ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДІГРІВАЧА МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ
1.1. Підігрівач мережевої води як об’єкт керування
1.2. Технічні характеристики підігрівача мережевої води
Розділ 2. ОГЛЯД І АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
ПІДІГРІВАЧА МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ
2.1. Структурна схема одноконтурної САР
Розділ 3. ОСНОВНІ ВИРІШЕННЯ ПО АВТОМАТИЗАЦІЇ ПІДІГРІВАЧА
МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ
3.1. Технологічний контроль
3.1.1. Засоби вимірювання температури
3.1.2. Засоби вимірювання тиску
3.1.3. Засоби вимірювання витрати
3.1.4. Засоби вимірювання рівня
3.2. Автоматичне регулювання
3.2.2. Принцип роботи АСР
3.3. Технологічна сигналізація
3.4. Технологічний захист
3.5. Живлення засобів вимірювання та автоматизації
Розділ 4. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
4.1. Розрахунок метрологічних характеристик вимірювальних каналів АСР
4.1.1. Вимоги до метрологічного забезпечення АСР
4.1.2. Структурна схема вимірювальних каналів АСР
4.1.3. Розрахунок відносної та абсолютної похибки вимірювальних
каналів АСР
4.2. Розрахунок надійності функціонування АСР
4.2.1. Вимоги до надійності реалізації функцій АСР
4.2.2. Структурна схема надійності реалізації функцій АСР
4.2.3. Розрахунок надійності реалізації функцій АСР
 4.2.3.1. Розрахунок інформаційної функції
4.2.3.2. Розрахунок регулюючої функції
4.2.3.3. Розрахунок захисної функції
4.3. Розрахунок виконавчої частини АСР
4.3.1. Вимоги до витратної характеристики регулюючого органу АСР
4.3.2. Вибір типорозміру регулюючого органу і його умовної пропускної
здатності
4.3.3. Вибір типу і моделі виконавчого механізму
4.4. Розрахунок динаміки АСР
4.4.1. Вимоги до якісних показників функціонування АСР
4.4.2.Апроксимація перехідної характеристики об’єкту керування
4.4.3.2. Розрахунок перехідного процесу в замкненій САР із
використанням методу РАФХ
4.4.4. Перевірка розрахованої САР на грубість
Розділ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Арк.
ТА-з3107.0007.000 АТХ.ВД
Змін
Лист № докум. Підпис Дата
.
 ВСТУП
Науково-технічний прогрес у сучасному промисловому виробництві
значною мірою пов’язаною з автоматизацією. Автоматизація докорінно
змінює роль людини у процесі виробництва. Тобто підвищується культурно-
технічний рівень робітників та створюються умови для знищення відомостей
між розумовою та фізичною працею. Завдяки автоматизації на виробництві
можна позбутися помилок персоналу при виконанні операцій в заданій
послідовності, забезпечити необхідний рівень безпеки, економію витратних
матеріалів, витрати на обслуговування системи. Таким чином, підвищити
коефіцієнт корисної дії всієї системи взагалі. Використання автоматизованих
систем управління дозволяє підвищити надійність та економічність
енергетичних установок при малій кількості обслуговуючого персоналу,
сприяє підвищенню його кваліфікації.
У даній дипломній роботі бакалавра розроблена автоматизована
система регулювання підігрівача мережевої води. Нормальний режим роботи
підігрівача мережевої води можливий лише за умови постійності
температури прямої мережевої води в підігрівачі та рівня конденсату граючої
пари та води, що поступає в підігрівач. Згідно з завданням в даному
дипломному проекті необхідно виконати розробку автоматизованої системи
регулювання температури мережевої води в підігрівачі.
При проектуванні АСР були використані сучасні рішення по
автоматизації ТЕС. Вихідні дані для проекту отримані з літературних джерел.

РОЗДІЛ 1
ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДІГРІВАЧА МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ
 1.1. Підігрівач мережевої води як об’єкт керування

Підігрівач теплофікаційної мережевої води призначений для її

нагрівання до потрібної температури, значення якої змінюється або задається
в залежності від температури навколишнього повітря. Підігрівач представляє
собою поверхневий теплообмінник, по змійовикам котрого за допомогою
мережевого насосу прокачується вода. Ззовні змійовики обігріваються
парою. Джерелом грію сої пари зазвичай є регульовані теплофікаційні
відбори парових турбін. Мережева вода звичайно циркулює по замкненому
контуру насос – підігрівач теплова мережа – насос. При цьому неминучі
втрати води в тепловій мережі поновлюються за рахунок живильної води, яка
надходить на всас мережевих насосів завдяки деякому надлишковому тиску.
Втрати води в мережі мають характер випадкових та неконтрольованих
збурень. Через це тиск на всасі мережевих насосів може коливатися в
значних межах. Тому бажано призначити увагу автоматичному регулюванню
витрати води в залежності від тиску зворотної мережевої води, припустимі
відхилення якого ±0,5 кгс/см2.
Підігрівач як об’єкт керування можна розбити на три самостійні
ділянки: температура прямої мережевої води, рівня конденсату в корпусі та
тиску зворотної мережевої води [7].

1.2. Технічні характеристики підігрівача мережевої води

Технічну характеристику підігрівача мережевої води в таблиці 1.1 [12].

Таблиця 1.1. Технічна характеристика підігрівача мережевої води

Найменування Значення
Робоче середовище Пара, вода
Допустимий тиск пари, МПа (кгс/ см2) 0,7 (7)
Допустимий тиск води, МПа (кгс/ см2) 1,4 (14)
Допустима температура пари, 0С 250
Допустима температура води, 0С 150
Поверхня нагріву, м2 200

Основні параметри контролю та регулювання наведено в таблиці 1.2 [12].

Таблиця 1.2. Основні параметри контролю та регулювання підігрівача

мережевої води

Параметри, що контролюються
Температура:
 Пари з відбору турбіни 250 0С
Води на виході з підігрівача 150 0С
Води на вході в підігрівач 110 0С

Тиск:
Пари з відбору турбіни 0,7 МПа
Води на виході з підігрівача 1,4 МПа
Води на вході в підігрівач 1,4 МПа

Рівень конденсату 1,6 м

Витрата пари 400 т/ч

Витрата води 1000 т/ч

Параметри, що регулюються

Температура мережевої води на виході з підігрівача 150

РОЗДІЛ 2
ОГЛЯД І АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ
ПІДІГРІВАЧА МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ

Основною регульованою величиною підігрівача є температура прямої

мережевої води, яку потрібно підтримувати на заданому значенні з високою
точністю (± 50С). Ця точність обумовлена не тільки тепловим споживачем,
але й умовами економічної роботи теплофікаційних турбін.
 Другою регульованою величиною є рівень конденсату гріючої пари в
корпусі підігрівача, середнє значення якого потрібно підтримувати
постійним за умовами оптимального теплообміну в підігрівачі та небезпеки
попадання води в трубопровід гріючої пари. Допустимі відхилення
складають ±200 мм.вод.ст.
Підігрівач як об’єкт керування розподіляється на три самостійних
ділянки: температури прямої мережевої води, рівня конденсату в корпусі та
тиску зворотної мережевої води.
Схеми керування рівня конденсату, тиску зворотної мережевої води та
її температури зображені на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Автоматичне регулювання підігрівача мережевої води

1 – корпус підігрівача
2 – регулююча заслінка
3 – регулятор температури
4 – термоприймачі
5 – регулюючий клапан на лінії обводу
6 – регулятор рівня конденсату
7, 8 – регулюючі клапани
9 – регулятор тиску оберненої мережевої води
10 – мережевий насос

