ВСТУП

Науково-технічний прогрес у сучасному промисловому виробництві

значною мірою пов’язаною з автоматизацією. Автоматизація докорінно
змінює роль людини у процесі виробництва. Тобто підвищується культурно-
технічний рівень робітників та створюються умови для знищення відомостей
між розумовою та фізичною працею. Завдяки автоматизації на виробництві
можна позбутися помилок персоналу при виконанні операцій в заданій
послідовності, забезпечити необхідний рівень безпеки, економію витратних
матеріалів, витрати на обслуговування системи. Таким чином, підвищити
коефіцієнт корисної дії всієї системи взагалі. Використання автоматизованих
систем управління дозволяє підвищити надійність та економічність
енергетичних установок при малій кількості обслуговуючого персоналу,
сприяє підвищенню його кваліфікації.
У даній дипломній роботі бакалавра розроблена автоматизована
система регулювання підігрівача мережевої води. Нормальний режим роботи
підігрівача мережевої води можливий лише за умови постійності
температури прямої мережевої води в підігрівачі та рівня конденсату граючої
пари та води, що поступає в підігрівач. Згідно з завданням в даному
дипломному проекті необхідно виконати розробку автоматизованої системи
регулювання температури мережевої води в підігрівачі.
При проектуванні АСР були використані сучасні рішення по
автоматизації ТЕС. Вихідні дані для проекту отримані з літературних джерел.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 РОЗДІЛ 1
ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДІГРІВАЧА МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ

1.1 Підігрівач мережевої води як об’єкт керування

Підігрівач теплофікаційної мережевої води призначений для її

нагрівання до потрібної температури, значення якої змінюється або задається
в залежності від температури навколишнього повітря. Підігрівач представляє
собою поверхневий теплообмінник, по змійовикам котрого за допомогою
мережевого насосу прокачується вода. Ззовні змійовики обігріваються
парою. Джерелом грію сої пари зазвичай є регульовані теплофікаційні
відбори парових турбін. Мережева вода звичайно циркулює по замкненому
контуру насос – підігрівач теплова мережа – насос. При цьому неминучі
втрати води в тепловій мережі поновлюються за рахунок живильної води, яка
надходить на всас мережевих насосів завдяки деякому надлишковому тиску.
Втрати води в мережі мають характер випадкових та неконтрольованих
збурень. Через це тиск на всасі мережевих насосів може коливатися в
значних межах. Тому бажано призначити увагу автоматичному регулюванню
витрати води в залежності від тиску зворотної мережевої води, припустимі
відхилення якого ±0,5 кгс/см2.
Підігрівач як об’єкт керування можна розбити на три самостійні
ділянки: температура прямої мережевої води, рівня конденсату в корпусі та
тиску зворотної мережевої води [7].

1.2 Технічні характеристики підігрівача мережевої води

Технічну характеристику підігрівача мережевої води в таблиці 1.1 [8].

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Таблиця 1.1 Технічна характеристика підігрівача мережевої води
Найменування Значення
Робоче середовище Пара, вода
Допустимий тиск пари, МПа (кгс/ см2) 0,7 (7)
Допустимий тиск води, МПа (кгс/ см2) 1,4 (14)
Допустима температура пари, 0С 250
Допустима температура води, 0С 150
Поверхня нагріву, м2 200

Основні параметри контролю та регулювання наведено в таблиці 1.2 [8].

Таблиця 1.2 Основні параметри контролю та регулювання підігрівача
мережевої води
Параметри, що контролюються
Температура:
Пари з відбору турбіни 250◦С
Води на виході з підігрівача 150◦С
Води на вході в підігрівач 110◦С

Тиск:
Пари з відбору турбіни 0,7 МПа
Води на виході з підігрівача 1,4 МПа
Води на вході в підігрівач 1,4 МПа

Рівень конденсату 1,6 м

Витрата пари 400 т/год

Витрата води 1000 т/год

Параметри, що регулюються

Температура мережевої води на виході з підігрівача 150◦С

РОЗДІЛ 2

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 ОГЛЯД І АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
ПІДІГРІВАЧА МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ

Основною регульованою величиною підігрівача є температура прямої

мережевої води, яку потрібно підтримувати на заданому значенні з високою
точністю (± 5◦С). Ця точність обумовлена не тільки тепловим споживачем,
але й умовами економічної роботи теплофікаційних турбін.
Другою регульованою величиною є рівень конденсату гріючої пари в
корпусі підігрівача, середнє значення якого потрібно підтримувати
постійним за умовами оптимального теплообміну в підігрівачі та небезпеки
попадання води в трубопровід гріючої пари. Допустимі відхилення
складають ±200 мм.вод.ст.
Підігрівач як об’єкт керування розподіляється на три самостійних
ділянки: температури прямої мережевої води, рівня конденсату в корпусі та
тиску зворотної мережевої води.
Схеми керування рівня конденсату, тиску зворотної мережевої води та
її температури зображені на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 Автоматичне регулювання підігрівача мережевої води

Пояснення до рисунку 2.1:

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 1 – корпус підігрівача
2 – регулююча заслінка
3 – регулятор температури
4 – термоприймачі
5 – регулюючий клапан на лінії обводу
6 – регулятор рівня конденсату
7, 8 – регулюючі клапани
9 – регулятор тиску оберненої мережевої води
10 – мережевий насос
Керування температури прямої мережевої води може здійснюватись
трьома способами. При першому способі (рис. 2.1. лінія а) регулятор
температури 3 отримує сигнал tсв і діє на переміщення регулюючої заслінки 2
на трубопроводі гріючої пари. Для забезпечення потрібної точності
підтримки керуючої величини можливе відносно велике переміщення
регулюючої заслінки, що може призвести до значних коливань тиску пари у
регульованому відборі турбіни. Щоб цього не допустити, температуру прямої
мережевої води можна керувати перепуском частини зворотної мережевої
води через клапан в обхід підігрівача в трубопровід прямої мережевої води,
тобто регулювати температуру мережевої води можна змішуванням
підігрітого та холодного потоків (рис. 2.1, лінія б). Цей спосіб дозволяє
зменшити інерційність та зберегти незмінною витрату гріючої пари і тим
самим забезпечує стабілізацію тиску в теплофікаційних відборах турбіни.
Але цей метод не економічний і ефективний лише при значних перепадах
температур зворотної та прямої мережевої води (не менше 20-30◦С). Для
керування tсв звичайно використовують ПІ-регулятори з автоматичної або
ручною зміною завдання в залежності від температури навколишнього
середовища. Третій, найбільш економічний спосіб передбачає підтримування
tсв при повністю відкритій заслінці 2 шляхом керування тиску пари в
теплофікаційному відборі за допомогою системи керування парової турбіни і

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 спеціального автоматичного задавача температури, які діють в залежності від
електричного навантаження турбогенератора та температури навколишнього
повітря.
Керування рівня здійснюється регулятором 6, який отримує сигнали по
рівню конденсату в корпусі та по положенню регулюючого органа та діє на
відкриття та закриття клапана 7 на лінії відливу конденсату.
Регулятором витрати живильної води служить 9, який працює по
принципу керування тиску “після себе” і діючий на клапан 8, встановлений
на трубопроводі.

2.1 Структурна схема одноконтурної САР

Рис. 2.2 Структурна схема одноконтурної САР

Для задачі керування температури прямої мережевої води в підігрівачі

використовується одно контурна САР. Як регулятор виступає ПІ – регулятор
(для забезпечення нульової статичної похибки), який зрівнює сигнали від
датчика та задавача і, в разі наявності розбалансу, подає керуючий сигнал на
виконавчий механізм.

