ВСТУП

При виконанні розрахункової роботи проводився аналіз та розрахунок

експлуатаційних витрат типів суден під час перевезення певного роду вантажу
лінії при заданому обсязі перевезень.
Метою розрахункової роботи є закріплення та поглиблення теоретичних
знань з освітнього компоненту «Основи економіки морського транспорту», а
також придбання практичних навичок експлуатаційно-економічних
обґрунтувань типів суден, розрахунків експлуатаційних витрат по суднах за
навігацію, оцінки економічної ефективності суден, використовуваних на лінії, і
аналізу отриманих результатів.

Основні задачі що вирішуються при виконанні розрахункової роботи:

· вибір типів суден, що можуть використовуватися для перевезення
певного роду вантажу на заданій лінії;
· розрахунок тривалості кругового рейсу;
· визначення потреби у флоті на лінії;
· визначення експлуатаційних витрат по суднах за навігацію;
· оцінка економічної ефективності суден, використовуваних на лінії;

· вибір оптимального типу судна для перевезення за критерієм

максимального прибутку і рентабельності перевезень.
Актуальність цього питання полягає у визначенні економічної ефективності
залученого типу судна, визначення величини економічного ефекту від
впровадження цього типу судна в певних конкретних умовах та його роботи, та
оцінки технічної досконалості даного судна.

Поняття або термін "тип судна" визначає ряд основних технічних і

експлуатаційних характеристик, включаючи спеціальні характеристики,
вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість, тип силової установки,
архітектурно-конструктивну форму і т.д. Рішення завдань, пов'язаних з
уточненням техніко-експлуатаційних характеристик і ування нових маршрутів,
нових вантажопотоків і т.д., враховуючи складену структуру і напрямок
розвитку флота водного транспорту завдання визначення техніко-
експлуатаційних характеристик суден встановлюється окремо для різних типів
суден: лише суховантажних і спеціалізованих, наливних і складових,
суховантажних.
Вирішальним фактором при виборі найбільш відповідного типу судна є
показник поточної вартості, який характеризує періодичні та одноразові витрати
на судно та оборотні засоби, що містяться в вантажі в період перевезення.
 ЗМІСТ
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1 Економіко – географічна характеристика лінії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
2 Обґрунтування вибору типів суден для використання на лінії, їх техніко –
експлуатаційна характеристика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
3 Визначення експлуатаційної потреби у флоті. . . . . . . . . . . . . . . . . 13
3.1 Розрахунок тривалості кругових рейсів по типах суден. . . . . . . . 13
3.2 Розрахунок розмірів суднових потоків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
3.3 Розрахунок частот відправлення суден. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
3.4 Розрахунок експлуатаційної потреби у флоті. . . . . . . . . . . . . . . . . 19
4 Визначення експлуатаційних витрат по суднах. . . . . . . . . . . . . . . 20
4.1 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну без урахування валютних
витрат за навігацію. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . 22
4.2 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну у валюті за навігацію. . . . . . .
........................................
2
4.3
5
6 Портові збори. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Розрахунок економічних показників роботи вантажної лінії. . . Вибір
оптимального типу судна для заданих умов експлуатації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ….. . . . . . . . . . . . . . . .
 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНІЇ
Порт відправлення - Дніпропетровський річковий порт.
393 км від гирла річки Дніпро.
Територія: 20,8 га.
Територія порту загальною протяжністю 2250 м .
Максимальна осадка суден: 3,75 м
Дніпровський річковий порт-розташований на Дніпрі у місті Дніпро.
Спеціалізується на переробці широкого спектра вантажів — зернових,
металобрухту, металопрокату, піску, щебеню, польового шпату, пиломатеріалів,
обладнання, тарно-штучних вантажів у біг-бегах і на палетах. Потужність порту
з переробки вантажів складають 10 млн тонн / рік. Кількість працівників — 520
осіб.
Територія порту охоплює два вантажні райони, 13 причалів загальною
протяжністю 2250 м .
На 1-му причалі району «Амур-Гавань» введений в експлуатацію новий
зерновий елеватор ємністю одноразового зберігання 30 тис. т (6 ємностей по 5
тис. т), обладнаний сучасним високотехнологічним устаткуванням. Зерновий
елеватор надає послуги з приймання, як із залізничного, так і з автомобільного
транспорту, накопичення, зберігання, сушки, очищення, а також відвантаження
зернових, олійних і технічних культур.
Дніпро—третя за площеюбасейну річка Європи (після Волги та Дунаю),
річка з найдовшою течією в Україні.У природному стані довжина Дніпра
становила 2285 км, тепер (після побудови каскаду ГЕС та водосховищ, коли в
багатьох місцях випрямили фарватер) — 2201 км; у межах України — 981 км.
Площа басейну — 504 тис. км², з них у межах України — 291,4 тис. км².
З русла Дніпра, яке протікає територією України, в природному стані
збереглося лише 100 км. Решта — зарегульована каскадом дніпровських
водосховищ: Київським, Канівським, Кременчуцьким, Дніпродзержинським, Дн
іпровським, Каховським із загальною площею водного зеркала 6 979 км² і
повним об'ємом 43,8 км³ води, що відповідно становить 94,7 і 90,8 % до
загальної кількості всіх великих водосховищ України
Дніпровське водосховище —(також відоме як Запорізьке
водосховище) — водойма в Україні у складі каскаду водосховищ на
річці Дніпро, в межах Запорізької та Дніпропетровської областей.
Площа водозбору водосховища дорівнює 463 км2 .
Довжина водосховища – 128,5 км, мінімальна ширина – 600 м, максимальна –
4,5 км, площа при нормальному подпорному рівні (НПР) дорівнює 28,838 км2 .
Максимальна глибина водосховища (біля греблі Дніпрогесу) – 60, середня – 8 м.
Висота НПР – 51,4 м, добові та тижневі коливання рівня – до 0,7 м
 До складу Запорізького району гідротехнічних споруд входять Дніпровський
трикамерний і Запорізький однокамерний судноплавні шлюзи.
Дніпровський трикамерний судноплавний шлюз будувався паралельно з
ДніпроГЕС.
Габарити судноплавного шлюзу
Довжина, м.-290
Ширина, м-18
Гарантована глибина, м-3,65
Напір, м.-39,2
Проектна кількість шлюзувань за добу-36
Запорізьке водосховище утворилося в результаті спорудження греблі
Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогесу) в 1931 р. У 1941 р. в ході
військових дій гребля Дніпрогесу була зруйнована й водосховище перестало
існувати. Вдруге воно виникло після відновлення греблі в 1947 р. Об’єм
водосховища - 3,2 км3, площа - 420 км2, довжина - близько 170 км, ширина - від
0,6 км у районі затоплених порогів до 3,5 км у верхній частині, середня глибина
- 8, найбільша - 45 м. Водоймище характеризується гарною проточність -
водообмін здійснюється 12-14 разів на рік. Спрацювання рівня за рік становить
0,5-1 м. Площа мілководь (до 2 м) - 36%.
У водосховищі розрізняють верхню й нижню ділянки. Перша тягнеться від
греблі Дніпродзержинської гідроелектростанції до м. Дніпропетровська й
являють собою заплави Дніпра й його притоки Самари, що злилися воєдино, які
були вкриті лугами, лісами, численними озерами та протоками, що заросли
рослинністю.
В даний час тут утворилася мілководна затока (глибини не перевищують 4-6
м). Правий берег цієї ділянки високий, місцями стрімкий, лівий - низовинний.
Грунти дна переважно чорноземні, мулисті й лише на колишньому руслі Дніпра
піщані. Ясно виражена течія зберігається майже на всій ділянці. Нижче
Дніпропетровська розташована глибоководна частина водосховища, що займає
всю колишню порожисту ділянку Дніпра, на якій налічувалося дев’ять порогів і
більше 30 підводних кам’яних гряд.
В даний час берегова лінія цієї ділянки порізана численними вузькими й
глибокими затоками, що утворилися в результаті затоплення балок, ярів та
долин невеликих річок. Дно піщане й кам’янисте, місцями вкрите шаром мулу.
Течія з наближенням до греблі сповільнюється. Верхня частина мілководна
прогрівається й охолоджується швидше, ніж нижня глибоководна. В найбільш
глибоких відкритих плесах спостерігається розшарування товщі води по
температурі. Рівні води підтримуються більш-менш рівномірно, що обумовлено
регулюючим впливом водосховищ, розташованих вище. Вітрові руху води
виражені нечітко, висота хвиль може досягати 2 м.
Каховське водосховище — в минулому одне з шестивеликих водосховищ біля
каскаді на річці Дніпро, Запорізькій, Дніпроській та Херсонській областях.
Каховський однокамерний судноплавний шлюз служить для подолання
суднами зосередженого перепаду рівнів у створі греблі Каховської
ГЕС. Судноплавні споруди розташовані у лівобережній поймі р.Дніпро. До
складу судноплавних споруд Каховського шлюзу входять:
- однокамерний однониточний шлюз;
- верховий та низовий підходи.