Керування температури прямої мережевої води може здійснюватись

трьома способами. При першому способі (рис. 2.1. лінія а) регулятор
температури 3 отримує сигнал tсв і діє на переміщення регулюючої заслінки
2 на трубопроводі гріючої пари. Для забезпечення потрібної точності
підтримки керуючої величини можливе відносно велике переміщення
регулюючої заслінки, що може призвести до значних коливань тиску пари у
регульованому відборі турбіни. Щоб цього не допустити, температуру прямої
мережевої води можна керувати перепуском частини зворотної мережевої
води через клапан в обхід підігрівача в трубопровід прямої мережевої води,
тобто регулювати температуру мережевої води можна змішуванням
підігрітого та холодного потоків (рис. 2.1, лінія б). Цей спосіб дозволяє
зменшити інерційність та зберегти незмінною витрату гріючої пари і тим
самим забезпечує стабілізацію тиску в теплофікаційних відборах турбіни.
Але цей метод не економічний і ефективний лише при значних перепадах
температур зворотної та прямої мережевої води (не менше 20-30 0С). Для
керування tсв звичайно використовують ПІ-регулятори з автоматичної або
ручною зміною завдання в залежності від температури навколишнього
середовища. Третій, найбільш економічний спосіб передбачає підтримування
tсв при повністю відкритій заслінці 2 шляхом керування тиску пари в
теплофікаційному відборі за допомогою системи керування парової турбіни і
спеціального автоматичного задавача температури, які діють в залежності від
електричного навантаження турбогенератора та температури навколишнього
повітря.
Керування рівня здійснюється регулятором 6, який отримує сигнали по
рівню конденсату в корпусі та по положенню регулюючого органа та діє на
відкриття та закриття клапана 7 на лінії відливу конденсату.
Регулятором витрати живильної води служить 9, який працює по
принципу керування тиску “після себе” і діючий на клапан 8, встановлений
на трубопроводі.

2.1. Структурна схема одноконтурної САР

Рис. 2.2. Структурна схема одноконтурної САР

Для задачі керування температури прямої мережевої води в підігрівачі

використовується одно контурна САР. Як регулятор виступає ПІ – регулятор
(для забезпечення нульової статичної похибки), який зрівнює сигнали від
датчика та задавача і, в разі наявності розбалансу, подає керуючий сигнал на
виконавчий механізм.
 РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ ВИРІШЕННЯ ПО АВТОМАТИЗАЦІЇ ПІДІГРІВАЧА
МЕРЕЖЕВОЇ ВОДИ

У даному проекті розроблена АСР температури мережевої води в

підігрівачі мережевої води.
Система регулювання побудована з використанням стандартних
приладів ГСП [6]. Прилади обирались виходячи із завдання та характеристик
об’єкту керування. В рамках проекту розглянута система технологічного
контролю, система автоматичного регулювання та технологічний захист та
сигналізація.

3.1. Технологічний контроль

 АСК призначена для контролю основних параметрів роботи
підігрівача. В даному випадку контролюється температура прямої мережевої
води.

3.1.1. Засоби вимірювання температури

У схемі автоматизації підігрівача мережевої води температура

вимірюється у трьох точках: на вході (позиція 2), на виході з підігрівача
(позиція 4, 5), та температура гріючої пари (позиція 11). В АСУ підігрівача
для вимірювання температури гарячої пари,температури на вході та виході
нагрівача застосовується термоперетворювач опору ТСМ – Метран 203
(позиція 2а, 4а, 5а) та ТСП – Метран 205 (позиція 11а). Це недорогі прилади,
що мають достатні для даних вимірювань діапазон температур та динамічні
характеристики [14]. В якості вторинного приладу використовується прилад
автоматичний реєструючий одноканальний Метран – 901 (позиція 2б, 4б, 5б,
11б), що має сигналізуючий пристрій і реєструє значення. Цей вторинний
прилад має достатню точність – клас точності приладів Метран – 901
дорівнює 0,5.

3.1.2. Засоби вимірювання тиску

У схемі автоматизації підігрівача мережевої води тиск вимірюється у

трьох точках: на вході підігрівача – тиск мережевої води (позиція 1), на
виході підігрівача – тиск води (позиція 3), тиск гріючої пари (позиція 10).
Для вимірювання цих тисків оберемо комплект, що складається з
перетворювача тиску Метран – 150CG (позиція 1а, 3а, 10а), та реєструючого
автоматичного одноканального приладу Метран – 901 (позиція 1б, 3б, 10б).
Вторинний прилад простий в експлуатації і має достатню точність [14]. За
рахунок того, що обрані однакові прилади, досягається взаємозамінність
засобів вимірювання та зменшуються витрати на їх обслуговування та
ремонт. Також зменшується номенклатура запасних частин.

3.1.3. Засоби вимірювання витрати

У схемі автоматизації підігрівача мережевої води вимірюється дві

витрати: витрата мережевої води на виході із підігрівача (позиція 8) та
витрата гріючої пари (позиція 9). Первинним приладом в обох випадках з
метою уніфікації виступає діафрагма камерна ДКС. За діафрагмою іде
ланцюжок вторинних приладів: перетворювач, вимірюючий різницю тиску –
Метран - 350 (позиція 8б, 9б). Вторинний прилад автоматичний реєструючий
одноканальний Метран – 901. Цей прилад автоматично виконує
перетворення сигналу по тиску в сигнал по витраті, які пов’язані між собою
квадратичною залежністю [14]. Діафрагми були обрані тому, що цей вибір
дозволяють параметри середовища та допустимі втрати тиску, та тому, що
цей вид звужуючих пристроїв є найбільш дешевим та простим.
 3.1.4. Засоби вимірювання рівня

Рівень конденсату у корпусі підігрівача мережевої води є важливим

параметром, значення якого повинно бути точно виміряне, і не може сильно
відхилятися від певного значення [14].
У складі системи контролю застосовуються наступні прилади
для вимірювання рівня: волноводний датчик рівня Rosemountсерії 3300
(позиція 12а), вторинний прилад автоматичний реєструючий одноканальний
Метран – 901 (позиція 12б). що має сигналізуючий пристрій. Вимірювальний
комплект дозволяє передавати інформацію про значення рівня на пульт
оператора та сигналізувати про відхилення цієї величини від заданого
значення.

3.2. Автоматичне регулювання

3.2.1. Принцип роботи АСР

АСР температури прямої мережевої води підігрівача – це одно

контурна схема регулювання. Принцип роботи її полягає в наступному.
Вхідним сигналом ПІ-регулятору температури, що впливає на переміщення
заслінки на трубопроводі гріючої пари, є температура мережевої води tcв.
Якщо змінюється ця температура, то регулятор температури по імпульсу від
термоперетворювача опору, встановленого за підігрівачем, отримує сигнал
tcв і діє на регулюючу заслінку на трубопроводі гріючої пари, яка регулює
подачу пари, щоб встановити задане значення температури на виході.