РОЗДІЛ 3
Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 ОСНОВНІ ВИРІШЕННЯ ПО АВТОМАТИЗАЦІЇ ПІДІГРІВАЧА
МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ

У даному проекті розроблена АСР температури мережевої води в

підігрівачі мережевої води.
Система регулювання побудована з використанням стандартних
приладів ГСП [6]. Прилади обирались виходячи із завдання та характеристик
об’єкту керування. В рамках проекту розглянута система технологічного
контролю, система автоматичного регулювання та технологічний захист та
сигналізація.

3.1 Технологічний контроль

АСК призначена для контролю основних параметрів роботи

підігрівача. В даному випадку контролюється температура прямої мережевої
води.

3.1.1 Засоби вимірювання температури

У схемі автоматизації підігрівача мережевої води температура

вимірюється у трьох точках: на вході (позиція 2), на виході з підігрівача
(позиція 4, 5), та температура гріючої пари (позиція 11). В АСУ підігрівача
для вимірювання температури гарячої пари,температури на вході та виході
нагрівача застосовується термоперетворювач опору ТСМ – Метран 203
(позиція 2а, 4а, 5а) та ТСП – Метран 205 (позиція 11а). Це недорогі прилади,
що мають достатні для даних вимірювань діапазон температур та динамічні
характеристики.

3.1.2 Засоби вимірювання тиску

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 У схемі автоматизації підігрівача мережевої води тиск вимірюється у
трьох точках: на вході підігрівача – тиск мережевої води (позиція 1), на
виході підігрівача – тиск води (позиція 3), тиск гріючої пари (позиція 10).
Для вимірювання цих тисків оберемо перетворювач тиску Метран – 150CG
(позиція 1а, 3а, 10а). За рахунок того, що обрані однакові прилади,
досягається взаємозамінність засобів вимірювання та зменшуються витрати
на їх обслуговування та ремонт. Також зменшується номенклатура запасних
частин.

3.1.3 Засоби вимірювання витрати

У схемі автоматизації підігрівача мережевої води вимірюється дві

витрати: витрата мережевої води на виході із підігрівача (позиція 8) та
витрата гріючої пари (позиція 9). Первинним приладом в обох випадках з
метою уніфікації виступає діафрагма камерна ДКС. За діафрагмою іде
ланцюжок вторинних приладів: перетворювач, вимірюючий різницю тиску –
Метран-350 (позиція 8б, 9б). Цей прилад автоматично виконує перетворення
сигналу по тиску в сигнал по витраті, які пов’язані між собою квадратичною
залежністю. Діафрагми були обрані тому, що цей вибір дозволяють
параметри середовища та допустимі втрати тиску, та тому, що цей вид
звужуючих пристроїв є найбільш дешевим та простим.

3.1.4 Засоби вимірювання рівня

Рівень конденсату у корпусі підігрівача мережевої води є важливим

параметром, значення якого повинно бути точно виміряне, і не може сильно
відхилятися від певного значення.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 У складі системи контролю застосовуються наступні прилади
для вимірювання рівня: волноводний датчик рівня Rosemountсерії 3300
(позиція 12а), що має сигналізуючий пристрій. Цей прилад дозволяє
передавати інформацію про значення рівня на пульт оператора та
сигналізувати про відхилення цієї величини від заданого значення.

3.2 Автоматичне регулювання

3.2.1 Принцип роботи АСР

АСР температури прямої мережевої води підігрівача – це одно

контурна схема регулювання. Принцип роботи її полягає в наступному.
Вхідним сигналом ПІ-регулятору температури, що впливає на переміщення
заслінки на трубопроводі гріючої пари, є температура мережевої води tcв.
Якщо змінюється ця температура, то регулятор температури по імпульсу від
термоперетворювача опору, встановленого за підігрівачем, отримує сигнал tcв
і діє на регулюючу заслінку на трубопроводі гріючої пари, яка регулює
подачу пари, щоб встановити задане значення температури на виході.

3.2.2 Засоби автоматизації

За основу АСР було обрано програмований логічний контролер ОВЕН

ПЛК60, який разом з виконавчим механізмом постійної швидкості може
реалізувати ПІ закон регулювання.
Для завдання температури, яку повинна підтримувати АСР, розроблено
програму в контролері.
Температура за підігрівачем мережевої води та температура гріючої
пари вимірюються за допомогою термоперетворювачів опору, які мають
малу інерційність та достатню точність вимірювання. Звідси сигнали
подаються на аналогові входи контролера. Сигнал від контролеру через реле

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 подається на пускач безконтактний реверсивний ПБР-3А. Цей пускач
здійснює керування трьох фазним електродвигуном виконавчого механізму
типу МЕО, який приводить у дію регулюючий орган.

3.3 Технологічна сигналізація

Сигналізація призначена для того, щоб привернути увагу оператору,

коли значення якогось з параметрів наблизиться до небезпечного.
Сигналізація може бути світлова та звукова.
Найважчою аварією підігрівача є надмірне підвищення або зниження
тиску пари, яка подається на підігрівач. Тому підігрівач оснащений системою
автоматичного захисту, яка спрацьовує при наявності сигналу надмірного
відхилення від номінального значення.
Крім того, підігрівач обладнаний системою захисту та сигналізації при
збільшенні або зменшенні рівня конденсату, температури мережевої води.
Контролер ПЛК160 має спеціальні виходи для підключення сигнальних
лампочок до системи сигналізації та теплового захисту.
При надмірному відхиленні зазначених вище величин спрацьовує
сигналізація та вмикаються сигнальні лампи.

3.4 Технологічний захист

Автоматичні захисти призначені для запобігання аварії обладнання у

випадку відхилення параметрів за допустимі границі. Захист вступає в дію у
тому випадку, коли можливості автоматичного або дистанційного керування
по запобіганню відхилень параметрів за встановлені межі вичерпано, а
оператор не в змозі вчасно на це реагувати.
У підігрівачі мережевої води передбачаються захисти від підвищення
температури мережевої води на виході з підігрівача (запобігаючий клапан),

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 зниження тиску у трубопроводі відбору пари на підігрівач (включення лінії
резервного підводу пари) та підвищення рівня конденсату (запобігаюча
засувка). При перевищенні максимально допустимого рівня автоматично
відкривається засувка на аварійному зливі конденсату, а при досягненні
мінімального – включається резервний насос подання води.
Межа відхилення параметрів від номінальних значень, при яких
повинен спрацювати захист, встановлюється заводом – виробником
технологічного обладнання.

3.5 Живлення засобів вимірювання та автоматизації

Живлення електроенергією засобів автоматизації та вимірювання

здійснюється від мережі змінного струму напругою 220В, частотою 50Гц від
розподільного щита, до якого не підключаються навантаження, що різко
змінюються (електродвигуни). У живлючих лініях встановлюються
автоматичні вимикачі або рубильники-запобігачі. Їх встановлюють у місцях
під’єднання до джерела живлення, а також на виходи у щиті та зборки, у яких
змонтовані засоби вимірювання та автоматизації.
У ланках живлення електродвигунів виконавчих механізмів
встановлюють автоматичні вимикачі або запобігачі та рубильники.
Автоматичні вимикачі призначені для захисту електричних приладів при
перенавантаженнях та коротких замиканнях у ланках змінного та постійного
струму, а також для нечастих оперативних вмикань та вимикань електричних
лапок. Автоматичні вимикачі обираються за струмом споживання та за
струмом розчіплювача, який буває електромагнітний та тепловий. Живлення
через автоматичний вимикач подається на клеми, а з них – на засоби
вимірювання та автоматизації. При необхідності на прилади може бути
подане стабілізоване постійне або змінне живлення від спеціальних джерел
або блоків.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 РОЗДІЛ 4
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок виконавчої частини АСР

