Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Одеська морська академія»

Судномеханічний факультет
Кафедра «Безпека життєдіяльності»

БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ ТА
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

«Електробезпека на борту судна»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Затверджено Вченою Радою

судномеханічного факультету НУ «ОМА»
як методичні вказівки для виконання
практичних робіт з дисципліни «Безпека
людини та охорона навколишнього
середовища» для курсантів (студентів)
спеціальності 271 «Річковий та морський
транспорт»
протокол № 4 від «22» листопада 2016 р.

Одеса - 2017
 УДК 629.5.064.5.-0495+502.17
П18

Укладачі:
доцент кафедри безпеки життєдіяльності, к.т.н. Д. Г. Парменова;
асистент кафедри безпеки життєдіяльності В. І. Крайнова.

Безпека людини та охорона навколишнього середовища.

Електробезпека на борту судна [Текст]: Методичні вказівки до
П18
виконання практичних робіт / Укл. Д. Г. Парменова, В. І. Крайнова –
Одеса: НУ«ОМА», 2017. – 41с.

Методичні вказівки призначені для курсантів (студентів) денної та заочної

форм навчання спеціальностей 271 «Річковий та морський транспорт» та 151
«Автоматизація та комп’ютерно – інтегровані технології» для засвоєння розділу
навчальних дисциплін «Безпека людини та охорона навколишнього
середовища», «Охорона праці та цивільний захист», «Основи охорони праці та
цивільний захист» та «Основи охорони праці» по забезпеченню безпеки праці
при роботі з судновим електрообладнанням.

УДК 629.5.064.5.-0495+502.17

© Національний університет «Одеська морська академія», 2017

 ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….. 5
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ…………………………………………… 7
1. ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ
ЛЮДИНИ І ЙОГО НАСЛІДКИ………………………………………….. 10
1.1. Види впливу електричного струму на людину…………………... 11
1.2. Фактори, що визначають тяжкість і характер наслідків від дії
електричного струму……………………………………………………… 13
1.2.1. Сила струму, рід, частота і напруга струму…………………... 14
1.2.2. Тривалість дії електричного струму на організм людини…… 15
1.2.3. Шлях струму через тіло людини………………………………. 15
1.2.4. Стан здоров'я та опір тіла людини…………………………….. 16
1.2.5. Умови навколишнього середовища…………………………… 17
Контрольні запитання…………………………………………………….. 18
2. ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ 19
2.1. Застосування малих напруг………………………………………... 20
2.2. Контроль і профілактика пошкодженої ізоляції…………………. 20
2.3. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин………. 20
2.4. Застосування сигналізації, блокувань і знаків безпеки………….. 21
2.5. Захисне заземлення і занулення…………………………………… 21
2.5.1. Захисне заземлення…………………………………………….. 21
2.5.2. Крокова напруга………………………………………………... 22
2.5.3. Захисне занулення……………………………………………… 23
2.6. Захисне відключення………………………………………………. 24
2.7. Подвійна ізоляція…………………………………………………... 25
2.8. Застосування колективних та індивідуальних засобів захисту…. 25
Контрольні запитання…………………………………………………….. 27
3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ
ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯМ
ТА ЕЛЕКТРИЧНИМИ МЕРЕЖАМИ………………………………….... 27
Контрольні запитання…………………………………………………….. 29
4. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СУДНОВОГО
ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ……………………………………………….. 29
Контрольні запитання…………………………………………………….. 32

3
5. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З РУЧНИМИ
ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ І ПЕРЕНОСНИМИ ЕЛЕКТРИЧНИМИ 33
СВІТИЛЬНИКАМИ……………………………………………………….
Контрольні запитання…………………………………………………….. 36
6. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АКУМУЛЯТОРІВ……… 37
Контрольні запитання…………………………………………………….. 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 40

4
 ВСТУП

За останні роки в усьому цивілізованому світі стали відзначатися процеси

посилення політичної та громадської активності, пов'язані із зростанням
усвідомлення того, що збереження і зміцнення здоров'я працівників -
найважливішої продуктивної сили суспільства - визначають можливості і темпи
економічного розвитку країни та її національної безпеки, що повинні ставати
основою державної соціальної політики.
Аналіз стану здоров'я працівників свідчить про його суттєве погіршення за
останні роки. Рівень смертності населення працездатного віку від неприродних
причин - нещасних випадків, отруєнь і травм, в тому числі виробничо
обумовлених, в даний час відповідає аналогічним показникам сторічної
давності і майже в 2,5 рази перевищує показники розвинених країн. Смертність
працездатного населення перевищує аналогічний показник по Євросоюзу у 4,5
рази.
Безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів особистості від
впливу негативних факторів.
Безпечна і безаварійна експлуатація систем електропостачання і
споживачів електроенергії вимагає від працівників експлуатаційних
організацій, підприємств і установ неухильного дотримання правил
електробезпеки і норм охорони праці.
Відомо, що електротравми в середньому складають 3% від загального
числа травм, проте високий рівень смертей від них - 12-13% від загального
числа випадків. Результати розслідування нещасних випадків вказують на те,
що в них відсутній елемент випадковості. В основному причинами
електротравм є недооцінка, порушення і навіть ігнорування правил, а іноді і
незнання небезпеки дії електричного струму. Статистика електротравматизму
показує, що кількість смертельних випадків від електротравм становить 8,8 осіб
на 1 млн. жителів країни на рік.
Така сумна статистика склалася через недостатній рівень навчання та
підготовки персоналу в області електробезпеки, численних порушень правил і
норм технічної експлуатації електрообладнання, слабкої пропаганди знань
електробезпеки серед населення не зважаючи на збільшення споживання
електроенергії в побутовій сфері та промисловими підприємствами,.
Питанням електробезпеки на морських суднах також приділяється важливе
значення, оскільки аналіз виробничого травматизму показує, що більшість
нещасних випадків відбувається з організаційних причин, тому при підготовці
5
командного плавсостава необхідно приділяти велику увагу питанням
дотримання вимог техніки безпеки, зокрема електробезпеки, при виконанні
посадових обов’язків. Це відображено у вимогах Міжнародної конвенції про
підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками
(Конвенція ПДНВ 1978 року з поправками) у Розділі VI «Стандарти відносно
функцій, які стосуються надзвичайних ситуацій, техніки безпеки, охорони
судна, медичного догляду та виживання» (таблиця A-VI/1-4 «Специфікація
мінімального стандарту компетентності з питань особистої безпеки та
соціальної відповідальності», компетентність «Дотримання техніки безпеки»).
Також вимоги щодо дотримання техніки безпеки при експлуатації,
обслуговуванні та ремонті електрообладнання сформульовані у таблицях
Розділів II та ІІІ Конвенції ПДНВ 1978 року з поправками.
Методичні вказівки знайомлять курсантів та студентів плавальних
спеціальностей з причинами та наслідками ураження людини електричним
струмом та розглядають заходи безпеки праці, виконання яких дозволять
запобігти нещасних випадків при роботі з електричними мережами та
електричним обладнанням.

6
 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Термін Визначення
1. Напруга дотику Різниця потенціалів двох точок електричного
кола, яких одночасно торкається людина. Якщо
людина одночасно торкається двох провідників
електричного кола, то напруга дотику буде
дорівнювати напрузі джерела.
2. Тимчасова Електрична мережа, що встановлюється і
електромережа експлуатована в період ремонту або будівництва
судна і що демонтується після виконання робіт.
3. Деталі заземлення на Стандартизовані металеві конструкції (стійки,
корпус судна планки, шпильки), що встановлюються на корпусі
судна приваркой і призначені для підключення
перемичок (провідників) заземлення
електрообладнання і кабелю.
4. Подвійна ізоляція Сукупність робочого і захисного (додаткової)
електроприймача ізоляції, при якій доступні дотику частини
електроприймача не набувають небезпечної
напруги при пошкодженні тільки робочої або
захисної (додаткової) ізоляції.
5. Заземлюючий Сукупність заземлювачів і заземлюючих
пристрій провідників.
6. Заземлювач Провідник (електрод) чи сукупність металево
з'єднаних між собою провідників (електродів), що
знаходяться в зіткненні з землею.
7. Заземлюючий Металевий провідник, який з'єднує заземлюючи
провідник частини електроустановки з заземлювачем.
8. Заземлена нейтраль Нейтраль генератора або трансформатора,
приєднана до заземлювального пристрою
безпосередньо або через малий опір (наприклад,
через трансформатори струму).

