УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА ПІД ЧАС

ПОСТАНОВКИ СУДНА НА ЯКІР. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ВАХТИ НА ЯКІРНІЙ СТОЯНЦІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ З

ДИСЦИПЛІНИ "УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА"
 Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»
Кафедра "Управління судном"

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА ПІД ЧАС

ПОСТАНОВКИ СУДНА НА ЯКІР. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ВАХТИ НА ЯКІРНІЙ СТОЯНЦІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ З

ДИСЦИПЛІНИ "УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА"

Затверджено кафедрою "Управління судном" як

методичні вказівки для виконання лабораторної
роботи з дисципліни "Управління ресурсами
навігаційного містка" за спеціальністю - 271
"Річковий і морський транспорт".
Протокол № від . . 2020 р.

Одеса 2020
УДК
М

Укладач В.В.Маркітан

Рецензент І.О. Бурмака

Управління ресурсами навігаційного містка під час постановки судна

M на якір. Організація ефективного спостереження під час вахти на які-
рній стоянці [Текст]: методичні вказівки для виконання лабораторної
роботи / Укл. В.В.Маркітан – Одеса: НУ «ОМА», 2020. – 13 с.

УДК

© Національний університет «Одеська морська академія», 2020

 3

ЗМІСТ
Стор.
Мета роботи ........................................................................................... 4
Коротка теоретична частина .................................................................. 4
Порядок виконання лабораторної роботи ............................................ 8
Контрольні питання ............................................................................... 11
Список літератури .................................................................................. 12
 4

МЕТА РОБОТИ
Мета роботи : Практичне відпрацювання основних принципів ефективної
організації роботи містка; управління командою містка під час постановки суд-
на на якір, організації контролю за безпекою якірної стоянки.

КОРОТКА ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Дана лабораторна робота призначена для відпрацювання навичок з
управління ресурсами навігаційного містка на прикладі такої морської опера-
ції, як постановка судна на якір.
Постановка судна на якір, як правило, відбувається під керівництвом ка-
пітана і потребує формування команди містка яка складається з капітана, вах-
тового помічника, матроса спостерігача, рульового матроса. Тому процес управ-
ління ресурсами навігаційного містка ускладнюється за рахунок збільшення кі-
лькості персоналу на містку. Крім того, з'являється необхідність управляти ко-
мандою на баку судна, яка як правило складається з старшого помічника капіта-
на, боцмана та матроса. Тому необхідно забезпечити ефективну комунікацію
між обома командами. Також актуальною є комунікація між командою містка та по-
стом регулювання руху суден (ПРРС) за допомогою УКХ радіостанції. Ще одним ре-
сурсом на містку є обладнання. Кваліфіковане використання обладнання на містку за-
безпечує безпеку виконання постановки судна на якір.
У процесі постановки на якір можна виділити наступні етапи: вибір міс-
ця стоянки; підготовка судна і якірного пристрою; підхід до місця стоянки; ма-
неврування при постановці на якір; вибір довжини якірного ланцюга і віддача
якоря; вихід на канат і оцінка умов стоянки; контроль надійності стоянки і по-
ложення судна.
На внутрішніх рейдах постановка на якір проводиться в місці за вказів-
кою лоцмана або оператора ПРРС даного району. На зовнішніх рейдах райони
якірних стоянок зазвичай вказані на навігаційних картах. При виборі місця
якірної стоянки слід враховувати наступні фактори:
• глибини, рельєф дна і характер грунту;
• стан і прогноз погоди;
• передбачувана тривалість стоянки;
• захищеність від вітру і хвилювання;
• розміри місця, наявність орієнтирів для підходу і контролю місця судна;
• наявність і характеристики припливно-відливних явищ;
• близькість навігаційних небезпек;
• характеристика самого судна;
• місце якірної стоянки повинно розташовуватися на відстані від створних
ліній, фарватерів, підводних кабелів і т. п.
Найбільш зручна глибина місця якірної стоянки становить 20 - 30 метрів.
Якщо глибина моря в місці якірної стоянки перевищує 30 м, то якірний ланцюг
 5

