МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

СУДНОВОДІЙСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА " СУДНОВОДІННЯ»

В. Г. АЛЕКСІШИН, М. П. МЕЛЬНИЧУК

НАВІГАЦІЙНА ОПРАЦЮВАННЯ ПЕРЕХОДУ

Методичні вказівки
з виконання курсової роботи для здобувачів вищої освіти 3-го курсу
навчання
навчально-наукового інституту навігації
Одеса
2020
1 
 
 
ББК 39.471.7

С 427

УДК 656.61.052

Викладено методику виконання курсової роботи «навігаційне

опрацювання переходу» та правила її оформлення. Методика відповідає
навчальному плану та навчальним програмам напряму підготовки бакалаврів
спеціальністі 271 «Річковий та морський транспорт» спеціалізації 271.01
«Навігація і управління морськими суднами» з урахуванням моделі курсу ІМО.

Затверджено на засіданні кафедри " судноводіння» НУ «ОМА», Протокол №2 від

25.09.17 р.

Автори: Алексішин Віктор Григорович, к. т. н., професор,

завідувач кафедри "судноводіння" НУ «ОМА»,

Мельничук Максим Павлович, старший викладач

кафедри "судноводіння" НУ «ОМА»,.

2 
 
 
 ЗМІСТ

Цели и задачи курсовой работы . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Зміст курсової роботи…………………..…………………… . . . . . . . . . . . . . 5
Зміст пояснювальної записки…….. . . . . . . . . . . . . . . . ............. 7
1. Комплектування карт, посібників і посібників на
перехід. Порядок отримання навігаційної
інформації та інформації з безпеки мореплавства і
Коректура по ній карт і посібників. ............. 7
1.1. Підбір навігаційних карт, посібників і
посібників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . 7
1.2. Зберігання і коректура карт і книг . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . 13
2. Вибір маршруту плавання і попередній
розрахунок переходу довжини. . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . 13
2.1. Вибір маршруту плавання . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . 13
2.2. Попередній розрахунок довжини переходу . . . . . . . . . . . . . . . . 14
3. Штурманська довідка по порту відходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
4. Штурманська довідка на перехід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
4.1. Гідрометеорологічні особливості переходу . . . . . . . . . . . . . . . . 16
4.2. Навігаційно-гідрографічні умови .. . . ……….. . . . . . . . . . . . . . 19
4.3 Вибір шляху на морських і прибережних
ділянках. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
4.4 Підъем карт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
5. Штурманська довідка по порту приходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
6. Навігаційні розрахунки за обраним маршрутом
для забезпечення безпеки плавання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
6.1 Обґрунтування необхідності проходження по
ДВК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

3 
 
 
 6.2 Природна освітленість по маршруту переходу. . . . . . . . . . . . . . 26
6.3 Розрахунок просідання корпусу судна на
мілководді…………………………………………… . . . . . . . . . . . . . 27
6.4 Розрахунок висоти припливів і побудова
графіків припливів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
6.5 Контроль запасу води під кілем і вибір
безпечної швидкості на мілководді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
6.6 Оцінка точності обсервацій і вибір способу
визначення місця судна. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Оформлення роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Загальні вимоги. . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Підготовка до захисту та захист. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Список рекомендованої літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Додаток А. Резолюція А. 893 (21). Прийнята 25
листопада 1999 року «керівництво з планування
рейсу» .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Додаток Б. перелік джерел для збору інформації про
умови майбутнього плавання. . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Додаток В. Примірник Pilot Card . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Додаток Г. Примірник Wheelhouse Poster . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

4 
 
 
 ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота "навігаційне опрацювання маршруту судна «з дисципліни»
навігація та Лоція" виконується згідно з навчальним планом спеціальності.
Метою роботи є поглиблення і закріплення теоретичних і практичних
знань і навичок з дисципліни, вміння застосовувати їх при вирішенні конкретних
завдань з навігаційної опрацювання маршруту.
Завдання курсової роботи:
- закріпити знання основ «Навігації і лоції», «Метеорологїя і
океанографії" і «Морехідної астрономії»;
- закріпити і перевірити знання правил коректури морських карт і
посібників для плавання, методики виконання коректури карт і посібників;
- навчити курсантів працювати з нормативними та керівними
документами та матеріалами з організації забезпечення безпеки мореплавства;
- навчити курсантів самостійно виконувати навігаційну опрацювання
рейсу з урахуванням різних умов плавання;
- навчити курсантів оцінювати точність визначення місця судна за
маршрутом плавання.

СОДЕРЖАНИЕ КУРСОВОЙ РАБОТЫ

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота містить пояснювальну записку, графічний план переходу і карту

складної ділянки плавання.
У пояснювальну записку входить:
* завдання на курсове проектування;
* зміст;
* введення;
* 1 гл.– комплектування карт, посібників і посібників на перехід, порядок
отримання навігаційної І Н Ф О Р М А Ц І Ї , Коректура по ній карт і посібників;

5 
 
 
*2 гл. - вибір Маршруту плавання і попередній розрахунок переходу;
* 3 гл.– штурманська Довідка по порту відходу;
* 4 гл.– штурманська довідка на перехід;
* 5 гл. - штурманська Довідка по порту приходу;
* 6 гл. – навігаційні розрахунки за обраним Маршрутом для забезпечення
безпеки плавання;
* Перелік використаної літератури;
* докладання.
Графічну частину роботи представляють двома обов'язковими
малюнками формату А-4 або А-3. На першому зображують графічний план
всього переходу з основними розрахунками і графіками, виконаними для
забезпечення плавання, а на другому – ксерокопію карти (частини карти)
складної ділянки з виконаною роботою з підйому карти вузькості. Якщо
курсант не має можливості для складної ділянки виконати роботу наочно в
форматах А-4 або А-3, він може скористатися ксерокопією оригінальної карти
в її природному форматі і помістити її в додатку до пояснювальної записки.
Переважно курсову роботу виконувати за умовами реального рейсу судна, на
якому курсант проходив практику. Але якщо такої можливості немає, він
повинен виконувати роботу відповідно до виданого керівником завдання в
кабінеті дипломного і курсового проектування кафедри "судноводіння", де
зібрана колекція адміралтейських карт і посібників Світового океану.

СОДЕРЖАНИЕ ПОЯСНИТЕЛЬНОЙ ЗАПИСКИ

Вступ до пояснювальної записки має містити конспективно викладені (на 2 ÷ 3

сторінках) вимоги до планування переходу основних керівних документів ІМВ.
Текст резолюції ІМВ а. 893(21)-99 «Керівництво з планування рейсу» наведено
в додатку А.
Во вступі до курсової роботи необхідно включити головні характеристики
судна у вигляді таблиці:
* довжина найбільша (L);
* ширина найбільша (В);
6 
 
 
* осаду в повному вантажу, порожньому, в прийнятому варіанті-баластування
(Т);
* водотоннажність в повному вантажу, порожньому, в прийнятому варіанті
баластування;
* дедвейт (U);
* вантажопідйомність-повна і чиста;
* реєстрова місткість-валова (брутто) і чиста (нетто);
* висота очі на містку в вантажу, в баласті (е);
* кількість тонн на сантиметр опади у вантажу, в баласті;
* тип і марка головного двигуна;
* потужність головного двигуна (N);
* запас палива і масла;
* добова витрата палива і масла на ходу і на стоянці;
* експлуатаційна швидкість в вантажу, в баласті.
У таблицю можуть бути внесені й інші дані, які, на думку виконавця курсової
роботи, можуть становити інтерес.
Також повинні бути представлені заповнені бланки " Лоцманської картки
"(Pilot Card) і "таблиць маневрених характеристик" (Wheelhouse Poster) за
зразком, рекомендованим ІМВ(Резолюція А.601 (15)-1987 "подання на судах
інформації про їх маневрених характеристиках").
Зразки цих документів представлені в додатках до цього методичного
посібника. Бланки Pilot Card і Wheelhouse Poster можна отримати у керівника
курсової роботи.
Допускається за дозволом керівника представити інформацію по віртуальному
судну.

1. КОМПЛЕКТУВАННЯ КАРТ, ПОСІБНИКІВ І ПОСІБНИКІВ НА

ПЕРЕХІД. ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ НАВІГАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА
ІНФОРМАЦІЇ З БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА І КОРЕКТУРА ПО НІЙ КАРТ І
ПОСІБНИКІВ
1.1. Підбір навігаційних карт, посібників і посібників
Робота виконується за допомогою "каталогу карт і публікацій". Каталог
карт і публікацій (Catalogue of Admiralty Charts and Publications) NP 131- (рік
видання). Видається щорічно Гідрографією ВМС Британії (British Hydrographer

7 
 
 
to Navy). Підбір карт на майбутній рейс рекомендується починати наступним
чином. На збірному аркуші "збірних листів" каталогу простим олівцем
наноситься наближено лінія шляху майбутнього плавання. Номери карт, межі
нарізки яких перетинаються лінією шляху, виписують послідовно, починаючи
від пункту відходу.
У список включаються по порядку проходження карти: генеральні,
шляхові, приватні, плани портів, довідкові, допоміжні, спеціальні (оглядові,
карти часових поясів, елементів земного магнетизму, рекомендованих шляхів,
гідрометеорологічні, карти-сітки, карти для плавання по ДБК), номограми.
Виконується у вигляді таблиці.
Таблиця 1.1 – Карты на переход

№ Новое
Первое издание
карты Название карты Масштаб 1: издание
Date of
Chart Title of Chart or Plan Natural Scale 1: New
publication
№ Edition
1 2 3 4 5
Навигаційние карти
Генеральні карти міра
3300 Mbashe Point to Maputo 1:1.000.000 March 1963 July 1994
May
760 Southern coast of Mados 1:1.000.000 September 1962
2008

4700 Port Elizabeth to Mauritius 1:3.500.000 December 1975 Aug.2010

Шляхові карты
3797 Green Point to Bluff 1:150.000 November 1984 Aug.2002
June
2088 Durban to Cape Vidal 1:300.000 August 1955
2002
Indira P to Taluk Aru and Ujung
2777 1:500.000 November 1979 Aug.2010
Kavera
Indira P to Taluk Aru and Ujung
77 1:500.000 November 1979 Aug.2010
Kavera
Tanjung Sambays to Permatang June
1353 1:500.000 November 1979
Sedepa 2010
Kepulanan to Pelabuhan Klang May
3945 1:200.000 February 1974
including Pulan Pandang 2006
May
3946 Pelabuhan Klang to Melaca 1:200.000 December 1971
2006
8 
 
 
 Карты большого масштаба. Карты подхода (планы)
Republic of South Africa: East coast,
643 1:10.000 March 19689 Mar.2007
Durban Harbour
2139 Approaches to Pelabuhan Klang 1:80.000 February 2003 -
Southern approaches to Pelabuhan
2153 1:25.000 May 1988 Mar.2010
Klang
Routing charts
5502 Mallaca Strait 1:200.000 March 1992 -
 

Далі складається "Список посібників і навігаційних посібників на перехід".

