НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ННІ ЕНЕРГЕТИКИ, АВТОМАТИКИ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
КАФЕДРА АВТОМАТИКИ ТА РОБОТОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ
ІМ. АКАД. І.І. МАРТИНЕНКА

Курсова робота
з дисципліни
«Автоматизація Технологічних Процесів та Виробництв»
на тему
«Розробка системи автоматичного регулювання температурним

режимом в овочесховищі»

Виконав:
студент 4 курсу
групи АКІТ-20001б(З)
Івашина Владислав Олександрович

Оцінка:
За нац. шкалою __________
За шкалою ECTS ________
Кількість балів _________

1
 Київ 2023

ЗАВДАННЯ
НА КП з АТП
ВСТУП
1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Опис прийнятої технології виробництва.

1.2 Обґрунтування, розробка та опис схем скомбінованої структурної і

скомбінованої функціональної технологічного процесу.

1.3 Складання паспортних даних стандартного технологічного обладнання

1.4 Складання вимог до системи автоматизації технологічного процесу.

2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО

ПРОЦЕСУ

2.1 Визначення параметрів, що підлягають контролю і автоматичному

регулюванню та розробка параметричної схеми об’єкта автоматизації.

2.2 Опис алгоритму управління.

2.3 Обґрунтування та вибір технічних засобів автоматизації

2.4 Розробка та опис функціональної схеми автоматизації об’єкта керування

2.5 Операторський інтерфейс автоматизованого робочого місця оператора-

технолога

2.6 Розробка схеми електричної принципової системи керування

технологічним процесом.

2.7 Специфікація на матеріали і обладнання.

ВИСНОВКИ

2
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЛИСТ ГРАФІЧНОЇ частини формат А1 схема автоматизації функціональна
ВСТУП

Автоматизація виробництва – це процес в розвитку машинного

виробництва, при якому функції управління і контролю, що раніше
виконувалися людиною, передаються приладам і автоматичним пристроям.

Сучасний стан розвитку автоматизації виробництва привів до появи якісно

нової системи технологічних машин з керуючими засобами, що базуються на
застосуванні електронних обчислювальних машин, програмованих логічних
контролерів, інтелектуальних засобів вимірювання і контролю, інформаційно
об'єднаних промисловими мережами.

Роль людини в виробництві зводиться до наладки, регулювання,

обслуговування засобів автоматизації та спостереження за їх дією. Якщо
автоматизація полегшує фізичну працю людини, то вона має за мету полегшити
також і розумову працю людини.

Автоматизація параметрів дає значну перевагу:

 забезпечує зменшення чисельності робочого персоналу, тобто

збільшує продуктивність його праці;
 приводить до зміни характеру праці обслуговуючого персоналу;
 збільшує точність параметрів виробництва;
 збільшує безпеку праці і надійність роботи обладнання.

Автоматизація підтримання необхідного мікроклімату в складських

приміщеннях є перспективним напрямком інженерних та наукових розробок,
особливо в нашій державі, хоча б тому, що Україна займає лідерські позиції в
Європі та світі з виробництва багатьох зернових та плодоовочевих культур.

3
 Для життєдіяльності людини, технологічних процесів у приміщенні, а
також її роботоспроможності потрібно підтримувати параметри мікроклімату
приміщення в межах допустимих норм.

Для життєдіяльності людини, технологічних процесів у приміщенні, а

також її роботоспроможності потрібно підтримувати параметри мікроклімату
приміщення в межах допустимих норм.

З недавнього часу Україна також взяла курс на перехід від експорту

продуктів сільського господарства до переробки сировини на вітчизняних
заводах. Господарський комплекс України має зазнати глибоких змін,
пов’язаних з переорієнтацією технологій на галузі, які необхідні для повного
задоволення потреб населення, розширення експорту та раціонального
використання сировинної бази. Тому пріоритетним у структурі
сільськогосподарської промисловості має бути виробництво продуктів
харчування, первинна їх обробка і навіть доведення продукції до кінцевого
споживача.

Наша країна знаходиться на передових позиціях у Європі та у світі по

вирощенню зернових та плодоовочевих культур. Експорт сільськогосподарської
продукції є ключовим для економіки країни, одним з найважливіших джерел
наповнення держбюджету, а також припливу валюти.

За період травень 2018 року – квітень 2019 року, Україна увійшла в трійку
найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в Європейський Союз,
продавши йому аграрної продукції на 6,3 млрд. Євро. Зважаючи на це, не дивно,
що зростає попит на обладнання складських приміщень сучасними
автоматизованими системами, які дозволять якнайдовше зберігати високу якість
сировини.

Основними характеристиками мікроклімату приміщення є температура,

відносна вологість, а також рівень кисню та вуглекислого газу в повітрі.
4
Контрольні значення даних параметрів установлюються в залежності від
призначення приміщення та від пори року. Для складських приміщень
основними є саме ті параметри, від яких залежить зберігання сировини, що там
знаходиться.

Оскільки обсяги збору фруктів та овочів є на високому рівні та

збільшується, є очевидною необхідність довгострокового зберігання продукту
для забезпечення можливості подальшої переробки.

Сучасна технологія зберігання плодів і овочів на складах повинна мати

повністю автоматизовану систему вентиляції сховищ, бути керованою
оператором з пульта, сама проводити забір повітря зовні та виводити зсередини
приміщення, охолоджувати або підігрівати повітря, визначати швидкість викиду
повітряного потоку, підтримувати вологу, видаляти кисень, вуглекислий газ та
етилен. Всі ці дії необхідні для збереження плодів свіжими.

Мета курсового проекту з дисципліни «Автоматизації Технологічного

Процесу» є розробка системи автоматизації обладнання для підтримання
мікроклімату в складі для зберігання овочевої продукції.

