Пояснювальна записка

ЗМІСТ
Реферат. Мета, задачі, актуальність ...…………………………………………… 4
1. Загальна характеристика об’єкту водопостачання …………………………… 8
2. Визначення розрахункових витрат води……………………………………… 10
3.Розрахунок водопровідної мережі……………………………………………… 29
4. Водозабірні споруди…………………………………………………………… 37
5. Аналітичний огляд методів та технологій очистки підземних вод від

комплексних органічних сполук та амонійного нітрогену……………………… 45
6. Результати експериментальних досліджень щодо вилучення сполук

амонійного нітрогену з підземних вод…………………………………………… 56
7. Розрахунок та проектування водоочисної станції. …………………………… 72
8. Охорона праці…………………………………………………………………… 87
9. Технологія будівельного виробництва ділянки водопровідної мережі..…… 97
Висновки…………………………………………………………………………… 103
Список літератури………………………………………………………………… 104
Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Літера Аркуш Листів
Пояснювальна записка
Реферат
Возняк М.Ю. «Розробка технології очищення підземних вод з підвищеним
вмістом амонійного нітрогену та системи водопостачання котеджного містечка
Затишне Хмельницької обл.» - Кваліфікаційна робота.
Кваліфікаційна робота на отримання ступеня вищої освіти – магістр з

будівництва та цивільної інженерії за спеціальністю 192 «Будівництво та цивільна
інженерія», освітньо-професійною програмою «Водопостачання та водовідведення».
– Національний університет водного господарства та природокористування, 2023.
Ключові слова: водопостачання, очищення підземних вод, амонійний нітроген,

штучні та природні цеоліти.
Зміст реферату.
Актуальність теми. Підземні води є складною багатокомпонентною системою,
яка характеризується різними величинами рН, гідрокарбонатної лужності,
солевмісту, перманганатної окисності, а також містить підвищені концентрації іонв
феруму та амонійного нітрогену. Зважаючи на те, що 24,0% підземних вод основного
водоносного горизонту України відносять до умовно захищених, а ще 36,0% – до
незахищених, у сучасних умовах при прогресуючому техногенному навантаженні
значно підвищується роль станцій водоочищення в загальній системі
водопостачання населених пунктів. Більшість існуючих в Україні станцій очищення
підземних вод введено в експлуатацію в середині 70-х років ХХ століття за
технологією фільтрування із спрощеною аерацією, яка не передбачала комплексного
видалення наведених вище забруднень. Прогресуюче погіршення параметрів якості
підземних вод викликало необхідність удосконалення існуючих технологій
водоочищення.
Кваліфікаційну роботу виконано у відповідності з кафедральною науковою

тематикою «Розробка ресурсоекономних споруд, обладнання та схем очистки
природних і стічних вод населених пунктів та промислових підприємств» (номер
держреєстрації 0118 U 001639).
Мета кваліфікаційної роботи – проєктування системи водопостачання

котеджного містечка Затишне Хмельницької області з розробкою технології
очищення підземних вод від підвищених концентрацій амонійного нітрогену.
Завдання досліджень:
- провести аналіз об’єкта водопостачання та визначити витрати води в
населеному пункті;
Арк
4
- запроектувати систему водопостачання котеджного містечка;
- виконати конструювання водопровідної мережі;
- виконати аналітичний огляд літератури за напрямом вивчення існуючих
сучасних методів та технологій очищення підземних вод від амонійного нітрогену;
- провести порівняльні експериментальні дослідження на пілотних установках з
різними типами контактних завантажень (активоване вугілля; катіоніт КУ-2;
природний цеоліт; штучний цеоліт СR – 100; комбінованого двошарового завантаження
із природного та штучного цеоліту) на предмет вивчення ефективності їх застосування
в технології очищення підземних вод від амонійного нітрогену;
- за результатами експериментальних досліджень визначити технологію
водопідготовки та основне технологічне обладнання;
- розрахувати та запроектувати станцію підготовки води;
- розробити технологію будівництва ділянки водопровідної мережі;
- розробити заходи з охорони праці.
Об’єкт досліджень – процес водопостачання та водопідготовки у малих

населених пунктах, живлення яких здійснюється з підземних джерел з загальною
концентрацією заліза у воді до 5 мг/дм3 та амонійного нітрогену до 18 мг/дм3.
Предмет дослідження – параметри роботи фільтрів з різним контактним

завантаженням в технологіях очищення підземних вод з підвищеним вмістом
амонійного нітрогену.
Методи дослідження. В роботі використано фотоколориметричний метод для

визначення концентрацій іонів амонію та феруму, титрометричний метод для
визначення гідрокарбонатної та загальної лужності та потенціометричний метод для
визначення величин рН – Еh.
Для вирішення поставлених завдань застосовано: аналітично- графічні методи
розрахунку та проєктування елементів системи водопостачання.
Наукова новизна отриманих результатів:

● вперше проведено порівняльні дослідження щодо очищення природних
підземних залізомістких вод з підвищеним вмістом амонійного нітрогену (16 – 18
мг/дм3) на пілотних установках з різними типами контактного завантаження
(активоване вугілля; катіоніт КУ-2; природний цеоліт; штучний цеоліт СR – 100;
комбінованого двошарового завантаження із природного та штучного цеоліту);
● вперше для очищення природних вод від амонійного нітрогену
запропоновано використання комбінованого- міх завантаження із природного цеоліту
марки … та штучного цеоліту марки СR – 100;
● удосконалено технологію очищення підземних залізомістких вод з
підвищеним вмістом амонійного нітрогену (16 – 18 мг/дм3).
Арк
5
Практичні значення отриманих результатів.
Розраховано та запроєктовано систему водопостачання котеджного містечка
Затишне Хмельницької області з забором води з підземного джерела та наступним її
очищенням за багатоступеневою технологічною схемою з використанням вузла
кавітаційної обробки – блоку самопромивних пінополістирольних фільтрів для
знезалізнення – блоку напірних фільтрів з міх завантаженням для видалення сполук
амонійого нітрогену – блоку напірних фільтрів з активованим вугіллям для
доочищення – блоку ремінералізації та блоку знезараження питної води.
Використання міх завантаженням дозволяє не тільки значно скоротити витрати на
засипку фільтрів (1 тонна СR – 100 коштує 388 693 грн. тоді як 1 тонна природного
цеоліту Сокирницького родовища ТУ У 19.5-00292540.001-2001 - 3500 грн), але й
підвищити (до 10%) ефективність очищення від амонійного нітрогену. Регенерація
проводиться 8 – 10 % розчином повареної солі. Тривалість періоду регенерації до 1,5
годин.
Особистий внесок автора:

Наукові результати та головні положення, що викладені у кваліфікаційній роботі
були отримані на основі експериментів по вивченню ефективності використання
різних типів контактних завантажень для видалення із підземних залізомістких вод
амонійного нітрогену. Експериментальні дослідження проводились на пілотних
установках зібраних в фізико-хімічній лабораторії кафедри водопостачання,
водовідведення та бурової справи НУВГП. Автором проаналізовано результати
досліджень та отримано залежності зміни концентрації амонійного нітрогену та
параметрів загальної жорсткості води від тривалості фільтроциклу в залежності від
типу контактного завантаження, характеристику процесу фільтрування після
регенерації засипки СR – 100, кінетику. Автором проведено аналітичний огляд науково-
технічної літератури щодо існуючих методів та технологій очищення природних
підземних вод від амонійного нітрогену. Всі розрахунки та інженерні рішення в роботі
прийняті магістром.
Робота викладена на 106 сторінках, 38 таблиць і 33 рисунки та складається

із вступу, девяти розділів, загальних висновків, списку літератури із 20 найменувань.
Основний зміст роботи.
У першому розділі наведено територіально-географічне положення котеджного

містечка Затишне Хмельницької області та характеристики водоспоживачів.
У другому розділі визначено річні, добові та погодинні витрати води,

побудовані інтегральні та ступеневі графіки водоспоживання та роботи насосі, що
Арк
6
живлять водопровідну мережу. Заодно визначено діаметри труб в мережі, разом з
розрахунками швидкості, витрат води і втрат напору.
У третьому розділі було виконано конструювання водопровідої мережі,

проектування і розрахунок напірно-регулюючих споруд, розрахунок насосної станції
ІІ-го підйому, побудування схеми розташування водозабору та визначили побутові і
допоміжні приміщення.
У четвертому розділі спроектовано водозабірні споруди, вибрано місце

майданчика водозабірних споруд, визначено максимальний дебіт свердловини,
розраховано геометричні параметри фільтруючої поверхні фільтра і параметри на
підбір насоса. Було визначено технологію буріння водозабірної свердловини та
монтажу фільтрової колони, розраховано конструкцію водозабірної свердловини та
обрано обладнання оголовка та насосної станції І-го підняття над свердловиною.
У п’ятому розділі був проведений аналітичний огляд методів та технології

очистки підземних вод від комплексних органічних сполу та амонійного нітрогену.
Було наведено характеристику аміаку і технології його видалення.
У шостому розділі були проведені експериментальні дослідження щодо

вилучення сполук амонійного нітрогену з підземних вод, разом з результатами у
вигляді таблиць і графіків. Досліди були виконані на пілотних установках з
завантаженням Катіоніту КУ-2, Активованим вугілля, Цеоліта CR-100 та двошаровим
завантаженням природнього та штучного цеоліту.
У сьомому розділі розрахували та спроектували водоочисну станцію. Були

розраховані кавітатор, змішувачі, фільтри, станції підвищеного тиску, напірні фільтри,
споруди для зберігання і перекачки розчину солі, насос-дозатор та визначенні витрати
напору при промивці фільтрів.
У восьмому розділі була розглянута охорона праці. Виявили шкідливі чинники у

воді та заходи їх протидії, розраховали вентиляційну систему для насосної станції,
виявили заходи з пожежної безпеки на насосній станції ІІ-підйому та описали безпеку
в надзвичайних ситуаціях
У дев’ятому розділі визначено технологію будівельного виробництва ділянки

водопровідної мережі, розраховано земляні роботи, доставку матеріалів і обладнання
до будівництва, випробування траншеї. Склали техніко-економічне обґрунтування
вибору комплектів машин.
Арк
7
1. Загальна характеристика об’єкту водопостачання.
1.1 Загальні відомості
1.1.1 Вихідні дані
Котеджне містечко характеризується одноповерховою забудовою, кількість
будинків - 167шт., кількість 668 чоловік. Площа забудови - 200га.. На території
планується школа на 400 учнів, дитячий садочок – 150 дітей.
1.1.2 Кліматичні умови

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня −5
°C) і теплим, вологим (середня температура липня +19 °C) літом. Кількість опадів, 70
% яких припадає на теплий період, становить 500—640 мм на рік. Середньорічна
швидкість вітру складає 4,2 м/с. Найбільша швидкість вітру відзначена в лютому –3,2
м/с, а в серпні найменша – 2,2 м/с. Поверхня області в основному становить полого-
хвилясту лесову рівнину. На півночі регіону розташована Поліська низовина (з
абсолютними висотами до 240 м), на північному заході — Волинська, у центрі —
Придніпровська (до 380 м) і на півдні — Подільська (до 400 м) височини. В області
знаходяться верхні течії річок Горинь, Случ і Південний Буг, що визначають природний
вигляд районів Полісся і Поділля. Але особливо мальовничі глибоко і хитромудро
врізані долини Дністра і його лівих приток (Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави,
Ушиці та ін.), що місцями утворюють ефектні каньйони і захопливі пейзажі.
1.1.3 Геологічні відомості

На території вишукувань на основі бурових і лабораторних робіт,враховуючи
літологію і стан ґрунтів на глибину 7,5 м виділені наступні інженерно-геологічні
елементи (ІГЕ):
ІГЕ-1 – Грунтово рослинний шар - супісок піщанистий, темно-

сірий,гумусований;ІГЕ-1а - Насипний грунт - супісок піщанистий, коричневий, темно-
сірий,твердий, з включенням будівельного та побутового сміття до 15%, з лінзами
тапрошарками піску мілкого та суглинку;
ІГЕ-2 - Пісок мілкий, жовтувато-сірий, світло-сірий, кварцовий, середньої

щільності, від малого ступеня водонасичення до насиченого водою, з прошарками
супіску та піску пилуватого до 10%;
Арк
8
ІГЕ-3а - Суглинок важкий піщанистий з прошарками пилуватого, сірувато-жовтий,
бурувато-жовтий, напівтвердий з прошарками тугопластичного, місцями зтонкими
прошарками глини, лінзами піску мілкого та супіску до 20% та включенням гравію
кристалічних порід 5-10%;
ІГЕ-3б - Суглинок важкий піщанистий з прошарками пилуватого, сірувато-жовтий,

бурувато-жовтий, м'якопластичний, місцями з тонкими прошарками глини, лінзами
піску мілкого та супіску до 20% та включенням гравію кристалічних порід 5-10%;
ІГЕ-4,4а - Супісок піщанистий з прошарками пилуватого, сіро-жовтий,коричнево-

жовтий, 4 - твердий, 4а - пластичний, з прошарками піску мілкого до10% та включенням
гравію кристалічних порід 5-10%;
ІГЕ-5 - Глина легка пилувата, сірувато-жовта, бурувато-жовта, напівтверда з

прошарками тугопластичної, місцями з тонкими прошарками суглинку та піскумілкого
до 10% та включенням гравію кристалічних порід 5-10%.
1.1.4 Параметри якості води

Таблиця 1.1
№
Назва параметру Одиниці виміру Величина
п/п
1 Концентрація іонів Fe2+ мг/дм3 1,7 – 2,3
2 Концентрація іонів NH4+ мг/дм3 16 - 18
3 Величина рН - 7,65
4 Жорсткість води ммоль/дм3 6,3
5 Амоній мг/дм3 15,7
6 Перманганатна окисність мг O/дм3 2,64
7 Кальцій мг/дм3 80
8 Солевміст мг/дм3 390
9 Лужність ммоль/дм3 8,1
Арк
9
2. Визначення розрахункових витрат води.
2.2 Розрахунок добових витрат води
2.2.1 Витрати води населенням

Система водопостачання розрахована на 167 житлових будинків, кількість
мешканців 668 чоловік. Норма водопостачання на 1-го мешканця 250 л/добу;
Крім того враховано, витрати на школу на дитячий садок.
Школа: кількість учнів, вчителів – 400 чол. , норма 20 л/люд на добу;
Садочок: кількість дітей, вихователів 150 чол, норма 40 л/люд на добу;
Добові витрати води населенням визначаємо за формулою:
N q
Qсердоб   K м, (2.1)
1000
де q – середньодобове питоме водоспоживання людиною, л/добчол ;
N – розрахункова кількість жителів у районах житлової зони забудови;
Км – коефіцієнт, що враховує витрати на потреби місцевої промисловості,
(Км=1,1).
Розрахункові витрати води за добу найбільшого та найменшого водоспоживання,
м3/доб,
Qдоб max  K доб max  Qсердоб , (2.2)
Qдоб min  K доб min  Qсердоб , (2.3)
Коефіцієнти добової нерівномірності водоспоживання Кдоб , які враховують устрій
життя населення, ступінь благоустрою будинків;
Кдобmax=1.3,Кдобmin=0.9
Добові витрати води населенням

Таблиця 2.1
Питоме Розрахункові добові
Кількість Коефіцієнт
водоспожи- витрати води,
№ з/п мешканців Км нерівномірності м3/доб
вання,
N, чол
л/люд доб Кдобmax Кдобmin Qсер Qmax Qmin
1 668 250 1,1 1,3 0,9 183,7 238,8 165,0
Витрати школа, дитячий садочок

Таблиця 2.2
Питоме Розрахункові добові витрати води,
Кількість
водоспожи-
№ з/п мешканців Qдоб., qгод, qс,
вання, л/люд
N, чол м3/добу м3/год л/с
доб
Школа 400 20 8 1 0,24
Садочок 150 40 6 0,75 0,21
Арк
10
2.2.2. Витрати води на полив
Добову витрату на полив визначаємо за формулою:
Qпол  10  Fпол  q пол  mпол , м 3 / доб (2.4)
де qп – питомі витрати води на полив, л/м ; 2
Fпол – площа поливу, га; прийнято 10га

m – кількість поливів за добу, mпол=1
Таблиця 2.3
Площа Питоме Витрата води за
№ Вид поливу поливу водоспоживання на добу, м3/доб
з/п Fпол, га полив qпол, л/м2доб Qсер Qmax Qmin
1 Присадибні ділянки 10 6 600 600 0
2.2.3. Визначення розрахункових витрат води на пожежогасіння

Протипожежний водопровід у селищі приймається об’єднаним з господарсько-
питним.
Одночасна кількість пожеж приймається в залежності від загальної кількості
населення, приймаємо одну пожежу - 15л/с.
2.2.4. Погодинні витрати води

Годинна витрата води визначається за формулою:
Qгод. розрах  К год  Qср.год. , (2.5)
Qдоб
Qгод.сер  , (2.6)
24
Кгод =2,5
Погодинні витрати води, м3/год, на полив газонів і парків залежить від тривалості
поливання протягом доби
Qпол
Qпол.год.  , (2.7)
Tпол
де Tпол – тривалість поливу протягом доби, год.
Годинні витрати води для j-ої години доби визначається за формулою:
В j %  Qдоб. max/
q г. j.  , (2.8)
100
де Bj – величина годинної витрати % від добової витрати води;
Qдоб.max. – максимальна добова витрата води, м3/добу.
Для побудови добових графіків водоспоживання визначають годинні витрати в %
від добових витрат води Р і ординати інтегрального графіка водоспоживання:
P
 Qгод  100 %
 Qдоб. max . , (2.9)
Арк
11
P /   Pі , і=1-24год (2.10)
і 1
Погодинні витрати води в населенному пункті

Таблиця 2.4
Години Забудова Школа Дитячий Всього по місту
доби м3/год садок, м3/год Р, % Коеф.
% м3/год м3/год інт.граф,%
0-1 0,60 1,43 1,43 0,57 0,57
1-2 0,60 1,43 1,43 0,57 1,14
2-3 1,20 2,87 2,87 1,13 2,27
3-4 2,00 4,78 4,78 1,89 4,16
4-5 3,50 8,36 8,36 3,31 7,47
5-6 3,50 8,36 8,36 3,31 10,77
6-7 4,50 10,75 10,75 4,25 15,02
7-8 9,56 22,83 22,83 9,03 24,05
8-9 8,80 21,01 1 0,75 22,76 9,00 33,06
9-10 6,50 15,52 1 0,75 17,27 6,83 39,89
10-11 4,10 9,79 1 0,75 11,54 4,57 44,46
11-12 4,10 9,79 1 0,75 11,54 4,57 49,02
12-13 3,50 8,36 1 0,75 10,11 4,00 53,02
13-14 3,50 8,36 1 0,75 10,11 4,00 57,02
14-15 4,70 11,22 1 0,75 12,97 5,13 62,15
15-16 6,20 14,81 1 0,75 16,56 6,55 68,70
16-17 11,04 26,36 26,36 10,43 79,13
17-18 9,40 22,45 22,45 8,88 88,01
18-19 7,30 17,43 17,43 6,90 94,90
19-20 1,60 3,82 3,82 1,51 96,41
20-21 1,60 3,82 3,82 1,51 97,93
21-22 1,00 2,39 2,39 0,94 98,87
22-23 0,60 1,43 1,43 0,57 99,44
23-24 0,60 1,43 1,43 0,57 100,00
100 238,80 252,8 100
В координатах P і t (години доби) будуємо ступінчатий, а в координатах P/ і t –

інтегральний графіки водоспоживання.
При сумарній подачі води насосами першого і другого ступенів повинна
виконуватись умова:
P1T1 + P2T2 = 100, (2.11)
Погодинні подачі води насосною станцією складають:

Т1=9 год, Т2=15год, Р2=5,5%
Тоді, Р1= (100- P2T2)/Т1 =1,94,
Арк
12
Погодинна подача води насосами кожного ступеня:
Pi  QР.доб. 3
Qi  , м /год (2.12)
100
Подача насосами першого ступеня:

- Qгод = (1,94 х 252,8) / 100 = 4,9 м3/год
- qс = 1,36л/с
Подача насосами другого ступеня:

- Qгод = (5,5 х 252,8) / 100 = 13,9 м3/год
- qс = 3,86л/с
Визначаємо:
- максимальна ордината надлишку αн=9,28.
- максимальна ордината дефіциту αд=4,6;
2.2.5. Визначення річних витрат води

Річна витрата, м /рік, визначається за формулою:
3
Qрік = Qсер х Т (2.13)

де Т – 365 діб;
Тп – тривалість поливного періоду, визначається за формулою
Тп = 150 діб;
Qдоб.ср.п ,– середньодобові витрати води, м3 /доби;
Qрік = 183,7 х 365 = 67050,50 м3/рік;

Qрік.п = 600 х 150 = 90000,0 м3/рік;
2.2.6. Вільні напори в мережі

Мінімальний вільний напір в мережі водопроводу при максимальному
господарсько-питному водоспоживанні, при одноповерховій забудові, приймається не
менше 10м.
Для двоповерхової зони забудови Нв=14м.
Максимальний вільний напір в мережі об’єднаного водопроводу не повинен
перевищувати 60м.
Арк
13
Розрахункові витрати води
Таблиця 2.5
№ Назва Позначення Одиниця Витрата
п/п
1 2 3 4 5
Водоспоживання
1 Річна Qрік м3/рік 67050,0
2 Максимальна добова Qр.доб. м /доб
3
252,80
3 Максимальна погодинна Qмак.год. м /год
3
26,36
4 Максимальна секундна qр.макс. л/с 7,32
5 Протипожежна qпож. л/с 15
6 Протипожежна повна qр.пож. л/с 22,32
7 Полив річний Qрік м /рік
3
90000,0
Максимальна добова Qр.доб.п м /доб
3
600,0
Максимальна погодинна Qмак.год.п м /год
3
60,0
Максимальна секундна qр.макс.п л/с 16,7
Подача насосами II-го підйому(водоспоспоживання)
1 Річна Qрік.н.с. м3/рік 102198,49
2 Добова Qр.доб.нс. м /доб
3
252,80
3 Погодинні:
4 а). насоси I-го ступеня Qг.н.1 м3/год 4,9
5 б). насоси II-го ступеня Qг.н.2. м /год
3
13,9
6 Секундні:
7 а). насоси I-го ступеня qн.1 л/с 1,36
8 б). насоси II-го ступеня qн.2 л/с 3,86
9 в).пожежними насосами qн.пож. л/с 22,32
2.3.1. Попередній потокорозподіл

Початковий потокорозподіл виконано для всіх розрахункових варіантів роботи
мережі. На розрахункових схемах (див. ЛИСТ 3) стрілками позначено напрямок руху
води на ділянці мережі, величини витрат на ділянках та у вузлах мережі, а також
довжини ліній, діаметри й коефіцієнти, які враховують роль ділянки у витраті енергії
на підйом води.
2.3.2. Визначення діаметрів труб мережі