В нього включаються:
Океанські шляхи світу (Ocean Passage For the World). Видає
Гідрографія ВМС Великобританії під номером NP 136. Містить інформацію для
планування океанських переходів відомості про клі-матичні особливості районів
світу, про системи океанських течій і метеорології.
Маршрутні та лоцманські довідкові карти (Routeing Charts, Pilot
Charts). Маршрутні карти видає Гідрографія ВМС Великобританії під номерами
№ 5124-5128. Вони подібні до лоцманських карт, які видає картографічне
Агентство Сил оборони США (Defense Mapping Agency - DMA). Обидві серії
карт дають інформацію по місяцях для вибору океанських маршрутів, що містить
відомості про течіях, вітрах, межах поширення льодів і т. п.
Лоції (Pilot Books, Sailing Directions). Британські лоції (Pilot Books) видає
Гідрографічна служба ВМС Великобританії в 74 томах, що охоплюють весь світ.
Перелік вогнів і туманних сигналів (Admiralty List Of Lights and Fog
Signals). Видає Гідрографічна служба ВМС Великобританії в 11 томах (NP 74-
84), які охоплюють весь Світовий океан.
Таблиці припливів (Tide Tables) у восьми томах щорічно видає
Гідрографічна служба ВМС Великобританії. Вони охоплюють весь світ. Час і
висоту повних і малих вод також можна отримати за допомогою комп'ютерної
програми, що видається британським Адміралтейством (SHM-159 А).

9 
 
 
 Атласи приливних течій (Tidal Stream Atlases). Видає Гідрографічна
служба ВМС Великобританії. Ці атласи охоплюють певні райони Північно-
Західної Європи та Гонконгу.
Повідомлення мореплавцям (Notices to Manners). Видають еже-
тижнево гідрографічні служби, як Великобританії, так і Сполучених Штатів
Америки для того, щоб була можливість тримати
навігаційні карти та інші гідрографічні видання на рівні
сучасність.
Маршрутування суден (Ship's Routing). Видавані між-дународною
морською організацією (ІМО) публікації містять інформацію, встановлену або
схвалену ІМО, про всі маршрути, системи поділу руху (Traffic Separation
Schemes), глибоководних шляхах (Deep Water Routing) і районах, в які не можна
заходити. Інформацію про встановлені маршрути показують також на картах і
повідомляють в лоціях.
Інформація про радіосигнали (Radio Signal Information). Ад-
міралтейський перелік радіосигналів (Admiralty List of Radio-Signals) NP 281-286
видає ГС ВМС Великобританії. Він складається з шести томів тексту і містить
наступні дані:
* Том 1 Морські радіостанції. NP 281.
* Том 2 радіонавігаційні засоби, Диференціальна GPS (DGPS),
стандартний час, радіосигнали часу і електронні системи для визначення місця
розташування. NP 282.
* Том 3 служби інформації з безпеки на морі. NP 283.
* Том 4 метеорологічні станції. NP 284.
* Том 5 глобальне морська система зв'язку при лихі (ГМССБ). NP 285.
* Том 6 лоцманські служби, служби руху суден і портові операції.
NP286.   
Карти-схеми обмежень по вантажній марці (Load-Line Charts).
Правила, що вимагають, щоб протягом усього плавання була забезпечена осаду
10 
 
 
судна, що не перевищує відповідну для даного району вантажну марку, є
обов'язковими для всіх суден. За їх виконанням суворо стежать представники
контролю держав порту (портового нагляду) у всіх портах світу. Зони вантажних
марок показані в "океанських шляхах світу" або на карті британського
Адміралтейства D 6083.
Таблиці відстаней (Distance Tables). Таблиці відстаней, як для
трансокеанських шляхів, так і для прибережного плавання, схиблені в різних
джерелах, в тому числі у виданні британського Адміралтейства NP 350 Admiralty
Distance Tables (Vol. 1,2,3).
Керівництво для моряків (The Mariner's Handbook-NP 100), що
видається ГС ВМФ Великобританії.
Можуть бути включені й інші книги, які містять інформацію загального
характеру, що представляє інтерес для моряків при підготовці до наступного
рейсу.
Таблица 1.2 – Адміралтейскі публикації на перехід 
NP № TITLE

Admiralty Tide Tables (ATT) (NPs 201-204)

203 Volume 3 - Indian ocean and South China Sea (including Tidal Stream Tables)

Sailing Directions (Pilots)

39 South Indian Ocean Pilot

44 Malacca strait and West coast of Samatera Pilot

List of Lights, Volume "D" Eastern Atlantic Ocean, Western Indian Ocean and Arabian
77
Sea
83 List of Lights, Volume "K" Indian and Pacific Oceans, South of the Equator

Admiralty List of Radio Signals (ALRS) (NPs 281-286)

281 Volume 1 - Part II, Coast Radio Stations

282
11 
 
 
 Volume 2 - Radio Navigation Aids, Electronic Position Fixing Systems and Radio Time
Signals
283(1) Volume 3 - Part I, Maritime Safety Information Services: Europe, Africa and Asia
Volume 3 - Part II, Radio Weather Services and Navigational Warnings: Americas, Far
283(2)
East and Oceania
285 Volume 5 - Global Maritime Distress and Safety System (GMDSS)
Volume 6 - Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations: Persian Gulf
286(4)
including Oman, South-East Asia and Australia
Volume 6 - Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations: Black Sea, Red
286(3)
Sea and Africa

314 The Nautical Almanac 2010

Miscellaneous Pulications

100 The Mariners Handbook

136 Ocean Passages for the World

131 Catalogue of Admiralty Charts and Publications 2011

133A Chart Correction Log and Folio Index

5011 Symbols and Abbreviations used on Admiralty Charts

1.2. Зберігання і Коректура карт і книг

Потрібно описати порядок комплектування, зберігання, списання і

коректури карт, посібників і посібників для плавання відповідно до [1] і
правилами, викладеними в публікаціях: Іванов І.Л., Цимбал М.М. Коректура
іноземних морських навігаційних карт і посібників [4], NP 294 How to keep your
admiralty charts up-to-date [5].

2. ВИБІР МАРШРУТУ ПЛАВАННЯ І ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК

ДОВЖИНИ ПЕРЕХОДУ

2. 1. Вибір Маршруту плавання

12 
 
 
 Для прийняття спільного рішення про маршрут прямування потрібно
використовувати карти, спеціально видаються британським Адміралтейством
для цієї мети – Planning Charts BA 4001а ÷ 4016а.
Для океанської ділянки плавання використовують відомості з керівництва
[NP 136], визначають необхідність плавання по ДБК (див.главу 6).
Для ділянок плавання в морях, уздовж узбережжя використовують
інформацію відповідних лоцій і, при наявності, посібників і настанов для
плавання в конкретних районах. Обраний маршрут представляють на
графічному плані переходу.
За допомогою карти-схеми обмежень по вантажній марці (Load-Line
Charts) визначають вантажну марку, що лімітує осадку судна на переході.
За допомогою посібника "лоцманські служби, служби руху суден і портові
операції NP 286" визначають наявність за маршрутом переходу районів СУДС
(Reporting Areas) і при їх наявності відображають в пояснювальній записці
питання обміну інформацією з контрольними станціями. На графічному плані
переходу вказують місця розташування районів СУДС.
Після вибору маршруту переходу за допомогою посібника " глобальне
морська система зв'язку при лихі (ГМССБ) NP 285» визначають райони
NAVAREA, через які пролягає шлях судна, підбирають станції NAVTEX.
Інформацію подають у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1-райони NAVAREA і станції NAVTEX

N Район Станции Страна координатор
п/п NAVAREA NAVTEX

2.2. Попередній розрахунок довжини переходу

Відстань між портами відходу і призначення вибирається з «таблиць
морських відстаней» NP 350 і знімається з генеральних карт. Уточнені дані
виходять при виконанні попередньої прокладки на колійних картах.

13 
 
 
По відстані між портами відходу і призначення і прийнятої швидкості судна
розраховується тривалість переходу.
3. ШТУРМАНСЬКА ДОВІДКА ПО ПОРТУ ВІДХОДУ
У пояснювальну записку поміщають план порту відходу, який може бути
обраний з книги [13] і відповідної лоції.
Крім того, наводиться інформація в наступній послідовності:
- розташування і призначення порту, максимальний розмір і тоннаж
обслуговуваних суден;
- захищеність від вітру і хвилювання;
- максимальні глибини на підходах, в місцях стоянок і біля причалів;
- графік припливів-див. главу 6;
- забезпеченість причалами, наявність вантажно-розвантажувальної техніки;
- організація входу (виходу):
* забезпеченість засобами навігаційного обладнання-Лоція;
* наявність СУДС –VTS) - NP 286;
* порядок замовлення лоцмана, місця прийому (висадки) - NP 286;
* можливість буксирного забезпечення - [13];
* організація руху на внутрішньому і зовнішньому рейді порту-Лоція
(обов'язкова Постанова капітана порту).
- перелік документів, необхідних для оформлення відходу –[13].

4. ШТУРМАНСЬКА ДОВІДКА НА ПЕРЕХІД

Складається з метою вивчення району плавання і є основою для вибору курсів і

швидкостей руху і методів контролю за положенням судна, що рухається,
планування заходів щодо забезпечення навігаційної безпеки. Всі відомості в
штурманській довідці повинні бути короткими, конкретними, що мають
безпосереднє відношення до переходу. Матеріал представляється в табличній
формі. У тексті вказати тільки особливості плавання, що не увійшли в таблиці.

14 
 
 
4.1. Гідрометеорологічні особливості переходу

Вивчення і аналіз гідрометеорологічних умов на період майбутнього плавання

виконують до вибору шляху, керуючись лоціями, атласами, довідковими
картами та іншими посібниками відповідно до рекомендацій РШСУ-98[2],
підручника [6], навчального посібника [4,7] і цього методичного керівництва.4.1.