5
 1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Опис прийнятої технології виробництва.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ОПИС ОБ’ЄКТА

Вентиляційна система складу формує належний мікроклімат, завдяки

якому правильно зберігаються матеріали, товари, а також створюються
певні умови для роботи людей. Підбір підходящої вентиляційної системи
та обладнання залежить від типу складу, обсягу, характеристик і умов
зберігання товару, чи є допоміжні механізми, які працюють на ДВЗ, від
кількості постійних або тимчасових робочих місць. Незважаючи на це для
більшої частини складів вентиляція забезпечується за спрощеною схемою,
свіже повітря надходить через отвори і нещільності.

Повноцінна система з обігрівом, охолодженням повітря, фільтрацією

повітря, що надходить і системами видалення диму використовується в
складах, де зберігається продукція, на яку легко впливає мікроклімат, для
якої потрібно забезпечити певні умови. До такої продукції ставляться
продукти харчування, лакофарбова продукція, медпрепарати та багато
іншого. Розраховуючи вентиляційну систему для таких складських
приміщень, потрібно враховувати оптимальні умови зберігання, роботу
людей. Для цього розрахунки виконуються за всіма параметрами по
кратності, за кількістю людей, додатковим вимогам. З отриманих
результатів перевага віддається найбільшому значенню. Саме воно буде
визначати продуктивність системи вентиляції.

Перед системою управління параметрами мікроклімату постають

такі завдання:

6
 1) утворення та підтримання у встановлених межах показників
мікроклімату у складі згідно з вимогами щодо зберігання
певного виду плодоовочевої продукції;
2) заощадження енергоресурсів, що витрачаються для утворення
та підтримання мікроклімату складського приміщення.

Відповідно до змін параметрів мікроклімату в сховищі, можна

виокремити такі завдання аналізу і керування:

 забір повітря ззовні;

 теплообмін повітряних потків;
 попереднє нагрівання повітря;
 охолодження;
 нагрівання повітря;
 фільтрація повітря;
 подача повітря до приміщення;
 витягування відпрацьованого повітря;
 циркуляція повітряних потоків.

Щодо класифікації систем вентиляції, їх прийнято класифікувати за

такими основними ознаками:

 за призначенням (витяжні і припливні);

 за конструктивними особливостями (канальні і безканальні);

 за сферою дії (місцеві і загальнообмінні);

 за способом створення перепадів тиску для переміщення повітря

(з природним та механічним впливом).

7
  Витяжні системи забезпечують виведення із приміщень
забрудненого повітря, припливні ж навпаки призначені для подачі в
приміщення очищеного повітря замість виведеного.
 Канальні системи мають розгалужену мережу повітропроводів
для переміщення повітря. В безканальних ж канали (повітроводи) попросту
відсутні, їх використовують при аерації, установці вентиляторів в стіні,
перекриттях і т. д.
 Місцеві системи вентиляції так називаються бо приміняються
на певних ділянках (місцях) приміщення. Загальнообмінні системи
вентиляції (і витяжні, і припливні) застосовуються для вентиляції усього
приміщення чи значної його частини. На відміну від місцевої ця система
здатна подавати повітря по всьому приміщенні, а також рівномірно
виводити з нього забруднене повітря.
 В системах природної вентиляції рух повітря відбувається не за
рахунок примусових пристроїв, а за природного впливу такого як перепади
тиску. У механічних системах застосовуються спеціальні прилади та
обладнання (електродвигуни, вентилятори, фільтри, нагрівачі та ін). Це
дозволяє переміщувати повітря на необхідну відстань та площу, змінювати
його температуру, рівень вологості, газовий вміст, що не в змозі виконати
природна вентиляція.
1.2 Обґрунтування, розробка та опис схем скомбінованої структурної і
скомбінованої функціональної технологічного процесу.

Припливно-витяжна вентиляція забезпечує приплив чистого і свіжого

повітря в приміщення, а також видаляє шкідливе відпрацьоване повітря з нього,
при цьому обидві функції виконуються одночасно. Така система широко

8
застосовується для підтримки мікроклімату в складських приміщеннях. В ній є
два потоки повітря: приплив і відтік.

Приплив - це надходження свіжого повітря із зовні. Апарат забирає свіже

повітря, потім пропускає його через фільтр, очищає, нагріває і доставляє його до
приміщення.

Відтік - це збір та виведення відпрацьованого повітря з приміщення.

Апарат збирає забруднене повітря, далі воно проходить через систему
рекуперації, де забирає тепло для підігріву вхідного повітря, а потім виводить
охолоджене відпрацьоване повітря в атмосферу.

Елементний склад системи припливно-витяжної вентиляції:

 повітряний клапан – запобігає потраплянню зовнішнього повітря до

приміщення, якщо систему вимкнено;
 через повітрозабірну решітку повітря надходить до системи при цьому
не дозволяючи стороннім предметам потрапити до установки;
 фільтр – виконує фільтрацію повітря;

9
 калорифер (повітронагрівач) - нагріває припливне повітря в холодну
пору;
 вентилятор - забезпечує подачу повітря до приміщення, а також
підтримує необхідний тиску в повітроводах;
 повітроводи - розподіляють повітря по приміщеннях;
 розподілювачі повітря - через них повітря потрапляє безпосередньо в
приміщення;
 шумопоглинач - зменшує рівень шуму, що йде від установки;
 звуко- та теплоізоляційні панелі - зменшують рівень шуму і
підвищують ККД;
 система автоматики і регулювання – необхідна для керування
системою.

Переваги припливно-витяжної вентиляції:

 забезпечує постійну циркуляцію повітря у вентильованому

приміщенні;
 забезпечує фільтрацію повітря;

 забезпечує нагрів повітря за необхідністю;

 можливість змінювати рівень вологості повітря;

 рекуперація тепла.

Недоліки припливно-витяжної вентиляції:

 утворюється надлишковий шум від вентиляторів;

 не передбачено охолодження повітря, що необхідно в жарку

пору;
 необхідно постійно відводити конденсат, що утворюється.

