Метод Рек До Практ Робіт Твстз Ммк і Бнв 2021 III- Сп 10 Шт

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ
УСТАНОВОК
Шифр №__________________
Реєстр. №_________________
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАНЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З дисципліни «Підготовка до атестації»
Розділ «Технічне використання суднових технічних засобів,

менеджмент машинної команди і безпечне несення вахти»
Факультет Суднової енергетики

Ступінь вищої освіти Бакалавр
Галузь знань 27 « Транспорт»
Спеціальність 271 «Річковий та морський транспорт»

Спеціалізація «Експлуатація суднових енергетичних установок»
Курс IV (Четвертий)
ІІІ СП (Третій)
Форма навчання (Денна)
Херсон – 2021
Методичні рекомендації до виконання практичних занять з дисципліни
«Підготовка до атестації» підрозділ «Технічне використання суднових
технічних засобів, менеджмент машинної команди і безпечне несення вахти»
розроблено у відповідності з робочою навчальною програмою, галузь знань: 27
«Транспорт», спеціальність: 271 «Річковий та морський транспорт», за
спеціалізацію «Експлуатація суднових енергетичних установок» старший викладач
кафедри ЕСЕУ мех.. І розряду Матвєєв В.В
Методичні рекомендації розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри

«Експлуатації суднових енергетичних установок.
____ ____________________ 20__ р. протокол №____
Завідувач кафедри експлуатації суднових

енергетичних установок к.т.н. доцент. В.П.
Савчук
Завідувач навчально - методичного відділу ________В.В.Черненко
2
ЗМІСТ
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 (2 години)................................................................7

Тема: Підготовка до пуску, пуск, експлуатація під час роботи та зупинка
допоміжних механізмів, установок і систем.............................................................7
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 (2 години)..............................................................15
котельної установки..................................................................................................15
дизельної установки..................................................................................................24
Тема: Бункерування судна. Заходи з техніки безпеки при бункеруванні........35
Тема: Діагностування роботи головного двигуна. Аналіз результатів
індиціювання..............................................................................................................44
Тема: Алгоритм дій з підготовки судна до виходу у рейс, маневрування,
забезпечення повного ходу.......................................................................................56
Тема: Процедури з безпечного несення вахти у морі, під час маневрів, на
якорі, в порту та у спеціальних випадках (важкі погодні умови, аварійні
ситуації, тощо)...........................................................................................................63
ПРАКТИЧНА № 8 (2 години)..............................................................................69
Тема: Правила та послідовність виконання рутинних процедур під час
несення вахти у машинному відділенні...................................................................69
Тема: Алгоритм дій з підготовки СЕУ до маневрування у гавані, прибуття до
порту та закінчення роботи з ГД..............................................................................72
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (2 години)............................................................78
3
Тема: Алгоритм дій у надзвичайних ситуаціях (Знеструмлення, пожежа,
затоплення).................................................................................................................78
матеріал який можна дати додатково або замінити матеріал який
повторюється..............................................................................................................91
ПРАКТИЧНА РОБОТА........................................................................................91
Тема: Підготовка систем та механізмів до баластних операції. Заміри. Заходи
безпеки. Записі у журналі.........................................................................................91
ПРАКТИЧНА РОБОТА........................................................................................97
Тема: Підготовка аварійного двигуна до запуску. Запуск. Вихід на режим
повного ходу. Включення в суднову електричну мережу. Зупинка.....................97
Литература................................................................................................................101
4
ВСТУП
Значення дисципліни;
Дисципліна «Підготовка до атестації» у розділу «Технічне використання
суднових технічних засобів, менеджмент машинної команди і безпечне
несення вахти» у професійній підготовці спеціалістів для морського флоту
визначається рівнем сучасних вимог, які пред’являються до дисциплін
професійного циклу програми підготовки інженерів-судномеханіків. Ця
дисципліна дає здобувачам вищої освіти необхідні знання про раціональне
використання технічних засобів і безпечне несення вахти, для підвищення
ефективності експлуатації енергетичної установки судна.
Мета дисципліни
Дисципліна вивчається з метою надбання здобувачами вищої освіти знань і
умінь в сфері про раціональне використання технічних засобів і безпечне несення
вахти, для підвищення ефективності експлуатації енергетичної установки судна.
Особливу увагу приділено експлуатації засобів згідно до правил та
інструкцій.
Головним завданням даного курсу є підготовка фахівців для експлуатації
СЕУ, здібних ставити та вирішувати задачі ефективного їх використання.
Здобувачі вищої освіти повинні бути знайомими з властивостями пуску, роботою
та зупинкою технічних засобів, і захисту навколишнього середовища.
Зміст знань, які повинен мати здобувач вищої освіти в результаті вивчення
даної дисципліни:
- основні типи суднових технічних засобів;
- основні вимоги до пуску, експлуатації та зберігання технічних засобів;
Вивчення різних типів та призначення:
- основні принципи підбору технічних засобів;
- загальні принципи проектування технічних засобів;
- вимоги техніки безпеки при експлуатації суднових технічних засобів;
- роботі у машинному відділенні та особистої професійної безпеки;
5
- порядок несення вахти у машинному відділенні та розуміння команд і вміння
бути зрозумілим;
- використання аварійного обладнання та дії в аварійній ситуації;
- вимоги до захисту навколишнього середовища.
Обсяг знань, які повинен мати здобувач вищої освіти в результаті вивчення
даної дисципліни:
- використовувати навички роботи з нормативними документами;
- державного та міжнародного рівнів в сфері підготовки і дипломування моряків;
- вільно орієнтуватись та здійснювати самостійний інформаційний пошук в
зростаючому потоці нових документів;
- самостійно виконувати вимоги технічного використання судових технічних
засобів;
- забезпечувати безпечне несення машинної вахти;
- виконувати необхідні команди та дії в аварійних ситуаціях;
- забезпечувати охорону довкілля;
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА РОБІТ
Вимоги до оформлення
Практичні роботи виконуються лише після вивчення відповідних розділів
дисципліни „ Технічне використання суднових технічних засобів, менеджмент
машинної команди і безпечне несення вахти ”.
Розкриття кожного завдання, яке поставлено у практичній роботі, повинне
здійснюватися у лаконічній формі, але у повному обсязі, наведеному у розвинутій
формі, відповідно до змісту навчальної програми дисципліни.
Оформлення практичної роботи здійснюється з додержанням вимог „Єдиної
системи конструкторської документації на аркушах А4 формату (210х297 мм), з
відповідним титульним аркушем, зразки яких додаються. Текст завдання подається
українською мовою.
Варіанти та зразки оформлення тексту практичних робіт та висновків
додаються з завданнями до кожної роботи.
6
Перевірка та оцінка роботи:
1. Перевірка практичної роботи виконується призначеним для цього викладачем
у встановлені учбовими планами строки.
2. До перевірки приймаються акуратно виконані і зброшуровані роботи з
повністю оформленими титульними аркушами та всіма завданнями.
3. При перевірці роботи викладачем виставляються відповідні оцінки в
національній 5-ти бальній шкалі, які підсумовуються до рейтингової оцінки.
- Оцінка 5 - “відмінно” ставиться за повністю виконані завдання, що поставлені в
кожній роботі, з відповідними якісно оформленими відповідями, пояснюючими
ескізами та схемами в потрібній кількості, та за вірно зроблені по ним загальні
висновки.
- Оцінка 4 - “добре” ставиться при наявності непринципових помилок у
відповідях на поставлені в роботі завдання.
- Оцінка 3 - “задовільно” ставиться при неповній відповіді без грубих
помилок в роботі.
- Оцінка 2 - “незадовільно” ставиться при неповній відповіді та грубих
помилках в роботі.
Здобувач вищої освіти, що отримав незадовільну оцінку, після відповідної
підготовки повинен повторно виконати невдалу роботу на консультації, або у
інший відведений для цього розкладом занять час, у присутності викладача або
іншої уповноваженої на це особи з обслуговуючого складу кафедри.
При необґрунтованому пропуску практичного заняття курсантом, робота що
не була виконаною, прирівнюється до оцінки незадовільно.
При невиправленої незадовільної оцінці здобувач вищої освіти до наступної
роботи не допускається. Накопичення невиконаних робіт є підставою для
відрахування здобувача вищої освіти з даного навчального закладу.
Всі пропущені здобувачем вищої освіти практичні заняття, незалежно від їх
причини, повинні бути ним відпрацьовані в установлений розкладом
індивідуальних занять строки у присутності викладача, або іншої уповноваженої на
це особи.
7
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 (2 години)

допоміжних механізмів, установок і систем.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами запуску, разгону, виходу на режим

повного ходу допоміжних механізмів, установок і систем.
Придбати навички та вміння застосувати на практиці отриманні
знання.
1. База для виконання роботи

- тренажер суднової енергетичної установки Engine Room Simulator (Virtual
Engine Room) Free student Version. 1998-2011, Stefan Kluj;
- навчальні довідники (User Guide, Engine Room Simulator (Virtual Engine
Room) Free student Version. 1998-2011, Stefan Kluj);
- Інструкції з експлуатації, норми та правила з використання обладнання.
- Конспект лекцій.
2. Методичні рекомендації
Робота виконується в кабінеті СЄУ у наступному порядку:
- повторити теоретичний матеріал по темі «Експлуатація СДМ»;
- вивчити правила техніки безпеки при виконанні роботи;
- провести розподіл групи (роботу рекомендується виконувати ланками
чисельністю три людини);
- підготувати допоміжні засоби для виконання роботи:
3. Порядок виконання роботи

- (User Guide, Engine Room Simulator (Virtual Engine Room) Free student
Version. 1998-2011, Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд СДМ, визначити типи СДМ, місця підведення і
відведення рідини, що перекачується, місця установки контрольно-вимірювальних
приладів і керуючої арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів СДМ.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення СДМ.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску СДМ.
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Насоси
Насоси повинні використовуватися для перекачування тільки тих видів
рідин, які передбачені в документації на насоси заводу-виготовлювача.
Перед пуском насоса необхідно переконатися, що ємності які
обслуговуються підготовлені до прийому рідини і що забезпечено її безперешкодне
надходження до приймального патрубка всмоктуючого трубопроводу.
Не рідше одного разу на місяць слід перевіряти роботу запобіжного
(перепускного) клапана, встановленого на нагнітальної порожнини насоса.
Регулювання продуктивності і напору насоса повинно здійснюватися, де це
можливо, зміною частоти обертання приводного двигуна, а прямо діючих насосів -
зміною числа подвійних ходів.
У тих випадках, коли частоту обертання приводного двигуна змінити
неможливо, регулювання продуктивності і напору слід здійснювати за допомогою
зміни величини відкриття клапана на всмоктуванні або нагнітанні (в залежності від
типу насоса), а також перепуском рідини що перекачується з нагнітальної
порожнини насоса у всмоктувальну.
Для досягнення економічної роботи насосів необхідно постійно
підтримувати мінімальний напір в нагнітальних і всмоктуючих трубопроводів
шляхом повного відкриття запірної арматури і своєчасної очистки фільтрів,
прийомних сіток, арматури і трубопроводів від бруду і відкладання.
Насос повинен бути негайно зупинений у випадках:
- появи вібрації, шумів, стукотів;
- різкого підвищення або падіння тиску в нагнітальному трубопроводі;
- неприпустимого нагрівання якої-небудь деталі;
- несправності в роботі приводного двигуна.
При появі несправності в роботі системи, що обслуговується насосом, або в
самому насосі повинні бути вжиті заходи щодо її усунення.
При зупинці насоса необхідно:
- вимкнути приводний двигун;
9
- закрити клапани на нагнітальному і всмоктувальному трубопроводах (при
необхідності);
- обтерти і оглянути насос; при виявленні несправності доповісти про них
черговому механіку і вжити заходів до усунення несправності.
Вентилятори
При підготовці вентилятора до дії і пуску необхідно:
а) переконатися в тому, що кришки на повітряному приймачу отворах
зовнішнього повітря відкриті і надійно закріплені;
6) перевірити чистоту прийомних сіток, грат, жалюзі;
в) оглянути вентилятор, переконатися у відсутності несправності, при
можливості провернути вручну робоче колесо;
г) відкрити клапани на трубках до манометрам (тягоміри) і привести в
робочий стан всі мастильні пристосування;
д) відкрити заслінки (шибери) на всмоктуючому і нагнітальному каналах;
е) у вентиляторів штучної тяги в димоході котельної установки при
охолодженні підшипників водою відкрити відповідні клапани і перевірити злив
охолоджуючої води;
ж) при первинному пуску переконатися в можливості переміщення валу на
рухомий опорі;
і) підготувати до пуску двигун вентилятора і пустити його, переконатися в
правильності напрямку обертання;
к) переконатися у відсутності вібрації, пропусків повітря в з'єднаннях і
ущільненнях.
Вентилятори великої продуктивності рекомендується запускати при
закритій заслінці на всмоктуючої стороні.
Пуск систем вентиляції з підігрівом повітря в зимовий період повинен
проводитися після включення підігрівачів або на циркуляцію повітря з подальшим
включенням підігріву.
Під час роботи вентилятора необхідно стежити за змащенням і
температурою підшипників, відсутністю сторонніх шумів і вібрації.
10
Регулювання продуктивності вентиляторів котельного дуття слід
здійснювати, де це можливо, зміною частоти обертання приводного двигуна.
Не можна допускати ударів і поштовхів по кожусі вентилятора щоб
уникнути вм'ятин і перекосів, що можуть призвести до зачіпанні робочого колеса
за кожух.
При появі нещільності в з'єднаннях корпусу або повітряному ходу слід
усунути несправність, при необхідності зупинивши вентилятор.
При появі стукотів і ударів, а також при помітному збільшенні вібрації
необхідно зупинити вентилятор і перевірити його кріплення до фундаменту, стан
амортизаторів, кріплення крилатки і її балансування, відсутність сторонніх
предметів всередині вентилятора.
Якщо вентилятор не забезпечує нормального напору або продуктивності,
необхідно перевірити правильність положення заслінок, частоту і правильність
напрямку обертання, відсутність засмічення прийомних грат і фільтрів, щільність
повітропроводів. Виявлені несправності усунути.
Перед зупинкою вентилятора рекомендується прослухати механізм при
зниженні частоти обертання, коли особливо виявляються ненормальні шуми, стуки
і заїдання.
Компресори повітря поршневі
При підготовці до дії і пуску компресора необхідно:
а) перевірити рівень масли в картері або збірнику масла і при необхідності
додати масло, провернув вручну лубрикатори;
б) подати воду на охолодження компресора і проміжних охолоджувачів
повітря;
в) відкрити клапани продування на компресорі і на водо масло роздільнику;
г) відкрити запірний клапан на повітряному охолоджувачі. Пуск компресора
при одночасно закритих клапанах продування і запірному клапані повітряного
балону забороняється;
д) підготувати до роботи і пустити приводний двигун;
е) після пуску і досягнення номінальної частоти обертання закрити всі
клапани продування.
11
При підготовці до пуску автоматизованого компресора слід перевірити
засоби автоматизації і виконати необхідні перемикання в системах відповідно до
інструкції по експлуатації.
Під час роботи компресора необхідно:
- стежити за тиском повітря по манометрам компресора, не допускаючи
його підвищення вище встановленого рівня;
- періодично продувати охолоджувачі повітря і водо масло віддільники;
- періодично контролювати рівень масла в картері і збірники масла,
температуру охолоджуючий води, роботу лубрикаторів.
Компресор повинен бути негайно зупинений у разі:
- появи ненормального стуку;
- підвищеного нагріву підшипників та інших деталей;
- підвищення температури виводить охолоджуючої води вище
рекомендованої;
- підвищення тиску стисненого повітря понад допустимий.
Для змащення компресорів слід застосовувати тільки спеціальні
компресорні масла відповідно до вказівок інструкції по експлуатації.
Зміна тиску повітря після проміжних ступенів є наслідком, як правило,
несправності клапанів. Про несправності всмоктуючих клапанів свідчить нагрів
всмоктуючого патрубка.
Причиною великої витрати масла може бути:
- високий рівень масла в картері;
- знос циліндрів і кілець або залягання кілець;
- невідповідне або неякісне масло;
- погана регулювання подачі мастила.
Надмірне надходження масла в циліндри, погане охолодження повітря і
несвоєчасна продування можуть призводити до утворення вибухонебезпечної
суміші парів масла і повітря в трубопроводах і балоні повітря.
Після зупинки не автоматизованого компресора слід закрити клапани
системи охолодження (через 2…3 хв. після зупинки) і запірний клапан балона
12
повітря, відкрити клапани продування для зниження тиску повітря в напірної
магістралі і компресорі.
При тривалої стоянці необхідно запускати компресор не рідше ніж один раз
на тиждень на 2…3 хв. на холостому ходу.
Машини кермові
При ТЕ рульових машин поряд з вказівками, наведеними в даному розділі,
необхідно керуватися вказівками КНД 31.2.002.02, КНД 31.2.002.07.
На ходовому містку і в румпельному приміщенні повинні бути вивішені
коротко описано, як експлуатації та блок-схеми рульової машини, що показують
порядок переходу з однієї системи дистанційного керування рульовим приводом на
іншу і з однієї силової установки (насосного агрегату) на іншу.
Перед виходом судна в рейс черговий механік спільно з СТМ і ЕМХ
зобов'язані не раніше, ніж за 12 годин до призначеного часу виходу оглянути
рульової машини і перевірити її в дії шляхом повних перекладань керма з борту на
борт. Перевірці підлягають усі силові установки (насосні агрегати) головного та
допоміжного рульового приводу, а також аварійне джерело енергії, якщо він
призначений тільки для живлення рульової машини. Результати огляду і перевірки
реєструють в машинному журналі.
При постійній експлуатації суден (поромів і ін.) В умовах відносно
коротких рейсів обсяг підготовки та перевірок може бути скорочений відповідно
до інструкції, розробленої для кожного конкретного типу судна і узгодженої з
судновласником. На таких судах підготовка і перевірка в повному обсязі повинні
виконуватися не рідше одного разу на тиждень.
Крім перевірок, зазначених в 6.8.2 (ПТЕ України), не рідше одного разу на 3
місяці повинні проводитися навчання по аварійному управління рульовим
пристроєм, включаючи управління безпосередньо з румпельного приміщення по
командам, які передаються з містка наявними засобами зв'язку. Час і результати
перевірок і навчань реєструють в судновому і машинному журналах.
При підготовці до дії рульових машин з електрично-гідравлічним приводом
слід перевірити:
- легкість переміщень золотників і відсутність їх заїдань;
13
- легкість провертання вручну валів насосів змінної продуктивності при їх
нульовому ексцентриситеті;
- рівні робочої рідини в розширювальних баках;
- відсутність нехарактерних шумів, витоків робочої рідини, стрибків і
затримок керма при його перекладанні;
- відсутність незатухаючих періодичних рухів керуючих валиків приладів
виконавчого механізму, золотників і гідро-підсилювачів, що ковзають блокування
насосів і керма.
Рульові машини повинні бути відрегульовані. Показниками якості
регулювання гідравлічних рульових машин є:
- найбільша точність установки керма в задане положення, що визначається
різницею заданого на посту управління і фактичного (за шкалою рульової машини)
кутів перекладки;
- мінімальне неузгодженість кульових положень насосів;
- обмежений люфт на керуючому органі головних насосів і невелика
загальна зона нечутливості системи управління. (Визначається шляхом плавного
повороту штурвала до моменту страгівання керма в тому і в іншому напрямках);
- відсутність сповзання керма в режимі управління "простий".
При підготовці до дії парової рульової машини необхідно здійснити її
прогрів, перевірити справність приводу до пускового золотника і дію клапана
економії. Якщо відбувається затримка з відходом судна, парову рульову машину
необхідно провертати через 15 хв. в зимовий час і через 30 хв. - в літній. При цьому
клапани продування циліндрів повинні бути відкриті.
Під час плавання рульовий пристрій і його механізми управління на
морських судах (і там, де це можливо - на річкових суднах) повинні оглядатися
черговим механіком не рідше одного разу за вахту. При цьому слід перевірити:
- наявність мастила на деталях, що труться, в прес-маслянках і оглядових
стеклах редукторів;
- стан регулюючих і стопорних пристроїв;
- відсутність нехарактерних шумів і перегріву підшипників;
При огляді гідравлічної рульової машини слід перевірити:
14
- рівні робочої рідини в розширювальних баках;
- свідчення манометрів гідравлічних контурів;
- плавність перекладань керма;
- відсутність перегріву гідро-обладнання і робочої рідини і її витоків;
- відсутність нехарактерних шумів в насосах і механічних з'єднаннях
рульового приводу;
- відсутність автоколивань деталей.
Протягом вахти черговий механік повинен періодично контролювати
справність дії рульової машини за показаннями наявних на пульті управління
приладів.
У разі виявлення існуючих відхилень показників роботи рульової машини
від норми, черговий механік зобов'язаний організувати постійний нагляд за її
роботою, доповісти про це СТМ і зробити в машинному журналі відповідний
запис.
У складних умовах плавання повинні бути введені в дію дві або більше
силові установки головного рульового приводу, якщо вони можуть працювати
одночасно.
У разі відмови, або подачі сигналу про несправності працюючої силової
установки рульового приводу (насоса, трубопроводів та ін.) черговий помічник і
черговий механік повинні негайно вжити заходів щодо введення в дію резервних
або аварійних технічних засобів рульового приводу з подальшим виведенням з дії
несправних. Черговий механік має негайно вжити заходів щодо усунення причин
несправності, викликати (при необхідності) ЕМХ і доповісти.
4. Контрольні питання для перевірки

1. перерахувати етапи запуску і зупинки насосів
2. перерахувати етапи запуску і зупинки вентиляторів
3. перерахувати етапи запуску і зупинки компресорів
4. перерахувати етапи запуску і зупинки рульової машини
15

котельної установки.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами пуску, експлуатації та зупинки котельної

установки. Придбати навички та вміння застосувати на практиці
отриманні знання.