Шлюз складається з верхньої та нижньої голів і камери шлюзу. Виконана із

залізобетону. Стінки облицьовані залізобетонними плитами-
оболонками. Система живлення шлюза прийнята розподільча з допомогою
повздовжніх галерей, розташованих у днищі камери. Наповнення проводиться
через випуски в перекритті камери. Спорожнення камери відбувається за
допомогою донних водоводів, що розташовані в устоях нижньої голови
шлюзу. Верхня голова оснащена плоскими робочими та аварійно-ремонтними
воротами, нижня - двостулковими робочими та ремонтними воротами.
Габарити судноплавного шлюзу
Довжина-260м
Ширина-18м
Гарантована глибина-3,65м
Напір.-16 м
Проектна кількість шлюзувань за добу-32
Чорне море—море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа
між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим
морем. Площа 422 тис. км², найбільша глибина до 2 245 м.
Чорне море — внутрішнє континентальне море Атлантичного
океану (пов'язане з ним через протоку Босфор, Мармурове море,
протоку Дарданелли, Егейське та Середземне море), знаходиться між масивом
Східної Європи на півночі, Малою Азією на півдні, Кавказом на сході
і Балканським півостровом на заході. Чорне море омиває
береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії і Румунії.
Найбільші протоки Чорного моря.
Кінбурнська протока розташована між краєм Кінбурнської
коси та Очаківським мисом і крізь неї, змішані води Дніпра та Південного
Бугу з Дніпровсько-Бузького лиману, вливаються до Чорного моря. Завширшки,
протока сягає 3,6 кілометри, а глибина її становить більше 20 метрів
(середня — 4…6 метрів). Протока є судноплавною і станом на 2020 роки, тут
проходили судна з осадкою 11 метрів.
Протока Босфор— протока завдовжки 30 км у Туреччині, що
з'єднує Чорне та Мармурове моря, відокремлюючи азійську
частину Туреччини (Анатолію) від її європейської частини — Фракії.
Разом з протокою Дарданелли Босфор утворює один з найважливіших
морських транспортних шляхів, що з'єднує акваторії Чорного
та Середземного морів.
Подвійна течія в Боспорській протоці — це обмін вод між Чорним та
Мармуровим морями. Менш солона й легша вода Чорного моря рухається як
верхня течія до Мармурового зі швидкістю 1—2 м/с. Взамін солоніша і густіша
вода Мармурового тече нижньою течією на глибині 50—120 м до Чорного зі
швидкістю 4 — 6 м/с. Друга подвійна течія — це течія між Чорним і Азовським
морем: солоніша вода з Чорного моря переливається нижньою течією до
Азовського, а опріснена вода — верхньою течією назустріч з Азовського.
Крім горизонтальних течій існують вертикальні рухи, але вони обмежені
верхнім шаром води — приблизно 80 м.
Дарданелли — протока між європейським півостровом Галліполі та
півостровом Мала Азія у Туреччині.
Протока з'єднує Егейське та Мармурове моря. Довжина 120,5 км, ширина від
1,3 до 18,5 км, глибина до 53—106 м.
Егейське море —напівзамкнене море в басейні Середземного моря,
між півостровами Балканським і Малою Азією і островом Крит. Площа 191
тисяча км².
Мармурове море —внутрішнє море, що сполучає Чорне море з Егейським,
відділяючи таким чином азійську частину Туреччини від європейської. Протока
Босфор сполучає його з Чорним морем, а протока Дарданелли з Егейським.
Босфор також поділяє Стамбул на його азійську та європейську сторони. Море
має площу 11.350 км² і глибину до 1355 м.
Середземне море —внутрішнє, міжматерикове море Атлантичного
океану між Європою, Азією і Африкою. Омиває береги 21 держав.
Площа — 2 505 000 км², глибина — до 5 121 м (середня — 1 536 м).

