Вінницький технічний фаховий коледж

Реферат на тему: Методи акумулювання, що застосовують у

відновлювальній енергетиці.
Виконав студент групи 1-ВЕ
Задорожний Михайло Ігорович.
Перевірила Ткач Ж.М.

25.11.2021
 Зміст:
Вступ-------------------------------------------------------------------------------------------------------2
Причини швидкого розвитку ринку систем накопичення--------------------------------------2
Переваги використання систем накопичення в енергосистемі--------------------------------2
Види систем накопичення енергії:------------------------------------------------------------------3
Акумулятори---------------------------------------------------------------------------------------------4
Супермаховики------------------------------------------------------------------------------------------5
Система зберігання енергії на основі стисненого повітря--------------------------------------6
Сховище теплової енергії-----------------------------------------------------------------------------8
Насосна гідроакумулювальна електростанція---------------------------------------------------10
Гравітаційні накопичувачі енергії-----------------------------------------------------------------12
Системи зберігання енергії на основі перетворення енергії на газ-------------------------13
Література-----------------------------------------------------------------------------------------------18

1
 Вступ
Через стрімкий розвиток виробництва електроенергії з відновлюваних джерел перед
Україною найближчим часом постане питання: куди дівати надлишки електроенергії.
Виробники електроенергії із традиційних джерел виробляють енергію постійно, в той
час як її споживання є циклічним: в різний час доби, тижня або сезону воно може бути
різним. Наприклад, вночі споживання нижче, ніж вдень, а в зимовий період
споживання електроенергії зростає. Тому час від часу традиційна генерація змушена
“спускати” надлишок виробленої енергії в землю.
Тому сьогодні вкрай необхідні заходи з диспетчеризації об’єднаної енергетичної
системи України (ОЕС), які мають стати дієвим інструментом для збалансування
попиту і пропозиції на ринку електроенергії та забезпечити стабільність його роботи.
Щоб вирішити цю проблему, ОЕС має бути забезпечена достатніми резервними,
маневровими потужностями та системами акумулювання енергії (energy storage).
Причини швидкого розвитку ринку систем накопичення
За прогнозом Bloomberg New Energy Finance, до 2040 року потужність акумулюючих
систем у світі збільшиться в 120 разів, а сукупний попит на акумулятори досягне
позначки 4584 ГВт*год по ємності.
Однією з причин швидкого розвитку ринку систем зберігання є зростання
потужностей відновлюваної енергетики, яка до 2040 року має забезпечувати 50%
світового виробництва електроенергії і 19-25% всього енергоспоживання. Інтеграція
ВДЕ в енергосистеми стане одним з основних стимулів розвитку технології
накопичувачів, здатних вирішувати головну проблему зеленої енергетики -
нерівномірність вироблення електроенергії.
Переваги використання систем накопичення в енергосистемі
За допомогою energy storage учасники ринку електроенергії можуть знизити фінансові
витрати завдяки здатності реагувати на потреби енергетичної системи за максимально
короткий проміжок часу. Крім того, системи накопичення балансують цінові
коливання на ринку електроенергії у періоди нерівномірних змін попиту і пропозиції,
цим самим зменшуючи загальні витрати споживачів на електроенергію.
Також energy storage допоможуть оптимізувати рахунки за електроенергію за умови
пікової тарифікації.
І зрозуміло, це матиме позитивний вплив на довкілля завдяки:

 мінімізації виробітку електроенергії на вугільних ТЕС за рахунок розміщення

резерву первинного регулювання на BESS;
 зменшення виробітку електроенергії на вугільних ТЕС за рахунок можливості
підключення до електричних мереж генерації ВДЕ, які є невичерпні, не порушують

2
 екологічного балансу планети, несуть незрівнянно менші ризики для довкілля, та не
продукують викиди парникових газів і шкідливих речовин.

Наразі, поширеними є такі види систем накопичення енергії:

1. Акумуляторні батареї;
2. Супераховики – механічні пристрої, що використовують енергію обертання для
миттєвої подачі електричного струму;
3. Система зберігання енергії на основі стисненого повітря
4. Сховище теплової енергії – акумулювання тепла і холоду для створення енергії на
вимогу та її виділення в зручний для споживачів час;
5. Насосна гідроакумулювальна електростанція – створення та зберігання енергії з
використанням двох резервуарів із водою, розташованих на різних висотах;
6. Гравітаційні накопичувачі енергії – пристрої, які генерують електрику,
випускаючи у разі потреби важкий вантаж із певної висоти;
7. Системи зберігання енергії на основі перетворення енергії на газ (водень, біогаз,
тощо).