- повторити теоретичний матеріал, по темі «Експлуатація котельної
установки»;

- провести зовнішній огляд суднового котла, визначити тип котла, місця
підведення і відведення рідини, що перекачується, місця установки контрольно-
вимірювальних приладів і керуючої арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів котлу.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення котлу.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску суднової котельної
установки.
16
Огляд котельної установки й підготовка до дії вентиляторів котельної
установки
При підготовці котла до дії необхідно:
- оглянути котел, його топку, пароперегрівник, водяний економайзер і
повітропідігрівник; перевірити чистоту поверхонь нагрівання й відсутність палива
в топленні; переконатися у відсутності видимих дефектів і сторонніх предметів. У
випадку появи сумнівів у справності внутрішніх частин або пристроїв котла
повинен проводитися внутрішній огляд;
- переконатися в справності топкових пристроїв і відсутності їх ушкоджень,
перевірити правильність розміщення дифузорів і форсунок щодо фурм (жарових
труб), перевірити легкість ходу дифузорів, шиберів, заслінок;
- оглянути паропроводи, переконатися в тому, що вони повністю зібрані й
покриті ізоляцією;
- оглянути й при необхідності розходити приводи клапанів арматури котла і
його трубопроводів; випробувати аварійні приводи з палуби;
- зробити зовнішній огляд водовказівних приладів і переконатися у
відсутності їх ушкоджень; перевірити вільний хід клапанів і їх приводів;
- переконатися у відсутності ушкоджень манометрів і інших контрольно-
вимірювальних приладів (СТОСІВ), наявності на них пломб і оцінок про строки
перевірки;
- перевірити висвітлення (нормальне й аварійне) усіх СТОСІВ і, насамперед,
водовказівних приладів;
- оглянути ізоляцію котла; переконатися в правильній установці всіх
знімних щитів.
При підготовці до дії котельних вентиляторів необхідно:
- перевірити дія заслінок газоходів і повітря-проводів, залишивши їх
відкритими;
- заслінки перед форсунками на топковому фронті закрити;
- якщо проводився ремонт котла з розкриттям обшивки, пустити котельний
вентилятор, перевірити повітряну щільність котла, звернувши увагу на ущільнення
17
знімних щитів каркаса. Перевірити показання напору повітря перед топковим
фронтом і в топці.
Підготовка водяної системи й заповнення котла водою

Перед заповненням котла водою необхідно:
1. оглянути трубопроводи живлення водою, переконатися в справності
арматур почерговим закриттям і відкриттям клапанів;
2. перевірити дія живильних засобів;
3. підготувати до роботи насос для заповнення котла водою й дозувальні
пристрої для введення хімічних реагентів;
4. перевірити, чи закриті всі клапани на котлі, за винятком зазначених у
пп.1.3.1.5, .7 пп.1.3.4 і 1.5.1.5 [6] парові клапани щоб уникнути їх затискача при
прогріванні злегка стронуть на відкриття;
5. перевірити, чи відкриті клапани до водовказівних приладів і манометрам;
6. перевірити кількість і якість води в цистерні живильної води;
7. переконатися, що клапани живильні на економайзер, між економайзером і
казаном, роз'єднувальний між котлом і пароперегрівником і інші, передбачені
інструкцією для експлуатації при заповненні котла водою, відкриті.
Якщо перед заповненням котла водою розкривалися кришки лазів і лючков,
то їх ущільнювальні прокладки слід ретельно оглянути й при необхідності
замінити.
Котел повинен заповнюватися дистилятом, прісною водою або
конденсатом, по можливості теплим, характеристики яких відповідають
установленому для котла водному режиму, з одночасним уведенням хімічних
реагентів відповідно до інструкції для експлуатації котла. Різниця температур води
й стінок котла не повинна перевищувати 30°С.
При заповненні водою повинен бути відкритий повітряний клапан ( при
відсутності - клапан продування манометра або клапан до свистка), а також клапан
продування вихідного колектора (секції) пароперегрівника.
Пароперегрівники й економайзери повинні заповнюватися водою, якщо
інструкція для експлуатації не містить спеціальних вимог.
18
Допускається при наповненні котла водою пропуски лючкових і лазових
затворів, а також арматури усувати обтисненням кришок і сальників без осушення
котла.
Рівень води в котлі перед розведенням, якщо відсутні спеціальні вказівки в
інструкції для експлуатації, повинен установлюватися:
1. для водотрубних котлів із природньою циркуляцією при наявності не
залежного від котла живильного засобу - трохи нижче робітника, але не нижче
щонайнижчого припустимого рівня по водовказівному приладу;
2. для водотрубних котлів із природньою циркуляцією при відсутності не
завісающого від котла живильного засобу - трохи вище робітника, але не вище
найвищого припустимого рівня по водовказівному приладу;
3. для газотрубних котлів, що не мають пристроїв для примусової
циркуляції води, на оцінці найвищого припустимого рівня по водовказівному
приладу;
4. для всіх інших котлів - на оцінці "робочий рівень". Рекомендований
рівень установлюється з обліком диферента судна.
Якщо котел перебував на "мокрому" зберіганні й був заповнений водою з
характеристиками, відповідними до вимог водного режиму, то досить відключити
його від розширювального бака, спустити частину води за нижню крайку
водовказівного скла, осушити трубопроводи пари, а потім довести рівень до
рекомендованого, випробувавши системи живлення котла.
Підготовка паливної системи

При підготовці паливної системи до дії необхідно:
1. зробити зовнішній огляд видаткових і відстійних паливних цистерн,
переконатися у відсутності патьоків палива й справності арматури;
2. спустити відстій, перевірити рівень палива в цистернах і при необхідності
поповнити їх;
3. оглянути паливну систему, фільтри, клапани, датчики й форсунки, у
форсунках зі змінними шайбами встановити стояночні розпилювальні шайби із
соплами рівного прохідного перетину;
19
4. перевірити форсунки на щільність, увести в топці й при закритих парових
і паливних форсуночних клапанах приєднати їх до трубопроводів; по можливості
прогріти форсунки паром, одночасно вентилюючи топку;
5. перевірити спрацьовування швидко запірних клапанів видаткових
цистерн, у тому числі за допомогою дистанційних приводів, перевірити роботу
дистанційного ручного привода до швидко запірному паливному клапану
паливного блоку системи автоматичного регулювання горіння котла;
6. переконатися в наявності справного електричного запальника. При
ручному запалюванні форсунок підготувати факел (на металевому прутку
довжиною не менш 1 м з відбійним диском) і футляр для його гасіння;
7. подати пара до системи підігріву палива й підготувати її до роботи;
8. відкрити пропускний клапан на трубопроводі палива в котлу, увести в
дію паливний насос і поливу підігрівач; заповнити систему підігрітим паливом,
відкрити клапан рециркуляції палива й прокачати систему до повного витиснення
повітря й холодного палива.
Залежно від сорту паливо слід підігрівати:
1. у цистернах основного запасу (перед перекачуванням з них палива) до
температури, що забезпечує роботу перекачувального насоса;
2. у видаткових цистернах - до температури, що забезпечує паспортний
тиск, що розбудується паливним (форсунковим) насосом, але нижче температури
спалаху пар палива в закритому тиглі не менш чому на 10 °С;
3. вступник до форсунок - до температури, що забезпечує в'язкість палива,
зазначену в інструкції для експлуатації, а при відсутності вказівок –
16…26 сСт (3…4 °ВУ).
По досягненню необхідної температури палива відрегулювати подачу пари,
що гріє, не допускаючи різких змін температури.
Підготовка засобів автоматизації

У процесі підготовки котла до дії необхідно готовити засоби автоматизації,
керуючись інструкціями для експлуатації, а також наступними загальними
положеннями:
20
1. переконатися у відсутності ушкоджень засобів автоматизації;
2. переконатися в тому, що регулятори і їх керуючі пристрої перебувають у
положенні " ручне керування", а маховики й рукоятки регуляторів тиску пари,
живлення котла, співвідношення паливо-повітря - у положенні повного закриття
( для повністю автоматизованих котлоагрегатів зазначена перевірка не
проводиться);
3. включити живлення на ЦПУ, CAP і ДАК, переконатися в можливості їх
дії, ґрунтуючись на вказівках інструкції для експлуатації;
4. переконатися в справності засобів захисту, світлової й звукової
сигналізації шляхом включення їх у дію (кнопкою, рукояткою);
5. перевірити відкриття запірних клапанів на імпульсних трубопроводах від
магістралей котла; відкрити клапани на зливальних і напірних лініях усіх
регуляторів; перевірити справність механізмів і пристроїв, що забезпечують подачу
робочого середовища;
6. подати робітниче середовище й перевірити тиск у системі; при підготовці
казана після тривалої бездіяльності вилучити повітря із трубопроводів і порожнин
сервомоторів гідравлічних систем; перевірити плавність ходу й відсутність заїдань
поршнів сервомоторів і регулювальних клапанів, по шкалі покажчиків ходу
переконатися в тому, що клапани повністю відкриваються й закриваються.
Якщо засобу автоматизації готуються до включення після тривалої
бездіяльності, слід попередньо вилучити антикорозійне змащення із зовнішніх
частин регуляторів, змазати маслом тертьові поверхні у важільних системах і
приводах ручного керування.
Обслуговування котла в дії

2.1. Загальні вимоги
Котел уважається діючим з моменту підйому тиску пари в ньому вище
атмосферного.
Черговість включення й число працюючих котлів установлюються старшим
механіком. Режими котлів на рідкому або твердому паливі рівної продуктивності,
що працюють на загальні споживачі, повинні встановлюватися однаковими.
21
За діючим котлом і обслуговуючими його механізмами необхідно вести
спостереження за показниками СТОСІВ, сигналам аварійно-попереджувальної
сигналізації, а також шляхом оглядів установки. Необхідно періодично
контролювати:
1. рівень води в котлу;
2. тиск перегрітого, насиченого й охолодженого пари;
3. температуру перегрітого й охолодженого пари;
4. паропродуктивність ( при наявності паромірів);
5. тиск і температуру живильної води на вході в котел, температуру води
після економайзера;
6. тиск і температуру палива, тиск пари (повітря) перед форсунками;
7. витрата палива і його рівень у видаткових цистернах;
8. тиск і температуру повітря перед топкою;
9. температуру й хімічний склад газів, що йдуть (останнє при наявності
газоаналізатора);
10. хімічний склад котлової й живильної води;
11. витрата води ( по вахтах, добовий).
При роботі котла на ручному або напівавтоматичному керуванні несення
постійної вахти у котлу є обов'язковим. При цьому параметри, зазначені в п.2.1.3
[6], контролюються постійно.
Тривала експлуатація котлів з відключеною системою автоматичного
регулювання в цілому або окремих її вузлів не допускається. Виключення
представляють аварійні випадки й планові виводи для технічного обслуговування.
Захист за рівнем води в котлу, де вона є, повинна бути включена при всіх
режимах, у тому числі при розведенні вогню й підйомі пари.
При ручному й напівавтоматичному керуванні головним котлом вахтовий
механік після одержання повідомлення про майбутню зміну навантаження повинен
попередити про це вахтового котельного машиніста (виключення допускаються
для випадків екстреної зупинки).
При всіх режимах роботи котлів слід прагнути не допускати подривів
запобіжних клапанів, вчасно ухвалюючи заходу до зниження тиску пари.
22
Включення котла в роботу
Включення котла в роботу на зовнішні споживачі повинне проводитися
тільки після випробування резервних живильних засобів і паливних насосів. Перед
включенням котла рівень води в ньому не повинен перевищувати робітника.
При з’єднанні котла з холодною магістраллю необхідно прогрівати її не
менш 15 хв ( залежно від довжини паропроводу), відкривши продування
паропроводу й відкривши роз'єднувальний клапан. Потім оглянути магістраль,
переконатися у відсутності пропусків пари. При відсутності витрати пари
охолодження пароперегрівника робити продуванням колектора перегрітого пари.
Перед збільшенням навантаження котла необхідно у форсунках зі змінними
шайбами перемінити стояночні розпилювальні шайби на основні.
При підключенні котла в паралельну роботу з діючим необхідно стронуть
роз'єднувальний клапан, після закінчення 5 хв злегка відкрити його, потім
протягом 5…10 хв повільно й обережно відкрити на потрібну величину. Тиск у
котли, що підключається, повинне бути таким же або на 0,05…0,1 Мпа
(0,5…1,0 кгс/см2) більше, чим у паропроводі. Якщо інструкцією передбачені
розведення вогню й підйом пари при заповненому водою пароперегрівнику, то
казан повинен включатися в роботу при тиску в ньому на 0,05 МПа (0,5 кгс/см 2)
менше, чим у паропроводі.
Включення головного котла в паралельну роботу на ходовому режимі
повинне проводитися при відкритих клапанах продування головного паропроводу і
його арматури й зниженому навантаженню головного двигуна аж до найменшого
ходу.
Після включення котла в роботу повинні бути включені всі системи
автоматичного й дистанційного керування казаном, а також усі пристрої
сигналізації й захисту, для чого необхідно:
1. при режимі, що встановився, котельної установки перевести регулюючі
пристрої з ручного на автоматичне керування відповідно до вказівок інструкції для
експлуатації, дотримуючи послідовності включення регуляторів і вимоги п.2.2.16
[6];
23
2. установити задані значення регульованих параметрів за допомогою
ручного або дистанційного керування регулюючими пристроями;
3. перевірити підтримку регуляторами заданих значень параметрів.
Неприпустимі відхилення усунути впливом на, пристрої відповідних регуляторів;
4. перевірити роботу допоміжних механізмів, що обслуговують засоби
автоматизації.

1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до пуску суднових парових
котлів згідно правил технічної експлуатації СПК.
2. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу праці суднових
парових котлів згідно правил технічної експлуатації СПК.
3. Досконально перечислить усі етапи підготовки виходу з дії суднових
парових котлів, згідно правил технічної експлуатації СПК.
4. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу праці та без
дійства СПК, згідно правил технічної експлуатації СПК.
24

дизельної установки.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання дизельної установки

під час пуску, експлуатації та зупинки. Придбати навички та вміння
застосувати на практиці отриманні знання.

- повторити теоретичний матеріал по темі «Експлуатація ДВЗ»;

- провести зовнішній огляд ДВЗ, визначити тип двигуна, місця підведення і
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів двигуна.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення ДВЗ двигуна.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску ДВЗ.
25
Підготовка ДВЗ до дії
- Після нетривалої перерви в роботі (не більш 48 годин без виробництва
ремонтних робіт) [6] необхідно:
1) зробити зовнішній огляд дизеля;
2) підготувати до дії й перевірити справність механізмів і систем, що
обслуговують дизель, відповідно до вимог п. п. 2.3 - 2.8;
3) прокачати й прогріти дизель водою й маслом;
4) перевірити справність засобів автоматизації, у тому числі аварійно -
попереджувальної сигналізації й захисту, зовнішнім оглядом, за показниками
контрольних - вимірювальних приладів і інших засобів індикації, а також за
допомогою пристроїв вбудованого контролю ( при наявності);
5) провернути колінчатий вал (валоповоротним пристроєм, вручну й ін.).

