Лабораторна робота №4

Моделювання системи гарячого водопостачання з сонячними колекторами в

програмному середовищі RETScreen Expert

Посилання на відео:
https://www.youtube.com/watch?v=B98CZ8ucA_A
 ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................................3
1 МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ..................................................................5
2 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ..........................................................................................6
3 ОПИС КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ......................................................................16
4 ПРОЄКТ СИСТЕМИ ГВП З СОНЯЧНИМИ КОЛЕКТОРАМИ В RETScreen
Expert.................................................................................................................................18
4.1. Початок роботи з програмою та вибір шаблону.................................................18
4.2. Кліматичні дані місця розташування об’єкту.....................................................20
4.3. Вибір розрахункової моделі та інформація про об’єкт......................................22
4.4. Вартість енергоресурсів та їх прив’язка до відповідної системи.....................22
4.5. Споживання гарячої води.....................................................................................24
4.6. Сонячний водонагрівач.........................................................................................26
4.7. Результати енергетичного розрахунку................................................................32
4.8. Вартість проєкту....................................................................................................32
4.9. Аналіз викидів........................................................................................................33
4.10 Результати економічного розрахунку.................................................................34
5 ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ І ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ.................37
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ...............................................................................39
ДОДАТОК А....................................................................................................................40

2
 ВСТУП

Наразі світові запаси викопних видів палива інтенсивно зменшуються. За

даними міжнародних організацій контролю за споживанням паливних запасів
планети, за різними видами залишилось на 20-90 років, причому географічне
розташування цих запасів планетою не рівномірне.
Україна має обмежені власні запаси вуглеводневого палива. За останні роки
спостерігається суттєве підвищення цін на імпортовані енергоносії, збільшення
тарифів на енергію та зростаючі енергопотреби споживачів (у житлово-
комунальному господарстві споживається 44% енергетичних ресурсів). Рівень
обладнання теплоенергетичних установок характеризується низькою ефективністю
роботи (близько 60% котелень вже відпрацювали свій нормативний термін, що
обумовлює значні втрати палива). Це призводить до постійних перебоїв у гарячому
водопостачанні (ГВП), опаленні і перевитратах енергоресурсів. Витрати на одного
мешканця в Україні складають 0,7-1,0 т у. п., в Європі цей показник значно
менший.
Враховуючи ці фактори, однією з головних задач в області теплоенергетики в
країні постає впровадження енергозберігаючих технологій генерації теплоти і
використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, до яких відноситься
сонячна енергія.
Використання сонячної енергії для теплопостачання є одним із провідних
трендів розвитку світової енергетики на основі відновлюваних джерел енергії.
Сонячна радіація – це екологічно чисте джерело енергії, що дозволяє
використовувати його у все більш зростаючих масштабах без негативного впливу
на довкілля.
Основним фактором, що обумовлює доцільність застосування сонячних
установок, є значна кількість сонячних днів протягом року в Україні.

3
 Для розрахунку сонячних систем використовують різні комп’ютерні
програми, однією з яких є RETScreen Expert – програмний інструмент для аналізу
проєктів з використанням чистої енергії на базі електронних таблиць Excel, який
використовується в якості педагогічного та наукового інструменту в більш ніж
1400 навчальних закладах по всьому світу.
RETScreen надає можливість професіоналам та особам, які приймають
рішення, швидко визначати, оцінювати та оптимізувати технічну та фінансову
життєздатність потенційних проєктів з чистої енергетики. Ця програмна платформа
для прийняття рішень також дозволяє легко визначати та перевіряти фактичну
ефективність проєктних потужностей та допомагає визначити додатковий
потенціал енергозбереження.

4
 1 МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ

Мета роботи: закріпити знання, отримані в процесі вивчення

дисципліни, засвоїти методику моделювання системи сонячного гарячого
водопостачання в програмному середовищі RETScreen.

Основні завдання роботи:

1. Виконати розрахунки системи гарячого водопостачання об’єкту в
програмному середовищі RETScreen для визначення експлуатаційних, технічних,
енергетичних, економічних та екологічних характеристик. Варіанти завдання
наведено в додатку, таблиця A1.
2. Провести аналіз отриманих результатів розрахунків.

5
 2 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

На території України сонячна енергія за один середньорічний світловий

день складає в середньому 4 кВт за годину на 1 м 2 (у літні дні – до 6–6,5 кВт
на годину), тобто близько 1,5 тисячі кВт·год за рік на кожен квадратний
метр. Це приблизно стільки ж, скільки в середній Європі, де використання
сонячної енергії носить досить широкий характер.
Вся територія України придатна для розвитку систем теплопостачання
з використанням сонячної енергії. Провівши паралелі з країнами, які мають
той же рівень величин сонячної радіації, можна зробити висновок, що в
міжсезоння сонячні колектори можуть забезпечувати до 50%, а в літні місяці
– до 90% гарячого водопостачання приватного будинку.
Навіть в зимовий період такі установки здатні покривати до 15 – 20%
потреби в теплоті системи ГВП. Для країн, в яких нагрів гарячої води
проводиться в основному за допомогою електричної енергії, а в Україні в
даний час такий спосіб отримання гарячої води помітно зростає [1], сонячні
колектори дозволяють істотно знизити пікові навантаження в
електросистемах.
Сонячна енергетика в Україні поки не набула широкого господарського
використання, проте передумови для цього є. Вона здатна забезпечити
економію за рік до 6 млн. тон умовного палива, потенціал її розвитку
становить власна наукова і промислова база.
В Україні на сьогодні найбільш перспективним напрямом
використання сонячної енергії є безпосереднє перетворення її в низько
потенціальну теплову енергію. Системи сонячного теплопостачання
вважаються надійними та довговічними. Потенціал виробництва сонячної
енергії в різних областях України представлено на рис. 2.1.