10
Функціональна схема багатоканальної системи управління мікрокліматом
«Середовище-1»

Система містить наступні складові: 1 – вимірювальні

перетворювачі; 2 – блоки вимірювання і завдання; 3 – блоки перемикачів;
4 – двохпозиційний регулятор; 5 – пропорційний регулятор; 6 – блок
синхронізації; 7 – блоки керування; 8 – виконавчий механізм; 9 –
регулятор різниці температур; 10, 11 – вимірювальні перетворювачі
температури відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря; 12 –
логометр.

Система «Середовище» може управляти технологічним процесом в

восьми секціях сховища овочів місткістю до 5000т. В кожній секції
овочесховища встановлені два рециркуляційно-опалювальних агрегати,
припливний вентилятор, змішувальний клапан с приводом від ВМ,

11
обігрівач клапана, декілька датчиків температури повітря (в верхній зоні та
в магістральному каналі), датчики температури в масі продукту, що
зберігається.

В кожній з восьми секцій сховища встановлюють чотири

вимірювальні перетворювачі 1: для двохпозиційного регулювання
температури в масі продукту, просторі над бульбами та два в
магістральному каналі (для пропорційного регулювання температури
повітря, що подається за рахунок змішування холодного зовнішнього і
теплого рециркуляційного повітряних потоків).

Блоки вимірювання і завдання 2 формує 32 аналогових сигнали,

пропорційних поточному значенню параметра, що регулюється. Ці сигнали
через блоки перемикачів 3 (комутатори) в установленій послідовності
подаються на вхід двохпозиційного 4 або пропорційного 5 регулятора.
Також в синхронній послідовності, яка задається роботою електронного
блока 6, через блоки керування 7 здійснюється перемикання виконавчих
ланцюгів регулятора 4 або 5.

Регулятор 9 різниці температур датчиків зовнішнього 10 та

внутрішнього 11 повітря у випадку підвищення зовнішньої температури до
заданого рівня перемикає систему на вентиляцію продукту внутрішнім
(рециркуляційним) повітрям. Логометр 12 через перемикач S дозволяє
контролювати температуру в 39 точках по об’єму продукту, що
зберігається.

Також є схожа схема функціональної схеми “Середовище-1”.

12
 Функціональна схема багатоканальної системи управління мікрокліматом в
овочесховищі “Середовище-1”.

У багатоканальній системі “Середовище-1” відхилення температури від

заданої визначається в блоці вимірювань і завдань БВЗ і почергово надходить на
терморегулятори. Блоки БРД виконують роль комутаторів двопозиційного
(ДПР) і пропорційного (ПР) регуляторів температури.

Електронні реле РЕ1 і РЕ2 перетворюють аналоговий сигнал в цифровий і

передають в блоки електромагнітних реле БР1 і БР2. Сигнали з блоків БР1 і БР2
надходять до відповідних блоків управління БУ, які формують сигнали
управління виконавчими механізмами ВМ і забезпечують підтримання
необхідної температури. Таким чином, блоки БВЗ, РЕ і БР утворюють
регулятори з двопозиційним і пропорційними зонами регулювання, а блоки
комутаторів БРД ДПР і БРД ПР – синхронний автоматичний перемикач для
почергового опитування датчиків.

13
 Ними ж здійснюється синхронне почергове підключення виконавчих
механізмів для управління температурою у відповідних секціях сховища.
Електронний блок БЕ генерує імпульси, які переключають комутатори БРД з
заданою періодичністю.

Порівняно із системою ОРТХ обладнання “Середовище-1” має більш

широкі функціональні можливості. Крім установок активної вентиляції і
опалення, система включає в себе холодильні агрегати, що дає можливість
зберігати продукцію протягом усього року.

Автоматизована система контролю параметрів мікроклімату

плодоовочевого сховища теж є не мало важливою. Її призначення полягає у
відслідковуванні поточного стану: концентрації кисню, вуглекислого газу,
температури та відносної вологості мікроклімату в складському приміщені, а
також керування мікрокліматичними параметрами складського приміщення у
режимі реального часу. Наведу такий приклад автоматизованої системи
контролю параметрів мікроклімату:

Структурна схеми системи автоматичного регулювання параметрів мікроклімату

в овочесховищі
14
 Система містить наступні складові: 1–випаровувач холодильної
машини; 2–холодильний компресор; 3–конденсатор (встановлюється назовні
будови); 4–теморегулюючий вентиль; 5–термобалон; 6–мікропроцесорний
контролер; 7–датчик температури; 8–датчик вологості повітря; 9–витяжний
вентилятор; 10–вентилятор конденсатора; 11–випаровувачі; 12–частотний
перетворювач; 13–електродвигун холодильного компресора; 15–кватирка
припливного повітря; 16–виконавчий механізм кватирки; 17–зволожувачі
повітря; 18–датчик температури повітря на виході зволожувача; 19–клапан
подачі води.

Структурна схема АСУ мікроклімату складського приміщення

Система контролю вентиляції складається із модулів моніторингу (давачі

температури, вологості, газу) та керування (виконавчі пристрої: клапани,
вентилятори, нагрівач).

Опис блоків структурної схеми:

15
  Мікропроцесорний блок – головний елемент системи, який виконує збір
та обробку даних з інших елементів системи та керує їх роботою для
дотримання вимог, які поставлені перед системою.

 Wi-Fi модуль – слугує для передачі даних безпровідною мережею. Блок

живлення –забезпечує всі структурні блоки необхідною для роботи
енергією.

 Блок індикації – аналізує функціональний стан усіх інших блоків.

 Давач температури – здійснює моніторинг поточної температури

приміщення.

 Давач вологості – здійснює моніторинг вологості повітря у приміщенні.

 Давач рівня CO2 – здійснює моніторинг поточного рівня вуглекислого

газу у приміщенні.

 Виконавчі пристрої – елементи вентиляційної установки, що

забезпечують підтримку параметрів мікроклімату відповідно до заданих
умов.

 Оператор за допомогою веб-інтерфейсу має змогу віддалено виконувати

моніторинг параметрів мікроклімату складу.

1.3 Складання паспортних даних стандартного технологічного обладнання.