- Забороняється запровадження в дію й робота дизелів у випадках:
1) невідповідності характеристик палива й масла зазначеним в інструкції для
експлуатації ;
2) наявності тріщин у фундаментній рамі, колінчатих валах, шатунах,
анкерних зв'язках головних, рамних і мотилевих підшипників, а також тріщин, що
пропускають воду або масло, на робочих поверхнях блоку, на циліндрах, головках
поршнів і кришках циліндрів, несправних турбокомпресорів;
3) раскепів колінчатого валу, що перевищують установлені норми;
4) несправного стану пускового й реверсивного пристрою; органів
газорозподілу й подачі палива; все режимного й граничного регуляторів частоти
обертання; валообертого пристрою, валопровіда, його підшипників і сальників
дейдвуда ( для головних дизелів із прямою передачею на гвинт);
5) тиску мастила, палива й охолодної води нижче встановленої норми;
6) підплавдених або, що мають викрашування білого металу рамних,
мотилевих і головних підшипників;
7) несправності запобіжних і захисних пристроїв, сигналізації, редуктора й
муфт, системи передпускового прокачування циркуляційним маслом;
26
8) зношування основних відповідальних деталей, що перевищувало гранично
припустимі значення, а також відсутності документальних даних про фактичні
розміри тертьових деталей і зазорах у з'єднаннях;
9) наявності сторонніх стукотів і шумів у дизелі;
10) несправності або відсутності штатних контрольно - вимірювальних
приладів, а також наявності приладів, термін дії перевірок яких минув, з
ушкодженими пломбами пломб, що не мають, і клейм, що перевіряють організацій;
11) наявності несправності у системах трубопроводів дизеля;
12) несправності газовипускних колекторів.
Підготовка масляних систем (змащення й охолодження)
- Перевірити рівень масла в стічних цистернах або в картерах дизеля й
редуктора, у масляних збірниках або стічних цистернах турбокомпресорів
наддування, у масляних сервомоторах, у корпусі упорного й опорного
підшипників, у лубрикаторів, у регуляторі частоти обертання. При необхідності
поповнити їхнім маслом до необхідного рівня. Переконатися у відсутності води в
циркуляційному маслі.
- Переконатися в справності пристроїв автоматичного поповнення й
підтримки рівня масла в цистернах.
- Підготувати до роботи масляні фільтри й масляний охолоджувач, привести
клапани на трубопроводах у робоче положення.
- Перед провертанням дизеля подати масло в його циліндри, циліндри
продувних (наддувочних) насосів і в інші місця лубрикаторного змащення,
приводячи лубрикаторі в дію вручну або незалежним приводом. Подати масло до
всіх крапок ручного змащення.
- Підготувати до роботи й пустити автономні масляні насоси дизеля,
редуктора, турбокомпресорів. Перевірити дія дистанційного автоматизованого
керування основними й резервними насосами, вилучити із систем повітря.
Прокачати маслом системи змащення дизеля й турбокомпресорів при одночасному
провертанні дизеля вала обертовим пристроєм ( при його відсутності - вручну).
Переконатися в наявності необхідного тиску масла в системі по штатних приладах,
27
перевірити вступ масла до всіх крапок змащення дизеля, а також на охолодження
поршнів. Після закінчення прокачування відключити валообертовий пристрій.
- В установках з відбором потужності через редуктор підготувати до роботи
масляну систему редуктора.
- При температурі повітря в машинному приміщенні нижче 15°C необхідно
підігріти масло. При відсутності спеціальних нагрівальних пристроїв масло
нагрівають шляхом прокачування через систему під час прогріву дизеля пором або
водою від працюючих дизелів. Температура масла при цьому не повинна
перевищувати 45°C.
- При досягненні контрольованими параметрами робочих значень
переконатися в зникненні аварійно - попереджувальних світлових сигналів.
Підготовка системи водяного охолодження
- Підготувати до роботи фільтри, водоохолоджувачі й водяні підігрівачі,
установити клапани і крани на трубопроводах у робоче положення й перевірити їх
справність у дії.
- Перевірити рівень води в розширювальній цистерні контуру прісної води і у
цистерн автономних систем охолодження поршнів і форсунок. При необхідності
поповнити системи водою.
- Підготувати до роботи й включити автономні насоси системи прісної
охолодної води (циліндрів, поршнів, форсунок і т.д.). Насоси повинні працювати
протягом усього часу підготовки дизеля.
Підготувати до роботи й включити насос системи забортної охолодної води
для водяних і масляних охолоджувачів. Насос повинен працювати тільки протягом
часу, достатнього для перевірки справності системи й насоса (якщо він не
призначений для обслуговування інших споживачів).
Перевірити дія дистанційного автоматизованого керування основними й
резервними насосами. Довести тиск води до робочого, випустити із системи
повітря.
- При прокачуванні системи охолодження циліндрів, поршнів, необхідно
підтримувати температуру охолодної води від 45°С до 55°С, а води охолодження
28
форсунок - від 60°С до 80°С. Перевірити роботу приладів контролю й регулювання
температури.
- При охолодженні дизеля забортною водою (одно контурна система)
установити клапани на трубопроводах у робоче положення, включити автономний
насос, прокачати дизель забортною водою до повного витиснення повітря із
системи. Перевірити роботу резервного насоса.
- При прогріві дизеля пором необхідно попередньо переконатися в тому, що
всі порожнини охолодження заповнені водою. Тиск пари в цьому випадку не
повинне бути вище 0,25 МПа (2,5 кгс/см 2), подача пари здійснюється в нижню
частину блоку. Прогрів дизеля тільки пором при незаповнених водою порожнинах
забороняється.
- При досягненні контрольованими параметрами робочих значень
переконатися в зникненні аварійно - попереджувальних світлових сигналів.
Підготовка паливної системи
- Перевірити наявність палива у видаткових цистернах, вилучити відстій
води, перевірити чистоту фільтрів, заповнити трубопровід паливом до повного
витиснення повітря із системи. Переконатися в справності аварійно -
попереджувальної сигналізації при мінімальному рівні палива у видатковій
цистерні.
- Установити в робоче положення клапани на трубопроводах від видаткової
цистерни до дизеля, повернення палива від насосів дизеля, охолодження форсунок
паливом і перевірити їхня справність у дії.
- Якщо температура повітря в машинному приміщенні менше ніж
температура застигання палива на 15…20° C, тоді паливо у видаткових цистернах і
трубопроводах необхідно підігріти за допомогою системи обігріву.
- Підготувати до роботи й пустити автономні насоси: підкауючий паливний і
охолодження форсунок паливом, при необхідності вилучити із трубопроводів
повітря, довести тиск палива до робочого, переконатися в справності насосів і
систем.
Перевірити дія дистанційного керування основними й резервними насосами.
Зупинити насоси.
29
- Якщо зроблена заміна паливних насосів, форсунок або паливних
трубопроводів, необхідно прокачати вручну паливні насоси через відкриті
контрольні крани форсунок до повного витиснення повітря. Після закриття
контрольних кранів знову прокачати паливо до початку значного опору
переміщенню важеля ручного прокачування. Опір переміщенню важеля свідчить
про відсутність повітря в системі. Переконатися у відсутності заїдання паливної
рейки з відключеними тягами регулятора.
- При роботі дизеля на паливі з підвищеною вихідною в'язкістю необхідно:
1) підігріти паливо в трубопроводах і у видаткових цистернах паливної
системи, при цьому максимальна температура підігрітого палива в ємностях,
повідомлених з атмосферою, повинна бути не менш чому на 10 гради. C нижче
температури спалаху по Мартенс - Пенскому, зазначеної в паспорту палива;
2) підготувати до роботи пристрою гомогенізації ( при їхній наявності),
сепарації й фільтрації палива, регулятори в'язкості відповідно до інструкцій;
3) увести в дію й перевірити працездатність віскозиметра;
4) пуск і прогрів дизеля робити на паливі, що не вимагає підігріву, якщо це
обумовлює інструкція для експлуатації.
- Підготовка систем пуску, продувки, наддування й випуску
- Вилучити з балонів пускового повітря конденсат і масло шляхом продувки,
перевірити тиск у балонах. Підготувати до роботи й пустити компресор,
переконатися в його нормальній роботі. Перевірити систему керування
компресорами. Поповнити балони повітрям. Проконтролювати, щоб температура
стисненого повітря перед вступом у балони була не вище 40 гради. C.
- Перевірити справність дії пускового пристрою, установити органі
керування пуском у положення "Стоп".
- Плавно відкрити запірні клапани подачі повітря від балонів до поста
керування й головному пусковому клапану.
- Для дизелів з електричним пуском перевірити заряд акумуляторних батарей
і при необхідності провести їхню підзарядку.
- Підготувати до роботи повітроохолоджувачі й фільтри наддувочного
повітря.
30
- При необхідності вилучити воду й масло з ресивера продувного повітря,
впускного й випускного колекторів, під поршневих порожнин продувних насосів,
повітряних порожнин повітроохолоджувачів, газових і повітряних порожнин
турбокомпресорів. Перевірити й пустити в хід автономні продувні насоси.
- Підготувати до роботи турбокомпресори. Перевірити наявність масла у
ваннах підшипників, справність фільтрів і роботу масляних насосів.
Звернути увагу на чистоту й кріплення фільтра - заборника повітря.
Переконатися, щоб при роботі турбіни ніякі сторонні предмети не могли потрапити
усередину.
- Відкрити всі пристрої, що закривають випускний трубопровід. На судах, де
випускний трубопровід розташований поблизу або нижче ватерлінії, зовнішній
запірний пристрій відкривається одночасно з пуском дизеля. Порядок пуску в
цьому випадку повинен бути застережений спеціальною інструкцією, розробленою
відповідної механічною службою судновласника.
- Категорично забороняється при пуску дизеля застосовувати кисень або
будь-який горючий газ. При використанні для пуску дизеля стисненого газу, що
доставляється на судно в балонах, обов'язково перевірити на березі за допомогою
тліючої скіпи, не чи є доставлений газ киснем або горючим газом.
Прогрів і введення дизеля в режим експлуатаційного навантаження
- Час, необхідне для прогріву дизеля до включення його під навантаження
після пуску, регламентується заводською інструкцією для експлуатації й, крім
того, визначається типом дизельної установки, її технічним станом. Забороняється
скорочувати час прогріву й уведення дизеля в режим експлуатаційного
навантаження, за винятком випадків, викликаних вимогами забезпечення безпеки
судна й пов'язаних з погрозою людського життя.
Тривалість роботи дизеля на холостому ходу й мінімальне навантаження при
прогріві повинні відповідати вимогам заводської інструкції для експлуатації.
- Якщо в інструкції для експлуатації відсутні вказівки по температурному
режиму прогріву, то дизель уважається прогрітим і готовим для включення під
навантаження, якщо при режимі, що встановився, навантаження й постійних
температурах води й масла на вході в дизель температури води й масла на виході з
31
нього залишаються також постійними з незначними відхиленнями від середньої
величини.
При низькій температурі забортної води, що надходить у систему
охолодження дизельної установки, необхідно частина теплої води, а також частина
циркуляційного масла перепускати крім їхніх охолоджувачів. Слід мати у виді, що
краще прохолоджувати дизель більшою кількістю теплої води, чому малою
кількістю холодної.
Перепуск усього циркуляційного масла крім охолоджувача не допускається,
тому що холодне масло, що залишилося в ньому, після включення охолоджувача
повністю в роботу може утворювати масляну пробку, що утрудняє прохід гарячого
масла, що може привести до аварії дизеля.
Під час роботи дизеля необхідно контролювати наступні параметри:
1) частоту обертання дизеля, турбокомпресорів;
2) тиск у циркуляційній системі змащення дизеля й редуктора, охолодження
поршнів, тиск масла до й послу фільтрів;
3) температуру циркуляційного масла на вході й виході після масло
охолоджувача, а також охолодного масла на виході з поршнів;
4) рівень масла в стічних і напірних цистернах, у картері дизеля, масло
збірниках турбокомпресорів, лубрикаторах;
5) тиск води охолодження циліндрів, поршнів, турбокомпресорів,
охолоджувачів масла, води й повітря;
6) температуру води на вході й виході із циліндрів, поршнів,
турбокомпресорів, охолоджувачів масла, води й повітря;
7) тиск охолодного середовища (води, палива, масла) на вході у форсунки й
температуру на виході з них;
8) рівень води в розширювальній і стічної цистернах;
9) тиск палива після паливо підкачувального насоса, температуру або
в'язкість палива перед паливними насосами дизеля ( при роботі на паливі
підвищеної в'язкості);
10) рівень палива у видаткових цистернах;
32
11) тиск пускового повітря перед головним пусковим клапаном і в
повітряних балонах;
12) тиск наддувочного повітря до й послу повітроохолоджувачів і його
температуру після повітроохолоджувачів;
13) параметри живлення (тиск масла або повітря, напруга електричного
струму) у системі керування дизелем;
14) температуру випускних газів по циліндрах, у випускному колекторі,
перед і після турбокомпресорів;
15) температуру вузлів тертя (підшипників дизеля, редуктора, упорного
підшипника й ін.);
16) концентрацію масляного туману в картері дизеля;
17) параметри, що характеризують умови змащення підшипників
турбокомпресорів ( залежно від конструктивного виконання системи змащення).
Періодичність контролю параметрів дизеля встановлюється інструкцією для
експлуатації залежно від надійності його вузлів.
РЕЖИМИ ВВЕДЕННЯ ДИЗЕЛЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНУ ПОТУЖНІСТЬ
Товщина денця Кількість Час роботи на Загальний час

головки поршня, кроків кожному кроку уведення
мм навантаження , хв у режим, мін
До 20 10 1…2 10…20
Понад20 до 30 10…12 2…3 20…35
Понад 30 до 40 12…13 3…4 35…50
Понад 40 до 50 13…14 4…5 50…70
Понад 50 до 60 14…15 5…6 70…90
Після зупинки дизеля, якщо надалі не буде потрібно підтримка його в

готовності, необхідно:
1) зупинити паливо підкачувальний насос;
2) закрити запірні клапани на магістралі палива й на видаткових цистернах
(в установках, що працюють на паливі з підвищеною вихідною в'язкістю, зупинити
механізми, що обслуговують систему підготовки палива, а також перекрити подачу
пари на обігрів цистерн, фільтрів, підігрівників трубопроводів);
33
3) закрити запірні клапани на пускових балонах і трубопроводі пускового
повітря, стравити повітря із трубопроводу;
4) продовжувати прокачування систем охолодження дизелів і поршнів
автономними або резервними насосами до моменту, коли температура в системах
понизиться до величини, зазначеної в інструкції заводу - виготовлювача ( при
відсутності таких вказівок прокачування проводиться до моменту, коли
температура охолодної води або масла на виході з дизеля, поршнів понизиться до
30…35°С);
5) зупинити автономні продувні насоси;
6) відкрити індикаторні декомпресійні крани, зняти кришки картерних
люків з дотриманням вимог техніки безпеки й, керуючись вимогами п. 2.8,
провернути дизель за допомогою валу поворотного пристрою (або вручну) і
перевірити стан доступних для огляду деталей циліндра поршневої групи й
колінчатого вала, відключити валу поворотне пристрій після перевірки деталей
руху, установити кришки картерних люків на місце, закрити індикаторні
декомпресійні крани;
7) переконатися, що пускові балони наповнені повітрям;
8) поповнити паливом видаткові цистерни. На судах, де передбачене
автоматичне поповнення видаткових цистерн, контролювати правильність роботи
цих засобів автоматизації;
9) припинити подачу змащення через центральну систему, а при
примусовому змащенні окремих деталей вийняти масленки із гнізд;
10) відкрити спускні крани ресиверів, повітропроводів і випускних
колекторів для видалення води, що скопився, і масла;
11) виключити живлення систем керування;
12) зробити операції згідно з інструкцією й правилам технічної експлуатації
суднових ВРШ по виводу з дії постів керування й механізмів, що обслуговують
установку ВРШ;
13) обтерти насухо зовнішню поверхню дизеля, змазати маслом деталі, що
не обслуговуються централізованої системою змащення, змазати поліровані й
чисто оброблені деталі;
34
Оцінка теплової напруженості проводиться по наступних непрямих
показниках:
1) середньому індикаторному тиску або середньому тиску за часом;
2) положенню покажчика навантаження ( паливної рейки);
3) температурі випускних газів за циліндрами (перед турбінами);
4) температурі охолодної води й масла, що виходять із циліндрів і поршнів;
5) перепадам температури охолодної води й масла на дизелі.
- Механічна напруженість дизеля оцінюється на основі вимірів наступних
параметрів:
1) крутного моменту або ефективної потужності;
2) максимального тиску згоряння;
3) середнього індикаторного тиску або середнього тиску в циліндрах за
часом.

1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до пуску, згідно правил
технічної експлуатації ДДГ.
2. Досконально перечислить усі етапи пуску, згідно правил технічної
експлуатації ДДГ.
3. Досконально перечислить усі етапи підготовки паливної системи, згідно
правил технічної експлуатації ДДГ.
4. Досконально перечислить усі умови підготовки системи охолодження
дизеля генератора, згідно правил технічної експлуатації ДДГ.
35
Тема: Бункерування судна. Заходи з техніки безпеки при бункеруванні.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання при

бункеруванні судна. Придбати навички та вміння застосувати на
практиці отриманні знання.

- повторити теоретичний матеріал по темі «Бункеровка»;

- провести зовнішній огляд паливної системи, визначити тип палива (масла),
місця підведення і відведення палива (масла), що перекачується, місця установки
контрольно-вимірювальних приладів і керуючої арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів паливної
системи.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення паливної системи та
масляної системи.
- досконально перечислить усі етапи підготовки бункерувальної системи.
36
Підготовка і проведення бункерувальних операцій на судні
Підготовка судна до прийому палива (бункеровці) є найважливішою
частиною організації правильної експлуатації судна з точки зору запобігання
забруднення навколишнього середовища (моря) нафтопродуктами. Особливо
актуально це стало після запровадження в дію Міжнародного кодексу з управління
безпечною експлуатацією суден і запобіганням забрудненню (ISM CODE).
Таким чином при підготовці і проведенні бункерування судна вахтова
служба судна і відповідальні особи повинні виконати наступні заходи:
- Підняти прапор «BRAVO» або включити червоне кругової ліхтар;
- Зробити попередження по судну про початок бункерування і заборону
куріння і використанні відкритого вогню на палубі;
- Переконатися в закритті клапанів і наявності заглушок на трубопроводах
прийому палива протилежного борту;
- Переконатися в якісного зв'язку з вахтовим офіцером, машинним
відділенням, бункерувальником;
- Провести виміри кількості палива в танках судна і бункерувальника;
- Переконатися, що самозапірни клапана на вимірювальних трубах паливних
танків знаходяться в закритому положенні, а заглушки встановлені на штатні
місця;
- Перевірити закриття всіх палубних шпігатів;
- Переконатися, що вентиляційні трубопроводи паливних танків нічим не
заблоковані;
- Піднести до місця бункерування первинні засоби пожежогасіння;
- Переконатися, що засоби та обладнання для боротьби з розливом нафти
(OIL SPILL EQOIPMENT) доступні і готові до використання;
- Переконатися, що переливні танки спорожнені;
- Треба перевірити дію судновий сигналізації про заповнення (переліве)
танків
Оскільки на всіх судах застосовується МКУБ (ISM CODE), виконати вимоги
чек-листа по бункеровці (BUNKER OPERATION CHECK LIST).
- Перед остаточним заповненням танків знизити продуктивність подачі
палива до мінімальної, заповнюючи танки послідовно;
- Продути шланг для бункеровці перед його від'єднанням від суднового
трубопроводу;
- Зробити необхідні записи про бункеровку в машинному журналі і журналі
нафтових операцій (OIL RECORD BOOK).
37
При підготовці судна до бункеровці старший механік повинен
переконатися в тому, що:
- Палубні шпігати герметично закриті, і при необхідності зацементовані;
- Вентиляційний трубопровід трубки танків, що підлягають заповненню,
забезпечує вільний вихід повітря і газів, сітки очищені;
- Переливна цистерна спорожнена, а сигналізація переливу справна;
- Під сполуками шлангів, по яких проводиться бункерування, встановлені
піддони;
- Виділені для прийому бункера танки дозволяють прийняти необхідну
кількість палива для чого повинні бути виконані виміри рівнів в цих танках.
Результати вимірів фіксуються в вахтовому машинному журналі і чек-листах.
- Визначити і погодити з капітаном або старшим помічником капітана танки
для прийому бункера і порядок їх заповнення, щоб уникнути втрати остійності.
- Прийом палива повинен здійснюватися без змішування одержуваного
палива з уже наявними на борту паливом.
- Зазвичай до початку бункерування судна представляють повідомлення, з
яким командування судна має уважно ознайомитися. Зразок такого сповіщення
може мати наступний вигляд:
Повідомлення про готовність для поставки бункера.

Паливо закачується в танки з середньою продуктивністю _Т / год. Тому
необхідно тримати клапани відкритими і також заміряти рівень, якщо Ви бажаєте
перевірити швидкість прийому палива.
Перед прийомом палива підготувати все необхідне для запобігання
забрудненню моря нафтою, а також встановіть на палубі вогнегасник в місці
з'єднання шлангів.
Призначити авторитетного представника, перевірити відкриті танки
бункерувальника, які були до цього опечатані митницею для контролю за кількістю
видається палива, і для перевірки з'єднання шлангів - точки, які небезпечні щодо
пропусків, тому що загальна відповідальність за бункерування паливом лежить па
вашому судні.
Кількість буде визначатися тількі вимірами в танках бункерувальника, тому
ми не будемо нести будь - яку відповідальність за кількість після бункерування при
наявності різниці у вимірах з вашими танками. Якщо ви не згодні, ви можете
запросити незалежного сюрвейєра для виконання вимірювань на нашому
Бункерувальники, в період бункерування, всі витрати - час, збитки будуть за
рахунок вашого судновласника /.
Проби будуть взяті відповідно існуючим вимогам в період бункерування і
будуть надані вам. Збереження проб гарантована в розумний період. Будь ласка,
майте на увазі, що ми не ставимо собі будь-яку мету / в будь-якому випадку /, а
наша компанія має відношення тільки до набору проб і їх пломбування.
38
Після закінчення бункерування ми запрошуємо вашого представника для
проведення остаточних вимірів палива на нашому Бункерувальники і для підпису
сертифікату.
Мати на увазі, що :
У «розписці бункеровці» не допускається «відмовний штамп» будь-якого
типу або форми, також будь-які зміни або відмови, поставлені пізніше.
На підставі наданих Бункерувальником сертифікату (Bunker Delivery Note)
переконатися у відповідність значень характеристик палива, призначеного до
постачання, замовленому.
Сертифікат (BDN) повинен містити наступну інформацію:
- Назва і ІМО номер одержувача судна;
- Порт;
- Дата і час початку поставки;
- Найменування, адреса і номер телефону постачальника палива;
- Найменування продукту;
- Кількість в метричних тонах;
- Щільність палива при 15 С, кг / м3;
- Вміст сірки (% по масі);
- Декларація, підписана і завірена представником постачальника палива, про
те, що поставлене паливо відповідає встановленим вимогам.
При підготовці до операції бункеровці особа, яка безпосередньо відповідає
за їх проведення, зобов'язана:
- Перевірити готовність паливної (масляної) системи до приймання (видачі)
бункера, що фіксується у вахтовому машинному журналі і в відповідних чек-
листах;
- Перевірити наявність у місць прийому бункера, засобів гасіння пожежі і
засобів локалізації розливу (вогнегасників, ящик з піском, пожежний рукав,
пеногенератор, совок, лопати, тирса, ганчір'я, абсорбенти);
- Перевірити надійність під'єднання і герметичність бункеровочного (их),
шлангу (ів), термін (і) його (їх) останнього випробування;
- Перевірити, надійність зв'язку всіх постів і палуби з Бункерувальником.
- Составіть акт, спільно з представником бункерувальника, в якому
відобразити:
- Заміри кількості палива (масла) по танках судна і бункерувальника;
- Етапи прийому бункера і інтенсивність його подачі, по етапах;
- Порядок подачі сигналів зі зміни інтенсивності або припинення подачі
бункера.
До початку проведення бункерувальних операцій механік, відповідальний за
бункерування; повинен провести інструктаж е виділеними і його розпорядження
особами і перевірити їх знання з:
- пристрій паливної (масляної) системи судна;
39
- розташування паливних, переливних танків;
- розташування переливних, вимірювальних і повітряних труб;
- розташування січних клапанів і клінкетів;
- типових англійських фраз і сигналів, що подаються руками, в процесі
бункерування;
- дій по судновому Плану запобігання забрудненню навколишнього
середовища;
- розташування постів зв'язку з МКВ і постів аварійної зупинки
бункерування. Результати інструктажу і перевірки заносяться в машинний журнал
(Журнал інструктажу персоналу перед бункеруванням) і відзначають у відповідних
чек-листах.
До початку прийому бункера механік, відповідальний за бункерування,
зобов'язаний забезпечити герметизацію, а при необхідності і цементування всіх
шпігатів верхньої палуби. При цьому якість герметизації шпігатів повинна
виключати навіть незначні просочування нафтопродуктів за борт.
Герметичність закриття шпігатів перевіряється старшим помічником капітана
і старшим механіком, про що робиться відповідний запис у судновому журналі.
Також необхідно перевірити танки бункерувальника індикатором на предмет
відсутності води.
Проведення бункерувальних операцій на судні
Необхідно вимагати паспорт на нафтопродукти. Обумовити максимальний
тиск подачі палива.
Прийом бункера (палива і масла) необхідно починати при мінімальній
інтенсивності подачі. Після перевірки надходження бункера в танки задіяні в
бункерувальних операціях і відсутності пропусків і підтікань в місцях з'єднання
шлангів і трубопроводів - інтенсивність подачі бункера може бути доведена до
домовленого з представником бункерувальну компанії (бункеровщики) значення.
При виборі інтенсивності подачі палива слід враховувати в'язкість і
температуру прийнятого палива, кількість одночасно відкритих для прийому
танків, температуру зовнішнього повітря і забортної води. Рекомендована
максимально-допустима інтенсивність подачі палива повинна становити:
250 м3 / год для важкого палива; 100 м3 / год для легкого палива.
У процесі прийому палива необхідно постійно контролювати тиск палива в
шлангу, рівні в заповнюваних танках, відсутність переливу. Закривати клапани в
заповненому танку можна тільки після відкриття приймалень клапанів в інші
танки. При заповненні ганка «підрівень» інтенсивність запалення необхідно
знизити відкриттям прийомних клапанів в інші танки. Закриття приймального
клапана останнього танка проводиться тільки після припинення подачі бункера з
бункерувальної станції (бункерувальника).
40
Через 15…20 хвилин після заповнення танка і закриття прийомних клапанів
необхідно перевірити в ньому рівень. Зміна рівня вказує на ненадійність закриття
клапанів.
При заповненні міждонних танків рекомендується спускати в них паливо
самопливом з інших танків зберігання бункера, розташованих вище їх за рівнем.
Остаточне заповнення танків необхідно проводити в кілька прийомів.
Клапани з дистанційним приводом рекомендується відкривати вручну. Це
запобіжить їх мимовільне закриття навіть при знеструмленні судна.
На початку прийому бункера, відповідальний за бункерування механік,
повинен доповісти вахтовому помічнику капітана і зробити запис в машинному
вахтовому журналі.
Якщо судно має диферент або крен, то, щоб уникнути утворення в танках
повітряних пробок, забороняється заповнювати танки «доверху».
У процесі всієї бункерування необхідно проводити контроль за посадкою і
остойчивостью судна.
Виробляти контрольний відбір палива з системного трубопроводу. При
цьому (під час контрольного відбору палива) стежити, щоб паливо подавалося без
повітряних бульбашок (інакше лічильник дає завищені показання).
Завершення бункерувальних операцій на судні
Відбір і цілісність зразків.
Протягом всієї бункерування повинен здійснюватися безперервний відбір
проб одержуваного палива з приймального колектора судна.
Основний зразок повинен відбиратися одним з таких методів:
- занурювальним відбірником зразку безперервної дії з ручним клапаном;
- автоматичним відбірником зразку, через регулярні проміжки часу;
- автоматичним відбірником зразку, що спрацьовує в залежності від
швидкості подачі палива.
Устаткування для відбору зразків повинно використовуватися відповідно до
інструкції заводу-виготовлювача.
Повинно бути передбачено засіб опечатування обладнання для відбору
зразків протягом усього періоду подачі палива. Ємність для основного зразка
повинна приєднуватися до обладнання для відбору зразків і опечатуватися, з тим,
щоб запобігти неправильне поводження зі зразком.
Ємність для зберігається зразка повинна бути чистою і сухою. Кількість
зберігається зразка має бути достатнім для проведення необхідних випробувань,
проте має становити не менше 400 мл. Ємність повинна бути заповнена на
90% ± 5% місткості і опечатана.
Відразу після збору зберігається зразка представник постачальника в
присутності представника судна повинен встановити пломбу, захищену від
неправильного поводження, з особливим засобом позначення. До ємності для
41
зберігається зразка повинен бути прикріплений ярлик, що містить наступну
інформацію:
- місце і метод відбору зразка;
- дата початку поставки;
- найменування танкера-заправника / паливо схрону;
- найменування та номер ІМО приймає судна;
- підписи і імена представника постачальника та представника судна;
- відомості, що дозволяють ідентифікувати пломбу;
- сорт палива.
Після закінчення бункерувальних операцій повідомити вахтового
помічника капітана наступну інформацію:
- час закінчення прийому палива;
- кількість і найменування прийнятого палива;
- кількість і номери танків, в які прийнято паливо.
Відповідно до існуючих правил зберігається зразок повинен зберігатися під
контролем судна доти, поки отримане рідке паливо не буде в значній мірі
витрачено, але в будь-якому випадку протягом не менше 12 місяців з моменту
поставки, а сертифікати на паливо - протягом 3 х років. Повинні бути проведені
необхідні записи в машинний журнал і журнал нафтових операцій.
Капітан судна повинен розробити і підтримувати систему контролю за
зберіганням зразків.
42
43
1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до прийому і
перекачування палива, згідно правил бункерування.
2. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу праці суднової
системи прийому та перекачування палива, згідно правил бункерування.
3. Досконально перечислить усі етапи відбору проб палива для аналізу на
березі, згідно правил бункерування.
4. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу роботи та без
дійства суднових систем палива, згідно правил технічної експлуатації.
44
Тема: Діагностування роботи головного двигуна. Аналіз результатів