6
 Рисунок 2.1 – Потенціал виробництва сонячної енергії в Україні [2]

Одним з поширених варіантів перетворення сонячної радіації в теплову

енергію є використання сонячного колектора. Сонячний колектор – це
пристрій, який здатен перетворити сонячну енергію в теплову енергію, для
використання в побуті людиною для нагрівання води в технологічних цілях
або для обігріву оселі. Згідно метеорологічних даних безпосередньо на
території України сонячний колектор працює не менш 9 місяців на рік.
Променепоглинальні поверхні СК повинні мати високий коефіцієнт
поглинання aС короткохвильового сонячного випромінювання з довжиною
хвилі
l < 2 мкм, а також низьку випромінюючу здатність eT в інфрачервоній області
(l > 2 мкм).
Відношення (aС / eT) – називається ступенем селективності. Для
підвищення ступеня селективності в СК застосовують спеціальні покриття,
які називаються селективними. Такі покриття, як правило, являють собою

7
 тонкоплівкові фільтри на металевій основі.
За конструкцією сонячні колектори поділяються на:
 незасклені – виготовляються з чорного полімеру. Їх конструкція не
передбачає селективного покриття, каркасу та тильної ізоляції. Ці колектори
розташовують на даху будинків або на дерев'яній основі. Незасклені СК мають
велику поглинальну здатність, але при цьому значні тепловтрати, які
зростають зі збільшенням температури води в колекторі, особливо при
високих швидкостях вітру, тому при розрахунку вводиться поправка на вітер.
Незасклені СК використовуються переважно там, де потрібні низькі
температури води, наприклад, для нагрівання води в басейні лише в літній
період через високі тепловтрати.
 засклені – мають корпус зі скляним покриттям ззовні та ізоляцією з тильного
боку, а також абсорбер із селективним або неселективним покриттям. Такі
колектори характеризуються високим оптичним ККД та відносно низькими
втратами теплоти у навколишнє середовище.
Засклені СК зазвичай використовуються в умовах помірного або
холодного клімату (гаряче водопостачання житлових будинків, опалення,
нагрівання води для технологічних процесів до 50°C). Такі системи можуть
працювати протягом всього року при використанні робочих рідин з низькою
температурою замерзання.
 вакуумовані – мають селективні покриття на внутрішній поверхні
герметичної вакуумованої трубки, завдяки чому мають високу поглинальну
здатність сонячного випромінювання, їх теплові втрати в навколишнє
середовище надзвичайно низькі. Вакуумовані колектори застосовуються там,
де потрібні високі температури теплоносія, приблизно від 60 – 80 оC в умовах
холодного клімату протягом року з захистом від замерзання.
Сьогодні в Україні в сфері гарячого водопостачання найчастіше
використовуються плаский та вакуумний сонячні колектори (рис. 2.2).
8
 а) б)
Рисунок 2.2 – Типи сонячних колекторів: а) плаский; б) вакуумований

Система сонячного водонагрівача, окрім самого сонячного колектора,

включає також додаткові елементи: бак-акумулятор, циркуляційний насос,
регулюючий прилад тощо. Сонячний колектор встановлюється на даху
південної або південно-західної орієнтації, в той час як інші елементи
розміщуються всередині будівлі. Колектори поглинають пряме і розсіяне
випромінювання, обсяг і якість якого змінюються в залежності від пори року
і впродовж світлого часу доби.

а) б)
Рисунок 2.3 – Система сонячного ГВП:
9
а) одноконтурна з пласким колектором; б) двоконтурна з вакуумованим

Колектор нагріває теплоносій до температури близько 100°C не тільки

в сонячні дні, а й у похмуру погоду. Колектори та бак-накопичувач з’єднані
трубопроводом, яким циркулює за допомогою насосу нагріта вода. Отримана
від колектору теплота передається в бак запасу гарячої води через
теплообмінник. Потім цей процес знову повторюється. Дану енергію можна
використовувати як для забезпечення гарячого водопостачання, так і для
підтримки системи опалення.
Для індивідуальних будинків система, що складається з близько 6 м²
сонячних колекторів, здатна забезпечити більш ніж 60% річної потреби в
гарячій воді.
Пласкі сонячні колектори зазвичай встановлюються на дах або стіни
будинків. Оптимальним рішення є установка сонячного колектора на стадії
будівництва будинку, що дозволяє істотно знизити витрату коштів на
покрівельні матеріали. В даному випадку плоскі колектори просто
вбудовують в каркас покрівлі.
Показником ефективності СК є його ККД, який розраховується за
формулою:

,
де: QК – теплопродуктивність СК, МВт;
ЕК – кількість сонячної енергії, що надходить на 1 м 2 поверхні СК,
МВт/м2;
A – площа поверхні абсорбера, м2.
Сонячний колектор має три основні площі (рис. 2.4): площа абсорбера,
апертурна площа та площа колектора.
Загальна площа (площа брутто, площа колектора). Характеризує

10
габаритні розміри сонячного колектора і дорівнює добутку його ширини і
довжини. Цей параметр дає інформацію, яку конкретно площу займає
сонячний колектор на даху або іншому місці установки.

