудованье для текущего ремонта
сельськохозяйственной техники. – М.: Колос, 1981.
4. Методичні рекомендації по оформленню дипломних і курсових проектів. –
Оріхів, 2015.
5. Капінос П.І., Панасенко Н.А. Охорона праці. – К.: Вища школа, 1983 – 232 с.
6. Смелов А.П. Курсовое и дипломноепроектирование по ремонту машин.-
М.:Колос,1984.
7.Водолазов Н. К. Курсовое и дипломноепроектирование по
механизациисельского хозяйства.-М.:Агропромиздат,1991
ДОДАТОК 1. Річний об’єм ремонтно – обслуговуючих робіт, що виконується в
майстерні
ремонтів Наробіток до ТО і

кількість ремонтів і
даної марки Кількість машин

Назва марка Підлягає Трудомісткість

Види ремонтів і ТО
Річний плановий

машини, виконанню , люд.год.

Розрахункова

Агротехсервіс

додаткові роботи
наробіток

На одиницю

Загальна
ЦРМ

ПТО
ТО

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
КР
К - 701 ПР
ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
КР
Т - 150 ПР
ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
КР
Т – 150К ПР
ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
КР
 ПР
ДТ - 75 ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
 ДОДАТОК 2 Річний календарний план ремонту і технічного обслуговування
МТП в майстерні

Кількість ТО і ремонтів
Кількість машин в господарстві
Додаткові роботи.Тип і марка машин.

Вид ТО і ремонтів
Трудоміст
кість Розподіл ремонтів, ТО і трудомісткість по місяцям
люд.год.

Загальна
На одиницю

Березень

Травень

Листопад
Січень

Квітень

Червень

Жовтень

Грудень
Лютий

Липень

Серпень

Вересень
N T N T N T N T N T N T N T N T N T N T N T N T

10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
1

7
8
9

Трактора:
КР
ПР
ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
КР
ПР
ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
КР
ПР
ТО-3
ТО-2
ТО-1
СТО
ЗБЕР
КР
ПР
ТО-
3
ТО-
2
ТО-
1
.
Додаток 3Графiк завантаження майстерні

Тмлюд.год/день

Др,днi

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

--- Завантаження тракторами;

--- Завантаження комбайнами;
--- Завантаженняавтомобiлямi;
--- Завантаженняс.г. машинами;
--- Завантаженнядодатковими роботами.
 Вид машини Вид ТО, Агросервіс ЦРМ ПТО
ремонту
КР 100
ПР 100
К-701
ТО-3 60 40
К-700
ТО-2 40 60
Т-150
ТО-1 100
Т150К
СТО 40 60
Зберігання 100
ДТ-75М КР 30 70
ДТ-75 ПР 30 70
МТЗ-80 ТО-3 60 40
МТЗ-82 ТО-2 70 30
ЮМЗ-6 ТО-1 100
Т-40 СТО 60 40
Т-40А, Т-25 Зберігання 100
КР 100
ЗІЛ-130
ПР 20 80
ЗІЛ ММЗ-554
ТО-2 60 40
ГАЗ-53
ТО-1 100
ГАЗ-52
СТО 60 40
КР 100
ПР 30 70
СК-5 ТО-2 100
СК-6 ТО-1 100
ПСО 100
Зберігання 100
ПР 30 70
Комбайни ТО-1 100
спеціальні ПСО 100
Зберігання 100
ПР 40 60
Сільськогосподарські
ПСО 100
машини
Зберігання 100

Додаток4. Розподілтрудоєкостіміжвиконавцями в процентах

 Додаток 5 Технологічне устаткування для дільниць центральної ремонтної
майстерні (типовий перелік)

Кількість
устаткування
Назва устаткування Тип або Характеристика,

Площа під

Потужність на
модель габаритні

одиницю кВт
устаткування розміри, мм

1 2 3 4 5 6
1. Дільниця зовнішнього миття
Пароструминний очисник ОМ-3360 1400x830 1,16 1 1,5

