МІНІСЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО- ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра «Фізики, електротехніки і електроенергетики»

ЗВІТ

З виробничої практики

на підприємстві ТОВ "Аркада Пласт"

Виконав (ла): здобувач вищої освіти

гр.ДЕА-Е21+Е22пр

Прищепа Д.В.

Керівник практики від підприємства: ___________________________

Керівник практики від УІПА________________ ст. викладач:Кирисов І.Г.

Харків 2023
 Зміст

1. Система планово-попереджувального ремонту на промисловому

підприємстві
2. Індивідуальне завдання
3. Техніка безпеки електромонтера
4. Висновок
5. Список використаної літератури
 1.Система планово-попереджувального ремонту на промисловому
підприємстві

Під системою планово-попереджувального ремонту (ППР) слід розуміти

відновлення працездатності машин шляхом раціонального технічного догляду,
заміни та ремонту зношених деталей і вузлів за заздалегідь складеним планом.
При складанні планів ремонту устаткування промислових підприємств
керуються положеннями "Єдиної системи планово-попереджувального ремонту
та експлуатації технологічного обладнання та машинобудівних підприємств".
Система планово-попереджувального ремонту являє собою сукупність заходів
щодо технічного догляду та ремонту устаткування з метою забезпечення його
безвідмовної експлуатації.
Система планово попереджувального ремонту устаткування охоплює
такі види догляду, обслуговування та нагляду за експлуатацією обладнання і
ремонту: поточний профілактичне обслуговування в нагляд за обладнанням,
планові огляди та перевірки, плановий малий і середній ремонти, плановий
капітальний ремонт.
Види ремонтів.
Протягом одного ремонтного циклу кожна машина і її двигун проходять
кілька середніх, малих ремонтів і оглядів.
Малий ремонт (М)-вид планового ремонту, при якому нормальна
експлуатація агрегату до чергового планового ремонту забезпечується заміною
або відновленням незначної кількості зношених деталей і регулюванням
механізмів.
Середній ремонт (С)-вид планового ремонту, при якому проводиться
часткове розбирання агрегату, капітальний ремонт окремих вузлів, заміна та
відновлення значної кількості зношених деталей, складання, регулювання та
випробування під навантаженням.
Капітальний ремонт (К)-вид планового ремонту, при якому проводиться
повна розбирання агрегату, заміна зношених деталей та вузлів, ремонт базових
та інших деталей і вузлів, складання, регулювання та випробування агрегату під
навантаженням.
Під час середнього та капітального ремонтів відновлюють передбачені
стандартами або технічними уcловіямі геометричну точність деталей,
потужність і продуктивність агрегату на строк до чергового середнього або
капітального ремонту. У періоди між капітальним і середнім, малим і
середнього ремонтами проводять огляди і поточний ремонт.
Міжремонтне обслуговування. (огляд і поточний ремонт) включає
спостереження за виконанням правил експлуатації обладнання, зазначених у
технічних посібниках заводів-виробників, особливо механізмів управління,
огорож і мастильних пристроїв, а також своєчасного усунення дрібних
несправностей і регулювання механізмів. Міжремонтне обслуговування
виконують під час перерв у роботі агрегату, не порушуючи процесу
виробництва. Міжремонтне обслуговування виконують робітники,
обслуговуючі агрегати, і черговий персонал ремонтної служби цеху
 2.Індивідуальне завдання
конструкція та принцип дії вітроагрегату

Етапи історії вітроенергетики

Історія вітроенергетики налічує тисячоліття розвитку. Вже в давньому світі

люди використовували вітряні млини для помелу зерна та виробництва
млинців. Вітряні млини використовували вертикальні вітроколеса для
перетворення кінетичної енергії вітру на механічну роботу.

У 19 столітті в Європі та Сполучених Штатах було встановлено велику

кількість вітряних млинів для забезпечення енергією сільськогосподарських
господарств. Після Другої світової війни інтерес до вітроенергетики зріс
внаслідок пошуку резервних джерел енергії та пошуку альтернативних
енергетичних джерел. В 1951 році було винайдено перший горизонтальний
вітроагрегат з трьома лопатями, що є основою сучасних вітроагрегатів.