індиціювання.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами діагностування головного двигуна і

вміти аналізувати отриманні дані. Придбати навички та вміння
застосувати на практиці отриманні знання.


- провести зовнішній огляд двигуна, місця підведення і відведення рідини,
що перекачується, місця установки контрольно-вимірювальних приладів і
керуючої арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів для
діагностики ГД та ДДГ.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення системи діагностики ДГ і
ДДГ.
- досконально перечислить усі етапи підготовки до діагностики ДГ і ДДГ
45
Надійна і економічна робота двигуна може бути забезпечена за умови

нормального функціонування всіх його вузлів і агрегатів. Основною ознакою такої
роботи є відповідно (в межах, обумовлених ПТЕ суднових технічних засобів)
контрольованих робочих параметрів їх значенням, передбачені інструкціями
заводів-будівельників.
В умовах експлуатації в основному застосовують технічне функціональне
діагностування двигунів внутрішнього згорить ня (ДВС). При цьому контролюють
і кількісно оцінюють значення параметрів. На підставі їх обробки і аналізу де
гавкають висновку про стан об'єкта.
Основні види діагностичної інформації наступні: зміни складу дотичних
середовищ; зміна температурних показників деталей; дані візуального контролю;
спектр вібро акустичних сигналів, що генеруються вузлами ДВС; зміна параметрів
робочого процесу.
Залежно від діагностичної інформації робляться ви води про необхідність
проведення заходів по регулюванню робочих процесів двигуна, про періодичність
та утриманні ра бот з технічного обслуговування і ремонту.
ВИЗНАЧЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ ДВЗ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ
СТАНУ МАСЛА
Цей вид діагностування вимагає періодичного аналізу стану середовища
(масла). У берегових лабораторіях такий аналіз може бути здійснений в повному
обсязі. Так, по результатами спалювання окремих проб масла і спектрального
аналізу продуктів згоряння визначають вид металу, концентрація якого
збільшилася в циркуляційному маслі. Це можуть бути елементи бабіту, бронзи (в
складі підшипників), чавуну, ста чи, легуючих присадок (в складі деталей ЦПГ,
передач) і т. п. Якісний аналіз локалізує пошуки місця зносу, а кількісний -
дозволяє встановлювати терміни виконання заходів з технічного обслуговування і
ремонту.
У суднових умовах діагностування стану двигуна по аналізу омиває
середовища обмежена інформацією експрес-аналізу масла. На її підставі можуть
46
бути встановлені причинно наслідкові зв'язки, що полегшують пошук
несправності.
Діагностування двигуна зі зміни стану масла
Стан масла Можливі причини відхилення
Різке збільшення в'язкості Великий прорив газів в картер.
Високий вміст нерозчиненого осаду Неповне згоряння палива.
Потемніння центрального ядру і Не працюють масляні фільтри.
скорочення зони дифузії на крапельної Попадання палива з в'язкістю більшою,
пробі. ніж саме масло.
Масляна пляма за зоною дифузії на Додавання масла вищої в'язкості.
крапельної пробі коричневого кольору.
Велика різниця нерозчинного в толуолі і
бензині осаду.
Зміна інших показників лий в межах
безпечного рівня.
Різке зменшення в'язкості Попадання палива з в'язкістю меншою,
Зниження температури спалаху. ніж саме масло.
Наявність в олії паливних фракцій в Доливання масла меншою в'язкості.
звичайних межах.
Різке збільшення вмісту нерозчинного Великий прорив газів в картер.
осаду Неповне згоряння палива;
Збільшення в'язкості. не працюють масляні фільтри; не діють
Потемніння центрального ядра і повітряні фільтри; місцевий перегрів
скорочення зони дифузії на крапельної масла.
пробі.
Різке збільшення вмісту води Протікання в картер з системи
«Згортання» плями на крапельної пробі охолодження
«Рвані» краї зони дифузії Доливка з вмістом води при зберіганні
масла;
конденсація водяної пари в картері через
переохолодження дизеля;
протікання масляного теплообмінника
Різке зниження рН спирто- Прорив газів в картер
бензольного розчину масла Забруднення окисленим циліндровим
Наявність яскраво-жовтого або світло- маслом в крейцкопфних дизелях через
коричневого ореолу навколо ядра погані ущільнень сальників
Різке зниження лужного числа поршневих штоків
Різке зростання кислотного числа Доливка в систему масла невідповідної
Поява водорозчинних сильних кислот якості
Місцевий перегрів змащуваних деталей
47
КОНТРОЛЬ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ДВС МЕТОДАМИ ВІБРОМЕТРІЇ
Порушення структурних параметрів окремих вузлів ДВС тягне за собою
зміну рівня вібрації. Ця залежність лежить в основі вібро-діагностики, що полягає в
тому, що зміною однієї з характеристик вібрації (переміщення, швидкість або
прискорення контрольованої точки) визначають стан того чи іншого вузла. Дане
завдання при всій своїй видимій простоті в умовах суднових енергетичних
установок вирішується з великими труднощами. Причиною цього служить велика
енергонасиченість судна при наявності хороших провідників вібро сигналів -
металевих конструкцій. Це викликає значні накладення похибок на вимірюваний
інформативний сигнал.
При вібро-діагностуванні слід вимірювати:
- абсолютне значення одного з параметрів (при низьких частотах -
переміщення, при середніх - швидкості, при високих - прискорення);
- характеристики вібрації у вузькому діапазоні частот (частотна селекція);
- характеристики вібрації у вузькому часовому діапазоні (тимчасова або
фазова селекція).
У світовій практиці стан суднових механізмів нормується за швидкістю
вібрації.
Норми швидкості вібрації суднового енерго-обладнання
Максимальна швидкість Рівень вібрації Технічний стан агрегатів,
вібрації мм/с вжиті заходи
Більш 15 Дуже сильний Можлива раптова поломка,
необхідний аналіз причин. Може
бути порушена плівка
мастильного матеріалу в
підшипниках. Агрегат слід
відключити
10,1…15 Сильний Можлива значна поломка.
Для її запобігання або
попередження швидкого
зношування необхідний
детальний аналіз причин.
Призначити ремонт
5,1…10 Підвищений Можлива несправність. Для
встановлення причин потрібен
спеціальний аналіз. При
48
необхідності призначити ремонт
2,6…5 Невеликий Можлива незначна поломка.
Встановити причину при
плановому огляд
0…2,5 Малопомітний Спокійна робота, типова для
добре збалансованого справного
обладнання
При необхідності ідентифікувати джерело обурення в ДВЗ (тобто виділити

вузол, що викликає вібрацію) проводять виміри з частотної селекцією сигналів, а
результати зіставляють з розрахунками частот основних збурюючих сил, що діють
в вузлах і агрегатах даного ДВЗ.
Джерело і причина Вираз для визначення Умовні позначення
коливань, частотна частоти
складова
Обертання колінчастого W0
W - базова частота
валу K - коефіцієнт, що
Обертання розподільного KW0
враховує тактность
валу двигуна; для двотактного
Спалахі у циліндрі KW0 дорівнює 1, для
Обурення від коливання чотиритактного - 0,5
c c - швидкість звуку в газі
тиску в циліндрі при
2D при згорянні;
згорянні палива
Неврівноваженість D - діаметр циліндра
обертових деталей, сил двигуна;
 W0  - порядок гармонійної
інерції першого порядку і
їх моменти складової
n - число перекладань, яке
Неврівноваженість
обертових деталей, сил визначається по діаграмі
2 W0 нормальних сил;
інерції другого порядку і
z - число циліндрів
їх моменти
Неврівноваженість zT - число пар, що труться
 W0 zкл - число різночасна
деталей, розподільного
2
валу працюючих клапанів
Перекладання поршнів в одного циліндра
  n W0  z
циліндрових втулках i - передавальне число
Тертя в корінних приводу механізму
  W0  zT
підшипниках
Удари клапанів k   W0  zкл
Нерівномірність
обертання деталей i  W0
навісних механізмів
49
Однак при вимірі вібрацій, що генеруються на певній частоті будь-яким
одним вузлом (наприклад, мотильовим підшипником) на тій же частоті будуть
накладатися похибки від інших ідентичних вузлів (інших мотильових
підшипників). Усунути ці складності можна за допомогою фазової селекції, яка
полягає у вимірюванні вібрації протягом короткого періоду часу, коли обурення
генерується тільки цим вузлом (15…20 ° повороту колінчастого валу).
Якість сигналу значно поліпшується. Однак залишаються похибки, викликані
накладенням сигналів від постійно діючих вузлів: ТК, зубчастих передач,
накладених насосів, регуляторів і т. д.
КОНТРОЛЬ РОБОЧОГО ПРОЦЕСУ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ТА
ДІАГНОСТИКИ
Для контролю робочого процесу в циліндрах ДВС застосовуються механічні
індикатори потужності типу «Метал Веркер» (Німеччина) або «Майгак»
(Німеччина). Вони дозволяють знімати індикаторні діаграми (нормальні і зміщені),
на підставі яких визначаються основні параметри робочого процесу: тиск
стиснення (Рс); максимальний тиск в циліндрі (Р z); тиск випуску (Рв); середнє
індикаторне тиск (Рі); індикаторна потужність циліндра (Nі). Варіюючи підбором
пружин, можна вимірювати практично будь-які значення тисків на окремих
ділянках діаграми.
При обробці діаграм в першу чергу звертають увагу на їх якість, визначаючи,
чи немає викривлень. Характерні дефекти діаграм, викликані порушенням
технічних умов індіцірованія, показані на рисунку.
Типові дефекти діаграм
Номер
Причина спотворення діаграми Вирішення проблем
діаграми
Заїдання поршенька індикатора або його Охолодити індикатор.
штока. Охолодити індикатор.
1 Перегрів індикатора. Змастити поршень і шток
Недолік мастила. моторним маслом або
циліндровим маслом.
Коливання шнура або Погасити коливання шляхом
троса індикаторного приводу. установки натискного ролика
2
в місці їх максимальної
амплітуди
50
Неповне відкриття індикаторного крана. Притерти пробку і конус
Пропуски пробки або зворотного конуса індикаторного крана
3
індикаторного крана. Прочистити канал.
Забитий канал індикаторного патрубка.
Рисунок 1 – Типові дефекти діаграм
Для перевірки роботи індикатора і його приводу знімають діаграми

стиснення (без використання подачі палива), потім їх аналізують.
При нормальній роботі індикатора на підставі отриманих діаграм можуть
бути виявлені порушення в організації робочого процесу.
Рисунок 2 - Характерні відхилення діаграм від норми при порушення роботи

індикатора і його приводу
51
Перевірка роботи індикатору та його приводу
Номер Характер відхилення Причина Спосіб усування
діаграми діаграми від норми спотворення
діаграми
Нормальна діаграма
стиснення:
1 Р - лінія розширення:
С-лінія стиснення; А -
атмосферна лінія
Лінія розширення Р Переміщення приводу Повернути
нижче лінії стиснення не відповідає ексцентрик
переміщенню поршня індикаторного
(Привід "відстає") приводу у
2
напрямку
обертання
розподільного
валу.
Лінія розширення Р Переміщення приводу Повернути
вище лінії стиснення С не відповідає ексцентрик
переміщенню поршня індикаторного
3 (Привід приводу проти
"випереджає") напрямку
обертання
розподільного валу
Лінія розширення Р Дефект в приводі, Перевірити
4 перетинається з лінією механізму, що пише. механізм що пише.
стиснення С
Діаграма утворює З'явилися слабини в Усунути слабини в
петлю і відстає від зчленуваннях зчленуваннях.
5 атмосферної лінії важільного приводу. Замінити шпонку
Нещільна посадка ексцентрика.
ексцентрика на валу.
Діаграма відстає від Ослаблена Затягнути гайку.
атмосферної лінії затягування затискної
6
гайки кришки
індикатора
52
Рисунок 3 - Характерні зміни форми діаграм при порушенні робочого
процесу
Характерні порушення робочого процесу способи їх усунення

Номер
Причина відхилень Спосіб усунення
діаграми
1 Нормальна діаграма
Пізня подача. Змінити паливний насос
Поганий розпил форсунки. Змінити форсунку
Несправність паливного Пересунути кулак на
2
насоса. розподільному валу по ходу його
Збився кулак паливного обертання.
насоса.
Рання подача. Перемістити кулак на
Неправильна установка кулака розподільному валу проти
паливного насоса. напрямку його обертання.
3
Більш легкий сорт палива, ніж
передбачено регулюванням
двигуна.
Механічним індикаторами для контролю робочого процесу в сучасних ДВЗ

властивий ряд недоліків:
- індикаторна діаграма носить випадковий (а не усереднений за кілька
циклів) характер;
- отримана інформація має обмежений (за параметрами) характер;
- для потужних середньо оборотних дизелів інформація про робочому
процесі в обсязі відомостей тільки про Рz і Рc недостатня для регулювання двигуна;
53
- обробка отриманих діаграм, виконувана вручну, викликає додаткові
похибки, зумовлені суб'єктивними даними механіка (рівень підготовки, наявність
навичок, якість зору і т. п.)
Ці недоліки усуваються шляхом застосування на судах систем контролю і
діагностики. Системи, що дозволяють контролювати як робочий процес в циліндрі,
так і стан паливної апаратури, підшипників і газоповітряного тракту.
Основні системи контролю і діагностики
Тип системи Компанія Держава

Норконтрол Норвегія
Аутроника Норвегія
СС-10 СТЛ Данія
АСЕА Швеція
Зульцер Швейцарія
ЕММА Диджитал динамикс США
Мицубиси електрик Японія
МАК МАК Німеччина
Пилстик Франція
Мегасистемс США
Ці системи є обчислювачем середнього індикаторного тиску, який

призначений для вимірювання тиску в циліндрах ДВЗ. З його допомогою
визначаються:
- середнє індикаторне тиск - Рі;
- частота обертання валу - n;
- тиск наддувочного повітря - Pk;
- максимальний тиск газів в циліндрі - Pz;
- кут повороту колінчастого валу, при якому досягається максимальний тиск
газів у циліндрі -  ;
- тиск газів в циліндрі на лінії розширення в точці 36 °за ВМТ – Ррас
Похибка визначення перерахованих величин не перевищує ± 2% від
максимального значення. Результати вимірювань фіксуються на цифровому
дисплеї, а розгорнута індикаторна діаграма може бути представлена на екрані
осцилоскопа. На підставі цієї інформації можна відрегулювати робочий процес в
циліндрах.
54
Одночасно з цим така обробка інформації дозволяє отримати вихідний
матеріал для діагностичних оцінок стану вузлів ЦПГ і ТК. Так, наприклад, зміна
перерахованих параметрів може бути обумовлено наступними факторами:
- для тиску стиснення - станом випускних клапанів, продувних вікон або
впускних клапанів, поршневих кілець, поверхні втулки циліндра і денця поршня;
- для максимального тиску згоряння - температурою палива, продувочного
повітря, станом паливного насоса високого тиску, якістю розпилювання палива
форсунками;
- для тиску наддувочного повітря - наявністю забруднень або пошкоджень в
турбіні або компресорі.
Для подальшої локалізації пошуку дефекту застосовують штатні контрольно-
вимірювальні або переносні прилади й апаратурні засоби. В як додатковий
технічний засіб контролю можуть використовуватися термометри, манометри,
моментоскопа, ендоскопи та інші. Наприклад, ендоскопи представляють собою
оптичний пристрій, що дозволяє оглядати (фотографувати) важкодоступні
внутрішні частини механізмів шляхом введення всередину оптичних трубок або
гнучких світловодів. Для цього використовуються отвори після демонтажу
окремих елементів (наприклад, форсунок, клапанів) або технологічні отвори. Так,
що випускається вітчизняною промисловістю ендоскоп АС призначений для
фотографування внутрішніх порожнин механізмів за допомогою оглядових трубок
6,5; 8,5 і 16 мм при довжині відповідно 550, 550 і 740 мм.
Таким чином, використання системи контролю в поєднанні з додатковими
технічними засобами дозволяє отримувати інформацію, достатню для оцінки
технічного стану практично всіх вузлів і агрегатів, пов'язаних з організацією
робочого процесу.
На підставі результатів діагностування визначають обсяг і періодичність
виконання заходів з технічного обслуговування ЦПГ і ТК спрямованих на
забезпечення нормального функціонування ДВЗ

1. для чого необхідно періодично проводити діагностування двигуна?
2. перерахувати методи які використовуються при діагностуванні двигуна
55
3. перерахувати характерні несправності, які можна виявити за допомогою
діагностування двигуна
4. перерахувати характерні несправності, які можна запобігти за допомогою
діагностування двигуна
5. чому електронні індикатори краще механічних індикаторів?
56
Тема: Алгоритм дій з підготовки судна до виходу у рейс, маневрування,

забезпечення повного ходу.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання СТЗ при виходу у

рейс маневрування забезпечення повного ходу. Придбати навички та
вміння застосувати на практиці отриманні знання.

