УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ
«ЛУЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ»
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Факультет початкової освіти та фізичної культури

Кафедра природничо-математичної, світоглядної освіти та інформаційних
технологій

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО

ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА УРОКАХ
«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Курсова робота
з дисципліни «Методика навчання
соціальної та здоров’язбережувальної
освітньої галузі» студентки 4 курсу 22 ПО
с групи спеціальності 013 Початкова освіта
Тихої Катерини Ігорівни
Керівник: Ульяницька Наталія Ярославівна

Національна шкала _________________________

Кількість балів _________ Оцінка ECTS _______
Члени комісії ___________ __________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
___________ __________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
___________ __________________
(підпис) (ініціали та прізвище)

Луцьк – 2023
 2

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО
ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА……………………………….. 6
1.1. Поняття освітнього середовища в науковій літературі……....... 6
1.2. Особливості формування безпечного освітнього середовища
під час уроків ЯДС……………………………………………….. 11
РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО
ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА УРОКАХ КУРСУ Я
ДОСЛІДЖУЮ СВІТ…..………………………………………. 18
2.1. Діагностика безпечності освітнього середовища початкової
школи.………………………………………………………………. 18
2.2. Шляхи вдосконалення факторів безпечного освітнього
середовища на уроках «Я досліджую світ»….………………….. 24
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………...…….… 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 37
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….. 42
 3

ВСТУП

Сучасний етап розвитку вітчизняної освіти зумовив вихід проблеми

формування безпечного освітнього середовища на пріоритетні напрямки
досліджень не тільки в галузі психології, філософії, соціології, а й педагогіки.
Питання про створення безпечного освітнього середовища стає
особливо актуальним у зв'язку з модернізацією сучасної системи української
освіти. Записані в нормативно-правових документах (Концепція нової
української школи, Державний стандарт початкової освіти, Закону України
«Про освіту», Національна стратегія розбудови безпечного і здорового
освітнього середовища у новій українській школі: указ Президента України
від 25 травня 2020 року № 195/2020,  наказ №274 «Про деякі питання
організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в
умовах воєнного стану в Україні» від 28.03.2022 р.) орієнтують освітні
організації на необхідність створення безпечного освітнього середовища, яке
буде комфортним для всіх учасників освітнього процесу.
Безпека та комфортність освітнього середовища може бути досягнута
шляхом формування нового світогляду, норм та традицій поведінки людей,
створенням системи ідеалів та цінностей, культури безпеки життєдіяльності
загалом. Тільки в цьому випадку безпечна життєдіяльність стане потребою
людини, суспільства, цивілізації. Це таке середовище, в якому всі його
суб'єкти мають позитивне відношення до нього, високий рівень
задоволеності характеристиками цього середовища та захищеність від
жорстокого відношення та психологічного насильства за умови постійної
взаємодії між собою.
Актуальність проблеми забезпечення безпечного освітнього
середовища в освітній сфері обумовлена зростаючою динамікою небезпечних
ситуацій, тому безпека стає обов'язковою умовою та одним із критеріїв
ефективності діяльності освітньої організації.
 4

Окремі питання формування безпечного освітнього середовища

розкриті у працях О. Барліт, Н., Нечипор, В.Пилипенко, Л. Шевченко та ін.
Роль педагога у розвитку обезпечного освітнього середовища виділяє у своїх
наукових доробках Г. Васянович, Т. Цюман та ін.
Незважаючи на численні дослідження у педагогіці не достатньо
висвітлено питання формування безпечного освітнього середовища на уроках
курсу «Я досліджую світ».
Зважаючи на актуальність, ми обрали таку тему дослідження:
«Особливості формування безпечного освітнього середовища на уроках «Я
досліджую світ»».
Мета дослідження: дослідити шляхи формування безпечного
освітнього середовища на уроках ЯДС.
Завдання дослідження:
1. Розкрити поняття освітнього середовища у науковій літературі.
2. Висвітлити можливості інтегрованого курсу ЯДС у формуванні
безпечного освітнього середовища.
3. Дослідити ефективні шляхи формування безпечного освітнього
середовища на уроках ЯДС.
Об'єкт дослідження: освітнє середовище закладу загальної середньої
освіти.
Предмет дослідження: уроки ЯДС як засіб формування безпечного
освітнього середовища.
Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація,
спостереження, бесіда, анкетування, тестування, метод експертних оцінок,
опитування, педагогічний експеримент, методи математичної обробки даних.
Експериментальна база дослідження: Княгининівський
ліцей Волинської обласної ради. У дослідженні взяло участь 20 учнів 4 класу,
3 педагоги.
Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох
розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 34
 5

найменувань та додатків. Робота розміщена на 50 сторінках друкованого

тексту. Додатки займають 8 сторінок. У роботі вміщено 7 таблиць та 12
рисунків.
 6

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО
ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1. Поняття освітнього середовища в науковій літературі

Проблема вивчення освітнього середовища набуває останнім часом все
більш актуального значення, проте зміст поняття «освітнє середовище» не
можна вважати усталеним та точним.
Відповідно до Концепції нової української школи, пріоритетним
напрямом освітньої політики держави є забезпечення гарантії прав
особистості здобувача освіти не тільки в галузі освіти, а й у сфері її
психологічної та фізичної безпеки [20].
Аналіз літературних джерел показав, що у філософії, педагогіці,
психології розглядалися проблеми створення та використання можливостей
освітніх середовищ у процесі формування особистості, та виділялися типи
освітнього середовища: соціальне, культурне, освітнє, розвиваюче,
гуманітарне, педагогічне, навколишнє, техногенне, життєве та ін. [1; 9; 15; 21
та ін.].
Початок використання освітніх можливостей середовища
простежується ще в первісному суспільстві, коли відбувався перехід від
пристосування до навколишнього середовища та використання його у своїх
цілях. В античну епоху греки розглядали особистість людини як частинку
мікрокосму, приділяли увагу її взаємодії з навколишнім середовищем та
штучно створеним середовищем прекрасного (храми, театри, скульптури
тощо). Вступаючи в контакт з навколишнім світом, людина, на думку греків,
упорядковувала свідомість і набувала здатності мислити. У всіх відомих
освітніх закладах (Лікей, Академія, школа Епікура та ін.) створюване
середовище було пронизано принципом гармонії: поєднання природного
середовища з творами, створеними людиною. Платон один із перших
поставив питання про фактори, що впливають на становлення особистості, і
 7

вважав, що середовище має бути «добрим, щоб збуджувати спогади про світ
ідей». Його учень Аристотель продовжував вивчати чинники, що впливають
на розвиток людини, серед яких виділяв три групи: зовнішні, навколишній
світ, що сприймається органами почуттів; внутрішні сили, які є у людині
властиві їй задатки, цілеспрямоване виховання здібностей людини. Вже цей
період було зроблено спроби теоретично обгрунтувати роль середовища у
гармонійному розвитку особистості [27, с. 95].
За часів християнського Середньовіччя вся навколишня дійсність, з її
мінімалізмом у повсякденному житті та величністю у храмах, мала сприяти
вихованню слухняного, самодисциплінованого християнина. У
монастирських школах середовище будувалося на основі жорстких правил,
регламентації та суворої системи покарань.
Проблема впливу середовища на розвиток людини стала об'єктом
дослідження, починаючи з XVII ст. Англійські матеріалісти XVII ст. та
французькі просвітителі XVIII ст. відстоювали думку про необхідність
враховувати у розвитку особистості роль середовища. Під терміном
«середовище» переважно малося на увазі середовище соціальне, а під
«впливом середовища» – роль соціальних факторів у формуванні особистості
(К.А. Гельвецій, Д. Дідро, Дж. Локк). При цьому філософи минулого
розуміли під соціальним середовищем щось незмінне, що фатально зумовлює
долю людини, яку, своєю чергою, розглядали як пасивний об'єкт впливу
середовища [18, с. 183].
Так, англійський просвітитель Дж. Локк (1632-1704) при формуванні
особистості велику увагу приділяв цілеспрямовано організованому
середовищу.
Проблема впливу середовища на людину, відбита Дж. Локком в
емпірико-сенсуалістичній концепції, стала предметом дискусій між
французькими просвітителями К.А. Гельвецієм (1715-1771) і Д. Дідро (1713-
1784). К.А. Гельвецій причину відмінності розумових здібностей і поглядів
людей пов'язував виключно з впливом довкілля, заперечуючи вроджені
 8