Рисунок 2.4 – Площі колекторів

Площа абсорбера. Ця площа розраховується як добуток ширини і

довжини абсорбера. Для вакуумних трубчастих колекторів з круглим
абсорбером, враховується вся площа циліндра вакуумної трубки незважаючи
на те, що задня частина абсорбера може і зовсім не бути під впливом
сонячного світла. Тому площа абсорбера в таких колекторах може
перевищувати значення загальної площі сонячного колектора. У деяких
пір’яних абсорберах окремі «пір’я» можуть перекривати сусідні, в такому
випадку зона перекриття пластин не враховується.
Апертурна площа – поверхня надходження світла – це площа з
максимальною проекцією, на яку падає сонячне випромінювання.
Вона враховує вбудовані елементи, що знаходяться під скляною
кришкою і затінюють абсорбер. У разі плоских колекторів, поверхня нетто,
яка нічим не затінюється, і поверхня апертури практично збігаються.
У плоских сонячних колекторах апертурною площею є проекція
11
видимої зони (через скління) передньої частини колектора. Іншими словами,
площа всередині рами колектора, через яку падає сонячне світло.
ККД СК можна представити у вигляді наступного рівняння:

де: 0 – визначається тільки фізико-технічними параметрами скління і

абсорбера, тобто для даної конструкції СК величина 0 може бути прийнята
постійною;
К – повний коефіцієнт тепловтрат СК [Вт/м2∙K], що враховує всі
складові втрат;
Ф – густина потоку сонячної енергії, яка надходить на 1 м 2 скління
плоского СК, Вт/м2.
На практиці для визначення ηСК часто використовують залежність:

де: ІТ – густина потоку сумарної сонячної радіації в площині колектора,

Вт/м2;
FR – коефіцієнт відводу теплоти від СК;
 – пропускна здатність прозорого покриття по відношенню до
сонячного випромінювання;
 – поглинальна здатність пластини колектора по відношенню до
сонячного випромінювання;
()n – оптичний ККД сонячного колектора, визначений з дослідів при
надходженні сонячної радіації по нормалі до поверхні колектора;
UL – повний коефіцієнт теплових втрат колектора, Вт/(м2·К);
tHC – температура навколишнього середовища, С;

t PBx – температура рідини на вході в колектор, С.

12
 Важливою частиною колектора є абсорбер, завданням якого є
максимальне поглинання енергії сонячного випромінювання для її
перетворення в теплову енергію. Абсорбер плоского СК, як правило,
виготовляється з металу з високою теплопровідністю, а саме, зі сталі,
алюмінію або міді. Він може бути виконаний у вигляді ряду паралельних
трубок діаметром 12-25 мм, з’єднаних зварюванням або паянням з плоским
металевим листом.
Сонячний колектор ізолюється від теплових втрат за допомогою
утеплювача, яка знаходиться всередині металевого корпусу.
Скління (прозоре покриття) СК слугує для зниження втрат енергії
тепловим випромінюванням від абсорбера в навколишнє середовище та його
захисту від атмосферних опадів. Для плоского сонячного колектора
застосовується звичайне або спеціальне загартоване скло з коефіцієнтом
пропускання 95% в спектральному інтервалі 0,4...1,8 мкм.
У звичайних плоских СК практично неможливо отримати температуру
теплоносія більше 100С. Це пояснюється тим, що з підвищенням
температури рідини істотно зростають втрати теплової енергії, обумовлені
конструкцією самого сонячного колектора. Велика частина загальних втрат
СК викликається теплопровідністю і конвективними перетіканнями шару
повітря, між абсорбером і скляним покриттям корпусу колектора.
Тому окрім плоских СК широко використовуються вакуумні сонячні
колектори.
Вакуумний сонячний колектор – це конструкція, яка складається з
декількох вакуумних трубок, які об'єднані в єдину систему за допомогою
спеціального стикувального вузла-теплозбірника (маніфолда). Візуально
такий колектор нагадує радіаторну батарею і має подібний принцип дії.
Всередині скляної трубки, з якої відкачано повітря, розташований патрубок
який нагрівається, в якому може протікати теплоносій, або знаходиться
13
спеціальна рідина, яка після нагрівання передає теплову енергію теплоносія,
що знаходиться в маніфолді (теплозбірнику). Так як вакуумна трубка – це
фактично термос з прозорим склом, він має високі показники теплоізоляції,
практично все поглинуте сонячне випромінювання передається
циркулюючому теплоносія.
Вакуумні сонячні колектори найбільш ефективні і мають дуже низькі
показники тепловтрат за рахунок вакуумного середовища. Це помітно в
холодну пору року, коли продуктивність плоских сонячних колекторів різко
падає. У той же час ефективність вакуумного колектора не залежить від
температури навколишнього середовища, вона безпосередньо пов'язана з
обсягом поглиненої сонячної енергії. У літню пору різниця в ефективності
плоских і вакуумних колекторів менш виражена, але останні все ж на 7-10 %
продуктивніше.
Плоский сонячний колектор варто вибрати для сезонного
використання. Відмінно себе показали в установках, що підігрівають воду в
басейнах, установках для підігріву гарячої води в будинках на одну сім'ю, в
кемпінгах або на літніх базах відпочинку.
Вакуумний сонячний колектор рекомендується встановлювати для
цілорічної експлуатації. Крім того, він значно ефективніший в якості частини
загальної системи опалення, ніж плоский колектор. В осінньо-весняний
період, поки температура не дуже низька, вакуумний колектор може
використовуватися як основне джерело опалення. З настанням холодів він
може бути задіяний як додаткове джерело обігріву теплоносія.
Вакуумні колектори добре підходять для роботи при низьких
температурах і при низькій інтенсивності випромінювання. Практика
показує, що їх продуктивність в зимовий період може бути на 30% вище, ніж
плоских колекторів.
Спостереження показують, що в залежності від потужності і погодних
14
 умов, вакуумний колектор може скоротити споживання палива (газ, вугілля,
дрова) на
40-80%.
Правильно встановлені сонячні колектори повинні бути нахилені під
кутом 30-45 градусів в південному напрямку.
Плоскі і вакуумні колектори відрізняються конструкцією і
застосуванням. У плоского колектора є велика абсорбційна площа, короткий
шлях сонячного випромінювання до абсорберу, безпосереднє контактування
абсорбера з рідиною, що протікає через колектор, він добре показав себе при
хороших погодних умовах. У вакуумному колекторі використовується в
якості ізолятора вакуум, його ефективність вище в осінньо-зимовий період,
тобто коли потреба в енергії зростає.