в процесі віддачі якоря необхідно потравити з використанням електродвигуна

брашпиля, з урахуванням його зупинки за 5-10 метрів від грунту, після чого
роз'єднують ланцюгової барабан і далі віддають якір, регулюючи натяг якірної
ланцюга стрічковим стопором.
На глибинах понад 70-80 метрів ставати на якір не рекомендується. Най-
менша глибина повинна бути такою, щоб під час качки на хвилюванні судно не
могло торкнутися грунту.
Від характеру грунту залежить тримаюча сила якоря. Хорошими є в'язкі
грунти: мул, піщаний мул, глина, глинистий мул. До середніх належать пухкі
грунти: пісок, черепашка, галька, щебінь. Поганими вважаються скельні грун-
ти: плита, валуни, скелі. На мулистих грунтах якоря Холла і Матросова трима-
ють добре, але забиваються глиною або мулом і після зриву погано забирають.
На плиті якоря «повзуть». На скелястих грунтах вони іноді застрягають.
Надійність якірної стоянки залежить також від рельєфу дна. Зручним є
рівне горизонтальне дно або дно, яке має пологий підйом до берега або навіга-
ційної небезпеки. В останньому випадку при дрейфі судна в сторону небезпе-
ки якір забирає ще сильніше. Про рельєф дна і характер грунту можна судити
по запису на стрічці самописця або зображенні на дисплеї ехолота. На само-
писці м'які ґрунти дають слабку, розпливчасту запис широкою смугою; тверді
(плита, пісок) дають рельєфний запис глибини.
При виборі розміру акваторії необхідно враховувати, що може виникнути
необхідність потравити якірний ланцюг, а також передбачити запас на випадок
дрейфу і маневрування при зйомці з якоря. Мінімальний розмір акваторії, не-
обхідний для забезпечення безпечної якірної стоянки визначається сумою ді-
лянки ланцюга, що лежить на грунті, довжиною горизонтальної проекції ді-
лянки ланцюга від клюза до точки дотику грунту ланцюгом, довжиною корпу-
су судна і додатковим навігаційним запасом (не менше 20%). Для забезпечення
безпечної якірної стоянки необхідно, щоб тримаюча сила якірного пристрою
була б більше, ніж сумарна сила впливу зовнішніх сил, що прагнуть знести
судно з місця якірної стоянки. До таких сил відносяться: сила тиску вітру; сила
тиску течії; сила тиску хвилювання; інерційні сили. Тримаюча сила якірного
пристрою складається з тримаючої сили якоря і тримаючої сили якірного лан-
цюга, що лежить на грунті. Якщо якірна стоянка планується на нетривалий
період і погодні умови сприятливі, то розрахунок необхідної довжини витрав-
леного якірного ланцюга можна виконати за спрощеною формулою:
ℓ = √H ,
де: ℓ - довжина витравленого якірного ланцюга (кількість змичок);
H - глибина якірного місця (м).
Для розрахунку безпечної якірної стоянки і необхідної довжини витрав-
леного якірного ланцюга при несприятливих погодних умовах використову-
ються методика і формули, відомі з курсу "Управління судном".
 6

При підході до обраного місця якірної стоянки необхідно заздалегідь ви-

конати:
• головний двигун перевести в маневрений режим;
• перевірити роботу і узгодження машинного телеграфу;
• перевірити зв'язок з машинним відділенням;
• звірити годинники на містку і в машинному відділенні.
За 15 - 20 хвилин до підходу до місця якірної стоянки всі члени екіпажу,
які беруть участь в постановці судна на якір, повинні бути на своїх місцях. Пе-
ревіряється зв'язок містка з баком (стаціонарна або переносна УКХ радіостан-
ція). Виконання всіх необхідних дій необхідно зафіксувати в контрольному ар-
куші зображеному на рисунку 1.
У більшості випадків постановка судна здійснюється на один якір, і
вона містить в собі:
• план підходу і маневрування, прокладка курсів;
• підготовка головного двигуна до реверсування і якірного пристрою до
роботи;
• визначення вихідних і кінцевих рубежів для маневрування, контрольних
пеленгів і дистанцій;
• підхід до місця якірної стоянки і маневрування;
• віддача якоря і вихід на канат.

Контроль безпеки якірної стоянки.

