Cамостійна Робота Ем

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДНОВОГО ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ І

ЗАСОБІВ АВТОМАТИКИ
Шифр №
Реєстр. №
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
З дисципліни «Електричні машини»
Факультет суднової енергетики
Рівень вищої освіти бакалавр
Галузь знань 27 Транспорт
Спеціальність 271 Річковий та морський транспорт
«Експлуатація суднового електрообладнання

Спеціалізація і засобів автоматики»
Курс IІ, III, IІ (СП)
Форма навчання денна / заочна
Херсон - 2019
2
Методичні рекомендації для самостійної підготовки з дисципліни

««Електричні машини» розробив у відповідності з навчальним планом та
галузевим стандартом вищої освіти підготовки бакалавра з галузі знань 27
Транспорт, спеціальності 271 Річковий та морський транспорт, спеціалізації
«Експлуатація суднового електрообладнання і засобів автоматики» денної
(заочної) форми навчання у відповідності з навчальним планом 2018 р. /
Баганов Є.О. – Херсон: ХДМА, 2019. – 48 с.
Методичні рекомендації розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри

експлуатації суднового електрообладнання і засобів автоматики
«____» ________ 2019 р., протокол № ___
Завідувач кафедри
експлуатації суднового
електрообладнання і засобів
автоматики,
д.т.н., професор С.О. Рожков
Схвалено навчально-методичним відділом ХДМА

Завідувач навчально-
методичного відділу В.В. Черненко
3
ЗМІСТ
стр.
Вступ …………………………………………………………………… 4
1. Вимоги ПДНВ-78/95/10 та рекомендації ІМО Model Course 7.08

Electro-Technical Officer щодо вивчення дисципліни «Електричні
машини» …………………………………………... 5
2. Опис начальної дисципліни «Електричні машини» 10
3. Теми, що винесені на самостійне опрацювання ………………….. 12
4. Перелік питань для проведення підсумкового контролю знань … 14
5. Завдання для самоперевірки ……………………………………….. 18
Список рекомендованої літератури ……………………………….. 47

4
ВСТУП
Дисципліна «Електричні машини» є базовою у процесі підготовки

суднового офіцера-електротехніка (електромеханіка [1]).
Офіцер-електротехнік – це фахівець, який згідно із вимогами
Міжнародної конвенції ПДНВ-78/95/10 [1], здатний виконувати важливу
функцію «Електрообладнання, електронна апаратура і системи керування на
рівні експлуатації» (Function 1: Electrical, Electronic and Control Engineering at
the Operational Level, Tables А-ІІІ/6), а також розв’язувати складні технічні
завдання, пов’язані з експлуатацією суднових електричних машин.
Вивчення курсу потребує достатніх знань з таких навчальних дисциплін,
як: «Вища математика», «Фізика», «Теоретичні основи електротехніки»,
«Технологія електричних матеріалів». В свою чергу, цей курс є основою для
вивчення наступних дисциплін: «Суднові автоматизовані електроприводи»,
«Суднові автоматизовані електроенергетичні системи», «Суднове
високовольтне електрообладнання», «Технічне обслуговування та ремонт
суднових автоматичних систем керування» тощо. Також знання і навички, що
отримані в результаті вивчення даної дисципліни, використовуються в процесі
виконання курсових робіт (проектів), а також під час підготовки дипломних
робіт рівнів вищої освіти «бакалавр» та «магістр».
Завдання дисципліни полягають у формуванні знань і вмінь, які
дозволяють ефективно вирішувати питання технічної експлуатації електричних
машин; уміння давати оцінку показникам надійності по експлуатаційним
даним; прогнозувати технічний стан електричних машин і планувати їх
технічне обслуговування.
Однією з важливих компонентів успішного опанування дисципліни є
самостійна робота курсантів/студентів – специфічний вид навчання, головною
метою якого є формування самостійності суб'єкта як необхідного елемента
підготовки майбутнього фахівця. Самостійна робота є основним засобом
оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних
занять час і є важливим компонентом освітнього процесу, що надає
курсантам/студентам змогу краще використати свої індивідуальні здібності.
5
1. ВИМОГИ ПДНВ-78/95/10 ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

ІМО MODEL COURSE 7.08 ELECTRO-TECHNICAL OFFICER
ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
«ТЕОРІЯ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ»
1.1 Вимоги Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування

моряків і несення вахти ПДНВ-78/95/10
Витяг з таблиці А-ІІІ/6 [1]

Колонка 1 Колонка 2 Колонка 3 Колонка 4
Функція 1: Електрообладнання, електронна апаратура
і системи керування на рівні експлуатації
Function 1: Electrical, Electronic and Control Engineering at the Operational Level

Сфера Знання, розуміння та Методи демонстрації Критерії для оцінки
компетентності професійні навички компетентності компетентності
Спостереження за Електротехнологія Екзамен та оцінка Експлуатація
експлуатацією та теорія результатів обладнання і систем
електричних та електричних машин підготовки, яка відповідає
електронних систем, отримана в одній чи керівництвам з
а також систем в декількох з експлуатації
керування наступних
форм: Робочі
характеристики
1. схвалений досвід відповідають
роботи технічним
специфікаціям
2. схвалений досвід
підготовки на
навчальному судні
3. схвалена
підготовка на
тренажері, де це
можна застосовувати
4. схвалена
підготовка з
використанням
лабораторного
обладнання
1.2 Рекомендації ІМО Model course 7.08 Electro-technical officer

Вивчення навчальної дисципліни «Електричні машини» направлено на
формування наступних компетентностей (таблиця 1.1):
6
Таблиця 1.1. Компетентнісні вимоги до умінь фахівців

№ Компетентність Зміст уміння
1 2 3
1.1 Спостереження за 3.5. Основи електричних машин
експлуатацією 3.5. Fundamentals of electrical machines.
електричних та
електронних систем, а 3.5.1. Визначати термін "електрична машина" і
класифікувати електричні машини.
також систем
3.5.1. Defines the term "electrical machine" and
керування provides the classification of electrical machines.
Monitor the operation of 3.5.2. Описувати типові структури різних машин
electrical, electronic and і матеріали, що застосовуються в них.
control systems 3.5.2. Describes the typical structures of various
machines and used materials.
3.5.3. Пояснювати поняття ефективності

електричних машин і характеризувати джерела
втрат енергії.
3.5.3. Explains the efficiency concept of electrical
machines and characterizes the sources of energy
losses.
3.5.4. Пояснювати важливість правильного

охолодження електричної машини.
3.5.4. Explains the importance of proper cooling of
the electrical machine.
3.5.5. Наводити особливості електричних машин

для морського застосування та правила їх
проектування, у тому числі машин високої
напруги (вище 1 кВ)
3.5.5. Names particular features of electrical
machines for marine applications and rules of their
design, including high voltage machines (above 1 kV).
3.5.6. Наводити перелік застосувань електричних

машин на морських судах.
3.5.6. Lists marine applications of electrical
machines.
3.6. Машини постійного струму.

3.6. DC machines.
3.6.1. Описувати принципи роботи та властивості

двигунів та генераторів постійного струму.
3.6.1. Describes operation principles and properties
of DC motors and generators.
7
Продовження Табл. 1.1

1 2 3
3.6.2. На реальній машині, або за допомогою
схеми, яка показує розташування елементів
машини постійного струму, визначати та
пояснювати функцію: якоря, колектора, щіток і
пружин, головних полюсів та котушок
збудження.
3.6.2. On an actual machine, or by using a given
diagram that shows an arrangement of DC machine,
identifies and explains the function of: the armature,
the commutator, brushes and springs, field poles,
field coils.
3.6.3. Диференціювати характеристики та

застосування шунтових, серієсних та
компаундних двигунів постійного струму.
3.6.3. Differentiates features and applications of
shunt series and compound DC motors.
3.6.4. Характеризувати методи запуску двигунів

постійного струму та регулювання їх швидкості.
3.6.4. Characterizes methods of DC motors start-up
and speed control.
3.7. Трансформатори.
3.7. Transformers.
3.7.1. Описувати структуру та принципи роботи

однофазних і трифазних трансформаторів.
3.7.1. Describes structures and operating principles
of single and three-phase transformers.
3.7.2. Наводити еквівалентну схему та векторну

діаграму трансформатора.
3.7.2. Sketches equivalent circuit and phazor
diagram of transformer.
3.7.3. Характеризувати групи з'єднання

трифазних трансформаторів.
3.7.3. Characterizes connection groups of three-
phase transformers.
8

1 2 3
3.7.4. Наводити наслідки варіацій амплітуди та
частоти напруги при експлуатації
трансформаторів.
3.7.4. Explains consequences of variations of
voltage magnitude and frequency on operation of
transformers.
3.7.5. Описувати явища, що мають місце під час

параллельної роботи двох трансформаторів.
3.7.5. Describes phenomena which occurs during
operation of two transformers in parallel.
3.8. Асинхронні машини.

3.8. Asynchronous machines.
3.8.1. Описувати структуру та принципи роботи

асинхронних машин.
of asynchronous machines.

діаграму асинхронного двигуна.
diagram of asynchronous motor.
3.8.3. На фактичній машині або за допомогою

схеми, яка показує розташування елементів
асинхронного двигуна, ідентифікувати: ротор (і
білячу клітину, якщо застосовується), обмотку,
вентилятор, клеми, з'єднання обмоток.
3.8.3. On an actual machine, or by using a given
diagram that shows an arrangement of
asynchronous motor, identifies: rotor (and cage if
applicable), field winding, fan, terminals, windings
connection.
3.8.4. Наводити графіки, що показують

співвідношення між швидкістю і навантаженням,
а також між струмом і навантаженням від
холостого ходу до номінального навантаження.
3.8.4. Sketches graph showing relations between
speed and load as well as between current and load,
from no load to full load.
9

1 2 3
3.8.5. Для заданої частоти та конструкції двигуна
обчислювати синхронну швидкість і пояснювати
термін «ковзання».
3.8.5. For a given frequency and motor structure
calculates synchronous speed and explains the term
of slip.
3.8.6. Описувати методи запуску та управління

швидкістю двигунів змінного струму.
3.8.6. Describes methods of AC motors start-up and
speed control.
3.8.7. Характеризувати ротори з подвійною

білячої клітиною та ротори з глибокими пазами.
3.8.7. Characterizes double squirrel-cage and deep
slot motors.
3.8.8. Пояснювати інформацію, наведену на

паспортній табличці двигуна.
3.8.8. Given a motor name plate, explains the
meaning of all the information displayed.
3.8.9. Пояснювати наслідки зміни напруги та

частоти живлення при роботі асинхронних
двигунів.
3.8.9. Explains consequences of supply voltage and
frequency variation on operation of asynchronous
motors.
3.9. Синхронні машини.

3.9. Synchronous machines.
3.9.1. Наводити структуру та принципи роботи

синхронних машин.
of synchronous machines.
3.9.2. Наводити властивості синхронного

генератора.
3.9.2. Describes properties of synchronous
generator.
3.9.3. Пояснювати реакцію якоря.

3.9.3. Explains armature reaction.
10

1 2 3
діаграму синхронного генератора.
diagram of synchronous generator.
3.9.5. Пояснювати роботу синхронної машини в

якості двигуна та компенсатора реактивної
потужності.
3.9.5. Explains work of synchronous machine as
motor and pf compensator.
3.9.6. Порівнювати явнополюсні та

неявнополюсні машини.
3.9.6. Compares properties of cylindrical and
salient pole machines.
3.10. Спеціальні машини.