3
 Акумулятори
Акумулятор - це пристрій, який виробляє електрони за допомогою електрохімічних
реакцій і містить позитивні (+) та негативні (-) термінали. Акумулятор складається з
однієї або декількох електрохімічних комірок, які перетворюють накопичену хімічну
енергію безпосередньо в електричну енергію. Коли зовнішнє навантаження
підключається до акумулятора, електрони переходять з негативного на позитивний
термінал, створюючи електричний струм. Цей струм можевиконувати корисну роботу.
Акумуляторна станція (на основі літій-іонних акумуляторів), встановлена компанією
Tesla Inc. у Південній Австралії вже відіграє важливу роль як в енергетиці регіону, так
і в його економіці. За словами представників адміністрації, Hornsdale Power
Reserve(Рисунок 1) (ця офіційна назва батареї) забезпечила зниження витрат на
експлуатацію мережі приблизно на 90%.

Рисунок 1

Регіон, в якому встановлена батарея, отримує енергію переважно з альтернативних

джерел – це сонячні батареї (їх не так багато) та вітрогенератори. Але бувають дні,
коли продуктивність цих джерел падає, наприклад, коли немає вітру і похмуро. У
цьому випадку доводиться включати газогенератори, підключені до парових турбін, і
виробляти недостатню частину енергії.
Акумуляторна батарея Tesla, як і належить акумулятору, накопичує енергію, коли
вона подається в мережу регіону надміру і віддає її в дні «дефіциту». Таким чином, не
доводиться задіяти газогенератори, і вартість експлуатації мережі, а відповідно і самої
електрики падає. Батарея настільки ефективна, що вона допомогла заощадити близько
$1 млн протягом кількох січневих днів. Щоправда, тоді компанія Tesla скаржилася на
те, що розрахунки з нею були здійснені некоректно, оскільки енергосистема не
враховує швидкість зворотного розряду батареї в мережу Південної Австралії.
Наскільки можна судити, система стала жертвою ефективності.

4
Адміністрація регіону та оператор енергомереж висловлювали вже своє захоплення
роботою цієї системи. Зараз батарея взяла на себе близько 55% функцій FCAS
(Frequency Control Ancillary Services) та знизила вартість експлуатації мережі на 90%,
про що вже говорилося вище. У числі інших своїх переваг, батарея оперативно реагує
на різкі зміни в електромережі: наприклад, 14 грудня 2017 року о 01 год 59 хв з
технічних причин від загальної мережі раптово відключилася вугільна електростанція
Loy Yang A 3. Станція Tesla зреагувала на цю подію протягом мілісекунд. На повну
потужність з 0 до 100 МВт станція виходить за 140 мілісекунд.
Супермаховики
Маховик (махове колесо) - масивне колесо, що обертається та використовується в
якості накопичувача (інерційний акумулятор) кінетичної енергії або для створення
інерційного моменту. Як накопичувач енергії для енергетичних установок автомобілів,
конструкція маховиків змінювалася і допрацьовувалася. Однією з вдалих розробок, які
були застосовані на автомобільному транспорті в якості накопичувача енергії був
супермаховик.
Рисунок 2

Супермаховик - один з типів маховика, призначений для накопичення механічної

енергії. У порівнянні зі звичайними маховиками, здатний зберігати більше кінетичної
енергії. Рисунок 2 – Кострукція супермаховиків. Маховики можуть накопичувати
досить великі значення енергії, наприклад супермаховик, навитий з вуглеволокна,
може в 20-30 разів перевершити сталевий по щільності енергії, а якщо
використовувати для його виготовлення, наприклад, діамантове волокно, то
накопичувач придбає фантастичну енергоємність - 15 МДж/кг. Але і це не межа:
сьогодні за допомогою нанотехнологій на основі вуглецю створюються волокна
фантастичною міцності. «Якщо з такого матеріалу навити супермаховик, - щільність
енергії може досягти 2500-3500 МДж/кг». А значить, 150-кілограмовий супермаховик
5
з такого матеріалу здатний забезпечити легковому автомобілю пробіг більше двох
мільйонів кілометрів з однієї прокрутки - більше, ніж може витримати шасі машини.
Хоча це тільки припущення і в реальності маховики не найзручніший спосіб
накопичення енергії для руху автомобілів. Але варто сказати, що в сучасних гібридних
автомобілях які мають як ДВЗ так і тяговий електродвигун, застосовуються різні типи
маховиків в тому числі і двомасові маховики досить складної конструкції. Маховик
з'єднаний з ДВЗ за класичною схемою, але має жорсткий зв'язок з тяговим
електродвигуном. При роботі автомобіля на електротязі двигун розкручує маховик,
для подальшого накопичення кінетичної енергії при рекуперації в значних межах.
Система зберігання енергії на основі стисненого повітря
Сховище енергії на стисненому повітрі — пристрій, призначений для зберігання
енергії за рахунок стисненого повітря. Сховище енергії на стисненому повітрі
зазвичай використовується у електромережах для відбору надлишків енергії з
електромережі у період низького навантаження та живлення споживачів у період
пікового навантаження. Завод працює у добовому циклі, закачуючи повітря вночі та
випускаючи вдень. Підігрівання стисненого повітря з використанням природного газу
або геотермального тепла для збільшення кількості енергії вивчалось Pacific Northwest
National Laboratory] Маломасштабні системи сховищ енергії на стисненому повітрі
також використовуються для руху транспорту. Сховище енергії на стисненому повітрі
також можуть бути використані у меншому масштабі для автомобілів та локомотивів
з пневмодвигунами з використанням міцних балонів з вуглеволокна. Тим не менше
для збереження енергії балон повинен бути ізольований від оточуючого середовища
для уникнення втрат енергії з теплом, яке виділяється при стисненні повітря.
У залежності від термодинамічних умов сховища поділяються на:

1. Сховища з постійним об'ємом (печери, надземні споруди, підземні водоносні

горизонти, балони суден, автомобільних додатків, тощо);
2. Сховища з постійним тиском (підводні контейнери тощо).
Сховище з постійним об'ємом:
Сховище цього типу використовує камеру з жорсткими стінами. З точки зору
термодинаміки це система з постійним об'ємом і змінним тиском. Це створює деякі
проблеми у роботі компресорів та турбін. Коливання тиску не повинні перевищувати
певної межі щоб не утворювати перенапруження у стінках сховища.
Сховище часто є підземною печерою, створеною внаслідок видобутку солі
розчиненням[, або використанням закинутих підземних виробок, або пористих
геологічних структур, таких, як резервуари нафти і газу.
У деяких випадках наземні трубопроводи були випробувані як сховища з непоганими
результатами. Вартість цих систем вища, хоча вони можуть бути розміщені де
потрібно, тоді як підземні сховища потребують особливих геологічних формацій
(соляних печер, водоносних горизонтів, вичерпаних газових родовищ).
Сховище з постійним тиском:

6
У сховищі цього типу ємність знаходиться під постійним тиском, тоді як об'єм
повітря, яке зберігається у ній, змінюється. Створено багато різновидів даних сховищ,
але вони використовують єдиний принцип, який полягає у розміщенні ємності на
глибині сотень метрів під водою, де гідростатичний тиск водяного стовпа підтримує
тиск на ємність на бажаному рівні.
Сховище цього типу дозволяє:

 Збільшити щільність енергії за рахунок того, що використовується усе повітря, яке

зберігається у ємності (тиск не залежить від заповненості ємності, тоді як у
системах з постійним об'ємом турбіни вимикаються при досягненні нижнього рівня
тиску з міркувань безпеки).
 Збільшити ефективність турбінних установок, які працюють під постійним вхідним
тиском.
 Використовувати у різних географічних умовах (берегова лінія, плавучі платформи
тощо) З іншого боку вартість таких систем вища через необхідність розміщення
ємності сховища під водою (часто моря або океану) та вартості самої ємності
Канадська компанія Hydrostor розробила нову систему зберігання енергії на основі
стисненого повітря, яка дешевше літій-іонних акумуляторних батарей, а також не
використовує природний газ, як це роблять інші системи.

Рисунок 3

Система Hydrostor Terra (Рисунок3) використовує надлишки енергії, що

виробляється на електростанціях, для стиснення повітря, який потім відправляється
на зберігання в посудині під землею. Тепло, отримане в результаті цього стиснення,
теж акумулюється. У пікові години енергоспоживання, коли потрібно знову
отримати енергію з сховища, стиснене повітря піднімають на поверхню і нагрівають
за допомогою зібраного раніше тепла. Гаряче повітря обертає турбіну, завдяки чому
виробляється електрика.

7
 Сховище теплової енергії
Акумулювання теплової енергії (АТЕ) відбувається завдяки широкому спектру
технологій. Залежно від конкретної технології, воно дає можливість зберігати і
використовувати надлишкову теплову енергію протягом декількох годин, днів або
навіть декількох місяців в масштабах, характерних для використання окремими
користувачами, будівництва (в тому числі - великомасштабного), використання в
рамках округу, міста або регіону. Приклади використання - балансування попиту на
енергію між денним і нічним часом, зберігання літнього тепла для опалення взимку.
Серед засобів зберігання - ємності для зберігання води, маси материнської грунту або
корінна порода, пов'язана з теплообмінниками з допомогою бурових свердловин,
дрібні ями, заповнені гравієм і водою і ізольовані в верхній частині; також засобами
зберігання можуть бути евтектичних розчини і сольові грілки.
Іншими джерелами теплової енергії для зберігання можуть бути тепло, вироблене
тепловими насосами у внепікові періоди виробництва дешевої електроенергії,
практика, відома як обмеження піку навантаження; тепло від теплоелектроцентралей;
тепло, вироблене відновлювальними джерелами енергії, що перевищують потреби
електромереж, і дармове тепло від промислових процесів. Як сезонне, так і
короткочасне зберігання тепла вважається важливим засобом для дешевого
балансування високу частку різноманітних поновлюваних джерел енергії і інтеграції
електроенергетичного і теплоенергетичного секторів в енергосистемах для досягнення
100% частки відновлюваної енергії.