З 1980-х років вітроенергетика стала все більш популярною та комерційно

вигідною галуззю. Розроблено та впроваджено нові технології, що сприяють
підвищенню ефективності та надійності вітроагрегатів. Розвиток офшорних
вітроагрегатів, використання штучного інтелекту в системах керування та інші
інноваційні технології забезпечують подальше зростання вітроенергетики.

Сьогодні вітроенергетика є одним з найшвидше зростаючих секторів

відновлювальної енергетики, що вносить значний вклад у загальну
виробництво електроенергії та зменшення викидів парникових газів.

Огляд технологій вітроенергетики

Вітроенергетика - це галузь енергетики, яка використовує вітряну енергію для

виробництва електроенергії. Вона має довгу історію і зазнала значних змін і
покращень протягом останніх десятиліть. Огляд історії та розвитку
вітроенергетики, а також огляд різних типів вітроагрегатів, їх переваги та
недоліки.

Різні типи вітроагрегатів та їх переваги та недоліки:

1. Горизонтально-вісні вітроагрегати:
o Найпоширеніший тип вітроагрегатів.

o Мають горизонтальну вісь обертання.

o Переваги: висока ефективність, широкий діапазон розмірів,

відносно низькі вартості, зрілі технології.

o Недоліки: потребують механізму повороту для вирівнювання

напрямку вітру, потребують високих вітрових швидкостей для
початку роботи.

2. Вертикально-вісні вітроагрегати:

o Мають вертикальну вісь обертання.

o Переваги: можуть працювати при низьких вітрових швидкостях,

менша залежність від напрямку вітру, простіший дизайн, менше
шуму.

o Недоліки: нижча ефективність порівняно з ГВВА, обмежений

діапазон розмірів, потребують більшої площі для установки.

3. Оффшорні вітроагрегати:

o Розташовані на морському узбережжі.

o Переваги: потужність вітру на морі вища, менше перешкод для

вітру, менший вплив на житлові райони.

o Недоліки: вищі вартості будівництва та обслуговування, складніша

логістика, підвищена корозія.

4. Прибережні вітроагрегати:
 o Розташовані на узбережжі океану або моря.

o Переваги: висока потужність вітру, більш стійкий доступ до

інфраструктури.

o Недоліки: обмежений доступ до вітринної зони, вищі вартості

будівництва.

Кожен тип вітроагрегата має свої переваги та недоліки, і вибір конкретного

типу залежить від умов місцевості, потужності вітру та економічних факторів.

Вітроенергетика продовжує розвиватися, і зусилля з вдосконалення технологій

та збільшення ефективності продовжуються. Вона є важливим джерелом сталої
та чистої енергії, сприяючи зменшенню залежності від вуглеводнів і зниженню
викидів парникових газів.

Конструкція вітроагрегата

Конструкція вітроагрегата включає різні компоненти, які спільно працюють

для використання вітрової енергії і виробництва електроенергії. Основні
компоненти вітроагрегата включають ротор, лопаті, вал, генератор, систему
керування та електроніку. Давайте розглянемо їх детальніше:

1. Ротор:
o Ротор є основною частиною вітроагрегата, яка перетворює
кінетичну енергію вітру на механічну енергію обертання.

o Він складається з набору лопатей, які розташовані на вершині вежі.

o Лопаті можуть мати різну форму, зазвичай вони крилоподібні і

спроектовані таким чином, щоб отримувати максимальну енергію зі
смуги вітру.

2. Лопаті:

o Лопаті виконують роль "крил" вітроагрегата і збирають енергію

вітру.
 o Вони зазвичай виготовлені з композитних матеріалів, таких як
скловолокно або вуглепластик.

o Композитні матеріали використовуються через свою легкість,

міцність, стійкість до корозії та здатність до формування в
ефективні аеродинамічні профілі.

3. Вал:

o Вал є механічним елементом, який з'єднує ротор з генератором.

o Він передає механічну енергію від ротора до генератора, де вона

перетворюється на електричну енергію.

o Вали виготовляються зі сталі або інших міцних матеріалів, які

витримують високі навантаження та обертальний момент.

4. Генератор:

o Генератор відповідає за перетворення механічної енергії від вала на

електричну енергію.

o Зазвичай використовуються синхронні генератори або асинхронні

генератори з постійним магнітом.

o Генератори зазвичай мають високу ефективність та потужність для

максимального виробництва електроенергії.