Стелаж для зберігання облицювань - 2000x700 1.4 2 -

Візок для перевезення паливо- ПТ/607 1200x700 0,84 1 -

мастильних матеріалів
2. Дільниця діагностики ітехнічногообслуговування

Електромеханічний М-390 690x380 24кг 0,27 1 0,6

солідолонагнітач
Маслороздавальний бак - 1000x500 0,5 1 -
Стаціонарний пост мащення 03-4967 4000x1000 4 1 -
Установка для промивання системи ОМ-2871 А 1000x500 0,5 1 -
мащення двигуна
Установка для діагностування КИ-4935 4000x2000 8,0 1 55
тракторів
Стелаж ОРГ-1019-502 1400x500 0,7 1 -
Монтажний пересувний стіл ОРГ-1019-202 1200x700 0,84 1 -
Слюсарний верстак ОРГ-1019-102 1200x800 0,96 1 -
Електрозаточувальнийверстат ЗМ-634 700x500 0,35 1 2,8
Стіл майстра-наладчика 1200x650 0,78 1 -
Установка для миття деталей Ванна 2287 1200x1100 1,32 1 -

Шафа для інструменту 1200x650 0,78 2 -

Компресор КИ-4942 1790x1200 2,15
Кран-балка ГОСТ 7890-67 3,2 тс

3. Розбирально-мийна дільниця
Мийна машина ОМ-837 3700x3600 13,3 1 11,4
Підставка для двигунів 1100x600 0,66 1
 1 2 3 4 5 6
Шафа для монтажних ОРГ-1019-551 1680x400 0,67 1 -
пристосувань
Підставка для агрегатів ОРГ-1019-202 600x1300 0,65 1 1

Монтажний пересувний стіл тип 222-УПІ 1200x700 0,84 1 -

Прес гідравлічний ГАРО-2135 1530x850 1,3 1 1,7
Ванна ОМ-1316 1000x800 0,8 1
Верстак на 2 робочих місця ОРГ-1019-104 2400x800 1,92 1 1
Візок для деталей ТР-0,25 0,25т 2 1
Стелаж 1 |
Прес гідравлічний ОКС-30 450x1700т - - |
Барабан для транспортування - - 1,5 1 -
гусениць
Кран-балка Зт 1 4,35 1
Стенд для випробування радіаторів Модель ЗО 1000x900 0,9 1

4. Дільниця дефектування
Стіл для дефектування і ОРГ-1019-204 2400x800 1,92 1 -
комплектування вузлів
1 Шафа для інструменту ОСТ-20149-39 1200x650 0,72 1
Плита перевірна 1000x750 ! 0,75 - 1
Стіл для дефектування дрібних ОРГ-1019-203 2000x600 і'.2 1 -
Ящик
деталейдля вибракованихдеталей 2249 1000x500 0,5 2 -
1 Стіл для комплектування ОРГ-Ю 19-204 2400x800 1.9 1 -
Ящик для обтирального матеріалу 1 ОРГ-1019-704 1 1000x500 0,5 1 -
Стіл канцелярський 1200x800 0,96 1

5. Ремонтно-монтажна дільниця
Стенди для розбирання коробки госнити 830x700 0,26 1
передач і задніх мостів
Стенд для розбирання і складання ОПР-1402М 1900x1350 2,56 1 7,5
кареток
Стенд для обкатки коробки передач 1500x700 1,06 1 4.5

Стенд для обкатки кареток 1500x800 1,2 1 2,2

Верстак слюсарний на 2 робочих ОРГ-1019-104 2400x800 1,92 1

місця
 1 2 3 4 5 6
Верстак слюсарний на 1 (робоче ОРГ-1019-102 1200x800 0,96 2
місце
Барабан для транспортування 1,5 1 -
гусениць
1 Кран-балка ГОСТ 7890-67 і 3,2 тс 1 4,35

6. Дільниця поточного ремонту двигунів

І Стенд для складання двигунів УЕСД-60 1400x600 1,1 1 0,8
Стенд для ремонту головок ОПР-1071 1100x600 0.66 1 0,67
циліндрів і клапанного механізму

Верстат для притирання клапанів ОПР-1841 1600x585 0,94 1 1

Ванна мийна пересувна ОМ-1316 -1
1 Кран-балка ГОСТ-7890- 67 3,2 тс 1 4,35
1 Розточувальний верстат УРБ-ВП 1500x350 0,53 1 0,5
1 Прес гідравлічний ■ ОКС-30 450x17010 - 1
1 Верстат для шліфування 1 клапанів 1 ОПР-723 700x400 0,84 1 0,6

1 Верстат слюсарний ОРГ-1019-102 1200x800 0,96 1

1 Стелаж ОРГ-1019-501 | 1400x500 0,7 1

7. Дільниця випробування двигунів

Стенд для обкатки і випробування КИ-1363Б 3630x2400 8,7 1 40
двигунів
Маслороздавальна колонка (настінна) 307М 8л/хв - 1 -

