Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського»
Теплоенергетичний факультет
Кафедра атомних електростанцій і інженерної теплофізики

Реферат
з дисципліни:
«Енерго- і ресурсозбереження в енергетиці»
на тему:
«Співставна характеристика енергозберігаючих технологій»

Виконав:
студент V курсу, ТЕФ
групи ТК-61с
Сокол Р.М.
Прийняв:
доц. Гершуні О.Н.

Київ 2017
 2
Зміст

Вступ.........................................................................................................................3
1. Досягнення енергозберігаючого ефекту за допомогою технологічних
профілей...................................................................................................................4
2. Порівняльний аналіз перспективних технологій............................................12
3. Технологічна складова енергозбереження України.......................................12
Висновки................................................................................................................15
Список використаних джерел..............................................................................17
 3
Вступ
На сьогоднішній день енергозбереження займає одну з ключових
позицій у розвитку та економіці ринків споживчих послуг і матеріалів.
Використання альтернативних джерел енергії стає все більш
популярним, особливо у світлі енергозберігаючих технологій. Сонячні
батареї в сукупності з застосуванням вітрогенераторів, можуть виступати як
в якості додаткового, так і основного джерела енергії, звільняючи таким
чином споживача від гострої залежності в централізованих енергетичних
мережах. Скорочується споживання інших видів палива та енергії.
Застосування енергозберігаючих матеріалів є практичною гарантією
скорочення витрат на експлуатацію та обслуговування будь-яких об'єктів,
раніше вимагали великих матеріальних витрат на енергообслужіваніе, в тому
числі з теплоенергетики.
Підвищення енергоефективності у виробництві, у побуті і в сфері ЖКГ,
вимагає добре продуманого і чіткого визначення конкретних цілей і методів
їх досягнення, які можуть стати основою програми енергозбереження.
Практична реалізація такої програми у великій мірі може знайти опору в
прямій матеріальній вигоді між суб'єктами відносин. Порівняльні
характеристики енергозберігаючих матеріалів дозволяють робити
оптимальний вибір з урахуванням необхідних властивостей і якостей при
плануванні робіт з підвищення рівня енергозбереження об'єктів.
Питання енергозбереження та енергоефективності не можуть не
торкатися питань екологічної безпеки. У сучасній свідомості екологія тісно
переплітається з усіма аспектами нашого спільного життєвого простору, не
рідко виступаючи в якості основного аргументу. Рішення оптимізації
наростаючих енерговитрат не можливо без урахування екологічної сфери
енергоспоживання. В оптимальне рішення виникаючих проблем входить і
жорстка екологічна експертиза, яка дозволяє здійснити практичну оцінку
планованого ефекту в повному обсязі.
 4
1. Досягнення енергозберігаючого ефекту за допомогою
технологічних профілей
Основним фактором досягнення енергозберігаючого ефекту є
впровадження устаткування і пристроїв, технологічних ліній, що реалізують
прогресивні енергозберігаючі технології. Відомо декілька класифікацій і
порівняльних характеристик таких технологій, їх критичний аналіз показав,
що найбільш науково обґрунтованим і детальним є підхід, представлений у
проекті "Схід-Захід: Ефективне використання енергії" (Європейська
Економічна Комісія, Женева. - ООН, Нью-Йорк). Згідно з запропонованим
підходом виділена низка перспективних енергозберігаючих технологічних
профілей, характеристика яких представлена нижче. 
Технологічний профіль І
Технологія, процес або метод: теплоізоляція стін і покрівлі.
Сектор кінцевого використання: комунально-побутовий сектор,
житлові будинки і квартири. Сфера послуг - торгові та службові приміщення.
Заміна чи економія енергії: економія енергії.
Характеристика технології: теплоізоляція дозволяє скоротити втрати
тепла через стіни і покрівлю. На втрати тепла через стіни припадає 10-30 %
усіх утрат тепла в квартирі і 30-50 % усіх утрат тепла в будинку.
Ізоляційні матеріали: мінеральні продукти (мінеральна вата, пористе
скло і т.д.); рослинні волокна (пробка, деревне волокно); синтетичні
ізолятори (полістирол, поліуретан і т.д.)
Теплоізоляція може призначатися для внутрішнього чи зовнішнього
боку будинку.
Внутрішня теплоізоляція: зменшення внутрішніх поверхонь; фасади,
