Вступ

У даній дипломній роботі буде розроблена Автоматична система

регулювання (АСР) температури пари вторинного перегріву котла БКЗ-75-39
ФБ. Температура пари вторинного перегріву, яка поступає на турбіну
відноситься до одного з найважливіших параметрів. Від точності
підтримання її на заданому рівні залежить економічність роботи парової
турбіни та енергоблоку в цілому. Допустимі тривалі відхилення температури
перегріву пари складають у сторону збільшення +5 °С, а у сторону
зменшення -10 °С. Тому до якості реалізації АСР висуваються підвищені
вимоги.
При проектуванні АСР будуть використані сучасні рішення по
автоматизації ТЕС*. Вихідні дані для проекту отримані із завдання на
дипломну роботу та з літературних джерел.

ТА-з3105.0005.004.АТ
Зм. Кільк. № док. Підпис Дата

Арк.
 Розділ 1 Коротка характеристика
технологічного об'єкта управління
Паровий котел – пристрій, що має топку, призначену для спалювання
органічного палива з використанням продуктів згоряння для одержання пари
з тиском вище атмосферного, що використовується поза котлом.
Барабанний паровий котел БКЗ-75-39 ФБ паропродуктивністю 75
т/год і робочим тиском 3,9 МПа працює на газоподібному і рідкому паливі,
призначений для вироблення насиченої і перегрітої пари для технологічних
нестатків промислових підприємств, систем опалення, гарячого
водопостачання і вентиляції.
Котел має П-подібне компонування і складається з топкової камери й
опускної конвективної шахти, з'єднаних у верхній частині горизонтальним
газоходом. Всередині топки знаходяться топкові екрани, в яких відбувається
процес пароутворення. На виході з топки встановлено фестон - труби, що
утворені шляхом розведення у декілька рядів. На стелі котла розміщується
двоступеневий первинний конвективний пароперегрівач, що являється
вихідною ступінню перегріва котла, у опускній шахті розташований
вторинний пароперегрівач. За ним розташовано водяний економайзер –
поверхня нагріву, що підігріває живильну воду. За водяним економайзером
розташований рекуперативний трубчатий повітропідігрівач.
Живильна вода живильним насосом подається у водяний економайзер,
звідки вода надходить у барабан. З барабана по опускних трубах, що не
обігріваються, вода іде в нижні колектора топкових екранів, де
розподіляється по рівнобіжних трубах топкових екранів. Там відбувається
процес пароутворення, і пароводяна суміш безпосередньо, або через
проміжні труби виходить у барабан. Вивід пароводяної суміші з труб задніх
екранів здійснюється через фестон. Пара з барабана проходить кілька
ступенів перегріву й іде на турбіну. Основними регульованими величинами
для барабанного котла є: навантаження, тиск, температура перегріву, витрата
повітря, розрідження в топці, рівень води в барабані, солевміст котлової
води.
Температура перегріву пари повинна утримуватися з великою
точністю: +5–10 °С. Для її регулювання звичайно застосовується паровий
спосіб з пароохолоджувачами, рідше газовий — шляхом рециркуляції газів у
газоходах котла. Перегрів пари регулюється зміною кількості живильної
води, що йде в пароохолоджувач. Велике значення для нормальної роботи
всього барабанного котла має автоматичне регулювання живлення котла
водою. Зі зміною режиму роботи агрегату міняється і потреба в кількості
живильної води. При відхиленні рівня води від установленого значення чи
при порушенні балансу між водою, що надходить, і витратою пари,
регулятор діє на клапан, що регулює подачу води в котел, чи на
регулювальний орган живильного насоса.При переживленні котла водою до
крайньої межі, тобто підвищенні рівня води в барабані вище за середнє на
(200–220 мм, чи при опусканні води нижче дозволеного нижчого рівня,
приблизно на (150–200 мм від середнього) спрацьовує захист і відбувається
аварійна зупинка котла.
Усі поверхні нагрівання, крім ширм, дренуються, що спрощує їхній
ремонт і консервацію, збільшує надійність пусків, промивань і видалення
внутрішніх відкладень.
Для очищення конвективних поверхонь нагрівання передбачена
дробоочистка, що працює під тиском стиснутого повітря.
Обмуровування котла щитова, кріпиться до металевого каркаса котла,
не зв'язаному з будівельними конструкціями котельні.
Основні технічні характеристики:
• Паропродуктивність 75 т/год;
• Тиск пари 3,9 МПа;
• Температура перегрітої пари 450 °С;
• Температура живильної води 175 °С;
• Тиск живильної води 5 МПа;
• Температура пари на вході в пароперегрівач 270 °С;
• Температура пари на виході з пароперегрівача 310 °С.
 Розділ 2. Огляд і аналіз існуючих систем управління
технологічним об’єктом
Для регулювання перегріву застосовуються різні способи. При цьому
регулювання за допомогою упорскування виявляється неекономічним: пара,
що утворилася в результаті випару охолодної води, не проходить через
циліндр високого тиску турбіни, що приводить до зниження ККД
теплосилової установки. Для регулювання температури вторинного перегріву
пари звичайно використовуються поверхневі теплообмінники.
1. Регулювання за допомогою паропарового теплообмінника
(ППТО). Конструктивно ППТО являє собою винесений з газоходів котла
корпус, виконаний із труби великого діаметра (300-400 мм), усередині якого
проходять змійовики труб малого діаметра, укріплені в трубних дошках.
Усередині цих змійовиків проходить пара, що гріє, Qг.п. – частково перегріта
пара (до 450–520°С) первинного тракту; усередині труби великого діаметра
зустрічно проходить пара Qв.п вторинного тракту з температурою 320–
350°С.
Принципова схема автоматичної системи регулювання температури
вторинного перегріву пари за допомогою ППТО приведена на рис. 2.1
(пунктирна лінія а).
Регулювання температури вторинного перегріву пари виконується
шляхом зміни його витрати через ППТО за допомогою триходового клапана
й обвідного паропроводу. Як резервний засіб регулювання на випадок
надмірного підвищення Ів.п. передбачається аварійне упорскування.
2. Регулювання за допомогою газопаропарового теплообмінника
(ГІШТО). Теплообмінник сконструйований за принципом труба в трубі і
являє собою розміщену в газоході систему змійовиків із труб діаметром
60×3,5 мм, усередині кожної з який проходять дві трубки діаметром 16×3 мм.
По трубках малого діаметра рухається пара первинного тракту, що гріє;
назустріч йому по трубах більшого діаметра проходить пару вторинного
тракту. Труби більшого діаметра обігріваються топковими газами зовні, що
вимагає їхнього надійного охолодження. У зв'язку з цим через змійовики
більшого діаметра пропускається вся пара вторинного тракту і регулювання
його температури здійснюється шляхом зміни витрати пари, що гріє.
Принципова схема регулювання температури вторинного перегріву
пари за допомогою ГППТО зображена на рис. 2.1 (пунктирна лінія б).