Бак для води - 0,3м' 1 -

Стенд для контрольного огляду МО-0313 1500x1500 2,25 1
двигунів
Верстак слюсарний ОРЗ-1019 1200x800 0,96 1 -
Ящик для піску ОРГ-30 19-703 500x400 0,2 1 -
Стіл конторський - 1100x0,65 0,71 1 -

8. Дільниця ремонту електрообладнання

Контрольно-випробувальний стенд КИ-968 850x830 0,71 1 2,2

Верстат для ремонту ОПР-761 2400x800 1,92 1 1,7

електрообладнання
Ванна мийна пересувна ОМ-1316 810x620 •0,5 1 -
 1 2 3 4 5 6
Верстат свердлильний настільний НС-12А свердло 012 0,5 1 0,5

Стелаж ОРГ-1019-501 1400x500 0,7 1 -

9. Дільниця зарядки акумуляторних батареї і кислотна

Стенд-верстак 2314-П 950x780 0,74 1 -

Шафа для зарядки акумуляторів 2268 2000x800 1,6 1 1.0

Шафа для кислоти АИ-121М 500x500 0,25 1 1

Електр од истилятор Д-і 300x220 0,2 1 -

Стелаж ОРГ-1019-501 1400x500 0,7 1
Візок для акумуляторів - 700x500 0,35 1 -

10. Дільниця ремонту паливної апаратури

Стенд універсальний КИ921М ■ 1100x600 . 0,78 1 1,7
Верстак слюсарний ОРГ-1019-102 1200x800 0,96 1
Стелаж ОРГ-1019 502 1400x500 0,7 1
Стіл для контрольних операцій ОРГ-1019-208 1850x750 1,39 1
Мийна ванна ОМ-1316 810x620 0,5 1
11. Дільниця ремонту апаратури мащення і гідросистем
Стенд для випробування масляних КИ-5278 1000x840 0,84 1 1
насосів і фільтрів
Стенд для випробування гідросистем КИ-4200 1660x800 1,32 1 14

Мийна ванна ОМ-1316 810x620 0.5 1

Верстак слюсарний ОРГ-1019-102 1200x800 0,96 1
Стелаж ОРГ-1019-502 1400x500 0,7 1

12. Дільниця ремонту с.-г. машин і обладнання

Слюсарний верстак на 2 робочих ОРГ-1019-104 2400x800 1,92 1 -
місця
Стелаж ОРГ-1019-503 1400x500 0,7 1
Шафа ОРГ-1019-554 1250x500 0,63 1
Стенд для обкатки вакуумних - - 1 2,8
насосів
Комбіновані ножиці Н-5М 1200x1000 1.2 1
Прес гідравлічний ГАРО-2135 1527x855 1,3 1 1,7
Стенд з набором інструменту ОРГ-1058 1400x900 1,25 1 1,7
Верстат свердлильний НС12А свердло 012 0,25 1 0,5

13. Слюсарно-механічна дільниця

Токарно-гвинторізний верстат 1А616 2400x1220 2.6 1 4.5
 1 2 3 4 5 6
Токарно-гвинторізний верстат 1К62 3200x1100 3,52 1 10

Токарно-гвинторізний верстат 1М63 3550x1690 6,0 1

Горизонтальний універсально- 6М82 2200x1740 3,8 1 7
фрезерний верстат
Свердлильний верстат 2Н 125 950x650 0,62 1 2,8
Обдирно-шліфувальний верстат 35634 800x600 0,48 1 4,6
Верстак слюсарний ОРГ-1019-102 1200x800 0,96 1
Тумбочка верстатника ОРГ-1019-555 540x500 0,27 4
Стелаж ОРГ-1019-501 1400x500 0,7 1
Ящик для стружки 1000x700 0,7 1 -
Ящик для обтиральних матеріалів ОРГ-1019-704 1000x500 0,5 1 -