3.10. Special machines.
3.10.1. Описувати принципи побудови та

експлуатації: колекторних двигунів змінного
струму, однофазних електродвигунів змінного
струму, реактивні машини та машини на
постійних магнітах.
3.10.1. Describes construction and operating
principle of: AC commutator motors, AC single
phase motors, reluctance and permanent magnet
machines.
11
2. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ»
Завдання дисципліни полягають у формуванні знань і вмінь, які

дозволяють ефективно вирішувати питання технічної експлуатації електричних
машин; уміння давати оцінку показникам надійності по експлуатаційним
даним; прогнозувати технічний стан електричних машин і планувати їх
технічне обслуговування.
Вивчення курсу потребує достатніх знань з таких навчальних дисциплін,
як: «Вища математика», «Фізика», «Теоретичні основи електротехніки»,
«Технологія електричних матеріалів». В свою чергу, цей курс є основою для
вивчення наступних дисциплін: «Суднові автоматизовані електроприводи»,
«Суднові автоматизовані електроенергетичні системи», «Суднове
високовольтне електрообладнання», «Технічне обслуговування та ремонт
суднових автоматичних систем керування» тощо.
Методичні рекомендації для самостійної підготовки з навчальної
дисципліни «Електричні машини» складені у відповідності до кодексу з
підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Розділ А-ІІІ/6) та IMO
MODEL COURSE «Model Course 7.08 Electro-Technical Officer» [2].
У результаті вивчення дисципліни курсанти (студенти) повинні:
знати:
- призначення, основні вимоги, принципи дії суднових електричних
машин різного призначення;
- конструктивні особливості електричних машин і трансформаторів;
- режими роботи електричних машин та засоби впливу на них з метою
досягнення необхідних показників якості та характеристик;
- сутність методів забезпечення безпечної і економічної експлуатації
суднових електричних машин і трансформаторів;
- методи та методики розрахунку експлуатаційних характеристик
електричних машин постійного та змінного струму;
- особливості роботи та аналізу електричних машин при перехідних
режимах.
вміти:
- вільно користуватись технічною та навчальною літературою,
довідковою та нормативно-технічною документацією при технічному
використанні і обслуговуванні електричних машин різних суднових агрегатів;
- самостійно проводити підготовку електричних машин до роботи,
забезпечувати контроль і режими їх роботи;
- грамотно використовувати контрольно-вимірювальну та сигнальну
апаратуру для оцінки стану ЕМ, та своєчасно приймати необхідні заходи для
усунення несправностей та дефектів.
отримати навички:
 експлуатації трансформаторів і електричних машин різного
призначення;
 проведення підготовки електричних машин до роботи, забезпечення
контролю і належних режимів їх роботи;
 використання контрольно-вимірювальної та сигнальної апаратури для
оцінки стану електричних машин, та реалізації необхідних заходів для усунення
несправностей.
12
3. ТЕМИ, ЩО ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ
Самостійна робота є обов’язковою частиною освітнього процесу, що

передбачено навчальним планом та робочою навчальною програмою
дисципліни. На самостійне опрацювання та більш глибоку проробку виносяться
наступні теми:
№
Тема Література
з/п
Нагрівання і охолодження електричних [3], c. 26 – 28;
1. машин, часові режими роботи. [4], c. 25 – 29
[11], c. 89 – 95
Режими роботи трансформаторів. Визначення [3], с. 60 – 71
характеристик трансформаторів. Напруга [4], c.266 – 277
2.
короткого замикання трансформатора. [8], с. 40 – 47
[11], с. 101 – 110
Схеми і групи з'єднання обмоток [3], с. 52 – 55
трансформаторів. [4], с. 245 – 257
3.
[8], с. 15 – 21
[11] с. 114 – 116
Несиметричне навантаження трансформаторів
при відсутності струмів нульової [3], с. 75 – 87
4. послідовності. Несиметричні режими [4], с. 284 – 294
трансформаторів при наявності струмів [8], с. 59 – 65
нульової послідовності.
Багатообмоткові трансформатори. [3], с. 101 – 107
Автотрансформатори. Трансформатори [4], с. 302 – 314
5.
спеціального призначення. [8], с. 84 – 90
[11], с. 125 – 131
Кругова діаграма асинхронної машини [3], с. 130 – 132
[5], с. 110 – 116
6.
[8], с. 146 – 161
[11], 252 – 263
Експериментальне визначення робочих [3], с. 135 – 142
7. характеристик асинхронного двигуна. [5], с. 129 – 134
[8], с. 139 – 145
Короткозамкнені асинхронні двигуни з [3], с. 149 – 151
поліпшеними пусковими характеристиками. [5], с. 148 – 156
8.
[8], с. 170 – 172
[11], с.271 – 277
Особливості пуску, реверсу, гальмування та [3] с. 145 – 149, 156 – 163
генераторний режим роботи трифазного [5], с. 134 – 140
9.
асинхронного двигуна. [8], с. 163 – 170
[11], с. 264 – 271.
13
№
Тема Література
з/п
Асинхронні машини з нерухомим ротором. [3], с. 167 – 177
Обертові трансформатори. Виконавчі [5], с. 170 – 174, 189 – 195.
10.
двигуни, тахогенератори, приводи гіроскопів і [8], с. 179 – 181
лінійні двигуни. [11], с. 293 – 294
Зміна вихідної напруги синхронного [3], с. 197 – 198
генератора і діаграма [5], с. 242 – 245
11.
електромагніторушійних сил. [8], с. 208 – 211
[11], с. 185 – 186
Експериментальне визначення характеристик [3], 193 – 197
синхронного генератора. [5], 234 - 242
12.
[8], с. 203 – 208
[11], с. 180 – 185
Несиметрична та паралельна робота [3], с. 202 – 206
синхронних генераторів. [5], с. 245 – 261, 268 – 279
13.
[8], с. 224 – 232
[11], с. 192 – 200
Синхронізація синхронних генераторів. [3], с. 206 – 209
[5], с. 256 – 260
14.
[8], с. 221 – 224
[11], с. 189 – 192
Синхронні машини з постійними магнітами.
[3], с. 226 – 236
15. Синхронні двигуни малої потужності. Крокові
[5], с. 291 – 303
двигуни.
Основні способи поліпшення комутації у [3], с. 262 – 264
машинах постійного струму. Додаткові [4], c. 176 – 185
16.
полюси. [8], 285 – 288
[11], с. 51 – 54
Радіоперешкоди у машинах постійного [3], с. 265
17.
струму. Способи зниження радіоперешкод. [11], с. 54
Процедура експериментального визначення [3], с. 269 – 277
18. характеристик генератора постійного струму з [4], с. 193 – 211
незалежним збудженням. [11], с.55 – 66
Електричне гальмування двигунів постійного [3], с. 294 – 295
19. струму. [8], с. 320 – 322
[11], с. 86 – 87
Репульсивні колекторні двигуни. [3], с. 299 – 303
20. [5], с. 308 – 311
[11], с.301 – 304
14
4. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Формою підсумкового контролю є комп’ютерне тестування із

застосуванням тестів закритого типу. Перелік питань, що виноситься на
тестування, наступний:
1) Визначте поняття «електрична машина».
2) Визначте поняття генератора як електричної машини.
3) Визначте, для чого шихтують осердя статора і ротора в машинах
змінного струму.
4) Визначте, що застосовують в обмотці статора для боротьби з 5 і 7
гармоніками струму і напруги.
5) Визначте, для чого застосовують скорочення обмотки статора.
6) Визначте, яке поле утворюється, якщо обмотку статора машини
змінного струму живити симетричним трифазним змінним струмом.
7) Визначте тип матеріалів, що використовуються для виготовлення
магнітопроводів електричних машин та апаратів.
8) Визначте, від чого залежать втрати у магнітопроводі
трансформатора.
9) Визначте матеріали, що використовуються для виготовлення осердя
трансформатора виконують з:
10) Наведіть умови, при яких проводять лабораторний дослід короткого
замикання трансформатора.
11) Наведіть призначення сталевого осердя в трансформаторі.
12) Наведіть параметри, які визначають у досліді холостого ходу
13) Наведіть коефіцієнт трансформації приведенного трансформатора.
14) Наведіть типи трансформаторів за конструкцією осердя.
15) Наведіть визначення коефіцієнту трансформації трансформатора.
16) Наведіть види втрат у трансформаторі.
17) Визначте поняття «струм намагнічування» трансформатора.
18) Визначте, в якому режимі визначають коефіцієнт трансформації
19) Наведіть діапазон зміни коефіцієнта трансформації, якщо
трансформатор понижуючий.
20) Наведіть чинники, від яких залежить коефіцієнт трансформації
21) Визначте причини, внаслідок яких з’являються вищі гармоніки у
трифазному трансформаторі.
22) Визначте потужність, яку вимірює ватметр, під’єднаний у первинну
обмотку трансформатора при лабораторному короткому замиканні.
23) Наведіть режим роботи, на який розрахований вимірювальний
трансформатор струму.
24) Визначте причину появи зрівняльного струму в трансформаторі.
25) Визначте, на що витрачається активна потужність у режимі
холостого ходу трансформатора.
26) Визначте кількість витків на вторинній обмотці силового
трансформатора, якщо U1 = 220 В, U2 = 55 В, w1=100 витків.
15
27) Визначте причину появи струмів нульової послідовності в

трифазному трансформаторі.
28) Визначте режим роботи трансформатора, для якого магнітні втрати
у сталі значно менші від втрат у обмотках.
29) Визначте, від чого залежить група з’єднань обмоток
30) Визначте, якщо трансформатор працює на активне навантаження,
то як зміниться напруга на навантаженні із збільшенням струму навантаження.
31) Визначте, чи можна вмикати на паралельну роботу трансформатори
з різними групами з’єднання обмоток.
32) Наведіть конструктивні елементи асинхронного двигуна.
33) Визначте, як зміниться ковзання асинхронного двигуна, якщо
навантаження на валу двигуна збільшиться.
34) Визначте чинники, від яких залежить частота обертання ротора
асинхронного двигуна.
35) Визначте напрямок зміни струму, який споживає асинхронний
двигун з мережі, якщо ковзання збільшиться.
36) Визначте, чи може частота обертання ротора асинхронного двигуна
перевищити частоту обертання магнітного поля статора.
37) Визначте режим, у якому працює трифазний асинхронний двигун з
короткозамкненим ротором при прямому пуску в початковий момент часу.
38) Поясніть, як можна змінити напрямок обертання ротора
асинхронного однофазного двигуна.
39) Наведіть дії, необхідні для реверсу трифазного асинхронного
двигуна, який працює від однофазної мережі за допомогою конденсаторів.
40) Наведіть виконання ступінчастого регулювання частоти обертання
ротора асинхронного двигуна.
41) Наведіть дії, необхідні для реверсу трифазного асинхронного
двигуна, який працює від трифазної мережі.
42) Визначте поняття терміну «ковзання».
43) Наведіть особливості поля, що утворюється у однофазному
асинхронному двигуні.
44) Визначте умову роботи асинхронної машини в режимі двигуна,
якщо n1 – швидкість обертання магнітного поля, n2 - швидкість обертання
ротора.
45) Наведіть напрям зміни ковзання із збільшенням навантаження на
валу асинхронного двигуна.
46) Наведіть межі зміни ковзання e режимі асинхронного двигуна.
47) Поясніть поняття перевантажувальної здатності асинхронного
двигуна.
48) Наведіть умови можливості прямого пуску однофазного
асинхронного двигуна.
49) Наведіть шляхи поліпшення пускових характеристик асинхронного
двигуна.
50) Наведіть роль контактних кілець у асинхронного двигуна з фазним
ротором.
16
51) Знайдіть швидкість обертання ротора, якщо ковзання асинхронного

двигуна 5%, частота струму живлення 50 Гц, обертове магнітне поле статора –
шестиполюсне.
52) Визначте режим роботи асинхронної машини, якщо частота
обертання поля статора дорівнює 1000 хв-1, ротора – мінус 1100 хв-1.
53) Визначте величину ковзання, якщо у асинхронного двигуна ротор
обертається з частотою 2850 хв-1, а частота струму живлення 50 Гц.
54) Визначити зміну електромагнітного моменту асинхронного
двигуна, якщо напруга, що підводиться до нього, зменшилася в 2 рази.
55) Визначте напрям зміни напруги на затискачах синхронного
генератора при збільшенні індуктивного навантаження .
56) Визначте, від чого залежить частота струму синхронного
57) Визначте характеристику синхронного генератора, за якою можна
визначити зміну його напруги.
58) Визначте, що називають регулювальними характеристиками
синхронного генератора.
59) Визначте поняття характеристики холостого ходу синхронного
генератора
60) Визначте, як зміниться частота обертання ротора синхронного
двигуна, якщо механічне навантаження на його валу збільшиться.
61) Визначте, що називають зовнішньою характеристикою синхронного
62) Поясніть, як зміниться напруга на затискачах синхронного
генератора при зменшенні опору регулювального реостату збудника.
63) Визначте поводження напруги на затискачах синхронного
генератора при збільшенні ємнісного навантаження.
64) Визначте, що визначає частоту обертання ротора у синхронних
машинах.
65) Поясніть поняття «кут навантаження синхронного генератора».
66) Наведіть дії з обмоткою збудження при асинхронному пуску
синхронного двигуна.
67) Наведіть режим, у якому необхідно використовувати синхронний
двигун для того, щоб він видавав в мережу реактивну потужність.
68) Наведіть умови експериментального отримання регулювальної
характеристики синхронного генератора.
69) Наведіть дії, що необхідні для реверсу синхронного двигуна.
70) Поясніть, як впливає навантаження на частоту обертання ротора у
синхронній машині.
71) Поясніть режим роботи синхронного компенсатора.
72) Наведіть наслідки виходу синхронного генератора за межу стійкої
роботи на U-подібних характеристиках.
73) Визначте, як впливає тип навантаження на зовнішню
характеристику синхронного генератора.
74) Визначте, яким типом навантаження для мережі є перезбудженний
синхронний двигун:
75) Наведіть наслідки форсування струму в обмотці збудження
синхронного генератора.
17
76) Визначте поняття критичної частоти обертання синхронного