Труби для водопостачання котеджного містечка приймаються марки ПЄ100,
SDR17., по ДСТУ EN 12201-2:2018.
Визначення економічно вигідних діаметрів водопровідної мережі наведені у
таблиці 2.6
Діаметри трубопроводів прийняті відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 п.12.44.
Арк
14
Визначення діаметрів водопровідної мережі
Таблиця 2.6
Максимальне
Номер Пожежгасіння Прийнятий
водоспоживання
ділянки діаметр
Витрата, л/с d,мм Витрата, л/с d,мм
1-6 3,51 90 13,36 90 110
1-4 2,46 125 6,49 90 110
1-2 0,89 90 2,01 90 110
2-3 0,65 90 1,77 90 110
3-4 0,41 90 1,53 90 110
4-5 0,92 90 2,44 90 110
4-7 1,4 75 5,03 75 75
5-8 0,66 90 2,18 90 110
8-11 0,99 90 3,24 90 110
8-7 0,97 90 1,41 90 110
7-13 0,65 75 1,98 75 75
7-6 0,56 90 1,01 90 110
6-9 0,86 90 6,0 90 110
6-10 1,55 110 7,83 110 110
9-10 0,63 90 5,77 90 110
10-12 0,45 90 5,59 90 110
12-14 0,21 90 9,65 90 110
12-16 1,48 90 2,1 90 110
12-14 0,06 75 0,93 75 110
14-15 0,33 75 2,52 75 110
18-19 0,92 75 0,7 75 110
15-17 0,61 75 0,55 75 110
18-17 0,4 75 0,76 75 75
14-13 0,23 75 0,63 75 75
19-23 0,55 75 0,07 75 75
17-21 0,43 75 0,34 75 110
13-11 0,68 75 2,06 75 75
16-20 0,07 75 0,78 75 110
20-15 0,34 75 1,01 75 75
20-22 0,43 75 0,53 75 110
22-26 0,3 75 0,4 75 110
26-25 0,14 75 0,42 75 110
23-25 0,21 75 0,14 75 110
25-24 0,15 75 0,21 75 110
21-23 0,04 75 0,32 75 110
21-22 0,05 75 0,3 75 110
19-24 0 75 0,42 75 110
25-24 0 75 0,4 75 110
Арк
15
2.3.3. Ув’язка кільцевої водопровідної мережі
Ув’язка кільцевої водопровідної мережі виконано на ЕОМ.
Вихідні параметри ділянок

Розрахунковий варіант: максимальне водоспоживання
Таблиця 2.7
Номер Граничні Довжина, Діаметр Матеріал Коефіцієнт
ділянки вузли м умовного труб збільшення
Поч. Кінець проходу, мм (режим) опору, Кs
1 1 2 130,0 110 пластм 1,0
2 2 3 204,0 110 пластм 1,0
3 3 4 130,0 110 пластм 1,0
4 1 4 205,0 110 пластм 1,0
5 4 7 365,0 75 пластм 1,0
6 7 6 133,0 110 пластм 1,0
7 1 6 300,0 110 пластм 1,0
8 4 5 77,0 110 пластм 1,0
9 5 8 285,0 110 пластм 1,0
10 8 7 113,0 110 пластм 1,0
11 6 9 349,0 110 пластм 1,0
12 9 10 133,0 110 пластм 1,0
13 18 17 175,0 110 пластм 1,0
14 6 10 216,0 110 пластм 1,0
15 7 13 295,0 75 пластм 1,0
16 14 13 62,0 75 пластм 1,0
17 12 14 53,0 110 пластм 1,0
18 10 12 93,0 110 пластм 1,0
19 8 11 177,0 110 пластм 1,0
20 13 11 170,0 75 пластм 1,0
21 12 16 105,0 110 пластм 1,0
22 16 20 82,0 110 пластм 1,0
23 20 15 107,0 75 пластм 1,0
24 14 15 28,0 110 пластм 1,0
25 11 18 103,0 110 пластм 1,0
26 18 17 175,0 75 пластм 1,0
27 15 17 58,0 110 пластм 1,0
28 17 21 38,0 110 пластм 1,0
29 20 15 107,0 75 пластм 1,0
30 20 22 96,0 110 пластм 1,0
31 18 19 100,0 110 пластм 1,0
32 21 22 107,0 75 пластм 1,0
33 21 23 35,0 110 пластм 1,0
34 19 24 74,0 110 пластм 1,0
35 25 24 66,0 110 пластм 1,0
36 23 25 83,0 110 пластм 1,0
Арк
16
Продовження Таблиці 2.7
37 26 25 106,0 110 пластм 1,0
38 22 26 116,0 110 пластм 1,0
39 19 23 107,0 75 пластм 1,0
Вихідні параметри вузлів

Таблиця 2.8
Номер Позначка Необхідний Задані вузлові
вузла поверхні землі, м напір, м витрати, л/с
1 165,00 14,0 6,860
2 164,05 14,0 -0,240
3 160,09 14,0 -0,240
4 158,00 14,0 -0,550
5 158,55 14,0 -0,260
6 164,40 14,0 -0,540
7 160,70 14,0 -0,640
8 154,83 14,0 -0,340
9 163,080 14,0 -0,230
10 155,00 14,0 -0,180
11 158,50 14,0 -0,240
12 162,00 14,0 -0,280
13 152,032 14,0 -0,250
14 158,35 14,0 -0,380
15 160,50 14,0 -0,180
16 150,44 14,0 -0,210
17 148,28 14,0 -0,200
18 159,50 14,0 -0,100
19 158,30 14,0 -0,140
20 150,50 14,0 -0,270
21 156,85 14,0 -0,190
22 156,85 14,0 -0,130
23 146,52 14,0 -0,220
24 148,90 14,0 -0,200
25 153,00 14,0 -0,160
26 147,06 14,0 -0,100
27 149,09 14,0 -0,230
28 145,72 14,0 -0,160
Арк
17
Вихідні параметри кілець
Таблиця 2.9
№ п/п Номер Кількість ділянок Номери Витрата води на
кільця в кільці ділянок ділянках, л/с
1 2 3 4 5
1 1 4 1 2,280
2 2 2,040
3 3 1,800
4 4 -2,290
5 2 4 6 -0,580
6 7 -2,290
7 4 2,290
8 5 1,770
9 3 4 10 -0,850
10 5 -1,770
11 8 1,770
12 9 1,510
13 4 4 10 0,850
14 190 2,020
15 20 0,890
16 15 -0,860
17 5 6 6 0,580
18 15 0,860
19 16 1,370
20 17 0,630
21 18 -0,240
22 14 -0,590
23 6 5 13 0,070
24 12 -0,170
25 39 -0,350
26 11 -0,580
27 14 0,590
28 7 5 22 -0,480
29 21 -0,690
30 17 -0,630
31 24 0,640
32 23 -0,140
33 8 6 27 -0,640
34 24 -0,640
35 16 -1,370
36 20 -0,890
37 25 0,880
38 26 0,310
Арк
18
39 9 5 26 -0,310
40 31 0,300
41 32 -0,080
42 33 -0,320
43 28 -0,760
44 10 5 30 -0,140
45 23 0,140
46 27 0,640
47 28 0,760
48 29 0,310
49 11 4 32 0,080
50 34 0,180
51 35 0,080
52 36 -0,080
53 12 5 38 -0,230
54 29 -0,310
55 33 0,320
56 36 0,080
57 37 -0,070
Результати розрахунку параметрів ділянок

Таблиця 2.10
№ К- № Вузли Дов- Діа- Мате Швид Витра Втрати
№ сть № поч кін жини, мет - Кs м/с ти напору,
кі діл. діл. м ри, ріал води, м
л к-ця мм труб л/с
1 4 1 1 2 130,0 110 плас 1,0 0,2 0,89 0,10
2 2 3 204,0 110 плас 1,0 0,1 0,65 0,08
3 3 4 130,0 110 плас 1,0 0,1 0,41 0,02
4 1 4 205,0 110 плас 1,0 0,3 -2,46 -0,20
Нев’язка в кільці 0,0003м
2 4 6 7 6 133,0 110 плас 1,0 0,2 -0,56 -0,10
7 1 6 300,0 110 плас 1,0 0,3 -3,51 -0,34
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,3 2,46 0,20
5 4 7 365,0 75 плас 1,0 0,2 1,40 0,23
3 4 10 8 7 113,0 75 плас 1,0 0,2 -0,67 -0,12
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,2 -1,40 -0,23
8 4 5 77,0 110 плас 1,0 0,2 0,92 0,06
9 5 8 285,0 110 плас 1,0 0,2 0,66 0,29
Нев’язка в кільці -0,0050м
Арк
19
4 4 10 8 7 113,0 75 плас 1,0 0,2 0,67 0,12
8 4 5 77,0 110 плас 1,0 0,3 0,99 0,16
20 13 11 170,0 75 плас 1,0 0,0 0,06 0,00
15 7 13 295,0 75 плас 1,0 0,2 -0,65 -0,28
5 6 6 7 6 133,0 110 плас 1,0 0,2 0,56 0,10
15 7 13 295,0 75 плас 1,0 0,2 0,65 0,28
16 14 13 62,0 75 плас 1,0 0,1 0,33 0,02
17 12 14 53,0 110 плас 1,0 0,2 -0,69 -0,06
18 10 12 93,0 110 плас 1,0 0,3 -1,48 -0,18
14 6 10 216,0 110 плас 1,0 0,2 -1,55 -0,17
6 5 13 18 17 175,0 110 плас 1,0 0,0 -0,21 -0,00
12 9 10 133,0 110 плас 1,0 0,1 -0,45 -0,00
39 19 23 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,63 -0,08
11 6 9 112,0 110 плас 1,0 0,2 -0,86 -0,08
14 6 10 216,0 110 плас 1,0 0,2 1,55 0,17
7 22 16 20 82,0 110 плас 1,0 0,1 -0,40 -0,03
21 12 16 105,0 110 плас 1,0 0,2 -0,61 -0,09
17 12 14 53,0 110 плас 1,0 0,2 0,69 0,06
24 14 15 28,0 110 плас 1,0 0,3 0,92 0,05
23 20 15 107,0 75 плас 1,0 0,1 0,23 0,01
8 27 15 17 58,0 110 плас 1,0 0,2 -0,55 -0,04
24 14 15 28,0 110 плас 1,0 0,3 -0,92 -0,05
16 14 13 62,0 75 плас 1,0 0,1 -0,33 -0,02
20 13 11 170,0 75 плас 1,0 0,0 -0,06 -0,00
25 11 18 103,0 110 плас 1,0 0,2 0,68 0,11
26 18 17 175,0 75 плас 1,0 0,0 0,07 0,00
9 5 26 18 17 175,0 75 плас 1,0 0,0 -0,07 -0,00
31 18 19 100,0 110 плас 1,0 0,1 0,34 0,03
32 21 22 107,0 75 плас 1,0 0,0 0,00 0,00
33 21 23 35,0 110 плас 1,0 0,1 -0,30 -0,01
28 17 21 38,0 110 плас 1,0 0,1 -0,43 -0,02
10 5 30 20 22 96,0 110 плас 1,0 0,1 -0,43 -0,04
23 20 15 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,23 -0,01
27 15 17 58,0 110 плас 1,0 0,2 0,55 0,04
28 17 21 38,0 110 плас 1,0 0,1 0,43 0,02
29 20 15 107,0 75 плас 1,0 0,0 0,00 0,00
Арк
20
11 4 32 21 22 107,0 75 плас 1,0 0,0 -0,00 -0,00
34 19 24 74,0 110 плас 1,0 0,0 0,14 0,00
35 25 24 66,0 110 плас 1,0 0,0 0,04 0,00
36 23 25 83,0 110 плас 1,0 0,0 -0,15 -0,01
12 5 38 22 26 116,0 110 плас 1,0 0,1 -0,21 -0,01
29 20 15 107,0 75 плас 1,0 0,0 -0,00 -0,00
33 21 23 35,0 110 плас 1,0 0,1 0,30 0,01
36 23 25 83,0 110 плас 1,0 0,0 0,15 0,01
37 26 25 106,0 110 плас 1,0 0,0 -0,15 -0,00
Результати розрахунку параметрів вузлів
Таблиця 2.11
№ Позначки Напори, м П’єзометричні Вузлові витрати, л/с
вузлі поверхні Необхідні Фактичні позначки, м Задані Фактичні
в землі, м
1 165,00 14,0 14,00 179,00 6,86 6,86
2 164,05 14,0 14,85 178,90 -0,24 -0,24
3 160,09 14,0 18,73 178,82 -0,24 -0,24
4 158,00 14,0 20,80 178,80 -0,55 -0,55
5 158,55 14,0 20,18 178,73 -0,26 -0,26
6 164,40 14,0 14,26 178,66 -0,54 -0,54
7 160,70 14,0 17,86 178,56 -0,64 -0,64
8 154,83 14,0 23,62 178,45 -0,34 -0,34
9 163,80 14,0 14,78 178,58 -0,23 -0,23
10 155,00 14,0 23,50 178,50 -0,18 -0,18
11 158,50 14,0 20,0 178,50 -0,24 -0,24
12 162,00 14,0 16,49 178,49 -0,28 -0,28
13 152,32 14,0 25,96 178,28 -0,25 -0,25
14 158,35 14,0 19,93 178,28 -0,38 -0,38
15 160,50 14,0 17,82 178,32 -0,18 -0,18
16 150,44 14,0 27,79 178,23 -0,21 -0,21
17 148,28 14,0 29,91 178,19 -0,20 -0,20
18 159,50 14,0 18,76 178,26 -0,10 -0,10
19 158,30 14,0 19,91 178,21 -0,14 -0,14
20 150,50 14,0 27,67 178,17 -0,27 -0,27
21 156,85 14,0 21,32 178,17 -0,19 -0,19
22 156,85 14,0 21,30 178,15 -0,13 -0,13
23 146,052 14,0 31,63 178,15 -0,22 -0,22
24 148,90 14,0 29,25 178,15 -0,20 -0,20
25 153,00 14,0 25,14 178,14 -0,16 -0,16
26 147,06 14,0 31,08 178,14 -0,10 -0,10
27 149,09 14,0 29,05 178,14 -0,23 -0,23
28 145,072 14,0 32,42 178,14 -0,16 -0,16
Арк
21
Вихідні параметри ділянок
Розрахунковий варіант: максимальне водоспоживання + пожежа
Таблиця 2.12
Номер Граничні вузли Довжи- Діаметр Матеріал Коефіцієнт
ділян- Поч. Кінець на,м умовного труб збільшення
ки проходу, мм (режим) опору, Кs
1 1 2 130,0 110 пластм 1,0
2 2 3 204,0 110 пластм 1,0
3 3 4 130,0 110 пластм 1,0
4 1 4 205,0 110 пластм 1,0
5 4 7 365,0 75 пластм 1,0
6 7 6 133,0 110 пластм 1,0
7 1 6 300,0 110 пластм 1,0
8 4 5 77,0 110 пластм 1,0
9 5 8 285,0 110 пластм 1,0
10 8 7 113,0 110 пластм 1,0
11 6 9 349,0 110 пластм 1,0
12 9 10 133,0 110 пластм 1,0
13 18 17 175,0 110 пластм 1,0
14 6 10 216,0 110 пластм 1,0
15 7 13 295,0 75 пластм 1,0
16 14 13 62,0 75 пластм 1,0
17 12 14 53,0 110 пластм 1,0
18 10 12 93,0 110 пластм 1,0
19 8 11 177,0 110 пластм 1,0
20 13 11 170,0 75 пластм 1,0
21 12 16 105,0 110 пластм 1,0
22 16 20 82,0 110 пластм 1,0
23 20 15 107,0 75 пластм 1,0
24 14 15 28,0 110 пластм 1,0
25 11 18 103,0 110 пластм 1,0
26 18 17 175,0 75 пластм 1,0
27 15 17 58,0 110 пластм 1,0
28 17 21 38,0 110 пластм 1,0
29 20 15 107,0 75 пластм 1,0
30 20 22 96,0 110 пластм 1,0
31 18 19 100,0 110 пластм 1,0
32 21 22 107,0 75 пластм 1,0
33 21 23 35,0 110 пластм 1,0
34 19 24 74,0 110 пластм 1,0
35 25 24 66,0 110 пластм 1,0
36 23 25 83,0 110 пластм 1,0
37 26 25 106,0 110 пластм 1,0
38 22 26 116,0 110 пластм 1,0
39 19 23 107,0 75 пластм 1,0
Арк
22
Вихідні параметри кілець
Таблиця 2.13
№ п/п Номер Кількість ділянок Номери Витрата води на
кільця в кільці ділянок ділянках, л/с
1 2 3 4 5
1 1 4 1 7,280
2 2 7,040
3 3 6,800
4 4 -7,290
5 2 4 6 4,610
6 7 -7,290
7 4 7,290
8 5 6,770
9 3 4 10 3,090
10 5 -6,770
11 8 6,700
12 9 6,510
13 4 4 10 -3,090
14 190 3,080
15 20 1,420
16 15 -4,610
17 5 6 6 -4,610
18 15 4,610
19 16 5,650
20 17 5,150
21 18 4,570
22 14 -3,330
23 6 5 13 7,620
24 12 -7,620
25 39 -7,800
26 11 -8,030
27 14 3,330
28 7 5 22 -0,190
29 21 -0,400
30 17 -5,150
31 24 0,400
32 23 0,450
33 8 6 27 0,190
34 24 -0,400
35 16 -5,650
36 20 -1,420
37 25 1,410
38 26 0,570
Арк
23
39 9 5 26 -0,570
40 31 0,570
41 32 0,190
42 33 -0,170
43 28 -0,190
44 10 5 30 -0,440
45 23 -0,450
46 27 -0,190
47 28 0,190
48 29 -0,110
49 11 4 32 -0,190
50 34 0,180
51 35 0,080
52 36 -0,200
53 12 5 38 -0,110
54 29 0,110
55 33 0,170
56 36 0,200
57 37 0,050
Результати розрахунку параметрів ділянок

Таблиця 2.14
№ К- № Вузли Дов- Діа- Мате- Швид Вит- Втрати
кіл сть діл. поч кін жини, мет- ріал Кs м/с рати напору,
діл. м ри, труб води, м
к-ця мм л/с
1 4 1 1 2 130,0 90 плас 1,0 0,4 2,01 0,43
2 2 3 204,0 90 плас 1,0 0,4 1,77 0,54
3 3 4 130,0 90 плас 1,0 0,3 1,53 0,26
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,7 -6,49 -1,23
2 4 6 6 7 133,0 75 плас 1,0 0,3 1,01 0,29
7 1 6 300,0 140 плас 1,0 1,1 -13,36 -4,02
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,7 6,49 1,23
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,7 5,03 2,50
3 4 10 7 8 113,0 75 плас 1,0 0,4 -1,41 -0,46
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,7 -5,03 -2,50
8 4 5 77,0 90 плас 1,0 0,5 2,44 0,37
9 5 8 285,0 75 плас 1,0 0,6 2,18 2,59
Арк
24
Продовження таблиці 2.14
4 4 10 7 8 113,0 75 плас 1,0 0,4 1,41 0,46
5 8 13 77,0 75 плас 1,0 0,9 3,24 1,47
8 13 14 170,0 75 плас 1,0 0,3 0,93 0,32
9 7 14 295,0 75 плас 1,0 0,6 -1,98 -2,25
5 6 6 6 7 133,0 75 плас 1,0 0,3 -1,01 -0,29
15 7 14 295,0 75 плас 1,0 0,6 1,98 2,25
16 14 18 62,0 75 плас 1,0 0,7 2,52 0,74
17 15 18 53,0 75 плас 1,0 0,5 1,73 0,31
18 12 15 93,0 90 плас 1,0 0,4 2,10 0,34
14 6 12 216,0 110 плас 1,0 1,1 -7,83 -3,34
6 5 13 11 12 75,0 90 плас 1,0 2,0 9,65 4,55
12 10 11 10,0 90 плас 1,0 1,1 -5,59 -0,22
39 9 10 207,0 90 плас 1,0 1,2 -5,77 -4,85
11 6 9 112,0 90 плас 1,0 1,2 -6,00 -2,82
14 6 12 216,0 110 плас 1,0 1,1 7,83 3,34
7 22 16 17 82,0 75 плас 1,0 0,2 0,76 0,11
21 15 16 105,0 75 плас 1,0 0,2 0,55 0,08
17 15 18 53,0 75 плас 1,0 0,5 -1,73 -0,31
24 18 19 28,0 75 плас 1,0 0,2 0,70 0,03
23 17 19 107,0 75 плас 1,0 0,2 0,63 0,10
8 27 19 21 58,0 75 плас 1,0 0,0 0,07 0,00
24 18 19 28,0 75 плас 1,0 0,2 -0,70 -0,03
16 14 18 62,0 75 плас 1,0 0,7 -2,52 -0,74
20 13 14 170,0 75 плас 1,0 0,3 -0,93 -0,32
25 13 20 103,0 75 плас 1,0 0,6 2,06 0,85
26 20 21 175,0 75 плас 1,0 0,2 0,78 0,24
9 5 26 20 21 175,0 75 плас 1,0 0,2 -0,78 -0,24
31 20 24 100,0 75 плас 1,0 0,3 1,01 0,22
32 24 25 107,0 75 плас 1,0 0,1 0,40 0,04
33 22 25 35,0 75 плас 1,0 0,0 0,02 0,00
28 21 22 38,0 75 плас 1,0 0,2 -0,53 -0,02
10 5 30 17 23 96,0 75 плас 1,0 0,1 0,34 0,03
23 17 19 107,0 75 плас 1,0 0,2 -0,63 -0,10
27 19 21 58,0 75 плас 1,0 0,0 -0,07 -0,00
28 21 22 38,0 75 плас 1,0 0,2 0,53 0,02
29 22 23 107,0 75 плас 1,0 0,1 0,42 0,05
Арк
25
11 4 32 24 25 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,40 -0,04
34 24 26 74,0 75 плас 1,0 0,1 0,42 0,03
35 26 27 66,0 75 плас 1,0 0,1 0,32 0,02
36 25 27 83,0 75 плас 1,0 0,1 -0,21 -0,01
12 5 38 23 28 116,0 75 плас 1,0 0,0 0,14 0,01
29 22 23 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,42 -0,05
33 22 25 35,0 75 плас 1,0 0,0 -0,02 -0,00
36 25 27 83,0 75 плас 1,0 0,1 0,21 0,01
37 27 28 106,0 75 плас 1,0 0,1 0,30 0,02
Результати розрахунку параметрів вузлів

Розрахунковий варіант: максимальне водоспоживання+пожежа
Таблиця 2.15
№№ Позначки Напори, м П’єзометрич Вузлові витрати, л/с
вузлі поверхні Необхід Фактич ні Задані Фактичні
в землі, м ні ні позначки, м
1 165,00 10,0 15,64 180,64 21,86 21,86
2 164,05 10,0 16,16 180,21 -0,24 -0,24
3 160,09 10,0 19,58 179,67 -0,24 -0,24
4 158,00 10,0 21,41 179,41 -0,55 -0,55
5 158,55 10,0 20,49 179,04 -0,26 -0,26
6 164,40 10,0 12,22 176,62 -0,54 -0,54
7 160,70 10,0 16,21 176,91 -0,64 -0,64
8 154,83 10,0 21,62 176,45 -0,34 -0,34
9 163,80 10,0 10,00 173,80 -0,23 -0,23
10 155,00 10,0 13,95 168,95 -0,18 -0,18
11 158,50 10,0 10,22 168,72 -15,24 -15,24
12 162,00 10,0 11,28 173,28 -0,28 -0,28
13 152,32 10,0 22,66 174,98 -0,25 -0,25
14 158,35 10,0 16,32 174,67 -0,38 -0,38
15 160,50 10,0 13,12 173,62 -0,18 -0,18
16 150,44 10,0 23,25 173,69 -0,21 -0,21
17 148,28 10,0 25,52 173,80 -0,20 -0,20
18 159,50 10,0 14,43 173,93 -0,10 -0,10
19 158,30 10,0 15,60 173,90 -0,14 -0,14
20 150,50 10,0 23,63 174,13 -0,27 -0,27
21 156,85 10,0 17,05 173,90 -0,19 -0,19
22 156,85 10,0 17,02 173,87 -0,13 -0,13
23 146,052 10,0 27,31 173,83 -0,22 -0,22
24 148,90 10,0 25,01 173,91 -0,20 -0,20
25 153,00 10,0 20,87 173,87 -0,16 -0,16
Арк
26
26 147,06 10,0 26,82 173,88 -0,10 -0,10
27 149,09 10,0 24,77 173,86 -0,23 -0,23
28 145,072 10,0 28,11 173,83 -0,16 -0,16
2.3.4. Визначення п’єзометричних позначок і вільних напорів в мережі

Для I-го і II-го розрахункового випадку за диктуючу “точку” беремо будь-який вузол
мережі (з найвищою позначкою землі), п’єзометричну позначку в якому визначаємо
за формулою:
П д  Z з .д .  Н н . в . д . ,(2.14)
де Zз.д., Нн.в.д. – позначка поверхні землі та необхідний напір у “диктуючий” точці,
м.У всіх інших вузлах п’єзометричні позначки:
П  П /  hi , (2.15)
де П - п’єзометрична позначка на початку ділянки на вибраному напрямку обходу
/
контуру, м;
hі – виправлені втрати напору на і-й ділянці контуру, м.
Вільні напори мережі у всіх вузлах:
Hв  П  Zз, (2.16)
2.3.5. Розрахунок трубопроводу на полив.