3.2.2. Засоби автоматизації

За основу АСР згідно з завданням було обрано комплекс засобів

регулювання “Каскад-2” та пристрої системи ГСП [6]. Регулюючим блоком
являється регулятор аналоговий з імпульсним виходом Р27.2, який разом з
виконавчим механізмом постійної швидкості може реалізувати ПІ закон
регулювання.
Для завдання температури, яку повинна підтримувати АСР,
використаний реостатний задавач ЗУ-11, встановлений на оперативному
щиті.
Температура за підігрівачем мережевої води та температура гріючої
пари вимірюються за допомогою термоперетворювачів опору, які мають
малу інерційність та достатню точність вимірювання. Звідси сигнали
подаються на входи регулятора В27.2. Основний сигнал по температурі на
виході підігрівача подається на вхідні клеми 14. 16 та 29 регулятору Р27.2.
Сигнал від регулятору подається через блок управління БУ21 на пускач
безконтактний реверсивний ПБР-3А. Цей пускач здійснює керування трьох
фазним електродвигуном виконавчого механізму типу МЕО, який приводить
у дію регулюючий орган.
 З метою запобігання виведення з ладу виконавчого механізму при
повному закритті регулюючої заслінки керуючі сигнали від регулятору та
блоку управління проходять через кінцеві вимикачі SQ1, SQ2, вбудовані у
виконавчий механізм МЕО.

3.3. Технологічна сигналізація

Сигналізація призначена для того, щоб привернути увагу оператору,

коли значення якогось з параметрів наблизиться до небезпечного.
Сигналізація може бути світлова та звукова.
Найважчою аварією підігрівача є надмірне підвищення або зниження
тиску пари, яка подається на підігрівач. Тому підігрівач оснащений системою
автоматичного захисту, яка спрацьовує при наявності сигналу надмірного
відхилення від номінального значення.
Крім того, підігрівач обладнаний системою захисту та сигналізації при
збільшенні або зменшенні рівня конденсату, температури мережевої води.
Вторинні прилади Метран-901, які реєструють ці параметри, мають
спеціальні виходи для підключення до системи сигналізації та теплового
захисту.
При надмірному відхиленні зазначених вище величин спрацьовує
сигналізація та вмикаються сигнальні лампи.

3.4. Технологічний захист

Автоматичні захисти призначені для запобігання аварії обладнання у

випадку відхилення параметрів за допустимі границі. Захист вступає в дію у
тому випадку, коли можливості автоматичного або дистанційного керування
по запобіганню відхилень параметрів за встановлені межі вичерпано, а
оператор не в змозі вчасно на це реагувати.
У підігрівачі мережевої води передбачаються захисти від підвищення
температури мережевої води на виході з підігрівача (запобігаючий клапан),
зниження тиску у трубопроводі відбору пари на підігрівач (включення лінії
резервного підводу пари) та підвищення рівня конденсату (запобігаюча
засувка). При перевищенні максимально допустимого рівня автоматично
відкривається засувка на аварійному зливі конденсату, а при досягненні
мінімального – включається резервний насос подання води.
Межа відхилення параметрів від номінальних значень, при яких
повинен спрацювати захист, встановлюється заводом – виробником
технологічного обладнання.

3.5. Живлення засобів вимірювання та автоматизації

 Живлення електроенергією засобів автоматизації та вимірювання
здійснюється від мережі змінного струму напругою 220В, частотою 50Гц від
розподільного щита, до якого не підключаються навантаження, що різко
змінюються (електродвигуни). У живлючих лініях встановлюються
автоматичні вимикачі або рубильники-запобігачі. Їх встановлюють у місцях
під’єднання до джерела живлення, а також на виходи у щиті та зборки, у яких
змонтовані засоби вимірювання та автоматизації.
У ланках живлення електродвигунів виконавчих механізмів
встановлюють автоматичні вимикачі або запобігачі та рубильники.
Автоматичні вимикачі призначені для захисту електричних приладів при
перенавантаженнях та коротких замиканнях у ланках змінного та постійного
струму, а також для нечастих оперативних вмикань та вимикань електричних
лапок. Автоматичні вимикачі обираються за струмом споживання та за
струмом розчіплювача, який буває електромагнітний та тепловий. Живлення
через автоматичний вимикач подається на клеми, а з них – на засоби
вимірювання та автоматизації. При необхідності на прилади може бути
подане стабілізоване постійне або змінне живлення від спеціальних джерел
або блоків.

РОЗДІЛ 4
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

4.1. Розрахунок метрологічних характеристик вимірювальних каналів АСР

4.1.1. Вимоги до метрологічного забезпечення АСР

Розрахунок вимірювальних каналів здійснюється для визначення сумарної

похибки вимірювання. Точність вимірювання впливає тільки на точність
перехідних процесів. Тому до вимірювальних каналів регулятору не
пред’являються дуже високі вимоги по точності. Похибка інформаційних
вимірювальних каналів навпаки повинна бути зведена до мінімуму [5].
Задамося допустимою абсолютною похибкою вимірювальних каналів. Для
інформаційного вимірювального каналу максимальна допустима похибка
становить ∆max1 = ± 6 0C. Для вимірювального каналу регулятору ∆max2= ± 80C.

4.1.2. Структурна схема вимірювальних каналів АСР

У складі АСР температури мережевої води в підігрівачі розглянемо два

вимірювальні канали (ВК):
• вимірювальний канал з виходом на реєструючий прилад;
• вимірювальний канал з виходом на вимірювальний блок регулятору.
 На рисунку 4.1 представлені схеми цих вимірювальних каналів:

ВК з виходом на ВК з виходом на
реєструючий вимірювальний блок
прилад регулятору
Давач Давач
↓ ↓
Реєструючий Вимірювальний блок
прилад регулятору
Рис. 4.1. Схеми вимірювальних каналів

4.1.3. Розрахунок відносної та абсолютної похибки вимірювальних каналів АСР

Для кожного елементу вимірювальних каналів визначимо класи точності та

діапазони вимірювання і занесемо ці дані до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Характеристики вимірювальних каналів

Вимірювальний Клас Діапазон
канал Елемент точност вимірюванн
і я
ВК з виходом на Термоперетворювач опору 1.0 (0…200) 0С
реєструючий ТСМ – Метран 203
прилад Прилад автоматичний реєструючий 0.5 (0…200) 0С
одноканальний Метран-901
ВК з виходом на Термоперетворювач опору 1.0 (0…200) 0С
вимірювальний ТСМ – Метран 203
блок регулятору Вимірювальний блок регулятору 1.0 (0…200) 0С
Р27

Розраховуємо абсолютну похибку кожного елементу, який входить до

вимірювальних каналів, за формулою [5]:
( X max −X min )
∆=ε кл (4.1)
100 %

де ε кл – клас точності елементу; Хmax– максимальна вимірювальна

величина; Хmin–мінімальна вимірювальна величина.
Розраховані за формулою (4.1) значення наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Абсолютні похибки елементів вимірювальних каналів

 Елемент ВК Абсолютна похибка ∆, 0С
Термоперетворювач опору ТСМ – Метран 203 2
Прилад автоматичний регулюючий одноканальний 1
Метран-901
Вимірювальний блок регулятору Р27 2

Розраховуємо абсолютну та відносну похибку кожного вимірювального

каналу, за формулами (4.2) та (4.3) [5]:
n
∆ к= √∑
i=1
(∆i )2 (4.2)
де ∆ к – абсолютна похибка ВК; ∆ i–абсолютна похибка i – го елементу ВК;
n – кількість елементів ВК.