Стандартне технологічне обладнання контролю мікроклімату в овочесховищі

містить наступні паспортні дані:

1. Назва обладнання: система автоматизації контролю мікроклімату в

овочесховищі.

16
2. Тип обладнання: електронне.

3. Виробник: назва виробника та його контактні дані.

4. Технічні характеристики:

 Діапазон температур: від +5°С до +30°С.

 Діапазон вологості: від 30% до 90%.

 Діапазон рівня СО2: від 0 до 2000 ppm.

 Діапазон освітлення: від 0 до 1000 лк.

 Точність вимірювання температури: ±0,1°С.

 Точність вимірювання вологості: ±3%.

 Точність вимірювання освітлення: ±5%.

 Точність вимірювання рівня СО2: ±50 ppm.

 Частота вимірювання: кожні 10 хвилин.

5. Комплектація:

 Системний блок.

 Сенсорні панелі для відображення даних про мікроклімат.

 Датчики температури, вологості та рівня СО2.

 Нагрівачі ТЕН і вентилятори.

 Автоматичні регулятори параметрів мікроклімату.

 Комп'ютерна програма для збору, аналізу та відображення даних.

6. Габаритні розміри: залежать від моделі обладнання та можуть бути від 1

до 3 метрів у довжину та ширину.

17
 7. Вимоги до живлення: 220 В, 50 Гц.

8. Гарантійний термін: 1 рік.

9. Сертифікати відповідності: система має сертифікати відповідності до

вимог національних та міжнародних стандартів якості та безпеки.

1.4 Складання вимог до системи автоматизації технологічного процесу.

Автоматизація мікроклімату в овочесховищах здійснюється з урахуванням

агротехнічних вимог на зберігання окремих видів сільськогосподарської
продукції. Основним діючим фактором є активна вентиляція, яка забезпечує
видалення надмірної вологи з поверхні коренеплодів і овочів, а також сприяє
вирівнюванню волого-температурних полів в об’ємі зберігаємої продукції.

Для цього існують наступні вимоги:

1. Автоматизація контролю за температурою повітря: система повинна

забезпечувати точний інформаційний обмін з датчиками температури, що
встановлюються в овочесховищі. Також необхідно передбачити
можливість автоматичного ввімкнення/вимкнення обігрівальних і
охолоджувальних систем залежно від отриманої інформації.

2. Автоматизація контролю вологості повітря: система повинна

забезпечувати точний інформаційний обмін з датчиками вологості, що
встановлюються в овочесховищі. Також необхідно передбачити
можливість автоматичного ввімкнення/вимкнення зволожувальних систем
залежно від отриманої інформації.

3. Автоматизація контролю за рівнем CO2 в повітрі: система повинна

забезпечувати точний інформаційний обмін з датчиками CO2, що
18
 встановлюються в овочесховищі. Також необхідно передбачити
можливість автоматичного ввімкнення/вимкнення вентиляційних систем
залежно від отриманої інформації.

4. Автоматизація контролю за рівнем освітленості: система повинна

забезпечувати точний інформаційний обмін з датчиками освітленості, що
встановлюються в овочесховищі. Також необхідно передбачити
можливість автоматичного ввімкнення/вимкнення систем освітлення
залежно від отриманої інформації.

5. Забезпечення можливості дистанційного керування: система повинна

забезпечувати можливість дистанційного керування, наприклад, з
використанням мобільного додатку або веб-інтерфейсу, що дозволяє
операторам змінювати параметри мікроклімату в овочесховищі з будь-
якого місця з Інтернет-підключенням.

6. Забезпечення надійності і безпеки системи: система повинна мати

механізми для аварійного відключення в разі виникнення несправностей, а
також механізми автоматичного відновлення роботи після знеструмлення
або інших випадків втрати зв'язку. Крім того, необхідно передбачити
механізми захисту від зламів і кібератак.
7. Надійність і енергоефективність: система повинна бути надійною та
енергоефективною, щоб забезпечити оптимальний рівень мікроклімату в
овочесховищі за мінімальні витрати енергії.

Повітря в масу зберігаємої продукції подають за допомогою припливних

вентиляційних систем, обладнаних відцентровими або осьовими вентиляторами.

Режим роботи вентиляційної системи залежить від температури зов-

нішнього повітря і технології зберігання продукції. Наприклад, технологія

19
зберігання картоплі передбачає три режими: лікувальний, охолодження і
зберігання.

У лікувальний період, який триває 2 тижні температура картоплі

підтримується на рівні +14...18 °С при мінімальному повітрообміні і високій
відносній вологості (понад 90%). При закладанні вологої картоплі її підсушують
активною вентиляцією повітрям вологістю не більше 80 %.

У період охолодження температуру картоплі знижують до 2—4 °С зі

швидкістю 0,5—0,6 °С на добу при максимальній вологості повітря 100 %.
Період охолодження становить 20—25 діб.

Період зберігання — основний період. Температура в об’ємі картоплі

підтримується на рівні +3...4 °С. Відносна вологість максимальна. Вентиляція
здійснюється зовнішнім повітрям або сумішшю внутрішнього та зовнішнього
повітря (взимку).

В даній системі передбачене керування зміною параметрів мікроклімату за

допомогою мікропроцесорного пристрою, а відслідковування стану параметрів
забезпечується давачами вологості та температури повітря. Також системою
передбачено виведення утвореного конденсату.

Недоліком цієї системи є відсутність пристроїв для здійснення контролю

газового складу повітря, а також неможливість передавання інформації через
інтернет.

Враховуючи температуро-вологісні характеристики сховища, рівень

концентрації вуглекислого газу, та концентрації кисню, необхідно контролювати
мікроклімат за допомогою системи контролю, яка дозволяє в реальному часі
отримувати достатньо точну інформацію про стан приміщення. Така система
контролю повинна відслідковувати наступні параметри:

20
  температуру повітря – за допомогою цифрового температурного
датчика;
 відносну вологість повітря – за допомогою цифрового датчика
вологості;
 рівень насиченості СО2 – за допомогою цифрового газового датчика;
 рівень насиченості О2 – за допомогою цифрового газового датчика;
 ступінь неоднорідності повітря – за допомогою групи датчиків,
розміщених в різних частинах та на різній висоті сховища.

