Professional Documents
Culture Documents
Конспект лекцій 2СП
Конспект лекцій 2СП
ЗМІСТ
ЛЕКЦІЯ № 1
План лекції
1. Призначення й класифікація суднових парових котлів
2. Характеристики парових котлів
по конструкції:
- на водотрубні, у яких вода й пароводяна суміш рухаються усередині
труб, омиваних зовні гарячими газами;
- вогнетрубні, у яких гарячі гази рухаються усередині труб, омиваних зовні
водою;
5
D = Dn+DHAC
ЛЕКЦІЯ № 2
План лекції
вуглець – С; ванадій – V;
водень – H; натрій – Na;
сірка – S; калій – K;
кисень – O; зола – A;
азот – N; вода – W.
10
C + H + S + O + N + A + W = 100%
I II III
де I – горючі елементи;
II – внутрішній баласт – ці речовини не приймають участі у процесі горіння;
ІІІ – зовнішній баласт – ці речовини потрапляють в паливо при його
транспортуванні та зберіганні.
р
Нижчим теплом згоряння палива Qн називається кількість тепла, що
виділяється при повному згорянні палива без використання тепла конденсації
водяної пари.
Оскільки гази, що виходять із газоходу котла, мають температуру вище
температури конденсації водяної пари, то при розрахунках парових котлів
користуються тільки нижчою теплотою згоряння палива.
р р
Співвідношення між Qв і Qн виражається формулою:
ЛІТЕРАТУРА
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 3
Візьмемо 1 кг палива, склад якого заданий робочою масою Ср, Hp, Sp, Np, Ор,
Aр і Wp у відсотках. У разі повного згоряння 1 кг палива при теоретично
необхідній кількості повітря в продуктах згоряння, за рахунок повного згоряння
горючих елементів Cр, Sp, Hp і випаровування вологи палива Wp і повітря,
утворюються трьохатомні гази СО2, SO2, H2O і азот N2. Останній поступає в
продукти згоряння з повітря і палива (кисню О2 в продуктах згоряння немає,
оскільки він повністю витрачений на окислення горючих елементів). Розрахуємо
теоретичні об'єми С02, SO2, H2O і N2.
Розрахунок теоретичного об'єму вуглекислого газу Vсо2. Для цього
скористаємося формулою горіння вуглецю (2). З неї виходить, що при згорянні
12 кг вуглецю утворюються 44 кг вуглекислого газу. Отже, при згорянні 1 кг
вуглецю утворюються 44/12=11/3 кг СО2. В 1 кг палива міститься Cр/100 кг
вуглецю; тому при їх спалюванні вуглекислого газу утворюється, кг/кг
11 C p
Gco2
3 100
Об’єм СО2 рівний його масі, діленій на його густину co0 =1,97 кг/м3. 2
G co 11 C p 1
Vco 2 0
2
0,0186C p (9)
co
2
3 100 1,97
де
0
so2 =2,86 кг/м3 – густина SO2 за нормальних умов. Суму газів СО2 і SO2
називають сухим трьохатомним газом і позначають RO2, тобто R02 = СО2 + SO2.
Тоді теоретичний об'єм сухих трьохатомних газів, м3/кг, складатиме
V RO2 VCO2 V SO2 (11)
Теоретичний об'єм VRO2 не залежить від кількості повітря, що подається для
горіння, тому тут індекс «0» можна опустити.
0
Розрахунок теоретичного об'єму водяних парів VH 2O Водяні пари
H
утворюються в продуктах згоряння за рахунок горіння водню палива VH 2O , за
20
W
рахунок випаровування вологи, що міститься в паливі VH 2O і вологи, що
W
вноситься вологим повітрям VH 2O , а також за рахунок використовування пари при
розпилюванні палива паромеханічними форсунками VHф2O . Отже, для
теоретичного об'єму водяної пари можна записати
VH02O = VHH2O + VHW2O + VHW2O + VHф2O (12)
Розрахуємо величини, що входять в праву частину формули (12). З формули
горіння водню (4) витікає, що при згорянні 1 кг водню утворюються 18/2 або 9 кг
водяних парів. В паливі масою 1 кг містяться Нр/100 кг водню, тому при його
згорянні утворюються 9НР/100 кг водяних парів, а їх об'єм буде рівний, м3/кг
9H p 1 9H p 1
V H 2O
H
0,111H p (13)
100 H 2O
0
100 0,805
де H 2O = 0,805 кг/м3 – умовна густина водяної пари за нормальних умов;
0
B
Розрахунок об'єму водяної пари V H 2O . Водяна пара поступає в продукти
згоряння з вологим повітрям. Нехай вологість атмосферного повітря рівна
d= 10 г/кг або 0,01 кг/кг. Отже, кількість вологи, що вноситься в продукти
B
згоряння вологим повітрям, буде рівна G H 2O = 0,01L0 кг/кг, де L° – теоретично
необхідна кількість сухого повітря для згоряння 1 кг палива, кг/кг. Об'єм водяної
пари, що утворилася з цієї вологи, буде рівний, м3/кг
VHB2O 0,01L0 / H0 2O . (15)
0
Оскільки L° = V°ρ B, то остаточно одержуємо об'єм водяних парів, що вносяться
повітрям, м3/кг
0,01V 0 B0 0,01V 0 1,293
VH O
B
0,016V 0 (16)
2
H O
0
2
0,805
Об'єм водяної пари, що вноситься паромеханічними форсунками, що
розпилюють паливо, рівний, м3/кг
V Hф O W ф / H0 O 1,24W ф
2 2
. (17)
ф
де W — витрата пари на розпилювання палива в паромеханічних форсунках;
звичайно Wф = 0,01...0,05 кг/кг
Остаточно теоретичний об'єм водяних парів при згорянні 1 кг палива будуть
рівні сумі значень, визначуваних формулами (13), (14), (16) і (17), м3/кг
VH02O = 0,111HP + 0,0124WP + 0,0161V°+1,24Wф. (18)
Тут величини HP і Wp – у відсотках по масі; V0 – в м3/кг; Wф – кг/кг.