4.1.1 Вимоги до витратної характеристики регулюючого органу АСР

Вирізняють витратну та конструктивну характеристику регулюючого

органу.
Конструктивна характеристика РО – це залежність витрати через РО від
ступеню його відкриття за умови постійного перепаду тиску на цьому РО.
Конструктивну характеристику визначають у відносному ступеню відкриття
F/Fmax(F – площа поперечного перерізу умовного проходу РО).
Витратна характеристика РО – це залежність витрати через РО від
ступеню його відкриття при змінному перепаді тиску на цьому РО.
Рівняння витрати через РО має наступний вигляд [5]:
Q = K·F·√ ∆ p РО; (4.1)
де Q – витрата; F – площа поперечного перерізу умовного проходу РО;
∆рРО– перепад тиску на РО; К – розмірний коефіцієнт, який залежить від
коефіцієнту витрати.
Передавальна функція РО є пропорційною ланкою з коефіцієнтом
передачі КРО . Таким чином фактично коефіцієнт пропорційності ПІ –
регулювання КП = КРО · КР , де КР – коефіцієнт пропорційності регулюючого
блоку у комплекті з ВМ. Оскільки необхідне виконання умови К п= const.
Останній підхід є більш прийнятним у реальних умовах. При цьому необхідно
підібрати такий РО, у якого витратна характеристика несуттєво відрізнялася б
від лінійної конструктивної, а це означає, що перепад тиску на РО повинен бути
постійним. У свою чергу це означає, що в трубопроводі РО повинен бути
найбільшим гідравлічним опором. Досягти на практиці такого неможливо, тому
треба прагнути до максимального значення коефіцієнту форми Кф , який

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 дорівнює відношенню перепаду тиску на РО до загального перепаду на всій
трасі.

4.1.2 Вибір типорозміру регулюючого органу і його умовної пропускної

здатності

У даному розрахунку виконується вибір типорозміру регулюючого

органу на основі розрахованої пропускної здатності [5]:
Gmax
K vy = √ γ; (4.2)
√ ∆ p min
де Кvy, м3/год – пропускна здатність РО; Gmax, м3 /год – максимальна
витрата через РО; ∆рРО, атм – мінімальний перепад тиску на РО (повністю
відкритому); γ , г/см3 – густина середовища, яке проходить через РО.
Задаємося параметрами, необхідними для розрахунку пропускної
здатності за формулою: G max= 400 м3/год; ∆рро= 0.1 атм; γn= 2/973 кг/м3.
Підставимо ці величини у формулу (4.2) і отримаємо:
400
K vy = = √0.002973=68.97 м 3 /год
√ 0.1
Вибираємо такий РО, щоб розрахункове значення K vy було менше
табличного з запасом.
K vy табл ≥ (1.2 … 1.5) · K vy

Таким чином по таблиці визначаємо що діаметр трубопроводу Dy= 100 мм

тип РО – поворотна заслінка.

4.1.3 Вибір типу і моделі виконавчого механізму

Враховуючи параметри регулюючого органу та вимоги до швидкісних

параметрів АСР у якості виконавчого механізму обираємо механізм електричний
однооборотний (МЕО) виробництва МЗТА.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Час повного ходу виконавчого механізму обирається з наступного
рівняння:
ТВМ = (1 - 4)·τо
Таким чином:
ТВМ = 3 · 20 = 60 с
По таблиці обираємо ТВМ = 63 с.
Модель обраного ВМ: МЕО-63/63 – 0.25. Номінальний момент на валу ВМ
становить 63 Н/м, час повного ходу – 63 с, кут обертання – 90◦.
Висновок: проведений розрахунок дозволив обрати типорозмір
регулюючого органу та тип і модель виконавчого механізму, які відповідають
вимогам поставленим до АСР, що розробляється.

4.2 Розрахунок динаміки АСР

4.2.1 Вимоги до якісних показників функціонування АСР

У даній частині розрахунку необхідно визначити параметри настройки

регулятора, який програмно реалізовано у контролері ПЛК160, який працює в
режимі ПІ-регулятора. Розрахунок ведеться для одноконтурної САР [7].
Структурна схема АСР представлена на рисунку 4.1.

Рис. 4.1. Структурна схема одноконтурної АСР

y (s) W p (s )∙ W об (s)
= ;
y∗(s) 1+W об (s)∙ W p ( s)

(4.3)
y( s) W об ( s)
= ;
λвн ( s) 1+ W об (s)∙W p (s )

(4.4)

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 y ( s) 1
= ;
λ з (s ) 1+W об (s )∙ W p ( s)

(4.5)
1
W p ( s)= К р ∙ 1+( Т і∙ s
.) (4.6)

Прямими характеристиками перехідного процесу є максимальний

динамічний викид yдин та час регулювання Трег. Ці два показники дуже добре
характеризують перехідний процес, так як вони є взаємно протилежними – чим
менше yдин, тим більше Трег. Величина yдин в нашому випадку не повинна
перевищувати 1°С при збуренні в 1%РО, а Трег – 300с. Так як у реальних умовах
роботи АСР параметри об’єкту керування і самого регулятору можуть
змінюватись під впливом різноманітних випадкових чинників, то АСР повинна
бути грубою. АСР є грубою, якщо відносний коефіцієнт чутливості при зміні
параметрів об’єкту керування буде меншим 0.1.

4.2.2 Апроксимація перехідної характеристики об’єкту керування

Об’єктом керування є підігрівач мережевої води, в якому регулюється

температура води. Модель даного об’єкта отримаємо шляхом апроксимації
експериментальних даних [6].
Об’єкт керування є об’єктом із самовирівнюванням, тому
апроксимацію його будемо проводити аперіодичною ланкою (2-го порядку)
із транспортним запізненням. Параметри моделі об’єкта отримаємо на основі
інженерних методів ідентифікації [7]:
коефіцієнт передачі: Коб= 1,23°С /%РО
постійні часу: Т1об = 3,25 с, Т2об = 23,56 с;
транспортне запізнення: τоб = 20 с.
Перехідна характеристика об’єкту керування наведена на рисунку 4.2

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Рис. 4.2 Перехідна характеристика об’єкту керування

Таким чином, передавальна функція об’єкту може бути записана у вигляді:

1.23 е−20 s 1.23 e−20 s
Wоб (s) = (3.25 s +1)(23.56 s+ 1) =
76.6 s 2+ 26.8 s+1

4.2.3 Розрахунок перехідного процесу в замкненій САР із

використанням методу РАФХ

Метод РАФХ забезпечує високу точність настройок одноконтурних АСР з

типовими законами регулювання. Для розрахунку використаємо наступні
формули [7]:
mQоб ( m , w ) + Pоб (m , w)
Kp¿
A 2об ( m, w)

(4.7)
2 Q об (m , w)
Ки= −w (m + 1) (4.8)
A 2об (m , w)

Задамося степенем коливальної стійкості m=0.4768. Задана степінь

коливальної стійкості відповідає показнику коливальності перехідного
процесу ψ = 0.95%, яким ми задаємося відповідно до об’єкта керування [7].
Скориставшись середовищем MathLab напишемо програму для
розрахунку:
Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 m=0.4768$
w= 0.:0.0001:0.07;
p=-m*w+i*w;
W=(exp(-20*p)*1.23)./((23.56*p+1).*(3.25*p+1));
Re=real (W);
Im=imag (W);
Kp=-(m*Im+Re)./(Im.^2+Re.^2);
Ki=-w*(m.^2+1).*Im./(Im.^2+Re.^2);
plot(Kp,Ki,’-k’);
title(’Метод РАФХ’);
ylabel(’Kp/Tu’);
xlabel(’Kp’);
grid;