Виходячи із актуальної інформації про дані показники мікроклімату в

плодоовочевому сховищі, автоматизована система контролю мікроклімату
повинна керувати цими параметрами.

Керування буде здійснюватися через систему керування вентиляцією. А

так як керування вентиляцією відбувається через вентиляційну камеру,
автоматизована система контролю повинна змінювати параметри роботи
окремих органів вентиляційної камери задля керування загальними
мікрокліматичними умовами в приміщенні.

Отже, призначенням автоматизованої системи контролю параметрів

мікроклімату є здатність відслідковування у режимі реального часу
мікрокліматичних показників в приміщенні та наявність механізмів керування
даних показників відповідно до заданих умов.

В моєму випадку контроль технологічного процесу буде відбуватися за

температурою повітря, вологістю, рівня головним CO2 в повітрі, а також на
додаток забезпечення можливості дистанційного керування.

21
 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО
ПРОЦЕСУ

2.1 Визначення параметрів, що підлягають контролю і автоматичному

регулюванню та розробка параметричної схеми об’єкта автоматизації.

Основні вимоги, які ставить перед собою АСУ параметрів

мікроклімату складського приміщення:

 необхідність пристроїв, що зможуть забезпечити моніторинг

системи в реальному часі та передати дані про стан параметрів
мікроклімату до модуля керування;
 пристрої моніторингу повинні мати змогу надсилати дані через
бездротову мережу і справно працювати навіть на великих
відстанях (якщо цього вимагають розміри складського
приміщення);
 пристрої моніторингу повинні бути енергоефективними, а також
за необхідності мати додаткове живлення від акумуляторних
батарей (у разі НС);
 габаритні розміри та конструкція модулю керування повинні
дозволяти безперешкодно вмонтувати його безпосередньо до
вентиляційної камери, або досить близько до неї;
 модуль керування повинен мати змогу отримувати дані від
пристроїв моніторингу через бездротову мережу (якщо цього
вимагають розміри складського приміщення);
 для модулю керування необхідно мати змогу передавати дані про
роботу системи використовуючи бездротову мережу на ПК або на

22
 сервер для того щоб оператор міг віддалено вносити корективи в
роботу системи.

Визначивши вимоги до АСУ параметрів мікроклімату, можемо

розробити перелік параметрів, які потрібно врахувати під час розробки
системи для її коректної роботи:

 межі вимірювання для давачів температури повітря;

 межі вимірювання для давачів вологості повітря;

 межі вимірювання для давачів газу;

Параметричні схеми об’єкта автоматизації:

Параметрична схема контролера.

23
 Параметричні схеми системи автоматизації: а) нагнітання, нагрівання та
очищення повітря; б) нагнітання та зволоження повітря.

2.2 Опис алгоритму управління.

Алгоритмом функціонування називається сукупність правил, що

забезпечують правильне виконання технічного процесу у пристрої або системі.

Для того, щоб правильно спроектувати та розробити систему керування

параметрів мікроклімату потрібно знати в яких ситуаціях системі виконувати ту
чи іншу дію. Оскільки система розділена на два основних модулі необхідно для
кожної з них розробити алгоритм за яким вони будуть працювати.

24
 Етапи алгоритму роботи для керуючого модулю:

1) ініціалізація змінних;
2) перевірка підключення функціональних вузлів;
3) перевірка модулів моніторингу;
4) підключення до модулів моніторингу;
5) запит на отримання інформації від підключених модулів моніторингу;
6) отримання інформації від модулів моніторингу;
7) перевірка режимів роботи;
8) налаштування режиму роботи вентиляційної камери;
9) під’єднання до мережі Інтернет та зв'язок із сервером;
10) запит до серверу на оновлення існуючих запрограмованих режимів
роботи;
11) налаштування пристроїв регулювання на встановлений режим
роботи.

Етапи алгоритму для роботи давачів:

1) ініціалізація ПЗ та змінних;
2) перевірка стану давачів;
3) запит на отримання даних про стан параметрів мікроклімату;
4) підключення за допомогою бездротової мережі до пристрою керування
та обробки інформації;
5) відправка даних про стан мікроклімату на модуль керування.

Відповідно до заданих режимів роботи, необхідно забезпечити керування

елементами системи вентиляції, яке буде здійснювати блок керування, а саме:

 електричними клапанами;
 вентиляторами;

25
 регулюючим клапаном;
 електричним нагрівачем.

26
 Алгоритмічна схема роботи АСУ вентиляції
2.3 Обґрунтування та вибір технічних засобів автоматизації.

Вимірювання температури в сховищі в режимі реального часу за

відповідні проміжки часу. Для вирішення даної задачі застосовуються
термочутливі датчики, інформацію про температуру з яких, можна отримувати в
цифровому вигляді.

Керуючись завданнями та вимогами котрим повинен відповідати датчик

температури, а також враховуючи такі критерії як компактність, можливість
вимірювати температуру в діапазоні від -10 до 50°С (даний діапазон
обумовлений технічними характеристиками вентиляційних камер), розрядом
точності 0,5 °С.

Зміна температури в складському приміщенні за заданим алгоритмом. Для

вирішення поставленої задачі в системі контролю параметрів мікроклімату
необхідно передбачити можливість керування нагрівальним елементом, який
конструктивно входить до складу вентиляційної камери.

В плодоовочевих сховищах використовують системи повітряного

опалення. Найбільш розповсюджений нагрівальний елемент, який
використовується для нагріву приточного повітря в вентиляційній камері - ТЕН
(трубчастий електронагрівник).

27
 Конструкція ТЕН

Трубчастий електронагрівач (ТЕН) герметичного виконання: 1 - ніхромова

спіраль, 2 - трубка, 3 - наповнювач, 4 - похідна шпилька, 5 - герметизуюча
ущільнювальна втулка, 6 - гайка для кріплення, 7 – виводи.