задатки. Д. Дідро у роботі «Систематичне спростування книги Гельвеція

«Людина»» сперечався з автором про недооцінку задатків, закладених
природою [18, с. 185].
У педагогічних поглядах Ж.-Ж. Руссо (1712-1778) середовище
розглядалося як умова оптимального саморозвитку особистості. У людині, на
думку Ж.-Ж. Руссо, спочатку закладено сприятливі тенденції саморозвитку.
Ці тенденції придушуються існуючими системами виховання, які базуються
на неприродному для людини соціальному середовищі, що ігнорує природу.
Для ефективного виховання Руссо пропонував створити особливе
середовище, яке б встановлювало рівновагу між його реальними
можливостями та природними потребами [27, c. 69].
Ідея врахування середовища у цілеспрямованому вихованні
підростаючого покоління висловлювалася у працях як вітчизняних, так і
західних учених-соціологів та педагогів уже у XIX ст.
Теоретичне обґрунтування ідея виховання середовищем набула у
Німеччині, де набули розвитку «інтегровані», «сусідські» школи
(Е. Нігермайєр, Ю. Циммер); у США – «школи без стін» (Р.Волтер,
С. Вотсон, Б. Хоскен), школи «екосистеми» (Дж. Гудлен); у Франції -
«паралельна школа» (Б. Бло, А. Порше, П. Ферра).
В історії зарубіжної педагогіки ХІХ-ХХ ст. проблеми взаємодії
середовища та особистості знайшли відображення в роботах Ж. Адлера,
Т. Бремельда, У. Брікмана, Г. Вінекен, М. Дюверже, Дж. Дьюї, Е. Кінга,
Дж. Конанта, П. Кершенштейнера, А.В. Лая, Дж. Лауерайса, П. Наторпп,
Е. Нігермайєра, А. Оттовея, Х. Рагга, Р. Рерса, Ж.-Ж. Руссо, О. Рюле,
Г. Спенсера, С. Френе, Ж. Фрідмана, Ю. Циммер.
В Україні ідея виховання середовищем актуалізувалася в 20-ті роки XX
ст. Дослідники цього періоду виділяли навколишнє середовище як суттєвий
фактор соціального виховання і вважали, що навколишнє середовище
безпосередньо впливає на виховання дітей. Ідея виховання середовищем
знайшла втілення в теорії «педагогіка середовища» [34, с. 7].
 9

Вплив освітнього середовища школи на процеси і результати навчання

представляє інтерес для досліджень протягом досить тривалого часу. Проте
саме поняття «освітнє середовище» залишається нечітким. Існують різні
думки про те, що розуміти під означенням освітнього середовища, які межі
можуть або повинні бути в його визначенні. Хоча є значні досягнення у
взаємному збагаченні сенсу цього поняття у різних дослідженнях освітнього
середовища, визначення все ще відрізняються різноманітністю та включають
широкий спектр наукових концепцій.
Поняття «освітнє середовище», як показує аналіз літератури, у
педагогічній лексиці з'явилося нещодавно. Поряд із терміном «освітнє
середовище» в педагогічних дослідженнях паралельно використовуються
такі поняття, як «навчальне середовище», «шкільне середовище»,
«середовище освітньої установи», «освітній простір». У науковій літературі
поняття «освітнє середовище» тлумачиться у кожного автора по-різному.
У таблиці 1.1. подано тлумачення поняття «освітнє середовище»:
Таблиця 1.1.
Тлумачення поняття «освітнє середовище»
Автор Тлумачення
М. Хейдметс частина навколишнього світу, з якою суб’єкт взаємодіє прямо
[31, с. 61] чи опосередковано у відкритій або латентній формі.
Вікіпедія [8] сукупність об’єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних
об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти.
Це система впливів і умов формування особистості, а також
можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і
просторово-предметному оточенні.
О. Єжова [17, Система умов існування, формування і діяльності
с. 272] особистості в процесі засвоєння нею конкретних систем
наукових знань, практичних умінь і навичок; система умов
виховання й навчання особистості.
А. Віневська основа освітнього процесу: мобільного, цілеспрямованого,
 10

[9] спрямованого на отримання освіти у будь-якому місці, за

індивідуальним графіком, при цьому міжособистісна
взаємодія відбувається завдяки електронним засобам
навчання.
М. Братко багаторівнева система умов/обставин/чинників/можливостей,
[3, с. 16] яка забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності
певного освітнього суб’єкта в усіх аспектах – цільовому,
змістовому, процесуальному, результативному, ресурсному.

Отже, у сучасних дослідженнях освітнє середовище розглядається як

категорія, що характеризує розвиток дитини, що визначає її цільове та
функціональне призначення, у контексті предметності культури суспільства.
Безпека освітнього середовища є нагальною вимогою часу, свідченням
турботи про психологічно комфортну, екологічно грамотну організацію
педагогічного процесу, гарантом соціальної успішності підростаючого
покоління у вирішенні складних державних завдань.
Нині став широко використовуватися термін комплексна безпека
освітнього середовища. Комплексна безпека освітньої установи – стан
захищеності освітньої установи від реальних та прогнозованих загроз
соціального, техногенного та природного характеру, що забезпечує її
безпечне функціонування. Комплексна безпека освітнього середовища -
сукупність певних видів безпеки (інтелектуальної, духовної, морально-
етичної, психологічної, педагогічної, етнічної, фізичної, трудової,
управлінської), що гарантовано забезпечує захищеність усіх учасників
освітнього процесу [4, с. 39]. У зв'язку з цим безпечне освітнє середовище
освітньої організації передбачає не тільки забезпечення фізичної безпеки, як
матеріально-технічне забезпечення, особисту безпечну поведінку дитини в
просторі, а й психологічну та педагогічну безпеку.
Отже, можна зробити висновок, що «безпечне освітнє середовище» –
це результат, а «безпека освітнього середовища» – це процес взаємодії між
 11

системами та суб'єктами, які є невід'ємними складовими безпечного

середовища. Поряд із поняттям безпеки освітнього середовища існує поняття
стан комфортності освітнього середовища. Комфортність та безпека
освітнього середовища освітньої установи забезпечуються єдністю дій усіх
учасників освітнього процесу. Створення комфортного та безпечного
освітнього середовища можливе не тільки в результаті засвоєння необхідних
знань її учасниками про сутність безпечної життєдіяльності, а й формування
вмінь у її організації. Важливо, щоб безпечна життєдіяльність стала
потребою людини, суспільства, цивілізації. Це може досягатися шляхом
формування нового світогляду, системи ідеалів та цінностей, норм та
традицій безпечної поведінки людей, культури життєдіяльності загалом.