Метод РАФХ

Рис. 4.3 Застосування методу РАФХ

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Для ПІ регулятора беремо точку дещо правіше максимума кривої, та
знаходимо настройки регулятора:
Кр = 0.611; Ки = 0.0255; Ти = 23.96.
Моделюємо замкнену систему із знайденими параметрами регулятору:

Рис. 4.4 Структурна схема одноконтурної САР

t,c
Рис. 4.5 Перехідний процес замкненої системи по каналу “завдання-вихід”

Розрахуємо критерії якості для отриманого перехідного процесу:

• статична помилка ∆ст-0°С;
• динамічне відхилення удин= уmax – y(∞) = 1.224-1 = 0.224°C;
• час регулювання Трег = 169.96 с;
у 1− у 3 0.224−0.011
• степінь застосування ψ = у1
=
0.224
=0.873;

у1 0.224
• перерегулювання η = 100 %= ∙ 100 %=22.4 % .
у (∞) 1

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Рис. 4.6 Перехідний процес замкненої системи по каналу “збурення-вихід”

Розраховуємо критерії якості для отриманого перехідного процесу:

• статична помилка ∆ст = 0°С;
• динамічне відхилення удин= уmax – y(∞) = 0.833-0 = 0.833°C;
• час регулювання Трег = 211.6 с;
у 1− у 3 0.833−0.029
• степінь застосування ψ = у1
=
0.833
=0.965 ;

у2 0.109
• перерегулювання η = у 100 %= 0.833 ∙100 %=13.09 % .
1

4.2.4 Перевірка розрахованої САР на грубість

Під грубістю одноконтурної САР розуміють малу чуттєвість критерію

функціонування до варіацій параметрів розімкненої САР.
Для даного об’єкту одними з найголовніших показників якості
функціонування САР є динамічне відхилення та час регулювання. Тому
розрахунок чутливості САР проводиться саме для цих критеріїв.
Перевірка замкненої САР на грубість виконується у наступному порядку:
змінюється Коб при інших сталих параметрах (в діапазоні 10%);
змінюється Тоб при інших сталих параметрах (в діапазоні 10%);

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 змінюється τоб при інших сталих параметрах (в діапазоні 10%).
Для кожного з попередніх 3-х пунктів обчислюється коефіцієнт чутливості
за формулою (4.9) [8], після чого робиться висновок про грубість САР.
R−R opt

K L=
| Ropt | ; (4.9)
L−L opt
| Lopt |
де R – показник якості САР; L – один з параметрів, що змінюються.
За вказаним вище алгоритмом побудуємо функції чутливості САР для
каналу “збурення-вихід”. Отримані результати зведемо в таблиці.
Вплив зміни Коб на прямі критерії якості перехідного процесу наведені
у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 Критерії якості перехідного процесу при зміні Коб
Т1об = 3.25 с, Т2об = 23.56 с, τоб = 20 с
Коб 1.107 1.23 1.353
удин 0.758 0.833 0.911
Трег 170.23 211.6 209.7
Графіки перехідних процесів в САР при різних значення Коб та при інших
сталих параметрах представлені на рисунку 4.7.

Рис. 4.7 Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-

вихід” при різних значення параметра Коб

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Вплив зміни Т1об на прямі критерії якості перехідного процесу наведені
у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Критерії якості перехідного процесу при зміні Т1об
℃
Коб = 1.23 %РО , Т2об = 23.56 с, τоб = 20 с
Т1об 2.925 3.25 3.575
удин 0.832 0.833 0.834
Трег 208 211.6 215
Графіки перехідних процесів в САР при різних значеннях Т 1об та при
інших сталих параметрах представлені на рисунку 4.8.

Рис. 4.8 Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-

вихід” при різних значення параметра Т1об

Вплив зміни Т2об на прямі критерії якості перехідного процесу наведені

у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 Критерії якості перехідного процесу при зміні Т2об
℃
Коб = 1.23 %РО , Т1об = 3.25 с, τоб = 20 с
Т2об 21.204 23.56 25.916
удин 0.862 0.833 0.809
Трег 201.9 211.6 222.4

Графіки перехідних процесів в САР при різних значеннях Т 2об та при

інших сталих параметрах представлені на рисунку 4.9.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Рис. 4.9 Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-
вихід” при різних значення параметра Т2об

Вплив зміни τоб на прямі критерії якості перехідного процесу наведені у

таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 Критерії якості перехідного процесу при зміні τоб
℃
Коб = 1.23 %РО , Т1об = 3.25 с, Т2об = 23.56 с
τоб 18 20 22
удин 0.81 0.833 0.866
Трег 154.8 211.6 228.1

Графіки перехідних процесів в САР при різних значеннях τ об та при

сталих параметрах представлені на рисунку 4.10:

t, c

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Рис. 4.10 Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-
вихід” при різних значення параметра τоб.

Графіки функцій чутливості:

Рис. 4.11 Графіки функцій чутливості при зміні Коб

Рис. 4.12 Графіки функцій чутливості при зміні Т1об

Рис. 4.13 Графіки функцій чутливості при зміні Т2об

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Рис. 4.14 Графіки функцій чутливості при зміні τоб

Розрахуємо коефіцієнти чутливості для кожної кривої чутливості за

формулою (4.9):
1) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру Коб.
Розрахунок по динамічному відхиленню:
Y 1−Y opt

а) K Koб Y 1=
| 1 ❑

Y opt
1
||
=
0.758−0.833
0.833 |
=0.9 ;
1
K−K opt 1.107−1.23
| K opt | | 1.23 |
Y 1−Y opt

б) K Koб Y 2=
| Y
1 ❑
opt
1
||
=
0.911−0.833
0.833 |
=0.936.
1
K−K opt 1.353−1.23
| K opt | | 1.23 |
Розрахунок по часу регулювання:
t p−t opt

а) K Kt 1=
| | p

t opt
p1
|= 170.23−211.6
211.6 |=1.96 ;
p
K−K opt 1.107−1.23
| K opt | 1.23 |
|
t p −t opt

б) K Kt 2=
| | p

t opt
p1
|= 209.7−211.6
211.6 |=0.09 .
p
K−K op t 1.353−1.23
| K opt | 1.23 |
|
2) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру Т1об.
Розрахунок по динамічному відхиленню:

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Y 1−Y opt

а) K т Y 1=
| 1 ❑

Y opt
1
||
=
0.832−0.833
0.833 |
=0.012 ;
1 1
Т −Т opt 2.925−3.25
| | | 1

T opt
1
3.25 |
Y 1−Y opt

б) K т Y 2=
| || 1 ❑

Y opt
1
=
0.835−0.833
0.833 |
=0.012.
1 1
Т −Т opt 3.575−3.25
| | | 1

T opt
1
3.25 |
Розрахунок по часу регулювання:
t p−t opt

а) K т t 1=
| t
p
opt
p
||
=
208−211.6
211.6 |=0.17 ;
1 p
Т 1−Т opt 2.925−3.25
| 1

T opt
1
|| 3.25 |
t p−t opt

б) K т t 2=
| p

t opt
p
||
=
215−211.6
211.6 |=0.16 .
1 p
Т 1−Т opt 3.575−3.25
| 1

T opt
1
|| 3.25 |
3) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру Т2об.
Розрахунок по динамічному відхиленню:
Y 1−Y opt

а) K т Y 1=
| 1

Y opt
1
||
=
0.862−0.833
0.833 |
=0.348 ;
2 1
Т 2−Т opt 21.2−23.56
| 2

T opt
2
|| 23.56 |
Y 1−Y opt

б) K т Y 2=
| 1

Y opt
1
||
=
0.809−0.833
0.833 |
=0.288 .
2 1
Т 2−Т opt 25.916−23.56
| 2

T opt
2
|| 23.56 |
Розрахунок по часу регулювання:
t p−t opt

а) K т t 1=
| | | p
p

t opt
=
201.9−211.6
211.6 |
=0.58 ;
2 p
Т 2−Т opt 21.204−23.56
| || 2

T opt
2
23.56 |
Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 t p−t opt

б) K т t 2=
| | | p

t opt
p
=
222.4−211.6
211.6 |
=0.51 .
2 p
Т 2−Т opt 25.916−23.56
| || 2

T opt
2
23.56 |
4) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру τоб.
Розрахунок по динамічному відхиленню:
Y 1−Y opt