що піддаються впливу поганої погоди і теплової напруги чи ті, які можуть
постраждати від інфільтрації дощової води; дуже низька теплова інерція.
Зовнішня теплоізоляція: більш дорога в порівнянні з внутрішньою;
захист будівлі від впливу поганої погоди; ліквідація каналів витоку тепла;
використання теплової інерції в конструкції будівлі.
 5
Ефективність: у Західній Європі в нових житлових будинках з
ізоляцією споживання енергії на 49-50 % менше, ніж в аналогічних будинках,
побудованих у 70-х роках.
Ефект від витрат: витрати на теплоізоляцію цілком виправдані
(економія енергії), особливо на ізоляцію покрівлі, що за пріоритетністю
повинна стояти на першому місці; поліпшення житлового фонду; підвищення
комфортності.
Технологічний профіль ІІ
Технологія, процес чи метод: теплова ізоляція засклених поверхонь
будівель, вікон.
Сектор кінцевого використання: комунально-побутовий, сфера послуг
(приватний і державний сектори), торгові та промислові приміщення.
Заміна або економія енергії: заміна та економія.
Характеристика технології: технічні рішення — глазуроване скло або
друге вікно з одношаровим склом, ефективність 20-30 %; подвійне засклення,
ефективність 40 %; вікно з подвійним заскленням і високою
теплоізоляційною здатністю, ефективність 40-50 %; вікно з подвійним
заскленням і низькою випромінюючою здатністю, ефективність 65%.
Результат або ефективність: за допомогою теплоізоляції вікон втрати
тепла можуть бути знижені на 30-60 %.
Ефективність витрат: більш високий рівень комфорту для мешканців і
економія енергії.
Технологічний профіль ІІІ
Технологія, процес або метод: вентиляція.
Сектор кінцевого використання: комунально-побутовий, будівлі,
житлові будинки і квартири, сфера послуг, державний і приватний сектори,
торгівля.
Заміна чи економія енергії: економія енергії.
 6
Характеристика технології: провітрювання в будівлях необхідно для
підтримки комфорту та забезпечення гарних умов роботи. Крім того,
запобігається утворення цвілі внаслідок наявності вологи.
Для сфери послуг характерна наявність великої кількості теплого,
відпрацьованого повітря в адміністративних приміщеннях і на підприємствах
(через роботу машин). Рекомендуються механічна витяжка повітря і
рекуперація тепла. Рекуперативне тепло може використовуватися: для по-
переднього підігріву свіжого проточного повітря, що дозволяє відмовитися
від додаткових нагрівальних приладів; для попереднього підігріву повітря
перед подачею в пальник і т.д. З метою економії енергії рекомендується
регулювати повітрообмін, використовуючи:
1) саморегулюючі вентиляційні ґрати для забезпечення рівномірного
потоку повітря;
2) вентиляційні ґрати з механічним регулюванням повітрообміну;
3) механічно регульовані та керовані вентиляційні ґрати з
теплообмінником у місці видалення теплого відпрацьованого повітря.
Продуктивність чи ефективність: рекуперація використаного тепла з
теплого відпрацьованого повітря за допомогою теплообмінника широко
застосовується, особливо для попереднього підігріву свіжого повітря.
Передбачувана ефективність 50-60 %.
Ефективність витрат: витрати на вентиляцію ефективні в нових
житлових будинках, де з її допомогою також зменшуються капітальні
витрати на системи теплопостачання; підвищується комфорт для
квартиронаймачів; капіталовкладення окупаються за 2-4 роки.
Технологічний профіль VІ
Технологія, процес чи метод: програмування.
Сектор кінцевого використання: сфера послуг, промисловість.
Заміна або економія енергії: економія енергії.
Характеристика технології: програмування може застосовуватися до
усіх форм енергоспоживання в будівлях: освітлення, вентиляції, моторів
 7
(насоси, компресори), опалення або кондиціонування повітря. Воно
забезпечує адаптацію джерела енергії до енергетичних потреб і дозволяє їх
раціонально задовольнити.
Програмування особливо ефективне в будівлях, що використовуються
не постійно.
У житлових багатоквартирних будинках організація програмування і
вимірювання витрат енергії має передувати будь-якій іншій роботі. Для
підвищення якості програмування вимагається проста автоматична система з
визначеним ступенем централізації, компетентний та регулярний контроль з
боку людей.
Ефективність: програмування теплопостачання в школах і установах
може забезпечити економію в розмірі 30-50 %. Аналогічні результати дає
програмування роботи освітлювальних приладів вентиляційних систем.
Установка програмуючих пристроїв у обігрівачах автономних систем
теплопостачання дозволяє заощадити в середньому 15-25 % енергії.