двигуна.
77) Визначте дії, що необхідні для збереження постійного значення
вихідної напруги в синхронному генераторі при збільшенні ємнісного
навантаження.
78) Наведіть типи збудження двигунів постійного струму.
79) Вкажіть основне призначення колектора у двигуні постійного
струму.
80) Наведіть типи збудження генераторів постійного .
81) Вкажіть залежність, що має назву механічної характеристики
двигуна постійного струму.
82) Наведіть підходи поліпшення комутації в машинах постійного
струму.
83) Вкажіть основне призначення колектора у генераторі постійного
струму.
84) Наведіть реостатний принцип регулювання магнітного потоку у
двигунах постійного струму з послідовним збудженням.
85) Наведіть напрям зміни величини електромагнітного моменту у
двигунах постійного струму незалежного збудження зі зміною напруги
якірного кола.
86) Наведіть основне рівняння генератора постійного струму.
87) Наведіть призначення головних полюсів в машині постійного
струму.
88) Наведіть причини іскріння на колекторі машини постійного струму.
89) Наведіть підходи до поліпшення комутації у машинах постійного
струму, що мають малі розміри.
90) Наведіть наслідки обриву обмотки збудження в двигуні постійного
струму з послідовним збудженням
91) Визначте поняття навантажувальної характеристики генератора
постійного струму.
92) Наведіть реостатний принцип регулювання магнітного потоку у
двигунах постійного струму з паралельним збудженням.
93) Визначте поняття зовнішньої характеристики генератора постійного
струму.
94) Наведіть призначення колектора у машинах постійного струму.
95) Визначте поняття регулювальної характеристики генератора
постійного струму.
96) Наведіть процес реверсування двигуна постійного струму з
незалежним збудженням.
97) Поясніть поняття «комутація» в машинах постійного струму.
98) Поясніть, як у машині постійного струму визначається секція, що
комутує:
99) Визначте, для чого в машині постійного струму зрушують щітки з
геометричної нейтралі.
100) Визначте, по поверхні чого ковзають щітки в машині постійного
струму.
18
5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Вступ до електромеханіки
1. Електрична машина - це:
1. електромагнітній перетворювач.
2. електромеханічний перетворювач.
3. магнітоелектрічній перетворювач.
4. магнітний перетворювач.
2. Генератор - це електрична машина, яка перетворює:
1. механічну потужність в електричну.
2. електричну потужність в механічну.
3. кінетичну енергію в потенційну.
4. потенційну енергію в кінетичну
3. Основними елементами машини змінного струму є:
1. статор і ротор.
2. вал і сердечники.
3. підшипникові щити і статор.
4. ротор, вал і підшипникові щити.
4. Статор машини змінного струму струму є:
1. індуктором.
2. якорем.
3. станиною.
4. рухомою частиною.
5. Сердечники статора і ротора в машинах змінного струму шихтують для:
1. зменшення магнітного шуму.
2. зменшення втрат в сталі.
3. зменшення механічних втрат.
4. зменшення вібрації.
6. У машинах змінного струму сердечник статора шихтують для:
1. полегшення укладання обмотки статора.
2. зниження механічних втрат.
3. зниження втрат у сталі.
4. зниження втрат у міді.
7. Для боротьби з гармоніками порядку 3к (де к = 1; 2; 3; і т.д.) необхідно:
1. обмотку статора з'єднати в «зірку».
2. обмотку статора з'єднати в «трикутник».
3. вкоротити обмотку статора.
4. розподілити обмотку статора.
8. Для боротьби з 5 і 7 гармоніками струму і напруги в обмотці статора застосовують:
1. вкорочення і зрушення обмотки.
2. вкорочення і розподіл обмотки.
3. розподіл і зрушення обмотки.
4. з'єднання обмотки статора в «зірку».
9. Скорочення обмотки статора застосовують для:
1. зниження витрати міді.
2. зниження витрати ізоляційних матеріалів.
3. зменшення величини 5 і 7 гармонік в спектрі струму і напруги.
4. зменшення величини 3 і 6 гармонік.
10. Частота струму живлення 500 Гц. Знайдіть швидкість обертання двополюсного обертового
магнітного поля, об/хв.
1. 15000;
2. 60000;
3. 30000;
4. 3000.
11. Частота обертання кругового магнітного поля статора залежить від:
1. частоти обертання ротора.
2. частоти живлячої напруги.
3. частоти перемагнічування ротора.
4. схеми з'єднання обмотки статора.
19
12. Якщо обмотку статора машини змінного струму живити симетричним трифазним змінним
струмом, то утворюється:
1. пульсуюче магнітне поле.
2. постійне магнітне поле.
3. кругове обертове магнітне поле.
4. еліптичне обертове магнітне поле.
13. Симетрична трифазна система змінних струмів створює:
1. овальне обертове магнітне поле
2. еліптичне обертове магнітне поле
3. кругове обертове магнітне поле.
4. пульсуюче магнітне поле
14. Явнополюсні ротори застосовують
А. у швидкохідних синхронних машинах;
Б. у тихохідних синхронних машинах;
В. в асинхронних машинах;
Г. у машинах постійного струму.
15. Визначте число полюсів двигуна змінного струму, включеного в промислову мережу, якщо в
номінальному режимі його частота обертання дорівнює
500 хв-1:
1. 6
2. 8
3. 10
4. 12
16. Частота обертання шестиполюсного СД дорівнює 900 хв-1. Чому дорівнює частота мережі, в
яку він включений?
1. 20 Гц.
2. 45 Гц .
3. 50 Гц .
4. Ваш варіант.
17. Для виготовлення магнітопроводів електричних машин та апаратів використовуються
А. діамагнетики;
Б. немагнітні матеріали;
В. магніто-тверді матеріали;
Г. магніто-м’які матеріали.
18. Потік реакції якоря створюється:
1. струмом обмотки збудження.
2. струмом обмотки статора.
3. струмом в ковзному контакті щіток по кільцях.
4. струмом в демпферної обмотки.
19. Демпферна обмотка розміщується:
1. в наконечниках полюсів ротора.
2. в осерді статора.
3. в осерді ротора.
4. на валу ротора.
20. Речовини, в яких магнітна проникність менша від одиниці, і які послаблюють зовнішнє
магнітне поле, називаються
А. парамагнетиками;
Б. діамагнетиками;
В. феромагнетиками;
Г. магнітодіелектриками.
Трансформатори
21. За якими параметрами ТТ не класифікують
1.за кількістю фаз.
2.по конструкції сердечника
3.по родом струму.
4.по способу охолодження.
22. Що показує ватметр, під’єднаний до первинного кола трансформатора, якщо вторинна обмотка
розімкнута?
20
А. нуль;
Б. втрати потужності у магнітопроводі;
В. втрати енергії в обмотках трансформатора;
Г. втрати енергії у первинній обмотці.
23. Сердечник Т виконують з:
1. Алюмінію.
2. Заліза.
3. Сталі.
4. Чавуну
24. Лабораторний дослід к.з. проводять при:
1. Зниженні значень потужності
2. Зниженні значень величин струмів
3. Номінальних значеннях струмів
4. Номінальних значеннях напруг
25. Не буває схеми з'єднань обмоток трифазних ТТ:
1. Зигзаг.
2. Блискавка.
3. Трикутник.
4. Зірка
26. ДСТУ дозволені групи сполук обмоток трифазних ТТ
1. 0,  11.
2. , 
3.  .
4.  
27. В ТТ є втрати
1. В сталі.
2. В щітках.
3. В перехідному контакті.
4. У підшипниках
28. ККД Т - це відношення:
1. w1 / w2.
2. cos  н/ cosо.
3. Р2/Р1.
4. Р1/Р2
29. Призначення сталевого сердечника в Т
1. Елемент механічного кріплення обмоток
2. Елемент для формування вихрових струмів
3. Елемент Т, в якому замикається магнітний потік
4. Звуковий сигнал про роботу ТТ і СЕС
30. Яких ТТ не буває?
1. Трифазних.
2. Однофазних
3. Постійного струму.
4. Трьохобмоткову
31. Дослід лабораторного к.з. проводять при:
1. номінальному струмі
2. номінальній напрузі
3. номінальному коефіцієнті потужності
4. максимальному ККД
32. У досліді холостого ходу Т визначають
1. ККД трансформатора.
2. Коефіцієнт трансформації трансформатора.
3. Втрати в міді.
4. Число витків первинної обмотки
33. Існують способи охолодження силових ТТ
1. Водневі.
2. Повітряні.
3. Азотні.
4. Гелієві
34. Не буває схем з'єднання обмоток силових трифазних ТТ
21
1. Трикутник.
2. Зірка.
3. Зигзаг.
4. Квадрат
35. У приведенного Т коефіцієнт трансформації дорівнює
1. Одиниці.
2. Двійці.
3. w1/w2.
4. w2/w1
36. Максимальне значення ККД Т досягається при:
1. номінальному струмі.
2. номінальному значенні втрат в міді.
3. рівності втрат в міді і сталі.
4. номінальному коефіцієнті потужності
37. Чому при роботі Т чути гул?
1.Струм протікає по обмотках Т і чутно, як рухаються електрони.
2.Вихрові струми в осерді Т «шумлять».
3.Шум чути через втрати на перемагнічування (гістерезис)
4.Механічна вібрація пластин сердечника, яка з'являється при його перенамагнічуванні
38. Яких ТТ по конструкції сердечників не буває?
1. стрижневі.
2. броньовий.
3. повітряних.
4. броне-стержневих
39. Що таке дослід холостого ходу Т?
1. Без навантаження на первинній обмотці Т
2. Без навантаження на вторинній обмотці Т
3. Дослід, який проводять при зниженій напрузі
4. Дослід, який проводять при номінальному струмі.
40. Коефіцієнт трансформації Т - це:
1. Р1/Р2.
2. Е1/Е2.
3. I1/I2.
4. w1/w2
41. Напругу лабораторного досліду короткого замикання визначаємо при:
1. номінальних значеннях струмів в обмотках
2. номінальних значеннях напруг
3. максимальному значенні ККД
4. номінальному значенні коефіцієнта потужності
42. В ТТ немає втрат:
1. в міді.
2. в сталі.
3. механічних.
4. додаткових
43. З якого матеріалу виконують обмотки ТТ?
1. Сталь.
2. Мідь.
3. Чавун.
4. Латунь
44. Визначте, що не поміщають на кришці силового Т?
1. Розширювальний бачок.
2. Вихлопну трубу.
3. Вентилятор.
4. Дифузор
45. Що таке «струм намагнічування» Т?
1. Номінальний струм Т.
2. Струм лабораторного к.з.
3. Струм у первинній обмотці Т в режимі х.х.
4. Струм, що протікає по сердечнику Т в режимі х.х.
46. В якому досліді визначають коефіцієнт трансформації Т?
22
1. Холостого ходу.
2. Лабораторного к.з.
3. У режимі номінального навантаження.
4. При максимальному значенні ККД
47. Що таке ККД Т?
1. Р2/Р1.
2. Р1/Р2.
3. cos tg.
4. відношення значення втрат в міді до втрат в сталі
48. Якщо Т понижуючий, то його коефіцієнт трансформації дорівнює:
1. більше одиниці.
2. менше одиниці.
3. дорівнює одиниці.
4. менше нуля
49. Групи сполук обмоток трифазних силових ТТ можуть бути:
1. .
2. .
. .
 