Акумулювання сонячної енергії

Найактивніше застосовуються системи сонячного опалення, вони можуть зберігати
енергію терміном від кількох годин до кількох днів. Однак, спостерігається зростання
числа потужностей, що використовують сезонне акумулювання теплової енергії (сате),
що дозволяє зберігати сонячну енергію влітку, щоб використовувати її для опалення
приміщень в зимовий період. Сонячне співтовариство Дрейк Ленлінг з провінції
Альберта в Канаді зараз навчилося використовувати 97% сонячної енергії круглий рік,
що є рекордом, який став можливим тільки завдяки використанню сате.
Використання як прихованої, так і явною теплоти також можливо в
високотемпературних системах прийому сонячної теплової енергії. Різні евтектичні
суміші металів типу Алюмінію і кремнію (AlSi12) пропонують високу точку
плавлення для ефективного виробництва пари, в той час як глиноземні суміші на
основі цементу пропонують хороші властивості зберігання тепла.

Технологія розплаву солей:

8
 Рисунок 4

Явна теплота розплаву солей також використовується для зберігання сонячної енергії
при високих температурах. Розплави солей можуть застосовуватися в якості методу
акумулювання залишкової теплової енергії. На даний момент це - комерційна
технологія для зберігання тепла, зібраного геліоконцентратора (наприклад, з СЕС
баштового типу(Рисунок 5). Тепло пізніше може бути перетворено в перегрітий пар
для живлення звичайних парових турбін і вироблення електроеенргії в погану погоду
або вночі. Це було продемонстровано ще в 1995-1999 роках в рамках проекту «Solar
Two». Використовуються різні евтектичних суміші солей (наприклад, нітрат натрію,
нітрат калію і нітрат кальцію). Використання таких систем в якості середовища
перенесення тепла помітно в хімічній і металургійній промисловості.

Сіль плавиться при 131C. Вона зберігається в рідкому стані при 288C) в ізольованих
«холодних» ємностях для зберігання. Рідка сіль перекачується через панелі сонячного
колектора, де сфокусоване сонячне тепло нагріває її до 566C. Потім воно
відправляється в гарячу ємність для зберігання. Самоізоляція ємності може
використовуватися для зберігання теплової енергії протягом тижня. У разі потреби в
електриці, гарячий розплав солей перекачується в звичайний парогенератор для
виробництва пари і запуску стандартної турбогенераторної установки,
використовуваної на будь-який вугільної, нафтової або атомної електростанції.
Турбіна потужністю в 100 МВт зажадає ємність висотою в 9,1 м і діаметром 24 м для її
запуску в протягом чотирьох годин за подібним принципом.

9
Накопичення тепла в ємностях і печерах в скелях:
Паровий акумулятор складається з ізольованого сталевого резервуара високого тиску,
що містить гарячу воду і пар під тиском. В якості методу для зберігання тепла він
використовується для того, щоб врівноважувати виробництва тепла мінливими або
стабільними джерелами при змінному попиті на тепло. Парові акумулятори можуть
стати дійсно необхідними для накопичення енергії в проектах, пов'язаних з тепловою
сонячною енергією.Великі накопичувачі широко застосовуються в Скандинавії для
зберігання тепла протягом декількох днів, поділу виробництва тепла та енергія і
допомоги в задоволенні пікового попиту. Досліджувався (і виявилося економічно
вигідним) міжсезонне акумулювання тепла в печерах.

Накопичення тепла в гарячій породі, бетоні, гальці і т.д.:

Вода має одну з найвищих теплоемкостей - 4,2 Дж / см3 * К, тоді як бетон володіє
лише однією третиною від цього значення. З іншого боку, бетон може нагріватися до
набагато більш високих температур - 1200C за рахунок, наприклад, електронагріву і,
таким чином, має набагато більшу загальною ємністю. Слідуючи з прикладу далі,
ізольований куб приблизно 2,8 м в діаметрі може виявитися здатним забезпечувати
достатній обсяг зберігається тепла для одного будинку, щоб задовольнити 50%
потреби в опаленні. В принципі, це може бути використано для зберігання
надлишкової вітряної або фотоелектричної теплової енергії завдяки здатності
електронагріву до досягнення високих температур. На рівні округів міжнародну увагу
привернув проект «Віггенхаузен-Зюд» в німецькому місті Фрідрісхафене. Це -
залізобетонний теплоаккумулятор об'ємом в 12 000 м3, з'єднаний з комплексом
сонячних колекторів площею 4 300 м2, наполовину забезпечують потребу в гарячій
воді та опалення у 570 будинків. Компанія «Siemens» будує під Гамбургом сховище
тепла ємністю 36 МВТ * ч, що складається з базальту, розігрітого до 600C, і
виробленням енергії в 1,5 МВт. Схожа система планується для побудови в данському
місті Сорё, де 41-58% накопиченого тепла ємністю в 18 МВт * год буде передаватися
для центрального теплопостачання міста, а 30-41% - як електрика.