Розробляючи систему контролю мікроклімату плодоовочевого сховища

оптимальним рішенням є використання датчиків відносної вологості та
температури, які мають усі необхідні електричні компоненти для роботи, та
наявний цифровий або аналоговий вихід, який дозволяє зручно та швидко
підключити готове рішення датчика в систему. Прикладом такого датчика є
DHT22.

28
 Датчик вологості та температури DHT22

Даний датчик задовольняє вимогам по вимірюваним параметрам. Діапазон

вимірювання вологості від 0% до 100%, та температури від -40 до +125, що
повністю покриває необхідний діапазон вимірювання.

Для контролю рівня вуглекислого газу в повітрі необхідно, при

проектуванні системи збору параметрів мікроклімату, використати
спеціалізований датчик вуглекислого газу.

Для забезпечення точних вимірів необхідно обрати датчик показники

якого не будуть залежати від вологості повітря. Оскільки вологість повітря для
різних типів плодоовочевої продукції необхідна різна, на високому рівні 80% та
більше.

Прикладом якісного датчика вуглекислого газу є TGS4161.

29
 Датчик вуглекислого газу TGS4161

Датчик являє собою електрохімічний осередок для роботи якої потрібна

висока температура. Датчик має аналоговий вихід. Температура забезпечується
вбудованим в датчик нагрівачем потужністю приблизно 0,2Вт. Напруга на
осередку при концентрації СО2 350ppm і нижче має стабільне значення, а коли
концентрація СО2 зростає, напруга на осередку теж змінюється, а саме
зменшується. Для узгодження високого вихідного опору осередки і з метою
посилення напруги застосовані ОУ. Необхідне калібрування пристрою для
забезпечення точних вимірів.

2.4 Розробка та опис функціональної схеми автоматизації об’єкта керування

30
Функціонально технологічна схема автоматичного управління мікрокліматом в
овочесховищі

Система для управління мікрокліматом в овочесховищі призначена для

підтримки температури, вологості та якості повітря заданою шафою керування
(ШАК-АВ), та не має можливості змінити налаштовані параметри без втручання
кваліфікованих спеціалістів з електроніки або кваліфікованого оператора даного
пристрою.

Функціонально-технологічна схема автоматизації керування

температурним режимом овочесховища складається з наступних елементів:

1. Датчики контролю температури, вологості та рівня CO2 в повітрі -

забезпечують збір інформації про умови в овочесховищі.

31
 2. Приточна шахта - забезпечує втягування свіжого повітря ззовні в
овочесховище.

3. Змішувальний клапан - регулює співвідношення свіжого та

відпрацьованого повітря.

4. Витяжна шахта - забезпечує відведення відпрацьованого повітря з

овочесховища.

5. Рециркуляційно-опалювальний агрегат - забезпечує обігрів повітря в

овочесховищі та рециркуляцію відпрацьованого повітря.

6. Підігрівач - допомагає підтримувати потрібну температуру в

овочесховищі.

7. Вентилятор - забезпечує перемішування повітря в овочесховищі.

8. Розподільчий канал - розподіляє повітря в овочесховищі.

9. Виконавчий механізм - автоматично регулює роботу системи на основі

даних, зібраних датчиками.

Автоматизація керування температурним режимом овочесховища полягає

в тому, що датчики контролюють температуру, вологість та рівень CO2 в
повітрі, а виконавчий механізм на основі цих даних автоматично керує роботою
системи.

Наприклад, якщо температура в овочесховищі занадто низька, то

виконавчий механізм може активувати підігрівач та забезпечити втягування
свіжого повітря ззовні через приточну шахту та регулювати співвідношення
свіжого та відпрацьованого повітря за допомогою змішувального клапана.

Якщо температура в овочесховищі занадто висока, то виконавчий

механізм може активувати рециркуляційно-опалювальний агрегат для
охолодження повітря, а також забезпечувати відведення відпрацьованого
32
повітря з овочесховища через витяжну шахту. Вентилятор та розподільчий канал
допомагають рівномірно розподілити повітря в овочесховищі, щоб забезпечити
оптимальні умови для зберігання овочів.

Така автоматизована система керування температурним режимом

овочесховища дозволяє забезпечувати стабільні умови зберігання овочів та
знижувати витрати енергії на утримання необхідної температури та вологості.
Крім того, система забезпечує автоматичний контроль рівня CO2, що дозволяє
зменшити його вплив на якість та тривалість зберігання овочів.

Недоліком даного пристрою для його використання в автоматизованій

системі керування мікрокліматом є те, що він немає можливості в керуванні
освітленості плодоовочевого сховища. УРТС виконує керування тільки
температурою, вологістю та рівнем CO2 але для підтримки мікроклімату дана
система забезпечує належні умови для зберігання плодоовочевої продукції в
задовільному стані.

Отже, єдиним мінусом цією системи є те, що в неї відсутнє керування

освітленості в овочесховищі. Цей параметр не є досить важливим як
температура, вологість повітря чи його якість, але потрібен задля хорошого
зберігання продукції.

2.5 Операторський інтерфейс автоматизованого робочого місця оператора-

технолога.

33
Вигляд операторського інтерфейсу автоматизованого робочого місця

34
 Вигляд інтерфейсу: 1-головний екран з показниками; 2-вибрана вкладка; 3-
режим роботи; 4-кнопка програмування показників; 5-кнопка вибору; 6-
кнопка виходу (повернення назад); 7-кнопка вгору (збільшити); 8-кнопка вниз
(зменшити); 9-лампа режиму «температура»; 10-лампа режиму «вологість»;
11-лампа режиму «рівень CO2 в повітрі»; 12-лампа підкючення до «мережі»;
13-лампа «захист»; 14-лампа «аварія».

35
2.6 Розробка схеми електричної принципової системи керування
технологічним процесом.