9. Заземлення частини Навмисне електричне з'єднання не токопровідної

електроустановки частини електроустановки з заземлювальним
пристроєм (корпусом судна або елементами його
конструкцій).
7
10. Захисне заземлення Навмисне електричне з'єднання з землею або її
еквівалентом металевих не токопровідних частин
електроустановки, які можуть опинитися під
напругою.
11. Замикання на Випадкове електричне з'єднання токопровідних
корпус частини з металевими не токопровідними
частинами електроустановки.
12. Захисне Автоматичне відключення всіх фаз (полюсів)
відключення ділянки мережі, що забезпечує безпечні для
електроустановки людини поєднання струму і часу його
проходження при замиканнях на корпус або
зниженні рівня ізоляції нижче певного значення.
13. Ізольована нейтраль Нейтраль генератора або трансформатора не
приєднана до заземлюючого пристрою або
приєднана до нього через прилади сигналізації,
вимірювання, заземлюючі дугогасні реактори і
подібні пристрої мають великий опір.
14. Нульовий захисний Провідник, що з'єднує заземлюючи частини
провідник електроустановок з глухозаземленою нейтраллю
генератора або трансформатора, в системі
трифазного струму.
15. Захисне занулення Навмисне з'єднання корпусів електроустановок з
нульовим проводом, що йде від заземленої
нейтралі джерела струму. Принцип дії занулення
- перетворення замикання на корпус в однофазне
коротке замикання, при якому спрацьовує захист
(плавкі запобіжники, автомати), і
електроустановка відключається. Зануленню
підлягають практично всі верстати, електричні
двигуни, цехові металеві світильники тощо.

16. Крокова напруга Різниця електричних потенціалів двох точок на

поверхні землі, на яких одночасно (двома ногами)
стоїть конкретна людина.
17. Загальне тимчасове Сукупність РЩ, мереж, світильників,
електричне освітлення призначених для освітлення внутрішніх
приміщень і відкритих палуб судна на період його
8
 ремонту або спорудження.
18. Робоче заземлення Постійне або тимчасове заземлення однієї або
декількох точок електричної мережі, що
забезпечує роботу електротехнічних пристроїв в
нормальних або аварійних режимах
19. Опір Відношення напруги на заземлювальному
заземлювального пристрої до струму, який стікає із заземлювача в
пристрою землю.
20. Посилена ізоляція Поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує таку ж
ступінь захисту від ураження електричним
струмом, як і подвійна ізоляція.
21. Штатна Електромережа стаціонарно змонтована на судні,
електромережа що використовується при його експлуатації.
22. Електробезпека Система організаційних і технічних заходів і
засобів, що забезпечують захист людей від
шкідливого впливу електричного струму,
електричної дуги, електромагнітного поля і
статичної електрики.
23. Електрозахисні Переносні і транспортовані вироби, що служать
засоби для захисту людей, які працюють з
електроустановками, від ураження електричним
струмом, від впливу електричної дуги і
електромагнітного поля.
25. Електрична Сукупність машин, апаратів, ліній, і допоміжного
установка обладнання (разом з приміщеннями, в яких вони
встановлені), призначених для виробництва,
трансформації, передачі і розподілу
електроенергії.

9
 1. ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ
ЛЮДИНИ І ЙОГО НАСЛІДКИ

З електрикою кожен з нас має справу практично щодня, тому знання основ
електробезпеки необхідно як для виробничої діяльності, так і в побуті.
Електробезпека - один з видів захисту від негативних впливів на
життєдіяльність. Вона забезпечується системою організаційних і технічних
заходів і засобів, що здійснюють захист людей від шкідливого і небезпечного
впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля або
статичної електрики. Ці заходи і засоби повинні відповідати вимогам
нормативно-технічних документів, національних стандартів і правил, що
регламентують захисні заходи електробезпеки. Тобто, електробезпека повинна
забезпечувати такий захист людини від негативних впливів, при якій не були б
перевищені параметри стійкості його організму при збереженні працездатності.
Електротравма - це травма, викликана впливом електричного струму або
електричної дуги.
Електротравматизм - це явище, що характеризується сукупністю
електротравм.
Електрозахисні засоби - це стерпні і транспортовані вироби, службовці для
захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним
струмом, від впливу електричної дуги або електромагнітного поля.
Ступінь впливу залежить від різних чинників:
- роду (змінний або постійний) і величини напруги і струму;
- частоти електричного струму;
- шляху проходження струму через людину або домашню тварину;
- тривалості впливу електричного струму або електромагнітних полів;
- умов зовнішнього середовища.
Небезпечний і шкідливий вплив електричного струму, електричної дуги,
електромагнітних полів, статичної електрики проявляється у вигляді
електротравм та професійних захворювань.
При протіканні електричного струму через організм людини виникає
небезпека ураження його окремих органів або організму в цілому. Вражаючий
струм, проходячи через організм людини, може зумовити патофізіологічний
вплив або викликати травму.

10
 1.1. Види впливу електричного струму на людину

Проходячи через організм людини, електричний струм надає термічний,

електролітичний, механічний і біологічний вплив.
Термічний вплив струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла,
нагріванні кровоносних судин і лімфатичних вузлів, нервових закінчень, серця
та інших органів, викликаючи в них функціональні розлади (тобто розлади
специфічної діяльності органів).
Електролітичнй вплив струму є особливим специфічним процесом і
виражається в електролітичному розкладанні органічних рідин, в тому числі
крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.
Механічний вплив струму проявляється у виникненні значного тиску в
кровоносних судинах і тканинах організму при випаровуванні крові та іншої
рідини, а також в зміщенні і механічній напрузі їх під впливом
електродинамічних сил. При цьому можуть відбутися важкі ушкодження різних
тканин і судин.
Біологічний вплив електричного струму на організм людини
проявляється в роздратуванні внутрішніх біоелектричних процесів, що
протікають в нормально чинному організмі і найтіснішим чином пов'язан з його
життєвими функціями.
Електричний струм, як небезпечний вражаючий фактор, визначає ступінь
фізіологічного впливу на людину.
Залежно від цього впливу розрізняють:
• відчутний струм - це електричний струм, який викликає при
проходженні через організм відчутні подразнення;
• невідпускаючий струм - це електричний струм, який викликає при
проходженні через людину непереборні судомні скорочення м'язів руки, у яку
затиснутий провідник;
• фібрілляційний струм - це електричний струм, який викликає при
проходженні через організм фібриляцію (зупинку) серця. Зовні фібриляція
проявляється в тому, що пропадає пульс, з'являється синюшність, застій крові і
набряки. Точно такі ж ознаки мають інші серйозні поразки - параліч серця з
незворотною його зупинкою. Однак остаточний висновок про смерть може
зробити тільки лікар.
Різноманіття впливів електричного струму нерідко призводить до різних
електротравма, які умовно можна звести до двох видів: місцева і загальна
електротравма (електричний удар).
11
 Місцеві електротравми - це чітко виражені місцеві пошкодження тканин
організму, викликані впливом електричного струму (струмовий або контактний
опік), а також під впливом електричної дуги на тіло (дуговий опік). У першому
випадку опік виникає як наслідок перетворення енергії електричного струму в
теплову енергію і є порівняно легким (почервоніння шкіри, утворення пухирів).
Опіки, викликані електричною дугою носять, як правило, важкий характер
(омертвіння ураженої ділянки шкіри, обвуглювання і згоряння тканин). Опіки
складають дві третини всіх електротравм, при чому багато з них
супроводжуються іншими видами пошкоджень. При напрузі до 1000 В в
основному обгорає тканина в місці контакту з токопровідною частиною, а при
напрузі вище 1000 В дугою уражаються великі ділянки тіла. У всіх випадках
опіки струмом і дугою проникають у тканини, важко виліковуються і можуть
викликати важку опікову хворобу.
Електричні знаки - це чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого
кольору діаметром 1-5 мм на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму.
Електричні знаки виникають при щільному контакті з токопровідними
частинами, вони безболісні і мають вигляд плям сірого чи блідо жовтого
кольору, які згодом тверднуть, так як шкіра в цьому місці мертвіє. Бувають
знаки з малюнком блискавки або струмопровідних частин, яких торкнувся
потерпілий. Знаки з'являються майже у кожного п'ятого потерпілого.
Пошкодження шкіри, як правило, виліковується і поступово проходять,
лікування їх закінчується, як правило, сприятливо.
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших
частинок металу, що розплавилися або випарувалися під дією електричної дуги.
Шкірний покрив стає жорстким, болісно напруженим. Металізація шкіри
супроводжує десяту частину електротравм.
Зазвичай з плином часу хвора шкіра сходить, уражена ділянка набуває
нормального вигляду, хворобливі відчуття зникають.
Механічні ушкодження є наслідком різких мимовільних судомних
скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини. В
результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин і нервової
тканини, вивихи суглобів і навіть переломи кісток. Механічні ушкодження
виникають дуже рідко.
Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає в
результаті впливу потужного потоку ультрафіолетових променів електричної
дуги. Зазвичай хвороба триває кілька днів. У разі поразки рогової оболонки
очей лікування виявляється більш складним і тривалим.
12
 Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним
струмом, що проходить через нього, та супроводжується мимовільними
судорожними скороченнями м'язів. Результат ураження електричним струмом
може обмежитися відчуттям страху, судомою і прискореним серцебиттям без
серйозних наслідків. Найчастіше бувають важкі наслідки, а нерідко і смерть. У
всіх випадках виникає загроза ураження серця, тому що воно дуже чутливе і
найбільш вразливе до електричного струму. Загроза особливо сильна, коли
впливу струму піддавалася ліва половина тіла (ліва рука, ліва нога).
Розрізняють такі чотири ступені ударів:
I - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;
II - судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженим
диханням і роботою серця;
III - втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або подиху (або
того й іншого разом);
IV - клінічна смерть, тобто, є відсутність дихання і кровообігу.