Насосна гідроакумулювальна електростанція

Гідроакумулююча електроста́ нція (ГАЕС) — гідроелектрична станція, що
використовується для вирівнювання добового графіка навантаження енергосистеми. В
залежності від стану виробництва електроенергії у енергосистемі може виступати як
терміновим споживачем електроенергії так і терміновим генератором. Оптимальна
кількість гідроакумулюючих станцій робить енергосистему стійкою та стабільною до
магістральних аварій та непередбачених пікових споживань, раптових аварій на інших
генеруючих об'єктах. Електроенергія у вигляді води має дешевшу ціну ніж аналогічна
енергія збережена у вигляді стисненого повітря, накопиченого газу або акумуляторних
батарей. Принцип її дії полягає в перетворенні електричної енергії, що отримується від
інших електростанцій, в потенційну енергію води, при зворотному перетворенні

10
накопичена енергія віддається в енергосистему головним чином для покриття піків
навантаження. На рисунку 6 можна побачити її схематичну будову у розрізі.

Рисунок 6

Принцип дії:
Надлишково вироблена електроенергія у системі змінного струму в
межах енергосистеми має бути або утилізована або її генерація має бути зменшена
оператором енергосистеми для запобігання збільшення частоти змінного струму.
Надлишок виробленої електроенергії сонячною генерацією вдень та надлишок
виробленої енергії вночі базовою генерацією може бути утилізований для наповнення
гідроакумулюючої станції. І навпаки, коли потужності в енергосистемі не вистачає,
електроенергія може бути виробленна шляхом з спущення раніше закачаних об'ємів
води. Таким чином, гідроелектростанція приймає участь у частотному регулюванні
енергосистеми — коли вона генерує електроенергію — втримується частота струму
від зменшення. Коли ГАЕС виступає як споживач — йде утримання частоти струму
від збільшення.
Як споживач використовуються потужні насоси які перекачують воду з нижньої
водойми у верхню. У періоди максимальних навантажень на енергосистему вода з
верхнього басейну по трубопроводу підводиться до гідроагрегатів ГАЕС, включеним
на роботу в турбінному режимі, вироблена при цьому електроенергія віддається в
мережу енергосистеми, а вода накопичується в нижньому водоймищі. Кількість
акумульованої електроенергії визначається ємністю басейнів і робочим напором
ГАЕС. Верхній басейн ГАЕС може бути штучним або природним (наприклад озеро),
нижнім басейном часто служить водоймище, що утворилося унаслідок перекриття
річки греблею. Одне з переваг ГАЕС полягає в тому, що вони не схильні до дії
сезонних коливань стоку. Гідроагрегати ГАЕС залежно від напору обладнуються
поворотно-лопатевими, діагональними, радіально-осьовими чи
ковшовими гідротурбінами. Час пуску і зміни режимів роботи ГАЕС вимірюється
декількома хвилинами, що зумовлює їх високу експлуатаційну маневровість, ГАЕС
власне і відносять до маневрових електростанцій. Регулювальний діапазон ГАЕС, з
самого принципу її роботи, близький двократній встановленій потужності (як
споживач і як виробник), що є одним з основних її переваг.

11
Здатність ГАЕС покривати піки навантаження і підвищувати споживання
електроенергії вночі, робить їх дієвим засобом для вирівнювання режиму роботи
енергосистеми. Загальний коефіцієнт корисної дії ГАЕС в оптимальних розрахункових
умовах роботи наближається до 0,75. У реальних умовах середнє значення ККД з
урахуванням втрат в електричній мережі не перевищує 0,66.
Гравітаційні накопичувачі енергії
Зміна висоти твердих мас може накопичувати або виділяти енергію через підйомну
систему, що рухається електродвигуном / генератором. Методи включають
використання рейок і кранів для переміщення вантажів вгору і вниз, використання
висотних плавучих платформ на сонячних батареях, що підтримують лебідки для
підйому та опускання твердих мас.
Конструкція, створена Energy Vault (Рисунок 7), являє собою кран з кількома
стрілами. Він будує "вежу" з поставлених один на одного потужних бетонних блоків.
Як повідомляє ресурс TechCrunch, загальна висота споруди може досягати 87 метрів
(близько 29 поверхів), а загальна кількість блоків – 5 тисяч. Їхня сумарна маса
становить близько 35 тонн.