1.2. Особливості формування безпечного освітнього середовища під

час уроків ЯДС
Безпечне освітнє середовище, спрямоване на формування та розвиток
навичок оцінки обстановки, реакції у надзвичайних ситуаціях. Для того щоб
людина могла адекватно реагувати на ситуацію, що склалася, вживати
необхідних заходів, необхідна спеціальна підготовка. Наявність певних
навичок і знань дозволяє людині приймати єдино правильні рішення, які
згодом вплинуть на здоров'я, життя людини та оточуючих.
Можна виділити такі структурні компоненти безпечного освітнього
середовища:
1) фізичне оточення - архітектура будівлі школи, ступінь відкритості-
закритості конструкцій дизайну, розмір та просторова структура навчальних
кабінетів та інших приміщень у будівлі;
2) предметне оточення - матеріальні умови організації освітнього
процесу в рамках навчальних занять, педагогічної практики, форм
позанавчальної роботи; освітні ресурси (комп'ютерне обладнання та ін.);
 12

фізико-хімічні, біологічні, гігієнічні умови (мікроклімат, чистота повітря

тощо);
3) соціальне оточення - соціально-контактний компонент середовища
як особистий приклад учнів та вчителів, їх особистісно-професійна культура,
досвід, спосіб життя, норми поведінки та взаємовідносин (співробітництва,
взаємодопомоги); рівень захищеності учнів в даному колективі від
різноманітних посягань [21, с. 10].
У практиці та теорії формування безпечного середовища виділяють такі
компоненти, безпосередньо пов'язані з діяльністю суб'єктів освіти:
• здоров'язберігаюче середовище;
• психологічно безпечне середовище;
• толерантне середовище [32, с. 253].
Безпечне освітнє середовище має бути спрямоване на формування
особистості безпечного типу. Для досягнення мети недостатньо лише
теоретичного матеріалу (знань, отриманих від вчителя, у процесі вивчення
підручників та літературних джерел). Необхідно обов'язково підкріплювати
всі отримані теоретичні знання практично [34, с. 27].
Відповідно до ст.1 Закону України «Про повну загальну середню
освіту» безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, які
унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної,
майнової та/або моральної шкоди… [19].
На рис. 1.1. подано складові безпечного освітнього середовища:
 13

Рис.1.1. Складові безпечного освітнього середовища [33]

У початковій школі вивчається інтегрований предмет «Я досліджую
світ». Основу його становлять три групи знань: людина, природа,
суспільство. У змісті курсу передбачено формування знань та умінь
безпечного способу життя, формування здоров'язберігаючої компетентості,
толерантного ставлення один до одного, формування навичок безпечної
поведінки в мережі Інтернет. Педагоги практики усвідомлюють, що
формування уявлень про безпечний і здоровий спосіб життя в процесі уроків
та позаурочної діяльності з предмета «Я досліджую світ» може протікати
ефективно лише при використанні певних форм та методів цієї роботи, що
відповідають віковим особливостям молодшого школяра.
Під час уроків вчитель формує у дітей компетенції та вміння безпечної
поведінки. Важливо не порушувати послідовність формування умінь
безпечної взаємодії з навколишнім середовищем. Вона має бути така:
спочатку йде мотивація тих чи інших дій, тобто розкривається питання, чому
треба діяти саме так. Потім - ознайомлення з самою дією і далі, при
 14

можливості, йдуть вправи. Наприклад, на уроці на тему «Правила пішоходів»

послідовність формування відповідних умінь може мати такий спосіб.
Спочатку вчитель розповідає про нещасний випадок, що стався внаслідок
неправильного переходу вулиці, та про необхідність дотримуватися правил
переходу вулиці. Потім учитель викладає їх. Після відповідного повторення
програються деякі ситуації на моделях і реально в класній кімнаті
(наприклад, двом школярам пропонується правильно розійтися під час руху
назустріч один одному). Після цього вміння закріплюються в реальній
обстановці під час прогулянок, виходу в кінотеатр.
Особлива роль у формуванні безпечного освітнього середовища на
уроках «Я досліджую світ» відводиться практичним методам: розпізнавання,
моделювання, вправи. Ці методи спрямовані на формування умінь та навичок
безпечного способу життя [14, с. 59].
Молодші школярі в процесі урочної та позаурочної роботи з предмета
«Я досліджую світ» складають алгоритми поведінки людини в небезпечних
ситуаціях, моделюють схеми дій, наприклад, надання першої допомоги при
опіках, закритих переломах. Наприклад, складають схематичну модель
надання першої допомоги.
Ефективними педагогічними умовами для вивчення питань безпеки в
початковій школі – це використання ігрових методів та методів проблемних
ситуацій. Наприклад, дітям пропонується програти ситуацію, наступного
змісту: «Дитина одна вдома, до неї в квартиру стукає невідомий і просить
відкрити, пояснюючи це тим, що мамі дитини стало погано, і вона лежить на
першому поверсі…». Діти намагаються знайти безпечний спосіб виходу із
ситуації. Висуваються гіпотези, обговорюються варіанти рішень.
Важливою умовою ефективної роботи з формування безпечного
освітнього середовища є надання індивідуальної допомоги дітям в його
організації. Ця допомога може бути різною: ведення щоденника «Мої
безпечні правила», в якому дитина у разі небезпеки знайде важливу пораду
 15

чи телефон; це організація безпечних умов для відпочинку та навчання дітей;

навчання їх способам уникнення небезпек [11, с. 34].
Уроки інтегрованого курсу «Я досліджую» світ дають широкі
можливості у формуванні складових компонентів безпечного освітнього
середовища. Зокрема, навчальний матеріал побудований так, що дозволяє
вчителю створити позитивну дружню атмосферу в класі. Це реалізовується за
допомогою технології «Ранкового кола». Учні разом із вчителем на початку
уроку стають у коло і діляться враженням про свій настрій, про події в школі,
прогнозують як може пройти їх день тощо. Тему ранкового кола задає
педагог.
У інтегрованому курсі ЯДС тісно переплітаються елементи
формування здоров'язберігаючого компоненту безпечного освітнього
середовища. Реалізація цього компоненту можлива завдяки темам,
включеним у різні класи. Наприклад розділ «Я і моє здоров'я» містить
матеріал, який дозволяє учням познайомитися із власним тілом, вивчити
правила здорового харчування, роботи і відпочинку, дає зрозуміти учням що
таке загартовування та як правильно це робити. У 3 класі пропонується
розділ під назвою «Здоровий спосіб життя», де детально описано про
харчування і здоров'я, корисні та шкідливі звички, розглядаються правила
безпечної поведінки учнів в школі, в побуті, на вулиці та при різних
надзвичайних ситуаціях [14, с. 137].
Психологічний компонент безпечного освітнього середовища
реалізується через теми «Мій настрій», у 3 класі розглядається тема з розділу
«Я і моя сім'я» під назвою «Що таке сімейнийй добробут?». На різних уроках
пропонується виконувати завдання з підручника де описано взаємини дітей
та дорослих, конфлікти та як їх побороти тощо.
Толерантна складова безпечного освітнього середовища реалізується
під час виконання спільних дослідів та проєктів. Адже для того, щоб діти
виконали групову дослідну роботу їм потрібно обговорити проблему, яку
пропонує вчитель, а далі розподілити ролі та працювати в колективі. Ці
 16

завдання потребують толератності по відношенню до кожного здобувача

освіти. Тому зазвичай вчитель на початку проведення дослідної роботи або
групового проєкту обговорює і встановлює з учнями правила роботи в групі.
Створення безпечного освітнього середовища на уроках «Я досліджую
світ» є дуже важливим, оскільки це забезпечує безпеку дітей і допомагає їм
краще зосередитися на навчанні.
Оскільки інтегрований курс предбачає проведення дослідів, то вчителю
необхідно перш за все, перевірити, що приміщення, де відбуватимуться
уроки, є безпечним і належним чином обладнаним. Якщо під час уроку
використовується техніка та обладання, то необхідно перервірити справність
всіх розеток.
Вчителю на уроках ЯДС необхідно встановити правила поведінки, які
допоможуть дітям зрозуміти, яким чином їм потрібно поводитися, щоб
залишатися в безпеці. Ці правила можуть включати заборону розмовляти під
час проведення деяких експериментів та техніки, правила використання
техніки, інструкції щодо поведінки в разі виникнення небезпеки та інші [24,
с. 67].
На підставі вищевикладеного, нами виділено такі педагогічні умови
формування безпечного освітнього середовища молодших школярів у
процесі вивчення предмета «Я досліджую світ»:
1) мотивація до отримання знань про безпечний спосіб життя через
інформування учнів про можливі соціальні небезпеки;
2) включення молодших школярів у ціннісно-орієнтаційні види
діяльності, що формують вміння розпізнавати небезпеки, оцінювати їх, по
можливості, уникати або правильно поводитись у важких ситуаціях,
дотримуватися основ здоров'язбереження, толерантного ставлення один до
одного, (ігри, проблемні ситуації, практичні роботи, моделювання);
3) надання індивідуальної допомоги дітям у створенні безпечного
життя.
 17