21
0
Розрахунок теоретичного об'єму азоту VN 2 Азот поступає в продукти
згоряння з повітря і палива. В повітрі знаходиться азоту 79 % за об'ємом, значить,
його об'єм складе 0,79 V°м3. В паливі азоту міститься Np%. Об'єм цього азоту
рівний Np/(100 · N 2 , де N 2 =1,25 кг/м3 – густина азоту за нормальних умов.
0 0
МДж/(м3·°С).
На основі розрахунків I будують графік залежності I = f(υ) при α = const, що
називається діаграмою «ентальпія – температура». На рис. 1 приведена діаграма
I – υ для мазуту стандартного складу при різних значеннях коефіцієнта надлишку
повітря α.
5000 об/хв. Внутрішня (робоча) поверхня стакана 1 має деяку конусність. Паливо
до стакана надходить по центральному отвору 2 вала і розтікається по його
робочій поверхні у вигляді тонкої плівки (рис. 8).
ЛЕКЦІЯ № 4
Тема: Тепловий баланс котла, теплові витрати та ККД котла
Мета: Ознайомитися з тепловим балансом котла, тепловими витратами та
ККД котла
План лекції
де DПE і DHAC – кількість перегрітої і насиченої (зі ступенем сухості –х) пари, що
відбирається з котла, [кг/год];
iПЕ, iX, iПВ – ентальпії перегрітої, насиченої зі ступенем сухості х пари і
живильної води, [кДж/кг];
В – витрата палива, [кг/ од].
Інша частина наявного тепла йде з котла у вигляді втрат:
IУХ – втрати тепла з газами, [кДж/кг];
Q3 – втрати тепла від хімічної неповноти згоряння палива;
Q4 – втрати тепла від механічної неповноти згоряння палива;
Q5 – тепло, розсіюване в навколишній простір через обшивку та ізоляцію
котла, [кДж/кг];
або
ЛЕКЦІЯ № 5
План лекції
2. Циркуляція
Надійна робота парового котла можлива за умови безперервного відводу
теплоти, переданої газами поверхні нагрівання. Теплота відводиться нагріваємим
середовищем, тобто водою, парою або пароводяною сумішшю. Надійне
відведення теплоти нагріваємим середовищем забезпечується при правильній
організації циркуляції.
Циркуляція – багаторазовий рух води по замкнутому контуру.
Контур циркуляції – замкнута система безперервного руху води і
пароводяної суміші по трубах, підключеним до парового і водяного колекторів
котла.
Безперервний рух води і пароводяної суміші в циркуляційному контурі
водотрубного котла здійснюється внаслідок різниці їх щільності (природна
циркуляція) або за допомогою циркуляційних насосів (примусова циркуляція).
Контурі циркуляції бувають незалежними і змішаними. У незалежного
контуру циркуляції опускні труби обслуговують тільки свій контур, а у змішаного
– опускні труби живлять водою підйомні труби декількох контурів.
39
Корисний
К напір цирркуляції – різницяя між
значенннями рушшійного ннапору і опорів
о рууху в
підйомнних трубаах.
Швидкіст
Ш ь циркуляяції – швидкість входу
в
води в підйомні
п труби коонтуру [т//год]. Залеежно
від розташуванн ня пучківв труб по о відношеенню
до дж жерела теплоти
т значенняя швидккості
циркуляяції стано
овлять 0,33 - 1,5 м/сс.
За
астій ци иркуляції – уповільнення або
припиннення руху пароводдяної сум міші вгоруу. Це
явище виникає в разі неерівномір рного обіггріву
або забруднення паротвір рних т
труб,
розташоованих в одном му ряду. При застої
циркуляяції в менш нагріттих тррубах
Рис. 2.. Контур циркуляц
ц ції: утворююється вілльний ріввень води и. По діллянці
1 – парроводяной коллекттор; труб, ро
озташованому вищ ще вільного рівня, буде
2 – опуускні трууби; но рухатися пар, а нне парово
повільн одяна сум
міш.