а) K τ Y 1=
| Y
1
opt
1
||
=
0.81−0.833
0.833 |
=0.276 ;
1
τ−τ opt 18−20
| | |
τ opt 20 |
Y 1−Y opt

б) K τ Y 2=
| 1

Y opt
1
|| =
0.866−0.833
0.833 |
=0.396 .
1
τ−τ opt 22−20
| | |
τ opt 20 |
Розрахунок по часу регулювання:
t p−t opt

а) K τ t 1 =
| || p

t opt
p1
=
154.8−211.6
211.6 |=2.68 ;
p
τ−τ opt 18−20
| τ opt | 20 |
|
t p−t opt

б) K τ t 2 =
| || p

t opt
p1
=
228.1−211.6
211.6 |=0.78 .
p
τ−τ opt 22−20
| τ opt | 20 |
|
Висновок:
Апроксимація перехідної характеристики об’єкту управління була
проведена аперіодичною ланкою другого порядку із запізненням.
Розраховані за методом РАФХ параметри налаштування регулятору
задовольняють вимогам до якості перехідних процесів в АСР температури
мережевої води, основними з яких є динамічне відхилення та час
регулювання.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Так як у реальних умовах роботи АСР параметри об’єкту керування і
самого регулятору можуть змінюватись під впливом різноманітних
випадкових чинників, то АСР повинна бути грубою. За результатами
дослідження системи на грубість можна сказати, що система не є грубою, так
як коефіцієнти чутливості більше 0.1. Це означає, що для часу регулювання
та динамічного відхилення малі зміни якогось з параметрів об’єкту
управління викличуть суттєві зміни критерію якості функціонування САР.

РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

В цьому розділі здійснюється побудова, розрахунок та оптимізація

мережевого графіку на монтаж розробленої системи автоматизації.
Мережеві графіки складаються для наочного представлення
послідовності виконання робіт, спрямованих на виконання деякої мети, а
також для наочної ілюстрації тимчасових рамок виконання робіт і розподілу
трудових ресурсів.
У цьому підрозділі приведений один з варіантів складання,
розрахунків, і оптимізації мережного графіка для системи автоматизації
економічності згоряння палива.
У нашому випадку метою складання мережевого графіка є створення
АСР. Для кращої наочності ходу процесу роботи з монтажу системи
розподіляються на ряд дрібних робіт, пов’язаних між собою логічними
послідовними зв’язками. У дипломному проекті пропонується наступний
список робіт для створення АСР (таблиця 5.1):
Таблиця 5.1 Список робіт для створення АСР
Тривалість №
№
№ Найменування роботи роботи, попередньої
з/п
дні роботи
1 1-2 Ознайомлення з документацією 2 -
2 2-4 Дослідження ринку 2 1
3 2-3 Вибір місця щита 1 1
Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 4 2-9 Вибір місця для датчиків 1 1
5 4-5 Замовлення/доставка обладнання 3 2
6 4-6 Доставка/монтаж щита 3 2, 3
7 5-7 Комплектація обладнання 1 5
8 7-9 Перевірка обладнання 2 7
9 9-10 Прокладка захисних труб 1 3, 4, 7
10 9-11 Монтаж датчиків 2 3, 4, 7
11 6-8 Монтаж ВМ 1 2, 3
Монтаж вторинних приладів, 2, 3
12 6-11 2
регуляторів
13 10-11 Прокладка кабелів 2 9
14 11-12 Підключення приладів 1 10, 11, 12, 13
15 12-13 Підвід та підключення електроенергії 1 14
16 13-14 Настройка системи 2 15
17 14-15 Дослідна експлуатація, налагодження 4 16
18 14-16 Оформлення документації 2 16
19 15-16 Здача в експлуатацію 2 18
На основі цієї таблиці будуємо графік, представлений на рисунку 5.1.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Розрахунок починають з визначення tр(i) - раннього часу звершення -
кожної події. Ранній час початку дії j -те події tpj визначається за формулою:
tpj = tpi + tij, (5.1)

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 де tpj – ранній час початку і-те події;
tij – тривалість роботи.
Якщо в подію входить кілька робіт, тоді по кожній лінії мережевого
графіка розраховується ранній час початку події, а потім найбільше з
отриманих чисел приймають рівним tpj.
Розрахунком раннього часу звершення заключної події визначається і
найдовший повний шлях мережевої моделі. Цей час називається критичним
часом мережевої моделі. Ланцюжок робіт, що визначає критичний час,
називається “критичним шляхом” мережевої моделі.
Пізній час початку дії і-ої події tnj визначається за формулою:
tni = tnj - tij, (5.2)
де tnj – пізній час початку j-ої події.
Якщо в подію входить кілька робіт, тоді по кожній лінії мережевого
графіку розраховується пізніше час початку події, а потім найменше з
отриманих чисел приймають рівним tni.
Крім раннього і пізнього часу початку події розраховуються наступні
величини:
Rпi,j= tni – tpi –ti,j;
Rсв,j= tрj – tpi –ti,j; (5.3)
Rні,j= tрj – tпi –ti,j,
де Rпi,j, Rсв,j, Rні,j – відповідно повний, вільний і незалежний резерви на
виконання i-j-й роботи.
Значення резервів для кожної з робіт фіксуються в таблицю параметрів
робіт (таблиця 5.2).
Також у цій таблиці фіксуються наступні параметри:
• час раннього початку роботи tрн, j;
• час раннього закінчення роботи tроi, j;
• час пізнього початку роботи tпнi, j;
• час пізнього закінчення роботи tпоi, j..

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Ці параметри зв’язані між собою в такий спосіб:

tрн, j = tpi;
tроi, j = tрн, j+ ti, j;
tпнi, j = tпоi, j - ti, j; (5.4)
tпоi, j = tпj.
Оптимізація мережевих графіків проводиться з метою раціоналізації
використання трудових ресурсів. Для проведення оптимізації будується
лінійна діаграма (рисунок 5.2). По осі абсцис на ній відкладається час
(у днях); по осі ординат зображуються роботи у виді прямолінійних відрізків,
при цьому довжина відрізка залежить від тривалості роботи. Кількість
людей, зайнятих на роботі, позначається в кружку над відрізком.
Оптимізація мережного графіка проводиться шляхом пересування
робіт ліворуч-праворуч з таким розрахунком, щоб не порушити логічну
послідовність виконання робіт. Роботи, що належать критичному шляху не
враховуються, тому що їх не можна пересунути без порушення логічної
послідовності виконання робіт.
Розгляд лінійної діаграми починається з останньої роботи. Границя
пересування роботи обмежується початком роботи, що випливає за логічною
схемою. Потім для кожної з робіт, які можна пересунути складаються
спеціальні стовпці. У перший стовпець записується загальна чисельність
виконавців, починаючи з першого дня після закінчення роботи і до моменту
можливої її пересувки, тобто до початку наступної роботи. В другий
стовпець записують загальну чисельність виконавців, починаючи з першого
дня після закінчення роботи з врахуванням виконавців, зайнятих на цій
роботі. Для одержання третього стовпця необхідно від значення першого
стовпця відняти значення другого стовпця. Четвертий стовпець - це сума
чисел третього стовпця наростаючим підсумком: перша цифра четвертого
стовпця відповідає першій цифрі третього стовпця; друга визначається як
сума першої цифри четвертого і другий третього стовпця і так далі. Якщо в

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 четвертому стовпці всі цифри позитивні, то пересувати роботу недоцільно.
Якщо є негативні, тоді необхідно пересувати роботу на кількість днів
відповідне номеру рядка з найбільшим по модулі негативним числом.