Порт призначення—Порт Хайфи

Хайфа- головна морська брама Ізраїлю, розташована на східному
узбережжі Середземного моря в бухті Акко, на схилах гори Кармель. Порт
надійно захищений двома потужними хвилерізами і складається з двох гаваней:
Хайфа та Кішон. Акваторія Хайфа становить понад 19 кв. км.
Порт Хайфи є найбільшим з трьох великих міжнародних морських портів
Ізраїлю. Два інші порти знаходяться в Ашдоді та в Ейлаті . Порт Хайфи має
природну глибоководну гавань , яка діє цілий рік та обслуговує як пасажирські,
так і торгові судна.
Порт Хайфи - один із найбільших портів східного Середземномор'я
по вантажообігу . Тут щорічно опрацьовується близько 30 мільйонів тонн
вантажів. У порту працює понад 1000 чоловік, а коли в Хайфу заходять круїзні
лайнери, кількість робітників збільшується до 5000.
 Порт Хайфи розташований на північ від центрального кварталу Хайфи на
березі Середземного моря і тягнеться приблизно на три кілометри вздовж
узбережжя.
Характеристики порту:
географічне розташування: 32°48′00″ пн. ш. 34°59′00″ ст. буд.;
населення: 270,3 тис. чол.;
площа: 63,67 кв. км.;
клімат: середземноморський;
довжина причального фронту: 7 км;
глибина причального фронту: до 11,5 м-коду.
Порт Хайфа здатний приймати судна з осадкою до 13 м із будь-яким вантажем.
Основними статтями експорту є: нафту, цитрусові, мінеральні добрива,
мінерали; Імпорту: військова техніка, машинне обладнання, метали. Сумарний
оборот порту протягом року становить понад 25 млн. тонн вантажів.
 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТИПІВ СУДЕН ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ
НА ЛІНІЇ, ЇХ ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Однопалубний суховантажний теплохід типу “Дніпро”
використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів,
включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами
р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського
басейнів.
Двопалубні суховантажні теплоходи типу “Дніпровець” призначені
для перевезення плодоовочів, зерна, лісу і генеральних вантажів між
портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського
басейнів.
Теплоходи типу “Десна” здійснюють перевезення генеральних,
насипних і навалочних вантажів, лісу і контейнерів між портами р. Дніпро
та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Основні техніко-економічні характеристики суден (Додаток 1)

Таблиця 1. Основні техніко-економічні характеристики суден

Дніпро, Дніпровець19620
Типи суден, номера проектів Десна
92040 М
*GL+100A5
Клас Регістру M-СП M-СП ME1+MCE1
A
Вантажопідйомність, тонн 3000 1200 3700
Амортизаційні відрахування,
7320000 504000 152000
грн
Дедвейт, тонн 3152 1322 1720
Потужність, кВт 2х515 2х515 2х850
Довжина, м 115,90 80,80 98,0
Ширина, м 13,41 12,20 16,0
Висота від ОП, м 16,40 10,80 15,55
Продовження таблиці 1
 Висота борту, м 6,0 3,5 5,5

Осадка у вантажу, м 4,00 2,51 4,0

Осадка порожнем, м 4,00 1,91 2,9

Витрата палива на ходу,

6,00 5,81 8,26
тонн/добу
Швидкість у вантажу, км/год 17,04 17,04 21,48

Швидкість порожнем, км/год 20,45 20,45 25,78

Коефіцієнт вертикальної
0,68 0,48 0,90
проникності
Тип судна за коефіцієнтом
2 3 2
вертикальної проникності
Балансова вартість судна
на 01.01 поточного року,
дол.США 1830000 1260000 23800000

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПОТРЕБИ У ФЛОТІ

При визначенні потреби у флоті послідовно розраховуються:
• · тривалість кругових рейсів по типах суден;
• · розмір суднових потоків;
 • · частота відправлення суден;
• · робоча потреба у флоті;
• · експлуатаційна потреба у флоті.

3.1. Розрахунок тривалості кругових рейсів по типах суден

Круговим рейсом вантажного судна називається сукупність операцій,

що виконуються судном між двома послідовними подачами його під
завантаження у тому самому пункті.
Тривалість кругового рейсу можна розрахувати за формулою:

, (1)
де tкр.р – тривалість кругового рейсу, діб;
tн – час навантаження, діб;
tр – час розвантаження, діб;
tх.в – ходовий час судна з вантажем, діб;
tх.п– ходовий час судна порожнем, діб;
t т.т – час технічних і технологічних операцій у порту (до і після
навантаження та до і після розвантаження), діб, t т.т =0,3/0,5 діб;
tз.ш – час затримок у шляху, діб;
nш.л – кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення,
tшл – час шлюзування судна, діб, у Дніпровському басейні за нормативами
приймається 0,06 діб на один шлюз.
Час навантаження (розвантаження) розраховується за формулою:

, (2)
де Qе – експлуатаційне завантаження судна, тон,
Nн(р) – судно-годинна норма навантаження (розвантаження) судна, тонн/год.
(таблиця 2)

Таблиця 2

Типи суден, номера проектів Nн, тонн/год Nр, тонн/год

 Дніпро, 92040 54 49
Дніпровець 19620 39 35
Десна 60 54

Експлуатаційне завантаження судна розраховується за формулою:

, (3)
де Кз – коефіцієнт використання вантажопідйомності судна =1,00;
Qр – регістрова вантажопідйомність судна, тон (таблиця 1).
Ходовий час судна з вантажем (порожнем) розраховується окремо для
річкових і морських ділянок шляху:
для річкових ділянок розраховується за формулою:

(4)

де ℓр – протяжність річкової ділянки шляху, км (таблиця 2) ;

0,6 – коефіцієнт, що коригує технічну швидкість судна до шляхової;
Vc.в(п) – швидкість ходу судна з вантажем (порожнем) у спокійній воді,
км/год (таблиця 1);
ρі – втрати (збільшення) швидкості у залежності від напрямку перевезення
(нагору, униз), км/добу ( Таблиця 3);

Таблиця 3

Річкові ділянки шляху Втрати (приріст) Довжина

швидкості на ділянки,
ділянках, км/добу км

Дніпро-Запоріжжя 20 86

Запоріжжя-Каховка 20 205
 Каховка-Херсон 40 74

· для морських ділянок розраховується за формулою:

(5)
де ℓм – протяжність морської ділянки шляху, км.
Час затримок у шляху за статистичними даними приймається рівним 30 %
ходового часу судна, тобто:

. (6)
Розрахунки:
За формулами (1) – (6) розраховуємо:
Суховантажний теплохід типу “Дніпро”

Qe= 1,00 * 3000 = 3000 (т)

tн = 3000/(24*54) = 2,3(діб)

tр = 3000/(24* 49) = 2,5(діб

Для річкових ділянок

tхв = 365/(0,6*24*17,04 +80) = 1,1 (діб)

tхп = 365/(0,6*24*20,45 – 80) = 1,7 (діб)

Для морських ділянок:

tхв = 3294/(24*17,04) = 8,0 (діб)

tхп = 3294/(24*20,45) =6,7 (діб)