Після постановки на якір, коли судно вийде на канат, вахтовий помічник
капітана зобов'язаний визначити місце судна, виміряти глибину і визначити ха-
рактер грунту, нанести на карту окружність переміщення корми судна під
впливом вітру і течії з урахуванням довжини судна і витравленого якірного ла-
нцюга, намітити і визначити контрольні пеленги і дистанції на РЛС до берего-
вих орієнтирів. Зробити записи в судновому журналі. Вахтовий помічник зо-
бов'язаний регулярно контролювати безпеку якірної стоянки використовуючи
кілька засобів контролю таких, як ЗАРП (РЛС), візуальні пеленга, ЕКДІС (ін-
дикатор GPS). Використання декількох засобів контролю забезпечує гарантова-
ну ситауційну обізнаність під час якірної стоянки незалежно від працездатнос-
ті окремих приладів на містку.
Надійність якірної стоянки різко погіршується, якщо з посиленням вітру
судно починає нишпорити, тобто робити коливальні рухи від лінії дії вітру. Ро-
зміри нишпорення залежать від конструктивних особливостей судна, його за-
вантаження і сили вітру. Найбільшому нишпоренню схильні судна в баласті і,
особливо, при наявності у них дифферента на корму. Амплітуда нишпорення у
таких судів може досягати 100º, що може привести до початку дрейфу судна
незалежно від сили вітру. Крім того, під час нишпорення в певні моменти якір-
 7

ний ланцюг буде відчувати настільки значну напругу, що це може призвести до

його розриву.

Рисунок 1. Контрольний аркуш для постановки судна на якір.

 8

Для зменшення нишпорення необхідно:

• додатково потравити якірний ланцюг;
• прийняти баласт в носові танки для зменшення диференту на корму;
• віддати другий якір;
• знятися з якоря для штормування в морі.
Всі ці дії найбільш ефективні тоді, коли вони робляться своєчасно. Озна-
ками дрейфу судна на якорі є:
• судно перестає нишпорити, тобто напрямок вітру щодо діаметральної
площини судна не змінюється, корпус судна розвертається практично ла-
гом до вітру і «завмирає» в цьому положенні;
• поява ривків якірного ланцюга (якірний ланцюг натягується втугу, після
цього різко провисає);
• биття якірного ланцюга у клюзі і здригання ланцюга під ногою у палуб-
ного клюза;
• зміна контрольних пеленгів і дистанцій.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Усі завдання виконуються на навігаційному тренажері Navi - Trainer
Professional 5000 (NTPRO 5000).
Перед виконанням завдання необхідно сформувати команду містка з трьох
— чотирьох курсантів та визначити посадові обовʼязки для кожного (капітан,
вахтовий помічник капітана, рульовий матрос та допоміжний помічник капіта-
на). Під час виконання вправ необхідно дотримуватися відповідних посадових
обовʼязків та належних процедур при взаємодії та спілкуванні членів команди
містка.
Порядок виконання завдання з постановки судна на якір :
1. За допомогою УКХ радіостанції встановити звʼязок з лоцманом — опе-
ратором ПРРС, запросити дозвіл для постановки судна на якір та координати
якірного місця. (Увага! Усі перемовини за допомогою УКХ радіостанції вести
тільки на 15 — му каналі!).
2. Після отримання дозволу та координат капітан надає вказівку вахтово-
му помічнику зробити попередню прокладку та план підходу до якірного місця
з урахуванням усіх зовнішних обставин.
3. Капітан повинен визначити кількість якорів для постановки та спосіб їх
віддачі, довжину якірного ланцюга який необхідно витравити з урахуванням
усіх зовнішних обставин.
4. Після обговорення командою містка плану підходу до якірного місця
капітан надає вказівку підготуватись до постановки судна на якір згідно з від-
повідним контрольним аркушем.
5. Команда містка виконує постановку на якір під керівництвом капітана.
6. Вахтовий помічник фіксує точні координати на момент віддачі якоря.
7. Вахтовий помічник фіксує курс судна на момент віддачі якоря.
 9