1.2. Фактори, що визначають тяжкість і характер наслідків від дії

електричного струму

Характер і наслідки ураження людини електричним струмом залежать від

ряду факторів (рисунок 1.1)

Рисунок 1.1.

13
 1.2.1. Сила струму, рід, частота і напруга струму
Розглянемо характер впливу на організм людини електричного струму з
різними параметрами.
Сила струму, що проходить через людину, є визначальним фактором при
результаті поразки. Електричні струми можна умовно класифікувати в
залежності від їх величини, роду і характеру фізіологічного впливу на людину
(таблиця 1.1).

Таблиця 1.1. Класифікація сили струму за величиною, родом і характером

фізіологічної дії на людину

Сила струму, мА Змінний струм (50 Гц) Постійний струм

«Неминучий» струм, Посилене нагрівання
руки насилу рук
80-10 відриваються від
поверхні, відчувається
сильний біль
Параліч м'язової Незначне скорочення
20-25 системи (неможливо м'язів рук
відірвати руки)
50-80 Параліч дихання «Неминучий» ток
90-100 Параліч серця Параліч дихання
!!!Струм силою 100мА - смертельний для людини!!!
Фібриляція (хаотичне Фібриляція (при силі
более 100 скорочення серцевого струму більше 500мА)
м'яза)

Змінний струм більш небезпечний, ніж постійний, однак при високій

напрузі (більше 500 В) небезпечніший стає постійний струм. Найбільш
небезпечний частотний діапазон змінного струму від 20 до 100 Гц. Основна
маса промислового обладнання працює на частоті 50 Гц, що входить в цей
небезпечний діапазон. Високочастотні струми менш небезпечні. Струми
високої частоти можуть викликати лише поверхневі опіки, так як вони
поширюються тільки по поверхні тіла. Небезпека ураження людини
електрострумом зростає при збільшенні напруги до 200 В, не підвищується при
напрузі від 200 до 500 В і знову різко збільшується зі зростанням напруги понад
500 В.
14
 У практиці експлуатації суднового електрообладнання при визначенні
захисних заходів користуються рекомендованою класифікацією
електроустановок: напругою до 1000 В і понад 1000 В.

1.2.2. Тривалість дії електричного струму на організм людини

Тяжкість ураження людини пропорційна силі струму, що пройшов через її
тіло. Час безпечного впливу постійного струму дорівнює 0,05 с. Струм силою
понад 50 мА може смертельно травмувати людину при тривалості впливу 0,1 с.
Струм 100 мА і більш є смертельним для людини, викликаючи зупинку серця
або виникнення фібриляції.

1.2.3. Шлях струму через тіло людини

Ступінь ураження людини електричним струмом залежить і від шляху
струму через його організм, тобто від положення точок входу і виходу струму
(рисунок 1.2). Поразка людини електрострумом можливо в тому випадку, якщо
вона доторкнеться не менше ніж до двох точок ланцюга, між якими існує
електричний потенціал. У цьому випадку говорять, що електричний ланцюг
замкнутий через тіло людини.
Найбільш часті в практиці варіанти 1, 2, 5, 6, 7, показані на рисунку 1.2:
- щлях «рука - рука» - людина торкається двома руками до токопровідних
проводів або частин обладнання, що знаходяться під напругою. У цьому
випадку рух струму йде від однієї руки до іншої через легені і серце;
- шлях «рука - ноги» - людина стоїть двома ногами на землі і торкається
однією рукою до джерела струму. Струм проходить через легені і, можливо,
через серце;
- шлях «нога - нога» - людина стоїть обома ногами на землі в зоні стікання
на землю струму від несправного електрообладнання, виконує в даному
випадку роль заземлювача. Земля в радіусі до 20 м отримує потенціал напруги,
який зменшується з віддаленням від заземлювача. Кожна з ніг людини отримує
різний потенціал напруги, який визначається віддаленістю від несправного
електрообладнання. В результаті виникає електричний ланцюг «нога - нога»,
напруга в якій називають кроковим;
- дотик головою до токопровідних частин може створити ланцюг, де шлях
струму буде «голова - руки» або «голова - ноги».
Найбільш небезпечними є ті варіанти, при реалізації яких в зону ураження
потрапляють життєво важливі системи організму, - головний мозок, серце,

15
легені. Це ланцюга: «голова - рука», «голова - ноги», «руки - ноги», «рука -
рука».

Рисунок 1.2. Варіанти шляхів проходження електричного струму через тіло

людини:
1 - «рука - рука»; 2 - «рука - ноги»; 3 - «рука - нога»; 4 - «обидві руки -
обидві ноги»; 5 - «нога - нога»; 6 - «голова - ноги»; 7 - «голова - рука»; 8 -
«голова - нога»

1.2.4. Стан здоров'я та опір тіла людини

Низький електричний опір організму сприяє більш тяжким наслідкам
ураження. Електричний опір тіла людини знижується внаслідок несприятливих
фізіологічних і психологічних станів (стомлення, захворювання, алкогольне
сп'яніння, голод, емоційне збудження).
Загальний електричний опір людського організму підсумовується з опорів
кожної ділянки тіла, розташованого на шляху проходження струму. Кожна
ділянка має свій опір. Найбільш електроопір має верхній роговий шар шкіри в
сухому стані (від 3000 до 10000 Ом), в якому відсутні нервові закінчення і
кровоносні судини. Опір тканин внутрішніх органів людини невеликий і
знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом. При зволоженні і пошкодженні шкіри
її електричний опір значно зменшується. У зв'язку з цим за розрахункову
середню величину електричного опору організму людини домовилися
приймати 1000 Ом. При електропробої зовнішнього шару шкіри повний опір

16
тіла людини значно знижується і опір шкіри падає тим швидше, чим довший
процес протікання струму.

1.2.5. Умови навколишнього середовища

Умови навколишнього середовища так само можуть підвищувати або
послаблювати небезпеку ураження людини електричним струмом. Так, в
приміщеннях з високою температурою і відносною вологістю повітря, наслідки
ураження можуть бути важкими, оскільки значне потовиділення для
підтримання теплового балансу між організмом і навколишнім середовищем
призводить до зменшення опору тіла людини.
З огляду на це Правилами техніки безпеки на суднах морського флоту усі
приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електрострумом
поділяються на три категорії:
Приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю
однієї з наступних умов:
- вогкості, коли відносна вологість тривалий час перевищує 75% (до групи
сирих відносять всі житлові та громадські суднові приміщення);
- високої температури (жаркими називають приміщення, в яких
температура повітря тривалий час перевищує + 35° С);
- токопровідного пилу, коли за умовами технологічного процесу
виділяється пил (вугільний, металевий та ін.), який проводить електрострум;
- токопровідних палуб (металевих, залізобетонних і т.п.);
- можливості одночасного дотику людиною металевих частин обладнання,
що мають безпосередній контакт з корпусом судна і металевих корпусів
електрообладнання.
Особливо небезпечні приміщення, які характеризуються наявністю
одного з трьох умов, що створюють особливу небезпеку:
- особливої вогкості, коли відносна вологість повітря близька до 100%
(борту, переділки палуб, предмети покриті вологою, камбузи, пральні і т.і.);
- хімічно активне середовище, тобто наявность у повітрі агресивних парів
або газів, які руйнують ізоляцію і токопровідні частини електрообладнання;
- одночасна наявність двох або більше умов у приміщеннях з підвищеною
небезпекою.
Приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови
розглянутих вище двох категорій.
Ряд нормативних документів виділяють в окрему групу робіт в особливих
несприятливих умовах (у судинах, апаратах, котлах та ін. металевих ємностях з
17
обмеженою можливістю переміщення і виходу оператора). Небезпека ураження
електричним струмом, а значить, і вимоги безпеки в цих умовах вищі, ніж в
особливо небезпечних приміщеннях. Умови виконання робіт висувають певні
вимоги до мережі живлення і стану ізоляції таких споживачів, як
електроінструмент, світильники місцевого освітлення, переносні світильники
тощо. Так, в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних
приміщеннях такі споживачі повинні одержувати живлення від джерела
напругою не вище 50 В, а в особливо несприятливих умовах - не більше 12 В.