Ходовий час на всій протяжності рейсу

Час затримок у шляху

tзш = 0,3*(9,1+8,4) = 5,25(діб)

Тривалість кругового рейсу

tкр.р = 2,3+ 2,5 + 9,1+ 8,4 + 4*0,6 +5,25+ 2*2 *0,06 = 30.19 (діб)

Суховантажний теплохід типу “Дніпровець”

Qe= 1,00 * 1200 = 1200 (т)

tн = 1200/(24*39) = 1,2(діб)

tр = 1200/(24* 35) = 1,4(діб)

Для річкових ділянок

tхв = 365/(0,6*24*17,04 +80) = 1,1 (діб)

tхп = 365/(0,6*24*20,45 – 80) = 1,7 (діб)

 Для морських ділянок:

tхв = 3294/(24*17,04) = 8,0 (діб)

tхп = 3294/(24*20,45) = 6.7 (діб)

Ходовий час на всій протяжності рейсу

Час затримок у шляху

tзш = 0,3*(9,1+8,4) = 5,25(діб)

Тривалість кругового рейсу

tкр.р = 1,2+ 1,4 + 9,1+ 8,4 + 4*0,6 +5,25+ 2*2 *0,06 =27,99 (діб)

Теплохід типу “Десна”

Qe= 1,00 * 3700 = 3700 (т)

tн = 3700/(24*60) = 2,5(діб)

tр = 3700/(24* 54) = 2,8(діб)

Для річкових ділянок

tхв = 365/(0,6*24*21,48 +80) = 0,9 (діб)

tхп = 365/(0,6*24*25,78 – 80) = 1,2 (діб)

Для морських ділянок:

tхв = 3294/(24*21,48) =6,3 (діб)

tхп = 3294/(24*25,78) = 5,3 (діб)

Ходовий час на всій протяжності рейсу

Час затримок у шляху

tзш = 0,3*(7,2+6,5) = 4,11(діб)

Тривалість кругового рейсу

tкр.р = 2,5+2,8+7,2+6,5 + 4*0,6 +4,11+ 2*2 *0,06 =25,75 (діб)

 3.2. Розрахунок розмірів суднових потоків

Розмір суднового потоку (суднопотік) – число відправлень суден із

вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об’єм перевезень, одиниць
(округляється до цілих у більшу сторону), розраховується за формулою:

, (7)

де m – суднопотік за навігацію, одиниць;

G – навігаційний об’єм перевезень, тонн;
Qе – експлуатаційне завантаження судна, тонн.

Розрахунки:
За формулою (7) розраховуємо:

«Дніпро»

m= 225000/3000=75 (од.)

«Дніпровець»

m = 225000/1200= 188 (од.)

«Десна»

m = 225000/3700=60 (од.)

3.3. Розрахунок частот відправлення суден.

Частота відправлення (середня за період) – число відправлень суден із
пункту навантаження в одну добу, одиниць/добу, розраховується за формулою:

, (8)

де r – частота відправлення, од/добу;

Tвідп – період відправлення суден на лінії, діб.
Період відправлення суден на лінії розраховується за формулою:
 , (9)

Tе – навігаційний період, діб, Tе = 230 діб (для річкової ділянки шляху);

tвв – період з моменту введення судна у експлуатацію після зимового
відстою до моменту подачі його під перше завантаження, діб, tвв= 0;
tвив – період з моменту закінчення останнього розвантаження до моменту
постановки судна на зимовий відстій, діб, приймаємо рівним тривалості
порожнього рейсу від пункту розвантаження до пункту навантаження;
tв.р – тривалість вантажного рейсу від пункту навантаження до пункту
розвантаження, діб.

Розрахунки:

За формулами (8) – (9) розраховуємо:

«Дніпро»

Т відп = 230 – 30,19 = 199,81 (діб)

r = 75/199,81 =0,3 (од/добу)

«Дніпровець»

Т відп = 230 –27,99= 202,01 (діб)

r =188/202,01 = 0,9(од/добу)

«Десна»

Т відп = 230 – 25,75 = 204,25 (діб)

r = 60/204,25 =0,2 (од/добу)

3.4. Розрахунок експлуатаційної потреби у флоті.

Робоча потреба у флоті – розрахункове число суден, що необхідно

утримувати у експлуатації для освоєння всього об’єму перевезення, одиниць
суден, розраховується за формулою:

, (10)

де Фр – робоча потреба у флоті для перевезення заданого об’єму вантажу за

навігаційний період, одиниць суден;
tкр.р – тривалість кругового рейсу, діб.
 Проте на практиці здійснюються додаткові витрати флоту на
нетранспортні операції, тому визначається експлуатаційна потреба у флоті
(округляється до цілих у більшу сторону), що розраховується за формулою:

, (11)

де Фе – експлуатаційна потреба у флоті, одиниць суден;

kдод – коефіцієнт, що враховує додаткові витрати флоту на нетранспортні
операції, що не ввійшли у круговий рейс (наприклад, планово-
попереджувальний ремонт), kдод = 0,05.

Розрахунки:

За формулами (10) – (11) розраховуємо:

«Дніпро»

Фр = 0,3*30,19= 9,06(од. суден)

Фе =(1 + 0,05)*9,06= 9,51 (од.суден) ≈ 10(од.суден)

«Дніпровець»

Фр = 0,9*27,99 =25,19(од. суден)

Фе =(1 + 0,05)* 25,19 =26,44 (од.суден) ≈26 (од.суден)

«Десна»

Фр = 0,2*25,75 = 5,15(од. суден)

Фе =(1 + 0,05)* 5,15 = 5,40 (од.суден) ≈5 (од.суден)