∆к
η к= 100 % ; (4.3)
Х
де η к – відносна похибка ВК; ∆ к – абсолютна похибка ВК; Х – вимірюване
значення параметру.
Розраховані дані за формулами (4.2) та (4.3) значення наведені у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Похибки вимірювальних каналів

Вимірювальний канал Значення Абсолютна Відносна
параметру, 0С похибка ∆ к, 0С похибка η к, %
ВК з виходом на
150 2,24 1,49
реєструючий прилад
ВК з виходом на
вимірювальний блок 150 2,82 1,88
регулятору
З урахуванням абсолютної похибки ВК1 та ВК2 , можна записати, що дійсне
значення температури води дорівнює:
Т 1Д =150 ± 2,24 ℃

Т 2Д =150 ± 2,82℃

Це дає можливість стверджувати, що дійсне значення температури води для

вимірювальних каналів ВК1 та ВК2 знаходиться в межах:
147,76℃ <Т 1Д < 152,24 ℃
147,18 ℃ <Т 2Д < 152,82 ℃
Враховуючи те, що максимальні абсолютні похибки для ВК з виходом на
реєструючий прилад 6 ℃ і для ВК з виходом на вимірювальний блок регулятору
складають 8 ℃ , то можна стверджувати, що отримана точність вимірювання по
кожному ВК задовольняє вимогам щодо точності вимірювання
2,24 ℃ < 6 ℃
2,82 ℃ < 8 ℃
 Висновок: так як абсолютні похибки вимірювання для кожного
вимірювального каналу не перевищують заданих максимальних значень, то ці ВК є
придатними до використання.

4.2. Розрахунок надійності функціонування АСР

4.2.1. Вимоги до надійності реалізації функцій АСР

Розрахунок надійності АСР полягає в розрахунку надійності реалізації

інформаційної, керуючої та захисної функції. Задачею розрахунку є порівняння
розрахованого показника надійності із заданим. Якщо розрахований показник
надійності менший від заданого, треба зарезервувати найменш надійні елементи
АСР.
Надійність керуючої функції характеризується Тсер , середнім часом
відновлення Тв та ймовірністю безвідмовної роботи за час τ з урахуванням
відновлення відмовляючої функції Рс (τ). До цієї функції пред’являють найменш
жорсткі вимоги.
Показником надійності інформаційної функції являється середнє
напрацювання на відмову Тсер , або ймовірність безвідмовної роботи Рб. Така умова
являється достатньо жорсткою, так як при відмові інформаційної функції
інформація безповоротно втрачається, та при відновленні працездатності функції не
може бути відновлена.
Вимоги до захисної функції більш жорсткі ніж до інформаційної та керуючої.
При цьому працездатність захисної функції повинна бути забезпечена в момент
аварії, а в проміжках між аваріями її відмови не впливають на працездатність АСР в
цілому. Захисна функція характеризується Тсер , коефіцієнтом готовності Кготабо
ймовірністю безвідмовної роботи при виконанні очікуваної задачі Роч.
Рівень надійності виконання функцій АСР повинен відповідати
наступним вимогам [5]:
• середнє напрацювання на відмову для усіх функцій Тсер≥ 1000 год;
• середній час відновлення для керуючої функції Тв ≤ 4 год;
• коефіцієнт готовності для захисної функції Кгот≥ 0,998.

4.2.2. Структурна схема надійності реалізації функцій АСР

Структурні схеми надійності для кожної з функцій, що виконуються

АСР, представлені на рисунку 4.2.
Структурна схема інформаційної функції
ТСП-МЕТРАН 203 Метран 901-2 ДКМ

Структурна схема керуючої функції

ТСП- Р27. БУ-21 ПБР-3А МЕ ДКМ
МЕТРАН 2 О
 203

Структурна схема захисної функції

ТСП-МЕТРАН Метран 901-2 Сигн. ламп

ДКМ
203
ДКМ – деталі кріпильного монтажу
Рис. 4.2. Структурні схеми надійності функцій, виконуваних АСР

4.2.3. Розрахунок надійності реалізації функцій АСР

Кожний елемент структурної схеми надійності характеризується

інтенсивністю відмов λ, 1/год або часом напрацювання на відмову
1
Тсер = λ , год. Ці дані наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4. Характеристики надійності елементів ВК

Елемент λ·10-6 ,1/год Тсер, год
Термоперетворювач опору ТСМ-Метран 203 20 50000
Автоматичний реєструючий одноканальний 11.1 90000
прилад Метран 901
Регулятор Р27 500 2000
Блок управління БУ-21 10 100000
Пускач безконтактний реверсивний ПБР-3А 80 12500
Виконавчий механізм МЕО 250 4000
Сигнальні лампи 0.5 2000000
Деталі кріпильного монтажу 0.015 66·106
Розрахуємо загальну інтенсивність відмов, середній час напрацювання
на відмову та фмовірність безмовної роботи для кожної функції АСР за
формулами (4.5), (4.6) та (4.7) [5].
n
λ=∑ λ i; (4.4)
i−1

де n – кількість елементів у структурній схемі надійності; λ i –

інтенсивність відмов для i-го елементу схеми; λ - загальна інтенсивність
відмов.
1
Тсер = λ (4.5)
 де Тсер – середнє напрацювання на відмову для схеми; λ – загальна
інтенсивність відмов.
Р ( τ )=е−λ ∙r (4.6)
де Р ( τ ) – ймовірність безвідмовної роботи за час τ, λ – загальна
інтенсивність відмов. Задаємо τ = 1 місяць = 720 год.

4.2.3.1. Розрахунок інформаційної функції

Загальна інтенсивність відмов λ (формула 4.4)

λ = (20+11.1+0.015)·10-6 = 31.115·10-6 1/год
Середнє напрацювання на відмову Тсер (формула 4.5)
1
Т сер= =32138.8 год
31.115 ∙10−6

Ймовірність безвідмовної роботи за час τ – Р(τ) (формула 4.6)

Р(τ) = е−31.115 ∙10 = 0.9778
−6
∙ 720

4.2.3.2. Розрахунок регулюючої функції

Загальна інтенсивність відмов λ (формула 4.4)

λ = (20+0.015+500+10+80+250)·10-6 = 860.015·10-6 1/год
Середнє напрацювання на відмову Тсср(формула 4.5)
1
Т сер= = 1162.77 год
853.015 ∙10−6

Ймовірність безвідмовної роботи за час τ Р(τ) (формула 4.6)

−6
−1172.3 ∙10 ∙720 =0.4329¿
Р( τ)=е ¿

Розрахуємо ймовірність безвідмовної роботи за час τ – Рс (τ) з

урахуванням відновлення Рв(τ) [5]. Середній час встановлення працездатності
Тв = 3с та допустимий час функціонування об’єкту при невиконанні керуючої
функції Тдоп= 5с:
−Т доп

Рв (τ )=1−е Тв ; (4.7)
 −5
3
Рв ( τ )=1−е =0.809

Рс (τ) = Р(τ)+[1-Р(τ)]·Pв ; (4.8)

Рс (τ) = 0.4329+[1-0.4329]·0.809 = 0.8917

4.2.3.3. Розрахунок захисної функції

Загальна інтенсивність відмов λ (формула 4.4)

λ = (20+0.015+11.1+2·0.5)·10-6 = 32.115·10-6 1/год
Середнє напрацювання на відмову Тсер (формула 4.5)
1
Т сер= =31138.1 год
32.115 ∙ 10−6

Ймовірність безвідмовної роботи за час τ – Р(τ) (формула 4.6)

−6

Р ( τ )=е−32.115 ∙10 ∙720

=0.9771

Розрахуємо коефіцієнт готовності для захисної функції [5]:

тсер
К гот = ; (4.9)
тсер + тв

31138.1
К гот = =0.9999
31138.1+3

Ймовірність безвідмовної роботи при виконанні очікуваної задачі [5]:

Роч(τ) = Кгот·Р(τ); (4.10)
Роч(τ) = 0.9999 · 0.9771 = 0.977
Всі отримані дані наведені у таблиці 4.5
Таблиця 4.5. Результати розрахунку на надійність
Функція λ·10-6, 1/год Р(τ) Тсер , год
Інформаційна 31.115 0.9778 32138.8
Керуюча 860.015 0.4327 1162.77
Захисна 32.115 0.9771 31138.1
Висновок:
Розрахунок показав, що інформаційна, керуюча та захисна функції
розробленої АСР задовольняють вимогам надійності. Так як рівень надійності
виконання функцій АСР відповідає наступним вимогам (Тсер ≥1000 год; Тв≤4год;
Кгот≥0.998).