- тренажер суднової енергетичної установки Engine Room Simulator (Virtual Engine Room)
Free student Version. 1998-2011, Stefan Kluj;
- навчальні довідники (User Guide, Engine Room Simulator (Virtual Engine Room) Free
student Version. 1998-2011, Stefan Kluj);
- провести розподіл групи (роботу рекомендується виконувати ланками чисельністю три
людини);

- (User Guide, Engine Room Simulator (Virtual Engine Room) Free student Version. 1998-2011,
Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд суднового турбоагрегату, визначити тип, місця підведення і
відведення рідини, що перекачується, місця установки контрольно-вимірювальних приладів і
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів турбоагрегату.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення суднового турбоагрегату.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску суднового турбоагрегату.
57
ПІДГОТОВКА СУДНА ДО РЕЙСІВ
Судновий екіпаж повинен своєчасно підготувати судно до майбутнього
рейсу. Загальне керівництво підготовкою здійснює капітан судна. До відходу судна
повинні бути закінчені вантажні операції, роботи з приймання всіх видів
постачання, завершені роботи з технічного обслуговування і ремонту, підготовлені
до дії СТЗіК (далі Суднові Технічні Засоби і Корпус).
Для прийняття рішення про вихід судна в рейс капітан судна повинен мати
рапорти від старшого механіка і старшого помічника про готовність судна до
відходу. При виявленні несправності судна, СТЗіК, що ставлять, на думку капітана,
під сумнів безпеку мореплавання, людей, навколишнього середовища, збереження
вантажу, ніщо не обмежує капітана в ухваленні рішення про невихід судна в рейс.
Усунення виявлених зауважень перед виходом судна в рейс має бути забезпечено
судновласником за поданням капітана з залученням при необхідності органів
нагляду.
Вихід судна в плавання забороняється при відсутності на судні
встановлених для нього суднових документів, а також якщо термін їх дії
закінчується в майбутньому рейсі. Відповідальність за вихід судна в плавання без
встановлених для нього документів або з простроченими документами несе капітан
судна і Морська адміністрація порту.
Капітан судна при затвердженні каргоплана повинен переконатися в тому,
що вимоги інструкції по завантаженню, інформації про остійність і
непотоплюваність судна виконуються протягом усього рейсу (з урахуванням
обмерзання, якщо воно може очікуватися). В іншому випадку каргоплана повинен
бути змінений так, щоб ці вимоги були виконані. Крім того, повинні бути зроблені
попередні розрахунки завантаження судна, остійності, міцності і
непотоплюваності, в тому числі для випадку затоплення одного або декількох
відсіків, приділяючи особливу увагу розміщення і кріплення вантажу, розрахунку
питомих навантажень.
При складанні каргоплана і при навантаженні повинна враховуватися
величина зміни осадки судна в рейсі з тим, щоб у всіх випадках не було допущено
плавання з надводним бортом меншим, ніж це встановлено для судна його
58
вантажний маркою (для даної пори року і району плавання). При проведенні
вантажних операцій необхідно контролювати навантаження на корпус судна і
виникають напруги і моменти, не допускаючи перевищення встановлених норм.
Все СТЗіК в процесі підготовки судна до рейсу повинні бути приведені в
стан, що забезпечує можливість їх використання в необхідних режимах відповідно
до національних і міжнародних нормативних актів, інструкцій заводів-
будівельників і Правилами технічної експлуатації СТЗіК.
Підготовка до дії СТЗіК після їх розбирання та збирання, пов'язаних з
дефектації, довідкою, технічним обслуговуванням або ремонтом, а також після
тривалого неробочого періоду повинна проводитися під безпосереднім наглядом
особи командного складу, в завідуванні якого вони знаходяться, а головних
двигунів - під безпосереднім наглядом старшого механіка або при його відсутності
- другого механіка.
Підготовка до дії повинна забезпечувати приведення СТЗіК в стан, що
гарантує від пошкоджень, відмов при введенні в дію (пуск), в роботі і дозволяє
вивести їх на необхідний режим роботи у встановлений час. Вона повинна
включати ретельний огляд, перевірку стану, положення і, якщо потрібно,
регулювання складових їх елементів, пускові і реверсивні пристрої, засоби
управління, контролю, сигналізації, захисту і т.д., при необхідності - прогрів,
проворачивание і пробні пуски. Пробні пуски повинні бути проведені з усіх посад
управління.
На підставі розпорядження капітана про призначене часу відходу судна
старший помічник капітана і старший механік повинні дати вказівки вахтового
помічника і вахтовому механіку відповідно про час і порядок підготовки СТЗіК і
судна в цілому до виходу в море. Вказівки даються завчасно з урахуванням часу
необхідного на підготовку СТЗіК до використання за призначенням.
Вахтовий механік спільно з вахтовим помічником капітана до підготовки
енергетичної установки до дії зобов'язані: перевірити дію всіх засобів зв'язку з
центрального і головного постів керування, включаючи машинний телеграф, всіх
засобів зв'язку постів керування між собою та з центральним постом управління, а
також положення покажчиків включених постів управління, перевівши їх при
59
необхідності в потрібне положення; звірити показання годин реверсографа
центрального (в машинному приміщенні) і головного (на ходовому містку) постів
керування; перевірити дію засобів аварійного освітлення, протипожежних,
водовідливних і осушувальних засобів.
Під час підготовки до дії суднової енергетичної установки вахтовий механік
зобов'язаний записувати в машинний журнал все команди, отримані з ходового
містка від вахтового помічника капітана, розпорядження старшого механіка, час
виконання основних операцій і результати проведених перевірок і вимірів. Головні
двигуни, обладнані дистанційним управлінням, при підготовці до роботи
переводяться на ручне управління.
Провертання головних двигунів при будь-якому поєднанні з гребним валом
проводиться під керівництвом вахтового механіка.
У разі їх жорсткого з'єднання (в тому числі через редуктор) потрібен дозвіл
вахтового помічника капітана, який попередньо повинен переконатися в надійному
кріпленні судна на швартових і відсутність в районі рушіїв людей, плавзасобів і
сторонніх предметів.
Пробні пуски головних двигунів при жорсткому з'єднанні з гребним валом
повинні проводитися з дозволу вахтового помічника капітана, старшого механіка і
під наглядом старшого чи другого механіків. Одночасно перевіряється справність
реверсографа. При наявності і використанні роз'єднувальних пристроїв на лінії
валопровіду дозвіл вахтового помічника капітана на пробний пуск не потрібно.
Після закінчення підготовки головних двигунів до дії вахтовий механік
зобов'язаний доповісти старшому механіку про готовність головних двигунів і з
його дозволу - вахтовому помічнику капітана на ходовий місток. При наявності
системи дистанційного керування головними двигунами вахтовий механік повинен
після закінчення підготовки двигунів спільно з електромеханіком перевірити
систему в дії з відключеними двигунами і з дозволу вахтового помічника капітана
провести пробні пуски головних двигунів дистанційним управлінням, потім
з'ясувати, з якого посту управління буде здійснюватися управління головними
двигунами , встановити в потрібне положення перемикач системи дистанційного
60
керування на центральному посту управління і зробити відповідний запис у
машинному журналі.
Під час підготовки судна до рейсу вахтовий помічник капітана зобов'язаний
записувати в судновий журнал все команди і розпорядження, отримані від
старшого помічника і капітана судна, час виконання і завершення робіт з
підготовки СТЗіК до дії, результати проведених перевірок і вимірів. Про
закінчення підготовки судна до рейсу вахтовий помічник зобов'язаний доповісти
старшому помічнику капітана.
Перед виходом судна в рейс старший помічник капітана і старший механік
повинні перевірити готовність судна до плавання і справність дії СТЗіК і доповісти
про готовність рапортом капітана.
При перевірці особлива увага повинна бути звернена на:
- рульове, якірне і дейдвудних пристрої;
- аварійні механізми, пристрої, освітлення;
- кошти рятувальні, протипожежного захисту, зв'язку, звукової та світлової
сигналізації;
- машинний телеграф;
- систему осушення, закриття зовнішніх отворів (корпусу, надбудов, рубок і
сходів);
- водонепроникні і протипожежні закриття і пристрої управління ними;
- аварійне майно;
- кріплення по-похідному палубного вантажу та інших предметів.
Результати перевірки повинні бути занесені відповідно до суднового і
машинний журнали.
При дистанційному управлінні головними двигунами з головного поста
управління їх спуск повинен здійснюватися капітаном або вахтовим помічником
капітана; вахтовий механік повинен знаходитися при пуску на центральному посту
управління і бути готовим при необхідності по команді з ходового містка прийняти
на себе управління головними двигунами. У разі загрози безпечній роботі головних
двигунів, при виході з ладу системи дистанційного керування та інших
надзвичайних обставин вахтовий механік зобов'язаний прийняти управління
61
головними двигунами на себе з одночасним повідомленням про це вахтового
помічника капітана.
Алгорітм дій при маневруванні

При одержанні повідомлення з містка про час підходу до місця стоянки
вахтовий механік зобов'язано знизити навантаження головного дизеля приблизно
до 50% від номінальної (до 80% номінальної частоти обертання при роботі на
гвинт фіксованого кроку). Зменшення навантаження робити поступово (6…7
кроків з витримкою на кожному кроку 2…5 хвилин, якщо немає інших вказівок в
інструкціях заводу-виготовлювача або судновласника). Забороняється скорочувати
час виводу головного дизеля з ходового режиму, за винятком випадків, пов'язаних
з погрозою аварії.
Якщо дизель працював на високов'язкому паливі й не може працювати на
ньому в маневрових режимах, необхідно завчасно перейти на дизельне паливо. У
випадку несподіваної зупинки дизеля щоб уникнути застигання палива в
трубопроводах необхідно прокачати паливну систему дизельним паливом або
забезпечити підігрів і циркуляцію високов'язкого палива на зупиненому двигуні.
Дизель, що працює на генератор або гребний гвинт через роз'єднувальну
муфту, необхідно зупиняти після зняття навантаження або відключення муфти.
Подачу палива виключити після того, як дизель проробить на холостому ходу 3…
10 хв.
Після одержання з містка сигналу про те, що дизель більше не буде
потрібно, необхідно:
1. продовжувати прокачуватися дизель охолодною водою (маслом) і
циркуляційним маслом доти, поки різниця температур на виході й вході не стане
близькою нулю;
2. відкрити індикаторні крани, приєднати валообертовий пристрій і
провернути колінчатий вал на 2…3 обороту. При провертанні подати рясне
змащення в циліндри дизеля;
3. виключити живлення системи керування, приладів автоматики, аварійно-
попереджувальної сигналізації й захисту дизеля;
62
4. зупинити насоси забортної води, охолодження форсунок і поливный
підкачуючий (останній у тому випадку, якщо двигун переведений на дизельне
паливо);
5. поповнити повітрям пускові балони, закрити запірні клапани на пускових
балонах і трубопроводі пускового повітря, стравити повітря із трубопроводу;
6. поповнити паливом видаткові цистерни, закрити запірні клапани на
цистернах і трубопроводах, припинити обігрів цистерн;
7. відкрити спускні крани ресиверів, повітропроводів і випускних
8. при непогожій погоді або при зупинці на тривалий час закрити заслінкою
або чохлом випускну трубу дизеля й прийомні фільтри турбокомпресорів;
9. обтерти дизель насухо зовні, змазати тертьові деталі дизеля, що не
обслуговуються централізованої системою змащення.
При зупинці після тривалого переходу необхідно відкрити кришки картера,
оглянути й перевірити деталі руху, відповідальні кріпильні з'єднання, кріплення
трубопроводів у картері. За час стоянки усунути всі несправності.
Забороняється відкривати кришки картера раніше, чим через 20 хвилин
послу зупинки дизеля.
Внутрішні огляди дизеля допускається робити тільки при включеному
валообертовому пристрої й закритому стопорному клапані на трубопроводі
пускового повітря.

1. перерахувати заходи які вживаються капітаном судна перед виходом в рейс
судна
2. перерахувати заходи які вживаються старшим механіком судна перед
виходом в рейс судна
3. в якому режимі навантаження повинен знаходиться двигун при початку
маневрування?
4. перерахувати заходи з техніки безпеки при роботі валообертового
пристрою
5. перерахувати заходи з техніки безпеки при запуску двигуна
63
Тема: Процедури з безпечного несення вахти у морі, під час маневрів, на

якорі, в порту та у спеціальних випадках (важкі погодні умови, аварійні
ситуації, тощо).
Мета роботи: Ознайомлення з правилами безпечного несення вахти у морі, під час
маневрів на якорі та у спеціальних випадках. Придбати навички
та вміння застосувати на практиці отриманні знання.

людини);

Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд ДВЗ, визначити тип ДВЗ, місця підведення і відведення
рідини, що перекачується, місця установки контрольно-вимірювальних приладів і керуючої
арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів ДВЗ.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення ДВЗ.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску ДВЗ.
64
Безпечне несення вахти у морі
Вахтовий механік є представником старшого механіка в машинному
відділенні. Вахтовий механік підпорядковується вахтовому помічнику капітана, а в
частині експлуатації технічних засобів - старшому механіку.
Він відповідає за безперебійну роботу головних двигунів і механізмів, що
забезпечують рух і безпеку судна.
Присутність в машинному відділенні (на посаді управління головними
двигунами) старшого механіка не знімає відповідальності з вахтового механіка за
управління головними двигунами судна доти, поки старший механік не візьме це
управління на себе, про що робиться запис в машинному журналі.
Вахтовий механік керує діями вахти електромеханічної служби,
забезпечуючи негайне виконання команд з ходового містка, які стосуються зміни
режиму роботи головних двигунів. Він не повинен допускати в машинне
відділення сторонніх осіб без дозволу старшого механіка.
Механік який заступає на вахту (вахтовий механік) повинен переконатися в
тому, що:
- весь персонал його вахти здатний виконувати свої обов'язки;
- стан і режим роботи головних двигунів і механізмів, що забезпечують рух і
безпеку судна, відповідають встановленим розпорядженням з ходового містка;
- обладнання пульта автоматичного керування головними двигунами (де він є) і

обладнання управління двигунами вручну справно;
- характер всіх робіт, які виконуються відповідним персоналом по машинам,
механізмам і системам, не представляє потенційну небезпеку;
- рівень і стан води в льялах, баластних, зливних і стічних цистернах не
перевищує встановлених допусків, видалення вмісту не потрібно;
- рівень палива в резервних, відстійних танках, видаткових цистернах та
інших ємностях для зберігання палива забезпечує заданий режим роботи машин і
механізмів.
Механік який заступає на повинен мати вичерпну інформацію про будь-яких
спеціальних режимах роботи машин і механізмів, викликаних поломкою
65
обладнання або несприятливими умовами плавання судна (штормовий погодою,
льодової зупинкою, забрудненням води на мілководді).
При несенні ходової вахти вахтовий механік зобов'язаний:
- забезпечувати встановлений режим роботи головних двигунів і допоміжних
механізмів судна, постійну готовність до дії засобів боротьби за живучість судна, а
в разі оголошення судновий тривоги - дія цих засобів;
- організовувати негайне виконання наказів з ходового містка, що стосуються
зміни режиму роботи головних двигунів, забезпечення споживачів
електроенергією, парою й водою;
- забезпечити при плаванні в умовах обмеженої видимості постійний тиск
повітря (пара) для подачі туманних звукових сигналів, привести в готовність всі
допоміжні механізми, які можуть використовуватися при маневруванні судна;
- забезпечити при плаванні в прибережних водах чи інших небезпечних для
плавання районах постійний резерв електроенергії, перевести на ручне управління
всі машини і механізми, пов'язані з маневруванням судна, привести в негайну
готовність запасне рульове і інші дублюючі засоби управління;
- підтримувати при стоянці судна на незахищеному відкритому рейді або в
будь-яких інших фактично морських умовах головні і допоміжні механізми,
водовідливні та протипожежні системи в стані готовності, встановленої з ходового
містка, здійснювати періодичні перевірки працюючих і знаходяться в готовності
машин і механізмів;
- негайно сповістити старшого механіка про поломку або будь-яких
порушеннях в роботі механізмів, які можуть викликати їх поломку або поломку
систем управління і контролю, якщо ці порушення можуть створити аварійну
ситуацію і є сумніви в тому, які вжити заходів для забезпечення безпеки судна;
- забезпечити належне ведення записів в машинному журналі або іншому
відповідному документі всіх важливих подій, пов'язаних з роботою,
налагодженням або ремонтом машин і механізмів;
- забезпечити виконання розпоряджень і вказівок старшого механіка з питань
профілактичного обслуговування та ремонтних робіт, що підлягають виконанню
під час вахти.
66
На судах, де машинне відділення періодично переходить на безвахтенное
обслуговування, вахтовий механік повинен бути готовим в будь-який момент
прибути в машинне відділення і забезпечити виконання наказів з ходового містка з
управління головними двигунами.
При виконанні профілактичних або ремонтних робіт вахтовий механік
повинен забезпечити відключення обладнання, на якому будуть проводитися
роботи, і введення в дію дублюючих технічних засобів, а також регулювання
залишаються в роботі систем механізмів для забезпечення їх безпеки на період
роботи в заданому режимі.
При введенні в дію відремонтованих машин, систем і механізмів вахтовий
механік повинен організувати їх перевірку і регулювання для роботи в
нормальному режимі.
Несення вахти в порту
Принципи, які стосуються несення всіх вахт загальні положення:
Капітан кожного судна, безпечно пришвартовані або безпечно стоїть на якорі
при звичайних умовах в порту, повинен організувати відповідне і ефективне
несення вахти для забезпечення безпеки.
Спеціальні вимоги можуть виявитися необхідними для спеціальних типів
суднових рухових установок або допоміжного обладнання, а також для суден, що
перевозить небезпечні, отруйні або легкозаймисті речовини або інші спеціальні
види вантажів.
організація вахти
Вахта на палубі, коли судно знаходиться в порту, повинна бути організована
так, щоб постійно:
- забезпечувалися охорона людського життя, безпеку судна, порту і
навколишнього середовища, а також безпечна експлуатація всіх механізмів,
пов'язаних з вантажними операціями;
- дотримувалися міжнародні, національні та місцеві правила; і
- підтримувалися порядок і нормальна діяльність судна.
Капітан судна повинен визначати склад вахти на палубі і її тривалість в
залежності від умов стоянки, типу судна і характеру обов'язків вахтових.
67
Якщо капітан вважатиме це за необхідне, відповідальним за вахту на палубі
має призначатися кваліфіковану особу командного складу.
Необхідне обладнання повинно бути розміщено таким чином, щоб
забезпечити належне несення вахти.
Старший механік, по консультації з капітаном, повинен забезпечувати, щоб
організація машинної вахти відповідала вимогам щодо несення безпечної вахти в
порту. При визначенні складу машинної вахти, до якої можуть входити відповідні
особи рядового складу машинної команди, повинні враховуватися, серед іншого,
такі чинники:
- на всіх суднах з головною руховою установкою потужністю 3 000 кВт і
більше завжди повинен бути вахтовий механік;
- на суднах з головною руховою установкою потужністю менше 3 000 кВт, на
розсуд капітана і після консультації зі старшим механіком, може не бути вахтового
механіка; і
- вахтові механіки не повинні брати на себе і їм не можна доручати
виконання будь-яких обов'язків, що заважають виконанню їх обов'язків щодо
нагляду за роботою суднових механізмів.
ухвалення вахти
Вахтові помічники капітана або вахтові механіки не повинні передавати
вахту змінному їх особі командного складу, якщо вони мають підстави вважати,
що така особа явно не здатне ефективно виконувати обов'язки з несення вахти; в
цьому випадку капітан або, відповідно, старший механік повинен бути
поінформований.
Заступали на вахту особи командного складу повинні переконатися в тому,
що весь персонал їх вахти повністю здатний ефективно виконувати свої обов'язки.
Якщо в момент передачі вахти здійснюється важлива операція, вона повинна
бути завершена передає вахту особою командного складу, за винятком випадків,
коли капітан або старший механік віддав інше розпорядження.
Обслуговування дизеля під час стоянки на якорі і порту
Під час стоянки необхідно періодично провертати колінчатий вал на кілька

обертів валообертовим пристроєм при одночасній подачі масла до вузлів тертя за
68
допомогою автономного насоса й провертанням лубрикаторів циліндрів вручну.
Щораз після оберту колінчастого валу установлювати в положення, що
відрізняється від попереднього. Якщо дизель зупинений на тривалий час, то після
його провертання індикаторні крани слід відкрити.
При виводі судна з експлуатації на тривалий строк дизелі повинні бути
законсервовані відповідно до інструкції з консервації.