5. Система керування та електроніка:

o Система керування вітроагрегата контролює його роботу, оптимізує

роботу ротора та генератора залежно від умов вітру.

o Електроніка відповідає за збір, обробку та передачу даних про

роботу вітроагрегата, а також за керування його режимами роботи.
Матеріали, використовувані у конструкції вітроагрегата, мають велике
значення для його ефективності та міцності. Композитні матеріали, такі як
скловолокно або вуглепластик, забезпечують високу міцність при низькій вазі,
що дозволяє лопатям більш ефективно збирати енергію вітру. Використання
сталі або інших міцних матеріалів у валу та інших механічних елементах
забезпечує їх довговічність та стійкість до навантажень.

Загалом, використання оптимальних матеріалів у конструкції вітроагрегата

дозволяє досягнути оптимальної ефективності, тривалості служби та надійності
пристрою, сприяючи ефективному використанню вітрової енергії.

Принцип дії вітроагрегата

Принцип дії вітроагрегата ґрунтується на перетворенні кінетичної енергії вітру

на механічну роботу, а потім на перетворенні цієї механічної роботи на
електричну енергію. Основні кроки в процесі роботи вітроагрегата включають
збір енергії вітру, приведення в рух ротору, передачу механічної роботи до
генератора та конвертацію її на електричну енергію.

1. Збір енергії вітру:

o Лопаті вітроагрегата спроектовані таким чином, щоб збирати
енергію зі смуги вітру.

o Коли вітер дме, він накладає тиск на лопаті, спонукаючи їх

рухатися.
 o Лопаті здатні перетворювати кінетичну енергію вітру на механічну
роботу обертання ротора.

2. Приведення в рух ротору:

o Ротор вітроагрегата розташований на вершині вежі і з'єднаний з

лопатями.

o Коли лопаті починають рухатися від впливу вітру, ротор також

починає обертатися.

o Рух ротору передається через вал до генератора, який знаходиться

всередині вітроагрегата.

3. Передача механічної роботи до генератора:

o Вал вітроагрегата передає механічну роботу, створену рухом

ротору, до генератора.

o Механічна робота викликає обертання генератора, що створює

змінний струм.

4. Конвертація на електричну енергію:

o Генератор вітроагрегата використовує магнітне поле та електричні

обмотки для перетворення механічної роботи на електричну
енергію.

o Коли генератор обертається, створюється змінний струм, який

може бути використаний для подачі електричної енергії до
електричної мережі або для зарядки батарей.

5. Система керування та електроніка:

o Вітроагрегат використовує систему керування та електроніку для

оптимізації його роботи залежно від умов вітру.

o Датчики вимірюють швидкість вітру, напрямок, температуру та

інші параметри, а система керування аналізує ці дані.
 o За допомогою алгоритмів керування, система регулює кут нахилу
лопатей, швидкість обертання ротора та інші параметри, щоб
забезпечити максимальну ефективність та безпеку роботи
вітроагрегата.

Завдяки системі керування та електроніці, вітроагрегати можуть працювати на

оптимальному режимі навіть при змінних умовах вітру, забезпечуючи
ефективне використання вітрової енергії та максимальне виробництво
електроенергії.

Інноваційні технології

Сучасна галузь вітроенергетики виробляє багато інноваційних технологій, що

сприяють покращенню ефективності, зниженню вартості та розширенню
можливостей використання вітрової енергії. Ось декілька важливих
інноваційних тенденцій у галузі вітроенергетики:

1. Офшорні вітроагрегати:
o Офшорні вітроагрегати встановлюються на морському узбережжі,
де вітрові умови часто сприятливіші та стабільніші, а великі
розміри вітроагрегатів можуть бути ефективніше використані.

o Ці технології включають великі плаваючі вітроагрегати, фіксовані

вітроагрегати, що встановлюються на морському дні, а також
паркові вітроагрегати, розташовані на відкритому морі.

o Офшорні вітроагрегати можуть забезпечити значний потенціал для

виробництва енергії та зменшення впливу на навколишнє
середовище.