Рис. 2.1. Принципова схема регулювання температури вторинного перегріву

пари за допомогою ГППТО
Способи регулювання за допомогою теплообмінників економічно
доцільні, однак недолік їх складається в появі істотних взаємозв'язків між
системами регулювання первинного і вторинного перегріву пари. Крім того,
ці способи не завжди забезпечують достатній діапазон регулювання.
3. Регулювання перепуском частини пари (в обведення конвективної
поверхні нагрівання вторинного пароперегрівника – паровий байпас).
Принципова схема регулювання при використанні парового байпасування
зображена на рис. 2.2.
Конструктивно вторинний "холодний пакет" 1 розміщається в зоні
порівняно низьких температур газів, а "гарячий пакет" 2 виноситься в зону
високих температур газів. Теплосприйняття пароперегрівника регулюється
триходовим клапаном 3, що перепускає частину "холодної" пари крім
першого пакета на вхід другого. При такому способі регулювання
температура вторинного перегріву пари практично не залежить від роботи
АСР температури первинного перегріву. У той же час діапазон регулювання
може бути досить широким.

Рис. 2.2. Принципова схема регулювання при використанні парового

байпасування
4. Газове регулювання. Зміна теплосприйняття пароперегрівника
вторинного тракту може бути досягнута за рахунок зміни кількості теплоти,
переданої поверхням нагрівання топковими газами. При цьому можна
скористатися трьома способами:
а) регулювання шляхом зміни кількості газів, що проходять через
пакети вторинного пароперегрівника, за допомогою перерозподілу потоку
газів між газоходами конвективного пароперегрівника і водяного
економайзера. Принципова схема цього варіанта газового регулювання
зображена на рис. 2.3а. Регулювальні органи - поворотні засувки, за
допомогою яких здійснюється перерозподіл газового потоку, повинні бути
виконані з жароміцного матеріалу й обладнані спеціальною системою
повітряного охолодження;
б) регулювання шляхом зміни температури топкових газів перед
пароперегрівником. Цей спосіб передбачає зміну температури топкових газів
за допомогою поворотних пальників чи переключення ярусів працюючих
пальників, іншими словами, шляхом зсуву ядра смолоскипа по висоті топки.
Однак положення смолоскипа в топці залежить також від ряду інших причин
(нерівномірності подачі пилу, забруднення поверхонь нагрівання,
герметичності топки і т.п. ) і у свою чергу впливає на всі параметри агрегату.
Тому цей спосіб доцільно застосовувати лише при налагодженні топкового
режиму;

Рис. 2.3. Принципова схема газового регулювання: a) регулювання шляхом

зміни кількості газів через пакети вторинного пароперегрівника; б)
регулювання шляхом зміни температури топкових газів перед
пароперегрівником
в) регулювання шляхом одночасної зміни кількості і температури
топкових газів перед пароперегрівником за допомогою рециркуляції газів, що
ідуть, у нижню частину топки. Принципова схема цього способу
регулювання зображена на рис. б. У цьому випадку частина потоку газів, що
ідуть, спеціальним вентилятором рециркуляції 5 направляється в нижню
частину топки. У результаті знижується температура смолоскипа,
зменшується теплосприйняття радіаційних поверхонь нагрівання, затягується
процес згоряння палива, що приводить до збільшення температури і
швидкості газів на виході з топки і в остаточному підсумку до збільшення
теплосприйняття конвективних поверхонь нагрівання первинного і
вторинного пароперегрівників.
Застосування рециркуляції приводить до деякого збільшення втрат з
газами, що ідуть, і витрати електроенергії на тягу. Однак цей спосіб, крім
можливості регулювання температури вторинної пари впливом на
продуктивність вентилятора рециркуляції, дозволяє зменшити поверхня
вторинного перегрівника в порівнянні з іншими способами регулювання.
Наявність проміжного пароперегрівника і небажаність підтримки
температури вторинної пари за допомогою упорскувань істотно
ускладнюють задачу регулювання перегріву пари в цілому. Різні способи
газового регулювання дозволяють розширити діапазон дії АСР, але
порушують стабільність топкового режиму, впливають на умови теплообміну
первинних пароперегрівників. Тому їх використовують лише в комбінаціях з
іншими способами чи регулювання при налагодженні топкового режиму, для
одержання необхідних статичних характеристик пароперегрівників. Для
безупинного регулювання температури вторинного перегріву пари за
допомогою автоматичних регуляторів найчастіше використовують
теплообмінники.
Для барабанних парових котлів найбільш поширеним є спосіб
регулювання температури пари повторного перегріву на виході за допомогою
паро парових теплообмінників. Цей спосіб використаний і в даному проекті.
Охолодження пари відбувається за рахунок зміни витрати пари первинного
перегріву. При такому способі регулювання можливі 2 варіанти побудови
АСР.
2.1 Одноконтурна АСР перегріву
Ділянкою регулювання являється частина пароперегрівача, починаючи
з ділянки де стоїть теплообмінник і до вихідного колектору, в якому
необхідно підтримувати задану температуру пари tnn=t*nn. Схема цієї ділянки
представлена на рис. 2.4

ПП – Пароперегрівач
ТП/ТО – Термопара/термометр опору
Рис. 2.4 Одноконтурна АСР температури пари повторного перегріву