50. Групи сполук обмоток однофазних трансформаторів:
1. не існують.
2.  .
3.  .
4.  
51. Що в конструкції сердечника силового трифазного Т повинно мати найбільший перетин?
1. Стержень.
2. Ярмо.
3. Накидний хомут.
4. Стінка масляного бака
52. Коефіцієнт трансформації Т залежить від:
1. числа фаз.
2. числа витків обмоток.
3. величини навантаження Т.
4. схеми сполуки обмоток Т
53. В Т сердечник шихтують:
1. щоб вони гули при роботі і сигналізували про включення.
2. щоб краще кріпилися обмотки.
3. для зменшення втрат в сталі.
4. для зменшення втрат в міді
54. Група з'єднань обмоток силових трифазних Т не залежить:
1.числа фаз.
2.коеффіціент трансформації Т.
3.схема сполуки обмоток.
4.напрямку навивки обмоток
55. Напруга короткого замикання Т вимірюється:
1. в Вольтах.
2. в Амперах.
3. в %.
4. в відносних од.
56. Якщо Т підвищуючий, то його коефіцієнт трансформації:
1. більше одиниці.
2. менше одиниці.
3. дорівнює одиниці.
4. дорівнює 10
57. Чого немає в системі масляного охолодження ТТ?
1. Масляного бака.
2. Масляного будиночка.
3. Масляного погребка.
4. Масляного розширювального бачка
58. Обмотки силового Т розташовують:
23
1. на ярмі.
2. на стрижні.
3. на перемичці.
4. на вводі
59. Коефіцієнт трансформації Т - це:
1. Р1/Р2.
2. I1/I2.
3. E1/E2.
4. w1/w2
60. Дослід лабораторного к.з. Т проводять при:
1. U1 =U1н.
2. I1=I1н.
3. max.
4. cos =1
61. Яких обмоток по конструкції не буває в ТТ?
1. Дискових.
2. Концентричних.
3. Коаксіальних.
4. Двошарових
62. Яких ТТ за призначенням немає?
1. Пічного.
2. Зварювальних.
3. Дверних.
4. Силових
63. Чому дорівнює відношення напруг на затискачах первинної і вторинної обмоток
трансформатора?
1. відношенню частот струму на вході і виході трансформатора;
2. відношенню кількості витків обмоток;
3. відношенню потужностей на вході і виході трансформатора;
4. відношенню струмів первинної і вторинної обмоток.
64. В якому режимі нормально працює вимірювальний трансформатор напруги?
1. у режимі оптимального навантаження;
2. у режимі, при якому к.к.д. максимальний;
3. у режимі короткого замикання;
4. у режимі холостого ходу.
65. Скільки стержнів повинно мати осердя трифазного трансформатора?
1. 1;
2. 2;
3. 3;
4. 4.
66. Однофазний трансформатор під’єднаний до мережі 220 В. Споживана потужність 2,2 кВт.
Струм первинної обмотки 2,5 А. Знайдіть коефіцієнт трансформації.
1. k = 2;
2. k = 3;
3. k = 4;
4. k = 5.
67. Чим принципово відрізняється автотрансформатор від силового трансформатора?
1. великим коефіцієнтом трансформації;
2. меншими розмірами осердя;
3. можливістю зміни коефіцієнта трансформації;
4. електричним з’єднанням первинної і вторинної обмоток.
68. Яку потужність вимірює ватметр, під’єднаний у первинну обмотку трансформатора при
короткому замиканні?
1. потужність номінальних втрат у трансформаторі;
2. потужність втрат в обмотках;
3. потужність втрат у магнітопроводі;
4. потужність у магнітопроводі та електричні втрати у первинній обмотці.
69. На який режим роботи розрахований вимірювальний трансформатор струму?
1. на режим холостого ходу;
2. на режим короткого замикання;
3. це залежність від характеру вимірюваного струму;
4. на режим, при якому к.к.д. максимальний.
24
70. Чому магнітопровід трансформатора виготовляють з ізольованих пластин електротехнічної

сталі?
1. для спрощення технології виготовлення;
2. для зменшення маси трансформатора;
3. для зменшення магнітних втрат;
4. для зменшення теплових і магнітних втрат.
71. Які прилади необхідні для досліду короткого замикання трансформатора?
1. два амперметри, вольтметр і ватметр;
2. два вольтметри, амперметр і ватметр;
3. два вольтметри і ватметр;
4. амперметр і вольтметр.
72. У паспорті трансформатора зазначається потужність
1. активна;
2. реактивна;
3. повна;
4. корисна.
73. У режимі холостого ходу трансформатора активна потужність витрачається на
1. втрати в обмотках;
2. втрати у магнітопроводі;
3. втрати у первинній обмотці;
4. втрати у вторинній обмотці.
74. Для якого трансформатора первинна обмотка може мати один виток, а вторинна має багато
витків і розрахована на 5 А?
1. для автотрансформатора;
2. для силового трансформатора;
3. для вимірювального трансформатора напруги;
4. для вимірювального трансформатора струму.
75. Скільки витків на вторинній обмотці силового трансформатора, якщо U 1 = 220 В, U2 = 55 В,
w1=100 витків?
1. 25;
2. 400;
3. 121;
4. 250.
76. Що показує ватметр, ввімкнений у коло первинної обмотки трансформатора у досліді
короткого замикання?
1. втрати в осерді трансформатора;
2. втрати у первинній обмотці;
3. втрати у вторинній обмотці;
4. втрати в обмотках трансформатора.
77. Які трансформатори характеризуються великою і середньою потужністю?
1. стержньові;
2. броньові;
3. тороїдальні;
4. підвищувальні.
78. Для якого режиму роботи трансформатора магнітні втрати у сталі значно менші від втрат в
обмотках?
1. холостого ходу;
2. короткого замикання;
3. при індуктивному характері навантаженні;
4. при ємнісному навантаженні.
79. Який тип трансформатора характеризується такими ознаками: знижувальний малої
потужності, з напругою вторинної обмотки 100 В?
1. автотрансформатор;
2. зварювальний трансформатор;
3. вимірювальний трансформатор струму;
4. вимірювальний трансформатор напруги.
80. Який коефіцієнт трансформації трансформатора, якщо І1=10 А, І2=5 А?
1. 2;
2. 0,5;
3. 0,05;
4. 50.
25
81. Визначте коефіцієнт трансформації трансформатора, якщо при холостому ході на затискачах
первинної обмотки U1 =10000 В, а на затискачах вторинної обмотки U2 =400В.
1. К=40 ;
2. К=50 ;
3. К=25 ;
4. К=10 .
82. Для чого призначений силовий трансформатор?
1. Для перетворення роду струму ;
2. Перетворення частоти;
3. Для перетворення однієї напруги на іншу тієї самої частоти ;
4. Для зміни потужності.
83. Від чого залежить група з’єднань обмоток трансформатора?
1. Величини підведеної напруги;
2. Величини коефіцієнта трансформації;
3. Величини струму навантаження;
4. Схеми з’єднань обмоток.
84. Номінальна потужність однофазного трансформатора 20 кВА, номінальна напруга вторинної
обмотки 500 В. Визначте номінальний струм вторинної обмотки.
1. 20А;
2. 40А;
3. 50А ;
4. 60А .
85. Трансформатор працює на активне навантаження. Як зміниться напруга на навантаженні із
збільшенням струму навантаження?
1. Не зміниться;
2. Зменшиться;
3. Збільшиться;
4. Збільшиться на невелику величину .
86. Чи можна вмикати на паралельну роботу трансформатори з різними групами з’єднання
обмоток, якщо всі інші умови виконані?
1. Можна;
2. Не можна ;
3. Можна, якщо виконуються інші умови;
4. Для відповіді на питання недостатньо даних.
87. Які групи з’єднання двообмоткових трифазних трансформаторів випускаються серійно
вітчизняною промисловістю ?
1. Перша та п’ята групи;
2. Десята та шоста;
3. Нульова та п’ята;
4. Нульова та одинадцята.
88. Яка різниця між коефіцієнтами трансформації допускається під час паралельної роботи?
1. ≥±10% від середнього геометричного значення;
2. ≥±0,5%;
3. ≤±0,5% від середнього геометричного значення;
4. Не має значення .
89. Який з вказаних параметрів визначають з досліду короткого замикання трансформатора?
1. Втрати в сталі;
2. Коефіцієнт трансформації трансформатора;
3. Напруга холостого ходу;
4. Втрати в міді.
90. Де встановлюється перемикач числа витків (“анцапфа”) для регулювання вихідної напруги
трансформатора?
1. У первинній обмотці;
2. В обмотці вищої напруги;
3. У вторинній обмотці;
4. В обмотці низької напруги.
91. Який з вказаних параметрів трансформатора визначають з досліду холостого ходу?
1. Втрати в сталі;
2. Втрати в міді;
3. ККД трансформатора;
4. Напруга короткого замикання.
92. Чому осердя трансформаторів виготовляється з окремих листів, ізольованих між собою?
26
1 Для спрощення технології виготовлення осердя;

2. Для зручності у виготовленні осердя;
3. Матеріал і спосіб виготовлення не має значення;
4. З метою втратозменшення на вихрові струми .
93. Для чого на трансформатори великої потужності (1000 кВА і більше) встановлюється
вихлопна труба?
1. Для підтримки в баці трансформатора атмосферного тиску ;
2. Для підвищення охолодження трансформатора;
3. Для запобігання розриву бака при коротких замиканнях обмоток
4. Для зливання залишків масла.
94. Чи можна розширювальний бачок силового трансформатора повністю заповнювати маслом?
1. Можна;
2. При пониженій температурі можна;
3. При всіх умовах розширник повинен бути без масла;
4. Не можна.
95. Навантаження трансформатора має індуктивний характер. Як зміниться напруга при
збільшенні струму навантаження?
4. Збільшиться на невелику величину.
Асинхронні машини
96. На чому заснований принцип дії асинхронного двигуна?
1. На законі Ома;
2. На законі електромагнітної індукції;
3. На взаємодії обертового магнітного поля статора і провідників із струмом обмотки ротора;
4. На законі Кірхгофа .
97. Яка деталь не відноситься до асинхронного двигуна?
1. Статор ;
2. Колектор;
3. Ротор;
4. Підшипникові щити.
98. Як зміниться ковзання S асинхронного двигуна, якщо навантаження на валу двигуна
збільшиться?
4. Зменшиться в невеликих межах.
99. Яка буде частота обертання магнітного поля статора n1, якщо число полюсів 2P=4?
1. 3000 об/хв;
2. 1500 об/хв;
3. 1000 об/хв;
4. 750об/хв.
100. Яке магнітне поле створює трифазна обмотка статора асинхронного двигуна?
1. Пульсуюче;
2. Обертове;
3. Біжуче ;
4. Постійне.
101. Від чого не залежить частота обертання ротора асинхронного двигуна?
1. Зміни частоти струму;
2. Величини підведеної напруги;
3. Кількості пар полюсів обмотки статора;
4. Перемикання обмотки статора із зірки на трикутник.
102. Як зміниться струм, який споживає асинхронний двигун з мережі, якщо ковзання
збільшиться?
4. Зменшиться в невеликих межах.
103. Яку потужність споживає асинхронний двигун, а яку віддає?
27
1. а) механічну, б) електричну;
2. а) електричну б) механічну ;
3. а) електричну б) електричну;
4. а) механічну б) механічну.
104. Який з наведених асинхронних електродвигунів має найменшу частоту обертання?
1. АИР90S6У3;
2. АИР100L8У3;
3. АИР100S2У3;
4. АИР100S4У3.
105. Напруга мережі 380 В. У паспорті двигуна зазначена напруга 380/220 В. Як необхідно з’єднати
обмотку статора?
1. Зіркою ;
2. Трикутником;
3. Можна зіркою і трикутником ;
4. Зигзагом.
106. Чи може частота обертання ротора асинхронного двигуна n2 перевищити частоту обертання
магнітного поля статора n1?
1. Не може;
2. Може, коли двигун працює за холостого ходу ;
3. Може, коли двигун працює за номінального навантаження;
4. Може, коли напруга живлення перевищує номінальну.
107. В якому режимі працює трифазний асинхронний двигун з короткозамкненим ротором за
прямого пуску в початковий момент?
1. Холостого ходу;
2. Короткого замикання;
3. Номінальному ;
4. Робочому .
108. Як можна змінити напрямок обертання ротора асинхронного однофазного двигуна?
1. Змінити величину навантаження;
2. Змінити величину напруги;
3. Змінити напрямок струму в пусковій або робочих обмотках;
4. Змінити напрямок струму в пусковій і робочих обмотках разом.
109. Яка частота обертання магнітного поля статора n1 асинхронного трифазного двигуна типу
АИР56А4У2?
1. 1500 об/хв;
2. 3000 об/хв ;
3. 1000 об/хв;
4. 750 об/хв .
110. З якою метою використовують конденсатори для підключення трифазних двигунів у
однофазну мережу?
1. Для збільшення швидкості;
2. Для збільшення напруги;
3. Для збільшення струму;
4. Для створення зсуву між струмами на 90 градусів .
111. Що необхідно зробити, щоб ротор трифазного асинхронного двигуна , який працює від
однофазної мережі за допомогою конденсаторів, обертався в зворотному напрямку?
1. Змінити величину підведеної напруги;
2. Змінити величину ємності конденсаторів;
3. Під’єднати напругу з мережі до іншої фази двигуна , або конденсатори під’єднати до іншої фази;
4. Змінити частоту мережі.
112. Як виконується ступінчате регулювання частоти обертання ротора асинхронного двигуна?
1. Зміною опору ротора;
2. Зміною підведеної напруги;
3. Зміною числа пар полюсів ;
4. Зміною частоти.
113. Як можна змінити напрямок обертання ротора трифазного асинхронного двигуна?
1. Змінити величину напруги ;
2. Змінивши порядок чергування фаз;
3. Перемиканням обмотки статора із зірки на трикутник;
4. Змінивши величину навантаження.
114. Що таке ковзання?
28
1. Відносне відставання обертання ротора від обертового магнітного поля статора;

