3.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ № 2

Робочий цикл суднового ДВЗ складається з послідовності окремих, але

поєднаних процесів: наповнення циліндра свіжим повітрям; стиснення суміші
свіжого повітря та залишкових газів до температури, що забезпечує надійне
самозаймання палива; згоряння палива, розширення продуктів згоряння,
випуску та продування. Протікання робочого циклу, та отримання корисної
роботи від його здійснення можливо лише з безупинної подачею повітря у
циліндр дизеля, яка забезпечує та здійснює не лише процес згоряння, а також
процеси очищення циліндра від відпрацьованих газів та його наповнення.
Подача повітря у циліндр дизеля здійснюється за допомогою системи наддува.
Під наддувом прийнято розуміти спосіб підвищення потужності ДВЗ шляхом
збільшення маси повітря, що надходить в циліндр за рахунок підвищення його
тиску і охолодження. Це дозволяє в тому ж обсязі циліндра спалити більшу
циклову порцію палива, тобто циліндрова потужність збільшується.
Попереднім кроком до розрахунку наддуву є визначення основних
характеристик наддува, який може бути:
 за конструктивним виконанням – механічний, газотурбінний,
комбінований;
 за характером підведення газів від циліндрів дизеля до турбокомпресора –
ізобарний, імпульсний.
Рекомендованою літературою при виконанні цього підрозділу є джерела
[5, 6, 10].

3.1. Короткий опис системи наддува дизеля

В цьому підрозділі необхідно відобразити особливості системи наддува

дизеля, надати її основні характеристики та схему.
При виконанні цього підрозділу доцільно використовувати наступні
літературні джерела (зі списку рекомендованої літератури): [1, 2, 7], а також
суднову технічну документацію. Як приклад, розглянемо опис різноманітних
систем наддува суднових дизелів.
Ізобарну системи наддуву (рис. 3.1, а) застосовують переважно в
двотактних і чотиритактних СОД дизелях. У дизелі з такою системою наддуву
гази підводяться до газовій турбіні 3 через випускний трубопровід (колектор) 2
великого обсягу. Завдяки великому обсягу колектора при випуску газів з
циліндра 1 в ньому спостерігається лише незначний сплеск тиску над середнім
рівнем. На сталому режимі дизеля до газовій турбіні надходять гази практично
при постійному тиску. Швидкість газів у випускному колекторі стає нижче
швидкості їх при виході з вікон або клапанів. В результаті падіння швидкості
кінетична енергія газів перетворюється в теплову. Температура газів перед
62
турбіною підвищується на 30...50°С у порівнянні з температурою на випуску з
циліндрів. Однак прирощення роботи турбіни за рахунок цього виявляється
незначним.
Переваги системи:
1) простота конструкції газовипускного тракту;
2) можливість вибору найбільш зручного місця розташування
турбокомпресора;
3) порівняно високий ККД турбіна – до 80 %.
Недоліки:
1) при пуску а на малих навантаженнях турбіна не розвиває достатньої
потужності для забезпечення двигуна повітрям;
2) турбіна не володіє необхідної приемістостю при переході з одного
режиму на інший.

а) б)
1 – двигун; 2 – випускний колектор; 3 – газова турбіна; 4 – компресор;
5 – охолоджувач наддувочного повітря; 6 – ресивер наддувочного повітря
Рис. 3.1 – Системи наддува суднових дизелів:
а) з постійним тиском перед газової турбіною (ізобарна ); б) імпульсна