До збурень відносять витрату пари та кількість теплоти, яка

приймається від толочних газів. Вхідною та вихідною величинами ділянки
регулювання являються відповідно температури на вході та на виході
пароперегрівача. Регулюючою дією являється витрата первинної перегрітої
пари.
Така схема регулювання застосовується на котлах невеликої
потужності.
2.2 Двоконтурна АСР перегріву
Двоконтурна АСР відрізняється від одноконтурної тим, що крім
основного сигналу регулятор отримує ще й додатковий сигнал з проміжної
точки об’єкту. Схема такої АСР наведена на рис. 2.5.
У двоконтурній АСР температури перегріву пари регулятор отримує
основний сигнал по відхиленню температури пари на виході пароперегрівача
tnn від завдання t’nn та впливає на витрату первинно перегрітої пари у
теплообміннику.
 ПП – Пароперегрівач;
ТП/ТО – Термопара/термометр опору;
Диф. – Дифференціювач
Рис. 2.5 Двоконтурна АСР температури пари повторного перегріву

Додатковий сигнал є пропорційним швидкості зміни температури пари

в проміжній точці (безпосередньо за теплообмінником) dtпп/d. Він
випереджує зміну температури пари на виході пароперегрівача при зміні
ентальпії пари, тобто дозволяє відстежувати внутрішні збурення. Цей сигнал
зникає в усталеному режимі. Для формування зникаючого сигналу
використовують реальну диференціюючу ланку.
Одноконтурна АСР перегріву пари є значно простішою у порівнянні з
двоконтурною, і оскільки об’єкт управління має невелику потужність, то
доцільно буде використати перший варіант побудови АСР. Така система
достатньо повно відповідає вимогам, поставленим до якості регулювання на
даному об’єкті.
 Розділ 3 Опис структури АСР і автоматизованих функцій

Для регулювання температури вторинної пари котла використовується

схема системи управління з коригуючим сигналом по температурі пари.
Внаслідок зміни температури вторинної пари виникає необхідність
вносити корекцію для повернення температури у допустимі межі.
Регулювання температури вторинного перегріву пари виконується шляхом
зміни її витрати через ППТО за допомогою триходового клапана й обвідного
паропроводу. Як резервний засіб регулювання на випадок надмірного
підвищення tв.п. передбачається аварійне упорскування.
Для виконання цієї схеми регулювання застосовується одно контурна
система регулювання.
Сигнал від давача подається на аналоговий вхід контролеру, де
порівнюється з сигналом завдання. Після цього згідно закладеної програми
сигнал керування виходу подається на виконавчий механізм, який змінює
витрату пари через ППТО, відкриваючи або закриваючи регулюючий орган.
 Розділ 4 Основні рішення з автоматизації ТОУ
У даному проекті розроблена одноконтурна АСР температури пари
вторинного перегріву за допомогою паропарового теплообмінника. Така
система найбільш повно відповідає вимогам, поставленим до якості
регулювання на даному об’єкті.
Система регулювання побудована з використанням приладів
виробництва ПГ “Метран”. Прилади обирались виходячи із завдання та
характеристик об’єкту управління. В рамках проекту розглянута система
автоматичного контролю, система автоматичного регулювання та тепловий
захист та сигналізація.

4.1 Технологічний контроль

Автоматизована система керування (АСК) призначена для контролю
основних параметрів роботи об’єкта управління. В даному випадку
контролюється температура пари повторного перегріву. Тому розглянемо
засоби вимірювання температури.
Засоби вимірювання температури
Для об’єкту управління одним з найважливіших параметрів являється
температура пари вторинного перегріву, яка відводиться на (ЦСТ) турбіни.
Ця температура повинна вимірюватись з великою точністю, так як при
великому номінальному значенні (450°С) допустимі відхилення лежать у
вузькому діапазоні (+5, -10 °С). Для вимірювання температури перегрітої
пари застосовується термоелектричний перетворювач.
Для отримання повної інформації про теплові процеси, що
відбуваються в парогенераторі необхідно вимірювати температуру пари у
декількох точках, а саме перед вторинним перегівом, коли пара надходить від
ЦВТ , після теплообмінника (перед аварійним вприском) та після другої
ступені пароперегрівача. Були обрані термоелектричні перетворювачі, ТХК
Метран 202.
 4.2 Автоматичне регулювання
4.2.1 Принцип роботи АСР
АСР дозволяє швидко ліквідувати зміну температури. Ці зміни можуть
бути викликані попередніми поверхнями нагріву або зміною витрати пари
первинного перегріву у теплообміннику (внутрішні збурення). Сигнал по
температурі за другим ступенем пароперегрівача подається на регулятор.
АСР працює наступним чином. При зміні температури пари за другим
ступенем пароперегрівача (наприклад через випадкову зміну витрати пари
первинного перегріву у паропаровому теплообміннику) контролер по
імпульсу від термопари, встановленої за другим ступенем пароперегрівача
змінить витрату первинної пари у теплообміннику, з метою встановити
задане значення температури. Так як через малу інерційність ділянки
регулювання АСР буде швидкодійною, усі внутрішні збурення будуть
усунені швидко, не допускаючи практично зміну температури пари в місці
встановлення основної термопари.
4.2.2 Засоби автоматизації
Температура вимірюється за допомогою перетворювачів
термоелектричних, які мають малу інерційність та достатню точність
вимірювання, а також вихідний сигнал (4–20) мА. Обрана модифікація
перетворювачів термоелектричних дозволяє підключати прилад напряму до
контролера. Керуючий сигнал подається на пускач безконтактний
реверсивний ПБР- ЗА. Цей пускач у свою чергу здійснює керування
трифазним електродвигуном виконавчого механізму типу МЕО, який
приводить у дію регулюючий орган теплообмінника.
З метою запобігання виведення з ладу виконавчого механізму при
повному закритті регулюючого клапану керуючі сигнали від контролера
проходять через кінцеві вимикачі, вбудовані у виконавчий механізм.