3 – воддяний коллектор;
4 – під
дйомні трруби
Н
Нормальн ного відведення тееплоти відд стінки труби,
т щоо обігріваається не буде
і відбуудеться авварійний перегрів металу.
П
Перекидаання цирккуляції – явище, при яко ому в ппідйомних х трубах, які
отримуують в порівнянн
п ні з іншиими трубами ряду у менше теплоти, відбуваєється
виділеення пари и і його піідйом з о дночасни
им опускаанням водди. Причи ини і насллідки
переки идання ті ж, що і при
п застоїї циркуляції.
У горизоонтальних х трубахх і трубаах з невеликим уухилом до гориззонту
можли иве розш шаруванняя пароводдяної суміші. Пр ри русі ппароводяяної суміші з
невели икою шви идкістю пар, що має менш шу щільн ність, ніж
ж вода, піднімаєть
п ься і
відділяяється від д води, в результааті чого виникає
в роздільни
р ий рух по о трубі вооди і
пари. Це при изводить до переегріву ділянок труб, т щоо омиваю ються пааром.
Розшаарування пароводяяної сумііші посил люється зі збільшшенням діаметра
д т
труб,
зниженням шви идкості рууху середдовища, підвищенн
п ням тискуу пари.
К
Кавітаціяя – явище, при якому у вхідно ому переетині опускної трубит
відбуввається паароутвореення. Вон но може наступити
н и, якщо сттатичнийй тиск в цьому
переріізі вияви иться менше тисску в паароводяно ому колеекторі. ПриП кавіітації
поруш шується нормальнее надходж ження водди в опускні трубби, отже, і в підйоомні.
Утворені паровві бульбаашки і їхх конден нсація виккликаютьь в трубаах гідравлічні
удари,, які мож жуть бутии причиноою утвор рення тріщщин в тррубах. Длля запобіггання
кавітац ції слід підтримув
п вати рівеннь води в пароводдяному коолекторі нен меншее ніж
на 50 ммм вище верхньої кромки ввхідного перетину
п опускнихх труб.
З метою забезпечеення надіійної цир ркуляції необхідно
н о утримуввати в чистоті
поверххні нагріівання, не допусккати різки их коливвань тискку пара, підтримуувати
нормалльний рівень вод ди в парооводяном му колектторі, особбливо при и хитавииці, а
41
33. Тяга
ООднією з умов стійкого
с горіння палива є безпереервна под дача в топку
т
повітрря і видаалення продуктів
п ня. Для цього
згорянн ц поовинна бути
б ствоорена
рушійн на сила, яка
я називаається тяягою.
ТТяга – руушійна сила,
с що забезпеччує безперервний рух повіітря і газзів із
заданоою швидккістю в повітряно
п о-газовомуу тракті котла
к і пподоланняя виникаю ючих
при цььому опоррів. Тяга буває
б при
иродна і штучна.
ш
ППрироднаа тяга (Самоттяга) ви иникає внаслідок
в к різниц ці щільн ності
навколлишньогоо повітря і димовихх газів в газоходах
г х і димовіій трубі.
Ре = g НДТ (ρ
ρв – ρг) [Па]
Споособи оргаанізації ш
штучної тяяги:
Рис. 3 Схем ма котл ла з 1. Дуття
Д (п
подача поовітря) в герметтично
природ дною тягоою ззакриті повітряні
п коробкии і подвіійний коожух,
зздійснюваане венти
илятором.
22. Витяж
жна тяга, яка здій йснюєтьсяя димососсом, що сстворює розріджен
р ння в
газохооді.
33. Змішанна тяга, створюваана одноч часно вен
нтилятороом, що по одає повіттря в
топку котла, і димососом
д м, що виддаляє газии.
Т
Тиск або розріджеення вим мірюють тягоміри.
т Широкоо викорисстовуютьсся U-
подібн нець скляної трубкки з'єднан
ні тягомірри (рис. 4), у якогоо один кін ний з робоочим
середоовищем, інший
і – з атмосф ферою. Тр рубка зак
кріплена нна планц ці зі шкаллою і
заповннена підффарбовано ою для ккращої ви идимості водою. Іноді вик користовуують
42
нереєсструючі або
а реєсттруючі мембранніі тягоміри и, що пррацюють по принципу
перемііщення мембрани
м і пов'язааної з неею стрілк
ки під дієєю виміррюваної сили.
с
Реєстрруючі тягооміри викконують оодночасно запис св відчень нна стрічку
у.
Рис. 4. Тягомір
Т
Питан
ння для са
амоконтр
ролю
ЛІТЕРА
АТУРА
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 6
План лекції
1. Використовувана вода
Ефективність роботи і експлуатаційна надійність енергетичної установки
залежать від якості води, використовуваної в котлах. Вимоги до якості води
визначаються призначенням котла і його робочим тиском.