Розрахункова витрата на полив q =16,7 л/с . Розрахунковий час поливу 10год.
Визначення діаметрів водопровідної мережі

Таблиця 2.16
Номер Витрата, Швидкість Втрати напору
довжина d,мм
ділянки л/с V,м/с H= l*i,м
1-6 5,21 300 110 0,71 1,95
1-4 5,22 205 110 0,67 1,18
1-2 5,22 130 110 0,17 0,85
2-3 4,67 204 110 0,64 1,1
3-4 4,12 130 110 0,56 0,56
4-5 4,04 77 110 0,55 0,32
4-7 4,05 3650 110 0,55 1,51
5-8 3,45 285 90 0,7 2,32
8-13 1,34 177 75 0,39 0,64
7-8 1,33 113 75 0,39 0,41
7-14 1,96 295 75 0,57 2,7
6-7 1,96 133 75 0,87 1,67
6-9 2,97 112 75 0,72 0,22
6-12 2,97 216 90 0,60 1,35
Арк
27
9-10 2,45 207 75 0,72 0,22
10-11 2,04 10 75 0,60 0,08
11-12 1,49 105 75 0,44 0,46
12-15 3,82 93 90 0,78 0,91
13-14 1,83 170 75 0,54 1,1
14-18 0,74 62 75 0,22 0,08
18-19 1,71 53 75 0,22 0,04
15-16 1,70 105 63 0,71 1,34
16-17 1,24 82 63 0,5 0,6
19-17 0,39 107 63 0,15 0,09
19-21 0,81 58 75 0,24 0,09
17-23 0,39 96 63 0,16 0,1
13-20 2,6 103 75 0,76 1,2
20-21 0,99 175 75 0,3 0,4
20-24 0,99 100 75 0,3 0,2
21-22 1,37 38 63 0,6 0,3
22-25 0,53 35 63 0,22 0,06
24-26 0,26 74 63 0,11 0,03
23-28 0,43 116 63 0,78 0,13
25-27 0,43 83 63 0,18 0,09
26-27 0,03 66 63 0 0
28-27 0,06 106 63 0 0
22-23 0,54 107 63 0,22 0,18
24-25 0,27 107 63 0 0
Приймаємо один резервуар W=200м3, розмірами в плані 12х6, Н=3,64м., для

подачі води на насоси по схемі 1роб+1резер ,Q=16,7 л/с , Н= 25м.
Система водопроводу для поливу запроектовано кільцевою, з поліетиленових труб
марки ПЄ100, SDR17 відповідних діаметрів. Регулююча і запірна арматура розміщена
в колодязях. В найнижчій точці мережі передбачено спуск води з трубопроводів на
неполивний період року.
Арк
28
3.Розрахунок водопровідної мережі
3.1. Конструювання водопровідної мережі
3.1.1. Розташування водопровідної арматури
На водопровідній мережі і водоводах установлюємо регулюючу, запірну,

запобіжну арматуру, а також водовипуски для спорожнення ділянок мережі чи
водоводів. (Див ЛИСТ 3)
Регулюючу й запірну арматури (засувки з ручним приводом, або ж поворотні
дискові затвори) застосовують для регулювання витрат води та напорів у мережі, а
також для повного відключення її ділянок під час ремонту.
Запобіжна арматура (вантузи і різного роду клапани) встановлюються на
трубопроводах для автоматичного впускання й випускання повітря під час їх
спорожнення чи заповнення, а також для регулювання тиску в них і боротьби з
гідравлічними ударами.
Пожежні гідранти, для зручності їх експлуатації), встановлюють на перехрестях
вулиць і провулків, як на магістральний, так і на розподільчій мережах .
При простому лінійному розташуванні віддаль між гідрантами визначається за
формулою:
l г . л.  2 4 R 2  b 2 ; (3.1)
де b – віддаль між суміжними лініями водопровідної мережі, на яких
встановлюються пожежні гідранти. м; b = 100 м
R – радіус дії пожежного гідранта, м:
R  k  l p  r  H буд. , (3.2)
де lр – розрахункова довжина ліній пожежних рукавів, яка залежить від засобів
пожежогасіння: для автонасосів приймається 200 м;
k – коефіцієнт, який враховує згини й повороти пожежних рукавів, приймається
0,8;
r – радіус дії компактного струменя води, який залежить від витрат і діаметра
сприскування, у розрахунках допускається приймати r=11...17м;
Нбуд – висота будинку від поверхні землі до його найвищої точки, яка залежить від
кількості поверхів. м:
H буд  3(nпов  1), (3.3)
де nпов – кількість поверхів забудови.
H буд  3(2  1)  9 м.
R= 0.8 х 200 + 15 - 9= 166,0 м
lг.л = 317 м
Засувки розміщені на мережі за такими правилами:

- уся розподільча мережа від магістральної відключається засувками, які
встановлюються на початку й у кінці розподільчої лінії;
- на всіх водопровідних лініях у місцях приєднання водоводів від насосної станції
2 підйому та башти встановлені засувки;
- засувки встановлені на вводах громадських будівель;
- магістральна і розподільча мережа розділена на ремонті ділянки
Арк
29
3.1.2. Деталювання вузлів мережі
Уся водопровідна арматура, яка має фланцеві типи з’єднання, терморезисторне

з’єднання встановлюється у водопровідних колодязях.
Водопровідна арматура, яка встановлена на мережі, з’єднується з трубами за
допомогою стандартних фасонних частин з ПЕ.
Основна магістральна мережа запроектована з труб марки ПЕ100, SDR 17
діаметром 160, 110 мм зі урахування перспективи розвитку інфраструктури.
Розподільча мережа запроектована з труб діаметром 90 та 75 мм.
3.1.3. Проектування водопровідних колодязів
Розміри водопровідних колодязів визначаються залежно від розмірів арматури й

фасонних частин, а також з врахуванням мінімально допустимих розмірів від
внутрішньої поверхні колодязя до арматури й труб. Глибина колодязів визначається
залежно від глибини прокладання труб Ну, яка приймається :
Ну = Нпр + 0,5, (3.4)
де Нпр – глибина промерзання ґрунту, м.
Визначивши розміри колодязів, приймаємо стандартні, круглі в плані,
залізобетонні елементи.
Колодязі перекривають плитами із зміщеними отворами під люк, забезпечуючи
при цьому робочу частину колодязя, Нр=1,5м. При значній глибині колодязя, для спуску
в нього, влаштовують горловину люка із стінових кілець з діаметром 700мм. Для цього
люк монтують на опірних кільцях , які встановлюють на кільця горловини. Якщо
глибина укладання труб невелика, то забезпечення висоти робочої частини колодязя
його перекривають дорожніми плитами з люком, але без влаштування горловини.
Залежно від місця розташування колодязя застосовують різні типи люків. Легкі
типу “Л” влаштовуються на тротуарі чи газоні, а важкі типу “Т” – на проїзній частині.
3.1.4. Проектування переходів трубопроводів через дороги, річку
При перетині водоводів із автомобільними дорогами, вони прокладаються у

футлярах (кожухах) із стальних труб.
Внутрішній діаметр футляра береться на 200мм більший від зовнішнього діаметра
трубопроводу, так як роботи виконуються відкритим способом.
3.2. Проектування і розрахунок напірно-регулюючих споруд

Забезпечення розрахункових режимів роботи водопровідних мереж можливе
тільки у взаємодії з іншими спорудами системи подачі та розподілу води водоводами,
напірно-регулюючими спорудами (РЧВ та водонапірні башти) і насосними станціями,
що живлять водопровідну мережу.
Арк
30
3.2.1. Розрахунок водонапірної башти
При розрахунках водонапірної башти визначається об’єм бака, а також її висота
від поверхні землі до дна бака та уточнюється можливість використання існуючої
башти..
Об’єм бака водонапірної башти, яка обслуговує об’єднаний господарсько-питний
водопровід з протипожежним,
WБ = WР.Б. + WП.Б., (3.5)
де WР.Б. – регулюючий об’єм, м ; 3
WП.Б. – протипожежний об’єм, м3.

При визначенні графічним способом регулюючого об’єму отримаємо:
WРЕГ = (1 + 2)  Qр.доб. / 100, (3.6)
де 1 = 4,6, 2 = 9,28.
WРЕГ = (4,6 + 9,28)  252,8 / 100 = 35м3.
Враховуючи саморегулюючу спроможність відцентрових насосів, які живлять
мережу, отриману за /5.2/ величину регулюючого об’єму необхідно зменшити на 30-
40% для мереж з контррезервуаром. Тоді розрахунковий об’єм бака, м3
WР.Б. = (1 - ) Wрег., (3.7)
де  - коефіцієнт зменшення регулюючого об’єму за рахунок саморегулювання
насосів, в частках одиниці.
WР.Б.= (1 - 0,3) * 35 = 25,0 м3
Протипожежний об’єм води, який зберігається в баці башти, визначається з
розрахунку гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої пожежі протягом 10хв з
одночасними максимальними витратами води з мережі за формулою, м3:
WП.Б. = 0,6 (qр.макс. + qп.з. + qп.в.), (3.8)
де qп.з.,qп.в – розрахункові витрати води для гасіння відповідно однієї зовнішньої
та внутрішньої пожеж, л/с.
WП.Б. = 0,6 * (7,32 + 15 + 0) = 23,0 м3.
Повний об’єм бака: WБ = 25,0 + 23,0 = 48м3.

Приймаємо башту з розмірами: діаметр DБ=3м і висотою HБ=7,6м.
Залежно від конструкції бака і за його діаметром визначають:
а) висоту, яку займає протипожежний об’єм, м:
W П .Б .
H П .Б .  ; (3.9)
(0,785  D Б2 )
23
H П .Б .   3,24 м
(0,785  32 )
б) висоту регулюючого об’єму, м:
WР.Б .
H Р.Б .  ; (3.10)
(0,785  D Б2 )
25
H Р. Б .   3,52 м.
(0,785  32 )
Висота водонапірної башти:
H В . Б .  П Б .  hВ . Б .  Z В . Б .  Н П . Б . , (3.11)
де ПБ – п’єзометрична позначка у вузлі, до якого під’єднана башта, м;
hВ.Б. – втрати напору в трубопроводах, що з’єднують башту з мережею, м.
Арк
31
Позначка верхнього рівня води в баці протипожежного запасу, м:
H В.Б .  179  0,2  166 ,88  3,24  9,1м.
Позначка верхнього рівня води в баці протипожежного запасу, м:
Z П . Б .  Z В. Б .  Н В. Б .  Н П . Б . ; (3.12)
Z П .Б .  166 ,88  9,1  3,24  179 ,2 м.
Позначка максимального рівня води в баці, м:
Z М . Б .  Z П . Б .  Н Р. Б . ; (3.13)
Z М .Б .  179 ,2  3,52  182 ,72 м.
Башня типу Рожновського W= 50м3, D = 3м,Н=7,6м, Нс= 9,1м
Водонапірна башта для водопостачання даного котеджного містечка існуюча, яка
забезпечує необхідний об’єм води.
3.2.2. Розрахунок резервуарів чистої води

Резервуари чистої води, які розташовують в основному біля станцій підготовки
води, розраховують за формулою, м3:
WР  WР. Р.  WР. П .  WР.О. , (3.14)
де WР.Р. – регулюючий об’єм, м : 3
WР.П., WР.О. – об’єм води відповідно для пожежогасіння і промивки фільтрів на

станції підготовки води.
Регулюючий об’єм резервуарів знаходиться за формулою, м3:
Р1Т1QР.доб. Р2Т 2 QР.доб.
WР.Р.     WР.Б . =    WР.Б . , (3.15)
100 100
де P1 =4,17-Р1=4,17-1,94=2,23;
P2 =Р2-4,17=5,5-4,17=0,83;
Т1,Т2 – тривалість роботи насосів відповідно першого та другого ступенів, год.
Wр.р = (2,23х9х252,8)/100+0,3х25=(1,33х15х252,8)/100+0,3х25= 58,23м3.
Об’єм води для власних потреб приймаємо 10% від добової витрати , м3:
W = 0,1хQ (3.16)
р.о. р.доб
Wр.о.= 0,1х252,8= 25,3м3
Протипожежний об’єм води визначається за умови подачі розрахункових витрат
води на пожежогасіння при максимальному відборі води з мережі. Тоді протипожежний
об’єм визначається:
Wр.п. = (3,6хqпож-Qс.п/24)х3 (3.17)
де Qс.п. – подача води в резервуари від станції підготовки води, м /год;
3
Тп – розрахункова тривалість пожежогасіння: 3год,

Wр.п.=(3,6х15-252,8/24)х3 = 130,5м3
Wр=130,5+25,3+21,5= 177,3м3.
Приймаємо один резервуар W=200м3, розмірами в плані 12х6, Н=3,64м.
Тоді
Нр.п.=130,5/12х6 = 1,81м;
Нр.р.=(58,23+25,3)/12х6 =1,16м;
В кінцевому розрахунку приймаємо протипожежний запас 1,85м.
Позначки рівнів води і дна РЧВ будуть:
- максимального Z р.макс = 166,88 + 2,0 = 168,88
Арк
32
- мінімального Z р.мін = 168,88 - 1,79 = 167,09
- дна Z р.дна = 168,88 - 3,64 = 165,24
3.3. Розрахунок насосної станції ІІ-го підйому
3.3.1. Підбір протипожежних насосів

Насосна станція працює таким чином: в звичайний час працюють господарсько
питні насоси, при пожежі включаються пожежні насоси. Так як напір, який створюють
пожежні насоси більший ніж, напір господарсько-питних насосів, то зворотні клапани
на напірних лініях господарських насосів відключаються. При цьому пожежний насос
повинен забезпечувати подачу повної витрати води: qпож=22,32л/с.
Напір насоса визначається за формулою:

H H  Н Г   hW , (3.18)
де НГ – геодезичний напір, визначається за формулою:
НГ = Zд.г.+ Нн.п. - Zд.рчв, м (3.19)
де Zд.г. – геометрична позначка землі в “диктуючий точці” для другого розра-
хункового випадку, м;
Нн.п. –необхідний вільний напір у цій точці для другого розрахункового
випадку, м;
Zд.рчв – геодезична позначка дна РЧВ, м.
НГ = 165,50 + 10 - 165,24 = 10,26 м.
 hW - втрати напору, які визначаються за формулою:
 hW  hв с  hн , м (3.20)
де hвс – втрати напору у всмоктуючому трубопроводі, м;
hн – втрати напору у водоводі від НС-II до мережі, м.
Втрати напору у всмоктуючому трубопроводі визначаємо за формулою:
hвс=hм+hl, м (3.21)
де hм – втрати напору в місцевих опорах, визначаємо за формулою:
Vв2
hм    ,м (3.22)
2 g
де  - сума коефіцієнтів місцевих опорів;
Vв – швидкість у всмоктувальному трубопроводі, м/с: Vв=0,8м/с;
hl –втрати напору по довжині від РЧВ до НС-II, м.
Діаметр всмоктувальної лінії визначаємо по формулі, м
𝐷ВС = √(4𝑄н /2𝜋𝑉В ) (3.23)
𝐷ВС = 0,133
Приймаємо стандартний діаметр Dвс=160мм.
Розрахунок по визначенню втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії
зводимо в таблицю 5.1.
Арк
33
Визначеня втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії
Таблиця 3.1.
№ Наименування Розрх. V, V 2
К- Всього
  ,м
п/п місцевих діаметр, м/с 2g сть
опорів мм
1 Вхід в трубу із 0,5 160 0,8 0,016 1 0,016
РЧВ
2 Відвід 900С 2,14 160 0,8 0,071 2 0,142
3 Засувка 0,11 160 0,8 0,004 2 0,008
Всього 0,166
Втрати напору по довжині визначаються:

hl = 1000i  lв, м (3.24)
де lв – довжина всмоктувального трубопроводу, км
hl=10х  0,3=0, 9м
Втрати напору у напірному водоводі hн визначаємо по формулі
hн = hl + hм, м (3.25)
де hl – втрати напору по довжині, м;
hм – місцеві втрати, м
hl = 1000i  lн, м
Діаметр напірної лінії визначаємо за допустимою швидкістю руху води
Vн=1.5м/с.
𝐷ВС = √(4𝑄н /2𝜋𝑉В )
Dвс= 0,097
Приймаємо Dвс=110мм.
hl =10  0,25 = 2,5м.
Розрахунок по визначенню втрат напору в місцевих опорах напірної лінії зводимо
в таблицю 3.2.
Визначення втрат напору в місцевих опорах напірної лінії

Таблиця 3.2.
№ Найменування Розрах. V, V 2
К-сть Всього
  ,м
п/п місцевих діаметр, м/с 2g
опорів мм
1 Відвід 90 С
0
2,14 110 1,5 0,25 2 0,500
2 Засувка 0,11 110 1,5 0,013 2 0,026
3 Звуження 0,1 110 1,5 0,011 1 0,011
Всього 0,540
Нн = 10,26 + 0,17 + 0,54 + 2,5 + 0,9 + 3 = 17,04м
Протипожені насоси приймаємо в кількості 2-х штук (1роб+1рез) з робочою

точкою Qн = 22,32 л/с Нн =20м.
Арк
34
3.3.2. Підбір господарсько-питних насосів
Господарсько-питні насоси другого ступеня НС-II в звичайний час без пожежних
подають витрату рівну qн2 = 3,86 л/с, насоси першого ступеня подають – qн1=1,36л/с .
При максимальному господарсько-питному водоспоживанні повну висоту підйому
насосів НС-II визначають по формулі:
H П  Н Г   hW , м (3.26)
де НГ – геометрична висота підйому води насосами, м,
Z 3  Z 4 Z1  Z 2
HГ   ,м (3.27)
2 2
де Z1 – відмітка найнижчого рівня води в РЧВ, м;
Z2 - відмітка найвищого рівня води в РЧВ, м;
Z3 – відмітка найнижчого рівня води в водонапірній башті, м;
Z4 – відмітка найвищого рівня води в водонапірній башті, м.
Нг=(168,88+165,4)/2-(182,72+179,2)/2 = 13,82м.
 hW - втрати напору, визначаємо по формулі 3.17.
Втрати у всмоктувальній лінії визначаємо за формулою 3.21
Діаметр всмоктувальної лінії прийнятий 110мм.
Розрахунок по визначенню втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії

зводимо в таблицю 3.3.
Визначення втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії

Таблиця 3.3.
№ Найменування Розрх. V, V 2
К- Всього
  ,м
п/п місцевих діаметр, м/с 2g сть
опорів мм
1 Вхід в трубу із РЧВ 0,5 90 0,8 0,016 1 0,016
2 Відвід 90 С
0
2,14 90 0,8 0,07 2 0,14
3 Засувка 0,11 90 0,8 0,004 2 0,008
Всього 0,164
Втрати напору по довжині дорівнюють:

hl = 1000i  lв = 10  0,03 = 0,3 м.
Втрати напору у напірному водоводі по довжині будуть дорівнювати:
hl = 1000i  lн = 10  1,5 = 15,0 м.
Діаметр напірної лінії приймаємо 110мм. Втрати напору в місцевих опорах
складає 0,54м
Нн = 12,97 + 0,164 + 0,2 + 0,54 + 15 = 28м
Арк
35
3.4 Схема розташування водозабору.
Згідно ДБН В.2.5.74:2013 табл.10та забезпечення безперебійного водопостачання
має бути 1 робоча і 1 резервна свердловини. Перший пояс санітарної зони охорони -
30 м для кожної свердловини. Для забезпечення витрат на полив 600 м3/добу необхідно
окрему одну свердловину.
Для покращення якості показників питної води до вимог Державних санітарних
норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання
людиною" потрібно передбачити станції водо підготовки.
Водонапірна башта існуюча, яка забезпечує відповідний об’єм води.
Для зберігання води на госп.- побутові потреби передбачено РЧВ , об’ємом 200 м3,
розміром в плані 9  12м.
Для потреб води на полив передбачено аналогічний РЧВ.
В насосній станції розміщено насоси першого та другого ступеню водопостачання,
пожежні насоси та насоси на полив.
3.5 Побутові і допоміжні приміщення

Побутові приміщення для обслуговуючого персоналу очисних споруд передбачені
в виробничому корпусі, який розташований на території очисних споруд.
Кількість працюючих у максимальну зміну 5 чол, всього -9 чол.
Група санітарної характеристики виробничих процесів згідно ДБН В 2.2-28:2010
«Будинки адміністративного та побутового призначення» табл. 6-1б: процеси, що
викликають забруднення речовинами 3 - і 4-го класів безпеки тіла і спецодягу.
Розрахункова кількість чоловік на одну душову сітку - 15 чол; на один кран - 10
чол. Тип гардеробних - спільні, два відділення на 1 чол. У склад санітарно-побутових
приміщень входять: гардеробні, душові, санвузли.
Арк
36
4. Водозабірні споруди
4.1 Проектування водозабірних споруд

В розділі наведено принципи проектування і розрахунку водозабірних споруд
вертикального типу (свердловини). Повна потужність водозабірних споруд визначена в
розділі 2 і складає 𝑄в−р = 252,8 м3/доб, а у випадку цілодобової роботи насосів
( Т в  р  24 год/доб) їх годинна продуктивність складає відповідно :
252,8
𝑄в−р = = 10,6 м3 /год = 2,93 л/с
год 24
4.2 Вибір місця під майдан водозабірних споруд, водоносного горизонту

При виборі місця під майдан для розміщення водозабірних свердловин враховані
наступні рекомендації. Для постійної експлуатації обрано 3-й від поверхні землі
водоносний пласт. Що представлений піском середньої крупності d у  0,3мм ).
Потужність m = 22 м (Кф = 12 м/доб; n=0,1), який має найвищі показники водовіддачі;
пласт найкраще захищений від надходження забруднень з поверхні землі, а також з
вище розташованих водоносних горизонтів. Глибина залягання статичного рівня води
hст = 16 м. Якість води наведена Табл. 1.1
4.3 Визначення максимального дебіту однієї свердловини і кількості свердловин

Фактичний питомий дебіт складає q пит = 8,5 м3/годм. Максимально допустиме
пониження статичного рівня води складає Sдоп = 6 м. При цьому максимальний дебіт
𝑞𝑚𝑎𝑥.св = 𝑞пит ∙ 𝑆доп = 8,5 ∙ 6 = 51 м3 /год
Необхідна кількість робочих свердловин np, шт, для забезпечення проектної
продуктивності водозабору Q в - р. год визначається так:
Qв  р , год
np  (4.1)
q max .св  К в з
де К вз - коефіцієнт взаємодії суміжних свердловин, Квз = 0.9.
10,6
𝑛р = = 0,23 ≈ 1 шт
51 ∙ 0,9
Слід уточнити фактичний дебіт одиночної свердловини, q р.св, м3/год:
Qв  р.год
q р.св  (4.2)
n p  K вз
10,6
𝑞р.св = = 11,8 = 3,27 л/с
1 ∙ 0,9
Згідно з дослідною характеристикою свердловини, визначають фактичне

пониження одиночної свердловини Sp :
Арк
37
11,8
S   1,31 м
9
Згідно з 1, таб.10, кількість резервних свердловин n рез, приймається в
залежності від кількості робочих свердловин nр, (nр = 23 шт) і категорії водозабору: n рез
= 1 шт, тоді загальна кількість свердловин водозабору:
nзаг  n р  n рез  1  1  2шт.
4.4 Розрахунок геометричних параметрів фільтруючої поверхні фільтра

У водоносному горизонті, потужністю m = 22 м, який представлений
середньозернистим піском (dу = 0,3 мм, Кn = 2), можливе встановлення двох типів
фільтруючої поверхні:
А) одношаровий, гравійний, обсипний фільтр;
Б) сітковий ( з сітковою галункою, плетіння сіткою).
Довжину фільтруючої поверхні приймають за рекомендаціями 7;20;34.
lф    mв (4.3)
де  - коефіцієнт, який прийнято рівним 0.8;
mв - потужність водоносного пласта (mв =22,0 м).
lф  0.8  22  17,6 м
Враховуючи конструктивні особливості ( довжина однієї ланки фільтра - 2 м)
приймають довжину фільтруючої поверхні lф  17,6 м.
Необхідний діаметр фільтруючої поверхні визначають для варіанту
конструкції фільтруючої поверхні з сіткою галунного плетіння
Qсв. max
Dф  (4.4)
  l ф   м  Vдоп
де Q св.mах - максимальна добова продуктивність однієї свердловини, м3/доб:
Qсв. max  Tв  р  qсв. max (4.5)
Qсв. max  24  51  1224 м3/доб
 - коефіцієнт шарування фільтра,  =1
V доп - допустима швидкість входу води у проміжні отвори фільтруючої поверхні
фільтра.
Для сітчатого фільтра:
Vдоп  65  3 К ф (4.6)
Vдоп  65  3 К ф  65  3 30  202 м/доб
Тоді діаметр фільтруючої поверхні фільтра визначається так:

1224
Dф   0.11м
3.14  17,6  202
Арк
38
Визначають необхідний розрахунковий діаметр каркасу:
Dкар  Dф  2  d стр  d др  t сіт  (4.7)
де d стр, d др, t сіт - відповідно діаметри: повздовжній стрижнів (d стр = 8 мм);
підкладного дроту обмотки (d др = 4 мм); товщина сітки ( t сіт = 1.2 мм).
Dкар  110  2  8  4  1.2  104,4 мм
Для створення каркасу застосовується сталеві безшовні труби за ГОСТ 632-80 з
Dу =114 мм; Dзов =127 мм;  ст =7,5 мм.
Каркас встановлено трубчастий з щільною перфорацією. Конструктивні
параметри каркасу наведено в специфікації.
4.5. Розрахунок параметрів та підбір насоса

Всі робочі свердловини повинні працювати з подачею
q по = q р.св = 11,8 м3/c = 3,27 л/с.
Необхідний напір насоса для свердловини, визначається :
Н нас  Н г  S p  hв т  hф   hвод  hк (4.8)
де Нг - геометрична висота підняття води насосом, м
де hк – геометрична висота кавітатора
H г  z пр.ф  z ст  1.5 (4.9)
де Z пр.ф - абсолютна геодезична позначка розташування подаючого напірного
трубопровода, м (Z пр.ф =166,3 м),
Z ст = Z з.у = 166,3 – 16,0 =150,3 м.