Рис. 5.2 Лінійна діаграма

Таким чином, бачимо, що робота 4-5 пересувається на 1 день.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Таблиця 5.2 Параметри робіт мережевого графіка
В дужках вказані значення після оптимізації мережевого графіку.
№ Тривалість Ранній час Пізній час Резерви
поч. зак. поч. зак. Повний Вільний Незалежний
роботи,
tрн(i,j) tро(i,j) tпн(i,j) tпо(i,j) Pп(i,j) Pв(i,j) Pн(i,j)
t(i,j)
1-2 1 0 1 0 1 0 0 0
2-3 2 1 3 1 3 0 0 0
3-4 1 3(4) 4(5) 3(4) 5 1(0) 1(0) 1(0)
3-5 1 3 4 3 4 0 0 0
4-6 2 4 6 4 6 0 0 0
5-6 2 4 6 4 6 0 0 0
6-7 2 6 8 6 8 0 0 0
7-8 1 8 9 8 9 0 0 0
8-9 1 9 10 9 10 0 0 0
8-10 3 9 12 9 12 0 0 0
9-10 2 10 12 10 12 0 0 0
10-11 2 13 15 13 15 0 0 0
10-12 2 12 14 12 14 0 0 0
10-13 2 13 14 12 14 0 0 0
10-14 2 12 14 12 14 0 0 0
10-15 2 12 14 12 14 0 0 0
15-16 3 14 17 14 17 0 0 0
15-17 3 14 17 14 17 0 0 0
17-18 2 17 19 17 19 0 0 0
17-19 2 17 19 17 19 0 0 0
19-20 1 19 20 19 20 0 0 0
20-21 1 20 21 20 21 0 0 0
20-22 2 20 22 20 22 0 0 0
21-22 1 21 22 21 22 0 0 0

На рисунку 5.3 наведений графік руху трудових ресурсів до і після

оптимізації

Рис. 5.3 Графік розподілення трудових ресурсів до та після оптимізації

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 З урахуванням проведеної оптимізації можемо внести корективи до
мережевого графіка на монтаж АСР підігрівача мережевої води (рис. 5.4).

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 6 ОХОРОНА ПРАЦІ
Основними завданнями охорони праці є: створення безпечних умов
праці робочого персоналу, попередження професійних захворювань,
виконання контролю за дотримуванням техніки безпеки на виробництві.
Тема дипломного проекту - “АСР підігрівача мережевої води”. Даний
підігрівач теплофікаційної мережевої води призначений для її нагрівання до
потрібної температури, значення якої змінюється або задається в залежності
від температури навколишнього повітря.
Підігрівач теплофікаційної мережевої води спроектований для роботи
в нормальному режимі з основними технологічними параметрами:
• Допустимий тиск пари - 0,7 МПа;
• Допустимий тиск води - 1,4 МПа;
• Допустима температура пари - 250°С;
• Допустима температура води - 150°С;
• Поверхня нагріву – 200 м2;
• Температура води на виході з підігрівача - 150°С;
• Температура води на вході в підігрівач -110 °С.
В щитовій знаходяться різні за своїм характером електроспживаючі
прилади. До них належать ПЛК160-220, ПЕОМ, блоки живлення
вимірювальних перетворювачів типу “Метран-350”. В приміщенні
знаходяться наступні електроспоживаючі прилади: виконуючі механізми
типу МЗО. Живлення цих приладів здійснюється від 5-проводної 3-фазної
мережі змінного струму 220В з глухо заземленою нейтраллю.
Технічні засоби системи автоматизації розміщуються:
 на технологічному обладнанні та біля нього – засоби відбору та
отримання технологічної інформації, нормуючі перетворювачі (давачі,
первинні перетворювачі), виконавчі механізми, місцеві органи керування;
в приміщенні операторського пункту комплексу – засоби
відображення інформації та оперативного керування, засоби

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 мікропроцесорної та обчислювальної техніки.
Приймаючи до уваги тему дипломного проекту, у дипломі будуть
запропоновані технічні рішення та організаційні заходи що до безпеки
експлуатації технологічного обладнання та засобів його автоматизації,а
також розглянуті питання з виробничої санітарії ,пожежної безпеки та
профілактики.

6.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної

експлуатації засобів автоматизації

Робоче місце оператора пульта керування знаходиться у

відгородженому від котлоагрегату приміщенні загальною площею 30м 2. У
ньому знаходяться щит з приладами для виміру параметрів і контролю
технологічних процесів. Для передачі сигналів від давачів використовується
електрична система, що вимагає суворого дотримання правил експлуатації і
повинна бути завжди в справному стані. У приміщенні також розташовані
пристрої сигналізації і зв'язку (світлове табло, індикатори, телефон). Зручне
раціональне розташування щитів і пульта дозволяє оператору виключити
зайві рухи. Планування робочого місця звільняє працюючу людину від
стомлюючих трудових рухів і забезпечує зручну робочу позу. Розміри
робочої поверхні столу складають 1000х700мм. Робоче місце виконане з
урахуванням вимог технічної естетики, ергономіки, антропометричних даних
тіла людини (зріст, розміри, форма тіла, сила і напруга руху рук і ніг, зору,
слуху).
При роботі стоячи, оптимальна робоча зона 700х1100мм. Так як
характер праці оператора монотонний, стомлюючий, він керує величезними
потоками електричної енергії, то найменші помилки в його діях можуть
призвести до важких аварій, пожеж, нещасних випадків. Тому передбачене
чергування періодів роботи з періодами відпочинку, при якому досягається

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 найбільша ефективність діяльності людини і гарний стан її здоров’я. Робота
проводиться за графіком. Тривалість однієї зміни 8 годин. Тривалість
робочого часу в нічний час скорочена на 1 годину. Оптимальний режим праці
і відпочинку досягається паузами в роботі і перервами (для прийому їжі,
усунення монотонності і малорухомості, зняття нервово-психічних
перевантажень). Для цього передбачена спеціальна кімната відпочинку з
використанням психологічного впливу кольору, музики, засобів технічної
естетики (акваріум, квіти, картини).
Особлива увага звернена на розташування кнопок, органів керування,
перемикачів. Вони розташовані на визначеній висоті від підлоги так, щоб
оператор знаходився в момент виконання операції переключення в зручній
для роботи позі. Зусилля, необхідні для включення або відключення вручну,
незначні.
Стіни приміщення пофарбовані в неяскравий, ясно-сірий колір, що не
розсіює уваги оператора. Підлога в приміщенні рівна, неслизька, не
теплопровідна – (паркет).
Для продуктивної праці оператора, а саме швидкого прийняття
рішень, надійної роботи і т. ін., оптимізують умови праці оператора. При
компонуванні щитів були обрані засоби відображення інформації - цифрові
прилади, світлосигнальні табло з різними написами, що полегшують
контроль, індикаторні лампи з зеленими і червоними світлофільтрами.
Висота приміщення - 4м.
Сходи та майданчики обслуговування обгороджені перилами висотою
не менше 1м з бортовим елементом по низу перил не менше 0,14м. Відстань
від рівня майданчика до верхнього перекриття – не менше 2м. Сходи
виконані з листової просіченої сталі товщиною 5мм. По периметру котла
споруджені майданчики обслуговування на відмітках 3, 6, 9м і вище через
кожні 3-4м.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Елементи обладнання, арматура і прилади, розміщені в місцях,
зручних для обслуговування. Засувки і вентилі, для відкривання яких
потрібно велике зусилля, забезпечені обвідними лініями і механічними чи
електричними приводами.
Частини виробничого устаткування, що рухаються (димососів,
нагнітаючих вентиляторів та ін.), до яких можливий доступ персоналу, мають
механічні огородження – захисні сітки. Такими огородженнями оснащені всі
сполучні напів муфти електродвигунів і механізмів.
Усі гарячі частини устаткування, трубопроводи, баки, дотик до яких
може викликати опік, мають теплову ізоляцію. Матеріал ізоляції підібраний
так, щоб температура її поверхні не перевищувала 45°С при температурі
навколишнього повітря 25°С . Усі трубопроводи і теплообмінні апарати
обладнані у верхній точці повітряником, а в нижній і в застійних зонах –
дренажними пристроями, з'єднаними безпосередньо з атмосферою.
У конструкції колодязя передбачена можливість термічного
розширення елементів – екранних труб, пароперегрівників за рахунок
кріплення їх до стінок і до стелі за допомогою пружинних кріпильних
деталей.
При виконанні робіт на трубопроводах, що працюють під тиском,
попередньо вони відключаються і скидається тиск до атмосферного. Для
безпечної продувки імпульсних ліній передбачені спеціальні продувні
пристрої. Заміна манометрів і давачів проводиться тільки після закриття
відбірних вентилів. Накидні гайки в манометрах, давачах варто відвертати
поступово, щоб цілком стравити тиск середовища з імпульсної лінії. Поява
пухирців газу свідчить про порушення герметичності, і тоді виробляється
заміна прокладок і ремонт роз’ємних з’єднань.
Для забезпечення безпечної і зручної експлуатації засобів
автоматизації передбачаються наступні рішення:

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 1) передбачені безпечні, зручні по конструкції і розмірам проходи й
обладнання для ведення робіт - робочі площадки (ширина вільного проходу
площадок, рахуючи від виступаючих частин, що використовуються для
обслуговування апаратури, контрольно-вимірювальних приладів - 0,8м);
2) виконавчі механізми розміщені там, де виключений випадковий
доступ людини і захищені захисною сіткою, що забезпечує безпечну
експлуатацію обладнання;
3) аварійні органи керування (кнопки і вимикачі) – червоного кольору,
відрізняються від інших формою, мимовільне відключення їх неможливе
(передбачена система блокувань на мимовільне включення димососу,
вентилятору, електромагнітних клапанів);
4) органи керування не мають нерівностей і зроблені з матеріалів, що
не виділяють шкідливих домішок.
При монтажі щита передбачається спеціальний прохід між стіною і
відкритими дверми відстанню не менш 0.8м, щоб дати можливість його
експлуатації.
Прилади, контролери, органи дистанційного керування виконавчими
механізмами мають написи, що пояснюють, (на них зазначений регульований
чи контрольний параметр, чи який виконавчий механізм дистанційно
керується).
Якщо яка-небудь апаратура або прилади, контролери, ВМ знаходяться
в ремонті, вивішуються відповідні таблички, наприклад: “Прилад
відключений на ремонт”.

6.1.1 Електробезпека

Обладнання,яке входить до складу системи автоматизації згідно

ГОСТ 12.2.00.7.0-75та І, ІІ та ІІІ класом за електрозахистом.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 На силовому щиті біля стенду, де знаходиться силова частина системи
автоматики, електрична шафа має закрите виконання, що виключає
випадкове доторкання до струмоведучих частин.
Спроектований місцевий щит засобів автоматизації запобігає контакту
працівника з нормально струмовідними частинами. З використанням щитів
знижується можливість механічних ушкоджень, практично виключається
можливість проникнення вологи на струмоведучі частини.
В приміщенні щитової та на силовому щиті на стенді проектом
передбачено занулення таких електро споживчих приладів: металеві корпуси
шаф; апарати захисту, управління, сигналізації; корпуси електродвигунів
виконавчих механізмів та електроприводів засувок; металеві оболонки
контрольних та силових кабелів; метало рукави, захисні труби для
прокладання кабелів, протяжні та з’єднувальні коробки; електрифікований
інструмент.
Розрахунок електромережі на вимикаючу здатність при аварійному
режимі роботи системи керування та автоматизації.
Розрахуємо струм короткого замикання при аварійному режимі роботи
системи керування та автоматизації:
Uт
I кз 
( Rф  Rн ) 2  ( xф  xн )2  Z т / з , А. (1)

де U т – напруга, В;
Rф
– активна складова опору фази, Ом;
Rн – активна складова опору нульового проводу, Ом;
xф
– індуктивна складова опору фази, Ом;
xн – індуктивна складова опору нульового проводу, Ом;
Zт/ з – еквівалентний опір трансформатору, Ом.
380
I кз   46,51 А.
(4  4) 2  (0,5  0,5) 2  0,11

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Обчислимо кратність струму короткого замикання до струму
номінального спрацювання:
I кз
k
I ном.еф
(2)
46,51
k  1,86.
25
k  1,86  1, 4( I кз  100 А)
Розрахуємо максимальну напругу при аварійному режимі роботи
системи керування та автоматизації:
U к max  I кз  Rн (3)
U к max  46,51 4  186,04 В.
Ця напруга повинна відповідати умові:
U к max  U доп
186, 04 В  500 В

Таким чином, вимикання мережі при аварійному режимі роботи

системи керування та автоматизації відповідає вимогам ГОСТ 12.1.038.81
щодо безпечної роботи персоналу.

6.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці

виробничої санітарії

6.2.1 Мікроклімат
Відповідно з ДСН 3.3.6.042-99 під забезпеченням нормативних
параметрів мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень розуміють
клімат їхнього внутрішнього середовища, що визначається в сумарній дії на
організм людини температури, вологості і швидкості руху повітря.
Приміщення, в яких встановлені комп’ютеризовані електронні
пристрої, клімат повинен відповідати наступним санітарним нормам:
- температура повітря в теплий період року - не більше 23-25°С, у
холодний – 22-24°С;
Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 - відносна вологість повітря - 40-60%;
- швидкість руху повітря - 0,1м/с.
Оптимальні (припустимі) параметри мікроклімату для цих умов
наведені в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 - Параметри мікроклімату відповідно до ДСН 3.36042-99
Період Оптимальні Допустимі
року t , C W,% V, м с t , C W,% V, м с
60 при
Теплий 22-24 40-60 0,2 21-28 0,3
27°С
Холодни
21-23 40-60 0,1 20-24 75 0,2
й

6.2.2 Виробниче освітлення

Оскільки установка призначена для експлуатації в закритому

приміщенні, у проекті розглядається тільки штучне освітлення.
Штучне освітлення приміщень здійснюється системою загального або
комбінованого освітлення. Зорові умови праці при штучному освітленні
характеризуються найменшим об’єктом розпізнавання, розрядом і під
розрядом зорових робіт, контрастом об’єкту розпізнавання з фоном,
системою освітлення. Нормативними показниками штучного освітлення є:
величина освітленості, показники засліпленості або дискомфорту, коефіцієнт
пульсації освітленості. Згідно з ДБНВ 2.5-28-2014 робота в приміщені
вентиляційної відноситься до IV категорії зорових робіт, а отже у будь-якій
точці приміщення вентиляційної освітленість має складати не менше 300 лк.
В умовах експлуатації вентиляційної установки повинно бути
забезпечене загальне освітлення. Для освітлення необхідно застосовувати
газорозрядні лампи з рівномірним розподілом плафонів по стелі приміщення,
щоб у будь-якій точці освітленість складала не менше 300 лк.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 нормуються допустимі рівні звукового тиску