14. Ковальська дільниця

Молот пневматичний М4127 1375x805 -1,1 1 5,5
Горно ковальське на один вогонь 2275П1 1100x1000 1,1 1 -
Ковадло двороге МН-208-59 600x200 0,12 1
Верстат обдирно 35634 800x600 0,48 1 4,6
шліфувальний
Лещата стільцеві ГОСТ-7225-5 4 155 мм — 1
Піраміда для ковальського 1400X500 1400x500 0,7 1 -
інструменту
| Піч камерна електропіч Н-15 650x250 0,16 1 15
Ванна для гартування 2258 1100x500 0,55 1
Верстак ОРГ-1019-102 1200x800 0.96 1
Стелаж ОРГ-1019-502 1400x500 0,7 1
Ящик для вугілля ПИ-025 1000x500 0,5 1 -
Ящик для піску ОРГ-1019-703 1100x500 0,55 1 -
15. Зварювальна дільниця
Трансформатор ТС-500 900x610 0,54 1 32
-електрозварювальний
Пересувний зварювальний агрегат АД-302 1
1 Стояк для балонів ОРГ-1019-414 2000x400 0,8 1 -
Слюсарний верстак ОРГ-1019-102 1200x810 0,96 1 -
Обдирно-шліфувальний верстат з 3382 1000x660 0,66 1 28
гнучким валом
Стіл електрозварника ОРГ-1019-210 1400x650 0,91 1 -
Стіл газозварника 223 1025x750 0,77 1 -
Стелаж ОРГ-1019-502 1400x500 0,7 1 -
Табурет зварника ПИ-74 400x400 0,16 1 -
Ацетиленовий генератор АСМ-1-66 1,25 мАод 1 -
16. Мідницько-жестяницька дільниця
Стенд для випробування радіаторів КИ-4369 1570x1025 1.61 1 -

Стенд поворотний 2354 750x400 0,29 1 -

 1 2 3 4 5 6
Верстак з витяжним пристроєм ОРГ-1019-104 2400x800 1,92 1 -

|Стелаж для радіаторів 2292 2000x800 1,6 1 -

1 Стенд-візок для кабін 1500x1500 2,25 1 -
Шафа ОРГ-1019-554 1250x500 0,52 1 -
Ванна для перевірки серцевини - 1100x700 0,77 1 -
радіатора

17. Полімерна дільниця

Верстак з витяжним пристроєм ОРГ-1019-104 2400x800 1,92 1 -

Шафа ОРГ-1019-554 1250x500 0,62 1 -

Ваги ВСН-10 - - 1 -
Шафа витяжна ОП-2078 1250x500 0,62 1
Вакуум-сушильна шафа ВШ-0,035 700x400 0,28 1 -
Стелаж ОРГ-1468-05-300 1400x500 0,7 1
Стіл для склеювання гальмових - 800x400 0,32 1 -
дисків
Пристосування для зварювання - 700x350 0,24 1
поліетиленових труб

18. Вулканізаційна дільниця

Ванна для перевірки камер - 1500x1500 2,25 1 -
Електронно-вулканізаційний 6140-ГАРО 350x320 0,11 1 0,6
апарат
Стелаж для зберігання камер РО-2804 1400x500 0,7 1 -
Стіл - 1200x800 0,96 1 -
Верстат обдирно- 35634 800x600 0,48 1 4,6
шліфувальний

19. Дільниця фарбування і обкатки

Пересувний компресор 1136 950x600 0,57 1 1,7
Паливноздавальна колонка 376М 660x400 0,26 1 0,42
Маслороздавальна колонка 376М 660x400 0,26 1 1,0
Електромеханічний М-390 690x380 0,27 1 0,6
солідолонагнітач
Шафа для фарб - 1400x500 0,7 1
Фарбонагнітальний бак С-383А 0400 0,15- 1 -
Верстак фарбувальника 2229 2000x1000 2 1 -
Додаток 6. Норми природного і штучного освітлення
Відділення майстерні Коефіцієнт Питома потужність
природного освітлення, Вт/м²
освітлення
Розбирально-мийне 0,20...0,25 7...8
Складальне 0,20...0,30 8...10
Слюсарно-механічне 0,20...0,30 6...9
Ковальсько-зварювальне 0,20...0,25 7...8
Мідницьке та ремонт радіаторів 0,20...0,25 7...8
Електроремонтне 0,30...0,35 12...14
Ремонт паливної апаратури 0,30...0,35 10...12
Мотороремонтне 0,25...0,35 9...12
Випробувальне 0,25...0,30 8...10
Дефектувальне 0,35...0,35 12...14
Комплектувальне 0,25...0,30 8...10
Деревообробні 0,25...0,30 8...11
Інструментальний склад 0,25...0,30 8...11
Вулканізаційне 0,25...0,30 8...10
Ремонт гідросистем 0,30...0,35 10...12
Діагностики і ТО 0,25...0,30 8...10