4.3. Розрахунок виконавчої частини АСР

4.3.1. Вимоги до витратної характеристики регулюючого органу АСР

Вирізняють витратну та конструктивну характеристику регулюючого

органу.
Конструктивна характеристика РО – це залежність витрати через РО від
ступеню його відкриття за умови постійного перепаду тиску на цьому РО.
Конструктивну характеристику визначають у відносному ступеню відкриття
F/Fmax(F – площа поперечного перерізу умовного проходу РО).
Витратна характеристика РО – це залежність витрати через РО від
ступеню його відкриття при змінному перепаді тиску на цьому РО.
Рівняння витрати через РО має наступний вигляд [5]:
Q = K·F·√ ∆ p РО; (4.11)
де Q – витрата; F – площа поперечного перерізу умовного проходу РО;
∆рРО– перепад тиску на РО; К – розмірний коефіцієнт, який залежить від
коефіцієнту витрати.
Передавальна функція РО є пропорційною ланкою з коефіцієнтом
передачі КРО . Таким чином фактично коефіцієнт пропорційності ПІ –
регулювання КП = КРО · КР , де КР – коефіцієнт пропорційності регулюючого
блоку у комплекті з ВМ. Оскільки необхідне виконання умови К п= const.
Останній підхід є більш прийнятним у реальних умовах. При цьому необхідно
підібрати такий РО, у якого витратна характеристика несуттєво відрізнялася б
від лінійної конструктивної, а це означає, що перепад тиску на РО повинен бути
постійним. У свою чергу це означає, що в трубопроводі РО повинен бути
найбільшим гідравлічним опором. Досягти на практиці такого неможливо, тому
треба прагнути до максимального значення коефіцієнту форми Кф , який
дорівнює відношенню перепаду тиску на РО до загального перепаду на всій
трасі.

4.3.2. Вибір типорозміру регулюючого органу і його умовної пропускної

здатності
 У даному розрахунку виконується вибір типорозміру регулюючого
органу на основі розрахованої пропускної здатності [5]:
Gmax
K vy = √ γ; (4.12)
√ ∆ p min
де Кvy, м3 /год – пропускна здатність РО; Gmax,м3 /год – максимальна
витрата через РО; ∆рРО,атм – мінімальний перепад тиску на РО (повністю
відкритому); γ , г/см3 – густина середовища, яке проходить через РО.
Задаємося параметрами, необхідними для розрахунку пропускної
здатності за формулою (4.13): G max= 400 м3/ч; ∆рро= 0.1 атм; γn= 2/973 кг/м3.
Підставимо ці величини у формулу (4.3.2) і отримаємо:
400
K vy = = √0.002973=68.97 м 3 /год
√ 0.1
Вибираємо такий РО, щоб розрахункове значення K vy було менше
табличного з запасом.
K vy табл ≥ (1.2 … 1.5) · K vy

Таким чином по таблиці визначаємо що діаметр трубопроводу Dy= 100 мм

тип РО – поворотна заслінка.

4.3.3. Вибір типу і моделі виконавчого механізму

Враховуючи параметри регулюючого органу та вимоги до швидкісних

параметрів АСР у якості виконавчого механізму обираємо механізм електричний
однооборотний (МЕО) виробництва МЗТА.
Час повного ходу виконавчого механізму обирається з наступного
рівняння:
ТВМ = (1 - 4)·τо
Таким чином:
ТВМ = 3 · 20 = 60 с
По таблиці обираємо ТВМ = 63 с.
Модель обраного ВМ: МЕО-63/63 – 0.25. Номінальний момент на валу ВМ
становить 63 Н/м, час повного ходу – 63 с, кут обертання – 900.
 Висновок: проведений розрахунок дозволив обрати типорозмір
регулюючого органу та тип і модель виконавчого механізму, які відповідають
вимогам поставленим до АСР, що розробляється.

4.4. Розрахунок динаміки АСР

4.4.1. Вимоги до якісних показників функціонування АСР

У даній частині розрахунку необхідно визначити параметри настройки

регулюючого блоку Р27.2, який працює в режимі ПІ-регулятора. Розрахунок
ведеться для одноконтурної САР [9]. Структурна схема АСР представлена на
рисунку 4.3.

Рис. 4.3. Структурна схема одноконтурної АСР

y (s) W p (s )∙ W об (s)
= ; (4.13)
y∗(s) 1+W об (s)∙ W p ( s)

y( s) W об ( s)
= ; (4.14)
λвн ( s) 1+ W об (s)∙W p (s )

y ( s) 1
= ; (4.15)
λ з (s ) 1+W об (s )∙ W p ( s)

1
(
W p ( s)= К р ∙ 1+ )
Т і∙ s
. (4.16)

Прямими характеристиками перехідного процесу є максимальний

динамічний викид yдин та час регулювання Трег. Ці два показники дуже добре
характеризують перехідний процес, так як вони є взаємно протилежними – чим
менше yдин, тим більше Трег. Величина yдин в нашому випадку не повинна
перевищувати 1°С при збуренні в 1%РО, а Трег – 300с. Так як у реальних умовах
роботи АСР параметри об’єкту керування і самого регулятору можуть
змінюватись під впливом різноманітних випадкових чинників, то АСР повинна
бути грубою. АСР є грубою, якщо відносний коефіцієнт чутливості при зміні
параметрів об’єкту керування буде меншим 0.1.

4.4.2. Апроксимація перехідної характеристики об’єкту керування

 Об’єктом керування є підігрівач мережевої води, в якому регулюється
температура води. Модель даного об’єкта отримаємо шляхом апроксимації
експериментальних даних [10].
Об’єкт керування є об’єктом із самовирівнюванням, тому апроксимацію
його будемо проводити аперіодичною ланкою (2-го порядку) із транспортним
запізненням. Параметри моделі об’єкта отримаємо на основі інженерних методів
ідентифікації [7]:
коефіцієнт передачі: Коб= 1,230С/%РО
постійні часу: Т1об = 3,25 с, Т2об = 23,56 с;
транспортне запізнення: τоб = 20 с.
Перехідна характеристика об’єкту керування наведена на рисунку 4.4

Рис. 4.4. Перехідна характеристика об’єкту керування

Таким чином, передавальна функція об’єкту може бути записана у вигляді:
1.23 е−20 s 1.23 e−20 s
Wоб (s) = (3.25 s +1)(23.56 s+ 1) =
76.6 s 2+ 26.8 s+1

4.4.3.2. Розрахунок перехідного процесу в замкненій САР із

використанням методу РАФХ
Метод РАФХ забезпечує високу точність настройок одноконтурних АСР з
типовими законами регулювання. Для розрахунку використаємо наступні
формули [9]:
 mQоб ( m , w ) + Pоб (m , w)
Kp¿ (4.17)
A 2об ( m, w)