Контрольні запитання
1. Що таке електробезпека?
2. Перерахувати види впливу електричного струму на людину та коротко
охарактеризуйте їх.
3. Як класифікується електричний струм за ступенем фізіологічного
впливу на людину?
4. Що таке електричний удар та як він класифікується за ступенями?
5. Від яких факторів залежіть тяжкість і характер наслідків від дії
електричного струму?
6. Опішить як залежить характер впливу на організм людини,
електричного струму з різними параметрами.
7. Як впливає на організм людини тривалість дії електричного струму?
8. Опішить шляхи струму через тіло людини. Які з них найбільш
небезпечні та поясніть чому?
9. На які категорії поділяються суднові приміщення за ступенем небезпеки
ураження людей електрострумом? Охарактеризуйте їх.

18
 2. ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

Залежно від виду електроустановки, номінальної напруги, режиму

нейтрали, умов середовища приміщення і доступності електропостачання
необхідно застосовувати певний комплекс необхідних захисних заходів, що
створюють достатню безпеку, яка дуже рідко може бути забезпечена єдиною
мірою.
Безпека повинна забезпечуватися шляхом:
- застосування малих напруг;
- застосування належної ізоляції, а в окремих випадках - підвищеної;
- застосування подвійної ізоляції;
- дотримання відповідних відстаней до токопровідних частин або шляхом
закриття, огородження токопровідних частин (захист від випадкового дотику);
- контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;
- застосування блокування апаратів і захисних пристроїв для запобігання
помилкових операцій і доступу до токопровідних частин;
- надійного і швидкодіючого автоматичного відключення частин
електрообладнання, які випадково опинилися під напругою, і пошкоджених
ділянок мережі, в тому числі захисного відключення;
- заземлення або занулення корпусів електроустаткування і елементів
електроустановок, які можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження
ізоляції;
- вирівнювання потенціалів;
- застосування розділових трансформаторів;
- застосування напруг 42 В і нижче змінного струму частотою 50 Гц і 110 В
і нижче постійного струму;
- застосування сигналізації, яка попереджає;
- попереджувальних написів та плакатів;
- застосування пристроїв, що знижують напруженість електричних полів;
- використання засобів захисту і пристосувань, в тому числі для захисту від
впливу електричного поля в електроустановках, у яких його напруженість
перевищує допустимі норми.

19
 2.1. Застосування малих напруг

Ефективним засобом захисту від ураження електричним струмом є

застосування малих напруг (12-42 В), що особливо важливо для переносних
світильників і для місцевого освітлення в особливо небезпечних приміщеннях,
а також у зовнішніх приміщеннях електроустановок. Джерелом малої напруги
можуть бути батареї гальванічних елементів, акумулятори, випрямні установки,
перетворювачі частоти та знижувальні трансформатори 220/12 та 36 В.

2.2. Контроль і профілактика пошкодженої ізоляції

Контроль ізоляції - це вимір її активного або омічного опору з метою

виявлення дефектів і попередження замикання на землю і коротких замикань.
Стан ізоляції значною мірою визначає ступінь безпеки експлуатації
електроустановок.
Періодичний контроль ізоляції - здійснюється періодично шляхом
вимірювання її опору при прийманні електроустановки після монтажу в
терміни, встановлені правилами, або у разі виявлення дефектів. Вимірювання,
згідно з правилами, має проводитися на відключеній установці.

2.3. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин

Дотик до токопровідних частин завжди може бути небезпечним. В

електроустановках напругою до 1000 В застосування ізольованих проводів вже
забезпечує достатній захист від напруги при дотику до них. Щоб виключити
можливість дотику або небезпечного наближення до неізольованих
токопровідних частин, повинна бути забезпечена недоступність за допомогою
огорожі; блокування; розташуванням токопровідних частин в недоступному
місці.
Огородження повинні бути міцними і вогнетривкими тому виконують
його, як правило, з суцільних металевих листів або сіток з розміром вічок не
більше 2525 мм. Можливі змішані огорожі - з сіток суцільного листа.
Огородження виконують так, щоб їх можна було зняти або відкрити тільки за
допомогою ключів або інструментів.

20
 2.4. Застосування сигналізації, блокувань і знаків безпеки

Блокування застосовуються в електроустановках, в яких часто проводяться

роботи на огороджувальних токопровідних частинах.
Блокуванням називаються автоматичні пристрої, за допомогою яких
перегороджується шлях в небезпечну зону, запобігають неправильним,
небезпечним для людини діям та здійснюють перемикання комутаційної
апаратури. Робочими елементами блокування можуть бути механічні
пристосування - стопори, засувки, фігурні вирізи (механічні блокування), блок-
контакти, що діють на розрив електричного кола (електричні),
електромагнітний ключ, дозволяє або забороняє включення комутаційної
апаратури (електромагнітні).

2.5. Захисне заземлення і занулення

2.5.1. Захисне заземлення

Згідно з Правилами Регістру, з метою поліпшення умов електробезпеки на
морських суднах передбачаються обов'язкові захисні заземлення стаціонарного,
пересувного і переносного електрообладнання.
Захисне заземлення - це навмисне з'єднання з землею за допомогою
пристрою заземлення металевих не токопровідних частин обладнання, які
можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції
електроустановки.
Заземленню підлягають усі не токопровідні металеві частини суднового
електрообладнання, які внаслідок пошкодження ізоляції можуть опинитися під
напругою. Дотик до металевих частин обладнання, які опинилися під напругою
і не мають безпосереднього контакту із землею, також небезпечно як і дотик до
неізольованих струмоведучих частини ланцюга (фаз). Призначення заземлення
- знизити напругу, обумовлене «замиканням на корпус», до безпечного рівня і
попередити ураження людини електрострумом.
На суднах мають бути заземлені корпуси електричних машин, їх
пускорегулююча апаратура, корпуси трансформаторів, металорізальних
верстатів, розподільних пристроїв, кожухи рубильників, комутаційна і захисна
апаратура, світильники, вимірювальна апаратура і прилади управління судном,
металеві оболонки кабелів, ручний електроінструмент, що не забезпечений
подвійною ізоляцією, призначений для роботи при напрузі вище 24В
постійного і 12В змінного струму. Пристроєм заземлення називають сукупність
21
металевого заземлювача, що знаходиться у безпосередньому контакті з із
землею або її еквівалентом (корпусом судна), і заземлюючих проводів, що
з'єднують пристрій заземлювачів і металевих частин електроустаткування.
Заземлюючі з'єднання виконуються з міді або іншого немагнітного
еквівалентного їй металу.
Правилами Регістру визначається перетин заземлюючих проводів у
залежності від потужності електрогенераторів. Мінімальний перетин
заземлюючого проводу від 2,5 мм2 (для дрібних приладів) до 4 мм2.
Сила струму, що проходить через тіло людини, визначається опором
захисного заземлення: чим менше опір заземлення, тим нижче ця величина,
тобто ймовірність ураження електрострумом знижується. Опір захисного
заземлення нормується. Так, для установок напругою до 1000 В воно не
повинно перевищувати 4 Ом, в установках напругою понад 1000 В з малими
струмами замикання на Землю і без компенсації ємнісних струмів - не більше
10 Ом і т.д.
Розрахунок і нормування опорів заземлюючих пристроїв проводиться
виходячи з умов безпеки при випадковому дотику людини до обладнання, що
опинилася під напругою.

2.5.2. Крокова напруга

Крокова напруга (напруга кроку) - це напруга між двома точками на
поверхні землі або на підлозі, яка проводить струм, що знаходяться на відстані
1м одна від одної (стосовно людини), яка розглядається як довжина кроку
людини.
В процесі заводських ремонтів (на судноремонтних заводах, верфях)
електропостачання суден іноді здійснюється з берега. У разі пошкодження
ізоляції і замикання дротів живлення на землю на певній відстані від місця
замикання може виникнути небезпечна для людини різниця потенціалів. Крім
того, небезпечне для життя людини розтікання струму на поверхні ґрунту
відбувається також у місці контакту із землею штатних заземлювачів. Простір
навколо заземлювача, де виявляється помітний електричний потенціал відтоку,
що стікає з заземлювача, називають зоною розтікання.
Величина електричного потенціалу змінюється обернено пропорційно
відстані. Людина, яка випадково опинилася в зоні розтікання струму,
наражається на небезпеку, якщо вона зробить нормальний крок (0,8 м) в
напрямку до заземлювачів або від нього.