Додаток 7. Площа зайнята машинами

Марка машини Габарити, мм Площа, м²

Культиватори 3450*4895 16,9
Сівалки 3550*4172 14,2
Плуги (пятикорпусний) 6750*3600 24,20
Автомобіль ГАЗ 5715*2280 13,00
Автомобіль ЗІЛ 6675*2500 16,50
Комбайн зернозбиральний 5500*1200 6,60
К-700, К-701 7400*2825 20,90
ДТ-75 4200*1865 7,84
Т-150К 5985*2220 13,30
МТЗ-80, МТЗ-82, ЮМЗ-6 4000*2000 8,00
Т-40А 3300*1460 4,80
Т-25 3520*2000 7,04

Додаток 9 Номінальні місячні фонди часу при однозмінній роботі на

2015рік
Місяці, рік
Листопад
Вересень

Жовтень
Березень

Серпень
Травень

Червень

Грудень
Квітень

Липень
Лютий
Січень

Показники
Річна

Кількість квартальних
днів 31 28 31 30 31 30 31 31 30 31 30 31 365
Кількість вихідних днів 4 4 5 4 5 4 4 5 4 4 5 4 52
Кількість святкових
днів 2 - 1 1 4 1 - 1 - - - - 10
Кількість
передсвяткових днів 1 - 1 2 2 1 - - - - - 1 8

Кількість
 передвихідних днів 5 4 4 4 5 4 4 5 4 5 4 4 52
Кількість робочих днів
25 24 25 25 23 24 27 25 26 27 25 27 303

Додаток8. Розподіл річної трудоємкості ремонтно-обслуговуючих робіт

ЦРМ за видами
№ П\П Назва роботи % данного виду робіт від
річної трудоємкості ЦРМ
1 2 3
1. Очисно-мийні 4,4
2. Розбиральні 16,0
3. Контрольно-сортирувальні 2,0
4. Комплектувальні 3,4
5. Ремонт електрообладнання 3,8
6. Ремонт паливної апаратури 3,0
7. Ремонт гідравліки 3,9
8. Складально-регулювальні 29,5
9. Обкатувальні 6,7
10. Слюсарні 3,5
11. Жестяницько-мідницькі 2,5
12. Ковальсько-термічні 4,0
13. Електрозварювальні 2,9
14. Газозварювальні 1,0
15. Полімерно-клейові 0,5
16. Токарні 5,2
17. Розточувальні 1,0
18. Свердлильні 1,5
19. Фрезерувальні і строгальні 1,7
20. Шліфувальні 1,8
21. Фарбувальні 1,7
Всього: 100,0

Додаток 10. Коефіцієнт, що враховує робочі зони, переїзди та проходи

Коефіцієнт запасу Назва відділення
З...3,5 Механічне, слюсарне, інструментальне, дефектувальне,
3,5...4 комплектувальне,
Зовнішнього вулканізаційне
миття, паливної апаратури, по ремонту гідросистем,
4...4,5 мідницьке мийне, складальне, мотороремонтне, випробувальне,
Розбиральне,
електроремонтне, фарбування, діагностики і технічного обслуговування,
з ремонту сільськогосподарських машин

5...5,5 Ковальське, зварювальне

Додаток 11 Планові річні навантаження і трудомісткість ТО і ремонтів

Марка Планове
машини річне
Періодичність проведення Трудомісткість, люд.год
завантаженн
я

Трактори Витрачено КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО
палива

К-701 39000 384000 128000 64000 32000 8000 725 350 45,2 11,6 4,2 18,3
К-700А 35000 192000 64000 32000 16000 4000 660 340 43,2 10,6 3,8 16,3

ДТ-75 25000 120000 40000 20000 10000 2500 570 350 46,5 8,9 3,5 5,8
Т-150 25000 120000 40000 20000 10000 2500 565 350 46,5 8,9 3,5 5,8

рік
Т-150К 29000 120000 40000 20000 10000 2500 560 330 43,2 8,1 3,3 5,8

ДТ-75М 21000 69600 23200 11600 5800 1450 400 280 20,7 7,4 3,0 11,3

Два рази на
Т-70 10000 62400 20800 10700 5200 1300 330 195 14,0 6,9 2,3 6,8
МТЗ-100 19000 99600 33200 16600 8300 2075 375 200 19,8 8,3 3,2 8,3