Гідрометеорологічні особливості переходу

Вивчення і аналіз гідрометеорологічних умов на період майбутнього
плавання виконують до вибору шляху, керуючись лоціями, атласами,
довідковими картами та іншими посібниками відповідно до рекомендацій
РШСУ-98[2], підручника [6], навчального посібника [4,7] і цього методичного
керівництва.
До джерел цікавить судноводія інформації відносяться в першу чергу
карти рекомендованих шляхів (Admiralty Routeing Charts), які використовують
при плануванні океанських переходів. На картах Показані рекомендовані шляхи
і відстані між основними портами з очікуваними метеорологічними і
океанографічними Умовами на кожен місяць року. Весь комплект карт
рекомендованих шляхів складається з 60 примірників.
Карти видають в Меркаторської проекції дрібного масштабу. Масштаб
карт британського Адміралтейства 1: 13880000. Такі ж комплекти карт видають
США і Російська Федерація.
У комплект карт рекомендованих шляхів входять:
1. Північна Атлантика, Адм. № 5124(1-12);
2. Південна Атлантика, Адм. № 5125(1-12);
3. Індійський океан, Адм. № 5126;(1-12);
4. Північна частина Тихого океану, Адм. № 5127(1-12);
5. Південна частина Тихого океану, Адм. № 5128(1-12).
Крім того, британське Адміралтейство видає кліматичні карти (Climatic
Charts), в яких кліматичні особливості світового океану наведені на зиму і літо:
15 
 
 
 1. World Climatic chart( January), Адм. № 5301;
2. World Climatic Chart( July), Адм. № 5302.
Важливим джерелами кліматичної інформації при плануванні переходів
служать лоції (Sailing Directions), яких британське Адміралтейство видає 74
томи, що охоплюють весь Світовий океан. На початку кожного тому наведено
гідрометеорологічний нарис. Він знайомить з гідрометеорологічними умовами
описуваного в лоції району, звертає увагу на небезпечні для судноводіння
гідрометеорологічні явища на морі із зазначенням району, часу і ймовірності
таких явищ, як шторми, густі тумани, сильні течії, різкі зміни напрямку течій,
тайфуни, смерчі і т. п. Крім того, гідрометеорологічний нарис дає вихідні дані
для вибору найбільш сприятливих в гідрометеорологічному відношенні шляхів і
періодів року для плавання.
Океанські шляхи світу (Ocean Passages for the World), видання
британського Адміралтейства NP 136. Подібне керівництво видає Російська
Федерація. Керівництво призначене для полегшення завдання з вибору шляху
морського судна між найбільш важливими пунктами Світового океану з
урахуванням сезонних змін гідрометеорологічних умов плавання і
експлуатаційних якостей судна.
У першому відділі керівництва поміщений гідрометеорологічний огляд.
Він містить Загальні відомості про циркуляцію атмосфери над світовим океаном
і коротку характеристику погоди. Тут же дається загальна характеристика
океанічних течій і льодоутворення.
Довідник для моряків (The Mariner's Handbook), який видає британське
Адміралтейство під номером NP 100, містить опис гідрометеорологічних явищ і
відомості про льодах.
При виконанні цієї роботи, як і інших розділів проектування,
неприпустимо Переписування матеріалів з різних посібників. Необхідно
ретельно відібрати тільки такі відомості, які безпосередньо впливають на вибір
шляху і безпеку плавання. Ці відомості за маршрутом переходу необхідно
16 
 
 
описати у вигляді узагальненого нарису-аналізу, а потім представити в табличній
формі, як це показано на прикладі в табл. 4.1.
Таблица 4.1 – Гідрометеорологічні умови переходу
Районы перехода
Параметры и явление Ед. Порт Порт
изм. отхода прихода

Направление ветра румбы

Повторяемость ветра данных направлений %
Скорость ветра м/с
Число штормовых дней в месяц
Волнение баллы
Повторяемость волнения %
Максимальная высота волны м
Средняя высота волны м
Температура воздуха
Днем Град, С
Ночью
Температура воды средняя Град, С
Температура воздуха
Днем Град, С
Ночью
Видимость мили
Число дней с туманом Град, С
Облачность баллы
Осадки Мм/год
Особые явления
На графічний план переходу наносяться троянди вітрів по маршруту,
стрілками показують напрямки і швидкість поверхневих течій. Також може бути
представлена й інша важлива гідрометеорологічна інформація (межі поширення
айсбергів, плавучого льоду і т.п.).
Для оперативного обліку стану погоди на переході найважливішим
джерелом інформації є факсимільні карти погоди. За допомогою посібника
"Служби інформації з безпеки на морі NP 283" виконують підбір факсимільних
карт і передавальних їх станцій на перехід. Інформація сводят в табл. 4.2.

17 
 
 
 Таблица 4.2 – Факсимильные карты погоды на переход
N Радио/ Обозначение, Время
Содержание передачи
п/п станция и граница карты передачи

4.2. Навігаційно-гідрографічні умови

Вивчення і замітки з навігаційно-гідрографічних умов планованого переходу
виконують по ділянках, використовуючи карти, лоції та інші гідрографічні
посібники відповідно до рекомендацій РШСУ-98 [1]. При цьому особливу увагу
слід приділити ретельності аналізу умов плавання на ділянках обмежених вод і
на підходах з моря до узбережжя.
Результати вивчення та аналізу навігаційно-гідрографічних умов представляють
у вигляді стислих заміток в послідовності ділянок переходу і відображають на
графічному плані переходу.
До навігаційно-гідрографічного забезпечення також слід віднести наступну
інформацію:
1) Про засоби навігаційного обладнання, які передбачаються до використання на
прибережних ділянках. Їх представляють в табличній формі, як показано в табл.
4.3. Джерелом інформації служать Подорожні карти і посібник «Admiralty List of
Lights and Fog Signals» NP 74 ÷ 87.
Таблица 4.3 – СНО, используемые на переходе
Дальность
Координаты
N видимости,
Название  Характеристики
п/п мили


1) Системы управления движением судов и их описание в соответствие с

публикациями [9], [12].

18 
 
 
 Таблица 4.4 – СУДС по маршруту перехода
№ Система разделения Позывной СУДС Канал Точки доклада
п/п движения
связи

2) Витяги з особливих правил плавання в районах (наприклад, «Регламент

плавання турецькими протоками», «Правила плавання Суецьким каналом» і
т.п.).4. 3 Вибір шляху на морських і прибережних ділянках

Вибір шляху виконують на підставі аналізу всіх умов плавання, названих

в попередніх параграфах, а також з урахуванням опади судна, його морехідних
якостей і експлуатаційних вимог. Розрахунок зміни опади судна при плаванні на
мілководді викладені в посібниках [14,15]. Розрахунок слід виконати за
методикою, викладеною в гл. 6.

Обраний шлях повинен задовольняти правовим обмеженням (заборонені

райони і т.п.), забезпечувати навігаційну безпеку і запобігання загрози зіткнення
з судами. Серед варіантів шляху, що задовольняють цим вимогам, вибирають
найбільш економічний, який дозволяє пройти маршрут за мінімальний час.

Зменшення загрози зіткнення суден досягають вибором шляху з

урахуванням судопотоків в районі, загальним положенням про розподіл руху
суден [9] і дотриманням зон такого поділу в районі плавання відповідно до
міжнародних конвенцій МППСС - 72 [16] і глави VIII Кодексу ПДНВ-95 [17].
Особливої уваги вимагає вибір шляху в обмежених водах і при підході до берега
з моря. При цьому треба керуватися рекомендаціями РШСУ - 98 [1] і підручника
[7].

В даному параграфі викладають висновки, на підставі яких обраний саме

цей маршрут переходу.
Вибір трансокеанського шляху. За основу для вибору трансокеанського
шляху приймають рекомендації керівництва [18] або в аналогічному виданні
британського Адміралтейства, а також викладені в підручниках [19, 20].
19 
 
 
Незалежно від того, який шлях через океан буде обгрунтовано обраний,
необхідно виконати розрахунки плавання по ортодромії (див.гл. 6).
Якщо безпосередньо перехід не містить трансокеанського плавання, то для
розрахунків за даним параграфом завдання видає Керівник. Обраний шлях судна
з урахуванням розрахунків ортодромії, локсодромії і гідрометеорологічних умов
представляють на графічному плані переходу. ДБК на графічному плані
представляється так, як показано на рис. 4.1. На малюнку також повинні бути
проставлені номери поворотних точок, довжини хорд і локсодроміческій курс.
4.4 підйом карт
Для виділеного за погодженням з керівником роботи складного в
навігаційному відношенні ділянки переходу виконують підйом відкоригованих
карт. Рекомендації з підйому карт є в [1], в підручнику [8] і в посібнику [15].
Приклад підйому карти представлений на рис.4.2.

Керівний документ для виконання підйому карт [23].

Рис. 4.1 – ДВК на графічному плане переходу

20 
 
 
 Рис.4.2 – Подъем карты сложного участка
На картах, отриманих в навігаційній камері кафедри "судноводіння" (якщо
курсова робота виконується на судні – на суднових картах), виконують
попередню прокладку відповідно до викладених рекомендацій. Результати
попередньої прокладки зводять в таблицю. Приклад такої таблиці-табл. 4.5.

Таблица 4.5 - Результаты предварительной прокладки

WP Поворотные точки и их положение относительно приметных
№ Продолж. ориентиров
S, V,
ПУ плавания
Дата Дк,
мили уз. Название
ч., мин.   ИП мил
Время ориентира
и
0 25.05
- - - - 36 32.2 N 06 17.1 W
00 00
1 25.05 Bahia de
44 0.67 14 2 мин 36 32.6 N 06 16.5 W 79 1.46
00 02 Cadiz buoy

21 
 
 
 Продолжение табл. 4.5
2 Bahia de
25.05 Cadiz
326 0,8 14 6мин 36 33.3 N 06 17.0 W 307 0.12
00 06 leteral
buoy
3 25.05 00
286 8,26 14 41мин 36 35.5 N 06 26.9 W - - -
41
4 25.05 01
241 4,84 14 1ч 2мин 36 33.2 N 06 32.2 W - - -
02
5 25.05
162 14,59 14 2ч 4мин 36 19,4 N 06 26,5 W - - -
02 04
6 25.05 04
165 26,86 14 4ч 00мин 35 53,4 N 06 18,0 W - - -
00
7 25.05 Paunta
89 23,27 14 5ч 39мин 35 53,7 N 05 49,4 W 143 5.7 Malabata
05 39 light

За даними таблиці 4.5 попередню прокладку переносять на графічний

план переходу. Приклад графічного плану переходу наведено на малюнку 4.3.

Рис. 4.3 – Графический план перехода.

22 
 
 
 5. ШТУРМАНСЬКА ДОВІДКА ПО ПОРТУ ПРИХОДУ

Виконується відповідно до вимог, викладених для штурманської довідки по

порту відходу.

6. НАВІГАЦІЙНІ РОЗРАХУНКИ ЗА ОБРАНИМ МАРШРУТОМ ДЛЯ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПЛАВАННЯ

6.1 Обґрунтування необхідності проходження по ДБК

При виконанні трансокеанського переходу при проходженні по ДБК може бути
досягнута значна економія ходового часу. Для прийняття рішення про
проходження по ДБК необхідно розрахувати довжину локсодромії між точками
трансокеанського переходу і довжину ортодромії – меншою з дуг великого кола
– що проходить через ці ж точки.
Для розрахунку довжини локсодромії трансокеанського переходу слід
використовувати Mercator Sailing Formula.