4.3 Технологічна сигналізація, захист і блокування

Автоматичні захисти призначені для запобігання аварії обладнання у
випадку відхилення параметрів від допустимих меж. Автоматичні захисні
пристрої, які обслуговують теплову частину електростанції називаються
тепловими захистами. Захист вступає в дію у тому випадку, коли можливості
автоматичного або дистанційного керування по запобіганню відхилень
параметрів за встановлені межі вичерпано, а оператор не в змозі вчасно на це
реагувати.
Сигналізація призначена для того, щоб привернути увагу оператору,
коли значення якогось з параметрів наблизиться до небезпечного значення.
Об’єкт керування обладнаний системою захисту та сигналізації
(світлової та звукової) при перевищення чи надмірному зниженні
температури пари контролер має спеціальні виходи для підключення до
системи сигналізації та теплового захисту.

4.4 Живлення засобів вимірювання та автоматизації

Живлення електроенергією засобів автоматизації та вимірювання
здійснюється від мережі змінного струму напругою 220 В, частотою 50 Гц
від розподільного щита, до якого не підключаються навантаження, що різко
змінюються (електродвигуни). У живлячих лініях встановлюються
автоматичні вимикачі або рубильники-запобігачі. їх встановлюють у місцях
з’єднання з джерелом живлення, а також на виходи у щити та зборки, у яких
змонтовані засоби вимірювання та автоматизації.
У ланках живлення електродвигунів виконавчих механізмів
встановлюють автоматичні вимикачі або запобігачі та рубильники.
Автоматичні вимикачі призначені для захисту електричних приладів
при перенавантаженнях та коротких замиканнях у ланках змінного та
постійного струму, а також для нечастих оперативних вмикань та вимикань
електричних ланок. Автоматичні вимикачі обираються за струмом
споживання та за струмом розчіплювана, який буває електромагнітний та
тепловий. Живлення через автоматичний вимикач подається на клеми, а з
них - на засоби вимірювання та автоматизації. При необхідності на прилади
може бути подане стабілізоване постійне або змінне живлення від
спеціальних джерел або блоків.
 Розділ 5 Розрахункова частина

Розрахунок динаміки АСР

5.1 Вимоги до якісних показників функціонування АСР
У даній частині розрахунку необхідно визначити параметри настройки
для задання в контролері, який працює в режимі ПІ-регулятора. Розрахунок
ведеться для основного контуру CAP. Структурна схема замкненої CAP з
вказівкою типових видів збурень приведена на рис. 5.1

тому оптимальні настроювання для зазначених збурень однакові.

З ряду причин було б доцільно визначати настройки регулятора для

збурення за навантаженням (технологічно це збурення більш реальне і є
більш важким ніж збурення вн; перехідний процес збігається зі збуренням за
завданням для неузгодженості . Однак, історично склалося так, що як
типове збурення був прийнятий саме скачок з боку Р.О. (це збурення по
характеру збігалося з основним регулюючим каналом об’єкта: “u—>у”;
разом з тим збурення н могли бути найрізноманітнішими по походженню).
У замкненій CAP розрізняють такі типові перехідні процеси:
а) аперіодичний (Апер);
б) із 20%-перерегулюванням (20%-);
в) із мінімумом лінійного інтегрального критерію (min Ікв).
Аперіодичний процес рекомендований тоді, коли несуттєвим є
динамічний викид, а потрібно досягти малого часу регулювання. Процес із
40% – перерегулюванням (мінімумом лінійного інтегрального критерію)
вибирають тоді, коли треба зменшити динамічний викид, але при цьому
несуттєвими є підвищена коливальність процесу та його тривалість.
Найбільш поширеним є процес із 20% – перерегулюванням, тому що він
забезпечує невеликий динамічний викид, достатньо малу тривалість процесу
та всього 2 полуперіоди коливання.
У якості типу перехідного процесу оберемо перехідний процес із 20% –
перерегулюванням, так як це враховується специфікою об’єкту управління, а
саме: як буде показано нижче, обрана для досліду ділянка регулювання є не
дуже інерційною для використання процесу із 40% – перерегулюванням, та
неприпустимі довгі коливання температури, так як це призведе до зміни
теплового режиму котла. Також суттєвим є динамічний викид, так як
збільшення температури пари поверх норми може призвести до порушення
роботи парогенератора. Зважаючи на ці фактори і обирається процес із 20% –
перерегулюванням, який характеризується:
• динамічним відхиленням – уl;
• тривалістю перехідного процесу (тривалість регулювання) – р.
5.2 Апроксимація перехідної характеристики об’єкту управління
 Об’єктом керування являється ділянка паропроводу разом з паровим
теплообмінником та другим ступенем пароперегрівача між аварійним
вприском (аварійне охолодження) та вихідним колектором пароперегрівача, в
якому вимірюється температура вторинно перегрітої пари (див рис. 2.4).
Криву розгону об’єкта, а також точні параметри об’єкта було отримано
з літературних джерел, наданих кафедрою АТЕП, тому апроксимація
перехідної характеристики об’єкту управління не виконується.
Параметри об’єкта:

Kоб=1,7;
Тоб= 88 с;

0=24 с.

Крива розгону наведена на рис. 5.2

Рис. 5.2 Крива розгону – зміна температури вторинної пари при збуренні
витратою первинної пари

5.3 Розрахунок регулятора АСР

Методика максимуму АЧХ для ПІ-регулятора
 Задається показник коливальності М и будується М-окружність і АФХ
розімкнутої системи.
Рис 5.3. Графік проміжних резельтатів побудови для розрахунків.
Задаємося показником коливальності М=1,3.
 Побудуємо пряму під кутом arcsin(l/M)=50° . Будуємо зовнішню
частину АФХ розімкнутої системи при Кр=1 і Т и = Тоб =88 . Будуємо М-
окружність.
Радіус отриманої М-окружності дорівнює: r=1,24
Визначимо параметр настроювання регулятора Кр, що забезпечує
заданий показник коливальності М=1,3:
M 1 1,3 1
K p= = . =1,51
M 2−1 r 1,69−1 1,24
Далі, дотримуючись методики варіюємо значення Т и . Отримані
результати зводимо в таблицю.

Таблиця №5.1. отримані результати розрахунку

Побудуємо графік залежності KР/TU(TU).