Pi
L  20  lg
P0 , дБ залежно від частоти, характеру робіт і характеру шуму або

PAi
L A  20  lg
допустимі рівні звуку P0 , дБА залежно від характеру робіт і

характеру шуму.
Для умов, що розглядаються в проекті,допустимі рівні звукового тиску
повинні відповідати ГС, а рівні звуку LА не повинні перевищувати
допустимих значень відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.
Таблиця 6.2. Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку для постійного
(непостійного) широкополосного (тонального) шуму
Допустимі рівні звукового тиску (дБ) в Допустими
Характер стандартизованих октавних смугах зі середньо й рівень
робіт геометричними частинами (Гц) звуку, дБА
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
Основні
виробничі 99 92 86 80 75 76 74 72 80
приміщення
Приміщення
щитових,
кабін 79 70 63 58 55 52 50 49 60
керування,
спостережен
ня тощо
Для тонального і непостійного шуму допустимі значення L та LA на 5
одиниць менші.
Джерел шуму в щитовому приміщенні нема, тому необхідно лише
захистити його від зовнішніх шумів.
В приміщенні підприємства джерелами шуму є трубопроводи,
рекуперативний колодязь. Для забезпечення допустимих параметрів шуму

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 (поліпшення шумового клімату) в приміщенні передбачене поліпшення
режиму роботи й експлуатації устаткування, центрування й балансування
механізмів.
Для зниження рівня шуму передбачено, також, застосування
звукоізоляції. Теплова ізоляція, у сполученні з обшиванням, відіграє роль
поглинача шуму.

6.3 Технічні рішення та організаційні заходи з пожежної безпеки

Небезпека виникнення пожежі пов’язана з наявністю великої кількості

горючих речовин, розгалуженого кабельного господарства з великими
струменевими навантаженнями, високих температур теплоносіїв та вихідних
газів, поверхні тепломеханічного устаткування, водню в системі
охолодження генератора і т. ін.
У відповідності з вимогами будівельних норм і ДБНВ 2.5-56-2014, та
у зв’язку від характеру речовин, що використовуються у виробництві та їх
кількості, надбудова, що проектується відноситься до виробництва категорії
Г, вогнестійкість будівель характеризується 2-им ступенем вогнестійкості.
На колодязі передбачається комплекс заходів, що передбачають як
профілактику, так і спеціальні системи для знаходження і гасіння пожежі.
Протипожежна профілактика забезпечується дотриманням норм і правил
пожежної безпеки.
Джерелами загоряння в приміщенні можуть бути: коротке замикання,
перевантаження електромереж, захламленість приміщення, несправність
освітлювальних приладів, діяльність оператора.
Тому для запобігання пожежі прийняті наступні заходи:
 застосовуються плавкі запобіжники, електромагнітні розщіплювачі
для захисту від короткого замикання і струмів тривалих перевантажень;

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 мережа з напругою 220В виконана проводами у вініпластових трубах,
прокладена в підлозі і стінах;
 освітлювальні установки піддаються постійному нагляду:
регулярному очищенню освітлювальних приладів, своєчасній заміні
перегорілих ламп, поточному і профілактичному ремонту;
 проводиться контроль за справністю електропроводки;
 виконавчі пристрої типу виконані у вибухозахищеному виконанні.
Згідно з ДБНВ 2.5-56-2014установкою автоматичного водяного
пожежогасіння захищаються кабельні приміщення, масло господарства
турбоагрегатів. На розподільчій мережі кабельних приміщень
встановлюються зрошувачі ДВ-10; для гасіння трансформаторів і масло
господарства застосовані зрошувачі ОПДР-15.
Автоматичний пуск системи пожежогасіння виконується:
 для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації;
 для блочного трансформатора і трансформаторів в.п. від релейного
захисту трансформаторів;
Управління всіма системами пожежогасіння здійснюється від панелей
пожежогасіння, які встановлені в приміщенні та кнопками управління
засувками пожежогасіння на місцях.
Кількість,розташування та умови зберігання вогнегасників
відповідають вимогам ДСТУ 3675-98 та I.SO 3941-77.
В робочих приміщеннях виконано усі вимоги НАПБ А.01.001-2004
“Правила пожежної безпеки в Україні”.
Інструкція працівників у разі виникнення пожежі:
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний:
- негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за
телефоном “01”, вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце
виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;
- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і матеріальних

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших
засобів пожежогасіння;
- повідомити про пожежу керівника (власника).
Керівник (власник), якого повідомлено про виникнення пожежі,
зобов’язаний:
- перевірити, чи викликана пожежно-рятувальна служба;
- перевірити, чи людей оповіщено про пожежу;
- вимкнути (за необхідності) струмоприймачі та вентиляцію;
- у разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію,
вивести за межі небезпечної зони всіх осіб, які не беруть участь у ліквідації
пожежі;
- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть
участь у гасінні пожежі;
- організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби,
надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.
Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити
безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі.
Якщо є потерпілі, необхідно надати першу (долікарську) допомогу,
викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий
медичний заклад.

ВИСНОВКИ

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 В даній бакалаврській роботі була розроблена автоматизована система
регулювання температури мережевої води після підігрівача на базі
контролера ПЛК160.
В роботі був проведений розрахунок вимірювальних каналів, з якого
видно, що точність вимірювання по каналам регулювання та реєстрації,
задовольняє вимогам.
Розрахунок надійності функціонування АСР показав, що отримані
показники надійності для всіх функцій (інформаційна, регулююча, захисна)
не виходять за припустимі межі. Тобто функції відповідають вимогам
надійності, та з визначеною ймовірністю можуть працювати безвідмовно.
В пункті 4.2 був проведений розрахунок і аналіз динаміки АСР (передаточна

1.23 e−20 s
функція моделі об’єктуW об ( s )= );параметри регулятора
( 3.25 s+1 ) ( 23.56 s +1 )

розрахували за методом РАФХ, отримали таку передаточну функцію

1
( )
регулятору: W p ( s)=0.611 ∙ 1+ 23.96 s ;також для розрахованої нами системи був

проведений розрахунок на грубість, який показав що дана система є не

грубою.
В якості регулюючого органу за розрахунками була обрана регулююча
поворотна заслінка, з діаметром умовного проходу Dу= 100 мм. В якості
виконавчого механізму був обраний механізм електричний трифазний -
МЕО-63/63-0,25.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баган Т.Г., Батюк С.Г., Бунь В.П., Ізгорев М.Ю., Олійник С.Ю.
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових та дипломних проектів
для студентів теплоенергетичного факультету усіх спеціальностей очної та
заочної форм навчання: Навчальний посібник. — К.: НТУУ "КПГ. 2000. - 47 с.
2. Батюк С.Г. Збірник функціональних і структурних схем типових
промислових САР.
3. Государственная система промышленных приборов и средств
автоматизации. Номенклатурний каталог.
4. Демченко В.А. Автоматизация и моделирование технологических
процессов АЗС и ТЗС. - О: Астропринт, 2001. - 306 с.
5. Дубровный В.А., Забокрицкий Е.И., Трегуб В. Г., Холодовский Б.
А. Справочник по наладке автоматических устройств контроля и
регулирования /под ред. Иваненко В.И. / -К: Наукова думка, 1981. - 462 с.
6. Плетнев Г.П. Автоматизированное управление обьектами
теплових электростанций: Учебн. пособие для вузов. - М.: Энергоиздат, 1981.
- 368 с.
7. Рыжкин В .Я. Тепловые электрические станции. - М.: Энергия,
1976. - 448 с.
8. Соловьев Ю.П. Выбор вспомогательного тепломеханического
оборудования промышленных электростанций и котельных,
издательство“Энергия”, 1965, - 200 с.

Арк.
ТА-з3107.0008.001.АТХ.П
Зм. Кільк Арк. № Підпис Дат