H г  166 ,3  150 ,3  1.5  17 ,5 м
h вт - втрати напору у водоприймальних трубах на експлуатаційному насосі;
h ф - втрати напору у фільтрі та прифільтровій зоні свердловини, м.
Прийнявши, що сумарні втрати виду h вт + h ф = 3м ( для насоса марки ЕЦВ).
 h вод - втрати напору у збірному водоводі на шляху руху води від свердловини
приймального кармана водоочисного фільтра, та підлягає розрахунку в табличній
формі
Н нас  17 ,5  8,7  3  2,76  31 .9 м
Арк
39
Рис 4.1 Схема розташування насосів
Визначення втрат напору у збірному водоводі

Таблиця 4.1
Втрати Повні
Позна- Дов- Діаметр Втрати
Мате- Швидкість напору втрати
чення жина умовного води по
ріал руху води по напору
ділян- ділянки проходу dу, ділянці
труб V, м/c довжні по ділянці
ки ,м мм q діл., л/с
hi, м h діл.
1 2 3 4 5 6 7 8
1-2 150 чавун 80 2,93 0,56 1,45 1,6
2-3 150 чавун 80 2,93 0,56 1,45 1,6
 - чавун - - - - 3,2
Враховуючи, питомий дебіт однієї свердловини становить 8,5 м3/год і напір

Н нас = 51,9 м, підбираємо насос марки ЕЦВ 10-63-65.
Подача насоса 63 м3/год

Напір 65 м
Електродвигун ПЄДВ22-219Г
Потужність 22 кВт
Число обертів 3000 об/хв
Напруга 380 В
4.6 Технологія буріння водозабірної свердловини

Буріння передбачено виконувати за допомогою самохідної бурової установки
УБВ - 600.
Технічні характеристики установки УБВ-600
Глибина буріння 600 м
Діаметр буріння, мм:
- початковий 490
- кінцевий 214
- прохідного отвору ротору. 410
Механізм підйому:
- вантажопідйомність 9т
- діаметр канату 25 мм
- ємкість барабану 200мм
Арк
40
Щогла:
- вантажопідйомність 50 м
- висота до осі кран-блока 22.4 м
- буровий насос 7МТр-61
- трансформаторна база КрАЗ-237
В сипучих породах ( пісок, гравій, супісь) буріння виконується шарошечними

долотами ( або лопатевими) з питомим вісьовим навантаженням Р пит = 100...150 кгс/см2.
Швидкість обертання долота h=130...150 об/хв. Швидкість висхідного потоку
промивної рідини V=0.25...0.3 м/с.
В глинистих грунтах ( глина, суглинок, мергель, крейда) буріння слід проводити
лапатевими або шарошечними долотами з питомим вісьовим навантаженням Р пит =
50...100 кгс/см2 ( для лопатевих долот) і Р пит = 100...150 кгс/см2 ( для шарошечних).
Кількість обертів долота n=130...140 об/хв. Швидкість висхідного потоку промивної
рідини V=0.2...0.25 м/с.
4.7 Монтаж фільтрової колони

Фільтр опускається на бурильних трубах за допомогою спеціального бурового
ключа. Робочу частину фільтра встановлюється на 0.5...1 м нижче покрівлі та підошви
водоносного шару. Верхня частина труби повинна знаходитись вище башмака
обсадної колони труб, але не менше, ніж на 5 м. Між обсадною колоною труб і
верхньою частиною надфільтрової труби встановлюється сальник.
4.8 Пробні відкачки води з свердловини

При споруджені свердловини передбачено проведення попередніх відкачок та
відкачки за допомогою ерліфтної установки (тривалість 1-2 доби) на кожне пониження
статичного рівня).
Продуктивність ерліфтної установки
0.75...1.1  qсв. р
qвід  (4.12)
3.6
qвід=1.111.8 = 13 м3/год = 3 л/с;

qер = qвід = 3 л/с.
Передбачено застосування паралельної схеми встановлення повітряної та
водоприймальної труби ерліфтної установки. Необхідний діаметр водопіднімальної
труби dпід =150 мм, а повітряпроводу - dпов = 50 мм.
Глибина опускання форсунок ерліфта під динамічний рівень води:
 e  Нп
Hф  (4.15)
1 e
де Н п - висота підйому води від динамічного рівня до осі розташування виливної
труби:
Арк
41
Н п  hдин  1.5 м  hст  S в ід  hв ил (4.16)
де S від - пониження статичного рівня води, яке виникло в свердловині під час
відкачки ерліфтом, м (згідно з характеристикою свердловини, рис.4.8), тобто
qер 11.8
S в ід    1.4 м
q пит 8.5
h ст - глибина залягання статичного рівня води в свердловині (h ст =16 м)
Н п  16  1.4  1.5  18 .9 м
... - питома вага повітряної повітряно - водяної суміші; = 0.5...0.6 г/см3.
0.5  18 .9
Hф   18 .9 м
1  0.5
Питомі витрати засмоктаного компресором повітря:
Hп
V , (4.17)
 H п К  1  10 
е  lg  
 10 
де К - коефіцієнт заглиблення форсунки ерліфта під динамічний рівень води в
свердловині:
Нф  Н р
К , (4.18)
Нп
18 .9  18 .9
К 2
18 .9
де е - дослідний коефіціент, що залежить від коефіціента заглиблення ерліфта та
приймається згідно з рекомендаціями Дубровського
18.9
V  1.55 м3/м3 води.
18.92  1  10 
11.5  lg  
 10 
Необхідна повна кількість повітря
qел  V
Wn  (4.19)
60
10 .8  1.55
Wn   0.28 м3/хв
60
Пусковий тиск повітря, МПа, Р:
Pn  0.1 H ф  hст  hвип  2 (4.20)
Pn  0.1  18 .9  16  1.5  2  0.34 МПа
Робочий тиск ерліфта, МПа, Рр:
Р р  0.01 h0  H n  (4.21)
Р р  0.01 31  18.9  0.5 МПа
Продуктивність компресора, м3/хв:
Wком п  1.2  Wп (4.22)
Wком п  1.2  0.28  0.34 м3/хв
Робочий тиск компресора:
Арк
42
Рком пр  Ра   Р (4.23)
де Р - надлишковий тиск, мПа (Р =0.05 мПа).
Передбачено застосування компресора КС-9 (Wкомп =9.5 м3/хв, Рком = 7 МПа).
4.9 Обладнання оголовка та насосної станції 1-го підняття над свердловиною

Гирло свердловини повинно бути обладнано герметичним оголовком, скидним
трубопроводом, запобіжним клапаном і повітряним вантузом, а також запірною
арматурою. Для заміру глибини залягання статичного та динамічного рівнів води в
свердловині передбачено герметично перекритий отвір з  20 мм. Подачі свердловини
слід вимірювати за допомогою перепадного дифманометра. Енергетичні
характеристики електродвигуна насоса передбачено вимірювати за допомогою
амперметра (силу струму), вольтметра (напругу) та ватметра (потужність).
Все вище перераховане обладнання передбачено встановити в камері надземного
типу, прямокутної форми із збірного залізобетону 9 розміри в плані 3 х 3 м).
4.10 Зони санітарної охорони
З метою запобігання габрудненя пілземного джерела хімічними та

мікробіологічними забрудниками в місці розташування майданчика водозабірних
споруд облаштовується територія визначених розмірів, що назавається зоною
санітарної охорони підземного джерела і водозабірних споруд. Її розміри залежать від
геокліматичних умов, ступеню захищеності експлуатаційного водоносного горизонту,
та часу просування осередків забруднень до водозабірних споруд.
Для водозабірних споруд ЗСО складається з 3-х поясів:
1. Пояс заборони
2,3 – пояси обмеження
а) Визначення розмірів 1-го поясу. Розміри 1-го розміру встановлюється від стінок
камери НС-1 на відстані RI =30…50м у всі боки. У разі, якщо екс. водоносний горизонт
захищений потужною водотривкою покрівлею, то RI дозволяється брати 30 м., а якщо
не захищений то 50 м.. З дозволу органів саніпідеміологічного нагляду дозволяється
скорочювати цю відстань до 15 м ( при обгрунтуванні). У зв’язку з тим, що ми маємо
захищений водоносний горизонт, то RI =30 м.
б) Розміри 2-го поясу. Встановлюється границя на відстані від камери НС або
стінок наземного павільйону на відстані RII у всі боки:
QВ. Д * Т М 252.8 * 200
RII = =  51.2м (4.24)
 *m*n 3.14 * 20 .5 * 0.3
QВ. Д - добова продуктивність всього водозабора, м3 / доб
  QВ. Д *Т М
Арк
43
TM - розрахунковий час просування мікробіологічного забрудника до
водозабіоної споруди; TM =200…400 діб
TM =200 діб
m – максимальна потужність водоносного горизонта
n – активна пористість грунта експериментального водоносного горизонта
n=0,2…0,35
в) Розміри 3-го поясу. Границя 3-го поясу встановлюеться на відстані RIII від
геометричного центру водозабора в усіх напрямках:
QВ. Д * Т Х 252 .8 * 10800
RIII =   376 м (4.25)
 *m*n 3.14 * 20 .5 * 0.3
TX =30…50 років
TX =30*360=10800
Рис 4.2 Схема зон санітарної охорони

1. Перша зона санітарної охорони; 2. Друга зона санітарної охорони; 3. Третя
зона санітарної охорони
Арк
44
5. Аналітичний огляд методів та технологій очистки підземних
вод від комплексних органічних сполук та амонійного
нітрогену.
5.1 Характеристика (властивості) аміаку, розчиненого у природних водах
Аміак (NH3) – газ, добре розчинний у воді, що володіє різким запахом. Аміак може
потрапляти у воду з сільськогосподарськими, комунально-побутовими та
промисловими стоками. Іноді залишається у водопровідній воді після амонізації,
виробленої на станціях централізованого очищення з метою забезпечення тривалого
знезаражувального ефекту при хлоруванні. Сполуки хлору з аміаком (хлораміни) мають
канцерогенну дію.
Амоній (NH4+) – катіон, що утворюється при розчиненні у воді аміаку (NH3).
Концентрація іонів амонію і розчиненого газоподібного аміаку залежить від рН води.
Молекула аміаку має форму тригональної піраміди з атомом азоту в вершині. Три
неспарених p-електрони атома азоту беруть участь в утворенні полярних ковалентних
зв'язків з 1s-електронами трьох атомів водню (зв'язку N-H), четверта пара зовнішніх
електронів є неподільною, вона може утворити донорно-акцепторний зв'язок з іоном
водню, утворюючи іон амонію NH4+.
В результаті у воді він міститься в двох формах:

• іонізований амонійний азот (іон амонію, NH4+);
• неіонізовану амонійний азот (вільний аміак, NH3).
Амоній, іонізований амонійний азот, є малотоксичною речовиною, тоді як аміак є

неіонізованим амонійним азотом, гостротоксичним з'єднанням навіть у малих
концентраціях (0,02 - 0,05 мг/дм3). У воді співвідношення амонію і вільного аміаку
залежить від величини показника pH. Із збільшенням pH на одну одиницю частка
неіонізованого амонійного азоту зростає в 10 разів. У кислих водах вміст неіонізованого
амонію набагато менший, ніж у лужних. При нейтральних, фізіологічних значеннях
показника pH води (pH 7 ± 0,5), амонійний азот переважно іонізований, тобто
представлений у вигляді малотоксичних іонів амонію, NH4+.
Арк
45
Таблиця 5.1
Кількість вільного аміаку, що утворюється у воді залежно від pH і температури води
Температура води, C
pH
5 10 15 20 23 25
6,0 0,0125 0,0186 0,0274 0,039 0,05 0,06
6,5 0,0397 0,0586 0,865 0,125 – –
7,0 0,394 0,586 0,859 1,24 0,49 0,57
8,0 1,23 1,83 2,67 3,82 4,70 5,38
8,5 3,08 5,60 8,00 11,10 13,50 15,30
Технології для видалення аміаку. При очищенні води до питних норм для
видалення іонів амонію з води можуть бути використані різні методи: окислення,
сорбційні і іонообмінні процеси, електроліз, біофільтрація і зворотний осмос. Однак
екологічна та економічна складові методів істотно відрізняється для кожного з них.
5.2 Окислення.
Традиційний метод видалення іонів амонію з води – хлорування. В якості основної

переваги використання активного хлору при видаленні амонію з природних вод можна
вважати те, що при цьому відбувається окислення заліза, марганцю з подальшим
видаленням зависі на прояснюючих фільтрах; окислення сульфідів і сірководню до
сірки або сульфатів, окислення маючих низьку ГДК нітритів до нітратів. Утворені
хлораміни володіють бактеріостатичним ефектом, що дозволяє використовувати ці
речовини як для знезараження води, так і для створення пролонгованого
дезінфікуючого ефекту.
Реакція іонів амонію з активним хлором ускладнюється наявністю у воді різних
відновників. При цьому у разі незначного вмісту у воді органічних сполук крива
поглинання має перегини, а максимальне поглинання досягається при дозі хлору 6
мг/дм3 на 1 мг амонійного азоту. У випадку ж значного вмісту органіки необхідна доза
хлору може бути 10 мг/дм3 і більше, однак при цьому з'являється ймовірність утворення
небезпечних для життя хлорорганічних сполук. Негативним ефектом хлорування також
є можливе утворення бромідів при наявності великої кількості бромідів у вихідній воді.
При обробці природних вод при впливі озону проходять процеси осадження заліза,
марганцю, окислення сульфідів, нітритів, ціанідів, галогенідів, органічних сполук. Ці
реакції відбуваються більш активно, ніж окислення аміаку, тому досить складно
використовувати озонування конкретно для розглянутого процесу. Оскільки для
видалення амонію потрібна значна кількість озону, велика ймовірність при наявності
інших домішок, таких як гумінові сполуки або броміди, появи набагато більш
небезпечних сполук в обробленій воді – фенолів або броматів, відповідно. Крім того,
Арк
46
обладнання для озонування має значно більшу вартість, ніж для хлорування води з
використанням гіпохлориту.
5.3 Біофільтрація.
Біологічні методи очищення води від амонію використовують живі організми, такі
як бактерії та інші мікроорганізми, щоб перетворити аміак на менш токсичні сполуки.
Основними процесами в біологічній очистці азоту є нітрифікація та денітрифікація.
В практиці питного водопостачання на великих водоочисних станціях для
видалення амонію хлорування в критичній точці використовується досить рідко у
зв'язку з високою вартістю процесу і високою ймовірністю появи хлорорганічних
сполук. Набагато частіше видалення амонію проводиться біологічним шляхом. Цей
спосіб видалення амонію широко поширений в практиці обробки стічних вод, тому
технологія такого процесу досить добре відпрацьована. Процес здійснюється в дві
стадії: нітрифікація - денітрифікація.
Нітрифікація: Цей процес включає перетворення амонійних іонів (NH4+) в нітратні
іони (NO3-) за участю нітритних бактерій. Нітрити (NO2-) можуть також утворюватися
як проміжний продукт. Цей процес зменшує концентрацію азоту в аміаку. В свою чергу,
також ділиться у дві стадії. На першій – відбувається утворення нітритів за допомогою
бактерій Nitrosomonas, на другій – перетворення нітритів у нітрати під дією бактерій
Nitrobacter.
Особливостями процесу біологічної нітрифікації є те, що потрібно підтримувати
рН більше 7,2, тобто в ряді випадків потрібне введення лугу. У зв'язку з тим, що на
окислення 1 г аміаку необхідно 3,6 г кисню, вихідну воду потрібно ним насичувати,
переважно за допомогою аерації.
Денітрифікація: Цей процес включає використання денітрифікуючих бактерій для
перетворення нітратів назад у азотові гази, такі як азот (N2) та оксид азоту (NO). Це
дозволяє видалити азот з системи у вигляді газів. Якщо не зупинятися, а проводити
процес далі з використанням гетеротрофних бактерій і вуглевмісних поживних
речовин, нітрати, що утворюються відновлюються до газоподібного азоту.
Біологічні методи можуть бути використані у водних очисних спорудах, стічних
спорудах та інших системах очищення води.
"Wastewater Engineering: Treatment and Resource Recovery" авторства Metcalf &

Eddy, Inc., George Tchobanoglous, Franklin L. Burton, H. David Stensel - Ця книга
розглядає різні аспекти обробки стічних вод, включаючи видалення азоту.
Арк
47
5.4 Електрохімічний метод.
Один з найбільш перспективних. При його застосуванні не утворюються вторинні

відходи, відповідне обладнання просто експлуатувати і контролювати, процес протікає
при низькій температурі.
Анодне окислення аміаку, в основному до азоту, відбувається в лужних розчинах
через стадію адсорбції на поверхні електрода, в нейтральних і кислих – завдяки
генерування вільних ОН- радикалів. Швидкість окислення аміаку в кислих розчинах
менше, ніж у лужних.
Для здійснення способу видалення аміаку і амонійного азоту у воду, яка
очищається, що пройшла водопідготовку і дезамінування, вводять формалін при рН 9-
11 у ваговому співвідношенні аміак : формальдегід – 1:12,4. Утворені продукти
конденсації аміаку з формаліном видаляють коагуляцією сумішшю оксихлориду
алюмінію з флокулянтом – праестолом і електрокоагуляцією в електролізері з
розчинними залізними електродами. Спосіб забезпечує скорочення технологічних
операцій з очищення вод від аміаку і амонійного азоту, спрощення та підвищення
економічності процесу.
5.5 Мембранні технології.
Мембранні технології включають в себе використання тонких, напівпроникних

матеріалів (мембран) для розділення речовин у рідинах або газах. Ці технології
дозволяють проникати через себе певні речовини, тим самим відокремлюючи їх від
решти суміші. Основні типи мембрани включають мікрофільтрацію, ультрафільтрацію,
нанофільтрацію та зворотний осмос.
Основні характеристики мембранных технологій:

Механізм розділення: Мембрани працюють на принципі сита, які утримують
більші молекули або частинки та пропускають менші. У залежності від типу мембрани,
вони можуть розділяти частинки за розміром або за різницею властивостей між
речовинами.
Застосування: Мембранні технології використовуються в багатьох галузях,
включаючи водопідготовку, очищення стічних вод, фармацевтику, харчову
промисловість, електроенергетику та інші.
Зворотний осмос (RO): Це процес, при якому вода примушується пройти через
мембрану, яка пропускає тільки молекули води, відсікаючи розчинені солі та інші
речовини. При використанні зворотного осмосу, крім видалення амонію, відбувається
також неспецифічне видалення й інших домішок з води на 90-98 %. Видалення іонів
амонію на зворотноосмотичних установках відбувається при загальному знесоленні
води. У разі перевищення норм по амонію у вихідній воді, при організації
Арк
48
зворотноосмотичного процесу, існують два шляхи отримання питної води, якості
відповідної до вимог. Перший – організація підживлення необробленою водою в
кількості, при якій вміст амонію після змішування потоків не перевищує ГДК водойм
господарсько-питного призначення. Другий – створення питної води з штучною
мінералізацією шляхом пропускання всього потоку знесоленої води через спеціальні
завантаження, насичуючі воду іонами кальцію і магнію, наприклад, «Calсitе»,
«Corosex», або введення необхідних сольових добавок за допомогою дозуючих
комплексів. Все це вимагає додаткових і капітальних, і експлуатаційних витрат. Крім
того, високопродуктивна зворотноосмотична установка – дуже недешеве обладнання.
Ультрафільтрація (UF) та нанофільтрація (NF): Ці методи використовуються для

розділення більших молекул та частинок від розчинених солей та інших забруднень.
"Membrane Separation Principles and Applications: From Material Selection to

Mechanisms and Industrial Uses" авторства Kaustubha Mohanty - Ця книга пропонує
докладний огляд принципів та застосувань мембранных розділених процесів.
5.6 Іонообмінні процеси.
Іонообмінні процеси , а саме стадія зм'якшення на органічному

сильнокислотному катіоніті, поряд з видаленням солей жорсткості дають часткове
зниження вмісту іонів амонію. Іонообмінні смоли - це спеціальні матеріали, які мають
здатність видаляти іони з розчинів та обмінювати їх на інші іони, що знаходяться у
матеріалі. Цей процес називається іонообміном.
Для очищення азот-амонію за допомогою іонообмінних смол, зазвичай

використовуються спеціально підібрані смоли, які мають афінітет до іонів амонію. Ці
смоли можуть бути зарядженими або незарядженими, залежно від того, які іони вони
можуть обмінювати.
Основні кроки в процесі видалення аміаку за допомогою іонообмінних смол:

1- Підготовка смол: Смоли повинні бути підібрані так, щоб вони ефективно
видаляли іони амонію з води.
2 - Контакт з водою: Водний розчин, який містить аміак, проходить через колону
іонообмінної смоли.
3 - Іонообмін: Іони амонію обмінюються з іншими іонами, які присутні в смолі.
Це призводить до того, що аміак залишає розчин і залишається в смолі.
4 - Регенерація смоли: Після того як смола насичується аміаком, її можна
регенерувати за допомогою розчину солі, що дозволяє вивільнити аміак.
Арк
49
5 - Видалення виробленого розчину: Розчин із смоли, який містить аміак,
видаляється з системи.
Досвід фахівців центру «Акваекологія» з експлуатації систем з частковим