Рис. 5.3.1. Графік залежності Кp/Tu=(Tu)

 Оберемо оптимальне Ти=62.
Отже, параметри регулятора:

5.4 Моделювання і аналіз чутливості CAP

Промоделюємо перехідний процес у замкненій CAP за допомогою
програми Matlab
Отриманий перехідний процес за каналом “завдання - вихід”
зображений нижче (див. рис. 5.4):

Рис. 5.4 Перехідний процес за каналом “завдання - вихід”

Отриманий перехідний процес за каналом “збурення збоку РО – вихід”

зображений нижче на рис. 5.5
 Рис. 5.5 Перехідний процес за каналом “збурення збоку РО - вихід”.
За отриманими процесами визначимо прямі критерії якості, які занесені
до таблиці 5.4:

Час Динамічна Перерегулю- Ступінь

Канал регулювання похибка вання, Згасання,
р, с Удин, °С  

Завдання - вихід 330 0,35 1,35 0,91

Вн. збурення-вихід
300 0,55 0 0,95

За отриманими результатами можна зробити висновок, що обрані

коефіцієнти настройки регулятора є оптимальними, а час регулювання та
динамічна похибка не більше ніж вимагалось.
Перевірка CAP на грубість
Під грубістю одноконтурної CAP розуміють малу чуттєвість критерію
функціонування до варіацій параметрів розімкненої CAP.
Для дослідження системи були зняті 6 перехідних характеристик: при
змінному Коб; при змінному Тоб; при змінному 0 – всі при оптимальних
параметрах налагоджування регулятора. Варіації параметрів проводились в
діапазоні 10%. Дослідження будемо проводити по каналу збурення збоку РО
– вихід, так як оптимальні параметри регулятора розраховувались саме для
цього каналу. Отримані перехідні процеси приведені нижче на рисунках:
Коб=1,53

рис. а)
Коб=1,7

рис. б)
Коб=1,87

рис. в)
Рис. 5.6 (а, б, в) Перехідні процеси у замкненій АСР при оптимальних
параметрах настроювання регулятора, але при різних значеннях Коб (Тоб=const
та 0=const)
Зобразимо перехідний процес у замкненій CAP при зміні параметру Тоб
Тоб=79,2

рис. а)
Тоб=88

рис. б)
Тоб=88

Рис. 5.7 (а, б, в) Перехідні процеси у замкненій АСР при оптимальних

параметрах настроювання регулятора, але при різних значеннях Тоб (Kоб=const
та 0=const).
Зобразимо перехідний процес у замкненій CAP при зміні параметру о
о=21,6

рис. а)
о=24

рис. б)
о=26,4

рис. в)
Рис. 5.8 (а, б, в) Перехідні процеси у замкненій АСР при оптимальних
параметрах настроювання регулятора, але при різних значеннях о (Ko6=const
та Тоб= const)
Коефіцієнти, які відповідають цим процесам приведені у таблиці 5.5:
Рис. 5.9 Функції чутливості, що будувались для критеріїв якості динамічного
викиду та тривалості регулювання:
а), б) при змінному коефіцієнті пропорційності об’єкту;
в), г) при змінній сталій часу об’єкту;
д), е) при змінному запізнені в об’єкті
Розрахуємо далі відносні коефіцієнти чутливості за наступною
формулою:

де k z – відносний коефіцієнт чутливості для змінного параметра Z; Z -

поточне значення параметра; Zopt – оптимальне значення параметру; R, Ropt –
відповідно поточне значення критерію якості та значення при оптимальних
параметрах.
Для Кр:

Далі розрахунок проводиться аналогічно, розраховані значення відносних

коефіцієнтів чутливості зведені до таблиці 5.6
Таблиця 5.6

Yдин Трег
-10% 10% приведений -10% 10% приведений
Коб 0,55 0,91 0,73 0,33 2,6 1,47
Тоб 0,73 0,36 0,55 2,33 0,67 1,5
ТАУ об 0,55 0,73 0,64 0,33 3,67 2,0

Так як всі коефіцієнти більші ніж 0,1 , система є не грубою по

відношенню до варіації вищезгаданих параметрів.
 ВИСНОВОК:

У даній атестаційний роботі розроблена АСР температури пари

вторинного перегріву. Температура пари вторинного перегріву, яка поступає
на турбіну відноситься до одного з найважливіших параметрів. Від точності
підтримання її на заданому рівні залежить економічність роботи парової
турбіни та енергоблоку в цілому. Допустимі тривалі відхилення температури
перегріву пари складають у сторону збільшення +5 °С, а у сторону
зменшення – 10 °С. Тому до якості реалізації АСР пред’являються підвищені
вимоги.

— розраховані за методом МАЧХ параметри налагоджування

регулятора задовольнили висунутим вимогам до якості перехідних процесів в
АСР температури вторинної пари;
— за результатами дослідження отриманої системи на грубість можна
сказати, що система є не грубою, і малі зміни якогось з параметрів об’єкту
управління викличуть достатньо великі зміни критерію якості
функціонування CAP.
При проектуванні АСР були використані сучасні рішення по
автоматизації ТЕС.
 Розділ 6. Охорона праці
Основними завданнями охорони праці є: створення безпечних умов
праці робочого персоналу, попередження професійних захворювань,
виконання контролю за дотримуванням техніки безпеки на виробництві.
Тема дипломного проекту – “АСР температури вторинної пари”.
Даний паровий котел БКЗ-75-39 ФБ призначений для нагріву пари та
отримання пари з тиском вище атмосферного.
Паровий котел БКЗ-75-39 ФБ спроектований для роботи в
нормальному режимі з основними технологічними параметрами:
• паропродуктивність – 75 т/год;
• Тиск пари 3,9 МПа;
• Температура перегрітої пари 450 оС;
• Температура живильної води 175 оС;
• Тиск живильної води 3,9 МПа;
• Температура пари на вході в пароперегрівач 270 оС;
• Температура пари на виході 310 оС;
В щитовій знаходяться різні за своїм характером електроспживаючі
прилади. До них належать ПЛК Compact, ПЕОМ, блоки живлення
вимірювальних перетворювачів типу «Метран 202». В приміщенні
знаходяться наступні електроспоживаючі прилади: виконуючі механізми
типу МЭО. Живлення цих приладів здійснюється від 5-проводної 3-фазної
мережі змінного струму 220/380 В з глухо заземленою нейтраллю.