Рисунок 2.5 – Ефективність роботи плоского і вакуумного сонячного колекторів

протягом року

При виборі колектора потрібно розуміти, коли і з якою метою буде

використовуватися колектор.
Аналізуючи графік, можна відзначити, що вакуумний колектор працює
швидше і довше може працювати при настанні опалювального сезону. У
свою чергу плоский колектор ідеально вписується в сезон, коли опалення
відключене. Тому вакуумні колектори підтримують систему центрального
опалення – цей процес полягає в тому, що вода в ємності гарячої
господарської води попередньо підігрівається нижнім змійовиком, в який
15
поступає вода з колектора, завдяки чому верхній змійовик, в який поступає
вода з системи центрального опалення, витрачає менше енергії на нагрів
води.
Ще одна відмінність – стійкість до граду: у плоских колекторів є
більше товстий шар скла, тому вони мають більш високу стійкість до граду.
Плоскі колектори відрізняються високим оптичним коефіцієнтом
корисної дії, що дозволяє отримати кращі результати в літній період.
Через ці відмінності за весь рік плоскі колектори всього приблизно на 10%
менш продуктивні, ніж вакуумні.

16
 3 ОПИС КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ

RETScreen Expert – це нова розширена і поточна версія (станом на

2023 рік) програмного забезпечення, яка дозволяє в рамках повністю
інтегрованого рішення на одній програмній платформі: визначати технічну,
енергетичну і фінансову доцільність потенційних енергоефективних проєктів
як для будівель так і для великих енергетичних об’єктів чи окремих систем;
оцінювати інвестиції в ході всього життєвого циклу енергооб’єкта,
включаючи порівняльний аналіз, техніко-економічне обґрунтування і аналіз
експлуатаційних показників. Крім того, за допомогою RETScreen Expert
можна провести вимірювання і контроль фактичної продуктивності
підприємств і визначити можливості економії/виробництва енергії.
Наприклад, користувач, може змоделювати проєкт на традиційних джерелах
енергії і порівняти його з альтернативними проєктами з використанням
джерел чистої енергії. Аналіз проєкту відбувається в п’ять етапів, Які
включають: енергетичний аналіз, аналіз витрат, аналіз викидів, фінансовий
аналіз, а також аналіз ризиків і чутливості системи.
Програма RETScreen використовується в якості педагогічного та
наукового інструменту в 1400 університетах та коледжах по всьому світу і на
це програмне забезпечення часто посилаються в академічній літературі [3].
У цьому програмному забезпеченні інтегрований ряд баз даних,
включаючи глобальну базу даних кліматичних умов, отриману з 6700
наземних станцій і супутників NASA [4]; базу порівняльних даних; базу
даних проєктів; базу гідрологічних даних і базу даних обладнання.
Програмне забезпечення також містить нормативно-юридичні довідники по
використанню джерел чистої енергії, а також безліч безкоштовних
мультимедійних навчальних матеріалів на декількох мовах та електронний
підручник.
17
 "Режим перегляду" в RETScreen Expert безкоштовний; в ньому можна
отримати доступ до всіх функцій програмного забезпечення. "Професійний
режим", який дозволяє користувачам зберігати та друкувати проєкти,
доступний лише на основі річної підписки.
Завантажити програму RETScreen Expert можна з офіційного сайту:
https://natural-resources.canada.ca/maps-tools-and-publications/tools/modelling-
tools/retscreen/7465 [5]. Розробник надає можливість встановлювати
безкоштовну версію програми, яка здатна проводити необхідні розрахунки,
але має певні обмеження у вигляді відсутності можливості зберігати та
друкувати проєкти.
Після встановлення RETScreen Expert на комп’ютер, програма
відкривається подвійним натисканням на ярлик, який розташований на
«Робочому столі».
Розрахунок та аналіз системи сонячного гарячого водопостачання
Моделювання системи гарячого водопостачання з сонячними
колекторами у програмному середовищі складається з наступних етапів
(кроків):
1. Загальні налаштування програми
2. Вибір необхідного шаблону
3. Вибір місцезнаходження об’єкту
4. Задання використовуваних енергоресурсів
5. Розрахунок споживання води
6. Вибір сонячних колекторів
7. Аналіз результатів енергетичного розрахунку
8. Задання вартості проєкту
9. Аналіз викидів
10. Аналіз результатів економічного розрахунку
11. Звіт
18
4 ПРОЄКТ СИСТЕМИ ГВП З СОНЯЧНИМИ КОЛЕКТОРАМИ
В RETScreen Expert

4.1 Початок роботи з програмою та вибір шаблону

На рисунку 4.1 представлено стартове вікно програми.

Рисунок 4.1 – Стартове вікно RETScreen Expert

За необхідності відразу можна змінити мову інтерфейсу програми

(рис. 4.1, поз. 1). Починати роботу в програмному середовищі RETScreen
Expert варто із загальних налаштувань (рис. 4.1, поз. 2).
На рисунку 4.2 показано вікно налаштувань програми. В даному вікні
можна змінити мову, валюту, яка використовується при економічних
розрахунках, одиниці вимірювання, метод пошуку кліматичних даних тощо.
Важливо звернути увагу на те, що зліва представлені налаштування для
роботи програми при кожному її відкритті (рис. 4.2, поз. 1), праворуч – для

19
поточного проекту (рис. 4.2, поз. 2).