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ ПО СУДНАХ

Сумарні експлуатаційні витрати по лінії встановлюються у цілому за

експлуатаційний період для кожного типу судна. Планування експлуатаційних
витрат має важливе значення, оскільки вони складають вихідну базу для
розрахунку собівартості перевезень. У залежності від засобу включення
різноманітних витрат у собівартість вони підрозділяються на прямі витрати і
витрати, що розподіляються.
Прямі витрати пов'язані з безпосереднім виконанням певного виду
транспортної роботи, піддаються урахуванню і можуть бути розраховані для
даного судна. Вони цілком включаються у собівартість експлуатації певного
типу судна.
Витрати, що розподіляються, є загальними для компанії, тому що вони
одночасно пов'язані з виконанням декількох видів транспортної діяльності і
включаються у собівартість експлуатації певного типу судна тільки після
попереднього їхнього розподілу у прийнятому порядку між видами
транспортної діяльності.
Прямі витрати по утриманню судна у експлуатації складаються з таких
статей:
1) Заробітна плата екіпажу судна у навігаційний період:
- заробітна плата, що виплачується всім членам екіпажу у навігаційний
період за посадовими окладами;
- надбавки, доплати до посадових окладів, премії;
- оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного
законодавства;
- оплата за роботу у вихідні, святкові дні і понаднормовий час відповідно
до чинного законодавства.
2) Нарахування на фонд оплати праці – відрахування на соціальні заходи з
фонду оплати праці згідно з чинним законодавством України.
3) Вартість раціону безкоштовного харчування – вартість раціону
безкоштовного харчування членів екіпажу судна за час перебування їх у
експлуатації відповідно до чинного положення.
4) Паливо і мастильні матеріали – витрати на усі види палива і мастила при
русі і стоянці суден, включаючи витрати по буксируванню суден, на
господарські потреби тощо.
5) Амортизація основних засобів – амортизаційні відрахування від
балансової вартості судна відповідно до чинних норм.
 6) Ремонтний фонд – відрахування на усі види ремонтів у встановленому
розмірі.
7) Навігаційні матеріали і знос малоцінних і предметів, що швидко
зношуються – витрати на усі види матеріалів, що витрачаються за навігаційний
період, і сума зносу інструментів, інвентарю, устаткування, що відноситься до
малоцінних і предметів, що швидко зношуються.
8) Зимовий відстій:
· заробітна плата робітників, зайнятих на зимовому відстії;
- нарахування на заробітну плату;
· інші витрати, пов'язані з зимовим відстієм.
9) Інші витрати:
- платежі з обов'язкового страхування майна підприємств, а також
страхування окремих категорій робітників;
- оплата відсотків за короткострокові кредити банків;
- витрати на відрядження;
· інші витрати, що входять до складу собівартості продукції, але не
відносяться до раніше перерахованих статей витрат.
До складу витрат, що розподіляються, по утриманню судна у експлуатації
входять:
- витрати по утриманню службово-допоміжного флоту;
- витрати по утриманню цехів технічної експлуатації флоту;
· витрати по утриманню зв'язку;
· витрати по утриманню апарату управління;
· загальні експлуатаційні витрати.
 4.1. Розрахунок експлуатаційних витрат по судну без урахування
валютних витрат за навігацію.
Розрахунок експлуатаційних витрат по судну (без урахування валютних
витрат) здійснюється за формулою:

, (12)

де Ве.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних

витрат), грн;
Впрям – прямі витрати на перевезення вантажу, грн;
Врозп – витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, грн.
Прямі витрати на перевезення вантажу розраховуються за формулою:

, (13)
де Воп – витрати на оплату праці екіпажу судна, грн;
Вн.фоп – нарахування на фонд оплати праці та утримання із зарплати, грн.;
Врбх – витрати на раціон безкоштовного харчування, грн;
Вп – витрати на паливо, грн;
Вмм – витрати на мастильні матеріали, грн;
Вам – амортизаційні відрахування, грн;
Врем – ремонтний фонд, грн;
Вмшп – витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що
швидко зношуються, грн;
Взв – витрати на зимовий відстій, грн;
Він – інші витрати, грн.
Витрати на оплату праці екіпажу судна розраховуються за формулою:

, (14)
де Фпо – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за
штатним розкладом суден (таблиця 4);

Таблиця 4
 Валютні
Місячний виплати
Місячний
фонд членам
№ Кількість посадовий
Назви посад зарплати екіпажу на
п/п чоловік оклад,
по судну, добу,
грн.
грн. умовних
одиниць
1 2 3 4 5 6
Дніпро, 92-040
1 Капітан 1 350,0 350,0 92,0
2 Ст.пом.капітану 1 280,0 280,0 91,0
3 ІІ пом.капітану 1 250,0 250,0 91,0
4 ІІІ пом.капітану 1 235,0 235,0 90,0

5 Старший механік 1 280,0 280,0 91,0

6 ІІ механік 1 265,0 265,0 90,0
7 ІІІ механік 1 235,0 235,0 90,0
8 Електромеханік 1 235,0 235,0 89,0
9 Начальник 1 230,0 230,0 90,0
радіостанції при
техн.обсл.РНП
10 Боцман 1 200,0 200,0 90,0
11 Ст. моторист- 1 205,0 205,0 91,0
матрос І кл.
12 Моторист І кл. – 2 200,0 400,0 2х92,0
матрос І кл.
13 Повар ІІ категорії 1 210,0 210,0 90,0
– стюард
Всього: 14 3175 3375,0 1269,0

Дніпровець, 19620М
1 Капітан 1 310,0 310,0 94,0
2 Ст.пом.капітану 1 270,0 270,0 93,0
3 ІІ пом.капітану 1 240,0 240,0 92,0
4 ІІІ пом.капітану 1 215,0 215,0 91,0
 5 Старший механік 1 280,0 280,0 93,0
6 ІІ механік 1 265,0 265,0 93,0
7 ІІІ механік 1 235,0 235,0 92,0
8 Електромеханік 1 230,0 230,0 92,0
9 Начальник радіостанції 1 215,0 215,0 91,0
при техн.обсл.РНП
10 Боцман 1 180,0 180,0 90,0
11 Моторист І кл. – матрос І 3 200,0 600,0 3х90,0
кл.
12 Повар ІІ категорії – 1 210,0 210,0 91,0
стюард
Всього: 14 2850 3250,0 1282,0
Десна, 2/95
1 Капітан 1 348,5 348,5 130,10
2 Ст.пом.капітану 1 336,0 336,0 127,10
3 ІІ пом.капітану 1 333,5 333,5 125,10
4 Старший механік 1 342,0 342,0 122,10
5 ІІ механік 1 333,5 333,5 122,10
6 Електромеханік 1 333,5 333,5 124,10
7 Боцман 1 325,0 325,0 118,10
8 Кухар 1 325,0 325,0 114,10
Всього: 8 2677,0 982,8

30,6 – середнє число днів у місяці, діб;

kнад – коефіцієнт, що враховує надбавки до основної заробітної плати,
kнад = 0,15;
Tе – навігаційний період, діб.

Нарахування на фонд оплати праці розраховуються за формулою:

, (15)

де Св – ставка єдиного соціального внеску за рахунок роботодавця (з

2016р. зменшено та зведено до єдиної ставки і становить Св = 22%).
Витрати на раціон безкоштовного харчування розраховуються за
формулою:
 , (16)

де чек – чисельність екіпажу, чоловік (таблиця 4);

Nрбх – норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за
добу на період перебування судна на території України, грн/добу, N рбх = 16
грн./добу;
Тукр.нав – період перебування судна у водах України за весь період навігації,
діб.
При розрахунку періоду перебування судна у водах України за весь період
навігації необхідно врахувати, що порт Херсон на р. Дніпро та порт Рені на р.
Дунай є портами “закриття кордону”.
Період перебування судна у водах України за весь період навігації
розраховується за формулою:

, (17)

де tукр.кр.р – період перебування судна у водах України за круговий рейс, діб.