2. Вертикальні вітроагрегати:

o Традиційно горизонтально орієнтовані вітроагрегати отримують

конкуренцію від вертикальних вітроагрегатів.
 o Вертикальні вітроагрегати мають циліндричну або гелікоптерну
форму, де лопаті розташовані вертикально.

o Вони мають деякі переваги, такі як менша залежність від напрямку

вітру, менші вимоги до інфраструктури та можливість
встановлення на висотах нижчих будівель або навіть на покрівлях.

3. Використання штучного інтелекту (ШІ) в системах керування:

o ШІ знаходить все більше застосувань у вітроенергетиці для

оптимізації роботи вітроагрегатів.

o Алгоритми ШІ можуть аналізувати дані про стан вітрового поля,

передбачати зміни у вітрових умовах та оптимізувати параметри
роботи вітроагрегата, такі як швидкість обертання ротора та кут
нахилу лопатей, для максимального використання доступної
вітрової енергії.

4. Зберігання енергії:

o Розвиток технологій зберігання енергії стає важливим аспектом

вітроенергетики.

o Акумулятори, розподілені системи зберігання енергії, водневі

технології та інші інноваційні рішення дозволяють зберігати
надлишкову вироблену вітрову енергію та використовувати її в
періоди низького або відсутнього вітру.

Проблеми та виклики вітроенергетики

Вітроенергетика є одним зі швидкозростаючих сегментів в сфері відновлюваної

енергетики. Однак вона також стикається з деякими проблемами та викликами,
які потребують уваги та вирішення.
 1. Варіабельність вітрових умов: Вітер є незбалансованим та змінним
джерелом енергії. Вітрові ферми можуть бути неефективними, якщо вітер
занадто слабкий або занадто сильний. Недостатня вітрова активність
може вимагати використання додаткових джерел енергії, тоді як надмірна
вітрова сила може створити проблеми зі стабільністю мережі.
2. Потреба в великих площах землі: Встановлення вітрових турбін потребує
значних площ землі, особливо для великих вітрових ферм. Це може
створювати конфлікти з використанням землі для інших цілей, таких як
сільське господарство або захист природи.

3. Вплив на довкілля: Будівництво вітрових ферм може мати вплив на

довкілля. Це може включати зміни в ландшафті, шум від роботи турбін,
вплив на місцевих птахів та диких тварин, а також можливі проблеми з
міграцією птахів. Деякі люди також висловлюють обурення візуальним
забрудненням, пов'язаним з великими вітровими турбінами.

4. Вартість: Вітрова енергетика є дорожчою у порівнянні зі стандартними

джерелами енергії, такими як вугілля або газ. Вона вимагає значних
інвестицій у будівництво і обслуговування вітрових ферм. Однак з
плином часу ці витрати знижуються, і вітрова енергетика стає все більш
конкурентоспроможною.

5. Інфраструктура мережі: Підключення вітрових ферм до електричних

мереж може становити виклик. Великі вітрові ферми, розташовані
віддалено від населених пунктів, можуть вимагати значних інвестицій у
побудову або модернізацію електричної інфраструктури для передачі
енергії.