 
Рис. 6.1-Локсодромія на карті меркаторської проекції
Тут Н-початкова точка плавання, К-кінцева точка плавання. Трикутник
НКО є плоским прямокутним трикутником. Гіпотенуза НК-локсодроміческое
плавання в морських милях, катет КО – різниця довгот в екваторіальних милях і
відходження в морських милях, катет НО – різниця широт в морських милях і
різниця меридіональних частин в екваторіальних милях. Кут при вершині н
дорівнює КЛ .
При виконанні розрахунків Північна широта, Північна різниця широт,
Східна довгота і Східна різниця довгот вважаються позитивними, а південна

23 
 
 
широта, Південна різниця широт, Західна довгота і Західна різниця довгот -
негативними.
Алгоритм рішення включає наступні дії:
1. Обчислення різниці широт РШ
РШ = φ2-φ1.
Отримане значення РШ переводимо в кутові хвилини (Морські милі).
2. Визначення різниці довгот РД
РД = λ2-λ1.
Якщо / λ2-λ1 / > 180, то при обчисленні РД береться Доповнення
абсолютної величини до 360, знак змінюється на протилежний. Отримане
значення РД переводимо в кутові хвилини (екваторіальні милі).
3. Розрахунок різниці меридіональних частин РМЧ в екваторіальних милях
РМЧ = 3437,75 × ln [tg (45 + φ2/2) / tg (45 + φ1/2)].
Примітка: Знаки РШ і РМЧ повинні збігатися.
4. Визначення локсодромічного курсу КЛ

при РД > 0 КЛ = КЛ' ; при РД < 0 КЛ = 360 - КЛ'.

5. Розрахунок локсодромічної відстані ЅЛ (в морських милях)
при │cos КЛ≥ ≥ 0,01 ЅЛ = РШ / cos КЛ ;
при │cos КЛ │< 0,01 ЅЛ = │РД│ cos φ1.
Курс судна задається рульовому і враховується при прокладці на карті з
точністю до 0,5, але при обчисленні локсодроміческого відстані необхідно
використовувати значення КЛ з точністю не нижче 0,001. Практично беремо те
значення КЛ, яке з'явилося після обчислення на індикаторі мікрокалькулятора.
Розрахунок довжини ортодромії виконується з використанням основних
теорем сферичної тригонометрії за формулою

При виконанні розрахунку слід значення широт брати з потрібними

знаками – для північних широт знак плюс, для південних широт знак мінус.
24 
 
 
 Отримане в градусах і частках градуса значення ѕорт переводимо в кутові
хвилини – Морські милі.
За знайденою величиною S = ЅЛ-ЅОРТ робиться висновок про
доцільність плавання по дузі великого кола.
Якщо прийнято рішення слідувати по ДБК, то її наносять на Генеральну
карту з використанням карт в гномонической проекції.
6.2 природна освітленість за маршрутом переходу
Природна освітленість істотно впливає на безпеку плавання. При
виконанні курсової роботи необхідно розрахувати таблицю освітленості на весь
перехід .
Розрахунки освітленості виконують двома послідовними наближеннями
для 3-4-х днів плавання. Спочатку по широті і грінвічських датах планованого
плавання вибирають з травні [21,22] без інтерполяції моменти місцевого часу
сходу і заходу сонця і Місяця. За довготою передбачуваного місця на полудень
кожної доби ці моменти переводять в судновий час ТЗ і на кожен такий момент
за попередньою прокладкою знаходять координати місця судна. Потім для
предвичісленних місць судна за звичайною методикою (див. 32 підручника [16])
розраховують за часом моменти мс явищ, що характеризують освітленість і
результати заносять в табл. 6.1-6.2 (як приклад).
Таблица 6.1- Расчет сумерек и восхода (захода) Солнца 05.03
Начало навигационных Восход Солнца Заход Солнца Конец навигационных
сумерек сумерек
Тт 5ч 25м 06ч12м 18ч11м 18ч56м
ΔT +0м +0м -1м -1м
ΔT +0м +0м +0м +0м
Тм 5ч 25м 6ч12м 18ч10м 18ч55м
 +5ч2м +5ч2м +5ч1м +5ч1м
Тгр 10ч27м 11ч14м 23ч11м 23ч56м
№ -5ч -5ч -5ч -5ч
Тc 5ч27м 06ч14м 18ч11м 18ч56м

Таблица 6.2 - Расчет сумерек и восхода (захода) Солнца 06.03

Начало навигационных Восход Солнца Заход Солнца Конец навигационных
сумерек сумерек
Тт 5ч 25м 06ч12м 18ч11м 18ч56м

25 
 
 
 ΔT +1м +2м +2м -1м
ΔT +0м +0м +0м +0м
Тм 5ч 26м 6ч14м 18ч13м 18ч55м
 +5ч0м +5ч0м +5ч0м +5ч0м
Тгр 10ч26м 11ч14м 23ч13м 23ч55м
№ -5ч -5ч -5ч -5ч
Тc 5ч26м 06ч14м 18ч13м 18ч55м

Подібні розрахунки роблять також для Місяця. Решта дні плавання можуть
бути розраховані з використанням спеціальних програм і результати таких
розрахунків також поміщають в підсумкову таблицю, як показано
нижче:Таблица 6.3 - Элементы освещённости.
Дата

Возраст Луны
Фаза Луны
Начало Солнце Солнце Конец Луна Луна
Солнце Солнце
навигац. Тс Тс навигац. Тс Тс
Авосх Азаход
сумерек восх заход сумерек восх заход

21.04 03 41 05 03 70 19 13 293 20 32 11 32 03 29
22.04 04 11 05 25 71 19 26 289 20 41 13 21 04 07
23.04 04 43 05 47 72 19 31 289 20 40 15 00 04 40
У цю таблицю заносять вік Місяця В і фазу Ф (фазу місяця можна вказати
і у відсотках) з травні.
6.3 Розрахунок просідання корпусу судна на мілководді
Відповідно до вимоги хорошої морської практики «вважай себе ближче до
небезпеки» і рекомендаціями, що містяться в [24], цей розрахунок виконується
для найбільшого теоретично можливого значення величини просідання – при
проходженні судна на мілководді по вузькому підхідному каналу.
В цьому випадку величина просідання визначається з виразу

де: Q - максимально теоретично можливе просідання корпусу судна,

метри;
CB-блок коефіцієнт (коефіцієнт загальної повноти зануреної частини
корпусу судна), безрозмірний;
v-швидкість судна, вузли.
Значення блок коефіцієнта наводиться в Wheelhouse Poster. Воно також

26 
 
 
може бути розраховане з виразу

де: CB-блок коефіцієнт, безрозмірний;

D-повна водотоннажність судна, тонни;
γ = 1,025-щільність морської води, г / см3;
L - довжина судна між перпендикулярами, метри;
B-ширина корпусу судна, метри;
T-осадка судна за літньою вантажною маркою, метри.
Величина просідання повинна бути розрахована для повного, середнього,
малого і самого малого ходу судна і внесена в табличку draught Increase бланка
Wheelhouse Poster.
6.4 Розрахунок висоти припливів і побудова графіків припливів
Для порту відходу судна і порту приходу, а також для ділянок мілководдя
(якщо такі є на переході) слід виконати розрахунок рівня припливів з побудовою
графіка припливів.
Всі пункти Світового океану розділені на дві групи – основні (Standard
Ports) і додаткові (Secondary Ports) до них за принципом подібності припливів. У
першій частині таблиць припливів наведені значення часів і висот повних і малих
вод для основних пунктів, розраховані на кожну дату року. У другій-поправки
до цих значень для додаткових пунктів.
Наведемо приклад передбачення припливів, використовуючи Admiralty
Tide Tables.
Нехай потрібно розрахувати і побудувати графік припливів в Port Louis на
21 березня 2010 р.
Порядок розрахунку наступний:– в алфавітному покажчику пунктів
(Geographical Index), вміщеному в кінці книги Admiralty Tide Tables знаходять
потрібний пункт (зазвичай це додатковий пункт-Secondary Port) і записують його
номер;
- у частині II таблиць за номером знаходять потрібний пункт і відомості про
основний пункт (Standard Port): його номер, сторінку і часовий пояс (Time Zone);

27 
 
 
- у частині I таблиць, знаючи сторінку і дату, вибирають час і висоту малої і
повної води в основному пункті і результати заносять в табл. 6.1;
- за номером основного пункту з частини II таблиць вибирають сезонну поправку
до нього і віднімають її з урахуванням знака з висот малих і повних вод
основного пункту і отримують рівні висот без сезонної поправки;
- поправки часу і висот для додаткового пункту вибирають з частини II таблиць
і додають до часу і висот малих і повних вод основного пункту без сезонної
поправки;
- результат виправляють сезонною поправкою для додаткового пункту і
отримують час і висоти малих і повних вод в заданому пункті на задану дату.
Таблиця 6.4-передбачення припливів в Port Louis на 21 березня 2010 р.
Основной пункт (Standard port) tМВ hМВ tПВ hПВ tМВ hМВ tПВ hПВ
BREST 1638, часовой пояс (Time 0203 1.8 0757 6.3 1420 2.0 2012 6.1
Zone) – 0100
Сезонная поправка высоты к 0.0 0.0 0.0 0.0
основному пункту (вычитается с
учетом знака)
Высота полных и малых вод в 1.8 6.3 20 6.1
основном пункте без сезонной
поправки
Поправки времени и высоты для -0016 -0.4 -0012 -1.7 -0016 -0.5 -0011 -1.7
дополнительного пункта
Высоты малых и полных вод в 1.4 4.6 1.5 4.4
дополнительном пункте без
сезонной поправки
Сезонная поправка высоты для +0.1 +0.1 +0.1 +0.1
дополнительного пункта
Время и высота малых и полных 0147 1.5 0745 4.7 1404 1.6 2001 4.5
вод в дополнительном пункте
У багатьох випадках поправки часу задаються на певний час доби, а поправки
висоти – в сизигию і квадратуру, тоді їх необхідно інтерполювати, щоб
отримати поправки відповідні заданим умовам. Лінійну інтерполяцію зручно
виконувати графічно, наприклад:
у другій частині таблиць проти пункту BREST наводяться моменти часу і
висоти, на які дані поправки часу і висоти припливів в сизигию і квадратуру, а
проти пункту Port Louis Показані самі поправки.
Полная вола Малая вода сзПВ квПВ квМВ сзМВ
(High Water) (Low Water) (MHWS) (MHWN) (MLWN) (MLWS)
1638 BREST 0000 0600 0000 0600
and and and and 7.0 6.5 2.7 1.1
1200 1800 1200 1800

1650 Port Louis +0005 -0020 -0020 -0010 -1.9 -1.5 -0.7 -0.2
В даному прикладі перша мала вода в п. BREST настає в 0203. Цей час
знаходиться в інтервалі між 0000 і 0600. Поправка часу для Port Louis на 0000
становить - 0020, а на 0600 – - 0010. Для інтерполяції будують графік,

28 
 
 
представлений на рис.6.2, де на осі абсцис відкладають час, а на осі ординат –
поправки до часу. З графіка видно, що поправка до часу 0203 становить - 0016.
У сизигию висота малої води в п. BREST становить 1.1, і їй відповідає поправка
для п. Port Louis - 0.2, а в квадратуру висота малої води 2.7 та поправка - 07. Щоб
знайти поправку для висоти першої малої води будують графік (мал. 6.2). З
графіка видно, що поправка для висоти 1.8 становить - 0.4.