Розрізняють воду наступних видів:
- котлова вода, що знаходиться в паротвірних трубах, економайзері,
колекторах і інших елементах циркуляційних контурів котла під час його роботи;
- живильна вода, що подається живильним насосом безпосередньо в котел в
процесі його роботи (конденсат пари, відпрацьованого в механізмах і
теплообмінних апаратах);
- продувальна вода, що видаляється з котла при продуванні;
- додаткова вода, що заповнює втрати, що виникають в результаті
протікання пара і води через нещільності з'єднань, витрати пари на обдувку
поверхонь нагріву і розпил палива, а також в результаті продування котла та ін.
Додаткова вода являє собою дистилят, отриманий в випарних установках з
забортної води. В окремих випадках у допоміжних котлах невеликої
паропродуктивності допускається в якості додаткової використовувати прісну
воду, прийняту з берега.
Маса додаткової води:
- в головних котлах: 0,5…2% Dк,
- у допоміжних котлах: до 4…5% Dк.
Живильна вода містить домішки, що знаходяться в розчиненому або
нерозчиненому стані у вигляді газів, солей і окислів металів. Ці домішки разом з
живильною водою потрапляють в котел. При роботі котла частина води йде з
нього у вигляді пари, а концентрація домішок у котловій воді, що залишилася,
поступово збільшується, і при досягненні стану насичення починається
кристалізація мінеральних домішок. Речовини, що кристалізуються в об'ємі води,
утворюють зважені в ній частки – шлам, а на поверхні нагрівання вони
утворюють щільні і міцні з'єднання у вигляді накипу.
45
Таблиця 1
Тип котла і робочий тиск пари
Показник Допоміжні і утилізаційні
Газотрубні Водотрубні
Живильна вода
Загальна жорсткість, мг-екв/л 0,5 0,3
Вміст масла і нафтопродуктів, мг/л 3 3
Вміст кисню, мг/л 0,1 0,1
Конденсат
Хлориди, Cl¯, мг/л 50 10
Дистилят або хімічно оброблена вода
Загальна жорсткість, мг-екв/л – 0,05
Прісна вода
Загальна жорсткість, мг-екв/л 8 5
Котлова вода
Загальний солевміст, мг/л 13000 3000
Хлориди, Cl¯, мг/л 8000 1200
Лужне число NaOH, мг/л 150 – 200 150 – 200
3
Фосфатне число PO 4 , мг/л 10 – 30 10 – 30
Нітратне число NaNO3, мг/л 75 – 100 75 – 100
Жорсткість залишкова мг-екв/л 0,4 0,2
3. Водообробка і водоконтроль
Докотлова обробка – поліпшення якості води до подачі в котел.
Методи докотлової водообробки:
Термічний метод – отримання дистиляту (додаткової води) в
водоопріснювальній установці шляхом випаровування забортної води і подальшої
конденсації пари в конденсаторі.
Хімічний метод – очищення води реактивами, які в поєднанні з
розчиненими у воді солями дають нерозчинні солі, що випадають з води в
спеціальні відстійники, або переводять постійну жорсткість в тимчасову, що
легко видаляється при нагріванні.
Катіонітовий метод – пропускання живильної води через шар катіоніту (в
іонообмінних фільтрах), що володіє властивістю поглинати катіони кальцію і
магнію, що містяться у воді і є накипотвірниками, а в розчин переводити катіони
натрію, що містяться в ньому.
Магнітний метод – зміна фізичних властивостей води і солей, що
містяться в ній під впливом магнітного поля. Солі випадають у вигляді шламу і не
утворюють накипу.
48
Ф
Фільтрац ція – очи
ищення в оди від масла
м і механічнихх домішо ок в фільттрах,
що всттановлюю ються на магістраллях живильної вод ди і в тепплому ящику (збіррнику
конден нсату). В якості фільтруюч
ф чих матер
ріалів вик користовуують кок кс, активооване
вугіллля, пенькуу, тканини
и та ін.
Ж
Живильна вода, що щ надхоодить в теплий
т ящ
щик (рис . 2, а) віідстоюєтьься, і
масло частковоо осідає нан пласти нах 2 секкції 1. По отім вода надходитть в секцію 3,
де очиищається від маслаа в коксоввому філььтрі 4, всттановленоому в гніззді I. Очищщена
вода ввідкачуєтьься живил льним нассосом. Пр ри знижен нні рівня води в тееплому ящщику
він пооповнюєтьься автом матично зза допомо огою попл лавковогоо регуляттора 5. Фіільтр
(вузолл I) складається з рослин нного філльтрувалььного маттеріалу 6, 6 решітоок 7,
коксу 8.
Т
Теплий ящик
я (рисс. 2, б) яввляє собо
ою зварен ну цистеррну 1, роззділену на
н дві
частинни гори изонтальнною перрегородко ою 2. Верхня частин на роздіілена
перегоородками 3 на ряд касскадних відсіків. У перрших тр рьох відссіках
відстоюються нафтопро
н одукти і оосідають механічн ні домішкки. В остаанніх відссіках
встаноовлені фільтри
ф 4,
4 які зааповнюю ються кок ксом, пооверх якого зазввичай
укладаають маанільську або ссезальскую пеньк ку, дереевну стр ружку. Іноді
І
застоссовують тканинні
т матеріали и (махровве полотн но, сукноо) і порол
лон. Очищ щена
вода з останньоого відсік ку надходдить в ни ижню часстину тепплого ящи ика, звідкки по
трубі 5 забираєється живи ильним н насосом.
