1

ЛЕКЦІЯ № 4
Тема: Тепловий баланс котла, теплові витрати та ККД котла
Мета: Ознайомитися з тепловим балансом котла, тепловими витратами та
ККД котла
План лекції

1. Тепловий баланс та ККД парових котлів з вентиляторним дуттям;

2. Аналіз втрат тепла у паровому котлі

Виробництво пара в паровому котлі, як і при іншому процесі трансформації

енергії, супроводжується неминучими втратами тепла. Ефективність
використання теплової енергії палива, що згорає в топці котла, і величину втрат
тепла можна визначити через коефіцієнт корисної дії котла – ККД.
Для визначення ККД котла складаються рівняння теплового балансу.
Тепловий баланс котла являє собою співвідношення між приходом і
витратою тепла в котлі. Тепловий баланс прийнято складати стосовно 1 кг палива
для cталого режиму роботи котла.
Відповідно до закону збереження енергії, між приходом і витратою тепла в
котлі повинна існувати рівність. Розглянемо рівняння теплового балансу для
котла з вентиляторним дуттям з пароперегрівачем і економайзером (без
повітропідігрівача).
 2
 

В топку котла з 1 кг палива вноситься тепло:

- Qнр – нижча теплота згоряння палива;
- QТ  СТ t Т – тепло підігрітого палива;
- QВ  VВо С рВ t В – тепло повітря, що подається в топку для спалювання 1 кг
палива;
- QФ  WФ (і П  2514) – тепло пари, внесеної в топку в паромеханічних
форсунках для розпилення палива, [кДж / кг];
де СТ , С рВ – середні питомі геплоемкості юпліва і повітря, [кДж/кг ·ºС];
t Т , t В – температури палива і повітря, [°С];
 – коефіцієнт надлишку повітря;
VВо – теоретично необхідний об'єм повітря для спалювання 1 кг палива;
WÔ – витрата пара на розпилення палива в паромеханічній форсунці, [кг/кг];
і П – ентальпія пари, що йде на розпилення палива, [кДж/кг];
2514 – ентальпія пари, що міститься у вихідних з котла продуктах згоряння,
[кДж/кг].

Сума теплот, внесених з різними середовищами в паровий котел

називається наявним теплом:

Тепло, що пішло на виробництво пари Q1 – називається корисно

використаним теплом.
Для котлів з відбором насиченої і перегрітої пари вона складається із суми
корисного тепла по насиченій пари QHAC і корисного тепла по перегрітій парі QПE:

де DПE і DHAC – кількість перегрітої і насиченої (зі ступенем сухості –х) пари, що
відбирається з котла, [кг/год];
iПЕ, iX, iПВ – ентальпії перегрітої, насиченої зі ступенем сухості х пари і
живильної води, [кДж/кг];
В – витрата палива, [кг/ од].
Інша частина наявного тепла йде з котла у вигляді втрат:
IУХ – втрати тепла з газами, [кДж/кг];
Q3 – втрати тепла від хімічної неповноти згоряння палива;
Q4 – втрати тепла від механічної неповноти згоряння палива;
Q5 – тепло, розсіюване в навколишній простір через обшивку та ізоляцію
котла, [кДж/кг];

Таким чином, прихідно-вихідний вираз теплового балансу котла буде

виглядати:
 3
 

або

Вираз в дужках – втрата тепла з газами:

Тоді рівняння теплового балансу прийме вигляд:

Втрати Q4 від неповноти згоряння палива актуальні для котлів з вугільним

опаленням і практично відсутні в суднових котлах з мазутним опаленням, що
говорить про досконалість топкових процесів. Тому цим членом рівняння
теплового балансу часто нехтують.
Враховуючи, що для отримання пари корисно використовується тільки
тепло Q1, ККД котла можна визначити, як відношення корисно використаного
тепла до тепла згорання палива:

а виразивши корисно використану теплоту Q1 через паропродуктивність,

отримаємо:

Але в реальних умовах котли в процесі експлуатації піддаються

періодичним продуванням. З продуваємою водою втрачається наступна кількість
тепла:

де dПР – кількість продуваємої з котла води, [кг/год];

i – ентальпія продуваємої води, [кДж/кг].

При складанні теплових балансів котлів прийнято втрату тепла з

продуваємою водою не враховувати.
При проектуванні парових котлів, коли заданий їх ККД, можна визначити
витрату палива для заданих паропродуктивності і параметрів пари, кг/год:

Схематично рівняння теплового балансу і розподіл тепла в котлі з

вентиляторним дуттям без повітропідігрівника можна зобразити так:
 4
 

Корисно використане тепло складається з тепла, яке пішло на нагрівання

води в економайзері QЭK, її випаровування в трубах, що сприймають промені QЛ і
конвективних поверхонь нагріву QИСП на перегрів пари в пароперегрівачі QПE.
Таким чином корисне тепло, [кДж/кг]:

У кожній частині котла є втрати тепла в навколишнє середовище. Загальна

втрата тепла на охолодження котла Q5 є сумою втрат в топці, випарнику,
перегрівачі і економайзері, [кДж/кг]:

Таким чином для кожної частини котла (топки, конвективної випарної,

перегрівної і економайзера) можна скласти складові рівняння теплового балансу.
З урахуванням складових рівнянь теплового балансу, ККД котла можна
виразити:

де I0 – теоретична ентальпія продуктів згоряння палива (без урахування втрат на

механічний і хімічний недопал), [кДж/кг]:
 5
 

η – коефіцієнт утримання тепла в котлі, що враховує охолодження обшивки котла

(теплообмін із зовнішнім середовищем в топці, в районі конвективних поверхонь,
пароперегрівача і економайзера).