При імпульсному газотурбінному наддуві необхідно забезпечити найменші

втрати енергії від розширення газів у випускному тракті. Імпульсні системи
наддуву (рис. 3.1, б) застосовують переважно в чотиритактних і деяких
двотактних дизелях, тиск наддуву яких не перевищує 0,2 МПа, в рівній мірі при
63
газотурбінному і комбінованому способах наддуву. При імпульсному наддуві
використовується енергія пульсуючого (імпульсного) потоку газів на лопатках
газової турбіни.
Підведення газів до газовій турбіні здійснюється через короткі випускні
трубопроводи (патрубки) невеликого перерізу, прохідний перетин яких не
більше ніж на 20 % перевищує максимальний перетин відкриття випускних
вікон або клапанів. Турбокомпресор 4 розташовують поблизу випускних
органів групи з двох-трьох циліндрів.
На початку випуску газів з циліндра (в – період випуску) сопловий апарат
турбіни не в змозі пропустити ту масу газів, яка виходить з циліндра за
короткий проміжок часу, до того ж у патрубок невеликого об’єму. Тиск перед
турбіною рт на короткий час різко зростає – спостерігається імпульс тиску газів
перед турбіною. До початку продувки цей імпульс вичерпується, і тиск перед
турбіною стає нижче тиску наддувочного повітря рs. Продувка відбувається при
достатньому перепаді тисків (п – період продувки). Відносне підвищення
потужності турбіни при імпульсному підводі газів в порівнянні з ізобарним при
рівних витратах газу оцінюється коефіцієнтом імпульсності КЕ. Його чисельне
значення залежить від тиску наддуву, числа циліндрів, приєднаних до однієї
газовій турбіні, обсягу і перетину випускних трубопроводів. У двотактних
МОД з імпульсними системами наддуву коефіцієнт імпульсності КЕ=1,07...1,38.
З підвищенням тиску наддуву ефект від використання енергії імпульсів
зменшується.
При газотурбінному наддуві дотримуються дві умови.
1. Кількість повітря, необхідне для двигуна Gs, має дорівнювати кількості
повітря, що виробляється турбокомпресором Gк. Ця умова може бути здійснена
одним турбокомпресором або декількома, що діють паралельно на один
ресивер. Кількість повітря, необхідне двигуну, визначається за формулою:

αG0bi Ni μ αL b N
Gs G к  а  s 0 i i а ,
3600 3600

де  – коефіцієнт надлишку повітря;

G0 – теоретично необхідна маса повітря для згоряння одного кілограма
палива, G0=14,28 кг/кг;
bi – питома індикаторна витрата палива, кг/(кВтгод);
Ni – індикаторна потужність дизеля, кВт;
а – коефіцієнт продувки;
s – відносна молярна маса повітря, s=28,95 кг/кмоль;
L0 – теоретично необхідна кількість повітря для згоряння палива, для
палива середнього складу L0=0,495 кмоль/кг.
2. Потужність, що споживана компресором, Nк, дорівнює потужності, що
розвивається газовою турбіною, Nт:

Nк=Nт.

64
 3.2. Розрахунок енергетичного балансу системи наддува

Метою цього підрозділу є визначення потужності повітряного компресора

Nк, газової турбіни Nт та кількості газотурбокомпресорів iк, а також таких
показників його роботи, при яких забезпечується енергетичний баланс системи
наддува дизеля (рівність потужності, що розвивається газовою турбіною Nт та
потужності, що споживається повітряним компресором Nк).
Рекомендованою літературою при виконанні цього підрозділу є джерела
[5, 6, 10].

На сталих режимах роботи дизеля з газотурбінним наддувом при стисненні

повітря у вільному турбокомпресорі завжди дотримується баланс між
потужністю, що розвивається газовою турбіною, і потужністю, що
споживається повітряним компресором.
Вільним називають турбокомпресор, ротор якого не пов’язаний
кінематичне з колінчастим валом дизеля. У такого турбокомпресора на всіх
режимах роботи дизеля існує авторегулювання потужностей турбіни і
компресора.
Потужність компресора в розрахунках визначають залежно від витрати
повітря і тиску наддуву.
Секундна витрата повітря може бути визначений також через робочий
об’єм циліндра:
Vsρ s ηн niz
Gs G к  а ,
60
де Vs – робочий об'єм циліндра, м3;
s – густина повітря перед циліндром, кг/м3;
н – коефіцієнт наповнення;
n – частота обертання вала дизеля, об/хв;
i – число циліндрів, підключених до одного турбокомпресору;
z – коефіцієнт тактності.
Адіабатна робота стиснення одного кілограма повітря визначається з
виразу, кДж/кг

 k -1

k   
pk k 
Нк 
а
RsT0     1 ,
k 1   p0  
 

де k – показник адіабати стиснення повітря, k=1,4;

Rs – газова стала повітря, Rs=0,287 кДж/(кгК);
Т0, p0 – температура, К, і тиск, МПа, навколишнього середовища;
рk – тиск повітря за компресором, МПа.

65
 У реальних компресорах є втрати на охолодження повітря, тертя і
завихрення, тому процес стиснення протікає не по адіабаті, а по політропи,
тому витрати на стиск в другому випадку будуть дещо більше. Відношення
адіабатної роботи до дійсної, затрачуваної на стиснення повітря в компресорі,
оцінюється адіабатним ККД

ηак  Н ка Н к .
а
Значення ηк залежить від діаметра робочого колеса компресора і типу
а
дифузора. У компресора з лопатковим дифузором ηк =0,75...85, без лопатковим
ηак =0,70...0,80. Чим більше діаметр робочого колеса, тим вище адіабатний ККД
компресора. Механічні втрати в турбокомпресорі враховуються ефективним
ККД турбіни.
Потужність, споживана компресором, кВт