Ефективність витрат: найвища ефективність витрат досягається при
опаленні будинків і в промислових процесах.
Технологічний профіль V
Технологія, процес чи метод: регулювання.
Сектор кінцевого використання: сфера послуг, промисловість.
Заміна або економія енергії: економія енергії.
Характеристика технології: регулювання приводить енергоспоживання
у відповідність з попитом користувачів. Воно допомагає уникнути
надмірного енергоспоживання, тобто споживання у великих обсягах, ніж це
необхідно для одержання потрібної температури чи вологості. Регулюватися
можуть усі системи будівлі (освітлення, опалення, вентиляція і т.д.).
Регулювання опалення забезпечується за допомогою періодичного
вимірювання температури і дозволяє установити різні режими опалення: по
фасадах, по площі або за призначенням приміщень, по кімнатах і т.д.
 8
У будинках з колективною системою опалення рекомендується
використовувати теплорегулюючий клапан. Це стосується і регулювання
систем освітлення та вентиляції в спортивних спорудженнях.
Ефективність: максимальна ефективність забезпечується при
максимальному ступені децентралізації регулювання.
Ефект від витрат: найбільший ефект досягається при використанні
регуляторів усередині будівель і в промислових процесах. Для шкіл і установ
капіталовкладення в системи регулювання тепла є одними з найменш
дорогих і найбільш доцільних.
Період окупності звичайно складає менш одного року.
Технологічний профіль VІ
Технологія, процес або метод: термоізоляція і герметизація
розподільних труб системи міського опалення.
Сектор кінцевого використання: житлово-побутовий, сфера послуг,
промисловість.
Заміна або економія енергії: енергозбереження.
Характеристика технології: : система районного централізованого
теплопостачання призначена для передачі під високим тиском тепла і
теплоносіїв (пара, високотемпературна вода і т.д.) з температурою від 60 до
100 °С. Для вже існуючих установок є і нові вироби, які можуть відливатися
у виді рознімної форми, що складається з двох половинок і утворює свого
роду оболонку навколо труб. Така конструкція даних виробів дозволяє легко
здійснювати монтаж або демонтаж їхньої ізоляції для проведення
технічного обслуговування. При розширенні системи централізованого
теплопостачання термоізоляція труб є однією з основних умов підвищення
теплового ККД. Термоізоляція труб являє собою капіталовкладення, яке дає
надзвичайно швидку віддачу (менше одного року).
Результат чи ефективність: термоізоляція і герметизація труб мережі
централізованого теплопостачання є операцією, що має першочергове
 9
значення. Вона дозволяє підвищити енергоефективність системи міського
теплопостачання як мінімум на 20 %.
Ефективність витрат: у цілому використання системи міського
теплопостачання є ефективним способом обігріву будинків. Ефективність
витрат на термоізоляцію труб є безперечною, незважаючи на високі
капіталовкладення.
Мають бути створені нові механізми фінансування. У даному випадку
основні труднощі пов'язані з такими обмеженнями адміністративного
характеру, як необхідність виділення в рамках державного бюджету
конкретних бюджетних статей і перерозподіл бюджетних засобів, тобто
фінансування капіталовкладень за рахунок економії енергії, яка оцінюється
на основі експортної ціни наявної додаткової енергії.
Технологічний профіль VІІ
Технологія, процес чи метод: автоматизовані системи технічного
обслуговування до дистанційного контролю.
Сектор кінцевого використання: житло-побутовий, сектор послуг,
промисловість.
Заміна або економія енергії: заміна та/або економія. Характеристика
технологи: керування має сприяти оптимізації технічного і економічного
управління роботою мережі.
Використання устаткування дистанційного контролю забезпечує
постійний потік інформації. Цінними видами інформації, що дозволяє
швидко приймати рішення, є, в першу чергу, сигнали про технічні
несправності в мережі і, отже, про аномально високе споживання тепла.
Дистанційний контроль також сприяє оптимізації використання
дешевих видів енергії з урахуванням потреб користувача і коливання цін на
енергоносії.
Ефективність: автоматизований контроль за функціонуванням
установок централізованого теплопостачання дозволяє заощаджувати,
щонайменше, 10-30 % енергії.
 10
Ефективність витрат: аналіз очікуваних результатів застосування не
Повинен визначати вибору найбільш складних і дорогих систем.
Технологічний профіль VІІІ
Технологія, процес або метод: конденсуючі котли. Сектор кінцевого