22
 Практично максимальна відстань розтікання струму від одиночного
зосередженого заземлювача не перевищує 20 м, тобто на відстані більше 20 м
від заземлювача падіння напруги в шарах землі від струму вже практично не
виявляється тобто потенціал, умовно, можна вважати рівним нулю.
Напруга (В), що виникає на поверхні ґрунту між двома точками ланцюга
струму, які знаходяться одна від одної на відстані кроку (≈0,8 м) і на яких
одночасно стоїть конкретна людина, називають кроковою напругою.
З метою запобігання уражень кроковою напругою необхідно виконати
наступні рекомендації: без діелектричного взуття (гумові боти, калоші) не
можна підходити близько (8...10 м) до лежачих на ґрунті проводів, що
знаходяться під напругою; з небезпечної зони розтікання струму необхідно
виходити, не роблячи нормальних кроків, тобто треба рухатися боком з
зімкнутими ступнями, переступаючи з носка на п'яти.
Підключення суднової мережі до берегової має здійснюватися відповідно
до Правил з електробезпеки при електропостачанні суден, що ремонтуються, і
спеціальними портовими або заводськими інструкціями.

2.5.3. Захисне занулення

Захисне заземлення в електричних ланцюгах із заземленою нейтраллю не
завжди може забезпечити безпеку їх експлуатації, так як величина аварійного
струму, який перейшов на корпус у разі пробою ізоляції, може не викликати
миттєвого спрацьовування плавких запобіжників через опір (хоч і незначного)
заземлювача. Таким чином, протягом деякого часу, цілком достатнього для
ураження струмом, корпус обладнання, до якого випадково доторкнулася
людина, буде знаходитися під напругою до тих пір, поки його не відключать
вручну. Тому у таких установках замість заземлення застосовується інший вид
захисту - занулення.
Занулення - навмисне електричне з'єднання нейтральної провідної
частини (нейтрального провідника) в електроустановці до 1 кВ із заземленою
нейтраллю трансформатора на підстанції.
Нульовий захисний провідник - це провідник в електроустановці до 1 кВ,
призначений для цілей безпеки і з'єднує відкриті провідні частини у споживача
із пристроєм заземлення.
Зануленням називають приєднання корпусів та інших металевих частин
електроустаткування, зазвичай які не знаходяться під напругою, до
неодноразово заземленого нульового проводу мережі живлення. Введення в

23
схему нульового проводу збільшує струм, що протікає через захисний пристрій
і забезпечує його спрацьовування.
Принцип дії занулення - перетворення замикання на корпус в однофазне
коротке замикання (тобто замикання між фазним і нульовим захисним
провідником) з метою викликати великий струм короткого замикання, здатний
забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити
пошкоджену електроустановку від мережі живлення. Таким захистом є плавкі
запобіжники або автомати максимального струму.
У разі замикання на корпус при пробої ізоляції між фазовим і нульовим
захисним провідником пройде струм короткого замикання під впливом якого,
безумовно, розплавляться запобіжники і припиниться подача електроенергії на
пошкоджений об'єкт. В установках з заземленою нейтраллю провідність
нульового проводу повинна бути не менше половини провідності фазового.
Слід зазначити проте, що, оскільки Правилами Регістру заборонено
застосування на суднах систем змінного трифазного струму із заземленою
нейтраллю, занулення знайшло застосування тільки на берегових
підприємствах морського транспорту.

2.6. Захисне відключення

Захисне відключення застосовується у випадках, якщо пристрій

заземлення представляє певні труднощі (наприклад, в пересувних установках,
ручних електроінструментах та ін.), А також, коли висока ймовірність
випадкового дотику людей до струмоведучих частин. Крім того, захисні
автоматичні пристрої гарантують швидке відключення аварійної ділянки
ланцюга при зміні в ній деяких електричних параметрів: напруги на корпусі
відносно Землі, струму замикання на Землю, напруги фаз відносно Землі,
струму нульової послідовності і т.д.
Основні вимоги до захисного відключення:
- швидкодія - тривалість відключення пошкодженої ділянки мережі
повинна бути не більше 0,2 с. Час відключення складається з часу роботи
захисту (0,01-0,02 c) та свого часу, який відключає комутаційний апарат (0,01 c
для автомата з електромагнітним розчеплювачем, 0,2 c для автомата з тепловим
розчеплювачем);
- надійність відсутності відмов, помилкових спрацьовувань.
Захисне відключення застосовують як:

24
 - доповнення до занулення в пересувних електроустановках напругою до
1000 В для відключення електроустаткування, віддаленого від джерела
живлення;
- в електрифікованому інструменті як доповнення до захисного заземлення
або занулення.

2.7. Подвійна ізоляція

Подвійна ізоляція означає застосування, крім основної ізоляції

струмоведучих частин, ще одного шару ізоляції, який ізолює людину від
металевих не токопровідних частин, які можуть випадково виявитися під
напругою. Подвійна ізоляція здійснюється шляхом покриття металевих
корпусів і рукояток електроустаткування шаром електроізоляційного матеріалу.
Область застосування подвійної ізоляції обмежується
електроустаткуванням невеликої потужності - електрифікованим ручним
інструментом, побутовими приладами та ручними електричними лампами.

2.8. Застосування колективних та індивідуальних засобів захисту

В процесі експлуатації електроустановок нерідко виникають умови, при

яких навіть найсучасніше конструктивне виконання їх, не забезпечує безпеку
працюючого. У цьому випадку потрібно застосування спеціальних засобів
захисту приладів, апаратів, переносних і перевізних пристосувань і пристроїв,
що служать для захисту персоналу, що працює в електроустановках, від
ураження електричним струмом, електричного поля, продуктів горіння, падіння
з висоти і т.д. Ці засоби не є конструктивними частинами електроустановок;
вони доповнюють огорожі, блокування, сигналізацію, заземлення, занулення і
інші стаціонарні захисні пристрої.
При роботі з електроустановками використовуються:
- засоби захисту від ураження електричним струмом (електрозахисні
засоби);
- засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) (засоби захисту голови, очей і
обличчя, рук, органів дихання, від падіння з висоти, захисний спеціальний
одяг);
- засоби, захисту від електричних полів підвищеної напруженості,
колективні та індивідуальні (в електроустановках напругою 330 кВ і вище).
До електрозахисних засобів належать:
25
 - ізолюючі штанги всіх видів;
- ізолюючі кліщі;
- покажчики напруги;
- сигналізатори наявності напруги індивідуальні та стаціонарні;
- пристрої і пристосування для забезпечення безпеки робіт при вимірах і
випробуваннях в електроустановках (покажчики напруги для перевірки збігу
фаз, кліщі електровимірювальні, пристрої для проколу кабелю);
- діелектричні рукавички, калоші, боти;
- діелектричні килими та ізолювальні підставки;
- захисні огородження (щити і ширми);
- ізолюючі накладки і ковпаки;
- ручний ізолюючий інструмент;
- переносні заземлення;
- плакати і знаки безпеки;
- спеціальні засоби захисту, пристрої та ізолюючі пристосування для робіт
під напругою в електроустановках напругою 110 кВ і вище;
- гнучкі ізолюючі покриття і накладки для робіт під напругою в
електроустановках напругою до 1000 В;
- сходи приставні й драбини ізолюючі склопластикові.
Огороджувальні електрозахисні засоби - призначені для тимчасового
огородження струмоведучих частин, до яких можливий випадковий дотик або
наближення на небезпечну відстань, а також для попередження помилкових
операцій з комутаційними апаратами.
До них відносяться тимчасові переносні огорожі - щити і огорожі,
ізолюючі накладки, тимчасові переносні заземлення і попереджувальні плакати.
Запобіжні засоби захисту призначені для індивідуального захисту
працюючого від шкідливих впливів неелектричних факторів - світлових,
теплових і механічних, а також від продуктів горіння і падіння з висоти.
Крім перерахованих засобів захисту в електроустановках застосовуються
такі ЗІЗ:
- засоби захисту голови (каски захисні);
- засоби захисту очей і обличчя (окуляри і щитки захисні);
- засоби захисту органів дихання (протигази і респіратори);
- засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);
- засоби захисту від падіння з висоти (пояса запобіжні і канати
страхувальні);
- одяг спеціальний захисний (комплекти для захисту від електричної дуги).
26
 Контрольні запитання
1. Якими шляхами забезпечується електробезпека?
2. Опишіть сутність застосування малих напруг, контроль і профілактики
пошкодженої ізоляції. Як забезпечується захист від випадкового дотику до
струмоведучих частин?
3. Перерахувати робочі елементи блокування та поясніть у яких випадках
вони використовуються.
4. Що таке захисне заземлення та як його здійснюють на суднах?
5. Що таке крокова напруга та як запобігти уражень кроковою напругою?
6. Що таке занулення та у чому полягає принцип дії занулення?
7. Що таке захисне відключення та яким вимогам воно повинно
відповідати?
8. Чим обмежується застосування подвійної ізоляції?
9. Які засоби захисту використовуються при роботі з електроустановками?
10. Перерахувати колективні засоби захисту від ураження електричним
струмом.
11. Перерахувати індивідуальні засоби захисту від ураження електричним
струмом.