49
П
Перерахоовані вищ ще фільтрруючі маатеріали затримую ють тільки крапеельне
масло.. Масло у вигляді емульсіії може бутиб видаалено прри фільтруванні тіільки
через активован не вугілл
ля. Зазвиччай фільтр
р з активованим ввугіллям розміщую
р ють в
окремоому від тееплого ящ
щика корп пусі.
а)
б)
Рисуноок 2 – Буд
дова тепли
их
ящиківв
В
Внутріш шньокотл лова оббробка – заб
безпеченння безн
накипногоо і
безкоррозійногоо режиму роботи ккотла. Во она поляггає в посстійному коригуваанню
складуу котловоої води шлляхом ввеедення в котел про отикорозійних
отинакиппних і про
хімічн
них реагеентів. Вступаючи и в реаккцію з солями жорсткості, реаггенти
перевоодять їх в шлам, що
щ видаляєється про одувкою котла.
к
Реекомендо
овані реж
жими вну
утрішньокотловоїї обробки
и
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 7
План лекції
В пароводяному колекторі
відбувається відділення пари від
води, яка, змішуючись з
живильною водою, що надходить,
знову забирається насосом 8 і
робить рух за описаним вище
пароводяному тракту. Для
повного випаровування одиниці
маси циркулюючої води їй буде
потрібно вчинити 1/х раз оборотів
по циркуляційному контуру, що
складається з послідовно
розташованих елементів 1-3-1. Це
число називається кратністю
Рис. 3. Водотрубний ДПК з багатократною циркуляції, К = 10…5. Основні
примусовою циркуляцією типу «Ла Монт» переваги ДПК розглянутого типу,
зумовлені самим принципом примусової циркуляції, наступні: застосування труб
малого діаметра і з меншою товщиною стінки; компоновка поверхонь нагріву в
будь-якому напрямку при обліку умов розміщення ДПК на судні; повне
екранування стінок топок без конструктивних утруднень; найефективніше
використання об'єму, займаного ДПК. для розміщення поверхонь нагріву; високі
швидкості руху газів при забезпеченні високої надійності роботи труб. Все це
дозволяє зробити ДПК з багатократною примусовою циркуляцією більш
компактними і легкими, ніж ДПК з природною циркуляцією. Надійність
експлуатації ДПК з багатократною примусовою циркуляцією залежить від
циркуляційного насоса, який працює у важких умовах (він прокачує воду в стані,
57
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 8
План лекції
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 9
План лекції
1. Запобіжні клапани.
2. Стопорні клапани.
3. Живильні клапани.
4. Верхня та нижня продувка котла.
5. Повітряні клапани.
6. Водовказівні прилади.
Рис.
Р 1. Зап
побіжний клапан прямої
п дії
Н
Натяг прружини регулюют
р ть, вкруч чуючи або викруччуючи вттулку 12 при
знятомму ковпаку 13. Після опломбу ування інспектор
і ром Регіістру кллапан
регулююванню нен підлягаає (пломб а 1 пов'яззує чеку 14
1 з ковпааком 13).
К
Котли паропроду
п уктивністтю нижч че 750 кг/год
к і утилізац ційні можуть
обладннуватися тільки од
дним запообіжним клапаном
к .
В котлахх з роб бочим ти иском паари 4 МП Па і білільше реекомендуєється
встаноовлювати запобіжні клапан ни імпульсної дії (пристрооїв, що складають
с ься з
імпулььсного і головного
г о запобіжн них клапаанів, рис. 2).
П
При регулюванні запобіжн
з них клапан нів максиимальний тиск в ко отлі при їх
ї дії
не поввинно перревищуватти робочи ий більш як на 10% %.
76
а) б)
Р
Рис. 2. Заапобіжний й клапан ннепрямої дії (а – ім
мпульсниий; б – гол
ловний):
1 – наррізна втуулка; 2 – верхня
в таарілка; 3 – пружин на; 4 – штток; 5 – нижня
н таррілка;
ипускний патрубок; 7 – таарілка клаапана; 8 – сідло кклапана; 9 – впускний
6 – ви
патруббок; 10 – випускни ий патруббок (в атммосферу); 11 – вхідд пари відд імпульссного
клапанна; 12 – шток; 13 3 – порш
шень; 14 – пружин на; 15 – порожни ина головвного
клапанна; 16 – вппускний патрубок
п ; 17 – тар
рілка клап
пана; 18 – сідло клаапана
С
Стопорні клапани и (рис. 4) призначені для з’єднання
з я (роз’єдн
нання) коттла з
паропрроводамии.
Р
Роз'єднуввальні (сттопорні) кклапани головного і допом міжного паропров
п водів,
крім м
місцевого управлін ння, повиннні мати дистанцій
д йні привооди.