Рисунок 4.2 – Вікно загальних налаштувань

Проект системи гарячого водопостачання з сонячними колекторами

доцільно розробляти на базі прикладу, наявного в програмі RETScreen Expert
(рис. 4.3). Для цього зліва потрібно натиснути “Відкрити” (рис. 4.3, поз. 1),
далі вибрати “Приклади/Шаблони” (рис. 4.3, поз. 2), почати пошук шаблонів
за словами “Сонячний водонагрівач” (рис. 4.3, поз. 3) та обрати один з
наявних шаблонів, натиснувши двічі лівою кнопкою миші. Для нашого
варіанту обираємо “Дім”.

20
Рисунок 4.3 – Відкриття шаблону розрахунку з сонячним водонагрівачем
4.2 Кліматичні дані місця розташування об’єкту

Вкладка «Місцезнаходження» (рис. 4.4, поз. 1) включає інформацію

про місце розташування обладнання разом з наступними вхідними даними:
географічне розміщення, кліматична зона, висота над рівнем моря,
розрахункова температура на опалення та охолодження, амплітуда коливань
температури землі, помісячна температура повітря, відносна вологість,
опади, надходження сонячної радіації, атмосферний тиск, швидкість вітру,
температура землі, градусо-дні.
Кліматична база даних RETScreen містить кліматичні дані з понад
6700 наземних станцій моніторингу та супутникових даних NASA. Також до
інструментів аналізу програми входять посилання на карти енергетичних
ресурсів всього світу.

Натиснувши на значок глобусу (рис. 4.4, поз. 2), можна обрати

країну і місто, де планується розміщувати сонячні колектори. Важливо, щоб
кліматичні дані відповідали місцезнаходженню обладнання. На рисунку 4.4
для розрахунків обрано місто Одеса.
В нижній частині сторінки розміщено помісячний графік кліматичних
даних. Дані, які демонструє графік за основною та додатковою осями,
залежать від користувача та можуть бути змінені за допомогою випадних
списків під графіком (рис. 4.4, поз. 3).

21
22
Рисунок 4.4 – Вкладка «Місцезнаходження»

23
 4.3 Вибір розрахункової моделі та інформація про об’єкт

Вкладка «Обладнання» (рис. 4.5, поз. 1) містить загальну інформацію

про проєкт, включаючи дані про його назву, тип, розробника та замовника
проєкту, адресу. Також тут можна додати або замінити фотографію об’єкту.
Важливо звернути увагу на те, що в даній програмі жовті комірки мають
бути заповнені обов’язково, а сірі комірки є інформаційними та не впливають
на розрахунковий процес.

Рисунок 4.5 – Вкладка «Обладнання»

4.4 Вартість енергоресурсів та їх прив’язка до відповідної системи

Для того щоб відкрити енергетичну модель потрібно перейти на

вкладку «Енергія» (рис. 4.6, поз. 1). Робота у даній вкладці починається з
пункту «Електрика та палива» (рис. 4.6, поз. 2). Тут користувач задає
енергоресурси, які використовуються у досліджуваній будівлі. За допомогою
випадного списку можна обрати необхідний тип палива разом з одиницями
вимірювання його вартості, після чого вручну ввести тариф (рис. 4.6, поз. 3).
За необхідності можна додавати більше видів палива, натиснувши «+» на
рівні вибору видів палива (рис. 4.6, поз. 4). Дані про вартість електроенергії
для розглядуваної задачі вносяться користувачем обов’язково (рис. 4.6, поз.

24
5).

Рисунок 4.6 – Вкладка «Енергія», пункт «Електрика та палива»

Тарифи на енергоресурси можна знайти на сайтах енергопостачальних

компаній. На рис. 4.6 показана вартість палива 0,042 $/кВт ∙ год відповідно до
діючого тарифу на гарячу воду для обраного вище міста Одеса.
Тариф на електроенергію 0,071 $/кВт ∙ год відповідає діючому станом
на 2023 рік для населення.
У пункті «Розклади» залишаємо автоматично встановлене програмою
значення зайнятості 24/7 (дане значення може бути змінено за потреби).
Так як в даній роботі розглядається встановлення сонячних колекторів
лише для системи гарячого водопостачання до панелі закладок енергетичної
моделі потрібно додати водопідігрівач, натиснувши на вкладку «Опалення»
(рис. 4.7, поз. 1, 2). В пункті «Водопідігрівач» користувач вводить сезонну
ефективність (%) використання базової системи нагрівання води (рис. 4.7,
поз. 3).
Її значення знаходяться в діапазоні від 60% для нагрівачів води, які
працюють за рахунок спалювання традиційних видів палива, до 100% для
25
електричних нагрівачів.
Видалити з переліку обладнання опалювальну систему можна буде
лише коли у пункті «Гаряча вода» буде вибрано водонагрівач (рис. 4.8, поз.
6).

Рисунок 4.7 – Вкладка «Енергія», пункт «Водопідігрівач»

4.5 Споживання гарячої води

У пункті «Гаряча вода» (рис. 4.8, поз. 1) користувачем вводиться

інформація стосовно споживачів гарячої води, її температури та відсотку
споживання. Для об’єктів різного призначення, які можна вибирати з
випадного списку, програма пропонує відповідно різні методи розрахунку
споживання. Наприклад, при виборі типу навантаження «Дім», користувачем
задається лише кількість мешканців, а при виборі «Автомийка» – кількість
машин за день (рис. 4.8, поз. 2). Програма самостійно визначає значення
щоденного споживання гарячої води всіма мешканцями будівлі (для варіанту
«Дім»). Це значення представлене у відповідній білій комірці, його можна
прийняти для розрахунку, переписавши у жовту комірку нижче, або вписати
туди інше необхідне значення (рис. 4.8, поз. 3).