Період перебування судна у водах України за круговий рейс розраховується
за формулою:

, (18)

де tх.в.у – ходовий час судна з вантажем у водах України, діб;

tх.п.у – ходовий час судна порожнем у водах України, діб;
tз.п.у – час затримок у шляху у водах України, діб.
Час затримок у шляху у водах України розраховується за формулою:

. (19)

Витрати на паливо розраховуються за формулою:

, (20)

де Nп.х – норма витрати палива на ходу, тон/добу (таблиця 1);

tх.нав – час ходу судна за весь період навігації, діб;
 Цп – ціна палива, грн/т, Цп = 9 000 грн./тону;
Nп.ст – норма витрати палива на стоянці, тон/доба;
tст.нав – час стоянки судна за весь період навігації, діб.
Час ходу судна за весь період навігації розраховується за формулою:

. (21)

Норма витрати палива на стоянці розраховується за формулою:

. (22)

Час стоянки судна за весь період навігації розраховується за формулою:

. (23)

Витрати на мастильні матеріали розраховуються за формулою:

, (24)

де Nмм.х – норма витрати мастильних матеріалів на ходу, тон/добу;

Цмм – ціна мастильних матеріалів, грн/т, Цмм = 23 000 грн./тон;
Nмм.ст – норма витрати мастильних матеріалів на стоянці, тон/доба.
Норма витрати мастильних матеріалів на ходу розраховується за
формулою:
. (25)

Норма витрати мастильних матеріалів на стоянці розраховується за

формулою:

. (26)

Відповідно до Податкового кодексу України (N 2755-VI ( 2755-17) від

02.12.2010) амортизація визначається як систематичний розподіл вартості
основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що
амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Амортизації підлягають:
 · витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та
довгострокових біологічних активів для використання в господарській
діяльності;
· витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування
довгострокових біологічних активів для використання в господарській
діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати
працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;
· витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших
видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків
сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають
амортизації, на початок звітного року;
· витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а
саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
· сума переоцінки вартості основних засобів тощо.
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких
методів:
1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням
вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних
засобів;
2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації
визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року
або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми
амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між
одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного
використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на
його первісну вартість;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума
амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок
звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та
річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного
використання об'єкта і подвоюється.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише
при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4
(машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);
4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток
вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний
коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця
строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років
його корисного використання;
5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток
фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки
амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка
амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство
очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
Амортизаційні відрахування (таблиця 1).

Ремонтний фонд встановлюється у відсотках до балансової вартості судна

(2,1 %), грн:

. (27)

де k –курс умовної одиниці до гривні;

Сбал – балансова вартість судна, ум. од. (таблиця 1).
Витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко
зношуються, встановлюються у відсотках до балансової вартості судна (2 %),
грн:

. (28)

Витрати на зимовий відстій розраховуються за формулою:

, (29)

де Фпо – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за

штатним розкладом суден (таблиця 4);
чзв– чисельність робітників, зайнятих на зимовому відстої, чоловік, чзв = чек
/ 3;
в – відношення середньої заробітної плати одного робітника на зимовому
відстої до середнього посадового окладу, в = 1,25;
tзв – період зимового відстою, діб, tзв = 135 діб;
kзв – коефіцієнт, що враховує інші витрати по зимовому відстою,
kзв = 1,11;
kн.зп – коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату, kн.зп = 1,22.
 Інші витрати розраховуються за формулою:

, (30)

Витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, розраховуються за

формулою:

. (31)

Розрахунки:

За формулами (12) – (31) розраховуємо:

“Дніпро”

Воп = (3175/30,6)*(1 + 0,15)*230 = 27444 (грн)

Вн.фоп = 22*27444/100 = 6037,68 (грн)

tз.ш.у.=0,3*(1,1+1,7) = 0,84(діб)

tукр.кр.р. =2,3 + 2*0,6 +1,1+1,7 +0,84 +2*2*0,06 =7,38(діб)

Тукр.нав. = (7,38*230)/30,19= 56 (діб)

Врбх = 14*16*56 =12544 (грн)

tх.нав. =(9,1+8,4)*230/30,19 = 133 (діб)

Nп.ст. = 0,7*6,00 = 4,2 (т/добу)

tст..нав = 230 - 133 = 97 (діб)

Вп = 6,00*133 *9000 + 4,2*97*9000 = 10848600 (грн)

Nмм.х = 0,1*6,00 = 0,6 (т/добу)

Nмм.ст. = 0,01*4,2 = 0,042 (т/добу)

Вмм = 0,6*133*23000 + 0,042*97*23000 =1929102(грн)

Вам = 732000 (грн)

Врем. = 0,021*1830000*8 =307440 (грн)

Вмшп = 0,02*1830000*8 = 292800 (грн)

Взв =(3175/30.6)*(4,7/14)*1.25*135*1.11*1,22=7960(грн.)

Він = 0,098*(27444+ 6037,68) = 3281 (грн)

Впрям = 27444 + 6037,68 +12544+ 10848600 +1929102 + 732000+307440 +292800 +

7960 + 3281 =14167208.68 (грн)

Врозп. = 0,11*14167208.68=1558392 (грн)

Ве.грн. =14167208.68+1558392 =15725600(грн)

“Дніпровець”

Воп = (2850/30,6)*(1 + 0,15)*230 = 24634 (грн)

Вн.фоп = 22*24634/100 = 5419,48 (грн)

tз.ш.у.=0,3*(1,1+1,7) = 0,84(діб)

tукр.кр.р. =1,2 + 2*0,6 +1,1+1,7 +0,84 +2*2*0,06 =6,28(діб)

Тукр.нав. = (6,28*230)/27,99= 51 (діб)

Врбх = 14*16*51 =11424 (грн)

tх.нав. =(9,1+8,4)*230/27,99 = 143 (діб)

Nп.ст. = 0,7*5.81 =4 (т/добу)

tст..нав = 230 - 143 =87 (діб)

Вп = 5,81*143*9000 + 4*87*9000 = 10609470 (грн)

Nмм.х = 0,1*5,81 = 0,581(т/добу)

Nмм.ст. = 0,01*4 = 0,04 (т/добу)