Принципова електрична схема автоматичного управління мікрокліматом в

овочесховищі
36
 Кнопками SB1 та SB2 керують вентиляторами і калориферами двох
рециркуляційно-опалювальних систем, кнопками SB3 та SB4 – підігрівачем
змішувального клапана, кнопками SB5 та SB6 – припливною вентиляцією.

SA1 – Режими роботи:

 Н – відключено,

 Р – ручний,

 А – автоматичний.

SA2 – Режими зберігання:

 О – охолодження,

 Л – Лікування,

 З – Зберігання.

SA3 – Підігрівач каналу:

 Н – відключено,

 Р – ручний,

 А – автоматичний.

37
Повна принципова електрична схема системи автоматичного управління мікро-
кліматом в овочесховищі

Опис елементів:
SA1 – Режими роботи:

 0 – відключено,
 1 – ручний,
 2 – автоматичний

SA2 – Підігрівачі:

 0 – відключено,
 1 – ЕК1,

38
  2 – ЕК2, ЕК3.

SA3 – Аміачні насоси:

 1 – відключені,
 2 – робочий Д4,
 3 – ручне керув.
 4 – робочий Д5.

SA4, SA5 – Видалення льоду:

 1 – наладка,
 0 – відключено,
 2 – автоматично.

 Д1 – аварійний вентилятор;

 Д2, Д3 – вентилятори повітро-охолоджувальних установок ;

 Д4, Д5 – аміачні насоси;

 Д6 – насос води для відтаювання;

 ЕК1 – підігрівач води;

 ЕК2, ЕК3 – пароутворювачі;

 ЕК3 – нагрівач води для відтаювання

 Екстрене відключення всіх агрегатів – SB1  SB5;

 Подача напруги на схему управління – SB6;

 Управління аварійним вентилятором – SB7, SB8.

39
 Опис функціоналу елементів на схемі.

В автоматичному режимі при підвищенні температури в камері спрацьовує

терморегулятор Р, який вмикає реле KV1. Реле KV1 своїми контактами KV1:1,
KV1:2 та KV1.3 вмикає відповідно електромагнітний аміачний вентиль YА1,
магнітний пускач КМ3 електроприводів Д2 та Д3 (потужністю по 2,2 кВт)
вентиляторів повітроохолоджувальних установок та магнітний пускач КМ6 або
КМ7 електропривода одного з аміачних насосів Д4 або Д5 (по 5,5 кВт) подачі
аміаку як холодоносія в повітроохолоджувачі камер.

Відносну вологість повітря в камері фруктосховища регулюють за

допомогою регулятора В. При зниженні вологості повітря контакти В вмикають
реле KV3, яке за допомогою магнітного пускача КМ5 додатково підключає до
електропідігрівача води ЕК1 секції ЕК2 та ЕКЗ електропароутворювача.

Системою автоматики передбачено керування процесом видалення льоду

(«снігової шуби»), який поступово накопичується на поверхні
повітроохолоджувачів.

Перемикачами SA1 і SA3 здійснюється вибір управління: ручний або

автоматичний. При ручному управлінні кнопки SВ1 і SB2 управляють
вентиляторами і калориферами двох рециркуляційно-опалювальних
систем, SВ3 і SB4 – підігрівачем змішувального клапана, SB5 і SB6 –
припливною вентиляцією.

При автоматичному управлінні (перемикач SA1 в положенні А) робота

схеми залежить від періоду зберігання. В лікувальний період (перемикач SA2 в
положенні Л) працює вентилятор припливної вентиляції. Періодично (згідно з
вставкою програмного реле часу) він вмикається на 30 хв. магнітним
пускачем КМ4.

40
 У період охолодження (перемикач SA2 в положенні О) в дію вводиться
диференційний терморегулятор РТ1 (типу ПТРД-2), який порівнює температуру
продукції і повітря. При різниці температури більше 2 – 3°С
регулятор РТ1 вмикає проміжне реле KV2. Своїми контактами KV2.1 реле
вмикає регулятор РТ3 (ПТР-2) і з витримкою часу – регулятор РТ4. В результаті
пускач КМ4 вмикає вентилятор і пропорційний терморегулятор РТ5 (ПТР-П),
який стабілізує температуру повітря в системі припливної вентиляції. При
відхиленні цієї температури від заданої терморегулятор РТ5 вмикає виконуючий
механізм заслінки змішувальною клапана.

Заслінка повертається в таке положення, при якому співвідношення

рециркуляційного і зовнішнього повітря забезпечує потрібну температуру.
Охолодження триває доти, поки температура продукції не досягне заданого
значення, після чого регулятор РТ3 вимикає припливний вентилятор.

У період зберігання (перемикач SA2 в положенні X) вентилятор вмикається

контактами КТ програмного реле часу для вирівнювання температурних
градієнтів у масі продукту. При цьому через контакти КМ4.3 вводяться в дію
реле KV2 і терморегулятори PТ1 і РТ3. В подальшому схема працює, як і в
режимі охолодження.

Якщо температура в верхній частині сховища (ВК3) стає менше заданої,

що може призвести до випадання конденсату, спрацьовує терморегулятор РТ2,
який через магнітні пускачі КМ1 і КМ2 вмикає рециркуляційно-опалювальні
агрегати. При зниженні зовнішньої температури до 15°С вмикається підігрівник
змішувального клапана.

Обладнання «Середовище-1» призначене для автоматичного контролю,

вимірювання і регулювання температури в багатосекційних сховищах (до 8
секцій). Система забезпечує управління температурою продукту і повітря в

41
верхній зоні сховища, стабілізацію температури припливного повітря в межах
±20°С. Контроль температури здійснюється в 39 точках сховища.

Датчики температури продукту встановлені на глибині 0,5…0,7 м – по

одному датчику для двопозиційного регулятора РМ і для регулятора різниці
температур РР і по 3…4 датчика для контролю температури продукту за
допомогою логометра Р.