26
 Рис. 4.8 – Вкладка «Енергія», пункт «Гаряча вода»

Для задачі встановлення сонячних колекторів комірки «Базовий» та

«Запропонований» рекомендується заповнювати однаково. Величина
відсотків використання може відрізнятися, якщо паралельно зі
встановленням сонячного колектору проводиться зміна умов споживання
гарячої води (зміна кінцевої температури, зменшення чи збільшення витрати
води). Температуру гарячої води рекомендується приймати від 55°С (рис. 4.8,
поз. 4).
Активація комірки «Відсоток місяців використання» (рис. 4.8, поз. 5),
дозволяє врахувати частку використання гарячої води для кожного місяця
(приймається відповідно до варіанту). Якщо дана комірка не активована, то
програма автоматично приймає, що система працює цілий рік.
В комірці з випадним списком потрібно обов’язково обрати
водонагрівач (рис. 4.8, поз. 6).
27
 Після заповнення комірок програма розраховує кількість спожитої
теплоти (рис. 4.8, поз. 7) на гаряче водопостачання за формулою, кВт ∙ год:
Q = Gв ∙ Cpв ∙ (tгв – tхв) ∙ n, (4.1)
де: Gв – масова витрата гарячої води, кг/год;
Cpв – масова ізобарна теплоємність води, кДж/(кг ∙ К);
n – кількість годин роботи установки протягом року;
tгв – температура гарячої води, °С;
tхв – середня температура холодної води, °С:
tхв = (tхвmax + tхвmin) / 2. (4.2)

4.6 Сонячний водонагрівач

Задання параметрів сонячних колекторів здійснюється при виборі

пункту енергетичної моделі «Сонячний водонагрівач» (рис. 4.9, поз. 1).
Спочатку програма повторює характеристики навантаження, визначені у
пункті «Гаряча вода» (рис. 4.9, поз. 2), а далі користувачем задаються
параметри розміщення сонячних колекторів у наступних комірках (рис. 4.9,
поз. 3):
− «Режим слідкування за сонцем» обирається в залежності від того чи
планується розміщувати колектори стаціонарно («Зафіксоване») або робити
їх поворотними, що потребує додаткових капітальних затрат, але збільшує
кількість поглиненої сонячної радіації;
− «Нахил» – це значення кута між СК і горизонтальною поверхнею в
градусах (обирається відповідно до варіанту завдання).
− «Азимут» – кут між проекцією на горизонтальну поверхню нормалі
до площини СК і напрямом на південь (знак не має значення). Рекомендована
орієнтація СК – на південь, коли кут азимута 0° у північній півкулі і 180° у
південній півкулі.
При активації «Показати дані» (рис. 4.9, поз. 4) з’являються дані щодо
кількості сонячної радіації, яка надходить на квадратний метр горизонтальної
28
та похилої поверхонь в залежності від місяця року для певного міста, а також
загальна кількість енергії, яка надходить від сонця в кВт ∙ год (рис. 4.10).

Рисунок 4.9 – Вкладка «Енергія», пункт «Сонячний водонагрівач»

Далі користувачем задаються характеристики сонячних колекторів

(рис. 4.9, поз. 5). В програмі можна обрати СК наступних типів:
− Вакуумований (Evacuated);
− Полірований – засклений (Glazed);
− Неполірований – незасклений (UnGlazed);
− Інше.

29
 Рисунок 4.10 – Помісячна кількість сонячної радіації, яка надходить

Для вибору моделі сонячного колектору необхідно активувати

«Дивіться Базу даних обладнання» (рис. 4.9 поз. 6) та обрати фірму
виробника та модель СК (рис. 4.11). Якщо потрібно обрати інший СК, для
якого дані відсутні, користувач вводить його характеристики самостійно.

В залежності від обраного типу сонячного колектору програма видає

значення ряду коефіцієнтів, які характеризують даний тип колектора, та
впливають на визначення долі сонячної енергії в покритті теплового
навантаження.

30
 Рисунок 4.11 – Бази даних обладнання

Якщо обрано "Неполірований" тип колектора, то з’являються додаткові

комірки зі значеннями поправок на швидкість вітру для коефіцієнтів Fr і
FrUL.
для Fr (tau alpha):
[Fr (tau alpha)] – [Fr (tau alpha)]wind ∙ V;
для Fr UL:
[Fr UL] + [Fr UL]wind ∙ V,
де:
[Fr (tau alpha)]wind, с/м, та [Fr UL]wind, Дж/(м2 ∙ °С) – коригувальні
коефіцієнти, які враховують швидкість вітру V, м/с.
При відсутності цих значень користувач може обрати їх самостійно з
урахуванням:
− для Fr (tau alpha) – від 0,03 до 0,05 с/м;
− для FrUL – від 3 до 15 Дж/(м2 оC).
Незасклені СК використовуються переважно там, де потрібні низькі
31
температури води, наприклад, для нагрівання води в басейні лише в літній
період через високі тепловтрати.
Для засклених та вакуумованих СК коефіцієнти Fr (tau alpha) та FrU L не
залежать від швидкості вітру.
Програма автоматично розраховує необхідну кількість колекторів,
площу та потужність і наводить відповідні значення у білих комірках.
Користувач може використовувати запропоновані значення переписавши їх
або зазначити інші у жовтих комірках. Інші втрати рекомендується приймати
від 2 до 5% для вакуумованих колекторів і від 3 до 10% для інших
колекторів.
Після вибору сонячного водонагрівача користувач переходить до
вибору іншого обладнання системи у підрозділі «Баланс системи та інше»
(рис. 9, поз. 7).
Програмою передбачається два напрями застосування системи СК:
гаряче водопостачання з акумулюванням або без нього. В даному
комп’ютерному практикумі запропоновано розглянути систему з
акумулюванням гарячої води, тому в активованій комірці «Акумулювання»
потрібно обрати «Так».
Програма обирає об’єм бака-акумулятора за умови, що чим більша
акумулююча ємність, тим на більш тривалий період розрахований
акумулятор, проте при цьому збільшуються теплові втрати з поверхні
акумулятора і вартість обладнання. Номінальне значення ємності становить
75 л/м2, а типові – від 37,5 до 100 л/м 2. Об’єм ємності в літрах розраховується
програмою автоматично та наводиться у білій комірці.
Якщо контур СК (геліоконтур) замкнений, а передача теплоти в
наступну частину системи здійснюється через теплообмінник, то користувач
в комірці «Теплообмінник» обирає «Так». У цьому випадку програма
припускає, що робочим тілом геліоконтура є антифриз. Ефективність
теплообмінників складає від 50% до 85% в залежності від їх типу. Якщо в
системі немає теплообмінника потрібно обрати «Ні». У цьому випадку вода
32
нагрівається безпосередньо в колекторі та прямує до споживача. Така
система повинна вимикатися при загрозі замерзання в зимовий період.
Інші втрати, які задаються після теплообмінника, враховують втрати
теплоти (%) від труб системи в навколишнє середовище. Це значення
залежить від довжини трубопроводів (1-2% при невеликій відстані між
колектором і рештою системи, в іншому випадку – 4-8%). Менші значення
слід використовувати для добре ізольованих трубопроводів, а більші
значення – для погано ізольованих. У системах з акумулюючою ємністю
можна враховувати додаткові тепловтрати на рівні 5-10%.
Потужність насосу відноситься до одиниці площі колекторів в Вт/м2.
Програмою пропонується використовувати вищі значення при малому
діаметрі труб геліоконтуру або значній довжині труб пропорційно площі
сонячних колекторів. Типові значення потужності насоса складають від 3 до
22 Вт/м2. Діапазон відношення потужності насосів до площі СК наведено в
таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Типові значення відношення потужності насоса до площі