3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ З ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯМ ТА
ЕЛЕКТРИЧНИМИ МЕРЕЖАМИ

Роботи в електроустановках проводяться за нарядами – допусками до

роботи (Рermit to work), за розпорядженнями або переліками робіт, які
виконуються у порядку поточної експлуатації. Перед видачею наряду-допуску
на морських суднах виконується оцінка рівня ризику (Risk assessment).
Наряд-допуск до роботи - завдання на проведення робіт, оформлене на
спеціальному бланку встановленої форми і визначає зміст, місце роботи, час її
початку і закінчення, умови безпечного проведення, склад бригади і осіб,
відповідальних за безпечне проведення роботи. Наряд виписується у двох
примірниках.
Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається
тривалістю робочого дня виконавців. За розпорядженням виконуються роботи,
як правило, в електроустановках до 1000 В.
27
 Невеликі за обсягом види робіт, в електроустановках до 1000 В, що
виконуються протягом робочої зміни на закріпленому за персоналом
обладнанні, повинні міститися, заздалегідь у розробленому і підписаному
відповідальним за електрогосподарство і затвердженому керівником
організації, переліку.
Для забезпечення безпеки під час виконання робіт з електрообладнанням
повинні виконуватися організаційно-технічні заходи.
Такими заходами є:
- оформлення наряду-допуску до роботи, розпорядження або переліку
робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації;
- допуск до роботи;
- нагляд під час роботи;
- оформлення перерви в роботі, переведення на інше робоче місце,
закінчення роботи.
Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
- той хто видає наряд або розпорядження, що затверджує перелік робіт, що
виконуються у порядку поточної експлуатації;
- керівник відповідальних робіт;
- той хто допускає;
- той хто спостерігає;
- члени бригади.
Людина, яка видає наряд або розпорядження, визначає необхідність і
можливість безпечного виконання роботи. Вона відповідає за достатність і
правильність зазначених у наряді (розпорядженні) заходів безпеки, за якісний і
кількісний склад бригади і призначення відповідальних за безпеку.
Людина, яка допускає, відповідає за:
- відповідність підготовленого робочого місця вказівкам наряду-допуску
до роботи, за правильність і достатність вжитих заходів безпеки, необхідних за
умовами виконання робіт;
- чіткість і повноту цільового інструктажу членів бригади;
- наявність, справність і правильне застосування необхідних засобів
захисту, інструменту, інвентарю та пристосувань;
- збереження на робочому місці огороджень, плакатів, переносних
заземлень, замикаючих пристроїв;
- безпечне проведення роботи і дотримання ним самим і членами бригади
діючих на підприємстві правил безпеки;
- здійснення постійного контролю за членами бригади.
28
 Контрольні запитання
1. Чим наряд-допуск до роботи відрізняється від розпорядження?
2. Які організаційно-технічні заходи повинні бути виконані для
забезпечення безпеки під час виконання робіт з електрообладнанням?
3. Хто й за що відповідає при забезпеченні безпечного проведення робіт з
електрообладнанням?

4. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СУДНОВОГО

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

Основними умовами забезпечення безпеки при експлуатації суднового

електрообладнання є:
- справність і надійність роботи засобів автоматики, сигналізації,
контролю, вимірювання і захисту;
- відмінне знання обслуговуючим персоналом пристрою
електроустаткування і правил його експлуатації;
- регулярний інструктаж і перевірка знань з електробезпеки.
Для забезпечення безпомилкового орієнтування, визначення роду струму і
фази (полюси) кабелі та проводи електричних трас маркуються, а шини
фарбуються у відповідні відмітні кольори.
При виконанні ремонтних і профілактичних операцій з судновим
електрообладнанням всі роботи по мірі електронебезпеки поділяються на
роботи які виконуються без зняття напруги, при частково або повністю знятій
напрузі.
Необхідні заходи обережності при проведенні цих видів робіт в залежності
від конкретних умов викладені в Правилах техніки безпеки на суднах
морського флоту (ПТБ). Цими правилами, зокрема, передбачено, що всі роботи
з огляду і ремонту суднового електрообладнання проводяться при повністю
знятій напрузі. Робота без зняття напруги допускається тільки при аварійних
ситуаціях за участю старшого електромеханіка (в разі відсутності такої посади
в штатному розкладі судна - старшого механіка) і з точним дотриманням усіх
заходів, що забезпечують безпеку їх виконання, при цьому обов'язкові наступні
заходи безпеки:

29
 - на місці робіт повинно постійно перебувати ще одна особа, що володіє
прийомами надання першої допомоги при ураженнях електричним струмом
(наглядач);
- положення тіла, прийняте працюючим, повинно виключати небезпеку
випадкового торкання частин обладнання під напругою. Там, де це можливо,
слід надягати ізолюючі рукавички;
- повинен бути усунутий контакт з палубою. Так як взуття не завжди може
забезпечити надійну ізоляцію, особливо якщо воно вологе і має металеві цвяхи
або заклепки, тому рекомендується в усіх випадках використовувати сухий
ізолюючий килимок;
- неприпустимо дотик частинами тіла оголених металевих деталей і
поверхонь. Особливо небезпечне ураження струмом по осі «рука-рука». Для
зниження ризику випадкового торкання частини обладнання під напругою,
другу руку, коли це можливо, краще тримати в кишені брюк;
- до початку робіт необхідно зняти годинник, металеві браслети і кільця,
тому що це місця низького контактного опору на шкірі. Небезпечні також
металева фурнітура і прикраси на одязі та взутті.
Деякі поточні роботи з обслуговування електротехнічних пристроїв, як
виняток теж, персоналу дозволяється проводити без зняття напруги.
Конкретний перелік таких робіт, які виконуються в період поточної
експлуатації, регламентується старшим електромеханіком (старшим механіком)
судна.
!!!На електрообладнанні, встановленому в сирих, вибухо- і
пожежонебезпечних приміщеннях, проводити роботи без повного зняття
напруги категорично забороняється!!!
Обслуговування працюючих електричних машин та перетворювачів
здійснюють вахтовий механік і, якщо це передбачено штатним розписом,
вахтовий електрик. При обслуговуванні електричних машин необхідно
дотримуватися запобіжних заходів від ураження електрострумом,
рекомендованою інструкцією і ПТБ.
При аварійних відключеннях обладнання необхідно твердо знати, що після
зникнення напруги, вона може бути подана знову без попередження персоналу.
Механізм під час ремонту (без його розбирання), що працює від
електродвигуна, він повинен бути зупинений, а на його пусковому пристрої
повішена табличка «Не включати - працюють люди!». Всі від’єднанні від
електричної машини фази кабелю необхідно на коротко замкнути і заземлити.

30
 Стан ізоляції електричних машин, проводів, кабелів і радіотехнічних
пристроїв необхідно систематично контролювати. Зазвичай для перевірки
рівнів опору ізоляції використовуються мегомметри. Перевірка опору ізоляції
повинна проводитися особами електротехнічного персоналу тільки при знятій
напрузі не рідше одного разу на місяць. У разі виявлення пробою ізоляції, а
також зниження її опору нижче допустимих норм, необхідно відключити
електротехнічний пристрій і з урахуванням умов плавання, зробити
відновлення ізоляції. Опір ізоляції вимірюється як щодо корпусу судна, так і
між токопровідними частинами установок, що знаходяться в експлуатації.
Згідно з Правилами Регістру опір ізоляції визначається в залежності від робочої
напруги.
Головні розподільні щити, пульти і станції управління повинні бути
постійно закриті на замок. Ключі від головного розподільного щита (ГРЩ)
повинні знаходитися у електромеханіка, на посту управління головним
двигуном або на центральному посту управління (ЦПУ). Входити за головні
розподільні щити та щити управління, особам, які не допущені до їх
обслуговування, забороняється. Перед початком робіт з розподільними
пристроями, пультами управління, щитами, а також будь-якою комутаційною
апаратурою необхідно переконатися в тому, що палуба біля них, а також в
проходах у щитів по всій їх довжині покрита діелектричними килимками.
Перед початком робіт з обслуговування комутаційних пристроїв з
автоматичним приводом і дистанційним управлінням з метою попередження
помилкового або випадкового їх включення необхідно зняти запобіжники всіх
фаз ланцюгів управління і силових ланцюгів, і вивісити таблички на ключах і
кнопках дистанційного керування: «Не вмикати - працюють люди!». Робота зі
встановлення та зняття запобіжників проводиться при знятій напрузі і
відключеному навантаженні в діелектричних рукавичках і захисних окулярах.
Роботу з очищення розподільних пристроїв без зняття напруги рекомендується
проводити за допомогою спеціальних щіток або пилососів, забезпечених
шлангом з ізолюючим накінечником. Робота виконується тільки в
діелектричних рукавичках. Очищення ізоляції без зняття напруги проводиться
не менш як двома особами електротехнічного персоналу. Включення і
відключення на головному розподільному щиті, або на центральному посту
управління суднової силової установки повинні здійснюватися тільки вахтовим
механіком або електромеханіком. У разі виявлення несправностей, які можуть
призвести до нещасних випадків з людьми або великої аварії, вахтовий
електрик або механік повинен самостійно провести необхідні відключення і
31
включення з наступним повідомленням про це старшого механіка або
електромеханіка.
Надаючи допомогу ураженому електрострумом, необхідно негайно зняти
напругу зі струмоведучих частин (без отримання на це дозволу), а потім
доповісти про це старшому механіку і електромеханіку.
На рукоятках автоматів, рубильниках і кнопках управління, за допомогою
яких може бути знову подана напруга до місця робіт, особа, яка проводить
відключення, має вивісити заборонний знак «Не вмикати - працюють люди!».
Перевірка наявності в ланцюзі електричного потенціалу до 1000 В
проводиться покажчиком напруги або переносним вольтметром. Застосування
контрольних ламп допускається при лінійній напрузі до 220 В. Всі роботи, що
виконуються персоналом з поточної експлуатації, повинні бути зафіксовані в
електротехнічному формулярі, який регулярно перевіряється електромеханіком
судна.