Датчики температури верхньої зони ВКВ встановлені на половині вільної

висоти зони – один датчик для логометра Р, а інший – для двопозиційного
регулятора РВ, що управляє вмиканням і вимиканням рециркуляційно-
опалювальних агрегатів.

2.7 Специфікація на матеріали і обладнання.

Нагрівач

ТЕН EraFlyme 390

Технічні характеристики:

42
  Довжина максимальна, мм – 6000;
 Діаметр максимальний, мм – 18;
 Діаметр мінімальний, мм – 6;
 Матеріал – нержавійка, чорна сталь, мідь;
 Напруга, В – 220, 380;
 Потужність, кВт – 0,39;
 Ціна – 500 грн.

Давачі

Давач вологості та температури DHT22

Технічні характеристики:

 виробник: AOSONG;
 тип: AM2302 цифровий;
 точність: 0.1 ºC;
 діапазон вимірювання вологості: 0-100%;
 діапазон виміру температури: -40 ~ 80 ºC;
 точність вимірювання вологості: ± 2% RH;

43
  точність вимірювання температури: ± 0.5 ºC;
 напруга живлення: 3.6-6 В;
 кількість виводів: 4;
 ультранизьке енергоспоживання;
 не вимагає обв'язки;
 здатний працювати при досить довгому дроті;
 ціна: 199 грн.

Датчик вуглекислого газу TGS4161

Технічні характеристики:

 напруга нагріву: 5 + 0,2 В;

 робочий струм: <100 мА;
 опір навантаженню: 70 Ом + 7
 діапазон концентрації виявлення: 350-10000ppm;
 індукований тиск emf: 350PPM відповідає 220-490mV;
 чутливість: 50 мВ;
 час відкликання переднагрівання: <90 с (переднагрівання 3-5 хвилин);
 час відкликання: <30 с;

44
  споживана потужність компонента: <0,5 Вт;
 робоча температура: -10 ~ 50 °C (номінальна температура 20 °C);
 робоча вологість: 5-95% відносної вологості (номінальна вологість 60%
відносної вологості);
 гарантія: до 3 років;
 розмір: 35 мм х 21 мм х 15 мм;
 вага: 6 г;
 ціна: ~1830 грн.

Виконавчий механізм

АИРП80А6У2

Технічні характеристики:

 виробник: Укрелектромаш;
 потужність: 0.37 кВт;
 частота обертання: 1000 об/хв;
 маса: 9,9 кг;
 Частота мережі: 50 та 60 Гц;
 напруга: 220, 380 В;
 ступінь захисту електродвигунів: IP55;
 клас ізоляції: F.

45
 ВИСНОВОК

У ході виконання комплексного курсового проєкту з дисципліни

Автоматизація Технологічних Процесів та Виробництв на тему «Розробка
системи автоматичного керування температурним режимом в овочесховищі»
було проведено дослідження та аналіз існуючих систем керування
мікрокліматом в овочесховищах, розроблено концепцію автоматичної системи
керування мікрокліматом та реалізовано її прототип.
На основі аналізу та вивчення технологічного процесу був здійснений
правильний підхід до проектування системи автоматизації, прийнявши до
уваги необхідні критерії ефективності системи, структуру управління об’єктом,
та сьогоднішні ТЗА.
Також було складено структурні, функіональні, функіонально-
технологічні, параметричні, принципово-електричні та алгоритмічні схеми
системи автоматизації з детальним описом елементів та функціоналу. Були
враховані всі параметри для забезпечення максимальної ефективності
автоматизованої системи автоматичного керування мікрокліматом в
овочесховищі.
Були підібрані матеріали і обладнання технічних засобів автоматизації для
даної ситсеми з детальним описом та характеристиками.
Для реалізації системи автоматичного керування мікрокліматом в
овочесховищі було запропоновано використовувати контролер по типу ОВЕН з
розробленим інтерфейсом, який дозволяє легко програмувати та керувати
датчиками та іншими пристроями.
Отже, розробка системи автоматичного керування мікрокліматом в
овочесховищі є важливою задачею для забезпечення оптимальних умов для
зберігання овочів. Використання сучасних технологій та програмного

46
забезпечення дозволяє підвищити ефективність та якість зберігання овочів, а
також зменшити витрати на енергопостачання та управління мікрокліматом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. О. Ю. Синявський, В. В. Савченко, В. Я. Бунько, В. Ю. Рамш,

ЕЛЕКТРОПРИВОД ВИРОБНИЧИХ МАШИН І МЕХАНІЗМІВ, 2020
рік.
2. Кононенко С. А. https://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/ 123456789/38382
[Електронний ресурс] / Сергій Андрійович Кононенко // eNUFTIR. –
2022.
3. «Розробка системи керування технологічним процесом [Електронний
ресурс] // Таврійський державний агротехнологічний університет. –
2019.
4. Кіктєв М.О., Лукін В.Є., Дудник А.О., АВТОМАТИЗАЦІЯ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ВИРОБНИЦТВ, Методичні вказівки
до лабораторних занять для студентів спеціальності 151 –
Автоматизація та комп’ютерноінтегровані технології, 2017 рік.
5. О.В. Барало, П.Г. Самойленко, С.Є. Гранат, В.О. Ковальов
АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМИ
АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ, 2010 рік.
6. Чапний М.В., Шворок С.А., Пастушенко В.С., Автоматизація типових
технологічних процесів. К., „УНІВЕРСАЛ” , 2010р.
7. https://kyrator.com.ua/index.php?
catid=23&id=696:titulna1&Itemid=130&option=com_content&view=article
&limitstart=4
8. https://elearn.nubip.edu.ua/mod/resource/view.php?id=227051
9. https://studfile.net/preview/5797625/page:15/

47
10. https://arduino.ua/prod301-datchik-vlajnosti-i-temperatyri-dht22
11. https://teplo-klimat.com.ua/teny-ua/ten-dlya-radiatora-eraflyme-390-ua.html
12. https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/28936/1/Haysin_bakalavr.pdf
13. https://buklib.net/books/35513/
14. https://ppt-online.org/1194755

48