2. Відношення потужності, яку споживає двигун, до потужності, яку віддає;
3. Обертання магнітного поля статора;
4. Відставання обертання магнітного поля статора від обертання ротора.
115. Яке поле утворюється у однофазному асинхронному двигуні?
1. Обертове;
2. Пульсуюче;
3. Постійне;
4. Біжуче .
116. Призначення індукційного регулятора?
1. Перетворення механічної енергії в електричну;
2. Регулювання частоти струму;
3. Перетворення електричної енергії в механічну;
4. Регулювання напруги при навантаженні.
117. Чим відрізняється асинхронний двигун з фазною обмоткою ротора від асинхронного двигуна з
короткозамкнутою обмоткою ротора?
1. наявністю контактних кілець;
2. наявністю зазору для охолодження повітрям;
3. металом, з якого виготовлена обмотка ротора;
4. кількістю котушок статора.
118. Який спосіб пуску використовується для асинхронних двигунів малої і середньої потужності ?
1. прямий пуск;
2. ввімкнення двигуна у мережу через знижувальний автотрансформатор;
3. перемикання обмотки статора з «трикутника» на пускову схему «зірка»;
4. пуск при допомозі пускового реостата.
119. Виберіть параметри, від яких залежить частота обертання ротора асинхронного двигуна
1. f, p, s;
2. s, p;
3. I, U;
4. E, I, R.
120. Виберіть умову роботи асинхронної машини в режимі двигуна, якщо n 1 – швидкість обертання
магнітного поля, n2 - швидкість обертання ротора
1. n1 > n2;
2. n1 < n2;
3. n1 = n2;
4. n2 = 0.
121. Із збільшенням навантаження на валу асинхронного двигуна ковзання
1. збільшується;
2. зменшується;
3. ковзання не залежить від навантаження двигуна;
4. наближається до нуля.
122. Який спосіб не використовується при пуску трифазного асинхронного двигуна?
1. Прямий пуск
2. Перемиканням обмотки статора із Y на ∆
3. За допомогою допоміжного двигуна
4. За допомогою автотрансформатора
123. В якому положенні повинен бути пусковий реостат Rп асинхронного двигуна з фазним
ротором перед пуском двигуна?
1. Виведений повністю
2. Введений повністю
3. Посередині
4. Виведений частково
124. По конструкції ротори АМ бувають:
1. білячі
2. явнополюсні
3. короткозамкнені
4. неявнополюсними
125. При пуску АД є проблеми:
29
1. немає проблем
2. великий пусковий момент
3. малий пусковий момент
4. малий пусковий струм
126. У режимі АД ковзання змінюється в межах:
1. 1 S 
2.  S 
3.  S  
4.  S 
127. Для поліпшення пускових характеристик АД з к.з. ротором застосовують:
1. порожнистий вал ротора.
2. шихтовані пакети сердечників статора і ротора.
3. глибокі пази на роторі.
4. глибокі пази на статорі
128. Перевантажувальна здатність АД - це відношення:
1. Мпуск/ Мном.
2. Мкрит/ Мном
3. Ммах/ М ном.
4. Мном/ Мпуск
129. Для поліпшення пускових характеристик АД з фазним ротором слід збільшувати:
1. ККД АД.
2. коефіцієнт потужності АД.
3. активний опір обмотки статора.
4. активний опір обмотки ротора.
130. Частоту обертання АД можна регулювати за рахунок:
1. збільшення напруги.
2. зміни коефіцієнта потужності АД.
3. зміни числа полюсів обмотки статора.
4. зміни числа полюсів обмотки ротора.
131. В АД зміна напруги живлення на величину електромагнітного моменту:
1. практично не впливає.
2. не впливає.
3. момент змінюється пропорційно зміні напруги.
4. момент змінюється пропорційно зміні напруги в другому ступені.
132. Для поліпшення пускових характеристик АД з к.з. ротором використовують:
1. шихтовку сердечника ротора.
2. глубокопазну конструкцію ротора.
3. глубокопазну конструкцію статора.
4. алюміній для обмотки ротора
133. Для здійснення реверсу АД необхідно:
1. поміняти місцями три фази.
2. поміняти місцями дві фази.
3. поміняти місцями фази обмотки ротора.
4. закоротити обмотку статора змінити місцями три фази.
134. Обмотку к.з. ротора АД виконують з:
1.міді
2.сталі
3.алюмінія
4. вольфраму.
135. Для поліпшення пускових характеристик АД з к.з. ротором:
1. з'єднують обмотку статора в «зірку».
2. з'єднують обмотку статора в «трикутник».
3. роблять глибокі пази на роторі.
4. додають пускові реостати в ланцюг обмотки ротора.
136. Для забезпечення можливості прямого пуску однофазного АД:
1. обмотку статора з'єднують в «зірку».
2. обмотку статора з'єднують в «трикутник».
3. в обмотку статора встановлюють фазоздвиговий елемент.
4. в обмотку ротора встановлюють фазоздвиговий елемент.
137. При пуску у АД є недоліки:
30
1. великий пусковий момент і малий пусковий струм.

2. великий пусковий струм і малий пусковий момент.
3. немає пускового моменту.
4. немає пускового струму.
138. Перевантажувальна здатність АД визначається, як:
1. cosн/cos0.
2. Iном/ Iх.х..
3. Ммах/Ммуск.
4. Ммах/Мном
139. Для поліпшення пускових характеристик АД необхідно в момент пуску:
1. збільшувати частоту напруги.
2. велічівать активний опір обмотки статора.
3. збільшувати активний опір обмотки ротора.
4. збільшувати індуктивний опір обмотки статора.
140. Номінальная частота обертання ротора АД дорівнює 960 хв -1. Номінальне ковзання цього АД
дорівнює
1) 2 %.
2) 4 %.
3) 6 %.
4) 8 %
141. У АД з фазним ротором кільця потрібні для:
1. регулювання частоти обертання двигуна.
2. підвищення ККД.
3. підключення системи частотного регулювання частоти обертання двигуна.
4. підключення реостатов в обмотку ротора.
142. У АД номінальне ковзання дорівнює 5%. Визначте частоту обертання ротора, якщо у АД 4
полюса.
1. n2 = 1500 хв-1.
2. n2=1450 хв-1.
3. n2 = 1425 хв-1.
4. n2=1400 хв-1.
143. Ковзання асинхронного двигуна 5%, частота струму живлення 50 Гц, обертове магнітне поле
статора – шестиполюсне. Знайти швидкість обертання ротора, об/хв.
А. 3000;
Б. 2850;
В. 1425;
Г. 950.
144. Який спосіб пуску використовують для асинхронних двигунів з фазним ротором?
А. прямий пуск;
Б. пуск при зниженій напрузі;
В. з допомогою пускового реостата;
Г. через автотрансформатор.
145. Перевантажувальна здатність АД знаходиться в межах:
1) 0  .
2)   .
3) .
4)  
146. У АМ частота обертання поля статора дорівнює 1000 хв -1, ротора-1100 хв-1. Визначте режим
роботи АМ.
1. режим динамічного гальмування.
2. руховий.
3. генераторний.
4. компенсаторний.
147. Якщо в к.з. роторі АД застосувати глибокий і вузький паз, то його пускові характеристики
покращаться через:
1. насичення сердечника статора.
2. насичення сердечника ротора.
3. формування вихрових струмів.
4. явища витиснення струму.
148. До постійних втрат у АМ відносять:
31
1. втрати в обмотці ротора.

2. втрати в обмотці статора.
3. пульсаційні і додаткові втрати.
4. механічні та вентиляційні втрати
149. Ротори АД бувають:
1. розімкнуті.
2. короткозамкнуті.
3. неявнополюсним.
4. явнополюсні.
150. У АД ротор обертається з частотою 2850 хв-1. «S» при цьому дорівнює:
1. 1 %.
2. 3 %.
3. 5 %.
4. 6 %.
151. Якщо в 2 рази зменшилася напруга, що підводиться до АД, то його електромагнітний момент:
1. зменшиться в 2 рази.
2. зменшиться в 4 рази.
3. не зміниться.
4. збільшиться в 2 рази
152. «Коротке замикання» для двигуна означає:
1. замкнута обмотка статора.
2. замкнута обмотка ротора.
3. механічно загальмований вал.
4. обертання ротора з частотою вище номінальної
153. Для поліпшення пускових характеристик АД необхідно в момент пуску:
1. збільшити напругу.
2. збільшити число фаз обмотки статора.
3. збільшити активний опір обмотки ротора.
4. збільшити активний опір обмотки статора.
Синхронні машини
154. Що називається якорем синхронного генератора?
1. Ротор генератора
2. Частина генератора, в якій індукується ЕРС
3. Нерухома частина генератора
4. Частина генератора, яка створює магнітне поле полюсів ротора
155. При збільшенні індуктивного навантаження напруга на затискачах синхронного генератора:
1. Не зміниться
2. Збільшиться
3. Зменшиться
4. Спочатку збільшується, а потім зменшується
156. В обмотці трифазного синхронного генератора індукується ЕРС частотою 50 Гц. Ротор
генератора має два полюси. З якою частотою обертається магнітне поле статора?
1. 1000 об/хв
2. 1500 об/хв
3. 3000 об/хв
4. 300 об/хв
157. Які ротори використовують у гідрогенераторах?
1. Неявнополюсні
2. Явнополюсні
3. Це залежить від потужності гідрогенератора
4. Це залежить від напруги гідрогенератора
158. Які ротори застосовуються: а) у гідрогенераторах; б) у турбогенераторах?
1. а) неявнополюсні, б) явнополюсні
2. а) явнополюсні, б) явнополюсні
3. а) явнополюсні, б) неявнополюсні
4. а) неявнополюсні, б) неявнополюсні
159. Від чого залежить частота струму синхронного генератора?
32
1. Магнітного потоку машини

2. Частоти обертання ротора
3. Струму збудження ротора
4. Напруги, яка подається на ротор
160. За якою характеристикою синхронного генератора можна визначити зміну напруги
∆U синхронного генератора?
1. Холостого ходу
2. Короткого замикання
3. Зовнішньою характеристикою
4. Регулювальною характеристикою
161. Яке явище буде виникати в синхронних генераторах за увімкнення їх на паралельну роботу, де
не виконується порядок чергування фаз (інші умови виконуються)?
1. З’явиться неактивний зрівноважувальний струм
2. Буде лінійне коротке замикання
3. Будуть механічні (динамічні) поштовх
4. Потече зрівняльний струм
162. Регулювальними характеристиками синхронного генератора називають:
1. Залежність напруги на виході генератора від струму збудження
2. Залежність струму збудження від струму навантаження
3. Залежність напруги на виході генератора від струму навантаження
4. Залежність стуму якоря від струму збудження при к.з.
163. Магнітне поле статора синхронного двигуна обертається з частотою 3000 об/хв, з якою
частотою обертається ротор?
1. 1500 об/хв
2. 3000 об/хв
3. 1000 об/хв
4. Для визначення недостатньо величин
164. Характеристика холостого ходу синхронного генератора – це:
4. Залежність стуму якоря від струму збудження при к.з.
165. Як зміниться частота обертання ротора синхронного двигуна, якщо механічне навантаження
на його валу збільшиться?
4. Збільшиться на невелику величину
166. На чому заснований принцип дії синхронного двигуна?
1. На законі Ампера
2. На законі електромагнітної індукції
3. На законі Ома
4. На взаємодії обертового магнітного поля статора з магнітним полем полюсів ротора.
167. Зовнішня характеристика синхронного генератора – це:
4. Залежність струму якоря від струму збудження
168. При зменшенні опору регулювального реостату Rp збудника, як зміниться напруга на
затискачах синхронного генератора?
4. Зменшиться на невелику величину
169. При збільшенні ємнісного навантаження напруга на затискачах синхронного генератора:
4. Зменшиться в невеликих значеннях
170. Як впливає на магнітний потік реакція якоря за ємнісного навантаження?
33
1. Спотворює магнітне поле машини