Gs Н ка
Nк  .
ηак
Відносна потужність компресора

δк  N к Ni ,

де Ni – індикаторна потужність циліндрів, підключених до одного

турбокомпресору, кВт.
У турбокомпресорів сучасних суднових дизелів значення к до досягає
величини к=0,25...0,4.
При визначенні потужності газової турбіни, що потрібна для приводу
компресора, необхідно знати кількість газу, яке проходить через турбіну, і
роботу адіабатного розширення одного кілограма газу. Витрата газу через
турбіну більше секундної витрати повітря на значення секунднї витрати палива
і визначається з наступного виразу:

 αG b N bN 
Gг  Gк  Gт   0 i i а  i i  ,
 3600 3600 
де Gт – секундна витрата палива, кг/с.
Робота адіабатного розширення одного кілограма газу в турбіні залежить
від двох параметрів: температури газів перед турбіною і відношення тисків за і
перед нею:

 1kт

k   р  kт 
Н та  т RтTт 1   зт   ,
kт  1   рт  
 
66
де kт – показник адіабати розширення газів в турбіні kт=1,33...1,35;
Rт – газова стала відпрацьованих газів, Rт=0,287 кДж/(кгК);
Тт – температура газів перед турбіною, К;
рзт – тиск газів за газовою турбіною, МПа;
рт – середній тиск газів перед турбіною, МПа.
Тиск газів перед турбіною, що забезпечує баланс потужностей турбіни і
компресора на заданому режимі, може бути визначено з виразу

рзт
рт  kт
.
 Nк kт  1  kт 1
1  
 G R T η К
г т т т Е k т 

В експлуатації співвідношення між рт і рs залежить від технічного стану

компресора, турбіни, газоповітряного тракту. У сучасних МОД і СОД при
хорошому їх технічному стані на номінальному режимі рт=(0,75…0,95)рs.
Тиск газів за турбіною рзт залежить від газодинамічного опору
газовипускної системи. В суднових дизельних установках при наявності у
випускній системі утилізаційного котла і глушника тиск газів за турбіною
зазвичай рзт=0,104...0,107 МПа.
Температуру газів перед турбіною визначають з рівняння теплового
балансу суміші продуктів згорання і надлишкового продувочного повітря.
Потужність, що розвивається газовою турбіною, кВт,

N т  Gг Н та ηт К Е , .

де т – ефективний ККД турбіни.

Ефективний ККД турбіни враховує втрати в сопловому апараті і на
лопатках робочого колеса, втрати, що виникають при подоланні сил тертя в
диску і в підшипниках ротора турбокомпресора, при витоках газу через зазори і
з вихідною швидкістю газу. У турбокомпресорів суднових дизелів
т=0,75...0,85.
Ефективний або загальний ККД турбокомпресора враховує всі втрати в
турбіні і компресорі

ηтк  ηак ηт .

У сучасних суднових дизелів тк=0,7...0,75.

Послідовність розрахунку енергетичного балансу системи наддуву та
приклад цього розрахунку для суднових дизелів надана у таблиці 3.1.
Початкові дані для розрахунку системи наддуву приймаються з розрахунку
робочого циклу.

67
 Таблиця 3.1
Послідовність розрахунку енергетичного балансу системи наддуву
Роз- Результат
№ Найменування параметра, Поз-
мір-
п/п розрахункова формула начення 8RTA82 12V32
ність
1 2 3 4 5 6
Початкові параметри
1. Тиск повітря в компресорі рk МПа 0,315 0,365
тиск і температура навколишнього ро МПа 0,101 0,101
середовища То К 303 303
коефіцієнт надлишку повітря  2,3 1,8
годинна витрата палива Bг кг/год 6246 1269
3
робочий об’єм циліндра Vs м 1,782 0,0322
3
об’єм циліндра в нижній мертвій Vm м 1,911 0,0345
точці
температура і тиск повітря в Тs К 313 315
продувочному ресивері рs МПа 0,312 0,342
тиск, об’єм і температура газів у рbи МПа 0,946 1,227
момент початку випуску з Тbи К 907 1055
3
циліндра Vbи м 1,658 0,0316
температура в кінці процесу Та К 335 330
наповнення
індикаторна потужність дизеля Ni кВт 38276 7600
2. Коефіцієнт втрат тиску в
газоповітряному тракті:
у фільтрі компресора
ф=0,93…0,99 ф 0,99 0,98
у випускному трубопроводі (до
турбіни) T 0,99 0,98
T=0,96…0,99
у випускному трубопроводі (після
турбіни) R 0,99 0,97
R=0,95..0,99
3. Ступінь підвищення тиску в k 3,150 3,688
компресорі
p
k  k
ξ ф p0
4. Тиск газів за турбіною рR МПа 0,102 0,104
p
pR  0
ξR
5. Тиск у випускному компресорі рТ МПа 0,296 0,318
(перед газовою турбіною)
рТ=(0,75…0,96)рs