1. Досконально процедури безпечної вахти при маневруванні, на якорі, в
порту.
2. Досконально перечислить усі етапи підготовки до маневрів головного
двигуна згідно правил технічної експлуатації ДВЗ.
3. Досконально перечислить усі етапи до повної зупинки головного двигуна,
згідно правил технічної експлуатації ДВЗ.
4. Досконально перечислить усі етапи після зупинки головного двигуна,
69
ПРАКТИЧНА № 8 (2 години)
Тема: Правила та послідовність виконання рутинних процедур під час

несення вахти у машинному відділенні.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами несення вахти у машинному відділені при

звичайних обставинах. Придбати навички та вміння застосувати на
практиці отриманні знання.

- повторити теоретичний матеріал по темі «Стандарти що несення вахти»;
людини);

Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд МКО, визначити тип несення вахти, місця підведення і
відведення рідини, що перекачується, місця установки контрольно-вимірювальних приладів і
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів ДВЗ.
- описати принцип несення вахти.
- досконально перечислить усі процедури під час несення вахти.
Принципи несення вахти в цілому
Несення вахти має ґрунтуватися на наступних принципах управління

ресурсами на містку і в машинному відділенні:
- для вахтового персоналу повинна бути забезпечена належна організація
відповідно до ситуаціями;
- при розподілі вахтового персоналу повинні прийматися до уваги будь-які
обмеження окремих осіб щодо кваліфікації або придатності до несення вахти;
- повинно бути встановлено розуміння членами вахтового персоналу
особистої ролі і відповідальності кожного з них, а також їх ролі в колективі;
- капітан, старший механік і вахтовий помічник капітана повинні
підтримувати належний несення вахти, в максимальному ступені ефективно
використовуючи наявні ресурси, такі, як інформація, установки / обладнання та
інший персонал;
- члени вахтового персоналу повинні розуміти функції та роботу установок /
обладнання і бути ознайомлені з їх управлінням;
- члени вахтового персоналу повинні розуміти інформацію і способи
реагування на інформацію, що надходить від кожного поста / установки /
обладнання;
- інформація, яка надходить від постів / установок / обладнання, повинна
належним чином надаватися всім членам вахтового персоналу;
- члени вахтового персоналу повинні постійно обмінюватися відповідною
інформацією в будь-якій обстановці; і
- члени вахтового персоналу повинні без вагань повідомляти капітана /
старшого механіка / вахтового помічника капітана про будь-яких сумнівах щодо
того, які дії слід зробити в інтересах забезпечення безпеки.
Несення вахти в море
Принципи, які стосуються несення вахти в цілому
Для забезпечення безперервного несення безпечної вахти Сторони повинні
звертати увагу компаній, капітанів, старших механіків і вахтового персоналу на
дотримання нижченаведених принципів.
Капітан кожного судна зобов'язаний забезпечувати належну організацію
безпечної ходової навігаційної або вантажний вахти. Під загальним керівництвом
капітана вахтові помічники несуть відповідальність за безпечне судноводіння під
час своєї вахти, приділяючи особливу увагу заходам по уникненню зіткнення і
посадки на мілину.
71
Старший механік кожного судна, після консультації з капітаном,
зобов'язаний забезпечувати належну організацію несення безпечної вахти в
машинному відділенні.
Захист морського середовища
Капітан, особи командного і рядового складу повинні уявляти собі серйозні
наслідки експлуатаційного або аварійного забруднення морського середовища та
вживати всіх можливих заходів обережності для запобігання такому забрудненню,
особливо в тих випадках, коли це передбачено відповідними міжнародними і
портовими правилами.

1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до пуску суднових
газотурбінних установок, згідно правил технічної експлуатації ГТУ.
2. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу праці суднових
3. Досконально перечислить усі етапи підготовки вихіду з дії суднових
4. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу праці та без
дійства газотурбінних установок, згідно правил технічної експлуатації ГТУ.
72
Тема: Алгоритм дій з підготовки СЕУ до маневрування у гавані, прибуття

до порту та закінчення роботи з ГД.
Мета роботи: Ознайомлення з правилами підготовки СЕУ до маневрування та

закінчення роботи у порту. Придбати навички та вміння,
застосувати на практиці отримані знання.

- повторити теоретичний матеріал по темі «Експлуатація СЕУ»;

- провести зовнішній огляд СЕУ, визначити тип СЕУ, місця підведення і
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів СЕУ;
- описати принцип дії, конструкцію і призначення СЕУ;
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску СЕУ.
При одержанні повідомлення з містка про час підходу до місця стоянки
вахтовий механік зобов'язано знизити навантаження головного дизеля приблизно
до 50% від номінальної (до 80% номінальної частоти обертання при роботі на
гвинт фіксованого кроку). Зменшення навантаження робити поступово (6…7
кроків з витримкою на кожному кроку 2…5 хвилин, якщо немає інших вказівок в
інструкціях заводу-виготовлювача або судновласника). Забороняється скорочувати
час виводу головного дизеля з ходового режиму, за винятком випадків, пов'язаних
з погрозою аварії.
Якщо дизель працював на високов'язкому паливі й не може працювати на
ньому в маневрових режимах, необхідно завчасно перейти на дизельне паливо. У
випадку несподіваної зупинки дизеля щоб уникнути застывания палива в
трубопроводах необхідно прокачати паливну систему дизельним паливом або
забезпечити підігрів і циркуляцію високов'язкого палива на зупиненому двигуні.
Дизель, що працює на генератор або гребний гвинт через роз'єднувальну
муфту, необхідно зупиняти після зняття навантаження або відключення муфти.
Подачу палива виключити після того, як дизель проробить на холостому ходу 3…
10 хв.
Після одержання з містка сигналу про те, що дизель більше не буде
потрібно, необхідно:
1. продовжувати прокачуватися дизель охолодною водою (маслом) і
циркуляційним маслом доти, поки різниця температур на виході й вході не стане
близькою нулю;
2. відкрити індикаторні крани, приєднати валоповоротний пристрій і
провернути колінчатий вал на 2…3 обороту. При провертанні подати рясне
змащення в циліндри дизеля;
3. виключити живлення системи керування, приладів автоматики, аварійно-
попереджувальної сигналізації й захисту дизеля;
4. зупинити насоси забортної води, охолодження форсунок і поливный
підкачующий (останній у тому випадку, якщо двигун переведений на дизельне
паливо);
74
5. поповнити повітрям пускові балони, закрити запірні клапани на пускових
балонах і трубопроводі пускового повітря, стравити повітря із трубопроводу;
6. поповнити паливом видаткові цистерни, закрити запірні клапани на
цистернах і трубопроводах, припинити обігрів цистерн;
7. відкрити спускні крани ресиверів, повітропроводів і випускних
8. при непогожій погоді або при зупинці на тривалий час закрити заслінкою
або чохлом випускну трубу дизеля й прийомні фільтри турбокомпресорів;
9. обтерти дизель насухо зовні, змазати тертьові деталі дизеля, що не
обслуговуються централізованої системою змащення.
При зупинці після тривалого переходу необхідно відкрити кришки картера,
оглянути й перевірити деталі руху, відповідальні кріпильні з'єднання, кріплення
трубопроводів у картері. За час стоянки усунути всі несправності.
Забороняється відкривати кришки картера раніше, чим через 20 хвилин
послу зупинки дизеля.
Внутрішні огляди дизеля допускається робити тільки при включеному
валоповоротному пристрої й закритому стопорному клапані на трубопроводі
пускового повітря.
Обслуговування дизеля під час стоянки
Під час стоянки необхідно періодично провертати колінчатий вал на кілька

обертів валоповоротним пристроєм при одночасній подачі масла до вузлів тертя за
допомогою автономного насоса й провертанням лубрикаторів циліндрів вручну.
Щораз після оберту колінчастого валу установлювати в положення, що
відрізняється від попереднього. Якщо дизель зупинений на тривалий час, то після
його провертання індикаторні крани слід відкрити.
При виводі судна з експлуатації на тривалий строк дизелі повинні бути
законсервовані відповідно до інструкції з консервації.
Під час роботи дизеля при маневруванні необхідно контролювати
наступні параметри:
- частоту обертання дизеля, турбокомпресорів;
75
- тиск у циркуляційній системі змащення дизеля й редуктора, охолодження
поршнів, тиск масла до й послу фільтрів;
- температуру циркуляційного масла на вході й виході після масло
охолоджувача, а також охолодного масла на виході з поршнів;
- рівень масла в стічних і напірних цистернах, у картері дизеля, масло
збірниках турбокомпресорів, лубрикаторах;
- тиск води охолодження циліндрів, поршнів, турбокомпресорів,
охолоджувачів масла, води й повітря;
- температуру води на вході й виході із циліндрів, поршнів,
турбокомпресорів, охолоджувачів масла, води й повітря;
- тиск охолодного середовища (води, палива, масла) на вході у форсунки й
температуру на виході з них;
- рівень води в розширювальній і стічної цистернах;
- тиск палива після паливо підкачувального насоса, температуру або
в'язкість палива перед паливними насосами дизеля ( при роботі на паливі
підвищеної в'язкості);
- рівень палива у видаткових цистернах;
- тиск пускового повітря перед головним пусковим клапаном і в повітряних
балонах;
- тиск наддувочного повітря до й послу повітроохолоджувачів і його
температуру після повітроохолоджувачів;
- параметри живлення (тиск масла або повітря, напруга електричного
струму) у системі керування дизелем;
- температуру випускних газів по циліндрах, у випускному колекторі, перед
і після турбокомпресорів;
- температуру вузлів тертя (підшипників дизеля, редуктора, упорного
підшипника й ін.);
- концентрацію масляного туману в картері дизеля;
- параметри, що характеризують умови змащення підшипників
турбокомпресорів ( залежно від конструктивного виконання системи змащення).
76
Періодичність контролю параметрів дизеля встановлюється інструкцією для
експлуатації залежно від надійності його вузлів.
РЕЖИМИ ВВЕДЕННЯ ДИЗЕЛЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНУ ПОТУЖНІСТЬ
Товщина денця Кількість Час роботи на Загальний час

головки поршня, кроків кожному кроку уведення
мм навантаження , хв у режим, мін
До 20 10 1…2 10…20
Понад20 до 30 10…12 2…3 20…35
Понад 30 до 40 12…13 3…4 35…50
Понад 40 до 50 13…14 4…5 50…70
Понад 50 до 60 14…15 5…6 70…90
Після зупинки дизеля, якщо надалі не буде потрібно підтримка його в

готовності, необхідно:
- зупинити паливо підкачувальний насос;
- закрити запірні клапани на магістралі палива й на видаткових цистернах (в
установках, що працюють на паливі з підвищеною вихідною в'язкістю, зупинити
механізми, що обслуговують систему підготовки палива, а також перекрити подачу
пари на обігрів цистерн, фільтрів, підігрівників трубопроводів);
- закрити запірні клапани на пускових балонах і трубопроводі пускового
повітря, стравити повітря із трубопроводу;
- продовжувати прокачування систем охолодження дизелів і поршнів
автономними або резервними насосами до моменту, коли температура в системах
понизиться до величини, зазначеної в інструкції заводу - виготовлювача ( при
відсутності таких вказівок прокачування проводиться до моменту, коли
температура охолодної води або масла на виході з дизеля, поршнів понизиться до
30…35°С);
- зупинити автономні продувні насоси;
- відкрити індикаторні декомпресійні крани, зняти кришки картерних люків
з дотриманням вимог техніки безпеки й, керуючись вимогами п. 2.8, провернути
дизель за допомогою валу поворотного пристрою (або вручну) і перевірити стан
доступних для огляду деталей циліндра поршневої групи й колінчатого вала,
77
відключити валу поворотне пристрій після перевірки деталей руху, установити
кришки картерних люків на місце, закрити індикаторні декомпресійні крани;
- переконатися, що пускові балони наповнені повітрям;
- поповнити паливом видаткові цистерни. На судах, де передбачене
автоматичне поповнення видаткових цистерн, контролювати правильність роботи
цих засобів автоматизації;
- припинити подачу змащення через центральну систему, а при
примусовому змащенні окремих деталей вийняти масленки із гнізд;
- відкрити спускні крани ресиверів, повітропроводів і випускних колекторів
для видалення води і масла;
- виключити живлення систем керування;
- зробити операції згідно з інструкцією й правилам технічної експлуатації
суднових ВРК по виводу з дії постів керування й механізмів, що обслуговують
установку ВРК;
- обтерти насухо зовнішню поверхню дизеля, змазати маслом деталі, що не
обслуговуються централізованої системою змащення, змазати поліровані й чисто
оброблені деталі;

1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до виходу з режиму
повного ходу головного двигуна, згідно правил технічної експлуатації ДВЗ.
2. Досконально перечислить усі етапи підготовки до маневрів головного
двигуна згідно правил технічної експлуатації ДВЗ.
3. Досконально перечислить усі етапи до повної зупинки головного двигуна,
4. Досконально перечислить усі етапи після зупинки головного двигуна,
78
Тема: Алгоритм дій у надзвичайних ситуаціях (Знеструмлення, пожежа,

затоплення).
Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання суднових

технічних засобів під час надзвичайних ситуацій. Придбати
навички та вміння застосувати на практиці отриманні знання.

- повторити теоретичний матеріал по темі «НБЖС»;
людини);

Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд МКО, станції СО2 , рятувальних засобів.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи розташування рятувальних
засобів на судні. - досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску систем СО2 .
Основні визначення
Живучість судна називається його здатність протистояти наслідкам
аварійних пошкоджень, виникненню і поширенню пожеж, впливу вибухів,
зберігати і відновлювати при цьому в достатній мірі морехідні якості і
забезпечувати безпеку знаходяться на борту людей, збереження вантажів і
суднового майна.
Живучість судна забезпечується: непотоплюваністю; пожежа безпекою,
живучістю технічних засобів; підготовленістю екіпажу до боротьби за живучість
судна; комплексом попереджувальних заходів щодо забезпечення живучості судна.
Непотоплюваність судна - його здатність витримувати аварійні
пошкодження, що призводять до затоплення одного або декількох відсіків,
зберігаючи при цьому достатній запас плавучості і остійності.
Пожежа безпечністю судна називається його здатність протистояти
виникненню і поширенню вибухів і пожеж та їх впливу на судно і вантаж.
Загальні положення організації боротьби за живучість судна