пом`якшенням води, підтверджений виробничими експериментами, показує, що
зниження вмісту іонів амонію до рівня менше ГДК водойм господарсько-питного
призначення можливе при перевищенні вихідного вмісту над ГДК водойм
господарсько-питного призначення в 1,5-1,8 разів. Загальна жорсткість води і
наявність у воді іонів калію процес сорбції амонію на катіоніті обмежує. Таким чином,
застосування іонообмінних технологій для очищення води від амонійного азоту
спричиняє додаткові витрати з організації циклів пом'якшення і підвищує кратність
циклів регенерації.
Схематично цей процес можна представити таким чином:
2[Кат]Na + Ca(HCO3)2 → [Кат]2Ca + 2NaHCO3
2[Кат]Na + MgSO4 → [Кат]2Mg + Na2SO4
2[Кат]Na + CaCl2 → [Кат]2Ca + 2NaCl
[Кат]Na + NH4Cl → [Кат]NH4 + NaCl
Це пов'язано з певним розташуванням амонію в ряді селективності для
сильнокислотних катіонообмінних смол:
L+ < Na+ < К+ ≈ NH4+ < Mg2 + < Zn2 + < Ca2 + < Sr2 + < Ba2
"Ion Exchange Technology I: Theory and Materials" редагована Inamuddin та Sabu

Thomas - Ця книга надає докладний огляд теорії та матеріалів для іонообміну.
5.7 Сорбційні процеси.
Сорбція – поглинання (вбирання) газів, парів та розчинених речовин твердими

тілами або рідинами (сорбентами).
Практика показала, що безпосередньо сорбційний процес вилучення аміаку з води
в промисловому масштабі не використовується. Однак для джерел локального
водопостачання можливе використання специфічної сорбції амонію на неорганічних
сорбентах. В промисловій водопідготовці, якщо паралельно видаленню цього
компонента потрібно зниження загальної жорсткості води, доцільно використання
неорганічних іонітів, отриманих штучним шляхом з алюмосилікату натрію. Одним з
найбільш поширених матеріалів такого класу є Crystal-right CR-100 і CR-200. Завдяки
кристалічній структурі і іонообмінним властивостям при обробці води знижується
жорсткість, селективно видаляється амонійний азот, залізо і марганець при
Арк
50
одночасному збільшенні рН оброблюваної води. Такі властивості матеріалу дозволяють
використовувати його в процесах водопідготовки підземних джерел.
Crystal-right CR-100 – неорганічний іонообмінний матеріал, цеоліт, отриманий
штучним шляхом з алюмосилікату натрію. Crystal-right CR - 100 має високу механічну
міцність, використовується і для сорбції аміаку і солей амонію. Матеріал здатний
знижувати вміст у воді заліза/марганцю з 15 мг/дм3 до 0,2 мг/дм3 Fe і 0,05 мг/дм3 Мn.
Регенерація матеріалу, також як і органічних іонітів, проводиться розчином кухонної
солі.
Особливості матеріалу CR – 100:
• Ефективно видаляє аміак і важкоокислювані іони марганцю;
• Збільшує рН води при вихідному рН від 5,7 до 7,0;
• Одночасно знижує жорсткість, вміст заліза і марганцю;
• Швидкість зворотної промивки менша, ніж швидкість обробки води;
• Можлива обробка води з високим вмістом активного хлору;
• Не потрібно використання дорогого перманганату калію при регенерації.
CR-200 не рекомендується використовувати при загальному солевмісті менше 80
мг/дм3 в оброблюваній воді, оскільки при цьому відбувається вимивання кремнію з
матеріалу. Рекомендується подавати на CR-200 воду з залізом (II) в неокисленій формі,
відсутня необхідність попередньої аерації. Регенерація матеріалу, так само як і
органічних іонітів, проводиться розчином кухонної солі.
Інша група матеріалів, які набули поширення – це змішані іонообмінно-сорбційні
матеріали, що включають до складу органічні катіоніти, аніоніти, нейтральні сорбенти,
здатні, на відміну від синтетичних неорганічних іонообмінників, поряд з пом'якшенням
води, видаленням заліза, марганцю і амонію, знижувати кольоровість і окислюваність
води. Застосування в установках великої продуктивності лімітує висока вартість таких
матеріалів і деяка нестабільність властивостей в процесі експлутації.
У промисловому масштабі випускається алюмосилікатний сорбент іншого типу –
Turbidex, призначений, в першу чергу, для видалення зважених і колоїдних частинок.
Цей алюмосилікат, на відміну від Crystal-right, не має значної ємності по солям
жорсткості, але здатний видаляти амоній і важкі метали. Перевага сорбенту Turbidex
також у значно меншій вартості , ніж у CR-100.
Для видалення амонію можуть бути використані природні цеоліти –
клиноптилоліти з певних родовищ.
Використання технології видалення аміаку на цеолітах обмежене тим, що після
вичерпання обмінної спроможності його необхідно регенерувати. Регенерація цеолітів
проходить досить складно і потребує значних затрат коштів. Звичайно цеоліт можна не
Арк
51
регенерувати, а просто замінювати на новий. Але і тут постає проблема з утилізації
цеоліту, який сорбував на себе аміак.
Рис. 5.1 Схема очищення води із застосуванням цеолітових фільтрів

1 - подача біологічно очищеної води; 2 - барабанна сітка; 3 - приймальний
резервуар; 4 – насос; 5 - вхідна камера; 6, 7 - відповідно піщаний і цеолітовий фільтр; 8
- подача розчину сірчаної кислоти; 9, 11 - градирня відповідно для віддувки і
нейтралізації аміаку; 10, 15 - видалення осаду на обробку; 12 - відведення води в
систему виробничого водопостачання; 13 - змішувач; 14 - відстійник розчину для
промивання; 16 - затворний і розчинний резервуари кухонної солі; 17 - витратний
резервуар кухонної солі; 18 - резервуар промивної води; 19 - витратний бак коагулянту;
20 - розчинний бак коагулянту.
Завантаження цеолітових фільтрів періодично розпушують водою і регенерується

розчином кухонної солі. Швидкість руху розчину при регенерації завантаження 2 м/год,
а тривалість регенерації 2 год. Сіль завантажується в розчинний бак з автотранспорту і
заливається водою до 25%-вої концентрації, потім розчин розбавляється у видатковому
баку до 10 %-вої концентрації, звідки подається на фільтри. Необхідна кількість 10%-
вого розчину солі: 40 частин на 1 частину за обсягом цеоліту.
5.8 Активоване вугілля
Активоване вугілля - це пористий матеріал, який має високу поверхневу площу і

велику кількість мікроскопічних пор. Це досягається шляхом обробки звичайного
вугілля спеціальними хімічними або термічними методами, які відкривають та
розширюють пори у вугіллі.
Основні властивості активованого вугілля:
Арк
52
- Висока поверхнева площа: Через велику кількість мікроскопічних пор,
активоване вугілля має надзвичайно велику поверхневу площу, що може бути
сотні тисяч квадратних метрів на грам вугілля.
- Добра адсорбційна здатність: Ця властивість дозволяє активованому вугіллю

ефективно зв'язувати забруднюючі речовини з рідини чи газу, що проходить
через нього.
- Механізм очищення: Активоване вугілля діє на принципі фізичної абсорбції, де

молекули забруднюючих речовин проникають в пори матеріалу та залишаються
там у зв'язаному стані.
- Використання в різних галузях: Активоване вугілля використовується для

очищення води та повітря в промислових, медичних, побутових і екологічних
додатках.
"Activated Carbon for Water and Wastewater Treatment: Integration of Adsorption and
Biological Treatment" авторства Ferhan Çeçen та Mehmet Oturan.
5.9 Хімічне осадження
Хімічне осадження є процесом, при якому за допомогою додавання хімічних

реагентів до води відбувається видалення різних типів забруднень, включаючи аміак та
інші сполуки азоту. Основною метою хімічного осадження є утворення твердих
частинок (осаду), які можна вилучити з води.
Для видалення аміаку за допомогою хімічного осадження, часто використовують

такі хімічні реагенти як солі металів, зокрема сульфати алюмінію (Al2(SO4)3) чи заліза
(FeSO4, FeCl3). Ці реагенти взаємодіють з аміаком, утворюючи нерозчинні сполуки, які
осідають у вигляді твердих частинок.
Основні кроки в процесі хімічного осадження аміаку:
- Додавання реагента: Хімічний реагент додається до води, утворюючи

нерозчинні сполуки з аміаком.
- Утворення осаду: У результаті хімічних реакцій утворюються тверді частинки,

які відокремлюються від розчину.
- Видалення осаду: Осад відокремлюється від решти рідини за допомогою

відстійників, осаджуючих басейнів або інших методів.
Арк
53
- Обробка та видалення осаду: Осад може бути піддано подальшій обробці перед
його видаленням або використанням.
"Principles of Water Treatment" авторства Kerry J. Howe, David W. Hand, John C.

Crittenden, R. Rhodes Trussell, George Tchobanoglous - Ця книга включає розділи про
процеси хімічного очищення води.
5.10 Фотокаталіз
Фотокаталіз - це процес, при якому використовуються світлочутливі каталізатори

(фотокаталізатори) для спровокування хімічних реакцій під впливом світла. У водних
середовищах фотокаталіз може бути використаний для очищення води від різних
забруднюючих речовин, включаючи азот-амоній.
Основні принципи фотокаталізу для видалення азоту з води:
- Використання фотокаталізатора: Спеціальний матеріал, який має

фотокаталітичні властивості, вводиться у воду.
- Вплив світла: Фотокаталізатор поглиблює вплив світла, ініціюючи хімічні

реакції з забрудненнями води.
- Фотоокислення аміаку: Внаслідок фотохімічних реакцій аміак перетворюється

в менш токсичні сполуки.
- Утворення твердих частинок або розчинування продуктів: Залежно від процесу,

утворені продукти можуть осідати у вигляді твердих частинок або залишатися
в розчині.
- Вилучення оброблених вод: Вода проходить через систему для вилучення

утворених продуктів.
"Photocatalysis: Fundamentals and Perspectives" редагована Jenny Schneider та Detlef

Bahnemann - Ця книга надає огляд фундаментальних принципів та перспектив
фотокаталізу.
Арк
54
5.11 Гідроантрацит Akdolit
Це фільтри з двошаровим завантаженням, у якому кварцовий пісок (також

Greensand Plus (насипна густина -1,3 кг/л) або Katalox-Light (насипна густина -1,1 кг/л))
поєднується з верхнім шаром гідроантрациту, можуть функціонувати на змішаному
принципі плівкового та об'ємного (адгезійного) фільтрування. Об'ємне фільтрування
передбачає затримування домішок силами адгезії на поверхні зерен усього
фільтрувального шару. Таке двошарове рішення може докорінно змінити ємність
осадового фільтра щодо завислих домішок у більший бік, зберігши ефективність
(рейтинг) фільтрації на колишньому рівні.
Одношарові осадові фільтри з дрібнозернистим, щільним кварцовим піском, як
правило, функціонують на основі принципу плівкової фільтрації. Фільтрувальна дія
гідроантрациту - об'ємна. На великих зернах гідроантрациту не формується
фільтрувальна плівка.
Великі зважені частинки проникають у глибину завантаження, затримуючись на
поверхні гранул і заповнюючи весь об'єм гідроантрациту. Дрібні частинки
безперешкодно проходять через шар грубозернистого гідроантрациту і затримуються
нижнім шаром дрібнозернистого кварцового піску.
Під час регенерації (розпушування протитечією) шари піску і гідроантрациту
зберігають своє розташування через різну вагову щільність (щільність кварцового піску
(2,2 кг/л), щільність гідроантрациту (1,4 кг/л)).
Такі фільтри застосовують там, де за умовами ефективності фільтрації допустиме
застосування кварцового піску. Двошарове завантаження формується з кварцового
піску й антрациту. Нижче розташовується шар гравійної підтримки, іноді доповнений
шаром гарнету. Товщина робочих шарів приймається не менше 300 мм. У такому
двошаровому завантаженні досягається зменшення крупності зерен у напрямку
фільтрації води. Великі суспензії затримуються гідроантрацитом, дрібні - кварцовим
піском. Таким чином досягається велика площа фільтрування, велика брудоємність
завантаження, нівелюється плівковий ефект забивання фільтрувального завантаження.
Арк
55
6. Результати експериментальних досліджень щодо вилучення
сполук амонійного нітрогену з підземних вод.
Методика виконання вимірювань (МВВ) призначена для використання в
аналітичних підрозділах територіальних органів, організацій та установ Мінприроди
України з метою виконання вимірювань у сфері поширення державного метрологічного
контролю та нагляду, а саме контролю стану навколишнього природного середовища.
Діапазон вимірювань масової концентрації амоній-іону у пробах питних вод
становить від 0,1 мг/дм3 до 50 мг/дм3 включно.
Визначенню амоній-іонів не заважають спирти у концентраціях менше, ніж 20
г/дм , фенол у концентраціях менше, ніж 2 мг/дм3 , аміни у концентраціях менше, ніж 1
3
мг/ дм3. Визначенню амоній-іонів заважають жорсткість, завислі речовини, хлор,

гумінові речовини, залізо, сульфіди, мутність. Усунення їх заважаючого впливу
передбачено ходом пробопідготовки.
Метод вимірювання масової концентрації амоній-іонів в питних водах ґрунтується

на реакції взаємодії іонів амонію з тетрайдо-меркуроатом калію у лужному середовищі
(реактивом Неслера: К2НgJ4 + KOH) з утворенням коричневої, нерозчинної у воді
йодистої солі основи Міллона [Hg2N] Ĥ H2O, яка перебуває у колоїдному стані при малих
вмістах іонів амонію.
Фотоколориметричним методом вимірють оптичну густину забарвлених розчинів.
Оптимальним для вимірювання оптичної густини є використання довжини хвилі 425
нм.
За градуювальною характеристикою визначають масову концентрацію амоній-
іонів в аліквоті проби. Розрахунковим методом встановлюють масову концентрацію
амоній-іонів у вихідній пробі.
При підготовці до виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів

виконують:
- підготовку до роботи фотоелектроколориметра;
- приготування розчинів;
- приготування градувальних розчинів;
- побудову градувальної характеристики.
Арк
56
6.1 Результати експериментальних досліжень на пілотній установці з
завантаженням Катіоніту КУ-2
Вихідну природну воду

пропускають через колонку, заповнену
катіонітом КУ-2 у Н*- форматі, зі
швидкістю не більше ніж 5 см3/хв, при
цьому елюат повинен витікати окремими
краплями. Підготовку катіоніту до
роботи здійснюють за додатком А у
відповідності до вимог ГОСТ 10896.
Отриману воду перевіряють на
присутність аміаку реактивом Неслера і
використовують для приготування
реактивів та розведення проб.
Холосту пробу готують додаванням

у мірну колбу місткістю 50 см3
приблизно 10 см3 води безаміачної,
піпетками 0,5 – 1,0 см3 розчину солі
сегнетової або розчину трилону Б, 1 см3
реактиву Неслера. Доводять об’єм
розчину до позначки водою безаміачною,
ретельно перемішують.
Відомості про необхідні піпетки,
об’єми вихідного розчину для
приготування розчинів для побудови
градуювальної характеристики,
відповідні масові концентрації амоній-
іону у цих розчинах наведено у таблиці 1.
Для кожного значення масової
концентрації амоній-іонів готують серію
з п’яти градувальних розчинів.
Виконання вимірювань оптичної
Рис. 6.1 Колонка заповнена
густини проводять через 10 хвилин після катіонітом КУ-2, з діаметром 18
завершення приготування градувальних мм і висотою заповнення 14 см.
розчинів.
Вимірюють оптичну густину градуювальних розчинів і холостої проби за

допомогою фотоелектроколориметра з використанням довжини хвилі 425 нм для КФК-
3 або світлофільтру 440 нм для КФК-2.
Арк
57
Оптичну густину холостої проби віднімають від оптичної густини градуючального
розчину.
Результат контролю градувальної характеристики визначають задовільним, якщо
виконуюються вимоги процедури.
Рис. 6.2 Фотоелектроколориметр
Рис. 6.3 Робоче місце з колбами, які заповнені бідистильованою водою після
проходження фільтра
Арк
58
Підготувавши колонку заповнену КУ-2 і настроївши швидкість проходу
бідистильованої води, я почав пропускати її і засікати час її проходу кожні 5 - 10 хв.
З кожної проби я відбирав 25 мл на те щоб піддати її реактиву Неслера і дослідити
густину за допомогою фотоелектроколориметра, дізнаючись концентрацію амонію у
розчині. Заодно я ще відраховував кількість загальної води яка протікала за весь час.
Таблиця 6.1
№ T, хв Опт. густ., D C NH4, мг/дм3 V, л
1 5 0,005 0,023 0,2
2 10 0,005 0,023 0,325
3 20 0,01 0,046 0,6
4 30 0,01 0,046 0,825
5 40 0,015 0,069 1,075
6 50 0,03 0,14 1,275
7 60 0,04 0,184 1,475
8 70 0,07 0,32 1,675
9 80 0,09 0,48 1,875
10 90 0,12 0,56 2
Вихідна вода 0,12 7
Рис. 6.4 Залежність концентрацій амонійного нітрогену від часу

проби води, яка проходила через катіонітове завантаження КУ-2
0,6
C NH4, мг/дм3
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
5 10 20 30 40 50 60 70 80 90
Час, хв Вихідна вода - 7 мг/дм3
Рис. 6.5 Залежність оптичної густини від часу проби води, яка
проходила через катіонітове завантаження КУ-2
0,14
Оптична густина, D
0,12
0,1
0,08
0,06
0,04
0,02
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Час, хв Вихідна вода - 0,12 D
Арк
59
Рис. 6.6. Залежність об'єму води від часу, після проходження
через катіонітове завантаження КУ - 2
2,5
Об'єм води, л
2
1,5
1
0,5
0
0 20 40 60 80 100
Час, хв
Пізніше кожну колбу заповненою 100 мл водою з різних відрізків часу проходу
через колонку разом з холостою, я піддав градуальним розчинам і занотував і виміряв
їх колір, разом з жорсткістю і записав це у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2
Зразки Об'єм Колір Ж
В 100 Рожевий 5,5
1 (30 хв) 100 Фіолетовий 0,2
2 (60 хв) 100 Світло-фіолетовий 0,2
3 (90 хв) 100 Світло-фіолетовий 0,15
Рис. 6.7 Колби з заповненою 100 мл водою з різних відрізків часу
Арк
60
Рис. 6.8 Колби після додавання розчинів і ретельного перемішування
Зокрема, при використанні катіоніту КУ-2 в перші години фільтроциклу
спостерігаються різке зниження солей жорсткості від 5,5 ммоль/дм3 у вихідній воді
до 0,15 ммоль/дм3 у фільтраті (табл. 6.2). Причому, такий ефект є стабільним на протязі
всього фільтроциклу до розрахункового терміну регенерації катіоніту розчином NaCl.
Катіоніти поглинають із води іони Са2+ і Mg2+, що обумовлюють її твердість, а у
воду переходять із катіоніту еквівалентна кількість іонів натрію (Na+) по наступних
реакціях:
Одночасно із цим в перші півтори – дві години спостерігається зменшення

катіонів амонійного нітрогену з 7,0 мг/дм3 до 0,48-0,56 мг/дм3 у фільтраті (табл. 6.1, рис.
6.4). Ефективність очистки в цей період становить від 97-100 до 93%.
Однак, в наступні години спостерігається поступове підвищення катіонів NH4+ у
фільтраті при стабільному ефекті пом’якшення води до 0,15 ммоль/дм3 . Такий ефект
можливо пояснити спираючись на ряд селективності вилучення з води катіонів при
проходженні через шар катіонітового завантаження КУ-2. Відповідно до цього ряду:
В першу чергу із води вилучатимуться катіони Са2+, Мg2+, Mn2+ і лише потім
катіони NH4+. При переважній більшості концентрації у воді катіонів Са2+, Мg2+
(відповідно 90 та 15 мг/дм3) порівняно з амонійним нітрогеном 7,0 мг/дм3, а також
враховуючи їх розташування в ряду селективності в першу чергу і в більшій кількості
із води будуть вилучатися саме катіони жорсткості, а концентрація амонійного
нітрогену у фільтраті буде поступово зростати (рис. 6.4).
Регенерацію катіоніту КУ-2 проводимо 6-8% розчином солі:
Арк
61
CaR2 + 2NaCl = 2NaR + CaCl2
MgR2 + 2NaCl = 2NaR + MgCl2
Таким чином встановлено, що при підвищених концентраціях амонійного
нітрогену використання в якості контактного завантаження катіоніту КУ-2, як єдиного
ступеня очистки, є недоцільним, так як тривалість фільтроциклу між регенераціями
становитиме 3-4 години. Тоді як катіоніт ще практично добу може бути використаним
для процесу пом’якшення води.
6.2 Результати експериментальних

досліжень на пілотній установці з
завантаженням активованим вугілля
Так як під кінець проходження води

через катіонітову колонку, кінцевий
результат води вважається задовільним, то
дослідження я вважаю вдалим.
Пізніше я провів подібне дослідження,

але тепер не через катіонітову колонку, а
через колонку з активованим вугіллям.
Практично все повторюється, як і в

минулому досліді, але тепер окремо
відбирається з кожної проби 100 мл води на
визначення жорсткості.
Всі результати я записав у Таблицю 6.4.
На другому етапі дослідження
проводилися на пілотній установці із
завантаженням у вигляді активованого
вугілля (рис.6.9). Параметри якості
вихідної води становили: амонійний
нітроген 7 мг/дм3, жорсткість
6,5 ммоль/дм . Швидкість фільтрування як
3
і на першому етапі досліджень становила

5,3 м/год.
Рис. 6.9 Колонка з активованим вугіллям
Арк
62

Таблиця 6.4
Оптична Жорст.,
№ T, хв CNH4, мг/дм3 V, л
густина, D ммоль/дм3
1 10 0,05 3,2 2,9 0,225
2 20 0,055 4,6 3,2 0,35
3 30 0,055 5,7 3,2 0,5
4 40 0,06 6 3,5 0,65
5 50 0,06 6 3,5 0,75
6 60 0,08 5 4 0,85
7 70 0,08 6 4,6 0,945
8 80 0,08 6 4,8 0,105
9 90 0,09 6,1 5 1,2
Вихідна вода 0,11 6,5 7
Рис. 6.10 Залежність оптичної густини від часу проби води,

яка проходила через завантаження з активованим вугіллям
0,1
0,08
0,06
0,04
0,02
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90
Рис. 6.11 Залежність жорсткості від часу проби води, яка

проходила через завантаження з активованим вугіллям
7
Жосткість, ., ммоль/дм3
6
5
4
3
2
1
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90
Час, хв Вихідна вода - 6,5 ммоль/дм3
Арк
63
Рис. 6.12 Залежність концентрацій амонійного нітрогену від
часу проби води, яка проходила через завантаження
активованим вугіллям
6
5
CNH4, мг/дм3
4
3
2
1
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90
Рис. 6.13 Залежність об'єму води від часу, після проходження

через завантаження активованим вугіллям
1,4
1,2
0,8
0,6
0,4
0,2
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90
Час, хв
На відміну від першого досліду величина жорсткості фільтрата на протязі