68
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4 5 6
6. Тиск в циліндрі в кінці фази вільного рн МПа 0,307 0,335
випуску
рн=(0,9…0,98)рs
7. Ступінь зниження тиску газів в турбіні Т 2,876 2,994
ξ ф pт
Т 
pR
8. Теоретично необхідна кількість повітря для G0 кг/кг 14,28 14,28
згорання 1 кг палива (приймається для
палива середнього складу G0=14,28 кг/кг)
9. Коефіцієнт продування а 1,07 1,06
а=1,05…1,25
10. Витрата повітря на двигун Gs кг/с 60,97 9,60
 αG В
Gs  а 0 г
3600
11. Витрата газів через турбіну GТ кг/с 62,71 9,96
В
GТ  Gs  г
3600
12. Показник політропи розширення продуктів m 1,33 1,33
згорання
m=1,30…1,33
13. Температура газів в циліндрі в кінці фази Тн К 686 759
вільного випуску
т 1
 p  т
Т н  Т bи  н 
 рbи 
14. Газова постійна повітря Rs кДж 0,287 0,287
Rs=0,287 кДж/(кмольК) кмоль  К
15. Об’єм циліндра в кінці фази вільного Vн м3 1,911 0,0345
випуску
VнVm
16. Вага газів, що витікають з циліндра за фазу GI кг/с 3,043 0,075
вільного випуску
р V рV 
GI   bи bи  н н  103
 RsТ bи RsТ н 
17. Ваговий коефіцієнт надлишку в 1,16 1,07
продувочного повітря
в=1,05…1,25

69
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4 5 6
18. Геометричний коефіцієнт надлишку г 3,468 3,485
продувочного повітря
рsT0
г  в
р0Ts
19. Питомий об’єм повітря при параметрах р0, Т0 υ0 м3/кг 0,861 0,861
RT
0  s 0 3
р0 10
20. Вага повітря, що поступає в циліндр за GIII кг 7,179 0,130
цикл
Vs г
GIII 
υ0
21. Вага газів і повітря, що витікають з GII кг/с 4,137 0,055
циліндра за фазу змушеного випуску і
продування
GII  GIII  GI
22. Середня температура газів за фазу вільного Т dср К 791 899
випуску
Т bи  Tн
Т dср 
Т
ln bи
Tн
23. Середня температура газів в циліндрі в Т нср К 490 515
період змушеного випуску
Т н  Tа
Т нср 
T
ln н
Tа
24. Середня молярна теплоємність газів за фазу сvd// кДж 22,15 22,73
вільного випуску кмоль  К
20,47  19,26α  1 36  26,5α  1 ср
сvd//   Тd
α α 104 кДж
с //pd
с //pd  8,314  сvd// кмоль  К 30,46 31,05
25. Середня молярна теплоємність газів за фазу сvн// кДж 21,25 21,54
змушеного випуску кмоль  К
20,47  19,26α  1 36  26,5α  1 ср
сvн//   Тн
α α 104 кДж
с  8,314  с
// // с //pн 29,56 29,85
pн vн кмоль  К
26. Середня молярна теплоємність повітря за с /pн кДж 27,82 27,84
фазу змушеного випуску кмоль  К
с /pн  27,575  0,00051Т нср

70
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4 5 6
27. Кількість повітря, що витікає з циліндра за GII/ кг/с 0,470 0,0074
фазу змушеного випуску
G   1
GII/  III a
a
28. Кількість відпрацьованих газів, що GII// кг/с 3,666 0,048
витікають з циліндра при змушеному
випуску
GII//  GII  GII/
29. Середня температура газів перед турбіною ТТ К 620 740
G c T G c T G c T
// ср // //
II pн н
ср / /
II pн н
ср

ТТ  I pd d

G c G c G c
//
I pd
// //
II pн
/ /
II pн

30. Показник адіабати повітря k 1,4 1,4

k=1,4
31. Адіабатна робота стиснення 1 кг повітря в Нk кДж 118,1 137,5
компресорі кг
k  kk-1 
Hk  RsT0  π k  1
k 1  
32. Показник адіабатного розширення газів в kТ 1,36 1,355
турбіні
kТ=1,38…1,35
33. Газова постійна продуктів згорання RТ кДж 0,287 0,287
RТ=Rs кмоль  К
34. Робота газів перед турбіною НТ кДж 164,1 202,5
kт  1kт
 кг
НТ  RтTт 1  π kт 
kт  1  т