4) формувати сприятливий психологічний мікроклімат у класі (повага

до однокласників, протидія булінгу, цькуванню тощо).
5) дотримання правил безпечної поведінки під час проведення дослідів
та викристання техніки у класі на уроках.
 18

РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО
ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА УРОКАХ КУРСУ Я ДОСЛІДЖУЮ
СВІТ
2.1. Діагностика безпечності освітнього середовища початкової
школи
Для виявлення ефективних шляхів формування безпечного освітнього
середовища нами було проведено дослідження на базі Княгининівського
ліцею Волинської обласної ради. У дослідженні взяло участь 20 учнів 4-А
класу.
Дослідження відбувалося у 3 етапи:
І етап – констатувальний експеримент. На цьому етапі ми підібрали
методики для діагностики безпечного освітнього середовища. Для цього ми
використовували аналіз предметного середовища у класі та школі, методику
«Задоволеність предметним середовищем та організацією освітнього процесу
в освітній установі», експрес-методику оцінки соціально-психологічного
клімату в класі та аналіз фізичної безпеки та інформатичної безпеки за
допомогою спостереження та опитування учнів.
ІІ етап – формувальний експеримент передбачав проведення уроків
ЯДС з використанням методів та форм роботи, спрямованих на оптимізацію
безпечного освітнього середовища учнів молодшого шкільного віку.
ІІІ етап – констатувальний експеримент. На цьому етапі ми здійснили
повторну діагностику безпечного освітнього середовища у початковій школі
та з'ясували ефективність проведеної роботи.
Аналіз предметно-фізичного середовища класу здійснювався за
методом експертних оцінок. Для того, щоб оцінити якомога більше критеріїв
ми склали діагностичну карту. За допомогою цієї діагностичної карти ми
виставляли оцінки. До експерименту ми залучили заступника директора з
навчальної роботи та заступника директора з виховної роботи. В цілому було
3 експерта. Діагностична карта подана в додатку А. Під час її складання було
 19

враховано вимоги концепції нової української школи та санітарно-гігієнічні

рекомендації щодо організації класних кімнат в початковій школі.
Кожен критерій оцінювався за трибальною системою: 3 бали – критерій
проявляється повною мірою; 2 бали – критерій частково проявляється; 1 бал
– критерій не виявляється зовсім.
За даними діагностики предметно-фізичного середовища в
Княгининівському ліцеї виявлено наступні критерії, що набрали
максимальну кількість балів: комфортабельність класної кімнати, «розсадка»
дітей з урахуванням зросту, особливостей здоров'я та ін., забезпечення
індивідуального простору, приміщення та обладнання, чистота класної
кімнати, єдиний стиль оформлення, використання помірно яскравих
пастельних тонів в оформленні, організовано максимальний простір. Інші
критерії перебувають у пріоритетних позиціях, крім того, виявився
найслабшим: наявність плану евакуації та алгоритму дій в разі повітряної
тривоги.
Результати подані в таблиці 2.1:
Таблиця 2.1.
Діагностика предметно-фізичного середовища класу
Критерії Середнє
значення
1.1. Комфортабельність класної кімнати 3
1.2. Розсаджування дітей з врахуванням росту, 3
особливостей здоров'я
1.3. Забезпечення індивідуального простору для дитини 2
2.1. Наявність плакатів з телефонами екстрених служб, 1
плану евакуації, алгоритму дій в разі повітряної тривоги
2.2. Наявність та використання ІКТ 3
2.3. Наочність відповідає віковим особливостям 3
3.1.Безпечність класної кімнати 2
3.2. Продумана доступність класної кімнати 2
 20

3.3.Чистота класної кімнати 3

4.1. Зонування 3
4.2. Можливість змінювати зони 3
4.3. Врахування різних видів активності дітей 3
5.1. Помірна яскравість кольорів 3
5.2. Єдиний стиль 2
5.3. Незахаращеність, максимально організований простір 3
Середнє значення 2,6
Це означає, що предметно-фізичне середовище в діагностованому класі
організоване на досить високому рівні і може виконувати функцію
дидактичного засобу, від якого залежить успішна діяльність учнів. Однак в
контексті нашого дослідження ми відзначили, що в кабінеті не має плану
евакуації та алгоритму дій в разі сигналу «Повітряна тривога». Номери
телефонів екстрених служб прописані на стенді в класному куточку.
Задоволеність умовами предметного середовища та організації
освітнього процесу ми вивчали за допомогою методу опитування. Для цього
ми використали індивідуальне інтерв'ю із заздалегідь підготовлених питань
(Додаток Б).
Оцінка результатів.
Кожна позитивна відповідь відзначається знаком «+». Підраховується
кількість відповідей, позначених знаком «+».
1-4 позитивних відповідей свідчить про низький рівень задоволеності
умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу;
5-8 позитивних відповідей – про достатній рівень задоволеності;
9-10 позитивних відповідей – про високий рівень задоволеності
умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу.
Результати діагностики подані в таблиці 2.2. та на рис. 2.1:
Таблиця 2.2
Результати діагностики задоволеності освітнім середовищем та
організацією освітнього процесу
 21

Рівень Кількість Відсотки

Високий 9 45%
Достатній 8 40%
Низький 3 15%

%
50
45
45
40
40
35
30 %
25
20
15
15
10
5
0
Високий Достатній Низький

Рис. 2.1. Результати діагностики задоволеності освітнім

середовищем та організацією освітнього процесу
Як бачимо з результатів опитування, в учнів переважає високий рівень
задоволеності освітнім процесом та організацією освітнього середовища –
45% (9) учнів. Ці діти майже на всі відповіді відповіли позитивно. Їм
подобається їх клас, школа і уроки.
40% (8) учнів віднесені до достатнього рівня задоволеності освітнім
процесом та освітнім середовищем. Ці діти зазначили, що на уроці їм буває
нудно, вони втомлюються і не мають можливості відпочити.
До низького рівня віднесено 15% (3) учнів. Ці діти не задоволені
освітнім процесом. Їм нудно і важко на уроках. З позитивних відповідей було
зазначено, що в класі є все для навчання та в їдальні смачно готують.
Результати експрес-методики оцінки соціально-психологічного клімату
в класі подано в додатку В, таблиці 2.3. та на рис.2.2:
Дітям пропонувалося відзначити знаком «+» ту оцінку певної якості
колективу класу, яка, на їх думку, є правильною.
 22

+3 – позитивна властивість, описана зліва, проявляється у колективі

завжди;
+2 – властивість, описана ліворуч, проявляється здебільшого;
+1 – властивість, описана зліва, проявляється досить часто;
0 – важко відповісти, так як протилежні властивості, описані праворуч і
зліва проявляються однаково часто;
- 1 – негативна властивість, описана праворуч, проявляється досить
часто;
- 2 – властивість, описана праворуч, проявляється здебільшого;
- 3 – властивість, описана праворуч, проявляється у класному колективі
завжди.
Обробка результатів
Підраховується середній показник оцінки соціально-психологічного
клімату навчального колективу.
Інтерпретація результатів:
+2 – +3 – високий рівень сприятливості соціально-психологічного
клімату навчального колективу;
0 – +2 – достатній рівень сприятливості соціально-психологічного
клімату;
- 1 – 0 – недостатній ступінь сприятливості соціально-психологічного
клімату;
- 3 – - 1 – несприятливий соціально-психологічний клімат.
Таблиця 2.3
Результати експрес-методики оцінки соціально-психологічного
клімату в класі
Рівень Кількість Відсоток
Високий 10 50 %
Достатній 7 35%
Недостатній 3 15%
Несприятливий 0 0
 23