9. Після віддачі якоря та виходу „на канат“ виконати усі вимоги МППЗС-
72 щодо сигналізації, та за допомогою УКХ радіостанції зробити доклад лоцма-
ну — оператору ПРРС.
10. Вахтовий помічник за вказівкою капітана повинен організувати спо-
стереження за місцем судна декількома незалежними засобами (ЕКНІС, РЛС).
Для спостереження за допомогою ЕКНІС необхідно: на панелі „Monito-
ring“ відкрити сторінку „Navigational Alarms“ та встановити максимальні дис-
танції (радіуси) від якоря до носу та корми судна. Включити сигналізацію про
перебільшення цих дистанцій „Bow alarm“, „Stern alarm“ та зображення кругів
якірного місця „Show anchor watch ring“.
Для спостереження за допомогою РЛС необхідно: обрати добре помітний
на екрані РЛС береговий орієнтир. Відмітити на карті точку віддачі якоря, яка
відкладається по лінії курса від координат на момент віддачі якоря на відстань
між клюзом та антенною GPS або РЛС. Нанести на карту коло з радіусом від
точки віддачі якоря до точки розташування антени РЛС. На карті від обраного
орієнтиру через точку віддачі якоря провести лінію, яка б цілком перетинала на-
несене коло. Визначити дві дистанції (R1 та R2) від орієнтиру до точок перети-
ну лінії з колом. На карті від обраного орієнтиру провести дві дотичні лінії до
кола та визначити два пеленги (B3 та B4) на орієнтир відносно точок дотику
(рис. 2). На екрані РЛС виставити рухомі кільця дальності (VRM) на відстань
R1 і R2 та візири напрямку (EBL) на пеленги В3 і В4, що призведе до утворення
сектору. Якщо судно не зірвало з якоря, то зображення орієнтира буде знаходи-
тись у середені сектора (рис. 3). Якщо якір повзе, то орієнтир вийде за межі
сектору.
Після виконання завдань лабораторної роботи курсант повинен надати
звіт у якому необхідно відобразити дії для постановки судна на якір та порядок
використання обладнання містка для контроля безпеки якірної стоянки.
Для захисту звіту до лабораторної роботи необхідно підготувати відповіді
на контрольні питання.
 10

Рисунок 2. Визначення дистанцій R1, R2 та пеленгів В3, В4.

 11

Рисунок 3. Сектор та орієнтир на екрані РЛС.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Назвіть склад команди навігаційного містка під час постановки суд-
на на якір.
2. Назвіть ресурси навігаційного навігаційного містка які задіяні в
процесі постановки судна на якір.
3. Яка мета командної роботи на містку?
4. Що потрібно зробити як тільки з'явилась команда містка?
5. Назвіть етапи постановки судна на якір.
6. Розкажіть порядок віддачі якоря в залежності від глибини.
7. Чому необхідно зв'язатися з ПРРС до постановки судна на якір?
8. Чому необхідно контролювати місце судна на якорі?
 12

9. Чому важливо контролювати місце судна на якорі декількома

незалежними методами?
10. Які прилади Ви будете використовувати під час контролю місця су-
дна на якорі?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Мальцев А.С., Стадниченко С.М. Методические рекомендации по курсу

тренажерной подготовки «Управление работой команды мостика судна». -
Одесса.: ЦПАП, 1999. - 58 с.
2. Безлуцька О.П., Бень А.П. та ін. Mенеджмент мopcьких pecуpciв. -
Херсон.: ХМДІ, 2011. - 93 с.
3. Демин С.И., Жуков Е.И. и др. Управление судном .-М.: Транспорт, 1991. –
359с.
4. Мальцев А.С. Управление движением судна. – Одесса.:Маяк, 1995.–132с.
5. Bridge procedures guide fifth edition Published by Marisec Publications 38 St
Mary Axe London, EC3A 8BH, Marisec Publications 2016.
6. Маркітан В.В. "Управління ресурсами навігаційного містка", конспект
лекцій, НУ "ОМА", 2020,
http://moodle.onma.edu.ua/pluginfile.php/30373/mod_resource/content/1/
КОНСПЕКТ%20УРНМ.pdf .
 13

Навчальне видання

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ НАВІГАЦІЙНОГО МІСТКА ПІД ЧАС

ПОСТАНОВКИ СУДНА НА ЯКІР. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ВАХТИ НА ЯКІРНІЙ СТОЯНЦІ

Методичні вказівки для виконання лабораторної роботи з дисципліни

“Управління ресурсами навігаційного містка”

Укладач Маркітан Володимир Володимирович

Підп. до друку
Формат 60х84/16. Папір офсет. Ум.друк. арк.
Тираж 40 пр. Зам. №

НУ «ОМА», центр «Видавінформ»

65029, м. Одеса, Дідріхсона,8.
Свідоцтво ДК №1292 від 20.03.2003
Тел./факс:(0482)34-14-12
publish@ma/odessa.ua