використання: житлово-побутовий, сектор послуг.
Заміна або економія енергії: використання альтернативних видів та/або
економія.
Характеристика тенології: газоконденсуючі котли дозволяють більш
раціонально використовувати паливо за рахунок рекуперації тепла за
допомогою вторинного теплообмінника. Теплообмінник рекуперує тепло
гарячих димових газів і сховане тепло конденсату, утвореного в процесі
згорання. Одним зі способів підвищення енергоефективності є оснащення
вже наявного котла окремим рекуператором ― конденсатором.
Ефективній: ККД по енергії стандартних газоконденсуючих котлів
складає 85-95 %.
Ефективність витрат; конденсуючі котли рекомендується
використовувати або в нових установках, або при реконструкції котельні.
Заходи економії: термоізоляція котла для запобігання теплових втрат;
фільтрація мазуту (для мазутних котлів); заміна пальника або форсунки.
Технологічний профіль ІХ
Технологія, процес або метод: метод використання гашеного вугілля.
Сектор кінцевого використання: житлово-побутовий, сектор послуг,
промисловість.
Заміна або економія енергії: використання альтернативних видів енергії
і економія енергії. Основним видом палива є вугілля, однак також широко
застосовуються низькосортні види палива і вода.
Характеристика технології: новий метод спалювання вугілля в
псевдозріджуваному шарі має низку переваг:
1. Вирівнювання температури в псевдозріджуваному шарі сприяє
оптимізації умов протікання процесу згорання, а також зменшенню
 11
ошлакування і викидів NОх, за рахунок порівняно низьких температур (800 -
900° С).
2. Видалення отрутного з'єднання SО2 шляхом додавання в шар вапна.
3. Утворення меншої кількості внаслідок більш низьких температур
спалювання і за рахунок використання інших заходів
4. Можливість переходу на використання цілого ряду різних видів
палива, зокрема, можливість спалювати паливо більш низькосортне, ніж
паливо, яке використовується в інших спалювальних пристроях.
5. Висока ефективність згорання.
6. Високий коефіцієнт тепловіддачі.
7. Потрібно менше місця, ніж для звичайних нагрівальних систем.
8. Швидке запровадження в дію, висока швидкість реакції на
навантаження, широкий діапазоні зміни робочих параметрів, робота в
автоматичному режимі.
9. Високий ступінь готовності.
10. Конкурентоспроможність у порівнянні зі звичайними котла ми з
погляду десульфурації димових газів.
Існують різні системи: стаціонарне спалювання (кипіння) у
псевдозріджуваному шарі (КСПЗ); циркулююче спалювання в псевдо-
зріджуваному шарі (ЦСПЗ); спалювання в псевдозріджуваному шарі під
тиском (СПЗД); комбінований цикл комплексної газифікації (КЦКГ).
Ефективність: ЦСПС 35 - 37 %, СПСД 39 - 41 %, КЦКГ 42 - 44 %. При
повноті згорання палива порядку 90 - 99 % скорочення викидів SО2, СО2, NОх
і хлору досягає 90 %. Ефективність витрат: у порівнянні з пиловугільними
котлами з подальшою десульфурацією димових газів на 100 МВт
електроенергії система ЦСПЗ вимагає менш високих капітальних витрат і
менш високих чи таких же експлуатаційних витрат. Як передбачається, не
існує ніяких факторів ризику економічного чи технічного характеру для
енергоустановок потужністю до 150 МВт.
 12
2. Порівняльний аналіз перспективних технологій
Здійснимо порівняльний аналіз наведених раніше перспективних
технологій. З метою подальшого викладення матеріалу виберемо наступну
класифікацію технологій.
Ефективність використання теплової енергії:
- теплова оптимізація будівель (ізоляція, вікна, регулювання руху
повітря і вентиляція);
- теплова оптимізація будівель і раціональне використання енергії
(програмування, регулювання);
- раціональне використання енергії в мережах централізованого
теплопостачання (ізоляція трубопроводів, автоматизація систем керування,
комбіноване виробництво теплової й електричної енергії);
- ефективне виробництво теплової енергії (аналізатори димових газів,
котли, пальники, теплові насоси, комбіноване виробництво, теплорозподіл);
- використання енергії, що втрачається, (регенеративний
теплообмінник);
- побудова раціональних систем теплопостачання.
Раціональне використання електроенергії:
- використання для опалення нових технологій (теплові насоси
компресійного типу, механічна, компресія пари, раціональне" використання
електротермічних методів у промисловості);
- зниження питомого споживання електроенергії (освітлення,
високоефективні електродвигуни, приводи з регульованою швидкістю,
гаряча вода комунально-побутового призначення, електроприлади);
- побудова раціональних систем електропостачання.