колекторів
Діапазон відношення
Площа СК, Потужність насоса,
потужності
м2 Вт
насоса до площі СК, Вт/м2
26 2045 320
612 85 715
1235 185 515
3560 205 3,56

У великих системах із замкненим геліоконтуром з акумулюючою

ємністю і зовнішнім теплообмінником значення потужності насоса, вказані
вище, повинні бути збільшені в 1,5 ÷ 2 рази, оскільки в цьому випадку
потрібно два насоса.
Початкові затрати приймаємо на рівні 350 $/м2∙проліт (вартість за 1 м2
площі апертури) відповідно до сучасних цін в Україні. Програма
33
автоматично визначає суму капіталовкладень для всієї площі колекторів та
наводить відповідне значення у білій комірці. Після цього користувач
зазначає додаткові щорічні витрати на обслуговування. Можна прийняти на
рівні 50 $/рік.
У підрозділі «Резюме» програма наводить значення споживання
електроенергії насосом, зекономлену енергію за рік та долю сонячної енергії
(коефіцієнт заміщення або частка в покритті теплового навантаження на ГВП
за рахунок сонячної енергії).

4.7 Результати енергетичного розрахунку

У пункті «Порівняння» (рис. 4.12, поз. 1) користувач може

проаналізувати результати з енергетичної точки зору. В таблиці «Резюме –
Електрика та палива» в стовпчиках «Базовий випадок» та «Запропонований
випадок» представлені дані щодо витрати енергоресурсів відповідно до та
після встановлення системи з сонячними колекторами. Стовпчик
«Збереження» – це різниця між значеннями у двох попередніх стовпчиках.

Рисунок 4.12 – Вкладка «Енергія», пункт «Порівняння»

В таблиці «Перевірка проекту» можна порівняти розрахункові дані по

споживанню з фактичним, за наявності такої інформації про об’єкт.
34
 Таблиця «Збереження» наводить дані про енергоспоживання різних
систем до та після впровадження заходу, а також економію в енергетичних
одиницях вимірювання та у %.
4.8 Вартість проєкту

Задати та перевірити капіталовкладення для встановлення сонячних

колекторів можна перейшовши на вкладку «Вартість» (рис. 4.13, поз. 1).

Рисунок 4.13 – Вкладка «Вартість»

Початкові інвестиції враховують витрати на придбання сонячних

колекторів, визначені на попередній вкладці (рис. 4.9, поз. 7), а також задані
користувачем витрати (рис. 4.13, поз. 2). Додаткові витрати на суму 450$
враховують інше обладнання системи, включаючи акумулюючу ємність,
насос та трубопроводи системи. Щорічні витрати у розмірі 50$/рік на

35
експлуатацію та обслуговування були також задані на попередній вкладці
(рис. 4.9, поз. 7).
На вкладці «Вартість» також представлені щорічні грошові витрати на
енергоресурси для базового та запропонованого випадків.
4.9. Аналіз викидів

Вкладка «Емісія» (рис. 4.14, поз. 1) містить автоматично розраховані

програмою дані про кількість викидів парникових газів до та після
впровадження заходу зі встановлення системи сонячних колекторів, а також
значення щорічного скорочення викидів у відповідних одиницях та у %.
У правому нижньому кутку вкладки (рис. 4.14, поз. 2) можна порівняти
щорічне скорочення викидів з різними екологічними показниками (літри
невикористаного бензину, гектари лісу, що поглинають вуглекислий газ,
тони перероблених відходів тощо).

4.10 Результати економічного розрахунку

Для визначення економічної доцільності впровадження проєкту

розглядається вкладка «Фінанси» (рис. 4.15, поз. 1). Економічна оцінка
ефективності інвестицій проектованих об'єктів полягає в зіставленні
капітальних витрат за всіма джерелами фінансування, експлуатаційних
витрат та інших витрат з надходженнями, які матимуть місце при
експлуатації розглянутих об'єктів.