2. Зменшує магнітне поле машини
3. Збільшує магнітне поле машини
4. Зменшує і спотворює магнітне поле машини
171. У СМ частота обертання ротора:
1. менше частоти обертання кругового обертового магнітного поля якоря.
2. більше частоти обертання кругового обертового магнітного поля якоря.
3. дорівнює частоті обертання кругового обертового магнітного поля якоря.
4. не залежить від частоти обертання кругового обертового магнітного поля якоря
172. Основними елементами СМ є:
1. вал і сердечник ротора.
2. станина.
3. обмотка якоря та бандажі.
173. На роторі СМ:
1. немає кілець.
2. 2 кільця.
3. 3 кільця.
4. колектор.
174. Кутова характеристика СГ- це залежність:
1. U = f(I).
2. I = f(U).
3. P = f().
4. U = f()
175. При різкому наростанні навантаження на СГ необхідно:
1. відключити СГ від мережі.
2. підключити другий СГ.
3. форсувати струм в обмотці збудження.
4. форсувати виробляється напруга
176. У СД при пуску є проблеми:
1. проблем немає.
2. немає прямого пуску.
3. великий пусковий струм.
4. малий пусковий момент.
177. У СМ, крім генераторного і рухового режимів, є і:
1. автотрансформаторним режим.
2. режим синхронного компенсатора.
3. режим компресора.
4. конденсаторних режим.
178. У СМ ротори бувають:
1. широкосмугові.
2. Явнополюсние.
3. підрозділений ..
4. фазні
179. Кут вильоту (навантаження) СГ -це кут між векторами:
1. струму і напруги.
2. струму і ЕРС.
3. напруги і ЕРС.
4. ЕРС і магнітним потоком.
180. Частота напруги, що виробляється СГ в мережу, залежить від:
1. конструкції ротора.
2. схеми укладання обмотки ротора.
3.Частота обертання приводний турбіни.
4.нагрузкі в мережі.
181. При асинхронному пуску СД обмотку збудження:
1. відключають від мережі постійного струму.
2. підключають до обмотки статора.
3. замикають накоротко.
4. підключають до великого реостата.
182. Для того, щоб СД видавав в мережу реактивну потужність, необхідно використовувати його в
режимі:
34
1. недозбудження.
2. перезбудження.
3. лабораторного короткого замикання.
4. номінальному.
183. Ротор синхронного турбогенератора виконують з:
1. шихтованої електротехнічної сталі.
2. шихтованої конструкційної сталі.
3. шихтованої турбосталі.
4. монолітної турбосталі.
184. Кількість полюсів статора СМ залежить від:
2. частоти напруги мережі.
3.схеми укладання обмотки якоря.
4. способу охолодження машини.
185. Якщо СГ навантажений тільки на активне навантаження, то в ньому виникає реакція якоря:
1. поздовжньо-розмагнічувальна.
2. поздовжньо-намагнічувальна.
3. поперечна.
4. не виникає.
186. При індуктивному навантаженні на СГ реакція якоря є:
4. поперечно-розмагнічувальна
187. При ємнісному навантаженні на СГ реакція якоря є:
4. поздовжня.
188. При активно-індуктивному навантаженні реакція якоря:
1. не впливає на поле ротора.
2. підсилює поле ротора.
3. послаблює поле ротора.
4. послаблює поле статора.
189. Регулювальна характеристика СГ експериментально знімається при постійному значенні
величини:
1. струму навантаження.
2. струму збудження.
3. вихідної напруги.
4. ЕРС, що наводиться в обмотці статора.
190. Для СД демпферна обмотка є і:
1. компенсаційною.
2. стабілізуючою.
3. пусковою.
4. обмежувальною.
191. Для реверсу синхронного двигуна необхідно:
1. поміняти місцями три фази.
2. поміняти місцями дві фази.
3. поміняти схему обмотки статора.
4. подати змінну напругу на ротор.
192. У СМ частота обертання ротора дорівнює:
1. частоті напруги мережі, Гц.
2. частоті обертання поля статора, хв-1.
3. ковзанню (S), в.о.
4. S * f1, Гц.
193. В даний час зовнішній діаметр ротора турбогенератора не може бути більше:
1. 1,0 м.
2. 1,5 м.
3. 2,5 м.
4. 3,0 м.
194. Кут навантаження (вильоту) СГ залежить від:
35
1. величини напруги.
2. частоти напруги.
3. величини навантаження.
4. характеру навантаження.
195. У неявнополюсній СМ величини поздовжнього і поперечного реактанса співвідносяться:
1. xd<xq.
2. xd>xq.
3. xd=xq.
4. xd+xq=0
196. Для СД не будують характеристики:
1. U - подібну.
2. кутову.
3. регулювальну.
4. механічну.
197. Частоту обертання СД регулюють:
1. змінюючи число пар полюсів обмотки статора.
2. перемикаючи обмотку статора з  на .
3. змінюючи частоту живлячої напруги.
4. змінюючи активну довжину ротора
198. Для приводу СГ, що працюють на мережу, не використовують:
1. дизелі.
2. парові турбіни.
3. двигуни постійного струму.
4. асинхронні двигуни.
199. Для пуску СД найбільш часто використовують:
1. прямий пуск.
2. реостатний пуск.
3. асинхронний пуск.
4. трансформаторний пуск.
200. Режим синхронного компенсатора -це:
1. робота СГ в режимі холостого ходу.
2. робота СД в режимі холостого ходу.
3. робота СГ в номінальному режимі.
4. робота СГ в режимі лабораторного к.з.
201. У двополюсної СМ частота обертання ротора дорівнює 3600 хв -1. Визначте частоту напруги в
мережі.
1. 40 Гц.
2. 50 Гц.
3. 60 Гц.
4. 70 Гц
202. У явнополюсной СМ величина поздовжнього і поперечного реактанса співвідноситься:
1. xd < xq .
2. xd > xq .
3. xd = xq .
4. xd + xq =0
203. Ротори СД виконують:
1. явнополюсними.
2. неявнополюсними.
3. фазними.
4. короткозамкненими.
204. Для пуску СД не використовують:
1. частотний пуск.
2. прямий пуск.
3. асинхронний пуск.
4. реакторний пуск.
205. В обмотці ротора СМ протікає:
1. однофазний струм.
2. постійний струм.
3. трифазний струм.
4. пульсуючий струм.
206. Демпферна обмотка СМ встановлюється:
36
1. на станині.
2. на статорі.
3. на валу.
4. на полюсах ротора.
207. При неявнополюсній конструкції ротора СГ кутова характеристика є:
1. гіперболою.
2. синусоїдою.
3. еліпсом.
4. параболою
208. Для живлення обмотки збудження сучасного турбогенератора використовують:
1. генератори постійного струму.
2. обертові випрямлячі.
3. колекторні машини змінного струму.
4. акумулятори.
209. Якщо в процесі роботи СГ вийти за межу стійкої роботи (на U-образних характеристиках), то:
1. генератор буде виробляти струм і напругу частотою, відмінною від частоти мережі.
2. генератор перейде в режим двигуна.
3. генератор випаде з синхронізму.
4. генератор перейде в режим синхронного компенсатора.
210. Особливістю конструкції синхронного компенсатора є:
1. подовжений робочий кінець валу.
2. утонением робочий кінець валу.
3. робочий кінець вала відсутня.
4. на робочий кінець вала надітий маховик.
211. Для заспокоєння коливального процесу в СМ застосовують:
1. форсування струму в обмотці збудження.
2. зменшення струму в обмотці збудження.
3. демпферну обмотку.
4. укорочену обмотку на статорі.
212. До постійних втрат у СД не належать:
1. втрати в сталі.
2. втрати в міді.
3. додаткові втрати.
4. механічні втрати.
213. При включенні в промислову мережу частота обертання ротора СМ не може дорівнювати:
1. 750 хв-1.
2. 1000 хв-1.
3. 1500 хв-1.
4. 2000 хв-1
214. У СМ не шихтують:
1. сердечник статора.
2. сердечник явнополюсного ротора.
3. сердечник неявнополюсного ротора.
4. сердечник фазного ротора.
215. Зовнішня характеристика СГ зростає з ростом навантаження, якщо навантаження:
1. активне.
2. індуктивне.
3. ємнісне.
4. реакторне.
216. При включенні СГ на паралельну роботу з мережею можна не враховувати:
1. порядок чергування фаз СГ та мережі.
2. частоту ЕРС СГ і напруги мережі.
3. величину ЕРС СГ і напруги мережі.
4. конструкцію ротора СГ.
217. При різкому збільшенні навантаження в мережі в СГ необхідно:
1. форсувати збудження.
2. зменшувати струм в обмотці збудження.
3. переключити обмотку статора зі схеми «зірка» в «трикутник».
4. збільшити частоту обертання ротора.
218. Перезбудженний СД:
37
1. віддає в мережу активну потужність.

2. віддає в мережу реактивну потужність.
3. збільшує частоту обертання ротора.
4. зменшує частоту обертання ротора.
219. Синхронні гідрогенератори мають ротори:
1. фазні.
2. короткозамкнені.
3. явнополюсние.
4. неявнополюсним.
220. Кількість полюсів статора СМ визначається:
1. кількістю полюсів ротора.
2. частотою обертання ротора.
3. схемою укладання обмотки статора.
4. способом кріплення обмотки статора.
221. При форсуванні струму в обмотці збудження СГ:
1. збільшується напруга в обмотці статора.
2. збільшується ЕРС в обмотці статора.
3. збільшується частота виробляється генератором напруги.
4. збільшується потік реакції якоря.
222. Для контролю виконання умов включення СГ в мережу застосовують:
1. амперметри.
2. автотрансформатори.
3. синхроноскопи.
4. синхрофазотрони.
223. Якщо при асинхронному пуску СД обмотку збудження замкнути саму на себе, то:
1.створиться гальмівний момент.
2. двигун буде обертатися швидше розрахункового значення.
3. обмотка згорить.
4. збільшаться втрати.
224. Критична частота обертання СД - це частота, при якій:
1. СД розвиває максимальний момент на валу.
2. СД розвиває номінальний момент на валу.
3. виникає механічний резонанс СД.
4. можливий прямий пуск СД.
225. У СМ частота обертання ротора:
1. більше частоти обертання поля статора.
2. менше частоти обертання поля статора.
3. дорівнює частоті обертання поля статора.
4. не залежить від частоти обертання поля статора.
226. Обмотку статора СМ кріплять:
1. клинами.
2. бандажами.
3. кільцями.
4. скобами
227. Яка з перерахованих умов не відноситься до умов включення СГ на паралельну роботу з
мережею?
1. Ucети =E ген.
2. fcети = fген.
3. Icети =Iген
4. (ABC)cети = (ABC)ген
228. При раптовому к.з. СГ найбільший струм:
1. при понад перехідному періоді.
2. при перехідному періоді.
3. при сталому режимі.
4. при пусковому режимі.
229. Для того, щоб в СГ при збільшенні ємнісного навантаження зберегти постійне значення
вихідної напруги, необхідно:
1. збільшити крутний момент приводу.
2. збільшити струм в обмотці збудження.
3. зменшити струм в обмотці збудження.
4. ввести реостат в обмотку статора.
230. У СД пускова обмотка в номінальному режимі виконує функцію:
38
1. гальмівної обмотки.
2. стабілізуючої обмотки.
3.компенсаціоної обмотки.
4. демпферної обмотки
231. Максимальна досягнута потужність СГ:
1. 800000 кВт.
2. 1000000 кВт.
3. 1200000 кВт
4. 1500000 кВт
232. СГ призначені для:
1. приводу парових і газових турбін.
2. живлення трансформаторів.
3. вироблення електромагнітної потужності.
4. вироблення механічної потужності.
233. Номінальний кут навантаження СГ знаходиться в межах:
1. 0о   .
2. 15  .
3. 30  
4. 45  
234. Кутові характеристики СГ будують при постійному значенні:
1. активної потужності.
2. струму в обмотці порушення.
3. струму в обмотці якоря.
4. реактивної потужності.
235. Чому дорівнює частота перемагнічування статора в номінальному режимі?
1. 0 Гц.
2. 5 Гц.
3. 50 Гц .
4. 100 Гц
236. Для СМ немає режиму:
1. компенсатора.
2. двигуна.
3. реактора.
4. генератора
237. Частота перемагнічування ротора СМ в момент пуску дорівнює:
1. 0 Гц.
2. 50 Гц.
3. 100 Гц.
4. 150 Гц
238. Частота напруги, що виробляється СГ в мережу, залежить від:
2. схеми укладання обмотки ротора.
3. частоти обертання приводний турбіни.
4. навантаження в мережі.
239. При асинхронному пуску СД обмотку збудження:
1. відключають від мережі постійного струму.
2. підключають до обмотки статора.
3. замикають накоротко.
4. підключають до потужного реостата.
240. Для того, щоб СД видавав в мережу реактивну потужність, необхідно використовувати його в
режимі:
1. недозбудження.
2. перезбудження.
3. лабораторного короткого замикання.
4. номінальному.
Машини постійного струму