Технічні засоби системи автоматизації розміщуються:

 на технологічному обладнанні та біля нього – засоби відбору та
отримання технологічної інформації, нормуючі перетворювачі (давачі,
первинні перетворювачі), виконавчі механізми, місцеві органи керування;
в приміщенні операторського пункту комплексу – засоби
відображення інформації та оперативного керування, засоби
мікропроцесорної та обчислювальної техніки.
Приймаючи до уваги тему дипломного проекту, у дипломі будуть
запропоновані технічні рішення та організаційні заходи що до безпеки
експлуатації технологічного обладнання та засобів його автоматизації, а
також розглянуті питання з виробничої санітарії ,пожежної безпеки та
профілактики.

6.1. Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації

засобів автоматизації
Робоче місце оператора пульта керування знаходиться у
відгородженому від котлоагрегату приміщенні загальною площею 30 м 2. У
ньому знаходяться щит з приладами для виміру параметрів і контролю
технологічних процесів. Для передачі сигналів від давачів використовується
електрична система, що вимагає суворого дотримання правил експлуатації і
повинна бути завжди в справному стані. У приміщенні також розташовані
пристрої сигналізації і зв'язку (світлове табло, індикатори, телефон). Зручне
раціональне розташування щитів і пульта дозволяє оператору виключити
зайві рухи. Планування робочого місця звільняє працюючу людину від
стомлюючих трудових рухів і забезпечує зручну робочу позу. Розміри
робочої поверхні столу складають 1000х700 мм. Робоче місце виконане з
урахуванням вимог технічної естетики, ергономіки, антропометричних даних
тіла людини (зріст, розміри, форма тіла, сила і напруга руху рук і ніг, зору,
слуху).
При роботі стоячи, оптимальна робоча зона 700х1100 мм. Так як
характер праці оператора монотонний, стомлюючий, він керує величезними
потоками електричної енергії, то найменші помилки в його діях можуть
призвести до важких аварій, пожеж, нещасних випадків. Тому передбачене
чергування періодів роботи з періодами відпочинку, при якому досягається
найбільша ефективність діяльності людини і гарний стан її здоров'я. Робота
проводиться за графіком. Тривалість однієї зміни 8 годин. Тривалість
робочого часу в нічний час скорочена на 1 годину. Оптимальний режим праці
і відпочинку досягається паузами в роботі і перервами (для прийому їжі,
усунення монотонності і малорухомості, зняття нервово-психічних
перевантажень). Для цього передбачена спеціальна кімната відпочинку з
використанням психологічного впливу кольору, музики, засобів технічної
естетики (акваріум, квіти, картини).
Особлива увага звернена на розташування кнопок, органів керування,
перемикачів. Вони розташовані на визначеній висоті від підлоги так, щоб
оператор знаходився в момент виконання операції переключення в зручній
для роботи позі. Зусилля, необхідні для включення або відключення вручну,
незначні.
Стіни приміщення пофарбовані в неяскравий, ясно-сірий колір, що не
розсіює уваги оператора. Підлога в приміщенні рівна, неслизька, не
теплопровідна – (паркет).
Для продуктивної праці оператора, а саме швидкого прийняття
рішень, надійної роботи і т. ін., оптимізують умови праці оператора. При
компонуванні щитів були обрані засоби відображення інформації - цифрові
прилади, світлосигнальні табло з різними написами, що полегшують
контроль, індикаторні лампи з зеленими і червоними світлофільтрами.
Висота приміщення – 4 м.
Сходи та майданчики обслуговування обгороджені перилами висотою
не менше 1 м з бортовим елементом по низу перил не менше 0,14 м. Відстань
від рівня майданчика до верхнього перекриття – не менше 2 м. Сходи
виконані з листової просіченої сталі товщиною 5 мм. По периметру котла
споруджені майданчики обслуговування на відмітках 3, 6, 9 м і вище через
кожні 3-4 м.
Елементи обладнання, арматура і прилади, розміщені в місцях,
зручних для обслуговування. Засувки і вентилі, для відкривання яких
потрібно велике зусилля, забезпечені обвідними лініями і механічними чи
електричними приводами.
 Частини виробничого устаткування, що рухаються (димососів,
нагнітаючих вентиляторів та ін.), до яких можливий доступ персоналу, мають
механічні огородження – захисні сітки. Такими огородженнями оснащені всі
сполучні напівмуфти електродвигунів і механізмів.
Усі гарячі частини устаткування, трубопроводи, баки, дотик до яких
може викликати опік, мають теплову ізоляцію. Матеріал ізоляції підібраний
так, щоб температура її поверхні не перевищувала 45 С при температурі
навколишнього повітря 25 С. Усі трубопроводи і теплообмінні апарати
обладнані у верхній точці повітряником, а в нижній і в застійних зонах –
дренажними пристроями, з'єднаними безпосередньо з атмосферою.
У конструкції парового котла БКЗ-75-39 ФБ передбачена можливість
термічного розширення елементів – екранних труб, пароперегрівників за
рахунок кріплення їх до стінок і до стелі за допомогою пружинних
кріпильних деталей.
При виконанні робіт на трубопроводах, що працюють під тиском,
попередньо вони відключаються і скидається тиск до атмосферного. Для
безпечної продувки імпульсних ліній передбачені спеціальні продувні
пристрої. Заміна манометрів і давачів проводиться тільки після закриття
відбірних вентилів. Накидні гайки в манометрах, давачах варто відвертати
поступово, щоб цілком стравити тиск середовища з імпульсної лінії.
Для забезпечення безпечної і зручної експлуатації засобів
автоматизації передбачаються наступні рішення:
1) передбачені безпечні, зручні по конструкції і розмірам проходи й
обладнання для ведення робіт - робочі площадки (ширина вільного проходу
площадок, рахуючи від виступаючих частин, що використовуються для
обслуговування апаратури, контрольно-вимірювальних приладів, - 0,8 м);
2) виконавчі механізми розміщені там, де виключений випадковий
доступ людини і захищені захисною сіткою, що забезпечує безпечну
експлуатацію обладнання;
3) аварійні органи керування (кнопки і вимикачі) – червоного кольору,
відрізняються від інших формою, мимовільне відключення їх неможливе
(передбачена система блокування на мимовільне включення димососу,
вентилятору, електромагнітних клапанів);
4) органи керування не мають нерівностей і зроблені з матеріалів, що
не виділяють шкідливих домішок.
При монтажі щита передбачається спеціальний прохід між стіною і
відкритими дверми відстанню не менш 0,8 м, щоб дати можливість його
експлуатації.
Прилади, контролери, органи дистанційного керування виконавчими
механізмами мають написи, що пояснюють, (на них зазначений регульований
чи контрольний параметр, чи який виконавчий механізм дистанційно
керується).
Якщо яка-небудь апаратура або прилади, контролери, ВМ знаходяться
в ремонті, вивішуються відповідні таблички, наприклад: «Прилад
відключений на ремонт».
6.1.1. Електробезпека
Обладнання, яке входить до складу системи автоматизації згідно
ГОСТ 12.2.00.7.0-75, та І, ІІ та ІІІ класом за електрозахистом.
На силовому щиті біля стенду, де знаходиться силова частина системи
автоматики, електрична шафа має закрите виконання, що виключає
випадкове доторкання до струмоведучих частин.
Спроектований місцевий щит засобів автоматизації запобігає контакту
працівника з нормально струмовідними частинами. З використанням щитів
знижується можливість механічних ушкоджень, практично виключається
можливість проникнення вологи на струмоведучі частини.
В приміщенні щитової та на силовому щиті на стенді проектом
передбачено занулення таких електроспоживчих приладів: металеві корпуси
шаф; апарати захисту, управління, сигналізації; корпуси електродвигунів
виконавчих механізмів та електроприводів засувок; металеві оболонки
контрольних та силових кабелів; металорукави, захисні труби для
прокладання кабелів, протяжні та з’єднувальні коробки; електрифікований
інструмент.
Розрахунок електромережі на вимикаючу здатність при аварійному
режимі роботи системи керування та автоматизації.
Розрахуємо струм короткого замикання при аварійному режимі роботи
системи керування та автоматизації:
Uт
I кз 
( Rф  Rн ) 2  ( xф  xн ) 2  Z т / з , А. (1)