2 Q об (m , w)
Ки= −w (m + 1) (4.18)
A 2об (m , w)

Задамося степенем коливальної стійкості m=0.4768. Задана степінь

коливальної стійкості відповідає показнику коливальності перехідного
процесу ψ = 0.95%, яким ми задаємося відповідно до об’єкта керування [9].
Скориставшись середовищем MathLabнапишемо програму для
розрахунку:
m=0.4768$
w= 0.:0.0001:0.07;
p=-m*w+i*w;
W=(exp(-20*p)*1.23)./((23.56*p+1).*(3.25*p+1));
Re=real (W);
Im=imag (W);
Kp=-(m*Im+Re)./(Im.^2+Re.^2);
Ki=-w*(m.^2+1).*Im./(Im.^2+Re.^2);
plot(Kp,Ki,’-k’);
title(’Метод РАФХ’);
ylabel(’Kp/Tu’);
xlabel(’Kp’);
grid;

Метод РАФХ
 Рис. 4.5. Застосування методу РАФХ
Для ПІ регулятора беремо точку дещо правіше максимума кривої, та
знаходимо настройки регулятора:
Кр = 0.611; Ки = 0.0255; Ти = 23.96.
Моделюємо замкнену систему із знайденими параметрами регулятору:

Рис. 4.6. Структурна схема одноконтурної САР

 t,c
Рис. 4.7. Перехідний процес замкненої системи по каналу “завдання-вихід”
Розрахуємо критерії якості для отриманого перехідного процесу:
• статична помилка ∆ст-0°С;
• динамічне відхилення удин= уmax – y(∞) = 1.224-1 = 0.224°C;
• час регулювання Трег = 169.96 с;
у 1− у 3 0.224−0.011
• степінь застосування ψ = у1
=
0.224
=0.873;

у1 0.224
• перерегулювання η = 100 %= ∙ 100 %=22.4 % .
у (∞) 1

Рис. 4.8. Перехідний процес замкненої системи по каналу “збурення-вихід”

Розраховуємо критерії якості для отриманого перехідного процесу:
 • статична помилка ∆ст = 0°С;
• динамічне відхилення удин= уmax – y(∞) = 0.833-0 = 0.833°C;
• час регулювання Трег = 211.6 с;
у 1− у 3 0.833−0.029
• степінь застосування ψ = у1
=
0.833
=0.965 ;

у2 0.109
• перерегулювання η = у 100 %= 0.833 ∙100 %=13.09 % .
1

4.4.4. Перевірка розрахованої САР на грубість

Під грубістю одноконтурної САР розуміють малу чуттєвість критерію
функціонування до варіацій параметрів розімкненої САР.
Для даного об’єкту одними з найголовніших показників якості
функціонування САР є динамічне відхилення та час регулювання. Тому
розрахунок чутливості САР проводиться саме для цих критеріїв.
Перевірка замкненої САР на грубість виконується у наступному порядку:
змінюється Коб при інших сталих параметрах (в діапазоні 10%);
змінюється Тоб при інших сталих параметрах (в діапазоні 10%);
змінюється τоб при інших сталих параметрах (в діапазоні 10%).
Для кожного з попередніх 3-х пунктів обчислюється коефіцієнт чутливості
за формулою (4.19) [13], після чого робиться висновок про грубість САР.
R−R o pt

K L=
|R opt | ; (4.19)
opt
L−L
| Lopt |
де R – показник якості САР; L – один з параметрів, що змінюються.
За вказаним вище алгоритмом побудуємо функції чутливості САР для
каналу “збурення-вихід”. Отримані результати зведемо в таблиці.
Вплив зміни Кобна прямі критерії якості перехідного процесу наведені у
таблиці 4.6.
Таблиця 4.6. Критерії якості перехідного процесу при зміні Коб
Т1об = 3.25 с, Т2об = 23.56 с, τоб = 20 с
Коб 1.107 1.23 1.353
удин 0.758 0.833 0.911
Трег 170.23 211.6 209.7
 Графіки перехідних процесів в САР при різних значення Коб та при інших
сталих параметрах представлені на рисунку 4.9.

Рис. 4.9. Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-вихід”

при різних значення параметра Коб
Вплив зміни Т1обна прямі критерії якості перехідного процесу наведені у
таблиці 4.7.
Таблиця 4.7. Критерії якості перехідного процесу при зміні Т1об
℃
Коб = 1.23 %РО , Т2об = 23.56 с, τоб = 20 с
Т1об 2.925 3.25 3.575
удин 0.832 0.833 0.834
Трег 208 211.6 215

Графіки перехідних процесів в САР при різних значеннях Т1обта при

інших сталих параметрах представлені на рисунку 4.10.
 Рис. 4.10. Перехідні процеси в замкненій системі по каналу“збурення-вихід”
при різних значення параметра Т1об

Вплив зміни Т2об на прямі критерії якості перехідного процесу наведені у

таблиці 4.8.

Таблиця 4.8. Критерії якості перехідного процесу при зміні Т2об

℃
Коб = 1.23 %РО , Т1об = 3.25 с, τоб = 20 с
Т2об 21.204 23.56 25.916
удин 0.862 0.833 0.809
Трег 201.9 211.6 222.4

Графіки перехідних процесів в САР при різних значеннях Т2об та при

інших сталих параметрах представлені на рисунку 4.11.

Рис. 4.11. Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-вихід”

при різних значення параметра Т2об

Вплив зміни τоб на прямі критерії якості перехідного процесу наведені у

таблиці 4.9.

Таблиця 4.9. Критерії якості перехідного процесу при зміні τоб

℃
Коб = 1.23 %РО , Т1об = 3.25 с, Т2об = 23.56 с
τоб 18 20 22
удин 0.81 0.833 0.866
Трег 154.8 211.6 228.1

Графіки перехідних процесів в САР при різних значеннях τ об та при

сталих параметрах представлені на рисунку 4.12:
 t, c

Рис. 4.12. Перехідні процеси в замкненій системі по каналу “збурення-

вихід” при різних значення параметраτоб

Графіки функцій чутливості:

Рис. 4.13. Графіки функцій чутливості при зміні Коб

Рис. 4.14. Графіки функцій чутливості при зміні Т1об

 Рис. 4.15. Графіки функцій чутливості при зміні Т2об

Рис. 4.16. Графіки функцій чутливості при змініτоб

Розрахуємо коефіцієнти чутливості для кожної кривої чутливості за

формулою (4.19):

1) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру Коб.

Розрахунок по динамічному відхиленню:

Y 1−Y opt

а) K Koб Y 1=
| 1 ❑

Y opt
1
||
=
0.758−0.833
0.833 |
=0.9 ;
1
K−K opt 1.107−1.23
| K opt | | 1.23 |
Y 1−Y opt

б) K Koб Y 2=
| 1 ❑

Y opt
1
||
=
0.911−0.833
0.833|=0.936.
1
K−K opt 1.353−1.23
| K opt | 1.23 |
|
Розрахунок по часу регулювання:

t p−t opt

а) K Kt 1=
| | p

t opt
p1
|= 170.23−211.6
211.6 |=1.96 ;
p
K−K opt 1.107−1.23
| K opt | 1.23 |
|
 t p−t opt

б) K Kt 2=
| | p

t opt
p1
|= 209.7−211.6
211.6 |=0.09 .
p
K−K opt 1.353−1.23
| K opt | 1.23 |
|
2) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру Т1об.

Розрахунок по динамічному відхиленню:

Y 1−Y opt

а) K т Y 1=
| 1 ❑

Y opt
1
||
=
0.832−0.833
0.833 |
=0.012 ;
1 1
Т −Т opt 2.925−3.25
| | | 1

T opt
1
3.25 |
Y 1−Y opt

б) K т Y 2=
| || 1 ❑

Y opt
1
=
0.835−0.833
0.833 |=0.012.
1 1
Т −Т opt 3.575−3.25
| | | 1

T opt
1
3.25 |
Розрахунок по часу регулювання:

t p−t opt

а) K т t 1=
| p

t opt
p
||=
208−211.6
211.6 |
=0.17 ;
1 p
Т 1−Т opt 2.925−3.25
| 1

T opt
1
|| 3.25 |
t p−t opt

б) K т t 2=
| p

t opt
p
||=
215−211.6
211.6 |
=0.16 .
1 p
Т 1−Т opt 3.575−3.25
| 1

T opt
1
|| 3.25 |
3) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру Т2об.