Стопорніі клапани, що з’єднуютть котел з голоовним і допоміж
С жним
паропрроводамии, називаюють головвним і доппоміжним
м стопорнними клап панами.
Ж
Живильніі клапани призн начені дл
ля з’єднання і роз'єднан
ння котлла з
живилльним труубопровод
дом (рис. 5).
Рис. 5. Живильни
Ж ий клапан незвороттного
типу:
1 – кришшка;
2 – таріл
лка клапанна;
о клапана;;
3 – сідло
4 – корпуус.
78
покаж
жчик 1, яккий з’єдн
нується ччерез клап
пан 5 з паровим,
п а через клапан 6 – з
водяни
им простоором котл
ла.
Труба 2 заповн нена коннденсатом м. У неї є
неізолльована конденсааційна ппорожнин на 3, зввідки
надлиишок води внаслід док кондеенсації паари або зміну
з
рівня через перегородку 4 стіккає в тру убу 7. Таким
чиномм, в труббі 2 рівен нь води постійниий. У труубі 7
рівеньь відповвідає ріівню вооди в пароводян
п ному
колеккторі. Прри підви ищенні ррівня во оди в котлі
к
збільш
шується висота
в сттовпа водди в труб
бі 7, через що
підви
ищується тиск
т на поверхню
п важкої рідини
р і ріівень
в покаажчику 1 піднімаєється.
Питан
ння для са
амоконтр
ролю
ЛІТЕРА
АТУРА
ЛЕКЦІЯ № 10
План лекції
1. Живильні системи;
2. Паливні системи;
3. Системи подачі повітря та відводу димових газів;
4. Інші системи котельної установки;
5. Система очищення зовнішніх та внутрішніх поверхонь;
6. Система верхнього і нижнього продування;
7. Системи автоматичного регулювання, сигналізації та захисту;
8. Пристрої захисту, сигналізації, контролю і виключення паливної системи
ППри наяявності на
н судні утилізац ційного котла доо складу у допомііжної
котелььної устаановки вкключаєтьсся утиліззаційний контур, режими роботи якого я
визначчаються нен тількии навантааженням споживач чів пари, а і режи имами рооботи
головнного двиггуна. При и цьому утилізаційний ко онтур вкллючаєтьсяя в живи ильну
системму допоміжної коттельні усттановки, складаюч
с чи з нею єєдине цілле. По парровій
сторонні утилізааційний контур
к п ідключаєється до споживач
с чів пари через єдииний
роздаввальний паровий
п колектор.
к
ЖЖивильнні системми
ККожен коотел (або
о група ккотлів) по овинен обслуговууватися не менше,, ніж
двома живильн ними нассосами з незалежн ним мехаанічним пприводом м. При цьому
подачаа кожноого насоса повин нна бути не меншем 1,,15 їх розрахунк
р кової
продукктивностіі.
ЖЖивильна систем ма повин нна забеззпечувати и живленння котлаа (або групи
г
котлівв) кожни им з жи ивильнихх насосівв через два неезалежних х живилльних
трубоп проводи. Для запообігання п потрапляяння нафттопродукттів в живвильну вооду в
живилльній систтемі перед дбачаютьься спеціаальні охол
лоджуваччі брудни их конденнсатів
і кон нтрольно--оглядові цистер ни. Реккомендуєтться перредбачати и в сисстемі
автомаатичні прристрої ко
онтролю ссолоностіі живильн ної води.
ЗЗа вимоггами Регіістру ці рекоменд дації повиинні бути ти дотриммані на будь-
б
якому судні, що
щ має доп поміжні ккотельні установки
у и. Техніччні рішенння живилльних
системм на конккретних сууднах можжуть розр різнятися, але тілььки в межах зазнач
чених
вимог. Тому більш деетально ррозглянем мо принципові оособливоссті техніічних
рішеньь па при икладі ко
омпонуван ння живи ильної сиистеми ккотельноїї установвки з
допом
міжним воодотрубни ий котломм.
Р
Рис. 1. Прринциповва схема ж
живильно
ої системи
и допоміж
жного коттла
Д
До складду живил льної си
истеми (ррис. 1) входять теплий ящик 1, два
відцен
нтрових живильни
ж их насосаа 2 і 3 з тиском нагнітання
н я 9 бар, перемичкки 4,
автомаатичний регулююч
р чий клап ан 5, руч
чний регу
улюючий клапан 6,6 неповеррнуті
живилльні клапани 7 пееред котллом і 8 після
п жив
вильних насосів, манометрри 9,
83
двосеккційний паливопід
п дігрівач 4 , між секкціями якоого вклю
ючений фільтр гаряячого
паливаа 5. Конд денсат віід паливоопідігріваача відводиться коонденсатовідвідни иком.
Підігррівач пали
ива забезппечений ммембранн ним запоббіжним ппристроєм м, при роззриві
мембррани якогго від пееревищен ння допу устимого тиску п аливо відводитьсяя по
трубоп проводу в цистернну. Датчиик в'язкоссті 6 і регулятор вв'язкості забезпечуують
необхіідну темппературу палива
п пееред форссункою.
