ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема: Контроль працездатності та технічне обслуговування системи

охолодження.
Мета: Ознайомитися з розміщенням елементів системи охолодження на
автомобілі, закріпити знання щодо параметрів працездатності системи,
одержати уявлення відносно характеру та обсягу робіт при технічному
обслуговуванні системи.

Оснащення робочого місця:

1) двигуни автомобілів «Москвич – 412» та BMW - 316;
2) вимірювальна лінійка;
3) динамометр;
4) прилад для перевірки щільності антифризу;
5) комплект ключів;
6) прилад для перевірки термостатів;
7) прилад для визначення герметичності системи охолодження.

Зміст роботи:
1) Способи виявлення та усунення несправностей системи охолодження.
2) Основні контрольно - перевірочні роботи в системі охолодження
двигуна.
3) Технічне обслуговування приладів системи охолодження
Порядок виконання роботи
1) Способи виявлення та усунення несправностей системи охолодження.
У процесі експлуатації автомобіля може виникнути перегрівання або
переохолодження двигуна. Перегрівання зменшує наповнення циліндрів,
підвищує угар масла і спрацювання циліндрів, спричинює детонацію й
утворення нагару, виплавляння підшипників і заклинювання поршнів у
циліндрах двигуна. Переохолодження призводить до зниження економічності
двигуна, обсмолення системи вентиляції, підвищення жорсткості роботи і
спрацювання двигуна внаслідок змивання і розрідження мастильних
матеріалів у його картері паливом або до підвищення в'язкості мастильних
матеріалів під впливом низьких температур (особливо під час пуску).
Переохолодження двигуна призводить також до утворення сажі у
відпрацьованих газах. Найбільше її буває за зниженого температурного
режиму системи охолодження технічно справного бензинового двигуна, який
працює на повному навантаженні і в режимі розганяння. Підтримання
температури охолодної рідини в системі охолодження в межах 80...90 °С
знижує викидання сажі з відпрацьованими газами в 2,0—2,4 рази порівняно з
температурою охолодної рідини 40 °С, якщо двигун працює за
навантажувальною і зовнішньою характеристиками, а на обертах холостого
ходу і під час розганяння без навантаження повністю усуває викидання сажі з
відпрацьованими газами.
У системі охолодження перевіряють також прямі (структурні)
діагностичні параметри: усталену температуру охолоджуваних поверхонь
двигуна, продуктивність водяного насоса, охолоджувальну здатність
теплообмінника, герметичність системи охолодження, спрацювання
повітряного клапана, тиск спрацьовування парового клапана кришки
теплообмінника.
Температуру охолодної рідини у відкритих системах охолодження треба
підтримувати в межах 80...85 °С, а в закритих —100... 105 °С. Тому основне
завдання ТО системи охолодження — підтримування найвигіднішого
теплового режиму двигуна.
Ознаки несправності: перегрівання двигуна; переохолодження двигуна;
недостатній рівень охолодної рідини; нещільності в з'єднаннях патрубків зі
шлангами; натяг паса вентилятора; заїдання термостата й жалюзі.
Перегрівання двигуна відбувається через несправності не тільки системи
охолодження, а й систем живлення, запалювання га мащення. Недостатнє
охолодження двигуна й, як наслідок цього, закипання охолодної рідини в
системі можуть зумовлюватися: недостатньою кількістю її в системі
охолодження; пробуксовуванням паса вентилятора в разі слабкого його
натягання або внаслідок замаслювання; забрудненням або відкладенням
накипу в системі; неправильною роботою термостата.
Переохолодження двигуна може спричинюватися несправною роботою
термостата або заїданням жалюзі у відкритому положенні. Взимку, в разі
низької температури повітря, якщо не вжити запобіжних заходів (прикрити
жалюзі, надіти втеплювальний чохол), також можливе переохолодження
двигуна й навіть замерзання води в системі.
Недостатній рівень охолодної рідини у верхньому бачку радіатора
спостерігається в разі витікання її із системи охолодження або википання.
Витікання охолодної води із системи може відбуватися крізь сальники,
нещільності в з'єднанні патрубків, зливальні краники та пошкоджені ділянки
радіатора. Течу внаслідок спрацьовування сальників виявляють за
підтіканням охолодної рідини крізь контрольний отвір у нижній частині
корпусу насоса.
Нещільності в з’єднаннях патрубків зі шлангами усуваються затягуванням
хомутиків (якщо різьбу затяжного болта хомутика використано повністю, то
під знятий хомутик треба підкласти металеву штабку), а краники, що
пропускають рідину, притираються. Для цього їх слід зняти з двигуна,
розібрати, на робочу поверхню нанести притиральну пасту й обертальними
рухами притерти до утворення матової поверхні на всіх робочих частинах
краника.
Пошкоджений радіатор треба зняти й здати в ремонт.
Пас може пробуксовувати також у разі потрапляння па нього й шківи
мастила.
 Унаслідок заїдання термостата в закритому положенні припиняється
циркуляція рідини крізь радіатор. У цьому разі двигун перегрівається, а
радіатор залишається холодним. Через заїдання термостата у відкритому
положенні двигун переохолоджується. В обох випадках слід, випустивши
рідину із системи охолодження, обережно зняти патрубок і термостат.
Термостат перевіряють, занурюючи його у воду. Нагріваючи воду, стежать за
клапаном термостата та термометром. Клапан має почати відкриватися за
температури 70 °С і повністю відкритися за температури 83...90 °С.
Оглядаючи термостат, треба переконатися у відсутності накипу й чистоті
отвору в клапані, призначеному для пропускання повітря.
2) Основні контрольно - перевірочні роботи в системі охолодження
двигуна.
Ці роботи охоплюють: визначення теплового стану системи та її
герметичності, перевірку натягу паса приводу водяного насоса і вентилятора,
справність термостата та інших деталей.
Тепловий стан системи охолодження визначають за температурою
охолодної рідини в головці блока, що вимірюється термометром з
електродатчиком. На деяких автомобілях для контролю встановлено
сигнальні електролампочки з датчиками у верхніх бачках радіатора; вони
загоряються при температурі 100...105 °С і 115 °С.
Герметичність системи охолодження визначають візуально, за наявністю
підтікання охолодної рідини. Через витікання рідини з системи охолодження
виникає близько 30 % усіх несправностей. Найімовірнішими місцями
підтікання є сальники водяного насоса, з'єднання шлангів з патрубками і
трубок радіатора з бачками, а також спускні краники.
Підтікання в місцях сполучення шлангів усувають підтягуванням хомутів
кріплення, а пошкоджені шланги заміняють. Підтікання водяних насосів
усувають заміною сальникових ущільнень. Усунути витікання охолодної
рідини внаслідок дефекту в радіаторі можна за допомогою герметика для
радіатора. Це найшвидший і найзручніший спосіб усунення витікання в
дорожніх умовах або у разі, коли не можна припиняти експлуатацію
автомобіля до його ремонту. Препарат добре герметизує мікротріщини.
Додавання його в охолодну рідину не знижує ефективності роботи системи
охолодження.
Якщо підтікає охолодна рідина з радіатора, то його ремонтують (як
виняток допускається тимчасове заглушування окремих трубок).
Прогин паса приводу водяного насоса має бути в межах 10...20 мм при
натягу 30...40 Н. (рис. 1). Натяг паса регулюють поворотом генератора на
опорі або натяжним роликом.
Справність термостата визначають, опускаючи його в підігріту воду (рис.
2). Клапан справного термостата має відкриватися при температурі 78...82 °С
і повністю відкриватися при 91...95 °С. Треба стежити також за повним
ходом клапана термостата. Його величина, наприклад для двигуна КамАЗ-
740, має бути не меншою ніж 8,5 мм. Допускається втрата ходу клапана не
більш як 20 %.