36
 1

Рисунок 4.14 – Вкладка «Емісія»

Рисунок 4.15 – Вкладка «Фінанси»

37
 Розрізняють два основні підходи для оцінки економічної ефективності:
без урахування фактору часу, коли дохід та витрати з плином часу
залишаються незмінними, і з урахуванням фактору часу. Відповідно до цього
і методи оцінки економічної ефективності поділяються на дві групи: прості
(статичні) та методи дисконтування (інтегральні).
Результатом використання простого методу оцінки економічної
ефективності є визначення простого терміну окупності проєкту (рис. 4.15,
поз. 3). Для цього на вкладці «Фінанси» потрібно заповнити лише комірку
«Строк реалізації проекту» (рис. 4.15, поз. 2).
Комірка «Строк реалізації проекту» – це період часу, протягом якого
інвестор планує повернути вкладені кошти та додатково отримати прибуток.
Розрахунковий період також залежить від «строку життя» основних
елементів системи (найбільш важливої частини основного капіталу) та
складає приблизно від 20 до 30 років.
Для більш детального економічного аналізу рекомендується задавати
темпи інфляції. Комірка «Темп інфляції» характеризує зміни загального
рівня цін на товари та послуги, придбані населенням для невиробничого
споживання.
Методи дисконтування враховують підвищення щорічних витрат на
«Затрати на експлуатацію і обслуговування (економія)» та вартість палива
(ціна одиниці палива), що збільшує термін окупності системи та час
повернення капіталу. Для використання методу дисконтування
рекомендується обирати «Рівень 2» фінансового аналізу (рис. 4.15, поз. 4).
За результатами розрахунку програма будує графік сукупного
грошового потоку (рис. 15). У випадку економічної недоцільності проекту
або помилок при заповненні програми графік буде мати інший вигляд, при
якому термін окупності проєкту не буде очевидним.

38
5 ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ І ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Робота виконується у відповідності до варіанту у послідовності

зазначеній у розділі 4. Додаткову інформацію добирають з мережі Інтернет
або довідників чи спеціальної літератури.
На підставі виконаної роботи скласти звіт, який включає:
1. Стислий опис роботи (мета, завдання, теоретичні відомості та інше).
2. Результати розрахунків в програмі RETScreen (обов’язковими є
скріншоти рис. 4.4-4.9, 4.12-4.15).
3. Висновки.

39
 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Для чого призначена програма «RETScreen».

2. Опишіть структуру програми «RETScreen».
3. Що називається кутом нахилу колектора?
4. Як визначається азимут сонячного колектора?
5. Яка сутність параметра «місячна частка використання»?
6. Які напрямки застосування системи сонячних колекторів вам відомі?
7. У яких випадках необхідне використання акумулятора теплоти в системах
сонячного нагрівання води?
8. У яких випадках допускається проектування системи сонячних колекторів
без акумулятора теплоти?
9. Які види навантажень системи гарячого водопостачання використовуються
для моделювання в програмі?
10. Які типи сонячних колекторів використовуються для моделювання в
програмі?
11. Назвіть основні області застосування кожного типу сонячних колекторів?
12. Назвіть енергетичні характеристики системи сонячних колекторів.

40
 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Фоміч С. В. Міська система централізованого гарячого водопостачання з

вакуумною деаерацією: автореф. дис. канд. техн. наук : 05.23.03 / Фоміч С. В. ;
Харківський національний університет будівництва і архітектури. – Харків, 2018.
– 20 с.
2. Тепло з енергії сонця для домогосподарств. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://saee.gov.ua/sites/default/files/Heat_from%20solar_ua.pdf.
3. RETScreen Capacity Building. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://natural-resources.canada.ca/energy/energy-offices-and-labs/canmetenergy/
canmetenergy-varennes/retscreen-capacity-building/23363
4. RETScreen Software & NASA Data: A Global Climate Solution. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://translate.google.com/?
hl=ru&sl=auto&tl=ru&text=RETScreen%20Software%20%26%20NASA%20Data
%3A%20A%20Global%20Climate%20Solution&op=translate
5. RETScreen. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://natural-
resources.canada.ca/maps-tools-and-publications/tools/modelling-tools/retscreen/7465.

41
 ДОДАТОК А
ВАРІАНТИ ЗАВДАННЯ

Таблиця А1 – Вихідні дані

Період m s Тип
Варіант Місто
міс. чол. град. колектору
1 Донецьк III-X 5 30 Вакуумний
2 Житомир III-X 4 35 Вакуумний
3 Запоріжжя III-XI 6 35 Полірований
4 Івано-Франківськ III-XI 8 40 Вакуумний
5 Тернопіль IV-XI 8 30 Полірований
6 Ужгород III-XI 7 40 Вакуумний
7 Харків III-IX 5 40 Полірований
8 Херсон II-XI 4 35 Полірований
9 Хмельницький III-X 6 40 Полірований
10 Черкаси III-X 8 30 Полірований
11 Чернігів IV-IX 7 35 Вакуумний
12 Одеса II-XI 6 40 Полірований
13 Полтава III-X 8 30 Полірований
14 Рівне III-X 7 30 Полірований
15 Севастополь I-XII 5 40 Полірований
16 Сімферополь I-XI 4 40 Полірований
17 Суми IV-IX 6 30 Полірований
18 Чернівці III-X 5 40 Полірований
19 Ялта I-XII 4 40 Полірований
20 Бердянськ I-XI 6 35 Полірований
21 Вінниця III-XI 8 30 Вакуумний
22 Ізмаїл II-XII 7 35 Полірований
23 Керч II-XII 5 35 Полірований
24 Феодосія I-XII 4 30 Полірований
25 Кропивницький III-XI 6 30 Вакуумний
26 Луганськ III-XI 8 40 Вакуумний
27 Луцьк III-X 7 35 Вакуумний
28 Львів IV-X 5 35 Вакуумний
29 Маріуполь II-XI 4 40 Полірований
30 Київ IV-IX 4 30 Вакуумний

42