241. Який спосіб поліпшення комутації доцільно використовувати у потужних машинах постійного
струму?
39
А. встановлення додаткових полюсів;

Б. надійне кріплення обмотки якоря;
В. шунтування обмотки збудження;
Г. зміна напруги живлення.
242. У якого двигуна постійного струму обмотка збудження ввімкнена послідовно з обмоткою
якоря?
А. у шунтового;
Б. у серієсного;
В. у компаундного;
Г. з незалежним збудженням.
243. Що відбудеться, якщо двигун постійного струму послідовного збудження під’єднати до мережі
при від’єднаному механічному навантаженні на валу?
А. двигун не запуститься;
Б. обмотка якоря перегріється;
В. двигун піде “в рознос”;
Г. перегріється обмотка збудження.
244. Чому осердя обертового якоря МПС набирають з тонких ізольованих листів електротехнічної
сталі?
А. для зменшення електричних втрат у машині;
Б. для зменшення теплових і магнітних втрат;
В. для зменшення маси якоря;
Г. з конструктивних міркувань.
245. Вкажіть основне призначення колектора у машині постійного струму
1. кріплення обмотки якоря;
2. випрямлення змінної ЕРС, що індукується в обертовій обмотці якоря;
3. створення магнітного поля;
4. боротьба з комутаційним іскрінням.
246. В якого генератора постійного струму обмотка збудження ввімкнена паралельно до обмотки
якоря?
1. у серієсного;
2. у шунтового;
3. у компаундного;
4. з незалежним збудженням.
247. Вкажіть механічну характеристику двигуна постійного струму
1. n(Р2);
2. Ія(Р2);
3. n(M);
4. M(Р2).
248. В якого генератора постійного струму використовується паралельна і послідовна обмотки ?
А. у компаундного;
Б. з незалежним збудженням;
В. у серієсного;
Г. у шунтового.
249. З якою метою використовують компенсаційну обмотку у машинах середньої і великої
потужності ?
1. щоб знизити ЕРС машини;
2. щоб поліпшити комутацію;
3. щоб підвищити обертовий момент;
4. щоб збільшити струм якоря.
250. В яких генераторах постійного струму використовують додаткові полюси ?
1. у малопотужних;
2. у машинах великої потужності;
3. у шунтових генераторах;
4. у генераторах з незалежним збудженням.
251. Як з’єднують обмотку додаткових полюсів ?
1. послідовно з обмоткою збудження;
2. паралельно з обмоткою збудження;
3. послідовно з обмоткою якоря;
4. паралельно з обмоткою якоря.
252. МПС можуть працювати в режимі
40
1. тільки двигуна.
2. тільки генератора.
3. генератора і двигуна.
4. генератора, двигуна і компенсатора.
253. Які елементи конструктивно входять в якір МПС?
1. Щітки, траверса, вентилятор.
2. Колектор, обмотка і сердечник якоря.
3. Головні полюса, компенсаційна обмотка.
4. Додаткові полюси, стабілізуюча обмотка.
254. Для ГПС не використовують схему включення обмотки збудження:
1. незалежну.
2. паралельну.
3. послідовну.
4. змішану.
255. Для поліпшення комутації в МПС встановлюють:
1. основні полюса.
2. додаткові полюси.
3. щіткотримач.
4. виконують двошарову обмотку якоря.
256. ДПС з незалежним збудженням встановлюють в якості приводу:
1. на металорізальних верстатах.
2. на прокатних станах.
3. на міському електротранспорті.
4. для приводу турбогенераторів.
257. Для регулювання частоти обертання ДПС з паралельним збудженням найкращим способом є
введення реостата:
1. в коло обмотки якоря.
2. в коло обмотки збудження.
3. в коло обмотки додаткових полюсів.
4. в коло компенсаційної обмотки.
258. Обертовий елемент МПС- це:
1. статор.
2. станина.
3. якір.
4. магнітний ланцюг.
259. У генераторі постійного струму колектор є:
1. пусковим опором.
2. механічним інвертором.
3. механічним випрямлячем.
4. механічним перетворювачем частоти
260. Реакція якоря в МПС:
1. погіршує комутацію.
2. спотворює форму поля в зоні головних полюсів.
3. змінює напрямок обертання якоря.
4. змінює число пар полюсів.
261. Для поліпшення комутації в МПС:
1. встановлюють стабілізуючу обмотку.
2. встановлюють компенсаційну обмотку.
3. встановлюють на якорі одношарову обмотку.
4. застосовують вкорочення обмотки якоря.
262. У ДПС з послідовним збудженням для регулювання частоти обертання регулювальний
реостат встановлюють:
1. послідовно з обмоткою якоря.
2. послідовно з обмоткою збудження.
3. паралельно з обмоткою збудження.
263. У ДПС величина електромагнітного моменту зі зміною напруги (U а) якірного кола:
1. не змінюється.
2. міняється пропорційно зміні напруги.
3. міняється пропорційно зміні квадрата напруги.
4. міняється обернено пропорційно зміні напруги.
264. У МПС ККД досягає максимального значення при:
41
1. максимальних постійних втратах.

2. максимальних змінних втратах.
3. рівність постійних і змінних втрат.
4. відсутності механічних втрат
265. До магнітного кола МПС не належать:
1. головні полюса.
3. зубці якоря.
4.станина.
266. Колекторні пластини МПС виконують із:
1. сталі.
2. міді.
3. алюмінію.
4. чавуну.
267. Основне рівняння генератора постійного струму:
1. Eа = Ua + Ia *Rгл.ц., В.
2. Ua= Еа + Ia *Rгл.ц., В
3. Ua= Еа - Ia *Rгл.ц., В.
4. Eа = Ua - Ia *Rгл.ц., В
268. Для пуску ДПС необхідно:
1. включити реостати в коло обмотки збудження.
2. включити реостати в коло обмотки якоря.
3. відключити обмотку збудження.
4. відключити обмотку додаткових полюсів.
269. Для ДПС з послідовним збудженням неприпустимий:
1. пусковий режим.
2. обрив кола обмотки збудження.
3. режим холостого ходу.
4. перехідною режим.
270. У МПС серії 2П не шихтують:
1. сердечник якоря.
2. сердечник головних полюсів.
3. сердечник додаткових полюсів.
4. станину.
271. Головні полюси в МПС призначені для:
1. поліпшення комутації.
2. боротьби з реакцією якоря.
3. створення основного магнітного поля машини.
4. стабілізації частоти обертання якоря.
272. Іскріння на колекторі МПС з'являється через:
1. обриву компенсаційної обмотки.
2. обриву обмотки головних полюсів.
3. забрудненості колектора.
4. відсутності щіток на колекторі.
273. Для боротьби з реакцією якоря в МПС застосовують:
1. додаткові полюса і компенсаційну обмотку.
2. вкорочення обмотки якоря.
3. зсув щіток з геометричної нейтралі.
4. стабілізуючу обмотку
274. Зовнішня характеристика генератора постійного струму - це:
1. Uа = f (Iвозб) при Iа = 0 , n а= const.
2. Uа = f (Iа) при I возб = 0 , n а= const.
3. Uа = f (Iа) при I возб = const, n а= const.
4. Uа = f (Iвозб) при Iа = 0 , n а= 0.
275. Для реверсу ДПС з незалежним збудженням необхідно:
1. поміняти «+» і «-» на обмотці збудження.
2. поміняти «+» і «-» на обмотці додаткових. полюсів.
3. поміняти «+» і «-» на компенсаційній обмотці
4. поміняти число пар полюсів.
276. Призначення додаткових полюсів в МПС:
42
1. стабілізація частоти обертання.

2. посилення головного поля.
4. посилення поля реакції якоря
277. Якщо через малі розміри в МПС не вдасться встановити компенсаційну обмотку, тоді для
боротьби з реакцією якоря слід:
1. відключити додаткові полюси.
2. виконати ексцентричний повітряний зазор.
3. поміняти схему включення обмотки збудження.
4. зрушити щітки з геометричної нейтрали.
278. До іскріння на колекторі не призводять:
1. погана комутація.
2. відсутність стабілізуючої обмотки.
3. спотворення потенційних умов на колекторі.
4. забруднення колектора.
279. До виконання умов самозбудження ГПС не відноситься:
1. значення опору ОВ.
2. наявність потоку залишкового магнетизму в сердечниках головних полюсів.
3. наявність потоку залишкового магнетизму в сердечниках додаткових полюсів.
4. напрямок струму, що протікає по ОВ.
280. Для пуску великих ДПС використовують пускові реостати, які включають в коло:
1. обмотки збудження.
2. обмотки якоря.
3. обмотки додаткових полюсів.
4. компенсаційної обмотки.
281. Якщо в ДПС з послідовним збудженням при роботі обірветься обмотка збудження, то двигун:
1. негайно зупиниться.
2. «піде в рознос».
3. почне загальмовуватися.
4. обертатиметься в протилежну сторону.
282. До магнітної системі МПС відносяться:
1. якір і щітки.
2. підшипникові щити і підшипники.
3. станина і полюса.
4. рим-болт і станина.
283. Навантажувальна характеристика генератора постійного струму - це:
1. E = f (U) при n = const і I воз= const
2. U = f (Iа) при n = const і I воз= const
3. U = f (Iвоз) при n = const і Iа = Iаном
4. Iа = f (Iвоз) при n = const і U =Uном
284. Не скомпенсований потік реакції якоря викликає:
1. посилення потоку головних полюсів.
2. зменшення частоти обертання якоря.
3. ослаблення потоку головних полюсів.
285. Для простих петльових обмоток якоря потрібні:
2. зрівняльні з'єднання першого роду.
3. зрівняльні з'єднання другого роду.
4. компенсаційна обмотка.
286. Для ДПС з незалежним, паралельним і змішаним збудженням при номінальному режимі
роботи неприпустимий:
1. режим холостого ходу.
2. обрив обмотки збудження.
3. обрив обмотки якоря.
4. зсув щіток з геометричної нейтралі.
287. В ДПС з послідовним збудженням регулювальний реостат включають:
1. послідовно з обмоткою збудження.
2. послідовно з обмоткою якоря.
3. паралельно з обмоткою збудження.
288. Перевагою ДПС є:
43
1. низька перевантажувальна здатність.