Рис. 1 Перевірка прогину пасу приводу водяного насоса :

Рис. 2 Схема установки для перевірки термостатів:

1- кронштейн; 2- термометр; 3- індикатор; 4- термостат; 5- ванна з водою;
6- електронагрівник.

Рівень охолодної рідини в радіаторі перевіряють щодня (перед початком

роботи). Рівень охолоджуючої рідини “вода” повинен бути на мітці МАХ, а
ТОСОЛ-А40 на мітці MIN або вище її на 30 – 50 мм при температурі 15-200
Водночас контролюють справність пробки радіатора. У разі зберігання
автомобілів без охолодної рідини (в зимову пору) систему охолодження
заправляють перед пуском двигуна. Зовсім не допускаються підтікання
охолодної рідини й ослаблення кріплень деталей системи охолодження під
час експлуатації.
Дуже важливо в процесі експлуатації автомобілів підтримувати
температуру повітря під капотом двигуна в межах 30...40 °С.
 3) Технічне обслуговування приладів системи охолодження.
3.1) Перевірити рівень рідини в радіаторі або в розширювальному бачку
Заповнюючи систему охолодження антифризом, треба заливати його на 6...7
% менше (за об'ємом), ніж води, оскільки під час нагрівання він
розширяється більше, ніж вода. В разі випаровування антифризу доливають
воду, а в разі витікання — антифриз.
3.2). Перевірити, чи немає підтікання рідини в системі охолодження.
Перевірити, чи не підтікає рідина в усіх з'єднаннях системи охолодження,
й. якщо треба, усунути підтікання.
3.3) Змастити підшипники водяного насоса (за графіком мащення).
Мастило нагнітають шприцом через пресмасльонку до появи його в
контрольному отворі насоса. Подальше нагнітання мастила може призвести
до видавлювання сальників.
3.4) Перевірити й, якщо треба, закріпити радіатор, його облицювання та
жалюзі.
3.5) Перевірити кріплення водяного насоса й натяг паса привода
вентилятора в разі потреби відрегулювати натяг паса й підтягнути кріплення.
Перевірити кріплення вентилятора.
3.6) Перевірити дію та герметичність системи опалення,
3.7) Двічі на рік промивати систему охолодження (рис. 3.3) (у випадку
використання води в якості охолоджуючої рідини) наступній послідовності:
заповнити систему чистою водою, пустити двигун, прогріти його, при роботі
на холостому ходу, злити воду й зупинити двигун; після охолодження
двигуна повторити зазначену операцію.