Р
Рис. 2. Сххема пали
ивної систтеми допо
оміжного водотруббного коттла
Р
Регулюваання витррат паливва на котеел здійсннюється ррегулююч чим паливвним
клапанном регуллятора ти иску парии спільноо з регуляятором п ерепаду тиску
т паллива.
Регулююючий кллапан упр равляє поввітряною заслінкою.
Р
Рециркулляційний паливний й клапанн 7 забеззпечує реециркуляц цію палиива в
магісттралі при підігрівіі його підд час пусску котлаа, а також
ж при сппрацьовувванні
захисттів. Автооматичний й швидккозапірни ий пристр рій 8 заабезпечуєє припин нення
подачіі палива в котел в аварійнихх ситуаціяях.
М
Магістралль легкогго паливаа включаєє цистерну легкогоо палива 12, фільттр 11,
паливн ний насоос 10, клаапан спеціальний 9 і незв воротно-ззапірний пристрійй. На
магісттралі перредбаченоо запобіжжний при истрій, що
щ перекрриває маагістраль при
нещілььності клаапана спееціальногго.
Контрольь тиску і температтури пали
К ива в пал
ливній сиистемі здіійснюєтьсся за
допоммогою манометрі
м ів і теермометріів на місцевих
м постах
х управлління
безпоссередньо у котлів.
Т
Трубопрооводи пааливних м магістрал
лей маютть паровіі супутни ики – паарові
трубоп проводи, які покрииваютьсяя ізоляцієюю разом з паливниими труб бопроводаами з
метоюю забезпеечити під дтримку темпераатури пал лива на необхідн ному ріввні і
одночаасно зад довольнити вимоогам сан нітарних норм, відповідн но до яких
темперратура зовнішньої поверхніі ізоляції не повинна перевиищувати 60 6 °С.
П
Паливна система агрегатов
а аного топ
пкового пристрою
п «Монархх» (рис. 3)).
П
Паливо з видатковвої цистеррни надхо одить сам
мопливом м по прийймальній трубі
т
1 череез запобіжжний авттоматични ий пристрій 15 доо насоса 14, потім м по напірної
85
Р
Рис. 6. Прринциповва схема аавтоматич
чного регулюванняя рівня во
оди
Р
Рис. 7. Зм
міна рівняя води в ббарабані при
п перехідному реежимі роб
боти котлла
П
При переехідному режимі рівень води в в барабані ззмінюєтьсся прибллизно
наступпним чин ном. При и накиді навантааження (ззбільшеннні Dк) падає п ти
иск в
барабаані рк, щоо викликаає утворенння бульббашок пар ри, і рівеннь води збільшуєтться з
h2 до h1 (рис. 7,
7 a). Такее насиченння водянного об'ємму барабаана бульб башками пари
при н набиранніі навантааження н називаєтьься явищ щем набуухання. При П скидданні
наванттаження спостеріг
с ається зв оротна каартина: в барабаніі тиск рк підвищуєється
і части
ина пароввих бульб башок у вводяному у обсязі конденсуєється, наслідком чоого є
зниження рівняя (рис. 7, б). Після того як перехідни
п ий режим закінчитьься, нові рівні
91
Р
Рис. 8. Принципо
П ова схемаа САР живлення
ж з двоімппульсним
м регулятором
рівня
92
Р
Рис. 9. Прринциповва схема С
САР проц
цесу горін
ння паливва
Р
Розглянутта особлливість ддії систееми авто оматизаціії процесу живллення
показуує, що си
истема призначенаа насампер ред для забезпече
з ення надій
йності рооботи
котла, полегш шення умов
у йогго обслу уговуванн
ня і неезначно впливаєє на
економмічність.
С
Системаа автоматичного регулюва ання процесу горін
іння. Завд
дання сисстеми
полягаає в забеезпеченніі відповіддності ви
итрати палива кіллькості відбирано
в ої на
93
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 11
План лекції
2. Підготовка КУ до дії
Цей етап технічного використання підрозділяють на два: підготовка до дії
попередня та остаточна.
При попередній підготовці КУ до дії поповнюють запаси палива, води,
хімічних реагентів, необхідного інвентарю, запасних частин та приладдя, різних
матеріалів. Крім того, планують роботу обслуговуючого персоналу по
завідуванню на майбутній період (рейс, місяць, рік). Закінчується попереднє
приготування до дії складанням всіх елементів КУ, закриттям горловин і лазів
котла і прибиранням котельного відділення, якщо перед цим проводилися які-
небудь профілактичні та ремонтні роботи.
Остаточна підготовка до дії являє собою ряд послідовних операцій по
перевірці працездатності всіх елементів установки шляхом оглядів, пробних
пусків, налагоджень і т.п.
Порядок підготовки КУ до дії регламентується інструкціями і Правилами
технічної експлуатації.