%
60
50
50

40 35
%
30

20 15
10
0
0
Високий Достатній Недостатній Несприятливий

Рис.2.2. Результати експрес-методики оцінки соціально-

психологічного клімату в класі
Як бачимо у класі переважає високий та достатній рівень соціально-
психологічного клімату – 50% (10) та 35% (7) учнів відповідно. Хоча є 15%
(3) учнів, які вважають, що соціально-психологічний клімат у класі
недостатньо сприяливий. У відповідях цих дітей зазначені негативні
відповіді на твердження про те, що досягнення та невдачі колективу не
знаходять відгуку у більшості; у колективі зневажливо ставляться до
слабких, ображають, висміюють їх та хлопчики і дівчатка часто
конфліктують у класі. Ці питання відносяться до психологічної та толератної
складової безпечного освітнього середовища. Тому під час формувального
експерименту варто звернути увагу саме на ці твердження.
Діагностику фізичної безпеки та інформатичної безпеки ми здійснили
за допомогою спостереження під час освітнього процесу за учнями та
вчителем у класі. Результати спостереження виявили, що не всі учні
дотримуються правил гігєни: миття рук перед їжею, правильна осанка за
партою тощо. Під час перерв діти грають на телефонах ігри, мало рухаються.
На уроках вчитель не завжди використовує фізкультхвилинки. Також ми
помітили, що вчитель не завжди проводить ранкове коло для дітей. Під час
бесіди з учнями ми виявили, що вони знають про здоровий спосіб життя,
 24

називають корисні та некорисні продукти харчування, але на практиці не

завжди дотримуються правил здорового харчування: замість порції в
шкільній їдальні можуть купити в магазині чіпси або сухарики. У плані
інформатичної безпеки діти розуміють, що таке мережа Інтернет, вміють нею
користуватися, оскільки працювали на дистанційному навчанні з мережею.
Знають правила роботи під час он-лайн уроку. Але у ході опитування ми
з'ясували, що учні не розуміють основних правил безпечної поведінки в
мережі.
Отже, результати діагностики безпечного освітнього середовища
виявили такі проблеми: в класі відсутні плани евакуації та алгоритм дій під
час сигналу «Повітряна тривога»; під час уроків вчитель не достатньо
використовує фізкультхвилинки, не стежить за поставою дітей; учні не
дотримуються правил здорового харчування, не завжди дотримуються
правил особистої гігєни; у відповідях цих дітей зазначені негативні відповіді
на твердження про те, що досягнення та невдачі колективу не знаходять
відгуку у більшості; у колективі зневажливо ставляться до слабких,
ображають, висміюють їх та хлопчики і дівчатка часто конфліктують у класі.
Також присутній низький рівень задоволеності освітнім середовищем та
організацією освітнього процесу. Учні не розуміють првил безпечної
поведінки в мережі Інтернет. Тому ми вважаємо за необхідне провести
роботу з врахуванням всіх недоліків і покращити умови безпечного
освітнього середовища у класі. Оптимальними засобами для цього процесу
ми вважаємо уроки інтегрованого курсу Я досліджую світ, на яких можна
реалізувати заходи щодо оптимізації створення та функціонування
безпечного освітнього середовища.

2.2. Шляхи вдосконалення факторів безпечного освітнього

середовища на уроках «Я досліджую світ»
Проведене дослідження та його результати на констатувальному етапі
спонукали нас розробити заходи у рамках формувального експерименту для
 25

вдосконалення факторів безпечного освітнього середовища на уроках «Я

досліджую світ». З цією метою ми розробили низку заходів, які б, на нашу
думку, сприяли оптимізації безпечного освітнього середовища. В першу
чергу ми в класі повісили в куточку безпеки план евакуації з класу та
алгоритм дій у разі сигналу «Повітряна тривога». На уроках Я досліджую
світ ми розглянули його та обговорили разом із дітьми. Кожного дня під час
уроків проводили ранкове коло для того, щоб емоційно налаштувати учнів на
роботу, створити сприятливий психологічний мікроклімат у класі.
Проведення формувального експерименту припало на вивчення розділу
«Людина – багатство країни». Відповідно до тем ми підібрали форми та
методи роботи, які б сприяли оптимізації безпечного освітнього середовища
(Таблиця 2.4):
Таблиця 2.4.
Заходи та зміст роботи по оптимізації безпечного освітнього
середовища на уроках «Я досліджую світ»
№ з/п Тема в програмі Заходи та зміст роботи
1 Людина – найбільша Фізична безпека. Правила здорового
цінність способу життя, здорове харчування,
профілактика захворювань та шкідливих
звичок.
2 Моя дорога до успіх Психологічна безпека. Виховання поваги
до інших, толератної поведінки.
3 Як жити серед людей Психологічна безпека. Формування
безконфліктної поведінки, правил
спілкування в колективі; виховання
дружби.
4 Як запобігти Ігрові вправи з метою формування
небезпечним ситуаціям навичок поведінки в небезпечних
ситуаціях в школі
5 Безпека на дорозі Фізична безпека. Повторення правил
 26

вуличного руху.
6 Екскурсія «Вулицями Фізична безпека. Квест «Правила
рідного села» дорожнього руху»
7 Що таке Психологічна безпека. Протидія булінгу,
правопорушення відповідальність за порушення правил
для учнів.
8 Як людина змінює світ Екологічна безпека. Правила взаємодії
людини і природи. Формування
екологічної свідомості.
9 Це ми зможемо Інформатична безпека. Правила
поведінки з інформацією, користування
інтернет-ресурсами
10 Повторення вивченого з
розділу «Майбутнє – це
ми»

Розглянемо окремі етапи роботи за темами відповідно до складових

безпечного освітнього середовища.
Тема «Людина – найбільша цінність» (Фізична безпека). На початку
уроку з учнями було проведено ранкове коло. Групова робота здійснювалася
за темою: «Подаруй тепло другові». Дорогі учні! Поверніться один до
одного. Усміхніться. Розкрийте праву долоню, а лівою накрийте долоню
сусіда. Подивіться ласкаво в очі один одному, щоб ваші долоні потеплішали.
Ви відчули тепло рук? А тепер кожен скаже добре слово своєму сусідові, але
так ніжно та ласкаво, щоб ваші долоні потеплішали ще більше.
Мені дуже хочеться, щоб після нашого уроку у вас з'явилося нове
ставлення до себе, свого здоров'я. У житті на вас чекають небезпеки, яких
потрібно не боятися, а уникати чи остерігатися. Успіхів вам! Нехай вам
допоможуть ваші кмітливість і ті знання, які ви вже набули. Отже, починаємо
урок.
 27

На етапі уроку мотивація навчання було створено проблемну ситуацію:

У нашому організмі мільярди клітин, всі вони об'єднуються в тканини,
органи, системи органів та створюють наш унікальний організм. Бувають
випадки, коли організм втрачає орган або втрачається його функція. Що
відбувається у цьому випадку? Чи може якийсь один орган виконувати
функцію інших? При цьому було наголошено: «Чому може бути порушена
робота органів нашого організму?». Проблемна ситуація сприяла
формуванню пізнавального інтересу до теми уроку, і навіть було спрямовано
формування цінності здоров'я, необхідності збереження «цілісності
організму» у вигляді здорового способу життя.
На етапі уроку засвоєння знань учням було запропоновано роботу над
цікавим завданням: «Лото: корисні та шкідливі звички». Робота
здійснювалася у парах. Для роботи на уроці необхідно було зайти за
посиланням на сайт lerning.apps і виконати вправу, розподіливши корисні та
шкідливі звички за описом (рис. 2.3):

Рис. 2.3. Гра «Корисні та шкідливі звички»

На етапі фізкультхвилинки учням були запропоновані гімнастичні
вправи для очей, що сприяють зняттю втоми: 1) Рух зіниць вправо-вліво,
вгору-вниз, кругові рухи зіницями. Міцно заплющити очі на 10-20 секунд.
Послабити м'язи, очі відкрити. 2) Масаж очних повік подушечками пальців.
3) Злегка погладжувати себе пальцями по віках, бровах навколо очей.
 28

На етапі закріплення навчального матеріалу ми запропонували дітям

відгадати кросворд (рис. 2.4):

Рис.2.4. Кросворд «Здоровий спосіб життя»

Тема «Як жити серед людей» (Психологічна безпека). На початку

уроку учням проводилося «Ранкове коло», на якій обговорювали настрій,
бажали один одному приємного дня. Групова робота під час ранової зустрічі
була за темою «Передай емоції». Учні стають у коло і без слів один одному
за годинниковою стрілкою передають пантомімою якусь емоцію. Головне
правило, щоб емоція не повторювалася.