Контрольні запитання
1. Які умови безпеки встановлені при експлуатації суднового
електрообладнання?
2. Коли допускається робота з електрообладнанням без зняття напруги та
які обов'язкові заходи безпеки необхідно при цьому виконувати?
3. Хто здійснює обслуговування працюючих електричних машин та
перетворювачів на судні?
4. Які заходи безпеки необхідно виконувати при аварійних відключеннях
електричного обладнання?
5. Які заходи безпеки необхідно виконувати щодо запобігання ураження
персоналу електричним струмом при обслуговуванні головних розподільних
щитів, пультів і станцій управління?
6. Що негайно потрібно зробити при наданні допомоги ураженому
електрострумом?

32
 5. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З РУЧНИМИ
ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ І ПЕРЕНОСНИМИ ЕЛЕКТРИЧНИМИ
СВІТИЛЬНИКАМИ

До роботи з ручним електроінструментом (дрилі, шарошки, гайковерти,

електропаяльники, електроножиці та ін.) допускаються члени екіпажу, навчені
безпечним прийомам роботи з ним і які мають відповідні посвідчення.
На суднах застосовується електроінструмент, розрахований на робочу
напругу до 42 В змінного і 24 В постійного струму. Правила техніки безпеки
визначають строгий контроль і облік зберігання, видачі, використання, а також
перевірки технічного стану електроінструменту не рідше одного разу на місяць.
Всі електроінструменти, переносні світильники (в тому числі трюмні
люстри, електропраски, пилососи та ін. приймачі електроструму), що
знаходяться на судні, повинні бути пронумеровані і зберігатися в сухих
приміщеннях. У судновому журналі обліку і зберігання електромеханік
відзначає результати їх щомісячних оглядів, а також термін профілактичних
ремонтів і перевірок.
Штепсельні з'єднання (розетки, вилки) для низьковольтного суднового
електрообладнання, за своїм конструктивним оформленням і забарвленням
повинні відрізнятися від конструкції фазного контакту (напруги 127 і 220 В). Це
виключає можливість помилкових включень низьковольтного обладнання в
мережу високої напруги. Заземлення суднових електроінструментів
здійснюється за допомогою третього (четвертого) дрота в живильному кабелі,
замкнутого на корпус судна через штепсельне з'єднання.
Вилки, розетки низької напруги повинні мати зелене забарвлення із
зазначенням на ньому величини напруги. При використанні
електроінструментів і світильників зі знижувальними автотрансформаторами
необхідно строго виконувати наступне правило: при роботі всередині котлів,
танків, цистерн, міждонних просторах або інших особливо небезпечних
приміщеннях, категорично забороняється вносити трансформатор всередину
ємності або приміщення, де ведуться роботи. Використовувати
автотрансформатори для харчування суднових електроінструментів і
переносних світильників забороняється.
У випадках неможливості використання низьких напруг (наприклад при
підключенні потужних споживачів струму) дозволяється застосування в
особливо небезпечних приміщеннях, або при особливих обставинах
33
електроінструментів на напругу 42 В і вище з обов'язковою додатковою
(подвійною) ізоляцією і засобами захисту.
Для ручного електроінструменту рекомендується застосовувати захисний
пристрій, що забезпечує автоматичне його відключення при виникненні
небезпеки поразки людини електрострумом. Дозволяється також застосовувати
у будь-яких приміщеннях електроінструмент на напругу 42 В і вище з
подвійною ізоляцією та живленням через розділовий трансформатор та з
захисним пристроєм, який відключає.
Перед початком роботи з електроінструментом повинні бути перевірені:
справність проводу заземлення, стан переносних проводів, справність
редуктора.
При виявленні пошкоджень ізоляції, а також інших несправностей, робота
з електроінструментами або переносними світильниками повинна бути негайно
припинена.
Перед включенням в електромережу електроінструменту або світильника
необхідно їх дроти чи кабелі по можливості підвішувати. При цьому для
збереження ізоляції треба уникати безпосередніх контактів проводів з гострими
металевими краями, з гарячими, вологими і замасленими поверхнями.
Забороняється працювати інструментом з погано закріпленими свердлами,
притискати електроінструмент або світильник до тіла, а також обробляти
деталі, тримаючи їх у висячому положенні. При раптовому зникненні живлення
в електромережі, виявленні несправності інструменту, при перерві в роботі,
перед зміною свердла, видаленням стружки та ін. інструмент повинен бути
відключений від джерела живлення.
Робота з електроінструментом повинна проводитися з використанням
діелектричних захисних засобів (рукавичок, калош, килимків). У випадку
відсутності на зачисних, шліфувальних, заточувальних інструментах захисних
екранів з оргскла, необхідно при роботі користуватися окулярами для захисту
очей.
Членам екіпажу, що використовують електроінструмент, не дозволяється:
передавати його іншим особам, розбирати й робити самостійно ремонт,
утримувати електроінструмент за провід, вносити усередину барабанів котлів і
металевих резервуарів переносні трансформатори й перетворювачі частоти
струму.
У суднових приміщеннях з підвищеною електронебезпечністю
забороняється застосування переносних електросвітильників напругою понад

34
12 В змінного струму й 24 В постійного струму, а в інших приміщеннях - вище
42 В змінного й 42 В постійного струму.
У вибухонебезпечних приміщеннях (недегазовані танки, цистерни
акумуляторні приміщення та ін., допускається застосування тільки переносних
акумуляторних вибухозахищених ліхтарів.
У всіх ланцюгах суднового освітлення повинні застосовуватися
двополюсні вимикачі й, лише для ланцюгів освітлення з безпечною напругою
допускається використання однополюсних вимикачів.
Корпуса суднових переносних низьковольтних світильників
виготовляються з вогнестійких і вологостійких матеріалів з високим
електричним опором. Запобіжні сітки зміцнюються, на ізолюючій рукоятці
лампи, таким чином, щоб зняти їх без спеціального пристосування було
неможливе.
Передбачений спеціальний захист (манжети, гнучкі оболонки, сальники та
ін.) токопровідних проводів від зламу, перетирання й висмикування з корпуса
лампи.
Відповідно до вимог Регістру, для підвищення надійності роботи
світильників, які використовують у житлових приміщеннях, у машинному
відділенні, на містку та інше, вони повинні одержувати живлення двома
незалежним фідерам з такими розрахунками, щоб у випадку виходу з ладу
одного з фідерів, забезпечувалася нормальна й рівномірна освітленість об'єктів.
У штепсельних розеток з номінальним струмом понад 10 А повинні бути
передбачені вбудовані вимикачі. Необхідно забезпечувати у таких розетках
блокування, що виключає можливість приєднання або вилучення вилки, якщо
вимикач розетки знаходиться в положенні «ВКЛЮЧЕНО».
Номінальний струм плавких вставок запобіжників на освітлювальних
щитках повинен відповідати перетину проводів і режиму навантаження.
Електротехнічний персонал перед виходом судна в рейс зобов'язаний
перевірити справність сигнально-відмінних ліхтарів, світильників аварійного
освітлення і відповідність їх вимогам нормативної документації. Два рази на
місяць електротехнічний персонал зобов'язаний перевірити справність мереж
аварійного освітлення і їх акумуляторних батарей. Справність переносних
акумуляторних вибухобезпечних ліхтарів необхідно перевіряти щодня і перед
кожним вживанням.
Для освітлення суднових вантажних трюмів допускається застосування
люстр напругою 110 і 220 В постійного і 127 і 220 В змінного струму.