3. Технологічна складова енергозбереження України

Енергоємність українського ВВП у 3-5 разів перевищує аналогічні
показники для розвинених країн. Висока енергоємність ВВП в Україні є
наслідком певної технологічної відсталості, впливу її "тіньового" сектора та
 13
незадовільної галузевої структури національної економіки і, зокрема, -
імпортно-експортних операцій. Так, з 1991 до 2005 року частка паливно-
сировинних галузей зросла майже втричі та становить половину від обсягів
промислового виробництва, а частка машинобудування, зокрема, зменшилася
удвічі.
У промисловому комплексі України сьогодні домінуючим є
виробництво третього та четвертого технологічних укладів (важке
машинобудування, виробництво та прокат сталі, суднобудування, кольорова
металургія, органічна та неорганічна хімія), питома вага яких складає до
94%. П'ятий технологічний уклад (комп'ютеризація, інформатизація, сучасні
електронна та електротехнічна промисловості, приладобудування) не
перевищує 5%, а шостий (мікробіологічна промисловість, наукоємна і
високотехнологічна медична техніка) - 1%. Все це свідчить про те, що
економіка України в цілому та енергетичний сектор, зокрема, розвиваються
практично без наукових розробок і це в той час, коли в розвинених країнах
до 90% приросту досягається за рахунок застосування результатів
інноваційної діяльності. При цьому модернізація повинна охопити також
основні фонди, виробничі технології, механізми корпоративного керування
підприємств.
Сполучною ланкою, яка пов'язує розвиток паливно-енергетичного
комплексу та економіки в цілому, є енергоефективність, Тут фокусуються як
проблеми ефективності економіки й власне цього комплексу, так і здатності
останнього ресурсно забезпечити ефективне функціонування національної
економіки. Звичайно, підвищення енергоефективності національної
економіки потребує значних витрат на технічне переозброєння виробництва
реалізації широкої гами інноваційних проектів, До 2030р, можливе
досягнення показників енергоємності ВВП, властивих нині розвиненим
країнам, або конкретніше і 27,4% від рівня цього показника в Україні в
2000р.
 14
XXI століття пройде під знаком наукоємних ресурсозберігаючих
технологій, спрямованих на зменшення потреб в паливно-енергетичних
ресурсах.
Інноваційним процесам належить визначальна роль в економіці
держави взагалі та в енергетичному секторі зокрема. Сьогодні інноваційний
напрям розвитку є базовою стратегією для бізнесу, де знання разом з соці-
альним капіталом створюють конкурентні переваги окремих країн та регіонів
у більшій мірі ніж їх природні ресурси. Інноваційні процеси стають головним
джерелом економічного зростання, особливо в контексті сучасної парадигми
сталого розвитку та обмеженості природних ресурсів (у тому числі й
енергетичних).
Для України нагальною проблемою є широкомасштабна технічна та
технологічна модернізація національної економіки, реалізація стратегії
випереджального розвитку із зростанням валового внутрішнього продукту
(ВВП) щорічно на 8 та більше відсотків.
Для скорочення втрат палива наприклад, доцільно скорочувати гарячі
простої печей, зменшувати втрати нагрітого повітря, виноси, підсоси повітря,
використовувати теплоізоляційні матеріали, покращувати герметизацію
технологічного обладнання, скорочувати спалювання газу у факелах.
Вдосконалення технологій використання палива можна досягти за рахунок
окремої подачі суміші газу за періодами нагрівання із зміною калорійності у
нагрівальних печах; використання присадок для ефективного спалювання
мазуту; скорочення недопалу палива; використання форсунок для
імпульсного спалювання палива; використання регульованих пальників.
Оптимальності у регулюванні режимів електроспоживання також можна
досягти шляхом використання обладнання з більш інтенсивним режимом
роботи, більш маневреного обладнання, спорудженням додаткових складів,
площадок, проміжних ємностей для створення заділів виробництва (вимагає
додаткових капітальних вкладень).
 15
Висновки