На етапі актуалізації опорних знань за допомогою презентації було

обговорено основні поняття теми (рис.2.5):
 29

Рис. 2.5. Актуалізація знань під час уроку ЯДС

На етапі мотивації ми провели гру «Секрет», мета якої: формувати

бажання спілкуватися з однолітками; долати сором'язливість; знаходити різні
способи досягнення своєї мети.
Зміст гри: всім учасникам ведучий роздає невеликі предмети: ґудзичок,
брошку, маленьку іграшку,… . Це секрет. Учасники об'єднуються у пари.
Вони повинні умовити один одного показати свій секрет.
Діти повинні придумати якнайбільше способів умовляння (вгадувати;
говорити компліменти; обіцяти частування; не вірити, що в кулачці щось є,
…)
На етапі засвоєння нового навчального матеріалу ми пропонували
вправу про толерантність на освітньому ресурсі lerning.apps (рис. 2.6):

Рис. 2.6. Вправа «Що таке толерантніть»

На етапі проведення фізкультхвилинки виконали руханку «Руханка з

друзями»:
 30

Рис. 2.7. Руханка з друзями

На етапі закріплення навчального матеріалу учня разом із вчителем

склали правила спілкування в конфліктній ситуації (Додаток Г).
Тема «Як людина змінює світ» (Екологічна безпека). На
організаційному етапі уроку було проведено ранкове коло на тему «Людина і
природа» (Додаток Д).
На етапі актуалізації знань виконувалася вправа на освітньому ресурсі
lerning.apps «Розподіли небезпеки природні і створені людиною» (рис. 2.8):

Рис. 2.7. Вправа «Розподіли небезпеки»

На етапі вивчення нового матеріалу ми разом із учнями розглянули і
опрацювали пам’ятки про безпечну поведінку під час грози, повені, пожежі в
лісі. А потім створили плакат: як людина впливає на природу (1 група) і
правила екологічної взаємодії «Людина-природа» (2 група).
Обов’язковим етапом уроку була фізкультхвилинка.
 31

Тема «Це ми зможемо» (Інформатична безпека). Цей урок проводився в

кабінеті інформатики. Обов’язковим елементом уроку була ранкова зустріч.
На етапі актуалізації знань ми склали хмару тегів про Інтернет (Рис.
2.8):

Рис. 2.8. Хмара слів

Далі ми переглянули відео про небезпеку соціальних мереж.
Обов’язковим елементом уроку була фізкультхвилинка.
На етапі закріплення навчального матеріалу ми виконали вправу
«Правила поведінки в мережі Інтернет» (рис. 2.9):

Рис. 2.9. Вправа «Правила поведінки в мережі Інтернет»

На заключному етапі уроку ми виготовили з дітьми пам’ятку «Правила
безпечного Інтернету».
Після проведення формувального експерименту з метою перевірки
ефективності проведеної роботи нами було організовано та проведено
контрольний експеримент за тими ж методиками, що й на констатувальному
етапі дослідження.
 32

Результати діагностики задоволеності освітнім середовищем та

організацією освітнього процесу подані в таблиці 2.5. та на рис. 2.10:

Таблиця 2.5
Результати діагностики задоволеності освітнім середовищем та
організацією освітнього процесу на контрольному етапі експерименту
Рівень Кількість Відсотки
Високий 15 75%
Достатній 5 25%
Низький 0 0%

%
80 75
70
60
50 %
40
30 25
20
10
0
0
Високий Достатній Низький

Рис. 2.10. Результати діагностики задоволеності освітнім

середовищем та організацією освітнього процесу на контрольному етаі
дослідження
Як бачимо, після проведення формувального експерименту в учнів
значно покращився показник задоволеності організацією освітнього процесу.
Зокрема, високий рівень зріс до 75% (15) учнів. Достатній рівень зменшився
до 25% (5) учнів і позитивною тенденцією є відсутність низького рівня.
Результати експрес-методики оцінки соціально-психологічного клімату
в класі подані в таблиці 2.6. та на рис. 2.11:
 33

Таблиця 2.6
Результати експрес-методики оцінки соціально-психологічного
клімату на контрольному етапі дослідження
Рівень Кількість Відсоток
Високий 16 80 %
Достатній 4 20%
Недостатній 0 0%
Несприятливий 0 0

%
90
80
80
70
60
50 %

40
30
20
20
10
0 0
0
Високий Достатній Недостатній Несприятливий

Рис.2.11. Результати експрес-методики оцінки соціально-

психологічного клімату в класі на контрольному етапі дослідження
Результати діагностики свідчать про позитивні зміни в соціально-
психологічному кліматі класного колективу. Зокрема, зріс високий рівень до
80% (16) учнів. Достатній рівень знизився до 20% (4), але це є також
позитивною тенденцією. І важливим показником ефективності проведеної
роботи є відсутність недостатнього та несприятливого соціально-
психологічного клімату в класі.
В результаті спостереженя ми виявили, що всі учні почали
дотримуватися правил особистої гігієни, розуміють і виконують основні
правила здорового способу життя. Класний керівник зазначив, що на інших
уроках якщо вона не проводить фізкультхвилинку, то учні самі їй нагадують
 34

про це і пропонують провести її. В ході опитування дітей ми відзначили, що

діти володіють правилами інформаційної безпеки на доступному рівні: вони
розуміють, що є корисна інформація в мережі і некорисна, знають і
виконують основні правила безпеки в мережі.
Отже, проведена нами робота виявилася ефективною. Результати
контрольного експерименту свідчать про позитивну тенденцію у показниках
сформованості безпечного освітнього середовища в початковій школі. В ході
дослідження нами виокремлені ефективні шляхи формування безпечного
освітнього середовища на уроках Я досліджую світ: обов'язкове проведення
ранкового кола, фізкультхвилинок; у теми уроків включати завдання,
спрямовані на формування складових безпечного освітнього середовища
(інформатичної, фізичної, психологічної, екологічної); мотивація до
отримання знань про безпечний спосіб життя через інформування учнів про
можливі соціальні небезпеки; включення молодших школярів у ціннісно-
орієнтаційні види діяльності, що формують вміння розпізнавати небезпеки,
оцінювати їх, по можливості, уникати або правильно поводитись у важких
ситуаціях, дотримуватися основ здоров'язбереження, толерантного ставлення
один до одного; формувати сприятливий психологічний мікроклімат у класі
(повага до однокласників, протидія булінгу, цькуванню тощо).
 35

ВИСНОВКИ

Проведене нами дослідження дозволило зробити такі висновки та

узагальнення:
1. У сучасних дослідженнях освітнє середовище розглядається як
категорія, що характеризує розвиток дитини, що визначає її цільове та
функціональне призначення, у контексті предметності культури суспільства.
Безпечне освітнє середовище – це результат, а «безпека освітнього
середовища» – це процес взаємодії між системами та суб'єктами, які є
невід'ємними складовими безпечного середовища. Поряд із поняттям безпеки
освітнього середовища існує поняття стан комфортності освітнього
середовища. Комфортність та безпека освітнього середовища освітньої
установи забезпечуються єдністю дій усіх учасників освітнього процесу.
Створення комфортного та безпечного освітнього середовища можливе не
тільки в результаті засвоєння необхідних знань її учасниками про сутність
безпечної життєдіяльності, а й формування вмінь у її організації. Важливо,
щоб безпечна життєдіяльність стала потребою людини, суспільства,
цивілізації. Це може досягатися шляхом формування нового світогляду,
системи ідеалів та цінностей, норм та традицій безпечної поведінки людей,
культури життєдіяльності загалом.
2. Уроки інтегрованого курсу Я досліджую світ дають широкі
можливості у формуванні складових компонентів безпечного освітнього
середовища. Зокрема, навчальний матеріал побудований так, що дозволяє
вчителю створити позитивну дружню атмосферу в класі. Це реалізовується за
допомогою технології «Ранкового кола». У інтегрованому курсі ЯДС тісно
переплітаються елементи формування здоров'язберігаючого компоненту
безпечного освітнього середовища. На різних уроках пропонується
виконувати завдання з підручника де описано взаємини дітей та дорослих,
конфлікти та як їх побороти тощо. Толерантна складова безпечного
освітнього середовища реалізується під час виконання спільних дослідів та
 36