Вмм = 0,581*143*23000 + 0,04*87*23000 =1990949(грн)

Вам = 504000 (грн)

Врем. = 0,021*1260000 *8 =211680 (грн)

Вмшп = 0,02*1260000*8 = 201600 (грн)

Взв =(2850/30.6)*(4,7/14)*1.25*135*1.11*1,22=7145(грн.)
Він = 0,098*(24634+ 5419,48) = 2945 (грн)

Впрям =24634+5419,48+11424+10609470+1990949+504000+211680+201600+
7145+2945=13569266,48 (грн)

Врозп. = 0,11*13569266,48=1492619 (грн)

Ве.грн. =13569266,48+1492619 =15061885,48(грн)

“Десна”

Воп = (2677/30,6)*(1 + 0,15)*230 = 23139 (грн)

Вн.фоп = 22*23139/100 = 5090,58 (грн)

tз.ш.у.=0,3*(0,9+1,2) = 0,63(діб)

tукр.кр.р. =2,5 + 2*0,6 +0,9+1,2 +0,63 +2*2*0,06 =6.67(діб)

Тукр.нав. = (6,67*230)/25,75= 59 (діб)

Врбх = 8*16*59 =7552 (грн)

tх.нав. =(7,2+6,5)*230/25,75 = 122 (діб)

Nп.ст. = 0,7*8,26 = 5,782(т/добу)

tст..нав = 230 - 122 = 108 (діб)

Вп = 8,26*122 *9000 + 5,782*108*9000 = 14689584(грн)

Nмм.х = 0,1*8,26 = 0,826 (т/добу)

Nмм.ст. = 0,01*5,782=0,057 (т/добу)

Вмм = 0,826*123*23000 + 0,057*108*23000 =2459344(грн)

Вам =1520000 (грн)

Врем. = 0,021*3800000*8 =638400 (грн)

Вмшп = 0,02*3800000*8 = 608000 (грн)

Взв =(2677/30.6)*(4,7/14)*1.25*135*1.11*1,22=6747(грн.)

Він = 0,098*(23139+ 5090.58) = 2766 (грн)

Впрям = 23139 + 5090.58 +7252+ 14689584 +2478342 + 1520000+638400 +608000+

6747 + 2766 =19979320.58 (грн)
Врозп. = 0,11*19979320.58=2197725(грн)

Ве.грн. =19979320.58+2197725 =22176045.58(грн)

4.2 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну у валюті за навігацію

Експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць,
розраховуються за формулою:

, (32)

де Ве.вал – експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;

∑Вв – сума валютних виплат членам екіпажу за час перебування судна за
межами України, умовних одиниць на добу (додаток К методичних вказівок);
Tз.м.нав – період перебування судна за межами України за весь період
навігації, діб.
Період перебування судна за межами України за весь період навігації
розраховується за формулою:

. (33)
Розрахунки:

За формулами (32) – (33) розраховуємо:

«Дніпро»
Tз.м.нав=230-56=174 (діб)
Ве.вал=1269*174=220806 (у.о)
«Дніпровець»
Tз.м.нав=230-51=179 (діб)
Ве.вал=1282*179=229478(у.о)
«Десна»
Tз.м.нав=230-59=171 (діб)
Ве.вал=982*171=158688 (у.о)
4.3 Портові збори
У складі експлуатаційних витрат по судах за навігацію, необхідно
врахувати також портові збори, збори і плати за послуги, надані судам у портах
України, і плати за проходження проток, каналів, шлюзів.
Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013
№ 316, у портах України стягуються такі портові збори:
• Корабельний збір

Нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і

вихід із нього за диференційованими ставками за 1 куб. метр умовного об’єму
судна (далі об’єму), що дорівнює добутку довжини, ширини і висоти борта
судна.
• Канальний збір

Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу

судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один
кінець за диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна
• Маяковий збір.

Нарахування маякового збору здійснюється під час кожного заходу судна

у порт за диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна.
• Причальний збір

Причальний збір стягується із суден, що знаходяться біля причалу за

диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна.
• Якірний збір

Якірний збір стягується за добовими диференційованими ставками за 1

куб. метр об’єму судна за фактичний час стоянки.
• Адміністративний збір

Адміністративний збір нараховується під час кожного заходу у порт за

диференційованими ставками за 1 куб. метр об’єму судна.
• Санітарний збір

Санітарний збір стягується за 1 куб. метр об’єму судна за

диференційованими ставками.
Стягування санітарного збору передбачає:
• обов'язкове прийняття портом із судна усіх видів забруднення за весь
період стоянки у порту, а також виконання самостійно і за свій рахунок
операцій, пов'язаних із прийомом забруднення;
• обов'язкову здачу судном у порту всіх наявних на борту видів
забруднення з метою запобігання їхнього скидання у море.
Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013
р. №316 Порядок справляння та розміри ставок портових зборів визначає
процедуру справляння портових зборів та встановлює розміри ставок портових
зборів, наданих суднам у портах України:
• Лоцманський збір.

Містить у собі плату за плавучі спорудження, що використовуються для

доставки лоцмана на судно, що входить у порт, або зняття лоцмана із судна, що
виходить із порту, стягується з об’єму судна у кубометрах за
диференційованими ставками
• Збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Збір за послуги Постів регулювання руху суден, обладнаних береговими

радіолокаційними системами, стягується за диференційованими ставками за 1
кубометр об’єму судна при кожному вході у порт і виході з порту.
• Швартовий збір.

Швартовий збір стягується при швартуванні, відшвартуванні, перетяжці і

перешвартуванні суден за диференційованими ставками у залежності від
об’єму судна у кубометрах.
 • Плата за роботу буксирів при швартових операціях.

Комплексна оплата роботи всіх буксирів при швартуванні, відшвартуванні і

перестановці стягується за диференційованими ставками за
кубометр/операцію.
• Плата за комплексне обслуговування ліхтерів.

За обслуговування ліхтера портом із моменту прийняття його від

ліхтеровоза до моменту здачі ліхтеровоза, включаючи послуги, надані черговим
екіпажем, стягуються плати за диференційованими ставками за ліхтерозахід.
• Плати за агентські послуги .

За агентування суден, що заходять у порти України для навантаження і

(або) розвантаження наливних, навалочних або насипних, а також генеральних,
лісових і змішаних вантажів, плати за агентські послуги стягуються за
диференційованими ставками за суднозахід.
• Супервайзерська винагорода.