Рисунок 7

Піднімаючи вантаж і укладаючи його в "вежу", система витрачає електроенергію, що

передається їй. Коли потрібно “поділитися запасами”, кран дозволяє такому блоку
опуститися на землю. Тяжкість вантажу рухає трос, той обертає вал генератора і тим
самим виробляє електрику. Втрати енергії під час зарядки та розрядки такої
"батарейки" не перевищують 10%. При цьому, на відміну від традиційного
акумулятора, дітищу Energy Vault не властиво мимоволі розряджатися з часом і
поступово втрачати ємність.
Усього така конструкція здатна запасти 35 мегават-годин і розвинути пікову
потужність у чотири мегавати. При цьому систему не можна назвати повільною:
12
пікова потужність розвивається через три секунди після включення. Ще однією
перевагою пристрою є його довговічність. Воно розраховане на 30-40 років роботи
(приємний контраст з акумуляторами побутової електроніки, що виходять з ладу через
кілька років). "Родзинкою" системи є програмне забезпечення, що дозволяє сховищу
енергії швидко та гнучко підлаштовуватися під поточну потужність джерела енергії та
запити споживачів. Вартість системи для покупця становитиме 7–8 мільйонів доларів
США, що не так багато для масштабних енергетичних проектів. Компанія вже
отримала кілька замовлень для будівництва таких незвичайних сховищ енергії. Першу
комерційну конструкцію буде споруджено в Індії для фірми Tata Power Company
Limited і має вступити в дію в 2019 році. Компанія очікує, що протягом найближчих
двох років будуть побудовані установки сумарною потужністю від 500 до 1000
мегават-годин.
Системи зберігання енергії на основі перетворення енергії на газ
Водень
Інтерес до виробництва та використання водню стрімко зростає серед основних
нафтових і газових компаній. А Європа планує зробити розвиток водню одним з
пріоритетів свого Зеленого Курсу, на запровадження якого виділять щонайменше
трильйон євро.
Водень – найрозповсюдженіший елемент у всесвіті, хоча в чистому вигляді у природі
його майже немає. Він міститься у воді, вуглеводнях та інших органічних сполуках.
Тож для того, щоб використовувати водень у якості енергоносія, першочерговим
викликом є його отримання із зазначених сполук. Більшість водню сьогодні
отримують з природного газу на тих підприємствах, для яких це є економічно
доцільним. Водень також можна отримувати з води за допомогою процесу
електролізу, але для цього потрібні значні водні ресурси та електрична енергія. У
дискусіях навколо розвитку водневої економіки водень розглядають як енергоносій,
який можна транспортувати та накопичувати, а не як основне джерело енергії.
Воднева енергетика — це напрям вироблення та споживання енергії людиною, який
базується на використанні водню як засобу для акумулювання, транспортування та
вживання енергії населенням, транспортом та різними виробничими напрямками.
Водень обрано як найпоширеніший елемент на поверхні Землі та у космосі, він має
найбільшу енергоємність, а продуктом його згоряння є тільки вода, що знову
вводиться у обіг. Термін «воднева енергетика» був запропонований Джоном Бокрісом
під час лекції, яку він прочитав у 1970 році в Технічному центрі General Motors.
Водень може бути використаний як паливо для будь-яких транспортних засобів (у
тому числі легкових автомобілів та катерів), а також для задоволення енергетичних
потреб будівель (прилади для безперервного живлення) і як живлення для побутової
техніки. Водню в чистому вигляді у природі майже немає, тож його
потрібно виробляти в процесі електролізу води або іншим способом. Скорочення
викидів діоксиду вуглецю, пов'язане з використанням водневого палива, досягається
13
завдяки паливним елементам високої ефективності. За умов забезпечення виробництва
водню енергією, одержаною з невуглецевих джерел, викидів діоксиду вуглецю немає
зовсім. Водень можна виробляти з відновлюваних ресурсів, а також можна
використовувати для зберігання енергії з непостійних джерел.
Водень має високу щільність енергії за вагою. Цикл Отто в двигуні внутрішнього
згоряння, що працює на водні, має максимальний ККД близько 38 %, що на 8 % вище,
ніж у двигуні внутрішнього згоряння на бензині. Поєднання паливного елемента і
електричного двигуна в 2-3 рази ефективніше, ніж двигун внутрішнього згоряння. Тим
не менше, висока ціна паливного елемента — одна з головних перешкод його
розвитку. Зараз вчені шукають засоби зменшення використання платини, або її заміни
на дешевші аналоги. Найкращі моделі двигунів на паливних елементах містять 30 г
платини. Цей фактор необхідно подолати до комерціалізації проекту. Інші технічні
перешкоди, пов'язані з паливними елементами, — це обов'язковість чистоти водню —
у деяких сучасних технологіях паливний елемент вимагає чистоти водню не менше
99,999 %. З іншого боку, використання водневих двигунів є економічно вигіднішим,
ніж застосування паливних елементів.
Найпоширенішим методом зберігання водню на борту сучасних демонстраційних
автомобілів є зберігання у вигляді стиснутого газу за тиску приблизно 350 та 700 бар
(35 та 70 МПа). Існуючі моделі баків вироблених з вуглепластикового волокна легкі та
надійні. Збереженого в них водню достатньо для 400—500 км пробігу автомобіля.
Хоча молекулярний водень має дуже велику щільність енергії за масою (частково
через свою малу молекулярну масу), як газ за звичайних умов він має дуже низьку
щільністю енергії за об'ємом. При використанні як палива, що зберігається на борту
транспортного засобу, чистий водень повинен бути зрідженим або знаходитись під
тиском, щоб забезпечити достатню дальність руху. Зі зростанням тиску підвищується і
щільність енергії за об'ємом, що робить можливим виготовлення менших, але не
легших баків (див. ємності високого тиску). Підтримка високого тиску вимагає
більших витрат енергії. Крім цього, для зручного зберігання може використовуватись
рідкий або в'язкий водень, його об'ємна щільність енергії також достатньо висока.
Однак, рідкий водень — криогенний, і кипить при температурі -252,882 ° С. При
криогенному зберіганні водень має меншу вагу, але зрідження вимагає великих витрат
енергії. Процес зрідження є енергоємним, бо містить стадії охолодження та піддання
тиску. Баки, призначені для зберігання рідкого водню, повинні бути надійно
ізольовані, щоб звести до мінімуму можливість скипання. Навколо бака може
утворюватися лід і сприяти його роз'їданню у випадку, якщо ізоляція баку з рідким
воднем вийде з ладу.
На відміну від зберігання молекулярного водню, водень можна зберігати у вигляді
хімічного гідриду або у вигляді інших водневовмісних з'єднань. З метою одержання
матеріалу для зберігання водню, який можна буде відносно легко транспортувати,
водень у вигляді газу реагує з деякими іншими речовинами. Матеріал для зберігання
водню можна змусити розпадатися під час використання під дією водню. Крім
проблем, пов'язаних зі щільностю при зберіганні молекулярного водню, існують інші
перешкоди введення схем зберігання водню в експлуатацію. Ці проблеми — результат
14
необхідності високого тиску і температури для формування гідридів та випуску
водню. Для багатьох потенційних систем зберігання кінетика гідрування та
дегідрування і теплоізоляція-проблеми, які необхідно вирішити.
Третій можливий підхід — поглинання молекулярного водню твердим матеріалом
зберігання. На відміну від згаданих вище гідридів, водень не дисоціює/рекомбінує при
наповненні/спустошенні системи зберігання, а отже, не страждає від кінетичних
обмежень, які є у багатьох гідридних системах зберігання. Щільность водню, близька
до щільності зрідженого водню, може бути досягнута при відповідному рівні
поглинання. Серед запропонованих поглиначів були MOFs, наноструктурне вугілля і
клатратні гідрати.
Підземне зберігання водню — це практика зберігання водню в підземних сховищах з
соляним склепінням і в вичерпаних нафтових і газових родовищах. Велика кількість
газоподібного водню зберігаються в підземних сховищах в ICI протягом багатьох
років без будь-яких труднощів. Велика кількість сховищ для зберігання водню під
землею може стати розгалуженою системою зберігання енергії, що має велике
значення для водневої енергетики.
Завдяки водневій енергетиці новий вид палива прийде на зміну викопному паливу, яке
спалюється у двигунах внутрішнього згоряння і турбінах як основний метод
перетворення хімічної енергії в кінетичну або електричну енергію; таким чином
викиди парникових газів і забруднення навколишнього середовища, спричинені
такими двигунами, припиняться.