Рис.6.2 до визначення поправки часу

У сизигию висота малої води в п. BREST становить 1.1, і їй відповідає
поправка для п. Port Louis - 0.2, а в квадратуру висота малої води 2.7 та поправка
- 07. Щоб знайти поправку для висоти першої малої води будують графік (мал.
6.3). З графіка видно, що поправка для висоти 1.8 становить - 0.4.

Рис.6.3 до визначення поправки висоти

Аналогічним чином виконують інтерполяцію поправок часу і висоти для
повних вод.
Відомості про час і висоти повних і малих вод для портів, ВІДНЕСЕНИХ
ДО основних пунктів, поміщені в першій частині таблиць і ніяких додаткових
розрахунків не потрібно.

29 
 
 
 За отриманими елементами припливу будують графік припливів.
- На міліметровому папері (або в клітинку) будують осі координат. По осі
абсцис відкладають час t доби, по осі ординат – висоту h припливу.
- Відповідно до даних табл. 6.4 наносять точки I, IV, VII, X, XIII і XVI, що
визначають час настання і висоту малих і повних вод.
- Визначають час зростання Тр як різниця між часом першої повної води і
часом першої малої води і розраховують значення 0.25 Тр.
- На осі абсцис відкладають точки a і b, відповідні моментам tМВ +0.25 Тр
і tПВ – 0.25 Тр і відновлюють в них перпендикуляри.
- Визначають величину припливу в за час зростання в = һПВ – һМВ і
розраховують значення 0.15 в.
- На перпендикулярі з точки a відзначають точку II, а з точки b – точку III,
як це показано на рис. 6.4.
- Аналогічним чином виконують розрахунки і наносять на графік інші
проміжні точки V, VI, VIII і IX..
- З'єднують всі точки ламаної (або кривої) лінією, яка з достатньою для
практики точністю являє собою графік припливу.

30 
 
 
 Рис. 6.4 - График приливов

6.5 Контроль запасу води під кілем і вибір безпечної швидкості на

мілководді
Запас води під кілем UKC за правилами гарної морської практики, по
можливості, не повинен бути менше 1 метра. При виконанні курсової роботи
Значення UKC має бути проконтрольовано для ділянок виходу з Порту відходу
і входу в порт призначення, а також для ділянок мілководдя (якщо вони є на
переході).
Значення UKC може бути визначено з виразу

де: НМ-глибина моря в розглянутому місці в момент проходу судна;

ТЗ-осаду судна з урахуванням просідання і впливу хвилювання моря.
Величина НМ визначається з виразу

де: H0-нуль глибин в розглянутому місці;

Δh-висота припливу в даний момент і даному місці (з графіка припливів).
При цьому слід мати на увазі, що в Адміралтейських таблицях припливів
ATT рівень припливу розраховується для нуля глибин, показаного на діючій
карті найбільшого масштабу цікавить місця.
Величина ТЗ визначається з виразу

31 
 
 
 де: Т-осаду судна на глибокій воді (в курсовій роботі беремо значення
опади судна в повному вантажу);
Q-величина просідання корпусу на мілководді (див. розділ 6.3);
ДТВ-збільшення опади за рахунок хвилювання моря.
Значення ДТВ рекомендується оцінювати наступним чином
ДТВ = 0,6 hB,
де hB-максимальна висота хвилі в даному місці.
Для коректної оцінки максимальної висоти хвилі потрібно ретельно
вивчити відповідний розділ потрібної лоції.
Якщо значення UKC виявиться менше одного метра, то необхідно з
таблички Draught Increase бланка Wheelhouse Poster вибрати таке значення ходу
судна, яке забезпечує безпечний запас води під кілем. Якщо навіть найменший
хід не забезпечує безпечний прохід судна на даній ділянці мілководдя, то це
повинно бути відзначено у відповідному місці пояснювальної записки.
6.6 оцінка точності обсервацій і вибір способу визначення місця судна
У судноводінні прийнято оцінювати точність обсервації 95% фігурою
похибки. Це означає, що дійсне місце судна з імовірністю в 95% буде
знаходитися всередині фігури похибки.
Міжнародна асоціація маякових служб (МАМС) підготувала проект
"стандартів точності судноводіння" , які були прийняті в грудні 2003 року на
23-й Асамблеї ІМВ резолюцією А. 953(23)-2003Таблица – 6.5. Минимальные
требования к морским пользователям
Погрешность обсервованного
Фазы судовождения местоположения
(95% вероятность), м
Океанское плавание 100
Прибрежные воды 10
Стесненные воды 10
Портовые воды 10
Внутренние водные пути 10
 

В даний час таким високим вимогам до точності судноводіння відповідають

лише обсервації, виконані з використанням супутникової навігаційної системи
(СНС). Визначення місця по СНС є основними у всіх фазах плавання.

32 
 
 
Разом з тим, керівні документи ІМВ [Додаток А] вимагають від судноводія для
забезпечення безпеки плавання регулярно визначати місце судна резервними
способами. В океанській фазі плавання таким резервним способом є визначення
місця судна по небесних світилах, в прибережних і обмежених водах – по
візуальним пеленгам і з використанням РЛС.

Якщо оцінка точності виконується за допомогою кругової фігури похибки, то

необхідно розрахувати радіус кола – R95%. Центр цього кола знаходиться в
обсервованій точці, а дійсне місце судна з імовірністю 95% - всередині кола.

Як показали дослідження, значення R95% для різних способів обсервації, з

достатньою для практичного судноводіння точністю, може бути отримано за
наближеними формулами.

При визначенні місця за двома візуальним пеленгам

R95% = 0,06 Dср, миль, (6.1)

де Dср = середня відстань до орієнтирів, на які вимірювалися пеленга.

При визначенні місця по двох радіолокаційних відстанях

R95% = 0,03 ШК, миль, (6.2)

де ШК-шкала РЛС, на якій проводися вимірювання.

При визначенні місця по радіолокаційним пеленгу і дистанції одного орієнтиру

R95% = 0,04 ШК, миль, (6.3)

де ШК-шкала РЛС, на якій проводися вимірювання.

У курсовій роботі належить для узгодженого з керівником ділянки прибережного

плавання (обмежених вод) виконати оцінку точності визначень місця судна
резервними способами за допомогою кругової 95% похибки обсервацій і вибрати
оптимальний за критерієм точності спосіб.

Хід роботи покажемо на прикладі.

На ксерокопії карти обраної ділянки (рис. 6.5) виконуємо прокладку шляху судна
і відзначаємо шляхові точки, в яких планується виконувати обсервації з
дискретністю 5 ÷ 15 хв (в залежності від району плавання).

33 
 
 
 Рис. 6.5 Выход из порта Симоносеки
Нумеруємо їх (№№1 ÷ 5). Підбираємо і нумеруємо навігаційні орієнтири
для виконання обсервацій (цифри в гуртках). Як видно з малюнка, всі підібрані
орієнтири годяться для РЛС обсервацій, а орієнтири №№ 1, 4, 5 – для обсервацій
по візуальним пеленгам.
Розрахунок точності візуальних обсервацій за формулою (6.1) зведемо в
таблицю 6.6.
Таблиця 6.6-оцінка точності візуальних обсервацій
Путевая
Ориентир D Ориентир D D ср R 95%
точка мили мили мили мили
1 1 0,8 4 4,6 2,7 0,16

34 
 
 
 2 1 1,7 4 3,5 2,6 0,16
3 1 2,8 4 3,8 3,3 0,20
4 1 3,9 5 4,9 4,4 0,26
5 1 5,2 5 5,4 5,3 0,32
Для оцінки точності РЛС обсервацій за формулами (6.2) і (6.3)
необхідно визначити шкалу роботи радіолокатора – ШК. Покладемо, що при
плаванні в районі точок № № 1 і 2 використовувалася 4-х мильна шкала
РЛС, а в районі точок №№ 3, 4, 5 – 8-мі мильна шкала. За формулами (6.2) і
(6.3) виконуємо розрахунки для кожної шкали. Результати зводимо в
таблицю 6.7.Таблица 6.7 – Радиус R95% круговой погрешности обсерваций
резервными способами, мили
Путевая точка 1 2 3 4 5

Способ обсервации
По двум визуальным пеленгам 0,16 0,16 0,20 0,26 0,32
По двум РЛС дистанциям 0,12 0,12 0,24 0,24 0,24
По РЛС пеленгу и дистанции 0,16 0,16 0,32 0,32 0,32

Аналіз таблиці показує, що оптимальним за критерієм точності резервним

способом обсервацій на обраній ділянці плавання є спосіб за двома РЛС
дистанціям.