Боротьба за живучість судна є обов'язком всіх членів екіпажу,
регламентованої Статутом служби на суднах, НБЖС і документами по Системі
Управління Безпекою (СУБ) судна.
Відпрацювання організації боротьби за живучість судна є складовою
частиною повсякденної служби на судні, вона спрямована на найбільш
раціональний розподіл членів екіпажу для ефективного використання стаціонарних
технічних засобів при аваріях, виникненні вибухів і пожеж та пошкодженнях
технічних засобів, в тому числі при бойових пошкодженнях і в умовах віз дії на
судно зброї масового ураження.
Для здійснення заходів по боротьбі за живучість судна за розпорядженням
капітана судна можуть залучатися також липа, що не входять до складу штатного
екіпажу, але тимчасово знаходяться на судні (підмінні та ремонтні бригади,
практиканти та ін.).
Для герметизації судна, боротьби з водою, пожежами, паром, димом,
витоком газу, для ліквідації пошкоджень технічних засобів, захисту від зброї
80
масового ураження (ЗМУ) і для рятування людей на судні, як правило,
створюються:
При чисельності екіпажу понад 100 чоловік - носова аварійна партія, кормова
аварійна партія, аварійна партія машинного відділення.
При чисельності екіпажу 50…100 чоловік - носова аварійна партія, кормова
аварійна партія, аварійна група машинного відділення.
При чисельності екіпажу 15…50 чоловік - аварійна партія, аварійна група
машинного відділення.
При чисельності екіпажу менше 15 чоловік - аварійна група.
Командиром аварійних партій (груп) призначаються:
- при трьох (двох) аварійних партіях командиром носової партії - другий
помічник капітана, кормової - третій механік.
- при одній аварійної партії - другий помічник капітана, заступником
командира - третій механік; аварійної партії (групи) машинного відділення -
другий механік;
- на малих судах при одній аварійної групі боротьба за живучість судна
ведеться згідно з розкладом по тривогах під безпосереднім керівництвом капітана
судна.
У разі об'єднання зусиль аварійних партій (груп) керівництво ними здійснює
старший за посадою або за вказівкою з Головного командного пункту.
У порту при звільненні екіпажу на берег на судні щодня призначається на
стоянці аварійна партія (група), здатна забезпечити боротьбу з водою, пожежею,
димом і парою до прибуття берегових пожежних команд або аварійних
рятувальних підрозділів. При стоянці судна на рейді аварійна партія (група)
повинна призначатися виходячи з 1/3 частини екіпажу, а при стоянці біля причалу -
не менше 1/5 частини екіпажу.
Командиром на стоянці аварійної партії (групи) є вахтовий помічник
капітана, заступником - вахтовий механік.
На аварійні партії покладаються такі завдання: герметизація судна; евакуація
людей, винесення поранених з аварійних приміщень; постановка пластирів,
закладення пробоїн в корпусі судна, видалення води із затоплених приміщень і
81
води, що скупчилася при гасінні пожеж і від фільтрціі; боротьба з пожежами,
паром, димом; ліквідація пошкоджень вантажу-проводів, трубопроводів,
електрокабелів, внутрішнього суднового зв'язку; розбирання завалів, що
утворилися в результаті руйнувань конструкцій судна; перекачування рідких
вантажів;
взаємодія з береговими пожежними командами, аварійно-рятувальними
підрозділами, екіпажами суден на рейді і в порту.
Оповіщення по тривогам
Термін «короткий звук» означає сигнал тривалістю близько 1 с. Термін
«тривалий звук »означає сигнал тривалістю від 4 до 6 с.
На російських судах встановлені наступні види тривоги: «загально-суднову»;
"Людина за бортом"; «Шлюпкову»; «Радіаційна небезпека»; «Хімічна тривога».
Загально-суднову тривогу оголошується вахтовим помічником капітана
(самостійно виходячи з обстановки або за вказівкою капітана) у випадках:
- необхідності завчасно підготувати судно до запобігання будь-якої
передбачуваної небезпеки;
- надходження всередину судна забортної води;
- виникнення на судні вибуху, пожежі, витоку газу або виявлення перших
ознак пожежі - диму і запаху гару, газів;
- інших аварійних ситуацій.
Згідно з вимогами МК СОЛАС-74 і правилом 7.2.1.1 Міжнародного кодексу
по рятувальним засобам (Кодекс ЛСА), сигнал загально-суднової тривоги
складається з семи або більше коротких звуків і наступного за ними одного
тривалого звукового сигналу, що подаються судновим свистком або сиреною і,
додатково, - електричним дзвінком або ревуном або іншим рівноцінним звуковим
сигнальним пристроім.
Сигналізація повинна приводитися в дію з ходового містка і, за винятком
суднового свистка, - з інших ключових постів.
Сигнал тривоги повинен бути чути в усіх житлових приміщеннях, а також в
місцях, де зазвичай працюють або зайняті члени екіпажу.
Обов'язки екіпажу щодо забезпечення живучості судна
82
Капітан судна відповідає за:
-дотримання на судні Статуту служби на суднах;
- правил морського регістра судноплавства та інших нормативних документів
по забезпеченню живучості та безпеки судна, людей, вантажів, наказів і
розпоряджень судновласника;
- виконання вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на
морі (СОЛАС-74) і іншими відповідними інструментів Міжнародної морської
організації (ІМО);
- організацію і контроль підготовки екіпажу до боротьби за живучість судна і
дії його за всіма видами тривоги.
Старший (головний) механік судна відповідає за:
-протипожежний режим в МКВ;
- готовність до дії стаціонарних протипожежних засобів пожежогасіння;
- підготовку до боротьби за живучість складу служби технічної експлуатації
(СТЕ).
Старший (головний) механік зобов'язаний:
- особисто керувати підготовкою суднових механіків і електромеханіків,
ходової вахти в машині до боротьби за живучість судна і діям їх за всіма видами
тривог, а також вміти керувати діями аварійної партії (групи) і вахти по боротьбі за
Живучість МКВ;
- контролювати виконання в МКВ попереджувальних заходів щодо
забезпечення живучості судна і протипожежного режиму;
- забезпечувати підтримку в належному стані попереджувальних написів,
маркування водогазонепронікних і протипожежних закритій, запірних пристроїв
суднової вентиляції, розпізнавального забарвлення предметів аварійного і
протипожежного постачання в МП, маркування трубопроводів, суднових систем і
балонів з газами по всьому судну;
- особисто проводити інструктаж тих, хто влаштовується на судно підлеглих
служби технічної експлуатації про дотримання запобіжних заходів щодо
забезпечення живучості судна, про обов'язки і діях по тривогам, про обов'язки по
завідуванням.
83
- брати участь у складанні суднового Розкладу по тривогам;
- складати і коригувати розклад по завідування;
- спільно зі старшим помічником капітана
складати плани загально суднових навчань по боротьбі за живучість судна;
- по загально суднової тривозі перебувати на посаді управління механічною
установкою, здійснювати загальне керівництво ходової вахтою і аварійної партією
(групою) МКВ; оцінювати розміри і характер аварій, вибухів, пожеж і пошкоджень
технічних засобів в машинних приміщеннях і доповідати на ГКП обстановку і
міркування щодо плану дій, визначати відповідно до вказівок ГКП завдання
аварійної партії (групи) МКВ і ходової вахті в машині, забезпечити вихід з
машинних приміщень всіх людей перед запуском системи об'ємного
пожежогасіння машинних приміщень, контролювати виконання вказівок ГКП;
- по шлюпковій тривозі забезпечити вихід з машинних приміщень всіх людей
до рятувальних засобів.
при вступі на посаду:
- отримати вичерпні відомості про конструктивні особливості судна;
- перевірити забезпечення водонепроникності, пожежної безпеки та
забезпечення засобами пожежогасіння в МП і в цілому по судну;
- ознайомитися з Планом по тривогам, станом і особливостями підготовки
аварійної партії (групи) машинних приміщень до боротьби за живучість судна і їх
діям по тривогам;
- ознайомитися з організацією об'ємного гасіння пожежі в машинних
приміщеннях і іншими судновими системами пожежогасіння.
Другий механік
По загально суднової тривозі є командиром аварійної партії (групи)
машинних приміщень.
Другий механік відповідає за:
- підготовку аварійної партії (групи) до боротьби за живучість машинних
приміщень;
- керівництво діями аварійної партії (групи) машинних приміщень по
ліквідації аварії, пожежі, наслідків вибуху;
84
- справний стан і готовність до дії стаціонарних систем забезпечення
живучості судна (пожежогасіння, водовідливу, випрямлення судна і т. д.); надійну
роботу і технічний стан механічної частини рульового пристрою;
- виконання в машинних приміщеннях попереджувальних заходів щодо
забезпечення живучості судна і протипожежного режиму;
- підготовку ходової вахти в машині до боротьби за живучість судна і діям по
тривогам.
Другий механік зобов'язаний за вказівкою ГКП безпосередньо керувати
Баластуванням і дебалластуванням судна (за винятком наливних і спеціалізованих
суден).
Третій механік по тривогам є командиром або заступником командира
кормової аварійної партії.
Третій механік відповідає за:
- підготовку аварійної партії до боротьби за живучість;
- керівництво діями аварійної (кормової) партії по ліквідації наслідків аварій,
пожежі, вибуху;
- надійну роботу і готовність до дії двигунів рятувальних засобів;
- справний стан і готовність до дії пінних генераторів, переносних
водовідливних засобів, аварійного пожежного насоса, забезпечення засобів
баластування;
- здійснення контролю за герметизацією машинних приміщень на головній
палубі і надбудови, а також закриття вентиляції.
Четвертий механік по тривогам на ходу і на стоянці перебирає на себе
обов'язки вахтового механіка.
Четвертий механік зобов'язаний керувати діями ходової вахти по боротьбі за
живучість засобів в МКВ.
Старший електромеханік по тривогам знаходиться у головного
розподільного шита забезпечує перемикання споживачів електроенергії.
Розклад по тривогам
Розклад по тривогам визначає спеціальні обов'язки всіх членів екіпажу судна
і місце їх збору по тривогах.
85
Залежно від спеціалізації і конструктивних особливостей судна і штатної
чисельності екіпажу допускаються уточнення і доповнення розкладу по тривогам
без шкоди для структури і повноти змісту типової форми.
Типові розкладу по тривогам для кожної серії суден складаються
централізовано службами мореплавання і суднового господарства судновласника.
Розклад по тривогам складається до виходу судна в море. Примірники цього
розкладу вивішуються в встановлених місцях судна. А його копія повинна
зберігатися на ГКП в документах по боротьбі за живучість судна.
Розклад по тривогам повинно постійно удосконалювати і коригувати в
частині уточнення обов'язків окремих членів екіпажу по тривогам, а для підмінного
екіпажу або при великому кількісному зміні екіпажу або необхідності внесення
істотних змін воно повинно бути складено знову.
У Розкладі по тривогам повинні бути вказані:
-склад ходових вахт на ГКП й в МКВ; основні обов'язки і дії членів екіпажу
по загально суднової тривозі;
- місце збору і склад аварійних партій (груп), обов'язки по герметизації і
затемнення судна, по боротьбі з пожежею і димом, водою і парою, витоком газу і
т. п., по захисту від зброї масового ураження;
У каютах кожен член екіпажу судна повинен мати каютного картку-виписку
з Розклади по тривогам, в якій вказані: значення сигналів тривоги; обов'язки і місце
збору по тривогам; номер і місце знаходження рятувальної шлюпки, за якою він
закріплений за шлюпковій тривозі.
Каютного картка повинна бути прикріплена над ліжком кожного члена
екіпажу або на видному місці при виході з каюти. Формат каютний картки
210x197 мм.
У спальних місць пасажирів або на видному місці при виході, з кожної
пасажирської каюти повинна бути вивішена каютного картка, в якій вказані:
- значення сигналів тривоги;
- обов'язки і місце збору пасажирів по тривогам;
- номер та місце знаходження рятувальної шлюпки, за якою закріплені
пасажири кают по шлюпковій тривозі;
86
- ілюстрована коротка інструкція по прийомам надягання рятувальних
жилетів із зазначенням місця їх постійного зберігання й користування земельними
нию рятувальними кругами.
Каютні картки повинні бути виконані англійською мовою (або іншою мовою,
якщо судно постійно зайнято перевезенням пасажирів іншої національності),
формат каютний картки пасажирів 297x420 або 210x297 мм.
Організація зберігання і порядок використання аварійного,
протипожежного постачання і рятувальних засобів
Кожне судно повинно бути забезпечене комплектом аварійного,
протипожежного постачання і рятувальних засобів відповідно до діючих нормами
постачання морських суден, встановленими Правилами класифікації та побудови
морських суден Регістра судноплавства, Правилами по конвенційному обладнання
морських суден Регістра судноплавства.
Аварійне і протипожежне постачання і рятувальні засоби повинні бути
завжди готові до негайного використання для боротьби за живучість судна,
рятування пасажирів і екіпажу і надання допомоги людям, які зазнали лиха на морі.
Аварійне і протипожежне постачання і рятувальні засоби витрачені, що
вийшли з ладу або прийшли в непридатність повинні бути поповнені до норми по
приході в порт, а несправне постачання і рятувальні засоби відремонтовані або
замінені.
Аварійне і протипожежне постачання і рятувальні засоби повинні мати
відмінну забарвлення і маркування відповідно до Правил морського Регістра
судноплавства.
Аварійне і протипожежне постачання повинно розміщуватися на аварійних і
пожежних постах.
Загально суднові аварійні і пожежні пости повинні відповідати таким
вимогам:
- розташовуватися вище палуби перегородок в різних протипожежних зонах;
- пост в машинному відділенні доцільно влаштовувати не нижче другого
ярусу;
- над. входом в пост повинен бути напис «Аварійний пост», «Пожежний
87
пост»; в місцях зберігання аварійного і протипожежного постачання на внутрішній
стороні дверей або кришці ящика повинна бути вивішена опис постачання що
зберігається.
Виробництво на судні робіт із застосуванням відкритого вогню та робіт з
порушенням водонепроникності корпусу
В період експлуатації всі ремонтні роботи на судні, пов'язані із
застосуванням відкритого вогню або з можливим порушенням водонепроникний
мости корпусу, можуть проводитися тільки з письмового дозволу капітана, за
поданням і під особистим керівництвом старшого (головного) механіка незалежно
від місця проведення ремонтних робіт.
Роботи із застосуванням електро- і газозварювання в рейсі членами екіпажу
повинні проводитися в спеціально обладнаних приміщеннях (зварювальних),
схвалених інспекцією морського Регістра судноплавства при наявності щорічного
спеціального дозволу органів пожежного нагляду і відповідного кваліфікаційного
свідоцтва у зварника.
Аварійні зварювальні роботи в суднових приміщеннях (Відсіки, цистерни,
котли, трубогазопровіди і т. п.) можуть проводитися тільки в разі крайньої
необхідності, визначених капітаном судна, і після відповідної підготовки місця
робіт і судна до безпечного виконання зварювальних робіт.
Виконання електрозварювальних робіт на наливних судах під час вантажних
операцій, мийки і дегазації танків, а також виконання зварювальних робіт на інших
типах судів під час вантажних операцій з вогненебезпечними вантажами і під час
бункерування забороняється.
Перед початком зварювальних робіт старший (головний) механік
зобов'язаний:
- визначити характер зварювальних робіт, оглянути місця виконання і
переконатися в безпеці місць і методів проведення робіт;
- перевірити наявність на місцях виробництва зварювальних робіт інструкцій
по техніці пожежної безпеки.
- перевірити первинні протипожежні засоби та інвентар, привести в
готовність до негайного використання протипожежні системи та обладнання;
88
- забезпечити видалення всіх пожежонебезпечних матеріалів, розташованих
біля місця майбутніх робіт і на прилеглих до нього ділянках;
- забезпечити приміщення зберігання балонів та місця проведення
зварювальних робіт надійною вентиляцією (не менше 35 обмінів повітря в годину);
- перевірити можливість при необхідності негайної герметизації приміщення;
-перевірити справність обладнання, зварювальної апаратури, електричних
ланцюгів, оснащення, спецодягу і засобів індивідуального і діелектричної захисту
зварників;
- перевірити опір ізоляції зварювального обладнання та електричних цілей;
-виставіть біля місць виконання зварювальних робіт, а при необхідності і в
сусідніх приміщеннях спостерігачів;
- переконатися в наявності у зварювальників передбачених посвідчень;
провести на робочому місці інструктаж зварників і осіб, виділених для участі у
майбутній роботі, по техніці без пеки і пожежної безпеки і засвідчити підписом
інструктованих і сам факт проведення інструктажу в журналі реєстрації
інструктажів з техніки безпеки;
- доповісти капітанові судна про готовність до зварювальних робіт, отримати
у нього письмовий дозвіл на виконання цих робіт і сповістити вахтову службу.
Роботи в закритих приміщеннях повинні виконуватися не менш як двома
особами, причому одна особа повинна перебувати зовні приміщення для
здійснення контролю за безпечним проведенням робіт зварником, що знаходяться
всередині приміщення.
Зварювальник, повинен бути одягнений в спеціальний костюм, взуття і
запобіжний шолом зварника, а також забезпечений запобіжним поясом і
страхувальним кінцем, другий кінець якого повинен бути у особи, яка перебуває
поза ємності.
Забезпечення водонепроникності корпусу судна
Водонепроникність корпусу судна забезпечується герметичністю зовнішньої
обшивки, другого днища, палуб, водонепроникних перегородок, ілюмінаторів
клапанів і механізмів закриття підводних отворів.
Для забезпечення водонепроникності корпусу судна, що знаходиться в
89
експлуатації, забороняється прорізування або свердління отворів у зовнішній
обшивці, водонепроникних перегородках і закриття, палубах, платформах і
другому дні.
Маркування водонепроникних перегородок, водогазонепроникних
перегородок і протипожежних закритій, запірних пристроїв суднової
вентиляції
Кожному водонепроникному відсіку (трюму), танку (цистерні), кофердаму,
шпангоуту і ін. Повинен бути присвоєний номер.
Нумерація водонепроникних відсіків (трюмів), танків (цистерн), кофердамів,
шпангоутів і інших конструкцій судна проводиться відповідно до нумерації,
наведеної в інформації по аварійної посадці і остійності.
Кожній платформі і палубі, відділенню і приміщенню присвоюється
найменування відповідно до будівельної специфікації.
На палубі або фальшборті над кожною водонепроникною перегородкою
наноситься маркування: в чисельнику арабськими цифрами - номер перебирання і в
знаменнику римськими цифрами - номера відсіків, які розділяє дана
водонепроникна перебирання. Початок стрілки вказує номер шпангоута
водонепроникною перебирання в кормі, кінець стрілки вказує номер
водонепроникною перебирання в носі; маркування наноситься на добре видимому
місці білою фарбою розміром 200x200 мм.
На кожному судні з обох бортів повинні бути нанесені:

- через кожні п'ять шпангоутів їх номери на внутрішній частині фальшбортом
або на видних місцях палуби біля бортів судна. Номери шпангоутів наносяться
синьою фарбою. Під номером шпангоута, що знаходяться на водонепроникної
перебиранні, наноситься риса, висота цифр - 100 мм, ширина штриха - 10 мм;
-забортні отвори (кінгстони і ін.) шляхом нанесення кола, розділеного по
90
горизонталі рисою. У верхній частині кола вказується перша буква назви отвору, а
в нижній -відстань в метрах від кромки верхньої палуби до верхньої кромки
отвору. Позначення наносяться на фальшборт чорної або білою фарбою тільки на
бортах їх розташування.
Внутрішній діаметр круга - 250 мм, висота букв і цифр - 100 мм. ширина
штриха - 10 мм;
За своїми розмірами пробоїни корпусу можна поділити на:

малі 0,05 м2;
середні 0,2 м2;
великі до 2 м2;
дуже великі більше 2 м2.
Швидкість затоплення відсіку через середні і великі пробоїни така, що
практично не представляється можливим завести на пробоїну пластир раніше, ніж
відбудеться повне затоплення відсіку. В цьому випадку приймається, що вода у
відсіку піднялася до рівня забортної води.

1. принципи побудови аварійних партій і аварійних груп на судні?
2. перерахувати види тривоги і їх як вони позначаються сигналами на судні?
3. перерахувати обов'язки екіпажу щодо забезпечення живучості судна?
- капітана;
- старшого механіка;
- другого механіка;
- третього механіка;
- четвертого механіка.
4. забезпечення пожежа безпеки на судні?
5. як позначаються водонепроникні перегородки на судні?
6. як позначаються забортні отвори судні?
91
матеріал який можна дати додатково або замінити матеріал який
повторюється
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Тема: Підготовка систем та механізмів до баластних операції. Заміри.

Заходи безпеки. Записі у журналі
Мета роботи: Ознайомлення з правилами баластних операцій. Придбати

навички та вміння застосувати на практиці

- повторити теоретичний матеріал по темі «Правіла прийому баласту»;
людини);

Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд систем прийому і перекачування баласту, пристроїв.
Визначити тип баластних пристроїв, місця підведення і відведення рідини, що перекачується,
місця установки контрольно-вимірювальних приладів і керуючої арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів принципових схем
систем прийому баласту і перекачування, пристроїв та виконати їх опис.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску систем прийому баласту,
пристроїв.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення систем прийому і перекачування
баласту.
Призначення баласту на вантажному судні.
Судно, без вантажу і баласту, як правило, має такі недоліки:
Гвинт і кермо судна недостатньо глибоко занурений у воду, що викличе
погіршення керованості судна.
Судно має високий надводний борт і збільшену площу парусності, тому
судно буде відчувати значний вітрової дрейф. Для утримання судна на лінії шляху
буде потрібно більш широка смуга руху судна, викликана великим кутом дрейфу.
Багато сучасні вантажні судна довжиною понад 100 метрів, будуть відчувати
изгибающие і скручують,, і мати перерізують сили, що перевищують гранично
допустимі значення.
Носове підрулюючий пристрій буде мати недостатнє поглиблення і тому є
малоефективним. Для швартування і відшвартовки судна потрібна допомога
портових буксирів.
Судно буде мати значний диферент на корму, при якому управління судном
утруднено і є значна не проглядається зона прямо по носі.
При плаванні в льодах гвинт і кермо будуть схильні до високого ризику
пошкодження, а судно буде значно більшою мірою схильна до застрявання.
При плаванні в умовах сильного вітру, судно буде відчувати значний вітрової
дрейф і можуть виникнути труднощі з утриманням судна на курсі. Повороткість
судна буде утруднена.
При хвилюванні судно буде відчувати більш сильний слемінг.
Надмірна надводний борт може викликати труднощі для безпечного доступу
лоцмана на борт судна.
При надмірному дифференте на корму погіршуються умови проживання
моряків.
Саме для того щоб, на скільки це можливо, зменшити наведені вище
негативні впливи і передбачений баласт на судні. Судно з правильно заповненими
баластними танками завжди знаходиться в більш безпечному для експлуатації
стані і положенні.
Заповнення баластних танків.

Баластні танки можна заповнити кількома способами:
Самопливом. Клапана необхідні для заповнення танка, відкриваються і
забортної вода надходить в танк до рівня, відповідного осаді судна в районі танка.
Очевидно, що таким способом неможливо заповнити танк вище рівня ватерлінії.
Такий спосіб використовується на початковому етапі заповнення баласту, а також
для заповнення баластних танків знаходяться нижче рівня ватерлінії, особливо
дніщевих танків.
Баластовим насосом. Як і в першому випадку відкриваються клапана і
включається баластний насос. В цьому випадку, танк заповнюється повністю. Для
93
того, щоб в баластному танку не залишилося вільної поверхні рідини, погіршує
остійність судна, баласт необхідно набирати до переливу через повітряні труби.
Повністю заповнити танк баластом, називається «обпресувати танк», отже,
повністю заповнений баластом танк, в якому відсутня вільна поверхня, вважається
«обпресувати».
Комбінований спосіб. На початковому етапі баласт приймають самопливом,
а потім включають баластовий насос, щоб опресовать танк.
Після того як танк обпресувати в ньому необхідно зняти надлишковий тиск.
Для цього з танка відкачують баласт протягом близько двох хвилин. Слід бути
обережним і не відкачати баласт до освіти вільної поверхні.
Відкачування баласту.
Днищевой танки завжди відкачують баластними насосами.
Бортові танки, рівень баласту в яких значно вище рівня ватерлінії, спочатку
відкривають самопливом, а потім включають баластовий насос і відкачують
насосом.
Якщо на судні є зачистной насос, то залишки баласту, які неможливо
відкачати основним баластовим насосом, відкачуються цим насосом.
Як правило, баласт потрібно відкачувати якомога швидше і якомога
ретельніше.
Перше необхідно для того, щоб скоротити терміни роботи баластних і
зачисних насосів і тим самим продовжити їх термін служби, а також, може
знадобитися щоб прискорити початок або скоротити тривалість вантажних
операцій і прискорити вихід судна в море.
Для того щоб прискорити відкачування баласту необхідно підтримувати
максимально можливий диферент на корму і починати відкачування з носових
танків. Деякі танки на заключному етапі відкачують із застосуванням підкачки з
іншого танка, котрий має вищий рівень баласту.
При великому дифференте необхідно мати на увазі розташування в танках
забірних труб. Якщо вони розташовані в самій кормовій частині танка, і при
великому дифференте не залишиться значної кількості води в корму від забірних
труб, то тоді можна зберігати великий диферент до кінця відкачування. В іншому
випадку необхідно зменшити дифферент щоб зменшити НЕ відкачують кількість
баласту в танку.
Наявність у судна крену може привести до того що в деяких танках також
може залишитися значна кількість баласту.
Особливості при низьких температурах.

При низьких температурах слід звертати увагу на наступне:
- Якщо є можливість, то прийняти баласт з максимальною солоністю води,
так як така вода замерзає при більш низьких температурах.
94
- Якщо дозволяє остійність і інші зазначені вище обставини, то опустити
рівень баласту в танках нижче рівня ватерлінії, так як в цьому випадку швидкість
замерзання води в танках значно сповільниться.
- Якщо немає вантажних операцій, то тримати кришки вантажних трюмів
закритими, щоб уповільнити охолодження перегородок танк топа в трюмах.
- Періодично приймати і відкачувати баласт до деякого рівня, щоб
виключити примерзання льоду до танк топу, уникнути блокування повітряних труб
льодом і неможливості відкачування баласту якщо це буде потрібно.
- У порожніх танках можливе замерзання клапанів і тому можуть виникнути
труднощі з їх відкриттям.
Запобіжні заходи:
Якщо на палубі знаходяться залишки насипного вантажу, що потрапили туди
під час вивантаження або навантаження і не можна допускати попадання вантажу
за борт, то не слід набирати баласт до переливу. Слід заповнити танки до
безпечного рівня т заповнити до переливу, коли не буде ризику потрапляння судна
за борт.
Є ризик потрапляння баластної води при переливу, з палуби на причал, що
може привести до пошкодження знаходиться на причалі вантажу або пошкодити
портову техніку або просто заборонено за правилами порту або терміналу.
Є ризик подмочькі вантажу в трюмі судна через наявні пошкоджень в трюмі,
невідомих команді або отриманих в процесі вивантаження чи навантаження.
Є ризик утворення конденсату на днище і бортах трюму через різницю
температур забортної води і навколишнього повітря.
Наявність вільної поверхні рідини в танках може значно погіршити
остійність судна, тому необхідно закінчити всі баластні операції завчасно.
Якщо в забортної воді міститься велика кількість мулу і при відході від
причалу немає загрози для безпечного маневрування та управління судном, то
приймають мінімально можливу кількість баласту, щоб зменшити забруднення
танків мулом.
Відкачування баласту в порту і в Особливою Економічної Зони держави
здійснювати в суворій відповідності з міжнародними та місцевими правилами.
Зміну баласту здійснювати відповідно до судновим Планом баластних
операцій. Всі операції повинні бути записані в журнал операцій з баластом.
Слід звертати увагу на всякого роду особливості та особливі обставини, які
можуть викликати необхідність прийняття додаткових заходів для того, щоб
уникнути претензій з боку портової влади. Претензії можуть бути досить значні.
Якщо є сумніви, то слід завчасно запросити агента судна про портові правила за
операціями з баластом.
95
The International Convention for the Control and Management of Ships
Ballast Water and Sediments - одна з ключових заходів щодо захисту
навколишнього середовища спрямованих на запобігання поширенню потенційно
шкідливих організмів через баластні води вступила в чинності 8 вересня 2017 року.
До вересня 2017 конвенція була ратифікована більш ніж 60 країнами, що
представляють більш ніж 70% світового тоннажу.
Конвенція вимагає від судів управляти баластними операціями таким чином,
щоб прибрати, знешкодити або уникнути забору або відкатки шкідливих організмів
з баластними водами або в осаді. Для суднового персоналу основними питаннями
є: що ми повинні про це знати і як це вплине на рутинні операції?
Для зацікавлених IMO опублікувала список FAQ
До яких судам належить конвенція?