МТЗ-82 16200 50400 16800 8400 4200 1050 275 170 19,8 8,3 3,2 8,3
ЮМЗ-6 16000 48000 16000 8000 4000 1000 270 140 19,8 8,3 3,2 7,3
Т-40 12700 51840 17280 8640 4320 1080 155 105 15,2 6,3 2,7 6,0

Т-25 5300 21120 7040 3520 1760 440 215 120 10,8 3,8 2,4 3,5
Т-16 5200 20160 6720 3360 1680 420 160 95 10,8 3,8 2,4 3,5
Автомоб. КМ КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО

КамАЗ- 40000 307200 9600 3200 390 10,5 22 4,5 20

5511
КамАЗ- 45000 300000 12000 4000 380 10,5 25 5,0 20
5320
рік

ЗІЛ-4314 40000 257600 11200 2800 305 5,3 14 3,5 20

ЗІЛ-130 40000 250000 11200 2800 305 5,3 14 3,5 20

Два рази на

ММЗ-554 35000 259200 9600 2400 310 6,1 16 4,0 20

ГАЗ-53 40000 257600 11200 2800 250 5,9 12 3,0 15

ГАЗ-3552 35000 170000 9600 2400 275 6,8 14 3,5 20

ГАЗ-52 35000 140000 8000 2000 235 5,6 12 3,0 15
УАЗ-330 40000 189200 11200 2800 205 6,0 11 2,5 15

УАЗ-469 25000 159600 9600 2400 240 10,3 11 2,0 20

Комбайни ГА КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО
польових

Дон-1500 400 2100 700 350 117 660 320 60 15 25

СК-6 200 1200 400 200 50 349 157 51 13 25

СК-5 200 1000 334 167 42 330 150 51 13 25
Славутич 200 1200 400 200 50 350 157 51 13 25
закінчення

ЛАН 200 1200 400 200 50 350 157 51 13 25

КС-6Б 100 570 190 95 24 540 112 7,2 3,6 25
РКС-6 100 600 200 100 25 510 86 7,2 3,6 25

КСК-100 200 1350 450 225 56 623 200 7,2 2,7 25

робітПісля

КСКУ-6 200 1220 407 204 51 350 160 7,2 3,6 25

 Трудомісткість ремонту простих с.г. машин, люд.год
Марка машини Трудомісткість Марка машини Трудомісткість

Плуги Зчипки
ПЛН-4-35 17 СП-16 28
ПЛН-3-35 14 С-11У 11
ПТК-9-35 50 СГ-21 34
ПЛП-6-35 35 СН-75 21
Плуги-лущільники Культиватори
ППЛ-5-25 20 КПС-4 22
ППЛ-10-25 29 КРН-4,2 38
ПЛС-5-25 21 КРН-5,6 48
Лущільники КРН-2,8 27
ЛДГ-5 17 Сівалки зернові
ЛДГ-15 33 СзЗ-3,6 63
ЛДГ-20 81 СЗА-3,6 43
Борони дискові СЗА-2,1 29
БДН-3 29 СЗП-3,6 83
БДН-1,3 12 КСМ-6 57
БД-10 62 Косарки
Борони зубові КС-2,1 10
БЗСС-1,БТЗ-1 4 КТП-6 45
Гольчаста борона КИР-1,5 38
БИГ-3А 39 КУФ-1,8 41
Котки КПВ-3 35
ЗКШ-6 20 Жатки
ЖНС-6-12 60
ЖНВ-6 60
ЖРС-4-9А 45

Додаток 12. Значення коефіціента охоплення ремоньом та ТО за СГМ.

Вид і марка машин Вид ТО і ремонта коефіціента охоплення

Трактори усіх марок і модифікацій СТО 2
ТО-1 24
ТО-2 6
ТО-3 1
ПР 0,6
КР 0,3
Комбайни ПР 0,6
зернові КР 0,25
ТО-2 1
ТО-1 3

Причепи ПР 0,7-0,8
Силосозбиральні ПР 0,7-0,8
Бурякозбиральні ПР 0,7-0,8
кукурудзозбиральні ПР 0,7-0,8

Борони зубові ПР 0,78

Жатки ПР 0,75
Культиватори ПР 0,75
Котки ПР 0,75
Лущільники ПР 0,8
Плуги ПР 0,8
Підборщики ПР 0,9
Сівалки ПР 0,78
Інші с.г. машини ПР 0,65