35 
 
 
 ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
Пояснювальну записку пишуть на одній стороні аркушів стандартного
формату (210x299 мм), залишаючи поля: зліва 30 мм, зверху і знизу по 20 мм,
справа близько 10 мм.ніяких рамочок навколо тексту робити не треба. Сторінки
нумерують арабськими цифрами в правому верхньому куті кожного аркуша.
Першою сторінкою вважається титульний лист, після якого слід лист із
завданням. На них номер сторінки не проставляють. Нумерацію починають з
аркуша, на якому викладається зміст.
Пояснювальну записку пишуть акуратно з використанням комп'ютера
(можна і в рукописному вигляді). Має використовуватися одна мова викладу
(українська, російська, англійська). Можна не перекладати географічні назви,
назви документів.
Малюнки, таблиці, формули і посилання на них в тексті повинні мати
подвійну нумерацію, де номер глави відокремлюють точкою. Наприклад: "рис.
2.7 " - сьомий малюнок другого розділу.
На перевірку керівнику роботу дають повністю оформлену роботу в
скинутому вигляді, яка повинна містити нижче перерахований матеріал у
зазначеній послідовності:
- титульний аркуш;
- лист завдання;
- зміст;
- текст пояснювальної записки;
- список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ;
- докладання.
Кожна з перерахованих рубрик починається з нової сторінки.
Титульний лист оформляють на стандартному бланку. На ньому вказують
кафедру, повну назву курсової роботи (наприклад "навігаційна опрацювання
рейсу Стамбул - Гавана т/х "Олександр Грін"), прізвище, ім'я та по батькові
36 
 
 
виконавця, номер навчальної групи (заочникам - шифр), прізвище та ініціали
керівника роботи. Внизу титульного аркуша проставляють рік.
Лист завдання, теж на спеціальному бланку, заповнює Керівник. Зміст
складається з назв всіх рубрик пояснювальної записки, які вказані з їх
нумерацією в змісті даної методики, починаючи з введення і закінчуючи списком
використаних джерел.
Формули треба писати в окремому рядку, проставляючи у правого поля
номер в круглих дужках. Наприклад:
А+В=С (1.3)
Нумерувати треба тільки ті формули, на які робляться посилання в тексті.
Після формул ставлять розділові знаки (Крапка, кома, крапка з комою) за
правилами граматики відповідно до структури речення. Якщо у формулі
з'являються раніше не пояснені позначення, то після формули ставлять кому, а
наступний рядок починають словом "де" і проводять розшифровку цих
позначень із зазначенням, якщо треба, розмірностей.
Кожна таблиця повинна мати вгорі зліва напис" таблиця "і подвійний
номер, але без знака номера, наприклад: "Таблиця 2.3 -". Після номера над
кожною таблицею пишуть її заголовок. Пояснення до таблиці і посилання на неї
в тексті роблять в скороченій формі, наприклад: "табл. 2.3".
Малюнком називають будь-який графічний ілюстративний матеріал:
схеми, графіки і т.п. всі малюнки треба викреслювати акуратно чорною
кульковою ручкою на окремих аркушах (без тексту) формату пояснювальної
записки, або за допомогою графічного редактора. Не можна використовувати в
якості малюнків вирізані з книг ілюстрації.
Під малюнком пишуть його назву. Під малюнком проставляють під-пись "
Рис."з номером, наприклад:" Рис. 2.4 -". У текст записки включають посилання
на кожен малюнок і необхідні пояснення, наприклад: "такий графік
представлений на рис. 2.3 " або " результати обчислень представлені
графіком(рис . 2.3)».
37 
 
 
 Лист з малюнком входить в загальну нумерацію сторінок і поміщається
слідом за тією сторінкою тексту, де є перше посилання на цей малюнок.
Складання списку використаних джерел треба вести одне-тимчасово з
написанням пояснювальної записки, починаючи з введення. Для цього, як тільки
по ходу викладу необхідно зробити посилання, в тексті послідовно в квадратних
дужках проставляють номери: [1], [2] і т. д.
При повторних посиланнях на який-небудь джерело в квадратних дужках
проставляють номер, під яким це джерело вже числиться в списку. Якщо
потрібно зробити посилання на навігаційний посібник, вказане в таблиці
«навігаційні посібники на перехід», то її можна оформити, вказавши
Адміралтейський номер допомоги. Наприклад [NP286].
Прикладом оформлення списку використаних джерел служить список
рекомендованої літератури в кінці даної методики.
Додатки до пояснювальної записки (якщо вони є) розміщуються після
списку літератури. Кожна програма повинна починатися з нового аркуша під
назвоюПриложение ___ (буква А, Б, В и т.д).
Нумерация страниц приложения входит в общую нумерацию страниц
пояснительной записки.

ПОДГОТОВКА К ЗАЩИТЕ И ЗАЩИТА

Після того, як повністю оформлену курсову роботу перевірить керівник і

накладе візу "до захисту", призначають час захисту на відкритому засіданні
комісії кафедри.
Для доповіді по роботі відводиться не більше семи хвилин. Тому
заздалегідь підготовлений план або тези доповіді повинні включати вихідні дані
рейсу, обґрунтування обраного шляху, докладніше - по виділеному складному
ділянці, які розрахунки були виконані і їх результати (таблиці, графіки), яка
обчислювальна техніка використовувалася, загальні протяжність і тривалість
переходу. Доповідь ілюструється плакатами в програмі Повер пойнт, на яких
38 
 
 
представлені графічний план переходу і необхідні таблиці і графіки з картою
складної ділянки переходу.
Після доповіді члени комісії можуть задавати будь-які питання щодо
переходу та забезпечення його навігаційної безпеки. На питання треба
відповідати чітко і коротко по суті.
Оцінка комісії з курсової роботи виставляється у відомість і в залікову
книжку.

39 
 
 
 СПИСОК РЕКОМЕНДУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

1. Рекомендации по организации штурманской службы на морских судах

Украины (РШСУ-98). - Одесса: ЮжНИИМФ, 1998. - 111 с.
2. Книжка регистрации подготовки кандидата на получение квалификационного
диплома вахтенного помощника капитана (Training Record Book).-Одесса:
ЦПАП, 1999.-106 с.
3. NP 131. Catalogue of Admiralty Charts and Publications.-The United Kingdom
Hydrographic Office, 2013.- 180 p.
4. Иванов И.Л., Цымбал Н.Н. Корректура иностранных морских навигационных
карт и пособий/Учебное пособие/ -Одесса: ЛАТСТАР, 2001. –68 с.
5. NP 294. How to keep your admiralty charts up-to-date.- The United Kingdom
Hydrographic Office, 2007.- 63 p.
6. Ермолаев Г.Г. Морская лоция. - 4-е изд., перераб. и доп. - М: Транспорт, 1982-
392 с.
7. Алексишин В.Г. Обеспечение навигационной безопасности плавания: учебн.
пособ. / В.Г. Алексишин, Л.А. Козырь, С.В. Симоненко // Одесская
национальная морская академия.-2-е изд.- \ Одесса: Феникс; 2012.- - 518 с.
8. Ермолаев Г. Г. Судовождение в морях с приливами. - 2-е изд. - М: Транспорт.
- 1986. - 160 с.
9. SHIPS ROUTEING.-London: IMO, 2008.-389 p.
10. NP 283(1-2). Admiralty List of Radio Signals Vol. 3. (Parts 1& 2) Maritime Safety,
Information Services.- The United Kingdom Hydrographic Office, 2007.
11. NP 285. Admiralty List of Radio Signals Volume 5. Global Maritime Distress
and Safety System (GMDSS).- The United Kingdom Hydrographic Office, 2007.
12. NP 286. Admiralty List of Radio Signals Volume 6 . Pilot Services, Vessel Traffic
and Port Operations.- The United Kingdom Hydrographic Office, 2007
13. Guide to Port Entry.- Reigate: Shipping Guides Ltd., 2012
14. Справочник капитана дальнего плавания / Л.Р. Аксютин, В.М.Бондарь,
Г.Г.Ермолаев и др.; Под ред. Г.Г.Ермолаева. — М.: Транспорт, 1988.-248 с.
15. Bridge Team Management.
16. Международные правила предупреждения столкновений судов в море,
1972 (МППСС-72). -№ 9018Р, ГУНиО МО РФ, 1996. – 76
17. Международная Конвенция по подготовке, дипломированию моряков и
несению вахты (ПДНВ-78/95). - Одесса: ЦПАП ОГМА, 1998.-278 с.
18. Океанские пути мира / ММФ СССР. - Л.: ГУНиО, 1958. - 204 с.
19. Ермолаев Г. Г. Судовождение в морях с приливами. - 2-е изд. - М:
Транспорт. - 1986. - 160 с.

40 
 
 
 20. Навигация / Ю.К.Баранов, М.И.Гаврюк, В.А.Логиновский, Ю.А.Песков. -
3-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Лань, 1997. - 512 с.
21. Красавцев Б.И. Мореходная астрономия. - 3-е изд. - М.: Транспорт, 1986. -
255 с.
22. Морской Астрономический Ежегодник на 2002 г. С-П, УНиО МО России,
2001.- 336 с.
23. Bridge Team Management. The Nautical Institute, London, 2000.
24. Brown’s Nautical Almanac. Brown, Son @ Ferguson Ltd, Glasgow, 2015.

41 
 
 
 ПРИЛОЖЕНИЯ

42 
 
 
 Приложение А

Резолюция А.893(21)
Принята 25 ноября 1999 года

(Пункт 9 повестки дня)

РУКОВОДСТВО ПО ПЛАНИРОВАНИЮ РЕЙСА

Ассамблея,

Ссылаясь на статью 15 j) Конвенции о Международной морской организации,

касающуюся функций Ассамблеи в отношении правил и руководств,
касающихся безопасности на море, а также предотвращения загрязнения моря с
судов и борьбы с ним,

Ссылаясь также на часть 2 раздела A-VIII/2 (Планирование рейса) Кодекса по

подготовке и дипломированию моряков и несению вахты,

Ссылаясь далее на то, что Международная конвенция о подготовке и

дипломировании моряков и несении вахты и Международная конвенция по
охране человеческой жизни на море содержат важные требования, касающиеся
планирования рейса, включая требования, относящиеся к лицам командного и
рядового состава, судовому оборудованию и системам управления
безопасностью,

Признавая важное значение хорошего планирования рейса для охраны

человеческой жизни на море, безопасности мореплавания и защиты морской
среды и, следовательно, необходимость приведения Руководства по
планированию рейса 1978 года, изданного в виде циркуляра SN/Circ.92, в
соответствие с требованиями современности,

43 
 
 
Принимая к сведению просьбу Ассамблеи, изложенную в ее резолюции
А.790(19), о том, чтобы Комитет по безопасности на море рассмотрел вопрос о
планировании рейса в связи с обзором Кодекса безопасной перевозки
облученного ядерного топлива, плутония и радиоактивных отходов высокого
уровня активности в контейнерах на борту судов (Кодекс ОЯТ), и решение
Комитета о том, что рассмотрение вопроса о планировании рейса не должно
ограничиваться судами, перевозящими вещества, подпадающие под действие
Кодекса ОЯТ, а должно охватывать все суда, совершающие международные
рейсы,

Рассмотрев рекомендацию, сделанную Подкомитетом по безопасности

мореплавания на его сорок пятой сессии:

1. Принимает Руководство по планированию рейса, изложенное в приложении к

настоящей резолюции;

2. Предлагает правительствам довести прилагаемое Руководство до сведения

капитанов судов, плавающих под флагом их стран, собственников и операторов
судов, судоходных компаний, морских лоцманов, учебных заведений и всех
других заинтересованных сторон для информации и принятия необходимых мер;

3. Просит Комитет по безопасности на море держать упомянутое Руководство в

поле зрения и при необходимости вносить в него поправки.

Приложение

РУКОВОДСТВО ПО ПЛАНИРОВАНИЮ РЕЙСА

1 ЦЕЛИ

1.1 Разработка плана рейса или перехода, а также непосредственный и

непрерывный контроль за продвижением судна и его местоположением при
выполнении такого плана имеют важное значение для обеспечения охраны
44 
 
 
человеческой жизни на море, безопасного и эффективного плавания и защиты
морской среды.