основного часу фільтроциклу зменшувалася лише на 0,8 – 0,5 ммоль/дм3 та знаходилася
в межах рекомендованих ДержСанПін (табл. 6.4). Одночасно із цим ефективність
видалення амонійного нітрогену в першу годину коливалась в межах 58 – 50%.
Причому після перших 50 хвилин роботи установки спостерігалося поступове
збільшення концентрації амонійного нітрогену в фільтраті (табл. 6.4). В результаті
проведених досліджень було встановлено,що в середньому завантаження із
активованого вугілля може видаляти до 2 мг/дм3 амонійного нітрогену.
Таким чином було встановлено, що в якості основного блоку очистки сорбційні
фільтри з завантаженням із активованого вугілля застосовуватися не можуть в
результаті невеликої сорбційної ємності вугілля данної марки до амонійного нітрогену.
Основна їх функція – використання в якості фільтрів доочистки, для вилучення із
фільтрату невеликих (до 0,7-1,5 мг/дм3) концентрацій амонійного нітрогену.
Арк
64
6.3 Результати експериментальних досліжень на пілотній установці з
завантаженням цеоліта CR-100
Таблиця 6.5
Об’єм До регенерації Після регенерації
профільтрованої Жорсткість, Амоній, Залізо, Жорсткість, Амоній,
води, мм 3
ммоль/дм 3
мг/дм 3
мг/дм 3
ммоль/дм 3
мг/дм3
Вихідна вода 6,3 15,7 1,74 6,1 12,0
100 0,36 0,04 0 0,21
300 0,36 0,035 0 0,19
500 0,4 0,04 0,1 0,23
700 0,5 0,04 0,1
1000 0,5 0,035 1,2 0 0,25
1300 0,48 0,035
1500 0,45 0,035 0,1 0,29
1700 0,42 0,035 0,1 0,29
2000 0,5 0,035 0,1 0,29
2200 0,6 0,035 0,81 0,1
2500 0,4 0,4
W зав= 100 см 3
Vф= 2м/год
Рис. 6.14 Колонка завантажена цеолітом CR-100
Арк
65
Рис. 6.15 Залежність об'єму води від часу, після проходження
через завантаження CR-100
3000
Об’єм води, мм3 2500
2000
1500
1000
500
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110
Час, хв
Рис. 6.16 Залежність концентрацій амонійного нітрогену до

регенерації від часу проби води, яка проходила через
завантаження СR-100
0,041
0,04
Амоній, мг/дм3
0,039
0,038
0,037
0,036
0,035
0,034
0,033
0,032
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110
Час, хв Вихідна вода - 15,7 мг/дм3
Рис. 6.17 Залежність жорсткості до регенерації від часу проби

води, яка проходила через завантаження СR-100
Жорсткість, ммоль/дм3
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110
Арк
66
Рис. 6.18 Залежність концентрацій амонійного нітрогену після
регенерації від часу проби води, яка проходила через
завантаження СR-100
0,45
0,4
Амоній, мг/дм3
0,35
0,3
0,25
0,2
0,15
0,1
0,05
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110
Рис. 6.19 Залежність жорсткості після регенерації від часу

проби води, яка проходила через завантаження СR-100
0,45
0,4
0,35
0,3
0,25
0,2
0,15
0,1
0,05
0
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110
На третьому етапі в якості досліджуваного активного контактного завантаження

використовували штучний цеоліт марки CR-100. Параметри вихідної води та
результати експрес досліджень наведені в табл. 6.5. Досліди проводилися на пілотній
установці (рис.6.14) як до регенерації так і після регенерації контактного завантаження.
За результатами експериментальних досліджень, які проводилися в період до

регенерації, було встановлено, що жорсткість вихідної води з 6,3 ммоль/дм3
зменшувалась до величин 0,36 – 0,6 ммоль/дм3 та була стабільної в цих межах на протязі
всього терміну експерименту. Тобто з води вилучались значна більшість солей
жорсткості, така вода без подальшої ре мінералізації не може бути використана в якості
джерела господарсько-питного водопостачання населеного пункту. В свою чергу
синтетичний катіоніт проявив прекрасну ефективність щодо вилучення значних сполук
Арк
67
амонійного нітрогену (табл. 6.5). Так при використанні даного матеріалу стало
можливим зменшити концентрації з 15,7 до 0,04-0,035 мг/дм3 і підтримувати їх на
протязі всього експерименту. Щодо вилучення сполук заліза, яке було присутнє в
природній воді з концентрацією 1,74 мг/дм3, ефективність його вилучення становила до
50%. Крім того двовалентне залізо в ряду селективності розташовано перед катіонами
NH4+ і є конкурентом при сорбції із водних розчинів, зменшуючи тривалість
фільтроциклу та збільшуючи витрату реагентів для регенерації контактного
завантаження. Таким чином перед фільтром із штучним цеолітом необхідно
розташовувати блок знезалізнення води.
При дослідженні синтетичного цеоліту який пройшов регенерацію було

встановлено, що ефективність вилучення солей жорсткості практично досягла 99-100%,
тоді як ефективність вилучення сполук NH4+ зменшилася з 99,7% до 97-97,6%. Таким
чином можливо зробити висновок, що до необхідності збільшення тривалості процесу
регенерації, а також можливості розглядання використання багатоступеневої технології
очищення природних вод які містять значні (12-18 мг/дм3) концентрації амонійного
нітрогену.
6.4 Проведення досліджень на пілотній установці з двошаровим завантаженням

природнього та штучного цеоліту
На четвертому етапі дослідження проводилися на пілотній установці з
комбінованим двошаровим завантаженням (рис.6.21). Верхній шар складався з
природнього мінерального цеоліту нижній із синтетичного цеоліту CR-100.
Штучний цеоліт (CR-100), завдяки своїй пористій структурі, може ефективно

адсорбувати аміак. Однією з переваг цеолітів є їхні високі здатності до адсорбції іонів
амонію, що дозволяє ефективно видаляти цей забруднювач з води. Крім того, цеоліти
можуть бути регенеровані та використані повторно, що робить їх важливим
компонентом для процесів очищення води.
Однак у нього є недолік: він не здатен адсорбувати невалентне залізо. Щоб

вирішити цей недолік ми використаємо природній закарпатський цеоліт, який здатен
адсорбувати залізо, але не здатен ефективно адсорбувати жорсткість. Об’єднавши ці 2
наповнення, вода після проходження верхнього шару - природнього цеоліту
позбудеться катіонів заліза, а після штучного жорсткості та амонія.
Результати досліджень наведено в табл. 6.6. Результати досліджень довели що

ефективність використання такої технології для видалення сполук амонійного
нітрогену співставна з результатами отриманими на свіжому цеоліті CR-100, а
параметри жорсткості фільтрата знаходяться в межах 1,3 - 1,7 ммоль/дм3 , що дає змогу
значно спростити режим ремінералізації.
Арк
68
Таблиця 6.6
№ T, хв V, л Амоній, мг/дм3 Оптична густина, D
1 5 0,175 0,05 0,145625
2 10 0,375 0,025 0,0728125
3 15 0,55 0,02 0,05825
4 22,5 0,8 0,025 0,0728125
5 30 1,05 0,02 0,05825
6 40 1,35 0,02 0,05825
7 45 1,5 0,025 0,0728125
8 55 1,8 0,025 0,0728125
9 60 2 0,02 0,05825
Рис. 6.20 Колби з заповненою Рис. 6.21 Колонка з природньо-

пробою з різних відрізків часу штучним цеолітом, ⌀20мм,
штучним цеолітом 95мм та
природнім 85мм
Арк
69
З кожного відрізку часу, було взято 40 мл проби на наявність амонія. Швидкість
проходження води через фільтр дорівнює 5,62 м/год.
Рис.6.22 Залежність об'єму води від часу, після проходження

через двошарове завантаження природнього та штучного
цеоліту
2,5
2
1,5
1
0,5
0
5 10 15 22,5 30 40 45 55
Час, хв
Рис.6.23 Залежність концентрацій амонійного нітрогену від

часу проби води, яка проходила через двошарове завантаження
природнього та штучного цеоліту
0,06
0,05
CNH4, мг/дм3
0,04
0,03
0,02
0,01
0
5 10 15 22,5 30 40 45 55 60
Рис.6.24 Залежність оптичної густини від часу проби води, яка

проходила через двошарове завантаження природнього та
штучного цеоліту
0,16
0,14
0,12
0,1
0,08
0,06
0,04
0,02
0
5 10 15 22,5 30 40 45 55 60
Арк
70
Таблиця 6.7
Час
Вихідна 15 25 30 40 60 90
контакту, хв
Жорсткість,
7,0 0,16 0,15 0,17 0,175 0,175 0,4
ммоль/дм3
Рис.6.25 Залежність жорсткості від часу проби води, яка

проходила через двошарове завантаження природнього та
штучного цеоліту
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
15 25 30 40 60 90
Арк
71
7. Розрахунок та проектування водоочисної станції.
7.1 Розрахунок кавітатора
Кавіта́ція (від лат. Cavitas — пустота, порожнина) — утворення всере-
дині рідини порожнин, заповнених газом, парою або їх сумішшю (кавітацій-них
бульбашок), тобто порушення суцільності рідини.
Визначаємо діаметр сопла кавітатора 𝑑с , мм за формулою:
𝑞год
𝑑с = 𝐵 ∙ √ , (7.1)
√𝐻м −Р
де В – коефіцієнт, який залежить від конструкції діафрагми сопла, для сопла

В = 9…9,3; qгод – годинна витрата води, м3 /год; 𝐻м − напір неред кавітатором, м; H –
напір після сопла, м.
10,6
𝑑с = 9,5 ∙ √ = 8,58мм,
√20−7
Умова безкавітаційної роботи: К > Ккр
Визначаємо критичне значення Ккр :
𝜒∙(𝐻1 −𝐻0
ККР = 𝑞 ∙ √ , (7.2)
𝐻0 −𝐻н.п +𝐻а
де χ – число кавітації, χ = 1,1 + 2/(К + 1)2 ; Hн.п − напір насичених водяних парів,
м; Hн.п ≈ 0,3м; Ha – напір, м; Ha = 10м; H0 – опір на всмоктуючому патрубку; 𝐻1 –
напір перед соплом, м. вихідної витрати q=𝑄0 /𝑄1 .
0,3  (20  0)
K кр  3   2,36.
0  0,3  10
Тип кавітатора характеризується геометричним параметром К:
2
К = (𝑑к.с − 𝑑𝑐2 )/𝑑𝑐2 (7.3)
2
Визначаємо діаметр камери змішування 𝑑к.с , мм:
𝑑с ∙ 𝐾 = 𝑑к.𝑐 − 𝑑𝑐2 ;
2 2
𝑑с2 ∙ 𝐾 + 𝑑𝑐2 = 𝑑к.с 2

;
𝑑к.с = √𝑑𝑐2 ∙ (𝐾 + 1) = 𝑑𝑐 √𝐾 + 1; (7.4)
𝑑к.с = 8,58 ∙ √1,18 + 1 = 13 мм.
Довжина камери змішування 𝑙к.с визначаємо за формулою:
𝑙к.с = 7 ∙ 𝑑к.с = 7 ∙ 13 = 91 мм. (7.5)
Відстань від сопла до входу у камеру змішування 𝑙с визначаємо за формулою:
𝑙с = (0,3 + 0,14 ∙ √𝐾) ∙ 𝑑к.с = (0,3 + 0,14 ∙ √1,18) ∙ 13 = 6 мм. (7.6)
Визначаєм довжину простого дифузору 𝑙д , мм за формулою:
𝐷2 −𝑑к.с
𝑙д = , (7.7)
2 𝑡𝑔 3,5
де 𝐷2 – діаметр кінцевий приймаємо з умови, щоб швидкість руху води була в
межах 2,5…3,5 м/с. Приймаємо 𝐷2 = 40мм, V = 2,39 м/c, 1000і = 399,7.
Арк
72
40  13
lд   222 мм,
0,122
Рис 7.1 Кавітатор
7.2 Розрахунок змішувача

Змішувач наведений на Листі 7.
Розраховуємо обʼєм змішувача:
W  qгод  t / 60 , (7.8)
де - годинна витрата водоочисної станції; t – час перебування води у змішувачі,
t = 3 хв.; 60 – переводний коефіцієнт.
W  10 ,6  3 / 60  0,53 м 3 .
0,53/2=0,27
Площа одного змішувача:
F  0,27 / 3,6  0,075 м 2 .
Діаметр:
F
d  0,31 м .
0.785
7.3 Розрахунок фільтрів з пінополістерольним завантаженням

Площу фільтрів, м2, визначаємо за формулою:
QСТ
F  (7.9)
Vфн  T  3,6    I  t  n  3  n  t  Vфн
де QСТ – корисна продуктивність водоочисної станції, м3/доб, QСТ  254,4 м3 / доб ;
T – час роботи очисної станції на протязі доби, год, T  24 год ;
Vфн – розрахункова швидкість фільтрування, м/год, приймаємо Vфн  6 м / год ;
n – кількість промивок, шт, приймаємо n  2 ;
Арк
73
I – інтенсивність промивки, приймаємо I  14 л / с ;
t – тривалість промивки фільтра, год, приймаємо t  0,03 год ;
 – коефіцієнт, що враховує відбір води з промивного бака трубкою-переривачем

сифона   1,03...1,04 :
254,4
F  1,81 м 2
6  24  3,6  1,03  14  0,03  2  3  2  0,03  6
Приймаємо площу одного – f  0,8 м 2 , тоді діаметром фільтра буде становити –

D  1,0 м .
Кількість фільтрів, шт, визначаємо за формулою:

F
N  (7.10)
f
1,81
N  2,26  3 шт
0,8
Приймаємо 3 фільтра. Розрахункову швидкість фільтрування при форсованому
режимі, м/год, визначаємо за формулою:
N
Vфор.  Vф.н.  (7.11)
N 1
3
Vфор. 6  9 м / год
3 1
Будівельну висоту фільтра, м, визначаємо за формулою:
H ф  l1  l2  l3  l4  l5 (7.12)
де l1 – висота опорних стійок, м, приймаємо l1  0,3 м ;
l2 – відносне розширення засипки, м, визначаємо за формулою:

e
l 2  l3  С
100
де e – відносне розширення фільтруючого завантаження, для фільтрів з
висхідним фільтраційним потоком e  40 % :
С – запас висоти, який запобігає виносу фільтруючого завантаження за межі
фільтра при промивці 0,2...0,4 м, приймаємо 0,3 м;

l 3 – висота фільтруючого завантаження, м, приймаємо l 3  1,0 м :
40
l 2  1,0   0,3  1 м
100
l4 – висота шару води над фільтруючим завантаженням, м, приймаємо l 4  1,4 м ;
l5 – висота будівельного запасу, м, приймаємо l 2  0,1 м :

H ф  0,3  0,7  1,0  1,4  0,1  3,5 м
Арк
74
Приймаємо висоту фільтра H ф  3,5 м .
7.4 Визначення втрат напору при промивці фільтра

Втрати напору при промивці фільтра, м:
H  h 1  h2  h3  h4   hм (7.13)
де h1 – втрати напору в трубі, що з’єднує промивний бак з фільтром, м;
h2 – втрати в фільтруючій засипці, м;
h3 – втрати по довжині висхідної труби сифона при пропуску по ній сумарної
витрати, м;
h4 – втрати по довжині низхідної труби сифона при пропуску по ній сумарної
витрати, м;
h м – сума місцевих втрат напору, м, приймаємо в межах 5...10% від загальних
втрат напору, h м  0,09 м .
Втрати напору в трубі, що з’єднує промивний бак з фільтром приймаємо рівними

0 тому, що промивний бак знаходиться в корпусі фільтра.
Втрати напору у фільтруючому завантаженні при фільтруванні, м, визначаємо за
формулою:
B  П
h2   (1  m)  LЗ (7.14)
В
де  B – питома вага води, т/м3;
 П – питома вага пінополістиролу, т/ м3;
m – поруватість полістирольної засипки в долях;
LЗ
– висота шару фільтруючого завантаження, м:
1000  100
h2   (1  0,45 )  1  0,5 м
1000
Втрати напору у фільтруючому завантаженні при промивці (забруднена засипка),
м, визначаємо за формулою:
h2/  0,8  l З (7.15)
h2/  0,8  1,0  0,8 м
Втрати напору по довжині у висхідній трубі сифона при пропуску по ній
сумарної витрати, м, визначаємо за формулою:
1000 i  l
h3  (7.16)
1000
61  2,6
h3   0,16 м
1000
Втрати напору по довжині у низхідній трубі сифона при пропуску по ній
сумарної витрати, м, визначаємо за формулою:
Арк
75
12,1  2,3
h4   0,03 м
1000
 H  0,5  0,8  0,16  0,03  0,08  1,57 м
Об’єм води необхідний для промивки одног фільтра, м3, визначаємо за
формулою:
Wпр  3,6  f  І  t (7.17)
Wпр  3,6  0,8  14  0,03  1,21 м 3
Об’єм одного промивного баку, м3, визначаємо за формулою:
Wпр1 .б.  f б  hб (7.18)
де f б – площа промивного бака, м2;

hб
– висота промивного бака, м:
Wпр1 .б.  0,8  0,8  0,64 м 3
7.5 Визначення діаметрів трубопроводів установки

При визначенні діаметрів установки перевіряємо чи виконуються умови для
фільтрів. Витрата води в початковий момент зарядки сифона, м3/год, визначається за
формулою:
f  Vфн  1000
q PH 
3600 (7.19)
де f – площа одного фільтра, м2;
Vфн
– розрахункова швидкість фільтрування, м/год:
0,8  6  1000
q РН   1,34 л / с
3600
Швидкість руху води в низхідній трубі сифона (конструкція труба в трубі) в
початковий момент його зарядження, м/с, визначається за формулою:
q PH
Vн  (7.20)
1000   н
н – площа живого перерізу низхідної труби сифона (конструкція труба в
трубі), м , визначається за формулою:
2
н  0,785  d н2 (7.21)
де d н – діаметр низхідної труби сифона, м
Діаметр низхідної труби сифона d н визначається з умови, щоб швидкість руху води
в цій трубі в початковий момент зарядки була не менше 0,15 м/с, а в час промивки
фільтра – не більше 2,5 м/с, приймаємо d н  75 мм , Vн  2,26 м / с , 1000 і  139 .
 н  0,785  0,00563  0,0044 м 2
0,83
Vф   0,31 м / с
1000  0,0044
Арк
76
Діаметр висхідної труби сифона d в визначається з умови, щоб швидкість руху води
в цій трубі за час промивки не перевищувала 1,0 м/с (при пропуску сумарної витрати
Q с ). Діаметр висхідної труби сифона: d в  100 мм , Vв  1,1 м / с , 1000 і  26 .
Сумарна витрата води, л/с, визначаємо за формулою:
qфн  1000
Q C  qпр  (7.22)
3600
qфн – продуктивність одного фільтра у форсованому режимі, м3/год;
де qпр – промивна витрата, л/с, визначається за формулою:

qпр  I  f (7.23)
qпр  14  0,8  11,2 л / с
4  1000
Q C  11,2   12,31 л / с
3600
Так як конструкція сифона труба в трубі то зовнішній діаметр висхідної труби буде
прийнятий 125 мм, за умови зберігання швидкостей руху.
Діаметр повітропровідної труби приймається з умови, щоб площа живого перерізу
цієї труби складала 1,5-3% від площі живого перерізу низхідної труби сифона, тобто:
 в  (0,015 ...0,03)   н
де в – площа живого перерізу повітропровідної трубки, м2;
н – площа живого перерізу низхідної труби сифона, м2:
в  0,02  0,0044  0,000088 м 2

Звідси діаметр повітропровідної труби d зр.вак.  10 мм .
Діаметр трубопроводу, який відводить промивну воду приймається рівним
d г. з  250 мм .
Діаметр трубопроводу, що відводить профільтровану воду в резервуар чистої

води, приймається рівним діаметру висхідної труби сифона d РЧВ  d в  100 мм .
Діаметр трубопроводу, що відводить промивну воду з гідрозатвора приймається
рівним діаметру відводу профільтрованої води на РЧВ d відв.  100 мм .
Арк
77
7.6 Розрахунок станції підвищеного тиску
Витрата 10,6, напір 20 м.
Рис. 7.2. Станція підвищення тиску

Характеристики: 50 Гц, n = 2900 об/хв, HS = 0
Таблиця 7.1
Потужність м3 /год 0 1,2 2,4 3,6 4,8 7,2 9,6 10,8 12,0 14,4
Тип 𝑄
кВт л.с. л/хв 0 20 40 60 80 120 160 180 200 240
СВ2 –
2х0,75 2х1 𝐻метри 29 29 29 28,5 28 26,5 24,5 23 21 15
СР 150
Установки COMBIPRESS це системи підвищення тиску, в яких два електронасоса

змонтовані в один блок готовий до установки. Принцип роботи полягає в тому, що при
збільшенні споживання води в системі, насоси включаються послідовно в
автоматичному режимі, забезпечуючи, таким чином, значну економію електроенергії.
Чергування включення гарантує електронний пульт управління, що обумовлює
рівномірну вироблення ресурсу насосів.
Область застосування:
 Чиста вода і хімічно неагресивні рідини.
 Водопостачання: підвищення тиску для промислових підприємств,
багатоквартирних будинків, готелів, гуртожитків, кемпінгів, шкіл, лікарень тощо
Конструктивні характеристики:
 Електронасоси: комплектуються всмоктуючими і нагнітальними колекторами,
кульовими кранами і зворотними клапанами.
 Станина: виготовлена з металевого профілю.
 Компоненти: системи управління встановлені на нагнітальному колекторі і
включають в себе манометр і два реле тиску, регулювання яких може
виконуватися споживачем.
Арк
78
 Електронний пульт: обладнаний пристроєм блокування дверцят, схемою низької
напруги для управління від реле тиску, електронною схемою чергування
включення насосів, тепловим захистом і системою затримки відключення насоса
для запобігання явища «стоячій хвилі» в напірному колекторі при мінімальних
витратах води.
7.7 Розрахунок напірних фільтрів видалення із води сполук амонійного

нітрогену
За результатами лабораторних досліджень, нами було встановлено що найкраща
ефективність видалення амонійного нітрогену досягається на двошаровому
завантаженні із природнього цеоліту марки Сокирницького родовища ТУ У 19.5-
00292540.001-2001 та штучного цеоліту Crystal-Right 100. Крім того вартість
природнього цеоліту становить 3,5 тис. за тонну, а штучного 388 693 грн. за тонну. Тому
доцільно в якості завантаження використовувати комбіноване завантаження 50%
штучного і 50% природнього. Регенерація обох завантажень відбувається розчином
NaCl солі, крім того обидва матеріали мають приблизно однакову висотну щільність
СR100 0,86 г/см3, а природній 0,93 г/см3
Фільтруюче завантаження Crystal Right CR100 - це іонообмінний матеріал

неорганічного походження (цеоліт), представлений у вигляді напівпрозорих гранул
неправильної форми. Виготовлений на основі алюмосилікату натрію.
Crystal Right CR100 використовується для видалення з води марганцю і заліза
(знижує їх зміст з 15 мг/л до 0,05 мг/л і 0,2 мг/л відповідно), а також допомагає очистити
воду від амонієвих сполук, сірководню в невеликих кількостях і знизити її жорсткість.
Це відбувається завдяки його абсолютно унікальною кристалічній структурі і здатності
до іонного обміну. Володіє підвищеною стійкістю до активного хлору.
Регенерація проводиться за допомогою розчину хлориду натрію - після кожного
циклу промивання вміст завантаження по катіонах жорсткості, заліза і магнію повністю
відновлюється.
Crystal Right CR100 використовується для води, в якій значення рН від 5,7 до 7.
Поставляється споживачеві в мішках об'ємом 28,3 літра.
Умови експлуатації:
Температура експлуатації, mах – 40 °С
Мінімальний рівень рН – 5,7
Загальна жорсткість, min – 1,0 мг-екв/л
Загальний солевміст, min – 80 мг/л
Сумарний вміст заліза та марганцю, mах – 15 мг/л
Лінійна швидкість фільтрування – від 20 – 40 м/год
Лінійна швидкість при зворотному промиванні – 20 м/год
Розширення шару в режимі зворотного промивання, min – 50%
Арк
79
Реагент для регенерації - розчин NaCl
Концентрація розчину NаСl – 8-20%
Витрата солі на регенерацію – 60-320 г/л загрузки
Основні властивості:
Фізична форма - напівпрозорі гранули неправильної форми
Робоча обмінна ємність за солями жорсткості - 0,6 г-екв/л
Робоча обмінна ємність за залізом / марганцем - 0,34 г-екв/л
Робоча обмінна ємність за аміаком - 0,98 г/л
Набухання - 20%
Вміст вологи під час пакування, mах - 44-50 %
Насипна вага - 800-815 г/л
7.8 Розрахунок напірних фільтрів для видалення амонійного нітрогену