35
Переносити і закріплювати освітлювальні люстри дозволяється тільки при
вимкненому електроживленні.
Згідно з правилами технічної експлуатації суднового електрообладнання
судновий електротехнічний персонал у порядку поточного обслуговування
зобов'язаний регулярно оглядати освітлювальні пристрої і стежити за тим, щоб
в світильниках були лампи номінальної потужності, передбаченою технічною
документацією.
Підключення суднової електромережі до берегової здійснюється портовим
електротехнічним персоналом тільки при наявності на березі колонки
електроживлення та штатного суднового кабелю.

Контрольні запитання
1. Хто з членів суднового екіпажу допускається до роботи з ручним
електроінструментом?
2. Які значення напруги електроінструменту та переносних світильників
допускається використовувати на морських суднах та які вимоги щодо їх
зберігання?
3. Які вимоги висуваються до штепсельних з'єднань (розетки, вилки)?
4. Що необхідно перевірити та виконати перед початком роботи з
електроінструментом?
5. Що забороняється робити при роботі з електроінструментом та
переносними світильниками?
6. Які засоби індивідуального захисту необхідно використовувати при
роботі з електроінструментом?
7. Чим суднові переносні низьковольтні світильники відрізняються від
звичайних?
8. Що повинен робити електротехнічний персонал перед виходом судна в
рейс та у порядку поточного обслуговування освітлювальних пристроїв?

36
 6. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АКУМУЛЯТОРІВ

Акумуляторні батареї широко застосовуються на судах в якості джерел

електричної енергії для живлення ланцюгів аварійного і переносного
освітлення, пожежної і авральної сигналізації та інше. Використання
акумулятора відноситься до небезпечних і шкідливих робіт. У зв'язку з цим
акумуляторні батареї розташовуються на судні у спеціально відведених
приміщеннях, які забезпечені примусово-витяжною вентиляцією. Причому
вентилювання цих приміщень повинно обов'язково проводитися під час
зарядки акумуляторів. При зупинці вентилятора зарядка акумуляторів повинна
бути припинена. Правила Регістру вимагають наявності автоматичного
блокування роботи зарядного пристрою при припиненні роботи вентилятора
акумуляторного приміщення.
При зарядці акумуляторів виділяються вибухонебезпечні гази (пари
сірчаної кислоти, сірководень, окис свинцю, водень). Тому все
електрообладнання акумуляторних приміщень повинно бути вибухобезпечним,
а застосування відкритого вогню і куріння навіть поблизу цих приміщень
категорично забороняється.
Щоб уникнути отруєнь забороняється в акумуляторних приміщеннях
приймати їжу і питну воду. Приміщення повинно бути закрито на замок. Ключ
від замку видається особам електротехнічного персоналу, що має спеціальну
підготовку з експлуатації акумуляторних установок і знають правила
долікарської допомоги при травмах в результаті дії кислоти, луги, окису
свинцю і електричного струму. Всі роботи з кислотою і лугом повинні
проводитися в кислотостійких костюмах і взутті. Працюючі повинні мати
також гумові фартухи, захисні окуляри, гумові чоботи і рукавички. Причому
штани не можна заправляти в чоботи.
Кислоту і луг зазвичай зберігають в окремому приміщенні в скляних
бутлях. Переносити бутлі рекомендується за допомогою спеціальних нош, що
виключають можливість пошкодження бутлів при перенесенні.
При приготуванні кислотного електроліту кислоту необхідно повільно
вливати в посудину з дистильованою водою, постійно перемішуючи розчин
скляною або ебонітовою паличкою; забороняється вливати воду в кислоту,
щоб уникнути розбризкування. Необхідно застосовувати керамічний або
ебонітовий посуд. Сталевим та мідним посудом при виготовленні електроліту
користуватися забороняється.
37
 Під час приготування лужного електроліту, розчиняти луг рекомендується
в сталевому або чавунному посуді. Скляний посуд при сильному розігріві
розчину може тріснути. При розчиненні лугу забороняється користуватися
оцинкованим, лудженим, алюмінієвим, мідним, керамічним, емальованим і
свинцевим посудом, а також посудом, який застосовували при виготовленні
електроліту для кислотних акумуляторів.
Під час проведення робіт з кислотами і лугами необхідно дотримуватися
обережності у зв'язку з тим, що при попаданні на шкіру вони можуть викликати
важкі опіки, а при проникненні в дихальні шляхи - ураження слизової оболонки
і отруєння організму. Сірчана кислота і електроліт, що потрапили на шкіру або
одяг, змиваються великою кількістю води, а потім нейтралізуються 5% -ним
розчином соди у воді.
При попаданні лугу на шкіру або в очі необхідно негайно промити
уражену ділянку великою кількістю води, розчином борної кислоти (10% -ним
для шкіри і 2% -ним для очей) після чого звернутися до лікаря. Тверді луги
зберігаються в герметично закритих металевих банках, а рідкі - в скляних
бутлях, які поміщені в дерев'яні ящики. При відкритті упаковки з твердим
лугом, а також при дробленні її шматків, треба бути обережним. Цю операцію
проводять із застосуванням спеціальних совків і мішковини для запобігання
попадання лугу на відкриті ділянки тіла людини, яка працює.
При роботі в акумуляторних приміщеннях не можна торкатися голими
руками до акумуляторів, лужного і кислотного посуду.
Розлиті розчини треба прибирати за допомогою гумових груш, а залишки
засипати дерев'яними стружками або тирсою, потім змітати спеціальною
щіткою. Місце, де розлита кислота або електроліт, після збору рідини
протирається дрантям, змоченим 10% -ним розчином нашатирного спирту,
кальцинованої соди або водою.
Монтажні і демонтажні роботи можна проводити в акумуляторних
приміщеннях тільки при відключеній батареї. Користуватися металевим
інструментом треба дуже обережно, так як металеві предмети (гайковий ключ і
ін.) можуть викликати коротке замикання і появи іскри, а це може призвести до
вибуху і пожежі.
За 30 хвилин до початку зарядки акумуляторів необхідно включити
вентиляцію, переконатися в справності світильників, надійності кріплень
затискачів на клемах, міцності межелементних з'єднань, а також в справності
вентильних пробок. Відключати вентиляцію можна не раніше, ніж через 1,5
години після закінчення зарядки.
38
 Після закінчення роботи в акумуляторному приміщенні необхідно
провести прибирання, видалити з посуду та інструментів усі сліди кислот і
лугів, змінити спецодяг і прийняти душ.

Контрольні запитання
1. До якого виду робіт належить робота з експлуатації та зарядки
акумуляторів?
2. Які заходи безпеки необхідно виконувати при роботі в акумуляторних
приміщеннях?
3. Які засоби індивідуального захисту необхідно використовувати при
роботі з кислотами і лугами?
4. Які заходи безпеки необхідно здійснювати при приготуванні кислотного
та лужного електролітів?
5. Що необхідно зробити якщо сірчана кислота та електроліт потрапив на
шкіру або одяг?
6. Що необхідно зробити при попаданні луги на шкіру або в очі?
7. Які заходи безпеки необхідно виконувати до початку та наприкінці
роботи в акумуляторному приміщенні?

39
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Іванов Б. М., Колегаєв М. О., Касилов Ю. І., Іванов О. І. Основи охорони

праці на морському транспорті. Підручник. – Одеса: Компас, 2003. – 416 с.
2. Венцель В. Д. Электробезопасность персонала в производственных
условиях и в электроустановках до и выше 1000 В. Учебное пособие. – Омск:
Изд-во ОмГТУ, 2009. – 93 с.
3. Правила техники безопасности на судах морского флота. РД 31.81.10-91.
М.: В/О “Мортехинформреклама”, 1991.
4. ДСТУ 7237:2011. Національний стандарт України. Система стандартів
безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту.
5. Code of Safe Working Practicesfor Merchant Seamen Consolidated Edition,
Maritime and Coastguard Agency, 2010. – 545с.

40
 Навчальне видання

БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ ТА
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

«Електробезпека на борту судна»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Укладачі:
Парменова Дана Георгіївна
Крайнова Вероніка Іванівна

Укр. мовою

Підп. до друку
Формат 60×84/16. Папір офсет. Ум.друк. арк.
Тираж пр. Зам. №

НУ «ОМА», центр «Видавінформ»

65029, м. Одеса, Дідріхсона,8, корп.7
Свідоцтво ДК №1292 від 20.03.2003
Тел./факс:(0482)34-14-12
publish@ma/odessa.ua

41