1.2 Необходимость планировать рейс и переход существует для всех судов.

Существуют различные факторы, которые могут затруднять безопасное
плавание всех судов, а также дополнительные факторы, которые могут
затруднять плавание крупнотоннажных судов или судов, перевозящих опасные
грузы. Эти факторы необходимо учитывать при составлении плана и при
последующем контроле его выполнения.

1.3 Планирование рейса и перехода включает оценку, т.е. сбор всей информации,
относящейся к предполагаемому рейсу или переходу; подробное планирование
всего рейса или перехода от причала до причала, включая районы, в которых
требуется присутствие на борту лоцмана; выполнение плана и контроль за
продвижением судна при выполнении плана. Анализ этих компонентов
планирования рейса/перехода приводится ниже.

2 ОЦЕНКА

2.1 Должна быть изучена вся информация, относящаяся к предполагаемому

рейсу или переходу. При планировании рейса и перехода необходимо учитывать
следующие вопросы:

.1 положение и состояние судна, его остойчивость и его оборудование;

любые эксплуатационные ограничения; его допустимая осадка в море, на
фарватерах и в портах; данные его маневренности, включая любые
ограничения;

.2 любые особые характеристики груза (особенно если груз является

опасным) и его размещение, укладка и крепление на судне;

45 
 
 
 .3 наличие компетентного и хорошо отдохнувшего экипажа с целью
осуществления рейса или перехода;

.4 обновленные свидетельства и документы, касающиеся судна, его

оборудования, экипажа, пассажиров или груза, которые должны иметься на
судне;

.5 точные и откорректированные карты надлежащего масштаба, которые

будут использоваться в предстоящем рейсе или переходе, и любые
относящиеся к рейсу или переходу постоянные или временные извещения
мореплавателям и действующие радионавигационные предупреждения;

.6 точные и откорректированные лоции, описания огней и

радиотехнических средств навигационного ограждения; и

.7 важная дополнительная откорректированная информация, включая:

.7.1 судоводительские справочники по путям движения судов и карты

планирования перехода, изданные компетентными властями;

.7.2 атласы приливов и течений, а также таблицы приливов;

.7.3 климатологические, гидрографические и океанографические данные,

а также другую соответствующую метеорологическую информацию;

.7.4 доступность служб для выбора маршрута в зависимости от погодных

условий (таких, которые указаны в томе D публикации № 9 Всемирной
метеорологической организации);

.7.5 установленные пути движения судов и системы судовых сообщений,

службы движения судов и меры по защите морской среды;

.7.6 интенсивность движения судов, которая может отмечаться во время

46 
 
 
 всего рейса или перехода;

.7.7 информацию, касающуюся лоцманской проводки, посадки и высадки

лоцманов, если предусматривается использование лоцмана, включая
обмен информацией между капитаном и лоцманом;

.7.8 доступную информацию по порту, включая информацию,

касающуюся доступности береговых средств и оборудования для
реагирования в аварийных ситуациях; и

.7.9 любые дополнительные вопросы, относящиеся к типу судна или его

грузу, конкретным районам, через которые судно будет проходить,
характеру предстоящего рейса или перехода.

2.2 На основе вышеупомянутой информации необходимо дать общую оценку

предстоящего рейса или перехода. Эта оценка должна четко указать все опасные
районы; районы, плавание в которых можно осуществлять безопасно, включая
любые установленные пути движения или системы судовых сообщений и
службы движения судов; и любые районы, где должны приниматься во внимание
аспекты защиты морской среды.

3 ПЛАНИРОВАНИЕ

3.1 На основе, по возможности, самой полной оценки должен быть подготовлен

подробный план, который должен охватывать весь рейс или переход от причала
до причала, включая районы, в которых будут использоваться услуги лоцмана.

3.2 Подробный план рейса или перехода должен включать следующие факторы:

.1 ведение прокладки предполагаемого маршрута или пути, по которым

будет осуществляться рейс или переход, на картах надлежащего масштаба:
должно быть нанесено истинное направление планируемого маршрута или
47 
 
 
 пути, а также все опасные районы, установленные пути движения судов и
системы судовых сообщений, службы движения судов и любые районы, где
должны приниматься во внимание аспекты защиты морской среды;

.2 основные элементы обеспечения охраны человеческой жизни на море,

безопасного и эффективного плавания и защиты морской среды во время
предстоящего рейса или перехода; такие элементы должны включать, не
ограничиваясь этим, следующее:

.2.1 безопасную скорость с учетом близости навигационных опасностей

на предполагаемом маршруте или пути, маневренные характеристики
судна и его осадка относительно имеющихся глубин;

.2.2 необходимые изменения скорости на маршруте, например при

ограничениях, связанных с тем, что переход осуществляется в ночное
время, или вследствие приливных течений, или с целью учесть
увеличение осадки кормой на ходу или из-за крена при поворотах судна;

.2.3 требуемую минимальную глубину под килем в критических зонах на

мелководье;

.2.4 места, где требуется изменение режима работы машин и механизмов;

.2.5 точки изменения курса с учетом циркуляции судна при

запланированной скорости и ожидаемого воздействия приливных и
других течений;

.2.6 способ и частоту определения местоположения, включая основные и

вспомогательные способы, и указание районов, в которых точность
определения местоположения является особенно важной и в которых
требуется максимальная достоверность;

48 
 
 
 .2.7 использование установленных путей движения судов и систем
судовых сообщений, а также служб движения судов;

.2.8 соображения, касающиеся защиты морской среды; и

.2.9 планы действий в чрезвычайных ситуациях, указывающие

альтернативные меры по выходу судна на большую глубину или
следованию в порт-убежище или на безопасную якорную стоянку в
случае аварии, требующей отступления от плана, с учетом
существующих береговых средств и оборудования для реагирования в
аварийных ситуациях, характера груза и самой аварии.

3.3 Подробности плана рейса или перехода должны быть четко отмечены и
зафиксированы, в зависимости от случая, на картах и в рейсовом плане либо на
компьютерном диске.

3.4 Каждый план рейса или перехода, а также подробности этого плана должны
быть одобрены капитаном до начала рейса или перехода.

4 ВЫПОЛНЕНИЕ ПЛАНА

4.1 По завершении подготовки плана рейса или перехода и когда можно будет с
достаточной точностью определить время отхода и расчетное время прибытия,
рейс или переход должны выполняться в соответствии с планом или любыми
внесенными в него изменениями.

4.2 Факторы, которые необходимо принимать во внимание при выполнении

плана или принятии решения относительно отклонения от него, включают:
.1 надежность и состояние судового навигационного оборудования;
.2 расчетное время прибытия в критические точки, в том что касается
высоты прилива и течения;
.3 метеорологические условия (особенно в районах, известных частыми
49 
 
 
 периодами плохой видимости), а также использование информации,
предоставляемой службами для выбора маршрута в зависимости от
погодных условий;
.4 прохождение опасных точек днем по сравнению с ночным временем и как
это может влиять на точность определения местоположения; и
.5 условия движения судов, особенно в точках схождения.
4.3 Важно, чтобы капитан рассмотрел вопрос о том, представляет ли какое-либо
конкретное обстоятельство, например прогноз ограничения видимости в районе,
где определение местоположения посредством визуальных наблюдений в
критической точке является важной особенностью плана рейса или перехода,
неприемлемую опасность для выполнения безопасного перехода; и, таким
образом, следует ли пытаться выполнить эту часть перехода в преобладающих
условиях или в условиях, которые могут преобладать. Капитан должен также
рассмотреть вопрос о том, в каких конкретных точках рейса или перехода может
возникнуть необходимость в дополнительном персонале на палубе или в
машинном отделении.

5 КОНТРОЛЬ

5.1 План должен постоянно находиться на мостике, с тем чтобы вахтенные

помощники капитана могли в любой момент им воспользоваться и уточнить для
себя детали плана.

5.2 Продвижение судна в соответствии с планом рейса и перехода должно

тщательно и непрерывно контролироваться. Любые изменения, вносимые в
план, должны соответствовать настоящему Руководству и должны быть четко
отмечены и зарегистрированы.

50 
 
 
 Приложение Б

ПЕРЕЧЕНЬ ИСТОЧНИКОВ ДЛЯ СБОРА ИНФОРМАЦИИ ОБ УСЛОВИЯХ ПРЕДСТОЯЩЕГО

ПЛАВАНИЯ

1.Каталог карт и публикаций (Catalogue of Admiralty Charts and Publications)

NP 131- (год издания). Издается ежегодно Гидрографией ВМС Британии (British
Hydrographer to Navy) и Картографическим агентством сил обороны США (Defence
Mapping Agency USA-DMA) под номером CATPRVOlU.

2. Навигационные карты (CHARTS). Торговые суда многих стран мира

используют Британские карты, издаваемые Гидрографией ВМС Великобритании.
Однако есть много районов в мире, для которых судоводителям могут быть
рекомендованы карты местного издания, на которых более подробно и достоверно
отображена информация по этому району.
Политика Британского Адмиралтейства - издавать карты в масштабах,
достаточных для безопасного плавания, на все воды, омывающие
Великобританию и страны Британского содружества, а также на воды некоторых
Ближневосточных стран. Одновременно издают карты, которые дают
возможность морякам пересекать океаны и следовать вдоль побережий, чтобы
достичь подходов к портам назначения.
Для плавания вдоль многих побережий, которые не обеспечены картами
Великобритании, морякам лучше пользоваться картами гидрографических служб
соответствующих стран. Соединенные Штаты Америки и Канада установили
правила, по которым в их водах моряки должны пользоваться картами их
национальных изданий. Поэтому при подготовке к рейсу судоводители должны
убедиться, что в судовой коллекции достаточно необходимых карт для обеспечения
безопасного плавания по назначению.
Приблизительно 50 стран, в том числе Украина, имеют гидрографические
службы, издающие карты на свои национальные воды. Адреса агентств,

51 
 
 
обслуживающих их службы, могут быть получены из Каталога, который издает
Международное Гидрографическое Бюро в Монако (The Catalogue of Agents for
the Sale of Charts). Список стран, издающих карты на свои воды и адреса агентств,
их распространяющих, помещен в Адмиралтейском каталоге карт и книг,
издаваемом Великобританией.
Международные стандарты обозначения символов на картах позволяют без
труда пользоваться картами разных стран. Однако, каждый раз, подготавливая карту
для пользования, нужно выяснить, на какой картографической основе она
составлена, чтобы повысить достоверность прокладки на ней обсерваций,
полученных по навигационным спутникам.