2. висока перевантажувальна здатність.
3. простота у виготовленні і обслуговуванні.
4. низька вартість.
289. Обмотка додаткових полюсів щодо обмотки якоря включається
1. паралельно.
2. послідовно.
3. незалежно.
4. змішано
290. В ГПС зі змішаним збудженням послідовна обмотка потрібна для:
1. стабілізації напруги при наростанні навантаження
2. стабілізації падіння напруги при наростанні навантаження.
4. боротьби з викривляє дією потоку РЯ.
291. У МПС головні полюса потрібні для:
3. створення кругового обертового магнітного поля.
4. створення основного магнітного поля.
292. Для ДПС колектор є механічним:
1. випрямлячем.
2 інвертором.
3. множником.
4. підсилювачем
293. Якщо збільшити в два рази напругу, що підводиться до ДПС, то:
1. він буде обертатися в два рази швидше.
2. покращиться комутація.
3. виникне круговий вогонь на колекторі.
4. посилиться вплив поля реакції якоря.
294. Порівняно з машинами змінного струму, МПС мають найвище значення:
1. ККД.
2. коефіцієнта потужності.
3. перевантажувальної здатності.
4. питомого опору.
295. В МПС шихтуються:
1. сердечники головних і додаткових полюсів.
2. вал і підшипникові щити.
3. фундаментні плити.
4. натискні фланці колектора.
296. В МПС обмотка збудження розташовується:
1. на валу.
2. на осерді додаткового полюса.
3. на осерді головного полюса.
4. на осерді якоря
297. Компенсаційна обмотка використовується для
3. забезпечення можливості реверсу машини.
4. зменшення пускового струму.
298. Регулювальна характеристика ГПС - це:
1. Е = f (Uа) при n = const і Iа= Iаном
2. U = f (Ia) при n = const і Iвоз= I воз.ном
3. Iвоз= f (Uа) при n = const і Iа= Iаном
4. Iвоз= f (Ia) при n = const і Uа = Uа ном
299. Двигун ДПС з незалежним збудженням реверсируют, змінюючи:
1. полярність на ОВ.
2. полярність на обмотці додаткових полюсів.
3. полярність на обмотках якоря і ОВ.
4. полярність на компенсаційній обмотці.
300. Основними елементами МПС є:
44
2. статор і якір.
3. статор і колектор.
4. вал і щити.
301. Реакція якоря в МПС:
1. покращує комутацію.
2. послаблює головне поле машини.
3. зміщує фізичну вісь з геометричної нейтралі.
4. зменшує пусковий струм
302. У простій петлевій обмотці якоря МПС число паралельних гілок:
1. 2а = 2.
2. 2а = 2р.
3. 2а = 2рm, где m = 1, 2, 3 і т.д.
4. 2а = 2р, где  = Dap, м
303. ДПС з послідовним збудженням потрапляє в аварійний режим:
1. при найменшому навантаженні.
2. при холостому ході.
3. при обриві обмотки збудження.
4. при пуску
304. ККД ДПС досягає максимального значення при рівності:
1. пускового моменту номінальному.
2. втрат в міді втрат в сталі.
3. постійних і змінних втрат
4 механічних і додаткових втрат
305. Сердечники головних і додаткових полюсів в МПС шихтують для:
1. поліпшення технології виготовлення.
2. зменшення втрат в сталі.
3. зменшення втрат в міді.
4. зменшення механічних втрат.
306. Обмотку якоря МПС кріплять в пазах:
1. клинами.
2. кільцями.
3. скобами.
4. клеєм.
307. Комутація в МПС- це:
1. боротьба з реакцією якоря.
2. перемикання числа пар полюсів.
3. заходи щодо зменшення величини пускового струму.
4. процес перемикання секції обмотки якоря з однієї паралельної гілки в іншу.
308. Потік реакції якоря спрямований відносного головного поля машини:
1. паралельно.
2. перпендикулярно.
3. послідовно.
4. поздовжньо - розмагнічуючи.
309. ККД МПС- це (в в.о.):
1. Р1 / Р2
2. Р2 / Р1
3. w1 / w2
4. cos1 /cos2
310. Для великих МПС не використовують охолодження:
1. водяне.
2. примусове.
3. від вентилятора-наїзника.
4. аксіально-радіальне.
311. Найбільша МРС необхідна для проведення магнітного потоку через:
1. станину.
2. сердечник головного полюса.
3. сердечник додаткового полюса.
4. повітряний зазор.
312. Величина ЕРС в МПС залежить від:
45
1. частоти обертання приводного двигуна.

2. напрямку обертання приводного двигуна.
3. величини втрат в машині.
4. типу обмотки якоря.
313. Зрівняльні з’єднання першого роду не потрібні для:
1. простих хвильових обмоток.
2. простих петльових обмоток.
3. складних (багатоходових) хвильових обмоток.
4. складних (багатоходових) петльових обмоток.
314. Які з перелічених вимог не відносяться до умов самозбудження генератора постійного струму?
1. наявність додаткових полюсів.
2. наявність потоку залишкового магнетизму в сердечниках головних полюсів.
3. опір ОВ повинно бути менше деякого критичного значення.
4. струм ОВ повинен посилювати потік залишкового магнетизму.
315. Якщо у ДПС збільшити опір обмотки збудження, то його частота обертання:
1. не зміниться.
2. збільшиться пропорційно зміні опору обмотки.
3. зменшиться пропорційно зміні опору обмотки.
4. зменшиться в квадратичної залежності від зміни опору обмотки.
316. Якщо у ДПС з паралельним збудженням в номінальному режимі роботи обірветься ОЗ, то
двигун:
1. продовжуватиме працювати.
2. зупиниться.
3. «піде в рознос».
4. змінить напрямок обертання (реверс).
317. Яких обмоток немає в МПС?
1. якоря.
2. демпферної.
3. збудження.
4. компенсаційної.
318. Призначення додаткових полюсів:
1. для кріплення обмотки.
2. для поліпшення комутації.
3. для створення головного поля машини.
4. для забезпечення можливості реверсу.
319. Число паралельних гілок обмотки якоря залежить від:
1. потужності машини.
2. типу обмотки якоря.
3. числа колекторних пластин.
4. наявності зрівняльних з'єднань.
320. В МПС комутує секція:
1. розташована під головними полюсами.
2. розташована під додатковим полюсом.
3. короткозамкнута щітками.
4. остання в пазу.
321. Компенсаційна обмотка розташовується:
1. на колекторі.
2. в пазах наконечника головного полюса.
3. в пазах наконечника додаткового полюса.
4. в пазах якоря.
322. Від чого не залежить частота обертання двигуна постійного струму?
1. від напруги, що підводиться до двигуна.
2. від струму в обмотці збудження.
3. від числа пар полюсів.
4. від опору обмотки якоря.
323. Призначення станини в МПС- це:
1. частина магнітної ланцюга машини.
2. елемент механічного кріплення підшипників.
3. пристрій для випрямлення струму.
4. пристрій для інвертировання струму.
324. Щітки серії ЕГ - це:
46
1. вугільні щітки.
2. мідно - графітні щітки
3. електро - графітні щітки.
4. графітні щітки.
325. Щітки в МПСз рушують з геометричної нейтралі для:
2. для боротьби з реакцією якоря.
3. для зниження величини пускового струму.
4. для поліпшення регулювальних здібностей.
326. Зрівняльні з’єднання першого роду в МПС з петльовими обмотками встановлюють для:
3. вирівнювання струмів паралельних гілок.
4. електричного зв'язку між ходами обмотки.
327. В МПС щітки ковзають:
1. за двома кільцям.
2. по трьом кільцям.
3. по колектору.
4. в МПСковзаючого контакту немає.
328. Траверса в МПС - це:
1. частина муздрамтеатру.
2. елемент механічного кріплення якоря.
3. елемент механічного кріплення головних полюсів.
4. елемент механічного кріплення щіток.
329. Обмотку додаткових полюсів в МПС включають послідовно для того, щоб:
1. виключити необхідність в додатковому джерелі постійного струму.
2. забезпечити автокомпенсація потоку РЯ.
3. посилити механічне кріплення полюсів.
4. поліпшити ремонтопридатність
330. Полюсне ділення в МПС - це:
1. Dap, м.
2. Da p, м.
3. 2Da, м.
4. Da, м
47
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна
1. Международная конвенция о подготовке и дипломировании моряков
и несении вахты. – Лондон.: ИМО. «Эшфорд Пресс», 2011. – 450 с.
2. Model Course 7.08 Electro-Technical Officer. – London: IMO, 2014. –
190 p.
3. Баганов, Є.О. Електричні машини: навчальний посібник для
курсантів/студентів спеціальності 271 Річковий та морський транспорт / Є.О.
Баганов, С.О. Рожков. – Херсон: ХДМА, 2018. – 312 с.
4. Вольдек А.И., Попов В.В. Электрические машины. Введение в
электромеханику. Машины постоянного тока и трансформаторы: Учебник для
вузов. - СПб.: Питер, 2008. - 320 с.
5. Вольдек А.И., Попов В.В. Электрические машины. Машины
переменного тока: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2010. - 350 с.
6. Вольдек А.И. Электрические машины. Л.: Энергия, 1978. — 832 с.
7. Яцун М.А. Електричні машини. – Львів: Вид-во Нац. Ун-ту
“Львівська політехніка”, 2001. – 428 с.
8. Півняк Г.Г., Шкрабець Ф.П., Довгань В.П. Електричні машини:
Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, НГУ, 2003. – 327 с.
Додаткова
9. Метельський В.П. Електричні машини та мікромашини: Навчальний
посібник для електротехн. спец. ВНЗів / В.П. Метельський; наук. ред. А.М.
Кравченко. – 2-е вид, доповнене й перероблене. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2005. – 616
с.
10. Електричні машини: підручник/ М.В. Загірняк, Б.І. Невзлін. – 2-ге
вид., перероб. і доповн. – К.: Знання, 2009. – 399с.
11. Мезин Е.К. Судовые электрические машины. Л.: Судостроение,
1985.–320 с.
12. Яковлев Г.С, Маникин А.И. Cудовые электрические машины. – Л.:
Судостроение, 1980. – 224 с.
13. Patel M.R. Shipboard electrical power systems. – CRC Press, 2012. –
340 p.
14. Std 45TM – 2002, IEEE Recommended Practice for Electrical Installations
on Shipboard. – Institute of Electrical and electronics engineers, NY. 2002. – 258 p.
15. Конспект лекцій з дисципліни «Електричні машини» для підготовки
курсантів (студентів) ступеня вищої освіти «бакалавр» з галузі знань 27
Транспорт, спеціальності 271 Річковий та морський транспорт, освітньої
програми «Експлуатація суднового електрообладнання і засобів автоматики»
(галузі знань 0701 Транспорт і транспортна інфраструктура, напряму
підготовки 6.070104 Морський та річковий транспорт професійного
спрямування «Експлуатація суднового електрообладнання і засобів
автоматики») / Баганов Є.О. – Херсон: ХДМА, 2017. – 321 с.
16. Матеріали незалежного комп’ютерного тестування з дисципліни
«Електричні машини» для підготовки курсантів (студентів) ступеня вищої
48
освіти «бакалавр» з галузі знань 27 Транспорт, спеціальності 271 Річковий та

морський транспорт, освітньої програми «Експлуатація суднового
електрообладнання і засобів автоматики» (галузі знань 0701 Транспорт і
транспортна інфраструктура, напряму підготовки 6.070104 Морський та
річковий транспорт професійного спрямування «Експлуатація суднового
електрообладнання і засобів автоматики») денної (заочної) форми навчання /
Баганов Є.О. – Херсон: ХДМА, 2017. – 27 с.

Cамостійна Робота Ем

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Cамостійна Робота Ем

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДНОВОГО ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ І

З дисципліни «Електричні машини»

Факультет суднової енергетики

Рівень вищої освіти бакалавр

Галузь знань 27 Транспорт

Спеціальність 271 Річковий та морський транспорт

«Експлуатація суднового електрообладнання

Курс IІ, III, IІ (СП)

Форма навчання денна / заочна

Методичні рекомендації для самостійної підготовки з дисципліни

Методичні рекомендації розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри

Схвалено навчально-методичним відділом ХДМА

1. Вимоги ПДНВ-78/95/10 та рекомендації ІМО Model Course 7.08

2. Опис начальної дисципліни «Електричні машини» 10

3. Теми, що винесені на самостійне опрацювання ………………….. 12

4. Перелік питань для проведення підсумкового контролю знань … 14

5. Завдання для самоперевірки ……………………………………….. 18

Список рекомендованої літератури ……………………………….. 47

Дисципліна «Електричні машини» є базовою у процесі підготовки

1. ВИМОГИ ПДНВ-78/95/10 ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.1 Вимоги Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування

Витяг з таблиці А-ІІІ/6 [1]

Function 1: Electrical, Electronic and Control Engineering at the Operational Level

1.2 Рекомендації ІМО Model course 7.08 Electro-technical officer

Таблиця 1.1. Компетентнісні вимоги до умінь фахівців

3.5.3. Пояснювати поняття ефективності

3.5.4. Пояснювати важливість правильного

3.5.5. Наводити особливості електричних машин

3.5.6. Наводити перелік застосувань електричних

3.6. Машини постійного струму.

3.6.1. Описувати принципи роботи та властивості

Продовження Табл. 1.1

3.6.3. Диференціювати характеристики та

3.6.4. Характеризувати методи запуску двигунів

3.7.1. Описувати структуру та принципи роботи

3.7.2. Наводити еквівалентну схему та векторну

3.7.3. Характеризувати групи з'єднання

Продовження Табл. 1.1

3.7.5. Описувати явища, що мають місце під час

3.8. Асинхронні машини.

3.8.1. Описувати структуру та принципи роботи

3.8.2. Наводити еквівалентну схему та векторну

3.8.3. На фактичній машині або за допомогою

3.8.4. Наводити графіки, що показують

Продовження Табл. 1.1

3.8.6. Описувати методи запуску та управління

3.8.7. Характеризувати ротори з подвійною

3.8.8. Пояснювати інформацію, наведену на

3.8.9. Пояснювати наслідки зміни напруги та

3.9. Синхронні машини.

3.9.1. Наводити структуру та принципи роботи

3.9.2. Наводити властивості синхронного

3.9.3. Пояснювати реакцію якоря.

Продовження Табл. 1.1

3.9.5. Пояснювати роботу синхронної машини в

3.9.6. Порівнювати явнополюсні та

3.10. Спеціальні машини.

3.10.1. Описувати принципи побудови та

2. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ»

Завдання дисципліни полягають у формуванні знань і вмінь, які

3. ТЕМИ, ЩО ВИНЕСЕНІ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