Старі, невирішені до сих пір питання у сфері марнотратного та

нераціонального використання енергоносіїв в Україні обов'язково мають
бути вирішені найближчим часом, їх оптимальне вирішення в нашій країні у
теперішній час можливо лише за рахунок функціонування державного
координуючого органу. Важливо якнайшвидше реалізувати у
загальнонаціональному масштабі міжгалузеві інноваційні проекти, рівень
віддачі яких найвищий. При цьому енергозбереження для України - це ранг
державної політики, складова її енергетичної безпеки, база технологічного
переозброєння економіки, елемент структурної перебудови.
Енергозбереження дає можливість значно знизити частку використання
енергоносіїв в енергоємних галузях економіки, наблизити структуру
економіки та споживання паливно-енергетичних ресурсів в Україні до рівня
провідних європейських країн.
При реалізації в Україні політики "солідарності", як поступу до ЄС,
державне стимулювання енергозбереження (єдиним державним органом)
адміністративно вирішуватиме (забезпечуватиме координацію та єдину
політику) значну частину протиріч розвитку економіки, соціальних
взаємовідносин.
Само енергозбереження носить міжгалузевий характер, і для нашої
країни у сучасних умовах простіше (ефективніше) знаходити централізовано
"вузькі" місця в економіці України та вирішувати їх централізовано
(фінансово, адміністративно, організаційно, технічно тощо). Наприклад,
можна констатувати наявність в Україні великих обсягів дотацій населенню в
житлово-комунальний сектор, бюджетну сферу, комунальний транспорт
тощо. Енергозбереження дозволяє знизити рівні дотацій. Реальне
енергозбереження дозволяє безболісно забезпечити паритет цін на
енергоносії у відповідності де світових цін (їх співвідношень і абсолютних
значень).
 16
Крім того, централізована, системна політика енергозбереження
дозволяє забезпечити захист вітчизняного ринку, розробок українських
науковців, українського "ноу-хау". Енергозбереження є складовою
інноваційного перетворення промисловості, енергетики, допомога
агропромислового комплексу. Слід зазначити, що європейський досвід
підтверджує важливість забезпечення цілеспрямованого формування
енергозберігаючого світогляду у населення України.
Політику енергозбереження в Україні згідно з сучасними політико-
економічними реаліями доцільно проводити в два етапи. На першому етапі
(на сьогодні) необхідне адміністративне (організаційне) керування
енергозбереженням центральним державним органом. Другий етап реалізації
політики енергозбереження (у подальшому) консультаційно-методичне та
інформаційне забезпечення енергозбереження.
 17
Список використаних джерел

1. Шатан М.О., Туз В.О. – Співставна характеристика енергозберігаючих

технологій. Частина1 // Інформаційно-аналітичне забезпечення паливно-
енергетичного комплексу України. – 2004. – №19. – С. 4.
2. Шатан М.О., Гуз В.П. – Співставна характеристика енергозберігаючих
технологій. Частина2 // Інформаційно-аналітичне забезпечення паливно-
енергетичного комплексу України. – 2004. – №20. – С. 4.

3. Денисюк С.П., Гуз В.П. – Технологічна складова енергозбереження

України // Інформаційно-аналітичне забезпечення паливно-енергетичного
комплексу України. – 2005. – №36. – С. 4-6.

4. Інтернет-сайт http://eco.com.ua