3. Океанские пути мира (Ocean Passage For the World). Издает Гидрография
ВМС Великобритании под номером NP 136. Содержит информацию для
планирования океанских переходов сведения о климатических особенностях
районов мира, о системах океанских течений и метеорологии.

4. Маршрутные и лоцманские справочные карты (Routeing Charts, Pilot

Charts). Маршрутные карты издает Гидрография ВМС Великобритании под
номером № 5124-8, Они подобны лоцманским картам, которые издает
картографическое Агентство Сил Обороны США (Defense Mapping Agency -
DMA). Обе серии карт дают информацию по месяцам для выбора океанских
маршрутов, содержащую сведения о течениях, ветрах, границах распространения
льдов и т.п.

5. Лоции (Pilot Books, Sailing Directions). Британские лоции (Pilot Books)

издает Гидрографическая служба ВМС Великобритании в 74 томах, охватывающих
весь мир.
Американские лоции (Sailing Directions) издает картографическое Агентство
Сил Обороны США (Defense Mapping Agency - DMA) в сериях SD PUB 121-200.
Некоторые из Sailing Directions относятся к книгам типа "Руководств для
плавания" и дают важную информацию, подобную Британским Океанским путям
52 
 
 
мира, другие - как описания по маршруту, такую же информацию, как и в
Британских лоциях.

6. Перечень огней и туманных сигналов (Admiralty List of Lights

and Fog Signals). Издает Гидрографическая служба ВМС Великобритании в 14 томах
(NP 74-87), которые охватывают весь Мировой океан.
Береговая охрана (Coast Guard) США издает семь томов "Перечня огней"
(Light List), которые выходят под номерами COMDTM 165021-7 и детально
описывают маяки и знаки всего побережья США, включая Великие Озера.
Издания DMA США под номерами LL PUB 110-6 охватывают остальную часть
мира.

7. Таблицы приливов (Tide Tables) в восьми томах ежегодно издает

Гидрографическая служба ВМС Великобритании. Они охватывают весь мир.
Время и высоту полных и малых вод также можно получить с помощью
компьютерной программы, издаваемой Британским Адмиралтейством (SHM-159
А).
Таблицы приливов для всего мира также издает Национальная оке-
анографическая служба США (National Ocean Service USA-NOS). Их публикуют
под грифом NOS РВ ТТ .

8. Атласы приливных течений (Tidal Stream Atlases). Издает

Гидрографическая служба ВМС Великобритании. Эти атласы охватывают
определенные районы Северо-Западной Европы и Гонконга.
Таблицы приливных течений также издает Национальная океанографическая
служба США (NOS). Они охватывают Атлантическое и Тихоокеанское побережья
Северной Америки и воды Азии. Одновременно Национальная
океанографическая служба США (NOS) издает карты приливных течений для
некоторых главных портов США.

9. Извещения мореплавателям (Notices to Manners). Издают еже-

недельно Гидрографические службы, как Великобритании, так и Соединенных
53 
 
 
Штатов Америки для того, чтобы была возможность держать
навигационные карты и другие гидрографические издания на уровне
современности.

10. Маршрутирование судов (Ship's Routing). Издаваемые Международной

морской организацией (ИМО) публикации содержат информацию, установленную
или одобренную ИМО, о всех маршрутах, системах разделения движения (Traffic
Separation Schemes), Глубоководных путях (Deep Water Routing) и районах, в которые
нельзя заходить. Информацию о установленных маршрутах показывают также на
картах и сообщают в лоциях.

11. Информация о радиосигналах (Radio Signal Information). Ад-

миралтейский перечень радиосигналов (Admiralty List of Radio-Signals) издает ГС
ВМС Великобритании. Он состоит из шести томов текста и содержит следующие
данные:
Том 1 (Часть 1-2) Морские радиостанции.
Volume I (Part 1-2) Maritime Radio Stations . NP 28.
Том 1 (Часть 1). Морские радиостанции: Европа, Африка и Азия (за
исключением Дальнего Востока ).
Volume I (Part I). Maritime Radio Stations Europe, Africa and Asia (excluding
the Far East). NP 28(1).
Том 1 (Часть 2). Морские радиостанции: Америка, Дальний восток и
Океания.
Volume I (Part 2), Maritime Radio Stations: The Americas, Far East and
Oceania. NP 28(2).
Том 2 Радионавигационные средства, дифференциальная GPS (DGPS),
стандартное время, радиосигналы времени и электронные системы для
определения местоположения.
Volume 2 Radio Aids to navigation, Differental GPS (DGPS), Legal time,
Radio Time Signals and Electronic Fixing System. NP 282.

54 
 
 
 Том 3 (Часть 1-2) Службы информации по безопасности на море.
Volume 3 Maritime Safety information services. NP 283.
Том 3 (Часть 1) Службы информации по безопасности на море: Европа,
Африка и Азия (за исключением Дальнего востока).
Volume 3 (Part 1) Maritime Safety information services: Europe, Africa and
Asia (excluding the Far East). NP 283(1).
Том 3 (Часть 2) Службы информации по безопасности на море: Европа,
Африка и Азия (за исключением Дальнего востока).
Volume 3 (Part 2) Maritime Safety information services: Europe, Africa and
Asia (excluding the Far East). NP 283(2).
Том 4 Метеорологические станции.
Volume 4 Meteorological Observation Stations. NP 284.
Том 5 Глобальное морская система связи при бедствии (ГМССБ)
Global Maritime Distress and Safety System (GMDSS). NP 285.
Том 6 (Часть 1-7) Лоцманские службы, службы движения судов и
портовые операции.
Volume 6 Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations.
NP286.
Том 6 (Часть 1) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Великобритания и Европа (за исключением Арктики и Балтийского
побережья)).
Volume 6 (Part 1) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(United Kingdom and Europe (excluding Arctic and Baltic coasts). NP286 (1).
Том 6 (Часть 2) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Европа, Арктика и побережье Балтики (исключая Исландию и
Фарерские острова).
Volume 6 (Part2) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(Europe, Arctic and Baltic coasts) . NP286 (2).

55 
 
 
 Том 6 (Часть 3) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Средиземное море, Черное море, Красное море и Африка).
Volume 6 (Part 3) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(Mediterranean sea, Black sea, Red sea and Africa) . NP286 (3).
Том 6 (Часть 4) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Персидский залив, включая Оман, Индия, Юго-восточная Азия и
Австралия).
Volume 6 (Part 4) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(Persian Gulf, including Oman, Indian sub continent, South East Asia and
Australasia. NP286 (4).
Том 6 (Часть 5) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Северная Америка, Канада и Гренландия).
Volume 6 (Part 5) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(Persian Gulf, including Oman, Indian sub continent, South East Asia and
Australasia. NP286 (5).
Том 6 (Часть 6) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Северо-восточная Азия и Россия (Тихоокеанское побережье).
Volume 6 (Part 6) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(North East Asia and Russia (Pacific Coast)). NP286 (6).
Том 6 (Часть 7) Лоцманские службы, службы движения судов и портовые
операции. (Центральная и южная Америка и Карибы).
Volume 6 (Part 7) Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations
(Central and South America and Caribbean). NP286 (7).
Подобную информацию также можно получить в публикациях США ДМА
под грифом RAPUB-117.

12. Информацию о климате (Climatic Information) можно получить из

различных источников, включая лоции, справочные маршрутные или лоцманские
карты, из пособия "Океанские пути мира", о которых уже упоминали. Британское

56 
 
 
Адмиралтейство издает книгу "Метеорология для моряков" (Meteorology for
Mariners), в которой изложена общая информация о погоде и климате.

13. Карты-схемы ограничений по грузовой марке (Load-Line Charts).

Правила, требующие, чтобы на протяжении всего плавания была обеспечена
осадка судна, не превышающая соответствующую для данного района грузовую
марку, являются обязательными для всех судов. За их исполнением строго следят
представители контроля государств порта (портового надзора) во всех портах
мира. Зоны грузовых марок показаны в "Океанских путях мира" или на карте
Британского Адмиралтейства D 6083.

14. Таблицы расстояний (Distance Tables). Таблицы расстояний ,как для

трансокеанских путей, так и для прибрежного плавания, помешены в различных
источниках, в том числе в издании Британского Адмиралтейства NP 350 Admiralty
Distance Tables (Vol. 1,2,3) и в издании DMA США NVPUB 151 и NOSSPBPORT
DISTANCES.

15. Руководства по электронным навигационным системам (Electronic

Navigation Systems Handbooks). Необходимая информация зависит от типа
навигационной системы, которую используют на данном судне и должна быть
поставлена в виде технической документации вместе с оборудованием этой
системы.

16. Радионавигационные и местные предупреждения (Radio and Local

Warnings). Самая свежая информация, связанная с обеспечением плавания,
может быть получена по радио (включая НАВТЕКС) и из местных сообщений и
должна быть всегда доступна для тех, кто отвечает за оценку возможностей и
планирование предстоящего рейса. Местную информацию часто можно получить
от портовой администрации.

17. Сведения о Всемирном радионавигационном обслуживании (The

Worldwide Navigational Services) и о Всемирной системе навигационных

57 
 
 
предупреждений - ВСНП (Worldwide System of Navigation Warnings), a также о
передающих эту информацию станциях, смотри в т. 3 Admiralty List of Radio
Signals).

18. Посадка и остойчивость судна (Draught and Stability of Ship).

Ожидаемые осадка, дифферент и остойчивость судна на разных этапах рейса
должны быть учтены (принимая во внимание также, если необходимо,
балластировку для поддержания нужной остойчивости) для того, чтобы иметь
возможность рассчитывать запас воды под килем (under keel clearance - UKC),
при проходе мелководных участков и одновременно на протяжении всего рейса
следить за сохранением судном остойчивости.
Наибольшая высота (the extreme height) судна над ватерлинией, известная как
"air draught" возможно также будет необходима.

19. Информация от судовладельцев и из других источников (Owner's and

other information). Дополнительная информация от судовладельцев должна быть
принята во внимание, такая, как отчеты других судов, информация от судовых
агентов, а также Руководства по портам от местной администрации (Port Authority
Handbooks), обязательные постановления по портам, Правила и руководства для
посещения портов (Guide to Port Entry) и др.

20 Личный опыт (Personal Experience) членов экипажа, которые уже посещали

предполагаемые порты захода и районы плавания может быть ценным
материалом. В этом отношении заслуживает внимания поощрение ведения
судоводителями "Штурманской тетради", в которую они заносят интересующую их
информацию, в том числе и по посещаемым портам.

21 Руководство для моряков (The Mariner's Handbook - NP 100), издаваемое ГС

ВМФ Великобритании, которые содержат информацию общего характера,
представляющую интерес для моряков при подготовке к предстоящему рейсу.

58 
 
 
 Приложение В

Образец Pilot Card

59 
 
 
 Приложение Г

Образец Wheelhouse Poster

60