Розрахунок по динамічному відхиленню:

Y 1−Y opt

а) K т Y 1=
| 1

Y opt
1
||
=
0.862−0.833
0.833 |
=0.348 ;
2 1
Т 2−Т opt 21.2−23.56
| 2

T opt
2
|| 23.56 |
 Y 1−Y opt

б) K т Y 2=
| 1

Y opt
1
|| =
0.809−0.833
0.833 |
=0.288 .
2 1
Т 2−Т opt 25.916−23.56
| 2

T opt
2
|| 23.56 |
Розрахунок по часу регулювання:

t p−t opt

а) K т t 1=
| p

t opt
p
| |=
201.9−211.6
211.6 |
=0.58 ;
2 p
Т 2−Т opt 21.204−23.56
| 2

T opt
2
|| 23.56 |
t p−t opt

б) K т t 2=
| p

t opt
p
| |=
222.4−211.6
211.6 |
=0.51 .
2 p
Т 2−Т opt 25.916−23.56
| 2

T opt
2
|| 23.56 |
4) Розрахунок коефіцієнту чутливості параметру τоб.

Розрахунок по динамічному відхиленню:

Y 1−Y opt

а) K τ Y 1=
| 1

Y opt
1
||
=
0.81−0.833
0.833 |=0.276 ;
1
τ−τ opt 18−20
| τ opt | 20 |
|
Y 1−Y opt

б) K τ Y 2=
| 1

Y 1opt || =
0.866−0.833
0.833 |
=0.396 .
1
τ−τ opt 22−20
| | |τ opt 20 |
Розрахунок по часу регулювання:

t p−t opt

а) K τ t 1 =
| || p

t opt
p1
=
154.8−211.6
211.6 |=2.68 ;
p
τ−τ opt 18−20
| τ opt | 20 |
|
t p−t opt

б) K τ t 2 =
| || p

t opt
p1
=
228.1−211.6
211.6 |
=0.78 .
p
τ−τ opt 22−20
| | |τ opt 20 |
 Висновок.

Апроксимація перехідної характеристики об’єкту управління була

проведена аперіодичною ланкою другого порядку із запізненням.
Розраховані за методом РАФХ параметри налаштування регулятору
задовольняють вимогам до якості перехідних процесів в АСР температури
мережевої води, основними з яких є динамічне відхилення та час
регулювання.

Так як у реальних умовах роботи АСР параметри об’єкту керування і

самого регулятору можуть змінюватись під впливом різноманітних
випадкових чинників, то АСР повинна бути грубою. За результатами
дослідження системи на грубість можна сказати, що система не є грубою, так
як коефіцієнти чутливості більше 0.1. Це означає, що для часу регулювання
та динамічного відхилення малі зміни якогось з параметрів об’єкту
управління викличуть суттєві зміни критерію якості функціонування САР.
 РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
В цьому розділі здійснюється побудова, розрахунок та оптимізація
мережевого графіку на монтаж розробленої системи автоматизації.
Мережеві графіки складаються для наочного представлення
послідовності виконання робіт, спрямованих на виконання деякої мети, а
також для наочної ілюстрації тимчасових рамок виконання робіт і розподілу
трудових ресурсів.
У цьому підрозділі приведений один з варіантів складання,
розрахунків, і оптимізації мережного графіка для системи автоматизації
економічності згоряння палива.
У нашому випадку метою складання мережевого графіка є створення
АСР. Для кращої наочності ходу процесу роботи з монтажу системи
розподіляються на ряд дрібних робіт, пов’язанихміж собою логічними
послідовними зв’язками. У дипломному проекті пропонується наступний
список робіт для створення АСР (таблиця 5.1):
Таблиця 5.1. Список робіт для створення АСР
Тривалість №
№
№ Найменування роботи роботи, попередньої
з/п
дні роботи
1 1-2
Ознайомлення з документацією 2 -
2 2-4
Дослідження ринку 2 1
3 2-3
Вибір місця щита 1 1
4 2-9
Вибір місця для датчиків 1 1
5 4-5
Замовлення/доставка обладнання 3 2
6 4-6
Доставка/монтаж щита 3 2, 3
7 5-7
Комплектація обладнання 1 5
8 7-9
Перевірка обладнання 2 7
9 9-10
Прокладка захисних труб 1 3, 4, 7
10 9-11
Монтаж датчиків 2 3, 4, 7
11 6-8
Монтаж ВМ 1 2, 3
Монтаж вторинних приладів, 2, 3
12 6-11 2
регуляторів
13 10-11 Прокладка кабелів 2 9
14 11-12 Підключення приладів 1 10, 11, 12, 13
15 12-13 Підвід та підключення електроенергії 1 14
 16 13-14 Настройка системи 2 15
17 14-15 Дослідна експлуатація, налагодження 4 16
18 14-16 Оформлення документації 2 16
19 15-16 Здача в експлуатацію 2 18
На основі цієї таблиці будуємо графік, представлений на рисунку 5.1
[15].
 Розрахунок починають з визначення tр(i) - раннього часу звершення -
кожної події. Ранній час початку дії j -те події tpj визначається за формулою
[15]:

tpj = tpi + tij, (5.1)

 де tpj – ранній час початку і-те події;

tij – тривалість роботи.

Якщо в подію входить кілька робіт, тоді по кожній лінії мережевого

графіка розраховується ранній час початку події, а потім найбільше з
отриманих чисел приймають рівним tpj.

Розрахунком раннього часу звершення заключної події визначається і

найдовший повний шлях мережевої моделі. Цей час називається критичним
часом мережевої моделі. Ланцюжок робіт, що визначає критичний час,
називається “критичним шляхом” мережевої моделі.

Пізній час початку дії і-ої події tnj визначається за формулою [15]:

tni = tnj - tij, (5.2)

де tnj – пізній час початку j-ої події.

Якщо в подію входить кілька робіт, тоді по кожній лінії мережевого

графіку розраховується пізніше час початку події, а потім найменше з
отриманих чисел приймають рівним tni.

Крім раннього і пізнього часу початку події розраховуються наступні

величини [15]:

Rпi,j= tni – tpi –ti,j;

Rсв,j= tрj – tpi –ti,j; (5.3)

Rні,j= tрj – tпi –ti,j,

де Rпi,j, Rсв,j, Rні,j – відповідно повний, вільний і незалежний резерви на

виконання i-j-й роботи.

Значення резервів для кожної з робіт фіксуються в таблицю параметрів

робіт (таблиця 5.2).

Також у цій таблиці фіксуються наступні параметри:

• час раннього початку роботи tрн, j;
• час раннього закінчення роботи tроi, j;
• час пізнього початку роботи tпнi, j;
• час пізнього закінчення роботи tпоi, j..
Ці параметри зв’язані між собою в такий спосіб [15]:
 tрн, j = tpi;

tроi, j = tрн, j + ti, j;

tпнi, j = tпоi, j - ti, j; (5.4)

tпоi, j = tпj.