проєктів. Адже для того, щоб діти виконали групову дослідну роботу їм
потрібно обговорити проблему, яку пропонує вчитель, а далі розподілити
ролі та працювати в колективі. Ці завдання потребують толератності по
відношенню до кожного здобувача освіти.
3. Результати діагностики безпечного освітнього середовища на
констатувальному етапі дослідження виявили такі проблеми: в класі відсутні
плани евакуації та алгоритм дій під час сигналу «Повітряна тривога»; під час
уроків вчитель не достатньо використовує фізкультхвилинки, не стежить за
поставою дітей; учні не дотримуються правил здорового харчування, не
завжди дотримуються правил особистої гігєни; у відповідях цих дітей
зазначені негативні відповіді на твердження про те, що досягнення та невдачі
колективу не знаходять відгуку у більшості; у колективі зневажливо
ставляться до слабких, ображають, висміюють їх та хлопчики і дівчатка часто
конфліктують у класі. Також присутній низький рівень задоволеності
освітнім середовищем та організацією освітнього процесу. Учні не розуміють
правил безпечної поведінки в мережі Інтернет. Результати контрольного
експерименту свідчать про позитивну тенденцію у показниках сформованості
безпечного освітнього середовища в початковій школі. В ході дослідження
нами виокремлені ефективні шляхи формування безпечного освітнього
середовища на уроках Я досліджую світ: обов'язкове проведення ранкового
кола, фізкультхвилинок; у теми уроків включати завдання, спрямовані на
формування складових безпечного освітнього середовища (інформатичної,
фізичної, психологічної, екологічної); мотивація до отримання знань про
безпечний спосіб життя через інформування учнів про можливі соціальні
небезпеки; включення молодших школярів у ціннісно-орієнтаційні види
діяльності, що формують вміння розпізнавати небезпеки, оцінювати їх, по
можливості, уникати або правильно поводитись у важких ситуаціях,
дотримуватися основ здоров'язбереження, толерантного ставлення один до
одного; формувати сприятливий психологічний мікроклімат у класі (повага
до однокласників, протидія булінгу, цькуванню тощо).
 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барліт О.О. Методичні рекомендації щодо реалізації ДСБСО

(Особливості розбудови безпечного освітнього середовища (виховний
аспект) / Нова українська школа у базовій середній освіті: впевнені кроки
Запорізької області: науково-методичний посібник. Запоріжжя : ЗОІППО,
2022. 303 с.
2. Барліт О.О., Могілевська В.М., Сібіль О.І. Підтримка дітей в
умовах війни: практичні поради. Позашкілля Запоріжжя. Запоріжжя. №16.
URL: Https://drive.google.com/file/d/1dypxkidlrpblut_i0ptcvtzuztstoocv/view?
Usp=sharing (дата звернення: 05.04.2023).
3. Братко М. В. Управління професійною підготовкою фахівців в
умовах Університетського коледжу: теоретичний аспект. ScienceRise:
Pedagogical Education. 2016. № 7 (3). С.9-16.
4. Безпечна і дружня до дитини школа в контексті реформи «НУШ»
/ В. Пономаренко, Т. Воронцова, О. Сакович та ін. Київ : Алатон, 2020. 64 с.
5. Бібік Н. М. Нова українська школа : порадник для вчителя. Київ :
ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
6. Бібік Н. М. Нова українська школа : порадник для вчителя:
підручник. Київ : Літера ЛТД, 2018. 160 с
7. Боярова Л. М. Психолого-педагогічні ігри для молодших
школярів. Поч. навчання та виховання : наук.-метод. журн. 2020. №7/9. С.
65-70.
8. Вікіпедія. Освітнє середовище. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D
1%82%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0
%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5 (дата звернення:
01.04.2023).
 38

9. Виневская А. В. Организационные условия моделирования

мобильной образовательной среды. Концепт. 2013. № 05). URL: http://e-
koncept.ru/2013/13112.htm (дата звернення: 05.04.2023).
10. Волкова Н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих
навчальних закладів. Київ : Академія, 2001. 567 с.
11. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. та інші. Навчально-
методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання
інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1–2 класах закладів загальної
середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» : Київ. : Видавництво
«Алатон», 2019. 128 с.
12. Гільберг Т.Г., Тарнавська С.В., Павич Н.Я. Методика навчання
інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1–2 класах ЗЗСО на засадах
компетентнісного підходу : навч. посіб.. Генеза, 2020. 256 с.
13. Гільберг Т., Тарнавська С. Організація освітнього процесу в 1-му
класі засобами інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Початкова школа.
2018. №8. С. 36– 43.
14. Гільберг Т. Навчально-методичний посібник «Нова українська
школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4
класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного
підходу». Київ, Генеза. 2020. 240 с.
15. Гонтаровська Н. Б. Принципи розробки проекту освітнього
середовища навчального закладу як передумови розвитку обдарованої
особистості. Освіта на Луганщині. 2009. № 2 (31). С. 118-125
16. Державний стандарт початкової освіти. URL:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti (дата
звернення: 24.03.2023).
17. Єжова О. О. Формування ціннісного ставлення до здоров’я учнів
професійно-технічних навчальних закладів: монографія. Суми: Вид-во
«МакДен», 2011. 412 с.
 39

18. Задорожна-Княгницька Л. В. Історія педагогіки : навчальний

посібник для студентів ЗВО. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 364 с.
19. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 10.04.2023 р).
20. Концепція «Нова українська школа». URL:
https://imzo.gov.ua/osvita/nush/ (дата звернення: 02.04.2023 р).
21. Методичні рекомендації «Організація безпечного освітнього
середовища в умовах воєнного стану» / укладачі О.М. Грушевенчук, Л.М.
Богданович, О.Г.Мулько, С.М.Сарай. Луцьк. Навчально-методичний центр
цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Волинської області, 2022, с.49
22. Мешко Г. М. Формування психологічно безпечного освітнього
середовища у загальноосвітньому навчальному закладі. Гуманітарний вісник
ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Григорія Сковороди. Вип. 37 (3). Том II (22) : тематичний випуск
«Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». Київ : Гнозис,
2017. С. 62–70.
23. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового
освітнього середовища у новій українській школі: указ Президента України
від 25 травня 2020 року № 195/2020. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 27.05.2022).
24. Нова українська школа в умовах викликів сучасності: зб. тез
доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції, 11 квітня 2019
року / за заг. ред. Л.В. Задорожної-Княгницької. Маріуполь: МДУ, 2019. 248
с.
25. Організаційні форми навчання у початковій школі: посібник /
О.Я. Савченко, Н.М. Бібік, В.О. Мартиненко та ін.; за наук. ред. Бібік Н.М.
Київ : Видавничий дім «Сам», 2017. 304 с.
26. Пинзеник М. Методика викладання дисциплін природознавчого
циклу : навчально-методичний посібник. Міністерство освіти і науки
України, Мукачівський державний університет. Київ: Кондор, 2018. 118 с
 40