де U т – напруга, В;
Rф
– активна складова опору фази, Ом;
Rн – активна складова опору нульового проводу, Ом;

xф
– індуктивна складова опору фази, Ом;
xн – індуктивна складова опору нульового проводу, Ом;

Z т / з – еквівалентний опір трансформатору, Ом.

380
I кз   46,51 А.
(4  4)  (0,5  0,5) 2  0,11
2

Обчислимо кратність струму короткого замикання до струму

номінального спрацювання:
I кз
k
I ном.еф
(2)
46,51
k  1,86.
25
k  1,86  1, 4( I кз  100 А)
Розрахуємо максимальну напругу при аварійному режимі роботи
системи керування та автоматизації:
U к max  I кз  Rн (3)
U к max  46,51 4  186,04 В.
Ця напруга повинна відповідати умові:
U к max  U доп
 186, 04 В  500 В

Таким чином, вимикання мережі при аварійному режимі роботи

системи керування та автоматизації відповідає вимогам ГОСТ 12.1.038.81
щодо безпечної роботи персоналу.
6.2. Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці виробничої
санітарії
6.2.1. Мікроклімат робочої зони.
Відповідно з ДСН 3.3.6.042-99 під забезпеченням нормативних
параметрів мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень розуміють
клімат їхнього внутрішнього середовища, що визначається в сумарній дії на
організм людини температури, вологості і швидкості руху повітря.
Приміщення, в яких встановлені комп’ютеризовані електронні
пристрої, клімат повинен відповідати наступним санітарним нормам:
- температура повітря в теплий період року - не більше 23-25 оС, у
холодний – 22–24 оС;
- відносна вологість повітря – 40–60%;
- швидкість руху повітря – 0,1м/с.
Оптимальні (припустимі) параметри мікроклімату для цих умов
наведені в таблиці 6.1.
Таблиця №6.1. Параметри мікроклімату відповідно до ДСН 3.36042-99
Період Оптимальні Допустимі
року t , C W,% V, м с t , C W,% V, м с
60
Теплий 22-24 40-60 0,2 21-28 0,3
при 27°С
Холодни
21-23 40-60 0,1 20-24 75 0,2
й

6.2.2. Виробниче освітлення

Оскільки установка призначена для експлуатації в закритому
приміщенні, у проекті розглядається тільки штучне освітлення.
Штучне освітлення приміщень здійснюється системою загального або
комбінованого освітлення. Зорові умови праці при штучному освітленні
характеризуються найменшим об’єктом розпізнавання, розрядом і під
розрядом зорових робіт, контрастом об’єкту розпізнавання з фоном,
системою освітлення. Нормативними показниками штучного освітлення є:
величина освітленості, показники засліпленості або дискомфорту, коефіцієнт
пульсації освітленості. Згідно з ДБНВ2.5-28-2014 робота в приміщені
вентиляційної відноситься до IV категорії зорових робіт, а отже у будь-якій
точці приміщення вентиляційної освітленість має складати не менше 300 лк.
В умовах експлуатації вентиляційної установки повинно бути
забезпечене загальне освітлення. Для освітлення необхідно застосовувати
газорозрядні лампи з рівномірним розподілом плафонів по стелі приміщення,
щоб у будь-якій точці освітленість складала не менше 300 лк.
Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 нормуються допустимі рівні звукового тиску

Pi
L  20  lg
P0 , дБ залежно від частоти, характеру робіт і характеру шуму або

PAi
L A  20  lg
допустимі рівні звуку P0 , дБА залежно від характеру робіт і
характеру шуму.
Для умов, що розглядаються в проекті, допустимі рівні звукового
тиску повинні відповідати ГС, а рівні звуку LА не повинні перевищувати
допустимих значень відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.
Таблиця №6.2. Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку для постійного
(непостійного) широкополосного (тонального) шуму
Допус-
Допустимі рівні звукового тиску (дБ) в
тимий
Характер стандартизованих октавних смугах зі
рівень
робіт середньогеометричними частинами (Гц)
звуку, дБА
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
Основні
виробничі 99 92 86 80 75 76 74 72 80
приміщення
Приміщення
щитових,
кабін 79 70 63 58 55 52 50 49 60
керування,
спостережен
ня тощо