Оптимізація мережевих графіків проводиться з метою раціоналізації

використання трудових ресурсів. Для проведення оптимізації будується
лінійна діаграма (рисунок 5.2) [15]. По осі абсцис на ній відкладається час (у
днях); по осі ординат зображуються роботи у виді прямолінійних відрізків,
при цьому довжина відрізка залежить від тривалості роботи. Кількість
людей, зайнятих на роботі, позначається в кружку над відрізком.
Оптимізація мережного графіка проводиться шляхом пересування
робіт ліворуч-праворуч з таким розрахунком, щоб не порушити логічну
послідовність виконання робіт. Роботи, що належать критичному шляху не
враховуються, тому що їх не можна пересунути без порушення логічної
послідовності виконання робіт.
Розгляд лінійної діаграми починається з останньої роботи. Границя
пересування роботи обмежується початком роботи, що випливає за логічною
схемою. Потім для кожної з робіт, які можна пересунути складаються
спеціальні стовпці. У перший стовпець записується загальна чисельність
виконавців, починаючи з першого дня після закінчення роботи і до моменту
можливої її пересувки, тобто до початку наступної роботи. В другий
стовпець записують загальну чисельність виконавців, починаючи з першого
дня після закінчення роботи з врахуванням виконавців, зайнятих на цій
роботі. Для одержання третього стовпця необхідно від значення першого
стовпця відняти значення другого стовпця. Четвертий стовпець - це сума
чисел третього стовпця наростаючим підсумком: перша цифра четвертого
стовпця відповідає першій цифрі третього стовпця; друга визначається як
сума першої цифри четвертого і другий третього стовпця і так далі. Якщо в
четвертому стовпці всі цифри позитивні, то пересувати роботу недоцільно.
Якщо є негативні, тоді необхідно пересувати роботу на кількість днів
відповідне номеру рядка з найбільшим по модулі негативним числом.
 Рис. 5.2. Лінійна діаграма

Таким чином, бачимо, що робота 4-5 пересувається на 1 день.

Таблиця 5.2. Параметри робіт мережевого графіка

В дужках вказані значення після оптимізації мережевого графіку.

№ Тривалість Ранній час Пізній час Резерви
роботи, поч. зак. поч. зак. Повний Вільний Незалежний
t(i,j) tрн(i,j) tро(i,j) tпн(i,j) tпо(i,j) Pп(i,j) Pв(i,j) Pн(i,j)
1-2 1 0 1 0 1 0 0 0
 2-3 2 1 3 1 3 0 0 0
3-4 1 3(4) 4(5) 3(4) 5 1(0) 1(0) 1(0)
3-5 1 3 4 3 4 0 0 0
4-6 2 4 6 4 6 0 0 0
5-6 2 4 6 4 6 0 0 0
6-7 2 6 8 6 8 0 0 0
7-8 1 8 9 8 9 0 0 0
8-9 1 9 10 9 10 0 0 0
8-10 3 9 12 9 12 0 0 0
9-10 2 10 12 10 12 0 0 0
10-11 2 13 15 13 15 0 0 0
10-12 2 12 14 12 14 0 0 0
10-13 2 13 14 12 14 0 0 0
10-14 2 12 14 12 14 0 0 0
10-15 2 12 14 12 14 0 0 0
15-16 3 14 17 14 17 0 0 0
15-17 3 14 17 14 17 0 0 0
17-18 2 17 19 17 19 0 0 0
17-19 2 17 19 17 19 0 0 0
19-20 1 19 20 19 20 0 0 0
20-21 1 20 21 20 21 0 0 0
20-22 2 20 22 20 22 0 0 0
21-22 1 21 22 21 22 0 0 0
На рисунку 5.3 наведений графік руху трудових ресурсів до і після
оптимізації

Рис. 5.3. Графік розподілення трудових ресурсів до та після оптимізації

З урахуванням проведеної оптимізації можемо внести корективи до

мережевого графіка на монтаж АСР підігрівача мережевої води (рис. 5.4).
ВИСНОВКИ
 В даній бакалаврській роботі була розроблена автоматизована система
регулювання температури мережевої води після підігрівача на базі комплексу
“Каскад-2”.
В якості регулятора температури був обраний Р27.2, який входить до
складу комплексу “Каскад-2”. Разом з цим регулюючим приладом
використовується задавач ЗУ-11, блок керування БУ-21.
В роботі був проведений розрахунок вимірювальних каналів, з якого
видно, що точність вимірювання по каналам регулювання та реєстрації,
задовольняє вимогам.
Розрахунок надійності функціонування АСР показав, що отримані
показники надійності для всіх функцій (інформаційна, регулююча, захисна)
не виходять за припустимі межі. Тобто функції відповідають вимогам
надійності, та з визначеною ймовірністю можуть працювати безвідмовно.
В пункті 4.4 був проведений розрахунок і аналіз динаміки АСР (передаточна
1.23 e−20 s
функція моделі об’єкту W об ( s )= );параметри регулятора
( 3.25 s+1 ) ( 23.56 s +1 )
розрахували за методом РАФХ, отримали таку передаточну функцію
1
( )
регулятору: W p ( s)=0.611 ∙ 1+ 23.96 s ; також для розрахованої нами системи був
проведений розрахунок на грубість, який показав що дана система є не
грубою.
В якості регулюючого органу за розрахунками була обрана регулююча
поворотна заслінка, з діаметром умовного проходу Dу= 100 мм. В якості
виконавчого механізму був обраний механізм електричний трифазний -
МЕО-63/63-0,25.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 1. Баган Т.Г., Батюк С.Г., Бунь В.П., Ізгорев М.Ю., Олійник С.Ю.
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових та дипломних проектів
для студентів теплоенергетичного факультету усіх спеціальностей очної та
заочної форм навчання: Навчальний посібник. — К.: НТУУ "КПГ. 2000. - 47
с.
2. Баган Т.Г., Кисельов Ю.З., Бунь В.П. Методичні вказівки до
вивчення дисципліни “Проектування систем автоматизації” для студентів
кафедри АТЕП, Київ НТУУ “КТЇЇ” - 2002 рік.
3. Батюк С.Г. Збірник функціональних і структурних схем типових
промислових САР.
4. Батюк С.Г., Поміновський С, Трихліб Ю. Довідковий посібник до
виконання проектної частини атестаційної роботи бакалавра.
5. Батюк С.Г. Довідковий посібник з комплексного інженерного
розрахунку промислових САР в курсовому і дипломному проектуванні.
6. Государственная система промышленных приборов и средств
автоматизации. Номенклатурний каталог.
7. Демченко В.А. Автоматизация и моделирование технологических
процессов АЗС и ТЗС. - О: Астропринт, 2001. - 306 с.
8. Дубровный В.А., Забокрицкий Е.И., Трегуб В. Г., Холодовский Б.
А. Справочник по наладке автоматических устройств контроля и
регулирования /под ред. Иваненко В.И. / -К: Наукова думка, 1981. - 462 с.
9. Ковриго Ю.М. Конспект лекций по ТАУ, 2008-2009.
10. Плетнев Г.П. Автоматизированное управление обьектами
тепловых злектростанций: Учебн. пособие для вузов. - М.: Энергоиздат, 1981.
- 368 с.
11. Рыжкин В .Я. Тепловые электрические станции. - М.: Энергия,
1976. - 448 с.
12. Соловьев Ю.П. Выбор вспомогательного тепломеханического
оборудования промышленных электростанций и котельных . М.Л.,
издательство “Знергия”, 1965, - 200 с.
13. Чуйко Ю.Н. Конспект лекций по основам автоматизации
технологических процессов, 2009.
14. Шевченко Т.Е. Конспект лекций з економіки та організації
виробництва.