Рисунок 8

Хоча водень може бути використаний у звичайних двигунах внутрішнього згоряння, у

паливних елементах (Рисунок8), бо вони електрохімічні, є ефективнішими за теплові
двигуни. Виготовлення паливних елементів дорожче, ніж виготовлення
широковживаних двигунів внутрішнього згоряння, але воно дешевшає з розвитком
нових технології і систем виробництва.
Інтерес до водневої енергетики сфокусований головним чином на перспективі
використання паливних елементів в автомобілях. Відношення потужності до ваги у
паливних елементах може бути найкращим, вони набагато ефективніші, ніж двигуни
внутрішнього згорання, до того ж не виробляють шкідливих відходів. Якщо буде
впроваджено практичний метод зберігання водню, а вартість паливних елементів
знизиться, вони можуть стати економічно конкурентоспроможними в порівнянні з
автомобілями на гібридних паливних елементах/батареях або на звичайних двигунах.
Економічна конкурентоспроможність транспортних засобів на паливних елементах
зростатиме з ростом цін на вуглеводневе паливо, що використовується у двигунах
15
внутрішнього згорання, адже легкодоступні резерви цих ресурсів майже виснажені, а
також з огляду на штрафи за забруднення навколишнього середовища.
Біогаз
Біогаз - газ, що отримується водневим або метановим бродінням біомаси. Метанове
розкладання біомаси відбувається під впливом трьох видів бактерій. У ланцюжку
харчування наступні бактерії харчуються продуктами життєдіяльності попередніх.
Перший вид - бактерії гідролізні, другий - кислотоутворюючі, третій -
метаноутворюючі. У виробництві біогазу беруть участь не тільки бактерії класу
метаногенів, а всі три види. Одним із різновидів біогазу є біоводень, де кінцевим
продуктом життєдіяльності бактерій є не метан, а водень.
Склад біогазу: 50-87% метану, 13-50% CO2, незначні домішки H2 і H2S. Після
очищення біогазу від СО2 виходить біометан. Біометан - повний аналог природного
газу, відмінність лише у походженні.
Сировина для отримання біометану: гній, пташиний послід, зернова барда, пивна
дробина, буряковий жом, фекальні залишки, відходи рибного та забійного цеху (кров,
жир, кишки), трава, побутові відходи молокозаводів - солона і солодка молочна
сироватка, відходи виробництва біодизеля - технічний гліцерин від виробництва
біодизеля з ріпаку, відходи від виробництва соків - жом фруктовий, ягідний, овочевий,
виноградна вичавка, водорості, відходи виробництва крохмалю, патоки, сиропу, ,
виробництва чіпсів - очищення, шкірки, гнилі бульби, кавова пульпа.
Окрім відходів біогаз можна виробляти із спеціально вирощених енергетичних
культур, наприклад, із силосної кукурудзи а також водоростей. Вихід газу може
досягати до 300 м³ з 1 тонни. Вихід біогазу залежить від вмісту сухої речовини та виду
використовуваної сировини. З тонни гною великої рогатої худоби виходить 50—65 м³
біогазу із вмістом метану 60 %, 150—500 м³ біогазу з різних видів рослин із вмістом
метану до 70 %. Максимальна кількість біогазу – це 1300 м³ із вмістом метану до 87 %
– можна отримати з жиру.
Перероблений гній, та інші відходи застосовуються як добрива у сільському
господарстві. Це дозволяє знизити застосування хімічних добрив, скорочується
навантаження на ґрунтові води.