2. Аналіз втрат тепла в паровому котлі

Втрати тепла з вихідними газами

Втрати тепла з вихідними газами Q2 є найбільшими з усіх втрат в котлі і
складають 4 ÷ 25% від Qíð для котлів з вентиляторним дуттям і 8 ÷ 16% для
високонапірних котлів. Тому вони головним чином визначають економічність
котла:

Втрати тепла Q2 зростають з ростом об’єму продуктів згоряння VГ, які

утворюються при спалюванні 1 кг палива (тобто із зростанням коефіцієнта
надлишку повітря – α), і з ростом температури відхідних газів – tyx.
Температура вихідних газів tyx в працюючому котлі залежить від
навантаження котла і від стану поверхонь нагріву. Чим більше сажі і накипу на
поверхнях нагріву, тим гірші умови теплопередачі, тим з більшою температурою
йдуть з котла гази і більше втрата тепла Q2.
Фізичний сенс зростання втрати Q2 з ростом об’єму газів VГ і температури
відхідних газів tyx полягає в тому, що надлишкове повітря, введене в топку або
потрапило через нещільності, маючи температуру tyx викидається в атмосферу,
несучи з собою ту кількість тепла, яке витрачене на його нагрівання до цієї
температури.
Тому при експлуатації котлів прагнуть забезпечити мінімально можливе
значення коефіцієнта надлишку повітря – α, чистоту і справність поверхонь
нагріву і герметичність обшивки котла.

Втрати тепла від хімічної неповноти горіння палива

Ці втрати мають місце в тому випадку, якщо в процесі спалювання палива
разом з продуктами повного горіння (CO2, SO2 і H2O) утворюються газоподібні
продукти неповного горіння (CO, CH4 і ін.).
Зазвичай ці втрати становлять Q3 = 0,5 ÷ 1,0% в залежності від типу
топкових пристроїв і навантаження котла.
Втрата Q3 может збільшитися в порівнянні з розрахунковою в наступних
випадках:
• при занадто великому чи малому коефіцієнті надлишку повітря;
• при великому вмісті вологи в паливі та його низькій температурі;
• при великому вмісті в паливі золи і механічних домішок;
• при поганому розпиленні палива і недостатньому його перемішуванні з
повітрям;
• при занадто великій продуктивності окремих форсунок (знос
 6
 

розпилювачів) і неправильної центровке і установці форсунок поотношенію до

фурмам;
• при малому об’ємі топкового простору, недостатньому для завершенія
процесу горіння палива.
Залежності Q2 = f (α) і Q3 = f (α) наведені на діаграмі:

Горіння палива в котлі має бути бездимним, з мінімальним коеффіцієнтом

надлишку повітря. Недопал палива в топковому об'ємі веде до його догорання на
стінках конвективних поверхонь нагріву, що може привести до виникнення
локальних високотемпературних місць на стінках труб і перепалу поверхонь
нагріву, особливо трубної системи пароперегрівача.
При експлуатації котлів бажано вибирати такий коефіцієнт надлишку
повітря α, при якому сумарна втрата тепла (Q2 + Q3) мінімальна.

Втрати тепла в навколишнє середовище

Ці втрати визначаються кількістю тепла, яке передається в навколишнє
середовище променевим випромінюванням і конвекцією зовнішніми нагрітими
поверхнями котла, газоходів, арматури, колекторів.
Для зменшення цих втрат зовнішня обшивка котла і всі його нагріті частини
покриваються ізоляцією. Роль ізоляції також виконує повітряний зазор між
зовнішнім і внутрішнім кожухами котла. Крім того, для зменшення
випромінювання тепла всі зовнішні поверхні котла забарвлюються світлою
фарбою або серебріном.
Із збільшенням паропродуктивності котла (навантаження) відбувається
зменшення втрати Q5, і навпаки – втрата Q5 максимальна для котла, що
знаходиться в гарячому резерві.
 7
 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення і напишіть рівняння теплового балансу котла.

2. Як визначається корисно використане тепло?
3. Назвіть теплові втрати котла.
4. Дайте визначення і напишіть рівняння по визначенню ККД котла.
5. Напишіть формулу по визначенню витрати палива для заданих
паропродуктивності параметрів пари.
6. Дайте визначення та аналіз теплової втрати з газами.
7. Втрати тепла від хімічної неповноти горіння палива. З яких причин ця
втрата збільшується?

ЛІТЕРАТУРА

1. Денисенко Н.И., Костылев И.И. Судовые котельные установки. / Учебник

для ВУЗов. – СПб.: «Элмор», 2005. – 290 с.
2. Хряпченков А.С. Судовые вспомогательные и утилизационные котлы:
Учебное пособие. – 2-е изд. перераб. и доп. – Л.: Судостроение, 1988. – 296 с.
3. Милтон Д.Х. Судовые паровые котлы. – М.: «Транспорт», 1985. – 295 с.
4. Э.В.Корнилов, П.В.Бойко, Э.И.Голофастов. Вспомогательные,
утилизационные, термомаслянные котлы морских судов. Конструкция и
эксплуатация: Учебн. пособ. – Одесса: ЭкспрессРеклама, 2008. – 240 с.
5. Судовой механик: Справочник / Авт. кол.; под ред. A.A. Фока, д-ра техн.
наук, судового старшого механика. – В 3-х т. – Т. 2. – О.: Фенікс, 2010. – 1032 с.