Приймаємо швидкі напірні вертикальні фільтри з комбіновоним завантаженням
розміром зерен 1-2 мм, висотою шару 1200 мм і швидкістю фільтрування при
нормальному режимі 17 м/год.
Визначаємо сумарну площу фільтрів за формулою:
Qк
Fн.ф.  , м2 (7.24)
T ст v н  n пр  q пр  n пр   пр  v н
де Qк- корисна продуктивність, м 3 /доб;
Tст - тривалість роботи станції упродовж доби, приймаємо Tст =24 год;
Vн - розрахункова швидкість фільтрування в нормальному режимі Vн =17,0 м/год;
nпр - кількість промивок одного фільтра за добу при нормальному режимі
експлуатації, приймаємо nпр =1;
 пр - час простою фільтра в зв’язку з промивкою, при водоповітряній промивці
фільтра приймаємо  пр =1,5 год;
qпр - питомі витрати води на одну промивку одного фільтра, визначаємо за
формулою:
q пит  60    t / 1000 , м 3 / м 2 (7.25)
де  - інтенсивність промивки, водяної та взрихлення повітрям приймаємо
 = 12 л/(с∙ м 2 );
t - тривалість промивки, приймаємо t = 30 хв.
q пр  60  12,0  30 / 1000  21,6 м 3 / м 2
252,8
Fн.ф.  = 0,754 м 2
22,5  17,0  1,0  21,6  1,0  1,5  17,0
Арк
80
Приймаємо 3 робочих фільтрів діаметром 0,6 м, марки FK2162CE125
Рис.7.3. FK-2162CE125.
Таблиця 7.2
В
А (підвод D (підвод
Модель (відвод С (злив) Е F G H I L
води) реагентів)
води)
FK- РН 11 / 4 '' РН 11 / 4 РН 1'' 3 / 8 '' н. б.
1300 Ø600 1721 2121 Ø555
2162CE125 (1771) '' (1771) (2121) (1851) 500
Таблиця 7.3
Параметри FK-2162CE125
Продуктивність робоча/максимальна, м3 /год 5,6/6,7
Об'єм фільтруючого матеріалу, л 150
Ресурс, м3 (за жорсткості 5 мг-екв/л) 21,0
Витрата солі на регенерацію, кг 15,0-24,0
Витрата води на регенерацію (обсяг стоків), м3 1,5
Тривалість регенерації, хв. 80-110
Перепад тиску в робочому режимі, бар 0,5-1,0
Робочий тиск, бар 2-6
Електроживлення 230 В, 50 Гц
Споживана потужність, Вт 30
Діаметр підключення трубопроводів 1 1⁄4 "
Вага нетто, кг 180
Габаритні розміри фільтра (Ш х Г х В), см 120 х 70 х 215
7.9 Розрахунок споруд для зберігання, приготування і перекачки розчину солі
Витрата солі на одну регенерацію фільтра дорівнює:

f Na  hk  E роб
Na
 ДС 0,283  1,2  600  100
Gc    20,4кг (7.26)
1000 1000
Необхідна ємність бака для розведення розчину солі дорівнює:
SC 20
W p . p .c    0,24 м 3 (7.27)
10  C   10  8  1,0585
Арк
81
де C - концентрація розведеного розчину солі, C = 8 %; 𝛾 - питома вага 8 % - вого
розчину солі, 𝛾=1,0585.
Приймаємо бак ємністю 0,24 м3, висотою 1,2 м, діаметром 0,5м.
7.9 Розрахунок витрат води на власні потреби установки

Ця витрата води складається з наступних величин:
- витрата води на промивку (розпушування) завантаження:
 роз  f i  60  t роз 5  0,283  60  12
q роз    1,02 м3 (7.28)
1000 1000
- витрата води на відмивку завантаження від продуктів регенерації:
qвідм  від  fi  hk  12  0,283  1,2  4,08 м3 (7.29)
де 𝜔відм. - інтенсивність відмивки, 12м на 1м завантаження.
3 3
7.10 Підбір насоса-дозатора для дозування гіпохлориту натрію

Гіпохлорит натрію для знезараження вводять в трубопровід відведення фільтрату
перед РЧВ.
Годинні витрати гіпохлориту натрію для знезараження, кг/год, визначаємо за
формулою:
q год.  Д Cl
q NaClO  (7.30)
1000
де q год. – повна годинна продуктивність водоочисної станції, м3/год;
Д Cl – доза гіпохлориту натрію на знезараження, мг/дм3, приймаємо Д Cl  1 мг / дм 3 :
10 ,6  1
q NaClO   0,01 кг / год
1000
Приймаємо два аналогові мембранні дозуючі насоси марки DLX-MA/AD 1-15
(1 робочий, 1 резервний), подача якого 1 л/год, напір 15 бар. Вони підходять для
застосувань, де потрібні низький тиск та дозування малими величинами.
Загальні добові витрати гіпохлориту натрію на станції очищення води, л/добу,
визначаємо за формулою:
q NaClO  1000
Q Д NaClO   TNaClO (7.31)
 NaClO
де q NaClO – витрати гіпохлориту натрію для знезараження, кг/год;
 NaClO – густина гіпохлориту натрію, кг/м3,  NaClO  1110 кг / м 3 ;
TNaClO – тривалість роботи блока знезараження хлоратора за добу, год:
0,01  1000
Q Д NaClO   24  0,22 л / добу
1110
Місячна потреба у реагенті, л, складатиме:
Арк
82
Q ДмNaіс.ClO  Q Д Na ClO  30 (7.32)
Q ДмNaClO
іс.
 0,22  30  6,6 л
Приймаємо завезення автомобілем на станцію очищення води раз на шість
місяців одну поліетиленову ємність з гіпохлоритом натрію об’ємом 50 л, згідно
ГОСТ 11086-76 марки А (застосовується для знезараження питної води).
Рідина зеленувато-жовтого кольору, коефіцієнт світло пропускання – 20%, масова
концентрація активного хлору – 190 г/дм3.
7.11 Розрахунок напірних фільтрів для видалення залишків амонійного

нітрогену
Приймаємо швидкі напірні вертикальні фільтри з завантаженням активованого
вугілля розміром зерен 1-2 мм, висотою шару 1500 мм і швидкістю фільтрування при
нормальному режимі 18 м/год.
Визначаємо сумарну площу фільтрів за формулою:
Qк
Fн.ф.  , м2 (7.33)
T ст v н  n пр  q пр  n пр   пр  v н
де Qк- корисна продуктивність, м 3 /доб;
Tст - тривалість роботи станції упродовж доби, приймаємо Tст =24 год;
Vн - розрахункова швидкість фільтрування в нормальному режимі Vн =18,0 м/год;
nпр - кількість промивок одного фільтра за добу при нормальному режимі
експлуатації, приймаємо nпр =1;
 пр - час простою фільтра в зв’язку з промивкою, при водоповітряній промивці
фільтра приймаємо  пр =0,5 год;
qпр - питомі витрати води на одну промивку одного фільтра, визначаємо за
формулою:
q пит  60    t / 1000 , м 3 / м 2 (7.34)
де  - інтенсивність промивки, водяної та взрихлення повітрям приймаємо
 = 12 л/(с∙ м 2 );
t - тривалість промивки, приймаємо t = 8 хв.
q пр  60  12,0  8 / 1000  5,76 м 3 / м 2
252,8
Fн.ф.  = 0,61 м 2
24  18,0  1,0  5,76  1,0  0,5  18,0
Арк
83
Приймаємо 3 фільтра FPA 2162 CE125
Рис. 7.4 FPA 2162 CE125
Таблиця 7.4
Параметри FPA 2162 CE125
Продуктивність, м3 /год 2,65
Вміст марганцю, мг/л 0,05
Вміст заліза, мг/л 0,2
Жорсткість, мг-екв 15,0
Кількість вугілля, кг. 75
Кількість кварцового піску (підкладки), кг. 75
Необхідний рівень очищення від механічних 100
домішок, мкм
Пермаганатна окиснюваність, мг О2/л 5,0
Ресурс, м3 (за жорсткості 5 мг-екв/л) 40,0
Витрата солі на регенерацію, кг 15,0-24,0
Витрата води на регенерацію (обсяг стоків), м3 2,0
Тривалість регенерації, хв. 90-120
Перепад тиску в робочому режимі, бар 0,5-1,0
Робоча температура води, °С 4-30
Робочий тиск, бар 2-6
Електроживлення 230 В, 50 Гц
Споживана потужність, Вт 30
Діаметр підключення трубопроводів, дюйм 1 1⁄4 "
Вага нетто, кг 180
Габаритні розміри фільтра (Ш х Г х В), см 130 х 65 х 215
Арк
84
Рис.7.5 Активоване вугілля Centaur HSL 12x40 15кг (CENT1240)
Centaur HSL 12х40 — бітумінозне гранульоване активоване вугілля, що
виробляється за запатентованою технологією. Використовується для видалення
сірководню в побутовій, комерційній та промисловій водопідготовці.
Centaur HSL 12x40 відповідає стандартам EN12915, має Сертифікат KIWA ATA та
одобрений Інспекцією Великобританії по питній воді.
Основні переваги
- відмінні каталітичні властивості — пришвидшення хімічних реакцій
- висока адсорбційна ємність — активується не тільки зовнішній шар, а вся гранула
- стабільна та висока якість обумовлена технологією виготовлення та однорідністю
гранул
- висока механічна міцність дозволяє багаторазово проводити регенерацію
- здатність до швидкого змочування та відсутність плаваючих частинок обумовлена
агломерованою структурою вугілля
Механізм роботи
Centaur — це комбінація адсорбції з вімнінною каталітичною здатністю.
Висока механічна міцність дозволяє проводити ефективну регенерацію шляхом
промивки зворотним потоком води.
Основні властивості
Таблиця7.5
Параметр Значення
Йодне число, мг/г (мінімум) 900
Пероксидне число 14
Міцність на стирання (мінімум) 75
Вміст вологи при пакуванні, %
4
(максимум)
Вміст золи, % (максимум) 7
Площа поверхні, м2/г 900
Щільність після зворотної промивки та
500
усадки, кг/м3
Основний діаметр частинок, мм 1
Коефіціент однорідності 1,7
Арк
85
Рекомендовані умови експлуатації
Таблиця 7.6
Параметр Значення
Час контакту з шаром, хв. (мінімум) 3
Висота шару, мм 700-800
Лінійна швидкість фільтрування для
6-12
видалення заліза, м/год
Лінійна швидкість фільтрування для
24
видалення сірководню, м/год
Лінійна швидкість при
24
розпушуванні, м/год
Розширення при зворотній промивці 30-40% від висоти шару
Арк
86
8. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
8.1 Шкідливі чинник, що є у підземній воді

З погляду охорони праці, амонійний азот може становити певні ризики для
працівників у залежності від їхнього обраного роду діяльності та експозиції до цього
хімічної сполуки.
Токсичність та вплив на здоров'я працівників:

Дихальна токсичність:
Подразнення дихальних шляхів: Подих парів амонію може викликати подразнення
дихальних шляхів, зокрема носа та горла. Це може призводити до неприємного
відчуття, свербіжу або болю, що може впливати на комфорт та ефективність дихання
працівників.
Проблеми з диханням: Високі концентрації амонію можуть призводити до
розвитку проблем з диханням, таких як кашель, запаморочення, а в екстремальних
випадках – до бронхітів та запалення легенів.
Контакт з розчинами амонійного азоту:

Подразнення шкіри: Прямий контакт з розчинами амонійного азоту може
викликати подразнення шкіри. Це може виявлятися через почервоніння, свербіж,
відчуття печіння або навіть виразку, особливо при тривалому або повторюваному
взаємодії з речовиною.
Подразнення очей: Контакт з розчинами амонію може призводити до подразнення
очей, сльозотечі, почервоніння та навіть запалення кон'юнктиви. Це може створювати
труднощі в концентрації та викликати дискомфорт.
Індивідуальна чутливість:
Варіабельність реакцій: Індивідуальна чутливість до амонію може варіювати, і
деякі працівники можуть виявити більш виражені реакції навіть на низькі концентрації
амонію.
З метою управління токсичністю та захисту здоров'я працівників, важливо вживати
заходів безпеки, таких як використання відповідного захисного спорядження
(респіратори, рукавички, окуляри), проведення регулярного навчання з правил безпеки
та ефективної вентиляції робочих приміщень. Крім того, важливо встановлювати
моніторинг концентрації амонію в атмосфері для раннього виявлення можливих
ризиків для здоров'я працівників.
Арк
87
Безпека при роботі з речовиною:
Необхідно дотримуватися правил безпеки при роботі з амонієм, таких як
використання захисного спорядження, включаючи рукавички, окуляри та захисний
одяг.
Працівники повинні мати доступ до відповідних засобів для нейтралізації та
очищення шкіри або очей у випадку потрапляння амонійного азоту.
Використання захисного спорядження:

Рукавички: Протигазові та хімічно стійкі рукавички мають бути використовані для
захисту шкіри рук від прямого контакту з амонійним азотом. Важливо періодично
перевіряти стан рукавичок та замінювати їх при необхідності.
Окуляри: Захисні окуляри або шоломи з захисним екраном повинні носитися для
захисту очей від потрапляння парів амонію або розчинів у випадку бризків.
Захисний одяг: Використання захисного одягу, який може запобігти контакту
амонію зі шкірою, є важливим елементом безпеки.
Нейтралізація та очищення:
Нейтралізація речовини: Працівники повинні бути навчені використовувати
відповідні засоби для нейтралізації амонійного азоту в разі потрапляння. Це може
включати в себе використання нейтралізуючих розчинів або інших хімічних агентів.
Очищення шкіри та очей: Працівники повинні мати легкий доступ до засобів для
очищення шкіри та очей в разі потрапляння амонійного азоту. Це може бути здійснено
за допомогою душів для очей, промивання великою кількістю води та використання
спеціальних очисних розчинів.
Навчання та тренування:
Навчання з використання захисного спорядження: Працівники повинні пройти
навчання з правильного використання та обслуговування рукавичок, окулярів та
захисного одягу.
Тренування заходів екстреної реакції: Працівники повинні бути треновані в
заходах невідкладної реакції в разі надзвичайних ситуацій, пов'язаних з амонійним
азотом, включаючи швидке очищення від речовини та нейтралізацію.
Моніторинг та контроль:
Моніторинг концентрацій: Системи моніторингу повинні бути встановлені для
регулярного вимірювання концентрацій амонійного азоту в робочому середовищі.
Контрольний перегляд засобів захисту: Періодичний контроль та перегляд
захисного спорядження, щоб забезпечити його ефективність та цілісність.
Арк
88
Вентиляція та контроль концентрацій:
Важливо забезпечити ефективну вентиляцію робочого приміщення для
запобігання накопиченню парів амонію та зниження ризику вдихання працівниками.
Регулярно моніторити концентрації амонію в робочому середовищі та вживати
заходи для їхнього контролю в межах безпечних норм.
Вентиляція робочого приміщення:

Механічна вентиляція: Використання систем механічної вентиляції, таких як
витяжні вентилятори та системи кондиціювання повітря, для постійного виведення
забрудненого повітря та подачі свіжого повітря у робоче приміщення.
Інженерне проектування: Правильне інженерне проектування систем вентиляції з
урахуванням розміщення джерел амонійного азоту та оптимального розміщення
вентиляційних отворів.
Моніторинг концентрацій амонію:

Газоаналізатори: Використання газоаналізаторів для постійного моніторингу
концентрацій амонію в робочому приміщенні. Ці прилади можуть надавати реальний
час інформації про рівні забруднення повітря.
Регулярні вимірювання: Проведення регулярних вимірювань концентрацій амонію
за допомогою проб з повітря та аналізу зразків в спеціалізованих лабораторіях.
Заходи для контролю концентрацій:

Автоматичне регулювання: Використання систем автоматичного регулювання
вентиляції, які реагують на збільшення концентрацій амонію та автоматично
збільшують об'єм свіжого повітря, що вводиться в приміщення.
Заходи в разі перевищення норм: Встановлення процедур та планів дій в разі
виявлення перевищення концентрацій амонію, включаючи евакуацію, негайне
припинення робіт або використання захисного спорядження.
Документація та трекінг:
Системи звітності: Введення системи звітності та трекінгу для фіксації результатів
моніторингу та вживання заходів управління ризиками.
Аналіз даних: Регулярний аналіз даних про концентрації амонію для визначення
тенденцій та вдосконалення систем вентиляції та контролю.
Ефективна вентиляція та контроль концентрацій амонію є ключовими аспектами
безпеки працівників, спрямованими на забезпечення оптимальних умов для роботи та
мінімізацію ризиків для їхнього здоров'я.
Арк
89
Розрахунок вентиляційної системи для насосної станції
Кількість повітря, яке необхідно видаляти з насосної станції визначаємо за
повітряним балансом. Приплив повітря в приміщення станції обладнанням має бути
кратним 3, тобто:
Lж.к  3 Vж.к 3
, м /год (8.1)
V
де ж .к - сумарний об’єм , м .
3
Визначаємо приплив повітря в котельню:
Lж.кІ  3  Vж.кІ  3  180  540 = м 3 /год
За відомою витратою повітря, L, м /год., визначаємо потрібну площу

3
вентиляційного каналу:
L
Fк  ,м
2
(8.2)
3600  v рек
v рек
де - рекомендована швидкість руху повітря у каналі (0,5 м/с)
540
=0,3м
2
Fк 
3600  0,5
Згідно методичних вказівок Fк за приймаємо 2 вентиляційні канали стандартного

розміру, а саме 140×270 мм.
Розраховуємо фактичну швидкість руху повітря у вентканалі прийнятого розміру:
L
V  , м/с (8.3)
3600  f
де f – площа прийнятого стандартного, f=0,0378 м .

2
540
V = 1,98м/с
3600  0,0756
Визначаємо еквівалентний за швидкістю діаметр за формулою:
2 ab
dv  , мм (8.4)
ab
2  140  270
dv  =185 мм.
140  270
Визначаємо еквівалентну шорсткість повітропроводу для матеріалу
“цегла” - k е =4,0 мм.
Знаходимо поправочний коефіцієнт, n=1,225.
Арк
90
За відомим еквівалентним діаметром та швидкістю руху повітря в каналі,
знаходимо питомі втрати тиску на тертя R=0,14 Па/м, та динамічний тиск P д =0,41 Па.
Обраховуємо втрати тиску на тертя за формулою:
Ртр  R  l  n , Па (8.5)
де l – довжина каналу, м.
Ртр  0,14 * 10 * 1,225 = 1,715 Па.
Визначаємо місцеві опори і знаходимо відповідні їм коефіцієнти:

- коліно з кутом повороту 90 º - 1,1;
- вентиляційні грати – 0,5;
- витяжна шахта з зонтом – 1,3.
Обраховуємо їх суму:
 =1,1+0,5+1,3=2,9
Обчислюємо втрати в місцевих опорах за формулою:
Pм о     Pд
, Па (8.6)
 P  1,715 1,19 = 2,905 Па.

Визначаємо гравітаційний тиск для кожного вентканалу:
Pп  h  g  (  з   в ) , Па (8.7)
де h – висота вентканалу, м;
g – прискорення вільного падіння, м/с ;
2
з 
- густина зовнішнього повітря, кг/м ; для температури +5 ºС з =1,270 кг/м
3 3
в
- густина внутрішнього повітря, кг/м . Внутрішню температуру приймемо
3

18 ºС, в =1,205 кг/м .
3
Pп  10  9,81  (1,270  1,205 ) =6,377 Па.
Перевіряємо виконання умови:
 P  0,9  P , Па
п
(8.8)
де 0,9 – коефіцієнт запасу на невраховані втрати тиску.

Арк
91
0,9 × 6,377 = 5,74 Па > 2,905 Па – отже умова виконується.
Навчання та інформування:
Працівники повинні бути навчені правилам безпеки при роботі з амонієм та
повинні розуміти потенційні ризики та методи їхнього управління.
Важливо забезпечити інформацію про небезпеку та заходи безпеки, розміщуючи
відповідні позначення та інструкції на робочому місці.
Загальна мета полягає в тому, щоб мінімізувати експозицію працівників до
амонійного азоту та забезпечити безпеку їхньої праці через правильні заходи контролю
та попередження.
Навчання працівників:
Основні принципи безпеки: Працівникам слід отримати навчання з основних
принципів безпеки при роботі з амонієм, включаючи правила використання захисного
спорядження, техніки роботи та екстреної поведінки.
Розпізнавання ризиків: Навчання працівників визначати потенційні ризики,
пов'язані з роботою з амонієм, і розуміти можливі наслідки неправильного
використання чи обробки цієї речовини.
Інформування про небезпеку:

Позначення та етикетування: Чітке позначення контейнерів та робочих зон, де
знаходиться амонійний азот, з метою визначення небезпек та рекомендацій щодо
безпеки.
Інструкції та документація: Надання доступу до інструкцій та документації щодо
безпеки, яка містить важливі вказівки щодо обробки та використання амонію, а також
вказівки щодо негайної реакції в надзвичайних ситуаціях.
Проведення тренінгів та перевірок:

Практичні тренінги: Організація практичних тренінгів, які дозволяють
працівникам випробувати свої знання та навички у реальних умовах, таких як
використання засобів захисту або евакуаційні вправи.
Перевірки знань: Проведення періодичних перевірок знань щодо правил безпеки
та обробки амонію, щоб переконатися, що працівники зберігають відповідні знання та
навички.
Спілкування та зворотний зв'язок:

Відкрита комунікація: Забезпечення відкритої системи комунікації між
роботодавцем та працівниками, де можна обговорити питання безпеки та поділитися
досвідом.
Арк
92
Зворотній зв'язок: Система збору зворотного зв'язку від працівників стосовно
безпеки робіт, що дозволяє виявляти можливі проблеми та вдосконалювати систему
безпеки.
Заходи захисту і надання першої медичної допомоги.