Незважаючи на ці виклики, вітрова енергетика має значний потенціал як чисте

джерело енергії. Постійні технологічні вдосконалення, розвиток управління
енергією та покращення енергетичної ефективності можуть сприяти подоланню
багатьох з цих проблем і зробити вітроенергетику ще більш привабливою і
стабільною формою виробництва енергії.
 3.Техніка безпеки електромонтера
До роботи електромонтером допускають осіб не молодше 18 років, що
пройшли медичний огляд. Допуск до роботи вперше або після перерви в
діяльності, довшої за 6 місяців, здійснюють після:
- інструктажу;
- професійної підготовки;
- тренажерної підготовки;
- навчання на робочому місці (стажування);
- перевірки знань в обсязі, обов’язковому для посади електромонтера 3
категорії;
- виконання професійних обов’язків за місцем роботи (дублювання) з
обов’язковим проходженням протиаварійних та протипожежних тренувань.
Перед початком роботи
Повинен прийняти зміну від попереднього працівника:
- перевірити, за розпорядженням диспетчера, стан засобів захисту,
інструмента, пристосувань, а також справність переносних захисних
заземлень;
- ознайомитися з записами в оперативній документації і розпорядженнями за
час, що пройшов з попереднього чергування;
- докласти диспетчеру по виявлені недоліки при прийомі зміни;
- оформити прийом-здачу зміни в оперативному журналі.
Упорядкувати спецодяг, спецвзуття, індивідуальні засоби захисту,
інструмент, перевірити їх справність.
При несправності індивідуальних засобів захисту, інструмента,
відсутності спецодягу чи спецвзуття повідомити диспетчера та до їх заміни до
роботи не приступати.
При необхідності здійснення перемикань в електричних установках,
одержати на це розпорядження диспетчера, повторити його і виписати бланк
перемикань. Виписаний бланк перемикань проробити біля мнемосхеми та
одержати від диспетчера інструктаж з безпечного виконання перемикань з
оформленням його в бланку перемикань.
Одержати розпорядження на роботу від диспетчера, записати його до
оперативного журналу, повторити, отримати від диспетчера підтвердження, що
розпорядження прийняте правильно, приступити до його виконання.
Незрозумілі розпорядження виконувати заборонено. Про відмову
необхідно ґрунтовно доповісти диспетчеру.
Зміст розпорядження повинен містити:
- ціль (конкретне завдання на виконання робіт);
- де і що повинно бути включене (відключене), включаючи перевірочні
операції;
- де і що повинно бути заземлене, включаючи перевірочні операції.
Підготовка робочого місця
Підготовка робочого місця повинна містити наступні організаційні та
технічні заходи:
- отримати у диспетчера дозвіл на огляд електроустаткування (після огляду
потрібно здійснити доповідь диспетчеру щодо його результатів);
- отримати дозвіл на підготовку робочого місця і допуск по наряду або
розпорядженню;
- відключити струмоведучі частини, на яких буде виконуватись робота (таким
чином, щоб з кожної сторони, звідки комутаційним апаратом може бути
подана напруга на робоче місце, був видимий розрив, утворений
відключенням роз’єднувача, ВН, рубильника, зняттям запобіжника,
від’єднанням шин або жил кабелю);
- замкнути приводи на замок та вивісити плакати, що забороняють: «Не
вмикати, працюють люди». Плакат «Не вмикати, робота на лінії» вивішують
лише за розпорядженням диспетчера;
- перевірити відсутність напруги;
- заземлити струмоведучі частини з усіх боків, звідки може бути подана
напруга на робоче місце;
- на приводах комутаційних апаратів, якими може бути подана напруга до
місця роботи, варто (не обов’язково) вивісити плакат «Заземлено»;
- відгородити робоче місце.
Працівники, що не беруть участі в підготовці робочого місця, повинні
перебувати до закінчення підготовки за межами електроустановки.
Замінювати передбачені нарядом (розпорядженням) заходи для
підготовки робочого місця забороняється!
Під час роботи
Одноосібний огляд електроустановок (РП, ТП, УП, ПР, ПЛ) може
виконувати електромонтер з групою не нижче ІІІ з дозволу особи, в
оперативному керуванні якої знаходиться електроустановка.
У важко прохідних місцях, в умовах несприятливої погоди, в темний час
доби огляд ПЛ повинні виконувати 2 працівники з групою не нижче ІІІ.
При огляді електроустановок вище 1000В забороняється відкривати двері
комірок, не обладнаних сітчастим огородженням, і приміщень, не обладнаних
бар’єром.
Якщо вхід в комірку, приміщення обладнаний сітчастим огородженням
або бар’єрами, при огляді забороняється відкривати сітчасте огородження і
проникати за огородження або бар’єр.
В електроустановках до 1000В при огляді дозволяється відкривати двері