Рис..3. Схема промивки системи охолодження

При значному відкладенні накипу й опадів видаляйте їх із системи
охолодження промиванням сильним струменем чистої води.
Двигун промивати окремо від радіатора, щоб іржа, накип й опади з
сорочки охолодження двигуна не засмічували радіатор. У цьому випадку
перед промиванням двигуна вийміть термостат з патрубка й від’єднайте
шланги від радіатора. Напрямок струменя при промиванні повинний бути
зворотним напрямку руху охолоджувальної рідини. Промивайте сорочку
охолодження доти, поки вихідна із двигуна вода не буде чистою.
 При сильному забрудненні промивання системи охолодження
проводиться з використанням розчину хромпіка (4 -6 гр на 1літр води). Його
заливають в систему охолодження. На цьому розчині працюють на протязі
місяця, а потім зливають.
Одночасно промити струменем води й продути стисненим повітрям
серцевину радіатора.
При значних відкладеннях накипу в трубках радіатора виконати наступне:
зняти радіатор з автомобіля й залити у нього 10%-й розчин їдкого натрію
(каустичної соди), попередньо нагрітої до температури 90°С. Через 30 хв.
злити розчин з радіатора. Промити радіатор гарячою водою в напрямку,
зворотному циркуляції охолоджувальної рідини у двигуні 30-40 хвилин під
тиском не більше 49 кПа (0,5 кгс/см2).
При підготовці автомобіля до зимнього періоду експлуатації перевірити
щільність низькозамерзаючої охолоджуючої рідини.
Щільність низькозамерзаючої охолоджуючої рідини заміряють
денсиметром. Так щільність низькозамерзаючої охолоджуючої рідини Тосол-
А40 повинна становити 1,075 – 1,085 г/см3 , а Тосолу-А65 - 1,085 – 1,095
г/см3. В разі невідповідності щільності доливають або концентрований Тосол
– АМ, або дистильовану воду.
Через 60000 км чи через два роки Тосол необхідно міняти

Контрольні запитання
1. Які наслідки перегрівання і переохолодження двигуна?
2. Як визначити тепловий стан системи охолодження?
3. Як визначити герметичність системи охолодження?
4. Як можна визначити справність термостата?
5. Які роботи виконують під час ТО системи охолодження двигуна?
6. Які причини утворення накипу в системі охолодження двигуна і як
цьому запобігти?
7. Як можна видалити накип із системи охолодження двигуна?
 Додаток 1
Вихідні дані для лабораторної роботи № 4

Прогин Зусилля Температура Температура

№ Марка пасу прикладене початку повного
вар. двигуна водяного до пасу, Н відкриття відкриття
насосу, мм клапану клапану
термостата, термостата,
0
С 0
С
«Москвич – 412» 8-10 40-50 68-70 91-95
1
BMW - 316 15-20 25-30 78-82 96-98
«Москвич – 412» 18-22 30-40 68-78 89-92
2
BMW - 316 8-15 35-45 79-82 94-98
«Москвич – 412» 16-25 40-48 80-89 91-94
3
BMW - 316 17-20 20-30 65-75 91-95
«Москвич – 412» 19-26 32-42 78-83 95-100
4
BMW - 316 12-19 32-42 67-74 89-93
«Москвич – 412» 20-27 25-35 76-81 90-94
5
BMW - 316 13-17 29-39 77-80 93-95
«Москвич – 412» 14-23 24-32 74-78 91-95
6
BMW - 316 10-18 30-40 79-86 85-90
«Москвич – 412» 16-23 42-50 76-80 93-98
7
BMW - 316 14-19 35-45 72-82 90-95
«Москвич – 412» 18-22 28-38 76-84 89-94
8
BMW - 316 17-20 48-52 72-78 90-96
«Москвич – 412» 20-28 50-53 80-86 89-93
9
BMW - 316 12-18 33-40 78-81 93-98
«Москвич – 412» 19-27 41-51 77-81 89-92
10
BMW - 316 15-21 34-44 75-85 93-96
«Москвич – 412» 18-25 29-39 74-79 89-92
11
BMW - 316 11-17 35-46 77-80 78-92
«Москвич – 412» 19-24 31-41 76-82 95-99
12
BMW - 316 17-21 48-53 73-79 89-93
«Москвич – 412» 20-25 58-68 78-82 92-95
13
BMW - 316 12-18 50-60 74-80 91-95
«Москвич – 412» 8-10 32-38 69-72 89-90
14
BMW - 316 19-27 42-52 77-81 89-92
«Москвич – 412» 16-22 28-38 75-85 89-94
15
BMW - 316 8-15 36-46 79-82 94-98
Додаток 2