27. Погребняк Н.М.Історичний аспект розвитку процесів оновлення

освітнього простору в системах освіти різних країн. Гуманітарні науки. 2013.
№1. С. 94-100.
28. Савченко О. Я. Навчальне середовище як чинник стимулювання
дослідницької діяльності молодших школярів. Наукові записки Малої
академії наук України. 2012. №.1. С. 41 – 49
29. Тимофєєва І.Б. Методика викладання інтегрованого курсу «Я
досліджую світ» (природнича освітня галузь). Навчально-методичний
посібник для здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем «Бакалавр»
спеціальності 013 Початкова освіта. Маріуполь: МДУ, 2022. 124 с.
30. Тимофєєва І.Б. Розвиток наскрізних вмінь у процесі фахової
підготовки майбутніх учителів початкових класів. Актуальні проблеми
формування творчої особистості педагога в контексті наступності
дошкільної та початкової освіти : зб. матеріалів IV Міжнар. наук.-практ.
Інтернет-конф. м. Вінниця, 3 бер. 2020 р. / за ред. О. А. Голюк. Вінниця,
2020. Вип. 9. С. 49–52.
31. Хейдметс М. Субъект, среда и границы между ними. Психология
и архитектура : тезисы конференции в Лохусалу (ЭССР) (25−27 января 1983
г.). Таллин, 1983. С. 61−63.
32. Чернякова А. В.. Стратегії формування соціально безпечного
освітнього середовища в контексті реформування загальноосвітньої школи:
досвід США. Вісник Чернігівського національного педагогічного
університету. Сер.: Педагогічні науки. 2014. №115. С. 251-255.
33. Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього
середовища: метод. посіб. Київ. 2018. 56 с.
34. Москалик С.В. Створення безпечного освітнього середовища в
закладі загальної середньої освіти: методична розробка. Недогарки. 2022. 49
с.
 41

Додаток А
Діагностична карта предметно-фізичного середовища класу

№ Параметри Критерії Оцінка

з/п 1 2 3
1. Врахування 1.4. Комфортабельність
вікових класної кімнати
особливостей 1.5. Розсаджування дітей з
врахуванням росту,
особливостей здоров'я
1.6. Забезпечення
індивідуального простору
для дитини
2. Змістова 2.1. Наявність плакатів з
насиченість телефонами екстрених
служб, плану евакуації,
алгоритму дій в разі
повітряної тривоги
2.2. Наявність та
використання ІКТ
2.3. Наочність відповідає
віковим особливостям
3. Здоров’язберігаюча 3.1.Безпечність класної
складова кімнати
3.3. Продумана
доступність класної
кімнати
3.3.Чистота класної кімнати
4. Мобільність 4.1. Зонування
4.2. Можливість змінювати
зони
4.3. Врахування різних
видів активності дітей
5. Оформлення 5.1. Помірна яскравість
кольорів
5.2. Єдиний стиль
5.3. Незахаращеність,
максимально організований
простір
 42

Додаток Б
Запитання для інтерв'ю з учнями 2-4 класів
1. У твоїй школі гарно, чисто, затишно?
2. Чи є у класі (школі) все необхідне для занять?
3. Тобі подобається, як оформлено твій клас?
4. У школі добре годують?
5. Чи зручний у школі розклад уроків?
6. Чи втомлюєшся ти на уроці?
7. Тобі буває на уроці нудно?
8. У школі є можливість відпочити?
9. У школі багато цікавих справ?
10. Чи буває так, що тобі нема чим зайнятися в школі?
Питання 6, 7, 10 передбачають негативну відповідь. Знак «+» під час
обробки повинен ставитися у тому випадку, якщо на ці запитання учень
відповів «ні».
Питання 5 передбачає негативну відповідь
 43

Додаток В
Експрес-методика оцінки соціально-психологічного клімату в
класі
№ Властивості позитивні + +2 +1 0 -1 -2 -3 Властивості негативні
3
з/п
1 Бадьорий радісний тон Пригнічений, похмурий
настрою настрій
2 Доброзичливість у Конфлікти у
взаєминах взаєминах
3 Взаєморозуміння між Хлопчики та дівчатка
хлопчиками та дівчатками конфліктують між собою
4 Учням класу подобається Учні класу виявляють
бути разом, хочеться байдужість до більш
частіше перебувати у тісного спілкування,
колективі. брати участь у відмовляються брати
спільних справах у участь у спільних
вільний час справах у вільний час
5 Успіхи та невдачі інших Успіхи та невдачі
учнів викликають окремих учнів
співпереживання, щиру викликають заздрість чи
участь та співчуття всіх зловтіху інших членів
членів колективу колективу

6 Члени колективу з Кожен вважає свою

повагою ставляться до думку головною, не
думки один одного слухає інших
 44

7 У важкі хвилини учні У важкі хвилини учні

класу гуртуються ще класу губляться,
більше (один за всіх і всі сваряться звинувачують
за одного) одне одного.
8 Досягнення та невдачі Досягнення та невдачі
колективу переживаються колективу не знаходять
всіма як свої власні відгуку у більшості
9 Учні пишаються тим, що Учні незадоволені тим,
є учнями саме цього класу що є учнями саме цього
класу
10 Учні ставляться Учні ставляться
співчутливо і неповажно, вороже до
доброзичливо до нових нових членів колективу;
членів колективу, новачки почуваються
намагаються допомогти чужими, зайвими
їм утвердитися, освоїтися.
11 Клас в цілому активний, Клас загалом пасивний
сповнений енергії
12 Спільні справи Колектив неможливо
захоплюють усіх підняти на спільну
справу
13 У колективі існує У колективі зневажливо
справедливе ставлення до ставляться до слабких,
всіх членів, тут завжди ображають, висміюють
підтримують слабких, їх.
виступають на їхній
захист.
 45

Додаток Г

Правила спілкування в конфліктній ситуації

 46

Додаток Д

Ранкове коло «Людина і природа»

Екологічна стежка
«Зелені стежки природи».
Підемо в гості ми до Матінки Сонце в мандрівку нас закликає
природи – І про дорогу оповіщає.
У світ квіток із лісом розмовлять, Йдіть, мої любі, під ноги дивіться.
Де музика дощу лунає у негоду : Травам і квітам ніжно вклоніться.
Почуй її – й не будеш сумувать. Несіть же їм ласку у кожній
Ти подружись з природою, мій долоньці
друже, Разом з промінням веселого сонця.
Щоб полюбить її – потрібно її Хай же мандрівка казкою стане.
знать. Про неї розкажете таткові й мамі.
Як рибка з морем, пташка з небом
дружать,
Їх необхідно всіх оберігать.

Ріки і гори, моря і поля

Це наша рідна, хороша Земля.
Будь їй ти другом, люби,
бережи,
Приклад у цьому усім покажи.
Квіти хай квітнуть, співають
пташки,
Хай всіх привітно стрічають
стежки.
Кожна стежина в майбутнє веде
–
Там радість і щастя чекають
тебе.
 47

Календар екологічних дат

 2 лютого – Всесвітній день водно – болотних угідь.

 22 березня – День води. (День охорони водних ресурсів)
 1 квітня – День птахів.
 Третя субота квітня – День довкілля.
 22 квітня – День Землі.
 5 червня – День навколишнього природного середовища.
 16 червня – День захисту від опустелювання.
 16 вересня – День боротьби за захист озонового шару.
 4 жовтня – День захисту тварин.
 29 грудня – День біологічного різномаїття.
Словникова скарбничка

Екологія – наука про збереження природи;

Експерт – людина, яка досліджує якесь питання, щоб дати йому правильну
оцінку;

Заповідник – територія, де зберігаються об’єкти природи;

Синоптик – людина, яка передбачає погоду.

- Розглянь знаки правил поводження в природі, які допоможуть тобі

рухатись екологічними стежинами і не зашкодити природі.
 48

Не ловити
диких тварин і
не забирати їх
додому

Не ловити
комах,
комах, не
знищувати
павуків,
павуків, жаб,
жаб,
змій

Не залишати
сміття на Не зривати
природі.
природі. Не квітучих
викидати сміття рослин
у водойми

Групова робота Вправа «Займи позицію»

- Прочитай вислови і визнач свою позицію, зафарбувавши кружечок

зеленим кольором, біля вислову, на якому на твою думку, написано
найголовніше твердження.
 49

 Природа – джерело здоров’я.

 Рибі – вода, птиці – повітря, звірю – ліси, степи, гори, а людині

потрібна Батьківщина і охороняти природу – значить, охороняти
Батьк

Батьківщину.

 Природа – наш спільний дім.

- Хочеш бути почесним охоронцем природи? Це непросто.

Слід подолати високу гору.

Дидактична гра «Що було б , якби …?».

Поміркуй :
- Якби раптом перестали квітнути
рослини ?
- Якби зникли лісові звірі, птахи ?
- Якби не стало води на землі ?