Режими технічного використання
Включення Виведення
Підготовка до роботи Управління роботою
в роботу з роботи
Групи операцій по режимам
1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3
Обслуговування живильної системи
На нормальних режимах
Підготовка вентилятора
4. Виведення КУ з дії
При нормальних режимах роботи КУ передбачена жорстка послідовність
операцій виведення котла з дії, порушення якої може створювати екстремальні
ситуації. Суворе виконання інструкцій дозволить уникнути цього. У загальному
випадку порядок виведення котла з дії передбачає: обдувку всіх поверхонь
нагріву; верхнє продування котла з подальшим підживленням; переведення котла
на ручне управління і виведення з дії засобів регулювання, сигналізації та
захисту; коригування водного режиму і послідовне відключення форсунок. Після
цього зупиняють паливний насос, відключають підігрівач палива, вживають
заходів щодо запобігання потрапляння холодного повітря в топку і роз'єднують
котел від головної магістралі. Для видалення палива та гудрону з топки
відкривають клапани зливу.
Охолодження котла відбувається повільно. До охолодження кладки котел
періодично підживлюють при відкритих клапанах продування перегрівача, потім
закривають всі клапани на котлі. Видалення води з котла дозволяється тільки
після того, як її температура знизиться до 50 °С. До повного охолодження котла
не можна відкривати лази в топку. При бездіяльності котла протягом більше
24 годин він повинен бути поставлений на зберігання відповідно до інструкції.
ЛІТЕРАТУРА
ЛЕКЦІЯ № 12
План лекції
Гідравлічні випробування
Допоміжного обладнання
Підготовка до дефектації
Вибір засобів оцінки ТС
Вибір метода оцінки ТС
Допоміжних механізмів
Корпусів, жарових труб
Поверхонь нагрівання
Вибір виду оцінки ТС
Арматури, пристроїв
Огляд, вимірювання
Топкових пристроїв
Поверхонь нагріву
Колекторів, камер
Колекторів, камер
можливий ремонт арматури і під час бездіяльності котла, коли котельна установка
знаходиться в режимі очікування. Періодичність ТО котельної арматури і
пристроїв автоматики і захисту встановлюють за результатами контролю ТС.
Перебирання запобіжних клапанів при нормальній їх роботі слід виконувати
щорічно. Один з них повинен бути опломбований інспектором Регістру. При зриві
або відсутності пломби складають судновий акт, а котел пред'являють Регістру
для позачергового посвідчення. Перед регулюванням запобіжних клапанів під
паром виробляють верхнє продування котла, а рівень води при цьому
підтримують на нижній позначці водомірної колонки. Регулюють клапани або по
контрольному манометру, підключеного паралельно зі штатним, або по
попередньо перевіреним штатним манометрам.
Контрольне перебирання (ревізію) покажчиків рівня води виконують
щорічно. При цьому, а також при будь-яких інших можливостях, необхідно
очищати канали та труби, що з’єднують водовказівні прилади з котлом. При
ремонті з заміною скла в водовказівних приладах можна встановлювати тільки
термічно оброблене скло, для чого його кип'ятять в маслі протягом 30 хв з
подальшим повільним охолодженням і перевіркою по плиті. Ця операція має на
меті зняти внутрішнє напруження в склі, яке залишається після їх механічної
обробки на заводі-виробнику.
Контрольне перебирання котельної і шляхової арматури на трубопроводах
роблять не рідше одного разу на два роки (частіше - щорічно). При ревізії
котельної арматури особливо ретельно перевіряють стан шпильок. Лицьові
поверхні фланцевих з'єднань без прокладок і з металевими прокладками повинні
бути відшліфовані і не мати радіальних рисок. При складанні котельної арматури
рекомендується покривати кріпильні деталі і прокладки графітом або іншим
складом, передбаченим інструкцією. При заміні набивки сальникових ущільнень
не допускається застосування набивки, що не відповідає умовам їх роботи, а
також наявність масла в набивці.
Огляди і наладку засобів автоматизації, сигналізації і захисту виконують не
рідше одного разу на місяць, а ревізію – один раз в два роки.
Відновлення справності колекторів, корпусів (бочок) і труб поверхонь
нагріву котлів (тобто базових елементів котла) являє собою найбільш
відповідальну операцію з підтримки КУ в працездатному стані. Тому
пошкодження у вигляді тріщин в стінках цих елементів не допускаються і повинні
бути усунені негайно після виявлення за технологіями, узгодженим з Регістром.
Розміри корозійних роз'їдань поверхонь базових елементів не повинні
перевищувати по глибині 20% товщини стінки і по площі 100 см2. Корозійні
пошкодження по вирішенню Регістру заварюють.
Труби поверхонь нагріву, що мають корозійні виразки глибиною до 0,4δ (де
δ - товщина стінки труби) і сумарною площею до 50 см2 в окремих місцях, а також
провисання або погнутість зі стрілкою вигину більше двох діаметрів, повинні
бути заглушені, а під час ремонту – замінені. При цьому правка труб в котлі для
усунення прогинів забороняється. Нещільності вальцювальних з'єднань, які
виявляються по білим відкладенням солей у вигляді напливів із зовнішнього боку
або за пропусканнями води ( «сльози», «роса») при гідравлічних випробуваннях,
109
ЛІТЕРАТУРА