Для тонального і непостійного шуму допустимі значення L та LA на 5

одиниць менші.
Джерел шуму в щитовому приміщенні нема, тому необхідно лише
захистити його від зовнішніх шумів.
В приміщенні підприємства джерелами шуму є трубопроводи,
рекуперативний колодязь. Для забезпечення допустимих параметрів шуму
(поліпшення шумового клімату) в приміщенні передбачене поліпшення
режиму роботи й експлуатації устаткування, центрування й балансування
механізмів.
Для зниження рівня шуму передбачено, також, застосування
звукоізоляції. Теплова ізоляція, у сполученні з обшиванням, відіграє роль
поглинача шуму.
6.3. Технічні рішення та організаційні заходи з пожежної безпеки
Небезпека виникнення пожежі пов’язана з наявністю великої кількості
горючих речовин, розгалуженого кабельного господарства з великими
струменевими навантаженнями, високих температур теплоносіїв та вихідних
газів, поверхні тепломеханічного устаткування, водню в системі
охолодження генератора і т. ін.
У відповідності з вимогами будівельних норм і ДБНВ.2.5-56-2014, та
у зв’язку від характеру речовин, що використовуються у виробництві та їх
кількості, надбудова, що проектується відноситься до виробництва категорії
Г, вогнестійкість будівель характеризується 2-им ступенем вогнестійкості.
На нашій системі передбачається комплекс заходів, що передбачають
як профілактику, так і спеціальні системи для знаходження і гасіння пожежі.
Протипожежна профілактика забезпечується дотриманням норм і правил
пожежної безпеки.
Джерелами загоряння в приміщенні можуть бути: коротке замикання,
перевантаження електромереж, захламленість приміщення, несправність
освітлювальних приладів, діяльність оператора.
Тому для запобігання пожежі прийняті наступні заходи:
 застосовуються плавкі запобіжники, електромагнітні розщіплювачі
для захисту від короткого замикання і струмів тривалих перевантажень;
мережа з напругою 220 В виконана проводами у вініпластових трубах,
прокладена в підлозі і стінах;
 освітлювальні установки піддаються постійному нагляду:
регулярному очищенню освітлювальних приладів, своєчасній заміні
перегорілих ламп, поточному і профілактичному ремонту;
 проводиться контроль за справністю електропроводки;
 виконавчі пристрої типу виконані у вибухозахищеному виконанні.
Згідно з ДБНВ.2.5-56-2014 установкою автоматичного водяного
пожежогасіння захищаються кабельні приміщення, маслогосподарства
турбоагрегатів. На розподільчій мережі кабельних приміщень
встановлюються зрошувачі ДВ-10; для гасіння трансформаторів і
маслогосподарства застосовані зрошувачі ОПДР-15.
Автоматичний пуск системи пожежогасіння виконується:
 для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації;
 для блочного трансформатора і трансформаторів в.п. від релейного
захисту трансформаторів;
Управління всіма системами пожежогасіння здійснюється від панелей
пожежогасіння, які встановлені в приміщенні та кнопками управління
засувками пожежогасіння на місцях.
Кількість, розташування та умови зберігання вогнегасників
відповідають вимогам ДСТУ 3675-98 та I.SO 3941-77.
В робочих приміщеннях виконано усі вимоги НАПБ А.01.001-2004
“Правила пожежної безпеки в Україні”.
Інструкція працівників у разі виникнення пожежі:
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний:
- негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за
телефоном «01», вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце
виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;
- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і
матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних
вогнегасників та інших засобів пожежегасіння;
- повідомити про пожежу керівника (власника).
Керівник (власник), якого повідомлено про виникнення пожежі,
зобов'язаний:
- перевірити, чи викликана пожежно-рятувальна служба;
- перевірити, чи людей оповіщено про пожежу;
- вимкнути (за необхідності) струмоприймачі та вентиляцію;
- у разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію,
вивести за межі небезпечної зони всіх осіб, які не беруть участь у ліквідації
пожежі;
- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть
участь у гасінні пожежі;
- організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби,
надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.
Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити
безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі.
Якщо є потерпілі, необхідно надати першу (долікарську) допомогу,
викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий
медичний заклад.
 Список використаних джерел
1. Кириченко В.А. Конструкция и системы паротурбинных установок АЭС. -
С: Севастопольський інститут ядерної знергиї і промисловості, 1998 - 548 с.
2. Клюев А.С., Глазов В.В., Дубровский А.Х., Клюев А.А. Проектирование
систем автоматизации технологических процессов: Справочное пособие. - М:
Энергоатомиздат, 1990.
464 с.
3. Клюев А.С. Наладка средств автоматизации и автоматических систем
регулирования: - М:Энергоатомиздат, 1989. — 368 с.
4. Методичні рекомендації щодо оформлення курсових та дипломних
проектів для студентів теплоенергетичного факультету усіх спеціальностей
очної та заочної форм навчання: Навчальний посібник / Укл. Баган Т.Г.,
Батюк Г.С., Бунь В.П., Ізгорєв М.Ю., Кисельов Ю.Є. - К.: НТУУ "КПГ. 2000.
- 47 с.
5. Методические указания к изучению дисциплины "Проектирование систем
автоматизации” для студентов специальности "Автоматизация
технологических процессов и производств” / Сост. Киселев Ю.Е. — К.:
НТУУ "КПИ”. 1990. — 67 с.
6. Плетнев Г.П. Автоматизированное управление объектами тепловых
электростанций: Учебн. пособие для вузов. - М.: Энергоиздат, 1981. - 368 с.
7. Плютинський В.И. Погорелов В.И. Автоматическое управление и защита
теплоэнергетических установок АЭС. - М: Энергоатомиздат, 1983.- 296 с.
8. Довідковий посібник з комплексного інженерного розрахунку
промислових САР в курсовому і дипломному проектуванні із спеціальностей
„АТПіВ”, „КІТПіВ”./Укл. Батюк С.Г. - К.: НТУУ «КПІ»
9. Государственная система промышленных приборов и средств
автоматизации. Номенклатурный каталог.
.'