 
35. Адіабатний ККД компресора k 0,834 0,805
k=0,75…0,85
36. ККД турбіни Т 0,84 0,814
Т=0,75…0,85
37. Коефіцієнт імпульсності KЕ 1,0 1,0
КЕ=1,0 – для ізобарних систем наддуву;
КЕ=1,0 – для імпульсних систем наддуву
38. Потужність, що потрібна для приводу Nk кВт 8633 1640
компресора
GН
Nk  s k
ηk

71
Закінчення таблиці 3.1
1 2 3 4 5 6
39. Потужність, що розвивається газовою NТ кВт 8638 1641
турбіною
NT  Gт Н т ηт K Е
40. Визначення кількості турбокомпресорів iк од 4 1
Gs
iк  , де Gs mах – максимальна витрата
Gs max
повітря через один турбокомпресор,
Gsmах=20…25 кг/с
41. Відносна потужність турбокомпресора  % 22,6 21,6
N
 k
Nі
42. Порівняння потрібної потужності тк % 0,06 0,02
компресора і потужності газової турбіни,
з погляду виконання умови Nk=Nт
N т  Nк
δ тк 
Nк

72
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:

1. Возницкий И. В. Судовые двигатели внутреннего сгорания. Том I, 2-е

издание, перераб. и доп. / И. В. Возницкий, А. С. Пунда. – М. : Моркнига, 2010.
– 260 с.
2. Конкс Г. А. Мировое судовое дизелестроение : концепции
конструирования, анализ международного опыта / Г. А. Конкс, В. А. Лашко –
М. : Машиностроение, 2005. – 512 с.
3. Логишев И. В. Технология использования топлив в судовых
энергетических установках : учебное пособие / И. В. Логишев, А. А. Голиков,
А. А. Завьялов. – Одесса : ОНМА, 2005. – 116 с.
4. Голиков А. А. Технология использования смазочных материалов в
судовых энергетических установках : учебное пособие / А. А. Голиков, И. В.
Логишев, Е. С. Холчев. – Одесса : ОНМА, 2006. – 140 с.
5. Заблоцкий Ю. В. Рабочий цикл судовых двигателей внутреннего
сгорания. Теория и расчет основных параметров : учебное пособие / Ю. В.
Заблоцкий, С. В. Сагин. – Одесса : НУ «ОМА», 2018. – 108 с.
6. Половинка Э. М. Расчеты судовых дизелей: методическое пособие по
курсовому и дипломному проектированию / Э. М. Половинка. – Одесса: ОНМА, 2007.
– 148 с.

Додаткова:

7. Пахомов Ю. А. Судовые энергетические установки с двигателями

внутреннего сгорания / Ю. А. Пахомов. – М.: ТрансЛит, 2010. – 324 с.
8. Ханмамедов С. А. Нефтяные топлива, используемые в СЭУ :
методическое пособие / С. А. Ханмамедов, Л. Н. Царев. – Одесса : ОГМА, 2002.
– 56 с.
9. Возницкий И. В. Практические рекомендации по смазке судовых
дизелей / И. В. Возницкий. – СПб. : Моркнига, 2007. – 135 с.
10. Возницкий И. В. Судовые двигатели внутреннего сгорания. Том II, 2-е
издание, перераб. и доп. / И. В. Возницкий, А. С. Пунда. – М. : Моркнига, 2010.
– 382 с.

73
ДОДАТКИ

74
 ДОДАТОК 1

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Одеська морська академія»

Розрахунково-графічна робота №1 з дисципліни

Суднові двигуні внутрішнього згоряння
Тема роботи

Розрахунок робочого циклу суднового двигуна

внутрішнього згоряння K98ME MAN-B&W

Виконав:
курсант групи 4101
факультету автоматики НУ «ОМА» Пясковський А.В.
варіант № 38

Керівник:
к.т.н., доцент кафедри СЕУ Мацкевич Д.В.

Одеса – 2019

75
 ДОДАТОК 2

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Одеська морська академія»

Розрахунково-графічна робота №2 з дисципліни

Суднові двигуні внутрішнього згоряння
Тема роботи

Розрахунок енергетичного балансу системи

наддува суднового двигуна внутрішнього згоряння
K98ME MAN-B&W

Виконав:
курсант групи 4101
факультету автоматики НУ «ОМА» Пясковський А.В.
варіант № 38

Керівник:
к.т.н., доцент кафедри СЕУ Мацкевич Д.В.

Одеса – 2019

76