щитів, зборок, пультів керування й інших пристроїв.
Допустима відстань до струмоведучих частин, що знаходяться під
напругою до 1кВ, 6-35кВ до людини повинна бути 0,6 м, до будь-якого
механізму – 1м; 110кВ – 1,0 м та 1,5 м відповідно. Для інших електроустановок
відстань до людини не нормується, до транспортного засобу – 1,0 м.
При огляді виконувати будь-яку роботу забороняється!
В електроустановках вище 1000В наближатися до місця замикання на
землю на відстань 4м у ЗРУ та менше 8м у ВРУ і на ПЛ забороняється!
Наближення до місця замикання допускається тільки для зняття напруги і
звільнення людей, які потрапили під напругу. У цьому випадку необхідно
користуватися електрозахистними засобами.
Знаходячись у діючих електроустановках, у колодязях, тунелях, траншеях
необхідно користуватися захисними засобами та касками.
Забороняється в електроустановках працювати в зігнутому положенні,
якщо при випрямленні відстань до струмоведучих частин буде меншою за
вказану вище.
Забороняється при роботі в електроустановках біля не огороджених
струмоведучих частин розташовуватися так, щоб ці частини були позаду або з
обох боків.
В електроустановках до 1000В при роботі під напругою необхідно:
- відгородити розташовані поблизу робочого місця струмоведучі частини, що
знаходяться під напругою, до яких можливий випадковий дотик;
- працювати в діелектричному взутті (калошах, ботах) або стоячи на
ізольованій підставці або діелектричному гумовому килимку;
- застосовувати інструмент з ізольованими рукоятками (у викруток повинен
бути ізольований стрижень, ізоляція стрижнів викруток повинна
закінчуватись спочатку лопатки). У разі відсутності такого інструменту слід
користуватися діелектричними рукавичками.
Забороняється працювати в одязі з короткими або закоченими рукавами,
користуватися ножівками, металевими метрами тощо.
По закінченню роботи
Після закінчення роботи необхідно привести в порядок робоче місце,
прибрати застосовувані інструменти і пристосування, вивести бригаду, зняти
встановлені тимчасові огородження, переносні плакати, заземлення, замкнути
двері комірок РУ і повідомити диспетчеру про виконану роботу і можливість
вмикання електроустановки.
По закінченні робочого дня електромонтер зобов’язаний:
- здати захисні засоби до кімнати електрозахистних засобів, інструменти,
ключі;
- упорядкувати спецодяг і спецвзуття;
- оформити здачу зміни в оперативному журналі.
 Висновок
Вітроенергетика, хоча й є перспективним сектором відновлюваної
енергетики, також стикається зі своїми проблемами та викликами. Незважаючи
на потребу у великих площах землі, змінність вітрових умов, вплив на довкілля
та вартість, цей вид енергетики має значний потенціал і може сприяти
зменшенню викидів вуглецю та забезпеченню стійкого джерела енергії.
Зусилля у напрямку технологічних вдосконалень, управління енергією та
розвитку інфраструктури можуть допомогти подолати ці виклики та зробити
вітроенергетику більш ефективною та конкурентоспроможною в майбутньому.
 Список використаної літератури
1. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org
2. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/68312
3. Веб-сайт Української асоціації вітрової енергетики http://uwea.com.ua.
Цей ресурс надає інформацію про стан розвитку вітроенергетики в
Україні, включаючи технічні аспекти.
4. ГКД 3-001-2000. Вітроенергетика. Вітрові електричні установки. Порядок
проведення приймальних випробувань дослідних зразків. Замінено на СОУ-
Н МПП 27.180-65-2006
5. СОУ-Н МПП 27.180-65-2006. Вітроенергетика. Установки електричні
вітряні. Порядок проведення приймальних випробувань дослідних зразків
На заміну ГКД 3-001-2000 Чинний з 1.07.2006
6. СОУ-Н МПП 27.180-083:2007 Вітроенергетика. Установки електричні
вітряні. Основні положення щодо складання і монтажу. На заміну ГКД 3-
002-2000 Чинний з 01.01.2008
7. ДСТУ 3896-99 Вітроенергетика. Вітроенергетичні установки та
вітроелектричні станції. Терміни та визначення Цей стандарт установлює
терміни та визначення основних понять стосовно вітроенергетики і
поширюється на всі види вітроенергетичних установок та вітроенергетичних
станцій, їхні параметри, робочі характеристики та складові частини.
Терміни, регламентовані цим стандартом, обов’язкові для виконання в усіх
видах нормативної документації. Вимоги стандарту чинні для використанн в
роботі підприємств, установ, організацій, що діють на території України.
Цей стандарт систематизує термінологію для науково-технічної
документації Діяв з 01.07.2000 Замінено на ДСТУ 3896: 2007