Супервайзерська винагорода суден у порту здійснюється за фактично

зроблені послуги за диференційованими акордними ставками у залежності від
об’єму судна у кубометрах.
У розрахунковій роботі пропонується використовувати вже розраховані
портові збори і плати за послуги, надані суднам у портах, у залежності від типу
судна (таблиця 5).
Крім портових зборів необхідно врахувати також плати за проходження
кожної протоки, каналу, шлюзу.
Сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що
використовуються на лінії, за весь період навігації, грн, визначаються за
формулою:

, (34)
де ∑ В – сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що
використовуються на лінії, за весь період навігації, грн.
Ве.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат),
грн.;
Ве.вал – експлуатаційні витрати по судну у валюті, умовних одиниць;
 k – курс умовної одиниці до гривні;
Фе – експлуатаційна потреба у флоті, одиниць;
∑Зб – сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів
за круговий рейс, грн.;
m – число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб
освоїти весь об’єм перевезень (кількість рейсів), одиниць.
Сума портових зборів, плат за проходження проток, каналів, шлюзів за
круговий рейс розраховується за формулою:

, (35)
де Зпорт.у – портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у
кожному порті України, ум. од. (таблиця №5);
Зпорт.з.м. – портові збори, збори та плати за послуги, що надаються суднам у
кожному порті за межами України, ум. од. (таблиця №5);
таблиця №5

Портові збори, збори і плати за

послуги, що надаються суднам в
Типи суден, номера проектів одному порту, умовних одиниць
За межами
В Україні
України
Дніпро,92040 3225 4825
Дніпровець19620М 2910 4450
Десна 1890 \ 5650

nпрот – кількість проток від порту відправлення до порту призначення,

одиниць;
Зпрот – плата за проходження кожної протоки, ум. од., Зпрот = 5000
умовних одиниць;
nшл – кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення,
одиниць;
Зшл – плата за проходження кожного шлюзу, умовних одиниць, Зшл =100
ум. од.;
nкан – кількість каналів від порту відправлення до порту призначення,
одиниць;
 Зкан – плата за проходження кожного каналу, умовних одиниць, Зкан = 4000
ум. од.;
k – курс умовної одиниці до гривні.
Розрахунки:
За формулами (34) – (35) розраховуємо:
«Дніпро»

∑Зб =(3225+4825+2*2*5000+2*2*100+2*2*4000)*8=355600 (грн)

∑ В=(15725600+220806*8)*10+355600*75=201590480 (грн)
«Дніпровець»

∑Зб =(2910+4450+2*2*5000+2*2*100+2*2*4000)*8=350080 (грн)

∑ В=(15061885+229478*8)*26+350080*188=505155474 (грн)
«Десна»

∑Зб =(1890+5650+2*2*5000+2*2*100+2*2*4000)*8=351520 (грн)

∑ В=(22176045+158688*8)*5+351520*60=138318945 (грн)
 5. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ

До основних економічних показників роботи вантажної лінії відносяться:

• сумарні експлуатаційні витрати (розраховані у попередньому розділі
розрахункової роботи);
• доходи від перевезень вантажів на лінії;

• прибуток від перевезень вантажів на лінії;

• рентабельність перевезень.

Доходи від перевезень вантажів на лінії, грн, визначаються за формулою:

, (36)

де Д – доходи від перевезень вантажів на лінії, грн;

Фс – фрахтова ставка за перевезення однієї тонни вантажу на лінії, грн/т
(додаток В методичних вказівок);
G – навігаційний об’єм перевезень, тонн.

Прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн, визначається за формулою:

, (37)

де П – прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн;

∑ В – сумарні експлуатаційні витрати по кожному типу суден, що
використовуються на лінії, за весь період навігації, грн;
ПДВ – сума податку на додану вартість, грн.
Оскільки фрахтова ставка встановлюється з урахуванням податку на
додану вартість (20%), то сума податку на додану вартість визначається за
формулою:
 . (38)

Чистий прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн, визначається за

формулою:

, (39)

де ЧП – чистий прибуток від перевезень вантажів на лінії, грн;

ПП – сума податку на прибуток, грн.
Оскільки ставка податку на прибуток складає 18 %, то сума податку на
прибуток визначається за формулою:

. (40)

Рентабельність перевезень, %, визначається за формулою:

, (41)
Розрахунки:
За формулами (36) – (41) розраховуємо:
Для суден типу «Дніпро», «Дніпровець», та «Десна».
Д = 890*225000 = 200250000 (грн)
ПДВ= 0,1667*200250000 =33381675 (грн)

«Дніпро»
П=200250000-201590480-33381675=-34722155 (грн)
ПП=0.18*(-34722155)=-6249987 (грн)
ЧП=-34722155+6249987=-28472168 (грн)
R=-28472168/201590480*100%=-14,1%
«Дніпровець»
П=200250000-505155474-33381675=-338287149 (грн)
ПП=0.18*(-338287149)=-60891686(грн)
ЧП=-338287149 +60891686=-277395463 (грн)
R=-277395463/505155474*100%=-54,9%

«Десна»
П=200250000-138318945-33381675=28549380 (грн)
ПП=0.18*28549380=5138888 (грн)
ЧП=28549380-5138888 =23410492(грн)
R=23410492/138318945*100%=16,9%
 6. ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ТИПУ СУДНА ДЛЯ ЗАДАНИХ УМОВ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
по судну “Дніпро”
прибуток складає : - 28472168 грн.,
рентабельність, відповідно: - 14,1%;

по судну “Дніпровець”
прибуток складає : -277395463 грн.,
рентабельність, відповідно: –54,9%;

по судну “Десна”
прибуток складає : 23410492 грн.,
рентабельність, відповідно: 16,9%.

Підводячи підсумок, можна сказати що для освоєння заданого об’єму

перевезення металу чорного на лінії “Дніпро-Хайфа ” за критерієм
максимального прибутку і рентабельності судно “Десна” являється
оптимальним типом судна, оскільки прибуток складає 23410492 грн. і
рентабельність 16,9 %.

Список використаної літератури

1. Зеркалов Д.В., Коба В.Г., Кушнірчук В.Г., Петров В.І., Порти України. Перевезення
вантажів. Навчальний посібник – К.: Основа, 2003. – 624с.
2. Навчальний атлас України 9 клас– К., НВП “Картографія”, 2016.
3. Логутова Т.Г., Полторацький М.М. Морські порти як ключові логістичні центри у
розвитку світової торгівлі. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. 2018 С. 96–101. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/24285
4. Гуренко А.В., Щеникова Е.В., Євсік М.С. Дослідження сучасного потенціалу
морегосподарського комплексу України. Вісник Приазовського технічного
університету. 2017. Вип. 33. C. 213-217.
5. Логутова Т.Г., Полторацький М.М. Морські порти як ключові логістичні центри у
розвитку світової торгівлі. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. 2018. № 20(2). С. 96–101. URL:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/24285