Першу медичну допомогу ураженим АХНР необхідно надавати у найкоротші
строки. Тільки за цієї умови вона буде досить ефективною. Рекомендується
додержуватись такого порядку:
- надягають протигаз;
- вводять відповідний антидот;
- проводять часткову санітарну обробку;
- проводять часткову дегазацію;
- виконують штучну вентиляцію легень на зараженій місцевості (без знаття
протигазу) по способу Калістова, а на незараженій - способом "з роту до рота", "з роту
до носа".
В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії
сильнодіючих отруйних речовин.
На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку,
попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а
при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести)
його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовина-ми
потерпілому забезпечити спокій і тепло.
При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і
т.д.) і зверніться за допомогою до медичного працівника або до медичного закладу.
Заходи з пожежної безпеки на насосній станції ІІ-підйому

Пожежна безпека повинна забезпечуватись шляхом проведення організаційних,
технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення
безпеки людей, зниження можливих збитків і зменшення негативних екологічних
наслідків у випадку їх виникнення, створення умов для термінового виклику пожежних
підрозділів та успішного гасіння пожежі.
Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки:
Встановлення протипожежного режиму
Всі працівники насосної станції повинні бути ознайомлені з вимогами щодо
забезпечення протипожежного режиму на інструктажах, при проходженні пожежно-
технічного мінімуму, а також на заняттях в системі виробничого навчання.
Виписки основних положень з наказу (інструкції) слід вивішувати на видних
місцях.
Керівник підприємства (через відповідних працівників) зобов'язаний:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки,
впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід запобігання пожежам;
Арк
93
- у відповідності з нормативними актами з пожежної безпеки розробляти і
затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, які діють у межах
підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;
- встановити на території, в будівлях, спорудах і приміщеннях протипожежний
режим і забезпечити його дотримання всіма хто працює;
- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду
заходів щодо їх виконання;
- у випадку відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення
пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, узгоджуючи їх з органами державного
пожежного нагляду;
- забезпечувати в необхідній кількості і утримувати у справному стані засоби
протипожежного захисту та зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не
допускати їх використання не за призначенням
8.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Безпека в надзвичайних ситуаціях
Закон «Про цивільну оборону України» визначає надзвичайну ситуацію як
порушення нормативних умов життя та діяльності людей на об’єкті чи території,
спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією,
великою пожежею, використанням засобів ураження, що призвели чи можуть
призвести до людських чи матеріальних втрат.
Оскільки на станції знезараження води присутні хлор та гіпохлорид натрію, , то
розглядаємо надзвичайну ситуацію з НХР – з небезпечною хімічною небезпекою. Їй
присвоєно код 10310 - аварії з викиданням (загрозою викидання), утворення та
розповсюдження НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання
(захоронення), за класифікацією надзвичайних ситуацій ДК19-2001.
Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій при викиді небезпечних
хімічних речовин (НХР), до яких належать небезпечні вантажі, що мають за ГОСТ
12.1.007.76 відповідний клас небезпеки (відповідну ступінь токсичності), які
створюють (можуть створити) фактори ураження для персоналу транспортного
засобу, населення або інших об'єктів навколишнього середовища занесені в таблицю
9.1.
В даному випадку джерелом небезпеки є контейнер для зберігання розчину
гіпохлорид натрію та балони із хлором.
Всі відомі надзвичайні ситуації за причинами їх походження можна розділити на
групи: 1) стихійні лиха, 2) техногенні аварії; 3) антропогенні та екологічні катастрофи;
4) соціально-політичні конфлікти. Стихійні лиха, промислові аварії, катастрофи на
транспорті.
Причини аварій, в більшості випадків, пов’язані з порушенням встановлених норм
і правил при проектуванні, будівництві та реконструкції хімічно небезпечних об’єктів,
Арк
94
порушення технології виробництва, правил експлуатації устаткування, машин і
механізмів, апаратів, низькою трудової і технологічної дисципліни виробничого
процесу, що сприяє вибухом котлів, хімічних речовин.
Таблиця 9.1
N Опис ознаки (короткий опис Одиниця Порогове Примітки
з/п ситуації, випадку, події, пригоди, виміру значення
аварії, явища) показника показника
ознаки ознаки
1 Викид (безпосередня загроза Клас
викиду) небезпечних хімічних небезпеки
речовин (НХР), до яких належать НХР
небезпечні вантажі, що мають за визначається
ГОСТ 12.1.007.76 відповідний клас за ГОСТ
небезпеки (відповідну ступінь 12.1.007.76
токсичності), які створюють
(можуть створити) фактори
ураження для персоналу
транспортного засобу, населення
або інших об'єктів навколишнього
середовища
для НХР 1-го класу небезпеки Тонна Від 0,01
для НХР 2-го класу небезпеки -"- від 0,05
Визначення виду небезпеки для виявленого джерела небезпеки за її ознакою

наведена у таблиці 9.2
Таблиця 9.2
Види небезпеки
Регламентуючі
Вид небезпеки Ознаки
документи
Наявність токсичних,
шкідливих, сильнодіючих
отруйних речовин,
Хімічна ГОСТ 12.1.007.76
отрутохімікатів, хімічних
засобів захисту рослин та
мінеральних добрив
При виникненні аварії на підприємстві свідок повинен негайно повідомити

безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які в свою
чергу, зобов’язані повідомити власника Власник або особа, яка керує виробництвом під
Арк
95
час зміни, зобов’язані ввести в дію план ліквідації аварії, вжити. В першу чергу, заходів
щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому
поширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї
людей.
У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства, які розробляються
об’єктовою комісією, зазначаються дії по евакуації працюючої зміни, як у випадку
загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогнозованої можливості виникнення
аварій, катастроф або стихійного лиха, які можуть спричинити за собою людські
жертви, завдати шкоди здоров’ю людей, порушити умови їх життєдіяльності,
намічаються наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:
- визначається вид евакуації (планомірна або екстрена);
- проводиться розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення
евакуації;
- встановлюються заходи щодо безаварійної зупинки виробництва;
- намічаються схеми руху евакуйований із зони НС до пунктів $
- тимчасового розміщення та ін.
Арк
96
9. Технологія будівельного виробництва ділянки водопровідної
мережі.
9.1 Земляні роботи

Глибина траншеї визначається за формулою:
hтр  hвт  d  hп , м (9.1)
де: hвт – глибина від поверхні до верху труби;
d – діаметр трубопроводу;
hп – висота подушки під трубою.
hтр  1,4  0,075  0,19  1,665м
Товщина зняття ґрунту буде в межах 0,2 – 0,3 м.
Будівельна глибина виїмки визначається, як різниця глибини траншеї і товщини
зрізки рослинного ґрунту: hтр  1,665  0,3  1,365м
Поперечний розріз і її розміри встановлюються залежно від виду ґрунту, глибини
траншеї, діаметра трубопроводу.
Найменша ширина траншеї по дну при прокладці трубопроводу із окремих

поліетиленових труб діаметром 75 мм визначається за формулою:
b  d  b2  2, м (9.2)
де b2 – відстань від стінки траншеї до стінки труби (0,3 м)
b  0,075  0,3  2  0,675м
Отже приймаємо ширину траншеї подну рівною 0,7 м, для спрощення її
влаштування.
Згідно крутизни відкосів для супісків, при глибині від 1,5м до 3м дорівнює
m=0,67. Поперечний розріз траншеї – трапеція. Ширина нижньої основи – 0,76 м,
ширина верхньої основи – 3,105 м.
Площа поперечного перерізу траншеї:
Lн  Lв
Fтр   h, м 2 (9.3)
2
0,76  3,105
Fтр   0,675  1,805 м 2
2
Об’єм траншеї:
Wтр  Fтр  lтр , м 3 (9.4)
Wтр  1,805  375  677,11м 3
Площа відвалу рослинного ґрунту:
Fм  К р. м.  Fтрм , м 2 (9.5)
де Кр.м. – коефіцієнт розпушення рослинного ґрунту (1,25); Fмтр – площа
поперечного перерізу траншеї.
Арк
97
Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту:
Lм  Lвм
м
Fтр  н  hм , м 2 (9.6)
2
де Lмн ширина нижньої основи – 0,76 м; Lмв - ширина верхньої основи – 2,703 м;
hм – глибина рослиного ґрунту.
0,76  2,703
м
Fтр   1,365  1,87 м 2
2
Fм  1,25  1,87  2,34м 2
Поперечний переріз відвалу рослинного грунту являє собою трикутник з
коефіцієнтом закладання укосів m = 1.
Висота відвалу рослинного ґрунту:

hмв  Fм , м (9.7)
hмв  2,34  1,53, м
Ширина відвалу рослинного ґрунту по низу:
Fм
bм  2  ,м (9.8)
hмв
2,34
bм  2   3,06м
1,53
Площу відвалу рослинного ґрунту:
Fр  К р. р.  Fтрр , м 2 (9.9)
де К р.м. - коефіцієнт ропушення рослинного ґрунту (1,25); Fтрм - площа
поперечного перерізу рослинного ґрунту.
Lнр  b рос  Lвр  b рос
F м
тр   hр , м 2 (9.10)
2
де Lрн ширина нижньої основи – 2,703 м; Lрв - ширина верхньої основи – 3,105 м;
hр – глибина рослинного ґрунту; bрос – ширина зрізки рослинного ґрунту.
bрос  b  b3  а  bм , м (9.11)
де b – ширина траншеї поверху; bз – запас (0,5 м); а – відстань від траншеї до
відвалу рослинного ґрунту (3…5 м); bм – ширина відвалу рослинного ґрунту по низу,м
b рос  3,105  0,5  3  3,06  9,665, м
2,703  9,665  3,105  9,665
м
Fтр   0,3  3,771, м 2
2
Fр  1,25  3,771  4,714, м 2
Поперечний переріз відвалу рослинного ґрунту являє собою трикутник з
коефіцієнтом закладання укосів m = 1.
Арк
98
Висота відвалу рослинного ґрунту:
hрв  Fр , м (9.12)
h рв  4,714  2,17 , м
Ширина відвалу рослинного ґрунту по низу:
Fр
bм  2  в , м (9.13)
hр
4,714
bм  2   4,345м
2,17
При розробці траншеї об’єм ручних робіт складає 3 % від об’єму механізованих
Wp.p  0.03  Wтр , м (9.14)
Wp.p  0.03  677,11  20,32, м
Визначаємо об’єм необхідних для з’єднання труб в траншеї. Розміри одного
приямка для пластмасових труб всіх видів стикових з’єднань і всіх діаметрів
становить: довжина – 0,6 м; глибина – 0,2 м; ширина – dтр +0,5 м.
Об’єм одного приямка становить:
Wпр  0,6  0.66  0,2  0,0792, м (9.15)
Кількість приямків по довжині ділянки становить:
Lтр
nn  , шт (9.16)
lт
де lm – довжина прокладаючих труб
375
nn   37 ,5  38 шт
10
Об’єм всіх приямків становить:
 Wпр  nn  Wпр , м (9.17)
Wпр  38  0,0792  3м 3
9.2 Зрізка рослинного ґрунту

Зрізку рослинного ґрунту виконуємо бульдозером, переміщуючи ґрунт на
невелику відстань.
Відстань переміщення визначаємо за формулою:
bp
l р  b  b3  а  bм  , м (9.18)
2
де: b - ширина траншеї поверху, м; b3 запас (0.5 м); а = відстань від бровки
траншеї до відвалу мінерального ґрунту (3…5 м); bм – ширина відвалу рослинного
ґрунту по низу, м
l р  3,105  0,5  3  3,06  2,2  11,865м
Для даних умов підбираємо бульдозер марки ДЗ-18 на базі Т-100.
Арк
99
9.3 Розробка ґрунту в траншеї
Для розробки ґрунту в траншеях використовують одноковшові екскаватори, які
обладнанні зворотною лопатою.
Екскаватор підбираємо по слідкуючим параметрам:
- глибина різання Hp = hбуд = 1,75 м;
- висота вивантаження Hв = hс.т.+ 0,5 = 1,53 + 0,5 = 2,03 м;
- радіус вивантаження Rв = Lв / 2 + a + bm / 2 = 3,105/2 + 3 + 3,06/2 = 6,08 м.
Технічна характеристика екскаваторів, обладнаних звортоною лопатою

Таблиця 8.1
Показники Одиниці виміру ЕО-4321А ЕО-5122
Ємність ковша м3 0,65 1,25
Найбільша
м 5,5 6
глибина копання
Найбільший
м 8,95 9,4
радіус копання
Найбільша
висота м 5,6 5
вивантаження
9.4 Техніко-економічний вибір екскаваторів

Продимо порівняння варіантів екскаваторів, виходячи з приведених затрат на
розробку 1 м3 ґрунту кожним з них:
П=С+Е·К (9.19)
де Е – нормальний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,15); С – вартість
розробки 1 м3 ґрунту для даного типу екскаватора:
1,08  С м аш зм
С , грн / м 3 (9.20)
П зм.в ир
де 1,08 – коефіцієнт накладних витрат; Смаш-зм – вартість машино-зміни
екскаватора грн/зм; Пзм.вир – змінна виробітка екскаватора, з врахуванням розробки
ґрунту, м3/зм.
Арк
100
За найменшими затратами вибираємо екскаватор для розробки котловану
Для екскаватора ЕО-4321А: Для екскаватора ЕО-5121:

8 8
П зм.в ир   1000  322,32 м3 / зм П зм.в ир   1000  157,92 м 3 / зм
24,82 50,66
1,08  143,9 1,08  227,4
С  0,48грн / м 3 С  1,56грн / м 3
322,32 157,92
1,07  108900 1,07  153480
С  1,033грн / м 3 С  3,466грн / м 3
322,32  350 157,92  300
П  0,48  0,15  1,033  0,63 грн / м 3 П  1,56  0,15  3,466  2,08 грн / м 3
Обираємо екскаватор ЕО-4321А.
9.5 Доставка матеріалів і обладнання до будівництва

Доставка виконується вантажними автомобілями загального призначення ЗІЛ
130-76 вантажопідйомністю 6 тонн, з причепом.
9.6 Підготовка дна траншеї

Підготовка дна з влаштуванням основи або прокладки труб складається з
наступних процесів:
- розробка недобору ґрунту;
- планування дна траншеї;
- влаштування підсипки під трубопровід.
Всі процеси, крім вертикального транспортування ґрунту виконуються вручну.
9.7 Монтаж трубопроводу

Для монтажу трубопроводів застосовують стрілові крани, трубоукладачі,
екскаватори або лебідку.
Розкладання труб вздовж траншеї проводяться на відстані не менше 1…1,5 м від
бровки траншеї.
9.8 Засипанння і випробування траншеї

Засипання траншеї пісдя монтажу проводиться в два прийоми спочатку м’яким
ґрунтом засипають пазухи на висоту 0,5 м. Діаметр рослинного ґрунту ущільнюється
трамбуванням, потім траншея засипається шаром товщиною не більше 0,2 м до
закриття верха труби.
Арк
101
9.9 Техніко-економічне обґрунтування вибору комплектів машин
Складання два варіанти механізації робіт по будівництву водопроводу по
кожному варіанту визначаємо необхідну кількість машино-змін для кожного
технічного процесу.
Приведені затрати по кожному варіанту визначаємо за формолою:
n
Ф0i  Т 0i
Пj  Сj    Ен (9.21)
i 1 Т 2i
Пj – собівартість робіт по j-варіанту; Ен – нормативний коефіцієнт ефективності
капітальних вкладень, 0,12; Ф0і – балансова вартість машини по j-му об’єкті j-ої
машини; Т2і – число машино-змін в рік по нормам.
Калькуляця трудових витрат і заробітної плати на будівництво водопроводу
Таблиця 9.2
№ Назва робіт Од. Обґрунт- Об’єм Склад Норма часу Трудоємність Трив. Зар.
п/п вим. ування ланки люд/год маш/год люд/год маш/год роботи плата
1 Зрізання 1000 Д 2.2-1-99 1,454 маш. 19,55 28,42 28,42 535,6
рослин. шару м3 група-24 бр-1
і пункт-2
переміщення
2 Розроб. 1000 Д 2.2-1-99 0,941 бр-1 32,81 30,88 30,88 582,2
мінер.гр. ІІ к м3 група-12 земл.
в траншеї пункт-8
3 Влаштування 100 Д 2.2-1-99 0,029 2р-6 200 5,86 5,86 132,8
примків м3 група-12 земл.
пункт-3
4 Ручні 100 Д 2.2-1-99 0,280 2р-6 200 76,09 76,09 1724
доробки м3 група-16 земл.
ґрунту ІІ пункт-2
категорії
5 Монтаж т-ду. 1000 Е 22-8-6 0,375 4р-2 395,2 148,2 148,2 5605
з пласт. труб м3 Д 2.2-1-99 3р-1
d=160мм група-11 1р-1
пункт-5 маш.
6 Попередня 1000 Е 1-12-7 0,263 бр-1 32,81 8,64 8,64 162,8
присипка т-ду м3 Д 2.2-1-99 маш.
група-12
пункт-8
7 Поперед. 1000 Е 9-2-9 0,375 4р-2 0,11 0,04 0,04 1,56
гідрав. м3 Д 2.2-1-99 3р-1
випробування група-2 2р-1
т-ду пункт-9
8 Кінцева 1000 Д 2.2-1-99 0,838 6р-1 13,70 11,48 11,48 216,4
засипка т-ду м3 група-27 маш.
пункт-2
9 Кінцеве 1000 Д 2.2-1-99 0,375 4р-2 0,11 0,04 0,04 1,56
гідрав. м3 група-2 3р-1
випробув. пункт-9 2р-1
маш.
10 Рекультивація 1000 Д 2.2-1-99 1,817 маш. 19,55 35,52 35,52 669,6
рослинного м3 група-24 бр-1
шару ґрунту пункт-2
Арк
102
Висновки
В результаті виконання кваліфікаційної роботи було:
1. Розраховано та запроектовано систему водопостачання котеджного містечка

Затишне Хмельницької області у складі: підземного водозабору – системи подачі та
розподілу води – водоочисної станції.
2. Виконано конструювання водопровідної мережі.
3. За результатами проведеного аналітичного огляду були вивчені сучасні методи

та технології очищення природних вод від амонійного нітрогену. Визначені
перспективні напрямки щодо розробки нових та удосконалення існуючих технологій.
4. За результатами проведених порівняльних досліджень, на пілотних установках

з різними типами контактних завантажень, було встановлено, що найбільший ефект
очищення води від амонійного нітрогену досягається при використанні штучного
цеоліту марки СR-100, але його велика вартість (388 693 грн. тонну) приводить до
підвищення вартості 1 м3 очищеної води.
5. Результати досліджень з використанням в якості контактного завантаження

суміші природного цеоліту Сокирницького родовища ТУ У 19.5-00292540.001-2001 та
штучного цеоліту марки СR – 100 довели що ефективність використання такої
технології для видалення сполук амонійного нітрогену співставна з результатами
отриманими на свіжому цеоліті CR-100, а вартість міх завантаження є набагато
меншою.
6. За результатами експериментальних досліджень удосконалено технологію

очищення підземних залізомістких вод з підвищеним вмістом амонійного нітрогену (16
– 18 мг/дм3).
Арк
103
Список Літератури
1. (03-06-105) Методичні вказівки до проведення науково-дослідної практики для
здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за освітньо-професійною
програмою «Водопостачання та водовідведення» спеціальності 192 «Будівництво та
цивільна інженерія» денної форми навчання. Рівне – 2020.
2. (03-06-137М) Методичні вказівки до виконання кваліфікаційної роботи для

здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за освітньою програмою
«Водопостачання та водовідведення» спеціальності 192 «Будівництво та цивільна
інженерія» всіх форм навчання [Електронне видання] / Мартинов С. Ю. – Рівне :
НУВГП, 2023.
2. ДержСанПіН 2.2.4-171-10. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною. [Чинний від 2010-05-12] Вид. офіц. К. : Міністерство охорони
здоров’я України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10 (дата звернення:
16.03.2020).
3. ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні

положення проектування. [Чинний від 2014- 01-01]. Вид. офіц. К. : МРРБЖКГ України,
2013. 280 с
4. ДБН Б.2.2-12:2019. Планування і забудова територій. [Чинний від 2019-10-01]. Вид.

офіц. К. : МРРБЖКГ України, 2019
5. ДБН Б.2.2-12:2018. Містобудування. Планування і забудова територій. [Чинний від

2019-10-01]. Вид. офіц. К. : МРРБЖКГ України, 2018. 187 с.
6. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих

креслень. [Чинний від 2010-01-01]. Вид. офіц. К. :Мінрегіонбуд України, 2009. 75 с.
7. ДСТУ Б А.2.4-8:2009 Умовні графічні зображення і познаки елементів санітарно-

технічних систем. [Чинний від 2010-01-01]. Вид. офіц. К. : НСУ, 2009. 15 с.
8. "Membrane Separation Principles and Applications: From Material Selection to

Mechanisms and Industrial Uses" авторства Kaustubha Mohanty: 2018. 481 с.
9. "Wastewater Engineering: Treatment and Resource Recovery" авторства Metcalf & Eddy,
Inc., George Tchobanoglous, Franklin L. Burton, H. David Stensel: 2014.
Арк
104
10. "Ion Exchange Technology I: Theory and Materials" редагована Inamuddin та Sabu
Thomas: 2012. 561 с.
11. "Activated Carbon for Water and Wastewater Treatment: Integration of Adsorption and
Biological Treatment" авторства Ferhan Çeçen та Mehmet Oturan: 2011. 388 с.
12. "Photocatalysis: Fundamentals and Perspectives" редагована Jenny Schneider та Detlef

Bahnemann: 2016. 936 с.
13. "Principles of Water Treatment" авторства Kerry J. Howe, David W. Hand, John C.
Crittenden, R. Rhodes Trussell, George Tchobanoglous: 2012. 672 с.
14. Водопостачання та очистка природних вод / С. М. Епоян, В. Д. Колотило, О. Г.

Друшляк, Г. І. Сухоруков, Т. С. Айрапетян. Харків, 2010. 192 с.
15. Орлов В. О., Тугай Я. А., Орлова А. М. Водопостачання та водовідведення :

підручник. К. : Знання, 2011. 359 с.
16. Тугай А. М., Орлов В. О., Шадура В. О. Буріння свердловин для водопостачання :
підручник. Рівне : РДТУ, 2000. 140 с.
17. Тугай А. М., Орлов В. О., Шадура В. О. Бурова справа в водопостачанні. Рівне :
НУВГП, 2004. 268 с.
18. Василенко О. А., Литвиненко Л. Л., Квартенко О. М. Раціональне використання та

охорона водних ресурсів. Рівне : НУВГП, 2006. 240 с.
Арк
105

Пояснювальна записка

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Пояснювальна записка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ЗМІСТ

Реферат. Мета, задачі, актуальність ...…………………………………………… 4

1. Загальна характеристика об’єкту водопостачання …………………………… 8

2. Визначення розрахункових витрат води……………………………………… 10

3.Розрахунок водопровідної мережі……………………………………………… 29

5. Аналітичний огляд методів та технологій очистки підземних вод від

6. Результати експериментальних досліджень щодо вилучення сполук

7. Розрахунок та проектування водоочисної станції. …………………………… 72

9. Технологія будівельного виробництва ділянки водопровідної мережі..…… 97

Список літератури………………………………………………………………… 104

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Кваліфікаційна робота на отримання ступеня вищої освіти – магістр з

Ключові слова: водопостачання, очищення підземних вод, амонійний нітроген,

Кваліфікаційну роботу виконано у відповідності з кафедральною науковою

Мета кваліфікаційної роботи – проєктування системи водопостачання

Об’єкт досліджень – процес водопостачання та водопідготовки у малих

Предмет дослідження – параметри роботи фільтрів з різним контактним

Методи дослідження. В роботі використано фотоколориметричний метод для

Наукова новизна отриманих результатів:

Особистий внесок автора:

Робота викладена на 106 сторінках, 38 таблиць і 33 рисунки та складається

Основний зміст роботи.

У першому розділі наведено територіально-географічне положення котеджного

У другому розділі визначено річні, добові та погодинні витрати води,

У третьому розділі було виконано конструювання водопровідої мережі,

У четвертому розділі спроектовано водозабірні споруди, вибрано місце

У п’ятому розділі був проведений аналітичний огляд методів та технології

У шостому розділі були проведені експериментальні дослідження щодо

У сьомому розділі розрахували та спроектували водоочисну станцію. Були

У восьмому розділі була розглянута охорона праці. Виявили шкідливі чинники у

У дев’ятому розділі визначено технологію будівельного виробництва ділянки

1.1.2 Кліматичні умови

1.1.3 Геологічні відомості

ІГЕ-1 – Грунтово рослинний шар - супісок піщанистий, темно-

ІГЕ-2 - Пісок мілкий, жовтувато-сірий, світло-сірий, кварцовий, середньої

ІГЕ-3б - Суглинок важкий піщанистий з прошарками пилуватого, сірувато-жовтий,

ІГЕ-4,4а - Супісок піщанистий з прошарками пилуватого, сіро-жовтий,коричнево-

ІГЕ-5 - Глина легка пилувата, сірувато-жовта, бурувато-жовта, напівтверда з

1.1.4 Параметри якості води

2.2.1 Витрати води населенням

Добові витрати води населенням

Витрати школа, дитячий садочок

Fпол – площа поливу, га; прийнято 10га

2.2.3. Визначення розрахункових витрат води на пожежогасіння

2.2.4. Погодинні витрати води

Погодинні витрати води в населенному пункті

В координатах P і t (години доби) будуємо ступінчатий, а в координатах P/ і t –

Погодинні подачі води насосною станцією складають:

Подача насосами першого ступеня:

Подача насосами другого ступеня:

2.2.5. Визначення річних витрат води

Qрік = Qсер х Т (2.13)

Qрік = 183,7 х 365 = 67050,50 м3/рік;

2.2.6. Вільні напори в мережі

2.3.1. Попередній потокорозподіл

2.3.2. Визначення діаметрів труб мережі

Вихідні параметри ділянок

Вихідні параметри вузлів

Результати розрахунку параметрів ділянок

Результати розрахунку параметрів ділянок

Результати розрахунку параметрів вузлів

2.3.4. Визначення п’єзометричних позначок і вільних напорів в мережі

2.3.5. Розрахунок трубопроводу на полив.

Визначення діаметрів водопровідної мережі