16
 Рисунок 9

Принцип роботи установки (Рисунок 9): Біомаса (відходи або зелена маса) періодично
подаються за допомогою насосної станції або завантажувача реактор. Реактор являє
собою резервуар, що підігрівається і утеплений, обладнаний міксерами.
Будматеріалом для промислового резервуару найчастіше є залізобетон або сталь з
покриттям. У малих установках іноді використовують композиційні матеріали. У
реакторі живуть корисні бактерії, які харчуються біомасою. Продуктом
життєдіяльності мікробів є біогаз. Для підтримки життя бактерій потрібна подача
сировини, підігрів до 35-38 ° С і періодичне перемішування. Біогаз, що утворюється,
накопичується в сховищі (газгольдері), потім проходить систему очищення і подається
до споживачів (котел або електрогенератор). Реактор працює без доступу повітря,
герметичний та безпечний.
Біогаз використовують як паливо для виробництва: електроенергії, тепла або пари, або
як автомобільне паливо. Біогазові установки можуть встановлюватись як очисні
споруди на фермах, птахофабриках, спиртових заводах, цукрових заводах,
м'ясокомбінатах. Біогазова установка може замінити ветеринарно-санітарний завод,
тобто падаль може утилізуватися в біогаз замість виробництва м'ясо-кісткового
борошна. Серед промислово розвинених країн провідне місце у виробництві та
використанні біогазу за відносними показниками належить Данії — біогаз займає до
18 % у загальному енергобалансі. За абсолютними показниками за кількістю середніх
та великих установок провідне місце посідає Німеччина – 8000 установок. У Європі
щонайменше половини всіх птахоферм опалюються біогазом.

17
 Література
1. https://getmarket.com.ua/ru/news/akkumulirovanie-energii-pochemu-eto-nuzhno-i-
kak-privlech-investora (20.11.21)
2. https://getmarket.com.ua/ua/news/sistemi-nakopichennya-energiyi-energy-storages-
perspektivi-dlya-ukrayini (20.11.21)
3. https://uk.wikipedia.org/
wiki/%D0%A2%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BE
%D1%82%D1%96%D0%BB%D0%B0_
%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%8F#
%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE
%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
(21.11.21)
4. https://uk.theastrologypage.com/battery (21.11.21)
5. https://www.khadi.kharkov.ua/
fileadmin/P_vcheniy_secretar/%D0%90%D0%92%D0%A2%D0%9E%D0%9C_
%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0%9D
%D0%A1%D0%9F/%D0%95%D0%A0%D0%A2%D0%97/2020/
AT_EtR_Ekspluanazhiy-gibridiv_0.pdf (21.11.21)
6. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D0%BE
%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%B5%D0%BD
%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_
%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE
%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D0%BE
%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%96 (21.11.21)
7. https://vir.uan.ua/%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC
%D0%B0-
%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD
%D0%BD%D1%8F-%D0%B5%D0%BD
%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%B0-%D0%BE
%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96/ (21.11.21)
8. https://www.pinterest.com/pin/801359327430628021/ (22.11.21)
9. http://stroytechnology.net/schkola-remonty/8152-akymyluvana-teplovoy-energii.html
(22.11.21)
10.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE
%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8E
%D1%87%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA
%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
%D1%86%D1%96%D1%8F (23.11.21)
11.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF
%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%8D%D0%BD
%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B8%D0%B8 (23.11.21)

18
 12.https://nangs.org/news/renewables/90-metrovyy-gravitatsionnyy-akkumulyator-reshit-
problemy-alyternativnoy-energetiki (23.11.21)
13.https://ecoaction.org.ua/chy-vriatue-voden-klimat.html (24.11.21)
14.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD
%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BD
%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA
%D0%B0#cite_note-8 (24.11.21)
15.https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?
q=tbn:ANd9GcSokWDSkTHa1Ks_NWYS_bi0AUV1P8sElFt7iA&usqp=CAU
(24.11.21)
16.https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D0%BE
%D0%B3%D0%B0%D0%B7#%D0%A1%D0%BE
%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%B8_%D0%BA
%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_
%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B0 (24.11.21)

19