Конвенція відноситься до суден, зареєстрованих під прапорами країн-
учасниць, які використовують баласт в міжнародному судноплавстві. Решта суду
можуть не мати відповідного сертифіката, проте, інспекція держави порту, яка
підписала конвенцію, чекатиме від заходять судів відповідності її вимогам.
Що потрібно від судів після вступу Конвенції в силу?
З дати вступу Конвенції в силу суду повинні працювати з баластом і опадами
у відповідності зі стандартами, визначеними в ship-specific ballast water management
plan. Суду повинні мати:
A ballast water management plan - індивідуальний для кожного судна, що
включає детальний порядок дій щодо впровадження вимог конвенції;
A ballast water record book - журнал всіх баластних операцій, вироблених на
борту: рециркуляції, очищення або відкатки в море. Також необхідно вказувати
відкатку баласту в приймальне спорудження або непередбачену (аварійну) відкатку
за борт.
An International Ballast Water Management Certificate (для судів від 400 рт і
вище) - видається адміністрацією держави прапора і підтверджує, що судно працює
з баластом відповідно до вимог конвенції, також уточнює яким стандартом
відповідає судно і дату закінчення придатності сертифіката.
Які існують стандарти управління баластом?

Існує два стандарти (D-1 і D-2).
Стандарт D-1 вимагає від судів робити заміну баласту у відкритому морі, не
ближче 200 миль від берега і на глибині не менше 200 м, що дозволяє знешкодити
більшість потенційно небезпечних організмів.
У разі, якщо ця вимога нездійсненно, - як мінімум в 50 милях від берега і на
глибині не менше 200 м або в позначеній зоні заміни баласту відповідно до
правила B-4 конвенції.
96
Судна, що виконують заміну баласту, повинні замінити не менше 95% обсягу
танка.
Судна, що виконують заміну баласту «на перелив» повинні прогнати не
менше трьох обсягів кожного танка. Можливо і меншу кількість прокаток, якщо
судно може довести, що замінено 95% від обсягу танка.
Стандарт D-2 визначає максимально допустимий до відкатці кількість
шкідливих організмів, включаючи певні мікроби небезпечні для людського
здоров'я.
8 вересня 2017 всі судна повинні відповідати стандарту D-1, все нові судна -
стандарту D-2, для чого судно повинно мати ballast treatment system.
В найближчому майбутньому всі судна повинні будуть мати на борту

обладнання для знешкодження баластних вод і відповідати стандарту D-2. Уряду
учасники ІМО домовилися пов'язати приведення існуючих судів до стандарту D-2
разом з оновленням International Oil Pollution Prevention Certificate (IOPPC).
IOPPC Renewal survey після 8 вересня 2019
Судно, має відповідати стандарту D-2 до дати проходження сюрвея.
IOPPC Renewal survey між 8 вересня 2017 і 8 вересня 2019
Якщо попередній IOPPC renewal survey був між 8 вересня 2014 і 8 вересня
2017, судно повинно відповідати стандарту D-2 до дати цього сюрвея.
Якщо попередній IOPPC renewal survey був до 8 вересня 2014 року, тоді
судно може має час до наступного renewal survey (який буде після 8 вересня 2019).

1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до прийому і
перекачування баласту, згідно правил баластування.
2. Досконально перечислить усі етапи обслуговування у часу праці суднової
системи баласту та перекачування баласту, згідно правил баластування.
3. Досконально перечислить усі загрози навколишньому середовищу від
прийому та відкачуванню баласту.
4. Досконально перечислить усі етапи підготовці танків до прийому баласту,
згідно правил баластування.
5. Остання міжнародна конвенція по баласту ?
97
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Тема: Підготовка аварійного двигуна до запуску. Запуск. Вихід на режим

повного ходу. Включення в суднову електричну мережу. Зупинка.
Мета роботи: Ознайомлення з аварійним двигуном. Правилами експлуатації.

Придбати навички та вміння, застосувати на практиці отримані
знання.

людини);

Stefan Kluj);
- провести зовнішній огляд двигуна, визначити тип двигуна, місця підведення і відведення
рідини, що перекачується, місця установки контрольно-вимірювальних приладів і керуючої
арматури.
- за вказівкою викладача, керівника роботою, виконати ескізи вузлів двигуна.
- описати принцип дії, конструкцію і призначення двигуна.
- досконально перечислить усі етапи підготовки та пуску АДГ.
На судні повинен бути передбачений автономний аварійне джерело
електроенергії.
АДГ, АРЩ, щит аварійного освітлення повинні розташовуватися вище
самої верхньої безперервної палуби і бути легко доступними з відкритою палуби.
Приміщення, в якому знаходиться АДГ, не повинно межувати з МО.
Потужність АДГ повинна бути достатньою для живлення всіх пристроїв і
систем, необхідних для забезпечення безпеки в аварійних умовах з урахуванням
можливості одночасної роботи деяких цих пристроїв і систем.
АДГ повинен забезпечити одночасне харчування протягом періодів часу,
зазначених нижче, щонайменше, наступних пристроїв і систем:
На пасажирських суднах
Протягом 36 годин:
Аварійне освітлення у кожного місця збору і у кожного місця посадки в
рятувальні шлюпки, а також за бортом; у всіх коридорах, на трапах і виходах
службових і житлових приміщень, в кабінах пасажирських ліфтів; в МО; на всіх
постах управління; у кожного ГРЩ і АРЩ; біля місць зберігання спорядження
пожежних; у рульового приводу; у ПЖН, насоса спринклерної системи і аварійного
осушувального насоса.
- сигнально-відмінні вогні та інші вогні, необхідні МППСС; УКХ-магнітола;
КВ-установка.
- внутрішній судновий зв'язок; суднове навігаційне обладнання; система
сигналізації виявлення пожежі, а також утримуючі пристрої та механізми
звільнення протипожежних дверей; лампа денний сигналізації, судновий свисток,
ручні сповіщувачі і все внутрішні суднові сигнали, необхідні в аварійних умовах,
при їх безперервній роботі.
Один з пожежних насосів; автоматичний насос спринклерної системи;
аварійний осушувальний насос з клапанами з електричним дистанційним
управлінням.
Протягом 30 хвилин:
На кожному судні валовою місткістю 10000 peг. т і більше, АДГ або
незалежне джерело енергії повинен забезпечити безперервну роботу рульового
приводу протягом щонайменше 30 хв., а на будь-якому іншому судні - протягом
щонайменше 10 хв. (Якщо передбачено харчування рульового приводу від АДГ);
будь-які водонепроникні двері разом з їх покажчиками і попереджувальною
сигналізацією; аварійні пристрої, призначені для установки кабін ліфтів в рівень з
палубою з метою евакуації людей.
Аварійний генератор повинен працювати від первинного двигуна з
незалежної подачею палива, що має температуру спалаху не менше 43 ° С.
99
АДГ повинен запускатися автоматично при втраті живлення від основного
джерела живлення і автоматично підключатися до АРЩ, і всі пристрої і системи,
названі вище, повинні автоматично переводитися на харчування від АДГ. АДГ
повинен приймати повну номінальне навантаження не більше ніж за 45 с.
АДГ повинен бути забезпечений перехідним аварійним джерелом
електроенергії, що складається з акумуляторної батареї, яка повинна працювати без
підзарядки, зберігаючи протягом періоду розрядки напруження в межах V
номінальне - 12%. При виході з ладу основного або аварійного джерела
електроенергії акумуляторна батарея повинна живити протягом 30 хв. освітлення,
необхідне пунктом 5.1 [6], і внутрішній судновий зв'язок; пожежну сигналізацію;
внутрішні суднові сигнали.
Якщо аварійним джерелом енергії є акумуляторна батарея, то вона повинна:
- нести аварійну навантаження без підзарядки, зберігаючи протягом періоду
розрядки напруження в межах Vном-12%;
- автоматично підключатися до АРЩ в разі виходу з ладу основного
джерела електроенергії;
- забезпечити протягом 30 хвилин живлення аварійного освітлення,
внутрішній судновий зв'язок, суднове навігаційне обладнання, систему сигналізації
виявлення пожежі.
Жодна з акумуляторних батарей не повинна перебувати в одному
приміщенні з АРЩ. На ГРЩ або в ЦПУ повинен бути встановлений індикатор,
який вказує, що батареї, які є аварійним джерелом електроенергії або перехідним
аварійним джерелом електроенергії, розряджаються.
АРЩ повинен живитися від ГРЩ за допомогою з'єднувального фідера, який
повинен автоматично вимикатися в разі виходу з ладу основного джерела
електроживлення.
На вантажних судах:
АДГ повинен забезпечити аварійне освітлення протягом трьох годин у
кожного місця збору і у кожного місця посадки в рятувальні шлюпки.
АДГ повинен забезпечити протягом 18 годин аварійне освітлення,
харчування всіх механізмів, систем і пристроїв, зазначених в п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4.
[6]
На пасажирських суднах, що мають вантажні приміщення Ро-Ро або
приміщення спеціальної категорії, на додаток до аварійного висвітлення повинне
бути додаткове електричне освітлення, яке може працювати принаймні протягом
трьох годин, коли всі інші джерела електроенергії пошкоджені, і при будь-якому
нахилі . Джерело електричної енергії для додаткового освітлення повинен
включати акумуляторні батареї, суміщені зі світильником, які постійно
заряджаються, наскільки це практично можливо, від АРЩ. Додаткове освітлення
повинно бути таким, щоб будь-яке пошкодження ліхтаря було негайно виявлено.
100
Будь-яка така акумуляторна батарея повинна міняться через проміжки часу,
відповідними

1. Досконально перечислить усі етапи підготовки до запуску, згідно правил
технічної експлуатації АДГ.
2. Досконально перечислить усі етапи запуску, згідно правил технічної
експлуатації АДГ.
3. Досконально перечислить усі етапи включення в суднову електричну
мережу, згідно правил технічної експлуатації АДГ.
4. Досконально перечислить усі умови підключення дизеля генератора в
паралель, згідно правил технічної експлуатації АДГ.
101
Литература
1. Міжнародний кодекс з управління безпекою (International Safety Management

Code (ISM Code)).
2. Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі, з поправками
(International Convention for the Safety of Life at Sea, SOLAS-74/78)
3. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення
вахти 1978 року, Міжнародний Кодекс про підготовку і дипломування
моряків та несення вахти 1995 року з Манільськими поправками.
(International Seafarers’ Training, Certification and Watchkeeping (STCW-78),
International Seafarers’ Training, Certification and Watchkeeping Code (STCW-
95) with Manila Amendments 2010.
4. MARPOL 73/78. Consolidated Edition [Text]. – London: IMO, 2002. – 511 p.
5. Міжнародна конвенція про контроль суднових баластних вод і осадів та
управління ними 2004 (International Convention for the Control and
Management of Ships' Ballast Water and Sediments (BWM) 2004.
6. Положение о технической эксплуатации морских и речных судов
(КНД312..007-96) – Одесса: Министерство транспорта Украины /
ЮжНИИМФ, 1996.
7. Правила технической эксплуатации морских и речных судов (КНД 312..002-
96) – Одесса: УкрНИИМФ, 1996.
8. Правила класифікації та побудови суден внутрішнього плавання: В 4 т. – К.:
Регістр судноплавства України, 2007.
9. Правила классификации и постройки морских судов: В 2 т. – СПб.:
Российский морской регистр судоходства, 2007.
10.10. Модельний курс ІМО 7.04 "Вахтовий механік" (Model course 7.04 Officer
in Charge of an Engineering Watch).
11.Модельний курс ІМО 7.02 "Старший механік та другий механік" (Model
course 7.02 Chief Engineer Officer and Second Engineer Officer).
102
12.Модельний курс ІМО 2.07 "Тренажер машинного відділення" (Model course
2.07 Engine-Room Simulator).
13.Посібник «Engine Room Simulator (Virtual Engine Room) Free student Version,
1998-2011, Stefan Kluj.
14.19. Ланчуковский В.И. Безопасное управление судовыми энергетическими
установками. – Одесса: Астропринт, 2004 г. – 227 с.
15.Матвєєв В.В. Безпечне управління судновими енергетичними установками і
менеджмент машинної команди. Конспект лекцій. – Херсон: ХДМА, 2015. –
110 с.
16.Матвєєв В.В. Конспект лекцій з дисципліни «Технічне використання
суднових технічних засобів, менеджмент машинної команди і безпечне
несення вахти», Херсонб ХДМА, 2019, 143 с.
17.Логишев И.В. Эксплуатация судовых энергетических установок и безопасное
несение машинной вахты. Конспект лекций. Одесса: ОНМА, 2009 г. – 178 с.
18.Горб С.И. Моделирование судовых дизельных установок и систем
управления: Учеб. пособие. – Москва: Транспорт, 1993. – 134 с.
19.Горбов В.М. Енциклопедія суднової енергетики. – Миколаїв: Нац. ун-т
кораблебудування ім. адмірала Макарова, 2010. – 624 c.
20.Артемов Г.А., Волошин В.П., Шквар А.Я., Шостак В.П. Системы судовых
энергетических установок. – Л.: Судостроение, 1990 г. – 376 с.
21.Пахомов Ю.А. Судовые энергетические установки с двигателями
внутреннего сгорания. – М.: ТрансЛит, 2007 г. – 528 с.
22.Пахомов Ю.А. Коробков Ю.П. Топливо и топливные системы судовых
дизелей. – М.: Транслит, 2007 г. – 486 с.
23.Белоусов Е.В. Топливные системы современных судовых дизелей. – Херсон,
ХГМА, 2014 г. – 268 с.
24.Сергиенко Л.И., Миронов В.В. Электроэнергетические системы морских
судов. – М.: Транспорт, 1991. – 264 с.
25.G.T.H Flanagan Marine Boilers, 3d edition. – Butterworth-Heinemann, 1990. –
128 p.
26.Милтон Д.Х, Лич Р.М. Судовые паровые котлы. М.: Транспорт, 1985. – 295 с.
103
27.D. Woodyard Pounder's Marine Diesel Engines and Gas Turbines, Ninth edition. -
ELSEVIER Sabre Foundation, 2009. – 905 р.
28.Колиев И.Д. Судовые холодильные установки. Одесса: Феникс, 2009. – 264 с.
29.Павленко Б.А., Корнилов Э.В. Утилизационные водоопреснительные
установки морских судов (конструкция и эксплуатация) Одесса: Феникс,
2003. – 69 с.
30.Харин В.М., Кобяков Н.Н., Корнилов Э.В. Судовые сепараторы топлива и
масла: Учебное пособие.–Одесса: Латстар, 2001.–104с.
31.Баскаков С.П., Конаков А.Г., Развозов С.Ю. Основы безопасной
эксплуатации танкера. Санкт-Петербург: ГУМРФ им. адм. С.О. Макарова,
2015. – 804 с.
32.Калугин В.Н., Корнилов Э.В., Кулешов И.Н. Технологии обработки мусора
на судах, инсинераторы. – О.: ООО «Студия Негоциант», 2006. – 52 с.
33.Приказ Госкомрыболовства РФ от 27.05.1999 N 134 О введении в действие
"Наставления по предотвращению загрязнения с судов флота рыбного
хозяйства Российской Федерации. Законодательство России. Текст
документа по состоянию на июль 2011.
34.Правила технической эксплуатации морских и речных судов. Министерство
транспорта Украины. Государственный департамент морского и речного
транспорта. 1996 г
35.Правила технической эксплуатации судовых вспомогательных паровых
котлов. С.Петербург. Москва. Гипрорыбфлот Сервис. 1990 г - 80с
36.Правила технической эксплуатации судовых вспомогательных механизмов.
С.Петербург.-Москва. Гипрорыбфлот-Сервис. 1990 г.-80с
37.Правила технической эксплуатации судовых технических средств и
конструкций. РД31.21.30-97. Санкт-Петербург. ЗАО ЦНИИМФ. 1997 г - 343с
38.A guide for correct entries in the Oil Record Book (Part I Machinery space
operations). INTERTANKO. 2004.-32c
39.IMO. Guidance for the recording of operations in the oil record book. Part I-
Machinery space operations (All ships).2011 р.
104
40.Marine operations note 5/2011. The republic of Liberia. Guidance for the
recording of operations in the oil record book. 2011 р.
41.Международная конвенция о подготовке и дипломировании моряков и
несении вахты 1978 года (ПДМНВ-78) с поправками (консолидированный
текст). Министерство транспорта РФ. Санкт-Петербург. ЗАО ЦНИИМФ.
2010 р.
42.Устав службы на судах министерства морского флота союза ССР.
Министерство морского флота. Москва. 1976 г.
105

Метод Рек До Практ Робіт Твстз Ммк і Бнв 2021 III- Сп 10 Шт

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Метод Рек До Практ Робіт Твстз Ммк і Бнв 2021 III- Сп 10 Шт

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАНЯ

З дисципліни «Підготовка до атестації»

Розділ «Технічне використання суднових технічних засобів,

Факультет Суднової енергетики

Спеціальність 271 «Річковий та морський транспорт»

Методичні рекомендації розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри

____ ____________________ 20__ р. протокол №____

Завідувач кафедри експлуатації суднових

Завідувач навчально - методичного відділу ________В.В.Черненко

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 (2 години)................................................................7

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ОЦІНКА РОБІТ

Тема: Підготовка до пуску, пуск, експлуатація під час роботи та зупинка

Мета роботи: Ознайомлення з правилами запуску, разгону, виходу на режим

1. База для виконання роботи

3. Порядок виконання роботи

4. Контрольні питання для перевірки

Тема: Підготовка до пуску, пуск, експлуатація під час роботи та зупинка

Мета роботи: Ознайомлення з правилами пуску, експлуатації та зупинки котельної

1. База для виконання роботи

3. Порядок виконання роботи

Підготовка водяної системи й заповнення котла водою

Підготовка паливної системи

Підготовка засобів автоматизації

Обслуговування котла в дії

4. Контрольні питання для перевірки

Тема: Підготовка до пуску, пуск, експлуатація під час роботи та зупинка

Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання дизельної установки

1. База для виконання роботи

3. Порядок виконання роботи

5) провернути колінчатий вал (валоповоротним пристроєм, вручну й ін.).

РЕЖИМИ ВВЕДЕННЯ ДИЗЕЛЯ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНУ ПОТУЖНІСТЬ

Товщина денця Кількість Час роботи на Загальний час

Після зупинки дизеля, якщо надалі не буде потрібно підтримка його в

4. Контрольні питання для перевірки

Тема: Бункерування судна. Заходи з техніки безпеки при бункеруванні.

Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання при

1. База для виконання роботи

3. Порядок виконання роботи

Повідомлення про готовність для поставки бункера.

Тема: Діагностування роботи головного двигуна. Аналіз результатів

Мета роботи: Ознайомлення з правилами діагностування головного двигуна і

1. База для виконання роботи

3. Порядок виконання роботи

Надійна і економічна робота двигуна може бути забезпечена за умови

При необхідності ідентифікувати джерело обурення в ДВЗ (тобто виділити

Рисунок 1 – Типові дефекти діаграм

Для перевірки роботи індикатора і його приводу знімають діаграми

Рисунок 2 - Характерні відхилення діаграм від норми при порушення роботи

Характерні порушення робочого процесу способи їх усунення

Механічним індикаторами для контролю робочого процесу в сучасних ДВЗ

Основні системи контролю і діагностики

Тип системи Компанія Держава

Ці системи є обчислювачем середнього індикаторного тиску, який

4. Контрольні питання для перевірки

Тема: Алгоритм дій з підготовки судна до виходу у рейс, маневрування,

Мета роботи: Ознайомлення з правилами технічного використання СТЗ при виходу у

1. База для виконання роботи

3. Порядок виконання роботи

Алгорітм дій при маневруванні

4. Контрольні питання для перевірки

Тема: Процедури з безпечного несення вахти у морі, під час маневрів, на

1. База для виконання роботи

__________ 20 р. протокол №